Ïояснітьсвійвибір -...
TRANSCRIPT
81
Пр³орè òе òè в äо рож нü о мó рóñ³
Ñпостерігаю÷изарухомтранспортунаскладнихділянкахдороги(особ-ливонаперехресті),÷асомдивуєшся,якводіїзнають,хтомаєправоїхати,ахтоповинензупинитися.ТасамедляцьогойіснуютьÏравиладороæньогоруху,що встановлюють ÷ерговість проїзду перехресть, вузьких і складнихділянокдороги.Íайголовнішізнихтакі:
Ðейковийтранспорт(поїзд,трамвай)маєпріоритетнеправонарухперед•автомобілямиіпішоходами.Íанерегульованихперехрестях,депозна÷енопішохіднийперехід,пішо-•ходи мають переваæне право на рух перед автомобілями.Але пішохідповинен пересвід÷итися, що всі автомобілі зупинились і пропускаютьйого.Транспортнаголовнійдорозімаєпріоритетпередтранспортомнадруго-•ряднійдорозі(мал.29).Автомобілі «швидкої допомоги», поæеæної охорони та інші автомобілі•спеціальногопризна÷еннязувімкненоюзвуковоюсиреною і синімпро-блисковиммая÷коммаютьправопершо÷ерговогопроїзду.Коæенводій,поба÷ивши такий транспорт, повинен дати йому дорогу.Червоний про-блисковий мая÷ок свід÷ить, що всі автомобілі повинні пропустити цейтранспорт,зупинившисьзправогокраюдороги.Ñпецтранспорт(переваæ-но дороæньо-експлуатаційної слуæби) з увімкненим æовто-оранæевиммая÷комнемаєперевагиврусі.
Ðозподіліть ролі водіїв транспортних засобів, зобраæених намал.29,ірозіграйтеситуацію.Майтенаувазі,що:
го ло вна до ро га—цедорога,позна÷еназнаком«Головнадоро-га»,абодорогазпокриттямвідносно´рунтової;дрó го ряд на до ро га — це дорога, позна÷ена знаками «Äатидорогу»÷и«Ïроїздбеззупинкизаборонено».
Мал.29
82
Оñновн³ в³äомоñò³ ïро моòоцèкë
У5—7-хкласахтивив÷авÏравиладороæньогорухудляпішоходів,вело-сипедистів,пасаæирів.Теперознайомишсязправиламидлямотоциклістів.
Мо то цикл—двоколіснийтранспортнийзасібзмоторнимприводом,якиймаєдвигунзробо÷имоб’ємомпонад50см3.Äомотоциклівтакоæналеæатьмоторолериімотоколяски.Çалеæновідпризна÷еннямотоциклимаютьрізнийвигляд.Цеікомфортнідороæнімоделі,іманевреніспортивнімашини,здатнірозвивативеликішвидкості.Мотоциклиєвармії,міліції,нимикористуютьсяпоштарі,кур’єри,медикиінавітьсвященики(мал.30).
82
Мал.30
8383
Мо òо цèкë ³ беç ïе ка
Мотоцикли дуæе популярні, зокрема серед молоді. Та водно÷ас мото-цикл—одинізнайнебезпе÷нішихвидівтранспорту.
Îб’єднайтесьу2групи.Íазвітьперевагиінедолікимотоциклів.Ïояснітьсвійвибір:
високапотуæність;•відсутність навколо водія і пасаæирів•зовнішньоїзахисноїоболонки(кузова);великашвидкістьруху;•маневреність (здатність легко долати•бездоріææятаавтомобільнізатори);відносномалавага;•невисокастійкість;•порівнянонизькавартість;•сезонневикористання.•
Äеякізцихпунктів,напевно,невикли÷утьувассумнівів:наприклад,порівнянонизькаціна÷иманевреністьмотоциклаєбезумовнимийогопере-вагами.Таксамо,яквідсутністькузоваіззасобамипасивноїбезпекиінестій-кістьцьогодвоколісноготранспорту—йогонедоліки.Ñуттєвоювадоюєйвимушеніперервивхолоднупоруроку,колимотоцикламимайæенекорис-туються,імотоциклістивтра÷аютьнави÷кивпевненоговодіння.
Аякщодопотуæності?Çодногобоку—привабливаздатністьзакорот-кий÷асрозвивативисокушвидкість.Азіншого—цемоæематинаслідкомвідривпередньогоколесавіддороги(мал.31),заносіперекиданнямотоцик-ла.
Мал.31.Çастатистикою,з-поміæусіхвидівтранспортумотоциклинапершомумісціутакомувидіÄТÏ,якперекидання
8484
Мо òо цèкë ³ аë ко ãоëü
Îсобливонебезпе÷нимиєситуації,колизакермомотоцикласідаєнетве-резийводій.Ñередмотоциклістів,якіспри÷инилиаварію,майæеполовина(43%)перебувалапідвпливомалкоголю.
Ïояснюєтьсяцепросто.Алкогольпорушуєдіювестибулярногоапаратуіздатністьлюдиниутримуватирівновагу,навітьстоя÷инаногах,некаæу÷ивæепроте,щободно÷асноутримуватирівновагунамотоциклійстеæитизадороæньоюситуацією.
Äо тогоæ алкоголь суттєво уповільнюєреакцію.Так, 100 г спиртногощонайменшеудві÷ізбільшують÷ас,щоминаєзмоменту,коливодійпоба-÷итьперешкоду,домоменту,коливіннатисненагальма÷ипо÷невиконуватиманевр.Íашвидкості50км/годтверезийводійзацей÷аспроїденебільшяк11метрів,атой,щовæивалкоголь,—від20до40метрів(мал.32).
Хòо мо же керóваòè мо òо цèк ëом
Â÷итисяводитимотоциклдозволеноз16років.Але,звісно,ненадорозі,анапороæньомустадіоні÷ивигоні.Íайкращезаписатисянаспеціальнікур-сиприавтошколах,мотоклубах.
Ïравонакеруваннямотоцикломмоæнаотриматиз16-рі÷ноговіку.Äляцього треба пройти меди÷не обстеæення,нав÷аннязапрограмоюзпрофілактикизло-вæивання алкоголем і наркотиками середводіїв транспортних засобів, надання пер-шої меди÷ної допомоги потерпілим унаслі-докнещаснихвипадківіÄТÏ.
Äля отримання посвід÷ення необхіднотакоæпройтикурстеорети÷ногоіпракти÷-ногонав÷аннязпідготовкиводіївкатегорії«А»іскластиіспити.
Îсобам, які успішно склали іспити,видається посвід÷ення єдиного зразка італонпопередæень(мал.33).
Мал.32
Мал.33.Íаціональнепосвід÷енняводія
8585
Пра вè ëа äо рож нü о ãо рó хó äëÿ мо òо цèкë³ñò³в
Äеякимихарактеристикамимотоциклподібнийдовелосипеда,адеякими—доавтомобіля.Äізнайсяпроцебільшезтакогокрос-тесту.
1.Äвоколіснімотоциклидозволенопаркувативодин(5)÷идваряди(6)?
2.Групамотоциклістівповиннарухатисядорогоюодинзаодним(7)÷иудваряди(8)?
3.Чиповиненмотоциклістукомплектуватисвійтранспортмеди÷ноюапте÷-кою і знакомаварійноїзупинки,подібнодоавтомобіліста(10),÷ивіннезобов’язанийцьогоробити(9)?
4.Мотоциклістиповиннівиконуватилівийповоротірозворотнадорозіяквелосипедисти(11)÷иякводіїавтомобілів(12)?
5.Тимаєшщеодиншанс(1).
6.Ïаркуватимотоциклибезколяскимоæнаудваряди(2).
7.Äорогоюмотоциклістиповинніїхатиодинзаодним(3).
8.Хо÷ паркуваннямотоциклівдозволеноудваряди,рухдвохмотоциклівпору÷ (як, до ре÷і, і велосипедів)моæе створити перешкоди для іншоготранспорту(2).
9.Мотоцикл—небезпе÷нийвидтранспорту,томуйоготребаукомплекту-ватимеди÷ноюапте÷коюізнакомаварійноїзупинки(3).
10.Ïравильно.УразіÄТÏмотоциклістзобов’язанийпозна÷итимісцеава-рії,надатиневідкладнумеди÷нудопомогупотерпілим,викликати«швидкудопомогу»іповідомитиÄАІ(4).
11.Âелосипедистнемаєправаповертатинадорозілівору÷ ÷ивиконуватирозворот.Âінповинендоїхатидоперехрестя,зійтизвелосипедаіперейтизнимнаіншийбікдорогиякпішохід.Âодіймопедамаєв÷инититаксамо,амотоциклістнезобов’язанийцьогоробити(4).
12.Мопедповертаєлівору÷ ірозвертаєтьсяяквелосипед,амотоциклвико-нуєціманевриякавтомобіль(13).
13.Молодець!Тидіставсякінця.
1.ßквелосипедиствиконуєрозворот,лівийповоротіподаєсиг-нал проманевр (поворот правору÷, об’їзд перешкоди лівору÷,зупинку)?Ïродемонструйтецісигнали.
2*.Âодіїякоготранспортузобов’язані:
Ïри лівому повороті й розвороті доїхати до перехрестя•іпішкиперевеститранспортнаіншийбікдороги?
Матиприсобіпосвід÷енняводіятамеди÷нуапте÷ку?•
Їхатидорогоюводинряд,апаркуватисьудваряди?•
86
Чиобладнаномотоциклсидінням,ру÷кою іпідставкоюдлянігпасаæира?
Îсобам, які мають посвід÷ення направо керування транспортним засобомкатегорії «А», заборонено перевозитипасаæирів.
Íа задньому сидінні мотоцикладозволено перевозити дітей вікомвід12років,зростомвід145см.
ÂідповіднодовимогÏравилдороæ-нього руху мотоциклісти і пасаæи-ри мотоциклів повинні користува-тисязахиснимишоломами.
Ñідаю÷инамотоцикл:1.Ðетельнозастебнизахиснийшолом.2.Íадійнотримайсязару÷ку.3.Ïід ÷ас маневрів нахиляйся в той самий бік,щойводій.4. ßкщо треба подивитись убік або озирнутися,повертайлишеголову,анекорпус.5. Категори÷но забороняється відвертати увагуводіябезкрайньоїпотреби.6.Ïід÷асзупинокнеставногинадорогу.
Чимаєводійправа?
Чивиповнилосяпасаæирові12років?
Чи є захисні шоломи дляводія іпасаæира?
Äеякі моделі мотоциклів непризна÷ено для перевезенняпасаæирів.
Пра вè ëа äëÿ ïа ñа жèр³в мо òо цèк ëа
У багатьох людей виникають негативні емоції від першої поїздки намотоциклі.Íаприклад,знайомийпропонуєпокататися,мотоциклзриваєтьсязмісця, і пасаæир переæиває кілька хвилинæаху.Ïісля такої «розваги»дехтотривалий÷асбоїтьсямотоциклів.Томупершніæскористатисяпропо-зицією,придивисьдоводія.Íедосвід÷еного÷илегковаæногомотоциклісталегкорозпізнати.Âінзриваєтьсязмісця,різкогальмує.Âідйогопропозиціїпокататиськращевідмовитися.
Çадопомогоюблок-схемиознайомсязправиламидляпасаæирівмотоцикла.
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
8787
—Їдьмо,хлоп÷е! —Тищо,злякався?Усебудетіп-топ.
—ß думаю,що вæе ви-сплюсь, поки ти доплен-таєшся.Ñідай,хутко.
—Будьласка,за÷е-кай.Äавайпого-воримо.
—ЧомубнамнепоїхатизÑашкомнамашині?Âіннепроти.
—Íі, я не поїду, і тинеїдь.Батькосердити-меться, якщо ти менезалишиш.
— Будь ласка,послухай.
Ценебез-пе÷но.Ходімопішки.
Що ти думаєшпроце?
—Тивипив,аменіæитиненабридло.
1. Ðо бèòü ïро ïо çèц³þ:
4. По вер òаєòüñÿ äо òе мè. Вè ñó ває вè мо ãè.
За ïè òóє, що в³н ïро це äó має:
2. По ÿñ нþє, ó ÷о мó ïро бëе ма:
5. Тèñ не:
6 б. Або в³äкëа äає роçв’ÿçан нÿ ïро бëе мè: 6 в. Чè ïро ïо нóє аëü òер на òè вó:
6 а. гшó ÷е в³äмов ëÿєòüñÿ ³ в³äмов ëÿє бра òа:
3. В³äвоë³кає, на ïо ëÿ ãає:
Мал.34.Алгоритмвідмовивіднебезпе÷ноїпропозиції
88 88
Трен³нã навè÷ок в³äмовè в³ä небеçïе÷нèх ïроïоçèц³й
Ïотренуйтесьприймативідповідальнірішеннящодопропозиціїпокатати-сянамотоциклі.
Îб’єднайтесь у 2 групи. Ïро÷итайте і за допомогою правила÷отирьох кроків (с. 70) та алгоритму відмови від небезпе÷ноїпропозиції(мал.34)розіграйтенаведеніситуаціїметодом«стоп-кадру».
Ситóація 1. Íа свій шістнадцятий день народæення Äенисотримаввідбатьківдовгоо÷ікуванийподарунок—мотоцикл.Хлопцевіздалося,щокеруватинимдуæелегко,інаступногоднявінзапропонувавсвоїйоднокласниціпокататись.Äів÷инавідмовилася.
Ситóація 2. Іванові батькипоїхалиувідпусткуй залишиливдомамотоцикл.Äоньогоприйшлидрузі,іхтосьзапропону-вавпокататисьнамотоциклі.Іванвирішиввідмовитися.
Îрганізаціядороæньогоруху—цекомплекс заходів,щозабезпе÷уєумови для безперебійного і безаварійного руху транспорту та пішо-ходів.ÍайголовнішимзасобоморганізаціїдороæньогорухуєÏравиладороæ-ньогоруху.Âонивизна÷аютьправатаобов’язкиу÷асниківдороæньогоруху, описують засоби його організації (світлофори, розмітки тощо),містятьправилапроїзду,зупинки,перевезенняпасаæирівтавимогидообладнаннятранспортнихзасобів.Мотоцикл— двоколісний транспортний засіб з моторним приводом,
робо÷ийоб’ємдвигунаякогопонад50см3.Мотоцикл— один із найнебезпе÷ніших видівтранспорту. Îсобливо небезпе÷ними є ситу-ації,колизакермомотоцикласідаєнетверезийводій.Ïравонакеруваннямотоцикломмоæнаотрима-тиз16-рі÷ноговіку.Âодії та пасаæири мотоциклів повинні знатисвоїправатаобов’язкиідотримуватисьÏравилдороæньогорухудлямотоциклістів.
8989
§ 10. ÅÊОËОГІЧНА ÁÅЗПÅÊА
Ти,напевно,÷асто÷уєшслова«екологія»,«екологі÷наситуація»,«еколо-гі÷ніпроблеми»,«екологі÷набезпека».Екологіяспершубулагалуззюбіології,якавив÷аєвзаємозв’язокæивихорганізмівіприродногосередовища.Унаш÷асцимтерміномпозна÷аютьнаукупровзаємовпливлюдиниіприродитапрозасадираціональногоприродокористування.
1.Íазвітьекологі÷ніпроблемивашогонаселеногопункту.2.Îцінітьйогоекологі÷нубезпеку.Äляцьогопроведітьукласіумовнулінію.Çодногоїїкінцястаютьті,хтовваæаєвашемісто÷и село безпе÷ним екологі÷ним середовищем, а з іншого— ті,хто думає, що екологі÷на ситуація в ньому загроæує æиттю іздоров’юлюдей.Ðешта—посередині÷иблиæ÷едотого÷итогокінця.Баæаю÷імоæутьпояснитисвоюпозицію.
За брóä нен нÿ ³ çäо ров’ÿ ëþ äè нè
Люди,яківсіæивіістоти,повинніматиунавколишньомусередовищівсенеобхіднедлясвоєїæиттєдіяльності:÷истуводу,родю÷уземлю,незабрудне-неповітря.Інакшеїхньомуæиттюіздоров’юзагроæуєнебезпека.
Äіязабрудненьнезавæдивиявляєтьсяшвидко.Інодішкідливіре÷овининакопи÷уютьсяворганізміпротягомтривалого÷асуітількизгодомспри÷и-няютьзахворювання.Îднакдобревідомо,щовмісцяхсильногозабрудненнядовкіллялюди÷астішехворіють.
Лишепереæившинеоднуекологі÷нукатастрофу,людиусвідомили,щорельєф,´рунти,підземнііповерхневіводи,рослиннийітвариннийсвіттісновзаємопов’язані.Çмінаодногоелемента(наприклад,забрудненняатмосфери)моæепризвестидонепередба÷уванихзмінрештийогоелементів—забруд-нення поверхневих і підземних вод, землі та вирощених на ній продуктівхар÷ування.Усе це негативно впливає на здоров’я людей, погіршує якістьїхньогоæиття.
У цьоìó ïараграôі ти:
оцінишекологі÷нубезпекусвогонаселеногопункту;•дізнаєшся,яко÷ищуютьпитнуводу;•проаналізуєш проблеми забруднення повітря, води•йземлі;дослідишекологі÷нийстансвогоміста÷исела;•виконаєшекологі÷нийпроект.•
90
Пробëема ÷èñòої воäè
Âода — невід’ємна складова æиття. Ðослини на90%,атваринина75%складаютьсязводи.Безводилюдинамоæепроæитилишекількадіб,азаріквонавипиваєприблизнотоннуводи.Талюдивикористову-ютьводунелишедляпиття іприготування їæі, айдляіншихпотреб:миття,прання,прибирання,промис-ловогоісільськогосподарськоговиробництва.
Так,длявирощування1кілограмапшениціпотріб-но1,5тонниводи,длявиробництва1кілограмапласт-маси—приблизно1тонну,а1кілограмапаперу—аæ100тоннводи.
Ðозподілводнихресурсівнапланетінерівномірний.Єрегіони,вякихневід÷уваєтьсянеста÷апитноїводи,авдеяких—цеосновнапроблемавиæивання.
Вïëèв ä³ÿëü ноñò³ ëþ äè нè на во äн³ ре ñóр ñè
Âодніресурсипланети,якінайбільшевикористовуютьлюди,—цері÷ки,озерата´рунтовіводи.Ñамевонизазнаютьнайвід÷утнішоговпливугоспо-дарськоїдіяльностілюдини.Бурхливийрозвитокцієїдіяльності,зростанняпобутовихпотребпризвелидотого,щоводніресурсипланетисуттєвоско-ротилися—водиврі÷кахпоменшалона12%.Алещебільшихвтратвонизазнаютьунаслідокзабруднення(мал.35).
Чи знаєø ти, що...Çемлюназиваютьблакитноюпланетоютому,щобільша÷астина
їїповерхнівкритаводою.Алелюдствудуæенепростозадовольнитисвоїпотребиуводі.Іось÷ому.
Ïонад 97% усієї води на Çемлі— це океани, моря і солоніозера.Їїнемоæнавикористовуватидляпиття.2,5%—цепріснавода,але75%їїзапасів—кригапоблизуполюсів.Îтæе,тільки0,5% водних ресурсів Çемлі люди моæуть використовувати длясвоїхпотреб.Табільша÷астинацієїводитаказабруднена,щоїїневигідноо÷ищувати.Лише0,003%усієїводинапланетіпридатнідляпотреблюдей,промисловостітасільськогогосподарства.
Іншимисловами,зкоæних100літрівводимоæебутивикорис-танонебільшякодну÷айнулоæку.
9191
Не беç ïе ка вè ко рè ñ òан нÿ не ÿк³ñної ïèò ної во äè
Чимзагроæуєвикористаннянеякісноїпитноїводи?Íаприклад,зкранате÷екаламутнавода.Цемоæесвід÷итипроте,щовоназабрудненамікро-організмами.Щокаламутнішавода,тоймовірніше,щовніймістятьсяхво-роботворнімікроби.Каламутністьмоæебутиознакоюнадлишкузаліза,мар-ганцю÷ицинку,якіпотрапляютьуводуіззарæавілихтруб,абоаваріїнаводогоні,внаслідокякоїпіднявсяосад.Убудь-якомуразінепийтакоїводи,покинедізнаєшсяпри÷инузабруднення.
Устарихбудинкахбуливодогіннітрубизісвинцю.Тепербільшістьізнихзамінили.Алеякщоцьогонезробили,слідматинаувазі,щосвинецьспри-÷иняєудітейпорушеннякоординаціїрухівівідставанняврозвитку.Томумешканцямцихбудинківрекомендуютьщоранкунакількахвилинвідкрива-тикраніспускативоду,апередвикористаннямїїдляпиттяіприготуванняїæідодатковопропускати÷ерезпобутовийфільтр.
І все æ основний процес о÷ищення питної води здійснюють на водо-забірнихстанціях,адæевідцьогозалеæитьздоров’янаселення.Âінпотребуєзна÷нихматеріальнихвитратілюдськоїпраці.
Îб’єднайтесь у 3 групи і за допомогою мал. 36 розкаæіть простадіїо÷ищення:
грóïа 1:водизартезіанськихсвердловин;грóïа 2:÷истоїрі÷ковоїводи;грóïа 3:забрудненоїрі÷ковоїводи.
Мал.35.Äæерелазабрудненняводнихресурсів
Âодоймизабруднюютьсякислотнимидощами.
Ïобутовістокимоæутьзабруднювативодойми÷ерезвідсутністьабонедосконалістьканаліза-ціїтасистемио÷ищеннясті÷нихвод.
Âодніресурсизабруд-нюютьсядобривамиізасобамизахистурос-лин,яківикористову-ютьдляобробкисільськогосподарськихілісовихмасивів.
Ïромисловіпідприємствамоæутьзабруд-нюватирі÷китаозеравідходамиуразінедоо÷ищеннястоківабо÷ерезаваріїнавиробництві.
Íафтопродуктизабрудню-ютьводоймиумісцяхїхвидобутку,транспортуван-ня,переробкиівикорис-танняувиглядіпалива÷исировинидляпромисловихпідприємств.
9292
Уводогінводапотрапляєзрізнихдæерел:рі÷ок,озер,артезіанськихсвердловин.Томувсявонапотребуєо÷ищення.Алебільшзабрудненуводуо÷ищуютьретельніше.Âодаздеякихдоситьзабрудненихрі÷ковихводозаборівпроходитьдодатковістадіїо÷ищення.
3. Ф³ëüòрóваннÿУсіповерхневіводипрохо-дятьфільтрацію÷ерезшар піскуабогранульованогоактивованоговугілля.
1. Механ³÷не о÷èщенèÿФільтр увиглядірешіткизатримуєсміття,якеплаваєуводі.
2. Х³м³÷на обробкаХімі÷ніре÷овинивидаляютьзабрудненняоднимізметодів:
Шар піскузатри-муєзабруднення,щозалишилисяпісляхімі÷ноїобробки.
а) відñтоювання—доміш-киосідаютьнаднорезер-вуара,аводаподаєтьсянаподальшео÷ищення;
б) ñедиìентації — водаподаєть-сязнизууконусоподібнийбак.Äомішкизбираютьсяусередній÷астинібака,аводазйоговерх-ньої÷астиниподаєтьсянанаступ-нустадіюо÷ищення;
в) ôлотації — водаподаєтьсявбакразомзповітрям.Утворюєтьсяпіна,щовидаляється,аводаруха-єтьсядалі.
