Освітянський вісник №23Освітянський вісник №23 2...

Освітянський вісник №23


2

Дорогі діти, вчителі, батьки!

Щиро вітаю всіх вас із

традиційним вересневим святом – Днем

знань.

1 вересня особливий день для кожної

людини. Це справжнє всенародне свято,

яке стосується не тільки учнів і педагогів,

а всіх, хто провів в країні

знань незабутні, щасливі роки дитинства і юності. Це роки, коли ми робимо

свої перші відкриття, знаходимо вірних друзів, визначаємо світоглядні

орієнтири на подальше життя.

Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття

нової і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень. У цей

святковий день від всієї душі бажаю усім учням успіхів у навчальному процесі,

гарних оцінок, цікавих занять, вірних товаришів. Нехай світлим, радісним і

плідним буде кожен ваш день, кожен крок. Ростіть здоровими, досягайте

високих результатів у навчанні, будьте активними у громадському житті.

Щира вдячність вам, дорогі педагоги, за самовіддану працю, за тепло

ваших сердець та ваш внесок у розвиток підростаючого покоління, за яким

стоїть майбутнє нашої держави. Натхнення Вам, миру і злагоди, мудрості і

терпіння в нелегкій справі навчання та виховання підростаючого покоління.

Зі святом вас усіх – із Днем знань. З початком нового навчального року!

З повагою начальник відділу освіти Михайло Кузьмич


3

УКРАЇНА

РОКИТНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВІДДІЛ ОСВІТИ вул. Незалежності, 13, смт. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, 34200,

e-mail: [email protected], тел. (03635) 2-11-04, 2-12-69, телефон/факс 2-11-04, код ЄДРПОУ 02145895

03.09.2015 р. № 1156 /01-28

Керівникам загальноосвітніх

навчених закладів

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»

структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади

за погодженням з місцевими органами управління освітою. Рекомендуємо

навчальні заняття організувати за семестровою системою: І семестр - з 1

вересня до 25 грудня, II семестр - з 11 січня до 27 травня.

Канікули рекомендуємо провести в такі терміни: осінні з 26 жовтня

до 1 листопада, зимові з 28 грудня до 10 січня, весняні з 21 до 27 березня.

Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій у 1-4

класах (30.05.2015 – 02.06.2015), навчальних екскурсій та практик у 5-8 класах

і 10 класах (30.05.2015 – 10.06.2015).

Терміни проведення державної підсумкової атестації, вручення документів

про освіту будуть повідомлені додатково.

Начальник відділу М.Кузьмич

mailto:[email protected]


4

Графік

методичних структур з педпрацівниками району в 2015-2016 н. р.

№

з/

п

Навчальний заклад 09

вересень

10

жовтень

11

листопад

12

грудень

01

січень

02

лютий

03

березень

04

квітень

05

травень

1. Березівський НВК

«ЗНЗ І-ІІІ ступенів -

ДНЗ»

М/о вч.

біології

М/о вч.

німец.мови

Тв. лабор.

ОЗОН

М/о вч. обр.

мист. та худ.

культ.

2. Біловізька ЗОШ І-ІІІ

ст.

ПДС ГПД

3. Більська ЗОШ І-ІІІ ст. СП ЗВР,

СП

керівників

шкільних

м/о

класних


4. Боровська ЗОШ І-ІІІ

ст.

ШМВ вч.

сусп.-

гуманіт.

циклу

М/о вч. 2 класу М/о вч.

математ.,

ШМВ фіз. та

мат.

5. Блажівська ЗОШ І-ІІІ

ст.

М/о вч.

хімії

ПДС


ШМВ сусп.-

гуманіт.

циклу

6. Вежицький НВК


ДНЗ»

М/о вч. історії

7. Глиннівський НВК


ДНЗ»

ТГ вч. укр.

мови

М/о вч. 2

класу


5

8. Дроздинський «ЗНЗ І-

ІІІ ступенів - ДНЗ»

М/о вч.

обр. мист.

та худ.

культ.

М/о вч. 1 класу,

ШМВ початкових

класів

М/о вч.

світової

літератури

9. Кисорицька ЗОШ І-ІІІ

ст.

М/о вч.

математи-

ки, ШМВ

фіз. та мат.

М/о вч. географії,

економіки

Майстер-

клас вч.

індивід.

навч.

10. Карпилівська ЗОШ І-

ІІІ ст.

СП вч. фізики М/о вч.

німец.

мови

М/о вч.

інформ. та

ШМВ

інформатики

11. Кам'янський НВК


ДНЗ»

12. Масевицька ЗОШ І-ІІІ

ст.

СП пед.-організ. Епізод

семінар

вч.

іклюзив.

навчан.

13. Переходицька ЗОШ І-

ІІІ ст.

14. Познанський НВК


ДНЗ»

15. Рокитнівський НВК

«Школа І ст.-гімназія»

Майстер-

клас

асистента

вчителя

ШМВ

іноземних

мов

М/о вч. світової

літератури

ШМВ

інформа-

тики

ШМПП

СП

СП вч. труд.

навчання

16. Рокитнівський НВК

«Школа І-ІІІ ст.-

ліцей»

ПДС заст. дир. з

НВР

ТГ вч.

укр. мови

СП заст.

з ВР, СП

керівни-

М/о вч.

захисту

Вітчиз-

ШМВ

іноземних

мов, м/о вч.


6

ків

шкільн.

м/о

класних

керівни-

ків

ни географії та

економіки

17. Рокитнівська ЗОШ І-

ІІІ ст.№3

М/о вч.

укр. мови

та літер.

СП вч. труд. навч. ШМВ

іноземних

мов

М/о

вч.фі-

зич.

культ.

СП педаг.-

організ.

18. Сновидовицька ЗОШ

І-ІІІ ст.

ПДС ГПД Тв.

лабор.

ОЗОН

М/о вч. англ.

мови

19. Старосільський НВК


ДНЗ»

20. Томашгородський

НВК «Школа І-ІІІст.-

ліцей»

М/о вч.

англ. мови

М/о вч.

1 класів,

ШМВ

поч.

класів

Епізодичний

семінар вч.

індив. Навч.

ТГ вч.

укр. мови

21. Томашгородська ЗОШ

№2 І-ІІІст.

М/о вч.

інформ.,

ШМВ

інформ.

М/о вч.

фізич.

культ.

М/о вч. укр.

мови та

літер.

22. Хмільська ЗОШ І-ІІІ

ст.

М/о вч.

захисту

Вітчизни

23. Будівська ЗОШ І-ІІст. ШРКК

24. Б.-Сновидовицька

ЗОШ І-ІІ ст.

М/о вч. 4

класів,

ШМВ


7

поч.класів

25. Дертівська ЗОШ І-ІІ

ст.

ШРКК Тв. лабор.

ОЗОН

26. Дубнівська ЗОШ І-ІІІ

ст.

27. Єльнівський «ЗНЗ І-ІІ

ступенів - ДНЗ»

СП вч.

фізики

28. Заболотська ЗОШ І-ІІ

ст.

М/о вч.

3 класів

29. Залавська ЗОШ І-ІІ ст.

30. Томашгородська ЗОШ

І-ІІст.№3

М/о вч. 3

класів

ШРКК

31. Купельська ЗОШ І-ІІ

ст.

М/о вч. 4

класів

М/о вч.

історії

32. Нетребська ЗОШ І-ІІ

ст.

33. Осницька ЗОШ І-ІІ ст.

34. Остківська ЗОШ І-ІІІ

ст.

ШМВ

сусп.-

гуманіт.

циклу

35. Обсицька ЗОШ І-ІІ ст.

36. Б.Кам’янська ЗОШ І

ст.

37. Грабунська ЗОШ І ст.

38. Лісовська ЗОШ І ст.

39. Мушнянська ЗОШ І

ст.

40. Олександрівська ЗОШ

І ст.


8

41. Стариківська ЗОШ І

ст.

42. БДМ ШМ пед.-

орган.

РР«Лідер»

СП ППСП; ШМ

ППСП; СП

кер.гурт.

ШМ пед.-

орган.

РР

«Лідер»

ШМ пед.-

орган.

РР «Лідер»

СП кер.

гурт.

РР «Лідер»

СП

ППСП,

ШМ

ППСП

43. ДЮСШ

44. Районний методичний

кабінет

ПДС керів.

(на базі

закл.

Костопіл.

р-ну)

Епізодич-

ний

семінар

вч.

екології

М/о

вч.біології

(заповідник)

М/о вч. хімії

(Кузне-

цовськ),

ПДС ЗДНВР

(на базі

закладів

Дубров.

р-ну)

Епізодич.

семінар

вч.

природоз

н. та

основ

здоров’я


9

УКРАЇНА

РОКИТНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

НАКАЗ 26.08.2015 смт. Рокитне №278

Про організацію науково-методичної

роботи з керівними та педагогічними

кадрами у 2015-2016 навчальному

році

На виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню

освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Національної

стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, рекомендацій

Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

перспективного плану роботи комунальної науково-методичної установи

«Рокитнівський районний методичний кабінет» Рокитнівської районної ради

на 2011-2015 роки, рекомендацій серпневої конференції освітян району, на

основі аналізу якісного складу педагогічних кадрів, підвищення їх

компетентності, широкого впровадження досягнень педагогічної науки та

досвіду, нових технологій, враховуючи діагностичний аналіз, з метою

підвищення кваліфікації і професійної майстерності керівних і педагогічних

кадрів у міжатестаційний період, у відповідності з Положенням про районний

методичний_кабінет

НАКАЗУЮ:

1. Продовжити роботу районного методичного кабінету, загальноосвітніх,

дошкільних і позашкільних навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році

на виконання ІV етапу науково-методичної проблемної теми «Інноваційні

підходи до конкурентоспроможної особистості в умовах компетентісно

зорієнтованої освіти».

2. Затвердити науково-методичну раду районного методичного кабінету

(додаток 1).


10

3. Затвердити структуру методичної роботи з керівними кадрами та

призначити керівників (додаток 2).

4. Затвердити структуру методичної роботи з педагогічними кадрами та

призначити керівників (додаток 3).

5. Забезпечити роботу районних базових навчальних закладів (додаток 4).

6. Затвердити відповідальними за організацію науково-методичної роботи з

педагогічними працівниками в навчальних закладах методистів районного

методичного кабінету (додаток 5).

7. Районному методичному кабінету (завідувач Сулковська Л.В.)

7.1. Забезпечити своєчасне проходження педагогічними працівниками курсів

підвищення кваліфікації відповідно до плану-графіка Рівненського обласного

інституту післядипломної педагогічної освіти, надавати допомогу у визначенні

теми та підготовці докурсових і післякурсових завдань, плануванні термінів

виконання цих завдань та форм їх узагальнення.

Згідно плану-графіку

7.2. Проводити групові та індивідуальні консультації, інструктивно-методичні

наради для різних категорій працівників згідно з планом роботи районного

методичного кабінету.

Упродовж 2015-2016 навчального року

7.3. Провести районний тур всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016»

(номінації: «Російська мова», «Англійська мова», «Біологія», «Етика»,

«Фізична культура») з метою вивчення, впровадження педагогічного досвіду та

матеріального стимулювання творчих педагогічних працівників. Здійснювати

науково – методичний супровід підготовки до участі у обласному турі

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2016».

Грудень-січень

7.4. Вивчати педагогічну діяльність в міжатестаційний період учителів, які

атестуються у 2016 році.

Листопад-лютий

7.5. Активізувати видавничу діяльність методистів районного методичного

кабінету та педагогічних працівників району.

Упродовж навчального року

7.6. Забезпечити проведення представницьких педагогічних заходів:

Районної педагогічної конференції серпень

Постійно-діючої виставки педагогічного досвіду

«Педагогічні сходинки освітян району»

жовтень-

квітень

Науково-методичної ради районного методичного кабінету травень


11

«Про підсумки ІV етапу науково-методичної проблемної

теми «Інноваційні підходи до конкурентоспроможної

особистості в умовах компетентісно зорієнтованої освіти»

Психолого-педагогічного семінару «Психологічна взаємодія

учасників навчально-виховного процесу – важлива умова

високої результативності навчання»

березень

Мікродослідження «Визначення творчого потенціалу

педагога»

грудень

Соціально-психологічного тренінгу професійного

самостановлення педагога

лютий

Методичного арсеналу учителя щодо створення моделі

професійно-педагогічної компетентності вчителя (вчителі-

методисти, старші учителі)

квітень

Районного конкурсу-ярмарку педагогічної творчості

за номінаціями: етика, біологія та екологія, хімія, трудове

навчання, образотворче мистецтво, музичне мистецтво,

фізична культура, основи здоров’я, практична психологія,

соціальна педагогіка.

лютий

Декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються

на присвоєння педагогічних звань «старший учитель»,

«вчитель-методист».

березень

Конкурсу « Класний керівник року – 2016» Квітень

Районного огляду-конкурсу соціально-педагогічних

виховних систем позашкільних навчальних закладів.

жовтень

Районний конкурс «Шукаємо молоді педагогічні таланти» лютий

8. Керівникам загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних

закладів:

8.1. Організувати методичну роботу з усіма категоріями педагогічних

працівників, виходячи з Національної доктрини освіти України, Законів

України «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про

позашкільну освіту», з урахуванням рекомендацій серпневої конференції

педагогічних працівників.

8.2. Забезпечити дієвість системи методичної роботи з педагогічними

кадрами, підвищення їх фахового рівня в міжатестаційний період


12

(організувати роботу окружних методичних підрозділів, стажування,

консультування, наставництво, взаємоаналіз відвіданих уроків).


8.3 Широко практикувати діагностику, моніторинг при вивченні стану

навчання, виховання та рівня навчальних досягнень учнів з базових дисциплін,

рівня фахової майстерності і компетентності кадрів, виявлення позитивного

досвіду обдарованих, талановитих дітей.


8.4. Визначити консультаційні методичні дні для педагогічних працівників з

метою забезпечення безперервної системи післядипломної педагогічної освіти:

понеділок вчителі іноземних мов, хімії, біології, суспільних дисциплін

вівторок керівники загальноосвітніх навчальних закладів, вчителі

зарубіжної літератури, української мови та літератури,

педагоги-організатори, бібліотекарі публічно-шкільних

бібліотек

середа заступники директорів з виховної роботи, вчителі музики,

образотворчого мистецтва, художньої культури, географії,

основ здоров’я, фізичної культури

четвер вчителі трудового навчання, захисту Вітчизни, керівники

гуртків та позашкільних установ, початкових класів, вихователі

груп продовженого дня, дошкільні працівники

п'ятниця заступники директорів з навчально-виховної роботи, вчителі

інформатики, математики, фізики, практичні психологи та

соціальні педагоги

9. Контроль за виконанням наказу покласти на завідувача комунальної науково-

методичної установи «Рокитнівський районний методичний кабінет»

Рокитнівської районної ради Сулковську Л.В.

