Download - 151 номер 1972 рік
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАИТЕСЯІ
РІК
ВИДАННЯ 33-й
-
.Ni! 151 (3459)
ВІВТОРОК
17 ЖОВТНЯ
1972 р. ЦІна 2 коп.
Трудящі Радянського Сою
зу! Ознаменуймо 50-річчя
Союзу РСР новими досяг-
неннями в здійсненні .
РІшень
ХХІV з'їзду
UPfAH БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
партії, зміцненні
економіЧНОI і оборонної мо
гутності нашої Батьківщини!
ЗАКJIИКИ :ЦК КПРС до 55-У річниці ВвливоУ .жовтие:воУ
• • •• • •• со ZfJ. алJ.СТИЧ:ИОJ. револ:ЕОЦJ.J.
1. Хай живе 55-а річниця Великої Жовтневої соціалlстиqної революції!
2. Хай живе Великий Жовтень, якнй відкрив нову епоху всесвітньої історії - епоху революційного оновлення світу, переходу від капіталІзму до соціалізму!
3. Хай жнве маркснзм-ленінізм - вічно живе революційне інтернаціональне в'!ення, прапор боротьби трудящих усіх країн проти імперіалІзму, за перемогу соціалІзму і комуиізму!
4. Хай Жflве Союз Радянських Соціалістичних РеспУблік - велика соціалістична Вітчизна, непорушна багатонацІональна співдружність братніх народІв, живе втlления пролетарського іитернаціоналізItIУ!
5. Хай живе у віках ім'я і справа Володимира Ілліча Леніна!
6. Хай живе славне 50-річчя Союзу РСР - велике свято ЄДНОl:ті, дружби і братерства всіх народів hЩI.lОЇ країин!
7. Комуністи! Будьте в авангардІ всенародної боротьби за втlлеиня в життя рішень ХХІV з'їзду КПРС, активннми органІзаторами і вихователями мас!
8. ТрудящІ Радяиського Союзу! Ознаменуймо 50 рІччя Союзу РСР новими досягненнями в здійсненні рішень ХХІV з'їзду партії, змІцненні економічної і оборонної могутності нашої БатькІвщини!
9. Слава великому радянському народовІ - буДівннкові комунізму!
10. Хай живе героїчний робіТннчий клас Країни Рад - провІдна сила в будівництві комунізму!
11. Хай живе славне колгоспне селянство - акТJ!ВЮ:Й будівник комунізму!
12. Хай живе радянська народна інтелігенціяактивннД будівник комунізму!
13. Хай жнве союз робітничого класу і колгоспного селянства! Хай міцніє непорушна ідейно-політична єдність радянського суспільства!
14. Хай вічно живе і процвітає непорушна братерська дружба народів СРСР - велике завоювання ленінської національноУ політикн КПРС!
15. Хай живе Комуністнчна партІя Радянського Союзу - бойовнй авангард робітннчого класу і всіх трудящих, вождь і організатор радянського народу в боротьбІ за комунізм!
16. Хай живе велика непорушна єдність партії і народу!
17. Хай живуть Радн депутатів трудящихсправжні органи народної влади! Хай розвивається 1 міцніє соціалістична демократія, ще вище піднІмається авторитет 1 актнвність депутатів Рад, шнриться участь трудящих в управлінні державою!
18. Хай живуть радянські профспілки - школа управління і господарювання. школа комунізму!
19. Хай жнве ЛенІнський комсомол - вірний по!Нічник і резерв Комуністичної партії, передовиfi загін молодих будІвникІв номунізму!
20. Юнаки і дівчата! Наполегливо оволодівайте великим революційннм вченням - марксизмом-леНіНіЗМом, висотами .щуки, технІки і культури! Будьте в першнх JlaBax борців за успіIUне виконання рішень ХХІV з'їзду КПРС!
21. Хай живуть радянс.Ькі жінки - активні будівникн комуністичного суспі.rIьства!
22. Радянські воїнн! Добнвайтеся ~ових успіхІв у бойовій і політичній підготовці, бу).(ьте пильні і завждн готові відбнти будь-яку агресІю! Хай жнвуть героїчнІ Збройні Сили Радянського
Союзу!
23. ТрудящІ Радянського Союзу! Наполегливо борІться за дальше пІднесення соціалістичної економіки - основи могутності Батьківщнни І неухи.rIЬ. ного зростання добробуту народу! Шнрше розгортайте соціалІстичне змагання за
успІшне виконання завдань дев'ятої п'ятнрічки! 24. С.lІава передовикам соціалістичного змаган
ня, які показують зразки комуністичного ставлення до працІ!
25. Працівники промисловості! БорІться за дальшнй розвиток І зміцнення Індустріальної могутностІ краІни! Добивайтеся яннайшвидшого освоєння нових потужностей, прнскорення технІчного прогресу і неухильного зростання ефеКТИ'lностl виробництва!
Ширше дорогу новій техніці і прогресивній технології!
26. Працівннки промисловостІ! Збільшуйте випуск і' оновлюйте аСОРТИ~Іент товарів народного спожнвання, полlпшуйте їх якість і зннжуйте собівартість!
27. Працівникн будівництва! Наполегливо добивайтеся своєчасного введення в експлуатацію НОвнх об'єнтів! БорІться за підвищення якості 1 зниження вартості будівництва!
28. Працівники транспорту і зв'язку! Розвнвайте і вдосконалюйте засоби транспорту І зв'язку! ВсІляко поліпшуйте обслуговування народного господарства, повнІше задовольняйте запити радянських людей!
29. Працівники промисловості і сІльського господарства! ЗмІцнюйте матеріально-технічну базу lюлгоспів і радгоспІв! Прискорюйте темпи електри фікації, компЛJєксної механізацП 1 хімізаціІ сlльСЬКОГОСПОl'зрського виробництва, меліораціІ земель!
30. Сільські трудівннки! Ло-господарському використовуйте землю, техніку, трудові і матеріальні ресурси! Пlдвищуйте врожайність усіх сІльськогосподарських культур 1 продуктивність тваринництва, збільшуйте виробництво продукціІ, знижуйте її собіварТіСТЬ!
31. Трудівники колгоспів і радгоспІв! Добивайтесь успішного завершення осінніх робіт, краще внкористовуйте всі резерви для збільшения виробництва продуктів тваринництва в зимовнй перІод. Ширше ро!)гортайте змагання за зразкову пІдготовку до наступного сІльськогосподарського року!
Закладайте міцну основу для одержання висоІЮГО врожаю в 1973 році!
32. Працівники торгівлі, громадського харчування; служби побуту і комунального господарства! ПіДВИlЦуйте культуру обслуговування радянських людей, повнІше І краще задовольняйте їх запити!
33. Трудящі Радянського Союзу! БорІться за комуністнчне ставлення до працІ! ЗмІцнюйте дисІ~нпліну і організованість! Свято бережІть і примножуйте суспІльну власність!
34. Працівники народного господарства! Наполегливо оволодІвайте економІчними знаннями, сучаснимн методами господарювання та управлІння! Активніше впроваджуйте у виробннцтво наукову організацІю працІ, передовнй досвІд, найновіші досягнення науки і технІки!
35. Трудящі Радянського Союзу! Боріться за всемірне пІдвищення продуктивностІ праці, суворо додержуйте режиму економІї, раціонально викорнстовуйте кожну хвилину робочого часу!
36. Трудящі Радянського Союзу! Всіляко підвищуйте роль трудових колектнвів у комунlстнчному вихованнІ, дальшому розвитку трудової І громадської актнвності кожної людини!
