ЗМІСТ

1. Анотація………………………………………………………………………..…..4

2. Особистісно орієнтований підхід у системі превентивної педагогіки……......6

3. Шляхи впровадження та реалізації дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у Городищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1…………………………………………………………………........10

3.1. Стратегія програми…………………………………………….103.2. Форми та методи впровадження дослідно-експериментальної

роботи………………………………………………………...…123.3. Творча група……………………………………………………133.4. Етапи дослідно-експериментальної роботи…………………..143.5. Очікувані результати…………………………………………..213.6. Структура дослідно-експериментальної роботи

Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1………………………………………………………….……22

4. Використання діагностично-проектуючого комплексу «Універсал» як одного із методів психолого-педагогічної діагностики учасників дослідно- експериментальної діяльності ………………………………………………….23

5. Роль школи у превентивному вихованні зростаючого покоління. Підсумки й перспективи……………………………………………………..…25

6. Бібліографія………………………………………………………………………29

7. Додатки…………………………………………………………………………...30

АнотаціяАктуальність дослідження. Проблема превентивності є однією з

пріоритетних в системі психолого-педагогічних, медичних, правових, соціологічних досліджень світової науки в рамках ЮНЕСКО. Це зумовлено тим, що сучасні діти соціалізуються під загрозами поширення таких явищ як злочинність, алкоголізм, наркоманія, ВІЛ/СНІД, ІПШС тощо.

Переконані в тому, що особливої гостроти проблема превентивності набуває в Україні, оскільки в країні намітилася тенденція зростання різних деструктивних явищ у молодіжному середовищі, загострення усіх трьох груп факторів (соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних), які викликають негативні прояви у поведінці неповнолітніх. Превентивний підхід в освітній системі нашої держави розвивається з урахуванням передових надбань європейського досвіду як єдина модель захисту прав дитини на здоров’я, соціальний розвиток відповідно до Декларації прав дитини. Таким чином, проблема превентивності у навчально-виховному процесі виступає на перший план.

З огляду на це, з ініціативи Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педпраціваників, Районного відділу освіти Городищенської райдержадміністрації та Районного методичного кабінету перед учнями та вчителями Городищенської загальноосвітньої школи постала чудова нагода взяти участь у дослідно-експериментальній роботі та створити цілісну систему превентивного виховання дітей та учнівської молоді.

Методологічна основа дослідження базується на гуманістичній моделі освіти, зокрема:

- створення сприятливої соціокультурної ситуації для позитивної соціалізації дітей та молоді;

- готовність до формування в учнів суспільно значущої смислоціннісної життєвої стратегії.

Теоретичну основу дослідження становлять:- концепції формування гуманістичних цінностей, гумунізації

виховання (І.Бех, Н.Ганнусенко, О.Сухомлинська, К.Чорна та інші);- психолого-педагогічна теорія цінностей (І.Бех, О.Бодальов,

Л.Божович, О.Вишневський, Д.Ельконін, А.Здравомислов, Д.Леонтьєв та інші);

- психолого-педагогічна теорія гуманізації виховного процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми освіти і виховання (І.Бех, Р.Бернс, В.Білоусова, О.Кононко, А.Маслоу, Т.Поніманська, К.Роджерс та інші);

- теорія психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі (В.Безрукова, О. Дубасенюк, О.Киричук, О.Коберник, В. Краєвський, М. Красовиць кий та інші);

4

- концепція превентивного виховання дітей і молоді (В.Оржеховська, О.Пилипенко, С.Кириленко);

- концепція позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (І.Бех, Н.Березіна, М.Гончаренко, Т.Дем’янюк, С.Кириленко, Н.Максимова, В.Оржеховська та інші);

- концепція освіти «Рівний - рівному» щодо здорового способу життя серед молоді України (Л.Андрущак, В.Оржеховська, О.Пилипенко);

- діагностично-проектуючий комплекс «Універсал» (Киричук В.О., Киричук В.В.);

- положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Представлені матеріали дослідження надають можливість ознайомитися з досвідом організації та структурою дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у Городищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, дізнатися про ефективність використання у профілактичній роботі навчального закладу «Діагностико-проектуючого комплексу «Універсал» та спрямовані на допомогу і стимулювання сумлінної результативної превентивної діяльності навчальних закладів, підвищення обізнаності, професійної майстерності педагогів з питань процесу превентивного виховання особистості у сучасних умовах. Розділи «Шляхи впровадження та реалізації дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у Городищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1» та «Роль школи у превентивному вихованні зростаючого покоління. Підсумки й перспективи» дають можливість узагальнити набутий досвід педагогічного колективу школи, проаналізувати досягнення та можливі труднощі, визначити перспективи профілактичної діяльності навчального закладу на майбутнє.

