leaflet of the i session, new ukraine school of professional journalism

mediaschool.parlament.org.ua

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: травень-червень, 2011 рік

Перша сесія Школи

28 травня – 2 червня 2011 року в АР Крим (смт Сімеїз) прохо-

дила І сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇ-

НА». Програма І сесії Школи складалася як з загально теоре-

тичних, так і світоглядних лекцій, а також практичних занять.

Оскільки місцем проведення сесії стала АР Крим, основна ува-

га була присвячена питанням особливостей кримської політи-

ки, національних меншин тощо.


28 травня, 2011 рік

І сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» розпочалася з вітального слова Ігоря КОГУТА, директора Школи професійної журна-лістики «НОВА УКРАЇНА», голови Ради Лабора-торії законодавчих ініціатив, Віталія ЗАМІУСА, директора програми «Засоби масової інформа-ції» Міжнародного фонду «Відродження», члена Проектної Ради Школи та Олексія ПОГОРЕЛО-ВА, генерального директора Української асоціа-ції видавців періодичної преси, члена Проектної Ради Школи. Вони розповіли учасникам про зміст, формат та основні напрями роботи Школи, після чого учасники мали можливість взяти участь у круглому столі на тему «Сучасні виклики журналістики». Доповідачами виступили Вален-тина САМАР, Голова Правління ГО «Інформаційний пресцентр» та Олексій ПОГОРЕЛОВ, Генеральний директор Української асоціації видавців періодич-ної преси, Член Проектної Ради. Під час круглого столу учасники Школи ділили-ся своїм досвідом роботи у сфері журналістики, обговорювали основні пробле-ми сучасної журналістики та шляхи їх вирішення. Дискусія велася навколо та-ких ключових тем, як визначення основної цільової аудиторії ЗМІ, можливості розвитку медіа як бізнесу, створення конвергентних редакцій, які включають ра-діо та телевізійну, друковану та Інтернет платформи.

Валентина САМАР, Ігор КОГУТ, Олексій ПОГОРЕЛОВ


Наступного дня, 29 травня 2011 року, Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології На-ціонального університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, прочита-ла лекцію на тему «Сучасні ідеології: виклики гло-балізації». Лекція пані АМЕЛЬЧЕНКО стосувалася виникнення та розвитку модерних ідеологій, а саме: консерватизму, лібералізму та соціалізму. Лектор розповіла учасникам Школи про транс-формацію модерних ідеологій в епоху глобаліза-ції, зазначивши, що «чистих» ідеологій наразі не існує, і підкресливши, що лібералізм переміг геокультурно, всі сучасні ідеології підтримують ідею ринкової економіки. Крім того, пані АМЕЛЬЧЕНКО розповіла про медіатизацію політики, спираючись на праці таких відомих філософів як Ж. Бодріяр, П. Бурдьє та М. Маклюен.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО

2


Після цього Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан фа-культету правничих наук Національного універ-ситету «Києво-Могилянська академія», доктор філософії в галузі політології Сіракузького Уні-верситету (США), виступив із лекцією на тему «Українські партії: ненадійні партнери демокра-тії». Пан МЕЛЕШЕВИЧ розповів учасникам про основні віхи у розвитку партійної системи Украї-ни, а саме прийняття нового закону про вибори до Верховної Ради України, скасування консти-туційної реформи та Помаранчева революція. Пан МЕЛЕШЕВИЧ висвітлив слабкі та сильні сторони конституційної реформи. Також було зазначено про важливу роль Помаранчевої ре-волюції, що сприяла утвердженню та легітимації прозорих і справедливих ви-борів як виключного механізму формування органів державної влади. Підсумо-вуючи, лектор зазначив, що створені у 2004-2005 році нормативно-правові за-сади розвитку національної системи політичних партій наразі перебувають під загрозою їх згортання.

Андрій МЕЛЕШЕВИЧ

Конституційна реформа 2004 року сприяла децен-тралізації влади, зміцненню ролі політичних партій у політичній системі України.

