КФФТМС 3-4 12-13...

ISSN 20703112

Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація

Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy &

Medical Standardization

3-4(12-13) 2011

2

Науково-практичний медико-фармацевтичний журнал КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ, ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА МЕДИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Заснований у січні 2005 р. Засновник:

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР : Зіменковський А.Б. Заступник головного редактора: Лесик Р.Б. Науковий редактор номера: Лопатинська О.І. Відповідальний секретар: Лопатинська О.І. Літературний редактор: Салюк Л.С. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Андрашко Ю.В. (Україна, Київ) Волосовець О.П. (Україна, Київ) Вороненко Ю.В. (Україна, Київ) Громовик Б.П. (Україна, Львів) Зербіно Д.Д. (Україна, Львів) Криштопа Б.П. (Україна, Київ) Маркін Л.Б. (Україна, Львів) Морозов А.М. (Україна, Київ) Москаленко В.Ф. (Україна, Київ) Музиченко В.П. (Україна, Львів)

Надашкевич О.Н. (Україна, Львів) Парновський Б.Л. (Україна, Львів) Педаченко Є.Г. (Україна, Київ) Піняжко О.Р. (Україна, Львів) Поліщук М.Є. (Україна, Київ) Русин В.І. (Україна, Ужгород) Сайдакова Н.О. (Україна, Київ) Солоненко І.М. (Україна, Київ) Степаненко А.В. (Україна, Київ) Чумак В.Т. (Україна, Київ)

РЕДАКЦІЙНА РАДА Борищук В.О. (Україна, Київ) Edmund Grześkowiak (Poland, Poznan) Гук А.П. (Україна, Київ) Lucjusz Zaprutko (Poland, Poznan) Victor Zelenov (USA, Buffalo) Зупанець І.А. (Україна, Харків) Коваленко С.І. (Україна, Запоріжжя) Piotr Książek (Poland, Lublin) Кухар В.П. (Україна, Київ)

Мартиненко О.В. (РФ, Москва) Парій В.Д. (Україна, Київ) Пономаренко С.Д. (Україна, Київ) Eduardas Tarasevičius (Lithuania, Каunas) Victor Chaban (USA, Los Angeles) Черних В.П. (Україна, Харків) Sandor G. Vari (USA, Los Angeles) Marija Ziver (USA, Los Angeles)

СЕКРЕТАРІАТ Гаврилюк Д.Я. Горілик А.В. Камінський Д.B. Крищишин А.П.

Кучумова Н.В. Настюха Ю.С. Ривак Т.Б. Хилюк Д.В.

ВИДАВЕЦЬ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Видавництво Адреса редакції: вул. Пекарська, 69, 79010, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 259 74 10 E-mail: [email protected] www: http://clinpharm.org.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 9550 від 25.01.2005 р. Періодичність виходу – щоквартально. Журнал внесений до переліку фахових видань ВАК України, у яких можуть публікуватися результа-ти дисертаційних робіт за спеціальностями «Медичні науки» та «Фармацевтичні науки» (Постанова президії ВАК України №105/3 від 14.04.2010 р., Бюлетень ВАК №5, 2010). Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського національного медичного університету імені Да-нила Галицького. Протокол № 2 від 28.03.2012 р. Підписано до друку Формат 64х90/16 Папір крейдований Загальний наклад 1000 прим. Видруковано у друкарні: м. Львів, вул. Пекарська, 69, тел. (032) 275 31 98 Усі статті рецензовані. Цілковите або часткове розмножування в будь-який спосіб матеріалів, опублі-кованих у цьому виданні, допускається лише з письмового дозволу редакції. ©Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2012.

ISNN 2070-3112 «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація»

2011, №34

3

ЗМІСТ CONTENTS

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy

Зіменковський А.Б., Ривак Т.Б. Апробація оцінки якості фармакотерапії за стандар-тизованою методикою PCNE V5.01 з вияв-лення DRP на прикладі реального клініч-ного випадку

8 Zimenkovsky A.B., Ryvak Т.B. Approbation of pharmacotherapy quality assessment with standardized method PCNE V5/01 for DRP identifying in real clinical case

Сех М.Я. Аналіз раціональності фармако-терапії хворих на негоспітальну пневмо-нію (Повідомлення ІІ)

14 Sekh M.Ya. The analysis of pharmacothe-rapy rationality of patients with community-acquired pneumonia (Communication II)

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги

The management of medical and pharmaceutical aid quality

Зіменковський А.Б., Борецька О.Б. Орга-нізаційно-методичні засади створення та діяльності клініко-фармацевтичної служ-би в аптечних закладах України

21 Zimenkovsky A.B., Boretska O.B. The organ-izational and methodical basic tendencies in creation and activity of clinical-pharma-ceutical service in drugstores of Ukraine

Парій В.Д., Шуляк В.І. Дослідження від-повідності медичної допомоги пацієнтам із гострим інфарктом головного мозку до тверджень клінічних настанов

27 Pariy V. D., Shulyak V.I. The study of corre-lation between the medical care for patients with stroke and clinical guidelines

Парій В.Д., Богдан О.В. Особливості функ-ціонування мобільних діагностичних ком-плексів щодо надання медичної допомоги і моніторингу стану здоров’я населення у Житомирській та Рівненській областях

34 Pariy V.D., Bogdan O.V. The features func-tioning mobile diagnostic complexes to pro-vide medical care and health monitoring of the population in Zhytomyr and Rivne re-gions

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд

Clinical pharmacology and pharmacoviligance

Городнича О.Ю., Зіменковський А.Б., Матвєєва О.В. Апробація моделі класифі-каційної системи ліко-пов’язаних проблем (DRP) для аналізу спонтанних повідом-лень про побічні реакції лікарських засо-бів

41 Gorodnycha O.Y., Zimenkovsky A.B., Mat-veeva O.V. The approbation of a new drug-related problems (DRP) classification system model analysis of spontaneous reports about adverse drug reactions

Настюха Ю.С., Матвєєва О.В., Зіменков-ський А.Б. Оцінка повідомлень про побіч-ну реакцію лікарських засобів з позицій раціональної фармакотерапії за участі клінічного провізора (Повідомлення І)

48 Nastyukha Yu.S., Маtveeva О.V., Zimen-kovsky A.B. the evaluation of adverse drug reaction reports from the standpoint of ra-tional pharmacotherapy with participation of clinical pharmacist (Communication I)

Клінічна медицина Clinical medicine

Педаченко Ю.Є., Красиленко О.П. Клініч-ні прояви стенозуючих процесів попереко-вого відділу хребтового каналу у осіб мо-лодого віку

55 Pedachenko Yu.Ye., Krasilenko O.P. Clinical features of lumbar spinal stenosis in young patients

ISNN 2070-3112 «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація» 2011, №34

4

Яковлєва Л.В., Томашевська Ю.О., Глад-кова Л.В., Лар’яновська Ю.Б. Досліджен-ня венотонізуючої дії капсул «Фітовенол» при венозному застої хвоста щурів

60 Yakovleva L.V., Tomashevska Y.O., Glad-kova L.V., Laryanovska Y.B. Study of veno-tonic effect of Phytovenol capsules in tail venous hyperemia of rats

Булат Л.М., Лисунець О.В. Клініко-пара-клічна адаптація в перші місяці життя недоношених новонароджених високого перинатального ризику

66 Bulat L.M., Lysunets O.V. The clinical and paraclinical adaptation of premature new-borns with high perinatal risk in the first months of life

Яковлева Л.В., Литиненко Г.Л., Лар’я-новська Ю.Б. Вивчення впливу найактив-ніших серед похідних бензофурану (С764-0034), 1,5-дигідропірол-2-онів (VAZ-10) та 2,3-D-піримідин-6-карбонових кислот (L486-0021) на функцію печінки у здоро-вих щурів

71 Yakovleva L.V., Litvinenko G.L., Larjanov-skaja J.B. Study of the most active amongst benzophurane (C764-0334), 1,5-dihydropyr-rol-2-ones (VAZ-10) and 2,3-d-pyrimidin-6-carboxylic acids (L486-0021) derivatives in-fluence on liver function in health rats

Черненко Д.В., Шило В.М., Черненко В.В. Обґрунтування застосування БАД «Про-літ» при різних видах нефролітіазу

77 Chernenko D.V., Shylo V.N., Chernenko V.V. The substantiation of biologically active supplement «Prolit» administration for dif-ferent types of nephrolitjiasis

Медична стандартизація Medical standardization

Федущак О.А., Зіменковський А.Б., Феду-щак А.Л. До питання стандартизації піс-ляопераційного знеболення

86 Fedushchak O.A., Zimenkovsky A.B., Fe-dushchak A.L. Postoperative pain manage-ment standardization revisited

Шуляк В.І. Оцінка ставлення лікарів до впровадження локальних протоколів ме-дичної допомоги, що ґрунтуються на дока-зах

94 Shulyak V.I. The study of medical pro-fessionals considerations concerning the im-plementation of evidence-based local clinical protocols into medical practice

Історія медицини та фармації Hystory of medicine and pharmacy

Федущак А.Л. Фармакопеї як регуляторні чинники розвитку фармації.

101 Fedushchak A.L. Pharmacopoeias as regu-latory factors in pharmacy development

Чайківський Р.А., Федущак А.Л. До історії медичної стандартизації в Україні. Етапи та проблеми впровадження медичних ста-ндартів

110 Chaykivskyi R.A., Fedushchak A.L. The his-tory of medical standardization in Ukraine revisited. the Stages and problems of the medical standards implementation

Клінічна фармація та фармацевтична опіка

Clinical pharmacy and pharmaceutical care

Лопатинська О.І., Гоневич М.С., Гудзь А.С., Єремеєва Т.М. Медико-соціаль-ні передумови впровадження фармацев-тичної опіки у систему контактної корекції зору

118 Lopatynska O.I., Honevich M.S., Hudz A.S., Yeremeyeva T.V. The medico-social backgro-und of pharmaceutical care introduction in system of contact correction of vision

Грем О.Ю., Сидорський А.Р. Вивчення якості фармацевтичної опіки в аптеці

124 Hrem O.Yu., Sydorsky A.R. Study of phar-maceutical care quality in the pharmacy


2011, №34

5

Фармацевтична технологія та біофармація

Pharmaceutical technology and biopharmaceutics

Горицький В.М. Оцінка складу та тех-нології екстемпоральної мазі (типу олео-гель) цілього призначення у стоматологіч-ній практиці з фторафуром та натрію ме-фенамінатом

130 Gorytsky V.M. Evaluation of technology of extemporaneous ointment (oleogel type) for target dental practice with ftorafur and so-dium mefenaminat

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка

та фармакоекономіка

Economics in health care, clinical economics

and pharmacoeconomics Макаренко О.В., Зайцева О.В. Світові методики фармакоекономічного аналізу протипухлинних засобів для лікування недрібноклітинного раку легенів.

135 Makarenko O.V., Zaytseva E.V. Foreign methods of pharmacoeconomic analysis of anticancer drugs for treatment non-small cell lung cancer

Левицька О.Р., Громовик Б.П. Харак-теристика гострої церебральної судинної патології на районному рівні з позицій клінічної епідеміології та фармакоекоепі-деміології

141 Levytska O.R., Hromovyk B.P. The evalu-ation of acute cerebral vascular pathology at a level in terms of clinical epidemiology and oharmacoepidemiology

Яковлєва Л.В., Матяшова Н.О. Ретро-спективний аналіз споживання антибак-теріальних лікарських засобів у хірургіч-ній практиці

146 Yakovleva L.V., Matyashova N.A. The retro-spective analysis of antibacterial agents in surgical practice

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг Pharmaceutical management

and marketing Шульга Л.І. Фітозасоби в стоматології: су-часний стан та перспективи створення

151 Shulga L.I. Herbal remedies in dentistry: current status and perspectives of making

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів

Synthesis and analysis of bilogical active substances

and pharmaceutical preparations Гаврилюк Д.Я., Зіменковський Б.С., Зеліс-ко Н.І., Семенців Г.М., Філіп Грельє, Ле-сик Р.Б. Синтез нових 5-(3-нафтален-2-іл-5-арил-4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолі-диндіонів та вивчення їх протипухлинної і антипротозойної активностей

157 Havrylyuk D.Ya., Zimenkovsky B.S., Zelis-ko N.I., Semenciv G.M., Grellier Philippe, Lesyk R.B. Synthesis of new 5-(3-naphtha-len-2-yl-5-aryl-4,5-dihydropyrazol-1-yl)-thia-zolidine-2,4-dione and evaluation of their antitumor and antiprotozoal activities

Девіняк О.Т., Гаврилюк Д.Я., Зіменков-ський Б.С., Лесик Р.Б. QSAR аналіз 2(4)-тіазолідинонів із піразоліновим фрагмен-том в молекулах, що проявляють протипу-хлинну активність щодо клітин недрібно-клітинного раку легень in vitro

163 Devinyak O.T., Havrylyuk D.Ya., Zimenkov-sky B.S., Lesyk R.B. QSAR study of 2(4)-thiazolidinones with pyrazoline scaffold pos-sesing antitumor activity in vitro on non-small lung cancer cells

Галькевич І.Й., Зіменковський Б.С, Труш Г.С. Оцінка ефективності методик ізолювання сертраліну та його метаболіту із біологічних об’єктів

169 Halkevych I.J., Zimenkovsky B.S., Trush G.S. The techniques efficiency esti-mation of sertraline and its metabolite isola-tion from biological objects


6

Інформаційні технології у медицині та фармації

Information technologies in medicine and pharmacy

Горілик Д.В., Горілик А.В., Попович В.П., Громовик Б.П. Інструмент для проведення автоматизованого інтегрованого ABC/ FMR/(XYZ)/VED-аналізу

175 Horilyk D.V., Horilyk A.V., Popovytch V.P., Hromovyk B.P. Instrument for realization of automated ans integrated ABC/FMR/(XYZ)/ VED analysis

Борецька О.Б., Зіменковський А.Б., Горі-лик Д.В. Комп'ютерна система підтримки прийняття клінічних рішень на основі програмного продукту на базі MySQL для виявлення та попередження лікових вза-ємодій в закладах охорони здоров’я Украї-ни

179 Boretska O.B., Zimenkovsky A.B, Gori-lyk D.V. The clinical decisions making sup-port computer system on the basis of the programme product on the MySQL base for drugs intercation detection and prevention in health care institutions of Ukraine

Анотації наукових робіт 185 Article annotations

Вимоги до журналу 199 Manuscript submission requirements


2011, №34

7

Рубрики номеру та їх рецензенти

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy

проф. А.Б. Зіменковський

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги The management of medical and pharmaceutical care

проф. А.В. Степаненко доц. А.Л. Федущак

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд Clini-cal pharmacology and pharmacovigilance

проф. О.Р. Піняжко доц. О.І. Лопатинська

Клінічна медицина Clinical medicine

проф. А.Б. Зіменковський проф. О.Н. Надашкевич

Медична стандартизація Medical standardization проф. А.В. Степаненко проф. А.Б. Зіменковський

Історія медицини та фармації History of medicine and phar-macy

проф. Б.П. Криштопа

Клінічна фармація та фармацевтична опіка Clinical phar-macy and pharmaceutical care

проф. А.Б. Зіменковський доц. О.І. Лопатинська

Фармацевтична технологія та біофармація Pharmaceu-tical technology and biopharmaceutics

доц. О.І. Лопатинська

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фарма-коекономіка Reviews

проф. А.Б. Зіменковський доц. О.І. Лопатинська

Менеджмент та маркетинг у фармації Management and marketing in the pharmacy

проф. А.Б. Зіменковський доц. Н.Л. Ханик

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів Synthesis and analysis of biological active compounds and pharmaceutical preparations

проф. Р.Б. Лесик проф. В.П. Музиченко

Інформаційні технології у медицині та фармації Infor-mation technologies in the medicine and pharmacy

доц. О.І. Лопатинська

Раціональна фармакотерапія


8

Раціональна фармакотерапія УДК 615.03:616–039.78]+615.072

А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак

АПРОБАЦІЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ЗА СТАНДАРТИЗОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ PCNE V5.01

З ВИЯВЛЕННЯ DRP НА ПРИКЛАДІ РЕАЛЬНОГО КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації,

м. Львів, Україна

e-mail: [email protected]

Резюме: Проведено дослідження з апробації та пошуку можливості й перспектив застосування європейсь-кої класифікаційної системи PCNE V5.01 до оцінки якості фармакотерапії через виявлення ліко-пов’я-заних проблем на прикладі реального клінічного випадку. Встановлено, застосування європейської систе-ми PCNE V5.01 дозволило дійсно виявити більше ліко-пов’язаних проблем, ніж це нам вдавалось раніше із використанням власної методики оцінки якості фармакотерапії за листками лікарських призначень. Ре-зультати апробації методики PCNE засвідчили можливість застосування її в реальній клінічній практиці, хоч вона і потребує певної адаптації до вітчизняної системи охорони здоров’я. Ключові слова: клінічна практика, ліко-пов’язані проблеми (DRP), якість фармакотерапії.

Вступ. Сучасна методологія оцінки якості фармакотерапії (ЯФТ) за європейською кла-сифікаційною системою PCNE, зокрема за версією V5.0110 щодо виявлення DRP (ліко-пов’язаних проблем), ще маловідома в нашій країні, проте, широко впроваджується за кор-доном, у першу чергу, для активного моніто-рингу ЯФТ на шпитальному етапі надання медичної допомоги5,7-9. Цією роботою ми про-довжуємо цикл досліджень, присвячених DRP, та покликаних на інтеграцію у вітчиз-няну медичну галузь кращого міжнародного досвіду оцінки та підвищення ЯФТ. Актуаль-ність цього дослідження підтверджується ще й тим, що в такому системному форматі, сто-совно виявлення DRP в реальній клінічній практиці, воно проводиться вперше в Украї-ні.

Мета дослідження – апробація і пошук можливості та перспектив застосування єв-ропейської класифікаційної системи PCNE V5.01 до оцінки ЯФТ через виявлення DRP, а також обчислення вартості нераціональної фармакотерапії (ФТ) на прикладі реального клінічного випадку.

Матеріали та методи дослідження. Об’єкти дослідження: листи лікарських приз-начень (ЛЛП) лікарських засобів (ЛЗ) однієї хворої; власна уніфікована методика оцінки якості ФТ за ЛЛП; європейська класифікація

PCNE V5.01 щодо DRP; інструкції для медич-ного застосування ЛЗ3; Державний форму-ляр ЛЗ (випуск ІІ)2; клінічні протоколи, за-тверджені МОЗ України1; дані доказової ме-дицини (ДМ)6. Дизайн дослідження – ретро-спективне. Використано методи: системного аналізу; стандартизації; аналітично-порів-няльний; доказового пошуку; клініко-фарма-цевтичний; клініко-фармакологічний; фар-макоекономічний; моделювання.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Основним предметом дослідження була оцінка ЯФТ лише за одним ЛЛП. Демо-графічні та інші показники за медичною до-кументацією хворої: пацієнтка стаціонарного кардіологічного відділення однієї з лікарень м. Львова; виписана в задовільному стані; вік 70 років; тривалість стаціонарної високо спеціалізованої медичної допомоги 12 днів; діагноз клінічний основний: ішемічна хворо-ба серця (ІХС); стабільна стенокардія функ-ціональний клас (ФК) ІІ (прогресуюча стено-кардія); гіпертонічна хвороба (ГХ) ІІ ст. 3 ступінь; серцева недостатність (СН) ІІ А ст. з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) ІІ ФК; діагноз супутній: цереброваску-лярна хвороба (ЦВХ) на ґрунті ГХ та цереб-росклерозу; хронічний гепатит; хронічний гастродуоденіт; хронічний пієлонефрит у ст. загострення; підвищена чутливість до ново-



2011, №34

9

каїну. З метою ФТ застосовано одночасно 19 ЛЗ.

Перший етап оцінки – загальний, без дета-лізації на конкретному застосуванні певних ЛЗ має, на нашу думку, важливе значення, бо визначає відразу складові ФТ та її особли-вості, що вимагають у подальшому особливої прицільної уваги. Отож, повинні насторожу-вати наступні моменти: 1) геронтологічні за-стереження щодо ФТ – вік хворої 70 років (порушення всмоктування, необхідність ін-дивідуалізації ФТ, зокрема використання субтерапевтичного дозування тощо); 2) наяв-ність одночасно, по-суті, 2-ох гострих патоло-гій – прогресуючої стенокардії із СН і артері-альною гіпертензією (АГ) та загострення піє-лонефриту; 3) призначення 19 ЛЗ при наяв-ності «скомпрометованих» нирок та печінки – хронічний гепатит, загострення хронічного пієлонефриту; 4) підвищена чутливість до новокаїну (може свідчити про певну алергі-

зованність і не виключає можливості атипо-вих реакцій і на інші ЛЗ; 5) хронічний гаст-родуоденіт (підвищення ризику шлунково-кишкових ускладнень при її застосуванні певних ЛЗ, порушення всмоктування ліків тощо).

Наступний етап оцінки полягав у транс-формації реального ЛЛП у електронний його формат для подальшого деталізованого ана-лізу призначеної ФТ. Перш за все, визначено міжнародну непатентовану назву (МНН) призначених ліків та приналежність їх до певної ФТ-групи за класифікацією АТС з ме-тою виявлення дублювання застосування ліків з однієї тієї ж ФТ-групи чи ЛЗ із одна-ковою діючою речовиною (табл. 1). Водночас, проведена категоризація призначених ЛЗ на: базові (Б), допоміжні/симптоматичні (Д), контраверсійні (К) та ЛЗ, категорію яких ви-значити неможливо, тобто невизначені (Н) в розрізі мети їх застосування (табл. 1).

Таблиця 1. Категоризація ЛЗ з ЛЛП за метою ФТ та трансформація їх за класифікацією АТС

№ з/п

Торгова назва (ТН) ЛЗ, режим ФТ, доза, лікова форма МНН/ФТ група

Кат

е-го

рія

Мета ФТ (призначення)

1 Конкор 5 мг – 1 р/д Бісопролол / β-блокатори Б АГ, стенокардія, СН 2 Лізиноприл 10 мг – 2 р/д іАПФ Б АГ, СН, ↓ гіпертрофії ЛШ 3 Кардіомагніл 0,75 мг – 1 р/д вве-

чері Ацетилсаліцилова к-та та маг-нію гідроксид/антитроботичні

Б Профілактика тромбоутворення

4 5

Р-н дигоксину 0,0125% 0,5 Р-н NаСl 0,9% 10 мл 1 р/д в/в 3 дні

Серцеві глікозиди + р-ни електролітів

Б Д

СН, миготлива аритмія із тріпо-тінням передсердь. Використано як носій (розчинник)

6 7 8 9 10

Р-н глюкози 5% 200 мл Інсулін 4 ОД Р-н рибоксину 10,0 Р-н гепарину 5,000 МО Р-н аспаркаму 10,0 в/в 8 днів

Метаболічний ЛЗ + Протидіабетичний засіб +Інозин +Антикоагулянт +К-Мg-аспарагінат

Н Як, так звана, «поляризуюча су-міш», проте в цьому випадку не відповідає класичній Мета не визначена

11 Р-н верапамілу 0,25% 2,0 в/в на ніч 2 дні

Блокатори Са каналів К Стенокардія напруги, суправент-рикулярна тахікардія, АГ

12 Р-н тіатріазоліну 2,5% 2,0 в/м Кардіо- та гепатопротектори Д Для кардіо- та гепатопротекції 13 Канаферон 1 таб. 3 р/д Трава золототисячника + ко-

рінь любистку звичайного + листя розмарину

Д Правдоподібно для корекції хроні-чного пієлонефриту в ст. загост-рення

14 Р-н диклофенаку 3,0 в/м 6 днів, доза не вказана

НПЗЗ Н Мета не визначена

15 Р-н пірацетаму 10,0 в/в 20% 4 дні Ноотропний ЛЗ Н Цереброваскулярна хвороба Мета повністю не визначена

16 17 18

Р-н анальгіну 50%-2 мл Р-н димедролу 1%-1 мл Р-н аміназину 2,5%-0,5 1 день в/м

Метамізол натрію/ненаркот. анальгетик + Дифенгідрамін/ антигістамінний І покол.+ Хлорпромазин/нейролептик

Д Некоректно сформована «літична суміш» для усунення психомотор-ного збудження при порушеннях мозкового кровообігу

19 Біцилін-5 в/м одноразово ЛЗ групи пеніциліну Н Мета не визначена Примітка: р/д – раз на добу; іАПФ – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту; ↓ – зменшення (зниження); р-н

– розчин; в/в – внутрішньовенно; в/м – внутрішньом’язово; таб. – таблетка; ст. – стадія; НПЗЗ – нестероїд-ний протизапальний засіб

Дублювання аналогічних ФТ-груп не ви-

явлено, проте, в процесі подальшої оцінки з’явились нові її елементи, яких ми раніше не помічали. Зокрема виникає запитання, чому базових ЛЗ (категорія «Б»), як на нашу думку, доволі багато – 4. Можливо це пояс-нюється досить «масштабним» діагнозом? Те

ж можна сказати і про допоміжні ЛЗ («Д») – 6 найменувань. У той же час, 5 ЛЗ увійшли в групу «Н», тобто доцільність їх призначення не має чіткого обґрунтування. Окрім того, призначено НПЗЗ, що ризиковано при наяв-ності у хворої хронічного гастродуоденіту, а також враховуючи, що диклофенак гепато-



10

токсичний і є небезпека його застосування саме при хронічному гепатиті. Вище наведе-ний етап оцінки ЯФТ відповідає алгоритму опрацьованої нами власної уніфікованої ме-тодики оцінки ЯФТ за ЛЛП, що частково і

відображено в табл.1. Подальший аналіз ФТ за цим алгоритмом дозволив сформувати певні зауваження до медикаментозного ліку-вання даної пацієнтки (табл.2).

Таблиця 2. Виявлені зауваження до ЯФТ на основі застосування власної уніфікованої методики оцін-

ки ЯФТ за ЛЛП

Зауваження до призначеної ФТ К-сть випадків Перевищена тривалість застосування певних ЛЗ, використаних для ФТ 1 Недостатня тривалість застосування певних ЛЗ, використаних для ФТ 2 Відсутність ЛЗ (за МНН) у клінічних протоколах, затверджених МОЗ України 8 Існують сумніви щодо доцільності призначення певних ЛЗ 8 Наявність потенційної взаємодії ЛЗ-ЛЗ 21

Всього 40

Слід зазначити, що найбільша кількість випадків зауважень стосувалися лікових вза-ємодій – 21, із них: 4 – ідентифіковані нами, як небезпечні (недопустимі), 15 – некорисні (недоцільні) і лише 2 – корисні (доцільні).

Реалії сьогодення (впровадження в клініч-ну практику ДМ та розвиток формулярної системи в Україні) вимагали певного удоско-

налення нашої методики оцінки ЯФТ за ЛЛП. Отож, оцінка поповнилась новими руб-риками: «відсутність ЛЗ у Державному фор-мулярі ЛЗ» (за аналізованим ЛЛП – 3 ЛЗ), «відсутність даних ДМ щодо клінічної ефек-тивності ЛЗ» (9 ЛЗ) (табл. 3). В табл. 3 наве-дено лише ЛЗ з ЛЛП із доведеною клінічною ефективністю.

Таблиця 3. ЛЗ, клінічна ефективність яких доведена за даними ДМ6

№ з/п

МНН/ФТ група*/ (ТН ЛЗ за ЛЛП) Дані ДМ (А, В – рівні доказовості)

1. Бісопролол/селективні β-блокатори (Конкор)

1. АГ (5-10 мг/д) – В 2. Стенокардія напруги (середня доза 10 мг/д – А, 5-10 мг/д – В) 3. ↓ ризик летального висліду хворих із СН (на фоні ФТ діуретиками, іАПФ, дигок-сином) – А

2. іАПФ (Лізинаприл) 1. АГ (1080 мг/д) – В 2. СН – А 3. При СН ↓ ризик раптової смерті – В, загальної смертності – А, частоту госпіталі-зацій – А 4. ↓ гіпертрофію ЛШ – В

3. Серцеві глікозиди (ди-гоксин)

1. СН (у пацієнтів із синусовою тахікардією) – А 2. Тріпотіння передсердь – В

4. Антикоагулянт (гепарин) 1. Нестабільна стенокардія (в/в у поєднанні лише з аспірином) – А 5. Блокатори кальцієвих

каналів (верапаміл) 1. Стенокардія напруги (в середньому 313 мг/д) – А 2. Суправентрикулярна тахікардія (у т.ч. пароксизмальна – ФТ 10 мг в/в протягом 15 хв. – В 3. АГ всередину 40-80 мг 2 р/д, до 320 мг/д – А

6. НПЗЗ (диклофенак) 1. При гострих станах, для усунення загострення хронічного захворювання – в/м (одноразове введення). Ін’єкційний р-н вводити глибоко в/м протягом не більше 2 днів – А

7. Нотропний ЛЗ 1. Судинні захворювання головного мозку (атеросклероз, АГ, паркінсонізм судин-ного ґенезу) з явищами хронічної церебро-васкулярної недостатності – В

8. 9. 10.

Метамізол натрію+ Димедрол+ Хлорпромазин

1. Для димедролу: антигістамінний ефект – В, седативний – А, снодійний – В 2. Для усунення психомоторного збудження при порушенні моз-кового кровообігу, нападів гикавки і безперервного блювання призначають у складі, так званих, «лі-тичних сумішей», що вміщують: 12 мл 2,5% р-ну хлорпромазину, 2 мл 2,5% р-ну прометазину або 2 мл 2% р-ну дифенгідраміну, 1 мл 2% р-ну тримеперидину. Су-міш вводять в/в або в/м 12 р/д – А

Примітка: * група ЛЗ, які мають високий рівень доказовості щодо клінічної ефективності: рівень А (висока достовір-ність) − докази ґрунтуються на даних систематичних оглядів та сформовані на основі мета-аналізу рандо-мізованих контрольованих досліджень; рівень В (помірна достовірність) − докази ґрунтуються на резуль-татах щонайменше декількох незалежних рандомізованих контрольованих клінічних досліджень

Однак, 4 ЛЗ (гепарин, верапаміл, дикло-

фенак, пірацетам) хоча й мають високі рівні доказовості, застосовувалися в аналізованому ЛЛП у невідповідності до даних ДМ (табл. 3)

щодо їх клінічної ефективності. Решта 9 ана-лізованих ЛЗ із ЛЛП не мають доведеної клінічної ефективності.



2011, №34

11

Таким чином, загальна кількість заува-жень до призначеної ФТ на цьому етапі її оцінки склала вже 52. На їх основі проведено фармакоекономічний аналіз частини при-значеної ФТ з урахуванням дійсної тривалос-ті курсу лікування за ЛЛП, яка була оцінена як некоректна чи нераціональна (ЛЗ відне-сенні до категорій «Н» і К») загалом на суму 374 грн. Обчислено лише витрати на ліки, проте, цю суму не варто вважати остаточною, оскільки не враховані можливі клінічні про-яви потенційних взаємодій ЛЗ-ЛЗ та їх нас-лідки, які нам невідомі. Дані про вартість ЛЗ взято з офіційного сайту: pharmbase.com.ua станом на 17.12.2010 р.4.

Реалізація мети роботи потребувала на-ступним етапом дослідження застосування європейської класифікаційної системи PCNE V5.01 до оцінки ЯФТ через виявлення DRP. Слід зазначити, що науковою гіпотезою на-шого дослідження була думка, що класифі-каційна система PCNE за версією V5.01 щодо виявлення DRP, яка успішно зарекоменду-вала себе в розвинутих країнах Європи, доз-воляє виявити більшу кількість DRP, ніж наша власна методика оцінки ЯФТ. Тому, ми застосували систему DRP PCNE V5.01 і здій-снили оцінку призначеної ФТ знову від само-го початку, проте, використавши вже опра-цьований електронний формат ЛЛП. Перш за все, слід підкреслити, що особливістю рет-роспективного дослідження в нашому випад-

ку є те, що ми маємо змогу лише констатува-ти DRP, проте, вже ніяк не вплинемо на ре-зультат ФТ, тобто не усунемо проблеми. У той же час, нам не відомо, чи мав місце клі-нічний прояв DRP. Якщо мав, то в проспек-тивному дослідженні ми б виявили додатково інші DRP, а відтак, – їх кількість була б ще більшою. Отож, в нашому дослідженні біль-шість DRP носять потенційний характер. Ре-троспективний дизайн дослідження не пе-редбачає усунення виявлених DRP, втручань експерта та не впливає на вже отриманий результат. Проте, на нашу думку, результати проведеного аналізу безперечно мають впли-нути на уникнення подібних помилок чи не-коректностей ФТ в майбутньому, слугують певним навчальним матеріалом і засвідчу-ють діяльність у напрямку пошуку системних та окремих специфічних помилок ФТ на шляху до підвищення її якості.

Краще розуміння способу застосування сис-теми PCNE за версією V5.01 щодо виявлення DRP потребувало розробки певного алгорит-му цього процесу. Був знайдений, на нашу думку, оригінальний спосіб опрацювання такого алгоритму через побудову, так звано-го, «дерева рішень». Застосування цього ме-тоду на прикладі виявлення DRP щодо при-значення, зокрема, пірацетаму за аналізова-ним ЛЛП, відображено на рис.1.

Р 2 С 1.1 С 1.2 Р 3 С 2.2 Р 5

Р 2.5 Р 2.4 Р 3.3 Р 5.1

І 1.1 І 1.1 І 1.1 І 1.2 І 1.1

О 0.0 О 0.0 О 0.0 О 0.0 О 0.0

І рівень: Р 2 – проблеми вибору ЛЗ для ФТ; С 1.1 – причина проблеми – некоректний вибір ЛЗ; Р 3 – проблеми із дозуванням ЛЗ; С 1.2 – причина проблеми – некоректний вибір дози ЛЗ; С 2.2 – причина проблеми – недостатнє дозування ЛЗ; Р 5 – взаємодії застосованих ліків типу ЛЗ-ЛЗ; ІІ рівень: Р 2.4 – існують протипоказання до застосування ЛЗ; Р 2.5 – не має чітких показань до застосування

ЛЗ; Р 3.3 – тривалість ФТ цим ЛЗ недостатня; Р 5.1 – потенційна взаємодія між ліками типу ЛЗ-ЛЗ; ІІІ рівень: І 1.1 – втручання полягало б у інформуванні щодо проблеми на рівні фахівця, який призначає ЛЗ; І 1.2 – втручання полягало б у отриманні додаткової інформації від фахівця, який призначив цей ЛЗ; IV рівень: О 0.0 – результат втручання не досягнуто (бо воно не проводилось – дослідження ретроспективне)

Рис. 1. Побудова «дерева рішень» у ході застосування системи PCNE за версією V5.01 на прикладі

виявлення DRP щодо призначення пірацетаму за аналізованим ЛЛП Застосований метод моделювання, зокрема

в розрізі оцінки призначення пірацетаму за аналізованим ЛЛП, дозволив виявити 4 DRP (Р 2.4; Р 2.5; Р 3.3; Р 5.1), 3 причини появи

цих проблем (С 1.1; С 1.2; С 2.2), які вимага-ють 2 види втручань (І 11; І 1.2); результату втручань (за рубрикою класифікації код «0») не досягнуто, оскільки вони не проводились –



12

дослідження ретроспективне. Отож, застосу-вання міжнародної системи виявлення DRP до аналізованої ФТ через використання вище наведеної моделі побудови «дерева рішень»

(рис.1) стосовно кожного окремо аналізовано-го ЛЗ з ЛЛП (n=19) дозволило верифікувати як мінімум 65 стандартизованих DRP (табл.4).

Таблиця 4. Виявлення DRP за класифікаційною системою PCNE V5.01 в розрізі аналізованого ЛЛП

Код PCNE V5.01 Назва рубрики DRP за класифікацією PCNE V5.01 К-сть випадків Р 2.1 Призначено недоцільний (неналежний) ЛЗ 1 Р 2.4 Існують протипоказання до застосування ЛЗ 7 Р 2.5 Не має чітких показань до застосування ЛЗ 5 Р 3.3 Тривалість ФТ недостатня 2 Р 3.4 Тривалість ФТ перевищена 1 Р 4.3 ЛЗ вжито неправильно 1 Р 5.1 Можливість потенційної взаємодії ЛЗ-ЛЗ 34 Р 7.1* Технічні DRP 9 С 3** Наявність причин DRP, пов’язаних з інформацією про ЛЗ 3 І 0*** Відсутність втручань щодо усунення DRP 1

О 3**** Проблема не вирішена 1 Всього 65

Примітка: Р – проблема; С – причина проблеми; І – втручання для усунення проблеми; О – результат усунення про-блеми; * – відсутність вказівок щодо дозування (концентрації) ЛЗ в ЛЛП та/або погана розбірливість по-черку лікаря; ** – експерт потребує додаткової інформації від лікаря, який призначив ФТ; *** – втручання не проводилось, бо дослідження ретроспективне; **** – проблема не вирішена, бо вона не вирішувалась, оскільки дослідження ретроспективне.

Таким чином, застосування європейської

системи PCNE V5.01 дозволило дійсно ви-явити більше DRP, ніж це нам вдавалось ра-ніше із використанням власної методики оцінки ЯФТ за ЛЛП, що підтвердило науко-

ву гіпотезу дослідження. Результати апроба-ції методики PCNE засвідчили можливість застосування її в реальній клінічній практи-ці, хоч вона і потребує певної адаптації до вітчизняної системи охорони здоров’я.

Висновки: 1. Проведене дослідження підтвердило на-

шу наукову гіпотезу, що застосування класифікаційної системи PCNE V5.01 в оцінці якості фармакотерапії дозволяє виявити більшу кількість DRP, ніж нам це вдавалось при використанні власної розробленої методики – відповідно 65 ви-падків DRP vs 52.

2. Результати дослідження засвідчили, що наша власна методика оцінки якості фа-рмакотерапії, хоч і відрізняється від PCNE, проте не поступається європейсь-кій щодо: виявлення найбільш сигніфі-кантних DRP; система PCNE цілком за-кономірно потребує адаптації до застосу-вання в умовах вітчизняної клінічної практики щодо оцінки якості фармакоте-рапії; на нашу думку, така адаптація дос-татньо оптимальна через інтеграцію ме-тодики PCNE з нашою власною; вважає-мо, що наше завдання в оцінці якості фа-рмакотерапії повинно, правдоподібно, полягати не у виявленні якомога більше DRP, а їх належному упорядкуванні, тоб-то стандартизації, що дозволяє чітко виз-начити саме причини DRP і розробити шляхи їх попередження та усунення. В

цьому ракурсі система PCNE V5.01, на нашу думку, особливо корисна і потребує впровадження у вітчизняну практику експертизи якості фармакотерапії.

3. Якість аналізованої фармакотерапії, на нашу думку, слід вважати незадовіль-ною, попри те, що хвора в задовільному стані виписана із стаціонару. Важливим підґрунтям для цього висновку вважаємо: 1) призначення занадто великої кількості лікарських засобів; 2) недотримання ін-струкцій для медичного призначення лі-карських засобів; 3) не врахування даних доказової медицини щодо клінічної ефек-тивності лікарських засобів; 4) не враху-вання супутньої патології хворої та її ві-ку; 5) загалом все це сформувало певний потенційний негативний вплив на безпе-ку та раціональність фармакотерапії па-цієнтки.

4. Вартість нераціональної, на нашу думку, фармакотерапії склала 374 грн., тобто як мінімум стільки коштів можна було б за-ощадити державі чи самій пацієнтці на медикаментозному лікуванні.



2011, №34

13

Література: 1. База стандартів медичної допомоги в Україні ста-

ном на 30.06.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=121

2. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск другий. МОЗ України. Державний фармакологіч-ний центр. – К. – 2010. – 1140 с.

3. Довідник лікарських засобів випуск третій. МОЗ України, АМН України, Державний фармакологіч-ний центр. – [Електронний ресурс]. 01.03.2009 р.

4. Система пошуку гуртових та роздрібних пропозицій. Программный комплекс «Аптека». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http.//www.pharmbase.com

5. Blix H.S. The majority of hospitalized patients have drug-related problems: results from a prospective study in general hospitals / Blix H.S., Viktil K.K., Reikvam A. // Eur. J. Clin. Pharmacol. – 2004. – №9. – P. 651658.

6. Cochrane Database of Systematic Reviews // [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://onlinelibra ry.wiley.com/o/cochrane/cochrane_clsysrev_articles_fs

7. Howard R. Causes of preventable drug-related hospi-tal admissions: a qualitative study / Howard R., Avery A., Bissell P. // Qual. Saf. Health Care. – 2008. – №2. – P. 109116.

8. Krahenbuhl-Melcher A. Drug-related problems in hos-pitals: a review of the recent literature / Krahenbuhl-Melcher A., Schlien-ger R., Lampert M. // Drug Saf. – 2007. – №5. – P. 379407.

9. Lampert M.L. Drug-related problems: evaluation of a classification system in the daily practice of a Swiss University Hospital / Lampert M.L., Kraehenbuehl S., Hug B.L. // Pharm. World Sci.–2008.–№6. – P. 76876.

10. Patrick M. Classification of drug-related problems with new prescriptions using a modified PCNE classi-fication system // Patrick M. Eichenberger, Markus L. Lampert, Irene V. Kahmann // Pharm. World Sci. – 2010. – №32. – P. 362372.

УДК 615.03:616 – 039.78]+615.072 АПРОБАЦИЯ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ФАРМАКОТЕРАПИИ ЗА СТАНДАРТИЗИРОВАННОЙ МЕ-ТОДИКОЙ PCNE V5.01 ПО ВЫЯВЛЕНИЮ DRP НА ПРИМЕРЕ РЕАЛЬНОГО КЛИНИЧЕСКОГО СЛУЧАЯ А.Б. Зименковский, Т.Б. Рывак Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Проведено исследование по апробации и поиску возможности и перспектив применения европей-ской классифицированной системы PCNE V5.01 к оценке качества фармакотерапии через выявление DRP на примере реального клинического случая. Установлено, что применение европейской системы PCNE V5.01 позволило действительно выявить большее DRP, чем это нам удавалось раньше с использованием собственной методики оценки качества фармакотерапии по листам врачебных назначений. Результаты апробации методики PCNE засвидетельствовали возможность применения ее в реальной клинической практике, хоть она и нуждается в определенной адаптации к отечественной системе здравоохранения. Ключевые слова: клиническая практика, проблемы, связанные с лекарствами, качество фармакотера-пии.

UDC 615.03:616 – 039.78]+615.072 APPROBATION OF PHARMACOTHERAPY QUALITY ASSESSMENT WITH STANDARDIZED METHOD PCNE V5.01 FOR DRP IDENTIFYING IN REAL CLINICAL CASE A.B. Zimenkovsky, Т.B. Ryvak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: A study due the testing and finding opportunities and prospects for the European classification sys-tem PCNE V5.01 for assessing the pharmacotherapy quality through the DRP identification in real clinical case. Established that the application of the European PCNE V5.01 system really allowed revealing more DRP, than we could recognise before, using our own methodology for assessing the pharmacotherapy quality by Proto-col Drug order Form. The results of the testing methodology PCNE witnessed the possibility of it’s application in clinical practice, but although it needs some adaptation to the National Health Care System. Keywords: clinical practice, drug-related problems, pharmacotherapy quality.

Надійшла до редакції 21.02.2011 р.



14

УДК 616.24-002:616.035.8

М.Я. Сех

АНАЛІЗ РАЦІОНАЛЬНОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ. ПОВІДОМЛЕННЯ ІI

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації, м. Львів, Україна


Резюме: За традиційною методикою оцінки якості фармакотерапії, розробленою на кафедрі клінічної фа-рмації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, проведено аналіз недоцільної (некоректної та нераціональної) її частини на прикладі хворих із негоспітальною пневмонією, на основі вивчення листків лікарських призначень. Такий моніто-ринг дає змогу попередити значну кількість можливих ускладнень комплексної терапії та зекономити значні витрати на фармакотерапію. Ключові слова: нераціональна фармакотерапія, негоспітальна пневмонія, лікарські призначення, витра-ти на фармакотерапію, лікарські засоби.

Вступ. Третини всіх побічних реакцій (ПР) на лікарські засоби (ЛЗ) можна було б уник-нути за умові їх раціонального застосування. Існує достатньо прикладів розвитку серйоз-них ПР через некоректності лікаря або ігно-рування настанов щодо використання ЛЗ6.

У більшості випадків нераціональне вико-ристання ліків є наслідком повної або част-кової невідповідності рекомендаціям, затвер-дженим в інструкціях до медичного застосу-вання ЛЗ2. Ця невідповідність може мати різні форми і причини – від неправильного використання ліків пацієнтом до невірного тлумачення лікарем інформації, що містить-ся в інструкції тощо.

Досвід діяльності системи фармакологічно-го нагляду засвідчує важливість вивчення нераціонального використання ЛЗ, щоб цьо-го не допускати у майбутньому6.

Фармакотерапія (ФТ) хворих на негоспі-тальну пневмонію (НП), викликає значний інтерес, оскільки і в 21 ст. НП залишається важливою медико-соціальною проблемою: число хворих зростає з кожним роком. В Ук-раїні у 2001 р. показник захворюваності ста-новив 425,7 на 100 тис. дорослого населення; у 2002 р. – 434,5; у 2003 р. – 394,3; у 2007 р. – 410,68-10. Як показала епідемія грипу у 2009 р. захворюваність на НП зросла до 489,1 осіб у порівнянні з 427,1 у 2008 р.10.

Мета дослідження було проведення фар-макоекономічної (ФЕ) оцінки нераціональної ФТ на прикладі хворих на НП.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження слугували 266 з 270 ЛЛП пацієнтів з НП, в яких виявлено недо-цільні (некоректні чи нераціональні) при-значення ЛЗ.

Доказовою інформаційною підставою зау-важень до призначеної ФТ вважалися дані: затвердженого клінічного протоколу (КП) лі-кування НП11, міжнародних клінічних реко-мендацій (настанов)3 (КР) та Державного ре-єстру ЛЗ1. Нами встановлено, що вибраний стандарт належної практики призначень (КП) повністю відповідає міжнародним КР.

Аналіз якості призначеної ФТ здійснено за методикою оцінки коректності та раціональ-ності лікарських призначень7.

ФЕ аналіз вартості недоцільної ФТ прово-дили з урахуванням дійсної тривалості курсу ФТ згідно з ЛЛП за середніми гуртовими ці-нами. Середня гуртова ціна ЛЗ визначалася за даними наявної інформаційної бази4 ста-ном на 1.10.2010 р., при курсі НБУ USD= 7,92 UAH5.

Крім того, використано такі методи: сис-темного аналізу, аналітико-порівняльний, ін-формаційно-пошуковий, клініко-фармацев-тичний, клініко-фармакологічний.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Результати проведеного дослідження дали змогу систематизувати за основними критеріями висунуті зауваження до ФТ НП. Ці критерії, передусім, базувалися на ступені шкоди, яку недоцільна ФТ може нанести па-цієнту. Зауваження ділилися на: 1) катего-



2011, №34

15

ричні (застосування ЛЗ, взаємодія яких ви-кликає небезпечну чи небажану ПР; відсут-ність базового ЛЗ у схемі ФТ); 2) умовно ка-тегоричні (дублювання ЛЗ з однієї ФТ групи; відсутність показань до застосувань; призна-чення подібних за дією ЛЗ); 3) умовні (при-значення ЛЗ у надлишковій або субтерапев-тичній дозі; некоректний шлях введення; не-достатня тривалість курсу ФТ; відсутність достовірних даних щодо доцільності застосу-

вання певної групи ЛЗ); 4) відповідність між затвердженим КП лікування НП і призначе-ними ЛЗ.

Для випадків «категоричних зауважень» (застосування ЛЗ, взаємодія яких викликає небезпечну чи небажану ПР (n=37 випадків), ФЕ показники нами не визначались, оскіль-ки у разі ускладнень, вони потребуватимуть додаткової ФТ, що буде, очевидно, залежати від виду та важкості ускладнень ФТ (табл. 1).

Таблиця 1. Небезпечні чи небажані взаємодії ЛЗ

№ з/п ЛЗ №1 (МНН) ЛЗ №2 (МНН) Аргументація застереження

з елементами фармацевтичної опіки К-сть

випадків (п=37) 1 Мілдронат Дигоксин Мілдронат посилює дію дигоксину 7 2 Мілдронат Корглікон Мілдронат посилює дію корглікону 4 3 Мілдронат Строфантин Мілдронат посилює дію строфантину 1 4 Гідрокортизон Корглікон Гідрокортизон в поєднанні з коргліконом збільшує

ризик шлуночкової екстрасистолії 2

5 Гідрокортизон Гепарин Гідрокортизон посилює дію гепарину 1 6 Гідрокортизон Фуросемід Гідрокортизон з фуросемідом посилює гіпокаліемію 1 7 Пентоксифілін Надропарин

кальцію Пентоксифілін посилює дію надропарину кальцію 1

8 Пентоксифілін Еноксапарин Пентоксифілін посилює дію еноксапарину 1 9 Пентоксифілін Інсулін Пентоксифілін посилює дію інсуліну 1 10 Пентоксифілін Гепарин Пентоксифілін посилює антикоагулянтні власти-

вості гепарину 1

11 Дексаметазон Корглікон Дексаметазон посилює дію корглікону 2 12 Дексаметазон Фуросемід Дексаметазон з фуросемідом збільшує гіпокаліємію 1 13 Дексаметазон Диклофенак Дексаметазон з диклофенаком підвищують ризик

ШКК* та виразкування 5

14 Диклофенак Корглікон Диклофенак в поєднанні з коргліконом призводить до загострення серцевої недостатності, та збільшує концентрацію серцевих глікозидів

1

15 Метоклопрамід Дигоксин Метоклопрамід знижує адсорбцію дигоксину 1 16 Метронідазол Ципрофлоксацин Метронідазол не змішують в одному шприці з ін-

шими антибіотиками 1

17 Метронідазол Гепарин Метронідазол з антикоагулянтами підвищує ризик кровотеч

1

18 Мазіпредон Корглікон Мазіпредон посилює дію корглікону 1 19 Мазіпредон Фуросемід Мазіпредон з фуросемідом посилює гіпокаліємію 1 20 Діокор*** Еналаприл Діокор з еналаприлом посилюють антигіпертензи-

вний ефект 1

Примітка: *ШКК - шлунково-кишкові кровотечі; ***Діокор – комбінований ЛЗ. Крім цього, мав місце один випадок засто-

сування диклофенаку при супутній пептич-ній виразці. Згідно з інструкцією до медично-го застосування даного ЛЗ його не можна застосовувати при даному захворюванні. А також один випадок застосування метоклоп-раміду при супутній артеріальній гіпертензії, що не рекомендовано, оскільки при внутріш-ньовенному введенні можливе погіршення стану пацієнта внаслідок вивільнення кате-холамінів. Тому ці випадки ми теж віднесли до категорії категоричних зауважень (засто-сування ЛЗ, взаємодія яких викликає небез-печну чи небажану ПР)

Щодо зауважень, пов’язаних із відсутністю базового ЛЗ (антибіотика), то ФЕ показники ми теж не визначали, оскільки таку ФТ за-галом оцінювали як некоректну та нераціо-нальну (n=12 випадків).

«Умовно категоричні» зауваження було ви-сунуто до 80 ЛЗ з різних ФТ груп, що були призначені без вагомих для цього показань (n=846 випадків). Їх відсутність у ЛЛП дала б економію коштів на суму 15942,42 грн., що, в середньому, становить 18,84 грн. на пацієн-та. Розподіл цих ЛЗ за ФТ групами (класи-фікація АТС) свідчить про певні пріоритети лікарів щодо груп призначення ЛЗ без ваго-мих на те показань. Перевага надавалась, здебільшого, ФТ групам C01A «Серцеві глі-козиди», С01Е «Кардіологічні препарати», N05A «Антипсихотичні засоби», N06B «Пси-хостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі порушення уваги та гіперакти-вності і ноотропні засоби», A12 «Мінеральні добавки», А05В «Препарати, що застосову-ються при захворюваннях печінки, ліотропні засоби» А02В «Засоби для лікування пептич-



16

ної виразки і гастроезофагеальної рефлюкс-ної хвороби», А11 «Вітаміни», В05 «Кровоза-мінники та перфузійні розчини».

До категорії ЛЗ з однієї ФТ групи, що при-значалися одночасно, увійшло 30 комбінацій ЛЗ (n = 145 випадків) (табл. 2).

Таблиця 2. Одночасне застосування ЛЗ з однієї ФТ групи

№ з/п ЛЗ №1 ЛЗ №2 ФТ група К-сть

випадків 1 Амброксол** Амброксол** R05CB Муколітичні засоби 19 2 Амброксол Ацетилцистеїн R05CB Муколітичні засоби 16 3 Амброксол Бромгексин R05CB Муколітичні засоби 1 4 Амброксол Алтея лікарська R05CB Муколітичні засоби 1 5 Алтея лікарська Ацетилцистеїн R05CB Муколітичні засоби 1 6 Бромгексин Пектусин* R05CB Муколітичні засоби 2 7 Корглікон Дигоксин C01A Серцеві глікозиди 3 8 Корглікон Пентоксифілін C01A Серцеві глікозиди 1 9 Пентоксифілін Дигоксин C01A Серцеві глікозиди 1 10 Мілдронат Інозин С01Е Інші кардіологічні засоби 1 11 Мілдронат Сульфокамфокаїн С01Е Інші кардіологічні засоби 3 12 Мілдронат Сульфокамфокаїн +

Інозин С01Е Інші кардіологічні засоби 1

13 Сульфокамфокаїн Інозин С01Е Інші кардіологічні засоби 23 14 Калію і магнію аспарагінат Кальцію глюконат А12С Інші мінеральні добавки 45 15 Аргініну глутамат Тіотріазолін А05ВА Гепатотропні засоби 1 16 Інсулін** Інсулін** А10АВ Інсулін і аналоги для ін’єкцій шви-

дкої дії. 1

17 Дексаметазон Гідрокортизон Н02А Прості засоби кортикостероїдів для системного застосування

1

18 Дексаметазон Мазіпредон Н02А Прості засоби кортикостероїдів для системного застосування

1

19 Мазіпредон Гідрокортизон Н02А Прості засоби кортикостероїдів для системного застосування

1

20 Спіронолактон Етакринова кислота С03 Сечогінні засоби 1 21 Фуросемід Спіронолактон С03 Сечогінні засоби 3 22 Фуросемід Спіронолактон +

етакринова кислота С03 Сечогінні засоби 2

23 Фуросемід Індапамід С03 Сечогінні засоби 3 24 Фуросемід** Фуросемід** С03 Сечогінні засоби 1 25 Фуросемід Тораземід С03 Сечогінні засоби 1 26 Фуросемід Етакринова кислота С03 Сечогінні засоби 2 27 Лоратадин Хлоропірамін R06A Антигістамінні засоби для системного

застосування 2

28 Теофілін** Теофілін** R03 Засоби, що застосовуються при обструк-тивних захворюваннях дихальних шляхів

3

29 Диклофенак** Диклофенак** M02AA Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування

3

30 Нейрорубін* Нервіплекс* A11D Засоби вітаміну В1, в тому числі в комбінації з вітамінами В6 і В12

1

Примітка: *комбіновані засоби; ***різні торгові назви одного і того ж ЛЗ. Ми надавали перевагу ін’єкційним ліковим

формам перед таблетованими та внутріш-ньовенному шляху введення ЛЗ перед внут-рішньом’язовим.

Згідно з діючим КП10 хворі на НП поділя-ються на IV групи.

Предметом нашого вив-чення були ЛЛП ІІІ-ої групи, а саме, хворі на НП із неважким перебігом, які потребують госпіталізації до терапевтичного відділення за медичними по-казаннями (наявність несприятливих прог-ностичних факторів), яким необхідно прово-дити комбіновану антибіотикотерапію (АБТ) з використанням захищеного амінопеніцилі-ну (амоксицилін/клавуланова кислота або ампіцилін/сульбактам) парентерально чи це-

фалоспорину IIIII покоління (цефуроксиму аксетил, цефотаксим, цефтріаксон) у поєд-нанні з макролідом.

За відсутності порушень всмоктування в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) макролід застосовують перорально.

За неможливості приймання пацієнтами засобу вибору слід призначити фторхінолон IIIIV покоління (монотерапія). За відсутнос-ті ефекту при ФТ цими ЛЗ на ІІ-му етапі АБТ необхідно продовжити фторхінолоном IIIIV по-коління або ж карбапенемом.

У випадку при-значення додаткових анти-бактерійних ЛЗ у ФТ (за умови, що вони не були необхідними для ФТ СП чи ускладнен-ня основного захворювання) ми теж відноси-



2011, №34

17

ли до групи «умовно категоричних» заува-жень, а саме, «ЛЗ з од-нієї ФТ групи, що при-

значалися одночасно». Сюди увійшла 41 комбінація ЛЗ (n=78 випадків) (табл. 3).

Таблиця 3. Застосування додаткових антибактерійних ЛЗ

№ з/п Базова ФТ* Додатковий ЛЗ ФТ група додаткового

антибактерійного ЛЗ К-сть

випадків 1 2 3 4 5

1 Амоксицилін/клавуланова кислота + спіраміцин

Рифампіцин J04A Протитуберкульозні засоби 7


Цефтріаксон J04DD Цефалоспорини ІІІ поколін-ня

8


Левофлоксацин + цефоперазон

J01MA Фторхінолони + цефалоспо-рини ІІІ покоління

1


Цефоперазон J04DD Цефалоспорини ІІІ поколін-ня

1


Цефотаксим J04DD Цефалоспорини ІІІ поколін-ня

2


Метронідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 10

7 Спіраміцин Еритроміцин J01FA Макроліди 3 8 Амоксицилін/клавуланова кислота

+ спіраміцин Левофлоксацин J01MA Фторхінолони 5


Цефтріаксон + гента-міцин

J04DD Цефалоспорини ІІІ покоління + J01G аміноглікозиди

1


Ципрофлоксацин + метронідазол

J01MA Фторхінолони + J01Х інші антибактеріальні засоби

1


Метронідазол + цефт-ріаксон

J01Х Інші антибактеріальні засоби + J04DD цефалоспорини ІІІ поко-ління

1


Ізоніазид + левофлок-сацин

J01A Протитуберкульозні засоби + J01MA фторхінолони

1

13 Спіраміцин Кларитроміцин J01FA Макроліди 1 14 Спіраміцин Азитроміцин J01FA Макроліди 1 15 Амоксицилін/клавуланова кислота

+ спіраміцин Ізоніазид J04A Протитуберкульозні засоби 1


Цефазолін J04DВ Цефалоспорини І покоління 1


Цефтазидим J04DD Цефалоспорини ІІІ поколін-ня

1


Ампіцилін/ сульбак-там

J01C Бета-лактамні антибіоти-ки,пеніциліни

1


Гентаміцин + стреп-томіцин

J01G Аміноглікозиди 1


Цефоперазон J04DD Цефалоспорини третього покоління

4


Кларитроміцин J01FA Макроліди 1


Цефоперазон J04DD Цефалоспорини ІІІ поколін-ня

1


Метронідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 1


Левофлоксацин + цефоперазон

J01MA фторхінолони + J04DD Це-фалоспорини ІІІ покоління

1


Рифампіцин J04A Протитуберкульозні пзасоби 1


Гатифлоксацин J01MA Фторхінолони 1

27 Цефоперазон + спіраміцин Ципрофлоксацин + левофлоксацин

J01MA Фторхінолони 2

28 Цефоперазон + спіраміцин Цефазолін J04DВ Цефалоспорини першого покоління

1

29 Амікацин Стрептоміцин J01G Аміноглікозиди 1 30 Цефтріаксон + спіраміцин Метронідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 2 31 Цефтріаксон + спіраміцин Ципрофлоксацин +

орнідазол J01MA Фторхінолони + J01Х Інші антибактеріальні засоби

1

32 Цефтріаксон + спіраміцин Нітроксолін J01Х Інші антибактеріальні засоби 1 33 Цефтріаксон+ спіраміцин Ципрофлоксацин J01MA Фторхінолони 1



18

Продовження табл. 3 1 2 3 4 5

34 Цефтріаксон + спіраміцин Метронідазол + лево-флоксацин

J01Х Інші антибактеріальні засоби + J01MA фторхінолони

1

35 Цефтріаксон + спіраміцин Левофлоксацин J01MA фторхінолони 1 36 Цефтріаксон + спіраміцин Метронідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 2 37 Цефотаксин + спіраміцин Метронідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 3 38 Цефепім + спіраміцин Орнідазол J01Х Інші антибактеріальні засоби 1 39 Ванкоміцин Оксацилін J01C Бета-лактамні антибіоти-

ки,пеніциліни 1

40 Геміфлоксацин Еритроміцин + рифа-мпіцин

J01FA Макроліди + J04A Протиту-беркульозні засоби

1

41 Цефотаксин + кларитроміцин Ізоніазид J04A Протитуберкульозні засоби 1 Примітка: * в поняття «базова ФТ» ми включали ЛЗ, затвердженні протоколом для лікування НП і, за необхідності,

ЛЗ для лікування ускладнень чи супутньої патології. За умови усунення зі схеми ФТ другого ЛЗ

(табл. 2, 3), економія коштів становила б 8637,03 грн, що, в середньому, склало б 38,56 грн. на пацієнта. При чому ця сума не оста-точна, оскільки виявлені ліко-пов’язані проб-леми могли б спричинити і певні ускладнен-ня (алергію чи передозування), які потребу-ватимуть додаткової ФТ, а, отже, і додатко-вих витрат.

Останньою групою «умовно категоричних» зауважень було застосування подібних за дією ЛЗ. Сюди увійшов 1 випадок, що поля-гав у комбінації ЛЗ з групи В05 «Кровозамін-ники та перфузійні розчини», а саме, одно-часне застосування натрію хлориду, глюкози, калію хлориду, магнію сульфату, сорбілакту, реосорбілакту, розчину Рінгера та венофун-дину. Економія по даній групі зауважень становила б 878,19 грн.

До групи «умовних» зауважень увійшли ви-падки застосування 46 ЛЗ із недостатньою тривалістю курсу ФТ (n=106 випадків) та 13 ЛЗ, що призначені у субтерапевтичній дозі (n=19 випадків). У 8 випадках було виявлено одночасне застосування кількох шляхів вве-дення одного й того ж ЛЗ. Це, як правило, небезпечно передозуванням діючою речови-ною ЛЗ, що може призвести до ПР, які, зви-чайно ж, потребуватимуть додаткової ФТ, і відповідно призведуть до додаткових витрат. Загалом ФТ цими ЛЗ, на нашу думку, була недоцільно витратною (сума додатково ви-трачених коштів становила 5318,75 грн., або 50,18 грн. у середньому на пацієнта при не-достатній тривалості курсу ФТ та 737,31 грн. (38,81 грн. на пацієнта) при призначенні ЛЗ у субтерапевтичних дозах).

У групу ЛЗ, що призначалися зі збільше-ним дозуванням, яке не передбачене інструк-цією до медичного застосування, увійшло 22 ЛЗ (n=45 випадків), а до групи ліків, що при-значалися зі збільшеною тривалістю курсу ФТ – 14 ЛЗ (n=25 випадків). Загалом, нера-ціональне використання ЛЗ у цих випадках

призвело до зайвих витрат на суму 1270,77 грн., що, в середньому, становило 28,24 грн. на одного пролікованого при збіль-шенні дозування ЛЗ та на суму 1391,42 грн. (або 55,66 грн. на одного пролікованого) при збільшенні тривалості курсу ФТ. До умовних ці зауваження віднесені через те, що на да-ний момент відсутні чіткі стандарти надання медичної допомоги в певній клінічній ситуа-ції, а тому лікар на свою відповідальність призначає як дозування, так і тривалість ФТ.

Окремо сформована група зауважень до призначень ЛЗ, для яких відсутні достовірні дані щодо доцільності застосування (n=159 випадків), а тому ФТ ними не можна визна-чити як некоректну чи нераціональну. Зок-рема, немає даних щодо доцільності застосу-вання та виражений клінічний ефект рибок-сину. Клінічна ефективність актовегіну у до-зах 2,0; 5,0 та 10,0 теж є сумнівною, крім того, низка країн взагалі відмовилися від застосу-вання цього ЛЗ. А ністатин впливає лише на слизову оболонку ротової порожнини, тому застосування його для профілактики канді-демії є недоцільним. Невикористання цієї групи ЛЗ дало б економію коштів у сумі 2650,60 грн., що, в середньому, становило б 16,67 грн. на пацієнта.

Остання група зауважень сформована на основі порівняння відповідності між затвер-дженим МОЗ України КП НП і реально при-значеними ЛЗ (n=160 випадків невідповід-ностей). Для цієї групи зауважень ФЕ показ-ники нами не визначалися, оскільки в разі неефективної ФТ, призначеної лікарем, у ви-падках коли вона не відповідала КП, витра-ти важко спрогнозувати.

Отже, в результаті проведеного досліджен-ня ми узагальнили та систематизували за-уваження до призначеної ФТ хворих на НП, а також обчислили вартість недоцільної (не-коректної чи нераціональної) ФТ за кожною групою зауважень (табл. 4).

Таблиця 4. Вартість недоцільної ФТ за групами зауважень



2011, №34

19

К-сть випадків В-сть недоцільної ФТ №

з/п Група зауважень до ФТ абс. % грн. % 1. Використання ЛЗ, взаємодія яких викликає небажані ПР 37 2,27 Вартість важко прогнозувати 2 Відсутність базового ЛЗ (антибіотика) 12 0,73 Вартість важко прогнозувати 3 Використання ЛЗ різних ФТ груп, що були призначені без

вагомих показань 846 51,81 15942,42 43,29

4 Використання ЛЗ з однієї й тієї ж ФТ групи 223 13,66 8637, 03 23,45 5 Використання подібних за дією ЛЗ 1 0,06 878,19 2,38 6 Використання ЛЗ з недостатньою тривалістю курсу ФТ 106 6,49 5318,75 14,44 7 Використання ЛЗ, що призначені у субтерапевтичній дозі 19 1,16 737,31 2,00 8 Використання ЛЗ зі збільшеним дозуванням 45 2,76 1270,77 3,45 9 Використання ЛЗ зі збільшеною тривалістю курсу ФТ 25 1,52 1391,42 3,78 10 Відсутність достовірних даних щодо доцільності застосу-

вання певної групи ЛЗ 159 9,74 2650,60 7,21

11 Невідповідність між затвердженим протоколом лікування і призначеними ЛЗ 160 9,8 Вартість важко прогнозувати

36826,49 100 Всього 1633 100 Сума не остаточна Таким чином, результати проведеного ана-

лізу дали змогу спрогнозувати економію ко-штів для 266 пацієнтів як мінімум на суму 36826,49 грн., що становить, в середньому,

138,45 грн. на одного пацієнта. За певних умов, що зазначені вище, ця сума може сут-тєво збільшитись.

Висновки: 1. Проблема нераціональної фармакотера-

пії не лише за кордоном, але і в Україні є надзвичайно актуальною та потребує спе-ціальної уваги, особливо в умовах обме-женого фінансування галузі охорони здо-ров’я з боку держави.

2. Експертиза та моніторинг лікарських призначень фармакотерапії дають змогу

попередити значну кількість можливих ускладнень комбінованої фармакотерапії та зекономити значні кошти на лікарські засоби, що доведено нами на прикладі фармакотерапії нешпитальної паневмо-нії.

Література: 1. Державний реєстр лікарських засобів [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.drlz.kiev.ua/ 2. Зіменковський А.Б. Раціональна фармакотерапія

як складова національної безпеки України / А.Б. Зі-менковський, Т.Б.Ривак, Х.І.Макух. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aptekagal.com. ua/show_article.php?year=2009&month=3&num=11

3. Клинические рекомендации. Пульмонология / под. ред. А.Г. Чучалина. – М.:ГЄОТАР – Медиа, 2008. – С. 5373

4. Компендиум лекарственные препараты [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharm base.kiev.ua

5. Національний банк України. Офіційний курс грив-ні до іноземної валюти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/kurs/last_

6. Нераціональна фармакотерапія - причина розвитку побічних реакцій лікарських засобів / О. Коняєва, О. Вікторов, О. Матвєєва [та ін.]. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vz.kiev.ua/ med/43-05/2.shtml

7. Пономаренко В.М. Економічні аспекти нераціона-льної фармакотерапії / В.М. Пономаренко, А.Б. Зі-менковський, О.Ю. Грем // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2005. - №3. – С. 6670.

8. Порівняльні дані про розповсюдженість хвороб ор-ганів дихання і медичну допомогу хвороб пульмо-нологічного та алергологічного профілю в Україні за 2001 та 2002 рр. Київ, АМНУ, Центр мед. стат. Укр., І-т фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновсь-кого АМН України, 2003. 47 с.



11. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмоноло-гія: Наказ МОЗ України №128 від 19.03. 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070319_128.html



20

УДК 616.24-002:616.035.8 АНАЛИЗ РАЦИОНАЛЬНОСТИ ФАРМАКОТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ НА ВНЕБОЛЬНИЧНУЮ ПНЕВ-МОНИЮ. СООБЩЕНИЕ ІI. М.Я. Сех Львовский национальный медицинский университет имени Даниила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Согласно методике оценки качества фармакотерапии, разработанной на кафедре клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации Львовского национального медицинского университета им. Данила Галицкого, проведен анализ нецелесообразной (некорректной и нерациональ-ной) ее части на примере больных с внебольничной пневмонией, на основании изучения листков врачеб-ных назначений. Такой мониторинг дает возможность предупредить значительное количество возможных осложнений комплексной терапии и сэкономить значительные расходы на фармакотерапию. Ключевые слова: нерациональная фармакотерапия, внебольничная пневмония, врачебные назначения, расходы на фармакотерапию, лекарственные средства.

UDC 616.24-002:616.035.8 THE ANALYSIS OF PHARMACOTHERAPY RATIONALITY OF PATIENTS WITH COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA. COMMUNICATION II. M.Ya. Sekh Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: By reference to method of incorrect and inappropriate pharmacotherapy assessment, developed on the department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization of the Danylo Halytsky Lviv National Medical University, was performed the analysis, based on actual medical prescription sheets of patients with community-acquired pneumonia. This type of monitoring gives the possibility to prevent a signifi-cant number of potential complications of complex therapy and save significant costs of pharmacotherapy. Keywords: inappropriate pharmacotherapy, community-acquired pneumonia, medical prescriptions, cost of pharmacotherapy, medications.




2011, №34

21

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги УДК 614.27:362.12]:614.2

А.Б. Зіменковський, О.Б. Борецька

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ СЛУЖБИ В АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ




Резюме: Опрацьовано організаційно-методичні засади створення та діяльності клініко-фармацевтичної служби в аптечних закладах України. Окреслено основні напрямки діяльності клінічного провізора в ап-течних закладах України, а саме: оцінка медикаментозного процесу на певних його етапах; моніторинг безпеки та ефективності лікарських засобів в аптечних закладах; застосування методології ABC/XYZ-аналізу, як ефективного інструменту клініко-фармацевтичного менеджменту; здійснення фармацевтичної опіки; інформаційно-методичне забезпечення аптечного закладу з питань менеджменту медикаментозного процесу. Ключові слова: клініко-фармацевтична служба в аптечних закладах, клінічний провізор, фармацевтич-на опіка, ліко-пов’язані проблеми (drug-related problems, DRP), оцінка медикаментозного процесу, моніто-ринг безпеки та ефективності лікарських засобів в аптечних закладах.

Вступ. Певний час професійна діяльність клінічного провізора (КП) у вітчизняному аптечному закладі (АЗ) не була передбачена Ліцензійними умовами, проте наказом МОЗ України №723 від 31.10.2011 р.20, регламен-тується діяльність КП, як фармацевтичного фахівця, який безпосередньо працює в апте-ці. Відповідно, постала нагальна необхід-ність у розробці організаційно-методичних засад створення та діяльності клініко-фарма-цевтичної служби (КФС) в АЗ України. На-явність КФС закладів охорони здоров’я (ОЗ) розвинутих країн світу позитивно впливає на якість надання медичної допомоги загалом та заощадження коштів бюджетів ОЗ та на-селення на фармакотерапію (ФТ) зокрема7. При цьому, фахова клініко-фармацевтична діяльність скерована на оцінку та покращен-ня якості медикаментозного процесу (МП) і тісно пов’язана із системою ліко-пов’язаних проблем (drug-related problems, DRP) та фар-мацевтичною опікою (ФО)8. Трактування МП адаптоване нами за Andersen et. аl., 200132, враховується як процес, що складається з ба-гатьох етапів, пов’язаних із лікарськими за-собами (ЛЗ): призначення (прописано ліка-рем, рекомендовано фармацевтичним пра-цівником, застосовано з ініціативи самого хворого {самолікування} тощо), розподіл (по-

ширення, дистрибуція, логістика), відпуск (в аптечному закладі), видача (в шпиталі), вве-дення (маніпуляції медсестри, вживання хво-рим) власне ФТ, моніторинг медичного засто-сування, відміна та заміна тощо. Ключовою тезою вважаємо, що ідентифікації DRP та ви-рішенні більшості з них ще на первинному етапі надання ФО населенню сприятиме за-лучення КП до менеджменту МП в АЗ1. То-му, на нашу думку, перспективним напрям-ком є впровадження клініко-фармацевтичної діяльності у вітчизняних АЗ, а розробка ор-ганізаційно-методичних засад створення да-ної служби є необхідним кроком сьогодні, що і визначило мету, стратегію та тактику нашо-го дослідження.

Мета дослідження вивчення передумов, окреслення норм та організаційних засад створення і діяльності КФС в АЗ України.

Матеріали та методи дослідження. Ви-користано метод системного аналізу, бібліо-графічний, інформаційно-пошуковий, аналі-тично-порівняльний, моделювання.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Першим етапом нашого дослідження було опрацювання та стандартизація норма-тивно-правової бази, що створює підґрунтя практичної діяльності КП в АЗ. Опрацьовані документи згруповані у вперше визначені



22

нами категорії та стосуються питань управ-лінського та кадрового забезпечення клініко-фармацевтичної діяльності в АЗ, здійснення клініко-фармацевтичного менеджменту, а

також накази, що регламентують напрямки професійної роботи КП в АЗ. Загалом до ви-значених категорій увійшли 26 нормативно-правових документів (табл. 1)3-5,9-31.

Таблиця 1. Нормативно-правові документи, що створюють підґрунтя практичної діяльності КП в АЗ

№ з/п Нормативно-правові документи Кількість документів 1. Управлінське забезпечення клініко-фармацевтичної діяльності в АЗ 7 2. Кадрове забезпечення клініко-фармацевтичної діяльності в АЗ 9 3. Здійснення клініко-фармацевтичного менеджменту 7 4. Нормативно-правова база, що регламентує напрямки діяльності КП в АЗ 3

Всього 26 Наступним етапом дослідження стало ви-

значення та моделювання основних, на на-шу думку, напрямків професійної діяльності КП в АЗ, а саме: оцінка певних етапів МП, моніторинг безпеки та ефективності ЛЗ в АЗ, застосування методології ABC/XYZ-аналізу,

як ефективного інструменту клініко-фарма-цевтичного менеджменту; процес надання ФО; здійснення інформаційно-методичного забезпечення АЗ з питань менеджменту МП (рис. 1).

Оцінка певних етапів медикаментозного

процесу

Моніторинг безпеки

ефективності ЛЗ

Напрямки професійної

діяльності КП в АЗ

Інформаційно-методичне

забезпечення

Фармацевтична опіка

Застосування ABC/XYZ-аналізу

Рис. 1. Основні напрямки професійної діяльності КП у вітчизняних АЗ

Вважаємо, що експертиза МП в АЗ перед-

бачає: ретельний аудит усіх рецептів, що по-ступають у АЗ; ретроспективний аналіз ре-цептів, що раніше поступали в АЗ, із пода-льшим формуванням бази даних (БД) іден-тифікованих DRP та опрацюванням на їх ос-нові клініко-фармацевтичних повідомлень (КФП) для лікарів, які містять у повному об-сязі інформацію стосовно даної проблеми із обґрунтуванням, що базується на доказових джерелах. Клініко-фармацевтичне повідом-лення – новий формат подання провізорам, лікарям та іншому медичному та фармацев-тичному персоналу доказових даних із пи-тань раціонального застосування ЛЗ, що пе-редбачає короткий виклад достовірної об’єк-тивної інформації, наочно представленої у стислій табличній формі із зазначенням по-силань на використані високодоказові інфо-рмаційні джерела6. На нашу думку, КФП є одним із дієвих методів втручання у системні помилки та вагомим важелем у їх вирішенні.

Налагодження систематичного аналізу ра-портів про DRP з аптек, правдоподібно, до-зволить ідентифікувати важливі системні

помилки, а відтак підвищити безпеку паціє-нта. Цей процес, на нашу думку, повинен відбуватись наступним чином: 1) здійснення менеджменту DRP в АЗ (документування DRP, що виявляються безпосередньо при на-данні ФО пацієнтам); 2) формування зведе-них даних на основі результатів аудиту ре-цептів та задокументованих DRP в АЗ, що в подальшому використовуються через здійс-нення колективної ФО, скерованої на прові-зорів першого контакту; 3) оформлення та ведення персоніфікованих медикаментозних профілів пацієнтів із подальшою оцінкою ФТ, включаючи рецептурні ЛЗ, ОТС ЛЗ, лі-карську рослинну сировину, біологічно-ак-тивні добавки та надання індивідуалізованої ФО на основі плану, змодельованого для конкретного пацієнта.

Ще одним важливим напрямком діяльності КФС є залучення співробітників аптечної мережі до інформування про випадки побіч-них реакцій (ПР) при застосуванні ліків і впровадження моніторингу ефективності та безпеки ЛЗ. Оскільки особливості до- та піс-лядипломної освіти КП забезпечують висо-



2011, №34

23

кий рівень його клінічної підготовки, порів-няно із іншими спеціалістами з фармацевти-чною освітою, саме КП в умовах АЗ може сприяти залученню інших фармацевтичних працівників до інформування про ПР ЛЗ шляхом надання фахових консультацій з пи-тань фармаконагляду. По мірі виявлення ПР чи відсутності ефективності ЛЗ інформація вноситься до БД моніторингу. Проведення КП оцінки та систематизації ідентифікова-них ПР за міжнародною непатентованою на-звою (МНН) підозрюваного ЛЗ, ФТ групою, ліковою формою, віковою категорією пацієн-тів, які використовують ліки, дозволить ви-явити випадки, що мають системний харак-тер та опрацювати елементи ФО для підви-щення безпеки ФТ та зменшення ризику прояву ПР при застосуванні ЛЗ.

Значне збільшення кількості ЛЗ на вітчиз-няному фармацевтичному ринку зумовлює необхідність раціоналізації управління това-рним асортиментом АЗ. Облік та аналіз може проводитися вручну або з використанням спеціального програмного забезпечення. Як найбільш доступний метод моніторингу то-варного асортименту може бути використа-ний логістичний підхід, що базується на кла-сифікації товарообігу і товарних запасів ЛЗ, вимірюваних в одиницях реалізації (ABC-аналіз), та їх класифікації за структурою спо-живання (XYZ-аналіз)2. Професійна підгото-вка КП дозволить йому здійснювати клініко-фармацевтичний менеджмент, оскільки по-стійний аналіз товарообігу дає змогу не лише збільшити фінансову вигоду, але є однією із складових забезпечення повноцінної ФО, створить можливості для більш ефективного розподілу роботи працівників АЗ у відповід-ності з їх досвідом роботи та кваліфікацією, зменшення часу та тривалості проведення аналізу потреби АЗ в ЛЗ.

Вагому частку у діяльності КП займає про-цес надання ФО. КП здійснює фахову бага-товекторну ФО, скеровану на лікарів, паціє-нтів, їх рідних та/чи представників, відвіду-вачів АЗ, а також колективну ФО, скеровану на працівників АЗ (фармацевтів, провізорів) з метою підвищення ефективності та безпеки як призначеної ФТ, так і відповідального са-молікування. За результатами моніторингу виявлених в АЗ (аптечній мережі) випадків ПР, КП здійснює колективну ФО, що дозво-лить, на нашу думку, удосконалити процес надання ФО провізорами першого контакту, скеровану на відвідувачів АЗ (пацієнта, його родичів та близьких). Інформація, сформова-на на основі результатів аудиту рецептів та задокументованих DRP в АЗ, використову-

ється для здійснення ФО, скерованої на про-візорів першого контакту, що проводиться у вигляді тренінгів, семінарів, доповідей та КФП. Конференції, семінари для провізорів (фармацевтів) чи лікарів є колективною фо-рмою ФО і, перш за все, передбачають обго-ворення виявлених при експертній роботі DRP і можливі шляхи їх усунення та корек-ції.

Інформаційно-методичне забезпечення АЗ КП скероване на підвищення кваліфікацій-ного рівня фармацевтичних працівників – провізорів, фармацевтів із питань менедж-менту МП. Під керівництвом завідувача АЗ (у випадку мережі АЗ – керівника всіх під-розділів) КП здійснює інформаційно-мето-дичну роботу за наступними формами: на-дання коротких інформаційних повідомлень про нові ЛЗ та дані щодо доказовості клініч-ної ефективності ЛЗ, про нові нормативні документи стосовно фармацевтичної та клі-ніко-фармацевтичної діяльності; тематично-орієнтовані конференції та семінари для про-візорів (фармацевтів) і лікарів, які співпра-цюють із даним АЗ; забезпечення зворотного зв’язку з лікарями (за можливості), в т.ч. і у вигляді КФП; останні можуть бути оформле-ні типографським способом, а також поши-рюватись у електронному форматі на елект-ронні пошти адресатів (лікарів, працівників інших АЗ, пацієнтів); підготовка інформацій-них листів, методичних посібників (таблиць, схем тощо) з питань раціонального вибору ЛЗ, лікової взаємодії, режиму дозування ЛЗ тощо.

За наявності в АЗ єдиної комп’ютерної ме-режі можливе насичення сайту шляхом ство-рення розділу з клінічної фармації: надання інформації з питань лікової взаємодії, суміс-ності ЛЗ, призначення ліків під час вагітнос-ті та лактації, застереження щодо їх застосу-вання старшим віковим групам пацієнтів, при захворюваннях печінки та нирок тощо.

Нами розроблено проект типової докумен-тації, необхідної для організації клініко-фар-мацевтичної діяльності КП в АЗ. Основні до-кументи, що потрібні для організації кожного з напрямків професійної діяльності КП пред-ставлено на рис. 2.

Частина документів регламентують та ор-ганізовують роботу КП в АЗ – такі, як типова посадова інструкція КП в АЗ, план роботи на рік та місяць/квартал, а також річний звіт про діяльність КФС (КП) в АЗ. Що стосується звітності, то окрім річного звіту, КП скеровує головному позаштатному спеціалісту управ-ління ОЗ міста (області) з клінічної фармації дані з основних розділів роботи, включно з



24

наступними показниками: результати експе-ртної оцінки (кількість перевірених рецептів, кількість ідентифікованих та задокументо-ваних DRP, кількість оформлених та прове-дених експертиз персоніфікованих медика-ментозних профілів); ФО (кількість індивіду-алізованих консультацій пацієнтів, кількість консультацій лікарів, кількість консультацій провізорів (фармацевтів)); інформаційно-ме-тодичне забезпечення АЗ (конференції, семі-

нари, КФП, опрацювання методичних посіб-ників з питань менеджменту МП за актуаль-ною тематикою, що наводиться у звіті). У пе-вній частині вище наведених документів у означеному форматі потреба може відпасти за умови ведення електронного документоо-бігу та запровадження спеціальної уніфіко-ваної фармацевтичної інформаційної систе-ми.

Рис. 2. Документи, необхідні для організації кожного з напрямків професійної діяльності КП в АЗ

Окрім напрямків професійної роботи КП в

АЗ нами опрацьовано кадрове та управлін-ське забезпечення клініко-фармацевтичної діяльності в АЗ; окреслено вимоги до осна-щення робочого місця КП; його інформацій-ний ресурс; питання планування роботи КП

в АЗ; перспективи організації клініко-фарма-цевтичного менеджменту в АЗ.

Загальне керівництво КФС в АЗ поклада-ється на керівника АЗ (у випадку мережі АЗ – на керівника всіх підрозділів) та головного позаштатного спеціаліста з клінічної фарма-ції (міста, області).

Висновки: 1. Затвердженням Наказу МОЗ України від

31.10.2011 р. № 723 зумовлено передумо-ви для розробки та впровадження органі-заційно-методичних засад створення та діяльності клініко-фармацевтичної служ-би в аптечних закладах України.

2. Опрацьовані, із врахуванням чинної нор-мативно-правової бази, організаційно-ме-тодичні засади створення та діяльності клініко-фармацевтичної служби в аптеч-них закладах України скеровані на забез-печення управління та координації ді-яльності клінічного провізора в аптечних закладах, організацію його співпраці з ін-шими фахівцями охорони здоров’я з ме-

тою підвищення якості, ефективності та безпеки медикаментозного процесу, в т. ч., фармакотерапії.

3. У перспективі, по мірі подальшого розви-тку клініко-фармацевтичної служби в ап-течних закладах, вбачаємо за доцільне (за наявності відповідного фінансування) взаємодію між клінічними провізорами аптек міста, області (регіону), із форму-ванням зведених даних для організації національного менеджменту медикамен-тозного процесу та єдиного клініко-фар-мацевтичного простору аптечних закла-дів усіх форм власності.



2011, №34

25

Література: 1. Борецька О.Б. Модель діяльності клінічного прові-

зора при наданні фармацевтичної опіки в аптечно-му закладі. / О.Б. Борецька, А.Б. Зіменковський, Ю.С. Настюха // «Формування Національної лікар-ської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики». – Харків. 14.03.2012. II Всеукраїнська науково-освітня internet конференція. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://medrep.com.ua/dox/55555.pdf.

2. Громовик Б.П. Управление товарным ассортимен-том фармацевтического предприятия с помощью АВС и XYZ-анализа / Б.П. Громовик // Провізор. – 2002. – №7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.provisor.com.ua/archive/2002/N7/art_13

3. Деякі питання державного регулювання цін на лі-карські засоби і вироби медичного призначення. Постанова КМ України № 333 від 25.03.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. goverpharm.dsmu.edu.ua/51

4. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників: Охорона здоров’я. Наказ МОЗ України №117 від 29.03.2002 р. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20020329_117.html

5. Класифікатор професій ДК 003:2010. Наказ Дер-жавного комітету України з питань технічного регу-лювання та споживчої політики №327 від 28.07.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v03276

6. Клініко-фармацевтичне повідомлення як формат подання інформації з питань раціональної фарма-котерапії. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак., Х.І. Макух, Ю.С. Настюха. – № 39155 – Дата реєстрації 14.07.2011 р.

7. Клінічна фармація, медична стандартизація та формулярна система в розрізі історії шпитальної фармацевтичної справи / А.Б. Зіменковський, Ю.С. Настюха, Р.А. Чайківський // Клінічна фар-мація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2009. – № 3-4. – С. 99-104.

8. Концепція DRP як частина філософії раціональної фармакотерапії, інтегрованої з системою фармацев-тичної опіки / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак, Н.Л. Ханик // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2011. – №1-2.–С.23-31.

9. Номенклатура провізорських спеціальностей // Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів. Наказ МОЗ України №818 від 12.12.2006 р., редак-ція вiд 17.10.2011 р. («…п.3 клінічна фармація»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz. gov.ua/ua/portal/dn_20061212_818.html

10. Основи законодавства України про охорону здоро-в'я. Закон України №2801-XII від 19.11.1992 р., ре-дакція №3611-VI від 07.07.2011 р. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/ ?uid=1085.165.31&nobreak=1

11. Перелік лікарських засобів, дозволених до застосу-вання в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів. Наказ МОЗ України №1081 від 06.12.2010 р. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://www.apteka.ua/ article/68171

12. Перелік провізорських посад у закладах охорони здоров’я // Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я затверджений. Наказ МОЗ України №385 від 28.10.2002 р., редак-ція від 17.06.2011 р. («п. ІІІ. Провізори-спеціалісти. п. 5. Посади провізорів-спеціалістів: провізор кліні-чний; провізорська спеціальність: клінічна фарма-

ція»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg

13. Перелік спеціальностей та строки навчання в ін-тернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів // Про затвердження Переліку спеці-альностей та строки навчання в інтернатурі випус-кників медичних і фармацевтичних вищих навча-льних закладів, медичних факультетів університе-тів. Наказ МОЗ України №81 від 23.02.2005 р., ре-дакція від 23.12.2007 р. («Спеціальність інтернату-ри: Клінічна фармація, тривалість інтернатури – 1 рік, в т.ч. на кафедрах – 6 міс., на базі стажування – 5 місяців»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20050223_81

14. Порядок відпуску лікарських засобів і виробів ме-дичного призначення з аптек та їх структурних під-розділів. Наказ МОЗ України №360 від 19.07.2005 р., редакція від 11.11.2011 р. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z0783-05

15. Посадові інструкції. Охорона здоров’я. (Професіона-ли, фахівці,технічні службовці, робітники) (Кадри підприємства). – К.: КНТ, 2005.

16. Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги. Закон України №3611-VI від 7.07.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nre

17. Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздріб-ної торгівлі. Наказ МОЗ України №436 від 30.10.2001 р., редакція від 06.09.2011 р. [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0107-02

18. Про затвердження Концепції розвитку охорони здо-ров’я. Указ Президента України №1313/2000 від 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nr eg=1313%2F2000

19. Про затвердження Концепції розвитку фармацев-тичного сектору галузі охорони здоров'я України на 20112020 рр. Наказ МОЗ України №769 від 13.09.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100913

20. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими за-собами. Наказ МОЗ України № 723 від 31.10.2011 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1420-1

21. Про затвердження обов'язкового мінімального асор-тименту лікарських засобів для аптек. Наказ МОЗ України № 569 від 25.11.2004 р. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1537-04

22. Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра. Постанова КМ Укра-їни №787 від 27.08.2010 р., редакція від 01.06.2011р. («…напрям підготовки – 1202 Фармація, спеціаль-ність – клінічна фармація, освітньо-кваліфікацій-ний рівень – спеціаліст 7.12020102, магістр 8.12020102»). [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/787-2010

23. Про затвердження переліку товарів, які мають пра-во придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи. Наказ МОЗ України № 577 від 26.11.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим дос-тупу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?n reg=z1564-04



26

24. Про затвердження Плану заходів щодо виконання Концепції розвитку фармацевтичного сектору галу-зі охорони здоров'я України на 20112020 роки. На-каз МОЗ України №435 від 25.07.2011 р. [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz. gov.ua/ua/portal/dn_20110725_435.html

25. Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволе-них до медичного застосування. Наказ МОЗ Украї-ни №898 від 27.12.2006 р., редакція від 17.10.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0073-

26. Про затвердження Порядку провадження торгове-льної діяльності та правил торговельного обслуго-вування на ринку споживчих товарів. Постанова КМ України №833 від 15.06.2006 р., редакція від 10.08.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?

27. Про затвердження протоколів провізора (фармацев-та). Наказ МОЗ України № 284 від 16.05.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/ua/print/dn_20110516_284.html

28. Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей «Фармація», «Техно-логія парфумерно-косметичних засобів», «Техноло-гія фармацевтичних препаратів», «Клінічна фарма-ція» напряму підготовки «Фармація». Наказ МОН України №196 від 16.03.2006 р. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/787-2010-%D0%BF

29. Про лікарські засоби. Закон України № 123/96-ВР від 4.04.1996 р., редакція №4056-VI від 17.11.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=123%2F

30. Про удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Постанова КМ України № 932 від 8.08.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http://www.apteka.ua/article/95057

31. Про ціни і ціноутворення. Закон України із зміна-ми, внесеними згідно із Законами №495-XIV від 17.03.1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://www.realdom.com.ua/info4_30507.html

32. Andersen S.E. Medicineringsprolemer og risikostyring / S.E. Andersen, H.R. Christensen, J.C. Hilsted // Ugeskr Laeger. – 2001. – №163. – P. 5361-5364.

УДК 614.27:362.12]:614.2 ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КЛИНИКО-ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ В АПТЕЧНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ УКРАИНЫ А.Б. Зименковский, О.Б. Борецкая Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Разработано организационно-методические основы создания и деятельности клинико-фарма-цевтической службы в аптечных учреждениях Украины. Определены основные направления деятельности клинического провизора в аптечных учреждениях Украины, а именно: оценка медикаментозного процесса на отдельных его этапах, мониторинг безопасности и эффективности лекарственных средств в аптечных учреждениях; применение методологии ABC/XYZ-анализа, как эффективного инструмента клинико-фармацевтического менеджмента; осуществление фармацевтической опеки; информационно-методическое обеспечение аптечного учреждения по вопросам менеджмента медикаментозного процесса. Ключевые слова: клинико-фармацевтическая служба в аптечных учреждениях, клинический провизор, фармацевтическая опека, проблемы связанные с лекарствами (DRP), оценка медикаментозного процесса, мониторинг безопасности и эффективности лекарственных средств в аптечных учреждениях.

UDC 614.27:362.12]:614.2 THE ORGANIZATIONAL AND METHODICAL BASIC TENDENCIES IN CREATION AND ACTIVITY OF CLINICAL-PHARMACEUTICAL SERVICE IN DRUGSTORES OF UKRAINE A.B. Zimenkovsky, O.B. Boretska Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine Summary: the organizational and methodical principles of clinical-pharmaceutical service creation and activity in pharmacy of Ukraine have been elaborated. Basic tendencies in clinical pharmacist’s practice in pharmacy of Ukraine have been defined, namely: medication process estimation, medication safety and efficiency monitoring in pharmacy; the application of ABS/XYZ-analysis methodology as an efficient means of clinical-pharmaceutical management; pharmaceutical care realization; informational-methodical provision of drugstores on medication process management issues. Keywords: clinical-pharmaceutical service in pharmacy, clinical pharmacist, pharmaceutical care, drug-related problems (DRP), medication process estimation, drugs safety and efficiency monitoring in pharmacy.




2011, №34

27

УДК 614.2:616-082.3

В.Д. Парій1, В.І. Шуляк2

ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ

ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ДО ТВЕРДЖЕНЬ КЛІНІЧНИХ НАСТАНОВ

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця1,

м. Київ, Україна Житомирська центральна районна лікарня2,

м. Житомир, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Метою роботи було дослідити відповідність надання медичної допомоги пацієнтам у гострому періоді інфаркту головного мозку в закладах охорони здоров’я вторинного рівня Житомирської області тве-рдженням клінічних настанов, що ґрунтуються на доказах. Встановлено, що на рівні окремих закладів охорони здоров'я існують значні відмінності в наданні стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з інфар-ктом головного мозку. Впровадження в медичну практику локальних протоколів медичної допомоги, які ґрунтуються на доказах, дозволяє знизити частоту застосування лікарських засобів ефективність яких не доведена. Ключові слова: клінічні настанови, інфаркт головного мозку, стандартизація медичної допомоги, якість медичної допомоги, доказова медицина, локальні протоколи медичної допомоги.

Вступ. Пріоритетними завданнями, які стоять перед системою охорони здоров'я (ОЗ) України, є забезпечення якості медичної до-помоги (МД) у поєднанні з раціональним та ефективним використанням ресурсів. Відпо-відно до Концепції управління якістю меди-чної допомоги (ЯМД)1 та Галузевої програми стандартизації МД2 ключовим механізмом забезпечення якості є стандартизація медич-них технологій на принципах доказової ме-дицини (ДМ). Такий підхід передбачає роз-робку медико-технологічних стандартів галу-зевого, регіонального та локального рівнів, що ґрунтуються на доказах3.

До нозологій, для яких є актуальною стан-дартизація надання МД на принципах ДМ, належить, на нашу думку, і інфаркт головно-го мозку (ІГМ)4. В Україні за рік реєструється близько 110 тис. мозкових інсультів, із яких біля 40 тис. закінчуються летально5. За пері-

од 2000–2010 рр. кількість інсультів в Украї-ні збільшилася у 1,6 рази. В нашій країні, згідно з офіційною статистикою, церебро-васкулярні хвороби займають 2-ге місце се-ред причин смертності (100–110 тис. смертей, близько 14% від усіх померлих), а щороку стається 100–110 тис. інсультів (понад 1/3 із них – в осіб працездатного віку), 3040% хво-рих на інсульт помирають упродовж перших 30-ти днів і до 50% – протягом 1 року від по-чатку захворювання. Разом із тим, 2040% хворих, які вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інва-лідності), і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя4,5. Високий рівень за-хворюваності на ІГМ залишається, зокрема, і серед населення Житомирської області впро-довж останнього десятиліття (рис. 1.).

256,3234 221,9

212,1

284,4

210,9202,4

201,8 201208,2 213,7

050

100150200250300

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Область

Україна

Рис. 1. Захворюваність на ІГМ населення Житомирської обл. (на 100 тис. дорослого населення)



28

Визначальним етапом у наданні МД паці-єнтам з ІГМ є стаціонарний її етап4. Відпові-дно до даних статистичних звітів закладів ОЗ (ЗОЗ) Житомирської області, стаціонарна МД переважній більшості пацієнтів з ІГМ надається на вторинному (спеціалізованому) рівні (рис. 2.).

4

5340,4

2,60

102030405060

ІІІ рівень ІІ рівень І рівень

Обласні ЗОЗЦентральні районні лікарніМіські лікарніДільничі лікарні

Рис. 2. Розподіл пацієнтів (у %) за рівнем надан-

ня стаціонарної МД у гострому періоді ІГМ (за період 20102011рр).

Мета дослідження дослідити відповід-

ність надання МД пацієнтам у гострому пе-ріоді ІГМ в ЗОЗ вторинного рівня Жито-

мирської області твердженням клінічних на-станов (КН), що ґрунтуються на доказах.

Матеріали та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 526 ме-дичних карт (ф.003/о) стаціонарних хворих, які пройшли лікування за період 2010 2011 рр. і яким був встановлений діагноз «ІГМ» (код за Міжнародною класифікацією хвороб – І 63.0–І 63.9). Медичні карти були відібрані випадковим чином у 25 ЗОЗ вто-ринного (спеціалізованого) рівня Житомирсь-кої області. Вибірка становить 24,6±0,9% від кількості пацієнтів з ІГМ, які пройшли стаці-онарне лікування в ЗОЗ вторинного рівня Житомирської області за 2010 р. Програма дослідження включала аналіз паспортних даних вік, стать; даних анамнезу – час від моменту захворювання до госпіталізації, ким був скерований пацієнт; обсяг та терміни проведеного обстеження, лікування; оцінку рекомендацій, які надавались пацієнтам при виписці зі стаціонару. Для оцінки відповід-ності надання МД пацієнтам з ІГМ були зас-тосовані індикатори якості, розроблені на ос-нові тверджень міжнародних КН6-9 (табл. 1).

Таблиця 1. Індикатори якості надання стаціонарної МД в гострому періоді ІГМ

№ з.п. Індикатор якості Одиниця

виміру 1. Час від моменту захворювання до госпіталізації в спеціалізований ЗОЗ Год., хв., 2. Госпіталізація в спеціалізоване (інсультне) відділення або відділення інтенсивної терапії Так/ні 3. Огляд пацієнта мультидисциплінарною командою (невролог, анестезіолог, кардіолог, терапевт) у

період до 24 год. від моменту госпіталізації Так/ні

4. Проведення нейровізуальних методів дослідження головного мозку Так/ні 4.1 В тому числі до 4 год. від початку захворювання Так/ні 4.2 В тому числі в терміні 424 год. від початку захворювання Так/ні 5. Оцінка функції ковтання в період до 6 год. від моменту госпіталізації Так/ні 6. Відповідність проведеної фармакотерапії твердженням КНв Так/ні 7. Рання мобілізація пацієнта Так/ні 8. Призначення антиагрегантів з метою вторинної профілактики в перші 48 год. від моменту посту-

плення Так/ні

Отримані дані були проаналізовані як у

загальній вибірці (n=526), так і шляхом по-рівняльного аналізу за окремими показни-ками у 2-ох виділених групах пацієнтів: пер-ша (І) група (n=102) складається з пацієнтів, які пройшли стаціонарне лікування в ЗОЗ, в умовах яких активно впроваджуються ло-кальні протоколи МД (ЛПМД), що розробле-ні на принципах ДМ; друга (ІІ) група скла-дається з пацієнтів (n=422), які отримували стаціонарне лікування в ЗОЗ, в яких ЛПМД, що ґрунтуються на доказах, не впроваджені.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Гендерний розподіл пацієнтів вигля-дав наступним чином: серед хворих у загаль-ній вибірці було чоловіків 221 (52,4±2,4%), жінок 201 (52,4±2,4%). Середній вік пацієн-

тів на момент поступлення в стаціонар ста-новив у загальній вибірці – 65,8 років, серед-ній вік чоловіків 63,6 років, а жінок – 67,8 років.