37. РадянськІ вченІ, конструктори, інженери, технікн, вннахідники І рацІоналІзатори! Всіляко прискорюйте науково-технІчний прогрес, змІцнюйте зв'язок науки з внробництвом! Добивайтесь якнайшвидшого впровадження в народне господарство досягнень сучасної науки і технlкн!
38. Діячі літератури І мистецтва, працівники КУ.rIьтури! Високо несіть прапор партійності І народності радянськОоГО мнстецтва, вдосконалюйте художню майстернІсть, вІддавайте всІ сво'( здІбностІ вихованню будІвникІв комунізму!
39. Працівники вищої і середньої школи! Всіляко підвищуйте якість навчання, вдосконалюйте підготовку спеціалІстів для народного господарства! Виховуйте підростаюче поколІння в дусі комуністичної морадl, свідомого ставлення до навчання і праці!
40. Працівники охороіІи здоров'я і фізичної культури! ПО.rIlпшуЙте медичне обслуговування населення! Шнрше впроваджуйте фізичну культуру в повсякденне життя радянських людей!
41. Піонери і школярІ! Палко любіть Радянську Батьківщину, добре вчіться, оволодІвайте трудовими навичками! Готуйтеся статн активними борцями за велику справу ЛенІна, за комунІзм!
42. Братерськнй привіт комуністичним і робітничим п:.:!ртіям - бойовому марксистсько-ленІнському авангардовІ робіТннчого нласу І всІх трудящих, стійким борцям проти імперІалізму, за мир, демократію, національну незалежність і соцІалІзм!
43. Хай міцніє єднІсть І згуртованість комуністів усього світу на непохитнlй основі маркснзму-ленінlзму і пролетарського інтернаціоналізму!
44. Братерський привіт народам соціалістичних країн! Хай розвивається і міцніє світова система соціалізму - історичне завоювання міжнародного робітничого класу, вирішальна снла в антиімперІалістичній боротьбі, оплот миру, демократії І соцІального прогресу!
45. Трудящі соціалістичних країн! Боріться за зміцнення дружби і єдності, за дальший розвиток братерських взаємовІдносин! Будьте пильні до пІдступІв ворогів соцІалІзму! Вище прапор соцІалістичного інтернацІоналІзму! 46. ПролетарІ всІх країн, єднайтеся! 47. Трудящі всіх країн! БорІться проти агресив·
ної політики ІмперІалізму, за мІцний мир, демонратію, національну незалежність і соціалізм!
48. Братерський привіт робlтннчому класовІ капіталістичних країн, який веде самовІддану боротьбу протн гніту монополlй,за полІтичнІ і соцІальноекономічні права трудящих, за торжество соцlадlстичних ідеалів!
Хай жнве міжнародний роБІтничий клас - найпередовІший революційний клас сучасностІ!
49. Палкий привіт народам, які скннулн кайдани колонІального гнІту, борються проти Імперіалізму і неоколоніалІзму, за зміцнення незалежності, за прогреснвний шлях соцІального розвнтку!
50. Палкий привІт народам колоніальних І залежних країн, які борються проти ІмперіалІзму і расизму, за свободу і національну незалежність!
51. Хай міцнІє могутнІй союз революцІйних сидсвІтової снстеми соціалізму, міжнародного роБІтннчого руху, борців за національне І соціальне визволення НI~)oдIB!
52. Братерський привіт знемагаючнм у тюрмах і фашистських катІвнях мужнім борцям проти каnіталістичного та колонІального рабства; за свободу народІв, за соцІалІзм!
Свободу В'JlЗНЯМ капІталу! 53. Братерський . полум'яний привіт' героїчному
в'єтнамському народові І його бойовому, a~aHгapдoвІ - ПартІї трудящих В'єтнаму, мужнІм патрІотам JlЗDСУ і КамбоджІ, безстрашним борцям проти агресІї американського I~ІПеріалlзму, за свободу і незалежнІсть своіх країн!
54. Народи свІту! РІшуче вимагайте вІд Сполучених ШтатІв Амернки припинення варварської вІйни в Індокитаї', повного І беззастережного виведення з ПІвденного В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі всІх вІйськ США та їх сателІтІв! Свободу і мир народам Індокитаю! 55. Народи світу! Вимагайте негайного припииен
,ня агресі'і IзраІлю на Близькому СходІ, виведення Ізра'(льських військ з окупованих арабських територій і поважання прав арабського народу Палестини! Актнвніше борІться за встановленнясправедливоro і міцного миру в цьому районІ!
56. Народи арабсьннх країн! .ЗмlцнюЙте цнlсть І згуртованІсть усіх революційннх, національно-демократичних сил у боротьбі проти ІмперІалізму' та реакцІї!
Хай живе І мІцнІє дружба мІж народами р.адянського Союзу І арабських країн!
57. Народи європейських кра'ін! Боріться за де- . ретворення європейського континенту в район міцного миру, безпеки і плодотворного співробітництва мІж держав амн! Внкривайте пІдступи сил реакцlУ і реваншизму - ворогІв розрядки мІжнародноУ напруженості!
58. Народи свІту! Добивайтеся, щоб неЗIiСТОСУвання сили стало законом мІжнародного життя, а ядерну зброю було заборонено навІчно! БорІться за заrальне і повне роззброєння, за змІцнення міжнародної безпеки!
59. Хай живе леніНСЬRа зовнІшня полІтика Радянського Союзу - полІтика миру І дружби народів, згуртування всІх сил, які борються проти імперіаЛізму, реакції та війни!
60. Хай мІцніє І процвітає наша велика Радянська БатькІвщина - оплот снл миру, демократії І соцІалІзму!
61. Під прапором марксизму-л~нlнІзму, під керlllництвом КомунІстично У партіІ - вперед до перемогн комунізму!
Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
у СУ3ІР , І СЕС ТЕР-РЕ СПУБЛІК
ЗНАЙШОВ ТИ ЩАСТЯ, ТАДЖИКІІСТАН
ЛИШЕ ФАНТИ
"* 3а ІІ'ІИНУЛУ п'ятнрічку в республІці вироблено понад 3 мільйони тонн бавовни, близько 500 тисяч тонн м'аса, 25 тисяч тоин ВОВНИ, близько мільйоиа каракуль-ських смушок_ ~ "* У иинІшнlй п'ятирІчці ~ буде освоєио і зрошено 70 тисяч гектарів земель, обводнено 250 тисяч гектарІв пасовищ.
,,{ У республіці є 11 професіональних театрів, понад ::!800 біблІотек, більш як 900 клуБІв, 5 музеїв.
"* У ~ШIlУЛій п'ятирічці ІІа IJUтреби охорони здоров'я витрачалося в середньому
близько 70. мІльйонІв каРБО-! ванців на рік, у 1971 році-87, а ІІа 1972 рік асигновано 92 мільйони карбоваllців. "* Сьогодні в Таджit.кистані 5000 лікарів, 16 тисяч медпрацівників з середньою спеЦІальною освітою. В галузі медицини працюють 250 докторів і кандидатІв наук. "* На житлове будівництво в нинІшній п'ятирічцІ асигновано 430 мільйонів карбоваиців І на спорудження об'єктів культурио-побутового призначення - 400 мільйонів карбованців. "* У 1971 році здано в експлуатацію 520 тисяч квадратних метрів житла, на 20 тисяч мІсць - шкіл, на 3,5 тисячі місць - днтячих дошкільних закладів. (.~ц;au~~.,
з малого-велике
Ці плантації розкинулись у
Вахшській долині. Вони стали батьківщиною радянської ТОНковолокнистої бавовни. В 1927 році агроном Н'. Артемов добув лише "27 зернин єгипетського бавовнику, посіяв їх на дослідній ділянці. Відомі спеціалісти сумнівалися в дослідах селекціонера. Вони твердили, що долина Вахшу, як небо від землі, відрізняється від долини Нілу, і ТОНКОВОЛОЩIИСТИЙ бавовник у Таджикистані ніколи не прижи
веться.