Після цього Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, конституційний експерт Харківської пра-возахисної групи, доцент Національної юридичної академії України ім. Яросла-

ва Мудрого, кандидат юридичних наук, розповів учасникам про філософію свободи слова, що є, на його думку, фундаментальною цінністю сус-пільства та постполітичним і постправовим фе-номеном. Основною темою, висвітленою під час лекції, була символічна реальність, її формуван-ня та функції. Так, однією з найголовніших влас-тивостей символічної реальності є іі здатність надавати змогу вільніше, ніж у «реальній реаль-ності», комбінувати життєві предмети і явища, сполучати їх один із одним у будь-який спосіб, прискорювати і сповільнювати їхній рух згідно з проектом, породженим уявою. Найважливішою якістю символічної реальності є здатність твори-ти. Основну увагу в лекції було приділено свобо-ді слова як одній з основоположних свобод інди-відуума.

Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ

Свобода слова повинна існувати, але має контролюватися при-родними фільтрами людини, яка за рахунок отриманих знань здобуває можливість просіювати інформацію і обирати най-більш корисну й якісну для себе.

Завершальним акордом цього дня став виступ Олексія ПОГОРЕЛОВА, гене-рального директора Української асоціації видавців періодичної преси, з лекці-єю на тему «Трансформації сучасної журналістики: що? коли? чому? та хто від-повідальний? Дискусія зацікавлених сторін з метою знаходження векторів для професійного розвитку». Лектор визначив ключові питання для професійного

3


журналіста, а саме: цільова аудиторія та інтер-еси читача; власна унікальність/спеціалізація; використання різноманітних каналів розповсю-дження інформації; бізнес-модель, тобто пер-сональних внесок в дохід видавництва та пер-сональних розвиток. Пан ПОГОРЕЛОВ подав слухачам Школи статистичну інформацію про кількість періодичних видань за передплатою, аудиторію газет, журналів та сайтів, аудиторію українського Інтернету, найцікавіші теми для

читачів тощо. Наостанок він задав журналістам такі риторичні питання для роздумів, як «Чому сьогодні типовими епітетами для характеризу-вання роботи українських журналістів вважають «ліниві», «продажні», «непрофесійні», «негли-бокі», «Чому українські ЗМІ настільки неприва-

бливі та нецікаві для читача/глядача, який є думаючою людиною?», «Чому так бурно зростають аудиторії Інтернет ЗМІ?».

Олексій ПОГОРЕЛОВ

Cоціальні мережі не зможуть замінити про-фесійних ЗМІ, оскільки останні несуть від-повідальність за достовірність інформації.


30 травня 2011 року було присвячено практич-ним заняттям. В цей день відбувся семінар Ми-хайла МІНАКОВА, президента Фонду якісної по-літики, викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора філо-софських наук, з тематики соціального капіталу. Під час підготовки до лекції журналісти ознайо-милися із працями П. Бурдьє, Р. Патнема та Ф. Фукуями. Семінар складався з лекційної та прак-тичної частин. Метою лекційної частини стало познайомити учасників семінару з концепцією «соціального капіталу» та її можливостей для застосування в аналізі суспільних подій в Украї-ни. Безпосереднім завданням практичної части-ни було дати можливість оцінити свої власні установки, що зумовлюють мож-ливість функціонування соціального капіталу; проаналізувати концепцію «соці-альний капітал» та її застосування для розуміння суспільних процесів в Украї-ні; розглянути процеси прийняття рішень на основі компромісу та консенсусу, а також їх застосування для аналізу процесів колективного прийняття рішень; оцінити власний соціальний досвід та обговорити, чи потрібна для нього корек-ція.

Михайло МІНАКОВ

4


Так, під час практичної частини учасники взяли участь у симуляції ведення пе-реговорів між фракціями у Верховній Раді України. Результат гри виявив, що склад Третьої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» зміг знайти спільну мову і уявно працювати не лише у власних інтересах, а й в інтересах держави.

В кінці дня Володимир ПРИТУЛА, Голова ГО «Комітет з моніторингу свободи слова в Кри-му», зосередився на питаннях особливостей кримського регіону, який суттєво відрізняється від інших регіонів України.Пан ПРИТУЛА розві-яв міф про те, що Крим є проросійським регіо-ном, насправді його заселяє категорія людей, які свідомо та підсвідомо зараховують себе до радянсько мислячих. Це пояснюється тим, що в радянські часи у півострів вкладалися великі інвестиції, що не могло не впливати на настрій людей. Лектор значну частину доповіді приді-лив питанню кримських татар, які складають 12-13% населення Криму, їх представництва у державних органах та установах, а також їх стосункам з представниками вла-ди.

