leaflet of the ii session of the new ukraine school of professional journalism

mediaschool.parlament.org.ua

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: вересень, 2011 рік

Друга сесія Школи

З 14 по 18 вересня 2011 року у м. Києві відбулась друга сесія Школи про-

фесійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Сесія була присвячена питан-

ням особливостей сучасної української журналістики, розвитку телебачен-

ня в Україні, ціннісним аспектам та актуальним проблемам українського

суспільства у сферах охорони здоров’я, екології, захисту прав людини

тощо. Також під час сесії учасники мали змогу ознайомитися з технологія-

ми впливу та способами захисту від маніпуляцій. В рамках сесії перед

учасниками виступили Андрій Куликов, Наталія Лигачова, Андрій Шевчен-

ко, Ірина Бекешкіна, Наталя Катеринчук, Дарка Чепак та інші експерти.


14 вересня, 2011 рік

Андрій КУЛИКОВ

«Що професійніше ми працю-ємо, що щільніше ми дотри-муємося саме стандартів нашої професії, то меншу небезпеку ми створюємо для суспільства».

Після вітального слова Ігоря КОГУТА, голови Ради Ла-бораторії законодавчих ініціатив, робота сесії розпочала-ся виступом Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми “Свобода слова на ICTV”, на тему "Не завдай шкоди: від-повідальність журналіста перед співгромадянами". У своєму виступі експерт наголосив на важливості дотри-мання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкрес-лив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо під-готовки якісного інтерв’ю, організації цікавого ток-шоу та поділився своїм досвідом роботи у BBC.

Також в цей день відбулась лекція Наталії ЛИГАЧОВОЇ, шеф-редактора проекту «Телекритика», на тему "Со-ціальна функція журналістики". У своєму виступі медіа-експерт зосередилася на проблемі замовних матеріалів, взаємодії громадянського суспільства, ЗМІ та бізнесу. Н.Лигачова поділилася з учасниками досвідом ефектив-ної роботи з джерелами інформації, підкресливши важ-ливість неупередженого ставлення до будь-якої події. Крім того, лектор розповіла про історію створення й функ-

ціонування проекту «Телекритика», а також принципи визначення засад редакційної політики.

Наталія ЛИГАЧОВА

Завершив лекційний день Андрій ШЕВЧЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який дав коментарі з приводу зако-ну «Про доступ до публічної інформації» та нової редак-ції закону «Про інформацію». Зокрема, народний депутат наголосив, що закон про доступ до публічної інформації було підтримано 408 голосами зав-дяки широкій співпра-ці міжнародних та національних громадських організацій, влади, опозиції та журналістів. Також А. Шевченко від-значив основні принципи закону: інформація, якою воло-

діє чиновник, має бути доступною всім; інформація про державні видатки має бути максимально відкритою; інформація про приватне життя публічної особи є менш за-хищеною. На думку депутата та усіх учасників, основними перепонами в контексті результативності функціонування цього закону стали небажання чиновників та дер-жавних служб відповідати на запити у визначений законом строк. Також політик роз-повів про подальші кроки після введення в дію закону.

Андрій ШЕВЧЕНКО

Наступні виступи були присвячені питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального ди-ректора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможли-ве. На думку Н.Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Лектор висвітлила питання організації роботи і фінансування каналу, підкресливши, що не рідко бувають випадки, коли окремі проекти телекана-

лів можуть фінансуватися соціально відповідальним бізнесом. Експерт наголосила, що для журналістів дуже важливо бути активними, пропонувати теми випусковому редактору і таким чином нести спільну відповідальність за роботу телеканалу.

Наталія КАТЕРИНЧУК


Другий день розпочався з виступу Ірини БЕКЕШКІ-НОЇ, директора Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва, на тему «Україні – 20: погляд соціолога». Експерт розповіла про проведене 10-17 серпня 2011 року загальнонаціональне опитування населення України з приводу оцінки 20 років незалежності україн-ської держави, з якого були отримані такі висновки: 46% громадян вважають, що за цей час було стільки позитивного, скільки й негативного, разом із тим, у жодній зі сфер, на думку респондентів, Україна не до-сягла справжніх позитивних результатів. І.Бекешкіна розповіла про настрої українців щодо політичних, економічних процесів в Україні, со-ціального самовідчуття людей.

Ірина БЕКЕШКІНА

Наступним перед учасниками виступив Вахтанг КІПІА-НІ, редактор проекту «Історична правда». Журналіст розповів про розвиток традиції висвітлення історичної тематики в українських ЗМІ, згадавши також про недо-ліки радянських підручників з історії, які робили немож-ливим більш-менш об’єктивне висвітлення цієї теми в часи СРСР. Журналіст-історик приділив значну увагу презентації роботи проекту «Історична правда». Осно-вною особливістю проекту стало знаходження живих свідків тих чи інших історичних подій, публікація їх спо-гадів, активна співпраця з польськими організаціями, що займаються вивченням історичної тематики. «Нам, з рештою, треба розповідати про

важливих людей в історії. Історія оцінить».