Та вже в першу осінь зерни
ни дали добрий урожай. На
стушюї весни посіяли 64 кіло
грами насіння. А ще через рік
плантації тонноволокнистого
бавовнику зайняли 31 десяти
ну . І ось нині в самому лише
цілинному радгоспі імені ХХІІІ
з'їзду }{ПРС під цінним бавов
ником зайнято 5 ТИСh""Ч гекта
рів. l\1инулого рону вони дали
країнІ БЛIІЗЬНО 280 тисяч тонн ТОНІЮГ0 шовновистого волокна
сирцю.
Радянська тонковолонниста бавовна якістю і ДОВЖИНОЮ волокна перевершила єгипетську.
А щодо врожайності - понад 38 центнерів з кожного гектара - вона займає перше місце в свІті. Цю бавовну охоче купують у нас текстильні підприємства Польщі, Чехословаччини, Франції, Японії, Індії та інших країн.
сі 2 стор . сі
Єдність великої .мети Своєрідна природа Таджицької РСР - країни сонця і ви
сочеhlJ.их :заСНl1IН~НИХ гір, глибоких ущелнн, по яких несуть
свої ВиДИ ОУРХЛИВl річки. Тут сусІдствують сірі пустелІ і зелені оазиси, гІрські JLіСИ і величезні льодовики, суБТРОПічна спеl\а 1 арктична ХOJІОднеча. І
ЖИВе 11 ЦlЙ І{раїНі працьовитий народ. Приречений колись на ЗJlИденне існування, темний І безправний, забитий і приГНООJIений, він lІїками Інріяв про світле майбутнє. І справжнє щастя дан ЙО~IУ НеJІИкиіІ ЖОlІтень. В єдиній сім'ї бага1'оиаціоHaJlbHOfO радянського народу таджнки будують 1І0ве, світле суспільство.
Столиця Таджицької РСР-місто Душанбе. Площа і.мені Леніна. (Фотохроніr:а РАТАУ').
у дореволюційний час на території сучасного Таджикистану не було ПРО~lИСЛОl!uсті, а сільські трудівники корист~'валисн прЮ\'І1Тивними знаряддя~1И праці. НИНі вони озброєні першокласною технІкою. Колись l1устельнІ зе~lЛі перетворилися на Оавовняні нлантації, ,квітучі сади.
МІЦНІШІ ВІД СКЕЛЬ l'оловн~ оагаТС1'1І0 краю - бавовиа. НайвищІ врожаї в
світІ. таджикистан є в нашій країиl основним поста'lальником тоиковолокнистої бавовни.
У республіці створено і велику індустрію, яка об'єднує близько 100 галузей. Тут, де в недалекому минулому цвях і лопата були проолеГ!lОЮ, сьогодні виробляють аПТО~ІатичнІ верстатн І нафтову апаратуру, каоельиl вироби І технологічне уста'ГКУВ8НИЯ, сІльськогосподарськІ ~Іашини і мінеральні добрива, тканиии і будівельні ~Іатеріалн.
Розкрили свої скарби підземні кладовІ. Тепер уже розвІдано понад 300 родовищ по 50 видах корисних копалин. Серед них - нафта і вугілля, вольфра~1 і олово, золото і свинець, ЦИнк і CYP~18.
Одна з славних сторІно" бlографіУ республіки - ОСВОЄІІІІЯ в тридцятих роках ВахшськоІ долини. Зарубіжні спеціалісти вважали це завдання фантастичним. Але знадобилося трохи l"еише від чотирьох років, щоб фантастичне стало реальністю. Jавдяки са~lОвlдданій праці зникли непрохідні комишеві хащІ, солончаки й болота. Вахшська долина тепер дає БаТЬНіВЩИНі 4U процентів дуже цінної ТОНfюволокнистоі бавовни. На Вахші ведеться величезне гідроенергетичне будівництво.
Таджикистан перетворився в край потужної енергетики. Гордість його - споруджувана Нурекська ГЕС. Вона дає людям не тільки енергію. Води її штучного моря підуть через гірськІ хребти і напоять посушливі землі Обі-Кlкської і Двінгарlй· СЬІЮЇ долин, які стаиуть районами високорозвинутого бавовнярства, садівництва 1 виноградарства.
Нестерпно пече сонце в Пулісангінсьній ущелині . Ртутний стовпчик дедалі часті!іІе наближаєтьсн до 40-граДУСНОї позначки. Однак на бу дівництві найбільшої ІЗ Середній Азії Нурекської ГЕС жарко не тільки від сонця. Погоду на березі Вахшу визначають вс е зростаючі темпи будівельних і монтажних робіт.
На греблі велетенськими літерами нанреслено: «ЗдаМО перші агрегати станції до 22 грудня 1972 рону». Між нрутими скелями ви
сочить величезна гребля . Місцями вона вже досягла 150 метрів, а 11 ПРОeJ-:тна висота - 300 метрів. Незабаром біля її підніжжн хвилюватиметься Нурексьне море - водойма на 10,5 мільярда нубометріВ.
Неподалін греблі споруджується унікальний елентричний палац - НОРПУС Нуренської ГЕС. У турбінному залі на повний хід Іде мон-
таж устаткування перших
двох' агрега тів-велетнів. Всього їх буде дев'ять. Потужність кожного - 300 тисяч хіловат. Турбіни і генератори працюватимуть при небувало ВИСОНОМУ напорі води
до 275 метрів. Енергетичний велетень на
Вахші будує вся країна. Устатнування для Нурека та будівельні матеріали постачають 250 міст. Серед них Ленінград, Свердловсьн, Харнів, Запоріжжя .
Споруджують Нуренсьну ГЕС сини й внуни снотарів. яні не те що не мали уявлення про елентрину', навіть грамоти не знали. Пліч-а-пліч з таджинами працюють ро
сіяни і унраїнці, білоруси і назахи, узбеки і грузини, литовці і татари, туркмени
і вірмени. Живуть дружно,
як брати. Всі вони охоплені uДНИМ прагненням - дати
ПРОМИСЛОВИЙ струм до свята 50- річчн утворення СРСР .
3а роки Радянської владн в Таджицькій РСР здійснено справжню культурну революцію. В краї, де ДО революції письменна Jlюдина була ріДltістю, створено вищі учбові заклади, віДКРIІТО Академію наук. Великих висот досягла література. Імена (.;адріддіна Айні, Турсун-Заде, Абулкасема Лахуті, lV1ирсаїда Міршанара відомі далеко за межами республіки. Жодного вндання до революції - І восьмимільйонний що
рІчний тираж книжок і журналів нині. Жодної газети, жодиого культурного закладу в минулому - і 1000 кіноустановок, кJtуб або палац культури в кожному колгоспІ, газети, радіо, телебачення в долинах і горах Каратегіну і Паміру сьогодні. До послуг жителів республіки - академІчні театри драми, опери та балету, державні і народні театри.
золотий КИШЛАК ПАМІРУ
Таджuцька РСР. На будівнuцтві Нурекської ГЕС.
На фото: розвантаж('ння кришки кульового затвору першою
турбоагрегату, виготовленого харківськи.IШ машинобудівникаА1U.
(Фотохроніка РАТАУ).
І ••••••••••••••••••••
НОННУРС СУВЕНІРІВ
Таджикистан адавна славиться народними художніми промисла
ми. Своєрідна кера.міка, чудові вироби :І металу, рогу, кістки й дерева, вимнані вправними на
родними маЙСТР&\IИ, демонструва
лися на багатьох виставках у нашій країні і за рубежем.