Фільтраціяактивованимвугіллям.
9393Мал.36.Ïроцесо÷ищенняпитноїводи
Механ³÷не о÷èщеннÿ Чистарі÷коваводатакоæпроходитькрізьрешітку.
4. ЗнеçараженнÿÍаостаннійстадіїводапід-даєтьсяспеціальнійобробцідлязнищенняхвороботвор-нихмікроорганізмів.Äлязнезараæеннявикористову-ютьхлор абоозон.
5. Накоïè÷еннÿЧиставодазбираєтьсяврезервуарах,якірозміще-нонапідвищенихмісцях÷иуводонапірнихбаштах.
Âодапройшласкладнийпро-цесо÷ищенняісталапридат-ноюдлявико-ристання.Äляпиттянабирайзкранахолоднуводу.
П³äçемн³ воäèÂодазартезіанськихсвердловинсамоо÷ищу-єтьсяпід÷асфільтру-ваннякрізьшар ´рунту.
94
Вïëèв ëþ äè нè на аò мо ñфе рó
Ïовітря,якиммидихаємо,—цесумішгазів:азоту(78%),кисню(21%),благородних газів (1%).У повітрі моæуть бути й інші компоненти: вугле-кислийгаз,водянапара,пил,÷аднийгаз,оксидисіркитаазоту,озон,сотнііншиххімі÷нихсполук.
Ñклад повітря залеæить від місцевих умов—місто це ÷и село, розта-шованевонопоблизупромисловогогіганта÷ивзаповіднику;відрельєфуікліматумісцевості,погоднихумов(напрямкуісиливітру,температури).Âінмоæеколиватисявідмайæеповноївідсутностішкідливихдомішокдотакоїїхконцентрації,якастановитьзагрозудлярослинітварин,атакоæдляæиттяіздоров’ялюдей.
Атмосферне повітря змінюється під впливом природних і техногенних÷инників. Ñеред природних ÷инників — виверæення вулканів, ураганнівітри, зливи.Тав су÷асному світі складповітря змінюєтьсяпередусімпідвпливомгосподарськоїдіяльностілюдей(мал.37).
94
Мал.37.Äæерела івидиатмосферногозабруднення
Ïромисловіпідпри-ємствазабруднюютьатмосферушкідливимивідходамивиробництва.
Тепловіелектростан-ціївикидаютьбагатотепла,забруднюютьатмосферупродукта-мизгоряння.
Çабрудненнявідбуваєть-сяпід÷аспоæеæі,спалюваннясміття,відпі÷ногоопалення,користуваннязасобамипобутовоїхімії.
Міндобриваізасобизахистурослинроз-сіюютьсянадполямиіздій-маютьсязнихвітром.
Транспортзабруд-нюєатмосферувикиднимигазами,випарамипалива,підвищуєрівеньшуму.
АваріїнаАЕÑмоæутьспри÷ини-тирадіоактивнезабруднення.
95
Х³м³÷не çа брóä нен нÿ аò мо ñфе рè
ÍаприкінціХХстоліттяу÷енівиділилиособливийкласхімі÷нихсполук,якіназвалисупертоксикантами(відлат.«super-»—посиленадіяігрецького«toxicon»—отрута).
Íайвідомішимисупертоксикантамиєдіоксини,щоутворюютьсявнаслі-докспалюванняполіетилену,пластику,іншихсинтети÷нихматеріалів.
Ñупертоксиканти поширюються переваæно ÷ерез атмосферу, відтак здощамипотрапляютьу´рунти.Äалівони«мандрують»хар÷овимиланцюга-мидолюдськогоорганізму.Äіоксинивиявленовæировійтканинітапе÷інцімешканціврозвиненихкраїнсвіту.Âстановлено,щоінайвіддаленішікуто÷-киÇемлі забруднені супертоксикантами.Íавітьнайменша їхконцентраціянегативновпливаєнагормональну,нервовуірепродуктивнусистемилюдини.Â÷енідійшлиневтішноговисновку:супертоксикантизагроæуютьіснуваннюлюдиниякбіологі÷ноговиду.
Алехо÷супертоксикантиєнайбільшнебезпе÷нимиуперспективі,насьо-годніосновнимихімі÷нимизабруднюва÷амиатмосферивваæають:вуглекис-лий,÷адний,сір÷анийгази,вуглеводневісполуки,оксидиазотуйозон.
Вóглекиñлий газ
Âуглекислийгазвідіграєсуттєвурольупроцесіфотосинтезу(утвореннязеленими рослинами органі÷них ре÷овин з вуглекислого газу, води і міне-ральнихре÷овинпіддієюсвітловоїенергії).
Âуглекислийгазнеотруйний,інакшепродавціморозивамоглиботруїти-ся,адæесухийлід—цезамороæенийконцентратвуглекислогогазу.Алевінзабруднюєатмосферу,томущоспри÷иняєпарниковийефект.
Чи знаєø ти, що...Âостанні100роківспалюютьде-
далі більше вугілля, мазуту, іншихвидівпалива.Томуконцентраціявуг-лекислого газу в атмосфері зросламайæена30%.Іякнаслідок—поси-ленняпарниковогоефекту:вуглекис-лийгазіводянапараутворюютьнадповерхнею Çемлі шар, який пропу-скає соня÷ні промені до Çемлі, алезатримує повернення тепла назад ватмосферу(мал.38).
Ç парниковим ефектом пов’язу-ють загрозу глобального потеплінняна планеті, що призведе до таненнякригинаполюсах,затопленняберего-вих територій, зниæення продуктив-ностіродю÷ихземель.
Мал.38.Ïарниковийефект
96
Окñид вóглецю (чадний газ)
Чаднийгазутворюєтьсявнаслідокнеповногозгорянняпалива.Âіндуæенебезпе÷ний(див.таблицю8)—заміщуєкисеньукровілюдини,івонамоæеотруїтися(в÷адіти).
Таб ли ця 8 Êон цен ò рац³ÿ ок ñè äó вóã ëе цþ (СО) в ïов³òр³
КонцентраціяÑÎ(ppm*)
Íаслідкиперебуванняватмосферізпідвищеною
концентрацієюÑÎ
КонцентраціяÑÎвреальномуæитті
від50до100 головнийбіль,погіршеннясамопо÷уття
10—75ppm—нашвидкіснихавтомагістраляхугодинипік25—400ppm—вгодинипіку
діловій÷астиніміста200—400ppm—унакуреному
приміщенні
від250 сильнийголовнийбіль,запаморо÷ення,кома
від750 смерть
*ppm — кількіñть ча ñ тин СО на 1 ìлн ча ñ тин ïовітря
Сірча ний газ Майæевсікориснікопалини—вугілля,нафта,газ,руди÷орнихікольо-
ровихметалів—містятьсірку.Томупід÷асспалюваннявугілля,нафтопро-дуктів, газу і виплавкиметалів утворюється сір÷аний газ. Âін є одним ізнайнебезпе÷нішихзабруднюва÷іватмосфери.Триваладіянавітьнезна÷нихйогоконцентраційспри÷иняєлегеневіташлунковізахворювання.Ñір÷анийгазреагуєзкраплинамиводи,якієвповітрі,йперетворюєтьсянасір÷анукислоту,щопідвищуєкислотністьопадів(мал.39).
Çмінюєтьсяхімі÷нийскладповітря.Âипадаютькислотнідощі
Гази ікислотируйнуютьбудівлі
Кислотнідощізагроæуютьздоров’ю
людей
Çабруднюютьсяводойми
Гази ікислотизнищу-ютьрослини
Кислотинакопи÷уютьсяв ´рунті івсмоктуються
коріннямдерев
Автомобілітапромисловіпідприємствавикидаютьуповітря
сір÷анийгазтаоксидиазоту
Мал.39.Ñхемавиникненнятавпливукислотнихдощів
97
Окñиди азотóУтворюються під ÷ас горіння при високих температурах. Містяться у
викиднихгазахавтомобілів. Âисокіконцентраціїоксидівазотумають÷ерво-но-бурийвідтінок.Черезцедимизаводів,яківиробляютьазотнукислотуімінеральнідобрива,називають«лися÷имихвостами».
Îксиди азоту, реагую÷и з краплинами води, які є в повітрі, перетво-рюютьсянаазотнукислоту,щопідвищуєкислотністьопадів(мал.39).Âониподразнюютьдихальнішляхилюдини,руйнуютьгемоглобінкрові,зниæуютькров’янийтиск.Îксидиазоту—дæерелоутворенняозонутаіншихелемен-тівфотохімі÷ногосмогу(мал.40).
Вóглеводневі ñïолóкиМістятьсяувипарахбензину,викиднихгазахавтомобілів.Уповітрінай-
÷астішеєтакі зних,якметан,пропан,бензол, толуол.Тривала їхдіянаорганізмпідвищуєризиконкологі÷нихзахворювань.
ОзонÎзонєудвохшарахатмосфери:утропосфері—поблизуповерхніÇемлі
йустратосфері—нависотіприблизно40км.Çалеæновідцьогоозонмоæебутикориснимабошкідливимдлявсьогоæивого(мал.40).
Çа спекотної безвітряної погоди іноді виникає фотохімі÷ний смог (відангл.«smoke»—димі«fog» —туман)—уповітріутворюєтьсяозонтаіншіре÷овини,щонагадуютьсльозогіннийгаз.Âониєнайнебезпе÷нішимиком-понентамисмогу.
97
Мал.40.ÂпливдіяльностілюдининаконцентраціюозонуватмосферіÇемлі
а)Транспорт,промисловіпідприємствата інші забруднюва÷і формують шартропосферного озону, який за певнихпогодних умов утворює фотохімі÷нийсмог.
б) Холодильники, кондиціонери, аеро-золі виділяють в атмосферу фреони таінші ре÷овини, які руйнують захиснийозоновий шар і утворюють «озоновідіри».
98
Ëþ äè на ÿк ãе о ëоã³÷на ñè ëа
Âпливлюдининалітосферу(твердийшарÇемлі)дедалівід÷утніший.Çапередба÷енням геніального у÷еного Â. І. Âернадського, людина стає «най-більшоюгеологі÷ноюсилою».Щорокунапланетівидобуваютьтакукількістьпороди,якалишевтри÷іменшавідтієї,якувиносятьвокеанусірі÷кипла-нети.
Головнізабруднюва÷іатмосфери,поверхневихіпідземнихвод(транспорт,промислові підприємства, енергетика) є водно÷ас і забруднюва÷ами землі.Аварії на промислових підприємствах ÷и атомних електростанціях моæутьзробитиземлінепридатнимидляпроæиваннялюдейісільськогосподарськоговиробництва.
Таваæконазватиіншугалузьнародногогосподарства,якабзрівняласязгірни÷одобувноюзасилоювпливунадовкілляузви÷айномубезаварійномуреæимі. Там, де видобувають корисні копалини, вщент руйнують природніландшафти, знищують рослинний і тваринний світ.Âели÷езні території надесятки років вилу÷ають під відвали, кар’єри, промислові споруди, транс-портнівузли.Унаслідоквидобуткукориснихкопалин ібудівництвапідзем-нихкомунікаційзниæуєтьсясейсмостійкістьпорід.Утакихрегіонахмоæливіпровали´рунтівнавітьбезземлетрусів.
Åра меë³орац³ї ³ ïеñòèцèä³в
УкраїнуколисьназивалиæитницеюЄвропи.Âонамаєсприятливийдлясільськогогосподарствакліматіродю÷іземлі—світовускарбницю÷орно-земів.Багатовіківлюдивирощувалинаційземліхліб, івонаневтра÷аласвоїхвластивостей.
Чи знаєø ти, що...Âидобуток вугілля супрово-
дæується утворенням пустоїпороди. Äля видобування 1кгвугілля треба винести на-гора6кгпороди,якунакопи÷уютьутериконах.
ÍинінатериторіїÄонбасу—понад 2 тис. териконів. Âисотадеяких— 100 м.Íа териконах÷асвід÷асуспалахуютьпоæеæі,і в атмосферупотрапляють÷ад-ний, сір÷аний, інші небезпе÷нігази.
Ç шахт постійно відка÷ують підземні води: на коæен кілограмвугілля припадає 3л солоних і каламутних шахтних вод, якимизабруднюютьсянавколишнірі÷китаозера.
Íавіть÷ерезбагатороківпіслязакриттяшахтитериконизагроæу-ютьпоæеæами,а´рунти—провалами.
99
УХХст.інтенсивнеземлеробствоіширокомасштабнамеліораціяпризве-лидовтратиродю÷остіукраїнських÷орноземів,задеякимиданими,аæна40%.Çваæна те,щооднометровийшар÷орноземуутворювався вприроді7000років(тобтоцівтратимоæнавваæатиневідновними).
ЧерезнадмірнуексплуатаціютретинуорнихземельвУкраїнізруйнованоеро зією,більшістьземельзабрудненопестицидами,мінеральнимидобривамиівідходами.
Çокрема, осушення українськогоÏоліссяпорушило екологі÷ний баланстериторіїймалонепризвелодозагибеліперлинÏолісся—багатьохозер,середякихозероÑвитязь,відомесвоїмилікувальнимивластивостями.
ÍапівдніУкраїнивзялисяполиватистеп.Çводоюдляполиву,якузаби-раютьзрі÷ок,наполящорокувиносятьсятоннисолей.Черезкількароківпрорекорднівроæаї забули, теперродю÷істьполивнихземельменша,ніæтих,якінеполивали.
Ерапестицидівпо÷аласяв1939році,колибуловинайденопершухімі÷-нузброюпротикомах—ÄÄТ(дуст).Ïід÷асÄругоїсвітовоївійнинимзни-щувалиблощиць,вошей,малярійнихкомарівта іншихпаразитів—носіївінфекційниххвороб.
Уповоєннірокицейта іншіпрепаратипо÷алиширокозастосовувативсільськомугосподарствідлязахистурослиніназвалиїхïе ñ ти ци даìи, абоотрутохімікатами.Äопестицидівналеæать:
інсектициди—засобиборотьбизкомахами;гербіциди—препаратидлязнищеннябур’янів;зооциди—препаратидляборотьбизгризунами;фунгіциди—засобипротигрибковоїмікрофлори.
Çгодомз’ясувалося,щовикористанняпестицидівзагроæуєнелишешкід-никам, айбагатьом іншиморганізмам:намагаю÷ись знищитикількавидівшкідників,убиваютьсотнівидівкориснихтварин.Так,відобробкирослинінсектицидаминайбільшепотерпаютьптахи,адæекомахи—їхнійкорм.
Íатериторіях,деширокозастосовуютьпестициди,вониотруюютьхар-÷овіланцюгиінакопи÷уютьсяворганізмахлюдей(мал.41).Âнаслідоктого,щопестициди—стійкісполуки,їхконцентраціяукоæнійнаступнійланціхар÷овоголанцюгавдесяткиразіввища,ніæупопередній.
Ïестицидипотрапляютьурослинипід÷ас їхобробкиабозасвоюютьсязроз÷инів
´рунтовихвод
Ñвійськуптицюіхудобугодуютьтравоюабозерном,щомістить
пестициди
Людивæиваютьпродукти,якіміс-тятьпестициди
Мал.41
100
Люди,яківсіæивіістоти,повинніматиунавколишньомусередовищівсе необхідне для своєїæиттєдіяльності: ÷исту воду, родю÷у землю,незабрудненеповітря.Інакшеїхньомуздоров’юзагроæуєнебезпека.Î÷ищення питної води здійснюють на водозабірних станціях. Âонопотребуєзна÷нихматеріальнихвитрат.Томупитнуводутребаеконо-митиіневикористовуватидлятехні÷нихпотреб.
Îсновнимизабруднюва÷амиатмосфериєтран-спортіпромисловіпідприємства.Íайбільшізабруднюва÷ілітосфери—гірни÷о-добувнапромисловістьісільськегосподарство.Інтенсивне ведення сільського господарствапризводитьдозниæенняродю÷ості´рунтіваæдо спустелювання зна÷них територій, заболо-÷ення, засолення, забруднення орних земельпестицидамиімінеральнимидобривами.Çахистприроди—завданнядерæави,місцевоїгромадиікоæноїлюдини.
У наш ÷ас вплив пестицидів на здоров’я людей порівнюють з впливомрадіації.ÇаданимиÂсесвітньоїорганізаціїохорониздоров’я(ÂÎÎÇ),щорі÷-ноусвітіпестицидамиотруюються2млн.людей,ізних40тис.помирають.
ßк ñòаòè çахèñнèком ïрèроäè
Äехтодумає,що захистприроди—це винятково дерæавнапроблема ірозв’язуватиїїмаютьдерæавнідія÷і,анепростігромадяни,тимпа÷еу÷ні.Алеценетак.Çахистприродивимагаєформуванняекологі÷ноїсвідомостійкультурикоæногознас.
Äля виконання екологі÷ного проекту об’єднайтесь у групи по5—6осіб.Ðозподілітьобов’язки(æурналіст,оператор,дизайнер,видавець, координатор проекту). Îбстеæте територію вашогонаселеногопункту(мікрорайону)і:
визна÷теосновні забруднюва÷і (промисловіпідприємства,•сільськегосподарство,транспорт÷инаселення);звернітьувагунароботукомунальнихслуæб(÷ив÷асновони•вивозятьсміття,÷идостатньоєконтейнерівдлянього);сфотографуйте випадки забруднення довкілля. Îформіть•газетуабостенд.Âиготовтеіроздайтемешканцямвашогонаселеногопунктулистівки-звернення.
101101
§ 11. ЗАÊОНÈ І ÊÐÈМІНАËЬНА ВІÄПОВІÄАËЬНІСТЬ НÅПОВНОËІТНІХ
Чизамислювався тинад тим,щовсенашеæиттярегламентуєтьсяпев-нимиправилами,нормами ізаконами?Íаприклад,одноголітньогоднятипрокинувсяо7-йгодиніранку(дієзаконпродекретнийілітній÷ас),умився(діютьстандартиякостіводиінормиводопоста÷ання),поснідав(стандартиякості продуктів), вийшов з дому і перейшов дорогу (Ïравила дороæньо-горуху),прийшовдошколи(законпрозагальнусереднюосвітуіправилавнутрішньогорозпорядкушколи).
Îб’єднайтесь у пари. Îдин із вас називає нерегламентовану,на перший погляд, дію (наприклад, сон). Äругий намагаєтьсядовести,щоцядіярегулюєтьсяпевнимиправилами,нормамиабозаконами.Âідтакміняєтесьролями.
Пра вила встановлюються для певного місця (наприклад, школи, мага-зину) уповноваæеною на це особою, в окремих випадках приймаються назагальнихзборахзацікавленихосіб(у÷нівськихзборах,педраді).
За кониухвалюютьсяÂерховноюÐадоюУкраїни.Âонимаютьвищуюри-ди÷нусилу, тобторештаюриди÷нихдокументівнеповинні їм супере÷ити іскладаютьсянаїхоснові.Äіязаконівпоширюєтьсянавсіхгромадянкраїни.
Çапам’ятайтеосновніфактипрозакони.Äляцього:об’єднайтесьу 10 груп і розподілітьміæ собоюфактипро•закони(с.102);уваæнопро÷итайтесвою÷астину інформації іпідготуйтесь•нав÷атиінших;по÷инайте ходити по класу й обмінюватись інформацією з•однокласниками,аæпокидізнаєтесявсіфакти;перевіртеякістьзасвоєннязнаньузагальномуколі(коæен•моæепоставитизапитаннябудь-комузу÷асників).
У цьоìó ïараграôі ти:
ознайомишсяздеякимифактамипрозакони,праваіфункції•правоохороннихорганів;потренуєшся правильно поводитись у випадку затримання•міліцією;дізнаєшся про права, обов’язки та правову відповідальність•неповнолітніх;проаналізуєш«плюси• »і«мінуси»ідеїзапровадæеннякомен-дантськоїгодинидляпідлітків.
102102
Факòè ïро çаконè
Конституція України — Îсновний Çакон дерæави. Çакони не1.повиннісупере÷итиКонституції.
Çакони в Україні ухвалює Âерховна Ðада України. Ïрезидент,2.урядабонароднідепутативносятьнарозглядÂерховноїÐадипро-ектизаконів.Ïроектухвалюютьутриетапи(перше,другеітретє÷итання).Íакоæномуетапівідбуваєтьсяголосування.ßкщопроектзакону ухвалено на всіх трьох етапах, він вваæається ухваленимÂерховноюÐадою.
Çакон набирає ÷инності після підписання його Ïрезидентом і3.опублікуванняузасобахмасовоїінформації.Ïрезидентмаєправонакластиназаконзаборону—вето.ÂерховнаÐадамоæеподолативетоÏрезидентаконституційноюбільшістю(300голосів).
Тільки закони мають вищу юриди÷ну силу. Укази Ïрезидента,4.постановиКабінетуМіністрів, наказиміністерств, розпорядæенняорганів місцевого самоврядування складають на основі законів, івонимаютьназву«підзаконніакти».
Ïравоохоронні органи (таблиця 9) не ухвалюють законів, а лише5.виконуютьїх.Усвоїйроботівонитакоæкеруютьсязаконами.
ßкщогромадянинпорушивзаконабоопинивсяпідпідозрою,спів-6.робітникміліціїмаєправоперевіритиуньогодокументи,затриматийогоідоправитиувідділенняміліції.
Уразізатриманнянеповнолітньогоміліціязобов’язанаповідомити7.йогобатьківірозмовлятизнимтількивїхприсутностіабовпри-сутностіосіб,якіопікуютьсянеповнолітнім.
Íезнаннязаконівнезвільняєгромадянинавідвідповідальності.8.
Уразіпотребикоæенгромадянинмаєправонадопомогуадвоката.9.
Íіхтонемоæевизнатигромадянинавиннимускоєннізло÷ину,крім10.суду.Тобтогромадянинвваæаєтьсяневинним,аæпокисудневине-серішенняпройоговину.
ÂерховнаÐадаУкраїни
103103
ßк що òе бе çа òрè ма ëа м³ë³ц³ÿ
Коæен моæе опинитись у ситуації, коли його затримала міліція.Íай-÷астішецебуваєздвохпри÷ин:людинав÷инилаправопорушенняабоїїу÷омусь підозрюють (наприклад, схоæа на того, хто перебуває в розшуку).ßкщотив÷инивнезна÷неправопорушення(перейшовдорогувнедозволено-мумісці),намагайсяврегулюватиконфліктодразу.Ïоводьсяспокійноідоб-рози÷ливо,переконайміліціонера,щотинеагресивний,аправопорушенняв÷иниввипадково:замислився,непомітивпереходу.
Уразісерйозногоконфліктузправоохоронцямислідскористатисядопо-могоюадвоката.Âінпояснить твоїправа, запропонуєпландій,розповістьпроїхнаслідки.Адвокатмаєправобутиприсутнімнадопитах,виступативідтвогоіменівсуді,вестипереговоризісвідками,отримувативсінеобхідніусправідокументи.Îднакпослугиприватногоадвокатаплатні,іякщоспра-ва тривала і складна, твоїм батькам доведеться витратити ÷имало коштів.Моæна скористатись і послугами адвоката, якого наймає дерæава. Але задерæавний гонорар не коæен адвокат приділятиме твоїй справі достатньоуваги.Томулюди÷астішенамагаютьсянайнятинезалеæногозахисника.
