№ / Г

• П .- • M P, .- • Ч - . • З .- • Д .- • Ґ .-

• П ’ .

• С П “ ” .

Кожна людина, яка побувала у Львові (або майже кожна), не кажучи вже про самих львів’ян, знає, що родзинкою багатьох кнайп та ресторацій нашого міста є настоянки. Легкі і міцні, солодкі чи гіркі, вони є, як то кажуть, “до кольОру, до вибОру”. Дійсно, традиція робити настоянки в Галичині добре вкорінена і не встигла нікуди подітися ані під час змін влади, що ними так рясніє історія краю, ані під впливом нових гастрономічних віянь, що протягом останніх 70-и років віяли з різних боків і віють дотепер. Історія настоянок сягає сивої давнини. Точної дати, коли саме вони з’явилися, немає. Деякі джерела свідчать про те, що настоянки і бальзами з’явилися у ІІІ тис. до н.е. у Стародавньому Китаї. Це й не дивно, адже китайська медицина тоді була однією з провідних у світі. За іншою версією, про настоянки було відомо вже у Стародавній Греції та Римі. Що стосується нашого краю, то на території Київської Русі настоянки з’явилися у Х ст. завдяки людині на ім’я Єрофій. Він створив новий міцний алкогольний напій, скориставшись старим східним рецептом. Він додав до горілки аніс, м’яту та товчені горіхи і настоював усе це біля печі протягом 12 діб. Напій назвали “горілкою Єрофея”. Цю настоянку через гіркий смак також називали “горілкою без цукру”. Виробництво цього напою поширювалося, кожен додавав щось

своє, і настоянки ставали різноманітнішими. Пізніше наливки низької міцності робили просто - ягоди пересипали цукром, заливалися водою та виставлялися на вікно на кілька тижнів. З них пізніше виготовляли і міцніші напої - заливали горілкою та лишали дозрівати ще на кілька місяців. Це був найпростіший спосіб виготовлення. У Європі міцні алкогольні напої отримували зі збродженого сусла різноманітних фруктів. Їх було доволі багато видів: граппа (виноградна горілка), сікера (фінікова), балканська сливовиця, швейцарська вільгельмівка з груш, угорська черешнівка, кальвадос із яблук.Це вже були готові продкути, що завдяки способу приготування не потребували додавань інгрідієнтів. В Галичині ці напої завозились лише на панські столи. У широкий вжиток вони йти не могли через високу ціну, а горілка була значно гіршою за смаком і якістю. Тут і далася в знаки винахідливість наших господинь. Оскільки традиційно в Галичині варилися домашні квас і пиво, настоювались меди та лікувальні трав’яні настої, то саме ці інгрідієнти почали додавати до горілки, аби покращити смак. Наливки витримували до півроку у дубових, липових або кленових діжках, а настоювання перед тим тривало до 12 тижнів. Таким чином горільчана основа чистилася від сивушних масел,

внаслідок чого смак самих наливок ставав набагато кращим. Звичайно ж, додавання ягід і інших інгрідієнтів робили настоянки не тільки смачнішими, але й збагачували їх лікувальними властивостями. Зараз зима, тому напишу про ті настоянки, які допоможуть зігрітися, підвищити імунітет. Їх добре є серед традиційних галицьких алкогольних трунків. Але для початку варто розповісти про загальні засади приготування наливок та настоянок:- не варто заливати фрукти або ягоди чистим спиртом чи слабкою горілкою: спирт може їх спалити, а слабка горілка не зможе добути з них смаку. Ідеальна горілка для настоянок - 50 - 70 градусів. - не можна брати недозрілі або перезрілі плоди. Вони мають бути стиглими і пружними.- не можна споживати наливки одразу після приготування: смак буде добрим лише після витримки. Крім того, найкраще витримувати настоянки у дубових, липових чи кленових барильцях. Якщо витримувати у скляному посуді, то потрібно більше часу для того, аби смак став досконалим. Отож, можна переходити до рецептів. Найперший напій, що добре зігріває і є класичним для Галичини - це медова наливка. Вона здавна використовувалась на наших теренах для того, аби зігрітись та підвищити імунітет. Отже, для медової наливки потрібно розігріти склянку меду, додати четверту частину мускатного горіху, по 3-4 зернини чорного та духмяного перцю, гвоздики, кардамону, при бажанні - на кінчику ножа цинамону та цедри цитрини. Варити мед зі спеціями на слабкому вогні 10 хв. Знявши з вогню, долити ложкою дуже обережно склянку води. Варити ще 10 хв. Удруге, знявши з вогню, поволі влити 0,5 л. чистого спирту. Поволі, бо гарячий мед

