ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАйТЕСЯl

СТЯХЯ~ОВ[UЬ OPГ~H Броварського районного комітету КомуністичноІ паРТ1і Украіни та районноі Ради депутатів трудящих

Киівськоі області

РІк .... авва ХУІІІ

45 (1183) П'ЯТНИЦЯ

15 КВІТНЯ

1955 р.

Ціна 15 коп.

Самовідданою працею в дні . сівби МІЦНУ весняної

основу

закладемо

високих урожаїв

сільськогосподарських культур.

. ВСІХ

Вище темпи і якість сівби!

ПарТ.іЙна організація і пропаганда До 85-Р;Ч;';. ~;н;:Одження

ДОСВІДУ передовиків тваринництва ОПОГАДИ ПРО В. І. ЛЕНІНА Січневий Пленум ЦК КПРС по­

ставив невідкладне завдання­протягом 1955-1960 років збіль­шити виробництво продуктів тва­ринництва у два-два з лиш&ом

рази. Виходячи з цього, наш ра­йон планує одержати на кожні 100 гектарів ріллі, лук і пасовищ щонайменше м'яса 27 центнерів, молока-260 центнерів, на 100 гектарів ріллі по 30 центнерів свинини, на 1 оо гектарів зерно­вих посівів по 12 тисяч штук яєць.

Досвід передовиків за перші шість місяців господарського ро­кув тваринництві показує, що у

нас є всі можливості, щоб зав­дання 1960 року ПО виробництву ПРОАуктів тваринництва виконати набагато рапіШ(r-У 1955-1956 -1957 роках. Літківський кол­госп ім. Калініна на 1 квітня має по 82 центнери молока на 1 оо гектарів земельних угідь, по 17 цеНТІІерів свинини на 100 гекта­рів РІЛЛІ; русанівський імені Сталіна, відповідно: по 61,8 цент­нера молока і 11,3 центнера сви­нини; рожнівський «Більшовик» -по 60,3 центнера молока· і 18,2 центнера свинини. Колгоспники цих артілей борються за те, щоб вже у 1957 році мати понад 260 центнерів молока на &ожні 100 гектарів земельних угідь і вже цього року по 30-35 центнерів свининн на кожні 1 оо гектарів ріллі.

3містовна в цих &олгоспах і наочна агітація. Стінна газета «3а висо&у продуктивність тва­ринництва», плакати в &олгос­

пі «Більшови&», наприклад, роз­повідають, що матимуть &олгосп, о&ремі дояр&и, свинарки, якщо

виконають взяті зобов'язання.

Всі працівники тваринницьких ферм хотіли б, безумовно, досяг­нути таких же успіхів, як пере­довики. Про це говорять взяті зо­бов'язання. Але в своєму благо­родному прагненні підвищити проду&тивність худоби багато з них часто не дістають наJ1ежної підтримки з боItу Itерівників І!.ол­госпів, партійних організацій. Ще не мало у нас проявів зне­важливого ставлення до пропаган­

ди досвіду передовиків.

Характерний такий факт. Про­тягом двох місяців тривала пі.и;го­товк а до читацької КОНференції на тему «Громадському тварин­ництву-міцну кормову базу», що її запланувала красилівська

сільська бібліотека. Вивішені бу­ли об'яви, про КОНференцію об'яв­ляли книгоноші, агітатори, aJre до керівників парторганізації і колгоспу ім. Жданова це не дій­Шло.

І ось наслідки. Понад 300 кол­госпни&ів прийшли на запрошен­ня бібліотеки, але мало чого цін­ного вони запозичили для себе на цій &ОНференції. ОСНОВНИМИ допо­відачами з таких питань, як: «ор­ганізація зеленого конвеієрр, «К УКуру,ll;за-найцінніша зерно­фуражна культура», «Літнє табір~

.н&і ж саме форми політично­масової роботи пра&тикують пар­тійні організації цих та ряду ін­ших колгоспів, щоб достроково не утримання корів» та інших виконати поставлені партією зав- ВИС'l'упили на конференції юнаки, ,ll;ання? Вони організовують екс- які щойно заІі.інчили школу, і 3

курсії в передові колгоспи, з яки- яких ні один не зайнятий в тва-ми змагаються, допомагають кра­

щим дояр&ам, свинаркам виступа­

ти з лекціями про свій досвід ро-

боти на виробничих нарадах, за-

ринництві, а один зовсім ніде не працює. Голова колгоспу т. Радько

хоч і був на КОНференції, але сло­ва не попросив, не виступив і

няттях зоотехкурсів. секретар парторганізації т. По-Перед тваринниками виступа- жидаєв, а зоотехнік т. Палій зов­

сім виїхав у цей вечір з села. ють не тільки рядові агітатори, але і голови артілей, секретарі

парторганізацій. Так, наприклад, голова колгоспу ім. Калініна тов.

Музиченко Ф. прочитав лекції про Всесоюзну сільськогосподар-

Партійна організація повинна рішуче осудити таке ставлення до

пропаганди передового досвіду.

Всі форми політично-масової ро­боти слід спрямувати до того, щоб

ську виставку, досвід передових досвід передовиків зробити на-колгоспів Підмосков'я. ,ll;банням всіх тваринників.

----..... ~----Нарада працівниКів сіJlЬСЬКОГО господарства оБJlаствіі

І автономних респуБJllк ПІвнічного Заходу В Ленінград~ закінчила роботу І На нараді з великою промовою

сItJlИкана за ~lШен~ям ~K КПРС виступив тепло зустрінутий при­нарада праЦІВНИКІВ 8 .СІЛЬСЬКОГО сутніми перший секретар Цент-господарства областеи 1 автоном- . нп республік Північного 3аходу. рального КОМІтету КПРС тов. В нараді взяли участь понад 1700 М. С. Хрущов. чоловік. • Учасники наради прийняли

Учасники наради заслухали і звернення до всіх колгоспників і обговорили доповідь заступника колгоспниць, працівників МТС і Голови Ради Міністрів СРСР тов. радгоспів, спеціалістів сільського

господарства північно-західної зо-п. п. Лобанова про заходи по

ни Російської Федерації, в якому збільшенню виробництва і здачі закликають їх широко розгорнути державі сільськогосподарської

продукції колгоспами і радгоспа-

1LИ областей і автономних респуб­

liк Північного 3ахо-п.

соціалістичне змагання за успіш~ не перетворення в життя рішення

січневого lIJJ:еиуку цк КПРС. (ТАРС).

Вийшди в світ підготовлені Ін­СТИ'і'утом Маркса -' Енгельса -Jlеніна-Сталіна· при ЦК КПРС збірники: «Спогади рідних про В. І. Леніна» і К. Цеткін «Спога­ди про Леніна».

3бірники випущені масовим тиражем державним видавни-

цтвом політичної літератури.

Шахта імені Ілліча

Шахта імені Ілліча - 0,ll;Нa з найбільших у Ворошиловградській області. Вона оснащена першо­класним гірничим устаткуванням.

Перед шахтою височить пам'ят­ник В. І. Леніну. 3 гордістю шах­тарі називають себе іллічівцями. Понад 40 гірників цього підпри­ємства носять на грудях високу

нагороду-орден Леніна. 85 роковини 3 дня· народжен­

ня В. І. Леніна гірники відзнача­ють новими трудовими успіхами. На-гора щодня видається на 250-300 тонн коксівного вугіл­ля більше, ніж торік. Більше ти­сячі шахтарів достроково вико­нали п'ятирічні завдання.

Сьогодні в Шуwенському

Село шymенсыte (Краснояр­ський край), де В. І. Ленін був на засланні 3 1897 по 1900 рік, щодня прибувають численні екс­курсії, трудящі з різних кінців країни. Тільки за післявоєнні ро­ки музей В. І. Леніна в Шушен­ському і ленінські місця відвіда­ло понад 500 тисяч чоловіR.

