Деснянська правда вільна №27988

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

№ 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок

У кожному сіль-ському обійсті ця людина за-вжди є бажа-

ним і дорогим гостем. Її чекають, незважаючи на те, що бачать майже п’ять разів на тиждень. І

у снігопад, і в спеку, і у невщухаючу зливу вона йде до людей, адже до-ставку пошти не відміня-ють ні в дощі, ні в морози. Як працюється листоно-шам взимку, кореспон-денту «Деснянки – віль-

ної» розповіли працівни-ки відділення поштового зв’язку, розташованого в селі Тютюнниця, що на Корюківщині.

Зима – НАЙВАЖЧИЙ ЧАС для листонош

стор.2

ФА К Т І К О М Е Н ТА Р

МЕНЕДЖЕРІВ ВІД КУЛЬТУРИ готуватимуть у Чернігові

Ще один вищий на-вчальний заклад з’явився в облас-

ному центрі. На базі Черні-гівського факультету Дер-жавної академії керівних кадрів культури і мис-тецтв запрацював Інститут мистецтв та менеджменту культури. Ми попросили його директора, заслуже-ного працівника культу-ри України, кандидата іс-торичних наук, професора Валентину Малиневську детальніше прокоментува-ти цю подію.

СЕ РВІС

СЕ МІН А Р И

Залізничники ВЧИЛИСЯ... СТРАЙКУВАТИУ навчально-мето дич-

ному центрі Феде-рації профспілко-

вих організацій Чернігів-ської області відбувся се-мінар для працівників та активістів профспілки за-лізничників та транспорт-них будівельників Укра-їни на тему «Методика підготовки та проведення профспілками акцій про-тесту». За останній час це вже другий подібний захід всеукраїнського масшта-бу, який відбувається в Чернігові.

Протягом кількаденно-го навчання представники профспілки залізничників і транспортних будівель-ників навчалися організа-ції масових акцій протес-ту профспілок та роботі з великими групами на-селення.

Анна ЗАЛЕСЬКА

стор.2Ли

стон

оша

Мар

ина

Пет

рике

й

Фот

о Ва

лент

ини

ФЕД

УСЬ

П РЕ С-К О Н ФЕ РЕ Н ЦІЇ

ЗАДЕКЛАРУЙТЕ ДОХОДИ

і спіть спокійноДо 1 квітня цьо-

го року трива-тиме кампанія з декларування

доходів громадян отри-маних у 2009 році. Са-ме цій актуальній темі була присвячена прес-конференція за участю начальника управління оподаткування фізич-них осіб ДПА в Черні-гівській області Катери-ни ШУМЕЙКО.

– У цілому ми задо-волені тим, як люди де-кларують свої доходи, – зазначила Катерина Ва-силівна. – Наприклад, у 2008 році декларації по-дали понад 16200 жите-лів області. Будемо спо-діватися, що за минулий рік свої доходи задекла-рують ще більше грома-дян. На час кампанії з подачі податкових декла-

рацій податкові Чернігів-щини будуть працювати з подовженим графіком роботи.

Катерина Шумейко закликала громадян не зволікати з декларуван-ням доходів-2009. Також начальник управління занепокоєна тим фак-том, що окремі керівни-ки підприємств області продовжують виплачу-вати своїм працівникам зарплату в конвертах. За словами Катерини Шумейко, минулого ро-ку податківці перевірили 277 юридичних осіб та 90 фізичних осіб підприєм-ців на предмет випла-ти зарплати «чорною» готівкою. У результаті до бюджету донарахова-но з понад 20 мільйонів гривень.

Андрій ДИМИЧ

Д О 65-РІ Ч Ч Я В Е Л И К ОЇ П Е РЕ М ОГ И

1945-й.Час розплати настав

стор.4

ЛЮД И С П ОР Т У

ДОБРА РЕПУТАЦІЯ В’ячеславаГусєва

стор.5

стор.6

У РА М К А Х П Р ОЕ К Т У

стор.2

ПА М’Я ТЬ

Україно,і тут лежать ТВОЇ СИНИ…

Е К ОЛОГІЯ

Заплаві Десни –статус Національного парку

Члени Української академії екологічних наук та Української екологічної асоціації «Зелений світ» звертаються до народних депутатів та керівників органів державної вла-ди України з ініціативою створення Національного природного парку «Зача-рована Десна».

«Настав час виріши-ти одне з найважливіших для України екологічних питань – надати статус «національний природний

парк» території заплави річки Десна та її прито-ків», – йдеться у зверненні науковців та екологів.

Як пояснюють авто-ри екологічної ініціативи, національний природний парк «Зачарована Десна» потрібно створити на те-риторії кількох районів Київської та Чернігівської областей задля збере-ження цінних природних ландшафтів та унікаль-них історико-культурних комплексів.

Бій під Крутами був не єдиним прикладом геро-їзму захисників молодої Української Державнос-ті під час національно-визвольних змагань по-чатку ХХ сторіччя.

c m y k

2 № 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок

Поч. на 1-ій стор.

КОЖНОГО ДНЯ ВОНИ ПРОХОДЯТЬ

16 КІЛОМЕТРІВУ невеличкому приміщенні

пошти тепло і затишно. Тут є пічка, яку кожного дня топлять дровами. На вулиці ж – мороз-но і вітряно. Продають на пошті не лише газети та конверти, а й мило, порошок, консерви, крупи, печиво, цукерки і ще багато чого, що знадобиться у будь-якій господі.

З ранку листоноші вже на роботі. Сортують кореспонден-цію, завантажують сумки і по обіді вирушають в дорогу. Не один кілометр у будь-яку по-году доводиться долати їм, щоб дійти до адресатів. Три лис-тоноші обслуговують не лише мешканців села Тютюнниця, а й жителів сусідніх сіл. На-чальник Тютюнницького ВПЗ Наталія Сахута доставляє по-шту в два села – Костючки та Луковець. Листоноша Марина Петрикей обслуговує Тютюн-ницю та Кугуки, а Ніна Кор-нієвська – Самсонівку та Са-хутівку. Загалом 668 адресатів. За день роботи сільські листо-ноші проходять як мінімум 16 кілометрів. Щоб не потрапити

на зуб сусідському псу, подола-ти взимку величезні снігові за-мети, а восени і навесні місити багнюку, дістаючись віддалено-го хутора, треба мати неабияку силу і терпіння.

В селі Луковець лише чоти-ри адресати. На листоношу тут чекають з нетерпінням, адже вона приносить не тільки свіжі газети, але й новини з сусідніх сіл. А ще люди просять Наталію Анатоліївну доставити їм хар-чів, бо пенсіонерам дістатись до місцевої крамниці по снігових завалах нелегко.ВЗИМКУ ЛИСТОНОШІ

«ПЕРЕСІДАЮТЬ»НА САНИ

«Зима – найважчий час для листонош. Адже навряд чи є інша професія, де доводиться стільки ходити. В цю пору ро-ку на вулиці тріщать морози, метуть хуртовини, темніє ра-но, на дорогах – снігові пере-мети або ожеледиця. Ходити в таку погоду по бездоріжжю, звичайно, важко. Але ми пра-цюємо, стараємось», – говорить Наталія Сахута.

«В сніжну зиму листоноша без саней, як без рук. По снігових заметах і кризі на велосипеді не проїдеш. Та й на плечах важку

сумку довго не пронесеш. Тому взимку «пересідаємо» на сани, – говорить листоноша Марина Пе-трикей. – Тягнути за собою сани, завантажені сумками з товаром та газетами, все ж таки легше, ніж нести ношу в руках».

ПОПИТОМ КОРИСТУЮТЬСЯ

НЕ ЛИСТИ, А ХАРЧІКожному листоноші, крім йо-

го основної роботи – доставка періодики та листів, – потрібно реалізувати ще й супутній то-вар. А інакше на пошті не мож-на – бо служба не виживе.

«Попитом користуються гречка, рис, вермішель, соняш-никова олія, цукерки, печиво, вафлі – говорить Наталія Са-хута. – Люди навіть заздалегідь замовляють, що їм привезти наступного разу. Якщо немає якогось товару у нас, то купу-ємо в магазині. Адже добре ро-зуміємо, що взимку старенькій людині важко дійти до магази-ну по слизькій дорозі».

А от з передплатами газет в селах нині біда. Листоноші план виконують, але з кожним роком робити це стає дедалі складніше. «Колись у кожному дворі перед-плачували кілька видань. Нині в селах живуть переважно пен-

сіонери, – розповідає начальни-ця Тютюнницького ВПЗ. – «На-віщо мені газета, я вже нічого не бачу», – говорять нам люди. Додалися партійні видання. Їх люди отримують безкоштовно. Тому передплачувати газети не хочуть. Зменшилась і кількість листів та вітальних листівок – практично у кожному сільсько-му дворі є мобільний телефон. Менше стало посилок – а що відправляти, якщо в усіх міс-тах і селах у продажу одні й ті ж товари?! Та, незважаючи на це, сумка листоноші легшою не стала, а навіть навпаки».

ЧОМУ РАДІЄ ЛИСТОНОША?

В селах до листонош завжди було особливе ставлення – теп-ле і трепетне. Дехто чекає, щоб поговорити, поділитися набо-лілим, порадитися, дізнатися

новини. Особливо це властиво людям похилого віку.

«За шість з половиною годин (саме стільки триває робочий день) я не встигаю обійти всіх адресатів. Кожна людина хоче, щоб до неї зайшли в хату, по-сиділи, поговорили. Тільки-но хвіртку відкрив, а вже чуєш: «Що відбувається в селі?», «Які новини?», – говорить Марина Петрикей. – Іноді з роботи до-дому повертаємось увечері. До-бре, що родина підтримує і до-помагає. Восени та взимку, ко-ли темніє рано, то буває й таке, що я розношу пошту разом зі своїм чоловіком. Потемки йти у сусіднє село чи ходити неосвіт-леними вулицями рідного села страшно. Одна радість – люди по-справжньому вдячні за на-шу роботу».

