СЕКЦІЯ 7 · виявлення БПЛА типу «Орлан-10» на висотах від...

СЕКЦІЯ 7

ТАКТИКА РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК, РОЗВИТОК ТА БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ

ТЕХНІКИ РТВ. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ В ЗОНІ АТО

Керівники секції: генерал-майор С.Д. Вишневський; д.т н. проф. полковник Г.В. Худов

Секретар секції: к.т н. майор О.М. Додух

ГРАНИЧНА ДАЛЬНІСТЬ ВИЯВЛЕННЯ ЦІЛЕЙ ОГЛЯДОВИМИ РЛС ПРИ ВИКОРИСТАННІ МУЛЬТІРАДАРНОЙ ОБРОБКИ

С.Д. Вишневський1; Л.В. Бейліс1; В.Ф. Зюкін2, к.т.н., с.н.с.; С.В. Кукобко2, к.т.н., с.н.с.

1Командування Повітряних Сил Збройних Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Гранична дальність виявлення визначається як середнє значення дальності вперше виявленої одиночної відмітки (групи відміток) цілі, яка наближається до РЛС із заданою швидкістю при фіксованих значеннях висоти її польоту і курсового параметра. Гранична дальність розраховується з урахуванням всіх (що мали місце в процесі регулярного огляду простору) контактів РЛС з ціллю і може істотно перевершувати зазвичай обчислювану максимальну дальність виявлення. По вперше виявленій відмітці може бути зав'язана і узята на супровід повноцінна траса шляхом переходу, наприклад, до алгоритмів підпорогової (багатопорогової) обробки сигналів, використання процедур сигнального і траєкторного розпізнавання, або впізнавання цілей. Розрахунок граничних дальностей дозволяє оцінити положення рубежів радіолокаційного виявлення цілей як для окремих РЛС, так і для угрупування РТВ в цілому. При цьому можливі різні варіанти об'єднання інформації рознесених на місцевості джерел як на рівні окремих відміток, так і на рівні трас. У доповіді розглядається методика розрахунку граничних дальностей і рубежів виявлення цілей при деяких видах мультірадарной обробки радіолокаційної інформації. При цьому також оцінюється припустимий рівень хибних трас, який визначається можливими завадами і наявним ресурсом обчислювальних засобів. Визначаються рекомендації по розширенню бойових можливостей угрупувань РТВ за рахунок раціонального об'єднання радіолокаційної інформації.

202

Новітні технології – для захисту повітряного простору

ПОГЛЯДИ НА РОЗВИТОК РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК ЗА ДОСВІДОМ ВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Р.М. Гринчак1; С.М. Ковалевський2; Г.В. Худов2, д.т.н. проф.

1Військова частина А0800 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

В сучасних умовах система протиповітряної оборони (ППО) є основним

стримуючим фактором широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Існуюча система ППО держави не в повній мірі відповідає сучасним вимогам ведення збройної боротьби в повітрі і, насамперед, пов’язана з проблемними питаннями функціонування її підсистем. В відомих роботах командувача Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України, начальника штабу – першого заступника командувача ПС ЗС України, начальника радіотехнічних військ (РТВ), представників Командування ПС ЗС України визначені основні проблемні питання, які необхідно вирішити для підтримання боєздатності та виконання завдань, що покладені на РТВ.

В роботі запропоновано деякі шляхи вирішення зазначених проблемних питань. Запропоновано наступні шляхи створення мобільного прихованого радіолокаційного поля та розширення можливостей повітряного компоненту комплексної системи розвідки повітряного противника:

- інтеграція військової та цивільної систем радіолокаційної розвідки та контролю повітряного простору;

- залучення автоматичних радіолокаційних станцій (РЛС) з дистанційним управлінням на вежах;

- залучення перспективних комплексів радіотехнічної розвідки. Основними шляхами з удосконалення тактики дій та порядку застосування

мобільних підрозділів РТВ є наступне: - зміна підходів до вибору позицій в умовах «гібридної війни»; - маневр та зміна позицій підрозділів повинна здійснюватися в нічний час,

що потребує більш цілеспрямованої підготовки бойових обслуг; - впровадження комплексного підходу до організації наземної оборони та

охорони позицій; - організація тісної взаємодії між підрозділами РТВ, зенітно-ракетних

військ та протиповітряної оборони Сухопутних військ. Запропоновано: - внесення змін до системи підготовки бойових обслуг; - використання перспективних засобів збору, обробки та видачі

радіолокаційної інформації, спроможних забезпечити прийняття рішень про повітряну обстановку в режимі реального часу.

203

Тринадцята наукова конференція ХНУ ПС ім. І.Кожедуба, 12 – 13 квітня 2017

ШЛЯХИ СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ КАРТИНИ ПОВІТРЯНОЇ ОБСТАНОВКИ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГРОЗЛИВИХ І КРИЗОВИХ

СИТУАЦІЙ У ПОВІТРІ

С.П. Лещенко1, д.т.н. проф.; О.М. Колеснік1, к.т.н., с.н.с.; Л.В. Бейліс2; С.А. Грицаєнко2

1Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба 2Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

Як показує досвід розвинених країн світу, інтеграція різнорідних систем

спостереження за повітряним простором є основним напрямком з удосконалення національних та європейських систем контролю повітряного простору. Використання технології коопераційного спостереження ADS-B, в якій повітряне судно визначає своє місцеположення через супутникову систему навігації та поширює його бортовим відповідачем дозволяє значно збільшити обсяг доступної для прийняття рішення інформації при виявленні кризової ситуації у повітрі.

Відповідно використання даних від системи ADS-B під час несення чергування частинами і підрозділами радіотехнічних військ дозволить суттєво підвищити точність виміру координат та отримати додаткові дані (тип судна, реєстраційний номер, країну реєстрації, власника повітряного судна, позивний). Таким чином, подальшим напрямком удосконалення процедур збору, обробки та відображення інформації про повітряну обстановку, які реалізовані в системі «Віраж-планшет», яка використовується під час несення чергування в радіотехнічних військах, стає використання даних від системи ADS-B, що також дозволить отримувати додаткові відомості про повітряні судна, що летять вздовж кордону України не перетинаючи його.

ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК В УМОВАХ

ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

М.О. Стахєєв, к.т.н., доц.; Ю.І. Рафальський, к.т.н., доц.; І.М. Трофимов, к.т.н.; А.А. Артеменко

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Результати аналізу набутого бойового досвіду застосування радіотехнічних військ (РТВ) Повітряних Сил (ПС) в зоні антитерористичної операції, можливостей засобів повітряного нападу Збройних Сил (ЗС) Російської Федерації щодо застосування авіації, крилатих ракет з глибини своєї території для забезпечення успіху дій наземних угруповань військ на сході України (території Донецької та Луганської областей) дозволяють визначити: основні тенденції сучасної збройної боротьби в повітрі в умовах ведення “гібридної війни”; особливості бойового застосування РТВ, як роду військ ПС в сучасних 204


операціях (бойових діях) ЗС України; нові форми і способи бойового застосування частин і підрозділів РТВ ПС в ході виконання завдань протиповітряної оборони (ППО) при участі в операціях (бойових діях); шляхи підвищення бойових спроможностей частин і підрозділів РТВ для гарантованого виконання визначених завдань ПС; напрями проведення модернізації існуючих та створення нових зразків озброєння та військової техніки РТВ ПС (наприклад, РЛС П-18МА, П-18 “Малахіт”, 5Н84АМА, 79К6, 35Д6М).

Сукупність вищезазначених умов та тенденцій збройної боротьби в гібридній війні визначають особливості функціонування системи радіолокаційної розвідки ППО.

В доповіді дається розгорнута характеристика особливостей, що впливають на застосування радіотехнічних частин і підрозділів в умовах “гібридної війни” та підвищення їх бойової ефективності.

USING FORWARD SCATTERING RADAR UNDER CONDITIONS OF MODERN NETWORK AND HYBRID WARS

V. Lishchenko

Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University

The main trend of modern air attack means (AAM) is reducing radar cross-section (RCS) by using radar absorbent material (RAM) coating, special composite case and manufacturing AAM of special shapes and with smaller physical dimensions. The analysis of anti-terrorist operation (ATO) in the eastern part of Ukraine shows that unmanned aerial vehicles (UAV) and smart weapons are mainly used in the airspace.

The paper suggests applying distanced multyradar system (MRS), which enables using the known effect of rapid increase of RCS of targets when forward scattering radar (FSR) is used. FSR system is built in the form of barriers. The area of space between a transmitter and a receiver of MRS has high energy potential as opposed to the energy potential for monostatic radar. FSR provides hundredfold or even thousandfold enhanced RCS of target in location where the bistatic angle is close to 180 degrees.

The disadvantage of the system of radar’s surveillance is limited range of the effective radar-tracking field MRS with many receiving part compensate this factor. The ability of MRS to modify geometrical construction enables obtaining maximum advantages of the system.

It is established that using of FSR increase the possibility of radar troops for creation low-altitude radar-tracking field.

205


МОЖЛИВОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК З ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО

РІВНЯ

Г.В. Худов, д.т.н. проф.; В.О. Тютюннік, к.т.н., с.н.с.; А.В. Ірха, к.т.н.; А.Д. Карлов


В сучасних умовах рішення завдань протиповітряної оборони (ППО) військ та об’єктів інфраструктури ускладнюється появою багаточисельного загону малорозмірних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). БПЛА мають специфічні льотно-тактичні характеристики, в першу чергу, малі ефективні поверхні розсіяння (ЕПР), широкий діапазон швидкостей, можливість здійснення польотів на малих та дуже малих висотах з використанням рельєфу місцевості.

