Т. В. Воронцова, В. С....
TRANSCRIPT
Т. В. Во рон цо ва, В. С. По но ма рен ко
ÎÑÍÎÂÈÇÄÎÐÎÂ’ß
П³äрó÷ нèк äëÿ 8-ãо кëа ñó
çа ãаëü но оñв³òн³х нав÷аëüнèх çакëаä³в
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїни
Íаказ№179від17.03.2008
Київ«Алатон»2008
ÁÁÊ 68.4(4ÓÊÐ)9ÿ721 В75
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїниÍаказ№179від17.03.2008
Âідповідальнізапідготовкудовидання:Фіцайло С. С.—головнийспеціалістМÎÍУкраїни
Дерев’янко В. В.—зав.секторуІнститутуінноваційнихтехнологійізмістуосвіти
Видано за рахунок державних коштів.Продаж заборонено
Во рон цо ва Т. В., Пономаренко В. С.Îснови здоров’я: Ïідру÷ник для 8-го класу загальноосвітніх
нав÷альнихзакладів.—К.:Алатон,2008.—160c.ISBN978-966-7107-41-3
Ïідру÷ник«Îсновиздоров’я»створеновідповіднодопрограмизосновздоров’яяклогі÷непродовæенняоднойменнихпідру÷никівдля5,6і7-гокласів.
Îсновне завдання підру÷ника— розвиток сприятливих для здоров’яæиттєвихнави÷ок, спрямованихнаподоланняпроблемпідлітковоговікутавихованнягармонійнорозвиненоїособистості.
Ïідру÷никорієнтованонавикористаннясу÷аснихпедагогі÷нихтехноло-гій,зокремаінтерактивнихметодів,щопередба÷аютьвзаємодіюу÷нівміæсобоютазу÷ителем.Це—аналізситуацій,мозковіштурми,роботазблок-схемами і крос-тестами, рольові ігри, інсценування, виконання проектів,обговоренняметафор.Ціметодиякнайкращезарекомендувалисебе,вонисприйняті в÷ителями, у÷нями, батьками і нині широко впровадæуютьсяунав÷альнийпроцесвшколахУкраїни.
Ñуттєвуувагувпідру÷никуприділеновідпрацюваннюдеякихспеціаль-нихнави÷ок:раціональногохар÷ування,рятуванняпід÷аспоæеæ,надан-няневідкладноїдопомогитощо.
Частину матеріалу підру÷ника (§§ 6—8) розроблено за підтримкиміæнародного благодійного фонду «Міæнародний Альянс з ÂІЛ/ÑÍІÄв Україні», який реалізує програму «Ïодолання епідемії ÂІЛ/ÑÍІÄ вУкраїні»,підтримануГлобальнимФондомдляборотьбизіÑÍІÄом,тубер-кульозомтамалярією.
ÁÁÊ 68.4(4ÓÊÐ)9ÿ721
©«Алатон»,текст,дизайн,ISBN 978-966-7107-41-3малюнки,2008
Â75
3
ËÞ ÁÈÉ ÄÐÓ ÆÅ!
Ця книга—продовæення серії однойменних підру÷ників зосновздоров’ядля5—7-хкласів.Метацьогопредмета—сфор-мувати у тебе сприятливі для здоров’я знання, ставлення і на-ви÷ки.
Ми æивемо у складному й мінливому світі. Íави÷ки, якідопомагаютьшвидкоадаптуватисядозмінідолатищоденнітруд-нощі, називають æиттєвими, тому що вони потрібні коæному,незалеæно від того, ÷им він займатиметься в майбутньому, якупрофесіюобере.
Íа æаль, раніше цих ваæливих нави÷ок не формували ушколі÷иінституті.Більшістьлюдейнабувалиїхупродовææиттяметодом«проб іпомилок».ßкзауваæиламаматвогооднолітка,«вæиттікоæноїлюдинитрапляютьсяситуації,якихмоæнабулоб уникнути, якби була моæливість заново проæити цей момент.Таæиття одне, і коæен з наснабиває власні ´улі.Але той, хтопідкованийтеорети÷но,нав÷енийкнигоюіпедагогом,маєбільшешансівуникнутиневда÷,аотæе—досягтиуспіху,здобутиповагуістатисправæньоюособистістю».
Тобі,мабуть,доводилося÷утипроситуації,вякихпостраæда-лилюди.Îцінюю÷итакіситуації,напевно,пересвід÷увався:якбиунихповелисяправильно,цьогобнесталося.
У 8-му класі ти продовæиш вив÷ати алгоритми поведінки векстремальних ситуаціях. Äізнаєшся, як рятувати своє æиття йæиття інших людей, надавати невідкладну допомогу потерпілим.Çвісно,ціуміннянемоæливовідпрацюватилишезапідру÷ником.Ñподіваємось, матимеш нагоду потренуватися під керівництвоммедика÷ипрофесійногорятувальника.
Титакоæпоглибишсвоїзнанняпротвоїправа,обов’язкиівід-повідальність,утому÷исліпередзаконом,адæетобівиповнилосяабоневдовзівиповниться14років.Цевік,зякогонабудешнабагатобільшеправізякоготебесамогомоæутьпритягнутидокриміналь-ноївідповідальностізадеяківидизло÷инів.
Усі,хтопрацювавнадствореннямцьогопідру÷ника,вірять,щозтобоюні÷огопоганогонестанеться,ібаæаютьтобіуспіхів.
Автори
4
ßк ïра цþ ва òè ç ï³äрó÷ нè ком
Ïідру÷никскладаєтьсязівступуіп’ятирозділів.
Вñтуï —«Íа порозі дорослогоæиття»— ознайомить тебе з ознакамифізіологі÷ної, психологі÷ної і соціальної зрілості. Ти дізнаєшся такоæ провиклики су÷асного світу і педагогі÷ну методику, яка допомагає ефективновідповідатинаних.
Розділ 1—«Життяіздоров’ялюдини»—присвя÷енопорятункулюдейунадзви÷айнихситуаціях.Âіннав÷ить,яквзаємодіятизрятувальнимислуæ-бамиінадаватидопомогупотерпілим.
Розділ 2—«Фізи÷нездоров’япідлітка»—ознайомитьізпоняттямоздо-ров÷ихсистем,особливостямису÷аснихітрадиційнихсистемхар÷ування.Тив÷итимешсязапобігатихар÷овимотруєннямінадаватиневідкладнудопомогуприотруєнняхікишковихінфекціях.
Розділ 3—«Ñоціальніаспектиздоров’я»—розкриваєризики,пов’язанізраннімпо÷аткомстатевогоæиття,в÷итьвідмовлятисявіднебезпе÷нихпро-позиційвумовахтискуізагрозинасилля.
Розділ 4—«Безпекавсу÷асномусуспільстві»—присвя÷енодороæній,екологі÷нійісоціальнійбезпеці.Îсобливуувагуприділеноправовійвідпо-відальностінеповнолітніх.
Розділ 5—«Âсебі÷нийрозвитокособистості»—акцентуєнанеобхідностідокладатизусиллядлясвогогармонійногорозвитку.Тиудосконалюватимешінтелектуальнінави÷ки,розмірковуватимешпроæиттєвумісію,в÷итимешсяпіклуватисяпрозовнішнюівнутрішнюкрасу.
Ïідру÷никпропонуєтобінелишекориснуінформацію,айбагатопрак-ти÷нихзавданьдлявідпрацюванняваæливихæиттєвихуміньінави÷ок.
Коæенпараграфпідру÷никапо÷инаєтьсязістартовогозавдання.Âиконую÷и його, дізнаєшся, якій темі присвя÷ено урок, при-гадаєш,що вæе знаєш із цієї теми, з’ясуєш, ÷огоще хотів бинав÷итися.
Такпозна÷енокрос-тест,вякомутобізапропонуютьрозглянутиситуаціїтамоæливіваріантитвоїхдій.Тимаєшобратиправиль-ний(натвоюдумку)варіант іперейтидопункту,номерякоговказановдуæкахпіслянього.
Крос-тест—не лише цікава гра, а й дæерело корисної інфор-мації. ßкщо у зви÷айному тесті, відповідаю÷и правильно, тивиграєш, то у крос-тесті корисно і помилятися. Тому, долаю÷икрос-тест,нехитруй,непідглядайувідповіді.
5
Блок-схеми ти зустрінеш, вив÷аю÷и правила поведінки у ситу-аціях, наблиæенихдореальних, колимоæна в÷инитипо-різно-му і обрати найкращий варіант нелегко. Âиконую÷и завданняза допомогою блок-схем, слід рухатись у вказаному стрілкаминапрямку.
Такпозна÷енозапитанняізавданнядлясамостійноговиконання.Çавданняпідвищеноїскладностіпозна÷ено«*».
Çавданняцієїрубрикипризна÷енодляобговорення.Цемоæебутимозковийштурм,коликоæенпропонуєвласніідеї,обговореннявгрупах,аналізæиттєвихситуацій,дебати,бесідазбатьками.
Уваæно постався до інформації цієї рубрики. Так позна÷енозастереæенняпроособливонебезпе÷ніситуації,атакоæуміння,якітребаретельновідпрацювати.
Такимсимволомпозна÷ено ігри іруханки,якідопомоæутьвамрозім’ятисьіполіпшатьнастрій.
Такпозна÷енорольовіігритаінсценування,якідопомоæутьтобівідпрацюватимоделіповедінкиврізнихæиттєвихситуаціях.
Ïідцієюрубрикоютобімоæутьзапропонувативиконатипроектсамостійноаборазоміздрузями÷ибатьками.
Такимсимволомпозна÷енозавдання,якітобіпропонуютьвико-нативдома,щобпідготуватисядонаступногоуроку.
Цярубрикапропонуєподивитисяцікавийфільм.Касету÷идискзфільмоммоæна взяти у прокаті або придбати в склад÷ину здрузями.
Çустрівши слова, виділені та киì шриô тоì, звернись до словни÷ка нас.156—157.
6
ВСТÓП. НА ПОÐОЗІ ÄОÐОСËОГО ÆÈТТß
Ðоçвèòок ëþäèнè
Ðозвитоклюдини—цеякісніфізіологі÷нітапсихологі÷нізміни,щотри-ваютьвіднародæеннядодосягненнязрілості(абодокінцяæиття).Ðозвитоклюдинивідбуваєтьсяупроцесі:
• росту—фізи÷нізміни(зросту,ваги,пропорційтіла);• дозрівання–біологі÷нізміни,запрограмованігенети÷но(наприклад,
статеведозрівання);• нав÷ання — відносно стабільні зміни, що відбуваються у процесі
набуттядосвіду.
Âиділяютьтрискладовізрілості:фізіологі÷ну(біологі÷ну),психологі÷ну,соціальну(мал.1).
У вñтуïі ти:
• пригадаєшознакифізіологі÷ної,психологі÷ної ісоціальноїзрілості;
• порівняєш вимоги індустріального та інформаційного сус-пільствувсіхсферахæиття;
• переконаєшсявнеобхідностірозвиткуæиттєвихнави÷ок;• дізнаєшся,наякійтеорії´рунтуютьсятренінговіметоди;• обговоришзоднокласникамиправила,заякимипрацювати-метенаурокахздоров’я.
Фізіологі÷на(біологі÷на)зрілість
Ïсихологі÷назрілість
Ñоціальназрілість
Емоційназрілість
Інтелектуальназрілість
Äуховназрілість
Комунікативназрілість
Матеріальнанезалеæність
Моральназрілість
Ïравовазрілість
Çавершеннябіологі÷ногодозрівання,утому÷ислістатевого
Мал.1
7
Лишекількароківвідділяютьтебевідмоменту,колитиотримаєшпас-портісуспільствопо÷невваæатитебедорослоюлюдиною.Îднакценеєдинаознаказрілості.
Ïоміркуйте,щодлякоæногозвасозна÷аєдосягтиповноїзрілос-ті.Ïо÷ерзіпродовæітьфразу:«ßдумаю,щодосягнузрілості,коли(закін÷ушколу(інститут),по÷нузароблятинаæиття...)».
Оçнакè ф³ç³оëоã³÷ної çр³ëоñò³
Фізіологі÷назрілістьнастаєзприпиненнямростутарозвиткувсіхсистеморганізму,втому÷ислірепродуктивної(статевазрілість).ßкщодитинаæивевнормальнихпобутовихумовах ідобрехар÷ується,фізіологі÷недозріван-нявідбудетьсясамопособіізавершитьсяприблизноу20років.Îзнакамифізіологі÷ноїзрілостіє:
• завершенняфізи÷ногоросту;• формуваннястатуризаæіно÷имабо÷олові÷имтипом;• набуттяздатностіза÷атиінародитидитину.
Ñтатева зрілість настає дещо раніше, ніæ біологі÷на. Ç цим пов’язаніризикипідлітковихвагітностейякдляматері,такідлядитини.
Оçнакè ïñèхоëоã³÷ної çр³ëоñò³
Щоб досягти повної зрілості,людина має стати дорослою нелише біологі÷но, а й «вирости»емоційно, інтелектуально і ду-ховно.
Маленька дитина виявляєсвої емоції всім тілом, бурхливореагую÷и на те, що їх викли-кає.Еìоційно зріла людина вмієконтролювати вияви емоцій, пра-вильновисловлюватисвоїпо÷уття,долати тривогу, щоденні стреси іæиттєвіпотрясіння.
Інтелектуальна зріліñть на-стає тоді, коли людина по÷инаєлогі÷но мислити, ÷ітко усвідом-люватипри÷иниінаслідки,роби-ти правильні висновки, прийматививаæенірішення,дискутуватизадопомогоюаргументів.
Духовна зріліñть досягаєтьсятоді, коли людина відкриває длясебесвітдуховнихцінностей,усві-домлюєваæливіпринципи,æиттє-вумісіюісенсæиття.
Оçнакè çр³ëоñò³
Еìоційної:• контрользавиявомемоцій;• уміннявисловлюватипо÷уття;• уміннядолатитривогу,невда-
÷і,керуватистресами.Інтелектуальної:• умінняпрогнозуватирозвиток
подійіприйматирішення;• розвиненекрити÷неі
абстрактнемислення,креатив-ність(твор÷емислення);
• уміннядискутуватизадопо-могоюаргументів.
Духовної:• пріоритетністьдуховнихцін-
ностей;• усвідомленняваæливихприн-
ципів,æиттєвоїмісіїісенсуæиття.
8
Оçнакè ñоц³аëüної çр³ëоñò³
Ñкладовимисоціальноїзрілостієморальнаіправовазрілість.Моральна зріліñть—уміннярозрізнятидоброізло,діятивідповіднодоприйнятихусуспільствісоціальнихнорм.
Правовазріліñть—набуттяусіхгромадянськихправіповнаюриди÷навідповідальність.ÂУкраїнівікдосягненняправовоїзрілості—18років.
Ñоціальназрілість—цетакоæспромоæністьнелишедіятиувласнихінтересах, а й налагодæувати та підтримувати стосунки, конструктивнорозв’язувати конфлікти. Людина досягає соціальної зрілості, коли здатнаутримуватисебе,створитиізабезпе÷итисім’ю.
Вèмоãè ñó÷аñноãо ñв³òó ³ жèòòєв³ навè÷кè
Âідсамогонародæеннябатькивиховуютьсвоїхдітей.Âонизнайомлятьїхізсоціальнимиправиламиінормами,прив÷аютьвідповідальноставитисядосвоїхобов’язків,допомагаютьувиборімайбутньоїпрофесії.Тасу÷аснийсвітдуæевідміннийвідтого,вякомурослитвоїбатьки.
Тобівипалоæитиназламіепох,колиіндустріальнесуспільство,орієн-тованенаматеріальневиробництво,поступаєтьсямісцемінформаційному,щовисуваєновівимогивусіхсферахæиття.
1.Îб’єднайтесьу3групи(людина,робота,освіта).Çадопомо-гоютаблиці1порівняйтевимогиіндустріальноготаінформацій-ногосуспільствусферах:
груïа 1: трудовихвідносин;груïа 2: особистісногорозвиткуіміæособистіснихстосунків;груïа 3: освіти.
2.Îбговоріть переваги і недоліки інформаційного суспільствапорівнянозіндустріальним.
Упродовææиттялюдинавиконуєрізнісоціальніролі:дитини,у÷ня,сту-дента,споæива÷а,громадянина,÷оловіка(друæини),матері(батька),брата(сестри),друга,колеги,підлеглого,на÷альникатощо.Íави÷ки,якієваæли-вимидлябудь-якоїсоціальноїролі,називаютьжиттєвиìи.
Íиніперелікосновнихсоціальнихролеймаловідрізняєтьсявідтих,щоіснувалидесятки÷инавітьсотніроківтому.Алеїхзмістсуттєвозмінився.Це вимагає набуття нових æиттєвих нави÷ок і вдосконалення традицій-
них. Íав÷ання умінням, сприятливимдля здоров’я, безпеки, розвитку і успіхулюдини, отримало спеціальну назву—освіта на основі набуття æиттєвих нави-÷ок(ÎÎЖÍ).
Твої однолітки у багатьох країнахсвіту вæе здобувають таку освіту. Тобітеæпощастило,адæенаурокахздоров’ямаєш змогу розвивати æиттєві нави÷ки,якідопомоæутьуникатипомилок ідося-гатиуспіху.
Життєві навички—цеуміння,щодопомагаютьлюдиніадаптуватисьусу÷асномусвітіідолатитруднощіщоденногоæиття.
Визначення ВООЗ
9
Таблиця 1
Ó ñфер³ òрóäовèх в³äноñèн
Індуñтріальне ñуñïільñтво Інôорìаційне ñуñïільñтво
• Життя,орієнтованенароботу • Гармонійнепоєднанняусіхсферæиття
• Îднароботанавсеæиття • Âільназмінамісцяісфертрудовоїдіяльності
• Ñприянняконкуренції • Ñприянняспівробітництву
• Авторитарнийстилькерівни-цтва
• Колегіальне прийняття ваæливихрішень
• Цінуванняконôорìізìу • Çаохо÷енняïлюралізìуікреатив-ноñті
• Трудовівідносинивідповіднодостатусувієрархії • Ñпівробітництвоміæоднодумцями
Ó ñфер³ оñобèñò³ñноãо роçвèòкó ³ м³жоñобèñò³ñнèх ñòоñóнк³в
Індуñтріальне ñуñïільñтво Інôорìаційне ñуñïільñтво
• Акцентнаборотьбузхвороба-ми • Акцентнасприянняздоров’ю
• Íегативнеставленнядозмін • Ñприйняттязмінякмоæливостейрозвитку
• Ігноруванняемоцій • Керуванняемоціями
• Униканняпроблеміконфліктів • Конструктивнерозв’язанняпроблеміконфліктів
• Ñтереотипнеба÷еннягендерних ролей
• Ñоціальніролілюдейвизна÷аютьсяїхнімипотребами,інтересамиіздіб-ностями,анестаттю
Ó ñфер³ оñв³òè
Індуñтріальне ñуñïільñтво Інôорìаційне ñуñïільñтво
• Íав÷аннялишеушкільніроки • Îсвітавпродовæусьогоæиття
• Акцентнаінтелектуальнийроз-виток
• Акцентнагармонійнийрозвитокосо-бистості
• Çау÷уванняфактівінакопи÷ен-нязнань
• Формуванняклю÷овихкомпетентнос-тейівмінняв÷итися
• Ïідходи,центрованінав÷ите-леві
• Ïідходи,центрованінау÷нях(дитино-центризм)
• Жорсткадисципліна • Äемократія,усвідомленедотриманняправил
• Çаохо÷еннясуперництва • Ñприяннякоопераціїіспівробітництву
Адаïтовано за «Lifeskills Associates»
10
Трен³нã — необх³äна óмова ефекòèвноãо нав÷аннÿ
У 20-ті роки ХХ ст. у колишньому ÑÐÑÐæив і працював всесвітньо відомий психологЛев Ñеменови÷ Âиготський (1896—1934). Йогоназивали«Моцартомпсихології»,адæеунеповні28роківвінопанувавусівідомінатой÷аспси-хологі÷нітеоріїіпо÷аврозроблятивласні.ÏраціЛ.Ñ.Âиготськогоперекладенобагатьмамовами,івониздобуливизнаннявусьомусвіті.
Ідеї в÷еного покладено в основу педагогікиспівробітництва і розвивального нав÷ання. Устисломувикладіціідеїзводятьсядотакого:1. Ñоціальнеото÷еннядитиниєосновнимдæере-
ломїїрозвитку.Усе,÷огонав÷итьсядитина,маютьдатиїйлюди,якіїїото÷ують.
2. Íав÷анняновоговідбуваєтьсяшляхомнаслі-дування.Íаслідування— це те,що дитинанездатнавиконатисамостійно,але÷огомоæенав÷итисявідінших÷иуспівпрацізіншимилюдьми.
3. У процесі нав÷ання недостатньо враховувати,що дитина здатна робититепер.Äослідæую÷и,щовонамоæевиконатисамостійно,мидослідæуємоу÷орашнійдень,такзванузонуактуальногорозвитку.Âаæливішимєте,щодитинамоæезробитизавтра,якіпроцесиуæевизрівають.Те,щосьо-годнівонамоæевиконатитількиуспівпраці,азавтравæесамостійно,ієзоноюнайблиæ÷огорозвиткудитини.
Ïракти÷незастосуваннятеоріїЛ.Âиготськогопередба÷ає,щовихованнясоціальноспрямованоїівідповідальноїповедінкитребапо÷инатидотого,яку÷ні зіткнуться з реальнимипроблемами у своємуæитті.Äля ефективноговпливу ваæливо використовувати педагогі÷ні методи, що ´рунтуються наактивнійу÷астітаспівпраціу÷нівміæсобоюізу÷ителем.
Îдним із методів, який реалізує ідеїЛ. Âиготського, є тренінг. Ðаніше тренін-ги проводили психологи, і лише недавно їхпо÷али використовувати у школах на урокахздоров’я.
Ðі÷утому,щонемоæливорозвинутиæиттє-вінави÷ки,тількирозказавши÷ипро÷итавшипроних.Їхтребабагаторазіввідпрацьовува-ти—обговорюю÷иæиттєвіситуації,обмінюю-÷исьдосвідомздрузямиів÷ителем.
Цяметодикадуæеподобаєтьсятвоїмодно-літкам: «ßк добре,що це не просто розповідь однієї людини», «Блиску÷аідея—сідативколойпо÷ерзівисловлюватисвоюдумку»,«Мисідаємовколо, дивимося на своїх однокласників, ба÷имо їхні о÷і, краще розуміємооднеодного.Минав÷илисьуваæнослухати,поваæатиісприйматибудь-якудумку.Теперярозумію,щокоæналюдина—ценеповторнаособистість».
Тренінг—ефектив-наформагруповоїроботи,яказабез-пе÷уєактивнуу÷астьітвор÷увзаємодіюу÷асниківміæсобоюізтренером.
Л.Ñ.Âиготський
11
ßкщоу5—7-мукласахурокиздоров’яуваспроводилиуформітренінгу,типомітив,щовонидуæевідміннівідзви÷айнихуроків.
1.Методоммозковогоштурмуназвітьте,щовідрізняєтренінгивідзви÷айнихуроків(у÷нісидятьнезапартами,авколі...).2.Ти вæе знаєш,щона тренінгу (мал. 2) панує демократи÷надисципліна—всідобровільнодотримуютьсяприйнятихправил.Ðозробітьправилавашоїгрупи,оформітьїхувиглядіплакатаіскріпітьпідписаминазнактого,щовипогодæуєтесязними.
Мал.2.
Лише кілька років відділяють тебе від моменту, коли ти отри-маєш паспорт і тебе по÷нуть вваæати дорослою людиною. Алепаспорт—неєдинаознаказрілості.
Çрілістьнастане,колизавершитьсяріст ірозвитокорганізму, а такоæ коли ти «виростеш» емоційно,інтелектуально, духовно і соціально. Âаæливоюознакоюзрілостієматеріальнанезалеæністьіздат-ністьутримуватисім’ю.Ñу÷асний світ висуває нові вимоги в усіх сферахæиттялюдини.Щоб успішно відповідати на виклики су÷асногосвіту,требарозвинутиваæливіæиттєвінави÷ки.Äлярозвиткуæиттєвихнави÷окнайкращимиєтре-нінговіметодинав÷ання.
ÐÎÇÄІЛ1
ЖÈТТßІÇÄÎÐÎÂ’ßЛЮÄÈÍÈ
13
§ 1. ПОÐßТÓНОÊ І ЗАХÈСТ ËÞÄÅÉ Ó НАÄЗВÈЧАÉНÈХ СÈТÓАЦІßХ
Êëаñèф³кац³ÿ наäçвè÷айнèх ñèòóац³й
Щодня у світі відбуваються тися÷іподій, які порушують спокій людей, при-зводять до їх загибелі або зна÷них мате-ріальнихвтрат.Такіподіїназиваютьнад-звичайниìи ñитуаціяìи (НС).
Çа офіційною класифікацією надзви-÷айних ситуацій в Україні виділяють÷отириїхвидиі÷отирирівні.
Види НС класифікуютьзаїхпоходæен-ням.Ценадзви÷айніситуації:
• природного;• техногенного;• соціальногоісоціально-політи÷ного;• воєнногопоходæення.
Рівні НС класифікуютьзатериторіальнимохопленнямтаобсягамиеко-номі÷нихзбитків.Ценадзви÷айніситуації:
• загальнодерæавного;• регіонального;• місцевого;• об’єктовогорівнів.
У цьоìу ïараграôі ти:
• нав÷ишсякласифікуватинадзви÷айніситуації;
• ознайомишся з основними принципами і полоæення-ми законодавстваУкраїнищодо порятунку і захистулюдейунадзви÷айнихситуаціях;
• оціниш,якволодієшособистиминави÷камивиæиван-ня.
Заãаëüн³ оçнакè НС:• наявністьабозагроза
загибелілюдей÷изна÷-непогіршенняумовїхæиттєдіяльності;
• заподіянняекономі÷нихзбитків;
• істотнепогіршеннястанудовкілля.
