ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАИТЕСЯІ

РІК

ВИДАННЯ 33-й

-

.Ni! 151 (3459)

ВІВТОРОК

17 ЖОВТНЯ

1972 р. ЦІна 2 коп.

Трудящі Радянського Сою­

зу! Ознаменуймо 50-річчя

Союзу РСР новими досяг-

неннями в здійсненні .

РІшень

ХХІV з'їзду

UPfAH БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

партії, зміцненні

економіЧНОI і оборонної мо­

гутності нашої Батьківщини!

ЗАКJIИКИ :ЦК КПРС до 55-У річниці ВвливоУ .жовтие:воУ

• • •• • •• со ZfJ. алJ.СТИЧ:ИОJ. револ:ЕОЦJ.J.

1. Хай живе 55-а річниця Великої Жовтневої соціалlстиqної революції!

2. Хай живе Великий Жовтень, якнй відкрив но­ву епоху всесвітньої історії - епоху революційного оновлення світу, переходу від капіталІзму до соціа­лізму!

3. Хай жнве маркснзм-ленінізм - вічно живе революційне інтернаціональне в'!ення, прапор бо­ротьби трудящих усіх країн проти імперіалІзму, за перемогу соціалІзму і комуиізму!

4. Хай Жflве Союз Радянських Соціалістичних РеспУблік - велика соціалістична Вітчизна, непо­рушна багатонацІональна співдружність братніх народІв, живе втlления пролетарського іитернаціо­налізItIУ!

5. Хай живе у віках ім'я і справа Володимира Ілліча Леніна!

6. Хай живе славне 50-річчя Союзу РСР - вели­ке свято ЄДНОl:ті, дружби і братерства всіх народів hЩI.lОЇ країин!

7. Комуністи! Будьте в авангардІ всенародної боротьби за втlлеиня в життя рішень ХХІV з'їзду КПРС, активннми органІзаторами і вихователями мас!

8. ТрудящІ Радяиського Союзу! Ознаменуймо 50 рІччя Союзу РСР новими досягненнями в здійс­ненні рішень ХХІV з'їзду партії, змІцненні еконо­мічної і оборонної могутності нашої БатькІвщини!

9. Слава великому радянському народовІ - бу­Дівннкові комунізму!

10. Хай живе героїчний робіТннчий клас Країни Рад - провІдна сила в будівництві комунізму!

11. Хай живе славне колгоспне селянство - ак­ТJ!ВЮ:Й будівник комунізму!

12. Хай живе радянська народна інтелігенція­активннД будівник комунізму!

13. Хай жнве союз робітничого класу і колгосп­ного селянства! Хай міцніє непорушна ідейно-полі­тична єдність радянського суспільства!

14. Хай вічно живе і процвітає непорушна братер­ська дружба народів СРСР - велике завоювання ленінської національноУ політикн КПРС!

15. Хай живе Комуністнчна партІя Радянського Союзу - бойовнй авангард робітннчого класу і всіх трудящих, вождь і організатор радянського народу в боротьбІ за комунізм!

16. Хай живе велика непорушна єдність партії і народу!

17. Хай живуть Радн депутатів трудящих­справжні органи народної влади! Хай розвивається 1 міцніє соціалістична демократія, ще вище піднІ­мається авторитет 1 актнвність депутатів Рад, шн­риться участь трудящих в управлінні державою!

18. Хай живуть радянські профспілки - школа управління і господарювання. школа комунізму!

19. Хай жнве ЛенІнський комсомол - вірний по­!Нічник і резерв Комуністичної партії, передовиfi загін молодих будІвникІв номунізму!

20. Юнаки і дівчата! Наполегливо оволодівайте великим революційннм вченням - марксизмом-ле­НіНіЗМом, висотами .щуки, технІки і культури! Будьте в першнх JlaBax борців за успіIUне виконан­ня рішень ХХІV з'їзду КПРС!

21. Хай живуть радянс.Ькі жінки - активні бу­дівникн комуністичного суспі.rIьства!

22. Радянські воїнн! Добнвайтеся ~ових успіхІв у бойовій і політичній підготовці, бу).(ьте пильні і завждн готові відбнти будь-яку агресІю! Хай жнвуть героїчнІ Збройні Сили Радянського

Союзу!

23. ТрудящІ Радянського Союзу! Наполегливо борІться за дальше пІднесення соціалістичної еко­номіки - основи могутності Батьківщнни І неухи.rIЬ. ного зростання добробуту народу! Шнрше розгортайте соціалІстичне змагання за

успІшне виконання завдань дев'ятої п'ятнрічки! 24. С.lІава передовикам соціалістичного змаган­

ня, які показують зразки комуністичного ставлен­ня до працІ!

25. Працівники промисловості! БорІться за даль­шнй розвиток І зміцнення Індустріальної могут­ностІ краІни! Добивайтеся яннайшвидшого освоєн­ня нових потужностей, прнскорення технІчного прогресу і неухильного зростання ефеКТИ'lностl виробництва!

Ширше дорогу новій техніці і прогресивній тех­нології!

26. Працівннки промисловостІ! Збільшуйте ви­пуск і' оновлюйте аСОРТИ~Іент товарів народного спожнвання, полlпшуйте їх якість і зннжуйте со­бівартість!

27. Працівникн будівництва! Наполегливо доби­вайтеся своєчасного введення в експлуатацію НО­внх об'єнтів! БорІться за підвищення якості 1 зни­ження вартості будівництва!

28. Працівники транспорту і зв'язку! Розвнвайте і вдосконалюйте засоби транспорту І зв'язку! ВсІ­ляко поліпшуйте обслуговування народного госпо­дарства, повнІше задовольняйте запити радянських людей!

29. Працівники промисловості і сІльського гос­подарства! ЗмІцнюйте матеріально-технічну базу lюлгоспів і радгоспІв! Прискорюйте темпи електри фікації, компЛJєксної механізацП 1 хімізаціІ сlль­СЬКОГОСПОl'зрського виробництва, меліораціІ зе­мель!

30. Сільські трудівннки! Ло-господарському ви­користовуйте землю, техніку, трудові і матеріальні ресурси! Пlдвищуйте врожайність усіх сІльсько­господарських культур 1 продуктивність тваринни­цтва, збільшуйте виробництво продукціІ, знижуйте її собіварТіСТЬ!

31. Трудівники колгоспів і радгоспІв! Добивай­тесь успішного завершення осінніх робіт, краще внкористовуйте всі резерви для збільшения вироб­ництва продуктів тваринництва в зимовнй перІод. Ширше ро!)гортайте змагання за зразкову пІдго­товку до наступного сІльськогосподарського року!

Закладайте міцну основу для одержання висо­ІЮГО врожаю в 1973 році!

32. Працівники торгівлі, громадського харчуван­ня; служби побуту і комунального господарства! ПіДВИlЦуйте культуру обслуговування радянських людей, повнІше І краще задовольняйте їх запити!

33. Трудящі Радянського Союзу! БорІться за комуністнчне ставлення до працІ! ЗмІцнюйте дис­І~нпліну і організованість! Свято бережІть і при­множуйте суспІльну власність!

34. Працівники народного господарства! Напо­легливо оволодІвайте економІчними знаннями, су­часнимн методами господарювання та управлІння! Активніше впроваджуйте у виробннцтво наукову організацІю працІ, передовнй досвІд, найновіші до­сягнення науки і технІки!

35. Трудящі Радянського Союзу! Боріться за все­мірне пІдвищення продуктивностІ праці, суворо додержуйте режиму економІї, раціонально викорнс­товуйте кожну хвилину робочого часу!

36. Трудящі Радянського Союзу! Всіляко підви­щуйте роль трудових колектнвів у комунlстнчному вихованнІ, дальшому розвитку трудової І громадсь­кої актнвності кожної людини!