від холодного спирту вибухає. Поставити на слабкий вогонь, але не вартити, а лише довести до кипіння. Накрити та лишити, щоб охолола. Потім процідити через марлю, розлити у пляшки і винести в холодне місце. Пити можна одразу, але краще, щоб певний час постояла. З давніх давен відомі і корисні властивості імбирного кореню, у тому числі і у Галичині. Тож імбирна настоянка тут також виготовлялася. Навожу її рецепт:Імбирна наливка: 10 г імбиру, 5 г гвоздики, пів мускатного горіха, маленький стручок червоного перцю, 0.5 палички цинамону, цедру цитрини, 4 коробочки кардамону (витягнути лише насіння, шкірки викинути), залити 1 л міцної горілки, накрити, край обмазати тістом, щоб не проходило повітря, зверху покласти великий гніт. Цю вогнетривку конструкцію поставити в добре прогріту піч або братруру на 10 - 12 годин (як братрура - то на 80 градусів). На другий день запіканку охолоджують, розливають в пляшки і добре закорковують. А третій рецепт - настоянка, що робилася для мисливців, аби поновити сили після полювання. Називається вона “Трунок мисливців” Рецепт такий:У поливаний горщик на 5 л покласти по 200 г фіг, родзинок та фініків, 400 г мигдалю, 12 г цинамону, паличку ванілі, кілька гвоздичок, цедру з 3-х цитрин і 3-х помаранчів, 1 л рідкого меду. Все залити міцною горілкою, заліпити тістом, поставити до випаленої печі на цілий день. Увечері процідити і пити. Як бачимо, наливки та настоянки у Галичині були не тільки різноманітні, але й певною мірою екзотичні. І напевне смачні. Тому успіху вам у приготуванні, смакуйте і будьте здорові.

Данусьо Пішингер

Про настоянки

«Moja ptasia», що з польської мови означає «моя пташечка» - саме така назва ніжної на смак страви лише для тендітних панянок:)  До чого я веду? До того такого улюбленого молодими парами осучасненого свята кохання - Дня святого Валентина. І хоча я до цього дня ставлюсь дещо скептично, все ж багато людей вважають його важливим у стосунках. Ну і хай, якщо їм так добре:) Це день, коли панянки чекають приємних сюрпризів від своїх кавалерів, але скажу по правді - квіточки, ведмедики, колечка і сумочки - то звісно добре, але якщо чоловік ще й романтичну вечерю приготує - то буде вище усіляких похвал, особливо якщо його до кухні зазвичай не тягне.  Страва є проста у приготуванні, тут головне - естетична ресторанна подача і натхнення. Рецепт розрахований на дві порції (а більше і не потрібно). Час приготування займе орієнтовно 40 хвилин, а то і  менше. Хочу ще кілька слів сказати про селеру. Зараз чомусь ми ставимось до цього продукту без належної уваги та вдячності - а намарно, адже він має чудову омолоджуючу та очищуючу дію, а ще - це найкращий український афродизіяк! Селера користувалась популярністю по всій території не тільки сучасної України, а й багатьох країн Європи (чому її призабули зараз - навіть не знаю). Напевне, завдяки своєму аромату та приємній текстурі селера є складовою великої кількості рецептів перших та других страв.