Тепер тут· оголошено ре спубліканський конкурс на кращий су
венір.
у коnоску-l00 зерни" Це rir1\Ja'ГCbKe жито, вирощенр
в :/ахідних районах Ilа;міру, не м()же не дивувати навіть спеці~
.1істів. И()гn колосок, аавбільшки 2і> сантиметрів, містить до 1 ОО великих :Іернин. Тримається він на великому стеблі :Іаввишки пnнад 2 метри.
ЖИТО росте на ,висоті 3.200 метрів над рівнем моря. Досліди показали , що воно збер:гає свої
високі проду~тивні якості і при вирощуванні в долині. В Памірському біологічному ін ституті жито уважно доглядг,.·J()ТЬ учені.
СПОl(Онвіну, З поноління В поколіннн жителі Паміру передавали легенду про золо
тий нишлак, в якому ЛЮДИ живуть вільно і щасливо. І немає там багатих і бідних, панів і рабів, всі в ньому рівні.
Це бу ла лише легенда . А тепер з усіма народамибратами під прапором Леніна памірці будують свій зо
лотий нишлак. До ЖОВТН~ВОї революції
Памір, ян і весь Таджинистан, був глухою окраїною Росії. Тисячі людей вмирали щорону від голоду і хвороб.
Радянська влада принесла жителям «даху світу» нове, радісне життя. За допомогою братніх республін на Памірі збудовано фабрики, заводи, електростанції, зрошувальні системи, шноли, лінарні,
"луби, театри. }{олись відірваний від сві
ту Памір зв'язаний сьогодні
До нерВІВ" НП,УКІІ Три початкові Ш"коли, чотири інтернати,
31 працівник, 152 учні - це й усе, що МilВ Таджикистан в галузі народної освіти у 1925 році. Серед корінного населення письменних було трохи БІльше як 0,5 процента.
Сьогодні в республіці , населення якої трохи
перевищує три мільйони чоловік, - 2866 загаЛl,ноосвітніх шкіл, 42 тисячі педагогів і понад 800 тисяч школярів. 37 середніх спеЦіальних учбових закладів готують нваЛіфіКОваних спеціалістів більш я!{ для 1 оо галузей народного господарства.
3 усією нраїною автомобільними шляхами та авіалініями. Великий памірсьний тракт Хорог - Ош і захмар-не шосе Хорог - Душанбе, названі місцевими жителями шляхами щастя, будувала вся нраїна. По гірських дорогах сюди йдуть машини. верстати , сучасне устатку
вання, промисловІ товари_
Місцеві жителі твердять: якщо нолись у найБІльшому нишлаку Поршньові був лише один письменний - мулла , то тепер лише одна лю
дина неписьменна - старий мулла. На «даху світу» пра цюють професіональний 1 народний театри, університети культури, музичні шно
ли. Тут В основному завершено електрифінацію, радіофінаЦію, нінофікацію і телефонІзацію гірсьних населе· них пунктів.
Легенда про золотий нишлак стала дійсністю .
Таджицький державний університет імені В. І. Леніна. Трохи більш ян 20 ронів тому віднрилися його двері, та за цей час понад 12 тисяч чоловін здобули тут спеціальності, потрібні для народного господарства. Нині юнани і дівчата мають можливість здобувати вищу освіту у восьми вузах республіни .
Більш нн десять ронів у Таджицькій РСР працює Анадемія наун . У 17 науково-дослідних інститутах та відділах ведутьсн дослід ження з усіх галузей сучасних знань. Працюють в інститутах близьно 5500 науновців. з яних більш ян 1700 мають вчені ступені .
Таджицька РСР_ СаАюдіяльний ансамбль народного танцю ,.;Па .llір» при ХорО3ЬКОАІУ Будинку культури. На фото: танечь 3 глечиками.
(Фотохроніка РАТАУ).
Матеріали РАТАУ.
підготовлені прес-бюро
НОВЕ ЖИТТЯ Вівторок, 17 жовтня 1972 року
3 l\lинуло два роки пісдя
того, як О.lекса,ндр ВО.10ДИмирович Ла етnчкі,н скин ув :І!УНДИР сержанта прикор
ДОННИХ військ і сів за кер}!О автоБУСІ:' в автопідприЄ.'dств і 09034. 8а цей коРОТІ\ИЙ строк '.'dирної праці в і н іНе втр а тив аР~lійської зібранопі, підтнгнутості, .'dОJОД~ЧОГО западу.
Працюючи водіє", автобуса без аварій, ОлексаlЦР
водій добивається високих виробничих показни ків. Міський комітет комсомоа}" в нинішньому році н&
городив його Грамотою. На обаасних змаганнях з авто~Іобідьного багатоборства на приз « Київської весни-72 » на '}Іаши,ні « ЛА8-695м » він :зайняв перше місце. Київський міськком комсомолу преміюва.в його фотоапараТІНІ,ВРУЧИВ дипдом і гр ао-
переві;) (' отні тисяч па сажи- мату.
р;в . Иому при с воєно п()че с - 3розумі .'10 , що ці успіхи не ;шаннн у Д&-Р н ІІІ, а комуні- не прийшли самі по собі.
етичної праці. Партійна Ім передувада наполегдива
підвищує свою кдасність, щоб успішно виступити в багатоборстві &втомобіаі стів і в наступному році.
Одександр Ласточкін -депутат райоlННОЇ Ради депутатів ТРУДЯЩИХ. Будучи заступником голови постійноі
комісії по благоустрою і шляховому будівництву, 3
армійським вогником виконує громадську роботу, ЯJ,
; на,лежить комуністові. У
своєму ко;:rективі він іде в
авангарді соціалістичного змагання нао честь 50-річчн утворення СРСР, вносmь
організацін підприємства у праця над удосконгmенням гідний ю;лад у виконання травні цього року прийня- своєї ПРОфесійної майстер- рішень ХХІ\' з'їзду КПРС. .'Іа Й (; l'tJ ЮlндидаТО\l у чдеНIІ ності . Але Олександр ' не На фото: ка.ндидаr в чле-КПРС. 'а упиняР.ться .на досяг.нуто-
:jаВДЮ,1І добросовісному му - адже саме звання да- ни КПРС О. В. Ласточкін. l'тавленню до виконання уреата обдаСНIІХ змагань Текст і фото СВОЇХ обов' fщ;ів молодий зобов' лзує. І він постійно П. ГОЛОВАНЯ.
~ Дбати самому ~ ~ § IS Мене зацікавила розмова np()~ ~OXOPOHY й збереження природ- § ~ них багатств, розпочата чита- ~ ~ чами на сторінках газети «Но- ~ §ве життя». Цьо,иу Іштанню§ ~ приділяється все більша й біль- ~ ~ша увага. ~ ~ Турбота про_ природу нікого § § не повинна лишати байдужим. ~ § Бо її багатства - то і наше § ~ майбутнє, і здоров' я людини;, ~ ~ і навіть довголіття. 1 тому НІ- § § хто не АІає права пройти миАIО § § навіть найАlениюї дрібниці, яка ~ ~ шкодить природі. ~ ~ .}' ;иене давно викликають ~ ~ тривогу такі фаКТи. Навr;ругu §. ~ наuюго оІІіста прекрасне :зелене ~ § царство - ліс. АЛІ! давайте ~ ~ подиви;IIОС Ь , 'ІІІ завжди ми ста- ~ ~ виМОС І> до нього бережливо. §
Забезпечити сільське господарство водою
~ Часто .IIОЖШl натрапити на зла-~ § .Іюні дерева -- як .11О .юденьКL, § ~ тйк і багаторічні. Після Bиxiд-~ § них !J лісі залииlQЮТЬСЯ купи § ~ С-Іlігтя, що їх зоставили відпо- § § чиваючі. Навряд, 'ш принесла 6 ~ ~ насол()ду прогулянка ліСО .І! в § ~ районі райвіЙСЬККО,\IQТУ - одна ~ § до одної притулились та.'>! купи ~ ~ C-ІlіТТЯ. . ~ ~ Щоб всі зустрічі з природою § ~ були приЄ.'>!ни;llU, треба самому ~
Дальша інтенсифікація сільського господарства, розвиток тваринництва, як це
передбачено рішенням ХХІУ з ' їзду КПРС, тісно пов'язані з ефеитивним використанням водних ресурсів. Однак водопостачання за раху
нок поверхневих вод не зав
жди рентабельне і придатне через непостійність температури води, необхідність бу· дівництва дорогих фільтрувальних станцій і складність їх експлуатації. T.QMY постає питання про поліпшення водопостачання госпо
дарсько-питною водою за ра
хунок підземних джерел.