37. РадянськІ вченІ, конструктори, інженери, тех­нікн, вннахідники І рацІоналІзатори! Всіляко при­скорюйте науково-технІчний прогрес, змІцнюйте зв'язок науки з внробництвом! Добивайтесь якнай­швидшого впровадження в народне господарство до­сягнень сучасної науки і технlкн!

38. Діячі літератури І мистецтва, працівники КУ.rIьтури! Високо несіть прапор партійності І народ­ності радянськОоГО мнстецтва, вдосконалюйте худож­ню майстернІсть, вІддавайте всІ сво'( здІбностІ ви­хованню будІвникІв комунізму!

39. Працівники вищої і середньої школи! Всіляко підвищуйте якість навчання, вдосконалюйте підго­товку спеціалІстів для народного господарства! Ви­ховуйте підростаюче поколІння в дусі комуністич­ної морадl, свідомого ставлення до навчання і праці!

40. Працівники охороіІи здоров'я і фізичної куль­тури! ПО.rIlпшуЙте медичне обслуговування населен­ня! Шнрше впроваджуйте фізичну культуру в по­всякденне життя радянських людей!

41. Піонери і школярІ! Палко любіть Радянську Батьківщину, добре вчіться, оволодІвайте трудови­ми навичками! Готуйтеся статн активними борцями за велику справу ЛенІна, за комунІзм!

42. Братерськнй привіт комуністичним і робітни­чим п:.:!ртіям - бойовому марксистсько-ленІнському авангардовІ робіТннчого нласу І всІх трудящих, стій­ким борцям проти імперІалізму, за мир, демократію, національну незалежність і соцІалІзм!

43. Хай міцніє єднІсть І згуртованість комуністів усього світу на непохитнlй основі маркснзму-лені­нlзму і пролетарського інтернаціоналізму!

44. Братерський привіт народам соціалістичних країн! Хай розвивається і міцніє світова система соціалізму - історичне завоювання міжнародного робітничого класу, вирішальна снла в антиімперІа­лістичній боротьбі, оплот миру, демократії І соцІ­ального прогресу!

45. Трудящі соціалістичних країн! Боріться за зміцнення дружби і єдності, за дальший розвиток братерських взаємовІдносин! Будьте пильні до пІд­ступІв ворогів соцІалІзму! Вище прапор соцІалістичного інтернацІоналІзму! 46. ПролетарІ всІх країн, єднайтеся! 47. Трудящі всіх країн! БорІться проти агресив·

ної політики ІмперІалізму, за мІцний мир, демонра­тію, національну незалежність і соціалізм!

48. Братерський привіт робlтннчому класовІ ка­піталістичних країн, який веде самовІддану бороть­бу протн гніту монополlй,за полІтичнІ і соцІально­економічні права трудящих, за торжество соцlадlс­тичних ідеалів!

Хай жнве міжнародний роБІтничий клас - най­передовІший революційний клас сучасностІ!

49. Палкий привіт народам, які скннулн кайдани колонІального гнІту, борються проти Імперіалізму і неоколоніалІзму, за зміцнення незалежності, за про­греснвний шлях соцІального розвнтку!

50. Палкий привІт народам колоніальних І залеж­них країн, які борються проти ІмперіалІзму і расиз­му, за свободу і національну незалежність!

51. Хай міцнІє могутнІй союз революцІйних сид­свІтової снстеми соціалізму, міжнародного роБІт­ннчого руху, борців за національне І соціальне виз­волення НI~)oдIB!

52. Братерський привіт знемагаючнм у тюрмах і фашистських катІвнях мужнім борцям проти каnі­талістичного та колонІального рабства; за свободу народІв, за соцІалІзм!

Свободу В'JlЗНЯМ капІталу! 53. Братерський . полум'яний привіт' героїчному

в'єтнамському народові І його бойовому, a~aHгapдo­вІ - ПартІї трудящих В'єтнаму, мужнІм патрІотам JlЗDСУ і КамбоджІ, безстрашним борцям проти агресІї американського I~ІПеріалlзму, за свободу і незалежнІсть своіх країн!

54. Народи свІту! РІшуче вимагайте вІд Сполуче­них ШтатІв Амернки припинення варварської вІйни в Індокитаї', повного І беззастережного виведення з ПІвденного В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі всІх вІйськ США та їх сателІтІв! Свободу і мир народам Індокитаю! 55. Народи світу! Вимагайте негайного припииен­

,ня агресі'і IзраІлю на Близькому СходІ, виведення Ізра'(льських військ з окупованих арабських терито­рій і поважання прав арабського народу Палестини! Актнвніше борІться за встановленнясправедливоro і міцного миру в цьому районІ!

56. Народи арабсьннх країн! .ЗмlцнюЙте цнlсть І згуртованІсть усіх революційннх, національно-де­мократичних сил у боротьбі проти ІмперІалізму' та реакцІї!

Хай живе І мІцнІє дружба мІж народами р.адян­ського Союзу І арабських країн!

57. Народи європейських кра'ін! Боріться за де- . ретворення європейського континенту в район міц­ного миру, безпеки і плодотворного співробітництва мІж держав амн! Внкривайте пІдступи сил реакцlУ і реваншизму - ворогІв розрядки мІжнародноУ на­пруженості!

58. Народи свІту! Добивайтеся, щоб неЗIiСТОСУ­вання сили стало законом мІжнародного життя, а ядерну зброю було заборонено навІчно! БорІться за заrальне і повне роззброєння, за змІцнення міжна­родної безпеки!

59. Хай живе леніНСЬRа зовнІшня полІтика Ра­дянського Союзу - полІтика миру І дружби наро­дів, згуртування всІх сил, які борються проти імпе­ріаЛізму, реакції та війни!

60. Хай мІцніє І процвітає наша велика Радян­ська БатькІвщина - оплот снл миру, демократії І соцІалІзму!

61. Під прапором марксизму-л~нlнІзму, під керlll­ництвом КомунІстично У партіІ - вперед до пере­могн комунізму!

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу

у СУ3ІР , І СЕС ТЕР-РЕ СПУБЛІК

ЗНАЙШОВ ТИ ЩАСТЯ, ТАДЖИКІІСТАН

ЛИШЕ ФАНТИ

"* 3а ІІ'ІИНУЛУ п'ятнрічку в республІці вироблено по­над 3 мільйони тонн бавов­ни, близько 500 тисяч тонн м'аса, 25 тисяч тоин ВОВНИ, близько мільйоиа каракуль-ських смушок_ ~ "* У иинІшнlй п'ятирІчці ~ буде освоєио і зрошено 70 тисяч гектарів земель, об­воднено 250 тисяч гектарІв пасовищ.

,,{ У республіці є 11 про­фесіональних театрів, понад ::!800 біблІотек, більш як 900 клуБІв, 5 музеїв.

"* У ~ШIlУЛій п'ятирічці ІІа IJUтреби охорони здоров'я витрачалося в середньому

близько 70. мІльйонІв каРБО-! ванців на рік, у 1971 році-87, а ІІа 1972 рік асигнова­но 92 мільйони карбоваllців. "* Сьогодні в Таджit.киста­ні 5000 лікарів, 16 тисяч медпрацівників з середньою спеЦІальною освітою. В галу­зі медицини працюють 250 докторів і кандидатІв наук. "* На житлове будівни­цтво в нинІшній п'ятирічцІ асигновано 430 мільйонів карбоваиців І на споруджен­ня об'єктів культурио-побу­тового призначення - 400 мільйонів карбованців. "* У 1971 році здано в експлуатацію 520 тисяч квадратних метрів житла, на 20 тисяч мІсць - шкіл, на 3,5 тисячі місць - днтячих дошкільних закладів. (.~ц;au~~.,

з малого-велике

Ці плантації розкинулись у

Вахшській долині. Вони стали батьківщиною радянської ТОН­коволокнистої бавовни. В 1927 році агроном Н'. Артемов добув лише "27 зернин єгипетського бавовнику, посіяв їх на дослід­ній ділянці. Відомі спеціалісти сумнівалися в дослідах селек­ціонера. Вони твердили, що до­лина Вахшу, як небо від землі, відрізняється від долини Нілу, і ТОНКОВОЛОЩIИСТИЙ бавовник у Таджикистані ніколи не прижи­

веться.

