Християнська 6 клас

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

ОСНОВИ

ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

Посібник для 6 класузагальноосвітніх навчальних закладів

1

Острог – 2007

2

Авторський колектив

Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.

3

З М І С ТСлово до шестикласників …………………...…………………….

Розділ І. Новий Завіт – джерело християнської моралі

1. Євангеліє – Добра Новина2. Ісус Христос – Вчитель ………………………………………3. Ісус навчає притчами …...………………………………………..4. Мета людського життя і засоби її досягнення

.5. Правильна основа життя………………………………………......6. Узагальнення …..…..……………………………...

Розділ ІІ. Слово Боже виховує нас7. Вибір цінностей…...………….……………………………...8. Слухати і приймати слова

правди……………………………......9. Гордість та смирення………………………………….……10. Терпіння і справедливість………………………………………...11. Відповідальність за вчинки……………….

……………………...12. Працелюбність. Винагорода за

працю………………………….13. Плекаймо свої таланти ………………………….………………..16. Узагальнення ……...……………………….………………..

Розділ ІІІ. Етика людських взаємин у світлі християнського вчення

17. Послух і непослух……………………………………....18. Повага до людей………………………………………………….19. Співчуття та милосердя ………………………………………...20. Вміння прощати……………………………………………….21. Цінність добрих справ ……………………………………22. Універсальний моральний закон ………………………………23. Узагальнення ……………………………………

Розділ ІV. Основи морального життя24. Поширення добра у світі……………………………………….

4

25. Основа радості …………………………………………………….26. Відповідальне ставлення до

життя……………………………….27. Наполегливість у добрих

справах……………………………….28. Щедрість і захланність ………………………………………….29. Справедливість та винагорода………………………………….30. Остаточна перемога добра над

злом…………………………….31. Світло для світу ………………………………………………….32. Узагальнення …………………………………………………….33. Підбиття підсумків вивченого………………………………….Твій словничок ………………………………………………………

5

Розділ І. Новий Завіт – джерело християнської моралі

УРОК 1. Євангеліє – Добра Новина

Ключовий вірш з Біблії: "Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хтовірує" (Рим.1:16).

→Хочеш знати

відповіді на ціважливі для

кожної людинипитання? –

Вивчи урок 1!→

1. Що таке Євангеліє?Хто написав Євангелія?Про що розповідають Євангелія?

Для чого маємо читати Євангелія?

Запам’ятай нові слова і поняття

Євангеліє – Добра Звістка про прихід Спасителя Ісуса Христа.Новий Заповіт – друга частина Біблії, у якій розповідається про

життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа та народження новоїхристиянської Церкви.

1. Що таке ЄвангелієПрихід Сина Божого Ісуса Христа на землю був великою

радістю для людей, адже їм явився Спаситель, який нісдобро та любов і був готовий врятувати людей від гріхаі від духовної смерті.

Ангел-Провісник приніс Благу Вість Марії, про те, щонародить вона Сина Божого Ісуса Христа.

Грецькою мовою слова Блага Вість, або Добра Новина,перекладаються як Євангеліє.

Євангеліями названо і чотири частини Нового Заповіту,що були написані різними авторами, які по-своємурозповідають про життя, смерть і Воскресіння ІсусаХриста.

6

Поміркуй і дай відповідь:Хто напередодні Різдва Христового проповідував

прихід Месії на Землю? Коли і на честь якої події відзначається

християнське свято Благовіщення? Чому чотири головні частини Нового Заповіту також

називаються Євангеліями?

2. Хто написав ЄвангеліяЄвангеліє від Матвія написане у 42 р. по Р.Х., тобто

всього через 9 років після мученицької смерті БожогоСина. Матвій зображує Ісуса Христа перш за всесправедливим Царем людей. Головною думкою йогоЄвангелія є опис і проповідування Царства Божого.

Євангеліє від Марка написане ще через 20 років.Євангеліст Марко був головним помічником апостолівПетра і Павла. Тут Ісус Христос зображений переважно якСлуга Божий, котрий добровільно та вірно служив людямдля їхнього спасіння.

Приблизно у той же час було написано і Євангеліє відЛуки. Євангеліст Лука був проповідником, лікарем,художником, автором перших портретів Марії БогородиціВін кілька місяців провів разом із Павлом у римськійв’язниці. У цьому Євангелії Ісус Христос, описуєтьсяперш за все, як Син людський, котрий страждає, яклюдина, і воскресає, як Бог, щоб вказати народам шляхдо спасіння.

Найпізніше Євангеліє написав апостол Іван з Ефеса –не раніше 100 року по Р.Х. Цей апостол зосереджуєтьсяна духовній стороні земної діяльності Ісуса Христа – наЙого вченні, яке має божественний характер. Тому тутувага акцентується на Ісусових проповідях та чудесах,які підтверджують божественну істинність Христовоївіри.

Отож, про життя Ісуса писали люди, які бачили ізнали Його. Та найголовніше, що всі чотири Євангеліябули натхненні Самим Господом.

7

Поміркуй і дай відповідь:Чи правильним є твердження, що слово „Євангеліє” має

кілька значень?Чому про життя Ісуса Христа розповідається відразу в

чотирьох Євангеліях?Який головний зміст кожного із чотирьох Євангелій?Хто такі євангелісти? Що дало їм право записати

Євангелія?

3. Про що розповідають ЄвангеліяЄвангелія розповідають, про те:- як Господній Ангел сповістив Марії Добру Звістку

про прихід Спасителя;- як Марія народила Божого Сина Ісуса Христа; - як пораділи цьому прості пастухи і східні царі;- як уже в дитинстві Ісус виявив неабиякий розум,

чим по-справжньому здивував мудреців у храмі, кудипривели його батьки Марія і Йосип;

- як Іван хрестив Ісуса в річці Йордан, коли БожомуСину виповнилося 30 років;

- як після хрещення пішов Ісус Христос у пустелю іпровів там сорок днів і ночей у молитві і пості, адиявол так і не зумів спокусити Його;

- як Христос творив чудеса, нагодувавши 5 тисячлюдей п’ятьма хлібинами і двома рибинами, стишивши бурюна морі, врятувавши від важких недуг і царедворця, іраба, і грішну чужоземку;

- як навчав людей Божому Слову, науці великоїлюбові;

- як вітав Ісуса простий народ, коли Христосурочисто в’їжджав до Єрусалиму;

- як один із учнів, Юда, зрадив Його і як римськівоїни схопили Божого Сина;

- як судили Ісуса і знущалися над Ним і як повели нагору Голгофу, де розп’яли на хресті разом із двомарозбійниками;

- як Він воскрес на третій день після розп’яття іповернувся до Своїх учнів – апостолів;

8

- як вознісся на сороковий день після воскресіння нанебо і сидить праворуч Бога Отця.

Євангелія розповідають про реальні факти з життяІсуса Христа. Їх тексти підтверджуються документамитого часу, які знайшли археологи, і засвідчують, щоІсус Христос був не тільки Сином Божим, але йісторичною особою.

Поміркуй і дай відповідь:Які найголовніші факти земного життя Ісуса Христа?Як розуміти вислів «служіння Ісуса Христа»?У чому полягав життєвий подвиг Месії? Чому земне життя Христа є прикладом і спасінням для

всіх нас?

Це цікаво!Портрети євангелістів можемо бачити на іконах у

церквах, причому кожен із них супроводжується певнимсимволом, пов’язаним із тим, чим починається написаненим Євангеліє.

Наприклад, Євангеліє від Матвія на початкурозповідає про родовід Христа, тому на християнськихіконах поруч з Матвієм зображують ангела, який принісрадісну звістку Його Матері Марії.

Євангеліє від Марка розпочинається відразу зпопередження Івана Хрестителя про прихід Ісуса, і наіконах поруч з Марком зображують Лева, бо Блага вість(добра новина) Івана у пустелі перед приходом ІсусаХриста нагадує потужний голос „Лева ревучого”.

На початку Євангелія від Луки священик Захарія,батько Івана Хрестителя, робить жертвоприношення, томуна християнських іконах поруч з Лукою зображують волаяк давній символ жертвоприношення.

Євангеліє від Івана на відміну від попередніхмістить багато узагальнень. Євангеліст-апостолрозпочинає розповідь вступом про Слово Боже, якеспоконвіку було, тому на християнських іконах поруч зІваном зображують орла, бо він, як і той зі своїм

9

гострим зором, побачив те, чого не спостерегли іншієвангелісти.

4.Для чого маємо читати ЄвангеліяЄвангеліє – Добра Новина, бо звіщає, що Бог любить

нас.Євангеліє – Добра Новина, бо виявляє, що Ісус бажає

благословити, наповнити добром і вірою наше життя.Євангеліє – Добра Новина, бо засвідчує, що Спаситель

дбає про наше здоров’я – фізичне і духовне, даєперемогу над страхом і поганими звичками, дарує надіюна те, що житимемо з Ним вічно, в єдиній сім’ї Божій.

Читати Євангеліє означає знов і знову переживатирадість від Доброї Новини про прихід Христа Спасителя,черпати з неї джерела життєвої мудрості, прагнення житичесно і в порозумінні з правдою, у чистій вірі,незламній стійкості, а головне – в любові одне доодного і до нашого Творця.

Тисячі років християни перечитують Євангелії.Читають у небезпеці, у скрутних обставинах, у радостіта щасті. У Євангелії немає жодного слова, яке нездійснилося б так, як сказав Бог. Тому ця книгабезсмертна, завжди сучасна, написана один раз, аленавіки!

Повчальна інформаціяЧитаючи Євангеліє, Святе Письмо, пам’ятаймо, що

перед нами – не звичайна книга, а творіння СамогоГоспода. Тож і поводження зі Святою Книгою має бутиособливим.

1. Стався до Божого Слова дуже бережно. Бібліюобгорни.

2. Перед читанням помолись, попросивши Божогоблагословення на розуміння Господнього Слова. Доопрацювання Святого Письма приступай у тиші, хай ніщоне відволікає тебе.

3. Читай за чистим столом зі свічкою, з чистимируками і чистою душею. Не читай лежачи або під час

10

прийому їжі.4. Під час читання не перегинай Біблії і не

загинай аркушів. Перегортай сторінки Святого Письма заправий верхній куток. Щоб не загубити місце, дезакінчиш читати, вклади закладку. Якщо Книгазіпсувалась, обов’язково підклей її.

5. Читай без поспіху, не механічно, а уважно.Краще щоразу читати небагато. Такий спосіб вивченняЄвангелія може здатися повільним, але це буде серйознеі свідоме читання. Важливі місця перечитуй кількаразів.

6. Читаючи, роби у зошиті ті виписки, які можутьзнадобитися тобі в майбутньому.

7. Прочитавши рядки, зупинись, подумай про те, щоБог хотів тобі сказати цими словами. Роби висновки ізпрочитаного.

8. Якщо зустрінеш незнайомі слова, запитай про їхзначення у когось досвідченого. Якщо Біблія міститькоментарі, обов’язково перечитай їх.

9. Візьми за звичку читати Біблію кожен день. Такнабудеш духовних знань і сил, що вкрай необхідно дляподолання труднощів та для успішного життя.

10. Будь не тільки читачем Божого Слова, будь йоговиконавцем. Застосовуй Божі поради у щоденному житті.

Повчальне оповідання

Один чоловік, заблукавши у лісі, вже кілька днів неміг вибратися з нього. Нарешті вдалині побачив іншогочоловіка. Його серце наповнилося надією і радістю. «О,тепер вже знайду дорогу, яка мене виведе з лісу», -подумав. Коли ж вони зустрілись, сказав:

– Брате, покажи мені дорогу, якою я можу вийти зцього лісу. Шукаю вже кілька днів і не можу знайтивиходу.

У відповідь почув:- Брате мій. Я теж не знаю, де вихід, бо і сам

заблукав. Але одне можу тобі сказати: не йди тою11

дорогою, якою я ішов, бо вона не виведе тебе звідси, якне вивела і мене. Ходімо краще разом шукати виходу…

Поміркуй і дай відповідь:Чому чоловік, зустрівши того, який уже довго блукав,

отримав нагоду знайти вихід із лісу?Чому Євангеліє допоможе знайти нам вихід, якщо ми

заблукали у своїх гріхах?Чому Євангеліє читають у церкві, де збирається

багато християн?

12

УРОК 2. Ісус Христос - Вчитель

Ключовий вірш з Біблії: „Усе писання Богом натхнене і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності” (Мт. 3:16).





Як Ісус ставився до дітей?Як Христос вибрав собі учнів?Чого навчав Син Божий?

Запам’ятай нові слова і поняттяВиховання – сукупність знань, культурних навиків,

поглядів, що становлять загальний рівень розвиткулюдини і є наслідком систематичного впливу і навчання.

Навчання – процес здобуття знань, вмінь, досвіду.Учитель – той, що навчає, доносить знання і Боже

Слово до молодих чи старших людей; у Біблії – Сам ІсусХристос.

Учні – у часи Ісуса 12 Його послідовників, які післяХристової смерті та Воскресіння створили Церкву іпродовжили Божу справу на землі.

Яір – ім’я визначного в Іудеї чоловіка, який бувстаршим в одному із храмів (синагог).

1. Як Ісус ставився до дітейСин Божий по-особливому ставився до дітей. У них

Він бачив надію Божу, адже земне життя ще не встиглозародити в їхніх душах нечисті зерна спокуси до гріха,тому серця дітей найбільше відкриті до Господа. ТомуІсус радо спілкувався з дітьми і просив ніколи невідганяти дітей від дорослих, які зібралися послухатинауки Христової, бо почуте Боже Слово пробудить у нихлюбов до Господа, бажання вчитися, здобувати знання і

13

віру. А коли маленьку донечку визначного в Іудеїчоловіка на ім’я Яір спіткало нещастя – вона захворіла,Ісус негайно поспішив їй на допомогу. І хоча, поки Вінбув у дорозі, дитя померло, силою Господньої любові СинБожий воскресив її до життя на радість батькам. Йомудосить було промовити: «Дівчатко, кажу тобі, встань!» -і в ту ж мить донечка Яіра підвелася живою і здоровою.(Див. Луки 7:12-15).

Поміркуй і дай відповідь:Як Ісус оздоровив Яірову доньку?Як Христос ставився до дітей?

Біблійна історіяДіти приходять до Ісуса

Якось, коли Ісус навчав багато люду, зібралосячимало дітей. Вони хотіли, щоб Христос поблагословивїх. Але апостоли почали відганяти малечу: «Не турбуйтеІсуса. Хіба не бачите, що Він зайнятий?» Вони вважали,що час їхнього Вчителя надто дорогий, щоб гаяти його надітей. Але не так думав Ісус. «Пустіть дітей приходитидо Мене, не бороніть їм». Христос клав руки на дитячіголівки та благословляв їх. Молився над ними за їхнющасливу долю і спасіння від гріха. І діти відчули, щоСин Божий любить їх!

Поміркуй і дай відповідь:Чому апостоли не пускали до Ісуса дітей?Як Христос проявляє Свою любов до дітей у наші дні?

Як Христос вибрав собі учнівЩе за земного життя Ісус вибрав собі 12-х

помічників, яким першим відкривав зміст Божого Слова,Господню любов. Ці учні були переважно з простих людей(наприклад, брати Петро й Андрій були рибалками), томущо Христос завжди був захисником знедолених. Ісусовіучні глибоко перейнялися Його навчанням, хоча не вусьому могли виконувати Його настанови, не до кінця

14

поборовши свою гріховну природу. Іуда взагалі зрадивУчителя за тридцять срібних монет. Коли Сина Божоговели на Голгофу, Петро тричі зрікався Його. А Хома неповірив у воскресіння Христа доти, аж поки не побачивЙого ран. Та число учнів Христа неухильно зростало.Крім 12-х апостолів, ще 72 пішли з Ним нелегкою дорогоюхристиянських випробувань. А за кілька років післястрати Христа такою ж мученицькою смертю загинув завіру Його учень і послідовник Степан, закиданийкамінням, що летіло з рук розлютованої юрби.

Принаймні з десяток разів учні звертаються до Ісусаяк до Вчителя. Так зверталися до Нього навітьізраїльські книжники, визнаючи високий авторитетХриста.(Див. Луки 6:12-19).

Біблійна історіяХристос вибирає перших учнів

Одного разу, подорожуючи по Капернаумі і Галілеї,побачив Ісус двох братів-рибалок, які намарне цілу нічзакидали сіті. Христос загадав їм ще раз спробуватидолю, і човни їх мало не затонули від риби, яку вдалосьупіймати. „Облиште цю справу, - сказав Ісус, - я зроблювас ловцями людських душ”. Так пішли за Христом-Учителем два перших Його учні та помічники – апостолиПетро та Андрій. За якийсь час зібрав Він ще десятьох.Ісус не тільки проповідував апостолам Христову науку,Він навчав їх, як учити Божого Слова інших.

Чого навчав Син БожийЛюди були дуже зацікавлені тим, що чули від Христа,

тому що слова Ісуса допомагали їм знаходити відповідіна хвилюючі запитання. Наприклад: що робити, коли тебеобразив найкращий друг? Чи відповідати ненавистю наненависть? Як чинити, щоб мати в усьому успіх? До когозвертатися, коли спіткала біда?

Ісус Христос навчав, що головний секрет віри вГоспода – у любові, милосерді, добрих справах. Це –шлях до спасіння нашої душі і тіла.

15

Навчання Ісуса є свідченням Божої любові до нас, боВін прийшов застерегти нас від гріха, показати навласному прикладі як боротися зі спокусою і злом.

Христос Спаситель – завжди сучасний Учитель. МетодиЙого навчання по нинішній день залишилися найкращими.Тому, звертаючись до Ісусових настанов, Божого Слова, ісьогодні ми чуємо розмову Господнього Сина.

Поміркуй і дай відповідь:Яким способом Бог показує, що Він дбає про нас?Чого навчає Ісус у цих уривках зі Святого Письма?

Мт. 5. 21-22 - «А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається набрата свого, підпадає вже судові. А хто скаже набрата свого: рака, підпадає верховному судові, ахто скаже дурний, підпадає геєнні огненній»;

Мт. 5. 34-37 - «А Я вам кажу не клястися зовсім: анінебом, бо вонс престол Божий; ні землею, бопідніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо вінмісто Царя Великого; не клянись головою своєю, бонавіть однієї волосинки ти не можеш учинити білоючи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. Ащо більше над це, то те від лукавого»;

Мт. 5. 44-45 - «А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх,благословляйте тих, хто вас проклинає, творітьдобро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих,хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отцявашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своємунад злими й над добрими, і дощ посилає на праведнихі на неправедних»;

Повчальна поезіяСлова Ісуса - теє джерело,Що час не годен замулить чи стерти.Хто з нього п’є, схиляючи чоло,Стає, як Він, воістину безсмертний!

Перевір себе!Чому ми сприймаємо Господнє Слово за такою

послідовністю: Слухаємо – Роздумуємо – Зберігаємо –Розважаємо (Робимо вибір) – Запам’ятовуємо?

16

УРОК 3. Ісус навчає притчами

Ключовий вірш з Біблії: „До притч уста мої відкрию, розкажу тайни предвічні” (Мт. 13:35).





1. Що таке притча?2. Чому Ісус навчав народ за допомогою

притч?3. Чому важливо знати і перечитувати

Христові притчі?

Запам’ятай нові слова і поняттяПритча – розповідь, яка взята з історії чи навколишнього

життя і мета якої – викласти духовні чи моральні істини.Алегорія – прихований зміст оповідання, байки, притчі.Мораль – пояснення алегорії в оповіданні, байці, притчі.

1. Що таке притчаЩоб навчити людей, Ісус розповідав коротенькі

оповідання повчального змісту – притчі.Слово „притча” означає також „порівняння”, бо за

допомогою притч можна порівняти звичайні речі, якіоточують нас, і те, що маємо у своїй душі, порівнятинаші переживання і те, що переживав Ісус Христос.

Притча складається із життєвої історії, яка добрезапам’ятовується. Переказавши її, оповідач пояснює, щоу ній є повчального. Він розкриває алегорію притчі,тобто її справжній зміст, прихований під звичайноюжиттєвою історією. Закінчується притча мораллю – тобтонавчанням того, як слід вчинити у подібних життєвихситуаціях.

Притчі багато в чому схожі на байки. Так,розповідаючи про те, як Вовк познущався над беззахиснимЯгням, байкар Леонід Глібов мав на увазі знущання тих,

17

що мають владу, над беззахисним народом.

Повчальне оповіданняБруно Ферреро

Оповідання про злого вовкаТрилітній Олександр попросив свою сестру:- Розкажи мені про злого вовка.Десятилітня Оксана мудро відповіла:- Є тільки вовки нещасливі.Немає лихих людей.

Поміркуй і дай відповідь:Що таке притча?Чим притча нагадує байку?Яку алегорію (прихований зміст) має «Оповідання про

злого вовка»?Яка мораль притчі Бруно Ферреро?Як Ісус Христос навчав людей Божої науки?

2. Чому Ісус навчав народ за допомогою притчЄврейський народ очікував Божого Царства, але

сподівався, що це Царство буде матеріальним і щоІзраїль займе перше місце серед народів світу. Ізраїльочікував земного царя – Месію (Спасителя) – такого,яким був цар Давид. Ісус, прийшовши на землю, хотіввиправити ці неправильні поняття про Спасителя і проБоже Царство. Месія – це духовний Правитель у БожомуЦарстві.

Пояснити народові про Боже Царство було так самоважко, як пояснити глухому музику чи сліпому кольоривеселки, бо люди не жили за законами цього Царства.Тому й Ісус вдавався до порівнянь його з перлиною,заритою в землю, сіячем, що зронив зерно у землю,квітучою рослиною, весільним бенкетом, тобто тим, щоприносить радість, знання і, головне, віру, надію талюбов.

Поміркуй і дай відповідь:18

Як євреї уявляли собі прихід Месії і майбутнє своєїкраїни?

Чому, описуючи Боже Царство, Ісус розповідав людямпро перлину, сіяча, весільний бенкет?

3.Чому важливо знати і перечитувати Христові притчі?Через притчі люди могли зазирнути, як через вікно, і

хоч на хвилинку, частково пізнати, яким насправді єЦарство Боже. Так, юдеї думали, що Царство Боже будетільки для вибраного, їхнього народу. Ісус несподіваносповістив їм (у тому числі і через притчі), що ЦарствоБоже відкрите для всіх. Євреї сподівалися, що ЦарствоБоже прийде у майбутньому, а Ісус навчав, що воно вже єтут, тепер, тільки треба вміти його розгледіти івідчути серцем.

Христос використовував притчі для наверненнягрішників, для гіркого дорікання за несправедливість інемилосердність, щоб заохотити до любові, до праці, домолитви.

Через притчі Ісус дає людям можливість прийняти абовідкинути Божу науку. Притчі, як дзеркало, перевіряютьнаше серце, чи є воно відкритим до навчання Спасителя,чи, можливо, закам’яніло. Вони показали сучасникамХристового земного життя і нам усім, якими ми єнасправді і закликали до покаяння, досамовдосконалення. Притчі спонукують нас жити в БожомуЦарстві, тобто праведно і з вірою в Господа, вже тепер.Вони є вказівками на дорозі до того Царства. Вони єБожим промінням, яке пробуджує наше сумління, формуєусвідомлення потреби зміни нашого життя.

З євангельських притч Ісуса Христа молода людинаможе брати взірець для наслідування, який є цементомжиття, досконалістю і прагнення до правдивого тавічного

Поміркуй і дай відповідь:Чому Ісусові притчі є вікном для тих, хто читає і

слухає їх?19

Чому євангельські притчі порівнюють із дзеркаломнашої душі?

Який взірець містять у собі притчі Сина Божого?

Перевір себе!Притча – це ...Ісус промовляє до людей притчами, щоб ...

Люди звертаються до нього за ...У притчах Ісус учить нас про ...

І сьогодні Христос промовляє до нас ізсторінок ...

20

УРОК 4. Мета людського життя і засоби її досягнення

Ключовий вірш із Біблії: «Люби Господа Бога своговсім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєюдумкою. Це найбільша й найперша заповідь. А другаоднакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе»(Мт.22:37-39).





1. Як продовжити собі життя?2. Що значить змарнувати життя?3. Чи може прагнення до багатства

бути головною метою життялюдини?

4.Якими є головні засоби досягненнявисокої мети у житті?

Запам’ятай нові слова і поняттяДуховне багатство – те, що людина надбала для спасіння своєї

душі (віра в Господа, любов до ближнього, моральні чесноти).Марнота – даремно проведене життя, у якому людина не

здобула духовного багатства.Матеріальне багатство – те, що людина надбала для

задоволення потреб свого тіла (будівлі, одяг, речі, їжа, гроші,коштовності).

Мета – те, до чого людина прагне у житті, чого хоче досягти.

1. Як продовжити собі життяЖиття людини – це короткий відрізок часу між

народженням і смертю, мікроскопічна частинка буттясвіту, лише одна з ланок у довгому ланцюжку існуваннялюдства. Тривалість нашого життя вимірюється не лишепрожитими роками, а й тим, що нами зроблено. Тому, щобпродовжити життя, слід зробити його змістовнішим,дорожити кожною його миттю, не витрачаючи її марно. Мине знаємо й не можемо знати, як довго триватиме нашежиття. Якщо розраховувати лише на те, що воно все

21

попереду, то така надія розхолоджує і час будезмарновано. Народна мудрість навчає: „Не відкладай назавтра те, що можна зробити сьогодні”. А римськийімператор Марк Аврелій, котрий жив у ІІ ст. до Р.Х.,говорив: „Живи так, немовби ти зараз маєш розпрощатисяіз життям, немовби час, залишений тобі, є несподіванимподарунком”.

Поміркуй і дай відповідь:Чи можна продовжити собі життя?Чому важливо не відкладати на завтра те, що можна

зробити сьогодні?

2. Що значить змарнувати життяВиділений нам Господом час можна використати по-

різному. Хтось вважає, що, поки живемо, слід по-справжньому насолодитися, бо, мовляв, у вічності такоїнагоди більше не трапиться. І більшу частину такогодорогоцінного часу проводить у ресторанах та барах,шукає гострих відчуттів. Пустопорожні балачки, даремнепросиджування часу, яке неодмінно породжує загальнелінивство, вживання алкоголю, куріння, які тількишкодять здоров’ю, вживання наркотиків дедалі більшевіддаляють таких людей від Бога і від спасіння,перетворюючи їх на рабів власних пристрастей,призводячи їх майже до тваринного існування замістьосмисленого, духовно багатого життя.

Але слід пам’ятати, що на марну трату часу можеперетворитися і будь-яке інше захоплення, яке зовнівиглядає доволі пристойно. Можна ціле життяпрогайнувати на пошуки фальшивих „істин”, які частоназиваються наукою, але так само розходяться з БожимСловом. Можна надміру захоплюватися туризмом, спортом,фітнесом і дієтами, не знаходячи часу для молитви івідвідування церкви. Можна жертвувати спілкуванням зБогом задля концертів і художніх виставок, задлякіносеансів і телепередач. Це зовсім не означає, що непотрібно вчитися, займатися спортом, цікавитися

22

мистецтвом, відпочивати і виділяти час на розумнірозваги, та за цими інтересами не повинно загубитисяголовне – наша готовність до вічного життя, наша віра вГоспода і добрі діла в Його Ім’я.

Поміркуй і дай відповідь:Що означає змарнувати життя?Які бажання і пристрасті особливо складно в собі

побороти?

Повчальне оповіданняБожа монетка

Одна дівчинка слухала проповідь про пожертвування.Перед цим вона отримала дві монетки, одну з якихвирішила віддати для храму, а за іншу купити цукерок.Під час збору пожертвувань помітила, що у неї в кишенітільки одна монетка. Повернувшись додому, вона сказаламамі: „Я сьогодні хотіла пожертвувати монетку на храм,але виявилося, що Божу монетку я загубила”. – „Дужелегко загубити Божу монетку, а не свою”, - відповіламама.

Поміркуй і дай відповідь:Що символізує Божа монетка? Чому Божу монетку набагато легше загубити, ніж свою?

3.Чи може прагнення до багатства бути головною метоюжиття людини

Біблійна історіяПритча про багатія

Прочитай притчу та скажи, чому Христос засудив багатія

Ісус Христос учив людей: «Остерігайтеськористолюбства, любові до багатства, бо життя людини незалежить від багатства її маєтку». А щоб люди кращезрозуміли це, Господь розповів притчу про нерозумногобагача.

23

В одного багатого чоловіка добре вродила нива. І вінстав міркувати: «Що мені робити? Нема куди зібратиплодів мого урожаю». Та зрештою вирішив: «Зруйнуюжитниці мої та збудую більші, і зберу туди все добро. Іскажу душі моїй: «Багато маєш добра, тож надовгоспочивай, їж, пий, веселись!»

Але Бог, почувши такі слова, сказав чоловікові:"Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе і типомреш. Кому ж дістанеться те, що ти наготував?" (Див.:Лк. 12:15-21).