На території Української РСР підземні води знахо · дяться в піщаних відкладеннях і в тріщинах снельних порід, які залягають у Київсьній, Черкаській, Юровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецьній, Миколаївсьній, Одесьній , Вінницькій, Житомирській і Хмельницьній областях.
Тріщиноватість скельних порід нерівномірна. В одних місцях вона більша, в інших
- менша, а то й зовсім від-сутня. Тому пробурені в цих районах водозабірні
Корм Д.ІЛ птиці Зараз на полях Семиполків
сьної птахофабрики повним ходом іде збирання морнви . ТрудіlЩи,ки ВЛіТНу добре доглядали її посіви, а зараз збирають плоди своєї праці. Ножен гентар дає по 200-250 центнерів но-ренів. .
З піднесенням працює на збираннІ Михайло Бугаєнко. При lІормі 1,2 гента ра мехаllі затор ВИНОПУЄ :vIOPHBY на 1,5-1,7.
Відрадних успіХів на перевезенні врожаю добиваються тран
тористи та автомобілісти . Вони
вчасно і без втрат доставляють
морк,ву на нагатування та пере
робку на ' борошно.
ДОбре : працювали на виготов.:JeHHi трав'яного борошна Іван Михайлович Ревтюх, Іван Пилипо'вич Сосновський, Володи.мир Костянтинович Висоцький. Вони заготовили його 405 тонн, а зараз приступили до виготовлення
морквяного борошна . Лгрегат (,ЛВМ-ОА» працює без простоїв.
Труді.В!/Ики птахофаБРИЮІ прагнуть поповнити запас цінно
го НОРМУ для птиц і , мати його 500 центнерів.
В. МАЛІй, голова робlТ,кому ПРОфсПілки.
о
свердловини часто виявля
ються малодебетними або й зовсім безводними.
Снельні породи в більшості випадків міцні, тому буріння свердловин в подібних випаднах пов'язано з великим" витратами. Нкщо в таких умовах свердловина виявить
ся малодебетною , а ТО ізов · сім безводною, радгосп чи ІЮЛГОСП матиме значні збитни. Щоб запобігти цьому, краще організувати проведення гідрогеологічних досліджень, поліпшити водопостачання з підземних джерел,
у Міністерстві радгоспів УРСР створена номплексна партія геологорозвідувальних і проеитних робіт.
у процесі буріння водозабірних свердловин у кристалічних породах трапляються випадки малодебетних і безводних свердловин . Нк виправити це стаНОВИLЦе? На допомогу прийшла' кмітливість. За пропозицією інженера Ю. Н. ТвеРДОХЛіба було впроваджено нововведення - збільшення дебету свердловин у скельних поро
дах за допомогою гідравліч
ного рознриття тріщин . Нкщо свердловина в скель
них породах виявилася ма-
лодебетною або безводною, в неї опускають гумовий тампон, через який під високим тиском подавалася во
да. Шд її дією відкладення мулу в тріщинах промивається і навколо свердловини виникає значний розрив. Воду нагнітали під тиском лише одну зміну, а потім відкачували її із свердловини.
Комплексна партія в радгоспах «Інгульський», «П'ятихатський», «13 років Жовтню> та інших провела вісім дослідів по гідравлічному розширенню тріщин.
І всі вони дали позитивні результати. Дебет цих сверд-
ловин збільшився в середIІрОМУ в вісім разів_ Характерно, що ні один із проведених дослідів не дав негативних результатів. Можна
зробити висновок: якщо гідравлічне розкриття тріщин проводити під більшим тиском, то дебет свердловин зростатиме.
Виробничі досліди дали особливо доБРі наслідки в радгоспах «Литниський» вінницы\її області та «13 років Жовтня» Черкаської області. В першому радгоспі для покриття потреби у
воді за існуючих гідрогео
логічних умов необхідно бу ло зробити 21 свердловину, а при впровадженні нового методу просвердлили тільки дві і вони повністю за
безпечили належну кількість води.
У радгоспі «13 років Жовтню> для повного забез печення водою слід було зробити в нристалічних породах дев'ять свердловин, а зро
били лише дві з гідравліч
ним розкриттям тріщин.
Одержали сумарну кількість води таку ж, як з дев'яти .
Необхідно сказати, що в радгоспах України раніше було зроблено сотні безводних свердловин у нриста
лічних породах, які нині законсервовані. Відновлення їх способом гідравлічного розкриття тріщин принесло б величезний економічний ефеит. Без особливих витрат господарства могли б одержати додатново сотні
тисяч нубометрів води на добу.
Л. ВИХОДЕЦЬ, начальник комплексної партії геологорозвідувальних і проектних робіт Міністерства радгоспів УРСР.
Плоди селекціонера-любителя Мабуть, небагато знайдеться в Бро
варах старожилів. хто б не знав Іва на Івановича Яхна. Цю людину знають і поважають у місті.
Нелегке трудове життя ПРОЖИВ Іван Іванович. Ще безвусим юнаном у лютому 191 В роиу пішов він добровольцем у І-й l{иївсьиий номуніСтичний поли. ~' боях під С~;вирою при ліквідації банди ТЮТЮIlнина в травні того ж рону був тяжно поранений. Більше роиу лікувався в ріЗIІИХ госпіталях і повернувся додому інв алідом громадянсьної війни.
3мїцнівши, Іван І ванович з головою поринає у творчу роботу по відБУДОАі й розвитну господарства нраїни, по бу-
ДіВництву соціалізму. З 1928 року очолює нооперативну артіль. впередвоєнні
рони він - голова нолгоспу, заступНІШ диреитора МТС.
у повоєнний час Іван Іванович працює пере ва жно на промислових підпри
ємствах. Л ОСТalші дванадцять років перебуває ІІа пенсії.
ді можна побачити помідори незвичайної форми і розмірів - сортів «волове серце», «де Барас», «китайсьиий», «г~ ГЮІТ» тощо.
Іван Іванович підтримує тісні зв'язни з багатьма такими ж. як і сам, любителями садівництва й ГОР9дництва. Часто зустрічається з Тимофієм Івановичем Коцюбою з села Гребельок нашого району, радиться з ним з того чи ішного питання. Переписує'FЬСЯ також з пенсіонером, колишнім директором шполи ФеОДОСієм Михайловичем Середою з м. Гадяча Полтавської області, з агрономом на пенсії Григорієм Пи,)'ш
повичем Назаренком з села Калинівки Манарівського району та іншими народними досліднинами-селеНціонерами.
Ннось минулої зими В одній з центральних газет прочитав Іван Іванович замітиу про гігантські огірни, вирощені ОДНіЄю селекціонерною в м. ЖелєзновоДсьну. Негайно написав їй листа 3 проханням прислати насіння. Незабаром одержав бандероль з нількома дорогоцінними насінинами цих огіриlв висоиорослого сорту «індійсьний». Навес-
ні висадив ЇХ на городі і все літо ре· тельно доглядав посіви .