Це так, для загального розвитку, але повернемось до рецепту. Селера має нейтральний смак, але чітко виражений аромат, цукати з морквою додадуть солодкавої нотки до печінки, а солений каперс на закуску тонізує. Словом, вечеря буде легка

- 1 середній корінь селери

(400-500 грамів)

- 1 середня картоплина

- 30 грамів масла

- 3 столові ложки вершків +1

чайна ложка вершків

- сіль та перець до смаку,

трішки борошна

- 300 грамів печінки птиці

(я брала індичу, куряча теж добра

буде, ну і гусяча, але її важче зараз

знайти. Чомусь...)

- склянка молока

- невеличка цибулька

- кілька апельсинових цукатів 

- 30 грамів вареної моркви

- дрібка цукру або трішки меду

- каперси до декору

і поживна, а як доповните пляшечкою білого напівсолодкого винця, то ваша люба пташечка буде задоволена точно! Маєте час на репетиції та інтерпретації, вони завше вітаються:) Печінку промити, порізати на шматочки та залити молоком. Картоплину очистити і розрізати на 6-8 кавалочків. Селеру почистити (зрізати багатенько шкірки, аби волокон не було), дрібно порізати, посолити і разом з картоплею варити доти, допоки овочі не стануть м’якими і придатними для пюрування.  Поки вони варитимуться (то десь хвилин 20), нарізаємо плястерками цибулю і підсмажуємо на олії на пательні. За старими галицькими переписами господині робили це на смальці з домашньої птиці, особливо добре, писали, це вдається на гусячому. Я обмежилась олією. Печінку, яка хоча б 15 хвилин побула в молоці (в ідеалі - годину-півтори),

страва для закоханих

дістати, легенько просушити паперовим рушничком, обкатуляти в борошні і відправити на пательню до цибулі; все це солимо, перчимо. Готування печінки займе хвилин 10. Тому не забувайте про овочі. З розм’яклих селери та картоплі злити воду, додати вершки та масло і блендером перетерти в однорідне пюре та накрити кришкою. В невеличкій посудині блендеруємо моркву з цукатами, а також чайну ложку вершків та мед (чи дрібку цукру). На тарілку за допомогою кулінарного шприца або форми-сердечка викладаємо пюре, поливаємо його морквяно-помаранчевим соусом-пюре, зверху кладемо печінку і декоруємо каперсами.

Надія Кошель

Moja ptasia

Усі знають про таку прекрасну городину як капуста. Є різні види цього продукту: білоголова, пекінська, брюссельська, кольрабі, цвітна… Дуже багато у нас на Галичині готують з капусти страв, чого вартий хоча б український борщ… А крижавки, а квашена капуста, а капуста засипана… Майже кожна галицька родина квасить капусту на зиму. Кажуть, у стародавньому Львові найкраще квасили капусту на Личакові. Але зараз вам хочу запропонувати рецепт з червоноголової капусти (лат. Bras-sica oleracea var. capitata f. rubra), хоча якщо добре придивитись - то це фіолетова капуста, або ж синя. Червоноголова капуста - це та сама білоголова капуста, просто у її листках є такий природний барвник, як антоціан, що і «фарбує» капусту у фіолетовий колір. Капуста дуже добре зберігається упродовж зими і майже не втрачає усіх мікроелементів і вітамінів. У ній більша кількість вітаміну С та інших корисних речовин ніж в білоголової капусти. Просто ми рідко її споживаємо, бо вона тверда як камінь і фарбує руки і кухонне приладдя, і щось готувати з неї важко. Отже, головку червоноголової капусти помити і натонко пошинкувати: довгі пасма розріжте на 2-3 частини. 2-3 зелених яблука (бажано кислуваті) очищаємо від шкірки і насіння. Нарізаємо