Відповідно до тверджень КН6-9, при підозрі на розвиток гострого порушення мозкового кровообігу, рекомендується негайний кон-такт зі службою швидкої МД та термінова госпіталізація. При аналізі скерування паці-єнтів на стаціонарне лікування встановлено, що середній час від початку захворювання до моменту госпіталізації становив 16 год. 10 хв., а в межах «терапевтичного вікна», тобто до 4 год. від моменту початку захворю-вання було госпіталізовано 33,8±2,1% пацієн-тів (табл. 2).



2011, №34

29

Таблиця 2. Структура скерувань пацієнтів та середній час від моменту початку захворювання до гос-піталізації

Ким скерований хворий Питома частка (%) Середній час від моменту початку захворювання до госпіталізації (год., хв.)

Швидка МД 72,8±1,9 13 год. 30 хв. Поліклініка 11,4±1,4 27 год. Самозвернення 7,6±1,2 22 год. 40 хв. Сімейний лікар/дільничний фельдшер 7,0±1,1 20 год. 10 хв. Скерував інший ЗОЗ 1,1±0,5 22 год. Пацієнти з підозрою на інсульт, або тран-

зиторну ішемічну атаку підлягають терміно-вому скеруванню на обстеження та лікуван-ня в умовах спеціалізованого ЗОЗ6-9. Вста-новлено, що основна частина пацієнтів була госпіталізована у неврологічне відділення (63,5±2,1%), натомість у спеціалізоване ін-сультне відділення 9,3±1,3 % пацієнтів (рис. 3).

63,5

24

9,3 3,3

Неврологічне відділенняВідділення інтенсивної терапіїСпеціалізоване інсультне відділенняІнші відділення

Рис. 3. Розподіл пацієнтів (у %) у залежності від відділення госпіталізації

З метою підтвердження діагнозу ІГМ, паці-єнтам в екстреному порядку показано прове-дення нейровізуальних методів обстеження: комп’ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного моз-ку6-9.

Результати дослідження показали, що ней-ровізуальні методи обстеження проводились пацієнтам в 1/2 ЗОЗ (в 12 з 25).

У загальній вибірці частка обстежених па-цієнтів складає 24,5±1,9%, а в І групі хворих, яким МД надавалась у ЗОЗ, де активно впроваджуються ЛПМД – 92,3±2,6% (табл. 3). Лише в 1,1±0,5% випадків у загальній вибір-ці, діагноз був підтверджений нейровізуаль-ними методами обстеження (КТ та МРТ) у межах «терапевтичного вікна», що дозволяло розглядати таких пацієнтів, як кандидатів на проведення тромболізису6-9.

Таблиця 3. Проведення нейровізуальних методів обстеження

І група, (n=104) ІІ група, (n=422) Проведення нейровізуальних методів обстеження головного мозку % %

До 4 год. від початку захворювання 5,8±2,3 - У термін 424 год. від початку захворювання 35,6±4,7 0,5±0,3 Пізніше 24 год. від початку захворювання 21,2±4,0 7,1±1,3 Всього 92,3±2,6 7,6±1,3 Відповідно до тверджень КН, стаціонарна

МД пацієнтам з ІГМ повинна надаватися мультидисциплінарною командою спеціаліс-тів6-11. Аналіз записів у медичних картах ста-ціонарних хворих показав, що в 10,5±1,3% випадків пацієнти ІІ групи були оглянуті ли-ше невропатологом. Однією з ключових скла-дових в лікуванні пацієнтів з ІГМ – є рання реабілітація, що передбачає участь фізіоте-рапевтів, ерготерапевтів, логопевтів, дієтоло-гів10. Проте, лише в 13,1±1,3% випадків фа-хівці з лікувальної фізкультури (ЛФК) долу-чались до ведення пацієнтів з ІГМ. Питома частка пацієнтів у загальній вибірці, які бу-ли оглянуті окремими спеціалістами, пред-ставлена на рис. 4.

На основі фактично виконаних призначень відповідно до «Листка лікарських призна-чень» (форма 003/о-4) та «Листка основних показників стану хворого, який знаходиться у відділенні (палаті) анестезіології та інтен-сивної терапії» (форма 011/о), проведений частотний аналіз використання лікарських засобів (ЛЗ), із подальшим визначенням час-тоти застосування на рівні груп та підгруп відповідно до міжнародної анатомо-терапев-тично-хімічної (АТХ) класифікації ЛЗ.

Для проведення фармакотерапії (ФТ) при ІГМ в гострому періоді було застосовано 379 торгових назв ЛЗ (256 непатентованих між-народних назв), які відносяться до всіх груп АТХ класифікації ЛЗ.



30

1,71,933,84,6813,119,821,3

60,5

100

61

020406080

100

Нев

ропа

толо

г

Оку

ліст

Тера

певт

Анес

тезі

олог

Кар

діол

ог

Спец

іалі

ст із

ЛФ

К

Ендо

крин

олог

Хіру

рг

Урол

ог

Ото

рино

ларі

нгол

ог

Трав

мато

лог

Ней

рохі

рург

Рис. 4. Частка пацієнтів (у %), які були оглянуті окремими спеціалістами.

Встановлені відмінності між ФТ, яка про-

водилась пацієнтам з ІГМ, та твердженням КН. Зокрема, результати клінічних дослід-жень7 не довели ефективність проведення ві-тамінотерапії в гострому періоді ішемічного інсульту. Разом із тим, у 35,2±1,9% випадків пацієнтам були призначені вітаміни, в т.ч. вітамін В6 – у 9,1±1,3%, ЛЗ «Нервіплекс» у 8,4±1,2%, вітамін В1 – у 6,3±1,1%, аскорбіно-ва кислота – у 6,7±1,1%.

Не існує доказів, щодо ефективності засто-сування метаболічних ЛЗ у гострому періоді ІГМ6-9, проте, 36,3±2,1% пацієнтів із загаль-ної вибірки отримували засоби, які вплива-ють на метаболічні процеси (актовегін, сол-косеріл, берлітіон, алое, діаліпон, церебрум).

Результати якісних закордонних клінічних досліджень довели, що застосування антиаг-регантних ЛЗ, зокрема ацетилсаліцилової кислоти, при призначенні в перші 48 год. від моменту розвитку ішемічного інсульту, пози-тивно впливає на результати лікування та веде до достовірного зниження ризику пов-торного ІГМ6-9. При дослідженні встановлено, що інгібітори агрегації тромбоцитів призна-

чались у І групі пацієнтів у 88,5±1,8%, а в ІІ групі – в 73,5±2,0%.

Відповідно до тверджень КН7-9, не була до-ведена ефективність і не рекомендується зас-тосування ЛЗ групи гепарину, в т.ч. нефрак-ціонованого, низькомолекулярного гепарину в гострому періоді ІГМ. За результатами ана-лізу лікарських призначень встановлено, що ЛЗ даної групи застосовувались у 44,9± 2,2% в ІІ групі пацієнтів.

Профілактика інфекційних ускладнень пе-редбачає проведення ранньої мобілізації па-цієнтів та не рекомендується рутинне приз-начення протимікробних ЛЗ6,10. Разом із тим, у загальній вибірці протимікробні засоби зас-тосовувались у 45,1±2,2%.

За результатами клінічних досліджень, не існує доказів ефективності застосування в гострому періоді ішемічного інсульту психо-стимулюючих та ноотропних ЛЗ6-9, проте ЛЗ цієї підгрупи були призначені всім пацієн-там. Крім того, в ІІ групі хворих у переваж-ній більшості випадків одночасно були приз-начені декілька психостимулючих та ноо-тропних ЛЗ (рис. 6).

0,5 2,26,7

17,5

44,3

0

10

20

30

40

50%

6 5 4 3 2Кількість одночасно призначених ЛЗ

Рис. 6. Питома частка (у %) випадків одночасного призначення психостимулюючіх та ноотропних

ЛЗ у ІІ групі пацієнтів Проведена ФТ була проаналізована з ви-

користанням VEN-аналізу, виходячи з серед-ньої роздрібної ціни на ЛЗ станом на січень 2011 р. Результати VEN-аналізу показали,

що в загальній вибірці витрати на ЛЗ, що належать до групи Vital (життєво важливі ліки) становлять 21,7±0,1% від загальної су-ми витрат, частка Essential (важливі ЛЗ) та



2011, №34

31

Non-Essential (другорядні ЛЗ) складає відпо-відно 12,5±0,2% та 65,8±0,1%. При проведенні порівняльного VEN-аналізу встановлено, що

частка витрат на життєво-важливі ЛЗ була вища при проведенні ФТ пацієнтам групи І (табл. 4).

Таблиця 4. Результати формалізованого VEN-аналізу

І група, (n=104) ІІ група, (n=422) Група ЛЗ % %

Vital (життєво важливі ліки) 28,3±0,2 20,6±0,1 Essential (важливі ЛЗ) 18,7±0,2 11,6±0,1 Non-Essential (другорядні ЛЗ) 53,0±0,2 67,5±0,1 Середні витрати на медикаментозне забез-

печення 1-го ліжко-дня перебування пацієн-та в стаціонарі та 1-го випадку надання ста-

ціонарної МД більш ніж в 1,5 рази вищі в ІІ групі пацієнтів у порівнянні з такими показ-никами в І групі хворих (табл. 5).

Таблиця 5. Середня вартість медикаментозного забезпечення 1-го ліжко-дня та 1-го випадку стаціона-

рного лікування

Середня вартість ФТ І група, (n=104) ІІ група, (n=422) 1 ліжко/день стаціонарного лікування (грн.) 48,2 76,9 1 випадок надання стаціонарної МД (грн.) 609.4 1018,9

За результатами АВС-аналізу встановлено,

що 80% витрат на проведення ФТ склали витрати на ЛЗ 15 торгових назв (рис. 7). При цьому лише 0,9% розчин натрію хлориду на-

лежать до групи життєво-важливих ЛЗ, сто-совно якого існують переконливі докази ефективності в гострому періоді ІГМ6-9.

22,6

14,6

10,5

5,7 5 4 2,8 2,7 2,5 1,9 1,9 1,7 1,5 1,4 1,30

5

10

15

20

25

Цер

аксо

н

Акто

вегі

н

Нат

рію

хлор

ид 0

,9%

Фра

ксіп

арин

Цит

офла

він

Ліз

іна

есци

нат

Кот

рекс

ін

Цер

ебро

лізі

н

Ней

ромі

дін

Циб

ор

Лоа

рксо

н

Тіоц

етам

Кав

інто

н

Мек

сідо

л

Цеф

тріа

ксон

Рис. 7. Частка витрат (у %) на окремі ЛЗ (80% від загальних витрат на ФТ).

Як у І, так і в ІІ групі в жодному з випадків патогенетична тромболізисна ФТ6-9 та хірур-гічне лікування6-9 не проводились.

У медичних картах пацієнтів ІІ групи не ві-дображена оцінка функції ковтання, що є не-обхідною умовою для проведення адекватно-го ентерального харчування та профілактики аспіраційної пневмонії11.

При аналізі рекомендацій, наданих пацієн-там при виписці зі стаціонару, встановлено,

що антитромботичні ЛЗ були рекомендовані в 71,1±2,0% випадків; ЛЗ, що знижують рі-вень холестерину – в 13,7±1,5% випадків. У той же час, психостимулючі та ноотропні за-соби були рекомендовані в 92,4±1,2% випад-ків, периферичні вазодилятатори – в 22,2± 1,8%, парасимпатоміметики – в 20,0±1,7% ви-падків.

Висновки: 1. Результати аналізу надання стаціонарної

медичної допомоги пацієнтам з інфарк-том головного мозку показали, що серед-ній час від моменту захворювання до гос-

піталізації склав понад 16 год., а верифі-кація діагнозу за допомогою нейровізу-альних методів була проведена лише в 24,5% випадків. При цьому в межах «те-



32

рапевтичного вікна» було госпіталізовано 33,8% пацієнтів, а нейровізуальні методи обстеження проведені лише в 1,1% випад-ків, що не дає можливості забезпечити проведення тромболізисної терапії.

2. Встановлено, що в 100% випадків приз-начаються лікарські засоби, ефективність яких не доведена або відсутня, вартість цих ліків становить 65,8% від загальних витрат, а частка витрат на життєво-важ-ливі засоби, за результатами VEN-аналі-зу, становить лише 21,7%.

3. Результати частотного аналізу свідчать, що на рівні окремих закладів охорони здоров’я існують значні відмінності в про-веденні фармакотерапії, присутня полі-прагмазія. Зокрема, пацієнтам у гостро-му періоді інфаркту головного мозку було призначено 379 торгових назв лікарських засобів (256 міжнародні непатентовані назви). Впровадження в медичну прак-

тику локальних протоколів медичної до-помоги, що ґрунтуються на доказах, доз-воляє знизити частоту застосування лі-карських засобів, ефективність яких не доведена.

4. Виявлені розбіжності між твердженнями клінічних настанов та фармакотерапією, що проводиться пацієнтам з інфарктом головного мозку в гострому періоді. Зок-рема, антитромботичні засоби, щодо яких наявні докази ефективності, були приз-начені в 76,4%, а лікарські засоби, ефек-тивність яких не доведена, зокрема, ліки, що вливають на метаболічні процеси, бу-ли призначені в 36,3% випадків.

5. Упровадження в практичну діяльність локальних протоколів, що ґрунтуються на доказах, – важливий елемент управління якістю медичної допомоги.

Література: 1. Про затвердження Концепції управління якістю

медичної допомоги у галузі охорони здоров'я в Україні на період до 2020 р. Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. №454. [Електронний ресурс]. Ре-жим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20110801_454.html

2. Про затвердження Галузевої програми стандарти-зації медичної допомоги на період до 2020 р. Наказ МОЗ України від 19.09.2011 р. №597. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/ portal/dn_20110919_597.html

3. Про затвердження Уніфікованої методики з розроб-ки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфі-кованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клініч-них маршрутів пацієнтів) на засадах доказової ме-дицини (частина перша та частина друга). Спільні накази МОЗ та АМН України від 19.02.2009 р. №102, 18 та від 03.11.2009р. №798, 75. [Електро-нний ресурс]. Режим доступу: http://www.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20090219_102_.html

4. Зозуля І.С. Тактичні питання ведення хворих на гострий інфаркт мозку / І.С. Зозуля, Г.О. Слабкий, А.І. Зозуля // Український медичний часопис. – 2012. - №1 (87). С. 24-25.

5. Зозуля І.С. Епідеміологія цереброваскулярних за-хворювань в Україні / І.С. Зозуля, А.І. Зозуля //

Український медичний часопис. – 2011. №5 (85). С. 38-41.

6. NICE clinical guideline 68. Stroke: Diagnosis and ini-tial management of acute stroke and transient is-chaemic attack (TIA) / National Institute for Health and Clinical Excellence. 2008. – 187 p.

7. Guidelines for management of ischaemic stroke and transient ischaemic attack / The European stroke or-ganization (ESO) Executive Committee and the ESO Writing Committee. 2008. 120 p.

8. Health care guidelines: diagnosis and treatment of ischemic stroke. Ninth Edition / Institute for Clinical Systems Improvement. – USA. – 2010. – 70 р.

9. SIGN 108. Management of patient with stroke or TIA: assessment, investigation, immediate management and secondary prevention/A national clinical guide-line.NHS:Quality Improvement Scotland.–2008.–102p.

10. SIGN 118. Management of patients with stroke: reha-bilitation, prevention and management of complica-tions, and discharge planning. A national clinical guideline. NHS: Quality Improvement Scotland – 2010. – 108 p.

11. SIGN 119. Management of patients with stroke: iden-tification and management of dysphagia. A national clinical guideline. NHS: Quality Improvement Scot-land – 2010. – 108 p.

УДК 614.2:616-082.3 ИССЛЕДОВАНИЕ СООТВЕТСТВИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПАЦИЕНТАМ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ ГОЛОВНОГО МОЗГА ПОЛОЖЕНИЯМ КЛИНИЧЕСКИХ РУКОВОДСТВ В.Д. Парий1, В.И. Шуляк2

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца1, г. Киев, Украина Житомирская центральная районная больница2, г. Житомир, Украина Резюме: Целью работы былом исследование соответствия оказания медицинской помощи пациентам в остром периоде ишемического инсульта головного мозга в медицинских учреждениях вторичного уровня Житомирской области положениям клинических руководств, которые основаны на доказательствах. Уста-новлено, что на уровне отдельных медицинских учреждений есть значительные отличия в оказании ста-ционарно медицинской помощи пациентам с инфарктом головного мозга. Внедрение в медицинскую прак-



2011, №34

33

тику локальных протоколов медицинской помощи, на основе доказательств, позволяет снизить частоту использования лекарственных средств, эффективность которых не доказана. Ключевые слова: клинические руководства, инфаркт головного мозга, стандартизация медицинских тех-нологий, качество медицинской помощи, доказательная медицина, локальные протоколы медицинской помощи.

UDC 614.2:616-082.3 THE STUDY OF CORRELATION BETWEEN THE MEDICAL CARE FOR PATIENTS WITH STROKE AND CLINICAL GUIDELINES V. D. Pariy1, V.I. Shulyak2

O.O. Bohomolets National Medical University1, Kyiv, Ukraine Zhytomyr central regional hospital2, Zhytomyr, Ukraine Summary: The research aims to study the correlation between medical care for patients with acute ischemic stroke in hospitals of Zhytomyr region and evidence-based clinical guidelines. It is determined that there are considerable differences in providing medical care for in-patients with stroke. The introduction of evidence-based local protocols of medical care into practice enabled to reduce the frequency of administration of medica-tions with unproven effectiveness. Keywords: clinical guidelines, stroke, standardization of medical care, quality of medical care, evidence-based medicine, local protocols of medical care.




34

УДК 616.07:614.21-057:614.876(477.42+477.81)

В.Д. Парій1, О.В. Богдан2

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ЩОДО НАДАННЯ

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ТА РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця1,

м. Київ, Україна Житомирська обласна організація товариства Червоного Хреста2,



Резюме: У статті висвітлено досвід функціонування мобільних діагностичних комплексів в удосконале-ній моделі профілактичних технологій медичної допомоги та моніторингу стану здоров’я населення Жито-мирської та Рівненської областей, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представ-лений аналіз результатів діяльності мобільних діагностичних комплексів за період 20042009 рр. свідчить про їх медико-соціальну та економічну ефективність. Зроблено висновок про необхідність застосування мобільних діагностичних комплексів в умовах сільської місцевості, в першу чергу на територіях, постраж-далих від аварії на Чорнобильській АЕС. Ключові слова: аварія на Чорнобильській атомній електростанції, мобільний діагностичний комплекс, ефективність, хвороби щитоподібної залози, захворюваність.

Вступ. Однією з важливих сучасних проб-лем вітчизняної медицини є вивчення відда-лених наслідків дії на організм людини ра-діоактивних чинників та розробка заходів збереження здоров’я населення, яке постраж-дало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Досвід вивчення медичних наслідків пере-конливо свідчить, що негативна дія радіа-ційних чинників на населення, яке проживає на радіаційно забрудненій території, про-явилася у значному підвищенні захворюва-ності на різну патологію, в т.ч. онкологічну, серед якої переважає рак щитоподібної зало-зи1,2,4,7.

На думку вітчизняних вчених, державна політика в галузі охорони здоров’я (ОЗ) насе-лення, яке постраждало внаслідок Чорно-бильської катастрофи, повинна вирішуватись через підвищення якості надання первинної медичної допомоги (МД)8,9. Вчасна діагнос-тика патологічних станів на догоспітальному етапі та їх подальший моніторинг, із вико-ристанням можливостей сучасних діагнос-тичних технологій, залишається досить акту-альною проблемою для населення, яке про-живає на радіаційно забрудненій території. Особливо, через обмежені діагностичні мож-ливості лікарських амбулаторій та дільнич-них лікарень, що може бути покращено,

перш за все, підвищенням фінансування зак-ладів ОЗ (ЗОЗ)5,6.

Особливе місце у вирішенні зазначених проблем належить реалізації Програми про-філактичних заходів у рамках ініційованої Українським Червоним Хрестом у 1989 р. Міжнародної Чорнобильської Програми гу-манітарної допомоги і реабілітації. У межах виконання Програми, для обстеження стану здоров’я населення, яке проживає на радіа-ційно забрудненій території України, були запроваджені мобільні діагностичні комплек-си (МДК)3.

За кошти Міжнародної Федерації Червоно-го Хреста і Червоного Півмісяця закуплено 6 МДК, що укомплектовані ультразвуковими (УЗ) апаратами «Aloka-210 SD» із датчиками для діагностики патології щитоподібної зало-зи та органів черевної порожнини, аналіза-торами крові та сечі. Щорічно одним МДК проводиться близько 15 тисяч обстежень на-селення, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Такими МДК протягом 19982009 рр. об-стежено 984680 осіб, із них лише в Україні Житомирським та Рівненським МДК пройш-ли обстеження за 10-річний період 326 тисяч громадян.

Таким чином, необхідність удосконалення профілактичних технологій МД та монітори-



2011, №34

35

нгу стану здоров’я населення, яке постраж-дало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.

Мета дослідження визначення можли-вих шляхів удосконалення профілактичних технологій МД та моніторингу стану здоров’я населення, яке постраждало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Матеріали та методи дослідження. В діяльності МДК ми виділено 2 етапи. На 1-ому – діагностичному обладнання МДК дозволило проводити вимірювання рівня га-ма-фону, поверхневого забруднення альфа-бета-випромінюючих радіонуклідів, здійсню-вати контроль забруднення продуктів харчу-вання, а також встановлювати рівень нако-пичення радіоцезію в організмі населення на установці лічильника імпульсів людини, проводити клінічні дослідження крові та се-чі.

Через відсутність необхідних ресурсів у офіційних організацій, сучасної дозиметрич-ної та радіометричної апаратури для вико-нання цієї роботи, головною метою на той час було надання допомоги постраждалому насе-ленню в найбільш віддалених населених пунктах інформації щодо рівня радіоактив-ного забруднення навколишнього середови-ща, продуктів харчування місцевого вироб-ництва, питної води. За результатами цих обстежень надавались конкретні рекоменда-ції населенню щодо умов безпечного прожи-вання, уникнення опромінення, раціональ-ного харчування. Пацієнти з рівнями нако-пичення вище встановлених нормативів ске-ровувались у ЗОЗ для подальшого дообсте-ження та призначення відповідної лікуваль-но-профілактичної допомоги.

Перший, профілактичний, етап діяльності пересувних діагностичнихї лабораторій (ПДЛ) був обґрунтований додержанням принципів: а) широкого охоплення регіонів; б) оперативності; в) великим обсягом роботи; г) розробки комплексних профілактичних заходів та підготовки 2-го етапу роботи – ета-пу скринінгу.

Основні завдання 2-го етапу: проведення скринінгу патології щитоподібної залози се-ред населення, що проживає на забрудених радіонуклідами територіях, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, формування бази даних (БД) виявленої ме-дичної патології серед обстежуваного насе-лення надання населенню інформації про стан забруднення навколишнього середови-ща, продуктів харчування та питної води, а також інформування органів державної вла-

ди всіх рівнів для формування профілактич-них технологій проведення санітарно-прос-вітницької роботи у загальному плані та на-дання населенню рекомендацій щодо попе-редження негативного впливу радіаційного фону.

Для виконання цих завдань автолаборато-рії були укомплектовані: УЗ апаратом (Fuku-da Densi – Sonik 4000 з 2 датчиками (3,5 і 7,5 МГц) і Aloka SSD – 500 з датчиками (5 і 7,5 МГц), що дозволяють проводити скринінг щитоподібної залози, за необхідності УЗ дос-лідження (УЗД) органів черевної порожнини, заочеревного простору, малого тазу, молоч-них залоз, вагітності; гематологічним аналі-затором QBC Autoreader Plus, який визначає 8 загальних показників крові; аналізатором Glukotrend для визначення рівня глюкози крові; аналізатором сечі Miditron Junior 11, що визначає 10 її показників; персональний комп’ютер типу Notebook для накопичення та аналізу БД. Формування БД за результата-ми скринінгу патології щитоподібної залози було розпочато в 1994 р. У 1997 р. отримані дані були приведені у відповідність вимогам МКХ-10. До складу МДК була введена поса-да лікарів УЗД, терапевта та ендокринолога.

На 2-му етапі обстеження населення до 1998 р. проводилося методом масового скри-нінгу.

Результати останнього показали, що лише в 1015% лабораторних досліджень ма-ли місце відхилення від нормативних показ-ників. УЗД щитоподібної залози без попе-реднього огляду лікаря-ендокринолога також підтвердили низьке виявлення даної пато-логії. Скерування пацієнтів в інші ЗОЗ об-ласті для подальшого дообстеження пози-тивних результатів не дали: результати рет-роспективного аналізу засвідчили, що доїзд на консультацію в спеціалізовані ЗОЗ мав місце тільки у 15%. У зв’язку з цим з 1998 р. нами був запроваджений алгоритм обсте-жень населення МДК. Його основною метою передбачено відхід від масового скринінгу до селективного.

На підготовчому етапі, шляхом повторних обходів медичним працівником фельдшерсь-ко-акушерського пункту (ФАПу), фельдшер-ського пункту (ФП) проводився від-бір дис-пансерних дорослих хворих, їх загаль-ний огляд, збір анамнезу, вимірювання арте-ріального тиску. Враховуючи екологічну си-туацію в регіоні, пов’язану з наслідками Чор-нобильської катастрофи, дітям шкільного ві-ку також проводився масовий скринінг щи-топодібної залози.



36

Використовувалися методи: соціологічний, медико-статистичний та системного аналізу.

Результати дослідження та їх обгово-рення. На 1-му етапі (період з 1992 по 1995 рр.) у Житомирській та Рівненській об-ластях було проведено 20426 замірів рівнів гамма-фону, 11735 замірів поверхневого заб-руднення території, що дало змогу сформува-

ти технологію первинної профілактики, зок-рема уникнути високого ступеня внутрішньо-го опромінення. Із 66621 обстежених на лi-чильнику iмпульсу людини у 18838 (28,3%) громадян було виявлено перевищення рівня інкорпорованого радіоцезію 137Cs (табл. 1).

Таблиця 1. Показники виявленого МДК інкорпорованого радіоцезію ( 137Cs ), в абс.числах

Область Кількість досліджень Кількість перевищень норми Питома вага, % Житомирська 28478 9772 34,3 Рівненська 38143 9066 23,8 Всього 66621 18838 28,3 Проведена за період 19921995 рр. робота

МДК суттєво знизила психо-соціальну нап-ругу серед населення, що була надзвичайно високою у перші роки після аварії. Це стало вагомою допомогою системі ОЗ у питанні мі-німізації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отримані в результаті роботи МДК дані передавалися місцевим органам влади та ЗОЗ для формування подальших профілак-тичних заходів.

Для проведення 2-го етапу діяльності МДК нами було ретельно проаналізовано існуючі недоліки їх роботи, обґрунтовано і розроблено удосконалену функціонально-організаційну модель профілактичних технологій медичної допомоги та моніторингу здоров’я населення із застосуванням МДК, яка наведена на рис. 1.

В основу обґрунтування удосконаленої функціонально-організаційної моделі профі-лактичних технологій МД та моніторингу здоров’я населення із застосуванням МДК покладались вимоги Указу Президента Ук-раїни «Про заходи щодо поліпшення умов функціонування ЗОЗ у сільській місцевості» (від 28.01.1999 р., №95/1999) та Постанови Кабінету Міністрів України №989 від 20.06.2000 р. «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему ОЗ».

З точки зору теорії систем, запропонована нами удосконалена функціонально-організа-ційна модель профілактичних технологій МД та моніторингу здоров’я населення із за-стосуванням МДК є складною багаторівне-вою ієрархічною системою з функціями, еле-ментами та взаємозв’язками на рівнях пер-винної, вторинної та третинної МД.

Удосконалена модель відображає систему нормативно-правових відносин між управ-лінням ОЗ обласної державної адміністрації, обласною організацією Товариства Червоного Хреста, міськими (районними) управліннями (відділами) ОЗ, центральними міськими та

районними лікарнями, територіальними ме-дичними об’єднаннями, закладами первин-ної МД (дільничними лікарнями (ДЛ), лі-карськими амбулаторіями (ЛА), фельдшерсь-кими пунктами (ФП), фельдшерсько-аку-шерськими пунктами (ФАП) та МДК для на-дання консультативної МД населенню, яке постраждало від наслідків аварії на Чорно-бильській АЕС.

У якості інноваційного структурного еле-менту моделі визначено МДК, до складу яко-го додатково введено 3 лікарські посади: лі-кар УЗД, терапевт та ендокринолог.

Алгоритмом, розробленим для МДК, ви-значено його функціонування разом із сі-мейним лікарем, що підвищило якість пер-винної МД через її наближення до населення та покращення доступності.

Також модель удосконалено через визна-чення інноваційних функцій, додатково вве-дених до характеристики усіх видів МД на-селенню Житомирської області, що підвищи-ло якість оцінки процесу надання МД і по-кращило якість результату: за даними опи-тування 96,6% лікарів позитивно оцінили роботу МДК.

Аналіз даних щодо функціонування МДК за удосконаленою моделлю зас-відчив, що показник охоплення населення, яке постра-ждало внаслідок аварії на ЧАЕС, зріс, зок-рема: лабораторним обстеженням до – 89,6%, УЗД щитоподібної залози до – 98,3%.

Серед обстеженого населення, у якого по-передньо була встановлена патологія щито-подібної залози (вузловий зоб, дифузний зоб, тиреотоксикоз, рак щитоподібної залози, ти-реоїдит), даний діагноз було верифіковано у спеціалізованих центрах у 86,9% випадків.

Окрім того виявлено, що застосування МДК дає можливість провести обстеження населення віддалених населених пунктів, збільшити ефективність роботи з виявлення раку щитоподібної залози.



2011, №34

37

Види медичної допомоги

Суб’єкти управління

Об’єкти управління

Райо

нне

упра

влін

ня

охор

они

здор

ов’я

Цен

три

сіме

йної

мед

ицин

и,

сіль

ські

лік

арсь

кі

амбу

лато

рії

Діа

гнос

тичн

ий ц

ентр

, об

ласн

а по

лікл

інік

а

Цен

трал

ьна

райо

нна

ліка

рня

Лікувально-діагностична допомога

Консультативна допомога

Попередній огляд, відбір

Населення, яке постраждало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Сіме

йний

лік

ар

Моб

ільн

ий

діаг

ност

ични

й ко

мпле

кс

Інформаційне забезпечення

Методичне забезпечення

Нормативне забезпечення

Планування роботи

Інформаційне забезпечення

Науково-методичне забезпечення

Нормативне забезпечення

О

блас

не у

прав

лінн

я ох

орон

и зд

оров

’я

Обл

асна

орг

аніз

ація

Тов

арис

тва

Чер

воно

го Х

рест

а

ПЕ

РВ

ИН

НА

В

ТОР

ИН

НА

Т

РЕ

ТИН

НА

Уд

оско

нале

ні е

леме

нти

Існу

ючі е

леме

нти

О

блас

ний

цент

р ін

фор

маці

йних

тех

ноло

гій

Дер

жав

ний

реєс

тр У

краї

ни

База

да

них

Інноваційні функції

Ри

с.1.

Удос

кона

лена

фун

кціо

наль

но-о

рган

ізац

ійна

мод

ель

проф

ілак

тичн

их т

ехно

логі

й м

едич

ної

допо

мог

и та

мон

ітор

ингу

здо

ров’

я на

селе

ння

із з

асто

сува

нням

моб

ільн

их д

іагн

ости

чних

ком

плек

сів



38

Аналіз функціонування МДК в удоскона-леній моделі профілактичних технологій МД та моніторингу здоров’я населення із засто-суванням мобільних діагностичних комплек-сів за 20042009 рр. виявив достовірно (р≤0,05), на 24,8±1,1% вищі рівні первинної

захворюваності класу «Хвороби щитоподібної залози» у районах Житомирської області, де функціонував МДК у порівнянні з іншими районами області, де МДК не використову-вався (табл. 2).

Таблиця 2. Рівні захворюваності класу «Хвороби щитовидної залози» у районах Житомирської області

за 20042009 рр.

Роки Рівні захворюваності населення 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Середні значення

У районах, де використову-вали МДК 1018,2 625,8 682,1 745,7 497,3 500,4 678,3

У районах без використання МДК 496,7 584,7 554,1 547,8 325,3 444,0 492,1

По області 648,9 597,6 573,7 605,4 423,5 436,4 562,6 Різниця рівнів захворюванос-ті, % 51,2±4,1 6,6±0,5 18,8±0,7 26,5±1,1 34,6±1,4 11,3±0,6 24,8±1,1

Більш висока захворюваність населення

класу «Хвороби щитоподібної залози» у райо-нах, де функціонував МДК пояснюється: пов-ним охопленням населення оглядами; на-ближенням МД до населення, яке проживає у віддалених населених пунктах; високими показниками якості лікувально-діагностич-ної та консультативної допомоги.

Динаміка рівнів захворюваності населення Житомирської області на хвороби щитоподіб-ної залози свідчить, що у результаті впрова-дження удосконаленої моделі профілактич-них технологій МД та моніторингу здоров’я населення із застосуванням МДК, на фоні високого рівня (91,1%) охоплення населення, спостерігалося щорічне зменшення рівня за-хворюваності із регресією, що характеризу-ється рівнянням у=0,2722х3–8,4119х2+3,1302х +644,2 (рис. 4).

Зазначене вище, підтверджує медичну ефективність впровадження удосконаленої моделі. Таким чином, зменшення рівня за-хворюваності населення на хвороби щитопо-дібної залози становило 6,55%0,34% щоріч-но.

0200400600800

10001200

2004 2005 2006 2007 2008 2009

Рівн

і зах

ворю

вано

сті

Захворюваність з МДКЗахворюваність без МДКЗахворюваність всього по області

Рис. 2. Динаміка рівнів захворюваності класу «Хвороби щитоподібної залози» у районах, де функціонував МДК, у порівнянні з ін- шими районами Житомирської області за 20042009 рр. (з лінією тренду).

Апробована функціонально-організаційна

модель профілактичних технологій МД та моніторингу стану здоров’я населення з ви-користанням МДК включає в себе інфор-мування населення про роботу МДК, систему моніторингу захворюваності, аналізу резуль-татів обстежень та подальшого скерування обстежених для проведення диспансерних оглядів.

Висновки: 1. Завдяки роботі системи мобільних діаг-

ностичних комплексів вдалося охопити спостереженням контингенти пацієнтів, які, в силу віддаленості проживання, не мали можливості своєчасно проходити об-стеження з метою раннього виявлення початкових форм різних захворювань для своєчасного проведення комплексу ліку-вально-оздоровчих заходів.

2. У результаті проведених досліджень, на-ми були отримані дані, що підтверджу-

ють ефективність функціонування мобі-льних діагностичних комплексів для об-стеження, надання профілактичної до-помоги та моніторингу стану здоров’я на-селення, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3. З’ясовано, що результати діяльності мо-більних діагностичних комплексів під-твердили необхідність їх довготривалого функціонування в умовах сільської міс-цевості та, в першу чергу, при обстеженні



2011, №34

39

населення територій, що постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

4. Встановлено, що мобільні діагностичні комплекси забезпечують профілактичну спрямованість діяльності закладів охоро-ни здоров’я на рівні первинної медичної допомоги, що дає можливість виявляти початкові форми захворювань для своє-

часного проведення комплексу лікуваль-но-оздоровчих заходів.

5. Діяльність мобільних діагностичних комплексів доповнює та забезпечує ком-плекс заходів, передбачених державними документами та результатами проведе-них клінічних та медико-соціальних спо-стережень.

Література: 1. Богатирьова Р.В. Зміна суспільних орієнтирів як

спосіб збереження здоров’я населення / Р.В. Бо-гатирьова, А.М. Сердюк, О.І. Тимченко // Довкілля та здоров’я. – 2011. №2. – С. 3-8.

2. Клініко-епідеміологічні результати першого скри-нінгу учасників спільного наукового Українсько-Американського тиреоїдного проекту (1998 2000 рр.) / М.Д. Тронько, І.П. Пастер, В.А. Олійник [та ін.] // Журн. Акад. Мед. Наук України. – 2010. – №1. – С. 82-95.

3. Международная Чернобильськая программа гума-нитарной помощи и реабилитации. Призыв №МАА67002. [Електронний ресурс]. Режим дос-тупу: http://www.ifrc.org.

4. Москаленко В.Ф. Реформування систем охорони здоров’я: сучасний погляд / В.Ф. Москаленко // Главный врач. – 2008. – №11. – С. 37-38.

5. Омельянець М.І. Пропозиції щодо вдосконалення заходів медичного, соціального та протирадіаційно-го захисту жителів радіактивно забруднених вна-слідок Чорнобильської катастрофи територій (за на-слідками моніторингу медико-демографічної ситуа-ції). Методичні рекомендації / М.І. Омельянець, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубова. ДУ «Наук. центр радіаційної медицини АМН України», Укр. центр наук. мед. ін-

формації та патент.ліценз. роботи. – К., 2009. – 23 с.

6. Парій В.Д. Організація моніторингу за станом здо-ров’я населення Житомирської області, постражда-лого від катастрофи на ЧАЕС / В.Д. Парій, В.Й. Шатило, В.П. Боровенський // Медико-біоло-гічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років: матеріали наук.-практ. конф. – Житомир, 2001. – С. 33-37.

7. Піщиков В.А. Закономірності реалізації медико-со-ціальних наслідків Чорнобильської катастрофи / В.А. Піщиков, В.П. Терещенко, В.І. Чебан // Вісник соц.. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2007. №3. – С.16-23.

8. Романенко А.Е. Организация медицинской помощи при радиационных авариях. 20 лет после Чернобы-ля / А.Е. Романенко // Журн. Акад. мед. наук Укра-їни. – 2006. – №1. – С. 32-40.

9. Сердюк А.М. Совместные действия Украины и Рос-сии по ликвидации медицинских последствий веро-ятных радиационных аварий / А.М. Сердюк // Журн. НАМН України. – 2011. – №2. – С. 96-105.

УДК 616.07:614.21-057:614.876(477.42+477.81) ОСОБЕННОСТИ ФУКЦИОНИРОВАНИЯ МОБИЛЬНЫХ ДИАГНОСТИЧЕСКИХ КОМПЛЕКСОВ ПО ОКАЗАНИЮ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ И МОНИТОРИНГУ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ НА-СЕЛЕНИЯ В ЖИТОМИРСКОЙ И РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТЯХ В.Д. Парий1, А.В. Богдан2 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца1, г. Киев, Украина Житомирская областная организация общества Красного креста2, г. Житомир, Украина Резюме: В статье освещён опыт функционирования мобильных диагностических комплексов в усовер-шенствованной модели профилактических технологий медицинской помощи и мониторинга состояния здоровья населения Житомирской и Ровенской областей, пострадавшего от последствий аварии на Черно-быльской атомной электростанции. Представленный анализ результатов деятельности мобильных диагно-стических комплексов за период 20042009 годов свидетельствует об их медико-социальной и экономиче-ской эффективности. Сделан вывод о необходимости применения мобильных диагностических комплексов в условиях сельской местности, в первую очередь на территориях, пострадавших от аварии на Чернобыль-ской АЭС. Ключевые слова: авария на Чернобыльской атомной электростанции, мобильный диагностический ком-плекс, эффективность, болезни щитовидной железы, заболеваемость.



40

UDC 616.07:614.21-057:614.876(477.42+477.81 THE FEATURES FUKTIONING MOBILE DIAGNOSTIC COMPLEXES TO PROVIDE MEDICAL CARE AND HEALTH MONITORING OF THE POPULATION IN ZHYTOMYR AND RIVNE REGION V.D. Pariy1, O.V. Bogdan2 O.O. Bohomolets National Medical University1, Kyiv, Ukraine Zhytomyr regional organization of the Red Crossl2, Zhytomyr, Ukraine Summary: In article experience of functioning of mobile diagnostic complexes in the advanced model of preventive technologies of medical aid and the monitoring of health the population of the Zhitomir and Rovno areas which have injured from consequences of accident on the Chernobyl atomic power station is shined. The presented analysis of results of activity of mobile diagnostic complexes for the period of 20042009 testifies about their медико-social and economic efficiency. It is drawn a conclusion on an indispensability of application of mobile diagnostic complexes in conditions of a countryside, first of all in the territories which have injured from accident on the Chernobyl atomic power station. Keywords: accident on the Chernobyl atomic power station, a mobile diagnostic complex, effectiveness, ill-nesses of a thyroid gland, desease. Надійшла до редакції 22.03.2012 р.



2011, №34

41

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд УДК 614.271:715.065].001.36(477)

О.Ю. Городнича1, А.Б. Зіменковський1, О.В. Матвєєва2

АПРОБАЦІЯ МОДЕЛІ КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЛІКО-ПОВ’ЯЗАНИХ ПРОБЛЕМ (DRP)

ДЛЯ АНАЛІЗУ СПОНТАННИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ


Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації1, м. Львів, Україна

Державне підприємство «Державний експертний центр МОЗ України»2, м. Київ, Україна


Резюме: Проведено апробацію нової моделі класифікаційної системи ліко-пов’язаних проблем (DRP) для аналізу повідомлень про побічні реакції лікарських засобів. Виявлено, ідентифіковано та стандартизовано DRP у розрізі 4 рубрик: Р – «Проблеми», С – «Потенційні причини», І – «Втручання» та О – «Результати втручань». Визначено DRP, що найчастіше виникають при фармакотерапії, призначеній фахівцем, та при самолікуванні. У табличному форматі стандартизовано DRP рубрики «Проблеми» у педіатрії, пов’язані із віком пацієнта у розрізі належної практики призначень лікарських засобів. Ключові слова: ліко-пов’язані проблеми (DRP), класифікаційна система, повідомлення про побічні реак-ції лікарських засобів.

Вступ. Ліко-пов’язані проблеми – drug-related problems (DRP) – події або зміни, які пов’язані із фармакотерапією (ФТ), що реаль-но чи потенційно перешкоджають досягнен-ню бажаних результатів лікування3,13. Їх по-шук, ідентифікацію та стандартизацію здійс-нюють за класифікаційними системами DRP, вибір яких залежить від особливостей систе-ми охорони здоров’я (ОЗ) певної країни3,9. В Україні дослідження DRP вперше почали проводитись переважно ретроспективно за листками лікарських призначень у стаціо-нарних закладах ОЗ та за рецептами у апте-ках3,8. Оцінка якості ФТ за спонтанними по-відомленнями (П) про побічні реакції (ПР) лікарських засобів (ЛЗ) через виявлення DRP дотепер в Україні не проводилась. Зва-жаючи на це, нами було опрацьовано нову модель класифікаційної системи DRP для аналізу П про ПР ЛЗ, базовим прототипом якої обрано класифікацію DRP Європейської мережі фармацевтичної опіки (Pharmaceuti-cal Care Network Europe) PCNE V5.015,13. Да-не дослідження відповідає подальшому етапу інтеграції нової системи DRP у діяльність вітчизняного фармаконагляду, зокрема зас-

тосування її для виявлення DRP на прикладі реальних П про ПР ЛЗ.

Мета дослідження – апробація розробле-ної моделі класифікаційної системи DRP для аналізу П про ПР ЛЗ на прикладі 115 відра-портованих випадків виникнення дермато-логічних ПР ЛЗ.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження були: вибірка спон-танних П про дерматологічні ПР ЛЗ, що на-дійшли у ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) за 2010 рік (n=115); ба-за стандартів медичної допомоги в Україні станом на 30.09.2011 р.2; Державний форму-ляр (ДФ) ЛЗ IIІ випуску6; інструкції для ме-дичного застосування (ІМЗ) ЛЗ7; дані дока-зової медицини (ДМ)14,15. Використано мето-ди: системного аналізу, аналітичний, стан-дартизації та моделювання, клініко-фарма-цевтичний та клініко-фармакологічний.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Опрацьована нами класифікаційна система для виявлення, ідентифікації та стандартизації DRP за П про ПР ЛЗ включає 42 підрубрики, що об’єднані у 4 рубрики: Р – «Проблеми», С – «Потенційні причини», І – «Втручання» та О – «Результати втру-



42

чань»3,5,9,13. Для вирішення поставленого дос-лідженням завдання обрано вибірку П про дерматологічні ПР, оскільки зміни шкіри та її придатків, як ускладнення ФТ, займають сьогодні чільне місце у розрізі загальної кіль-кості ПР ЛЗ1,10.

Першим етапом оцінки якості ФТ за П про ПР ЛЗ було виявлення DRP, що належать до рубрики «Проблеми». Загалом ідентифікова-но 604 DRP за позначенням «Р», 569 із яких виникли при ФТ призначеній фахівцем та 35 – при самолікуванні. Такий поділ DRP вико-ристано нами вперше (табл. 1).

Таблиця 1. Виявлення DRP у розрізі рубрики «Проблеми» за новою моделлю класифікаційної системи

DRP для аналізу П про ПР ЛЗ

ФТ, що призначалася фахівцем (n1=107)

Самолікування (n2=8)

Назва DRP

Зага

льни

й ко

д D

RP

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

(n=1

15)

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

Не алергійний прояв ПР ЛЗ Р1.1 1 Р1.1.1 1 Алергійний прояв ПР ЛЗ Р1.2 50 Р1.2.1 45 Р1.2.2 5 Токсичний ефект ЛЗ Р1.3 4 Р1.3.1 3 Р1.3.2 1 Некласифікована ПР ЛЗ Р1.4 62 Р1.4.1 59 Р1.4.2 3 Недоцільний підозрюваний ЛЗ Р2.1 16 Р2.1.1 13 Р2.1.2 3 Недоцільний супутній ЛЗ Р2.7 5 Р2.7.1 5 Недоцільна лікова форма (ЛФ) підозрюваного ЛЗ Р2.2 9 Р2.2.1 9 Недоцільна ЛФ супутніх ЛЗ Р2.8 3 Р2.8.1 3 Недоцільне дублювання ЛЗ – представників однієї ФТ групи чи активної субстанції (інгредієнта) Р2.3 14 Р2.3.1 13 Р2.3.2 1

Існують протипоказання до застосування підозрюваного ЛЗ Р2.4 41 Р2.4.1 38 Р2.4.2 3

Існують протипоказання до застосування супутніх ЛЗ Р2.9 28 Р2.9.1 28 Відсутні чіткі показання до застосування підозрюваного ЛЗ Р2.5 39 Р2.5.1 35 Р2.5.2 4

Відсутні чіткі показання до застосування супутніх ЛЗ Р2.10 4 Р2.10.1 4 Є показання до застосування ЛЗ, проте ЛЗ не призначе-ний Р2.6 48 Р2.6.1 46 Р2.6.2 2

Доза ЛЗ надто низька чи режим дозування надто проло-нгований Р3.1 4 Р3.1.1 4

Доза підозрюваного ЛЗ надто висока чи режим дозування надто частий Р3.2 37 Р3.2.1 35 Р3.2.2 2

Доза супутніх ЛЗ надто висока чи режим дозування над-то частий Р3.5 2 Р3.5.1 2

Можливість потенційної взаємодії ЛЗ-ЛЗ Р5.1 58 Р5.1.1 58 Не усвідомлення пацієнтом небезпеки, пов’язаної із зах-ворюванням Р6.2 5 Р6.2.2 5

Технічні помилки у П Р7.1 79 Р7.1.1 74 Р7.1.2 5 Відсутність підозрюваного ЛЗ у ДФ ЛЗ Р7.4 10 Р7.4.1 9 Р7.4.2 1 Відсутність даних ДМ щодо клінічної ефективності підоз-рюваного ЛЗ Р7.6 68 Р7.6.1 68

Наявність даних ДМ щодо зафіксованої ПР підозрю-ваного ЛЗ Р7.7 17 Р7.7.1 17

Всього 604 569 35 У результаті аналізу вибірки П ідентифі-

ковано 68 DRP під загальним кодом Р7.6. Йдеться про те, що призначено ЛЗ при від-сутності доказових даних щодо їх клінічної

ефективності при зазначеній у П нозоло-гії14,15. Разом із тим, у 17 випадках наявні дані ДМ щодо відрапортованих дерматоло-гічних ПР підозрюваних ЛЗ (табл. 2)14,15.

Таблиця 2. Дані ДМ щодо зафіксованих у П дерматологічних ПР ЛЗ

МНН ЛЗ АТС-код Назва дерматологічної ПР ЛЗ Рівень доказів про шкірні ПР ЛЗ 1 2 3 4

Клопідогрель В01А С04 Шкірні висипання А Норфлоксацин J01M A06 Шкірні висипання В Цефтріаксон J01D D04 Різні шкірні реакції В



2011, №34

43

Продовження табл. 2 1 2 3 4

Амоксицилін J01C A04 Кропивниця, свербіж В Цефепім J01D E01 Шкірні висипання В Еналаприл С09А А02 Шкірні висипання В Ібупрофен M01A E01 Шкірні висипання В Вищевказане суперечить одному із основ-

них принципів ДМ – ЛЗ призначаються із дотриманням співвідношення користь/ри-зик4,12. Тобто у цьому випадку користь засто-сування ЛЗ не доведена, натомість існує до-казовий ризик ПР ЛЗ.

Наступним етапом нашого дослідження бу-ла стандартизація шкірних проявів усклад-нення ФТ, відрапортованих до ДЕЦ. При визначенні їх приналежності до неалергій-них, алергійних чи токсичних, більшість ПР ідентифіковано як «Некласифіковані ПР ЛЗ» із присвоєнням відповідного коду DRP. Ме-тодологія та принципи класифікації дерма-тологічних ПР ЛЗ розглядаються у нашому попередньому дослідженні5.

Застосування більше 1 ЛЗ передбачає мож-ливість лікових взаємодій (ЛВ). Загалом у проаналізованих 115 П встановлено 58 по-тенційних взаємодій ЛЗ-ЛЗ, що можуть ма-ти, зокрема, і шкірні прояви. Наприклад, згідно ІМЗ ЛЗ не рекомендується водночас застосовувати ібупрофен та комбіновані ЛЗ, що містять метамізол натрію, пітофенону гід-рохлорид та фенпіверинію бромід. Така ФТ небезпечна, оскільки існує ризик взаємного посилення токсичності ЛЗ6,7.

Упродовж апробації нової системи DRP ви-явлено 13 випадків дублювання ЛЗ однієї ФТ групи чи активного інгредієнта. Зокрема, детальний аналіз одного із П про розвиток генералізованої кропивниці (надійшло у ДЕЦ на підозрюваний ЛЗ – флуконазол) доз-волив ідентифікувати призначення супут-нього ЛЗ амброксолу під різними торговими назвами (ТН). Однак, зважаючи на технічні DRP у П (щодо доз та режиму приймання супутніх ЛЗ) підтвердити факт передозуван-ня на момент дослідження неможливо.

Особливої уваги заслуговує безпека ФТ у педіатричній практиці. Зважаючи на це, на-ми стандартизовано у табличному форматі: 1) перелік ЛЗ за міжнародною непатентова-ною назвою (МНН), застосування яких най-частіше спричиняє виникнення дерматоло-гічних ПР у дітей; 2) DRP рубрики «Пробле-ми» (Р) у педіатрії, пов’язані із віком пацієн-та, у розрізі належної практики призначень ЛЗ.

Насторожує те, що серед 115 П про ПР ЛЗ зустрічається 26 призначень ЛЗ дітям мен-шого віку, аніж дозволено ІМЗ ЛЗ. Найнебез-печніші, на нашу думку, наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Виявлені DRP рубрики «Проблеми» (Р) у педіатрії, пов’язані із віком пацієнта, у розрізі

належної практики призначень ЛЗ

МНН ЛЗ ЛФ ЛЗ Вік, у якому при-значено ЛЗ у П

Вік, із якого дозволено ФТ ЛЗ

Дерматологічні ПР, зафіксовані у П

1 2 3 4 5

Цефепім Порошок для приго-тування розчину для ін’єкцій по 1 г у фла-коні

6 днів Із 2-х місяців Генералізовані виси-пання

Ціанокобаламін Розчин для ін’єкцій по 0,5 мг/мл 7 місяців Із 3-х років Висипання

Лізоциму хлорид + піри-доксину гідрохлорид

Таблетки для смок-тання 11 місяців Із 3-х років Генералізовані виси-

пання Аскорбінова кислота + рутин* Таблетки 11 місяців Із 3-х років Локалізовані виси-

пання Бензалконію хлорид + левоментол + олія м’яти перцевої + олія евкаліп-ту прутовидного + тимол

Пастилки 6 місяців Із 6-и років Папульозні висипан-ня

Ламівудин* Таблетки по 150 мг 3 роки Із 12-и років Свербіж, зливні пля-мисто-папульозні ви-сипання на тулубі

Метамізол натрію + пі-тофенону гідрохлорид + фенпіверинію бромід

Розчин для ін’єкцій по 5 мл в ампулах 15 місяців Із 15-и років Локалізовані виси-

пання

Норфлоксацин Таблетки по 400 мг 17 місяців Із 18-и років Генералізовані виси-пання



44

Продовження табл. 3 1 2 3 4 5

Екстракт квітів ромаш-ки рідкий (1:1)*

Рідина по 100 мл у флаконах

8 років

Не застосовується у педіатрії

Свербіж, генералізо-вані висипання

Декаметоксин* Таблетки по 0,2 мг 14 місяців; 15 місяців; 5 років

Не застосовується у педіатрії

Свербіж, генералізо-вані висипання

Примітка: *супутні ЛЗ – ліки, що призначалися водночас із підозрюваним ЛЗ (окрім тих ЛЗ, які застосовувалися для корекції ПР)11

Ще одна поширена DRP, виявлена при

аналізі П – застосування протипоказаних ЛЗ через індивідуальну гіперчутливість та об-тяжений алергологічний анамнез пацієнтів. Це, на наш погляд, перш за все вказує на недостатню обізнаність фахівців, які призна-чають ФТ, щодо сучасного ринку ЛЗ та їх ТН. Про це свідчить зафіксований випадок роз-витку генералізованого дрібно-папульозного висипання після застосування комбінованого ЛЗ (ацетамінофен+фенілефрину гідрохлорид +феніраміну малеат+кислота аскорбінова) при відомій сенсибілізації пацієнта до анало-гічного за складом ЛЗ, однак під іншою ТН.

Ця DRP має місце і при самолікуванні. У 3-ох П про ПР ЛЗ зазначено, що пацієнти пов-торно приймали ібупрофен, амоксицилін та ко-тримоксазол незважаючи на те, що у минулому в них уже виникали алергійні ре-акції на вище перелічені ЛЗ. Підґрунтям ви-никнення цієї DRP ми вважаємо агресивну промоцію ЛЗ через засоби масової інформа-ції, надто широкий асортимент безрецептур-них ЛЗ та порушення при відпуску рецептур-них ЛЗ, не усвідомлення можливих наслідків безвідповідального самолікування тощо.

Подальший аналіз П за опрацьованою ме-тодологією оцінки якості ФТ дозволив вста-новити 43 DRP підрубрик «Відсутні чіткі по-казання до застосування підозрюваного ЛЗ» та «Відсутні чіткі показання до застосування

супутніх ЛЗ». Разом із тим, у 48 П не приз-начено необхідних ЛЗ як цього вимагає на-лежна практика. Зокрема, відповідно до клі-нічного протоколу муколітики, відхаркуючі чи протикашлеві ЛЗ є обов’язковим елемен-том ФТ гострого бронхіту2. Антибіотики приз-начаються лише за наявності показників бактерійного ускладнення. Однак, як засвід-чили результати нашого дослідження, прак-тично усі пацієнти із гострим бронхітом отримували антибіотикотерапію без застосу-вання муколітиків, відхаркуючих чи проти-кашлевих ЛЗ.

Реалізація поставлених дослідженням зав-дань наступним етапом передбачала іденти-фікацію та систематизацію потенційних при-чин, що могли призвести до виникнення проблем. Зважаючи на особливості проведе-ного ретроспективного дослідження, визна-чити фактичну причину виникнення ПР у повному обсязі неможливо, що й аргументу-вало доцільність зміни нами назви рубрики DRP «Причини» на «Потенційні причини». Встановлено, що лідером за кількістю іден-тифікованих DRP рубрики «Потенційні при-чини» при ФТ, призначеній фахівцем, є під-рубрика «Незнання інструкцій ЛЗ та клініч-них протоколів» (табл. 4).

Таблиця 4. Виявлення DRP у розрізі рубрики «Потенційні причини» за моделлю класифікаційної сис-

теми DRP для аналізу П про ПР ЛЗ

ФТ, що признача-лася фахівцем

(n1=107) Самолікування

(n2=8)

Назва DRP

Зага

льни

й ко

д D

RP

Кіл

ькіс

ть в

ипад

ків

у

П (n

=115

)

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

1 2 3 4 5 6 7 Некоректний вибір підозрюваного ЛЗ С1.1 88 С1.1.1 80 С1.1.2 8 Некоректний вибір супутніх ЛЗ С1.9 34 С1.9.1 34 Некоректний вибір дози підозрюваного ЛЗ С1.2 32 С1.2.1 31 С1.2.2 1 Некоректний вибір дози супутніх ЛЗ С1.10 1 С1.10.1 1 Фармакокінетичні проблеми (потенційні взаємодії ЛЗ-ЛЗ тощо) С1.4 58 С1.4.1 58

Недостатня кількість призначених ЛЗ С2.2 35 С2.2.1 34 С2.2.2 1 Надлишкове призначення ЛЗ С2.3 20 С2.3.1 19 С2.3.2 1



2011, №34

45

Продовження табл. 4 1 2 3 4 5 6 7

Незмога пацієнтом вжити ЛФ підозрюваного ЛЗ С2.6 12 С2.6.1 12 Незмога пацієнтом вжити ЛФ супутніх ЛЗ С2.7 14 С2.7.1 14 Незнання ІМЗ ЛЗ та клінічних протоколів / Са-молікування С3.1 108 С3.1.1/ 100 /С3.1.2 8

Обтяжливість наслідків ФТ для пацієнта С4.8 27 С4.8.1 21 С4.8.2 6 Невірно обрана ЛФ підозрюваного ЛЗ при існую-чій альтернативній ЛФ С7.3 11 С7.3.1 11

Невірно обрана ЛФ супутніх ЛЗ при існуючій альтернативній ЛФ С7.4 2 С7.4.1 2

Всього 442 417 25 Згідно усталених тлумачень базової кла-

сифікаційної системи DRP PCNE V5.01, ви-рішення кожної проблеми потребує щонай-менше одного втручання9,13. Призначення ЛЗ для корекції ПР зафіксовано у 88 П

(82,2%) при ФТ, призначеній фахівцем та у 8 П (100,0%) при самолікуванні із 107 П та 8 П відповідно. Всього при виникненні дермато-логічних проявів ПР ЛЗ здійснено 4 види втручань (табл. 5).

Таблиця 5. Виявлення DRP у розрізі рубрики «Втручання» за опрацьованою нами моделлю класифі-

каційної системи DRP для аналізу П про ПР ЛЗ

ФТ, що призначалася фахівцем (n1=107)

Самолікування (n2=8)

Назва DRP За

галь

ний

код

DR

P

Кіл

ькіс

ть в

ипад

-кі

в

у П

(n=1

15)

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

Код

DR

P

Кіл

ькіс

ть

випа

дків

у П

Лише інформування пацієнтом фахівця про виник-нення ПР І1.1 1 І1.1.1 1

Відміна підозрюваного ЛЗ І3.5 112 І3.5.1 104 І3.5.2 8 Відміна супутніх ЛЗ І3.6 6 І3.6.1 4 І3.6.2 2 Призначення ЛЗ для корекції наслідків ФТ І3.7 96 І3.7.1 88 І3.7.2 8 Всього 215 197 18 Слід зазначити, що незалежно від кількості

виявлених проблем та втручань, результат втручань може бути лише один і у проведе-ному нами дослідженні віднесений до підруб-рики «Проблема повністю вирішена».

Отже, застосувавши опрацьовану нову мо-дель класифікаційної системи DRP для ана-лізу 115 П про дерматологічні ПР ЛЗ, ми ідентифікували загалом 1376 DRP (табл. 6).

Таблиця 6. Розподіл виявлених DRP за рубриками у результаті аналізу П про дерматологічні ПР ЛЗ

Назва рубрики Позначення рубрики Кількість DRP у П (n=115) Частка DRP у П, %

Проблеми Р 604 43,9 Потенційні причини С 442 32,1 Втручання І 215 15,6 Результати втручань О 115 8,4 Всього 1376 100,0 Однак вважаємо, що їх фактична кількість

перевищує встановлену, зважаючи на особ-ливості ретроспективного дослідження та де-

що недостатнє для нашого аналізу інформа-ційне наповнення П про ПР ЛЗ11.

Висновки: 1. Апробація адаптованої моделі європейсь-

кої класифікаційної системи DRP PCNE V5.01 для аналізу повідомлень про побіч-ні реакції лікарських засобів засвідчила про можливість її інтеграції у вітчизняну охорону здоров’я, зокрема систему фар-маконагляду.

2. Табличний формат опрацьованої класи-фікаційної системи DRP полегшує по-дальшу статистичну обробку отриманих результатів із застосуванням комп’ютер-них технологій, дозволяє виявляти сис-темні DRP, а відтак – попереджувати роз-



46

виток нових побічних реакцій, покращу-вати якість та безпеку фармакотерапії.

3. Застосування адаптованої до аналізу по-відомлень про побічні реакції лікарських засобів класифікаційної системи DRP

PCNE V5.01, на нашу думку, дозволить використовувати результати дослідження як навчальний матеріал та впроваджува-ти клінічну фармацію у систему вітчиз-няного фармаконагляду.

Література: 1. Аналіз безпеки медичного застосування лікарських

засобів в Україні (2009 р.). Повідомлення І / О.В. Матвєєва, О.П. Вікторов, І.О. Логвіна [та ін.] // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2009. – №3-4. – С.178-186.

2. База стандартів медичної допомоги в Україні ста-ном на 30.09.2011 р. [Електронний ресурс]. – http://www.pharma-center.kiev.ua/view/b_smd

3. Борецька О.Б. Розробка моделі класифікаційної системи лікопов’язаних проблем (DRP) для застосування у вітчизняному аптечному закладі / О.Б. Борецька, А.Б. Зіменковський // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандарти-зація. [Електронний ресурс]. – 2011. – №1-2. – Режим доступу: http:// clinpharm.org.ua/index.php?

4. Вікторов О.П. Проблеми та перспективи отри-мання інформації про побічні реакції, спричинені нестероїдними протизапальними препаратами, шляхом анонімного опитування пацієнтів (погляд на проблему) / О.П. Вікторов, О.В. Кашуба // Ук-раїнський медичний часопис. [Електронний ресурс]. – 2010. – №6 (80). – Режим доступу: http://www. umj.com.ua

5. Городнича О.Ю. Адаптація європейської системи оцінки ліко-пов’язаних проблем (DRP) до аналізу спонтанних повідомлень про побічні реакції лі-карських засобів в Україні / О.Ю. Городнича, А.Б. Зіменковський, О.В. Матвєєва // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандар-тизація. [Електронний ресурс]. – 2011. – №1-2. – Режим доступу: http://clinpharm.org.ua/index.php?

6. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 3. – К.: Моріон. – 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/ formylar

7. Довідник лікарських засобів України 2010. Випуск третій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua

8. Зіменковський А.Б. Апробація оцінки якості фар-макотерапії за стандартизованою методикою PCNE V5.01 з виявлення DRP на прикладі реального клінічного випадку / А.Б Зіменковський, Т.Б Ривак // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. [Електронний ресурс].– 2011. – №1-2. – Режим доступу: http://clinpharm.org.ua/index.php

9. Зіменковський А.Б. Ліко-пов’язані проблеми фарма-котерапії (DRP) та методологія їх оцінки та стан-дартизації / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак, Н.Л. Ханик // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. [Електронний ресурс]. – 2011. – №1-2. – Режим доступу: http://clinpharm.org. ua/index.php?

10. Коняева Е.И. Проблемы рациональности и безо-пасности применения лекарственных средств в пе-диатрии / Е.И. Коняева // Рациональная фармакоте-рапия. – 2010. – №3. – С.86-90.

11. Методичні рекомендації щодо заповнення та по-дання Форми N 137/0 (карти-повідомлення) «Пові-домлення про побічні реакції/дії (ПР/ПД) лікарсь-ких засобів (ЛЗ)». Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16.07.2001 N292. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.com/docu ment/ spart27/inx27594.htm

12. Ривак Т.Б. Шляхи реалізації концепції раціо-нальної фармакотерапії в Україні на сучасному етапі / Т.Б. Ривак, О.Ю. Грем // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2008. – №1. – С.55-60.

13. Classification for Drug related problems. V5.01. 01.05.2006. Pharmaceutical Care Network Europe Foundation. «The PCNE Classification V5.01»

14. NICE – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nice.org.uk

15. SIGN – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sign.ac.uk

УДК 614.271:715.065].001.36(477) АПРОБАЦИЯ МОДЕЛИ КЛАССИФИКАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ПРОБЛЕМ, СВЯЗАННЫХ С ЛЕ-КАРСТВЕННЫМИ СРЕДСТВАМИ (DRP), ДЛЯ АНАЛИЗА СПОНТАННЫХ СООБЩЕНИЙ О ПО-БОЧНЫХ РЕАКЦИЯХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ О.Ю. Городничая1, А.Б. Зименковский1, Е.В. Матвеева2 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации1, г. Львов, Украина Государственное предприятие «Государственный экспертный центр МЗО Украины»2, г. Киев, Украина Резюме: Проведена апробация новой модели классификационной системы проблем, связанных с лекарст-венными средствами (DRP), для анализа сообщений о побочных реакциях лекарственных средств. Иден-тифицированы DRP в разрезе 4 рубрик: Р – «Проблемы», С – «Потенциальные причины», І – «Вмешатель-ства» и О – «Результаты вмешательств». Определены DRP, наиболее часто возникаемые при фармакотера-пии, которая назначается специалистом и при самолечении. В табличном формате стандартизировано DRP рубрики «Проблемы» в педиатрии, связанные с возрастом пациента в разрезе надлежащей практики назначений лекарственных средств. Ключевые слова: проблемы, связанные с лекарственными средствами (DRP), классификационная систе-ма, сообщения о побочных реакциях лекарственных средств.



2011, №34

47

UDC 614.271:715.065].001.36(477) THE APPROBATION OF A NEW DRUG-RELATED PROBLEMS (DRP) CLASSIFICATION SYSTEM MODEL FOR ANALYSIS OF SPONTANEOUS REPORTS ABOUT ADVERSE DRUG REACTIONS O.Y. Gorodnycha1, A.B. Zimenkovsky1, O.V. Matveeva2 Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1, Lviv, Ukraine Public Enterprise «The State Expert Centre of the Ministry of Health of Ukraine»2, Kyiv, Ukraine Summary: The new drug-related problems (DRP) classification system model for the analysis of reports on adverse drug reactions was tested. DRP are identified in terms of 4 categories: «P» – problems, «C» – potential causes, «I» – interventions, «O» – outcomes of interventions. DRP that occurred the most commonly during pharmacotherapy prescribed by a physician and in self-treatment were defined. DRP of the category «Problems» in pediatrics due to the patient age were standardized in a table format in terms of good practice for prescription of medicines. Keywords: drug-related problems, classification system, reports about adverse drug reactions.




48

УДК 615.035.8+615.065):615.15

Ю.С. Настюха1, О.В. Матвєєва2, А.Б. Зіменковський1

ОЦІНКА ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З ПОЗИЦІЙ РАЦІОНАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

ЗА УЧАСТІ КЛІНІЧНОГО ПРОВІЗОРА. ПОВІДОМЛЕНЯ І.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації1,

м. Львів, Україна ДП «Державний експертний центр МОЗ України»2,

м. Київ, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Клінічним провізором проведено оцінку фармакотерапії у розрізі побічних реакцій лікарських засобів, що виникли при їх медичному застосуванні. Виявлені у ході аналізу побічних реакцій медикамен-тозні помилки підтвердили актуальність потреби пошуку шляхів підвищення раціональності фармакоте-рапії, зокрема її безпеки. Ключові слова: побічні реакції лікарських засобів, клінічний провізор, оцінка фармакотерапії.

Вступ. За різними оцінками, побічні реак-ції (ПР) при застосуванні лікарських засобів (ЛЗ) у клінічній практиці виникають у 1,5 35% пацієнтів5,8. Корекція ПР ЛЗ часто ви-магає застосування інших ліків, пошуку аль-тернативних схем фармакотерапії (ФТ) ос-новної нозології. Наслідком цього може бути, зокрема, подовження перебування пацієнта у стаціонарі, за даними різних авторів цей тер-мін збільшується від 1 до 5,5 днів6,8. Таким чином, виникнення ПР при медичному зас-тосуванні ЛЗ є проблемою, що має клінічне, соціальне та економічне значення. У світлі представлених даних важливо, що близько 1/3 усіх ПР можна уникнути за умов раціо-нального застосування ЛЗ5,6.

Мета дослідження: проведення оцінки ФТ у випадках виникнення ПР ЛЗ при їх ме-дичному застосуванні, інформація про які надана лікарями до ДП «Державний екс-пертний центр МОЗ України» методом спон-танних повідомлень.

Матеріали та методи дослідження. Предмет дослідження: раціональність засто-сування ЛЗ у схемі ФТ, на тлі яких виникли ПР. Об’єкт дослідження: карти-повідомлення про ПР чи відсутність ефективності ЛЗ (фор-ма 137/о), що були одержані методом спон-танних повідомлень протягом 2010 р. та міс-тили інформацію про застосування додатко-вих ліків для корекції ПР (n=104), інструкції для медичного застосування (ІМЗ) ЛЗ «Дер-жавного реєстру ЛЗ України»2, Державний

формуляр (ДФ) ЛЗ (ІІ випуск, 2010 р.)3, клі-нічні протоколи, затверджені наказами МОЗ України1. Використано методи: системного та порівняльного аналізу, клініко-фармаколо-гічний, клініко-фармацевтичний аналіз.

Результати дослідження та їх обго-ворення. У 104 проаналізованих повідом-леннях лікарями надана інформація про ви-падки ПР, у виникненні яких підозрювалось 106 ЛЗ, що згідно АТС класифікації нале-жать до 11-ти ФТ груп (рис. 1). Більшість пі-дозрюваних ЛЗ (ПЛЗ) (85,8%) є рецептурни-ми, тобто їх відпуск з аптечних закладів здій-снюється за призначенням лікаря2.

З усіх ПЛЗ 94,3% включені до ДФ, як ліки з доведеною ефективністю, допустимою без-пекою та економічно обґрунтованою доціль-ністю використання у клінічній практиці3,7. Проте, оцінка раціональності застосування ЛЗ у схемі ФТ, на тлі якої спостерігались ПР, окрім визначення їх приналежності до фор-мулярних, потребує проведення експертизи за критеріями відповідності показань, про-типоказань, шляху введення, дозування від-повідно до вимог ІМЗ ЛЗ та формулярних статей ДФ, із врахуванням можливої взаємо-дії ліків у призначеній схемі ФТ, а також ре-комендацій чинних клінічних протоколів. З метою проведення цієї оцінки до аналізу карт-повідомлень вперше залучено клінічно-го провізора.

Проведення аналізу дозволило виявити низку випадків недоцільного та небезпечного



2011, №34

49

призначення ліків, а саме: застосування ЛЗ при наявності протипоказань, підвищеної чутливості чи непереносимості ЛЗ пацієнтом,

за відсутності показань до застосування при певній нозології тощо.

2817

1311

1088

72

11

0 5 10 15 20 25 30

S – ЛЗ, що впливають на органи чуттяH – ЛЗ гормонів для системного застосуванняD – дерматологічні ЛЗR – ЛЗ, що впливають на респіраторну системуM – ЛЗ, що впливають на опорно-руховий апаратV – інші ЛЗC – ЛЗ, що впливають на серцево-судинну системуA – ЛЗ, що впливають на травну систему та метаболізмN – ЛЗ, що впливають на нервову системуB – ЛЗ, що впливають на систему крові та гемопоезJ – протимікробні ЛЗ для системного застосування

Рис. 1. Розподіл випадків ПР за ФТ групами ЛЗ (за результатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ

2010 р.) Протипоказання до застосування ПЛЗ ви-

явлені у 4 клінічних ситуаціях (3,8%), у всіх випадках відміна ЛЗ супроводжувалася зникненням ПР (табл. 1).

Таблиця 1. Приклади призначення ЛЗ за наявності протипоказань до їх застосування (за результата-

ми аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

Клінічний діагноз ТН* ПЛЗ (МНН**) Коментар (з ІМЗ)

Змішаний цироз печінки, клас С, порталь-на гіпертензія ІІ ст., асцит

Аміноплазмаль 10% E (комбінований розчин амінокислот для парен-терального живлення)

Застосування ЛЗ протипоказане при хро-нічних захворюваннях печінки; для парен-терального живлення доцільно призначити 10% аміноплазмаль гепа

Цукровий діабет І типу Аскорбінова кислота Застосування ЛЗ протипоказане при цукро-вому діабеті

Вперше діагностований туберкульоз обох легень, епілепсія Ізоніазид Застосування ЛЗ протипоказане при схиль-

ності до судомних нападів та епілепсії Посттромбофлеботична хвороба лівої ниж-ньої кінцівки, хронічна венозна недостат-ність ІІ Б, трофічна виразка гомілки

Синафлан (флуоцино-лону ацетонід)

Застосування ЛЗ протипоказане при тро-фічних виразках, пов’язаних із варикозним розширенням вен

Примітка: * ТН – торгова назва ЛЗ; ** МНН – міжнародна непатентована назва ЛЗ Про повторне застосування ЛЗ, на який у

пацієнта уже виникала подібна ПР, вказують дані 9 із 104 повідомлень (8,7%). Відміна ЛЗ супроводжувалась зникненням ПР у 6 з 9 ви-падків, що свідчить на користь причинно-наслідкового зв’язку між ПР та застосуван-ням саме цього ПЛЗ. Встановлення причин-но-наслідкового зв’язку між ПР та конкрет-ним ЛЗ ускладнюється одночасним застосу-ванням низки ліків, особливо, коли прояви ПР є подібними для декількох ЛЗ і всі ПЛЗ відміняються водночас. У цих випадках сут-тєвого значення набуває аналіз специфічнос-ті проявів ПР, часовий зв’язок між виник-ненням ПР та призначенням ПЛЗ та резуль-тати його відміни. Таким чином, встановлен-ня навіть сумнівної причетності ПЛЗ до ви-никнення ПР, дає можливість припустити, що такий зв’язок мав місце, та у подальшому уникати повторного застосування цього ЛЗ, а отже, попередити виникнення ймовірної ПР.

При призначенні ЛЗ пацієнтам з обтяже-ним анамнезом важливе значення має уточ-нення МНН ЛЗ, що у минулому були причи-ною виникнення несприятливих наслідків ФТ. Ретельний збір анамнезу пацієнта в ба-гатьох випадках дозволяє уникнути застосу-вання фармацевтично еквівалентних чи фар-мацевтично альтернативних ліків, що міс-тять однакову провокуючу діючу речовину та в такий спосіб убезпечити проведення ФТ. Отримані нами дані (табл. 2) є підтверджен-ням викладеного вище та прикладами меди-каментозних помилок (МП), виникнення яких можна було би уникнути за умов ураху-вання даних анамнезу пацієнта. При цьому, МП вважаємо будь-яку подію, яку можна по-передити, і яка може мати місце чи призвес-ти до неналежного застосування ліків або нанести шкоду пацієнту через використання медикаментів, що відбувається під контролем фахівця охорони здоров’я, пацієнта чи спо-живача4,9.



50

Таблиця 2. Приклади повторного застосування ЛЗ, на який у пацієнта вже виникала подібна ПР (за результатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

ТН ПЛЗ Дані анамнезу Коментар

Контрикал Алергійна реакція на гордокс Контрикал та Гордокс – фармацевтично еквівалентні ЛЗ, що містять однакову діючу речовину (МНН – апро-тинін)

Фармацитрон форте

Непереносимість фервексу, аскорбінової кислоти

Фармацитрон форте та Фервекс – ЛЗ, кожен з яких містить у своєму складі ацетамінофен (парацетамол), феніраміну малеат та аскорбінову кислоту

Тромбонет Анамнез обтяжений ПР, що виникла при одночасному застосуванні клопідогрелю та мемопланту форте (МНН – гінкго білоба)

Клопідогрель, що використовувався раніше, та Тром-бонет – фармацевтично еквівалентні ЛЗ (МНН – кло-підогрель)

У ході проведення аналізу повідомлень про

ПР на предмет відповідності діагнозу пацієн-та показанням до застосування ЛЗ встанов-лено, що для оцінки доцільності призначен-ня ліків у низці випадків необхідна більш детальна інформація, ніж надана у повідом-леннях. Визначенню доцільності призначен-ня ліків заважали виявлені суперечливі да-ні, коли зашифрований за МКХ-10 та зазна-чений прописом діагнози були різними. При-значення тіоцетаму (пірацетам+тіотриазолін)

протипоказане пацієнтам із гострим пору-шенням мозкового кровообігу за геморагіч-ним типом, однак зазначений за МКХ-10 код відповідає діагнозу інфаркт головного мозку, що є показанням до застосування цього ЛЗ. Отож, аналіз повідомлень про ПР не дав можливості визначити частоту призначення ЛЗ не за показаннями, проте виявлені ви-падки свідчать, що подібні МП трапляються при застосуванні ЛЗ у клінічній практиці (табл. 3).

Таблиця 3. Приклади застосування ЛЗ не за показаннями (за результатами аналізу повідомлень про

ПР ЛЗ 2010 р.) Клінічний діагноз /

очікуваний результат призначеної ФТ

ТН призначеного ЛЗ (МНН) Коментар

Виразка дванадцятипалої кишки Тіотриазолін ЛЗ належить до групи гепато- та кардіопротекто-рів, не застосовується для ФТ пептичної виразки

Гострий бронхіт, жарознижуюча терапія

Ренальган (метамізол нат-рію + пітофенону гідрохло-рид + фенпіверинію бро-мід)

ЛЗ належить до групи синтетичних антихолінер-гічних засобів у комбінації з анальгетиками, що не показаний як жарознижуючий ЛЗ

Хронічний рецедивуючий панкре-атит у стадії загострення, антифе-рментна ФТ

Кислота амінокапронова ЛЗ належить до групи антигеморагічних (гемо-статичних) засобів, немає антиферментної дії що-до ферментів підшлункової залози, не показаний для ФТ панкреатиту

Причиною інших МП були: неналежний

шлях уведення ЛЗ, що виявлено у 6-ти по-відомленнях (5,8%), надлишкове дозування – у 3-х (2,9%). Ще у 5-ти випадках (4,8%) дози ЛЗ не були зазначені, але одночасне застосу-вання 2-х ЛЗ, що містять однакову діючу ре-човину, потенційно могло спричинити їх пе-редозування, та, у свою чергу, стати причи-ною несприятливих наслідків ФТ. У цих по-відомленнях йшлося про одночасне застосу-вання таких ЛЗ як: лазолван та муколван (амброксол), дротаверин та но-шпа (дротаве-рин), феррум лек (заліза гідроксид+декстран) та сорбіфер дурулес (заліза сульфат+аскорбі-нова кислота), аскорутин (кислота аскорбіно-ва+рутин) та вітамін С (кислота аскорбінова), анальгін (метамізол натрію) та баралгін (ме-тамізол натрію+пітофенону гідрохлорид+ фенпіверинію бромід).

Прикладом некоректно обраної лікової форми (ЛФ) ЛЗ був випадок застосування лі-

докаїну (10% розчину для ін’єкцій) з метою знечулення при проведенні термінальної анестезії, що суперечить його ІМЗ. У такій ЛФ та концентрації лідокаїн може бути ви-користаний лише як антиаритмічний ЛЗ при шлуночковій аритмії. Для проведення ж тер-мінальної анестезії 10% лідокаїн може бути використаний лише у ЛФ «аерозоль». Нера-ціональне використання ЛФ може стати при-чиною передозування ЛЗ. Особливо це стосу-ється 10% розчину лідокаїну, передозування якого могло спричинити кардіодепресію та мати фатальні наслідки для пацієнта.

Однією із вагомих причин виникнення уск-ладнень ФТ є взаємодія ЛЗ за типом ліки-ліки. Оскільки у 25 повідомленнях відсутні дані про застосування супутніх ЛЗ на пред-мет взаємодії проаналізовано лише 79 пові-домлень, що містять дані про проведення комбінованої ФТ. У 23 із цих повідомлень було виявлено потенційні взаємодії ЛЗ-ЛЗ,



2011, №34

51

тобто у 29,1% повідомлень. Слід зазначити, що серед виявлених лікових взаємодій (ЛВ) немає фармацевтичних (ЛВ до введення в організм пацієнта, зокрема, при поєднанні ліків у одному об’ємі (шприці, флаконі)), що пояснюється особливостями заповнення по-відомлень про ПР (форма 137/о) та листків лікарських призначень (форма 003-4/о).

Слід зазначити, що переважно несприят-ливі наслідки ЛВ виникають з фармакокіне-

тичних та фармакодинамічних причин. Що-до фармакокінетичних наслідків, то ЛВ у більшості випадків можна уникнути за умов дотримання інтервалу між застосуванням ЛЗ, згідно з вимогами ІМЗ. У табл. 4 пред-ставлені виявлені у процесі аналізу карт-повідомлень випадки, коли потенційно не-сприятливі наслідки одночасного застосуван-ня ліків могли виникнути в результаті недо-тримання рекомендацій ІМЗ.

Таблиця 4. Потенційні ЛВ, попередження яких потребує дотримання належного інтервалу між засто-

суванням ЛЗ (за результатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

№ з/п ЛЗ №1 МНН (ТН) ЛЗ №2 МНН Належний інтервал

між застосуванням ЛЗ

1 Ацетилцистеїн Амоксицилін + сульбактам Інтервал між застосуванням антибіо-тиків і ацетилцистеїну повинен стано-вити не менше 2 год.

Дезлоратадин 2 Діоксид кремнію (полісорб) Норфлоксацин Полісорб слід застосовувати за 1 год. до приймання інших пероральних ЛЗ

Силімарин Кислота аскорбінова + рутин Кислота аскорбінова 3

Діастаза фунгальна + папаїн + симе-тикон + вугілля активоване + ніко-тинамід (ензимтал) Інозин

Інші пероральні ЛЗ слід застосовувати за 2 год. до- або 1 год. після прийман-ня ензимталу

4 Lactobacillus rhamnosus + Lactobacillus acidophilus (лацидофіл) Ніфуроксазид

Лацидофіл слід застосовувати за 2 год. до- або через 2 год. після застосування антибактерійних ЛЗ

При ФТ деяких захворювань, особливо, ту-

беркульозу, злоякісних новоутворень, ВІЛ/ СНІДу, коли одночасно потрібно використо-

вувати не менше 2-х ЛЗ, потенціювання їх дії супроводжується збільшенням ризику ви-никнення ПР (табл. 5).

Таблиця 5. Потенційні взаємодії ЛЗ-ЛЗ, що проявляються збільшенням ризику прояву ПР, або зни-

женням ефективності ФТ (за результатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

№ з/п ЛЗ №1 МНН ЛЗ №2 МНН Результат ЛВ,

елементи фармацевтичної опіки (ФО)

Варфарин Взаємне потенціювання ефектів (взаємодія на рівні мік-росомального окиснення) 1 Аміодарон

Бісопролол ↑ ризику розвитку порушень ритму серця

2 Кислота аскорбі-нова + рутин Амікацин Кислота аскорбінова ↓ ефективність антибіотиків групи

аміноглікозидів Кеторолак

Еноксапарин Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза

↑ ризику виникнення кровотечі; ↑ ризику розвитку гіперкаліемії

Кеторолак Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза ↑ ризику виникнення ПР

3

L-лізину есцинат Цефуроксим 4 L-лізину есцинат Цефтріаксон

↑ концентрації вільного есцину у крові при одночасному застосуванні з цефалоспоринами – ↑ ризик розвитку ПР

5 Ібупрофен Метамізол натрію + пітофе-нону гідрохлорид + фенпіве-ринію бромід

↑ ризику розвитку ПР з боку шлунково-кишкового тракту

Кларитроміцин ↑ дигіталісної токсичності та ↑ ризику розвитку аритмій 6 Дигоксин Гепарин ↓ антикоагулянтної дії гепарину 7 Цефотаксим Ібупрофен ↑ ризику виникнення кровотечі 8 Декскетопрофен Пентоксифілін ↑ ризику виникнення кровотечі

Платифілін 9 Атропін Папаверин ↑ ризику розвитку ПР антихолінергічних ЛЗ

Примітка: ↑ – підвищення, збільшення, посилення; ↓ – зниження, зменшення

У 5-ти з проаналізованих нами повідом-лень було зазначено про комбіноване засто-сування протитуберкульозних ліків, що під-вищує клінічну ефективність ФТ, однак збільшує ризик виникнення нейро- та гепа-

тотоксичності цих ЛЗ. Підтвердити чи спрос-тувати клінічні наслідки деяких потенційних ЛВ можна, зокрема згідно з отриманими по-відомленнями про випадки недостатньої ефективності ЛЗ чи її відсутності, за резуль-



52

татами лабораторних досліджень, шляхом визначення рівня електролітів плазми крові,

а саме калію, рівня цукру крові, контролю протромбінового індексу тощо (табл. 6).

Таблиця 6. Потенційні взаємодії ЛЗ-ЛЗ, що потребують контролю лабораторних показників (за ре-

зультатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

№ з/п ЛЗ №1 МНН ЛЗ №2 МНН Результат ЛВ, елементи ФО

1 Спіронолактон Магнію аспарагінат + калію аспаргінат ↑ ризик гіперкаліемії

Метформін 2 Карведилол Глімепірид ↑ ефекту пероральних гіпоглікемічних ЛЗ, маскування ознак гіпоглікемії (особливо тахікардії)

3 L-лізину есцинат Еноксапарин Дози антикоагулянтів слід знижувати, необхідний контроль протромбінового індексу

Натрію хлорид Дексаметазон Рівень електролітів крові потребує контролю Теофілін 4 Іпратропію бромід +

фенотерол Дексаметазон ↑ ризик розвитку гіпокаліемії

5 Дигоксин Фуросемід ↑ ризик виникнення аритмій внаслідок розвитку гіпокаліемії Примітка: ↑ – підвищення, збільшення, посилення; ↓ – зниження, зменшення

Наявність МП не завжди ототожнюється з

виникненням ПР, тим не менше, МП слід розглядати як таку, що потенційно може спричинити виникнення ПР. Саме такі МП заслуговують особливої уваги, включно з ЛВ. Зокрема, при виникненні носової кровотечі у пацієнта з інфарктом міокарда лікар розці-нив, що ПЛЗ є еноксапарин. Геморагічні ускладнення дійсно є передбаченими для цього ЛЗ, проте ризик їх прояву збільшується в результаті ЛВ еноксипарину з іншими призначеними ЛЗ. В іншому випадку, ви-никнення судом у пацієнта могло бути ре-зультатом взаємодії одночасно призначених левофлоксацину та диклофенаку, згідно їх ІМЗ (табл. 7).

Ще одна проблема, яка провокує виникнен-ня МП – самовільне застосування пацієнта-ми рецептурних ЛЗ, що суперечить принци-

пам відповідального самолікування. Наслід-ки самовільного застосування рецептурних ЛЗ, що призвели до виникнення ПР, були виявлені у 5-ти повідомленнях (4,8%) із зага-лу проаналізованих карт-повідомлень.

Слід зауважити, що не у всіх повідомлен-нях про ПР ЛЗ зазначалися супутні ліки. Останнє обмежує коло проведення аналізу щодо причетності інших ЛЗ до виникнення ПР та змушує погодитися з думкою щодо ПЛЗ, висловленою лише репортером. На-приклад, не завжди у повідомленнях про ПР антибактерійних ЛЗ, які випускаються у ЛФ порошку для приготування розчину для ін’єкцій, вказані ЛЗ, що були використані у якості розчинника. У більшості випадків, де було виявлено неналежний шлях введення ЛЗ, надлишкове дозування, некоректно об-рану ЛФ підозрювався лише один ЛЗ.

Таблиця 7. Приклади взаємодії ЛЗ-ЛЗ, що потенційно могли бути причиною описаної ПР (за резуль-

татами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

№ з/п ЛЗ №1 МНН ЛЗ №2 МНН Результат взаємодії Опис ПР

Альтеплаза Ацетилсаліцилова кислотата Еноксапарин Клопідогрель Ацетилсаліцилова кислотата Альтеплаза Клопідогрель

1

Ацетилсаліцилова кислота Клопідогрель

↑ ризику ви-никнення кро-вотечі

Носова кровотеча

2 Левофлоксацин Диклофенак ↑ ризику ви-никнення су-дом

Відчуття жару по всьому тілу, нудота, блювання, задишка, судоми м’язів рук

Примітка: ↑ – підвищення, збільшення, посилення Проведення аналізу щодо причетності ін-

ших ліків, навіть при зазначенні їх назви, не видавалося можливим, оскільки у більшості повідомлень шлях введення та дози супутніх ЛЗ не були вказані, хоча це передбачено формою 137/о. Зважаючи на зазначене вище, отримані результати виявлених МП (рис. 2) не можна вважати остаточними.

Таким чином, МП, виявлені при проведен-ні аналізу карт-повідомлень про ПР ЛЗ (2010 р.), підтвердили актуальність проблеми пошуку шляхів підвищення раціональності ФТ, починаючи з моменту призначення ЛЗ лікарем, відпуску їх з аптечного закладу про-візором чи клінічним провізором, продовжу-ючи введенням середнім медичним персона-лом або застосуванням пацієнтом.



2011, №34

53

239

655

43

1

0 5 10 15 20 25

Застосування некоректної ЛФ

Надлишкове дозування ЛЗ

Протипоказання до застосування ПЛЗ

Застосування пацієнтом рецептурного ЛЗ безпризначення лікаряОдночасне застосування 2 ТН, що за МНН містятьоднаковий ЛЗНекоректний шлях введення ЛЗ

Прояв подібної ПР при повторному застосуванні ЛЗ

Рис. 2. Кількість повідомлень про ПР ЛЗ, у яких виявлені МП (за результатами аналізу повідом-лень про ПР ЛЗ 2010 р.)

Висновки: 1. На нашу думку, оцінка повідомлень про

побічні реакції лікарських засобів клініч-ним провізором, із наступним інформу-ванням лікарів щодо виявлених медика-ментозних помилок, дозволить приверну-ти увагу до проблем порядку призначен-ня ліків, зокрема з огляду на безпеку їх застосування, а відтак – сприятиме під-вищенню раціональності фармакотерапії.

2. Вважаємо, що співпраця клінічного про-візора з лікарем у закладі охорони здо-ров’я на етапі призначення ліків дозво-лила б не лише попередити та мінімізу-вати частину виявлених медикаментоз-них помилок, а й низку побічних реакцій на лікарські засоби.

Література: 1. База стандартів медичної допомоги в Україні.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/ua/portal/standards.html

2. Державний реєстр лікарських засобів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. drlz.kiev.ua/

3. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 2. – К. 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/ formylar

4. Зіменковський А.Б. Концепція DRP як частина філософії раціональної фармакотерапії, інтегрова-ної з системою фармацевтичної опіки / А.Б. Зімен-ковський, Т.Б. Ривак, Н.Л. Ханик // Клінічна фар-мація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2011. – № 1-2. – С. 23-31.

5. Назимкин К.И. Проспективное мониторирование безопасности фармакотерапии амбулаторных боль-ных / К.И. Назимкин, Е.А. Овчинникова, Р.И. Ягу-дина // Ремедиум. [Електронний ресурс]. – 2007. – №6. – Режим доступу: http://www.remedium.ru/ section/marketing/ detail.php?ID=17503

6. Овчинникова Е.А. Роль мониторинга безопасности лекарственных средств в решении проблемы их ра-ционального использования / Е.А. Овчинникова // Качественная клиническая практика. – 2003. – №4. – С. 88-95.

7. Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.07.2009 р. № 529. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090722_ 529.html

8. Система фармакологічного нагляду в Україні / Стефанов О.В., Вікторов О.П., Мальцев В.І. та ін. // Український кардіологічний журнал. [Електрон-ний ресурс]. – 2002. – №5. – Режим доступу: http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/2002/5/ stefanov.htm

9. National Coordinating Council for Medication Error Reporting and Prevention (NCC MERP). About Medi-cation Errors. [Cited 17.04.05]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.nccmerp.org/aboutMed Errors. html

УДК 615.035.8+615.065):615.15 ОЦЕНКА СООБЩЕНИЙ О ПОБОЧНЫХ РЕАКЦИЯХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ С ПОЗИ-ЦИЙ РАЦИОНАЛЬНОЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ ПРИ УЧАСТИИ КЛИНИЧЕСКОГО ПРОВИЗОРА. СООБЩЕНИЕ I. Ю.С. Настюха1, Е.В. Матвеева2, А.Б. Зименковский1

Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Кафедра клинической фар-мации, фармакотерапии и медицинской стандартизации1, г. Львов, Украина ГП «Государственный экспертный центр» МЗ Украины2, г. Киев, Украина Резюме: Клиническим провизором проведена оценка фармакотерапии в разрезе побочных реакций ле-карственных средств, возникших при их медицинском применении. Выявленные в ходе анализа побочных



54

реакций медикаментозные ошибки подтвердили актуальность необходимости поиска путей повышения рациональности фармакотерапии, в частности ее безопасности. Ключевые слова: побочные реакции лекарственных средств, клинический провизор, оценка фармакоте-рапии.

UDC 615.035.8+615.065):615.15 THE EVALUATION OF ADVERSE DRUG REACTION REPORTS FROM THE STANDPOINT OF RA-TIONAL PHARMACOTHERAPY WITH PARTICIPATION OF CLINICAL PHARMACIST. COMMUNI-CATION I. Yu.S. Nastyukha1, О.V. Маtveeva2, A.B. Zimenkovsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1, Lviv, Ukraine «State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine2, Kyiv, Ukraine Summary: The research deals with the evaluation of the pharmacotherapy by a clinical pharmacist in terms of adverse drug reactions. The revealed medication errors confirmed the actuality of researching ways to improve rational pharmacotherapy, particularly its safety. Keywords: adverse drug reactions, clinical pharmacist, pharmacotherapy evaluation.


Клінічна медицина


2011, №34

55

Клінічна медицина УДК 617.559:616.711.18–007.271–071–053

Ю.Є. Педаченко1,2, О.П. Красиленко1,3

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ СТЕНОЗУЮЧИХ ПРОЦЕСІВ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТОВОГО КАНАЛУ У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ

ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України»1,

м. Київ, Україна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика2,

м. Київ, Україна, ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України»3

м. Київ, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Вивчено клініко-морфологічні прояви стенозуючих процесів поперекового відділу хребтового ка-налу у 29 хворих молодого віку (за класифікацією ВООЗ, 1983 р.) від 16 до 29 років (середній вік – 25,0+2,7 років). Встановлено, що основою стенозуючої патології майже в 2/3 цих хворих є поліморфні диспластичні кістково-суглобові зміни, в решти – дегенеративні процеси гіперпластичного (27,6%) та дислокаційного (10,4%) характеру, а чинниками клінічної декомпенсації – переважно (93,1%) грижі міжхребцевих дисків, в частині випадків у поєднанні з інтраканальними м‘якотканинними змінами. Показано, що у хворих мо-лодого віку домінують монорадикулярна симптоматика (79,3%) і радикулогенний варіант нейрогенної пе-реміжної кульгавості (92%), що обумовлено моносегментарним ураженням хребтового каналу і переваж-ним залученням його латеральних зон. Ключові слова: стеноз хребтового каналу, молодий вік, нейрогенна переміжна кульгавість, радикулопа-тія, синдром кінського хвоста, хірургічне лікування, показання.

Вступ. За сучасним визначенням, діагноз «стеноз хребтового каналу» проявляється зву-женням об‘єму хребтового каналу, що викли-кає стійку або інтермітуючу компресію інтра-канальних структур, яка супроводжується неврологічною симптоматикою5,6,16.

Найчастіше ця патологія діагностується після 50–60 років15, тому більша частина дос-ліджень присвячена дегенеративному стено-зу поперекового відділу хребтового каналу у пацієнтів старшого віку3. У той же час струк-турні зміни хребта і обумовлені ними особли-вості перебігу захворювання у хворих молод-ших вікових груп зі стенозом хребтового ка-налу потребують окремого вивчення.

Мета дослідження. Провести клініко-мор-фологічні співставлення при стенозуючих процесах поперекового відділу хребтового ка-налу у хворих молодого віку та визначити клінічні показання до хірургічного лікуван-ня.

Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано результати клініко-інстру-ментального обстеження 29 хворих 16–29 ро-ків (середній вік – 25,0+2,7 років), серед яких

15 (51,7%) чоловіків та 14 (48,3%) жінок зі стенозом поперекового відділу хребтового ка-налу, які оперувались у відділенні мініінва-зивної та лазерної спінальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України» протягом 2002–2010 рр. За класифікацією ВООЗ (1983 р.) пацієнтів віднесено до групи моло-дого віку.

Морфологічні дані вивчались за допомогою променевих методів візуалізації (оглядової та функціональної спондилографії, магнітно-ре-зонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ) поперекового відділу хребта).

При огляді пацієнтів використовувались методи загальноклінічного, ортопедичного та неврологічного обстеження, останні – в т.ч. із застосуванням навантаження ходою на від-стань, яке призводило до виникнення у хво-рого неврологічної симптоматики.

Результати дослідження та їх обгово-рення. У обстежених хворих найчастіше (62,1% – 18 випадків) спостерігався дисплас-тичний стеноз, що розвивався за гіперплас-тичним типом. Вважають, що протягом три-



56

валого терміну диспластичні зміни можуть залишатися клінічно асимптомними, але з появою додаткової патологічної тканини у хребтовому каналі значно зростає можли-вість компресії його вмісту, пов’язана із об-меженням резервного простору8. Такими до-датковими чинниками, які сприяли клініч-ній маніфестації стенозу3 в усіх випадках бу-ли грижі міжхребцевих дисків і у окремих хворих (7 – 24,1%) – також супутні фіброзно-рубцевий епідурит і варикоз епідуральних вен.

А.Т. Худяєв та співав.12 інструментально підтвердили існуючі спостереження щодо по-глиблення функціональних розладів комп-ремованих нервових структур в умовах врод-женого стенозу хребтового каналу при утво-ренні гриж міжхребцевих дисків. Цей ав-торський колектив прямими інтраоперацій-ними вимірами капілярного кровотоку твер-дої мозкової оболонки і компремованого спинномозкового корінця довів значне зни-ження резервів мікроциркуляторного русла у пацієнтів із грижею диску і вродженим сте-нозом хребтового каналу, порівняно з такими з нормальним просвітом каналу. Ними пока-зано, що адаптація судинного русла невраль-них структур до звуження хребтового каналу обмежена, і компенсація кровообігу здійсню-ється тільки в стані спокою.

Результати аналізу гетерогенності дисплас-тичних змін у хворих молодого віку показав наявність як вроджених кістково-суглобових аномалій поперекового сегменту, так і пов’я-заних із дисплазією їх розвитку, включаючи конституційні особливості.