Начальник відділу М. Кузьмич


13

Затверджено

наказ відділу освіти

райдержадміністрації

26.08. 2015 №278

Склад

науково-методичної ради районного методичного кабінету

Сулковська Л.В. голова ради, завідувач районного методичного

кабінету

Федорович Н.М. секретар ради, методист районного методичного

кабінету Богданець Т.М. член ради, методист районного методичного кабінету Гречко Т. М. член ради, завідувач ПМПК Дубовець Ж.Ф. член ради, методист районного методичного кабінету Помін О.С. член ради, методист районного методичного кабінету Маринич В.М. член ради, методист районного методичного кабінету Романчук І.М. член ради, методист районного методичного кабінету Стрілець В.Л. член ради методист районного методичного кабінету Черногор Н.С. член ради, методист районного методичного кабінету Ярвісалова О.Х. член ради, методист районного методичного кабінету Радіон Л.Р. член ради, заступник директора з навчально-виховної

роботи Рокитнівського навчально-виховного

комплексу «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Слесар Л.В. член ради, вчитель історії Рокитнівського навчально-

виховного комплексу «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Смик Л.М. член ради, директор Масевицької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів Осадча О.І. член ради, вчитель географії Рокитнівського

навчально-виховного комплексу «Школа І ступеня-

гімназія» Бабенко С.С. член ради, вихователь-методист Рокитнівського

дошкільного навчального закладу № 1 «Теремок»


14




26.08. 2015 №278

Структура методичної роботи з керівними кадрами

школа новопризначеного

керівника та резерву керівних

кадрів «Мій шанс»

(періодичність 3 рази в рік)

Сулковська Л.В., завідувач

районного методичного кабінету;

Попок С.К., директор

Томашгородської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №2;

постійно діючий семінар

керівників загальноосвітніх

навчальних закладів «Розвиток

управлінської компетентності

керівника сучасної школи»

(періодичність 2 рази в рік)



постійно діючий семінар

заступників директорів з

навчально-виховної роботи

«Підвищення професійної

компетентності заступника

директора в умовах модернізації

освіти» (періодичність 2 рази в

рік)



семінар-практикум заступників

директорів з виховної роботи

«Теоретико-методологічні і

практичні засади формування

патріотичних цінностей

особистості у навчально-

процесі» (періодичність 2 рази в

рік)

Карповець О.В., заступник директора

з виховної роботи Глиннівського

навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітній навчальний

заклад-дошкільний навчальний

заклад»;

семінар-практикум завідувачів

дошкільних навчальних закладів

та заступників підрозділів

навчально-виховних комплексів

«Управлінська діяльність

керівника» (періодичність 2 рази

Черногор Н.С., методист районного

методичного кабінету;


15

в рік)

творча група з реалізації

проблемної теми

Сулковська Л.В., завідувач районного


творча група заступників

директорів з виховної роботи

Євтушок В.П., Рокитнівський НВК

«Школа І-ІІІ ступенів –ліцей»;

інструктивно-методичні наради


навчально-виховної роботи

Сулковська Л.В., завідувач районного




виховної роботи

Федорович Н.М., методист районного



завідувачів дошкільних

навчальних закладів

Черногор Н.С., методист районного

методичного кабінету


16




26.08. 2015 №278

Структура методичної роботи з педагогічними кадрами

1. Районні методичні об'єднання (періодичність засідань 4 рази в рік):

вчителів української мови та

літератури, народознавства

Судік В.І., Рокитнівський навчально -

виховний комплекс «Школа І ступеня -

гімназія»;

вчителів суспільних дисциплін Бірюкова І.М., Рокитнівський навчально

- виховний комплекс «Школа І ступеня -

гімназія»;

вчителів зарубіжної літератури та

російської мови

Мальченко Г.К., Рокитнівський

навчально - виховний комплекс «Школа

І ступеня - гімназія»;

вчителів математики Прит Т.П., Томашгородська

загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3;

вчителів музичного мистецтва Васильченко Г.С., вчитель музичного

мистецтва Рокитнівського навчально-

виховного комплексу «Школа І ступеня

гімназія»;

вчителів образотворчого мистецтва

та художньої культури

Панько С.В., вчитель образотворчого

мистецтва, художньої культури

Кисорицької загальноосвітньої школи І-

ІІІ ступенів;

вчителів фізичної культури та

захисту Вітчизни

Мосаковський О.П., Рокитнівська

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3;

вчителів захисту Вітчизни Рябущиць Б.Г., Хмільська

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;

вчителів інформатики Голиш І.М., Рокитнівський навчально-

виховний комплекс «Школа І ступеня

гімназія»;

вчителів біології, природознавства Суханова Т.А., Рокитнівський

навчально-виховний комплекс «Школа І

ступеня гімназія»;

вчителів географії та економіки

Осадча О.І., Рокитнівський навчально-

виховний комплекс «Школа І ступеня -

гімназія»;

вчителів хімії

Крупеня О.В., Масевицька



17

вчителів 1-х класів

Прит Т.М., Томашгородський

навчально-виховний комплекс «Школа

І-ІІІ ступенів - ліцей»;


Шкоропад В.П., Рокитнівська


вчителів 3-х класів Козачок Г.С., Рокитнівська



Ничипорчук Л.В., Кисорицька


вчителів англійської мови

Кушнір В.І., Рокитнівський навчально-

виховний комплекс «Школа І-ІІІ

ступенів-ліцей»

вчителів німецької мови

Крук В.І., Боровська загальноосвітня

школи І-ІІІ ступенів

педагогів дошкільних закладів Бабенко С.С., Рокитнівський

дошкільний навчальний заклад №1

«Теремок»

2.Постійно діючі семінари (періодичність засідання 2 рази в рік):

вихователів груп продовженого дня Волошина А.Ю., Рокитнівський


І-ІІІ ступенів – ліцей»

3.Семінари - практикуми (періодичність засідання 2 рази в рік):

керівників гуртків Парчук Г.Є., методист районного

Будинку дітей та молоді;

класних керівників Григор’єва О.Т., Масевицька

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів І-ІІІ

ступенів;

педагогів-організаторів Парчук Г.Є., методист районного


практичних психологів та

соціальних педагогів

Басич І. М., практичний психолог

Рокитнівська загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів №3;

вчителів фізики Скачко І.В., Рокитнівський НВК «Школа

І ступеня-гімназія»;

трудового навчання (технологій) Маринич В.М., методист районного


епізодичний семінар вчителів основ

здоров’я, екології

Романчук І.М., методист районного


4. Школа педагогічного досвіду (періодичність засідання 3 рази в рік):

школа педагогічного досвіду Гончар С.І., Рокитнівський навчально-


18

вчителів фізичної культури

(технологій)

виховний комплекс «Школа І ступеня –

гімназія»;

5. Творчі групі (періодичність засідання 3 рази в рік):

вчителів трудового навчання

(технології)

Клімцов О.С., Томашгородська


вчителів української мови Любиш М. В., Рокитнівська


6. Творча лабораторія:

вчителів української мови та

літератури «ОЗОН»

Любиш М. В., Рокитнівська


7. Майстер-класи:

математика Нетрадиційні форми

проведення уроків як

один із засобів

підвищення інтересу

учнів до вивчення

математики

Прит Т.П.,

Томашгородська

загальноосвітня школа І-

ІІ ступенів №3;

інформатика Середовище візуального

програмування Delphi7

Голиш І.М.,

Рокитнівський

навчально-виховний

комплекс «Школа І

ступеня – гімназія»;

трудове навчання

(обслуговуюча праця)

Технологія пошиття

спідниці

Маринич В.М., методист

районного методичного

кабінету;


(обслуговуюча праця)

Оформлення 18орт фоліо

учнями 10-11 класів

Панько С.В., Кисорицька



фізична культура Сучасні підходи до

викладання уроків

фізичної культури

Огороднік О.П.,

Масевицька



фізична культура Формування здорового

способу життя на уроках


Андріяшев В.Т.,



ІІ ступенів №3;

керівники гуртків Технологія виготовлення

українського сувеніру

Павлушенко Ю.Ю.,

Боровська



19


керівники гуртків Технологія виготовлення

найпростішого

повітряного змія

Волевач С.М., керівник

гуртка Будинку дітей та

молоді;

дошкільна освіта Педагогічна майстерня

ДНЗ – методичний

кабінет

Бабенко С.С.,


дошкільний навчальний

заклад №1«Теремок»;

дошкільна освіта Формування

мовленнєвого розвитку

дошкільнят

Ничипорчук Т.І.,



заклад №5 «Золотий

ключик»;

дошкільна освіта Всебічний розвиток

дошкільнят засобами

образотворчого

мистецтва

Гончар Т.М.,



заклад №2 «Струмочок»;

зарубіжна література Використання

інтерактивних

технологій на уроках

зарубіжної літератури

Колодич О.С.,

Блажівська



українська мова Навчання за різними

видами мовленнєвої

діяльності як один із

пріоритетних напрямків

перебудови технологій

навчання мови

Панько Т.П.,



комплекс «Школа І

ступеня – гімназія»;

8. Школи молодого вчителя (періодичність засідання 3 рази в рік):

інформатики

Самойлов С.О., Рокитнівський


І-ІІІ ступенів-ліцей»;

математики та фізики Жеган В.В., Рокитнівський навчально-


ступенів-ліцей»;

педагогів-організаторів Парчук Г.Є., методист районного


керівника гуртка Парчук Г.Є., методист районного


класного керівника Кушнір О.П., заступник з ВР

Рокитнівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №3;

вихователя Черногор Н.С., методист районного


20


початкових класів Лук’янчук Н.В., Рокитнівський


І ступеня – гімназія»;

практичного психолога та соціального

педагога

Березинська В.Ф., Рокитнівський


І ступеня – гімназія»;

суспільно-гуманітарного циклу Щерба В.М., вчитель української мови

та літератури Томашго-родської

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

№3; Євпат В.Г., вчитель історії та

правознавства Кисорицької

загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів;

природничих дисциплін Сахневич Л.М., Осницька

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів;

9. Авторські майстерні:

математика Використання

інформаційних

технологій в

навчально-виховному

процесі з математики

Вишинська Л.С.,

Рокитнівський навчально-

виховний комплекс «Школа І

ступеня-гімназія»;

інформатика Робота в середовищі

табличного процесора

Excel

Голиш І.М., Рокитнівський


комплекс «Школа І ступеня-

гімназія»;

дошкільне виховання Розвиток творчого

потенціалу педагогів

шляхом використання

активних та

інтерактивних форм

роботи

Сахневич Л.І.,

Томашгородський


заклад «Журавлик»;

фізична культура Використання та

розвиток творчого та

фізичного потенціалу

учнів у грі «Козацький

гарт»

Огороднік О.П., Масевицька

загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів;

фізична культура Розвиток фізичних та

моральних якостей

учнів на уроках


Торчинська Р.С.,



комплекс «Школа І-ІІІ


21




Робота з учнями на

уроках трудового

навчання (технологій)

Клімцов О.С.,


загальноосвітня школа І-ІІ




Розвиток креативності

учнів на уроках

трудового навчання


Дем’янчук Г.П., Рокитнівська

загальноосвітня школа І-ІІІ


хімія Роль самостійної

роботи на уроках хімії

Кузьмич Л.І.,



комплекс «Школа І-ІІІ



22




26.08. 2015 №278

Мережа базових навчальних закладів

«Художньо-естетичне виховання дітей

дошкільного віку»

Томашгородський дошкільний

навчальний заклад «Сонечко»;

«Організація початкового навчання.

Впровадження інноваційних

технологій в управлінні та організації

навчально-виховного процесу в

початкових класах»

Рокитнівська загальноосвітня школа І-

ІІІ ступенів №3;

«Розвиток патріотичного виховання на

уроках української літератури»



«Втілення компетентнісно-

орієнтованої моделі навчання в

практику іншомовної освіти»

Рокитнівський навчально-виховний

комплекс «Школа І ступеня-гімназія»;

«Організація методичної роботи з

педагогічними кадрами»


комплекс «Школа І-ІП ступенів-

ліцей»;

«Управлінська діяльність та

внутрішньошкільна методична

робота»

Масевицька загальноосвітня школа І-


«Організація туристсько-краєзнавчої

та екологічної роботи»


комплекс «Школа І-ІІІ ступенів-

ліцей»;

«Робота з обдарованими учнями та

індивідуальна робота з математики»

Кисорицька загальноосвітня школа І-


«Формування в учнів свідомої

орієнтації на здоровий спосіб життя»



«Система формування національно-

патріотичного виховання учнівської

молоді»


комплекс «Школа І-ІІІ ступенів-

ліцей»;

«Психолого-педагогічні основи

профорієнтації в старшій школі»



«Організація фізкультурно-оздоровчої

роботи»

Томашгородський навчально-



«Художня обробка деревини» Томашгородська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №2;

«Пошиття швейних виробів» Рокитнівська загальноосвітня школа І-


23


«Розвиток лідерського потенціалу

учнівської молоді, формування

соціальної та життєвої компетентності

особистості»

Районний Будинок дітей та молоді;

«Формування інформаційної культури

та інформаційної компетентності учнів

та педагогічних працівників»


комплекс «Школа І ступеня-гімназія».


24




26.08. 2015 №278

відповідальні за організацію науково-методичної роботи

з педагогічними працівниками в навчальних закладах

1. Рокитнівський освітній округ №1 Л.Сулковська, Н.Черногор

2. Рокитнівський освітній округ №2 Ж.Дубовець

3. Томашгородський освітній округ Т.Богданець

4. Карпилівський освітній округ В.Стрілець

5. Сновидовицький освітній округ І.Романчук

6. Кам’янський освітній округ О.Помін

7. Блажівський освітній округ В.Маринич

8. Глинівський освітній округ Т.Гречко

9. Березівський освітній округ О.Ярвісалова

10. Старосільський освітній округ Н.Федорович


25

Організація роботи з реалізації науково-методичної

теми у дошкільних навчальних закладах

(методичні рекомендації для завідувачів та методистів ДНЗ) Н.Черногор, методист РМК

1. Робота педагогічного колективу над опрацюванням

науково-методичної проблеми ДНЗ

Однією з важливих колективних форм методичної роботи педагогічних

колективів є робота над єдиною науково-методичною проблемо (НМП). За

умови правильного добору загальної НМП та цілеспрямованої роботи

педагогічного колективу ДНЗ щодо її реалізації НМП діє організуюче, робить

цілісним увесь комплекс форм методичної роботи, є свого роду системо

утворюючим фактором, одним з головних показників результативності роботи

педколективу ДНЗ. Результативне опрацювання НМП дозволяє якісно

здійснювати освітньовиховний процес, творчо працювати, виховувати творчу

особистість вихованця, досягати вагомих успіхів в навчально-виховному

процесі.

При виборі НМП треба мати на увазі, що вона має бути цікавою і

посильною для опрацювання, а головне – корисною кожному конкретному

педагогу в конкретному ДНЗ.

Обираючи тематику НМП слід керуватися такими критеріями:

1. Вона має бути:

- актуальною, тобто сучасною і своєчасною;

- нестандартною (цікавою);

- перспективною, тобто працювати на майбутнє і відповідати вимогам

наступництва;

- практично вагомою і мати на меті розв’язання певних досягнень

педагогічної науки та формування в педагогів ДНЗ установки на їх

реалізацію.

Вибір науково-методичної проблеми ДНЗ повинен, перш за все, бути

пов’язаний з аналізом роботи педколективу ДНЗ за певний проміжок часу (3

або 5 років, впродовж яких опрацьовувалась попередня НМП). Радимо виділити

на основі аналізу роботи ДНЗ і залежно від поставленої мети кілька

найважливіших напрямків підвищення результативності навчально-виховного

процесу та запропонувати педагогам вибрати за принципом значущості три

проблемні теми із запропонованих:

- Сучасне заняття в контексті особистісно-орієнтованої освіти.

- Ситуація успіху як засіб розвитку особистості дитини.


26

- Стимулювання пізнавальної діяльності як засіб саморозвитку і

самореалізації особистості в освітньому процесі.

- Сучасні методи організації навчально-пізнавальної діяльності.

- Диференціація навчально-виховного процесу – шлях до гуманізації

освіти.

- Розвиток творчих здібностей дітей на основі впровадження нових

педагогічних технологій навчання.

- Активні методи та інтерактивні технології навчання як засіб розвитку

творчого потенціалу вихованця.

- Розвиток особистості дитини через індивідуалізацію навчального

процесу.

- Розвиток творчих здібностей дітей на основі використання нестандартних

форм організації інтелектуально-пізнавальної діяльності дітей.

- Активізація розумової та пізнавальної активності, самостійності дітей в

навчально-виховному процесі, розвиток їхніх індивідуальних здібностей.

За підсумками процедури вибору вихователями НМП слід визначити

найбільш значущу для всього педагогічного колективу проблему.