Проведено аналіз тенденцій розвитку та застосування БПЛА в останніх локальних війнах та збройних конфліктах. Встановлено, що практика бойового застосування військ в локальних війнах та конфліктах показала, що активна боротьба з БПЛА (їх ураження зенітним озброєнням) є складним завданням і ефективна тільки за певних умов. Достатньо висока ефективність боротьби з БПЛА з використанням зенітних ракетних комплексів (ЗРК), зенітних артилерійських комплексів, зенітних гарматних ракетних комплексів досягається при своєчасному виявленні та обстрілі БПЛА середніх та великих розмірів. В умовах ведення сучасних мережецентричних та гібридних війн БПЛА є одним з основних видів ведення розвідки (наряду з космічною розвідкою). Тому, країни, що ведуть сучасні гібридні війни, активно удосконалюють існуючі методи та способи застосування БПЛА. Активна робота щодо оснащення збройних сил БПЛА проводиться в Росії. Так, відчувши недоліки відсутності БПЛА в ході ведення бойових дій у Чечні та Грузії, у Міністерстві оборони Російської Федерації, починаючи з 2009 року ведеться активна робота у цьому напрямку. БПЛА активно використовувалися в зоні ведення АТО, особливо на прикордонних з Російською Федерацією ділянках.

У теперішній час на озброєнні армії Російської Федерації знаходяться наступні основні види БПЛА: «Орлан-10», «Застава», «Гранат», «Леєр», «Форпост» «Тахікон», «ZALA» та інші.

Виходячи з аналізу тенденцій розвитку та застосування БПЛА, їх широкого використання, стає очевидним, що в сучасних і майбутніх воєнних конфліктах залишається потреба у спеціалізованих радіолокаційних засобах, які володіють відповідними тактико-технічними характеристиками (ТТХ) та здатні забезпечити ведення радіолокаційної розвідки малорозмірних БПЛА.

206

В роботі аналіз можливостей РЛС РТВ з виявлення БПЛА оперативно-тактичного рівня проведено на прикладі БПЛА російського виробництва типу


«Орлан-10» та «Форпост». У якості РЛС РТВ обрано сучасні РЛС типу 35Д6, 19Ж6, П-18 «Малахіт» та П-18МА. При проведені дослідження використовувалися розрахункові значення ЕПР БПЛА «Орлан-10». Розрахунковим способом отримано оціночні характеристики форм та розмірів зон виявлення БПЛА оперативно-тактичного призначення для РЛС П-18 «Малахіт» (П-18МА) та 19Ж6 (35Д6).

Проведені розрахунки дозволили визначити, що сучасні РЛС, які знаходяться на озброєнні частин та підрозділів РТВ, можуть забезпечити виявлення БПЛА типу «Орлан-10» на висотах від 100 м – на дальностях 15-30 км, на висотах більше 500 м – на дальностях 50-60 км, та на висотах більших 1000 м – на дальностях 70-90 км. Встановлено, що радіолокаційна розвідка БПЛА оперативно-тактичного рівня може здійснюватись так само як і розвідка аеродинамічних цілей типу «крилата ракета».

МОЖЛИВОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК З ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНИХ

ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ТАКТИЧНОГО РІВНЯ

Г.В. Худов1, д.т.н. проф.; В.О. Тютюннік1, к.т.н., с.н.с.; В.В. Чалий1; Г.В. Місюк2

1Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба 2Військова частина А1451

Проведено аналіз тенденцій розвитку та застосування безпілотних

літальних апаратів (БПЛА) тактичного рівня в останніх локальних війнах та збройних конфліктах. Встановлено, що в умовах ведення сучасних мережецентричних та гібридних війн БПЛА тактичного рівня є одним з основних видів ведення розвідки.

Виходячи з аналізу тенденцій розвитку та застосування БПЛА тактичного рівня, їх широкого використання, стає очевидним, що в сучасних і майбутніх воєнних конфліктах залишається потреба у спеціалізованих радіолокаційних засобах, які володіють відповідними тактико-технічними характеристиками (ТТХ) та здатні забезпечити ведення радіолокаційної розвідки малорозмірних БПЛА тактичного рівня.

207

В роботі аналіз можливостей радіолокаційних станцій (РЛС) радіотехнічних військ (РТВ) з виявлення БПЛА тактичного рівня проведено на прикладі БПЛА російського виробництва типу «Zala». Це малорозмірні тактичні БПЛА ближньої дії, вагою в одиниці кілограм, які не потребують спеціальних стартових пристроїв і можуть запускатися «з рук». БПЛА виготовлені із композитних матеріалів із мінімальним використанням металевих деталей, отже мають надзвичайно низькі відбиваючі властивості. Експериментальні дані щодо їхньої ефективної поверхні розсіяння (ЕПР) відсутні, але, враховуючи їх розміри та матеріали, з яких вони виготовлені, можна припустити, що вони мають ЕПР не більше 0,001 м2.


В роботі наведені розрахункові вертикальні перетини потенціальних зон виявлення міні-БПЛА для РЛС типу 35Д6 (19Ж6) та П-18 «Малахіт» (П-18МА) за умови розташування їх на ідеально рівних позиціях без кутів закриття. Визначаються зони, де виявлення БПЛА здійснюється на фоні віддзеркалень від земної поверхні, що потребує застосування системи селекції рухомих цілей (СРЦ). Горизонтальні перетини цих зон на певних висотах без врахування кутів закриття від місцевих предметів являють собою ідеальні кільця. З урахуванням кутів закриття реальних позицій горизонтальні перетини зон мають складну форму, яка залежить від складності рельєфу, наявності забудов, споруд та ін. Встановлено, що, незважаючи на малу радіолокаційну помітність тактичних малорозмірних БПЛА, енергетичного потенціалу РЛС РТВ вистачає для того, щоб теоретично виявляти їх на дальностях 15-20 км. Встановлено низка об’єктивних чинників, які фактично зводять нанівець практичні можливості з виявлення таких специфічних літальних апаратів, як міні-БПЛА, РЛС РТВ. Встановлено, що, якщо РЛС типу П-18 «Малахіт» розташована від лінії контролю на відстані 15 км і більше, то вона принципово не може виявляти міні-БПЛА, які ведуть розвідку в смузі 5-7 км, здійснюючи польоти вздовж лінії контролю. Аналогічна ситуація із формою зони виявлення міні-БПЛА РЛС 35Д6, 19Ж6 та іншими оглядовими РЛС РТВ. Отже вони не можуть забезпечити вирішення задач з виявлення міні-БПЛА тактичного рівня.

ОБҐРУНТУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ

ДІЙ СИЛ І ЗАСОБІВ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ

В.П. Ясинецький, к.військ.н., доц.; С.Ю. Гогонянц, к.військ.н., с.н.с.; С.В. Поліщук

Національний університет оборони України ім. І. Черняховського

Аналіз досвіду локальних війн і збройних конфліктів показує, що в сучасних операціях успіх оборонних дій угруповань військ (сил) залежить від надійності протиповітряної оборони, що в свою чергу не можливо без ефективного радіолокаційного забезпечення.

Проте дослідження радіолокаційного забезпечення бойових дій сил і засобів ППО в локальних війнах і збройних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ століть свідчить про низький рівень його ефективності, що приводить до невиконання силами і засобами ППО бойових завдань прикриття військ і об’єктів від ударів повітряного противника із визначеним рівнем надійності.

208

В доповіді проаналізовані причини низького рівня ефективності радіолокаційного забезпечення бойових дій сил і засобів ППО та запропоновано підхід до обґрунтування рекомендацій на основі удосконаленої методики оцінювання ефективності радіолокаційного забезпечення бойових дій сил і засобів ППО.


Застосування даного підходу в практичній діяльності військ дозволить забезпечити підвищення ефективності радіолокаційного забезпечення бойових дій сил і засобів ППО, до рівня, при якому будуть створені умови щодо забезпечення потрібного рівня надійності прикриття військ і об’єктів. МЕТОД РАСПОЗНАВАНИЯ БПЛА МУЛЬТИРОТОРНОГО ТИПА С

ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ФРАКТАЛЬНЫХ РАЗМЕРНОСТЕЙ

Р.Э. Пащенко, д.т.н. проф.; Д.О. Цюпак Институт радиофизики и электроники имени А.Я. Усикова НАН Украины

В последнее десятилетие значительно расширился парк беспилотных

летательных аппаратов (БПЛА). С их помощью решаются разнообразные задачи, как в военной, так и в гражданской сфере. При их конструировании широко используют полимеры, стекловолокно, пенопласт, картон и композиционные материалы, которые снижают отражение от них электромагнитных волн. В результате этого применение радиолокационных средств для их распознавания значительно усложняется.

Экспериментальное исследование отраженных сигналов от движущихся объектов показывает, что различная сложность движения приводит к их флуктуациям за счет изменения частоты, фазы и амплитуды отраженного сигнала. Степень флуктуаций сигнала может быть оценена с помощью характеристического коэффициента – фрактальной размерности.

Рассмотрена возможность использования величины фрактальной размерности фазовых портретов в качестве признака распознавания БПЛА мультироторного типа. Показано, что значения фрактальных размерностей фазовых портретов сигналов, полученных при зондировании БПЛА, отличаются от значений фрактальных размерностей фазовых портретов фоновых сигналов. Предложен усовершенствованный метод распознавания БПЛА мультироторного типа с использованием величин фрактальных размерностей фазовых портретов сигналов с выхода канала фазового детектирования РЛС.

СТАН І ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ НАТО З ПИТАНЬ УПІЗНАВАННЯ ОБ'ЄКТІВ У ПОВІТРЯНИХ СИЛАХ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Г.Г. Камалтинов, к.т.н., с.н.с.; С.В. Кукобко, к.т.н., с.н.с.; О.С. Маляренко, к.т.н., с.н.с.