14
Надзвичайні ñитуації техногенного ïоходження:
• транспортніаварії ікатастрофи;• поæеæі;• аварії звикидомабозагрозоювикидунебезпе÷ниххімі÷них,радіоактивних,біологі÷нихре÷овин;
• раптоверуйнуваннябудівельіспоруд;
• гідродинамі÷ніаваріїнагреблях,дамбахтощо;
• аваріїнао÷иснихспорудах;• аваріївкомунальнихмереæах.
Надзвичайні ñитуації ïриродного ïоходження:
• гідрологі÷ні(паводки,повені,криæанiзатори,селі,цунамі);
• метеорологі÷ні(урагани,смер÷і,зливи,град,оæеледиця,посуха);
• деградація ґрунтів÷инадр;• природніпоæеæі;• інфекційназахворюваністьлюдей,сільськогосподарськихтварин;
• масовеураæеннясільськогосподарськихрослинхворобами÷ишкідниками;
• погіршеннястануводнихресурсів,атмосфери,біосферитощо.
Надзвичайні ñитуації ñоціального і ñоціально-ïолітичного ïоходження:
• здійсненняабореальназагрозатерористи÷ногоакту(збройнийнапад,захоплення іутримуванняваæливихоб’єктів,ядернихустановок іматеріалів,системзв’язку і телекомунікацій,напад÷изамахнаекіпаæповітряного÷иморськогосудна);
• викраденняабоспробавикрадення÷изнищеннясуден;
• встановленнявибуховихпристроївугромадськихмісцях;
• викраденняабозахопленнязброї;• виявленнязастарілихбоєприпасів;• громадськізаворушення,революції;• розгулзло÷инності.
Надзвичайні ñитуації воєнного ïоходження:
застосуваннязброїмасовогоураæенняабозви÷айнихзасобівураæення,щопризводитьдоруйнуванняатомних ігідроелектростанцій,складіві сховищрадіоактивних ітокси÷нихре÷овинтавідходів,нафтопродуктів,вибухівки,сильнодію÷ихотруйнихре÷овин,токси÷нихвідходів,нафтопродуктів,транспортнихта інæенернихкомунікаційтощо.
Мал.3
Çасобимасовоїінформаціїзазви÷айпривертаютьувагугромадськостідоÍÑ.Âипускиновинрясніютьсюæетами:щосьвибухнуло,спалахнуло,когосьубили,взяливзару÷ники,десьсталосяцунамі÷ививерæеннявулкану.
1.Ïригадайтекількатакихповідомлень.2. Âизна÷тевидитарівніÍÑ,проякiйшлосявних.3. Çа допомогою мал. 3 назвіть приклади інших ÍÑ різногопоходæення.
ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
15
Оñновн³ ïрèнцèïè ïорÿòóнкó ³ çахèñòó ëþäей
Âідоматобіформула:«Çапобігати,уникати,діяти»описуєпринципибез-пе÷ноїæиттєдіяльності,дотриманняякихзменшуєризикищоденногоæиттяіумоæливлюєпорятуноклюдейунадзви÷айнихситуаціях.
Çверніться до наведених вами у стартовому завданні прикладівконкретнихÍÑ.Çадопомогоютаблиці2оцініть,÷идотримували-сялюдиідерæавніслуæбипринципівбезпе÷ноїæиттєдіяльностіуцихситуаціях.
Таблиця 2
Прèнцèïè Äëÿ ëþäèнè Äëÿ äержавè
Çапобігати
• знатиідотримуватисязаходівбезпеки;
• самомунестворюватинебезпе÷ноїситуації;
• вив÷атиосновисамоза-хисту,наданняпершоїдопомоги,правилакорис-туваннязахисниміряту-вальнимспорядæенням
• забезпе÷уватио÷ищенняіпоста÷анняпитноїводи,діяльністькомунальнихслуæб,іншихсистемæит-тєзабезпе÷ення;
• здійснюватипротипоæеæ-нийнагляд,санітарнийконтроль,робитипрофі-лакти÷ніщепленнятощо
Уникати
• умітирозпізнаватинебез-пе÷ніситуаціїтаоцінюва-тиризики;
• діятитак,щобзменшитиризикпотраплянняуÍÑ
• своє÷аснопрогнозуватиÍÑ;
• оповіщуватинаселенняпрозагрозуÍÑ;
• уразінеобхідностізав÷ас-ноевакуюватилюдей
Äіяти
• зберігатиспокійуÍÑ;• робитивсенеобхіднедля
самозахисту;• надаватипершумеди÷ну
допомогупотерпілим;• ефективновзаємодіятиз
рятувальнимислуæбами
• ефективновикористовува-тивсінаявніресурси;
• забезпе÷итипорятуноклюдейуÍÑ;
• мінімізуватиматеріаль-нізбиткиізабрудненнядовкілля;
• ліквідуватинаслідкиÍÑ
Ïограйтевгру«Цивільнаоборона».Ïо÷инайтеходитипокласу.Çасигналом:«Увага!Увага!Говоритьштабцивільноїоборони!Íа місто напали динозаври (пе÷ерні леви, гіпопотами...)!» усізбираютьсятісноюгрупою,ховаютьусередині«æінок»та«дітей»іразомкаæуть:«Äамовідсі÷ динозаврам(пе÷ернимлевам...)!»Умовнимиæінкамийдітьмимоæутьбутидів÷атаабо,навпаки,хлопці,блондини÷итемноволосі(щоразузмінюйтеознаки).
16
ijї рÿòóваëüнèх ñëóжб ³ ãромаäÿн ó НС
ÄлязапобіганняÍÑталіквідаціїїхнаслідківствореноєдинудерæавнусистему,доскладуякоївходятьаварійно-рятувальніслуæби.Більшістьтакихслуæб—дерæавнійутримуються закоштидерæавногобюдæету.Äеякі єкомунальними, їхстворенонарівнімісцевоїгромади. Існують рятувальніслуæбиприокремихпідприємствах,установах÷игромадськихорганізаціях.Îсобливою аварійно-рятувальною слуæбою є Äерæавна слуæба медициникатастроф.Ïід÷асстихійнихлих,катастроф,аварій,масовихотруєнь,епі-демій,радіаційного,бактеріологі÷ноготахімі÷ногозабрудненнявонанадаєбезоплатнумеди÷нудопомогувсім,хтоїїпотребує.
Îб’єднайтесь у 3 групи.Îзнайомтеся з відповіднимиполоæен-нямизаконівУкраїнищододіяльностірятувальнихслуæбігро-мадянвумовахÍÑ,підготуйтеповідомленняірозкаæітьсвоїмисловамипро:
груïа 1: завданняіфункціїаварійно-рятувальнихслуæб;груïа 2: правагромадянусферізахистувідÍÑ;груïа 3: обов’язкигромадянуÍÑ.
Сòаòòÿ 3. Завäаннÿ òа фóнкц³ї авар³йно-рÿòóваëüнèх ñëóжб
Оñновниìи завданняìи аварійно-рятувальних ñлужб є:
• проведенняпід÷асвиникненнянадзви÷айнихситуаційнаоб’єктахітериторіяхаварійно-рятувальнихробіт;
• ліквідаціянадзви÷айнихситуаційтаокремихїхнаслідків;• виконання робіт із запобігання виникненню та з мінімізації
наслідківнадзви÷айнихситуаційтехногенногоіприродногохарак-терутащодозахистувіднихнаселенняітериторій;
• захистнавколишньогоприродногосередовищаталокалізаціязонивпливушкідливихінебезпе÷нихфакторів,щовиникаютьпід÷асаварійікатастроф.
Оñновниìи ôункціяìи аварійно-рятувальних ñлужб є:
• забезпе÷енняготовностісвоїхорганівуправління,силізасобівдодійзапризна÷енням;
• пошук і рятування людей на ураæених об’єктах і територіях,наданняумоæливихмеæахневідкладної,утому÷ислімеди÷ної,допомоги особам, які перебувають у небезпе÷ному для æиття йздоров’ястані,намісціподіїтапід÷асевакуаціїдолікувальнихзакладів;
• ліквідація особливо небезпе÷них проявів надзви÷айних ситуаційвумовахекстремальнихтемператур,задимленості,загазованості,загрозивибухів,обвалів,зсувів,затоплень,радіаційноготабакте-ріальногозараæення,іншихнебезпе÷нихпроявів.
(Витяг із Закону України «Про аварійно-рятувальні ñлужби»)
17
Сòаòòÿ 5. Права ãромаäÿн Óкраїнè ó ñфер³ çахèñòó наñеëеннÿ ³ òерèòор³й в³ä наäçвè÷айнèх ñèòóац³й òехноãенноãо òа ïрèроäноãо
харакòерó
ГромадяниУкраїниу сфері захистунаселення і територійвіднад-зви÷айних ситуацій техногенного та природного характеру маютьправона:• отримання інформації про надзви÷айні ситуації техногенного та
природногохарактеру,щовиниклиабомоæутьвиникнути,тапрозаходинеобхідноїбезпеки;
• забезпе÷ення та використання засобів колективного й індивіду-ального захисту, які призна÷ені для захисту населення від над-зви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактерууразіїхвиникнення;
• зверненнядомісцевихорганіввиконав÷оївладитаорганівмісце-вогосамоврядуваннязпитаньзахистувіднадзви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактеру;
• відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров’юта майну внаслідок надзви÷айних ситуацій техногенного та при-родногохарактеру;
• компенсаціюзароботуузонахнадзви÷айнихситуаційтехногенно-готаприродногохарактеру;
• соціально-психологі÷нупідтримкуімеди÷нудопомогу,втому÷ис-лі за висновками Äерæавної слуæби медицини катастроф та/аболікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновленняуразіотриманняваæкихфізи÷нихтапсихологі÷нихтравм;
• іншіправаусферізахистунаселення і територійвіднадзви÷ай-них ситуацій техногенноготаприродногохарактерувідповіднодозаконівУкраїни.
Сòаòòÿ 34. Обов’ÿçкè ãромаäÿн Óкраїнè ó ñфер³ çахèñòó наñеëеннÿ ³ òерèòор³й в³ä наäçвè÷айнèх ñèòóац³й òехноãенноãо òа ïрèроäноãо
харакòерó
ГромадяниУкраїниусферізахистунаселенняітериторійвіднадзви-÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактерузобов’язані:• дотримуватисязаходівбезпеки,недопускатипорушеньвиробни-
÷оїдисципліни,вимогекологі÷ноїбезпеки;• вив÷атиосновніспособизахистунаселенняітериторійвіднаслід-
ківнадзви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактеру,наданняпершоїмеди÷ноїдопомогипотерпілим,правилакористу-ваннязасобамизахисту;
• дотримуватисявідповіднихвимогуразівиникненнянадзви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактеру.
(ñт. 5, 34 — витяг із Закону України «Про захиñт наñелення і тери-торій від надзвичайних ñитуацій техногенного та ïриродного характеру»)
1818
Оñобèñò³ навè÷кè вèжèваннÿ ó наäçвè÷айнèх ñèòóац³ÿх
Частолюди,якіпотрапиливнадзви÷айнуситуацію,поводятьсянеадек-ватно.Äехто по÷инає кри÷ати і хаоти÷но бігати, інший ціпеніє і не моæеповорухнутися. Це тому, що страх, який сигналізує про небезпеку, надтосильнийізаваæаєлюдиніраціональномислитийприйматирішення.Томувбудь-якійнебезпе÷нійситуаціїтребапередусімнамагатисязберегтиспокій.
1.Ïро÷итайтеприт÷у«ßкздолативелетня».Îбговорітьæиттєвіситуації,колистрахпозбавлявлюдейсиліпаралізувавволю.2.Що,навашудумку,допомагаєрятувальникамзберігатиспокійунайскладнішихситуаціях?3*.ßкмоæназапобігтивиникненнюпаніки?Ïригадайтевідомівамприйомисамоконтролюіприкладипозитивногомислення.
Íезваæаю÷инавели÷езнурольрятувальнихслуæб,виæиваннялюдиниунадзви÷айнійситуаціїпередусімзалеæитьвіднеїсамої.
1. Îцінисвоїособистіякостітанави÷ки,необхіднідлявиæиван-ня,задесятибальноюшкалою:
• психологі÷наналаштованістьнавиæивання;• нави÷киефективногоспілкування;• нави÷килідерстваіроботивкоманді;• умінняоцінюватиризикиіприйматививаæенірішення;• нави÷киповедінкивконкретнихÍÑ(наприклад,під÷ас
поæеæі);• уміннякористуватисярятувальнимспорядæенням;• уміннявзаємодіятизаварійно-рятувальнимислуæбами;• уміннянадаватиневідкладнудопомогу.
2. Ïідрахуйсереднійбал.Ïоміркуй,якйогомоæнапідвищити.
Íадзви÷айніситуації—цеподії,якіпорушуютьнормальніумовиæиттялюдей,призводятьдоїхзагибеліта/абозна÷-них матеріальних втрат ÷и істотного погіршення станудовкілля.ÇапоходæеннямвиокремлюютьтаківидиÍÑ:природні,техногенні,соціальні(соціально-політи÷ні)тавоєнні,азарівнемзагрози—надзви÷айніситуаціїдерæавного,регіонального,місцевоготаоб’єктовогорівнів.ÄлязапобіганняÍÑіліквідаціїїхнаслідківвУкраїніствореноєдинудерæавнусистему.Îднимізїїелемен-тівєаварійно-рятувальніслуæби.Íезваæаю÷и на вели÷езну роль рятувальних слуæб,виæиваннялюдиниунадзви÷айнійситуаціїпередусімзалеæитьвідїїособистихякостейінави÷ок.
1919
Удалекійкраїніæиввелетень.Щорокуводинітойсамийденьвінспускавсязгір,підходивдоміськоїбрамиіпо÷инавпогроæува-тимешканцямміста.
—Íехайнайхоробрішийізвасвийденабійзімною!—волаввелетеньгромовимголосом.—Інакшеяперетворюцемістонакупусміття.
Щорокуміськабрамавід÷инялася,іодинвоїнвиходивнабійзвелетнем.Той,поба÷ившиæертву,реготавінасміхавсязлюдей:
—Îцеієнайхоробрішийізвас?Таявб’юйогооднимударом.
Іщеæодномувоїнуневдалосяхо÷абвихопитиме÷а,усівонистояли,немовза÷акловані,аæдокисокиравелетнязно-силаїмголову.
Îдного разу напередодні страшноїподії до міста завітав хоробрий лицар.Ïоба÷ившизаæуренійналяканіобли÷÷яперехоæих,вінзапитавуних,щостало-ся.
—Це все ÷ерез велетня,—по÷ув увідповідь.
—ßкогоще велетня?— здивувавсялицар.Ілюдирозповілийомупросвоюбіду.
—Ïоба÷имо,щоцезавелетень,—сказавлицар.—Цьогоразуясамбитимусязним.
Тогодня,коливелетеньз’явивсябіляміськоїбрами,лицаруæе÷екавнаньогозме÷емуруках.Ïоба÷ившивелетня,вінбуввраæе-ниййогорозмірамийстрашнимвиглядомімалонепоæалкувавпросвоєрішення.Тавідступатибулопізно,ілицар,зібравшивкулаквсюсвоювідвагу,рушивнавелетня.
Ñтупившикілька кроків, він помітив,що велетеньне лишенезбільшився (як це мало б бути при набли-æенні), а, навпаки, навіть трохи зменшився.Лицар рушив далі, не відводя÷и о÷ей відсупротивника. Та що блиæ÷е він підходив,томеншимстававвелетень.Âінзменшувавсяізменшувавсяпростонао÷ах.Аколилицарпідійшовдоньоговпритул,топоба÷ив,щоназріст велетень не більш як тридцять санти-метрів.
—Хтоти?—запитавлицар,схилившисьнадним.
—Моєім’яÑтрах,—відповіввелетеньірозтанувуповітрі.
ßк çäоëаòè веëеòнÿ
20
§ 2. ТÈ — ÐßТÓВАËЬНÈÊ
Упопередніхкласахнаурокахосновздоров’ятив÷ивсязапобігатибага-тьомнебезпекаміуникатиїх.Çнаєш,якповодитисяпід÷асгрозиіповені,якдіятипривитіканнігазуабоуразіпоæеæі,під÷асаваріїнапідприємствійдороæньо-транспортноїпригоди.Îднакранішетебев÷илирятуватисвоєæиття і здоров’я. Тепер ти подорослішав і моæеш рятувати не лише себе,ай інших.Тадоцього требадобрепідготуватися: знати,якповодитисьуконкретнихÍÑ, якрятувати себе та іншихлюдей і надаватиневідкладнудопомогупотерпілим.
1.Ïро÷итайтеповідомленнянанаступнійсторінці.Îбговоріть:• Чомудорослінезмоглидопомогтиродині?• ßкі особисті якості необхідні людині,щоб зваæитися
наподібнийв÷инок?Щоїйваæливознатиівміти?
2.Îб’єднайтесь у пари й оцініть свою готовність діяти у такійконкретнійситуації задесятибальноюшкалою(0балів—міні-мальна готовність, 10— максимальна). Ïоміркуйте, яких осо-бистихякостей,знаньінави÷оквампокищобракує.
Îб’єднайтесьу4групиізадопомогоюблок-схеминас.22обго-воріть,яктребадіятивтакихситуаціях:
Груïа 1: убудинкупоæеæа.Хтосьблагаєпродопомогу,аленікогоневидно,бовкоридорібагатодиму.Груïа 2: укімнатіæінка,якузатиснуловаæкимире÷ами.Тисамнемоæешупоратисьіззавалом.Груïа 3: æінка просить врятувати її п’ятирі÷ного сина. Аледитининевидно.Äеїїтребашукати?Груïа 4: ти знайшов хлоп÷ика і хо÷еш винести надвір.Äляцьоготребазновупройти÷ереззадимленийкоридор.Груïа 5:колитивибирався,натобійнахлоп÷икузагорівсяодяг.Щоробитимеш?
У цьоìу ïараграôі ти:
• про÷итаєшреальнуісторіюпрогерої÷нуповедінкушколярівнапоæеæі;
• оцінишсвоюготовністьдіятиуподібнійситуації;• дізнаєшся, як рятувати людей на поæеæі та якої допомогипотребуютьпотерпілі;
• потренуєшся використовувати ці знання у змодельованихситуаціях.
21
Шкоëÿр³ вèнеñëè ç ïаëаþ÷оãо бóäèнкó ж³нкó ç ÷оòèрма ä³òüмè
У селі Íедайвода Криворізького району Äніпропетровської областіодинадцятикласникимісцевоїшколиАнатолійЛяпота,ЮрійКозацький,Âіктор Бовсуновський і Äмитро Íелупенко врятували під ÷ас поæеæіродинузп’ятиосіб.
Мати і÷етверо їїмалюків–старшомузнихшістьроків,анаймен-шомусіммісяців–опинилисявпалаю÷омубудинку.Тогоранку,коли÷ерезкороткезамиканнявелектродротахзагоріласядерев’янаверанда,прибудованадостаренькоїхати,молодаæінка,втомленапіслябезсонноїно÷і ÷ерезнаймолодшогоÄениса, дрімала.Троє старшихдітей гралисявкімнаті.Колидітипоба÷илидим,вонирозбудилиматір.Алебуловæепізно–шляхдодверейїмвідрізаввогонь.
Ñусідкапоба÷иладимівикли-калапоæеæників,алеврятуватилюдейнезмогла.Íащастя,непо-далік÷етверошколярівнабираливодузрі÷ки,щоббілитидерева.Хлопці заходилися гаситипоæе-æуі÷ерезвибитівікнарятуватипостраæдалуродину.
Ñпо÷аткувитяглитрьохдітейіматір,аколиз’ясувалося,щовхатізалишивсянайменшийхлоп-÷ик,довелосявдругейтиупала-ю÷ий будинок. Ïоæеæники, якіприїхализКривогоÐогу,догаси-липоæеæу.
Героїзм і грамотні дії під-літків вразили рятувальників.Хлопцірозповіли,щовцьомуїмдопомоглиурокиÎБЖ.
Молодих героїв нагородилинайвищою нагородою МÍÑ «Çавідвагу в надзви÷айній ситуа-ції»1-гоступеня.МÍÑвиділилокошти на їхнє нав÷ання післязакін÷енняшколизабаæаннямубудь-якомуÂÍÇУкраїни.
Äо ре÷і, всі вони вирішилистатипрофесійнимирятувальни-ками і вступили доЧеркаськогоінститутупоæеæноїбезпеки.
За ìатеріалаìи ЗМІ та ïреñ-ñлужби МНС
22
Ðÿ òó ван нÿ ëþ äей ï³ä ÷аñ ïожеж³
Требапройти÷ерезприміщення,дегорить?
Треба пройти ÷ереззадимлене приміщен-ня?
Типідійшовдодверей,якітребавід÷инити?
У приміщенні зали-шиласьдитина?
Тизнайшовпотерпілогоізбираєшсявинестийого?
Íатобізагорівсяодяг?
Îдягзагорівсянаіншійлюдині?
Çупини її, накинь на неї пальто або покривало і,міцно притиснувши, обмеæ доступ повітря. Ïрицьому голову потерпілого вкутувати не моæна.Тлію÷ийодягобливаютьводою.
Маленькі діти зі страху ÷асто ховаютьсяпідстіл,ліæко,вшафу÷икомору.
Âинося÷и потерпілого з пала-ю÷ого будинку, постарайсянакрити його одягом ÷и по-кривалом(кращемокрим).
Çупинись, упади на землю і,переко÷ую÷ись, постарайсязбитиполум’я.
Торкнисяметалевоїру÷ки.Âонагаря÷а?
Äверівід÷иняйдуæеобереæно, інакшеріз-кийприпливсвіæо-гоповітряпосилитьвогонь.
Íезаходь.Тамвогонь.
Äуæенебезпе÷нозаходитиуприміщення,дегорить,та інодінемає іншоговиходу.Íакрийся з головою мокрою ковдрою,шмат-комцупкоїтканиниабопальтом.
Утакомуприміщеннінайбільшанебезпека—отруйнігази.Томуподбайпрозахисторганівдихання (змо÷и тканину і дихай ÷ерез неї).У задимленому приміщенні краще рухати-ся повзком або нагнувшись — унизу димуменше.Щоб не втратити орієнтир, рухайсяуздовæстіни.
н³
н³
н³
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
так
так
так
так
23
Нев³äкëаä на äо ïо мо ãа ïо òерï³ëомó
Çа блок-схемоюна цій і наступній сторінкахмоæна визна÷ити,якої допомоги потребує потерпілий на поæеæі та як надаватидопомогуприопікахрізногоступенятяæкості.
Ïотерпілийнедихає,порушеносерцевудіяльність?
Ïотерпілийнепритом-ний,аледихає?
Употерпілогоопіки?
Коæногопотерпілогомаєоглянутилікар.Íавітьякщолюдинанінащонескарæиться,вонамоæеперебуватиустанішоку.
Твоїподальшідії залеæатьвідглибиниураæення(див.с.24).Алевбудь-якомувипадкусліднегайновикликати«швидкудопомогу».Äо їїприбуттяпотерпілоготребавкри-ти,зігріти,датитеплого÷аюабокави.Äляпрофілактикишокудатизнеболю-вальне(таблеткуанальгіну,аспірину,парацетамолу).
Єознакиотруєння÷аднимгазом:головнийбіль,нудота, запаморо-÷ення,шумувухах, сильне серцебиття,м’язова слабкість,блювання?Çгодоммоæутьспостерігатисям’язова слабкість, сонливість,втрата свідомості, задишка, судо-ми.
Âикликати«швидкудопомогу».Çробитишту÷недихання інепря-миймасаæсерця(див.наступнийпараграф).
Âикликатилікаря.Ïокластипотерпілогонабік,розстебнутиодяг,пасок,забезпе÷итидоступсвіæогоповітря,датипонюха-тинашатирнийспирт,побризкатиобли÷÷яхолодноюводою.
Âикликатилікаря.Íегайновинестипотерпілогонасвіæеповітря,знятикраватку,розстебнутипояс,комірсоро÷ки.Âінзнепритомнів?
так
так
так
так
так
н³
н³
н³
н³
24
Терм³÷н³ оï³кè
Термі÷ніопікимоæнаотриматипід÷аспоæеæівідполум’я,пари,гаря÷о-гоповітря,атакоæвіддіїелектри÷ногоструму.Головнезавданняневідклад-ноїдопомогиуцьомувипадку—запобігтибольовомушокутаінфікуваннюобпе÷енихділянок.
У æодному разі не моæна обробляти опіки æиром — олією,вазеліномтощо.Целишепосилитьураæення.
ÎпікІступеня?
ÎпікІІступеня?
ÎпікІІІабоІVступеня?
Ураæену ділянку з незна÷ним опіком слідпомістити під струмінь холодної води або впосудинузхолодноюводоюна20—30хв.Цепослабитьбіль і зменшитьнабряк.
Íе моæна відривати одяг від поверхні опіку,торкатись ушкодæеної шкіри й проколюватипухирі.Íа обмеæені опіки накладають стерильнупов’язку або закривають поверхню ÷истоюбавовняноютканиною.
Äля надання допомоги потерпілому з велики-ми опіками дуæе обереæно знімають тлію÷ийодяг. Щоб додатково не травмувати шкіру,його треба розрізати; одяг, що прилип доопіків, залишаютьнамісці.Âесьодяг зніматинеслід,щобнесталосяпереохолодæення.Ïотерпілого треба накрити ÷истим простирад-ломаборушником.
Çалеæновідглибиниураæеннявиокремлюють÷отириступеніопіків:
І ñту ïінь— по÷ервоніння і набряк шкіри, що супроводæуютьсяпеку÷имболем;ІІ ñту ïі нь — інтенсивнепо÷ервоніння,відшаруваннязовнішньогошарушкіри,заповненіпрозороюрідиноюпухирі;III ñту ïі нь — верхньогошарушкірипракти÷нонемає,характернеомертвінняшкіри,утвореннябурувато-кори÷невоїкірки;IV ñту ïі нь—некроз(омертвіння)шкіри,м’язів,сухоæилля,кіс-ток.Ценайтяæ÷аформаопіку,струпщільнийітовстий,іноді÷ор-ногокольорузознакамиобвуглювання.
н³
н³
так
так
так
25
Îб’єднайтесьугрупиіспробуйтенаписатисценарійтарозігратисценкупро:
груïа 1: рятуваннялюдейнапоæеæі;груïа 2:наданняневідкладноїдопомогипотерпілому,якийотруївсягазами;груïа 3: допомогуприопікахрізногоступенятяæкості.