Та вже в першу осінь зерни­

ни дали добрий урожай. На­

стушюї весни посіяли 64 кіло­

грами насіння. А ще через рік

плантації тонноволокнистого

бавовнику зайняли 31 десяти­

ну . І ось нині в самому лише

цілинному радгоспі імені ХХІІІ

з'їзду }{ПРС під цінним бавов­

ником зайнято 5 ТИСh""Ч гекта­

рів. l\1инулого рону вони дали

країнІ БЛIІЗЬНО 280 тисяч тонн ТОНІЮГ0 шовновистого волокна­

сирцю.

Радянська тонковолонниста бавовна якістю і ДОВЖИНОЮ во­локна перевершила єгипетську.

А щодо врожайності - понад 38 центнерів з кожного гекта­ра - вона займає перше місце в свІті. Цю бавовну охоче ку­пують у нас текстильні підпри­ємства Польщі, Чехословаччи­ни, Франції, Японії, Індії та ін­ших країн.

сі 2 стор . сі

Єдність великої .мети Своєрідна природа Таджицької РСР - країни сонця і ви­

сочеhlJ.их :заСНl1IН~НИХ гір, глибоких ущелнн, по яких несуть

свої ВиДИ ОУРХЛИВl річки. Тут сусІдствують сірі пустелІ і зелені оазиси, гІрські JLіСИ і величезні льодовики, суБТРОПічна спеl\а 1 арктична ХOJІОднеча. І

ЖИВе 11 ЦlЙ І{раїНі працьовитий народ. Приречений колись на ЗJlИденне існування, темний І безправний, забитий і при­ГНООJIений, він lІїками Інріяв про світле майбутнє. І справжнє щастя дан ЙО~IУ НеJІИкиіІ ЖОlІтень. В єдиній сім'ї бага1'оиаціо­HaJlbHOfO радянського народу таджнки будують 1І0ве, світле су­спільство.

Столиця Таджицької РСР-місто Душанбе. Площа і.мені Леніна. (Фотохроніr:а РАТАУ').

у дореволюційний час на території сучасного Таджикистану не було ПРО~lИСЛОl!uсті, а сільські трудівники корист~'валисн прЮ\'І1Тивними знаряддя~1И праці. НИНі вони озброєні першо­класною технІкою. Колись l1устельнІ зе~lЛі перетворилися на Оавовняні нлантації, ,квітучі сади.

МІЦНІШІ ВІД СКЕЛЬ l'оловн~ оагаТС1'1І0 краю - бавовиа. НайвищІ врожаї в

світІ. таджикистан є в нашій країиl основним поста'lальником тоиковолокнистої бавовни.

У республіці створено і велику індустрію, яка об'єднує близько 100 галузей. Тут, де в недалекому минулому цвях і лопата були проолеГ!lОЮ, сьогодні виробляють аПТО~ІатичнІ вер­статн І нафтову апаратуру, каоельиl вироби І технологічне ус­та'ГКУВ8НИЯ, сІльськогосподарськІ ~Іашини і мінеральні добри­ва, тканиии і будівельні ~Іатеріалн.

Розкрили свої скарби підземні кладовІ. Тепер уже розвІда­но понад 300 родовищ по 50 видах корисних копалин. Серед них - нафта і вугілля, вольфра~1 і олово, золото і свинець, ЦИнк і CYP~18.

Одна з славних сторІно" бlографіУ республіки - ОСВОЄІІІІЯ в тридцятих роках ВахшськоІ долини. Зарубіжні спеціалісти вважали це завдання фантастичним. Але знадобилося трохи l"еише від чотирьох років, щоб фантастичне стало реальністю. Jавдяки са~lОвlдданій праці зникли непрохідні комишеві хащІ, солончаки й болота. Вахшська долина тепер дає БаТЬНіВЩИНі 4U процентів дуже цінної ТОНfюволокнистоі бавовни. На Вахші ведеться величезне гідроенергетичне будівництво.

Таджикистан перетворився в край потужної енергетики. Гор­дість його - споруджувана Нурекська ГЕС. Вона дає людям не тільки енергію. Води її штучного моря підуть через гірськІ хребти і напоять посушливі землі Обі-Кlкської і Двінгарlй· СЬІЮЇ долин, які стаиуть районами високорозвинутого бавов­нярства, садівництва 1 виноградарства.

Нестерпно пече сонце в Пулісангінсьній ущелині . Ртутний стовпчик дедалі час­ті!іІе наближаєтьсн до 40-гра­ДУСНОї позначки. Однак на бу дівництві найбільшої ІЗ Се­редній Азії Нурекської ГЕС жарко не тільки від сонця. Погоду на березі Вахшу ви­значають вс е зростаючі тем­пи будівельних і монтажних робіт.

На греблі велетенськими літерами нанреслено: «Зда­МО перші агрегати станції до 22 грудня 1972 рону». Між нрутими скелями ви­

сочить величезна гребля . Місцями вона вже досягла 150 метрів, а 11 ПРОeJ-:тна висота - 300 метрів. Неза­баром біля її підніжжн хви­люватиметься Нурексьне мо­ре - водойма на 10,5 міль­ярда нубометріВ.

Неподалін греблі споруд­жується унікальний елент­ричний палац - НОРПУС Ну­ренської ГЕС. У турбінному залі на повний хід Іде мон-

таж устаткування перших

двох' агрега тів-велетнів. Всьо­го їх буде дев'ять. Потуж­ність кожного - 300 тисяч хіловат. Турбіни і генерато­ри працюватимуть при небу­вало ВИСОНОМУ напорі води­

до 275 метрів. Енергетичний велетень на

Вахші будує вся країна. Ус­татнування для Нурека та будівельні матеріали поста­чають 250 міст. Серед них Ленінград, Свердловсьн, Харнів, Запоріжжя .

Споруджують Нуренсьну ГЕС сини й внуни снотарів. яні не те що не мали уявлен­ня про елентрину', навіть гра­моти не знали. Пліч-а-пліч з таджинами працюють ро­

сіяни і унраїнці, білоруси і назахи, узбеки і грузини, литовці і татари, туркмени

і вірмени. Живуть дружно,

як брати. Всі вони охоплені uДНИМ прагненням - дати

ПРОМИСЛОВИЙ струм до свята 50- річчн утворення СРСР .

3а роки Радянської владн в Таджицькій РСР здійснено справжню культурну революцію. В краї, де ДО революції письменна Jlюдина була ріДltістю, створено вищі учбові закла­ди, віДКРIІТО Академію наук. Великих висот досягла літерату­ра. Імена (.;адріддіна Айні, Турсун-Заде, Абулкасема Лахуті, lV1ирсаїда Міршанара відомі далеко за межами республіки. Жодного вндання до революції - І восьмимільйонний що­

рІчний тираж книжок і журналів нині. Жодної газети, жодиого культурного закладу в минулому - і 1000 кіноустановок, кJtуб або палац культури в кожному колгоспІ, газети, радіо, теле­бачення в долинах і горах Каратегіну і Паміру сьогодні. До послуг жителів республіки - академІчні театри драми, опери та балету, державні і народні театри.

золотий КИШЛАК ПАМІРУ

Таджuцька РСР. На будівнuц­тві Нурекської ГЕС.

На фото: розвантаж('ння криш­ки кульового затвору першою

турбоагрегату, виготовленого хар­ківськи.IШ машинобудівникаА1U.

(Фотохроніка РАТАУ).

І ••••••••••••••••••••

НОННУРС СУВЕНІРІВ

Таджикистан адавна славиться народними художніми промисла­

ми. Своєрідна кера.міка, чудові вироби :І металу, рогу, кістки й дерева, вимнані вправними на­

родними маЙСТР&\IИ, демонструва­

лися на багатьох виставках у на­шій країні і за рубежем.