5

Особистісно орієнтований підхід у системі превентивної

педагогікиОптимальні умови

здійснення превентивної діяльності на сучасному рівні соціально-психолого-педагогічних вимог забезпечує особистісно орієнтований підхід. Нині він може стати стратегічною метою навчального закладу. (Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. – Черкаси, 2007. – 13 с.). У стратегії цього підходу розроблена Орієнтована програма, що понад 10 років використовується в роботі ряду шкіл. Вона включає соціально-

організаційний (засоби адміністративного впливу, медичний патронаж у школі, якісне забезпечення навчально-виховної діяльності, залучення до роботи у гуртках, секціях, факультативах, вирішення питань соціальної допомоги дітям тощо) та психолого-педагогічний рівні (це, зокрема, активізація психолого-педагогічної роботи, організація допомоги невстигаючим учням, індивідуальна робота вчителя, проведення педрад з питань попередження відхилень у поведінці тощо). Стратегія цього підходу передбачає:

- якісне забезпечення навчально-виховної діяльності;- оптимізацію виховання через розвиток та залучення учнів до активної

діяльності за інтересами;- організацію допомоги слабко встигаючим учням, у тому числі і з боку

консультантів-старшокласників;- індивідуальну роботу вчителя за межами навчального закладу,

наприклад, репетиторство за згодою батьків;- активну роботу батьківських комітетів, щотижневе запрошення батьків

до школи для підбиття підсумків з контролю за дитиною;- рейди членів батьківського комітету класу, школи з метою

ознайомлення з організацією самопідготовки, дозвілля, стану в сім’ї;- підсилення участі учнів у житті школи через учнівське

самоврядування;- вирішення питань соціальної допомоги дітям із малозабезпечених

сімей;- активізацію психологічної та соціально-педагогічної роботи;- надання уваги психологічним засобам впливу на емоційну-вольову

6

Позаурочна та позакласна діяльність

Позашкільна освіта

Навчально-виховний

процес

Учнівське самоврядуван

ня

сферу особи: створення ситуації успіху на уроках у шкільній діяльності;

- застосування засобів адміністративного впливу на батьків, які згубно впливають на виховання дітей, через співпрацю зі службами у справах неповнолітніх;

- медичний патронаж у школі за дітьми, які потребують лікарської допомоги;

- активізацію педагогічних рад, зокрема консиліумів з питань попередження відхилень у поведінці;

- співпраця навчального закладу за програмами і проектами державних та недержавних організацій.

Єдність соціально-організаційного і психолого-педагогічного рівнів забезпечує оптимальні умови для системного формування духовних, моральних якостей учнів, розуміння єдності прав і обов’язків. (Алексєєва В.І. Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти// Виховна робота в школі. 2009. - № 8. – 2-6 с.).

Важливою умовою ефективності превентивної освіти є правильно вибрана педагогічна технологія. Розвиток превентивної технології в теорії особистісно зорієнтованого навчання передбачає особливу увагу до взаємодії педагога та учня.

Педагогічні технології в особистісно орієнтованому навчанні – це передусім інтерактивні технології. При цьому розвиток особистості відбувається у процесі взаємодії з іншими людьми у системі безпосередніх зв’язків та спілкування, що забезпечує активність особистості та контроль цієї активності згідно соціальних норм, ролей, взаємодії. (Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. – Черкаси, 2007. – 77с.).

Педагогічні технології у превентивній діяльності забезпечують такі можливості:

- мобілізація кращих досягнень науки і досвіду з метою реалізації очікуваних результатів;

- визначення підстав результативності превентивної діяльності;- діяльність ґрунтується на науковій основі;- забезпечення діагностико-прогностичної функції профілактичної

роботи;- використання інноваційних форм та методів, інформаційних проектів

у превентивній діяльності тощо.Процес превентивного виховання передбачає передовсім використання

педагогічних технологій під час суттєвого поліпшення викладання дисциплін.При виборі технологій, форм, методів превентивного виховання

важливим є використання психолого-педагогічних ресурсів з урахуванням розвитку пізнавальних процесів особистості. (Оржеховська В.М., Федорченко Т.Є. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх. Навчальний посібник. – Черкаси, 2008. – 257 с.).

Виховний ефект превентивної особистісно зорієнтованої освіти частіше простежується на таких рівнях:

7

1) у пізнавальній сфері: збільшення можливостей всебічного аналізу проблем, їх цілісне осмислення, розуміння принципів та прийомів конструктивного розв’язання;

2) в особистісній сфері: розвиток у кожного учасника здатності до мобілізації власних вольових та емоційно-мотиваційних ресурсів, розвиток здатності до рефлексивної саморегуляції;

3) у сфері міжособистісних стосунків: встановлення взаємостосунків, що передбачають взаємодопомогу та взаємовідповідальність;

4) у соціальній сфері: розвиток творчої соціальної активності, ініціативності у превентивній діяльності.

Особливість інтерактивних технологій із превентивної освіти в тому, що в їх основі лежать міжпредметні зв’язки з педагогіки, психології, соціології, медицини, права тощо.

Ними здебільшого користуються при застосуванні активних форм і методів роботи: тренінгів, рольових ігор, мозкових штурмів, диспутів, дебатів, аналізу ситуацій тощо.

Використання інтерактивних технологій у превентивній діяльності дає можливість вирішити наступні завдання:

- створення соціально-психологічних умов, спрямованих на позитивні зміни у знаннях, у ставленні до здорового способу життя, соціальних явищ;

- створення організаційних умов для активної просвітницької роботи з попередження негативних явищ у молодіжному середовищі через надання повноважень самим підліткам;

8

- виявлення серед учнів позитивних лідерів, а також переорієнтація лідерських якостей з негативних на позитивні;

- підготовка педагогів та учнів до просвітницької роботи;- підвищення соціальної компетентності молоді у питаннях превенції.Тому слід зазначити, що технології превентивної освіти спрямовані на

підвищення рівня знань, умінь і навичок протидії негативним явищам та формування відповідальної поведінки. А також сприяють поширенню знань та розуміння принципів та навичок превентивної поведінки.