Також при виборі НМП слід звернутись до педагогічних газет, журналів

“Дошкільне виховання”, ''Дошкільний навчальний заклад'', „Директор школи”,

“Вихователь-методист РМК”, предметних методичних журналів, творчо

запозичувати досвід колег тощо.

Обрана науково-методична проблема обов’язково має бути уточнена і

скоректована відповідно до директивних і нормативних документів,

затверджена педагогічною радою навчального закладу, після чого стає для всіх

педагогів пріоритетною.

Далі розробляється перспективний план реалізації НМП в навчально-

виховному процесі, в якому мають бути відображені:

- форми, методи, прийоми реалізації НМП;

- роль педрад, МО , творчих груп інших форм методичної роботи;

- проведення таких форм роботи, як семінари-практикуми, круглі столи,

конференції, творчі майстерні тощо;

- збір інформації, контроль, аналіз, корекція роботи педколективу з НМП;

- науково-теоретичні концепції, на снові яких буде розроблено НМП;

- рівень методичної і матеріальної бази, необхідний для реалізації НМП.

З урахуванням розробки НМП складають річний план роботи ДНЗ, план

методичної ради, МО, розробляють тематику педрад, нарад при завідувачеві,

творчих груп, методичних оперативок тощо.

Перспективний план роботи педколективу ДНЗ по реалізації НМП має

включати в себе такі етапи:

1. підготовчий етап – попередня підготовка до опрацювання НМП;

2. теоретичний етап – має на меті забезпечення теоретичної та

психологічної готовності педагогів до впровадження в практику

роботи нової НМП;


27

3. етап апробації – має забезпечити науково-методичне освоєння

проблеми, формування передового педагогічного досвіду на основі

результатів наукових досліджень з обраної проблеми;

4. етап впровадження – впровадження в практику роботи педагогів ДНЗ

нового змісту педагогічної діяльності;

5. аналітичний етап – аналіз результатів НМП, підбиття підсумків роботи

над науково-методичною проблемою, проведення педагогічних

читань, науково-практичних конференцій.

При розробці перспективного плану науково-методичної проблеми

радимо скористатись алгоритмом роботи над науково-методичною темою

(проблемою) в ДНЗ (додаток), творчо опрацювавши його, наповнивши

конкретним змістом, виходячи з аналізу діяльності педагогічного колективу

Вашого ДНЗ, якісного складу педпрацівників, конкретних умов Вашого

навчального закладу, цілей та завдань, які стоять перед колективом ДНЗ.

2. Робота над науково-методичною темою в ДНЗ

(алгоритм)

І. Підготовчий етап.

ЗАВДАННЯ: визначити шляхи вирішення протиріч між реальним та

необхідним рівнем підготовки педагогів для вирішення проблеми.

ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ:

1. Аналіз нормативних документів.

2. Вивчення науково-методичної літератури по даній проблемі.

3. Вивчення досвіду з даної проблеми.

4. Підготовка матеріалів для ознайомлення педагогів.

5. Визначення форм роботи (творчі групи, обговорення за круглим столом,

педагогічні читання).

6. Розробка плану роботи над проблемною темою і затвердження на

засіданні педагогічної ради.

ІІ. Теоретичний етап.

ЗАВДАННЯ: ознайомити з теоретичними засадами методичної проблеми.


1. Вивчення методичних основ методичної проблеми.

2. Оволодіння понятійним апаратом.

3. Проектування технологій (розробка критеріїв і показників

результативності даної теми).

ФОРМИ РОБОТИ: психолого-педагогічний семінар

тренінгові вправи

круглі столи

робота МО.

РЕЗУЛЬТАТ: педагогічний колектив повинен засвоїти всі поняття, чітко

уявляти об’єкт, зміст дослідження.

ІІІ. Етап апробації

МЕТА: науково-методичне освоєння теми.


28


1. Теоретичне освоєння проблеми, питань, які викликають ускладнення

2. Методичне обґрунтування технології освіти і виховання.

3. Розробка аналізу і самоаналізу.

ФОРМИ РОБОТИ: семінари

практикуми

відкриті заняття

круглі столи.

РЕЗУЛЬТАТ: наявність чітких уявлень і готовність більшості педагогів

реалізувати на практиці зміст теми.

ІУ. Етап впровадження.

МЕТА: впровадження в практику роботи нового змісту педагогічної діяльності.


1. Реалізація на практиці нового змісту освітньої діяльності.

2. Корективи.

3. Вивчення освітніх результатів учнів.

ФОРМИ РОБОТИ: семінари

практикуми

методичні декади

методичні об’єднання

РЕЗУЛЬТАТ: необхідний рівень професійної компетенції з даної проблеми

(дані внутрішнього контролю).

У.Аналітичний етап

МЕТА: вивчення результатів реалізації проблемної теми.


1. Аналіз педагогічної діяльності у спектрі даної теми.

2. Виявлення протиріч між результатами роботи педагогів і діяльності ДНЗ.

3. Вивчення завдань і шляхів рішення протиріч.

РЕЗУЛЬТАТ: визначення нової проблемної теми.

Використана література :

1. Жерносек, І. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних

загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях: [Текст] Монографія / Жерносек І. —

К., — 2001.— 204 с.

2. Кабан, Л. Методичні рекомендації щодо заповнення картки інноваційної

діяльності [Текст] Кабан Л. /Інформаційно-методичний збірник. — 2005. — №

6. — С. 57-62.

3. Крутій, К. Управлінська діяльність у системі дошкільної освіти: теорія та


29

практика /Упорядник К. Л. Крутій, О. М. Байєр, З. П. Дорошенко. —

Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. — С. 218.

4. Северин, О. Як працювати над науково-методичною проблемою

[Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://osvita.ua/school/manage/general/32812/. Назва з екрану.


30

Додаток до наказу МОН

України від 16.06.2015

року № 641

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх

навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції

гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності

набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості

загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції

тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком

становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе

відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,

демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну

безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню

громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен

Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного

дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання

загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради

досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних

заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій

історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення

базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного

режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні

вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у

ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили

значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу

спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат

бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з

даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які

цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту

навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним

ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці,

мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи,

національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є

стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги


31

до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора,

Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну

самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних

цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею,

усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції;

вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і

пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення

військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту

Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої

особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння

українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у

виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на

формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки,

виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка

передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів,

засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи

виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що

40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини

здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному

конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до

особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних

особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на

становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади

та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї

покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки

творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно

модернізувати систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного

мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір,

який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту,

до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-

зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею

користування;


32

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і

самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери

саме на основі української мови;

- через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до

різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і

літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку

роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до

культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників

різних національностей за участю психологів, істориків, працівників

кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з

органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у

дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння

жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо

національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів

здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом

внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення

належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в

позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель-учень", "учень-

учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями;

створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини

пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя

міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї

країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як

ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і

спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей,

дотримання соціальних норм і правил.

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови

здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час

вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на

багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою,

пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У

3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення

незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.


33

Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення

молодших школярів українськими формами звертання та формулами

мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул,

показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах

варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису

назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та

інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного

виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і

неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та

її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей,

спортсменів, акторів, артистів тощо).

Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання

малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв,

народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок,

колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто

пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про

мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до

них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мови створює

можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального

змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших

школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних

традицій і символів українського народу, повагу до людей інших

національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей

України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови

та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація

про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових

текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів

патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які

прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в

зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у

початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного

користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а

також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.

Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: «Свято

рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається

опосередковано, через умову математичної задачі.


34

На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову

через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову.

Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості

молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є

формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей:

патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо

матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини

свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої,

соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу,

речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів,

поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету

реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють

переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для

вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом

опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина»,

«Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення

необхідності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння

моделей поведінки, які відповідають законодавству України, враховують

інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між

людьми;

оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає

вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги громадянських

вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

На уроках «Природознавства» виховні цілі пов’язані з ознайомленням з

традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до

рідного краю, Батьківщини.

На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними

народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки

різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

На уроках «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути

красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні

особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність,

спільне і відмінне в музиці різних народів.

Головним завданням курсу «Образотворче мистецтво» є формування у

молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської

свідомості.


35

Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості

«Слава українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж Україна» та

ін.

Для ефективного формування національного виховання учнів

початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру;

застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час

емоційно-естетичного фону; створення ситуацій емоційного переживання

учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями,

усвідомлення знань про національну українську культуру, орієнтація дитини

на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних

цінностей у родині та в школі.

Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі:

зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю

дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії.

Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо,

Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити

тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому

роду немає переводу» і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів,

організувати написання листів та малюнків воїнам АТО.

Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних

традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів,

звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то

найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра,

сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-

мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда,

тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення

альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація,

розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-

рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з

мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання,

козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису

класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Українська мова і література

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є

важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним

кодом нації.

Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно

свідомої, духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань є формування

духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень.

Велике значення на уроках української мови (особливо в 5-9 класах) має

послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний


36

досвід минулих поколінь: лелека, калина, кладка, чорнобривці, вишиваний

рушник і под. Саме вони сприяють формуванню національної картини світу

наших учнів, закорінюють нові покоління в ґрунт духовності. Збагачення

учнівського словника колоритними фразеологічними одиницями, що витворені

попередніми поколіннями, позитивно позначатиметься на розвиткові образного

мислення, розумінні ментальності свого народу: або пан, або пропав; у степу і

хрущ м’ясо; береженого Бог береже, а козака – шабля; де два козаки, там три

гетьмани і под. Тому радимо на кожному уроці збагачувати словник учнів

щонайменше однією такою ідіомою. Важливо навчати любові до рідної мови не

деклараціями, а вишуканими зразками української мови – багатої і гнучкої в

передаванні найтонших відчуттів людини (мова творів Л. Костенко, В.

Симоненка, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка).

Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу

неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних

ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби учні сприймали

українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба

широко й системно демонструвати повнокровність і спроможність нашої мови

в усіх сферах життя. Для реалізації цього завдання слід добирати дидактичний

матеріал різних тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет,

салон краси, одяг, здоров’я, спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо.

Використання сучасних текстів у шкільних підручниках української мови

сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей і

спроможності сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива

для формування мовної особистості, тому доцільно широко використовувати,

крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного життя для

опанування мовних явищ.

Метою української літератури є виховання національно свідомого

громадянина України, формування й утвердження гуманістичного світогляду

особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

З огляду на національно-патріотичний аспект у навчанні української

літератури зробимо окремі акценти на змістових і дидактичних складниках.

5-8 класи. Під час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок,

календарно-обрядових й історичних пісень (фольклорних творів) варто

звертати увагу на те, що їхні герої – це позитивні й негативні моделі наших

пращурів-українців: світлі персонажі Сварог, Берегиня, Білобог

протиставляються темним силам Чорнобогові і ящерам. Розмова про героїчні

вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чітке розуміння

наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному житті: справжні

герої жили не лише в минулому, вони були в нашій недавній історії, є і серед

нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично сильних людей.

Аналіз сюжетів народних творів має сприяти формуванню в учнів морально-

етичних цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною

історією. Вивчаючи літописні оповідання в сучасних перекладах В. Близнеця,


37

драматичний твір О. Олеся “Ярослав Мудрий”, обов’язково треба унаочнювати

виклад літературно-історичного матеріалу через демонстрацію архітектурних

пам’яток, які є найкращим свідченням високої обдарованості наших предків:

зображення Києво-Печерської лаври, Софії Київської, Золотих воріт,

пам’ятників засновникам Києва, княгині Ользі, Ярославові Мудрому і под.

Ознайомлюючи учнів із життям і творчістю Т. Шевченка, педагог може

розповідати не лише про важке дитинство поета, а висвітлювати його

талановитість, багату фантазію, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпів,

що підпирають небо; відгуки батька про незвичайного сина, багатий світ

українських традицій і звичаїв, у якому зростав майбутній поет), робити акцент

на красі українських пейзажів і споконвічного прагнення наших пращурів жити

в гармонії з рідною природою (“Садок вишневий коло хати”, “За сонцем

хмаронька пливе...”). Розповідь про життя Лесі Українки та її поезії (“Як

дитиною, бувало...”, “Давня казка” та ін.) варто робити в позитивістському

ключі: людина – сильна особистість; будь-які труднощі загартовують людину;

мужність і оптимізм завжди перемагають зло й несправедливість. Узагалі,

бесіди про минуле нашого народу треба проводити в оптимістичному аспекті,

наголошувати на світлих сторінках української історії, а про труднощі варто

говорити як про чинники, які робили нас, українців, сильнішими й

досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме в учнів любов і повагу до

рідної землі, вироблятиме стійкий імунітет до негативних викликів сучасного

суспільства. Ні в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних творів

у формуванні сильної особистості: співомовки С. Руданського, гуморески П.

Глазового, байки Л. Глібова мають переконувати учнів у тому, що вміти

сміятися із себе – це риса сильної людини, почуття гумору – ознака духовно

здорової особистості як у минулому (гумор козаків у співомовках С.

Руданського), так і сьогодні ( “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка). Важливим

складником національного виховання є культивація таких важливих концептів,

як “Україна”, “мати”, “хата”, “лелека”, “вишиваний рушник” і под. Саме вони

міцною ниткою духовності прив’язують людину до свого дому, стежки, до

близької чи рідної людини, а саме на них тримається сучасний світ із його

труднощами й викликами, саме вони цементують свідому особистість з багатим

духовним світом. Тому вивчення таких творів, як “Лебеді материнства” В.

Симоненка, “Любіть Україну” В. Сосюри, “Дорогою ціною” М. Коцюбинського

має бути не декларативним, а глибоко змістовним, із розкриттям символів, із

застосуванням особистісно орієнтованих підходів, із проекціями в сучасне

життя.

9-11 класи. Починаючи з 9 класу, учні вивчають системний курс

літератури за хронологічним і мистецько-стильовим принципами. Повноцінно і

якісно виконати це завдання можна лише розглядаючи наші мистецькі явища в

міжнаціональному й світовому контекстах. Саме національна ідентифікація й

усвідомлення себе українцем – представником одного з давніх і культурних

народів світу – відбувається під час вивчення літератури бароко, поеми


38

“Енеїда” І. Котляревського, поеми “Гайдамаки” Т. Шевченка, повісті “Облога

Буші” М. Старицького, новели “Intermezzo” М. Коцюбинського, новели “За

мить щастя” О.Гончара, роману “Диво” П. Загребельного.

Глибокий аналіз подій, учинків героїв названих творів сприятиме

формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці,

як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи

загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю

художніми шедеврами. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме

гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість. З огляду

на це вчителі-філологи мають на високому професійному рівні переконливо

продемонструвати мистецькі переваги кожного художнього твору, які вивчають

у 9-11 класах. Осягнення літературної спадщини буде повноцінним лише за

активного навчання, яке можна зреалізувати через застосування особистісно

орієнтованого підходу в навчанні, проблемно-пошукового методу,

використання проектної технології тощо. Словесник має приділяти велику

увагу мистецькому контексту (живопис, архітектура, скульптура, музика) й

міжпредметним зв’язкам (іноземні мови, зарубіжна література, історія України,

всесвітня історія) з метою успішної реалізації завдань національного

патріотичного виховання на уроках української літератури в старших класах.

Як можна повноцінно осягнути сутність імпресіоністичної манери письма

(твори М. Коцюбинського, В. Винниченка, Григорія Косинки, Миколи

Хвильового, К. Гамсуна) без аналізу цієї стильової течії в живопису (роботи В.

Ван Гога, К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега, О. Мурашка). Вивчення художніх

творів у тісних зв’язках зі світовим мистецтвом і історією сприятиме

усвідомленню українця як повноцінної особистості з багатим духовним світом і

неповторним колоритом.

