+ +

+CMYK+

усвідомлення своєї залежності від Нього. Правда, я відчуваю, що хтось із читачів останній вираз про залежність від Бога може поспіхом віднести до не-гативів, оскільки це слово та-кож вживається для визначення багатьох сучасних негативних залежностей. Але це вже сто-сується крайніх виявлень котрі ведуть до фанатизму, до відхи-лення від здорового глузду. Бо, як відомо, будь-які крайнощі,

«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус христос) (Іоанна 8:12)

тло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус христос) (Іоанна 8:12)

№ 2№ 2Березень Березень

20102010

Слова «релігія» у Біблії не-має. Воно походить від латин-ського дієслова religare, що означає пов’язувати, з’єднувати. Таким чином релігія визнача-ється як відновлення колись утраченої єдності між Богом та людиною.

Отже, бути релігійним, у по-зитивному значенні цього сло-ва, означає знаходитися у тісних стосунках з Богом, шанобливе, благоговійне ставлення до Бога,

РЕЛІГІЯ, СЕКТАНТСТВО, ФАНАТИЗМРЕЛІГІЯ, СЕКТАНТСТВО, ФАНАТИЗМ(Новий погляд)(Новий погляд)

незалежно: ведуть вони вправо чи вліво – завжди є шкідливими і, навіть, руйнівними.

На жаль, подібних проявів існує велика кількість. Напри-клад, поганий характер. З християнської точки зору – це відхилення від Божого ідеалу, що був для нас виявлений в Іс-усі Христі, через Якого Небо дало нам Взірець. Характер, виявлений у житті та діяльнос-ті Ісуса, для християнина пови-нен бути своєрідним еталоном до якого треба прагнути і яко-му слід уподібнюватися. «У вас повинні бути ті ж самі почуття що й у Христі » – писав апостол Павло.

Уподібнення Христу відбу-вається завдяки спогляданню. Тобто, досліджуючи Священне Писання ми довідуємося про головного героя Біблії – Ісуса. Перед нами відкривається об-раз Боголюдини, яка цілком присвятила себе жертовному служінню людям. Ми бачимо Його ставлення до нужденних, хворих, тих що заблудилися в житті, або зневірилися через несправедливість. Його висо-кий інтелект, на фоні смирення, простоти та скромності – нас захоплює. А, як відомо, психо-логи помітили, що ким люди-на захоплюється на того стає схожою. Ось у чому секрет нашого уподібнення Христу! Причому, це постійний процес до високої мети, коли зупиня-тися не можна.

Життя християнина уподі-бнюється велосипедисту – якщо

він рухається – не падає. Ця до-рога нелегка, але перспектив-на. Апостол Павло розумів це і тому писав: «Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тіль-ки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі». (Фил. 3:13-14).

Мета, яку ставив перед со-бою апостол, стосується кож-ного хто вважає себе христи-янином. Серйозною пробле-мою на шляху слідування за Ісусом, як окремих особис-тостей, так і цілих христи-янських спільнот (церков), є факт легковажного ставлен-ня до того, щоб наслідувати Ісуса, вчитися у Нього, уподі-бнюватися Йому в характері. На цьому, власне, Він і наголо-шував: «Прийдіть до Мене… і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий». (Матвія 11:28).

Продовження на стр. 2.

і іС і і іб і

+CMYK+ +

+

Початок на стр. 1.

Нехтування цим благосло-венним запрошенням означає відхилення від науки Христо-вої, відхилення від вузького шляху, який за, словами Ісуса, єдиний, що веде до Царства Божого. А результат незаба-ром стає очевидним: зверну-ли вправо – будуть лазити по скелях фанатизму, звернули вліво – будуть блукати про-сторами вседозволеності. Від-хилення від слідування за Іс-усом і є причиною багатьох непорозумінь, протистоянь, упе редженого ставлення до ін шої точки зору навіть серед християнства. Саме ця причи-на й породжує масу таких по-років як егоїзм, гордість, злість, жадібність, перелюб, різні збо-чення.

Насправді, це не є якась нова думка, тому що з подібними проблемами стикалися ще свого часу апостоли. «Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав вас Христо-вою благодаттю…». (Гал. 1:6).

Як бачимо в історії, відступ від науки Христа та апостолів призвів до розколів та появи різноманітних сект.

ЩО Ж ТАКЕ СЕКТА?Словник С. І. Ожегова: секта

– релігійне об'єднання, що від-окремилося від якого-небудь ві-ровчення і йому протистоїть;

Згідно «Словника античнос-ті», секти – це «групи, що від-окремилися… …сповідують нову ідею».

Це слово асоціюється зі сло-вом «секція», і позначає час-тину чого-небудь. Наприклад «секція радіатора», «секція в круговій діаграмі». Тобто, означає частину цілого.

Зважаючи на те, що на сьо-годні слово «секта» в основно-му використовується у зневаж-ливій формі і релігійні опонен-ти часто використовують його як лайку – замість аргументу, хотілося би відійти від цих вза-ємних навішувань «ярликів», а натомість звернути увагу на речі корисні для всіх.

Найперше, що нам слід ви-значити з точки зору християн-ства: що вважається цілим, а що є частиною цілого.

1. – Церква як цілісний ор-ганізм або будівля з надійним фундаментом

• Церква заснована Христом має повноту Євангельського вчення, де Він виступає «як го-лова Церкви, яка є його тілом,

повнотою того, що наповнює все в усьому» (Ефес. 1: 22,23).

• Апостол Павло вказує на фундамент християнства, поза яким будувати не можна, бо це вже буде інша будівля: «… збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним ка-менем є Сам Ісус Христос» (Ефес. 2:20).

