leaflet of iii session of the new ukraine school of professional journalism

mediaschool.parlament.org.ua

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: жовтень, 2011 рік

Третя сесія Школи

З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія

Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Сесія

була присвячена питанням європейської інтеграції та висвіт-

лення міжнародної тематики у ЗМІ, запобігання корупції, управ-

ління ЗМІ, а також було обговорено питання моральності та

національної пам`яті. Під час сесії журналісти мали можли-

вість взяти участь у двох тренінгах на такі теми як аналіз пу-

блічної політики та проведення журналістських розслідувань.

Крім того, учасники ознайомилися з львівськими реаліями та

місцевим колоритом.


27 жовтня, 2011 рік

Після цього журналісти мали змогу поспілкувати-ся з Олегом СИНЮТКОЮ, першим заступником міського голови м. Львів. Він висвітлив питання підготовки міста до проведення чемпіонату Євро-пи з футболу у 2012 році, залучення громадськос-ті до цього процесу та рекламну кампанію чемпіонату. Заступник міського голови зосередив-ся на питаннях побудови та відкриття стадіону «Арена Львів», ремонту доріг у Львові та за його межами, реконструкції громадського транспорту тощо. Відповідаючи на питання учасників Школи про плани використання стадіону після закінчен-ня чемпіонату, О. Синютка наголосив на тому, що найімовірніше стадіон перейде в приватну влас-ність.

Для підготовки міста до Євро-2012 активно використовуються кошти державного бюджету, без підтримки центральних органів влади місто само-стійно не зможе провести чемпіонат.

Олег СИНЮТКА

2

Робота третьої сесії розпочалась з виступу Вади-ма ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Мі-ністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зо-внішньої політики України у часи незалежності, виділивши такі періоди: утвердження України як

незалежної суверенної держави (1991-1994), багатовекторніть часів другого Президента (1994-2005), постпомаранчевий романтизм (2005-2010), нова бага-товекторність (2010-2015). Також було представлено результати зовнішньопо-літичної діяльності теперішнього Президента України. В. Трюхан дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціа-цію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейсько-го союзу. У своєму виступі експерт зазначив, що в майбутньому в Україні з’являться нові вектори співпраці, зокрема такі як Китай, Туреччина, Латинська Америка, Африка. Окрім європейської інтеграції, на думку експерта, існує й ін-ший сценарій розвитку, що передбачає реінтеграцію на пострадянському про-сторі, зокрема приєднання до Митного союзу, участь у формуванні Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними ор-ганізаціями.

Вадим ТРЮХАН


В кінці дня відбулася ознайомча екскурсія по м. Львів, під час якої учасники побачили й від-відали визначні львівські будівлі, церкви та пам’ятники, ознайомилися з історією міста.

Екскурсія по м. Львів

3


День розпочався з тренінгу Романа КОБЦЯ, співробітника Інституту філософії НАН України, викладача кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», з питань аналізу державної політики. Перш за все, тренер ознайомив журналістів з основним катего-ріальним апаратом, що використовується в ана-лізі політики (policy, politics, public administration), застерігши, що відсутність розмежування між цими поняттями призводить до політизації адмі-ністрування (звільнення «чужих», призначення «своїх» державних службовців) або деполітизації політики, коли політика зводиться до боротьби за владу, а державна політика стає тільки «справою професіоналів». Під час тренінгу учасники мали можливість застосувати надбані знання на практиці та провели аналіз зацікав-лених сторін щодо державної політики у сфері цифрового мовлення.

Роман КОБЕЦЬ

Оптимальна державна політика, що є цілеспрямо-ваною дією, має бути інформованою, своєчасною, злагодженою, ефективною та чутливою.

Після цього виступила Вікторія СЮМАР, виконавчий директор Інституту масової інформації, яка розповіла про висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ. У пошуку інформації для міжнародних новин та аналітичних матеріалів,

експерт порадила учасникам Школи працювати з вихідними документами (першоджерелами) та звертатись до колег-журналістів з інших кра-їн за допомогою або контактами того чи іншого експерта. Як приклад неякісної «міжнародної журналістики» В. Сюмар навела новини, які по-давали українські ЗМІ під час російсько-гру-зинської війни, оскільки 68% повідомлень були взяті вітчизняними медіа з російських джерел. Вікторія СЮМАР


4

В. Сюмар: «До інформаційних війн Україна, на жаль, зовсім не готова. Проблема наша в тому, що у нас немає глобального мислення, ми навіть не думаємо про запуск супутника у космос».