209

Тема впровадження стандартів НАТО, що стосуються впізнавання об'єктів, набуває актуальності з розвитком системи державного впізнавання України. Стан і обмеження впровадження стандартів та публікацій НАТО стосовно


(державного) впізнавання наступні. STANAG 4193 Технічні характеристики запитувачів і відповідачів систем упізнавання Mk XA та Mk XII, 6 частин, нееквівалентне впровадження як ВСТ ЗТВ 01.211.001-2014 (01). Нееквівалентне впровадження обумовлено об'єктивними обмеженнями застосування систем, розрізненням вимог та усталеної практики щодо змісту стандартів в Україні та НАТО. STANAG 2129 Упізнавання сухопутних військ на полі бою обмежено застосовується країнами НАТО, врахований під час розробки Інструкції з державного впізнавання в Повітряних Силах ЗСУ. AAP-28(B) Словник термінів упізнавання НАТО враховано під час розробки ДСТУ 4550:2006. ACP-160 (B) Процедури застосування загального та індивідуального впізнавання врахована під час розробки ДСТУ 4550:2006. AEtP-6 Стандартні методи визначення ТТХ системи IFF врахована під час розробки ВСТ 01.214.002-2014 (1).

У якості висновків слід відмітити: Впровадження стандартів НАТО забезпечують (прискорюють) потреби практики. Треба запобігати “сліпого” копіювання: навіть країнами НАТО стандарти застосовуються з обмеженнями.

ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ РЛС РТВ З ВИЯВЛЕННЯ

ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНИХ ТА ТАКТИЧНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

В.Й. Климченко1, к.т.н., доц.; С.В. Кукобко1, к.т.н., с.н. с.;

В.О. Тютюнник1, к.т.н., с.н. с.; О.В. Бєлавін2 1Науковий центр Повітряних Сил Харківського національного

університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба 2Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

Основною проблемою при радіолокаційному виявленні оперативно-

тактичних та тактичних БПЛА є їхня мала радіолокаційна помітність, тому для виявлення таких літальних апаратів необхідні радіолокаційні засоби з високим енергетичним потенціалом. Такий потенціал РЛС РТВ мають, але способи його використання при виявленні пілотованих літальних апаратів на дальностях в сотні кілометрів і БПЛА на дальностях 10…20 км є принципово різними, що суттєво обмежує можливості використання РЛС РТВ для вирішення таких невластивих для них завдань, як виявлення БПЛА.

Досліджені можливості основних типів оглядових РЛС і радіолокаційних висотомірів, дислокованих в зоні АТО, з виявлення оперативно-тактичних та тактичних БПЛА. Доведено, що виявлення оперативно-тактичних БПЛА здатні здійснювати усі РЛС РТВ в межах своїх ТТХ з виявлення повітряних цілей типу "крилата ракета", а виявлення міні-БПЛА здатні здійснювати лише радіолокаційні висотоміри типу ПРВ-13 та ПРВ-17 поза зоною впливу віддзеркалень від місцевих предметів.

210


УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЄНТА СТИСНЕННЯ ЗОНИ ВИЯВЛЕННЯ ЦІЛЕЙ ОГЛЯДОВИМИ РЛС ЗА

УМОВ ДІЇ АКТИВНИХ ШУМОВИХ ЗАВАД

В.Й. Климченко1, к.т.н., доц.; О.В. Бєлавін2 1Науковий центр Повітряних Сил Харківського національного

університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба 2Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

В процесі полігонних випробувань радіолокаційних засобів огляду

повітряного простору визначається така важлива характеристика РЛС, як коефіцієнт стиснення зони виявлення цілей за умов дії активних шумових завад заданої інтенсивності. Процедура є досить витратною, як за створенням необхідної завадової обстановки, так і за проведенням наступних обльотів РЛС.

Розглядаються можливості використання в процесі проведення державних випробувань РЛС існуючих методик визначення коефіцієнта стиснення зони виявлення цілей оглядовими РЛС за умов дії активних шумових завад. Основним недоліком існуючих методик є те, що вони вимагають проведення або ж обльотів за складними траєкторіями, або ж багаторазових обльотів на різних висотах.

Доведено, що за відомої форми діаграми направленості антени у вертикальній площині для визначення коефіцієнта стиснення зони виявлення цілей на різних висотах можна обмежитись обльотом на одній певній висоті.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЛС 79К6 ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ТА СУПРОВОДЖЕННЯ РЕАКТИВНИХ СНАРЯДІВ ТИПУ Р624МЛ

В.Й. Климченко, к.т.н., доц.; Ю.Н. Агафонов, к.т.н., доц.;

Науковий центр Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Показано, що енергетичного потенціалу РЛС 79К6 вистачає для виявлення

реактивних снарядів типу 9М55К на будь-яких траєкторіях їхнього польоту. При фронтальному супроводженні ракет РЛС має розташовуватись на директрисі на відстані 15...50 км від пускової установки системи залпового вогню. В цьому випадку виявлення та супроводження реактивних снарядів типу Р624МЛ є можливим при стрільбі в усьому діапазоні дальностей. При стрільбі на максимальну дальність польоту ракети супроводження її на висотній ділянці траєкторії (20…25 км) може здійснюватись з провалами.

При фланговому супроводженні ракет з максимальною дальністю польоту оптимальним розташуванням РЛС є її положення на перепендикулярі до середини траєкторії польоту ракети з параметром 45…50 км.

211


За темпом оновлення інформації, точністю вимірювання координат та за наявними алгоритмами обробки інформації радіолокаційна станція 79К6 не може бути використана як засіб контрбатарейної боротьби. Вона може використовуватись лише як засіб зовнішнього контролю за траєкторіями польоту реактивних снарядів типу 9М55К. НАПРЯМКИ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЗБОРУ І

ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТЕХНІЧНИЙ СТАН РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ОЗБРОЄННЯ РТВ

О.М. Колеснік, к.т.н., с.н.с.; П.С. Ковбаса ; О.Л. Лугина


Автоматизація процесу збору, обробки та передачі інформації про технічний стан, ремонти та відмови радіолокаційного озброєння РТВ Повітряних Сил є головним напрямком в удосконаленні системи інженерно-радіоелектронного забезпечення радіотехнічних військ. Цей підхід передбачає організацію потоків формалізованої інформації, створення і ведення єдиного інформаційного банку даних про радіолокаційне озброєння радіотехнічних військ. Реалізація такого підходу передбачає розгортання системи автоматизованих робочих місць керівного інженерного складу служб озброєння військових частин та головного інженера РТВ, відповідальних за рішення завдань інженерно-радіоелектронного забезпечення. Впровадження системи автоматизованих робочих місць забезпечить вилучення з потоків інформації надлишкових паперових документів та забезпечення обміну інформацією між автоматизованими робочими місцями за принципом електронної пошти.

Накопичена статистична інформація також дозволить здійснити автоматизований розрахунок та прогнозування потреби в витратах коштів на експлуатацію, підтримку заданого рівня боєготовності зразків озброєння та розрахунок потреби в коштах на поновлення втраченого ресурсу зразків радіолокаційного озброєння.

ДОСВІД РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ WEB-ДОДАТКІВ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ

НАВЧАННЯ КУРСАТНІВ ЗА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

І.М. Невмержицький, к.т.н., доц.; А.А. Гризо, к.т.н., доц.;

О.М. Додух, к.т.н.; М.А. Матвійчук Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

212

Заходи, що спрямовані на забезпечення інформатизації вищої військової освіти, передбачають створення інформаційної системи підтримки освітнього


процесу, спрямованої на реалізацію її основної функцій - інформаційного забезпечення навчання. На кафедрі «Бойового застосування радіотехнічного озброєння» накопичений певний досвід щодо розробки та застосування у навчальному процесі електронних інтерактивних web-додатків. Такі додатки створені завдяки редактрорам, що засновані на JavaScript та реалізують технологію WYSIWYG (What You See Is What You Get). Практична значимість даних додатків полягає в тому, що вони можуть використовуватися: викладачем при проведенні групових та практичних занять у якості дидактичного засобу; курсантами (слухачами, студентами) при дистанційній формі навчання. Прогнозуємий ефект від використання: полягає в тому, що завдяки використанню інтерактивного навчального додатку з’являється можливість: тим, хто навчається (курсанти, студенти, слухачі) індивідуально в зручному для себе темпі самостійно навчатися; викладачу, при навчанні, об’єднати теоретичні знання і практичні дії, тих хто навчається в один процес.

СКЛАДНІ СИГНАЛИ З КУТОВОЮ МОДУЛЯЦІЄЮ НЕГАРМОНІЙНОЮ ФУНКЦІЄЮ

Д.В. Максюта, к.т.н.; М.М. Ясечко, к.т.н.; А.В. Пономарь


Відомим методом формування когерентних багаточастотних сигналів є метод фазової модуляції з використанням гармонійної функції, що модулює. Недоліком такого сигналу є високий рівень бічних пелюсток автокореляційної функції. Це обмежує можливості його використання в багатофункціональних РТС різного призначення. Так, наприклад, при супроводі повітряних цілей необхідний рівень бічних пелюсток автокореляційної функції становить від – 16 до – 28 дБ. У сигналів же з гармонійною модулюючою функцією в оптимальному випадку рівень бічних пелюсток автокореляційної функції становить – 8 дБ.

Основні шляхи зниження рівня бічних пелюсток автокореляційної функції когерентних багаточастотних сигналів, формованих методом гармонійної фазової модуляції, зводяться до оптимального вибору індексу фазової модуляції, відносної частоти модулюючої напруги і методам вагової обробки багаточастотних сигналів. Однак , приміром, вагова обробка сполучена з небажаними втратами у відношенні сигнал-шум. Ефективність двох перших шляхів обмежена, так як зниження рівня першої бічної пелюстки автокореляційної фукції супроводжується значним ростом віддалених бічних пелюсток.