Невпізнанним стало тепер Шу­шенське. Колись Ленін писав своїй сестрі Марії Іллінічні У лья­новій про нього: «Село велике, на кілька вулиць, досить бруд­них, . курних-все як бути нале­жить. Стоїть сере,ll; степу--садltів і взагалі рослинності нема. Нав­коло села ... гній, який тут на по­ле не вивозять, а кидають просто

за селом... біля самого села річ­ка Шуш, яка тепер зовсім обмі­ліла ... » .

Тепер Шушенське-районний центр. Вулиці його вкриті ас­фальтом, впорядковані. Влітку се­ло потопає в зедені. Тут є серед­ня школа, сільськогосподарський технікум, готель, дитячі ясла, ма­газини. Район славиться 14 кол­госпами - мільйонерами. Річка Шуш тепер обертає турбіни чо-тирьох колгоспних гідроедектро-

станцій.

Видання Творів В. І. Леніна на Украіні

'3а даними Книжкової палати УРСР, Твори В. І. Леніна на Ук­раїні з 1918 по 1954 рік включ­но вИ)~авались 884 рази тиражем у 23 міJlЬЙОНИ 56 тисяч примір­ників, у тому числі українською мовою 21 мільйон 466 тисяч при­мірників.

СталІнська область. У дні передтравневого соціалістичного зма­гання шахтобудівннки Доибасу здали нову потужну шахту «Проле­тарська Глибока:. тресту «Макіїввугілля». Проектна потужність її-2500 тонн вугілля за добу. Всі процеси вуглевидобутку тут пов­ністю механізовані. В шахті працюють вугільні комбайни, потужні електровози, автоматичні перекидачі вагонеток. Спаруджені три стволи і встановлені три потужні шахтні підйомні машини.

На знімку: загальний вигляд шахти «Пролетарська Глибока».

Фото С. Гендельvrана (Прескдіше РАТАУ).

На керівну роботу в колгоспи Ділова відповідь на заклик Партії

3аклик Комуністичної партії і ського господарства. Вони зверта­Радянського уряду про зміцнення ються з просьбою послати їх на колгоспів керівними кадрами зу- роботу в колгоспне село. стрів одностайне схвалення всьо- Своє бажання працювати в кол­го радянського народу. На підприс госпах висловили директор Київ­ємствах і в установах з великою ського мотоциклетного заводу тов. активністю проходять збори тру- Скребець, заступник голови ви­дящих, присвячені цьому питан- конкому Волинської обдасної Ради ню. Комуністи, комсомольці і без- депутатів трудящих тов. Лрощук, партійні, гаряче обговорюючи за- завідуючий сільськогосподарським клик ЦК КПРС і Ради Міністрів відділом Ворошидовградського об­СРСР, просять свої колективи ви- кому КП України тов. Лисицин, явити їм Jlовір'я і рекомендувати перший секретар Орининеького на роботу у відстаючі колгоспи. ВЗЯТИ особисту участь в дальшо- райкому КП України Хмельниць-му піднесенні соціалістичного кої області тов. Лковюк, голова сільського господарства виявили виконкому Кременецької районної бажання тисячі патріотів Росій- Радц депутатів трудящих Терно­ської Федерації, Білорусії, Молда- пільської області тов. Легкобит і вії, Казахстану, Азербайджану, багато інших. Всі вони мають ве­Латвії та інших союзних респуб- ликий досвід партійної, радян­лік. Ві.lIьшість їх-лю,ІІ;И, які зна- ської і господарської роботи. ють .сіЛЬС~Rе ~OCIIoдapcтвo, мають Всього' в республіці вже вияви-ДОСВІД KepIВ~oI роботи. ли бажання поїхати на керівну

клик партії і уряду про подання ро оту в колгоспи пон~Д . Палкии ВІДГУК знаходить за-\ б 3500

ДОПОМОГИ колгоспному селу у тру- найкращих п~едставниltl~. РОбl:­дящих України. В партійні орга- ничо.~о класу І радянськО!. IНтеЛІ: нізації щодня надходять заяви від генцв. Число добровольцІВ, ЯКІ партійних, радянських, ПРОфспіл- бажають перейти на постійну ро­кових, наУRОВИХ працівників, від боту в село, зростає з кожним спеціалістів промисловості і сіль- днем.

Вечори, присвячені В. В. ~аяковському

Вірші, пісні, проза Володимира Володимировича Маяковського ко­ристуються величезною популяр­

ністю у радянських людей. 3а да· ними Всесоюзної Книжкової па­лати на 1 квітня 1955 року, тво­ри Мая&Овського були видані в Радянському Союзі 617 раз за­гальним тиражем 24 мільйони

607 шсяч примірників. Вони вийшли 56 мовами народів СРСР і зарубіжних країн.

У ці дні на підприємствах, у

клубах, бібліотеках, вузах і шко­

лах проходять літературні вечо­

ри, присвячені В. В. Маяков­

ському.

По всьому металургійному циклу

Металурги Макіївського заводу імені Кірова, ставши на перед­травневу вахту, систематично пе­

ревиконують план по всьому ви­

робничоиу циклу. 3а три місяці продуктивність агрегатів домен-

ного цеху зросла майже на 300 тонн за добу. Тисячі тонн сталі додатково до завдання випустив

АРУГИЙ мартенівський цех. Тут майже половина всіх ШІавок ва-риться швидкісними методами.

Завершили сlвбу цукрових бурякІв

Знаменною подією в житті ук­раїнського народу є вихід україн­ською мовою 4-1'0 видання Творів В. І. Леніна. Протягом 1948 -1952 рр. вийшли всі 35 томів. 3араз Держполітвидав УРСР ви-пускав додатковий тираж видав- Колгоспи Товстенсь&Ого району І ків. 500 гехтарів посіяно гніздо-ня Творів В. І. JleНЇH3. першими в ТерноІІЇ.ІЬСЬ&ЇЙ облас- вим способом.

(РАТАУ). І ті ЗUЇВЧJШI сівбу Цу&роВИХ буря- (РАТАУ).

2

На заклик Партії і Уряду (Лист члена КПРС, Героя Радянського Союзу, директора семирічної

шкопи т. МИКАЛ С. Ф. дО райкому КП Украіни)

В історичпих рішеннях січневого Пленуму ЦК КПРС викладена бойова програма нашої партії і всього радянського народу в бо­ротьбі за все~!ірний розвиток всіх галузеіі сільського господарства. Партія поставила бойове завдання-на базі розвитку зернового гос­подарства рішуче збільшити виробництво продуктів тваринництва.

Глибоко усвідомлюючи всю велич і віДlIовідальність цього зав­дання, я вирішив б~'ТИ на передовій лінії боротьби за його успішне здійснення. Хочу працювати безпосередньо в І\Олгоспі-там, де практично виріШУ6'fЬСЯ доля врожаю і розвитку продуктивності громадського тваринництва.

Прошу рекомендувати мене па роботу в один з найбільш еко­номічно слабих колгоспів, де я міг би якнайкраще докласти всіх сил до того, щоб розвинути у ньому всі rалузі господаРС'fва і у найко­ротший строк вивести його у передові. Запевняю партійну органі­зацію, що я так само, ик під час Великої Вітчизняної війни, і на різних ділянках мирного БУАівництва у пісш[Воєнні роки БУАУ боро­тися за те, щоб виправдати ~овір'я партії і уряду.

с. Семиполки. С. Микап.