досить великими кубиками, тобто з краєм десь 1 см. В гусятниці розпускаємо 30-50 грамів масла і висипаємо капусту з яблуками, додаючи: 3 столові ложки цукру, 4-5 ложок яблучного оцту, чорного меленого перцю за смаком і 3-4 бутони гвоздики (але тільки кульки - роздавлюємо пальцями і кидаємо до гурту, ніжки нам не потрібні). Додаємо склянку води, все добре замішуємо і ставимо в духовку. Готував я в старій радянській духовці і температури визначити не міг. Час од часу мішаємо, щоб протушкувалася добре, і готуємо до того часу, поки не стане м’якою. В мене то зайняло майже 2 години. Капуста добре і на гарнір, і можна їсти просто як самостійну страву. Ще хочу спробувати зготувати з червоним винним оцтом. Не бійтеся експериментів на кухні, як каже моя сусідка: “Не один пляцок був в помийному відрі перш ніж щось вийшло гідне”.

Олег Юзич

На початку цього «Смакопису» йшлося про настоянки: як їх готувати та які вони бувають. Але ж пити і не закушувати - то не по-христянськи, та й взагалі може призвести до небажаних результатів. Тим більше, що у галицькій кухні рецептів різноманітних закусок, що є досить простими у приготуванні, але водночас поживними та смачними, існує багацько. Тож пропонуємо вашій увазі рецепти деяких традиційних галицьких закусок:

- 8 круто зварених яєць- Копчений оселедець- 2 столові ложки майонезу- Зелень петрушки

Яйця, фаршировані копченим оселедцем:

Яйця розрізати впоперек і вибрати жовток. Оселедець потрібно почистити від шкірки та кісток, посікти дрібно, додати жовтки, майонез і розтерти до однорідної маси. Цією масою наповнити половинки яєць, прикрасити встромленою гілочкою петрушки.

- 3 кг помідорів- 400 г зеленого горошку- 2 варені моркви- 2-3 малосолених огірка- 2-3 яблука- 250 г майонезу- 2 круто зварених яйця- Зелений салат- Цукор- Сіль

Помідори, фаршировані овочами:

Помідори мають бути тверді і однакового розміру. Помити, зрізати вершки і обережно вибрати серцевину. Зелений горошок, натерті на грубій терці моркву та яблука, посічені білки вимішати з майонезом, заправити сіллю і цукром на смак. Готовою начинкою засипати помідори і викласти на тарелю. Під кожен помідор покласти листок зеленого салату або кружальце огірка. Зверху посипте протертим крізь сито жовтком.

Закуски

Ч -

- 1 круто зварене яйце- 1 жовток (сирий)- 250 г майонезу - 2 ч. л. гірчиці- Зелена цибуля- Цукор- Cіль

- 2 оселедці- 300 г маринованих грибів- 1 цибулина- 0,25 склянки олії- 1 ст. л. оцту- 0,5 ч.л. гірчиці

- 6 круто зварених яєць- 250 г майонезу- 200 г твердого сиру- 2 столові ложки сметани- 12 маслин- Зелень петрушки

Яйця в майонезі з маслинами:

Оселедець з маринованими грибами:

Яйця розрізати повздовж на половинки, вмочити у розтерти зі сметаною майонез, обкачати в натертому на дрібній терці сирі і викласти на тарілку. На кожне яйце покласти маслину і листочок петрушки.

Варений і сирий жовтки розтерти з гірчицею, влити майонез, додати дрібно посічений білок та зелену цибулю, сіль, цукор на смак, вимішати. Подавати охолодженим. Добре пасує до м’яси, риби або просто як намазанка до хліба.

Оселедець почистити, відрізати хвости і голови і відділити філе від кісток. Грубо посічене філе викласти на тарілку, полити олією, розбовтаною з оцтом і гірчицею, оздобити кільцями цибулі. Збоку покласти нарізані кубиками мариновані гриби.