Тепер тут· оголошено ре спублі­канський конкурс на кращий су­

венір.

у коnоску-l00 зерни" Це rir1\Ja'ГCbKe жито, вирощенр

в :/ахідних районах Ilа;міру, не м()же не дивувати навіть спеці~­

.1істів. И()гn колосок, аавбільшки 2і> сантиметрів, містить до 1 ОО великих :Іернин. Тримається він на великому стеблі :Іаввишки пnнад 2 метри.

ЖИТО росте на ,висоті 3.200 метрів над рівнем моря. Досліди показали , що воно збер:гає свої

високі проду~тивні якості і при вирощуванні в долині. В Памір­ському біологічному ін ституті жи­то уважно доглядг,.·J()ТЬ учені.

СПОl(Онвіну, З поноління В поколіннн жителі Паміру пе­редавали легенду про золо­

тий нишлак, в якому ЛЮДИ живуть вільно і щасливо. І немає там багатих і бідних, панів і рабів, всі в ньому рівні.

Це бу ла лише легенда . А тепер з усіма народами­братами під прапором Лені­на памірці будують свій зо­

лотий нишлак. До ЖОВТН~ВОї революції

Памір, ян і весь Таджини­стан, був глухою окраїною Росії. Тисячі людей вмирали щорону від голоду і хвороб.

Радянська влада принесла жителям «даху світу» нове, радісне життя. За допомогою братніх республін на Памірі збудовано фабрики, заводи, електростанції, зрошувальні системи, шноли, лінарні,

"луби, театри. }{олись відірваний від сві­

ту Памір зв'язаний сьогодні

До нерВІВ" НП,УКІІ Три початкові Ш"коли, чотири інтернати,

31 працівник, 152 учні - це й усе, що МilВ Таджикистан в галузі народної освіти у 1925 році. Серед корінного населення письменних було трохи БІльше як 0,5 процента.

Сьогодні в республіці , населення якої трохи

перевищує три мільйони чоловік, - 2866 за­гаЛl,ноосвітніх шкіл, 42 тисячі педагогів і по­над 800 тисяч школярів. 37 середніх спе­Ціальних учбових закладів готують нваЛіфіКО­ваних спеціалістів більш я!{ для 1 оо галузей народного господарства.

3 усією нраїною автомобіль­ними шляхами та авіалінія­ми. Великий памірсьний тракт Хорог - Ош і захмар-­не шосе Хорог - Душанбе, названі місцевими жителями шляхами щастя, будувала вся нраїна. По гірських до­рогах сюди йдуть машини. верстати , сучасне устатку­

вання, промисловІ товари_

Місцеві жителі твердять: якщо нолись у найБІльшому нишлаку Поршньові був ли­ше один письменний - мул­ла , то тепер лише одна лю­

дина неписьменна - старий мулла. На «даху світу» пра ­цюють професіональний 1 народний театри, універси­тети культури, музичні шно

ли. Тут В основному завер­шено електрифінацію, радіо­фінаЦію, нінофікацію і теле­фонІзацію гірсьних населе· них пунктів.

Легенда про золотий ниш­лак стала дійсністю .

Таджицький державний університет імені В. І. Леніна. Трохи більш ян 20 ронів тому віднрилися його двері, та за цей час понад 12 тисяч чоловін здобули тут спеціальності, потрібні для народного господарства. Нині юнани і дівчата мають можливість здобувати вищу освіту у восьми вузах республіни .

Більш нн десять ронів у Таджицькій РСР працює Анадемія наун . У 17 науково-дослід­них інститутах та відділах ведутьсн дослід ­ження з усіх галузей сучасних знань. Пра­цюють в інститутах близьно 5500 науновців. з яних більш ян 1700 мають вчені ступені .

Таджицька РСР_ СаАюдіяльний ансамбль народного танцю ,.;Па .llір» при ХорО3ЬКОАІУ Будинку культури. На фото: танечь 3 глечиками.

(Фотохроніка РАТАУ).

Матеріали РАТАУ.

підготовлені прес-бюро

НОВЕ ЖИТТЯ Вівторок, 17 жовтня 1972 року

3 l\lинуло два роки пісдя

того, як О.lекса,ндр ВО.10ДИ­мирович Ла етnчкі,н скин ув :І!УНДИР сержанта прикор­

ДОННИХ військ і сів за кер­}!О автоБУСІ:' в автопідпри­Є.'dств і 09034. 8а цей ко­РОТІ\ИЙ строк '.'dирної праці в і н іНе втр а тив аР~lійської зібранопі, підтнгнутості, .'dОJОД~ЧОГО западу.

Працюючи водіє", авто­буса без аварій, ОлексаlЦР

водій добивається високих виробничих показни ків. Міський комітет комсомо­а}" в нинішньому році н&­

городив його Грамотою. На обаасних змаганнях з авто­~Іобідьного багатоборства на приз « Київської весни-72 » на '}Іаши,ні « ЛА8-695м » він :зайняв перше місце. Київ­ський міськком комсомолу преміюва.в його фотоапара­ТІНІ,ВРУЧИВ дипдом і гр ао-

переві;) (' отні тисяч па сажи- мату.

р;в . Иому при с воєно п()че с - 3розумі .'10 , що ці успіхи не ;шаннн у Д&-Р н ІІІ, а комуні- не прийшли самі по собі.

етичної праці. Партійна Ім передувада наполегдива

підвищує свою кдасність, щоб успішно виступити в багатоборстві &втомобіаі с­тів і в наступному році.

Одександр Ласточкін -­депутат райоlННОЇ Ради депу­татів ТРУДЯЩИХ. Будучи за­ступником голови постійноі

комісії по благоустрою і шляховому будівництву, 3

армійським вогником ви­конує громадську роботу, ЯJ,

; на,лежить комуністові. У

своєму ко;:rективі він іде в

авангарді соціалістичного змагання нао честь 50-річ­чн утворення СРСР, вносmь

організацін підприємства у праця над удосконгmенням гідний ю;лад у виконання травні цього року прийня- своєї ПРОфесійної майстер- рішень ХХІ\' з'їзду КПРС. .'Іа Й (; l'tJ ЮlндидаТО\l у чдеНIІ ності . Але Олександр ' не На фото: ка.ндидаr в чле-КПРС. 'а упиняР.ться .на досяг.нуто-

:jаВДЮ,1І добросовісному му - адже саме звання да- ни КПРС О. В. Ласточкін. l'тавленню до виконання уреата обдаСНIІХ змагань Текст і фото СВОЇХ обов' fщ;ів молодий зобов' лзує. І він постійно П. ГОЛОВАНЯ.

~ Дбати самому ~ ~ § IS Мене зацікавила розмова np()~ ~OXOPOHY й збереження природ- § ~ них багатств, розпочата чита- ~ ~ чами на сторінках газети «Но- ~ §ве життя». Цьо,иу Іштанню§ ~ приділяється все більша й біль- ~ ~ша увага. ~ ~ Турбота про_ природу нікого § § не повинна лишати байдужим. ~ § Бо її багатства - то і наше § ~ майбутнє, і здоров' я людини;, ~ ~ і навіть довголіття. 1 тому НІ- § § хто не АІає права пройти миАIО § § навіть найАlениюї дрібниці, яка ~ ~ шкодить природі. ~ ~ .}' ;иене давно викликають ~ ~ тривогу такі фаКТи. Навr;ругu §. ~ наuюго оІІіста прекрасне :зелене ~ § царство - ліс. АЛІ! давайте ~ ~ подиви;IIОС Ь , 'ІІІ завжди ми ста- ~ ~ виМОС І> до нього бережливо. §

Забезпечити сільське господарство водою

~ Часто .IIОЖШl натрапити на зла-~ § .Іюні дерева -- як .11О .юденьКL, § ~ тйк і багаторічні. Після Bиxiд-~ § них !J лісі залииlQЮТЬСЯ купи § ~ С-Іlігтя, що їх зоставили відпо- § § чиваючі. Навряд, 'ш принесла 6 ~ ~ насол()ду прогулянка ліСО .І! в § ~ районі райвіЙСЬККО,\IQТУ - одна ~ § до одної притулились та.'>! купи ~ ~ C-ІlіТТЯ. . ~ ~ Щоб всі зустрічі з природою § ~ були приЄ.'>!ни;llU, треба самому ~

Дальша інтенсифікація сільського господарства, роз­виток тваринництва, як це

передбачено рішенням ХХІУ з ' їзду КПРС, тісно пов'яза­ні з ефеитивним викорис­танням водних ресурсів. Од­нак водопостачання за раху ­

нок поверхневих вод не зав­

жди рентабельне і придатне через непостійність темпера­тури води, необхідність бу· дівництва дорогих фільтру­вальних станцій і складність їх експлуатації. T.QMY по­стає питання про поліпшен­ня водопостачання госпо­

дарсько-питною водою за ра­

хунок підземних джерел.

