- розкрити сутність поняття « діагностика», видів діагностики;

- сприяти підвищенню рівня теоретичної та практичної підготовки учасників семінару з проблеми;

- створити сприятливі умови для продуктивної роботи учасників семінару;

- поширювати позитивний досвід керівників шкільних методичних об’єднань у формі презентацій;

- розвивати навички співпраці,творчого спілкування

Діагностика як один із інструментарієв вивчення професійної компетентності вчителя : сутність, місце та значення діагностики

Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності,

компетентного та здатного до саморозвитку знаходить

віддзеркалення в сучасних працях українських та російських

науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності

присвячені дослідження таких українських науковців як Н.М.

Бібік, Л.С. Ващенко, М.І. Жалдак, О.І. Локшина, О.В. Овчарук,

Л.І. Паращенко, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, І.В. Табачек, О.І.

Шувалова та інших, російських науковців В.А. Адольфа, Є.В.

Бондаревської, В.Н. Введенського, І.А. Зимньої, І.Ф. Ісаєва, Н.В.

Кузьміної, А.К. Маркової, Н.Н. Нацаренус, А.П. Тряпициної,

А.В. Хуторського та інших.

Сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована у державній національній програмі "Освіта", де наголошується, що один з головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності "підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня" . У Концепції загальної середньої освіти зазначена необхідність розв'язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, уміє досягти нових педагогічних цілей.

В.М. Лізинський вважає, що в роботі з

учителем мудрі керівники школи здатні

складати на вчителя «досьє успіхів», у

якому відбивається все радісне, цікаве й

гідне уваги з того, що відбувається у

житті вчителя».

.

А.І.Кочетов

Аналітична функція

Власне-діагностична функція

Функція контролю

Оцінкова функція

Корекційна функція

Орієнтуюча функція

Інформаційна функція

Функція мотивації і стимулювання

- виявлення особистісних якостей вчителя, які впливають на навчально-виховний процес;

- виявлення позитивних і негативних сторін вчителя;

- розробка критеріїв ефективності роботи вчителя;

- фіксація професійно-необхідного рівня знань і умінь вчителя.

Головне завдання діагностики успішної діяльності вчителя полягає не в тому, щоб дати йому зовнішню, максимально об’єктивну експертну оцінку, а в тому, щоб стимулювати самого вчителя до осмислення та вирішення своїх професійних проблем, оскільки хороший педагог завжди зорієнтований на самоаналіз та самодіагностику.

-особистість вчителя,

-педагогічну діяльність,

- педагогічне спілкування.

Первісна діагностика

Періодична діагностика

Пролонговане діагностування

Підсумкова діагностика

індивідуальний

груповий

порівння

прогнозування

інформування

контроль

інтерпретація

аналіз

а) підбір текстів, розроблення анкет, протоколів фіксування результатів спостереження та іншої документації для комплексного оцінювання педагогічної діяльності вчителя;

б) збір, обробка й аналіз результатів діагностики та додаткової соціологічної інформації в рамках програми;

в) загальне оцінювання освітньої діяльності педагогічного колективу чи окремих вчителів;

г) складання звіту на основі аналізу результатів діагностики;

д) розроблення рекомендацій для вчителів та педагогічного колективу щодо вдосконалення професійної діяльності;

е) підготовка матеріалів до публікації.

1. Вивчення особистості вчителя повинно бути спрямоване на вирішення головного завдання -підвищення рівня його професійної компетентності та педагогічної майстерності.2. Вивчення має бути комплексним - тобто охоплювати всі основні професійно-важливі сфери особистості педагога.3. Діагностичні методики повинні пропонуватись у доступній для сприймання формі.4. Дослідження слід проводити у звичайних умовах діяльності навчального закладу.

- цілеспрямованість та адресність;

обов’язковий облік результатів педагогічної діагностики в подальшій роботі керівника школи;

- вивчення конкретного вчителя у взаємозв’язку з педагогічним колективом;

- відповідність діагностичних процедур сучасним досягненням педагогічної науки і практики;

- системність і неперервність вивчення особистості і діяльності вчителя.