Поміркуй і дай відповідь:Яку мету мав у житті багач?Чому багатій збентежився, отримавши зі свого поля

великий врожай?Яке рішення він прийняв?Як пристрасть до багатства згубила чоловіка?Чому багаті теж плачуть?

4.Якими є головні засоби досягнення високої мети у життіУсе життя маємо бути насторожі: чи покаялися ми у

вчинених гріхах, чи не повторюємо їх знову, чи незневажили якимись учинками Господа, чи постаралисязробити життя своїх ближніх щасливим. Це і має складатимету життя кожного християнина.

Досягти мети можна, керуючись чотирма найвищимихристиянськими чеснотами. Перш за все, маємо виховати всобі стриманість і поміркованість, тобто здатністьнашого розуму керувати тілесними прагненнями такоюмірою, щоб задовольнятись тільки необхідним або навітьтим, що маємо, а не тим, що хотілося б мати. Слідпам’ятати про те, що щасливий не той, хто має багато, атой, кому досить і того, що має.

Від стриманості народжується сміливість і мужність,тобто здатність нашої думки втримати в покорі емоції іпочуття перед загрозою спокус. Сміливість маємо нетоді, коли відчуваємо силу у м’язах, а тоді, коли душавладарює над тілом, коли живемо праведно. Тоді не

24

боїмося і смерті. Сміливість скеровує до справедливості – здатності

спрямувати людську душу та розум на дотримання законів.Справедливість земна – це дотримання людських законів –і тих, які діють у державі, прийняті її владою, і тих,які передаються народом з поколінь у покоління яктрадиції. Найвища справедливість – це жити за ЗакономБожим: виконувати Господні Заповіді, шанувати своїмжиттям Заповіді Блаженства.

Справедливість поєднується з мудрістю. Вона –часточка Божої Премудрості і неодмінно приводить людинудо усвідомлення, що істинною суттю всього нашого життяє Бог.


Бруно ФеррероДля кого?

Якось увечері один чоловік, провівши цілий день закнигою пророцтв, вирішив вийти надвір, аби трохипрогулятися. Він ішов поволі по бічній дорозі іневдовзі побачив сторожа, який довгими розміренимикроками походив туди й сюди перед огорожею, за якоюбуло видно багате обійстя. „Задля кого ти ходиш?” –запитав зацікавлено чоловік. Вартівник назвав ім’ясвого пана. А потім запитав: ”А для кого ходиш ти?”

Поміркуй і дай відповідь:До кого скеровані всі кроки і турботи кожного твого

дня?Що є найважливішим у твоєму житті? У чому вбачаєш мету свого життя?

Перевір себе!На основі отриманих знань поясни зміст такого

висловлювання: „Мета людського життя – спасіння. Метаісторії – Ісус Христос. Мета людської душі – Небо”.

25

УРОК 5. Правильна основа життя

Ключовий вірш із Біблії: „Приступіть до Нього,каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного,дорогого (1 Петр. 2-4).





1. Чому віра є основою моральногожиття християнина?

2. Коли наша віра безсила?

Запам’ятай нові слова і поняттяВіра – впевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання

існування Бога.Моральне життя – життя відповідно до моральних правил, які

допомагають мати безкорисливе, справедливе і доброзичливеставлення до ближнього.

Дім на скелі – символ міцності віри в єдиного Бога.

Біблійна історіяПритча про дім на скелі

Прочитай притчу, перекажи її зміст

Хто слухає і сприймає Боже Слово, виконує ГосподніЗаповіді, подібний до розумного чоловіка, що збудувавсвою оселю на кам’яній основі. Коли пустилася злива івийшли з берегів річки, і буря знялася, і вся та стихіязвалилася на новозбудовану оселю - дім той не впав, бона камені був він збудований.

А кожен, хто слухає Боже Слово, та не виконує його,подібний до іншого чоловіка - необачного, що свій дімзбудував на піску. Коли пустилася злива і вийшли зберегів річки, і буря знялася, і вся та стихіязвалилася на новозбудовану оселю - дім той упав. І

27

велика то була руїна!” (Див.: Мт. 7:24-27; Лк. 6:46-49).

Це цікаво!У Палестині, де навчав Ісус Христос, дуже сухий

клімат, але час від часу і справді бувають страшнізливи, які все знищують. Засушливі низини, заболоченічи висохлі річки та озера стають повноводними ізатоплюють усе довкола. Єдиними будівлями, що можутьвистояти при цій повені, є ті, які побудовані високо наскелях. Такі будівлі переважно мають одну стіну в самійскелі, тому є дуже міцними.

1. Чому віра є основою морального життя християнинаДім у розказаній Христом притчі – це символ нашого

життя. Будувати – значить діяти, бути активними. Не досить слухати і знати Слово Боже, але потрібно

по ньому і ним жити.

Оселя на скелі позначає споруду міцну і непорушну. У Новому Завіті скеля – це символ самого Христа.Будинок на піску є символом зміни і нестійкості.Єврейські книжники вважали, що, коли вони знають і

бережуть Боже Слово, то стоять на скелі. Ісус каже, щоне досить слухати Слово, потрібно Його виконувати, наньому будувати своє життя. Христос говорить, що Йогопослідовники мусять бути готові залишити все задляЦарства Божого, подолати тернистий шлях труднощів іневдач.

Поміркуй і дай відповідь:Що є моральною основою життя християнина?Що важливіше у вірі – сліпе, неухильне дотримання

правил, Закону чи добрі діла та вчинки?Чому першого свого апостола Симона Христос назвав

Петром, що в перекладі з єврейської означає „камінь”?Чому Ісус, молячись або проповідуючи, піднімався на

гору?28

Біблійна історіяВтихомирення бурі на озері

Прочитай біблійну історію і поміркуй, чому злякалися учні Христа

Якось довелося Ісусові з групою людей, що йогосупроводжували, подорожувати човном на інший берегГалилейського озера. Як тільки Божий Син заснув,знялася буря і хвилі линули на човен. Люди кинулисябудити Ісуса докірливими словами: „Учителю, тобібайдуже, що гинемо? Рятуй, Господи!” Христос устав ікаже до них: „Чого ви так злякалися, маловірні?” Потімпогрозив вітрові й розбурханим хвилям: „Замовкніть!Ущухніть!” І залягла велика тиша. І страх охопивприсутніх при тому: «Хто це такий, що Йому вітер і водипослушні?»

Поміркуй і дай відповідь:Чого не вистачало людям для порятунку від бурі на

Галилейському озері?Як переказана біблійна історія доводить, що Ісусова

віра збудована на скелі?

2.Коли наша віра безсилаНаша віра може бути швидко послаблена, якщо вона не

буде надійно і міцно вмурована в солідний камінь-підвалину, причому ця підвалина не може бути тількисамою вірою в Боже Слово. Але мусить супроводжуватисядобрими ділами.

Недільного ранку, коли нам, як ніколи, хочетьсяпоспати і лінощі знемагають нас, вишукуємо десяткипричин, чому б не підніматися і не збиратися до церкви:не встигнемо вивчити уроки на понеділок, пропустимоважливу зустріч з товаришем чи приятелькою, неподивимося улюбленої телепередачі. Але, таки перемігшисебе і повернувшись з храму Господнього, з подивомвиявляємо, що встигаємо все: і з уроками дати раду, і

29

зустріч, і телепередачу не пропустити, бо здобули післяСлужби Божої нові сили – духовні, збудовані на міцномукамені віри.

Наші сили помножаться, якщо того ж таки недільногодня й упродовж наступних тижнів не обмежимося тількивідвідинами Служби Божої, а заглянемо до СвятогоПисьма, подивимося, крім розважальної чи пізнавальноїтелепередач, і духовно-релігійну, допоможемо мамінакрити на стіл, поспівчуваємо бабусі, яка знемагає відкашлю, подамо милостиню жебракові і руку перехожому, щопосковзнувся на слизькій дорозі, порадуємо батьківдобрими оцінками. Спробуймо жити так, як Ісус Христос,сповна віддаючи себе людям, а значить і Богові, івідчуємо, наскільки легше стає нам на цьому світі. Чимменше ми скиглитимемо і проливатимемо сльози над своїминевдачами, чим сміливіше йтимемо назустріч труднощам,тим більше здобудемо у житті, тим впевненішепромовлятимемо: „Якщо Бог з нами, то хто проти нас?”,тим ближчими будемо до ідеалу, який показав нам 2000років тому Ісус Христос.

Ісус не тільки вчив, але віддав Своє життя заспасіння людей усього світу. Тому християнство є „віроюв ділах”.

Повчальне оповіданняУ Небі

Жив собі один багач. Якось йому приснилося, що посмерті він потрапив до неба. Святий Петро проводив йогопо вулиці, забудованій прекрасними будинками. Багачпобачив надзвичайної краси дім і запитав, хто в ньомуживе.

- То небесний дім твого слуги, - відповів святийПетро.

- Чудово, - усміхаючись, сказав багач, - якщо мійслуга має такий дім, то я з радістю подивився б наоселю, яка буде належати мені.

Незабаром вони потрапили на вузеньку вуличку,будинки на якій були маленькі і дуже скромні.

30

- От будеш жити в тій хатині, - сказав святийПетро, показуючи пальцем на один дуже бідний будиночок.

- Що, я маю мешкати в такій халупі?- На жаль, для тебе не маємо нічого кращого, -

відповів святий. – Мусиш зрозуміти, що той дімзбудований з матеріалів, які ти нам прислав із землі.

Поміркуй і дай відповідь:З яких матеріалів був збудований будинок колишнього

багатія?Чому на Небі йому дісталася дуже скромна оселя?

Перевір себе!Що таке Слово Боже? Чому його слід слухати? Що означає дотримуватись Слова Божого?

31

Розділ ІІ. Слово Боже виховує нас

УРОК 7. Вибір цінностей

Ключовий вірш із Біблії: «Шукайте ж найперше ЦарстваБожого і правди Його, а все вам додасться» (Мт. 6:33).





1. Що таке моральні і матеріальніцінності?

2. Чим цінні для нас Небесні скарби?3. Як зробити правильний вибір

цінностей і заволодіти Небеснимискарбами?

Запам’ятай нові слова і поняттяВибір – спроба віддати перевагу одному перед іншим. Цінності – те, що є особливо важливим у житті.Небесні скарби – християнські цінності, те, що дароване Богом

людині в нагороду за її праведне життя.

1. Що таке моральні і матеріальні цінностіЗбираючись придбати якусь річ у магазині чи на

базарі, ми перш за все цікавимося її ціною і залежновід того вирішуємо, чи зможемо її купити. Готуючи уснеповідомлення на урок, тішимося цінній книзі або ціннійінформації з Інтернету. А коли ваші рідні лікуються, тоцінними для них є в першу чергу рятівні пігулки.

Отож, цінностями вважаємо те, що є для нас особливоважливим у конкретній життєвій ситуації. Але якщо мипридбали жаданий мобільний телефон, то він із часомвтрачає для нас свою первинну цінність. Особливістюматеріальних цінностей є їх епізодичність, залежністьвід ситуації. Тому люди, для яких існують лишематеріальні цінності, живуть одним сьогоднішнім днем,

32

мають обмежені думки і почуття – подібно до багатія зІсусової притчі.

Але в житті є постійні цінності. Кожна людина прагнедо добра (навіть тоді, коли чинить зло), до дружби,справедливості, любові. Моральні цінності довговічні ідуже часто не залежать від конкретної ситуації. Навітьвиїхавши за кордон і непогано влаштувавшись там, нашіродичі чи знайомі нудьгують за Батьківщиною, яка є дляних незабутньо цінною.

Моральні цінності дані нам від Господа, а Він Сам єнайвищою, вічною Цінністю.

Це цікаво!У виборі життєвих цінностей ми нерідко орієнтуємось

на думки популярних людей. Але й вони визнають, щоживуть за загальнолюдськими моральними цінностями.

Віталій Кличко: „Сила – не головне. Я ніколи непогоджуся на бій із братом ні задля грошей, ні задляслави”.

Брітні Спірс: „Я можу любити, коли мене нічого необмежує і я вільна у виборі своїх почуттів”.

Білл Гейтс: „Немає більшої розваги в житті, як чудововиконана робота”.

Руслана: „Перемогла на конкурсі не я, перемоглаУкраїна”.

Клаудіа Шифер: „Далеко не кожну модель, яку ядемонструю, я б хотіла одягнути”.

Арнольд Шварцнеґґер: „Я переконався: здоровим є тіло,в якому здорова душа”.

Поміркуй і дай відповідь:Які з перелічених далі понять ти вважаєш цінними у

своєму житті: „розваги”, „кохання”, „мода”, „гроші”,„здоров’я”, „популярність”, „участь у житті країни”?

Які з цих цінностей належать до матеріальних?Як ставляться до них відомі люди і чи погоджуєшся ти

з ними?

33

Чи є, на твій погляд, життєві цінності, які невключені до цього списку?

Біблійна історіяПритча про скарб та перлину

Прочитай притчу та скажи, яке значення в житті людини маєЦарство Небесне Одного разу Господь навчав про значення ЦарстваНебесного для людей, та розповів таку притчу: «Царство Небесне подібне до скарбу, закопаного вполі. Великою є радість людини, яка знайде цей скарб!Ця людина настільки щаслива, що готова все продати, щомає, тільки б купити поле, де схований скарб. Царство Небесне подібне до купця, який шукаєнайдорожчу та найпрекраснішу перлину. А як знайде її -все продасть, лише щоб купити найціннішу перлину.

Так і люди повинні перш за все прагнути ЦарстваБожого» (Див.: Мт. 13: 44-46).

Поміркуй та скажи:1.Що робить людина, яка знайшла скарб?2.Яку перлину шукає купець?3.Чому людина, що знайшла скарб, все продає зарадицього скарбу?4.Подумай, чи ти вже знайшов в своєму житті найдорожчуперлину?

Це цікаво!У стародавні часи, особливо в Ізраїлі, де нерідко

відбувалися війни, люди не могли зберігати своїдорогоцінності вдома, щоб їх не втратити. Тому ховалиїх у надійному місці – в землі, на полі, далеко віддому. Часто родина не знала, де заховані їхні скарби.Коли батько раптово помирав чи трагічно гинув, то йогоскарби залишалися захованими в землі. Деякі люди, якіне довіряють банкам, й до сьогодні заховують свої„перлини” у землю.

34

2.Чим цінні для нас Небесні скарбиІсус недаремно обирає порівняння Царства Небесного

зі скарбом та перлиною.Як стверджують словники, „скарб – це коштовності,

сховані в потаємному місці, закопані в землю”, тобтоте, що є для нас найбільш дорогоцінним тамалодоступним, принаймні захованим від наших очей.

Багато поколінь відчайдушних присвятили своє життяпошукові золотих скарбів і, як правило, закінчувалисяці пошуки трагічно. Тому що шукали вони цінностіматеріальні, а не Божу мудрість, закладену ухристиянських цінностях.

Якщо хочемо жити по-справжньому щасливо, то неповинні ганятися за матеріальними цінностями (грішми,машинами, модним одягом, дорогими розвагами), а маємоприйти на те поле, де знаходиться Небесний скарб, -найвищі християнські цінності. Поле у Христовій притчісимволізує Церкву, життя її вірних у любові і добрі. Акупець – це ми з вами, це той чоловік, який шукаєправди.

Хто знайшов Божу мудрість, без жалю залишає все, щомав до того: неправедну віру, злі вчинки та звички,розкоші і багатства.

Але кожного з нас ще не можна назвати таким купцем,як у притчі. Адже він купив поле зі скарбом, тобтоповністю заволодів своїм гідним місцем у ЦарствіНебесному. Ми ж тільки збираємося купити поле і скарбна ньому. Царство Наше завдання – відшукати цей скарбсвітлою вірою в Господа і здобути його добрими ділами.

Поміркуй і дай відповідь:Які твори про шукачів скарбів тобі доводилося

читати?Як ти ставишся до такого заняття?Що означають скарб і перлина у притчі Ісуса Христа?Де знаходиться перлина?Чому, на твою думку, Божа мудрість, як і скарб,

35

часто є прихованою від більшості людей?Що означає у притчі поле?Що зробив купець і як ми можемо повторити його дії у

своєму житті?

3. Як зробити правильний вибір цінностей і заволодітиНебесними скарбами

Усе наше життя складається з дрібних радощів іневдач. Під час забігу на уроці фізкультури насвипередив однокласник і ми забуваємо про все, цілковитоспрямувавши свої зусилля на тренування, а наступногоразу таки перемагаємо в забігу. Але наш однокласниквиявляється вправнішим у стрибку в довжину, і нашарадість від успіху лускає, як мильна бульбашка.

Дівчинка має шалений успіх у новій модній сукні навечірці. Щастю її немає меж, адже вона так довговишукувала фасон, так наполегливо переконувала батьківзробити їй подарунок. Але необережна рука сусідки, якоюпролито на сукню кілька крапель соку, перетворюєшикарну обновку на жалюгідне лахміття. Замість успіху –сльози і розчарування.

А тепер замислімося над тим, чи коли-небудьприносило вам розчарування спілкування з Господом, чивідчували ви занепад сил, дратівливість після молитвиБожої, чи викликало агресію і невдоволення відвідуванняцеркви.

Напевно, ви помітили й те, що дуже частопереглядаємо свої життєві цінності, коли втрачаємоблизьку людину. Тоді думаємо про те, наскількидріб’язковими були вчорашня сварка з подругою чипозавчорашні переживання у зв’язку з низькою оцінкою.

А тепер уявімо собі втрату у своєму серці Господа –нашого Батька, з яким нас чекає Вічне життя. Чи можебути щось важливіше і щось страшніше за цю втрату?

Шалений землетрус чи лютий ураган знесли нашу оселю,і нам доводиться жити в приймах у знайомих. Що вартуєпорівняно з цим загублений під час останньої екскурсіїплеєр, утрата якого сприймалася як справжня трагедія?

36

Ми часто потрапляємо у ситуації, коли слідпоступатися власними зручностями заради інших людей:запрошувати сісти у транспорті літнього пасажира,відвідати хворого товариша, поприбирати сміття наберезі річки, потурбуватися про безпритульну тваринутощо. Тоді ми і робимо вибір на користь головноїжиттєвої Цінності – Господа.

Ще важливіше проявити твердість, наприклад, у гуртіпідлітків, де нормальним і навіть геройським вважаютьуживання брутальних слів, - і не використовувати лайки,не ображати нею Імені Господнього. Важливо правильнозробити вибір на користь добра і Божої мудрості.

Хто знайшов Божу мудрість, пізнав Христа, навіть ненадбавши ніяких статків, володіє усім, має власнийскарб добра і любові, життя з Господом, Всезнаючим,Всюдисущим, Всесильним.


Російська імператриця Катерина ІІ любила, коли їївважали покровителькою мудреців. Якось, подорожуючиУкраїною, зачула вона про видатного філософа ГригоріяСковороду. Негайно звеліла своїм слугам розшукати йогоі переказати милостиве повеління, аби переселився достолиці Росії. Але ніхто не знав, де шукати любомудра,бо він не мав постійного місця проживання. З Харкова,де зупинилася імператриця, в усі кінці краю полетіливершники. Нарешті один із них зупинився на околиці селаГусинці. При дорозі сидів чоловік, якого назвалифілософом, і грав на сопілці. Поблизу безтурботнопощипувала соковиту траву вівця... Вершник передавСковороді волю великої імператриці. Філософ вислухавуважно, проте нічого не відповів. Заграв на сопілцівеселу мелодію. Розгублений посланець мусив вислухатиїї до кінця. Потім Григорій здивував його такимисловами: „Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка івівця дорожчі царського вінця”. Так і поїхавімператорський посланець ні з чим. Вельможам не під

37

силу було зрозуміти вчинок Григорія Сковороди, як целюдина може відмовитися від теплого місця під сонцем,від благ і почестей.

Поміркуй і дай відповідь:Як ти ставишся до вчинку українського філософа? Чи знайшов Григорій Сковорода справжній скарб у

своєму житті?

Перевір себе!Коли ми знаходимо перлину?Чого навчає нас притча про скарб і перлину?Уяви собі, що виникла пожежа. Яких п’ять речей

візьмеш із собою? Познач їх цифрами 1, 2, 3, 4, 5 заважливістю.

Котра з цих речей буде твоєю перлиною? Чому?

38

УРОК 8. Слухати та приймати слова правди

Ключовий вірш із Біблії: «Слово Боже - живе ідіяльне, і гостріше від будь-якого двосічного меча,воно проходить аж до розділу душі і духа... розрізняєпочуття та думки» (Євр. 4:12).


відповіді на цеважливе для



Що означає прийняти правду у своюдушу?

Запам’ятай нові слова і поняттяПравда – те, що народжене Божою наукою й узгоджується з

нею.Правдивість – якість характеру людини, яка говорить тільки

те, що думає і робить насправді.

Біблійна історія

Притча про сіячаПрочитай притчу та скажи, яка її головна думка

Ісус Христос прийшов на берег Галилейського озера.До Нього зібралось багато народу. Він увійшов у човен,а люди стояли на березі.

І розповів Христос притчу: «Вийшов чоловік посіятизерно. І, коли сіяв, упала одна зернина край дороги. Іне дала ця зернинка врожаю, бо повитоптували їїперехожі або птахи повидзьобували. Друга зернина упалана ґрунт кам’янистий і не встигла зійти, як засохла, бозовсім не мала вологи. Третя зернина упала у кущітерену, і, вирісши, він заглушив посіви. Остання жзернина потрапила в добру землю і вродила щедро».

39

Розповівши притчу, Ісус закликав: «Хто має вуха, щобслухати, нехай слухає!» (Див.: Лк. 8:5-15).

Що означає прийняти правду у свою душуУ притчі про сіяча Ісус показав, як по-різному люди

сприймають Слово Боже і коли воно по-справжньомузаполонює їхню душу.

Зерно – це Слово Боже (Євангеліє). Сіяч –проповідник Божого Слова. Земля - серце людське.

Земля при дорозі, куди впало зерно, означаєнеуважних, розсіяних людей, до серця яких Слово Боже немає доступу. Диявол легко викрадає і виносить його відних, щоб вони не увірували і не спаслися. Від насзалежить, чи давати ворогу розкрадати насіння правдиБожого Слова.

Кам'янисте місце означає людей непостійних імалодушних. Вони охоче слухають Слово Боже, та воно неутверджується в їхній душі, і вони при першій спокусі,скорботі або гонінні за Слово Боже зраджують віру. Якщозернятка засихають, то не спека є тому причиною, бо несказано, що воно засохло від спеки, але «тому що немало коріння».

Терня означає людей, у яких життєві турботи,багатство та різні пороки заглушають у душі Слово Боже.Якщо заглушається слово, то не від бур'яну, а від тих,які дозволити зійти йому. Тому що можемо і багатствомати, але не спокушатись ним і не заглушати духовніпотреби повсякденними клопотами.

Добра, плодюча земля означає людей з добрим серцем.Вони уважні до Слова Божого, зберігають його в добрійдуші і терпляче намагаються виконати все, чого воновчить. Плоди їхні – це добрі діла.

Учімося слухати Слово Боже не вухами, а серцем, ітоді ми прокладемо собі дорогу до правди, до ЦарстваНебесного.


40

Учитель розповів учням на уроці про те, як їхнійоднокласник Сергійко урятував маленьку дівчинку, якаледь не втрапила під колеса автомобіля. На перерві доСергія підійшов одноліток.

- Що, хотів прославитися, щоб у газетах про тебенаписали? – зухвало запитав Андрій.

- Та ні, мабуть, сподівався на грошову винагороду? –зіронізував Ігор.

- А, може, перевірити себе хотів, дослідити, якзможе діяти в екстремальній ситуації? – поцікавивсяОлесь.

- Та ні, я й не задумувався над цим, просто невиходило зробити по-іншому, - відповів Сергій.

Поміркуй і дай відповідь:Проаналізуй ситуацію, і кажи, у яку землю засіяне

зерно в серцях Андрія, Ігоря, Олеся та Сергія.

Повчальна поезіяРозкрийте навстіж кожен своє серцеДо Істини, яка завжди жива.Я щиро вірю, що на чаші денцяВсіх душ впадуть Ісусові слова.

Перевір себе!Підготуйся до переказу та коментування притчі про

сіяча.Що допомагає зерняткові рости? Що допомагає нам

духовно рости?Як Бог засіяв зерно у нашому серці? До якого ґрунту воно належить? Що потрібно робити, щоб виріс добрий плід?

41

УРОК 9. Гординя та смирення

Ключовий вірш із Біблії: «Бог противиться гордим, асмиренним дає Благодать» (1 Петр. 5:5).





1. Чому не можна пишатися власнимиздібностями і досягненнями?

2. Хто такі фарисеї і що такефарисейство?

3. Як вилікуватися від гордині?4. Як стати смиренним?

Запам’ятай нові слова і поняттяГординя – віра людини в те, що вона наділена винятковими

якостями і може всі свої проблеми вирішити самостійно, безГоспода.

Скромність – уміння подолати свою гординю перед ближніми.Смирення – уміння подолати свою гординю, в першу чергу перед

Господом.Фарисейство – лицемірство, сприйняття себе кращим за

інших.

1. Чому не можна пишатися власними здібностями ідосягненнями

Багато людей пишаються красою свого тіла, йогогарною будовою, красою обличчя. Інші горді за свіймаєток, багатство, бо це справляє враження нанавколишніх. Багато почувають себе вищими від іншихтому, що мають добру освіту і вплив у світі. Ще іншігордяться своїм добрим ім’ям і пошаною серед людей.

Але чи маємо причину бути гордими з приводу гарноготіла, адже людина собі тіла не надбала, його їй далибатьки та Творець – Господь Бог, бо це Він єпершопричиною приходу на світ людини. Тому такі людизамість того, щоб чванитись тим, що одержали відТворця, повинні бути вдячні Йому за гарне, міцне і

42

здорове тіло. Пам’ятаймо і про те, що всі речі, все багатство,

яке ми надбали, дані нам Богом. Тож як можна пишатисятим, що не зроблено нами? Звичайно, ми працюємо, алехто дав нам сили, уміння, здібності й охоту до праці?Чи не Господь дав щастя, витривалість пильно працювати,а не розтрачувати гроші в пияцтві та розпусті?

Коли хтось хвалиться своїм знанням, яке дало йомунагоду винайти різні добрі речі для людства і томупрославило його ім’я, то спитаймо такого, хто дав йомугнучкий розум, охоту заглибитись у таємниці природи?Бог ще й опікується, щоб ті знання дійшли до людей.

Хто дав людині такий добрий характер, хто влив у їїдушу і серце любов до чеснот, бажання їх здобувати, хтодопомагав Своєю ласкою їх набути? - Бог!

Та найважливіше те, що кожен із нас існує й живетому, що Господь нас створив, удержує при житті іспівдіє в усьому, що ми робимо, говоримо, думаємо чибажаємо. Апостол Павло каже: „Що ти маєш, чого б неодержав?” (1 Кор. 4:7).

Поміркуй і дай відповідь:Що таке гординя? Чому вона є найнебезпечнішим і найстрашнішим гріхом,

на який здатна людина?Використовуючи історичні приклади, запереч тим, хто

висуває привабливе гасло: „Людина – це звучить гордо!”Як зуміли подолати в собі гординю Біблійні герої

Авраам, Мойсей, цариця Савська, Йов і Сам Господь ІсусХристос?

Хто першим проявив гординю щодо Господа? Як були покарані ті, хто вважав себе рівним

Усевишньому?Що означає „творити собі кумирів”?Як можна проявити гординю в церкві?


43

Як тільки учителька задавала питання, Василько тутже вистрибував: „Я вже знаю правильну відповідь”, - аколи запитували іншого, не вгамовувався: „Вона ж не таквідповідає!” Коли ділилися враженнями після футбольногоматчу на уроці фізкультури, неодмінно вставляв: „А мійгол був таки найкрасивішим і найважливішим!” Післяекскурсії заявляв: „Добре, що я поїхав з вами, бо хто бвам показав найкоротшу дорогу”. Перед конкурсомхудожньої самодіяльності оголошував: „Добре, виручу васвостаннє, бо не хочу, щоб наш клас зганьбився...”

Поміркуй і дай відповідь:Чи подобається тобі Василько?Яке продовження може мати ця історія?


Притча про митаря та фарисеяПрочитай притчу і порівняй двох людей

До храму ввійшли помолитись два чоловіки. Один бувфарисеєм, а другий митарем.

Фарисей, ставши посередині храму, поближче довівтаря, молився так: „Дякую, Боже, Тобі, що я нетакий, як інші люди неправедні, як оцей митар,наприклад. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину зусього, що тільки надбаю!”

А митар здалеку стояв і навіть не смів звести очейдо неба, тільки бив себе в груди: „Боже, будьмилостивий до мене, грішного!”...

Фарисей повернувся до дому свого більш неправдивий,ніж митар, бо кожен, хто підноситься, буде понижений,хто ж понижається, той піднесеться. (Див. Луки 18:10-14).