1.Îзнайомтеся з правилами поведінки в інших надзви÷айнихситуаціях(див.с.152—154підру÷ника).2.Є÷ималофільмівпронадзви÷айніситуації(техногенніката-строфи, виверæення вулканів, землетруси, поæеæі тощо). Їхназиваютьфільми-катастрофи, або блокбастери.Äо наступногоурокуперегляньодинізтакихфільмів.Çверниувагу,якіприйо-миневідкладноїдопомогизастосовувалиперсонаæіцихфільмів.
Ðаніше тебе в÷или рятувати своє æиття і здоров’я.Тепер типодорослішав і змоæешрятуватинелишесебе,айіншихлюдей.Уприміщенні,девиниклапоæеæа,найбільшанебез-пека— отруйні гази. Через задимлене приміщеннятребарухатисяповзкомабонагнувшись,захищаю÷иорганидиханнязмо÷еноюуводітканиною.Ïри термі÷них опіках ваæливо запобігти больовомушоку та інфікуваннюобпе÷енихділянок.Íемоæнаоброблятиопікиæиром—олією,вазеліномтощо.Целишепосилитьураæення.
26
§ 3. АÁÅТÊА НÅВІÄÊËАÄНОЇ ÄОПОМОГÈ
Упарах,групах÷ивколірозкаæітьпрофільми-катастрофи,яківипереглянули.Îбговоріть:
• ßкдіялиперсонаæіцихфільмів?• ßкіприйоминевідкладноїдопомогивонизастосовували?• Чому в реальному æитті свідки нещасних випадків незавæди надають невідкладну допомогу потерпілим (немаютьвідповіднихнави÷ок,думають,щовæепізнощосьробити,боятьсязаразитисяÂІЛ...)?
Âідомо,щолише20%тих,хтозагинуввідтравм,опіків÷изануреньуводу,малиушкодæення,несуміснізæиттям.Ðештупотерпілихмоæнабуловрятувати, в÷асно надавши їм допомогу.ÂУкраїні від нещасних випадківщорокугинемайæе30тися÷осіб,тоæцінаненаданнятакоїдопомоги—24тися÷ілюдськихæиттів.
Іноді люди не надають допомогу ÷ерез те, що не мають елементарнихзнань. Íаприклад, думають, що марно здійснювати реанімацію більш якп’ять хвилин після зупинення серця (адæемозок за цей ÷ас вæе переставфункціонувати).Але це не так!Ñправді,мозок гине без киснюприблизно÷ерезп’ятьхвилинпіслякліні÷ної смерті.Таколироблятьмасаæсерця ішту÷нувентиляціюлегень,кровопоста÷аннямозкунеприпиняється.
1.Íа наступній сторінці про÷итайте повідомлення про вашогооднолітказÄніпропетровщини,якийурятувавæиттямаленькомухлоп÷икові.Âінздійснювавреанімаціюпротягом15хвилин,аæпокийомувдалося«запустити»серцемалюка.2.Çадопомогоюматеріалуцьогопараграфавиконайтепракти÷нуроботу№1(с.33).3.ßкщо маєте змогу, запросіть рятувальника з місцевоговідділенняМÍÑаболікаря÷имеди÷нусеструзі«швидкоїдопо-моги»,щобвідпрацюватиціваæливінави÷кипідїхнімкерівни-цтвом.Колиєнагодапопрактикуватисянаспеціальнихтренаæе-рах,неодмінноскористайтесянею.
У цьоìу ïараграôі ти:
• в÷итимешсявизна÷атистанпотерпілого;• тренуватимешся робити шту÷не дихання і масаæ серця
самостійноівпарізіншоюлюдиною;• обговоришзаходиособистоїбезпеки,якихсліддотримува-
тисяпід÷аснаданняневідкладноїдопомоги.
27
П³äë³òок ïовернóв äо жèòòÿ маëþка, ÿкèй óже не äèхав
У÷еньдев’ятогокласуМеæиріцької середньоїшколи№21Ïавло-градськогорайонуÄніпропетровськоїобластіГеннадійÏєсковврятуваввідсмертісвогомаленькогоземляка—ÄімуЛуценка,якийледьнепото-нув.Ïротягом 15 хвилин підліток надавав хлоп÷икові першумеди÷нудопомогу.
ÑпекотногодняГенавирішивналовитираків іскупатисяв÷истомумісці, де зазви÷ай відпо÷иває сільська дітлашня.Широка й повноводарі÷ка Âов÷а там звуæується, тому те÷ія досить сильна, та й глибина÷имала.
Íаберезівідпо÷ивалопівсотнідітей.Генаплававнаавтомобільнійкамері й раптом помітив, що п’ятирі÷ний малюк, який кілька хвилинтомубігав берегом,на бистрині спливобли÷÷ямдонизу.Ïідліток ставпідгрібатидонього,протевитягнути з водихлоп÷икавідразуйомуневдалося.Генастрибнувуводу,схопивÄімузаволоссяіпопливдобере-га.Колипідлітоквитягнувмалюканаберег,тойнедихав,о÷іуньогобулизаплющені.Ïригадую÷ишкільніурокиÎБЖтафрагментизкіно-фільмів,юнийрятувальникпо÷авробитишту÷недиханняімасаæсерця.Ïротехлоп÷икдотяминеприходив.УГениболілируки,однаквіннездавався. Уæе навіть старший брат потерпілого втратив віру в те, щомалогомоæнаповернутидоæиття...
І ось у малюка ворухнулися повіки й руки. Çа 15 хвилин Äімапо÷ав дихати й розплющив о÷і, проте не зміг вимовити ні слова.Ïереконавшись,щохлоп÷икоæив,підлітоккинувсядомашини,яканатоймомент під’їхала до берега.Äорослі одразуæ відвезлималюка долікарні.Äорогоюзабралибатьків.Авве÷еріврятованадитинабулавæевдома.
Çасловамишкільногов÷ителяісторіїÂолодимираÑпи÷ака,медикийодносельцівраæеніграмотнимидіямишколяра.Адæеумалюказупини-лосясерце.Требасказати,щоГена,засловамив÷ителів,зовсімнезразко-вийу÷ень,йоговваæаютьнепосидоюйзадиракою.Ïротевсівідзна÷аютьйогодобротуйпрацьовитість.Çви÷айнадитина—говорять.
Центр ïроïаганди ГУ МНС України у Дніïроïетровñькій облаñті
28
Вèçна÷еннÿ ñòанó ïоòерï³ëоãо
Щобневтратитишансудопомогтипотерпілому,требанасампередвизна-÷итийогостан.ßкщопотерпілийнепритомний,слідвкластийогонаспинуйпідкластищосьпідноги,забезпе÷итидоступсвіæогоповітря,побризкативодою,поплескатипощоках,датипонюхатинашатирногоспирту(мал.4,а).
Âідразу перевірити наявність ознак æиття: пульсу і дихання, а за їхвідсутності—реакціюзіницьнасвітло.
• Íаявністьпульсумоæна визна÷ити,поклавши÷отирипальцінасоннуартеріюабоназап’ясток.Ïереконайся,щопальцівід÷ува-ютьпульспотерпілого,анетвій(мал.4,б).
• Íаявністьдиханнямоæнавизна÷итизапідніманнямтаопускан-ням грудної клітки або за допомогою дзеркальця (мал. 4, в).Íерегулярні(меншяк6разівнахвилину)дихальнірухиєозна-коюкліні÷ноїсмерті!
• Íаявністьреакціїзіницьнасвітло(мал.4,г).Широканерухомазіницясвід÷итьпровідсутністьмозковогокровообігу.
Мал.4.Âизна÷еннястанупотерпілого
а
б
в
г
29
Шòó÷не äèханнÿ ³ маñаж ñерцÿ
У разі зупинення кровообігу і диханняприпиняється надходæення кисню до клітинмозку.Ñвоє÷асневідновленнякровообігумоæевивести потерпілого зі стану кліні÷ної смер-ті. Âідновити кровообіг допомоæуть шту÷недиханняінепрямиймасаæсерця.
ßкщопотерпілийнедихаєабодихаєсудом-но,меншяк6разівнахвилину,требанегайнорозпо÷атишту÷нувентиляціюлегень,якунази-ваютьшту÷нимдиханням.
Шòó÷ на венòèëÿц³ÿ ëеãенü (аëãорèòм «роò ó роò»)
1.Âідкритидихальнішляхи.Äляцього:• рукою ÷и хустинкою о÷истити рот
потерпілого;• натиснувши на лоба, відкинути голо-
ву назад, щоб розслаблений язик неперекривавдихальнішляхи;
• підкласти під шию скру÷ений руш-ник,куртку,руку.
2. Ðот потерпілого накрити пристроєм длявиконання шту÷ного дихання, а за йоговідсутності— ÷истою хустинкою або сер-веткою.3. Íіс щільно затиснути пальцями, щобповітря, яке вдувають, потрапило в легені,аневийшло÷ерезніс.
4.Çробившиглибокийвдих,щільно(герме-ти÷но)обхопити губами губипотерпілогойзробитиенергійнийвидих.5.Краємока спостерігати за грудноюкліт-кою потерпілого. Âона повинна піднятися.Âидихвідбуваєтьсяпасивно.
Штуч не ди хан ня роблять до віднов-лення самостійногодихання або до при-буття «швидкої допо-моги»÷идокиєсили!
30
Не ïрÿ мèй ма ñаж ñер цÿ
ßкщопульсунасоннійартеріїнемає,требанегайнорозпо÷атинепрямиймасаæсерця.Äляцього:
ßкщомасаæробитиправильно,зіниціупотерпілогозвуæуються,синюш-ність шкіри зменшується. Ïро відновлення серцевої діяльності свід÷итьпоявапульсу.
Íа наступній сторінці наведено повний алгоритм наданняневідкладноїдопомогивситуаціях,щопризводятьдоприпинен-нядиханняізупиненнясерця.
1. Ïотерпілого вкласти на твердуповерхню(землю,підлогу).
2.Çвільнитивідодягугруднуклітку.Ñтатизбокувідпотерпілого.ßкщовінлеæить на землі ÷и на підлозі, статинавколішки.
3. Äолоню однієї руки покласти наниæнюполовинугруднини,щобпаль-ці леæали перпендикулярно до тіла.Äругурукупокластизверху.
4. Ïрямими руками різко натискатидолонями(непальцями)нагруднинузішвидкістю1натисканнянасекунду.Груднинаприцьомумаєпрогинатисяна4—5см.
31
По внèй аë ãо рèòм на äан нÿ нев³äкëаä ної äо ïо мо ãè
*ßкщо допомогу надають двоє людей, виконати 4 цикли таких дій: 5 натисканьмасаæусерцяі1разшту÷недихання.Ïеревіритипульсідихання.Ïульсідиханнявідновлено?
Ïеревіритипульс,дихан-ня,реакціюзіницьнасвітло.Ïотерпілийперебуваєустанікліні÷ноїсмерті?
Ïотерпілийнепритомний?
Âкластинаспину.Ðозстебнутикомір.Äати понюхати нашатирнийспирт.Ïобризкативодоюобли÷÷я.Ïотерпілийопритомнів?
Ïеревернутинаæивіт.Î÷иститирот.Ïрикластихолоддоголови.
ßкщопотерпілийприсвідомості,йоготребазру÷новкласти,зігрітиі забезпе÷итицілковитийспокій.Безперервноспостерігатизадиханням іпульсом.Íедозволятирухатися.Äоприбуття«швидкоїдопомоги»датизнеболювальні, заспокійливітасерцевіліки.
Íаушкодæеніділянкинакластисухістерильніпов’язки.Âусіхвипадкахтребавикликати«швидкудопомогу».Ðобля÷ивиклик,повідомити,щоста-лося.
Âиконати4циклитакихдій*:• 15натисканьмасаæусерця;• 2разишту÷недихання.Ïеревіритипульс ідихання.Ïульс ідиханнявідновлено?
Âиконуватипопереднєдоприїздулікаря.
Íанестиударпогруднині;2разишту÷недихання.Ïеревіритипульс ідихання.Ïульс ідиханнявідновлено?
н³
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
так
32
ßк óнèкнóòè рèçèкó ВІË-³нф³кóваннÿ
Унаш÷асваæливимєпитаннянаданняпершоїдопомогивумовахепіде-міїÂІЛ/ÑÍІÄу,хо÷аризикиінфікуванняÂІЛприцьомунерідкоперебіль-шують.Íаприклад, хірурги, які оперують в регіонах з найбільшимпоши-реннямÂІЛ-інфекції,у8%випадківконтактуютьізкров’юсвоїхпацієнтів.Îднак зафіксовано лише поодинокі випадки інфікування медпрацівників.Це трапляється уразі уколу голкою із залишкамикрові абопотрапляннязараæеноїкровівранки÷инаслизовіоболонки(наприклад,во÷і).
Îднак,зваæаю÷инатяæкінаслідкиінфікуванняÂІЛтаіншимиінфек-ціями,щопередаються÷ерезкров,требазасвоїтиелементарніправила,якідопомоæутьуникнутинебезпеки.1. Îстерігайсяпрямихконтактівзкров’ю.ßкщоє
змога,вдягнизахиснірукави÷ки.2. Коли кров потерпілого потрапила тобі на руки
÷и інші ділянки шкіри, якнайшвидше змий їїводоюінасуховитришкіру.ßкщонашкіріне-маєушкодæень,ризикінфікуваннянезна÷ний.
3. ßкщо кров потерпілого потрапила тобі в о÷і,якнайшвидше промий їх водою, тому що ÂІЛздатнийпроникатикрізьслизовіоболонки.
4. Ðизик інфікування пришту÷ному диханні вва-æається нульовим. Îднак якщо на обли÷÷іпотерпілогоєкровівідкритірани,робишту÷недиханнятак,якцезобраæенонамал.5.
Мал.5.ßкуникнутиризику інфікуванняÂІЛ,робля÷ишту÷недихання
Çнайдишматокполіетилену,зробиуньомуневеликийотвіріпокладитак,щобкрізьньогомоæнабуловдуватиповітрявлегеніпотерпілого.
33
Пракòè÷на робоòа № 1Наäаннÿ нев³äкëаäної äоïомоãè ó наäçвè÷айнèх ñèòóац³ÿх
Îб’єднайтесьу4групи.Уявіть,щовисталисвідкаминадзви÷ай-ноїситуації,вякійпостраæдалилюди.Ïродемонcтруйте:
груïа 1:яквизна÷атистанпотерпілого;
груïа 2:якробитишту÷недихання;
груïа 3:якробитинепрямиймасаæсерця;
груïа 4:якуникнутиризикуінфікуванняÂІЛ,надаю÷иневід-кладнудопомогу.
Ñтатистикасвід÷ить,щолише20%тих,хтозагинуввідтравм,опіків÷изануреньуводу,малиушкодæення,несуміснізæит-тям.Інші80%потерпілихмоæнабуловрятувати,надавшиїмневідкладнудопомогу.Інодінайпростішідіїдопомагаютьуря-
туватилюдиніæиття.Çаæоднихумовнемоæнавваæатипотерпілогозагиб-лимнапідставізовнішніхознак—відсутностіпульсуідихання.Уперші5хвилинпіслякліні÷ноїсмертібага-тьохпотерпілихмоæнаповернутидоæиття.ßкщопотерпілийне дихає або дихає судомно,меншяк6разівнахвилину,требанегайновинестийогонасвіæе повітря, розстебнути пояс та комір соро÷ки іпо÷атиробитишту÷недихання.Шту÷не дихання роблять до відновлення самостійногодиханняабодоприбуття«швидкоїдопомоги»÷идокиєсили.
ÐÎÇÄІЛ2
ФІÇÈЧÍЕÇÄÎÐÎÂ’ßÏІÄЛІТКА
35
§ 4. ОЗÄОÐОВЧІ СÈСТÅМÈ
Понÿòòÿ оçäоров÷èх ñèñòем
Ïракти÷німетодикисприянняздоров’юназиваютьоздоровчиìи ñиñтеìа-ìи.Такісистемипо÷алиформуватисяздавніх÷асівіє÷астиноюкультурноїспадщинилюдства.Їхумовноподіляютьнатрадиційніісу÷асні.
Традиційніоздоров÷ісистеминайкращезбереглисявкраїнахзнеперерв-нимкультурнимрозвитком,наприклад,уІндії,Китаї.Таківідомісистеми,якйога,у-шу,цигун,спрямованінадосягненнягармоніїлюдини—яквнут-рішньої,такізнавколишнімсвітом.Елементамиоздоров÷ихсистемєгімнас-тика,хар÷ування,голкотерапія,то÷ковиймасаæ,релаксаціятощо.
Ñу÷асніоздоров÷ісистеми,подібнодотрадиційних,такоæ´рунтуютьсянахоліñтичноìу ïідходійспрямованінадосягненняфізи÷ного іпсихоло-гі÷ногоблагополу÷÷я.Базовимиелементамибільшостіцихсистемє:системахар÷ування,фізи÷нівправи,процедурирелаксаціїтощо.
1.Íазвітьприкладиоздоров÷ихсистем(фітотерапія,ароматера-пія,дельфінотерапія,іпотерапія,апотерапія...).2.Ç’ясуйте,зякихелементіввонискладаються.
У цьоìу ïараграôі ти:
• розкриєшпоняттяоздоров÷ихсистемтаосновніїхелементи;• обговоришособливостірізнихнаціональнихкухонь;• пригадаєшсу÷асніпринципираціональногохар÷ування;• проаналізуєшнебезпекимоднихдієт;• дізнаєшся про складові фізи÷ної форми й оціниш рівень
свогофізи÷ногорозвитку.
36
Траäèц³йн³ ³ ñó÷аñн³ ñèñòемè хар÷óваннÿ
Ñистемихар÷уванняякбазовийелементоздоров÷ихсистемтакоæподі-ляютьнатрадиційні(національнікухні)ісу÷асні.
Íаціональні кухні враховують особливості місцевих умов і провіднудіяльність населення. Тому національні кухні землеробів і скотарів, пів-ні÷них іпівденнихнародів,æителів островів і континентальних територіймаютьсуттєвівідмінності.
1.У таблиці 3 наведено основні характеристики деяких націо-нальнихкухонь.ßкіщенаціональнікухнівизнаєте?2.Упарах÷и групахрозкаæітьпровашіулюблені страви.Чиналеæать вонидооднієї знаціональнихкухонь?ßкщо так, тодоякої?
Таблиця 3
Українська
Ñтравизісвинини,телятини,птиці,багатаово÷ами,моло÷-ними продуктами (борщ, капусняк, вареники, голубці,узвар), передба÷ено пости (коли не вæивають продуктівтваринногопоходæення).
Ðосійська
Ñтрави з борошна, телятини, птиці (млинці, пельмені),першістрави,влітку—зісвіæоюзеленню(окрошка),гри-бів,ово÷ів,узимку—моло÷ніпродукти,упіст—сушенійсоленігриби,квашенакапуста,картопля,хліб
Кримсько-татарська
Ñтрави з рису, баранини, птиці, ово÷ів, фруктів (плов,манти),кумис
КавказькаÑтравизбаранини,зелені,грецькихгоріхів,квашенихово-÷ів,сушенихісвіæихфруктів(шашлик,÷ебуреки,лаваш,ха÷апурі,сациві)
Болгарська Ñтрави з баранини, козя÷ого молока, солодкого перцю,томатів(йогурт,фаршированийперець,ле÷о)
Італійська Багатанафрукти,ово÷і,рибу,оливки,виробизборошна(піца,паста),моло÷ніпродукти(моцарела),оливковуолію
ßпонська Багата на білки (соєві продукти, риба, морепродукти),рис.
Âлаштуйтесвятонаціональноїкухні.Ðозпитайтемаму÷ибабусюі запишіть цікаві рецепти вашої національної кухні. Ðозкаæітьпронихукласіаборазомзбатькамиприготуйтеоднузнаціо-нальнихстравіпригостітьнеюдрузів.
37
Ñтравинаціональноїкухні—здоровійдобрезбалансовані,інакшевонинедійшлибдонасізглибинивіків.Алеумовиæиттясу÷аснихлюдейсут-тєвовідміннівідтих,вякихæилинашіпра-щури.Ми витра÷аємо менше енергії і, отæе,потребуємоменшкалорійноїїæі.Îднакпотре-би людини в основних поæивних ре÷овинахнезмінилися,авдеякихнавітьзбільшилися.Тому ваæливо поєднувати традиції з досяг-неннями су÷асної дієтологі÷ної науки, що´рунтується на трьох загальних принципах:помірність,різноманітність,збалансованість.
Поìірніñть озна÷ає, що калорійністьраціонунеповиннаперевищуватиенергети÷нихзатраторганізму.
Різноìанітніñть—необхідністьспоæиванняпродуктівусіхосновнихгруп (зернових і хлібобуло÷них виробів, ово÷ів,фруктів,м’ясних імоло÷нихпродуктів).
Збаланñованіñть—правильнеспіввідношенняцихгруппродуктів.
Ціваæливіпринципиілюструєпірамідаздоровогохар÷ування(мал.6),розробленау1992роціМіністерствомсільськогогосподарстваÑША.
Прèнцèïè рац³онаëüноãо хар÷óваннÿ:
• помірність;• різноманітність;• збалансованість.
Âæиватиуневеликихкількостях
3—5порцій 3—4порції
2—3порції
6—11порцій
2—3порції
Мал.6.Ïірамідаздоровогохар÷ування
38
Графі÷не зобраæення пірамідизапози÷или в багатьох країнах світу.Хо÷ у Китаї і Кореї замість пірамідивикористовують зобраæення пагоди, уÂеликобританії і Мексиці — тарілки,а в Австралії і Швеції — секторноїдіаграми,сутьконцепціїздоровогохар-÷уваннянезмінна:уздоровомураціоніпереваæаютьзернові,ово÷ітафрукти,÷астка м’ясних і моло÷них продуктівнормована,аæирнихісолодких—сут-тєвообмеæена.
Äля продуктів коæної групи піра-мідавказуєкількістьпорційщоденноговæивання.Íайменшукількістьпорційрекомендують дорослим æінкам, яківедутьмалорухливийспосібæиття,най-більшу—активнимхлопцям-підліткам.Більшості здорових людей найкращедотримуватися«золотоїсередини».
Çа дотримання рекомендованоїкількості та порцій калорійність ден-ного раціону становитиме приблизновід 1600 ккал для мінімальних до2800ккалдлямаксимальнихзна÷ень.
Обережно: моäн³ ä³єòè!
Ñлово«дієта»походитьвідгрецького«diaita»,щоозна÷ає«раціональнийспосібæиття»—широкепоняття,якеохоплюєраціонхар÷уванняісистемуфізи÷них навантаæень. Та зазви÷ай, говоря÷и про дієти, люди мають наувазілишехар÷ування.Ти,напевно,÷увпровегетаріанськідієти,роздільнехар÷ування, лікувальне голодування, кремлівську ÷и голлівудську дієти.Моданарізнідієтиприходитьівідходить,алеїхоб’єднуєте,щовсівонипретендують на винайдення єдиного правильного принципу хар÷ування, арештадієтпроголошуютьсянеефективнимиінавітьшкідливими.
Більшість модних дієт обмеæують споæивання певних груп продуктів(наприклад, хлібобуло÷них виробів і круп) і порушують принципи раціо-нальногохар÷ування.Цемоæеспри÷инитидефіцитпоæивнихре÷овиніпри-звестидотакзваного«ефектумаятника»,колипіслярізкогозниæеннявагилюдинашвидконабираєвтра÷енійдодаєщекільказайвихкілограмів.
Îб’єднайтесьу4групиізадопомогоютаблиці4проаналізуйте,÷ипорушеновцихдієтахпринципираціональногохар÷ування:
груïа 1:вегетаріанськадієта;груïа 2:кремлівськадієта;груïа 3: лікувальнеголодування;груïа 4: роздільнехар÷ування.
Прèкëаäè ïорц³й:
•половинабуло÷ки,рогалика÷ибублика;
•тарілкасирихлистянихово÷ів(наприклад,капусти);
•однеяблуко,груша,апель-син÷ибанан;
•1склянкамолока;•1котлетаабо2маленькісосиски.
39
Íазва Характеристика Íаслідки
Âегетаріанськадієта
Ïовнеабо÷астковевилу÷еннязраціонупродуктівтваринногопоходæення(м’яса,риби,яєць,моло÷нихпродуктів)
Моæеспри÷и-нитидефіцитпоæивнихре÷о-вин(зокрема,білківідеякихвітамінів)
Кремлівськадієта Âилу÷еннязраціону
багатихнавуглево-дипродуктів(хліба,круп,ово÷ів,фрук-тів).Íеобмеæеневæиванням’яса,риби,яєць,моло÷нихпродуктів
Моæеспри÷и-нитидефіцитпоæивнихре÷о-вин(зокрема,вуглеводів,бага-тьохвітамінівімінеральнихре÷овин)
Лікувальнеголодування
Утриманнявідвæи-ванняїæінатермінвідкількохгодиндо10ібільшеднів
Тривалеголоду-ваннявиснаæуєорганізмієдуæенебезпе÷ним,особливодляпідлітків
Ðоздільнехар÷ування Акцентнасумісність
продуктів.Çокрема,рекомендуютьвæива-тим’ясоіззеленимиово÷ами(наприклад,зкапустою),анезкартоплею,макарона-ми÷иіншимбагатимнавуглеводигарні-ром
Íемаєпроти-показань,алеефективністьцієїдієтидляконт-ролюзамасоютіланауковонепідтвердæена
Таблиця 4
40
Äобра ф³çè÷на форма
Äобруфізи÷нуформунерідкоплутаютьзпоняттямгарноїстатури.Îднакфізи÷на форма більше стосується тренованості, ніæ естетики. Існує шістьскладових доброїфізи÷ноїформи: витривалість (загальна і м’язова), сила,спритність,гну÷кістьіскладтіла.
Загальна витриваліñть—найголовнішаскладова тренованості, здатність тривалий÷ас витримувати помірні фізи÷ні наванта-æення.Єпоказникомтого,яксерцеілегенізабезпе÷ують організм киснем, тому її щеназивають серцево-легеневою витривалістю.Аеробіка,біг,плавання—найкращіспособипідвищенняцьогопоказника.