На території Української РСР підземні води знахо · дяться в піщаних відкладен­нях і в тріщинах снельних порід, які залягають у Київ­сьній, Черкаській, Юрово­градській, Дніпропетров­ській, Запорізькій, Донець­ній, Миколаївсьній, Одесь­ній , Вінницькій, Житомир­ській і Хмельницьній облас­тях.

Тріщиноватість скельних порід нерівномірна. В одних місцях вона більша, в інших

- менша, а то й зовсім від-сутня. Тому пробурені в цих районах водозабірні

Корм Д.ІЛ птиці Зараз на полях Семиполків­

сьної птахофабрики повним хо­дом іде збирання морнви . Тру­діlЩи,ки ВЛіТНу добре доглядали її посіви, а зараз збирають пло­ди своєї праці. Ножен гентар дає по 200-250 центнерів но-ренів. .

З піднесенням працює на збираннІ Михайло Бугаєнко. При lІормі 1,2 гента ра мехаllі затор ВИНОПУЄ :vIOPHBY на 1,5-1,7.

Відрадних успіХів на переве­зенні врожаю добиваються тран­

тористи та автомобілісти . Вони

вчасно і без втрат доставляють

морк,ву на нагатування та пере ­

робку на ' борошно.

ДОбре : працювали на виготов­.:JeHHi трав'яного борошна Іван Михайлович Ревтюх, Іван Пили­по'вич Сосновський, Володи.мир Костянтинович Висоцький. Вони заготовили його 405 тонн, а за­раз приступили до виготовлення

морквяного борошна . Лгрегат (,ЛВМ-ОА» працює без про­стоїв.

Труді.В!/Ики птахофаБРИЮІ прагнуть поповнити запас цінно­

го НОРМУ для птиц і , мати його 500 центнерів.

В. МАЛІй, голова робlТ,кому ПРОфсПілки.

о

свердловини часто виявля­

ються малодебетними або й зовсім безводними.

Снельні породи в більшос­ті випадків міцні, тому бу­ріння свердловин в подібних випаднах пов'язано з велики­м" витратами. Нкщо в таких умовах свердловина виявить­

ся малодебетною , а ТО ізов · сім безводною, радгосп чи ІЮЛГОСП матиме значні збит­ни. Щоб запобігти цьому, краще організувати прове­дення гідрогеологічних до­сліджень, поліпшити водопо­стачання з підземних джерел,

у Міністерстві радгоспів УРСР створена номплексна партія геологорозвідуваль­них і проеитних робіт.

у процесі буріння водоза­бірних свердловин у криста­лічних породах трапля­ються випадки малодебетних і безводних свердловин . Нк виправити це стаНОВИLЦе? На допомогу прийшла' кміт­ливість. За пропозицією ін­женера Ю. Н. ТвеРДОХЛіба було впроваджено нововве­дення - збільшення дебету свердловин у скельних поро­

дах за допомогою гідравліч­

ного рознриття тріщин . Нкщо свердловина в скель­

них породах виявилася ма-

лодебетною або безводною, в неї опускають гумовий тампон, через який під висо­ким тиском подавалася во­

да. Шд її дією відкладення мулу в тріщинах промива­ється і навколо свердловини виникає значний розрив. Воду нагнітали під тиском лише одну зміну, а потім відкачували її із свердлови­ни.

Комплексна партія в рад­госпах «Інгульський», «П'я­тихатський», «13 років Жовтню> та інших провела вісім дослідів по гідравліч­ному розширенню тріщин.

І всі вони дали позитивні результати. Дебет цих сверд-

ловин збільшився в серед­IІрОМУ в вісім разів_ Харак­терно, що ні один із прове­дених дослідів не дав нега­тивних результатів. Можна

зробити висновок: якщо гід­равлічне розкриття тріщин проводити під більшим тис­ком, то дебет свердловин зростатиме.

Виробничі досліди дали особливо доБРі наслідки в радгоспах «Литниський» вінницы\її області та «13 років Жовтня» Черкаської області. В першому радгос­пі для покриття потреби у

воді за існуючих гідрогео­

логічних умов необхідно бу ­ло зробити 21 свердловину, а при впровадженні нового методу просвердлили тіль­ки дві і вони повністю за­

безпечили належну кіль­кість води.

У радгоспі «13 років Жовтню> для повного забез ­печення водою слід було зро­бити в нристалічних породах дев'ять свердловин, а зро­

били лише дві з гідравліч­

ним розкриттям тріщин.

Одержали сумарну кількість води таку ж, як з дев'яти .

Необхідно сказати, що в радгоспах України раніше було зроблено сотні безвод­них свердловин у нриста­

лічних породах, які нині за­консервовані. Відновлення їх способом гідравлічного розкриття тріщин принесло б величезний економічний ефеит. Без особливих ви­трат господарства могли б одержати додатново сотні

тисяч нубометрів води на добу.

Л. ВИХОДЕЦЬ, начальник комплексної партії геологорозвіду­вальних і проектних ро­біт Міністерства радгос­пів УРСР.

Плоди селекціонера-любителя Мабуть, небагато знайдеться в Бро­

варах старожилів. хто б не знав Іва на Івановича Яхна. Цю людину знають і поважають у місті.

Нелегке трудове життя ПРОЖИВ Іван Іванович. Ще безвусим юнаном у люто­му 191 В роиу пішов він добровольцем у І-й l{иївсьиий номуніСтичний поли. ~' боях під С~;вирою при ліквідації банди ТЮТЮIlнина в травні того ж рону був тяжно поранений. Більше роиу лікував­ся в ріЗIІИХ госпіталях і повернувся до­дому інв алідом громадянсьної війни.

3мїцнівши, Іван І ванович з головою поринає у творчу роботу по відБУДОАі й розвитну господарства нраїни, по бу-

ДіВництву соціалізму. З 1928 року очо­лює нооперативну артіль. впередвоєнні

рони він - голова нолгоспу, заступНІШ диреитора МТС.

у повоєнний час Іван Іванович пра­цює пере ва жно на промислових підпри­

ємствах. Л ОСТalші дванадцять років пе­ребуває ІІа пенсії.

ді можна побачити помідори незвичай­ної форми і розмірів - сортів «волове серце», «де Барас», «китайсьиий», «г~ ГЮІТ» тощо.

Іван Іванович підтримує тісні зв'яз­ни з багатьма такими ж. як і сам, лю­бителями садівництва й ГОР9дництва. Часто зустрічається з Тимофієм Івано­вичем Коцюбою з села Гребельок на­шого району, радиться з ним з того чи ішного питання. Переписує'FЬСЯ також з пенсіонером, колишнім директором шполи ФеОДОСієм Михайловичем Се­редою з м. Гадяча Полтавської області, з агрономом на пенсії Григорієм Пи,)'ш­

повичем Назаренком з села Калинівки Манарівського району та іншими народ­ними досліднинами-селеНціонерами.