Таким чином, превентивний підхід сучасної школи – це та основа, завдяки якій можна створити умови бажаного для сучасного учня місця в соціумі. Ми розглядаємо превентивну освіту у контексті особистісно орієнтованої теорії навчання. У її основі модель духовно і фізично здорової особистості, досягнення якостей, що формуються у процесі навчальної діяльності при дотриманні принципів взаємодії особистісно орієнтованого навчання. Цінність підходу полягає в тому, що у ньому учень розглядається як особистість, яка постійно розвивається, структуру якостей якої формують динамічні процеси в сім’ї, навчальному закладі, соціальному оточенні, екологічній ситуації. Превентивна освіта з таких позицій розглядається як ситуація взаємодії педагога та учня, що перебуває в постійному режимі соціально-педагогічного моніторингу з боку органів учнівського самоврядування, батьків та громадськості тощо. (Виховання у школі./ Упорядники В.Варава, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2003. – 9 с.).

Отже, забезпечення функцій превентивної освіти в теорії особистісно орієнтованого навчання орієнтується на актуальні для дитини потреби запобігання негативних явищ.

Шляхи впровадження та реалізації

9

дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система

превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у Городищенській

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1

Превентивна освіта спрямована на формування і розвиток особистості, здатної керувати своєю поведінкою в системі негативних явищ. Превентивна діяльність спрямована на утвердження здорового, безпечного способу життя, соціально-психологічний та соціально-правовий захист дітей і молоді, попередження правопорушень, куріння, вживання алкогольних напоїв та інших наркотичних речовин, ВІЛ/СНІДу та попередження негативної соціалізації.

Переконані в тому, що нині виникає потреба у створенні та розробці ефективних технологій превентивної освіти підростаючого покоління, інноваційних моделей формування культури здоров’я. Аналіз педагогічної практики показує, що, на жаль, й досі профілактична діяльність освітян ґрунтується на адміністративно-авторитарних підходах до дитини як до об’єкта виховання, спрямована на подолання негативних явищ, а не на їх профілактику.

Тому вважаємо, що вище зазначене вимагає корекції педагогічних підходів до формування в учнів навичок здорового способу життя на нових теоретико-технологічних засадах. У зв’язку з цим виникла потреба оновлення змісту і технологій здійснення превентивної освіти. Це, відповідно, обумовлює проведення комплексного експерименту з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді», учасниками якого у квітні 2008 року стали учні та вчителі Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

Стратегія програми

Актуальність дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді». Створення цілісної системи превентивного виховання неповнолітніх диктується:

1) потребами суспільства у збереженні й розвитку соціально активної, здорової особистості;

2) потребою дітей та молоді в реалізації прагнень до соціально орієнтованого способу життя;

3) соціальною необхідністю створення для учнів умов реалізації особистих прагнень та здійснення їх прав і свобод, у тому числі й для захисту від впливу деструктивних явищ;

4) гуманним ставленням та необхідністю допомоги дітям і молоді, які опинилися у кризовій життєвій ситуації

Об’єкт дослідження: процес превентивного виховання учнів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

10

Предмет дослідження: зміст, технології та психолого-педагогічні умови процесу превентивного виховання учнів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

Мета дослідження: на нових теоретико-технологічних засадах створити інноваційну модель превентивного виховання учнів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

Завдання дослідження:1. Розробити та запровадити у навчально-виховний процес

Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 експериментальну інноваційну модель превентивного виховання учнів.

2. Здійснити оновлення змісту і технологій превентивного виховання особистості.

3. Створити оперативну систему підвищення кваліфікації педагогів школи з питань процесу превентивного виховання особистості у сучасних умовах шляхом проведення тематичних засідань шкільного методичного об’єднання класних керівників, семінарів, психологічних тренінгів, майстер-класів, засідань творчої групи тощо.

4. Здійснити організаційно-методичне забезпечення підвищення батьківської майстерності з питань запобігання негативній соціалізації у родині шляхом розгляду питань превентивної освіти на загальношкільних та класних батьківських зборах, засіданнях шкільного батьківського комітету, проведення індивідуальної та групової роботи з батьківською громадськістю, лекторіїв, круглих столів, загальношкільних та класних родинних свят тощо.

Основні напрями превентивного виховання учнів школи:1. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх.2. Утвердження здорового способу життя.3. Профілактика куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин,

інших негативних виявів в учнівському середовищі.4. Підвищення соціальної компетентності молоді, формування

відповідальної поведінки.Вважаємо за необхідне визначити й наукову новизну дослідно-

експериментальної роботи, яка полягає у розробці функціонально-прогностичної та структурно-змістових моделей процесу превентивного виховання учнів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, що мають реалізувати соціально-педагогічні умови, сприятливі для оптимальних змін у ставленні дітей і молоді до здорового способу життя та позитивної соціалізації підростаючого покоління.

Теоретично-практичне значення дослідно-експериментальної роботи полягає:- у здійсненні теоретичного аналізу процесу координації зусиль усіх

суб’єктів навчально-виховного процесу щодо превентивного виховання зростаючого покоління;

- у комплексній реалізації інноваційних ідей, змісту та технологій у

11

цьому аспекті;- у розробці та впровадженні у практику роботи школи інноваційної

моделі превентивного виховання особистості школяра;- у підготовці методичних рекомендацій з формування навичок

здорового способу життя особистості для педагогів і батьків;- у розробці системи підвищення компетентності учителів-

предметників, класних керівників у даному аспекті.

Форми та методи роботи

Методи роботиРобота базується на активних методах соціально-психологічного навчання і

підкреслює важливість активного способу пізнання, тобто методу, що спонукає тих, кого навчають, приймати усвідомлене рішення та робити вільний вибір на основі отриманих знань.