ДОПОВІДЬ ПРО НОВИЙ ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ НА СЕМІНАРІ АГІТАТОРІВ

Колгоспники проявляють вели- за які саме показники в розвитку кий інтерес до бесід, які прово- свого господарства бореться кол­дять агітатори. Вони глибоко заці- госп в 1955-1960 роках. Учас­кавлені дізнатися від них не тіль- ники семінару, серед яких значна ки про рішення Партії і Уряду з кількість вчителів, дізналися від питань розвитку всіх галузей доповідача про хід весняної сівби сільського господарства, але і про по кожній бригаді, про те, що ті завдання, які стоять в світлі конкретно робиться для підвищен­цих рішень перед колгоспом. Тіль- ня продук~'ивності худоби у квіт­ки тоді, коли бесіда агітатора на- ні - на завершальному етапі сичена конкретними фактами з зиміВЛІ 1 підготовки до літньо­місцевого життя, агітатор досягає го стійлово-табірного утримання мети. Обмін думками між всіма тварин. її учасник&'dИ значно пожвавлює- Агітатори заслухали також змі­ться і сприяє росту трудової ак- стовну лекцію учителя т. Діда­тивпості колгоспників. на М. про реакційну суть релі-

Враховуючи це, партійна орга- гійного свята пасхи. Учасники нізація доручила голові колгоспу семінару обмінялися ДОёвідом ор­комуністу Т. Лисенку С. підготу- ганізації і проведення бесід під ватись і виступити на семінарі час польових робіт. агітаторів 3 доповіддю про новий І. Швачко, Iroрядок планування в колгоспі. агітатор.

Колгосп ім. Леніна, Він докладно розповів агітаторам, с. Жердова.

ПарТійне піклування про роботу "лубу, 8ібліотеки Бюро партійної організації кол­

госпу ім. Кірова заслухало звіти завідуючого клубом т. Негоди і за­відуючого бібліотеки т. Бикова про стан культурно-освітньої ро­боти під час польових робіт. Бю­ро затвердило план роботи клубу і бібліотеки, склад агіткульт­бригади і програму їх виступів. Лекторській групі запропоновано ширше пропагувати план розвит-

=

ку господарства колгоспу в 1955 -1960 роках. На цю ж тему ви­готовлено також буде ряд ху­дожньо оздоблених плакатів.

Завідуючому бібліотекою т. Би­кову запропоновано значно збіль­шити кількість книгонош, органі­зувати у віддалених бригадах колгоспу пункти голосного читан­

ня художньої літератури. с. Погреби. С. Кпадун.

у ГОРКАХ ЛЕНІНСЬКИХ

СТАХАНОВЕЦЬ

Передовики передтравневого змагання

Дадеко за межами району

відомі вироби літківської пр~

мислової артілі ім. 8 березня: художньо-переборні скатерті,

портьєри, салфетки, блузи, на­

волочки й інші речі, красиво

вишиті руками працівниць.

В минулому кварталі артіль

виготовила тю.ої продукції на 1.049.900 :&арбованців при завданні 923 тисячі. 98 про­центів виробів здано в торго­вельну сітку· першим сортом.

Ще ширшого розмаху набра­

ло соціалістичне змагання в

передтравневі дні. Борючись

за те, щоб до 25 квітня завер­шити місячне завдання і виго­

товити понад план на 40 тисяч карбованців художніх виробів,

більшість працівниць щодня

перевиконують норми виробіт­

ку: ткалі Ніна Гузь, Ганна

Гресь-на 130-140 процен­тів, вишивальниці Галя Кос­

тенко, Настя Попович, Марія

Рожко, Катерина Гавриленко і

ряд інших-на 125-145 процентів.

Найкращі показники має

ткаля п. Нетреба. Вона при

завданні 2,5 скатерті виготов­ляє щодня по 3-3,5 і тілыtи

1-м сортом.

На фото: ткаля відмінної

якості Попіна Саківна НЕТРЕ­

БА за виготовленням худож­ньо-переборних скатертів.

Фото М. Строя.

П'ятниця, 15 квітня 1955 року

ХОРОША ПРИКМЕТА Ледве помітні пробли:ски раніш­

ньої зорі, а колгоспники артілі ім. Кірова вже на ногах. Вздовж широкої вулиці рухається валка підвід. Вони направляються в по­ле. Їх обганяє автомашина, на­вантажена насінням. На них ети­кетки з назвою сорту і даними лабораторного аналізу. Обабіч до­роги колгоспники 1-ї рільничої бригади змащують деталі сівалки. На передній сівалці прикріплено лист фанери з закJIИКОМ: «ПосІ­вмо ранні ярі в найкоротший строк!». Погожий весняний раНОlt. З пів­

дня повіває теплий вітерець. Пе­ред нами стогектарне поле гли­

боко виораного зябу. Трактористи Петро Віба, Дмитро KOCЬM~, ВQЛО­димир Кузнецов та інші прово-

• дять культивацію. Місцями МОК­рувато, і низинки тракторам до­водилось об'їжджати. В таких міе­,цях колгоспники боронують жи-

"

вим тяглом. Вони знають: зараз дорога кожна хвилина ...

Тракторист Петро Віба робить останній захід. 3а агрегатом йдуть два чоловіки. Вони, зупинились. Один з них присів і розгортає ру­ками темносірий грунт.

- Не турбуйся, товаришу, -говорить бригадир тракторної бригади Валентин Олексащрович Стефановський, - боронування якісне, як пух земелька. Адже працюють кращі трактористи! Вони ж і сіятимуть. Будьте пев-,ні: висока якість роботи забез­печена.

Іван Михайлович Антоненко, бригадир 1-ї рільничої бригади, скупий на похвали, та, переко­

навшись, що боронування зябу проводиться якісно, стряхає з pylt землю, весело поглядає навкруги,

широко посміхається вслід трак­тористу, що закінчує останній за­хід.

Тепер тут так повелось-обо­пільний контроль. Тракторна і рільнича бригади немов би зли-

лись в єдиний трудовий колектив. Коли правління розглядало ро­

бочий план весняної сівби ріль­ничої бригади, ~!еханізатори BHec~ ли істотні пропозиції. Бригадир т. стефановсыtи,, наприклад, за­пропонував розрахунки погодин­

ної роботи посівних агрегатів, що дає можливість провести сівбу в найстисліші строки.

- Щоб домогтися нам у цьому успіху, потрібна і ваша допомо­га,-сказав механізатор. Помірку­вавши і порадившись з активом, бригадир рільничої бригади то­го ж дня ввечері повідомив людей про зміну розподілу сил по обслу­жуванню посівних агрегатів. Ви­ділили ще людей, щоб забезпечи­ти заправку сівалок на ходу, без­перебійну доставку зерна, паль­ного, води.

Обидва бригадири з вечора пла­нують наступний трудовий день. Механізаторам створені умови для використання машин на повну по­

тужність. І механізатори не за­лишаються в боргу, прагнуть всі роботи виконувати швидко і ви­сокоякісно.

Колгоспники і механізатори ар­тілі, включившись в передтравне­ве змагання, взяли на себе нові зобов'язання по підвищенню вро­жаю зернових і городніх культур. Ух співдружність-запорука, що зобов'язання будуть ВИКl)нані. Як завжди в цю пору в селі точаться р()3мови про те, чи сприятлива

весна, які будуть сходи, і чи вро­дить стільки хліба, скільки хо­четься. Пригадують різні прикме­ти. Але найважливіша головна прикмета нинішньої весни-за­гальне прагнення до високої куль­тури землеробства, виростити ви­сокий врожай і внести цим самим перший вклад в боротьбу за пере­творення в життя історичних рі­шень січневого Пленуму ЦК КПРС.

П. Новаковський. Колгосп ім. Кірова,

с. Заворичі.