Володимир ПРИТУЛА

Також в цей день Алі САФАРОВ, юрист, медіа експерт, провів семінар з питань прав та обов’язків журналістів. Особливу увагу було при-свячено аналізу нового закону «Про доступ до інформації» і ознайомлення учасників Школи з практичними кейсами застосування цього зако-ну. Із позитивних рис закону експерт виділив лише зменшення термінів щодо надання інфор-мації. Водночас «мінусів» знайшов чимало. Так, журналістів позбавили права працювати на де-монстраціях, мітингах, а також урівняли у правах зі звичайними громадянами у питанні першо-черговості надання інформації на запит, урізання

прав в оціночних судженнях тощо.

Алі САФАРОВ

Аби уберегтись від судових позовів та подавати виключно об’єктивну інформацію, журналіст має ре-тельно перевіряти докази на достовірність.

55



Наступний день було присвячено національ-ним питанням, зокрема, Олег ГАБРІЕЛЯН, рек-тор Кримського університету культури, мис-тецтв і ту-ризму, голова Кримської вірменської громади, керівник фонду «Луйс», доктор філо-софських наук, виступив перед слухачами Школи з лекцією на тему «Національні питан-ня: особливості кримської політики», зосеред-ив свою доповідь на питаннях особливостей міжетнічних відносин у Криму як в історичному контексті, так і в розрізі сучасності. Зокрема, журналісти дізналися про зв’язок між етнічним складом населення Криму та історичною долею півострова. Так, за останні принаймні 200 років етнічний склад кримського населення декілька разів зазнавав суттєвих трансформацій. Причо-му, всі ці зміни були обумовлені втручанням зо-внішніх чинників, як от цілеспрямована політика владних центрів, наслідки війн та революцій. Також слухачі дізналися про особливості кожно-го з історичних періодів освоєння Криму. За сло-вами доповідача, після розпаду СРСР, тільки починаючи з 2000-го року мають місце ознаки поступового одужання економіки та соціальної сфери регіону. Ра-зом з тим, на думку О. ГАБРІЕЛЯНА, Україна від початку своєї незалежності, на відміну від царської та сучасної Росії та СРСР, не мала та поки що не має власного цілісного українського проекту. Поки що, на думку О. ГАБРІЕЛЯНА, такий проект майбутнього Криму існує лише в кримсько-татарському середо-вищі і його можна охарактеризувати таким чином: «Від національно-культурної автономії у складі України - до власної національної держави».

Олег ГАБРІЕЛЯН

За словами доповідача, для розвитку Криму в останні декілька століть був ха-рактерний такий собі принцип маятни-ка, себто кожен період розрухи зміню-вався періодом прискореного розвитку. Причому, для кожного історичного етапу розвитку був притаманний свій власний унікальний «кримський проект», що ві-дображав панівні на той момент уяв-лення про роль, місце і місію Криму у загальній картині великої країни – чи то імперська Росія, чи то СРСР.

Крім того, в цей день учасники Школи відвідали Військово-морський музейний комплекс «Балаклава», в якому в радянські часи розташовувався завод з ремонту підвод-них човнів, а наразі у підземному приміщенні музею створено експозиції, які висвітлюють іс-торію сучасних Військово-морських сил України, та Бахчисарайський історико-культурний запо-відник «Салачик», де Олекса ГАЙВОРОН-СЬКИЙ, Заступник директора з гуманітарної ро-боти заповідника, розповів про історію заповід-Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ

6


ника, на території якого знаходяться руїни ханського палацу, мечеті, ханського цвинтаря, лікарні, лазні, а також медресе.

