Данило (Романович) Галицький

Данило (Романович) Данило (Романович) ГалицькийГалицький

Князь Данило Романович - один із найяскравіших діячів української історії. Переможні походи принесли йому славу

талановитого полководця. Добрі відносини Галицько-Волинського князівства з сусідніми державами

уславили князя Данила як блискучого дипломата. Задля миру і спокою в державі він зважився на поїздку до

Золотої Орди. Водночас наполегливо домагався підтримки в боротьбі проти

ординців у європейських володарів. Аби залучити їх до спільних дій проти

монголів, він прийняв королвську корону - сталося це року 1253 в Дорогичині. А

ще Данило Галицький був великим будівничим, бо заклав чимало нових

міст. Про життя князя Данила докладно оповідає унікальна пам'ятка нашої літератури - Галицько-волинський

літопис.

сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємницю традицій Київської Русі, розкрити основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Данила (Романовича) Галицького, розвивати вміння учнів аналізувати історичні факти і події, давати стислу характеристику історичним діячам, розкриваючи їх місце в історичному процесі, використовуючи джерела інформації, складати хронологічні таблиці, виховувати повагу до історичного минулого.

1. Монголи2. Поразкою киян3. Улус4. На Хортиці5. Мстислав Глібович6. Золота Орда7. р. Кальчик8. Темуджин

Дата Подія Наслідок

«Галицько-Волинські землі під владою Золотої Орди»

• перенесення столиці до неприступного м. Холм;• заснування м. Львів, городів-замків Кременець, Данилів;• заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської •відбудова зруйнованих міст і сіл;• створення в містах культурних осередків• реорганізація княжого війська;

Літописець про поїздку Данила Галицького до Батия в 1245-1246 рр.

І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов сси, - то й се добре. Чи п'єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?» І

він сказав; «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, [Данило], випивши, поклонився

за обичаєм їх...О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем

великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти,

честь татарськая!

Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 405.

М. С. Грушевський про Данила Галицького

Данило одначе не мирився з підданством татарам і ждав тільки хвилі, щоб скинути його із себе та вирвати з татарських рук Київщину. Під час своєї подорожі до татар Данило стрівся з

послами від папи, що їхали до хана, і ті багато йому наговору, ли, як то папа збирає для боротьби з татарами всі християнські

держави Європи. Вони радили вдатися під опіку папи, і Данид0 з братом справді почали переговори з папою, щоб дістати вц нього

поміч. Папа... заохочував прийняти віру католицьку. обіцяв Данила коронувати.

«Літопис Руський» про боротьбу Данила з татарами

Данило ж і Василько все одно збиралися вдвох, маючи намір битися з татарами.У рік 6769 [1261]. Настала тиша по всій землі, то в ті дні весілля було у Василька-князя у Володимирі-городі. Став він оддавати дочку свою Ольгу за Андрія-князя

Всеволодовича до Чернігова, і був тоді [тут] брат Васильків Данило-князь з обома синами своїми, і зі Львом і з Шварном, і інших князів багато, і бояр багато.І коли була ж веселість немала у Володимирі-городі, то прийшла тоді вість

Данилові-князю і Василькові, що Бурундай іде, окаянний, проклятий, і опечалилися цим обидва брати вельми. Він бо прислав був [посла], так кажучи: «Якщо ви єсте

мої спільники — зустріньте мене. А хто не зустріне мене — той ворог мені». І поїхав Василько-князь зі Львом і з владикою назустріч Бурундаєві, узявши дари

многі і пиття, і зустрів його коло [города] Шумська. І прийшов Василько зі Львом і з владикою перед нього з дарами, а він великий гнів положив на Василька-князя і на

Льва, а владика стояв у страху великому. А потім сказав Бурундай Василькові: «Якіцо ви єсте мої спільники — розмечіте ж городи свої всі». [І] Лев розкидав

[городи] Данилів і Стіжок, а звідти пославши [воїв], Львів розметав. Василько ж, пославши [воїв], Крем'янець, розметав і Луцьк. Бурундай же став мовити про

Володимир: «Васильку! Розмечи город!» І князь Василько почав думати в собі про город, тому що не можна було розкидати його скоро через [його] величину- [І]

повелів він запалити його, і так за ніч він згорів увесь».

• відносини з монгольськими володарями ;

• налагодження союзницьких відносин з Польщею, Угорщиною, Владимиро-Суздальським князівством;

• коронація Данила Галицького. Утворення Галицько-Волинського королівства

Кордони держави

Військові походи

Зовнішня політика

Внутрішня політика

Галицько-Волинська держава за князюванняГалицько-Волинська держава за князювання Данила ГалицькогоДанила Галицького

1. В. Ю. Іващенко Марченко О. С. Історія України: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009

2. І. Дорошенко. Історія України. – К., 1994.

2. І. Крип'якевич Галицько-волинське князівство. Київ, 1984.

3. М. Ф Котляр. Данило Галицький. — Київ, 1979.

4. М.Грушевський. Нарис з історії України. – К., 2000.

5. О.Субтельний. Історія України. – К., 1996.

6. О. П. Мокрогуз Історія України 7 клас Розробки уроків. Х.: Веста. – Ранок. – 2007.

7. Т. Ю., Земерова Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х., 2009