Нині відбувається активний процес дослідження творчості митців, чиї

імена були безпідставно забуті ,визначається їхнє місце в літературі свого часу і

в духовній скарбниці сучасності. У цих дослідженнях й оцінці допомагають

нам «Історія українського письменства» Сергія Єфремова, «Історія української

літератури» Дмитра Чижевського, літературознавчі праці Михайла

Грушевського, Григорія Костюка, Михайла Возняка та інших.

Учитель має продумати систему роботи над формуванням національно-

патріотичної вихованості учнів упродовж вивчення поетичних, прозових і

драматичних творів художньої літератури.

Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання

під час вивчення творів Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Барки, У. Самчука, Т.

Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара,О.Довженка, П. Загребельного,

В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників передбачає

виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття

національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів і

дочок України,шанобливе ставлення до культур усіх народів світу,

відповідальність кожного за долю нації.


39

В основу системи патріотичного виховання на уроках української

літератури потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його споконвічне

прагнення розбудовувати Українську державу. Творчі зусилля кожного вчителя

мають бути спрямовані на те, щоб підвищити виховний рівень сучасного уроку

та його творчий потенціал, створити оптимальні можливості для розвитку

самостійного творчого мислення учнів, активізації їхньої пізнавальної

діяльності,формування патріотичних почуттів під час вивчення літератури.

Тому національно-патріотичне виховання на уроках літератури має

здійснюватися на основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна

чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження;

їхньої системності, де домінантою є настанови до національного відродження.

Якісна зміна у викладанні української літератури сприятиме становленню і

розвитку насамперед національно свідомої особистості, бо в почуттях і

характерах учнівської молоді домінуватиме не космополітизм, а український

патріотизм, бажання жити і працювати задля розквіту Української держави.

Однією із центральних проблем у творчості вітчизняних письменників є

збереження національних культурних цінностей Образи рідного слова,

(О.Олесь «О слово рідне…»), собору (О.Гончар «Собор» ), червоної калини (

В.Стус « Ярій, душе» ), які символізують духовні набутки народу, порівняння

мови з хлібом (Л.Костенко «Біль єдиної зброї»), що підносить національно-

мовну проблему до рівня найвищих життєвих проблем, протиставляється

картинам нищення культурних надбань українців, у відтворенні яких головну

роль відіграють образи з негативним емоційним зарядом: Мина Мазайло,його

дружина і дочка, тьотя Мотя ( М.Куліш «Мина Мазайло»), Володька Лобода

(О.Гончар «Собор»), біла стужа, чорні води ( В.Стус «Ярій, душе…»). Ці образи

уособлюють тих, хто втілює в життя антинаціональну політику або є прикладом

духовної аморфності. Про таке психологічне явище, як розбрат між різними

частинами українського народу,нехтування загальнолюдськими та народними

морально-етичними нормами, що значно знижувало шанси національного

відродження України, говоримо при вивченні оповідання М.Хвильового

«Мати»,роману Ю.Яновського «Вершники» (новела «Подвійне коло»), вірша

В. Стуса «За літописом Самовидця». Засобами літератури повинні формуватися

складники патріотичної вихованості, які ґрунтуються на життєвих стереотипах

українського народу і узгоджуються з народними уявленнями про високі

виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають

національний менталітет. Щоб художні твори посіли належне місце у

формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках

української літератури необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть

розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у

творі,проводити аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробуджувати

національну свідомість.


40

Зарубіжна література

У програмі із зарубіжної літератури збережено її європейський та

український вектори. Це чітко прослідковується в її культурологічній,

компаративній лініях.

Одним із завдань зарубіжної літератури виховання любові до української

мови і літератури як органічної частки світової культури, прагнення до

збереження рідної мови національних традицій і цінностей.

Під час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах

необхідно звертати увагу учнів на майстерність художніх перекладів, барви

української мови, розповідаючи про національні традиції, образи, звичаї

українського народу, що знайшли відбиток у творах, наприклад:

повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» чи повісті В.Короленка «Сліпий

музикант».

Крім того, важливо акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості

митців зарубіжної літератури: А.Чехова, В.Короленка, А.Міцкевича,

М.Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж.Олдріджа тощо. Вчитель має

показати учням особливості втілення української теми в їхніх творах.

Інформувати про літературні музеї України та інших країн, здобутки

українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство

української мови й літератури на тлі світової культури. При цьому ефективною

буде дослідницька робота учнів, використання методу проектів.

Це сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними

національних цінностей та необхідності їх збереження в умовах глобалізації

світу.

Іноземні мови

Комунікативна спрямованість іноземних мов надає вчителю широкі

можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих

моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як

важлива стійка характеристика людини, що виражається в її світогляді,

моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня

засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає

різні його етапи.

Початкова школа. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних

почуттів до своєї сім’ї; матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.

Провідною темою у вивченні іноземної мови у початковій школі є, безумовно,

тема «Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і

родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми «Свята і традиції», молодших

школярів слід ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається.

Знання, які учні отримують на уроках іноземної мови мають подаватися через

призму знань, сформованих в процесі оволодіння рідною культурою. Тому,

знайомлячись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, необхідно

обговорити сімейні традиції, традиції святкування у власній родині та у

дитячому колективі, в якому перебувають діти.


41

При вивченні теми «Помешкання» (4 клас) – звернути увагу учнів на будинки в

українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги

до домівок батьків і дідів. При вивченні теми «Погода» учням можна дати

завдання намалювати карту України і порівняти погоду з мовою країни, яка

вивчається.

Основна школа. Це час для виховання любові до своєї малої батьківщини –

села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.

В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає

можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами інтернету чи проектної

діяльності, в ході яких відбувається самоідентифікація маленького українця.

Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості

розвитку уміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн.

В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів

розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята,

столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам’ятки

культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо. Широко

застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси

тощо.

Для учнів середньої школи завдання стають складнішими і відповіді на

питання, вимагають певної аргументації. Тому при вивченні теми «Подорож»

учням можна запропонувати екскурсії у фортецю Хотин, Подорож у Карпати.

При вивченні теми «Україна» учні повинні презентувати столицю з метою

заохотити іноземних туристів приїхати у Київ. У цьому ж розділі учні вивчають

матеріал про Україну та її історичні і пам’ятні місця, описують світлини

мальовничих куточків нашої Батьківщини. Виховують почуття патріотизму і

матеріали про народні свята (Різдво в Україні, колядки, щедрівки, фото з

державною символікою під час святкування Дня Незалежності 24 серпня).

У 6-му класі слід звернути увагу на розповіді про відомих сучасних

українських співаків (Руслана, Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на

особливості відпочинку у Карпатах і на Півдні України; на тему місто: Київ,

вулиця Грушевського, Європейська площа, Володимирська Гірка, легенда про

заснування м. Києва, карта столиці України .

У 7 класі варто більш широко висвітлити теми: «Подорож»: діалоги про

Україну; «Дозвілля»; «Туризм» додати тексти про переваги зеленого туризму

у регіоні Карпат додати текст про національні парки України;

У 8 класі у темі «Місто»: учням варто запропонувати розповідь про 7

чудес України та проаналізувати фото Кам’янець-Подільського чи фортеці

Хотин; розповісти про народні звичаї та традиції, характерні для певного

регіону; бажано організувати дискусійний клуб на тему «що ви можете

запропонувати місцевій владі, щоб відродити древні традиції наших предків,

символи України».

Старша школа. Це час на формування власне патріотизму, виховання любові

до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння презентувати свою країну у


42

світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності,

національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними

ровесниками та гостями набуваються засобами активізації отриманих у

попередні роки навичок та умінь за допомогою рольових ігор, творчих

проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів і

т.п. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є

чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають

використання інтерактивних технологій, націлених на практичне застосування

українознавчої інформації, на проведення соціокультурних паралелей, на

виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними

партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою

Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

Мови і літератури національних меншин

На сучасному етапі становлення української державності побудова нового

громадянського суспільства та його інтеграція в європейське і світове

співтовариство є пріоритетними завданнями України. Становлення

українського народу як єдиної політичної нації має стати об'єднуючою ідеєю

формування сучасної багатонаціональної полікультурної держави, в якій тісно

переплетені культури багатьох народів, їх мови, традиції та звичаї.

Життєві реалії акцентують увагу на принципах рівноправного

співіснування різних форм культурного життя національних меншин України,

на загальнолюдських цінностях, що виховують у суспільстві толерантність,

повагу до інших поглядів, культур, релігій, уміння спілкуватися й адаптуватися

в полікультурному середовищі. Саме тому сьогодні набувають особливої

гостроти та надзвичайної важливості питання надання широких можливостей

представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, мови, культури,

формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-

культурної спадщини – здатність пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з

них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська

незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян.

Сучасна освіта потребує зростання ролі вчителя мови та літератури як

посередника між культурами різних етносів, які населяють Україну, його

активній участі у формуванні культури міжнаціонального спілкування та

розвитку національної самосвідомості, у відродженні принципів патріотичного

виховання.

Патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно,

щоб усі діти стали національно свідомими громадянами — патріотами,

здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі; і особистості,

яка своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з

метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження

індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб розвиток


43

особистості та становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на

моральній основі.

Особливістю вивчення мов і літератур національних меншин України має

стати велика увага вихованню патріотизму, критеріями якого є любов, вірність і

служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету

України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного

національного відродження, сприяння гармонізації державних, суспільних та

особистісних інтересів у повсякденному житті. У випадку загрози національній

безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її

захист; у визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над

особистими.

У цьому сенсі мови і літератури національних меншин як навчальні

предмети мають надзвичайно високу цінність у прищепленні почуття любові

до державної та рідної мов, осмислення загальнолюдських цінностей,

виховання особистості з високим почуттям патріотизму.

Для досягнення цих цілей при вивчення мов національних меншин

можна використовувати такий розділ у навчальних програмах, як «Загальні

відомості про мову» та в якості дидактичних матеріалів вправи та завдання, в

основу яких покладаються тексти, які відповідно до нової Концепції… мають

бути спрямовані на повагу до національних символів (Герба, Прапора, Гімну

України); до прав людини; толерантне ставлення до цінностей і переконань

представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних

особливостей; до рівності усіх перед законом; готовності захищати суверенітет

і територіальну цілісність України, а також виховання любові до державної та

рідної мов, що є одним із проявів патріотизму.

Робота над формуванням патріотизму проводиться у кожному класі,

однак обсяг роботи має бути різним та залежитиме від загальної підготовки

учнів, специфіки програмного матеріалу з мови та міжпредметних її зв'язків з

іншими шкільними предметами. Так, якщо на першому уроці в 5 класі ми

говоримо про мову як найважливіший засіб спілкування, про те, як з'явилася

мова, які умови цьому сприяли, то в 9 класі ця розмова має бути щодо ролі тієї

чи іншої мови (політичної, наукової, культурно-історичної, лінгвістичної).

Виховання громадянськості й патріотизму виявляється через любов до

своєї країни, відданість їй, в усвідомленому бажанні та готовності стати на

захист Вітчизни за прикладом своїх предків. Гарною підмогою в цьому є

правильний підбір дидактичного матеріалу. У процесі проведення навчальних

диктантів, переказів можна запропонувати учням визначити основну думку

тексту, акцентувати увагу на тих думках, почуттях, які формують патріотизм і

громадянськість.

Велике виховне значення мають прислів'я, які можна використовувати

при вивченні різних тем у процесі всього навчання мовам, наприклад: «Тире

між підметом і присудком», «Прикметники повні і короткі», «Ступені

порівняння прикметників» та інше.


44

Любов до своєї Батьківщини виявляється і в дотриманні норм усної та

письмової мови, а також у загальній культурі, одним з аспектів якої є мовна

культура особистості - дотримання етичних і комунікативних норм. На

розвиток навичок культури спілкування необхідно використовувати спеціальні

вправи, вміщені у всіх розділах підручників з мов національних меншин, або

розробляти відповідні завдання.

Любов до рідної природи - один із проявів любові до Батьківщини, і

виховання його багато в чому залежить від вчителя, тому що саме він

знайомить дітей з поетичним образом Батьківщини. Виховуючи у дітей любов

до природи, ми маємо звертатися до текстів письменників, поетів, які створили

або створюють незабутні картини рідних лісів, полів, морів і гір. У вправах

підручників багато текстів - описів природи класиків літератури, систематична

робота з такими зразками дозволяє перейти до складання власних творів на

різні теми, наприклад: «Улюблений куточок природи», «Моє рідне місто»,

«Вулиця мого дитинства» та ін

Велике виховне значення має робота зі словниками. Учні можуть

виконувати самі різні завдання, наприклад: Прочитайте в «Шкільному

тлумачному словнику» і «Словнику іноземних слів» словникові статті,

присвячені слова «патріот, патріотизм»; напишіть роздум на тему «Що значить

- бути патріотом»; прочитайте в словнику словникові статті, присвячені словам

"батьківщина", "герой", "героїзм", "відвага", "доблесть", "мужність" тощо.

Шкільний курс літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з

навчанням мовами національних меншин займає особливе місце в навчально-

виховному процесі як одне з найбагатших джерел духовних, морально-

естетичних, етичних і культурно-історичних цінностей.

Враховуючи, що інтегровані курси «Література» вивчаються паралельно

з українською літературою, особлива увага під час навчання має бути приділена

взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі

розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки,

виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів

інших народів.

Література будь-якого народу містить багатющий матеріал для виховання

в дусі дружби, взаєморозуміння, працьовитості, патріотизму.

Цій меті служать прислів'я, приказки, загадки, пісні, билини, в яких

особливо знаходить відображення народних ідеалів - патріотизму, розуму,

винахідливості.

Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також

взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що

літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної

культурної епохи, її філософські концепції. Формуванню патріотичних якостей

особистості може сприяти виконання на уроках таких творчих завдань:

намалювати ілюстрацію до історичної події, скласти кросворд, озвучити діалог

історичних діячів, дати характеристику історичного героя, усне малювання,


45

використання музичних фрагментів, елементів театралізації, що дозволить

створити особливий емоційний настрій уроку.

Великі можливості належать використанню проблемного методу

вивчення літератури, що має базуватися на основі взаємодії, діалогу, в ході

якого учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі

аналізу обставин і відповідної інформації, виказувати особистісні думки,

приймати рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Такий метод призводить до того, що учні з зацікавленістю опановують

навички спілкування, які дозволять їм в майбутньому аргументовано

відстоювати свою точку зору та вміти погоджуватися з переконливими

доказами інших. Цей підхід стимулює активну діяльність учнів у процесі

навчального заняття, змушує їх робити свідомий вибір у визначенні своєї

громадянської позиції.

Особливе місце на уроках літератури має займати робота з історичними

літературними документами, на яких учні вчаться порівнювати, зіставляти,

аналізувати. Така робота навчить самостійно здобувати знання, на основі яких

формуються певні переконання та особистісна система цінностей.

Підготовлене виразне читання, подальший аналіз і осмислене читання

напам'ять віршів про Батьківщину, рідний край, природу дають можливість

навчитися відчувати душевний настрій поета через його опис картин природи і

передати своє сприйняття і ставлення до навколишнього світу.

Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного

контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури та

формуванню патріотичний якостей нашої молоді.

Історія

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ

сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська

держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме

історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які

назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і

роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що

перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного,

щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і

народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й

домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх

громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури,

ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної

складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати

базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх

історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке


46

відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає

природну закономірність довготривалого історичного розвитку української

нації, народу аж до створення своєї державності.

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української

державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому.

Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ,

Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких

традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням історичної

пам’яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні

відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на

сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини,

які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання

передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців,

що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну

незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях.

Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського

народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою

успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і

світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги

перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було

дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною

формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах

стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були

притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і

звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А

Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності,

людської й національної гідності.