Після цього Рефат ЧУБАРОВ, народний депу-тат України III, IV та V скликань, заступник Го-лови Меджлісу кримсько-татарського народу, поділився з журналістами своїм поглядом на етнонаціональну політику України крізь призму кримсько-татарського питання, завершивши обговорення цієї теми протягом І сесії. Багато хто з учнів Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» після розповіді Рефата Чу-барова подивився на проблеми кримських та-тар зовсім іншими очима, ніби через власне серце пропустивши події 67-річної давності, коли їх було депортовано до Узбекистану. Рефат ЧУБАРОВ

1 червня, 2011 рік

1 червня 2011 року було присвячено новітнім медіа. Максим САВАНЕВСЬКИЙ, консультант з Інтернет-комунікацій, автор проекту Watcher.com.ua, провів тренінг з цієї тематики. Лектор розповів учасниками про більш ефективне ви-користання нових медіа в роботі журналіста, су-часні формати контенту в Інтернеті, зокрема – використання відео, подкастів, інфографіки, вебконференцій, розміщення коментарів тощо. Також велася розмова про те, як Інтернет змі-нює структуру ЗМІ та які онлайн-інструменти варто використовувати в роботі редакції. Варто відзначити і те, як Інтернет-ЗМІ активно інтегру-ються у соцмережі. Практично кожен сайт має на своїх сторін-

ках кнопки чи плагіни Facebook, Вконтакте, Twitter. Проте, найбільш якісна аудиторія, яка цікавиться новинами, знаходиться все ж у Facebook. За допомогою соц-мереж можна популяризувати свій сайт, розміщувати поси-лання на новини, повідомляти про певні но-вовведення, розповідати про новини редак-

Максим САВАНЕВСЬКИЙ

Важливим елементом у роботі онлайн-редакції є взаємодія з аудиторією: користувачі надсила-ють власний контент, реєструються і коменту-ють статті, беруть участь у конкурсах, ведуть власні блоги.

7

mediaschool.parlament.org.uamediaschool.parlament.org.ua

ції. Читачі, у свою чергу, отримують лінки лише на найцікавіші матеріали сай-ту. Але, за словами пана Саваневського, не дивлячись на усі перелічені пере-ваги нових медіа, більшість новинних Інтернет-ресурсів залишаються збитко-вими. Зі всього українського ринку реклами на Інтернет поки що припадає лише 1%.

В кінці дня Олександр ХОРУЖЕНКО, дирек-тор Центру досліджень регіональної політики, редактор медіа-платформи та журналу SumyNews, поділився своїм досвідом вико-ристання та вдале функціонування Інтернет-медіа на прикладі медіа-платформи SumyNews. Попри відносно невеликий термін існування ресурсу (2 роки) – даний проект має досить велике суспільне значення, позаяк ґрунтується на політично орієнтованій тема-тиці. Відповідно, цільова аудиторія охоплює

політично активну громадськість. Медіа-платформу орієнтовано передусім на розвиток регіональних Інтернет-ЗМІ. Завдяки своїй неупередженості і неко-мерційності, а також, безумовно, оперативності Sumy News є досить впливо-вим чинником формування громадської думки. Головною метою проекту є ре-форми та їх реалізація.

Олександр ХОРУЖЕНКО

2 червня, 2011 рік

Останній день було присвячено актуальним про-блемам міжнародних відносин. Зокрема, Ігор СЕМИВОЛОС, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, науковий співробіт-ник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, розповів учасникам про актуальні події на Близькому Сході та виклики і наслідки для світу та України. Лектор торкнувся теми зародження арабського націоналізму, «жасмінової» революції в Тунісі, революції в Єгипті та Лівії. Окрім того, експерт ознайомив учасників із теорією соціальних ру-хів, зупинився на її стадіях – стадії виникнення (стурбованості), стадії об`єднання (збудження), стадії формалізації та бюрократизації та стадії розпаду. На завершення пан Семиволос відпо-вів на питання, які країни чекають революції, чим вони можуть закінчитися та чи загрожує Близькому Сходу ісламізація.

Ігор СЕМИВОЛОС

Серед основних причин революцій є масове зубожіння населення, пере-криття соціальних ліфтів, корупцію, посилення відчуття соціальної не-справедливості та появу нових соці-альних груп та соціальних антерпре-нерів.