Валентина ФЕДУСЬФото автора

СЕ РВІС

ЗИМА – найважчийчас для листонош

Начальник відділення Наталія Сахута з постійною передплатницею«Деснянки – вільної»

ФА К Т І К О М Е Н ТА Р

МЕНЕДЖЕРІВ ВІД КУЛЬТУРИ готуватимуть у Чернігові


– Нині у нашому виші заочно на-вчається більше 200 студентів. Це головним чином люди, які

мають уже кваліфікаційний рівень молод-шого спеціаліста, тобто закінчили музичні училища, училища культури, інші серед-ньоосвітні заклади. Ми зараховуємо їх на третій курс. Хто ці студенти? В основному викладачі, менеджери, які працюють у сфе-рі культури і не тільки у цій сфері.

Напрямки діяльності – підготовка спе-ціалістів і перекваліфікація, тобто здобуття другої вищої освіти з таких спеціальнос-тей, як менеджер виставкової діяльності, музикознавець, викладач спеціальних дис-циплін. Ті викладачі, які працюють у му-зичних школах чи в початкових музичних навчальних закладах, матимуть можливість здобути спеціальність «музичне мистецтво». Тобто, одержати диплом Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Нинішнього року плануємо відкрити стаціонарне відділення. Зрозуміло, що для навчального закладу потрібні відповідні матеріально-технічна база, професорсько-викла дацький склад і сучасні програми. Нині вирішується питання з приміщенням. Нам вдалося залучити до навчального процесу більше ста кращих викладачів Чернігова, професуру з Києва. Співпрацюємо з облас-ним філармонійним центром, музичним учи-лищем, міським Будинком культури, плану-ємо створити свої творчі лабораторії.

Тобто, діапазон нашої роботи розширю-ватиметься. Інститут вже працює у трьох напрямках – підвищення кваліфікації, під-готовка і перепідготовка фахівців у сфе-рі культури не тільки нашої області, а й усієї України.

Олена ЗЕЛЕНА


Подібні події відбулися недалеко від Черніго-ва на околицях живо-писного селища Седнів

Чернігівського району. 10 січня 1919 року збройний загін Україн-ської Народної Республіки, який складався з двох з половиною сотень вояків, дав бій наступа-ючому на Чернігів більшовиць-кому полку під командуванням Щор са. Стримуючи наступ пере-важаючих сил Богунського пол-ку, в бою загинуло близько трьох десятків вояків Армії УНР. Їх по-ховали на місцевому кладовищі у безіменній могилі.

Дослідники стверджують що в седнівському бою брали участь мешканці навколишніх населених пунктів Чернігова, Березного, Смичина, Дібровно-го, Тупичева, Городні, які слу-жили в українському корпусі Синьожупанної гайдамацької дивізії. Трагізму ситуації до-дало те, що серед червоних «богунців» було чимало вихід-ців з тих самих місць. За існу-ючими версіями, після запе-клого братовбивчого бою деякі червоні козаки навіть просили Миколу Щорса помилувати й відпустити своїх земляків, які потрапили у полон до більшо-виків. Проте червоний коман-дир не звернув уваги на це й

наказав «показово» розстріля-ти полонених перед приміщен-ням сільської ради.

Цей історичний факт довгий час приховувався комуністич-ним режимом. Проте місце по-ховання вояків завжди було доглянутим. Седнівці не забули цієї події. Цікаво, що досліджу-вати цей невідомий бій взяв-ся юний уродженець містечка над Сновом Ервін Міден (бать-ко Ервіна за національністю – німець). Під орудою наукових керівників, викладачів історич-ного факультету Чернігівсько-го національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка професора Сергія Лепявка та доцента Тамари Демченко оди-надцятикласник зібрав чималу кількість документальних ма-теріалів та усних свідчень, на основі яких відтворив картину тих трагічних подій. Минулого року начальник відділу музей-ної та виставкової діяльності Українського інституту націо-нальної пам’яті, директор Му-зею Української Народної Рес-публіки Олександр Кучерук організував наукову експер-тизу результатів дослідження седнівського краєзнавця. Ви-сновки школяра підтвердив на-уковець Інституту української археографії та джерелознав-ства ім. М.С. Грушевського НАН

України, канди-дат історичних наук Михайло Ковальчук.

У досліджен-ні Ервіна описа-ні свідчення оче-видця похорону загиблих Івана Івановича Гаєв-ського. Дитиною маленький Іван-ко (1911-1997 рр.) стояв поряд з батьком на похованні. Він був вражений ранами порубаних молодих вояків. Багато років потому Іван Іванович доглядав за могилою і заповів своїй дочці, Ганні Іванівні Гаєвській (Коло-тій), як прийде час, поховати се-бе поряд з вояками Армії УНР. Так і сталося.

Через 91 рік після загибелі молодих українців під Седне-вом на їхній братській могилі встановили хреста та мемо-ріальну табличку з написом «Борцям за волю України, які загинули в Седневі у січні 1919 р.». Організатори: Чернігівська райдержадміністрація, Сед-нівська селищна рада, Чер-нігівська районна організація Всеукраїнської спілки краєз-навців за сприяння Україн-ського інституту національної пам’яті. Серед тих, хто надав фінансову підтримку, депутат

Чернігівської районної ради від Української народної пар-тії Олександр Мисюра.

У День Соборності України представники органів влади, депутати Чернігівської район-ної ради, громадськість Черні-гівського району, селища Сед-нева, м. Чернігова вшанували пам’ять молодих воїнів, які за-гинули в січні 1919 року, захи-щаючи кордони новоствореної й омріяної поколіннями укра-їнців власної держави.

22 січня біля могили укра-їнських патріотів відбулося заупокійне богослужіння по загиблих. Його очолив се-кретар Чернігівської єпар-хії Української Православної Церкви Київського Патріар-хату протоієрей Роман Кіник, якому співслужили свяще-ники Чернігівського благо-чиння.

Ігор ЛЕВЕНОК

УКРАЇНО, і тутлежать твої сини…

П А М’Я Т Ь

№ 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок 3

ПРОМИСЛОВІСТЬВиробництво промислової продукції

за 2009р. становило 83,5% щодо рівня 2008р.

У добувній промисловості темпи обся-гів продукції становили 96,3%. Видобуток сирої нафти залишився на рівні 2008р.

У переробній промисловості виробни-цтво продукції, порівняно з 2008р., стано-вило 78,2%, що на 1,6 відсоткового пунк-та перевищує показник січня–листопада 2009р.

На підприємствах із виробництва хар-чових продуктів, напоїв та тютюнових виробів темпи обсягів продукції стано-вили 90,8%. За рік вироблено 5,9 тис.т яловичини й телятини свіжих чи охо-лоджених, 2,2 тис.т м’яса і субпродук-тів харчових свійської птиці, свіжих чи охолоджених, 1,9 тис.т ковбасних виробів, 6,4 тис.т соків фруктових та овочевих, нектарів, 3,8 тис.т нерафінованої соняш-никової олії, 9,5 тис.т молока обробле-ного рідкого, 7,4 тис.т молока і вершків сухих, 4,4 тис.т масла вершкового, 15,6 тис.т сирів жирних, 7,1 тис.т продуктів кисломолочних, 36,2 тис.т борошна, 50,7 тис.т виробів хлібобулочних, 16,4 тис.т цукру, 9,7 тис.т виробів макаронних без начинки, не підданих тепловому обро-бленню. Порівняно з 2008р., суттєво (у 4,1 раза) зросло виробництво нерафіно-ваної соняшникової олії, на 41% – м’яса і субпродуктів харчових свійської птиці, свіжих чи охолоджених, на 18,7% – си-рів жирних, на 9,7% – виробів макарон-них без начинки, не підданих тепловому обробленню.

У легкій промисловості обсяги вироб-ниц тва проти 2008р. становили 47,6%. Упродовж року вироблено 4,5 млн.м2 тка-нини, 834,9 тис. пар взуття, що становить, відповідно, 62,7% та 91,4% до рівня вироб-ництва 2008р.

В обробленні деревини та виробництві виробів із деревини темпи обсягів про-дукції становили 75,7%, на підприємствах целюлозно-паперового виробництва та ви-давничої діяльності – 89,2%. Виробництво деревини уздовж розпиляної чи розколо-тої становило 107 тис.м3, або 85,5% рівня виробництва у 2008р.

У хімічній промисловості виробництво продукції, порівняно з 2008р., становило 50,7%. За рік вироблено 2,1 тис.т пластмас у первинних формах, 772 т фарб та лаків на основі полімерів, що становило, відпо-відно, 60,7% та 83,1% до рівня 2008р.

На підприємствах із виробництва ін-шої неметалевої мінеральної продукції темпи обсягів продукції становили 44,9%. Виробництво елементів конструкцій збір-них для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю становило 28,2 тис.м3, або 41,7% до рівня 2008р., цегли кера-мічної невогнетривкої будівельної – 26,5 млн.шт. умовної цегли (44,1%).

У металургійному виробництві та ви-робництві готових металевих виробів темпи обсягів становили 60,5%. За рік вироблено 2,1 тис.шт. котлів централь-ного опалення, що становило 19,4% до рівня 2008р.

На підприємствах машинобудуван-ня виробництво продукції, порівняно з 2008р., становило 58,1%. Упродовж ро-ку вироблено 411 пожежних машин, що втричі більше, ніж рік тому, 49 тис.шт. вогнегасників (55,2% рівня 2008р.), 82 ав-тобуси (5,9%).

У виробництві та розподіленні елект-роенергії темпи обсягів продукції стано-вили 88,0%.

