НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

МЕЩЕРЯКОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ

УДК 159.922

РОЗВИТОК СУБ'ЄКТНОЇ АКТИВНОСТІ ДОРОСЛИХ

КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

19.00.07 – педагогічна і вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2019

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті психології імені. Г. С. Костюка НАПН України,

лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання

Науковий керівник

дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Смульсон

Марина Лазарівна, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України,

лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання, завідувачка

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Чернобровкін Володимир Миколайович,

Національний університет «Києво-Могилянська академія», кафедра психології та

педагогіки, завідувач

кандидат психологічних наук, Зінченко Олександр Володимирович, Глухівський

національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, кафедра

психології, старший викладач

Захист відбудеться 26 листопада 2019 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої

Вченої ради Д 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за

адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології

ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2

Автореферат розіслано “26” жовтня 2019 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я. М. Омельченко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інформаційні технології, віртуалізація

життя, технічний та технологічний поступ, соціальні мережі, а також тісно

пов’язані з інформаційними технологіями медійні маніпуляції, певні явища

популізму, дезінформація, інформаційні «вкиди» та «фейки», гібридні війни тощо з

кожним новим днем стають все більш актуальними процесами, що мають вплив на

суспільство в цілому, і охоплюють все більшу кількість людей. Велика частка

життєвих процесів вже відбувається віртуально, або у віртуальному просторі:

навчання, праця, спілкування, відпочинок, соціалізація, і ця віртуалізація

поглиблюється з кожним днем. Віртуальне спілкування через соціальні мережі

поступово заміщує звичайне, «живе» спілкування та пришвидшує поширення

інформації, набуття нових зв’язків, вивільняє час.

Саме через неоднозначність впливу зазначених процесів, зокрема на розвиток

користувачів соціальних мереж, постають питання значення суб’єктності та

суб’єктної активності в житті, насиченому віртуальністю. Для суспільного

благополуччя та успішного подолання новітніх викликів важливо, щоб особистість,

знаходячись у віртуальному просторі, залишалася суб'єктною та розвивала власну

суб’єктну активність. Це можливо завдяки розвитку суб’єктної активності в цілому,

а також окремих її компонентів. Для розробки штучного інтелекту проблема

суб’єктної активності та її розвитку теж може бути актуальною.

До цього часу розвиток суб'єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж майже не був предметом психологічного дослідження, отже,

постають питання дослідження психологічної специфіки рівня розвитку їхньої

суб'єктної активності та окремих її структурних компонентів; розробки відповідної

теоретичної моделі та методів розвитку; технологій розвитку суб’єктної активності

засобами мережі Інтернет. Тому вказана проблема є актуальною як з наукової, так і

з практичної точок зору, що і обумовлює вибір теми «Розвиток суб’єктної

активності дорослих користувачів соціальних мереж».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-

дослідних тем лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України: «Інтелектуальний розвиток

дорослих у віртуальному освітньому просторі» (номер державної реєстрації

0112U000304), «Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі»

(номер державної реєстрації 0116U004809), «Психологічні механізми становлення

суб'єктності дорослих у віртуальному просторі» (номер державної реєстрації

0119U002168).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 10 від 22

жовтня 2015 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових

досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 20

червня 2017 р.).

2

Об’єкт дослідження – суб’єктна активність дорослих.

Предмет дослідження – суб’єктна активність дорослих користувачів

соціальних мереж та технології її розвитку.

Мета дослідження полягає у дослідженні розвитку суб’єктної активності

дорослих користувачів соціальних мереж.

Гіпотези дослідження:

1. Суб’єктна активність може бути ефективно розвинута у соціальних

мережах і віртуальному освітньому просторі.

2. Розвиток суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних

мереж корелює з рівнем вмотивованості до саморозвитку та загальною

прогностичністю.

3. Інтелектуальна ініціація, децентрація та інші інтелектуальні

метакогніції пов’язані з суб’єктною активністю дорослих користувачів соціальних

мереж.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз досліджень суб’єктної активності,

визначити специфіку цього поняття, психологічні особливості.

2. Розкрити психологічні особливості суб’єктної активності у соціальних

мережах.

3. Розробити психологічну модель суб’єктної активності, визначити її

структурну організацію.

4. Дослідити кореляції між розвитком суб’єктної активності та її

структурними компонентами.

5. Розробити технології розвитку суб’єктної активності користувачів

соціальних мереж і провести експериментальне дослідження у вигляді

формувального експерименту з її розвитку.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення

суб’єктно-діяльнісного підходу (К.О. Абульханова, А.В. Брушлинський,

Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.А. Петровський, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко);

дослідження різних аспектів розвитку суб’єктності та суб’єктної активності

(З. Адамська, В.М. Биков, А.В. Бикова, Н.Я. Большунова, О.Л. Осницький,

М.А. Сидорова); проєктувально-технологічна парадигма дослідження інтелекту і

суб’єктності, концепція суб’єктної активності як чинника саморозвитку

інтелектуальних метакогніцій (М.Л. Смульсон); концепція дискурсивного суб’єкту

та самопроєктування особистості (Н.В. Чепелєва); методологія проєктування та

технологізації учіннєвої діяльності (Г.О. Балл, П.П. Дітюк, О.Ю. Коміссарова,

Ю.І. Машбиць), зокрема, проєктування інтернет-тренінгів (Ю.М. Лотоцька,

І.Г.Коваленко-Кобилянська, М.М. Назар); підходи до дослідження розвитку

ментальної моделі світу засобами інтернет-середовища (І.В. Кузнєцова);

психологічні дослідження кіберпростору, Інтернету та інформаційно-

комунікаційних технологій (J. Gackenbach, A.N. Joinson, J. Suler, S. Turkle,

C.R. Wolfe, Ю.Д. Бабаєва О.Є. Войскунський, А.Є. Жичкіна, О.В. Зінченко,

Ю.М. Кузнєцова, О.К. Тихомиров, В.М. Чорнобровкін, Н.В. Чудова).

Організація і база дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2015–

2019 рр. на базі Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, у

3

віртуальному освітньому середовищі на базі Інтернет-сайту лабораторії сучасних

інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка

НАПН України http://moodle.newlearning.org.ua, групи лабораторії у Facebook

https://www.facebook.com/groups/322658487796009 та персональної сторінки там

само.

Вибірка становила 185 осіб: 59 у першій фазі емпіричного дослідження, і 126

– у другій. Контрольна група під час першої фази становила 49%, під час другої –

26%. Серед них - різні верстви дорослого (від 18 до 70+ років) населення з різних

куточків України, а також з інших країн.

Незначна частина контрольної вибірки брала участь в обох фазах

емпіричного дослідження.

На першому етапі, пошуковому (2015-2016 рр.), здійснювалася розробка

концепції дослідження, формування мети та завдань, аналізувалися теоретичні

підходи, створення авторських методик та їх апробація; визначено основні

теоретичні положення.

На другому етапі, емпіричному (2017-2019 рр.), у дві фази проводилися

формувальний експеримент з розвитку суб’єктної активності та її окремих

структурних компонентів; відбувався всесторонній аналіз та узагальнення

результатів.

На третьому етапі, підсумковому (2019 р.), була здійснена апробація

основних результатів дослідження.