Як бачимо уже за часів апос-толів сформувалося цілісне Євангельське вчення про яке вони наказували ревно берегти його – не додавати до нього, і не віднімати від нього:

«Але якби й ми чи сам ан-гел з неба благовістили вам інше, ніж те, що ми вам благо-вістили, – хай буде анафема!..

Повідомляю вас, брати, що Євангелія, яку я вам звістив, – вона не від людей.

Бо я не одержав її і не на-вчився від людини, але – че-рез об'явлення Ісуса Христа!» (Галатам 1: 8–12).

Отже, Святе Писання вказує на те, що наука Христа та апос-толів містила у собі чіткі не-змінні Євангельські принципи.

(мається на увазі те, що сто-сується безпосередньо відно-син між Богом та людиною, а не якісь організаційні питання: порядок проведення богослу-жінь, розподіл між нужденни-ми допомоги і т. п.).

Таким чином стає очевид-ним, що вже у першому сто-літті християнська Церква була визначена як «ПОВНОТА», що містила у своєму вченні все не-обхідне для спасіння грішника і апостоли дуже серйозно нака-зували берегти цілісність та не-змінність цієї науки.

Та, однак, згодом почали і додавати і віднімати.

• За часів апостолів був один Посередник між Богом і людь-ми: «Бо один є Бог, і один По-середник між Богом та людь-ми, людина Христос Ісус» (1 Посл. до Тимофія 2:5), а згодом їх з’явилася велика кількість.

• Апостоли знали лише таке хрещення, яке заповів Христос. Православний теолог Алмазов у своєму дослідженні «Історич-на чино-послідовність хрещен-ня і миропомазання», каже – що вже до кінця VI ст. повсюдним звичаєм стало хрещення немов-лят.

• У першому столітті христи-яни мали один день поклонін-ня – День Господній, а у 4-му столітті, заради компромісу з язичництвом, вирішили святку-

вати інший день поклоніння до якого звикли язичники – день Сонця.

• З часом до цього списку до-давалися ще нові факти, коли майже в кожному столітті хтось із церковних лідерів вносив пропозицію як «удосконалити» науку Христа та апостолів. Ре-зультатом таких нововведень стало те, що на сьогодні маємо: величезну кількість релігійних відгалужень.

ТО КОГО Ж НАСПРАВДІ ВВАЖАТИ СЕКТОЮ?

Зважаючи на те, що протес-танти та їх церкви не поклоня-ються іконам і святим місцям, дехто, не знаючи євангель-ських основ протестантизму та історії церкви, легковажно відносить їх до категорії сект. Однак, хочеться нагадати що найрозвиненіші країни світу є протестантськими країна-ми — США, Канада, Швеція, Швейцарія, Голландія, ФРН, Великобританія, Австралія та ін. Як комусь дуже кортить, то може також називати ці країни сектантськими, напевно їм від цього гірше не стане.

Знання правди про це сьогод-ні є необхідним, і перш за все для того, щоб не потрапити дій-сно в страшну секту, а по-друге, щоб своє поклоніння Богу базу-валося тільки на вченні Христа, і спонукувало нас шукати таку християнську спільноту, яка прагне виконувати волю Хрис-та повністю, а не частково.

Проте, торкаючись теми цієї статті, хочеться звернути увагу на те, що багато з нас уже дав-но стали сектантами, хоч і не усвідомлюють цього. Бо як мо-виться в прислів’ї: «За деревами й лісу не видно». Безперечним, загальновизнаним фактом є те, що цілісною особистістю є лю-дина яка емоційно, інтелекту-ально та морально не має яки-хось відхилень, шкідливих для себе та свого оточення. Зважа-ючи на те, що секта – це відхи-лення, від’єднання від цілого – уявіть собі скільки навколо нас (а може й ми самі?) втягнуто у такі соціально шкідливі явища (товариства) як п’янство, нар-команія, куріння, ігроманія, ворожіння, брутальна мова, невігластво та інші.

А це зло, насправді, є не що інше, як своєрідне сектант-ство. Адже у кожної з цих со-ціальних груп є всі ознаки де-структивного сектантства. Осо-

Продовження на стр. 3.

– Чи вважаєте ви, що правда на стороні більшості?

– Та так би мало бути по ідеї, але в житті виходить по-іншому.

Микола.

– Чи правда на стороні біль-шості?

– Не завжди!– А чому ви так думаєте?– Життя підказує, що часом

усе навпаки.– Скажіть будь ласка, совість

завжди показує, що є правиль-но, а що ні?

– Треба слухати свою со-вість, якщо вона є.

Михайло.

– Чи можна вважати, що правда на стороні більшості?

– Ні! Я думаю тому, що в принципі людина сама по собі брехлива. Це є гірка правда!

– Скажіть, а совість вона сама по собі може визначати, що є добре, а що ні? Чи може потрібен якийсь еталон на який би вона рівнялася?

– Думаю, що якщо в людини є совість, то вона може поступа-ти правильно.

– А хіба не буває, що потім розкаюєшся за якийсь вчинок, або за неправильний вибір?

– Так, таке теж буває. А може таки не завжди треба правду говорити. Буває, що за правду ти більше розплачуєшся чим за брехню. Люди люблять більше слухати брехню аніж правду.

– А ви любите більше прав-ду?

– Стараюся! Це питання ри-торичне.

Владислав.

клоніння до

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя2

+ +

+CMYK+

бистість стає залежною, як від шкідливих звичок, так і від злої сили. Людина деградує, втрачає волю, псує життя оточуючим, і, навіть, стає небезпечною для суспільства. Кожна категорія цих залежних має свій власний сленг (жаргон), і, на сором ба-гатьом пасивним віруючим, вони активно «трудяться», втягуючи у свій круг нових нещасних.