Упродовж січня–листопада 2009р. про-мислові підприємства області реалізу-вали промислової продукції на суму 8,5 млрд.грн. В обсязі продукції, реалізова-ної підприємствами добувної та перероб-ної промисловості, 57,4% становили това-

ри широкого та тривалого використання, 34,3% – сировинна продукція, 8,3% – про-дукція інвестиційного призначення.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВОЗа попередніми розрахунками, об-

сяг продукції сільського господарства за 2009р. становив 98,7% рівня 2008р. У сіль-ськогосподарських підприємствах темп обсягів склав 100,7%, а в господарствах населення – 97,4%.

За попередніми даними, в області гос-подарства всіх категорій у 2009р. одер-жали 2041,8 тис.т зерна (у тому числі кукурудзу) у вазі після доробки (94,5% обсягу 2008р.). Сільськогосподарські під-приємства зібрали 1838,6 тис.т (90,0% за-гального валового збору), господарства населення – 203,2 тис.т (10,0%). З одного гектара намолочено 31,8 ц зернових (у 2008р. – 32,1 ц).

Цукрових буряків (фабричних) зібрано 221,4 тис.т (60,3% рівня 2008р.)

Картоплі накопано 1534,7 тис.т (на 1,8% більше). Виробництво овочів становило 199,0 тис.т (83,6% обсягу 2008р.) Тради-ційно основними виробниками картоплі та овочів залишаються господарства на-селення. Їх частка становить, відповідно, 93,9% та 96,1%.

Плодів та ягід зібрано 17,6 тис.т (на 18,3% більше 2008р.).

За розрахунками, на 1 січня 2010р. в господарствах усіх категорій утримува-лося 262,2 тис. голів великої рогатої ху-доби (96,6% до 2008р.), у т.ч. 145,6 тис. ко-рів (92,7%), 233,2 тис. голів свиней (105,1%), 35,5 тис. овець та кіз (103,8%), 3737,9 тис. голів птиці всіх видів (100,7%).

У господарствах населення утриму-ється 40,2% загальної чисельності вели-кої рогатої худоби (у т.ч. корів – 59,7%), свиней – 50,9%, овець та кіз – 89,3%, птиці – 82,5%.

За 2009р. господарствами всіх катего-рій реалізовано на забій 62,8 тис.т худо-би та птиці в живій вазі (88,3% до 2008р.), вироблено 591,8 тис.т молока (102,0%) та 247,2 млн.шт. яєць (91,5%). Питома вага господарств населення в загальному ви-робництві м’яса становила 55,9%, молока – 68,7%, яєць – 80,8%.

Станом на 1 січня 2010р. в сільсько-господарських підприємствах було в на-явності 256,7 тис.т корм. од. кормів усіх видів (94% минулорічного обсягу). У роз-рахунку на одну умовну голову в серед-ньому в області припадало 15,2 ц корм. од. проти 16,2 рік тому.

БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬПідприємства області за 2009р. ви-

конали будівельних робіт на суму 475,6 млн.грн., що в порівнянних цінах стано-вить 54,1% до обсягів будівництва 2008р.

В обсязі виконаних будівельних робіт на капітальний та поточний ремонти при-падало 15,2% (72,3 млн.грн.) та 4,8% (23,1 млн.грн.) відповідно.

Будівельну діяльність в області прово-дили 165 підприємств. Більше половини (52,2%) загального обсягу будівництва ви-конано підприємствами м. Чернігова, ще 35,1% – будівельниками м. Прилук, Мен-ського та Ніжинського районів.

Зменшили обсяги робіт будівельники 19 районів області та міст Чернігів, Ні-жин, Прилуки.

ТРАНСПОРТТранспортні підприємства області

впродовж 2009р. доставили замовникам 2,3 млн.т вантажів, що складає 74,5% рів-ня 2008р. Вантажообіг становив 989,3 млн.ткм. (90,3%).

Підприємства автомобільного тран-спорту, з урахуванням перевезень, вико-наних фізичними особами-підприємцями, перевезли 2,0 млн.т вантажу, вантажо-обіг виконано в обсязі 798,2 млн.ткм. Це

складає, відповідно, 74,8 та 87,6% рівня 2008р.

Наростили обсяги вантажоперевезень і вантажообіг транспортники 4 районів – Варвинського, Ічнянського, Носівського та Срібнянського.

Фізичні особи-підприємці на власному автотранспорті виконали 70,6% загально-го обсягу вантажоперевезень та 80,2% – вантажообіг.

Пасажирський транспорт області пе-ревіз 126,8 млн. пасажирів, що складає 95,3% рівня 2008р. Пасажирообіг виконано в обсязі 1048,4 млн.пас.км (94,3%).

Пасажирський автотранспорт, з ура-хуванням перевезень, виконаних фізич-ними особами-підприємцями, перевіз 86,3 млн. пасажирів (94,6% до 2008 р.). Обсяг виконаного пасажирообігу становив 865,9 млн. пас. км (93,8%).

Наростили обсяги пасажирських пе-ревезень та пасажирообігу підприємства Коропського, Ріпкинського та Срібнян-ського районів. Автотранспортом облас-ного центра виконано 66,0% загального обсягу пасажирських перевезень та 53,9% пасажирообігу.

Частка пасажирських перевезень, вико-наних фізичними особами-підприємцями на власному автотранспорті, становила 37,1% загального обсягу, пасажирообі-гу – 43,2%.

Обсяг пасажирських перевезень, ви-конаний тролейбусним транспортом, ско-ротився на 3,1%, у т.ч. з платним проїз-дом – на 17,3%.

Річковий транспорт у 2009р. перево-зив вантаж тільки в закордонному спо-лученні.

Обсяги вантажних перевезень річко-вого транспорту становили 72,7% рівня 2008р., вантажообіг – 103,5%.

Послугами річкового транспорту за рік скористалося на 39,7% пасажирів менше, ніж у 2008р., пасажирообіг скоротився на 40,0%.

ЗВ’ЯЗОКЗа січень–листопад 2009р. підприєм-

ства зв’язку області надали послуг на 1106,1 млн.грн., у т.ч. населенню – на 231,6 млн.грн. Це становить, відповідно, 98,6 та 65,8% показника 2008р.

Серед видів зв’язку найбільшим по-питом користувався мобільний – 79,1% загального обсягу. Частка телефонного зв’язку становила 11,3%.

Про попит на окремі види зв’язку свідчать темпи зростання доходів: ком-п’ютерного зв’язку – в 1,6 раза, прово-дового мовлення – на 29,7%, передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку – на 18,9%, телеграфного – на 7,0%. Разом із тим, зменшується попит на такі види зв’язку: телефонний між-міський – на 18,2%, поштовий – на 16,7%, телефонний міський – на 11,6%, телефон-ний сільський – на 10,7%.

За послуги міжнародного зв’язку у звітному періоді було отримано 17,3 млн.грн. (1,6% загального обсягу).

Зв’язківці області впродовж 2009р. обробили листів, карток та бандеро-лей (простих, рекомендованих та з ого-лошеною цінністю) 23,9 млн. (у 2008р. – 30,6 млн.), посилок (звичайних та з оголошеною цінністю) – 1290,5 тис. (проти 1453,3 тис.), поштових перека-зів – 916,6 тис. (1371,7 тис.), пенсійних виплат – 4,0 млн. (4,5 млн.), періодич-них друкованих видань (газет та жур-налів) за передплатою та в роздріб – 92,6 млн. (94,6 млн.).

Працівники підприємств елект ро-зв’язку доставили 54,2 тис. та відправлено 22,2 тис. телеграм. У 2008р. ці показники становили 70,7 та 36,8 тис. відповідно.

Послугами кабельного телебачення ста-ном на 1 січня 2010р. користувалися 64,8 тис. абонентів проти 69,9 тис. рік тому.

Продовжується тенденція зменшення основних радіотрансляційних точок. За рік їх кількість скоротилася на 26,2 тис. і на 1 січня 2010р. становила 91,7 тис., у т.ч. в населення – 79,8 тис.

ФІНАНСИФінансовий результат підприємств

від звичайної діяльності до оподатку-вання (крім малих, сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень–листопад 2009р. був негативним і становив 154,5 млн.грн. (загальна су-ма прибутку – 401,5 млн.грн., збитків – 556,0 млн.грн.).

Протягом січня–листопада 2009р. збит-ково працювали 47,2% підприємств. Най-більше таких підприємств у транспорті та зв’язку (76,0% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльнос-ті), охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (72,7%), будівництві (67,4%), освіті (60,0%), наданні комунальних та індивіду-альних послуг, у сфері культури та спор-ту (51,6%), промисловості (49,8%).

За даними Управління Національного банку України в Чернігівській області, залишки вкладів населення в банків-ських установах області на 1 грудня 2009 р. становили 2482,3 млн.грн. (з нарахова-ними відсотками), з них 63,7% – у наці-ональній валюті. З початку року вклади населення зменшилися на 140,9 млн.грн., або на 5,4%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–листопаді 2009р. обсяг експор-ту товарів становив 268,8 млн.дол. США, що складає 68,2% проти рівня січня–листопада 2008 р., імпорту – відповідно, 282,5 млн. дол. США та 81,1%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами скла-ло 13,7 млн.дол. (у січні–листопаді 2008р. – позитивне – 45,7 млн.дол.).

Зовнішньою торгівлею товарами за-ймалися 332 підприємства та організації області. Партнерами їх були 103 краї-ни світу (з них 26 країн ЄС). Активно працювали в цій галузі підприємства міст Чернігів, Прилуки та Корюківсько-го району. Їх частка в загальному об-сязі експорту становила 81,0%, імпор-ту – 93,3%.