Ннось минулої зими В одній з цент­ральних газет прочитав Іван Іванович замітиу про гігантські огірни, вирощені ОДНіЄю селекціонерною в м. Желєзно­воДсьну. Негайно написав їй листа 3 проханням прислати насіння. Незаба­ром одержав бандероль з нількома до­рогоцінними насінинами цих огіриlв ви­соиорослого сорту «індійсьний». Навес-

ні висадив ЇХ на городі і все літо ре· тельно доглядав посіви .

~ дбати про це. ~ § Г. БЄЛОВ. § ~ м. Бровари. ~ § §

~ ~ ~ "Складна" справа ~ ~ з КОЖНUМ дне.н красивішає, ~ ~ розбудовується, оновлюється ~ § наше село Рудня. Відсвяткува- § ~ ли новосілля жuтелі трьох 110- ~ ~ BUX багатоквартирнuх будинків § § і гуртожитків. Навіть наймен- § ~ щі АtCuщанці села одер:lIt.'али ~ ~ обнову - дитячий садок-яс.Ш. ~ ~ 1 лише одна недоробка зава- ~ §жає дорослим і мали.ll А/ еlllкан - ~ ~ цям цих будuнків надто § ~ (оювчазні» наші KBapTupu. До ~ § цього часу вони не радlOфІКО- ~ ~ вані. До нашої скарги .lЮ,'//И б ~ § прuєднатися мешканці ще од- ~ ~ нієї частини села, щО теж не § ~ .\1аЮТЬ змоги слухати радіо. ~ ~ Зверталися АШ за допомогою ~ ~ до начальника Бобрицького ра- ~ ~ діовузла. «Ми тут не винні, - ~ § відказав віn. - Вся cl7paf!a у ~ ~ Ilроводці: її неправильно mдве- ~ ~ деН0» . § ~ «Складна», виходить, справа ~ ~ - винних не,нає, а радіо мов- § § 'IUТЬ. ~ ~ Ковальчук, Лисенко, ~ § Мельник та інші меш- ~ іі: канці с. Рудні. ~

Та не сидить без діла ця невгомонна люДина. І ва н Іванович захопився селен­ційноlO роботою Н рослинництві і від­дає цьому весь свій вільний час. 1101'0 невелина присадибна ділянна нагадує нуточон дослідного ПОЛЯ . Тут рівні аку­ратні квадрати суниці сортів «мічурін­СЬНИЙ», « Flосип Магомет » . Вирощує він танож городні культури. На його горо-

Прийшла осінь. Результати переВеР­шили всі сподівання. Огірии виросли такі велині, що аж не віриться, ДОВЖИ-. на їх· сягає кількох метрів. І на смак дуже добрі.

На фото: Іван Іванович Я~но і його дружина Марина Григорівна біля щи­та . з . вирощеними огірками сорту «ін­дійський» .

Текст і фото П. Теплюка.