Крайні прояви виявляються найчастіше в таких формах:

• Любитель, знаток спиртно-го – дорога до алкоголізму

• Активний курець – залеж-ність на все життя

• Людина без моралі – роз-пусник, збоченець

• Любитель ігрових автома-тів – потенційний бомж

• Наркоман – раб, жива смерть

• Лайливі, погані слова – за-сміченість душі

• Екстрасенс, ворожка – за-лежність від сил зла

• Сліпе слідування тради-ціям, небажання дослідження Христової науки – релігійний фанатизм

Цей перелік можна би про-довжити, але й цього достатньо щоб визначити в ньому ключо-ве слово: залежність. Зрозуміла річ, що це – погана залежність, руйнівна, сектантська, з усіма її ознаками.

Релігію також можна розгля-дати як певну залежність. Але це зовсім інша річ. Справжня релігія, без відхилень у бік фа-натизму, чи у бік вседозволе-ності передбачає усвідомлення нашої залежності від Бога – до-брої, батьківської. Дитина та-кож залежна від своїх батьків, і якщо вона тримаючись за руку переходить вулицю з інтенсив-ним рухом – це нормальна, здо-рова залежність. Усі ми – діти Божі, і духовна трагедія чекає на нас через наше намагання бути незалежними від Бога. Саме це і є причиною поганих залежностей.

Атеїстичний комунізм це та-кож релігія з усіма ознаками секти: ти не маєш права інакше думати – вільнодумство кара-ється. Щось подібне мало місце і в історії християнської Церкви. І якби не Реформація – темне середньовіччя затягнулося б на-довше. Але все в Божих руках.

Як ми вже торкалися цього, і ще раз зауважимо, що Церк-ва яка стоїть на основі вчен-ня Христа та апостолів є до-сконалою повнотою – одним цілим. Відхиленням від цього фундаменту є сектантство, (частина, яка відкололася, відламалася від Повноти) що завжди веде до крайнощів. Або з одного боку втрата віри, вседозволеність, або з іншого – релігійна нетерпимість, фа-натизм.

Підсумовуючи все сказане, Святе Писання не залишає нас без надії. Апостол Павло, був-ший член фарисейської сек-ти, після свого навернення до Христа вказує також і нам шлях яким ми зможемо повернути-ся до першооснови: «Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, бувши дикою оливкою, прище-пився до них і живишся з коре-ня та соку оливки, то не хвалися перед гілками… пам'ятай, що не ти корінь носиш, але корінь носить тебе… Вони відломили-ся через невірство, а ти трима-єшся вірою… бо Бог має силу їх знову прищепити (Послання до Римлян 11:17-21).

Іван Черничко.

Не залишай мене, Iсусе,

Коли у серцi бiль щемить,

Коли сльозами враз заллюся

I радiсть щезне, вiдлетить.

Не залишай, як сил немає

Молитись з вiрою Тобi.

Коли надiя покидає

I залишаюся в журбi.

Але ще бiльш Тебе я прошу:

Не залишай мене тодi,

Коли Ти знiмеш тяжку ношу

I щастя з’явиться в бiдi.

Коли у радощах, в спокої

Забуду горе i вiдчай,

Забуду, що живу Тобою,

Тодi ще бiльш не залишай.

Юрій Вавринюк

• каждую неделю новые новости• каждую неделю актуальная статья • каждую неделю аналитика

P.S. Мы можем не во всём соглашаться с авторами статей публикуемых на нашем сайте, а сами можем быть не достаточно точны в наших выводах, но для нас является более важным указать на тенденции происходящих в мире событий. Тенденции же на-столько судьбоносны, что заставляют задуматься...

с уважением коллектив проекта “Давайте задумаемся”

www.zadumaisa.comwww.zadumaisa.com

Початок на стр. 2.

Не залишай мене, Iсусе,

НЕ ЗАЛИШАЙНЕ ЗАЛИШАЙЦей перелік можна Початок на стр. 2.

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 3

+CMYK+ +

+

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя4

Чи можете ви уявити собі миття цілої гори посуду в одній склянці води? Чи вимиється цей посуд так як слід?

Так само і ми, коли не випиваємо достатньо води, то наш організм повинен очиститися у концентрованій малій кількості води. Це дуже часто спричиняє неприємні запах поту, запах із рота та запах сечі.

Опитування показують, що більшість людей вживають набагато менше води ніж потрібно.

Багато дорослих п’ють навіть більше пива, ніж води. Крім того - чай, каву та інші розповсюджені напої. Чи не дивно, що тільки деякі люди просять воду? Замість того, більшість замовляє безалкогольні або інші напої, навіть не подумавши про те, що в дійсності потребує їх організм.

Біблія закликає нас піклуватися про наші тіла і пити те, що підтримує добре здоров’я, і тим самим віддасть честь Богу. У 1 Кор. 10:31 ми читаємо: «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!»

Чиста вода безумовно, підходить найкраще для виконання цих слів.

Чому вода настільки важлива?Наші тіла в такій само мірі залежать від води як автомобіль

залежить від радіатора. Багато людей дивуються, коли розуміють яку кількості води

містить у собі організм людини.

ДИВО БЕЗ КАЛОРІЙДИВО БЕЗ КАЛОРІЙСТОРІНКА ЗДОРОВ’ЯСТОРІНКА ЗДОРОВ’Я

Багато напоїв збільшують виділення кислоти у шлунку, і це приводить до печії, подразнення та виразки шлунку

Скільки води слід випивати?Щоб відповісти на це запитання, давайте поглянемо яку роль

виконувала вода у досягненні вершини гори Еверест. У 1952 році, Шведи дуже добре спланували спробу подолати

цю гору, але вони здалися всього у 800 футах від вершини гори. Що ж сталося? Стало відомо, що верхолази пили менше 2-ох стаканів води в день. Це було дуже малою кількістю води для дорослих чоловіків, які виснажували себе так важко, особливо на такій висоті. І ось, коли група верхолазів із Британії, лідером якої був Едмунд Хілларі, повторила цю спробу іще раз через рік... …верхолази випивали в середньому 12 склянок води щодня. І яким же був результат?