~ дбати про це. ~ § Г. БЄЛОВ. § ~ м. Бровари. ~ § §
~ ~ ~ "Складна" справа ~ ~ з КОЖНUМ дне.н красивішає, ~ ~ розбудовується, оновлюється ~ § наше село Рудня. Відсвяткува- § ~ ли новосілля жuтелі трьох 110- ~ ~ BUX багатоквартирнuх будинків § § і гуртожитків. Навіть наймен- § ~ щі АtCuщанці села одер:lIt.'али ~ ~ обнову - дитячий садок-яс.Ш. ~ ~ 1 лише одна недоробка зава- ~ §жає дорослим і мали.ll А/ еlllкан - ~ ~ цям цих будuнків надто § ~ (оювчазні» наші KBapTupu. До ~ § цього часу вони не радlOфІКО- ~ ~ вані. До нашої скарги .lЮ,'//И б ~ § прuєднатися мешканці ще од- ~ ~ нієї частини села, щО теж не § ~ .\1аЮТЬ змоги слухати радіо. ~ ~ Зверталися АШ за допомогою ~ ~ до начальника Бобрицького ра- ~ ~ діовузла. «Ми тут не винні, - ~ § відказав віn. - Вся cl7paf!a у ~ ~ Ilроводці: її неправильно mдве- ~ ~ деН0» . § ~ «Складна», виходить, справа ~ ~ - винних не,нає, а радіо мов- § § 'IUТЬ. ~ ~ Ковальчук, Лисенко, ~ § Мельник та інші меш- ~ іі: канці с. Рудні. ~
Та не сидить без діла ця невгомонна люДина. І ва н Іванович захопився селенційноlO роботою Н рослинництві і віддає цьому весь свій вільний час. 1101'0 невелина присадибна ділянна нагадує нуточон дослідного ПОЛЯ . Тут рівні акуратні квадрати суниці сортів «мічурінСЬНИЙ», « Flосип Магомет » . Вирощує він танож городні культури. На його горо-
Прийшла осінь. Результати переВеРшили всі сподівання. Огірии виросли такі велині, що аж не віриться, ДОВЖИ-. на їх· сягає кількох метрів. І на смак дуже добрі.
На фото: Іван Іванович Я~но і його дружина Марина Григорівна біля щита . з . вирощеними огірками сорту «індійський» .
Текст і фото П. Теплюка.
Вівторок, 17 жовтня 1972 року о НОВЕ ЖИТТЯ о о 3 стор. О
~~~ff?~~~~--..!:,;~l~
€ СЕРЕД НАШОІ пошти ба· гато ли стіВ, ехожих між со·
бою. Вони проникнуті. якоюсь
особливою теплотою, в них - ЩИ: рі й добрі слова. Це листи з подяками. ПОДЯltами тим, хто в роботу свою вкладає не лише обов' язкове службове сумління, а й все тепло душі, серце своє віддає людям. Це ті, до кого ми йдемо з своєю радістю І з своєю життєвою скрутою. Це Ті, хто в тяжку хви· лину готовий подати тобі руну допомоги.
працівників Броварської лікарні. Про- '10/\ сшюди с:; uплін и й уuuжності.~' шу вас напишіть, що я ЇМ щиро вilя'f. Жителі се. I Й Ка.IUі/іш:и ОU f1l1Л ll Пет-ний. Особливо - хірургу Івану Пав- ра I1ндрійовича СВОЇ"І Uеnут(lТОЮ>. ловичу СОКУРУ, лікарю Анатолію Олек- Вдячністю і побажаннями :\овго сандровичу МУЖИIlЬКОМУ. Це їх У.ІІlі- ще служити на ниві охорони здо· лі руки відвели біду» . РОВ'Я ліl{ареві районної лінарні
ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ
СПАСИБІ Т О Б І, ЛІКАРЮ!
Олексію Івановичу Гулівцю і медсестрам Лідії Нондрашовій та Марії 3вєрєвій оповнений лист, який надіслав у редакЦію електрозварнин Броварського заводобудівного КО~lбінату І. !\1иронеЦL>.
Нажуть , що авторитет - то багатство в нредит. Сьогодні ти віддаєш людям всі свої сили і своє серце, а завтра вони повернуться
, 1V\. д. СІНО3АЦЬКИЙ І ~ИiIIe:i'f ію/...... .~,
14 ЖОВТНЯ 1912 року після тяжно'і і трива· лої хвороби по'мер член НПРС 3 1943 рону, учасник Велиної Вітчизняної війни, ;>lайор запасу Михайло Лаврентійович СінозацькиЙ.
lV1. Л . Сінозацький народився 7 листооада 1922 року в селі Зоріно Чорнобильсьного району hиївсы�оїї області в сl'м'ї селянина-бід· няна.
Овоютрудову діЯЛЬНіСть М. Л. Сінозацьний ро;зпочавсенретаре1\1 винонному сільсьноі Ради депутатів трудящих.
І часто, коли ВИХОДИМО на двобій з бідою, поруч стає людина в білому халаті - лікар. Листи з подяками лікарям В редакційніЙ пошт! зустрі'lаються найчастІше.
тобі доброю згадкою у людській пам'ятІ. Такою, яну полишила у односельчан-калинівЦів Софія Во· лодимирlвна Ткаченко, котра багато роні .в працювала у сільсьному медпуннті.
3 1941 ,по 1953 .рlн М . Л. Сінозаць.ниЙ служив у рядах Радянсьної Армії, брав акТІІВНУ участь у Велиній Вітчизняній ·війні. З 1953 по 1956 рін М. Л. Сінозацьний працював інструктором Броварсы\rоo райному НП 'України, аз 1956 рону до кінця ового життя працював на заводі електротехнічних виробів на різних посадах. НомуНіСТИ підприємства виявляли йому високе довір'я, обираВlI:ІИ сенретарем партійної організації.
П. М. Ноноплинсьний не раз був поранений у роки ВелИlЮЇ Вlтчизняної війни, востаннє дуже ТЯЖІЮ . Л!кар! врятували йому життя, та вІдтоді війна весь час нагадує про себе . І завжди на допомогу йому приходить людина в білому халат!, як і того разу, про що пише
П. 1\1. f\оноплинсьний У листі ДО редакції:
Про людину, якій би вона хотіла сиазати багато теплих СЛІВ , ilише до редакції жителька села НалиніВІШ вчителька Ольга Васи' лІвна НуржіЙ. Багато років у них працює фельдшером Петро Андрі· йович Нешенко. Ніноли не жаліє БіН ні часу, ІІі сил.
.:Сьогодnі воnа па заСЛУ:>lССnО,ИУ
~іа,IO'/иnку, - lІuвідО,IІЛЯЄ у листі
В. д.lllUтрієв. - Але оu//иС('Лb'lанu не
забувають ї/'. Рідко коли не АЮЄ гос
тей у і'ї хаті по вулиці Лісовій. При
ходять з ,'ОрСА1 і радістю. Знают/!,
во//а доnо;\юже, щиро радітиме башо
.ІІІУ успіху».
Михайло Лаврентійович Сінозацьний був висококваЛіфінованим працівнином, досвідченим нерівнином, принциповим комуністом, чуйним товаришем. Він користувався заслуженою повагою і авторитетом у ,коле'нтиві .