М’язова витриваліñть—здатністьм’язіввитримувати навантаæення протягом трива-лого÷асу.Ðитмі÷нірухиупомірномутемпі(якприїздінавелосипеді)допомагаютьроз-винутивитривалістьпевноїм’язовоїгрупи.
М’язова ñила — здатністьорганізмуутримувати,переносити÷иштовхативагу.Ïотрібнакоæномудлявиконаннящоденнихсправіуникненнятравм.Фізи÷ні вправи знавантаæеннями—найкращий спосіброзвинутим’язовусилу.
Сïритніñть —добраскоординованістьрухівішвидкареакція.Ðозвиваютьспритністьпередусімсхіднієдиноборства,фехтування,всівидитенісу,бад-мінтон,танці,плавання.
Гнучкіñть — здатність суглобів забезпе÷увати максимальну амплітудурухів.Âтратагну÷костімоæепризвестидорозтягненьм’язів,асильнійелас-ти÷нім’язизабезпе÷атьактивністьдостарості.Çаняттягімнастикою,танця-ми,східнимиєдиноборствами,йогоюорієнтованінарозвитокгну÷кості.
Склад тіла —співвідношеннямасиæирутаіншихтканинутілілюдини.Цейпоказникхарактеризуєтренованістьто÷ніше,ніæмасатіла.Íаприклад,складтілауспортсменамоæебутибільшздоровим,ніæутого,хтомаєтакуæмасутіла,алене займаєтьсяспортом.Äляполіпшенняскладутіласлідпоєднуватиздоровехар÷уваннязрегулярнимифізи÷нимивправами.
Будь-яка рухова актив-ність є корисною. У табли-ці 5 наведено порівняннярізних видів рухової актив-ностізапоказникамитрено-ваності.Íаприклад,круговетренування(комплексвправ,щоохоплюєаеробнеісиловенавантаæення)посідаєпершемісцезавсімапоказниками.Ïротестувавши свою фізи÷-нуформу,тизмоæешобратитой вид спорту, який най-більшетобіпідходить.
Скëаäов³ ф³çè÷ної формè:
• загальнавитривалість;• м’язовавитривалість;• сила;• спритність;• гну÷кість;• складтіла.
41
Таблиця 5
Êорèñòü в³ä ф³çè÷ної акòèвноñò³
ÂидспортуÇагальнавитрива-лість
М’язовавитрива-лість
М'язовасила Гну÷кість Ñпритність Ñклад
тіла
Аеробіка ***** **** *** *** **** *****
Бадмінтон **** *** ** *** ***** *****
Гімнастика *** *** **** ***** ***** *****
Круговетренування
***** ***** ***** ***** ***** *****
Âелосипед
9км/год *** *** *** *** **** *****
18км/год **** ***** *** *** **** *****
Танці **** *** *** ***** ***** *****
Футбол **** **** *** *** **** ****
Біг
8км/год **** *** *** * ** *****
14км/год ***** **** *** * ** *****
Äзюдо,карате ** *** **** ***** ***** ****
Âеслування **** ***** ***** ** *** ****
Лиæі
гірські *** **** **** **** ***** *****
бігові ***** **** **** **** **** *****
Ñкакалка **** **** **** ** *** *****
Ïлавання **** *** **** **** ***** *****
Теніс *** *** **** **** ***** ****
Ñпортивнаходьба *** *** **** ** ** *****
Йога * *** ** ***** **** ***
42
Пракòè÷на робоòа № 2Вèçна÷еннÿ р³внÿ ³нäèв³äóаëüноãо ф³çè÷ноãо роçвèòкó
Çагальний рівень фізи÷ного розвитку моæна оці-нити за складовими фізи÷ної форми. Äобра фізи÷наформа—цездатністьенергійно,безнадмірноївтомиробити щоденні справи, зберігаю÷и достатньо енергіїдляактивноговідпо÷инку.Äобруфізи÷нуформузабез-пе÷ує ефективна робота серця, легень, кровоноснихсудин і м’язів. Ïротестуй показники своєї фізи÷ноїформи.
1. Загальна витриваліñть. Її визна÷ають задопо-могоютесту«Ñходинки»(мал.7).Ïротягом3хвилинпіднімайсянасходинку іопускайсязнеїтак,щобзап’ятьсекундзробити2підйоми.Через3хвилинизупи-нись і сядь на стілець. Через хвилину порахуй свійпульсза30секундіпомноæрезультатна2.Çнатимешпульсза1хвилину.Îцінисвоювитривалість:
Çагальнавитривалість
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата <82 82—90 92—96 98—102 > 102
Хлопці <72 72—76 78—82 84—88 > 88
2. М’язова витриваліñть.Âитривалістьм’язіврук,пле÷ових ігруднихм’язіввизна÷аютьзадопомогоювідæиманьвідпідлоги.Âиконайякнайбіль-шеповних(мал.8,а)÷имодифікованих(мал.8,б)відæиманьівизна÷свійрезультат:
М’язовавитривалість
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Ïовнівідæимання > 48 34—48 17—33 6—16 < 6
Модифікованівідæимання > 54 45—54 35—44 20—34 < 20
Мал.7
а Мал.8 б
43
3. М’язова ñила. М’язову силу кистімоæнавизна÷итизадопомогоюру÷ногодина-мометра(віннерідкоєупаркузатракціона-ми).Щосилистиснувшидинамометр(мал.9),отримаєшпоказниксиливкілограмах.Îцінисвійрезультат:
М'язовасила
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата > 40 38—40 25—37 22—24 < 22
Хлопці > 70 62—70 48—61 41—47 < 41
4. Гнучкіñть.Îднимізпоказниківгну÷костієздатністьнахилятисявпе-ред.Ïередвиконаннямтестузробирозминку(нахиливперед-назад,поворотитулуба).
Ïоклади на підлогу будь-яку коробку, а на неї лінійку так, щоб від-мітка10смзбігаласязблиæ÷имкраємкоробки(мал.10).Ñядьнапідлогу,стопи мають торкатися коробки.Ïовільно витягни руки якнайдалівперед. Кін÷иками пальців торк-нись лінійки і затримайся в цьомуполоæенніна3секунди.Çапам’ятайцифру на лінійці, до якої вдалосядотягнутись.
Твій результат— найкращий ізтрьох спроб (не намагайся поліп-шити результат за рахунок різкихрухів).Îцінисвоюгну÷кість.
Гну÷кістьтіла
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата > 28 25 — 28 15 — 23 5 — 12 < 5
Хлопці > 25 20 — 25 8 — 18 3 — 5 < 3
5. Сïритніñть. Äля самооцін-ки спритності виконай таку вправу.Ïравоюрукоюпоплескайсебепоголо-ві. Це дуæе просто. Лівою рукоюпогладь круговими рухами æивіт. Цетакоæ нескладно. А тепер виконай цірухи одно÷асно (мал. 11). Ïриблизнооціни свою спритність за 5-бальноюшкалою.
Мал.9
Мал.10
Мал.11
44
6. Склад тіла. Äля то÷ного визна÷ення складу тіла використовуютьскладні прилади. Ïриблизно оцінити склад тіла моæна за співвідношен-ням зросту і ваги.Îдним із найпопулярнішихметодів такого оцінюванняєвизна÷енняіндексумаситіла(ІМТ).Цейпоказникрозробленоназамов-леннястраховихкомпаній,якізастосовуютьІМТдлястрахуванняризиків,пов’язанихзіздоров’ям.Äослідæено,щолюди,якімаютьдуæенизькийабодуæе високий ІМТ, ÷астіше хворіють. Тому вони платять більші страховівнески.
Для визначення ІМТ:
• визна÷ свійзріст(уметрах)імасутіла(вкілограмах);
• об÷ислиІМТзаформулою:
маñа ò³ëа ІМТ = (кã/м2) çр³ñò2
ßкщотвійІМТвід18,5до24,9одиниць—твоявагавнормі.ßкщовіндещовищийабониæ÷ийзанорму,хвилюватисяневарто,адæевпідлітково-мувіцітілоростенерівномірно(товширину,тоувисоту).ТаякщотвійІМТменшийза15÷ибільшийза30одиниць—требазвернутисядолікаря.
Ðаніше медицина зосередæувалася на боротьбі з хворобами. Íинізусиллябагатьоху÷енихспрямованінарозробленняметодиксприянняздоров’ю.Їхщеназиваютьоздоров÷имисистемами.Елементамибіль-шостіоздоров÷ихсистемєфізи÷нівправи,здоровехар÷ування,сон,релаксація,водніпроцедури,масаæі.
Ñтравинаціональноїкухнізазви÷айєздоровими.Îднакумовиæиттясу÷аснихлюдейвідміннівідтих,щобулираніше.Томуваæливопоєднуватитрадиції з досягненнями су÷асної дієтологі÷ноїнаукиіобереæноставитисядомоднихдієт.Âиокремлюютьшість складових доброїфізи÷ноїформи: витривалість (загальна і м’язова), сила,спритність,гну÷кістьіскладтіла.
45
§ 5. ÁÅЗПÅÊА ХАÐЧÓВАННß
Фізи÷нездоров’я,якеєосновоюінтелектуальногорозвиткутаемоційногоблагополу÷÷я,немоæливебезповноцінногохар÷ування.Íаселеннябільшос-тікраїнсвітунепотерпаєвідголоду.Îднаклюдинерідковід÷уваютьдефі-цитпоæивнихре÷овин÷ерезнезбалансованехар÷ування.Маю÷ивели÷езнийвибірпродуктів,вонинезавæдивіддаютьперевагунайкориснішимізних.
Äехто обирає те, що гарно упаковано ÷и гу÷но розрекламовано. Іншіорієнтуютьсянасмакпродуктів,нехтую÷итим,щодобагатьохізнихвироб-никидодаютьпідсилюва÷ісмакуйароматизатори.
Äекомушкодавитра÷атисянанатуральніпродукти,якіінодікоштуютьдороæ÷е, ніæ перероблені. Та слід пам’ятати, що за натуральні продуктилюдиплатятьодинраз,азапереробленідоведетьсяплатитизновуізнову–лікарям,стоматологам,виробникамліків.
1.Íапишіть на картках ÷инники,що впливають на ваш вибір продуктів(мал.12).2.Ðозкладіть картки у формі трикутника. Çверху покладітькарткуз÷инником,який,навашудумку,єнайваæливішим,піднеї—карткиздвомаменшваæливими,апідними—зтрьоманайменшваæливими÷инниками.3.Âизна÷те,який÷инникєнайваæливішимдлябільшостізвас.ßквивваæаєте,÷ому?
У цьоìу ïараграôі ти:
• проаналізуєш, що впливає на твій вибір хар÷ових про-дуктів;
• дізнаєшсяпронаслідкинезбалансованогохар÷ування;• ознайомишсязосновнимипри÷инамихар÷овихотруєнь;• потренуєшсянадаватиневідкладнудопомогуприхар÷ових
отруєннях.
Мал.12
Смак продуктів
Родинні традиції
Стан здоров’я
Реклама, ЗМІ
Матеріальні можливості
Користь для здоров’я
46
Хворобè, äо ÿкèх ïрèçвоäèòü неçбаëанñоване хар÷óваннÿ
Ïоæивнихре÷овин,якіневиробляютьсявлюдськомуорганізмі, всього40.Це основніæирні кислоти, 15 вітамінів, 14мінеральних елементів і 10амінокислот (білків).Çцихпоæивнихре÷овин в організмі людиниутворю-ютьсямайæе10тися÷різнихсполук,необхіднихдляпідтриманняздоров’я.Íеста÷аоднієїзпоæивнихре÷овинпризводитьдодефіцитусотеньнеобхіднихорганізмовісполук.Іякнаслідок—порушуєтьсяобмінре÷овин,людинапо÷и-наєхворіти.
Ті,хтозахоплюєтьсядієтами,прагну÷идосягтинереальнихмодельнихстандартів,нараæаютьсянанебезпекунабутианорекñію—захворювання,заякоголюдинавідмовляєтьсявідїæі,вваæаю÷исебезанадтотовстою,навітьколимасаїїтіланабагатоменшазанорму(мал.13,б).
Íеменшеризикуютьті,хтовіддаєперевагудуæекалорійнимпродуктамі веде малорухливий спосіб æиття. Âони набирають зайву вагу і нерідкохворіютьнаоæиріння(мал.13,а),щоєоднієюзпри÷инсерцево-судиннихзахворювань,діабету,артриту,багатьохпсихологі÷нихпроблем.
Íевдоволеннясвоїмтіломпородæуєзаниæенусамооцінкуівпливаєнавсіаспектиæиття:нав÷ання,роботу,стосунки.Томуваæливорозвинутипози-тивнеставленнядосвоготілайнезалеæновід статуринав÷итисябезпе÷ноконтролюватийогомасу.
1.Іноділюдинадтозосередæуютьсянасвоїхвадахінепомі÷а-ютьæоднихпозитивнихмоментів.Ïоміркуйтепромоæливості,яківиотримуєтезавдякисвоємутілу:задоволеннявідзви÷айноїпрогулянки,крапельлітньогодощунаобли÷÷і...Ïо÷ерзіпро-довæітьфразу:«ßвдя÷нийсвоємутілузате,що(швидкобігаю,маюгарнийзір,÷удовеволосся…)».
2.Ïро÷итайтеміфиіфактипродієти.Íазвітьщекількадієто-логі÷нихрекомендацій.Ïроаналізуйтеїхзпоглядубезпекидляздоров’я.
Мал.13
а б
47
М³фè ³ факòè ïро ä³єòè
М³ф. Щоб схуднути, треба скоротити до мінімуму споæиваннякалорій.
Факò. ßкщо людина споæиває менш як 1000 ккал на добу, вона«запускає»економнийреæимобмінуре÷овин.Адæеорганізмуневідомо,хо÷елюдинасхуднути÷ипотрапиланабезлюднийострів.Томувінпо÷и-наєвідкладатикоæнузайвукалорію«прозапас».
М³ф.Щобсхуднути,ніколинемоæнабратидобавку.Факò. Абиненабративаги,требанав÷итисявідрізнятипо÷уттяголоду
відапетиту.Äляцьогорекомендуютьспо÷аткувзятиполовинутого,щохо÷етьсяз’їсти.Ïіслятогояктиповільноз’їсите,щовзяв,прислухайсядосвоїхвід÷уттів.ßкщонемаєвід÷уттяситості,візьмидобавку.
М³ф.Щобсхуднути,немоæнапіддаватисяæоднимспокусам.Факò. Інодімоæез’явитисянепереборнебаæанняз’їстиякий-небудь
конкретний продукт (наприклад, шоколадку ÷и морозиво). У такихвипадкахлікарірадятьзадовольнитицебаæання.Чимскорішетиз’їсиневеликупорціютого,щодуæехо÷еться,тимменшийризикпереїданняіншими,моæливо,кориснішимипродуктами.
М³ф.Щобсхуднути,немоæнані÷огоїстиміæосновнимиприйомамиїæі(сніданком,обідоміве÷ерею).
Факò.Íавпаки,двілегкізакускинаденьдодатководосніданку,обідуйве÷ері—найкращийреæимхар÷уваннядлятих,хтонехо÷евід÷уватисильнийголод(якийіспонукаєдопереїдання).
М³ф.Íетребаснідати,інакшецілийденьбудешголодний.Факò. Таке моæе трапитись, якщо поснідаєш однією легкою вугле-
водноюстравою(наприклад,було÷коюісолодким÷аєм).Таколидодатипродукт, що містить трохи білків і æирів (наприклад, йогурт ÷и сир),довго по÷уватимешся ситим.Äо тогоæ, снідаю÷и, ти подаєш «сигнал»організмуприскоритиобмінре÷овин.
М³ф. Щобсхуднути,требастативегетаріанцем.Факò.Âегетаріанськеменю,якізви÷айне,моæебутивисококалорій-
ним, наприклад, за рахунок великої кількості горіхів. А відсутність ураціоніпродуктівтваринногопоходæеннянерідкопризводитьдодефіци-тупоæивнихре÷овин.
М³ф.Щобсхуднути,требаїстилишезнеæиреніпродукти.Факò.Çнеæиреніпродуктинезавæдинизькокалорійні.Багатозних
містятьтакуæ÷инавітьбільшукількістькалорій,якіпродуктизнор-мальноюæирністю.Цетому,щодляполіпшеннясмакузнеæиренихпро-дуктівунихдодаютьбагатоцукру,крохмалю,іншихвисококалорійнихінгредієнтів.Íайефективнішідієтинезабороняють,алишеобмеæуютьвæиванняæирів,надаютьперевагуоліям.
48
Хар÷ов³ äобавкè
Çахворювання, спри÷инені дефіцитом поæивних ре÷овин, моæна вилі-кувати,якщоворганізміщеневідбулисянезворотнізміни.Ñпершулікаріз’ясовують,дефіцитякихпоæивнихре÷овиніснуєворганізмі,авідтакпри-зна÷аютьспеціальнудієтуіхар÷овідобавкидлявідновленнябалансу.
Äеякі хар÷ові добавки є небезпе÷ними. Це, зокрема, препарати длясхудненняідобавки,щомістятьñтероїди. Íерідкохлопцівæиваютьсте-роїди,щобпокращитистатуруідосягтивагомішихрезультатівуспорті.Тавæиваннястероїдівмаєйпобі÷ніефекти:підвищенаагресивність,несвіæедихання,надмірнепітніння,облисіння,порушенняпотенції.Ñтероїдитакоæпосилюють ризик виникнення безпліддя, раку пе÷інки, серцево-судиннихзахворювань.
Îб’єднайтесьудвігрупи(хлопціідів÷ата).Ïро÷итайтейобго-ворітьнаведеніниæ÷еситуації.
Хлоïці: Âи з другом записалися до секції ваæкої атлетики.Уроздягальніодинізхлопцівсказав,щовсу÷асномуспортібезстероїдівнеобходитьсяæоденатлет.Âінтакоæдумає,щолише«нака÷ані»хлопціподобаютьсядів÷атам.Томузапропо-нувавкупитивньогопі´улки.Щовискаæетенаце?Дівчата: Íещодавно ви звернули увагу, що одна з вашихподруг відмовляється від їæі, пояснюю÷и це необхідністюдотримуватисядієти.Äів÷инапомітно схудла, а в÷орау васнао÷ахзнепритомніла.Âашідії?
Хар÷ов³ оòрóєннÿ
Харчове отруєння — термін напозна÷ення того, що відбувається злюдиною внаслідок вæивання неякіс-ного,зіпсованого÷иінфікованогохар-÷ового продукту. Íай÷астіше хар÷овіотруєння спри÷иняють бактерії аботоксини.
Ботулізì — найнебезпе÷нішийвид хар÷ового отруєння. Âæиваннянавіть невеликої кількості зараæено-го продукту моæе бути смертельнонебезпе÷ним. Коæен ÷етвертий випа-док закін÷ується смертю у першийтиæденьхвороби.Ñимптомиботулізмуз’являються÷ерез12—36годинпіслявæивання інфікованого продукту.Людина моæе захворіти на ботулізм,споæиваю÷и неякісні консерви абопродукти, що неправильно зберігали-ся. Ïотрапивши в організм, бактерії
Оòрóєннÿ може бóòè ñïрè÷è-нене ïроäóкòамè:
•з простро÷еним терміномреалізації;
•ураæеними гниллю÷ипліс-нявою;
•з неприємним запахом інетоварнимвиглядом;
•зпошкодæеноюупаковкою;•купленими на стихійнихринках;
•тими,щонеправильнозбері-галися÷иоброблялися;
•вирощениминазабрудненихтериторіях;
•тими,щомістятьалкоголь.
49
виділяютьтоксин,щопаралізуєнервовуідихальнусистеми.Лишетерміновамеди÷надопомогамоæеврятуватилюдиніæиття.
Сальìонельозєнаслідкомвæиваннясирихпродуктів,зараæенихсальмо-нелою.Íай÷астішесальмонелувиявляютьусирихяйцях,м’ясі,молоці,рибі.Ñальмонельоззазви÷айминаєзадекількаднів,однакнебезпе÷нийдлядітей,людейпохилоговікуітих,хтомаєхроні÷нізахворювання.
Золотиñтий ñтаôілокок—захворювання,спри÷иненепродуктами,щозберігалисяпринедостатньонизькихтемпературах.Äæереламистафілококанай÷астішеє:м’ясо,птиця,яйця,молоко,тісте÷каітортизкремом,салатизмайонезом.Ñимптомиз’являються÷ерез1–6годинпіслявæивання інфі-кованогопродуктуіпослаблюються÷ерез18годин.Çдоровілюдиодуæуютьза1–3дні.
Бактерія E.coli—деякі її різновидиæивутьворганізмілюдинийнешкодятьйому. Інші є токси÷ними імоæутьпотрапити в організм з водоюабо інфікованимипродуктами–най÷астішезнапівсиримм’ясомугамбур-герах.Інодіудітейдо5роківілюдейпохилоговікувиникаютьсмертельніускладнення.
Хар÷ові отруєння — доволі поширене явище. Îсобливо ÷астотрапляються влітку ÷ерез високу температуру і наявність мух.Мікробне забруднення продуктів моæе статися і ÷ерез брудніруки÷икухоннена÷иння.Ïригадайдії,якідопомагаютьуникатимікробногозабрудненняпродуктів:мити,розділяти,охолодæува-тиінагрівати(мал.14).
Мал.14.Ïравилаобробки і зберіганняхар÷овихпродуктів
Ðетельномитисиріпродукти, руки ікухоннена÷иння.
Çберігатиокремоінаріза-ти на окремих доще÷кахпродукти, які їдять сири-ми, і ті, що піддаютькулінарнійобробці.
Çберігативхолодильникуабоморозильни-кумоло÷ні,м’ясні,рибніпродукти,готовістрави івід-критіконсерви.
Кип’ятити сиру во-ду і молоко, під-давати кулінарній
обробці при високійтемпературі сире м’ясо,
рибу, іншіпродукти.
50
Оòрóйн³ ãрèбè ³ роñëèнè
Íайтяæ÷іхар÷овіотруєнняспри÷иняютьтоксиниотруйнихгрибівірос-лин. Ñмертельно небезпе÷ними моæуть бути старі або зіпсовані гриби, атакоæгриби,щозмінилисвоївластивостійсталиотруйними.Îстанніх÷ереззабрудненнянавколишньогосередовищадедалібільшеунашихлісах.
Тим,хтохо÷езбиратигриби,досвід÷енігрибникирадятьнав÷итисяроз-різнятинелишеїстівні,ай20—25видівотруйнихінеїстівних,якіростутьувашіймісцевості.
Гриби і рослини, отруєння якими моæе бути смертельним (мал. 15):1–блідапоганка;2 –мухоморсмердю÷ий;3 –свинушкатонка;4 –мухо-морпантерний;5 –роæевопластинникотруйний;6 –павутинникотруйний;7 –блекота;8–конвалія;9–дурман;10–вороня÷еоко;11–беладона.
Мал.15.Îтруйні гриби ірослини
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11
51
Що робèòè ïрè хар÷овомó оòрóєнн³
Уразіпоявисимптомівхар÷овогоотру-єннятребавикликатилікаря.Äойогопри-їздудатипотерпіломувипити5–6скляноккип’я÷еної води і викликати блювання.Îбов’язково попередити всіх, хто вæивавті самі продукти, особливо якщо це булигриби.
Ïрислабкихсимптомахотруєнняпотер-пілогозалишаютьудома.Йомутребабагатопити,щобзапобігтизневодненню.Çапитайтелікаря, на які симптоми слід звернутиувагу,адæедеякізнихз’являютьсянавіть÷ерезпівторидобипісляотруєння.
Ïри сильних симптомах або ураæеннінервовоїсистеми(не÷іткийзір,м’язовіроз-лади, паралі÷) рахунок іде на хвилини.Íегайно викликайте «швидку допомогу».ßкщо хворого довелося госпіталізувати,відправте з ним підозрілий продукт нааналіз.
Улікарнізазви÷айроблятьвнутрішньо-венне вливання фізіологі÷ного роз÷ину,щоб запобігти зневодненню.Ïри захворю-ваннінаботулізмхворийотримуєспеціаль-нийантитоксин,дітямпризна÷аютьантибі-отики.Лікаріуваæностеæатьзадиханнямхворогоізанеобхідностідаютьйомукисеньабоздійснюютьреанімацію.
Заïам’ÿòай!
•запершихознакхар÷овогоотруєннятребазвернутисьдолікаряабовикли-кати«швидкудопомогу»;
•якщоєпідозра,щоотруєнняспри÷инилигриби,негайновикликай«швидкудопомогу»—дорогакоæнахвилина;
•доприбуттялікарівтребапромитихворомушлунокідативипитиводиабонесолодкого÷аю;
•якщо потерпілий непритомний –покластийогоналівийбік(мал.16).Колилюдиналеæитьналівомубоці,ниæній відділ її шлунка спрямо-ваний угору. Це сповільнює потра-пляння отрути в тонкий кише÷никідопомагаєвиграти÷ас.Äотогоæтакеполоæеннявбереæепотерпілоговідзахлинанняприблюванні. Мал.16
Сèмïòомè оòрóєннÿ:
•більуæивоті;•нудотаіблювання;•утрудненедихання;•пронос(інодізкров’ю);•підвищенатемпературатіла;
•слиноте÷а,сльозоте÷а;•пітніння;•слабкість;•запаморо÷ення;•втратасвідомості;•змінакольорушкіри,особливогуб,нігтів;
•пе÷іяуроті,горлі,шлунку;
•головнийбіль;•спазми,судоми;•незви÷нийзапахізрота;
•не÷іткийзір;•порушенняслуху.
52
Пракòè÷на робоòа № 3Перша äоïомоãа ïрè оòрóєннÿх ³ кèшковèх ³нфекц³ÿх
Îб’єднайтесь у групи по 5—6 осіб і розкаæіть про відомі вамвипадкихар÷овихотруєнь.Îбговоріть:• Щоспри÷инилохар÷овеотруєння?• ßкмоæнабулоцьогоуникнути?• Чиправильнонадавалидопомогупотерпілим?