Експорт країнам СНД становив 62,5% загального обсягу області, країнам ЄС – 18,4%, іншим країнам світу – 19,1%.

Товари з області експортувалися до 86 країн світу. Переважаючу частку (79,8%) товарів відправляли до Російської Феде-рації, Білорусі, Молдови, Італії, Грузії, Ту-реччини, Литви, Польщі, Франції, Турк-меністану, Німеччини та Казахстану.

Основу товарної структури експор-ту становили вироби з паперу та кар-тону, готові харчові продукти, текстиль та вироби з нього, продукти рослинно-го походження, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, котли, ма-шини, апарати і механічні пристрої, по-лімерні матеріали, пластмаси та взуття. Їх частка в загальному обсязі експорту становила 88,3%.

Імпортовано в область 46,7% всіх това-рів із країн Європейського Союзу, 28,9% – з країн СНД, 24,4% – з решти країн.

Товари надходили із 72 країн світу, вагома частка (77,7%) – з Німеччини, Ро-сійської Федерації, Бразилії, Білорусі, Сполученого Королівства, Італії, Індії, Бельгії, Нідерландів, Франції, Китаю та Туреччини.

У структурі імпорту 86,8% визначали го-тові харчові продукти, папір та картон, про-дукція хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості, текстиль та вироби з нього, полімерні матеріали, пластмаси, котли, ма-шини, апарати і механічні пристрої.

(Закінчення буде)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ Чернігівщини у 2009 році

c m y k

4 № 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок НЕЗАБУТНЄНЕЗАБУТНЄ65-річчя Великої Перемоги – Всенародне свято

Сторінку підготувала комісія по роботі з ветеранами вій ни Новозаводської районної організації ветеранів України з використанням матеріалів державного архіву Чернігівської області

З НОВИМ РОКОМ! З новими ратними перемогами!

З таким привітанням і святковим тостом звер-нувся до творців велич-них перемог відомий поет-пісенник В. Лебедєв-Кумач. Він відомий насам-перед набатним пісенно-поетичним закликом у грізному 1941-му:

Вставай, страна огромная!

Вставай на смертныйбой!

С фашистской силой темною,

С проклятою ордой.Напередодні нового

1945-го у поета вже ін-ший, мажорний мотив і настрій:Четвертый раз

встречаем мыВоенный Новый год,Кругом лежит покров

зимы,В полях метель метет.Но не погас и не остылОгонь в сердцах у нас, –Куют победу фронт

и тыл,Торопят каждый часСкорей, скорей –

война не ждет!Минута дорога!Быстрей взлетает

самолет,И танки ускоряют ход,И корабли спешат вперед,Чтобы добить врага.Готовы фронту всем

помочьКолхозы, города, –Гудят заводы день и ночь,Грохочут поезда.И каждый верит,

знает, ждет,Что Сорок Пятый ГодК победе полной приведетГеройский наш народ.Пусть будет короток

и простНаш новогодний тост:За Родину и за народ,За славу красных звезд,За всех, кто Родине куетПобеду в этот год!

1945-й .1945-й .Час розплати наставЧас розплати настав

ів державного архіву Чернігівської областіу

Населення звільненого чехословацького міста тепло зустрічає наших

воїнів-визволителів

Сторінку підготувала комісія поу у

ВІД РАДЯНСЬКОГО ІНФОРМБЮРО

З оперативного зведення за 26 січня

Війська 1-го Українсько-го фронту штурмом оволоділи крупним

центром промислового району німецької Сілезії містом Гіндерсбург – важ-ливим вузлом комунікацій і потужним опорним пунк-том оборони німців… На аеродромах у районі міста Ельс війська фронту захо-пили 150 ворожих літаків.

Трудовий салют доблесним воїнам

Таку назву дістали ма-сові мітинги в селах і районах Чернігівщи-

ни, присвячені перемож-ному наступу червоних во-їнів по всій лінії радянсько-німецького фронту.

За 40 днів зимового на-ступу наші війська вигнали німців з 300 міст, захопили близько сотні воєнних за-водів, де виробляли танки, літаки, озброєння і боєпри-паси. За цей час взято в по-лон понад 390 тисяч солда-тів і офіцерів.

* * *В області шириться патрі-

отичний рух серед молоді зі збору коштів на створення танкової колони «Призов-ник Чернігівщини».

Комсомольці і неспіл-кова молодь Куликівсько-го району внесли на цю благородну справу понад 3000 карбованців своїх за-ощаджень. Молоді патріоти внесли також 12500 карбо-ванців на відродження пар-тизанського села Єліно.

* * *За минулий 1944 рік му-

зей легендарного героя Ми-коли Щорса в однойменному місті відвідали понад шість тисяч чоловік. У музеї побу-вала екскурсія поранених бійців та офіцерів N-ського евакогоспіталю, учні та вчи-телі з Гомеля та Кричева.

Перші дні сорок п’ятого переможного року позначилися могутніми удара-ми Червоної Армії по гітлерівській

воєнній машині, нестримним наступом усіх фронтів на широкому просторі – від Балтики до Карпат. У підсумку січневих на-ступальних боїв знищено 442 літаки, 2138 танків і самохідних гармат, 3490 гармат… Тільки вбитими противник втратив понад 295 тисяч солдатів і офіцерів…

Війська І-го Українського фронту про-рвали дуже укріплену оборону німців на південно-східному кордоні Німеччини і увірвалися на територію німецької Сіле-зії, оволоділи важливими вузлами комуні-кацій і опорними пунктами оборони, що прикривають шляхи на Бреслау…

Атмосфера краху, неминучої катастро-фи і розплати за скоєні злочини проти людства нависла над поверженим рей-хом. Це змушений визнати і трубадур фашистської ідеології Геббельс. Вельми симптоматична його стаття у своєму «Дас рейх». «Розвиток подій на Сході, – писав він, – прийняв драматичний характер. Ні-мецький народ, покинутий майже всіма своїми союзниками у Європі, стоїть на одинокому посту…».

Варто зазначити, що «стоять на посту» далеко не всі. Вищі німецькі сановники, наче щури з тонучого корабля, тікають з Берліна в Мюнхен та інші міста. Мільйо-ни біженців створюють затори на тран-спорті, поїзди беруть приступом, дороги забиті евакуйованими… Розпач, відчай, панічний страх перед неминучою розпла-тою за звірства фашистів над мирними людьми, – ось типова картина фіналу «но-вого порядку» гітлерівців в Європі.

Неабиякого страху їм додає успішний наступ доблесних червоногвардійських військ. 17 січня війська І-го Білоруського фронту, зробивши навальний обхідний маневр, форсували Віслу і оволоділи столицею союзної нам Польщі – Варша-вою. В іншій столиці (угорській) Будапешті наші війська оточили численні німецькі дивізії і ведуть успішні бої за ліквідацію оточеного угруповання.

Марними виявилися спроби німець-ких військ прорватися до оточених і роз-блокувати їх. Війська ІІІ-го Українського фронту вийшли до ріки Дунай, і зайнявши місто Естергом, з’єдналися з діючими в цьому районі військами ІІ-го Українського фронту. Таким чином завершилось повне оточення німецьких і угорських частин в районі Будапешта.

Водночас, розвиваючи наступ з вулич-ними боями, наші війська просунулися на захід від Будапешта до 60 кілометрів і тим самим похоронили надію оточених на вихід з «мішка», повністю позбави-ли можливості пробитися на допомогу оточеним німецьким дивізіям. Власне, вони остаточно були приречені на роз-гром і загибель.

Добре розуміючи ситуацію, радянське командування, керуючись гуманними ці-лями, відповідно до міжнародних правил і звичаїв проводження воєн, вирішило на-правити в оточені війська парламентарів з ультиматумом скласти зброю. Щоб запо-бігти зайвому кровопролиттю, а також для збереження Будапешту, його культурних, історичних цінностей та населення від за-гибелі, пропонувалися такі умови капітуля-ції, підписані командуючим ІІІ Українським фронтом маршалом Радянського Союзу Толбухіним і командуючим військами ІІ Українського фронту маршалом Радян-ського Союзу Малиновським:

1. Всі оточені німецькі й угорські вій-ська на чолі з командуванням і штабами негайно припиняють бойові дії.

2. Передають весь особовий склад, зброю, все бойове спорядження, тран-спортні засоби і техніку непошкодженою.

3. Гарантуємо всім генералам, офі-церам і солдатам, що припинять опір, – життя і безпеку.

4. Всьому особовому складу, що здасться, будуть збережені: військова форма, почесні відзнаки та ордени, осо-биста власність і цінності, а старшому офіцерському складові, крім того, буде збережена і холодна зброя.

5. Всім пораненим і хворим буде на-дано медичну допомогу.

6. Всім генералам, офіцерам, унтер-офіцерам, що здалися, буде забезпечено негайне харчування.

Протягом всієї ночі радянські потуж-ні гучномовні станції з передової лінії фронту безперервно передавали коман-дуванню і військам, оточеним в районі Будапешта, повідомлення про наступне посилання радянських парламентарів для вручення ультиматуму, а також про час і маршрут слідування їх в розташування німецьких військ. Вогонь з боку частин Червоної Армії на дільницях руху парла-ментарів був повністю припинений.

Наступного дня, об 11 годині за мос-ковським часом, з дільниці, розташова-ної на лівому березі Дунаю радянський

офіцер-парламентер на легковій машині з великим білим прапором направився до позицій противника.

Коли парламентар наблизився до во-рожого переднього краю його зустріли шквальним кулеметним і артилерійським вогнем, ігноруючи ясно видимий білий прапор і цілком очевидні наміри пар-ламентера. Він загинув під віроломним підступним вогнем фашистів.

У той же час інший радянський пар-ламентер та перекладач з великим бі-лим прапором направився з дільниці, розташованої на правому березі Ду-наю. Парламентера доставили у штаб німецьких військ, де командування заявило про відмову прийняти капі-туляцію.