БудІвництво силосних траншей

Деся'гь колгоспників артілі іме- ГOТUBi. Особливо відзначаються на ні Жданова на чолі з досвідченим роботі тт. Гусак П., Таран М., Дя­будівельником т. Дяченко Ф. пра- ченко П. ЦЮЮ'fЬ на будівництві цементо- Р. Опексієнко. ванихтраншеЙ. Дві траншеї вже с. І(расилівка.

кою до з'їздів. 3 великою увагою буднів відбудовного періоду. В нок, майданчик для городків, аль­відвідувачі знайомляться з номе- цих номерах газети в 1923 році танка.

Горки Ленінські нескінченно дорогі серцю кожної радянської людини. Мільйони трудящих ідуть сюди в Будин,ж-музей В. І. Леніна, щоб увібрати частку тієї револю­ційної пристрасті, якою горіла ве­лика людина. Йдуть люди всіх національностей, які населяють нашу Батьківщину, йде багато за-, рубіжних друзів, щоб принести дань поваги і любові великому генію.

музею статті і листи, написані ром «ПравдЬl», В якому надруко- надруковані останні статті Воло- У книзі відзивів багато записів. ленінською рукою в Горках. Ось ваний останній виступ Леніна димира Ілліча: «Сторінки з що- Вони зроблені різними мовами, але фотокопія руltопису В. І. Леніна. перед народом. Це - промова, денника», «Про кооперацію», в кожному з них слова, що йдуть Це план його доповіді на ІХ Все- виголошена ним на пленумі Мо- «Про нашу революцію», «Як від серця, слова любові і вдяч­російському з'їзді Рад у 1921 ро- сковської Ради 20 листопада 1922 нам реорганізувати Робсельін- ності. «Дихання великої людини ці. Поряд-плакат тих днів, що року. Володимир Ілліч закінчив спекцію», «Краще менше, та кра- ми BiД~YBaЄMO, чуємо всюди, наочно ілюструє зміст цієї допо- промову пророчими словами: ще» ... Вже будучи тяжко хворим, скрізь, на всій планеті»,­віді. Ленін боровся за створення « ... 3 Росії непівської буде Росія Ленін знайшов у собі сили про- написав видатний китайський фундаменту соціалістичної eItOHO- соціалістична». Увесь світ ба-І диктувати ці безмірно дорогі для громадський діяч, борець за мир міки, за всемірний розвиток важ- чить з якою точністю справдило- нас рядки. Вождь вказував ШJIях, Го :М:о-жо.

Тут, в Горках Ленінських, під Москвою, в Будинку-музеї збері­гаються неоцінні реліквії. 3 ду­шевним благоговінням вдивляю­ться люди в документи, картини,

предмети, що зберегли пам'ять про титанічну роботу, яку вів Володи­мир Ілліч в останні роки свого життя. Простота обстановки в бу­динку говорить про надзвичайну скромність Леніна. Ось старий те­лефон, по якому Ілліч говорив з Кремлем. В одній з кімнат-осо­биста бібліотека Леніна. В темній заскленій шафі corrHi книг. На багатьох з них помітки, зроблені Іллічем. Тяжка недуга не зломила величі духу вождя. В ті важкі дні кожну хвилину свого життя він віддавав народові, партії, справі трудя~х.

f С&JIJIIIИX вітринах ВУЮІВУ-

кої промисловості. ся це передбачення Леніна. Радян- по якому партія повинна вести «Відвідавши музей, - пишуть « ... Без врятування важкої про- ськ~й народ, свято виконуючи народ далі, до заповітної М~ТИ- військовослужбовці Радянської

мисловості,-ГОВОРИВ у ті роки заповіти вождя, під керівництвом комунізму. Армії,-ми дізналися, побачили, Ілліч,-без її відбудови ми не змо- Комуністичної партії побудував Ось балкон будинку. Тут І Ао чого ж була проста в своїй жемо побудувати ніякої промисло- соціалізм і впевнено йде ,11;0 ко- Володимир Ілліч Сфотографувався величі і велика в своїй простоті вос'гі, а без неї ми взагалі загине- мунізму. разом із своїм вірним учнем і ця любима світом Людина». мо, як самостійна країна». Цю ... Тихо в кімнатах старого особ- про,в;овжувачем своєї справи- Будинок в Горках став місцем вказівку В. І. Леніна про всемір- няка. Мовчки, в глибокому роз- и. В. Сталіним. Цей знімок зна- всенародного паломництва. І кож­ний розвиток важкої індустрії. думі йдуть екскурсанти. В цих йомий мільйонам людей. ного, хто побував тут, захоплює Комуністична партія неухильно' кімнатах жив і працював Ленін... Подовгу стоять люди біля поро- світлий ленінський образ. Великі проводить у життя. Високорозви- І раптом чути живий голос вождя. l'а не.великої кімнати. Тут 21 Січ-І ідеї В. І. Леніна живуть і перема­нут а важка промисловість- ве- Екскурсовод включив збережений ня 1924 року вмер Володимир гають. Людям, акі покидають Гор­лике історичне завоювання Ко- до наших днів запис виступу Ілліч. На столику біля ліжка- ки, мимоволі згадуються слова муністичної партії і радянсыtoоo Володимира Ілліча перед червоно- книги, які читала На,D;ія Костян- І Маяковського, залишені учениця­народу. Вона є міцною основою армlИЦЯМИ, які вирушали на тинівна Леніну в його останні ми московської школи в книзі незла}шої могутності Радянської фронт. Слухаючи промову Леніна, дні. Серед них любиме Іллічем І відзивів Будинку-музею: держави, швидкого розвитку всіх люди ще повніше відчувають його оповідання Джека Лондона «Любов Ленін галузей народного господарства і безсмертя, проймаються його без- до життя». і сьогодні підвищення добробуту народу. межною любов'ю до рідної країни З вікон особняка відкривається живіший з всіх живих. У Горках Володимир Ілліч готу- і ненавистю АО ворогів. прекрасна панорама російської Розум наш,

вався до доповідей на Х і ХІ з'їз- На стен,в;і-пожовклі Bi,ll; часу природи. Красивий парк, вікові І і сила, дах партії. Тут зберігаються фо- газетні аркуші «правды>.. Через сосни, переліски, ставок. Ось лю- й зброя ,в;ужа. ТОКОП11 .иенінСЬRИХ рysoписних три Аес.ятирічч.я ВОНИ ,в;онес.п,l;О б~і ~iCЦJl Леніна! жави, на .ІІ&ИХ І д. JJюБИIlOВ. ЖОRJ1IЄВТЇВ, 1IJ'JI33ВIIX 3 nЦfO'rов- ваппп ЮlїВreро~у реВО.llюціівих вш 8ЦDf1JJIВ3B ПЦ час ПРОГУ.1UI- Горки лeиiscыd.

П'ятниця, 15 нвlТНА 1955 року

Ранні ярі-перехресним способом У районній га'зеті «Стахано­

вець» була піддана критиці де­сята тракторна бригада, що об­слуговує колгосп ім. Ватутіна, с. Пухівка, за недоліки, які вона допусти.тra в перші 2 дні весняних польових робіт. Вказувалося та­кож на те, що і правління артілі мало робить для того, щоб в стис­лі строки провести сівбу ярих зерно-бобових культур.

У бригаді з участю інструктора райкому партії по зоні діяльності Броварської МТС В. Чеснокова відбулася виробнича нарада . Ме­

ханізатори обговорили статтю і накреслили заходи до поліпшення

роботи, зобов'язалися працювати значно продуктивніше, ніж досі.

Бригадир А. Грицюк після того більш краще розставив машини на польових роботах з тим, щоб вони використовувались на повну. по­

тужність.