Форми роботи

12

Круглий стіл

Диспут

Виховні години

Бесіди

Тренінги

Спортивні змагання

Виставки учнівськи

х робіт

Рольові ігри

Батьківські збори

М/о класних

керівників

Анкетування

Зустрічі з фахівцям

и

Превентивна робота

СКЛАДтворчої групи дослідно-експериментальної роботи з теми:

«Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді»

Ірина Станіславівна Розломій – заступник директора з виховної роботи;

Оксана Георгіївна Горідько – практичний психолог;

Лариса Василівна Качур – соціальний педагог;

Олена Сергіївна Свідельська – керівник шкільного методоб’єднання

класних керівників;

Інна Семенівна Шаталова – медичний працівник школи.

13

Етапи дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей

та учнівської молоді»І. Підготовчий (квітень 2008 р. – серпень 2008 р.)ІІ. Діагностико-концептуальний (вересень 2008 р. – червень 2009 р.)ІІІ. Формувальний (серпень 2009 р. – червень 2011 р.)ІV. Контрольно-узагальнюючий (серпень 2011 р. – червень 2012 р.)V. Коригувальний (вересень 2012 р. – травень 2013 р.)

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП (квітень 2008 р. – серпень 2008 р.)

Будь-яка розпочата справа, яка передбачає позитивний, ефективний результат, розпочинається із продуманих, послідовних кроків: планування діяльності та оформлення нормативних документів. Опрацювавши Додатки до наказу Головного управління освіти та науки (заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи

із зазначеної теми, суть даного проекту, основні засади, орієнтовне календарне планування) та врахувавши методичні рекомендації та поради по впровадженню та реалізації зазначеного експерименту у навчально-виховний процес, учасники творчої групи, адміністрація школи взялися за розробку та оформлення нормативно-адміністративних документів, а саме:

- заявка від школи на участь у проведенні дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді»;

- наказ по школі про проведення дослідно-експериментальної роботи з теми (згідно відповідного наказу Головного управління освіти та науки Черкаської облдержадміністрації);

- щорічно по школі видаються накази по превентивному вихованню на виконання наказів МОНУ, Головного управління освіти і науки області, Районного відділу освіти та Районного методичного кабінету;

- розроблено та затверджено календарні плани дослідно-експериментальної роботи;

14

- розроблено та затверджено плани консультування та навчання педагогічних працівників, батьків, які поновлюються щорічно;

- розроблено та затверджено план роботи щодо реалізації проектної діяльності «Моє майбутнє – у моїх руках»;

- ведення контрольних карток щодо реалізації експерименту;- розробка тематичних заходів, уроків, підготовка виступів, доповідей

тощо;- дотримання виконавської дисципліни, вчасне інформування та

звітування.На підготовчому етапі паралельно з опрацюванням документації та

створенням нормативних документів проводилася інформаційно-просвітницька робота з усіма учасниками експерименту: тематичні виховні заходи; робота волонтерського загону, зокрема виготовлення та розповсюдження листівок про шкідливість куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин; засідання батьківського комітету з обговорення питань про впровадження дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді»; нарада при директору «Суть проведення дослідно-експериментальної роботи» тощо.

Ми вважаємо, що грамотно спланована робота, вчасно та ретельно оформлена документація – це запорука злагоджених дій усіх учасників проекту, поетапна реалізація поставлених завдань та досягнення вихідної мети.

15

ДІАГНОСТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЕТАП (вересень 2008 р. – червень 2009 р.)

Протягом зазначеного етапу основна увага приділялася діагностичній та просвітницько-профілактичній роботі. На діагностичному етапі було виділено три основні цільові групи:

1. Учителі, класні керівники.2. Учні школи.3. Батьки учнів.

16

Учні Батьки Вчителі

Сприяти оволодінню конкретними знаннями та навичками;

Розвивати навички і вміння необхідні для

утвердження здорового способу

життя;Навчити приймати

усвідомлене рішення та приймати вільний

вибір.

Сприяти створенню стосунків довіри та взаєморозуміння в системі «Учитель–

учень-батьки»;Консультування та навчання з питань

превентивного виховання

підростаючого покоління;

Формувати практичні навички направлені на

підвищення якості міжособистісного

спілкування в родині з метою презентації негативних явищ у

суспільстві.

Консультування та навчання з питань

превентивного виховання

підростаючого покоління;

Накопичення набутого педагогічного досвіду

з питань превентивного

виховання;Сприяння поширенню

досвіду дослідно-експериментальної

роботи через публікації.

Цільові групи

Із учителями та батьками учнів школи проведено анкетування «Виявлення напрямку превентивного виховання підростаючого покоління». Аналізуючи відповіді, зроблено висновок, що класні керівники вважають за доцільне ґрунтовніше ознайомлюватися із досвідом роботи щодо навчальних прийомів раціональної організації превентивної роботи та наукової організації праці.