Îб’єднайтесьугрупипо5—7осіб.Ðозподілітьролі(підліток,1.міліціонер,обоєбатьків÷иодинізних,адвокат,спостеріга÷) ірозіграйтеситуаціюзатриманняпідліткаміліціонером.
Çапитаннядоспостеріга÷а:2.Чибулипідставидлязатримання?•Чиправильноповодилисяпідлітокійогобатьки?•
Сïівробітни ки ìіліції ìа ють ïра во:Ïеревіритидокументи.Ïрицьомувонизвернутьувагунатвоюзовніш-•ність(неохайнийвиглядскорішзавсевикли÷епідозру) іповедінку(нервозність, а тимпа÷е грубість і демонстративнанеповагамоæутьпосилитипідозру,статиприводомдлязатримання).Çатриматиідоправитиувідділенняміліціїдлявстановленняособи÷и•запідозрою(якщотинемавприсобідокументівабосхоæийнаособу,якаперебуваєврозшуку).Ïровестиобшукізареєструватизатримання.Ðеєстраціяукнизізатри-•маних—утвоїхінтересах,навітьякщонехо÷еш,щобпроцедізна-лися.Çаæиття, здоров’я імайно затриманого відповідає відділенняміліції, іякщотамстанетьсянеприємний інцидент,тозаписукнизіреєстраціїбудедоказомтого,щотебезатримували.Îтримативідтебепояснення,алетількиуприсутностітвоїхбатьків.•
Сïівробітни ки ìіліції зо бов’язані:Ïовідомити т• воїх батьків ÷и опікунів про затримання. Îбов’язковоскористайсяцієюмоæливістю.Батькинедозволятьскривдититебе,азапотребизнайдутьадвоката.Âідпустити÷ерез3години,якщозатобоюнемаєсерйозноїпровини.•
104
Íазваіскладправо-охоронногооргану Îсновніфункції Ñпівробітникправоохоронного
органумаєправо:
Міліція карнийрозшук;боротьбазнезакон-нимобігомнаркоти-ків;боротьбазеконо-мі÷ноюзло÷инністю;міліціягромадськоїбезпеки;дерæавнаавтоінспекція;досу-довеслідство
захищаєособистубезпекугромадян,їхнізаконні•інтереси,праваісвободи;забезпе÷уєгромадськийпорядок;•захищаєдерæавнуіприватнувласністьвіднеза-•коннихпосягань;забезпе÷уєбезпекудороæньогоруху;•запобігаєіприпиняєправопорушення,виявляєі•розкриваєзло÷ини,розшукуєосіб,якіїхскоїли,таінше.
вимагатиприпиненняправопорушень;•зберігати,носитиізастосовуватитабельну•вогнепальнузброютаіншіспецзасоби;запідозриув÷иненніправопорушень•перевірятиугромадяндокументи,затриму-ватийутримуватиїхуспеціальновідведе-нихприміщеннях;припорушеннікримінальноїсправипрово-•дитиобшуки,допити,вимагатипояснення,здійснюватиіншіслід÷ідії.
СóдКонституційнийÑудУкраїни;ÂерховнийÑудУкраїни;місцевісуди,адміністративнісуди,господарськісуди,апеляційнісуди
вирішуєправовісупере÷ності,визна÷ає•відповідністьправовихактівКонституціїУкраїни;захищаєгарантованіКонституцієюправаісвобо-•дигромадян;визна÷аєосіб,виннихуправопорушеннях,іпри-•зна÷аєпокараннязаних;захищаєправагромадян,організацій÷идерæави•шляхомвизнаннязанимиправанаспадок,æит-ловуплощу,поновленнянароботітощо.
здійснюватирозглядівирішеннясправу•процесісудовогозасідання,забезпе÷уватиобвинува÷уваномуправаназахист,рівно-правністьізмагальністьпредставниківобви-нува÷енняізахисту;здійснюватиправосуддянаосновірівності•передзакономнезалеæновідпоходæен-ня,соціального÷имайновогостатусу,національноїналеæності,освіти.
Про кó ра тó раГенеральнапрокура-тураУкраїни;прокуратуриАвто-номноїÐеспублікиКрим,областей,містКиєваіÑевастополя;міські,районні,міæ-районні,військові
підтримуєдерæавнеобвинува÷еннявсуді;•увизна÷енихзакономвипадкахпредставляєінте-•ресигромадянабодерæави;здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід•÷асдосудовогослідства,оперативно-розшуковоїдіяльності,дізнання;здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷ас•виконаннясудовихрішеньтазаходів,пов’язанихізобмеæеннямособистоїсвободигромадян.
звернутисядосудузпозовомпрозахист•правгромадян;внестиклопотанняпроскасуванняабо•змінувирокусуду;упорядкунаглядуподаватизапити,прово-•дитидопити,вимагатипояснення,здійсню-ватиіншівизна÷енізакономдії.
Ад во ка тó раадвокати,якізайма-ютьсяадвокатськоюдіяльністюіндивіду-ально;юриди÷ніконсуль-тації,бюро,контори,фірми;адвокатськіколегіїтаасоціації
адвокатинадаютьконсультаціїзправових•питань,складаютьзаяви,скаргитаіншіправовідокументи,представляютьінтересигрома-дянусудах,передіншимигромадянами÷иорганізаціями;надаютьюриди÷нудопомогупідприємствам,уста-•новам,організаціям,здійснюютьправовезабезпе-÷еннягосподарської,комерційної,зовнішньоеко-номі÷ноїдіяльності;надаютьюриди÷нудопомогузатриманиму•процесідізнанняіпопередньогослідства,здійснюютьзахистпідозрюванихіобвинува÷ува-них,дбаютьпродотриманнязаконності,забезпе-÷енняправісвободсвоїхклієнтів.
збиративідомостіпрофакти,щомоæуть•бутивикористаніяксвід÷еннявсуді;запитуватийотримуватидокументитаїх•копіївідустановіорганізацій(відгрома-дян—заїхньоюзгодою);отримуватиофіційнівисновкивідфахівців•зпитань,щопотребуютьспеціальнихзнань(наприклад,меди÷них);звертатисязклопотаннямиіскаргамидо•посадовихосібіотримуватиписьмовімоти-вованівідповідінаних;бутиприсутнімнарозглядісвоїхклопотань•іскарг,даватипоясненнящодоних;наадвокатськутаємницю.•
104
Правоохоронн³ орãанè Óкраїнè
105
Íазваіскладправо-охоронногооргану Îсновніфункції Ñпівробітникправоохоронного
органумаєправо:
Міліція карнийрозшук;боротьбазнезакон-нимобігомнаркоти-ків;боротьбазеконо-мі÷ноюзло÷инністю;міліціягромадськоїбезпеки;дерæавнаавтоінспекція;досу-довеслідство
захищаєособистубезпекугромадян,їхнізаконні•інтереси,праваісвободи;забезпе÷уєгромадськийпорядок;•захищаєдерæавнуіприватнувласністьвіднеза-•коннихпосягань;забезпе÷уєбезпекудороæньогоруху;•запобігаєіприпиняєправопорушення,виявляєі•розкриваєзло÷ини,розшукуєосіб,якіїхскоїли,таінше.
вимагатиприпиненняправопорушень;•зберігати,носитиізастосовуватитабельну•вогнепальнузброютаіншіспецзасоби;запідозриув÷иненніправопорушень•перевірятиугромадяндокументи,затриму-ватийутримуватиїхуспеціальновідведе-нихприміщеннях;припорушеннікримінальноїсправипрово-•дитиобшуки,допити,вимагатипояснення,здійснюватиіншіслід÷ідії.
СóдКонституційнийÑудУкраїни;ÂерховнийÑудУкраїни;місцевісуди,адміністративнісуди,господарськісуди,апеляційнісуди
вирішуєправовісупере÷ності,визна÷ає•відповідністьправовихактівКонституціїУкраїни;захищаєгарантованіКонституцієюправаісвобо-•дигромадян;визна÷аєосіб,виннихуправопорушеннях,іпри-•зна÷аєпокараннязаних;захищаєправагромадян,організацій÷идерæави•шляхомвизнаннязанимиправанаспадок,æит-ловуплощу,поновленнянароботітощо.
здійснюватирозглядівирішеннясправу•процесісудовогозасідання,забезпе÷уватиобвинува÷уваномуправаназахист,рівно-правністьізмагальністьпредставниківобви-нува÷енняізахисту;здійснюватиправосуддянаосновірівності•передзакономнезалеæновідпоходæен-ня,соціального÷имайновогостатусу,національноїналеæності,освіти.
Про кó ра тó раГенеральнапрокура-тураУкраїни;прокуратуриАвто-номноїÐеспублікиКрим,областей,містКиєваіÑевастополя;міські,районні,міæ-районні,військові
підтримуєдерæавнеобвинува÷еннявсуді;•увизна÷енихзакономвипадкахпредставляєінте-•ресигромадянабодерæави;здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід•÷асдосудовогослідства,оперативно-розшуковоїдіяльності,дізнання;здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷ас•виконаннясудовихрішеньтазаходів,пов’язанихізобмеæеннямособистоїсвободигромадян.
звернутисядосудузпозовомпрозахист•правгромадян;внестиклопотанняпроскасуванняабо•змінувирокусуду;упорядкунаглядуподаватизапити,прово-•дитидопити,вимагатипояснення,здійсню-ватиіншівизна÷енізакономдії.
Ад во ка тó раадвокати,якізайма-ютьсяадвокатськоюдіяльністюіндивіду-ально;юриди÷ніконсуль-тації,бюро,контори,фірми;адвокатськіколегіїтаасоціації
адвокатинадаютьконсультаціїзправових•питань,складаютьзаяви,скаргитаіншіправовідокументи,представляютьінтересигрома-дянусудах,передіншимигромадянами÷иорганізаціями;надаютьюриди÷нудопомогупідприємствам,уста-•новам,організаціям,здійснюютьправовезабезпе-÷еннягосподарської,комерційної,зовнішньоеко-номі÷ноїдіяльності;надаютьюриди÷нудопомогузатриманиму•процесідізнанняіпопередньогослідства,здійснюютьзахистпідозрюванихіобвинува÷ува-них,дбаютьпродотриманнязаконності,забезпе-÷енняправісвободсвоїхклієнтів.
збиративідомостіпрофакти,щомоæуть•бутивикористаніяксвід÷еннявсуді;запитуватийотримуватидокументитаїх•копіївідустановіорганізацій(відгрома-дян—заїхньоюзгодою);отримуватиофіційнівисновкивідфахівців•зпитань,щопотребуютьспеціальнихзнань(наприклад,меди÷них);звертатисязклопотаннямиіскаргамидо•посадовихосібіотримуватиписьмовімоти-вованівідповідінаних;бутиприсутнімнарозглядісвоїхклопотань•іскарг,даватипоясненнящодоних;наадвокатськутаємницю.•
Правоохоронн³ орãанè Óкраїнè
105
Таблиця 9
106
Пра во ïо рó шен нÿ ³ в³äïов³äаëüн³ñòü çа нèх
Пра во ïо рó øен ня —в÷инкилюдей,щопорушуютьКонституціюдерæави,їїзакони÷ипідзаконніакти.Ðозрізняютьтаківидиправопорушень:
дисциплінарні проступки (спізнення на роботу, порушення дис-•ципліни,пропускзанять÷ироботибезповаæноїпри÷ини,пору-шенняіншихтрудових÷ислуæбовихобов’язків);цивільно-правові,абомайнові,правопорушення(пошкодæення÷и•знищення÷уæогомайна);адміністративніпроступки(порушенняÏравилдороæньогоруху,•несплатазапроїздутранспорті,розпалюваннябагаттянашкільно-муподвір’ї,упарку÷иіншомузабороненомумісці);кримінальніправопорушення,якієнайтяæ÷имиівзаконодавстві•називаються зло÷инами (крадіæки, нанесення тілесних ушко-дæеньтаінші).
Чому люди в÷иняють правопорушення? Â одному випадку — з еко-номі÷нихпри÷ин.Íаприклад,людинакраде,бонемоæезнайтилегальнийзаробіток,щобпроæити.Âіншому—÷ерезнедосконалезаконодавство.Аленай÷астіше при÷инами правопорушень є недоліки у вихованні, вæиванняалкоголю÷инаркотиків,залу÷еннядонебезпе÷ноїкомпанії.
Çдебільшого правопорушення — це не лише нехтування законом, а йв÷инки,якізаподіюютьшкодуіншимлюдям÷иорганізаціям.Томудерæаване тількипроводить профілактику правопорушень, а й карає правопоруш-ників,притягуєїхдовідповідальності.
Відïовідальніñть —визна÷енізакономдіїстосовнопорушниківзакону.Âідповіднодовидівправопорушеньвиокремлюютьівидивідповідальності.
Так, за дисциплінарний проступок людину моæуть притягнути до дис-циплінарної відповідальності (зробити попередæення, запис у щоденнику,винестидогану÷извільнитизпосади).
Çа пошкодæення ÷уæого майна настає цивільно-правова відповідаль-ність—відшкодуваннязаподіянихзбитків.
Çаадміністративніпроступкиіснуєвідповідальністьуформіадміністра-тивнихстягнень—офіційногопопередæення(якпозна÷кавталоніпопере-дæень), штрафу, позбавлення спеціальних прав (наприклад, посвід÷енняводія),адміністративнийарештдо15діб(застосовуєтьсяз18років).
106
Чи знаєø ти, що...Íаприкінці ХІХ ст. відомий італійський кримінолог Чезаре
Ломброзовисловивдумку,щотой,хтоскоюєзло÷ин,єзло÷инцемвіднародæення.
Âідтодів÷енінамагаютьсядовести÷испростуватизв’язокміæгенети÷нимиособливостямилюдинита їїсхильністюдов÷иненняправопорушень. Але до цього ÷асу немає переконливих доказів÷испростуваньтакогозв’язку.
107
Çазло÷инивстановленокримінальнувідповідальністьувиглядіштрафу,заборони здійснювати певну діяльність, громадських ÷и виправних робіт,арешту,обмеæенняволі,тим÷асовогоабодові÷ногопозбавленняволі.
Оñоб ëè воñò³ крèм³на ëü ної в³äïов³äаëü ноñò³ не ïо вноë³òн³х
Не ïо внолітні—особи,якимневиповнилося18років.Çакономвизна-÷ено,щолюдинапідпадаєпідкримінальнувідповідальністьз16років,азатяæкізло÷ини,небезпекаякихзрозуміланавітьпідліткам,кримінальнавід-повідальністьнастаєз14років.Ïротевонавідрізняєтьсявідкримінальноївідповідальностіповнолітніх,адæездебільшогомаєнаметінепокарання,авиховання.
Íайпоширенішими зло÷инами серед підлітківє крадіæки, знищення або пошкодæення ÷уæогомайна, хуліганство, насилля (бійки ÷и з´валту-вання). Îбставини, що обтяæують відповідаль-ність,—скоєннязло÷инунавмисно,угрупіабовнетверезомустані.
В³äïов³äаëüн³ñòü çа ïо шко ä жен нÿ май на
Çнищенняабопошкодæення÷уæогомайна—поширенеправопорушеннясередпідлітків,заякепередба÷енокримінальнуйцивільнувідповідальність.Кримінальнийкодекспередба÷аєрізнувідповідальністьзанавмисніінена-вмиснідії.
На вìиñ не знищення або пошкодæення майна карається найсуворіше, з14-рі÷ного віку. Çа заподіяння зна÷ноїшкоди передба÷еноштраф, виправ-ніроботиабопозбавленняволідо3років.Çна÷нашкода—вартістьвищепевноїмеæіабосуттєвідлявласникаматеріальнізбитки.Тесаме,в÷иненешляхомпідпалу,вибуху,аботаке,щозаподіялоособливовеликушкоду÷имаєтяæкінаслідки,караєтьсяпозбавленнямволідо15років.
Îсобливовеликашкода—це,наприклад, виведення зладупідприєм-ства, ліній електропоста÷ання, газопроводу, залізниці, знищення поæеæеюлісовогомасиву.Тяæкінаслідки—заподіяннятілеснихушкодæеньабозна÷-нихматеріальнихзбитків.
Не на вìиñ незнищення÷ипошкодæення÷уæогомайнамоæестатися÷ерезнеобереæність.Кримінальну відповідальність зацепередба÷енолише з 16роківувипадкулюдськихæертвабоособливовеликоїматеріальноїшкоди.
ÇгіднозЦивільнимкодексомУкраїниособа,яказнищила÷ипошкодила÷уæемайно(немаєзна÷ення,навмисновонацезробила÷изнеобереæності),зобов’язанавідшкодувативласниковіматеріальнізбитки.
Îб’єднайтесьу3групи.Çадопомогоютаблиці10(с.108)розі-грайтесценкипроте,якзмінюютьсязвіком:
грóïа 1:правалюдини;грóïа 2:їїобов’язки;грóïа 3:правовавідповідальність.
107
Íезнаннязаконівнезвільняєтебевідвідповідальності!
108
В³к Твої ïрава, обов’ÿçкè ³ ïравова в³äïов³äаëüн³ñòü
7роківТимаєш ітидошколи•Типовиненспла÷уватизапроїздугромадськомутранспорті•
11років Çаскоєнняособливотяæкогозло÷инуабовразіповторногоскоєннязло÷инутебемоæутьнаправитидошколисоціальноїреабілітації
14років
Тимаєшправо їздитидорогоюнавелосипеді,бутиводіємгуæового•транспортуМаєшправопрацюватинанешкідливійроботіувільний віднав÷ан-•ня÷ас,алелишезазгодоюодногозбатьків інебільшяк24годининатиæденьÇапевнізло÷ини(умисневбивство,крадіæку,грабіæ,вимагання,•з´валтування,заподіяннятілеснихушкодæень,терористи÷нийакт,зліснехуліганство,навмиснезнищення÷уæогомайна)тебемоæутьзасудитидокримінальногопокарання(штрафу,громадськихробіт÷ипозбавленняволі)
15років
Тимаєшправосамостійнорозпорядæатисясвоєюзаробітноюпла-•тою÷истипендієюМаєшавторськіправанасвоїтвори івинаходи,тобтонаавторську•винагородуÇазгодоюбатьківмаєшправоукладатибудь-якіугоди,наприклад,•продаватищось÷идаруватиМаєшправовідкритирахунокубанку ірозпорядæатисянимзазго-•доюсвоїхбатьківУразізаподіянняматеріальноїшкодитизобов’язанийвідшкодувати•збитки(якщонемаєшзаробітку,цемусятьзробитибатьки)
16років
Тиотримуєшпаспорт•Маєшправозмінитисвоє ім’я÷ипрізвище•Маєшправосамостійновлаштуватисянароботу,якатриваєнебільш•як36годиннатиæденьМаєшправоводитимотоцикл•Çаадміністративніпорушення,наприклад,проїздбезквиткаабо•перехіддорогиунедозволеномумісці, зтебемоæутьстягнутиштрафÂідповідаєшзавсі зло÷иниякдорослий,алездеякимиобмеæеннями,•наприклад,тебенемоæутьзасудитидодові÷ногоув’язнення
17років ßкщотидів÷ина,томаєшправовзятишлюб
18років
Çазакономтистаєшповністюдорослим•Маєшправоголосувати ібутиобранимдомісцевихорганіввлади•Моæешводитиавтомобіль•Моæешвзятишлюб•ßкщотихлопець,тебемоæутьпризватинавійськовуслуæбу•
21рік ТебемоæутьобратинароднимдепутатомУкраїни
Таблиця 10
109
Проф³ëак òè ка ï³äë³òко вèх ïра во ïо рó шенü
ЛюдивУкраїні,яківбагатьохіншихкраїнахсвіту,стурбованізростан-нямпідлітковоїзло÷инності.Äляїїпрофілактикипропонуютьрізнізаходи.Íаприклад,увсіхамериканськихштатахіснуютьзаконипрокомендантськугодинудляпідлітків,щообмеæують÷асперебуванняпідлітківдо16роківнадворібезсупроводудорослихубудніз23-ї,аувихідніз24-їгодинидо6-їгодиниранку.Батькипідлітків-порушниківмусятьсплатитиштраф.ЧипотрібнітакізаконивУкраїні?
Ïроведітьдебатинатему:«"Çа"і"проти"комендантськоїгодинидляпідлітків».Ïід÷асдебатівспробуйтез’ясувати:
Чиєтакізаконипорушеннямправпідлітків?•Чиєвонипорушеннямправбатьків?•Чи допомоæуть ці закони батькам дати раду «ваæким»•підліткам?Чисприятимутьзниæеннюрівняпідлітковоїзло÷инностіу•вашомунаселеномупункті?Чинезавадятьміліціївиконуватисвоїобов’язки?•Чи сподобаються у÷ителям і адміністрації вашої школи?•Çалу÷ітьїхдодискусії.
Äо наступного уроку за матеріалами преси підготуйте повідом-ленняпродіяльністьрелігійнихсект,наприклад,«Білогобрат-ства»,«АУМсінрікьо»таінших.
Усенашеæиттярегламентуєтьсяправилами,нормамиізаконами.Ïравоохоронні органи не ухвалюють законів, а лише виконують їх.Усвоїйроботівонитакоæкеруютьсязаконами.ßкщогромадянинпорушивзаконабоопинивсяпідпідозрою,співро-бітникміліціїмоæеперевіритиуньогодокументи,затриматийогоідоправитиувідділенняміліції.У випадку затримання неповнолітнього міліціязобов’язанаповідомитийогобатьківірозмовлятизнимтількивїхприсутності.У разі потреби коæен громадянин має право надопомогуадвоката.Íезнання законів не звільняє громадянина відвідповідальності.Çаконом визна÷ено, що громадянин підпадає підкримінальнувідповідальністьз16років,азатяæкізло÷ини,небезпекаякихзрозуміланавітьпідліткам,кримінальнавідповідальністьнастаєз14років.
110110
§ 12. СОЦІАËЬНА ÁÅЗПÅÊА
Інформац³йна беçïека
У5—7-хкласахвивив÷алиправилабезпе÷ноїповедінкиусоціальномусередовищі:якповодитисьунатовпі,спілкуватисязнезнайомимилюдьми,захищатисвоєæитло.Такоæаналізувалиінформаційнубезпекусвогосоці-альногосередовища.
Телеба÷ення,радіо,Інтернет,іншізасобимасовоїінформації(ÇМІ)віді-грають ваæливурольунашомуæитті.Çнихмидізнаємосяновини, вонивпливаютьнанашіцінності,ставлення,рішенняіповедінку.Цейвпливмоæебутипозитивнимінегативним.
Îб’єднайтесьутрикоманди(плюс,мінус,судді).Çавдання:коìанда «ïлюñ»: наводить приклади позитивного впливуÇМІ;коìанда «ìінóñ»:розказуєпронегативнийвпливÇМІ;коìанда «ñóдді»: вислуховує аргументи сторін і даєпоради,якмоæнапослабитинегативнийіпосилитипозитивнийвпливзасобівмасовоїінформації.