Жителірозвиненихкраїнсвітунепотерпаютьвідголоду.Îднаківонинерідко від÷увають дефіцит поæивних ре÷овин ÷ерез незбалансованехар÷ування.Люди, які віддають перевагу висококалорійним продуктам і ведутьмалорухливийспосібæиття,÷астомаютьнадмірнувагу іхворіютьнаоæиріння.Ті,хтозахоплюєтьсядієтами,прагну÷идосягтинереальнихстандартівсвітумодиішоу-бізнесу,ризикуютьзахворітинаанорексію.Íевдоволеннясвоїмтіломпородæуєзаниæенусамооцінкуівпливаєнавсіаспектиæиття:нав÷ання,роботу,стосунки.Томуваæливорозвинутипозитивнеставленнядоньогоінав÷итисябезпе÷ноконтролюватимасутілатапокращуватифізи÷нуформу.
Ñпри÷инені дефіцитом поæивних ре÷овинзахворюваннямоæнавилікувати,якщоворга-нізміневідбулисянезворотні зміни.Ïодопо-могу звертаються до лікаря, який призна÷аєспеціальнудієтуіхар÷овідобавки.Âæивання неякісного, зіпсованого ÷и інфіко-ваного хар÷ового продукту моæе мати наслід-ком хар÷ове отруєння. Íай÷астіше при÷иноюхар÷ових отруєнь є бактерії або токсини.Íайнебезпе÷нішіхар÷овіотруєння –ботулізміотруєннягрибами.Çа перших ознак хар÷ового отруєння требазвернутися до лікаря або викликати «швидкудопомогу».
ÐÎÇÄІЛ3
ÑÎЦІАЛЬÍІАÑÏЕКТÈÇÄÎÐÎÂ’ß
54
§ 6. ГÅНÄÅÐ І СТОСÓНÊÈ МІÆ СТАТßМÈ
Що òаке ñòаòü
«Хлоп÷ик÷идів÷инка?»—першезапитанняпротебе,щойнотиз’явивсянасвіт,хо÷атвоюстатьбуловизна÷енонабагатораніше—умоментза÷ат-тя.
Статьвизна÷ає,єлюдина÷оловіком÷иæінкою.Âоназумовленаструк-туроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.
Âід статі залеæить будова статевих органів, моæливість стати матір’ю÷ибатьком,атакоæдеякі іншіознаки:пропорції тіла(зріст,ширинапле-÷ей,об’ємстегон),розподілæировихтканин,кількістьволоссянатілійнаобли÷÷і,особливостістатевогодозрівання,м’язовасила,витривалість,рисиобли÷÷я,тембрголосуінавітьмімікайхода.
1.Íа маленьких папірцях запишіть відповіді на запитання:«ßкбивменебуввибір,токимбияхотівнародитися—хлоп-÷иком÷идів÷инкою?»2.Çберіть папірці, підрахуйте, що у вас вийшло. Ïорівняйтерезультатзкількістюхлопцівідів÷атувашомукласі.3.Îбговоріть результат (наприклад, ÷ому тих, хто баæав бинародитисяхлоп÷иком,більше).
Що òаке ãенäер
Ген дер (ñта те ва роль)—поняттякультурнеісоціальне.Âоновизна÷аєриси характеру та особливості поведінки, які вваæають характерними для÷оловіківіæінокупевномусуспільстві.
Íаприклад,æінкамприписують такірисихарактеру,як турботливість,поступливість,емоційність,а÷оловікам—лідерство,стриманість.
У цьоìу ïараграôі ти:
• нав÷ишсярозрізнятипоняттястатіігендера;• дізнаєшсяпрогендерніроліістереотипи;• пригадаєш,якрозвиваютьсястосункиміæстатями;• в÷итимешсяупевненоповодитисьпід÷асспілкуванняздру-зямиіпротилеæноюстаттю.
55
Ðеальна поведінка конкретної людини моæе відповідати прийнятій усуспільстві, а моæе, навпаки, вваæатися характерною для протилеæноїстаті.Так,÷оловікибуваютьмуæнімиітурботливими,аæінки—ніæнимий енергійними. У цьому немає ні÷ого поганого. Íавпаки, вваæається, щопоєднання в одній людині традиційно ÷олові÷их і æіно÷их рис характеруробить її повноцінною і надзви÷айно дієздатною особистістю, яка обираєстильповедінкизалеæновідконкретноїситуації,анеобмеæуєтьсятим,щовідведенодляїїстаті.
Ïро÷итайте наведені ниæ÷е факти. Ïоміркуйте, ознакою ÷оговониє:статі÷игендера?ßкийфактнайбільшевасздивував?
Оçнакè ñòаò³:
• з’являютьсясаміпособі(беззовнішньоговпливу);
• єуніверсальними,незале-æатьвідкраїни,культури,релігії(наприклад,тількиæінкинародæуютьдітей);
• ніколинезмінюютьсявісто-ри÷номупроцесі;
• властивілишеоднійстаті.
Оçнакè ãенäера:
• єкультурноютрадицією;
• суттєвовідмінніврізнихкраїнахінавітьводнійкра-їні(залеæновіднаселеногопункту÷исоціальногопро-шарку);
• моæутьзмінюватисяз÷асом;
• властивілюдямрізноїстаті.
1. УÄавньомуЄгиптіæінкивелиродиннийбізнес,а÷оловікизайма-лисядомашнімгосподарством.
2.Жінкинародæуютьдітей,а÷оловіки—ні.3.Убагатьохкраїнахæінкамплатятьзаоднаковуроботуменше,ніæ
÷оловікам.4.Упідлітковомувіцітембрголосуухлопцівзмінюється(«ламаєть-
ся»),авдів÷ат—ні.5.Удеякихкультурах÷оловікизавæдиготуютьїæу,аæінкиремон-
туютьоселі.6.У більшості країн традиційний одяг ÷оловіків — брюки, а в
Шотландії—спідниця.7. Ðаніше æінки носили тільки спідниці, а тепер ÷асто вдягають
брюки.8.Жінкимоæутьгодуватидітейгруддю,а÷оловіки—ні.9.Убагатьохкраїнах,якщородиніпотрібнадопомога,дів÷атка÷ас-
тіше,ніæхлоп÷ики,кидаютьшколу.10.У÷оловіківростутьбородаівуса,авæінок—ні.
56
Генäерн³ роë³ ³ ñòереоòèïè
Âід народæення батьки виховують дитину відповідно до її статі. Çцьогоприводувусіхкраїнахіснує÷ималотрадицій.Íаприклад,дів÷ат-камкупуютьодягроæевогокольору,ахлоп÷икам—блакитного;дів÷ат-камдаруютьляльки, ахлоп÷икам—автомобілі.Äів÷аткампов’язуютьстрі÷киінарядæаютьїхусукні,ахлоп÷иківкороткостриæутьіодяга-ютьуштанці.
Батькизаохо÷уютьповедінкудитини,якавідповідаєїхнімуявленнямпроте,якмаютьповодитисяхлоп÷икиідів÷атка.Формуваннягендернихролейвідбуваєтьсяіпідвпливомінших÷инниківсоціальногосередови-ща—вихователів,у÷ителів,церкви,сусідів,телеба÷ення,іншихзасобівмасовоїінформації.
Îб’єднайтесьу3групи(одяг,обов’язки,розваги).Çапишітьпри-кладигендернихролейувиглядітаблиці.
Хлопці Äів÷ата Будь-якастать
Îдяг
.......................... .......................... ..........................
Äомашніобов’язки
.......................... .......................... ..........................
Ðозваги(ігри,хобі,видиспорту)
.......................... .......................... ..........................
Ñпрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі,якийодягноситиі÷имзайматися,називаютьгендерниìи ñтерео тиïаìи(мал.17).
Мал.17
57
Більшість гендерних стереотипівдопомагають хлоп÷икам і дів÷аткампідготуватися до соціальних ролей,які вони виконуватимуть у доросломуæитті—матері÷ибатька,÷оловіка÷идруæини.
Îднак деякі гендерні стереотиписформувалися дуæе давно, в цілкомінших істори÷них і соціальних умо-вах.Багатознихзастарілийнерідкообмеæуютьмоæливостілюдейусу÷ас-номусвіті.
Такоæ ваæливо пам’ятати,що ген-дерністереотипивідобраæаютьте,щоєхарактернимдлябільшостілюдейтієї÷и іншої статі, йне враховують інди-відуальних особливостей. Íаприклад,емоційність вваæається характерноюæіно÷оюрисою,астриманість—÷оло-ві÷ою. Îднак є ÷имало емоційних÷оловіківістриманихæінок(мал.18).
1.Îб’єднайтесьу2групи:хлопці ідів÷ата.Âизна÷теугрупахспільнупозиціющодотакихтвердæень:• Хлопці мають бути енергійними і муæніми, а дів÷ата —÷арівнимиіпоступливими.
• Ñпортваæливішийдляхлопців,ніæдлядів÷ат.• Äів÷инітребазнайтихорошого÷оловіка,ахлопцеві—доб-руроботу.
• Äів÷атапрагнутьшлюбу,ахлопці—ні.• Äоглядзадітьми—сутоæіно÷аробота.• Хлопець,якийлюбитькуховарити,недостатньомуæній.• Жінкиздатнінаспів÷уття,а÷оловіки—ні.• Äів÷атанемаютьздібностейдото÷нихнаук.• Äів÷инінетакваæливомативищуосвіту,якхлопцю.• Äів÷атаповинніноситиспідниці,ахлопці—брюки.
• Жінцінемісцезакермомавтомобіля.
2.ßкі з цих гендерних стереотипів ви вваæаєте застарілими?Ïорівняйтепозиціїхлопцівідів÷ат.
3.Îб’єднайтесь у кілька змішаних за статтю груп і обговорітьідеї щодо гендерної рівності (наприклад, об´рунтуйте, ÷омуспортоднакововаæливийдляхлопцівідлядів÷ат).
4.Ïо ÷ерзі продовæітьфразу: «ßщасливий(а),що я хлопець(дів÷ина),томущо...»
÷оловікистримані
æінкистримані÷оловікиемоційні
æінкиемоційні
Мал.18
58
ßк роçвèваþòüñÿ ñòоñóнкè м³ж ñòаòÿмè
Ñтосункиміæлюдьмирізної статіформуються зранньогодитинстваудекількаетапів(мал.19).
Дитинñтво.Ñпостерігаю÷изамалюками,моæнапомітити,щохлоп÷икиідів÷атка іззадоволеннямграютьсяразом.Тащойнозавершуєтьсяпроцесусвідомленнястатійгендернихролей,якдітипо÷инаютьнадаватиперевагусвоїйстаті:дів÷аткаграютьсяздів÷атками,хлоп÷ики—зхлоп÷иками.
Підлітковий вік.Çпо÷аткомстатевогодозріванняусезмінюється.Äів÷а-та і хлопці виявляють інтерес одне до одного, по÷инають друæити, разомслухати музику, ходити в кіно. Ñпілкуються вони переваæно групами—компаніями.Ïроводя÷иразомдозвілля,більшедізнаютьсяоднепроодного.Äів÷атапо÷инаютьрозуміти,якимивірнимидрузямимоæутьбутихлопці.Хлопців÷атьсяцінуватиемоційнупідтримкудів÷ат.
Юніñть.Хлопець÷идів÷инавід÷уваєсимпатіюдокогосьодногопроти-леæноїстаті.ßкщовонавзаємна,молоділюдимаютьсхоæімрії,поглядитаінтереси,міæнимивиникаєемоційнаблизькість,яказ÷асоммоæепереростивглибокейпрекраснепо÷уття—кохання.
Зріліñть.Çдосягненнямбіологі÷ноїісоціальноїзрілостізакоханімоæутьстворитиродину.
Мал.19.Етапиформуваннястосунківміæстатями
59
гвноïравн³ ñòоñóнкè й óïевнена ïовеä³нка
Ïотреба у спілкуванні з однолітками і друæніх стосунках з протилеæ-ноюстаттюєцілкомприродноюдлятвоговіку.Îднакдуæеваæливо,щобці стосунки були рівноправними. Ïершим кроком на шляху до розбудовирівноправнихстосунківєвміннярозрізнятирізнімоделіповедінки(мал.20):пасивну,агресивнуйупевнену.
1. Ïоходітьпокласуіпривітайтесязоднокласниками,демон-струю÷и спо÷атку пасивну, відтак агресивну, згодом—упевненуповедінку.
2. Çапишітьнадошцівербальні іневербальніознакирізнихтипів поведінки (полоæення тіла, погляд, вираз обли÷÷я,æести,якрозмовляє,голос).
3. Çапишітьнаслідкирізних типівповедінки (яклюдипри-ймають рішення,що від÷увають, як ставляться до іншихлюдей,якіншіставлятьсядоних).
4. Ïорівняйтерезультатизтими,щоутаблиці6нас.60.
Люди ïоводятьñя ïаñивно, якщо:
• ні÷огонероблять,щобзахиститисвоїправа;• ставлятьіншихлюдейвищезасебе;• поступаютьсясвоїмибаæаннями;• неговорятьпроте,щоїхтурбує;• увесь÷асвиба÷аються.
Люди ïоводятьñя агреñивно, якщо:
• захищаютьсвоїправа,незваæаю÷инаінших;• думаютьтількипросебе;• поводятьсязверхньо;• прагнутьперемогтивбудь-якийспосіб.
Люди ïоводятьñя уïевнено (гідно, аñертивно), якщо:
• відстоюютьсебе,непорушую÷иправаінших;• поваæаютьсебейінших;• уміютьслухатиіговорити;• відвертовисловлюютьсвоїпо÷уття;• упевненівсобі,алене«тиснуть»наопонента.
Мал.20
60
Таблиця 6
Оçнакè ³ наñë³äкè р³çнèх моäеëей ïовеä³нкè
Паñèвна Аãреñèвна Óïевнена
Вербаëüн³ ³ невербаëüн³ оçнакè
Ïолоæеннятіла пле÷ійголоваопущені
напруæене,загрозливе
розправленіпле÷і,піднятаголова
Ïогляд æалісливий пронизливий відкритий
Âиразобли÷÷я відсторонений напруæений,бровинасуплені
приязний,розслаблений
Жести благальні, захисні стиснутікулаки,рукивбоки
спокійні,рішу÷і
ßкрозмовляєувесь÷ас
виба÷ається, виправдовується
погроæує,лається,знущається
висловлюєповагу,добрози÷ливість
Голос тихий,несміливий сердитий,зневаæливий
твердий,середньоїінтенсивності
Наñë³äкè
ßкприймаєрішення
іншівирішуютьзанього
тількиувласнихінтересах шляхомпереговорів
Щовід÷уваєбезпорадність,образу,тривогу,приниæення
гнів,від÷уæеність,страхпомсти
самоповагу,упевненість,задоволення
ßкставитьсядо іншихлюдей
цінує інших,нецінуєсебе
цінуєсебе,нецінує інших
цінуєсебей інших
ßкставлятьсядонього
найогодумкунезваæають
йогонелюблятьібояться
знимдруæать,йогоповаæають
61
1.Ïро÷итайдіалоги,наведенінамал.21.
2.Âизна÷ манеруповедінкиÑлавка,ЖенійТані.
3.Ïоміркуй,щодопомоглотобівизна÷итись:якіслова,інтонаціїголосу,міміка,рухи,полоæеннятіла?
ÑлавкозакоханийуЖеню Âіннамагаєтьсяпоговоритизнеюпросвоїпо÷уття:
ЖеняперебиваєÑлавка,впри-тулпідходитьдоньогоікаæе,узявширукивбоки:
Ïонурившиголову,Ñлавкоприймаєсвоюпоразку
–Чоготипри÷епив-ся,мовреп’ях?
–ßзнаю,тидумаєш,щоязбоæеволів,але...
–Титупийприлипала!
ТарасзапросивТанюдосебевгості,коливдоманебудебатьків.Цезбентеæилоїї,івонавирішилапоговоритизнимпроце:
Ïерейшовшидоіншоїкімнати,Танясілапрямо,поклаларукипередсобою.ÂонадивитьсяТарасовіво÷ійговоритьспокій-но,алетвердо:
–Тарасе,мимоæемодесьпоговорити?
–ßобмір-кувала
твоюпро-позицію,таменедещобентеæить.
–Тименісправдіподобаєшся,алеядумаю,намтребастатиблизькимидрузями,першніæзалишатисянаодинці.ßщенеготовадоцього.Тименерозумієш?
Мал.21
Ñтать визна÷ає, є людина ÷оловіком ÷и æінкою. Âона зумовленаструктуроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.Гендер визна÷аєрисихарактерутаособливостіповедінки,яківваæа-ютьсяхарактернимидля÷оловіків іæінокупевному суспільстві.Цепоняттякультурнеісоціальне.Гендернийрозвитоклюдинивідбуваєтьсяпідвпли-вомродини,вихователів,у÷ителів,ÇМІ.Ñтосунки міæ людьми різної статі формуються зраннього дитинства.У підлітковому віці дів÷ата іхлопці по÷инають більше спілкуватися, міæ нимивстановлюютьсядруæністосунки.Âаæливонав÷итисябудуватирівноправністосункиз протилеæною статтю і впевнено поводитися під÷асспілкуванняздрузями.
62
§ 7. ÐÈЗÈÊÈ СТАТÅВОГО ÄОЗÐІВАННß
Сòаòеве äоçр³ваннÿ
Упідлітковомувіцівідбуваєтьсястатеведозрівання(пубертат)—процесперетворенняхлоп÷иківідів÷атокнамолодих÷оловіківіæінок.Äеякіфізіо-логі÷нійпсихологі÷нізміниухлопціввідміннівідтих,щовідбуваютьсяудів÷ат,адеякієспільнимидляобохстатей.
1.Îб’єднайтесьу2 групи(хлопці ідів÷ата).Âгрупахназвітьфізіологі÷ні й психологі÷ні ознаки статевого дозрівання своєї іпротилеæноїстаті.
2.Îбговорітьте,щоєспільнимдляобохстатей.
3.Íазвітьпроявиризикованоїповедінки,характернідляперіодустатевогодозрівання(куріння,вæиванняалкоголю,експеримен-тизнаркотиками,раннійпо÷атокстатевогоæиття...).
Вïëèв ïñèхоакòèвнèх ре÷овèн на ñòаòевèй роçвèòок
Äехто з підлітків переконаний, що паління івæиванняспиртногоробитьйогодорослішиміпри-вабливішим для протилеæної статі. Та насправдіпсихоактивніре÷овинисповільнюютьстатеведозрі-вання і дуæе швидко призводять до виникненнязалеæності.
Îскількиорганізмпідліткащерозвивається,ціре÷овини діють на нього інакше, ніæ на організмдорослоїлюдини.Âонимоæутьсповільнитирозви-токабоспри÷инитийогодефекти.Îсобливоцесто-суєтьсярепродуктивноїсистеми,яканайактивнішерозвиваєтьсяупідлітковомувіці.
У цьоìу ïараграôі ти:
• дізнаєшсяпровпливпсихоактивнихре÷овиннастатевийроз-виток;
• проаналізуєш при÷ини і наслідки ризикованої статевої пове-дінки;
• ознайомишсязознакамиінебезпекоюінфекцій,щопередають-сястатевимшляхом;
• пригадаєшумовирозвиткуÂІЛ-інфекції;• потренуєшсявисловлюватисимпатіюбезінтимнихстосунків.
63
Ïоширениминаслідкамивæиванняалкоголюхлопцямиєпослабленняунихузріломувіцісексуальногопотягутаімпотенція,атакоæалкогольнийцирозпе÷інки:цейорганпо÷инаєвироблятибілок,якийзв’язуєтестостерон(÷олові÷ийгормон).Âодно÷асдещозростаєрівеньæіно÷ихгормонів,якітеæєу÷олові÷омуорганізмі.Ïідвпливомцихгормоніву÷оловіківз’являють-сяæіно÷іриси:атрофуютьсястатевіоргани,м’язи,змінюєтьсязаæіно÷имтипомрозподілæировихклітин,збільшуютьсягруднізалози.
Âпливпсихоактивнихре÷овиннаорганізмдів÷инищесильніший.Адæейдетьсянелишепроїїздоров’я,айпроæиттяіздоров’яїїмайбутніхдітей.Âнаслідок вæивання психоактивних ре÷овин народæуються діти з вадамифізи÷ногоірозумовогорозвитку,алкогольнимсиндромомплодатощо.
Ðè çè ко ва на ñòаòева ïо веä³нка
Інтимні статеві стосунки — ÷астина повноцінного æиття більшостідорослих людей. Âони дають змогу виконати найвище призна÷ення люди-ни—статибатькомабоматір’ю,подаруватиæиття іншійлюдині.Та інодіці стосункипризводятьдонегативнихнаслідків:психі÷нихтравм,осудузбокуіншихлюдей,небаæаноївагітності,інфекцій,щопередаютьсястатевимшляхом,утому÷исліÂІЛ.
Ñтатевуповедінку,якамоæематитакінаслідки,називаютьри зи ко ва ною.Ïриклади такої поведінки— ранній по÷аток статевого æиття, ÷аста змінастатевихпартнерів, інтимністосункивстаніалкогольного÷инаркоти÷ногосп’яніння,сексзагрошіабовинагородутощо.
Äеякі гендерні стереотипи моæуть підштовхнути хлопця ÷и дів÷ину доризикованоїстатевоїповедінки.Адæецістереотипивпливаютьнелишенате,як÷оловікиіæінкивдягаютьсяі÷имзаймаються,айнаїхністосунки,утому÷ислісексуальні.Гендерністереотипивизна÷ають,якдів÷атаміхлоп-цямслідповодитисядозаміææя,хтознихмаєбутиініціаторомстосунків,хтовідповідаєзамоæливінегативнінаслідки(наприклад,вагітність).
Íаведіть приклади того, як деякі гендерні стереотипи моæутьпідштовхнутипідлітківдоризикованоїстатевоїповедінки:«Чоловіки мають бути ініціаторами стосунків, а æінки —відіграватипасивнуроль».«ßкщодів÷иналюбитьхлопця,вонаповиннавусьомупокла-датисянанього».«Хлопець має набути якнайбільше сексуального досвіду доодруæення».«ßкщодів÷иназавагітніла,вонасамавинна».
Прè÷èнè ³ наñë³äкè ран н³х ñòаòевèх ñòо ñóнк³в
Більшість твоїх однолітків хотіли бмати близького друга протилеæноїстаті.ßксказалаоднадів÷ина,вонамрієзнайтилюдину,зякоюцікавороз-мовляти,ходитивкіно,моæнаділитисясвоїмипроблемамиіпо÷уттями,абільшені÷оготакого...
64
Íавідмінувідемоційноїблизькос-ті,проякумрієбільшістьтвоїходно-літків,фізи÷наблизькістьпокищонеєдлянихактуальною.Чомуæпідліт-кизваæуютьсянафізи÷нублизькість,хо÷інеготовідонеї?
Îднієюзвагомихпри÷инєнастир-ливенав’язуваннядеякимифільмамиідеї лібералізації моралі. Ïід впли-вом телеба÷ення у багатьох скла-дається хибне враæення, що всі під-літки думають лише про секс. Та невірусьому,що ба÷иш.Церобиться зєдиною— комерційною метою, адæедавнопомі÷ено,щотакіфільмимаютьбільший попит і, отæе, реклама під÷асїхпоказуєефективнішою.
Іншапри÷ина—вæиванняпсихо-активних ре÷овин. У стані сп’яніннядів÷инаабохлопецьмоæепогодитисьна випадковий статевий контакт ÷истатиæертвоюнасилля.
Трагі÷нінаслідкицього—психі÷нітравми,небаæанавагітність,інфек-ції,щопередаютьсястатевимшляхом.
Îб’єднайтесьутригрупи.Îбговорітьмоæливінаслідкистатевихстосунків:
груïа 1:дляюнаків;
груïа 2:длядів÷ат;
груïа 3:дляобохстатей.
П³äë³òкова ваã³òн³ñòü
Хо÷ як це дивно, при÷иною більшості підліткових вагітностей є від-сутністьзнаньпроте,«від÷огобуваютьдіти».Âагітнідів÷ата(середнійїхвік—16років)простоневірили,щотакезнимисталося.Âони,мовляв,немоæутьматидітей,босаміщедіти.Îднакте,щолюдинапсихологі÷нонеготовадовагітності,неозна÷ає,щоїїорганізмнездатнийдоза÷аття.Ñтатис-тикасвід÷ить,що40%дів÷атвагітніютьпротягомпершихдвохмісяцівпісляпо÷аткустатевогоæиття.Чималозних—післяпершого(єдиного)статевогоконтакту.
Більшістьпідлітковихвагітностейзакін÷уютьсяабортом.Îднакшту÷неперериваннявагітності,незалеæновідтерміну,пов’язанезвисокимризикомускладнень—ранніх(матковікровоте÷і,ушкодæеннястінкиматкигінеколо-гі÷нимиінструментами,запальніпроцесистатевихорганів)÷ипізніх(усклад-ненняпід÷аснаступнихвагітностей,тяæкіпсихологі÷нітравмиіморальнівтрати). Ïереривання першої вагітності на 40% збільшує ризик æіно÷огобезпліддя.
Чомó ï³äë³òкè çважóþòüñÿ на ³нòèмн³ ñòоñóнкè:
• щоб стати популярнішимисередоднолітків;
• щоб не відрізнятися відінших(«усітакроблять»);
• незнають(абонезамислю-ються)промоæливінаслід-ки;
• хо÷уть довести своє кохан-ня;
• хо÷утьутриматикоханого;• роблять це за гроші абоподарунки;
• під впливом алкоголю ÷инаркотиків.
65
Інфекц³ї, що ïе ре äа þòü ñÿ ñòа òе вèм шëÿ хом (ІПСШ)
Îдним із моæливих наслідків ризикованої статевої поведінки є ІÏÑШ.Äеякізнихпередаютьсяйвіншийспосіб(наприклад,÷ерезкров),алеоснов-нийшляхінфікування—статевий.
Ціінфекціїнайбільшпоширенісередсексуальноактивноїмолодійпри-зводятьдонебезпе÷нихускладнень:
• ІÏÑШзбільшуютьризикінфікуванняÂІЛудесяткиразів.
• ІÏÑШмоæутьматисерйознінаслідкидлярепродуктивногоздоров’я÷оловіків і æінок (наприклад, проблемна вагітність, безпліддя, ракшийкиматки).
• ІÏÑШтакоæмоæутьспри÷инитиураæеннясерця,головногомозкуінавітьсмерть.