На основі анкетних даних учасниками творчої групи з учителями та класними керівниками протягом діагностико-концептуального етапу проведено такі практичні заняття: семінар «Становлення превентивної педагогіки як інноваційної дисципліни»; семінар з елементами тренінгу «Робота з рекламою в умовах загальноосвітніх закладів. Загальна та комерційна реклама. Вплив реклами на свідомість людини»; семінар-тренінг «Дружність учнів класу – основа учнівського колективу»; конференція «Наркотики, Інтернет-залежність і комп’ютерна залежність»; круглий стіл «Інноваційні технології у превентивній роботі». (Див. додатки)

Батьки учнів школи у своїх відповідях зазначили, що основний сенс навчання дітей у школі полягає у виявленні та розкритті їхніх здібностей, підготовці дитини до самостійного життя та вибору учнями професії у майбутньому. Батьки вважають за доцільне у школі, перш за все, проводити лекції, тренінги та круглі столи з питань здорового способу життя. На основі анкетних даних з батьками учнів школи проведено консультування та навчання з питань превентивного виховання підростаючого покоління: тренінгові заняття «Батьківське взаєморозуміння з дітьми шляхом методів виховання»; лекторій «Гіпнотичний вплив реклами на підсвідомість людини»; педагогічний практикум «Конфлікти з дитиною. Шляхи їх вирішення»; дебати «Вулиця та спілкування наших дітей»; лекторій для батьків «Насильство в сім’ї» та інші.

У листопаді 2008 року було проведено анкетування учнів, батьків та вчителів школи на тему «Молодь та протиправна поведінка» з метою виявлення проблем агресивної поведінки, жорстокості та злочинності серед підростаючого покоління. У відповідях учасників цільових груп вказано потребу більше отримувати інформації про скоєння та наслідки злочину. Щоб знизити кількість правопорушень та злочинів, що скоюються неповнолітніми, учні вважають за потрібне якомога частіше організовувати зустрічі із представниками кримінальної міліції різних напрямків, прокуратури, медичних установ.

Також на діагностико-концепуальному етапі з учнями школи було проведено: анкетування з метою оцінити соціальну ситуацію в учнівському середовищі; лекція-диспут «Що я знаю про куріння та алкоголь?»; перегляд фільму «Правда про наркотики» за антинаркотичною освітньою програмою «НАРКОНОН»; залучення школярів до позакласної та позаурочної діяльності, участі у загальношкільних та класних заходах.

Проводилося діагностування учнів, і проводиться щорічно, за діагностично-проектуючим комплексом «Універсал» (Киричук В.О., Киричук В.В.). (Див. додатки)

Важливим чинником щодо впровадження та реалізації експерименту є створення та підтримка атмосфери взаєморозуміння у системі «школа – учень – родина» та наповнення новим змістом діяльності школи щодо особистісно

17

орієнтованого навчання та виховання школярів з метою попередження та подолання негативних явищ в учнівському середовищі.

ФОРМУВАЛЬНИЙ ЕТАП(серпень 2009 р. – червень 2011 р.)

На формувальному етапі проводиться експериментальне впровадження, внесення коректив та доповнень у розроблені функціонально-прогностичну та структурно-змістову моделі превентивного виховання учнів школи; дослідження психолого-педагогічних умов підвищення ефективності процесу превентивного виховання школярів.

Адміністрація школи, учасники творчої групи, учителі-предметники, класні керівники на даному етапі працюють над реалізацією наступних завдань:

- розробка схеми, алгоритму та змісту взаємодії всіх суб’єктів експерименту;

- розробка та видання навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій щодо превентивного виховання підростаючого покоління;

- робота над змістовим описом та поповненням картотеки передового педагогічного досвіду з теми експерименту.

Продовжується робота щодо консультування та навчання педагогічних працівників, батьків, громадськості (програма консультування) та спостереження за реальними проявами культури здоров’я, навичок здорового способу життя учнів (програма спостереження).

Визначаючи результати діагностування за діагностично-проектуючим комплексом «Універсал» та анкетування учнів, батьків та вчителів школи, а також результати проведеної профілактичної роботи, для кожного класу можна виділити чіткі завдання на рік. Спільними для кожного класного колективу є такі завдання: формування згуртованого колективу в атмосфері захищеності, через поєднання індивідуального виховання та самовиховання методом демонстрації позитивних якостей учнів класу; виховувати ціннісні орієнтації у сфері спілкування, вдосконалювати ціннісні пріоритети; активно залучати до різнобічної діяльності.

Аналізуючи результати анкетування серед батьків та вчителів школи, можна зробити наступні висновки. Класні керівники Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 добре володіють різноманітними формами та методами виховання учнів, вони є активними учасниками шкільних та районних методичних об’єднань, дають чітке визначення поняттю «превенція», обізнані в рівнях превентивної педагогіки. Батьки учнів школи вважають, що атмосфера у навчальному закладі позитивна, учителі та учні досягають повного взаєморозуміння, рівень обізнаності батьків щодо їх дітей знаходиться на високому рівні, вони добре ознайомлені з їхніми захопленнями та соціумом.

Учасники цільових груп продовжують загальношкільну проектну діяльність «Моє майбутнє – в моїх руках»:

- 6-ті класи: «Здоров’я – найцінніший скарб»;

18

- 7-і класи: «Життя без цигарки»;- 8-і класи: «Алкоголь – руйнівник здоров’я»;- 9-ті класи: «Життя без наркотиків»;- 10-11-ті класи: «ВІЛ/СНІД та ХПСШ».

2009-2010 н.р. 2010-2011 н.р.

Впровадження методу проектів у навчально-виховний процес також забезпечується участю вчителів та учнів школи у районних, обласних та всеукраїнських конкурсах.

Позитивним є те, що дослідно-експериментальна робота впроваджується також і у навчальну діяльність. Лише протягом 2010 року було проведено ряд уроків, спрямованих на розкриття основних понять превентивного виховання і поширення форм і методів особистісно орієнтованого навчання (Див. додатки).