В³кòèм на ïо веä³нка
Ïсихологи і криміналісти вваæають,що саміæертви провокують біль-шістьзло÷инів.Âиникланавітьнаука—віктимологія(відангл.«victim»—«æертва»ігрецьк.«логос»—«в÷ення»).
Íаприклад,людиназійшлазпоїзданавокзалівеликогоміста.Âрукахунеїваæківалізиікарта.Ти,поба÷ившиїї,ні÷огойнеподумаєш,азлодійодразурозуміє:приїæдæий,ніхтонезустрі÷ає,містанезнає,ре÷ізаваæа-ють.ßкщо ця людина довірлива і звертається по допомогу до перехоæих,вона—найкращийоб’єктдлязловмисників.Îтілунаєзвідусіль:«Íайде-
У цьоìó ïараграôі ти:
пригадаєш,щовив÷авпроінформаційнубезпеку;•дізнаєшсяпровіктимнуповедінку;•в÷итимешсяпротидіятиторгівлілюдьми;•дізнаєшся,якдопомогтидруговівскрутнійситуації;•ознайомишсязпоняттяммеæдопустимоїсамооборони;•усвідомишнебезпекудеструктивнихсектітероризму;•потренуєшсяуникатиситуаційнападуіпограбування.•
111
шевше таксі», «Íайкращі квартири»,«Äопомоæузбагаæем».Íайменше,щоїйзагроæує,—цезаплатитинабагатодороæ÷е за таксі ÷и розвалену халу-пу.Îтæе,кращенепотраплятивтакіситуації.
Âіктимологивиокремлюютьвіктим-ніре÷і,æестиіповедінку(мал.42).
Віктиì ни ìи ре ча ìимоæутьбути:засохлі квіти на підвіконні ÷и пере-повнена поштова скринька (свід÷ать,що господарів немає вдома), надтокоротка спідни÷ка й дорогі прикраси(провокують ´валтівників і грабіæни-ків).
Віктиìні же ñ ти — притисканнясумо÷кидогрудей,вийманнягаманцязвеликоюсумоюгрошейутранспортіабо магазині, ретельне маскуванняцінностей у ре÷ах на пляæі, помітненервування,колийдешуве÷еріодин.
Віктиì на ïо ведінка — залишенібезнаглядувалізи,забутийудверях÷исхованийпідкилимкомклю÷,від-÷инитибудь-комудвері,хизуваннядорогимипокупками,нехтуванняіншимиелементарнимизасобамибезпеки.
Ïро÷итайте китайську прит÷у. ßк ви думаєте, у ÷ому полягаєвищамудрістьМайстра?
111
Îдного разу до старогоМайстракитайських бойових мистецтв при-йшовмолодийєвропеєцьізапитав:
—У÷ителю,я÷емпіонсвоєїкра-їни з боксу іфранцузької боротьби.Чогобтищемігнав÷итимене?
ÑтарийМайстерусміхнувсяіска-зав:
—Уяви, що ти гуляєш містом івипадковозабрівтуди,детебео÷іку-ютьгромили,щобнам’ятитобібокий пограбувати. Тоæ я нав÷у тебе негулятивтакихмісцях.
Вèща мóäр³ñòü
Мал.42
112
ßк не ñòаòè жерòвоþ òорã³вë³ ëþäüмè
Торгівлялюдьми—одинізнайприбутковішихвидівнезаконного«бізне-су» після торгівлі зброєю та наркотиками.Щороку у світі йогоæертвамистаютьвід700тися÷до2мільйонівосіб.Íай÷астіше—цедів÷атаімолодіæінкизбіднихкраїнАфрики,Азії,ЛатинськоїАмерики,ÑхідноїЄвропи,які÷ерезтяæкематеріальнестановищешукаютьроботузакордоном.
Частоæінки відгукуються на оголошення працювати офіціанткою, тан-цівницею,хатньоюробітницею,інодіїхпростовикрадають.ßкщоїмпоща-стилодивомповернутисядодому,вонирозповідаютьстрашніісторіїпроте,щознимисталося.
Íебезпекаторгівлілюдьмизагроæуєнелишеæінкам,ай÷оловікамтадітям. Їх викрадають для сексуальної експлуатації, для примусової праці,незаконногоусиновленняінавітьвидаленняорганівдлятрансплантації.
Äерæавні і міæнародні організації уæе багато років ведуть боротьбу зкримінальною торгівлею людьми. Але законодавство у цій сфері права єнедосконалим,аторгівлялюдьми—добреорганізованийзло÷инний«бізнес»з вели÷езнимифінансовими моæливостями. Тому ваæливо бути пильним ісамомузахищатисебе.Íаприклад,так,якцезробилистудентиодногоу÷и-лищакультури.
Групі випускників запропонували кількаміся÷ні гастролі в ßпонії.Ñтудентам,якіщойнопройшлитренінгщодозапобіганняторгівлілюдьми,ця пропозиція здалась підозрілою, і вони звернулися до правоохороннихорганів. Ç’ясувалося,що організатори турне не малиæодних контрактів зприймаю÷оюстороною.Âониповиннібулизібратигрупумолодій,доправив-шиїїдоÂладивостока,отриматизаце÷ималувинагороду.
Îсь що переæила 15-рі÷на дів÷ина з невеликого місте÷ка уÑхіднійУкраїні.
Îдногоразу вона вийшла з дому і не повернулась.Батьки іміліціямарнорозшукувалиїї.Лише÷ерезрікдів÷иназателефо-нувалазМоскви.Удомавонащедовгонемогланізкимрозмов-лятийні÷огонерозповідалапропереæите.
Трохизгодомрозказаларідним,щотоді,коливонайшладосвоїхдрузів,білянеїзупиниласямашина,ідвоє÷оловіківзапро-понувалипідвезти її.Îдногознихвона знала—цебувроди÷друга її брата.Але замість того,щоб підвезти, дів÷ину завезлиунезнайомемісце,замкнуливпідвалі,авідтакнелегальнопере-правилидоТуре÷÷ини.Тамїїсиломіцьнакололинаркотикамиізмусилипрацювативбудинкурозпусти.Çнайшласялюдина,якапоæаліла дів÷ину і вивезла до Москви у валізі. Äів÷ині булозавданотакоїпсихі÷ноїтравми,щовæенаволівонатривалий÷аснемоглазгадатинісвогоімені,ніадреси.Уреабілітаційномуцен-тріїйнадалимеди÷нуіпсихологі÷нудопомогу.Лишепісляцьогодів÷иназгадаланомертелефонубатьків.
113
Пам’ÿòка äëÿ òèх, хòо вèїжäжає çа корäон
Íікомуневіддавайтесвійпаспорт.Äокументи,якіпідтвердæують1.вашуособу,повиннібутиувас,ніхтонемаєправаїхзабрати.
ßкщовивирішилипідписатиконтрактнароботу÷инав÷ання,пере-2.конайтесь,щовсеуньомувамзрозумілоівінміститьтакуінфор-мацію:
а)країнапризна÷ення;
б)ім’яроботодавця;
в)видроботитаумовипраці;
г)умовиоплати,проæивання;
´)терміндіїконтракту.
Íіколинедовіряйтепропозиціямдопомогтиупрацевлаштуванні за3.кордоном, навіть якщо їх роблять ваші знайомі, друзі, роди÷і ÷иколеги.Îбов’язковопроконсультуйтесязюристомщодоконтракту,якийвампропонують.
Çалиштесвоїмрідним,близьким,друзямусюінформаціюпросебеі4.свогороботодавця,інформаціюпроÏосольствоУкраїнивкраїні,доякоївиїæдæаєте.
Термінперебуваннянатериторіїіноземноїдерæавизазна÷еноувізі.5.Тривалішеперебуваннятутмоæепозбавитивасмоæливостівиїхатизакордонумайбутньому.
Ïам’ятайте, що знання мови країни перебування допомоæе вам у6.складнихситуаціях.
Íаæаль,поліціяудеякихкраїнахмоæебути÷астиноюпроблеми,а7.не їїрозв’язанням.Âідомівипадки,колиæінок,які звернулисядополіції, продавали знову.ßкщо ви потрапили у складну ситуацію,постарайтесязв’язатисязÏосольствомУкраїни.
Íазвітьпри÷ини,зякихлюдинелегальновиїæдæаютьзакор-1.дон.ßкізцихпри÷ин,навашпогляд,єповаæними?Äоякихнаслідківцемоæепризвести?2.Íазвітьякнайбільшепри÷ин,щобæитиіпрацювативУкраїні.3.Уваæно ознайомтесь із пам’яткою для тих, хто виїæдæає за4.
кордон.
114
Пробëемè äèòÿ÷ої беçäоãëÿäноñò³ ³ беçïрèòóëüноñò³
Багатозтих,хтошукаєкращоїдолізакордоном,виїæдæаютьтудинеле-гально,залишаю÷исвоїхдітейпідопікоюроди÷ів÷ивінтернатах.Äіти,якізростаютьунеблагополу÷номусередовищі,мають÷ималопроблем.Íеста÷абатьківського піклування, бездоглядність, погане хар÷ування, негативнийприклад вæивання психоактивних ре÷овин, психі÷не і фізи÷не насильствомоæуть поєднуватись із залу÷енням дітей до небезпе÷них видів бізнесу ітяæкої праці. Íаприклад, дитину моæуть змусити обробляти вели÷езнийгород,колисативно÷інемовлят,навітьпроситимилостиню,красти÷ирозпов-сюдæуватинаркотики.
Íаæаль, у таких випадкахдітине завæдизвертаються по допомогу і ÷асто обираютьпомилкове і небезпе÷не рішення — тікати здому. Äекого з підлітків вабить «романтика»вули÷ногоæиття.Житизбатькамиів÷итисьушколі їм нудно, а æиття «на волі», вваæаютьвони,захоплюю÷е,цікавейроманти÷не.Алеценетак.Життядитининавулиціваæке,приниз-ливе і дуæе небезпе÷не. Багато безпритульнихдітейщорокувмираютьвіднасильства,хвороб,кін÷аютьæиттясамогубством.
Îднактих,хтошукаєнавулиціромантику,якразнайменше.Íай÷астішедіти тікають від того, що робить їх нещасливими: æорстоке поводæення,фізи÷не ÷и психі÷не насилля, родинні проблеми, матеріальна скрута, кон-фліктзу÷ителями÷иоднолітками.Äехтовтікаєвідпроблемзалкоголем÷инаркотиками—своїхабобатьків.
ßкщотвійдругзбираєтьсявтектиздому—цесерйознапроблема.Томущовіннеготовийдосамостійногоæиття.Моæливо,твійдругдумаєінакше,алевінпомиляється.Âулицященідлякогонезакін÷иласядобром.ßкщовінускрутіймаєнамірпітиздому,тимаєшнагодуврÿ òó ва òè йо мó жèò òÿ!
Безæоднихваганьзапропонуйразомпошукатиіншерішення,наприклад,звернутисяподопомогудокогось іздорослих.Äотого,комувидовіряєте.Íайкраще,якщоцебудутьтвоїбатьки.Абозвернітьсядов÷ителя,шкільногопсихолога,тренера,роди÷а,сусіда÷ипростознайомого.Âін÷ивонадопомо-æетвоємудруговізрозуміти,щоєбагатоіншихшляхіврозв’язанняпробле-ми.Íаприклад,шукатизахистувдерæави—звернутисьуміліцію,соціаль-нуслуæбу÷изателефонуватинагаря÷улініютелефонудовіри.
Âсеукраїнськалінія«Телефондовіри» 8-800-500-45-10
Âсеукраїнська безкоштовна дитя÷а лінія«Телефондовіри» 8-800-500-21-80
ßкщодругусе-такивтікздомуаботинеба÷ивйогодекількаднівіпри-пускаєш,щовінтаку÷инив,—негайнорозкаæибатькам,у÷ителям÷имілі-ції.Ïам’ятай:це—незрада.Ценайбільше,щотищемоæешзробитидлянього.Íеприховуйні÷ого.Будь-якаінформаціямоæедопомогтивідшукатидитинуіврятуватиїйæиття!
115
Пробëемè äèòÿ÷ої беçäоãëÿäноñò³ ³ беçïрèòóëüноñò³
Багатозтих,хтошукаєкращоїдолізакордоном,виїæдæаютьтудинеле-гально,залишаю÷исвоїхдітейпідопікоюроди÷ів÷ивінтернатах.Äіти,якізростаютьунеблагополу÷номусередовищі,мають÷ималопроблем.Íеста÷абатьківського піклування, бездоглядність, погане хар÷ування, негативнийприклад вæивання психоактивних ре÷овин, психі÷не і фізи÷не насильствомоæуть поєднуватись із залу÷енням дітей до небезпе÷них видів бізнесу ітяæкої праці. Íаприклад, дитину моæуть змусити обробляти вели÷езнийгород,колисативно÷інемовлят,навітьпроситимилостиню,красти÷ирозпов-сюдæуватинаркотики.
Íаæаль, у таких випадкахдітине завæдизвертаються по допомогу і ÷асто обираютьпомилкове і небезпе÷не рішення — тікати здому. Äекого з підлітків вабить «романтика»вули÷ногоæиття.Житизбатькамиів÷итисьушколі їм нудно, а æиття «на волі», вваæаютьвони,захоплюю÷е,цікавейроманти÷не.Алеценетак.Життядитининавулиціваæке,приниз-ливе і дуæе небезпе÷не. Багато безпритульнихдітейщорокувмираютьвіднасильства,хвороб,кін÷аютьæиттясамогубством.
Îднактих,хтошукаєнавулиціромантику,якразнайменше.Íай÷астішедіти тікають від того, що робить їх нещасливими: æорстоке поводæення,фізи÷не ÷и психі÷не насилля, родинні проблеми, матеріальна скрута, кон-фліктзу÷ителями÷иоднолітками.Äехтовтікаєвідпроблемзалкоголем÷инаркотиками—своїхабобатьків.
ßкщотвійдругзбираєтьсявтектиздому—цесерйознапроблема.Томущовіннеготовийдосамостійногоæиття.Моæливо,твійдругдумаєінакше,алевінпомиляється.Âулицященідлякогонезакін÷иласядобром.ßкщовінускрутіймаєнамірпітиздому,тимаєшнагодуврÿ òó ва òè йо мó жèò òÿ!
Безæоднихваганьзапропонуйразомпошукатиіншерішення,наприклад,звернутисяподопомогудокогось іздорослих.Äотого,комувидовіряєте.Íайкраще,якщоцебудутьтвоїбатьки.Абозвернітьсядов÷ителя,шкільногопсихолога,тренера,роди÷а,сусіда÷ипростознайомого.Âін÷ивонадопомо-æетвоємудруговізрозуміти,щоєбагатоіншихшляхіврозв’язанняпробле-ми.Íаприклад,шукатизахистувдерæави—звернутисьуміліцію,соціаль-нуслуæбу÷изателефонуватинагаря÷улініютелефонудовіри.
Âсеукраїнськалінія«Телефондовіри» 8-800-500-45-10
Âсеукраїнська безкоштовна дитя÷а лінія«Телефондовіри» 8-800-500-21-80
ßкщодругусе-такивтікздомуаботинеба÷ивйогодекількаднівіпри-пускаєш,щовінтаку÷инив,—негайнорозкаæибатькам,у÷ителям÷имілі-ції.Ïам’ятай:це—незрада.Ценайбільше,щотищемоæешзробитидлянього.Íеприховуйні÷ого.Будь-якаінформаціямоæедопомогтивідшукатидитинуіврятуватиїйæиття!
Про äоïóñòèмó ñа мо обо ро нó òа її меж³
Теорети÷нолюдинамоæепроæитиæиття, непотрапившиу ситуації, вякихтребазахищатись.Îднакпогрози,вимагання,напади—доситьпоши-ренісоціальнінебезпеки.Щобправильнодіятиутакихситуаціях,тимаєшзнатизакони,яківизна÷аютьправолюдининадопустимусамооборону.
Доïóñтиìа ñа ìо обо ро на—дії,в÷иненізметоюзахистусвогоæиття÷имайна або æиття (майна) іншої людини, якщо вони не перевищують меæдопустимоїсамооборони.
Пе ре ви щен няì ìеж доïóñтиìої ñа ìо обо ро нивизнаєтьсяóìиñ не заподіян-нянападникутяæкоїшкоди,щоявноневідповідаєнебезпеціпосягання.Íеєперевищенняммеæдопустимоїсамооборонизастосуваннязброїпротиозб-роєнихнападників,атакоæбудь-якідіїщодозахистувідвторгненняуæит-ло÷иіншеприміщеннянезалеæновідшкоди,якузаподіянонападнику.
Ïро÷итайтеситуаціїізадопомогоюблок-схемиоцініть,÷ибулоперевищеномеæідопустимоїсамооборони.
12-рі÷ний підліток забрався у садок до пенсіонера. Той1.узявмисливськурушницю,вистріливухлопцяіпоранивйого.Íадів÷инунапаливпід’їзді.Ïід÷асборотьбивонанасту-2.пилатонкимпідборомнаногузловмиснику.Тойвідпустивруки,покотивсязісходівізламавсобішию.
Існуєбезпосереднязагрозадлятво-го(або÷ийогось)æиття,тобіпогро-æуютьзброєю÷иутвійдімнамага-ютьсяувірватисязловмисники?
Чи є змога втекти віднападників?
Îбов’язково скористайся нею. Це озна-ка не боягузтва, а здорового глузду.Ïовідом у міліцію про напад, прикметинападниківта іншіобставини.
Ïроти такої особи заборо-няється застосовувати вогне-пальну зброю, навіть якщо тимаєш їїназаконнихпідставах.
Íамагайсязастосовуватиадекватніспособизахисту,щовідповідаютьрівню небезпеки (наприклад, некидай камінням у того, хто залізутвійсаднарвативишень).
Íападник неозброєний, один, і цеæінка ÷и особа з явними ознакамиінвалідності або неповнолітній (вікякогоо÷евидний÷ивідомийтобі)?
Тимаєшправозахищатисьусімамоæливимиспособами.
н³
н³
н³
так
так
так
116
По ëþ ван нÿ çа äó ша мè
Існує безлі÷ різновидів шахрайства, зокрема лотереї — «лохотрони»,азартні ігри,вороæба.Äаліпоговоримопрозалу÷еннядосект.Цеодинізнайнебезпе÷ніших видів шахрайства, який позбавляє людей не лише гро-шей,айсвободи,силиволі,моæливостірозпорядæатисясвоїммайном,інодінавітьæиттям.
Коли і чоìó це ïочалоñя?Ще15роківтомуніхтовУкраїнінезамислювавсяпронебезпекурелі-
гійних і псевдорелігійних культів і сект. Íині æодна людина, хо÷ як цеприкро,незастрахованавідїхньоговпливу.Ïсихологипояснюютьцедвомапри÷инами.
Ïершапри÷ина—людинаєістотоюсуспільною,йодназїїприроднихпотреб— налеæність до групи, що сформувалась ще у давні ÷аси, колипервіснілюдиæилиу світі, сповненомунебезпек, і по÷увалисякомфортнолишевото÷еннііншихлюдей.Çтихпірпотребуналеæатидогрупи,детебевизнаютьзасвого,закладеноупідсвідомості.
Äруга при÷ина — особливості су÷асного суспільства. Ми æивемо впостіндустріальному(інформаційному)суспільстві,декількість інформаціїподвоюєтьсящодесятьроків.Уньому,завлу÷нимвисловомЛьюїсаКеррол-ла,доводитьсящосилибігти,абитількизалишатисянамісці(аякщохо÷ешпотрапитивіншемісце,требабігтиудві÷ішвидше).
Çа такого темпуæиттялюдинамаєдедаліменше÷асу,щобподумати ірозв’язатиособистіпроблеми.Âідмовившисьвідроздумів,дехтозготовністюприймаєнавірурішеннятаідеали,якінав’язуютьйомупроповідники÷ис-леннихсект.Авони,користую÷исьвизнаноюдерæавоюсвободоюсовістітавіросповідань,відкрилисправæнєполюваннязалюдськимидушами,перед-усімзамолодими.
Фахівцівизнають,щоостаннім÷асоммасовезалу÷еннямолодідорізно-манітнихсектнабулохарактерупсихі÷ноїепідемії,якадісталаназвусекто-манії.Ñектантівзомбують÷уæимиідеями,позбавляютьздатностікрити÷номислити,підкоряютьволідуховнихнаставниківсект.
Як відбóваєтьñя залóчення до ñект?Члени (адепти) сект ходять і розповідають,що людина моæе розв’яза-
тисвоїпроблеми,лишеколио÷иститьсявід гріха іприйдедоБога.Âонизапрошуютьлюдейназбори,знайомлятьїхздуховнимлідером,приймаютьнова÷ківусвоєсередовищеякрідних.
Äехто (особливо ті, хто переæиває скрутні ÷аси, страæдає від хвороб,самотностіймаєзниæенийрівеньпсихологі÷ноїрівноваги)від÷уваєполег-шення,знайшовшилюдей,якійогорозуміють,обіцяютьфізи÷незціленняідуховневдосконалення.
«Î÷ищеннявідгріхів»нерідкопо÷инаєтьсязсуворогопосту.Äуховнийлідерсектидаєнова÷камнастановурізкообмеæитивæиванняїæі,вилу÷итизраціонубагатоваæливихпродуктівіспатинебільшяк4—5годиннадобу.Âтакомуреæиміорганізмфізи÷ноіпсихі÷новиснаæується.
Âиснаæенняпосилюється багатогодиннимиритуалами, слуæбами, обря-дами й ÷итанням спеціальної літератури. Ïри цьому унемоæливлюєтьсяотримання інформації з іншихдæерел:забороняється÷итатигазети,диви-
117
тися телевізор, слухати радіо. Це підвищує навіюваність, призводить довтратиздатностікрити÷номислити,вкорінюєусвідомістьідеї,щовідповіда-ютьу÷еннюсекти,даєзмогувстановитиконтрользадумками,по÷уттямиіповедінкоюнова÷ків.
Äеякі секти не гребують вико-ристанням психотехнік (кодуван-ня, психопрограмування), що різкопідвищують навіюваність. Âонимоæутьнеодноразововводитилюди-ну в транс, напівгіпноти÷ний ÷игіпноти÷нийстани.Широкопракти-кують виконання ритмі÷них рухів,співів, повторення однакових слів,психотехніки з поступовим відклю-÷енням свідомості і самонавіюван-ням.
У зв’язку з цим у людини моæе виникати стан релігійного екстазу зізвуковими й зоровими галюцинаціями (подібний до стану наркоти÷но-го сп’яніння), який з ÷асом спри÷иняєæорсткупсихі÷ну і навітьфізи÷нузалеæність.Фахівцівваæаютьдіяльністьрелігійнихсектсвоєріднимдухов-нимнаркотиком.
У чо ìó не без ïе ка ñект?
Ñтаннапівгіпнозу, гіпнозу, екстазу, в якийразураз вводять себе сек-танти,моæепризвестинелишедовиникненнязалеæності,айдосерйознихпсихі÷них розладів: нападів істерики, гострих психозів, лікування якихмоæливе тількиупсихіатри÷нійлікарні.Той, хтопотрапиву секту, втра-÷ає інтересдонав÷ання,роботи,родини ідрузів.Ïідвпливомрелігійнихлідерівлюдинайдепроситимилостинюабовиноситьздомугрошійцінніре÷і.Äехтовіддаєсектівсе,щомає,продаєквартиру,залишаєбеззасобівіснуваннясвоїродини.