Враховуючи зазначене, пропонується використовувати модулюючу функцію більш складної, ніж гармонійна, форми. Добір форми модулюючої функції для забезпечення відповідних автокореляційних властивостей багаточастотного сигналу являє собою досить складне завдання синтезу, тому запропонований наближений метод її розв'язку.

213


ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СУПРОВОДЖЕННЯ ПОВІТРЯНИХ ЦІЛЕЙ ЗА РАДІАЛЬНОЮ ШВИДКІСТЮ З

ВИКОРИСТАННЯМ АДАПТИВНИХ АЛГОРИТМІВ ПАРАЛЕЛЬНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ

О.Л. Кузнєцов, к.т.н., доц.; А.О. Ковальчук, к.т.н., с.н.с.; К.В. Садовий, к.т.н., доц.; І.В. Красношапка, к.т.н., доц.;

М.М. Ясечко, к.т.н.; О.М. Дзігора Харківський національний університет Повітряних Сил ім І. Кожедуба

Сучасні засобиповітряного нападу застосовують різні види маневрування,

що суттєво знижують стійкість роботи радіотехнічних слідкуючих систем багатоканальної РЛС. При інтенсивному маневруванні цілі використання достатньо простих алгоритмів функціонування слідкуючої системи за радіальною швидкістю може призводити до зриву слідкування. Таким чином, є необхідність розглянути структури адаптивних алгоритмів, у тому числі і паралельної фільтрації, які в змозі знизити помилку та забезпечити кращу стійкість супроводження маневруючих цілей за радіальною швидкістю.

Для підвищення стійкості супроводження по радіальній швидкості пропонується використовувати адаптивні алгоритми паралельної фільтрації. Запропоновані адаптивні алгоритми функціонування радіотехнічних слідкуючих систем, побудовані на перевірці гіпотез про наявність/відсутність маневру та його величину. Показано, що для побудови систем слідкування за радіальною швидкістю найбільш ефективним є адаптивний алгоритм паралельної фільтрації.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЕНСАЦІЇ ПАСИВНИХ ЗАВАД В РЛС З НИЗЬКОСТАБІЛЬНИМИ ГЕНЕРАТОРНИМИ ПРИЛАДАМИ

О.В. Очкуренко, к.т.н.; О.Л. Кузнєцов, к.т.н.; Ф.Ф. Зоц, к.т.н.; О.М. Дзігора Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Низька стабільність несучої частоти зондувальних сигналів (ЗС) в деяких

РЛС є домінуючим фактором, що призводить до зниження їх захищеності від пасивних завад. Зменшити вплив нестабільності несучої частоти ЗС на ефективність роботи системи СРЦ можна за рахунок корекції спектрів ехо-сигналів Si(f), ..., Sk(f) для кожної посилки імпульсів. Для цього в радіолокаційний тракт необхідно вводити спеціальні фільтри-коректори. Їхні частотні характеристики Ki(f), ..., Kk(f) повинні забезпечувати якісне (в ідеалі - точне) суміщення добутків fSfК iі , fSfК для ПЗ усіх посилок, що

сумісно обробляються в системі СРЦ. Особливістю використання фільтрів-коректорів є те, що їх застосування приводить до трансформації нестабільності несучої частоти ЗС в амплітудні флуктуації ехо-сигналу на виході фільтра.

kk

214


Перестроювання частотної характеристики фільтру-коректора здійснюється у відповідності з виміряною величиною нестабільності несучої частоти ЗС. Тому величина амплітудних флуктуацій сигналу на виході фільтру однозначно зв’язана з величиною нестабільності несучої частоти ЗС, що дає можливість врахувати змінення амплітуди ехо-сигналів у подальшій обробці за допомогою нормуючого пристрою.

Результати розрахунків щодо використання фільтрів-коректорів свідчать, що корекція спектрів ехо-сигналів дозволяє значно збільшити ефективність системи СРЦ. При використанні ЗС з дзвоновою огинаючою та середньоквадратичному відхилені несучої частоти ЗС на 10...20% відносно ширини спектра сигналу, коефіцієнт підзавадової видимості навіть для найпростіших систем СРЦ теоретично може бути збільшений на 10…20 дБ.

РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ БЛОКУ ІМІТАЦІЇ

РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ТРЕНАЖНО-ІМІТАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЛС П-37

С.П. Лещенко, д.т.н. проф; М.Р. Арасланов, к.т.н., с.н.с.; О.М. Колеснік, к.т.н., с.н.с; В.В.Сидоров, к.т.н., с.н.с.;

М.П. Кандирін, к.т.н., с.н.с. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Сучасний тренажно-імітаційний комплекс повинен враховувати зміни у

кількісному складі засобів повітряного нападу, способів їхнього бойового застосування в основних тактичних групах в умовах інтенсивної радіопротидії, імітації бойових порядків, одиночних та групових протиракетних маневрів, маневрів цілей за курсом, швидкості та висоті, польоту цілей за траєкторіями, подібними до реальних, у тому числі траєкторій безпілотних засобів повітряного нападу. Одночасно апаратна частина комплексу повинна бути уніфікованою для різних типів РЛС, простою у використанні, надійною, мати малі габарити та низьку вартість, можливість виготовлення у військових умовах.

У доповіді розглядається побудова такого тренажно-імітаційного комплексу для навчання операторів РЛС П-37 на базі системи розіграшу бойових дій на навчаннях Повітряних Сил "Віраж-РД". Апаратна частина комплексу у вигляді блоку імітації радіолокаційних сигналів реалізована на сучасній елементній базі з використанням COTS-технологій. За своїми функціональними та експлуатаційними можливостями блок перевершує всі відомі існуючі пристрої імітації радіолокаційних сигналів.

Блок тренажно-імітаційного комплексу використовується на кафедрі бойового застосування радіотехнічного озброєння факультету радіотехнічних військ протиповітряної оборони Харківського національного університету Повітряних Сил.

215


РЕАЛІЗАЦІЯ ВИМІРУ ВИСОТИ ПОВІТРЯНИХ ОБ'ЄКТІВ У ДВОКООРДИНАТНІЙ РЛС П-37

В.Г. Гартованов, к.т.н., с.н.с.; М.Р. Арасланов, к.т.н., с.н.с.;

В.Д. Батиєв, к.т.н., с.н.с.; А.П. Багаєв, к.т.н., доц. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Наявність п’яти парціальних променів діаграми направленості антени

(ДНА) в кутомісній площині дає можливість реалізувати в РЛС П37 вимір висоти повітряних об’єктів.

Для реалізації режиму виміру висоти можливо використання класичного моноімпульсного методу оцінки кута місця повітряного об’єкту. Але через незалежну флуктуацію ефективної поверхні розсіювання цілі в сусідніх парціальних променях, зв’язаною зі специфікою їх формування, і впливу відбиттів від земної поверхні на результуючі направлені властивості антени, даний метод буде давати істотні помилки. Послабити вплив названих факторів можна шляхом порівняння огинаючої пачки луна-сигналів з очікуваною, отриманою, наприклад, методом моделювання з урахуванням впливу на результуючу діаграму направленості антени навколишнього РЛС рельєфу місцевості.

Використовується той факт, що в процесі огляду простору при наявності в ньому об'єкта локації луна-сигнал модулюється ДНА локатора. Якщо інших об'єктів в елементі розрізнення нема, то огинаюча пачки луна-сигналу пропорційна перерізу ДНА локатора конічною поверхнею, утворююча якої має кут нахилу, що збігає з кутом місця візування об'єкта.

Даний метод дозволяє суттєво підвищити точність виміру кута місця у порівнянні з моноімпульсним. Приведені результати імітаційного моделювання показують можливість досягнення точнісних характеристик, наближених до потенційно можливих для висотомірів.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ БОЙОВОЇ ОБСЛУГИ РАДІОТЕХНІЧНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДО БОЙОВОГО ЧЕРГУВАННЯ, ЯКИЙ ЗАЛУЧАЄТЬСЯ ДО УЧАСТІ В АТО

Б.В. Бакуменко, к.т.н., доц.


В радіотехнічних військах ПС ЗС України до бойового чергування залучаються всі розгорнуті на позиціях радіотехнічні підрозділи у відповідних ступенях готовності.

Призначені для бойового чергування сили та засоби повинні бути підготовлені до виконання завдань бойового чергування в повному обсязі.

216


Підготовка особового складу чергових бойових обслуг (ЧБО) до бойового чергування здійснюється щоденно, та проходить в класі підготовки чергових бойових обслуг, який обладнується згідно нормативних документів.

Аналіз виконання завдань окремими радіолокаційними взводами в ході ведення АТО показав, що підготовка їх до бойового чергування так як і до бойового застосування в цілому потребує оптимізації чи удосконалення. А проводити підготовку в спеціально обладнаних класах підготовки до бойового чергування в зоні АТО немає можливості, а обладнувати спеціальні класи економічно недоцільно.

На основі аналізу порядку підготовки до несення бойового чергування, пропонується створити електронну базу даних з використанням сучасних засобів відображення інформації для здійснення підготовки і перевірки готовності.