Вівторок, 17 жовтня 1972 року о НОВЕ ЖИТТЯ о о 3 стор. О

~~~ff?~~~~--..!:,;~l~

€ СЕРЕД НАШОІ пошти ба· гато ли стіВ, ехожих між со·

бою. Вони проникнуті. якоюсь

особливою теплотою, в них - ЩИ: рі й добрі слова. Це листи з подя­ками. ПОДЯltами тим, хто в робо­ту свою вкладає не лише обов' яз­кове службове сумління, а й все тепло душі, серце своє віддає лю­дям. Це ті, до кого ми йдемо з своєю радістю І з своєю життєвою скрутою. Це Ті, хто в тяжку хви· лину готовий подати тобі руну допомоги.

працівників Броварської лікарні. Про- '10/\ сшюди с:; uплін и й уuuжності.~' шу вас напишіть, що я ЇМ щиро вilя'f. Жителі се. I Й Ка.IUі/іш:и ОU f1l1Л ll Пет-ний. Особливо - хірургу Івану Пав- ра I1ндрійовича СВОЇ"І Uеnут(lТОЮ>. ловичу СОКУРУ, лікарю Анатолію Олек- Вдячністю і побажаннями :\овго сандровичу МУЖИIlЬКОМУ. Це їх У.ІІlі- ще служити на ниві охорони здо· лі руки відвели біду» . РОВ'Я ліl{ареві районної лінарні

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

СПАСИБІ Т О Б І, ЛІКАРЮ!

Олексію Івановичу Гулівцю і мед­сестрам Лідії Нондрашовій та Ма­рії 3вєрєвій оповнений лист, який надіслав у редакЦію електрозвар­нин Броварського заводобудівного КО~lбінату І. !\1иронеЦL>.

Нажуть , що авторитет - то ба­гатство в нредит. Сьогодні ти від­даєш людям всі свої сили і своє серце, а завтра вони повернуться

, 1V\. д. СІНО3АЦЬКИЙ І ~ИiIIe:i'f ію/...... .~,

14 ЖОВТНЯ 1912 року після тяжно'і і трива· лої хвороби по'мер член НПРС 3 1943 рону, учасник Велиної Вітчизняної війни, ;>lайор за­пасу Михайло Лаврентійович СінозацькиЙ.

lV1. Л . Сінозацький народився 7 листооада 1922 року в селі Зоріно Чорнобильсьного ра­йону hиївсы�оїї області в сl'м'ї селянина-бід· няна.

Овоютрудову діЯЛЬНіСть М. Л. Сінозацьний ро;зпочавсенретаре1\1 винонному сільсьноі Ради депутатів трудящих.

І часто, коли ВИХОДИМО на дво­бій з бідою, поруч стає людина в білому халаті - лікар. Листи з подяками лікарям В редакційніЙ пошт! зустрі'lаються найчастІше.

тобі доброю згадкою у людській пам'ятІ. Такою, яну полишила у односельчан-калинівЦів Софія Во· лодимирlвна Ткаченко, котра ба­гато роні .в працювала у сільсьно­му медпуннті.

3 1941 ,по 1953 .рlн М . Л. Сінозаць.ниЙ служив у рядах Радянсьної Армії, брав ак­ТІІВНУ участь у Велиній Вітчизняній ·війні. З 1953 по 1956 рін М. Л. Сінозацьний працював інструктором Броварсы\rоo райному НП 'Украї­ни, аз 1956 рону до кінця ового життя пра­цював на заводі електротехнічних виробів на різних посадах. НомуНіСТИ підприємства вияв­ляли йому високе довір'я, обираВlI:ІИ сенрета­рем партійної організації.

П. М. Ноноплинсьний не раз був поранений у роки ВелИlЮЇ Вlтчиз­няної війни, востаннє дуже ТЯЖІЮ . Л!кар! врятували йому життя, та вІдтоді війна весь час нагадує про себе . І завжди на допомогу йому приходить людина в білому хала­т!, як і того разу, про що пише

П. 1\1. f\оноплинсьний У листі ДО редакції:

Про людину, якій би вона хо­тіла сиазати багато теплих СЛІВ , ilише до редакції жителька села НалиніВІШ вчителька Ольга Васи' лІвна НуржіЙ. Багато років у них працює фельдшером Петро Андрі· йович Нешенко. Ніноли не жаліє БіН ні часу, ІІі сил.

.:Сьогодnі воnа па заСЛУ:>lССnО,ИУ

~іа,IO'/иnку, - lІuвідО,IІЛЯЄ у листі

В. д.lllUтрієв. - Але оu//иС('Лb'lанu не

забувають ї/'. Рідко коли не АЮЄ гос­

тей у і'ї хаті по вулиці Лісовій. При­

ходять з ,'ОрСА1 і радістю. Знают/!,

во//а доnо;\юже, щиро радітиме башо­

.ІІІУ успіху».

Михайло Лаврентійович Сінозацьний був висококваЛіфінованим працівнином, досвідче­ним нерівнином, принциповим комуністом, чуйним товаришем. Він користувався заслу­женою повагою і авторитетом у ,коле'нтиві .

.:Це було в кінці літа. Раптом різ­ко загострилась хвороба - виразка шлунку. В таких випадках гаяти час не можна. За виклико,',! по телефону .111Gшина швидкої допомоги прибула майже відразу. Оглянувши, мене по­клали до районноі лікарні. Зробили операцію. Зараз я вдома. Поnравля­юся. / це - завдяки турбота.м А!ед-

.:Я хочу від імені односельчан, .­пише О. В. Куржій, - щиро подя­кувати цому за те, що він стільки енергії віддає спраВі нашага здоров' я. Особлива вдячність ЙОАЩ від жінок-.llштерів. Петро Андрійович завжди готовий дати батькам пораду, як

Ми певні, що кожен у св?єму житті зустрІчав таких людеи -добрих, сумлінних, самовідданих

~ у праці. Тих, які прш{рашають

І наше ЖИТТЯ . Спасибі вам за це! нав'lUти дітей працювати, тренувати

пам' ять, як дОnОJюгти набути нави-І

~.~~:Ь:~.

М. Л. СінозаЦblКИИ все своє свідоме життя .віддав вірному служінню Номун!стичній пар­тії і раДfl1НСblНОМУ HapOДOlВi. За заслуги перед БатьківЩИНОЮ вІн нагороджений орденом Вітчшзняної .віЙни, багатьма бойовими меда­лями.

Світла пам ' ять про М. Л. Сіно,зацьного на· завжди збережеться у наших серцях .

Група товаришІв.

3D-річчя ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН Громадськість республіки ак­

тивно готується відзначити 250-рі'lЧЯ з дня народжеnня видат­ного українського філософа і поета Г. С. Сковороди.

Славному синові України присвячується

'у ці днІ радянська й австра­лійсьна громадськість відзна­чає 30·річчя встановлення ДИП· ломатичних віДIІОСИН між СРСР і Австралією. Ця подія сталася в жовтневі дні 1942 рону, но­ли над народами обох нраїн нависла грізна небезпека, ноли гітлерІвські полчища рвалися до Сталінграда, а японські лі­таки бомбИЩI австралійсьний порт Дарвін. Що ж являє собою Австра­

лія? АвстраЛіЙ'СЬний Союз був

створений в 1901 році з шести англійських колоній, розташова­них на п'ятому нонтиненті. Ав­стралія і понині входить в бри­тансьну співдруншlсть націй, формально. зберігаючи статус домініону. А фa.J{тично це -цілком самостійна держава з своїм урядом і парламентом.

Австралійсьний нонтинент, за територією приблизно рівний Сполученим Штатам Америни (7,7 мільйона нв. Ю1), має ба га­ТlоЩі запаси різної СИРОВИНИ: бокситів, залізної руди, нафти і т . ін . В нраїні досить сприят­ливі умови для розвитну земле· рабства і тваринництва (особ­ливо вівчарства).

Bc~ це зумовило швидні тем­пи енономічного розвитну Ав , стралії, яка входить нині в першу десятку економічно най­більш розвинутих капіталістич, них нраїн. За виробництвом І експортом свого традиційного товаРу - вовни Австралія зай­має перше місце у світі, їй на-

Київ. У СТО.llиці України продовжу­ЄТЬСЯ будівництво другої .11lнlї Ки18СЬ­Koro меТРОПОlllтену - Куренівсько·Чер­воноармІйської. Вона зв'яже Подія 3 центром мІста І ПРОСТllrнеться до Ви· ставки передового досвІду в · народно­му господарствІ УРСР та ІПОАРОМУ.

Н а фото: бригада С.llюсарlв->ІОнтаж·

ників. "ку ОЧО.llЮЄ Ю. А. Казмирук •. веде монтаж водозБІрника вестибюля станції «Червона П.llоща •.

Фото О . Бормотова. (Фотохроніка РАТАУ).

позна чилась на РОЗВИ'тку er;OHO-

~ мічних зв 'язків між ними: об­сяг радянсько-австралійської

lJз.и.lJfI ііі торгівлі зріс відтоді майже у два рази. Австралійські ділові нола все ясніше розуміють рис­нованість односторонньої орі · єнтації економічних зв'язків

J ЧИТI:JЧЕН І'А МІЖНАРОДНІ ТЕМИ країн на Захід. Це підтвердили

1 і недавні валютні потрясіння в

лежить одно з перших місць напітаЛіСТИЧНОМУ світі, і май· по вироБНИцтву і вивезенню . бутній вступ ~нглії У спільний М'яса, молочних продуктІв і рин.он. І те 1 друге CTBOP~Є

інших сільськогосподар' НОВІ перешкоди для австралш-денних . ського експорту, особливо в ських товаРІВ . А . І й