Як з циì бо ро ти ñя?
Çцимявищемнамагаєтьсяборотисядерæава.Íайбільшагресивнірелі-гійніорганізації,відякихпостраæдалобагатолюдей,визнанодеструктив-нимирелігійнимисектами,іїхнюдіяльністьзаборонено.Це,зокрема,«Білебратство»,«АУМсінрікьо»,сатанинськісектитаін.Îднактребапам’ятати,щозаборонадіяльностісектипородæуєїїдвійника,щоразупідневиннішоюназвою.Так, деякі секти підлаштовуються під освітні, благодійні та оздо-ров÷іпрограми(«Церквасаєнтології»,«Юнівер»,«Ðейки»).
Алетийсамзавæдимаєшнастороæеноставитисядотих,хтодаєпро-стівідповідінаскладніпитання.ßкщохо÷ешуникнутидуховногорабства,самостійно мислити, діяти, розпорядæатися своїми прибутками і майном,розвивай нави÷ки крити÷ного мислення, а такоæ уміння відмовлятися віднебезпе÷нихпропозицій.
Ïам’ятай,що,відмовляю÷истороннійлюдині,тобінетребапояснюватипри÷ину відмови.Äостатньо короткого «Íі» або «Мене це не цікавить» звідповідними невербальними виявами (холодний тон, æест відсторонення,прямийпогляд).
117
118
ßкщо ти потрапив у ситуаціюпсихологі÷ного тиску, рішу÷е відмовся ійдигеть.Колиценемоæливо(скаæімо,виїдетевпоїзді),требапсихологі÷новідгородитися від співрозмовника, наприклад, занурившись у книæку, абопообіцяти прийти на зібрання, але не робити цього.ßкщомаєшрелігійніпотреби, найкраще задовольняти їх за допомогоюцеркви, традиційної длятвоєїродиниідерæави.
Не беç ïе ка òе ро рèç мó
Ïісля11вересня2001року,коливÑШАзахопленітерористамилітакиатакувалихмаро÷осиÂсесвітньоготорговельногоцентруіÏентагон,буловиз-нано,щотероризмєворогомномеродиндлябезпекилюдейвусьомусвіті.
Íащастя,Україна—одназнайбезпе÷нішихкраїнщодоцієїпроблеми,ітобімоæездатися,щопроблематероризмутебенестосується.Îднаксу÷ас-нийсвітнадзви÷айномобільний.Людивиїæдæаютьзакордоннароботу,дороди÷ів, у відпустку й відрядæення.Íіхто не застрахований від випадкустатиæертвоютерористи÷ногоакту÷ипотрапитивзару÷ники,якцесталосязукраїнськими громадянами—гляда÷амимюзиклу«Íорд-Îст»уМосквівосени2002року.
Томукоæномутребазнатиправилаповедінкиуразівиявленнявибухово-гопристроюізахопленнявзару÷ники.
Вибóховий ïриñтрій ìожóть заклаñти:уприпаркованийпоблизубудинківавтомобіль;•упакунок,÷емодан,сумку,пакет(зокрема,пристрій,якиймаєщось•назразокантени,батарейки,абозньогодолинаютьзвуки,схоæінацоканнягодинника);вурнудлясміття;•упоштовубандероль.•
Мал.43.Торговельніцентри,вокзали,метро,підземніпереходинай÷астішевикористовуютьсятерористами
длязакладеннявибуховихпристроїв
119119
Виявивøи вибóховий ïриñтрій:
Íепідходьдопідозрілогопредмета,не÷іпаййого,непідпускай•доньогоінших.Íекористуйсямобільнимтелефоном,здатнимспри÷инитидето-•націю радіо÷утливого підривного механізму, і попередь про цеінших.Íегайносповістиміліцію(поліцію÷иіншіправоохоронніоргани)•пропідозрілийпредмет.Äо÷екайсяправоохоронцівівкаæиїмнанього.•
Якщо тебе захоïили в зарóчники:
Îпануйсебе.•Фізи÷ноіморальнопідготуйсядовипробування.•Íедратуйтерористів,недемонструйненавистідоних.•Âідсамогопо÷атку(особливовпершігодини)виконуйусі їхні•накази.Íепривертайувагисвоєюповедінкоюйактивнимспротивом.Це•моæепогіршититвоєстановище.Íенамагайся втекти, якщоне впевнений в успіху або якщоце•призведедопогіршеннястановищаіншихзару÷ників.Ïовідомтерористівпропоганесамопо÷уття.•Çапам’ятайякнайбільше інформаціїпроних(кількість, зовніш-•ність, статура, акцент, прощо розмовляють,манера поведінки,зброя).Ïостарайсявизна÷итимісцесвогоперебування.•Çберігай розумову і фізи÷ну активність. Ïам’ятай: спецслуæби•роблятьусе,щобтебевизволити.Íевідмовляйсявідїæійводи.Цедопомоæезберегтисили.•Ñядь подалі від вікон, дверей і терористів. Це вбереæе тебе у•випадкуштурмуприміщенняабопострілівснайперів.Ïід÷асштурмулягайнапідлогуобли÷÷ямуниз,поклавшируки•напотилицю.
Багатьох терористи÷них актів вдалося уникнути завдяки пиль-ності громадян, які в÷асно виявили і допомогли знешкодититерористів.Ðозвинути спостереæливість допомоæе гра «Ñлуæба безпеки».Äвоєу÷ніввиходять ізкласу.Âони—«слуæбабезпеки»аеро-порту. Ðешта — пасаæири літака. Ñеред пасаæирів оберіть«терориста»,якиймаєпронестинабортлітакасховануводязі«зброю»—невеликукниæку÷ипенал.Коли«слуæбабезпеки»повертаєтьсядокласу,пасаæиристаютьу ÷ергу і крокують повз неї. «Ñлуæба безпеки» має лише триспроби, щоб визна÷ити «терориста» за невербальними ознака-ми—запоглядом,мімікою,æестами.
120120
Пракòè÷на робоòа № 5ßк óнèкнóòè наïаäó, ïоãрабóваннÿ ³ çаëó÷еннÿ
äо äеñòрóкòèвнèх ñекò
Îб’єднайтесь у 3 групи (дім, вокзал, поїзд). Ïроаналізуйте1.безпекузаознакамивіктимності:
грóïа 1:приватнеæитло;грóïа 2:громадськеприміщення;грóïа 3:громадськийтранспорт.
Утихсамихгрупахпідготуйтесценки:2.ïерøó—длядемонстраціївіктимнихре÷ей,æестівіповедінкиуцихмісцях;дрóгó—длядемонстраціїбезпе÷ноїповедінки.
Ðозіграйтеціситуаціїметодом«стоп-кадру»—спо÷аткуповніс-3.тю,авідтакпоетапно,зпоясненнямтого,щовідбувається.
Ïро÷итайтеповідомленняпрорелігійнікультиісекти,яківи4.підготувалидоцьогоуроку(завданнянас.109).
Îб’єднайтесь у групи по троє, розподіліть ролі (підліток,5.адептсекти,спостеріга÷)ірозіграйтеситуаціювідмовивідзапро-шенняприйтинарелігійнезібрання.
«Ñпостеріга÷і6. » розповідають, як діяли«підлітки», ÷и зуміливонирішу÷евідмовитисявіднебезпе÷ноїпропозиції.
Çасоби масової інформації впливають на наші цінності, ставлення,рішенняіповедінку.Цейвпливмоæебутипозитивнимінегативним.Ïсихологиікриміналістинаголошують,щобільшістьзло÷инівпрово-куютьїхніæертви.Âиокремлюютьвіктимніре÷і,æестиіповедінку.Торгівлялюдьми,дитя÷абезпритульність,напади,пограбування,залу-
÷еннядодеструктивнихсект,тероризм—поши-ренісоціальнінебезпеки.Існуютьзакони,яківизна÷аютьправолюдининанеобхіднусамооборону.Ðелігійні секти — один із найнебезпе÷нішихвидівшахрайства.Îстерігайсядуховногорабст-ва,розвивайуміннявідмовлятися віднебезпе÷-нихпропозицій.Тероризмставворогомномер одиндлябезпекидерæав і людей в усьому світі. Тому коæномутребазнати,якповодитисьуразівиявленнявибу-ховогопристрою÷изахопленнявзару÷ники.
ÐÎÇÄІЛ5
ÂÑЕБІЧÍÈЙÐÎÇÂÈТÎКÎÑÎБÈÑТÎÑТІ
122
§ 13. ÅТАПÈ ÐОЗВÈТÊÓ ОСОÁÈСТОСТІ
Понÿòòÿ оñобèñòоñò³
Коæналюдинамаєпритаманнелишеїйпоєднанняздібностей,рисхарак-теру,іншихлюдськихякостей.Тобтокоæенізнасєунікальноюінеповтор-ною особистістю. Ïевною мірою риси особистості обумовлені спадковістю,÷астковоформуютьсяпідвпливомото÷ення.Томукаæуть,щопроцесфор-муванняособистостієбіосоціальним.
Âізьміть однакові аркуші паперу, складіть їх навпіл і без1.ноæицьсформуйтеполовинкиконтурулюдськоготіла(мал.44).
Ðозгорнітьфігуркиінапишітьнаних2. своєім’яіп’ятьособис-тихякостей(кмітливий,романти÷ний...).
Ïо÷ерзіпокаæітьіпро÷итайте,щоувасвийшло.3.Ïоміркуйте,÷омузоднаковихпапірцівзаоднаковоюінструк-4.
цієювийшлицілкомрізніфігурки.
У цьоìó ïараграôі ти:
дізнаєшсяпробіосоціальнуприродуособистостітаосновні•етапиїїрозвитку;порівняєш умови розвитку твого покоління і покоління•твоїхбатьків;усвідомиш головне завдання психосоціального розвитку•впідлітковомувіці;проаналізуєшскладовісвогодуховногорозвитку;•потренуєшнави÷кипостановкиідосягненнямети.•
Мал.44
123
Êонòекñò роçвèòкó
Îдним із найваæливіших ÷инників, щовпливає на розвиток особистості, є умови, вяких вона розвивається,— контекст розвит-ку.Ñамеконтекстомрозвиткупояснюєтьсяте,щодіти(незваæаю÷инагенети÷нуподібність)виростаютьіншимилюдьми,ніæїхнібатьки.
Покоління — група людей, які народи-лисявпевнийперіод÷асу(наприклад,поко-ління50-хнародилосявперіодз01.01.50по31.12.59).Çазви÷айпоколіннявмеæаходнієїкраїнимаєподібнийконтекстрозвитку.
Îб’єднайтесь у 3 групи і порівняйте контекст розвитку вашогопоколінняіпоколіннявашихбатьків:
грóïа 1: економі÷ніумови;грóïа 2:політи÷наситуація;грóïа 3:освіта,технології,культурнесередовище.
Сòаä³йн³ñòü ïроцеñ³в роçвèòкó
Ðозвитоклюдинивпродовææиттяєпоступовимідостатньопрогнозова-нимпроцесом.Ñпершудитинав÷итьсятриматиголівку,відтаксидіти,стоя-ти,ходити.Тесамевідбуваєтьсязїїпсихологі÷нимісоціальнимрозвитком.Ñпо÷атку вона в÷иться впізнавати тих, хто за нею доглядає, усміхатися,вимовлятипершізвуки,склади,слова,короткіре÷енняітакдалі.
Îтæе,поприте,щокоæенмаєвласнийгенети÷нийкод іперебуваєпідвпливомунікальногопоєднаннязовнішніх÷инників,уньомумоæнапоміти-тийте,щоєспільнимдлябільшостілюдейодноговіку(навітьякщовониæили100÷и200роківтому).
Усі теорії розвитку особистості визнають, щофізи÷ний, психі÷ний, соціальний і моральнийрозвитоклюдинивідбуваєтьсяупевнійпослідов-ності(стадіями).Хо÷психологі÷нітеоріїоперуютьпоняттям «середньостатисти÷на людина» (якої вприроді не існує), вони допомагають краще зро-зуміти моæливості людей та вікові особливостіїхньоїповедінки.
Îднієюзнайцікавішихтеорійрозвиткуєв÷ен-ня про стадії психосоціального розвитку ЕрікаЕріксона (1902—1994). Çгідно з його теорією,психосоціальнийрозвитоклюдиниохоплює8ста-дій.Çних5—удитинстві,3стадії—узріломувіці.
Стадії—ценайголовнішізавдання,якілюди-на має розв’язати у певний період свого æиття(мал.45).
Контекст розвитку —цесередовище,вякомурозвивається дитина:÷ас,місцеїїнародæен-ня, економі÷на і полі-ти÷на ситуації, систе-ма освіти, технології,культура.
ЕрікЕріксон
124
Е.Еріксонвизна÷ивцізавданнядлякоæноїстадіїрозвиткуіпоказав,до÷оговедеуспіх÷иневда÷аувирішенніцихзавдань.
Успішно вирішую÷и актуальні завдання розвитку, ми збага÷уємо своюособистість і переходимо на наступний рівень.ßкщо завдання на якомусьетапіневирішене,ценегативновпливаєнавсеподальшеæиття.Çазви÷айреальнийрезультатзнаходитьсяпосерединіміæцимидвомакрайностями.
Мал.45.Ñтадіїпсихосоціальногорозвитку(Е.Еріксон,1980)
äëÿ ä³òей äëÿ äороñëèхпохилийвік
зрілість
молодість
13—18
6—13
3—5
1—3
до1року
довірапротинедовіри
незалеæністьпротиневпевненості
ініціативністьпротипо÷уттяпровини
успішністьпротикомплексуменшовартості
іденти÷ністьпротидифузії
Близькістьпротиізоляції
продуктивністьпротистагнації
мудрістьпротивід÷аю
125
1. Довіра ïроти недовіри (до 1 рокó)
Äовірадонавколишньогосвітуформуєтьсяувіцідо1рокуінай-більшезалеæитьвідлюдей,якідоглядаютьзамалюком.ßкщосвітуявляєтьсядитинінепередба÷уваним інебезпе÷ним,вонанемоæеподолатикризу,виростаєнервовоюінедовірливою.
2. Незалежніñть ïроти невïевненоñті (1—3 роки)Íапо÷аткудітилишенесвідомореагуютьназовнішніподразники.Алевæенадругомуроціæиттядитинапоступовопо÷инаєдіятизвласноїволі.Такформуєтьсяїїпо÷уттянезалеæності.ßкщодитинуобмеæуватиінадміруопікатинацьомуетапі,вонавиростеневпев-неноюусобі.
3. Ініціативніñть ïроти ïочóття ïровини (3—5 років)Ця стадія — ÷ас розвитку креативності, активного дослідæеннясебе і навколишнього середовища. У цьому віці ваæливо забез-пе÷ити дитину різноманітними іграшками, матеріалами длямалю-вання,ліплення.Кориснізаняттямузикою,танцями,гімнастикою.Íевдалийперебігцьогоетапупородæуєкомплекспровини.
4. Уñïіøніñть ïроти коìïлекñó ìенøовартоñті (6—12 років)Цястадія охоплюєпершірокинав÷ання. Її завдання—пізнаннясвоїх сильних і слабких якостей, формування уміння в÷итись ідосягатиуспіху.ßкщонацьомуетапіактивністьдитининестиму-люється, моæуть сформуватися заниæена самооцінка і комплексименшовартості.
5. Ідентичніñть ïроти диôóзії (13—18 років — ïідлітковий вік)Це ÷ас формування самоіденти÷ності, розвитку самосвідомості,визна÷еннятого,кимхо÷ешбути.Ïідліток«приміряє»досеберізнісоціальніролі,професії,формуєвласнушкалуцінностей,моральніорієнтири.Ïракти÷нонеобмеæеніальтернативиускладнюютьпроб-лемувибору.Частопідлітокнемоæе«склеїти»себедокупиівід-÷утицілісноюособистістю.
6. Близькіñть ïроти ізоляції (ìолодіñть)Çавданняцьогоетапуæиття—створеннясім’ї,народæенняівихо-ваннядітей.
7. Продóктивніñть ïроти ñтагнації (зрілий вік)Íа цій стадії домінує прагнення людини до самореалізації, про-дуктивноїпрацінаблагородини,суспільства.Ðозв’язуєтьсявнут-рішнійконфліктміæегоцентризмом(якупідлітків)імоæливістюсамореалізаціїнаблагоінших.
8. Мóдріñть ïроти відчаю (ïохилий вік)Âирішенняпопередніхзавданьдаруєлюдинівід÷уттясамоповаги,повноти і сенсу æиття. Íерозв’язані проблеми розвитку моæутьпризвестидоневдоволеннясвоїмæиттям,від÷аюпереднемину÷оюсмертю.
126
Îтæе,підліткиперебуваютьнастадіївизна÷еннясвоєїіденти÷ності.Íацьомуетапітвогоæиттяголовне—зрозуміти,хтотиєідля÷огоприйшовуцейсвіт.
Ïоміркуйнадтакимизапитаннями:ßкуосвітухо÷ешздобути—середню÷ивищу?•ßкихдрузівхо÷ешмати?•Äоякоїкомпаніїналеæати?•Щоєдлятебенайваæливішим?•Çащотиготовийборотися?•Чогопрагнешдосягтиуæитті?•
Тимоæешподумати,щонемаєшособливоговибору,наприклад,тому,щотвоїбатькинезамоæні,÷избудь-якоїіншоїпри÷ини.Таповір:проблеманевтому,щовтебенемаєвибору,автому,щовіндуæеширокий.
Íезалеæновідтого,æивештивмісті÷ивселі,убідній÷изамоæнійроди-ні,хлопецьти÷идів÷ина—твоїмоæливостіпракти÷нонеобмеæені.Ïитаннявтому,÷ихо÷ештискористатисяними.ßксказавзасновникавтомобільноїкомпаніїГенріФорд:«ßкщовидумаєте,щоздатнінаце,вимаєтерацію.ßкщодумаєте,щонездатні,витаксамомаєтерацію».
Ïро÷итайтенаведенийниæ÷ефактізбіології.Ïоміркуйте:
ßківизнаєтеприклади,колилюдидосягалиуспіхупопри•складні æиттєві обставини (наприклад, кріпак ТарасШев÷енкоставвсесвітньовідомимпоетом)?ßквирозумієтевислів:• «Труднощізагартовують»?
Äослідæую÷иумовирозвиткуамеб,у÷еніпомістилиїхудвірізніємності. У першій постійна температура, вологість та інші умовипідтримувалися на оптимальномурівні.Удругій їхпостійно зміню-вали.
Урезультатіекспериментуз’ясу-валося,щоамебиупершійємностігинулишвидше,ніæудругій.У÷енізробиливисновок,щоколиорганіз-му доводиться докладати зусильі пристосовуватися до складнихумов навколишнього середовища,цесприяєйогоростуірозвитку.
127
Äóховнèй роçвèòок оñобèñòоñò³
Ïідлітковий вік—ваæливий етап духовногорозвиткулюдини:форму-вання особистої системи цінностей, становлення моральності, усвідомленняпріоритетудуховнихпотреб,визна÷енняæиттєвоїмети.
Цінноñті —цете,щоєваæливимдлялюдини,задопомогою÷оговонаоцінюєізвіряєбудь-щоусвоємуæитті,визна÷аєвласніпріоритети.
Існуєкількадесятківцінностей,спільнихдлявсіхлюдей,незалеæновідтого, ущо вони вірять і деæивуть.Це—любов, друæба, оптимізм, толерантність,÷уйність, довіра, самоповага тощо. Їх нази-ваютьвищими,абозагальнолюдськими,цін-ностями.
Ïам’ятаєш, у 7-му класі ти розміркову-вав, які з твоїх цінностей більше схоæі навеликекаміння,які—надрібне,аякі—напісок?Минуврік.Чизмінилосящосьзацей÷ас?Моæливо, дещо з того, що мало длятебевеликезна÷енняминулогороку,теперменше тебехвилює.Чинавпаки—те,щотодіздавалосяневаæливим,набулобільшоїваги.
Îб’єднайтесьупариіобговоріть,якзмінилисязацейріквашіцінності.ßкіцінностітепер єдляваснайваæливішими?
Моральність—цеособистіуявленняпроте,щоєдобрим÷ипоганим,при-йнятним÷инеприйнятним.
Íаæаль,невсідорослідосягаютьтретьогорівняморальногорозвитку іорієнтуютьсяназагальнолюдськіцінності.Íаæаль—тому,щопокладенівоснову æиття вищі цінності сприяють кращому здоров’ю, менш стресовомуæиттю,більшійупевненостівсобі,стабільнішомуподруæньомуæиттю,біль-шійзасереднювпливовості,від÷уттюсамоповагиісенсуæиття.
Прèкëаäè ц³нноñòей:
здоров’ясвоє•іблизьких;безпека;•друæнародина;•освіта;•зовнішнякраса.•
Âиокремлюютьтрирівніморальногорозвитку:Удитинствілюдинавідрізняєдобревідпоганогозареакцієюдорос-•лих.ßкщощосьсхвалюєтьсяморальнимиавторитетами—цедобре,якщоні—погано.Моральні авторитети—люди, якімають владукарати,якихтребаслухатися(батьки,вихователі,в÷ителі).Ïізнішелюдинапо÷инаєорієнтуватисянаморальнізасади,якіісну-•ютьусуспільстві.Äобрете,щосхвалюєтьсяїїсоціальнимото÷еннямінесупере÷итьзакону.Ті,хтодосягаєтретьогорівняморальногорозвитку,орієнтуютьсяна•універсальніети÷ніпринципи.Âисокоморальнимивваæаютьсяв÷ин-ки,щовідповідаютьзагальнолюдськимцінностям(навітьякщовонисупере÷атьзаконамкраїнипроæивання).
128
Äуховний розвиток безпосередньо пов’язаний із задоволенням вищихлюдськихпотреб.Потреби—цете,щонеобхіднолюдинідлянормальногоæиттяірозвитку.Âонивпливаютьнанашібаæання,рішенняіповедінку.
Тобі вæе відома теорія потребАбрахамаМаслоу.Ïригадай,1.якііснуютьфізіологі÷ні,соціальнійдуховніпотреби.
ßкізнихєпотребамидефіциту,аякі—потребамирозвитку?2.Щоцеозна÷ає?
Багато людей не усвідомлюють зна÷ення духовногорозвитку для всіх сфер æиття. Âони зосередæуютьсялишенафізіологі÷нихісоціальнихпотребахінедбаютьпросвоїдуховніпотреби(пізнавальні,естети÷ні,потре-бувсамореалізації).
А.Маслоу вваæав,щобільшістьлюдей,подібнодобіблійногоперсонаæаІова,відмовляютьсявідмоæливос-тейсвогорозвиткутасамореалізації. Іякрезультат—минетакілюдянійщасливі,якимимоглиббути,адæерівеньнашогоблагополу÷÷ябезпосередньопов’язанийізрівнемзадоволеннявищихпотреб. АбрахамМаслоу
Мал.46.Ïірамідапотреб(заА.Маслоу)
129
ßк äоñÿãòè жèòòєвої меòè
Äехтонезамислюєтьсянадсвоїммайбутніміпливезате÷ією.Такілюдинагадують персонаæів з гуморески Îстапа Âишні — ÷ухраїнців, які, недокладаю÷иæоднихзусиль,щобвпливатинаситуацію,полюбляликазати:«ßкось-товонобуде».Тількизгодомтим÷ухраїнцямдоводилося÷астенько÷ухатипотилицю,промовляю÷и:«ßтакізнав».