Вони отримали перемогу, і помістили першими свій прапор на вершині найвищого піку землі. Якою ж була різниця між перемогою та поразкою?

Згідно слів Джон Ханта, організатора Британської експедиції, більшість їхнього успіху залежало від пиття достатньої кількості води.

Отож, скільки ж води нам потрібно випивати? Рекомендується пити принаймні 8 склянок води щодня.

Ось деякі поради:Починайте з 2-х склянок вранці•

Побачите, як швидко сеча очиститься і стане світло жовтою – тобто нормального кольору.

Пийте між прийомами їжі.• Чекайте 2 години після прийому їжі, щоби не перервати процес травлення.

Як тільки ви пристосуєтесь випивати достатню кількість води ви одразу ж відчуєте різницю між вашою минулою недієздатністю та теперішнім самопочуттям.

Наступного разу, коли вас запитають: „Що будете пити?” вашою відповіддю може бути: „Так, стакан води, було б чудово, бо ж це є ідеальний напій!”

+ +

+CMYK+

Піднесений святковий настрій, весе-лі посмішки, душевний мир і спокій – ось те, чого потребує кожна людина на нашій землі. В наш час існує великий дефіцит душевного спокою. Чомусь всі хвилюють-ся, кудись спішать, чогось шукають – та не можуть знайти! Чому? Можливо із-за невпевненості в завтрашньому дні,чи це тривога за майбутнє? Можливо і є про що хвилюватися!Бо дивлячись на світ очима віруючої людини,можна впевнено сказати,що світ в якому живемо змінився – і кожен день змінюється не на краще.

В народі також відбулися переміни,та все ж таки народ не орієнтується на Слово Боже,а орієнтується на релігію більшості. Добре це,чи погано,може дати відповідь тільки Книга Книг - Біблія. Хочеть-ся наперед сказати , що християнство це не політика де перемагає більшість і сильніші… Чи існує якийсь вихід? Безумов-но! Сьогодні потрібно бачити той єдиний шлях,вихід із кризи. А щоб його побачити,

треба перш за все зупинитися! Зупинити-ся і послухати вічного, мудрого Бога! Бо в житті кожної людини, бувають такі хвилини, коли хочеться звернутися до Бога, послуха-ти Його слово, і добру пораду. Зробити це дуже важливо, не пропустити шанс почути Його, і найважливіше, зробити це сьогод-ні. Чому? Бо говорить так Христос! «Коли почуєте голос Мій, не робіть жорстокими серця ваші…». Увесь світ хвилюється, як неспокійне море, та в цей час хвилюван-ня та неспокою, Бог хоче дати людині мир, спокій, вічну радість, і спасіння.

«Так говорить Господь: «На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про дав-ні стежки, де то добра дорога, – то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі!». Це означає, що і для нас є ще вихід. Необ-хідно лише знайти ту давню стежку. Але ви можете запитати: «Як її знайти? Де вона ця добра дорога, серед великої кількос-ті релігійних конфесій?». На такі питан-ня можна знайти відповідь у Слові Божому

б З

Піднесений святковий настрій, весе-і і й і ій

Де ця добра дорога серед розмаїття релігій?

– Біблії. Відкривайте цю прекрасну книгу і читайте ранком,читайте ввечері. Повірте словам Ісуса Христа який запевняє: «Я до-рога, і правда, і життя...». (Іоанна 14:6).

Бог любить і турбується про нас, тому дає у Сло-ві своєму попередження, добрі поради, бажаючи спасти всіх. «Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди». (1Тим.2:3,4). Лише читаючи Слово Боже ви можете отримати стимул та сили йти стеж-кою слідами Ісуса Христа. У книзі Псалмів 118: 9–10 знаходимо ще одну чудо-ву пораду, особливо для молодих людей: «Як до-держить юнак у чисто-ті свою стежку? - Коли держатиметься Твоїх слів! Цілим серцем сво-їм я шукаю Тебе, не дай же мені відхилитися від Твоїх заповідей!».

Дуже цінно мати Біблійні знання, ще в молодості шукати Бога усім серцем. Це зробить людину здібною не тільки правиль-но відповідати, але й правильно запитува-ти. Сьогодні благодатний час для Божої науки – вивчайте Біблію і відчуєте що почали бачити такі важливі речі, на які раніше не звертали уваги, ви набагато краще почали орієнтуватися в житті. Те-пер ви в змозі чітко визначати – що у житті є дійсно головним, а що другорядним. Ваші пріоритети почнуть займати відповідні для них місця. З’явиться бажання послужити своїми талантами, а коли бачиш що це комусь приносить радість, то й сам ста-єш радісним, щасливим, повним енергії і сил.

Саме це й спонукує молодих людей Іль-ницької церкви Адвентистів сьомого дня до служіння. Музичними творами, співом, пое-зією вони служать людям, а значить, і Богу. Повірте, велике щастя знайти Всевишньо-го, який не лише створив нашу Землю, але й прагне спасіння для її жителів. Молоді хлопці і дівчата щасливі від того що зна-йшли Бога Творця!!!

(На знімках : духовий оркестр та група Едем.)