3а останні роки досить бурх- НГЛlЮ, нуди ДОС . шла знач· ливо розвивалась і австралій . на . частина австраЛlЙ~ЬНИХ. то­сьна промисловість, значна ваРІВ. Тому АвстраЛІЯ зюнте­частина якої перебуває під р.есована в розвитку в~аєм?ви, контролем іноземного капіталу, ГІДНИХ енон.?мlчних зв язюв ~

. чином англійського і інши~и ~раlНами, в тому ЧИСЛІ го~овним з СОЦШЛіСТИЧНИМИ . америнансьного.- 'Успішно розвивались в ос-

ВЩносини МІЖ СР.СР і Ав- танні рони танож культурні, на­страЛі~Ю, ~становлеНі в грізні уново,технічні і туристські дні СШЛЬНОl боротьби проти зв'язки між нашими країнами. німецького фашизму та япон: В Австралії добре знають ан­ського .мілітаризму, за минуЛі самбль народного танцю СРСР 30 роюв розвивалися дос':!ть під }{ерівництвом Ігоря Мойсє­снладним" ШЛЯХО!VI. 'У періОД єва, Московсьиий цирк, ан­«ХОЛОДНОI війн!!», ноли австра- самбль «Березка», хор імені лійська реакЦіЯ розгорнула П 'ятницьиого. ВченІ обох ираїн ~аленr ~нтирадянську нампа- співробітничають у вивченні НlЮ, ЦІ ВіДНОСИ'!И були тимчасо- Антарктики. во «.заморожеНі>~. Про.те за ос- Радянсьний і австралійсьний танНі рони J:' зв язну ІЗ. загаль- народи заінтересовані в даль­ним потеплlНІ.ІЯ.М ПО!lIТИЧНОГО шому розвитну зв'язків і все· клімату в СВІТІ у ВіДносинах бічного співробітництва між їх між обо~а нраїнами сталися нраїнами. Це відповідає танон, позитивНі з.рушення. інтересам зміцнення миру і

'У 1965 році між Австралією міжнародної безпени. і СРСР було уиладено торго- В. СЄРОВ. вельну угоду, яна позитивно (ТАРС).

СВІТІ ЦLВАВОГО

ПУШКІН І ШЕВЧЕНКО

у вuдавnицтві .:Наукова дУ.ІІІ­ка» виuиюв збірник праць, при­свЯ'lI'НШl дослідженню розвuт­ку філософської дУА1КИ на Ук­ра/'ні ХУ/-ХІ/ІІІ століть .:Від Вишенського до Скuвороди» і .:Л ітературні твори» nоета-гу­AfйHicTa . /нше ресnублікаnс!,кс видавництво - ,:дніnро» випу­стило збірку його творів у С('­рії «Ш кіЛ/Jна бібліотека», кни­"-Ц І. Пільгука .:Гри?ОріЙ Сково­ройи», двОТО.I1НИК поета-філосо­фа. К ілька пісень Г. Сковороuи,

які завоювали в народі /lIІ/РО-

~леБаченнSI ВІВТОРОК, 17 ЖОВТНЯ Перша flрограма-ЦТ

9.35 - НОВИИИ. 9.·13 - Для школ,, · riB. «ВОl'lшщl~ » . ПіОНСРСI~КІ'lіі 'ГСЛt' -збіJlIІ~IК. 10.1;) ХУДОЖllііі фільм C:!-!<JнерСДОДllі». І і.4 () __ о Сllіва є народ­

"ніі артист СРСР С. Я. Jlсмєшев. В програМі романс" Чайковського . I:НХI .:П'ятнрічка. рік д.Р У Пlіі». 13.1 ;' - До­кументальнніі фільм «Союз ріВlfоправ­IІI1Х ' . 13.45 - 'Жнива •. 15.40 - .Горь· киіі - clliBettb робіТНИЧОl'О класу". на"чалыla передач а з літератури. (Пе· редача третя}. 16.40 ._. Для школ"рів. «Ми вчимося В Москві». 17.ЗО - .Нау· ка - (· иОI·одні •. IH.OU - НОВИІІН . 18.10 КО,,1ьорове тсл ебаче lfllЯ ДЛН дітеі1. « :"мілі РУ КІІ». 18.30 ~ ЛСllіllСЬКllЙ у ні + ве рситет MiJlbiioHiB. «Ро:шиток націо · lІа,,1ЬJlJlХ віДllОСНl1 в ході СОI~іадіСТI1ЧIІО ­"О будівництва». 19.15 - КОЛЬОРQве ТС­лебачення. ,~У З IІЧНlІЙ телефільм «Теат­ральна ніч». 19.35 - БагатосеріЙIІИJЇ

КУ популярність, випустила Все_ союзна фірма .:Мелоdія». Серед них - гасіра сатира на тодіш­нє соціальне зло .:Всякому го­роиу нрав і права», ліричні строфи .:Стоит явор над го­рою», «Ой ти, птичко жилтобо­ки» та інші. Заnисаnо також 10 кращих байок поета . Цикл віри,ів Г. Сковороди

«Сад божествеnНblХ песней,» став літературною основою для .-l1УJИ'l/Jого твору - концерту

для солістів і хору з оркестром .1l0лодого КИ1'вського композито­ра /вана Карабіса.

(РАТМ').

художній телефільм .:РаДIiИК Вацатко приймає заходи •. (І та 2 серії). 21.00 .- Програма .Чао. 21.Зn - .Алло, ми ш у каємо таланти». 23.00 _ . НОВИНИ.

Друга програма-УТ 11.00 - Тсдсвізіl"lні вісті . 11.15 - Те·

ленарис «.\\0" Турсун·апа'. ІІ.ЗО­<fCllІкі.1lьншf екраll» Фізика для учНів 6 класу. Б:1зємол.ія тіл. Маса тіл». 12.00 _.- Художній фільм «Лише один Te.!le­ФOllllИй дзвіно,. . IЗ.15 - .З біографії пісні». 1·1.0() - Те~1ефі~1ЬМ «Л-\усліма ... 16.:,.-, - Н а ша афішп. 17.00 - Для ді·

теЛ. ЛН~lькова Вllстава «По · li,tУчоМу ве­~lіIIlIЮ». 18.00 - PeK~laMa. оголошення . 18./5 - «На ГОЛОВНИХ напрямках п'я­тирічки». IВ.30 - «Малень.ка філармо­нія.. (Одеса}. 19.00 - Інформаційна програма .Bi~Ti.. 19.4:;' - Н. XiKM~T. «Всіма забутий •. Вистава Донецького І'осійського драматичного театру. (До · нець к}. 20.45 - .На добраніч, діти " 21.lЮ - ПРОI· рам •• Чао. (М) . 21.30 -ПродовжеН!IЯ вистави «Всі м а забутий» , (Донецьк). 22.ЗU - Вечірні Новиии . Програма передач.

Редактор є. ФЕДИН.

Літківській фабриці художніх виробів ім. Т. Г. Шевченка і ! ~

на постійну роботу потрібні: вишивальниЦІ ручної та Jtщшинної вишивки,

швачки. ~

«Нові вірші Пушк і на і Шев­ченка~. Цю книгу випустив у Лейпцігу ,видавець Вольфганг Герхард у 1859 році, ноли Вір­ші Шевченка були заборонені царською цензурою.

ні вірШі бул!! нам ПРllслані ма· На будівництво фабрики художніх виробів , лорос ійською МОВОЮ, З ПРИМ і Т'

1 ПОТРІБНІ: !

Восьмий том лейпцігсьної «,РоСійської бібл і отеки» був цІJllКОМ ві'ддаююй вlрша'м О. С. ПушкіllJа І <<'Вольним думам» Т. Г. Ш.евченка. Це було пер­ш~\ на жаль, неросійське, а за­НОРДонневидання творі'в ДВОХ велиних поетів в одно,му збір­НИ'КУ. Вперше на його сторін­ках друнувався знаменитий «За­ПО'ВіТ., ЩО був під най;суворі­шою забороною, скромно назва­ний в цьому виданні «Думною».

ною, що вірші Шевченка - ВІІ- ! раз загальних, нанипілих сліз, штукатури, муляри, ;. не В'ін пла,че про 'Укрзї'ну, вонз маляри, рІзноробітники. .У.' сама плаче його ГОЛОСЮ1».

'Уже в наші дні в Харнові бу- :Ja довІдка~ІИ звертатись на· адресу: с. Літки, Бровар· ло здійснено фототип і чне в іД- і СІ,І{() ГО району, l{иївської області. 6 творення цього дужерідн і сно- і' ДиреКЦія. !. го збірнина з приміршша, що .. аберігав,ся в Нарко>мосі 'Уh"Раї-, - ,.-----,.-,--.- .• -. __ • __ .... _._,._. __ , ни. Щасливим володарем пов· 'н-ого приміРНІІка «Нових вірші'В Пушкіна і Шевченка» був відо­:\шй бі'бЛіограф М . П. С~шрнов­СОКОЛl>СЬКИЙ. Недавно поет і mшголюб В. М. Натанов виявив ще один примірник цієї чудової книги.

(НаР. ТАРС). -

ДIlР"lщія, п а рТійна. і профспі.lкова організації Броварського J:J[JОДУ ~ .l ектротеХНIЧНIIХ виробів 3 глибоким CYMO~I спові. щають, щО ПIС.1Я ТНЖІ<О Ї тривалої хвороби помер старший

інж<"нер ВМТП, Ч:lен КПРС 3 1943 року Михайло Лаврентійович

СIНОЗАЦЬКИй IJІІСЛОП,",ЮЮТЬ співчуття сім'ї і ріДНI!М покійного.

Поруч З пушкінсьними вірша­ми «,В. Л. ПушНіну~, «Цензо­

'ру», «Молитва», «На смерть тетуш-ни А. Л . ПУШКИНОЙ» у збіРНИКу в,міщені «ХОЛОДНИЙ ЯР., «НаВl\аз», «Розрита моги­ла» та інші твори Шевченна.

Вони надру,коваНі унраїнсьною мовою.

...,SC»~ ... ~~ .. ~~ ....

НАША АДРЕСА:

Привертає до себе увагу редаНТОРСblна :(Іомітна: «На,ступ-

255020. .НОВАЯ ЖИЗНЬ. - орган Броварского горкома '-- ! м. БРОВАРИ, Коммуннстической паргии УкраИНЬІ, городского и районного

COB~TOB депутатов ТРУДЯЩИХСЯ Киевской области. j вул. Ниївська, 154"============================================1

ІНДЕКС 61964 . Газета виходить

у вІвторок, середу, п'ятницю І суботу.

ТЕЛЕФОIlИ: peдa~Topa. - 19 · ~·82, заСТУПIlНК~ ~e- \ мовлення _ 19·3·18, Відді,lів промисловості. масово< Д",ктора - 19·4·47, ВІДПОВІДального секретаря. ІІlддlЛУ роботи, фотокореспондента _ 19.4.67. СlдЬСЬКОГО ГОССJOдарства, кореспондента Мlсцевого радІо·

Броварська друкарня. Київської області, вул . Київська, 154. Телефон - 19·4-57. Зам. 4040-9263.