При поверненні парла-ментера назад німці відкри-ли по ньому вогонь. Пострі-лом у спину він був убитий, а перекладач, що супрово-джував його, тільки завдя-ки щасливому випадку за-лишився живим.

Історія сучасних воєн не знає подібних злочинів. З давніх-давен парламентери користуються правом недо-торканності. Це право освя-чене традиціями. Воно запи-сане і набрало чинності ще в Гаагській Конвенції 1907 року «Про закони і звичаї сухопутної війни» гітлерів-ські варвари ще раз пока-зали цивілізованому світо-ві, що закони пишуться не для них.

Вони зухвало попирають всі конвенції та угоди, підпи-сані свого часу і Німеччиною. Вчинивши віроломне прово-каційне вбивство парламен-терів, фашисти ненадовго збережуть свою підлу шкіру. Час розплати настав!

Підступна бандитська розправа над парламенте-рами не подовжила живо-тіння оточених в Будапеш-ті гітлерівців. Справедлива розплата скоро їх настигла. Незабаром столицю Угорщи-ни було звільнено від озві-рілих фашистів.

Володимир САВЧЕНКО

№ 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок 5ЛЮДИ СПОРТУЛЮДИ СПОРТУ

ДОБРА РЕПУТАЦІЯ В’ячеслава Гусєва

– За що Ви любите лиж-ний спорт?

– Він один з найважчих, і в той же час такий чу-довий… З перших секунд старту змагаєшся із супер-никами, трасою, погодою.

Катання на лижах по-любив з дитинства. Збе-реться зграйка хлопчаків – і гайда наввипередки. Про-мчиш лижнею, мов вихор, а потім злетиш у повітря над кручею! Лижі спочат-ку були захопленням, хоча вже й мав перший спортив-ний розряд. А от хокеєм марив: грав і в російський з м’ячем, і з шайбою. Сер-йозно ж зайнявся ним на першому курсі Уфимсько-го республіканського тех-нікуму фізкультури. Але так тривало недовго: після року навчання цю спеціа-лізацію ліквідували. Пе-репрофілювався на лиж-ний спорт.

– А як потрапили до Чернігова?

– Батьки переїхали сюди на постійне місце прожи-вання. Місто одразу сподо-балося, люди, які прийня-ли мене, молодого спеціа-ліста, в спортивних колах теж. Прислуховувався до порад старших, перш ніж взятися серйозно за лиж-ну справу.

– І ось, як кажуть, на-став момент…

– У 1973 році вчитель фізкультури Олександр Палій запросив відвідати його уроки в школі №4 і придивитися до окремих учнів, оцінити їхні мож-ливості.

З групи я відібрав не-багатьох. Серед них один хлопчина: невисокого зросту, але непосидючий, швидкий, вправний, гнуч-кий, наполегливий. Це – Олександр Батюк, тепер знаменитість. Вже з пер-ших тренувань юнак під-купив своїм старанням, бажанням досягнути висо-ких результатів. З кожним роком він додавав у май-стерності.

– Коли Олександр Ба-тюк вперше гучно заявив про себе?

– У Харкові на Всеукра-їнській спартакіаді. Перед поїздкою трапився цікавий

момент. Увесь час Олек-сандр тренувався, змагав-ся на мукачівських ли-жах «Тиса». Напередодні від’їзду, пізно ввечері, з Москви в Чернігів повер-нувся голова облради ФСТ «Спартак» Станіслав Лома-ко і привіз десять пар на-півпластикових лиж «Elan». Зателефонував мені. Вранці я примчав до нього додому, забрав одну пару для Олек-сандра Батюка і поспішив на потяг.

Перед стартом на дис-танцію 15 кілометрів Олек-сандр опробував «новинку», і висловив переконання, що може на них перемогти. Так воно й сталося – став чемпі-оном. Успіх дебютанта шо-кував відомих спортсменів і тренерів. Саме тоді Олек-сандр Батюк виконав нор-матив майстра спорту, а в

такому віці жоден лижник подібного не добивався.

А через місяць він ви-ступив на Спартакіаді на-родів СРСР у Свердлов-ську. Невдовзі свій високий клас підтвердив на міжна-родних змаганнях «Друж-ба», вигравши дві золоті і срібну медалі. Після цього старший тренер юніорської збірної Радянського Союзу Микола Анікін включив чернігівця до команди.

– Без травм у лижників не буває..

– На жаль. Після «Друж-би» він серйозно травму-вався. Оперувала відома у світовій спортивній ме-дицині лікар Зоя Миро-

нова. Вона й поставила Батюка на ноги. Після та-кої операції до тренувань можна приступати не ра-ніше, ніж за півроку. Але Олександру на реабіліта-цію вистачило три місяці. В медичній практиці поді-бне не часто трапляється. Зате якими дорогими ви-явилися медалі, завойовані на молодіжному чемпіонаті світу в 1980 році у складі збірної СРСР – «золота» в командній естафеті і «сріб-на» – в індивідуальному заліку.

– А коли настав зоряний час для Батюка?

– У 1982 році. Чернігів-ця включили до складу чо-ловічої команди СРСР на чемпіонат світу в Норвегії. Звідтіля він привіз золоту медаль в естафетній гонці. За це йому було присвоєно

звання «Заслужений май-стер спорту». Невдовзі наш земляк став срібним при-зером в естафетній гонці на зимовій Олімпіаді-1984 в Сараєво.

Було в його кар’єрі ще чимало перемог. Розпро-щався Батюк з лижним спортом у 1990 році.

– Ви виховали не одного здібного лижника?

– Скількох навчив – не рахував. Запрошував до секції всіх, хто хоч трішеч-ки стояв на лижах, і кож-ного доводив до його межі у спорті.

– В’ячеславе, а як суддя Ви оцінювали клас спортс-менів?

– Вперше за суддівську справу взявся у 1993 році. Навіть очолював колегію суддів України з лижних видів спорту. Окрім всеу-країнських змагань обслу-говував і міжнародні. Торік, як арбітр, судив змаган-ня етапу Кубка Європи в Харкові. Приємно було на фініші зафіксувати перемо-гу чернігівки Марини Лісо-гор, яка бігла спринтерську дистанцію.

– В Україні є бази, де лижники готуються до се-зону?

– Найкращі в Чернігові, Сумах, Харкові. А от спе-ціалізований стадіон для спринту в нас один – у Харкові. Є ще непоганий на Львівщині, у Тисовці, де можна «накатувати» й довгі дистанції в гірських умовах.

– Що передбачає літня підготовка лижників?

– Спортсмени їздять на лижеролерах, імітують лижний хід, а також пра-цюють над кросовою і за-гальнофізичною підготов-кою.

– Чи задовольняє Вас молоде покоління, яке не-вдовзі має прийти на зміну нинішнім збірникам?

– Маємо непогану пле-яду молодих спортсменів. Захищати честь Чернігів-щини, України найближ-чим часом мають Дмитро Пухов, Олександр Дахно, Василь Потапенко, Дми-тро Клименок, Юрій Хлі-бурад, Ольга Росла, Ірина

Піпкун, Марина Макарен-ко, Ірина Варвинець, Юрій Гайовий, Денис Семенцов, Ігор Якименко, Юлія Бри-гинець, Олександр Кондра-тенко. Хто ще? (задумався). Всіх одразу важко й при-гадати.

– Що потрібно, аби зрос-тали результати?

– Передусім, побільше брати участь у престижних змаганнях. Щодо наших об-ласних тренерів, то вони мо-жуть підготувати спортсме-на найвищого рівня. Було б тільки належне фінансу-вання спортивних заходів.

– Як ставитеся до того, що лижники переходять у біатлон?

– Це їхній вибір. Якщо вони в біатлоні демонстру-ють високі результати, хіба це погано? Щиро радію за них. Щоправда, не всі од-разу прилаштовуються до нової кваліфікації.

– Хотілося б дізнатися, чим сучасні лижі відрізня-ються від «радянських»?

– Перш за все тим, що виготовлені із спеціального пластику. Він не намокає і до нього не прилипає сніг. Окрім того, пластик покра-щує ковзання. Серед су-часних виробників якісних лиж слід назвати: «Atomis», «Fischer».

– В’ячеслав Гусєв – це тренер-диктатор чи тренер-психолог?

– Важко давати собі характеристику. До робо-ти ставлюся відповідаль-но, буваю жорсткий, хоча крику уникаю. Раніше лю-бив «пошуміти», але потім зрозумів: крикуна не чу-ють. Тож спокійно викла-даю свою позицію.

– Від перших кроків у ролі тренера до сьогод-нішнього дня спливло не-мало часу, відбулося чима-ло подій. Ви дали путівку у спортивний світ бага-тьом вихованцям, вклав-ши у них частинку вашої душі...

– Вважаю, що тренер має весь час вчитися, щоб випереджати найталано-витіших своїх вихованців. Тих, кому віддає себе до останку. Але, що більше віддається учням, то більше вони чекають від нього.

І хоча у мене тепер по-сада дещо канцелярська, однак не відступаю від що-денного правила – бороти-ся за свій стиль, самоствер-джуватися. Допомагаю го-тувати лижників, які б зу-міли досягти спортивних вершин.

Віктор БЕРЕГОВИЙФото Віктора КОШМАЛА

Д О СЬЄ

Народився 5 жовтня 1947 року в місті Красноармійськ Саратовської області.

У 1964 році закінчив 8 класів місце-вої школи №5 і вступив на навчання до

Уфимського республіканського технікуму фізкуль-тури, який закінчив у 1967 році. Тоді ж переїхав з батьками в Чернігів, обіймав посаду інструк-тора в обласному ФСТ «Динамо».