І.Ф.Капітан

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя 5

+CMYK+ +

+

Завжди, в усі часи свідо-мість людини формувалася під впливом певного серед-овища: батьки, друзі, школа, робота, суспільство, релігія. Одним із найсильніших фак-торів впливу безперечно є релігія, оскільки вона про-никає в усі прошарки сус-пільства. Правда, якщо це поняття зводиться лише до зовнішніх форм, така релігій-ність схожа на якесь звичайне хобі, яке духовно не збагачує. На практиці це означає, що я можу відвідувати будь-яку церкву, можу навіть звер-шувати служіння, співати в церковному хорі чи викону-вати будь-який обряд, але при цьому не перейматися самою суттю істинної релі-гії. У такому випадку серце і розум залишаться пустим і не займаним, і подібна релігій-ність не принесе мені жодної користі у плані мого духовно-го збагачення.

Ісус Христос добре усві-домлював шкідливість тако-го формалізму і тому під час свого земного служіння часто звертався до цієї теми. Книж-ники і фарисеї були глибоко релігійними людьми. Вони знали що потрібно було роби-ти, а чого не слід робити. Свою релігійність вони любили ви-ставляти напоказ людям. Це сприяло підвищенню їхньої самооцінки в своїх очах і з гордістю вони могли сказати: «я не такий як той митар…»

Та Христова наука була не такою. Вона міняла людину з середини. Міняла самооцінку, погляди, інтереси, міняла сві-домість людини. Релігія Хрис-та пом’якшувала серце лю-дини. Вона допомагала кож-ному бачити не лише власну недосконалість, але, більше того – підбадьорювала йти до Христа. Тому Марія-грішниця, стала біля ніг Христа високо-моральною особою. Гордий римлянин сотник-легіонер став смиренним, доброзич-ливим і чуйним. Розбійник на хресті поруч з Ісусом стає но-вою людиною. Святе Писання запевняє нас: «Ісус Христос учора, сьогодні і навіки той самий» (Євр. 14:8). І сьогодні живий Христос, і живе його Слово, і жива Його наука що змінює наше життя.

Мертва релігійність за-вжди в своїй основі покла-далась і покладається на

людські традиції, догми і тлумачення в яких людські ідеї та міркування при цьо-му є вищим авторитетом. Адже за 2000-літню історію християнства ми вже маємо величезну кількість творів що писалися і за часів гоніння на християн, і в період коли церква вже стала правлячою в римській імперії. Писали ті, кого переслідували, писали й ті котрі згодом самі пере-слідували. Одні з них, бачачи проблеми в церкві, щиро на-магалися їх виправити, інші, вишукували в Святому Пи-санні виправдання існуючим проблемам. І серед цієї літе-ратурної спадщини знаходи-мо як чудові роздуми, корис-ні повчання – так і, на жаль, дуже суперечливі, і, навіть, єретичні.

Вражає те, що іноді поси-лання на цю літературу ми-нулих століть сприймаєть-ся як аргумент чи незапере-чний факт. Тобто, це має бути саме так, тому що такий-то з отців церкви писав так-то. І деякими нашими сучасниками не береться до уваги, що інші отці церкви мали іншу думку. Дуже «модним» є процитувати вислів когось із лідерів церк-ви, коли є потреба захистити своє власне твердження.

Отже, складається тен-денція до явного перекосу у сприйнятті авторитетів. Корот-ко кажучи це виглядає таким чином: ці говорили про Бога так, а ті говорили про Нього отак, а як сам Бог говорив – за-лишається поза увагою. Коли авторитет людини сприйма-ється вище авторитету Бога – маємо повноводне джере-ло непорозумінь.

Істинна релігія, поклада-ється на живе і святе Слово Бога. Така релігія сприймає Бога як реальну живу Особу, яка зацікавлена в кожній лю-дині щоб допомогти і спасти її, і тепер керує і діє через Святого Духа.

Дорогий друже, раджу тобі шукати не легковажної по-казної релігійності, а знайти Христа, і дозволити Йому ді-яти в твоєму житті, дозволити змінювати тебе. Цей процес не завжди є приємним, навпаки, він буває болючим і тяжким, але таким є виховний напря-мок релігії Ісуса. Повсякденне спілкування з Христом через Слово Боже та молитву, зро-

бить нас все більше подібни-ми до Нього.

– «Та невже ж таке можли-во?» – скажеш ти.

– Можливо! Якщо Біблія буде для нас найвищим авто-ритетом, кожного дня будемо спілкуватися з цим Словом, роздумувати над ним, жити Його ідеями. Коли я запрошу-ватиму кожен день Спасителя увійти в моє життя і керувати ним. Коли в моїх молитвах, я буду говорити з Ним як другом і розкажу Йому все, я буду ді-литися з Ним моїми радостя-ми і перемогами, моїми хви-люваннями і невдачами. Тоді Святий Дух і буде діяти з се-редини міняти кожного з нас.

Релігія, в основу якої за-мість Божих принципів по-кладені людські погляди чи ідеї, дуже легко призводить до фанатизму. Історія тем-ного середньовіччя яскраво свідчить про це. Коли можна йти з гаслом «во Ім’я Христа», але при цьому без Христа, «за істину» але без істини. Та не тільки середньовіччя гово-рить про це, бо й сьогодні у 21 столітті прояви фанатизму можемо зустріти. Во ім’я яко-їсь ідеї люди знищують одне одного, ненавидять і ведуть міжусобні війни. Ні плач дітей, а ні сльози жінок, а ні розпач літніх людей під час не зупи-няють фанатизм.

Христос сказав: «Пізнаєте істину, а істина зробить вас вільними.» Тільки те, що має Божественне походження звільняє людину від ідей фанатизму, від рабства за-лежності, від тоталітарного впливу людини над люди-ною.

Господь створив людину вільною. Кожен із нас повинен приймати рішення вільно, а не під тиском обставин чи якоїсь ідеї, що не має місця в контек-сті Слова Божого. Відносини між Богом і людиною будують-ся на основі любові, щирості і відкритості. Мені немає чого приховувати від Бога, бо Він і так все знає, знає навіть мої думки. І що я можу приховати від Нього?