Електронна база даних може включати: функціональні обов’язки осіб ЧБО; основні нормативи спеціалістів та обслуг; інструкції щодо дій за різних умов обстановки; основні типові команди; основні типові доповіді; варіанти повітряної обстановки з діями різних класів цілей з повною, не

повною, суперечливою інформацією, яка може відображатися на ПЕОМ, для спонукання тих хто навчається (операторів, старших змін, ОЧ, начальників РЛС, командирів) в прийнятті рішень, наданні доповідей, подачі команд та постановці завдань;

на кожен варіант повітряної обстановки завчасно створені правильні варіанти дій тих хто навчається для їх перевірки та оцінки;

варіанти дій (ударів) повітряного противника для тренування (злагодження) осіб ЧБО;

варіанти ввідних по постановці завдань на ведення радіолокаційної розвідки та видачу радіолокаційної інформації;

на кожен варіант ввідної завчасно створені правильні варіанти дій тих хто навчається для їх перевірки та оцінки;

варіанти електронного тестування на ПЕОМ. Запропоновані пропозиції щодо оптимізації підготовки до несення

бойового чергування осіб бойової обслуги мають більш практичну спрямованість та дозволяють підвищити рівень підготовки бойових обслуг, особливо підрозділів, що готуються до виконання завдань в зоні АТО та безпосередньо в ході виконання завдань.

217


МОЖЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ПОТОЧНОГО СТАНУ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ПОЛЯ УГРУПОВАННЯ РАДІОТЕХНІЧНИХ

ВІЙСЬК

В.Д. Батиєв, к.т.н., с.н.с.; В.Г. Гартованов, к.т.н., с.н.с.; Ю. П.Кудрявцев, к.т.н., доц.


Для оцінки параметрів радіолокаційного поля використовують вертикальні або частіше горизонтальні (ізорельєфні, ізовисотні) перерізи зон виявлення радіолокаційних засобів, які відображаються на фоні й у масштабах відповідних географічних карт, із прив'язкою до географічних координат розміщення засобів радіолокації, що формують поле.

Об'єктивні поточні дані про параметри радіолокаційного поля запропоновано формувати за інформацією від засобів радіолокації, якщо вони мають убудовані системи об'єктивного контролю параметрів зон виявлення й мають системи передачі цих параметрів у систему керування. Для убудованої системи об'єктивного контролю необхідно сформувати сітку попередньо відкаліброваних контрольних радіолокаційних сигналів від об'єктів із заданою ефективною поверхнею, що відбиває, нібито розташованих у зоні відповідальності локатора в кожному елементі дозволу. Ці контрольні радіолокаційні сигнали запропоновано по запиті системи керування періодично вводити в систему прийому й обробки реально функціонуючих засобів радіолокації. Набір параметрів виявлених контрольних сигналів дає реальне подання про поточні параметри зон виявлення працюючих засобів радіолокації.

Розрахункові методи засновані на імітації аналогічних контрольних сигналів і оцінці можливості їхнього виявлення засобами радіолокації.

ОЦІНКА БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ РАДІОТЕХНІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

Д.В. Остапенко; О.В. Висоцький


Для оцінки спроможностей підрозділів РТВ виконувати бойові завдання використовуються наступні групи показників бойових можливостей: просторові, часові, ймовірнісні, кількісні. Вони дозволяють взагалі отримати кількісні характеристики по веденню радіолокаційної розвідки, видачі радіолокаційної інформації та забезпеченню бойових дій зенітних ракетних військ та авіації.

Особливістю бойового застосування радіотехнічних підрозділів є те, що вони виконують бойові завдання як у військовий так і мирний час у режимі

218


постійної бойової готовності автономно або у взаємодії з іншими силами та засобами.

Пропонується оцінка ступеню реалізації бойових можливостей радіотехнічних підрозділів під час виконання бойового завдання у різних ситуаціях у мирний та військовий час та в умовах ведення антитерористичної операції. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ МОДЕЛІ СИГНАЛЬНО-ЗАВАДОВОЇ

ОБСТАНОВКИ ДЛЯ ТРЕНУВАННЯ ОСІБ БОЙОВИХ ОБСЛУГ КОМАНДНИХ ПУНКТІВ РАДІОТЕХНІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

В.С. Колісник; О.В. Висоцький


Сучасний досвід бойового застосування радіотехнічних підрозділів в умовах дій засобів повітряного нападу на малих та гранично-малих висотах показує, що ведення радіолокаційної розвідки маловисотних повітряних цілей і видачі інформації по ним здійснюється засобами радіотехнічних підрозділів шляхом створення смуги попередження про політ маловисотних цілей у заданому районі на небезпечних напрямках дій повітряного противника.

Виявлення і супроводження повітряних цілей діючих на малих та гранично малих висотах є важливим і складним завданням для радіотехнічних підрозділів. У зв’язку з тим виникає необхідність підвищення спроможностей бойових обслуг щодо виявлення повітряних цілей.

Для цього пропонуються різні моделі сигнально-завадової обстановки для тренування обслуг за допомогою тренувально-імітаційного комплексу «Віраж-РД» в пунктах постійної дислокації.

Надано приклади різних умов повітряної обстановки для тренування бойових обслуг КП радіотехнічних підрозділів, розроблених за допомогою ТІК «Віраж-РД».

МОЖЛИВОСТІ З ВЕДЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ТА ВИДАЧІ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ РАДІОТЕХНІЧНИМИ

ПІДРОЗДІЛАМИ АВТОМАТИЗОВАНИМ СПОСОБОМ НА ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ ПУНКТИ НАВЕДЕННЯ АВІАЦІЇ

Ю.І. Рафальський, к.т.н., доц.; Д.В. Головняк; С.І. Куцмус; В.К. Мирошниченко


219

Досвід бойового застосування радіотехнічних підрозділів в умовах проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, дії засобів повітряного нападу на малих та гранично-малих висотах показує, що ведення радіолокаційної розвідки маловисотних повітряних цілей і видачі інформації по ним здійснюється засобами орлр та орлв шляхом


створення смуги попередження про політ маловисотних цілей у заданому районі на напрямках дій повітряного противника. Створення системи збору, обробки, передачі та відображення інформації про повітряну обстановку, що побудована на основі СПМЗ “Віраж Планшет”, дозволило реалізувати централізований спосіб оповіщення про повітряну обстановку в автоматизованому режимі роботи в масштабі часу, близькому до реального.

Розглянуто питання підвищення бойових можливостей радіотехнічних підрозділів з видачі радіолокаційної інформації пунктам наведення авіації в зоні проведення Антитерористичної операції.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ОБ'ЄДНАННЯ ОДНОТИПНИХ ОГЛЯДОВИХ РЛС В

СИНХРОННО-КОГЕРЕНТНІ МЕРЕЖІ

Д.А. Гриб, к.військ.н., доц.; В.О. Тютюнник, к.т.н., с.н.с. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Розвиток засобів повітряного нападу, протирадіолокаційних ракет та

способів їх застосування приводить до зменшення живучості радіолокаційних систем, які функціонують за принципом однопозиційної активної радіолокації з потужним радіовипромінюванням. Перспективним напрямком розвитку радіолокаційних систем є об'єднання однотипних оглядових РЛС в радіолокаційні мережі з синхронним випромінюванням та когерентною обробкою сигналів.

Показано, що при об'єднанні однотипних оглядових РЛС в синхронно-когерентну мережу потрібну дальність виявлення повітряних об'єктів можна забезпечити за рахунок концентрації енергії, що випромінюється окремими РЛС, без збільшення потужності випромінювання окремої РЛС. У такий мережі підвищується живучість радіолокаційної системи за рахунок розосередження випромінювання у просторі і зменшення потужності випромінювання окремої РЛС, забезпечується можливість гнучкого управління параметрами зони виявлення в залежності від задач, що вирішуються.

Обґрунтовано вимоги до розташування, точності орієнтування, топоприв'язки, обміну інформацією та синхронізації апаратури РЛС, для забезпечення можливості об'єднання їх в синхронно-когерентну мережу. Показана можливість технічної реалізації таких мереж на основі оглядових РЛС з механічним обертанням антени та з круговим електронним скануванням.

220


ДОСВІД СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ

19Ж6

А.А. Гризо, к.т.н., доц.; І.М. Невмержицький, к.т.н., доц.; В.Б. Григорьєв; Р.В. Зіняк


Сьогодні наявність інтерактивної електронної технічної документації (ІЕТД) на виріб і каталогів запасних частин в електронній формі стають обов'язковою умовою виходу на міжнародні ринки й необхідною умовою конкурентоспроможності продукції. Такий підхід реалізує концепцію CALS та є фактично є стандартом НАТО. Визначено, що Збройні Сили України повинні досягти повної сумісності зі стандартами НАТО до 2020 року.

Досвід бойового застосування РЛС РТВ під час проведення АТО, свідчить про те що вирішальним фактором є час, тому зменшення часу виконання окремих операцій технічного обслуговування та ремонту за рахунок використання ІЕТД, значно підвищує коефіцієнт готовності радіоелектронної техніки підрозділу. Значна втома обслуги призводить до зниження уваги и як наслідок появи помилок при проведенні обслуговування та збільшення часу пошуку несправності, наявність ІЕТД дозволить значно знизити вплив цих чинників.

Надана загальна класифікація електронної документації, проведено аналіз сучасної нормативної бази, щодо розробки та видання інтерактивної технічної документації, та розроблено інтерактивний довідник з проведення ТО-2 РЛС 19Ж6.

Сформульовані рекомендації щодо побудови та використання інтерактивної електронної технічної документації. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ ТРАС ПОВІТРЯНИХ ОБ’ЄКТІВ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ

УПРАВЛІННЯ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК

Д.Б. Жуйков, к.т.н., доц.; В.П. Фінаєв, к.т.н., доц.; Г.В. Худов, д.т.н. проф. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Відомо, що сучасні радіолокаційні станції (РЛС) з цифровою обробкою

радіолокаційної інформації дозволяють додатково покращити її якість, шляхом удосконалення методів вторинної обробки радіолокаційної інформації. Це дозволяє знизити вірогідність пропуску повітряного об’єкта за рахунок використання екстрапольованих значень координат та знизити випадкові похибки виміру координат за рахунок ковзної фільтрації.