Методи дослідження: теоретичний аналіз сучасних першоджерел з теми

дослідження, синтез, порівняння та узагальнення даних наукових джерел;

проєктувально-технологічні; діагностичні та контрольні тести, спрямовані на

визначення рівнів відповідальності, самостійності, вмотивованості та відповідних

навичок інтелектуальної ініціації; методи тренінгової роботи: онлайн-мінілекції,

відеозавдання, онлайн-вправи з розвитку суб’єктної активності та окремих її

компонентів; формувальний експеримент у форматі інтернет-тренінгу з розвитку

суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж; математичні

методи обробки даних з використанням програм SPSS та Excel – кореляційний

аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз та інші; опитування.

Для визначення показників компонентів суб’єктної активності також було

використано стандартизовані методики, а саме: шкала децентрації з

«Опитувальника емпатії» М. Девіса, «Тест життєвої орієнтації – переглянутий»

М. Шеєра та Ч. Карвера (LOT-R, Scheier, Carver), тест «Здатність до

прогнозування» Л.А. Регуш, опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю» -

варіант А, нова версія «Шкали толерантності до невизначеності» Баднера в

адаптації Т.В. Корнілової.

Надійність і ймовірність результатів дослідження забезпечено

теоретичною обґрунтованістю та методологічною основою основних положень,

кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та

застосуванням методів математичної статистики, якісних інтернет-платформ і

сервісів разом з сучасним програмним забезпеченням.

4

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- розроблено ефективні технології розвитку суб’єктної активності в

соціальних мережах, показано ефективність розвитку суб’єктної активності

дорослих користувачів у соціальних мережах;

- розроблено модель суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж, визначено вікову диференціацію суб’єктної активності;

- виявлено взаємозв'язок між розвитком суб'єктної активності

користувачів соціальних мереж та окремими її компонентами;

- розроблено методику діагностики рівня суб’єктної активності у

користувачів соціальних мереж та технології впливу на її розвиток;

- встановлено специфіку психологічних особливостей суб’єктної

активності в соціальних мережах та визначено її позитивні та негативні

властивості.

набув подальшого розвитку понятійний апарат суб’єктно-діяльнісного

підходу.

Теоретичне значення результатів дослідження:

дано визначення понять «суб’єкт», «суб’єктність», «репрезентативна

суб’єктність», «суб’єктна активність», «структурна організація суб’єктної

активності», «рівні розвитку суб’єктності», «властивості суб'єктної активності»;

розкрито психологічні особливості суб’єктної активності у соціальних

мережах;

розроблено психологічну модель суб’єктної активності, яка унаочнює собою

структурну організацію, взаємозв’язки та основні етапи суб’єктної активності;

окреслено позитивні та негативні властивості суб’єктної активності;

визначено ключові структурні компоненти суб’єктної активності;

доведено, що існують кореляції між розвитком суб’єктної активності та

рівнем вмотивованості до саморозвитку та розвитку інтелектуальної ініціації,

іншими інтелектуальними метакогніціями і компонентами;

показано можливість використання Інтернет-тренінгів для розвитку

суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці

ефективного тренінгу суб’єктної активності дорослих у соціальних мережах та

експериментальній перевірці інструментарію для визначення рівня розвитку

суб’єктної активності користувачів соціальних мереж; розробці та впровадженні

психологічних технологій, спрямованих на підвищення рівня суб’єктної

активності. Завдяки розвитку суб'єктної активності з’явилася можливість знизити

негативний вплив користування соціальними мережами: ефективно долати явища

т.зв. «тролінгу», «флуду», «флейму», дезінформації тощо; сприяти у

протистоянні в інформаційних війнах і протидіяти психологічному

маніпулятивному тиску. Розвиток суб'єктної активності користувачів соціальних

мереж має також такий позитивний вплив, як осмислення своїх цілей, ефективне

планування власної діяльності та досягнення поставленої мети.

Результати дослідження впроваджено в роботу кафедри психології

Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (довідка

5

№23/01/19 від 18.04.2019), кафедри психології Глухівського національного

педагогічного університету імені Олександра Довженко (довідка №1135 від

26.06.2019), кафедри інформаційних технологій Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка №01/10-556 від

26.06.2019), всеукраїнської газети «Говорить Донбас» (довідки №3/19 від

06.06.2019 та №4/19 від 07.06.2019), юридичної компанії ТОВ «Право-Чин»

(довідка №100619/3 від 10.06.2019), благодійної організації «Фундація Вільні

Люди» (довідка №4/7 від 01.06.2019).

Особистий внесок здобувача. Розроблені наукові положення та отримані

емпіричні результати є самостійним внеском автора в розробку проблеми

розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж. В

опублікованих статтях, написаних у співавторстві, внесок здобувача становить

50%. У дисертації на розробки та ідеї співавторів завжди даються посилання.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні

результати дослідження були представлені на науково-практичних конференціях,

зокрема міжнародних: V науково-практичній інтернет-конференції «Віртуальний

освітній простір: психологічні проблеми» (м. Київ, 2017 р.), VІ науково-

практичній інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір: психологічні

проблеми» (м. Київ, 2018 р.), VІІ науково-практичній інтернет-конференції

«Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» (м. Київ, 2019 р.),

науково-практичній конференції “Personality, family and society: issue of pedagogy,

psychology, politology and sociology” (Болгарія, м. Шумен, 2017 р.), науково-

практичній конференції «Професійна педагогіка і андрагогіка: актуальні питання,

досягнення та інновації», (м. Кривий Ріг, 2017 р.).

Публікації. Зміст і результати дисертаційного дослідження відображено у 23

публікаціях автора, у тому числі: 2 розділах в колективних монографіях, 4 статтях у

наукових фахових виданнях, затверджених МОН України, 1 – у науковому

зарубіжному періодичному виданні, 6 – у виданнях, включених до наукометричних

баз, 3 - у співавторстві (внесок автора 50 %); 10 тезах та статтях в інших виданнях

та збірниках науково-практичних конференцій, які додатково відображають

наукові результати дисертації.

Структура та обсяг роботи: структура та обсяг дисертації зумовлені

логікою розв’язання поставленої мети дослідження. Дисертація складається із

вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних

джерел, що налічує 335 найменувань, з них 109 іноземною мовою та 5 додатків.

Дисертація містить 6 таблиць (на 4 сторінках) та 52 рисунки (на 27 сторінках).

Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження,

окреслено зв’язок дисертації з науковими темами, визначено об’єкт, предмет,

мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну

значущість роботи, охарактеризовано методи дослідження, наведено дані про

апробацію роботи та її впровадження у практику, а також про публікації, в яких

представлено зміст і результати дисертації.

6

У першому розділі – «Теоретико-методологічний аналіз проблеми

розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж» –

висвітлено результати аналізу проблем суб’єктності та суб’єктної активності,

основні поняття та підходи, що стосуються досліджуваної проблеми,

проаналізовано стан її вивчення, сформульовано відповідний понятійний апарат .

Показано, дослідження суб’єктності та суб’єктної активності ведуться в

рамках суб’єктно-діяльнісного підходу, вагомими представниками якого є

К.О. Абульханова, А.В. Брушлинський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко,

В.А. Петровський, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко. Більш спеціалізовані

дослідження різних аспектів розвитку суб’єктності та суб’єктної активності

представлені в дослідженнях З. Адамської, В.М. Бикова, А.В. Бикової,

Н.Я. Большунової, О.Л. Осницького, М.А. Сидорової.