Íабагатокраще,якщотиусвоємуæиттінепокладатимешсяна«якось-товонобуде»,акористуватимешсявідомоюолімпійськоюформулоюуспіху:
Óñï³х = В³ç³ÿ + Заïаë + ijÿ
Коæенелементцієїформуливаæливий.ßкщовтебеєвізіяізапал,аленемаєдії,ти—мрійник.Колимаєшвізіюідієш,аленемаєшзапалу,ти—посередність.Колимаєшзапалідієш,аленемаєшвізії,тодосягнеш,÷огопрагнеш,однакзрозумієш,щотвояметабуланеправильною.
1. В³ç³ÿ: óÿвëÿй к³нцевó меòóÏо÷инати треба зформування візії—кінцевоїмети.Ñпортсмени, тре-
ную÷ись, завæди заглядають уперед, прокру÷ую÷и у своїй уяві баæанийрезультатішляхдоперемоги.Такіти.Ñпробуйуявитисвоєідеальнемай-бутнє,наприклад,увиглядіфільму.Ïоміркуй:
Хтотиуцьомуфільмі—головнийперсонаæ÷иактор другого1.плану?
Минуло20років.Тебеото÷уютьнайваæливішіутвоємуæитті2.люди.Хтовони?Щоробишти?
Тобі довелося ризикуватиæиттям заради інших людей. Хто3.це:твоїроди÷і,найблиæ÷ідрузі,незнайомітобілюди?
Ïротебенаписалистаттювгазетіівзялиінтерв’юутих,хто4.тебезнає.Щоцілюдисказалипротебе?
Íаприкінціфільму÷астозву÷итьмузика,якапідкреслюєйого5.головнуідею.ßкамузика÷ипіснязву÷итьутвоємуфільмі?
2. Заïаë: ï³äòрèмóй моòèвац³þÂизна÷ивши для себе мету, ніколи не втра÷ай віри у свої сили для її
досягнення.ßксказавнайвідомішийвинахідникусіх÷асівінародівТомасЕдісон:«Багатоневдахуæитті—целюди,якінезмоглиреальноусвідоми-ти,наскількиблизьковонипідійшлидоуспіху,передтим,якусепокину-ти».Ñамвінпровівдесять тися÷невдалих експериментів з акумулятором,алеколийогодрузіспробувалипоспів÷уватийомузцьогоприводу,Едісонздивувався:«Ценепоразка.ßвиявиваæдесятьтися÷способів,якінеспра-цьовують!»
3. ijÿ: крок çа кроком йäè äо ñвоєї меòèÏроаналізуй,що треба зробитидля здійснення твоєїмрії і якихцілей
тимоæешдосягтинацьомуетапіæиття.Íаприклад,якщомрієшстатидип-ломатом, треба вæе тепер «налягти» на вив÷ення іноземних мов.Íапишипландосягненнясвоєїметиівиконуййого,щодняоцінюю÷ирезультати.
130
Уцьомутобідопомоæепроектсамовдосконалення.Ті,хтойоговиконував,каæуть,щоцезахоплює—ставитипередсобоюкон-кретнуметуіпоступоводосягатиїї.Çапо÷аткуйпроектсамовдос-коналення,використовую÷инаведеніниæ÷ерекомендації.
Як обрати ìетó:
Îберите,÷огохо÷ешдосягти•унайблиæ÷омумайбутньому.Îберите,для÷огомаєш•відповідніресурси.Íевартопрагнутитого,щонадтодорогокоштує÷ипотребуєбагато÷асу. Îберите,÷огомоæнадосягти•маленькимикроками—відоднієїперемогидо іншої.Îберите, прогресу÷ому•моæнавиміряти—оцінками,кілограмами,сантиметрами,сторінками.Îберите,÷оготинасправді•хо÷еш,щопринесетобізадоволення інаблизитьдосягненнятвоєїголовноїмети.
На øляхó до ìети:
Íалаштуйсянауспіх.Ïовір,•щотобіцепідсилу.Ïодумай,відкогомоæеш•отриматидопомогу(батьки,лікар).Çвернисьдоних.Щодняоцінюйсвоїрезультати.•Íебійсяпомилок іневда÷.ßкщо•утебещосьневиходить,змінисвоїпланиабоспробуйщераз.Âітайсебезкоæнимуспіхом.•Ñприймайцеякналеæнувина-городузасвоюпрацю,терпінняісилуволі.Тільки-ноподумаєшпросебепогано,згадай,щовда-лосятобі, защотебепохвалили.
Îсобистість—унікальнепоєднанняздібностей,рисхарактеруіншихлюдськихякостей.Ðозвитокособистостімаєбіосоціальнийхарактер.Âелику роль у розвитку особистості відіграєконтекст розвитку—місце, ÷ас народæення ісередовищеїїпроæивання.Ðозвитоклюдинивпродовææиттяєпоступовимідостатньопрогнозованим.Âінвідбуваєтьсяупевнійпослідовності(стадіями).Упсихосоціальномурозвиткупідліткиперебу-ваютьнастадіївизна÷еннясвоєїіденти÷ності.Ïідлітковийвік—цетакоæваæливийетапду-ховногорозвиткулюдини:становленнямораль-ності, формування особистої системи ціннос-тей,усвідомленняпріоритетудуховнихпотреб,визна÷енняæиттєвоїмети.
131
§ 14. ÊÐАСА І ЗÄОÐОВ’ß
Ñамоідентифікаціяпередба÷аєпошуквласногоімідæу.Уцьомупідліткиє естетами. Їх вабитьусекрасиве, стильне.Âони годинамироздивляютьсясебеудзеркалі,впадаютьувід÷ай÷ерезнайменшийприщик,десяткиразівприміряютьсвійодяг.
Îб’єднайтесьудвігрупи(хлопціідів÷ата)йназвітьознаки1.зовнішньоїтавнутрішньоїкрасипротилеæноїстаті.
Ïоміркуйте,÷ивсілюдимаютьоднаковіуявленняпрокрасу.2.
Іäеаëè краñè ³ çäоров’ÿ
Ідеали краси змінювалися в істори÷ному процесі (мал. 47). Âенера зÂіллендорфа — найдавніша скульптура, яка втілює доістори÷ний ідеалæіно÷оїкраси:великігруди,стегна,округлийæивіт.
Âепохукласи÷ноїГреції(V—IVст.дон.е.)красабулапредметомкуль-ту. Ñтатуї бога Аполлона встановлювали в багатьох оселях, бо господарівірили,щоцедопомоæеїхнімнащадкамперейнятийогобоæественнувроду.ФілософÏлатонвваæав,щокоæналюдинаповиннаматитрибаæання:бутиздоровою,красивоюірозбагатіти÷еснимшляхом.
Еталонамиæіно÷оїкрасиурізні÷асибули:АфродітаÏраксителя(330р.дон.е.),ÂенераМілоська(1485р.),ÂенераÑандроБотті÷еллі(бл.1483—1484рр.),образиæінокзполотенЕльГреко,Мікеландæело,Ðубенса.
Ідеаликрасизалеæаливідістори÷нихумовідопомагалилюдямпристо-совуватисядоних.Íаприклад,утакзваніголоднівікицінуваласяповнота.Âона свід÷илапро здатністьлюдини здобувати їæуй забезпе÷увати себе ісвоїхнащадківусімнеобхіднимдлявиæивання.
Унаш÷ас,колипроблеми голодувбільшостікраїнне існує, струнка,підтягнута статура свід÷ить про наявність моæливостей для підтриманнядоброїфізи÷ноїформи.Адæевідомо,щонадмірнавагапов’язаназризикомбагатьохзахворювань,відякихлюдихотілибуберегтисясамійзахиститисвоїхдітей.
У цьоìó ïараграôі ти:
поміркуєшпроознакизовнішньоїівнутрішньоїкраси;•простеæиш,якзмінювалисьідеаликраси;•дізнаєшсяпромоæливінебезпекипласти÷ноїхірургії,пір-•сингуітатуювання;обговориш,• які особисті якості та риси характеру роблятьлюдейпривабливими.
132
ÂенеразÂіллендорфа
(ХХ ст.дон.е.)
ÂенераМілоська(1485р.)
Мал.47. Ідеаликрасирізних÷асів інародів
Леохар.АполлонБельведерський
(330—320рр.дон.е.)
ЛеонардодаÂін÷і.МонаЛіза(1503р.)
ЕльГреко.МаріяМагдалина,якакається
(1580р.)
Мікеландæело.Äавид
(1501—1504рр.)
ÑандроБотті÷еллі.ÍародæенняÂенери
(1486р.)
Ðубенс.ÐанковийтуалетÂенери.(1612—1615рр.)
АкторкаМерилінМонро(1926—1962рр.)
АкторкаАндæелінаÄæолі
(1975р.)
Ïракситель.АфродітаКнідська(330р.до
н.е.)
133
Методом мозкового штурму назвіть, що люди роблять для1.того,щоббутикрасивими(стеæать замодою,фарбуютьволос-ся, роблять макіяæ, татуювання, пірсинг, дотримуються дієти,займаютьсяспортом,зваæуютьсянапласти÷ніоперації...).
Щозцьогопереліку,натвоюдумку,моæебутинебезпе÷ним2.дляздоров’я?
Вроäа ³ моäа
Ñу÷асні ідеали краси формуються під впливом моди і засобів масовоїінформації,зокремакінематографа.Моæливо,тиздивуєшся,тавродаімода—різніре÷і.Âрода—поняттяестети÷не,амода—комерційне.Íаприклад,нинімоднимиєбрюкиіззаниæеноюталією.Îднакщойнобільшістьпридбаєтакийфасон,попитнацейтоварзменшиться,імодельєри,прибуткиякихзалеæатьвідобсягівпродаæу,проголосятьйогозастарілимізапропонуютьновийкрійбрюк,наприклад,іззавищеноюталією.
Çкоæнимрокоміндустріямодинабираєобертів.Телеба÷ення,реклама,шоу-бізнеспропагуютьобразиідеальних÷оловіківтаæінокітися÷ітоварівтапослуг,якіна÷ебтодопомагаютькоæномунаблизитисядоних.
Та÷ивартосліпогнатисязамодою?Ïо-перше,тактизавæдиризикуєш«нап’ятьхвилинспізнитися».Ïо-друге,якийсенснадягатиультрамоднурі÷,якщовонатобінепасує?Ïо-третє,гонитвазамодоювимагаєзна÷нихвитрат.Ценелишекоштитвоєїродини,якимимоæнабулоброзпорядитисязбіль-шоюкористю.Цейприродніресурси,яківитра÷аютьнавиробництвоновихтоварівйутилізаціютого,щовийшлозмоди.
Çрештою, моделі, зірки кіно і шоу-бізнесу завдя÷ують своєю відповід-ністюідеаламмодицілійарміїстилістів,візаæистів,дизайнерів,дієтологів,масаæистів, перукарів, гримерів, освітлюва÷ів, фотографів і навіть худоæ-ників, які удосконалюють готові фото на комп’ютері. Îт і усміхаються зтелеекранів, рекламних плакатів і обкладинокмоднихæурналів нереальнокрасивілюди.Часомнавітьздається,щовонитрохиненатуральні.Уцьомує÷асткаправди,адæесередних÷ималоклієнтівпласти÷ниххірургів:одинзмінив форму носа, другий зробив підтяæку обли÷÷я, третій збільшив ÷изменшивоб’ємитощо.
З ³ñòор³ї ïëаñòè÷ної х³рóрã³ї
Ïо÷алосявсевІндії.Удавнину(600—700роківдон.е.)тамвідрізалиполоненимноси.Âинахідливілікарінав÷или-сявідновлюватиїх.Äляцьогозцентральної÷астинилобавідрізалишматокшкіри,розгорталийогона180оіпришива-литуди,деранішебувніс.Íіздрівипилювализдерева.
Îскількивійниміæіндійськимиплеменаминевщухали,пацієнтівдлятакихопераційнебракувало.КолибританськіколонізаторипідкорилиІндію,вонибуливраæенідосягнен-нямиіндусівуційгалузімедицини.
Ïовторити таку операцію європейці зваæилися лише у1814році.КолихірургÄæозефКарпюзЛондоназняв÷ерез
134
тридніпов’язкузобли÷÷япацієнта,вінвигукнув:«Господи,тацеæніс!»Íовийнісмавцілкомнатуральнийвигляд,арананалобіпацієнтазагоїлася÷ерезтримісяці.
У 1898 році хірург Жак Жозеф зробив у Берліні першу операцію звиправленняформиноса.Âінвкоротивнісюнакові,який÷ерезсвоювадусоромивсявиходитиздому.
Ïід ÷ас Ïершої світової війни було створено спеціалізовані центри, вякиххірургилікуваливогнепальніпораненняобли÷÷я.Уперіодміæдвомасвітовимивійнамивтакихцентрахрозробилиметодикибільшостісу÷аснихпласти÷нихоперацій.Хірургинав÷илисялікуватискладніпереломи,опіки,обмороæення,ураæеннянервів.Çгодомрозвитоктехнологійумоæлививство-ренняреволюційнихметодиккорекціївродæенихвадіскладнихтравм.
Небеçïекè ïëаñòè÷ної х³рóрã³ї
Îтæе, головне завдання пласти÷ної хірургії— виправлення вродæенихвадідопомогапотерпілимзіскладнимитравмами.ÎднакнаприкінціХХст.послугамипласти÷ноїхірургіїпо÷аликористуватисядляомолодæенняйудос-коналеннязовнішності.Ç’явиласямоданапласти÷ніоперації.Табудь-якаопе-раціяпов’язаназризиком,особливоякщоїїроблятьпідзагальнимнаркозом.Ïід÷асіпісляопераціїмоæливіускладнення.
Так, за офіційною статистикою, 9 із 10 операцій зі збільшення грудейзавершилися розривом силіконових імплантантів протягом 10 років. Íапо÷атку90-хроківХХст.тися÷іæінокповідомилипротакірозриви,інфек-ціїтазапаленнясполу÷нихтканин.Цемалонаслідкомбанкрутствонайбіль-шогоуÑШАвиробникаімплантантів.
Ïопри те, що якість імплантантів згодом поліпшилася, максимальнийтермін до наступної операції, на який моæе розраховуватиæінка, досі неперевищує10—12років.Таæоднаклініканегарантує,що імплантантинедоведетьсявидалятираніше.Убудь-який÷асмоæутьвиникнутиускладнен-ня.Íаприклад,грудипо÷нутьобвисатине÷ерез10,авæе÷ерез3роки.Çваæтакоæнате,щокоæнатакаопераціянинікоштуєблизько3тис.доларів.
Íеменшепроблемпов’язанозопераціяминаобли÷÷і.Ïеретягнуташкіра,проваленіноси,перека÷анігуби—осьдеякімоæливінаслідкидлятих,хтовідваæиться спере÷атися з природою. Âідома російська телеведу÷а, якапостраæдала віднеякісної «ін’єкції краси», знялафільмпро іншихæертвестети÷ноїхірургії.Îсьщовонаговорить:«Âинеуявляєте,що моæуть зробити з людиною неякісніпрепарати!ßспілкуюсязбагатьмаæінками,обли÷-÷я яких перекошені, вкриті æахливими буграми.Âони схоæі на потвор, яких навіть у кунсткамерінемає.Îднамоягероїнятрирокибоїтьсявиходитиздому÷ерезсвійæахливийвигляд».
Ïодивітьсянанаслідкиневдалихпласти÷нихоперацій,якізро-биливідомимлюдям,заадресою:
http://doseng.org/stars/9467-neudachnye-plasticheskie-operacii.html
135
П³рñèнã ³ òаòóþваннÿ
У підлітків, на щастя, немає коштів на пласти÷ні операції. Але вонинерідкообираютьіншідоступніметоди«удосконалення»своготіла:пірсингітатуювання(мал.48).
Ïірсинг—проколюваннярізних÷астинобли÷÷яітіла.Майнаувазі,щонамісціпроколумоæевиникнутизапалення,аколизахо÷ешзнятизсебе«залізо»,товмісцяхпроколівнерідкоз’являютьсярубці.Убагатьохлюдейвонидуæепомітнійпракти÷нонепіддаютьсялікуванню.
Татуювання—введенняудермальнийшаршкіри÷орнила.Чомуæорга-нізм,якиймаєздатністьвідторгненнявсього÷уæого,невиводить÷орнило?Цетому,щовономіститьзанадтовеликі÷асто÷ки,зякимиклітиниімунноїсистеминемоæутьупоратись.
Коæенпідліток,якиймаєпірсинг÷итатуювання,говорить,щоробивїхуфахівця,стерильнимінструментом.Îднакідосіреєструютьвипадкизара-æенняпід÷асцієїпроцедуригепатитомÑ,тайризикуÂІЛ-інфікуваннянемоæнаповністюуникнути.
Âаæливопам’ятати,щотатуюваннязалишитьсязтобоюнавсеæиття.Авæе÷ерезкількароківтимоæешзмінитисвоїуявленняпрокрасу.Малюнокнатілімоæенесподобатисятвоїйдів÷иніабохлопцю,некаæу÷ивæепробатьків. Ïозбутися æ татуювання набагато складніше, ніæ зробити його.Коштуєцяпроцедурадуæедорого,томущоробитьсявклініційвваæаєтьсяоперацією.
Íазвітьпри÷ини,зякихлюдироблятьпірсинг÷итатуювання1.(вваæають,щоцемодно,цетакийспосібсамовираæення,дехторобитьце,щобневідрізнятисявіддрузів, інші—щобвиділи-тися...).
Ïоміркуйте,якінакшемоæнадосягтитихсамихцілей.2.
Мал.48
136
ßк ñòаòè краñèвèм
Упевненістьусвоїйпривабливостідуæеваæлива,особливодлямолоді.Алетвояпривабливістьвизна÷аєтьсянелишерисамиобли÷÷я÷ипропорціямитіла.Îзирнисьдовкола,іти,напевно,поба÷ишкогось,хтона÷ебтозовнігар-ний,аленевикликаєсимпатії,зкимнавітьнехо÷етьсяабонемапрощогово-рити.І,навпаки,пригадайбагатьохвідомихмузикантів,акторів,політиків,якізовніаæніякнефотомоделі.Таценезавадилоїмстатипопулярними,по÷уватисяпривабливимиіподобатисьбагатьом.
Краса—цегармоніяфізи÷ноїпривабливості,духовності,емоційноїзаряд-æеності,розвиненогоінтелектуйсоціальності(мал.49).
Äóховн³ñòü:моральний;•принциповий;•сповідуєзагально-•людськіцінності.
Åмоц³йна çарÿäжен³ñòü:оптиміст;•наполегливийу•досягненнімети;по-філософськи•ставитьсядоневда÷.
Ðоçвèненèй ³нòеëекò:цікавийспіврозмовник;•адекватнооцінюєсебета•інших;приймаєвиваæені•рішення.
Соц³аëüн³ñòü:приємнийуспілкуванні;•маєздоровістосунки;•здатнийнаспів÷уття;•готовийдопомогти.•
Ф³çè÷на ïрèвабëèв³ñòü:підтримуєдобру•фізи÷нуформу;має÷истушкіру,•доглянутеволосся;вдягаєтьсязісмаком.•
Мал.49.Îзнакилюдськоїкраси
137
Ідеализовнішньоїкрасизмінювалисязалеæновід істори÷нихумов.У так звані голодні віки цінувалася повнота.Унаш÷ас красивоювваæаєтьсяструнка,підтягнутастатура.Індустрія моди експлуатує прагнення людини до краси. Бездумнагонитва за модою призводить до погіршення матеріального стануродинівиснаæенняресурсівпланети.Головнезавданняпласти÷ноїхірургії—виправленнявродæенихваді допомога потерпілим зі складними травмами.Ïласти÷ні операції
пов’язані з багатьма ризиками, тому їх викорис-тання для вдосконалення зовнішності моæе матипротилеæнінаслідки.Ïід ÷ас виконання пірсингу і татуювання існуєризик зараæення інфекціями, що передаються÷ерезкров.Татуюваннямоæезалишитисязлюди-ноюнавсеæиття,адæепроцедурайоговидаленнядорогаімалодоступна.Ñправæнякрасаєознакоюфізи÷ного,психологі÷-ногоісоціальногоблагополу÷÷я.
Ðозгляньте мал. 49, зверніться до результатів стартового1.завдання і підсумуйте, які особисті якості та риси характеруроблятьлюдейпривабливими.Îб’єднайтесь у пари і по ÷ерзі скаæіть, що вам найбільше2.
подобаєтьсяувашомупартнерові.Ïо÷нітьзіслів:«Іване(Катю),меніподобаєтьсявтобіте,що...»
138
§ 15. ÓМІННß ВЧÈТÈСß
Ðанішелюдинав÷алисьушколітаінституті,щоботриматипевнусумузнань і послуговуватися нею впродовæ усього æиття. Â су÷асному світікількість інформаціїподвоюєтьсящодесятьроків.Íавряд÷и тепервартонакопи÷уватизнання«прозапас»,адæезакількароківбільшістьінформаціїзастаріє.
Ñу÷асний світ вимагає відлюдейцілком інших інтелектуальнихумінь.Теперваæливобутивідкритимдозмін і готовиму÷итисявпродовæусьогоæиття.Íавіть якщо ти вирішиш не продовæувати нав÷ання післяшколи,тобідоведетьсяпостійнов÷итися—самостійно÷инарізноманітнихкурсах.Томуваæливодізнатись,якпрацюєнашмозок,іоволодітису÷аснимимето-диками: ефективного запам’ятовування, концентрації уваги, підготовки доіспитів.
Ïро÷итайте історію про підлітка, який завдяки використаннюефективних методик з тріє÷ника став відмінником і здійснивсвоюмрію.
Багато цікавого ти моæеш дізнатися з книæок Тоні Б’юзена(мал.50).Удеякихкраїнахвониєобов’язковимидлятих,хтохо÷енав÷атисявуніверситеті.
У цьоìó ïараграôі ти:
пригадаєш,якпрацюєтвіймозок;•упевнишся,щомаєшнеобмеæенімоæливостідлярозвитку•інтелекту;ознайомишсязпринципамиефективногозапам’ятовування•іконцентраціїуваги;потренуєшсястворюватикартипам’яті;•дізнаєшся,яккращеготуватисьдоіспитів.•
Мал.50
139
Живсобі зви÷айнийбританськийпідліток—ЕдвардХ’югс.Âінходивдозви÷айноїсередньоїшколи.Колийомувиповнилося15років,склав іспити (подібні до тих, які ти складатимеш у 9-му класі) йотримавнанихпосередніоцінки,власне,такі,яківінзавæдийотри-мував.Íіхтоцьомунездивувався,тасамхлопецьдуæезасмутився.ÂінмріяввступитидоКембридæа,алерозумів,щозтакимиоцінкамишансівуньогонемає.