221

РЛС 19Ж6 та 55Ж6, що перебувають на озброєнні радіотехнічних військ (РТВ), розроблялись у 70-80-х роках ХХ ст. з урахуванням обмежень, що


накладала використана елементна база (мікросхеми та мікрозборки 3 та 4 рівнів інтеграції). Вторинна обробка у РЛС проводиться зі значними спрощеннями, наприклад, використовується фільтр згладжування тільки першого порядку, а для уникнення динамічної похибки на ділянці маневру обмежується пам’ять фільтру або зовсім відмовляються від згладження. Вагові коефіцієнти фільтру обрано неоптимальними для забезпечення зручності виконання операції множення.

З іншої сторони, розвиток сучасних засобів повітряного нападу та аналіз досвіду їх застосування у останніх локальних війнах, збройних конфліктах та антитерористичній операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей, потребує удосконалення алгоритмів визначення трас повітряних об’єктів.

Таким чином, у теперішній час сформувалося протиріччя між необхідністю підвищення ефективності визначення трас повітряних об’єктів та можливостями сучасних алгоритмів вторинної обробки радіолокаційної інформації.

Мета роботи – розробка пропозицій щодо підвищення ефективності виявлення траєкторій повітряних об’єктів в автоматизованих системах управління РТВ.

В роботі розглянуто випадок виявлення повітряного об’єкта, що рухається по детермінованій траєкторії (для простоти – рівномірно та прямолінійно). Розглянута можливість виявлення такого об’єкта та визначення його траєкторії з використанням відомого перетворення Хоха. Наведені образи прямої лінії в декартовому просторі та у просторі Хоха.

В подальших дослідженнях необхідно оцінити практичну можливість використання перетворення Хоха та оцінити показники ефективності такого перетворення. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗАПІЗНЕННЯ ЛУНА-СИГНАЛІВ В РАДІОЛОКАЦІЙНИХ

СТАНЦІЯХ

К.С. Васюта, д.т.н. проф.; Ф.Ф. Зоц, к.т.н.; О.В. Очкуренко, к.т.н.; М.М. Ясечко, к.т.н.; В.Р. Петренко


У теперішній час широке застосування БЛА, що мають низьку ефективну поверхню розсіювання (ЕПР) для вирішення різних задач, актуалізує необхідність підвищення показників якості їх виявлення радіолокаційними станціями, зокрема точності вимірювання дальності. Тому актуальним постає питання розробки алгоритмів вимірювання часу запізнення сигналів в РЛС з метою підвищення точності вимірювання дальності до повітряних цілей при малих значеннях відношення сигнал шум.

222


Відомо, що застосування методів нелінійної динаміки при обробці сигналів дозволяє враховувати додаткову інформацію, закладену в його структуру, яка раніше не враховувалась. Виходячи з цього в РЛС запропоновано при обробленні ехо-сигналів використовувати BDS-тест, який дозволяє виявляти корисні сигнали на фоні білого шуму при значеннях відношення сигнал-шум 3 – 6 дБ з заданою точністю. Розроблено функціональну схему вимірювача часу запізнення сигналу відбитого від повітряної цілі на основі застосування BDS-статистики, яка враховує відмінності топологічних властивостей образів відбитих від цілі сигналів в псевдофазовому просторі. Запропоновано в РЛС створити додатковий канал оброблення сигналів, який дозволить із заданою точністю здійснювати оцінку координат цілей при малих відношеннях сигнал-шум, що є актуальним при виявленні БЛА.

Представлені результати можуть бути використані при проведенні науково-дослідних робіт, що спрямовані на створення перспективних та модернізацію існуючих РЛС.

VISUAL SIMULATION OF THE PERFORMANCE ALGORITHM OF «MALAHIT» RLS P-18 SYSTEM OF PROTECTION AGAINST ACTIVE

JAMMING

O. Dodukh, PhD; I. Nevmerzhitskii, PhD; A. Gryzo, PhD; A. Matyusha; V. Telyk Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Forces University

The experience gained through the antiterrorist operation (ATO) in the east of

Ukraine proves that the pro-Russian adversaries actively employ advanced units of radio-electronic jamming against our anti-aircraft defense.

The «MALAHIT» P-18 radar that is used as a key system of obtaining radiolocation reconnaissance information about aircraft situations in the ATO region of the eastern Ukraine is equipped with modern protection aids against active noise interference.

The instructive analysis of the protecting anti-jamming P-18 «MALAHIT» radar runs into the main difficulty concerned with the functioning of the accessory for self-compensation of active jamming within the functional circuit. To gain a greater insight into the processes in the anti-jamming apparatus, it is necessary to employ the present-day educational approaches, such as visual-simulation models that afford to unveil the real-time performance of the system and to select the optimum variant of the signal-interference condition.

The technologies of information visualization adopted by teachers in the educational process can significantly raise the efficiency of their lessons for cadets (students) allowing simultaneous perception of audio information and visual illustrations of the statements being discussed during the lecture.

223


ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ЦІЛЕЙ В БАГАТОПОЗИЦІЙНІЙ СИСТЕМІ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ

КОНТРБАТАРЕЙНОЇ БОРОТЬБИ

Б.А. Лісогорський; Г.В. Худов, д.т.н. проф. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

З аналізу досвіду ведення антитерористичної операції (АТО) на сході

України встановлено, що одним з важливих факторів для досягнення успіху у військових конфліктах такого роду є контрбатарейна боротьба (КББ). У теперішній час наряду з комплексами звукометричної розвідки, артилерійськими спостерігачами з числа розвідувальних, диверсійних та піхотних підрозділів, завдання по обслуговуванню вогневих засобів КББ покладаються на радіолокаційні станції (РЛС) розвідки позицій артилерії.

З аналізу відомих робіт встановлено, що існуючі РЛС КББ не відповідають вимогам, що до них висуваються, зокрема щодо розмірів зони видимості, точності вимірювання координат снарядів, мін, ракет (у подальшому – цілей), скритності та завадозахищеності.

Мета роботи – проаналізувати можливість підвищення точності вимірювання координат цілей за рахунок використання багатопозиційної системи РЛС КББ.

В роботі розглянуто багатопозиційна (БП) система РЛС КББ, що утворена трьома однопозиційними РЛС КББ. Задача визначення координат цілей в БП системи РЛС КББ полягає у визначенні тим чи іншим способом координат точки перетину поверхонь положення та формування результуючого одиничного заміру в центральній системі координат БП системи РЛС КББ.

При вимірюванні параметрів сигналів виникають різного роду похибки, обумовлені великим числом факторів (умови розповсюдження радіохвиль, внутрішні шуми апаратури і т.і.). Це призводить до похибок вимірювання первинних координат цілі, а отже і відповідних їм поверхонь положення. В роботі отримано вирази для середньоквадратичних похибок визначення координат боєприпасів без урахування похибок вимірювання їх первинних координат та при наявності таких похибок.

Напрямками подальших досліджень є оптимізація геометричної побудови БП системи РЛС КББ, імітаційне моделювання та проведення статистичних експериментів.

224


ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНИХ БАГАТОПОЗИЦІЙНИХ СИСТЕМ РАДІОЛОКАЦІЇ НА ОСНОВІ ПРИХОВАНОГО РАДІОЛОКАЦІЙНОГО

ПОЛЯ СИГНАЛІВ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ

В.Р. Петренко; М.В. Дубовий; Г.В. Худов, д.т.н. проф. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

В доповіді проведений аналіз розміщення передавачів цифрового ефірного

телебачення на території України та типові цифрові сигнали, що використовуються у цифровому телебаченні.

Аналізується можливість використання сигналів цифрового ефірного телебачення на території України для створення суцільного радіолокаційного поля з метою покращення показників якості виявлення та визначення просторових координат малорозмірних повітряних об’єктів (ПО) та безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Розглядаються типові сигнали цифрового ефірного телебачення, їх параметри, просторові і часові характеристики з метою розробки пропозицій щодо створення приймальних пристроїв та пристроїв селекції цифрових сигналів ефірного телебачення у багатопозиційних пасивних радіолокаційних системах.

Робиться висновок про перспективи покращення показників якості виявлення малорозмірних радіолокаційних цілей типу БПЛА на малих та граничних висотах при використанні суцільного прихованого радіолокаційного поля сигналів цифрового ефірного телебачення у багатопозиційних системах радіолокації.

АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ НАПІВАКТИВНИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ

О.В. Сердюк; П.В. Білак; Г.В. Худов, д.т.н. проф.


В роботі проаналізовано основні проблеми в організації високоефективної системи контролю повітряною простору, якими є створення й підтримка суцільного автоматизованого радіолокаційного поля над територією держави на малих і гранично малих висотах. В роботі запропоновано використання напівактивних радіолокаційних станцій (РЛС), що працюють по сигналах нерадіолокаційних джерел – радіовіщання, аналогового та цифрового телебачення, стільникового зв’язку та інших.

Проаналізовано існуючі напівактивні радіолокаційні системи, в яких здійснюється прийом прямого сигналу стороннього джерела та при обробці обчислюється взаємна кореляційна функція прямого та відбитого ціллю сигналів. Проаналізовано роботу систем:

225- Silent Sentry компанії Lockheed-Martin, в якій використовуються


випромінювання телевізійних, DVB-T та FM передавачів; - Celldar компанії Roke Manor, в якій використовуються випромінювання

стільникового зв’язку стандартів GSM 900, 1800 і 3G; - Home Alerter 100 компанії Thales, в якій використовуються сигнали

підсвіту передавачів FM радіовіщання (можливо розширення для роботи з цифровими джерелами DAB та DVB-T);

- SINBAD компанії Thales, в якій використовуються сигнали наземних цифрових телевізійних передавачів стандарту DVB-T;

- «Поле», в якій використовуються сигнали аналогового телебачення; Метою подальших досліджень є розробка структури та алгоритмів обробки

сигналів в напівактивних РЛС, вибір розташування приймальної позиції для виявлення повітряних об’єктів і виміру їх координат.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПІДРОЗДІЛАМИ РТВ З УРАХУВАННЯМ

ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ АТО

В.М. Купрій1, к.т.н., доц.; О.І. Білоніжка2; О.В. Боклаг3; В.В. Лєлєков4 1Харківській національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

2Військова частина А0535 3Військова частина А0820 4Військова частина А3189

Минуло більше трьох років з початку антитерористичної операції.