Шанобливі, щирі, добро-зичливі стосунки є найкра-щим свідченням того, що ми насправді християни. Ми творіння Боже, сини і дочки Його, тому якщо Бог Отець є любов’ю, такі ж риси характе-ру повинні бути притаманни-ми і Його дітям.

Василь Чопик.

ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ: ВІД ЧОГОСЬ ЧИ ВІД КОГОСЬ?ВІД ЧОГОСЬ ЧИ ВІД КОГОСЬ?

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя6

– Скажіть, як ви думаєте: правда на стороні більшості?

– Думаю, що так!– А чому ви так думаєте?– Я думаю, що якщо кожний

розуміє, що це правда, то він буде підтримувати це!

– А ще таке питання, чи за-вжди совість може розпізнати, що є правда?

– Совість взагалі присутня, але на даний час чомусь вона часто відсутня, на жаль. В душі людина розуміє, що є правиль-но, а що не правильно, але ча-сом дивляться на те, чи вигідно так поступати чи ні. Буває, що совість говорить одне, а робимо по-іншому. На жаль воно буває так.

– Як ви думаєте, чому з’явилися секти?

– Думаю, що напевно із-за грошей. Неважно, чи то мусуль-манин, чи то християнин – а віра в душі має бути, причому – безкоштовно.

– Як ви думаєте, що таке сек-тантство, чи єретики?

– Поняття не маю. Я хрис-тиянка і в цих різних розгалу-женнях не розуміюся і причину цього не розумію.

Наталія.

– Скажіть будь ласка, чи за-вжди правда знаходиться на стороні більшості?

– Я так не можу стверджува-ти, бо більшість може помиля-тися.

– Скажіть будь ласка, чи за-вжди совість є достатнім показ-ником, щоб визначити що є до-бре, а що погано? Чи потрібен якийсь еталон за яким би мож-на звіряти совість?

– Звичайно, треба бути со-вісним і чесним, але потрібно знати законодавство і Консти-туцію, тобто треба знати на що рівнятися. Бо без цього люди-на не знала б що правильно, а що не правильно. Бо якщо якісь члени суспільства роблять зло, а вони вважають, що роблять добро і заставляють вас таке робити, то ви маєте подумати, чи робити це чи ні.

Владислав Андрійович.

+ +

+CMYK+

Современное общество стало проще относиться к вопросу человека в церкви или церкви по отношению к человеку. Се-годня, когда все больше проносится вихрь восточных религиозных веяний, хотелось бы еще раз остановиться на вопросе вол-нующем разум многих христиан: «Если Бог один, почему так много церквей или конфессий». А чтобы не утруждать себя таким новым и сложным словом, многие пользуются старым, но не всегда для них понятным выражением – секты.

Интересным является само слово СЕК-ТА/ от латинского слова secta – школа, уче-ние. Оказывается это определенное учение, не всегда согласное с доминирующей цер-ковью, а не тотальный гипноз или какие-то зомбирующие организации, которыми пугают ограниченных какими-то рамками людей.

Представьте себе, что вы живете в Израиле времен Иисуса ХРИСТА. До-минирующей религией того времени был иудаизм и вам не приходится выбирать, так как по рождению вы являетесь иудеем, со-ответственно с детства вникаете в позна-ние ТОРРЫ ожидая МЕССИЮ. Идет вре-мя, вы подрастаете, и все оказывается, не так просто, так как иудаизм делится на две ортодоксальные школы ФАРИСЕИ и САД-ДУКЕИ. Современным языком их можно было бы назвать консерваторы и либералы по отношению к другим культурам. Но и на этом ваши трудности в поисках Господа не окончились бы. Поскольку было еще уче-ние, /стало быть, секта/ ЕССЕЕВ, которые отделялись от общества и жили общинами /наподобие монашеских объединений/. Если у вас хоть что-то было бы вспыльчивого или мстительного вы могли бы примкнуть к учению/секте/ ЗИЛОТОВ, которые любыми методами, в том числе и убийством, стара-лись бороться с римским господством.

Как вам нравится картина вашего религиозного выбора в эпоху ИИСУСА ХРИСТА? Кто-то, читая эти строки, мо-жет сказать Я НЕ ВИЖУ НИКАКИХ ПРО-БЛЕМ. Если ты родился в семье ФАРИСЕЯ следуй учению своего отца. Если в семье САДДУКЕЯ не сворачивай с пути своих предков. И даже если они в чем то и отсту-пили от Бога - ничего страшного, главное реже заглядывать в ТОРРУ, что бы совесть не мучила за отступничество. А пророков и вовсе не читать, ведь главное – чтобы ты не свернул с пути предков. Абсурдность оче-видна.

Но теперь самое главное и самое инте-ресное по отношению вашего религиозного выбора именно в приход ИИСУСА ХРИС-

ИСТИНУ ИСПОВЕДУЕТ БОЛЬШИНСТВО?БОЛЬШИНСТВО?

ТА. Пришел ОН. Пришел ТОТ, КОТОРО-ГО СВОИ НЕ ПРИНЯЛИ. Вы услышали и увидели ЕГО, а самое главное вы поверили ЕМУ. Вы захотели стать ЕГО учеником. Вы полюбили ИИСУСА, увидев в нем ТОГО, который пришел ради вашего спасения. Теперь вы вдруг понимаете, что есть боль-шая проблема, проблема выбора между до-минирующей церковью ваших предков и ТЕМ, без которого вы уже не можете жить. Вы становитесь ЕГО учеником.