2.Хто такі фарисеї і що таке фарисействоФарисеї у давній ізраїльській державі були не

священиками, а мирянами. Вони зберігали Мойсеїв Закон і44

суворо дотримувались його. Серед них було багато добрихучителів Божої науки, які користувалися авторитетомсеред народу. Фарисеї вірили у воскресіння, але непов’язували його з приходом Ісуса. Водночас вониперебільшували роль церковних правил і не вірили в те,що головнішим за них є любов до Бога і до ближнього.Коли Ісус проголосив ці істини, фарисеї почалипереслідувати і цькувати Його, боячись втрати своюдуховну владу над євреями.

Фарисеєві з Ісусової притчі, здається, що віннайкращий для Бога, тому що поститься набагато частіше,ніж того велить Божий Закон і не шкодує для Господасвоїх грошей. Та коли придивитися уважно, то неважкопомітити гріховність фарисея: він фактичновідкупляється своїми грішми від Усевишнього, згордарозглядається по церкві замість того, щоб зосередитисяна спілкуванні з Богом, а головне, не любить ближніх,засуджує їх, чваниться власними заслугами.

Митарі в Іудеї були збирачами податків. Їх середєвреїв ніхто не любив, вони вважалися безбожними,жорстокими здирниками. Так воно здебільшого й булонасправді. Але персонаж притчі про митаря й фарисея нетакий. Він усвідомив свій гріх. Він не тільки не схожийна інших митарів, але й на фарисея. Він стоїть здалеку,не сміє навіть голови підвести, настільки тяжкимивидаються йому власні гріхи. Митар розуміє, що колизмінить своє життя, в якому вже розкаюється, тофінансово потерпить, можливо, й крах, йому важковіддати всі гроші, забрані нечесним способом від інших,але не бачить іншого способу для порятунку і тільки б’єсебе у груди, виявляючи тим самим знак найглибшогожалю, і просить Бога про милосердя, яке полягає нетільки у Господньому прощенні, але й у допомозі статина праведний шлях.

Поміркуй і дай відповідь:Хто такі фарисеї? Чому фарисей вважав себе ідеальним взірцем побожної,

45

праведної людини? Доведи, що він молився не до Бога, а до себе.Яке переносне значення мають слова „бити себе в

груди”.Чим відрізняються фарисей і митар у своїх молитвах?

3.Як вилікуватися від гординіІснує єдині «ліки» від гордині і самолюбства –

смирення і скромність. Смиренна людина – це та, яка: довіряє Богові, більше за все бажає виконати Його

волю; за все дякує, радіє навіть у скруті; переживає за свої гріхи, намагається не образити

Бога хоча б найменшим із них, ніколи не забуваємолитися про те, щоб звільнитися від гріха;

не пишається нічим добрим, що в ній є чи що вонаробить, бо знає, що все це – лише милість Божа,дар Божий, а не її заслуги; не старається, щоб їїхвалили;

не відповідає злом за зло; нікого не судить, досебе ставиться вимогливо, до інших – поблажливо;

нікого не ображає, не дратує, не засмучує; і самане ображається, не дратується, не засмучується;

у кожній людині шанує образ Божий, любить ідрузів, і ворогів; вважає всіх кращими,достойнішими за себе, але не забуває і про власнугідність; служить людям, як Самому Христу;

не боїться нікого й нічого, але усвідомлює своюморальну відповідальність перед Богом.


… Славко займався уроками, коли до нього заглянувсусід Андрійко і покликав на вулицю. Довелосявідмовитися від запрошення. Але, побачивши, якзасмутився товариш, Ярослав запропонував: «Ти візьмивелосипед, покатайся. А я швидко вийду». У сусіда очізаблищали від радості. Подякував він другові, схопиввелосипеда… Та за півгодини у двері різко подзвонили.

46

На порозі стояв Андрій, мало не плакав і ледь чутнобурмотів: «У сусідньому дворі старшокласники захотілина твоєму велосипеді покататися. Я їм не дав. Тоді вонийого відібрали і почали топтати ногами. Все, що могли,зламали або зігнули. Ось, дивись», - і Андрій показавте, що донедавна було велосипедом. Та Славконесподівано поцікавився іншим: «А тебе не зачепили?» -«Ні!» - здивувався сусід. «Слава Богу!» На Пасху татоподарував Славкові новий складний велосипед, значнокращий на попередній.

Поміркуй і дай відповідь:Які ознаки смирення проявилися в поведінці Славка?

4.Як стати смиреннимБути смиренними в побуті означає не одягатися

крикливо, без смаку, а використовувати простий тазручний одяг, який налаштовуватиме на навчальну працю;не загромаджувати свою оселю непотрібними речами; невимагати у батьків грошей на не зароблені нами„мобілки”, комп’ютерні ігрові приставки тощо;обмежувати себе в їжі.

Бути смиренними у поведінці - не вмикати на повенголос магнітофон чи телевізор, пам’ятаючи, що поручсусіди, може, хочуть відпочити; ідучи вулицею, нерозмахувати руками, пропускати наперед старших.

Бути смиренними у спілкуванні - намагатися якомогарідше вживати слово „я”; розповідати те, що цікавить нелише нас; не наполягати на своїй неважливій думці; невживати у своєму мовленні брутальних слів; непринижувати інших; не глузувати.

Будьмо смиренними у спілкуванні з Богом означаєзмирити свою гординю; молитися, як митар у церкві,каючись у своїх гріхах і не демонструючи своєїзапопадливості; відвідувати храм Божий з духовноїпотреби, а не із звичайного обов’язку; любити Господабільше, ніж самого себе.

47


На класних зборах шестикласники обирають старосту.Першим виступає Юрко. „Я знаю, дорогі друзі, що васнайбільше цікавить, - запевняє він. – Тому я постійнобуду організовувати футбольні матчі, походи в ліс,відвідування кінотеатрів”. „Хочу підтримати кандидатуруЮрка, - додає його найкращий друг Миколка. – Вінсправді все уміє. Коли ж кожну справу робитимемо разом,порадившись, вислухавши всі думки, жити нам буде дужецікаво”.

Поміркуй і дай відповідь:За чию кандидатуру ти б голосував на цих зборах?

48

УРОК 10. Терпіння і справедливість

Ключовий вірш із Біблії: «Терпінням спасайте вашідуші» (Лк.: 21:19).





1. Для чого людині терпіння?2. Чи можна жити по справедливості?

Запам’ятай нові слова і поняттяСправедливість – винагорода праведним, смиренним і

терплячим та покара грішникам, які не покаялись. Терпіння – здатність людини переносити земні страждання:

хвороби, прикрощі, знущання, самотність, матеріальні нестатки.Терплячість – уміння не осуджувати людей за їхні недоліки і

переносити незручності, пов’язані з ними.

Біблійна історіяПритча про багача і Лазаря

Прочитай притчу і визнач її головну думку

Один чоловік був дуже багатий, одягав одяг виключноз порфіри та вісону і щодня розкішно бенкетував. А біляйого воріт день у день лежав убогий чоловік на ім’яЛазар, від хвороби вкритий струпами. Він готовий бувхарчуватися кришками, що падали зі столу багатого. Ітільки пси зализували його болючі рани.

Та ось сталося, що Лазар помер і ангели віднеслийого на Авраамове лоно.

За якийсь час умер і багатий. Потрапив він до пеклаі, терплячи там муки, звів очі до Неба і побачивАвраама та Лазаря. І закричав багатий чоловік:„Змилуйся, отче Аврааме, наді мною і пошли мені Лазаря,

49

нехай умочить у воду кінець свого пальця і мого язикапрохолодить, бо я мучуся в полум’ї цім!”... Авраам жепромовив: „Згадай, сину, про те, що ти вже прийняв зажиття усе добро, а Лазар промучився біля твоїх воріт.Тепер же він тут тішиться, а ти мучишся. А крім тоговсього, поміж нами та вами велика безодня поставлена:ті, що хочуть переходити звідси до вас, не можуть тогозробити. І не можна нам перейти до вас.”.

Тоді багач почав благати: „Тож хоч пошли, отчеАврааме, Лазаря у дім мого батька. Маю п’ятьох братів,і хай Лазар пояснить їм, щоб не повторили моїх помилоку земному житті і після смерті не опинилися у місцістраждань, які терплю я!” Авраам же сказав: „Непотрібно їм Лазаря. Вони мають Божі Заповіді,попередження пророків, Господню науку, і хай слухаютьїх!” Багач спробував заперечити: „Коли брати моїпочують когось із воскреслих, то покаються”. Та Авраамвідповів: „Якщо Божого Слова не слухають, то неповірять і воскреслим!” (Див. Луки 16:19-31).

Це цікаво!Ім’я „Лазар” у давньоєврейській мові означало „Божа

допомога”.А ще в євреїв існував звичай, за яким багачі

вмочували хліб у воду і витирали ним руки, нібисерветкою. Відтак цей шматочок кидали під стіл. Післягостини хліб викидали собакам, що жили біля воріт.

Поміркуй і дай відповідь:Хто такий Авраам? Що ти знаєш про служіння Господу?Чому Лазаря після його смерті ангели віднесли на

Авраамове ложе, а багатому довелося терпіти муки упеклі?

1. Для чого людині терпінняПритча про багача й Лазаря пояснює нам значення

терпіння в житті кожної людини. Розповідь про нихпобудована на протиставленні. Багач гожий і красивий,

50

гарно вдягнений, ситий, приємний з вигляду. Але віннепривабливий і страшний усередині, бо є жорстокобайдужим до страждань інших і немилосердним.

Бідняк не має нічого, лиш покритий струпами і тужитьза шматочком хліба, який і то дістається швидшесобакам, ніж йому. Але він красивий всередині, ботерпляче і мужньо переносить земні страждання. Він непроклинає ані багатія, ані Господа і навіть не проситьЙого про полегшення свого життя.

Притча навчає, що не вбогість сама собою даруєлюдині спасіння і святість, а терпіння у стражданнях,які ця вбогість породжує. Ісус вчить зносити нашінедуги, прикрощі, нестатки, бо за них Господьобов’язково винагородить нас у вічному житті. У тому йполягає суть і призначення нашого земного терпіння.

Необхідність проявляти терпіння відчуваємо буквальнона кожному кроці нашого повсякденного життя. Нас дратуєте, що через балакучість співрозмовника втратили зайвіхвилини на „мобільнику”. Обурюємось невихованістюсусіда по столу, який сьорбає юшку чи колупається вносі. Відповідаємо грубістю на нечемність відвідувачатеатру, який, запізнившись і пробираючись на своємісце, наступив нам на ногу. Висміюємо приятельку, якаодягла крикливу сукню на вечірку. Гніваємось наневдаху, який пролив сік на наш новий костюм. У такихситуаціях важливо не піддаватися спокусі зухвалоповчати приятелів та знайомих, а тим більше насміхатисяз них. Краще підтримати мудрою порадою, а то й непобачити їхніх недоліків, а вдома помолитися Господу зате, щоб допоміг позбутися цих недоліків.

Проте терпіння не слід плутати з терплячістю.Терпляча людина не нарікає лише на ближнього. Людина втерпінні не нарікає і на Господа, Який послав їйнепрості випробування, аби дати можливість спасти душу.

Поміркуй і дай відповідь:Чому зі своїми проханнями багач звертається не до

Лазаря, а до Авраама? 51

Чи можна на основі цього зробити висновок про те, щогрішник покаявся?

Чому Ісус Христос якось сказав, що легше верблюдовіпролізти крізь вушко голки, аніж багатому потрапити дораю?

Як може спастися багатій?Чи можуть спастися брати багатія?

Це цікаво!Яскравим прикладом довготерпіння було життя ченця

Києво-Печерського монастиря Агапіта, який жив в ХІстолітті. Він володів таємницями народної медицини, алелікував людей не лише її засобами, а й зцілював СловомБожим. Його пацієнтами були жебраки і бідняки, бояри ікнязі. Але ні з кого він не брав плати за лікування,знаючи, що всяка сила людини, її талант і покликання -від Бога, а не від неї самої. Тож Агапіт дав обітницюне полишати монастирських стін, а приймати хворихтільки у святій обителі. Цієї клятви він не порушивнавіть тоді, коли хворів князь Володимир Мономах.Агапіт передав йому лікувальне зілля, молився закнязеве здоров’я і зцілення його душі. І княжу недугубуло подолано, але сам цілитель за монастирські воротане вийшов, бо не мав права поступитися людській силі,адже допомагав людям силою Господньою.

Поміркуй і дай відповідь:Чим повчальна історія життя Агапіта Печерського?


Якось Тетянка взялася шити сукню своїй ляльці, тараптом вколола палець і з досади закинула роботу. Післяобіду вона спробувала продовжити своє заняття, алестібки виходили нерівними, нитки рвалися і врештізаплуталися остаточно. На очі дівчини навернулисясльози, вона сердилася і на ляльку, і на голку, і насукню, і навіть на яблуньку, під якою сиділа. Коли

52

сльози почали висихати, Тетянка помітила на деревціпавутинку. У той час, як дівчина захоплено розглядалароботу маленького павучка, подув вітер, і від тонкоїпавутинки залишились тільки обривки. Наляканий павучокутік на одну з гілок і, весь зіщулившись, сидів тамдоти, поки вітер не вщух. А потім розпрямив лапки,повернувся на попереднє місце і знову почав тягнутисвою срібну нитку. Його рухи були незвичайно швидкими,і перед очима дівчинки почав вимальовуватися дивнийвізерунок. Майстра нітрохи не засмучувало те, щосталося з його першою роботою...

Поміркуй і дай відповідь:Як би ти завершив це оповідання?

Перевір себе! Коли ти ідеш до церкви, однокласники

насміхаються над тобою: який, мовляв, праведний.Як правильно вчинити: вступити в дискусію,промовчати а чи лагідно запросити йти разом?

Одна учениця ніяк не хоче взятися за книжку. Якзробити: посміятися з її невігластва, розібратина класних зборах, розповісти про корисністьнавчання чи переказати цікавий епізод зпідручника?

Подруга не знає, яку сукню їй одягнути навечірку. Подумати, що це не моя справа, чизапропонувати переглянути черговий випускжурналу мод?

Під час відзначення вашого дня народженняприятель розбив ваш улюблений фужер?Посваритися, не подати вигляду, що це васзасмутило, чи пожартувати, що у вас у житті ще йне таке бувало.

Неприємний вам хлопчак навмисне обляпав васбагнюкою ще й обізвав нечупарою. Дати здачі,поскаржитися батькам або вчительці чипростягнути руку на знак примирення, а вдома ще

53

й помолитися за спасіння його душі?

Яку відповідь даси на такого отриманого тобою листа:„Рік тому зі мною сталося нещастя. Я втратила друзів і важко

захворіла. Тепер, коли б я мала втішатися своїм життям, я є свідокстраждань, що відвідали моє життя. Хіба Бог не дав життя длятого, щоб радіти, а тим часом я дуже терплю. Чому існуютьстраждання, якщо всі жахаються від нього? До кого маюзвернутися? Не знаю, що робити. Чому Бог допустив таке? Думаю,що жити нема змісту, бо яке значення має терпіння у життілюдини?”

2.Чи можна жити по справедливості Творець і Спаситель завжди бачить наші гріхи, сумує

про те, що не розкаюємося в них, але як дбайливийсадівник готовий почекати ще один сезон, дає можливістьпокаятися, бо тільки так можемо розраховувати насправедливість.

Щоб люди не розділилися на добрих і злих, Богсказав Адамові та Єві: „Все вам дозволено, окрім плодівз Дерева пізнання добра і зла”. Так було оголошеноформулу найвищої, Божої справедливості: дозволене все,що не заборонене. Однак змієва спокуса сатани штовхнулаперших людей на первородний гріх. Кара за непослух булаБожою – мудрою і справедливою: в поті чола свогоздобувати хліб насущний і в муках продовжувати рідсвій, тобто терпіти. Але з вини людей з’явився принциплюдської несправедливості: дозволене тільки те, щодозволене. Відтоді людина мріє жити за формулою Божоїсправедливості, але ніяк не може відійти від принципулюдської несправедливості.

Поняття справедливості тісно пов’язане з двомаіншими поняттями – прав та обов’язків людини, їївідповідальності за свої вчинки. У Загальній деклараціїправ людини, прийнятій свого часу міжнародноюОрганізацією Об’єднаних Націй, записано, що кожналюдина „має обов’язки перед суспільством”, в якомутільки й можливий „вільний і повний розвиток її

54

особистості”. І справді, якщо суспільство, державазабезпечують людині збереження її прав і реалізацію їїсвобод, то людина, у свою чергу, зобов’язанапідтримувати таке суспільство і таку державу, охоронятий захищати їх, сприяти вдосконаленню і розвитку. Кожналюдина зобов’язана знати чинні у державі закони ідотримуватися їх, нести відповідальність за порушення.Бо тільки там, де дотримуються закони, можна говоритипро існування соціальної справедливості. Але кожналюдина несе відповідальність не лише за виконаннядержавних законів, а й моральних. У жодному іздержавних законів не записано, що маємо вірити в Бога,ходити до церкви, молитися, але Божі Заповіді, у якихзакладена Господня справедливість, спонукають нас доцього.

Часто ми хочемо справедливості вже, негайно і тількидля себе. Нам раз у раз здається, що несправедливопоставили низьку оцінку, похвалили іншого, суддянесправедливо провів футбольний поєдинок. Але незабуваймо про те, що саме у випробуваннях і стражданняхвиявляється Господня любов до нас, тому маймо терпіння,не зазнавши справедливості на землі, дочекатися їх ужитті вічному.

Поміркуй і дай відповідь:Які права має людина перед Господом? Де Небесний Отець визначив наші обов’язки і правила

життя?Чому надуживання власними правами неминуче

призводить до порушення прав іншого?Чому дотримання прав ближнього і виконання власних

обов’язків вимагає від нас терпіння? Чи справедливо терпіти і страждати?

55

УРОК 11. Відповідальність за вчинки

Ключовий вірш із Біблії: «Від усякого, кому данобагато, багато від нього і вимагатимуть; а комудовірено багато, від того більше жадатимуть» (Лк.12:48).





1. Як розрізнити добрі і погані вчинки?2. Чому завжди слід бути готовим до

відповідальності за свої вчинки?

Запам’ятай нові слова і поняттяВідповідальність – виконання людиною певних зобов’язань, які

ставлять перед нею інша людина, суспільство, Бог.Вчинок – певна дія людини.Намір – рішення людини зробити що-небудь, досягти

результату.Покарання – реакція держави, батьків, Бога на порушення

людиною моральних зобов’язань чи правил співжиття, яка обмежуєправа цієї людини.

1. Як розрізнити добрі і погані вчинкиУсе наше життя складається з певних вчинків. Тільки

протягом одного дня ми можемо допомогти однокласнику урозв’язку незрозумілої йому задачі і провідати влікарні хвору бабусю, посваритися з кращою подругою ірозбити м’ячем сусідське вікно, поприбирати у квартиріі зіпсувати телевізор.

Як правило, вчинки супроводжуються добрими намірами.Наприклад, хотілося довести подрузі, що львівські

цукерки смачніші за київські, а та образилася, бо їїмама працює на фабриці «Рошен».

56

Думав знайти новий канал «Дискавері», який залюбкидивилися б і дорослі, і діти, але ненароком зіпсувавпульт управління.

Грав у принциповому поєдинку на перемогу, а м’яччомусь замість воріт полетів у вікно.

Поспішала провідати бабусю в лікарні і перебіглавулицю на червоне світло.

Прибираючи в кімнаті у мами, викинула папірець ізважливим для неї номером телефону.

Тож у кожному вчинку маємо пам’ятати не тільки пронаш намір, але й про відповідальність за йогорезультати. Далеко не завжди легко розібратися, якінаслідки матиме наш учинок.

Випадково кинули недогорілий сірник у відро ізсміттям – і зчинили пожежу.

Розпочали репетирувати вдома пісню до конкурсу – інакликали на себе гнів сусідки, яка відпочивала післянічної зміни.

Плануючи який-небудь вчинок, слід пригадати батьковіабо материні настанови, звернутися в молитві за порадоюдо Господа. Це ніколи не пізно зробити й тоді, коли вивже зробили недобрий вчинок. Набагато гірше, якщо винічого не зробите для того, щоб поправити йогонаслідки. Недобре вчинить водій, який зіб’є на дорозіпішохода, але він ще може надати йому першу медичнудопомогу, викликати швидку, підсобити родичам налікування, помолитися за здоров’я потерпілого. ЗначитьБожий голос добра переміг у ньому голос зла.

Біблійна історіяПритча про кукіль

Прочитай притчу та подумай, що таке кукіль

Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добренасіння на своєму полі. А коли люди спали, прийшов йоговорог і насіяв куколю (бур”яну) поміж пшеницею. Колизерно випустило колос, тоді показався і кукіль. Прийшлигосподареві робітники і кажуть панові: «Пане, ти ж

57

добре насіння сіяв на своєму полі! Звідки ж узявсякукіль?» Господар відповів: «Мій недоброзичливець,напевно, зробив це». Тоді робітники запропонували: «Томи підемо і повиполюємо бур’ян?» «Ні, - заперечивгосподар. - Виполюючи кукіль, ви можете вирвати разом зним і пшеницю. Хай поки разом ростуть аж до жнив, атоді я накажу женцям зібрати спочатку кукіль, пов’язатийого у снопки і попалити; а тоді тільки зібрати пшеницюі завезти її до моєї клуні» (Див.: Мт. 13: 24-30, 36-39).

Поміркуй і дай відповідь:Які образи притчі символізують добро і зло?Як Христос пропонує зробити вибір між добрими і

злими вчинками?


Мати мала одного сина. Виховувала його сама, бо булавдовою. Віддавала йому всю ласку і любов, але син неслухав маму. Часто перебував у непристойномутоваристві. Мати спочатку просила сина не чинити так,але намарно. Тоді жінка почала молитися. Одного вечорасин побачив маму перед образами на колінах. Вонанастільки втомилася, що заснула. Тоді син упав біляматері і почав цілувати її. Він припинив пиячити,залишив своє погане товариство.

Поміркуй і дай відповідь:Як матері вдалося подолати зло, що опанувало її

сином?Як по-іншому могли розгортатися події? Чому добро у будь-якому разі перемогло б?

2. Чому завжди слід бути готовим до відповідальності за своївчинки

Упродовж усього життя ми маємо усвідомлювати, щоГосподь – наш добрий, люблячий Небесний Отець, але

58

гріхи кидають нас в обійми сатани, який є лютим,жорстоким, безжальним.

Тим не менше Всевишній надалі залишає нас передвибором. Для Нього справжньою дорогоцінністю є кожендобірний колосочок, кожна незіпсована зернина, кожнаправедна душа, кожен добрий вчинок. Він, як дбайливийгосподар, повторює: „Лишіть, нехай росте до жнив одне йдруге разом. Господь забороняє діяти ангелам-женцям,нашим хоронителям. Навіть їм, Своїм слугам, Він недозволяє судити і наводити порядок.

Життя людини на землі – це випробування, мандрівка,залежно від якої ми отримаємо вічне життя. Бог не караєзлих, щоб разом із ними не терпіли і добрі люди.

Господь Сам вирішить, коли прийде час жнив і всерозсудить Сам. Лиш тоді ангели-женці зможуть відділитизерно від кукілю, праведника від грішника, синівЦарства Небесного від синів лукавого. І зробить Він цепід час Суду Божого, страшного для тих, хто чинив зло ізаслужив на покару власного сумління, яке більше недріматиме в ньому, і щасливого для того, хто страждавзаради інших і задля Бога. Зло буде покаране – рано чипізно, коли – не знає ніхто, тому маємо бути готові доСуду Божого в будь-яку хвилю.

Перевір себе!Як розуміти зміст народного прислів’я: „Що посієш,

те й пожнеш”.Перекажи і поясни зміст притчі за опорною таблицею:

Сіяч Син Чоловічий, Ісус Христос, Господь Бог

поле світ

добре зерноСини Царства Небесного, праведні люди,люди, які каються у сврїх гріхах

кукіль сини лукавого, грішні люди, люди,які не каються у своїх гріхах

ворог, що сіє диявол59

Жнива кінець світу, Суд БожийЖенці ангели

Як розуміння притчі про кукіль допоможе тобі змінитисвоє життя?

60

УРОК 12. Працелюбність. Винагорода за працю

Ключовий вірш із Біблії: «Не працюйте тільки пролюдське око, немов чоловіковгодники, а як рабиХристові, чиніть від душі волю Божу» (Еф.6:6).





1. Чому праця облагороджує людину?2. Чи будь-яка праця почесна?3. Як зробити свою працю духовною?4. Чим у праці шкодить заздрість?

Запам’ятай нові слова і поняттяПрацелюбність – позитивна якість характеру, що

характеризує людину, яка витрачаючи розумові, фізичні та духовнісили бере участь у створенні матеріальних та духовних цінностей.

Заздрість – невдоволення від того, що не маєш того, щомають інші.

1. Чому праця облагороджує людинуУ вільній, творчій праці в ім’я Господа, на благо

людей і суспільства найповніше розкриваються здібностіі можливості людини, утверджується її особистість.Разом з тим праця є й головним засобом розвитку людини.Насамперед у трудовій діяльності удосконалюютьсяфізичні й розумові здібності, відточуються вміння танавички, цінуються допомога інших людей, час. Інавпаки, підневільна праця людини, яка є лише додаткомдо машини і змушена цілий день повторювати ті саміоперації, морально чи фізично калічить людину.

Повчальне оповіданняОлесь Гончар

СоняшникиДвері відчинилися, і до кабінету несміливо вступила

61

огрядна дівчина в чорному шерстяному жакеті, запнутасніжно-білою хусткою.

- Оце, Меланіє, наш шановний гість, скульптор зістолиці, - заговорив сільський голова. – Він хочеліпити тебе для виставки.

Скульптор стежив за дівчиною з нещадною зухвалістюмитця. Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчативсі його творчі задуми. Трималася вимушено, силувано йнезграбно, криво посміхаючись і затуляючи губихусточкою. Спочатку це тішило, згодом уже починалодратувати. Художник провів у селянки кілька днів, алетак і не зміг її розворушити, не зумів „упійматиобраз”. Пригнічений творчою невдачею, вирішив, непопрощавшись з „героїнею”, утікати з села. Але те, щовін побачив по дорозі, приголомшило й осліпилоскульптора: на широчезній рівнині, скільки сягає зір,яскраво золотились соняшники. Стояли до самого обрію,пишноголові, стрункі й незліченні, випромінювали світлосвоїми жовтогарячими коронами. Аж ось із глибинизолотих плантацій білою чаєчкою виринула чиясь косинка,за нею з’явилась друга, третя. Дівчата рухалисяміжряддями, і там, де вони проходили, з соняшникамитворилось щось дивовижне. Втрачаючи свій царськийдрімотний спокій, вони зненацька оживали, золото тарілля, здавалось, летіло стрімголов назустріч однеодному і, з’єднавшись на мить у поцілунку, зновупустотливо розліталось врізнобіч. У передній із дівчатскульптор впізнав Меланію. Щось майже величне булозараз в її поставі, в погляді, в рухах. Не йшла, а нібинапливала із золотого духмяного моря, гордовипроставшись, легко й ритмічно подзвонюючи у своїзолоті литаври. Обличчя натхненно розшарілося і сталомовби тоншим, інтелектуальнішим, багатшим. Де взялась іврода, і характер, і чиста ідеальна чарівність ліній!Скульптор відчув раптом, як наяву молодіє, як уміння йобдарованість знову повертаються до нього. Запам’ятати,вхопити, виліпити! Отут, зараз, в цю мить!..

62

Поміркуй і дай відповідь:Що допомогло героєві оповідання „упіймати образ”

Меланії Чобітько? Як ви розумієте слова видатного українського

письменника і кінорежисера: „Прекрасна людина в бою заБатьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті занеї. Але найсвітліша краса її в труді”?

2.Чи будь-яка праця приємна і почеснаПраця завжди була невід’ємною частиною життя людини.

Коли Адам і Єва жили у раю, праця була для них приємноювтіхою. Але через гріх вона втратила таке забарвлення.Сказав Бог до Адама: „В тяжкім труді живитимешся з неїпо всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобіродити, і їстимеш польові рослини. В поті лиця твогоїстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неїтебе взято” (Бут. 3:17-19).

Але і в тяжкій праці Господнє милосердя не покинулолюдину. Бог дав їй здібності і таланти – головні засобидо її життя і праці. Мама доглядає дітей, варить їсти.Тато майструє, аби зробити умови життя сім’ї більшзручними. Працювати мають навіть найменші члени сім’ї.Маленький братик може застелити своє ліжечко, сестричка– заплести косички, старший брат допомагає молодшим унавчанні, сестра прибирає у домі.

Кожен має певну ділянку трудової діяльності: одинбудує, другий працює на полі чи коло господарства. Іншішиють, вишивають, гарно малюють, співають, складаютьмузику вірші. Треті навчаються.