У частині випадків виявлено аномалії суг-лобових відростків у вигляді асиметричної і симетричної гіперплазії та змін орієнтації, порушення тропізму суглобових поверхонь міжхребцевих суглобів. Остання патологія є найпоширенішою в обстеженій групі. Різні автори14,17,18 виявляють її з частотою від 8 10% до 31% у загальній кількості випадків. Діагностуючи порушення тропізму, ми спи-рались на дані, що асиметрія дуговідростча-тих суглобів є варіантом норми11 і до уваги брали лише випадки з чітким (або значно наближеним до такого) сагітальним розташу-ванням суглобової щілини з одного боку та фронтальним – з іншого. Клініко-рентгено-метричні (СКТ) співставлення, проведені В.А. Радченком та співав. (2008), показали, що великий нахил верхнього суглобового від-ростку до фронтальної та горизонтальної площин є частою причиною латерального стенозу9. Аномалія тропізму, як і будь-яка ін-ша у хребцево-руховому сегменті, є основою

безперервного диспластично-дегенеративно-го процесу з високими темпами розвитку5,6. У всіх пацієнтів із порушенням тропізму ми спостерігали гіпертрофічний спондилоарт-роз, який розвивався через несприятливі умови для рухів у несиметричних міжхреб-цевих суглобах при нерівномірному розподі-лу тиску між різними їх відділами. При такій аномалії можуть також формуватись неста-більність хребтово-рухового сегмента внаслі-док постійних травматизації та розтягування капсул суглобів, звужуватись міжхребцеві отвори при зісковзуванні тіла хребця.

Стенозуюча аномалія дуг хребців у обсте-жених хворих зустрічалась у вигляді їх гі-перплазії (7 випадків – 24,1%) та spina bifida (1-е спостереження – 3,4%). Ще у 1947 р. M. Sarpiener відмічено, що розщеплення дуг хребців часто супроводжується зменшенням сагітального розміру каналу8. Це відбуваєть-ся в результаті деформації та росту рудимен-тів незарощених дуг у бік хребтового каналу. Внаслідок потовщення сухожилково-апонев-ротичного кільця в ділянці незрощення ду-жок і утворення спайок відбувається фіксація спинного мозку і його корінців до дефекту дужок2.

Аномально вузький хребтовий канал як вроджену ваду спостерігали у 1-го хворого (3,4%) із ахондроплазією. Зазначали потов-щення дуг, покоротшання їх ніжок, знижен-ня висоти тіла хребця, що відбивалось як на морфометричних показниках центральної зо-ни хребтового каналу, так і на розмірах між-хребцевих отворів.

Другою за частотою причиною стенозуван-ня у хворих молодого віку (27,6% – 8 випад-ків) були набуті дегенеративні зміни струк-тур, що формують хребтовий канал: дефор-муючий спондилоартроз і спондильоз (24,1% – 7 випадків), інтраканальний лігаментоз (6,9% – 2 випадки). В усіх спостереженнях набутого гіперпластичного стенозу, який роз-винувся за відсутності диспластичної предис-позиції, вирішальну роль у клінічній деком-пенсації відігравала грижа диску і у 10,4% (3 випадки) зазначалось її поєднання з реак-тивними змінами з боку епідуральних вен та клітковини (варикоз, епідурит).

Значний і клінічно актуальний деформую-чий спондилоартроз мав місце в 2-ох хворих (6,9%) із неускладненою травмою попереко-вого відділу хребта в анамнезі. А.І. Продан із співавт.10 спостерігали у пацієнтів молодого віку після аналогічної травми порушення морфогенезу хребців, що нагадувало таке при остеохондропатії, тобто ріст хребців йшов переважно в задньо-передньому напрямку.



2011, №34

57

Відмічалось збільшення їх клиноподібної де-формації, ніжки дуг коротшали та потовщу-вались, а самі дуги та суглобові відростки гі-перплазувались. У десятої частини молодих хворих (10,4% – 3) дегенеративний стеноз розвивався за дислокаційним механізмом1. При цьому спостерігали комбінацію нестабі-льного спондило-лістезу і грижі диску (2/3) та стабільного арт-рогенного спондилолістезу з розвитком рубцево-спайкового епідуриту. В 1-ому випадку (3,4%) нестабільність виникла після ламінектомії та видалення грижі диску на рівні попередньо оперованого хребцево-рухового сегменту.

Загалом слід зазначити, що у пацієнтів мо-лодого віку на тлі гіперпластичного або дис-локаційного стенозуючого процесу грижі між-хребцевих дисків на відповідному рівні не виявлені лише в 2-ох випадках (6,9%), в яких, натомість, мав місце інший додатковий чинник компресії – виражений рубцевий процес і варикоз вен епідуральної кліткови-ни. В 1/3 спостережень грижі були невели-кими, і при інших співвідношеннях розмірів їх і каналу, вірогідно, могли би бути асимп-томними. А.І. Продан та співавт. (2008) пока-зали, що ступінь неврологічного дефіциту прямо пропорційний передньо-задній вели-чині протрузій або гриж і зворотньопропор-ційний сагітальному розміру каналу на боко-вих проекціях. Звуження хребтового каналу є одним із факторів дискрадикулярного конф-лікту. Анатомічні особливості латеральних зон хребтового каналу обумовлюють можли-вість компресії в них корінця та супутніх йо-му судин (радикулярних або радикуломеду-лярних) із розвитком монорадикулярного синдрому та дискантної мієлоішемії13. При стенозуванні ж центральної зони можуть компремуватися корінці кінського хвоста ра-зом із судинами, що їх супроводжують. Ком-

пресійний синдром мієлопатії при нормаль-ному розташуванні термінальних відділів спинного мозку можливий, як відомо, тільки при ураженні верхньопоперекових сегментів хребта.

Клінічний перебіг захворювання у наших пацієнтів молодого віку обумовлений доміну-ванням гіперпластичних остеолігаментозних змін із локалізацією їх, головним чином, у латеральній або у центральній та латераль-ній зонах хребтового каналу, моносегментар-ним характером стенозу з ураженням у біль-шості випадків нижньопоперекових сегмен-тів, переважно парамедіанними або форамі-нальними грижами.

Лише в 1 випадку (при стенозуванні на рів-ні LI-LII) діагностували стійкий каудальний синдром. Перманентний мієлопатичний син-дром, пов‘язаний з дисциркуляцією у басейні радикуломедулярної артерії при стенозі ла-теральної зони каналу на рівні LIV-LV, теж зафіксовано в 1-ому випадку.

Період від появи перших неврологічних порушень до операції складав щонайменше 3 тижні та в середньому тривав 2,6+2,0 років. Дебюту неврологічної симптоматики у 96,6% передував анамнез болю у попереку від де-кількох днів до декількох років. При прискіп-ливому розгляді скарг хворих та під час про-ведення тесту з навантаженням у 25-ти паці-єнтів (86,2%) діагностовано специфічний для стенозу синдром нейрогенної переміжної кульгавості – поглиблення корінцевої симп-томатики при ході (до 50 м – у 11-ох хворих, від 50 до 500 м – у 12-ох хворих, від 500 м до 2 км – у 2-ох хворих) та частковий регрес піс-ля відпочинку у положенні сидячи. Частина хворих також зазначала посилення болю та поглиблення рухових і сенсорних розладів у нічний час, що свідчило про венозну корін-цеву дисциркуляцію.

Висновки: 1. У пацієнтів молодого віку стеноз хребто-

вого каналу характеризується домінуван-ням гіперпластичних остеолігаментозних змін, локалізацією в одному сегменті пе-реважно на нижньопоперековому рівні, головним чином у латеральній та у цент-ральній і латеральній зонах каналу.

2. Неврологічні прояви стенозу, що деякий час субкомпенсовані та незначно впли-вають на якість життя хворого, потребу-ють терапевтичної корекції при виник-ненні додаткових факторів, які обмежу-ють резервний периневральний та епіду-

ральний простори. Такими чинниками у переважної більшості молодих пацієнтів є грижі міжхребцевого диску і значно рід-ше виражений епідуральний фіброз і ва-рикоз епідуральних вен.

3. Зазначені структурні зміни визначають особливості клінічного перебігу стенозую-чих процесів поперекового відділу хреб-тового каналу у осіб молодого віку: пере-важно монорадикулярний тип персисту-ючої неврологічної симптоматики і пере-важно радикулогенний варіант синдрому мієлогенної переміжної кульгавості.



58

Література: 1. Дегенеративный спондилолистез: современные кон-

цепции этиологии и патогенеза / А.И. Продан, В.А. Куценко, В. А. Колесниченко, О.А. Перепечай // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. При-орова. – 2005. – №2. – С. 89-93.

2. Диагностика и хирургическое лечение стеноза по-звоночного канала / В.И. Сипитый, И.С. Мороз, Г.А. Якимив, Б.В. Печерский // Ортопедия, травма-тология и протезирование. – 2004. – №4. – С. 25-29.

3. Диагностика поясничного спинального стеноза / В.А. Колесниченко, А.Г. Чернышев, А.И. Продан [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. – 2008. – №3. – С. 77-81.

4. Динамика неврологического статуса у больных с поясничным спинальным стенозом после хирурги-ческого лечения / А.Г. Чернышев, И.Ф. Федотова, И.В. Феклина, А.А. Левшин // Международный ме-дицинский журнал. – 2011. – №2. – С. 10-14.

5. Колесниченко В.А. Диспластические деформации дугоотростчатых суставов в механогенезе экструзий поясничных межпозвонковых дисков / В.А. Колес-ниченко, А.И. Продан, В.А. Радченко // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. – 2004. – №3. С. 12-18.

6. Колесниченко В.А. Эволюция структурных и функ-циональных изменений поясничного отдела при диспластических заболеваниях позвоночника / В.А. Колесничеко, А.И. Продан // Вестник травмато-логии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. – 2002. – №3. – С. 36-41.

7. Патогенез поясничного спинального стеноза: совре-менные концепции / А.И. Продан, О.А. Перепечай, В.А. Колесниченко [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. – 2008. – №2. – С. 88-93.

8. Попелянский Я.Ю. Ортопедическая неврология (вертеброневрология): руководство для врачей. – 3-е изд., перераб. и доп. / Я.Ю. Попелянский. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 672 с.

9. Радченко В.А. Роль формы и ориентации суставных отростков в развитии латерального дегенеративного артрогенного стеноза позвоночного канала пояс-ничного отдела / В.А. Радченко, А.Г. Скиданов, Ю.А. Змиенко // Ортопедия, травматология и проте-зирование. – 2008. – №2. – С. 39-43.

10. Стеноз позвоночного канала в поясничном отделе: терминология, классификация и морфология / А.И. Продан, О.А. Перепечай, С.И. Балан, А.Г. Чер-нышев // Ортопедия, травматология и протезирова-ние. – 2008. – №3. – С. 117-122.

11. Тагер И.Л. Рентгенодиагностика заболеваний по-звоночника / И.Л. Тагер. – М.: Медицина, 1983 – 208 с.

12. Худяев А.Т. Особенности функционального состоя-ния больных с поясничной межпозвонковой грыжей диска при врождённом стенозе позвоночного канала / А.Т. Худяев, Е.Н. Щурова, С.В. Люлин // Нейрохи-рургия. – 2006. – №2. – С. 33-38.

13. Чернышев А.Г. Клинические варианты ражикуло-медуллярных расстройств при стенозе позвоночного канала / А.Г. Чернышев, И.Ф. Федотова, И.В. Фек-лина // Международный медицинский журнал. – 2011. – №1. – С. 33-35.

14. Arinzon Z. Outcomes of decompression surgery for lumbar spinal stenosis in elderly diabetic patients / Z. Arinzon, A. Adunsky, Z. Fidelman // Eur. Spine J. – 2004. – Vol. 13. – P. 32-37.

15. Effectiveness of conservative treatments for the lum-bosacral radicular syndrome: a systematic review / P.A. Luijsterburg, A.P. Verhagen, R.W.J. Ostelo [et al.] // Eur. Spine J. – 2007. – Vol. 16. – P. 881-899.

16. Lumbar spinal stenosis: conservative or surgical man-agement? A prospective 10-year study / T. Amundsen, H, Weber. H. J. Nordal [et al.] // Spine. – 2000. – Vol. 25. – P. 1424-1436.

17. Surgical or nonoperative treatment for lumbar spinal stenosis? A randomized controlled trial / A. Malmi-vaara, P. Statis, M. Heliovaara [et al.] // Spine. – 2007. – Vol. 32. – P. 1-8.

УДК 617.559:616.711.18–007.271–071–053 КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ СТЕНОЗА ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНОГО КА-НАЛА У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА Ю.Е. Педаченко1,2, Е.П. Красиленко1,3 ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины»1, г. Киев, Украина Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика2, г. Киев, Ук-раина Центр лучевой диагностики НАМН Украины3, г. Киев, Украина Резюме: Изучены клинико-морфологические проявления стенозирующих процессов поясничного отдела позвоночного канала у 29 больных молодого возраста (по классификации ВОЗ, 1983 г.) от 16 до 29 лет (средний возраст – 25,0+2,7 лет). Установлено, что основой стенозирующей патологии практически у 2/3 этих больных являются полиморфные диспластические костно-суставные изменения, у остальных – деге-неративные процессы гиперпластического (27,6%) и дислокационного (10,4%) характера, а факторами клинической декомпенсации преимущественно (93,1%) грыжи межпозвонковых дисков, в части случаев с интраканальными мягкоткаными изменениями. Показано, что у больных молодого возраста доминируют монорадикулярная симптоматика (79,3%) и радикулогенный вариант нейрогенной перемежающейся хро-моты (92,0%). Это обусловлено моносегментарным поражением позвоночного канала и преимущественным вовлечением его латеральных зон. Ключевые слова: стеноз позвоночного канала, молодой возраст, нейрогенная перемежающаяся хромота, радикулопатия, синдром конского хвоста, хирургическое лечение, показания.



2011, №34

59

UDC 617.559:616.711.18–007.271–071–053 CLINICAL FEATURES OF LUMBAR SPINAL STENOSIS IN YOUNG PATIENTS Yu.Ye. Pedachenko1,2, O.P. Krasilenko1,3

A.P. Romodanov Institute of neurosurgery of NAMS of Ukraine1, Kyiv, Ukraine P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education2, Kyiv, Ukraine Center of radiological diagnostics of NAMS of Ukraine3, Kyiv, Ukraine Summary: The clinical and morphological manifestations of lumbar spine stenosis are studied in 29 young pa-tients: 1629- year-olds (the average age – 25,0+2,7) (due to WHO classification, 1983). The preconditions for stenosis pathology in 2/3 of this category of patients are polymorphic dysplastic bone-joint changes, in others – degenerative processes of hyperplastic (27,6%) and dislocating (10,4%) character. The factors of clinical decom-pensation are mainly disc hernias (93,1%), in some cases combined with intracanal soft tissues changes. It is determined that in young patients monoradicular symptomatics (79,3%) and radiculogenic variant of claudicatio spinalis (92,0%) prevail. Keywords: lumbar spinal stenosis, young age, claudicatio spinalis, radiculopathy, cauda equina syndrome, radiculomyelopathy, surgical treatment, indications. Надійшла до редакції 31.01.2012 р.



60

УДК 6.16.14:615.322

Л.В. Яковлєва1, Ю.О. Томашевська2, Л.В. Гладкова1, Ю.Б. Лар’яновська1

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕНОТОНІЗУЮЧОЇ ДІЇ КАПСУЛ «ФІТОВЕНОЛ»

ПРИ ВЕНОЗНОМУ ЗАСТОЇ ХВОСТА У ЩУРІВ

Національний фармацевтичний університет1, м. Харків, Україна

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова2, м. Вінниця, Україна


Резюме: Метою роботи стало фармакологічне вивчення капсул «Фітовенол» на моделі венозного застою хвоста у щурів. Для моделювання венозного застою накладали лігатуру з навантаженням на основу хвос-та. Модель дозволяє отримати порушення кровотоку внаслідок стазу і запалення венозної стінки, що ха-рактерно для більшості тромботичних станів у людини. Для підтвердження розвитку патології та фарма-котерапевтичної дії досліджуваних засобів були проведені морфологічні дослідження та клінічна оцінка отриманого набряку. «Фітовенол» проявляє виразну венопротекторну, капіляропротекторну, протинабря-кову та антиексудативну дію. За виразністю ефекту капсули «Фітовенол» мають переваги перед таблетка-ми «Ескувіт». Ключові слова: «Фітовенол», «Ескувіт», щурі, запалення, набряк, венозний застій.

Вступ. Висока частота виникнення веноз-них захворювань, важкий хронічний перебіг, розвиток небезпечних ускладнень свідчать про актуальність та високу соціальну значу-щість фармакотерапії (ФТ) захворювань вен нижніх кінцівок, у т.ч. тромбофлебітів (Т). Розвиток запалення при Т супроводжується порушенням структури венозної стінки та підвищенням її проникності, що призводить до розвитку набряку, венозного застою, бо-льового синдрому, а у подальшому – до по-рушення системи згортання крові та тромбо-зу. Медикаментозне лікування венозних па-тологій повинне бути комплексним та спря-мованим на купіювання запалення та ло-кального тромбоутворення9,11. Особливий ін-терес викликають засоби на основі гіркокаш-тану звичайного, які призначають при наяв-ності варикозного симптомокомплексу, вира-зок гомілки, Т, статичного набряку (під час стояння) та як протизапальні засоби2,3,6,12,13.

Вченими ТОВ «Лабораторія «Ірис» та ЦНДЛ було розроблено засіб, капсули «Фітовенол», які містять подрібнену суміш лікарських рослин наступного складу в роз-рахунку на одну капсулу: плоди каштану звичайного – 0,09 г; листя гамамелісу віргін-ського – 0,075 г; плоди вівса посівного – 0,03 г; плоди софори японської – 0,03 г; трава зо-лотушнику звичайного – 0,03 г; трава гадюч-нику в'язолистого 0,03 г; трава буркуну лі-карського – 0,015 г. До складу біологічно ак-

тивних речовин рослинної суміші входять: есцин, рутин, кемпферол-3-софорозид, квер-цетин-3-рутинозид, геністеїн-4-софорабіозид та інші флавоноїди, похідні кумарину й ка-техіну, похідні галової кислоти (у тому числі, гамамелітанін), похідні пурину, жироподібні речовини, білок, ефірні масла, сапоніни, ал-калоїди, слизові, гіркі й дубильні речовини, смоли, органічні кислоти, вітаміни, крох-маль, мінеральні солі (фосфорні, кальцієві та інші)3,4.

Враховуючи, що розвиток запалення при Т супроводжується порушенням структури ве-нозної стінки та підвищенням її проникності, що призводить до розвитку набряку та веноз-ного застою11. У тварин наведена патологія відтворюється на моделі венозного застою хвоста у щурів. При цьому зберігається про-хідність артеріальних судин, але на 2/3 галь-мується венозний відтік із хвоста. У резуль-таті розвивається веностаз, що супроводжу-ється транссудативним набряком7.

Метою дослідження стало вивчення впливу препарату, капсул «Фітовенол», на розвиток набряку та венозний застій в експе-рименті на тваринах.

Матеріали та методи дослідження. Па-тологію (венозний застій та набряк) у щурів викликали оклюзією хвоста. На основу хвоста на 3 год. накладали лігатуру з навантажен-ням у вигляді металевої гирі 200 г7.



2011, №34

61

Експеримент проводили на статевозрілих щурах масою 180200 г. Дослідження прово-дили у порівнянні з таблетками «Ескувіт» виробництва «Київмедпрепарат», Україна, до складу якого входить сухий екстракт плодів каштану кінського 0,04 г (у перерахунку на вміст есцину 50%)12. Тварини були поділені на 4 групи по 6 тварин у кожній: 1 – негати-вний контроль; 2 – позитивний контроль (па-тологія); 3 – патологія + капсули «Фітове-нол»; 4 патологія + таблетки «Ескувіт». Капсули «Фітовенол» вводили в умовно-терапевтичній дозі 150 мг/кг (отриманій в попередніх дослідженнях за мембраностабі-лізуючою дією) та засіб порівняння «Ескувіт» у 50 мг/кг за таблетковою масою (у перераху-нку з добової дози, рекомендованої для лю-дини за Ю.Н. Риболовлевим10 вводили щу-рам профілактично протягом 30-ти днів до експерименту. Тварини контрольних груп протягом 30-ти днів отримували еквівалент-ну кількість питної води. Експеримент почи-нали через 1 год. після останнього введення зразків. Розвиток набряку оцінювали за збільшенням об'єму хвоста, який вимірювали в динаміці упродовж 3-ох год. після накла-дання лігатури, та через 1, 2 і 24 год. після зняття лігатури. Об’єм хвоста вимірювали за допомогою механічного онкометра. Для інте-гральної оцінки ефективності застосування зразків при цій патології розраховували по-казник їх антиексудативної активності (АА)7.

Розрахунок АА проводили за формулою:

k

дk

V%100)VV(

АА

, де

ΔVк – приріст об’єму хвоста у тварин групи позитивного контролю, у.о;

ΔVд – приріст об’єму хвоста у тварин, які отримували досліджуваний зразок, у.о.

Для підтвердження розвитку патології та фармакотерапевтичної дії досліджуваних засобів були проведені гістологічні дослід-ження морфологічного стану. Для морфоло-гічного дослідження брали ділянку шкіри, що розташована нижче основи хвоста. Мате-ріал для дослідження фіксували в 10% роз-чині формаліну, заливали в целоїдин-пара-фін. Зрізи фарбували гематоксиліном і еози-ном1. Огляд мікропрепаратів проводили під мікроскопом Micros 400. Мікрофотографуван-ня мікроскопічних зображень здійснено циф-ровим фотоапаратом Nicon Col Pix 4500. Фо-тознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Nicon View 5.

Статистичну обробку результатів проводи-ли за допомогою параметричного методу з використанням коефіцієнту Стьюдента (t). При застосуванні метода математичної ста-тистики був прийнятий рівень значущості р<0,058. Для проведення математичних роз-рахунків застосовували стандартний пакет статистичних програм Statistica 6.0.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Клінічні спостереження підтвердили розвиток набряку. Оклюзія хвоста щурів упродовж 3-ох год. супроводжується збіль-шенням його об’єму: вже через 1 год. після накладання лігатури об’єм хвоста у тварин групи позитивного контролю зростає на 18,8%, через 3 год. на 36% (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на розвиток та перебіг набряку на тлі

венозного застою хвоста у щурів, X S x , n=6

«Фітовенол» «Ескувіт» Позитивний контроль 150 мг/кг 50 мг/кг Час, год ΔV, у.о.(%) ΔV, у.о.(%) ΔV, у.о.(%)

Під час накладання лігатури 1 10,2±0,96 (18,8) 3,17±0,25 (5,26)* 4,0±0,7* (6,6) 2 14,67±0,30 (23,63) 5,67±0,29* (9,4) 6,0±0,9* (9,86) 3 22,33±0,77 (36,07) 7,0±0,8* (11,64) 8,0±0,8* (13,15)

Після зняття лігатури 1 24,7±0,41 (39,85) 8,67±0,58* (14,4) 9,83±0,9 (16,15) 2 27,00±0,42 (43,6) 8,0±0,63* (13,3) 10,3±0,7*/** (17,0) 24 25,3±0,68 (41,0) 5,7±0,88* (9,4) 9,2±0,01*/** (15,1)

Примітки: *- відхилення статистично значуще щодо групи позитивного контролю, р<0,05; ** - відхилення статистично значуще щодо групи ТЗ «Фітовенол» в дозі 150 мг/кг

Після зняття лігатури набряк у тварин

групи позитивного контролю продовжував зростати: через 2 год. після зняття об’єм хвос-та збільшився на 43%, а через 24 год. зали-шився збільшеним на 41%. Таким чином, лі-гатура, накладена на 3 год. на основу хвоста, призводить до розвитку набряку, що протя-

гом доби після її зняття не піддається інво-люції.

Як показали результати досліджень капсу-ли «Фітовенол» виявляють виражену проти-набрякову активність (табл. 1). Досліджува-ний засіб проявляє ефективність вже з пер-шої години після накладання лігатури. За



62

3 год. з моменту накладання лігатури об’єм хвоста збільшився лише на 11,6%. Після зняття лігатури об’єм хвоста деякий час про-довжував зростати подібно до нелікованих тварин, збільшившись на 13,3% на 2-гу годи-ну після зняття лігатури, порівняно з вели-чиною на початку експерименту. Однак, це зростання, на відміну від нелікованих тва-рин, вочевидь мало тимчасовий характер і згодом регресувало, бо через 24 год. після зняття лігатури об’єм хвоста у тварин був збільшеним лише на 9,4%. Таблетки «Еску-віт» виявили меншу ефективність. Об’єм хвоста у тварин цієї групи був вірогідно біль-шим ніж у групі, яка одержувала капсули «Фітовенол». Досліджуваний венотонізую-чий засіб, капсули «Фітовенол», проявляє виразну протинабрякову активність, змен-шуючи об’єм хвоста після оклюзії на 77%, та перевершує за ефективністю засіб порівнян-ня «Ескувіт», активність якого складала 64% (рис. 1 та 2).

50525456586062646668

1 2 3

Фітовенол Ескувіт

Акти

вніс

ть, %

год.

Рис. 1. Протинабрякова активність капсул «Фі-

товенол» та таблеток «Ескувіт» на моделі венозного застою у хвості щурів під час накладання лігатури

01020304050607080

1 2 3

Фітовенол Ескувіт

Акти

вніс

ть, %

год.

Рис. 2. Протинабрякова активність капсул «Фі-

товенол» та таблеток «Ескувіт» на моделі венозного застою у хвості щурів після зняття лігатури

Морфологічне дослідження стану ділянки

шкіри хвоста щурів підтверджує фармакоте-рапевтичну ефективність капсул «Фітове-нол». Через 24 год. після початку тривалого стиснення основи хвоста у щурів групи пози-тивного контролю у дермі, в місцях заляган-ня волосяних фолікулів, виявлено дуже ви-разний набряк з утворенням щілин та пус-тот. Кровоносні та лімфатичні капіляри по-ширені. У окремих щурів навколо фолікулів видно окремі ділянки клітинної інфільтрації. Колагенові волокна набряклі. Помітно збіль-шений об'єм підшкірножирової клітковини. Судини підшкірножирової клітковини вираз-но поширені, повнокровні, часто в стані ста-зу. Лімфатичні судини поширені. Близько кровоносних судин видно скупчення пере-важно еозинофілів та плазматичних клітин (рис. 3 а-б).

а б

Рис. 3. Шкіра (а) та підшкірножирова клітковина (б) при венозному застої у хвості щурів (позити-вний контроль): а – виразний набряк дерми навколо волосяних фолікулів (розширення кровоносних капілярів – товста стрілка, лімфатичних капілярів – стрілка, утворення пустот – подвійна стрілка, клітинна інфільтрація – овал); б – стаз у кровоносних капілярах, клітинна реакція.

Таким чином, унаслідок тривалого стис-

нення основи хвоста виникають складні ре-активні процеси, що супроводжуються роз-витком запалення та набряку. Мікроскопічна картина цього патологічного стану відобра-жає різні процеси: реакцію судинно-емігра-ційного характеру, порушення венозного від-

току, порушення стану лімфатичної мережі, яка, як відомо, виконує у шкірі дренажну функцію1,5.

Профілактичне введення щурам капсул «Фітовенол» протягом 30 діб у дозі 150 мг/кг сприяє попередженню розвитку патології. У підшкірножировій клітковині значно зниже-



2011, №34

63

на кількість еозинофілів та плазматичних клітин, майже повністю відновлюються по-

рушення капілярної системи та лімфатичної мережі (рис. 3 в-г).

в г

Рис. 3. Шкіра (в) та підшкірножирова клітковина (г) хвоста щура, якому вводили «Фітовенол»: в – відновлення стану ділянок дерми навколо волосяних фолікулів; г – помірна клітинна насиченість та незначне розширення кровоносного капіляру.

Тобто, капсули «Фітовенол» виявляють

протективну дію на стан судин, що запобігає вираженню запалення, венозного застою, по-рушенню дренажної функції у шкірі хвоста щурів та зменшенню набряку.

Аналогічне за схемою введення таблеток «Ескувіт» також покращує стан тканин шкі

ри та підшкірножирової клітковини хвоста щурів. Проте, морфологічні дослідження (рис. 3 д-є) виявляють ділянки хвоста щурів цієї експериментальної групи з клітинною насиченістю та розширенням кровоносних капілярів.

д е

Рис. 3. Шкіра: морфоструктура (д) та підшкірножирова клітковина (є) хвоста щура, якому вводи-ли «Ескувіт»: д – стан ділянок дерми навколо волосяних фолікулів наближений до негативного кон-тролю; є – помірна клітинна насиченість та розширення кровоносних капілярів.

Мікроскопічна картина підтверджує ре-

зультати клінічних спостережень та вказує на те, що за виразністю ефекту капсули «Фі-товенол» мають переваги перед таблетками «Ескувіт».

Таким чином, на моделі венозного застою хвоста у щурів встановлено, що капсули «Фітовенол» чинять позитивний вплив на всі клінічні прояви патології – запалення та наб-ряк.

Отримані результати засвідчують значну перевагу активності капсул «Фітовенол» над таблетками «Ескувіт».

Правдоподібно більш виражена активність капсул «Фітовенол» пов’язана з сумарною дією біологічно активних речовин (БАР) лі-карських рослин, що підсилюють фармаколо-гічну активність насіння гіркокаштану зви-чайного. Найбільш біологічно активною ре-човиною гіркокаштану звичайного є есцин6. Найважливішими фармакологічними ефек-

тами есцину при хронічній венозній недос-татності (ХВН) є його антитромботична, про-тизапальна та венотонізуюча дії6,12. До скла-ду капсул «Фітовенол» входять рослини, БАР яких посилюють фармакологічну активність есцину. З метою покращення кровообігу у капілярах та попередження тромбозів до вмісту капсул «Фітовенол» включені росли-ни, що знижують згортальну активність кро-ві. Це рослини, які містять кумарини: гірко-каштан звичайний та буркун лікарський. Дослідження останніх років свідчать про те, що кумарини збуджують спонтанні рухи лім-фатичних судин, і це сприяє поступовому зменшенню набряків. У разі тромбозу та Т наявні в рослинах кумарини зменшують в’язкість крові й уповільнюють її зсідання та діють фібринолітично. Крім того, вони стають своєрідними підсилювачами дії основних біо-логічно активних сполук, зокрема флавоної-дів3,4. Ще одна група рослин, яка попереджає



64

тромбоз вен та розріджує кров, утримує салі-цилати. Антитромботичним представником саліцилатів є аспірин. Саліцилати входять до складу гадючника в’язолистого у вигляді са-ліцилової кислоти та метилово-саліцилової ефірної олії. Венотонічну та протизапальну дію посилюють фенольні речовини з антиок-сидантною Р-вітамінною активністю (флаво-ноїди) та дубільні речовини гамамелісу вер-гінського, гадючника в'язолистого, трави зо-лотушника звичайного, плодів софори япон-ської, плодів вівса посівного. Звісно, що ком-плекс біофлавоноїдів, які утримують рослини капсул «Фітовенол» (кверцетин, кемпферол тощо) проявляють антиоксидантні властивос-ті; зміцнюють стінки капілярів, нормалізу-ють їх проникність3,4. Зокрема треба зазна-чити, що рослини фітокомплексу утримують

аскорбінову кислоту (гіркокаштан звичай-ний, буркун лікарський, золотушник зви-чайний, гадючник в'язолистий). Аскорбінова кислота та речовини з Р-вітамінною актив-ністю супроводжують і взаємно захищають один одного від переокиснення в метаболіч-них процесах як у рослинах, так і в людсько-му організмі, виявляють синергізм дії, їх штучне роз’єднання під час виготовлення ліків призводить до значної втрати активнос-ті. Досліджений засіб «Фітовенол» містить нативний комплекс цих сполук, що також пояснює його виражену фармакологічну ак-тивність при дослідженій патології1. Екст-ракт гіркокаштану звичайного, як моноком-понент у складі таблеток «Ескувіт» не забез-печує такої вираженої венотонізуючої дії.

Висновки: 1. При моделюванні транссудативного наб-

ряку, пов’язаного з венозним застоєм у хвості щурів у власне шкірі та підшкірній жировій клітковині виникають складні реактивні процеси, які характеризуються виразною реакцію судинно-еміграційного характеру, порушенням венозного відто-ку, порушенням стану лімфатичної ме-режі. Все це призводить до розвитку та значного набряку тканин хвоста.

2. Профілактичне введення капсул «Фіто-венол» та таблеток «Ескувіт» запобігає розвитку запалення та набряку, що в до-статньо помітній мірі попереджує морфо-логічні прояви порушень венозного від-току та ознак лімфостазу в шкірі та під-шкірножировій клітковині хвоста щурів. Унаслідок цього зменшена або відсутня і

судинно-еміграційна реакція у найбільш проблемних ділянках дерми та у підшкір-ножировій клітковині. Все це підтвер-джує наявність у засобі «Фітовенол» про-тективної дії на стан судинних стінок, у т.ч. і венозних. За судинопротективною дією капсули «Фітовенол» мають перева-ги перед таблетками «Ескувіт».

3. Одержані результати клінічних та мор-фологічних досліджень впливу капсул «Фітовенол» у дозі 150 мг/кг при профі-лактичному застосуванні протягом 30 діб на перебіг трансудативного набряку, ви-кликаного венозним застоєм у хвості щу-рів, свідчать про виражену венопротек-торну, капіляропротекторну, протинаб-рякову та антиексудативну дію.

Література: 1. Гржебин З.Н. Основы гистопатологии кожи /

З.Н. Гржебин, Г.С. Цераидис. – М.: Медгиз. –1960. – 360с.

2. Золотухин И.С. Применение эскузана для лечения и профилактики варикозной болезни и ее осложне-ний в акушерстве / И.С. Золотухин, И.А. Омельчен-ко, М.А. Шемякова // Укр. мед. часопис. 2000. №5. С. 5761.

3. Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині. Навчаль-ний посібник / А.Я. Кобзар. – К.: Медицина, 2007. – 544 с.

4. Ковальов В.М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В.М. Ковальов, О.І. Павлій, Т.І. Ісакова; За ред. проф. В.М.Ковальова. Х.: Прапор, 2000.704 с.

5. Кожа (строение, общая патология и терапія) / Под ред. А.М.Чернуха, Е.И.Фролова. – М.: Медицина. – 1982. – 336с.

6. Куцик Р.В. Каштан конский / Р.В. Куцик, Б.М. Зу-зук, В.В. Дьячок // Провизор. 2002. №4. С.28 33.

7. Лакіза Т.Ю. Вивчення специфічних властивостей препарату Венотон / Т.Ю. Лакіза, З.П. Омельянен-ко, Л.А. Могирьова // Фармакологічний вісник. – 2000. – №6. – С. 31–33.

8. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиоло-гических исследованиях с использованием Ехсеl / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич.– 2001.–320 с.

9. Мишалов В.Г. Тромбоз вен нижних конечностей лечение и профилактика / В.Г. Мишалов, А.И. Оса-дий, В.М. Селюк // Хірургія України. 2002. №2. С. 9294.

10. Рыболовлев Ю.Р. Дозирование веществ для млеко-питающих по константам биологической активности / Ю.Р. Рыболовлев, Р.С. Рыболовлев // Доклады АН СССР. – 1979. Т. 247. №6. С. 15131516.

11. Савельев В.С. Флебология / В.С. Савельев. М.: Ме-дицина. – 2001. – 662 с.

12. Харкевич Д.А. Венотропные (флеботропные) средс-тва / Д.А. Харкевич // Эксп. и клин. фармакология. – 2004. – Т.67, №1. – С. 69–77.



2011, №34

65

13. Цубанова Н.А. Експериментальне вивчення нового, комплексного, венотонічного препарату на основі рослинних волокон: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фарм. наук: спец. 14.03.05 «Фармако-логія» / Н.А. Цубанова. – Х., 2004. – 20 с.

14. Яковлєва Л.В. Виявлення закономірностей залеж-ності фармакологічної активності препарату капсу-ли «Венотон» від спектру хімічних речовин обраних рослин за допомогою статистичних методів / Л.В. Яковлєва, Ю.Б. Лар’яновська, Л.В. Гладкова // Фі-тотерапія. Часопис. 2009. №3. С. 3035

15. Яковлєва Л.В. Дослідження мембраностабілізува-льної дії капсул «Фітовенол» на моделі спонтанного гемолізу еритроцитів / Л.В. Яковлєва, Л.В. Гладко-ва, Ю.О. Томашевська // «Людина та ліки України»: тези доповідей 4-ого Національного конгресу 2325 березня 2011. Київ, 2011. С. 134135.

16. Anderson F.A. Risk factors for venous thromboem-bolism / F.A. Anderson, F.A Spencer // Circulation. – 2003. – № 107. – P. 19–116.

17. Blann A.D. Venous thromboembolism / A.D. Blann, Y.-H. Lip. Gregory // BMJ . – 2006. – № 332. – P. 215 219.

УДК 6.16.14:615.322 ИССЛЕДОВАНИЕ ВЕНОТОНИЗИРУЮЩЕГО ДЕЙСТВИЯ КАПСУЛ «ФИТОВЕНОЛ» ПРИ ВЕ-НОЗНОМ ЗАСТОЕ ХВОСТА У КРЫС Л.В. Яковлева1, Ю.О.Томашевская2, Л.В Гладкова1, Ю.Б. Ларьяновская1

Национальный фармацевтический университет1, г. Харьков, Украина Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова2, г. Винница, Украина Резюме: Целью данной работы стало фармакологическое изучение капсул «Фитовенол» на модели веноз-ного застоя хвоста у крыс. Для моделирования венозного застоя накладывали лигатуру с нагрузкой на основу хвоста. Модель разрешает получить нарушение кровотока вследствие стаза и воспаления венозной стенки, которое характерно для большинства тромботических состояний у человека. Для подтверждения развития патологии и фармакотерапевтического действия исследуемых средств были проведены морфоло-гические исследования и клиническая оценка полученного отека. «Фитовенол» проявляет выраженное венопротекторное, капиляропротекторное, противоотечное и антиэксудативное действие. За выраженно-стью эффекта капсулы «Фитовенол» превосходят таблетки «Ескувит». Ключевые слова: «Фитовенол», «Эскувит», крысы, воспаление, отек, венозный застой.

UDC 6.16.14:615.322 STUDY OF VENOTONIC EFFECT OF PHYTOVENOL CAPSULES IN TAIL VENOUS HYPEREMIA OF RATS L.V. Yakovleva1, Y.O. Tomashevska2, L.V. Gladkova1, Y.B. Laryanovska1

National University of Pharmacy1, Kharkiv, Ukraine M.I. Pyrogov Vinnytsya National Medical University2, Vinnytsya, Ukraine Summary: The object of this work was to study Phytovenol capsules on model of venous engorgement of rats’ tail. Venous engorgement was modeling by applying ligature with setting load on tails basis. The model results in blood circulation disorder caused by stasis and venous wall inflammation relevant to majority of thrombotic condition in human. To confirm pathology development and pharmacotherapeutic effect of investigational prod-ucts morphologic examinations and clinical evaluation of received edema were performed. Phytovenol reveals significant antiedematous and anti-exudative, veins and capillaries protecting effect. In significance of effect the Phytovenol capsules have the superiority over Eskuvit tablets. Keywords: Phytovenol, Eskuvit, rats, inflammation, edema, venous engorgement (stasis).




66

УДК 616-053.32:616-003.96-037

Л.М. Булат, О.В. Лисунець

КЛІНІКО-ПАРАКЛІЧНА АДАПТАЦІЯ В ПЕРШІ МІСЯЦІ ЖИТТЯ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

ВИСОКОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна


Резюме: Метою дослідження було вивчення постнатального онтогенезу недоношених новонароджених високого перинатального ризику, встановлення диференціально-діагностичних критеріїв та формування карти прогнозу постнатальних подій. У когортному дослідженні встановлений постнатальний онтогенез за клінічними фізіологічними характеристиками і запропоновані діагностичні критерії. Результати дослід-ження показали важливі ознаки постнатального розвитку недоношених новонароджених високого перина-тального ризику. Ключові слова: недоношені новонароджені, адаптація, прогноз.

Вступ. Наслідуючи кращі традиції медич-

ної науки, сьогодні в організації охорони здо-ров’я достатньо потужно розвивається профі-лактичний напрямок, який формує підвали-ни здоров’я нації. Поглиблення вивчення особливостей адаптації до умов позаутробно-го існування у постнатальному віці недоно-шених новонароджених високого перина-тального ризику створює можливість відслід-ковування не просто компенсаторних змін в органах і системах, а дає уявлення про пост-натальний онтогенез новонароджених на тлі тої чи іншої перинатальної патології8. Знач-ний рівень захворюваності недоношених ма-люків у структурі загальної захворюваності дітей першого року життя, за даними Р.О. Мойсеєнко (2010), свідчить про допущені прогалини в організації догляду, профілак-тики захворювань за рахунок не до кінця вивчених адаптаційних можливостей у цих дітей6. У той же час, виділення диференці-ально-діагностичних ознак у постнатальному віці у недоношених високого перинатального ризику дасть можливість прогнозувати нас-тупне формування обтяженого преморбідного фону, загалом, та конкретної перинатальної нозології, зокрема.

Метою дослідження було за результата-ми вивчення постнатального онтогенезу у недоношених новонароджених високого пе-ринатального ризику визначити диференці-ально-діагностичні критерії та сформувати карту прогнозування постнатальних подій.

Матеріали та методи дослідження. Ми спостерігали на базі клінічної міської лікарні

м. Вінниці «Центр матері і дитини» у пери-натальному центрі та відділені патології но-вонароджених протягом 20092011 рр. 88 не-доношених новонароджених, із них 62 дітей мали високий перинатальний ризик за шка-лою A. Coopland7 і супутню перинатальну патологію та 26 новонароджених були умов-но здоровими недоношеними дітьми, маса тіла яких при народженні відповідала термі-ну гестації. Термін гестації усіх дітей коли-вався в межах 3037 тижнів, маса тіла при народженні відповідала терміну гестації у 82-ох дітей і 4-ро немовлят мали невідповід-ність маси тіла при народженні щодо терміну гестації.

Із 88-ми спостережуваних дітей було сфор-мовано основну групу 31-а передчасно на-роджена дитина високого перинатального ризику з клінічними проявами (за шкалою А.Г. Бабінцевої, 2006)1, підтвердженими ней-ровізуалізуючими методами дослідження, гіпоксично-ішемічними ураженнями цент-ральної нервової системи (ЦНС). Група по-рівняння була визначена із 31-го недоноше-ного новонародженого з супутньою перина-тальною патологією без підтвердженого гіпо-ксично-ішемічного ураження ЦНС. Також критерієм виключення із групи порівняння були вроджені вади розвитку, гіпоксично-геморагічні ураження ЦНС, спадкові захво-рювання. Групу контролю, 26 малюків, скла-ли умовно здорові недоношені новонародже-ні.

Діти обстежувалися і виходжувалися згідно клінічних протоколів, затверджених МОЗ



2011, №34

67

України. Крім того, проводилося монітору-вання температурного гомеостазу шкірним електронним термометром Omron у точках вимірювання центральної і периферичної температури із визначенням градієнта пере-паду цих температур (∆t0C)2.

Досліджувався тимус за допомогою ульт-развукового сканера Siemens Sonoline Adara з використанням конвексного датчика з час-тотою 5 МГц та лінійного датчика з частотою 7,510 МГц. Визначали лінійні параметри тимусу: ширина, довжина та передньо-зад-ній розмір. Ширину органу оцінювали шля-хом поперечного сканування грудної кліти-ни на рівні 3-ох судин (верхня порожниста вена, аорта, легеневий стовбур). При повз-довжньому скануванні грудної клітини на рівні висхідної частини дуги аорти вимірю-вали довжину та передньо-задній розмір ор-гану. Критерієм оцінки тимусу ми вибрали об’єм тимусу у розрахунку на одиницю маси тіла новонародженого5.

Статистична обробка даних проводилася на персональному комп’ютері за допомогою програмного забезпечення MS Excel. Для створення діагностичних таблиць за резуль-татами клініко-параклінічного дослідження розраховувалися діагностичні коефіцієнти (ДК) та їх інформативність (J) за послідовною процедурою Вальда і формулою Кульбака. Статистичну значимість різниці ознак і до-вірчі інтервали у досліджуваних вибірках визначали методом кутового перетворення Фішера (φ)3.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Пацієнти усіх груп дослідження були рандомізовані за рівнем фізичного розвитку при народженні та терміном гестації4, а та-кож за наступними клініко-параклінічними особливостями постнатального онтогенезу: потреба певного виду дихальної підтримки у постнатальному періоді, динаміка віднов-лення маси тіла протягом перших 14-ти діб після народження, тривалість збереження неонатальної жовтяниці та токсичної ерите-ми, тривалість епітелізації пуповинного за-лишку, величина градієнту перепаду цент-ральної та периферичної температури тіла, об’єм тимусу у розрахунку на одиницю маси тіла, характер вигодовування.

Вказані клініко-параклінічні ознаки, в се-редині кожної групи спостереження були рандомізовані відповідно до їх частоти поши-рення в упорядкованому ряді та обмежені кількісними характеристиками. У результаті рандомізації нами були сформовані «коридо-ри розподілу ознак» у кожній групі. Було встановлено, що в упорядкованому ряді спос-

тережень ознака «термін гестації» має кори-дори розподілу «3033 тижні», «34 35 тиж-нів», «3637 тижнів». Ознака «фізичний роз-виток»4 зустрічається у наступних коридорах – «середній», «нижче середнього», «низький». Враховуючи, що маніфестація дихальної не-достатності має певну поліетіологічність, під-ходи до респіраторної підтримки і невиклю-чені наслідки, що проявляються гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, ми знайшли можливим провести рандомізацію у групах за ознакою «вид дихальної підтримки». Вста-новлено наступні коридори «оксигенотерапія вільним потоком (>35 л за 1 хв.) з викорис-танням маски або подачі кисню безпосеред-ньо в інкубатор, максимальна концентрація якого у повітрі інкубатора складає 40%», «ме-тодика самостійного дихання під постійним позитивним тиском через носові канюлі (n-CPAP)», «штучна вентиляція легень» (ШВЛ).

Ознака «динаміка відновлення маси тіла протягом перших 14-ти діб після народжен-ня» була зафіксована у коридорах «35 г/добу», «610 г/добу», «1118 г/добу». Ознака «характер вигодовування» відповідно розпо-ділилася «виключно грудне», «годування че-рез гастральний зонд 12 дні», «годування через зонд 35 днів», «годування через зонд 67 днів». За ознакою «тривалість неоната-льної жовтяниці» сформовані коридори роз-поділу цієї ознаки «1014 діб», «1518 діб», «>21 доби». За ознакою «тривалість проявів токсичної еритеми» відповідно – «37 діб», «811 діб», «1218 діб», «>21 доби». Ознака «тривалості епітелізації пуповинної рани» рандомізована у коридорах «57 діб», «814 діб», «1518 діб».

«Величина градієнта перепаду центральної та периферичної температури тіла у ранньо-му неонатальному періоді» також була роз-поділена у коридорах «3,13,50С», «3,0 2,50С», «2,42,00С», «1,91,50С». «Об’єм тимусу на одиницю маси тіла» був зафіксований в упорядкованих рядах груп спостереження у наступних коридорах «2,482,86 мл/кг», «2,0 2,4 мл/кг», «12 мл/кг». Використовуючи ме-тод кутового перетворення Фішера (φ), нами було встановлено статистичну значиму різ-ницю розподілу в упорядкованому ряді ново-народжених за ознакою «термін гестації 3033 тижні» (р≤0,001) у основній групі з до-вірчими інтервалами 77,798%, у групі порі-вняння довірчий інтервал склав – 73,4 96,4%, у контрольній групі – 18,153,4%. При співставленні основної групи та групи порів-няння за ознакою «термін гестації 3033 ти-жні» статистично значимої різниці розподілу не виявлено. Для встановленої достовірної



68

ознаки «термін гестації 3033 тижнів» був розрахований діагностичний коефіцієнт та його інформативна міра за процедурою Валь-да і формулою Кульбака у кожній групі спо-стереження. В основній групі та групі порів-няння ДК становить 6,0 з інформативністю 6,96 і 1,5 відповідно.

Статистично достовірним є розподіл в упо-рядкованих рядах у всіх групах спостере-ження за ознакою «фізичний розвиток серед-ній (Р50)» та «фізичний розвиток нижче се-реднього (Р50-10)». Оцінка фізичного розвитку проводилася згідно нормативів фізичного розвитку недоношених немовлят, наведеним Д.О. Добрянським (2011). В основній групі, при порівнянні з контрольною, встановлені довірчі інтервали 82,499,32% (р≤0,021) за ознакою «фізичний розвиток нижче серед-нього». У групі порівняння, при співставлен-ні з контролем, довірчі інтервали 12,342,3% і відповідно 25,171,2% (р≤0,014). Також дос-товірно відмінною є ознака «середній фізич-ний розвиток» при співставленні основної та групи порівняння із довірчими інтервалами в основній групі 31,465,7% і групі порівнян-ня 12,342,3% (р≤0,032).

ДК для «середнього фізичного розвитку» склав 3,4 з інформативністю J 0,272 при зі-ставленні основної та групи порівняння. ДК для ознаки «фізичний розвиток нижче серед-нього» для основної групи і контролю склав (-0,4) з J 0,002.

В основній групі, порівняно із умовно здо-ровими дітьми, спостерігається статистична відмінність ознаки «оксигенотерапія вільним великим потоком» із довірчими інтервалами у основній групі 97100%, у контрольній 5 6,735,9% (р≤0,001).

У групі порівняння та умовно здорових ді-тей статистично достовірна різниця розподі-лу за ознаками «оксигенотерапія вільним ве-ликим потоком» та «n-CPAP» (р≤0,001). Вста-новлені довірчі інтервали у групі порівняння у співставленні з групою контролю: для «ок-сигенотерапія вільним великим потоком» 6,835,9%, для «n-CPAP» 97100%. Відповід-но, ДК для ознаки «оксигенотерапія вільним великим потоком» в основній групі дорівнює 3,0 з J 0,3. У групі порівняння ДК ознаки «оксигенотерапія вільним великим потоком» склав 1,8 з J 0,09; ДК ознаки «n-CPAP» 3,0 з інформативністю 0,63.

Основна та група порівняння статистично не відрізняються за ознаками «вид дихальної підтримки».

Статистично значимим виявилося віднов-лення маси тіла за перші 14 діб з розрахунку 35 г на добу в основній та контрольній гру-

пах із довірчими інтервалами в основній групі 7,617,3% (р≤0,027). У групі порівняння та контрольній – 25,459,3% і 2,526,1% від-повідно (р≤0,003). Між основною і групою по-рівняння статистично достовірної різниці у розподілі ознаки «відновлення маси тіла» не виявлено.

ДК «відновлення маси тіла за перші 14 діб з розрахунку 35 г на добу» дорівнює 4,2 для основної групи з інформативністю 0,42 та 5,3 з інформативністю 0,795 для групи порів-няння.

Серед якісних ознак «характер вигодову-вання» достовірними при співставленні ос-новної та контрольної групи виявилися «грудне вигодовування» та «вигодовування через гастральний зонд протягом 67-ми діб». Зокрема, «грудне вигодовування» визначено у довірчому інтервалі 3,726,7%, «вигодову-вання через гастральний зонд протягом 67-ми діб» у довірчому інтервалі 73,496,4 (р≤0,001) в основній групі. Відповідно у конт-рольній групі (умовно здорові діти) довірчий інтервал «грудного вигодовування» 97 100%. У групі порівняння виявлено статис-тично значиму різницю, у співставленні із контролем, у розподілі у впорядкованому ря-ді за ознаками «грудне вигодовування», «ви-годовування через гастральний зонд протя-гом 1 2-ої доби», «вигодовування через гаст-ральний зонд протягом 67-ми діб». Довірчий інтервал для «грудного вигодовування» 4,229,5% (контрольна група 97100%), для «вигодовування через гастральний зонд про-тягом 12-ої доби» 65,892,7%, для «вигодо-вування через гастральний зонд протягом 67-ми діб» 73,496,3%, а в контрольній групі 03% (р≤0,001). Статистично значимої різниці розподілу за ознаками «вигодовуван-ня новонароджених» основної та групи порі-вняння немає.

ДК для основної групи за ознакою «грудне вигодовування» складає (-9) з інформативніс-тю 3,915, ДК «вигодовування через гастраль-ний зонд протягом 67-ми діб» 9 з інформа-тивністю 1,17. ДК для групи порівняння за ознакою «грудне вигодовування» складає (-9) з інформативністю 3,915, ДК «вигодовування через гастральний зонд протягом 12-ої доби» 3 з інформативністю 0,48, ДК «вигодову-вання через гастральний зонд протягом 67-ми діб» 9 з інформативністю 1,035.

Групи дослідження статистично відрізня-лися за ознакою «тривалість неонатальної жовтяниці протягом 1518-ми діб». Встанов-лені довірчі інтервали для основної групи 17,349,4%, для групи порівняння 28,5



2011, №34

69

62,6%, для умовно здорових недоношених новонароджених 85,5100% (р≤0,001).

Статистично значимої різниці розподілу в упорядкованому ряду за ознакою «тривалість неонатальної жовтяниці» у основній та групі порівняння не виявлено.

ДК в основній групі для ознаки «тривалість неонатальної жовтяниці протягом 1518-ми діб» складає (-5,3) з інформативністю 1,219 та (-2,8) з інформативністю 0,42 у групі порів-няння.

Не виявлено достовірної різниці розподілу за ознакою «тривалість проявів токсичної еритеми» в основній та групі порівняння, а також в основній і контрольній групах. У групі порівняння, при співставленні з конт-рольною, виявлено статистично значиму різ-ницю розподілу за ознакою «тривалість про-явів токсичної еритеми протягом 1218-ти діб» з довірчими інтервалами 45,476% у групі порівняння та 68,895,5% у контроль-ній групі (р≤0,02). ДК для групи порівняння за ознакою «тривалість проявів токсичної еритеми протягом 1218-ти діб» складає (-0,8) з інформативністю 0,02.

Достовірною виявилася різниця розподілу за ознакою «тривалість епітелізації пуповин-ної ранки» у всіх групах дослідження. В ос-новній та групі порівняння визначено різни-цю розподілу в упорядкованому ряді за озна-кою «тривалість епітелізації пуповинної ран-ки протягом 814 діб» з довірчими інтерва-лами у основній групі 65,292,3% та 30 67,2% у групі порівняння відповідно (р≤0,005). В основній групі, при співставленні з контрольною, виявлено статистично значи-му різницю у розподілі за ознакою «трива-лість епітелізації пуповинної ранки протягом 57 діб» з довірчими інтервалами у основній групі 9,938,6% та контрольній 46,782% відповідно з р≤0,001. У групі порівняння встановлено різницю у розподілі за ознакою «тривалість епітелізації пуповинної ранки протягом 57 діб» з довірчим інтервалом 5,6 30,9% (р≤0,001).

ДК для основної групи за ознакою «трива-лість епітелізації пуповинної ранки протягом 57 діб» складає (-4,5), інформативність

0,945, для групи порівняння – (-6,0), інфор-мативність 1,47. ДК для основної групи за ознакою «тривалість епітелізації пуповинної ранки протягом 814 діб» 2,8 з інформатив-ністю 0,378.

Статистично значимої різниці розподілу в упорядкованому ряді за ознакою «величина температурного градієнта» у основній та гру-пі порівняння не виявлено. Встановлено дос-товірну різницю в основній, порівняно з конт-рольною, групі за ознакою «величина гра-дієнту температури тіла 3,13,50С» з довір-чими інтервалами в основній групі 8899,9%, контрольній 4,431,3% (р≤0,001) та за озна-кою «градієнт температури тіла 3,02,50С» з довірчими інтервалами відповідно в основній групі 61,491%, у контрольній – 4,531,3% (р≤0,001). У групі порівняння та контрольній достовірна різниця виявлена у різниці роз-поділу за ознакою «градієнт температури ті-ла 2,42,00С» з довірчими інтервалами 77,7 80% у групі порівняння та 3,228% у контро-льній групі (р≤0,001). ДК в основній групі за ознакою «градієнт температури тіла 3,1 3,50С» складає 3,0, інформативність 0,285, за ознакою «градієнт температури тіла 3,0 2,50С» 8,8, інформативність 1,144. У групі порівняння ДК за ознакою «градієнт темпе-ратури тіла 2,42,00С» складає 7,3 з інформа-тивністю 1,7155.

Достовірну різницю у розподілі за ознакою «об’єм тимусу 2,482,86 мл на одиницю маси тіла» виявлено у основній групі з довірчим інтервалом 3,726,7% р≤0,031, у групі порів-няння – з довірчим інтервалом 17,449,4%. Статистично значимої різниці розподілу за ознаками «об’єм тимусу на одиницю маси ті-ла» не виявлено в основній та групі порів-няння при співставленні їх з групою контро-лю. ДК для основної групи за ознакою «об’єм тимусу 2,482,86 мл на одиницю маси тіла» складає (-3,2) з інформативністю 0,224.

Визначивши помилку першого порядку α=1% та помилку другого порядку β=10%, була розрахована порогова сума ДК на рівні більше / рівне +10 (+10≤∑ДК), за якої у дітей було діагностовано гіпоксично-ішемічне ура-ження ЦНС.

Висновки: 1. Достовірно відмінними у дітей з гіпокси-

чно-ішемічним ураженням центральної нервової системи є наступні ознаки: «тер-мін гестації 3033 тижні», «фізичний роз-виток середній і нижче середнього», «по-треба у оксигенотерапії вільним великим потоком у ранньому неонатальному віці»,

«динаміка відновлення маси тіла в перші 14 діб 35 г на добу», «грудне вигодову-вання» та «налагодження харчування із використанням гастрального зонду про-тягом 67-ми діб», «тривалість неоната-льної жовтяниці 1518 діб», «тривалість епітелізації пуповинної ранки 814 діб»,



70

«величина градієнта температури тіла 3,13,50С та 3,02,50С», «об’єм тимусу 2,482,86 мл на одиницю маси тіла».

2. При досягненні порогової суми діагнос-тичних коефіцієнтів рівня більше або рів-не +10, можна припускати наявність гі-поксично-ішемічного ураження цент-ральної нервової системи, що є визна-чальним у прогнозуванні постнеонаталь-ного розвитку, виборі тактики індивіду-

ального динамічного спостереження за недоношеними новонародженими висо-кого перинатального ризику.

3. Визначені довірчі інтервали появи вище вказаних клініко-параклінічних ознак постнатального онтогенезу недоношених новонароджених, дають змогу на їх основі скласти карту прогнозування постната-льних подій.

Література: 1. Бабінцева, А. Г. Удосконалення методів прогнозу-

вання, діагностики та корекції метаболічних пору-шень у недоношених дітей за умов хронічної внут-рішньоутробної гіпоксії: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіа-трія» / А.Г. Бабінцева. К., 2006. 21 с.

2. Брязгунов И.П. Теплообмен и терморегуляция в практике педиатра / И.П.Брязгунов, М.: 2005.128 с.

3. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознания патологических процессов / Е.В. Губ-лер, Л.: Медицина, 1978. – 297 с.

4. Добрянський Д.О. Ентеральне харчування недоно-шених дітей із дуже малою масою тіла при наро-дженні: сучасні пріоритети / Д.О. Добрянський // Здоровье ребенка. – 2011. №4. С. 91-98.

5. Васильев А.Ю. Лучевая диагностика в педиатрии: национальное руководство / А.Ю. Васильев, М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. 368 с.

6. Моісеєнко Р.О. Аналіз захворюваності дітей першо-го року життя в Україні / Р.О. Моісеєнко // Перина-тологія і педіатрія. 2010. №1. С. 6-9.

7. Перинатологія:посібник для акушерів, неонатологів та сімейних лікарів / А.Г. Коломійцева, І.А. Жабче-нко, Н.Я. Жилка [та ін.], Кіровоград: Поліум, 2004. – 568 с.

8. Фаткуллин, И.Ф. Основные этапы организации эффективной перинатальной помощи недоношен-ным детям в родильном доме / И.Ф. Фаткуллин // Российский вестник акушера-гинеколога. 2006. №4. С. 54-56.

УДК 616-053.32:616-003.96-037 КЛИНИКО-ПАРАКЛИНИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ В ПЕРВЫЕ МЕСЯЦЫ ЖИЗНИ НЕДОНО-ШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ ВЫСОКОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИСКА Л.М. Булат, О.В. Лисунец Винницкий национальный медицинский университет им. М.И. Пирогова, г. Винница, Украина Резюме: Целью исследования было изучение постнатального онтогенеза недоношенных новорожденных высокого перинатального риска, установление дифференциально-диагностических критериев и формиро-вание карты прогноза постнатальных событий. В когортном исследовании установлен постнатальный он-тогенез по клиническим и физиологическим характеристикам и предложены диагностические критерии. Результаты исследования показали важные признаки постнатального развития недоношенных новорож-денных высокого перинатального риска. Ключевые слова: недоношенные новорожденные, адаптация, прогноз. UDC 616-053.32:616-003.96-037 THE CLINICAL AND PARACLINICAL ADAPTATION OF PREMATURE NEW-BORNS WITH HIGH PERINATAL RISK IN THE FIRST MONTHS OF LIFE L.M. Bulat, O.V. Lysunets M.I. Pyrogov Vinnytsya National Medical University, Vinnytsya, Ukraine Summary: The research aims to study postnatal ontogenesis in premature new-borns with high prenatal risk, to determine differential and diagnostic criteria and to form prognosis map of postnatal events. The postnatal ontogenesis was determined in a cohort study due to clinical physiologic characteristics. The diagnostic criteria were suggested. The outcomes of the study identified significant features of postnatal development in premature new-borns with high prenatal risk. Keywords: premature new-borns, adaptation, prognosis. Надійшла до редакції 13.03.2012 р.



2011, №34

71

УДК 615.276:615.065: 616.36-097.3

Л.В. Яковлєва, Г.Л. Литвиненко, Ю.Б. Лар'яновська

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НАЙАКТИВНІШИХ СЕРЕД ПОХІДНИХ БЕНЗОФУРАНУ (C764-0334), 1,5-ДИГІДРОПІРОЛ-2-ОНІВ (VAZ-10) ТА 2,3-D-

ПІРИМІДИН-6-КАРБОНОВИХ КИСЛОТ (L486-0021) НА ФУНКЦІЮ ПЕЧІНКИ У ЗДОРОВИХ ЩУРІВ

Національний фармацевтичний університет,

Центральна науково-дослідна лабораторія, м. Харків, Україна


Резюме: За результатами двохтижневого експериментального вивчення функціонального стану печінки у здорових щурів під впливом найбільш ефективних похідних C764-0334, VAZ-10, L486-0021 та засобу порів-няння парацетамолу встановлена, відсутність змін в структурній організації тканини печінки. При вве-денні іншого засобу порівняння ортофену, виявлено його ульцерогенну дію, наслідком якої є загибель понад 65% досліджуваних тварин. Мікроскопічно у одного щура спостерігали реактивний неспецифічний гепатит. Отриманні результати вказують на те, що досліджувані похідні є перспективними для подальшо-го вивчення з метою створення нових нестероїдних протизапальних засобів. Ключові слова: нестероїдні протизапальні засоби, побічна дія ліків, гепатотоксичність, парацетамол.

Вступ. На сьогодні нестероїдні протиза-пальні засоби (НПЗЗ) є одним із найчастіше застосовуваних класів медикаментів4. Така популярність обумовлена широким розпов-сюдженням запальних процесів, що супро-воджують великий перелік різноманітних захворювань. Разом із тим не менш значу-щою проблемою, дотичною до широкого зас-тосуванням НПЗЗ, є їх гепатотоксичність16. Це пов’язано з тим, що великого наванта-ження при фармакотерапії (ФТ) перш за все зазнає печінка, як провідний метаболізую-чий орган. Відомо, що ураження печінки лі-карськими засобами (ЛЗ), в т.ч. і НПЗЗ, ви-ділені в окремий вид лікових гепатитів2,9,19. Це обумовлено не стільки частотою виник-нення небажаних реакцій ЛЗ, скільки вели-кою імовірністю несприятливих наслідків у разі їх виникнення: до 25% усіх випадків фульмінантної печінкової недостатності пов’язано виключно з ЛЗ17,18,19.

Мета дослідження. Оцінка рівня безпеч-ності найбільш біологічно активних похідних під шифрами VAZ-10, L486-0021, C764-0334 на функціональний стан печінки у здорових щурів при тривалому застосуванні.

Матеріали та методи дослідження. До-слідження були проведені на базі Цент-ральної науково-дослідної лабораторії Націо-нального фармацевтичного університету (ЦНДЛ НФаУ, м. Харків). В експерименті використовували 48 безпородних статевозрі-

лих білих щурів масою 180200 г, вирощених у віварії ЦНДЛ НФаУ. Перед початком екс-перименту щури проходили акліматизацію в умовах кімнати для проведення випробувань протягом 7-ми днів13. Утримання тварин від-повідало діючим правилам щодо пристроїв, обладнання та утримання віваріїв. Тварини отримували стандартне харчування відповід-но до діючих норм13. З тваринами поводи-лись згідно з вимогами комісії з біоетики НФаУ та «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах»3, що узгоджу-ються з положеннями «Європейської конвен-ції по захисту хребетних тварин, яких вико-ристовують для експериментальних та нау-кових цілей» (Страсбург, 1986 р. із змінами 1998 р.).

Перед початком експерименту тварини бу-ли рандомізовані на 6 експериментальних груп. Дизайн дослідження наведено у табл. 1. Тваринам вводили досліджувані ре-човини та ЛЗ порівняння внутрішньошлун-ково за допомогою металевого зонду 1 раз на добу протягом 14-ти діб. Як засоби порівнян-ня використовували таблетки «Ортофен-ЗТ», виробництва ФФ «Здоров’я», Україна (П.01.03/ 05796) та таблетки «Парацетамол», виробництва ТОВ Агрофарм, Україна (UA/4217/01/ 01). Дози для ЛЗ порівняння використовували умовно терапевтичні: для парацетамолу доза була перерахована з до-бової дози для людини за Ю.П. Риболовлє-



72

вим11, для ортофену використовували реко-мендовану за методичними рекомендаціями дозу за антиексудативною активністю (8 мг/кг). Ортофен був обраний тому, що ви-користовувався як ЛЗ порівняння у всіх екс-периментальних дослідженнях фармаколо-

гічної активності даних речовин15. Параце-тамол має схожий спектр фармакологічної дії з досліджуваними речовинами та за даними наукової літератури виявляє гепатотоксичну дію14, тому було доцільним провести порів-няльні дослідження.

Таблиця 1. Дизайн дослідження найактивніших серед похідних бензофурану С764-0334, VAZ-10, L486-

0021 на функцію печінки у здорових щурів

Експериментальні групи Кількість тварин у групі Дози досліджуваних речовин, мг/кг

Термін введення, діб

Інтактний контроль 8 - 14 VAZ-10 8 1,4 14 L486-0021 8 1,0 14 C764-0334 8 1,0 14 Ортофен 8 8,0 14 Парацетамол 8 300,0 14

Об’єкти дослідження є новими хімічними

сполуками, що синтезовані на кафедрі ме-дичної хімії НФаУ. Структурні формули дос-

ліджуваних речовин VAZ-10, L486-0021, C764-0334 та ЛЗ порівняння ортофену та па-рацетамолу представлені на рис. 1.

1-феніл-4-R-аміно-1,5-дигідропірол-2-онів (VAZ-10)

S

CH3O

O NH

O

CH3

N

S

NH2

5-метил-4-алкілтієно[2,3-d]піримідин-6-карбонової кислоти (L486-0021)

2-[(3-заміщених-4-оксо-3,4-дигідро[1]бензофуро [3,2-d]піримідин-2-іл)сульфаніл]-3-N-алкіл(арил)ацетамідів (C764-0334)

N-(4-гідроксифеніл)ацетамід (парацетамол)

2-[(2,6-дихлорфеніл)аміно]бензолоцтова кислота (ортофен)

Рис. 1. Структурні формули досліджуваних речовин VAZ-10, L486-0021, C764-0334 та ЛЗ порівняння

ортофену та парацетамолу

Оцінку стану печінки визначали за насту-пними показниками: біохімічними показни-ками сироватки крові7 та гомогенату печін-ки1,10,12; результатами морфологічного дослі-дження тканини печінки6,8.

Статистичні висновки отримували на осно-ві однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA), критерію Ньюмена-Кейлса з вико-ристанням програми STATISTICA (версія 6.0)5.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Результати біохімічних досліджень (табл. 2) показали, що речовини VAZ-10, L486-0021, C764-0334 при субхронічному введенні в середньоефективних дозах не змі-нювали рівень загального білка, холестери-ну, α, β-ліпопротеїнів, тригліцеридів (ТГ), ак-тивності аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази (ЛФ) в сироватці крові по-рівняно з аналогічними показниками інтак-

тних тварин. Це свідчить про відсутність не-гативного впливу субстанцій на основні ме-таболічні процеси у печінці.

Засіб порівняння парацетамол у досліджу-ваній дозі викликав деякі зміни показників функціонального стану печінки. Під його впливом вірогідно (в 1,8 разу) підвищувався рівень ЛФ, що вказує на розвиток холестазу у печінці та процесу запалення.

Введення досліджуваних речовин та пара-цетамолу викликало недостовірні зміни ін-тенсифікації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту: підвищувався рівень похідних тіобарбітуро-вої кислоти (ТБК), дієнових кон’югатів, ак-тивність каталази та рівень відновленого глутатіону (ВГ) у гомогенаті печінки дослід-них тварин у порівнянні з інтактними (табл. 2).



2011, №34

73

Таблиця 2. Вплив речовин VAZ-10, L486-0021, C764-0334 та засобів порівняння парацетамолу і ортофе-ну на біохімічні показники в сироватці крові та в гомогенаті печінки щурів ( X S x ), n=8; n=3 (ортофен)

Показники Інтактний контроль

VAZ-10, 1,4 мг/кг

L486-0021 1 мг/кг

C764-0334, 1 мг/кг

Парацетамол, 300 мг/кг

Ортофен 8 мг/кг

Сироватка крові Загальний білок, г/л 71,5±1,25 73,2±1,61** 71,3±1,21** 72,7±1,43** 71,8±1,74** 54,9±2,17* Холестерин, ммоль/л 1,28±0,10 1,39±0,11 1,10±0,06 1,52±0,10 0,93±0,07* 1,63±0,04 αЛПВЩ, ммоль/л 2,49±0,13 2,86±0,27 2,61±0,27 2,82±0,06 3,39±0,52 2,61±0,35 βЛПНЩ, ммоль/л 0,31±0,03 0,31±0,01** 0,33±0,03** 0,37±0,02** 0,47±0,04*/** 1,17±0,17* ТГ, ммоль/л 1,08±0,07 0,62±0,06** 0,79±0,06** 1,03±0,14** 1,36±0,22** 3,04±0,8* АлАТ, ммоль/л 1,35±0,03 1,43±0,06** 1,32±0,04** 1,27±0,03** 1,30±0,03** 1,68±0,04* ЛФ, мкмоль/сек/л 1,60±0,12 1,46±0,14 2,15±0,27** 2,22±0,13** 2,87±0,18* 2,58±0,14*

Гомогенат печінки ТБК, мкмоль/г 1,11±0,05 1,59±0,15 1,52±0,14 1,46±0,17 1,27±0,11 1,49±0,35 ВГ, мкмоль/л 10,22±0,61 12,19±0,74 12,58±1,09 13,76±1,75 7,73±1,32 8,30±2,77 ДК, мкмоль/г 9,85±1,93 7,98±1,60 10,82±1,18 13,57±2,68 11,59±2,44 9,09±4,11 Каталаза, мккат/г 74,45±2,62 75,94±1,65 72,83±1,76 81,41±4,82 82,22±2,59 77,03±2,42

Примітки: n кількість тварин у групі; * – відхилення статистично значуще відносно групи інтактного контролю на рівні значущості р≤0,05; ** – відхилення статистично значуще відносно групи, що отримувала засіб порівняння орто-фен, на рівні значущості р≤0,05 (ANOVA, критерій Ньюмена-Кейлса).

Під впливом досліджуваних речовин та па-

рацетамолу у печінці щурів вірогідно підви-щувався рівень глікогену (в 1,61,9 рази) (табл. 2).

Достатньо несподіваною є здатність пара-цетамолу при довготривалому введенні здо-ровим тваринам істотно посилювати утво-рення глікогену в печінці. Нові хімічні речо-вини впливають на обмін глюкози в печінці аналогічно парацетамолу. У доступній нам науковій літературі ми не знайшли даних про вплив парацетамолу на вуглеводний об-мін14. Проте, є дані про здатність парацета-молу в дозі 140 мг/кг і більше призводити до отруєння і важкого ураження печінки, по-в’язаного з накопиченням проміжних про-дуктів метаболізму парацетамолу, для яких характерна гепатотоксична дія14. У нашому досліді парацетамол вводили в дозі 300 мг/кг і це супроводжувалось достовірним підви-щенням β–ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ЛФ та недостовірним – ТГ, що у комплексі вказує на гепатотоксичну дію па-рацетамолу. Динаміка показників ПОЛ в печінці, хоча й не достовірна, але скерована на підвищення цих руйнівних процесів. Як-що розвивати далі можливий перебіг біохі-мічних процесів у печінці на тлі вищезазна-ченого, то можна передбачити, що в подаль-шому при метаболізмі ТГ утворюються вільні жирні кислоти, які є тригерами токсичних процесів в обміні глюкози: запускають інтен-сивний глюконеогенез у печінці і стимулю-ють розвиток інсулінорезистентності. Резуль-татом і одного й другого процесів є підви-щення рівня глюкози в крові, що призводить до розвитку компенсаторного процесу норма-лізації рівня глюкози синтезу глікогену в печінці. Іншим механізмом, що може сприя-

ти синтезу глікогену в печінці, є посилення утворення інсуліну β-клітинами підшлунко-вої залози, що досить складно припустити в механізмі дії парацетамолу, але абсолютно виключити не можна. Наведені припущення механізмів виливу на синтез глікогену в пе-чінці здорових щурів парацетамолу та нових досліджуваних похідних бензофурану (С764-0334), 1,5-дигідропірол-2-онів (VAZ-10) та 2,3-d-піримідин-6-карбонових кислот (L486-0021) потребують подальшого експериментального вивчення.

На відміну від дії досліджуваних речовин VAZ-10, L486-0021 і C764-0334 та парацета-молу, при введенні ортофену в дозі 8 мг/кг спостерігали загибель 50% тварин із групи на 58 день експерименту. При розтині за-гиблих тварин було виявлено масивну внут-рішньочеревну кровотечу, викликану пенет-рацією виразки кишечнику в малий сальник з ураженням судин, що стало причиною смерті. На 10-ий день (за 5 днів до завер-шення експерименту) останні тварини цієї групи були виведені з експерименту у зв’язку з вираженими ознаками інтоксикації (не-охайні на вигляд, діарея, роздування черева, відмова від їжі тощо). При розтині та макро-скопічному огляді цих тварин зазначались патологічні зміни в кишечнику у вигляді набряку, розпушення, гіперемії слизової обо-лонки та патологічного скупчення рідини в черевній порожнині.

Внаслідок інтоксикації ортофеном у щурів виникли розлади метаболічної функції пе-чінки. Зокрема, в сироватці крові спостеріга-ли зниження рівня білку, що вказує на змен-шення білковосинтетичної функції печінки (гіпопротеінемію); певну інтенсифікацію процесів цитолізу (вірогідне підвищення ак-



74

тивності АлАТ по відношенню до інтактного контролю в 1,2 рази); розвиток холестазу (ві-рогідне збільшення активності ЛФ в 1,6 рази та рівня ТГ у 2,8 рази). У гомогенаті печінки щурів цієї групи продукти ліпопероксидації не накопичувались, однак, спостерігали значне (у 3,85 рази) зниження вмісту гліко-гену порівняно з показником інтактних тва-рин (рис. 2).

0100020003000400050006000700080009000

10000 Інтакт

VAZ-10

L468-0021

C764-0334

Парацетамол

ОртофенГлікоген, мг/г

Рис. 2. Вміст глікогену у тканині печінки у тва-рин, які отримували досліджувані речо-вини та засоби порівняння

Це вказує на те, що глікоген був викорис-таний печінкою, як енергетичний субстрат для забезпечення детоксикуючої дії при вве-денні гепатотоксичного ортофену.

Результати морфологічних досліджень по-казали, що у всіх щурів, яким вводили дос-ліджувані речовини і засіб порівняння, па-рацетамол, структурна організація тканини печінки була типова для даного виду тварин і повністю співпадала з такою у інтактного контролю. Гепатоцити мали характерну по-лігональну форму, межа їх достатньо чітка, ядра гепатоцитів правильної круглястої фор-ми, розташовані у центрі клітин. Більша час-тина ядер містила одно ядерце, була звичай-на за розміром, втім певна частина ядер ма-ла збільшені розміри та більш ніж 2-а ядер-ця. Наявність гепатоцитів із регресивними змінами ядра і цитоплазми не збільшено піс-ля введення досліджуваних засобів (рис. 3).

А Б В Г Д Рис. 3. Морфологія печінки щурів. Гематоксилін-еозин. х250.

а) Печінка інтактного щура. Нормальний радіальний малюнок тяжів гепатоциту, клітини морфоло-гічно повноцінні; б) печінка щура, якому вводили субстанцію L486-0021. Гістоархітектоніка печінко-вої паренхіми збережена, стан гепатоцитів не змінився; в) печінка щура, якому вводили субстанцію С764-0334. Стан гепатоцитів відповідає нормі; г) печінка щура, якому вводили субстанцію VAZ-10. Структурна організація паренхіми не порушена, гепатоцити не змінені; д) печінка щура, якому вво-дили парацетамол. Нормальний стан гепатоцитів.

У двох щурів, яким вводили другий засіб

порівняння ортофен, структурна цілісність печінкової паренхіми збережена, гепатоцити не мали ознак дистрофічних змін, гемоцир-

кулярні розлади були відсутні. Спостерігали дещо підвищений анізонуклеоз (коливання розміру ядер клітин) (рис. 4 д).

А Б В Г Д Рис. 4. Печінка щурів, яким вводили ортофен. Гематоксилін-еозин. х250. У одного щура: а) капсула потовщена, видно відкладення фібрину та запальну реакцію в самій кап-

сулі та під нею, руйнування зовнішньої межової пластинки, розтікання лімфоцитів у глиб печінкової паренхіми; б) осередок вакуольної дистрофії гепатоцитів, венозний застій; в) периваскулярний круг-локлітинний інфільтрат, апоптоз гепатоцитів; г) помітне збільшення мітозів у гепатоцитах, виразний анізонуклеоз. У двох щурів: д) структура паренхіми не змінена, видно анізонуклеоз ядер гепатоцитів.

У одного щура на мікропрепаратах печінки

видно помірне потовщення капсули органу внаслідок проліферації колагенових волокон

та запальної клітинної інфільтрації. Гепато-цити здебільшого набряклі, клітинні межі не чіткі, розмір клітин зменшений. Ядра доволі



2011, №34

75

виразно коливалися у розмірі. Збільшені прояви апоптозу гепатоцитів. (рис. 4 а,б,в,г). Мікроскопічна картина печінки щура відпо-відає стану реактивного неспецифічного ге-патиту. Зміни виникли, можливо, внаслідок перитоніту, який виявлено у тварини під час розтину.

Таким чином, речовини VAZ-10, С764-0334, L486-0021 та засіб порівняння парацетамол при внутрішньошлунковому введенні щурам протягом 14-ти діб у ефективних дозах не впливали на гістоархітектоніку печінкової

паренхіми, не провокували ніяких проявів морфологічних ознак метаболічних зрушень у гепатоцитах, що реєструються світлооптич-но. При введенні другого засобу порівняння, ортофену, також не виявлено гепатотоксич-ної дії на тканинному рівні у 2-ох із щурів, які дожили до завершення експерименту; у 3-ого щура спостерігали ознаки неспецифіч-ного реактивного гепатиту, інші щури цієї групи в кількості 5-ти тварин загинули від гастротоксичної дії засобу.

Висновки: 1. Речовини VAZ-10, С764-0334, L486-0021

при внутрішньошлунковому введенні здоровим щурам протягом 14-ти діб у ефективних дозах не виявляють гепато-токсичної дії. Достовірне підвищення глікогену у печінці тварин ніяк не впли-нуло на морфоструктуру органу.

2. Засіб порівняння парацетамол негативно впливав на біохімічні процеси у сироват-

ці крові, що вказує на його гепатотоксич-ну дію.

3. Засіб порівняння ортофен виявляв уль-церогенну дію, внаслідок чого 5 тварин із 8-ми загинуло. У 3-ох тварин встановле-ний негативний вплив лікарського засобу на біохімічні показники. Мікроскопічно у одного щура спостерігали реактивний не-специфічний гепатит.

Література: 1. Владимиров Ю.А. Перекисное окисление липидов в

биологических мембранах / Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков. М.: Наука, 1972. – С. 230-232.

2. Дземан М.І. Погляд на проблему резистентності, реактивності та загальноадаптивних реакцій орга-нізму в клініці внутрішніх захворювань / М.І. Дзе-ман // Український медичний часопис. – 1999. №4. – С. 97-100.

3. Загальні етичні принципи експериментів на твари-нах. Перший національний конгрес з біоетики, Ки-їв, 2001 р. // Ендокринологія. – 2003. – Т. 8. – №1. – С. 142-145.

4. Каратеев А.Е. Распространенность, структура и факторы риска развития гастропатий, индуциро-ванных нестероидными противовоспалтельными препаратами / А.Е. Каратеев, В.А. Насонова // Рос-сийский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – №4. – С. 34-39.

5. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-био-логических исследованиях с использованием Ехсеl / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич, –2001.–320 с.

6. Логинов А.С. Клиническая морфология печени / А.С. Логинов, Л.И. Аруин. М.: Медицина, 1985. – 240 с.

7. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследова-ния в клинике: Справ. / В.В. Меньшиков, Л.Н. Де-лекторская, Р.П Золотницкая. М.: Медицина, 1987. С. 174-210.

8. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники / Г.А. Меркулов. – М.: Медицина, Ленингр. отд-ние, 1969. – 424 с.

9. Муравьев Ю.В. Гепатотоксичны ли НПВП? / Ю.В. Муравьев // Науч. практ. Ревматология. – 2002. – №4. – С. 36-41.

10. Прохорова М.И. Большой практикум по углеводно-му и липидному обмену / М.И. Прохорова, З.Н. Ту-пикова. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1995. – С. 53-65

11. Рыболовлев Ю.Р. Дозирование веществ для млеко-питающих по константам биологической активности / Ю.Р. Рыболовлев, Р.С. Рыболовлев // Доклады АН СССР. – 1979. – Т. 247 – № 6. – С. 1513-1516.

12. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбиттуровой кислоты / И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили; Под ред. В.Н. Ореховича // Современные методы в биохимии. – М.: Медицина, – 1977. – С. 66-68.

13. Стефанов О.В. Доклінічні дослідження лікарських засобів / За редакцією О. В. Стефанова. – К.: Аві-цена, 2001. – 90 с.

14. Шифман Е.М. Парацетамол: терапевтическое при-менение и проблема острых отравлений / Е.М. Шифман, А.Л. Ершов // Общая ревматология. – 2007. – Т. 3, № 1. – С. 53-64.

15. Daly A.K. Genetic susceptibility to diclofenac_induced hepatotoxicity: contribution of UGT2B7, CYP2C8, and ABCC2 genotypes / A.K. Daly // Gastroenterology. – 2007. – Vol. 132. – N1. – P. 272-81.

16. Lefcowich J.H. Hepatobiliary pathology / J.H. Lef-cowich // Curr. Opin.Gastroenterol. – 2003. – Vol. 19. – № 6. – P. 185-193.

17. Ponsoda X. Drug biotransformation by human hepato-cytes. In vitro/in vivo metabolism by cells from the same donor / X. Ponsoda, E. J Pareja // Hepatol. 2006. – Vol. 1. – № 3. – P.85-93.

18. Pradhan S.C. Hepatoprotective herbal drug, silymarin from experimental pharmacology to clinical medicine / S.C. Pradhan // Ind. J. Med. – 2006. – Vol. 124. – № 4. – P. 491-504.

19. Sanchez-Matienzo D. Hepatic disorders in patient treated with COX-2 selective inhibitors or nonselective NSAIDs: A case/noncase analysis of spontaneous re-ports / D. Sanchez-Matienzo, A. Arana, J. Castellsague // Clinical Therapeutics. – 2006. – №8. – Р. 546-548.



76

УДК 615.276:615.065:616.36-097.3 ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ НАИБОЛЕЕ АКТИВНЫХ СРЕДИ ПРОИЗВОДНЫХ БЕНЗОФУРАНА (C764-0334), 1,5-ДИГИДРОПИРОЛ-2-ОНОВ (VAZ-10) И 2,3-D-ПИРИМИДИН-6-КАРБОНОВЫХ КИСЛОТ (L486-0021) НА ФУНКЦИЮ ПЕЧЕНИ У ЗДОРОВЫХ КРЫС Л.В. Яковлева, А.Л. Литвиненко, Ю.Б. Ларьяновская Национальный фармацевтический университет, Центральная научно-исследовательская лаборатория, г. Харьков, Украина Резюме: За результатами двухнедельного экспериментального исследования функционального состояния печени у здоровых крыс, которым вводили наиболее эффективные производные под шифрами C764-0334, VAZ-10, L486-0021 и препарата сравнения парацетамол установлено, что структурная организация ткани печени без патологических изменений. При введении второго препарата сравнения ортофена обнаружено его ульцерогенное действие, что привело к смерти более 65% исследуемых животных. Микроскопически у одной крысы наблюдался неспецифический реактивный гепатит. Полученные результаты указывают на то, что изучаемые производные являются перспективным для дальнейшего их изучения с целью создания новых нестероидных противовоспалительных препаратов. Ключевые слова: нестероидные противовоспалительные средства, побочное действие лекарств, гепато-токсичность, парацетамол.

UDC 615.276:615.065:616.36-097.3 STUDY OF THE MOST ACTIVE AMONGST BENZOPHURANE (C764-0334), 1,5-DIHYDROPYRROL-2-ONES (VAZ-10) AND 2,3-d-PYRIMIDIN-6-CARBOXYLIC ACIDS (L486-0021) DERIVATIVES INFLU-ENCE ON LIVER FUNCTION IN HEALTH RATS L.V. Yakovleva, G.L. Litvinenko, J.B. Larjanovskaja National University of Pharmacy, Central Research Laboratory, Kharkov, Ukraine Summary: the findings of a two-week pilot study of the liver function in healthy rats injected with the most effective derivatives with the code numbers VAZ-10 S764-0334, L486-0021 and the reference drug paracetamol indicated the absence of pathological changes in the liver structure. The ulcerogenic action has been determined following the administration of the second comparison drug- ortofen. It caused the deaths of more than 65% of the studied animals. The non-specific reactive hepatitis was observed microscopically in one rat. These results point out that the examined derivatives are perspective for further examination for creating new non-steroidal anti-inflammatory drugs. Keywords: non-steroidal anti-inflammatory medications, side effect, hepatotoxicity, paracetamol.




2011, №34

77

УДК 616.617–003.7–08–039.71–089

Д.В. Черненко1, В.М. Шило2, В.В. Черненко1

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ БАД «ПРОЛІТ»

ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ НЕФРОЛІТІАЗУ

ДУ «Інститут урології НАМН України»1, м. Київ, Україна

Комунальний заклад «Обласна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради»2,

м. Черкаси, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Аналіз отриманих в ході дослідження даних показав, що фітозасіб «Проліт» у комплексному лі-куванні хворих після видалення каменів із сечоводу забезпечує більший позитивний ефект на основні ланки патогенезу в порівнянні зі стандартними схемами терапії. При цьому зменшується ймовірність роз-витку «кам’яного кризу», коли спостерігається преципітація солей із подальшою агрегацією кристалів. Дос-товірні зміни показників діурезу, рH сечі, сольового обміну досягнуті серед хворих із оксалатним і уратним нефролітіазом, що підтверджує доцільність використання засобу в цих випадках. При фосфатному нефро-літіазі біологічно активна добавка «Проліт» може слугувати засобом вибору через його протизапальні, ан-тисептичні властивості, що важливо з точки зору частоти і характеру пієлонефриту даної категорії хворих. Ключові слова: уретеролітіаз, лікування, види нефролітіазу, фітозасіб.

Вступ. На сьогодні все більша увага дос-

лідників зосереджується на профілактиці ускладнень та метафілактиці сечокам’яної хвороби (СКХ). Вони є одним із пріоритетних напрямів у системі надання спеціалізованої медичної допомоги (МД) хворим із зазначе-ною патологією5,11,15,20,29. Така позиція цілком виправдана і аргументується наступними ос-новними положеннями, що широко обговорю-ються в спеціальній науковій літературі. У цих публікаціях наводяться удосконалені, нові та сучасні методи діагностики, що з ро-ками набувають своєї досконалості та забез-печують точність і специфічність2,36,39,47.

На нашу думку, можна впевнено стверджу-вати, що в більшості робіт, присвячених СКХ, подаються результати різних засобів вида-лення конкременту. Упродовж багатьох років перевага надається малоінвазивним, ендо-скопічним видам порівняно з відкритими оперативними втручаннями, які мають місце лише у випадках складної патологічної ситу-ації2,4,6,18,19,23,28,34,35,36,45,48. Висвітлюється пози-тивний ефект кожного. Проте, незважаючи на суттєві досягнення, актуальними визна-чаються питання ускладнень та рецидуван-ня, що взаємопов’язані між собою, і практич-но визначають кінцевий результат лікуван-ня. Їх частота не зменшується і досягає 30 80% за різними джерелами інформа-ції5,6,14,18,35. Як наслідок – поширеність СКХ

продовжує зростати, а з нею більшується кількість звертань та госпіталіза-цій1,10,17,25,26,27.

Варто наголосити, що з метою упередження небажаних результатів при успішному вида-ленні каменя, існують та використовуються різні засоби8,9,16,41,42,44,46. Серед них окремим напрямом є фітотерапія. Вона традиційно широко представлена при профілактиці ін-фекції, зменшенні больового симптому при вивільненні сечових шляхів від каменю чи його уламків та сприяє покращенню їх від-ходження3,13,21,22,24,32,33,37,38,43. З часом з’являть-ся нові багатокомпонентні ліки. Доведення їх клінічного ефекту потребує спеціальних дос-ліджень. Зараз значна кількість робіт при-свячена результатам застосування в комп-лексному лікуванні хворих на уретеролітіаз, біологічно активної добавки (БАД) «Про-літ»7,12,14,30,31,40. У цих дослідженнях доведена його доцільність. Разом із тим, у роботах від-сутні дані щодо ступеню позитивного впливу цієї добавки на перебіг хвороби в найближ-чий період після видалення конкременту при різних видах нефролітіазу. Зазначене і об-ґрунтувало мету даної роботи.

Мета дослідження – вивчити та оцінити ефективність використання БАД «Проліт», у залежності від виду нефролітіазу при ліку-ванні та профілактиці ускладнень у хворих на уретеролітіаз після видалення каменя.



78

Матеріали та методи дослідження. Ба-зи дослідження ДУ «Інститут урології НАМН України» та урологічне відділення Комунального закладу «Обласна лікарня – центр екстреної медичної допомоги (ЕМД) та медицини катастроф (МК) Черкаської облас-ної ради». Клінічний фактичний матеріал представлений хворими на уретеролітіаз, ви-далення каменю яким здійснено за допомо-гою контактної лазерної уретеролітотрипсії (n=98). Методом типологічного відбору хворі були рандомізовані на 2-і групи, подібні за віком, статтю, клінічними проявами та лабо-раторними показниками. Мета розподілу по-лягала в тому, щоб хворі однієї з них, основ-ної (68), отримували після руйнування каме-нів комплексне лікування із БАД «Проліт», 2-а, контрольна (30) – стандартне. Останнє включало антибактерійні, протизапальні, дезінтоксаційні, спазмолітичні лікарські за-соби (ЛЗ). Зазначимо, що БАД призначався по 5 драже 3 рази на добу впродовж місяця. Вивчалась наступна первинна документація: карти стаціонарних хворих, карта вибувшого із стаціонару, амбулаторна карта, карта дис-пансерного спостереження.

Методи дослідження використовувались як класичні загальноприйняті, так і спеціаль-ні. Виконувались аналізи: загальний крові, сечі, біохімічний крові, бактеріологічний. Здійснювалась оглядова, екскреторна уро-графія, ультразвукове дослідження (УЗД) із доплерографією. Функціональний стан нирок оцінювався за даними сечовини, креатиніну крові, радіоізотопної ренографії. Досліджу-вався сольовий обмін, яким передбачалось вивчення добової сечі та крові на предмет встановлення рівня сечової кислоти, концен-трації, екскреції оксалатів сечі, рН та діуре-зу. Це забезпечило верифікацію діагнозів і виду нефролітіазу. Після ретельного обсте-ження в основній та контрольній групах були виділені пацієнти, які мали Са-оксалатний, сечокислий (уратний) та фосфорно-кислий (фосфатний) нефролітіаз. Ключовими крите-ріями для досягнення мети вважали резуль-тати діурезу, рH сечі, показників сольового обміну в динаміці (до лікування, на 3, 7, 14 добу та через місяць). На рис. 1 подаємо роз-поділ хворих.

98 хворих

Основна група 68 осіб

Контрольна група 30 осіб

Оксалати 45 осіб

Урати 15 осіб

Фосфати 8 осіб

Оксалати 17 осіб

Урати 10 осіб

Фосфати 3 особи

Рис. 1. Розподіл хворих за видом нефролітіазу в групах спостереження

Слід наголосити, що мотивацією до пог-либленого вивчення результатів лікування із застосуванням БАД «Проліт» стали дані про-веденого нами розширеного попереднього дослідження, в якому отримані позитивні достовірні клінічні зміни показників, за яки-ми можна судити про функцію нирок, харак-тер відновних репаративних та запальних процесів в органі. Разом із тим, не завжди достатньо доказовими серед загальної когор-ти хворих були дані порівняльного аналізу показників сольового обміну, а також діурезу та рH сечі. Зазначене вважаємо принципово важливим для прийняття остаточного вис-новку перед рекомендаціями для впровад-ження в урологічну практику.

Для оцінки між групових відмінностей ви-користовували t–критерій Ст’юдента, кри-терій Фішера.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Відповідно до задекларованих у ма-

теріалах та методах проведених досліджень подаємо послідовно їх результати. Проаналі-зуємо характер впливу БАД «Проліт» на діу-рез (рис. 2).

Отже (рис. 2), найбільш виражений ефект як в основній, так і контрольній групах от-римано у хворих, які мають оксалатні та ура-тні види конкрементів. У разі фосфатних – позитивні зміни виражені слабо. Підтверди-мо зазначене конкретними значеннями по-казників. Зокрема, в основній групі, де ліку-вання передбачало «Проліт», темп приросту діурезу на 3-тю добу становив 63% у пацієн-тів із оксалатними конкрементами, 35,7% із уратними і лише 25,9% із фосфатними. При тому, що вихідні дані статистично не різни-лися. На 7-му, 14-ту добу і через місяць, за винятком хворих із фосфатними каменями, у пацієнтів тримався досягнутий ефект і пере-бував у нормальних межових значеннях. У випадках із фосфатурією після зростання ді-



2011, №34

79

урезу на 3-тю добу до 1,8 л, він поступово зменшувався і через місяць становив 1,49 л. Практично таким він був на цей час й серед

хворих із традиційним лікуванням (1,53±0,1 vs 1,49±0,09; р>0,05).

1,00

1,50

2,00

2,50

до лікування 3 доби 7 діб 14 діб 1 місяць

Оксалати

Урати

Фосфати

1,43±0,051,4±0,07

1,35±0,14

2,2±0,2

1,9±0,09

1,8±0,07

1,9±0,2л1,9±0,1

1,75±0,06

1,8±0,21,8±0,1

1,56±0,1

1,8±0,15

1,8±0,11,49±0,09

а

1,00

1,50

2,00


Оксалати

Урати

Фосфати

1,46±0,07

1,35±0,071,32±0,1

1,87±0,06

1,8±0,061,75±0,1

1,8±0,1л

1,7±0,091,68±0,1

1,75±0,05

1,65±0,091,6±0,04

1,7±0,05

1,53±0,1

1,5±0,1

б Рис. 2. Динаміка діурезу в основній (а) і контрольній (б) групах спостереження з урахуванням

складу конкрементів

Близькою була відповідь на стандартне лі-кування й решти хворих. На 3-тю добу темп приросту становив 36,4% та 38,5% у хворих з оксалатами та уратами, відповідно. У по-дальшому діурез зменшувався і через місяць становив 1,5 та 1,7 л, що більше за вихідні дані на 13,6% та 26,0% відповідно при окса-латному та уратному нефролітіазі, проте кін-цеві результати не досягали бажаних нор-мальних значень. Таким чином, при застосу-ванні в лікуванні «Проліту» у хворих, які ма-ли фосфатні камені, результати практично не відрізнялись від отриманих при лікуванні без вказаного БАД.

Очікувано більш інформативними вияви-лися зміни рН сечі під впливом «Проліту». На рис. 3 а,б подані конкретні значення ве-личин показника в динаміці як в основній, так і контрольній групах.

Розглянемо результати дослідження в гру-пі хворих, які приймали «Проліт». Ефек-тивність останнього підтверджена при урат-них і оксалатних конкрементах. Стійка тен-денція до нормалізації рН сечі при уратних каменях була досягнута нижньої межі унор-мованих її величин на 14-ту добу (6,2±0,3) і далі продовжувала покращуватись, по завер-шенню лікування на 30-ту добу вона стано-вила 6,4±0,1

4,005,006,007,008,00


Оксалати

Урати

Фосфати

7,6±0,25

5,0±0,7

6,5±0,27

7,4±0,3

6,38±0,2

5,4±0,18

7,2±0,18л 6,2±0,2

5,7±0,28

7,2±0,2

6,35±0,14

6,2±0,3

7,0±0,17

6,4±0,26,3±0,1

а

4,005,006,007,008,00


Оксалати

Урати

Фосфати

7,46±0,19

5,2±0,4

6,4±0,22

7,37±0,09

6,3±0,1

5,5±0,05

7,3±0,1л

6,29±0,2

5,4±0,05

7,1±0,1

6,3±0,1

5,7±0,07

7,1±0,1

6,0±0,1

6,0±0,09

б Рис. 3. Динаміка рН сечі в основній (а) і контрольній (б) групах спостереження з урахуванням

складу конкрементів



80

Табл

иця

1.