Значит, вы автоматически становитесь сектантом по отношению к ортодоксаль-ной церкви, так как вас пока мало и учение ХРИСТА отличается от учения иудейской церкви. Вас это пугает. Иногда. Вас гонят, над вами смеются, вам грозят смертью. Римляне и иудеи, считают вас сектанта-ми. Группа людей поверивших ЕМУ столь мала, что может вместиться в небольшой комнате, где они и совершили вечерю. Мо-жет вас это пугает, но Священное Писа-ние говорит «И каждый день единодушно пребывая в храме, и преломляя по домам

хлеб, они принимали пищу в веселии и простоте сердца, хваля Бога и будучи в ми-лости у всего народа. А Господь прибавлял к ним спасаемых каждый день». (Деяния 2: 46–47).

Обратите внимание, церковь гнала, а люди видели действие СВЯТОГО ДУХА и радовались. Нет, это было очень болез-ненно. Но они радовались, приняв ДУХА ИСТИНЫ.

Вот мы и подошли к концу нашего пу-тешествия в прошлое и нам пора в реаль-ность. Реальность же такова, что и здесь, как и две тысячи лет назад, много церк-вей и конфессий, а ОН ГОСПОДЬ ОДИН и ИСТИНА ОДНА. Если сегодня люди утверждают, что не могут менять веру или церковь потому, что это в какой-то мере есть оскорблением предков, то вспомните тех, кто принял ЕГО учение две тысячи лет

тому назад и не побоялся оставить меньшее для приобретения большего.

В мире много ложных учений и сект, на-носящих ущерб делу Божьему. Сам Господь сказал: «НЕ ВСЯКИЙ, ГОВОРЯЩИЙ МНЕ ГОСПОДИ, ГОСПОДИ, ВОЙДЕТ В ЦАР-СТВО НЕБЕСНОЕ, НО ИСПОЛНЯЮЩИЙ ВОЛЮ ОТЦА МОЕГО НЕБЕСНОГО». Необходимо разобраться, что заставило этих людей проявить несогласие с учени-ем церкви, и в чем заключался протест. Была ли это корысть, гордость, упрям-ство или желание отыскать неизменную ИСТИНУ, которую попытались заменить учением человеческим. Не стоит думать, что меньшая группа людей всегда не права. Будут те которые постараются препятство-вать вам исследовать СЛОВО БОЖИЕ под разными предлогами. Знайте – это не от БОГА. Сам ГОСПОДЬ высказывает повеле-ние «ИССЛЕДУЙТЕ ПИСАНИЯ, ИБО ВЫ ДУМАЕТЕ ЧЕРЕЗ НИХ ИМЕТЬ ЖИЗНЬ ВЕЧНУЮ, А ОНИ СВИДЕТЕЛЬСТВУЮТ ОБО МНЕ». /Иоанн 5:39 /.

Если вы христианин – примете по-становления не человеческие, а ТОГО, чьим именем вы называетесь. Будут так-же люди, которые показав вам что-то в БИ-БЛИИ, постараются тут же закрыть СЛОВО БОЖЬЕ, поэтому ГОСПОДЬ и наставляет, ИССЛЕДУЙТЕ. Ибо есть ГОСПОДЬ НАШ ИИСУС ХРИСТОС, который поможет вам найти ИСТИНУ. И если в ваших руках бу-дет постоянно находиться БИБЛИЯ, и серд-це ваше будет жаждать найти ЕГО и остать-ся с НИМ – никогда ГОСПОДЬ не пройдет мимо вашего дома. Не ищите милости у лю-дей, потому что только у НЕГО спасающее милосердие и любовь. – «ИБО ТАК ВОЗ-ЛЮБИЛ БОГ МИР, ЧТО ОТДАЛ СЫНА СВОЕГО ЕДИНОРОДНОГО, ДАБЫ ВСЯ-КИЙ, ВЕРУЮЩИЙ В НЕГО, НЕ ПОГИБ, НО ИМЕЛ ЖИЗНЬ ВЕЧНУЮ». /Иоанн 3:16./

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 7

+CMYK+ +

+

Засновник і видавець – Черничко І. П.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇм. Ужгород,

вул. Гагаріна, 36моб. тел. 095-195-4191

e-mail chernip@i.ua

Редакційна колегія:Іван Черничко, Олександр Жупан,Агнеса Черничко, Юлія Сокирко

Реєстраційне свідоцтвоЗТ № 507/99Р від 21. 12. 2009 р.

Газету видруковано уТМ “Мандарин”

ТзОВ “Видавнича група “Експрес”, вул. Свободи, 5, с. Рясна-Руська, Яворівський р-н, Львівська обл.

Всякий раз, когда мы слышим слово «секта» в наших головах всплывает образ эдаких забитых, запуганных и недалеких людей, полностью подвластных своему лидеру и незнающих истинно-го Бога. Да, именно такой образ утвердили в наших головах теле-видение и газеты. Из термина на-учного это слово перекочевало в стан «ярлыка» с оттенком прене-брежительности…

Словари определяют этот тер-мин так. СЕКТА (от лат. secta – учение – направление, школа), рели-гиозная группа, община, отколов-шаяся от господствующей церкви. (Большой Энциклопедический сло-варь). В Библии родственное сло-во hairesis – ересь (греч.) выбор, мнение, расходящееся с учением церкви; в более широком смысле – убеждения, отклоняющиеся от общепринятых. Например, ап. Па-вел говорит: «я жил фарисеем по строжайшему в нашем вероиспо-ведании учению (hairesis)» (Деян. 26:5). Он не был сектантом или ере-тиком в нашем, уже искаженном, понимании, он был представите-лем той же веры, но принадлежал к определённой школе, течению. Да и в других религиях, напри-мер в таких как буддизм, термин «секта» не несёт негативной окрас-ки, но определяет «направление» или «школу». И когда это учение развивается и его масштаб уже не ограничен отдельным селом или городом, но распространяется по миру – это уже новое религиозное течение, деноминация, церковь.