Різні здібності і таланти є дарами Святого Духанам. Одному дано дар творити руками своїми, а іншому -талант до мудрого слова; третього Дух Святий наділивздібністю до знання. Хтось отримує талант знати мови, ахтось – навчати мов.

Праця кожного потрібна і почесна. Гріхом єнеробство, ухиляння від праці. Хто не працює, той неїсть, навчав апостол Павло, а тому, що багато хтопросто метушиться, не працює, а тільки робить вигляд.

63

Поміркуй і дай відповідь:Як ти розумієш слова апостола Павла?

Повчальне оповіданняЛ.Нечаєв

Як покататися на коникуНавесні, як тільки потеплішало, Дмитрика відвезли в

село. „Дідусю, - попросив хлопчина незадовго, -покатаєш мене верхи на коникові?” – „А ти зумієш?” –„Це дуже просто! Я вже катався. У нас у місті біляцирку конячок напрокат дають. Мама заплатила гроші – імене покатали”. Дідусь тільки посміхнувся у вус: „Унас, голубе, не за гроші – за інше катають. Зранечку ідізнаєшся...” Наступного дня, коли дідусь і Петрикприйшли до конюшні, хлопчина відразу ж застрибав: „Садимене швидше на Чижика”. – „Почекай, почекай. Типоснідав?” – „Та поснідав, поснідав!” – нетерплячевідповів Дмитрик. „А Чижик ще не снідав. Давайнагодуємо його”. Дмитрик приніс коневі пахучого сіна ізнову повернувся до дідуся: „Ну, поїхали, чи що?” - „Ати вмився?” – „Звичайно, вмився!” – „І Чижик любитьмитися”. Коли разом причепурили конячку, дідусь нарештіодягнув на Чижика вуздечку, всадив на нього Дмитрика –і коник пішов крокувати. Покатався хлопчик –задоволений до бабусі в хату побіг про все розповісти.А дідусь: „Зачекай, зачекай! Тебе бабуся по голівцігладила?” Провів Дмитрик долонею по чубові Чижика ізасміявся від задоволення. „От і добре, - сказавдідусь. – Послужили ви одне одному...”

Поміркуй і дай відповідь:У чому повчальний зміст оповідання?

3.Як зробити свою працю духовноюСлід пам’ятати низку приписів щодо того, щоб і праця

не стала гріховною, не обернулася на зло для інших.По-перше, праця має бути освячена Господом. Тому,

64

щоб сумлінно працювати, маємо молитися і вранці, іввечері, і під час служби у храмі Божому, щоб Господьблагословив нашу роботу.

По-друге, будь-який труд мусимо здійснювати звірою. Туди, де немає віри, приходить тільки злочиннабездіяльність або бездуховна дія.

По-третє, працю не можна перетворювати у свогокумира, надміру захоплюючись нею і задля неї забуваючипро Господа і церкву.

По-четверте, роботу слід здійснювати без поспіху,осмислено.

По-п’яте, праця має бути корисною, робити життяближнього легшим і приємнішим. Суспільна користькожного – першооснова щастя всіх.

По-шосте, праця має відповідати тим нахилам іздібностям, які подарував кожній людині Святий Дух.

Це цікаво!Відомий український філософ Григорій Сковорода

назвав працю людини згідно з її здібностями „сродною”,тобто даною від народження.

У книзі „Буквар світу” він, зокрема, писав: „Багатохто, потоптавши природу, вибирає для себе ремеслонаймодніше й найприбутковіше, але сим вони лишеошукують себе. Прибуток не є утіха, але муситьслугувати для задоволення тілесних потреб, а коли се йутіха, то не для серця; утіху для серця матимете успорідненій праці”.

Поміркуй і дай відповідь:Яку майбутню професію вважаєш для себе спорідненою,

„сродною”?


За легендою, Ангел смерті прилетів до АльбертаЕйнштейна і сказав: „Пора, збирайся!» – „Благаю тебе,зачекай! Бо в мене так багато незавершеного!” – і

65

геніальний учений попросив подарувати йому місяцьжиття. Рівно через місяць посланець з’явився вдруге.Однак Ейнштейн попросив іще місяць, щоб упорядкуватирешту справ. Ангел смерті неохоче погодився, алепопередив, що ця поступка остання. Тепер Ейнштейн дужеквапився і навіть сам собі дивувався, що здатен дотаких темпів роботи: усе було завершено і впорядкованораніше визначеного терміну. Однак минув місяць, таніхто не з’явився. Тяжке очікування змучило вченого, івін сам покликав ангела смерті. Але той здивувавАльберта ще більше, коли сказав, що свого він і такдобився: „Мені не потрібне твоє життя, мені потрібентвій поспіх, адже, поспішаючи, ти не міг замислитись івідступав від Духа Істини, вступаючи в бездумну ішалену гонитву, робив усе нові й нові помилки. І теперлюди, які використовуватимуть твої відкриття, принесутьсамі собі стільки зла, що на неї не вистачило б моєїзлої вічності”.

Поміркуй і дай відповідь:Чому працювати слід без поспіху?Який вид праці може зашкодити нашому духовному

життю?


Притча про робітників у виноградникуПрочитай притчу і поміркуй, чи схожий ти на її героїв

Царство Небесне подібне до одного господаря, який щевдосвіта вийшов найняти робітників у свій виноградник.Знайшовши кількох, погодив із ними плату по динарію задень і відправив на роботу. Згодом вийшов ще раз іпобачив він іще кількох чоловіків, які були на ринкубез роботи, і запропонував їм також попрацювати навинограднику. Так господар робив ще кілька разів черезбільший чи менший проміжок часу.

Коли ж настав вечір, то власник виноградника сказав

66

до свого управителя: „Поклич робітників і дай їмзарплату, почавши з останніх і закінчивши першими”.Прийшли ті, що приступили до праці останніми і взяли подинарію. Перші думали, що вони візьмуть більше. Але іїм по динарію дісталось. Тоді вони почали нарікати нагосподаря: „Ці тільки годину працювали, а ти прирівнявїх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту”. Панвідповів: „Не кривджу я, друже, тебе, хіба не задинарія згодився ти працювати у мене на винограднику?Тож візьми своє і йди. Але я хочу дати й тому, хтоприйшов останнім, як і тобі. Хіба я не маю правазробити зі своїми грішми так, як хочу? Чи твої очізаздрісні до того, що я добрий?”

Отак і в Царстві Небесному будуть останні першими, аперші – останніми!” (Див.: Мт. 20: 1-16).

Поміркуй і дай відповідь:Наскільки справедливим ти вважаєш розподіл грошей

господарем? Чи підходить до цієї історії популярний серед

частини людей вислів: „Не роби людям добро, бо воноповернеться до тебе злом”?

4.Чим у праці шкодить заздрістьХристова притча закликає нас цінувати працю кожного,

наскільки б мізерною вона не була.Уявімо собі звичайну побутову ситуацію. Ви всією

сім’єю прибираєте вдома. Старшому братові доручиливитрусити всі килими та хідники, сестрі – перемити весьпосуд і підлогу. Вам же дісталося найменше: попідливативазони. Звичайно ж, це робота найлегша, але чи незаслуговує вона так само на мамину і татову похвалу?

Однак зміст притчі далеко глибший. Виноградник слідрозуміти у ній як нашу душу. Кожна приходить до Господау свій час: котра в юному віці, котра – у зрілому, акотра – і під старість. Вечір є кінець віку, і кожен,хто навернувся до Господа, заслуговує на Його нагороду– благодать Святого Духа.

67

Тож притча про робітників у винограднику пояснюєнам, що праця – це не просто вироблення чого-небудь, цене тільки фізична дія. Праці потребує, перш за все,душа. І призначення такої праці – творити добрі діла.

Творити добро ніколи не пізно. І краще пізно, ніжніколи. З притчі випливає, що для Бога важливішою є несам процес духовної праці, а наше бажання цією працеюпослужити собі, ближнім і Всевишньому.

У духовній праці найбільшою небезпекою для кожного єзаздрість, тобто почуття роздратування, досади, викликанеякоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого;пристрасне бажання мати що-небудь, досягти, що є віншого.

Заздрість є „рідною сестрою” гордині, тож і„лікуватися” від неї слід тими ж „мікстурами” –щирістю, зичливістю, а головне – вірою і любов’ю.

Поміркуй і дай відповідь:Яку шкоду може принести заздрість іншим і самій

людині?Дехто схильний розрізняти заздрість білу

(доброзичливу) і чорну (злобну). Чи погоджуєшся ти зтакою думкою?

68

УРОК 13. Плекаймо свої таланти

Ключовий вірш із Біблії: «За кожне пусте слово, якескажуть люди, - дадуть відповідь судного дня за нього»(Мт. 12:36).





1. Що таке талант?2. Чи справедливо закопати свій

талант?3. Як примножити власні здібності?

Запам’ятай нові слова і поняттяЗдібності – уміння і схильності людини до певного виду

діяльності.Подвижництво - самовіддане використання людиною своїх

здібностей і талантів.Талант – особливі здібності людини.

1. Що таке талантКожна людина має дар Божий. Одній вдається добре

майструвати, іншій – малювати, третій – співати чиграти на інструменті. Одні пишуть, інші вправно роблятьоперації, треті прекрасно куховарять. А є люди, яківміють розвеселити або розрадити у важку хвилину.Комусь легко дається математика, а хтось добиваєтьсявисоких успіхів у спорті. Усі ці вміння людининазиваються здібностями або талантами. Слово „талант”має доволі давнє походження. У Римській імперії такназивали золоті або срібні монети.

Зараз же воно означає видатні природні здібностілюдини, уміння робити щось краще за інших. Нашомуталантові, як і всьому в земному житті, завдячуємоБогові. Однак усвідомлення нашого таланту як Божогодару зовсім не означає, що в якийсь момент ми можемо

69

„перестати грати в оркестрі життя”, тобто припинитипрацювати над собою, розвивати й удосконалювати своїздібності.

Поміркуй і дай відповідь:Яке значення мало слово „талант” у давньоєврейські

часи? Чи завдячує людина талантом тільки собі? Які таланти мали Авраам, Йосип, Мойсей, Давид,

Соломон? Що вони самі думали або казали про свої здібності?


Одного разу відомий диригент проводив репетиціюякоїсь симфонії, у якій брали участь сотня голосів ібезліч різних інструментів. В одному місці, коли весьхор голосно співав під акомпанемент органа, барабана ірізних труб, флейтист подумав: „При такій голосніймузиці мене не почують” – і перестав грати. У тоймомент диригент призупинив симфонію і голосно крикнув:„Чому ж флейта мовчить?” Чутливе вухо музиканта відразупомітило відсутність звуків флейти і тому для нього немогло вже бути довершеним, якщо хоч один інструмент незвучав.

Іноді людині здається, що її робота нікому непотрібна, що від неї нічого не залежить. Але це не так.Милосердний Господь кожного із нас наділив своєюфлейтою і хоче, щоб усі вони звучали – злагоджено ігарно.

Поміркуй і дай відповідь:Намалюй квітку рослини без пелюсток, а потім

проаналізуй, який дар має кожен із ваших однокласників,виріж пелюстки і запиши на них ці дари.

Біблійна історіяПритча про таланти

70

Прочитай притчу і визнач її головну думку

Маючи намір відлучитися на тривалий час, одинчоловік зібрав своїх робітників і роздав їм свої гроші.Одному дав п’ять талантів, другому два, а третьомуодин. Кожному – відповідно до його здібностей. Іпоїхав.

Той, якому дісталося п’ять талантів, негайно пустивїх у справу і набув п’ять нових талантів. Той, щоотримав від господаря два таланти, зробив те саме ітакож надбав два нових таланти. А той робітник, що маввід господаря лише один талант, зробив по-іншому -закопав його в землю.

Пройшло чимало часу, і господар повернувся. Вінзнову зібрав своїх робітників і зажадав від них звітупро свої гроші.

Перший приніс п’ять отриманих від господаря і п’ятьнових талантів. Господар радо похвалив його: «У маломути був мені вірним, то поставлю тебе управляти великиммоїм маєтком, тішся багатством разом зі мною».

Другий робітник приніс чотири таланти, і йогопохвалив господар і пообіцяв прилучити до своїхбагатств.

Підійшов і той, що одного таланта отримав, і сказав:„Я знав, пане, що ти сувора людина. Ти жнеш, де несіяв, і збираєш, де не розсипав. І я мав страх передтобою, тому сховав пішов твого таланта у землю. Отомаєш своє”

Тоді відповів йому розсерджений пан: „Рабе лукавий ілінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де нерозсипав? Тож тобі було треба віддати один талантлюдям, які міняють гроші, і, повернувшись, я взяв бисвоє з прибутком для себе».

І звернувся господар до слуг; «Візьміть від ньоготаланта і віддайте тому, що десять талантів має. Бокожному, хто має, дасться і додасться, а хто не має, -забереться від нього і те, що він має” (Див.: Мт.25:14-29).

71

Поміркуй і дай відповідь:Що зробили робітники з грішми, які дав їм господар?Скільки грошей заробив кожен із них?Як господар нагородив кожного з них?

2. Чи справедливо закопати свій талантНа перший погляд, рішення пана виглядає

несправедливим. Складається враження, що він заохочуєрізні шляхи до збагачення, більше того, потурає багатимі зневажує бідних. Але пригляньмось до біблійноготексту уважніше.

По-перше, кожному з рабів гроші дісталися задарма іне для власного користування та збагачення. По-друге,кожен із них добровільно й чесно повернув усе те, щоотримав і надбав додатково.

Але Ісусова притча традиційно має символічнийзміст. Господар у ній – це Господь наш Ісус Христос,робітники – це ми самі, а таланти – здібності, якімаємо.

Господь дав нам одвічні (від народження) таланти,наприклад, дар молитви. Від Святого Духа ми отримуємотакі дари: мудрість, розум, страх Божий, любов, мир,милосердя.

Але нам дісталися від Господа й особисті здібностіі таланти. Чи пізнали ми в собі цю здібність? Чи готовірозвивати її в собі? Чи знаємо, де можемо їїзастосувати? Маємо обов’язково дати собі відповіді наці питання.

Але, оцінюючи свої здібності, ми разом із тим неповинні аж надто захоплюватися ними, а тим більшехвалитися і чванитися, бо тоді гординя –найнебезпечніший ворог таланту.

Доброю „мікстурою” від переоцінювання власнихздібностей стане порівняння їх із можливостями іншихлюдей.

Поміркуй і дай відповідь:

72

Яке значення у твоєму житті мають дари Святого Духа– мудрість, розум, страх Божий, любов, мир, милосердя?

Самостійно знайди у журналі чи спеціальній книжцітест на виявлення здібностей і нахилів людини.

Чи об’єктивно оцінюєш ти свої можливості?Чому гординя – найнебезпечніший ворог таланту?Які таланти допомагали героям Біблії у їхньому

подвижницькому житті? Чи завжди талант спрямований на користь людям? Що

таке „слава Герострата”?

3.Як примножити власні здібностіГоловні секрети примноження власних здібностей такі:1) не переоцінювати їх, усвідомлювати, що вони

даровані Господом і Ним же можуть бути відібрані, як унерадивого раба із притчі;

2) підтримувати свій талант постійними вправами,наполегливою працею;

3) використовувати свої здібності тільки на добрісправи в ім’я Господа і ближнього;

4) постійно молити Всевишнього про підтримкуталанту, дякувати Йому за цей високий дар.

Тільки за таких умов нам вдасться не „закопати” свійталант, як зробив той самий раб із Ісусової притчі.


У пошуках праці один художник-портретист забрів доневеликого містечка. Там його клієнтом став обдертий,брудний, неголений пиячила, який замовив собі портрет істав позувати. Художник малював доволі довго і врештіпоказав готову роботу замовникові. „Герой” довгоприглядався до портрета. На полотні був зображенийелегантний чоловік. Гарно одягнений, з посмішкою наобличчі. Пияк ледве пробурмотів: „Але ж то не я! Я ж нетакий!” – „Але то є та людина, якою ти можеш бути”, -відповів митець.

73

Перевір себе!Що означає „закопати” свій талант?Організуй у себе в класі „Свято талантів”, на якому

головну увагу треба звернути не на те, як добревдається та чи інша робота, а як ця робота, цей дарможуть посприяти у підтримці і допомозі ближньому.

Підготуй усне повідомлення „Кого з великих людей явважаю особливо талановитим? Яку користь приніс іншимлюдям його талант?”

74

Розділ ІІІ. Етика людських взаємин у світліХристового вчення

УРОК 14. Послух і непослух

Ключовий вірш із Біблії: «Діти, будьте слухняні вусьому батькам, бо це Господові приємне!» (Кол. 3:20).





1. Що означає бути слухняним?2. У чому полягає внутрішній послух

людини?

Запам’ятай нові слова і поняттяНепослух – вияв гордині у ставленні до Господа чи ближніх, які

бажають тобі добра.Послух – готовність виконати волю Божу або прохання чи

розпорядження тих людей, що теж виконують волю Господа.Слухняність – готовність виконати прохання старших за

віком або за посадою.Чемність – уміння бути слухняним і ввічливим.


Притча про слухняного й неслухняного синаПрочитай притчу та скажи, хто зробив правильно

У день славного в’їзду Христа в Єрусалим Ісусрозповів народові ще одну притчу: „Один чоловік мавдвох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди-но,дитино, сьогодні у виноградник і попрацюй там!” Той безроздумів відповів: „Готовий, батьку!” Але не пішов.Тоді те саме сказав чоловік другому синові. Той сказав:„Я не хочу”. Але потім передумав, покаявся і пішов у

75

виноградник. Котрий же з них двох учинив волюбатькову?” (Див.: Мт. 21:28-31).

1. Що означає бути слухнянимЗ раннього дитинства хочеться проявити свою

самостійність, яка видається нам ознакою дорослості.Тому часто робимо не так, як нам радять батьки,учителі, просто люди, які мають багатий життєвийдосвід. Нам здається, що вони просто хочутьпродемонструвати свою владу над нами, що вони занадтостарі і давні, аби зрозуміти наші потреби, тому їхможна просто не слухатись, більше того, заперечувати,коли не пускають на дискотеку або докоряють занеприбрану кімнату, а то й гостро відповісти чинагрубити. Та чи приносив непослух яку-небудь користь?Він переважно призводив до сварки, до зіпсованогонастрою, до агресивності.

Натомість слухняна, чемна дитина завжди має ласку вбатьків та інших дорослих. Вона з готовністю виконаєдоручення дорослого поприбирати у квартирі, ретельнопідготується до уроків, радуватиме око кожного охайнимодягом і скромною зачіскою, дивитиметься корисні длярозуму телепередачі, віддаватиме перевагу пізнавальниміграм над азартними, чемно поводитиметься у товаристві,не шукатиме безглуздих пригод, не куритиме і незаглядатиме до чарки, дякуватиме оточуючим і Богові задаровані ласки.

Однак чемність – то лише зовнішній послух батькам істаршим. Дуже важливо подолати в собі причину непослуху– гординю. Бо саме горді діти часто зовсім не даютьспокою старшим: голосно розмовляють у присутностідорослих, грубо втручаються у їхню розмову, пустують ібігають і тим приваблюють до себе загальну увагу. Самехворі на гордість і самолюбство підлітки та молоді людині за що мають мудрі поради і застороги батьків,відмахуються від їх законних прохань і вимог, ніби віднабридливих мух; довіряють тільки власному досвіду,зовсім не маючи його; незмірно засмучують матерів

76

грубістю, непоштивим ставленням, хамством. Частобувають грубими, скандальними; полонені дияволом,промовляють нецензурні слова, замахуються рукою на ту,що народила їх.

Суворо сказано про таких у Біблії: „Хто залишаєбатька – той же, що й богохульник, і проклятий Господомтой, хто дратує матір свою”.

Повчальні оповідання

Зима. Снігу намело – не пройти. Увечері післяпершого заняття в недільній школі група дітей ізбатьками поверталася додому. Попереду через наметипробиралися дідусь і внучка. Він намагався йти поосвітленій доріжці, а вона весь час тягнула його втемноту. Навіть зауваження зробила: „Вічно ти мене неслухаєш!” Учитель, що замислений ішов позаду них, ажстрепенувся від такого речення: „А хто кого повиненслухати – дідусь внучку чи навпаки?” Дівчинці ця думказдалася несподіваною, і вона нічого не відповіла.Педагог сказав: „Тільки-но ми говорили, що всі бідипочалися через непослух. Адам не послухався Бога Отця.Вчинив, як самому захотілося...» І тут дівчинкависловилася: „Так то Адам. Це нас не стосується...”

Бруно ФеррероСин

Дві жінки брали воду з криниці. До них підійшлатретя. І старенький дідусь сів відпочити на камінчик.Ось одна жінка каже другій: „Мій син спритний ісильний, ніхто його не подужає”. – „А мій співає, яксоловейко. Ні в кого такого голосу, - каже друга. Атретя мовчить. „Чому ж ти про свого сина не скажеш?” –запитують у неї сусідки. „А що казати? – мовить жінка.– Нічого в ньому особливого нема”. Набрали жінки повнівідра води й пішли. А дідусь – за ними. Йдуть жінки,зупиняються. Болять руки, розпліскується вода, ломитьспину. Аж раптом три хлопці вибігли. Один через голову

77

перевертається, колесом крутиться, - милуються жінки.Другий пісню співає, соловейком заливається, -заслухалися жінки. А третій до матері підбіг, узяв унеї важкі відра й поніс. Запитують жінки в дідуся: „Нущо? Як наші сини?” – „А де ж вони? – відповідає дідусь.– Я тільки одного сина бачу!”

Поміркуй і дай відповідь:Як можна заперечити думку про те, що біблійні

історії не мають безпосереднього стосунку до нашогожиття?

Чому третій син миліший Господові за двох інших?

2. У чому полягає внутрішній послух людиниЗвичайно ж, можна засумніватися в тому, чи проявив

повагу до батька і другий син з Ісусової притчі, аджевін спочатку повівся з батьком зверхньо і нечемно.Звісно ж, нам не потрібно повторювати таких вчинків.Слід бути з батьками лагідними і прихильними,пам’ятаючи про те, скільки вони зробили для нас ужитті.

Але куди важливіше значення має внутрішній послух,що йде від самого щирого серця маленької чи дорослоїлюдини. Бога ми пізнаємо через серце і душу, томувнутрішній послух у спілкуванні з Господом відіграєособливо важливу роль.

Саме це має на увазі Ісус Христос у притчі прослухняного й неслухняного синів. Батько у ній – цеГосподь Бог, який запрошує до співпраці у своємувинограднику – Царстві Божому, Церкві. Сини – всі люди,які по-різному відповідають на це запрошення: одніобіцяють, але не дотримують слова, відходять від Бога,інші спочатку не приймають Слова Божого, але згодомповертається до Господа.

Ісус учить нас здобувати Царство Боже не обіцянками,а вчинками. Для Господа замало одних слів. Людина, щообіцяє і не виконує обіцянок, подібна до фарисеїв, яківважали себе праведними людьми, вивищувались перед

78

іншими і не визнавали своїх гріхів. Ісус більше любитьтих грішників, які бачать свої провини і каються заних. Такі люди здатні виправити свої вчинки і статикращими, ніж були до того.

Навичка послуху виробляється через послух дорослим,у першу чергу, в сім’ї і в школі. Це послухи побутові,навчальні і трудові.

Сказали тобі – зроби і не сперечайся, подобаєтьсятобі це чи ні. Хай від деяких послухів ти справедливобачиш мало користі для блага конкретних людей абовсього суспільства, але задля виховання свогохарактеру, вироблення навички послуху всі вимоги слідстаранно виконувати.

Коли ж послух суперечить нашим внутрішнім принципам,коли звеліли робити те, що совість і Закон Божийзабороняють, і не дозволяють робити того, що велитьБог, то необхідно пригадати слова апостола Павла: „Видорого куплені, - тож не ставайте рабами людей!” (1 Кор. 9:23).

Отож, коли ми молимося і віддаємо себе Ісусові, небудьмо голослівними, як перший син із притчі. Як биважко нам не було, стараймося дотримуватися Божоїнауки. А в тих випадках, коли важко виконати своюобіцянку, треба просити Бога, щоб дав нам силудотримати свого слова.


Неля сиділа в кріслі й читала книжку. Мама милапідлогу. Стомлена, вона раз у раз зупинялася, розгиналаспину. Дівчинка попросила її: „Мамо, ти посидь. Нетреба так поспішати”. Та мама спішила: сьогодні вона здонькою має йти в ляльковий театр. За хвилину Нелязнову озвалася: „Мамо, ну відпочинь же трішки!” Мама,не підводячи голови, мовчки дотерла підлогу. Потімзаходилася мити вікно в кухні. Неля відклала книжку,ходила за матір’ю, заглядала то з одного, то з другогобоку: „Хіба неодмінно сьогодні? Можна й завтра прибратив кухні...»

79

А мама чомусь посміхалась і, поспішаючи, пораласядалі. Пообідавши, Неля почала швидко одягатися. А мама,наче навмисне, шукала собі якоїсь роботи: мила тарілки,чистила виделки і ложки. Донька нарешті розсердилася:„Мамо, ну яка ж бо ти... справді! Ввечері почистиш! Ітак уже стомилася. А в театрі дрімати будеш. Скажеш:„Нецікаво!”

Поміркуй і дай відповідь:Чи можна назвати Нелю люблячою дочкою? Що спільного в Нелі з маленькою ученицею недільної

школи і першим сином, про якого розповідав ІсусХристос?

Перевір себе!1.Що таке послух? 2.Чому він необхідний людині? 3.Чи будь-яку людину потрібно слухатися?4.Що таке непослух? 5.Як він пов’язаний із впертістю?6.Коли у нашому житті ми чуємо запрошення

працювати у Божому винограднику? Як тивідповідаєш на таке запрошення?

7.Чи дотримуєш свого слова?8.Чому Ісус Христос є взірцем послуху і смирення

для людей?

80

УРОК 15. Повага до людей

Ключовий вірш із Біблії: «Пошаною один одноговипереджайте» (Рим. 12:10).





1. Чому людей не можна ділити начужих і своїх?2. Як живеться людині, відлученій від БожогоЦарства?3. Як маємо ставитись один до одного?

Запам’ятай нові слова і поняттяПовага - почуття шани, прихильне ставлення до ближнього,

що ґрунтується на визнанні вищості іншого, його гідності.Пошана – почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих

чеснот або позитивних якостей; шана до Бога.

1. Чому людей не можна ділити на чужих і своїхСуспільство часто поділяє людей на своїх і чужих, на

тих, які гідні поваги та почестей, і тих, які їх негідні. Натомість християнська церква завжди вбачаласвоє призначення у прилученні до віри якомога більше„чужих”. Християнин зобов’язаний простягнути чужим рукуприязні та допомоги.

Біблійна історія Притча про загублену вівцю

Прочитай притчу і поміркуй, кого символізує загублена вівця

Христос, проповідуючи в Капернаумі, зайшов зі Своїмиучнями до храму, і, побачивши Його, збирачі церковнихподатків запитали Петра, чи заплатить і їхній Учитель.Випередивши апостола, Ісус поцікавився: „Як ти думаєш,Симоне: царі земні з кого беруть мито – зі своїх чи зчужих?” Петро й не сумнівався у відповіді: „З чужих!”

81

Тоді Ісус запропоновував Симонові сходити до моря,закинути вудку і в роті першої ж риби, яку впіймає,знайти дрібну грецьку срібну монету для податку:„Віддай її за Мене й за себе”.

Спантеличені апостоли перепитали Ісуса: „Хто ж тодінайбільший у Царстві Небеснім?” Він покликав дитину іпоставив її серед них, промовивши: „По правді кажу вам:хто впокориться, як дитина оця, той найбільший уЦарстві Небеснім!”

„... Коли має який чоловік сто овець, - провадивІсус далі, - а одна з них заблудить. То чи він непокине 99 овець у горах і не піде шукати заблудлої? Ічи не буде радіти за неї найбільше, коли пощаститьзнайти її? Більше, ніж за всіх 99 незаблудлих овець”(Див.: Мт. 18:12-14; Луки 15:3-7).

Це цікаво!Образи пастуха й овечої отари були обрані Сином

Божим для Його притчі не випадково.Коли вівця заблукає, відлучиться від стада, вона,

змучена і пригнічена, лягає на землю. Тварину охоплюєнемовби параліч. Коли пастух її знайде, вона не в силіпіднятися на ноги. Пастух бере її на свої плечі, несе,пригортаючи її до серця, виказуючи їй тим самим своюлюбов.

Пастух у ті часи вважався символом доброти ідбайливості, адже ніс відповідальність за добро цілоїродини, громади людей, які довірили йому свою дрібнуживність. Він мав бути не просто уважним, щоб нерозгубити отари, не просто сміливим, щоб у будь-якиймомент кинутись захищати овечок від якого-небудьхижака, пастух мав відчувати себе другом тварин, умітизнайти з ними спільну мову і довіру.