Гірчичний соус на майонезі:

- 300 г твердого сиру- 200 г плавленого сиру- 1 банка шпротів- 50 г вершкового масла- 1 круто зварене яйце- Мариновані гриби- Мариновані огірки- Листки капусти- Зелена цибуля

Для розеток взяти продовгасто-круглої форми сир і нарізати його круглими шматочками товщиною 0,5 см. Шпроти разом з олією розім’яти виделкою і розтерти з плавленим сиром та маслом. На кожну розетку взяти по два шматочки твердого сиру і перекласти їх готовою масою. Прикрасити масою також верх, посередині покласти грибком та кружальцем огірка. Одні канапки посипати нарізаною зеленою цибулею, інші - посіченим яйцем. Тарілку перед викладанням встелити листям капусти.

Розетки з твердого сиру з шпротною масою:

- 3-4 рогалики- 100 г вершкового масла- 300 г сиру- 1 цибулина- 100 г шинки- 2-3 сардини- 1 ст. л. томатного пюре- 1 круто зварене яйце- 1 ч .л. гірчиці- Маслини, мариновані гриби, сливи- 1 солоний огірок- 1 червоний маринований перець- Зелень цибулі, петрушки- Цукор- Сіль

Канапки з рогаликів:Масло розтерти з сиром та натертою на дрібній терці цибулею. Додати гірчицю, цукор, сіль і вимішати на однорідну масу. Якщо маса занадто густа, можна додати майонез або сметану. Готову масу поділити на чотири частини. До однієї додати мелену шинку, до другої - сардини, до третьої - томатну пасту, до четвертої - варений жовток. Рогалики нарізати кружальцями і намастити їх різними масами. Можна викладати маси кондитерським шприцом. Канапки прикрасити маслинами, грибами, половинками слив, кружальцями огірка, солодкого перцю, а також посипати посіченим білком і зеленою цибулею. Можна оздобити листочками петрушки.

У нашій доктрині ми говоримо про унікальну історію та багатонаціональність Галичини, яка відобразилася на всіх явищах нашої гастрономічної культури. Так от, страви, які прийшли до нас з переписів галицької діаспори, на мою думку, сміливо можемо записувати до лав галицьких страв. Хочу поділитися з вами переписом свого сімейного пляцка, котрий передала моїй мамі хресна з Канади ще років 20 тому. Маленькою я зовсім не любила моркви. Ні в якому вигляді. Але ж мамі потрібно було якось постачати мій юний організм вітамінами. І ось моя хресна порадила їй спекти морквяний пляцок за її рецептом, тоді дуже популярним в Канаді, і не казати мені з чого він зроблений. І я до кінця не вірила, що пляцок цей дійсьно був зроблений з моркви, поки не побачила на власні очі, як його готують!А готувати його, між іншим, можна двома шляхами:- Пісний пляцок, який буде смачним і корисним джерелом вітамінів навіть у час посту.- Власне морквяний тортик з смачненьким ніжним кремом.

Тісто:- 3-4 великі злегка недоварені, почищені і потерті на грубій терці морквини- 2 склянки цукру - 1, 5 склянки олії - 4 великих яйця- 1 склянка подріблених грецьких горіхів - 3 склянки борошна - 2 ч. л. порошку до печива - 2 ч. л. соди - 1 ч. л. солі - 1 ч. л. кориці - Неповна чайна ложка меленого мускатного горіха

Для крему: - 3-4 склянки цукрової пудри - 450 г сирної маси- 110 г розм’якшеного вершкового масла - 4 ч. л. ванільного цукру- Цедра з половини апельсину

Д

- 12 круто зварених яєць- 200 г шинки- 200 г сиру або бринзи- 250 г сметани- 250 г майонезу- 2 ч. л. гірчиці- Червоний солодкий перець- 1 головка зеленого салату- Мелений перець- Сіль

Яйця розрізати вздовж на половинки, вибрати жовтки. Шинку, сир і жовтки змолоти на м’ясорубці або посікти в однорідну масу, додати 2-3 столових ложки сметани, гірчицю, сіль, перець і вимішати. Накласти масу у білки так, аби вийшла форма цілого яйця. Блюдо для подачі викласти листами салату. Полити їх залишками сметани, змішаними з майонезом. Зверху покласти яйця. Оздобити кільцями червоного перцю.