Дин

амік

а тр

ансп

орту

сол

ей (с

еред

ня в

елич

ина)

у х

вори

х із

різ

ним

вид

ом н

ефро

літі

азу

осно

вної

та

конт

роль

ної г

руп

спос

тере

жен

ня (

М±m

)

Осн

овна

гру

па

Кон

трол

ьна

конт

роль

П

оказ

ники

до

лік

уван

ня

М±m

3

доба

М

±m

7 до

ба

М±m

14

доб

а М

±m

1 м

ісяц

ь М

±m

до л

ікув

ання

М

±m

3 до

ба

М±m

7

доба

М

±m

14 д

оба

М±m

1

міс

яць

М±m

Хв

орі і

з ок

сала

тним

неф

ролі

тіаз

ом

сечо

ва к

-та

в се

чі, м

моль

/л

5,4±

0,6

5,14

±0,8

4,

56±0

,8

4,30

±0,5

4,

05±0

,5*

5,35

±0,5

5,

26±0

,5

5,0±

0,8

4,88

±0,8

4,

2±0,

7 се

чова

к-т

а в

кров

і, мм

оль/

л 0,

493±

0,06

0,

462±

0,05

0,

456±

0,03

0,

411±

0,04

0,

381±

0,03

* 0,

502±

0,04

0,

487±

0,03

0,

469±

0,03

0,

431±

0,03

0,

411±

0,02

ко

нцен

трац

ія о

ксал

атів

мг/л

54

,8±9

,8

48,1

±11,

1 44

,3±1

0,5

36,3

±9,2

28

,1±8

,1*

51,6

±8,1

50

,7±8

,1

49,3

±7,6

41

,7±5

,3

37,0

±4,3

* ек

скре

ція

окса

латі

в, м

г/д

83,5

±13,

1 69

,8±1

2,0

76,3

±11,

9 51

,1±9

,5

30,0

±9,0

* 86

,3±1

1,0

73,5

±11,

3 79

,6±1

2,1

61,3

±11,

5 42

,5±9

,8*

Хвор

і із

урат

ним

неф

ролі

тіаз

ом

сечо

ва к

-та

в се

чі, м

моль

/л

6,1±

0,7

5,9±

0,7

5,65

±0,6

5,

3±0,

9 4,

1±0,

7*

6,0±

0,7

5,9±

0,9

5,8±

0,4

5,75

±0,2

5 5,

3±0,

8 се

чова

к-т

а в

кров

і, мм

оль/

л 0,

593±

0,05

0,

571±

0,04

0,

569±

0,04

0,

553±

0,03

0,

502±

0,03

* 0,

589±

0,09

0,

571±

0,09

0,

563±

0,09

0,

532±

0,08

0,

521±

0,03

ко

нцен

трац

ія о

ксал

атів

мг/л

44

,5±9

,5

39,8

±8,8

37

,3±7

,9

32,5

±7,1

28

,5±5

,4*

46,6

±11,

2 44

,1±9

,3

40,9

±8,3

37

,7±7

,1

35,1

±4,9

ек

скре

ція

окса

латі

в, м

г/д

88,4

±11,

1 61

,1±1

0,1

69,6

±11,

2 65

,7±8

,1

32,2

±5,3

* 87

,7±9

,3

68,9

±8,4

72

,4±8

,5

64,2

±8,1

76

,0±5

,3*

Хвор

і із

фос

фат

ним

неф

ролі

тіаз

ом

сечо

ва к

-та

в се

чі, м

моль

/л

4,72

±0,5

4,

66±0

,5

4,43

±0,3

4,

26±0

,2

4,2±

0,09

5,

1±0,

6 4,

8±0,

9 4,

6±1,

0 4,

5±0,

9 4,

3±0,

8 се

чова

к-т

а в

кров

і, мм

оль/

л 0,

501±

0,04

0,

48±0

,02

0,47

3±0,

025

0,44

5±0,

05

0,45

±0,0

5 0,

531±

0,02

0,

538±

0,02

0,

528±

0,01

0,

53±0

,01

0,52

±0,0

1 ко

нцен

трац

ія о

ксал

атів

, мг/л

46

,2±4

,1

40,3

±4,1

48

,7±4

,7

45,3

±3,9

43

,1±4

,2

51,6

±9,4

47

,2±4

,7

50,6

±0,9

48

,3±4

,7

46,7

±4,7

ек

скре

ція

окса

латі

в, м

г/д

62,0

±9,9

56

,3±8

,2

69,6

±8,6

66

,0±8

,1

63,1

±7,8

64

,4±4

,4

61,6

±3,1

68

,3±4

,7

62,0

±7,0

63

,3±4

,7

*) р

ізни

ця м

іж п

оказ

ника

ми д

о лі

кува

ння

та ч

ерез

міся

ць д

осто

вірн

а; р

< 0

,05



2011, №34

81

Корекція рН сечі при сечокислому уретеро-літіазі на фоні приймання фітозасобу може бути обумовлена відновленням функції нир-ки, значним збільшенням діурезу, гіпоуріке-мією та гіпоурікозурією в порівнянні з вихід-ними даними (табл. 1). При традиційному лікуванні динаміка показників обмежилась лише позитивною тенденцією. Відсутність суттєвих коливань у показниках при оксалат-ному нефролітіазі слід сприймати, як пози-тивний ефект лікування. Тим більше, що во-ни перебували в межах 6,2–6,5. Зазначимо, що в контрольній групі в процесі лікування також спостерігалась стабільність величин показників, проте на 30-ий день, по завер-шенню його, констатовано зниження – до 6,0±0,09 (на 6,3% від вихідних даних і на 4,8% від тих, що були на 14-ту добу лікуван-ня). Відмінною, за характером змін, вияви-лася динаміка рН сечі у хворих із фосфатним нефролітіазом. В обох групах спостереження, тобто незалежно від схем лікування, зберіга-лося лужне середовище. Коливання показ-ників було незначним і становило близько 8% між вихідними та кінцевими величинами в основній та, ще менше – 4,8%, у контроль-ній групі. Тобто, в цьому випадку ми не дося-гаємо, як у попередніх, патогенетичного

впливу на чинник каменеутворення. Вико-ристовувати «Проліт» у пацієнтів із фосфат-ними каменями можна тільки зважаючи на його протизапальні властивості з огляду на те, що мікробний пейзаж серед даної катего-рії найбільш несприятливий. Перевага proteus mirabibis у спектрі мікроорганізмів створює умови для преципітації магнієвих та амонієвих фосфатних солей за рахунок під-луження середовища в результаті їх життє-діяльності. Адже за своїми фізико-хімічними показниками в лужному середовищі солі фос-фатної кислоти переходять у неіонізовану форму, тобто нерозчину, і першими випада-ють в осад саме магнієві та амонієві солі фос-форної кислоти.

До такого висновку призводять й резуль-тати вивчення сольового обміну. У табл. 1 представлені конкретні усереднені значення його показників з урахуванням виду нефро-літіазу і, водночас, для наочності, зручності сприйняття даних в динаміці подаємо графі-ки на рисунках за текстом.

Проаналізуємо спочатку результати дослід-ження концентрації сечової кислоти в сечі (табл. 1, рис. 4).

4,054,34,565,15,4 4,1

5,35,655,96,1

4,664,724,264,43

4,134567


Оксалати

Урати

Фосфати

ммол

ь/л

а

4,34,8855,265,35 5,3

5,755,85,96

4,24,54,64,85,1

34567


Оксалати

Урати

Фосфати

ммол

ь/л

б Рис. 4. Динаміка концентрації сечової кислоти в сечі хворих в основній (а) та контрольній (б) гру-

пах з урахуванням виду каменів

Порівняння показників свідчить про одна-кову їх тенденцію за характером змін в ос-новній та контрольній групах при всіх видах нефролітіазу. Однак, виявлена тенденція до зменшення концентрації сечової кислоти має свої особливості. Зокрема, серед хворих, які приймали «Проліт», найбільш виражені по-зитивні зміни мали місце у пацієнтів на ок-салатний та уратний нефролітіаз. По завер-шенню лікування показники нормалізували-ся; їх зниження відносно вихідних даних

становило 32,8% та 26% при уратному та ок-салатному каменеутворенні відповідно і бу-ло достовірним. Динаміка показників при фосфатному нефролітіазі була подібною, про-те менш вираженою. Темп зменшення вели-чин показника за періодами не перевищував 5%, різниця між кінцевим результатом, що не досягнув нормальних значень, та вихід-ними даними становила 11% і не мала досто-вірного характеру. Ідентична тенденція була притаманна й хворим контрольної групи.



82

Проте, по завершенню лікування в жодному спостереженні не було досягнуто унормова-них величин показника. Темп зниження від-носно даних до лікування становив 11,7%, 21,5%, 15,7% при уратному, оксалатному і фосфатному нефролітіазі відповідно; досто-вірність не підтверджена. Аналогічними бу-ли зміни сечової кислоти в крові. За даними табл. 1 можна розрахувати темп зниження рівня сечової кислоти в крові за період ліку-вання. В основній групі він становив 22,7% при оксалатному нефролітіазі, 15,3% при уратному з вірогідною різницею в обох випад-ках. Незначним та не достовірним було зни-ження (лише на 10%) при фосфатному неф-ролітіазі. У контрольній групі величина по-

казника не знизилась до нормальних вели-чин у жодному із варіантів нефролітіазу. Хо-ча, за винятком фосфатного нефролітіазу, вихідні та кінцеві дані вірогідно різнилися; темп зниження становив 18,1%, 11,5% та 2,1% при оксалатному, уратному та фосфат-ному нефролітіазі відповідно.

Далі наведемо інформацію щодо динаміки концентрації оксалатів (рис. 5). У групі хво-рих, лікування яких передбачало приймання «Проліту», результати кращі при оксалатно-му та уратному нефролітіазі. Аргументуємо це тим, що по його завершенню в цих випад-ках досягнута верхня межа величини показ-ника, прийнятого за норму (28,1±8,1 та 28,5± 5,4 мг/л відповідно; норма 15–25 мг/л).

28,536,3

44,348,154,8

28,132,537,5

39,844,5

43,145,346,2

40,3

46,2

2030405060


Оксалати

Урати

Фосфати

мг/л

а

3741,1

535451,6

35,137,140,9

44,146,6

46,748,350,250,2

51,6

30

40

50

60


Оксалати

Урати

Фосфати

мг/л

б Рис. 5. Динаміка концентрації оксалатів залежно від виду нефролітіазу у пацієнтів основної (а) та

контрольної (б) груп Темп зниження порівняно до вихідних да-

них становив 48,7% та 36,0%; різниця показ-ників достовірна. При фосфатному нефро-літіазі спостерігалась незначна позитивна тенденція. Темп зниження між показниками до та після лікування склав лише 6,7%, був не стабільним впродовж приймання БАД і практично вдвічі перевищував норму по його завершенню. За кривими змін у контрольній групі також простежується позитивна дина-міка. Разом із тим, вона суттєво відрізняється від результатів, досягнутих в основній групі. Це проявляється тим, що після лікування рівень концентрації оксалатів продовжував перевищувати норму: при оксалатному неф-ролітіазі в 1,5 рази, уратному – 1,3 рази, фос-фатному – практично в 2 рази; темп знижен-ня величин показника був 28,3%, 24,6% та 9,5% відповідно. Наведені дані об’єктивно свідчать, що результати лікування хворих із фосфатним нефролітіазом з «Пролітом» та без нього не суттєві.

Дані вивчення динамічного ряду показни-ків екскреції оксалатів в основній та конт-рольній групах узгоджуються з поданими в табл. 1 та рис. 6.

Наведені дані, що застосування «Проліту» в комплексному лікуванні після руйнування оксалатних та уратних конкрементів забез-печує вірогідне зниження величин екскреції оксалатів і нормалізації їх через місяць, а саме: до 30,0±9,0 мг/д та 32,2±5,3 мг/д vs 83,5±13,1 мг/д та 88,4±11,1 мг/д відповідно. При цьому відмічається цілком природна особливість на 3-тю добу спостерігається різке зниження екскреції (на 16,4% та 30,9% при оксалатах та уратах відповідно), після чого показник зростає на 7-му добу, а в по-дальшому поступово стабільно зменшується. Логічність процесу пояснюється і співпадає, певним чином, із подібним характером ди-наміки діурезу під впливом лікувальних за-ходів. Темпи зазначеного явища при оксалат-ному нефролітіазі випереджають темпи при уратному. Характер змін при фосфатному



2011, №34

83

нефролітіазі подібний, при значно більших показниках, а після лікування на 30-ту добу,

навіть, повертається до вихідних величин.

3051,1

76,369,883,5

32,26669,661,1

88,4 63,165,769

5662

2030405060708090


Оксалатнийнефролітіаз

Уратнийнефролітіаз

Фосфатнийнефролітіаз

мг/д

а

42,5

61,3

79,673,5

87,7

46

64,272,4

68,986,3 63,3

6068,361,964,4

30405060708090


Оксалатнийнефролітіаз

Уратнийнефролітіаз

Фосфатнийнефролітіаз

мг/л

б Рис. 6. Динаміка екскреції оксалатів залежно від виду нефролітіазу у пацієнтів основної (а) та

контрольної (б) груп У контрольній групі будь-яких особливих

змін від вище представлених не простежу-валося. За характером вони перекликаються з визначеними при аналізі інших показників позитивна динаміка під впливом стандарт-ної схеми лікування мала місце, однак була менш вираженою і за її результатами, показ-ники залишалися вищими за норму, а при фосфатному практично однаковими з ви-хідними даними. Зокрема, при оксалатному нефролітіазі після лікування величина по-казника становила 42,5±9,8% vs 86,3± 11,0 мг/д до лікування, при уратному – 46,0± 5,3 vs 87,7±9,3 мг/д, при фосфатному 63,3±4,7 vs 64,4±4,4 мг/д; у перших 2-ох випадках різ-ниця між показниками вірогідна.

Таким чином, отримано об’єктивне підтвер-дження, що застосування БАД «Проліту» в комплексному лікуванні хворих на нефролі-тіаз забезпечує більший позитивний ефект

впливу на основні ланки патогенезу, ніж стандартні схеми. За рахунок пришвидшен-ня нормалізації концентрації каменеутворю-ючих солей у сечі у хворих зменшується віро-гідність стану «кам’яної кризи», коли відбу-вається ланцюгова преципітація цих солей із подальшим утворенням агрегатів кристалів. Найбільш вираженим він є при оксалатному та уратному нефролітіазі. Звідси постає доці-льність призначення БАД «Проліт» у зазна-чених випадках. При фосфатному нефроліті-азі він може бути засобом вибору, враховую-чи доведену його протизапальну, антисеп-тичну властивості, особливо з огляду на те, що пієлонефрит саме у зазначеної категорії хворих протікає складніше, триваліше, гірше піддається лікуванню.

Висновки: Підтверджено, що застосування біологічно

активної добавки «Проліт» у комплексному лікуванні хворих на уретеролітіаз забезпечує більш виражений позитивний ефект впливу на основні ланки патогенезу, ніж стандартні схеми, при Са-оксалатному та сечокислому

нефролітіазі, що обґрунтовує доцільність його широкого використання в клінічній практи-ці. При фосфорнокислому нефролітіазі може бути засобом вибору в комплексному ліку-ванні хронічного пієлонефриту.

Література: 1. Акилов Ф.А. Распространенность мочекаменной бо-

лезни в регионе Приаралье / Ф.А. Акилов, Т.Ю. Ну-ралиев, М.К. Рахимов / Мат-ли з’їзду Асоціації урологів України, 16-18 вересня, 2010 р., м. Одеса. – Дніпропетровськ: АртПрес, 2010. – С. 282-282.

2. Аляев Ю.Г. Современные технологии в диагностике и лечении мочекаменной болезни: монография / Ю.Г. Аляев, В.А. Григорян, В.И. Руденко. – Тверь: ООО Триада, 2007. – 140 с.

3. Амосов А.В. Растительные лекарственные припарат Канефрон Н в послеоперационной метафилактике



84

МКБ / А.В. Амосов, Ю.П. Аляев, В.С. Саенко // Уро-логия. – 2010. – № 5. – С. 65-71.

4. Антонов А.В. Эндовидеохирургия при заболевани-ях почек и мочеточников / А.В. Антонов // Совре-менные технологии в хирургии: сб. науч. трудов. – СПб.: [б.и.], 2006. – С. 31-35.

5. Бойко А.І. Патологічні зміни в нирці при нирковій коліці. Тактика лікування і профілактика усклад-нень: автореф. дис. …к. мед. наук: 14.01.06 - уроло-гія / А.І. Бойко. – К., 2003. – 16 с.

6. Боржиєвський А.Ц. Оптимізація ендоскопічних методів лікування і реабілітації хворих з каменями нирок та сечоводів: клінічно-експериментальне дос-лідження: автореф. дис…. д-ра мед. наук: 14.01.06 - урологія / А.Ц. Боржиєвський. – К., 2004. – 32 с.

7. Борисов В.В. Пролит в лечении и профилактике нефролитиаза / В.В.Борисов, В.В. Коптев, С.К. Ена-лиева // Здоровье мужчины. – 2009.–№1.–С.154-156.

8. Брюханов В.Н. Влияние питьевых режимов на дви-жущие силы кристаллизации при эксперименталь-ном нефролитиазе / В.Н. Брюханов, Я.Ф. Зверев, В.В. Лампатов // Урология. – 2011. № 1. – С. 6-11.

9. Власова Е.А. Бальнеотерапия мочекаменной болез-ни в условиях курорта Евпатория / Е.А. Власова // Вестник физиотерап. и курорт. – 2009. №2. – С. 103-104.

10. Возіанов О.Ф. Динаміка захворюваності та пошире-ності сечокам’яної хвороби серед дорослого населен-ня України / О.Ф. Возіанов, С.П. Пасєчніков, Н.О. Сайдакова // Здоровье мужчины. – 2010. – № 2. – С. 17-23.

11. Голощапов Е.Т. Профилактика камнеобразования при двустороннем рецидивирующем нефролитиазе / Е.Т. Голощапов, Е.В. Глазунова, Т.А. Савенкова // Нефрология. – 2008. – № 3. – С. 89-91.

12. Горленко В.Н. Пролит в комплексном лечении мо-чекаменной болезни / В.Н. Горленко, О.В. Горленко, Д.Н. Величко // Урология. – 2007. № 1. – С. 43-45.

13. Дзеранов Н.К. Применение биологически активной добавки УРИСАН к пище при мочекаменной болез-ни / Н.К. Дзеранов, О.В. Констатнинов, Л.М. Ни-конова // Урология. – 2009. № 5. – С. 12-14.

14. Дзеранов Н.К. Роль фитопрепарата Пролит в лече-нии больных уролитиазом / М.К. Дзеранов, Д.А. Бешлиев, Т.А. Конькова // Здоровье мужчины. – 2010. – №3. – С. 151-154.

15. Дорончук Д.Н. Оценка качества жизни больных мочекаменной болезнью в зависимости от метода дренирования верхних мочевыводящих путей / Д.Н. Дорончук, М.Ф. Трапезникова, В.В. Дутов // Урология. – 2010. № 2. – С. 14-17.

16. Кудик В.Г. Використання мінеральної води «Поля-на Квасова» у патогенетичному лікуванні сечових діатезів та сечокам’яної хвороби / В.Г. Кудик, І.С. Лємко, Л.П. Киртич // Урологія.–1999.№1.–С.26-29.

17. Кузьмина Ф.М. Госпитализованая заболеваемость мочекаменной болезнью взрослого населення Ка-зани / Ф.М. Кузьмина, Л.Я. Саляхова, М.Э. Ситды-кова // Казанский мед. журнал. – 2008. № 1. – С.89-91.

18. Лопаткин Н.А. Пятнадцатилетний опыт примене-ния ДЛТ в лечении МКБ. Эффективность фармако-терапии / Н.А. Лопаткин, Н.К. Дзеранов // Уроло-гия. – 2007. № 2. – С. 20 -25.

19. Люлько О.О. Проблеми адекватності раціональної дистанційної літотрипсії в лікуванні сечокам’яної хвороби / О.О. Люлько, С.Л. Бараннік // Урологія. – 2009. № 1. – С. 22-27.

20. Люлько О.О. Визначення термінів відновлення тка-нини нирки після повторних сеансів ДЛТ та ЛТ на фоні ознак ПН і обструктивного синдрому /

О.О. Люлько, О.В. Стець, О.О. Бурназ // Урологія. – 2009. № 3. – С. 17-24.

21. Максимов В.А. Опыт применения растительных препаратов в комплексном лечении мочевыводящих путей у пациентов, перенесших дистанционную ударно-волновую литотрипсию / В.А. Максимов, Л.А. Ходырева, А.А. Дудурева // Урология. – 2011. № 3. – С. 6-23.

22. Маслова Н.Ф. Роль фитотерапии в лечении моче-каменной болезни / Н.Ф. Маслова, Е.В. Литвинова, Г. Н. Насальская // Експеримент. і клін. мед. – 2007. – №1. – С. 20-26.

23. Мартов А.Г. Гельмиевая контактная литотрипсия в трансуретральном лечении / А.Г. Мартов, В.А. Максимова, Д.В. Ергаков // Урология. – 2008. № 5. – С. 24-28.

24. Меликов Ф.М. Фитотерапия мочекаменной болезни / Ф.М. Меликов // Вестник физиотерап. и курорт. – 2008. №4. – С. 68-73.

25. Нусратуллоев И. Некоторые биохимические и эко-логические факторы и уровень заболеваемости мо-чекаменной болезнью в регионах Таджикистана / И. Нусратуллоев // Урология. – 2008. № 6. – С. 14-20.

26. Палиенко А.К. Влияние некоторых причин на рас-пространение мочекаменной болезни: Обзор лите-ратуры / А.К. Полиенко, О.А. Севастьянова, В.А. Моисеев // Урология. – 2006. № 1. – С. 74-77.

27. Пасєчніков С.П. Сечокам’яна хвороба в аспекті гос-піталізованої захворюваності / С.П. Пасєчніков, Н.О. Сайдакова, Л.М. Старцева // Урологія. – 2009. № 3. – С. 5-16.

28. Румянцев А.А. Трансуретральная контактная элект-роимпульсная уретеролитотрипсия / А.А. Румянцев, В.В. Дутов, В.В. Беляев // Урология. – 2011. № 3. – С. 40-43.

29. Сапелкин А.В. Изменения показателей почечного кровотока у больных уретеролитиазом в зависи-мости от различных методов послеоперационного дренирования / А.В. Сапелкин, Ю.А. Пономарева // Нефрология. – 2010. – № 1. – С. 87-89.

30. Ситдыкова М.Э. Эффективность применения пре-парата ПРОЛИТ у больных мочекаменной болез-нью после дистанционной литотрипсии / М.Э. Сит-дыкова // Урологія. – 2011. – № 3. – С. 64-68.

31. Тиктинский О.Л. Мочекаменная болезнь / О.Л. Тиктинский, В.П. Александров. – СПб: Питер, 2000. – 384.

32. Ткачук В.Н. Возможности фитотерапии в лечении больных с камнями мочеточников / В.Н. Ткачук, И.Н. Ткачук, В.Я. Дубинская / Урология. – 2009. № 3. – С. 13-15.

33. Ткачук В.Н. Опыт применения фитотерапии у боль-ных нефролитиазом после дистанционной ударно-волновой литотрипсии / В.Н. Ткачук, С.Х. Аль-Шукри, Аммо Ризан // Урология.–2011.№5.–С.8-10.

34. Трапезникова М.Ф. Малоинвазивные технологии в лечении МКБ с применением нового отечественного оборудования / М.Ф. Трапезникова, А.А. Подойни-цин, С.Б. Уренков // Урология. – 2009. № 3. – С.3-6.

35. Трапезникова М.Ф. Выбор метода лечения у паци-ентов с мочекаменной болезнью аномальных почек / М.Ф. Трапезникова, В.В. Дутов, С.Б. Уренков // Урология. – 2009. № 6. – С. 3-11.

36. Трапезникова М.Ф. Особенности диагностики и лечения уролитиаза в сочетании с инфравезикаль-ной обструкцией у пациентов пожилого и старческо-го врзраста / М.Ф. Трапезникова, В.В. Дутов, А.А. Галько // Урология. – 2011. № 1. – С. 3-6.

37. Толочко В.М. Фармакоекономічна оцінка ефектив-ності лікування сечокам’яної хвороби / В.М. Толоч-ко, В.М. Лісовий, Т.І. Єрмоленко // Експеримент. і клін. мед. – 2007. №2. – С. 140-145.



2011, №34

85

38. Ухаль М.І. Використання препарату Канефрон Н у пацієнтів із сечокам’яною хворобою в комплексі з санаторно-курортним лікуванням / М.І. Ухаль, Р.В. Гапчак // Здоровье мужчины. – 2010. – №4. –С.117-121.

39. Черненко В.В. Ультразвуковой контроль и прогно-зирование обструкции верхних мочевых путей у бо-льных уретеролитиазом: тактика лечения / В.В. Че-рненко // Здоровье мужчины.–2005.–№2.–С.136-139.

40. Черненко В.В. Клінічна ефективність комбінованої терапії хворих на сечокам’яною хворобою з викорис-танням біологічно активної добавки ПРОЛІТ / В.В. Черненко, Д.В. Черненко, А.Л. Клюс // Уроло-гія. – 2011. – № 1. – С. 27-33.

41. Чемоданов С.Г. Вплив мінеральної води «Нафтуся» на фактори ризику нефролітіазу у хворих після оперативних втручань в умовах стаціонару / С.Г. Чемоданов // Урологія. – 1997. – № 1. – С. 18-20.

42. Balaguer A. Dietary interventions for preventing com-plications in idiopatic hypercalciuria / A. Balaguer, I. Escribano // Cochrane database of systematic rewievs. - 2009. – № 3. P. 1465-1468.

43. Beach M.A. Pharmacologic expulsive treatment of ureteral calculi / M.A. Beach, L.S. Mauro // Ann. Pharmacother. 2006. – № 7-8. – P. 1361-1368.

44. Dijcker I.C. Influence of nutrition on feline calcium oxalate urolithiasis with emphasis on endogenous ox-alate synthesis / I.C. Dijcker, W.H. Hendriks // Antr. Res. Rev. 2011. Vol. 22. P. 1-15.

45. Morris D.S. Regionalization of percutaneous nefro-lithotomy: evidence for the increasing burden of care on tertiary centers / D.S. Morris, D.A.Taub // J. Urol-ogy. 2006. Vol. 176. P. 242-246.

46. Ortiz-Alvarado O. Impact of dietary counseling on urinary stone risk. Patameters in reccurent stone formers / O. Ortiz-Alvarado, A. Moeding // J. Endourol. 2011. № 3. P. 535-540.

47. Parecattil S.I. A computer model to predict the out-come and duration of ureteral or renal calculous pas-sage / S.I. Parecattil, M.D. White // J. Urology. – 2004. № 4. P. 1436-14-39.

48. Ray A.A. Shockwave lithotripsy in patients with horseshoe kidney: determinants of success / A.A. Ray, R.I. Honey, K.T. Pase // J. Endourol. – 2011. № 3. – P. 487-493.

УДК 616.617–003.7–08–039.71–089 ОБОСНОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БАД «ПРОЛИТ» ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ВИДАХ НЕФРОЛИ-ТИАЗА Д.В. Черненко1, В.Н Шило2, В.В. Черненко1

ГУ «Институт урологии НАМН Украины»1, г. Киев, Украина Коммунальное учреждение «Областная больница центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Черкасского областного совета»2, г. Черкассы, Украина Резюме: Анализ полученных в ходе исследования данных показал, что фитопрепарат «Пролит» в комп-лексном лечении больных после удаления камней из мочеточника обеспечивает больший положительный эффект на основные звенья патогенеза по сравнению со стандартными схемами. Уменьшается вероятность развития «каменного кризиса», когда наблюдается преципитация солей с дальнейшей агрегацией крис-таллов. Достоверные изменения показателей диуреза, рH мочи, солевого обмена достигнуты среди боль-ных с оксалатным и уратным нефролитиазом, что подтверждает целесообразность использования препа-рата в этих случаях. При фосфатном нефролитиазе объективизирован вывод, что БАД «Пролит» может быть препаратом выбора в силу его противовоспалительных, антисептических свойств, что важно с точки зрения частоты и характера пиелонефрита данной категории больных. Ключевые слова: уретеролитиаз, лечение, виды нефролитиаза, фитопрепарат. UDC 616.617–003.7–08–039.71–089 THE SUBSTANTIATION OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUPPLEMENT «PROLIT» ADMINISTRATION FOR DIFFERENT TYPES OF NEPHROLITHIASIS D.V. Chernenko1, V.N. Shylo2, V.V. Chernenko1

Institute of urology of NAMS of Ukraine1, Kyiv, Ukraine Regional hospital, Emergency health care center2, Cherkasy, Ukraine Summary: : The analysis of obtained data showed that the phytopreparation «Prolit» provided higher positive effect on the major links of pathogenesis in the complex treatment of patients after the stone removal from ureter in comparison with standard schemes. The possible development of «stone crisis» is decreased in the presence of salt precipitation with further crystal aggregation. The statistically reliable changes of indicators of diuresis, urinary pH, salt metabolism were seen in patients with oxalate and urate nephrolithiasis. It proved the efficiency of the preparation administration in these cases. In case of phosphate nephrolithiasis a dietary supplement «Prolit» can be a preparation of choice due to its anti-inflammatory, antiseptic properties, as these aspects are essential in terms of the rates and character of pyelonephritis in this category of patients. Keywords: ureterolithiasis, treatment, types of nephrolithiasis, phytopreparation. Надійшла до редакції 11.01.2012 р.

Медична стандартизація


86

Медична стандартизація УДК 616-089.168.1-089.5.001.37

О.А. Федущак, А.Б. Зіменковський, А.Л. Федущак

ДО ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЕННЯ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації,


e-mail: [email protected] Резюме: Проведені ретроспективний дослідження медичної документації хворих, оперованих з приводу гострого апендициту у періоді 19902010 рр., а також аналіз інформаційних потоків засвідчили, що раціо-нальне й ефективне післяопераційне знеболення засобами фармакотерапії залишаються актуальною про-блемою сучасної наукової та практичної медицини та фармації. Засвідчено, що історичне лікознавство є інформаційною та методологічною базою клініко-фармацевтичних, клініко-фармакологічних та медико-історичних досліджень, основою розробки фармакотерапевтичних стандартів медичної допомоги, а впро-вадження сучасних клінічних протоколів є вагомим фактором підвищення якості медичної допомоги хво-рим хірургічного профілю, клінічно й економічно обґрунтованої та безпечної фармакоанальгезії. Цьому сприятиме підвищення фахового рівня лікарів з питань раціональної фармакотерапії, а також участь в організації та здійсненні лікувального процесу фахівців із клінічної фармації – клінічних провізорів. Ключові слова: лікознавство, ліки, післяопераційна фармакоанальгезія, анальгетики, гострий апенди-цит, медична документація, медичні стандарти, клінічний провізор.

Вступ. Біль (Б) є не лише основним і, чи не найчастішим проявом і вагомим носієм ін-формації про хворобу, але й етіопатогенетич-ним фактором багатьох ускладнень. Зокрема, це стосується оперативних втручань, які за своєю специфікою передбачають зумисну альтерацію тканин і, як наслідок, – ятроген-ний больовий синдром. Тож, боротьба із цим небажаним феноменом була і залишається не лише медичною, але й соціальною проб-лемою.

Незважаючи на успіхи у вивченні пробле-ми Б, недостатня ефективність знеболюючої терапії залишається однією із актуальних проблем сучасної медицини3,8. Неадекватна післяопераційна (ПО) фармакоанальгезія (ФА) має місце у 4070% оперованих хво-рих1,3,8,9; зазвичай існуючі методи профілак-тики післяопераційного Б не відповідають, ні запитам пацієнтів, ні сучасним вимогам до реабілітаційного періоду після хірургічних втручань та стандартам якості медичної до-помоги (ЯМД)5,8,9,10. Очевидно, що це пов’яза-не як із відсутністю «ідеального» анальгетика чи методики післяопераційного знеболення, так і адекватної оцінки якості протоколів на-дання медичної допомоги у частині ФА із врахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів, а також чітких алгоритмів проце-

дури знеболення та моніторингу побічних реакцій (ПР) лікарських засобів (ЛЗ)6.

Вивченню проблем Б, післяопераційному знеболенню присвячена низка клінічних та клініко-фармацевтичних досліджень остан-ніх 2-ох десятиліть, розкриваються нові ме-ханізми операційного Б і, відповідно, триває пошук оптимальних методів та засобів зне-болення. Не відповідають сьогоднішнім реа-ліям та вимогам випробувані століттями тра-диційні схеми ФА, скерованою безпосередньо на опіатні рецептори, медіатори запален-ня/Б. Досягнення сучасної фармакології та фармацевтичного виробництва хоч і дозво-ляють селективно втрутитись у механізми ноцицепції, однак опанувати Б реакцію, до-сягнути потрібної ефективності ПО знебо-лення й відсутності ПР на його засоби, поки що не вдається10.

Незважаючи на зацікавленість проблемою знеболення, про що свідчать чисельні публі-кації, практично відсутні дослідження щодо методів, умов та ефективності застосування знеболюючих ЛЗ у ретроспективі. Потребує глибшого аналізу еволюції ФА, соціальних та правових аспектів ПО реабілітації на етапах розвитку медичної науки та прикладної хі-рургії й анестезіології. Актуальність дослід-жень у цьому напрямку визначає, на нашу



2011, №34

87

думку, ще й те, що у найближчому часі (20142015 рр.) стануть важкодоступними для досліджень великі масиви клінічної ін-формації – медичні карти стаціонарних хво-рих (МКСХ) останніх років функціонування радянської моделі медичної допомоги, на за-садах і стандартах якої почала формуватися сучасна система охорони здоров’я (ОЗ) Украї-ни.

Мета дослідження дослідити, узагаль-нити та оцінити інформацію щодо методів та стандартів фармакотерапії (ФТ) в хірургії, на прикладі ПО ФА окреслити еволюцію кліні-ко-фармацевтичного мислення та реальної лікувальної практики на етапах переходу від традиційного знеболення до сучасних підхо-дів та багаторівневої ФА, зосередити увагу на окремих факторах із попереднього клінічного досвіду, які могли б сприяти поліпшенню якості та ефективності ПО реабілітації. За-вданнями роботи були: ретроспективно про-аналізувати стандарти ПО ФА та особливості їх застосування при стаціонарному лікуванні хворих із гострим апендицитом (ГА) у різні

періоди новітньої історії України, розробка методологічних підходів та алгоритму дослід-ження історичних аспектів прикладного лі-кознавства.

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано сис-темний та порівняльно-історичний підхід, методи ретроспективного клініко-епідеміоло-гічного дослідження, стандартизації, порів-няльний, статистичний, логічний, графіч-ний. Статистична обробка даних здійснена із застосуванням PC IBM та комп’ютерної прог-рами MS EXCEL. У дослідженнях викорис-тано архівну базу даних одного із закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) м. Львова. Об’єктом досліджень була архівна медична докумен-тація (МД) (медичні карти стаціонарних хво-рих (МКСХ) та листки лікарських призна-чень (ЛЛП)) виписаних впродовж календар-них років хворих (1990, 1998, 2000, 2009, 2010 рр.). Загальна характеристика клініко-статистичного матеріалу за даними МД за-свідчує однорідність статистичних вибірок за основними ознаками (табл. 1).

Таблиця 1. Загальна характеристика пацієнтів із гострим апендицитом, які увійшли в дослідження

(N=907)

1990 р. 1998 р. 2000 р. 2009/10 рр. Всього спостережень 233 200 189 285 жінки/чоловіки 122/111 106/94 109/80 159/126 Середній вік пацієнтів (роки) 30,9 30,1 29,8 32,7 Катаральний апендицит 29 (12,4%) 23 (11,5%) 21 (11,1%) 30 (10,5%) Флегмонозний апендицит 144 (61,8%) 123 (61,5%) 110 (58,2%) 164 (57,5%) Гангренозний, перфоративний апендицит 60 (25,7%) 54 (27,0%) 58 (30,7%) 91 (31,9%) у т.ч. перитоніт 61 (26,1%) 55 (27,5%) 54 (29,2%) 72 (25,3%) Середній термін госпіталізації (дні) 8,5 10,3 9,4 10,3 Не отримували ФА 65 (27,9%) 80 (40,0%) 23 (12,2%) 4 (1,4%) Клініко-статистичний матеріал рандомізо-

вано за ознаками: хворі ГА (незалежно від клініко-морфологічних форм, статі, віку),

оперовані впродовж 1-ої доби госпіталізації, тривалість стаціонарного лікування яких не перевищувала 9 днів (N=561) (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл хворих із тривалістю стаціонарного лікування терміном 4-9 днів (N=561)

КСГ, підгрупа (тривалість лі-кування до 9 дн.) 1990 р. 1998 р. 2000 р. 2009 р. 2010 р. Разом

2009/2010 рр. КСГ 1. Усі пацієнти із тривалістю лікування до 9 дн.

165 70,8%

120 60%

128 67,7%

72 55,8%

76 48,7%

148 51,9%

КСГ 1.1.

Не отримували ФА (кон-троль)

54 32,7%

46 38,3,8%

16 12.5%

_

_ _

КСГ 2. Отримували ФА 111 67,3%

74 61,72%

112 87,5%

72 100,0%

76 100,0%

148 100,0%

КСГ 2.1. Монокомпонентна ФА 90

81,1% 63

85,1% 73

65,2% 12

16,7% 14

18,4% 26

17,6% КСГ 2.2. Полікомпонентна ФА 21

18,9% 11

14,9% 39

34,5% 60

83,3% 62

81,6% 122

82,4% Критеріями оцінки якості та раціональнос-

ті (ПО) ФА слугували показники тривалості ФА, середньої тривалості стаціонарного ліку-вання, середніх добових та курсових доз ЛЗ, відповідності лікарських призначень Клініч-ним протоколам (КП), затвердженим МОЗ

України11 та Інструкціям для медичного за-стосування ЛЗ (ІМЗ). З метою уніфікації роз-рахунків дозування ЛЗ, застосували умовні величини – умовні дози (у.д.), які у лікарсь-ких призначеннях відповідали об’ємам пер-винних упакувань ЛЗ.



88

Для основних клініко- та фармако-епіде-міологічних досліджень відібрано МД па-цієнтів із ГА, тривалість стаціонарного ліку-вання яких не перевищувала 9 днів, із задо-кументованою ФА. За кількістю застосова-них для знеболення ЛЗ сформовано клініко-ста-тистичні групи (КСГ) – 1, 1.1, 2., 2.1, 2.2.) (табл. 2). Контрольну КСГ (КСГ 1.1) склали пацієнти, МД яких не містила даних про призначення знеболювальних ЛЗ (частина цих пацієнтів могла отримувати знеболення шляхом примітивної «контрольованої пацієн-том аналгезії», використовуючи власні, не обліковані у МД, ліки). До підгрупи «моно-компонентна ФА» (МФА) віднесені випадки ПО знеболення одним із ЛЗ, у підгрупі «по-лікомпонентна ФА» (ПФА) для знеболення застосовувались 2 і більше анальгетики (до-волі часте застосування так званої «знеболю-ючої суміші» Анальгін + Дімедрол – віднесе-но до МФА).

Результати дослідження та їх обгово-рення. Фізичний Б як біологічне та соціаль-не явище – одвічна проблема людства. На кожному з цивілізаційних етапів медична практика, відтак і медична наука, зустріча-лися із вимогою лікувального, симптоматич-ного й профілактичного знеболення. Не так одужання, як знеболення, у першу чергу, вимагає пацієнт від лікаря. Саме відсутність чи мінімізація Б відчуттів є критерієм якості медичних втручань, ЯМД та якості життя на загал. Незважаючи на дуже давню історію знеболення, значний науковий поступ у роз-шифруванні механізмів Б та безлічі, по-своєму ефективних методів та засобів аналге-зії, дотепер жодні із них не спроможні повніс-тю задовольнити ні запити лікарів-практи-ків, ні фармакологів та фармацевтичних пра-цівників і, особливо, пацієнтів.

Специфікою оперативної хірургії є те, що із завершенням хірургічного втручання, фак-тично, закінчується (при типових, неусклад-нених випадках) етіопатогенетичне лікуван-ня. Подальші етапи мають ознаки симптома-тичного, реабілітаційного і, у багатьох випад-ках, профілактичного лікування (профілак-тика ускладнень оперативного втручання, основного та супутніх захворювань). Можли-во, що саме цими моментами зумовлене став-лення хірургів-практиків до боротьби із Б, як до чогось вторинного чи другорядного. Свід-ченням цьому може бути й те, що навіть у донедавна діючих стандартах медичної до-помоги при ГА, як і інших хірургічних хворо-бах15, серед лікувальних заходів ПО ФА не згадується. Тож і фахова монографічна літе-ратура 2-ої половини ХХ ст., присвячена про-

блемам Б та знеболювання в хірургії, незва-жаючи на красномовні заголовки4,9, не міс-тить інформації щодо принципів, методик та засобів усунення ПО Б синдрому. Тож, не дивно, що за даними опрацьованої нами МД 90-их рр., близько 1/3 прооперованих хворих (КСГ 1.1) не отримували післяопераційного знеболення, інші, отримували ФА, яка виз-началася не стільки клініко-фармакологіч-ними обґрунтуванням, як певними умовами та обставинами відповідних періодів.

Давньою традицією, неписаним стандартом хірургічної практики було періопераційне застосовування наркотичних анальгетиків (А). Незважаючи на те, що поряд із високою анальгетичною активністю, опіоїди мають низку клінічних та соціальних недоліків, ха-рактеризуються побічними клінічними ефек-тами, ймовірністю формування у деяких хво-рих звикання й лікової залежності, напри-кінці 80-их – поч. 90-их рр. офіційними й ос-новними засобами ПО знеболення були нар-котичні А (пантопон, промедол)3,6. Застосову-валися також ненаркотичні А (анальгін, амі-допірин, пентазоцин), рідше – баралгін, бру-фен, бутадіон, індометацин, парацетамол, реопірин, хлотазол, неінгаляційні наркотики (морфін, омнопон, естоцин, барбітурати, ке-тамін, оксибутират натрію, пізніше – фенте-ніл)4. Аналізуючи складний історичний пері-од першого десятиліття державності України, що супроводжувався глибокою соціально-еко-номічною кризою, слід враховувати вкрай незадовільні фінансові можливості бюджет-них ЗОЗ та населення. Саме цим пояснюєть-ся відсутність задокументованої ФА у бага-тьох (32,7–38,3%) із досліджених ЛЛП у 1990 та 1998 рр. При цьому не виключаємо, що знеболення могло здійснюватися черговим медперсоналом «на вимогу хворого» «при Б», ЛЗ самих пацієнтів. Якщо тривалість ФА частково характеризує ефективність та якість знеболення і може вважатися одним із кри-теріїв ЯМД, то дозування ЛЗ не лише визна-чає безпечність, адекватність та відповід-ність лікарських призначень діючим стан-дартам лікування та вимогам ІМЗ, але й економічну складову раціональної ФТ.

Результати проведеного аналізу застосу-вання знеболюючих ЛЗ засвідчують радика-льні зміни алгоритмів ФА всередині 90-их рр. та на межі століть (рис. 1). Зокрема, вже до 1998 р. фактично припинилося знеболен-ня наркотичними ЛЗ, впроваджено знебо-лення засобами диклофенаку, переважно у комбінації із Анальгіном. Асортимент ЛЗ ПО ФА зріс із 3 до 7. Впродовж наступного деся-тиліття переважаюча до того практика зне-



2011, №34

89

болення одним із А (6587% випадків) змі-нилася багатокомпонентним знеболенням (понад 80% випадків) із переважним комбі-нуванням похідних диклофенаку та кеторо-лаку, застосуванням нових ЛЗ, які з’явилися на фармацевтичному ринку України.

81,1

% 18,9

%

3

85,1

% 14,9

%

5 65,2

%34

,8%

716

,7%

83,3

%

15

18,4

%81

,6%

16

1990р 1998р 2000р 2009р 2010р

моно ФА полі ФА кількість ЛЗ

Рис. 1. Клініко-фармацевтичні підходи до ПО (19902010 рр.)

Результати досліджень засвідчили, що 2-га

половина 90-их рр., характеризується прак-тично повною відмовою від ФА опіатами та опіоїдами. Очевидно, така зміна багаторіч-них традицій, стандартів ФА була зумовлена державними заходами з боротьби з наркома-нією, введенням у дію у 1995 р. Законів України (ЗУ) «Про обіг в Україні наркотич-них засобів, психотропних речовин, їх анало-гів і прекурсорів» (із 2007 р. – ЗУ «Про нарко-тичні засоби, психотропні речовини і прекур-сори»), «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних ре-човин і прекурсорів та зловживанню ни-ми»13,14 та чисельних підзаконних регулятор-них актів, спрямованих на жорстку регла-ментацію обігу наркотиків та психотропних засобів. Це значно ускладнило умови засто-сування ефективних і економічно доступних А із цієї групи ЛЗ (складна і витратна про-цедура ліцензування, особливі умови збері-гання, відпуску, обліку, різновекторний конт-роль). З точки зору адміністрування на рівні безпосереднього надання медичних послуг, простішим виявилося зігнорувати правом пацієнта на безболісну ПО реабілітацію. Це може бути черговим підтвердженням недо-оцінки значення фактора знеболення у комп-лексі лікування хірургічних хворих. Порів-няльним аналізом нами не встановлено пря-мого впливу способів та тривалості ФА на тривалість ПО лікування, тобто на ЯМД, оцінювану за цим критерієм (рис. 2).

Отримані нами дані засвідчують, що ПФА у часовій структурі післяопераційного ліку-вання у різні періоди складала 41,3–60% тер-міну стаціонарного лікування. Не виявлено

суттєвої відмінності тривалості лікування у контрольній групі, де ПФА не застосовувала-ся. Встановлено, що середні терміни ПФА мали тенденцію до збільшення, і у 2010 р. на 46,7% перевищували аналогічний показник 1990 р. Дещо коротшими (на 0,20,4 дні) бу-ли термін стаціонарного лікування при зас-тосуванні багатокомпонентної ПФА, однак, середні терміни знеболення у цій КСГ ви-явились на 0,71,0 дні тривалішим, ніж у КСГ 2.1.

0

2

4

6

8

1990 р. 1998 р. 2000 р. 2009 р. 2010 р.

Контрольна група, тривалість лікуванняМФА, термін лікуванняПФА, термін лікуванняМФА, тривалість ФАПФА, тривалість ФА

Рис. 2. Залежність термінів стаціонарного ліку- вання від післяопераційної ФА

Аналіз відповідності клініко-фармацевтич-

них підходів до ПФА минулих періодів су-часним стандартам11 у частині тривалості знеболення (3 дні) та застосування ЛЗ (МФА) засвідчив, що таким вимогам, у більшості випадків, відповідали лікарські призначення початку досліджуваного періоду і, частково, кінця 90-х рр. У пізніших періодах, а також при ПФА, знеболення на 2041% перевищу-вало вимоги сучасного КП. На нашу думку, збільшення тривалості ФА у 1998 та 2000 рр., при ПФА, пояснюється, зокрема, появою на фармацевтичному ринку України та в арсе-налі хірургів похідних диклофенаку, що, піс-ля дефіциту ефективних замінників нарко-тичних А у попередні роки, призвело до не-раціонального і неконтрольованого їх при-значення. Не можна відкидати при цьому й активну, і навіть агресивну, маркетингову політику виробників та дистриб’юторів ЛЗ.

Суттєвим з точки зору безпечності, ефек-тивності, раціональності застосування ЛЗ, а також у оцінці якості ФТ, є дозування ліків та відповідність разових, добових та курсових



90

доз стандартам їх застосування, регламенто-ваних ІМЗ. Результати наших досліджень засвідчують значну еволюцію впродовж ос-танніх 20-ти років не лише щодо застосуван-ня тих чи інших знеболюючих ЛЗ при ГА,

але й підходів до їх поєднання, кратності вве-дення, тривалості знеболення, що, очевидно, мало на меті поліпшення останнього. Це, безперечно, не могло не позначитися на дос-ліджуваних показниках ПФА (рис. 3).

1,7 1,681,86

5

4,7

1,8 2 2,4

6,5

6

2,6 2,273,17

7,8

5,8

3,162,31

3,29

13,48,3

3,222,32

3,37

13,8 8,6

1990р 1998р 2000р 2009р 2010р

Середня добова доза Середня добова доза моно ФА Середня добова доза полі ФАСередня курсова доза Середня курсова доза моно ФА

Рис. 3. Середні добові та курсові дози застосованих ЛЗ

На початку досліджуваного періоду арсе-нал ФА при ГА обмежувався, фактично, дво-ма ЛЗ із ФТ групи «А» (код АТС: N02A В04 та N02B B02 (А03D А02), вже через 10 років перелік застосовуваних ЛЗ зріс до 7-и на-йменувань із 3-ох ФТ груп, а ще через деся-тиліття – до 16-ти ЛЗ, що входять до 5-ти ФТ груп (рис.1.).

Змінилися й підходи до призначення зне-болюючої ФТ ПО періоду: замість домінуючої однокомпонентної ФА (81,1% спостережень), у 20092010 рр. домінуючою альтернативою стало комбіноване знеболення (82,4%) 2-ма нестероїдними протизапальними ЛЗ (НПЗЗ), похідними диклофенаку (М01АВ05) та кето-ролаку (М01АВ15).

Результати аналізу МД засвідчили зроста-юче збільшення кратності знеболення, сере-дньодобових та курсових доз А у досліджува-них групах пацієнтів. Зокрема, із 1990 по 2010 рр. середньодобові дози призначуваних анальгетиків збільшилася в 1,9, а курсові – у 2,7 рази. У тому числі, це стосується щораз поширенішої практики призначень 2-х і бі-льше А: середня кратність введення, почи-наючи із 2000 р., вже перевищувала 3-х ра-зове знеболення впродовж доби, що не відпо-відало як практиці попередніх періодів, так і сучасним стандартам11 ведення ПО періоду при ГА.

Запровадженими у 2010 р. КП при ГА рег-ламентоване ПО знеболення впродовж 3-ох днів, із застосуванням одного із НПЗЗ 3-чі на добу. При цьому, як більш ефективні, визна-

чені похідні кетопрофену (M01AЕ)11. За ре-зультатами наших досліджень у 2010 р. зне-болення ЛЗ із цієї ФТ групи отримував лише 1 пацієнт у вигляді МФА та 2 – при ПФА (в аналізованому ЗОЗ).

Наступним етапом наших досліджень було вивчення врахування лікарями вимог офі-ційної нормативної документації щодо при-значуваних ЛЗ. Отримані дані свідчать, що на початку 90-их рр. практика ПО знеболен-ня при ГА полягала у МФА метамізолом та опіоїдами із середнім терміном знеболення до 3-х днів.

Наприкінці ж досліджуваного періоду (20092010 рр.) близько 80% випадків ПО знеболення забезпечувалося поєднанням де-кількох ЛЗ (зазвичай 2-х: похідних диклофе-наку та кеторолаку). При цьому, середньодо-бові дози кожного із призначуваних ЛЗ, як правило, не перевищували встановленого граничного дозування, однак, сумарна добо-ва, а відтак і курсова доза НПЗЗ були зави-щеними, у т.ч., й за рахунок здовженого пе-ріоду ФА.

З метою оцінки якості ФА при ГА проведе-но порівняльний аналіз дотримання вимог ІМЗ у лікарських призначеннях А у ПО пері-оді. У табл. 3 подана основна інформація (ви-тяги із ІМЗ) про найчастіше призначувані, за нашими даними, ЛЗ у частині «хірургічних» показань, протипоказань, дозування, лікових взаємодій, а також узагальнені дані МД за 2010 р. (табл. 3).



2011, №34

91

Таблиця 3. Основні характеристики А*, застосовуваних у ПО періоді в контексті фармацевтичної опі-ки (2010 р.)

Дози та тривалість застосування ЛЗ, код АТС

та показання для застосування в хірургії

Протипоказання (в хірургії),

лікова взаємодія рекомендовані ІМЗ У ЛЛП**

N02BB02 (А03DА02) Метамізол: Б при трав-мах, опіках, у ПО період

З іншими ненаркотичними А – підвищення токсичності метамізо-лу. Несумісний (в одному шприці) з будь-якими ЛЗ.

Не >1 г разово або 2 г за добу (2 дози). Три-валість застос. – до 3 діб.

Добова доза – 1,75 у.д. Тривалість застос. – 1,7 дн. Курсова доза – 3,0 у.д.

М01АВ05, М01АВ55 Диклофенак: Б та набря-ки після травм і операцій; лікування або профіла-ктика ПО Б.

Одночасне застосування з іншими НПЗЗ або глюкокортикостерої-дами – ризик ПР. Можливі абсце-си, некрози жирової тканини.

Макс. добова доза – 150 мг (2 дози). Курс ФТ – до 2 дн. (45 дн.)


М01АВ15 Кеторолак: Для нетрива-лого знеболювання при помірному та сильному ПО Б.

Підвищує гастротоксичність НПЗЗ і глюкокортикоїдів; з пен-токсифіліном, антикоагулянтами і декстранами – ризик кровотечі; з і-АПФ – ризик порушень функції нирок (у хворих із гіповолемією), потенціювання ді антидепресан-тів, антигістамін-них ЛЗ

1030 мг кожні 4–6 год. Макс. добова доза 90 мг (3 дози). Трива-лість застос. – 2 дні із наступним перораль-ним застосуванням (до 5 дн.)

Добова доза – 2,1 у.д. Тривалість застос – 3,25 дн. Курсова доза – 6,8 у.д.

М01АС06 Мелоксикам: показаний для симптоматичного лі-кування ревматоїдного артриту; Б при остеоартри-тах

«Взаємодія із НПЗП: ризики ви-разкоутворення та ШКК***, у зневоднених хворих – ниркової недостатності. Протипоказання: розлади з кровотечами; активна пептична виразка; важка печін-кова та ниркова недостатність

7,5 або 15 мг за добу лише протягом пер-ших декількох днів лікування


M01AЕ03. МО1АЕ17 Кетопрофен: Больовий синдром: посттравма-тичні Б; ПОБ.

Не приймати одночасно з іншим НПЗЗ, саліцилатами; з гіпотен-зивними ЛЗ і діуретиками мож-ливе зменшення сечогінної дії, ризик нефротоксичності. Проти-показання: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, схильність до кровотеч; важкі порушення функції печінки і нирок.

30 мг 23 рази за до-бу. Макс. добова доза 90 мг (3 дози). Трива-лість застос. – до 5 дн.

Добова доза – 2,0 у.д. Тривалість застосування –4,0 Курсова доза – 8,0 у.д.

Примітка: * зафіксовано в ІМЗ; ** дози подані в умовних одиницях (ампулах); ***шлунково-кишкові кровотечі

Наведені дані із офіційних інформаційних стандартів – ІМЗ засвідчують, що для ПО знеболення виробниками ЛЗ передбачені А на основі метамізолу, кеторолаку, кетопро-фену, а також диклофенак. Однак, особливо популярне у 20092010 рр., за даними нашо-го дослідження, при ПФА, ПО знеболення із застосуванням диклоберлу, рідше олфену, а також сумісне застосування із похідними ке-торолаку (кеторол, кетолонг, кетанов), не уз-годжуються як із стандартами застосування ЛЗ, так і стандартами ПО знеболення при ГА.

Таким чином, проведені ретроспективні дослідження еволюції ФТ в Україні періоду державної незалежності лише на прикладі ПО ФА при неускладнених формах ГА зас-відчують не лише суттєві зміни клініко-фармакологічного мислення і етапи розвитку прикладної хірургії та фармації, але й вис-вітлюють низку проблемних питань вітчиз-няного лікознавства та організації ОЗ на за-гал. До них відносимо наступні: 1) у зв’язку із завершенням нормативного терміну архіву-

вання МКСХ12,14 у недалекому майбутньому може зникнути, разом із первинною МД, ве-личезний масив безцінної клінічної та кліні-ко-фармацевтичної інформації тривалого і своєрідного радянського періоду розвитку медицини і лікознавства; 2) клінічний досвід застосування ЛЗ минулих, проте, не особливо віддалених ще від нашого часу, періодів, по-ряд із фундаментальними дослідженнями механізмів Б, є важливим підґрунтям у нау-кових пошуках ефективних засобів та методів знеболення в хірургії; 3) проблема якісного ПО знеболення, безпечної, ефективної, раціо-нальної ФА, отже, й ЯМД в хірургії, на су-часному етапі не може вважатися виріше-ною; 4) потребують розробки та уніфікації критерії ретроспективної оцінки якості ФТ, ефективності ЛЗ та застосування КП; 5) зна-ковим в оптимізації надання медичної допо-моги хворим із ГА є впровадження КП11, од-нак, в частині ПО ФА, на нашу думку, до-цільною була б розробка уніфікованого КП ПО реабілітації пацієнтів хірургічного про-філю, що дозволило б удосконалити та зроби-



92

ти лаконічнішими КП, якими передбачене ПО знеболення; 7) потребують перегляду ор-ганізаційно-правові підходи до застосування у ПО періоді випробуваних тривалим досві-дом наркотичних А та введення їх до стан-дартів ФА; 8) лікарі стаціонарних відділень хірургічного профілю, призначаючи ФА, не надають, на нашу думку, належного значен-ня інформації про ліки та вимогам ІМЗ щодо їх безпечного й ефективного застосування, не завжди враховують економічну доступність як для пацієнтів, так і ЗОЗ.

Враховуючи результати аналізу проведе-них нами ретроспективних клініко-фарма-цевтичних, клініко-фармакологічних, фар-мако-епідеміологічних досліджень, можна стверджувати, що багато аспектів вітчизня-

ного лікознавства залишається недостатньо вивченими не лише у віддалених історичних періодах, але й сьогоднішнього часу. Тож іс-торичне й прикладне лікознавство повинно бути суттєвою інформаційною та методологіч-ною базою як при розробці та впровадженні стандартів лікування, пошуку й застосуван-ня коректних критеріїв оцінки ЯМД, так і в дослідженнях у за напрямками клінічної фармакології, наукової та прикладної меди-цини/фармації, організації медичної допомо-ги населенню. Не менш важливою є об’єк-тивна й коректна інтерпретація результатів досліджень для опрацювання клінічно об-ґрунтованих й економічно виправданих ал-горитмів та стандартів лікування на засадах безпечної та раціональної ФТ.

Висновки: 1. Історичне лікознавство є інформаційною

та методологічною базою клініко-фарма-цевтичних, клініко-фармакологічних та медико-історичних досліджень, основою розробки та впровадження фармакотера-певичних стандартів медичної допомоги у сучасних умовах.

2. Вітчизняна історія знеболення в хірургії періоду державної незалежності у вели-кій мірі визначалася соціально-еконо-мічними чинниками, розвитком фарма-цевтичних права та ринку.

3. Впровадження сучасних клінічних про-токолів є запорукою підвищення якості медичної допомоги хворим хірургічного

профілю, клінічно й економічно обґрун-тованої та безпечної фармакотерапії. Вва-жаємо актуальною розробку стандарту фармакоанальгезії у післяопераційному періоді для стаціонарних відділень різно-го профілю (хірургія, урологія, гінеколо-гія, травматологія-ортопедія тощо).

4. Важливим завданням покращення якості та ефективності медичної допомоги в хі-рургії є підвищення фахового рівня ліка-рів з питань раціональної фармакотера-пії, а також участь в організації та прове-денні лікувального процесу фахівців із клінічної фармації – клінічних провізо-рів.

Література: 1. Бунятян А.А. Обезболивание / А.А. Бунятян //

Большая медицинская энциклопедия. В 30-ти т. / Гл. Ред. Б.В. Петровский. – М.: Советская энцик-лопедия. –1981. Т.17. С.97-99.

2. Вейн A.M. Боль и обезболивание / A.M. Вейн, М.Я. Авруцкий. М.: Медицина, 1997 – 280 с.

3. Ветшев П.С. Принципы аналгезии в раннем пос-леоперационном периоде / П.С. Ветшев, М.С. Вет-шева // Хирургия. – №12. – 2002. – С. 49-50.

4. Данусевич И.К. Фармакология для хирургов / И.К. Данусевич. – Минск: Беларусь, 1985. – 256 с.

5. Екстрем А.В. Применение препарата «Ксефокам« для профилактики послеоперационной боли / А.В. Екстрем, А.С. Попов. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://medi.ru/doc/a792211.htm

6. Кабанова Н.В. Оптимизация послеоперационного обезболивания в абдоминальной хирургии: место Акупана в послеоперационном обезболивании хи-рургических пациентов / Н.В. Кабанова, Л.А. Ясно-гор // Острые и неотложные состояния в практике врача. [Електронний ресурс]. 2011. №1. Режим доступу: http://urgent.health-ua.com/article/362.html

7. Кассиль В.Л. Наука о боли / В.Л. Кассиль. / М.: Ме-дицина, 1975. 399 с.

8. Лященко О.В. Оптимізація анестезіологічного за-безпечення малоінвазивних оперативних втручань: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.30 «Анес-тезіологія та інтенсивна терапія» / О.В. Лященко. Дніпропетровськ, 2009. – 23 с.

9. Овечкин А.М. Обезболивание и управляемая седа-тация в послеоперационный период: реалии и воз-можности / А.М.Овечкин, Д.В. Морозов, И.П. Жар-ков // Вестник интенсивной терапии. 2001. N4. С. 47-60.

10. Осипова H.A. Антиноцицептивные компоненты общей анестезии и послеоперационной анальгезии / H.A. Осипова // Анестезиология и реаниматология. – 1999. – №6. – С. 71-74.

11. Островский В.Ю. Борьба с болью или человек на операционном столе / В.Ю. Островский. М.: Зна-ние, 1983. – 144 с.

12. Про затвердження Переліку типових документів. Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.98 р. [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0576-98&fpage=14

13. Про затвердження стандартів та клінічних прото-колів надання медичної допомоги зі спеціальності «Хірургія». Наказ МОЗ України №297 від



2011, №34

93

02.04.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http:// zakon.nau.ua/doc/?uid=1039.10861.0

14. Про затвердження типових інструкцій щодо запов-нення форм первинної медичної документації ліку-вально-профілактичних закладів. Наказ МОЗ Ук-раїни №258 від 03.07.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/baseme/ua

15. Про заходи протидії незаконному обігу наркотич-них засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними. Закон України №62/95-ВР від 15.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nre g=62%2F95-%E2%F0

16. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і пре-курсори. Закон України №60/95-ВР від 15.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon 1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=60%2F95-% E2%F0

17. Хірургія / О. Шалімов, А. Сморжевський, Б. Полі-невич [та інш.] / Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-ліку-вального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України. У двох томах. Т.2. Київ: «Мега МТ», 1999. С.448-501.

УДК 616-089.168.1-089.5.001.37 К ВОПРОСУ СТАНДАРТИЗАЦИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ОБЕЗБОЛИВАНИЯ О.А. Федущак, А.Б. Зименковский, А.Л. Федущак Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Результаты проведённых ретроспективных исследований медицинской документации больных, оперированных по поводу острого аппендицита в 19902010 гг., а также анализа информационных потоков свидетельствуют о том, что рациональное и эффективное послеоперационное обезболивание средствами фармакотерапии остаются актуальной проблемой современной научной и практической медицины и фар-мации. Показано, что историческое лекарствоведение является информационной и методологической ба-зой клинико-фармацевтических, клинико-фармакологических и медико-исторических исследований, осно-вой разработки фармакотерапевтических стандартов медицинской помощи, а внедрение современных клинических протоколов является весомым фактором повышения качества медицинской помощи больным хирургического профиля, клинически и экономически обоснованной и безопасной фармакоанальгезии. Этому должно содействовать повышение профессионального уровня врачей по вопросам рациональной фармакотерапии, а также участие в организации и реализации лечебного процесса специалистов по кли-нической фармации – клинических провизоров. Ключевые слова: лекарствоведение, лекарства, послеоперационная фармакоанальгезия, анальгетики, острый аппендицит, медицинская документация, медицинские стандарты, клинический провизор. UDC 616-089.168.1-089.5.001.37 POSTOPERATIVE PAIN MANAGEMENT STANDARDIZATION REVISITED O.A. Fedushchak, A.B. Zimenkovsky, A.L. Fedushchak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: The findings of medical records retrospective studies of the patients operated for acute appendicitis for the period from 1990 to 2010, and information flows analysis point out that rational and effective postopera-tive pain management by means of pharmacotherapy is an essential issue of the contemporary scientific and practical medicine and pharmacy. It has been determined that historical remediology is informational and methodological basis for clinical-pharmaceutical, clinical-pharmacological and medical-historical researches, and the foundation for the development of pharmacotherapeutic standards of medical care. The introduction of modern clinical protocols is vital for quality improvement of medical care for surgical patients, and for clinically and economically grounded safe pharmacotherapy. The inhancement of physicians’ proficiency on rational pharmacotherapy issues and the participation of professionals in clinical pharmacy – clinical pharmacists – in the treatment process organization and realization are important aspects for improving the quality of medical surgical care. Keywords: remediology, drugs, postoperative pharmacoanalgesia, analgesics, acute appendicitis, medical re-cords, medical standards, clinical pharmacist. Надійшла до редакції 29.12.2011 р.



94

УДК 61:001.8:614.23

В.І. Шуляк

ОЦІНКА СТАВЛЕННЯ ЛІКАРІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ ПРОТОКОЛІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЩО ҐРУНТУЮТЬСЯ НА ДОКАЗАХ

Житомирська центральна районна лікарня,



Резюме: Метою роботи було вивчення ставлення лікарів та організаторів охорони здоров'я до розробки та впровадження локальних протоколів медичної допомоги, які ґрунтуються на доказах, в медичну практику. Отримані дані медико-соціологічного дослідження підтвердили доцільність розробки та впровадження в медичну практику локальних протоколів медичної допомоги, які ґрунтуються на доказах, як медико-технологічних документів для управління якістю та раціональним використанням ресурсів. Ключові слова: опитування лікарів, стандартизація медичної допомоги, якість медичної допомоги, дока-зова медицина, локальні протоколи медичної допомоги.

Вступ. Відповідно до Концепції управлін-ня якістю медичної допомоги (МД) у галузі охорони здоров'я (ОЗ) України, серед іннова-ційних механізмів забезпечення якості, клю-чова роль відводиться стандартизації МД на принципах доказової медицини (ДМ)6. Су-часні наукові підходи щодо стандартизації МД в Україні передбачають створення меди-ко-технологічних нормативних документів, що ґрунтуються на доказах, на галузевому та регіональному рівнях7,15. На галузевому рівні цей процес включає адаптацію клінічних настанов (КН), що ґрунтуються на доказах, та розробку на їх основі медичних стандартів (МС) та уніфікованих клінічних протоколів МД (УКПМД). На регіональному рівні та на рівні окремих закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) на основі медико-технологічних доку-ментів галузевого рівня, розробляються ме-дико-технологічні документи регіонального рівня – локальні протоколи МД. Локальний протокол МД (ЛПМД) – нормативний доку-мент регіонального рівня, що спрямований на забезпечення надання безперервної, ефективної та економічно доцільної МД при певних захворюваннях та інших патологіч-них станах відповідно до УКПМД, забезпечує координацію та упорядкування за часовим графіком технологій та методів надання МД полі- чи міждисциплінарного змісту, регла-ментує реєстрацію медичної інформації та ведення клінічного аудиту; затверджується головним лікарем ЗОЗ7.

В Україні вже напрацьований досвід засто-сування ЛПМД, що розроблені на принципах ДМ, в умовах ЗОЗ вторинного рівня. Цей

процес був започаткований в рамках реаліза-ції проекту TACIS «Підтримка розвитку сис-теми МС в Україні» (20052006 рр.)1. У по-дальшому розробка та впровадження меди-ко-технологічних документів регіонального рівня продовжувалась у ЗОЗ Житомирської області, де розроблені та затверджені ЛПМД допомоги дорослому та дитячому населенню по педіатричному, терапевтичному та хірур-гічному профілю9, які активно використову-ються як інструмент управління якістю МД та контролю використання ресурсів8.

Мета дослідження. Вивчити ставлення лікарів та організаторів ОЗ до впровадження ЛПМД, що ґрунтуються на доказах, у діяль-ність ЗОЗ.

Матеріали та методи дослідження. Дос-лідження проведене в 2010 р. за безповорот-ною випадковою вибіркою методом анонімно-го письмового (анкетного) опитування серед лікарів та організаторів ОЗ в м. Києві, в Ки-ївській, Житомирській та Полтавській облас-тях. Інструментом дослідження стала роз-роблена нами анкета, яка була розрахована на самостійне читання і власноручне запов-нення респондентом. Отримані дані анкету-вання були формалізовані та введені в роз-роблену електронну базу даних. Використо-вуючи статистичний та абстрактно-логічний методи, проведена аналітична та математич-на обробка результатів дослідження. Засто-совані програмні пакети MS Excel, MS Access, SPSS.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Вибіркова сукупність загалом склала



2011, №34

95

1273 анкети, дослідженням охоплено 0,64 0,2% усіх лікарів України11.

Розподіл варіаційного ряду за таким кри-терієм, як вік респондентів, не відповідає но-рмальному закону, тому для подальшого ста-тистичного аналізу респонденти були поді-лені на окремі вікові групи. Група респон-дентів віком до 29 років склала 13,61,0%,

3039 р. – 26,31,2%, 4049 р. – 28,41,3%, 5059 р. – 23,11,2%, старші 60 р. – 8,60,8%. Розподіл респондентів за статтю по окремих областях України, в яких проводилось меди-ко-соціологічне дослідження, представлений у табл.1.

Таблиця 1. Розподіл респондентів за статтю

Загальна вибірка Житомирська обл. м.Київ та Київська обл. Полтавська обл. Стать абс. % % абс. % % абс. % % абс. % %

Чоловіки 362 28,41,3 123 30,92,3 136 29,02,1 103 25,42,2 Жінки 887 69,71,3 260 65,32,4 331 70,62,1 296 72,92,2 Стать не вказана 24 1,90,4 15 3,81,0 2 0,40,3 7 1,70,6 Всього: 1273 100,0 398 100,0 469 100,0 406 100,0 Встановлено, що серед лікарів, які взяли

участь у дослідженні, найбільшу частку (24,21,2%) склали респонденти з стажем ро-боти понад 26 років. Лікарі зі стажем роботи 1115 р. – 17,81,1%, 1620 р. – 16,8 1,0%, 6 10 р. – 14,41,0%, стаж роботи до 5 років – 14,01,0%, 2125 р. – 11,860,9% (p<0,05).

Результати проведеного нами аналізу роз-поділу респондентів за кваліфікаційною ка-тегорією показав, що найбільшу частку скла-ли респонденти з І-ю кваліфікаційною кате-горією – 31,3±1,3%, із вищою – 29,71,3%, з ІІ-ю – 21,71,2%, а 16,51,0% (p<0,05) респонде-нтів не мали кваліфікаційної категорії.

Найбільшу частку (39,31,4%) складають лікарі, спеціальність яких належить до тера-певтичного профілю, лікарі-хірурги станов-лять 24,41,2%, педіатричного профілю – 20,41,1%, акушерсько-гінекологічного – 5,8 0,7%, стоматологічного профілю – 3,80,5% і група респондентів, які вказали основною своєю спеціальністю організацію та управ-ління ОЗ, становила 4,20,6% (p<0,05).

За таким критерієм, як посада респонден-та, найбільшу групу склали лікарі-спеціаліс-ти – 70,51,3%, частка лікарів загальної практики/сімейної медицини склала 15,2 1,0%, завідувачі відділенням – 10,50,9%, заступники головного лікаря – 1,40,3%, го-ловні лікарі – 0,80,2%, адміністратори більш високого рівня – 0,60,2%.

Сьогодні одним із пріоритетних сучасних чинників концепції управління якістю в ОЗ України є доказовий менеджмент4, який виз-начає необхідність використання системи до-казів, як основи для прийняття обґрунтова-них управлінських рішень. При дослідженні обізнаності респондентів з терміном «доказо-ва медицина» встановлено, що найбільшу групу (58,11,4%) склали респонденти, знайо-мі з основними принципами застосування тверджень ДМ на практиці. Ще 19,71,1% лі-

карів вказали, що користуються базами да-них клінічних досліджень у своїй професій-ній діяльності. Натомість, 18,5%0,8% респо-ндентів відповіли, що термін ДМ їм відомий, проте чіткого уявлення про використання в практичній діяльності тверджень ДМ вони не мають. Лише 2,10,4% (p<0,05) респонден-тів вказали, що не знайомі з терміном.

У результаті проведеного дослідження було встановлено, що як з боку лікарів, так і ор-ганізаторів ОЗ є зауваження до клінічних протоколів (КП), затверджених МОЗ України на галузевому рівні (рис.1). На те, що КП га-лузевого рівня не враховують особливостей організації діагностично-лікувального проце-су на рівні окремого ЗОЗ, вказали 20,0±6,8% організаторів ОЗ, 19,2±1,3% лікарів-спеціа-лістів, 16,1±2,6% лікарів загальної практики та 11,3±2,7% завідувачів відділеннями; що КП недостатньо детально визначають діагно-стично-лікувальний процес – вважають 29,8± 1,5% лікарів-спеціалістів, 28,6±3,9% завіду-вачів відділеннями, 11,4±5,4% організаторів ОЗ; вважають недостатньо обґрунтованими відповідно до тверджень ДМ 17,1±6,5% орга-нізаторів ОЗ, 37,6±4,2% завідувачів відділен-нями, 25,6±1,5% лікарів-спеціалістів та 24,9± 3,1% лікарів загальної практики.

Варіант відповіді «зауважень до затвер-джених КП немає» обрали 11,8±1,1% лікарів-спеціалістів, 9,3±2,1% лікарів загальної прак-тики та 7,5±2,3% завідувачів відділеннями.

Крім того, на недостатність ресурсів для ви-конання вимог КП галузевого рівня вказали 68,6±7,8% організаторів ОЗ (заступники го-ловних лікарів, головні лікарі, адміністрато-ри більш високого рівня), 44,4±4,3% завіду-вачів відділеннями, 32,7±1,6% лікарів-спеці-алістів та 31,6±3,3% лікарів загальної прак-тики.



96

11,8

7,538,4

20

9,3

19,2

16

11,4

28,6

29,8

36,331,6

32,7

44,4

51,4

25,4

25,6

38,4

17,1

лікарі загальноїпрактики

лікарі-спеціалісти

зав.відділеннями

організатори ОЗ

%

КП недостатньо обгрунтованівідповідно до тверджень ДМ

недостатньо ресурсів для виконаннявимог КП

КП недостатньо детально визначаютьнадання медичної допомоги

КП не враховують особливостейлікувально-діагностичного процесу вокремому ЗОЗ

зауважень до існуючих КП немає

Рис. 1. Питома частка респондентів, які висловили зауваження до існуючих КП у залежності від

займаної посади (%)

У процесі дослідження були проаналізова-ні чинники, які на думку респондентів, впли-вають на процес впровадження та дотриман-ня вимог КП при наданні МД.

За порядковою шкалою найбільше значен-ня для дотримання КП має матеріально-тех-нічне забезпечення ЗОЗ, наступним за важ-ливістю чинником є зміст та структура КП, третім чинником є кваліфікація медичного персоналу. Четверте місце посідає такий чин-ник, як відношення медичного персоналу до виконання вимог КП. Наступним є рівень розвитку інформаційних технологій в ЗОЗ. На п’ятій позиції міститься такий чинник, як відношення пацієнта та його родичів до на-дання МД відповідно до вимог КП. Ці дані відрізняються від результатів подібних за-кордонних досліджень14.

Основою Галузевої програми стандартиза-ції МД5 є «Уніфікована методика з розробки КН до МС, УКПМД, ЛПМД (клінічних мар-шрутів пацієнтів) на засадах ДМ»7, проте на запитання, чи знайомі респонденти з мето-дикою розробки медико-технологічних доку-ментів, дали ствердну відповідь 19,81,1% (p<0,05) респондентів.

За результатами дослідження, переважна більшість респондентів 75,51,2% вважає впровадження ЛПМД, що ґрунтуються на доказах, доцільним. Встановлено, що впро-вадження ЛПМД на основі тверджень ДМ вважають доцільним 97,12,8% організаторів ОЗ та 91,72,4% завідувачів відділеннями. Позитивну відповідь на це питання дали 77,61,4% лікарів-спеціалістів та 51,33,6% лікарів загальної практики/сімейної меди-цини.

При дослідженні в окремих сегментах ви-бірки за ознакою «спеціальність» встановле-но, що розробку та впровадження ЛПМД вва-жають доцільною 81,92,3% лікарів педіат-ричного профілю, 80,12,3% лікарів хірургіч-ного профілю, 73,05,2% акушерів-гінеколо-гів, 69,86,3% організаторів ОЗ, 68,82,1% лі-карів терапевтичного профілю та 58,37,1% лікарів-стоматологів.

При оцінці результатів впровадження ЛПМД в практичну діяльність 47,01,4% рес-пондентів визначили ЛПМД, як юридичний документ, який слугує для захисту інтересів медичних працівників та пацієнтів; 24,9 1,2% респондентів вважають, що ЛПМД під-вищують якість МД; ЛПМД допомагають прийняти клінічне рішення на думку 22,2 1,2% респондентів; ЛПМД попереджують ви-никнення та сприяють вирішенню спірних питань між медичними працівниками та па-цієнтами – 20,41,1%; 19,21,1% респондентів ЛПМД дозволяють уникнути поліпрагмазії та медичних втручань ефективність, яких не доведена; покращують взаємодію лікарів різ-них спеціальностей – 18,61,1% респонден-тів. Лише 13,81,0% (p<0,05) лікарів вказали, що дотримання вимог ЛПМД ускладнює ді-агностичнно-лікувальний процес.

Розробка, впровадження та дотримання ЛПМД неможлива без забезпечення належ-ної інформаційної підтримки як на етапі опрацювання та впровадження ЛПМД, так і при проведенні моніторингу дотримання ви-мог ЛПМД13, що вимагає від медичного пер-соналу обізнаності з сучасними інформацій-ними технологіями та практичних навиків роботи з персональним комп’ютером (ПК)10,



2011, №34

97

проте лише 62,81,4% (p<0,05) респондентів вказали, що мають навики роботи з сучасни-ми інформаційно-комунікаційними техноло-гіями та використовують ПК в своїй профе-сійній діяльності.

Інтернет-ресурси на сьогоднішній день є важливим джерелом медичної інформації13, проте, як показали результати проведеного нами дослідження, лише 27,31,2% респон-дентів користуються ресурсами мережі Ін-тернет у своїй професійній медичній діяль-ності.

Отримані дані дещо нижчі, ніж ті, що були отримані в подібних дослідженнях В.М. Бого-мазом2 та І.Д. Шкробанець12.

Встановлена достовірно значуща відмін-ність між окремими віковими групами рес-пондентів за такою характеристикою, як ви-користання ПК та Інтернет-ресурсів медич-ної інформації для виконання своїх профе-сійних обов'язків. Порівняльні дані стосовно частки лікарів в окремих вікових групах, які користуються ПК та використовують Інтер-нет-ресурси у своїй професійній діяльності наведені на рис. 2.

80,2

42,470,8

28

64,7

28,655,3

23,2 31,510,2

020406080

100

(%)

до 30 30-39 40-49 50-59 старші 60

Використовують ПК

Користуються Інтернет-ресурсами

Рис.2. Порівняльні дані стосовно частки лікарів в окремих вікових групах, які використовують

ПК та користуються Інтернет-ресурсами медичної інформації у своїй професійній діяль-ності (%)

Найбільша частка респондентів, які вико-

ристовують ПК для виконання своїх службо-вих обов'язків, у віковій групі до 30 років – 80,23,0%, 3039 р. – 70,82,5%, 4049 р. – 64,72,5%, 5059 р. – 55,32,9%, понад 60 р. – 31,54,5% (p < 0,05).

Встановлено, що у віковій групі до 30 років найбільша частка респондентів, які користу-ються Інтернет-ресурсами в своїй професій-ній діяльності (42,4± 3,8%), в віковій групі 3039 р. – 28,02,5%, 4049 р. – 28,62,4%, 5059 р. – 23,22,5% і серед лікарів старших 60 р. лише 10,22,9% (p<0,05) респондентів використовують Інтернет-ресурси в своїй про-фесійній діяльності для отримання наукової медичної інформації.

Моніторинг виконання вимог ЛПМД є складовою клінічного аудиту та дієвим меха-нізмом управління якістю МД7,15. На думку 49,412,0% респондентів доцільною формою реєстрації виконання ЛПМД є відповідний запис в медичній карті стаціонарного (амбу-латорного) пацієнта, 45,882,1% лікарів об-рали електронний варіант моніторингу ЛПМД і лише 19,402,5% опитаних вважа-ють доцільною реєстрацію виконання ЛПМД в окремій, спеціально розробленій формі ме-дичної документації.

Результати проведеного кореляційного аналізу між ознаками «моніторинг ЛПМД з використанням сучасних інформаційних тех-нологій – використання ПК в професійній діяльності – вік пацієнта» показали наяв-ність прямого сильного зв’язку між обраним

варіантом моніторингу ЛПМД в електронно-му вигляді та використанням респондентами ПК в своїй професійній діяльності (r=0,99, р>99%) та зворотній сильний зв'язок із віком респондентів (r=-0,98, р>99%).

Відповідно, в групі респондентів, які вико-ристовують ПК для виконання своїх профе-сійних обов'язків, електронний варіант фор-ми реєстрації виконання ЛПМД обрали 76,5 1,5% лікарів, а в групі респондентів, які не користуються ПК, цей формат обрали лише 11,51,5% респондентів (рис. 3).

11,5%

76,5%

88,5%

23,5%

електронний варіант інші форми

Не використувують ПКВикористувують ПК

Рис.3. Залежність між обраним варіантом форми

реєстрації виконання ЛПМД та викорис-тання ПК для виконання функціональних обов’язків лікарями

Результати кореляційного аналізу підтвер-

джують, що лікарі більш молодшого віку на-дають перевагу моніторингу ЛПМД за допо-могою сучасних інформаційних технологій.



98

На останнє, але чи найважливіше запитан-ня нашого дослідження, про згоду респон-дентів взяти участь у розробці ЛПМД у ЗОЗ,

де вони працюють, 74,161,4% лікарів відпо-віли позитивно.

Висновки: 1. Як у практикуючих лікарів, так і у ор-

ганізаторів охорони здоров’я є певні зау-важення до затверджених МОЗ України клінічних протоколів надання медичної допомоги. При цьому в групі організато-рів охорони здоров’я (заступники голов-них лікарів, головні лікарі, адміністрато-ри більш високого рівня), критичні зау-важення до затверджених клінічних про-токолів стосувалися управління ресурса-ми та якістю медичної допомоги, а саме: необґрунтованість положень відповідно до тверджень доказової медицини, недос-татнє забезпечення ресурсами для вико-нання вимог клінічних протоколів та те, що клінічні протоколи не враховують особливостей надання медичної допомоги на рівні окремого закладу охорони здо-ров’я. Разом із тим, у групі практикуючих лікарів (лікарі-спеціалісти, лікарі загаль-ної практики, завідувачі відділеннями) зауваження стосувалися питань надання медичної допомоги, а саме того, що існу-ючі клінічні протоколи недостатньо де-тально визначають діагностично-ліку-вальний процес.

2. Переважна більшість респондентів (75,5 1,2%) вважає доцільним використання локальних протоколів медичної допомо-ги, що ґрунтуються на доказах, та дета-льно регламентують ведення пацієнтів із певною нозологією в умовах певного за-кладу охорони здоров’я. Встановлено, що в окремих групах респондентів в залеж-ності від їх посади, впровадження лока-льних протоколів медичної допомоги на основі тверджень доказової медицини вважають доцільним 97,12,8% керівни-ків охорони здоров’я та 91,72,4% завіду-вачів відділеннями. Позитивну відповідь на це питання дали 77,61,4% лікарів-спеціалістів та 51,33,6% лікарів загаль-ної практики/сімейної медицини.

3. На думку респондентів найбільше зна-чення для дотримання клінічних прото-колів в умовах окремого закладу охорони

здоров’я має його матеріально-технічне забезпечення, а такі фактори, як квалі-фікація медичного персоналу та його від-ношення до виконання вимог клінічних протоколів, займають відповідно 3-тє та 4-те місце. Отримані результати відріз-няються від даних закордонних дослід-жень, де на думку респондентів, найваж-ливішим фактором для успішного впро-вадження та виконання вимог локальних протоколів медичної допомоги є взаємо-розуміння членів мультидисциплінарної команди14.

4. При оцінці результатів впровадження локальних протоколів медичної допомоги в практичну діяльність 47,01,4% респон-дентів визначили локальні протоколи ме-дичної допомоги як юридичний доку-мент, що слугує для захисту інтересів ме-дичних працівників та пацієнтів; 24,9 1,2% – локальні протоколи медичної до-помоги підвищують якість медичної до-помоги; 22,21,2% – локальні протоколи медичної допомоги допомагають прийня-ти клінічне рішення; 20,41,1% – попе-реджують виникнення спірних питань між медичними працівниками та пацієн-тами; 19,21,1% – дозволяють уникнути поліпрагмазії та медичних втручань, ефективність яких не доведена; 18,61,1% – покращують взаємодію лікарів різних спеціальностей.

5. Як організатори охорони здоров’я, так і практикуючі лікарі висловили позитивне ставлення до впровадження на рівні ок-ремих закладів охорони здоров’я локаль-них протоколів медичної допомоги, що ґрунтуються на доказах. Проте цей про-цес вимагає реальних кроків з підвищен-ня рівня знань медичних працівників, подальшої інформатизації медичної га-лузі та належного рівня матеріально-технічного забезпечення закладів охоро-ни здоров’я.



2011, №34

99

Література: 1. Аналітичний звіт із тестування медичних стан-

дартів в пілотних регіонах України / Під. заг. ред. Грета Росс, А.В. Степаненко, О.М. Новічкова // Укр. мед. часопис. – 2007. - №1 (57). – С. 26-44.

2. Богомаз В.М. Опитування лікарів про чинники постійного професійного розвитку в умовах клі-нічної практики / В.М. Богомаз // Укр. мед. часопис. – [Електронний ресурс]. – 2007. – №2(58). – С. 138-144. Режим доступу: http://www.umj.com.ua/archive/ 58/pdf/154_ukr.pdf

3. Думенко Т.М. Вивчення задоволення потреб лікарів України у достовірній інформації про лікарські за-соби / Т.М. Думенко // Укр. мед. часопис. – [Елект-ронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу: http:// www.umj.com.ua/wp-content/uploads/archive/0/pdf/ 1599_ukr.pdf

4. Зіменковський А.Б. Доказова соціальна медицина – сучасних напрямок у розвитку охорони здоров'я: проблеми та перспективи впровадження в Україні / А.Б. Зіменковський, Д.В. Данко, М.К. Хобзей // Клі-нічна фармація, фармакотерапія та медична стан-дартизація. – 2010. – № 3-4. – С. 77-83.

5. Про затвердження Галузевої програми стандар-тизації медичної допомоги на період до 2020 року. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.09.2011 р. №597. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_2011

6. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров'я в Україні на період до 2020 року. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2011 р. №454. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110801_454.html

7. Про затвердження Уніфікованої методики з розроб-ки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфі-кованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клініч-них маршрутів пацієнтів) на засадах доказової ме-дицини (частина перша та частина друга). Спільні накази Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук України від 19.02.2009 р. №102, 18 та від 03.11.2009р. №798, 75 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20090219_102_.html

8. Толстанов О.К. Впровадження локальних клініч-них протоколів як інструмент покращення якості медичної допомоги / О.К. Толстанов, В.Д. Парій,

С.М. Грищук // Підвищення якості медичної допо-моги: наукові засади та практичні результати: Ма-тер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Київ, 2010. – С. 143-144.

9. Управління охорони здоров'я Житомирської держа-вної адміністрації. Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ztuoz.com.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=853%3A2010-11-16-10-26-29&catid=5%3A2009-06-24-13-48-30& Itemid=18

10. Реформування вторинної медичної допомоги в Ук-раїні: базова проблематика та варіанти вирішення. Зведений звіт. Проект, що фінансується ЄС, «Спри-яння реформі вторинної медичної допомоги в Укра-їні» 20072009. – [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http://www.eu-shc.com.ua/UserFiles/ File/SR_ V04_ua.pdf

11. Центр медичної статистики МОЗ України. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://medstat. gov.ua/ukr/statreports/access.html?id=13

12. Шкробанець І.Д. Особливості інформаційної під-тримки рівня фахових знань у лікарів педіатрично-го профілю Чернівецької області / І.Д. Шкробанець, Ю.М. Нечитайло, О.В. Макарова // Буковинский мед. вісн. – 2009. – №13(3). – С. 134-136.

13. Blaser R. Improving pathway compliance and clinician performance by using information technology / R. Blaser, M. Schnabel, C. Biber // International Jour-nal of Medical Informatics. – 2007. – Vol. 76. – P. 151-156.

14. De Allegri Manuela Which factors are important for the successful development and implementation of cli-nical pathways? A qualitative study / M. De Allegri, M. Schwarzbach, A. Loerbroks // British Medical Journal. – [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://qualitysafety.bmj.com/content/early/ 2011/01/04/bmjqs.2010.042465.full.pdf

15. Stepanenko A.V. Unified Methodology for Develop-ment of Clinical Guidelines, Standards of Medical Care, Unified Clinical Protocols of Medical Care, Local Protocols of Medical Care (Clinical Pathways) on the Principles of Evidence-Based Medicine / A.V. Ste-panenko, A.M. Morozov, V.T. Chumak // Укр. мед. часопис. – 2009. №3(71). – С. 80-83.

УДК 61:001.8:614.23 ОЦЕНКА ОТНОШЕНИЯ ВРАЧЕЙ К РАЗРАБОТКЕ И ВНЕДРЕНИЮ ЛОКАЛЬНЫХ ПРОТО-КОЛОВ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ, ОСНОВАННЫХ НА ДОКАЗАТЕЛЬСТВАХ. В.И. Шуляк Житомирская центральна районная больница, г. Житомир, Украина Резюме: Целью работы было изучение отношения врачей и организаторов здравоохранения к внедрению локальных протоколов медицинской помощи, основанных на доказательствах, в медицинскую практику. Полученные данные медико-социологического исследования подтвердили целесообразность разработки и внедрения в медицинскую практику локальных протоколов медицинской помощи, основанных на доказа-тельствах, как медико-технологических документов для управления качеством и рациональным использо-ванием ресурсов. Ключевые слова: опрос врачей, стандартизация медицинской помощи, качество медицинской помощи, доказательная медицина, локальные протоколы медицинской помощи.



100

UDC 61:001.8:614.23 THE STUDY OF MEDICAL PROFESSIONALS CONSIDERATIONS CONCERNING THE IMPLE-MENTATION OF EVIDENCE-BASED LOCAL CLINICAL PROTOCOLS INTO MEDICAL PRACTICE V.I. Shulyak Zhytomyr Central regional hospital, Zhytomyr, Ukraine Summary: The research aims to study the opinions of health care providers concerning the elaboration and introduction of evidence-based local clinical protocols into medical practice. The obtained data of medical and sociological studies confirmed the expediency of development and implementation of evidence-based local clini-cal protocols into medical practice as medical and technological documents for proficient medical care and ra-tional use of resources. Keywords: inquiry of doctors, standardization of medical care, quality of health care, evidence-based medicine, clinical pathways. Надійшла до редакції 29.11.2011 р.

Історія медицини та фармації


2011, №34

101

Історія медицини та фармації УДК 615.11

А.Л. Федущак

ФАРМАКОПЕЇ ЯК РЕГУЛЯТОРНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ФАРМАЦІЇ




Резюме: Історія лікознавства безпосередньо пов’язана із стандартизацією фармацевтичної продукції, рег-ламентуванням обігу лікарських засобів, зокрема – фармакотерапії. Не в повному обсязі досліджені і фар-мацевтичні інформаційні стандарти, зокрема фармакопейні видання, які могли застосовуватись аптека-рями на території сучасної України в епоху Середньовіччя. На підставі результатів аналізу інформаційних потоків з історії медицини встановлено, що питанням стандартизації та регламентації фармацевтичної діяльності завжди надавалося особливе значення. Інтернаціональними, а в подальшому державними ре-гуляторами аптекарської справи, як правило, були фармакопеї. Хронологія фармакопейних видань засвід-чує не лише значний попит на фармацевтичну інформацію, але й етапи розвитку фармацевтичної науки, виробництва, аптекарської та медичної практики, а також розвиток стандартизації та державного регулю-вання медичної та фармацевтичної практики. Ключові слова: фармакопея, історія фармації, лікознавство, аптечна справа.

Вступ. Специфіка лікувальної справи та особливості застосовуваних засобів втручання у фізичний та психічний стан людини зумо-вили й особливе ставлення до цього виду ді-яльності, особливу потребу у скрупульозному дотриманні вимог щодо безпеки пацієнтів та можливості контролю за медичною діяльніс-тю. Це стосувалося й стосується як безпосе-редніх надавачів медичної допомоги (МД), так і, особливо, використовуваних ними ме-дичних технологій. Тому аптечна справа, ви-робництво та обіг лікових засобів (ЛЗ), вимо-ги до якості ліків та їх застосування регла-ментуються національними законодавчими актами, міжнародними нормами та прави-лами. Основними ж були і, мабуть, залиша-ються, в якійсь мірі, фармакопеї (Ф).

Історія лікознавства безпосередньо пов’яза-на не лише з етапами розвитку медицини/ фармації, але й із стандартизацією фарма-цевтичної продукції, її обігу та регулюван-ням, власне, аптекарювання. Безперечно, виробнича та комерційна фармація, як і сама фармакотерапія (ФТ), мають давню історію нормування, корпоративного та суспільного регулювання, безпосередньо пов’язаних із етапами соціального розвитку. Отож, дослід-ження фахових та державних інформаційно-нормативних джерел попередніх періодів дозволяє не лише відтворити етапи станов-

лення лікознавства, а й історію медицини загалом. Особливий інтерес, на нашу думку, складають фармацевтичні інформаційні дже-рела, які були чи могли бути застосовувані аптекарями на території сучасної України. Вважаємо особливо актуальним у контексті дослідження «білих плям» в історії вітчиз-няної медицини, науки, культури в ракурсі світового цивілізаційного поступу.

Метою дослідження була систематизація даних щодо створення і розвитку Ф та, відпо-відно, регулювання європейської фармації у минулому тисячолітті.

Матеріали та методи дослідження. Дос-ліджено доступні інформаційні джерела з проблеми. Аналіз історичних нормативних документів проведено за ознаками спорідне-ності з основними регуляторами фармацев-тичної діяльності – Ф. Застосовано методи: історичний, бібліографічний, семантичний, біографічний, структурно-логічного аналізу, аналітико-порівняльний. Об’єктами дослід-ження були Ф, видані в Європі впродовж ХІІХІХ ст. (n=48).

Результати дослідження та їх обгово-рення. Фрагментарні згадки про Ф на ета-пах розвитку медицини/фармації зустріча-ються в окремих дослідженнях з історії фар-мації2,8,11,13,14,16, але без безпосереднього зв’яз-ку із історією лікознавства, суспільного регу-



102

лювання фармацевтичної діяльності. Прак-тично відсутні дані про обіг ЛЗ країн Європи на території України, про вплив закордонної фармацевтичної науки та застосування виз-наних норм, правил, традицій відповідних історичних періодів. Тому вивчення стану та етапів розвитку фармацевтичного виробниц-тва та нормування аптекарської справи в країнах, з якими були тісні контакти Украї-ни, в якійсь мірі, може висвітлити стан та тенденції розвитку вітчизняної фармації на відповідних історичних етапах.

Регулювання аптекарської справи існувало ще задовго до її виокремлення в самостійний вид діяльності. І не безпідставно, адже фар-мацевти, медики та їх пацієнти-клієнти мали справу з надзвичайно дієвими засобами впливу на організм людини – ліками, що водночас, у певних обставинах і в певних до-зах могли бути смертельними отрутами. Гре-цький термін єгипетського походження pharmacon мав 2 значення: ліки чи отрута. І в інших народів рослини з лікувальними властивостями та отрути мали спільні або дуже близькі назви (у латишів цілюще зілля і отрута означені як «zаlе», а «nazalot» озна-чає «отруїти»12), можливо, що й від «трава» походить «о-трава» (рос., пол., чеш. тощо), «отрута». Тому, розглядаючи проблеми ре-гулювання у фармації, не можна не згадати вислів Парацельса: «Все отруйне і немає ні-чого, щоб не містило отрути, і тільки доза визначає, отрута це чи ні»13. Саме фармацев-ти (алхіміки, дистилятори, пізніше – ятрохі-міки) фігурували у справах двірцевих отру-єнь, вони ж були й авторами протиотрут-теріаків («antidotum»). Тож ще з часів древніх культур дійшли до нас фармацевтичні про-писи ліків та рекомендації щодо їх вживан-ня8,11,16.

Розвиток медицини зумовив певну спеціа-лізацію і виділення аптекарської практики в окреме ремесло. Цьому сприяла швидка ін-тернаціоналізація фармацевтичної справи, спричинена розширенням географії заготів-лі, переробки та доставки аптечної сировини та збуту ліків. У доповнення до вже застарі-лих фармацевтичних трактатів Діоскріда, Галена, Ібн-Сіни, «Антидотарія» Миколи (Са-лерно, 1140?) стали з’являтися – антидотарії та диспенсаторії, які мали характер рецепту-рних довідників і використовувалися, оче-видно, як аптекарями так і лікарями, які са-мі ж готували ліки4,13,14,17. Виникли фарма-цевтичні («цехові») регуляторні акти, які встановлювали норми й вимоги щодо якості лікових субстанцій та умов приготування лі-ків. В Європі ці документальні зведення ап-

текарських норм і правил з’явилися задовго до появи книгодруку і з часом отримали наз-ву «Фармакопея». Перші з них були скоріше довідниками, порадниками, з рецептури та виготовлення ліків. Свідченням цьому може бути смислове значення самих назв аптекар-ських трактатів, які фігурують у різні істо-ричні періоди: «Antidotarium» (1140), «Com-pendium» (1488) (назва дійшла й до сучасних фармацевтичних довідників, в т.ч. й в Украї-ні), «Receptario» (1498). Лише у середині ХVІ ст. у назвах Ф видань з’являються слова-по-няття, які окреслюють саме аптекарську дія-льність: «Concordantia pharmacopaeorum» (1535), (від древньогрецького φαρμακον – ліки та ποιη – робити, виготовляти; pharmakopoii’a – мистецтво виготовлення ліків); Dispen-santorium (1546) (від лат. dispensare – розпо-діляти, розважувати); Pharmacopoeae (1548). Фігурують й інші назви («Pharmacorum omnium» – Нюрнберг; «Аптека», «Фармаколо-гія» – Росія), при цьому ще й у ХVІІІ ст. Ф називають лікувальні порадники, переліки ЛЗ8,11. Вважається, що якраз із ліонського видання книги Жака Дю Буа (Сільвія) у 1548 р. «Pharmacopoeae libri tres, qui artem medicam et pharmacopoeam traciani exer-cenlque, maxime necessarii» у фармації закрі-пилася назва довідково-нормативних доку-ментів, чинна й по теперішній час – Ф4,17.

Наслідком розвитку фармацевтичного рин-ку, зокрема, ринків лікарської сировини, час-то досить віддалених від споживачів, стали спроби кодифікації ЛЗ і класифікації лікової сировини та, відповідно, опрацювання довід-ників з уніфікованими переліками ліків, які могли пропонувати аптекарі та використову-вати лікарі. Очевидно, першою такою спро-бою був трактат італійського лікаря Саладі-на з Асколі «Compendium aromatariorum» (1488 р.)4. Ще скоріше, у 1480 р. був виданий «медичний регулятор» Regiment Salernita-tes15. З подальшим розвитком фармації та ринку ліків, що охопив Європу в епоху Від-родження, виникла практика доставки не лише сировини, а й ліків на чималі відстані, почалася певна спеціалізація в приготуванні ЛЗ та їх компонентів, розповсюдилося реміс-ниче їх виготовлення з рослинних, тварин-них і мінеральних вихідних речовин. Ак-туальною стала потреба в уніфікації й самих правил виготовлення ліків, а відтак, і норм, якими регламентувалася діяльність аптек. Прикладом видань, що були місцевими чи регіональними регуляторами фармацевтич-ної діяльності, є надрукований італійською флорентійський «рецептарій» (1498 р.), який містив не лише рецепти приготування ліків,



2011, №34

103

але й список аптек Флоренції та їх оснащен-ня. У 1567 р. вийшло видання цього довідни-ка під назвою – «RiceUario Florentine», яке містило ще й перелік обов’язкових для вико-нання в аптеках міста рецептів, а також ста-тут цеху Флорентійських аптекарів4,13,16,17. У

проміжку між цими виданнями у Барселоні вийшов друком аптекарський кодекс «Concor-dantia pharmacopaeorum» (1535), опублікова-ні диспенсаторії Нюрнберга (1546), Аусбурга (1564), Кельна (1565)4,13,17 (табл.1, 2).