За часів земного життя Ісуса в Палестині було багатоовець, і вівчарство належало до головних занятьпівденних народів. Пастухи, що були переважно вашоговіку або не набагато старшими, відповідаючи за отару,знали кожну овечку по імені, знали, як вона виглядає,

82

який у неї голос, мусили допильнувати, щоб кожна овечкамала їжу і воду, була захищена від злодіїв і вовків.Загубити вівцю було великим нещастям для пастуха, тому,коли так траплялося, він залишав ціле стадо і вирушавна пошуки.

Ще у Старому Заповіті Давид прославляє Бога якДоброго Пастиря: „Господь – то мій Пастир, тому внедостатку не буду, - на пасовиськах зелених оселитьмене, на тихую воду мене запровадить! Він душу моювідживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежкахсправедливості” (Пс. 23:1-3).

Символізм є й у самих цифрах. Адже й одиниця, і стоу сумі дають ту саму одиницю, що означає початок. Ацифри 99 і кожна зокрема, і в сумі дають 9, щовважається символом кінця.

Поміркуй і дай відповідь:Пригадай, ким був за професією Давид у юності? Які якості виховала в ньому ця професія?Як вони йому знадобилися?

2.Як живеться людині, відлученій від Божого ЦарстваПорівняння Господа з Пастирем не є випадковим. Він,

як і Пастух, шукає вівцю (заблудлу душу) не тількитому, що вона цінна для Нього. Але й тому, що вонабезсила собі допомогти і сама не зможе повернутисядодому.

Відлучення овечки від отари є символічним. Ісусговорить, що людям, які відійшли від Божого Царства,так само важко повернутися назад. Людина, яка покинулаБоже Царство, наче паралізована, пригнічена. ГосподьСам іде шукати таку людину, бере її ніби на руки,пригортає. Така любов має силу зцілення. Як той пастир,Господь, коли мова йде про навернення душі, завжди береініціативу на Себе. Ісус іде до загублених овець, щобпринести їх до Господаря, до Отця. Так зробив СинБожий, прийнявши чоловічий образ і народившись від ДівиМарії.

83

Бог тішиться однією загубленою і віднайденою овечкоюбільше, ніж 99 іншими. Він залишає їх, ідучи шукатиодну, бо розуміє, що вони у відносній безпеці, а вона –у страшній небезпеці.

Господь іде шукати загублену овечку, втраченулюдську душу, залишивши 99 інших, бо для Нього важливане маса, а кожна окрема особа, особистість. Ми всі Йогодіти.

Місія Ісуса полягає в тому, щоб вирвати з руклукавого жертву і принести її до Отця. Радість Господає в прощенні.

Притчею про загублену вівцю Ісус пояснив людям, якВін їх любить, як боронить від духовних злодіїв і тих,хто веде їх на злу дорогу. Добрий Пастир знає всіх наспо імені, знає всі наші думки і почуття, всі нашітаємниці, наші сили і наші немочі.

Поміркуй і дай відповідь:Чому саме з вівцями були пов’язані давні язичницькі

обряди жертвоприношення? Як ти ставишся до цитати радянського лідера середини

ХХ ст. Й.Сталіна: „Втрата однієї людини – це трагедія,втрата мільйонів – це вже статистика”?

Чому вміння прощати є найбільшим благом кожноїлюдини?

Що легше: простити чи прийняти прощення?

3. Як маємо ставитись одне до одногоХристос розповів нам притчу про заблукану вівцю іще

з однією метою – навчити нас так само ставитися одне доодного, допомагати не заплутатися у гріхах, ітиправедною дорогою до Господа і до власного духовногоспасіння.

Ми, на жаль, залюбки готові покепкувати надоднокласником, котрий одягнутий скромніше за нас, наддідусем, який покульгує з паличкою на вулиці, надогрядною тітонькою зі шкільної їдальні. Достатньотоваришеві неправильно розв’язати задачу, як ми нерідко

84

оголошуємо його бездарем. А як отруює життя хлопчикам ідівчаткам приклеювання образливих прізвиськ, щовказують на їхні фізичні вади, принижують їхнюгідність.

Або пригадаймо себе в розмові з друзями. Почувшидумку, яка нам не подобається, ми тут же перебиваємоодне одного, а далі ображаємо й ображаємось, удаючисьдо лайливих слів чи до стусанів.

Господь готовий порятувати нас, даруючи нампрощення, якщо ми покаємось. Давайте будемо готовіпростягнути руку прощення своїм близьким і навіть своїмнедругам.


Хлопчина, відірвавшись на мить від комп’ютера,заявляє своїй однокласниці, що нудьгує над підручником:

„Уявляєш, Олесю, якими примітивними були нашіпредки! Вони навіть комп’ютера не знали! Упевнений, уминулі часи не було людей, гідних нашої поваги”.

Дівчинка замислилась і незабаром відповіла: „Але жтвій комп’ютер з’явився завдяки відкриттям багатьохпоколінь учених, а мудреці мали змогу пізнавати світ,бо були ті, хто вирощував хліб, який годував усіх, хтобудував оселі, майстрував, навчав...”

Поміркуй і дай відповідь:Як можна продовжити цю дискусію?До яких висновків вона приводить?

Це цікаво!У давнину було різне ставлення до людей. Нелегкий

обов’язок оборони землі від численних ворогів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри,шляхта, тому вони вважалися знатними, найкращими,безумовно вищими за мешканців чи села самим фактомсвого народження. Кара за поранення або вбивствошляхтича була суворішою, ніж за подібний вчинок

85

стосовно простої людини. У наш час не гідними поваги дуже часто навпаки

вважають людей, не схожих на інших.

Перевір себе!Як сказано про прощення у щоденній молитві

християнина „Отче наш...”?Прочитай байку Євгена Гребінки „Лебідь і Гуси” і

поясни, чому Гуси спробували принизити Лебедя,закидавши його багном та чи вдалося їм це зробити.

Перекажи і прокоментуй Христову притчу про заблуканувівцю, доповнивши таблицю:

Добрий Пастир Господь Ісус Христосстадо (отара)

овецьзаблукана вівця

Проведи собі іспит сумління «Чи пам’ятаю Ісусовупритчу про заблукану вівцю?»:

- Чи ціную я неповторну думку людини? - Чи вболіваю за те, аби людина ця не усамітнилася,

не замкнулася в собі, не образилася? - Чи відчуваю власну відповідальність за приятеля,

який не виконав домашнього завдання, за подругу, якаобманює вчительку, за сусіда, що лихословить, зазабіяку з двору?

- Чому вони стали такими? Чи не тому, що ми свогочасу відкинули їх, не рятували, як заблуканих овець?

- Чи не тому, що однокласник, якого ми назвализубрилкою, вирішив, що краще не виконувати домашніхзавдань?

- Чи не тому, що сусідський хлопець, якого всізнають лише як забіяку, змушений „виправдовувати” такузагальну думку про нього?

- Чи не тому, що ніхто вже не вірить у те, що твояподруга може не обманювати?

Склади план твору „Що означає поважати людей?”

86

УРОК 16. Співчуття та милосердя

Ключовий вірш із Біблії: «Блаженні милостиві, бопомилувані вони будуть» (Мт. 5:7).





1. Що таке справжнє милосердя?2. Як проявити співчуття?

Запам’ятай нові слова і поняттяМилосердя – почуття, завдяки якому людина допомагає іншій

не з вигоди, а з внутрішньої душевної потреби.Співчуття – жаль до ближнього, прагнення підтримати його і

допомогти.


Притча про милосердного самарянинаПрочитай притчу та скажи, хто вчинив правильно

Нова притча Ісуса про милосердного самарянинапрозвучала для євреїв, як грім з ясного неба. А було цетак. Один фарисей вирішив випробувати Христа ізвернувся до Нього із запитанням: „Учителю, що робитимені, щоб вічне життя осягнути”. Ісус просив пригадатинастанову Мойсеєвого Закону: „Люби Господа Бога своговсім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силоюсвоєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, яксамого себе”. Тоді фарисей запитав лукаво: „А хто то ємій ближній?”

На те Ісус промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалимудо Єрихону. І попався розбійникам, що обдерли його ізавдали йому рани та й утекли, покинувши ледве живого.

87

Проходив випадково тією дорогою священик, побачивпобитого і проминув. Так само і левит подивився напотерпілого – і пішов далі, не допомігши.

Коли ж проходив дорогою якийсь самарянин і натрапивна згорьованого, то змилосердився над ним. Він обв’язавйому рани, наливши оливи й вина. Потім посадив на свогоосла і підвіз потерпілого до готелю і поклопотався пронього. А наступного дня, коли від’їждав, вийнявсамарянин два динарії, віддав їх господареві і сказав:„Потурбуйся про нього, а як витратиш більше, ніж тут є,то заплачу тобі, коли повернуся...” (Див.: Лк. 10:25-37)

Повчальна поезіяНіна Воронюк

А ще було вечірньою порюДавним-давно – рокам згубився лік,Тоді попід скелястою гороюІшов до Єрихону чоловік.

Між скелями розбійники блукали,Прохожий опинився серед них.Його побили і пограбували,Й покинули. Знесилений, він стих...

Аж ось виходить рабин на дорогу.Лиш глянув, а спинятися не став,Бо поспішав на службу в синагогу,Ішов і молитовник свій гортав.Минає час. Левит проходить мимо.Несе в талмудах правду для людей.Знавець законів жив непогрішимо.Вмирає хтось? Та це ж не іудей...Темніє. Йде прохожий самарянин,Його блага годинонька несла:Нещасному оливи злив на раниІ висадив дбайливо на осла...

Важка для самарянина дорога.І хоч страждальця він не знавІ тільки оддалік чував про Бога,

88

І сам не знав, що Бога в серці мав.

Поміркуй і дай відповідь:Як Ісус Христос відповів на запитання: «Що треба

робити, щоб осягнути вічне життя?»?Чим прославилося в біблійній історії місто Єрихон?Котрого з подорожніх можна назвати ближнім

постраждалому?

1. Що таке справжнє милосердяУ притчі про милосердного самарянина є чотири

дійові особи.1. Побитий чоловік. Він лежить поранений, без

жодного вбрання та документів. Хто він є, до якогонароду належить? Який його соціальний стан? Та хібаважливими в той момент є такі запитання? Коли б він буводягнений і здоровий, сам би розповів про все. А заразвін просто стражденний, потребує співчуття і допомоги.На початку притчі Ісус дає знак, що людина у потребі єближнім.

2. Священик. Він мав страх, бо думав, що цейчоловік мертвий, а дотик до мерця робив єврея нечистим,а це позбавляло його можливості служити у храмі. Такийчоловік, згідно з ритуалом, мусив від трьох до семиднів очищатися. Священик вважав, що його першимобов’язком є служба Богові, а не добрі вчинки дляближнього.

3. Левит. Так євреї називали помічника священика,сучасного диякона. Левит міг доторкнутися до мерця, алевін боявся, щоб це не був той випадок, коли один ізрозбійників вдає з себе пораненого, а інші тим часомстоять на сторожі. Коли подорожній приходив на поміч„пораненому”, розбійники нападали на нього. Длязвичайного подорожнього важливим було врятувати своєжиття, а не допомагати ближньому. Священик і левит неналежать до звичайних подорожніх. Закон вимагав, щобвони, перш за все, подали допомогу пораненому. Передними ставала проблема, що важливіше: закон про очищення

89

чи закон про любов.4. Самарянин. Він є світською людиною, чужинцем,

ворогом євреїв, слухачів Ісуса, навіть згадки про якогоє для них неприйнятними, однак саме він є символомправильного розуміння морального Закону Мойсея. Ізтрьох подорожніх тільки самарянин змилосердився і томує у стократ кращим за іудейського священика та левита.

Притча про милосердного самарянина вчить на любитиодне одного, співчувати іншим, а також любити ворогів,як своїх ближніх. Христос навчає нас правдивої любовісловами апостолів: „Хто каже, що любить Бога, а братасвого ненавидить, той не правдомовець” (Ів. 4:20);„Нову заповідь даю вам, щоб ви любили одне одного” (Ів.13:34).

Поміркуй і дай відповідь:Чому милосердя є ознакою найбільшої близькості до

Господа?Кого ми вважаємо своїми ближніми?Ким є для нас самарянин?Що означає допомагати своєму ближньому?

2.Як проявити співчуттяПовчальні оповідання

Бруно ФеррероОдна багата пані в Англії хотіла переконатися в

жертвенності і доброті сусідів, яким вона завждидопомагала. Вона переодягнулася на жебрачку, щоб ніхтоїї не впізнав і пішла від хати просити милостиню. Одніїї проганяли, інші давали шматок засохлого хліба, щеінші – зів’яле яблуко, і тільки в одній убогій хатиніїї гостинно приймали і годували. Другого дня воназібрала гостину і запросила всіх, що їх вона того вчоравідвідала. Для кожного гостя було позначене місце пристолі. І кожен знайшов на своїй тарілці точно те, щовін вчора їй дав. Одні тарілки були порожні, в інших –сухий хліб, у третіх – зів’яле яблуко..

90

* * *Біля входу до великого храму каліка щодня просив

милостиню. Священнослужитель щодня щось клав у йогопокриту струпами руку. Але одного разу священик не мавнічого при собі. Він просто потиснув каліці і сказав:„Вибач, друже, сьогодні мені нічого тобі дати”. Анещасний чоловік аж прояснів: „О, мій пане, сьогодні видали мені найбільше!”

* * *У середині минулого століття в Індії жив

справедливий чоловік Махатма Ганді, який усе своє життяприсвятив боротьбі за незалежність батьківщини віданглійського панування. Коли ж йому нарешті вдалосяпереконати колонізаторів надати Індії свободу, у країнівибухнула війна між двома релігійними групами –індусами і мусульманами. Ганді вважав, що це є війнабратів, які повинні жити у згоді. На знак протесту щодоцих кровопролить Ганді почав молитися і постити.Оскільки обидва угруповання вважали Ганді своїм героєм,вони боялися, щоб він не помер з голоду, й уклали міжсобою перемир’я.

Одного разу до Махатми прийшли два індуси. „Я підудо пекла”, - сказав один із них, й очі його наповнилисяболем. Він розповів про те, що мусульмани вбили навійні його сина і він із помсти вбив невиннумусульманську дитину. Ганді довго дивився із співчуттямна нещасного і зрештою промовив: „Я знаю дорогу, якоюможеш вийти з пекла”. В очах індуса забриніла надія.„Знайди сироту, візьми його до свого дому і виховай яксина. Але мусиш взяти мусульманського хлопчика”. Колиіндус почув таку пораду, в його погляді змішалися жах,біль, ненависть, лють та огида. Здавалось, він заразуб’є свого улюбленого героя. Але, роздумавши, вінзрозумів суть поради Ганді.


1.Продовж розповідь про багату пані з Англії.2.У чому її повчальний зміст? 3.Як розуміти вислів з Євангелія: „Якою мірою

міряєте, такою вам відміряють”.4.Яке милосердя проявив священик до каліки, коли

нічого не поклав у його руку?5.Чому порада Ганді змінила серце згорьованого

індуса?

Це цікаво!Молитва – теж добрий подарунок і справа милосердя.

Помолитися за когось – значить допомогти людині употребі, порятувати ближнього від гріха і біди.

Перевір себе!Пригадай діла милосердя для душі і тіла, заповнивши

таблицю:

Ділами-лосердя

для тіла для душі

1.2.3.4.5.6.7.

Усно наведи приклади до складеної таблиці на основіжиттєвого досвіду чи того, що прочитав або почув.

Розв’яжи таку ситуацію:Біля церкви ви помітили давно неголеного і немитого

чоловіка, який просить милостиню. Рука потягнулася докишені за мідяком, та вас зупинив окрик: „Невже дасигроші цьому п’яничці? Адже за хвилю він їх проп’є!”...

92

Підготуй повідомлення про справи милосердя святогоМиколая.

Чим ти хочеш бути схожим (схожою) на нього?

93

УРОК 17. Вміння прощати

Ключовий вірш із Біблії: «А коли ви не будете людямпрощати, той Отець ваш не простить вам прогріхів ваших»(Мт. 6:15).





1. Чому важливо навчитисяперепрошувати людей?

2. Що є спільного і відмінного упробаченні і прощенні?

3. Як прощення облагороджує нашудушу і рятує ближнього?

Запам’ятай нові слова і поняттяБлудний – той, що не тримається дому, блукає; той, що має

шкідливі звички і якого береться блуд..Марнослав’я – хворобливе прагнення привернути до себе увагу,

будь-якою викликати захоплення свою особою.Пробачення – добровільна відмова від образи на людину.Прощення – добровільна відмова від звинувачень іншої людини у

певних гріхах.

1. Чому важливо навчитися перепрошувати людей


– Перепрошую за настільки пізній дзвінок, але чи немогли б ви...?

– Вибачте, ви не виходите на наступній зупинці..– Пробачте за нескромне запитання, а ви...?– Звиняйте за нескромність...– ... за запізнення...– ... за те, що переб’ю Вас...– ... залишу на якийсь час...Скільки разів у житті доводилося нам чути слова

перепрошень і вибачень. Скільки разів ці слова94

приносили вам відчуття полегшення і радості за себе йза ближнього.

У Японії перепрошують при найменшому порушенніетикету, наприклад, якщо одна людина ненароком зачепилаіншу у вуличній чи транспортній юрбі, при томудивляться просто в очі, природно посміхаються, безбудь-якого роздратування, причому перепрошують однеодного обоє: один – „за мою незграбність”, інший – „замою нерозторопність”...

Якщо ми образили словом, а часом і вчинком матір,батька, друзів, близьку чи далеку людину, нас неполишає почуття вини. Сумління і пам’ять мучать нас,втрачаємо апетит і сон. У таких випадках простонеобхідно, переступивши межу марнослав’я, егоїзму,гордині, спробувати попросити пробачення у тих, когогірко образили. Не біймося, що таким чином нібитопринизимо себе. Так можемо визволитись від моральнихнаслідків свого вчинку, очистити душу.

2.Що є спільного і відмінного у пробаченні і прощенні

Пробачення – це сестра покаяння.У людині поряд із її вадами та гріхами, на щастя,

існує і відчуття „спільної вини”, закладене СамимГосподом, і людина усвідомлює його тільки в певнихжиттєвих ситуаціях. Наприклад, діти не усвідомлюють, щовони від народження живуть за рахунок своїх батьків. Атому й вини перед ними не відчувають. Тому тільки післявтрати батьків приходять до них надто запізнілі важкірозкаяння та жаль.

Ще менше відчуваємо за життя свої зобов’язання, азначить і почуття вини перед Господом, завдяки Якомуприйшли на світ, здобули всі дари життя.

А між тим, уся духовна історія людства навчає насприкладом Господа, як маємо прощати одне одному.

Біблійні історіїПрочитай і дай відповідь, що є прощення

95

Коли ще наші прародичі Адам і Єва згрішили, ГосподьБог змилосердився над ними, обіцяв їм Спасителя.Скільки разів народ відвертався від Бога, але колинавертався, Господь знову і знову прощав його іблагословляв.

Послав Він людям і останнього з пророків ІванаХрестителя, який проповідував покаяння, а розкаяниххрестив у ріці Йордан на знак Божого милосердя іпрощення.

Врешті, Бог посилає на землю Свого ЄдинородногоСина Ісуса Христа, Який закликає: „Покайтеся і вірте вЄвангеліє” (Мр. 1:15).

Ісус прийняв запрошення прийти в дім митаря Закхея,якого всі вважали великим грішником. А той,розкаявшись, удостоївся таких слів Христових: „Сьогодніна цей дім зійшло спасіння” (Лк. 19:9-10).

Христос простив навіть Петрові своєму апостолові,якому пообіцяв, що на ньому збудує Свою Церкву, колитой тричі відрікся від Нього. Господь не відмовився відсвоїх слів і зробив Його Своїм наступником на землі.

І розбійникові, що був в один із Ним деньрозіп’ятий на хресті за свої злочини, Христос пообіцяв:„Істинно кажу тобі, ще сьогодні будеш зі Мною в раю”.

Але чи не найкращим прикладом того, як Христосприймає тих грішників, що каються, є Марія Магдалина.Усі, хто знали її, справедливо вважали її великоюгрішницею, а тому ставилися до неї зі зневагою. Увідповідь на закиди фарисеїв, Ісус прорік: „Прощаютьсяїї численні гріхи, бо багато полюбила” (Лк. 7:47),тобто розкаялась у своїх гріхах. І саме цю грішницюХристос сподобив стати свідком Його мук на Голгофі, бо,крім Івана, там не було нікого з апостолів.

У такий спосіб Ісус приймає всіх, що приходять доНього з розкаяним серцем і просять про прощення своїхгріхів, навіть великих і численних. Таким є безмежне іневимовне Боже милосердя.

Апостол Петро підійшов якось до Сина Божого і96

запитав Його: „Господи, скільки разів брат мій можезгрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семираз?”

Чому, на вашу думку, Петро запитав про прощеннягріхів, вчинених проти нього самого, а не проти Бога?

Ісус відповів: „Не кажу тобі до семи раз, але аж досімдесяти раз по семи!”

Віддавна число „сім” вважалося у багатьох народівособливим, таким, що приносить щастя й удачу. Доситьпригадати численні українські приказки та прислів’я,наприклад, „сім раз відмір – один раз відріж”. ТомуПетро і вжив у своєму запитання саме цю цифру. Ісусзбільшив її у сімдесят разів, тобто фактично довів їїдо безконечності. Тож прощати сімдесят разів по сімозначає прощати завжди.


За мотивами Чарльза Діккенса

Сімдесят разів сім

Маленька Ліза сиділа біля вікна і читала СвятеПисьмо. Сонечко весело світило на неї; вона відчуваласебе щасливою і їй дуже хотілося зробити щось приємнеБогові, Який створив усе таким прекрасним. Ліза самеперечитувала місце, де сказано, що коли твій братзгрішить проти тебе сім разів на день і сім разівпокається, мусиш простити йому.

У цей момент на два роки старший Федя і справдізаглянув до кімнати. Розлючений тим, що в таку гарнупогоду має йти до школи, він шпурнув книжкою, якутримав у руках до підлоги, і, коли вона впала зрозірваними листками і палітуркою, Ліза впізнала свійпідручник, який вона берегла протягом року. „Запевнюютебе, сестричко, я не навмисне, - винувато промовивФедя. – Вибач мені!” – „Добре, - відповіла Ліза,збираючи листки і згадуючи слова Святого Письма про

97

прощення образ. – Думаю, що вибачу, - і тихенькододала: - Один!”

По дорозі до школи Федя звернув увагу сестри навеликого пса і висловив припущення, що він скажений. Зпереляку дівчинка відсахнулась, упала в бридку калюжу,зіпсувала новенького черевичка. Федя знову спересердяпромовив: „Я дуже шкодую, що ти впала, вибач за цейнеобдуманий вчинок”. – „Постараюся, - відповіла Ліза,переборюючи себе, і тихенько промовила: - Два”.

Протягом дня Федя ще не раз ображав сестру: тозагубив її олівець, то підставив ніжку, - і кожен разщиро вибачався. Коли по дорозі додому брат попсувавпарасольку, Ліза сказала з зусиллям: „Я тобі вибачаю.Сім!” - „Що ти цілий день рахуєш?” – запитав Федя зцікавістю. Сестра нічого не відповіла і весело побіглаобідати, промовляючи про себе: „Сім разів! Ой, як цебуло важко, і яка я рада, що більше не треба вибачати.Я б не витримала більше!”

Але витівкам Феді не було меж. Він вставив скалку умузичну скриньку, яку подарував Лізі дядечко, і, колидівчинка завела її, вона залишилась беззвучною. Федькознову попросив сестру, коли скринька виявиласьзіпсованою: „Люба Лізо, пробач мені!” – „Ні, -закричала дівчинка, тупаючи ногою. – Я не можу, та й нетреба більше прощати: це восьмий раз. Зараз я побіжу втвою кімнату і пошматую все, що потрапить на очі!”

Та по дорозі Ліза наткнулася на дядечка і про всерозповіла йому. „І ти думаєш, що тепер маєш повне правозлитися? Так ти, значить, не знаєш, що іншого разуГосподь сказав апостолу Петру, що треба прощати братусім разів і ще сімдесят разів сім?” Але Ліза тількивперто відвернулася від пригніченого Феді, котрий стоявна порозі. „Добре, сказав дядечко, - нехай буде по-твоєму. Але раджу тобі не молитися більше „Отче наш”. –„Чому?” – вражено вигукнула дівчинка. „Ти тількиподумай, як ти зможеш казати Богу: „... і прости нампровини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”...”Ліза почервоніла, як рак. На хвилину вона замислилася,

98

а потім кинулася до грішника, який усе ще стояв напорозі з винуватим виглядом, і гаряче обняла його.

Поміркуй і дай відповідь:Які сім запитань до оповідання „Сімдесят разів сім”

за мотивами творів Чарльза Діккенса тобі хотілося бзадати?


Притча про блудного синаПрочитай притчу і перекажи її

В одного чоловіка одного було два сини. Якосьмолодший із них сказав батькові: „Дай мені, отче,належну частину маєтку!” Поділив батько маєток міжсинами. А через кілька днів зібрав молодший надбаніпожитки та й подався до далекого краю.

Незадовго розтратив усе, що мав, живучи задлявласного задоволення. Коли ж розтратив усе, у тім країнастав великий голод. Почав молодший син гіркобідувати. Нічого не залишалося йому, як попроситися доодного з місцевих господарів пасти свиней. Такий голодмучив бідолаху, що готовий він був наповнити свійшлунок хоч стручками, якими годували свині, та ніхто іцього не давав йому. Тоді молодший син роздумав:„Скільки наймитів у мого батька мають хліба аж надміру, а я отут з голоду гину! Піду я до батька іпокаюся».

Так і зробив: „Прогрішився я, отче, перед Богом іперед тобою, тому негідний вже зватися сином твоїм” Абатько натомість сказав своїм слугам: „Негайнопринесіть найкращий одяг моєму синові. Дайте персня найого руку, а сандалі на ноги. Приведіть відгодованетеля та заколіть. Будемо їсти й радіти, бо цей мій синбув мертвий, але ожив, пропав, але знайшовся!” І почаливсі веселитися.

Тим часом старший син працював на полі. І коли99

після роботи наближався до батьківського дому, то почувмузики і танці. „Що це таке?” - спитав одного із слуг,на що почув відповідь: „То повернувся твій брат, ібатько звелів заколоти відгодоване теля, бо ж братздоровим повернувся”. Не на жарт розгнівався старшийсин, навіть заходити на гостину не захотів. Тоді вийшовбатько і почав просити його.

Поскаржився старший син: „Стільки років я служутобі, ніколи твого наказу не порушив, а ти ніколи меній козеняти не дав, щоб із приятелями своїми япотішився. Коли ж молодший повернувся, що розтративтвій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколотивідгодоване теля!”

А батько відповів: „Ти завжди зі мною, дитино, і всемоє – то твоє! А твій брат був мертвий, але ожив,пропав, але знайшовся! Тож тішитись і веселитисьтреба!” (Див.: Лк. 15:11-32).

Поміркуй і дай відповідь:1.Чим відрізнялося життя двох братів? 2.Як ти ставишся до них?3.Чи можна сказати, що батько по-різному ставиться

до своїх синів, люблячи одного і недолюблюючиіншого?

4.Чи правильно вчинив батько щодо молодшого сина? 5.Яка фраза, що повторюється двічі, є ключовою у

розказаній Христом притчі? 6.Як розуміти її зміст?

Перевір себе!Проведи іспит свого сумління, скориставшись

додатковою інформацією з цієї таблиці:

Христос навчає Що роблю я Допоміжнікоментарі

Яскравопредставлені уХристовій притчі

Чи не впізнаюу молодшомусинові себе? Чи

На першийпогляд, у цьомунемає нічого

100

й нещастягрішника, і величБожого милосердя.Нещастя і блудвлучно показані вповедінцімолодшого сина:він нудьгує вдомі батька, мрієпро безтурботнежиття багатоїлюдини, томудомагається свогонаділу, іде зродинного дому іна чужинірозтрачує майно.

не бувало і зімною такого, коликопійки чигривні, виділенібатьками на те,щоб купити хлібаабо молока,витрачено нафантики, машинкичи подібнідрібнички, безяких цілком можнабуло б обійтися?

страшного, алецей маленький нашгріх, якийпроявився внеповазі добатьків неминучепереростає вінший. Ми змушенівикручуватись,шукаючивиправдання, атому казатинеправду або,навіть знайшовшив собі мужністьзізнатися,відчуваємо в душідосаду і злістьна батьків, якіначебто нас нерозуміють йобмежують нашусвободу.