Вахтанг КІПІАНІ

15 вересня,2011 рік

Наступні панельні дискусії цього дня стосувалися сус-пільно важливих тем, таких як захист прав людини, охо-рона здоров`я та питання екології. Так, Олег МАРТИ-НЕНКО, голова Правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності пра-воохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), доктор юри-дичних наук, окреслив питання порушення прав людини правоохоронними органами. Експерт наголосив на по-стійному збільшенні службових та загально криміналь-них злочинів в органах внутрішніх справ (далі ОВС) про-тягом 2000-2010 років. Зокрема, було відзначено, що в

Після цього учасники школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різно-манітність, адаптовані формати є необхідною умовою успіш-ного функціонування будь-якого радіо. Також експерт розпо-вів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією та гостями студії, зазначивши, що голо-вне для радіо журналістів це - «відчути те, наскільки людина зможе говорити і переконати говорити». О. Ананов також ви-світлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особли-востей її програм, фінансування і реклами.

Олексій АНАНОВ

Останнім експертом другого дня став Єгор СОБОЛЄВ, кординатор Незалежного бю-ро журналістських розсліду-вань «Свідомо», який торк-

нувся питань результативності журналістських розслідувань з соціальної тематики. Виступ журналіста було зосереджено навколо основної ідеї: журналістика має набути нового зміс-ту, стати соціальним інститутом. У зв’язку з цим, на його думку, журналістам потрібно об’єднатись з громадськими активістами, привертати увагу інших медіа до проблем сус-пільства, вести переговори з владою, активно співпрацювати з правозахисниками. Такі дії є необхідними з огляду на те, що виключно описовий ха-рактер журналістського матеріалу не має великого впливу на суспільство і на владу зокрема, саме тому журналісти мають бути непокірними та чинити опір.

«Якщо журналістика не знайде для себе новий сенс… то незабаром їй припинять платити».

Єгор СОБОЛЄВ


Олег МАРТИНЕНКО


72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке по-водження до затриманих. Також, обговорювалися проблеми расизму, нацизму та ксе-нофобії серед працівників міліції. О.Мартиненко зазначив, що серед факторів, що сприяють порушенню прав людини в ОВС можна виділити такі: постійні намагання влади вирішити політичні проблеми за допомогою міліції, право ОВС застосовувати силу у мирний час, недостатня прозорість для громадського контролю, специфіка мілі-цейської субкультури та відсутність чітких критеріїв роботи ОВС. Експертом було від-значено, що робота ОВС має бути побудована відповідно до Європейського кодексу поліцейської етики.

У панельній дискусії щодо питань журналістської освіти взя-ли участь Сергій КВІТ, Президент Національного універ-ситету «Києво-Могилянська академія», та Олександр ВЛАСЕНКО, керівник проектів напряму освіти благодій-ного фонду «Розвиток України». О.Власенко відзначив таку проблему журналістської освіти як відсутність профе-сійного зв’язку між вузами та роботодавцем, зокрема, від-сутність розуміння профільними ВНЗ тенденцій на медіа ринку, внаслідок чого відбувається підготовка некваліфіко-ваних кадрів, що в свою чергу породжує у роботодавця не-довіру до університетів. С.Квіт висвітлив питання журна-лістської освіти в Україні та європейських країнах. На його думку, журналістська освіта має бути динамічною, реагува-ти на виклики часу, оскільки наразі редакції потребують ква-ліфікованих кадрів, які зможуть якісно працювати після за-кінчення університету і не мають часу на навчання колишніх студентів.

Олександр ВЛАСЕНКО

«Гарантуючи безкоштовну освіту, держава не здатна гарантувати студентам якісну освіту»

Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генераль-ного директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив пи-тання реформ у сфері державної політики охоро-ни здоров’я. Експерт навів результати опитувань, які свідчать про те, що 93,3% громадян України вважають за необхідне провести повноцінну ре-форму системи охорони здоров'я. Він виокремив такі дві основні взаємодоповнюючі причини неза-довільного стану справ у секторі медичного об-слуговування: кількісний дефіцит фінансових ре-сурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Крім того, О. Петренко розповів про іс-нуючі в світі моделі системи охорони здоров’я та висвітлив питання обов’язкового соціального ме-

дичного страхування. «Ринок в охороні здоров’я не є типовим, для розміщення обме-жених ресурсів потрібні розумні комбінації ринкових та неринкових механізмів».