19

Поетапна реалізація завдань дослідно-експериментальної роботи

Очікувані результатиЗа принципами особистісно орієнтованої педагогіки навчальний процес

зорієнтовано на пріоритети духовного та соціального становлення особистості, як найбільш доступний процес збереження здоров’я та засвоєння правил

20

безпечної поведінки. У моделі особистості особистісно орієнтованої педагогіки головна увага приділяється сприянню і розвитку духовно-моральних, соціально-компетентних якостей особистості на основі якісного забезпечення функцій превентивної педагогіки. (В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. – Черкаси, 2007. – 89 с.)

Модель превентивної освіти на засадах особистісно орієнтованого навчання передбачає активізацію діяльності, своєчасне виявлення проблем, здійснення педагогічних інтервенцій через превентивно-педагогічні технології залучення лідерів, надання повноважень учнівському самоврядуванню, розвиток різних форм позакласної оздоровчої діяльності, факультативних занять, гуртків. Особлива увага має бути приділена вдосконаленню превентивного підходу через психологічну або соціальну служби, проведення діагностування, корекції, реабілітації, соціальний патронаж за учнями з неблагополучних родин.

Виходячи із вище зазначеного, визначимо і сформулюємо очікувані результати дослідно-експериментальної роботи з теми «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у Городищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1:

1. Розробка та апробація інноваційної моделі превентивного виховання учнів школи.

2. Створення соціально-педагогічних умов, сприятливих для позитивних змін у знаннях, уміннях і навичках. Ставленні учнів до здорового способу життя.

3. Створення сприятливих умов для активної просвітницької роботи щодо здорового способу життя серед дітей і молоді через надання повноважень самим неповнолітнім.

4. Підвищення соціальної компетентності молоді з питань здорового способу життя.

5. Сприяння розумінню проблем молоді суспільством.6. Оновлення змісту і технологій превентивного виховання

особистості.7. Створення оперативної системи підвищення кваліфікації

педагогів з питань організації процесу превентивного виховання особистості школяра у сучасних умовах.

8. Здійснення організаційно-методичного забезпечення підвищення батьківської майстерності з питань запобігання негативній соціалізації у родині.

21

22

Використання діагностично-проектуючого комплексу «Універсал» як

одного із методів психолого-педагогічної діагностики учасників

дослідно-експериментальної діяльностіЗа допомогою діагностично-проектуючого комплексу «Універсал» (автори

Киричук В.О., Киричук В.В.) здійснюється анкетування всіх учасників начально-виховного процесу: учнів, батьків, вчителів.

Дане анкетування спрямоване на виявлення особливостей процесу особистісного розвитку учня протягом усіх років перебування в навчальному закладі.

Анкетування учнів здійснюється за допомогою таких основних методик: «Соціум» (де використано три авторські методики: Життєва активність особистості з основними видами діяльності; Соціально-комунікативний розвиток учнів класу (Соціометрія); Ціннісні орієнтири в сфері спілкування). «Ціннісні пріоритети» (С.Тищенко); діагностика вад особистісного розвитку «ДВОР» (З.Карпенко); «Ставлення батьків» (А.Я.Варга, В.В.Століна); Шкільний тест розумового розвитку.

Аналіз, що проводиться за результатами психолого-педагогічної діагностики передбачає визначення основних проблем та потенційних можливостей розвитку особистості учня за чотирма сферами особистісного розвитку: фізичним, психічним, соціальним, духовним.

На основі аналізу рівня розвитку особистості учня, визначаються основні проблеми та потенційні можливості.

23

За допомогою зазначеної програми створюється банк даних на учасників НВП навчального закладу:

- проводиться комплексна психолого-педагогічна діагностика учнів та їх батьків (анкети, бланки, повна автоматизація обробки результатів);

- системний аналіз та прогнозування особистісного розвитку учнів по класних колективах та всього навчального закладу;

- конструювання задач особистісного розвитку;- конструювання навчально-виховних завдань навчального закладу;- визначення ефективності навчально-виховних та навчальних програм

у системі проектування для роботи в конкретному класному колективі;- психолого-педагогічні характеристики на учнів, класних колективів (в

автоматичному та творчих режимах).Програма «Універсал» відповідно до Положення про експертизу

психологічного і соціального інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України №330 від 20.04.2001р. ) пройшла в грудні 2003 року експертизу: сертифікат – СЄ №26400029 згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України серія А.А.№122447 від 08.10.2001 р. Свідоцтво про авторське право №12463 від 16.03.2005р.

24

Роль школи у превентивному вихованні зростаючого покоління. Підсумки і перспективи

Школа в усі часи була Храмом Наук, де сіялось і сіється розумне, добре, вічне. Сьогодні поряд з категорією «навчання» на одній сходинці стоїть категорія «виховання» - цього вимагає час, суспільство, соціум.

Учителі Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 дійшли висновку, що школа, окрім знань про оточуючий світ, має дати учням знання про себе, про те, як випускник школи має увійти у реальне життя для того, щоб бути здоровою, успішною і щасливою особистістю. І це не лише наші погляди і переконання, це – узагальнений досвід психолого-педагогічної діяльності.

Нині соціальна активність школи в цілому і кожного педагога зокрема виявляється у сприянні розвитку здоров’я дитини, рівня її бажання та здатності вчитися, бути самодостатньою та самоефективною.