1)Перш за все, керівник повинен використовувати не одну якусь методику, а їх систему для успішного вирішення поставленого завдання.

2) Одержати найдостовірніші результати можна за умови, якщо методики не лише охоплюватимуть всі сторони досліджуваного об’єкта, а й взаємно перетинатимуться.

3)Добирати їх потрібно так, щоб кожна допускала як якісний, так і кількісний аналіз результатів дослідження і водночас була достатньо простою, не потребувала громіздких процедур їх опрацювання.

1. За характером участі у проведенні дослідження:а) пасивні (спостереження, якісний і кількісний аналіз діяльності та ін.);б) активні (анкетування, тестування, соціометричні методи, проективні, апаратурно-технічні методи та ін.).2. За часом спостереження:а) одноманітні (анкетування, тестування та ін.);б) довготривалі (цілеспрямоване спостереження, біографічний метод і т. ін.).3. За місцем проведення:а) шкільні (класні та позакласні);б) лабораторні.4. За метою вивчення особистості:а) неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз результатів діяльності) - дозволяють особливості особистості;б) діагностичні (тестування, метод шкал, консиліуми т.п.) - вимірюють конкретні якості та особливості особистості;в) пояснення явищ (природній, моделюючий, лабораторний експеримент);г) визначення можливостей розвитку (формуючий експеримент).

По-перше, різноманітні анкети і питальники (тести Q- типу), спрямовані на виявлення особливостей особистості вчителя (тести самооцінок), його місце в педагогічному колективі (соціометрія), визначення рівня його професійної компетентності (тести-ситуації, тести-досягнень).

По-друге, це об’єктивні тести, розраховані на прихований характер визначення параметрів особистості.

Використання різнопланових методів і методик діагностики сприяє виявленню не лише наявного, актуального рівня розвитку професіоналізму вчителя, а й дає змогу визначити можливості “зони найближчого розвитку”, тобто перспективи їх розвитку в майбутньому.

Найбільш повно процес саморефлексії, самоаналізу і самооцінки описав з психологічної точки зору В.П. Беспалько. Він розкрив цей процес через професійну самосвідомість, яка виступає невід’ємною частиною професійної майстерності і критерієм розвитку вчителя.

1. „Актуальне Я“ - яким себе бачить вчитель в даний час.

2. „Ретроспективне Я“ - яким він себе бачить і оцінює стосовно до початкових етапів своєї праці.

3. „Ідеальне Я“ - яким учитель хотів би бути.

4. „Рефлексивне Я“ - як, з точки зору вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні та батьки.

- самоспостереження,

- самоаналіз,

- самооцінка,

- самокорекція

Відповідаючи на запитання анкети, поставте бали, які відповідають Вашій думці:5 - якщо дане твердження повністю відповідає дійсності;4 - скоріше відповідає, ніж ні;3 - і так, і ні;2 - скоріше не відповідає;1 - не відповідає.1. Я прагну вивчити себе.2. Я залишаю час для розвитку, як би не був завантажений справами.3. Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність.4. Я шукаю зворотній зв’язок, оскільки це допомагає мені пізнати і оцінити себе.

5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи для цього спеціальний час.6. Я аналізую свої почуття і досвід.7. Я багато читаю.8. Я широко дискутую з питань, які мене цікавлять.9. Я вірю в свої можливості.10. Я прагну бути якомога більше відкритою людиною.11. Я усвідомлюю той вплив, який здійснюють на мене оточуючі люди.12. Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.13. Я отримую задоволення від засвоєння нового.14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.15. Я позитивно ставлюсь до просування по службі.

Отже, широке застосування психолого-педагогічної діагностики дозволяє адміністрації навчального закладу створити сприятливі основи для професійного росту педагогічних працівників та ефективного вирішення завдань навчально-виховного процесу.