Таблиця 1. Хронологія Ф видань ХІІ–ХІХ ст.*

Рік видання Назва Ф Автори, місце видання

Джерела інформації

1 2 3 4 ХІІ ст. (1140?) Antidotarium Nicolai Solarnitani Салерно [6] 1488 Compendium aromatariorum Саладін з Асколі, Бо-

лонья [14]

1498 Nuovo Receptario Composto del Famossimo Chpllegio Degii Eximii Doclori della Ajte et Medicinae della inc-lita cipla di Firenze

Флоренція [14]

1535 Concordantia pharmacopaeorum Барселона [14] 1546, 1592, 1860 остан-нє видання

Pharmacorum omnium, Dispensatorium sive Antidotarium (Dispensatorium Norimbergchse – Phannacorum Conficicndorum ratio vulgo Dispensatorium)

Валеріуш Кордус (Корд) Нюрнберг

[9,12,18]

1548 Pharmacopoeae libri tres, qui artem medicam et pharmacopoeam traciani exercenlque, maxime necessarii

Жак Дю Буа (Сільвій), Ліон

[12,18]

1560 Phаrmacopoea in compendium redac-ta Ян Бретшнейдер (Плактомус), Амстер-дам

[12,18]

1561 Pharmacopoea Medimatrica Базель, Ануцій Фізій [12,18] 1564 Enchiridion sive Dispensatorhim Аусбург, Адольф Окхо [12] 1565 Dispensatorium Republicae Colonieu-sis [12] 1567 Riceptario Florentine Флоренція [12] 1585, 1587 Concordia Pharmacopolorum Барселона [12,18] 1601 Pharmacopoea Dogniaticorum Restituta Жозеф Дю Шев [12,18,20] 1609 Pharmacopoea Dogniaticorum Restituta Освальд Кролль [12,18,20] 1618, 1621, 1632, 1639, 1677, 1721, 1765, 1788, 1864

Pharmacopoeia Londinensis Лондон [9,12,20]

1640 Pharmacopoeia Augustana [9] 1641 Pharmacopoeia Medico Chymica sive thesaurus

pharmacologicum Йоган Шредер, Фран-кфурт

[9,18]

1698 Dispensatorium Brandenburgicum seu norma juxta quam in provincis Marchionatus Bran-denburgici medicamenta officinis familiaria dispensanda ac praeparanda sunt

Бранденбург [9,12]

1714 Dispensatorium Regium et Electorate Borusso-Brandenburgicum

Німеччина [12]

1751 Pharmacopoea Leidensis Лейден, Самуель Лю-хтманс

[11,13]

1765, 1779, 1808, 1812, 1818, 1840, 1866, 1896, 1913

Рhагmасороеа Castrensis continens titulos et descriptiones medicamentorum in cistis chirur-goram» («Военная фармакопея, содержащая наименования и описание лекарств, находя-щихся в ящиках хирургов»)

П.Кондоїді, Х.Пекен, І.Орлай, Я.Вілльє

[3,4,13]

1778, 1798, 1802, 1825, 1830

Pharmacopoea Rossica (Видана у перекладі І. Леонтовича: «Русская фармакопея или аптека с подробным и ясным наставлением, научающим, в каком виде и количестве луч-ше и полезнее как и внутрь, так и снаружи употреблять лекарства, как-то: различные порошки, капли спиртные и пр.»)

Н.Карпинський [3,4,13]

1783, 1806 Pharmacopoea navalis Rossica («Аптека для Российского флота или роспись всем нужным лекарствам коих по рангу корабля для шести месяцев вояжа в корабельном ящике иметь должно»)

А.Бахерахт , С.Петербург

[3, 4,13]



104


1794 Pharmacopoea Castrensis et Nosocomialis Exercitus Nationalis, edita Varsoviae Anno 1794. Ad Mandatum Departamenti Commeatus Bellici, Sumptu Departamenti Instructionis Nationalis.

Варшава [8]

1808, 1809, 1815, 1824, 1836, 1837, 1851

Codex Meclicamentorum Gallicum Франція [12,18,20]

1820 Рhаrmасороеа Austrica Австрія [12] 1866, 1871, 1880, 1891 Российская фармакопея С.Петербург [3,4] 1872 Рhаrmасороеа Germanica Німеччина [12]

Примітка: * Фармакопеї з ідентифікованими назвами

Одна із тодішніх Ф, а саме, «Phаrmacopoea in compendium redacta», була складена поль-ським лікарем й аптекарем Яном Бретш-нейдером (Плактомус) і видана у 1560 р. в Амстердамі4,17. Цей історичний факт засвід-чує існування наукових та професійних зв’язків, а також поширення та застосування Ф на всіх теренах Європи. Можна припусти-ти, що, зокрема, Ф Плактомуса, поряд із ін-шими, могли користуватися аптекарі Жечі Посполитої, отже й Галичини, Володимерії, Поділля.

Такими були передумови і засади ство-рення Ф спочатку як професійних кодексів аптекарської практики, а в подальшому – загальнодержавних, обов’язкових для апте-карів, фармацевтичних нормативів, що рег-ламентують якість ліків та фармацевтичну діяльність.

У досліджених інформаційних потоках ви-явлено та систематизовано 48 Ф видань ХІІ ХІХ ст., не враховуючи їх перевидань. Зви-чайно, це далеко не повний їх перелік, окрім того оригінальні назви багатьох із них вста-новити не вдалося (табл. 2).

Із розвитком фармації та появою лікарської рецептури не лише як мови офіційного звер-нення одного фахівця до іншого, але й як умови професійного захисту учасників ліку-вального процесу, виникла потреба в уніфі-кації назв та дозування ліків. Для аптекарів і лікарів із розширенням асортименту бага-токомпонентних ліків, високоактивних ліко-вих форм: витяжок, екстрактів, настоїв, мікс-тур, стала актуальною кількісна стандарти-зація безпечних доз ліків, аптекарської сиро-вини та умов її застосування у лікових фор-мах.

Таблиця 2. Ф ХІХІХ ст. з не ідентифікованими назвами

Рік видання Назва Ф видання Автори, місце видання

Джерела інформації

ХІ-ХІІ ст. Антидотарій Лікарі з Меца [12] 1454 Диспансеторій Відень [12] 1559 Диспенсаторій Мантуя [12] 1560 Диспенсаторій Антверпен [12] 1565 Диспенсаторій Кельн [12] 1580 Диспенсаторій Бергамо [14] 1581, 1798 Фармакопея Іспанії Іспанія [14] 1588 Антидотарій-диспенсаторій Саламанка [12] 1637 Парижська фармакопея Париж [12] 1699, 1841 – останнє видання Едінбургська фармакопея Едінбург [19] 1711 Фармакопея Португалії Португалія [12] 1741, 1754, 1847 – останнє видання Віртембергська фармакопея Віттенберг [11,12,18] 1742 Фармакопея Данії Данія [12] 1803, 1805 Голландська фармакопея Голландія [12] 1817 Польська фармакопея Польща [12] 1819 Фармакопея Фінляндії Фінляндія [12] 1837 Фармакопея Греції Греція [12] 1854 Фармакопея Бельгії Бельгія [12] 1862 Фармакопея Румунії Румунія [12] 1892 Фармакопея Італії Італія [12]

Безперечно, створення та видавництво ме-

дичної літератури загалом, і фармацевтичної зокрема, визначалося багатьма чинниками: динамікою цивілізаційного поступу, прогре-сом медичної науки, прикладної фармації і, не в останню чергу, розвитком самого книго-

друкування. Однак, проведений нами аналіз виходу у світ друкованих Ф видань, засвід-чив, що динаміка, періодичність та географія друкування Ф не була пов’язана із полігра-фічними потужностями, хіба що у ХV ст. – в епоху винаходу Йоганом Гутенбергом



2011, №34

105

(1450 р., Майнц) типографського друку. Од-нак, до кінця ХV ст. друкарні вже функціо-нували в Італії, зокрема у Флоренції; Іспанії, Португалії, Голландії, Данії; в містах: Лон-доні, Аусбургу, Лейпцигу, Нюрнберзі, Пари-жі, Гамбурзі, Відні, – саме там, де й зафіксо-вані Ф видання ХV–ХVІІІ ст., а також у схід-ній Європі – Плзень, Львів, Краків, в Угор-щині)3. У ХVІ ст. практично вся центральна й західна Європа була охоплена мережею друкарень та тиражуванням інформаційних матеріалів типографським способом. Тож технічні, очевидно й фінансові, питання що-до видання Ф можна не брати до уваги. Саме на ХVІ ст. випадає й найбільше число нових середньовічних Ф видань – 15.

Вагомим стимулюючим фактором створен-ня Ф мало б бути розширення мережі ліку-вальних та аптечних закладів (ХVІІХІХ ст.), збільшення числа дипломованих лікарів та фармацевтів (провізорів), що повинно було формувати й відповідний запит на зростаючі тиражі нових, сучасних Ф. Однак, еволюцій-но прогресуючої хронології Ф видань у цей період не простежується; можна говорити хі-

ба про певну циклічність. Зокрема, звертає на себе увагу значне зменшення Ф видань (із 15 у ХVІ ст. до 8 та 9 у наступних 2-ох століт-тях), що наштовхує на висновок про 200-літній застій у розвитку фармації впродовж ХVІІ–ХVІІІ ст. Повніше уявлення й більш об’єктивну картину історії лікознавства в час-тині регулювання фармацевтичної діяльнос-ті дає порівняльний аналіз хронології видань Ф не за календарними столітніми, а за згру-пованими 50-річними періодами (табл. 3). Зокрема, встановлено що у ІІ-ій пол. ХVІ ст. було видано 12 Ф. Лише за 8 років (1559 1567 рр.) з’явилося 8 нових видань Ф у ко-лишніх римських провінціях центральної Європи: Базелі (Швейцарія), Аугсбургу та Кельні (Бававрія), Антверпені (Фландрія), Амстердамі (Північна Голландія), Мантуї та Флоренції (Північна Італія). Однак, вже в наступному півстолітньому періоді ХVІІ ст. видано лише 6 Ф (Франція, Великобританія, Німеччина), в ІІ-ій пол. століття – ще 2 (Бранденбург, Едінбург), І-ій пол. ХVІІІ – лише 4 (Віртенберг, Боррусія, Португалія, Данія)4,17,18.

Таблиця 3. Періодизація видавництва Ф

Століття Видано Ф Видано Ф (за століттями)

Видано Ф (за періодами)

Здійснено пе-ревидань Ф

ХІІ-ХІV ст. 2 2 1-а пол 0 2 0

ХVст. ІІ-а пол. 3 3

1-а пол 3 6 0 ХVІ ст. ІІ-а пол. 12 15

1-а пол 6 18 5 ХVІІ ст. ІІ-а пол. 2 8

1-а пол 2 4 2 ХVІІІ ст. ІІ-а пол. 7 9

1-а пол 6 13 > 15 ХІХ ст. ІІ-а пол. 6 12 6 > 5

Періодизація видань Ф (табл. 3) засвідчує

2-а періоди особливої видавничої активності: ІІ-а пол. ХVІ – І-а пол. ХVІІ ст. та ІІ-а пол. ХVІІ – І-а пол. ХVІІІ ст., між якими – століт-тя стагнації (видано 4 нові Ф, перевидано 2 видання). Можна стверджувати, що у ІІ-ій пол. ХVІ ст. створення і публікація Ф були вимогою і породженням чергового наукового і технологічного виклику – нових уявлень, спричинених парацельсівською фармацією та зародженням фармацевтичної хімії, вони стали наслідком та певним підсумком роз-витку аптечної справи середньовічної Євро-пи. Попередні Ф, побудовані на засадах «га-ленівської» медицини й фармації, перестали задовольняти лікарів, відповідно й фарма-цевтів. Хронологія, динаміка та географія видань Ф засвідчують стрімкий розвиток фармації, починаючи з епохи переходу від

«галенової» фармації до «парацельсової» ят-рохімії (фармацевтичної хімії), що зумовило трансформацію аптечної справи із виробни-чо-комерційної у наукову.

Нові підходи до ліків і лікування не могли не спричинити підвищення вимог до безпеч-ності та ефективності ЛЗ, отже й до умов їх виготовлення, точності дозування як інгреді-єнтів, так і самих ліків, відповідального їх відпуску та застосування. Відтак, нова ера в лікознавстві та медицині зумовила потребу державного регулювання фармацевтичної діяльності – саме з цього періоду з’являються Ф загальнодержавного нормативного зна-чення. Це зумовлювало державну регламен-тацію торгівлі та контроль за якістю сирови-ни і виготовлення ліків. У ІІ-ій половині XVI ст. Ф почали набувати значення місце-вих, регіональних і, пізніше, загальнодер-



106

жавних кодексів, обов’язкових для аптекарів, якими регламентувалася якість ліків, їх реа-лізація та застосування. Першим із Ф ви-дань, які відігравали роль державних регу-ляторів, можна вважати виданий у 1535 р. в Барселоні Аптекарський кодекс «Concordan-tia pharmacopaeorum». Після затвердження кодексу декретом короля Каталонії він став першою офіційною Ф, якою тривалий час ко-ристувалися й аптекарі Франції та Німеччи-ни17. У 1564 р. за дорученням сенату лікарем Адольфом Окхо складена Ф для аптек Аугс-бурга17. У 1589 р. Лондонською Медичною Колегією був затверджений комітет для роз-робки Ф, яка мала включати нові ліки хіміч-ного походження. Лондонська Ф, видана у 1618 р., як і Ф Жозефа Дю Шева (1601) та Освальда Кроля (1609) були авторитетними серед фармацевтів Європи впродовж бага-тьох століть (лондонська Ф перевидавалася у 1621, 1639, 1677, 1721, 1765, 1788, 1864 рр.)17. Однак, особливе значення для регулювання фармацевтичної діяльності мала складена лікарем і ботаніком Валеріушем Кордусом і видрукована у 1546 р. так звана Нюрнберзь-ка Ф («Pharmacorum omnium, Dispensatorium sive Antidotarium»)17, яка стала основою бага-тьох пізніших Ф, неодноразово перевидава-лася (останнє видання – у 1860 р.). Нюрнбер-зька Ф уточнила й стандартизувала аптечні ваги, зокрема, було введено нову вагову оди-ницю – нюрнбергский фунт. Ці аптечні нор-ми проіснували аж до створення й публікації «Рhаrmасороеа Germanica» (1872 р.), якою замість нюрнбергської системи мір і ваг було введено у вжиток аптек метричну систему. Завершенням цього столітнього періоду ак-тивності у Ф видавництві можна вважати видання у 1641 р. головним фізиком (ліка-рем) Франкфурта Йоганном Шредером «ме-дико-хімічної» Ф «Pharmacopoeia Medico Chy-mica sive thesaurus pharmacologicum»16,17. Ймовірно, що саме бурхливим розвитком фармації означеного періоду й зумовлений подальший період застою, починаючи з ІІ-ої пол. ХVІІ ст., про що може свідчити динаміка Ф видань: впродовж 100 років вийшли дру-ком лише 6 видань та 2 перевидання Ф (Ні-меччина, Великобританія, Португалія, Да-нія). Це дає підставу для тверджень як про усталення вже нових фармацевтичних тра-дицій та правил, визначених попереднім пе-ріодом після «ятрохемічної революції», так і про стагнацію медичної та фармацевтичної науки.

Наступним періодом інтенсифікації видав-ництва Ф можна вважати ХVІІІ ст. (фактич-но – з 1698 р.) (табл.1, 2). У цьому столітті

було видано щонайменше 9 цивільних Ф за-гальнодержавного значення (Німеччина, Ве-ликобританія, Португалія, Росія), військові (Росія, Польща), морські (флотські) (Росія), було здійснено 5 перевидань Ф, виданих у попередні періоди. Цей етап розвитку фар-мації можна охарактеризувати початком стандартизації та державного регулювання фармацевтичної діяльності через державні Ф, які отримали значення законодавчих ак-тів. Хоч ознаки офіційного нормування апте-карювання відслідковуються ще у Ф XVI ст., однак, якості загальнодержавних норматив-них документів Ф набули, лише наприкінці XVIІ ст. одночасно із формуванням держав-ності країн Європи через створення бюрокра-тичного апарату та державних інституцій-регуляторів. Відповідно й Ф із вузькофахових довідників-рецептаріїв, аптекарських наста-нов та кодексів стали нормами, обов’язкови-ми до виконання, а також критеріями оцінки якості ліків та фармацевтичної діяльності. Окремі з Ф виконували регуляторну функцію й за межами національних територій. Осно-вою більшості із створюваних фахових (апте-карських), спеціалізованих (військових, флотських, шпитальних), регіональних (місь-ких, територіальних) Ф служили, як прави-ло, ті чи інші попередні Ф видання, як то: Нюрнберзька (1592) та Лондонська (1618) Ф, пізніша Бранденбурзька Ф (1698), якою на-віть встановлювався податок з ліків та поря-док контролю уряду за діяльністю аптек16. Остання Ф, написана латиною, містила скла-дений в алфавітному порядку перелік біль-ше, ніж із 1000 ЛЗ, з яких 906 були так зва-ними «складними» ліками4. Бранден-бурзька Ф була основою при створенні Ф Прусії (1714), Лейденської (1751) та Віртенберзької (1741, 1754) Ф. Остання мала в Центральній Європі загальне визнання: це був чи не най-повніший тогочасний збірник ліків (869 про-стих та 1083 складних)4,17. Відомо17, що після утворення королівства Польського Фрідріх I указом від 14.05.1714 р. зобов’язав перевида-ти чинний у Німеччині «Dispensatorium Brandenburgicum» та застосовувати його по всій території Польщі. Цей диспенсаторіум був тривалий час офіційним фармацевтич-ним і медичним регулятором на «німецькій» території Польщі. Інша, пруська Ф (1781), послужила основою створення І-ої польської (військової) Ф («Pharmacopoea Castrensis et Nosocomialis Exercitus Nationalis», 1794)15. Характерно, що польська фармація, незва-жаючи на розділеність на той час між трьома імперіями, зуміла створити й видати свою національну Ф скоріше, ніж пануюча Авст-



2011, №34

107

рія: загальнодержавна «Рhаrmасороеа Aus-trica» була опублікована лише в 1820 р. Ця Ф була обов’язковою на території всіх приєдна-них до Австрії держав і князівств, включно з Галичиною17,. Правдоподібно, що саме вка-заними німецькими та австрійськими Ф ко-ристувалися аптекарі у XVIII–ХІХ ст. як в «австрійській», так і в «російській» частинах України. Без сумніву, що основними Ф Ліво-бережної та більшої частини Правобережної України цього періоду були Російські Ф.

Без додаткових та глибоких досліджень важко встановити, які із європейських Ф бу-ли прототипом російських Ф, виданих впро-довж 17651798 рр., але той факт, що з І-ої цивільної Ф Росії (1798) було вилучено знач-ний перелік закордонних ліків8,11, засвідчує використання при складанні Ф європейських Ф видань. Першою (1765 р.) в Росії була ви-дана латиною тиражем 600 примірників «Pharmacopoea castrensis continens titulos et descriptions medicamentorum in cistis chirur-goruv qvi in exercitu Imperial Rossico stipendia faciunt asservandorum asservandorum Auctori-tate Collegii Imperialis Medici» (перевидано у 1778 р.), яка включала 191 найменування ліків, 47 рецептів складних лікових форм, а також перелік із 50 хірургічних інструментів полкового хірурга11,17,18. Наступними, вже російськомовними, виданнями були військові Ф 1808, 1812, 1818 та 1840, 1866, 1896, 1913 рр.8,11. У 1783 р. у С. Петербурзі опубліковано так звану Морську Ф – Pharmacopoea navalis Rossica («Аптека для Російського флоту або розпис всім потрібним лікарствам, яких за рангом корабля для шести місяців вояжу в корабельному ящику повинно бути»), автором якої вважається доктор медицини А. Бахе-рахт8,11. Імператорським указом від 12.11.1763 р. перед російською Медичною колегією було поставлене завдання створен-ня єдиної загальнодержавної Ф. У 1778 р. латиною вийшла Російська диспенсеторія – І-а цивільна Ф Росії («Pharmacopoea Rossi-ca»), яка була перевидана у 1782, 1784 та 1788 рр.3,8,11. Авторами її могли бути Х. Пе-кен, І. Лепехін4, за іншими даними3,10 – Н. Карпинський. Pharmacopoea Rossica міс-тила перелік із 770 ліків рослинного, тва-ринного та хімічного походження та склад-них сумішей. За її основу було взято Віртен-бергську Ф (1741, 1754)9,10. Проте, вважаєть-ся, що першою російською цивільною Ф була пізніша фундаментальна праця, створена під керівництвом доктора медицини Н. Карпин-ського й видана (латиною) у 1798 р.10,11. Ця Ф, на відміну від видання 1788 р., містила лише 570 Ф статей, упорядкованих за алфа-

вітом, в ній залишилося лише близько 10% імпортних ЛЗ, введено багато місцевих лі-карських рослин, значна кількість із яких застосовується і в сучасній медичній практи-ці10,11. У 1799 р. Ф була перевидана латиною, а в 1802 р. – перекладена російською мовою студентом Московського університету І. Лео-нтовичем та видана у Москві під назвою «Российская фармакопея или аптека с по-дробным и ясным наставлением, научаю-щим, в каком виде и количестве лучше и по-лезнее как и внутрь, так и снаружи упот-реблять лекарства, как-то: различные по-рошки, капли спиртные и пр.». Вважається, що Ф Н. Карпинського була кращим із ана-логічних видань XVIII – початку ХІХ ст., про що може свідчити, зокрема, видання її в 1825 р. в Італії та Лейпцігу (1830, у німець-кому перекладі)10,11.

В епоху Середньовіччя на території Украї-ни була доволі розвинена мережа аптек та шпиталів (Львів, Волинь, Поділля, з кінця ХVІІІ ст. – Лівобережжя, Київ). Отже, існу-вала потреба у фаховій літературі. Є згадки5 про те, що у 1696 р. вихованцями Києво-Могилянської академії була перекладена на старослов’янську якась із Ф, однак відомос-тей про джерело цього перекладу та друко-ване видання «Фармакопеї о составленії ле-карств» нами не знайдено. Особливістю віт-чизняної історії фармації було те, що впро-довж багатьох століть територія України по-перемінно була розділена між різними дер-жавами з відмінними економічними, куль-турними, освітніми умовами і, відповідно, фармацевтичними традиціями. Це стосується не лише умов та рівнів розвитку аптекарсь-кої справи, але й її регулювання. Зокрема відомо, що в аптеках Галичини у ХVІ ст. ліки виготовляли за рецептами лікаря2,5,13, з 1609 р. діяла видана у Львові аптекарська ординація «Lekta digna», де описано права та обов’язки фармацевтів; 26.02.1611 р. королем Сигизмундом ІІІ затверджено статут львівсь-кого аптекарського цеху (цеху парфумерії), яким, зокрема, визначалася відповідальність та обмежувалась конкуренція в аптечній справі2,13. Про особливу відповідальність ап-текарів можуть свідчити й карні справи тих давніх часів: у 1597 р. аптекар І. Дзигельсь-кий притягався до судової відповідальності за порушення тарифів на аптекарські това-ри14, а в 1624 р. було засуджено до смертної кари львівського аптекаря О. Лянга, який продав якійсь жінці отруту для отруєння чо-ловіка5. У 1773 р. виданим у Львові «Сані-тарним патентом» лікарям і аптекарям заборонялося здійснювати діяльність без від-



108

повідних дипломів, а також лікарям – виго-товляти ліки, а аптекарям – самостійно ліку-вати хворих2,5,13. Із 1777 р. у Галичині уряд Австро-Угорщини запровадив єдині ціни на ліки, аптекарям було заборонено допускати будь-які зловживання, а Декретом Надвірної канцелярії з 1800 р. лікарі мали право вида-вати лише ті ліки, які були вказані у Ф2,5,13,14. Без сумніву, аптекарі на території України користувалися зарубіжними Ф відповідних періодів, однак визначити, якими саме із згадуваних вище, можливо хіба що, почина-ючи із ХVІІІ ст.: для Галичини основними Ф могли бути спочатку Нюрнберзька, Віртенбе-рзька, надалі Австрійська Ф, для решти те-риторій – спочатку якісь із німецьких Ф, на-далі – чинні видання Російської Ф.

Наведені результати історичного пошуку засвідчують, що питанням стандартизації та регламентації фармацевтичної діяльності завжди надавалося велике значення. Інтер-національними, а в подальшому обмеженими державними кордонами, регуляторами апте-карської справи (кластерними, професійни-

ми, цеховими), як правило, були Ф, що ство-рювались у різних країнах різними авторами і далеко не завжди фармацевтами. З ХVІІІ ст., особливо в державах-імперіях Центральної та Східної Європи (Росія, Авст-ро-Угорщина, Німеччина), характерним було більш жорстке регулювання фармацевтичної діяльності, у т.ч. через загальнодержавні Ф, які мали силу закону. Хронологія видань Ф засвідчує не лише значний попит на фарма-цевтичну інформацію з боку фахівців, але й етапи розвитку фармацевтичної науки, ви-робництва, аптекарської та медичної прак-тики. Розробка Ф різними авторами, чисель-ні перевидання та застосування у різних країнах Європи впродовж багатьох десяти-літь вказує на високу якість цих інформацій-них фармацевтичних стандартів та можли-вість їх застосування у форматі державного регулятора надання МД. Очевидним є й те, що Ф приховують ще багато цінної інформа-ції, без вивчення й аналізу якої не можливе повноцінне відтворення історії лікознавства, фармації, медицини.

Висновки: 1. Фармакопеї різних часів є документами,

які підсумовують етапи розвитку фарма-ції та медицини, а світова історія фар-макопей є цінним джерелом систематизо-ваних знань із лікознавства, історії роз-витку фармації як науки, аптечної прак-тики, фармацевтичного виробництва.

2. Функція фармакопеї як уніфікованого (стандартизованого) інформаційного дже-рела щодо лікарських засобів та «цехово-го» і суспільного регулятора професійної

медичної та фармацевтичної діяльності в країнах Європи стала можливою завдяки поширенню книгодрукування. З цього іс-торичного періоду й бере відлік стандар-тизація та державне регулювання фар-мацевтичної практики.

3. На нашу думку, історія лікознавства Ук-раїни, внесок вітчизняної науки і прак-тики до скарбниці світової фармації за-лишаються однією із білих плям історії вітчизняної та світової медицини.

Література: 1. Аптеки и аптекари. История и картинки. 1519 век.

[Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// marinni.livejournal. com/456482.html

2. Бенюх Н.Ф. Історія фармації Галичини (ХІІІХХ ст.) / Н.Ф. Бенюх. Львів, 1999. – 216 с.

3. Википедия. Свободная энциклопедия. [Електрон-ний ресурс]. Режим доступу: http://ru.wikipedia. org/wiki

4. Виникнення Фармакопеї. Історія фармації. Медич-ні препарати. [Електронний ресурс]. Режим досту-пу: http://www.kalynivka.com.ua/vynyknennya-farma

5. Ганіткевич Я. Історія української медицини в да-тах та іменах / Я. Ганіткевич. Львів: ПТВФ «Афіша», 2004. 368 с.

6. Державна фармакопея України // Фармацевтична енциклопедія. [Електронний ресурс]. Режим дос-тупу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/ 2462/

7. Державна Фармакопея України, 2001, 2004, 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://rutracker.org/forum/ viewtopic.php?t=1976597

8. Зархин И.Б. Очерки из истории отечественной фар-мации ХVІІІ и первой половины ХІХ века / И.Б. За-рхин. М.: Медгиз, 1956. – 187 с.

9. Карпинский Никон Карпович. Биография.ru. Био-графическая энциклопедия. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.biografija.ru/show_bio. aspx?id =57815

10. Карпинский Н.К. – анатом, хирург, лекарствовед // Здоров’я України. [Електронний ресурс]. 2008. №8. Режим доступу: http://health-ua.com/articles/ 2550. html

11. Натрадзе А.Г. Русские и советские фармакопеии / А.Г. Натрадзе. М.: «Медицина», 1978. – 112 с.

12. Страдынь Я.П. Развитие аптекарского дела в При-балтике. Из истории медицины. Сборник статей / Я.П. Страдынь, П.И. Страдынь. Рига, из-во АН Латвийской ССР, 1959. – С. 62–81.

13. Сув’язь поколінь. Фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. 18532009 / Б.С. Зімен-



2011, №34

109

ковський, Т.Г. Калинюк, Р.Б. Лесик [та інш.]. – Львів: Наутілус, 2009. – 532 с.

14. Сятиня М.Л. Фармацевтична справа в Україні: Минуле. Сьогодення. День прийдешній / М.Л. Ся-тиня. К.: Ін-т історії України НАН України, 1968. – 334 с.

15. Farmakopea Polska. Vydanie drugie. Warszawa: Drukarnia Wzorowa, 1937. – 1100 s.

16. Kronika medycyny / pod ker. Mariana B. Michalika/ Warszawa: W-wo Kronika, 1994. – S. 648.

17. Pharmax [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pharmax.ru/articles/

18. PharmSpravka.ru. Фармацевтический on-line спра-вочник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //pharmspravka.ru/

УДК 615.11 ФАРМАКОПЕИ КАК РЕГУЛЯТОРНЫЕ ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ ФАРМАЦИИ А.Л. Федущак Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: История лекарствоведения непосредственно связана с стандартизацией фармацевтической про-дукции, регламентированием оборота лекарств и, в частности, фармакотерапии. Не в полном объеме ис-следованы фармацевтические информационные стандарты, в том числе, фармакопейные издания, кото-рые могли использоваться аптекарями на территории современной Украины в эпоху Средневековья. На основании результатов анализа информационных потоков из истории медицины установлено, что вопро-сам стандартизации и регламентации фармацевтической деятельности всегда уделялось особое значение. Интернациональными, а в последующем государственными регуляторами аптекарского дела, как прави-ло, были фармакопеи. Хронология фармакопейных зданий свидетельствует не только о большом спросе на фармацевтическую информацию, но и определяет этапы развития фармацевтической науки, производства, аптекарской и медицинской практики, а также развитие стандартизации и государственного регулирова-ния медицинской и фармацевтической практики. Ключевые слова: фармакопея, история фармации, лекарствоведение, аптечное дело. UDC 615.11 PHARMACOPOEIAS AS REGULATORY FACTORS IN PHARMACY DEVELOPMENT A.L. Fedushchak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: History of remediology is closely related to the standardization of pharmaceutical products, regula-tions of the turnover of medical preparations and, in particular, pharmacotherapy. Far from being complete is the study of pharmaceutical information standards, especially, editions of pharmacopoeias which had been probably used by apothecaries in the Middle Ages. On the basis of results of the analysis of information sources of the history of medicine, it has been established that questions of standardization and regulations of pharma-ceutical activities have been paid special attention to. Pharmacopoeias have, as a rule, served the international and national regulators of pharmaceutics. Chronology of pharmacopoeia editions is evidence not only of a great demand for the pharmaceutical information but also depicts the main stages of the development of pharmaceu-tical science and production, pharmaceutical and medical practice, as well as the development of standardiza-tion and state regulations of the medical and pharmaceutical practice. Keywords: pharmacopoeia, history of pharmacy, remediology, pharmaceutics. Надійшла до редакції 25.09.2011 р.



110

УДК 61.001.37(091)(477)

Р.А. Чайківський, А.Л. Федущак.

ДО ІСТОРІЇ МЕДИЧНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. ЕТАПИ ТА ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ СТАНДАРТІВ




Резюме: Проведений аналіз нормативно-правової бази у галузі охорони здоров’я України періоду держав-ної незалежності окреслює непростий шлях становлення і розвитку системи медичної стандартизації, зок-рема, – стандартизації медико-технологічних процесів, впровадження стандартів медичної допомоги у віт-чизняній галузі охорони здоров’я. Відсутність системності на етапах розробки та впровадження, сучасних методологічних підходів, уніфікації вимог до номенклатури, структури та якості медичних стандартів зу-мовили конфліктну ситуацію у галузі у зв’язку із вимогами, визначеними новою редакцією Основ законо-давства України про охорону здоров’я. Першочерговим завданням є перегляд номенклатури чинних меди-ко-технологічних стандартів та приведення їх до сучасних вимог вітчизняного законодавства. Ключові слова: стандарти, історія медичної стандартизації, стандарт медичної допомоги, клінічний про-токол, нормативні документи, законодавство України.

Вступ. 7 липня 2011 р. Верховною Радою України був ухвалений Закон України (ЗУ) «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (ОЗ) щодо удос-коналення надання медичної допомоги (МД)»8. Цим ЗУ основний законодавчий акт держави у сфері ОЗ доповнено статтею 14-1 «Система стандартів у сфері ОЗ», в якій, се-ред інших норм, визначено, що «додержання стандартів (Ст) МД (медичних Ст), клінічних протоколів (КП), табелів матеріально-техніч-ного оснащення є обов'язковим для всіх зак-ладів охорони здоров'я (ЗОЗ), а також для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практи-ки»8. Таким чином, був підведений підсумок доволі складному й суперечливому історич-ному етапу становлення вітчизняної медич-ної стандартизації (МС) й впровадження у медичну практику засад доказової медицини (ДМ). Отож, 2011 р. можна вважати знаковою віхою реформування галузі ОЗ України, то-му, на нашу думку, дослідження, системати-зація та аналіз фактологічного матеріалу з історії вітчизняної МС періоду державної не-залежності є актуальними не лише з точки зору сучасної історії медицини, але й необ-хідні для подальшого удосконалення органі-зації та управління в ОЗ, поліпшення якості МД (ЯМД) та, у підсумку, якості життя (ЯЖ) населення країни.

Мета дослідження аналіз розвитку МС в частині розробки та впровадження Ст у га-лузі ОЗ на етапах становлення і розвитку вітчизняної системи стандартизації та виок-ремлення проблемних питань у зв’язку із нещодавніми змінами у законодавстві щодо ОЗ в Україні.

Матеріали та методи дослідження. Дос-ліджено нормативно-правові акти України та інформаційні потоки з питань МС, зокрема, база діагностично-лікувальних Ст України станом на початок жовтня 2011 р.1. Застосо-вано методи: системного аналізу, історичний, бібліографічний, порівняння та узагаль-нення, статистичний, графічний.

Результати дослідження та їх обго-ворення. Прогрес медичної науки та медич-них технологій виявився за останні десяти-річчя настільки стрімким, що для впровад-ження нових науково обґрунтованих методів діагностики та лікування в повсякденну ме-дичну практику стали необхідними нові ор-ганізаційні підходи та управлінські техно-логії. Потік медичної інформації інтенсивно зростає, тож вимогою часу стає необхідність систематизованих і науково обґрунтованих інформаційних даних, розвитку нової мето-дології інформаційного пошуку. Збільшуєть-ся кількість випадків неналежної медичної/ фармацевтичної практики. У всьому світі зростають видатки на ОЗ, відтак, управ-ління ресурсами й раціональне їх викорис-



2011, №34

111

тання стають чільною проблемою медичної практики та організації ОЗ. Учасниками процесу лікування все більше стають пацієн-ти, громадські організації, правники та ор-гани юстиції. В основу сучасного підходу до підвищення безпеки та ЯМД покладається підвищення її ефективності завдяки застосу-ванню технологій, що базуються на доказах і використанні клінічних досліджень та ін-формаційних джерел високого ґатунку. Сві-товий досвід впровадження принципів ДМ засвідчує необхідність раціонального поєд-нання найкращої клінічної практики, що враховує безпеку, ефективність та вартість медичних послуг і технологій саме через сис-тему МС. Уніфікація клінічних підходів, ме-дичних технологій, умов та засобів організа-ції МД є не лише вагомим засобом поліп-шення ЯМД, але й правового та економічно-го захисту споживачів та надавачів медич-них послуг.

Із відновленням державності України пе-ред молодою державою постало першочергове завдання з визначенням моделі подальшого розвитку. Це стосувалося й системи ОЗ. Ви-бір соціально-економічної орієнтації на заса-ди європейських цінностей зумовив, відповід-но, необхідність переорієнтування всієї сис-теми ОЗ України. Однак, відсутність власно-го й адекватного історичним обставинам за-конодавства, важка економічна, а відтак і соціальна, політична криза I-ої половини 1990-их рр. не сприяли впровадженню сучас-них засад в організації й надання якісної та ефективної МД, але й елементарних її Ст. Проте, вже у цей важкий для держави період закладалися підвалини майбутнього рефор-мування ОЗ.

Оскільки саме медико-профілактична допо-мога є метою діяльності у сфері медичної практики, то й ціллю МС є, у першу чергу, клінічні стандарти – стандарти медичних технологій. У цьому контексті нами проведе-но хронологічний аналіз правових актів та нормативних документів України, якими регламентовано саме клінічну (лікувальну) діяльність, вимоги до медичних технологій їх застосування та Ст (критеріїв) оцінки ЯМД.

Ще до проголошення державної незалеж-ності, навесні 1991 р. вступив у дію ЗУ29, яким були закріплені основні засади та ви-моги щодо надання послуг, який хоч і не прямо, але безпосередньо стосується послуг медичного характеру, що вже через рік було конкретизовано ЗУ «Основи законодавства України про ОЗ»6, а в 1996 р. право на гаран-товану і якісну МД, на медичне страхування закріплено Конституцією держави. Визнана

світовою медичною практикою модель побу-дови системи ОЗ на засадах або з елемента-ми медичного страхування почала інтенсив-но впроваджуватись у сусідніх державах ко-лишнього Варшавського договору, у Російсь-кій Федерації. Засадничим моментом функ-ціонування таких систем ОЗ є стандартиза-ція умов, процесів, результатів, критеріїв і методології оцінки якості медичних послуг, управлінських процесів. Успадкована від СРСР система стандартизації, відсутність у ній чітко прописаних Ст надання МД зумо-вила необхідність створення власної законо-давчої та нормативної бази. Прийнятий у 1993 р. Декрет Кабінету Міністрів України (КМУ)35, а відтак і ЗУ33 заклавши основу й визначивши основні засади й вимоги до Ст та стандартизації в Україні, офіційно вивів вітчизняну медицину й фармацію за сферу його дії. У 19961997 рр. встановлено норма-тив розрахунку потреб у стаціонарній МД21 уніфіковано систему забезпечення ЛЗ дер-жавних та комунальних ЗОЗ, встановлено нормативи розрахунку потреб у стаціонарній МД32 та, попри відсутність законодавства з питань ліцензування, сертифікації, акреди-тації, Ст медичних послуг та критеріїв оцін-ки їх відповідності та якості, Постановою КМУ22 була запроваджена система акреди-тації ЗОЗ державної та комунальної форми власності.

Незважаючи на поспішність, відсутність умов для належної підготовки ЗОЗ до цієї відповідальної процедури, методологічної й нормативної бази, можна стверджувати, що саме це й слугувало поштовхом до розробки нормативних вимог до обсягів і якісних па-раметрів надання МД. Підсумкова колегія МОЗ України 17.02.1998 р. констатувала не-обхідність невідкладного впровадження в медичну практику уніфікованих підходів до діагностично-лікувального процесу, норма-тивів ресурсного забезпечення, уніфікації ви-мог до обсягів і ЯМД в ЗОЗ України. Не за-барилося й відповідне Доручення Президен-та України4. А вже 27 липня 1998 р. наказом МОЗ України були затверджені «Тимчасові галузеві уніфіковані Ст медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціона-рної допомоги дорослому населенню в ЗОЗ України»26. Науково-методичне обґрунтуван-ня принципів створення і застосування галу-зевих уніфікованих Ст медичних технологій, координаційну діяльність основних етапів роботи щодо їх розроблення взяли на себе спеціалісти Українського інституту громад-ського здоров'я: проф. А. Нагорна, А. Степа-ненко, Н. Корнута під керівництвом проф.



112

В. Пономаренко. Колективом цього закладу були розроблені й методичні рекомендації: «Використання тимчасових галузевих меди-чних Ст стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України» (Р. Бо-гатирьова, В. Пономаренко, А. Степаненко, А. Нагорна, Н. Гойда, Н. Корнута, Р. Моісеє-нко, Г. Слабкий), затверджені цим же нака-зом26. Під керівництвом й за участю. провід-них вчених і лікарів-практиків України були розроблені уніфіковані вимоги до обсягів і якості стаціонарної МД дорослому населенню практично з усіх основних медичних спеціа-льностей.

ІІ-ий період вітчизняної МС мав свої особ-ливості. Законодавство України збагатилося ЗУ «Про державні соціальні Ст та державні соціальні гарантії»9, новою редакцією ЗУ «Про стандартизацію»34, «Про стандарти, тех-нічні регламенти та процедури оцінки відпо-відності»36 якими визначено правові засади та основні нормативи, зокрема у ОЗ, осново-положні принципи державної політики, пра-вові й організаційні підходи до розроблення та застосування національних Ст, технічних регламентів та процедур у сфері стандарти-зації, технічного регулювання та оцінки від-повідності. Постановою КМУ врегульовано застосування нормативних документів та га-лузевих Ст колишнього СРСР33 Незважаючи на те, що дія останніх 2-ох ЗУ юридично не поширюється на заходи щодо медичних ви-мог безпеки для здоров'я, на менеджмент з лікарськими засобами (ЛЗ), на Ст медичних послуг вони стали методологічним підґрун-тям для удосконалення процесу створення та впровадження галузевих клінічних Ст. Заса-дничі положення стандартів МД, а відтак і обов’язкові структурні елементи клінічних стандартів, а саме: перелік та обсяг гаранто-ваного рівня МД, нормативи обсягу діагнос-тичних, лікувальних та профілактичних про-цедур; нормативи забезпечення ЛЗ та стаціо-нарною МД, показники ЯМД, були закріпле-ні на законодавчому рівні9. Концепція роз-витку ОЗ населення України, затверджена Указом Президента України16, передбачала реальне впровадження Ст діагностики і лі-кування, державний контроль за дотриман-ням Ст на всіх рівнях та етапах надання МД. Постановою КМУ15 було визначено міжгалу-зеві (галузеві міністерства, Академія медич-них наук.) заходи щодо розробки державних соціальних Ст у сфері ОЗ, а ухвалена неза-баром Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації»18 передбачала підготовку та запровадження, в т.ч., Ст медичних техноло-гій. Очевидно, малося на увазі удосконален-

ня та приведення у відповідність до нових соціально-економічних умов чинних Тимча-сових Ст медичних технологій26. На виконан-ня цих директивних документів наприкінці 2002 р., зокрема, впроваджено нормативи та затверджено перелік показників ЯМД дорос-лому населенню в амбулаторно-поліклініч-них закладах20. У подальшому базовими для удосконалення створених та розробки нових медичних Ст стали Програма надання гро-мадянам гарантованої державної МД (2002 р.), якою, з урахуванням вимог ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»10. Бюджетного кодексу України2, за-тверджено перелік видів та обсяги безоплат-ної МД, що гарантуються державою23, а та-кож затверджено нормативи кадрових ресур-сів у ЗОЗ, що фінансуються з бюджету38. Сво-їм Дорученням від 06.03.2003 р.5 Президент України зобов’язував прискорити розроблен-ня і запровадження державних Ст в сфері ОЗ та вжити заходів щодо їх дотримання ЗОЗ. У цьому документі, очевидно, вперше офіційно вжито термін «клінічний протокол». Відпові-дно, спільним наказом МОЗ України та АМН України від 28.04.2004 р.25 було затверджено склад робочої групи з розробки протоколів надання МД дорослому населенню, визначе-но науково-дослідні інститути, вищі навчаль-ні медичні заклади для участі у розробці проектів КП; доручено підготувати галузевий класифікатор КП за профілями лікарських спеціаль-ностей та до 01.09.2004 р. подати проекти КП з експертними висновками до Українського інституту громадського здоро-в'я.

57 6 63372 121

729

1222

116

632924

98

1945

1992-1998 1999-2004 2005-2011

Стандарти, тимчасові стандартиПротоколиКлінічні протоколиІншіРазом

Рис 1. Динаміка впровадження нормативів МД в Україні

Період 20022004 рр. характерний особли-

вою інтенсивністю розробки СТ МД (рис. 1): під різними назвами було затверджено 1104 (34,2% від усіх чинних станом на 01.10.2011 р.) клініко-технологічних Ст, з яких лише 493 (44,7%) фігурували як Ст, протоколи чи КП. Тож вимогою часу стала й



2011, №34

113

уніфікація методології розробки галузевих нормативних документів такого типу.

На початку 2005 р. Львівським національ-ним медичним університетом імені Данила Галицького та Українським інститутом гро-мадського здоров’я МОЗ України були роз-роблені (В.М. Пономаренко, А.Б. Зіменковсь-кий) методичні рекомендації «Протоколи на-дання МД населенню України: розробка та впровадження»37. У цьому ж році Указом Президента України31 поряд із дорученням розробити проект Плану дій з реформування системи ОЗ населення, вимагалися й заходи щодо розробки та впровадження Ст МД; отож, відповідними Постановами КМУ13,19 МОЗ України доручалося розроблення і впровадження національних та адаптованих міжнародних Ст МД; забезпечення високо-якісної МД населенню, у т.ч. шляхом розроб-лення нових та оновлення існуючих медич-них Ст і КП на основі ДМ. Специфікою й пев-ним недоліком у впровадженні МС за період 20002007 рр., на нашу думку, було те, що на початках у медичну практику були впровад-жені Ст, означені, власне, як тимчасові, і не були розставлені належні акценти щодо їх впровадження, не передбачалася відпові-дальність за їх недотримання, зокрема, у процедурі акредитації ЗОЗ. Відсутніми були й належні ресурсні умови та мотивації як для розробки, так і для впровадження та зас-тосування медичних Ст. Крім того, не було формалізовано й самого поняття «медичний Ст», через що упродовж короткого періоду у систему МС офіційно було впроваджено не лише термінологічний конфлікт (Ст, тимча-совий Ст, національний та адаптований міжнародний Ст, протокол, КП), але й появу різноманітних за конструкцією, формою, об-сягами документів нормативного характеру із надання МД за різними спеціальностями, які не завжди узгоджувалися між собою та реаліями системи ОЗ. Отож, особливо акту-альним стало уніфікування методології й ме-тодик розробки медичних Ст та адаптації їх не лише до міжнародних Ст, але й до рівнів та етапів надання МД вітчизняної системи ОЗ. Таким чином, цей період вітчизняної іс-торії МС можна назвати періодом «переходу кількості у якість», а саме, на підставі між-народного та нагромадженого вже власного досвіду розробки й застосування медичних Ст, здійснено спробу «стандартизації медич-них Ст» з урахуванням нових вимог щодо якості, ефективності, раціональності МД. На реалізацію цього був спрямований спільний проект МОЗ України та ТАСІS під егідою ЄС «Підтримка розвитку медичних Ст в Україні

(20042006 рр.)»27. Концепцією управління ЯМД у галузі ОЗ в Україні на період до 2010 р., затвердженою наказом МОЗ Украї-ни15, було передбачено стандартизацію всіх складових системи ОЗ і, зокрема, створення уніфікованих методик розробки/адаптації клінічних рекомендацій на основі найбільш достовірних сучасних наукових даних. У цьому ж році МОЗ України прийнято Галу-зеву програму стандартизації МД12, покли-кану інтенсифікувати подальшу розробку та адаптацію клінічних рекомендацій, медич-них Ст, КП, впровадження КП у регіонах та їх моніторинг. Знаковим моментом та підсум-ком цього спільного Проекту стала розробка й затвердження спільними наказами МОЗ та АМН України «Уніфікованих методик з роз-робки клінічних настанов, медичних Ст, уні-фікованих КП МД, локальних протоколів МД (клінічних маршрутів пацієнтів) на заса-дах ДМ» у 2-ох частинах27,28. Цими докумен-тами впроваджувались сучасні методологічні підходи, адаптовані до європейської практи-ки організації та надання МД, щодо створен-ня медичних Ст на засадах ДМ, уніфікації виз-начень, умов, вимог, критеріїв оцінки на етапах діагностично-лікувального процесу. Незважаючи на актуальність цих норматив-них документів для стандартизації МД, нау-кову обґрунтованість і доступність для засто-сування, Мінюстом вони не були зареєстро-вані, отже, й не стали регуляторними акта-ми. Не зареєстровано Мінюстом й компроміс-ний документ7, який змінив статус «Уніфіко-ваних методик…» на методичні рекомендації «Уніфікована методика з розробки…». Тому чергова спроба офіційного запровадження системи МС11 залишає більше запитань, аніж відповідей. Цим галузевим проектом планується запровадити систему стандарти-зації, яка, у відповідності до затвердженого положення, повинна забезпечити розробку основоположних Ст, що регламентують сис-тему стандартизації МОЗ України за нап-рямками: фармацевтична продукція, вироби медичного призначення, МД, медичні техно-логії, ЯМД, санаторно-курортна допомога на-селенню, фармакотерапія, формулярна сис-тема; підготовка медичних і фармацевтич-них кадрів. Чи будуть розроблені й впровад-жені стандартизовані підходи для системи стандартизації у галузі та безпосередньо у МОЗ, не відомо, оскільки цей наказ, як і по-передні, Мінюстом України не зареєстрова-ний.

Вагомим кроком у розвитку МС було ство-рення та впровадження в медичну практику Державного формуляру ЛЗ (2009 р.)12, що



114

дозволило вирішити багато питань уніфіка-ції фармацевтичної складової медичних Ст та КП. У травні 2011 р. МОЗ України були затверджені перші «фармацевтичні» Ст ме-дичної/фармацевтичної опіки – Протоколи провізора (фармацевта)23. Однак, вважаємо, що, незважаючи на значні напрацювання у сфері МС, системності в організації та впро-вадженні МС в реальну медичну практику України на цьому етапі остаточно ще не від-булося.

Із прийняттям у липні 2011 р. нової редак-ції основного законодавчого акта з ОЗ8, яким регламентовано обов’язковість застосування в державі МС та КП, розпочався, на нашу думку, новий етап в історії вітчизняної МС – етап реального впровадження в медичну практику уніфікованих, заснованих на дока-зовій базі стандартів МД. Які засадничі по-зиції сучасних Основ законодавства про ОЗ? З якими напрацюваннями підійшла до цього відповідального етапу медична галузь? ЗУ8 однозначно вирішено одне із термінологіч-них питань: дано визначення поняттям «Ст МД», «медичний Ст» (сукупність норм, пра-вил і нормативів, показники (індикатори) якості надання МД, які розробляються з ура-хуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики) та «клінічний протокол» (уніфікований документ, який визначає ви-моги до діагностичних, лікувальних, профі-лактичних та реабілітаційних методів на-дання МД та їх послідовність), а також виз-начення лікарського формуляру – вагомого елементу практично всіх медичних та управ-

лінських технологій у сфері надання медич-них послуг. Іншим суттєвим моментом ЗУ є законодавче закріплення обов’язковості зас-тосування у вітчизняній ОЗ Ст МД усіма гос-подарюючими суб’єктами.

Нами проаналізовано напрацьовану інфор-маційну базу Ст МД1. Встановлено, що до 2011 р. включно МОЗ України було видано 147 наказів (у 3-ох випадках – спільні накази МОЗ та АМН України), якими затверджено 3230 нормативів діагностично-лікувального процесу, які віднесені у базі даних до чинних клінічних Ст1. Аналіз внесених у базу даних засвідчує, що спроби уніфікації діагностично-лікувальних методик були ще до впровад-ження Тимчасових галузевих Ст25, зокрема, були впроваджені Ст якості діагностики і лі-кування в оториноларингологічному стаціо-нарі (1992 р.), алгоритм діагностичних і ліку-вальних заходів при основних урологічних захворюваннях у дітей (1993 р.), заходи з на-дання невідкладної допомоги при виникнен-ні важких алергійних реакцій після щеплень та при анафілактичному шоці, інструктивно-методичні рекомендації щодо первинної реа-німації новонароджених та вигодовування дітей в акушерських стаціонарах (1996 р.).

У ході аналізу нормативних галузевих до-кументів та номенклатури клінічних Ст звер-нуто увагу на доволі велику кількість медич-них Ст, які затверджувалися одним наказом (рис. 2), що на нашу думку, ускладнює їх об-лік у базах даних у процесі як застосування, так і моніторингу, та внесення до них корек-тив.

11

8061

11 77

24222518

3

3629

412

19921993

19961998

19992000

20022003

20042005

20062007

20082009

20102011

Кількість нормативнихдокументів

У середньому нанормативний документ

Рис 2. Динаміка нормативних документів та середньої кількості затверджених ними Ст медичних

технологій Нами встановлено, що із офіційно затвер-

дженої номенклатури Ст МД за своєю назвою лише 74 % можуть вважатись такими, що відповідають чинному законодавству (Ст, у т.ч. тимчасові, КП і, у меншій мірі, протоко-ли) (рис.3). Решта 833 медичних Ст опинили-ся «поза законом», оскільки такі означення, як «норматив», «алгоритм», «інструкція», «ре-комендація» тощо ЗУ8 не передбачені.

Очевидно, що певної корекції, і не лише назв, вимагатимуть «протоколи», «тимчасові Ст», зрештою, і «Ст», які за замістом і струк-турою викладу не завжди відповідають виз-наченню, встановленому чинним законодавс-твом. Цьому має посприяти уніфікація ме-дичної термінології, в першу чергу, в системі МС, що передбачено впровадженням у галузі Єдиного термінологічного словника з питань управління якості медичної допомоги14.



2011, №34

115

5%

32%

26%37%

Стандарти, тимчасові стандартиПротоколКлінічний протоколІнші

Рис 3. Розподіл чинних Ст медичних техноло- гій за назвами

Отож, вивчення сучасної історії вітчизняної

МС дозволяє відслідкувати й етапи станов-лення та розвитку ОЗ перехідного періоду від соціалістичної директивно-планової мо-делі ОЗ до системи надання медико-профі-

лактичної допомоги на засадах ринкової еко-номіки, ДМ, управління ЯМД та формуван-ня бази для впровадження страхових відно-син. Законодавче закріплення Ст МД поси-лює юридичну складову діагностично-ліку-вального процесу і ставить нові вимоги як до системи ОЗ, медичної практики, так і безпо-середньо до якості та реалістичності самих медичних Ст. Проведений аналіз наявної їх бази свідчить про її недосконалість, недовер-шеність, іноді певну безсистемність створен-ня та впровадження. Це вимагає невідклад-ного корекції й приведення номенклатури МС до сучасних вимог, реальної уніфікації методологічних підходів до розробки нової клінічної практики та доопрацювання знач-ної частини вже впроваджених у медичну практику медичних Ст.

Висновки: 1. Історія медичної стандартизації України,

хоч і нетривала вже має свої окреслені етапи становлення та розвитку і є ваго-мою складовою історії вітчизняної меди-цини.

2. Із введенням у дію нової редакції Основ законодавства України з охорони здоров’я створилася конфліктна нормативно-пра-вова колізія термінологічного характеру: значна частина упроваджених у медичну практику стандартів не відповідають чинному законодавству за назвами (но-менклатурою), що може мати негативні організаційні та юридичні наслідки.

3. Вимогою сучасного етапу медичної стан-дартизації є не лише приведення до ви-мог законодавства основних реквізитів чинних нормативних документів, але й їх перегляд, оновлення та створення нових клінічних протоколів та стандартів ме-дичної допомоги на сучасній методологіч-ній основі з урахуванням вітчизняних та адаптованих міжнародних клінічних ре-комендацій (настанов) з високим доказо-вим рівнем їх безпечності, ефективності, економічної та клінічної доступності, по-винні мати достовірні й уніфіковані кри-терії оцінки якості медичної допомоги.

Література: 1. База стандартів медичної допомоги в Україні.[Елек-

тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pharma-center.kiev.ua/view/b_smd

2. Бюджетний кодекс України. Закон України від 21.06.2001 р. №2542-III [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2542-14

3. Державний формуляр лікарських засобів / за ред. В.Т. Чумака. – К.: МОРІОН, 2009. Вип.1. – 1160 с.

4. Доручення Президента України від 04.03.1998 р. №1-14/147 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0226282-98

5. Доручення Президента України від 06.03.2003 р. №1-1/252 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uiph.kiev.ua/index.asp?p=information&s=

6. Основи законодавства України про охорону здоров'я. Закон України від 19.11.1992 р. №2801-12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2801-12

7. Про внесення змін до наказів МОЗ України та АМН України від 19.02.2009 р. №102/18 та від 03.11.2009 р. №798/75. Наказ МОЗ та АМН України від 20.07.2010 р. №594/71. [Електронний ресурс]. – Ре-

жим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20100720_594.html

8. Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги. Закон України від 07.07.2011 р. №3611-17. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3611-17

9. Про державні соціальні стандарти та державні со-ціальні гарантії. Закон України від 05.10.2000 р. №2017-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2017-14

10. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Закон України від 22.02.2000 р. №1490-ІІІ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. ua-tenders.com/legislation/laws/zakon/

11. Про запровадження системи стандартизації МОЗ України. Наказ МОЗ України від 27.09.2010 р. №813. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://diklz.gov.ua/document/nakaz-moz-vid-27092010-r-813-pro-zaprovadzhennya-sistemi-standartizatsii-moz-ukraini

12. Про затвердження Галузевої програми стандарти-зації медичної допомоги на період до 2010 р. Наказ



116

МОЗ України від 25.06.2008 р. №341. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/ portal/dn_20080625_341.html

13. Про затвердження Державної програми стандарти-зації на 2006-2010 роки. Постанова Кабінету Мініс-трів України від 01.03.2006 р. №229. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/laws/show/229-2006-%D0%BF

14. Про затвердження Єдиного термінологічного слов-ника (Глосарій) з питань управління якості медич-ної допомоги. Наказ МОЗ України від 20.07.2011 р. №427. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/90269

15. Про затвердження заходів щодо виконання Концеп-ції розвитку охорони здоров’я населення України / Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. №960. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/960-2001-%D0%BF

16. Про затвердження Концепції розвитку охорони здо-ров‘я населення України. Указ Президента України від 07.12.2000 р. №1313/2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/ show/1313/2000

17. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров'я в Україні на період до 2010 року. Наказ МОЗ України від 31.03.2008 р. №166. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20080331_166.html

18. Про затвердження Міжгалузевої комплексної прог-рами «Здоров’я нації» на 20022011 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. №14. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/14812

19. Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. №815. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/815-2007-%D0%BF/print1275561633314879

20. Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги. Наказ МОЗ України від 28.12.2002 р. №507. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz. gov.ua/ua/portal/dn_20021228_507.html

21. Про затвердження нормативів потреб у стаціонар-ній медичній допомозі в розрахунку на 10 тисяч на-селення. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. №640 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/640-97-%D0%BF

22. Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міні-стрів від 15.07.1997 р. №765 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dp_ 19970715_765.html

23. Про затвердження Програми надання громадянам гарантованої державної медичної допомоги. Поста-нова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 955. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an/20/KP020955.html

24. Про затвердження протоколів провізора (фармаце-вта). Наказ МОЗ України від 16.05.2011 р. №284 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110516_284.html

25. Про затвердження складу робочої групи з розробки протоколів надання медичної допомоги дорослому населення. Наказ МОЗ України та АМН України від 28.04.2004 р. №222/33. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20040428_222.html

26. Про затвердження Тимчасових галузевих уніфіко-ваних стандартів медичних технологій діагностич-но-лікувального процесу стаціонарної допомоги до-рослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей. Наказ МОЗ Украї-ни від 27.07.1998 р. №226. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_19980727_226.html

27. Про затвердження «Уніфікованих методик з розроб-ки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфі-кованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клі-нічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (частина перша). Наказ МОЗ України та АМН України від 19.02.2009 р. №102/18. [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20090219_102_.html

28. Про затвердження «Уніфікованих методик з розроб-ки клінічних настанов, медичних стандартів, уні-фікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клініч-них маршрутів пацієнтів) на засадах доказової ме-дицини (частина друга). Наказ МОЗ України та АМН України від 03.11.2009 р. №798/75. [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20091103_798_.html

29. Про захист прав споживачів. Закон України від 12.05.1991 р. №1023-XII [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 1023-12

30. Про лікарські засоби. Закон України від 4.04.1996 р. №123/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0% B2%D1%80

31. Про невідкладні заходи щодо реформування систе-ми охорони здоров'я населення. Указ Президента України від 6.12.2005 р. №1694/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/1694/2005

32. Про порядок закупівлі лікарських засобів заклада-ми та установами охорони здоров'я, що фінансують-ся з бюджету. Постанова Кабінету Міністрів Украї-ни від 05.09.1996 р.№1071 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1071-96-%EF

33. Про порядок та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2-2002-%D0%

34. Про стандартизацію. Закон України від 17.05.2001 р. №2408-III. [Електронний ресурс]. – Режим досту-пу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2408-14

35. Про стандартизацію і сертифікацію. Декрет Кабіне-ту Міністрів України від 10.05.93 №46-93. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/46-93

36. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. Закон України від 1.12.2005 р. №3164-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/255-17

37. Протоколи надання медичної допомоги населенню України: розробка та впровадження. Методичні ре-комендації / В.М.Пономаренко, А.Б.Зіменковський [та інш.]– К.: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. 2005. – 60 с.

38. Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 р. №33. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.com.ua/#pq



2011, №34

117

УДК 61.001.37(091)(477) К ИСТОРИИ МЕДИЦИНСКОЙ СТАНДАРТИЗАЦИИ В УКРАИНЕ. ЭТАПЫ И ПРОБЛЕМЫ ВНЕ-ДРЕНИЯ МЕДИЦИНСКИХ СТАНДАРТОВ Р.А. Чайкивский, А.Л. Федущак Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина. Резюме: Осуществленный анализ нормативно-правовой базы в отрасли здравоохранения Украины пери-ода государственной независимости охватывает непростой путь становления и развития системы меди-цинской стандартизации, в частности, – стандартизации медико-технологических процессов, внедрения стандартов медицинской помощи в отечественном здравоохранении. Отсутствие системности на этапах разработки и внедрения современных методологических подходов, унификации требований к номенклату-ре, структуре и качеству медицинских стандартов обусловили конфликтную ситуацию в отрасли в святи с требованиями, определенными новой редакцией Основ законодательства Украины о здравоохранении. Первоочерёдным заданием является пересмотр номенклатуры действующих медико-технологических стан-дартов и приведение их к современным условиям и требованиям отечественного законодательства Ключевые слова: стандарты, история медицинской стандартизации, стандарт медицинской помощи, клинический протокол, нормативные документы, законодательство Украины. UDC 61.001.37(091)(477) THE HISTORY OF MEDICAL STANDARDIZATION IN UKRAINE REVISITED. THE STAGES AND PROBLEMS OF THE MEDICAL STANDARDS IMPLEMENTATION R.A. Chaykivskyi, A.L. Fedushchak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: The analysis of regulatory legislation in the health care of Ukraine for the independence period re-vealed a complicated way of establishment and development of medical standardization, namely: the medical-technological processes standardization, and medical care standards implementation. The lack of consistency at the stages of elaboration and introduction, methodological approaches, unified requirements to nomenclature, structure and quality of medical standards caused a discrepancy due to the requirements of a new edition of Basic Laws of Ukraine on Health Care. The vital task is to review the existing medical and technological stan-dards and coordinate them with modern conditions and requirements of Ukrainian legislation. Keywords: standards, history of medical standardization, standard of health care, clinical protocol, regulatory documents, legislation of Ukraine. Надійшла до редакції 28.02.2012 р.



118

Клінічна фармація та фармацевтична опіка УДК 615.15:[617.75:615.4]

О.І. Лопатинська1, М.С. Гоневич1, А.С. Гудзь1, Т.В. Єремеєва2

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ У СИСТЕМУ КОНТАКТНОЇ КОРЕКЦІЇ ЗОРУ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1,

м. Львів, Україна Клініка хірургії ока проф. Загурського2,

м. Луцьк, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Ефективність та безпечність контактної корекції зору залежить від низки факторів, одним із яких вважаємо комплексну програму фармацевтичної опіки, яка передбачає максимально повне інформу-вання пацієнтів та лікарів про раціональні принципи використання контактних лінз з метою усунення практики нераціонального застосування засобів контактної корекції зору і пов’язаних із цим негативних наслідків, підвищення якості життя пацієнтів із вадами зору. У роботі наведено результати анкетного опи-тування лікарів-офтальмологів та користувачів контактних лінз, які стали основою для формування прог-рами фармацевтичної опіки у системі контактної корекції зору. Ключові слова: контактна корекція зору, контактні лінзи, фармацевтична опіка.

Вступ. Контактна корекція зору (ККЗ) широко розповсюджений ефективний метод офтальмологічної допомоги населенню.

На сьогоднішній день у світі до 10% всього населення користується контактними лін-зами (КЛ), при цьому кількість користувачів засо-бів ККЗ (ЗККЗ) систематично зростає2. Одночасно спостерігається значне розширен-ня мережі спеціалізованих установ, які на-дають пацієнтам допомогу у сфері ККЗ.

Аналогічна ситуація спостерігається в Україні1,2.

Отож, ККЗ, зокрема КЛ, є одним із сучас-них та найбільш популярних серед пацієнтів засобів, які використовуються в офтальмоло-гії3.

Слід зазначити, що ефективність та без-печність ККЗ у значній мірі залежить від індивідуального підбору КЛ, ретельного дог-ляду за ними, правильного їх використання, одночасного використання лікарських засобів (ЛЗ) (у т.ч. не лише локальної дії)1,4,5,8,9,12,13,14.

Усі вище наведені критерії є основою фар-мацевтичної опіки (ФО), яка може стати ва-гомим елементом підвищення якості, ефек-тивності та безпечності ККЗ, що у свою чергу сприятиме зростанню якості життя (ЯЖ) па-цієнтів із вадами зору.

Метою дослідження було вивчення дум-ки лікарів та пацієнтів щодо раціональності

застосування КЛ та обґрунтування доціль-ності впровадження ФО у сфері ККЗ в Украї-ні.

Матеріали та методи дослідження. На-ми проведено вивчення думки лікарів-оф-тальмологів щодо раціонального, ефективно-го та безпечного використання ЗККЗ та здій-снено оцінку рівня забезпечення інформа-цією пацієнтів про безпеку та правила вико-ристання КЛ, шляхом рандомізованого ано-німного анкетного опитування за двома роз-робленими протоколами. Опитуванням охоп-лено 180 респондентів, серед яких 100 ліка-рів-офтальмологів зі стажем роботи від 15 до 40 років, а також 80 пацієнтів віком від 16 до 48 років, серед яких 50 осіб потребують КЗ.

У дослідженні використано системний, біб-ліографічний, структуро-логічний, соціоло-гічний (анкетного опитування), статистич-ний, аналітичний методи аналізу.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Аналіз отриманих результатів пока-зав, що переважна частка лікарів-офтальмо-логів – 88,2% систематично призначають па-цієнтам ЗККЗ. У той же час, 94,1% опитаних пацієнтів вважають КЛ альтернативою оку-лярам.

Встановлено, що основними критеріями ви-бору ЗККЗ як з боку фахівців, так і користу-вачів КЛ є ефективність ККЗ (45,4% та 25,9%



2011, №34

119

відповідно), комфортність у використанні (22,1% та 16,2%) та зручність застосування

(19,8% та 14,2%) (рис. 1).

9,323,37

3,4919,65

45,3525,87

22,0916,24

19,7714,18

0 10 20 30 40 50

Зручність

Комфортність

Ефективність

Безпечність

Інше

Лікарі-офтальмологи Пацієнти

Рис. 1. Основні чинники для вибору ЗККЗ Важливим аспектом у застосуванні КЛ для

пацієнтів є безпечність з огляду виникнення небажаних ефектів (НБЕ), на що вказали 19,7% респондентів. Крім того, значна увага при виборі КЛ у пацієнтів приділяється та-ким чинникам як можливість вести актив-ний спосіб життя (17,2%), чіткий зір, широке поле огляду та відсутність дратівливих від-блисків (14,2%). Важливими для користу-вачів КЛ також є естетичний та косметич-ний ефекти, що складає відповідно 9,7% та 7,5%.

У той же час, КЛ є ефективним методом лі-кування захворювань, що супроводжуються

порушенням зору2,4,5,6,10,11. Показання до ККЗ поділяються на 3 групи: професійні (потре-бують артисти, військовослужбовці, спорт-смени, водії тощо), косметичні (зміна кольору очей, косметична корекція анатомічних вад та наслідків травм) та медичні (терапевтичне використання КЛ, форма доставки лікових речовин)5,11.

Як показали результати анкетного опиту-вання, основними порушеннями, при яких лікарі-офтальмологи призначають ЗККЗ є міопія (42,2%) та астигматизм (27,3%), що вважається однією із переваг ЗККЗ перед іншими методами КЗ (рис. 2).

6,1% 1,0%9,1%

42,4% 14,1%

27,3%

Міопія

Далекозорість

Астигматизм

Пресбіопія

Захворювання рогівки

Інше

Рис. 2. Основні порушення зору, при яких призначаються КЛ У залежності від матеріалу розрізняють

тверді та м'які КЛ2,5,8,10. У результаті дослід-ження виявилось, що на сучасному етапі розвитку оптичного ринку тверді КЛ вже не актуальні, вони використовуються лише в ок-ремих випадках (призначають лише 2% ліка-рів-офтальмологів). М'які КЛ є простішими і

легшими у підборі, зручнішими у викорис-танні через можливу зміну форми у випадку індивідуальної будови рогівки. Їх рекомен-дують 94% лікарів-офтальмологів.

За режимом носіння КЛ поділяються на 4 групи2,5,6,12,13.

22,2238,89

23,619,72

5,56

0 5 10 15 20 25 30 35 40

Одноденні Одномісячні Тримісячні Піврічні Інше

Рис. 3. Особливості призначення КЛ за режимом використання



120

Як показали результати дослідження, най-частіше використовуються одноденні (заміна КЛ щодня) та КЛ планової заміни (заміна від 2 тижнів до 3 міс.) (їх призначають від 22,2% до 38,9% лікарів-офтальмологів).

Значно рідше використовуються традицій-ні КЛ (термін використання 612 міс.), про-лонгованого терміну використання (до 30 днів, не знімаючи) (рис. 3).

Вважається, що КЛ є одним із найкращих засобів КЗ, оскільки мають низку незапереч-них переваг перед окулярами. Правильно підібрані КЛ створюють більше за величи-ною і краще за якістю зображення на сітківці ока, підвищуючи цим гостроту зору, розши-рюючи його поле, відновлюючи бінокулярний зір. Окрім того, використання КЛ зменшує явища зорової втоми і підвищує зорову пра-цездатність1,3,11,12,14. Усе це позитивно впли-ває на загальний стан організму, підвищує життєвий тонус, розширює зону інтересів і можливостей людини (можна керувати авто-мобілем, займатися спортом тощо). Як ствер-

джують самі пацієнти, КЛ створюють умови не лише для кращої якості зору, але й забезпечують вищу ступінь ЯЖ у порівнянні з окулярами. Тому, як показали результати дослідження, дуже рідко (4% випадків) паці-єнти після певного терміну використання КЛ, надавали все ж перевагу окулярам.

Незважаючи на незаперечні переваги пе-ред іншими засобами КЗ, КЛ, навіть при правильному використанні, можуть зумовлю-вати появу НБЕ7,8,910,13. Як стверджують рес-понденти, у 82% випадків пацієнти, які вико-ристовували ЗККЗ звертались до лікарів із проблемами, пов’язаними із використанням КЛ. Серед ускладнень, які найчастіше фік-сували лікарі-офтальмологи, зустрічаються почервоніння, сухість і печія в ділянці ока (по 25,5%), дискомфорт (19,6%), відчуття сто-роннього тіла (16,67%) (рис. 4). Аналогічні співвідношення НБЕ спостерігалися при са-мостійному виявленні користувачами КЛ.

1,0%4,9% 16,7%2,9%

19,6%

27,5%27,5%

Дискомфорт

Почервоніння

Сухість і печіння в ділянці ока

Відчуття стороннього тіла

Біль в ділянці ока

Гнійні виділення

Інші

Рис. 4. НБЕ, які зустрічаються у пацієнтів при використанні КЛ Ефективність та безпечність ЗККЗ у знач-

ній мірі залежить від низки факторів, серед яких важливу роль відіграють ЛЗ, що вико-ристовуються одночасно із КЛ7,8,9.

Як показали результати опитування серед усіх груп ЛЗ лікарі-офтальмологи найчасті-ше призначають пацієнтам зволожуючі се-

редники, засоби «штучних лінз», антибакте-рійні, антигістамінні ЛЗ, вітаміни (табл. 1). Проте, в результаті порівняльного аналізу анкет лікарів-офтальмологів та користувачів КЛ, виявлено деяку невідповідність у приз-начуваних та використовуваних ЛЗ (табл. 1).

Таблиця 1. Частота призначень та використання основних груп ЛЗ одночасно із ЗККЗ

Група ЛЗ Частота призначень лікарями-офтальмологами, %

Частота використання користувачами КЛ, %

Антибактерійні 10,8 2,2 Дезинфікуючі 8,6 6,5 Кортикостероїдні 4,3 Нестероїдні протизапальні засоби 2,2 6,5 Антигістамінні 3,2 4,45 Зволожуючі середники 22,6 8,7 Препарати «штучних сліз» 40,9 17,4 Вітамінні 5,4 4,4 Інші 2,2 Зокрема, засоби «штучних лінз» призначає

пацієнтам 40,9% лікарів, проте реально вико-ристовує цю групу ЛЗ лише 17,4% користу-вачів КЛ. Аналогічна ситуація постерігаєть-

ся із зволожуючими середниками, антибак-терійними ЛЗ, кортикостероїдами. Це вказує на недостатній комплаєнс пацієнтів та мож-ливість виникнення лікопов’язаних проблем



2011, №34

121

(DRP), спричинених недоцільним застосу-ванням ЛЗ або їх самостійною від-міною.

Разом із тим, ЛЗ при одночасному їх вико-ристанні з КЛ крім позитивного ефекту мо-жуть зумовлювати низку НБЕ7,8,9. На сьогод-нішній день частка ОТС-засобів на вітчиз-няному фармацевтичному ринку є значною. Тому пацієнти можуть самостійно, без погод-ження з лікарем, застосувати їх на фоні вико-ристання КЛ, що може стати причиною неба-жаної лікової взаємодії та появи ускладнень. Зважаючи на це, в анкеті було передбачене питання щодо усвідомлення потреби у інфор-муванні лікаря пацієнтом та, відповідно, па-цієнта лікарем щодо самостійного застосуван-ня найбільш вживаних ЛЗ. Виявилось, що переважна більшість лікарів-офтальмологів – 94% при призначенні КЛ та контролі за дотриманням пацієнтом правил їх викорис-тання систематично звертає увагу і на мож-ливість/неможливість застосування тих чи інших ЛЗ.

Однак, серед опитаних пацієнтів, які вико-ристовують КЛ лише 46,9% володіють інфор-мацією про можливість поєднаного викорис-тання КЛ та ЛЗ, і тільки 20% пацієнтів, у

свою чергу, при підборі та використанні ЗККЗ повідомляють лікарям про застосуван-ня ЛЗ (особливо для лікування хронічних захворювань). Не володіючи інформацією про те, що пацієнт приймає додатково певні ЛЗ, лікар не може передбачити їх можливого впливу на рогівку ока та безпосередньо на КЛ. Отже, ці ЛЗ можуть стати причиною не-бажаних реакцій (DRP).

Усі респонденти, як лікарі-офтальмологи так і користувачі КЛ, зазначають, що ефек-тивність, безпечність та якість ККЗ залежить від повноти, достовірності та характеру одер-жаної інформації. Тому постає необхідність доведення до пацієнтів та лікарів-офтальмо-логів достовірної та доступної інформації що-до раціонального та безпечного використан-ня ЗККЗ. Як показали результати анкетного опитування, лікарі-офтальмологи потребу-ють інформації щодо сумісного використан-ня КЛ та офтальмологічних ЛЗ (34,6%), НБЕ у результаті застосування КЛ (28,9%). Нато-мість пацієнтів, окрім зазначеної інформації, цікавить також проблема цінової політики щодо ККЗ.

Таблиця 2. Потреба у інформаційному забезпеченні у лікарів-офтальмологів та пацієнтів при ККЗ

Частка відповідей, % Суть інформації Лікарі-офтальмологи Користувачі КЛ Щодо безпеки застосування КЛ 13,57 15,63 Щодо небажаних явищ після застосування КЛ 28,39 21,88 Щодо тривалості застосування КЛ 14,82 12,50 Щодо засобів по догляду за КЛ 4,39 1,56 Щодо сумісного використання КЛ і ЛЗ 34,57 7,81 Щодо асортименту та видів КЛ 4,39 9,38 Щодо цінової політики КЛ і засобів по догляду за ними 3,51 9,38 Щодо правил користування КЛ у різних ситуаціях 7,89 6,25 Інше 3,51 14,06 Важливим у цьому ракурсі є, на нашу дум-

ку, актуалізація співпраці лікаря-офтальмо-лога та клінічного провізора, як консультан-та з питань оптимального та раціонального використання КЛ для ефективної та безпеч-ної КЗ. При цьому понад 47% респондентів із групи лікарів-офтальмологів позитивно став-ляться до такої співпраці, вважаючи її еле-ментом підвищення якості надання медичної

допомоги населенню. Таким чином, важлива роль у забезпеченні

ефективної ККЗ та профілактики НБЕ ви-користання КЛ належить комплексу інфор-маційних заходів, що формують концепцію ФО в системі ККЗ. Саме від їх структури, логічності та зрозумілості буде залежати ЯЖ пацієнта та його комплаєнсу у майбутньому.

Висновки: 1. Контактні лінзи є одним із сучасних та

найбільш популярних серед лікарів та пацієнтів засобів контактної корекції зо-ру, що використовуються в офтальмології. За результатами нашого дослідження, лікарі-офтальмологи систематично приз-начають пацієнтам засоби контактної ко-рекції зору (88,3%). У той же час, 94,1%

опитаних пацієнтів вважають контактні лінзи альтернативою окулярам.

2. Встановлено недостатній комплаєнс па-цієнтів при використанні контактних лінз, що відображається у невідповідності частоти призначення та використання лікарських засобів при контактній корек-ції зору.



122

3. Виявлено недостатній рівень інформова-ності пацієнтів та лікарів про можливості поєднаного використання лікарських за-собів та контактних лінз, небажаних нас-лідків при контактній корекції зору.

4. Результати дослідження вказали на не-обхідність наукового обґрунтування прин-ципів раціонального застосування кон-тактних лінз, гармонізації ефективності,

безпеки та якості використання засобів контактної корекції зору, а відтак покра-щення якості надання медичної та фар-мацевтичної допомоги пацієнтам через систему фармацевтичної опіки. Одну із ключових ролей у цьому процесі повинен відіграти, на нашу думку, клінічний про-візор.

Література: 1. Білоус В.Й. Контактні лінзи: біохімічний, гістохі-

мічний та мікробіологічний аспекти застосування / В.Й. Білоус // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2003. №11. С. 234-237.

2. Грабовецкий В.Р. Современные мягкие контактные линзы и правильный уход за ними / В.Р. Грабо-вецкий // Современна оптометрия. 2007. № 7. С. 16-18.

3. A comparison of spectacle and contact lens wearing times in the archive study / L.A. Jones-Jordan, M. Chitkara, B. Coffey [et all.] // Clinical and Experi-mental Optometry. 2010. Vol. 93: P. 157–163.

4. A multi-centre study of lapsed contact lens wearers / G. Young, J. Veys, N. Pritchard, S. Coleman // Oph-thalmic and Physiological Optics. 2002. Vol. 22. P. 516–527.

5. Best practice contact lens care: A review of the Asia Pacific Contact Lens Care Summit / D. Sweeney, B. Holden, K. Evans [et all.] // Clin. Exp. Optom. 2009. Vol. 2. P. 78–89.

6. Bruce J. Monovision From the Contact Lens Practi-tioner’s Perspective / J. Bruce // Cataract&refractive surgery today Europe. 2009. October. Р. 55-56.

7. Clinical Ocular Toxicology / Frederick T. Fraunfelder, Frederick W. Fraunfelder, Wiley A. Chambers, Kelly L. Medler. SAUNDERS An imprint of Elsevier Inc., 2008. 370 р.

8. DeNaeyer G.W. Осложнения, связанные с ношением контактных линз: диагностика и оказание помощи / G.W. DeNaeyer // Глаз. 2010. №2. С.82-92.

9. Efron N. Contact Lens Complications. 2nd Edition. / N. Efron. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2008. 689 p.

10. Fleiszig S. The pathogenesis of contact lens-related ke-ratitis / S. Fleiszig // Optom. Vis. Sc. 2006. Vol. 83. P. 866–873.

11. Fonn D. The contact lens wearer base / D. Fonn // Eye Contact Lens. 2011. №6. Р. 331.

12. Strategies to better engage, educate, and empower pa-tient compliance and safe lens wear: Compliance: what we know, what we do not know, and what we need to know / P.C. Donshik, W.H. Ehlers, L.D. Anderson, Suchecki J.K. // Eye Contact Lens. – 2007. – Vol. 33. P. 430–433.

13. The effect of a compliance strategy (self-review) on the level of lens care compliance and contamination of con-tact lenses and lens care accessories / A. Yung, M. Boost, P. Cho, M. Yap // Clin. Exp. Optom. 2007. Vol. 90. P. 190–202.

14. White P. Legal issues in contact lens practice with special reference to the practice of orthokeratology / P. White, P. Cho // Ophthal. Physiol. Opt. 2003. Vol. 23. P. 151-161.

УДК 615.15:[617.75:615.4] МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ВНЕДРЕНИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ОПЕКИ В СИСТЕ-МУ КОНТАКТНОйКОРРЕКЦИИ ЗРЕНИЯ О.И. Лопатинская1, М.С. Гоневич1, А.С. Гудзь1, Т.В. Еремеева2

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина Клиника хирургии глаза проф. Загурского2, г. Луцк, Украина Резюме: Эффективность и безопасность контактной коррекции зрения зависит от ряда факторов, одним из которых является комплексная программа фармацевтической опеки, которая предполагает максималь-но полное информирование пациентов и врачей о рациональных принципах использования контактных линз с целью устранения практики нерационального использования контактных линз и связанных с этим негативных последствий, а также повышение качества жизни пациентов с нарушениями зрения. В работе приведены результаты анкетного опроса врачей-офтальмологов и пациентов, которые используют кон-тактные линзы, что стало основой для формирования программы фармацевтической опеки в системе кон-тактной коррекции зрения. Ключевые слова: контактная коррекция зрения, контактные линзы, фармацевтическая опека.



2011, №34

123

UDC 615.15:[617.75:615.4] THE MEDICO-SOCIAL BACKGROUND OF PHARMACEUTICAL CARE INTRODUCTION IN SYS-TEM OF CONTACT CORRECTION OF VISION O.I. Lopatynska1, M.S. Honevich1, A.S. Hudz1, T.V. Yeremeyeva2 Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine Eye Surgery Center of Prof. Zahurskogo2, Lutsk, Ukraine Summary: The efficacy and safety of contact correction of vision depends on a several factors. The comprehen-sive program of pharmaceutical care, which provides the most fully patients and physicians informing on ra-tional principles of contact lenses applications to avoidability the practice of nonrational contact lenses applica-tion and related negative effects is one of these factors and can to increase the level of quality of life patients. The article consist the results of questioning of ophthalmologists and contact lens wears. This information is the basis of pharmaceutical care programs in system of contact correction of vision. Keywords: contact correction of vision, contact lenses, pharmaceutical care. Надійшла до редакції 22.12.2011 р.



124

УДК 614.271.002.612

О.Ю. Грем, А.Р. Сидорський

ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ В АПТЕЦІ




Резюме: Проведено оцінку якості фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних лікарських засобів за двома напрямами – вивчення задоволеності пацієнтів, шляхом анонімного анкетного опитування та оцінкою професійності провізорів при її здійсненні згідно із Протоколами провізора (фармацевта). Резуль-тати дослідження дозволили виявити низку недоліків, пов’язаних із наданням фармацевтичної опіки, що вимагають вирішення, у т.ч. шляхом забезпечення безперервної освіти фармацевтичних працівників (про-візорів, фармацевтів) у цьому контексті. Ключові слова: фармацевтична опіка, якість фармацевтичної опіки, задоволеність пацієнта.

Вступ. Якість фармацевтичної опіки (ФО) можна розглядати на 2-х ключових рівнях: задоволеність пацієнта та оцінка професійної компетентності фахівців. За першим напря-мом – вивчення задоволеності пацієнта якіс-тю ФО (шляхом опитування) можна іденти-фікувати ті елементи системи охорони здо-ров’я (ОЗ), які потребують удосконалення, порівняти якість різних програм опіки чи обслуговування, визначити чинники, що впливають на їх ефективність12. Дані про оцінку задоволеності пацієнтів певними пос-лугами слід розглядати як індикатор їх якос-ті. У більшості розвинутих країн він слугує ключовим фактором оцінки якості системи ОЗ, у той час, як у державах, що розвивають-ся пріоритетнішим критерієм залишається доступність медичної допомоги12.

Низка зарубіжних досліджень, які оцінюва-ли якість ФО в аптеках встановили, що її на-дання впливає на задоволеність хворих, осо-бливо у порівнянні із традиційною практи-кою6,11. Враховуючи розвиток фармацевтич-ної галузі закордоном в англомовних країнах опрацьовано 3 стандартизовані опитники, що дозволяють оцінити рівень задоволеності па-цієнтів якістю ФО5,10,11. У той же час відсутні валідовані опитники іншими мовами, окрім іспанської12.

Щодо 2-го методу оцінки якості ФО в аптеці – професійної компетентності провізорів (фармацевтів), то її можна провести за нас-тупними напрямами: консультування паці-єнта; управління клінічними ризиками; ко-ректність виготовлення (для екстемпораль-них лікарських засобів (ЛЗ); відпуск ЛЗ; мо-

ніторинг застосування ЛЗ; управління якіс-тю13.

Загалом індикатори якості ФО можна сис-тематизувати за 3-ма групами: структурні, процесні та індикатори результату (S-P-O). Структурі індикатори (structure indicators) описують тип та кількість ресурсів, викорис-таних системою ОЗ або організацією для на-дання програм і послуг. Процесні (process indicators) – оцінюють, що саме зробила для пацієнта особа, яка надає послугу, і наскіль-ки це було зроблено добре. Натомість, інди-катори результату (outcome indicators) опи-сують вплив опіки на стан здоров’я пацієнта та популяції7.

Ще одним інструментом, важливим для оцінки якості ФО, слугують стандартні опе-раційні процедури (СОП), що включають письмові протоколи та процедури, які вико-нуються в аптеці, наприклад, це перелік за-питань, що ставляться пацієнту для встанов-лення його потреби та виконання відповідної професійної дії8. При цьому СОП дозволяють забезпечувати однакову якість фармацевтич-ної допомоги, постійність належного рівня послуг, визначати рівень відповідальності персоналу, здійснювати управління часом, проводити професійну підготовку нових пра-цівників8,9. Закордоном впровадження СОП (вперше щодо відпуску ЛЗ) в практику аптек законодавчо визначено у 2005 р. у Великій Британії9. Наявність СОП для усіх процедур, що відбуваються в аптеці вважається крите-рієм «належної практики»9.

В Україні існують певні організаційно-ме-тодичні та правові напрацювання щодо впро-



2011, №34

125

вадження засад забезпечення якості ФО1,2,4, однак, оцінка якості ФО ще не проводилась.

Мета дослідження – вивчити якість ФО при відпуску безрецептурних ЛЗ з аптеки.

Матеріали та методи дослідження. Дос-лідження складалось із 2-ох етапів: анонім-ного анкетування відвідувачів в одній із ап-тек м. Львова (n=50) та оцінки професійної компетентності провізорів щодо ФО в різних аптеках м. Львова (n=18) за моделлю «таєм-ний покупець». Для реалізації завдань дос-лідження нами опрацьовані анонімний опит-ник та протокол оцінки якості ФО, відповід-но. Критеріями для включення до анонімно-го опитування слугувала письмова згода від-відувача аптеки та придбання безрецептур-ного ЛЗ. Використано методи: анкетного опитування, порівняльного аналізу, моделю-вання.

Результати дослідження та їх обго-ворення. Перший етап дослідження перед-бачав вивчення задоволеності пацієнтів якіс-тю ФО при відпуску безрецептурних ЛЗ. Ре-спонденти представляли різні вікові катего-рії, переважну більшість склали особи віком 1850 р. (64%), а за статтю – жінки (68%). Щодо соціально-економічного статусу, то ос-новну частку становили службовці, праців-ники офісів та сфери послуг (загалом 62%), решта – пенсіонери (16%), безробітні (10%) чи студенти (8%). Двоє відвідувачів не відповіли на це запитання.

Встановлено, що зазвичай респонденти від-відують аптеку 1 раз на місяць (17) або при потребі (16), рідше – 1 раз на кварта (10) чи щотижня (7). Як правило, звертаються до ап-теки за ЛЗ чи виробами медичного приз-начення (29), рідше за засобами гігієни (10), косметичними засобами (8) та дитячим хар-чуванням (3), які купують для себе (45), рід-них (21) чи знайомих (4). При цьому перева-жаюча частка із них навідується у різні ап-теки (29, 58%). Можливо, це пояснюється тим, що пацієнти обирають аптеки, де пра-цює кваліфікованіший персонал, доступніші ціни на ЛЗ або ж критерієм вибору слугує розташування аптеки. Однак, 42% опитаних, зазвичай, звертаються до однієї аптеки.

Запитання опитника були укладені таким чином, щоб оцінити повноту надання ФО при відпуску ЛЗ. Відтак, нами розглядались нас-тупні аспекти процесу ФО: визначення пот-реби, виявлення загрозливих симптомів та уточнення протипоказань, рекомендації та застереження щодо застосування ЛЗ, конт-роль доступності наданої інформації про ЛЗ.

Встановлено, що у більшості респондентів (72%) провізор запитував для кого буде при-

значений ЛЗ. Однак, майже у 1/3 це не з’я-совували, що може спричинити нераціо-нальний вибір ЛЗ та підвищити ризик роз-витку побічних реакцій (ПР) ЛЗ чи його пе-редозування. У понад 2/3 опитаних не з’ясо-вували причину та тривалість симптомів, які зумовили необхідність звернення до аптеки. Таким чином, у більшості пацієнтів не вста-новлювали загрозливі симптоми, які можуть вимагати зовсім іншого підходу до фармако-терапії (ФТ). Лише 14 респондентів поінфор-мували провізора про симптоми, які їх тур-бують, що дозволило визначити можливість проведення відповідального самолікування. Ще в меншої групи відвідувачів аптеки (8,16%) запитували, які ЛЗ уже застосовува-лись раніше для полегшення симптомів.

Не менш важливим при виборі ЛЗ для ін-дивідуальної ФТ є медикаментозний анам-нез, оскільки у низці випадків ЛЗ можуть бути причиною хвороби або ж зумовлювати ПР, що можуть трактуватись як нові симп-томи (синдром відміни, тахіфілаксія, лікова залежність тощо). Самовільне припинення ЛЗ також може спричинювати загострення перебігу захворювання, тому дані про попе-редню чи існуючу ФТ важливі для провізора першого контакту аптечного закладу при визначенні доцільності призначення безре-цептурного ЛЗ та попередження поліпрагма-зії. У результаті аналізу відповідей респон-дентів на запитання анкети встановлено, що медикаментозний анамнез зібрали менше ніж в 1/3 відвідувачів (14), що унеможлив-лює, зокрема, врахування потенційних взає-модій ЛЗ.

Наступним етапом ФО є власне вибір без-рецептурного ЛЗ, який ґрунтується на вище проаналізованих критеріях, професійних знаннях провізора, зокрема, щодо ефектив-ності, безпеки та економічної обґрунтованості застосування ЛЗ в певній клінічній ситуації, а також комплаєнсі та побажаннях пацієнта. Після цього відбувається відпуск ЛЗ, при чо-му пацієнт повинен одержати достатню ін-формацію про дію ліків, спосіб та тривалість їх застосування, найбільш ймовірні ПР, су-місність із іншими ЛЗ та їжею. Як засвідчи-ли результати опитування провізор пояснив правильність застосування придбаних ЛЗ лише 11 (22%) респондентам, що може свід-чити не лише про відсутність надання цієї інформації пацієнту, а також і неповне її ро-зуміння. Натомість, інформацію про можливі ПР ЛЗ провізор повідомив менш ніж 1/2 опи-таних (44%). Лише 1 із 5-ти респондентів по-відомляли про те, якої їжі, напоїв чи ЛЗ слід уникати, застосовуючи обраний провізором



126

безрецептурний ЛЗ, а які взаємодії вияв-ляться бажаними. Відсутність такої інфор-мації, навіть за умов правильного вибору ЛЗ, може знизити ефективність та безпеку відпо-відального самолікування. Підсумовуючи одержані результати, слід зазначити, що не-зважаючи на низьку поінформованість про умови раціонального застосування ЛЗ для відповідального самолікування понад 1/2 респондентів (58%) залишились задоволені ФО, 36% потребували додаткової інформації, а 6% опитаних взагалі не орієнтувались, які ЛЗ вони придбали і як їх застосовувати. От-же, на нашу думку, це свідчить про недостат-ній рівень ФО в аптеці, а також про низьку поінформованість та вимогливість суспільст-ва щодо якості інформації про ЛЗ.

Результати оцінки задоволеності пацієнтів якістю ФО стали підставою для подальшого вивчення фаховості провізорів у ракурсі ФО. Отож, наступний етап нашого дослідження проведено за моделлю «таємний покупець», яка мала на меті оцінити повноту, вичерп-ність, коректність інформації, яку надають провізори пацієнту (відвідувачу аптеки) в процесі ФО. Для реалізації мети цього етапу дослідження нами попередньо опрацьовано

сценарій, що передбачав звернення до апте-ки за місцевим симпатоміметиком – нафазо-ліном для симптоматичного лікування рині-ту в дорослого, в анамнезі артеріальна гіпер-тензія (АГ). Аналіз якості ФО здійснювали за попередньо опрацьованим протоколом оцін-ки, який враховував усі аспекти, визначені Протоколом провізора (фармацевта) при від-пуску безрецептурних ЛЗ – Симптоматичне лікування риніту (№1.27)3. Враховуючи те, що СОП дозволяють оцінювати якість (точ-ність, правильність) виконання процесів, що ними визначені8, нами вперше в Україні за-пропоновано та апробовано методику оцінки якості ФО за СОП. Керуючись етапами ФО, визначеними Протоколом провізора фарма-цевта3, нами було виділено 6-ть СОП при відпуску безрецептурного ЛЗ для симптома-тичного лікування риніту (табл. 1), при цьо-му кожній СОП відповідав певний перелік процесних індикаторів якості (ПІЯ), загальна кількість яких склала 23.

Результати проведеного дослідження доз-волили встановити, що сумарна оцінка якості ФО за СОП склала 35% (табл. 1), що, на на-шу думку, свідчить про недостатній рівень ФО при відпуску безрецептурних ЛЗ.

Таблиця 1. Сумарна оцінка якості ФО за СОП

Виконання, % № з/п Назва СОП так ні СОП 1 Визначення потреби 32 68 СОП 2 Виявлення загрозливих симптомів 25 75 СОП 3 Уточнення протипоказань 29 71 СОП 4 Рекомендації щодо застосування ЛЗ 55 45 СОП 5 Застереження при застосуванні 46 54 СОП 6 Контроль доступності наданої інформації про ЛЗ 22 78

Сумарна оцінка якості ФО за СОП 35 65 Встановлено, що із 23-ох оцінюваних ПІЯ

позитивний показник їх виконання (понад 51%) становить лише для 5-ти, а для 3-ох ПІЯ виявлено нульовий відсоток виконання, ще для 11-ти ПІЯ – менше 30% (рис. 1).

3

11

45

02468

1012 0

> 30%

31-50%

< 51%

Кількість ПІЯ Рис. 1. Аналіз ступеня виконання ПІЯ

Слід зазначити, що у більшості аптек (83%)

з’ясовували у кого виникла проблема. Проте, у жодній – у відвідувача не з’ясовували ін-формації про вже використані ЛЗ для полег-шення симптомів, які спричинили звернення

до аптеки і лише у 2-ох уточнювали про зас-тосування судинозвужувальних ЛЗ на мо-мент звернення в аптеку чи у минулому. Від-так, можна вважати, що СОП 1 виконана на недостатньому рівні, оскільки у 2/3 аптек (табл. 1) не визначено потреби відвідувача аптеки, що може негативно вплинути на здо-ров’я пацієнта.

Наступний етап ФО передбачає виявлення загрозливих симптомів, які вимагають кон-сультації лікаря (СОП 2) та оцінюють мож-ливість або неможливість здійснення відпо-відального самолікування. Цей етап викона-но лише в 1/4 аптек (табл. 1). На відміну від СОП 1 за жодним ПІЯ не виявлено переваги позитивного результату. Безпека ФТ також визначається правильністю вибору ЛЗ з вра-хуванням індивідуальних протипоказань (СОП 3). Як і у попередніх 2-ох СОП негатив-не число переважає над позитивним (71/29,



2011, №34

127

відповідно). Враховуючи умови нашого дос-лідження більш детально зупинимось на ПІЯ, що враховує індивідуальні протипока-зання – наявність АГ в анамнезі. Встановле-но, що лише у 8-ми аптеках провізор (фарма-цевт) повідомив про обережність застосуван-ня симпатоміметика при АГ, оскільки його тривале застосування може зумовити зни-ження ефективності гіпотензивних ЛЗ, що супроводжується підвищенням артеріального тиску (АТ).

Після оцінки всіх індивідуальних особли-востей організму пацієнта провізор здійснює вибір ЛЗ для корекції ідентифікованих симп-томів, а відтак надає хворому рекомендації щодо умов і правил раціонального застосу-вання ЛЗ. На нашу думку, важливо зазначи-ти, що при оцінці виконання цієї СОП вияв-лено позитивну тенденцію: 2-а із 3-ох ПІЯ виконані у більшості з аптек. Однак, загаль-не виконання СОП 4 становить 55% (табл. 2).

Таблиця 2. Оцінка повноти рекомендацій щодо застосування ЛЗ

Виконання, % СОП 4 Рекомендації щодо застосування ЛЗ так ні 1 Тривалість застосування не довше 5-7 днів 88 12 2 Перед застосування обов’язково провести туалет носової порожнини 6 94 3 Після відкриття флакона термін придатності ЛЗ 28 діб 72 28

Сумарне значення 55 45

Для досягнення бажаного рівня комплаєн-су пацієнт повинен мати вичерпну інформа-цію не лише про правила застосування ЛЗ, а також і про можливі небажані ефекти (на-приклад, ПР ЛЗ) та знати джерело, з якого

він може почерпнути потрібну для себе дані про ЛЗ. Відтак, наступною СОП, пов’язаною із ФО, є інформування пацієнта про застере-ження при застосуванні ЛЗ (табл. 3).

Таблиця 3 Оцінка повноти інформування пацієнта про застереження при застосуванні ЛЗ

Виконання, % СОП 5 Застереження при застосуванні так ні

1 Рекомендації щодо приймання ЛЗ та впливу режиму харчування на терапев-тичний ефект 72 28

2 Інформація про побічні ефекти (ПЕ) ЛЗ 6 94

3 Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про ЛЗ наведена в ін-струкції для медичного застосування медикаменту 61 39


Оцінка виконання цієї СОП встановила наближення до позитивного показника, од-нак, за окремим ПІЯ виявлено певні недолі-ки. У більшості аптек (17,96%) пацієнт не був поінформований про можливі ПЕ нафазолі-ну, які включають передусім підвищення АТ, біль голови, тахікардію. На нашу думку, від-повідно до опрацьованого сценарію, така ін-формація була б доречною, оскільки в пацієн-та, якому призначений ЛЗ, в анамнезі АГ, симптоми якої можуть співпадати із ознака-ми ПЕ рекомендованого ЛЗ. Проте, 11 фар-мацевтичних працівників аптек вважали за доречне звернути увагу відвідувача аптеки на те, що детальна інформація про ЛЗ наве-дена в інструкції для його медичного засто-сування (табл. 3). Таким чином, фахівці «пе-рекладали» на пацієнта завдання самостійно ознайомитись із ПЕ ЛЗ та іншими його влас-тивостями. Враховуючи, що переважна біль-шість відвідувачів аптеки зазвичай не мають відповідної фахової освіти, інформація, вка-зана в інструкції для медичного застосуван-

ня ЛЗ, може виявитись для них незрозумі-лою, а відтак, неможливою чи необов’язковою для виконання.