Багато людейпід гріхомрозуміють злочині тому вважаютьсебе безгрішними,бо не робилизлочину. До такихналежав старшийсин милосердногобатька. Він прямоговорить отцевіпро те, що не маєпровин перед нимі тому почуваєнесправедливість

Чи не було і вмене такоговідчуття, колимоя оцінка буланижчою, ніж вучня, якийвідповідав гірше,але ж чи невпершепідготувавсявдало до уроку?Чи не пеклаобраза від того,що мама віддаєсолодощі,

101

від того, що єменш обласканимбатьком.

призначені длямене, якомусьзамурзаному інасупленомуциганчукові?

Допиши свої думки в незаповнені місця.

2. Як прощення облагороджує нашу душу і рятує ближнього

Старший брат є прихованим грішником, тому що вважаєсебе кращим за іншого, любить себе більше за ближнього.Він не вміє і не хоче прощати, не сповнений любові.Мабуть, він такий, тому що не зазнав смаку справжніхстраждань і принижень, які пережив його молодший брат ізавдяки яким той здатний упокоритись перед батьком,бути його слугою. „Піду я до батька і покаюся”, - кажевін, тобто відрікається від злого, і це є перший крокдо визнання власної провини.

Наш найближчий друг, який перед тим обманув,обмовив перед іншими, мучиться почуттям сорому іготовий прийняти наше прощення. У нас є два шляхи: незауважити цього бажання, залишитися холодним довнутрішніх страждань товариша або зробити крок йомуназустріч.

Батько, в образі якого Христос показує нам СамогоГоспода, не чекає, коли його молодший син переступитьпоріг його дому, а сам біжить йому назустріч, тобтодопомагає усвідомити свій гріх і знайти в собі силу тавідвагу покаятись. В серці батька нема осуду. Віннавіть не слухає сповіді та жалю сина.

Притчею про блудного сина Христос заперечує тодішнітрадиції єврейського народу, згідно з якими батько,глава родини не вставав з крісла і не починав розмову,поки діти не вклонились йому і не поцілували в руку.

Батько показує своє прощення поцілунком, даруємолодшому новий одяг, символ нового життя - у ЦарствіНебесному. Наш Милосердний Отець щоденно виходить на

102

дорогу і довго-довго виглядає, чи часом, бува, неповертається блудний син.

Господь дає право людині відійти від Бога, бо інакшевона перетвориться в бездумного раба, яким на певнийчас, мабуть, став старший син. Усевишній дає намможливість випробувати себе у муках і стражданнях. Аленевіруюча людина, не здатна любити і прощати. Ценещасний безбатченко, хоч дуже часто вона може й неусвідомлювати цього.

Перевір себе!Знайдіть докази для заперечення однокласнику, який

стверджує, що батько вчинив несправедливо, облагодіявшисина-блудника і зневаживши вірного старшого сина.

Від чого залежить Боже прощення наших провин?Якими словами Господньої молитви просимо Бога про

прощення?Наскільки важко тобі попросити пробачення? З чим це

пов’язано?Підготуйся до однієї з етикетних ігор „У їдальні”,

„Під час відвідування хворого”, „У транспорті” назагальну тему „Я прощаю тобі....”, визначивши у нихсвою роль.

Пригадавши цікаві і повчальні епізоди зі свогожиття, склади і запиши власне оповідання „Сімдесятразів сім”.

103

УРОК 18. Цінність добрих справ

Ключовий вірш із Біблії: «Віра без діл мертва» (Як.2:30).





1. Як мали справи можуть стативеликими?

2. Як винагороджуються добрі справи?3. Чи винагороджується добро?

Запам’ятай нові слова і поняттяДобрі справи – вчинки, які принесуть радість ближньому і Богу.Цінність – важливість, значущість і духовна вартість.

Біблійна історіяПритча про зерно гірчиці

Прочитай притчу про зерно гірчиці та визнач її головну думку

Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, якевзяв чоловік і посіяв на своєму полі. Воно найдрібнішез усього насіння, але, коли виросте, стає більшим, ніжзлаки, виростає у дерево, і птаство небесне злітаєтьсята кублиться в його гілках. (Див. Мт.13:31-32, Мк.4:30-34).

Поміркуй і дай відповідь:1.Які образи природи змальовані в притчі прогірчичне зерно?2.Як ви зрозуміли зміст цих образів?

Це цікаво!У таких країнах, як Юдея, гірчичне дерево досягає

трьох метрів, такої висоти, що під ним може проїхатилюдина на коні, на його гіллі сідає велика кількість

104

птахів і віти не ламаються навіть під вагою людини.Зернятка ж його такі маленькі, що в давнину існуваланавіть приказка: «Маленький, як гірчичне насіннячко».

1. Як мали справи можуть стати великимиУ притчі про зерно гірчиці Христос виклав скромну,

на перший погляд, місію Своєї Науки. Він був "малимзерном" в очах людей: народився у віддаленій Палестині,тридцять років жив в маловідомому Назареті в домітеслі; Своїм вченням привернув до Себе простих рибалокта митарів. Навчання це починалося з малої групи – 12учнів. Але щоразу збиралося за Вчителем усе більшенароду, а по Його Смерті, Воскресінні та Вознесінні наНебо кількість послідовників неухильно зростала,християнство розпросторилося спочатку по ПівденнійЄвропі, згодом по цілому материку, а далі і по всьомусвітові.

Квітуче дерево – це ми, люди, тепер. Ми є квітомБожого Царства. Дерево з плодами – це плід нашогоправедного життя, майбутнє нашої Церкви. А гірчичназернина – то Слово Боже, що добрим засівом залягає унаше серце, дає початок нашому духовному росту.

Так само і в нашому житті є важливі маленькі діла, зяких можуть вирости великі добрі справи.

Інколи ми посміюємося над однокласниками, які, якнам здається, не відриваються від підручника, завчаючикожне правило, кожну дату і факт. Але перенесімося вмайбутнє і подумаймо над тим, що саме такі знаючі,розумні люди зможуть робити наше життя щасливішим: вонивинаходитимуть нові машини, нові, екологічні чистіспособи виробництва, вирощуватимуть нові плоди,писатимуть книжки, які радуватимуть наші серця.

Так само маленька доброчинність може породжувативелике добро.

Сьогодні ви захистили кошеня від знущаньнемилосердного однолітка, який із жорстокимзадоволенням поціляв камінцями у бідну тваринку. Завтравам під силу буде захистити жінку, на яку з наміром

105

відібрати сумку з останніми грішми нападе вуличнийхуліган з біцепсами Голіафа.

Сьогодні ви знайдете в собі сили перш ніж зімкнутиочі, звернутися до Господа з подячним словом за щасливопрожитий день. Завтра ви з великим натхненням ісмиренням вислухаєте Службу Божу. А післязавтраВсевишній подарує вам можливість пожертвувати на церквучастину свого заробітку.


Чи став ти членом великої християнської родини? Коли це сталося?Що дає тобі ця належність?Як довести на прикладах, що маленький гріх можеперерости у велику біду?Як «розростаються» добрі справи?

2.Чи винагороджується добро

Добро завжди повертається до нас, винагородженесторицею.

Нерідко батьки, суворі у ставленні до дітей, усвоєму ранньому віці були розбишаками або ледарями.Мабуть, вони спокутують свій гріх дитинства і хочуть,щоб він не повторився у їхньому потомстві. І ця добрасправа повернеться для них більшою радістю – чемними,слухняними, добрими дітьми.

Натомість інший батько чи мати мало з ніг незбиваються, щоб задовольнити найменшу примху свого„чада”: „мобілку” придбати чи комп’ютер, дозволити нейти до школи, коли юним лінивцям того захочеться. Чимобернеться таке „добро”? Жорстокою невдячністю, навітьзневагою доросліших дітей.

Якщо ж батько і мати живуть одним життям із дитиною,не бояться поділитися з нею секретами мудрого розподілутих грошей, які залишилися після оплати комунальних

106

послуг і покупки найнеобхіднішого, показують прикладшанобливого ставлення одне до одного, не забуваютьсказати „Дякую!” за смачний обід чи за випрану сорочку,уміло і справедливо розподіляють обов’язки між усімачленами сім’ї, а головне привчають сина чи дочку домолитви, до святого відчуття злуки з Церквою, Господьнагородить таких батьків і Своєю любов’ю, і любов’юїхніх нащадків, щасливим життям у старості в колідружньої родини.

Тож готуймося стати такими батьками. Допоможімосьогодні нести портфель однокласниці – і завтра для насне буде проблемою попрати чи приготувати їжу, якщонайближча людина поїде на заробітки за кордон. Витрімосьогодні сльози малюкові, який ненароком розбив коліно,і завтра посмішка власної дитини буде для наснайбільшою радістю.

Добрі діла ніколи не втрачають своєї вартості і єєдиною заслугою перед Господом.

Поміркуй і дай відповідь:Як розуміти слова Івана Золотоустого: „Ніхто ще в

старості не пожалкував, якщо доброго за молодостінавчився”?

Повчальна поезія Марія Овдієнко

Що я зроблю?Поможу кораблику пливти,Чорнобривцю поможу цвісти,Вітру – дути,Сонечку – світити,Журавлині до гнізда летіти.Капустині у качан в’язатись,Яблуні малинівки родити,Татові і мамі усміхатисьІ частіш радіти.

107

Поміркуй і дай відповідь:У чому актуальність змісту вірша?

Перевір себе!Як Син Божий Своїм земним життям продемонстрував нам

цінність добрих діл? Які добрі діла можемо зробити у ставленні до

природи, до інших людей, до Господа?

Як ти вчиниш у таких ситуаціях:1. Старенька бабуся панічно боїться, що не встигне

перейти на інший бік вулиці на зелене світло. А ти,спізнюючись на урок, поспішаєш на автобус, тому щонаступний рейс буде через двадцять хвилин.

2. Випадково дізнаєшся, що друг чи подруга, з якимикілька днів не розмовляєш, хворіє удома.

108

УРОК 19. Універсальний моральний закон

Ключовий вірш із Біблії: «І як бажаєте, щоб вам людичинили, так само чиніть їм і ви» (Лк. 6:31).





1. Що таке золоте правило моралі?2. Як дотримуватись універсального

морального закону, заповіданого нам ІсусомХристом?

Запам’ятай нові слова і поняттяЗолоте правило моралі – найважливіша Господня настанова

чинити іншим людям так, як хочеш, щоб вони чинили з тобою.Моральний закон – не писане, а заповідане Господом правило,

яке допомагає жити у згоді з сумлінням та ближніми людьми. Універсальний – прийнятний для всіх.


Як Ісус Христос оголосив людям Новозавітний ЗаконЛюбові

Прочитай і визнач головну ідею закону Любові Ісуса Христа

Коли Ісус Христос обрав 12 апостолів, Він спустивсяз ними з вершини гори і побачив, що сотні учнівзібралися також послухати Його мудрого Слова.

Тоді Син Божий знову піднявся на гору і виголосивпроповідь, яку тепер називаємо Нагірною. У яснийпогожий день, при тихому повіві прохолоди зГалилейського озера, на схилі гори, вкритої зеленню іквітами, Спаситель подав людям Новозавітний ЗаконЛюбові. Він говорив про заповіді блаженства, пронеосудження і прощення ближнього, любов до нього, просилу молитви і милостиню.

109

На мовчазне запитання присутніх, як ми повинніповодитися зі своїми ближніми завжди, у будь-якійситуації, Ісус Христос назвав таке правило: «Якбажаєте, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм».(Див. Мт.7:12, Лк.6:31).


1.Про що говорив Ісус Христос у Нагірній проповіді?2.Чому ми вважаємо, що в ній Спаситель виклавНовозавітний Закон Любові?

1. Що таке золоте правило мораліМи, звичайно ж, хочемо, щоб усі люди любили нас,

завжди прощали і робили нам тільки добро. Господь дужедоступно пояснив, як цього можна добитися. Просто требаробити те саме: любити людей і навіть тих, коговважаємо ворогами, завжди прощати і робити тількидобро. Це правило названо золотим, тобто найважливішим,і сотні поколінь намагаються дотримуватись його істраждають від того, що хтось чинить по-іншому.

Цінність добрих справ вимірюється у християнствіуніверсальним моральним законом, проголошеним ІсусомХристом у знаменитій Нагорній проповіді. Кожного разу,обдумуючи новий вчинок, згадуймо це золоте правиломоралі: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так самочиніть їм і ви».


1.Який моральний закон був проголошений Христом уНагірній проповіді?2.Чи легко завжди чинити добро стосовно ближнього?

2.Як дотримуватись універсального морального закону,заповіданого нам Ісусом Христом

110

Спокуса просто-таки тягне тебе за язик, щобпопліткувати про подругу з однокласницями. А як типоставишся до того, що вона пліткуватиме про тебе?

Поспішаючи в їдальню, ти виявив: щоб заплатити засніданок, треба ще кількох копійок. Та хіба ж топроблема? Підбіг до якогось малюка з першого чи другогокласу, весело вибив у нього з рук потрібні мідяки ірвонув до стійки. Але що це? Ти вмить розпластався напідлозі, розсипавши гроші. А високий старшокласник вжекепкує над тобою: „Поснідав, малявко?..”

Поміркуй і дай відповідь:Які висновки варто зробити з наведених ситуацій?


Василь Сухомлинський

Горбатенька

Клас розв’язував задачу. Тридцять п’ятеро учнівсхилилися над зошитами. Коли це у двері хтось тихопостукав.

- Відчини двері й подивися, хто там стукає, - мовивучитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою,квапливо відчиняє двері. До класу заходить директоршколи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очейуп’ялися в незнайомку.

Вона була горбатенька. Учитель затамував дух і повернувся до класу. Він

дивився у вічі пустотливих школярів і подумки благав:«Хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, нінасмішки».

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися нанезнайомку й лагідно всміхалися.

Учитель полегшено перевів дух.

111

- Цю дівчинку звуть Оля, - каже директор. - Вонаприїхала до нас здалека. Хто поступиться їй місцем напершій парті? Бачте, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи запередньою партою, піднесли руки:

- Я…Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит на

людяність.

Поміркуй і дай відповідь:Як можна прокоментувати зміст оповідання,

використовуючи «золоте правило моралі»?

Перевір себе!Чи дотримувались універсального морального закону,

проголошеного Христом, герої наступних життєвихісторій? Що порадити тим, хто його не дотримується?

1. Один підліток хотів розбагатіти і разом здрузями обікрав квартиру. Їх усіх заарештували іпосадили у в’язницю.

2. Дві подруги замість бібліотеки відвідали влікарні свою однокласницю. Вони приємно поговорили,підтримали і підбадьорили хвору.

3. На атомному підводному човні «Курськ» ставсявибух. Військові піклувалися про атомний реактор, а вжепотім - про моряків, які гинули.

Придумай власну коротку історію, яка переконує, що«золоте правило моралі» допомагає в повсякденномужитті.

112

УРОК 21. Поширення добра у світі

Ключовий вірш із Біблії: «Не бійсь, маленьке стадо,бо вашому Отцеві вподобалось дати вам Царство» (Лк.12:32).





1. Як поширюється добра сила Божоїнауки?

2. Яку роль відіграє Церква у поширеннідобра у світі?

Запам’ятай нові слова і поняттяДобро – все, що виходить від Бога, благо; це все, що позитивно

оцінюється Богом, що є важливим для людського життя, щодозволяє людині морально, розумово та духовно жити, зростати,бути щасливою, досягати гармонії і досконалості.

Це цікаво!... Мама додає до муки дріжджі. Доливає води.

Ставить його в тепле місце...

Поміркуй і дай відповідь:Що збирається робити мама? Чи доводилося тобі коли-небудь спостерігати, якробиться розчин на пиріжки або на хліб?Що відбуватиметься з тістом? Чому за якийсь час воно почне „витікати” через країпосудини, в якій знаходиться?


Притча про закваску

113

Прочитай притчу та поясни важливість розповсюдженнядобра

Царство Небесне подібне до закваски, що її бережінка і кладе на три міри борошна, аж поки все вкисне(Див.: Мт.13:33; Лк. 13:20-21).

1. Як поширюється добра сила Божої наукиДуша людини повинна наповнюватися тільки добрими

справами, які розростатимуться, як закваска у діжці.Тому і зростання сили Божого Слова маємо відчувати першза все у власних душах, працюючи над їх удосконаленням.А ще маємо його відчути у спілкуванні з ближніми,допомагаючи їм. Зростанню сили Божого Слова маємосприяти, примножуючи християнську спільноту.

Поміркуй і дай відповідь:Син Божий наводить маленьку притчу про закваску

відразу ж після оповідання про зерно гірчиці і впорівнянні з ним. У чому суть притчі про зерно гірчиці?Що означає зерно і дерево гірчичне? З чим доречнішепорівняти розчин тіста для хліба – з зерном чи деревом?

Що допомагає Слову Божому швидко поширюватися повсій планеті?


* * *Ти стоїш на стежці. З одного боку росте гарний

квітучий сад. Коло нього стоїть господар і каже: „Бачишцей чудовий сад? Запрошую тебе стати його садівником.Ти будеш жити тут, працювати в саду, а в нагородуотримаєш щедрі плоди”. Оглядаєшся і бачиш, що з іншогобоку від стежки ростуть високі будяки і теж стоїтьгосподар та припрошує: «Ходи до мене! Будеш безтурботножити, не будеш тяжко працювати, бо будяки ростуть самі,їх доглядати не потрібно».

114

* * *Дідусь з онуком ішли великим лісом. Настав вечір.

Подорожні втомилися. Але тут хлопчик побачив у гущавиніхатинку. Це була хатинка для подорожніх.

Вони зайшли. Було чисто. На столі лежали хлібина,кілька рибин, стояв глечик із медом. На вікні буловідро з водою. Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

- Хто ж це все поставив на стіл? – питає онук.- Добрий чоловік, - мовив дідусь.- Як же це так? – дивується онук. – Залишив нам

добрий чоловік їжу, а ми і не знаємо, хто він. Для чогож він старався?

- Щоб ти став кращий, - сказав дідусь.

Поміркуй і дай відповідь:1.Що є спільного і відмінного у першій історії збіблійної притчею про працю перших людей Адама іЄви у раю та спокусу їх дияволом?2.Що потрібно для того, щоб відчути зростання силиБожого Слова у власній душі?3.Як піклування іншого про нас може зробити кращиминас самих, зміцнити нашу віру в Добро, яким єГосподь?

2. Яку роль відіграє Церква у поширенні добра у світі

Важливу роль у переданні Радісної Звістки про любов,добро і милосердя, яке несе Господь наш Ісус Христос,відіграє Церква. Церкву не слід розуміти тільки якхрам, куди збираємось разом молитися. Це, в першучергу, християнська спільнота, священне об’єднаннялюдей, які вірять у Христа Спасителя.

Творення Церкви розпочав Сам Ісус разом зі Своїмиучнями – апостолами. Несучи Благу Вість про ЙогоВоскресіння, вони об’їздили десятки країн і здебільшогоприйняли мученицьку смерть, але не зреклися Христовоївіри, але поширили її не тільки серед єврейського, алей серед інших народів. Їх справу продовжили і

115

продовжують служителі різних християнських церков,завдяки чому кількість прихильників Євангелія неухильнозростає і, за найновішими відомостями, складає одинмільярд сімсот п’ятдесят дев’ять мільйонів чоловік!

Поміркуй і дай відповідь:Яку роль у християнізації Русі-України відіграли

князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий, галицькийкороль Данило, гетьман Петро Сагайдачний, чернець ІванВишенський, митрополит Петро Могила?


* * *Прикладом не тільки вірного служіння Церкві, але й

великої праці щодо утвердження християнської віри сталожиття світлої пам’яті митрополита Андрея Шептицького.Перебуваючи на Галицькому престолі, він пише понад 170пастирських послань до своїх вірних. Під час польськогопанування він заступається за українців, якихнамагаються позбавити найелементарніших національнихправ спілкуватися рідною мовою, видавати власні газети,провадити власну господарку, зокрема гостро протестуєпроти руйнування польською владою православних храмівна Холмщині.

Коли у Східній Україні шалів сталінський терор зіштучно викликаним голодом, що поглинув мільйониукраїнських жертв, Митрополит видав разом з іншимиєпископами пастирське послання, в якому протестувавпроти варварського нищення нашого народу.

Під час німецької окупації України у Другій світовійвійні Митрополит Андрей пише лист до Гітлера під назвою„Не убий!”, спрямований проти винищування німцямиєвреїв і сам у власній резиденції переховує кількадесятків переслідуваних режимом сімей.

Не тільки в Україні, але й у Росії, США, Канаді,Бразилії, Аргентині, Югославії запалює АндрейШептицький світло Віри, причому як переконливим словом,

116

так і власним прикладом доброчинності. Щороку своїмкоштом Митрополит утримував 20 бідних юнаків і стількиж дівчат, даючи їм змогу здобути належну їх талантовіосвіту. Тому недаремно в народі називали йогоСвітильником Істини, Віри і Надії.

* * * Не менш яскравим прикладом служіння Господу та

Церковній Спільності було життя новомученика – простогосвященика Петра (Боярського) родом з Почаївської землі.Він зазнавав гонінь від влади, але не зраджувавінтересам Церкви, прийняв мученицьку смерть.

17 листопада 1993 р. він мовчки, у молитві,дочекався невідомих убивць і добровільно віддав своєтіло на їх розтерзання. Але й після смерті продовжуєслужити людям. Його могилка на батьківщині стала місцемпаломництва хворих тілесно і душевно, вона зціляє тих,хто мучиться у розлученні, хто страждає від високоготиску чи має небезпечні пухлини.

Перевір себе!Підготуй короткі повідомлення про життя і діяльність

Миколая Чудотворця, папи Івана Павла ІІ або святихрізних Церков.

Доведи, що вони послужили справі поширенняхристиянства як правдивої Господньої віри.

117

УРОК 22. Основа радості

Ключовий вірш із Біблії: «Радість Моя щоб у васбула, і щоб була досконала» (Ів. 15:11).





1. Що таке маленькі радощі?2. Що становить основу для досконалоїрадості?

Запам’ятай нові слова і поняттяРадість – почуття задоволення і втіхи від добре виконаної

роботи, від спілкування з ближніми та Богом.

1. Що таке маленькі радощіЛюди часто бажають один одному радості. І самі ми

хочемо, щоб у нас у житті було багато радісних днів,хвилин. Як стверджують словники, радість – це „почуттязадоволення, втіха, приємність”.

Ми радіємо, коли отримали добру оцінку у школі чигарний подарунок на день народження, коли перемогли назмаганнях або конкурсах, коли придбали річ, про якудавно мріяли: велосипед, телевізор, комп’ютер,мобільний телефон, коли нам посміхнулася красивадівчинка або стрункий хлопчина допоміг нести портфель.

Але ми радіємо й тоді, коли ми усміхнулисязустрічному, коли допомогли однокласникові розв’язатизадачу, а батькам – скопати город, коли зробили гарнийподарунок товаришеві чи подрузі, коли висповідалися усвоїх гріхах і помолилися Господу.

Радість не буває малою або великою. Коли виступилина концерті, нам однаково було важливо, що ні разу незабулися слів, що прочитали вірш виразно й артистично,що були вдягнуті в новеньку сукню чи костюм, які вам

118

дуже пасували, що глядачі з вдячністю аплодували вам.Одному великою радістю є перемога у шкільних змаганняхз легкої атлетики, іншому ж – те, що прийшов до фінішуне останнім. Одному з дорослих радість приноситьзарплатня, яка дозволяє придбати автомобіль, іншому –така, завдяки якій зможе розрахуватися за комунальніпослуги.

Пригадаймо й іншу ситуацію: коли наш щоденникприкрасила чергова „12-ка” або нам вдалося змайструватирадіоприймач, чи не поспішаємо з радісною новиною домами чи друга?

Поміркуй і дай відповідь:Від чого ти найчастіше радієш?Чи відчуваєш потребу поділитися радістю з іншими? Як ти розумієш слова сучасного російськогописьменника Анатолія Алексіна: „Якщо у вас на душірадість і ви хочете на всю силу виявити її,пам’ятайте, що поруч є люди, які засмучені івтомлені від бід. Але коли ви мало не з насолодоювпиваєтесь власним горем, пам’ятайте й тут, щопоруч вас, можливо, є людина, якій трапилась чи неєдина хвилинка радості, яку ви їй затьмарюєте.Учіться любити людей”?


Притча про загублену драхмуПрочитай притчу та визнач її головну думку

Чи знайдеться жінка, яка б, маючи десять драхм ізагубивши одну, не засвічувала б світла, і не мелахати, і не шукала уважно, аж поки не знайде, і,відшукавши, не кликала приятельок, сусідок, кажучи:„Радійте зі мною, бо знайшла я загублену драхму!”?(Див.: Лк. 15:8-9)

119

2.Що становить основу для досконалої радостіЗміст розказаної Христом притчі має далеко глибший

зміст, ніж побутова ситуація, яка в ній змальована.Загублена малоцінна драхма символізує в ній грішнудушу, євангельська жінка – самого Господа Бога.

Божа Любов до грішників не є лише любов’ю, якаочікує, це – любов, котра шукає, хвилюється про кожногоі знаходить, добивається того, щоб грішник покаявся істав на праведний життєвий шлях.

Любов Всевишнього не забуде про нас і вкінотеатрах, коли демонструються сороміцькі тавампірські фільми, бойовики, і на дискотеках чи внічних клубах та перейматиме наше чуйне серце пекучимсоромом за скоєне, смиренням і страхом Господнім.

І коли Бог знаходить нас і ми навертаємось, то цілеНебо разом із Всевишнім радіє за нас. „Так само, кажувам, - завершує свою притчу Ісус, - радість буває вБожих Апостолів за одного грішника, який кається” (Лк.15: 10). Радіють всі християни, як приятельки й сусідкижінки, яка відшукала загублену драхму. Радіймо і ми, щоГосподь нас відшукав, що ми знову стали Божими дітьми.

Християнська радість – це відчуття того, що добре,втішно не лише мені, що немає між людьми злоби,заздрості й ненависті. Щоб відчувати таку радість,необхідно постійно розкаюватись усією глибиною душі,всім стилем поведінки у злих вчинках, намагатися негрішити, жити в любові та порозумінні з Господом.

Поміркуй і дай відповідь:Як Всевишній ставиться до грішника?Чи байдужий він Господові? Що Бог робить відносно грішної душі: чекає, поки

вона сама знайдеться, чи шукає її?


Це відбувалося давно. В Україні були тяжкі часи.Народ гнобили, і він піднімався на боротьбу.

120

Повз старого дідуся на війну їде молодий козак. Вінпросить у дідуся води напитися. „І не страшно тобі,молодому, на бій іти? – запитує старий. – А раптомзагинеш?” – „От ви, батьку, до глибокої старостідожили, то, може, і мені Бог допоможе». Дід розповів,що він усе життя терпів і чекав, що прийде таким, яквін, українцям-кріпакам полегшення. „Чекали?! О ні! –вигукнув молодий. – Нехай ліпше згину я в юності, ніжпродовжу рід нікчемних кріпаків, а переможу –започаткую новий рід, вільний!” Пришпорив коня молодийкозак – тільки курява за ним знялася.

Відгомін кривавої битви доносився до хати дідуся.Коли на третю добу стихло, він наважився визирнути насвіт Божий. Повз дідусеве обійстя кінь віз важкопораненого козака.

- Люди, радійте, ви вільні! – перемагаючи біль,простогнав той самий молодий козак.

- Воля! – загорілися в діда очі. Цілий вік чекав, атаки дочекався!

Поміркуй і дай відповідь:Чи правильно прожив своє життя дідусь?Яку радість відчув її головний герой?Як ви ставитеся до молодого козака?Хто з героїв, на вашу думку, цінніший для Господа й

чому?

Перевір себе!Чого навчає нас притча про загублену драхму? Що в

ній спільного та відмінного з притчею про заблуканувівцю?

Чому Бог відразу не карає грішників?Чому Господь радіє наверненій душі грішника більше,

ніж душі праведника? Як після вивчення теми поглибилось твоє розуміння

того, що таке радість?У чому полягає християнська радість?Розкрий значення вислову: „Наш Бог є Богом радості”.

121

Під час відповіді спирайся на цитати із Святого Письма:

„І, прийшовши, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них:„Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою, тую згубу” (Лк. 15: 4-7);

„Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти йрадіти, бо цей син мій був мертвий – і ожив, був пропав – ізнайшовся. І почали веселитись вони” (Лк. 15: 23).

„Веселитись і тішитись треба було, бо цей брат твій бувмертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!” (Лк. 15:32).

„Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою” (Іс.62: 5).

Проведи іспит сумління за таким алгоритмом:

1. Чи відчуваєш себе загубленою драхмою?2. Чи розумієш свою цінність у Божих очах? 3. У яких життєвих ситуаціях проявлялося в нас це

розуміння?4. Що робиш для того, щоб твоє серце навернулося до

Господа?5. Коли відчуваєш радість від спілкування з Господом

і Божу радість від спілкування з нами?

122

УРОК 23. Відповідальне ставлення до життя

Ключовий вірш із Біблії: «Я прийшов, щоб ви малижиття, і по достаткам щоб мали» (Ів. 10:10).