.:Це було в кінці літа. Раптом різко загострилась хвороба - виразка шлунку. В таких випадках гаяти час не можна. За виклико,',! по телефону .111Gшина швидкої допомоги прибула майже відразу. Оглянувши, мене поклали до районноі лікарні. Зробили операцію. Зараз я вдома. Поnравляюся. / це - завдяки турбота.м А!ед-
.:Я хочу від імені односельчан, .пише О. В. Куржій, - щиро подякувати цому за те, що він стільки енергії віддає спраВі нашага здоров' я. Особлива вдячність ЙОАЩ від жінок-.llштерів. Петро Андрійович завжди готовий дати батькам пораду, як
Ми певні, що кожен у св?єму житті зустрІчав таких людеи -добрих, сумлінних, самовідданих
~ у праці. Тих, які прш{рашають
І наше ЖИТТЯ . Спасибі вам за це! нав'lUти дітей працювати, тренувати
пам' ять, як дОnОJюгти набути нави-І
~.~~:Ь:~.
М. Л. СінозаЦblКИИ все своє свідоме життя .віддав вірному служінню Номун!стичній партії і раДfl1НСblНОМУ HapOДOlВi. За заслуги перед БатьківЩИНОЮ вІн нагороджений орденом Вітчшзняної .віЙни, багатьма бойовими медалями.
Світла пам ' ять про М. Л. Сіно,зацьного на· завжди збережеться у наших серцях .
Група товаришІв.
3D-річчя ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН Громадськість республіки ак
тивно готується відзначити 250-рі'lЧЯ з дня народжеnня видатного українського філософа і поета Г. С. Сковороди.
Славному синові України присвячується
'у ці днІ радянська й австралійсьна громадськість відзначає 30·річчя встановлення ДИП· ломатичних віДIІОСИН між СРСР і Австралією. Ця подія сталася в жовтневі дні 1942 рону, ноли над народами обох нраїн нависла грізна небезпека, ноли гітлерІвські полчища рвалися до Сталінграда, а японські літаки бомбИЩI австралійсьний порт Дарвін. Що ж являє собою Австра
лія? АвстраЛіЙ'СЬний Союз був
створений в 1901 році з шести англійських колоній, розташованих на п'ятому нонтиненті. Австралія і понині входить в британсьну співдруншlсть націй, формально. зберігаючи статус домініону. А фa.J{тично це -цілком самостійна держава з своїм урядом і парламентом.
Австралійсьний нонтинент, за територією приблизно рівний Сполученим Штатам Америни (7,7 мільйона нв. Ю1), має ба гаТlоЩі запаси різної СИРОВИНИ: бокситів, залізної руди, нафти і т . ін . В нраїні досить сприятливі умови для розвитну земле· рабства і тваринництва (особливо вівчарства).
Bc~ це зумовило швидні темпи енономічного розвитну Ав , стралії, яка входить нині в першу десятку економічно найбільш розвинутих капіталістич, них нраїн. За виробництвом І експортом свого традиційного товаРу - вовни Австралія займає перше місце у світі, їй на-
Київ. У СТО.llиці України продовжуЄТЬСЯ будівництво другої .11lнlї Ки18СЬKoro меТРОПОlllтену - Куренівсько·ЧервоноармІйської. Вона зв'яже Подія 3 центром мІста І ПРОСТllrнеться до Ви· ставки передового досвІду в · народному господарствІ УРСР та ІПОАРОМУ.
Н а фото: бригада С.llюсарlв->ІОнтаж·
ників. "ку ОЧО.llЮЄ Ю. А. Казмирук •. веде монтаж водозБІрника вестибюля станції «Червона П.llоща •.
Фото О . Бормотова. (Фотохроніка РАТАУ).
позна чилась на РОЗВИ'тку er;OHO-
~ мічних зв 'язків між ними: обсяг радянсько-австралійської
lJз.и.lJfI ііі торгівлі зріс відтоді майже у два рази. Австралійські ділові нола все ясніше розуміють риснованість односторонньої орі · єнтації економічних зв'язків
J ЧИТI:JЧЕН І'А МІЖНАРОДНІ ТЕМИ країн на Захід. Це підтвердили
1 і недавні валютні потрясіння в
лежить одно з перших місць напітаЛіСТИЧНОМУ світі, і май· по вироБНИцтву і вивезенню . бутній вступ ~нглії У спільний М'яса, молочних продуктІв і рин.он. І те 1 друге CTBOP~Є
інших сільськогосподар' НОВІ перешкоди для австралш-денних . ського експорту, особливо в ських товаРІВ . А . І й
3а останні роки досить бурх- НГЛlЮ, нуди ДОС . шла знач· ливо розвивалась і австралій . на . частина австраЛlЙ~ЬНИХ. тосьна промисловість, значна ваРІВ. Тому АвстраЛІЯ зюнтечастина якої перебуває під р.есована в розвитку в~аєм?ви, контролем іноземного капіталу, ГІДНИХ енон.?мlчних зв язюв ~
. чином англійського і інши~и ~раlНами, в тому ЧИСЛІ го~овним з СОЦШЛіСТИЧНИМИ . америнансьного.- 'Успішно розвивались в ос-
ВЩносини МІЖ СР.СР і Ав- танні рони танож культурні, настраЛі~Ю, ~становлеНі в грізні уново,технічні і туристські дні СШЛЬНОl боротьби проти зв'язки між нашими країнами. німецького фашизму та япон: В Австралії добре знають анського .мілітаризму, за минуЛі самбль народного танцю СРСР 30 роюв розвивалися дос':!ть під }{ерівництвом Ігоря Мойсєснладним" ШЛЯХО!VI. 'У періОД єва, Московсьиий цирк, ан«ХОЛОДНОI війн!!», ноли австра- самбль «Березка», хор імені лійська реакЦіЯ розгорнула П 'ятницьиого. ВченІ обох ираїн ~аленr ~нтирадянську нампа- співробітничають у вивченні НlЮ, ЦІ ВіДНОСИ'!И були тимчасо- Антарктики. во «.заморожеНі>~. Про.те за ос- Радянсьний і австралійсьний танНі рони J:' зв язну ІЗ. загаль- народи заінтересовані в дальним потеплlНІ.ІЯ.М ПО!lIТИЧНОГО шому розвитну зв'язків і все· клімату в СВІТІ у ВіДносинах бічного співробітництва між їх між обо~а нраїнами сталися нраїнами. Це відповідає танон, позитивНі з.рушення. інтересам зміцнення миру і
'У 1965 році між Австралією міжнародної безпени. і СРСР було уиладено торго- В. СЄРОВ. вельну угоду, яна позитивно (ТАРС).