Завершальним етапом ФО є перевірка дос-тупності для пацієнта наданої інформації – СОП 6. Він дозволяє оцінити наскільки нада-на провізором інформація була зрозумілою для пацієнта, а також передбачити його комплаєнтність. Як засвідчили результати нашого дослідження загалом СОП 6 викона-на менше ніж в 1/4 аптек (табл. 4). Характер-но, що відсотки за окремими ПІЯ доволі низькі. Зокрема, лише в 1-ій аптеці (6%) про-візор з’ясовував наскільки засвоєна надана інформація відвідувачем (табл. 4).

У жодній аптеці провізор не просив відві-дувача повторити найбільш важливу інфор-мацію про ЛЗ: про правила застосування ЛЗ (спосіб і тривалість), термін придатності піс-ля відкриття флакону та найбільш імовірні ПЕ ЛЗ. Лише у 3-х аптеках (17%) провізор уточнював наявність у відвідувача додатко-вих запитань.



128

Таблиця 4. Оцінка повноти розуміння пацієнтом наданої інформації про ЛЗ

Виконання, % СОП 6 Контроль доступності наданої інформації про ЛЗ так ні 1 З’ясувати наскільки пацієнт засвоїв інформацію 6 94 2 Попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію 0 100 3 З’ясувати чи залишились у пацієнта запитання 17 83


Відтак, такий характер комунікації між провізором та відвідувачем аптеки не свід-чить про діалог між ними, а професійний монолог, який певним психологічним типам пацієнтів не дозволяє висловити власні сум-ніви. Низький контроль доступності інфор-мації про ЛЗ, особливо при надмірному ви-користанні спеціальної медичної та фарма-цевтичної термінології, може спричинити неадекватне розуміння суті процесу відпові-дального самолікування і, як наслідок, від-сутність терапевтичного ефекту ЛЗ, або по-гіршення стану пацієнта, що неприпустимо на етапі еволюції системи фармацевтичного обслуговування, де провізор (фармацевт) що-

раз більше несе відповідальність за збере-ження здоров’я громадян.

Отож, як засвідчили результати проведено-го дослідження, низка важливих аспектів ФО не були виконані або виконувались част-ково, що суттєво знижує її якість. У жодній з аптек не встановлено виконання повного пе-реліку ПІЯ. Також в одній із аптек виявлено виконання лише 2-ох із 23-х ПІЯ.

Таким чином, одержані результати вказу-ють на недостатній рівень ФО в аптеках при безрецептурному відпуску ЛЗ. Для вирішен-ня виявленої проблеми вважаємо за доцільне впровадження безперервної системи фахової освіти фармацевтичних працівників, зокре-ма, у ракурсі ФО.

Висновки: 1. Вивчення задоволеності відвідувачів апте-

ки (n=50) якістю фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних лікарських засо-бів дозволило встановити низку недоліків, пов’язаних із вибором ліків для проведення відповідального самолікування: фармацев-тичні працівники не ретельно вивчали ін-дивідуальні протипоказання та застере-ження щодо застосування лікарських засо-бів, а більшість пацієнтів не одержували інформації про можливі побічні ефекти ре-комендованих ліків, умови і правила їх ра-ціонального застосування. При цьому, ли-ше 58% респондентів вказали на задоволе-ність якістю наданої інформації.

2. Оцінка якості фармацевтичної опіки при безрецептурному відпуску лікарських засо-бів з аптек (n=18) за опрацьованою та ап-робованою нами методикою дозволила сис-

тематизувати процесні індикатори якості, які не виконуються або потребують удоско-налення. Зокрема, оцінці підлягали 23 ін-дикатори до відповідних 6-ти стандартних операційних процедур, пов’язаних із фар-мацевтичною опікою в аптеці. Встановле-но, що 3 індикатори не виконувались у жодній з досліджуваних аптек, 15 – на ду-же низькому чи низькому рівні та лише 5 – на рівні що перевищує 51%.

3. Отримані результати дослідження вказу-ють на необхідність удосконалення рівня фахової підготовки фармацевтичних пра-цівників (провізорів, фармацевтів), зокре-ма у ракурсі фармацевтичної опіки при відповідальному самолікуванні, що дозво-лить підвищити рівень задоволеності паці-єнтів якістю фармацевтичних послуг та підвищити престиж професії провізора.

Література: 1. Громовик Б.П. Проблемні питання логістичного

обслуговування споживачів лікарських засобів / Б.П. Громовик, С.М. Мокрянін // Фармац. журн. – 2007. – №5. – C. 14-18.

2. Зіменковський А.Б. SWOT-аналіз факторів, що впливають на якість надання фармацевтичної опі-ки провізорами першого контакту / А.Б. Зіменков-ський, О.Б. Борецька // Materials digest of the XVI International Scientific and Practical Conference «Problems&Ways of Modern Public Health Develop-ment», Kiev, London, December 21-26, 2011,. Odessa InPress, 2012. – P.182-183.

3. Про затвердження протоколів провізора (фармацев-та). Наказ МОЗ України №284 від 16.05.2011 [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http://mozdocs. kiev.ua/view.php?id=12477

4. Сметаніна К.І. Концепція теорії та практики фар-мацевтичної допомоги геріатричним хворим / К.І. Сметаніна // Новости медицины и фармации. – 2011. – №18. – С. 22-24.

5. Development and validation of the pharmaceutical care satisfaction questionnaire / G.K. Gourley, D.R. Gourley, E. La Monica Rigolosi [et al.]. // Am. J. Managed Care. – 2001. – №7. – Р.461-466.



2011, №34

129

6. Extended adherence support by community phar-macists for patients with hypertension: randomized controlled trial / A. Blenkinsopp, M. Phelan, J. Bourne [et al.]. // Int J Pharm Pract. – 2000. – T. 8. – P. 165–175.

7. Herberg H. Indicators for pharmaceutical care services / H. Herberg. WHO, 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europharm.netapotek.dk/file/ 14104

8. Improving Pharmaceutical Care in Care Homes / RPSGB Scotland. – 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rpharms.com/promoting-pharmacy-pdfs/rpscarehomereportfinalmarch2012.pdf

9. Langley Ch.A. FASTtrack: Applied Pharmaceutical Practice / Ch.A. Langley, D. Belcher. – PhP, 2012. – 208 p.

10. Larson L.N. Patient satisfaction with pharmaceutical care: update of a validated instrument / L.N. Larson, J. Rovers, L.D. MacKeigan // J. Am. Pharm. Assoc. – 2002. – №42. – Р. 44-50.

11. Pharmaceutical care research and education project: patient outcomes / C.I. Volume, K.B. Farris, R. Kassam [et al.]. // J. Am. Pharm. Assoc. – 2001. – T.41. – P. 411-420.

12. Questionnaire to assess patient satisfaction with phar-maceutical care in Spanish language / M.L. Traverso, M. Salamano, C. Botta [et al.]. // Inter. J. Qual. Health Care. – 2007. – T. 19, №4. – Р. 217–224.

13. The development of quality indicators for community pharmacy care / J. De Bie, N.B. Kijlstra, B.J.G. Dae-men, M.L. Bouvy // BMJ Qual. Saf. – 2011. – №20. – Р. 666-671.

УДК 614.271.002.612 ИЗУЧЕНИЕ КАЧЕСТВА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ОПЕКИ В АПТЕКЕ О.Ю. Грем, А.Р. Сидорский Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Проведена оценка качества фармацевтической опеки при отпуске безрецептурных лекарствен-ных средств по двум направлениям – изучение удовлетворенности пациентов, путем анонимного анкетно-го опроса и оценке профессионализма провизоров при ее осуществлении согласно с Протоколами провизо-ра (фармацевта). Результаты исследования позволили выявить ряд недостатков, связанных с оказанием фармацевтической опеки, требующие решения, в т.ч. путем обеспечения непрерывного образования фар-мацевтических работников (провизоров, фармацевтов) в этом контексте. Ключевые слова: фармацевтическая опека, качество фармацевтической опеки, удовлетворенность паци-ента. UDC 614.271.002.612 STUDY OF PHARMACEUTICAL CARE QUALITY IN THE PHARMACY O.Yu. Hrem, A.R. Sydorsky Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine Summary: An assessment of pharmaceutical care quality during dispensing OTC-medications was performed. The first part of study consisted of anonymous questioning which assessed patient satisfaction with pharmaceu-tical care and the second one evaluated professional competency of pharmacists in terms of pharmaceutical care providing in accordance with the Protocols of pharmacist. The study revealed a number of imperfections (prob-lems) associated with the provision of pharmaceutical care that require solution also by the implementation of continuous education of pharmaceutical specialists (pharmacists) about its aspects. Keywords: pharmaceutical care, the quality of pharmaceutical care, patient satisfaction. Надійшла до редакції 1.03.2012 р.



130

Фармацевтична технологія та біофармація УДК 615:545.014.2.002

В.М. Горицький

ОЦІНКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ МАЗІ (ТИПУ ОЛЕОГЕЛЬ) ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ З ФТОРАФУРОМ ТА НАТРІЮ МЕФЕНАМІНАТОМ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна


Резюме: Проведено оцінку складу та технології екстемпоральної мазі (типу олеогель) цільового приз-начення з фторафуром та натрію мефенамінатом на відповідність олеогелю сучасним підходам до стандар-тизації та сертифікації лікарських засобів. Ключові слова: олеогель, мазь, запалення, фторафур, натрію мефенамінат, стоматологічна практика.

Вступ. На фармацевтичному ринку Украї-ни представлено десятки ефективних проти-запальних засобів (ПЗЛЗ), які широко вико-ристовуються в хірургічній, стоматологічній, гінекологічній практиці тощо. Більшість із них призначена для перорального прийман-ня, у зв’язку з чим вони проявляють системну дію. Крім того, розроблено чимало ПЗЛЗ, що наносяться на уражену поверхню, тобто трансдермальних лікових форм (ЛФ), зокре-ма мазей. Переважно усіх м’які ЛФ характе-ризуються легкою переносимістю; активна концентрація діючої речовини (ДР) надхо-дить в організм ззовні, минаючи шлунково-кишковий тракт; надають можливість уника-ти коливання концентрації ДР у плазмі то-що.

Перспективними, незважаючи на досить тривалий час практичного застосування) є лікарські засоби (ЛЗ) для зовнішнього засто-сування на основі мефенаміну натрієвої солі. Ці ЛЗ переважно чинять протизапальну, анальгетичну та регенеруючу дію як засоби для зовнішнього застосування на емульсій-ній основі.

Метою дослідження було провести оцін-ку складу та технології екстемпоральної мазі (типу олеогель) цільового призначення з фто-рафуром та натрію мефенамінатом на відпо-відність олеогелю сучасним підходам до стан-дартизації та сертифікації.

Матеріали та методи дослідження. Ос-новними об’єктами дослідження були аналі-зована м’яка ЛФ, її складові компоненти, технологічний процес. Використано фарма-

котехнологічні, біофармацевтичні, аналітич-ні методи.

Результати дослідження та їх обго-ворення. Відомо, що натрію мефенамінат (мефенаміну натрієва сіль) у формі водних розчинів та екстемпоральних паст, мазей ши-роко застосовують для лікування пародонто-зу, гінгівітів, періодонтитів, пульпітів, вира-зково-некротичних ушкоджень слизової обо-лонки ротової порожнини та усунення під-вищеної чутливості твердих тканин зубів, лікування виразкових стоматитів: хронічного афтозного стоматиту, мультиформної ексуда-тивної еритеми, лімфоїдної та ерозивної форм червоного плоского лишаю, лейкопла-кії в стадії утворення виразки, трофічних ви-разок6. Мефенаміну натрієва сіль виявляє виражену місцеву знеболювальну дію, у зв’язку з чим її застосовують для анестезії тканин пародонта перед видаленням зубних відкладень, при функціональній недостат-ності емалі, гіперестезіях, зумовлених здат-ністю емалі до стирання тощо6,7.

Тривалий час у стоматології застосовується паста на основі мефенамінату натрію, запро-понована Я.П. Астапенком (1974) наступно-го складу: натрієва сіль мефенамінової кис-лоти, барію сульфат по 1,0, цинку оксид 3,0, евгенол із камфорою 3:1. Перевагою цієї ЛФ є те, що мефенамінова паста проявляє стиму-люючий вплив на тканини пародонта, чи-нить тривалу дезінфікуючу дію та практично не розсмоктується у каналі зуба.

Якість, ефективність та безпека будь-якого ЛЗ закладається ще на етапі його фармацев-



2011, №34

131

тичної розробки (ФР). Для створення ефек-тивного т безпечного м’якого ЛЗ (МЛЗ) необ-хідно обґрунтувати методологічний підхід до ФР з урахуванням медико-біологічних вимог до ЛЗ, особливостей проникнення речовин крізь шкіру; шляхом експериментальних дос-ліджень довести, що кількісний вміст актив-но діючих, допоміжних речовин у складі ЛЗ та ЛФ є оптимальними для його передбачу-ваного застосування, технологічний процес забезпечує високу якість виготовленого ЛЗ, а пакувальні засоби належно зберігають ліки протягом гарантійного терміну застосування.

Ми розглянули з позиції ФР запропонова-ну Л.В. Келіним, Е.В. Тарасовою та співавт. (1994) мазь (типу олеогель), до складу якої включений натрію мефенамінат10. Вона міс-тить: фторафуру 0,5; натрію мефенамінату 1,0; моногліцериду дистильованого 2,7; твіну-80 0,3; димексиду 10,0; гліцерину до 100,0.

Дослідження ФР вищевказаного пропису проводили, керуючись розробленою науков-цями Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (С.Б. Білоус, Т.Г. Калинюк, Н.І. Гудзь, 2010) блок-схемою ФР МЛЗ2, наведеною на рис. 1.

Компоненти ЛЗ ЛФ Виробничий процес Пакувальні матеріали

Вибір ДР, її концентрації

Вибір антимікробних консервантів

Вибір складу основи

Вибір виду ЛФ Технологічні прийоми

Критичні стадії виробництва

Вибір методу стерилізації

(для стерильних ЛЗ)

Вид типу, матеріалу і розміру упакування

Встановлення терміну придатності у

вибраному упакуванні

Дослідження реологічних властивостей ЛФ

Показники стабільності

Інші показники (рН, мікро-біологічна чистота,

стерильність тощо)

Вибір інших допо-міжних речовин,

(поверхнево актив-них речовин, регу-ляторів в’язкості,

розчинників тощо)

Вибір антиоксидантів

Встановлення функціональних

ФР МЛЗ

Рис. 1 Блок-схема ФР МЛЗ

Встановлено, що основними ДР аналізова-

ного пропису є натрію мефенамінат та фто-рафур. Дані ДР за стандартами якості та па-раметрами стандартизації ліків в досліджу-ваному прописі, розробленому в 1994 р., від-повідали вимогам діючих на той час Держав-ної Фармакопеї СРСР ХІ вид., технічних умов (ТУ) та Державних стандартів (ГОСТів). З позицій сучасного підходу до умов стандар-тизації та сертифікації ЛЗ, вибір ДР, їх кон-центрації відповідає умовам, викладеним у настанові 42-3.1:2004 «Настанова з якості. ЛЗ. ФР», адже вибір ДР був обґрунтований експериментально та із посиланням на від-повідні наукові джерела літератури3,4,11.

Отож, ДР визначаються фармакологічні властивості ЛЗ, тому їх вибір та кількісний вміст мають відповідати передбачуваній ме-ті, тобто показанням до застосування. Зокре-ма, фторафур (відповідає сучасним вимогам до ЛЗ, належить за АТС-класифікацією ліків до групи L01B «Антиметаболіти», фармако-терапевтичної підгрупи L01BC03 «Антине-опластичні засоби. Антиметаболіти. Струк-турні аналоги піримідину»), проявляє проти-пухлинну дію, протизапальний та анальге-тичний ефекти. Представлений на сучасному вітчизняному фармацевтичному ринку як Тегафур (Tegafur). Мефенаміну натрієва сіль, що є головною ДР мазі, належить до нестеро-їдних протизапальних речовин. Проявляє



132

протизапальну та знеболювальну дії; пригні-чує проліферацію грануляційної тканини у вогнищі запалення тощо. Є похідним кисло-ти мефенамінової, яка за АТС-класифікацією належить до групи М01АG «Фенамати»1,6. При виборі ДР були враховані їх фізико-хімічні властивості та здатність проникати крізь шкіру.

До складу МЛЗ, як і інших ЛФ, окрім біо-логічно активної речовини – основного носія лікувального ефекту, входить велика кіль-кість допоміжних речовин, які в комбінації з ДР створюють ефективний та безпечний ЛЗ. Однак, у жодній іншій ЛФ роль допоміжних речовин, зокрема основи-носія, не є настіль-ки значною, як у МЛЗ. Допоміжні речовини є головними компонентами МЛЗ, що станов-лять 90% і вище усього засобу. Тому при ФР МЛЗ важливо враховувати можливість міс-цевоподразнюючої та сенсибілізуючої дії компонентів.

Основними допоміжними речовинами при виготовленні досліджуваного олеогелю були: моногліцерид дистильований (як загущувач та емульгатор водночас), твін-80 (поліокси-етиленсорбітанмоноолеат), зареєстрований в Україні під назвою «Polysorbat-80» (назва за Європейською Фармакопеєю, Фармакопеєю США), гліцерин, відомий під офіційною наз-вою «Glycerol» (за Європейською Фармако-пеєю), «Glycerin» (за Фармакопеєю США). Усі наведені ДР є офіційно зареєстрованими в «Переліку допоміжних речовин, дозволених до застосування у виробництві ЛЗ», затвер-дженому наказом МОЗ України №8 від 15.01.2003 р. (зі змінами, внесеними наказа-ми МОЗ України №391 від 04.08.2004 р., №314 від 21.06.2004 р.)9.

Державна Фармакопея України (доповнен-ня 3) у загальній фармакопейній статті «МЛЗ для зовнішнього застосування» (Prepa-rationes molles ad usum dermicum)5 висуває вимоги до основи, стерильності, виробництва, випробування, зберігання, маркування. Ос-нова впливає на стан, відповідну реакцію і перебіг патологічного процесу тієї ділянки шкіри чи слизової оболонки, на яку нанесено ЛЗ. Основа також вступає у складну взаємо-дію із введеною до її складу ДР, підвищуючи або знижуючи її стабільність, сприяючи або перешкоджаючи її вивільненню і всмокту-ванню, підсилюючи чи послаблюючи її фар-макологічну дію, та значною мірою впливає на прояв різноманітних побічних ефектів ЛЗ. Аналіз досліджуваної ЛФ «Олеогель із фто-рафуром та натрію мефенамінатом» показав, що при виготовленні МЛЗ були витримані усі вимоги до складу, консистенції, стериль-

ності тощо, які актуальні в плані чинної Державної Фармакопеї України (доповнення 3). Зокрема, лікарські субстанції подрібню-валися таким способом, щоб вони набували максимальної дисперсності; допоміжні речо-вини обумовлювали певну концентрацію, брали активну участь у забезпеченні фізико-хімічних та фармакодинамічних особливос-тей ЛЗ. Результати проведеного дослідження показали, що ЛФ розроблена у відповідності до вимог сучасного законодавства; оптималь-ною основою для виготовлення стійких ком-позицій із фторафуром і натрію мефенаміна-том є склад із гліцерином, до якого входить емульгатор змішаного типу (моногліцерид дистильований та твін-80) у концентрації до 3%.

При розробці МЛЗ особливу увагу слід звернути на вибір і обґрунтування інших ключових ДР, які можуть змінювати хімічні, фізико-хімічні, біологічні властивості як ДР, так і готової ЛФ. Відповідно до настанови 42-3.1;2004, такими ключовими допоміжними компонентами у МЛЗ є: антимікробні консер-ванти, антиоксиданти, інші речовини, вклю-чаючи поверхнево-активні речовини (ПАВ), розчинники, комплексоутворювачі, речови-ни, що підвищують проникність, модифіка-тори вивільнення тощо8,9.

До складу пропису вводився за необхідності димексид (10%) – ЛЗ групи М02А «Нестероїд-ні протизапальні препарати для місцевого застосування», підгрупи М02А Х03 «Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Засоби, що застосовуються місцево при болю в суглобах і м’язах», «Диметилсульфоксид», що проявляє специфічні ефекти: протиза-пальний, знеболюючий, антисептичний, фіб-ринолітичний. Димексид посилює проник-нення через непошкоджену шкіру та слизові оболонки ЛЗ (має транспортуючу здатність)6. Для зменшення в’язкості авторами-розроб-никами пропису припускалось збільшення вмісту димексиду до 1520% без суттєвих втрат аплікаційних та сорбційних властивос-тей. Введення димексиду до складу пропису не є обов’язковим. Цей технологічний аспект є актуальним на даний час, оскільки як пре-парат даний ЛЗ не зареєстрований (знятий із реєстрації), що спрощує технологію виготов-лення вказаного екстемпорального пропису та дозволяє вільно проводити його виготов-лення в умовах аптеки згідно чинного зако-нодавства, хоча погіршує біотрансформаційні та фармакотерапевтичні ефекти запропоно-ваного олеогелю. Димексид вводився в якості допоміжної речовини для поліпшення дис-персності ДР в гетерогенних системах. При



2011, №34

133

цьому він прискорював та збільшував абсорб-цію за рахунок поліпшення розчинності ДР.

Фармакопейною вимогою до МЛЗ є ста-лість реологічних характеристик у процесі виробництва, зберігання та використання, оскільки вони відображають як лікувальні, так і споживчі властивості ЛЗ, хоча фарма-копея не ставить конкретних вимог до реоло-гічних параметрів5. При вивченні реологіч-них властивостей слід враховувати взаємний вплив як складових компонентів, що зумов-люють консистенцію МЛЗ, так і зовнішніх чинників (температура, спосіб і тривалість обробки дисперсної системи, умов і часу збе-рігання, транспортування тощо), що вплива-ють на консистенцію готового продукту.

Результати проведених досліджень10 олео-гелю довели, що розробленій композиції мазі типу олеогель притаманні добрі реологічні властивості. Застосування у складі МЛЗ лі-карських і допоміжних речовин із різними фізико-хіміч-ними властивостями вимагає проведення різних технологічних прийомів (розчинення, диспергування, гомогенізація тощо), які необхідно враховувати при їх ви-робництві. Спосіб приготування – порядок змішування компонентів, спосіб введення активно діючих та допоміжних речовин в ос-нову впливає і на ефективність МЛЗ. Якість та ефективність олеогелів спрямованої дії за-лежать не лише від властивостей складових компонентів, але й від ретельного виконання фахівцями правил технології у відповідності до чинних міжнародних стандартів (правил GMP) та національних стандартів (Належні правила та контроль якості) з виготовлення МЛЗ1,8. Зокрема, виготовлення олеогелю в стерильних умовах в аптеках проводилось з урахуванням рекомендацій щодо розробки Національної моделі стандартів належної аптечної практики (Наказ МОЗ України від

3.08.2005 р. №391), які включають вимоги до всіх аспектів аптечного виготовлення та інс-трукції щодо правил технології стерильних та асептичних ЛЗ. Зазначимо, що технологіч-ні аспекти виготовлення в повному обсязі описані в депонованому рукописі10. Зокрема, посуд, лікарські речовини (окрім фторафуру лабільний) та допоміжні речовини (окрім консерванту) згідно загальних вимог Дер-жавної Фармакопеї України (доповнення 3) стерилізували при температурі 1200С протя-гом 2 год. Окремо на водяній лазні сплавля-ли моногліцерид дистильований та твін-80. Цей сплав поступово змішували з аналогіч-ною порцією підігрітого гліцерину в нагрітій ступці. До напівохолодженої суміші частина-ми додавали раніше виготовлений розчин димексиду (за необхідності) з фторафуром та натрію мефенамінатом і гліцерин, який за-лишився, до 100,0, ретельно диспергуючи. Отриману суміш остаточно гомогенізували, розфасовували у флакони по 50,0, закупорю-вали стандартними гумовими корками «під обкатку» за вимогами належних стандартів якості. Ці параметри відповідають сучасним вимогам до технології МЛЗ.

Якість олеогелю оцінювали за фармакотех-нологічними показниками, викладеними у фармакопейній статті «Мазі» та в інших нор-мативних документах (інструкціях), де пе-редбачаються види контролю, допустимі від-хилення у загальній масі МЛЗ та інгредієн-тів, що входять до їх складу, а також терміни зберігання й придатності. Зокрема, при ФР МЛЗ було доведено, що склад ЛЗ і пропоно-вана технологія забезпечують однорідність розподілу діючих і (за необхідності) допоміж-них речовин; визначені мікробіологічні ха-рактеристики ЛФ, доведено оптимальну фор-му упакуванні.

Висновки: 1. На основі проведення оцінки існуючого

пропису олеогелю з фторафуром і натрію мефенамінату, запропонованого Л.В. Ке-ліним, Е.В. Тарасовою та співавт. (1995) для практичного використання в стомато-логічній практиці, встановлено, що м’я-кий лікарський засіб виготовлено згідно вимог чинного законодавства щодо стан-дартизації, сертифікації сучасних ліків; складові олеогелю відповідають показни-кам якості, ефективності, безпечності; склад олеогелю цільового призначення обумовлює можливості його екстемпо-рального виготовлення в аптеці; при три-

валому зберіганні не змінює своїх сорб-ційних та аплікаційних властивостей згі-дно його клінічним цілям та вимогам.

2. Підтверджено, що за рахунок вибору оп-тимальної мазевої основи з урахуванням цілі призначення олеогелю, можна знач-но покращити терапевтичний ефект лі-карського засобу, який залежить від сту-пеня вивільнення та всмоктування через шкіру та слизові оболонки діючих речо-вин. Отож, корелюючи різні поєднання допоміжних речовин, можна регулювати силу та тривалість терапевтичного впли-ву мазі, біодоступність лікарських речо-



134

вин; впливати на накопичення у ткани-нах і на процес елімінації.

3. Встановлено, що досліджувана нами лі-кова форма повністю відповідає умовам фармацевтичної розробки, має певний рі-

вень доказових досліджень з якості та ефективності, відповідає сучасним вимо-гам стандартизації та сертифікації лі-карських засобів.

Література: 1. Безопасность лекарств. Руководство по фармаконад-

зору / Под ред. А.П. Викторова, В.И. Мальцева, Ю.Б. Белоусова. К.: Морион, 2007. 240 с.

2. Білоус С.Б. Актуальні питання фармацевтичної розробки м’яких лікарських засобів для зовнішнього застосування / С.Б. Білоус, Т.Г. Калинюк, Н.І. Гудзь // Фармацевтичний журнал. 2010. №2. С.17-27.

3. Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних лікарських засобів в умовах аптеки. Методичні ре-комендації. / За ред. О.І. Тихонова, Т.І. Ярних. К.: МОЗ України, 2005. 77 с.

4. Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптеки. Методичні рекомендації. / За ред. О.І. Тихонова, Т.І. Ярних. К., 2005. 98 с.

5. Державна Фармакопея України. 1-е вид. Доповнен-ня 3. Х.: ДП «Український науковий фармакопей-ний центр якості лікарських засобів», 2009. 280 с.

6. Компендиум 2005/2006 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. КоваленкоЮ А.П. Викоторова. К.: Морион, 2006. 1200 с.

7. Конструювання лікарських систем багатоспрямова-ної дії у вигляді мазей для лікування інфікованих ран / І.М. Перцев, Б.М. Даценко, В.Г. Гунько [та інш.] // Вісник фармації. 1994. №1-2. С. 91-95.

8. Левашова И.Г. Надлежащие практики в фармации. Учебник. / И.Г. Левашова, А.Н. Мурашко, Ю.В. Под-пружников. К.: Морион, 2006. 256 с.

9. О перспективах разработки экстемпоральной мази (типа олеогель) целевого назначения. Оптимизация состава и технологии олеогеля с фторафуром и на-трия мефенаминатом. Сообщение 1. / Л.В. Келин, Э.В. Тарасова, Е.И. Рязанова [и др.]; Деп. №851-Ук95. Львов, 1994. 13 с.

10. Про затвердження переліків допоміжних речовин та барвників, дозволених для застосування у вироб-ництві лікарських засобів, що (лікарські засоби) ре-єструються в Україні та виготовляються в аптечних мовах за рецептами лікарів і замовленнями лікува-льно-профілактичних закладів. Наказ МОЗ Украї-ни від 15.01.2003 р. №8. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show

11. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. У 2 т. Т. 2 / І.М. Перцев, І.А. Зупанець, Л.Д. Шевче-нко [та інш.]; За ред. І.М. Перцева. Х.: Вид-во НФАУ, 1999. С.223-285.

УДК 615:545.014.2.002 ОЦЕНКА СОСТАВА И ТЕХНОЛОГИИ ЭКСТЕМПОРАЛЬНОЙ МАЗИ (ТИПА ОЛЕОГЕЛЬ) ЦЕЛЕ-ВОГО НАЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ С ФТОРАФУРОМ И НАТРИЯ МЕФЕНАМИНАТОМ В.М. Горицкий Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Проведена оценка состава и технологии экстемпоральной мази (типа олеогель) целевого назна-чения с фторафуром и натрия мефенаминатом на соответствие олеогеля современным подходам к стандар-тизации и сертификации лекарственных средств. Ключевые слова: олеогель, мазь, воспаление, фторафур, натрия мефенаминат, стоматологическая прак-тика.

UDC 615:545.014.2.002 EVALUATION OF TECHNOLOGY OF EXTEMPORANEOUS OINTMENT (OLEOGEL TYPE) FOR TARGET DENTAL PRACTICE WITH FTORAFUR AND SODIUM MEFENAMINAT V.M. Gorytsky Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv. Ukraine Summary: The evaluation of composition and technology of extemporaneous ointment (oleogel type) for target dental practice with ftorafur and sodium mefenaminat have been conducted. The conformity of oleogel parame-ters for modern approaches to pharmaceutical preparations standardization and certification was investigated. Keywords: oleogel, ointment, inflammation, ftorafur, sodium mefenaminat, dental practice. Надійшла до редакції 2.02.2012 р.

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фармакоекономіка


2011, №34

135

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фармакоекономіка УДК 615.277.003.1:616.24-006-08

О.В. Макаренко, О.В. Зайцева

ЗАРУБІЖНІ МЕТОДИКИ ФАРМАКОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОТИПУХЛИННИХ ЗАСОБІВ

ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НЕДРІБНОКЛІТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНІВ

Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпропетровськ, Україна


Резюме: Недрібноклітинний рак легенів в Україні займає одну з провідних позицій в структурі онко-логічної захворюваності. В умовах дефіциту бюджету в поєднанні з високими витратами на лікування недрібноклітинного раку легенів стає актуальним питання економічного аналізу терапії даного захво-рювання. На підставі літературного огляду зарубіжних публікацій присвячених фармакоекономічним дослідженням терапії недрібноклітинного раку легенів представлені основні методи економічного аналізу, які застосовуються для оцінки даного захворювання, визначені загальні терміни і поняття фармакоеконо-міки. Відзначено країни, в яких найбільше публікацій з фармакоекономіки. Показано актуальність фармакоекономічних досліджень в онкології. Виявлено зростання досліджень за останні 3 роки. Ключові слова: фармакоекономічний аналіз, недрібноклітинний рак легенів, мінімізація вартості, фар-макоекономічне моделювання.

Вступ. Недрібноклітинний рак легенів (НДРЛ) найбільш поширена злоякісна пух-лина, захворюваність і смертність від якої в більшості країн світу має тенденцію до зрос-тання2,3. Більше 1/2 пацієнтів на момент верифікації діагнозу НДРЛ мають метаста-тичну форму захворювання21. Відповідно до клінічних настанов та протоколів, пацієнтам із метастатичною формою раку легенів необ-хідне проведення хіміотерапії (ХТ) (Наказ МОЗ України від 17.09.2007 р. №554; The National Comprehensive Cancer Network (NCCN) practice guidelines in oncology, v.2. 2009).

Пошук раціональної схеми ХТ для лікуван-ня метастатичних форм НДРЛ триває з кін-ця 90-х років, коли було доведено, що ком-бінації ХТ на основі платинових лі-арських засобів (ЛЗ) збільшують тривалість життя в порівнянні з кращими схемами підтримуючої ХТ. Поява на фармацевтичному ринку цито-статичних ЛЗ 3-го покоління (таксани, віно-рельбін, гемцитабін, пеметрексед), а також ЛЗ таргетної фармакотерапії (ФТ) (ерлоти-ніб, гефітиніб) значно розширило можливості ФТ НДРЛ. Разом із тим значно збільшилась вартість протипухлинної ФТ, зокрема євро-пейські країни витрачають від 7317 до

12628 ˆ на проведення курсу ХТ раку легенів на одного хворог28.

У міжнародній практиці все частіше при прийнятті клінічних рішень враховують еко-номічні витрати, пов'язані з тим чи іншим методом ФТ. Одним із ефективних інстру-ментів, який дозволяє визначити вартість різних методів лікування та ідентифікувати переважний вибір серед існуючих альтерна-тив є фармакоекономічний (ФЕ) аналіз. У Європі, США, Канаді, Австралії ФЕ аналіз є необхідним перед включенням ЛЗ у форму-ляр1.

ФЕ дослідження в онкології дають можли-вість порівняти різні схеми ФТ й оцінити доцільність впровадження нових, більш вит-ратних ЛЗ чи методів і дозволяє планувати фінансові витрати з максимально очікува-ним ефектом4.

Мета дослідження є аналіз зарубіжних публікацій, присвячених ФЕ дослідженням НДРЛ, для виявлення основних методів ФЕ аналізу цієї патології з урахуванням хроніч-ного процесу захворювання, значною вартіс-тю та життєвою необхідністю протипухлин-них ЛЗ.

Матеріали та методи дослідження. Проведено системний аналіз публікацій з ФЕ аналізу НДРЛ. Об'єктом дослідження стали



136

основні методи ФЕ аналізу, що використову-валися для оцінки протипухлинної ФТ мета-статичного НДРЛ. В якості інформаційних джерел використовували медичні електронні бази даних: PubMed, Oxford Journals, high wire Stanford University, the Cochrane library, ISPOR (International society for pharmaco-economic and outcomes research). Використо-вували статистичний, математичний та гра-фічний методи дослідження.

Результати дослідження та їх обго-ворення. Упродовж дослідження для по-дальшого аналізу нами було відібрано 41 за-рубіжну публікацію за період 19912011 рр. Більшість публікацій припадало на період 20082010 рр. Країни лідери за публікаціями з ФЕ досліджень є США, Канада, Іспанія, Нова Зеландія та Велика Британія6-13,15-47.

Результати проведеного дослідження зас-відчили, що для економічної оцінки методів лікування застосовують різні методи ФЕ аналізу.

«Вартість захворювання» (cost of illness) – розрахунок усіх прямих і непрямих витрат на діагностику та лікування захворювання на рівні держави чи регіону з метою визначення структури й тенденцій використання коштів та оптимізації пріоритетів фінансування в охороні здоров'я (ОЗ). Прямі витрати при проведенні лікування онкохворих включають вартість: ліжко-дня в стаціонарі; обстеження пацієнта в стаціонарі; цитостатичної ФТ; про-меневої терапії; хірургічного втручання; суп-ровідної ФТ; ФТ ускладнень; ФТ супутніх захворювань. Витрати на ФТ ускладнень при проведенні протипухлинної ФТ розподіля-ються на наступні групи, а саме, вартість протиблювотної ФТ; колонієстимулюючих факторів; детоксикаційної ФТ, антибактерій-ної ФТ, замісної ФТ препаратами крові та кровозамінниками; інших груп ЛЗ.

Непрямі витрати включають витрати, обу-мовлені втратою працездатності пацієнта, а також виробничі втрати родичів.

«Мінімізація вартості» (cost minimization analysis CMA) порівняння різних методів лікування за умови їх рівної ефективності та безпеки. Проводиться оцінка зниження за-гальних витрат на лікування при викорис-танні певної медичної програми чи ЛЗ в по-рівнянні з еталонним засобом. Цей тип ана-лізу може проводитися за наявності чітких доказів однакової ефективності порівнюва-них видів терапії, тобто тотожність клінічних результатів є дуже важливою умовою. Зага-лом вартість терапії складається з 2-ох скла-дових: кількості наданих різних медичних послуг (лікарські огляди, аналізи, маніпуля-

ції тощо) та вартості чи ціни одиниці кожної з них. Отримані результати виражаються в грошових одиницях. Як приклад, досліджен-ня ECOG 1594 показало рівну клінічну ефек-тив-ність 4-ох платиновмісних схем ХТ мета-статичної форми раку легень у першій лінії, що слугувало приводом до економічного ана-лізу даних схем ХТ методом «мінімізація вит-рат»23.

«Вартість-ефективність» (cost-effectiveness analysis CEA) – системний метод порівнян-ня 2-ох та більше альтернативних медичних технологій, коли вимірюють показники ви-трат і ефективності лікування кожного з них. Ефективністю лікування може бути будь-який клінічний критерій за умови можливос-ті вираження його в обчислюваних одиницях: виживання пацієнтів у роках; зниження ви-падків смертності; зміна розмірів пухлини в см., мм.; випадки розвитку побічних ефектів лікування. Сьогодні це найпопулярніший метод ФЕ аналізу.

За допомогою ФЕ аналізу водночас оціню-ють лише один показник ефективності. При цьому вартість лікування ділиться на неці-новий показник ефективності, виражений наприклад, в одиницях часу продовженого життя. Мета аналізу полягає у виборі методу лікування з найменшим відношенням ціни та ефективності, тобто чим менше значення коефіцієнта «вартість-ефективність» (CER), тим результативніше аналізована схема лі-кування.

У ФЕ дослідженнях протипухлинної тера-пії основним показником ефективності є за-гальне виживання і час до початку прог-ресування захворювання.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ коефі-цієнт CER прийнятний, якщо він не переви-щує величини валового внутрішнього про-дукту, розрахованого на душу населення, більш ніж у 3 рази. Такий метод лікування визнається витратно-ефективним і його впро-вадження та фінансування схвалюється уря-дом7.

Коли в результаті дослідження вдається показати еквівалентну клінічну ефектив-ність порівнянних схем, аналіз «вартість-ефективність» трансформується в аналіз «мі-німізація вартості».

Якщо при порівнянні 2-ох методів лікуван-ня один метод перевершує інший і за вартіс-тю і за ефективністю визначають «коефіцієнт збільшення витрат» чи додаткову вартість, щоб дослідити додаткові витрати для досяг-нення додаткової ефективності. «Коефіцієнт збільшення витрат» визначається як відно-



2011, №34

137

шення різниці у вартості до відношення різ-ниці ефективності5.

«Вартість-користь» (cost-utility) – користь як ефективність лікування аналізують на основі оцінки хворим якості життя (ЯЖ) (фізичного, психічного, соціального) при використанні альтернативних схем лікування, при цьому порівнюють показники ЯЖ (за спеціальними опитувальниками) та визначають кількість років життя, стандартизованих за якістю, з обчисленням індексу QALY (Quality Adjusted Life Years). Це форма аналізу, при якій особ-ливу увагу приділено зміні ЯЖ хворого, який проходить ту чи іншу програму лікування. Найчастіше одиницею вимірювання прирос-ту в стані здоров'я є кількість придбаних і результаті лікування років зі збереженою ЯЖ хворого. Такий аналіз вивчає вплив лі-кування на якість і тривалість життя хворого (захворюваність і смертність) незалежно від характеру медичного втручання чи виду зах-ворювання. Можна сказати, що оцінюються витрати, які забезпечують хворому додатко-вий рік якісного життя. З цих позицій, «вар-тість-користь» є різновидом аналізу «вартість-ефективність», де вартість терапії аналізу-ється в грошовому вираженні, а результат оцінюється за динамікою ЯЖ пацієнта.

«Вартість-вигода» (cost-benefit) – складні-ший аналіз, коли витрати і вигоди медичних технологій обчислюють лише у фінансових показниках, оцінюючи збережені кошти внаслідок зменшення днів непрацездатності, тривалості стаціонарного лікування. Цей ме-тод застосовують для оцінки вигоди при ран-ній діагностиці, профілактиці захворювань.

При проведенні ФЕ аналізу використову-ють дані про ефективність на підставі ретро-спективних і проспективних досліджень. У випадках, коли клінічних даних недостатньо або оцінюване лікування займає тривалий час (хронічні захворювання) використовують метод моделювань4. Отож, ФЕ моделювання спосіб вивчення захворювання, що базуєть-ся на використанні математичних чи логіч-них моделей, які є формалізованим описом захворювання і його динаміки під впливом лікування. Особливості моделювання в ФЕ це можливість проведення дослідження в короткі терміни, включення в дослідження всіх альтернатив лікування, адаптування моделі до будь-яких закладів охорони здо-ров’я (ЗОЗ), необхідність обробки даних із різних джерел, тобто проведення мета-ана-лізу45-47.

У ФЕ дослідженнях виділяють 2 основні методи моделювання «дерево рішень» і «мо-дель Маркова».

«Дерево рішень» графічне представлення можливих альтернатив лікування захворю-вання і результатів того чи іншого методу лікування із зазначенням ймовірності певно-го варіанту отриманого результату, а також вартості для кожного результату лікування.

«Модель Маркова» описує перехід з одного стану в інший, враховує перебіг хвороби у часі та застосовується для аналізу терапії хронічних захворювань.

Результати аналізу наукової літератури за-свідчили, що при ФЕ дослідженні протипух-линних ЛЗ для ХТ НДРЛ найбільш пошире-ним є порівняння 2-ох і більше методів (схем) ХТ метастатичної форми НДРЛ та порівнян-ня ХТ з найкращою симптоматичною ФТ.

Методи ФЕ аналізу, які використовувалися і знайшли відображення у публікаціях: «вар-тість-ефективність» 31,7%, «мінімізація вар-тості» 29,3%, «вартість захворювання» 21,9%, «вартість-користь» 2,4%, ФЕ моделю-вання «модель Маркова» 12,3% (рис. 1). У низці публікацій (39%) підраховували додат-кову вартість на збережений рік життя паці-єнта.

31,729,3

21,9

2,4

12,3

05

10

15

20

2530

35 Вартість-ефективність

Мінімізаціявартості

ВартістьзахворюванняВартість-користь

Модель Маркова

Рис. 1. ФЕ методи дослідження метастатичного НДРЛ

Поширеність методу «мінімізація вартості»

в аналізованих публікаціях обумовлена тим, що при порівнянні декількох схем ХТ клініч-на ефективність була однаковою, тобто метод «вартість-ефективність» трансформувався на «мінімізацію вартості».

Виявилось, що ФЕ дослідження специфічні для кожної країни. Специфіка полягає у від-мінності вартості медичних послуг, ЛЗ, різ-ній епідеміології захворювання і відміннос-тях джерел фінансування системи ОЗ.



138

Висновки: Результати аналізу публікацій за пробле-

мою засвідчив актуальність та поширеність досліджень з фармакоекономіки метастатич-ного недрібноклітинного раку легень у світі. Проте, більшість авторів стверджує, що кіль-

кість наявних публікацій недостатня. За останні 3 роки кількість публікацій значно зросла. При цьому, найбільш поширеним ме-тодом фармакоекономічних досліджень є ме-тод «вартість-ефективність».

Література: 1. Заліська О.М. Фармакоекономіка: Підручник / За

ред. Б.Л. Парновського. – Львів, Афіша, 2007.–374 с. 2. Мерабишвили В.М. Статистика рака легкого (забо-

леваемость, смертность, выживаемость) / В.М. Мера-бишвили, О.Т. Дятченко // Практическая онколо-гия. – 2000. №3. – С. 3–7.

3. Переводчикова Н.И. Руководство по химиотерапии опухолевых заболеваний / Н.И. Переводчикова – К.: Практическая медицина. – 2005. – 704 с.

4. Прикладная фармакоэкономика: учебное пособие / под ред. В.И. Петрова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 336 с.

5. Страчунская Е.Я. Фармакоэкономика хронического патологического процесса / Е.Я. Страчунская // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. – 2007. №2, т.7. – С.176–186.

6. A cost-effectiveness analysis of docetaxel versus pemetrexed in second-line chemotherapy for stage IIIb or IV non-small cell lung cancer in China / Ye. Yu, ZW. Chen, Z. Zhou [et all.] // Chemotherapy. 2010. Vol. 56, № 6. P. 472477.

7. A randomized study of gemcitabine plus cisplatin and vinorelbine plus cisplatin in patients with advanced non-small cell lung cancer/ J.W. Chang, T.C. Tsao, C.T. Yang [et al.] // Chang gung medical journal. 2008. Vol. 31, № 6. P. 559566.

8. Additional of cetuximab to first-line chemotherapy in patients with advanced non-small cell lung cancer: a cost-utility analysis / M. Joerger, K. Matter-Walstra, M. Fruh [et al.] // Annals of oncology. [Електронний ресурс]. 2010. Vol.13. Режим доступу: http:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20843984.

9. Analysis of chemiotherapeutic protocols efficiency in therapy of advanced non-small cell lung cancer / A. Mekic-Abazovic, M. Music, A. Fajkic [et al.] // Medical archives. 2010. Vol. 64, №2. P. 98100.

10. Analysis of potential predictive markers of cetuximab benefit in BMS099, a phase III study of cetuximab and first-line taxane/carboplatin in advanced non-small-cell lung cancer / S. Khambata-Ford, C.T. Harbison, L.L. Hart [et al.] // Jourmal clinical oncology. 2010. Vol. 28, № 6. P. 918927.

11. Artificial neural network in pharmacoeconomics / S. Polak, A. Skowron, A. Mendyk [et al.] // Stud. health technol. inform. 2004. Vol. 105. P. 241249.

12. Benefit of erlotinib in patients with non-small cell lung cancer is related to smoking status, gender, skin rash and radiological response but not histology and treatment line / M. Faehing, R. Eckert, S. Kuom [et al.] // Oncology. 2010. Vol. 78. P. 249258.

13. Calvert H. The costs of carboplatin treatment / H. Calvert, J. Urie // Semin. oncology. 1991. Vol. 18. P. 2831.

14. Cancer Statistics 2010/A presentation from the American cancer society. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.cancer.org.

15. Carlson J.J. Pharmacoeconomic evaluations in treatment of non-small cell lung cancer / J.J. Carlson, D.L. Veenstra, S.D. Ramsey// Drugs. 2008. Vol. 68, №8. P.11051113.

16. Cetuximab and first-line taxane/carboplatin chemo-therapy in advanced non-small-cell lung cancer: results of the randomized multicenter phase III trial BMS099 / T.J. Lynch, T. Patel, L. Dreisbach, [et al.] // Journal clinical oncology. 2010. Vol. 28, №6. P. 911917.

17. Chemotherapy with cetuximab or chemotherapy alone for untreated advanced non-small-cell lung cancer: a systematic review and meta-analysis / H. Lin, J. Jiang, X. Liang [et al.]// Lung cancer. 2010. Vol. 70, №1. P. 5762.

18. Cisplatin plus docetaxel combination in the first-line treatment of metastatic non-small cell lung cancer / A.O. Kaya, S. Buyukberber, F. Dane [et al.] // Tumori. 2010. Vol. 96, № 3. P. 400404.

19. Cost-effectiveness analysis comparing carboplatin and weekly paclitaxel with cisplatin and docetaxel in the treatment of advanced non-small cell lung carcinoma / S. Inage, Y. Ise, M. Obayashi [et al.] // Gan to kagakuryoho. 2010. Vol. 37, №11. P. 20932100.

20. Cost-effectiveness of pemetrexed as first-line main-tenance therapy for advanced nonsquamous non-small cell lung cancer / R. Klein, R. Wielage, C. Muehlenbein [et al.] // Journal Thorac Oncology. 2010. Vol. 5, №8. P. 12631272.

21. Cost-effectiveness of pemetrexed plus cisplatin as first- line therapy for advanced nonsquamous non-small cell lung cancer / R. Klein, C. Muehlenbein, A.M. Liepa [et al.] // Journal Thorac Oncology. 2009. Vol. 4, №11. P. 14041414.

22. Cost-minimisation analysis comparing gemcitabine/ cisplatin, paclitaxel/carboplatin and vinorelbine/cis-platin in the treatment of advanced non-small cell lung cancer in Italy / S. Novello, A. Kielhorn, G. Stynes [et al.] // Lung cancer. 2005. Vol. 48, №3. P. 379 387.

23. Cost-minimisation analysis of three regimens of chemotherapy (docetaxel-cisplatin, paclitaxel-cispla-tin, paclitaxel-carboplatin) for advanced non-small cell lung cancer / C. Rubio-Terres, J.L Tisaire, S. Kobina [et al.] // Lung cancer. 2002. Vol. 35, №1. P. 81 89.

24. Costs of first-line doublet chemotherapy and lifetime medical care in advanced non-small cell lung cancer in the United States / K. Lang, M.D. Marciniak, D. Faries [et al.] // Value health. 2009. Vol. 12, №4. P. 481488.

25. Dranitsaris G. Cost-effectiveness of chemotherapy for non-small lung cancer / G. Dranitsaris, W. Cottrell, W.K. Evans // Current opinion in oncology. 2002. Vol. 14, №4. P. 375383.

26. Economic analysis of vinorelbine plus cisplatin versus paclitaxel plus carboplatin for advanced non-small cell lung cancer / S.D. Ramsey, C.M. Moinpour, L.C. Lovato [et al.] // Journal of the National Cancer Institute. 2002. Vol. 94, №2. P. 291297.

27. Economic analysis: randomized placebo-controlled clinical trial of erlotinib in advanced non-small cell lung cancer / P.A. Bradbury, D. Tu, L. Seymour [et al.] // Journal of the National Cancer Institute. 2010. Vol.102, №5. P.287288.



2011, №34

139

28. Economic evaluation of docetaxel-gemcitabine versus vinorelbine-cisplatin combination as front-line treat-ment of patients with advanced/metastatic non-small cell lung cancer in Greece: a cost-minimization ana-lysis / N. Maniadakis, V. Fragoulakis, A.G. Pallis [et al.] // Annals of oncology. 2010. Vol. 21, №7. P. 14671467.

29. Efficacy, toxicity and cost analysis for non-platinum triplet (gemcitabine and vinorelbine, followed by docetaxel) versus platinum based chemotherapy in IIIB/IV non-small cell lung cancer: single-institution experience / H. Tada, S. Matsui, M. Kawahara [et al.] // European Journal of Cancer Care. Vol. 2008. Vol. 17, №2. P. 120126.

30. Erlotinib: CP 358774, NSC 718781, OSI 774, R 1415 // Drugs. 2003. Vol. 4, №4. P. 243248.

31. Ferriols Lisart F. Pharmacoeconomic assessment of taxanes as first-line therapy for advanced or metastatic non-microcytic lung cancer / F. Ferriols Lisart, J. Pitarch Molina, J. Magraner Gil [et al.] // Farm. hosp. 2006. Vol. 30, №4. P. 211222.

32. Fojo T. How much is life worth: cetuximab, non- small lung cancer, and the $440 billion question / T. Fojo, C. Grady // Journal of the National Cancer Institute. 2009. Vol. 101, №15. P. 10441048.

33. Jouveshomme S. Evaluation of advanced non-small cell lung cancer (ANSCLC) chemotherapy in routine practice / S. Jouveshomme, P. Hermant, D. Patte // Rev. malrespir. 2004. Vol. 21. P. 719726.

34. Khan Z.M. Economic analysis of carboplatin versus cisplatin in lung and ovarian cancer / Z.M. Khan, K.L. Rascati, J.M. Koeller // Pharmacoeconomics. 1999. Vol. 16, №1. P. 4357.

35. Lyseng-Williamson K.A. Erlotinib: a pharmacoecono-mic review of its use in advanced non-small cell lung cancer / K.A. Lyseng-Williamson // Pharmacoecono-mics. 2010. Vol. 28, №1. P. 7592.

36. Overall survival with cisplatin-gemcitabine and bevacizumab or placebo as first-line therapy for nonsquamous non-small-cell lung cancer: results from a randomised phase III trial (AVAiL) / M. Reck, von J. Pavel, P. Zatloukal // Annals of oncology. 2010. Vol. 21, №9. P. 18041809.

37. Palmer A. The cost-effectiveness of four cisplatin-containing chemotherapy regimens in the treatment of stages III B and IV non-small cell lung cancer: an Italian perspective / A. Palmer, A. Brandt // Monaldi archives for chest disease. 1996. Vol. 51, №4. P. 279288.

38. Patients preferences for chemotherapy in non-small cell lung cancer: a systematic review / P. Blinman, M. Alam, V. Duric [et al.] // Lung cancer. 2010. Vol. 69, №2. P. 141147.

39. Pemetrexed for the first-line treatment of locally advanced or matastatic non-small cell lung cancer / N. Fleeman, A. Bagust, C. McLeod [et al.] // Health tech-nology assess. 2010. Vol 14, №2. P. 3339.

40. Plosker G. Paclitaxel: a pharmacoeconomic review of its use in non-small cell lung cancer / G. Plosker, M. Hurst // Pharmacoeconomics. 2001. Vol. 19, №11. P. 11111134.

41. Retrospective cost analysis of gemcitabin in combination with cisplatin in non-small cell lung cancer compared to other combination therapies in Europe / J. Schiller, D. Tilden, M. Aristides [et al.]// Lung cancer. 2004. Vol. 43, №1. P. 101112.

42. Sturza J. A review and meta-analysis of utility values for lung cancer / J. Sturza // Medical decision making. [Електронний ресурс]. 2010. Vol. 6. Режим доступу: http://mdm.sagepub.com/content/early/2010/ 05/05/0272989X10369004.abstract

43. Treatment rationale and study design for a phase III, double-blind, placebo- controlled study of maintenance pemetrexed plus best supportive care versus best supportive care immediately following induction treatment with pemetrexed plus cisplatin for advanced nonsquamous non-small cell lung cancer / L.G. Paz-Ares, S. Altug, A.T. Vaury [et al.] // BMC Cancer. 2010. Vol. 8. P. 85.

44. Treatment-by-Histology Interaction Analyses in Three Phase III Trials Show Superiority of Pemetrexed in Nonsquamous Non-small Cell Lung Cancer / G. Scagliotti, T. Brodowicz, F.A. Shepherd [et al.] // Thorac. oncology. 2010. Vol. 11. P. 11201131.

45. Vascular endothelial growth factor receptor as target for advanced non-small cell lung cancer therapy / A. Rossi, P. Marione, P.C. Sacco [et al] // Current drug targets. 2010. Vol. 11, №7. P. 865878.

46. Zhang G.Z. Pemetrexed plus cisplatin/carboplatin in previously treated locally advanced or matastatic non-small cell lung cancer patients / G.Z. Zhang, S.C. Jiao, Z.T. Meng // Journal of Experimental and Clinical Cancer Research. 2010. Vol. 27. P. 2938.

47. Zietemann V. Prevalence and effectiveness of first-, second-, and third-line systemic therapy in a cohort of unselected patients with advanced non-small cell lung cancer / V. Zietemann, T. Duell // Lung cancer. 2010. Vol. 10. P. 6783.

УДК 615.277.003.1:616.24-006-08 ЗАРУБЕЖНЫЕ МЕТОДИКИ ФАРМАКОЭКОНОМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА ПРОТИВООПУХОЛЕ-ВЫХ СРЕДСТВ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ЛЕГКИХ О.В. Макаренко, Е.В. Зайцева Днепропетровская государственная медицинская академия, г. Днеепропетровск, Украина Резюме: Немелкоклеточный рак легких в Украине занимает одну из ведущих позиций в структуре онкологической заболеваемости. В условиях дефицита бюджета в сочетании с высокими затратами на лечение немелкоклеточного рака легких становится актуальным вопрос о фармакоэкономическом анализе терапии данного заболевания. На основании литературного обзора зарубежных публикаций посвященных фармакоэкономическим исследованиям терапии немелкоклеточного рака легких представлены основные методы экономического анализа применимые к оценки данного заболевания, освящены общие термины и понятия в фармакоэкономике. Отмечены страны, в которых больше всего публикаций по фармако-экономике. Показана актуальность фармакоэкономических исследований в онкологии. Выявлен рост исследований за последние 3 года. Ключевые слова: фармакоэкономические исследования, немелкоклеточный рак легких, минимизация затрат, фармакоэкономические моделирование.



140

UDC 615.277.003.1:616.24-006-08 FOREIGN METHODS OF PHARMACOECONOMIC ANALYSIS OF ANTICANCER DRUGS FOR TREATMENT NON-SMALL CELL LUNG CANCER O.V. Makarenko, E.V. Zaytseva Dnipropetrovs’k state Medical Academy, Dnipropetrovs’k, Ukraine Summary: Non-small cell lung cancer is prevalent in the structure of oncological pathology. In conditions of budget deficit, coupled with the high cost of non-small cell lung cancer treatment, the pharmacoeconomic analy-sis of this disease therapy becomes increasingly essential. The main methods of economical analysis for this pathology treatment are defined according to the literature review of foreign publications on pharmacoeconomic researches. The basic pharmacoeconomic terms and notions are pointed out. The countries with the highest number of publications on pharmacoeconomics are indicated. The actuality of pharmacoeconomic researches in oncology is underlined. The increase of the number of publications on this problem for the recent 3 years is men-tioned. Keywords: pharmacoeconomic analysis, non-small cell lung cancer, cost-minimization, pharmacoeconomic mo-deling. Надійшла до редакції 31.10.2011 р.



2011, №34

141

УДК 616.831–005.1–036.22:614.274](–37)

О.Р. Левицька, Б.П. Громовик

ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРОЇ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ СУДИННОЇ ПАТОЛОГІЇ НА РАЙОННОМУ РІВНІ З ПОЗИЦІЙ КЛІНІЧНОЇ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

ТА ФАРМАКОЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького м. Львів, Україна


Резюме: Проведено дослідження клінічної епідеміології та фармакоепідеміології гострої церебральної судинної патології на прикладі неврологічного відділення центральної районної лікарні. Встановлено час-тоту випадків патології та частоту супутніх захворювань, здійснено стандартизацію частоти гострої цереб-ральної судинної патології за віком і статтю. Виявлено тенденції споживання лікарських засобів у розрізі основних анатомічних груп, терапевтичних підгруп та окремих ліків. Ключові слова: гостра церебральна судинна патологія, клінічна епідеміологія, лікарські засоби, фарма-коепідеміологія.

Вступ. Судинні захворювання головного мозку посідають одне з провідних місць у структурі цереброваскулярної патології в Ук-раїні. Щорічно у понад 100 тис. жителів на-шої країни вперше діагностують мозковий ін-сульт, із них 35% – особи працездатного ві-ку1. Враховуючи, що принаймні 1/2 хворих з цією патологією проживає у сільській місце-вості, централізація кваліфікованої медич-ної допомоги зумовлює те, що частина паці-єнтів на гостру церебральну судинну патоло-гію (ЦСП) не одержує необхідну допомогу в умовах стаціонару, що призводить до збіль-шення смертності та інвалідизації від цієї патології10.

Одним із шляхів вирішення проблеми має бути розширення мережі первинних відді-лень із надання допомоги при гострій ЦСП на базі багатопрофільних районних і облас-них лікарень1 та покращення фармацевтич-ного забезпечення хворих із гострою ЦСП. Підґрунтям цього процесу повинні стати клі-ніко- та фармакоепідеміологічні досліджен-ня гострої ЦСП на різних рівнях.

Проблема клінічної епідеміології гострої ЦСП, напрями її раціональної фармакотера-пії (ФТ), а також фармацевтичне забезпе-чення цього контингенту пацієнтів входять у коло наукових інтересів вітчизняних та зару-біжних науковців2,4,10,11,14, а також слугували предметом і наших досліджень6-8,15.

Медико-соціальна значущість та невиріше-ність проблеми гострої ЦСП в Україні, в тому числі на рівні окремих популяцій (район, мі-

сто тощо), зумовлює актуальність подальших наших досліджень.

Мета дослідження оптимізація системи лікування і профілактики гострої ЦСП на основі клініко-епідеміологічних та фармако-епідеміологічних досліджень на районному рівні

Матеріали та методи дослідження. Ви-користано методи ретроспективного, статис-тичного, логічного, системного, частотного, АВС, АТС/DDD та контент-аналізів, узагаль-нення. Об’єктами дослідження слугували іс-торії хвороб та листки лікарських призна-чень (ЛЛП) 73 стаціонарних хворих із гост-рою ЦСП неврологічного відділення однієї з центральних районних лікарень (ЦРЛ) Львівської області за 2009 р.

Результати дослідження та їх обгово-рення. З погляду річної інтенсивності госпі-талізації встановлено, що максимальна кіль-кість випадків гострої ЦСП була зафіксована у серпні (15,2%), дещо менша – у грудні (13,7%). У лютому, березні та червні показ-ники госпіталізації з приводу гострої ЦСП були однаковими і становили по 9,6%. Міні-мальна кількість пацієнтів з гострою ЦСП (2,7%) була зареєстрована у липні. Середня тривалість госпіталізації становила 15,5 дні. Співвідношення пацієнтів чоловічої та жіно-чої статі становило приблизно 1:1. Стандар-тизована за віком та статтю частота гострої ЦСП у пацієнтів неврологічного відділення аналізованої ЦРЛ наведена на рис. 1.



142

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

20-24

25-29

30-34

35-39

40-44

45-49

50-54

55-59

60-64

65-69

70-74

75-79

80 і с

тарше

вік, років

кіль

кіст

ь ви

падк

ів, %

жінки чоловіки

Рис. 1 Стандартизована за статтю та віком частота гострої ЦСП

Із збільшенням віку спостерігалось зрос-тання частоти гострої ЦСП як у чоловіків, так і жінок. Випадки гострої ЦСП у жінок бу-ли зафіксовані вже у віковій категорії 2024 роки. Разом із тим, понад 1/2 усіх випадків гострої ЦСП у жіночій популяції відбувались після 60-річного віку. Щодо чоловічої попу-ляції, то випадки гострої ЦСП, на відміну від жінок, фіксувались, починаючи з 35 років. Гостра ЦСП здебільшого діагностувалась у чоловіків віком 55–80 років. У 4-ох вікових категоріях чоловічої популяції до 60 років частота гострої ЦСП була однаковою або ви-щою ніж у жінок. Починаючи з 60-річного віку ця залежність змінюється до реверсії: частота гострої ЦСП знову стає більшою у жіночій популяції. Жінки віком 80 років і старше у 3-чі частіше хворіли гострою ЦСП, ніж чоловіки. Отже, гостра ЦСП – це захво-рювання переважно осіб похилого та старечо-го віку.

Індекс поліморбідності в досліджуваній по-пуляції становив 1,4. Аналіз результатів дос-лідження частоти супутніх патологій (СП) у хворих з гострою ЦСП засвідчив, що у 35,6% пацієнтів діагностувались одна або більше СП. При цьому одна СП була зафіксована у 24,7%, 2 – у 8,2%, 3 – у 2,7% аналізованих картах стаціонарних хворих.

У структурі СП хвороби системи кровообігу (клас IX за МКХ-10) займали провідне місце – їх питома вага становила 73,4%. При цьому найбільш поширеною була артеріальна гі-пертензія (АГ) 2-го або 3-го ступеня (36,8% серед СП або 15% у досліджуваній популя-ції). Слід зазначити, що АГ є одним із основ-них чинників розвитку гострих порушень мозкового кровообігу: в осіб з високим артері-альним тиском (АТ) у 7 разів частіше розви-ваються цереброваскулярні події5.

В Україні, за даними епідеміологічних дос-ліджень, поширеність АГ становить 29,3% се-ред міського населення та 36,8% серед сільсь-кого.

Обізнані про наявність АГ 80,8% хворих у міській популяції та 66,1% у сільській. Ліку-ються відповідно 48,6 та 37,4%, а контролю-ють АТ (ефективність лікування) – лише 18,7 та 8,0% відповідно. При цьому чоловіки знач-но гірше контролюють АТ – лише 9% пацієн-тів серед міського та 3,4% – серед сільського населення3.

Враховуючи наведені епідеміологічні ха-рактеристики та екстраполюючи їх на дослід-жувану популяцію, можна зробити висновок, що населення району переважно не знає про наявність у нього АГ, не лікується або ліку-ється неадекватно. Тому, як зазначають нау-ковці, потрібно на популяційному рівні про-водити заходи, спрямовані на підвищення якості профілактики, діагностики та лікуван-ня АГ, освіти пацієнта3,5,12, але, перш за все, – сформувати в населення пріоритетне відно-шення до свого здоров'я9.

Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити (табл. 1), що серед основних груп ЛЗ за АТС класифікацією максимальну питому вагу займали ЛЗ групи С (засоби, що впливають на серцево-судинну систему) (24,1%), далі ЛЗ групи N (засоби, які діють на нервову систе-му) та групи А (засоби, що діють на травну систему) (по 19,9% відповідно), дещо менше ЛЗ групи В (засоби, що впливають на систе-му крові та гемопоез) (15,5%).

Таким чином, 3/4 усіх ЛЗ, які призначали-ся для ФТ гострої ЦСП та супутніх патологій, – це ЛЗ 4-ох анатомічних груп: С, N, А та В. Питома вага ЛЗ груп J та R становила по 5,2%. Інші 5 анатомічних груп (M, S, G, H та V) характеризувалися частотою призначень у межах 0,93,5%.



2011, №34

143

Таблиця 1. Питома вага ЛЗ окремих терапевтичних підгруп

Назва терапевтичної підгрупи АТС - код Кількість ЛЗ Питома вага, % Периферичні вазодилятатори С04А 4 3,5 Інші кардіологічні препарати С01Е 3 2,6 Комбіновані препарати інгібіторів АПФ С09В 3 2,6 Неглікозидні кардіотонічні засоби С01С 3 2,6 Серцеві глікозиди С01А 2 1,7 Інгібітори АПФ С09А 2 1,7 Калійзберігаючі діуретики C03D 2 1,7 А

нато

міч

на

груп

а С

Інші 9 підгруп 9 7,7 РАЗОМ 28 24,1

Психостимулятори N06B 4 3,5 Анксіолітики N05B 4 3,5 Інші засоби, що діють на нервову систему N07Х 4 3,5 Засоби, що застосовують при вестибулярних порушеннях N07С 2 1,7 Парасимпатоміметики N07А 2 1,7 Інші анальгетики і антипіретики N02В 2 1,7 Антидепресанти N06А 2 1,7 А

нато

міч

на

груп

а N

Інші 3 підгрупи 3 2,6 РАЗОМ 23 19,9

Інші засоби, що впливають на травну систему і метабо-лічні процеси А16А 4 3,5

Препарати вітаміну В1, в тому числі і в комбінації з ві-тамінами В6 і В12 А11D 3

2,6 Засоби, що застосовуються при функціональних розла-дах травного тракту А03А 3 2,6

Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини А05В 2 1,7

Ана

том

ічна

гру

па

А

Інші 11 підгруп 11 9,5 РАЗОМ 23 19,9

Антитромботичні засоби В01А 6 5,2 Додаткові розчини для внутрішньовенного введення В05Х 3 2,6 Розчини для внутрішньовенного введення В05В 3 2,6 Кров і споріднені препарати В05А 2 1,7 Вітамін К та інші гемостатичні засоби В02В 2 1,7 А

нато

міч

-на

гру

па В

Інші 2 підгрупи 2 1,7 РАЗОМ 18 15,5

Результати подальшого детального аналізу

в розрізі терапевтичних підгруп засвідчили, що максимальна питома вага за кількістю призначень характерна ЛЗ підгрупи В01А (антитромботичні засоби) (5,7%), далі – ЛЗ підгруп С04А (периферичні вазодилятатори), N06В (психостимулятори), N05В (анксіоліти-ки), N07X (інші засоби, що діють на нервову систему) та А16А (інші засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси) (по 3,5%). Решті терапевтичних підгруп прита-манна частка призначень в межах 0,9 – 2,6%.

Результати аналізу ЛЛП дозволили вста-новити 116 торгових назв (ТН) ЛЗ із 65-ти груп 3-го рівня, які призначались для ФТ як основної, так і СП. Середня кількість ЛЗ за одним ЛЛП – 16. Частотний та АВС-аналіз слугували основою для оцінки використання окремих ЛЗ. З усієї сукупності 17-ти дослід-жуваних ЛЗ характеризувалися частотою призначень у межах 2–6% (рис. 2). Ці ж ЛЗ призначалися 3395% пацієнтів.

5,85,1

43,83,3333

2,92,9

2,52,5

2,52,5 2,4 2

4,6

Пірацетам Натрію хлорид ТіотріазолінАспаркам Інстенон РеосорбілактПентоксифілін Нервіплекс Кислота ацетилсаліциловаМагнію сульфат Фуросемід ЕсцинТеофілін Іпідакрин ІнозинНеостигмін Платифілін

Рис.2. Частота призначень окремих ЛЗ, %



144

АВС-аналіз показав, що 24 ЛЗ (або 20,7% номенклатури) відносяться до групи А і при-значались у 67,2% випадків. Групу В сфор-мувало 22 ЛЗ (19% номенклатури), які при-значались у 20,7% випадків. І найбільша кі-лькість – 70 ЛЗ (60,3% номенклатури) при-значалась лише у 12,1% випадків.

Далі нами проведено оцінку споживання ЛЗ із використанням методології АТС/DDD. Для дослідження споживання обрано ЛЗ, які, відповідно до АВС-аналізу, входили в групу А за частотою призначення і для яких відома величина DDD.

Таблиця 2. Результати аналізу споживання ЛЗ групи А із встановленою DDD пацієнтами з гострою ЦСП у

неврологічному відділенні аналізованої ЦРЛ

Кількість використаного у стаціонарі ЛЗ Споживання ЛЗ №

з.п. Міжнародна непатентована

назва (МНН) ЛЗ ATC-код

ЛЗ амп., табл., фл. упак. г DDD* DDDs** 580 амп. 58,0 1160,0 6,0 P 193,3 1 Пірацетам 20% 10,0 №10 N06BX03 26 табл. 2,6 5,2 2,4 O 2,2

2 Пентоксифілін 2% 5,0 №5 С04АD03 253 амп. 50,6 25,3 0,3 P 84,3 3 Цефтріаксон 1,0 г J01DD04 150 фл. 150 150 2,0 P 75,0

4 Неостигмін 0,05% 1,0 №10 N07AA01 225 амп. 22,5 0,13 0,002 P 65,0

5 Фуросемід 1% 2,0 №10 C03CA01 129 амп. 12,9 2,58 0,04 64,5

6 Піридоксину гідрохлорид 5% 1,0 №10 A11HA02 172 амп. 17,2 8,6 0,16

O,P 53,75

7 Кислота ацетилсаліцилова 0,1 №100 B01AC06 350 амп. 3,5 35,0 1 табл. 35,0

8 Папаверин 2% 2,0 №10 A03AD01 87 амп. 8,7 3,48 0,1 O,P 34,8

9 Дифенгідрамін 1% 1,0 №10 R06AA02 97 амп. 9,7 0,97 0,2 Р 4,85 Примітка: О – значення для ЛЗ для перорального застосування; Р – значення для ЛЗ для парентерального застосу-

вання; * значення DDD отримано з ATC/DDD Index 2010 на сайті ВООЗ [режим доступу: http//:www. whocc.no/atcddd/indexdatabase/index,php?query=j]; ** кількість встановлених добових доз, які було спожи-то пацієнтами з гострою ЦСП за 2009 рік.

Розрахунок DDDs проводили за формулою: DDDs = кількість ЛЗ, г / DDD13.

Отже, пацієнтами з гострою ЦСП в невро-логічному відділенні аналізованої ЦРЛ у 2009 р. (табл. 2) спожито 195,5 DDDs піраце-таму, 84,3 DDDs пентоксифіліну, 75 DDDs цефтріаксону, 65 DDDs неостигміну, 64,5

DDDs фуросеміду, 53,8 DDDs піридоксину гідрохлориду, 35 DDDs ацетилсаліцилової кислоти, 34,8 DDDs папаверину та 4,85 DDDs дифенгідраміну.

Висновки: 1. Результати клініко-епідеміологічного дос-

лідження на районному рівні засвідчили, що гостра церебральна судинна патологія розвивається переважно в осіб похилого та старечого віку.

2. Фармакоепідеміологічне дослідження гострої церебральної судинної патології за допомогою частотного, АВС-аналізів та АТС/DDD методології дозволило встано-вити тенденції споживання лікарських

засобів у розрізі основних анатомічних груп, терапевтичних підгруп та окремих ліків.

3. Отримані в ході дослідження результати можуть дозволити адекватно планувати обсяг надання медичної допомоги та слу-гувати підґрунтям для оптимізації на-дання фармацевтичного забезпечення пацієнтів із гострою церебральною су-динною патологією на районному рівні.

Література: 1. 29 жовтня – день боротьби з інсультом в Україні:

Що зроблено і що потрібно зробити? / З.Г. Крушин-ська, М.Є. Поліщук, Т.С. Міщенко [та ін.] // Здоров'я України .– 2009.– №21 (226).– С.6–8.

2. Вторичная профилактика ишемического инсульта / Dickerson, L.M., Carek P.J., Quattlebaum R.G. // Здо-ров'я України .– 2008.– №6 (187).– С.23–24.

3. Горбась І.М. Контроль артеріальної гіпертензії се-ред населення: стан проблеми за даними епідеміо-

логічних досліджень / І.М.Горбась // Укр. кардіол. журн. – 2007. – № 2. – С. 2126.

4. Епідеміологія мозкового інсульту в Україні / П.В. Волошин, Т.С. Міщенко, І.В. Здесенко [та ін.] // Новости медицины и фармации в Украине . – 2005. – № 60 (166). – С. 56.

5. Концепція Державної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні на 2011–2020 роки (проект) // Артериальная гипертен-



2011, №34

145

зия. [Електронний ресурс]. – 2011. – № 2(16). – Ре-жим доступу: http://hypertension.mif-ua.com/archive

6. Левицька О.Р. Аналіз клінічної практики викорис-тання лікарських засобів хворими з гострою цереб-ральною судинною патологією / О.Р. Левицька, Б.П. Громовик, О.Б. Волоско // Фармац. журн. – 2010. – № 4. – С.82-86.

7. Левицька О.Р. Економічна оцінка фармакотерапії інфаркту мозку / О.Р. Левицька, О.Б. Волоско, О.Ю. Грем // Фармакоэкономика в Украине: состоя-ние и перспективы развития: матер. ІІ научно-практ. конф., 21−22 мая 2009 г.: тези допов. − Хар-ків, 2009. – С.29-30.

8. Левицька О.Р. Популяційні епідеміологічні дослід-ження гострої церебральної судинної патології / О.Р. Левицька, О.Б. Волоско // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2009. – № 1–2. С.165–169.

9. Машин В.В. Клинико-экономический анализ лече-ния ишемического инсульта у больных с артери-альной гипертензией / В.В. Машин, Н.С. Барашков, Е.А. Пинкова [и др.] // Саратовский научно-меди-цинский журнал. – 2010. – Т.6, №3. – С.579–582.

10. Медицинская помощь при инсульте в мире и у нас, или повод задуматься / Здоров'я України. [Елект-ронний ресурс]. – 2006. – №3. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/ 1261.html

11. Мищенко Т.С. Новые европейские рекомендации по лечению и профилактике инсульта и транзиторных ишемических атак: сколько в них нового? / Т.С. Мищенко // Здоров'я України. – 2008. – №12/1.– С.15.

12. Сіренко Ю.М. Досвід лікування пацієнтів з арте-ріальною гіпертензією за допомогою вітчизняних ліків [Електронний ресурс] / Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, І.М. Марцовенко. – Режим доступу: http://www.rql.com.ua/cardio_j/ 2010/1/sirenko.html

13. Фармакоекономіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / За ред. проф. Л.В. Яковлєвої // Л.В. Яковлєва, Н.В. Бездітко, О.О. Герасимова [та ін.]. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 208 с.

14. Яворська В.О. Специфічне лікування ішемічного інсульту: нейропротекція / В.О. Яворська, Ю.В. Фломін // Международный неврологический жур-нал. [Електронний ресурс]. – 2010. – № 6 (36). – Режим доступу: http://neurology.mif-ua.com/archive

15. Levytska O.R. Monitoring of prescribed drugs to the patients with acute cerebrovascular patology / O.R. Levytska, B.P. Hromovyk, M.O. Basarab // Stresz-czenia. Farmacja polska na tle Unii europejskej. XXI Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa Farmaceu-tycznego, 12-15 września 2010. Gdańsk. 2010.– S.415.

УДК 616.831–005.1–036.22:614.274](–37) ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТРОЙ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ СОСУДИСТОЙ ПАТОЛОГИИ НА РАЙОННОМ УРОВНЕ С ПОЗИЦИЙ КЛИНИЧЕСКОЙ ЭПИДЕМИОЛОГИИ И ФАРМАКОЭПИДЕМИОЛОГИИ О.Р. Левицкая, Б.П. Громовик Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г.Львов, Украина Резюме: Проведено исследование клинической эпидемиологии и фармакоэпидемиологии острой цереб-ральной сосудистой патологии на примере неврологического отделения центральной районной больницы. Установлено частоту случаев острой церебральной сосудистой патологии и сопутствующих заболеваний, осуществлена стандартизация частоты острой церебральной сосудистой патологии по возрасту и полу. Вы-явлены тенденции потребления лекарственных средств в разрезе основных анатомических групп, терапев-тических подгрупп и отдельных лекарств. Ключевые слова: острая церебральная сосудистая патология, клиническая эпидемиология, лекарствен-ные средства, фармакоэпидемиология. UDC 616.831–005.1–036.22:614.274](–37) THE EVALUATION OF ACUTE CEREBRAL VASCULAR PATHOLOGY AT A DISTRICT LEVEL IN TERMS OF CLINICAL EPIDEMIOLOGY AND PHARMACOEPIDEMIOLOGY O.R. Levytska, B.P. Hromovyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: The clinical, epidemiological and pharmacoepidemiological studies of acute cerebral vascular pa-thology (CVP) on example of the neurological department of the Central Regional Hospital were performed. The rates of this pathology and opportunistic diseases were defined. The rate standardization of acute cerebral vas-cular pathology due to age and sex was determined. The trends in medicines consumption in terms of main ana-tomical groups, therapeutic subgroups and certain medicines were outlined. Keywords: acute cerebral vascular pathology, clinical epidemiology, pharmaceutical preparations, pharma-coepidemiology. Надійшла до редакції 26.12.2011 р.



146

УДК 615.1:615.281:614.27:615.036

Л.В. Яковлєва, Н.О. Матяшова

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВАННЯ АНТИБАКТЕРІЙНИХ ЗАСОБІВ У ХІРУРГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Національний фармацевтичний університет,

м. Харків, Україна


Резюме: Проаналізовано карти стаціонарних пацієнтів, що знаходилися на стаціонарному лікуванні і отримували антибактеріальні засоби в період із січня по червень 2009 р. Проведена оцінка споживання антибактеріальних засобів із використання частотного аналізу, АВС- і VEN–аналізів та за допомогою ATC/DDD-методології. Проведено розрахунок коефіцієнта втрачених можливостей. У результаті прове-деного дослідження встановлено, що основні бюджетні кошти витрачаються на дорогі іноземні лікарські засоби, але при цьому основна маса пацієнтів лікується дешевими ліками вітчизняного виробництва. Ключові слова: антибактеріальні лікарські засоби, нозокоміальні інфекції, раціональне використання, оцінка споживання лікарських засобів, ATC/DDD-методологія.

Вступ. Проблема використання антибакте-рійних засобів у хірургії актуальна в усьому світі. За даними національної системи спос-тереження за нозокоміальними інфекціями США, інфекції в ділянці хірургічного втру-чання займають 3-є місце серед усіх зареєст-рованих нозокоміальних інфекцій. Післяопе-раційна ранева інфекція становить близько 40% від усіх нозокоміальних інфекцій, що розвиваються у хірургічних пацієнтів, і зумо-влює 75% випадків летальності серед хворих цієї групи (S. Solomkin, 2001)6-7. Розвиток ін-фекції в цій ділянці призводить до збіль-шення термінів перебування пацієнтів у ста-ціонарі і, як наслідок, до підвищення вартос-ті лікування. Попередження інфекцій в ді-лянці хірургічних втручань є одним із пріо-ритетних напрямків у забезпеченні якості медичної допомоги в хірургії1,3.

У даний час загальноприйнятим методом попередження розвитку раневої інфекції є проведення передопераційної антибіотико-профілактики (АБП)7. Численними експери-ментальними та клінічними дослідженнями доведено, що раціональне використання ан-тибіотиків (АБ) із профілактичною метою в певних ситуаціях знижує частоту післяопе-раційних раневих інфекцій з 4020 до 5 1,5%1,9.

Проте, невиправдане застосування АБ мо-же призвести не лише до розвитку побічних ефектів, але й до формування бактерійної ре-зистентності, що в свою чергу призводить до зниження ефективності. Отож, ключову роль у цьому процесі відіграє раціональна АБП10.

Інтерес до фармакоекономічних та фармако-епідеміологічних досліджень у цьому напря-мку пов'язаний з величезними втра-тами, які несуть як заклади охорони здоров’я (ЗОЗ), так і суспільство загалом при нераціональ-ному використанні АБП.

Мета дослідження проведення на базі Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (м. Харків) комплексного ана-лізу споживання АБ.

Матеріали та методи дослідження. Ма-теріалом дослідження були медичні карти (МК) стаціонарних пацієнтів, які отримували АБП в період з січня по червень 2009 р. З 2967 проаналізованих МК було відібрано 1254, що містили призначення антибактерій-них лікарських засобів (ЛЗ). Споживання ЛЗ оцінювали з використанням частотного, АВС- та VEN-аналізу та за допомогою ATC/DDD-методології. Завдання дослідження включа-ли: аналіз захворюваності пацієнтів; частот-ний аналіз АБ за групами; АВС-аналіз; VEN-аналіз групи «А»; споживання АБ за ATC/ DDD-методологією; розрахунок коефіцієнта втрачених можливостей.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Упродовж проведення дослідження вивчено 1254 листків лікарських призна-чень, що містили антибактерійні ЛЗ. Всього було призначено 89 торгових найменувань (ТН) ЛЗ на основі 38 міжнародних непатен-тованих назв (МНН).

Оцінка діагнозів хворих була проведена на основі МКХ-10 (рис. 1).



2011, №34

147

26,18%

18,12%

37,35%

2,15%0,48%

0,16%1,04%

3,27% 3,51%7,50%

0,16%

0,08%

Хвороби органів травленняХвороби системи кровообігуНовоутворенняТравми, отруєння та деякі iншi наслiдки дiї зовнiшнiх причинХвороби системи диханняХвороби сечостатевої системиХвороби шкiри та пiдшкiрної клiтковиниХвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обмiну речовинПриродженi вади розвитку, деформацiї та хромосомної аномалiїДеякi iнфекцiйнi та паразитарнi хворобиХвороби кiстково-м'язової системи та сполучної тканиниХвороби нервової системи

Рис. 1. Діаграма структури захворюваності пацієнтів, яким були призначені антибактерійні ЛЗ, за МКХ-10

У ЗОЗ перебували переважно пацієнти, які

вимагали хірургічного втручання та призна-чення АБ з приводу захворювань органів травлення, системи кровообігу та новоутво-рень.

Після визначення за діагнозами основних класів пацієнтів, були визначені основні гру-пи антибактерійних ЛЗ, які використовува-

лися в даному ЗОЗ. Найбільш часто, більш ніж у 50% випадків призначалися цефалос-порини, на 2-му місці похідні імідазолу – 23,3%, на третьому – аміноглікозиди – 10,8%, та на четвертому – пеніциліни – 6,3%. Всього було використано 9 різних груп антибакте-рійних ЛЗ (рис. 2).

6,22%6,31%

23,32%

1,59%0,66%

10,80%

50,66% цефалоспоринипохідні імідазолуаміноглікозиди пеніциліни хінолони макроліди лінкозаміди глікопептидні антибіотики карбапенеми

Рис. 2. Групи антибактерійних ЛЗ, що найчастіше були призначені

Однак, частотний аналіз не дає повної кар-

тини призначення, так як ЛЗ, що часто приз-начаються, можуть виписуватися в низьких дозах або нетривалими курсами. Тому насту-пним завданням дослідження була оцінка споживання ЛЗ за допомогою АТС/DDD-ме-тодології, яка дозволяє оцінити споживання ЛЗ у стандартних дозах, незалежно від ви-робника, споживання в натуральних одини-цях чи грошовому виразі. В цьому випадку був розрахований показник DDD/100 ліжко-днів.

Аналіз споживання антибіотиків за група-ми показав, що найбільше було використано ЛЗ групи цефалоспоринів – 33,1% від загаль-ної кількості спожитих стандартних доз (рис. 3). Це свідчить, що ЛЗ цієї групи не ли-

ше часто застосовувались, про що свідчить частотний аналіз, але й використовувались у великих дозах чи тривалими курсами.

Майже в 3 рази менше споживали антибак-терійних засобів похідних імідазолу – 11,7%. Рейтинг у DDD/100 ліжко-днів похідних імі-дазо-лу нижчий, ніж у частотному аналізі, що може свідчити про споживання цих ЛЗ корот-кими курсами та/або в невеликих дозах з метою АБП.

У порівнянні з частотним аналізом, де час-тка пеніцилінів складала 6,3%, а аміногліко-зидів 10,8%, ці групи помінялися місцями і в ATC/DDD-аналізі частка пеніцилінів склала 9,1%, у той час як аміноглікозидів – 8,2%. Результати цього порівняння свідчать, що кількість спожитих стандартних доз пеніци-



148

лінів більша ніж аміноглікозидів, у той час як призначалися вони майже в 2 рази рідше.

Отримані результати можна пояснити тим, що пеніциліни використовувались у високих дозах та протягом тривалого періоду з метою лікування. Аміноглікозиди використовували-

ся як з метою АБП, так і лікування. З огляду на токсичність цих ЛЗ3, вони використовува-лися короткими курсами. Частка фторхіноло-нів як в частотному аналізі, так і в аналізі споживання істотно не відрізняється і скла-дає 6,2% і 4,6% відповідно.

33,08

11,669,06 8,19

4,621,92 0,55 0,12 0,11

0,005,00

10,0015,0020,0025,0030,0035,00

DD

D/1

00 л

іжко

/дні

вце

фало

спор

ини

похі

дні і

міда

золу

пені

цилі

ниам

іног

лико

зиди

хін

олон

и ма

крол

іди

лінк

озам

іди

карб

апен

еми

глік

опеп

тидн

і ант

ибіот

ики

Рис. 3. Діаграма споживання АБ у DDD/100 ліжко/днів Проведений аналіз та розрахунок показни-

ка кількості DDD/100 ліжко-днів дозволив порівняти ці результати з результатами спо-живання антибактерійних ЛЗ в ЗОЗ країн Європи, які були отримані за допомогою Єв-ропейської системи з нагляду за використан-ням АБ – ESAC. Було визначено, що спільни-ми є 4 групи ЛЗ – пеніциліни, цефалоспори-ни, хіноліни та макроліди.

Різниця полягає в тому, що аміноглікозиди, похідні імідазолу, лінкозаміди, карбапенеми та глікопептидні АБ не характерні для ста-ціонарів країн Європи, проте всі вони при-значалися в дос-ліджуваному стаціонарі.

Загалом Україна рухається до впровад-ження медичного страхування і початкові кроки вже зроблені, тому вважаємо актуаль-ним підрахунок коштів, які витрачаються на лікування всіх пацієнтів.

Враховуючи наведене, на наступному етапі дослідження були проаналізовані витрати коштів у даному ЗОЗ на АБП за допомогою АВС-аналізу, який дозволяє визначити групу найбільш витратних ЛЗ.

Основна частина витрат (група А, 75,4%) припадає на 10 найменувань ЛЗ (12,4% усієї номенклатури). До них належать: Уназин, Сульперазон, Цефтріаксон, Метрогіл, Зіна-цеф, Зоперцин, Нетроміцин, Цефтазідим, Ту-лізид, Цефограм. До групи В увійшов 21 ЛЗ, що складає 19,4% витрат, найбільш чисельна група – група С, складається із 57 ЛЗ і є

найменш витратною (4,8% від усіх грошових коштів).

Найбільш витратними ЛЗ з групи А (табл. 1) виявилися Уназин (38,1%) та Суль-перазон (8,9% від усіх витрат). За частотою призначень ці ЛЗ займають 6 і 20 місця з 89 наявних позицій. Ці ЛЗ належать до груп захищених пеніцилінів та цефалоспоринів відповідно, та згідно з Наказом МОЗ України №502 від 29.08.2008 р. «Про затвердження клінічного протоколу з антибактерійної про-філактики в хірургії, травматології, аку-шерстві та гінекології» рекомендовані для АБП в хірургії. Правильність призначення цих ЛЗ не викликає сумнівів, однак зазначе-ні ліки є високовартісними та часто призна-чувані незважаючи на те, що на фармацев-тичному ринку України є більш доступні за ціною генеричні аналоги, вартість яких у кілька разів менша за представлені.

Якщо розглянути закупівлю антибактерій-них ЛЗ за бюджетні кошти (державні заку-півлі для ЗОЗ по всій території України) в кількості DDDs, то на 1-е місце виходять віт-чизняні виробники, проте якщо розглядати державні закупівлі в грошовому вираженні, то картина вимальовується зовсім інша: тут превалює не вітчизняний виробник – на 1-ому місці перебуває карбопенем іноземного виробника з 2 млн. витратами у доларовому еквіваленті.



2011, №34

149

Таким чином, загальнодержавні тенденції свідчать, що основні кошти витрачаються на дороговартісні іноземні ЛЗ, але при цьому

основна маса пацієнтів лікується дешевими ЛЗ вітчизняного виробництва.

Таблиця 1. Результати АВС- та VEN- аналізів, група А

№ МНН Антибактерійні ЛЗ Рейтинг призначень

Ціна, грн.

Сума, грн.

Частка в обороті,%

VEN-аналіз*

Всього 89 949796,24 100 1 Ампіцилін +

сульбактам Уназин пор д/і 3,0 (фл), Pfizer Inc. 6 116,45 361918,83 38,105 N

2 Цефоперазон + сульбактам

Сульперазон пор д/і 1000 (фл), Pfizer Inc. 20 136,87 84176,72 8,863 N

3 Цефтриаксон Цефтриаксон пор д/і 1г (фл), Україна 1 7,7 66949,81 7,049 V

4 Метронідазол Метрогіл 500мг -100мл (фл), Uniquepharma 2 6,57 39896,31 4,201 V

5 Цефуроксим Зінацеф пор д/і 750мг (фл), GSK 3 20,41 26898,24 2,832 N

6 Піперацилін + тазобактам

Зоперцин 4,5пор д/і (фл), Orchid 31 225,38 25918,32 2,729 N

7 Цефуроксим Зінацеф 1,5 пор д/і (фл), GSK 8 36,9 24315,83 2,56 N 8 Нетилміцин Нетроміцин 200мг - 2мл (фл),

Schering-plough 25 95,27 23246,64 2,448 N

9 Цефтазидим Цефтазідим 1г пор.д/і (фл), Україна 14 38,23 22136,91 2,331 V

10 Цефтазидим Тулізид пор.д/і 1г (фл), Тулип 18 46,6 21203,8 2,232 V Примітка: * – Національний перелік основних ЛЗ та виробів медичного призначення (ВМП)

Виходячи з ситуації, яка склалася на укра-

їнському фармацевтичному ринку, вважаємо, що доцільно провести розрахунок коефіцієн-та втрачених можливостей. Для розрахунків був узятий оригінальний ЛЗ з групи карбо-пенемів іноземного виробництва Меронем, в якості порівняння – генеричний ЛЗ вітчиз-няного виробництва – Мепенам. З урахуван-ням вимог до створення генериків, ефектив-ність цих ЛЗ вважаємо рівноцінною. Для роз-рахунків коефіцієнта втрачених можливос-

тей була взята лише вартість курсу терапії АБ: 3 грами протягом 7-ми днів, розрахунок був проведений на 100 пацієнтів. Результати обчислень втрачених можливостей показали, що додатково можна пролікувати ще 76 паці-єнтів при переході на менш витратний ЛЗ – меропенем вітчизняного виробництва, і це б дало можливість зекономити витрати систе-ми охорони здоров’я на терапію цих пацієн-тів.

Висновки: 1. У структурі хірургічних захворювань про-

відне місце займають патології травної системи, системи кровообігу, а також но-воутворення, що вимагають невідкладно-го втручання.

2. Результати частотного та АТС/DDD-ана-лізу свідчать про найбільш часте вико-ристання антибіотиків групи цефалоспо-ринів, похідних імідазолу, аміноглікозид-них та пеніцилінових антибіотиків. Вони мають широкий спектр антимікробної ак-тивності, що дозволяє боротися з великою кількістю збудників, є сучасними та ре-комендовані відповідними протоколами.

3. Результати порівняння даних про заку-півлю лікарських засобів за бюджетні

кошти по Україні загалом та дані про призначення ліків у досліджуваному зак-ладі охорони здоров’я свідчать про схо-жість тенденцій: найчастіше признача-ються високовартісні оригінальні лі-карські засоби замість присутніх на рин-ку значно дешевших генеричних анти-бактерійних засобів. На нашу думку, ця тенденція є невиправданою, тому що за ті кошти, які витрачаються державою на закупівлю високовартісних ліків інозем-ного виробництва, можна було б закупити в декілька разів більше вітчизняних ліків та пролікувати більшу кількість пацієн-тів.



150

Література: 1. Аковбян В.А. Практическое руководство по антиин-

фекционной химиотерапии / В.А. Аковбян, А.С. Ан-реева, И.В. Андреева. – Смоленск, МАКМАХ, 2007. – 464 с.

2. Гилман А.Г. Клиническая фармакология по Гудма-ну и Гилману / А.Г. Гилман. – Москва: Практик, 2006. – 1648 с.

3. Клинико-экономический анализ (оценка, выбор ме-дицинских технологий и управление качеством ме-дицинской помощи) / П.А. Воробьев, М.В. Авк-сентьєва, А.С. Юр'єв, М.В. Сура. – Москва: Нью-диамед, 2004. – 404 с.

4. Компендиум 2011 – Лекарственные препараты; справочник в 2 т. / под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. – К.: Морион, 2011. – 2270 с.

5. Рациональная антимикробная фармакотерапия: Рук. для практикующих врачей / В.П. Яковлев, С.В. Яковлев, И.А. Александрова [и др.] – М.: Лит-тера, 2003. – 1008 с.

6. Сельнікова О.П. Внутрішньолікарняні інфекції – актуальна проблема сучасної епідеміології / О.П. Сельнікова, О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєва // Ин-фекционный контроль. – 2003. – №1.– С. 16-18.

7. Anatomical therapeutic Chemical (ATC) classification index including defined daily doses (DDDs) for plain substances/ WHO // Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. – Oslo. WHO. – 1999. 98 р.

8. Cephalosporins and other beta-lactams: British Na-tional Formulary. London: BMJ Publishing Group Ltd and Royal Pharmaceutical Society Publishing. – 2008. – 295 р.

9. Antibiotics, antifungals, and antivirals / Goldfrank's toxicologic emergencies / L. Nelson, N. Flomenbaum, L. Goldfrank [et al.]. – New York: McGraw-Hill, 2006p. – 847 p.

УДК 615.1:615.281:614.27: 615.036 РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ ПОТРЕБЛЕНИЯ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫХ СРЕДСТВ В ХИ-РУРГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ Л.В. Яковлева, Н.А. Матяшова Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина Резюме: Проанализированы карты стационарных пациентов, находившихся на стационарном лечении и получавших антибактериальные средства в период с января по июнь 2009 г. Проведена оценка потребле-ния антибактериальных лекарств с использованием частотного анализа, АВС- и VEN-анализов и с помо-щью ATC/DDD-методологии. Проведен расчет коэффициента упущенных возможностей. В результате проведенного исследования установлено, что основные бюджетные средства расходуются на дорогие ино-странные лекарственные препараты, но при этом основная масса пациентов лечится дешевыми лекарст-вами отечественного производства. Ключевые слова: антибактериальные лекарственные средства, нозокомиальные инфекции, рациональ-ное использование, оценка потребления лекарственных средств, ATC/DDD-методология. UDC 615.1:615.281:614.27: 615.036 THE RETROSPECTIVE ANALYSIS OF ANTIBACTERIAL AGENTS IN SURGICAL PRACTICE L.V. Yakovleva, N.A. Matyashova National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine Summary: The medical histories of in-patients treated with antibiotics were analyzed for the period from January 2009 to June 2009. The estimation of antibacterial agents consumption was performed by means of fre-quency analysis, ABC- and VEN-analyses, and by ATC/DDD-methodology. The coefficient of missed opportuni-ties was defined. The study found that the main budget funds are spent on expensive foreign medicines, while the majority of patients are treated with inexpensive Ukrainian pharmaceutical preparations. Keywords: antibacterial pharmaceutical preparations, nosocomial infections, management, evaluation of con-sumption of medicines, ATC/DDD-methodology. Надійшла до редакції 28.10.2011 р.

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг


2011, №34

151

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг УДК 615.32:616.31

Л.І. Шульга

ФІТОПРЕПАРАТИ В СТОМАТОЛОГІЇ:

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, Національний фармацевтичний університет,

м. Харків, Україна

е-mail: [email protected]

Резюме: Проведено аналіз асортименту фітопрепаратів для місцевого застосування у терапевтичній сто-матології на фармацевтичному ринку України. Визначено найбільш вживані лікарські рослини, що вико-ристовують у виробництві вітчизняних та іноземних засобів. Окреслені перспективи створення нових пре-паратів на основі лікарської рослинної сировини. Ключові слова: фітопрепарати місцевої дії, терапевтична стоматологія, лікарська рослинна сировина.

Вступ. В останні роки спостерігається зрос-тання рівня стоматологічної захворюваності населення України. Висока розповсюдже-ність хвороб ротової порожнини, незважаючи на збільшення існуючих схем лікування, спричиняє необхідність пошуку нових дієвих речовин та створення на їх основі ефектив-них лікарських засобів (ЛЗ)2,6.

На сьогодні важливою складовою частиною лікувально-профілактичних заходів низки патологічних станів у стоматологічній прак-тиці є фітозасоби (ФЗ)4,5,8-10. Застосуванню ЛЗ рослинного походження в терапії захворю-вань ротової порожнини (РП) здавна приді-ляється особлива увага12.

Численність факторів патогенезу хвороб пародонту обумовлює характер їх лікування – комплексність, а саме біологічно активні речовини лікарських рослин (ЛР) спроможні чинити комплексну, різноспрямовану дію на ланки патогенезу означених захворювань. Крім того, засоби на основі лікарської рос-линної сировини (ЛРС), як правило, мало-токсичні, проявляють м’який вплив, у зв’язку з чим можливе їх довготривале використання не лише для дорослих пацієнтів, а й для ді-тей та підлітків5,7,10.

Отже, актуальними є дослідження сучасно-го стану стоматологічних засобів рослинного походження на вітчизняному фармацевтич-ному ринку (ФР), що необхідно для висвіт-лення перспектив створення нових ФЗ.

Мета дослідження проведення поглиб-леного аналізу ФЗ місцевої дії для лікування

запальних захворювань пародонту та слизо-вої оболонки порожнини рота (СОПР) на ФР України. Визначення частоти використання вихідних ЛР, ЛРС або вилучені комплекси з яких є складовою засобів вітчизняного та іно-земного виробництва з метою окреслення ко-ла перспективної ЛРС та розробки на її осно-ві нових засобів для стоматології.