1. Як визначено межі відповідальностікожної людини в житті?

Запам’ятай нові слова і поняттяБлаженний – щасливий, праведний.Відповідальний – людина, яка завжди дотримується слова,

виконує обіцяне, сумлінно ставиться до роботи та своїх обов’язків.


Притча про вірного і невірного рабаПрочитай притчу та скажи який раб чинить правильно

Одного разу пояснював Ісус Христос про те, як важливоне гаяти своє життя на неважливі речі, та розповів такупритчу.

В одному маєтку поїхав пан та залишив слугу свогодоглядати. Правильно зробить той слуга, що чекатимепана свого в будь-яку хвилину та сумлінно виконуватимейого завдання. Велика буде винагорода такому слузі.Інший слуга вирішить гуляти, а не працювати, боневідомо коли повернеться господар. Так коли пан неочікувано повернеться, буде велике покарання такомулукавому слузі.

Так і люди повинні завжди сумлінно виконувати Божінастанови, щоб бути готовими зустрітись з Господом(Див.: Мт. 24:45-51, Лк.12:35-48).

123

Поміркуй та дай відповідь:Яких два раба було у пана?Що вирішив робити перший раб?Подумай яким слугою є ти?Що треба робити, щоб бути добрим слугою?

1. Як визначено межі відповідальності кожної людини вжитті

У притчі про вірного і невірного раба Син Божийчітко визначає межі відповідальності кожної людини вземному житті. Тих, хто пильнуватиме достатки господарянавіть тоді, коли він не вдома і коли не нагадує просебе, він називає «блаженними», тобто праведними іщасливими. Звісно, що цей господар – то Господь, якийдає людині свободу вибору, свободу жити з Богом абозабути про Нього.

Пильнувати господарство означає свято берегти віру,примножувати її добрими ділами. Всевишній неодноразоводає людям знаки про Себе, приходить «о другій» та «отретій сторожі» і, звичайно ж, помічає своїх вірнихслуг, які не зраджують віри. Їм Він обіцяє: «Над цілиммаєтком своїм він поставить його», тобто наблизить до Себеу Царстві Небесному. Але є й такі «домоправителі», щолеліють думку: «Забариться пан мій прийти», тож можнаповеселитися, познущатися над іншими, забути на якийсьчас Божі Заповіді і пожити у своє задоволення. Мовляв,пройде день, місяць чи рік, поки повернеться Господар,і до того часу вдасться все поправити і покаятись. Але«прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте…» І кожентоді суворо відповість за свої безпечність і своїнепокутувані гріхи.

Слухаючи притчу, апостол Петро запитав Христа:«Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?» Син Божийвідповів, що найсуворішу відповідальність матимуть тіслуги Господні, які мали найбільше прав і повноважень,бо найтяжчий гріх – усвідомлювати свою відповідальність

124

і чинити по-іншому.Ісус Христос навчав: „Від усякого, кому дано багато,

багато від нього і вимагатимуть; а кому довірено багато, від тогобільше жадатимуть” (Лк. 12:48). Відповідаючи за своївчинки, аналізуючи їх, шукаючи шляхи до виправленняпомилок, ми складаємо звіт любові і смирення передГосподом. Уникаючи виконувати свої обов’язки, мивіддаляємося від Бога, прирікаємо себе на недовіру ізневагу з боку друзів і знайомих. Але притому маємозавжди пам’ятати сторінки Євангелія, Христової Науки,присвячені картинам Страшного Суду.


Бруно ФеррероРИБОЛОВНА СІТЬ

Рибалка Ганс у своєму теплому домі, що пахнувдеревом, лагодив сіті, готуючись до наступногориболовецького сезону. Раптом до хати увірвавсярадісний сміх. Відчинилися двері і на порозі з'явиласяйого люба донечка Ґуендаліна. Вона тримала за рукумолодшого братика Еріка.

— Ґуендаліно, у тебе зараз канікули. Може, сядешотут на моє місце і візьмешся за сіть, бо незабаромновий сезон, а я тим часом піду направлю човен.

— Добре, татку!Минали години. Ґуендаліна наполегливо працювала,

очко за очком, вузлик за вузликом. Так спливали дні заднями. Шнур був вузлуватий, шорсткий. Руки боліли.Подружки гукали у двері:

— Ґуендаліно, ходи бавитися з нами!Очка ставали щораз більші, вузли щораз вільніші, а

плетиво щораз слабше.Настала весна. Упали перші сонячні промені.

Розпочалася риболовля. Пишаючись працею своєї любоїдоні, рибак Ганс спакував нову сіть на старий вірнийчовен.

— Ходи зі мною, Еріку, на нашу першу рибалку.125

Хлопчик зрадів і швидко стрибнув у човен. Човензловив хвилю і поплив на глибочінь. Сіть опустилася узеленаво-блакитні води. Ерік плескав у долоні, колибачив, як сріблясті рибини запливали у сіть.

— Гарний улов! Допоможи-но витягнути сіть, синку!Ерік тягнув, тягнув з усіх сил. Але тягар переважив

й Ерік упав у воду якраз у саму сіть."Нічого, — думав Ганс-рибак, швидко втягуючи сіть до

човна. — Моя сіть міцна! Це моя люба Ґуендаліна сплелаїї своїми руками. Зараз витягну Еріка разом із рибою".

Сіть вийшла з води напрочуд легка. Посередині булавелика діра. Погано позатягувані вузли по-розв'язувалися, очка порозпускалися. А малий Ерікспочивав на дні моря.

— Ох! Якби ж я кожне очко плела з любов'ю! —плакала Ґуендаліна.

Кожен день людина плете сіть вічності. Кожен деньстановить один вузлик. Ти можеш про ще не думати, аленастане день рибалки і залежатиме він також від того,що сплетеш сьогодні.

Поміркуй і дай відповідь:Чи наполегливо працювала дівчинка?До чого призвела її безвідповідальність і лінь?

Перевір себе!Що потрібно людині для того, щоб гідно прожити

життя?

126

УРОК 24. Наполегливість у добрих справах

Ключовий вірш із Біблії: «Просіть, і дасться вам;шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт.7:7).





1. Чому необхідно бути наполегливим удобрих справах?

2. Як боротися з лінощами?

Запам’ятай нові слова і поняттяДобрі справи – вчинки згідно із Заповідями Божими на користь

ближньому.Лінощі – знеохочення до роботи.Наполегливість – послідовна спрямованість дій людини на

досягнення певної мети.


Притча про несправедливого суддюПрочитай притчу та перекажи її

Навчаючи про наполегливість в добрих справах,розповів Ісус таку притчу. В одному місті жив суддя, який ані Бога не боявся,ані людей не соромився. До нього кожного дня приходилавдова та просила захистити її, але він не хотів їїдопомагати. Але вона так наполягала, що набридла суддіі він сказав: «Хоч і не Бога ні людей не боюсь, аледопоможу цій вдові, щоб не докучала мені». І сказав Ісус: «Чи чуєте, що говорить цейнеправедний суддя? Тож хіба Бог не захистить обранихСвоїх, що звертаються до Нього і вдень, і вночі, хоч і

127

бариться Він щодо них? Кажу вам, що Бог незабаромзахистить Своїх вірних! От тільки коли прийде СинЛюдський їх обороняти, то чи знайде Він на землі віру?»(Див.: Лк. 18:2-8).

Поміркуй та дай відповідь:Чому навчав Ісус цією притчею?Що просила вдова у судді?Чому ми повинні наполегливо просити Господа?Чому Господь „бариться” щодо оборони деяких Своїхвірних? Що може забезпечити Його прихильність?Згадай, коли наполегливість допомогла тобі?

1. Чому необхідно бути наполегливим у добрих справахНаполегливість – це одна з найважливіших якостей

характеру людини, яка означає послідовну спрямованістьїї дій на досягнення певної мети. Внутрішнімирегуляторами наполегливості є сумління, почуттяобов’язку перед Господом і ближнім, людська гідність ічесть.

Притча про несправедливого суддю пояснює намхристиянське розуміння наполегливості. Навіть байдужий,бездушний, неправедний суддя змушений був проявитиприхильність до наполегливих прохань удови. То хіба ждобрий, милосердний, люблячий Небесний Отець можевідхилитися від них? Щира молитва-прохання до Господа,сповнена каяття у своїх гріхах і прагнення стати нашлях правди й істини, є ознакою власне християнськоїнаполегливості.

Ісус навчає нас бути витривалими у молитві. Тількитакою витривалістю можемо заслужити Божу прихильність.Але молитва немічна без наших добрих діл.

Поміркуй і дай відповідь:Чи завжди наполегливість є позитивною якістю

характеру людини? 128

На що вона має бути спрямована?Чому слід відрізняти наполегливість від упертості?Як наполегливість християнина пов’язана з

постійністю його переконань? Хто здатен допомогти тобі виховати в собі

постійність християнських переконань і наполегливість уїх відстоюванні?

Яку роль відіграє молитва у твоєму житті?


* * *Маленька Марійка дуже хотіла вирости. А як це

зробити, вона не знала. Все перепробувала. І в маминихтуфлях ходила. І в бабусиному пальті ходила. І зачіску,як у тьоті Каті робила. І намисто приміряла. І годинникна руку одягала. Нічого не виходило. Тільки сміялися знеї та жартували.

Якось Марійка надумала підлогу підмести. І підмела.Та так гарно підмела, що навіть здивувалася: „Марійко!Та невже ти в нас великою стаєш?» А коли Марійка чисто-пречисто вимила посуд та сухо-насухо витерла його, тодіне тільки мама, але й батько здивувався. Здивувався іпри всіх за столом сказав: „Ми і не помітили, як у насМарійка виросла. Не тільки підлогу підмітає, але йпосуд миє”.

* * *Вони намагалися врятуватися. Таких людей називають

біженцями. Але які вони біженці? Багато з них не те щобігати – ходити не вміли або не могли.

За кожний метр Криму йшли бої. Дітей, безпомічнихстареньких, поранених – тих, хто не міг воювати, -посадили на кораблі, щоб переправити на Таманськийпівострів. Там був порятунок. Але туди ще треба булодопливти. А над Кримом лютувала смерть.

У небі знову з’явилися німецькі літаки. Пролітаючинад самою палубою, майстри смерті бачили дитячіголівки, носилки з хворими, обличчя дітей, охоплені

129

жахом, однак байдуже скидали бомби і натискували нагашетки кулеметів.

І тут на дуель з літаючою смертю вийшла маленькадівчинка. Вона стала на носі судна і... почаламолитися. Фашисти засипали її свинцем. Вона відповідалаїм молитвою. Виття і гуркіт бомб, які розривалисязаглушували слова, але дівчинка продовжувала молитиГоспода про допомогу.

Кораблі випустили димову завісу. Який ненадійний цейзахист, котрий може розвіятися у наступний момент...Але Бог, почувши слова дитячої молитви, наказаввітерцеві так обдувати кораблі, щоб дим закрив їх, - іфашисти даремно розкидали свій смертельний вантаж.Літаки забралися геть, не пошкодивши жодного судна, незачепивши дівчинку, яка молилася. Пасажири буливрятовані. А що скажуть льотчики Творцеві, колипостануть перед Ним?

* * *Якось один чоловік їхав автобусом. Усім надзвичайно

надокучав пасажир, що перебрав спиртного. Він голосно,на весь салон, лаявся, але всі його терпіли і не робилийому особливих зауважень. Тільки той один чоловік почавнастійливо молитися Господу, щоб Він цю людину завтобуса забрав. Незадовго пасажири розлючено сталинападати на п’яного. Автобус пригальмував міжзупинками, бідолашного виштовхнули на шосе, а всіпоїхали далі. І тут кожен подумав про те, що шкодабідного чоловіка, як він добереться до свогопомешкання, які пригоди з ним при цьому можутьтрапитися.

Поміркуй і дай відповідь:Завдяки чому Марійку стали вважати дорослою?Як дівчинка проявила наполегливість у досягненні

своєї мети? Які добрі діла вона при цьому вчинила?У чому полягає сила молитви?Чим вчинок дівчинки нагадує подвиг Давида, який

130

переміг філістимлянина Голіафа?Як молився Ісус Христос?Чому молитва не дала заспокоєння людям? Наскільки поведінка чоловіка, який молився,

відповідала словам із „Отче наш...”: „Нехай буде ВоляТвоя як на Небі, так і на землі”?

2. Як боротися з лінощами Без наполегливості у молитві і добрих справах

настають лінощі. Лінивий стає безвідповідальним істосовно себе самого, і до справ ближніх, нічого невстигає вчасно, всюди запізнюється, прохань як слід невиконує, часто підводить і тяжко спокушає людей,приносячи їм смуток або й гнів. Нерадиві і бездіяльніледарі хворіють недугою, ім’я якій – пригніченість.

Пригніченість – це втрата надії. У такому станілюдина повністю віддає себе в руки власногосамолюбства, потакає своїм примхам. У неї валиться зрук; за яку справу не бралася б – залишає їїнезавершеною. Пригнічені люди не мають радості, вонисмутні без причини, занурені самі в себе, часто їмбайдужі ближні з їх клопотами і переживаннями. Ізовнішньо пригнічені мало привабливі: понурий погляд,згорблена фігура, похмурий вираз обличчя.

Причиною пригніченості буває не розкаяння у гріхах.Гріхи, у яких ми не висповідались через оманливусором’язливість або забудькуватість, можуть залишатитягар на серці.

Якщо в кого на душі і є такий тягар, слід набратисясміливості і розповісти священикові на сповіді. СамГосподь очікує нашого покаяння. Адже, перш за все,пригнічені згрішать проти Господа нашого, бо Віннадихає нас силою надії, терпіння, подяки. Дехто,засліплений самолюбством, навіть починає сумніватися умилості Божій, нарікати на Його промисел, впадають убезодню зневіри і відчаю.

Дуже часто ліниві діти страждають крайньоюнетерплячістю у виконанні класних і домашніх завдань,

131

відсутністю посидючості і старанності, нездатні хоча бненадовго позайматися для власної ж користі.

Бідні діти, піддавшись злому духу лінощів інудьгування, не сидять на уроках спокійно: вонибезперестанно вовтузяться, чухаються, стукають ічовгають ногами під столом, ніби хтось коле їхневидимою шпилькою то справа, то зліва.

Неймовірні лінощі і в’ялість у таких добрих справах,як відвідування храму, молитва, навчання, заняттямузикою, читання з користю, допомога у прибиранніоселі, раптово змінюється підозрілим пожвавленням, яктільки йдеться про пусте й даремне проведення часу.

Тривалі, зчаста потайки від батьків походи в місцярозваг, безглузде ходіння по магазинах, багатогодиннесидіння біля телевізора, відеомагнітофона, комп’ютернихігор... У гонитві за миттєвими задоволеннями ірозвагами може непомітно пройти і без того короткеземне життя, а лінощі, пригніченість і нудьга перейдутьз душею у вічність. Тож не можна зневірятися, роблячидобрі справи, пробувати ще раз і ще раз, бутинаполегливим. Адже сказано в Євангелії: „Просіть і дастьсявам, шукайте і знайдете, стукайте і відчиниться вам” (Мт. 7:7).

Поміркуй і дай відповідь:Як лінощі впливають на наш душевний стан?Чому розваги розпалюють лінощі?Як подолати лінощі?

132

УРОК 25. Щедрість і захланність

Ключовий вірш із Біблії: «Блаженніше давати, ніжприймати» (Дії 20:35).





1. Що таке жадібність і захланність?2. Що таке щедрість?3. Як багатій людині порятуватися від

гріха жадібності?

Запам’ятай нові слова і поняттяЖадібність - пристрасне прагнення володіти чимось.Захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи.Іудин гріх – злодійство через жадібність.Щедрість - здатність людини поділитися з іншим тим, що

маєш.

1. Що таке жадібність і захланністьЖадібність, тобто пристрасне прагнення володіти

чимось, особливо небезпечне тим, що породжує нові, щетяжчі гріхи і злі вчинки. Коли вона „заводить дружбу” змарнослав’ям, хвальковитістю, то є загроза появигордині. Ми пишаємося своїми речами або власністюсім’ї, захлинаючись від захоплення, розповідаєморовесникам про „потрясні” іграшки, новопридбанийкомп’ютер чи „мобільник”, не замислюючись не тільки надтим, що це може засмутити їх, а й над тим, що не речівивищують людину, роблять її значущою і видатною, а їїдобрі справи.

Жадібність здатна „заприятелювати” і з заздрістю,коли, ми побачивши однокласника в модній обновці,згораємо від бажання отримати таку ж і настирливодокучаємо батькам доти, поки не перетворимо у „мавпу-близнюка” того, кому заздрили.

133

Найгірше, що в такій ситуації ми оцінюємо людину неза образ і подобу Божу, а за її земне багатство, і притому говоримо: „Вони коштують стільки-то чи стільки-то”.

А скільки ганьби і сорому зазнаємо, коли нахапаємодобра, сховаємо від усіх, а потім наш „тайничок” хтосьвиявить, та ще й із чужими речами. Тоді жадібного бересобі в „товариші” злодійство, яке називають іудинимгріхом, бо зрадник Христа носив ковчежець, куди народжертвував апостолам гроші для роздавання милостині, анегідний учень таємно користувався ними. Але чи й намне доводилось залазити в мамину сумочку чи ритися утатових кишенях, забуваючи, яку образу мимоволінаносимо тим, через кого Бог дав нам життя.

Якщо дати волю жадібності, вона може перерости узахланність - непомірне прагнення до багатства інаживи.

Поміркуй і дай відповідь:Які приклади жадібності і захланності відомі тобі з

літературних творів? Які приклади щедрості ти можеш навести?

Повчальні оповідання* * *

Оленка сиділа на загорожі і весело відколупувалажовтогарячі шкірочки смачного плоду. „Що це в тебе?” –підбіг Сергійко. „Хіба ти не бачиш?” – незадоволенобуркнула дівчинка. „Мандаринка? Така, як мені татко зміста привозив? Пам’ятаєш? Я й тобі давав...” – „От іне вгадав! А-пель-син-ка!” – сказала дівчинка, і рожевадолька сховалася у неї в роті. –„Дай і меніпокуштувати”, - попросив хлопчик. „Вона недобра. Гіркай кисла”. У цю мить апельсин вислизнув з Оленчиних рукі покотився прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула ізаплакала. „Чого ж ти плачеш? – здивувався Сергійко. –Вона ж недобра!»

134

* * *Собака йшов по кладочці через річку, а в зубах ніс

м’ясо. Побачив він себе у воді і подумав, що там іншийсобака м’ясо несе, - він залишив своє м’ясо і кинувсявідбирати у того собаки: м’яса іншого зовсім не було, асвоє хвилею віднесло. І залишився собака ні з чим.

Поміркуй і дай відповідь:У якому з оповідань розповідається про жадібність, а

в якому – про захланність?Як Ісус засудив жадібність у притчі про нерозумного

багатія?

2.Що таке щедрістьЖадібності й захланності у житті можна протиставити

тільки щедрість, тобто здатність поділитися з іншимтим, що маєш. Приклад щедрості продемонструвала біднавдова, яка задля Господа не пошкодувала в с ь о г о, щовона мала.


Вдовина лептаПрочитай і поміркуй, чому Христос відзначив пожертву бідної

вдови

Ісус Христос сидів навпроти скарбниці у храмі ідивився, як народ до скарбниці вкидає мідяки. Чималозаможних людей укидали туди чималі суми. Але підійшладо скарбниці й убога вдовиця і поклала туди дві лепти.Побачивши це, Син Божий покликав до Себе учнів і сказавїм: „Правду кажу вам, що ця вбога вдовиця поклаланайбільше за всіх, хто жертвував у скарбницю. Бо всіклали від свого надлишка, а вона поклала все, що мала,весь свій прожиток” (Див.: Мр.12:41-44).

Поміркуй і дай відповідь:Чому лепта вдови цінніша для Господа, ніж „щедрі”

135

дари багатих людей? Чи можна назвати їх щедрими? У якому значенні, на твою думку, тепер уживається

словосполучення „вдовина лепта”? Чи можеш власного життєвого досвіду назвати

приклади щедрості?


Притча про немилосердного боржникаПрочитай притчу та визнач її головну думку

Якось апостол Петро запитав Ісуса: «Господи! Скількиразів я мушу прощати своєму братові, що грішить протимене? Сім разів?» Ісус відповів: «Не кажу тобі до семіразів, але до семидесяти разів по сім».

Потім Господь розтлумачив це притчею, кажучи:«Царство Небесне подібне до одного царя, котрий забажаврозрахуватися із своїми рабами. І привели до ньогоборжника, котрий заборгував йому десять тисяч талантів.Але той не мав чим заплатити, от цар і наказав продатиі його, і його жінку з дітьми, і все, що він мав, щобповернувся борг. Тоді впав раб долілиць і все кланявсяцареві, кажучи: «Ласкавий царю! Потерпи і я всеповерну». Цар змилосердився над тим рабом, відпустивйого, а борг простив. Раб пішов від нього, знайшоводного свого товариша, схопив його та почав душити,кажучи: Віддай мені те, що винен!» Тоді той впав передним ниць, благаючи: «Потерпи ще трохи, і я всеповерну». Проте той не погодився, а запроторив своготовариша до в’язниці, до того часу, поки він не повернеборгу.

Його друзі, котрі все бачили, дуже зажурилися, апотім пішли та все розповіли цареві. Цар наказавпокликати, раба, кажучи йому: «Злобний рабе! Я простивтобі весь борг, тому розгнівався цар, тому що типрохав мене; чому ж ти не помилував свого товариша?» Ірозгнівався цар, та й віддав раба мучителям до того

136

часу поки не віддасть всього боргу. Так і Отець МійНебесний вчинить з вами, якщо ви не простите своємубратові його гріхів від щирого серця» (Див.: Мт. 18:23-25).

Поміркуй та дай відповідь:Чому цар хотів продати раба, його дружину та дітей?Що зробив раб після того, як йому цар пробачивборг?Як наказав цар раба за його лицемірство?Поміркуй, чи не поводишся ти як цей жорстокий раб?Наведи приклади відомих людей, які прощали своїхкривдників.

Це цікаво!Золотий талант в часи Ісуса Христа становив 11302

грн. 42 коп., срібний талант – 627 грн. 91 коп.,динарій – 6 коп..

Лепта – найдрібніша римська монета в часи правлінняв Іудеї прокуратора Понтія Пілата. На відміну відзолотих і срібних талантів та динаріїв лепта булавиготовлена з бронзи.

3.Як багатій людині порятуватися від гріха жадібності

Притча про немилосердного боржника закликає домилосердя, прощення, вибачення та проявуінтелігентності.

Десять тисяч талантів винні Богові ми, бо все, щомаємо в житті, отримали від Нього без будь-якої плати.Продаж боржника з його дружиною і дітьми символічноозначає відчуження від Бога грішника, що не сплативГосподові боргу своєю любов’ю. Падіння раба на колінаперед паном виражає суть глибокого його розкаяння усвоїх гріхах, тому він і отримує Господнє прощення.Однак спокута гріха не завершується на тому, що людинащиро визнає себе винною. Надалі вона має все зробитидля того, щоб цей гріх не повторити. Натомість раб

137

робить ще більший гріх, відмовляючи у прощенні слабшомуза себе боржникові. Тут і з’являються в образіспівтоваришів ангели, для яких неприйнятне зло. Господьздійснює суд над злим рабом із людинолюбства, щобпоказати, що не Він, а жорстокість і невдячність рабапозбавляє його милості.

Приклади нерозумного багача, щедрої вдови інемилосердного боржника зовсім не означають, що всібагаті люди жадібні, а всі бідні щедрі. Не може багатийбути надто багатим, а бідний – зовсім бідним, як неможе бути, щоб зовсім не було багатих і зовсім не булобідних. Адже люди мають різні здібності і таланти, по-різному думають, трудяться та живуть.

Але в усьому має бути помірність. Якщо тягар нести,то рівномірно, а не так, щоб один падав від знемоги, аінший ішов з полегкістю. Якщо майно ділити, то так,щоб, як казали пророки, „хто мав багато, той не мавзайвого, а хто мав мало – не мав недостатку”, щобнадлишок одних міг поповнити недостачу в інших. Тількивстановлювати таку справедливість слід, не відбираючиодин в одного, а силою переконання Божим Словом.

Не багатство є символом гріховності, а те, яклюдина захланно розпоряджається всім, що даровано їйГосподом. Ісус учить нас ділитися своїм багатством ізближнім, давати милостиню, збирати скарби духовні, житиз Богом. Ті скарби ніколи не втрачають своєї вартості.


Наша співвітчизниця Гальшка Гулевичівна, що жиланаприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століть, походила іззнатної та багатої родини. Її висока освіченість тадушевна інтелігентність зосередили увагу на духовнихпроблемах українського суспільства. Відбуваючи скорботувід того, що стараннями сусідів українство втратило натой час свій духовний провід і потребувало новихосвічених людей, Гальшка Гулевичівна за згодою чоловікавідписує свої землі і будинки на Подолі у власність

138

Київського православного братства, і на виручені коштиспоруджуються монастир, шпиталь, оселя для паломників іпрочан, а головне – майбутня Києво-Могилянськаакадемія, у якій завдяки старанням Гальшки та їїнаступника-мецената Петра Могили отримали змогуздобувати освіту і діти з небагатих міщанських сімей.Останні роки життя Гулевичівна провела у Луцьку, детакож піклувалася про духовно-освітні потреби місцевогобратства.

Поміркуй і дай відповідь:Наскільки близькими є поняття „щедрість” і

„жертовність”?Чому мудра людина найбагатша?Чи знаєш ти приклади щедрості, жертовності Ісуса

Христа?Що означає бути багатим душею?

139

УРОК 26. Справедливість та винагорода

Ключовий вірш із Біблії: «От стою при дверях істукаю: як хто почує голос Мій і відчинить двері,увійду до Нього і вечерятиму з ним і він зі Мною» (Об.3:20).





1. Як спокуса випробовує людськудушу?

2. Як людина робить вибір нароздоріжжі Добра і зла?3. Яку роль відіграють у нашому життівинагорода і покарання?

Запам’ятай нові слова і поняттяСпокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що

засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.Справедливість – такий належний порядок людського життя,

встановлений Богом, при якому існує відповідність між вчинком тавіддачею належного.

Винагорода – плата за працю, заслуги, віддяка.

1. Як спокуса випробовує людську душу Дороги добра і зла починаються з віри і спокуси.

Спокуса – це ще не гріх. Хіба може бути нашим гріхомте, що хтось спокушає нас до крадіжки? Гріх був битоді, коли б ми пішли за тією намовою і справді крали.Зрештою, навіть святі і Сам Богочоловік Ісус Христоспіддавалися спокусі.

Спокуса випробовує нас так, як люди випробовуютьметали, машини, їжу. Наприклад, ви маєте в руці якийсьметал, подібний до золота. Він може бути справжнімзолотом або тільки виглядати, як дорогоцінний метал. Якдізнатися, чи це справжнє золото? Треба випробувати цейметал. Спеціаліст спускає його у відповідні кислоти ітільки після таких дослідів може сказати, золото це чи

140

ні. Так і господиня випробовує кожну страву, куштуючиїї, щоб знати, чи добре вона зварена, чи смачна.

Подібною пробою для нашої душі є спокуса. В ній маєвиявитися вірність Богові та ступінь нашої любові.Отож, на якомусь етапі свого життя людина стоїть передвибором.

Поміркуй і дай відповідь:Що таке спокуса? Чи насправді зло починається зі спокуси?Як лукавий спокушав Ісуса?

Повчальна поезіяВ гріх легко впасти – Зрадили БогаНехитра штука. Й віри основиЧортові в пащу Люди убогіЛізеш без бука. І гріхолови.Гроші, наїдки, Що з нами будеЦінні метали. (Мучуся всоте)?Хто ми і звідки, Ми – таки люди,Ким же ми стали? А не істоти.

Поміркуй і дай відповідь:У якому з вільних рядків таблиці слід поставити на

основі прочитаної поезії слово «добро», а в якому –«зло»?

Широка, простора, рівнадорога

Важка, терниста, сповненаперешкод стежина


Притча про виноградарів

Прочитай притчу й опиши виноградарів

Один чоловік посадив виноградник, обгородив його141

муром, видовбав у ньому чавило, поставив башту і здав воренду винарям. А за якийсь час відіслав він свогослугу до орендарів, щоб отримати у них частину плодів звиноградника. Але вони схопили слугу і побили,відіславши ні з чим.

Тоді знову послав господар іншого слугу до винарів.Але і цього вони поранили в голову і зневажили. Атретього вбили. Так і робили і з рештою посланців..

Господар мав ще одного посланця - свого улюбленогосина. Наостанок він відправив його до орендарів,подумавши: „Посоромляться мого сина!” А винаріміркували собі так: „Це спадкоємець, замордуємо його –і нашою буде спадщина!” Тому вони схопили господаревогосина і вбили, ще й викинули його тіло за виноградник..