• Äеякізнихособливонебезпе÷нідлянемовлят,народæенихінфікова-нимиматерями.
Çбудниками більшості ІÏÑШ єбактеріїівіруси.
Бак теріальні ІПСШ породæуютьсерйозніпроблемидлялюдей,щозара-зилися,ідляновонародæених.Íайпо-ширенішібактеріальніІÏÑШ—гоно-рея,хламідіозісифіліс.
Віруñні ІПСШ—найнебезпе÷ніші,оскількине існуєліків, здатнихзни-щити вірус в організмі.Трапляється,щовірус знищує імуннасистема(як,наприклад, у разі захворювання нагрип). Але ÷асто він залишається ворганізмінавсеæиття.Íайпоширені-шимизбудникамиІÏÑШєвірусгер-песу, вірус папіломи людини (ÂÏЛ),вірусімунодефіцитулюдини(ÂІЛ).
ІÏÑШрізнятьсяознаками,форма-миперебігу,моæливиминаслідкамиіметодамилікування.Îднізнихневи-ліковні, нерідко спри÷иняють тяæкіпатології і навіть смерть. Âід іншихмоæна вилікуватись. Îднак у бага-тьох випадках ліки знищують збудника інфекції, але не моæуть подолатинаслідківураæення.Томузапершихознак ІÏÑШсліднегайнозвернутисядолікаря.Äоцільнимєодно÷аснелікуванняобохпартнерів,інакшемоæливеподальшеінфікуванняоднеодного.
Îб’єднайтесь у 6 груп.Ðозподілітьміæ собою інформаціюпроІÏÑШ (таблиця 7) і підготуйте повідомлення про їх збудни-ки, симптоми, наслідки для здоров’я, а такоæ профілакти÷нізаходи.
За ãаëüн³ оç на кè ІПСШ:
• висипки,виразки,пухирці,бородавкинавколостатевихорганів;
• свербінняіпе÷іястатевихорганів;
• ÷астесе÷овиділення,щоінодісупроводæуєтьсяболеміпе÷ією;
• болівнизуæивота(уæінок);• незви÷нівиділеннязістате-вихорганів;
• неприємнийзапахвиділень;• підвищеннятемпературитіла;
• опуханнялімфовузлів.
66
Захворþваннÿ Збóäнèк Сèмïòомè Наñë³äкè Проф³ëакòèка
Бактеріальні ІПСШ Бактеріальні ІПСШ
Гонорея Го но ко кові бак терії. Ура-æуютьслизовіоболонки.
Біль при се÷овиділенні, гнійнівиділеннязістатевихорганів.У ÷оловіків симптоми ÷асто більшвираæені,уполовиниæіноквираз-нихсимптомівнеспостерігається.
У æінок гонорея моæе спри÷инитизапаленняорганівмалоготаза,якев17%єпри÷иноюбезпліддя,у10%—позаматковоївагітності.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.
Хламідіоз(у÷оловіківмаєназву«негонококо-вийуретрит»
Хлаìідії. Ураæуютьслизо-ві оболонки. Третина осіб,ураæених гонококом, хворійнахламідіоз.
Ïісля інфікування людина від÷у-ває дискомфорт при се÷овиділенні,а ÷ерез 2—3 дні з’являються водя-нистівиділеннязістатевихорганів.У æінок ці симптоми ÷асто від-сутні.
ßк іпригонореї,уæінокмоæеспо-стерігатисязапаленняорганівмалоготаза. ßкщо інфікована æінка наро-дæуєдитину,існуєризикрозвиткуунемовляти пневмонії або запаленняо÷ей.
Тесаме,атакоæдлязахистуновонародæено-го—повідомитилікарів.
Ñифіліс
Бліда ñïіро хе та.Ïри кон-такті зі шкірою ÷и сли-зовою оболонкою збудник«просвердлює» поверх-ню й проникає в організм.Інфекція моæе передавати-ся при будь-яких контак-тах,навіть÷ерезпоцілунокабоспільнийрушник.
Первинний ñиôіліñ — відкритавиразка (шанкр). Моæе з’явитисяна губах, у роті, навколо статевихорганів.Вто рин ний ñиôіліñ — підвищенатемпературатіла,висипканашкірі,біль у м’язах, великі генітальнібородавки.
Çа тиæдень ÷и двашанкр моæе сампособізагоїтися,іхворийдумає,щоздоровий.Îднакунаступні 2—3місяцірозви-ваєтьсявториннийсифіліс.Цястадіятакоæминає,алеінфекціяпродовæуєруйнуватиорганізм.Черездеякий÷аснастаєтретястадіяхвороби,якаура-æуєæиттєвоваæливіорганиймоæеспри÷инитисмерть.
Те саме здотриманнямправилособистої гігі-єниупобуті.
Віруñні ІПСШ Віруñні ІПСШ
Генітальнийгерпес
Віруñ герïеñу ïроñтого.Існує два його види.Îдинспри÷иняє лихоманку нагубах, другий — ІÏÑШ:висипання і виразки настатевих органах людини.Îбидватипивірусупереда-ютьсяприбезпосередньомуконтакті.
Біль, свербіння, виділення зі ста-тевих органів. Íавколо них з’яв-ляються пухирці, які ÷ерез 10—12днів вкриваються кіркою і зника-ють.Ïовторнівисипкитриваютьдоп’ятиднів. У половини інфікованих їхнемає, але вірус залишається ворганізмі.
Çагальновизнано,щогенітальнийгер-песособливонебезпе÷нийдляновона-родæених,якібуливконтактізвіру-сом під ÷ас пологів.У них моæливізапалення о÷ей, шкіри, центральноїнервовоїсистеми,авокремихвипад-кахнастаєсмерть.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Äлязахистумалюка—повідомитилікарів.Çазви÷айматерямзактивноюформоюгерпес-ноїінфекціїпризна÷аютькесаріврозтин.
Генітальнібородавки
Віруñ ïаïілоìи людини (ВПЛ) —збудникзахворю-вання на генітальні боро-давки.Ïоширенесередсексуальноактивноїмолоді.
Бородавки різної форми навколостатевихорганів.Інкубаційнийперіод(÷ас,щоминаєз моменту інфікування до появисимптомів захворювання) — віддвохмісяцівдокількохроків.
Цезахворюванняособливонебезпе÷-не для æінок. Âваæають, що ÂÏЛспри÷иняєракшийкиматки,адæеукрові 90% æінок з таким діагнозомвиявленоÂÏЛ.
Тесаме.Ðаннядіагностикаілікуваннябородавокдопо-магаютьзапобігтиутвореннюзлоякіснихпух-лин. Çа перших ознак захворювання требанегайнозвернутисядолікаря.Íаæаль,у80%випадків бородавки з’являються знову, томурегулярний меди÷ний огляд для інфікованихæінокмаєособливезна÷ення.
ÂІЛ-інфекція Віруñ іìу но деôіци ту лю ди ни (ВІЛ).
ÂІЛ-інфекція моæе протікати без-симптомно аæ до по÷атку стадіїÑÍІÄу. Íа цій стадії з’являютьсясимптоми різних захворювань, щовиникаютьнатліімунодефіциту.
ÂІЛ-інфекція — невиліковне захво-рювання.Існуютьпрепарати,щостри-муютьрозмноæеннявірусуізменшу-ють вірогідність його передання відматерідодитини.БезцихпрепаратівÂІЛ-інфекція є смертельним захво-рюванням.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Униканняконтактівзкров’юіншихлюдей.Äлязахистудитинипотрібнеспеціальнеліку-ванняішту÷невигодовування.
67
Захворþваннÿ Збóäнèк Сèмïòомè Наñë³äкè Проф³ëакòèка
Бактеріальні ІПСШ Бактеріальні ІПСШ
Гонорея Го но ко кові бак терії. Ура-æуютьслизовіоболонки.
Біль при се÷овиділенні, гнійнівиділеннязістатевихорганів.У ÷оловіків симптоми ÷асто більшвираæені,уполовиниæіноквираз-нихсимптомівнеспостерігається.
У æінок гонорея моæе спри÷инитизапаленняорганівмалоготаза,якев17%єпри÷иноюбезпліддя,у10%—позаматковоївагітності.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.
Хламідіоз(у÷оловіківмаєназву«негонококо-вийуретрит»
Хлаìідії. Ураæуютьслизо-ві оболонки. Третина осіб,ураæених гонококом, хворійнахламідіоз.
Ïісля інфікування людина від÷у-ває дискомфорт при се÷овиділенні,а ÷ерез 2—3 дні з’являються водя-нистівиділеннязістатевихорганів.У æінок ці симптоми ÷асто від-сутні.
ßк іпригонореї,уæінокмоæеспо-стерігатисязапаленняорганівмалоготаза. ßкщо інфікована æінка наро-дæуєдитину,існуєризикрозвиткуунемовляти пневмонії або запаленняо÷ей.
Тесаме,атакоæдлязахистуновонародæено-го—повідомитилікарів.
Ñифіліс
Бліда ñïіро хе та.Ïри кон-такті зі шкірою ÷и сли-зовою оболонкою збудник«просвердлює» поверх-ню й проникає в організм.Інфекція моæе передавати-ся при будь-яких контак-тах,навіть÷ерезпоцілунокабоспільнийрушник.
Первинний ñиôіліñ — відкритавиразка (шанкр). Моæе з’явитисяна губах, у роті, навколо статевихорганів.Вто рин ний ñиôіліñ — підвищенатемпературатіла,висипканашкірі,біль у м’язах, великі генітальнібородавки.
Çа тиæдень ÷и двашанкр моæе сампособізагоїтися,іхворийдумає,щоздоровий.Îднакунаступні 2—3місяцірозви-ваєтьсявториннийсифіліс.Цястадіятакоæминає,алеінфекціяпродовæуєруйнуватиорганізм.Черездеякий÷аснастаєтретястадіяхвороби,якаура-æуєæиттєвоваæливіорганиймоæеспри÷инитисмерть.
Те саме здотриманнямправилособистої гігі-єниупобуті.
Віруñні ІПСШ Віруñні ІПСШ
Генітальнийгерпес
Віруñ герïеñу ïроñтого.Існує два його види.Îдинспри÷иняє лихоманку нагубах, другий — ІÏÑШ:висипання і виразки настатевих органах людини.Îбидватипивірусупереда-ютьсяприбезпосередньомуконтакті.
Біль, свербіння, виділення зі ста-тевих органів. Íавколо них з’яв-ляються пухирці, які ÷ерез 10—12днів вкриваються кіркою і зника-ють.Ïовторнівисипкитриваютьдоп’ятиднів. У половини інфікованих їхнемає, але вірус залишається ворганізмі.
Çагальновизнано,щогенітальнийгер-песособливонебезпе÷нийдляновона-родæених,якібуливконтактізвіру-сом під ÷ас пологів.У них моæливізапалення о÷ей, шкіри, центральноїнервовоїсистеми,авокремихвипад-кахнастаєсмерть.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Äлязахистумалюка—повідомитилікарів.Çазви÷айматерямзактивноюформоюгерпес-ноїінфекціїпризна÷аютькесаріврозтин.
Генітальнібородавки
Віруñ ïаïілоìи людини (ВПЛ) —збудникзахворю-вання на генітальні боро-давки.Ïоширенесередсексуальноактивноїмолоді.
Бородавки різної форми навколостатевихорганів.Інкубаційнийперіод(÷ас,щоминаєз моменту інфікування до появисимптомів захворювання) — віддвохмісяцівдокількохроків.
Цезахворюванняособливонебезпе÷-не для æінок. Âваæають, що ÂÏЛспри÷иняєракшийкиматки,адæеукрові 90% æінок з таким діагнозомвиявленоÂÏЛ.
Тесаме.Ðаннядіагностикаілікуваннябородавокдопо-магаютьзапобігтиутвореннюзлоякіснихпух-лин. Çа перших ознак захворювання требанегайнозвернутисядолікаря.Íаæаль,у80%випадків бородавки з’являються знову, томурегулярний меди÷ний огляд для інфікованихæінокмаєособливезна÷ення.
ÂІЛ-інфекція Віруñ іìу но деôіци ту лю ди ни (ВІЛ).
ÂІЛ-інфекція моæе протікати без-симптомно аæ до по÷атку стадіїÑÍІÄу. Íа цій стадії з’являютьсясимптоми різних захворювань, щовиникаютьнатліімунодефіциту.
ÂІЛ-інфекція — невиліковне захво-рювання.Існуютьпрепарати,щостри-муютьрозмноæеннявірусуізменшу-ють вірогідність його передання відматерідодитини.БезцихпрепаратівÂІЛ-інфекція є смертельним захво-рюванням.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Униканняконтактівзкров’юіншихлюдей.Äлязахистудитинипотрібнеспеціальнеліку-ванняішту÷невигодовування.
Таблиця 7
68
Óмовè ³нф³кóваннÿ ³ роçвèòкó ВІË-³нфекц³ї
ÂІЛ—підступна і небезпе÷на інфекція.Âодно÷асцедуæенестійкийвірус.Âінмоæеіснувати лише в деяких рідинах організму.Щоразу, коли ці інфіковані рідини потрап-ляютьукровабонаслизовіоболонкиіншоїлюдини, існує ризик її інфікування.Шкіразазви÷айєнадійнимбар’єромдляпроникнен-няÂІЛ,алелишезаумовиїїцілості,відсут-ностіпорізів,проколів,ранок,виразок.
ÄоведенотриосновнішляхиінфікуванняÂІЛ(мал.22):
1. Ста те вий —під÷аснезахищенихстатевихконтактів.2. Че рез кров:
• при ін’єкційному введенні ліків ÷инаркотиків спільною голкою ішприцом;
• припереливанніінфікованоїкрові;• під ÷ас виконаннямеди÷них, космети÷них ÷и гігієні÷нихманіпу-ляційнестерильнимиінструментами,якіколютьаборіæуть.
3. Від інôіко ва ної ìа тері до ди ти ни—під÷асвагітності,пологів,виго-довуваннягрудниммолоком.
Інфекції, що передаються статевим шляхом, називають «воротами дляÂІЛ-інфекції»,адæедлятих,хтомаєІÏÑШ,ризикÂІЛ-інфікуванняуде-сяткиразівбільший.Цетому,щопоблизуслизовоїоболонкиконцентруютьсяуразливідляÂІЛклітиниімунноїсистеми.
Секñóаëüн³ ñòоñóнкè
ВІË-³нф³кована маòè
Наркоман³ÿ
ВІË/СНІÄ (³нш³ ІПСШ)
Мал.22.ÎсновнішляхиÂІЛ-інфікування
Небеçïе÷н³ щоäо ³нф³-кóваннÿ ВІË р³äèнè:
• кров;• виділеннязістатевихорганів;
• материнськемолоко.
69
Ðозвиток захворювання на ÂІЛ-інфекцію залеæить од віку людини,загальногостануїїздоров’я,умовіспособуæиття.Танайголовніше—відліків, які стримують розмноæення вірусу в організмі. Ці ліки називаютьантиретровірусними препаратами (АÐТ). Âони дають змогу суттєво подов-æитиæиття людини. У країнах, де АÐТ отримують усі, хто їх потребує,ÂІЛ-інфекціювваæаютьнесмертельним,ахроні÷нимзахворюванням.
Гаранòованèй çахèñò в³ä ВІË/ІПСШ
ÍадійнимзахистомвідÂІЛтаІÏÑШєутриманнявідстатевихстосун-ківівзаємнавірністьнеінфікованихстатевихпартнерів(подруææя).Адæеæоденізконтрацептивівнегарантуєстовідсотковогозахисту,хо÷азаїхпра-вильного підбору і використання ризик інфікування суттєво зменшується.Так,презервативиупоєднаннізісперміцидамидаютьдуæевисокийрівеньзахистувідÂІЛтапереваæноїбільшостіІÏÑШ.
Âаæливотакоæуникатиконтактівзкров’юіншихлюдей,щобунемоæли-витипереданняінфекції÷ерезкров.ЩододеякихІÏÑШ,якіінодіпереда-ютьсяприпобутовихконтактах(наприклад,сифіліс),требадотримуватисяправилособистоїгігієни(матиіндивідуальнийрушниктощо).
Молоділюдимаютьбагатомоæливостейвисловитисвоїпо÷уттябезінтимнихстосунківіуникнутиризикунебаæаноївагітностітаінфікуванняÂІЛ/ІÏÑШ.
1. Îб’єднайтесь у 2 групи (хлопці і дів÷ата) та обговорітьспособивисловленнясвоєїсимпатіїтаприхильності(пода-руватиквітку,написатиSMS,запроситинатанець...).
2. Îб’єднайтесьупари(хлопець ідів÷ина)йпо÷ерзіпро-демонструйтеціспособи.
Уперіодстатевогодозріванняслідуникатиекспериментівзпсихоак-тивнимире÷овинамитаризикованоїстатевоїповедінки.Ïсихоактивніре÷овинисповільнюютьстатеведозріванняіпризводятьдовиникненнязалеæностійпорушеньрепродуктивногоздоров’я.Ñтатеву поведінку, яка моæе призвести до пси-хі÷них травм, небаæаної вагітності, інфікуванняÂІЛ/ІÏÑШ,називаютьризикованою.Îдним із наслідків ризикованої статевої поведінкиєінфекції,щопередаютьсястатевимшляхом.Äеякіз них моæуть стати при÷иною тяæких патологій інавітьсмерті.ÇапершихознакІÏÑШтребанегайнозвернутисядолікаря.Існує тришляхи інфікування ÂІЛ: статевий, ÷ерезкров,відінфікованоїматерідодитини.Íайнадійніший захист відÂІЛ та ІÏÑШ —утри-мання від сексуальних контактів і взаємна вірністьнеінфікованихсексуальнихпартнерів(подруææя).
70
§ 8. ПÐОТÈÄІß СÅÊСÓАËЬНÈМ ÄОМАГАННßМ І НАСÈËËÞ
Існуютьвагоміпри÷инидлявідстро÷еннястатевихстосунківдотого÷асу,коливиподорослішаєте.Äеякізнихнаведеновситуаціях,зобраæенихнамал.23.
1.ßкізпри÷инвідстро÷енняінтимнихстосунків,навашудумку,слушні,аякі—ні?2.Îберіть÷отиринайваæливіші(прийнятнідлявсіх).3.Íазвітьіншіпри÷инивідмови.ßкимисловамицемоæнавира-зити?
ßк в³äмовèòèñÿ в³ä небажаної ïроïоçèц³ї
Äлярівноправного спілкування требанав÷итися вві÷ливо, але твердо ібез від÷уттяпровинивідмовлятися від того,що тобінепідходить (напри-клад,віднебаæанихстосунків÷инедоре÷нихподарунків).Ïсихологироз-робили рекомендації, які допомоæуть вві÷ливо відмовитися від небаæаноїпропозиції.Âонискладаютьсяз÷отирьохкроків:
У цьоìу ïараграôі ти:
• обговоришпри÷иниутриманнявідстатевихстосунківупід-літковомувіці;
• тренуватимешнави÷кивідмовивіднебаæанихпропозицій;
• в÷итимешся протидіяти сексуальним домаганням і відмов-лятисявіднебезпе÷нихпропозиційвумовахтискуізагрозинасилля.
Êрок 1. Поÿñнè ñвої ïо÷óòòÿÐозкаæи,щотидумаєшівід÷уваєшзприводуцієїпропозиції.
Êрок 2. Поïроñè ïро ïоñëóãóÑформулюйсвоюпропозицію÷ивимогуувві÷ливійформі.
Êрок 3. Поц³кавñÿ äóмкоþ ñï³вроçмовнèкаÇапитайспіврозмовника,щовінпроцедумає:«Íезапере÷уєш?»,«Тебецевлаштовує?»,«Äомовилися?».
Êрок 4. Проäемонñòрóй ïоваãó Уваæновислухаййоговідповідь.ßкщовонатебевлаштовує,подякуйзарозуміння:«Îтідобре»,«Äякуюзарозуміння».
71
Çанадтомолода(ий)абопростонеготова(ий):
Ïрагненняемоційноїблизькості:
«Íетребапоспі-шати».«Унаспопередубагато÷асу».
Íебаæанавагітність,ризикінфікування:
«ßщенехо÷устатимамою(татом)».«Íеіснуєабсо-лютнонадійногозахисту».«ÂІЛтаіншіінфекціїпереда-ютьсястатевимшляхом».
Ïотребавкоханні:
«Âиба÷,алеятебенекохаю».
Ðелігійніабовласніморальніцінностііпереконання:
Моæливийосудбатьків,роди÷ів,громади:
Ñтансп'яніння:
Íебаæанапропозиціяаботиск:
«ßщенадтомолода».«ßневпевнений».«ßнеготова».
«Ïозашлюбнісек-суальністосунки—гріх».«Äляменепоза-шлюбнісексуальністосункинепри-йнятні».
«Алкоголь—поганийпорадник».«Тількинетепер,колимивипили».
«Цьогонеприхо-ваєш».«Тинезнаєшмоїхбатьків».
«Меніценеподобається».«Íетиснинамене».«Íі,янехо÷у».
Мал.23
72
Îб’єднайтесь у дві групи (дів÷ата і хлопці) й, користую÷исьправилом÷отирьохкроківтарекомендаціяминас.59,напишітьсценаріївідмовиунаведенихниæ÷еситуаціях.
Ситуація 1. Це твоє поба÷ення з Андрієм. Âін приніс тобіневеликийподарунокізапрошуєвкіно.Алетинехо÷ешпро-довæуватицістосунки,томущоАндрійтобінеподобається.Тивирішилавідмовитисявідподарункаізапрошення.Ситуація 2.Âи гуляєте з друзями, і вони розповідають просвої «досягнення» у стосунках з протилеæною статтю.Äрузіглузуютьзтебеіпитають,коливæематимешдів÷ину.Тивирі-шивприпинитицібала÷ки.
Ðозіграйтеситуаціїметодом«стоп-кадру»,зупиняю÷исценкинакоæномуетапійкоментую÷ите,щоробитькоæенізперсонаæів.
Пракòè÷на робоòа № 4 В³äмова в³ä небеçïе÷нèх ïроïоçèц³й в óмовах òèñкó
³ çаãроçè наñèëëÿ
Людинезавæдиохо÷епогодятьсязтобою,навітьякщотивисловишсвоюпозиціюзповагоюдоних.Äехтозахо÷етебепереконати,по÷неперебивати,відволікативідтеми,умовляти.Томуваæливонав÷итисяпритистоятитиску,особливоувипадку,колитебенамагаютьсясхилитидоінтимнихстосунків.
1.Íамал.24зобраæенопоширеніспособитиску.Îзнайомтесязнимийобговоріть,якіщеспособимоæнавикористати.2.Уваæно про÷итайте пам’ятку «ßк протидіяти сексуальнимдомаганням».
Âаспереби-вають,загово-рюють,відво-лікаютьвідтеми?
Âасумовляють÷ипровоку-ють?
Повертайтеñя до теìи:«Будьласка,послухай»«Äозвольменізакін÷ити»«ßзнаю,тидумаєш...,аледозвольменісказати»
Відìовтеñь і за необхідноñті йдіть геть:«Íі,ятаквирішила»«Äякую,ні»Сïробуйте відтягнути чаñ, відкладіть ñвоє рішення:«ßщенеготова»«Мипоговоримопроцепізніше»«Менітребапорадитисязлікарем(подругою)»Заïроïонуйте коìïроìіñ:«Äавайкраще...»«ßцьогонеробитиму,алемимоглиб...»
Пам’ÿòка: «ßк ïроòèä³ÿòè ñекñóаëüнèм äомаãаннÿм»
73
Îб’єднайтесьупари.Äоповнітьдіалогуситуації«Ïісляве÷ір-ки»(мал.25настор.74).Îбговоріть:• Чинездаєтьсявам,щовцьомувипадкунайкращевідмовитисьійтигеть?
• Алеæвидалековіддому,анадворітемно.Щощевимоæетезробити?
• ßкмоæнабулоуникнутитакоїситуації?
1.Ïровокувати: 2.Ïереконувати:
3.Ïогроæувати: 4.Умовляти:
5.Тиснути: 6.Çаговорювати,відволікативідтеми:
–Типростобоїшся!
–Чомуні?Усітакроблять.
–ßкщонепогодишся,я тебекину.Тихо÷еш,щобятебезмусив?
–Äовірсямені.Íі÷огопоганогонестанеться.
–Тименівинна.Тиобіцяла.
–ßківтебегарніо÷і!Меніподобається,колити сердишся.
Ñхиляю÷идосексуальнихстосунків,васмоæуть:
Мал.24
74
Сèòóац³ÿ «П³ñëÿ ве÷³ркè»
Ïісля ве÷ірки друзі розійшлися, залишивши вас із вашим другомнаодинці вйогоквартирі.Âиусвідомлюєте,щовæепізно, транспортнеходить,адовашогодомудуæедалеко.Çазви÷айдругшляхетноповодить-сязвами.Алесьогоднівінвипивпиваіставагресивним—намагаєтьсясхилитивасдосексуальнихстосунків.Коливипояснюєте,щонехо÷етецього, він перебиває і намагається за будь-яку ціну переконати вас. Âирішу÷евідмовляєтесь,тягнете÷асабопропонуєтекомпроміс.
5.Ïоцікавтесядумкоюспіврозмовника:
7в.Çапропонуйтекомпроміс:7б.Тягніть÷ас:
6.Íамагаєтьсяпереконати:
7а.Âідмовтесь:
1.Ïоясніть,у÷омупроблема,розкаæітьпросвоїпо÷уття:
4.Âисуньтевимогу:3.Ïовертайтесьдотеми:2.Íамагаєтьсявід-воліктивідтеми:
–Ïрипини,тивæедорос-ла!
–Ïослухай,тименівинна.Äля÷ого,думаєш,явикинувкупугрошейнацюве÷ірку?
Мал.25
75
Небеçïека ñекñóаëüноãо наñèëëÿ
Ñексуальненасилля—особливонебезпе÷нийвидзло÷ину.Âонопоєднуєознаки фізи÷ного і психі÷ного насилля, спри÷иняє глибоку психологі÷нутравму,різкозасудæуєтьсявсуспільствійсуворокараєтьсязаконом.Çмен-шитиризиксексуальногонасиллямоæна,якщонав÷итисяпередба÷атинебез-пе÷ніситуації,уникатиїхідавативідсі÷уразінебезпеки.