Матеріали та методи дослідження. Для дослідження використовували інформацію «Державного реєстру ЛЗ України» щодо ліків для місцевого застосування у стоматології, які згідно класифікаційній системі АТС на-лежать до групи ЛЗ А01А «Засоби для зас-тосування в стоматології» і складають під-групу А01АD «Інші засоби для місцевого за-стосування в стоматології»1.

При вивченні номенклатури ФЗ аналізу піддавали також дані довідника «Компен-діум» (2010 р.), Державного формуляру ЛЗ (1 вид.), згідно яких зазначено призначення па-цієнтам ліків, що належать до інших груп: D03А «Препарати, що сприяють загоюванню ран» (підгрупа D03АХ «Інші препарати, що сприяють загоюванню» та D08А «Антисепти-чні та дезінфікуючі засоби» (підгрупа D08АХ10 «Різні препарати»)1,3,4,6,11. У ході досліджень застосовано методи сучасного ін-формаційного пошуку, бібліографічний, сис-темного, порівняльного аналізу, логічний та узагальнення.

Результати дослідження та їх обгово-рення. На підставі аналізу інформаційних джерел у табл. 1 зведені дані щодо вітчизня-



152

них та іноземних стоматологічних ФЗ місце-вої дії, представлених на ФР України, та оз-начено склад їх діючих речовин і спосіб зас-тосування, а у табл. 2 – відображені моноза-

соби рослинного походження для лікування стоматологічних захворювань, які постача-ють лише фармацевтичні підприємства Ук-раїни.

Таблиця 1. Стоматологічні ФЗ місцевої дії на ФР України

№з/п Назва ЛЗ / фірма-виробник, країна Склад діючих речовин Спосіб застосування

1 2 3 4 1. Альтанова мазь, ЗАТ НВЦ

«Борщагівський ХФЗ», Ук-раїна

1 г мазі містить 20,0 мг альтану і 30,0 мг диметилсульфоксиду

Введення у пародонтальні кишені в поєднанні з аплікаціями мазі на ясна (1520 хв.) щодня 10 днів після усу-нення місцевих травматичних чинни-ків ураження тканин.

2. Ангінофіт, збір, ЗАТ «Лік-трави», Україна

100 г збору містять родовика коре-невища з коренями – 17,0 г, живо-косту корені – 17,0 г, бузини чорної квітки – 17,0 г, шавлії листя – 17,0 г, чебрецю трава – 17,0 г, евкаліпта прутовидного листя – 15,0 г

Зовнішньо настій (у теплому вигляді для полоскання РП 45 разів на день) при запальних захворюваннях – гін-гівіт, пародонтит, афтозні ураження ротової порожнини.

3. Дентінокс-гель Н, гель для ясен, «Dentinox Gesellschaft fur pharmazeutische Prapara-te Lenk &Schuppan», Німеч-чина

1 г гелю містить ромашки настій 150,0 мг, лідокаїну гідрохлориду 3,4 мг, полідоканолу 600 (макрогол лаурилефір) 3,2 мг

Аплікації гелю (нанесення паличкою з ватою на ясна в місце прорізування зуба краплі гелю, розміром з горо-шину) 23 рази на добу при про-різуванні молочних зубів (подразнен-ня ясен, запалення, біль).

4. Зубні краплі, ВАТ «Фіто-фарм», Україна

1 мл ЛЗ містить: олії м’яти перцевої (в перерах. на 50% ментол) 31,0 мг, камфори 64,0 мг, валеріани настой-ки (1:5) до 1 мл

5. Зубні краплі, ВАТ «Терно-пільська фармацевтична фабрика», ТОВ «Тернофарм», Україна

1 мл ЛЗ містить олії м’яти перцевої 0,031 г, камфори 0,064 г, настойки валеріани до 1 мл

Ватний тампон, змочений 23 крап-лями ЛЗ, закладають у каріозну по-рожнину зуба на 510 хв. (для усунен-ня болю зубів у разі карієсу та карієсу, ускладненого пульпітом).

6. Елекасол, збір, ЗАТ «Ліктра-ви», Україна

100 г збору містять: трави причепи – 10,0 г, квітів ромашки – 10,0 г, коре-нів солодки – 20,0 г, листя шавлії – 20,0 г, листя евкаліпта прутовид-ного – 20,0 г, квітів нагідок – 20,0 г

Місцево – настій для полоскання, зро-шень при запальних захворюваннях РП.

7. Камідент-Здоров’я, гель, ТОВ «Фармацевтична ком-панія «Здоров’я», Україна

1 г гелю містить лідокаїну гідро-хлориду 20,0 мг, настойки квіток ро-машки в етанолі 70% (1:8,5) – 200 мг, тимолу 1 мг

8. Камістад®-гель, «Stada Arz-neimittel AG», Німеччина

1 г гелю містить лідокаїну гідро-хлориду моногідрату 20,0 мг, нас-тойку квітів ромашки (1:5,5) 200,0 мг, тимолу 1,0 мг

9. Камістад®-гель Н, «Stada Arzneimittel AG», Німеччина

1 г гелю містить: лідокаїну гідро-хлориду моногідрату 20,0 мг, екст-ракт квітів ромашки 185,0 мг (1:4,5)

Смужку гелю (0,5 см) наносити на бо-люче або запалене місце тричі на день, злегка масажуючи. Лікування легких форм уражень ясен та СОПР, інфекційного генезу, губ разом із ут-воренням пухирців, гінгівітами та глетчерною еритемою. Симптоматичне лікування подразнень, гіперчутливос-ті та/ або подразнення слизової оболо-нки внаслідок використання зубного протезу. Запобігання болю та диском-форту, спричинених прорізуванням зу-бів, ортодонтичними процедурами.

10. Мараславін®, розчин гінгі-вальний, АТ «Софарма», Болгарія

100 мл рідини містять: чорного пер-цю – 0,6 г, гвоздики – 2,0 г, коре-невищ імбиру – 2,4 г, полину пон-тійського – 2,4 г, чаберу садового – 0,4 г, винного оцту 6% – 16,0 г, хлориду амонію – 2,5 г

Полоскання РП ЛЗ по 1015 мл (при хронічному пародонтиті, у післяопе-раційний період після хірургічного лікування пародонтиту, у комплексній терапії парадонтальних захворювань) протягом 23 місяців з інтервалами (1720 сеансів на місяць).

11. Ротокан, рідина, Державне підприємство «Експеримен-тальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України», Україна

1 мл рідини містить екстракт рідкий (співвідношення сировини до екст-рагенту 1:1): ромашки – 0,50 мл, календули – 0,25 мл, деревію – 0,25 мл

12. Ротокан, рідина, ВАТ «Луб-нифарм», Україна

1 флакон містить екстракт (1:1) із ЛРС: квіток ромашки, квіток нагі-док, трави деревію (2:1:1) – 55 мл або 110 мл

В ясеневі кишені при пародонтозі вво-дять на 20 хв. тонкі турунди, добре змочені приготовленим розчином (5 мл ЛЗ на 1 склянку теплої води) що-денно або через день (46 разів). При стоматитах у вигляді аплікацій три-валістю 1520 хв. або ротових ванно-чок з такого ж розчину тривалістю 12 хв. Застосовують 23 рази на день протягом 25 днів.



2011, №34

153


13. Сангвірітрин, розчин для зовнішнього застосування, ЗАТ «Фармцентр ВІЛАР», Російська Федерація

1 флакон 50 мл ЛЗ містить сангві-рітрину в перерахуванні на 100% речовину 0,1 г

Введення в ясенні кишені на 20 хв. турунд, змочених 0,2% розчином що-денно або через день при парадонтиті, афтозному стоматиті, виразково-некро-тичному гінгівостоматиті (46 проце-дур). Аплікації на зону ураження 23 рази на добу (25 діб) при стоматитах різної етіології, дітям - полоскання теп-лим розчином (1:40) (старше 5 років) або змазування слизової (до 5 років).

14. Стоматофіт, розчин для ро-тової порожнини, «Фітофарм Кленка С.А.», Польща

100 г розчину містять екстракт рід-кий (0,65:1) із суміші сировини: кві-ток ромашки 13,0 г, кори дуба 13,0 г, листя шавлії 13,0 г, трави арніки 6,5 г, кореневища аїру 6,5 г, трави м’яти перцевої 6,5 г, трави чебрецю зви-чайного 6,5 г

Полоскання РП 34 рази на добу 15% водним розчином ЛЗ (10 мл ЛЗ розчи-нити у 1/4 склянки води) при лікуван-ні запальних захворювань СОПР та пародонту – гінгівіту, пародонтиту, стоматиту, глоситу, у т.ч. спричинених дріжджоподібними грибами.

15. Стоматофіт А, розчин для ротової порожнини, «Фіто-фарм Кленка С.А.», Польща

100 г розчину містять 50 г екстракту рідкого (0,65:1) із суміші сировини: квіток ромашки 6,5 г, кори дуба 6,5 г, листя шавлії 6,5 г, трави арніки 3,25 г, кореневища аїру 3,25 г, трави м’яти перцевої 3,25 г, трави чебрецю зви-чайного 3,25 г, анестезину 2,0 г

Зовнішньо обробляти уражені ділянки мінімум 3 рази на день. Застосування: запальні захворювання СОПР та па-родонту – гінгівіт, пародонтит, сто-матит, глосит, у т.ч. спричинених дрі-жджоподібними грибами. Тривалість терапії залежить від клінічного ефек-ту та характеру комплексної терапії.

16. Фітодент®, настойка, ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», Україна

100 мл ЛЗ містять настойки (1:10), отриманої із суміші ЛРС: коре-невища аїру – 2,0 г, квітки нагідок 1,5 г, листя кропиви 1,0 г, квітки ромашки 1,0 г, плоди софори японської 2,0 г, трава чистотілу 1,5 г, плоди шипшини 1,0 г

Полоскання, промивання, зрошення РП розчином (1 частина ЛЗ на 12 частини води, або 1 ч. л. ЛЗ на 1/4 склянки води) 35 разів на день по 5 хв., ротові ванночки по 23 хв. при стоматитах, пародонтиті I ст.; катара-льному гінгівіті. Введення в ясенні кишені на 1520 хв. турунд, змочених водним розчином (1:1) 12 рази на день по 1520 хв., аплікації протягом 1214 днів.

17. Фітокан-ГНЦЛС, рідина, ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС», Україна

1 флакон містить: екстракт рідкий (1:1) із ЛРС: квіток ромашки, квіток нагідок, трави деревію (2:1:1)

У вигляді аплікацій з розчину (5 мл ЛЗ на 200 мл теплої води) на 1520 хв. або ротових ванночок з такого ж роз-чину тривалістю 12 хв. 23 рази на день протягом 25 днів при хворобах СОПР.

18. Фітосепт, розчин для ротової порожнини, ВАТ «Фіто-фарм», Україна

1 мл ЛЗ містить перцю стручкового настойки (1:10) 0,025 мл

Для полоскання РП при пародонтозі, при болю зубів (1 ч.л. ЛЗ розводять у 200 мл теплої кип’яченої води).

19. Хлорофіліпт, розчин олій-ний, ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС», Україна

100 мл розчину містять: екстракту хлорофіліпту густого – 2,0 г

20. Хлорофіліпт, розчин олій-ний, «Артеріум», Корпорація «Галичфарм», Україна

1 мл ЛЗ містить хлорофіліпту екст-ракту густого у перерахуванні на 100% вміст сухої речовини 20,0 мг

У вигляді аплікацій на уражену діля-нку СОПР та на ясна, інстиляції в пародонтальні кишені.

21. Хлорофіліпт, розчин спирто-вий, ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС», Україна

1 мл розчину містить: екстракту хлорофіліпту густого у розрахунку на 100% вміст сухої речовини 10 мг

22. Хлорофіліпт, розчин спирто-вий, «Артеріум», Корпорація «Галичфарм», Україна

100 мл розчину містять: хлорофіліп-ту екстракту густого – 1,0 г

Полоскання РП на етапі проведення первинного пародонтологічного ліку-вання, місцево у вигляді аплікацій у розведенні 1:10 на ясна та інстиляцій у пародонтальні кишені. Тривалість 10 сеансів.

23. Шавлія, таблетки для смок-тання, «Natur Product Fran-ce», Франція

1 таблетка містить: екстракту шавлії – 12,5 мг, олії шавлії – 2,4 мг

Приймати по 12 таблетки кожні 23 год., розсмоктуючи у роті при запаль-них захворюваннях РП, стоматитах, гінгівітах.

Таблиця 2. Монозасоби вітчизняного виробництва у терапії стоматологічних захворювань

№ Назва ЛЗ Фірма-виробник Застосування 1 2 3 4

1. Звіробою трава КП Київської ОР «Фармацевтична фабрика» 2. Звіробою трава ТОВ «Панацея», м. Краматорськ 3. Звіробою трава ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-

ріжжя

Зовнішньо у вигляді настою для полоскання РП при за-пальних процесах (гінгівіти, стоматити).



154


4. Звіробою трава ТОВ «Фітолік», м. Івано-Франківськ 5. Звіробою трава ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир 6. Звіробою трава ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни

7. Шавлії листя ТОВ «Панацея», м. Краматорськ 8. Шавлії листя ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-

ріжжя 9. Шавлії листя ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир 10. Шавлії листя ТОВ «Фітолік», м. Івано-Франківськ 11. Шавлії листя ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни 12. Шавлії листя КП Київської ОР «Фармацевтична фабрика» 13. Шавлії листя ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика»,

ТОВ «Тернофарм»

Зовнішньо у вигляді настою для полоскання при сто-матитах, гінгівітітах, ерозив-но-виразкових ураженнях РП 34 рази на день.

14. Дуба кора КП Київської ОР «Фармацевтична фабрика» 15. Дуба кора ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-

ріжжя 16. Дуба кора ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир 17. Дуба кора ТОВ «Фітолік», м. Івано-Франківськ 18. Дуба кора ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика»,

ТОВ «Тернофарм»

Зовнішньо у вигляді відвару при стоматитах, гінгівітах, пародонтитах, пародонтозах, запальних захворюваннях РП (полоскання 68 разів на день).

19. Евкаліпта листя ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-ріжжя

20. Евкаліпта прутовидного листя

КП Київської ОР «Фармацевтична фабрика»


ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир


ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни

Зовнішньо у вигляді настою для полоскання (1 ст.л. на-стою на 200 мл кип’яченої води) при стоматитах, гінгі-вітах 34 рази на день.

23. Софори японської настойка ВАТ «Фітофарм», м. Артемівськ 24. Софори японської настойка ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», м. Жи-

томир 25. Софори японської настойка ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-

ріжжя

Полоскання розчином - 1 ч.л. на склянку води при запаль-них процесах РП.

26. Календули настойка ДП «Агрофірма «Ян» ПП «Ян», с. Немиринці (Житомирська обл.)

27. Календули настойка ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни 28. Календули настойка ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запо-

ріжжя

Полоскання РП розчином 1 ч.л. на склянку теплої ки-п’яченої води при запаленні СОПР, ясен.

29. Евкаліпта настойка КП Київської ОР «Фармацевтична фабрика» 30. Евкаліпта настойка ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика»,

ТОВ «Тернофарм» 31. Евкаліпта настойка ТОВ «ДКП “Фармацевтична фабрика», м. Житомир 32. Евкаліпта настойка ВАТ «Фітофарм», м. Артемівськ 33. Евкаліпта настойка КП «Луганська обласна «Фармація», Фармацевти-

чна фабрика 34. Евкаліпта настойка ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», м. Кіровоград 35. Евкаліпта настойка ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни

У вигляді полоскання (10 15 кр. настойки на 200 мл теплої кип’яченої води) при запальних захворюваннях РП (гінгівіт, стоматит).

36. Каланхое сік BАТ «Біофарма» , м. Київ Аплікації по 20 хв. при гост-рому гінгівіті, афтозному сто-матиті (34 рази на добу 8 15 днів).

За даними табл. 1 та 2 визначаємо, що віт-

чизняне виробництво забезпечують 19 під-приємств, які виробляють 86,45% ФЗ для зас-тосування у стоматологічній практиці. Серед закордонних країн-постачальників пропону-ють на ФР України ЛЗ Німеччина (5,08%), Польща (3,40%), Болгарія (1,69%), Франція (1,69%), а з країн ближнього зарубіжжя – Ро-сія (1,69%). Серед вітчизняних виробників превалюють ліки ВАТ «Лубнифарм» (м. Луб-ни), ЗАТ «Ліктрави» (м. Житомир), ЗАТ Фар-мацевтична фабрика «Віола» (м. Запоріжжя) – по 6 позицій; КП Київської обласної ради «Фармацевтична фабрика» (м. Київ) – 5 ЛЗ;

ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабри-ка» (м. Тернопіль), ТОВ «Тернофарм» (м. Тер-нопіль) та ВАТ «Фітофарм» (м. Артемівськ) – 4, а ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС» (м. Хар-ків) та ТОВ «Фітолік» (м. Івано-Франківськ) – по 3 ФЗ.

З точки зору широти застосування пред-ставників окремих родин, за даними табл. 1, 2 було проаналізовано вихідні рослини, ЛРС або комплекси біологічно активних речовин яких входять до складу ФЗ місцевої дії для терапії захворювань пародонту та СОПР. На рис. 1. представлено родини лікарських рос-



2011, №34

155

лин, які застосовуються у виробництві ФЗ для стоматології.

7,41%

22,22%7,41%

7,41%

11,11%

7,41%37,03% БобовіГлухокропивніМаковіМиртовіАйстровіРозовіРізні

Рис. 1. Родини ЛР, які застосовуються у вироб- ництві ФЗ для стоматології

Результати проведеного дослідження за-

свідчили, що у складі означених ЛЗ провідне місце належить представникам родин айст-рових (22,22%) та глухокропивних (11,11%), друга позиція – у родин бобових, розових, миртових і макових (по 7,41% відповідно). Група «Різні» склала решту 37,03%. Вона на-лічує 10 родин (шорстколисті, товстолисті, жимолостеві, березові, звіробійні, ароїдні, кропивові, імбирні, валеріанові, букові), представники яких маловживані.

Наступним кроком було визначення часто-ти використання ЛР, яку обчислювали окре-мо для вітчизняних (рис. 2) та закордонних (рис. 3) фірм-виробників.

Отже, у вітчизняному виробництві за часто-тою включення до складу ЛЗ домінують нас-тупні ЛР: евкаліпт прутовидний, шавлія лі-карська, нагідки лікарські, ромашка лікарсь-ка, звіробій звичайний, дуб звичайний (рис. 2).

0369

121518

Звіробійзвичайний

Деревійзвичайний

Софора японська

Дуб звичайний

Ромашкалікарська

Нагідкилікарські

Шавліялікарська

Евкаліптпрутовидний

Рис. 2. Діаграма частоти використання ЛР, ЛРС

яких є складовою вітчизняних рослинних ЛЗ

012345

Імбир аптечний

Аїр тростинний Полин

понтійський

Арніка гірська

Чорний перець М’ята перцева

Чебрецьзвичайний

Шавліялікарська

Ромашкалікарська

Дуб звичайний

Рис. 3. Діаграма частоти використання ЛР, ЛРС

яких є складовою ФЗ іноземного вироб-ництва

У складі закордонних ФЗ (рис. 3) безпереч-

ним лідером є ромашка лікарська, яка є і у складі ЛЗ вітчизняного виробника, але серед інших ЛР займає лише 4 позицію. Також на чільному місці – шавлія лікарська, яка за частотою використання і у вітчизняному ви-робництві ФЗ не на останньому місці. Про-довжує низку ЛР іноземних засобів чебрець звичайний, аїр тростинний, дуб звичайний, м’ята перцева та арніка гірська.

Висновки: 1. На основі аналізу асортименту лікарсь-

ких засобів рослинного походження, які використовуються місцево для лікування запальних захворювань пародонту та слизових оболонок порожнини рота на фармацевтичному ринку України, вста-новлено, що 86,45% фітозасобів для зас-тосування у стоматологічній практиці пропонують на внутрішній фармацевтич-ний ринок 19 вітчизняних підприємств.

2. Дослідженням доведено, що у складі лі-карських засобів рослинного походження домінуюче місце належить представни-кам родин айстрових та глухокропивних. Означено також найбільш вживану лі-карську рослинну сировину, яка є скла-довою рослинних композицій вітчизняно-го та іноземного виробника. Безперечний

лідер за частотою використання у закор-донних фітозасобах – ромашка лікарська, а у складі рецептур українських вироб-ників чільне місце займають евкаліпт прутовидний, шавлія лікарська та нагід-ки лікарські.

3. На підставі вищенаведеного встановлено, що при лікуванні захворювань ротової порожнини не втрачає своїх позицій фі-тотерапія. Отже, при наявності потужно-го вітчизняного виробника доцільними є дослідження зі створення нових засобів для стоматології, при розробці складу яких необхідно приділяти увагу мало-вживаним у виробництві фітозасобів ви-дам лікарської рослинної сировини, вра-ховувати їх різнобічні фармакологічні властивості та розглядати можливі ефек-



156

тивні комбінації з метою збільшення ар-сеналу існуючих ліків для надання сто-

матологічної допомоги.

Література: 1. Державний реєстр лікарських засобів. [Електрон-

ний ресурс]. – Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/

2. Калиняк М.О. Аналіз стану лікарського забезпечен-ня при захворюваннях пародонту в Україні / М.О. Калиняк // Фармац. журн. – 2009. – № 2. – С. 32-40.

3. Компендиум 2010 – лекарственные препараты / Под. ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. – К.: МОРИОН, 2010. – 2240 с.

4. Коротков А. Фармкласс: стоматологический ассор-тимент / А. Коротков // Российские аптеки. – 2011. – № 3. – С. 44-48.

5. Куприн П.В. Использование «Стоматофита А» при лечении заболеваний пародонта и СОПР / П.В. Куп-рин // Стоматолог. – 2011. – № 3 (153). – С. 34-42.

6. Мазур І.П. Фармакологічні засоби для місцевого лікування тканин пародонту / І.П. Мазур, В.А. Пе-редрій, С.В. Дулько // Современная стоматология. – 2010. – № 5. – С. 47-52.

7. Об использовании фитопрепаратов в детской стома-тологической практике / Б.В. Трифонов, С.Н. Гон-тарев, И.С. Гонтарева, Я.В. Луценко // Вестник АМТН. – 2010. – №1(4). – С. 42-44.

8. Олійник Н.О. Вплив альтанової мазі на стан кістко-вої тканини пародонта щурів при травматичному пародонтиті / Н.О. Олійник, С.Ю. Чечотіна // Акту-альні проблеми сучасної медицини: Вісник Україн-ської медичної стоматологічної академії. – 2009. – Т. 9, № 4 (28), ч. 3. – С. 210-211.

9. Применение сорбента и фитотерапии в комп-лексном лечении воспалительных заболеваний па-родонта у женщин с ранним гестозом / С.В. Чуйкин, У.Р. Хамадьянов, К.А. Пупыкина [и др.] // Ураль-ский медицинский журнал. – 2007. – № 3. – С. 61-66.

10. Чаленко Ю. Применение фитотерапевтических средств в комплексном лечении заболеваний паро-донта / Ю. Чаленко // Ліки України. – 2003. – № 1. – С. 24-27.

11. Rx-index – класифікатор лікарських препаратів – К.: Видавничий дім «Фармацевт Практик», 2010. – 1136 с.

12. In vitro antioxidant potential of medicinal plant ex-tracts and their activities against oral bacteria based on Brazilian folk medicine / W.S. Alviano, D.S. Alvi-ano, C.G. Diniz [et al.] // Arch. Oral. Biol. – 2008. – Vol. 53. – P. 545-552.

УДК 615.32 : 616.31 ФИТОПРЕПАРАТЫ В СТОМАТОЛОГИИ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОЗДАНИЯ Л.И. Шульга Институт повышения квалификации специалистов фармации, Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина Резюме: Проведен анализ ассортимента фитопрепаратов для местного применения в терапевтической стоматологии на фармацевтическом рынке Украины. Определены лекарственные растения, которые чаще других используются в производстве отечественных и зарубежных средств. Обозначены перспективы соз-дания новых препаратов на основе лекарственного растительного сырья. Ключевые слова: фитопрепараты местного действия, терапевтическая стоматология, лекарственное рас-тительное сырье.

UDC 615.32 : 616.31 HERBAL REMEDIES IN DENTISTRY: CURRENT STATUS AND PERSPECTIVES OF MAKING L.I. Shulga Institute of Pharmacy Professionals Qualification Improvement, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine Summary: The assortment analysis of topical herbal medicines in therapeutic dentistry in the Ukrainian pharmaceutical market was performed. The medicinal plants, which are the most commonly used in manufac-turing of Ukrainian and foreign dental medicines, are defined. The perspectives of new preparations creation on the basis of medicinal plant raw materials are outlined. Keywords: topical herbal remedies, therapeutic dentistry, medicinal plant raw materials.




2011, №34

157

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів УДК 615.012.1:547.789/.793

Д.Я. Гаврилюк1, Б.С. Зіменковський1, Н.І. Зеліско1, Г.М. Семенців1, Філіп Грельє,2 Р.Б. Лесик1

СИНТЕЗ НОВИХ 5-(3-НАФТАЛЕН-2-ІЛ-5-АРИЛ-4,5-ДИГІДРОПІРАЗОЛ-1-ІЛ)-

2,4-ТІАЗОЛІДИНДІОНІВ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ПРОТИПУХЛИННОЇ І АНТИПРОТОЗОЙНОЇ АКТИВНОСТЕЙ


м. Львів, Україна Національний музей природничої історії2,

м. Париж, Франція


Резюме: Взаємодією 3,5-діарилпіразолінів з 5-бромо-2,4-тіазолідиндіоном здійснено синтез нових некон-денсованих сполук, що поєднують тіазолідиновий та піразоліновий фрагменти. Проведено хімічну модифі-кацію одержаних 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолідиндіонів по N3 положенні тіазолідинового циклу в реакціях алкілювання та Манніха. Скринінг біологічної активності 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіа-золідиндіонів показав, що такі сполуки не володіють протипухлинною дією, однак є перспективними об’єк-тами для пошуку нових антитрипаносомних агентів. Ключові слова: 4-тіазолідинони, піразоліни, протипухлинна активність, антитрипаносомна активність.

Вступ. Спрямований синтез та вивчення біологічної активності неконденсованих сис-тем з тіазолідиновим4,6 та піразоліновим8 фрагментами обґрунтований результатами експериментальних досліджень похідних за-значених гетероциклів як потенційних хіміо-терапевтичних засобів. Серед діазолвмісних 4-тіазолідинонів ідентифіковано високоак-тивні протипухлинні агенти2,3,12,22, зокрема інгібітори некроптозу18, фактору пухлинного некрозу TNF15, тирозинфосфатази24, сполу-ки-лідери з виразною антимікробною7 та ан-титрипаносомною13,14,20 активностями, тощо. Наші попередні дослідження в напрямку по-шуку високоактивних сполук з використан-ням «гібрид-фармакофорного» підходу дозво-лили встановити ряд закономірностей в кон-тексті «структура-активність» для 4-тіазолі-динонів з піразоліновим фрагментом в 2, 3, 4 та 5 положеннях тіазолідинового циклу, що володіють виразною протипухлинною2,3,22 та антитрипаносомною1 активностями in vitro. Тому, на нашу думку, логічним та перспек-тивним продовженням таких досліджень є синтез нових 5-піразолінзаміщених 4-тіазолі-динонів та вивчення їх біологічної дії.

Мета дослідження. Здійснити синтез но-вих 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолі-диндіонів та провести дослідження їх проти-

пухлинної і антитрипаносомної активностей in vitro.

Матеріали та методи дослідження. Синтетичні дослідження проведені з вико-ристанням реактивів компаній «Merck» (Да-рмштадт, Німеччина) та «Sigma-Aldrich» (Міссурі, США). Структура і склад ключових синтезованих сполук підтверджено елемент-ним аналізом, спектроскопією ПМР. Проти-ракова активнiсть одержаних похідних вив-чалась у рамках міжнародної наукової прог-рами Національного інституту здоров’я США DTP (Developmental Therapeutic Program) Національного інституту раку (NCI, Бетезда, Меріленд, США)9,10,11,17. Вивчення антипро-тозойної активності сполук проводилося в Національному музеї природничої історії (Франція). In vitro дослідження протитрипа-носомної активності полягали у визначенні інгібуючої концентрації ІС50 сполук на шта-мах Trypanosoma brucei gambiense (TBG) та Trypanosoma brucei brucei (TBB)16. Експери-мент проводився на 96-лункових мікроплас-тинах з культуральним середовищем та від-повідним штамом паразита (ТВВ чи TBG) в концентрації 10-5 клітин/мл для серії дво-кратних розведень досліджуваних сполук від 10 мкг/мл до 4,88 нг/мл. За негативний конт-роль обрано лунки з розчином ДМСО, сере-



158

довищем та клітинами паразитів. Пластини інкубувалися при 370C в атмосфері 5% CO2 протягом 24 год. з наступним додаванням 20 мкл барвника Alamar Blue. Після 4 годин-ного інкубування вимірювали флуоресцен-цію. Відсотки росту паразитів визначалися за рівнем флуоресценції барвника Alamar Blue, а ІС50 – за дозозалежною кривою відсоткового росту паразитів від концентрації досліджу-ваних сполук.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Для реалізації синтетичних дослід-жень як вихідні реагенти обрано 5-бромо-2,4-тіазолідиндіон4 та 3-нафтил-5-арилпіразолі-ни 1а-с, одержані за відомою методикою19. При взаємодії наведених сполук в середови-щі етанолу синтезовано 5-(3-нафтален-2-іл-5-

арил-4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолідин-діони 2а-с (схема). Відомо, що хімічна моди-фікація тіазолідинового ядра по N3 положен-ню є перспективним напрямком пошуку біо-логічно активних сполук, зокрема з протипу-хлинною активністю5,23. Тому ми здійснили синтез N – заміщених похідних (3, 4) в реак-ціях алкілювання та Манніха. Реакцію алкі-лювання проводили з одержаними in situ калійними солями сполук 2а і 2b та відповід-ними N-арилхлорацетамідами. При взаємодії сполук 2а та 2b з циклічними амінами та розчином формальдегіду в етанолі з високи-ми виходами одержано відповідні продукти 4a-4j.

Схема

NHN

RR

O

NH

S

O

OBrN

N

R

NH

S

O

O

NN

R

N

S

O

O

NH

O

Ar

NN

R

N

S

O

O

NX

ArNH

O

Cl

X

NH

1a R = OMe;1b R = Cl;1c R = F.

NH2NH2*H2O

CH2O +

2a R = OMe;2b R = Cl;2c R = F.

3a R = OMe, Ar = 4-Me-C6H4;3b R = Cl, Ar = 4-Me-C6H4;3c R = Cl, Ar = 4-OMe-C6H4.

4a R = OMe, X = CH2;4b R = OMe, X = O;4c R = OMe, X = NCOMe;4d R = OMe, X = NPh;4e R = OMe, X = NCH2Ph;4f R = Cl, X = O;4g R = Cl, X = NEt;4h R = Cl, X = NCOMe;4i R = Cl, X = NPh;4j R = Cl, X = NCH2Ph

KOH

Структура синтезованих сполук підтвер-

джена спектрами ПМР, характеристики яких наведені в експериментальній частині. Для одержаних 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіа-золідиндіонів спостерігається характерний субспектр піразолінового циклу з AМX-cис-темою фрагменту СН2СН, кожен з протонів якої виявляється дублетом дублетів в області 3,143,38 м.ч., 3,813,89 м.ч. та 4,334,51 м.ч. з відповідними константами спін-спінової взаємодії JAM=16,517,8, JAX=10,811,5 та JMX=3,84,8 Hz. Протони метиленової групи фрагменту СН2СО (сполука 3с) утворюють синглет в області 4,45 м.ч., а протони мети-ленової групи NCH2N в сполуках 4 –широкий синглет при 4,555,09 м.ч. Сигнал протону СН-групи тіазолідинового циклу резонує у вигляді синглету в області 5,725,99 м.ч.

Протиракова активність синтезованих сполук вивчалась методом високоефективно-го біологічного скринінгу згідно міжнародної

наукової програми Національного інституту здоров’я США DTP (Developmental Thera-peutic Program) Національного інституту ра-ку (Бетезда, Меріленд, США)9,10,11,17. Для ві-дібраних сполук проводилось вивчення про-типухлинної активності в концентрації 10-5 моль/л in vitro на 60 лініях ракових клітин, що охоплюють практично весь спектр рако-вих захворювань людини (лінії раку легень, молочної залози, яєчників, лейкемії, раку товстої кишки, нирок, меланоми, раку прос-тати та ЦНС). Експериментальні дані пред-ставлені як відсоток росту клітин ліній раку на фоні речовин у порівнянні з контролем.

Загалом тестовані 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолідиндіони не проявили проти-пухлинну активність, середні значення міто-тичної активності становлять 99,23104,84%. Можна відзначити помірний вплив сполук на окремі клітинні лінії раку нирок, легень, яєчників (табл. 1).



2011, №34

159

Таблиця 1. Характеристика протиракової активності синтезованих сполук

Сполука Середня мітотична ак-тивність 60 ліній, %

Діапазон мітотичної активності 60 ліній, %

Найбільш чутливі лінії клітин та їх мі-тотична активність на фоні сполук (%)

2b 104,84 74,89 169,65 НОР-92 (рак легень) / 74,89 3а 99,23 76,58 113,53 UO-31 (рак нирок) / 76,58 4a 100,94 69,54 112,74 НОР-92 (рак легень) / 69,54 4b 99,49 67,47 122,33 OVCAR-4 (рак яєчників) / 67,47 4e 102,96 74,48 127,35 UO-31 (рак нирок) / 74,48 4h 102,12 76,37 131,30 K-562 (лейкемія) / 76,37

Вивчення антипротозойної активності

сполук 2a, 3b, 3c проводили на штамах Try-panosoma brucei gambiense (TBG) та Trypano-soma brucei brucei (TBB). Як показник актив-ності встановлено значення інгібуючої кон-центрації ІС50 речовин за дозозалежною кри-

вою відсоткового росту паразитів від концен-трації досліджуваних сполук. Залежність відсотків росту клітин від концентрації спо-лук (діапазон від 10 мкг/мл до 0,625 мкг/мл) зображено на рис. 1.

0

20

40

60

80

100

120

10 5 2,5 1,25 0,625

2а 3b 3c

Анти

трип

анос

омна

акт

ивні

сть,

%

Концентрація досліджуваних речовин, мкг/мл

0

20

40

60

80

100

120

10 5 2,5 1,25 0,625

2а 3b 3c

Анти

трип

анос

омна

акт

ивні

сть,

%

Концентрація досліджуваних речовин, мкг/мл

А Б Рис. 1. Залежність відсотків росту клітин TBG (А) і ТВВ (Б) від концентрації сполук 2a, 3b, 3c.

Результати проведених досліджень пока-

зали, що дані сполуки проявляють високу активність на обох штамах паразитів. Водно-час показники IC50 (TBG) для кожної сполуки вдвічі менші за відповідні показники IC50

(TBВ), тобто чутливість клітин Trypanosoma brucei gambiense до дії сполук є вищою (табл. 2)

Таблиця 2. Характеристика антипротозойної активності синтезований сполук

Trypanosoma brucei gambiense Trypanosoma brucei brucei Сполука IC501, мкг/мл SD2 IC50 , мкг/мл SD TBG/TBB

2а 2,78 0,48 5,79 0,15 0,48 3b 1,44 0,07 3,09 0,05 0,46 3c 3,57 0,25 6,59 0,18 0,54

Примітка: 1IC50 – середнє значення інгібуючої концентрації для трьох незалежних дослідів; 2SD – стандартне відхилення.

Загалом антитрипаносомна активність дос-

ліджуваних сполук є співмірною чи вищою в порівнянні з дією піразолінзаміщених тіазо-лідинонів, описаних нами раніше1. Тобто вве-дення піразолінового фрагменту в 5 поло-ження 4-тіазолідинового циклу, правдоподі-бно, є оправданим напрямком пошуку нових антипротозойних агентів.

Експериментальна хімічна частина. Спектри ПМР вимірювались на приладі «Varian VXR-300», розчинник DMSO-D6, стандарт – тетраметилсилан. Дані елемент-ного аналізу на вміст азоту і сірки відповіда-ють вирахуваним (±0,3%). 3,5-Діарил-2-піра-

золіни19 (1а-с) синтезовані за методом, опи-саним раніше.

Загальна методика синтезу 5-(4,5-дигідро-піразол-1-іл)-2,4-тіазолідиндіонів (2а-2с). Суміш 0,005 моль сполуки 1 та 0,005 моль 5-бромо-2,4-тіазолідиндіону в 15 мл етанолу нагрівають протягом 30-60 хв. в колбі із зво-ротнім холодильником. Осад, який утво-рився, відфільтровують,промивають етано-лом та ефіром, висушують і перекристалізо-вують з оцтової кислоти.

Сполука 2а. Вихід 78%. Т.топл. 218220°С. ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 3,14дд (1Н, СН2СН, J=17,8, 4,3 Hz), 3,82дд (1Н, СН2СН, J=17,8, 11,5 Hz),



160

4,41дд (1Н, СН2СН, J=11,5, 4,3 Hz), 5,79 (с, 1Н, СН), 7,42с, 7,487,61м, 7,83д, 7,907,94м, 8,05д (11Н, аром).

Сполука 2b. Вихід 75%. Т.топл. 208210°С. Сполука 2c. Вихід 82%. Т.топл. 224226°С. Загальна методика синтезу 2-[5-(3,5-ді-

арил-4,5-дигідропіразол-1-іл)- 2,4-тіазолі-диндин -3-іл]-N-арилацетамідів (3а-3с). До суспензії 0,005 моль сполуки 2а чи 2b в 10 мл етанолу додають 0,005 моль КОН в 5 мл етанолу та 0,006 моль відповідного N-арил-хлорацетаміду. Кип’ятять протягом 3 год. в колбі із зворотнім холодильником. Осад, який утворився, відфільтровують, промива-ють етанолом та ефіром, висушують і пере-кристалізовують з суміші ДМФА-етанол.

Сполука 3а. Вихід 73%. Т.топл. 216218°С. Сполука 3b. Вихід 68%. Т.топл. 220222°С. Сполука 3с. Вихід 79%. Т.топл. 212214°С.

ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 3,16дд (1Н, СН2СН, J=16,8, 4,1 Hz), 3,72с (3Н, ОСН3), 3,82дд (1Н, СН2СН, J=16,8, 11,5 Hz), 4,45с (2Н, СН2), 4,51дд (1Н, СН2СН, J=11,5,4,1 Hz), 5,99 (с, 1Н, СН), 6,94д, 7,497,63м, 7,887,95м, 8,10шс (15Н, аром).

Загальна методика синтезу 3-гетерилме-тилен-5-(3,5-діарил-4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолідиндіонів (4а-4j). До суспензії 0,005 моль сполуки 2а чи 2b в 10 мл етанолу додають еквімолярну кількість формальдегі-ду та відповідного циклічного аміну, перемі-шують протягом 1 год. при кімнатній темпе-ратурі. Осад, який утворився, відфільтрову-ють, промивають етанолом та ефіром, вису-шують і перекристалізовують з суміші ДМФА-етанол.

Сполука 4а. Вихід 75%. Т.топл. 202204°С.

Сполука 4b. Вихід 81%. Т.топл. 195196°С. ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,50м (4Н, 2*СН2), 3,38дд (1Н, СН2СН, J=16,7, 3,8 Hz), 3,513,54м (4Н, 2*СН2), 3,78с (3Н, ОСН3), 3,81дд (1Н, СН2СН, J=16,7, 10,8 Hz), 4,34дд (1Н, СН2СН, J=10,8, 3,8 Hz), 5,09шс (2Н, СН2), 5,74с (1Н, СН), 6,94д, 7,35д (4Н, С6Н4, J=8,0 Hz), 7,557,56м, 7,927,96м, 813с (7Н, аром).

Сполука 4c. Вихід 75%. Т.топл. 185187°С. Сполука 4d. Вихід 80%. Т.топл. 214216°С. Сполука 4е. Вихід 72%. Т.топл. 168170°С.

ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 2,312,40м (4Н, 2*СН2), 2,65шс (2Н, СН2), 3,16дд (1Н, СН2СН, J=16,5, 4,1 Hz), 3,443,51м (4Н, 2*СН2), 3,77с (3Н, ОСН3), 3,81дд (1Н, СН2СН, J=16,5, 10,8 Hz), 4,33дд (1Н, СН2СН, J=10,8, 4,1 Hz), 4,55шс (2Н, СН2), 5,72с (1Н, СН), 7,02д, 7,197,28м, 7,507,55м, 7,867,96м, 8,09с (16Н, аром).

Сполука 4f. Вихід 81%. Т.топл. 220222°С. Сполука 4g. Вихід 71%. Т.топл. 182184°С.

ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1.02т (3Н, СН3), 2,412,44м (4Н, 2*СН2), 2,652,68м (4Н, 2*СН2), 3,14 3,25м (3Н, СН2СН, СН2), 3,89дд (1Н, СН2СН, J=16,5, 11,2 Hz), 4,43дд (1Н, СН2СН, J=11,2, 4,8 Hz), 4,56шс (2Н, СН2), 5,79с (1Н, СН), 7,43шс, 7,517,54м, 7,587,63м, 7,837,85м, 7,917,96м, 8,05с (11Н, аром).

Сполука 4h. Вихід 79%. Т.топл. 211 212°С. ЯМР 1Н, δ, м.ч.: 1,99с (3Н, СН3), 2,66т (4Н, 2*СН2), 3,16дд (1Н, СН2СН, J=16,5, 4,1 Hz), 3,44т (4Н, 2*СН2), 3,87дд (1Н, СН2СН, J=16,5, 10,8 Hz), 4,46дд (1Н, СН2СН, J=10,8, 4,1 Hz), 4,62шс (2Н, СН2), 5,80с (1Н, СН), 7,507,54м, 7,61д, 7,79д, 7,867,93м, 8,02с (11Н, аром).

Сполука 4i. Вихід 73%. Т.топл. 216217°С. Сполука 4j. Вихід 69%. Т.топл. 194196°С.

Висновки: 1. Взаємодією 3,5-діарилпіразолінів з 5-бро-

мо-2,4-тіазолідиндіоном синтезовано не-описані в хімічній літературі 5-піразолін-заміщені 4-тіазолідинони, які модифіко-вано в реакціях алкілювання та Манніха.

2. Проведено скринінг біологічної активнос-ті 5-(4,5-дигідропіразол-1-іл)-2,4-тіазолі-диндіонів та встановлено, що зазначені сполуки не володіють протипухлинною

дією, однак введення піразолінового фра-гменту в 5 положення тіазолідину сприяє прояву антипротозойної активності. Спо-луки 2a, 3b, 3c характеризуються висо-кою активністю in vitro на штамах Try-panosoma brucei gambiense та Trypano-soma brucei brucei.

Автори статті висловлюють щиру подяку д-ру В.Л. Нарайанану (Dr. V.L. Narayanan, Drug Synthesis and Chemistry, National Cancer Institute, Bethesda, MD, USA) за проведене in vitro тестування протиракової активності синтезова-них сполук. Наукові дослідження проведені за підтримки гранта Президента України для обдарованої молоді (Договір №5/2011).



2011, №34

161

Література: 1. Антипротозойна активність неконденсованих сис-

тем з тіазолідиновим та піразоліновим фрагмента-ми у молекулах / Д.Я. Гаврилюк, Б.С. Зіменковсь-кий, Н.І. Зеліско [та ін.] // Клінічна фармація, фар-макотерапія та медична стандартизація –2010. №34. – С. 6266.

2. Гаврилюк Д.Я. Синтез, перетворення та біологічна активність нових спіранових та неконденсованих біциклічних похідних на основі 4-тіазолідонів: Ав-тореф. дис. ... канд. фарм. наук: спец. 15.00.02. «Фа-рмацевтична хімія та фармакогнозія» / Д.Я. Гаври-люк. – Л., 2007. – 20с.

3. Гаврилюк Д.Я. Синтез та вивчення протипухлинної активності нових 5-[2-(3,5-діарил-4,5-дигідропіра-зол-1-іл)-2-оксоети-ліден]-2,4-тіазолідиндіонів / Д.Я. Гаврилюк, Р.Б. Лесик // Фармацевтичний жу-рнал – 2009. – №3. – С. 5155.

4. Зіменковський Б.С. 4-Тіазолідони. Хімія, фізіологі-чна дія, перспективи / Б.С. Зіменковський, Р.Б. Ле-сик. Вінниця: Нова книга, 2004. – 106с.

5. Камінський Д.В. Cинтез, перетворення та біологіч-на активність 4-азолідон-3-алканкарбонових кис-лот. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня... канд. фарм. наук: 15.00.02 «фармацевтична хімія та фар-макогнозія» / Д.В. Камінський –Л., 2009. – 20с.

6. Лесик Р.Б. Синтез та біологічна активність конден-сованих і неконденсованих гетероциклічних систем на основі 4-азолідонів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фарм. наук: 15.00.02 «фармацев-тична хімія та фармакогнозія» / Р.Б. Лесик. – Л., 2005. – 39с.

7. Abdelall M.M. A Convenient route to 1,3,4-thiadia-zoles, thiazolidinone, thiazoles, pyridones, coumarins, triazolo[5,1-c]triazines, and pyrazolo[5,1-c]triazines incorporating pyrazolone moiety and their use as an-timicrobial agents / M.M Abdelall // Phosphorus, Sul-fur, and Silicon and the Related Elements. – 2009. – Vol. 184. – P. 2208 2226.

8. Biological activities of pyrazoline derivatives -a recent development / S. Kumar, S. Bawa, S. Drabu [et al.] / Recent Patents on Anti-Infective Drug Discovery. – 2009. – Vol. 4. – P. 154163.

9. Boyd M.R. Some practical considerations and applica-tions of the national cancer institute in vitro antican-cer drug discovery screen / M.R. Boyd, K.D. Paull // Drug Development Research. – 1995. – Vol. 34. – P. 91109.

10. Feasibility of drug screening with panels of human tumor cell lines using a microculture tetrazolium as-say / M.C. Alley, D.A Scudiero, P.A. Monks [et al.] // Cancer Research. – 1988. – Vol.48. – P. 589601.

11. Grever M.R. The national cancer institute: cancer drug discovery and development program / M.R. Grever, S.A. Schepartz, B.A. Chabner // Seminars in Oncology. –1992. – №6. – P. 622638.

12. Hafez H.N. Synthesis and antitumor activity of substi-tuted t r iazo lo[4,3-a]pyr imidin-6-sulfonamide

with an incorporated thiazolidinone moiety / H.N. Hafez, Abdel-Rahman B.A. El-Gazzar // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2009. – Vol. 19. – P. 4143 4147 13. Ionic liquid mediated and promoted eco-friendly

preparation of thiazolidinone and pyrimidine nucleo-side–thiazolidinone hybrids and their antiparasitic ac-tivities / X. Zhang, X. Li, D. Li [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2009. – Vol. 19. – P. 6280–6283.

14. New 1,3-thiazoles and 1,3-thiazines from 1-thiocarba-moylpyrazoles / W. Seebacher, F. Belaj, R. Saf [et al.] // Monatshefte fur Chemie – 2003. – Vol. 134. – P. 16231628.

15. Photochemically enhanced binding of small molecules to the tumor necrosis factor receptor-1 inhibits the binding of TNF-α / P.H. Carter, P.A. Scherle, J.A. Muckelbauer [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. – 2001. – Vol. 98, Iss. 21. – P. 1187911884.

16. Raz B. The Alamar Blue asssay to determine drug sensitivity of African trypanosomes (T.b. rhodesiense, T.b. gambiense) in vitro / B. Raz, M. Iten, Y. Grether-Buhler // Acta Trop. – 1997. Vol. 68. – P. 139147.

17. Shoemaker R.H. The NCI60 human tumour cell line anticancer drug screen / R.H. Shoemaker // Nature Re-views Cancer. – 2006. – Vol. 6. – P. 813823.

18. Structure-activity relationship study of a novel necroptosis inhibitor, necrostatin-7 / W. Zheng, A. Degterev, E. Hsu [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Let. – 2008. – Vol. 18, Iss. 18. – P. 49324935.

19. Synthesis and antidepressant activities of some 3,5-diphenyl-2-pyrazolines / E. Palaska, M. Aytemira, I.T. Uzbayb [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2001. – Vol. 36. – P. 539–543.

20. Synthesis, docking, and in vitro activity of thiosemi-carbazones, aminoacyl-thiosemi-carbazides and acyl-thiazolidones against Trypanosoma cruzi / A.C. Leite, R. Souza de Lima, D. M. Moreira [et al.] // Bioorg. Med. Chem. – 2006. – Vol. 14. – P. 37493757.

21. Synthesis of novel thiazolone-based compounds con-taining pyrazoline moiety and evaluation of their anti-cancer activity / D. Havrylyuk, B. Zimenkovsky, O. Vasylenko [et al.] // Eur. J. Med. Chem. –2009. – Vol.44. – P. 13961404.

22. Synthesis of new 4-azolidinones with 3,5-diaryl-4,5-dihydropyrazole moiety and eva-luation of their anti-tumor activity in vitro / D. Havrylyuk, N. Kovach, B. Zimenkovsky [et al.] // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. – Lublin, Polonia. – 2010. –№3. – P. 107110.

23. Thiazolidinone motif in anticancer drug discovery. Experience of DH LNMU medicinal chemistry scien-tific group / R.B. Lesyk, B.S. Zimenkovsky, D.V. Ka-minskyy [et al.] // Biopolymers and cell. – 2011. – №.2. – P. 107117.

24. 2-Thiazolylimino/heteroarylimino-5-aryli-dene-4-thia-zolidinones as new agents with SHP-2 inhibitory action / A. Geronikaki, P. Eleftheriou, P. Vicini [et al.] // J. Med. Chem. – 2008. – Vol. 51. – P. 52215228.

УДК 615.012.1:547.789/.793 СИНТЕЗ НОВЫХ 5-(3-НАФТАЛЕН-2-ИЛ-5-АРИЛ-4,5-ДИГИДРОПИРАЗОЛ-1-ИЛ)-2,4-ТИАЗОЛИ-ДИНДИОНОВ И ИЗУЧЕНИЕ ИХ ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ И АНТИПРОТОЗОЙНОЙ АКТИВНО-СТЕЙ Д.Я. Гаврилюк1, Б.С. Зименковский1, Н.И. Зелиско1, Г.Н. Семенцив1, Филипп Грелье2, Р.Б. Лесык1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина Национальный музей истории природы2, м. Париж, Франция Резюме: Взаимодействием 3,5-диарилпиразолинов с 5-бромо-2,4-тиазолидиндионом осуществлен синтез новых неконденсированных соединений, что включают тиазолидиновый и пиразолиновый фрагменты. Проведено химическую модификацию полученных 5-(4,5-дигидропиразол-1-ил)-2,4-тиазолидиндионов по



162

N3 положению тиазолидинового цикла в реакциях алкиллирования и Манниха. Скрининг биологической активности 5-(4,5-дигидропиразол-1-ил)-2,4-тиазолидиндионов показал, что эти соединения не проявляют противоопухолевую активность, однако являются перспективными обьектами для поиска новых антитри-паносомных агентов. Ключевые слова: 4-тиазолидиноны, пиразолины, противоопухолевая активность, антитрипаносомная активность. UDC 615.012.1:547.789/.793 SYNTHESIS OF NEW 5-(3-NAPHTHALEN-2-YL-5-ARYL-4,5-DIHYDROPYRAZOL-1-YL)-THIAZOLIDI-NE-2,4-DIONE AND EVALUATION OF THEIR ANTITUMOR AND ANTIPROTOZOAL ACTIVITIES D.Ya. Havrylyuk1, B.S. Zimenkovsky1, N.I. Zelisko1, G.M. Semenciv1, Philippe Grellier2, R.B. Lesyk1 Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine Museum National d'Histoire Naturelle2, Paris, France Summary: Based on the reaction of 3,5-diarylpyrazolines with 5-bromo-2,4-thiazolidinedione the synthesis of new non-condensed compounds with thiazolidine and pyrazoline fragments was carried out. Further chemical modification of synthesized 5-(4,5-dihydropyrazol-1-yl)-thiazolidine-2,4-diones in position N3 of thiazolidine cy-cle was performed in alkylation and Mannich reactions. A screening of biological activity revealed that these compounds have not antitumor activity, but they are promising objects for search of new antitrypanosomal agents. Keywords: 4-thiazolidinones, pyrazolines, antitumor activity, antitrypanosomal activity. Надійшла до редакції 27.06.2011 р.



2011, №34

163

УДК 615.076:547.789

О.Т. Девіняк2, Д.Я. Гаврилюк1, Б.С. Зіменковський1, Р.Б. Лесик1

QSAR АНАЛІЗ 2(4)-ТІАЗОЛІДИНОНІВ ІЗ ПІРАЗОЛІНОВИМ ФРАГМЕНТОМ

В МОЛЕКУЛАХ, ЩО ПРОЯВЛЯЮТЬ ПРОТИПУХЛИННУ АКТИВНІСТЬ ЩОДО КЛІТИН НЕДРІБНОКЛІТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНЬ IN VITRO


м. Львів, Україна Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»2,

м. Ужгород, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Здійснено QSAR-аналіз протипухлинної активності 2(4)-піразолінзаміщених 4(2)-тіазолідинонів на клітинах недрібноклітинного раку легень, що може бути теоретичним підґрунтям для раціонального дизайну «лікоподібних молекул» з протираковою дією. Одержано однопараметричну модель, точність, на-дійність та прогностична здатність якої підтверджена статистичними критеріями. Встановлено, що інгібу-вання росту клітин недрібноклітинного раку легень сполуками досліджуваного ряду зумовлена характер-ним поєднанням атомів у молекулярній структурі. Ключові слова: 2(4)-тіазолідинони, піразоліни, QSAR аналіз, протипухлинна активність.

Вступ. Одним з ключових проектів, котрі реалізуються на кафедрі фармацевтичної, ор-ганічної і біоорганічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького є пошук нових антиміто-тичних агентів серед похідних 4-тіазолідино-нів2,16. Результати експериментальних дос-ліджень дозволили ідентифікувати значний протипухлинний потенціал 5-ариліден-2(4)-імінотіазолідинонів-4(2)4,7, 4-тіазолідинон-3-алканкарбонових кислот14,15, конденсованих систем з тіазолотіопірановим фрагментом6, неконденсованих похідних з 4-тіазолідино-новим та піразоліновим19 чи бензтіазольним фрагментами18, тощо. На основі in silico до-сліджень сформовано ряд критеріїв для спря-мованого синтезу de novo потенційних «ліко-подібних» молекул з групи гетерилзаміще-них 4-тіазолідинонів3, зокрема з піразоліно-вим фрагментом1.

Мета дослідження. Продовжуючи розви-ток зазначеної тематики, у даній статті здій-снено моделювання кількісного зв’язку між структурою 2(4)-піразолінзаміщених 4(2)-тіа-золідинонів та інгібуванням росту клітин не-дрібноклітинного раку легень з метою вияви-ти ключові властивості молекул, що зумов-люють протипухлинну активність, та створи-ти модель для подальшого спрямованого син-тезу біологічно активних речовин.

Матеріали та методи дослідження. Для проведення QSAR-досліджень відібрано 54 структури з групи 2(4)-піразолінзаміщених 4(2)-тіазолідинонів, протипухлинна актив-

ність in vitro яких досліджувалась за прог-рамою DTP в Національному інституті раку (США) і виражена у формі відсотків росту різних культур ракових клітин8,10,12,17. За ре-зультатами прескринінгу ряд сполук відіб-рані для детальних досліджень, які полягали у вивченні активності речовин на 60 лініях ракових клітин у мінімум 5 концентраціях при 10-кратному розведенні. Порівняння ре-зультатів претестування із даними грунтов-ного скринінгу при концентрації 10-5 моль/л надає інформацію про точність проведення експерименту, що використано для визначен-ня граничної точності майбутньої моделі та для вибору залежної змінної. З цією метою обчислювались корінь середньоквадратичної похибки (RMSE) та пояснювана розбіжність

2

22

)(:1)(:1

1Qpretestpretest

testpretest

YYniYYni

i

ii

як для різних лі-

ній ракових клітин, так і для усереднених значень активності для кількох ліній недріб-ноклітинного раку легень. Клітинні лінії, які досліджувались не для всіх сполук, виклю-чені з подальшого аналізу. Молекулярна геометрія сполук оптимізована в силовому полі MMF94x за допомогою програмного па-кету MOE9. Більше 1500 дескрипторів моле-кулярної будови обчислені за допомогою он-лайн-сервісу E-Dragon22. Надалі всі процеду-ри здійснювались з використанням середо-вища математичної розробки MATLAB20. Піс-ля видалення константних та попарно коре-



164

льованих (R>0.95) дескрипторів здійснювався розподіл сполук на навчальну (для побудови та відлагодження моделі, 67%) та тестову (для здійснення зовнішньої валідації, 33%) вибірки. З метою об’єктивного відображення загальної сукупності структур і навчальною, і тестовою вибіркою здійснено кластерний ана-ліз на основі Евклідової відстані між молеку-лярними структурами, кожна з яких пред-ставлена точкою у N-вимірному просторі, ко-ординати якої задаються молекулярними дескрипторами. Кількість кластерів визна-чено як 7n . Відбір сполуки у тестову ви-бірку здійснювався таким чином: 1) з кожно-го кластера 33% сполук, вибраних випадко-вим чином, потрапляли у тестову вибірку, 2) якщо кластер містить 2 і менше сполуки, то жодна з них не потрапляє в тестову вибір-ку. Решта структур склали навчальну вибір-ку. З метою зменшення розміру аналізованої матриці дескрипторів, процедуру видалення константних та попарно корельованих деск-рипторів для сполук, що ввійшли до навчаль-ної вибірки, проведено повторно.

Побудова лінійних моделей здійснювалась методом покрокової регресії при послідовно-му впровадженні кожного з дескрипторів як стартового у моделі. Після цього проводився пошук «сполук-вискочок» (outliers) та визна-

чення домену застосовності шляхом побудови графіка із значеннями впливу як абсциса та значеннями стандартної похибки як ордина-та (графік Вільямса)21. Загалом визначалися наступні статистичні параметри моделі: роз-мір навчальної вибірки (N), квадрат коефіці-єнта кореляції (R2), приведений квадрат ко-ефіцієнта кореляції (R2adj), критерій Фішера (F), статистична значимість (р), похибка рег-ресії (корінь середньоквадратичної похибки, RMSE). Валідація моделі здійснювалась як за допомогою тестової вибірки (зовнішня), так і перехресна (внутрішня). Внутрішня пе-рехресна валідація проводилась методами leave-one-out та leave-many-out (25%)13. Оцін-ка кожного процесу валідації здійснювалась шляхом обчислення пояснюваної розбіжності Q2 та похибки валідації (корінь середньоква-дратичної похибки передбачення, RMSEP).

Результати дослідження та їх обгово-рення. Внаслідок відсутності даних про від-сотки інгібування клітин лінії HOP-62 для 8 сполук, дані щодо цієї лінії виключені з роз-гляду. Проведений аналіз точності експери-ментальних активностей виявив значні від-хилення в значеннях відсотків інгібування росту при проведенні повторних досліджень (табл. 1).

Таблиця 1. Параметри, що характеризують точність (повторюваність) протипухлинної активності ви-

значеної за програмою DTP

Клітинна лінія RMSE Q2 A549/ATCC 35.58 0.452 EKVX 33.98 0.292 HOP-92 45.73 -0.177 NCI-H226 33.17 0.784 NCI-H23 31.62 0.649 NCI-H322M 26.93 0.611 NCI-H460 27.11 0.772 NCI-H522 53.72 -0.944 Середнє значення 22.66 0.772 Середнє значення без врахування лінії NCI-H522 22.37 0.806 Середнє значення без врахування ліній NCI-H522 та HOP-92 23.79 0.785 Середнє значення без врахування ліній NCI-H522, HOP-92 та EKVX 22.96 0.819 Середнє значення без врахування ліній NCI-H522, HOP-92, EKVX та A549/ATCC 22.28 0.836

Негативні значення пояснюваної розбіж-

ності для ліній NCI-H522 та HOP-92 означа-ють те, що сумарна розбіжність результатів при повторенні експерименту перевищує су-марне відхилення від середньої активності для даного ряду сполук. Загалом 4 із 8 ліній показують збіжність Q2<0.5, тобто є малопри-датними для моделювання. Для того, щоб знайти найбільш придатне для моделювання скалярне представлення протипухлинної ак-тивності сполуки на лініях недрібноклітин-ного раку легень, обчислено ряд середніх ак-тивностей, поступово не враховуючи най-

менш прогнозовані лінії. Середні значення активності характеризуються значно меншою похибкою та вищим відсотком пояснюваної розбіжності, що є очевидним наслідком тео-реми про центральну границю. Причому спостерігається незначне покращення статис-тичних параметрів при видаленні слабко прогнозованих ліній. Таким чином, в якості залежної змінної для створення QSAR моделі вибрано усереднену активність за чотирма лініями: NCI-H226, NCI-H23, NCI-H322M і NCI-H460, яку надалі позначено GP (Growth Percent). Також, згідно отриманих даних, по-



2011, №34

165

хибка моделі повинна бути не меншою від граничної RMSE=22.28. Отримання більш точної моделі свідчить про «перенавчання» (overfitting), і така модель потребує спрощен-ня.

Для максимального використання наявної інформації та отримання адекватної оцінки прогностичної здатності моделі необхідним є рівномірний як за структурами, так і за ак-тивностями розподіл сполук на навчальну та тестову вибірки. Рівномірний розподіл за мо-лекулярною будовою досягнуто за допомогою кластерного аналізу, при цьому розмір нав-чальної вибірки склав 36, а тестової 18 спо-лук. Рівномірність розподілу за активностя-ми перевірено шляхом обчислення середніх значень та стандартних відхилень, що відпо-відно становили 76.55 і 46.86 для навчальної вибірки та 78.16 і 50.76 для тестової вибірки. Схожість середніх значень та стандартних відхилень у вибірках свідчить про оптималь-ність проведеного розподілу.

Кількість дескрипторів, що залишились після видалення константних та попарно ко-рельованих, склала 619. Враховуючи невисо-ку точність вихідних даних та дотримуючись принципу «леза Оккама», апріорно встанов-

лено обмеження щодо кількості незалежних змінних – модель повинна містити не більше двох дескрипторів. Таке обмеження дозволи-ло без використання стохастичних алгорит-мів вибору дескрипторів перевірити всі

)191271( 6192 C можливі комбінації. У результаті проведених досліджень одер-

жано двопараметричну лінійну модель (1) із дескрипторами SRW09 і nRCONR2 (R2= 0.7661, RMSE=23.670), однак наступний ана-ліз домену застосовності та пошук екстре-мальних значень за допомогою графіка Віль-ямса (рис. 1) виявив значне відхилення спо-луки 23 із домену застосовності. Дескриптор nRCONR2 (що вказує на наявність карбокси-амідного фрагменту) потрапив до моделі (1) тільки через те, що пояснював відсутність активності цієї сполуки наявністю в ній вка-заної групи. Однак, не можна достовірно стверджувати про вплив карбоксіамідної групи на зниження активності, оскільки вона присутня тільки в одній молекулі. Крім того, похибки сполук 5 і 6 перевищували 3 RMSE, тому ці сполуки визначено як «вискочки» (outliers).

Рис. 1. Графік Вільямса для навчальної вибірки. Аналіз домену застосовності

Після видалення вказаних вище трьох спо-

лук із навчальної вибірки одержано наступ-ну спрощену однопараметричну модель (2),

результати валідації якої наведено в таблиці 2:

GP = 296.74 (±23.815) - 0.1097(±0.0118) * 'SRW09'; (2) N = 33, R2 = 0.9211, R2adj = 0.9186, RMSE = 13.546, p<10-15, F = 361.95.

Таблиця 2. Результати валідації моделі (2)

Метод валідації Q2 RMSEP Внутрішня перехресна, LOO 0.9032 14.543 Внутрішня перехресна, LMO(25%) 0.9142 13.6791 Зовнішня, N=18 0.8186 21.621

Видалення сполук поза доменом застосов-

ності та «сполук-вискочок» із навчальної ви-бірки дає можливість розраховувати на деяке зменшення наведеного вище мінімального



166

RMSE при оцінці результатів QSAR аналізу. Тим не менше, отримані занадто хороші ста-тистичні параметри моделі у поєднанні із значно нижчими, але зате наближеними до гранично допустимої мінімальної похибки (тобто наближеними до реальної ситуації прогнозу активності) свідчать про деяку «пе-ретренованість». Однак подальше спрощення будь-якої однопараметричної лінійної моделі є неможливим.

Для встановлення ступеня ймовірності ви-падкового характеру отриманої моделі про-ведено Y-скрамблінг тест11. Шляхом випад-кового перемішування значень залежної змінної з навчальної вибірки отримано 10 тестових рядів. Для кожного з рядів аналогі-чно здійснювалась покрокова регресія, і фік-сувалась похибка регресії (RMSEtest). Отрима-ні результати (середнє значення похибки рег-

ресії 866.41testRMSE , стандартне відхилення SDtest=1.7704) дозволяють заперечити випад-ковий характер отриманої моделі.

Важливим кроком у моделюванні біологіч-ної активності є інтерпретація отриманої мо-делі у рамках хіміко-біологічних уявлень. Дескриптор SRW09 (Self-Returning Walk count of 9th order), що ввійшов до даної моде-лі, відноситься до топологічних дескрипторів і являє собою сумарну кількість всіх можли-вих самоповертаючих обходів 9-го порядку21. Для обчислення даного дескриптора струк-тура сполуки представляється у вигляді гра-фа. Самоповертаючий обхід 9-го порядку яв-ляє собою такий обхід (послідовність з’єдна-них між собою вершин), що починається із довільної вершини і закінчується на ній же після 9-го кроку (рис. 2).

NN

OH

N

S

O

NH

O

S

NO

NN

NCH3

CH3NH

O

S

NO

NN

NCH3

CH3

1

23

456 7 8

9

12

3 45

678

9

12

3

4 56

78

9

Рис. 2. Приклади самоповертаючих обходів 9-го порядку Тобто здатність до інгібування росту клітин

недрібноклітинного раку легень для деяких похідних 4-тіазолі-дону з піразоліновим фра-

гментом зумовлена саме характерним роз-ташуванням атомів (топологією молекули).

Висновки: 1. Здійснено дослідження кількісного зв’яз-

ку між структурою похідних 4-тіазоліди-нону з піразоліновим фрагментом та від-сотком інгібування росту клітин недріб-ноклітинного раку легень, що може бути використано для раціонального дизайну «лікоподібних молекул» з протираковою дією.

2. Проведений QSAR-аналіз дозволив одер-жати однопараметричну модель залеж-ності протипухлинної активності від то-пологічного дескриптора SRW09 (Self-Re-

turning Walk count of 9th order). Точність, надійність та прогностична здатність одержаної моделі підтверджена статис-тичними критеріями.

3. Встановлено, що інгібування росту клі-тин недрібноклітинного раку легень спо-луками досліджуваного ряду зумовлена характерним поєднанням атомів у моле-кулярній структурі (топологією молеку-ли).

Література: 1. Докінгові дослідження та QSAR аналіз 4-(3,5-діа-

рил-4,5-дигідро-1H-піразол-1-іл)-1,3-тіазол-2(5Н)-онів, які проявляють протиракову активність in vi-tro / Д.Я. Гаврилюк, Б.С. Зіменковський, І.В. Дра-пак [та ін.] // Фармацевтичний журнал. –2009. – №6. – С. 6975.

2. Лесик Р.Б. Синтез та біологічна активність конден-сованих і неконденсованих гетероциклічних систем

на основі 4-азолідонів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фарм. наук: 15.00.02 «фармацев-тична хімія та фармакогнозія» / Р.Б. Лесик. – Львів, 2005. – 39с.

3. Протипухлинна активність та QSAR аналіз похід-них роданіну з бензтіазольним фрагментом у моле-кулах / Л.М. Мосула, Б.С. Зіменковський, В.В. Огу-



2011, №34

167

рцов [та ін.] // Фармацевтичний журнал. – 2010. – №2. – С. 7783.

4. Синтез 5-ариліденпохідних (2-метил-4-окси-5-ізо-пропілфенламіно)тіазолонів та вивчення їх проти-пухлинної активності / І.Ю. Субтельна, Б.С. Зімен-ковський, Анджей Гзелля [та ін.] // Клінічна фар-мація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2010. – №12. – С. 9399.

5. Синтез та вивчення протипухлинної активності похідних 2-ариламіно-2-тіазолін-4-онів / Р.Б. Лесик, Б.С. Зіменковський, С.М. Ярмолюк [та ін.] // Фар-мацевтичний журнал. – 2003. – №1. – С. 5156.

6. Anticancer thiopyrano[2,3-d]thiazol-2-ones with nor-bornane moiety. Synthesis, cytotoxicity, physico-che-mical properties, and computational studies / R. Lesyk, B. Zimenkovsky, D. Atamanyuk [et al.] // Bioorg. Med. Chem. – 2006. – Vol. 14. – P. 5230 5240.

7. 5-Arylidene-2-amino-4-azolones and evaluation of their anticancer activity / I. Subtel’na, D. Atamanyuk, E. Szymanska [et al.] // Bioorg. Med. Chem. – 2010. – Vol.18, №14. – P. 50895101.

8. Boyd M.R. Some Practical Considerations and Appli-cations of the National Cancer Institute In Vitro Anti-cancer Drug Discovery Screen / M.R. Boyd, K.D. Paull // Drug Development Research. – 1995. – №34. – P. 91109.

9. Chemical Computing Group Inc. MOE 2007.09 (Mo-lecular Operating Environment software). [Електрон-ний ресурс]. Режим доступу: http://www.chemcomp. com

10. Feasibility of drug screening with panels of human tumor cell lines using a microculture tetrazolium as-say / M.C. Alley, D.A. Scudiero, P.A. Monks [et al.] // Cancer Research. – 1988. – Vol.48. – P. 589601.

11. Gramatica P. Principles of QSAR models validation: internal and external / P. Gramatica // QSAR & Comb. Sci. – 2007. –№5. – P. 694–701.

12. Grever M.R. The National Cancer Institute: cancer drug discovery and development program / M.R. Grever, S.A. Schepartz, B.A. Chabner // Seminars in Oncology. – 1992. –№6. – P. 622638.

13. Guidance document on the validation of (quantitative) structure-activity relationships [(Q)SAR] models / OECD Environment health and safety publications, series on testing and assessment. [Електронний ре-сурс]. – 2007. – №69. – 154 p. – Режим доступу: http://www.oecd.org/document/4/0,3343,en_2649_ 34379_42926724_1_1_1_1,00.html.

14. Kaminskyy D.V. Structure – anticancer activity rela-tionships among 4-azolidinone-3-carboxylic acids de-rivatives / D.V. Kaminskyy, R.B. Lesyk // Biopolymers and Cell. – 2010. – №2. – P. 136145.

15. Kaminskyy D. Synthesis and in vitro anticancer activ-ity of 2,4-azolidinedione-acetic acids derivatives / D. Kaminskyy, B. Zimen-kovsky, R. Lesyk // Eur. J. Med. Chem. – 2009. – №9. – P. 36273636.

16. Lesyk R. 4-Thiazolidones: Centenarian history, cur-rent status and perspectives for modern organic and medicinal chemistry / R. Lesyk, B. Zimenkovsky // Cur-rent Organic Chemistry. – 2004. –№16. – P. 1547 1578.

17. Shoemaker R.H. The NCI60 human tumour cell line anticancer drug screen / R.H. Shoemaker // Nature Re-views Cancer. – 2006. – №6. – P. 813823.

18. Synthesis and anticancer activity evaluation of 4-thiazolidinones containing benzothiazole moiety / D. Havrylyuk, L. Mosula, B. Zimenkovsky [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2010. – №11. – P. 50125021.

19. Synthesis of novel thiazolone-based compounds con-taining pyrazoline moiety and evaluation of their anti-cancer activity / D. Havrylyuk, B. Zimenkovsky, O. Vasylenko [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2009. – №4. – Р. 13961404.

20. The MathWorks, Inc. MATLAB(R2008b) (The Lan-guage of Technical Computing), Version 7.7.0.471. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.mathworks. com

21. Todeschini R. Molecular descriptors for chemoinfor-matics / R. Todeschini, V. Consonni. – Weinheim (Germany), WILEY-VCH, 2009. – 1257 p.

22. Virtual computational chemistry laboratory design and description / I.V. Tetko, J. Gasteiger, R. To-deschini [et al.] // J. Comput. Aid. Mol. Des. – 2005. – Vol. 19. – Р. 453463.

УДК 615.076:547.789 QSAR АНАЛИЗ 2(4)-ТИАЗОЛИДИНОНОВ С ПИРАЗОЛИНОВЫМ ФРАГМЕНТОМ В МОЛЕКУ-ЛАХ, ЧТО ПРОЯВЛЯЮТ ПРОТИВООПУХОЛЕВУЮ АКТИВНОСТЬ ПО ОТНОШЕНИЮ К КЛЕТ-КАМ НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ЛЕГКИХ IN VITRO О.Т. Девиняк2, Д.Я. Гаврилюк1, Б.С. Зименковский1, Р.Б. Лесык1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина Государственное высшее учебное заведение «Ужгородский национальный университет»2, г. Ужгород, Ук-раина Резюме: Осуществлен QSAR анализ противоопухолевой активности 2(4)-пиразолинзамещенных 4(2)-тиазолидинонов на клетках немелкоклеточного рака легких. Точность, надежность и предсказательная способность полученной однопараметрической модели подтверждена статистическими критериями. Уста-новлено, что ингибирование роста клеток немелкоклеточного рака легких соединениями исследуемого ря-да обусловлена характерным сочетанием атомов в молекулярной структуре. Текущие результаты могут быть теоретическим основанием для рационального дизайна «лекарствоподобных» веществ с противоопу-холевой активностью. Ключевые слова: 2(4)-тиазолидиноны, пиразолины, QSAR анализ, противоопухолевая активность.



168

UDC 615.076:547.789 QSAR STUDY OF 2(4)-THIAZOLIDINONES WITH PYRAZOLINE SCAFFOLD POSSESING ANTITU-MOR ACTIVITY IN VITRO ON NON-SMALL LUNG CANCER CELLS O.T. Devinyak2, D.Ya. Havrylyuk1, B.S. Zimenkovsky1, R.B. Lesyk1 Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine State Higher Educational Institution «Uzhgorod National University»2, Uzhgorod, Ukraine Summary: QSAR analysis of antitumor activity of 2(4)-pyrazoline substituted 4(2)-thiazolidinones on non-small lung cancer cells was carried out which can be a theoretical basis for rational design of drug-like molecules with anticancer effect in a number of related systems. Monoparametric model was developed and its goodness-of-fit, robustness and predictivity were confirmed by statistical criteria. It was discovered that special mutual location of atoms in 2(4)-thiazolidinone structure defines its inhibition of the tumor cells growth. Keywords: 2(4)-thiazolidinones, pyrazolines, QSAR analysis, antitumor activity. Надійшла до редакції 22.12.2011 р.



2011, №34

169

УДК 615.214.24:543.05:543.544.5.068.7

І.Й. Галькевич, Б.С. Зіменковський, Г.С. Труш

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИК ІЗОЛЮВАННЯ СЕРТРАЛІНУ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТУ ІЗ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ



e-mail: [email protected] Резюме: Запропоновано умови ідентифікації та кількісного визначення сертраліну і його метаболіту (N-деметилсертраліну) методом високоефективної рідинної хроматографії. Рухома фаза ацетонітрил та 0,1% розчин трифторацетатної кислоти. Проведено порівняльну оцінку ефективності ізолювання сертраліну та його метаболіту із органів щурів (печінка та мозок) та плазми водою, підкисленою оксалатною кислотою та ацетонітрилом, підкисленим ацетатною кислотою. Очищення та концентрування виділених сполук прово-дили методами екстракції хлороформом при рН 89 та твердофазної екстракції на картриджах Oasis. Встановлено, що ацетонітрилом ізолюються у 22,5 рази вищі кількості сертраліну та деметилсертраліну із органів. Встановлено, що через 24 год. співвідношення між вмістом сертраліну та деметилсертраліну є практично однаковим у всіх органах, відібраних для аналізу. Вміст сертраліну становив 83,8586,53%, а N-деметилсертраліну 13,4716,15%. Ключові слова: сертралін, N-деметилсертралін, виділення із біологічних об’єктів, твердофазна екстрак-ція, високоефективна рідинна хроматографія.

Вступ. До числа лікарських засобів (ЛЗ), що характеризуються антидепресивною ак-тивністю, яка проявляється селективним бло-куванням зворотнього захоплення серотоніну нейронами в головному мозку, належить сер-тралін1,2. Даний ЛЗ ефективний при ліку-ванні депресивних станів, що супроводжу-ються відчуттям тривоги, нав’язливих та ма-ніакальних синдромів, посттравматичних розладів, несумісний з інгібіторами моноамі-нооксидази (МАО), при тривалому вживанні викликає анорексію3,4,6,12.

Сертралін належить до групи похідних нафтиламіну і у хімічному відношенні пред-ставляє собою (1S, 4S)-4-(3,4-дихлорфеніл)-1, 2,3,4-тетрагідро-N-метил-1-нафталенамін гід-рогенхлорид. Основним метаболітом сертра-ліну є N-деметилсертралін, який не виявляє фармакологічної активності, оскільки є неак-тивним у моделях депресій in vivo7,8,13,

Сертралін іноді використовується із суїци-дальною метою. Oписані випадки отруєнь даним ЛЗ, у тому числі летальні, внаслідок передозування9,10.

Метою роботи була розробка ефективної та експресної методики ізолювання сертра-ліну із внутрішніх органів та опрацювання умов ідентифікації та кількісного визначен-ня даної сполуки в присутності основного ме-таболіту методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Матеріали та методи дослідження. При розробці методики ідентифікації та кількіс-ного визначення сертраліну та N-деметил-сертраліну методом ВЕРХ застосовували їх стандартні зразки (Sigma, США). Для побу-дови градуювальник графіків готували роз-чини сертраліну гідрогенхлориду та деме-тилсертраліну із вмістом 100 мкг/мл кожної сполуки. Шляхом розведення цих розчинів метанолом, готували серію розчинів сертра-ліну та N-деметилсертраліну із вмістом 0,4; 1,0; 5,0; 10,0; 15,0 та 20,0 мкг/мл. Виготовлені розчини хроматографували 6 разів згідно з рекомендаціями GTFCh11, а результати обро-бляли використовуючи програмне забезпе-чення «Empover Pro».

Експериментальні дослідження проводи-лись на рідинному хроматографі «Waters 2690 Separation Module», детектор діодно-матричний, довжина хвилі детектування 210 нм, колонка «Silica Type ACE 5C18» (250 мм х 4,6 мм), робоча температура колонки 250С. Розділення проводили в градієнтному режи-мі від 95% до 10% розчину А та від 5 до 90% розчину В за 30 хв. Розчин А 0,1% водний розчин трифторацетатної кислоти (TFA), роз-чин В – ацетонітрил. Швидкість рухомої фа-зи 1 мл/хв, об’єм введеної проби 10 мкл.

Дослідження ефективності ізолювання сер-траліну та його метаболіту вивчали на тва-ринах. В роботі використовували самки щу-



170

рів масою 200240 г, яким через зонд вводи-ли водну суспензію, отриману із таблеток Zoloft (50 мг, Pfizer).

Протягом одного дня сертралін вводили тваринам у дозі, яка становила 1/5 від LD50. Для щурів LD50 сертраліну гідрогенхлориду коливається в межах від 1327 до 1591 мг/кг14. Розрахунок необхідної кількості сертраліну проводили, виходячи із дози 1500 мг/кг. Екс-периментальним тваринам вводили пер-орально розраховану кількість сертраліну (за 3 прийоми, проміжок між введенням стано-вив 5 год.), а через 24 год. після останнього введення ЛЗ здійснювали декапітацію тва-рин. Для дослідження використовували пе-чінку, мозок та кров, з якої одержували плаз-му, шляхом центрифугування останньої (20 хв. при 15000 об/хв).

Відібрані органи (печінку та мозок) под-рібнювали і розділяли на 2 рівні частини (за масою). Із 1-ої порції відповідного органу ізо-лювали сертралін водою, підкисленою окса-латною кислотою. Дана методика застосо-вується у вітчизняних відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи для виділення низки токсичних речовин із зразків біологічного матеріалу, що не піддавався процесам гниття5.

2-гу частину біологічного матеріалу підда-вали дослідженню, застосовуючи методику, яка опрацьована нами для ізолювання пси-хотропних та наркотичних речовин.

Методика ізолювання сертраліну із біоло-гічного матеріалу ацетонітрилом. Подріб-нений біологічний матеріал заливали ацето-нітрилом до повного покриття частинок і підкислювали 30% розчином ацетатної кис-лоти (до рН 23 за універсальним індикато-ром).

Досліджувані проби обробляли ультразву-ком (15 хв., частота 42 кГц та потужність 50 Вт) і залишали на 15 хв., періодично пере-мішуючи проби.

Ацетонітрильні фази зливали, а біологіч-ний матеріал повторно настоювали 30 хв. з ацетонітрилом, із додаванням 30% розчину ацетатної кислоти та оброб-кою проб ультра-звуком протягом 15 хв.

Ацетонітрильні витяжки об’єднували і про-водили трикратну екстракцію сертраліну хлороформом при рН 89, яке створювали додаванням до кислих ацетонітрильних ви-тяжок 25% розчину аміаку. В цьому інтерва-лі рН середовища також екстрагується і ме-таболіт сертраліну. Об’єм хлороформу, що брали для екстракції, становив 1/4 від об’єму витяжки.

Органічний розчинник із хлороформових екстрактів, отриманих при ізолюванні серт-раліну 2-ма методами, випаровували досуха в потоці азоту, а сухі залишки розчиняли в 5 мл метанолу. Метанольні розчини розво-дили водою у об’ємному співвідношенні 1:1 і піддавали додатковій очистці методом твер-дофазної екстракції (ТФЕ). По 1 мл метано-льно-водних розчинів пропускали через кар-триджі Oasis HLB 30 mg (Waters). Поперед-ньо картриджі кондиціонували 1 мл метано-лу та 1 мл води. Після пропускання проби картриджі промивали 1 мл розчином хлорид-ної кислоти (рН 2,78) і елюювали досліджу-вані сполуки 1 мл метанолу. Нами встанов-лено, що при таких умовах застосування ТФЕ елююється із метанольно-водних розчи-нів 99,8100,1% сертраліну та N-деметил-сертраліну. Метанольні фази випаровували досуха в потоці азоту, розчиняли в 200 мкл метанолу і цей розчин використовували для дослідження методом ВЕРХ.

Ізолювання сертраліну із плазми. При ізо-люванні сертраліну із плазми застосовували концентрування та очистку на картриджах Oasis. Підготовка картриджів полягала в їх кондиціонуванні 1 мл метанолу та 1 мл дис-тильованої води. Після цього через картри-джі пропускали по 1 мл плазми і промивали їх 0,1 М розчином хлоридної кислоти. Елюю-вання проводили 2 мл метанолу із 0,1% вміс-том хлоридної кислоти. Елюати випаровува-ли в потоці азоту, сухі залишки розчиняли в 200 мкл метанолу та піддавали дослідженню методом ВЕРХ.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Ідентифікацію сертраліну та його ме-таболіту на хроматографах проводили за ча-сом утримування та за УФ-спектрами. Час утримування N-деметилсерталіну становив 18,690,03 хв., а сертраліну 19,650,03 хв. (рис. 1).

Коефіцієнт розділення 2-ох піків 1,45. На УФ-спектрах сертраліну, виділеного із орга-нів та плазми, максимуми смуг світловби-рання спостерігались при 205207 нм та 271,5 нм, а для N-деметилсертраліну при 201202 нм та 271,5 нм.

Кількості сертраліну та його метаболіту в досліджуваних пробах визначали за рівнян-нями прямих, розрахованих методом наймен-ших квадратів.

Для сертраліну в діапазоні концентрацій від 0,4 до 1 мкг/мл рівняння мало вигляд:

Y=0,0536Х0,003, а для вищих концентрацій:

Y=0,0215Х0,0018.



2011, №34

171

Відповідно для N-деметилсертраліну в діа-пазоні концентрацій 0,41 мкг/мл рівняння описувалося залежністю:

Y=0,0529Х0,0029, а для вищих концентрацій

Y=0,0209Х 0,0021, де Y – площа піку, Х – концентрація відпо-відної сполуки (мкг/мл).

(I)

(ІІ)

(ІІІ)

Рис. 1. Хроматограми проб, отриманих при ізолюванні сертраліну із печінки (І), мозку (ІІ) та пла-зми (ІІІ) щурів

Межа кількісного визначення сертраліну

та N-деметилсерталіну при даних умовах хроматографування становила 0,4 мкг/мл.

Метод внутрішньої нормалізації викори-стовували для визначення вмісту сертраліну та його метаболіту (у %) в аналізованих про-бах. Результати ізолювання сертраліну із печін-ки, мозку та плазми тварин наведені в таблиці 1.

Наведені дані свідчать, що через 24 год. пі-сля останнього введення, сертралін та його метаболіт виявляється в усіх органах, взятих для дослідження.

Найбільші кількості сертраліну містяться в печінці, дещо нижчі кількості сертраліну можна визначити в мозку, а найменша кон-центрація спостерігається у плазмі.

При кількісному визначенні досліджува-них сполук методом внутрішньої нормаліза-ції встановлено, що у відібраних органах та плазмі вміст сертраліну становить 83,85 86,53%, а N-деметилсертраліну 13,4716,15% у всіх досліджуваних пробах.

При ізолюванні сертраліну із органів аце-тонітрилом, підкисленим ацетатною кисло-тою, ізолюється у 22,5 рази вищі кількості,



172

як досліджуваного ЛЗ, так і його метаболіту у порівнянні із методом, що ґрунтувався на

використанні води, підкисленої оксалатною кислотою.

Таблиця 1. Результати визначення сертраліну та його метаболіту в біологічних пробах

Виділено із 1 г біологічної проби, мкг Вміст сполуки в аналізованій пробі Метод ізолювання

Об’єкт аналізу N-деметилсертраліну Сертраліну N-деметилсертраліну Cертраліну

42 220 15, 55 84,45 37 227 13,85 86,15 51 258 15,76 84,24 46 256 14,70 85,30 35 208 14,85 85,15

X = 14,94 X = 85,06 S = 0,76; S x = 0,34

печінка

X X=14,941,56 = 10,42 %

X X=85,061,56 = 1,83 %

17 94 15,02 84,98

12 75 14,20 85,80 23 140 14,56 85,44 19 103 14,67 85,33 20 108 14,50 85,50

X = 14,59 X = 85,41 S = 0,30 ; S x = 0,13

Водою, підкисле-ною оксалатною кислотою

мозок

X X=14,590,62 = 10,42 %

X X=85,410,62 = 0, 72 %

печінка 103 540 15,81 84,19 85 507 14,16 85,84 122 619 16,15 83,85 99 553 14,90 85,10 84 451 15,48 84,52

X = 15,30 X = 84,70 S = 0,79; S x = 0,35

X X=15,301,62 = 10,58 %

X X=84,701,62 = 1,91 %

36 188 15,35 84,65 26 166 14,57 85,43 54 322 14,22 85,78 38 209 14,89 85,11 48 259 14,65 85,35

X = 14,74 X = 85,26 S = 0,41; S x = 0,18

Ацетонітрилом, підкисленим аце-татною кислотою

мозок

X X=14,740,84 = 5,69 %

X X=85,260,84 = 1,10 %

15 75 13, 47 86,53 11 75 14, 56 85,44 20 113 14, 92 85,08 17 94 15, 17 84,83 19 101 13, 60 86,40

X = 14,34 X = 85,66 S = 0,77 ; S x = 0,34

Твердофазна екстракція на катриджах Oasis

плазма

X X=14,341,58 = 11,01%

X X=85,661,58 = 1,85 %

Висновки: 1. Розроблено умови ідентифікації та кіль-

кісного визначення сертраліну та N-деме-тилсертраліну при 210 нм на колонці Sil-ica Type ACE 5C18, та градієнтному ре-жимі подачі рухомої фази. Межа кількіс-ного визначення двох сполук 0,4 мкг/мл.

2. Проведено порівняльну оцінку ефектив-ності ізолювання із органів тварин серт-

раліну та його метаболіту водою, підкис-леною оксалатною кислотою, та ацетоніт-рилом, підкисленим ацетатною кислотою. Встановлено, що при використанні аце-тонітрилу ефективність ізолювання зрос-тає у 22,5 рази.

3. Встановлено, що через 24 год. після ос-таннього перорального введення сертра-



2011, №34

173

ліну у досліджуваних органах тварин (пе-чінка, мозок та плазма) вміст сертраліну

становить 83,8586,53%, а вміст N-деме-тилсертраліну 13,4716,15%.

Література: 1. Громов Л.А. Селективные ингибиторы обратного

захвата серотонина: современное положение в тера-пии депрессий / Л.А. Громов, Л.А. Чайка, О.Н. Го-мон [и др.] // Рациональная фармакотерапия. 2008. №3. С. 2730.

2. Дробижев М.Ю. Использование современных анти-депрессантов у больных с терапевтической патоло-гией / М.Ю. Дробижев // Consilium medicum. – 2002. – Т. 4. – № 5. – 35-42.

3. Малин И.Б. Побочное действие антидепрессантов / И.Б. Малин, В. М. Медведев // Психиатрия и психо-фармакотерапия. – 2002. – Т. 4. – № 5. – С. 10-19.

4. Порошина Е.Г. Пcихофармакотерапия в клинике внутренних болезней / Е.Г. Порошина // ФАРМин-декс-Практик. – 2004. – вып. 6. – С. 12-23.

5. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної токси-кології бюро судово-медичної експертизи. Міністерс-тво охорони здоров’я України від 17.01.1995 р. №6. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z 0248-95

6. Baldessarini R.J. Drug therapy of depression and anxiety disorders / R.J. Baldessarini. // The pharma-cological basis of therapeutics, 11th ed. New.York: The McGraw-Hill Companies, 2006. – 445 p.

7. Carrasco J.L. Clinical effects of pharmacological variations in selective serotonin reuptake inhibitors: an overview / J.L.Carrasco, C. Sandner // Int. J. Clin. Pract. 2005. №12. P. 1428-1434.

8. Chander W.P. Serotonin syndrome in maintenance haemodialisis patients following sertraline treatment for depression / W.P. Chander, N. Singh, G.K. Mukhija // J.Indian.Assoc. 2011. № 1. P. 36-37.

9. Garcia-Aparicio J. Toxic hepatitis following sequential treatment with cotrimoxazol, levofloxacin, doxycycline and sertraline in a patient with a respiratory infection / J. Garcia-Aparicio, J.I. Herrero-Herrero // Farm. Hosp. 2010. № 3. P. 152-154.

10. Goeringer K.E. Postmortem forensic toxicology of se-lective serotonin reuptake inhibitors: a review of pharmacology and report of 168 cases / K.E. Goeringer, L.Raymon, G.D.Christian // J. Forensic Sci. 2000. № 3. P. 633-648.

11. Peters F.T. Bioanalitical method validation and its implications for forensic and clinical toxicology / F.T. Peters, H.H. Maurer // Accred. Qual. Assur. 2002. № 7. P. 441-449.

12. Potter W.Z. Antidepressant agents / W.Z. Potter, L.E. Hollister. Basic and clinical pharmacology. 10th ed. 2007.- New York: The McGraw-Hill Companies, 2007. 475 p.

13. Sanchez C. Comparison of the effects of antidepres-sants and their metabolites on reuptake of biogenic amines and on receptor binding / C. Sanchez, J. Hyttel. // Cell Mol. Neurobiol. 1999. № 4. P. 467-489.

14. Sertraline Hydrochloride Oral Concentrate -20 mg/ml. Material safety date sheet, Pfizer. [Електронний ре-сурс]. 2006. Режим доступу: http://www. pfizer.com/files/products/material-safety-data/268.pdf

УДК 615.214.24:543.05:543.544.5.068.7 ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДИК ИЗОЛИРОВАНИЯ СЕРТРАЛИНА И ЕГО МЕТАБОЛИ-ТА ИЗ БИОЛОГИЧЕСКИХ ОБЬЕКТОВ И.И. Галькевич, Б.С. Зименковский, Г.С. Труш Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г Львов, Украина Резюме: Предложены условия идентификации и количественного определения сертралина и его метабо-лита (N-деметилсертралина) методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Подвижная фаза ацетонитрил 0,1% раствор трифторацетатной кислоты. Проведено сравнительную оценку эффективности изолирования сертралина и его метаболита из органов крыс (печень и мозг) и плазмы водой, подкислен-ной оксалатной кислотой и ацетонитрилом, подкисленным ацетатной кислотой. Очистку и концентриро-вание изолированных соединений проводили методами экстракции хлороформом (при рН9) и твердофаз-ной экстракции на катриджах Oasis. Установлено, что ацетонитрилом изолируется в 22,5 раза большее количество сертралина и N-деметилсертралина из органов. Изучено, что через 24 часа соотношение меж-ду содержанием сертралина и деметилсертралином практически одинаково во всех органах, которые были взяты для анализа. Содержание сертралина составляло 83,8586,53%, а N-деметилсертралина 13,47 16,15%. Ключевые слова: сертралин, N-деметилсертралин, выделение из биологических объектов, твердофазная экстракция, высокоэффективная жидкостная хроматография. UDC 615.214.24:543.05:543.544.5.068.7 THE TECHNIQUES EFFICIENCY ESTIMATION OF SERTRALINE AND ITS METABOLITE ISOLA-TION FROM BIOLOGICAL OBJECTS I.J. Halkevych, B.S. Zimenkovsky, G.S. Trush Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: The conditions for sertraline and its metabolite (N-demethylsertraline) identification and quantita-tive determination by means of high performance liquid chromatography were determined. The mobile phase



174

consisted of acetonitrile and trifluoroacetic acid solution (0,1%). The comparative efficiency estimation of ser-traline and its metabolite isolation from rats’ organs (liver, brain, plasma) by means of water acidified with ox-alatic acid and acetonitrile acidified with acetic acid was performed. The purification and concentration of de-fined compounds were conducted by extraction with chloroform (pH =8-9) and by solid-phase extraction on Oasis cartridges. It was found that isolation with acetonitrile provided 2-2,5 times higher amounts of sertraline and demethylsertraline from organs. It was determined that in 24 hours the correlation of sertraline and demethyl-sertraline was virtually equal in all organs taken for the analysis. The sertraline content was 83,85-86,53%, and demethylsertraline content was 13,47-16,15%. Keywords: sertraline, N-demethylsertraline, isolation from biological objects, solid-phase extraction, high per-formance liquid chromatography. Надійшла до редакції 21.11.2011 р.



2011, №34

175

Інформаційні технології в медцині а фармації УДК 614.275:615].003.12:681.518

Д.В. Горілик1, А.В. Горілик1, В.П. Попович2, Б.П. Громовик1 ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО ІНТЕГРОВАНОГО

ABC/FMR/(XYZ)/VED-АНАЛІЗУ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1, м. Львів, Україна

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця2, м. Київ, Україна


Резюме: У статті охарактеризовано функціональні можливості та принципи роботи вперше опрацьованого програмного забезпечення Hortor для проведення інтегрованого ABC/FMR/(XYZ)/VED-аналізу спожи-вання лікарських засобів в закладах охорони здоров’я. Ключові слова: комп’ютерна програма, ABC-аналіз, FMR-аналіз, XYZ-аналіз, VED-аналіз, споживання лікарських засобів.

Вступ. Забезпечення відповідності обсягу і структури закупівель лікарських засобів (ЛЗ) у структурі споживчого попиту є необхідним для оптимального фармацевтичного забезпе-чення населення. Проте на сьогодні аптеки і заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) здебільшого не впроваджують системи автоматизованого обліку, аналізу й прогнозування діяльності внаслідок відносно високої вартості інформа-ційних технологій та комп'ютерної техніки, а також відсутності мотивації у керівництва і персоналу цих закладів до їх використання. Це стосується також аптек і ЗОЗ, які оснаще-ні комп’ютерною технікою, що використову-ється зазвичай лише для автоматизованого обліку. Управління асортиментною політи-кою як загалом, так і за окремими групами ЛЗ, здійснюється, насамперед, на досвіді ап-течних і медичних фахівців. На нашу думку, вдосконалити цей процес можна систематич-ним проведенням інтегрованого ABC/FMR/ (XYZ)/VEDаналізу, виконання якого без спеціального програмного забезпечення є трудомістким процесом.

У мережі Інтернет можна знайти як плат-ні, так і безкоштовні програми для прове-дення ABC і XYZ аналізів1,5,6. Наприклад, для вільного використання (після реєстрації на сайті розробника) доступна надбудова для Microsoft Excel – Inventor, яка дає можливість провести ABC і XYZ аналізи5. Проте програм-ний продукт для досліджуваного нами інтег-рованого аналізу досі відсутній.

Мета дослідження. Розробити програмне забезпечення автоматизованого інтегровано-го ABC/FMR/(XYZ)/VEDаналізу для удос-коналення управління асортиментною полі-тикою аптек і ЗОЗ як загалом, так і за окре-мими групами ЛЗ.

Матеріали та методи дослідження. В якості об’єкту дослідження була обрана ап-течна мережа, до складу якої входило 18 ап-тек. Інформаційний масив стосувався обсягу реалізації гепатопротекторів у натуральних і вартісних показниках за лютий, травень, серпень та листопад 2010 р. Крім цього, ба-зою експериментального дослідження було терапевтичне відділення обласної клінічної лікарні одного із міст України. Всього було проаналізовано 66 медичних карт стаціонар-них пацієнтів, яким лікували у 2010 р. гепа-тит токсико-аліментарної етіології. З листків лікарських призначень (ЛЛП) встановлюва-ли кількість одиниць дії (ОД) ЛЗ, які при-значались хворому за період перебування його у стаціонарі. У подальшому обчислюва-ли вартість спожитих ОД ЛЗ за даними про-грамного комплексу «Аптека»4. Оскільки в медичних картах стаціонарних хворих не вказані виробники призначених ЛЗ та кіль-кість ОД в упакуванні, то виходили з торго-вих назв прописаних ЛЗ, віддаючи перевагу продукції національних виробників та ціні за упакування з кількістю ОД, достатніх на курс лікування.

Інформаційні технології в медицині та фармації


176

В якості методів дослідження обрано ABC, FMR, XYZ і VED аналізи.

ABC-аналіз – один із варіантів математико-статистичних методів аналізу, за допомогою якого здійснюється розподіл існуючої сукуп-ності відповідно обраним критеріям на 3 кла-си, а саме: А, В і С. Клас А становить близько 20% загальної кількості асортиментних по-зицій, на які приходилося 7080% обсягу вар-тісного показника (товарообігу або вартості спожитих ОД). Клас В це майже 30% пози-цій ЛЗ, що забезпечували близько 1020% їх вартості. Інші одиниці найменувань із низь-ким значенням вартісного показника форму-вали клас С.

FMR-аналіз це, по суті, ABCаналіз, в якому критерієм є частота реалізації упаку-вань ЛЗ, а не обсяг вартісного показника. За цим критерієм асортимент розподіляють на 3 групи: клас F (Fastest) найбільш часто за-питувані (призначувані) ЛЗ (20% загальної кількості асортиментних позицій, на які припадало 7080% реалізованих упакувань чи спожитих ОД), клас M (Medium) менш часто запитувані ЛЗ (30 та 1020% відповід-но) та клас R (Rare) рідко запитувані ЛЗ (решта позицій ЛЗ). Основна ідея XYZ аналі-зу полягає в групуванні об'єктів аналізу у міру однорідності аналізованих параметрів за коефіцієнтом варіації. Рекомендований розподіл: клас X об'єкти, коефіцієнт варіа-ції значення за якими не перевищує 10%; клас Y об’єкти, коефіцієнт варіації за якими складає 1025%; клас Z об'єкти, коефіцієнт варіації за якими перевищує 25%2.