Например, сегодня, уже не при-ходит в голову назвать Лютеран-скую или Англиканскую церковь сектой. Но ведь был период вре-мени, когда они почувствовав, что уже не могут верить так как верит большинство, при поддержке сво-их князей и народа, учредили свой чин богослужения и свои пункты веры (XVI век). Господствующая на то время церковь, как только их не называла. Но прошёл определённый срок и их учения, выдержав про-верку временем, из региональных движений выросли до всемирных общепризнанных деноминаций, церквей. А если заглянуть ещё глубже? Конфликт на рубеже пер-вого и второго тысячелетий (1054–1204 гг). Иерархи Католической и Православной церкви объявляют

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя8

бог… с маленькой буквыбог… с маленькой буквыили, секта… как она естьили, секта… как она есть

друг другу анафему. Кто от кого откололся? Кто из них стал на определённое время сектой? Хотя сегодня тому событию они дают толерантное название «великой схизмы», т.е. раскола – сути это не меняет….

Иными словами первоначальное и настоящее значение этого слова может иметь вполне безобидный смысл. Это естественный ход раз-вития духовных потребностей лю-дей. Стоит отметить, что мы тут не ставим задачи оценивать хорошо это или плохо, но даём определение лишь тенденции.

С течением времени, понимая эти процессы, сталкиваясь с реали-ями этого мира, для определения действительно опасных организа-ций и течений используют термин «тоталитарная секта» или «культ» (когда говорят о псевдохристиан-ском течении). Такие организации, кроме каких-то чисто религиозных особенностей, несут разрушающее действие для личности или обще-ства. И это, как представляется, главная опасность. Об этом надо говорить. От этого надо беречься.

Надо отметить, что религиоз-ной составляющей, различных культов и тоталитарных сект, по-священо множество работ. И я не претендую на написание ещё од-ной. Мне хочется обратить Ваше внимание на то, что обычно или не связывают с понятием «секта» или просто игнорируют. Я хочу особо отметить личностную и социаль-ную составляющую. Именно тут главная опасность.

Итак. Человек посещает храм. По праздникам. Но у него есть серьёзная зависимость – он алкого-лик. Всё своё свободное время он посвящает именно этому богу. Но

этого мало – он затягивает других людей в это «движение». Он уже не принимает собственных решений, но только то, что скажет его бог. Кто-то определит, что это болезнь. Конечно. Но в социальном и лич-ностном аспекте – тоталитарная секта! Ведь разрушающее действие налицо.

Все мы любим посмотреть на соревнование спортсменов…. Тут ведь нет ничего предосудитель-ного. Но нам также знакомо поня-тие… нет, не понятие, а скорее ди-агноз – фанат. Это феномен толпы. Люди теряют человеческий облик,

как внешне, так и в своих действи-ях, уничтожая всё на своём пути – если их команда проиграла. Это жестокая секта, где их бог требует жертвы. В тоже время под потной майкой фаната может скрываться крестик….

А как вы относитесь к засилью блуда? Тотальное распространение проституции, порнографии (даже детской), мода на однополую лю-бовь. Ну и конечно новые методики в образовании – когда наших детей чуть ли не с детского сада знакомят, читай, развращают, со взрослой жизнью. Результат – совершенно новое, в плане морали, общество. Их бог – похоть. Их головы не мо-гут думать иначе. Они не способны создавать семьи на длительный срок и рождать здоровых детей. Это страшная, разрушительная секта, стремящаяся положить ко-нец человечеству.

А что в самом христианстве? Время от времени мы становимся свидетелями грандиозных сканда-лов из-за надругательств священ-ников… над детьми! Подождите. Давайте остановимся. Кому они молятся? Кто их бог?

Что вы можете сказать о ещё одной тенденции? Это уже касает-ся протестантских деноминаций. Епископами стали избирать… женщин, да ещё и не традиционной ориентации. Грех, который всег-да осуждался церковью, сегодня возведён в ранг добродетели. Эта тоталитарная секта захватывает целые государства, которые ра-нее были оплотом Веры, насаждая свою мерзость уже посредством законов. Чему эти «священники» могут научить паству? Кто у них бог?

Подытоживая можно сказать следующее: есть в этом мире насто-ящее зло. Оно борется с истинным Богом за наши души. И поле битвы находится не там где освящаются, пусть и не так как понимаем мы, но там где разрушается челове-ческое естество, дарованное нам самим Творцом. Это бог с малень-кой буквы, известный как Люци-фер и сатана. Именно он, отвлекая христиан на внутренние «разбор-ки» по поводу «способов» освя-щения, создаёт внутри общества антисоциальные и аморальные «секты» раздирающие его на час-ти. Уничтожающие самую суть Церкви Христовой – авторитет Бога Небес!

Если мы не поймём что явля-ется истинной причиной наших проблем, кто наш настоящий враг, каких сект надо бояться – погиб-нем во грехах наших. Упорное не-желание осознать своё положение только приближает «Суды Божии», а бог с маленькой буквы – торже-ствует.

Апостол Павел, которого мы уже вспоминали, предлагает нам выход:

«…Кротость ваша да будет из-вестна всем человекам. Господь близко… и мир Божий, который превыше всякого ума, соблю-дет сердца ваши и помышления ваши во Христе Иисусе. Наконец, братия мои, что только истинно, что честно, что справедливо, что чисто, что любезно, что достос-лавно, что только добродетель и похвала, о том помышляйте. Чему вы научились, что приняли и слышали и видели во мне, то исполняйте, – и Бог мира будет с вами». (Фил.4:5-9)

Дмитрий Долгожительhttp://dolgozitel.blogspot.com