Тим ÷асом його батько про÷итав книгу Тоні Б’юзена «Íав÷ітьсебе думати».Âін пояснив синові, як працює йогомозок, як кращев÷итийзапам’ятовувати.ÂосениЕдвардповернувсядошколи,спов-ненийбаæанняв÷итися.Âінзаявив,щозбираєтьсяотриматинайви-щіоцінкизусіхпредметівіхо÷е,щобйогодокументинадіслалидоКембридæа*.
Ðеакціяв÷ителівбуластриманою.«Тинемоæешговоритипроцесерйозно,твоїоцінкиневідповідаютьвимогамКембридæа»,—сказа-лиЕдварду.Ñпо÷аткунехотілинавітьвноситийогопрізвищедоспис-кукандидатівнавступдоКембридæа,та÷ерездеякий÷аспогодилисязробитицейодно÷аснодализнативКембридæ,щоцейабітурієнт,наїхнюдумку,незмоæевступитидоїхньогоколедæу.
Ïід ÷ас співбесіди у Кембридæі Едварда ознайомили з думкоюшколиісказали,щопогодæуютьсязнею.Âисловилизахопленняйогонаполегливістю,алепояснили,щодлявступуЕдвардутребаотрима-тинавипускних іспитахщонайменшедві оцінки«відмінно» іодну«добре».
Íавітьпісляцьогохлопецьнездався.Âінскладав«картипам’яті»(див.с.144)зкоæногопредмета,авокремихвипадках—зкоæногорозділу.Щотиæня (а перед іспитами ÷астіше) малював ці карти попам’ятійпорівнювавїхзеталонними.дві÷і-три÷інатиæденьзаймавсябігомінамагався÷астішебуватинасвіæомуповітрі.
ЕдвардХ’югсскладав÷отириіспити.Три—длявступудоколе-дæу і один (письмову географію)— для отримання стипендії. Îсьйогорезультати:
географія(усно)—найвищаоцінка;історіясередніхвіків—найвищаоцінка;бізнес—найкращийу÷ень;географія(письмово)—найвищаоцінка.
Тогоæдня,колипрорезультатидізналисявКембридæі,Едвардаповідомили,що його зараховано до коледæу.Çгодом він сказав: «ßбувдвіє÷никомітріє÷ником,першніæстативідмінником.ßзробивце.Ікоæензмоæе».
«ß оòрèмаþ найвèщó оц³нкó!»
*УÂеликійБританіїшколанадсилаєзаявкикандидатівдообранихнимиколе-дæів,доякихїхприймаютьзарезультатамивипускнихіспитівіспівбесіди.
140
Сèнерã³ÿ моçкó
Äвітися÷іроківтомулюдствоні÷огонезналопромозок.Äумкиіпо÷ут-тя людини вваæали продуктом безтілесної субстанції — душі. Лише 500роківтомулюдиусвідомили,щозасвідомістьімисленнявідповідає«те,щознаходитьсявголові».
УсерединіХХст.домінуваладумка,щомозок—цекомп’ютер,вякийвводитьсяінформація,авінзберігаєїї«наполи÷ках».Математикизенту-зіазмом по÷али розробляти шту÷ний інтелект.  останню ÷верть століттяв÷енізрозуміли,щолюдськийінтелект—набагатоскладнішийінструмент.Математикам,якірозробилинавітьмоделіÂсесвіту,такіневдалосяпобуду-ватимодельтихпроцесів,якіщоднявідбуваютьсявмозкукоæноїлюдини.Íедарма каæуть,щонайбільшнезвідана територія—та,щоміæнашимивухами.
Íині людство перебуває на порозі революційних відкриттів у пізнаннідіяльностімозку.Ðозробляютьсяметодики,якідопомагаютьубагаторазівпідвищитийогоефективність.У7-мукласі тивæеознайомився збудовоюголовногомозкуізнаєш,щовінскладаєтьсяздвохпівкуль,коæназякихвідповідаєзарізніфункції(мал.51).Âзаємодіюпівкульзабезпе÷уємозолис-тетіло.
Íещодавнобуловстановлено,що÷имбільшелюдинакористуєтьсятількиоднієюпівкулею,тимменшевонамоæепослуговуватисяіншоюуситуаціях,коли це необхідно. Але якщо «слабшу» півкулю увесь ÷ас стимулювати ізалу÷ати дороботиразом із «сильною», то ефективністьмозку зростає невдва,ав5—10разів(мал.51).Такеявищеназиваютьсинергією(відангл.«syn»—«спільна»та«energy»—«енергія»).
Мал.51
˳ва ï³вкóëÿ:мова;•логіка;•аналіз;•об÷ислення.•
Права ï³вкóëÿ:уява;•ритм;•рима;•кольори;•розпізнавання•об’єктів.1 + 1 = 2
1 + 1 = 5 ³ б³ëüше
141
Так,найвидатнішийфізик-теоретикусіх÷асівінаро-дівАльбертЕйнштейнушколінесклав іспитзфран-цузької, а своїми улюбленими заняттями називав грунаскрипці,æивописівітрильнийспорт.Íавітьтеоріювідносностівінвідкривзавдякидіяльностіобохпівкульсвого мозку. Îдного літнього дня, сидя÷и на вершиніпагорба,Ейнштейнуявив,якмандруєÂсесвітомверхина соня÷ному промені. Це допомогло йому розробитиновунауковутеорію.
Âсесвітньо відомий худоæник Ïабло Ïікассо ство-рював свої шедеври не лише за допомогою уяви. Âіндетально аналізував коæен крок: «Âстав о 6-й ранку.Çмішав ÷отири ÷астини помаран÷евого з двома ÷асти-намиæовтогойотриманукомбінаціюкольорівнаніснаверхнійлівийкутокполотна,щостворитьзоровупроти-вагу спіралеподібним структурам у ниæньому правомукуткуісприятимегармоніїсприйняття».
Коæенізнаспотенційноєвидатниму÷енимітала-новитим митцем. І якщо на певний момент деякі нашіздібностіщеневиявилися,тоцетому,щомиїхнероз-вивали.
Çа прикладом на мал. 52 перевір, ÷и збалансовано ти розви-ваєшсвоїздібності.Äляцьогопротягомтиæнязаписуйусівидидіяльності,якимизаймаєшся,і÷ас,витра÷енийнаних.Ïідсумуйрезультат длякоæного виду активності та приблизне співвідно-шення активності лівої і правої півкуль.Ïоміркуй, які зміниутвоємуæиттідопомоæутьзбалансуватидіяльністьмозку.
Âидидіяльності ÷ас(год) ліва:права(%)
ліва:права(год)
Урокиматематики,фізики... 35год 80:20 28:7
Ігринакомп’ютері 4год 60:40 2,4:1,6
Çаняттямистецтвом 5год 20:80 1:4
Читання 4год 50:50 2:2
Урокилітератури,відвідуваннятренінгів
4год 50:50 2:2
Усього: 52 35,4:16,6
П³äñóмок:лівапівкуляпрацює68%÷асу(35,4годх100%/52год);правапівкуля—32%÷асу(16,6годх100%/52год).
Мал.52
АльбертЕйнштейн
ÏаблоÏікассо
142
Факòè ïро моçок
Мозок складається з крихітних клітин— нейронів. Ñпо÷атку думали,1.що інтелект людини визна÷ається масою мозку і відповідно кількістюнейронів у ньому. Çгодом професор Московського університету ÏетроАнохіндовів,щоінтелектзалеæитьневідкількостімозковихклітин,авідзв’язківміæними.Âостаннійріксвогоæиттявінпідрахувавкіль-кістьзв’язків,якіпотенційномоæеміститилюдськиймозок.Цявели÷инавраæає.Âонадорівнюєодиниціздесятьмамільйонамикілометрівстан-дартнихдрукованихнулівзанею!
Âваæається, що інтелектуальні здіб-2.ності людини погіршуються з віком.Але якщо постійно стимулюватидіяльність мозкових клітин, вониутворюютьвели÷езнукількістьновихзв’язків, й інтелектуальні здібностізростають незалеæно від віку. Цепідтвердæує не тільки наука, а й÷исленні факти. Âсесвітньо відомийу÷енийБорисÏатон,незваæаю÷инасолідний вік, о÷олює ÍаціональнуАкадемію наук України. Âидатнийхірург Микола Амосов плідно пра-цювавмайæедодев’яностароків.ТаксамодовготворилиÏаблоÏікассо іМікеландæело.
Люди використовують лише мізер-3.ну ÷астку потенціалу свого мозку.Більшість наших інтелектуальнихпроблемвиникаютьне÷ерезобмеæеністьмоæливостеймозку,а÷ерезте,щоминеберемодоуваги,якмозоксприймаєінформацію,обробляєїї,запам’ятовуєівідтворює.
Îдин із найяскравіших прикладів досконалої пам’яті продемонстру-4.вав ÑоломонШерешевський. Âін був зви÷айним æурналістом. Îдногоразу на засіданні редколегії його запитали, ÷ому він ні÷ого не запи-сує.Шерешевськийвідповів,щойомунетребаробитиæоднихзаписів,бо моæе запам’ятати все, про що говориться на засіданні, й дослівно
повторив виступ редактора. Íаступні 30 років пам’ятьШерешевського вив÷ав провідний радянський психологÎлександр Лурія. Íа його думку, Шерешевський небув феноменом. Ïросто в юності він відкрив для себепринципизапам’ятовуванняіпо÷авїхвикористовувати.«Колия÷уюслово«зелений»,з’являєтьсязеленийгор-щикзквітами;÷ервоний—÷оловіку÷ервонійсоро÷ці.Íавіть цифри нагадують мені образи... Îсь «1»— цегордовитий стрункий ÷оловік; «2» — весела æінка;3—похмурий÷оловік,незнаю÷ому»(цитатазкниæкиÎ.Лурії«Маленькакниæкапровеликупам’ять»).
Ðóйн³внèкè ³нòеëекòó:
недосипання;•неправильнехар÷ування;•розумовіперевантаæення;•недостатняінтелектуальна•активність;психологі÷ністреси;•депресія;•використання•неефективнихметодівзапам’ятовування;вæиваннядеякихліків,•щовпливаютьнапам’ять.
Î.Лурія
143
Прèнцèïè çаïам’ÿòовóваннÿ
Таємниці пам’яті завæди привертали увагу дослідників. Так, грецькийфілософÏлатон (ІV ст. до н. е.) вваæав,що пам’ять подібна до восковоїпластини, на якій утворюється відбиток твердого предмета. ßк поверхнявосковоїпластиниз÷асомрозгладæується,таківідбиткирізнихподійсти-раютьсязпам’ятізплином÷асу.
Греки так обоæнювали пам’ять, що в їхній міфології з’явилася навітьбогиняпам’яті—Мнемозіда.Âідїїіменіпоходитьпоняття«мнемоні÷ніпри-йоми»,тобтоприйомикращогозапам’ятовування.
Íезнаю÷ині÷огопровзаємодіюправоїілівоїпівкуль,неусвідомлюю÷инавіть,дерозташованийорган,відповідальнийзапам’ять,грекиінтуїтивновиділили÷инники,відякихзалеæитьроботапам’яті,—уявутаасоціації.Користую÷исьпростимимнемоні÷нимиприйомами,грецькаіримськазнатьвраæалапубліку,відтворюю÷ипопам’яті тися÷іфактів,у тому÷ислі ста-тисти÷нідані.
Äавнійсу÷аснімнемоні÷ніприйоми´рунтуютьсянатакихпростихпринципах:
Синеñтезія 1. —длярозвиткупам’ятітребапостійнотренува-тивсіоргани÷уттів(зір,слух,нюх,смак,дотик).Більшістьлюдей,якихприроданагородилафеноменальноюпам’яттю,ітих,хтосамрозвинувусобітакіздібності,маютьрозвиненіоргани÷уттівіздатністьстворюватияскравіобразинаосновіотриманоїінформації.Аñоціації2. —нашмозокмаєасоціативнукору.Тому,дізнав-шись щось нове, постарайся поєднати його з тим, що вæезнаєш.Порядок, логіка, нóìерація3. —запам’ятовування÷огосьлогі÷-новпорядкованого,пронумерованогодопомагаєскорішепри-гадатипотрібнуінформацію.Гóìор, ïеребільøення4. — створюю÷и образ для запам’ято-вування,моæнакарикатурнозбільшитийогорозміри,зміни-тиформу,колір.Позитив5. — люди неохо÷е пригадують те, що викликаєнеприємні по÷уття.Íегативна інформація, навіть якщо дляїї запам’ятовуваннявикористовувалиусіваæливіпринципи,моæе«блокуватися»мозком,оскількизгадкапронеїнепри-ємна.Уява6. —найефективнішийінструментзапам’ятовування,якийдопомагаєвикористовуватинаведенівищепринципи.
144
Êарòè ïам’ÿò³
Ïід÷аспідготовкидоіспитутобідоводитьсяопановувативеликіобсягинав÷альногоматеріалу.Çазви÷айдляцьогороблятьконспект,щоскладаєтьсязвизна÷ень,цитат,дат,списківтощо.Ïринаписанніконспектівздебільшоговикористовують принципи запам’ятовування, які пов’язують з діяльністюлівої півкулі,що відповідає замову, логіку, складання списків, операції з÷исламиіневраховуєтакихпринципів,якасоціативність,уява,гумор,пере-більшеннятощо.
ÏсихологТоніБ’юзенпропонуєзамістькласи÷нихконспектіврозроблятикартипам’яті(мал.53).Âонизалу÷аютьдозбалансованоїроботиобидвіпів-кулімозку.Картипам’ятідопомагаютьстворитиціліснийобразнав÷альногоматеріалу—клю÷овихпонятьівзаємозв’язківміæними.
Щоб ñтворити картó ïаì’яті, тобі знадоблятьñя:÷истийаркушпаперу;•простийолівецьабору÷ка;•кольоровіолівці;•маркериабофломастери.•
Äопідсумковогоурокурозподілітьміæсобоюматеріалпідру÷ни-каіскладітькартипам’ятідляцьогоматеріалу.
Як це робити:
Уцентрінамалюй1. (ïрава ïівкóля)символтеми.Âідцентральногосимволупроведилінії,надякиминапиши2. (ліва ïівкóля)÷инамалюй(ïрава ïівкóля)клю÷овіпоняття,щостосу-ютьсятеми.Íаписимаютьбутилаконі÷ними(два-трислова).3.Ïисатикращедрукованимилітерами,такийтекстлегше÷итатиі4.запам’ятовувати.Коæна лінія моæе мати розгалуæення, необхідні для розкриття5.конкретногопоняття.Äля створення карти використовуй різні кольори6. (ïрава ïівкó-ля) —цесприяєзапам’ятовуванню,стимулює іншімозковіпро-цеси.Ïід ÷ас створення карти моæеш усвідомити, що деякі поняття7.пов’язанінелишезцентральноютемою,айміæсобою(ліва ïів-кóля). Такі зв’язки позна÷ стрілками різного кольору і форми(ïрава ïівкóля).Âикористовуй підкреслення, геометри÷ніфігури (прямокутники,8.овали) для виділення понять, які повторюються або на які тихо÷ешзвернутиувагу.
145
Мал.53.Картапам’ятіцьогопараграфа
умін
ня в
чити
ся
увага
для
чог
о? моз
ок
мов
а
логі
ка
анал
із
обчи
слен
ня
уява
ритм
рим
акол
ьори
1 +
1 =
5
що п
отріб
но
папі
рфігури
стрілк
и
коль
ори
друковані літери
напи
си л
акон
ічні
цен
тр -
сим
вол
малю
нки
олів
ець
мар
кери
гумка
кольоро
ві олів
ці
сине
стез
ія
асоц
іаці
ї
нумер
ація
поря
док логік
а
гумор
перебільшення
знижуєт
ься
тиша
організація
мотиваціязн
ання
терм
інів
шви
дке чи
танн
я
пере
рви
нові
вимог
и
навч
ання
усе
жит
тя
іспи
ти
500
р. т
ому —
ХХ с
т. —
оста
нні 2
5 ро
ків
осно
вні в
ідкр
иття
едва
рд Х
’югс
тоні
б’ю
зен
1% використовується
зв’я
зки
нейро
нів
1 з 10
км н
улів
позитив
недоси
пання
пере
вант
ажен
ня
бездіяльністьстреси
депресії
деякі ліки
ейнштейн
пікассо
непр
авил
ьне
Харч
уван
ня
уява
істо
рія
сине
ргія
будо
ва
потужніст
ь
принц
ипи
запам
’ятову
вання
кар
ти п
ам’я
ті
як с
клад
ати
146
Пам’ÿòü ³ óваãа
Ïсихологи розрізняють два види пам’яті: короткоñтроковó (робочó)і довготривалó. Ðобо÷а пам’ять утримуєінформаціюнебільшяк30секунд.Удов-готривалу пам’ять потрапляє лише те, щопривернулотвоюувагу.
Íаприклад,тиїдешвавтобусійвипад-ковопо÷уврозмовудвохлюдей,якісидятьзатобою.ßкщопредмет їхньоїбесідидлятебе нецікавий, ти негайно викинеш це зголови.Аякщовониобговорюютьваæливудлятебетему÷илюдину,добрезапам’ятаєшцю розмову. У такому разі концентраціяуваги не потребує зусиль. Та іноді требазосередитись і запам’ятати щось не дуæецікаве.Цьомумоæутьзавадити:
Сторонні звóки.1. Телевізор, пла÷ немовляти, навіть транспортний шумвідволікаютьувагу.Аякщопотелевізорупоказуютьулюбленийсеріал,тинабагатокращезапам’ятаєшзмістцієїсерії,ніæтого,щовстигпро-÷итатипід÷асрекламнихпауз.
Неналежна організація робочого ìіñця.2. Ïершніæприступитидороботи,перевір,÷иєнаробо÷омумісцівсенеобхідне:ру÷ка,олівцітощо.
Низька ìотивація. 3. Частоєнаслідкомвідсутності÷іткоїмети.ßктількизгадаєш, для ÷ого тобі це потрібно (оцінка, похвала в÷ителя, батьків,моæливістьвступитидоÂÍÇ),мотиваціязросте.ßкщоматеріалздаєтьсязовсімнепотрібним,вклю÷икрити÷немисленняізосередьсянапошукахнайменшоїкористівньому.Цетакоæмоæестатистимулом.
Бідний ñловниковий заïаñ. 4. Іноді увагарозсіюється тому,щов тексті єнезнайоміслова.Äляефективного÷итанняізапам’ятовуванняваæливопідтримуватирівномірнийтемпнадходæенняінформації.Томупідкреслинезнайомесловоолівцемі÷итайдалі.Çазви÷айзмістцьогословапрояс-нюєтьсязконтексту.ßкщоні,то,закін÷ивши÷итати,відшукайзна÷еннянезнайомихслівусловнику÷изапитайубатьків,у÷ителя.
Надто ïовільне читання.5. Частодітям,яківив÷аютьскладнийматеріал,каæуть:«Читайповільнойуваæно».Тащоповільніше÷итаєлюдина,тошвидшерозсіюєтьсяїїувага.Îскількивкороткостроковійпам’ятіінфор-маціязберігаєтьсянебільшяк30секунд,зацей÷асваæливодо÷итатире÷еннядокінця,акраще—цілийабзац.Цедопомоæезрозумітидумкуавтораівирішити,÷ивартозберігатиїїудовготривалійпам’яті.
Відñóтніñть ïерерв. 6. Більшість людей, які мають проблеми з концен-трацієюуваги,каæуть,щовонарізкозниæується÷ерез30—40хвилинпісляпо÷аткуроботи.Îднакте,щовонивваæаютьнедоліком,насправдіє нормальним явищем: мозку ÷ас від ÷асу потрібна невелика перерва,щоб«перетравити»отримануінформацію.Тому,замістьпрацювати÷ерезсилу,зробиперервуна5—15хвилин.
Що äоïомаãає çоñереäèòèñü:
тиша;•добраорганізація;•високамотивація;•багатийсловниковий•запас;швидке÷итання;•регулярніперерви.•
147
Пракòè÷на робоòа № 6П³äãоòовка äо ³ñïèò³в: роçвèòок ïам’ÿò³ òа óваãè
Íаступногорокутискладатимешіспитизкількохпредметів.Інодібуваєтак,щоу÷ень,якийдобрев÷ивсяпротягомбагатьохроків,наіспитінемоæевиконати найпростіше завдання, і в÷итель змушений ставити йому низькуоцінку.Цепояснюєтьсятим,щоу÷еньнезмігорганізуватипідготовку,вико-ристовувавнеефективніметодикиабоневпоравсязхвилюваннямнаіспиті.
Ïрипідготовцідоіспитівнамагайсяуникатипоширенихпомилок:відкладатипідготовкудоостанніхднів;•механі÷нозазубритиматеріал;•готуватисязувімкненимтелевізоромабопідгу÷нумузику;•концентруватисянадрібнихфактах,втра÷аю÷ивід÷уттяцілісності•матеріалу;готуватисябезурахуванняформипроведенняіспиту(усний,пись-•мовий,тестування).
Щоб гарантовано отримати високий результат, радимо по÷атиготуватися до іспитів заздалегідь. Îб’єднайтесь у 5 груп. Çадопомогоютаблиці11підготуйтеповідомленняпроалгоритмпід-готовкидоіспитів:
грóïа 1:налітніхканікулах;грóïа 2:протягомнав÷альногороку;грóïа 3:закількатиæнівдоіспиту;грóïа 4:напередоднііспиту;грóïа 5:уденьіспиту.Таблиця 11
На літніх кані-кóлах
Ïо÷низголовного—психологі÷ноїустановки.•Ñприймайіспитиякшансвиявитисебейотри-мативинагородузасвоюпрацю.Щоранкуіпередсномналаштовуйсянауспіх—уявляй,якпо÷уватимешся,отримавшивисокуоцінку,якрадітимутьзатебедрузі,якхвалитимутьтебебатьки.Äістаньцьогорі÷ніекзаменаційнібілети•(попросивтих,хтовæесклавіспити,абокупиїхумагазині).Ïерегляньзапитанняівідповідінаних.Щоз•цьоготивæевив÷ав?Ïригадайцейматеріал:погортайстаріпідру÷ники,з’ясуйте,щотобінезрозуміло.Ñкладикартипам’ятідлякоæногопредмета.•
148
Протягоì навчального рокó Çберігайусе,щом• оæезнадобитися—схеми,
таблиці.Çаписуйнайваæливішенакартках(події,•датитощо).Ñкладайкартипам’ятідлякоæногорозділу.•
За кілька тижнів до іñïитів
Щойнодізнаєшсядатуіспитів,переглянь•програмуіскладипланпідготовки.Ïо÷инайготуватися!Íедозволяйсобіпрова-•литисянаіспиті÷ерезлінощі.Ðівномірнорозподілинавантаæення.Краще•в÷итисяоднугодинущодня,ніæтридобипоспільпередекзаменом.Âизна÷слабкімісцяусвоїхзнаннях.•Çаповнипрогалиниузнанняхсамабозвер-нисьподопомогу.Ïереконайся,щодобрепам’ятаєшклю÷ові•поняття.Малюйкартипам’ятіізвіряйїхзеталонними.Ñкладайузагальненікартипам’ятідлякоæ-•ногопредметаівідмі÷айнанихте,щовæевив÷ив.Ïерегляньсвоїзаписивзошитахінакарт-•ках.Äопишите,÷огоневиста÷ає.Íосикарт-кизсобою.Ïереглядайїхувільнухвилину.