Яйця, фаршировані шинкою:

- 3-4 рогалики- 50 г вершкового масла- 100 г очищених волоських горіхів- 100 г гострого твердого сиру- Сіль

Грінки з гострим твердим сиром і горіхами:

- 400 г маринованих грибів- 100 г вершкового масла- 100 г гострого твердого сиру

Мариновані гриби на шпажках:

Масло розтерти на пухку масу, додаючи натертий на дрібній терці сир. Гриби вибрати з маринаду на марлю або рушничок і обсушити. Кожну грибну шапочку намастити масою. Вибравши однакові за розміром шапочки, скласти їх по дві і наколоти дерев’яною шпажкою.

Рогалики нарізати тонкими кружальцями, намазати маслом, посипати січеними горіхами, трошки посолити і притрусити тертим сиром. Перед подачею на стіл поставити на 5 хвилин до гарячої духовки. Потім перекласти грінки у зігріту тарілку. Можна у кожну грінку встромити дерев’яну шпажку.

Тісто для обидвох варіантів готується ідентично, відмінність полягає лише у приготуванні (або не приготуванні) крему, а також, відповідно, у тому, чи печемо 1 корж, чи 2. Духовку розігріваємо до 160 градусів. В той час міксером збиваємо олію з цукром, по одному додаємо яйця, продовжуючи збивати. Додаємо до маси борошно, порошок до печива, сіль, соду та корицю. Добре перемішуємо, у кінці додаємо моркву і горіхи і ще раз добре все вимішуємо. Тепер, в залежності від того, чи робимо торт чи пляцок, розділяємо тісто на дві частини і випікаємо 2 коржі для торта. Якщо ж печемо пісний пляцок, усю масу виливаємо на попередньо змазану олією і присипану борошном форму для випікання. Випікаємо близько 45 хвилин і відразу витягуємо з форми й даємо охолонути. Готовність можна перевірити сірничком або зубочисткою (вона повинна виходити з тіста сухою і без шматочків сирого тіста). У випадку пісного пляцка: присипаємо готовий пляцок зверху цукровою

Ґжанець - й одразу з’являються в голові образи зими, теплого каміну, коцу, що накинутий на ноги, затишку та домашнього тепла. Коли повертаєшся додому холодного зимового вечора, змучений та замерзлий, хочеться залізти під ковдру й випити гарячого чаю з цитриною. І мало хто знає про лікування від холоду за допомогою ґжанцю.Так що ж це за ліки від холоду, кашлю та втоми, котрим із задоволенням лікуються у морозні вечори? Це ґжанець (від польського grzane piwo) - це гарячий напій, що готується на основі пива. Історія його приготування сягає часів середньовічча, він був описаний у травниках для медичного лікування. Думаю, на таке лікування погоджувались із задоволенням, адже ґжанець ефективний не тільки у боротьбі із застудою, але й - найголовніше - покращує настрій та діє як антидепресант.У класичному варіанті він готується з медом і лимоном. Але до наших днів він дійшов в оправі з різноманітних додатків, що робить його бажаним напоєм біля каміну, телевізора, за книжкою чи в колі дружньої компанії, що повернулася з морозу.