Також було проаналізовано концепцію суб’єктної активності як чинника

саморозвитку та розвитку інтелектуальних метакогніцій М.Л. Смульсон, концепцію

дискурсивного суб’єкту та самопроєктування особистості Н.В. Чепелєвої;

різноманітні засади проєктування навчальних і розвивальних інтернет-тренінгів,

досліджені Ю.М. Лотоцькою, І.Г.Коваленко-Кобилянською, М.М. Назаром.

Актуальною для нашого дослідження є методологія проєктування та

технологізації учіннєвої діяльності, розроблена Г.О. Баллом, П.П. Дітюком,

О.Ю. Коміссаровою, Ю.І. Машбицем.

Дослідження «Розвиток суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж» виконано у дослідницькій проєктувально-технологічній

парадигмі, розробленій М.Л. Смульсон, яка передбачає проєктування і розробку

технологій відповідних психотехнічних процедур і психологічний аналіз

становлення спроєктованих феноменів в умовах спроєктованого тренінгу.

Констатувальний експеримент в рамках даного підходу не передбачено, тим

більше, що вихідні компетенції дорослих визначити складно.

У розділі наведено приклади спеціалізації Інтернет-простору шляхом

сегментації Інтернету на спеціалізовані та вузькоспеціалізовані ресурси та

простори. Висвітлено концептуальні засади віртуального освітнього середовища,

його принципи та основні напрямки розбудови в найближчому майбутньому.

Описано основні психологічні чинники ефективного дистанційного навчання.

Показано зв’язок між базовими характеристиками учіннєвої діяльності у

віртуальному освітньому просторі з суб’єктною активністю.

Розглянуто підходи до дослідження розвитку ментальної моделі світу

засобами інтернет-середовища, досліджені І.В. Кузнєцовою; а також психологічні

дослідження кіберпростору, Інтернету та інформаційно-комунікативних

технологій, що були зроблені низкою дослідників, таких як: J. Gackenbach,

A.N. Joinson, J. Suler, S. Turkle, C.R. Wolfe (психологічні дослідження Інтернету в

цілому); Ю.Д. Бабаєва О.Є. Войскунський (можливості психологічних досліджень в

кіберпросторі); А.Є. Жичкіна (вікові аспекти цифровізації); О.В. Зінченко (аспекти

розвитку під час Інтернет-спілкування); Ю.М. Кузнєцова (проблеми суб’єкта в

медіапсихології); О.К. Тихомиров (психологія комп’ютеризації);

В.М. Чернобровкін (особливості самопрезентації в Інтернеті); Н.В. Чудова

(психологічні особливості комунікативного простору Інтернету).

7

Було здійснено психологічний аналіз суб’єктності та визначено її розвиток

в історичному дискурсі. Висвітлено парадигму онтогенетичного становлення

суб’єкта та концепцію суб’єктного ядра; описано психічні механізми, що

«розгортають» у індивіда активність та суб’єктність. Проаналізовано теоретичні

підходи до понять «суб’єкт» та «суб’єктність». Продемонстровано важливість

постановки задачі для саморозвитку суб’єкта. Розкрито зміст концепцій,

присвячених груповій суб’єктності, колективній та колективному суб’єкту.

Проведено аналіз сучасного стану та основних тенденцій досліджень

суб’єктності, показано їх спрямованість на визначення вікових і професійних

особливостей, що охоплюють вікові групи всіх категорій - від немовлят до

старості. З’ясовано також, що в дослідженнях продовжується пошук компонентів

структурної організації суб’єктності, рівнів її прояву та феноменів. Наведено

особливості суб’єктності дошкільників, молодших школярів, старшокласників,

студентів, молоді, осіб літнього віку. Зроблено огляд умов та засобів розвитку

суб’єктності, а також етапи її розвитку. Визначено компоненти суб’єктності в

різних психологічних підходах. Відзначено, що особливу роль у суб’єктності

відіграє саморозвиток за допомогою самопроєктування та розвиток інтелекту, як

чинники діяльності суб’єктної активності та існування суб’єктності в цілому.

Основні сучасні теоретико-методологічні підходи до проблем суб’єктності

та суб’єктної активності було проаналізовано, як і компоненти структурної

організації суб’єктності, рівні її прояву та феномени у різних теоретико-

методологічних підходах. Розглянуто процес суб’єктогенезу та його основних

стадій. Водночас з цим, розглянуто такі поняття, як «відображена суб’єктність»,

«повернута суб’єктність», «транссуб’єктність», а також метод віртуальної

суб’єктності.

Нами відзначено особливу роль у суб’єктності саморозвитку за допомогою

самопроєктування та розвиток інтелекту, як чинників суб’єктної активності та

існування суб’єктності в цілому. Так, на розвиток суб’єктності впливає

інтегративний інтелект, а саме – інтелектуальні метакогніції (інтелектуальна

ініціація, децентрація, рефлексія, стратегічність тощо), розвиваючи в нього

самостійність, активність, антиманіпулятивність, допомагають проєктуванню

власної діяльності та цілепокладанню. Динамічність метакогніцій визначають

потенціали розвитку та саморозвитку інтелекту.

Компоненти структурної організації суб’єктності, рівні її прояву та

феномени досліджено та проаналізовано в різних теоретико-методологічних

підходах. Дано визначення понять «суб’єкт», «суб’єктність», «структурна

організація суб’єктної активності», «рівні розвитку суб’єктності», «суб’єктна

активність»; «репрезентативна суб’єктність», а також визначені рівні

суб’єктності саморозвитку.

В нашому дослідженні ми користувалися наступними концептуальними

положеннями. Суб’єкт – індивід (реальний або віртуальний), що проявляє

активність під дією, впливом інтелекту. Суб’єкта також можна визначити як

носія ментальної карти, або, інакше, ментальної моделі світу. Суб’єктність –

властивість індивіда, динамічна структурна та функціональна організація суб’єкта,

яка підпорядкована певній активності, складається з інтелектуальних можливостей,

8

ментальних моделей, мотивацій тощо. Під суб’єктною активністю ми розуміємо

вмотивовану діяльність з власних інтересів під дією інтелекту, спрямовану на

досягнення цілей суб’єкта і розв’язування самостійно поставлених ним задач.

Структурна організація суб’єктної активності – сукупність елементових зв’язків і

компонентів, що її забезпечують.

Визначено структурну організацію суб’єктності саморозвитку (активності):

формування та досягнення власних цілей; вмотивованість до саморозвитку;

інтелектуальна ініціація (рефлексія та самоаналіз, детермінація мислення та інші

метакогніції); самостійність; соціальна активність; свобода вибору і

відповідальність за нього; ініціативність; самореалізація; комунікативність;

прогностичність.

Рис 1. Психологічна модель суб’єктної активності

Розроблено та описано психологічну модель суб’єктної активності (Рис.1.),

її структурну організацію, взаємозв’язки та основні етапи.