VED-аналіз дає змогу встановити пріорите-ти відбору та закупівлі ЛЗ відповідно до їх класифікації на життєво необхідні (Vital – V), важливі (Essential – E) та бажані (Desirable – D) ЛЗ. Віднесення ЛЗ до відповідних класів за класичним VEDаналізом здійснюють на підставі рішення висококваліфікованих лі-карів-експертів. При утрудненні розподілу ЛЗ за 3-а категоріями можливе застосування формального VED-аналізу, відповідно до яко-го ЛЗ, які включені до Державного формуля-ру (ДФ) ЛЗ3, відносять до життєво необхідних (V), а інші – до бажаних (D) ЛЗ. Група важ-ливих ЛЗ (E) у такому випадку не ідентифі-кується.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Найпридатнішим для організації комп’ютерної програми визначено web-сере-довище. Такий підхід, в умовах широкого поширення інтернет-технологій, дозволяє збільшити кількість користувачів програми та уникнути складнощів встановлення і на-лаштування конфігурації на кожному окре-

мому комп’ютері користувача. Робоча назва розробленої програми – Hortor (з лат. ради-ти, рекомендувати). Для створення програми використано лише вільне програмне забез-печення, що розповсюджується з відкритим вихідним кодом. Hortor працює під управ-лінням web-сервера Apache 2. Основний прог-рамний код написаний на скриптовій мові програмування високого рівня PHP, з вико-ристанням системи управління базами даних (СУБД) MySQL. Для підвищення зручності роботи з програмою та збільшення швидкодії використано технології AJAX (асинхронного оновлення web-сторінок). Алгоритм комп’ю-терної програми розроблено нами на базі лі-нійного алгоритму, запропонованого В.П. По-повичем.

Перший крок формування вихідного ін-формаційного масиву за певний період на підставі аналізу первинних аптечних чи ме-дичних документів, а також його відповідне форматування для забезпечення можливості автоматизованої комп’ютерної обробки та ім-портування даних до СУБД. Hortor дозволяє імпортувати до бази первинні дані у форматі CSV. Файли такого формату можна підготу-вати у різних табличних редакторах, наприк-лад Microsoft Excel. Файл повинен містити таблицю з 5-а колонками: «№ з.п.», «ЛЗ», «да-та продажу» у форматі ДД.ММ. РРРР, «кіль-кість в упакувань» (чи «кількість ОД»), «сума продажу/закупівлі». Другий крок вибір не-обхідної комбінації аналізів (максимально 3 з 4-ох доступних: ABC, FMR (або XYZ), VED). Hortor проводить формальний VED аналіз шляхом пошуку ЛЗ у чинному випуску ДФ ЛЗ на офіційному сайті Державного експерт-ного центру МОЗ України або на сайті чин-ного ДФ ЛЗ. Третій крок визначення при-належності ЛЗ до класів відповідно до обра-них аналізів. Четвертий крок зведення отриманих переліків. Програма створює таб-лицю бази даних із наданням кожному еле-менту з аналізованого переліку множини ко-дів відповідно до присвоєних класів. П’ятий крок – побудова матричної проекції резуль-татів АВС/FMR/ (XYZ)/VEDаналізу ЛЗ за досліджуваний період. Користувач має мож-ливість обрати будь-яку комбінацію аналізів і одержати відповідну конфігурацію матрич-ної проекції. Структура відображуваних ре-зультатів є дворівневою – можна перегляну-ти як цілу матрицю, так і окремо складові кожного її сектору. Варто зазначити, що кро-ки з 2-го по 5-ий є повністю автоматизовани-ми. Шостий крок – інтерпретація даних мат-ричної проекції.



2011, №34

177

Дані, наведені на рис. 1, головна сторінка програми Hortor, дозволяє обрати необхідні аналізи, шляхом активування відповідних

кнопок. Заливка активної кнопки змінюється із зеленого кольору на білий.

Рис. 1. Головна сторінка програми Hortor

Передбачено кілька варіантів перегляду

результатів проведеного аналізу. Перший – перегляд цілої матриці (рис 2.), 2-ий – де-тальний перегляд кожного сектора з інфор-

мацією про обчислені суми, 3-ій порівняння окремих сегментів за кілька періодів дослід-ження (рис. 3).

Рис. 2. Матриця інтегрованого ABC/FMR/VED-аналізу споживання ОД гепатопротекторів у 2010 р.

при лікуванні гепатиту токсико-аліментарної етіології в ЗОЗ (до групи V відносили ЛЗ з під-розділу 3.7. Гепатопротектори ДФ ЛЗ ІІІ випуску)

Рис. 3. Співставлення сегменту AF за 2 періоди за даними аптечної мережі (на прикладі гепато-

протекторів)



178

Результати, отримані на підставі автомати-зованого інтегрованого ABC/FMR/VEDана-лізу, уможливлюють наглядний розподіл ЛЗ за обсягом товарообігу або вартістю спожитих ОД з одночасною ідентифікацією частоти за-питування (призначення) ЛЗ залежно від їх важливості для фармакотерапії. Отримані

дані можуть стати засобами підтримки прий-няття рішень і слугувати індикаторами рівня активності закупівлі, реалізації та збалансо-ваності асортименту ЛЗ в аптеках і локаль-них формулярах, а також сприяти його опти-мізації.

Висновки: На базі web-технологій, що уможливлює

широкий доступ потенційних користувачів незалежно від використовуваного ними прог-рамного забезпечення, вперше розроблено комп’ютерну програму Hortor, яка дозволяє

проводити автоматизований інтегрований ABC/FMR/(XYZ)/VED-аналіз споживання лікарських засобів як в аптеках, так і в зак-ладах охорони здоров’я.

Література: 1. ABC-анализ продаж. Техника бизнес – анализа

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. e-infosystem.com

10. Громовик Б.П. Методи наглядного аналізу в маркетингово-логістичних дослідженнях фарма-цевтичних підприємств: методичні реко-мендації / Б.П.Громовик. – Львів: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, 2003. – 22 с.

11. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск другий: під ред. В.Т. Чумака, В.І. Мальцева, А.М. Морозова [та ін.], К., 2010.– 1140 с. [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/

selection_medicines/country_lists/ukr_formulary_2010.pdf

12. Програмний комплекс Аптека. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://pharmbase.com.ua/ poisk/

13. Фишер А. Inventor - надстройка для закупщика / А. Фишер // Логинфо. – 2011. – №5(135). – С. 28-35.

14. ABC/VEN Software. The manager’s electronic resour-ce center. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://erc.msh.org/mainpage.cfm?language=English&file= 2.4.2.htm&module=drugs

УДК 614.275:615].003.12:681.518 ИНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ АВТОМАТИЗИРОВАННОГО ИНТЕГРИРОВАННОГО ABC/ FMR/(XYZ)/VED-АНАЛИЗА Д.В.Горилик1, А.В.Горилик1, В.П.Попович2, Б.П.Громовик1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца2, г. Киев, Украина Резюме: В статье рассмотрены функциональные возможности и принципы функционирования впервые разработанного программного обеспечения Hortor для проведения интегрированного ABC/FMR/(XYZ)/ VED-анализа потребления лекарственных средств в аптеках и лечебно-профилактических учреждениях. Ключевые слова: компьютерная программа, ABC-анализ, FMR-анализ, XYZ-анализ, VED-анализ, по-требление лекарственных средств.

UDC 614.275:615].003.12:681.518 INSTRUMENT FOR REALIZATION OF AUTOMATED AND INTEGRATED ABC/FMR/(XYZ)/VED ANALYSIS D.V. Horilyk1, A.V. Horilyk1, V.P. Popovytch2, B.P. Hromovyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine O.O. Bohomolets National Medical University2, Kyiv, Ukraine Summary: For the first time a software for automated and integrated ABC/FMR/(XYZ)/VED analysis of con-sumption of medications in pharmacies and hospitals was created. In the article the functional possibilities and principles of work of newly created software, named Hortor, are described. Keywords: computer software, ABC analysis, FMR analysis, XYZ analysis, VED analysis, pharmaceutical preparations consumption.




2011, №34

179

УДК 615.015.2:681.518]:614.2

О.Б. Борецька, А.Б. Зіменковський, Д.В. Горілик КОМП'ЮТЕРНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ КЛІНІЧНИХ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ НА БАЗІ MySQL ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ

ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЛІКОВИХ ВЗАЄМОДІЙ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ




Резюме: Визначено та розроблено структуру комп’ютерної системи підтримки прийняття клінічних рі-шень за допомогою програмного продукту на базі MySQL, здійснено насичення бази даних. Обґрунтовано використання цієї системи у практичній діяльності провізора, клінічного провізора та лікаря з метою ви-явлення та попередження лікових взаємодій. Створена база даних готова до використання на будь-якому етапі розвитку медичних/фармацевтичних інформаційних систем, може бути включена до експертних сис-тем, а гнучкість структури дозволяє за необхідності змінювати та доповнювати її інформаційне насичення. Ключові слова: ліко-пов’язані проблеми (drug related problems, DRP), лікові взаємодії, система підтримки прийняття клінічних рішень, база даних.

Вступ. Інтеграція інформаційних техноло-гій (ІТ) в заклади охорони здоров'я (ОЗ) є ос-новним завданням у більшості країн на да-ний час20. Все частіше, для підтримки прий-няття науково обґрунтованих рішень фахів-цями ОЗ використовуються комп'ютерні сис-теми (КС) підтримки прийняття рішень24. Вони дозволяють виявляти, втручатись та попереджувати ліко-пов’язані проблеми (drug-related problems, DRP), як наслідок, підвищувати якість індивідуалізованої ме-дичної та фармацевтичної допомоги пацієн-там, а фахівцям медико-фармацевтичного профілю – організовувати пошук необхідної високодоказової інформації в необхідний мо-мент. У США прийнята програма із фінансу-ванням 19 млрд. дол., щодо заохочення ви-користання ІТ та інформаційних систем (ІС), у т. ч. електронних медичних записів20. Ця програма розглядається як важливий компо-нент для поліпшення здоров'я кожного гро-мадянина. ІТ, зокрема КС підтримки прий-няття рішень, також розглядаються як основ-ний шлях для усунення DRP в системі ОЗ США20. В Австрії впроваджені ІС, що вклю-чають базу даних (БД), яка дозволяє визна-чити особистий медикаментозний профіль пацієнта, попередити прояв побічних реак-цій, лікових взаємодій (ЛВ) та уникнути по-ліпрагмазії25. У Нідерландах існують 3 кон-куруючі програмні продукти для моніторингу наступних DRP: добова доза, ЛВ, дублюван-ня ліків, протипоказання тощо15. У Швейца-

рії розроблено систему документації DRP, що інтегрована в КС22. У Швеції класифікація DRP та документація включені у звичайне програмне забезпечення всіх аптек з 2001 р. Створена національна БД DRP у 2004 р.27.

Оскільки сьогодні існує значний обсяг ін-формації стосовно ЛВ і він продовжує збіль-шуватись, іноді здійснення повної перевірки потенційно небезпечних комбінацій лікарсь-ких засобів (ЛЗ) є доволі складним проце-сом23. Особливо актуальним, в якості допомо-ги для практикуючих фахівців ОЗ, є впровад-ження комп'ютеризованих ІС, що здійснюють перевірку на предмет ЛВ23. Зокрема, у Шве-ції існує 2 КС для попередження ЛВ, а саме EES (Drug-Drug interactions in the Electronic Expert Support provided by The Information Service Board for Swedish Pharmacies) і SFINX (Swedish Finnish Interaction X-referen-cing). Система ЕЕS призначена для викорис-тання в якості комп’ютеризованої підтримки прийняття рішень для фармацевтів при від-пустку ЛЗ з аптек, а SFINX розроблена на-самперед для лікарів і медсестер для етапу призначення та введення ЛЗ. Перевагою SFINX є те, що попередження про ЛВ пред-ставлені для кожної із діючих речових ЛЗ, у порівнянні з EES, де ЛВ представлені, в ос-новному, для фармакотерапевтичних (ФТ) груп26.

Окрім вказаних КС, для загального корис-тування доступні інтернет-ресурси, за допо-могою яких, можна здійснити перевірку



180

призначених ЛЗ на предмет можливої взає-модії між ними: 1) система, яку можна вико-ристовувати при застосуванні ЛЗ для ФТ ВІЛ/СНІД17; 2) система для використання у професійній діяльності медичних/ фармацев-тичних фахівців «Drug Interaction Checker», де пошук потенційних ЛВ здійснюється за міжнародною непатентованою назвою (МНН). Інформація про відсутність ЛВ серед уведених ЛЗ позначається на зеленому фоні, а кількість випадків виявлених ЛВ – відпо-відно на червоному. При цьому детальна ін-формація про ефекти ЛВ подається у вигляді пар призначених ЛЗ із конкретизацією кож-ного із ефектів та з детальною класифікацією їх складності (серйозні, необхідне викорис-тання альтернативних ЛЗ; значні, потрібне уважне спостереження та незначні)21; 3) на сайті «DrugDigest», розробленого для корис-тувачів, представлена on-line система для власної самоосвіти пацієнтів та можливого подальшого обговорення отриманої інформа-ції із фахівцями ОЗ. ЛВ перевіряються між парами ЛЗ, а також з алкоголем та їжею. Випадок та кількість встановлених ЛВ по-значається шрифтом червоного кольору16. 4) У Російській Федерації, для працівників ОЗ, як один із додаткових сервісів довідкової on-line системи «Відаль», розроблено програму перевірки ЛВ. При підготовці інформації ви-користовувались наступні джерела: «Martin-dale The Extra Pharmacopoeia» 34rd Edition, Goodman&Gilman's «The Pharmacological Ba-sis of Therapeutics», 10th edition, «Stockley's Drug Interactions», 6th Edition, «Государст-венный Реестр Лекарственных средств», том II. Для пошуку можливих ЛВ достатньо вибрати ЛЗ, за МНН, інформація про потен-ційні ЛВ відображається у табличній формі, при чому стосується лише обраного ЛЗ, а не висвітлює ефекти ЛВ між парами призначе-них ЛЗ3;

Питання створення КС, БД та експертних систем, що дозволятимуть попереджати ЛВ є актуальним у світі11,14,18. В Україні над проб-лемою фармацевтичної інформатики10, а та-кож над створенням та впровадженням у практичну діяльність провізорів та лікарів інформаційних БД із різних предметних нап-рямків працює багато науковців1,2,7-9,12,13. Проте, КС підтримки прийняття клінічних рішень з метою попередження ЛВ для вико-ристання у практичній діяльності фахівців ОЗ, з урахуванням сучасних вимог та мож-ливостей ІТ, на сьогодні в Україні ще не роз-роблено.

Мета дослідження: створити КС «Взаємо-дія ЛЗ» за допомогою програмного продукту

на базі MySQL для можливості використання її у практичній діяльності фахівців ОЗ, з ме-тою втручання в існуючі та попередження потенційних ЛВ.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження стали ЛВ, інформа-цію про які отримано із Державного форму-ляру ЛЗ останнього випуску (IV)5 та з інст-рукцій до медичного застосування ЛЗ, зат-верджених відповідними наказами МОЗ Ук-раїни4. Застосовано методи системного аналі-зу, інформаційно-пошуковий, структурно-ло-гічного аналізу та моделювання.

Результати дослідження та їх обгово-рення. З метою створення БД та оператив-ного оновлення її вмісту, забезпечення пос-тійного доступу користувачів до БД, а також підвищення інтероперабельності, вирішено організувати її у мережевому середовищі. Система доступна для користування на спе-ціально розробленому сайті та працює під управлінням Web-сервера Apache 2. Для збе-реження даних про ЛВ, їх торгові назви та МНН, АТС-класифікацію та іншу інформа-цію використано найновішу стабільну версію інтерпретатора PHP 5 і систему управління БД MySQL 5. Завдяки використанню даного вільно розповсюджуваного програмного за-безпечення Web-система є кросплатформен-ною та не потребує особливих вимог до апа-ратного забезпечення. Блок-схема функціо-нування БД MySQL зображена на рис.1.

Win-клієнт – програма, що інсталюється на персональному комп’ютері (ПК) для користу-вання БД. Win-клієнт надає користувачу постійний доступ до інтерфейсу введення та відображення інформації, що міститься на сервері. Основна функція програми – забез-печення постійного доступу до SQL-ресурсу безпосередньо на клієнтському ПК. Програ-ма SQL-клієнт є кросплатформенною, але найчастіше її створюють власне під Windows (Win-клієнт). Web-клієнт – веб-сторінка, у найпростішому варіанті написана мовою HTML із використння JAVA-скриптів, яка містить підготовані форми для введення запитів пошуку чи наповнення БД. За допо-могою цих форм на веб-сторінці, браузер отримує доступ до необхідного SQL-ресурсу і забезпечує повноцінне користування та уп-равління інформацією, що міститься в БД. Для користування Web-клієнтом достатньо набрати в браузері URL-адрес ресурсу, на якому міститься дана сторінка, або ввести IP-адресу конкретного сервера, що забезпечує користування SQL-даними.



2011, №34

181

БД MySQL

Серверна частина БД Клієнтська частина БД

Центральний сервер (SQL-сервер на хостингу,

загальнодоступному через Інтернет)

Локальний сервер (внутрішномережевий сервер

або клієнтський ПК, на якому встановлено SQL-

сервер)

Клієнтський комп’ютер (встановлено клієнтську

програму SQL)

Win-клієнт (програма)

Win-клієнт (браузер + script

java)

Системне адміністрування БД та захист інформації

Інтерфейс користувача БД SQL

Рис. 1. Блок-схема функціонування БД MySQL

Використання Web-клієнта передбачає ав-

торизацію корис-тувача під час кожного сеан-су роботи з БД, однак у той же час дозволяє отримувати доступ до SQL-ресурсу із будь-якого місця, де є комп’ютер або будь-який мо-більний пристрій (планшет, смартфон) з ін-тегрованим браузером та доступом до мережі Інтернет. Можливості системи управління БД MySQL дозволяють підтримувати велику кількість користувачів, що одночасно працю-ватимуть із системою. При інформаційному насиченні кількість потенційних ЛВ, що мо-жуть бути внесені до такої БД становить близько 50 млн., а простота у встановленні, використанні та наявність ефективної систе-ми безпеки дозволить використовувати ство-рену БД в закладах ОЗ без додаткових фі-нансових та організаційних затрат.

На першому етапі створення «КС підтрим-ки прийняття клінічних рішень для вияв-лення та попередження ЛВ» змодельовано структуру БД, а також визначено ключові параметри пошуку ЛВ у системі. Визначено,

що пошук потенційних ЛВ необхідно здійс-нювати через торгові назви ЛЗ. На нашу думку, такий формат організації пошуку пот-рібної інформації дозволить медичному/фар-мацевтичному фахівцю будь-якого профілю користуватись створеною системою без спеці-альних витрат часу на пошук додаткової ін-формації, що особливо актуально при надан-ні фармацевтичної опіки в аптечному закла-ді, де час на обслуговування одного відвіду-вача, як правило, обмежений. Крім того, для полегшення пошуку потенційних ЛВ інтер-фейс КС підтримки прийняття клінічних рі-шень змодельовано таким чином, що корис-тувачу достатньо ввести торгові назви ліків, що призначаються пацієнту, у активне вікно клієнтської програми БД і, при необхідності, отримати попередження про потенційну ЛВ. Приклад пошуку потенційних ЛВ відобра-жено на рис 2.

Рис. 2. Інтерфейс системи підтримки прийняття клінічних рішень



182

Для повної обробки первинних даних, ал-горитм роботи БД змодельовано таким чи-ном, що пошук відповідних ЛВ здійснюється шляхом співставлення кожної із введених назв ЛЗ. Алгоритм пошуку інформації у БД зображено на рис. 3.

Виведення результатів

Пошук лікових взаємодій

Обробка даних

Введення торгових назв ЛЗ

ЛЗ №2 Ефект

взаємодії ЛЗ №1 Джерело інформації

Рис. 3. Алгоритм пошуку інформації у БД

Результати відображаються у вигляді пар ЛЗ, між якими встановлена взаємодія, із обо-в’язковим зазначенням ефекту ЛВ та інфор-маційного джерела, де було описано пред-ставлену інформацію.

Найтривалішим етапом створення системи є процес насичення БД. Для виділення взає-модій типу ЛЗ-ЛЗ за основу взято інформа-цію Державного формуляру (IV) (додаток 2)5. Інформація Державного формуляру щодо

взаємодій представлена за МНН та/або ФТ групами, тому наступним нашим кроком бу-ло виокремлення відповідних торгових назв ЛЗ. Для цього використано on-line версію Компендіуму6 та Державний реєстр ЛЗ4. Од-нією із найсуттєвіших перешкод при інфор-маційному насиченні БД є нестандартизова-на, у деяких випадках, інформація інструк-цій для медичного застосування ЛЗ відносно ЛВ. У таких випадках, особливо важливим є посилання на інформаційне джерело щодо представлених даних. Етап насичення є тру-домісткім етапом, а для підтримки актуаль-ності системи, цей процес повинен тривати постійно. Структура створеної КС дозволяє вносити нову інформацію чи змінювати її, за необхідності, що дає можливість при постій-ному моніторингу її інформаційного наси-чення підтримувати актуальність БД.

Основні можливості КС для виявлення та попередження ЛВ: швидкий доступ до пот-рібної інформації у необхідний момент; дос-татньо простий пошук потенційних ЛВ, ос-кільки інтерфейс системи змодельовано та-ким чином, що користувачу достатньо ввести торгові назви ліків, які призначені пацієнту; використання КС можливе як в режимі on-line через мережу Інтернет, так і встанов-лення й використання її за допомогою ком-п'ютерної мережі лікувально-профілактич-ного чи аптечного закладу.

Висновки: 1. Створена комп’ютерної системи підтрим-

ки прийняття клінічних рішень за допо-могою програмного продукту на базі MySQL готова до використання на будь-якому етапі розвитку медичних/фарма-цевтичних інформаційних систем, може бути включена до експертних систем, а гнучкість структури дозволяє за необхід-ності змінювати та доповнювати її інфор-маційне насичення.

2. Використання системи у практичній ді-яльності провізора, клінічного провізора та лікаря, з метою попередження лікових взаємодій, дозволить фахівцю організо-вувати пошук високодоказової інформації

в необхідний момент і, як наслідок, спри-ятиме підвищенню якості індивідуалізо-ваної медичної та фармацевтичної допо-моги пацієнтам.

3. Використання інформації Державного формуляру лікарських засобів останнього випуску (IV) та інструкцій до медичного застосування, затверджених відповідни-ми наказами МОЗ України, дозволяє формувати бази даних лікових взаємодій, що є актуальною для використання у віт-чизняних закладах охорони здоров’я різ-ного спрямування та рівня.

Література: 1. Бойко А.І. Розвиток методології фармацевтичної

інформатики від комп’ютерних баз даних до баз знань / А.І. Бойко, Б.Л. Парновський, Н.А. Прили-пко // Ліки України. – 2010 – №2. – С. 76-78.

2. Бойко А.І. Теоретичні та практичні розробки комп’ютерної бази даних для визначення потреби в

протидіабетичних лікарських засобах / А.І. Бойко, Б.Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. – 2006. – №5. – С. 21–25.

3. Видаль. Взаимодействие лекарственных средств. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. vidal.ru/vracham/vzaimodeistvie-lekarstvennyh-sredst



2011, №34

183

4. Державний реєстр лікарських засобів. [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.drlz. kiev.ua/.

5. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск четвертий. – К. 2012. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/ formylar.

6. Компендіум / лікарські засоби. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://compendium.com.ua//

7. Левицька О.Р. Маркетингове дослідження лікарсь-ких засобів для оториноларингологічної практики: автореф. дис… канд. фарм. наук: спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент і маркетинг» / О.Р. Левицька. – Львів, 1998. – 17 с.

8. Лендяк А.А. Проектування комп’ютерної інформа-ційної системи «Остеопороз. Фармацевтична інфор-мація» на основі інтернет-сайту з використанням баз даних / А.А. Лендяк // Фармацевтичний часопис. – 2009. – №4. – С. 86-89.

9. Парамош О.В. Оптимізація лікарського забезпе-чення хворих з розладами психіки: автореф. дис… канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» / О.В. Па-рамош. – Львів, 2009. – 21 с.

10. Парновський Б.Л. Фармацевтична інформатика: [монографія] / Б.Л. Парновський, М.В. Слабий, О.М. Заліська. – Львів, 2008. – 446 с.

11. Преферанский Н.Г. Теоретические и методические основы построения экспертной системы «Взаимо-действие лекарств»: автореф. дис ... док. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Технология лекарств и организация фармацевтического дела» / Н.Г. Преферанский. – Москва, 1996. – 37 с.

12. Пушак К.І. Фармакоекономічні дослідження лікар-ських засобів для запобігання вагітності та ліку-вання клімактеричних розладів у жінок: автореф. дис… канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» / К.І. Пушак. – Львів, 2008. – 21 с.

13. Ханик Н.Л. Організаційно-економічне обґрунту-вання оптимізації медикаментозного забезпечення населення нестероїдними протизапальними лікар-ськими засобами: автореф. дис… канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Технологія ліків та організація фар-мацевтичної справи» / Н.Л. Ханик.–Львів,2009.–22с.

14. An expert system for information on pharmacology and drug interactions / J. Roach, S. Lee, J. Wilcke, M. Ehrich // Computers in Biology and Medicine. – 1985. – Volume 15, Issue 1. – P.11-23.

15. Bulajeva А. Pharmaceutical care services and quality management in community pharmacies – an interna-tional study / А. Bulajeva // Thesis University of Helsinki Division of Social Pharmacy. [Електронний ресурс]. – June 2010. Режим доступу: europharm. pbworks.com/f/Anna_Bulajeva_Master's_Thesis.pdf

16. DrugDigest. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.drugdigest.org/wps/portal/!ut/p/c1

17. Drug Interaction Charts. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hiv-druginteractions.org/ InteractionCharts.aspx

18. Goldstein J.N. Drug-Drug Interactions: Frequency & Type, Potential&Actual, Triage&Discharge / J.N. Goldstein, I.E. Jaradeh, P. Jhawar / The Internet Journal of Emergency and Intensive Care Medicine. – 2005. – Vol. 8. N. 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ispub.com/journal/the-internet-journal-of-emergency-and-intensive-care-medicine/vo lume-8-number-2/ed-drug-drug-interactions-frequency -amp-type-potential-amp-actual-triage-amp-discharge. html

19. Hammerlein A. Survey of Drug-Related Problems Identified by Community Pharmacies / A. Hammer-lein, N. Griese, M. Schulz // The Annals of Pharmaco-therapy. – 2007. – №11. – 1852-1832.

20. Knowledge Bases for Clinical Decision Support in Drug Prescribing – Development, Quality Assurance, Management, Integration, Implementation and Evaluation of Clinical Value / B. Eiermann, Pia B. Rahmner, S. Korkmaz [et al.]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intechopen.com/books/ decision-support-systems/knowledge-bases-for-clinical-decision-support-in-drug-prescribing-development-quality-assurance-mana

21. Medscape reference / Drug Interaction Checker. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://referen ce.medscape.com/drug-interactionchecker

22. Practical evaluation of the drug-related problem man-agement process in Swiss community pharmacies. / J. Krahenbuhl, B. Kremer, B. Guignard, O. Bugnon // Pharm World Sci. – 2008. – №6. – P. 777-86.

23. Seyyed M.R.F. Fuzzy Logic Expert Systems in Hospi-tal: A Foundation View / M.R.F. Seyyed, Ya. Mahdi // Journal of Applied Sciences, 2011. – №1. P. 2106-2110.

24. The impact of pharmacy computerised clinical decision support on prescribing, clinical and patient outcomes: a systematic review of the literature / Robertson J., Walkom E., Pearson S.A., Hains I. [et al.] // Int. J. Pharm. Pract. – 2010. – №2. Р. 69-87.

25. Understanding the pharmaceutical care concept and applying it in practice / Commissioned by the Austrian Federal Ministry of Health – Vienna. 2010. – 28 p.

26. Unique evaluation of two drug-drug interaction data-bases for expert support in healthcare and in phar-macy // Swedish Institute for Drug Informatics. [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sidi. se/node/24

27. Westerlund T. Community Pharmacy DRP Documen-tation – the Swedish Way / T. Westerlund. [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pcne.org/ conferences/documents/.../DRP%20Westerlund%20 Pres.pdf

УДК 615.015.2:681.518]:614.2 КОМПЬЮТЕРНЫЕ СИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ ПРИНЯТИЯ КЛИНИЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ НА ОСНОВЕ ПРОГРАММНОГО ПРОДУКТА НА БАЗЕ MySQL ДЛЯ ВЫЯВЛЕНИЯ И ПРЕДУПРЕЖ-ДЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ВЗАИМОДЕЙСТВИЙ В УЧРЕЖДЕНИЯХ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ О.Б. Борецкая, А.Б. Зименковский, Д.В. Горилык Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Определена и разработана структура компьютерной системы поддержки принятия клинических решений с помощью программного продукта на базе MySQL, осуществляется насыщение базы данных (БД). Обосновано использование этой системы в практической деятельности провизора, клинического про-визора и врача с целью выявления и предупреждения лекарственных взаимодействий. Созданная БД го-



184

това к использованию на любом этапе развития медицинских/фармацевтических информационных систем, может быть включена в экспертные системы, а гибкость структуры позволяет при необходимости изменять и дополнять ее информационное насыщение. Ключевые слова: проблемы, связанные с лекарствами (drug related problems, DRP), лекарственные взаи-модействия, система поддержки принятия клинических решений, база данных.

UDC 615.015.2:681.518]:614.2 THE CLINICAL DECISIONS MAKING SUPPORT COMPUTER SYSTEM ON THE BASIS OF THE PROGRAMME PRODUCT ON THE MySQL BASE FOR DRUGS INTERACTION DETECTION AND PREVENTION IN HEALTH CARE INSTITUTIONS OF UKRAINE O.B. Boretska, A.B. Zimenkovsky, D.V. Gorilyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: The clinical decisions making support computer system structure on the basis of the programme product on the MySQL base has been determined and elaborated, the database saturation has been realized. The usage of this system in the practical activity of pharmacists, clinical pharmacists and physicians has been substantiated aiming at drugs interaction detection and prevention. The database ready for use at any stage of medical/pharmaceutical informational systems development has been created. It can be included into expert systems and the structure flexibility allows to change and supplement its informational saturation, if necessary. Keywords: drug-related problems (DRP), drug interactions, clinical decisions making support system, data-base.


Анотації наукових робіт


2011, №34

185

Анотації наукових робіт UDC 615.03:616 – 039.78]+615.072

APPROBATION OF PHARMACOTHERAPY QUALITY ASSESSMENT WITH STANDARDIZED METHOD PCNE V5.01 FOR DRP IDENTIFYING IN REAL CLINICAL CASE

A.B. Zimenkovsky, T.B. Ryvak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Departments of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and

Medical Standardization, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: testing and finding opportunities and prospects for the European classification sys-tem PCNE V5.01 application for assessing the pharmacotherapy quality through the DRP identification and calculation of value irrational pharmacotherapy in real clinical case. Materials and methods: Objects: Protocol Drug order Form (PDOF) one patient; own unified methodology for assessing the pharmacotherapy quality by PDOF; the European classification PCNE V5.01 relatively DRP; drug's instructions for medical use; State drugs Formulary (Issue II); clinical protocols approved by the Ukraine Health Care Ministry; data of evidence-based medicine. Study design – retrospective. The methods which were used: system's analysis, standardization, analytical-comparative, evidence-based search; clinical and pharma-ceutical, clinical and pharmacological, pharmacoeconomic analysis, modeling. Results: It was established that the application of the European PCNE V5.01 system really allowed to reveal more DRP, than we could recognize before, using our own methodology for assessing the pharmacotherapy qual-ity by Protocol Drug order Form respectively, 65 cases of DRP vs. 52. The results of the testing methodology PCNE witnessed the possibility of it's application in clinical practice, but although it needs some adaptation to the National Health Care System. Conclusions:

1. Own methods of assessment the pharmacotherapy quality, though different from PCNE, however, is not inferior to the European on: identifying the most significantly DRP; PCNE system quite naturally needs to be adapted for use in a national clinical practice concerning the evaluation the pharmacother-apy quality; in our opinion, this adaptation is sufficient through the integration of optimal methods PCNE with our own methods, believe, that our task in assessing the pharmacotherapy quality should, plausible, is not to identify as many DRP, but their proper ordering, standardization, which allows it to clearly define the causes for DRP and develop ways to prevent and eliminate. In this perspective, PCNE V5.01 system, in our opinion, is particularly useful and need the implementation to the domestic practice assessment the pharmacotherapy quality.

2. Analyzed the pharmacotherapy quality in our opinion, should be seen as a failure, despite the fact that the patient was in satisfactory condition discharged from hospital. An important basis for this conclu-sion, consider: 1) prescribed too much drugs; 2) failure to follow drug's instructions for medical use; 3) does not record of data of evidence-based medicine regarding the clinical efficacy of drugs; 4) does not record patient comorbidity and age; 5) it forms a definite potential negative impact on the safety and rationality of patient's pharmacotherapy.

3. Cost irrational, in our opinion, the pharmacotherapy was 374 UAH. That is at least as much money we could have save the state or the patient on medication.

UDC 616.24-002:616,035,8. THE ANALYSIS OF PHARMACOTHERAPY RATIONALITY OF PATIENTS

WITH COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA. COMMUNICATION II. M.Ya. Sekh

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Departments of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: was pharmacoeconomic evaluation of inappropriate pharmacotherapy for example of patients with community-acquired pneumonia. Materials and methods: 266 from 270 medical prescription sheets of patients with community-acquired pneumonia with incorrect medication administration, clinical protocol, International Clinical Guidelines, State Register of Medicinal Products; systemic and marketing analysis, comparative analysis, clinical-pharma-cological, clinical-pharmaceutical. Results: Rationality of pharmacotherapy of patients with community-acquired pneumonia has been evaluated. Systematization of incorrect prescriptions comments according possible complications in patients with commu-nity-acquired pneumonia was performed according certain criteria’s. The cost of inappropriate therapy was cal-culated on each group of comments. Results of the analysis made it possible to predict savings for 266 patients at a minimum the amount of 36826,49 UAH, that is, on average, 138,45 UAH per patient. Conclusions:

1. The problem of inappropriate pharmacotherapy is actual and important not only abroad but also in Ukraine and needs special attention, especially in the conditions of state limitation of financial re-sources in health care system.



186

2. Expert assessment and monitoring of medical prescriptions allow preventing a lot of possible complica-tions of complex pharmacotherapy and .and save significant amount of costs on medicines as it was ap-proved on the example of pharmacotherapy of community-acquired pneumonia.

UDC 614.27:362.12]:614.2 THE ORGANIZATIONAL AND METHODICAL BASIC TENDENCIES IN CREATION AND ACTIVITY

OF CLINICAL-PHARMACEUTICAL SERVICE IN DRUGSTORES OF UKRAINE A.B. Zimenkovsky, O.B. Boretska

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: The study of preconditions, description of norms and organizational principles of clinical-pharmaceutical service creation and activity in drugstores of Ukraine. Materials and methods: The method of system analysis, bibliographic, informational-searching, analytical-comparative methods and the method of modeling have been used. Results: The organizational-methodical principles of clinical-pharmaceutical service creation and activity in pharmacy of Ukraine have been adapted. Basic tendencies in clinical pharmacist's activity in pharmacy of Ukraine have been defined, namely: medication process estimation; drugs safety and efficiency monitoring in pharmacy; the application of the ABC/XYZ-analysis methodology as an efficient tool of clinical-pharmaceutical management; pharmaceutical care realization; informational-methodic provision of drugstores concerning medication process management issues. Conclusions:

1. The preconditions for elaboration and implementation of organizational-methodic principles of clinical-pharmaceutical service creation and activity in drugstores of Ukraine have been predetermined by the order adoption of Ministry of Health of Ukraine from 31.10.2011, №723.

2. Due to the current regulatory framework, organizational-methodic basic tendencies of clinical-pharmaceutical service creation and activity in drugstores of Ukraine have been elaborated aiming at clinical pharmacist activity management and provision coordination in drugstores, organization of col-laboration with other health care providers in order to improve medication process quality, efficiency and safety, including pharmaceutical therapy.

3. In perspective, according to further development of clinical-pharmaceutical service in drugstores it is reasonable for clinical pharmacists of the city/region drugstores to collaborate (with adequate funding availability) aiming to form total data for national management medication process organization and unified clinical-pharmaceutical space of drugstores of all ownerships.

UDC 614.2:616-082.3 THE STUDY OF CORRELATION BETWEEN THE MEDICAL CARE FOR PATIENTS

WITH STROKE AND CLINICAL GUIDELINES V.D. Pariy1, V.I. Shulyak2

O.O. Bohomolets National Medical University1, Kyiv, Ukraine Zhytomyr central regional hospital1, Zhytomyr, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: the study of the correlation between the medical care of patients with stroke and clinical guidelines in hospitals of Zhytomyr region. Materials and methods: A retrospective analysis of medical records of in-patients with stroke for the period from 2010 to 2011 was performed. Quality indicators developed in accordance with the international clinical guidelines were used to assess health care quality. Results: The average time from the disease onset to hospitalization was more than 16 hours. The diagnosis verification by means of neurovisual methods was performed only in 24,5% of cases. 379 trade names of drugs were used in pharmacotherapy for acute stroke. The cost of vital drugs is 21,7% of the total cost of pharmaco-therapy. Conclusions: It is established that there are significant differences in providing medical care for in-patients with stroke at different hospitals. The introduction of evidence-based local protocols of medical care into practice enabled to reduce the frequency of administration of medications with unproven effectiveness. UDC 616.07:614.21-057:614.876(477.42+477.81

THE FEATURES FUNCTIONING MOBILE DIAGNOSTIC COMPLEXES TO PROVIDE MEDICAL CARE AND HEALTH MONITORING OF THE POPULATION IN ZHYTOMYR AND RIVNE REGION

V.D. Pariy1, O.V. Bogdan2 O.O. Bohomolets National Medical University1, Kyiv, Ukraine

Zhytomyr regional organization of the Red Crossl2, Zhytomyr, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to identify the possible ways for improving preventive health care technology and monitoring the health of the population suffered from the consequences of the Chernobyl accident.



2011, №34

187

Materials and methods: The database, which contain information about results of thyroid cancer screening since 1994, have been used in investigation. Methods of sociologic, medical-statistical and systematic analyses were applied. Results: The experience of functioning of mobile diagnostic complexes in the improved model of preventive technologies of health care and the monitoring of health the population of the Zhytomyr and Rivne regions suf-fered from the consequences of the Chernobyl accident is presented in article. The results of functioning of mo-bile diagnostic complexes for the period 20042009 testifies about their medical-social and economic efficiency. Conclusions:

1. The mobile diagnostic systems allow covering the observation of the distance residenced patients who are unable to survey in time for detection of early forms of various diseases.

2. The data that confirm the effectiveness of the functioning of mobile diagnostic systems for inspection, providing preventive care and health monitoring of the population suffered from the consequences of the Chernobyl accident have been obtained.

3. The results functioning of mobile diagnostic systems have confirmed the necessity of long-term operation in rural areas and, above all, the survey population areas suffered from the consequences of the Chernobyl accident.

UDC 614.271:715.065].001.36(477) THE APPROBATION OF A NEW DRUG-RELATED PROBLEMS (DRP) CLASSIFICATION SYSTEM

MODEL FOR THE ANALYSIS OF SPONTANEOUS REPORTS ABOUT ADVERSE DRUG REACTIONS O.Y. Gorodnycha1, A.B. Zimenkovsky1, O.V. Matveeva2

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1, Lviv, Ukraine

Public enterprise «State Expert Center of Ministry of Ukraine Health Care»2, Kyiv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to test a new drug-related problems (DRP) classification system model for the analysis of the reports on adverse drug reactions (ADR) based on 115 reports about dermatological ADR. Materials and methods: spontaneous reports about ADR received by the State Expert Center of Ministry of Ukraine Health Care in 2010; the State Formulary of Drugs, Third Edition; base standards of medical care in Ukraine (30.09.2011); instructions for drug administration and data of evidence-based medicine served as ob-jects of the study. Methods of systematic, analytical, clinical-pharmaceutical, clinical-pharmacological analyses, standardization and modeling were applied. Results: For testing the DRP classification system model we selected 115 reports about dermatological ADR, because changes of skin and its appendages are common complications of pharmacotherapy. In the study we detected, identified and standardized DRP due to 4 categories: Р – «Problems», C – «Potential causes», I – «In-terventions» and O – «Outcomes of interventions», the category «Problems» being prevalent. Applying a new DRP classification system model based on the European DRP system PCNE V5.01 for the analysis of reports on dermatological ADR, we identified 1379 DRP. However, we believe their actual number is considerably higher than our set, given the nature of retrospective studies and insufficient number of reports about ADR. Conclusions:

1. The approbation of a new DRP classification system model for the analysis of reports on ADR showed the possibility of its integration into the national health care, particularly into the pharmacovigilance system.

2. Due to the findings of the study, using elaborated by us DRP classification system model in a table format facilitates statistical processing of the results obtained by means of computer technology and, thus, enables to identify systemic DRP, and, as a result, – to prevent the development of new ADR, to improve quality and safety of pharmacotherapy.

3. In our opinion, the analysis outcomes of the reports on adverse drug reactions can be applied as educational materials and they proved to be effective for promoting integration of clinical pharmacy into the national pharmacovigilance system.

UDC: 615.035.8+615.065):615.15 THE EVALUATION OF ADVERSE DRUG REACTION REPORTS

FROM THE STANDPOINT OF RATIONAL PHARMACOTHERAPY WITH THE PARTICIPATION OF A CLINICAL PHARMACIST. COMMUNICATION I.

Yu.S. Nastyukha1, О.V. Маtveeva2, A.B. Zimenkovsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1, Lviv, Ukraine

«State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine2, Kyiv, Ukraine е-mail: [email protected]

The aim of the research: The evaluation of pharmacotherapy in cases of adverse drug reactions during drug administration due to the information provided by doctors to «State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine by spontaneous reports method. Materials and methods: Subject of the research: drug use rationality in pharmacotherapy with manifested adverse reactions. Object of the research: adverse drug reaction reports (form 137/о), received by spontaneous



188

reports in 2010 (n=104), instructions for drug administration of the State Register of Ukraine, the State Medi-cines Formulary (ІІ edition, 2010), clinical protocols approved by the Ministry of Health of Ukraine. The sys-temic and comparative analyses, clinical and pharmacological, clinical and pharmaceutical methods were ap-plied in the research. Results: Identified contraindications for drug administration, excessive dosage, drug interaction and other medication errors confirmed the actuality of researching the ways to improve rational pharmacotherapy, par-ticularly its safety. Conclusions:

1. In our opinion, the evaluation of adverse drug reactions reports by a clinical pharmacist and informing doctors of identified medication errors will draw the attention to the problem of drug prescription order, including safety, and, consequently, will promote rational pharmacotherapy.

2. We believe that cooperation of a clinical pharmacist with a physician in a hospital at the prescription stage will enable both the prevention of revealed medication errors and a reduction of adverse drug re-actions.

UDC: 617.559:616.711.18–007.271–071–053 CLINICAL FEATURES OF LUMBAR SPINAL STENOSIS IN YOUNG PATIENTS

Yu.Ye. Pedachenko1,2, O.P. Krasilenko O.1,3

A.P. Romodanov Institute of neurosurgery of NAMS of Ukraine1, Kyiv, Ukraine P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education2, Kyiv, Ukraine

Center of radiological diagnostics of NAMS of Ukraine3, Kyiv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to conduct the clinical and morphological comparison of lumbar spinal canal stenosis in young patients; to determine clinical indications for surgery. Materials and methods: the findings of clinical and instrumental examination of 29 patients aged 16-29 years (the average age 25,5±2,7) were used as objects of investigation, including 15 (51,7%) men and 14 (48,3%) women with stenosis of the lumbar vertebral channel, who have been operated in the department of miniinva-sive and laser spinal neurosurgery SI A.P. Romodanov Institute of neurosurgery of NAMS of Ukraine in 20022010. The laser methods of visualisation have been used for the morphological parameters investigation. The methods of total clinical, orthopaedic and neurological examination have been used in the research. Results: The preconditions for stenosis pathology in 2/3 of patients are polymorphic dysplastic bone-joint changes, in the rest – degenerative processes of hyperplastic (27,6%) and dislocation (10,4%) character. Factors of clinical decompensation are mainly disc hernias (93,1%), in some cases with intracanal soft tissues changes. In young patients monoradicular symptomatics (79,3%) and radiculogenic variant of claudicatio spinalis (92,0%) prevail. Conclusions.

1. The spinal stenosis in young patients is characterized by the prevalence of osteoligamentous hyperplastic changes localized in one segment prevalently on the lower lumbar level, mainly in the lateral and central areas of the channel.

2. The neurological manifestations of stenosis with slight impact on patient’s life quality require therapeutic correction in case of additional factors that restrict the reserve perineural and epidural spaces.

3. The following structural changes determine the clinical course of stenosing processes of the lumbar spinal canal in young patients: mainly monoradicular type of persisting neurological symptomatics and mainly radiculogenic variant of claudicatio spinalis.

UDC: 6.16.14:615.322 STUDY OF VENOTONIC EFFECT OF PHYTOVENOL CAPSULES IN VENOUS HYPEREMIA

OF RATS TAIL L.V. Yakovleva1, Y.O. Tomashevska2, L.V. Gladkova1, Y.B. Laryanovska1

National University of Pharmacy1, Kharkiv, Ukraine M.I. Pyrogov Vinnytsya National Medical University2, Vinnytsya, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: The aim of the research was to study the effect of the Phytovenol capsules on devel-opment of edema and venous engorgement in animal studies. Materials and methods: The pathology (edema and venous engorgement, stasis) in rats was caused by tail obstruction. The experiment was conducted on mature rats weighting 180200 g. The study was carried out in comparison with Eskuvit tablets manufactured by «Kyivmedpreparat», Ukraine. To confirm pathology develop-ment and pharmacothepareutic effect of investigational products histological examinations of morphologic con-dition were performed. Results: Clinical observations confirmed edema development. Ligature applied for 3 hours on a tail set leads to edema development which doesn’t hold to involution for twenty-four hours. The investigational venotonic prod-uct, Phytovenol capsules, revealed significant antiedematous activity, decreasing tail volume after obstruction on 77% and is superior to reference drug – Eskuvit, activity of which was 64%. Morphological study of condition of rats’ tail skin area confirms pharmacotherapeutic efficacy of Phytovenol capsules.



2011, №34

189

Conclusions: 1. In modeling of transudative edema complex reactive processes, characterized by appearing of venous

engorgement of rats’ tail. 2. Preventative administration of Phytovenol capsules and Eskuvit tablets prevents the development of

inflammation and edema. In significance of vessel protective effect the Phytovenol capsules have the superiority over Eskuvit tablets.

3. Received results of clinical and morphological studies evidently confirm the significant antiedematous and anti-exudative, veins and capillaries protecting effect of Phytovenol capsules administered pre-ventatively in the dose of 150 mg/kg.

UDC: 616-053.32:616-003.96-037 THE CLINICAL AND PARACLINICAL ADAPTATION OF PREMATURE NEW-BORNS WITH HIGH

PERINATAL RISK IN THE FIRST MONTHS OF LIFE L.M. Bulat, O.V. Lysunets

M.I. Pyrogov Vinnytsya National Medical University2, Vinnytsya, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to study the postnatal ontogenesis in premature new-borns with high prenatal risk; to define differential and diagnostic criteria and to form the prognosis map of postnatal events. Materials and methods: 88 premature new-borns with high prenatal risk were studied. High prenatal risk was defined according to A. Coopland (2004). Features of postnatal ontogenesis were evaluated with standard clinical and laboratory parameters. Results: The postnatal ontogenesis was determined in a cohort study according to clinical and physiological definitions. The diagnostic criteria of the postnatal period were suggested. Conclusions: The results of the research have defined the important signs of postnatal development in prema-ture new-borns with high prenatal risk. UDC 615.276:615.065:616.36-097.3 THE INFLUENCE STUDY OF THE MOST ACTIVE DERIVATIVES OF BENZOPHURANE (C764-0334),

1,5-DIHYDROPYRROL-2-ONES (VAZ-10) AND 2,3-d-PYRIMIDIN-6-CARBOXYLIC ACIDS (L486-0021) ON LIVER FUNCTION IN HEALTHY RATS

L.V. Yakovleva, G.L. Litvinenko, J.B. Larjanovskaja National University of Pharmacy, Central Research Laboratory, Kharkiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to study the hepatotropic effect of the derivatives with code numbers VAZ-10, C764-0334 and L486-0021 with unstable non-steroidal anti-inflammatory properties. Materials and methods: The investigation was performed at the Central Research Laboratory of the National University of Pharmacy (Kharkiv). 48 white rats weighing 180-200 g have been used in the experiments. The investigated substances and comparison pharmaceutical preparations have been applied by intragastric administration 1 per day during 14 days. For comparative analysis the following preparations have been used: Ortofen (pharmaceutical company «Health», Ukraine) and Paracetamol (pharmaceutical company «Agropharm», Ukraine). The new chemical substances synthesized at the medical chemistry department of National University of Pharmacy (Kharkiv) have been used as objects of the investigation. Results: The substances VAZ-10 S764-0334, L486-0021 have not revealed the hepatotoxic action following intragastric administration to rats during 14 days in effective doses. The reliable increasing of glycogen in ani-mal liver did not influence upon morphological structure of the organ. The first comparison preparation, paracetamol, affected adversely the biochemical processes in serum. It indicated a hepatotoxic action of the preparation. The second comparison drug ortofen, revealed an ulcerogenic action. It caused the death of more than 65% of the studied animals. The non-specific reactive hepatitis was observed microscopically in one rat. Conclusions:

1. The substances VAZ-10 S764-0334, L486-0021 have not shown hepatotoxicity following intragastric administration to rats throughout 14 days in effective doses.

2. The comparison preparation, paracetamol, affected adversely the biochemical processes in serum, in-dicating hepatotoxicity.

3. The comparison preparation, ortofen, showed ulcerogenic effect, causing the deaths of 8 rats. The negative influence of pharmaceutical preparations on biochemical parameters have been determined in 3 animals.



190

UDC: 616.617–003.7–08–039.71–089 THE SUBSTANTIATION OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUPPLEMENT «PROLIT»

ADMINISTRATION FOR DIFFERENT TYPES OF NEPHROLITHIASIS D.V. Chernenko1, V.N. Shylo2, V.V. Chernenko1

Institute of urology of NAMS of Ukraine1, Kyiv, Ukraine Regional hospital, Emergency health care center2, Cherkasy, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to evaluate the effectiveness of a dietary supplement «Prolit» according to the type of nephrolithiasis in the treatment and prevention of complications in patients with ureterolithiasis after stone removal. Materials and methods: The patients with ureterolithiasis (m=98) were studied. The following primary documents have been examined: medical histories, discharge records, case records of outpatients. The following analyses were performed: total blood, urine, blood biochemical, bacteriological. The survey excretory urographic investigation, ultrasound examination with Doppler were carried out. Renal function was assessed according to the urea, blood creatinin, radioisotope renography. The salt metabolism has been explored. Results: The analysis of the obtained data proved that the phytopreparation «Prolit» in the complex treatment of patients after stone removal from ureter provided higher positive effect on the major links of pathogenesis in comparison with standard schemes. The probability of «stone crisis» development is decreased in the presence of salt precipitation with further crystal aggregation. The statistically reliable indicators of changes of diuresis, urinary pH, salt metabolism were seen in patients with oxalate and urate nephrolithiasis. It confirmed the ex-pediency of medication administration in these cases. It was determined that in case of phosphate nephrolithi-asis the dietary supplement «Prolit» can be a preparation of choice due to its anti-inflammatory, antiseptic properties, as these aspects are of great importance in terms of rates and nature of nephrolitiasis in this cate-gory of patients. Conclusions. It has been found that the administration of a dietary supplement «Prolit» in the complex treatment of patients with ureterolithiasis provides higher positive effect on the main links of pathogenesis of calcium oxalate and urine acid nephrolithiasis in comparison with standard schemes. It proved to be effective for widespread application in clinical practice. In case of phosphate acid nephrolithiasis this medication can be a drug of choice in the complex treatment of chronic pyelonephritis. UDC 616-089.168.1-089.5.001.37

POSTOPERATIVE PAIN MANAGEMENT STANDARDIZATION REVISITED O.A. Fedushchak, A.B. Zimenkovsky, A.L. Fedushchak


e-mail: [email protected] The aim of the research: to study, compile and evaluate information about pharmacotherapy methods and standards in surgery on example of postoperative pain management; to outline the evolution of clinical and pharmaceutical mentality and clinical practice at the stages of transition from traditional anesthesia to modern multi-factor pharmacoanaesthesia; to focus on the aspects improving the quality and effectiveness of postopera-tive rehabilitation. Materials and methods: Medical records of patients with acute appendicitis operated for acute appendicitis in one of the Lviv health care center for the period from 1990 to 2010, and information sources of the outlined problem served the objects of the research. The objectives of the work: a retrospective analysis of postoperative analgesia standards during the treatment of inpatients with acute appendicitis, and especially standards appli-cation in different periods of modern history of Ukraine, the development of methodological approaches and an algorithm of historical aspects of applied remediology study. Systematic and comparative-historical approaches, methods of retrospective clinico-epidemiological research, standardization, comparative, statistical, logical, and graphical techniques have been applied. Results: Based on the analysis of information flows, clinico-epidemiological and clinico-pharmaceutical re-searches found that the rational and effective pharmacoanalgesia had not been a priority in the postoperative rehabilitation of patients with acute appendicitis. Changes in national legislation and expanding of pharmaceu-tical market significantly affected the clinico-pharmaceutical approaches and implementation of analgesia stan-dards in the postoperative period. Conclusions.

1. Historical remediology is informational and methodological basis for clinico-pharmaceutical, clinico-pharmacological and medico-historical researches, and the foundation for development and implemen-tation of current medical care standards.

2. National history of surgical anesthesia throughout the period of national independence to a large ex-tent was determined both by social and economic factors, and by the development of pharmaceutical law and market.

3. The introduction of modern clinical protocols is vital for improving the quality of medical surgical care, and essential for clinically and economically grounded safe pharmacotherapy.



2011, №34

191

4. An important task of improving the quality and effectiveness of surgical care is to enhance the physi-cian’s proficiency in rational drug therapy and to promote the participation of the professionals in clini-cal pharmacy – clinical pharmacists – in the organization of medical process.

UDC 61:001.8:614.23 THE STUDY OF MEDICAL PROFESSIONALS CONSIDERATIONS CONCERNING THE IMPLEMENTATION OF EVIDENCE-BASED LOCAL CLINICAL PROTOCOLS

INTO MEDICAL PRACTICE V.I. Shulyak

Zhytomyr Central Regional Hospital, Zhytomyr, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to study the views of medical professionals concerning the need of development and implementation of evidence-based local clinical protocols into medical practice. Materials and methods: The research was performed in 2010 using the method of anonymous written inquiry among medical doctors from Kyiv and three regions of Ukraine. A questionnaire, which contained 19 closed and one open-ended question, served an instrument of the research. The influence of each factor was analyzed in the total sample and for each segment of respondents. The SPSS software package was used for statistical analysis. Results: 75,51,2% of respondents considered it useful to implement the evidence-based local clinical protocols in practice. 47,01,4% respondents emphasized that local clinical protocols served documents to protect inter-ests of medical professionals and patients. According to 24,91,2% of the respondents the main outcome of the implementation of evidence-based local clinical protocols into medical practice is the improvement of medical care quality. Conclusions: The obtained data of medical and sociological researches confirmed the necessity of development and implementation of the evidence-based local clinical protocols into medical practice as medical and techno-logical documents for proficient medical care and rational use of resources. UDC 615.11

PHARMACOPOEIAS AS REGULATORY FACTORS IN PHARMACY DEVELOPMENT A.L. Fedushchak

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical standardization, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: was the systematization of information about European countries Pharmacopoeias, history of their creation and investigation and role in pharmacy development in the past millennium. Materials and methods: The Pharmacopoeias, published during XIIXIX centuries (n=48) were the objects of the investigation. The historical, bibliographical, semantical, biographical, structure-logical, analytical and comparative analysis methods have been used. Results: History of remediology is directly related to pharmaceutical products standardization, regulation of pharmaceutical preparations turnover, and in particular, pharmacotherapy. Pharmaceutical informative stan-dards, Pharmacopoeias editions, which were used by pharmacists on the territory of modern Ukraine during Middle Ages, were not investigated completely. The results of information about history of medicine revealed that questions, concerning standardization and regulation of pharmaceutical activity were always very impor-tant. The Pharmacopoeias were international, and in subsequent state regulators of pharmaceutical activity. The chronology of Pharmacopoeias editions showed not only considerable demand for the pharmaceutical in-formation, but also the creation of pharmaceutical science, manufacturing, apothecary work and medical prac-tice, and also the development of standardization and state regulation of medical and pharmaceutical practice. Conclusions:

1. The Pharmacopoeias of different time are the documents, which summarize the stages of pharmacy and medicine development. The world history of Pharmacopoeias is the valuable source of systematized knowledge about remediology, history of development of pharmacy as a science, apothecary work, and pharmaceutical manufacture.

2. The function of Pharmacopoeia as unificated (standardized) source of information concerning pharma-ceutical preparations and «workshop» and also public regulatory document of professional medical and pharmaceutical activity in the European countries became possible due to implementation of book-printing. The standardization and state regulation of pharmaceutical practice are beginning from this historical period.

3. We consider that the history of remediology in Ukraine, contribution of domestic science and practice to the treasury of the world pharmacy is one of the blank spots of domestic and world medicine history.



192

UDC 61.001.37(091)(477) THE HISTORY OF MEDICAL STANDARDIZATION IN UKRAINE REVISITED.

THE STAGES AND PROBLEMS OF THE MEDICAL STANDARDS IMPLEMENTATION R.A. Chaykivskyi, A.L. Fedushchak


e-mail: [email protected] The aim of the research: to analyze the development of medical standardization (MS) in the part of elabora-tion and implementation of technological (clinical) standards at the establishment and advancement stages of the Ukrainian standardization system; to single out problematic questions with regard to recent changes in the Ukrainian health care legislation. Materials and methods: the regulatory-legal acts of Ukraine and information streams on the problems of MS, namely, the database of diagnostic-medical standards of early October 2011 were studied. Historical, biblio-graphic, comparison and generalization, statistical, graphical, and systemic analyses were employed as methods of the research. Results: Researches on the history of Ukrainian health care standardization for the period of state independ-ence are practically absent. Contemporary medical-diagnostic process should be organized in compliance with the principles of evidence-based medicine. The application of medical standards necessitate implementation of a new edition of Fundamentals of the health care legislation of Ukraine. The analysis of the regulatory-legal basis of the health care in Ukraine for the period of state independence revealed a complicated way of establishment and advancement of the medical standardization system, particularly, the medical-technological processes stan-dardization. It has been determined that imperfection of medical standards in Ukraine was mainly caused by insufficient systematization and unification of methodological approaches to the elaboration and implementa-tion of clinical regulations in the medical practice. It caused the discrepancy between the available database of medical standards and their application, on the one hand, and requirements of the contemporary legislation, on the other hand. Therefore, it is vital to revise the nomenclature of current medico-technological standards and adapt them to the existing requirements of the Ukrainian legislation. Conclusions:

1. History of MS in Ukraine, although not lengthy, possesses its own distinguishable stages of establish-ment and advancement; it is a significant constituent of the history of medicine in Ukraine.

2. The implementation of a new edition of Fundamentals of the healthcare legislation in Ukraine has brought about the regulatory-legal collision of the terminological character: a considerable part of stan-dards implemented in medical practice have been found to be inconsistent with current legislation by the nomenclature. This fact can have negative organizational and juridical consequences.

3. At the current stage of MS, it is necessary to adapt the main requisites of actual regulatory documenta-tion to the requirements of legislation. Besides, they should be revised and renewed. New clinical pro-tocols and standards should be elaborated on the updated methodological basis according to the adapted international and Ukrainian recommendations (instructions) with a high level of safety, effec-tiveness, economical and clinical availability. They should have reliable and unified criteria for the evaluation of medical care quality.

UDC 615.15:[617.75:615.4] THE MEDICO-SOCIAL BACKGROUND OF PHARMACEUTICAL CARE INTRODUCTION

IN SYSTEM OF CONTACT CORRECTION OF VISION O.I. Lopatynska1, M.S. Honevich1, A.S. Hudz1, T.V. Yeremeyeva2

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine Eye Surgery Center of Prof. Zahurskogo2, Lutsk, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: the investigation of physicians and patients opinions regarding application of contact lenses and rationale implementation of pharmaceutical care in the system of contact correction of vision in Ukraine. Materials and methods: The anonymous questionnaire by the two protocols has been carried out. The survey covered 180 respondents, including 100 ophthalmologists with experience from 15 to 40 years and 80 patients aged 16 to 48 years, including 50 people requiring vision correction. The systematic, bibliography, structure and logical, sociological (questionnaire), statistical and analytical methods of analysis have been used in investigation. Results: Contact lenses are the widespread effective method of vision correction. The basis criteria’s of contact lens selection for professionals and users are the efficiency (45,4% and 25,9% respectively), comfort of use (22,1% and 16,2%) and usability (19,8% and 14,2%). Contact lenses even during properly application can cause the side effects. The redness, dryness and heartburn in the eye area (25,5%), discomfort (19,6%), foreign body sensation (16,7%) are the most often complications. Efficacy and safety of contact correction of vision depends on several factors. The combined using of pharmaceutical preparations and contact lenses is one of them. Except that, the completeness, credibility and character of information, given for physicians and patients, are one more elements of rationality of contact correction of vision.



2011, №34

193

Conclusions: 1. Contact lenses are the one of the most modern and popular methods of contact correction among used

in ophthalmology. According to our research, ophthalmologists systematically recommend for patients contact lenses (88,3%). At the same time, 94,1% of patients find contact lenses as alternative to glasses.

2. The insufficient compliance of patients using contact lenses, which appears in the frequency of appli-cation and non application of pharmaceutical preparations in contact correction of vision, has been de-fined.

3. The insufficient awareness of patients and physicians about the possibility of combined application of pharmaceutical preparations and contact lenses, side effects in contact correction of vision.

4. The results of investigation pointed on necessity of scientific substantiation of the principles of contact lenses rational application, harmonization of efficiency, safety and quality application of contact correction of vision, and thus improve the quality of health care for patients across pharmaceutical care system. The clinical pharmacist, in our opinion, should play one of the key roles in this process.

UDC 614.271.002.612 STUDY OF PHARMACEUTICAL CARE QUALITY IN THE PHARMACY

O.Yu. Hrem, A.R. Sydorsky Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and

Medical Standardization, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: To study the quality of pharmaceutical care provided during dispensing of OTC-medications in the pharmacy. Materials and methods: The study consisted of 2 parts: an anonymous questioning of visitors in one of the pharmacies (n=50) and the evaluation of professional competency of pharmacists in terms of pharmaceutical care provision in several pharmacies (n=18). Methods of questioning, comparative analysis and modeling were used. Results: The assessment of patients’ satisfaction with pharmaceutical care revealed a number of imperfections (problems) associated with the choice of drugs for self-medication: pharmacist didn’t study accurately individual contraindications and warnings regarding the use of OTC-medications; the majority of patients didn’t receive information about possible side effects of recommended medications and their posology. Herewith, only 58% of respondents indicated satisfaction with the quality of obtained information in the pharmacy. Evaluation of professional competency of pharmacists during dispensing of OTC-medications (n=18) was performed by our developed and tested method. It allowed us to systematize process indicators which were not complied or needed improvement. In particular, 23 indicators were assessed that corresponded to 6 standard operating procedures (SOPs) related to pharmaceutical care at the pharmacy. Three indicators were not accomplished in any of the surveyed pharmacies, 15 – at a very low or low level and only 5 – at the level exceeding 51%. Conclusions: The results of the study indicate the need to improve the level of professional training of pharmaceutical practitioners (pharmacists), particularly in terms of provision of pharmaceutical care that will increase patients’ satisfaction with the quality of pharmaceutical services and promote the prestige of the pharmacist’s profession. UDC 615:545.014.2.002

EVALUATION OF TECHNOLOGY OF EXTEMPORANEOUS OINTMENT (OLEOGEL TYPE) FOR TARGET DENTAL PRACTICE WITH FTORAFUR AND SODIUM MEFENAMINAT

V.M. Gorytsky Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv. Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: Evaluation of composition and technology of extemporaneous ointment (oleogel type) for target dental practice with ftorafur and sodium mefenaminat, of oleogel parameters conformity for modern approaches to pharmaceutical preparations standardization and certification was investigated. Materials and methods: As an objects of research have been used investigated semi-solid preparation, their components, technological process. The pharmacotechnological, biopharmaceutical, analytical methods was ap-plied. Results: The semi-solid preparation consist sodium mefenaminat and ftorafur as active substances. The choice of active substances and their concentration have been explained in experiments and based on the scientific literature information. The physico-chemical properties and skin penetration ability have been used in choosing of active substances. As excipients have been used monoglycerides distilled (as a thickener and emulsifier agent), twin-80 (polyoxyethylensorbitanmonooleat) and glycerol. Everything requirements of composition, con-sistency and sterility etc. which are actually according State Pharmacopoeia of Ukraine have been complied during semi-solid preparation production. It was proved, the composition of pharmaceutical preparation and proposed technology provides the homogeneity of active substances and excipients. The microbiological proper-ties have been determined. The optimal package was proposed.



194

Conclusions: 1. The evaluation of existing prescribing oleogel with ftorafur and sodium mefenaminat, proposed by L.

Kelin, E. Tarasova et al. (1995) for practical use in dental practice, have been showed that the semi-solid preparation are produced according to the current legislation on standardization, certification of pharmaceutical preparations; oleogel components correspond to parameters of quality, efficacy, safety; oleogel composition makes possible to manufacture it in pharmacy conditions; in storage oleogel does not change its sorption and application properties according to clinical purposes and requirements.

2. It was confirmed, that the choice of optimal ointment base, considering purposes of oleogel application, significantly improve the therapeutic effect of pharmaceutical preparation, which depends on the active substances releasing rate and absorption across skin and mucous membrane. Thus, correlating differ-ent combinations of excipients allows adjusting the intensity and duration of therapeutic action of ointment and bioavailability, influences on accumulation in tissues and elimination process.

3. It was determined, that the investigated formulation preparation completely corresponds to require-ments of pharmaceutical development process.

UDC 615.277.003.1:616.24-006-08 FOREIGN METHODS OF PHARMACOECONOMIC ANALYSIS OF ANTICANCER DRUGS

FOR NON-SMALL CELL LUNG CANCER TREATMENT O.V. Makarenko, E.V. Zaytseva

Dnipropetrovs’k state Medical Academy, Dnipropetrovs’k, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to analyze a literature review of foreign publications on pharmacoeconomic analysis of non-small cell lung cancer therapy; to identify the most appropriate methods and techniques of pharmacoeconomic analysis of this disease treatment. Materials and methods: A systematic search of literature on economic studies of non-small cell lung cancer therapy within the period from 1991 to 2011 was performed. Pub Med, Oxford journals, high wire Stanford University, the Cochrane library, ISPOR (International Society for Pharmacoeconomic and outcomes Research) were applied as information sources. Results: Non-small cell lung cancer occupies a leading position in the structure of cancer morbidity in Ukraine. In conditions of budget deficit, coupled with the high cost of non-small cell lung cancer treatment the pharmacoeconomic analysis of this disease therapy is an important issue. During the study 41 English-language publications were reviewed. The largest numbers of publications were in the following countries: USA, Canada, Spain, New Zealand and the UK. For the economic evaluation of non-small cell lung cancer treatment the following methods of pharmacoeconomic analysis were applied: cost of illness (21,9%), cost-minimization analysis (29,3%), cost-effectiveness analysis (31,7%), cost-utility (2,4%). The pharmacoeconomic analysis involved the data of prospective and retrospective studies. In cases where data were insufficient or assessment was time-consuming (chronic disease) pharmacoeconomic modeling was applied. It has been determined that the pharmacoeconomic analysis of non-small cell lung cancer therapy commonly implied the comparison of two or more chemotherapy regimens or chemotherapy compared with best supportive care. Conclusions: The analysis of foreign publications on non-small cell lung cancer therapy showed that the pharmacoeconomical research of this pathology treatment is increasingly essential. However, the majority of authors claim that the number of available publications is insufficient. For the last 3 years the number of publi-cations on this issue has increased considerably. It has been determined that cost-effectiveness method is the most common technique in pharmacoeconomical analyses.

UDC 616.831–005.1–036.22:614.274](–37) THE EVALUATION OF ACUTE CEREBRAL VASCULAR PATHOLOGY AT A DISTRICT LEVEL

IN TERMS OF CLINICAL EPIDEMIOLOGY AND PHARMACOEPIDEMIOLOGY O.R. Levytska, B.P. Hromovyk

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: Optimization of treatment and prevention of acute cerebral vascular pathology (CVP) on the basis of clinical, epidemiological and pharmacoepidemiological approaches at a district level. Materials and methods: The retrospective, statistical, logical, systematic, frequency, generalization, АВС, ATC/DDD and content analyses have been applied in the investigation. The medical histories and lists of pre-scription of the 73 in-patients with acute CVP of the neurological department of the Central Regional Hospital in Lviv region in 2009 have been used as objects of investigation. Results: The rates of acute cerebral vascular pathology and opportunistic diseases have been determined. The rate standardization of acute cerebral vascular pathology due to age and sex was defined. The trends in con-sumption of pharmaceutical preparations by main anatomical groups, subgroups and individual therapeutic preparations have been identified. Conclusions:

1. The outcomes of clinical and epidemiological researches at a district level revealed that acute CVP de-velops mainly in elderly and senile age.



2011, №34

195

2. The pharmaceutical and epidemiological studies of acute CVP by means of frequency, ABC-analysis and ATC/DDD methodology enabled to determine the trends in pharmaceutical preparations consump-tion in the context of main anatomical groups, subgroups and individual therapeutic preparations.

3. The obtained results can facilitate adequate health care planning and serve as a basis for optimization of pharmaceutical support for patients with acute CVP at a district level.

UDC: 615.1:615.281:614.27: 615.036 THE RETROSPECTIVE ANALYSIS OF ANTIBACTERIAL AGENTS IN SURGICAL PRACTICE

L.V.Yakovleva, N.A. Matyashova National University of Pharmacy, Central Research Laboratory, Kharkiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to conduct a comprehensive analysis of antibiotics consumption at the Institute of General and Urgent Surgery of AMS of Ukraine, Kharkiv. Materials and methods: medical records of patients treated with ABP for the period from January 2009 to June 2009. Research objectives included: analysis of diseases, frequency analysis of antibiotics by groups, ABC- analysis, VEN-analysis of Group A, consumption of antibiotics by the ATC/ DDD-methodology, calculation of missed opportunities coefficient. Results: The pathologies of the digestive system, circulatory system, as well as tumors that require immediate intervention, are prevalent in the structure of surgical diseases. The results of the frequency analysis and ATC/DDD-analysis indicate that cephalosporins, imidazole deriva-tives, penicillins and aminoglycosides were the most commonly used. The comparison of data on the purchase of medicines for the budget funds in general and data on the medication prescribing at an examined medical insti-tution demonstrated the similarity of tendencies: expensive original preparations are commonly prescribed in-stead of considerably cheaper generic antibacterial medications available in the market. Conclusions: This tendency is not reasonable because with the money spent on the purchase of expensive for-eign preparations a considerably higher number of Ukrainian medications could have been purchased and sig-nificantly higher number of patients could have been treated. UDC 615.32:616.31

HERBAL REMEDIES IN DENTISTRY: CURRENT STATUS AND PERSPECTIVES OF MAKING L.I. Shulga

Institute of Pharmacy Professionals Qualification Improvement, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine

е-mail: [email protected] The aim of the research: to conduct in-depth analysis of topical herbal dental medicines for inflammatory diseases of periodontium and oral mucosa in the pharmaceutical market of Ukraine. To determine the usage rate of medicinal plants, medicinal plant raw materials (MPRM) or separate complexes, which are components of domestic and foreign dental remedies, with the view to outline promising MPRM and develop new dental medicines. Materials and methods: modern information search, systemic, comparative analyses, logical and generaliza-tion methods were applied. Results: It has been found that 86,45% of dental herbal remedies are offered by 19 Ukrainian manufactures in the internal pharmaceutical market. It has been determined that the representatives of Asteraceae and La-miaceae families are prevalent constituents of herbal remedies compositions. The MPRW that are the most commonly used as constituents of herbal medicines compositions have been defined. It has been determined that Chamomile is an absolute leader in the usage rate of foreign herbal remedies, when in domestic herbal remedies considerable part belongs to Eucalyptus, Salvia and Calendula. Conclusions:

1. Phytotherapy does not lose its position in the therapy of oral cavity. We analyzed the assortment of herbal remedies for the inflammatory diseases of periodontium and oral mucosa in the pharmaceutical market of Ukraine.

2. It has been found that with the available powerful domestic manufacture it is reasonable to research the creation of new dental medicines. When developing their composition, it is worthwhile to focus at-tention on MPRM that are rarely used in manufacturing of herbal medicines, to consider their versatile pharmacologic properties and examine their possible effective combinations with the view to increase the available arsenal of dental remedies.



196 UDK 615.012.1:547.789/.793

SYNTHESIS OF NEW 5-(3-NAPHTHALEN-2-YL-5-ARYL-4,5-DIHYDROPYRAZOL-1-YL)-THIAZOLIDINE-2,4-DIONE AND EVALUATION OF THEIR ANTITUMOR AND

ANTIPROTOZOAL ACTIVITIES D.Ya. Havrylyuk1, B.S. Zimenkovsky1, N.I. Zelisko1, G.M. Semenciv1, Philippe Grellier2, R.B. Lesyk1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine Museum National d'Histoire Naturelle2, Paris, France

e-mail: [email protected] The aim of the research: The directed synthesis and study of biological activity of non-condensed systems with thiazolidine and pyrazoline fragments is reasonable by the previous results of experimental studies of these heterocycles derivatives as potential chemotherapeutic agents. Among heteryl-substituted 4-thiazolidinones the highly active anticancer agents, including inhibitors of necroptosis and tumor necrosis fac-tor, as well as lead-compounds with antimicrobial and antitrypanosomal activities were identified. The previous study allowed us to establish some «structure-activity» relationships for the 4-thiazolidinones with pyrazoline cycle in 2, 3, 4 and 5 positions, which possessed a promising antitumor and antitrypanosomal activities in vitro. Therefore, the logical and promising extension of such studies, in our opinion, is the synthesis of new 5-pyrazoline substituted 4-thiazolidinones and study of their biological effects. Materials and methods: The synthetic investigations was held according to the general approaches of poten-tial biological active substances search, using «Merck» (Germany) and «Sigma-Aldrich» (USA) reagents. The structures of newly synthesized compounds were confirmed by elemental analyses, 1H NMR spectroscopy. Anti-cancer activity of synthesized compounds toward 60 human tumor cell lines panel (leukemia, melanoma, lung, colon, CNS, ovarian, renal, prostate and breast cancers) in National Cancer Institute was evaluated. The pre-liminary screening of anti-trypanosoma activity has been performed against Trypanosoma brucei brucei and Trypanosoma brucei gambiense at 2-fold dilutions of twelve concentrations. Results: Based on the reaction of 3,5-diarylpyrazolines with 5-bromo-2,4-thiazolidinedione the synthesis of new non-condensed compounds with thiazolidine and pyrazoline fragments was carried out. Further chemical modi-fication of synthesized 5-(4,5-dihydropyrazol-1-yl)-thiazolidine-2,4-diones in position N3 of thiazolidine cycle was performed in alkylation and Mannich reactions. Protons CH2-CH of pyrazoline fragment in the 1H NMR spectra of synthesized compounds showed characteristic patterns of an AMX system. The chemical shifts of the protons HA, HM, and HX have been assigned to about δ~3,143,38, δ~3,813,89, and δ~4,334,51 respectively with corresponding coupling constants of JAM=16,517,8, JAX=10,811,5, and JMX=3,84,8 Hz. The protons of methylene group show singlet at δ~4,45 (CH2CO for 3c) and broad singlet at δ~4,555,09 (NCH2N for com-pounds 4). The CH proton of thiazolidine cycle have been found as singlet at δ~5,725,99 ppm. A screening of biological activity revealed that synthesized compounds have not antitumor activity. The compounds 2a, 3b and 3c were selected in advanced assay against Trypanosoma brucei brucei and Trypanosoma brucei gambiense at 2-fold dilutions of twelve concentrations. The results of studying showed the promising activity of compounds on both parasite strains IC50 (TBG)=1,443,57 ?g/ml and IC 50 (TBB)=3,09 6,59 ?g/ml. Conclusions: The synthesis of new 5-(3-naphthalen-2-yl-5-aryl-4,5-dihydropyrazol-1-yl)-thiazolidi-ne-2,4-diones have been performed. Pharmacological screening allowed us to identify promising antitrypanosomal ac-tivity of synthesized compounds. UDC615.076:547.789

QSAR STUDY OF 2(4)-THIAZOLIDINONES WITH PYRAZOLINE SCAFFOLD POSSESING ANTICANCER ACTIVITY IN VITRO ON NON-SMALL LUNG CANCER CELLS

O.T. Devinyak2, D.Ya. Havrylyuk1, B.S. Zimenkovsky1, R.B. Lesyk1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine State Higher Educational Institution «Uzhgorod National University»2, Uzhgorod, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: Continuing the investigation of the structure-activity relationship of 4-thiazolidinones as promising anticancer agents, in silico analysis of non-small lung cancer cells growth inhibi-tion for mentioned compounds was carried out. Our research was aimed at the revealing of key molecular prop-erties responsible for anticancer activity of 2(4)-thiazolidinones with pyrazoline scaffold. Mining U.S. National Cancer Institute (NCI) protocol data’s provided us with rational dependent variable. This background gives a possibility to develop robust and predictive QSAR model. Materials and methods: Current modeling of anticancer activity was executed due to Organization for Eco-nomic Co-operation and Development (OECD) guidance and principles. The procedure of variance minimization for cancer growth percents obtained by two results of experimental studies in a defined endpoint. The best model was found by the check of all possible combinations of independent variables. Plotting standard errors versus leverages (Williams’s graph) showed outliers and derives the domain of applicability. Goodness-of-fit was measured as Pearson’s squared correlation coefficient and root mean squared error, robustness and predictivity were evaluated by means of internal and external validations. Additionally, response permutation testing (Y-scrambling) was carried out to estimate the probability of chance correlation. Results: The monoparametric QSAR model with squared correlation coefficient R2=0,92 and Fisher’s ratio F=362 have been obtained. The internal cross-validation showed explained variances (Q2) for leave-one-out and leave-many-out (25%) procedures Q2=0,90 and Q2=0,91, respectively. The smaller explained variance for exter-



2011, №34

197

nal validation (Q2=0,82) indicated some over fitting, but further simplifying of monoparametric linear model was impossible. Y-scrambling test rejected the possibility of chance correlation. The robustness and good predic-tive power of the model were proved by the obtained statistical results. According to the current study, the inhi-bition of non-small lung cancer cells growth depends on the topological descriptor. It means that special mutual location of atoms in 2(4)-thiazolidone structure define its anticancer activity. Conclusions: Predictive QSAR model for non-small lung cancer cells growth inhibition by 2(4)-thiazolidones with pyrazoline scaffold have been developed. The obtained results give the background for further directed syn-thesis of related heterocyclic compounds with anticancer activity. UDC 615.214.24:543.05:543.544.5.068.7

THE TECHNIQUES EFFICIENCY ESTIMATION OF SERTRALINE AND ITS METABOLITE ISOLATION FROM BIOLOGICAL OBJECTS

I.J. Halkevych, B.S. Zimenkovsky, G.S. Trush Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to investigate the efficiency of sertraline and its metabolite (N-demethylsertraline) isolation from biological objects and to determine optimal conditions for these compounds identification by means of high performance liquid chromatography (HPLC). Materials and methods: two techniques were applied for isolation of sertraline and its metabolite from rat’s liver, brain and plasma. One involved application of water acidified with oxalatic acid and other – acetonitrile acidified with acetic acid. Both compounds were extracted with chloroform (pH 89). Evaporation, dissolving in methanol, and purification on Oasis cartridges followed extraction. The HPLC was performed by means of Wa-ters 2690 Separation module (column Silica Type ACE 5C18). The mobile phase consisted of acetonitrile (A) and 0,1% solution of threeftoracetic acid (TFA) (B) Results. The identification of sertraline and its metabolite was conducted on chromatographs due to the reten-tion time and UV-wavelength. Linear regression equation for the sertraline calibration curve is Y=0,0536Х0,003 (for lower calibration rang) and Y=0,0215Х0,0018 (for higher calibration rang). For N-demethylsertraline – Y=0,0529Х0,0029, and Y=0,0209Х0,0021 respectively, where Y is the peak area of the analyte, X is the concentration of the analyte. The efficiency of sertraline and N-demethylsertraline isolation with acetonitrile was 22,5 times higher than with acidified water. The content of sertraline and N-demethylsertraline in internal organs was the same in 24 hours following oral administration and equal 83,8586,53% for sertraline and 13,4714,15% for N-demethylsertraline. Conclusion.

1. HLPC technique of sertraline and its metabolite (N-demethylsertraline) identification and quantitative determination on column Silica Type ACE 5C18 (210 nm) with gradient liquid phase were elaborated. The minimal concentration determination of both compounds was 0,4 g/ml.

2. Comparative efficiency estimation of sertraline and its metabolite isolation from rat’s internal organs (liver, brain and plasma) by means of water acidifilled with oxalatic acid and acetonitrile acidifilled with acetic acid was performed. It has been found that efficiency of sertraline and N-demethylsertraline isolation with acetonitrile was 22,5 times higher.

3. It has been determined that in 24 hours following final sertraline oral administration its content in ex-amined rat’s internal organs was 83,8586,53%. N-demethylsertraline content was 13,4714,15%.

UDC 614.275:615].003.12:681.518 INSTRUMENT FOR REALIZATION OF AUTOMATED AND INTEGRATED

ABC/FMR/(XYZ)/VED ANALYSIS D.V. Horilyk1, A.V. Horilyk1, V.P. Popovytch2, B.P. Hromovyk

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine O.O. Bohomolets National Medical University2, Kyiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: is to develop a software for integrated ABC/FMR/(XYZ)/VED analysis for improve-ment of assortment policy at pharmacies and hospitals both in general and in specific groups of pharmaceutical preparations. Materials and methods: Hortor is running on web-server Apache 2. The main program code is written in scripting programming language PHP. To improve the usability of the program and to increase its performance the AJAX technology was used. As the research methods ABC, FMR, XYZ and VED analysis were chosen. Results: The algorithm of developed computer program is based on the linear algorithm proposed by V.P. Pop-ovytch. Hortor allows you to import the primary data to the database in CSV format. The file must contain a table with five columns: «№by order», «pharmaceutical preparations», «sale date» in DD.MM.YYYY format, «number of packages» (or «units of activity»), «total sales/purchase». Hortor conducts formal VED analysis by searching pharmaceutical preparations in the current issue of the State Formulary of drugs on the official web-site. The user may select any combination of tests (maximum of 3 of 4 available) and obtain the corresponding configuration matrix projection. The structure of results may be viewed as a whole matrix or as components of each separate sector. The results obtained on the basis of an automated integrated ABC/FMR/VED analysis, enable the illustrative distribution of drugs in terms of turnover or value of consumed units with concurrent



198

frequency of querying identification according to drugs’ importance for pharmacotherapy. Conclusion: For the first time the computer program Hortor was developed, which allows automated inte-grated ABC/FMR/(XYZ)/VED analysis of consumption of medicines in pharmacies and hospitals. UDC 615.015.2:681.518]:614.2

THE CLINICAL DECISIONS MAKING SUPPORT COMPUTER SYSTEM ON THE BASIS OF THE PROGRAMME PRODUCT ON THE MySQL BASE FOR DRUGS INTERACTION DETECTION AND

PREVENTION IN HEALTH CARE INSTITUTIONS OF UKRAINE O.B. Boretska, A.B. Zimenkovsky, D.V. Gorilyk

Danylo Halytsky National Medical University in Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: To create a computer system «Drugs Interaction» with the help of the programme product on MySQL base for the possibility of its usage in practice of health care system specialists aiming at intervention in existing and prevention of possible drugs interaction. Materials and methods: The object of research is the drugs interaction information received from the drugs state form of the latest issue (IV) and instructions on medical use adopted by corresponding orders of Ukrainian Ministry of Health. The methods of systematic, structural-logical analyses and modeling, as well as informa-tional-searching method have been applied. Results The clinical decisions making support computer system structure on the basis of the programme prod-uct on the MySQL base has been determined and elaborated, the database saturation has been realized. The application of this system in the practice of pharmacists, clinical pharmacists and physicians has been substan-tiated aiming at drugs interaction detection and prevention. The database ready for use at any stage of medi-cal/pharmaceutical informational systems development has been created. It can be included into expert systems and the structure flexibility allows to change and supplement its informational saturation, if necessary. Conclusions:

1. The clinical decisions making support computer system on the basis of the programme product on the MySQL base has been created. It is ready for usage at any stage of medical/pharmaceutical informa-tional systems, and can be included into expert systems. The structure flexibility allows to change and supplement its informational saturation, if necessary.

2. The usage of the system in the practical activity of pharmacists, clinical pharmacists and physicians, aiming at drugs interaction prevention, will allow to organize the search for highly evidential informa-tion at a necessary moment and, as a result, contribute to quality improvement of individualized medi-cal and pharmaceutical care of patients.

3. The use of drugs state form information of the latest issue (IV) and instructions on medical usage ap-proved by corresponding orders of the Ukrainian Ministry of Health enables to form drugs interaction database which is applicable at Ukrainian health care institutions.


2011, №34

199

Журнал «КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ, ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА МЕДИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ»

ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ СТАТЕЙ

1. Мета і завдання журналу.

Журнал «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація» є виданням Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Видання присвячене актуальним питанням клінічної фармації, зокрема фармацевтичної опіки, раціональної фармакотерапії поширених та соціально значущих захворювань, стандар-тизації в охороні здоров’я, що поєднує інтереси різних спеціалістів, діяльність яких пов’язана з фармакотерапією. Вивчення оптимальних шляхів раціональної фармакотерапії поширених за-хворювань, питань якості медичної та фармацевтичної допомоги, стандартів (протоколів) на-дання допомоги населенню – це мінімальний обсяг сучасних актуальних проблем, які об’єднують менеджерів охорони здоров’я всіх рівнів, практичних лікарів, клінічних провізорів і провізорів. Отож, журнал розрахований на широку аудиторію фахівців.

Зміст журналу складається з основних профільних рубрик, що куруються відповідальними науковцями редакційної ради: управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги клінічна фармація та фармацевтична опіка раціональна фармакотерапія медична стандартизація медична та фармацевтична освіта синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів формулярна система та медикаментозне забезпечення закладів охорони здоров’я клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд клінічна медицина спортивна фармакологія реформи в охороні здоров’я фармацевтична технологія та біофармація інформаційні технології в медицині та фармації медичне та фармацевтичне страхування економіка в охороні здоров'я, клінічна економіка та фармакоекономіка фармацевтичний менеджмент та маркетинг історія медицини та фармації оригінальні дослідження медична та фармацевтична термінологія ювілеї, події.

Редакція журналу приймає до друку: - передові статті - оригінальні статті - стислі повідомлення - лекції - огляди (на замовлення редакційної колегії) - листи до редакції - рецензії на підручники, посібники, довідники та монографії

До друку приймаються наукові матеріали, що відповідають вимогам до публікацій, які укладені з урахуванням «Єдиних вимог до рукописів, що представляються до біомедичних жур-налів», розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів. 2. Підготовка та подання рукописів статей.

Загальні положення. Рукописи подаються українською або англійською мовою. Подані статті повинні бути оригі-

нальними, а рукописи узгоджені з усіма авторами. Не приймаються до друку вже опубліковані чи надіслані в інші видання статті. Редколегія журналу залишає за собою право відхиляти статті, що не відповідають його тематиці, і редагувати їх.


200

Редакція не несе відповідальності за допущені авторами помилки і залишає за собою право на скорочення тексту, кількості ілюстрацій та таблиць. Матеріали статей, прийнятих до друку (рукописи, ілюстрації, дискети, CD), не повертаються.

Публікація статей платна.

Порядок рецензування статей. Усі матеріали, подані до друку, рецензуються і обговорюються редакційною колегією. Після

обговорення та оцінки представлених матеріалів, статті скеровуються на рецензування (мінімум два анонімних рецензенти, призначення здійснюється на розгляд редакційної колегії журналу. На основі одержаних рецензій науковою радою журналу узгоджується відповідне рішення про можливість публікації роботи:

- прийняти до друку у редакції автора; - прийняти до друку із мінімальними змінами та правками із погодженням з автором ро-

боти; - прийняти до друку після повного перегляду та внесення змін автором роботи; - відмовити у публікації роботи. Рецензування представлених статей триває 1 місяць від дня надсилання рецензенту.

Форма подання рукописів. Рукописи статей надсилаються поштою на адресу / електронну адресу редакції або подають-

ся особисто до редколегії журналу. Авторський варіант статті подається у двох формах – елект-ронній (на CD (DVD) R/RW диску або електронною поштою без архівації, у форматі RTF) та на паперовому носії (1 примірник статті, роздрукований на одній стороні аркушів білого папері фо-рмату А4 та підписаний усіма авторами роботи). Електронна та друкована версії мають бути ідентичними.

До статті додаються відомості про авторів (посада, місце роботи, адреса для листування, кон-тактні телефони, номер факсу та електронної пошти), вказується автор, з яким бажано вести листування. 3. Авторське право.

Усі права стосовно опублікованих статей належать видавцю. Передрук статей можливий лише за письмової згоди редакції та з посиланням на журнал. Відповідальність за добір та ви-кладення фактів у статтях несуть автори. 4. Вимоги до оформлення рукописів.

Структура статей. Матеріал статті повинен бути викладений за наступною схемою: УДК. Ініціали та прізвища авторів. Назва роботи. Назва установи, де виконано роботу. Електронна адреса одного із авторів. Вступ, де стисло поданий аналіз останніх досліджень та публікацій з даної проблеми, висві-

тлено невирішені питання, яким присвячена стаття, та сформована актуальність дослі-дження.

Мета дослідження. Матеріали та методи, використані в дослідженні. Результати дослідження та їх обговорення. Висновки з даного дослідження і, за можливості, перспективи подальшого розвитку у дано-

му напрямку. Перелік використаної літератури містить цитовану літературу переважно за останні 5 років

(для рубрики «Синтез біологічно активних сполук та лікарських засобів» термін, за необ-хідності, довший). В оригінальних роботах цитують не більше 15 праць, в оглядах – не біль-ше 30. До статті додаються: резюме (українською, російською та англійською мовами; для інозем-

них авторів – англійською та російською), ключові слова (українською, російською та англій-ською мовами 4–6 слів чи словосполучень) та розширена анотація (англійською мовою).

Резюме повинно містити: УДК, назву статті, ініціали та прізвище авторів, назва установи, місто, країну; текст резюме обсягом до 800 знаків.


2011, №34

201

Розширена анотація (до 1800 знаків) подається англійською мовою і містить наступні роз-діли: мета (The aim of the research); матеріали та методи (коротко) (Materials and methods), за-гальні результати (Results); висновки (Conclusions).

У статті доцільно використовувати скорочення, розшифрування яких слід наводити у тексті при першому згадуванні.

Розмір оригінальних статей не повинен перевищує 10 аркушів, оглядів – 15.

Правила оформлення електронних варіантів статей. Електронний варіант рукопису подається на носіях (дискеті 3’5 дюйма, CD (DVD) R/RW дис-

ку без архівації, у форматі RTF) або надсилається на адресу електронної пошти редакції журна-лу. Текст набирають в редакторі Microsoft Word (будь-якої версії) гарнітурою Times New Roman, 14 пунктів, без абзацних відступів, без табуляторів, переноси в словах відсутні. Всі спеціальні знаки набираються за допомогою команд «вставка / символ»). Розмір аркушів 210х297 мм (фор-мат А4), орієнтація книжкова. Інтервал між рядками – 1,5, вирівнювання по лівому краю, поля з усіх боків по 2 см.

Нумерувати всі сторінки рукопису необхідно послідовно, починаючи з першого аркуша. Роз-ташування номера – у верхньому правому кутку сторінки.

Рисунки, таблиці, діаграми, схеми та формули мають бути включені в текст і, бажано, в одному файлі з ним.

Таблиці слід набирати у редакторі Microsoft Word, графіки – MS Graf або MS Excel, фор-мули – MS Equation. Кількість таблиць та ілюстрацій (рисунки, діаграми, фотографії тощо) по-винна бути мінімальною та подаватися на окремих сторінках із посиланням у тексті. Таблиці повинні бути компактними.

Рисунки вставляють у текст в одному із форматів (bmp*, tif*, cdr*, eps*) з роздільною здат-ністю менше 300 dpi.

Таблиці і малюнки відокремлюються від основного тексту порожніми рядками. Підписи під рисунками і заголовки таблиць виконуються згідно з ДСТУ 3008–95.

Рисунки та таблиці нумерують послідовно у порядку їх першого згадування в тексті – (рис. 1, таблиця 1).

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Номер таблиці та її назва розміщується над таблицею в одному рядку із вирівнюванням по

лівому краю. Скорочення і умовні позначення, які використовуються у формулах повинні відповідати ді-

ючим міжнародним стандартам. Літерні позначення, що входять до формул, мають бути роз-шифровані із зазначенням одиниць виміру.

Формули набирають прямим нежирним шрифтом без масштабування. Нумерація формул наскрізна (номер вказують у круглих дужках біля правої межі тексту). Формули мають бути ві-докремлені від тексту порожніми рядками згори і знизу.

Перелік використаної літератури та посилання в тексті. Список використаної лі-

тератури подається на окремій сторінці. Посилання на літературу в тексті повинні бути оформ-лені відповідно до переліку використаної літератури із зазначенням у верхньому індексі (на-приклад, 1-4). За правильність та точність цитування та наведених в переліку літератури даних відповідальність несуть автори.

Усі джерела літератури, на які посилаються в тексті, повинні бути наведені в переліку ви-користаної літератури. Роботи слід перераховувати в алфавітному порядку, спочатку роботи, надруковані кирилицею, потім – латинським шрифтом. Якщо цитується кілька робіт одного ав-тора, їх розташовують в хронологічному порядку.

Бібліографічний опис здійснюється за ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (ГОСТ 7.1-2003IDT, із змінами ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81).

Скорочення слів та словосполучень наводять за ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українсь-кій мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила». − К.: Держстандарт України, 1998; ГОСТ 7.12.93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила», а також у відповідності з Index Medicus.

Приклади основних типів посилань на літературні джерела наводяться нижче:


202

Книги: Один автор: 1. Зильбер А.П. Этюды медицинского права и этики / А.П. Зильбер. – М.: МЕДпресс-информ,

2008. – 848 с. Два автори: 2. Михайлов И.Б. Основы фармакотерапии в акушерстве и гинекологии: Руководство для вра-

чей. / И.Б. Михайлов, В.К. Ярославский. − Санкт-Петербург, Фолиант, 2001. − 256 с. Три автори: 3. Моссиалос Э. Регулирование фармацевтического сектора в Европе: ради эффективности,

качества и равенства / Э. Моссиалос, М. Мразек, Т. Уолли. − Open University Press, 2004.–378 с.

4. Cippole R.J. Pharmaceutical Care Practice: The Clinician’s Guide. / R.J. Cippole, M.L. Strand, P.C. Morely. – 2004. – New York; McGraw-Hill, Medical Pub. Division, 2004. – 394 p.

Чотири автори: 5. Епідеміологія цукрового діабету / М.Д. Тронько, А.С. Єфімов, В.І. Кравченко, С.А. Степане-

нко. − Київ, 1995. – 152 с. Понад чотири автори: 6. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии. / [Деримедведь Л.В., Перцев

И.М., Шуванова Е.В. и др.]. − Мегаполис, Харьков, 2002. − 784 с. 7. Клінічна нефрологія / Л.А. Пиріг, А.М. Романенко, О.І. Дядик та ін.; За ред. акад. Л.А. Пи-

рога. – К.: Здоров’я, 2004. – 528 с. Без автора: 8. Клинические рекомендации + фармакологический справочник / под ред. И.Н. Денисова,

Ю.Л. Шевченко. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 1184 с. Журнали: Один автор: 9. Гудзь Н.І. Застосування розчинів для перитонеального діалізу у медичній практиці / Н.І.

Гудзь // Клінічна фармація. – 2006. – №2.– С.19−26. Два автори: 10. Hepler C.D. Opportunities and responsibilities in pharmaceutical care / C.D. Hepler, L.M. Strand

// Am. J. Hosp. Pharm. – 1990. – №47. – P.533−543. Три автори: 11. Стриженюк Е.А. Применение лекарственных средств при беременности: результаты мно-

гоцентрового фармакоэпидемиологического исследования / Е.А. Стриженюк, И.В. Гудков, Л.С. Страчунский // Клин. микробиол. антимикроб. химиотерап. – 2007. – №2. – С.162–175.

Понад три автори: 12. Мультиэлементный анализ волос: новые возможности диагностики / Е. Кириленко, А. Кири-

ленко, С. Лесник [та ін.] // Ліки України. – 2001 – №12. – С. 28−29. 13. Biocompatibility of peritoneal dialysis fluids / E. Boulanger., O. Moranne, M.P. Wautier [et al.] //

Nephrol. Ther. – 2005. –№1. – P.14−22. Матеріали конференцій (аналогічно до принципів подання журнальних статей): 14. Громовик Б.П. Три аспекти та чотири складові фармацевтичного обслуговування спожива-

чів лікарських засобів / Б.П. Громовик, С.М. Мокрянин // Формування національної лікар-ської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики: Матер. наук.-практ. конф. 14−15 березня 2008. – Харків, 2008. − С.210−211.

Статті, представлені в мережі Інтернет: 1. Пивень Е.П. Разработка научных подходов к оценке конкурентоспособности лекарственных

средств на основе потребительной стоимости и фармакоэкономических принципов / Е.П.Пивень // Фармаком. [Електронний ресурс]. − 2003. − №4. − Режим доступу: http://www.farmacomua.narod.ru./ arx4_2003/4_2003.htm

2. Телмисартан – эффективное средство для лечения метаболического синдрома / [Мычка В.Б., Дуишвили Д.Э, Мамырбаева К.М. и др.] // Consilium-medicum. [Електронний ресурс]. − 2006. − №5. − Режим доступу: http://www.consilium-medicum.com/magazines/cm/medicum/article/ 14845


2011, №34

203

Законодавчі документи: 15. Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування» від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР (Редакція від 28.02.2007). 16. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здо-

ров’я на період до 2010 року. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.2008 р. №166. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID= 9720

Дисертації: 17. Краснянська Т.М. Наукове обгрунтування організаційно-методичного забезпечення ефекти-

вної діяльності персоналу підприємств фармацевтичної галузі: дис... канд. фармац. наук: 15.00.01 «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» / Т.М. Краснянська. — К., 2006. — 245 с.

Автореферати дисертацій: 18. Сухоносова О.Ю. Клінічні особливості віддалених наслідків черепно-мозкової травми у дітей

різних вікових груп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервові хвороби» / О.Ю. Сухоносова. – Х., 2001. – 20 с.

Редакція залишає за собою право рецензування, редакційної правки статей, а також відхи-

лень праць, які не відповідають вимогам редакції до публікацій.

5. Адреса редакції журналу «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична станда-ртизація»:

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львів, 79010, вул. Пекарська, 69 Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Тел.: (032) 259 74 10 e-mail: [email protected]

www: http://clinpharm.org.ua

КФФТМС 3-4 12-13...

Documents