Професія педагога дуже складна. Вона потребує виявлення кращих рис характеру, професіоналізму, любові до дитини. Це нагальна проблема, яка повинна бути розв’язана. Переживання позитивних почуттів у навчанні, інших видах шкільного життя, у спілкуванні з педагогами, однолітками породжує довіру до цінностей, суспільних норм, пробуджує віру в себе, почуття власної гідності. (Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. – Черкаси, 2007. – 106-107 с.).

Вважаємо, що впроваджуючи превентивний підхід, у навчальному закладі мають створюватися:

- атмосфера взаєморозуміння;- співробітництво;- небайдуже ставлення вчителя до учня;- якість знань, рівень вихованості, що олюднюються процесом навчання.Погоджуємося з думкою, що цього простіше досягти, коли в навчально-

виховному процесі панує творчість, інтерес, взаємодопомога та взаємопідтримка тощо.

Переконані, що роль школи у превентивному вихованні зростаючого покоління дуже важлива і багатогранна. Зважаючи на це, кожен педагог повинен володіти якостями, які передбачають:

- намагання педагога здобути авторитет серед учнів;- високий рівень сформованості етико-професійних якостей учителів;- дотримання педагогічного такту у спілкуванні з учнями;- виявлення доброзичливого, справедливого ставлення до учнів;- посильну участь у вирішенні проблем школярів;- сприяння впровадженню превентивного світогляду;- підтримку безпечного середовища у навчальному закладі.Особливе значення надається педагогічній майстерності – виявлення

принципів превентивного підходу, професіоналізм, майстерність спілкування,

25

особливо з важковиховуваними. Педагогічні працівники завжди повинні дотримуватися етико-професійних норм і ні в якому разі їх не порушувати, оскільки одним необережним словом можна завдати психічної травми окремому учню, налаштувати проти себе групу, спричинити конфлікт, правопорушення. Наслідки таких дій можуть бути не прогнозовані. Саме тому слід дотримуватися таких системних принципів особистісно орієнтованого підходу, які визначаються через показники культури педагогічно орієнтованого спілкування учителя з учнями.

Звертаємо увагу на те, що у розвитку превентивного підходу особливо виважені дії вимагаються у діяльності класного керівника, у його контактах з учителями-предметниками, шкільним психологом, соціальним педагогом, спеціалістами соціальних служб, інспектором кримінальної міліції, медпрацівником, представниками громадських організацій тощо. Ділове спілкування з ними визначає пошуки оптимальних, взаємоприйнятних шляхів вирішення проблем, узгодження педагогічних засобів впливу на особистість учня.

Визначаючи важливу функцію школи щодо превентивної діяльності, слід особливу увагу приділяти якості шкільного життя, зокрема, взаємовідносинам у системі «вчителі – учні – батьки – середовище».

На нашу думку, для здійснення превентивної роботи велике значення повинно надаватись організаційно-управлінським функціям. Оскільки серед розмаїття форм організації, що застосовуються в середній школі, змістовні компоненти превентивної освіти знаходяться або в структурі навчальних дисциплін, або поза системою шкільного компоненту, то вибір форм та методів залишається в компетенції підготовлених кваліфікованих педагогічних працівників.

Таким чином, у діяльності школи можуть застосовуватися різноманітні форми і методи, що обумовлюють превентивний характер діяльності. При цьому ефективним є широке застосування активних форм і методів роботи, яка будується у комплексі взаємозв’язку «вчителі – діти – батьки – соціальне середовище».

Кожен із представлених суб’єктів превентивної діяльності у навчальному закладі відповідно до своїх функцій забезпечує виконання цілей. Заходи превентивної діяльності включені до Програми виховної роботи у школі. (Жгут О.А., Маслова Л.А. Школа життєвої компетентності / Виховання життєтворчості: моделі виховних систем (Упорядник Єрмаков І.Г.). – Харків: Основа, 2006. – 108-113 с.)

Переконані, у такій структурі превентивну роботу слід розглядати і як систему колективних, групових та індивідуальних форм роботи, в поєднанні традиційних та інноваційних методів, спрямованих на вироблення системи поглядів на негативні явища в оточуючому середовищі, у поєднанні традиційних та інноваційних методів, спрямованих на вироблення системи поглядів на негативні явища в оточуючому середовищі. У поєднанні із спеціально орієнтованими технологіями у відкритому чи ізольованому середовищі вона спрямована на попередження розвитку асоціальної спрямованості особистості та перебудову ставлення особистості до оточуючої дійсності. Превентивна робота, як і будь-яка соціальна діяльність, являє собою

26

цілісну систему, що має визначену структуру, елементи, певні взаємодії між ними.

Слід зазначити, що вивчення феномену індивідуального розвитку особливо важливе у роботі з неблагополучними учнями, оскільки контекст і логіка розвитку їхніх особистостей особливо складні. Передова практика й дослідження науковців у цій галузі довели, що дієвим і перспективним методом попередження і подолання відхилень у поведінці учнів є використання зусиль всіх педагогічних працівників, батьків, учнівського колективу. (Оржеховська В.М., Федорченко Т.Є. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх. Навчальний посібник. – Черкаси, 2008. – 261 с.).

Погоджуємося з думкою науковців-практиків й на власному досвіді переконалися, що у цьому плані неоціненну роль відіграє психологічна, соціальна служби у школі, педагогічні ради, шкільне методичне об’єднання класних керівників, батьківські збори, учнівське самоврядування, залучення правоохоронних організацій, співпраця із соціальними службами, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, громадськими організаціями тощо. Важливого значення надається шкільній психологічній службі, яка належним чином забезпечує рівень психолого-педагогічної діагностики окремих учнів, учнівського колективу, вчасне розпізнавання негативних тенденцій та здійснює корекцію негативної активності окремих осіб на ранніх етапах.