Важливою рисою, на думку В. Сюмар, для між-народного журналіста є здатність дивитися на процеси у суспільстві та державі в геополітич-ному та геоекономічному контекстах. Для напи-сання статей на міжнародну тематику високого рівня якості журналіст має бути обізнаним в

ключових теоріях міжнародних відносин, геополітики, що, суттєво розширить можливості подання журналістом навіть звичайних подій.

Виступ Володимира В’ЯТРОВИЧА, голови Вче-ної ради Центру досліджень визвольного руху, був присвячений питанням національної пам’яті. Як зазначив історик, платформою для творення української політичної нації мають стати ключові концепти української етнічної культури та історії. Саме ці ознаки дозволять називати сформовану спільноту українською нацією з власним неповторним обличчям. За словами В.В`ятровича, разом із спорадичними намаганнями українців творити власну націю в Україні відбувається творення нового варіанту російської нації, так званого «Русского мира», що в геополітичному контексті означає створен-ня глобальної слов’янської цивілізації, а для на-шої держави – розмивання українських культурних основ. Лектор наголосив на тому, що національна консолідація є вкрай необхідною для розбудови держави, аби припинити використовувати історію в операціях з розколу України. Також у своєму виступі історик наголо-сив на важливості виваженої політики ціональної пам’яті та виділив такі її основні складові: створення концепції підручникової історії України, створення «місць пам’яті» та розроблення календаря історичних дат.

Володимир В’ЯТРОВИЧ

Україна як держава зможе існувати тільки завдяки українцям, українці зможуть від-бутися повною мірою тільки завдяки дер-жаві Україна.

Логічним продовженням став візит до місцевого Національного музею-меморі-алу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Під час відвідання експозиції учасники мали змогу ознайомитися з історією споруди, побутом в’язнів, що перебували в ув’язненні та історією масових розстрілів людей радянськими військами в кінці червня 1941 року. .


Завершальним акордом дня стала зустріч за кавою з Андрієм ПАВЛИШИНИМ, істориком, журналістом, членом Капітули журналу «Ї», присвячена темі моральності як стану україн-ського суспільства. Під час обговорення історик окреслив власну концепцію кризи моральності суспільства в Україні. На його думку, аморалізм та анемія зумовлені гігантськими травмами, че-рез які довелося пройти українському народу в ХХ столітті. Пережиті соціальні катастрофи не-гативно вплинули на сприйняття суспільством тих чи інших подій та новин, й журналістам слід брати до уваги такі історичні обставини при під-готовці матеріалів. Незважаючи на це, потріб-но намагатися покращувати і себе, і аудиторію.

Андрій ПАВЛИШИН

Анатомія порядної людини полягає в тому, що коли у неї відкриваються очі, то в неї вже не за-кривається рот

5


Третій день Школи був присвячений журна-лістським розслідуванням. Голова Правління Інституту розвитку регіональної преси Олег ХО-МЕНОК розпочав тригодинний тренінг з визна-чення предмету розслідування, яким є соціально важлива інформація. Потім разом із учасниками тренер виділив основні ознаки журналістського розслідування, такі як залучення великої кіль-кості ресурсів, виявлення порушень у законодав-стві, наявність чіткого плану, правової підтримки

та документальних свідчень, використання експертної думки, багатосторон-ність та неупередженість. Під час тренінгу було розглянуто різні методи пу-блікації результатів (часткова, повна) та методи роботи з джерелами. Крім того, О.Хоменок надав учасникам список корисних посилань різних держав-них структур, які суттєво полегшують пошук інформації та допомагають у про-ведення дослідження.

Олег ХОМЕНОК

Під час тренінгу було розглянуто базову схему проведення розслідування, яка складається з таких фаз: вибір теми, формулювання гіпотези, попередня оцінка перспективності теми, складання плану розслі-дування, реалізація плану розслідування, систематизація отриманої інформації, генеральне інтерв’ю, написання тексту або верстка/монтаж, проведення допублікаційної юридичної експертизи, публікація та архівування.

Продовжив тему журналістських розслідувань Дмитро ДОБРОДОМОВ, генеральний продю-сер телеканалу ZIK, автор та ведучий програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?» Учасники відвідали редакцію львівського теле-каналу ZIK, де мали змогу побачити зсередини творчу майстерню журналістів та ознайомитися з принципами ефективного менеджменту кана-лу. Д.Добродомов розповів про історію ство-рення засобу масової інформації, основні проекти, серед яких найпопулярнішими є «Хто тут живе?», «Доміно», «Об’єкт 2012. Уся прав-да про Євро!» тощо. Крім того, генеральний

продюсер телеканалу розповів про взаємодію із громадськістю в рамках про-екту «Твоє бачення», де люди власноруч можуть зняти відео та створити та-ким чином інформаційний привід для телеканалу. Лектор у щирій розмові із учасниками Школи відмітив принципи, за якими працює телеканал, як здобу-вають інформацію та працюють з нею.