8

mediaschool.parlament.org.uamediaschool.parlament.org.ua

ВРАЖЕННЯ УЧАСНИКІВ СТОСОВНО І СЕСІЇ ТРЕТЬОЇ ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ «НОВА УКРАЇНА»

Бабенко Олександра, фрілансер (м.Київ)«Ми не навчались, ми пізнавали світ з різних кутів, а

дехто відкрив його знову. Кожна лекція – це зріз знань,

можливість поглянути на світ і процеси в ньому інши-

ми очима. І після кожної теми, а їх було дуже багато ці-

кавих, ти постійно ставиш собі питання, на які намага-

єшся дати відповідь. Відчуття, що ти «зростаєш», на-

певно і є головним враженням від першої сесії».

Біловол Олексій, політичний оглядач, інтерв’юер інформаційних агенцій «Укра-їнські національні новини», «РБК-Україна» (м.Київ)«Мы – это Новая Украина, т.е Украина в будущем, а будущее не имеет перспективы,

живя прошлым. И “смотря в лица я…” я не мог понять, зачем нас объединять? Мы

разные и это здорово. Горячность Львова, искренность Сум, бронебойность Луганска,

свежесть Николаева, гордость Луцка, справедливость Днепропетровска, статусность

Киева…. Многое можно перечислять. Но мы разные. И прежде убеждать кого-то в сво-

ей правде нужно научиться принимать чужую. И “Новая Украина” объединила всех

нас для того, чтобы впервые познакомить.

Знакомство состоялось. За не полных пять дней.

Мы спорили, смеялись, любовались красотами

Крыма, знакомились с его историей, открывали

новые горизонты с экспертами, делали первые

попытки освоения своего стартового капитала…»

Якушева Лідія, редактор відділу «Економіка та фінанси» видавничої групи «Наш продукт» (м.Київ)«Це «наші люди». Ми з різних міст, але говоримо однією мовою, і не тільки в прямому

сенсі цього слова. Це коли відчувається однаково, коли одного б’ють, а іншому боля-

че, адже проблеми у нас схожі - всі відчувають зворотній бік нашої професії. І тому

було таке насичене спілкування, і пісні в один голос, і відчуття єдності, однієї сім’ї. І ін-

телектуальні ігри, наче ігри старих добрих друзів, що знають один одного дуже дав-

но».

Галузінський Володимир, журналіст, коректор те-лекомпанії «Твій Всесвіт», ЗАТ ТКС «Всесвіт» (м.Первомайськ, Миколаївська обл.)«Передусім, потрапити в середовище колег – це вже

свято, а високопрофесійних колег – тим більше! Зміс-

товні лекції, цікаві екскурсії, неповторне дозвілля –

було все!

9


Сказати, що сесія видалась легкою – ні, навряд чи. Та разом з тим могутній поштовх,

імпульс до роздумів на актуальні теми сьогодення важко переоцінити. Крім того, атмос-

фера живого спілкування панувала на заняттях по-

всякчас».

«…Перебування в Школі бачу для себе за честь, і

щиро радію з того, що потрапив у число слухачів».

Бесєдіна Катерина, випусковий редактор новин Першого ділового телеканалу (м.Київ)«…А починати треба із себе, із того як журналіст по-

дає інформацію. Треба шукати її унікальність та важливість. Аби не лише впливати на

думки людей, а й вміти заробити на цьому. Адже журналістика – це також вдалий

бізнес-проект. Необхідно лише грамотно продумати стратегію. Соціальні зв’язки, юри-

дичні аспекти професії, робота із всесвітньою павутиною, телебачення в Інтернеті – це

неповний перелік тем, які, нам, слухачам першої сесії, вдалось почути і обговорити».

Мороз Марина, редактор відділу всеукраїнської газети «Експрес» (м.Львів)«Нова Україна» змусила мене прокинутися. Вона дала пiдґрунтя для роздумiв, змуси-

ла аналiзувати… Пiд час сесiї я познайомилася з

дуже цiкавими людьми - практиками та теоретиками

журналiстики, медiа-юристами, фiлософами... Я зна-

йшла однодумцiв та справжнiх друзiв серед слухачiв

Школи. Врештi, я провела дуже змiстовний та цiкавий

час, адже ми не припиняли дискутувати навiть мiж

лекцiями...».