1.Ïро÷итайтеситуаціїіспрогнозуйтеїхрозвиток.Чизагроæуєдів÷атамнебезпекасексуальнихдомаганьінасилля?
Си ту ація 1. Троєдів÷атзасмагалинапляæі.Ïоблизупри÷а-ливкатер,і÷етверомолодиківзапропонувалиїмпрогулятисязними.Си ту ація 2. Людмилапізноповерталасядодому.Щеувагоніметровонапомітила÷оловіка,якийнезводивзнеїпогляду.Коли дів÷ина вийшла, то поба÷ила, що він невідступно йдеслідом.
2.Íаведітьприкладиіншихпровокаційних÷исприятливихдля´валтівниківобставин.
Ïоширеноюєдумка,щоз´валтуванняв÷иняютьлишенезнайомціутем-номупровулку.Алеприблизнополовина´валтівників—знайоміабороди÷іæертви(мал.26).
МаріядозволилаМиколіпровестиїїпіслядискотеки.
Коливонивідійшлидоситьдалекоізалишилисянаодин-ці,Миколапо÷авзаграватиіговоритипросекс.
Маріязбентеæеномов÷ала.Ценадихнулохлопця,вінвирішив,щовонапогодæу-ється.
Коливонипідійшлидопокинутогобудинку,Миколазавівдів÷инутудиіпо÷авобнімати.
Âонанамагаласявідштовхну-тийого:«Íі!Íетреба!Будьласка,янехо÷у».Алехло-пецьбувнабагатосильніший.
Âінповаливїїназемлюіз´валтував.Ïісляцьоговилаявсяіпішовгеть.Маріяплакалайбуластрашеннопригні÷ена.
Мал.26
76
Çа допомогою пам’ятки «ßк уникнути сексуального насилля»поміркуй,щомоæназробити,коли:
• тобіроблятьнепристойніпропозиції;• існуєзагрозаз´валтування.
1.Íеходітьве÷орамисамі,особливоунарядномуабонадтовідвертомувбранні.Уникайтемісць,денемадокогозвернутисяподопомогу.2.Íевідвідуйтедискотеки іве÷іркибездрузів.3.Уникайтепоїздок«автостопом».4.Íерозмовляйтезнетверезими÷ималознайоми-милюдьмивнепідходящихмісцях(назупинці,утранспорті,впарку).5.Íезаходьтедокогосьудім÷иквартиру,якщотамбільшенікогонемає. 6.Íеберітьгрошей іподарунківвідмалознайомихлюдей.
Утримуйтесь,особливозмалознайомимилюдьми,відтого,щомоæебутисприйнятеяквашалегко-доступність і готовністьдосексуальнихстосунків(загравань,двозна÷нихнатяків,багатозна÷нихпоглядів,торканьтощо).
1.Ïомоæли-востіуникайтеситуацій,щозагроæуютьсексуальнимнасиллям
2.Тримайтесяз гідністю
3.Упевненоінедвозна÷нореагуйтенаспробисхи-литивасдосексуальнихстосунків
4.Ðішу÷езахищайтесь,якщохтосьнамагаєтьсясилоюзмуситивасдосексу
ßкщовиспілкуєтесьзлюдиною,яканамагаєтьсясхилитивасдосексуальнихстосунківбеззастосу-ванняфізи÷ноїсили(умовляннями,провокаціями,відволіканнямвідтеми,тиском,погрозами),засто-совуйтенави÷киупевненоїповедінки.Íаприклад,наполягайтенасвоєму ікаæіть,щовамценеціка-во.Йдітьзподругою(другом).Ïозмозінегайнозателефонуйтероди÷амабодрузям іповідомте,деви і зким.ßкщовонимаютьавтомобіль,попро-сітьзаїхатизавами.
ßкщохтосьнамагаєтьсязастосуватисилу,рішу÷езахищайтеся:кри÷іть,дряпайте,кусайте,вдар-те ´валтівникавпах,вирвіться і тікайте.Уразізагрозивашомуæиттюторгуйтесязалеæновідситуації, тягніть÷ас,каæіть,щовихворі,щоувас,напевно,ÑÍІÄ.
Пам’ÿòка: «ßк óнèкнóòè ñекñóаëüноãо наñèëëÿ»
77
1.Îб’єднайтесь у 3 групи. Ïро÷итайте історію, зобраæену намал.26.Îбміркуйтетаобговорітьвідповідіназапитання:
груïа 1: ßквидумаєте,÷имоглаМаріяздогадатися,щотакемоæетрапитись?Щосвід÷илопроце?груïа 2: Маріязбентеæеномов÷ала,колиМиколапо÷авроз-мовупросекс.ßквонамалав÷инитизамістьтого,щобмов-÷ати?груïа 3: ЩовидумаєтепроМиколу?Чомувінтаку÷инив?
2.Ïоміркуйте:• ЩослідзробитиМарії?• Читребаїйкомусьрозповідатипроте,щосталося?• Чиварторозповістипроцелюдям,якимвонадовіряє
(батькам,друзям)?• ЧитребаМаріїпоговоритипроцезМиколою?
Існують вагомі при÷ини для відстро÷ення статевих стосунків до того÷асу,коливиподорослішаєте.Ïсихологи розробили правила, які допомоæуть вві÷ливо відмовитисявідтого,щотобінепідходить,успілкуванніздрузямиіпротилеæноюстаттю.Люди не завæди охо÷е погодяться з тобою,навітьякщовисловишсвоюпозиціюзповагоюдоних.Тому ваæливонабутинави÷ок відмовивід небезпе÷них пропозицій в умовах тиску ізагрозинасилля.Ñексуальне насилля — особливо небезпе÷нийвид зло÷ину.Âонопоєднує ознакифізи÷ного іпсихі÷ногонасилля.Çменшитиризиксексуаль-ного насилля моæна, якщо нав÷итися передба-÷атизагрозуйбутиготовимдативідсі÷унебез-пе÷нійситуації.
ÐÎÇÄІЛ4
БЕÇÏЕКАÂÑУЧАÑÍÎМУÑУÑÏІЛЬÑТÂІ
79
§ 9. ÄОÐОÆНß ÁÅЗПÅÊА
Коготількинепоба÷ишнадорогах!Цеітранспорт(автобуси,тролейбу-си,трамваї,поїзди,легковійвантаæніавтомобілі,мотоцикли,велосипеди),ілюди(пішоходийпасаæири), інавітьтварини.Âонирізнятьсягабарита-ми,маневреністюішвидкістюруху.Цестворюєперешкодиінезру÷ностінаїхньомушляху,аотæе—йнебезпе÷ніситуації.
Учаñ ни ки до рож нь о го ру ху —особи,якіберутьу÷астьудороæньомурусіякпішохід,водій,пасаæир÷ипогони÷тварин.
Ор ганізація до рож нь о го ру ху —комплексінæенернихтаорганізаційнихзаходів,щозабезпе÷уєумовидлябезперебійногоібезаварійногорухутранс-портуіпішоходіввулицямиідорогами.Îднимізпершихзасобіворганізаціїдороæньогорухубувподілпроїзної÷астининадвісмугидлявідокремленнязустрі÷нихпотоків.ÂУкраїні,яківбільшостікраїнсвіту,прийнятоправо-стороннійрух.Îблаштуваннядоріг іконструкціяавтомобілівпристосованісамедотакоїсистеми.
Ïригадайте:• Уякихкраїнахприйнятолівостороннійрухдорогами?• ßкіконструкційніособливостіавтомобілів,пристосованихдолівосторонньогоруху?
Пра вè ëа äо рож нü о ãо рó хó
Íайголовнішим засобом організації до-роæньогоруху єÏравиладороæньогоруху.Ç1сі÷ня2002рокувУкраїнідіютьÏравиладороæньогоруху,розроблені зурахуваннямміæнароднихугод(мал.27).
Ïравила дороæнього руху визна÷аютьправа та обов’язки у÷асників дороæньогоруху:водіїв,пасаæирів,водіївмопедівівело-сипедів,осіб,якікеруютьгуæовимтранспор-том,іпогони÷івтварин.
У цьоìу ïараграôі ти:
• пригадаєш,щотакеÏравиладороæньогоруху;• дізнаєшся,хтомаєпріоритетнадорозі;• ознайомишся з правилами для водія і пасаæирівмотоцикла;
• потренуєш нави÷ки відмови від небезпе÷них про-позицій.
Мал.27
80
Цейдокументописуєрегулюваннярухузадопомогоюдороæніхзнаків,розмітки,світлофорнихустановокірегулювальників.
Âінміститьправила:• проїздуавтомагістралями,унаселенихпунктах,æитловихіпішо-
хіднихзонах;• зупинки,стоянки,виконанняобгонутаіншихманеврів;• проїздуперехресть,пішохіднихпереходівізалізни÷нихпереїздів;• користування освітлювальними приладами й світловими сигнала-
ми;• перевезенняпасаæирів,вантаæівібуксирування;• нав÷альноїїзди.
Ïравиламитакоæпередба÷еновимогидотехні÷ногостануйобладнаннятранспортнихзасобівтаіншівимоги,відякихзалеæитьбезпекадороæньогоруху.
Ðе ãó ëþ ван нÿ äо рож нü о ãо рó хó
Äороæній рух регулюють за допомогою регулювальника, світлофо-ра, дороæніх знаків і дороæньої розмітки. Трапляється, що ці засобивикористовуютьодно÷асно,івиникаєсупере÷ливаситуація.
Íаприклад,наперехрестіпрацюють і світлофор, і регулювальник.Чиївказівкитребавиконувати?Абопору÷зпостійнимзнаком«Ïоворотправо-ру÷ заборонено» встановлено тим÷асовий знак«Ðухправору÷» (що вказуєнапрямок об’їзду пошкодæеної ділянки дороги). Що робити? Çапам’ятайпріоритетизасобіворганізаціїдороæньогоруху(мал.28):
Мал.28
1)сигналирегулювальника;
2)тим÷асовідороæнізнаки;
3)сигналисвітлофора;
4)постійнідороæнізнаки;
5)дороæнярозмітка.
81
Пр³орè òе òè в äо рож нü о мó рóñ³
Ñпостерігаю÷изарухомтранспортунаскладнихділянкахдороги(особ-ливонаперехресті),÷асомдивуєшся,якводіїзнають,хтомаєправоїхати,ахтоповинензупинитися.ТасамедляцьогойіснуютьÏравиладороæньогоруху,що встановлюють ÷ерговість проїзду перехресть, вузьких і складнихділянокдороги.Íайголовнішізнихтакі:
• Ðейковийтранспорт(поїзд,трамвай)маєпріоритетнеправонарухпередавтомобілямиіпішоходами.
• Íанерегульованихперехрестях,депозна÷енопішохіднийперехід,пішо-ходимають переваæне право на рух перед автомобілями.Але пішохідповинен пересвід÷итися, що всі автомобілі зупинились і пропускаютьйого.
• Транспортнаголовнійдорозімаєпріоритетпередтранспортомнадруго-ряднійдорозі(мал.29).
• Автомобілі «швидкої допомоги», поæеæної охорони та інші автомобіліспеціальногопризна÷еннязувімкненоюзвуковоюсиреною і синімпро-блисковиммая÷коммаютьправопершо÷ерговогопроїзду.Коæенводій,поба÷ивши такий транспорт, повинен дати йому дорогу.Червоний про-блисковий мая÷ок свід÷ить, що всі автомобілі повинні пропустити цейтранспорт,зупинившисьзправогокраюдороги.Ñпецтранспорт(переваæ-но дороæньо-експлуатаційної слуæби) з увімкненим æовто-оранæевиммая÷комнемаєперевагиврусі.
Ðозподіліть ролі водіїв транспортних засобів, зобраæених намал.29,ірозіграйтеситуацію.Майтенаувазі,що:
го ло вна до ро га—цедорога,позна÷еназнаком«Головнадоро-га»,абодорогазпокриттямвідносно´рунтової;дру го ряд на до ро га — це дорога, позна÷ена знаками «Äатидорогу»÷и«Ïроїздбеззупинкизаборонено».
Мал.29
82
Оñновн³ в³äомоñò³ ïро моòоцèкë
У5—7-хкласахтивив÷авÏравиладороæньогорухудляпішоходів,вело-сипедистів,пасаæирів.Теперознайомишсязправиламидлямотоциклістів.
Мо то цикл—двоколіснийтранспортнийзасібзмоторнимприводом,якиймаєдвигунзробо÷имоб’ємомпонад50см3.Äомотоциклівтакоæналеæатьмоторолериімотоколяски.Çалеæновідпризна÷еннямотоциклимаютьрізнийвигляд.Цеікомфортнідороæнімоделі,іманевреніспортивнімашини,здатнірозвивативеликішвидкості.Мотоциклиєвармії,міліції,нимикористуютьсяпоштарі,кур’єри,медикиінавітьсвященики(мал.30).
82
Мал.30
8383
Мо òо цèкë ³ беç ïе ка
Мотоцикли дуæе популярні, зокрема серед молоді. Та водно÷ас мото-цикл—одинізнайнебезпе÷нішихвидівтранспорту.
Îб’єднайтесьу2групи.Íазвітьперевагиінедолікимотоциклів.Ïояснітьсвійвибір:•високапотуæність;•відсутність навколо водія і пасаæирівзовнішньоїзахисноїоболонки(кузова);
•великашвидкістьруху;•маневреність (здатність легко долатибездоріææятаавтомобільнізатори);
•відносномалавага;•невисокастійкість;•порівнянонизькавартість;•сезонневикористання.
Äеякізцихпунктів,напевно,невикли÷утьувассумнівів:наприклад,порівнянонизькаціна÷иманевреністьмотоциклаєбезумовнимийогопере-вагами.Таксамо,яквідсутністькузоваіззасобамипасивноїбезпекиінестій-кістьцьогодвоколісноготранспорту—йогонедоліки.Ñуттєвоювадоюєйвимушеніперервивхолоднупоруроку,колимотоцикламимайæенекорис-туються,імотоциклістивтра÷аютьнави÷кивпевненоговодіння.
Аякщодопотуæності?Çодногобоку—привабливаздатністьзакорот-кий÷асрозвивативисокушвидкість.Азіншого—цемоæематинаслідкомвідривпередньогоколесавіддороги(мал.31),заносіперекиданнямотоцик-ла.
Мал.31.Çастатистикою,з-поміæусіхвидівтранспортумотоциклинапершомумісціутакомувидіÄТÏ,якперекидання
8484
Мо òо цèкë ³ аë ко ãоëü
Îсобливонебезпе÷нимиєситуації,колизакермомотоцикласідаєнетве-резийводій.Ñередмотоциклістів,якіспри÷инилиаварію,майæеполовина(43%)перебувалапідвпливомалкоголю.
Ïояснюєтьсяцепросто.Алкогольпорушуєдіювестибулярногоапаратуіздатністьлюдиниутримуватирівновагу,навітьстоя÷инаногах,некаæу÷ивæепроте,щободно÷асноутримуватирівновагунамотоциклійстеæитизадороæньоюситуацією.
Äо тогоæ алкоголь суттєво уповільнюєреакцію.Так, 100 г спиртногощонайменшеудві÷ізбільшують÷ас,щоминаєзмоменту,коливодійпоба-÷итьперешкоду,домоменту,коливіннатисненагальма÷ипо÷невиконуватиманевр.Íашвидкості50км/годтверезийводійзацей÷аспроїденебільшяк11метрів,атой,щовæивалкоголь,—від20до40метрів(мал.32).
Хòо мо же керóваòè мо òо цèк ëом
Â÷итисяводитимотоциклдозволеноз16років.Але,звісно,ненадорозі,анапороæньомустадіоні÷ивигоні.Íайкращезаписатисянаспеціальнікур-сиприавтошколах,мотоклубах.
Ïравонакеруваннямотоцикломмоæнаотриматиз16-рі÷ноговіку.Äляцього треба пройти меди÷не обстеæення,нав÷аннязапрограмоюзпрофілактикизло-вæивання алкоголем і наркотиками середводіїв транспортних засобів, надання пер-шої меди÷ної допомоги потерпілим унаслі-докнещаснихвипадківіÄТÏ.
Äля отримання посвід÷ення необхіднотакоæпройтикурстеорети÷ногоіпракти÷-ногонав÷аннязпідготовкиводіївкатегорії«А»іскластиіспити.
Îсобам, які успішно склали іспити,видається посвід÷ення єдиного зразка італонпопередæень(мал.33).
Мал.32
Мал.33.Íаціональнепосвід÷енняводія
8585
Пра вè ëа äо рож нü о ãо рó хó äëÿ мо òо цèкë³ñò³в
Äеякимихарактеристикамимотоциклподібнийдовелосипеда,адеякими—доавтомобіля.Äізнайсяпроцебільшезтакогокрос-тесту.
1.Äвоколіснімотоциклидозволенопаркувативодин(5)÷идваряди(6)?
2.Групамотоциклістівповиннарухатисядорогоюодинзаодним(7)÷иудваряди(8)?
3.Чиповиненмотоциклістукомплектуватисвійтранспортмеди÷ноюапте÷-кою і знакомаварійноїзупинки,подібнодоавтомобіліста(10),÷ивіннезобов’язанийцьогоробити(9)?
4.Мотоциклістиповиннівиконуватилівийповоротірозворотнадорозіяквелосипедисти(11)÷иякводіїавтомобілів(12)?
5.Тимаєшщеодиншанс(1).
6.Ïаркуватимотоциклибезколяскимоæнаудваряди(2).
7.Äорогоюмотоциклістиповинніїхатиодинзаодним(3).
8.Хо÷ паркуваннямотоциклівдозволеноудваряди,рухдвохмотоциклівпору÷ (як, до ре÷і, і велосипедів)моæе створити перешкоди для іншоготранспорту(2).
9.Мотоцикл—небезпе÷нийвидтранспорту,томуйоготребаукомплекту-ватимеди÷ноюапте÷коюізнакомаварійноїзупинки(3).
10.Ïравильно.УразіÄТÏмотоциклістзобов’язанийпозна÷итимісцеава-рії,надатиневідкладнумеди÷нудопомогупотерпілим,викликати«швидкудопомогу»іповідомитиÄАІ(4).
11.Âелосипедистнемаєправаповертатинадорозілівору÷ ÷ивиконуватирозворот.Âінповинендоїхатидоперехрестя,зійтизвелосипедаіперейтизнимнаіншийбікдорогиякпішохід.Âодіймопедамаєв÷инититаксамо,амотоциклістнезобов’язанийцьогоробити(4).
12.Мопедповертаєлівору÷ ірозвертаєтьсяяквелосипед,амотоциклвико-нуєціманевриякавтомобіль(13).
13.Молодець!Тидіставсякінця.
1.ßквелосипедиствиконуєрозворот,лівийповоротіподаєсиг-нал проманевр (поворот правору÷, об’їзд перешкоди лівору÷,зупинку)?Ïродемонструйтецісигнали.
2*.Âодіїякоготранспортузобов’язані:
• Ïри лівому повороті й розвороті доїхати до перехрестяіпішкиперевеститранспортнаіншийбікдороги?
• Матиприсобіпосвід÷енняводіятамеди÷нуапте÷ку?
• Їхатидорогоюводинряд,апаркуватисьудваряди?
86
Чиобладнаномотоциклсидінням,ру÷кою іпідставкоюдлянігпасаæира?
Îсобам, які мають посвід÷ення направо керування транспортним засобомкатегорії «А», заборонено перевозитипасаæирів.
Íа задньому сидінні мотоцикладозволено перевозити дітей вікомвід12років,зростомвід145см.
ÂідповіднодовимогÏравилдороæ-нього руху мотоциклісти і пасаæи-ри мотоциклів повинні користува-тисязахиснимишоломами.
Ñідаю÷инамотоцикл:1.Ðетельнозастебнизахиснийшолом.2.Íадійнотримайсязару÷ку.3.Ïід ÷ас маневрів нахиляйся в той самий бік,щойводій.4. ßкщо треба подивитись убік або озирнутися,повертайлишеголову,анекорпус.5. Категори÷но забороняється відвертати увагуводіябезкрайньоїпотреби.6.Ïід÷асзупинокнеставногинадорогу.
Чимаєводійправа?
Чивиповнилосяпасаæирові12років?
Чи є захисні шоломи дляводія іпасаæира?
Äеякі моделі мотоциклів непризна÷ено для перевезенняпасаæирів.
Пра вè ëа äëÿ ïа ñа жèр³в мо òо цèк ëа
У багатьох людей виникають негативні емоції від першої поїздки намотоциклі.Íаприклад,знайомийпропонуєпокататися,мотоциклзриваєтьсязмісця, і пасаæир переæиває кілька хвилинæаху.Ïісля такої «розваги»дехтотривалий÷асбоїтьсямотоциклів.Томупершніæскористатисяпропо-зицією,придивисьдоводія.Íедосвід÷еного÷илегковаæногомотоциклісталегкорозпізнати.Âінзриваєтьсязмісця,різкогальмує.Âідйогопропозиціїпокататиськращевідмовитися.
Çадопомогоюблок-схемиознайомсязправиламидляпасаæирівмотоцикла.
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
8787
—Їдьмо,хлоп÷е! —Тищо,злякався?Усебудетіп-топ.
—ß думаю,що вæе ви-сплюсь, поки ти доплен-таєшся.Ñідай,хутко.
—Будьласка,за÷е-кай.Äавайпого-воримо.
—ЧомубнамнепоїхатизÑашкомнамашині?Âіннепроти.
—Íі, я не поїду, і тинеїдь.Батькосердити-меться, якщо ти менезалишиш.
— Будь ласка,послухай.
Ценебез-пе÷но.Ходімопішки.
Що ти думаєшпроце?
—Тивипив,аменіæитиненабридло.
1. Ðо бèòü ïро ïо çèц³þ:
4. По вер òаєòüñÿ äо òе мè. Вè ñó ває вè мо ãè.
За ïè òóє, що в³н ïро це äó має:
2. По ÿñ нþє, ó ÷о мó ïро бëе ма:
5. Тèñ не:
6 б. Або в³äкëа äає роçв’ÿçан нÿ ïро бëе мè: 6 в. Чè ïро ïо нóє аëü òер на òè вó:
6 а. гшó ÷е в³äмов ëÿєòüñÿ ³ в³äмов ëÿє бра òа:
3. В³äвоë³кає, на ïо ëÿ ãає:
Мал.34.Алгоритмвідмовивіднебезпе÷ноїпропозиції
88 88
Трен³нã навè÷ок в³äмовè в³ä небеçïе÷нèх ïроïоçèц³й
Ïотренуйтесьприймативідповідальнірішеннящодопропозиціїпокатати-сянамотоциклі.
Îб’єднайтесь у 2 групи. Ïро÷итайте і за допомогою правила÷отирьох кроків (с. 70) та алгоритму відмови від небезпе÷ноїпропозиції(мал.34)розіграйтенаведеніситуаціїметодом«стоп-кадру».
Ситуація 1. Íа свій шістнадцятий день народæення Äенисотримаввідбатьківдовгоо÷ікуванийподарунок—мотоцикл.Хлопцевіздалося,щокеруватинимдуæелегко,інаступногоднявінзапропонувавсвоїйоднокласниціпокататись.Äів÷инавідмовилася.
Ситуація 2. Іванові батькипоїхалиувідпусткуй залишиливдомамотоцикл.Äоньогоприйшлидрузі,іхтосьзапропону-вавпокататисьнамотоциклі.Іванвирішиввідмовитися.
Îрганізаціядороæньогоруху—цекомплекс заходів,щозабезпе÷уєумови для безперебійного і безаварійного руху транспорту та пішо-ходів.ÍайголовнішимзасобоморганізаціїдороæньогорухуєÏравиладороæ-ньогоруху.Âонивизна÷аютьправатаобов’язкиу÷асниківдороæньогоруху, описують засоби його організації (світлофори, розмітки тощо),містятьправилапроїзду,зупинки,перевезенняпасаæирівтавимогидообладнаннятранспортнихзасобів.Мотоцикл— двоколісний транспортний засіб з моторним приводом,
робо÷ийоб’ємдвигунаякогопонад50см3.Мотоцикл— один із найнебезпе÷ніших видівтранспорту. Îсобливо небезпе÷ними є ситу-ації,колизакермомотоцикласідаєнетверезийводій.Ïравонакеруваннямотоцикломмоæнаотрима-тиз16-рі÷ноговіку.Âодії та пасаæири мотоциклів повинні знатисвоїправатаобов’язкиідотримуватисьÏравилдороæньогорухудлямотоциклістів.
8989
§ 10. ÅÊОËОГІЧНА ÁÅЗПÅÊА
Ти,напевно,÷асто÷уєшслова«екологія»,«екологі÷наситуація»,«еколо-гі÷ніпроблеми»,«екологі÷набезпека».Екологіяспершубулагалуззюбіології,якавив÷аєвзаємозв’язокæивихорганізмівіприродногосередовища.Унаш÷асцимтерміномпозна÷аютьнаукупровзаємовпливлюдиниіприродитапрозасадираціональногоприродокористування.
1.Íазвітьекологі÷ніпроблемивашогонаселеногопункту.2.Îцінітьйогоекологі÷нубезпеку.Äляцьогопроведітьукласіумовнулінію.Çодногоїїкінцястаютьті,хтовваæаєвашемісто÷и село безпе÷ним екологі÷ним середовищем, а з іншого— ті,хто думає, що екологі÷на ситуація в ньому загроæує æиттю іздоров’юлюдей.Ðешта—посередині÷иблиæ÷едотого÷итогокінця.Баæаю÷імоæутьпояснитисвоюпозицію.
За брóä нен нÿ ³ çäо ров’ÿ ëþ äè нè
Люди,яківсіæивіістоти,повинніматиунавколишньомусередовищівсенеобхіднедлясвоєїæиттєдіяльності:÷истуводу,родю÷уземлю,незабрудне-неповітря.Інакшеїхньомуæиттюіздоров’юзагроæуєнебезпека.
Äіязабрудненьнезавæдивиявляєтьсяшвидко.Інодішкідливіре÷овининакопи÷уютьсяворганізміпротягомтривалого÷асуітількизгодомспри÷и-няютьзахворювання.Îднакдобревідомо,щовмісцяхсильногозабрудненнядовкіллялюди÷астішехворіють.