Отже, готуємо: Нам потрібні спеції та мед. Головним чином, це ті компоненти, які відповідають за аромат та смак ґжанцю; вони також дають і зігріваючий ефект. Це: кориця - інтенсивний аромат та солодкуватий пряний смак; імбир - має сильний аромат; мускатний горіх - пряний аромат та гіркуватий смак; виніль - солодкий аромат та смак. Додають і сухофрукти - яблука, груші, плоди терену та глоду, різноманітні цитрусові. Для більшого зігріваючого ефекту можна додати ром. Під час готування ґжанцю варто пам’ятати головне правило для всіх рецептів: він не вариться, а підігрівається! Інакше ґжанець втратить свій аромат, а алкоголь випарується. Максимальна температура підігріву складає близько 70 градусів. Перевага ґжанцю полягає ще й у тому, що його можна приготувати переддень, а потім розігріти. Він матиме ще більш інтенсивний аромат.Ґжанець подається у горнятах або стаканах з грубими стінками - так він довше збереже тепло.Спосіб приготування: У баняку змішайте пиво, сік, спеції, мед, шматочки цитрини, апельсину, яблука. Накрийте посуд кришкою, дайте настоятися. Підігрійте напій на слабкому вогні, не доводячи до кипіння. Виньте з напою спеції, подайте пиво теплим та прикрасьте скибочками фруктів.

пудрою, і можна їсти (смачного!). Якщо ж печемо тортик, то коржі мають повністю вистигнути, за той час готуємо крем, змішуючи усі складники та вимішуючи суміш до однорідної маси. Ставимо крем на трошки у холодильник, щоб загус. Перемазуємо кремом коржі, боки і верх торта. Зверху прикрашаємо горішками і стамимо на кілька годин до холодильника.

Смачного!

Юлія Мацех

Ґжанець темний медовий:

1л темного пива1 палочка кориці1 імбирне кружальце3 шт. гвоздики1 щіпка тертого мускатного горіха1-2 кульки духмяного перцю1/2 шт. зіркоподібного анісу3-4 ст. л. медуКоричневий цукорШкірка з 1/3 апельсинуСік апельсину

Ґжанець з малиною, яблуком та апельсином:

1л світлого пива1 палочка кориці1 імбирне кружальце3 шт. гвоздики1 щіпка тертого мускатного горіха1/2 шт. зіркоподібного анісуЦукор за смакомШкірка з 1/3 апельсину2 ст. л . апельсинового соку1 ст. л. пюре з запечених яблук2-3 ст. л. сиропу малини Скибочка апельсинуСкибочка яблука

Ґжанець шоколадний:

1 л світлого пива2 шт. гвоздики1 палочка кориці2 жовткаІмбир8 ст. л. цукру2 ст.л. чорного какаоМускатна та шоколадна стружкаГотувати як з жовтками, але ще вмішати какао

Ґжанець з жовтком по - старопольськи:

1 л світлого пива2 шт. гвоздики1 палочка кориці2 жовтка4 ст. л. меду2 ст. л. цукруІмбир1 щіпка тертого мускатного горіхаЖовтки перетерти з цукром (гоголь-моголь) і додати до пива, додати спеції, гріти та змішати, поки не загусне

Ґжанець з гібіскусом і медом:

1 л світлого пива30 г гібіскусу1 палочка кориці1 щіпка сушеного подрібленого імбиря1/3 шт. зіркоподібного анісу50 г цукру2 ст.л медуПелюстка гібіскусу для подачі

Ґжанець з вишнею:

1л світлого пива1 палочка кориці1 щіпочка сушеного імбиря3 шт. гвоздики1/3 зірочки анісу50 гцукру4 ст. л. сиропу з вишнеюВишня для подачі

Я показав далеко не всі можливі комбінації, та й чи варто. Адже кожному з вас не догодиш тим чи іншим складом спецій та компонентів. Тому наведені рецепти - лише грунт для творчості - складайте свої рецепти ґжанцю і діліться самими вдалими на ваш смак.