Олег ПЕТРЕНКО


Старший викладач кафедри екології Національного уні-верситету «Києво-Могилянська академія», керівник на-прямку освіти та навчання «Програми розвитку публіч-но-приватного партнерства» Олена МАСЛЮКІВСЬКА присвятила лекцію сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України, на якій було проаналізовано як природні, так і антропогенні фактори зміни клімату. Екс-перт дійшла висновку, що саме збільшення викидів пар-никових газів внаслідок діяльності людини є найбільшою причиною зафіксованих кліматичних змін. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біоізно-маніття. Саме ці явища журналісти мають окреслювати у своїх ЗМІ.

Олена МАСЛЮКІВСЬКА


Наступного дня Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжині-рингового агентства «Гайдай.Ком», провів семінар на тему «Журналістські розслідуван-ня як засіб боротьби з маніпуляціями». Екс-перт ознайомив учасників Школи з основними прийомами маніпуляцій та можливими варі-антами реакції на неї. Серед основних видів маніпуляції С.Гайдай виділив «зміну об’єкту», «зміну позиції» та «приховання об’єкту (підві-шування)». Також він виокремив три прошар-ки інформації (метою професійного журналіс-та є дійти до останнього рівня): на першому рівні знаходиться інформація, яку знають усі; на другому - та інформація, що не є очевид-ною; на третьому рівні журналіст має висвіт-лювати те, яким чином та чи інша подія від-булась насправді. Поверховість журналістів, на думку експерта, залишає їх на першому рівні та робить їх можливими жертвами маніпуляцій, тому першочерговим завданням представників мас-медіа є «пошук фактів, які не входять в систему «всі знають».

Сергій ГАЙДАЙ

“Першочерговим завданням представни-ків мас-медіа є пошук фактів, які не входять в систему «всі знають».


Останнім виступив Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського між-народного інституту соціології, з темою «Зміни в арсеналі соціологів: імплікації для журналістів». Науковець розповів учасникам про історію вивчення суспільної думки в США та СРСР (Росії) та про етапи зародження соціологічних досліджень в Україні. Також В.Паніотто зосередився на традиційних методах проведення опитувань, їх не-доліках, перевагах та основних проблемах методологічного оснащення соціологів. Серед головних тенденцій подальшого розвитку соціологіч-них опитувань лектор виділив такі: перехід від звичайного F2F (face-to-face) інтерв’ю до CAPI (computer assisted personal interview), перехід від телефонного опитування до CATI (computer assisted telephone interview), виникнення Ін-тернет-опитувань, комбінація різних методів. Окрім вище-зазначеного, лектор пояснив учасникам способи перевірки достовірності інформації соціологічних досліджень.

В останній день перед журналістами виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента Украї-ни. Її виступ було розподілено на дві тематичні частини: перша - специфіка співпраці ЗМІ з прес-службами державних інституцій, друга – особли-вості роботи у ток-шоу. В рамках першої теми екс-перт поділилася з учасниками своїми методами організації ефективної роботи прес-служби Прези-дента України та розповіла про основні проблемні моменти у відповідній діяльності. Також, медіа-експерт розповіла про різні способи взаємодії із журналістами (onrecords, offrecords, backgrounds). В межах другої тематичної частини, Д.Чепак роз-повіла про деякі секрети вдалої роботи у ток-шоу. Важливим, на думку експерта, є продумана органі-

зація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакто-рів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру.

Дарія ЧЕПАК

«Не гоніться за суттю, а працюйте на емоцію».

Після цього відбувся виступ Володимира КУШ-НІРЕНКА, директора Центру комплексних дослі-джень, на тему «Інформаційна діяльність як інстру-мент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.

Володимир КУШНІРЕНКО


Володимир ПАНІОТТО


Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілку-вання журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами.

Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загально-орієнто-ваних тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охорона на-вколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з про-фесійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо).

Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо.

Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні україн-ські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи бе-руть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Міна-ков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та гро-мадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програмі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Шко-ли стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Євро-пейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Варша-ві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналіс-тів), Андреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця).

Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну жит-тєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь сус-пільства та професії;є громадянами України віком до 35 років; є представ-никами різних видів ЗМІ.

Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку.

Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».


Контакти:

Ігор КОГУТГолова Ради Лабораторії законо-давчих ініціатив, Директор Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Олександр СИНЬООКИЙЗаступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив[email protected]

Наталія МАТВІЄНКОКоординатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Марія КОВАЛЬМенеджер Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Галина ТИЩЕНКОАсистент Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Тел.: (+38 044) 531 37 68Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна


leaflet of the ii session of the new ukraine school of professional journalism

Documents