То що власник виноградника зробить? Він прибуде самта й вигубить винарів і віддасть виноградник іншим(Див.: Мр. 12:1-9; Мт. 21:33-46; Лк. 20:9-19).

Це цікаво!Спробуємо собі уявити берег Середземного моря. Хвилі

б’ються об скелі, а вода приносить таку очікуванупрохолоду... Але чим далі від берега, тим стає всеспекотніше. Всюди розжарений пісок, вдалинірозпливається марево, хочеться пити. Десь на віддалівидніється оаза. Підійшовши ближче, можна помітити, щоце сади лимонів, апельсинів, виноградники. Природа краюнебагата на рослинність, але щедра на розумних,працьовитих і побожних людей. Тут споконвіку знали проБога, щиро вірили і поклонялися Йому.

За часів Ісуса майже вся родюча земля в Галилеїналежала власникам, які жили в містах або в іншихкраях. На їх землях працювали наймані робітники. Народповажав власників, які часто були чужинцями за те, щовони не дуже пригноблювали найманих людей. Ісусвикористав цю життєву історію для своєї притчі.

Поміркуй і дай відповідь:Як на основі таблиці можна пояснити алегорію притчі

142

про виноградарів?

Господар БогВиноградник єврейський народ, обраний Богом для

збереження істинної віриМур навколовиноградника

Закон Божий, даний через Мойсея

Чавило пожертвиБашта храм єрусалимськийВиноградарі фарисеїСлуги господаря Святі ПророкиОстаннійпосланець

Іван Хреститель

Син господаря Син Божий Ісус ХристосНовий виноградник християнська церква

Як Господь заклав у єврейського народу основи віри ідав йому можливість справляти обряди?

На яку стежку ступили проводирі єврейського народу –фарисеї?

Як намагався Господь порятувати людей від гріха?Що вчинили „правовірні” з Сином Божим? Чи загинула від того віра?

2.Як людина робить вибір на роздоріжжі добра і злаПритча про виноградарів засвідчує, що життєвий вибір

людей на користь зла не призводить до нищення віри ілюбові. Це – особиста катастрофа людини-грішника абогрупи грішників.

Смерть і воскресіння Ісуса Христа дали кожному ізгрішників покаятись і зробити правильний вибір міждобром і злом.

Але людина і надалі має свободу у своїх вчинках івиборі. Це один із Божих дарів, адже „сотворив Боглюдину на свій образ” і наділив її волею вибору. Укожній життєвій ситуації вона вирішує, кому служитиме,яким шляхом ітиме, „бо жоден слуга не може двом панам

143

служити... Не може служити Богові і мамоні” (Лк.16:13).

Поміркуй і дай відповідь:Як перегукується зі змістом Христової притчі уривок

з пісні Ісайї (Іс. 5:1-2)?Хто із людей зробив свій перший вибір і на чию

користь? Яку заповідь отримала людина від Господа (Бут.

2:17)? Чи, встановивши певну заборону (засторогу), Бог

позбавив людину права самостійно вирішувати, як їйналежить вчинити?

Чи вмієш ти робити життєвий вибір? Перевір це,заповнивши таблицю „Кодекс честі”:

ВИБЕРИ

любити

чи

величатибудуватидаватиусміхатисьпрощатимолитись

Слова для довідки. Впадати у розпач, гніватись,забирати, ненавидіти, пліткувати, проклинати,руйнувати.


Одного разу Іванко почув цікаву розповідь проГеоргія Побідоносця, який переміг дракона. Наступногодня він сказав батькові: „Тату, я також хочу статисвятим, щоб перемагати дракона”. – „Добре, Іванку, -

144

відповів батько, - але бути святим – це не так легко,як тобі може здатися”. – „Це нічого. Я буду старатися.Де ж мені знайти дракона?” – „Я тобі скажу, коли вінз’явиться”.

Така розмова задовольнила хлопчика, і він побіггратися з сестрою. У той день бабуся подарувала Івановікнижку, а його сестричці Ганнусі – мозаїку. Іванко щене вмів добре читати, а іграшки він дуже любив.Побачивши такий чудовий подарунок у сестри, хлопчикзаплакав від заздрості. Батько помітив його сльози ішепнув: „Синку, дракон показався”. Той відразу переставплакати, але нічого не відповів.

Увечері, коли Іванко підійшов до батька побажатийому доброї ночі, тихо сказав: „Тату, я радий, що уГаннусі така хороша мозаїка. Думаю, вона дасть і меніпогратися... Я переміг дракона?”

Із заповіту Матері ТерезиЖиття – це можливість, скористайся нею. Життя – це краса, милуйся нею. Життя – це мрія, здійсни її. Життя – це виклик, прийми його. Життя – це повинність твоя насущна, виконай її. Життя – це гра, стань гравцем. Життя – це багатство, не розтрать його. Життя – це любов, насолоджуйся нею сповна. Життя – це таємниця, пізнай її. Життя – це горе, витримайте його. Життя – це пісня, доспівай її до кінця. Життя – це боротьба, здобудьте перемогу в ній. Життя – це прірва, ступи в неї, не боячись. Життя – це фортуна, шукай цю мить. Життя – це пригода, зважуйтесь на неї.Життя – це трагедія, подолайте її.Життя – це щастя, творіть його.Життя таке чудове, не згуби його.


З яким драконом зустрівся Іванко? Чи зумів поборотийого?

Які «дракони» виникають у твоєму житті?Які життєві спокуси наводить у своєму духовному

заповіті Мати Тереза? Чим повчальні її поради?У яких художніх творах української и зарубіжної

літератури герої стали на роздоріжжі перед виборомдобра і зла?

До яки наслідків це призвело?

3.Яку роль відіграють у нашому житті винагорода іпокарання

Вибір між добром і злом неодмінно супроводжується вжитті винагородою чи покаранням.

Французький афоризм стверджує: ніщо так непідбадьорює людину, як добре слово. Тому не біймосяговорити побільше люб'язностей, приємних слів, робитикомпліменти. Але при тому добрі слова мають бути простимиі щирими.

Похвала є маленькою нагородою людині, так само яккритичне зауваження є маленьким покаранням. Вони роблятьнаше життя цікавішим, але не завжди більш праведним ітаким, що відповідає християнській моралі. Бережімосяпохвали людської, щоб не погубити ціни добрих справ і непочути слів Господа: "Отримав вже нагороду свою".

Покарання, як і похвали, бувають різними. Тому,отримавши покарання, не треба озлоблюватися. Постараймосязрозуміти, що несправедливого покарання не буває. Аусвідомивши себе грішними, треба мати мужність сказати:"Вибачте, я все зрозумів, і більше цього не повториться".

В історії великі і малі правителі частонагороджували і карали. Одним дарували царства, іншихпускали по світу з торбами. Одним вішали на шию і грудиордени й медалі, інших саджали у в’язниці.

Біблія також наводить нам чимало прикладів Божоїнагороди і покарання.

146

У день П’ятидесятниці зійшов Дух Святий на апостоліві нагородив їх даром проповідувати Слово Боже різнимимовами. Даром доброти і милосердя винагороджено СвятогоМиколая Чудотворця.

Всесвітнім потопом винищено грішників. Відупокореності злу загинули міста Содом і Гоморра.

У винагороді за вміння подолати спокусу й уникнутигріха та заслуженому покаранні за небажання протистоятиспокусі й полягає зміст Божої справедливості.

У Святому Письмі справедливість Бога проявляє себевже і у цьому світі: процвітання злих продовжується напевний час, раніше чи пізніше проявляється правда Божа:Книга Псалмів, всі пророки свідчать про очікуванняСправедливого суду: „Бо Господь любить правду і непокине своїх вірних. Нечестиві знищені будуть, рідбеззаконних буде стятий” (Пс. 36:28).

Суд Божої справедливості страшний для тих, хто заразне боїться його, бо будуть покарані за власну гординю ісамовпевненість. Але він не страшний для тих, хтовідчуває відповідальність перед Господом, спокутуєвласні гріхи і буде винагороджений?

Зробивши правильний вибір між спокусою зла і добром,досягнемо найвищої винагороди – чистоти серця, тогоідеалу, до якого прагне кожен християнин. Тому іпросимо у щоденній молитві Отця Нашого: „І не введи насу спокусу. Але визволи нас від лукавого. Амінь!”

Поміркуй і дай відповідь:Чи легко робити добро ближньому «просто так», не за

винагороду?Що таке вища Божа справедливість?Наведи приклади зі свого життя, коли ти вчинив

справедливо.

147

УРОК 27. Остаточна перемога добра над злом

Ключовий вірш із Біблії: «Будьте мужніми! Я перемігсвіт»» (Ів. 16:13).





1. Як людина може сприяти перемозідобра над злом?

2. Коли буде остаточна перемога добранад злом?

Запам’ятай нові слова і поняттяПеремога – успіх у життєвій боротьбі за добро, подолання зла

на життєвому шляху.

Біблійна історіяПритча про невід

Прочитай притчу про невід та визнач її головну думку

Одного разу навчав Ісус Христос людей біля моря.Зібралось дуже багато слухачів, тому Ісус вийшов начовен та звідти навчав про Царство Небесне людей, щобули на березі.

- Подібне ще Царство Небесне до закинутого в мореневода. Набирає він у воді всяку усячину. Тому, колиневід наповниться, рибалки тягнуть його на берег і,присівши, вибирають до посуду добре, а непотрібвикидають геть (Див.: Мт. 13:47-52).

Поміркуй та дай відповідь: До кого подібні в цій притчі грішні та праведні?Подумай, чи ти робиш все щоб, ангели відібрали тебе доправедників?

148

1. Як людина може сприяти перемозі добра над зломНевід у Христовій притчі – це Слово Боже, яке

приваблювало і приваблює багатьох, вселяє віру своєюістинністю і праведністю. Спіймана риба - людські душі,сповнені світлої віри. Але чи достатньо тільки віри длятого, щоб бути спасенними?

Звернімося до простого життєвого прикладу. Чекаючисвого виступу на концерті, щиро віримо в те, що всебуде добре, бо маємо чистий голос, добру пам'ять іартистизм. Але на концерті несподівано "провалюємося",бо погано підготувались.

Чекати манни небесної з вірою в те, що вона от-отупаде, не по-християнськи. Справжній християнин добримисправами наближає Царство Небесне.

Натомість слід любити один одного, поважати,шанувати іншого, його думки, вчинки, звички. Необхіднотерпляче ставитися до ближніх, стараючись допомогти їм.Молитися за тих, хто перебуває в полоні сумнівів, щобГосподь допоміг їм. Пам'ятати слова Христові: "Що в лю-дей неможливо, в Бога можливо".

Ісус Христос з однаковою терплячістю та повагоюставився до віруючих і невіруючих. Однак багатьом ізйого учнів та співрозмовників бракувало одного -підкріплення своєї віри добрими ділами.

Тож невід у такий спосіб зібрав прихильників зрізних народів і класів - язичницьких варварів, еллінів(греків), іудеїв, блудників, розбійників. Але коли цейневід буде повен, тобто коли прийде кінець світу, тодівсі, що є там, будуть розділені на тих, хто тільки звірою, і тих, хто з вірою і добрими ділами. Тому йзавершив Спаситель свою розповідь притчі про невідтакими словами: "Так буде й наприкінці віку: Анголиповиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їхповикидають до печі огненної» (Мт. 13:49-50).

Притча про невід навчає: якщо ми і маємо віру, алене ведемо доброго життя, «повержені» будемо у вогоньмук сумління і страждань.

149


Один молодий чоловік у пошуках Бога зайшов довеличного храму. Він був переконаний, що під їїпрекрасним склепінням, у блиску мозаїк, світлі багатьохлампад зможе швидше пізнати Бога. Сповнений відчуттямблизькості Всевишнього, поклав голову на спинкуцерковної лавки і поринув у роздуми. Через кількахвилин відчув, що хтось торкається його плеча. Піднявочі і побачив стару жінку.

- Ти, певно, голодний? - запитала вона. - Ось, натобі кілька монет, купи собі щось поїсти.

Усвідомивши велику доброту жінки, що керуваласялюбов'ю до свого ближнього, молодий чоловік подякував,але відмовився від грошей. А коли він виходив ізцеркви, то зрозумів, що зазнав Божої благодаті.

Поміркуй і дай відповідь:Що допомогло чоловікові глибше пізнати Бога?

2.Коли буде остаточна перемога добра над зломЦерква Христова, як невід по морю, поширюється по

цілому світу, через рибалок - апостолів, які сталиловцями людей, збирає християн зі всіх народів."Неводом" – словами істини і заповідями - Господьвиймає, як із води, на берег, - з життя матеріального вдуховне, від гріха до святості, від тимчасового довічного, від земного до небесного.


Одного разу зустрілися на дорозі сліпий і кульгавий.Треба було їм перейти відрізок шляху над самимпроваллям. Сліпий звернувся за допомогою до кульгавого,але той відповів йому:

- Як же я можу це зробити, коли сам ледве йду? Оськоли б ти взяв мене на плечі, я б керував тобою і

150

попереджував про всі небезпечні місця на дорозі. Я бувби для тебе очима, а ти для мене - ногами.

- Охоче, - відповів сліпий. - Допоможімо один одному.

Сліпий узяв кульгавого на плечі, і так вонибезпечно пройшли над проваллям.

Поміркуй і дай відповідь:Чим повчальний зміст цієї історії?

Перевір себе!Напиши твір-роздум на тему "Мій шлях до повної пе-

ремоги добра над злом".

151

УРОК 28. Світло для світу

Ключовий вірш із Біблії: «Я є Світло для світу» (Ів.9:5).





1. Що допомагає нам поборотижиттєві випробування?

2.Чи зможемо пронести через життяБоже Світло?

Запам’ятай нові слова і поняттяПриклад – те, що варто наслідувати, зразок моральної

поведінки, заснованої на виконанні золотого правила.


Свічка та свічник

Прочитай притчу та кажи, чому не слід ставити свічку насвічник

Одного разу, побачивши багато людей, вийшов Ісус нагору і розповів їм таку притчу про важливість добрихсправ.

Не може сховатися місто, що стоїть на верховинігори. І, запаливши світильник, ставимо його напосудину, а не на свічник, і світить воно всім у домі.Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вонибачили ваші добрі діла та прославляли вашого Отця, Якийна Небі” (Див.: Мт. 5:13-16; Мк. 4:21-23; Лк. 8:16-18;11:33-36).

Поміркуй та дай відповідь: Яке світло символізує світло свічки?

152

Як ми можемо показати добрий приклад іншим людям?Подумай, чи багато світла дає твоя свічка?

1.Що допомагає нам побороти життєві випробуванняДорога кожного із нас до Господа є тривалою і

тернистою. Він пізнається нами через численнівипробування та іспити. Але цей шлях нам постійноосвітлює свічка Господньої Любові і наших добрих справ.


Бруно ФеррероДе сходяться небо з землею

У старовинній книзі два монахи прочитали, що на краюсвіта є таке місце, де сходяться небо з землею. І вонивирішили відшукати це місце, давши обіцянку, що неповернуться доти, доки не знайдуть його.

Мандруючи по світу, вони наражалися на безлічнебезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшнізлигодні, які часто супроводжують паломництво. Долалитисячі перешкод, які спроможні були відвернути людинувід мети. Та все-таки монахи витримали. Вони знали, щов тому місці, яке вони шукали, мають бути двері, ідостатньо лиш постукати, щоб побачити Бога назирці.Знайшли двері. І, не роздумуючи й миті, зі щемом усерці постукали. Двері повільно відчинилися.Стривожені, монахи увійшли й ... опинилися у власнійкелії монастиря.

* * *Уперше вирішили відправити малого Максима на

канікули в табір відпочинку. Серце у хлопчика,звичайно, щеміло, адже вперше – без батьків, тож яквоно буде, але все відчував цікавість. Керівники групизаспокоїли батьків: „Все буде о’кей!” Максим знав, щовони перебуватимуть на службі в храмі, проїдуть помісту з екскурсією. Він приготував блокнот для записів,узяв із собою улюблену іконку. Та занадто крутими

153

виявилися його нові товариші у таборі. Вирвавшись з-підбатьківського контролю, підлітки поспішали пожити без„вуздечок” і напучувань. Максим був серед них найменшимі найсовіснішим.

У храмі він почув непристойну лайку. Зляканоподивився на хлопців: „Не можна лаятися в храмі, гріхце...” Старші зареготали, боляче дали щигля Максимовіпо лобі. Він розгубився, адже хлопці віруючі, як жеможна... Знову став переконувати: „Мама сказала, хто вцеркві лається, того обов’язково покарає Бог”. Зновузапотиличники. Максим відійшов набік, а коли передобідом збуджена юрба вивалила з храму, затримався білясвічної скрині. Впала йому у вічі іконка – Божа Матір зНемовлям. Максим купив іконку. Потім декількаПасхальних листівок, ще іконку. Голодні підліткичекали. Максим їх затримував. Вони облаяли хлопчикабрудними словами, пригрозили: дочекаєшся!

У кімнаті, де вони зупинилися, Максим поставив іконуна тумбочку. Здоровий лобур простягнув до неї руку, тане встиг. Максим стрімко схопив іконку, сховав запазуху. „З ким сперечаєшся?” – понісся лобур,насуваючись на худеньку постать Максима всією своєюмасою. „Іконка моя, я мамі купив, не чіпай”. – „Пішовти...” – він бив Максима по-дорослому. По голові,„смачно” лаючись. Прийшли товариші. Ніхто не крикнув,не жахнувся, що б’є меншого. Ні, вони швиденько„підключилися до справи”. Тоді Максим ліг на живіт, наіконочку: „Не віддам”.

…Максим отямився у лікарні. „Тримайся, друже, -сердечно просив лікар, - буде трохи боляче...”Стиснувши зуби, перетерпів і це. А коли після операціїдо палати зайшла заплакана мати, намацав на грудяхзім’яту іконку і сказав: „Це тобі, матусю. Я її невіддав...”

Поміркуй і дай відповідь:Яку роль відіграє світло у нашому житті?Яка існує різниця між світлом фізичним і Світлом

154

духовним?Хто є Світлом для нас?Чому слова Христа, звернені до апостолів в

євангельській історії «Свічка і свічник», одночасностосуються кожного християнина?

Чи можемо ми бути світлом для світу?Що для цього потрібно робити?Чому місце, де сходяться небо з землею, виявилось

для монахів-шукачів їхньою ж келією?Чи можна назвати вчинок Максимка світлом для світу?

Чому?

2.Чи зможемо пронести через життя Боже СвітлоНаша молодь, школярі є надією України, їм належить

будувати майбутнє держави. Господь також сподіваєтьсяна юних, у гарячій любові вірить, що дедалі менше будесеред нас таких жорстоких безбожників, як підлітки ізтабору, і множитиметься число вірних, готових нестисвітло світу. Ми маємо великий обов’язок служитиіншим..

Ісус Христос є тим Світлом, Який прийшов на світ длятого, щоб показати правдивий життєвий шлях, якпочуттями, розумом і мудрістю, з великим бажанням,міцними знаннями і непохитною вірою пізнати силуморальних законів любові і гармонії у світі і середлюдей.

Протягом останніх років Свого життя Ісус навчав,робив чуда, воскрешав, не боявся злоби людей, а творивволю Небесного Отця. За прикладом Ісуса ми повинніробити добрі вчинки, допомагати тим, хто потребує нашоїпідтримки, сумлінно виконувати свої обов’язки передблизькими, державою і суспільством і Господом. Любититих, хто нас любить і хто нас ображає. Любити так, якполюбив нас Усевишній Отець. І тоді насправді будемотим світлом, яке світить усім, прославляючи добро імилосердя Господнє.

Повчальне оповідання155

Бруно ФеррероДе живе Бог?

Одного разу до священика завітали гості. Вони довговеселилися, аж раптом господар запитав: „Де живе Бог?”Ті засміялися і відповіли: „Що за дивне запитання? Чи жВсе світ не є повний Його слави?” Але священика незадовольнила така відповідь. Він похитав головою ісказав: „Бог живе там, куди ми дозволимо йому ввійти”.

І це є найважливіше у нашому житті – дозволитиБогові увійти, а тоді вже іти з Ним. „Стою при дверях істукаю”, - каже Господь у Біблії.

Чи відчинимо Йому сьогодні двері своїх сердець?

Повчальна поезіяІсусе милий! Я Тебе благаю:Прийди до мене –Щирим серцем прошу.Будь Світлом ясним у моєму серці –І світло це хай людям я приношу.

Перевір себе!Чи можемо ми бути світлом для світу?Що для цього потрібно робити?Чи були Світлом для твого духовного світу уроки

християнської етики?

156

Твій словничокАвраамове лоно – місце блаженства праведних, рай.Алегорія – прихований зміст оповідання, байки, притчі.Апостоли – вибрані і улюблені учні Христа.Блаженний – щасливий, праведний.Блудний – той, що не тримається дому, блукає; той, що

має шкідливі звички і якого береться блуд.Вибір – спроба віддати перевагу одному перед іншим.Винагорода – плата за працю, заслуги, віддяка.Виховання – сукупність знань, культурних навиків,

поглядів, що становлять загальний рівень розвиткулюдини і є наслідком систематичного впливу і навчання.

Відповідальний – людина, яка завжди дотримуєтьсяслова, виконує обіцяне, старанно ставиться до роботи тасвоїх обов’язків.

Відповідальність – виконання людиною певнихзобов’язань, які ставлять перед нею інша людина,суспільство, Бог.

Віра – впевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання існування Бога.

Вісон – тонкий білий одяг Вчинок – певна дія людини.Герострат – герой давньогрецьких міфів, який, мріючи

прославитись, спалив храм.Гординя – віра людини в те, що вона наділена

винятковими якостями і може всі свої проблеми вирішитисамостійно, без Господа.

Десятина – десята частина прибутку людини в багатьохкраїнах, яка збирається на потреби церкви.

Динарій – у часи Ісуса Христа в Палестині основнимимонетами були драхма (грецька монета) і динарій – рівнаїй за вартістю римска монета. За драхму (динарий), якібули денною платою солдату і поденному робітникові,можна було купити невеличку вівцю.

Дім на скелі – символ міцності віри в єдиного Бога.Добрі справи – вчинки згідно із Заповідями Божими на

користь ближньому, які принесуть радість ближньому іБогові.

157

Добро – все, що виходить від Бога, благо; це все, щопозитивно оцінюється Богом, що є важливим для людськогожиття, що дозволяє людині морально, розумово та духовножити, зростати, бути щасливою, досягати гармонії ідосконалості.

Драхма – розмінна грецька монета, значно нижча завартістю, ніж римський динарій.

Духовне багатство – те, що людина надбала для спасіннясвоєї душі (віра в Господа, любов до ближнього,моральні чесноти).

Євангеліє – Добра Звістка про прихід Спасителя ІсусаХриста.

Євангелісти – учні Ісуса Христа, які переповілиісторію Його життя та навчання Ним людей ГосподньогоСлова.

Євреї – народ, історія якого описана у Біблії і якомув образі земного Чоловіка явився Ісус Христос.

Жадібність - пристрасне прагнення володіти чимось.Жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, - умієш вийти з

будь-якої ситуації, маєш добрі здібності.Заздрість – невдоволення від того, що не маєш того, що

мають інші.Закваска – борошно, перемішане з дріжджами для

виготовлення тіста.Захланність - непомірне прагнення до багатства і

наживи.Здібності – уміння і схильності людини до певного виду

діяльності.Злаки – спільна назва для пшениці, жита, вівса, проса,

ячменю.Золоте правило моралі – найважливіша Господня настанова

чинити так, як хочеш, щоб чинили з тобою.Іудин гріх – злодійство через жадібність.Капернаум – область у давньо ізраїльській державі.Кукіль - бур’ян із темно-рожевими, зрідка білими

квітками й отруйним насінням, який росте серед хлібнихзлаків.

158

Левит – багатий і знатний чоловік у євреїв, знавецьцерковних обрядів і законів.

Лепта – найдрібніша римська монета. Лінощі – знеохочення до роботи.Мамона – бог багатства у давніх східних народів.Марнослав’я – хворобливе прагнення привернути до себе

увагу, будь-якою викликати захоплення свою особою.Марнота – даремно проведене життя, у якому людина не

здобула духовного багатства.Матеріальне багатство – те, що людина надбала для

задоволення потреб свого тіла (будівлі, одяг, речі,їжа, гроші, коштовності).

Мета – те, до чого людина прагне у житті, чого хочедосягти.

Милосердя – почуття, завдяки якому людина допомагаєіншій не з вигоди, а з внутрішньої душевної потреби..

Митар – збирач податків у євреїв; у сучасномузначенні страдник..

Мито – вид державного податку.Мораль – пояснення алегорії в оповіданні, байці,

притчі.Моральне життя – життя відповідно до моральних

правил, які допомагають мати безкорисливе, справедливеі доброзичливе ставлення до ближнього.

Моральний закон – не писане, а заповідане Господомправило, яке

Навчання – процес здобуття знань, вмінь, досвіду.Намір – рішення людини зробити що-небудь, досягти

результату.Наполегливість – послідовна спрямованість дій людини

на досягнення певної мети.Небесні скарби – християнські цінності, те, що дароване

Богом людині в нагороду за її праведне життя.Невід – рибальська сітка.Непослух – вияв гордині у ставленні до Господа чи

ближніх, які бажають тобі добра.

159

Новий Заповіт – друга частина Біблії, у якійрозповідається про життя, смерть і Воскресіння ІсусаХриста та народження нової християнської Церкви.

Оренда – тимчасове користування чужою власністю задомовленістю.

Перемога – успіх у життєвій боротьбі за добро,подолання зла на життєвому шляху.

Перлина – найцінніший елемент скарбу.Повага - почуття шани, прихильне ставлення до

ближнього, що ґрунтується на визнанні вищості іншого,його гідності.

Подвижництво - самовіддане використання людиноюсвоїх здібностей і талантів.

Подвижництво - самовіддане використання людиноюсвоїх здібностей і талантів.

Покарання – реакція держави, Господа на порушеннялюдиною моральних зобов’язань чи правил співжиття, якаобмежує права цієї людини.

Порфіра – верхній одяг з коштовної червоної тканини.Послух – готовність виконати волю Божу або прохпання

чи розпорядження тих людей, що теж виконують волюГоспода.

Пошана – почуття поваги, що ґрунтується на визнаннівеликих чеснот або позитивних якостей; шана до Бога.

Правда – те, що народжене Божою наукою й узгоджуєтьсяз нею.

Правдивість – якість характеру людини, яка говоритьтільки те, що думає і робить насправді.

Працелюбність – позитивна якість характеру, щохарактеризує людину, яка витрачаючи розумові, фізичніта духовні сили бере участь у створенні матеріальнихта духовних цінностей.

Приклад – те, що варто наслідувати, зразок моральноїповедінки, заснованої на виконанні золотого правила.

Притча – розповідь, яка взята з історії чинавколишнього життя і мета якої – викласти духовні чиморальні істини.

160

Пробачення – добровільна відмова від образи налюдину.

Прощення – добровільна відмова від звинувачень іншоїлюдини у певних гріхах.

Радість – почуття задоволення і втіхи від добревиконаної роботи, від спілкування з ближніми та Богом.

Самаряни - жителі північного Ізраїлю, які свого часузреклися віри в Єдиного Бога і почали поклонятисяідолам.

Світло – спосіб подолати темряву і хаос.Свічник – підставка для свічки.Симон – ім’я Петра до його покликання Христом бути

апостолом.Скарб – цінності, приховані з певних причин від

людини.Скромність – уміння подолати свою гординю перед

ближніми.Слухняність – готовність виконати прохання старших за

віком або за посадою.Смирення – уміння подолати свою гординю, в першу

чергу перед Господом.Співчуття – жаль до ближнього, прагнення підтримати

його і допомогти.Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що

засуджується Богом і людьми, але приємне сатані..Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що

засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.Справедливість – винагорода праведним, смиренним і

терплячим та покара грішникам, які не покаялись; такийналежний порядок людського життя, встановлений Богом,при якому існує відповідність між вчинком та віддачеюналежного.

Талант – особливі здібності людини; у давнину –золота або срібна монета.

Терпіння – здатність людини переносити земністраждання: хвороби, прикрощі, знущання, самотність,матеріальні нестатки.

161

Терплячість – уміння не осуджувати людей за їхнінедоліки і переносити незручності, пов’язані з ними.

Універсальний – прийнятний для всіх.Фарисей – знавець церковного Закону у євреїв. Фарисейство – лицемірство, сприйняття себе кращим за

інших.Цінності – те, що є особливо важливим у житті. Чавило - пристрій, з допомогою якого в давнину з

винограду робили вино.Челядь – слуги.Чемність – уміння бути слухняним і ввічливим.Щедрість - здатність людини поділитися з іншим тим,

що маєш.Юдеї – євреї, які жили за Заповідями Старого

Заповіту, але не вірили в те, що Христос – Син Божий.

162

Християнська 6 клас

Documents