Узагальнивши передовий педагогічний досвід з питань превенції, вважаємо, що для якісного розв’язання проблеми превентивну діяльність у навчальному закладі слід будувати на основі вивчення чинників та умов відхилень у поведінці учнів, планування профілактичної роботи на основі соціальної, психологічної та педагогічної діагностики, вивчення стану здоров’я, розробці на цій основі прогнозування в педагогічній превенції. Важливо, що діяти слід з урахуванням специфіки середовища та його впливу на розвиток особистості дитини в ланцюгу сімейного – дошкільного – шкільного – соціального виховання.

Таким чином, розглянувши теоретичні та практичні особливості впровадження особистісно орієнтованого підходу у систему превентивної педагогіки, визначивши провідну роль школи щодо превентивного виховання дітей та учнівської молоді, проаналізувавши роботу учнів, батьківської громадськості та педагогічного колективу Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 щодо реалізації зазначеної дослідно-експериментальної діяльності протягом підготовчого, діагностико-концептуального та на формувальному етапах, визначимо та окреслимо основні завдання і перспективи подальшого впровадження експерименту «Особистісно орієнтована система превентивного виховання дітей та учнівської молоді» у нашому навчальному закладі.

По-перше, це удосконалення та апробація інноваційної моделі превентивного виховання учнів школи.

По-друге, слід продовжити роботу учнівського та педагогічного колективів над проектною діяльністю «Моє майбутнє в моїх руках» з метою належного забезпечення соціально-педагогічних умов, сприятливих для позитивних змін у знаннях, уміннях і навичках, ставленні учнів до здорового

27

способу життя та з метою підвищення соціальної компетентності молоді з питань здорового способу життя.

По-третє, потрібно забезпечити подальше оновлення змісту і технологій превентивного виховання особистості шляхом розширення і вдосконалення форм і методів роботи з учасниками цільових груп.

По-четверте, учасникам творчої групи продовжити роботу по створенню оперативної системи підвищення кваліфікації педагогів з питань організації процесу превентивного виховання особистості в сучасних умовах шляхом проведення тематичних семінарів, психологічних тренінгів, консультування, майстер-класів тощо.

По-п’яте, це здійснення організаційно-методичного забезпечення підвищення батьківської майстерності з питань запобігання негативній соціалізації у родині.

Проте, у даному контексті для кожного педагога має бути головним і непохитним правило, яке полягає у допомозі осягнути дитині одне з найважливіших і найскладніших з усіх мистецтв – мистецтво життя. Дитина повинна сприйматися і розглядатися як мірило всіх речей.

Тому наостанок хочеться звернутися до трьох основних постулатів, сформульованих видатним педагогом Шалвою Амонашвілі, якими керуються вчителі нашої школи, визначивши провідним у своїй діяльності особистісно орієнтований підхід щодо здійснення превентивного виховання школярів:

Постулат 1. Дитина – явище в нашому земному житті, а не випадковість.Постулат 2. Дитина як явище несе в собі своє життєве завдання, життєву

місію, якій вона має служити.Постулат 3. Дитина – вище творіння Природи і Космосу і несе в собі їхні

риси – могутність і безмежність.Обравши для себе ці мудрі твердження як орієнтир, можна досягти

поставленої мети – виховання здорових, успішних і щасливих особистостей.

28

Бібліографія

1. Алексєєва В.І. Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти // Виховна робота в школі, 2009. - № 8. – 2-6 с.

2. Анікіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. – К.: Шкільний світ, 2005. – 24-25 с., 54 с.

3. Виховання у школі. // Упорядники В.Варава, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2003. – 7-10 с., 23-35 с.

4. Вплив анімаційних фільмів на розвиток психічних процесів дитини // Психолог, 2007 - №16.

5. Вплив реклами на людину: нариси // Психолог, 2007 - №30.6. Гіпнотичний вплив реклами // Психолог, 2007 - №40.7. Энциклопедия домашнего психолога/Автор-составитель О.Нагоркина. –

Саратов: Софит-Принт, м.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. – 540с.: ил.8. Жгут О.А., Маслова Л.А. Школа життєвої компетентності // Виховання

життєтворчості: моделі виховних систем (Упорядник Єрмаков І.Г.). – Харків: Основа, 2006. – 108-113 с.

9. Класні години з психологом / уклад. О.В.Скворчевська, О.С.Нурєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 240с.

10.Киричук В.О., Киричук В.В. Діагностично-проектуючий комплекс «Універсал».

11.Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. – Черкаси, 2007. – 13 с., 71-76с., 82 с., 86-89 с., 121-140 с.

12.Оржеховська В.М., Пилипенко О.І., Зінченко С.В. Педагогічна профілактика девіантної педагогіки неповнолітніх. Орієнтовна програма для системи післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007. – 37-38 с., 41-42 с.

13.Оржеховська В.М., Федорченко Т.Є. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх. Навчальний посібник. – Черкаси, 2008. – 140 с., 144 с., 151 с., 257 с., 260-261с.

14.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. Пособие: В2 кн. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384 с. : ил.

15.Сучасне телебачення та його вплив на внутрішній світ і поведінку людини // Психолог, 2007 - №16.

16.Фокіна Т.В. Правовий порадник для учнів, батьків, педагогів / виховна робота в школі. 2011. - №1. 8-13 с.

29

30