Служив у лавах Радянської Армії.1969-70 рр. – робота в обласному ФСТ «Ди-

намо».Наступні десять років тренував лижників в

обласному ФСТ «Спартак».1980-93 рр. – тренер з лижних гонок в облас-

ному ФСТ «Динамо».З 1993 року і до сьогодні – старший тренер з

резерву штатних збірних команд України із зи-мових видів спорту в Чернігівській області.

Заслужений тренер УРСР (1981 р.).Заслужений тренер СРСР (1991 р.). До того

ж єдиний в Україні, що має це високе звання з лижних гонок.

Суддя національної категорії (1995 р.).

За радянських часів лише чотирьом тренерам Чернігівщини, які підготували спортсменів – призерів чемпіонатів світу, Європи, Олімпійських ігор, країни і республіки, було присвоєно звання заслужений тренер СРСР і УРСР. Це – Олександр Риков (важка атлетика), Валентин Сазонтов (кульова стрільба), В’ячеслав Гусєв (лижний спорт) та Сергій Пінчук (гребля на байдарках і каное).Кожна зустріч з В’ячеславом Гусєвим залишає бажання ще поспілкуватися з ним. Ось і ця розмова: планувалося – на кілька хвилин, говорили про вдалий виступ юних чернігівських лижників в чемпіонаті країни, а вийшло так, що спілкування розтягнулося на годину. Не схильний розповідати про себе, старший тренер з резерву штатних збірних команд України із зимових видів спорту по Чернігівській області В’ячеслав Веніамінович раптом розкрив всю свою спортивну біографію. Відповідав на запитання щиро, хоча дещо з ностальгією.

c m y k

6 № 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок У РАМКАХ ПРОЕКТУУ РАМКАХ ПРОЕКТУ

N 287057 ИТ – Шукаю тебе!ДБК від 2004.11.18 (Листи)

Розшукується: Галина Іллівна ЛавриненкоГеографія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл, смт Бо-

бровиця

Шукає:Марія Тимофіївна ТашкевичІсторія:«Розшукую подругу. У 1952 році ми

закінчили технікум в Чернігівській об-ласті. Я поїхала працювати в Узбекис-тан, а Галина залишилася в Чернігів-ській області. Деякий час ми листува-лися, але потім зв’язок перервався».

ДРУЖБА – дивне таке почуття…Якось проїжджала повз одне місце, де вже давно не була, майже рік. І не тому, що уникала його, просто більше нічого з цим місцем не пов’язувало. Сидячи в автобусі, за якусь мить промайнула зупинка, на якій колись зустрічалися з нею; парк, в якому відпочивали разом, а далі мав бути будинок. Я встигла його побачити… Дивно, але в серці відчула біль, фізичний біль.Минуле… воно слідкує за нами, як сонячний промінчик. Саме це місце нагадало про нього, де колись було так затишно і просто. Але, безглузді речі і лише одна людина зруйнували все це. А можливо, і я щось зробила не так. Бо іноді, ми бачимо те, що хочемо бачити. І забуваємо про почуття близьких нам людей. І ось в таку мить хочеться все повернути, але іноді буває надто пізно…Біль, розпач, а потім зустрічі, радість, щастя – це все з життя людей. В рамках проекту «Жди меня» все можливо: шукайте одне одного, і цінуйте те, що маєте.

N 135368 ИТ – Шукаю тебе!ДБК від 2004.08.17 (Internet)

Розшукується:В’ячеслав Олексійович Горячев,

1956 р. н.Місце народження: Білорусь, м.

БарановичіТермін давності: 1992Остання відома адреса: Україна,

м. Чернігів.Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл.

Шукає:Валерій Миколайович Прока-

палоІсторія:«Розшукую товариша, з яким на-

вчалися у філіалі ДПІ в м. Горлівка у 1975-79 рр. До 1992 року ми лис-тувалися. Але, за певних обставин, наші стосунки припинилися. Дуже прошу, допоможіть у пошуку. За-здалегідь дякую всім, хто допо-магатиме. Здоров’я і благополуччя всім, хто працює з нашою корес-понденцією».


Розшукується: Ігор Іванович Миколаєнко, 1969

р.н.Місце народження: УкраїнаТермін давності: 1993Остання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл., м. БахмачГеографія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл., м. Бах-

мач

Шукає:Андрій Анатолійович БєляєвІсторія:«Я з Ігорем навчався в Кемеров-

ському вищому військовому команд-ному училищі зв’язку (КВВКУЗ) з 1987 по 1989 рр. До 1993 року ми ще якось підтримували зв’язок, але по-тім він перестав відповідати на мої листи. Дуже хочу його знайти! За-здалегідь вдячний».


Розшукується: Михайло Васильович Єфименко

(Концевой), 1948 р. н.Місце народження: Білорусь, Го-

мельська обл., Брагинський р-н, с. Асаревичі

Термін давності: 1971Остання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл.Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл.

Розшукує:Ольга Іванівна Філіппова (Ко-

жемякіна)Історія:«Розшукую перше своє кохання.

Колись дуже кохала Михайла Ва-сильовича Єфименко (Концевого). У 1971 року ми з ним розійшлися. В цьому винна була я. Хотілося б дізнатися де він, як склалося його життя».


Розшукується: Віра Михайлівна Бойченко, 1954

р. н.Термін давності: 1986Остання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт Десна, вул. 50 років Жовтня, буд. 41, кв. 4

Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл., Козе-

лецький р-н, смт Десна.

Шукає: Людмила Миколаївна Савицька

(Колуженкова)Історія:«Це моя подруга. Ми листувалися,

а з 1986 року відправлені мною листи не поверталися і відповіді на них не було. Дуже хочу її знайти».


Розшукується: Світлана Петрівна (Галай), 1959

р. н.Термін давності: 1980Остання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл.Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл.

Шукає:Світлана Петрівна Шварц (Га-

лай)Історія:«Пишу вам з Німеччини. Шукаю

зведену сестру (по батьку). Звати її Світланою. Народилася у 1959 році (жовтень). Тато проживав зі своєю першою родиною в Україні, в Чер-нігівській обл. У 1964 році поїхав у Казахстан, а дружина залишилася. Там він познайомився з моєю ма-мою. Я народилася 1966 року, а в 1970 році мій брат Слава. Тато під-тримував зв’язок зі Світланою, ви-плачував аліменти. Останній лист отримав від неї у 1977 році. А в 1980 році від колишньої тещі бать-ка прийшов лист. Вона писала, що Світлана вийшла заміж, хотіла за-просити на весілля батька, але віт-чим не дозволив.

Батька звали Петро Олексійович Галай, 20.06.1936 р. н. Помер у 2004 році».


Розшукується: Микола Борисович Потапенко,

1966 р. н.Термін давності: 1988Остання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл., м. Корюківка.Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл., м. Ко-

рюківка.

Шукає: Михайло Володимирович Ли-

сенкоІсторія:«По закінченні Оренбурзького ви-

щого зенитного ракетного училища Миколу направили для подальшої служби в Україну. Дружили протя-гом всього навчання в училищі. Був свідком на моєму весіллі. Дуже хочу його знайти».


Розшукується: Василь Петрович Надточей, 1934

р. н.Остання відома адреса: Росія,

Свердловська обл., м. Каменськ-Уральськ

Географія приблизного пошуку:Україна, Чернігівська обл.

Шукає:Марія Терентіївна ДенщиковаІсторія:«Шукаю дорогу мені людину. Меш-

кали в Каменську-Уральску Сверд-ловської обл. Познайомилися в 1951 році, зустрічалися. Доля склалася так, що ми розлучилися. Я була в Свердловській обл., заходила в адрес-не бюро, мені там розповіли, що він виїхав на батьківщину, в Чернігів-ську обл. Допоможіть дізнатися йо-го адресу».


Розшукується: Лев Олександрович Майліс, 1929

р. н.Термін давності: 1952Остання відома адреса: Росія, Мо-

сква; Україна, ЧернігівГеографія приблизного пошуку:Росія, Московська обл.Україна, Чернігівська обл.

Шукає: Валентина Михайловна Козлов-

ських (Вахрушова)Історія:«Шукаю своє перше кохання. В

1951 році я працювала в Кірові у крамниці. З Левом познайомилися в перший день його приїзду. По-кохали одне одного. Зустрічалися 8 місяців. Хотіли одружитися, але через мене посварилися. Наступно-го дня він поїхав до Москви, і звід-ти він мені надіслав листа. Я обра-зилася і вийшла заміж за іншого у 1952 році. Знаю, що його батьки жили в Чернігові».


Розшукується: Олена (Живченко), 1983 р. н.Місце народження: УкраїнаОстання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с. Любеч, вул. Леніна, буд. 2, кв. 72.

Географія приблизного пошуку:Україна, Київська обл., Чернігів-

ська обл.

Шукає: Ольга Сергіївна Улянченко (Ба-

бенкова)Історія:«Шукаю подругу. Познайомилися

на морі в м. Євпаторія в піонерсько-му таборі «Піонер» 1990 року. Жили в корпусі «Ракета», у 8 загоні. Довгий час листувалися (до 1998 року). Потім багато разів їй писала, але відповіді не було. Вона писала, що хоче всту-пити до хореографічного училища в Києві. Але мені здається, що листу-вання перервалося через мою маму. В одному листі я писала, що мені на випускний вечір потрібна шкіль-на форма и просила Олену в цьому допомогти. В день випускного, коли я вже йшла до школи, у двері подзво-нила жінка, але мама їй не відкри-ла і розмовляла через двері. Після розповіді мами, через кілька років, я зрозуміла, що це була мама Оле-ни. І вона приїхала в Київ мені до-помогти. А моя мама не впустила її, хоча все добре знала. Можливо че-рез це Олена образилася і перестала спілкуватися зі мною. Оленко, люба, я нічого не знала! Дуже хочу тебе знайти. Дякую заздалегідь».