СВІТІ ЦLВАВОГО
ПУШКІН І ШЕВЧЕНКО
у вuдавnицтві .:Наукова дУ.ІІІка» виuиюв збірник праць, присвЯ'lI'НШl дослідженню розвuтку філософської дУА1КИ на Укра/'ні ХУ/-ХІ/ІІІ століть .:Від Вишенського до Скuвороди» і .:Л ітературні твори» nоета-гуAfйHicTa . /нше ресnублікаnс!,кс видавництво - ,:дніnро» випустило збірку його творів у С('рії «Ш кіЛ/Jна бібліотека», кни"-Ц І. Пільгука .:Гри?ОріЙ Сковоройи», двОТО.I1НИК поета-філософа. К ілька пісень Г. Сковороuи,
які завоювали в народі /lIІ/РО-
~леБаченнSI ВІВТОРОК, 17 ЖОВТНЯ Перша flрограма-ЦТ
9.35 - НОВИИИ. 9.·13 - Для школ,, · riB. «ВОl'lшщl~ » . ПіОНСРСI~КІ'lіі 'ГСЛt' -збіJlIІ~IК. 10.1;) ХУДОЖllііі фільм C:!-!<JнерСДОДllі». І і.4 () __ о Сllіва є народ
"ніі артист СРСР С. Я. Jlсмєшев. В програМі романс" Чайковського . I:НХI .:П'ятнрічка. рік д.Р У Пlіі». 13.1 ;' - Документальнніі фільм «Союз ріВlfоправIІI1Х ' . 13.45 - 'Жнива •. 15.40 - .Горь· киіі - clliBettb робіТНИЧОl'О класу". на"чалыla передач а з літератури. (Пе· редача третя}. 16.40 ._. Для школ"рів. «Ми вчимося В Москві». 17.ЗО - .Нау· ка - (· иОI·одні •. IH.OU - НОВИІІН . 18.10 КО,,1ьорове тсл ебаче lfllЯ ДЛН дітеі1. « :"мілі РУ КІІ». 18.30 ~ ЛСllіllСЬКllЙ у ні + ве рситет MiJlbiioHiB. «Ро:шиток націо · lІа,,1ЬJlJlХ віДllОСНl1 в ході СОI~іадіСТI1ЧIІО "О будівництва». 19.15 - КОЛЬОРQве ТСлебачення. ,~У З IІЧНlІЙ телефільм «Театральна ніч». 19.35 - БагатосеріЙIІИJЇ
КУ популярність, випустила Все_ союзна фірма .:Мелоdія». Серед них - гасіра сатира на тодішнє соціальне зло .:Всякому гороиу нрав і права», ліричні строфи .:Стоит явор над горою», «Ой ти, птичко жилтобоки» та інші. Заnисаnо також 10 кращих байок поета . Цикл віри,ів Г. Сковороди
«Сад божествеnНblХ песней,» став літературною основою для .-l1УJИ'l/Jого твору - концерту
для солістів і хору з оркестром .1l0лодого КИ1'вського композитора /вана Карабіса.
(РАТМ').
художній телефільм .:РаДIiИК Вацатко приймає заходи •. (І та 2 серії). 21.00 .- Програма .Чао. 21.Зn - .Алло, ми ш у каємо таланти». 23.00 _ . НОВИНИ.
Друга програма-УТ 11.00 - Тсдсвізіl"lні вісті . 11.15 - Те·
ленарис «.\\0" Турсун·апа'. ІІ.ЗО<fCllІкі.1lьншf екраll» Фізика для учНів 6 класу. Б:1зємол.ія тіл. Маса тіл». 12.00 _.- Художній фільм «Лише один Te.!leФOllllИй дзвіно,. . IЗ.15 - .З біографії пісні». 1·1.0() - Те~1ефі~1ЬМ «Л-\усліма ... 16.:,.-, - Н а ша афішп. 17.00 - Для ді·
теЛ. ЛН~lькова Вllстава «По · li,tУчоМу ве~lіIIlIЮ». 18.00 - PeK~laMa. оголошення . 18./5 - «На ГОЛОВНИХ напрямках п'ятирічки». IВ.30 - «Малень.ка філармонія.. (Одеса}. 19.00 - Інформаційна програма .Bi~Ti.. 19.4:;' - Н. XiKM~T. «Всіма забутий •. Вистава Донецького І'осійського драматичного театру. (До · нець к}. 20.45 - .На добраніч, діти " 21.lЮ - ПРОI· рам •• Чао. (М) . 21.30 -ПродовжеН!IЯ вистави «Всі м а забутий» , (Донецьк). 22.ЗU - Вечірні Новиии . Програма передач.
Редактор є. ФЕДИН.
Літківській фабриці художніх виробів ім. Т. Г. Шевченка і ! ~
на постійну роботу потрібні: вишивальниЦІ ручної та Jtщшинної вишивки,
швачки. ~
«Нові вірші Пушк і на і Шевченка~. Цю книгу випустив у Лейпцігу ,видавець Вольфганг Герхард у 1859 році, ноли Вірші Шевченка були заборонені царською цензурою.
ні вірШі бул!! нам ПРllслані ма· На будівництво фабрики художніх виробів , лорос ійською МОВОЮ, З ПРИМ і Т'
1 ПОТРІБНІ: !
Восьмий том лейпцігсьної «,РоСійської бібл і отеки» був цІJllКОМ ві'ддаююй вlрша'м О. С. ПушкіllJа І <<'Вольним думам» Т. Г. Ш.евченка. Це було перш~\ на жаль, неросійське, а заНОРДонневидання творі'в ДВОХ велиних поетів в одно,му збірНИ'КУ. Вперше на його сторінках друнувався знаменитий «ЗаПО'ВіТ., ЩО був під най;суворішою забороною, скромно названий в цьому виданні «Думною».
ною, що вірші Шевченка - ВІІ- ! раз загальних, нанипілих сліз, штукатури, муляри, ;. не В'ін пла,че про 'Укрзї'ну, вонз маляри, рІзноробітники. .У.' сама плаче його ГОЛОСЮ1».
'Уже в наші дні в Харнові бу- :Ja довІдка~ІИ звертатись на· адресу: с. Літки, Бровар· ло здійснено фототип і чне в іД- і СІ,І{() ГО району, l{иївської області. 6 творення цього дужерідн і сно- і' ДиреКЦія. !. го збірнина з приміршша, що .. аберігав,ся в Нарко>мосі 'Уh"Раї-, - ,.-----,.-,--.- .• -. __ • __ .... _._,._. __ , ни. Щасливим володарем пов· 'н-ого приміРНІІка «Нових вірші'В Пушкіна і Шевченка» був відо:\шй бі'бЛіограф М . П. С~шрновСОКОЛl>СЬКИЙ. Недавно поет і mшголюб В. М. Натанов виявив ще один примірник цієї чудової книги.
(НаР. ТАРС). -
ДIlР"lщія, п а рТійна. і профспі.lкова організації Броварського J:J[JОДУ ~ .l ектротеХНIЧНIIХ виробів 3 глибоким CYMO~I спові. щають, щО ПIС.1Я ТНЖІ<О Ї тривалої хвороби помер старший
інж<"нер ВМТП, Ч:lен КПРС 3 1943 року Михайло Лаврентійович
СIНОЗАЦЬКИй IJІІСЛОП,",ЮЮТЬ співчуття сім'ї і ріДНI!М покійного.
Поруч З пушкінсьними віршами «,В. Л. ПушНіну~, «Цензо
'ру», «Молитва», «На смерть тетуш-ни А. Л . ПУШКИНОЙ» у збіРНИКу в,міщені «ХОЛОДНИЙ ЯР., «НаВl\аз», «Розрита могила» та інші твори Шевченна.
Вони надру,коваНі унраїнсьною мовою.
...,SC»~ ... ~~ .. ~~ ....
НАША АДРЕСА:
Привертає до себе увагу редаНТОРСblна :(Іомітна: «На,ступ-
255020. .НОВАЯ ЖИЗНЬ. - орган Броварского горкома '-- ! м. БРОВАРИ, Коммуннстической паргии УкраИНЬІ, городского и районного
COB~TOB депутатов ТРУДЯЩИХСЯ Киевской области. j вул. Ниївська, 154"============================================1
ІНДЕКС 61964 . Газета виходить
у вІвторок, середу, п'ятницю І суботу.
ТЕЛЕФОIlИ: peдa~Topa. - 19 · ~·82, заСТУПIlНК~ ~e- \ мовлення _ 19·3·18, Відді,lів промисловості. масово< Д",ктора - 19·4·47, ВІДПОВІДального секретаря. ІІlддlЛУ роботи, фотокореспондента _ 19.4.67. СlдЬСЬКОГО ГОССJOдарства, кореспондента Мlсцевого радІо·
Броварська друкарня. Київської області, вул . Київська, 154. Телефон - 19·4-57. Зам. 4040-9263.