9

Модель показує, що суб’єкт перебуває під динамічним зовнішнім впливом,

та\або у середовищі, яке постійно дає зворотний зв’язок на певну діяльність або

бездіяльність. Якщо усвідомлення впливу тощо нема, значить його активність є

реактивною. Якщо усвідомлення є, то починається етап рефлексії та оцінки

ситуації. На наступному етапі – відбувається побудова нових, або корекція

наявних цілей. Далі робиться прогноз досяжності цілі та можливих результатів

активності. Після цього – приймається рішення, чи бути в цій конкретній ситуації

суб’єктним. В разі прийняття рішення «не бути» - активність стає реактивною. В

разі ж рішення «бути суб’єктним», підключається динамічний повтор основних

етапів, серед яких є мотивація, рефлексія, цілепокладання та прогнозування, в

результаті яких здійснюється конкретна суб’єктна активність. Динамічність

етапів полягає в можливості їх довільного порядку, залежно від різних чинників.

Паралельно відбувається актуалізація та взаємний вплив між цими етапами та

компонентами суб’єктної активності. Актуалізація полягає у задіянні необхідних

компонентів як на даний момент, так і в перспективі, що, в свою чергу, може

спричиняти появ нових і розвиток наявних компонентів та властивостей.

Аналогічний вплив існує й між конкретною суб’єктною активністю та її

компонентами.

Описано також модель рівня розвитку суб’єктної активності, її

динамічність і рівні. Окреслено можливості застосування цих моделей з іншими

моделями, зокрема з моделлю респондента.

В розділі проаналізовано проблему суб’єктності та суб’єктної активності

при дистанційній груповій роботі з постраждалими в зоні ООС(АТО), адже це

актуальний напрямок досліджень в світлі ситуації прямої агресії, інформаційної

та гібридної війн щодо України. Визначено, що виявлені концептуальні підстави

розвитку суб’єктної активності полягають у когерентних структурах

психологічних явищ суб’єктної активності та комунікативної компетентності, що

застосовуються завдяки суб’єктно орієнтованому інструменту навчання –

віртуальним освітнім середовищам. Під віртуальним освітнім середовищем ми

розуміємо комплекс розміщених в Інтернеті різноманітних навчальних та інших

матеріалів.

Отже, в розділі представлено результати вивчення теоретичних положень

суб’єктності та суб’єктної активності, та створення відповідних концептів, які

було покладено в основу емпіричного дослідження розвитку суб’єктної

активності.

У другому розділі – «Технології опитування та тестування в мережі

Інтернет» – викладено етапи мережевого дослідження та особливості вибірки,

описано методи дослідження наявного рівня суб’єктної активності дорослих та

викладено основні результати дослідження, а також здійснено аналіз отриманих

результатів.

Для реалізації завдань дослідження було розроблено технології формування

суб’єктної активності Інтернет-користувачів у вигляді Інтернет-тренінгу та

проведено формувальний експеримент, виконаний в проєктно-технологічній

парадигмі: «Інтернет-тренінг з розвитку суб'єктної активності дорослих

користувачів соціальних мереж» у віртуальному освітньому середовищі на базі

10

Інтернет-сайту Лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

http://moodle.newlearning.org.ua, з використанням системи дистанційного

навчання Moodle, Google Forms, групи лабораторії у соціальній мережі Facebook

https://www.facebook.com/groups/322658487796009 і персональної сторінки з

приблизно 4000 друзів та підписників. Розроблено, описано та використано під

час емпіричного дослідження наступні експериментальні методики:

«Опитувальник самостійного цілепокладання» та в двох версіях - «Опитувальник

рівня суб’єктної активності». Було зроблено переклад українською мовою

наступних методик: шкалу децентрації з «Опитувальника емпатії» М. Девіса,

«Тест життєвої орієнтації – переглянутий» (LOT-R) М. Шеєра та Ч. Карвера,

«Здатність до прогнозування» Л.А. Регуш, нової версії «Шкали толерантності до

невизначеності» Баднера в адаптації Т.В. Корнілової.

В розділі детально описано емпіричний етап дослідження та дві його фази,

між якими пройшов значний проміжок часу.

Під час першої фази проводився «Інтернет-тренінг з розвитку суб'єктної

активності дорослих користувачів соціальних мереж», та використовувалася

Анкета №1: збиралися демографічні показники вибірки (ступінь участі у

Інтернет-тренінгу, стать, діапазон віку, місце проживання – діапазон населених

пунктів за критерієм кількості населення, отримана освіта), проводилося онлайн

тестування та анкетування учасників тренінгу та контрольної групи за всіма

методиками. Для виявлення рівня суб’єктної активності було використано

«Опитувальник рівня суб’єктної активності №1».

Під час другої фази ми використовували Анкету №2, яка містила

«Опитувальник рівня суб’єктної активності №2» (див. табл. 1.), контрольні

питання (такі самі, як на першій фазі), окремий пункт щодо довготривалих

наслідків Інтернет-тренінгу та додаткові питання - такі як стать, тип участі та ін.

Опитувальник рівня суб’єктної активності для другої фази було трохи

модифіковано відповідно до результатів апробації і зворотного зв’язку протягом

першої фази емпіричного етапу дослідження та доповнено питаннями на

асертивність.

Контрольні питання, метою яких було виявлення ефективності розроблених

технологій розвитку суб’єктної активності, були наступними:

1. Моя активність стала більш усвідомленою.

2. Моя діяльність скоріше активна, ніж реактивна.

3. Моє життя скоріше сплановане, ніж хаотичне.

4. Власні інтереси важливіші за інтереси інших.

Також в розділі висвітлено особливості вибірки обох фаз і шляхи їх

формування: базової та контрольної. Окреслено особливості організації

анкетування учасників Інтернет-тренінгу за допомогою інструментів Google

Forms. Показано статистику переглядів завдань Інтернет-тренінгу на базі

платформи Moodle та зроблено припущення щодо кількості учасників в

соціальній мережі Facebook, а також особливості конверсії з учасників у вибірку.

11

Таблиця 1

Експериментальний «Опитувальник рівня суб’єктної активності №2»

для другої фази емпіричного етапу дослідження

Повністю

незгоден Незгоден

Ані

згоден ані

незгоден

Згоден Повністю

згоден

Питання Бали

Я можу нагадати другу про борг.

1 2 3 4 5

Друзі мають на мене

великий вплив. 5 4 3 2 1

Мені кофмортно подорожувати наодинці.

1 2 3 4 5

Мені рідко буває нудно. 1 2 3 4 5

У розмовах завжди

використовую ту мову, якою

вважаю за потрібне спілкуватися я, а не

співрозмовник.

1 2 3 4 5

Я хвилююсь за своє майбутнє.

1 2 3 4 5

Мені зазвичай легко

навчатися. 1 2 3 4 5

Намагаюся зробити так, щоб отримати схвалення.

5 4 3 2 1

Прагнення до творчості

становить основу для різних

починань.

1 2 3 4 5

Мої цілі відповідають моїм

бажанням. 1 2 3 4 5

Я можу бути дружелюбним,

коли це мені потрібно. 1 2 3 4 5

Частіше за все пишу

повідомлення чи електронного листа

першим.

1 2 3 4 5

Головне в нашому житті -

приносити користь. 5 4 3 2 1

Думаю, що випадок не грає

важливої ролі в моєму

житті.