Трактористи Павло Шеверун, що працює на тракторі «ДТ-54», Михайло Строй, який за кермом машини «ХТЗ-НАТІ», виконують норми на 150 процентів. З под­воєною енергією працює тракто­рист комуніст Андрій Барбон. Дружна, злагоджена робота забез­печила добрі результати-механі­затори своєчасно за:&інчили сівбу ранніх ярих. При завданиі 156 гектарів посіяно 229, з яких більша половина перехресним спо­собом.

Перевиконано план закриття вологи на зябу, боронування ози­мих. У спішно йде підготовка грунту під інші зерно-бобові куль­тури. Успіхові сприяє і те, що забезпечено безперебійну доставку води і пального до машин, створе­ні всі умови трактористам для високопродуктивної роботи.

Г. Буnавна, диспетчер МТС.

Останні вісті з колгоспів

Комосп ім. Пеніна. Працюючи позмінно, трактористи Іван Ски­ба та Микола Бардаш сіють по 15-16 гектарів при нормі 14, Іван Пархоменко та Михайло Ку­ценко роблять по 35-40 гектарів передпосівної культивації, пере­виконуючи завдання. Механізато­ри закінчили сівбу ранніх ярих і почали сіяти люпин в суміші з вівсом для годівлі худоби. Сіяти­мемо також 130 гектарів люпину на зерно, з них 80 безалкалоїд­ного.

Рільничі бригади разом з трак­торною бригадою готуються до са­діния картоплі. Колгоспниці за­кінчують перебирати її. На части­ні площі садитимемо яровизовани­ми клубнями.

Садова бригада закінчила збір гнізд гусені на плодових деревах і тепер садить :молоді яблуні та груші. Новий сад закладемо на 8 гектарах.

П. Кузьмин. с. В.-Днмерка.

*** Коnrосп ім. етапіна. При плані 121 гектар тракторна бригада

Г. Накалюжного посіяла ранніх ярих колоскових і викомішанки 133 гектари. Забороновано 172 гектари багаторічних трав. Меха­нізатори підготували 190 гектарів грунту для сівби кукурудзи, по­садки картоплі та інших куль­тур.

с. Бобрик. О. Борщ.

*** . Коягосп ім. Пеніна. Тракторна бригада, якою керує І. Федоренко, посіяла 110 гектарів люпину. По­сіяно також на корм худобі 130 гектарів суміші вівса з горохом.

А. Винаренко. с. Семиполки.

*** Копгосп ім. Хрущова. Понад 15 тисяч ,J;ворічдих яблунь, груш, вишень та інших дерев для ·закла­дания нових с:}дів відпущено 3

плодорозсадника колгоспам Борис­пільського, Розважівського, Ви­щедубечанського та інших ра­йонів області. 4 тисячі са,J;жанців продано трудящим Киева.

П. Меnьниченко, бухгалтер.

с. Требухів.

СТАХАНОВЕЦЬ з

8ідгодовувати свиней так, як рожнівці

*** Люди вирішують успіх справи Довгий час свиноферма в кол-І тися свиноматки, вона не відлу- підготовляють якнайкраще, году­

гослі ім. Ворошилова була одною чалася з ферми ні на годину. ють свиней у точно визначені в з відсталих. Приплід від свинома- Результати не забарилися. В розпорядку дня години, старанно ток завжди був низький, а про перший рік Варвара Мигашко доглядають поросят. відгодівлю свиней пічого і говори- одержала і виростила від кожної Зараз свиноферма-передова в ти. Безтурботність колишніх ке- з 10 закрiIL'lених за нею свино- колгuспі. Це тому , що склад сви­рівників артілі про розвиток тва- маток по 18 поросят, потім по нарок сталий, всі в основному ринництва дійшла тут до того, 20, 22,7. Торік ііі видано 12 працюють добре, не покладаючи що не було навіть на фермі по- пудів свинини додаткової оплати. рук. Чимала заслуга в цьому і са­стійних свинарок. В нинішньому році краща свинар- мого завідуючого фермою Олек-

Треба було дібрати кадри. Пер- ка бореться за те, щоб одержати сандра Коваля. Колектив праців­шою виявила бажання піти пра- по 25 поросJIТ. Перший опорос ників ферми зобов'язався одер­цювати Варвара Мигашко. свиноматок закінчився. Вони ,J;a.uи жати в нинішньому році по 18

- Душа болить, холи дивишся 121 порося-по 12,1 на свино- поросят від свиноматки, зняти з на все це,-заявил:а вона. матку. Своє слово Варвара Мигаш- відгодівлі по 30 центнерів свини-

І з завзяттям взялась за роботу. ко, безумовно, дотримав. ни на кожні 1 ОО гектарів ріллі. Перш за все навела порядок у Люблять свою справу, всівю На кожну 3 36 свиноматок, що станках, ПОМИJIа корита. Корми душею віддаються їй свинарки опоросилися вже, одержано в се­ДJIЯ свиней почала готувати сама, Ганна Мигашко і Галина Касич. редньому по 11,4 ПОРОСЯТj знято стежила, щоб за кожним разом Їх навчила 'raK працювати Варва- 3 відгодівлі по 13 центнерів сви­вони все поїдали, що потрібно по ра Мигашко, і вони тепер не Від-І нини на 100 гектарів ріллі. раціону. А коли почалися пороси- стають від неі в роботі. Корми с. Троєщина. В. Чеснонов.

ЗВЕДЕННЯ

про хід зняття з відгодівлі свинини за 6 місяцІв

тваринницького року по колгоспах

району (в центнерах)

Назва сіл і колгоспів

Рожни, «Більшовик» Літки, ім. І<алініна ТРОЄЩlІна, імені

Одержано на 100 гектарів ріллі

18,2 17

Ворошилова Русанів, ім. Сталіна Зазим'Я, «Шлях

Ілліча:. Плоске, ім. Леніиа І<улаженці, «Зоря:. Гоголів, «Червона

Україна:. Богданівка, ім. Андреєва Семиполки, ім. Леиіна Гоголів, ім. Молотова В.-Димерка, ім. Юрова Погреби, ім. Юрова Заворичі, ім. Юрова Требухіз, ім. Хрущова Бобрик, ім. Сталіна І<няжичі, ім. Щорса І<раси"івка, ім. Жданова Пухівка, ім. Батутіна Жердова, ім. Леніна Б.-Димерка, ім. Шевченка Мокрець, ім. Будьонного В.-Димерка, ім. Леніна І<алита, ім. Сталіиа Рудня, ім. І<аганоаича Світильне, імені Маленкова

В"Димерка, імені Димитрова

13 11,3

9,2 9 8

7,8 7,6 7,5 7 6,5 5,7 5,6 5 5 5 5 4,6 4,1 4 3,4 3,3 3,1 2,5

2,4

1,6

На останньому МІСЦІ в районі по відгодІВЛІ свиней великодимерський колгосп ім. Димитрова. Причиною тому-погана кормова база, незадо­вільний догляд свиней.

Голова вели"Оди.мерсь"ого "олгоспу і,м. Ди,миmрова Мар"о Я"овлеви" Мельни" в госmяJt у "олгосnі "Більшови,,",

с. Рожни, я"ай посІв перше .мІсце в райоНі

- Оце так чудо І

- Нема ніякого чуда! Просто її кукурудзою годують.

Малюнок О. І<озюренка.

------* *-------Свинину - в м'ясопоставку державі

3азимська артідь «Шлях Іллі-І свинини в м'ясопоставку державі ча» виконала річний план здачі на 150 процентів. N. Коваль.