Розшукується: НадіяОстання відома адреса: Україна,

Чернігівська обл., м. ПрилукиГеографія приблизного пошуку:Україна, Чернігівськая обл.

Шукає: Катерина Олексіївна Харионов-

ська (Шимка)Історія:«Шукаю знайому. У 1950 році, до

армії, мій батько одружився на моїй мамі. Служив тато в м. Прилуки в 1949-52 рр. Після армії до нас додому приходила жінка, яка розповіла моїй мамі, що чекає від її чоловіка дитину. Батько, Олексій Іванович Шимко, сів з нею на поїзд, але коли той тронув-ся, він сплигнув з нього і повернувся до нас. Мені дуже хочеться знайти ту жінку та її дитину».

№ 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок 7

РЕ К Л А М А, ОГ ОЛО Ш Е Н Н Я

26.01

27.01

28.01

П ОГ ОД НІ М А П И

К А Л Е Н Д А Р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 42 хв., за-йде о 16 год. 42 хв. День триватиме 9 годин 00 хвилин. Перша чверть 23 січня. Місяць у Близнюках.

За релігійним календарем сьогодні – му-чеників Єрмила і Стратоника. Преподобного Іринарха, затворника Ростовського. Преподо-бного Єлеазара Анзерського. Мученика Пе-тра Анійського. Преподобного Іакова, єпис-копа Нізібійського.

Завтра – Віддання свята Богоявлення. Преподобних отців, у Синаї і Раїфі вбитих. Рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії. Преподобного Феодула. Преподобного Стефа-на. День пісний.

Іменинниками будуть: сьогодні – Петро, Юхим, Яків, Максим, Єлизар; завтра – Остап, Ніна, Веніамін, Сергій, Ярема, Веремій.

Ц И М И Д Н Я М И Н А Р ОД И Л И С Я

26.01

Маршал Франції, король Швеції і Норвегії під іменем Карл XIV Юхан Бернадот Жан-Батіст (1763), аме-риканський кіноактор Пол Ньюмен (1925), французький кінорежисер Ва-дим Роже (1928).

27.01

Австрійський композитор Воль-фганг Амадей Моцарт (1756), укра-їнський поет, байкар Петро Гулак-Артемовський (1790), англійський математик, письменник Льюїс Кер-рол (1832), український поет Павло Тичина (1891).

ЧЕРНІГІВ

ЧЕРНІГІВ

ЧЕРНІГІВ

КОРЮКІВКА

КОРЮКІВКА

КОРЮКІВКА

НІЖИН

НІЖИН

НІЖИН

ПРИЛУКИ

ПРИЛУКИ

ПРИЛУКИ

ЩОРС

ЩОРС

ЩОРС

t,°C –18 –14вітер 2 2напр. пн-зах пдтиск 765 мм рт. ст.

t,°C –19 –16вітер 3 4напр. пд-сх пд-схтиск 759 мм рт. ст.


t,°C –19 –14вітер 2 2напр. пд-зах пдтиск 766 мм рт. ст.



t,°C –16 –12вітер 2 1напр. зах пдтиск 765 мм рт. ст.



t,°C –19 –15вітер 2 1напр. зах пд-захтиск 765 мм рт. ст.



t,°C –16 –12вітер 2 1напр. зах пдтиск 764 мм рт. ст.



АА

–142

пдрт. ст.р

За ченикІринабного тра Акопа

ЗавП

АА

–164

пд-схрт. ст.р

26.01АА

–95

пд-схрт. ст.р

ВВ

НН

ЩОРСЩОРС

тиск 765 мм рт. ср

ВВ

НН

ЩОРСЩОРС


ВВ

НН

ЩОРСЩОРС


t,°C –вітерр 2 1напр.р зах пдтиск 764 мм рт. ст.р

ЧЕРНІГІВЧЕРНІГІВ

16 –12

t,°C –вітерр 3 4напр.р пд-сх пд-схтиск 758 мм рт. ст.р


18 –15

t,°C –вітерр 4 5напр.р пд-сх пд-схтиск 740 мм рт. ст.р


11 –7

ЖИНЖИН

тиск 766 м

t,°C –16вітерр 2напр.р захтиск 765

–19

ЖНІЖ

С

ЖИНЖИН

тиск 760 м

t,°C –18вітерр 3напр.р пд-тиск 759

–19

ІЖНІЖ

С

ЖИНЖИН

тиск 743 м

t,°C –10вітерр 4напр.р пд-тиск 743

–10

ІЖНІЖ

С

РИЛУКИРИЛУКИ

–19 –16

вітеррнапр.р зтиск 76

t,°C –


–12 –9

вітеррнапр.р пдтиск 75

t,°C –

ОГ ОЛО Ш Е Н Н Я


вітеррнапр.р пдтиск 74

t,°C –

ЗНІМ О К ІЗ С У П У Т Н И К А

EUMETSAT-9 25.01.2010 11:00

Н Е С П Р И Я ТЛ И ВІ Д НІ У СІ Ч НІ

28, 31

ЧернігівЧернігів

ГІД Р О М Е Т Ц Е Н Т Р П ОВІД О М Л Я Є

26-го січня очікується хмарна погода з проясненнями, місцями невеликий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний 5–10 м/сек. Температура повітря –13 ... –18 °C, по Чернігову –14 ... –16 °C.

27-го та 28-го січня – мінлива хмарність, 27-го – без істотних опадів, 28-го – невеликий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-східний 5–10 м/сек. Температура 27-го вночі: –18 ... –23 °C, вдень: –9 ... –14 °C, 28-го вночі: –11 ... –16 °C, вдень –4 ... –9 °C.

Радіаційний фон в області: Щорс, Покоши-чі – 9, Семенівка – 10, Чернігів, Ніжин – 11, Прилуки – 12, Остер – 14 мкр/год.

ПРОГНОЗИПРОГНОЗИ

ВИК ЛИКИ ДО СУДУ

На виконання Новозаводського відділу дер-жавної виконавчої служби Чернігівського місь-кого управління юстиції знаходиться виконав-чий лист № 2-2749 від 14.10.09, виданий місцевим судом Новозаводського району м. Чернігова, про виселення Павленко Зої Миколаївни з будинку 38/1 на вул. Суворова у м. Чернігові.

Задля реального виконання рішення суду від 29.01.10, о 15 год. відбудеться Ваше виселення з будинку № 38/1 на вул. Суворова в м. Чернігові без надання іншого житлового приміщення.

Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юсти-ції зобовязує Вас бути присутньою 29.01.2010 р. о 15 год. при здійсненні виконавчих дій за адре-сою: м. Чернігів, вул. Суворова, 38/1.

Новозаводський районний суд м. Чернігова по-

відомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Лугіна Віктора Олександровича до Лугіної Оксани Юріївни про розірвання шлюбу призначено на 5 лютого 2010 року на 9 годину.

Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб. 13).

Для участі у справі як відповідач викли-кається Лугіна Оксана Юріївна, 8.10.1989 ро-ку народження (останнє відоме місце прожи-вання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 54/50).

Одночасно суд повідомляє, що з опублікуван-ням оголошення про виклик відповідачка вважа-ється повідомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причи-ни неявки Лугіної О.Ю., повідомленої належним чином, або якщо причину буде визнано судом не-поважною, суд вирішить справу на підставі на-явних у ній даних та доказів.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської

області повідомляє, що судовий розгляд цивільної справи за позовом відкритого акціонерного товари-ства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Централь-ного Ніжинського відділення Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Поля-рус Тетяни Василівни про стягнення заборгованості призначено на 5 лютого 2010 року на 10 годину.

Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а, під головуванням судді Гордієць Л.В.

Для участі у справі як відповідач виклика-ється Полярус Тетяна Василівна (останнє відо-ме місце проживання: м. Ніжин, вул. Редькінська, буд. 6-а, кв. 137).

Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачка вважається по-відомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Полярус Т.В., повідомленої належним чином, або якщо при-чину неявки буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Головне управління юстиції в Чернігів-ській області оголошує конкурс на заміщен-ня вакантної посади

• головного спеціаліста сектора роботи зі зверненнями громадян, контролю та органі-заційного забезпечення Головного управлін-ня юстиції в Чернігівській області.

Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж роботи за фахом на державній службі не мен-ше 3-х років або стаж роботи за фахом в ін-ших сферах не менше 5-ти років.

Документи приймаються протягом 30 ка-лендарних днів з дня опублікування оголо-шення за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43, каб. 109, тел. 60-49-28.

Чернігівське районне управління юс-тиції оголошує конкурс на заміщення ва-кантної посади

• провідного спеціаліста Чернігівського районного управління юстиції.

Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, вільне володіння державною мовою, знання комп’ютера.

Документи приймаються протягом 30 ка-лендарних днів з дня опублікування оголо-шення за адресою: м. Чернігів, вул. Шевчен-ка, 50-а, тел. 67-18-33.

Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради

ІНФОРМА ЦІЯпро проведення конкурсу на право укладення договору оренди

нерухомого майна – нежилих приміщень.1. Назва об’єкта: приміщення кімнат в будівлі за адресою: м. Чернігів,

проспект Миру, 49-а

№кімнат

Площа, кв. м. Початковий роз-мір орендної пла-ти без ПДВ, грн. *корисна загальна

601 33,5 52,8 1205,98

602(розміщення громадської організації) 33,7 53,1 242,57

705 9,0 14,2 413,25

приміщення коридору 14,3 14,3 416,16

2. Назва об’єкта: приміщення кімнат у будівлі за адресою: м. Чернігів, вулиця Старобілоуська, 25-а

107(розміщення громадської організації) 16,8 23,2 111,65

Розмір орендної плати розрахований з врахуванням індексу інфляції за гру-день 2009 року.