Дмитро ДОБРОДОМОВ

Увечері журналісти поспілкуватися з Ольгою КУЛИК, керівником напрямку комунікацій, PR та зв'язків із ЗМІ Холдингу емоцій «!ФЕСТ». Вона розповіла учасникам про історію створення та концепт ресторану «Криївка» й інших закладів мережі «!ФЕСТ», зазначивши, що «Криївка» є свого роду глузуванням над образом Львову як виключно україномовного міста. Ольга КУЛИК

6 30 жовтня, 2011 рік

В останній день перед учасниками виступив Де-нис КОВРИЖЕНКО, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, з оглядом проблем подолання корупції в Україні. Експерт вважає, що політична корупція є первинною по відношенню до адміністративної корупції і саме на боротьбу з нею мають бути спрямовані зусил-ля зацікавлених осіб. Серед необхідних заходів для подолання корупції Д. Ковриженко виділив

Денис КОВРИЖЕНКО


Д. Ковриженко: «Корупція - це віддзеркалення суспільства. Коли чверть населення живе за межею бідності, то думати про високі речі, розвиток суспільства та інше їм ніколи. Намагаючись задовольнити свої базові потреби, вони уже на своєму рівні сприяють корупції.Дослідження показують, що рівень корупції - показник довіри громадян. Чим менше довіри - тим біль-ше корупції. В Україні лише 20 відсотків людей довіряють одне одному».

7

такі: посилення партійної конкуренції, зменшення залежності партій від фінан-сових донорів, запровадження ефективного моніторингу та контролю, публі-кація звітів, що стосуються фінансової підтримки партій. На думку експерта, боротьба з корупцією в Україні ускладнена через неузгодженість українського виборчого законодавства з партійним. Як метод боротьби із адміністративною корупцією Д.Ковриженко назвав зменшення необхідних безпосередніх контак-тів чиновника та простого громадянина (у вигляді запровадження електронних систем звітності, реєстрації, сплати і т.д.). Також корисним було б введення системи захисту т.зв. «свистунів» (whistle-blowers) - людей, які інформують про порушення законодавства та зловживання владою. Поки в Україні цю систему попри всі намагання так і не вдалося запровадити. Також важливу роль у бо-ротьбі з корупцією, на думку експерта, відіграє запобігання конфлікту інтересів в органах влади шляхом подання державними службовцями декларації про активи та інтереси, що зобов’язує чиновників утримуватись від дій, що ство-рюють конфлікт інтересів.

Третя сесія Школи завершилася виступом Ва-силя МАСЮКА, директора ТзОВ «Галмедіа», на тему «Ефективне управління ЗМІ». Лектор, спираючись на власний досвід, намагався на-малювати схему створення власного продукту і шляхи заробітку на медіа. На думку експерта, нині в медіа відбувається міграція цінностей - якщо друк втратив цінність, то нова цінність не в суті інформації, а в формі її подачі. Успішність самої організаційної структури “Галмедіа” в тому, що внутрішні проекти заробляють самі на себе. Щоб мати власний продукт, на думку В.Масюка, потрібна сильна мотивація, якою є отримання прибутку, не забуваючи при цьому про потреби читача.

Василь МАСЮК

Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілку-вання журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами.

Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загально-орієнто-ваних тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охорона на-вколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з професійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо).

Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо.

Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні україн-ські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи бе-руть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Міна-ков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та гро-мадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програмі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Шко-ли стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Євро-пейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Варшаві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журна-лістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів), Ан-дреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця).

Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну жит-тєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь сус-пільства та професії; є громадянами України віком до 35 років; є представ-никами різних видів ЗМІ.

Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку.

Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти:

Ігор КОГУТГолова Ради Лабораторії законо-давчих ініціатив, Директор Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Олександр СИНЬООКИЙЗаступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив[email protected]

Наталія МАТВІЄНКОКоординатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Марія КОВАЛЬМенеджер Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Галина ТИЩЕНКОАсистент Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Тел.: (+38 044) 531 37 68Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна


leaflet of iii session of the new ukraine school of professional journalism

Documents