.... ~"' ... -... .... ""."r ... .-.... _~ ........ "'~-...v-"" .... " .... .-...... " ....... "'~ ........ "'"I" __ -...... ~ ........ "'._ ....... __ ._.",~ ..... ""._ ...... _.",o_._ ...... ~. __ ... __ .. _ ..... "'~ ... -"" .. "' .. __ "' ........ ,. ........... "'.-...-_ .... ..:-""'-~ ..... "'~ .... _._._ ..... "'~~ ........ "'r ... .-"""'· ... ·_-__ ....... ""." .... ._ ..... __ "'_ ... _ ..... ___ ~ ... _"' ............. " ..... ~"" ~

НОВЕ В САДІННІ ОВОЧІВ Практика навіть минулого ро­

ку, КОJIИ погода була несприят­лива, . показала, що там, де пра­вильно, за всіма агротехнічними вимогами посадили овочеві куль­тури (артіль ім. Хрущова, с. Тре­бухів, ім. Сталіна, с. Русанів, та іиші) , добре їх доглянули-вро­жай зібрали високий. І навпаки. В тих колгоспах, . що порушили квадратно-гніздовий та квадрат­ний способи посадки овочів, вна­слідок чого не було можливості проводити механізований обр.обі­TO~, не забезпечили потрібної гус­тоти рослин на площі (колгосп ім. Щорса, с. Княжичі, «Шлях Ілліча», с. Зазим'н, та інші) -урожай був низький.

Нині колгоспи зони діяльності нашої МТС мають посіяти та по­садити овочі на значно більшій площі, ніж 'І'орік, і забезпечити, щоб можна було запровадити на обробітку :міжрядь тракторні та кінні полольпики. Зокрема на 150 гектарах буде висаджена гор­шечков.а розсада машинами

«СРН-4». Неабияке значения ма­тиме розміщенilя рослин в такий спосіб, щоб не зменшити кіль­кість РОСJ[ИН йа 1tожноиу гектарі і в той же час забезпечити тахі міжр,ядя, що ,J;али б змогу засто­сувап Jre13ВЇ30В3IQ1Й обробіток.

Це--великий резерв підвищення врожайності.

Виходячи з цього, на кожному гектарі треба ~lЦити не менше: капусти ранньої 40--41 тисячу рослин, середиьої-27-28 ти­сяч, пізньої-16-21 тисячу, раниіх помідорів-40 тисяч, се­ре,цніх і пізніх сортів 21 тисячу, огірків ранніх короткоплетистих 60-80 тисяч, пізніх ДОВГОПJIе­тистих 40--45 тисяч рослин. Щоб забезпечити таку 1tіль­

кість рослин на кожному гектарі при ква.l;ратно-гніздовому та квадратному способах посадки, fоловним Управлінням сільсько­господарської пропаганди і науки, Управлінням картоплі, овочів і плодоягідних культур разом з спе­ціалістами сільського господар­ства та бригадирами тракторних бригад і КОJIгоспів розроблено та зз-тверджеllО Міністерством сіль­ського господарства Української РСР таке розміщення овочевих культур на нинішній рік. Це має особдиве значения в умовах нашо­го району, де під овочеві культу­ри зайнято пона,J; дві тисячі гек­тарів.

Капуста всіх сортів розмі­щається ква,J;ратним способом з шощею живленв.я: pamr.i 110 Х Х 50 С3ИТJlX6'fPЦs, ЩleAU-

60Х60, пізня-70Х70 санти- неральних добрив, як зазначено метрів при посадці одної рослини вище на кожен гектар. в лунку. Помідори садити квад- Иід огірки при ручній сівбі ратно-гніздовим способом по 2 рос- треба вносити в лунк.у по 0,5-лини в гнізда за схемою: ранні 0,6 кілограма пере гною в суміші і штамбові сорти 70Х70, серед- з мінеральними добривами з роз­ні і пізні-80Х80 або 70Х90 рахунку по 10 кілограмів азото­сантиметрів. вих, фосфорних і калійних на КО-

Довгоплетисті огіріи сортів: жен гектар. Якщо нема мінераль­одеські, чорнобривці, муромські них, то можна обмежитись лише при ручній сівбі і горшечко- внесенням перегною, але тільки вою розсадою садити по 4 росли- обов'язково. Коли ж під оранку ни в гнізді з площею живлення були вже дані добрива, то можна 80Х80 сантиметрів, сорти ні- давати самі :мінеральні ,J;обрива жинські і берлізовські горшечк()- або перегній по 200-300 грамів вою розсадою 90Х90 сантимет- У кожну лунку. рів. На родючих та вдосталь за- Сівба . овочів та кормових ко­правлених органічними добривами ріняків тракторними агрегатами грунтах допускається розміщення проводиться за такими схемами:

100ХІ00 сантиметрів по стіль- сівалкою «СОН-2,8» рядковим ки ж РОСJIИН В гнізді. способом з міжряддям в 45 сан-

Пі)( час посадки обов'язково тиметрів, сівалкою «СОД-24» при треба вносити в лунки органо-мі- посіві моркви і буряків ширина в неральні .І:0брива. При садінні :ма- :міжряддях 45 сантииетрів, а ци­шиною «СРН-4» давати добрива буля - дворядковим стрічковим

. способом за схемою 39Х39Х56 з поливкою водою ПІд капусту: І сантиметрів. Сівбу цих культур азо:~вих 15, фОС~ОРНИХ. по .1 О ~ І не можна ЗВОJIікати. lt3ЛlИНИХ по 10 Кlлограмш ,J;lЮЧ?l Строки посіву і посадки гор­речовини на кожен гектар, ПІд шечкової розсади овочевих куль­помідори-азотових 10, фосфор- тур у грунт в умовах нашого ра­них 15 і калійних по 1 О кілогра- йону такі: капусти раниьоі і мів на таку ж площу. При ручно- цвітної 15-25 квітня, помідорів му садінні розсади цих кудьтур 15-25 квітня, огірків у гор­

давати в КОЖ1lYжУВКУ по 0,5- шечо ва розсаАу-15-25 квіт-0.6 Si.iOrpaM3 переrвою-СІІІЩЮ В . ня, ГОРJlre'Ш()Воі розсади У грунт суміші 3 тво» :& ail.ь&icт» JIi- 15-25 тpalllUI. &ua.uви і пе-

рець висаджують на 5-6 днів пізніше за помідори, баштанні культури - на 5 днів пізніше, ніж огірки. Щоб до'rриматись прямоліній­

ності розміщення рядків, перший прохід посівного агрегату, марке­ра проводять по провішеній віш­ками лінії. Для кінних маркерів треба використати передки з ста­рих кінних сівалок, що дасть можливість провести більш прямі лінії, ніж маркером без передка.

Горшечкова розсада при садін­ні у відкритий грунт повинна

мати такий вік: капусти ранньої 55-60 днів, помідорів 50~55 і огірків 25-30 днів. Отже з сів­бою на розсаду помідорів і огір­ків, а також кавунів не можна запізнюватись-це треба зроби­ти негайно.

Квадратно-гніздова посадка і сівба овочів в установлені строки з обов'язковим внесенням органо­мінеральних добрив у лунки і запровадження горшечкової розса­ди на значно БL'Іьшій площі, за­провадження механізованого обро­бітку міжрядь забезпечать нам набагато вищий урожай городніх культур, ніж торік.

О. Стебакова, заступник головного агро­

иома по овочах Броварської МТС, депутат Київської обласної Ради депутатів трудящих.

4 СТАХАНОВВЦЬ П'ІІТНИЦІІ, 15 квіТНІ 1955 року

Наш календар Творчість

М. В. ЛОМОНОСОВ наш их початківців

КОЛЮЧІ І ряд.КИ UЦo таке вакцина

і скільки вона коштує? Морозної зими 1730 р. з

далеких Холмогор, розташова­них поблизу Архангельська, йшов з рибною валкою в Моск­ву дев'ятнадцятирічний юнак. Його вабила в місто пристрасна жадоба знань. Це був син ро­еійського помора Михайло Ва­сильович Ломоносов, який став згодом великим ученим.