Сергій Пожар

Сергій Пожар - один з найвідоміших кулінарних блогерів у російськомовному сегменті інтернету та шеф-кухар дещо екзотичного для Петербургу ресторану “Батярська кнайпа”. Сергій-один з найактивніших популяризаторів галицької кухні (у тому числі й за межами України), тобто теоретик і практик цього гастрономічного явища. Народився у м. Стрий у 1959 році. Перепробував багато професій - від будівельних робіт до торгівлі, проте весь цей час мав потяг до кулінарії.Готувати вчився з молодості. Перші уроки кулінарії отримав від бабці, потім штудіював старі зошити з переписами, почав збирати рецепти - від кулінарних книжок до рецептів з останніх шпальт газет. На основі тих газетних вирізок Сергій склав цілу книгу, що досі зберігається в нього.А от як Сергій описує, чому почав вести кулінарний блог: “Кулінарний блог почав вести після відвідин одної з Львівських ресторацій.Замовивши страву галицької національної кухні, отримав витвір кулінарії, який зовсім не відповідав назві та складникам. З’явилося бажання поділитись досвідом з тими хто любить готувати їжу. Виявилося, що кухня з Карпат, галицька, закарпатська, дуже цікава людям цілого світу. В мене сьогодні багато

С П “ ”

Данило Петрушенко

читачів, від яких я отримую листи, коментарі з проханнями про поміч в приготуванні їжі. А це зобов’язує читати багато старих книжок з кулінарії, вчити технології з приготування їжі в такому багатонаціональному просторі Карпатського регіону, адже ти маєш дати повноцінну відповідь - як і чому, а не тільки показати, як в тебе вийшла страва. І це не просто цікаво – це повністю захоплює тебе, тягне до створення нових страв з використанням національного колориту регіону. Адже кухня не стоїть на місці, продукти стають доступнішими, ширшим творчий простір, й зникає потреба включення в меню ресторанів, які себе позиціонують як ресторани галицької кухні, модних й розповсюджених іноземних страв. Часто чую, - порадьте де скуштувати страви вашого краю. Хіба це не спонукає?” Один із читачів блогу Сергія Пожара запросив його у Петербург та запропонував свою допомогу у створенні ресторану. Так почалася історія Сергія Пожара-ресторатора і ресторану “Батярська кнайпа”. Цей ресторан розрахований на тих, хто любить смачно та без пафосу поїсти, а також цікавиться львівською культурою, як батярською, так і кулінарною.

День Валентина по-галицьки - то пироги з любов’ю!Якщо Ви остаточно не визначились зі ставленням до Дня Святого Валентина, та все ж бажаєте зробити приємне своїй половинці 14 лютого, тоді Ви можете зробити це по-галицьки, приготувавши пироги з бурячкового тіста у формі сердець! Для рожевого тіста знадобиться 3-4 столових ложок бурякового соку ( натертий буряк поцукрувати, аби пустив сік і дати трохи постояти. Далі зцідити, додати трішки оцту чи лимонного соку. Для начинки треба розтерти сир з яйцем і маслом до однорідного стану. Посолити і поперчити за смаком. У солодкому варіанті замість солі та перцю використовуємо цукор, ваніль та родзинки. Замісити тісто з борошна та підігрітого бурякового квасу, додати сік з буряка та оливкову олію. Місити, поки тісто не стане еластичним та перестане липнути до рук. Тоді розділити тісто на 2-частини і розкатати на 2 максимально тонкі пласти. На один пласт викласти по 1 ст. л . начинки на відстані 3-3,5 см один від одного. Легко збити білок і змастити ним тісто в місцях, де будемо склеювати сердечка. Накрити другим пластом тіста, притиснувши місця, де немає начинки. Вирізати з тіста серця за допомогою формочок або ножем із зубчастим закінченням. Вистелити готові пироги-серця на рушничок.Варити у добре підсоленому окропі з додаванням ложки оливкової олії, поки не випливуть на поверхню.

Смачного! Юлія Мацех

Начинка:

- 250г доброго некислого жирного сиру - 1 жовток- 1 столова ложка масла- сіль, перець, цукор за смаком. Тісто:

- 3 склянки борошна- 1 яйце- склянка бурякового квасу- 3-4 ложки бурякового соку- столова ложка оливкової олії

Порада: для яскравішого кольору вашого творіння, варіть пироги в бурячковому соці.

Пироги з любов’ю

“Галицький Смакопис” - виданняКлубу галицької кухні.

www.gcc.in.ua

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання на :