1 2 3 4 5

Мої прогнози зазвичай вірні.

1 2 3 4 5

Для отримання результату – бали сумуються, чим більше число – тим рівень суб’єктної

активності вище.

В результаті, на першій фазі емпіричного етапу дослідження показано

зростання суб’єктної активності у учасників, що брали повну участь та

виконували завдання, на момент завершення Інтернет-тренінгу, на 13,5% від тих

учасників, що обрали пасивну форму участі. Усвідомленість власної активності у

учасників Інтернет-тренінгу зросла на 11,79%, в порівнянні з контрольною

групою. Середнє значення у загальної вибірки за шкалою децентрації з

опитувальника емпатії М. Девіса становила 17,36 балів. Середній стен за

12

опитувальником «Рівень суб'єктивного контролю» - варіант А – 3.4. Середні

показники у загальної вибірки інтолерантності до невизначеності, за новою

версією шкали толерантності до невизначеності Баднера в адаптації

Т.В. Корнілової - 28,88; толерантності до невизначеності - 30,61. Середні

результати тесту «Здатність до прогнозування» Л.А. Регуш за шкалами: загальна

– 25,03; Аналітичність – 69%; Усвідомленість – 72%; Гнучкість – 63%;

Перспективність – 67%; Доказовість – 68%. Середні результати тесту життєвої

орієнтації - переглянутий М. Шеєра та Ч. Карвера (LOT-R, Scheier, Carver), по

шкалам: Оптимізм - 7,86; Песимізм - 6,96.

Доведено, що дані опитувальника рівня суб'єктної активності №1 мають

позитивний сильний коефіцієнт кореляції (0,74) з даними шкали децентрації

опитувальника емпатії М. Девіса; загальні бали учасників опитувальника рівня

суб'єктної активності, мають середню позитивну кореляцію (0,37) з загальною

шкалою тесту «Здатність до прогнозування» Л.А. Регуш; наявні середні

позитивні кореляції між даними шкал тесту «Здатність до прогнозування» Л.А.

Регуш: загальною та аналітичною (0,43), загальною та перспективності (0,49),

загальною та усвідомленості (0,65), загальною та доказовості (0,63); середню

позитивну кореляцію (0,46) між даними опитувальника рівня суб'єктної

активності та виробничою шкалою опитувальника «Рівень суб'єктивного

контролю - варіант А»; середню позитивну кореляцію (0,6) між дисперсією даних

опитувальника рівня суб'єктної активності та шкалою інтолерантності нової

версії шкали толерантності до невизначеності Баднера в адаптації Т.В.

Корнілової.

Виявлено позитивні середні кореляції (0,55) між даними опитувальника

рівня суб'єктної активності та даними опитувальника самостійного

цілепокладання. Визначено, що кореляційний аналіз даних шкал опитувальника

рівня суб'єктної активності серед вибірки учасників, що повністю пройшли

«Інтернет-тренінг з розвитку суб'єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж» виявив сильну позитивну кореляцію між рівнем суб’єктної

активності та шкалами вмотивованості до саморозвитку (0,71), цілепокладання

(0,77).

Таблиця 2

Показники медіани, моди, середнього значення та дисперсії балів

окремих груп вибірки другої фази емпіричного етапу дослідження

«Опитувальника рівня суб’єктної активності №2»

Чоловіки

(загальна)

Жінки

(загальна)

Загальна

вибірка

Повна

участь

Контрольна

вибірка

Медіана 50 54 54 55 49

Мода 43 58 58 58 58

Середнє 50,37931 53,33673 52,66142 54,04705882 48,84375

Дисперсія 63,52956 42,12255 48,09874 39,56918768 61,68448

На другій фазі емпіричного дослідження середнє значення рівня суб’єктної

активності (див. табл. 2.) у контрольній вибірці становило, за даними

13

опитувальника рівня суб’єктної активності у користувачів соціальних мереж №2:

у контрольної вибірки - 3.256 балів з 5; у учасників, що успішно завершили весь

Інтернет-тренінг - 3.602 балів з 5, тобто учасники показали зростання суб’єктної

активності на 10,62%, порівняно з контрольною групою.

Рис. 2. Результати математичної обробки даних - ієрархічний кластерний аналіз у

вигляді дендрограми. Дані методик досліджень першої фази експериментального

дослідження.

Проведений ієрархічний кластерний аналіз даних показав (далі в дужках –

зазначені шкали на Рис. 2), що існує подібність між даними опитувальника

суб’єктної активності (3) та даними опитувальника цілепокладання (22); даними

опитувальника цілепокладання (20), даними тесту життєвої орієнтації –

переглянутого М. Шеєра та Ч. Карвера (LOT-R, Scheier, Carver) (24) та шкалою

тесту «Здатність до прогнозування» Л.А. Регуш (32); даними опитувальника

суб’єктної активності (5) та даними шкали децентрації опитувальника емпатії М.

Девіса (12); даними тесту життєвої орієнтації – переглянутого М. Шеєра та Ч.

Карвера (LOT-R, Scheier, Carver) (26); даними шкали толерантності до

14

невизначеності Баднера в адаптації Т.В. Корнілової (52) і даними опитувальника

суб’єктної активності (9); даними тесту життєвої орієнтації – переглянутого М.

Шеєра та Ч. Карвера (LOT-R, Scheier, Carver) (25, 29) з даними тесту «Здатність до

прогнозування» Л.А. Регуш (35); даними шкали децентрації опитувальника емпатії

М. Девіса (14) та даними опитувальника цілепокладання (18); даними шкали

децентрації опитувальника емпатії М. Девіса (11) з даними тесту «Здатність до

прогнозування» Л.А. Регуш (31); даними тесту «Здатність до прогнозування» Л.А.

Регуш (42) з даними шкали толерантності до невизначеності Баднера в адаптації

Т.В. Корнілової (49); даними опитувальника цілепокладання (19) з даними шкали

толерантності до невизначеності Баднера в адаптації Т.В. Корнілової (50); даними

опитувальника «Рівень суб’єктивного контролю – варіант А» (40) та даними шкали

толерантності до невизначеності Баднера в адаптації Т.В. Корнілової (51).

Отже, розвиток суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних

мереж корелює з рівнем вмотивованості до саморозвитку та загальною

прогностичністю, а інтелектуальна ініціація, децентрація та інші інтелектуальні

метакогніції пов’язані з суб’єктною активністю, що підтверджено виявленими

кореляціями між рівнем суб’єктної активності та відповідними методиками

дослідження суб’єктної активності.

У третьому розділі – «Розвиток суб’єктної активності дорослих

користувачів соціальних мереж» – висвітлено психологічні особливості

суб’єктної активності у соціальних мережах, особливості підготовки та

здійснення формувального експерименту, описано технології розвитку суб’єктної

активності та проаналізовано процес її формування.

У третьому розділі проаналізовано основні психологічні особливості

суб’єктної активності в соціальних мережах, а також виявлено її умовно

негативні та позитивні властивості. Відзначено тенденції суб’єктно активних

користувачів у соціальних мережах до спілкування, швидкого набуття

соціального капіталу, егоцентризму, створенню власних або приєднання до

специфічних віртуальних «матриць», гедонізму, прокрастинації; отриманні уваги

та статусу. Проаналізовано шляхи отримання користувачами задоволення у

соціальних мережах. З’ясовано, що в соціальних мережах налагоджуються

здебільшого «горизонтальні» зв’язки та відбувається атомізація суспільства.