У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і

моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так

символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став

подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру,

діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній

системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають

невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва

в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило

нову сторінку в історії України.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах

життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних

гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та

його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського,

М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має


47

продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати

власну державу.

На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий

національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з

іншими народами.

Особливими мають стати уроки, присвячені революційним змінам, що

відбулись у листопаді 2013 - березні 2014 р.р., що продемонстрували

готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську

державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації.

Вчитель має довести учням, що завдяки базовим цивілізаційним

цінностям вдалося розмежувати світ диктаторських цінностей євразійства і

загальнолюдських цінностей Європи.

Події, які пережив народ України упродовж 2013 – 2014 рр. ще раз

засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує

постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається

навколо нас. Саме тому на уроках, присвячених сьогоденню, особлива увага

приділяється ролі учасникам бойових дій на Сході України та волонтерам.

Вчителі мають ґрунтовно опрацювати терміни «патріотизм», «нація», їх

розуміння учнями. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм в

нинішній час проявляється не лише в безпосередній борні на Сході із зовнішнім

ворогом, не тільки в надзвичайних ситуаціях, але є звичайним станом

повсякденного життя людини.

На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості,

гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських

цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості.

Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів

українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної

толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості,

моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури

тощо.

При цьому одним із завдань учителя є максимальне використання

потенціалу творчих здібностей та обдарувань учнів. Інтелектуальні ігри,

дискусії, диспути, прес-конференції, засідання «круглого столу», тематичні

діалоги, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи емоційно збагатять

уроки. Рекомендується широко використовувати документи, спогади, кіно- і

фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на

уроках відповідну емоційну атмосферу, підсилять виховний вплив навчального

матеріалу.

Математика

Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до

самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної

долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої

позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в


48

процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Важливою

складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил

України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до

військової служби.

Виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках

математики, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до

вікових особливостей учнів.

Зокрема, у 5-6 класах доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів

любові до України, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом

складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в

яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять історичні дані,

відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають

школярі тощо. Під час розв’язування задач доречно пропонувати учням

коментувати виконання дій. Це сприятиме розвиткові усного мовлення,

формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно висловлювати свої думки

українською мовою. З цього погляду корисними також будуть такі завдання, як

наприклад, «Прочитай», «Сформулюй», «Провідміняй: а) сорок два мільйони;

б) двадцять дев’ять тисяч».

У 7-9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського

народу за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі

вивчення геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнів на те, що

багато орнаментів лише на перший погляд видаються симетричними або

утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправді ж створення

орнаментів людиною є процесом творчим, не завжди підпорядкованим

математичним законам (на відміну від машинного орнаментування).

У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських

математиків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких

прізвищ – М. П. Кравчук, на пам’ятнику якого написано: «Моя любов – Україна

і математика». М. П. Кравчук – академік Всеукраїнської Академії Наук, якого

1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він загинув.

Суттєву допомогу вчителю нададуть відповідні матеріали, вміщені в

українських шкільних підручниках з математики.

Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються

при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським

математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, диспути, дискусії чи

змагання тощо. На таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність

та здобутки видатних українців, запропонувати розв’язати кілька задач,

складених ними.

У 10-11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до

Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за його культурні надбання,

вболівання за його долю. Важливо продовжити ознайомлення учнів з іменами

та біографіями видатних українських математиків. Наприклад,


49

розповісти учням про творця одного з важливіших методів інтегрування -

М. Остроградського (народився і похований на Полтавщині).

Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної

діяльності, пов’язаної з вивченням діяльності відомих українських математиків.

Наприклад, учням можна запропонувати такі теми для розроблення проектів:

«Премії НАН України імені видатних українських учених», «Пам’ятники

українським математикам», «Збірник українських історичних задач» та ін.

Інформатика

Зорієнтованість навчання інформатики на формування готовності учнів

до життя і продуктивної діяльності в умовах інформатизованого суспільства

майбутнього має визначати не тільки його зміст, а й світоглядну спрямованість.

Зважаючи на природну зацікавленість учнів новими інформаційними

технологіями, використання яких їм доводиться бачити у повсякденному житті,

у засобах масової інформації, кіно - та відеофільмах, реалізація завдань, які

поставлено перед курсом, на перший погляд не здається надто важкою. З

іншого боку, окрім основних результатів навчання слід обов’язково планувати і

додаткові, а надто – реалізацію виховних впливів як процесу навчання, так і

навчального матеріалу.

Виховання національної самосвідомості при навчанні інформатики, як і

навчанні інших навчальних предметів природничого та математичного

спрямування, може здійснюватись різними шляхами, з використанням різних

методів та форм навчально-виховного процесу. Виховні впливи повинні

реалізуватись із максимально можливим використанням мимовільної уваги та

мимовільного запам’ятовування, бути органічно пов’язані як із змістом

навчального предмету, так і з повсякденним життям.

На прикладі досягнень українських вчених при розробці електронної

обчислювальної техніки, літакобудування, суднобудування, а також

машинобудування учням має бути показано, що на певних історичних етапах

вітчизняна наука та індустрія були на найвищих позиціях, на світовому рівні.

Тому цілком доцільним для здійснення виховного впливу на учнів при вивченні

інформатики є формування емоційного відношення до навчального матеріалу з

боку учнів.

Можна визначити такі основні шляхи здійснення виховних впливів при

навчанні інформатики.

1. Добір фактичного матеріалу виховної спрямованості, який

використовується на уроках. Таким матеріалом можуть бути як історичні

факти, що свідчать про пріоритет вітчизняної науки на певних напрямках; так і

приклади із повсякденного життя, які використовуються при поясненні певних

понять.

2. Персоніфікація досвіду застосування засобів обчислювальної техніки, яка

полягає у використанні посилань на відомих учням людей, посиланням на


50

знайомі учням із життєвого досвіду (безпосередньо власного, або

опосередкованого) ситуації.

3. Формулювання навчальних задач у сюжетній формі, з використанням

матеріалів (ситуацій, сюжетів тощо) виховного спрямування.

4. Використання методу проектів із обранням тем, спрямованих на

поглиблене вивчення питань, пов’язаних з історією розвитку обчислювальної

техніки в Україні, історією, географією, економікою рідного краю, екологією

тощо.

Фактичним матеріалом виховного спрямування можуть бути, наприклад,

параметри та дати розробки вітчизняної техніки, дані про виробничі галузі

України, геополітичні об’єкти. На уроках інформатики можливе використання

фактичного матеріалу, спрямованого на патріотичне виховання, не тільки з

історії розвитку інформатики в Україні та про внесок вітчизняних учених у

розвиток світової науки. Фактичний матеріал з інших галузей науки і техніки,

навіть літератури та мистецтва може бути використаний на уроках

інформатики. Такий матеріал доцільно використовувати як набори даних,

описи реальних об’єктів при вивченні тем, пов’язаних з побудовою моделей,

формуванню та аналізу баз даних, роботи з електронними таблицями –

практично для кожної з тем шкільного курсу інформатики можна підібрати

відповідне фактичне наповнення, орієнтоване на виховання національної

самосвідомості.

Правильне подання фактичного матеріалу полягає у поступовому

підведенні учня до висновків, запланованих як цілі навчання (основні та

побічні, у т.ч. — виховання національної самосвідомості).

Географія

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму

підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами

шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами

якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини,

шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що

визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної

відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості.

Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання

географії мають стати:

1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої

спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно

ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння

(наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі

«Географія материків і океанів» учитель може більш докладно зупинитися на

дослідженнях території цього материка українським мандрівником і

дипломатом Єгором Ковалевським).


51

2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії,

який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення

шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо

вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис

української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє

вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії

здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про

природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської

культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого

ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я: «Багато снігу —

багато хліба»).

3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного

краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного

вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в

процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних

робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.);

конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості;

орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у рідному краї за

умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад, у темах з

географії свого регіону в 8-9 класах та під час вивчення курсів за вибором

«Географія рідного краю»).

4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки,

техніки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо реалізовувати в

процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних

вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських

організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного

співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського,

С. Рудницького, А. Синявського, О. Маринича та ін.)

Особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою

Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн належить фізичній

і економічній географії. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну

інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності –

кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому світі. Патріотичному вихованню

сприяє весь процес навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі

можливості для організації патріотичного виховання.

Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про

природу та господарство України відбувається формування почуття

приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові

до нашої культури і традицій.

У процесі проведення позакласної роботи (екскурсії, походи, подорожі)

юні туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю.

Вони розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті

на уроках географії, формують високі моральні якості громадянина України.


52

Тут з’являється ще більша можливість ознайомити дітей з історією

Батьківщини, її природними багатствами, народними звичаями, традиціями.

Для реалізації поставлених завдань учителям географії пропонуємо

організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні заходи:

- запровадження нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад,

конкурсів в системі МАН та ін. у номінаціях: кращий знавець географії України

та кращий краєзнавець на рівні навчального закладу, населеного пункту або

району, області, України; відзнаку назвати ім. П. Чубинського.

-у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з обов’язковими

акцентами: на патріотичну складову навчання географії, краєзнавчу складову

навчання географії, поширення культури українського народу, поширення

культури національних меншин нашої країни у контексті єдності України;

-проведення заходів присвячених вітчизняним географам, економістам,

відомим мандрівникам та природодослідникам, як минулого, так і сьогодення;

-посилення роботи з географічного краєзнавства, зокрема, створення

краєзнавчої кімнати-музею при школі;

-участь у всеукраїнських історико-етнографічних та еколого-географічних

експедиціях, які проводяться в рамках руху учнівської та студентської молоді

України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу,

зокрема «Моя земля – земля моїх батьків»;

-організація екскурсійних подорожей, туристичних походів історичними

місцями, музеями (Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава, Батурин, Канів),

тощо.

Вітчизняні вчені-географи,економісти та краєзнавці.

Особливістю впровадження Концепції національно-патріотичного

виховання дітей та молоді на уроках географії у 2015-2016 н. р. буде

відзначення таких ювілеїв – 115 років від дня народження Володимира

Михайловича Кубійовича, українського економ-географа, демографа,

енциклопедиста; 150-річчя Михайла Івановича Туган-Барановського,

українського економіста, економ-географа, державного діяча.

150-річчя Георгія Миколайовича Висоцького, українського фізико-географа,

ґрунтознавця, палеоботаніка;

150-річчя – Софії Русової, педагога, фундатора українського краєзнавства.

У відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час

проведення тижнів географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад

та в рамках МАН.

Фізика

Головна мета освіти молоді зводиться сьогодні не лише до набуття учнями

об’єму знань, умінь і навичок, визначених програмою.

Сьогодні фізику не можна розглядати лише як об’єктивне пізнання природи,

яка не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається

природа, розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема.

Оновлення змісту фізичної освіти слід розглядати як процес формування


53

освітньо-пізнавальних, патріотичних якостей учнів, виховання національної

свідомості, поглиблення знань про свій народ, його наукові та культурні

традиції. Сучасна загальноосвітня школа має значні резерви щодо

результативного формування в особистості системи ціннісних орієнтацій як

компоненту її світоглядної позиції.

Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроках

та в позакласній роботі можна використовувати різні форми й методи для

реалізації національно-патріотичного виховання. Найперше, - це на уроці ,

використовуючи цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності

видатних українських учених і винахідників, історичні довідки про відкриття

фізичних законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях народного

господарства; демонструючи досліди, макети фізичних приладів та установок,

які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні;

демонструючи фото- та відео фрагменти з історії фізики в Україні;

використовуючи уривки з творів , казок, прислів’їв, загадок, поезій та їх

пояснюючи з фізичної точки зору; демонструючи старовинну техніку, побутові

пристрої ; складаючи та розв’ язуючи задачі з українознавчим змістом.

Україні та українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто зобов’язані

ознайомлювати підростаюче покоління з іменами учених-українців світової

слави, щоб молодь усвідомлювала велич українського народу в історії людського

існування. Для прикладу згадаємо XIX століття яке дало велику низку славних

дослідників науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло

Авенаріус (заснував у Києвському університеті Святого Володимира першу в

Україні лабораторію експериментальної фізики). Важливим моментом в історії

української науки є діяльність у Львові Наукового товариства ім. Т. Шевченка

(НТШ) , яке за 45 років свого існування видало більше 120 томів "Записок" та

більше сотні інших видань. Членами НТШ у секції математично-природописно-

лікарської було обрано у1899р. 10 вчених, серед яких Петро Огоновський –

автор першого підручника з фізики українською мовою (м. Львів). Про високий

науковий рівень НТШ свідчить те, що дійсними його членами були М. Планк, А.

Йоффе, А. Ейнштайн. Варто розповісти учням про дослідження Іваном Пулюєм

природи катодних та х-променів, розробку газорозрядних ламп, досягнення в

області теоретичної та практичної електротехніки. Важливим фактором для

морального та духовного виховання підростаючого покоління є моменти із

біографії І.Пулюя, який був щирим патріотом України.

Своєю науковою і технічною діяльністю Іван Пулюй заслужив широке

міжнародне визнання. Однак, до недавнього часу залишався майже невідомим в

Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно

працював поза її межами впродовж усього життя.

Ще одним переконливим моментом патріотичного виховання на уроках фізики

є розповідь учням при вивченні розділу фізики в 11 класі "Електромагнітні

коливання" про першу практичну реалізацію електронної системи телебачення

Борисом Грабовським. Маловідомий автор дуже цікавих винаходів Борис


54

Грабовський (1901-1966 рр.) – син видатного українського поета Павла

Грабовського. Він розробив і здійснив на практиці першу в світі електронну

систему телебачення (патент № 16733). Перша передача на цій основі

відбулася в 1928 році. Тим часом за кордоном у 1924 році була випробовувана

система механічного телебачення, яка і використовувалася спершу в СССР.

Багато тогочасних “фахівців” вважали проект Грабовського безперспективним,

хоч, як бачимо, життя довело протилежне. Йому належить і ряд інших

винаходів – малолітражного гелікоптера, трикрилого планера, окулярів для

орієнтування сліпих та аппарат для глухонімих, а також ряд інших.

А яка невтомна подвижницька діяльність українців за кордоном, яка дивовижна

їхня доля."Нашого цвіту - по всьому світу", ще донедавна їх називали

зрадниками батьківщини, хоча вони, можливо, є більшими патріотами аніж ті,

які з дня в день ходять по рідній землі, дихають своїм повітрям, але не цінують

цього.

Одним з таких учених є професор Зенон-Володимир Храпливий, який на

Тернопільщині. Він є автором українського гімназійного підручника "Нарис

фізики", що було важливою подією в умовах катастрофічної нестачі

українських підручників. Паралельно з педагогічною працею Храпливий

займається наукою. У короткий час він пише дві праці: "Про від’ємні рівні в

теорії Дірака" та "Про власний потенціал електрона у хвильовій механіці ", що

стали основою його докторської дисертації.

Цікавою особистістю є Іван Фещенко-Чопівський (1884-1952) – учений і

педагог, який народився на Житомирщині, блискуче закінчив Київський

університет, де залишився працювати. У 1922 р. очолив кафедру

металургійного відділу Гірничої академії в Кракові, що стала під його

керівництвом науковим центром Європейського рівня. Він надрукував ряд

праць, що стосуються в основному матеріалознавства, зокрема фундаментальну

монографію “Металознавство” у трьох томах, був член-кореспондентом

Польської академії наук. На його доробок і сьогодні посилаються автори

вагомих публікацій у цій галузі, хоча з того часу технологія металів зробила

значний крок уперед. (Таку історичну довідку можна використати при вивченні

теми молекулярної фізики: “Типи кристалів”, 10 кл.). Професор І. Фещенко-

Чопівський до кінця життя залишався вірним обов’язку вченого передавати свої

знання молоді і не поривав зв’язків з педагогічною працею. Його ініціатива у

створенні та співпраця у першому технічному українському журналі “Технічні

вісті” – вагомий вклад у збагачення української технічної лексики .