М. В. Ломоносов вніс величез­ний вклад у розвиток вітчиз­няної науки. Своїми наукови­ми відкриттями і дослідження­ми він збагатив геО.'lогію і гео­графію, хімію і астрономію, іQ~Оl'ію і етнографію, філологію і багато інших галузей на'У"КИ. Будучи філософОМ - матеріалі­стом, він вперше сформулював і довів на досліді «загальний природний закон» збереження речовини і руху, заклав осно­ви сучасної теорії про багато природних явищ.

Дбаючи про процвітання своєї Вітчизни, М. В. J[OMOHO­

сов сприяв поліпшенню В6Аен­

ня розвідок надр російської І землі, освоєнню Північного Льодовитого океану, налаГОА­женню виробництва скла, фар­фОру, різних фарб, розвиткові гірничої справи, металургії і сільського господарства.

М. В. Ломоносов відомий не тільки як великий учений­дослідник природи. Він-автор першої російської граматики, поет та історик, активний гро-

мадський діяч, борець за про­грес вітчизняної науки. З іні­ціативи М. В. Ломоносова зас­новано Московський універси­тет, 220-річчя якого відзна­чається в травні цього року.

З дня передчасної смерті М. В. Ломоносова, що сталася 15 квітня 1765 Р., минуло 190 років. За цей період да­леко вперед пішла вітчизняна наука, яка досягла свого

справжнього розвитку в радян­

ський час. Проте значення ба­І'атьох наукових висновків

М. В. Ломоносова і понині ли­шається величезним.

Ра~янський: народ свято збе­рігає пам'ять про геніиьного вченого, заСНОВlПIRа вітчизня­ної наукл-Михайла Васильо­вича Ломоносова.

РІДНЕ СЕЛО Села свого він не пізнав-Не був тут три чи й більше років. І сам зміцнів, мужн(шим став, Твердіш карбує кроки.

Це армія йому ДaJIа-Найвища школа слави. Та армія, що волю принесла На береги Дунаю, Вісли,

Влтави.

І от він в рідиому селі, Де ранки зустрічав ясні-І тут в вечірній го.nyбіЙ імлі Враз засвітилися вогні.

його зустріла радо мати­Прийшов синочок дорогий. Вона не знала, що й сказати В щасливий час такий.

у хаті радіо спіаає, І лампочка вже сяє Ілліча, А мати з радості не знає, ЯК краще сина прнвітать.

- Живуть усі у нас щасливо,­Юнак всміхається, сиднть,­Гуртом, у дружнім колективі Нам це вдалося асе зробить.

Б. ПРИМАЧОК.

с. Кулаженці.

Пісня про Вітчизну Під сонцем свободи Вітчнзна моя На щастя народам, Мов цвіт розцвіла. Від краю до краю По рідній землі Дзвенять, не стихають Бадьорі пісні.

Пр ис п І в:

Гей, наша Вітчизна Щасливо живе, Вирує в змаганнІ Життя трудове.

Володимир Яковлевич Задозний І все на припічок і... до по ба­-рядовий колгоспник з кня- чецр:я. жицької арті.'lі ім. Щорса у вете- .пк до того, так і піСJlЯ цього ринаРI{ИХ справах не знавець. Кирій не заходив до Залозного І 'гому-т.о, запідозрівши, що ска- поки не пропив ці гроші та щ~ жена сооака ПОКУС3J13 його КОІЮ- 70 карбованців що взяв за та. ву, він м:ерщifi подався до вет- ку ж ваlЩИНУ ; колгоспника Ми­фельдшера. Ш).ІИ Гиатовича Бабича, він і не

- Іван НК8UЄnЧ! IlpeщJ JIe повертався з Броварів. Уколи ху­залиште без вашої ученої уваги. добі, запідозреної в тому, що іі Справа, побоююсь, серйозна .. : іІокус&ла скажена собака, зробив прошу, будь ласка, пройтись ЗІ інший фuьдшер. мною, щоб самі ГJIНИyJIИ своїк Ось МИ і ВИРiпnmL звернутися оком. до редакції районної газети «Ста-

- Так! Так! - прищуривmи хзновець» з запитзlП1J1М: око, вимовив Іван Яковлевич Ки- - Поясніть, будь ласка, що рій. Справа, щоб ви знали, не шу- таке вакцина і скільки вона кош­теЙна ... укус ... скажена собака... тує? Поясніть разом з тии, JlКУ­Давайте 82 карбованці, і я видаи таку вакцину треба приписати вам вакцину, і корова ваша повік Кирію, щоб він не був хабарни­не захворіє, хоч би яв:а скажена кок, п'яницею і, ){О речі, гідно, по­собака її не УКУСИ.lа. JlІО,(СЬКИ пово~в себе з ){ружиною

Колгоспник спробував був на- та ){іть.и. Г. НУПnЯРІНКо. тякнути фельдшеру, що не ){обе- с. І(няжичі. ре, чому-то за '1'ую вакцину стіль- Ві .. ре .. акціі: Наведені в листі ки грошей, зле~ой і с.в:ухати не факти при перевірці підтверди-

, лись. Ветфельдшер І(ирій І. хотів. Залозний витяг гаманець і дійсно спекулював . вакцинами поклав на стіл 75 в:арбованців. дли прищепленни тваринам протн Кирій подав Залозному три Шlя- сказу. ВatrЦИиа, якоі в раЙветлі· шечки і, не продовжуючи розмо- карні 8 достатній кількості, від'

пускається державою безкоштовно, мови, наказав: і брати за неі будь,яку плату €

Хутко додому. Поставте це грубнм порушенням закону.

---.... 4 .... ---

10.000 "ур ... m - "ОАгОСna.ll

КЕРАМІЧНІ АВТОПОЇЛКИ Крокують Із нами Народи--брати, Ясиими шляхами Ідуть до мети.

Броварська інкубаторна стан­ція передала колгоспам району десять тисяч курчат першої інку­бації. Бобрицький колгосп імені Сталіна одержав . 1560 курчат, uухівсьв:ий ім. Ватутіна-1000, сеJlиполківський ім. Леніна-1200. По 600-800 курчат ОАер­жaJIИ колгоспи ім. Кагановпа, с. Рудня, ім. Кірова, с. Заворичі,

Заuа,J;ено на інкубацію ще 45.900 курииих, МЧИНІІх і гу­СИlПlX яєць. Пц час перІНОЇ iвRY­бації станція ~обилася 8З-про­цеитного виходу курчат при ІІ.і3-

новOJlУ заВАанні 75. Зараз робиио все, щоб з кожної тисячі куриних яєць О,J;ер:аоати не Jlеише 860 курчат.

Колектив Центрального науко- ліза на кожноиу виробі. Кераміч­во-дослідного інституту будівель- ні автопоїлки зручні в користу- І ЛенІна геній

і ряд інших. П. ВІІІСІНКО.

начальник цеха інкубації. них матеріалів Міністерства про- ванні і можуть працювати від мисловості будівельних матеріа- звичайної водопровідної сітки.

В цей радісний час Кличе на подвиги Кожного з нас. ' --е-

лів УРСР сконструював нову ав- На експериментальному заводі топоїлку для тваринницьких інституту вже виготовлено першу ферм. Вона виготовлятиметься не партію керамі'ПІИХ автопоїлок. :І заліза, як раніше, а з ПОЛИВ'Я-І НайБJІИЖЧИМИ днями вони будуть ної кераміки. Це дозволить зао- ві~правлені в колгоспи Київської щаджувати по 4,5 кілограма за- області.