Наявність більшої довіри, чим до традиційних ЗМІ з одного боку, породжує хвилі

фейків, а з іншого – пришвидшену розбудову громадянського суспільства.

Інформаційне перенавантаження призводить до ефектів кліпового мислення,

використання короткотривалої пам’яті, економії уваги, швидкого переключення.

В користувачів часто наявна орієнтація на досягнення короткочасних цілей

замість довготривалих і менша активність щодо реалізації глобальних власних

життєвих цілей. Також нами виявлено основні причини та загрози втрати

суб’єктності, зниження суб’єктної активності, відповідних можливостей.

Визначені особливості суб’єктної активності в соціальних мережах, її тенденції -

важливі з точки зору створення технології її розвитку, адже без врахування цих

аспектів ефективність технологій суттєво знижується, а суб’єктна активність

змінюється на реактивність або пасивність.

Психологічний аналіз суб’єктної активності став підгрунтям створення

15

проєкту, на дослідження якого спрямована система технологій розвитку

суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж у вигляді

комплексного Інтернет-тренінгу, на базі цих технологій побудований

формувальний експеримент. У розділі описано його підготовку та особливості

здійснення. Метою даного «Інтернет-тренінгу з розвитку суб'єктної активності

дорослих користувачів соціальних мереж» є формування та розвиток суб’єктної

активності у дорослих користувачів соціальних мереж шляхом розвитку її

ключових структурних компонентів, а саме: формування та досягнення власних

цілей; вмотивованості до навчання та саморозвитку; інтелектуальної ініціації;

рефлексії та самоаналізу, детермінації мислення та інших метакогніцій;

самостійності; соціальної активності; свободи вибору та відповідальності за

нього; ініціативності; самореалізації; комунікативності; прогностичності.

Організаційно його поділено на 5 тематичних тижнів (блоків): 1) саморозвиток;

2) критичне мислення та його децентрація; 3) інтелектуальна ініціація,

самостійність, свобода вибору вибору та відповідальність за нього; 4)

ініціативність та самореалізація; 5) прогностичності. Тематичні блоки мали

теоретичні матеріали та вправи, спрямовані на розвиток відповідних умінь,

навичок і формування суб’єктності. При цьому, частина вправ є новими, частина

– адаптованими версіями вже існуючих, спеціально під специфіку даного

Інтернет-тренінгу та його аудиторії.

Також з’ясовано, що від горизонту проєктування залежать, в тому числі,

можливості суб'єктної активності, адже від нього залежать вибір пріоритетів,

далекосяжність цілепокладання, проєктування і самопроєктування, планування та

досягнуті результати.

Таблиця 3

Результати розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж (за даними опитувальника рівня суб’єктної активності у

користувачів соціальних мереж №1 і №2) Рівень суб’єктної активності (середнє значення)

Контрольна вибірка Повна участь

Після першої фази 3,376 3,547

Після другої фази 3.256 3.602

В цілому, за підсумками інтернет-тренінгу, його учасниками було показано

(див. табл. 3.) зростання суб’єктної активності як за кількісними, так і за

якісними показниками. Кількісні показники були отримані шляхом онлайн-

анкетування в два етапи, якісні – обробкою отриманих результатів,

психологічний аналіз відповідей учасників інтернет-тренінгу та зворотного

зв’язку; відгуки через значний час після завершення інтернет тренінгу про

досягнення та зміни в їхньому житті.

Відзначимо, що ефективність даних технологій розвитку суб’єктної

активності значною мірою обмежується самомотивацією потенційних учасників.

Для більш ефективного розвитку суб’єктної активності та охоплення

ширшого кола населення, є доцільним комплексний підхід із залученням більшої

кількості ресурсів, а також здійснення довгострокового цільового впливу -

16

використовуючи державну політику, ЗМІ, навчальні заклади, сім'ї тощо.

Технології ефективного розвитку суб’єктної активності окреслені як

теоретично, так і методологічно, що дозволяє їх масштабувати та відтворювати.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено концептуальні та теоретико-методологічні засади

розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж, а також

відповідні технології. Узагальнення результатів дослідження дало підстави

сформулювати такі висновки:

1. Аналіз проблем суб’єктності та суб’єктної активності дозволив

визначити специфіку даних понять в різних теоретико-методологічних підходах.

Специфіка полягає у різних значеннях поняття «суб’єкт» і, відповідно – різних

суб’єктних якостей та компонентів, тобто – функціональних характеристик, або

психологічних особливостей. Ці характеристики можна поділити на групи,

пов’язані з: особистісними якостями; ідентичністю; метою діяльності; досвідом;

відносинами з іншими суб’єктами; психологічними механізмами;

онтопсихічними утвореннями; способом об’єктивації суб’єктивного тощо.

Психологічні особливості сучасних досліджень проблем суб’єктності

виявляються у визначенні вікових і професійних її особливостей, що охоплюють

вікові групи всіх категорій, а також у виявленні компонентів структурної

організації суб’єктності, рівнів її прояву та феноменів.

2. Психологічні особливості суб’єктної активності у соціальних мережах

полягають у: спілкуванні, швидкому набутті соціального капіталу, егоцентризмі,

створенні власних або приєднанні до специфічних віртуальних «матриць»,

гедонізмі, прокрастинації; отриманні уваги та статусу тощо. В залежності від

очікуваного результату, ці психологічні особливості суб’єктної активності можна

тлумачити як позитивні, амбівалентні чи негативні. Визначено, що структурна

організація суб’єктної активності – сукупність елементових зв’язків і

компонентів, що її забезпечують.

3. Модель суб’єктної активності унаочнює собою структурну

організацію, взаємозв’язки та основні етапи суб’єктної активності. Ключовими

структурними компонентами суб’єктної активності визначено такі: формування

та досягнення власних цілей; вмотивованість до навчання та саморозвитку;

інтелектуальна ініціація; рефлексія та самоаналіз, детермінація мислення та інші

метакогніції; самостійність; соціальна активність; свобода вибору та

відповідальність за нього; ініціативність; самореалізація; комунікативність;

прогностичність.

4. Показано, що дані експериментальної методики «Опитувальник рівня

суб’єктної активності №1» має значні кореляції з валідними методиками,

використаними у дослідженні. Визначено, що кореляційний аналіз даних шкал

опитувальника рівня суб'єктної активності серед вибірки учасників, що повністю

пройшли «Інтернет-тренінг з розвитку суб'єктної активності дорослих

користувачів соціальних мереж» виявив сильну позитивну кореляцію між рівнем

суб’єктної активності та вмотивованістю до саморозвитку, цілепокладання.

Також виявлено позитивні середні кореляції між даними опитувальника рівня

суб'єктної активності та даними опитувальника самостійного цілепокладання.

17

Тим самим підтверджено гіпотези дослідження: розвиток суб’єктної активності

дорослих користувачів соціальних мереж корелює з рівнем вмотивованості до

саморозвитку та загальною прогностичністю, і, водночас, з суб’єктною

активністю пов’язана інтелектуальна ініціація, децентрація та інші інтелектуальні

метакогніції.