Ще одним українським патріотом, що прославив Україну своїм дивовижним

обдаруванням був Микола Пильчиков. Ще навчаючись у Полтавській гімназії,

М. Пильчиков захоплено займався експериментами та винаходами у галузі

техніки, фізики і хімії. 1876 – студент фізично-хімічного відділення

Харківського університету. 1878 – студент-другокурсник М. Пильчиков

винайшов електричний фонавтограф, на кілька десятиріч випередивши

зарубіжних дослідників. З 1881-1887 рр. створює 18 наукових праць,


55

винаходить і будує дев’ять власних фізичних та фізично-хімічних приладів, з-

поміж яких рефрактометр для рідин здобув визнання в Російській імперії. У

той період М. Пильчиков здійснив піонерську, за своїм значенням, роботу:

спеціально дослідив район магнітних аномалій. У 1894 р. М. Пильчиков

працював у Новоросійському університеті. Саме тут перший в Україні і один із

перших в Росії здійснив вдалі експерименти з Х-променями, відкривши низку

ще не знаних їхніх властивостей. У 1896 р. публікується відкриття: на основі

застосування власного оптично-гальванічного методу дослідження електролізу

вчений встановив можливість фіксувати зображення різних предметів та

об’єктів, нарощування рельєфу на металевих пластинках за допомогою

внутрішнього фотоефекту. 1988-1900 рр. – вперше в Україні здійснив

експериментальні й теоретичні дослідження з радіоактивності, ставши

одним із піонерів нового напрямку – ядерної фізики. (Про визначні внески

вченого можна наголосити на заняттях з фізики, зокрема: розділи: “Магнітне

поле”, “Електричний струм у різних середовищах”, теми: “Рентгенівські

промені”, “Радіоактивність”, 11 кл.).

Педагоги повинні акцентувати увагу учнів на роль наших українських вчених у

розвитку науки, відроджувати забуті імена. Національно-патріотичне виховання

молоді, яке є визначальним у формуванні духовних цінностей молоді є, як

ніколи, актуальним сьогодні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є

основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої

держави. І покликання освітніх закладів полягає у тому, щоб крім міцних

професійних знань забезпечити у молодих людей – завтрашньої еліти країни,

також формування духовно багатого та національно свідомого світогляду,

усвідомлення себе учасником державотворчих процесів та почуття

відповідальності за них.

Біологія, екологія, хімія та природознавство

Національно-патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та

природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і

методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа

є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини,

могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей,

насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового

складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у

підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на

загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність

рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно у

цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами,

поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на

місцеві види флори і фауни.


56

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття

гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний

розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною

спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що

подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-

Подільський, в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове

значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в

п’ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє

пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю

необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні

екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя

учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження

природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії

свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише

окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в

учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх

національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі

елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки,

пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які

дійшли до нас із сивої давнини.

Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як планета»)

можна використовувати такі завдання до народних присл ів’їв: пояснити

сутність явища, про яке згадується у прислів’ях: «Взимку сонце світить, та не

гріє» «На новий рік прибавилось дня на заячий скік» (тема «Рухи Землі. Землі.

Пори року»); назвати властивості води, які згадуються у прислів’ях «Вода

крапля по краплі і камінь довбає» «Вода найде собі дорогу» (тема «Властивості

води. Вода розчинник); пояснити зміст прислів’їв «Без води і не туди, і не

сюди», «Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!» тема «Значення

води у природі)». Також корисним буде організація народознавчих хвилинок,

до яких учні готують народні приказки, прислів’я, прикмети, пов’язані з

природними явищами, тваринами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки

можна організувати у вигляді конкурсів або змагань.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин»

приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі,

маку,барвінку,чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання

проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень

про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених


57

прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню

приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в

розвиток світової біологічної, хімічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології

людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О.

Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого

великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі

українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19

монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії.

Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас

життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150

кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола

Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце»,

«Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя»

неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і

неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на

сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або

сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і

прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для

лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив

значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни

АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для

прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких

тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за

допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої

цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під

запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд

крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів,

в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні

якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна

запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи

іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити

біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні

міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних

якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її

співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у

навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях

науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в

цілому.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96


58

До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з

видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре

знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що

будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є

сенсацією. Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних

речовин хіміко-технологічного факультету Національного технічного

університету України «Київський політехнічний інститут» у співпраці з

університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик

природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні

нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного

алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять

аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено,

що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на

стабілізацію індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення

матеріалу, який буде знаходитися на межі між індивідуальною молекулою і

наноматеріалом. Одержані результати виявились настільки важливими, що

були опубліковані у найбільш авторитетному науковому журналі Nature (2011,

т. 477 с.308-311).

Фізична культура

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові,

функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі

покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну,

духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право.

Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів

загальноосвітніх навчальних закладів побудована за модульною системою і

складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні

знання і загальна фізична підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен

вид спорту представлений у вигляді варіативного модуля.

Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та

молоді відбувається на уроках з фізичної культури під час вивчення

інваріантного модуля «Теоретико-методичні знання» у таких темах, як

відродження Олімпійських ігор сучасності, основні цінності олімпізму,

визначні спортивні досягнення олімпійців, Олімпійська Україна,

Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія та здоровий

спосіб життя тощо.

Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією

виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та

їх досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на

сучасному етапі тощо.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання

молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями,

формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого


59

покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни;

мотивацію молоді до військової служби.

Інваріантний модуль «Загальна фізична підготовка» та розділи

варіативних модулів «Спеціальна фізична підготовка» спрямовані на

вдосконалення фізичної форми учнів, їх функціональної готовності.

Задля реалізації поставленого завдання бажано впроваджувати такі

варіативні модулі як «Хортинг», «Професійно-прикладна фізична підготовка».

Основною метою варіативного модуля «Хортинг» є: зміцнення здоров'я

та всебічна фізична підготовка учнів, виховання морально-етичних якостей

особистості та патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних

традиціях українського народу, формування постави, розвиток якостей

швидкості, спритності й координації рухів, вивчення спеціальних підготовчих

вправ хортингу, вивчення основних стійок і технік, методів переміщення в

стійках і виконання початкових форм (комплексів) хортингу тощо. Упродовж

усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно проводити

виховні заходи, бесіди з учнями, у яких необхідно постійно звертати увагу на

те, що хортинг започатковано на культурних традиціях українського народу.

Варіативний модуль «Професійно-прикладна фізична підготовка»

спрямовано на підтримку та розвиток основних професійно-прикладних

фізичних та психологічних якостей, формування прикладних умінь та рухових

навичок, підвищення функціональної стійкості організму учнів до умов обраної

професійної діяльності. Також у цей модуль включені теоретичні відомості з

питань патріотичного виховання школярів у процесі професійно-прикладної

фізичної підготовки.

Застосуванні на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет,

козацьких забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють

вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують

свідомого громадянина України.

Трудове навчання

Шкільний предмет трудове навчання (технології) має значні можливості у

вихованні в учнів національно-патріотичних почуттів. Досвід роботи учителів

та результати науково-методичних досліджень у цьому напрямку, дозволяють

стверджувати, що значний потенціал у розв’язанні цього завдання полягає у

прилученні учнів до національної культури саме у процесі трудового навчання.

Дієвим підґрунтям для такої виховної роботи можна вважати процес

формування в учнів конкретного практичного досвіду з виготовлення предметів

і речей, які у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме –

виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих виробів, які були

характерними для побуту українців, а деякі з них криють у своїх формах і

техніках оздоблення й інші сторінки нашої історії. Досить часто мистецькі речі,

які учні можуть виготовити власноруч, мають таке оформлення і техніку

виконання, які обумовлені історією українського народу – від дерев’яних речей


60

оздоблених різьбленням до елементів народного одягу, що містять у своєму

оформленні національно-патріотичну символіку.

Декоративно-ужиткове мистецтво й сьогодні охоплює широке коло

предметів із різних сфер людської діяльності. Саме прояви національної

культури завжди супроводжують життя кожної людини, і для кого більшою,

для кого – меншою мірою, але вони є тим духовним середовищем, у якому

формуються світогляд, естетичні ідеали, моральні й трудові цінності та

національні почуття особистості.

Сприятливі умови для цього створює варіативна частина навчальної

програми з трудового навчання, коли учні спільно з учителем можуть обрати

певний модуль, який пов'язаний з традиційними народними ремеслами, і це

може бути: «Художня обробка деревини», «Технологія виготовлення народної

ляльки», «Художнє випалювання» тощо.

На уроках трудового навчання, коли учні вивчають певний навчальний

модуль з декоративно-ужиткового мистецтва існують загальнодоступні (у

методичному розумінні цього слова) способи прилучення учнів до надбань

української культури, і тут можна вказати на два основних, як-от: повідомлення

учням різноманітних відомостей про народні культурні традиції, що склались в

українців та організація додаткових позаурочних занять і заходів для більш

тісного ознайомлення учнів з елементами етнокультури.

Введення культурологічних відомостей в організаційну структуру занять

на уроках трудового навчання може відбуватись безпосередньо, коли

відбувається вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового

або художнього виду мистецтва.

Під час виготовлення учнями декоративних чи декоративно-ужиткових

виробів важливе місце, крім суто технічної сторони, має й мистецька сторона

цієї справи, яка полягає насамперед у визначенні художньої ідеї твору, в

основу якого покладено той образ, який виникає в уяві дитини, тих думок і

почуттів, які вона хоче передати оточуючим. У змісті діючої програми з

трудового навчання передбачено вивчення таких тем і розділів, що

обумовлюють виховний вплив учителя через повідомлення учням таких

теоретичних відомостей, які розкривають різні сторінки нашої історії,

формують в учнів загальне уявлення про моральну й духовну культуру

українського народу тощо. Тому учитель має нагоду впливати на почуття

дитини, а через добір певних культурологічних відомостей, виховувати

патріотичні та національні почуття школярів. Виготовлення виробів, наприклад

технікою аплікації соломкою, вишиванням, може передбачати створення таких

художніх композицій, які відображають історію українського народу, його

визвольний рух і звитягу сучасних захисників рідного краю тощо.

Значна кількість вчителів на уроках трудового навчання планують такі

вироби для виготовлення, які можуть бути передані нашим воїнам, які

обороняють нашу країну на сході. Зокрема це: різноманітні за конструкцією та

різні за складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок,


61

маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною

символікою тощо. Виготовлення саме таких виробів якнайкраще сприяє

вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.


62

Українська мова – давня і державна

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?

Олександр Олесь, 1917 р.

Рідна мова в системі шкільної освіти посідає (чи повинна б

посідати) особливе місце. Саме завдяки рідній мові народжена людьми

істота стає людиною. Без мови вона так і не піднялася б із найнижчого,

тваринного рівня.

У літературі описано випадок, коли діти змалку виховувалися серед

диких тварин, не чуючи людської мови. У 1920 році індійські мисливці

виявили у вовчому лігві двох дівчаток разом з вовченятами. Одній із них

на вигляд було років 7-8, другій - років 2. Менша скоро померла, а

старша, яку назвали Камалою, прожила ще близько 10 років. Вона

спочатку ходила на чотирьох, спираючись на руки й коліна, хлебтала

воду язиком, м’ясо їла лише з підлоги, одяг зривала з себе, ночами вила

по-вовчому. Через два роки вона навчилася стояти, через 6 - ходити, але

бігала, як і раніше, на чотирьох. Протягом 4-х років вивчила тільки 6

слів, а за 7 років - 45. Вона так і не навчилася думати, не усвідомила себе

людиною, хоч наприкінці свого життя й стала горнутися до людей (Див.:

Реформатский А. Введение в языковедение / Под ред. В. Виноградова. -

Москва: Аспект Пресс, 1996. - С. 15-16). Не брак зовнішніх вражень, не

брак їжі, а брак мовного спілкування спричинився до цілковитої

розумової глухоти людської істоти.

Діти не народжуються з готовими людськими якостями, з готовим

стереотипом світосприйняття і мислення. Мислення, інтелект людини -

річ набутна. І діти набувають цих суто людських якостей саме на базі

мови. Наслідуючи старших, дитина вчиться говорити і водночас засвоює

окремі слова, потім вчиться правильно співвідносити знаки -слова з

реальними предметами і явищами, а далі осягає зв’язки між тими

явищами дійсності й закріплює їх у пам’яті в словосполученнях і

реченнях. Таким чином поступово стає homo sapiens. І основним

інструментом інтелектуального розвитку дитини, а пізніше й людини є

мова. Без мови нема людини, немислимий розвиток її інтелекту.

Саме рідна мова, мова рідного народу посилює інтелект людини,

помножує її творчі можливості, бо ця мова історично якнайкраще

пристосована до природних задатків людської істоти певної етнічної

спільності. Тарас Шевченко з п’ятнадцяти років опинився в

російськомовному середовищі: пан Енгельгардт, Петербург, десять років

солдатчини, знову Петербург («в неволі виріс між чужими»). У

дорослому віці йому лише три роки довелося пожити в Україні, де міг


63

чути живу рідну мову. Навіть писати починав російською. Але

геніальним і всесвітньо відомим став тому, що творив мовою свого

народу і ради свого народу.

Панас Мирний в силу тогочасних умов мусив змалку користуватися

чужою, російською мовою. Свій щоденник у неповні шістнадцять років

почав писати російською мовою. Та вже третього дня задумався: «Какое

несчастье Украине, этой бедной вдове; народ подавлен, воспитание на

родном языке запрещено... «Кобзарь», и тот изорудован. Несчастная

Украина, мать ты моя!.. Не начать ли дневника писать на украинском

языке? С завтрашнего дня же бросаю московский и берусь за свой». І

справді, наступного дня в щоденнику він записує вже рідною,

українською мовою: «Я тільки знаю, що я дурень, та й превеликий, що не

вчивсь нашої мови» (Мирний Панас. Зібрання творів: У 7 томах. - К.:

Наукова думка, 1971. - С. 301). Від того часу й до кінця свого життя Панас

Мирний пише тільки українською мовою – романи, повісті, оповідання,

статті. І його твори – на рівні світових.

У російськомовному середовищі починали своє життя й такі видатні

письменники, як Борис Грінченко (батько – офіцер царської армії, мати –

росіянка), Олександр Олесь, Володимир Сосюра, Борис Антоненко-

Давидович, та й хіба тільки вони? Але перебороли чужу московщину й

стали видатними діячами української культури! Володимир Сосюра

пізніше згадував: «Один мені казав: -Зачем ты сменил королевскую

флейту на сопилку? Я гаряче відповів: - «Сопілка» мені дорожча від

тисяч королівських флейт».

«Наші матері, - свідчив свого часу представник одного з індіанських

племен Америки, - витрачають щодня по дві години, навчаючи дітей

правильно говорити мовою племені. Дорослий індіанець, який не володіє

своєю мовою з абсолютною правильністю, фактично стає безправним:

йому не дозволяють говорити при людях, щоб його мовні хиби не

передалися слухачам, особливо дітям. Через те наші матері витрачають

величезну кількість часу, домагаючись ідеальної точності у відтворенні

нашої дуже складної граматики ».

«Викладання мови - це майстерність творення людської душі, бо

воно є найніжнішим. найтоншим діткненням до серця дитини.

Викладання мови – не людинознавство, бо в слові поєднуються думки,

почуття, ставлення до світу. Викладання мови - це й суспільствознавство,

бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і

слава, надії і сподівання» (Сухомлинський В.О. Слово рідної мови //

Українська мова і література в школі.-1968.-№12.-С.1).