П рисп І в: Слідами наших виступів

БІЛЯ КАРТИ СВІТУ

А В С Австрія розташована в Цен­

тральній Європі. Вона межує із Західною Ніvеччиною, Чехосло­ваччиною, Угорщиною, Югосла­вією, Італією і з Швейцарією. Площа країни-близько 84 тисяч квадратних кілометрів, насмен­ня-понад 7 мільйонів чоловік. Міське населення становить 60 процентів.

Австрія індустріально-аграрна країна. Головними галузями ав­стрійської промисловості є: ма­шинобудування, гірничодобувна, електромехані чна, текстильна, взуттєва, швейна. В країні є по­клади корисних копаJIИН: буре ву­гілля, нафта, залізо, сіль, кольо­рові метали.

Сільське господарство неспро­можне задовольнити потреби краї­ни в ПРОДУБ.тах. Значна частина їх ввозиться з-за кордону.

Австрія утворилась як само­стій на держава в 1918 році після розпаду австро-угорської м:онархії. За формою правління Австрія -буржуазна федеративна республі­ка. В 1938 році гітлерівська Ні­Мlтчина при сприянні захіАНОЄВ­ропейських держав і США ЗАійс­нила захоплення (аншлюс) Ав­стрії.

Відновлення незалежності Ав-

БИ 01493

ГеА, иаша Вітчизна Щасливо аиве, Вируе в змаган .. і ЖИТТЯ тру"ове.

М. ГОРБАТЕНКО. с. 3азим'Я.

«Обід з врааеННЯМИ:t-під таким заголовком у газеті «Стахановець:. від 8 квітня був вміщений лист про погане обслужування відві­дувачів Броварськoro ресторану. Директор ресторану повідОМІІВ

редакцію, що лист було обroворе·

но на зборах працівників колек· тиву. Факти визнані правильни·

МИ. На повара Брехуицова Т. на­

кладено стягнення. ВжитІ заходи

дли поліпшенни обслужування

І!ідвідувачів.

~.~~_""'~_="""-_~""'.nnAnn~~

тинаціональну, проакериканську говору з Австрією і вихо~ть З політику в інтересах великої того, що при укла){енні .-orовору

т р І J/ австрійської буржуазії і поиі- повинно бути знаЙ.-ене тав рі-щиків. шення, яке ВИIi.llючило б можли-

Сl'РЇЇ стало можливим лише в ре- Комуністична партія Австрії, вість здійснення Німеччиною НО­зультаті розгрому Радянською що виникла в 1918 році, є пере- вого аншлюсу Австрії. Пр.-чоиу Армією гітлерівської Німеччини. довим загонок робітничого класу і Австрія повинна взяти на себе

29 березня 1945 року ра,І(ЯН- всіх трудящих країни. Компартія зобов'язання не вступати в бу~ь­ські війська, переслідуючи ні- організує народні маси на бороть- які коаліції або воєнні союзи, кецько-фашистську армію, всту- бу за мир, 'свободу і незалежність спрямовані проти будь-якої ~ep­пили на територію Австрії. 13 Австрії, виступає за якнайшвид- жави, що брала участь у війні квітня радянські війська після ше розв'яза/lНЯ австрійського пи- проти гітлерівської Німеччини і у тяжких кровопролитних боїв тання на мирній і декократичній визволенні Австрії. штурмом оволоділи СТОJlИцею Ав- основі. В інтересах якнайшвидшого стрії Віднем. Завдяки всесвітнь()- Австрійський буржуазний уряд врегулювання австрійсь&Ого пи­історичній перемозі Радянського 6 слухняним: знаРЯДАЯМ англо- тання Радянський уряд вважав Союзу над гітлерівською Німеч- американських імперіалістів і про- необхідним невідкладне СКJIИМН­чиною австрійський народ був водить реакційний курс у зовніш- ня наради чотирьох ,JJ;ержав з визволений від гітлерівського фа- ній і внутрішній політиці країни. участю Австрії, на якій було б шизму. Він всіляко гальмує укладення розглянуте як німецьке питання,

Після розгрому гітлерівських державного договору з Австрією. так і питання про УКJlа~ення військ і капітуляції Німеччини в Радянський Союз надав ве- державного договору з Австрівю. 1945 році в Австрії був установ- ликого значення врегулюванню При цьому осоБJIИВО вказувться лений окупаційний режим. В австрійського питання, питання на той факт, що в разі ратифіка­країні утворені чотири зони оку- про повне відновлення незалеж-І, ції паризьких yгo~ створилась би пації. ності демократичної Австрії, у, серйозна загроза поглинення (аи-

До мирного врегулювання ав- відповідності з інтересаии Підтри-І шлюсу) і, значить, загроза незз­етрійської проблеми в Австрії мання і зміцнення ІІИРУВ Європі. лежності Австрії. працює чотиристороння Союз- На Берлінській Hapa~i міністрів І Проте пі~ тиском іиперіaJістич­ницька Рада, що складається з закордонних справ СРСР, Фрмщії, них правлячих кіл США, які на­чотирьох верховних комісарів, Англії і США в січні-лютому. мага ються повністю lІеретворити які предстаВJlЯЮ'ГЬ СРСР, США, 1954 року РаДННСЬ:lИЙ Союз зая-І Австрію у воєнно-стратегічний Англію і Францію. Вона здійснює вив про свою готовність негайно плацдарм, спрямований проти Ра­верховну В.'Іаду в питаннях, що укласти державний договір з дянського Союзу і країн народної стосуються Австрії в цідому. Австрією. яекократії, ці пропозиції досі В сучасній Австрії є дві основ- Ра,JJ;ЯНСЬ&ИЙ УРЯД вважав не- відкидаються.

ні буржуазні партії-«народна» випраВ,J;авии А3.1[ьше зволікаlUlJl Австрійський буржуазний YPJЦ і соціалістична, які прово){ять ан- в справі укладення .-ержавного ,11;0- всупереч волі Hap()~y ПЦТРИJlав

загарбщькі ШI3НИ аJlерикан­ського іJlпері3lіЗJlУ. ЗахіАні поlї­тип праrиyть і .,J;&lї зберегти О&fшщію Itраіни, при8,J;Jl3ТИ, 33-хі.ці зони Австрії jo КnМj)изо­ваної Захі~ної Нікеччини і тик сакИJI РО3ІПирити плащарм агресії в центрі Європи. В Західній Австрії під в:ерів­

ництвом американських імперіа­.1Іістів і з участю &ОJIИПIніх rіт­лерівських • офіцерів створювться кa~POBa аркія ~ля ВИКОРИС1ання її в рамках збройних сил ШТО. ІJlпері3.1[істи передбачають вкп)­чиТи австрійсьв:і військові части­ни у ві,J;роджуваний німецьul вермахт.

Ця реакційна політика вп.tИ­кав зростаючий опір австрilеь&О­го нарожу. Неяавно у Відні BЇ,J;­бувся конгрес «Австрійської на­родної опозиції», ям об'в~нув в своіх ряnх комуністів, ших со­ціалістів і прихильників «Демо­кратичноrо союзу». lt()lП'Рес по­ставив вимогу Ао уряду пЦтроз­ти раАянські пропозиції і АОКlає­ти всіх сил АО того, щоб неralио була скликана нара.-а чотирьох ~ержав, добиватись УIi.llа){еиня державноrо ДОl'ОВОРУ і віАНОВJIЄННЯ повної незалежності Австрії, в чо­КУ так заінтересований австрій­с~ий нароя.

Ре.-,апор

С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

~-----------------------------Адреса редакції: с. Броварв,l(иївської облаС1'Ї, ВУ". Киівська Nr 142.

За... 1185-2500.