5. Розроблено технології розвитку суб’єктної активності користувачів

соціальних мереж у вигляді спеціально розробленого «Інтернет-тренінгу з

розвитку суб'єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж».

Інтернет-тренінг є технологією дистанційного навчання, яка складається з

теоретичних матеріалів і спеціальних вправ на розвиток суб’єктної активності та

її компонентів під формувальним впливом тютора курсу, з постійним зворотнім

зв’язком. На базі Інтернет-тренінгу проведено формувальний експеримент з

розвитку суб’єктної активності у віртуальному освітньому середовищі: на

Інтернет-сайті Лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України з використанням MOOC

Moodle та у соціальній мережі Facebook. Доведено ефективність використаних

технологій для розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних

мереж як кількісно – відбулося зростання середнього значення суб’єктної

активності за даними опитувальника рівня суб’єктної активності у користувачів

соціальних мереж, так і якісно, про що свідчать відповіді учасників обох фаз

формувального експерименту. Тобто, підтверджено гіпотезу дослідження, що

суб’єктна активність може бути ефективно розвинута у соціальних мережах і

віртуальному освітньому просторі. Також з’ясовано, що важливим в розвитку

суб’єктної активності є розширення горизонту проєктування, адже це збільшує

варіативність активності та можливості щодо її пріоритизації.

Отже, апробація розроблених технологій показала доцільність їхнього

використання для розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж.

Перспектива подальших досліджень полягає у подальшому вивченні

вікових і професійних особливостей суб’єктної активності; виявленню

особливостей проявів суб’єктності та суб’єктної активності в різних культурах,

зокрема кроскультурних відмінностей суб’єктної активності у соціальних

мережах. Становить інтерес створення спеціалізованих технологій розвитку

суб’єктної активності під конкретні ситуації та задачі, зокрема для протидії

шкідливим явищам Інтернету та інформаційним війнам. Потребують вивчення

механізми суб’єктності та суб’єктної активності, а також властивості суб’єктної

активності під час різних видів діяльності, продуктивні та контрпродуктивні

властивості суб’єктної активності в різних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розділи у колективних монографіях:

1.1. Мещеряков, Д.С. (2015). Психологічні підходи до розробки моделі

респондента, мотивованого брати участь у дистанційних навчальних курсах.

М.Л. Смульсон (Ред.). Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному

освітньому просторі: монографія. (с. 167–180). Київ: Педагогічна думка.

18

1.2. Мещеряков, Д.С. (2018). Розвиток суб'єктної активності дорослих

користувачів соціальних мереж. М.Л. Смульсон (Ред.). Розвиток суб’єктної

активності дорослих у віртуальному просторі: монографія. (с. 117–150).

Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

2. Статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку,

затвердженого МОН України:

2.1. Мещеряков, Д.С. (2017). Теоретичні підходи до проблем суб’єктності та

суб’єктної активності. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових

праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Том. 2, вип.

10, 135-154. Київ - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.

2.2. Мещеряков, Д.С. (2018). Технології розвитку суб’єктної активності. Збірник

наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби

України. Серія: психологічні науки, №3(11), 210-225. Волобуєва О.Ф. (Ред.).

Хмельницький: Видавництво НАДПСУ.

2.3. Мещеряков, Д.С. (2019). Модель суб’єктної активності. Актуальні проблеми

психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка

НАПН України Т. VIII, вип. 10, 195-205. Київ: Інститут психології імені Г.С.

Костюка НАПН України.

2.4. Назар, М.М., & Мещеряков, Д.С. (2017). Розвиток суб’єктної активності при

дистанційній груповій роботі з постраждалими в зоні АТО. Актуальні

проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.

Костюка НАПН України, Т11, вип. 15, 363-372. Київ: Інститут психології

імені Г.С. Костюка НАПН України.

3. Статті у періодичних виданнях, що входять до міжнародних

наукометричних баз даних:

3.1. Мещеряков, Д.С. (2014). Порівняльний аналіз сучасних систем дистанційного

навчання, придатних для проведення дистанційних курсів та інтернет-

тренінгів. Технології розвитку інтелекту, Т.1., 6. Retrieved from

http://psytir.org.ua/upload/journals/6/authors/2014/Mescheryakov_Dmytro_Sergiy

ovich_Porivnyalniy_analiz_suchasnyh_system_dystanciynogo_navchannya_prydat

nyh_dlya_provedennya_internet_treningiv.pdf

3.2. Мещеряков, Д.С. (2017). Сучасні тенденції дослідження суб’єктності.

Технології розвитку інтелекту, Т.2., 6(17). Retrieved from

http://psytir.org.ua/upload/journals/2.6/authors/2017/Mescheryakov_Dmytro_Sergi

jovych_Suchasni_tendencii_doslidgennya_subjetnosti.pdf

3.3. Мещеряков, Д.С. (2018). Психологічні особливості суб’єктної активності у

соціальних мережах. Науковий вісник Херсонського державного

університету. Серія: Психологічні науки, 4, 117-122. Херсон: Гельветика.

3.4. Мещеряков, Д.С., & Назар, М.М. (2014). Психологічні підходи до розробки

моделі респондента, що мотивований брати участь у дистанційних

навчальних курсах. Технології розвитку інтелекту, Т.1., 7. Retrieved from

http://psytir.org.ua/upload/journals/7/authors/2014/Mescheryakov_Dmytro_Sergiy

ovych_Nazar_Maksym_Mykolayovych_Psyhologichni_pidhody_do_rozrobky_mo

deli_respondenta.pdf

19

3.5. Mesсheryakov, D.S. (2015). Development of respondent`s model of distance

learning courses. Technologies of Intellect Development, T.1., 9. Retrieved from

http://psytir.org.ua/upload/journals/9/authors/2015/Mescheryakov_Dmytro_Serhiy

ovich_Develpment_of_respondents_model_of_distance_learning_courses.pdf

3.6. Mescheryakov, D.S. (2019). Development of the adults’ subjectness activity in

Facebook. Інформаційні технології і засоби навчання, Т.71, 3, 282-294.

Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2847

4. Статті у зарубіжних періодичних фахових виданнях:

4.1 Назар, М.М., & Мещеряков, Д.С. (2019). Перспективи застосування інтернет -

тренінгів для розвитку суб’єктної активності та становлення суб’єктності.

Vzdelávanie a Spoločnosť: Medzinárodný nekonferenčný zborník. Prešov: Univerzitná

knižnica Prešovskej univerzity, Vol. 4, 310-317. Retrieved from

http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Bernatova13

Основні положення дисертації викладено у 10 тезах доповідей на наукових

конференціях, у тому числі 1 опубліковано за кордоном.

АНОТАЦІЇ

Мещеряков Д.С. Розвиток суб'єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за

спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. – Інститут психології

імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2019.

Дисертацію присвячено розробці концептуальних та теоретико-

методологічних засад розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж, а також відповідних технологій.

Дано визначення понять «суб’єкт», «суб’єктність», «репрезентативна

суб’єктність», «суб’єктна активність», «структурна організація суб’єктної

активності», «рівні розвитку суб’єктності», «властивості суб'єктної активності».