Немає сумніву; що рідна мова в школі повинна бути в центрі уваги

всіх учителів, не тільки мовників. Але на вчителя рідної мови й

літератури (ці два іредмети взаємно доповнюють один одного) у цьому

плані лягає особливий обов'язок. Перед ним, крім загальноосвітніх і


64

виховних, стоять, зокрема, такі надзвичайно важливі завдання, як

прищеплення дітям шанобливого, а відтак і любовного ставлення до

рідної мови – без цього не підтримуватиметься в них справжній і

постійний інтерес до оволодіння її виражальним багатством; формування

грамотності, без якої людська культурність буде неповною і сам інтелект

людини буде ущербним; вироблення навичок зв'язного мовлення,

потрібного для самовираження й самоутвердження в суспільстві. Але

понад усе, як вирішальне, - розвиток логічного мислення, яке є основою

для самоусвідомлення й вироблення виваженої, цілеспрямованої позиції

в житті, для правильної орієнтації людини в цьому світі.

При цьому маймо на увазі й таке: «Багато знаменитих філософів, у

їхньому числі і Герберт Спенсер, переконливо довели, що освіта не

побить людину ні більш моральною, ні більш щасливою і не змінює ні її

інстинктів, ні успадкованих пристрастей. А інколи навіть, якщо освіта

була в неправильному напрямі, то більше шкодить, ніж дає користі»

(Кириченко Б. Конспект для онуків. - К.: Синопсис, 2011. - С. 195).


65

Науково-методичний супровід

обдарованої дитини в закладах освіти

У Доктрині національної освіти, що визначає стратегію й основні

напрямки розвитку освіти України в XXI столітті, записано: «Система освіти

має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них

творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації

особистості». Як свідчать нормативні документи, проблема обдарованості зараз

стає все актуальнішою.

Нормативно-правова база щодо супроводу обдарованої дитини:

• Закон України «Про освіту»;

• Закон України «Про загальну середню освіту»;

• Закон України «Про дошкільну освіту»;

• Закон України «Про позашкільну освіту»;

Психологічні підходи щодо організації роботи з обдарованими дітьми

Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними,

інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких

досягнень у певному виді діяльності.

Основним принципом роботи загальноосвітньої школи є розкриття в

процесі навчання дитячої обдарованості. Упровадженню в життя цього

принципу сприяє спільна діяльність практичного психолога, педагогів і батьків.

Зміст роботи з обдарованими дітьми містить низку завдань, а саме: сприяння

розвитку кожної особистості; виявлення обдарування дітей і максимальне

сприяння їхньому розвитку.

Виявлення обдарованих дітей

Як виділити по-справжньому природно обдарованих дітей серед дітей,

які показують високі досягнення (іноді завдяки форсованого «натаскування» з

боку батьків, репетиторів, педагогів)? Це тонке питання стало визначальним у

розгляді питання про критерії виявлення дітей з високими показниками

інтелектуальних і креативних здібностей.

1. Виявлення особливостей психічного розвитку дитини, тобто вимірювання

рівня вираженості індивідуально-психологічних станів, емоційно-вольової

сфери;

2. Сформованості певних психічних новоутворень, тобто вміння виділити

суттєві ознаки предметів, об'єктів, явищ; вміння планувати свою діяльність,

розвинений самоконтроль;

3. Відповідності рівня знань, умінь, навичок, особистісних, міжособистісних

новоутворень, вимог суспільства. Як вже зазначалося, велику роль у розвитку

особистості обдарованої дитини відіграють стосунки у сім'ї, взаємини з

однолітками і з педагогами.

С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: учні з ранньою

розумовою реалізацією; учні з прискореним розумовим розвитком; учні з

окремими ознаками нестандартних здібностей. Розвиток творчих здібностей


66

слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до

праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячою обдарованістю.

Для оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту

практичні психологи повинні використовувати різні психодіагностичні методи,

що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною.

Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з

креативністю її мислення. Правильно вибрати метод дослідження - один з

найбільш складних етапів. В психології існують два основних підходи до

діагностики індивідуальних особливостей: кількісний, заснований на ідеї

повторюваності, можливості вимірювання, виявлення статистичних

закономірностей, і якісний, що орієнтується на індивіда як на унікальну,

неповторну людину і базується на передумові множинної детермінації

психічних явищ, але головне - важливе поєднання цих підходів, якісна

характеристика отриманих даних.

Із цією метою впроваджується комплекс заходів: медичних,

фізіологічних, психологічних, педагогічних, що здійснюються спільно із сім'єю

та школою. Важливо використовувати різноманітні методики для виявлення

уподобань та здібностей дітей, спостерігати за їхніми подальшими успіхами.

На першому етапі виявлення обдарованих дітей враховуються відомості

про досягнення дитини в певній сфері діяльності, надані батьками й

педагогами. Можуть бути використані також результати групових тестувань,

соціологічних опитувань. Це дозволить визначити коло дітей, з якими слід

проводити поглиблені індивідуальні дослідження.

Другий етап можна назвати діагностичним. На цьому етапі проводиться

індивідуальне оцінювання творчого потенціалу й особливостей нервово-

психічного статусу дитини психологом та вчителями. З огляду на результати

першого етапу, обстеження дітей проводяться за допомогою набору

психологічних тестів, залежно від того, який варіант потенційних можливостей

переважає. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану

дитину з креативністю її мислення. Зокрема: Методика Векслера допоможе

визначити рівень інтелектуальних здібностей. Якщо дитина легко навчається,

має гостре мислення і допитливість, виявляючи практичну кмітливість, то

використовуються методики, спрямовані насамперед на визначення базових

когнітивних і мовленнєвих параметрів у обдарованих дітей, наприклад,

методика «Тест структури інтелекту» Амтхауера тощо. Методика "Прогресивні

матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.

Анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених

Хаана і Кафа допоможе визначити на основі співставлення з інтересами

одноліток особливості спрямованості даної особистості.

У дітей, обдарованих у сфері академічних досягнень, найбільш

розвиненими можуть бути окремі здібності до мов і літератури, математики або

природознавства. Тому завдання психолога — не тільки визначити рівень

загального інтелектуального розвитку дитини, але й дати оцінку типу

http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0


67

мислення. У пригоді може стати «Стенфордський тест досягнень». Діти з

творчим з продуктивним мисленням відзначаються незалежністю, розкутістю

поведінки, здатністю продукувати оригінальні ідеї, вмінням знаходити

нестандартні рішення, винахідливістю. Таке творче спрямування обдарованості

дітей передбачає оцінювання насамперед їхніх творчих здібностей.

Використовуються «Фігурна форма тесту творчого мислення Торренса», «Тест

віддалених асоціацій» Медника, вербальний тест творчого мислення «Незвичне

використовування» І. Аверіної, тест для визначення особистісних

характеристик «Особистісний опитувальник» Г. Айзенка, «Характерологічний

опитувальник» К. Леонгарда-Шмішека, «Кольоровий тест» М. Люшера та ін.

Контактні, ініціативні, з підвищеною потребою в спілкуванні й лідерстві

діти мають високі організаторські здібності. Серед однолітків і дорослих вони

почуваються впевнено; однолітки завжди обирають їх на головні ролі в іграх та

заняттях. Під час досліджень таких дітей використовуються особистісні

методики та соціометрія, наприклад, «Комплексний особистісний

соціометричний тест» О. Зварикіна. Якщо ж у дитини переважають художні

здібності, вона з раннього віку виявляє схильність до малювання або музики,

психологічне тестування спрямовується на оцінювання ступеня її емоційної

стійкості та рівня нейротизму, оскільки така дитина дуже вразлива і потребує

індивідуального психологічного підходу, а часом і психотерапевтичної корекції

лікаря-фахівця.

Обдарованість у руховій сфері виявляється у високому ступені психо-

моторних реакцій, спритності, значній фізичній силі, розвитку рухових навичок

(біг, стрибки). Діагностика обдарованості у цій сфері проводиться за

допомогою методик, що призначені для визначення зорово-моторної

координації (наприклад, «Тест творчих здібностей у дії та русі» Торренса).

Багато дітей виявляє високий ступінь обдарованості не в одній сфері, а у

декількох. У цьому разі дуже важливо не тільки виявити таку

поліобдарованість, але й удосконалювати, розвивати її.

Психорозвивальна робота з обдарованими дітьми може проводитися за

такими напрямами:

• розвиток інтелектуальних здібностей; формування адекватного

самосприйняття;

• допомога дітям адаптуватися до навколишнього світу; засвоєння

конструктивних форм спілкування з однолітками й дорослими;

• допомога батькам, учителям і дітям в організації навчальної діяльності.

Спеціальні програми для роботи з обдарованими дітьми сприяють реалізації

цих напрямів.

На третьому етапі роботи з обдарованими дітьми основну роль повинні

виконувати педагоги, завдання яких — формування і поглиблення дитячих

здібностей.

Методи навчання обдарованих дітей мають відповідати:


68

своїм основним завданням - наданню допомоги обдарованим учням в

отриманні знань;

рівню інтелектуального та соціального розвитку дитини, різним вимогам

і можливостям, виявляти основний та послідовний варіант розвитку

здібностей дитини;

переходу від перцептивного рівня пізнання до вищих понятійних рівнів.

Доцільно використовувати девізи уроку, епіграфи, прислів'я.

Форми навчання обдарованих школярів

У роботі з обдарованими дітьми можуть бути використані такі форми

навчання: індивідуальні; фронтальні; групові.

Фронтальні заняття:

лекції (лекція-дослідження, лекція-екскурсія);

семінари (семінари-дискусії, семінари-дослідження);

симпозіуми;

дебати;

рольові ігри;

дискусійні форми (симпозіум, дебати, "круглі столи", невеликі сесії,

інтерв'ю).

Групові заняття - партії, постійні групи із зміною функцій їх учасників,

груповий поділ класу з однаковим завданням, з різним завданням. Із загальним

звітом групи перед усім класом.

Індивідуальна форма - індивідуалізовані програми навчання.

Самостійна робота. Ефективність проведення самостійної роботи учнів

залежить від дотримання таких умов:

інструктажу вчителя про порядок виконання завдань;

визначення необхідного часу для окремого етапу на самостійну роботу;

по спромозі виконання завдання;

відповідність відведеного часу щодо обсягу та ступеня складності

завдань;

диференційований підбір завдань з вищою складністю для здібних учнів,

які цікавляться повною дисципліною значно глибше;

чіткої організації навчальної діяльності (щоб кожен учень виконував

завдання самостійно);

диференційованої допомоги учням у виконанні завдання (але без

підказування та опіки);

підготовки вчителем списку додаткової науково-популярної літератури для

виконання індивідуальних складніших завдань;

підбору таких завдань, які при самостійній роботі з підручником

додатковою літературою, вимагають від учнів осмисленого перетворення

тексту даного параграфа: письмово-графічного оформлення результатів

самостійної роботи;


69

завершення результатів самостійної роботи самоконтролем і контролем з

боку вчителя.

Упровадження індивідуальної роботи з обдарованими дітьми передбачає:

забезпечення соціальної адаптації шляхом розробки індивідуальних

психологічних рекомендацій, суто тренінгів, тестування, анкетування з метою

виявлення нахилів, здібностей учнів, їхньої професійної орієнтації;

дотримання під час роботи принципу поступовості і послідовності;

1. розробка індивідуальних програм самоосвіти учнів:

2. добір наукової літератури;

3. індивідуальні консультації;

4. залучення вчених вищих навчальних закладів до роботи з учнями;

5. проведення консультацій, наданих рекомендацій з науково-дослідної

роботи;

6. постановка мети роботи, складання плану, моделювання майбутнього

результату;

7. зацікавлення батьків творчістю дітей, стальною роботою з розвитку

їхньої обдарованості

Принципи розробки індивідуальних програм для здібних дітей

1. Визначити сильні та слабкі сторони кожного учня й створити

індивідуальну програму розвитку обдарованої дитини.

2. Індивідуальна програма має складатися з різноманітного навчального

матеріалу, що відповідає інтересам обдарованої дитини

3. Індивідуальна програма має передбачати оптимальний та поступовий

перехід учня вад одного щабля загального розвитку до наступного.

4. Провідною метою індивідуальної програми має бути розвиток творчих

здібностей дитини.

5. Невід'ємною частиною індивідуальної програми повинна бути чітка

система оцінювання.

6. Обдарована дитина, яка вчиться в даному класі зі звичайними учнями,

повинна мати можливість спілкуватися з однолітками свого рівня розвитку.

7. Школа має підтримувати безпосередній зв'язок з батьками обдарованої

дитини.

8. Необхідно залучати до навчання обдарованих дітей талановитих фахівців, які

мають спеціальну підготовку.

Робота з обдарованими дітьми в позакласній діяльності

Проведення олімпіад з основ наук.

Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт.

КВК, турніри, конкурси знавців, вікторини.

Інтелектуальні аукціони.

Змагання.

Ігрові тренінги.

Бізнес-шоу.

Міжшкільні факультативи, семінари.


70

Творчі тренінги.

Інтелектуальні марафони.

Конкурси на першого учня школи; кращого учня напряму; кращого учня

паралелі; кращого учня класу, хорового, образотворчого, музичного відділення.

Щомісячні пізнавальні, комп'ютерні дидактичні ігри, ділові ігри.

"Брейн-ринг"

Конкурс "Розумники і розумниці".

Розв’язання та самостійне складання ребусів, кросвордів, головоломок.

Турніри знавців наук

Аукціони творів юних художників, поетів

Години самовдосконалення.

Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з

наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе

відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності

творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче

ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.

Можна виділити такі складові готовності вчителя до роботи з

обдарованими учнями:

- відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи

з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);

- володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота,

робота в групах тощо);

- володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.

Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний,

епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на

перспективу.

Доолімпіадний період:

Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього

часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також

позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо).

Підготовка включає:

1. Вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого

олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота

включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов’язковою є також

робота в групах.

2. Розв’язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад.

3. Проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного

налаштування учнів.

І етап олімпіади:

Шкільні олімпіади. Проводяться в навчальних закладах вчителями.

Особливості проведення:

1. Участь беруть всі бажаючі.


71

2. Підбір завдань повинен бути диференційованим, тобто включати завдання 3-

х рівнів:

- нескладні завдання репродуктивного характеру, які може розв’язати більшість

учасників;

- завдання, які потребують творчого підходу до розв’язання;

- завдання, рівень яких відповідає ІІ (ІІІ) етапу олімпіади.

3. Умови проведення олімпіади повинні максимально відповідати умовам

олімпіади наступного етапу.

Завдання, що пропонуються на шкільній олімпіаді, повинні враховувати

той матеріал, що був засвоєний на момент проведення даної олімпіади за

навчальною програмою, однак, складність цих завдань повинна носити

олімпіадний характер, визначаючи вміння учнів логічно мислити,

застосовувати програмний матеріал до більш складних завдань.

ІІ етап олімпіади:

Районна олімпіада. Для того, щоб учасники ІІ етапу олімпіади, до яких

відносяться й учителі, були в максимально однакових підготовчих умовах,

рекомендується попередньо провести такі заходи:

- семінари-практикуми для вчителів щодо ознайомлення з вимогами виконання

завдань ІІ етапу та рівнем складності завдань;

- заочну олімпіаду, що проходить у декілька етапів та передбачає ознайомлення

учнів з авторськими розв’язками запропонованих завдань.

ІІІ етап олімпіади:

Обласна олімпіада. Цьому етапі олімпіади можуть передувати такі

заходи:

семінари-практикуми для вчителів-тренерів районних та міських команд для

ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІІ етапу та рівнем складності

завдань;

участь вчителів у курсах з розв’язування задач олімпіадного рівня.