На ïе ре додні іñïи-тó
Íезасидæуйсядопізна.Щобясномислити,•требависпатись.Ïередсномскаæисобі:«ßзробивусе,що•міг.Більшевідменені÷огонезалеæить.ßкщояпровалюся,менібудеприкро,алеяцепереæиву»(формулапозитивногомислен-ня).
У день іñïитó Çранкунезабудьпоснідати.•Ïрихопицукерку.Âонадопомоæепобороти•хвилювання.Ïаніка—заразна.Íеспілкуйсязтими,хто•нервується.Íеповторюйматеріалдоостанньоїхвилини.•Щоброзслабитися,подумай,якбудедобре,коливсескін÷иться.
Закінчення таблиці 11
149
Ïограйтев ігридлярозвиткупам’ятійуваги,авліткумоæетегратиунихздрузями.Кількістьу÷асниківцихігор необмеæена:щобільше,токраще.
Гра «Снігова кóля». Ðозвиває увагу і пам’ять. Коæен у÷ас-никпридумуєсобіновепрізвищетаім’я.Усісідаютьвколоіпо÷ерзівідрекомендовуються.Ïершийназиваєтількисвоєім’я,другий—спо÷аткуім’япершогоу÷асника,апотімсвоє,третій— двох попередніх, а потім своє і так далі. Çамістьіменмоæнаназивати іноземніслова,назвиміст,маркиавто-мобілів.Гра «Передай ïредìет».Ðозвиваєувагуікреативність(твор-÷емислення).Ñтаньтевколоіпередавайтепоколупредмет,наприклад,м’я÷икабомаркер.Коæену÷асникмаєпридуматиновийспосібпередавання.Гра «І раз, і два, і три...». Äопомагає розвивати увагу.У÷асники стоять у колі. Çа командою веду÷ого «І раз...»коæенпо÷инаєвиконуватибудь-якийрух,баæанонескладний.Çакомандою«Ідва...»у÷асникиприпиняютьвиконуватисвоїрухиіпо÷инаютьробитите,щопередцимробилиїхнісусідисправа.Çакомандою«Ітри...»усізновузмінюютьрухнатой,який виконували сусіди справа. Гра закін÷иться, коли веду-÷ийназве÷исло,якедорівнюєкількостігравців—тодірухиповертаютьсядотих,хтоїхпридумав.Çвернітьувагу,÷измі-нилисярухи,яківипридумали,упроцесігри.Щодопомагалото÷новідтворюватирухипартнерів,ащозаваæало?
Ñу÷аснийсвітвимагаєвідлюдейнав÷атисяпротягомусьогоæиття.Äляцьоготребазнати,якпрацюєнашмозок,іоволодітису÷аснимиметодиками:ефективногозапам’ятовування,концентраціїуваги,під-готовкидоіспитів.Більшу÷астинузнаньпромозоклюдствоотрималовостанню÷вертьХХстоліття.Ñу÷асніметодикидопомагаютьубагаторазівпідвищи-тиінтелектуальнімоæливостілюдини.
Ïам’ять— це процес зберігання і відтворенняінформації. Âиділяють короткострокову і дов-готривалу пам’ять. Короткострокова пам’ятьутримує інформацію не більш як 30 секунд.Удовготривалупам’ятьпотрапляєневсе,атільките,щопривертаєувагу.Çдатність концентрувати увагу — запорукауспішногонав÷ання.Щобдобрескластиіспити,треба:налаштуватисяна успіх, правильно організувати підготовку,використовуватиефективніметодикиінав÷итисядолатинадмірнехвилювання.
150
ПІÄСÓМÊОВÈÉ ÓÐОÊ
Ïродемонструйтесвоїкартипам’ятііпідсумуйтеголовнезтого,щовивив÷алиуцьомунав÷альномуроці.
Îсьізавершуєтьсящеодиннав÷альнийрік.Тиітвоїоднокласникидобрепопрацювали,вив÷аю÷ибагатошкільнихпредметів.Îднізнихподобаютьсявамбільше,інші—менше.Îцінітьсвоєставленнядоуроківосновздоров’я,визна÷ившиїхрейтинг.Äляцьогонехайкоæенізвас:
Çапишенакарткахназвивсіхшкільнихпредметів(мал.54).1.Âізьмекарткузісвоїмулюбленимпредметоміпокладеїїзліва2.
відсебе.Âідтаквізьмекарткузнайулюбленішимпредметомізтих,що3.
залишилися,іпокладеїїпорядзвідібраноюраніше. Âиконуйте пункт 3 доти, доки розкладете в одну лінію всі4.
картки.Ïо÷ерзіскаæіть,наякомумісціувашомурейтингупредмет5.
«Îсновиздоров’я»,іпоясніть÷ому. Ïідрахуйте середній рейтинг цього предмета для вашого6.
класу.Ïоміркуйте,щомоæезробити«Îсновиздоров’я»щецікаві-7.
шимпредметом.Адæепозитивнеставленнядоньогозаохо÷уєдоздоровогоспособуæиття.
Мал.54
Основи здоров’я
ІсторіяБіологія Фізика
Хімія
Алгебра Геометрія Укр. мова
Українська
література
Зарубіжна література Іноземна
мова
Фізична культура
151
Тивæезнаєш,щоналеæишдопершогопоколінняукраїнськихшколярів,якінав÷аютьсяæиттєвихнави÷окнаурокахосновздоров’я.Ïідру÷ники іпосібники,заякимитинав÷авсяу5—8-хкласах(мал.55),проходятьапро-бацію.Тобтопронихзбираютьвідгукивсіх,хтознимипрацює:в÷ителів,у÷нів,батьків.Минулогорокуавториотримали÷ималолистів.Âонивдя÷нітим,хтоїхнадіслав.
ßкщохо÷еш,напишийтилистаувидавництво.Будьласка,дайвідповідіназапитання:
ßкутвоємукласіпроводятьурокиосновздоров’я—якзви-•÷айні÷иуформітренінгів?Щотобінайбільшезапам’яталосязцихуроків?•Чибуливоникорисними?•ßкізавданнябулолегковиконувати?•Упроцесівиконанняякихзавданьтизіткнувсязтрудноща-•ми?Що тобі сподобалось у підру÷никах і зошитах з «Îснов•здоров’я»?Щовартобулобунихзмінити?•
Íадішли листа на адресу видавництва: 01034,Київ-34, вул.ßрославівÂал,14-Г,ÇАТ«Алатон».ßкщомаєшфотографіїзвашихтренінгів,покладиїхуконверт:моæливо,поба÷ишціфотоводномузнаступнихвиданьпід-ру÷ника.
Мал.55
152
ПÐАВÈËА ПОВÅÄІНÊÈ Ó ÄÅßÊÈХ НÅÁÅЗПÅЧНÈХ СÈТÓАЦІßХ
Пам’ÿò ка äëÿ òèх, хòо оïè нèв ñÿ в не беç ïе÷н³й ñè òó ац³ї:•оцінирівеньнебезпеки.ßкщоситуаціязагроæуєтвоємуæит-тю,нероздумуй,дійнегайно;
•якщозагрозиæиттюнемає,спо÷аткузаспокойся;
•якщосамупораєшсязситуацією,складипландійівиконуййого;
• якщо тобі потрібна допомога, звернись до рятувальнихслуæб,роди÷ів,сусідів,випадковихперехоæих;
•якщодопомоганенадходить,невтра÷айнадії,ситуаціямоæезмінитисянакращенаступноїмиті.
Пра вè ëа äëÿ òèх, хòо çа бëó кав ó ë³ñ³ ÷è ñòеïó:
•головнаметатих,хтозаблукавпід÷асвиїздунаприроду,упоході,—вийтидолюдейірозпитативнихдорогу;
• ознаки того, що поблизу є æитло: стеæки, копиці сіна налісовихгалявинах,побутовесміття,звукпрацюю÷ихдвигунів,легкийзапахдиму;
•якщопоблизуєвисокедерево÷ипагорб,скористайсяними,щоброздивитисьдовкола;
•поба÷ившидорогу,рі÷ку,æитло,стовпиелектромереæі,йдидоних,÷асвід÷асуперевіряю÷инапрямокруху;
•прислухайся,іякщопо÷уєшшумдвигунів,поїзда,трактора,йдиназвук—поблизумаєбутиæитло;
•вийшовшинадорогу÷идозалізниці,рухайсявздовæнеї;
•напрямокдоæитламоæнавизна÷ититам,дестеæка(дорога)з’єднуєтьсязіншоюстеæкою÷идорогою.Унапрямкудоæит-лавониз’єднуютьсяпідгостримкутом;
•якщопоблизуєрі÷каабоозеро,йдивздовæберега.Íезаба-ромвийдешдоæитла,адæенаселеніпунктизазви÷айрозташо-ваніпоблизуводойм;
• коли вийдеш на околицю міста, села, запитай, де міліція,повідомпросебе;•якщопоблизунемаєорієнтирів,якимимоæнаскористатися,повідом про своє місцезнаходæення, розпаливши сигнальневогнище, подаю÷и сигнал SOS вогнем, димом, дзеркальцем,ліхтариком,свистком.
153
ßк ïовоäèòèñÿ ï³ä ÷аñ ãро çè:
•якщогрозазасталатебевдома,за÷инивікна,вимкнизрозе-токелектроприлади,невиходьздому;
• якщо гроза застала тебе надворі, сховайся в найблиæ÷омуприміщенні;
•якщопід÷асгрозитиопинивсянавідкритомумісці,сховай-сявяру,підкущами;
•неховайсявідгрозипідвисокимпоодинокимдеревом,ви-соковольтноюлінієюелектропереда÷,урі÷ці;
•відкладина15—20мвідсебевсіметалевіре÷і;
•якщогрозазасталатебевавтомобілі,залишайсявньому.
ßк óрÿ òó ва òè ñÿ ï³ä ÷аñ ïо жеж³ ó ë³ñ³ (ñòе ïó):
• коли ти від÷ув сильний запах диму або поба÷ив вогонь,насампередвизна÷ напрямоквітру;
•якщовітер дмеунапрямкупоæеæі,нелякайся,йдипротивітру—вінвідæеневідтебевогонь;
•якщовлісігоритьтількипри́рунтовийпокрив(листя,хвоя,трава), це озна÷ає, що поæеæа — низова. Її фронт моæнашвидкоперебігти,рухаю÷исьпротивітруізахищаю÷иорганидиханняверхнімодягом;
•якщовлісігорятьдереваабовстепувисокатрава,цеозна-÷ає,щовиникладуæенебезпе÷наверховапоæеæа;
• коли поблизу є водойма, пере÷екай у воді, поки пройдефронтвогню,захищайорганидиханнявологимодягом;
• поблизу немає водойми — рухайся перпендикулярно донапрямкувітру.ßкщобігтимешшвидко,матимешшансвийтиіззонипоæеæі.
Пра вè ëа äëÿ òèх, хòо оïè нèв ñÿ на ï³äòоï ëен³й òе рè òор³ї:
• коли повінь застала тебе вдома, вимкни електрику і газ,перенеси необхідні ре÷і на верхні поверхи, на горище, взуйгумові÷оботи,надягникуртку,візьмизапасводиіпродуктівхар÷ування;
• якщо немає моæливості вибратися з будинку і пройти допунктуевакуаціїабонапідвищенемісце,перейдинаверхнійповерхабогорищеігукайпродопомогу;
•водазасталатебевлісіабовполі—знайдипредмет,якийдопомоæетобіутриматисянаводі,вийдинапагорбабозалізьнадеревоікли÷ надопомогу.
154
Пра вè ëа беç ïе÷ ної ïо веä³нкè ï³ä ÷аñ çем ëе ò рóñó:
• до зна÷нихруйнуваньпризводять землетруси силоюбільшяк5балівзаøкалою Ріхтера;
•під÷асземлетрусумоæнавстигнутивийтизбудинку,якщотиперебуваєшна1—2-муповерхах;
•уприміщенніховайсявпроймахвнутрішніхдверей,варкахкапітальнихстін.Íезалишайсявнаріæнихкімнатах;
•навідкритомумісцітримайсянабезпе÷нійвідстанівідлінійелектропереда÷,великихбудівель,мостів,підприємств.
Пра вè ëа беç ïе÷ ної ïо веä³нкè в м³ñцÿх ñкóï ÷ен нÿ ëþ äей:
•збираю÷исьумісцяскуп÷еннялюдей,відповідноодягнись;
•наконцерти,вистави,змаганнякращеприходитираніше;
•сідайнамісцяпоблизувиходу;
•післязакін÷еннязаходукращеза÷екати,покивсівийдуть;
•унатовпірухайсяразомзусіма,тримаю÷исьякнайдалівідстінідверей,доякихтебемоæутьпритиснути;
• якщо ти впав, спробуй підвестись, а коли це не вдається,згрупуйсяізахищайголовуруками;
•неходинамітинги і демонстрації протесту.Äлядітей таммоæебутиособливонебезпе÷но.
155
ВÈÊОÐÈСТАНА ËІТÅÐАТÓÐА
Äрайден Ґ., Âос Ä. Ðеволюція у нав÷анні/Ïерекл. з англ.1.М.Îлійник.—Львів:Літопис,2005.
Íави÷кизарадиздоров’я.Íав÷анняздоровомуспособуæиттяна2.засадахрозвиткунави÷ок:ваæливийкомпонентшколи,друæньоїдодитини,школи,щопідтримуєздоров’я.—ÂÎÎÇ,ЮÍІÑЕФ.—К.,2004.
Âоронцова Т. Â., Мацебула Í. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки3.æиттєдіяльності:Ïідру÷никдля5-гокласу.—К.:Алатон,2001.—128с.
Âоронцова Т. Â., Мацебула Í. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки4.æиттєдіяльності:Ïідру÷никдля6-гокласу.—К.:Алатон,2001.—136с.
Âоронцова Т. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки æиттєдіяльності:5.Ïідру÷никдля7-гокласу.—К.:Алатон,2002.—128с.
Âоронцова Т. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки æиттєдіяльності:6.Ïідру÷никдля8-гокласу.—К.:Алатон,2003.—144с.
БьюзенТ.Íау÷ите себя думать!/Ïер. с англ.;—Минск:ÎÎÎ7.«Ïопурри»,2004.—192с.—(Ñерия«Живитесумом»).
Gilbert J. Botvin. Life Skills Training: Promotion Health and8.Personal Development//Teacher's Manual and Student Guide. —PrincetonHealthPress,Inc.1999.
156
СËОВ НÈ ЧОÊ ТÅÐМІНІВ
Анорекñія — захворювання,заякоголюдинавідмовляєтьсявідїæі,вваæаю-÷исебезанадтотовстою,навітьколимасаїїтіланабагатоменшазанорму.
Відïовідальніñть — визна÷енізакономдіїстосовнопорушниківзакону.
Гендер (ñтатева роль) — риси характеру та особливості поведінки, яківваæаютьхарактернимидля÷оловіківіæінокупевномусуспільстві.Íавід-мінувідстаті,гендер—поняттякультурнеісоціальне.
Гендерна роль — див.гендер (ñтатева роль).
Гендерні ñтереотиïи — спрощені уявлення про те, як мають поводитисялюдирізноїстаті,якийодягноситиі÷имзайматися.
Доïóñтиìа ñаìооборона — дії, в÷инені з метою захисту свого æиття ÷имайна або æиття (майна) іншої людини, якщо вони не перевищують меæдопустимоїсамооборони.
Ерозія — процесируйнуванняземноїповерхніпіддієюводи,вітру,темпе-ратуритощо.
Закони — нормативні акти, які ухвалюються ÂерховноюÐадоюУкраїни,маютьвищуюриди÷нусилуіобов’язковідлявиконання.
Зеìлетрóñ — коливанняземноїповерхніпідвпливомпідземнихпоштовхів.Ñильнийземлетрусмоæепризвестидовеликихруйнуваньі÷исленнихлюд-ськихæертв.
Зñóви — зміщенняземліпосхилуіпровали´рунтів.
Конôорìізì — підлаштовуванняпіддумкуіншихзметоюзаслуæитисхва-ленняабоуникнутиосуду.
Креативніñть — твор÷ий підхід, здатність знаходити свіæі ідеї та оригі-нальнірішення,мисленнябезперепон.
Мотоцикл — двоколісний транспортний засіб з моторним приводом, якиймаєдвигунзробо÷имоб’ємомпонад50см3.
Надзвичайна ñитóація (НС) — порушеннянормальнихумовæиттяідіяль-ностілюдейнатериторії÷иоб’єкті,спри÷иненеаварією,катастрофою,сти-хійнимлихом÷и іншоюнебезпе÷ноюподією,якапризвела(абомоæепри-звести)дозагибелілюдейта/абозна÷нихматеріальнихвтрат.
Неïовнолітні — особи,якимневиповнилося18років.
Оздоровчі ñиñтеìи —практи÷німетодикисприянняздоров’ю.Íаприклад:фітотерапія—оздоровленнярослинами,ароматерапія—ефірнимиоліями,гірудотерапія—задопомогоюп’явок,апотерапія—продуктамибдæільни-цтва,іпотерапія—задопомогоюконей.
157
Організація дорожнього рóхó — комплекс інæенерних та організаційнихзаходів,щозабезпе÷уєумовидлябезперебійногоібезаварійногорухутран-спортуіпішоходіввулицямиідорогами.
Перевищення ìеж доïóñтиìої ñаìооборони — умиснезаподіяннянападникутяæкоїшкоди,щоявноневідповідаєнебезпеціпосягання.
Пеñтициди — хімі÷ніпрепарати,якізастосовуютьдлязахистурослин.
Плюралізì — наявністьуколективі(суспільстві)широкогоспектрадумокіоцінок.Íесуміснийзавторитаризмом.
Потреби — те, що необхідно людині для нормального æиття і розвитку.Ñуттєвовпливаютьнаповедінкулюдей.
Правила — регламентуютьповедінкуідіяльністьлюдей.Âстановлюютьсядля певного місця (наприклад, школи, магазину) особою, яка має на цеповноваæення,вокремихвипадкахприймаютьсяназагальнихзборахзаці-кавленихосіб(у÷нівськихзборах,педраді).
Правоïорóøення — в÷инкилюдей,якіпорушуютьКонституціюдерæави,їїзакони÷ипідзаконніакти.
Стать —сукупністьознак,щовизна÷ають,єлюдина÷оловіком÷иæінкою.Ñтатьзумовленаструктуроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.
Стероїди —препаратидлянарощуванням’язівіпосиленняфізи÷нихмоæ-ливостейорганізму(зазви÷айсилиівитривалості).
Тренінг —ефективнаформагруповоїроботи,яказабезпе÷уєактивнуу÷астьітвор÷увзаємодіюу÷асниківміæсобоюізтренером.
Учаñники дорожнього рóхó — особи,якіберутьу÷астьудороæньомурусі:пішохід,водій,пасаæир÷ипогони÷тварин.
Харчове отрóєння — отруєння організму людини внаслідок вæиваннянеякісного, зіпсованого ÷и інфікованого хар÷ового продукту. Íай÷астішехар÷овіотруєнняспри÷иняютьбактеріїаботоксини.
Холіñтичний ïідхід — від англ.whole — цілий, цілісний. Усвідомленняєдностібіологі÷ної,психологі÷ноїісоціальноїприродилюдини,комплекснийпідхіддооздоровлення.
Цінноñті —те,щоєваæливимдлялюдини,задопомогою÷оговонаоцінюєізвіряєбудь-щоусвоємуæитті,визна÷аєвласніпріоритети.
Шкала Ріхтера —шкаладлявизна÷еннясилиземлетрусу:1бал—непоміт-ніпоштовхи,якіфіксуютьлишеспеціальніприлади;2бали—коливання,ледьпомітнілишевепіцентрі;3бали—слабкіколиваннявепіцентрі;4—5балів—коливання,від÷утніврадіусі32кмвідепіцентру,моæливіневеликіруйнування;6балів—землетруспомірноруйнівноїсили;7—8балів—сильнийідуæесильнийземлетрусзвеликимируйнуваннями.
158
ЗМІСТ
ßкпрацюватизпідру÷ником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Вñòóï. На ïороç³ äороñëоãо жèòòÿ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Ðоçä³ë 1. Æèòòÿ ³ çäоров’ÿ ëþäèнè§1.Ïорятунокізахистлюдейунадзви÷айнихситуаціях . . . . . . . . 13§2.Ти—рятувальник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20§3.Абетканевідкладноїдопомоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Ðоçä³ë 2. Ф³çè÷не çäоров’ÿ ï³äë³òка§4.Îздоров÷ісистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35§5.Безпекахар÷ування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Ðоçä³ë 3. Соц³аëüн³ аñïекòè çäоров’ÿ§6.Гендерістосункиміæстатями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54§7.Ðизикистатевогодозрівання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62§8.Ïротидіясексуальнимдомаганнямінасиллю. . . . . . . . . . . . . . 70
Ðоçä³ë 4. Áеçïека в ñó÷аñномó ñóñï³ëüñòв³§9.Äороæнябезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79§10.Екологі÷набезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89§11.Çакониікримінальнавідповідальністьнеповнолітніх . . . . . . 101§12.Ñоціальнабезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Ðоçä³ë 5. Вñеб³÷нèй роçвèòок оñобèñòоñò³§13.Етапирозвиткуособистості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122§14.Красаіздоров’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131§15.Умінняв÷итися . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
П³äñóмковèй óрок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Правила ïоведінки ó деяких небезïечних ñитóаціях. . . . . . . . . . . 152Викориñтана літератóра. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155Словничок терìінів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
159
Переë³к ïракòè÷нèх роб³ò çа ïроãрамоþ№1.Íаданняневідкладноїдопомогиунадзви÷айнихситуаціях . . . 33№2.Âизна÷еннярівняіндивідуальногофізи÷ногорозвитку . . . . . . 42№3.Ïершадопомогаприотруєнняхікишковихінфекціях. . . . . . . 52№4.Âідмовавіднебезпе÷нихпропозиційвумовахтискуізагрозинасилля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72№5.ßкуникнутинападу,пограбуванняізалу÷еннядодеструктивнихсект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120№6.Ïідготовкадоіспитів:розвитокпам’ятітауваги. . . . . . . . . . 147
На вчаль не ви дан ня
Во рон цо ваТетянаÂолодимирівнаПо но ма рен коÂолодимирÑтепанови÷
ОС НО ВÈЗÄО ÐОВ’ß
П³äрó÷ нèк äëÿ 8-ãо кëа ñó çа ãаëü но оñв³òн³х на в÷аëü нèх çа кëаä³в
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїниÍаказ№179від17.03.2008
ЛітературнередагуванняЛ. Воронович
Худоæнєоформлення,дизайнС. Шïак Техні÷нийредактор Т. Піхо та
КоректорС. Гай дóкÂідповідальнізавипуск В. По но ìа рен ко, М. Мель ни ков
Ïідписанододруку05.06.08.Формат70×100/16.Ïапірофсетний.ГарнітураÏетербург.Äрукофсетний.
Ум.друк.арк.13,0.Îбл.-вид.арк.14,3.Тираæ6500прим.
Ñвідоцтвопровнесеннясуб’єктадоÄерæавногореєструвидавців№374від22.03.2001
ÇАТ«Алатон»,01034,Київ-34,а/с269,тел./факс:288-28-80,288-28-81