Характерною ознакою якої є широке використання БПЛА різних типів та класів в різних діапазонах висот. Вони використовуються для ведення розвідки, корегування вогню артилерії, РЕБ тощо.

Для ефективної протидії БПЛА, необхідне їх своєчасне виявлення. Виявлення може бути візуальне, акустичне, оптичне, радіолокаційне та радіотехнічне.

Радіотехнічні підрозділи РТВ на даний час здійснюють тільки радіолокаційне та візуальне виявлення.

Досвід ведення РЛР підрозділами РТВ, що залучені в АТО показав, що дальності радіолокаційного виявлення малорозмірних БПЛА при різних значеннях ЕПР та в залежності від діапазону засобів радіолокації складають від сотен метрів (для ЕПР 0,01 м2) до 20 км, (для ЕПР 0,1м2), що значно ускладнює роботу оператора по їх своєчасному виявленню. З метою підвищення якості виявлення БПЛА підрозділами РТВ розглядаються пропозиції по об’єднанню інформації від різних джерел різних силових структур з використанням сучасних інформаційних технологій.

226


ПРОПОЗИЦІЇ ЩО ДО ВИБОРУ ПАРАМЕТРІВ ЗОНДУЮЧИХ БАГАТОЧАСТОТНИХ СИГНАЛІВ РЛС ВИЯВЛЕННЯ БЛА

І.Г. Леонов, к.т.н., доц.; О.В. Костянець; Р.В. Голуб


Сучасні тенденції ведення локальних війн показують різноманніття застосування засобів озброєння. Тактика їх використання включає, в першу чергу, проведення розвідки місцевості з виявленням розташування та озброєння противника. Розвиток сучасних технологій дозволяє здійснювати збір цієї розвідінформації за допомогою роботизованих засобів, які можуть працювати в автономному режимі з використанням усього діапазону хвиль. В першу чергу це стосується безпілотних літальних апаратів (БЛА), що діють на низьких висотах. При побудові систем захисту від БЛА можливо застосування існуючих радіолокаційних станцій.

Аналіз існуючих РЛС показує їх можливості селектувати БЛА на фоні місцевих предметів на відстані 10-15 км, що не достатньо з урахування віддаленості РЛС від переднього краю.

В доповіді проводиться аналіз можливостей застосування багаточастотних сигналів в РЛС для збільшення дальності виявлення БЛА на фоні місцевих предметів. У доповіді приведені результати математичного моделювання властивостей багаточастотних сигналів з одночасним кодуванням по фазі та частоті. Приводяться рекомендації з вибору параметрів багаточастотних сигналів, що дозволяє оптизувати розрізнювальну здатність РЛС та зменшити рівень бічних пелюсток стиснутого сигналу. Проаналізована можливість цифрового формування багаточастотніх сигналів. Показані переваги послідовних багаточастотніх сигналів, та запропоновані пристрої їх обробки. ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОСТОРОВИХ ВИМІРЮВАНЬ В РЛС З ФАР

В УМОВАХ ВПЛИВУ АТМОСФЕРНИХ НЕОДНОРІДНОСТЕЙ ТА ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

О.Л. Кузнєцов, к.т.н., доц.; А.О. Ковальчук, к.т.н., с.н.с.;

К.В. Садовий, к.т.н., доц.; І.В. Красношапка, к.т.н., доц.; Ю.Ю. Галаговець Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Для радіолокаційного спостереження високошвидкісних та малопомітних

цілей сучасні РЛС з ФАР повинні забезпечувати вимірювання трьох координат та шляхової швидкості багатьох цілей, високу завадозахищеність, автоматичну видачу інформації на командні пункти регіональних й національних АСУ.

Використання ФАР в сучасному радіолокаційному озброєнні визначає перспективи їх розвитку та обумовлює особливості бойового застосування у складній цільовій та завадовій обстановці.

227


Реальні умови поширення і відбиття сприяють спотворенню фазової структури радіолокаційного сигналу. Помилки вимірювання координат цілі та параметрів її руху можуть досягати величин, які перевершують відповідні вимоги до РЛС.

У доповіді надані результати оцінювання точності просторових вимірювань в РЛС з ФАР в умовах впливу атмосферних неоднорідностей та земної поверхні. Запропоновано методику врахування флуктуацій фазового фронту хвилі при просторовій обробці радіолокаційного сигналу.

ПОКРАЩЕННЯ ЗАВАДОЗАХИЩЕНОСТІ РЛС В УМОВАХ ВИПАДКОВИХ ФИКРИВЛЕНЬ ФАЗОВОГО ФРОНТУ ХВИЛІ

АКТИВНОЇ ШУМОВОЇ ЗАВАДИ

О.Л. Кузнєцов, к.т.н., доц.; О.В. Очкуренко, к.т.н.; В.А. Ковальчук, к.т.н., доц.; Ю.Д. Новіков


Аналіз характеру сучасних у тому числі гібридних війн, а також перспектив розвитку засобів повітряного нападу, свідчить про зростання вимог до сучасних РЛС щодо виконання завдань за призначенням у складній цільовій та завадовій обстановці.

Забезпечення заданої завадозахищеності сучасних РЛС від активних маскувальних завад здійснюється широким використанням кореляційних автокомпенсаторів. Реальні умови поширення завадової хвилі здатні призвести до суттєвого викривлення її фазового фронту та знизити ефективність подавлення завади. Вказане свідчить про необхідність вдосконалення існуючих систем завадозахисту з максимальним врахуванням реальних умов роботи РЛС.

В доповіді розглянуто вплив умов поширення на викривлення фазового фронту завадової хвилі та проаналізовано статистичні характеристики цих викривлень. Оцінено вплив флуктуацій фронту хвилі активної шумової завади на якість її подавлення та визначені шляхи покращення завадозахищеності РЛС, що використовують кореляційні автокомпенсатори активних шумових завад.

228


ВПЛИВ НЕОДНОРІДНОСТІ РЕЛЬЄФУ ПОЗИЦІЇ РЛС НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОДАВЛЕННЯ АКТИВНИХ

МАСКУВАЛЬНИХ ЗАВАД

О.Л. Кузнєцов, к.т.н., доц.; М.М. Ясечко, к.т.н.; О.М. Дзігора, Д.В. Шимонець Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Досвід застосування Збройних Сил України свідчить про необхідність

технічного вдосконалення сучасного озброєння та потребує переходу до більш ефективних форм та способів бойового застосування.

З урахуванням аналізу перспектив розвитку засобів повітряного нападу, характеру сучасних війн засоби розвідки повітряного простору повинні мати змогу виконувати завдання за призначенням у складній цільовій та завадовій обстановці.

Постановка активних маскувальних завад може бути здійснено наземними засобами та засобами РЕБ на базі літаків, вертольотів й БПЛА.

Вказане свідчить про необхідність вдосконалення існуючих систем завадозахисту з максимальним врахуванням реальних умов роботи РЛС та вжиття заходів їх зменшення.

В доповіді розглянуто вплив земної поверхні на спотворення фазової структури радіосигналу та надані результати оцінювання впливу неоднорідності рельєфу позиції на завадозахищеність РЛС.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ АПЧ В ОГЛЯДОВИХ РЛС "СТАРОГО" ПАРКУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ

СУЧАСНОЇ ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ

О.А. Малишев, к.т.н., доц.; А.С. Остафійчук; Ю.Д. Новіков; Є.С. Чекіров Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Супергетеродинні схеми побудови приймачів в оглядових РЛС "старого"

парку передбачають наявність двох генераторних пристроїв: генератора НВЧ та гетеродину. Ці пристрої мають певну нестабільність, що призводить до часткової або повної втрати сигналів в узгоджених фільтрах. Для усунення цього фактору в РЛС застосовуються системи автоматичного підстроювання частоти. Зокрема, в РЛС метрового діапазону підстроювання частоти здійснюються в гетеродині (грубий канал) та в ламповому генераторі НВЧ (точний канал). Визначення величини розстроювання частоти відбувається в частотних дискримінаторах, які виконані на ламповій елементній базі, і відповідно мають невелику точність вимірювань та стабільність характеристик.

229

Для покращення якості роботи системи АПЧ в РЛС "старого" парку метрового діапазону запропоновано застосовувати сучасні пристрої вимірювання величини розстроювання частоти. Розроблено структурну схему


модернізованої системи АПЧ в РЛС такого класу. Показано, що при використанні цифрових пристроїв для визначення розстроювання частоти покращуються точносні та експлуатаційні характеристики системи АПЧ.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ЦИФРОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ПРИЙМАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ РЛС

С.В. Яровий, к.т.н.; Д.Г. Гордієнко


Особливості виконання бойового завдання підрозділами РТВ в зоні АТО висувають особливі вимоги до тактико-технічних характеристик засобів радіолокації. Зокрема, на перший план вийшла задача виявлення особливо малих за розмірами безпілотних літальних апаратів. Одним із способів підвищення можливостей РЛС старого парку з виявлення та супроводження таких малорозмірних об’єктів є покращення чутливості їх приймальних пристроїв. Сучасні РЛС з цифровою обробкою ЧМ та ФКМ сигналів мають значно кращі характеристики виявлення малорозмірних маловисотних об’єктів. Але і їх алгоритми обробки не є досконалими. Зокрема актуальною є задача боротьби з високим рівнем бокових, як результатом узгодженої фільтрації. Вона вирішуються послідуючим ваговим зважуванням результатів узгодженої фільтрації.