Рогозіна Надія, фрілансер (м.Київ)«Я, наче спрагла, випивала кожен грам нової інформації. Чи то може прийшло розумін-

ня того, що знання за плечима не носити? Але, думаю, в більшій мірі все ж посприяв і

підбір тем і тих, хто їх для нас розкривав. Тепер з гордістю хвалюся колегам на чиїх лек-

ціях довелось побувати, з ким посперечатися та чиїх думок набрати в робочий арсенал

журналіста».

Назар Вакула, редактор сайту Gazeta.ua (м.Київ)«Мене приємно вразили ідеальна організація перебування у школі; різноманіття на-

вчальних методик: лекції, тренінги, перегляд фільмів, екскурсії; Михайло Мінаков і се-

мінар з питань соціального капіталу; змістовність лекцій; відвідання Бахчисараю».

Орел Віктор, кореспондент газети «Лица» (м. Дніпропетровськ)«Вчитися і самовдосконалюватися. Саме такі думки і бажання виникають після 5 днів

проведених у Школі професійної журналістики «Нова Україна»…

«...На сесії згадалася зустріч з одним з організаторів Норильського повстанння 1953

року Степаном Семенюком, який в 30-их роках 20.ст. навчався у Чехії, в «Українському

10


вільному університеті». Коли Степан Семенюк приї-

хав в університет, перше що почув від викладачів,

було: риторику, філософію, політологію ви можете

вивчити і без нас — наше завдання навчити вас

найважливішому — думати і вчитися. Здається, що

в Школі професійної журналістики теж можна на-

вчитися найважливішому. Головне, щоб в кожного з

нас була світла мета. У мене вона є...»

Лівадний Сергій, тележурналіст програми «За київським часом» Київської державної телераді-окомпанії (м.Київ)«…Все случилось быстро, стремительно, как пер-

вая любовь. Не успел опомниться – она (сессия) окончилась – прошла, оставив по-

сле себя необходимость оглянуться и, не сбавляя темпа, сделать выводы – система-

тизировать увиденное, услышанное».

«Сейчас мне очень не хватает теплых, влажных

крымских вечеров, проведенных в компании

мыслящих людей. Буду благодарен судьбе за дежа-

вю».

Рибій (Ем) Катерина, автор та ведуча, журналіст програми «Хто тут живе?» на телеканалі «ZIK» (м.Львів)«Через певний час кожен журналіст починає «крутити» носом, коли кажуть йти на тре-

нінг. Мовляв, чого там ще можна навчитися, адже я і так все знаю. Зізнаюсь, такий

опір був і у мене. Мене переконували, що цей тренінг зовсім інший. Що теорії мене

там не вчитимуть. Однак, те, що мені розкажуть, допоможе в подальшому розвитку

не лише розумовому, а й кар‘єрному. Тож, коли отримала перший пакет лекцій - зро-

зуміла, це таки зовсім інше».

«Назва цілком виправдовує покликання школи. Так,

нова Україна, нова журналістика, нове глобальне

мислення – це те, чого вчить школа».

Мірошниченко Роман, кореспондент обласного щотижневика «Круглий двір» (м.Тростянець, Сумська обл.)«Тож, перша сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» закінчилася. У

вересні зустріч журналістів продовжиться вже у Києві. Цей захід дійсно розширює сві-

тогляд представників мас-медіа по відношенню до багатьох речей, збагачує молодих

особистостей новими ідеями, як побудувати по-справжньому Нову Україну».

11

Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілку-вання журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами.

Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загально-орієнтованих тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охо-рона навколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з професійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо).

Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо.

Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні україн-ські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи бе-руть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Міна-ков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та гро-мадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програ-мі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Школи стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Єв-ропейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Вар-шаві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналіс-тів), Андреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця).

Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну жит-тєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь сус-пільства та професії;є громадянами України віком до 35 років; є представ-никами різних видів ЗМІ.

Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку.

Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти:

Ігор КОГУТГолова Ради Лабораторії законо-давчих ініціатив, Директор Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Олександр СИНЬООКИЙЗаступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив[email protected]

Наталія МАТВІЄНКОКоординатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Марія КОВАЛЬМенеджер Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Галина ТИЩЕНКОАсистент Школи професійної жур-налістики “НОВА УКРАЇНА“[email protected]

Тел.: (+38 044) 531 37 68Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна


leaflet of the i session, new ukraine school of professional journalism

Documents

i i i i

die welt

sumy news