Рекомендації в роботі з обдарованими учнями:

застосовувати проблемний метод у навчанні;

проводити самостійні роботи творчого характеру;

застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;

впроваджувати розвивальні творчі ігри;

розв’язувати творчі завдання.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих

здібностей учнів:

це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики;

дослідницька робота в МАН;

участь у гуртках, факультативах;

участь в інтелектуальних іграх;

робота над проектом;

участь у науково-практичних конференціях;

участь в Інтернет-олімпіадах.


72

Робота психолога з батьками обдарованої дитини

Робота повинна вестися в чотирьох напрямках:

1. психологічний супровід сім'ї дитини;

2. створення інформаційної середи для батьків;

3. спільна практична діяльність обдарованої дитини та її батьків;

4. підтримка та заохочення батьків на рівні школи.

Розглянемо дані напрямки більш докладно.

1. Психологічний супровід родини обдарованої дитини

Мета роботи психолога з батьками талановитих дітей - навчання батьків

ефективній взаємодії з їхньою дитиною . Дана робота спрямована на:

Розширення можливостей розуміння обдарованої дитини;

Поліпшення рефлексії своїх взаємин з обдарованою дитиною;

Вироблення нових навичок взаємодії з дитиною;

Встановлення і розвиток відносин співробітництва і партнерства батьків з

дитиною.

В цілому робота з батьками повинна бути спрямована на те, щоб навчити

їх розуміти і приймати свою дитину, бачити її такою, якою вона є, а не тільки

через призму її талантів. Необхідно підготувати батьків до того, що з

обдарованої дитини зросте обдарований дорослий, і пояснити їм, що в цьому

немає нічого страшного, що це - чудово.

Головна мета психологічної допомоги батькам обдарованих і здібних

дітей - допомогти їм зрозуміти, що їхня дитина, яка б вона не була, перш за все

- дитина.

2. Створення інформаційної середи для батьків

Спеціально для батьків проводити батьківські збори,: круглі столи,

конференції, практикуми і т.д.

3. Спільна практична діяльність здібної дитини та її батьків

Роботу з розвитку творчого та пізнавального потенціалу дітей можна

починати в літній час перед першим класом. Літо - сприятливий час для

вирішення виховно-освітніх завдань. Інформація про те, як розвивати дитину

влітку, що нового і цікавого можна з ним дізнатися, які маленькі відкриття

здійснити, необхідна кожній родині. Доцільно підготувати батьків до активного

пізнавального спільного відпочинку з дітьми. Розмовляючи з батьками,

необхідно показати, що літо - це вдалий час для формування пізнавальних

інтересів дитини. Необхідно познайомити батьків з дослідами із застосуванням

природних компонентів: вітру, піску, сонця, каміння, води. Вони

урізноманітнюють відпочинок, зроблять його насиченим, цікавим, а,

найголовніше, корисним для розумового, пізнавального, художньо -

естетичного та фізичного розвитку молодшого школяра; підвищать його

самостійну активну діяльність. Правильні рекомендації з проведення літнього

відпочинку з дітьми дають батькам більше можливостей та ідей для спільних з

дітьми екскурсій, цікавих і корисних справ і творчих робіт, а у дітей більше


73

позитивних емоцій, приємних спогадів про те, як він провів літо разом з

батьками.

4. Підтримка і заохочення батьків на рівні школи

Робота батьків обов'язково повинна підтримуватися і заохочуватися

школою Не так давно вважалося, що всі діти рівні і в інтелектуальному плані, і

в емоційному. Треба тільки навчити їх думати, співпереживати, вирішувати

складні логічні завдання. Проте досвід сучасної освіти показує, що існують

відмінності між дітьми. Виділяються діти з більш розвиненим інтелектом, ніж у

їхніх однолітків, зі здібностями до творчості, з умінням класифікувати,

узагальнювати, знаходити взаємозв'язки. Вони постійно перебувають у пошуку

відповіді на свої запитання, допитливі, виявляють самостійність, активні.

Одним з найбільш істотних факторів, які впливають як на інтелектуальні, так і

на особистісний розвиток дитини, є сім'я. Представлена система роботи

дозволяє підвищувати правову та педагогічну культуру батьків, а також

формувати практичні вміння та навички у вихованні здібних, талановитих

дітей, що призводить до взаєморозуміння між дітьми, батьками і педагогом.

Література:

Науково-методичний журнал «Шкільному психологу», вид.група «Основа»,

№8, 2015 р.


74

Методичні рекомендації щодо планування роботи

шкільної бібліотеки

1. Забезпечення інформаційних потреб – це соціальне призначення й

функція шкільної бібліотеки Сьогодні шкільна бібліотека є одним із

найважливіших структурних підрозділів загальноосвітнього навчального

закладу, який вирішує завдання освітньої галузі своїми методами і

засобами в загальному плані навчально-виховного процесу школи

спільно з педагогічним колективом. Шкільні бібліотеки повинні

розвиватися й планувати своє майбутнє відповідно до свого призначення

в загальному контексті розвитку освітянської галузі, яка зобов’язана ними

опікуватися й бути зацікавленою в їх належній діяльності.

2. План і звіт бібліотеки – головні документи, які характеризують діяльність

шкільної бібліотеки План роботи бібліотеки – це заздалегідь окреслена

система заходів бібліотечно- бібліографічної діяльності, що передбачає

порядок, послідовність, термін та відповідальних за її виконання. Вранці,

коли пробуджуєшся, запитай себе: “Що я маю зробити?” Увечері, перш

ніж заснути: “Що я зробив?” Піфагор

3. Нормативно-правові документи • Закон України «Про освіту»; • Закон

України “Про загальну середню освіту”; • Закон України “Про бібліотеки

і бібліотечну справу”; • Положення про мережу освітянських бібліотек

Міністерства освіти і науки України та АПН України; • Положення про

бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу; • Інструкція про

порядок доставки, комплектування та облік навчальної літератури.

4. Умови ефективного планування: • чітке визначення рівня, на якому

знаходиться робота бібліотеки на момент планування; •чітке уявлення

про рівень, якого необхідно досягти; •вибір оптимальних шляхів (засобів і

форм роботи) досягнення поставленої мети; • тісний взаємозв’язок і

координація роботи з заступником директора школи з виховної роботи.

5. Принципи планування: • принцип сучасності: врахування нових,

інноваційних підходів до проблем освіти; • принцип науковості:

обґрунтування обсягу роботи, раціональний розподіл функціональних

обов’язків, найповніше використання резервів робочого часу; • принцип

наступності, використання апробованих в умовах даної школи форм і

методів роботи; •принцип системності, комплексності: план - не набір

окремих заходів, а система роботи.

6. Основні етапи складання річного плану 1 етап - перевіряють хід реалізації

плану поточного року, визначають його позитивні сторони, недоліки,

виявляють зміни у діяльності бібліотеки в минулому році, складають

пропорції до плану наступного року. 2 етап - обговорюють проект плану

роботи бібліотеки на раді школи при складанні загального плану

навчально-виховної роботи. 3 етап – план роботи затверджують на

педагогічній раді школи.


75

7. Вимоги до річного плану роботи: • конкретний, чіткий; • складений так,

що його можна виконати; • відповідає завданням конкретної школи; •

складений за чіткою схемою; • обов’язково включає статистичні дані про

роботу бібліотеки; основні показники роботи; • має бути надрукований до

1 вересня нового навчального року державною мовою, завірений

директором школи, його підписом, печаткою школи; • повинен бути

невід’ємною частиною річного плану роботи всієї школи; • до складання

річного плану повинен бути творчий підхід.

8. Основні розділи й структура плану •І. Основні завдання і напрямки

діяльності бібліотеки. •ІІ. Основні показники роботи бібліотеки (у

табличній формі – статистика). •ІІІ. Робота з читачами щодо формування і

задоволення їхніх читацьких потреб. •ІV. Індивідуальна робота з

читачами. •V. Взаємодія бібліотеки з педагогічним колективом. •VІ.

Масові заходи щодо популяризації літератури. •VІІ. Інформаційна та

довідково-бібліографічна робота. •VІІІ. Формування, використання та

збереження бібліотечного фонду. •ІХ. Взаємодія з бібліотеками району.

•Х. Підвищення професійної кваліфікації.

9. Основні завдання і напрямки діяльності бібліотеки • Аналіз виконаного,

бачення перспектив розвитку, цілісний підхід до реалізації

запланованого. • Окреслити пріоритетні напрямки роботи бібліотеки в

наступному році з урахуванням специфіки навчального закладу і

основних завдань, записаних у Положенні про бібліотеку

загальноосвітнього навчального закладу. • Завдання повинні бути

конкретними, реальними, обґрунтованими.

10. Основні показники роботи бібліотеки • Основний бібліотечний фонд •

Надходження • Книгозабезпеченість на 1 учня • Обертаність книжкового

фонду • Фонд підручників та навчальних посібників • Надходження •

Видано підручників учням • Забезпеченість підручниками • Кількість

читачів: усього учнів, учителів та інших користувачів бібліотекою •

Кількість відвідувань • Середня відвідуваність • Книговидача • Середня

читаність • Інформаційно-масова робота: • інформаційні заходи •

бібліотечні заняття • масові заходи • книжкові виставки • Бібліографічна

робота: • списки нових надходжень • тематичні списки • інформаційні

бюлетені • експрес-інформації

11. Робота з читачами щодо формування і задоволення їхніх читацьких

потреб • Запис у бібліотеку читачів. • Перереєстрація читачів бібліотеки. •

Бесіди про Правила користування бібліотекою. • Заходи по залученню

читачів до бібліотеки. • Реклама бібліотеки. • Координація діяльності з

дитячою бібліотекою.

12. Індивідуальна робота з читачами • Вивчення читацьких інтересів,

динаміки читання школярів. • Привернення учнів до планового читання

за рекомендаційними списками літератури. • Керівництво читанням,


76

допомога у виборі книг. • Робота з окремими групами читачів. • Аналіз

читання школярів.

13. Взаємодія бібліотеки з педагогічним колективом • Інформаційне

забезпечення вчителів новинками літератури, що надійшли в бібліотеку. •

Інформаційне забезпечення проведення засідань методичних об’єднань,

педрад. • Допомога в підборі документів під час роботи над методичними

темами школи. • Співпраця бібліотеки та педколективу щодо формування

та збереження фонду підручників. • Інформаційна допомога в проведенні

олімпіад з базових дисциплін, предметних тижнів. • Проведення заходів

щодо популяризації книги та читання.

14. Масові заходи щодо популяризації літератури • Бажано віддавати

перевагу нетрадиційним, діалоговим, дискусійним формам роботи. •

Залучати актив бібліотеки. • Організовувати клуби і гуртки. •Заходи з

елементами гри, театралізації: • прем’єри книги; • ігри-вікторини; •

турніри, конкурси; • літературні аукціони, марафони; • брейн-ринги; •

зоряні часи; • клуби кмітливих та допитливих…

15. Інформаційна та довідково- бібліографічна робота • Інформаційне та

довідково-бібліографічне обслуговування читачів: • вивчення

інформаційних потреб учнів та вчителів; • індивідуальне, групове та

масове інформування; • проведення: днів інформації, бібліографічних

оглядів літератури; • випуск інформаційних листів; • складання і

використання рекомендаційних бібліографічних списків літератури. •

Популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. • Краєзнавча робота. •

Організація та ведення довідково-бібліографічного апарату.

16. Формування, використання та збереження бібліотечного фонду •

Вивчення складу фонду й аналіз його використання. • Формувати

замовлення на підручники, методико-педагогічну та художню літературу.

• Оформлення передплати на періодичні видання. • Облік бібліотечного

фонду. • Естетика оформлення фонду. • Робота зі збереження фонду. •

Інвентаризація фонду та його переоцінка. • Видача документів

користувачам бібліотеки.

17. Взаємодія з бібліотеками району • Звірка з районною дитячою

бібліотекою на предмет охоплення дітьми систематичного читання. •

Координація роботи при проведенні бібліотечно-бібліографічних занять,

масових заходів. • Організація обмінного фонду підручників, зв’язок з

бібліотеками району по обміну підручниками, яких не вистачає. • Участь

у проведенні сумісних практичних семінарів.

18. Підвищення професійної кваліфікації • Вдосконалення роботи за

проблемною темою. • Освоєння інформації з професійних видань. •

Впровадження на практиці інноваційних форм і методів бібліотечної

роботи. • Використання передового досвіду роботи кращих бібліотекарів.

• Прийняття участі в роботі районного методичного об’єднання шкільних


77

бібліотекарів. • Регулярне підвищення кваліфікації. • Відвідування

масових заходів колег.

19. Творчої наснаги та успіхів у роботі! Коли добре щось умієте - то не

забувайте, а чого не вмієте - того навчайтеся. В. Мономах

20. Література • Шепелєва І. О. Нормативно-правове забезпечення

діяльності шкільної бібліотеки [Текст] / І. О. Шепелєва, Г. М. Іващенко //

Настільна книга шкільного бібліотекаря. – Х., 2013. – С.5 - 52. •

Планування роботи шкільної бібліотеки [Текст] // Шкільна бібліотека. –

2008. - № 9. – С. 56 – 61. • Методичні рекомендації зі складання плану

роботи бібліотеки [Текст] /уклад. О. М. Горячева // Шкільний бібліотекар.

– 2014. - № 1. – С. 19 -23.

http://image.slidesharecdn.com/random-140418025304-phpapp02/95/-21-638.jpg?cb=1397789655


78

ПАМ'ЯТКА населенню щодо дій у надзвичайних ситуаціях

Однією з глобальних проблем сучасності є загроза проявів

тероризму. Потрібно бути пильними, адже вибуховий пристрій

встановлений в місцях скупчення людей, у громадському транспорті або

житловому будинку може бути замасковано під звичайний предмет -

сумку, портфель, згорток...

Характерні ознаки підозрілого предмета, які вказують на

можливу його належність до вибухового пристрою:

залишені в громадських місцях (транспорті) без нагляду валізи,

пакунки, коробки тощо;

зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні,

сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;

наявність у предмета годинникового механізму або електронного

таймера;

наявність у предмета запаху гасу, розчинника, паливно-мастильних

і хімічних матеріалів тощо;

наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їх

прямому призначенню;

наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх підозрілих

предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів

тощо.

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий

пристрій:

не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити і не

пересувати його;

утримуватися від паління, використання засобів радіозв’язку, у

тому числі й мобільного, поблизу підозрілого предмета;

не здійснювати самостійних дій із підозрілими предметами;

по можливості забезпечити охорону підозрілого предмета і

небезпечної зони;

спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета інших

осіб, які перебувають поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що

прилягає до небезпечної зони;

сповістити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади,

чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про

характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його

розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися

прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-

піротехніків;

намагатися максимально запам’ятати зовнішність, одяг осіб, які

залишили предмет, їхній транспорт та номерні знаки.

ПРИ ЗАГРОЗІ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ


79

ЗМІСТ

1. Лист відділу освіти про структуру роботи навчальних закладів на

2015-2016 навчальний рік………………………………………3

2. Графік методичних структур на 2015-2016 навчальний рік…4

3. Наказ відділу освіти «Про організацію науково-методичної

роботи з керівними та педагогічними кадрами у 2015-2016

навчальному році»……………………………………………….9

4. Методичні матеріали:…………………………………………….25-78

4.1. Організація роботи з реалізації науково-методичної теми у

дошкільних навчальних закладах……………………….25

4.2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного

виховання у загальноосвітніх навчальних закладах…...30

4.3. Українська мова – давня і державна……………………..62

4.4. Науково-методичний супровід обдарованої дитини в закладах

освіти……………………………………………………….65

4.5. Методичні рекомендації щодо планування роботи шкільної

бібліотеки………………………………………………….74

4.6. Пам’ятка населенню щодо дій у надзвичайних

ситуаціях…………………………………………………..78

ЗМІСТ…………………………………………………………….79


Інформаційне видання Рокитнівського районного методичного кабінету

Рокитнівської районної ради Рівненської області

Відповідальний за випуск – Сулковська Л.В., завідувач районного

методичного кабінету

Освітянський вісник №23Освітянський вісник №23 2...

Documents