Основним напрямком досліджень є пошук і реалізація в приймачах РЛС оптимального цифрового фільтра для заданого типу сигналу. В якості критерію оптимальності обраний класичний максимум відношення сигнал/шум, а для складномодульованих сигналів ще й мінімізація рівня бокових пелюсток, як результату узгодженої фільтрації.

Для пошуку оптимальної за названими критеріями передатної функції цифрового фільтру використовується метод деконволюції. Результатом рішення задачі очікується знаходження передатної функції оптимального фільтра, який виконанням однієї математичної операції згортки досягав би виконання обох критеріїв одночасно в одній мікросхемі цифрового процесора.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБ’ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В РЛС «СТАРОГО ПАРКУ»

С.В. Денисенко, С.С. Сидюк, О.М. Саютін


230

У радіотехнічних військах ПС ЗСУ основним способом об’єктивного контролю радіолокаційної інформації є фотоконтроль. В сучасних радіолокаційних станціях типа 79К6, 35Д6М, П-18 «МАЛАХІТ» запис інформації про повітряну обстановку ведеться на електронний диск-накопичувач. В РЛС «старого» парку об’єктивний контроль первинної


радіолокаційної інформації здійснюється шляхом фотографування екранів ІКО. Керування фотокамерою під час бойової роботи на таких станціях значно ускладнює роботу оператора, приводить до помилок та порушення дискретності видачі інформації.

Запропоновано розробку пристрою керування різними типами фотокамер(в т. ч. цифровими), що дозволить вести об’єктивний контроль в автоматичному режимі без участі обслуги РЛС.

Даний пристрій повинен забезпечувати виконання таких задач, як чередування знімків з тривалою та короткою експозицією, автоматичне вмикання «запиту» системи державного радіолокаційного впізнавання, керування яскравістю табло фотоконтролю та зовнішнього освітлення.

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ СТВОРЕННЯ КАНАЛУ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ МЕТЕОУТВОРЕНЬ В ПЕРСПЕКТИВНИХ РЛС

РАДІОТЕХНІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Д.В. Атаманський, к.т.н., доц.; В.М. Ковбаса; В.А. Щербак Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз причин авіаційних катастроф, показує, що важливу роль в їх

попередженні має достовірна всебічна та оперативна інформація про метеообстановку на трасі польоту та в зоні аеродромів вильоту та посадки літаків. На даний час велика увага приділяється контролю за метеообстановкою у повітряному просторі шляхом використання метеолокаторів, які забезпечують як оперативність так і завчасність отримання інформації. Однак виробництво та утримання метеорологічних локаторів є занадто коштовним. Впровадження в РЛС військового призначення метеоканалу підвищує їх інформативність, розширює функціональне застосування парку таких РЛС.

Для обробки ехо-сигналів відбитих від метеутворень пропонується створити в сучасних РЛС спеціальній канал обробки та аналізу таких сигналів. Основним елементом метеоканалу повинен бути пристрій оцінки параметрів спектру міжперіодних флуктуацій відбитого від метеоутворень сигналу, тобто аналізатор спектру. Показано, що він може бути реалізований на спеціалізованих сигнальних процесорах або уніфікованих обчислювачах перетворення Фур’є, технічно виконаних на ПЛІС.

Наведено розрахунки та визначено вимоги до точностних характеристик аналізатору спектру, виходячи з вимог до якості метеоінформації.

231


РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕЛЕНГАЦІЇ ТОЧКОВИХ ДЖЕРЕЛ ШУМОВИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

В РЛС КРУГОВОГО ОГЛЯДУ

А.В. Пацюк; Д.В. Остах Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

У РЛС військового призначення зазвичай передбачається як виявлення

повітряних цілей на тлі завад, створюваних точковими джерелами шумових випромінювань, так і пеленгація цих джерел. Алгоритми рішення кожного із цих завдань можуть мати загальні операції, що становлять істотну частину відповідного алгоритму в цілому. У цих умовах обидва завдання можна вирішити простіше, ніж при автономному рішенні кожного з них. Зокрема, можна побудувати комбіновану систему виявлення точкових цілей і пеленгації постановників активних завад, у якій загальні операції відповідних алгоритмів виконуються тільки один раз. Особливо цінність матимуть засоби, які завдання високоточної пеленгації постановників активних завад здійснюють в процесі виконання основної задачі і використовують при цьому мінімальну кількість додаткових технічних пристроїв.

В доповіді наведено обґрунтування комбінованої системи виявлення повітряних цілей і високоточної пеленгації постановників активних завад, проаналізовано існуючі та перспективні методи пеленгації постановників активних завад та визначені найбільш доцільні для застосування в системі виявлення-пеленгації. Крім того обґрунтовано структуру комбінованої системи виявлення точкових цілей і високоточної пеленгації постановників активних завад та запропоновано можливу технічну реалізацію системи виявлення-пеленгації.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ

ХАРАКТЕРИСТИК АНТЕН У БЛИЖНІЙ ЗОНІ

В.А. Ковальчук, к.т.н., доц.; О.Л. Кузнецов, к.т.н., доц. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Підвищення вимог до технічних характеристик радіотехнічних систем

різного цільового призначення обумовлює широке застосування все більш складних антенних систем (АС): фазованих антенних решіток (ФАР), активних ФАР, цифрових антенних решіток з відповідним ускладненням комплексу випробувань одного зразку та забезпеченням більш жорстких вимог до точності та достовірності отриманих результатів. Традиційні методи вимірювань характеристик АС в дальній зоні стають неприйнятними через порівняно малу інформативність та великі похибки вимірювання діаграми спрямованості (ДС) через вплив підстильної поверхні.

232

Тому широко застосовують голографічні методи вимірювання ДС АС, засновані на вимірюванні амплітудно-фазового розподілу ортогональних


компонент електромагнітного поля (ЕМП) в ближній зоні АС з подальшим розрахунком параметрів АС і відновленням просторової ДС на апертурі АС. Голографічні методи забезпечують високу точність вимірювань, можливість проведення вимірювання в заводських умовах, дозволяють уникнути залежності від погодних умов. Розглянута сутність голографічного метода вимірювання, структурна схема та технічні характеристики автоматизованих вимірювальних комплексів (АВК), технічні проблеми реалізації методу та напрямки розвитку методу та його апаратного і програмного забезпечення. ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ УРАЖЕННЯ РЛС 19Ж6 БАРАЖУЮЧИМИ БОЄПРИПАСАМИ, З УРАХУВАННЯМ НАКОПИЧЕННЯ ВТРАТ

ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ

А.А. Гризо, к.т.н., доц.; І.М. Невмержицький, к.т.н., доц.; О.М. Додух, к.т.н. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз останніх військових конфліктів вказує на тенденцію переходу від

концепції тимчасового придушення системи ППО противника до концепції її повного вогневого знищення, за допомогою високоточної зброї, насамперед протирадіолокаційних ракет. Останнім часом бурхливий розвиток зазнали безпілотні літальні апарати з можливістю вогневого впливу на противника, які отримали назву баражуючі боєприпаси (ББ). Високоточні можливості ББ підвищилися настільки, що можна з упевненістю говорити про перспективи подальшого їх розвитку. Як правило, ББ для знищення РЛС це переносна автономна система, яка запускається з пускового контейнера, обладнана пасивною головкою самонаведення на джерело електромагнітного випромінювання, оптимізована для придушення ППО противника.

Наведено методику розрахунку імовірності поразки одиничної РЛС, що захищена системою випромінювачів-пасток, серією ББ. Порядок проведення розрахунків проілюстровано випадком застосування ББ типу HARPY проти РЛС 19Ж6. Отримано оцінки імовірності ураження оглядової РЛС при різній кількості послідовних пусків, ймовірності знищення випромінювачів-пасток та їх кількості.

УДОСКОНАЛЕНА МЕТОДИКА ВИБОРУ ПОЗИЦІЙ РАДІОТЕХНІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ З УРАХУВАННЯМ МОЖЛИВИХ ДІЙ ДРГ ТА НЗФ В ПОЗИЦІЙНОМУ РАЙОНІ РАДІОТЕХНІЧНОЇ

БРИГАДИ

О.В. Пуховий,к.військ.н.; М.А. Кривоносюк; О.В. Гладіщук Національний університет оборони України ім. І. Черняховського

Характерними рисами сучасного збройного конфлікту є: участь у ньому як

регулярних військ (сил), так і нерегулярних збройних формувань; активізація терористичної та диверсійної діяльності; втягування до збройного конфлікту

233


значної частини місцевого населення; використання елементів так званої “гібридної війни”. В таких збройних конфліктах підвищується роль сил спеціальних операцій, диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) противника, незаконних збройних формувань (НЗФ), які діють під виглядом партизанських груп, повстанських об’єднань або терористичних організацій.

Застосування РТВ в умовах широкомасштабної діяльності НЗФ та ДРГ противника, які будуть діяти розосереджено на знайомій місцевості, застосовуючи асиметричні дії, уникати класичних способів ведення збройної боротьби та прямих зіткнень з частинами та підрозділами ЗС, інших військових формувань, потребує досконалого планування бойового застосування в зазначених умовах та визначення необхідних шляхів протидії.

В доповіді запропоновано удосконалену методику вибору позицій радіотехнічних підрозділів на основі оптимізації розміщення на місцевості з урахуванням можливих дій ДРГ і НЗФ та особливостей взаємодії з іншими родами та видами Збройних Сил з питань безпосереднього прикриття та наземної оборони позицій радіотехнічних підрозділів.

234

СЕКЦІЯ 7 · виявлення БПЛА типу «Орлан-10» на висотах від...

Documents