* – початковий розмір орендної плати розрахований від орендної ставки та ко-ефіцієнта цільового використання, що діють по 30 червня 2010 року.

Умови проведення конкурсу: 1) Запропонована орендна плата не менша за по-чатковий розмір орендної плати за умови використання об’єктів оренди для розмі-щення: органів управління підприємств, установ колективної та приватної форми власності (офісних приміщень), громадських організацій;

2) Укладення договору оренди приміщень на термін не менше 5-ти років, якщо інше не запропоноване орендарем.

У разі відмови переможця конкурсу від укладання договору оренди даного приміщення: переможець сплачує КП «Діловий центр» 2-місячний розмір запро-понованої орендної плати.

У разі надходження заяв на участь у конкурсі для розміщення: банків та їх від-ділень; бірж, брокерських, маклерських, букмекерських, реєлтерських (агентства нерухомості); ломбардів; офісів консалтингових компаній, страхових компаній; при-ватних юридичних консультацій, нотаріальних контор, аудиторських та оціночних фірм; організацій, що займаються туристичною діяльністю, початкова орендна пла-та буде розраховуватися згідно з методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (зі змінами, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради від 10.07.2007р. та від 24.12.2009 року, яке діє по 30 червня 2010 року).

Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії докумен-ти, перелік яких можна отримати за адресою: пр-т Миру, 49-а, офіс 90-59-06, тел. 69-95-28 або на сайті обласної ради: www.chernigiv-oblrada.gov.ua.

Конкурс відбудеться 11 лютого 2010 року об 11 год. за адресою: пр-т Миру, 49-а, кім. 905, 906, м. Чернігів.

Кінцевий термін прийняття заяв – 09 лютого 2010 року.Ознайомитися з об’єктами можна за місцем їх розташування. Додаткову інфор-

мацію можна отримати в КП «Діловий центр» за адресою: пр-т Миру, 49-а, м. Чер-нігів, 14000, кім. 905, 906, тел. 699-528 від 8.30 до 17.30.

ЗДАЮТЬСЯ

В О

РЕН

ДУ

Тел.: 975-146, (050) 413-18-85

офісні та складські приміщення

ОГ ОЛО Ш Е Н Н Я

Фото Віктора КОШМАЛА

П ОР И Р О К У

ТРІЩИ – НЕ ТРІЩИ,вже минули Водохрещі…Про січневі тріскучі морози нинішнє

молоде покоління потроху почало забувати, якщо взагалі пам’ятає їх.

Але цьогорічний січень, схоже, поверне свій імідж найхолоднішого місяця року. Причому він буде одним із найхолодніших січнів за всі роки метеоспостережень.

Ми вже забулися про люті хрещенські морози. Про знамениту примовку: «Трі-щи – не тріщи, вже минулися Водохре-щі»… Тобто сонце наполегливо на весну повертає, про що свідчить усе інтенсив-ніша капіж із сонячного боку дахів. За останні роки набачилися всього: бувало, що Водохреща відзначали під акомпане-мент дощу на фоні плюсових температур і за відсутності снігового покриву.

Від холоду сьогодні потерпає вся Україна. Штормова погода, що знову

накоїла бід на півдні, дещо вгамува-лася. Але й сюди прийшли морози. У західних областях, зокрема в Бродах, Коломиї, Івано-Франківську, Тернополі, Кам’янці-Подільському температури по-вітря у вихідні дні опускалися до 30-ти градусів морозу і нижче.

Чернігівщина в їх розряд, на щастя, не потрапила, але у Щорсі та Семенів-ці стовпчики термометрів опускалися в ніч із суботи на неділю до 27-28 граду-сів морозу.

Які найближчі перспективи? Синоп-тики в прогнозах доволі обережні. Мо-рози поступово пом’якшають наприкін-ці тижня. Не обійдеться без опадів. Але про інтенсивність цих процесів поки що говорити зарано.

Лесь ГОМІН

c m y kc m y k

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх.Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).Тираж тижня – 39 081. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянська правда – вільнаЗасновник – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСЕНКО.Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Світлана СОКОЛ.

8 № 9 (27988) 26 січня 2010, вівторок ДОЗВІЛЛЯДОЗВІЛЛЯК АСТ И Н Г

НА ШОУ «Танцюють всі-3!»

Початок на 1-й стор.

Протягом 8 годин, 100 учасників показували на що во-ни здатні. На передкастинг прийшли професійні тан-цівники, аматори, учасники багатьох творчих танцю-вальних колективів міста та керівники власних тан-

цювальних шкіл. Всі мали дуже оптимістичний настрій, але не приховували свого хвилювання.

Для того, щоб справити на журі враження, хлопці та дівча-та мали імпровізувати під ту музику, яка була запропонова-на, та відповісти на поставлені питання. На сцені лунав хіп-хоп, контемп і навіть балканський трайбл. Останній виявився найскладнішим для учасників, адже вони не мали уявлення як його танцювати. Основні питання, які ставили учасникам: що привело на кастинг? У чому їхня «фішка»? В якому стилі танцю вони вважають себе професіоналами? Як витратять ви-граш? І практично кожного просили розповісти якусь веселу історію про себе.

Тепер претендентам на роль у новому шоу залишаєть-ся лише чекати на дзвінок та запрошення до столиці. А там вони вже будуть намагатися підкорити не працівників ка-налу СТБ, а відомих українських та зарубіжних хореогра-фів – Влада Яму, Тетяну Денисову, Олексія Литвинова та Франциска Гомеса.

Михайло ЛЮБЕЦЬКИЙ:– Я захоплювався танцями лише в школі. Самостійно орга-

нізував танцювальний гурток і до 11 класу брав ативну участь у всіляких місцевих танцювальних конкурсах. На жаль, не танцював вже три роки, тому не дуже впевнений, що все ви-йде на 100%, але буду намагатися. Розраховую на те, що по-кажу хіп-хоп, з класикою також впораюся, а от якщо дове-деться виконувати латино-американський танок, тут мені вже буде важко.

Ніка АМЧИСЛАВСЬКА:– Танцюю вже 12 років. На сьогодні учасник «Прем’єр-балету».

Віддаю перевагу сучасній хореографії. Імпровізації не боюся, але хвилювання, звичайно, є. Дуже хочу потрапити до Києва та Ялти. Брала участь у минулорічному шоу, але судді мені ска-зали, що підготовка недостатня, тому прийшла сьогодні.

Наталя ЛЕТОШКО:– Захоплююся танцями з першого класу. Нині танцюю в

«Прем’єр-балеті». Люблю сучасні танці та контемп. До нашо-го колективу приїздять танцівники, які навчають нас хіп-хопу. Я брала участь у першому шоу, мене запросили до Києва, але через свою дурість я туди не поїхала. Справа в тому, що то-ді шоу тільки починалося, і було незрозуміло, що це таке та з чим його їдять. Але після того, як відбулося вже два шоу, я просто вражена. Тому тепер зроблю все, щоб потрапити до Ки-єва та Ялти.

Руслана ШИРАЙФото автора

Міні-інтерв’ю з учасниками

К О Н К У Р С И

КРАСА у кожного своя

У кожного з нас своє життя, мрії, талан-ти... І краса у кожного своя. Незважа-ючи на проблеми зі слухом, цим дів-чатам ніщо не заважає жити повно-

цінним життям. Учасниці конкурсу змагалися в традиційно-

му мистецтві дефіле та представляли власні творчі номери. Традиційно конкурс відкрився візитною карткою, яку представляла кожна з учасниць. Загалом, красуні мали виконати п’ять конкурсних завдань.

Титул «Міс глядацьких симпатій» дістався учениці Чернігівської спецшколи для дітей з вадами слуху Ані Приймаченко. ЇЇ виступ ні-кого не залишив байдужим: виконала у жесто-вому виконанні пісню «Дівчина-весна».

Юлія Струс працює в навчально-промис-ловому комбінаті УТОГ. Її захоплення – жур-налістика, пише до газети Українського товари-ства глухих «Наше життя». На розсуд глядачів дівчина представила розповідь про рідне місто Бахмач. Журі відзначило Юлію Струс титулом «Міс оригінальність».

«Міс чарівність» – Інна Балуба. Вона також працює в навчальному підприємстві УТОГ. Дів-чина мріє стати модельєром. І вона представила колекцію одягу, який створила власноруч.

«Міс грацією» стала учениця Чернігівської школи для дітей з вадами слуху Олена Горбач. ЇЇ розповідь про себе була зворушливою. Вона обожнює працювати з нитками, стрічками. то-му й представила свої творчі роботи.

Оригінальні, веселі танці виконали випус-книці Чернігівської спецшколи Аліна Горяєва («Міс елегантність») та Вікторія Філіпович («Міс талановитість»).

«Міс натхнення» – це Тетяна Данченко. Дуже любить кулінарію, тому її творчим здобутком був спечений за власним рецептом торт.

Головний же титул «Міс – 2010» дістався уче-ниці Чернігівської школи №5 Юлії Литовченко. Незабаром для неї відчиняться двері в доросле життя. Тому вона виконала пісню «Прощавай,

школо!». А поки саме на неї чекає Всеукраїн-ський конкурс краси.

Від організаторів конкурсу обласного това-риства глухих всі учасниці отримали в пода-рунок мобільні телефони і набори косметич-них засобів.

Цікаву насичену концертну програму по-дарували учасники художнього колективу «Сузір’я» Чернігівського клубу УТОГ.

Світлана СОКОЛФото автора

23 січня в Чернігівському клубі УТОГ відбувся п’ятий обласний конкурс «Міс – 2010» серед дівчат з вадами слуху. Переможниця представлятиме Чернігівщину на Всеукраїнському конкурсі краси. А це…

Юлія Литовченко

Деснянська правда вільна №27988

Documents