Окреслено позитивні та негативні властивості суб’єктної активності. Розкрито

психологічні особливості суб’єктної активності у соціальних мережах. Розроблено

психологічну модель суб’єктної активності, яка унаочнює собою структурну

організацію, взаємозв’язки та основні етапи суб’єктної активності.

Ключовими структурними компонентами суб’єктної активності визначено:

формування та досягнення власних цілей; вмотивованість до навчання та

саморозвитку; інтелектуальна ініціація (рефлексія та самоаналіз, детермінація

мислення та інші метакогніції); самостійність; соціальна активність; свобода

вибору та відповідальність за нього; ініціативність; самореалізація;

комунікативність; прогностичність.

Узагальнено та визначено теоретико-методологічні засади дослідження рівня

суб’єктної активності користувачів соціальних мереж. Розроблено, описано та

використано під час емпіричного дослідження наступні експериментальні

методики: «Опитувальник самостійного цілепокладання» та в двох версіях -

«Опитувальник рівня суб’єктної активності», що призначений для визначення

20

рівня суб’єктної активності користувачів соціальних мереж. Показано, що існують

кореляції між розвитком суб’єктної активності та рівнем вмотивованості до

саморозвитку та розвитку інтелектуальної ініціації, іншими інтелектуальними

метакогніціями і компонентами.

Розроблено технології розвитку суб’єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж і проведено відповідний формувальний експеримент у вигляді

«Інтернет-тренінгу з розвитку суб'єктної активності дорослих користувачів

соціальних мереж» у віртуальному освітньому середовищі – в Moodle та Facebook.

Доведено ефективність використаних технологій для розвитку суб’єктної

активності дорослих користувачів соціальних мереж як кількісно, так і якісно, про

що свідчать дані методик і відповіді учасників формувального експерименту.

З’ясовано, що важливим в розвитку суб’єктної активності є розширення горизонту

проєктування, адже це збільшує варіативність активності та можливості щодо її

пріоритизації.

Ключові слова: суб’єкт, суб’єктність, суб’єктна активність, розвиток,

соціальні мережі.

Мещеряков Д.С. Развитие субъектной активности взрослых

пользователей социальных сетей. - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук

по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт

психологии имени Г.С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2019.

Диссертация посвящена разработке концептуальных и теоретико-

методологических основ развития субъектной активности взрослых пользователей

социальных сетей, а также соответствующих технологий.

Дано определение понятий «субъект», «субъектность», «репрезентативная

субъектность», «субъектная активность», «структурная организация субъектной

активности», «уровни развития субъектности», «свойства субъектной активности».

Определены положительные и отрицательные свойства субъектной активности.

Раскрыты психологические особенности субъектной активности в социальных

сетях. Разработано психологическую модель субъектной активности, которая

демонстрирует собой структурную организацию, взаимосвязи и основные этапы

субъектной активности.

Ключевыми структурными компонентами субъектной активности

определено: формирование и достижение собственных целей; мотивированность к

обучению и саморазвитию; интеллектуальная инициация (рефлексия и самоанализ,

детерминация мышления и другие метакогниции); самостоятельность; социальная

активность; свобода выбора и ответственность за него; инициативность;

самореализация; коммуникативность; прогностичность.

Обобщены и определены теоретико-методологические основы исследования

уровня субъектной активности пользователей социальных сетей. Разработано,

описано и использовано во время эмпирического исследования следующие

экспериментальные методики: «Опросник самостоятельного целеполагания» и в

двух версиях - «Опросник уровня субъектной активности», предназначенный для

определения уровня субъектной активности пользователей социальных сетей.

21

Показано, что существуют корреляции между развитием субъектной активности и

уровнем мотивированности к саморазвитию, развитием интеллектуальной

инициации, а также другими интеллектуальными метакогнициями и компонентами.

Разработано технологии развития субъектной активности взрослых

пользователей социальных сетей и проведен соответствующий формирующий

эксперимент в виде «Интернет-тренинга по развитию субъектной активности

взрослых пользователей социальных сетей» в виртуальной образовательной среде -

Moodle и Facebook.

Доказана эффективность использованных технологий для развития

субъектной активности взрослых пользователей социальных сетей как

количественно, так и качественно, о чем свидетельствуют данные методик и ответы

участников формирующего эксперимента. Выяснено, что важным в развитии

субъектной активности является расширение горизонта проектирования, ведь это

увеличивает вариативность активности и возможности ее приоритизации.

Ключевые слова: субъект, субъектность, субъектная активность, развитие,

социальные сети.

Mescheryakov D.S. The adults’ subjectness activity development in social

networks. - Manuscript

Thesis for PhD degree in Psychological Sciences in specialty 19.00.07 -

Pedagogical and Age Psychology. G.S. Kostiuk Institute of Psychology, National

Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

The dissertation is devoted to development of conceptual, theoretical and

methodological bases of subjectness activity development of social networks adult users,

as well as corresponding technologies.

The definitions of the following concepts are given: "subject", "subjectness",

“representative subjectness", "subjectness activity", "structural organization of the

subjectness activity", "levels of subjectness activity development", “properties of

subjectness activity”. Positive and negative properties of the subjectness activity are

outlined. The psychological peculiarities of subjectness activity in social networks are

revealed. Psychological peculiarities of the subjectness activity in social networks are:

communication, rapid acquisition of social capital, egocentrism, creating of own, or

joining specific virtual "matrix", hedonism, procrastination; receiving attention and

status, etc. Depending on the expected outcome, these psychological features of

subjectness activity can be interpreted as positive, ambivalent, or negative.

A psychological model of subjectness activity has been developed, which outlines

the structural organization, interconnections and the main stages of subjectness activity.

The key components of the subjectness structural organization is defined: formation and

achievement of personal goals, motivation to self-development; intellectual initiation

(reflection and introspection, determination of thinking) and other metacognitions; self-

sufficiency; social activity; freedom of choice and responsibility for it; initiative; self-

realization; communicativeness, predictive thinking.

We have also identified the main causes and threats of loss of subjectness,

decreased subjectness activity, and the possibility of its loss. Identified features of

subjectness activity on social networks, its tendencies and threats of subjectness are

22

important in terms of creating technology of its development, because without taking into

account these aspects, the effectiveness of technology is significantly reduced, and

subjectness activity can be changed to reactivity or passivity.

The theoretical and methodological basis of the research on the level of subjectness

activity of social networks users are generalized and defined. The following experimental

methodics have been developed, described, and used in an empirical study: the

“Questionnaire of Self-Goal setting” and in two versions, the “Questionnaire on the

subjectness activity level”, which is designed to determine the level of subjectness

activity of social network users. It is shown that there are correlations between the

development of subjectness activity and the level of motivation for self-development and

development of intellectual initiation, other intellectual metacognitions and components.

The technologies for developing of subjectness activity of social networks adult

users have been developed and a corresponding forming experiment in the form of

"Internet training on development of subjectness activity of social networks adult users"

in the virtual learning space: in Moodle and Facebook has been conducted. The efficiency

of technologies, used for the subjectness activity development of social network adult

users both quantitatively and qualitatively, is evidenced, according to the methods and

forming experiment's response of it respondent`s. It has been found that expanding the

projection horizon is important in the subjectness activity development, as it increases the

variability of the activity and the opportunities of its prioritization.

Keywords: subject, subjectness, subjectness activity, development, social networks.