Лишепереæившинеоднуекологі÷нукатастрофу,людиусвідомили,щорельєф,´рунти,підземнііповерхневіводи,рослиннийітвариннийсвіттісновзаємопов’язані.Çмінаодногоелемента(наприклад,забрудненняатмосфери)моæепризвестидонепередба÷уванихзмінрештийогоелементів—забруд-нення поверхневих і підземних вод, землі та вирощених на ній продуктівхар÷ування.Усе це негативно впливає на здоров’я людей, погіршує якістьїхньогоæиття.
У цьоìу ïараграôі ти:
• оцінишекологі÷нубезпекусвогонаселеногопункту;• дізнаєшся,яко÷ищуютьпитнуводу;• проаналізуєш проблеми забруднення повітря, водийземлі;
• дослідишекологі÷нийстансвогоміста÷исела;• виконаєшекологі÷нийпроект.
90
Пробëема ÷èñòої воäè
Âода — невід’ємна складова æиття. Ðослини на90%,атваринина75%складаютьсязводи.Безводилюдинамоæепроæитилишекількадіб,азаріквонавипиваєприблизнотоннуводи.Талюдивикористову-ютьводунелишедляпиття іприготування їæі, айдляіншихпотреб:миття,прання,прибирання,промис-ловогоісільськогосподарськоговиробництва.
Так,длявирощування1кілограмапшениціпотріб-но1,5тонниводи,длявиробництва1кілограмапласт-маси—приблизно1тонну,а1кілограмапаперу—аæ100тоннводи.
Ðозподілводнихресурсівнапланетінерівномірний.Єрегіони,вякихневід÷уваєтьсянеста÷апитноїводи,авдеяких—цеосновнапроблемавиæивання.
Вïëèв ä³ÿëü ноñò³ ëþ äè нè на во äн³ ре ñóр ñè
Âодніресурсипланети,якінайбільшевикористовуютьлюди,—цері÷ки,озерата´рунтовіводи.Ñамевонизазнаютьнайвід÷утнішоговпливугоспо-дарськоїдіяльностілюдини.Бурхливийрозвитокцієїдіяльності,зростанняпобутовихпотребпризвелидотого,щоводніресурсипланетисуттєвоско-ротилися—водиврі÷кахпоменшалона12%.Алещебільшихвтратвонизазнаютьунаслідокзабруднення(мал.35).
Чи знаєш ти, що...Çемлюназиваютьблакитноюпланетоютому,щобільша÷астина
їїповерхнівкритаводою.Алелюдствудуæенепростозадовольнитисвоїпотребиуводі.Іось÷ому.
Ïонад 97% усієї води на Çемлі— це океани, моря і солоніозера.Їїнемоæнавикористовуватидляпиття.2,5%—цепріснавода,але75%їїзапасів—кригапоблизуполюсів.Îтæе,тільки0,5% водних ресурсів Çемлі люди моæуть використовувати длясвоїхпотреб.Табільша÷астинацієїводитаказабруднена,щоїїневигідноо÷ищувати.Лише0,003%усієїводинапланетіпридатнідляпотреблюдей,промисловостітасільськогогосподарства.
Іншимисловами,зкоæних100літрівводимоæебутивикорис-танонебільшякодну÷айнулоæку.
9191
Не беç ïе ка вè ко рè ñ òан нÿ не ÿк³ñної ïèò ної во äè
Чимзагроæуєвикористаннянеякісноїпитноїводи?Íаприклад,зкранате÷екаламутнавода.Цемоæесвід÷итипроте,щовоназабрудненамікро-організмами.Щокаламутнішавода,тоймовірніше,щовніймістятьсяхво-роботворнімікроби.Каламутністьмоæебутиознакоюнадлишкузаліза,мар-ганцю÷ицинку,якіпотрапляютьуводуіззарæавілихтруб,абоаваріїнаводогоні,внаслідокякоїпіднявсяосад.Убудь-якомуразінепийтакоїводи,покинедізнаєшсяпри÷инузабруднення.
Устарихбудинкахбуливодогіннітрубизісвинцю.Тепербільшістьізнихзамінили.Алеякщоцьогонезробили,слідматинаувазі,щосвинецьспри-÷иняєудітейпорушеннякоординаціїрухівівідставанняврозвитку.Томумешканцямцихбудинківрекомендуютьщоранкунакількахвилинвідкрива-тикраніспускативоду,апередвикористаннямїїдляпиттяіприготуванняїæідодатковопропускати÷ерезпобутовийфільтр.
І все æ основний процес о÷ищення питної води здійснюють на водо-забірнихстанціях,адæевідцьогозалеæитьздоров’янаселення.Âінпотребуєзна÷нихматеріальнихвитратілюдськоїпраці.
Îб’єднайтесь у 3 групи і за допомогою мал. 36 розкаæіть простадіїо÷ищення:
груïа 1:водизартезіанськихсвердловин;груïа 2:÷истоїрі÷ковоїводи;груïа 3:забрудненоїрі÷ковоїводи.
Мал.35.Äæерелазабрудненняводнихресурсів
Âодоймизабруднюютьсякислотнимидощами.
Ïобутовістокимоæутьзабруднювативодойми÷ерезвідсутністьабонедосконалістьканаліза-ціїтасистемио÷ищеннясті÷нихвод.
Âодніресурсизабруд-нюютьсядобривамиізасобамизахистурос-лин,яківикористову-ютьдляобробкисільськогосподарськихілісовихмасивів.
Ïромисловіпідприємствамоæутьзабруд-нюватирі÷китаозеравідходамиуразінедоо÷ищеннястоківабо÷ерезаваріїнавиробництві.
Íафтопродуктизабрудню-ютьводоймиумісцяхїхвидобутку,транспортуван-ня,переробкиівикорис-танняувиглядіпалива÷исировинидляпромисловихпідприємств.
9292
Уводогінводапотрапляєзрізнихдæерел:рі÷ок,озер,артезіанськихсвердловин.Томувсявонапотребуєо÷ищення.Алебільшзабрудненуводуо÷ищуютьретельніше.Âодаздеякихдоситьзабрудненихрі÷ковихводозаборівпроходитьдодатковістадіїо÷ищення.
3. Ф³ëüòрóваннÿУсіповерхневіводипрохо-дятьфільтрацію÷ерезшар піскуабогранульованогоактивованоговугілля.
1. Механ³÷не о÷èщенèÿФільтр увиглядірешіткизатримуєсміття,якеплаваєуводі.
2. Х³м³÷на обробкаХімі÷ніре÷овинивидаляютьзабрудненняоднимізметодів:
Шар піскузатри-муєзабруднення,щозалишилисяпісляхімі÷ноїобробки.
а) відñтоювання—доміш-киосідаютьнаднорезер-вуара,аводаподаєтьсянаподальшео÷ищення;
б) ñедиìентації — водаподаєть-сязнизууконусоподібнийбак.Äомішкизбираютьсяусередній÷астинібака,аводазйоговерх-ньої÷астиниподаєтьсянанаступ-нустадіюо÷ищення;
в) ôлотації — водаподаєтьсявбакразомзповітрям.Утворюєтьсяпіна,щовидаляється,аводаруха-єтьсядалі.
Фільтраціяактивованимвугіллям.
9393Мал.36.Ïроцесо÷ищенняпитноїводи
Механ³÷не о÷èщеннÿ Чистарі÷коваводатакоæпроходитькрізьрешітку.
4. ЗнеçараженнÿÍаостаннійстадіїводапід-даєтьсяспеціальнійобробцідлязнищенняхвороботвор-нихмікроорганізмів.Äлязнезараæеннявикористову-ютьхлор абоозон.
5. Накоïè÷еннÿЧиставодазбираєтьсяврезервуарах,якірозміще-нонапідвищенихмісцях÷иуводонапірнихбаштах.
Âодапройшласкладнийпро-цесо÷ищенняісталапридат-ноюдлявико-ристання.Äляпиттянабирайзкранахолоднуводу.
П³äçемн³ воäèÂодазартезіанськихсвердловинсамоо÷ищу-єтьсяпід÷асфільтру-ваннякрізьшар ´рунту.
94
Вïëèв ëþ äè нè на аò мо ñфе рó
Ïовітря,якиммидихаємо,—цесумішгазів:азоту(78%),кисню(21%),благородних газів (1%).У повітрі моæуть бути й інші компоненти: вугле-кислийгаз,водянапара,пил,÷аднийгаз,оксидисіркитаазоту,озон,сотнііншиххімі÷нихсполук.
Ñклад повітря залеæить від місцевих умов—місто це ÷и село, розта-шованевонопоблизупромисловогогіганта÷ивзаповіднику;відрельєфуікліматумісцевості,погоднихумов(напрямкуісиливітру,температури).Âінмоæеколиватисявідмайæеповноївідсутностішкідливихдомішокдотакоїїхконцентрації,якастановитьзагрозудлярослинітварин,атакоæдляæиттяіздоров’ялюдей.
Атмосферне повітря змінюється під впливом природних і техногенних÷инників. Ñеред природних ÷инників — виверæення вулканів, ураганнівітри, зливи.Тав су÷асному світі складповітря змінюєтьсяпередусімпідвпливомгосподарськоїдіяльностілюдей(мал.37).
94
Мал.37.Äæерела івидиатмосферногозабруднення
Ïромисловіпідпри-ємствазабруднюютьатмосферушкідливимивідходамивиробництва.
Тепловіелектростан-ціївикидаютьбагатотепла,забруднюютьатмосферупродукта-мизгоряння.
Çабрудненнявідбуваєть-сяпід÷аспоæеæі,спалюваннясміття,відпі÷ногоопалення,користуваннязасобамипобутовоїхімії.
Міндобриваізасобизахистурослинроз-сіюютьсянадполямиіздій-маютьсязнихвітром.
Транспортзабруд-нюєатмосферувикиднимигазами,випарамипалива,підвищуєрівеньшуму.
АваріїнаАЕÑмоæутьспри÷ини-тирадіоактивнезабруднення.
95
Х³м³÷не çа брóä нен нÿ аò мо ñфе рè
ÍаприкінціХХстоліттяу÷енівиділилиособливийкласхімі÷нихсполук,якіназвалисупертоксикантами(відлат.«super-»—посиленадіяігрецького«toxicon»—отрута).
Íайвідомішимисупертоксикантамиєдіоксини,щоутворюютьсявнаслі-докспалюванняполіетилену,пластику,іншихсинтети÷нихматеріалів.
Ñупертоксиканти поширюються переваæно ÷ерез атмосферу, відтак здощамипотрапляютьу´рунти.Äалівони«мандрують»хар÷овимиланцюга-мидолюдськогоорганізму.Äіоксинивиявленовæировійтканинітапе÷інцімешканціврозвиненихкраїнсвіту.Âстановлено,щоінайвіддаленішікуто÷-киÇемлі забруднені супертоксикантами.Íавітьнайменша їхконцентраціянегативновпливаєнагормональну,нервовуірепродуктивнусистемилюдини.Â÷енідійшлиневтішноговисновку:супертоксикантизагроæуютьіснуваннюлюдиниякбіологі÷ноговиду.
Алехо÷супертоксикантиєнайбільшнебезпе÷нимиуперспективі,насьо-годніосновнимихімі÷нимизабруднюва÷амиатмосферивваæають:вуглекис-лий,÷адний,сір÷анийгази,вуглеводневісполуки,оксидиазотуйозон.
Вуглекиñлий газ
Âуглекислийгазвідіграєсуттєвурольупроцесіфотосинтезу(утвореннязеленими рослинами органі÷них ре÷овин з вуглекислого газу, води і міне-ральнихре÷овинпіддієюсвітловоїенергії).
Âуглекислийгазнеотруйний,інакшепродавціморозивамоглиботруїти-ся,адæесухийлід—цезамороæенийконцентратвуглекислогогазу.Алевінзабруднюєатмосферу,томущоспри÷иняєпарниковийефект.
Чи знаєш ти, що...Âостанні100роківспалюютьде-
далі більше вугілля, мазуту, іншихвидівпалива.Томуконцентраціявуг-лекислого газу в атмосфері зросламайæена30%.Іякнаслідок—поси-ленняпарниковогоефекту:вуглекис-лийгазіводянапараутворюютьнадповерхнею Çемлі шар, який пропу-скає соня÷ні промені до Çемлі, алезатримує повернення тепла назад ватмосферу(мал.38).
Ç парниковим ефектом пов’язу-ють загрозу глобального потеплінняна планеті, що призведе до таненнякригинаполюсах,затопленняберего-вих територій, зниæення продуктив-ностіродю÷ихземель.
Мал.38.Ïарниковийефект
96
Окñид вуглецю (чадний газ)
Чаднийгазутворюєтьсявнаслідокнеповногозгорянняпалива.Âіндуæенебезпе÷ний(див.таблицю8)—заміщуєкисеньукровілюдини,івонамоæеотруїтися(в÷адіти).
Таб ли ця 8 Êон цен ò рац³ÿ ок ñè äó вóã ëе цþ (СО) в ïов³òр³
КонцентраціяÑÎ(ppm*)
Íаслідкиперебуванняватмосферізпідвищеною
концентрацієюÑÎ
КонцентраціяÑÎвреальномуæитті
від50до100 головнийбіль,погіршеннясамопо÷уття
10—75ppm—нашвидкіснихавтомагістраляхугодинипік25—400ppm—вгодинипіку
діловій÷астиніміста200—400ppm—унакуреному
приміщенні
від250 сильнийголовнийбіль,запаморо÷ення,кома
від750 смерть
*ppm — кількіñть ча ñ тин СО на 1 ìлн ча ñ тин ïовітря
Сірча ний газ Майæевсікориснікопалини—вугілля,нафта,газ,руди÷орнихікольо-
ровихметалів—містятьсірку.Томупід÷асспалюваннявугілля,нафтопро-дуктів, газу і виплавкиметалів утворюється сір÷аний газ. Âін є одним ізнайнебезпе÷нішихзабруднюва÷іватмосфери.Триваладіянавітьнезна÷нихйогоконцентраційспри÷иняєлегеневіташлунковізахворювання.Ñір÷анийгазреагуєзкраплинамиводи,якієвповітрі,йперетворюєтьсянасір÷анукислоту,щопідвищуєкислотністьопадів(мал.39).
Çмінюєтьсяхімі÷нийскладповітря.Âипадаютькислотнідощі
Гази ікислотируйнуютьбудівлі
Кислотнідощізагроæуютьздоров’ю
людей
Çабруднюютьсяводойми
Гази ікислотизнищу-ютьрослини
Кислотинакопи÷уютьсяв ´рунті івсмоктуються
коріннямдерев
Автомобілітапромисловіпідприємствавикидаютьуповітря
сір÷анийгазтаоксидиазоту
Мал.39.Ñхемавиникненнятавпливукислотнихдощів
97
Окñиди азотуУтворюються під ÷ас горіння при високих температурах. Містяться у
викиднихгазахавтомобілів. Âисокіконцентраціїоксидівазотумають÷ерво-но-бурийвідтінок.Черезцедимизаводів,яківиробляютьазотнукислотуімінеральнідобрива,називають«лися÷имихвостами».
Îксиди азоту, реагую÷и з краплинами води, які є в повітрі, перетво-рюютьсянаазотнукислоту,щопідвищуєкислотністьопадів(мал.39).Âониподразнюютьдихальнішляхилюдини,руйнуютьгемоглобінкрові,зниæуютькров’янийтиск.Îксидиазоту—дæерелоутворенняозонутаіншихелемен-тівфотохімі÷ногосмогу(мал.40).
Вуглеводневі ñïолукиМістятьсяувипарахбензину,викиднихгазахавтомобілів.Уповітрінай-
÷астішеєтакі зних,якметан,пропан,бензол, толуол.Тривала їхдіянаорганізмпідвищуєризиконкологі÷нихзахворювань.
ОзонÎзонєудвохшарахатмосфери:утропосфері—поблизуповерхніÇемлі
йустратосфері—нависотіприблизно40км.Çалеæновідцьогоозонмоæебутикориснимабошкідливимдлявсьогоæивого(мал.40).
Çа спекотної безвітряної погоди іноді виникає фотохімі÷ний смог (відангл.«smoke»—димі«fog» —туман)—уповітріутворюєтьсяозонтаіншіре÷овини,щонагадуютьсльозогіннийгаз.Âониєнайнебезпе÷нішимиком-понентамисмогу.
97
Мал.40.ÂпливдіяльностілюдининаконцентраціюозонуватмосферіÇемлі
а)Транспорт,промисловіпідприємствата інші забруднюва÷і формують шартропосферного озону, який за певнихпогодних умов утворює фотохімі÷нийсмог.
б) Холодильники, кондиціонери, аеро-золі виділяють в атмосферу фреони таінші ре÷овини, які руйнують захиснийозоновий шар і утворюють «озоновідіри».
98
Ëþ äè на ÿк ãе о ëоã³÷на ñè ëа
Âпливлюдининалітосферу(твердийшарÇемлі)дедалівід÷утніший.Çапередба÷енням геніального у÷еного Â. І. Âернадського, людина стає «най-більшоюгеологі÷ноюсилою».Щорокунапланетівидобуваютьтакукількістьпороди,якалишевтри÷іменшавідтієї,якувиносятьвокеанусірі÷кипла-нети.
Головнізабруднюва÷іатмосфери,поверхневихіпідземнихвод(транспорт,промислові підприємства, енергетика) є водно÷ас і забруднюва÷ами землі.Аварії на промислових підприємствах ÷и атомних електростанціях моæутьзробитиземлінепридатнимидляпроæиваннялюдейісільськогосподарськоговиробництва.
Таваæконазватиіншугалузьнародногогосподарства,якабзрівняласязгірни÷одобувноюзасилоювпливунадовкілляузви÷айномубезаварійномуреæимі. Там, де видобувають корисні копалини, вщент руйнують природніландшафти, знищують рослинний і тваринний світ.Âели÷езні території надесятки років вилу÷ають під відвали, кар’єри, промислові споруди, транс-портнівузли.Унаслідоквидобуткукориснихкопалин ібудівництвапідзем-нихкомунікаційзниæуєтьсясейсмостійкістьпорід.Утакихрегіонахмоæливіпровали´рунтівнавітьбезземлетрусів.
Åра меë³орац³ї ³ ïеñòèцèä³в
УкраїнуколисьназивалиæитницеюЄвропи.Âонамаєсприятливийдлясільськогогосподарствакліматіродю÷іземлі—світовускарбницю÷орно-земів.Багатовіківлюдивирощувалинаційземліхліб, івонаневтра÷аласвоїхвластивостей.
Чи знаєш ти, що...Âидобуток вугілля супрово-
дæується утворенням пустоїпороди. Äля видобування 1кгвугілля треба винести на-гора6кгпороди,якунакопи÷уютьутериконах.
ÍинінатериторіїÄонбасу—понад 2 тис. териконів. Âисотадеяких— 100 м.Íа териконах÷асвід÷асуспалахуютьпоæеæі,і в атмосферупотрапляють÷ад-ний, сір÷аний, інші небезпе÷нігази.
Ç шахт постійно відка÷ують підземні води: на коæен кілограмвугілля припадає 3л солоних і каламутних шахтних вод, якимизабруднюютьсянавколишнірі÷китаозера.
Íавіть÷ерезбагатороківпіслязакриттяшахтитериконизагроæу-ютьпоæеæами,а´рунти—провалами.
99
УХХст.інтенсивнеземлеробствоіширокомасштабнамеліораціяпризве-лидовтратиродю÷остіукраїнських÷орноземів,задеякимиданими,аæна40%.Çваæна те,щооднометровийшар÷орноземуутворювався вприроді7000років(тобтоцівтратимоæнавваæатиневідновними).
ЧерезнадмірнуексплуатаціютретинуорнихземельвУкраїнізруйнованоеро зією,більшістьземельзабрудненопестицидами,мінеральнимидобривамиівідходами.
Çокрема, осушення українськогоÏоліссяпорушило екологі÷ний баланстериторіїймалонепризвелодозагибеліперлинÏолісся—багатьохозер,середякихозероÑвитязь,відомесвоїмилікувальнимивластивостями.
ÍапівдніУкраїнивзялисяполиватистеп.Çводоюдляполиву,якузаби-раютьзрі÷ок,наполящорокувиносятьсятоннисолей.Черезкількароківпрорекорднівроæаї забули, теперродю÷істьполивнихземельменша,ніæтих,якінеполивали.
Ерапестицидівпо÷аласяв1939році,колибуловинайденопершухімі÷-нузброюпротикомах—ÄÄТ(дуст).Ïід÷асÄругоїсвітовоївійнинимзни-щувалиблощиць,вошей,малярійнихкомарівта іншихпаразитів—носіївінфекційниххвороб.
Уповоєннірокицейта іншіпрепаратипо÷алиширокозастосовувативсільськомугосподарствідлязахистурослиніназвалиїхïе ñ ти ци даìи, абоотрутохімікатами.Äопестицидівналеæать:
інсектициди—засобиборотьбизкомахами;гербіциди—препаратидлязнищеннябур’янів;зооциди—препаратидляборотьбизгризунами;фунгіциди—засобипротигрибковоїмікрофлори.
Çгодомз’ясувалося,щовикористанняпестицидівзагроæуєнелишешкід-никам, айбагатьом іншиморганізмам:намагаю÷ись знищитикількавидівшкідників,убиваютьсотнівидівкориснихтварин.Так,відобробкирослинінсектицидаминайбільшепотерпаютьптахи,адæекомахи—їхнійкорм.
Íатериторіях,деширокозастосовуютьпестициди,вониотруюютьхар-÷овіланцюгиінакопи÷уютьсяворганізмахлюдей(мал.41).Âнаслідоктого,щопестициди—стійкісполуки,їхконцентраціяукоæнійнаступнійланціхар÷овоголанцюгавдесяткиразіввища,ніæупопередній.
Ïестицидипотрапляютьурослинипід÷ас їхобробкиабозасвоюютьсязроз÷инів
´рунтовихвод
Ñвійськуптицюіхудобугодуютьтравоюабозерном,щомістить
пестициди
Людивæиваютьпродукти,якіміс-тятьпестициди
Мал.41
100
Люди,яківсіæивіістоти,повинніматиунавколишньомусередовищівсе необхідне для своєїæиттєдіяльності: ÷исту воду, родю÷у землю,незабрудненеповітря.Інакшеїхньомуздоров’юзагроæуєнебезпека.Î÷ищення питної води здійснюють на водозабірних станціях. Âонопотребуєзна÷нихматеріальнихвитрат.Томупитнуводутребаеконо-митиіневикористовуватидлятехні÷нихпотреб.
Îсновнимизабруднюва÷амиатмосфериєтран-спортіпромисловіпідприємства.Íайбільшізабруднюва÷ілітосфери—гірни÷о-добувнапромисловістьісільськегосподарство.Інтенсивне ведення сільського господарствапризводитьдозниæенняродю÷ості´рунтіваæдо спустелювання зна÷них територій, заболо-÷ення, засолення, забруднення орних земельпестицидамиімінеральнимидобривами.Çахистприроди—завданнядерæави,місцевоїгромадиікоæноїлюдини.
У наш ÷ас вплив пестицидів на здоров’я людей порівнюють з впливомрадіації.ÇаданимиÂсесвітньоїорганізаціїохорониздоров’я(ÂÎÎÇ),щорі÷-ноусвітіпестицидамиотруюються2млн.людей,ізних40тис.помирають.
ßк ñòаòè çахèñнèком ïрèроäè
Äехтодумає,що захистприроди—це винятково дерæавнапроблема ірозв’язуватиїїмаютьдерæавнідія÷і,анепростігромадяни,тимпа÷еу÷ні.Алеценетак.Çахистприродивимагаєформуванняекологі÷ноїсвідомостійкультурикоæногознас.
Äля виконання екологі÷ного проекту об’єднайтесь у групи по5—6осіб.Ðозподілітьобов’язки(æурналіст,оператор,дизайнер,видавець, координатор проекту). Îбстеæте територію вашогонаселеногопункту(мікрорайону)і:• визна÷теосновні забруднюва÷і (промисловіпідприємства,
сільськегосподарство,транспорт÷инаселення);• звернітьувагунароботукомунальнихслуæб(÷ив÷асновони
вивозятьсміття,÷идостатньоєконтейнерівдлянього);• сфотографуйте випадки забруднення довкілля. Îформіть
газетуабостенд.Âиготовтеіроздайтемешканцямвашогонаселеногопунктулистівки-звернення.
101101
§ 11. ЗАÊОНÈ І ÊÐÈМІНАËЬНА ВІÄПОВІÄАËЬНІСТЬ НÅПОВНОËІТНІХ
Чизамислювався тинад тим,щовсенашеæиттярегламентуєтьсяпев-нимиправилами,нормами ізаконами?Íаприклад,одноголітньогоднятипрокинувсяо7-йгодиніранку(дієзаконпродекретнийілітній÷ас),умився(діютьстандартиякостіводиінормиводопоста÷ання),поснідав(стандартиякості продуктів), вийшов з дому і перейшов дорогу (Ïравила дороæньо-горуху),прийшовдошколи(законпрозагальнусереднюосвітуіправилавнутрішньогорозпорядкушколи).
Îб’єднайтесь у пари. Îдин із вас називає нерегламентовану,на перший погляд, дію (наприклад, сон). Äругий намагаєтьсядовести,щоцядіярегулюєтьсяпевнимиправилами,нормамиабозаконами.Âідтакміняєтесьролями.
Пра вила встановлюються для певного місця (наприклад, школи, мага-зину) уповноваæеною на це особою, в окремих випадках приймаються назагальнихзборахзацікавленихосіб(у÷нівськихзборах,педраді).
За кониухвалюютьсяÂерховноюÐадоюУкраїни.Âонимаютьвищуюри-ди÷нусилу, тобторештаюриди÷нихдокументівнеповинні їм супере÷ити іскладаютьсянаїхоснові.Äіязаконівпоширюєтьсянавсіхгромадянкраїни.
Çапам’ятайтеосновніфактипрозакони.Äляцього:• об’єднайтесьу 10 груп і розподілітьміæ собоюфактипрозакони(с.102);
• уваæнопро÷итайтесвою÷астину інформації іпідготуйтесьнав÷атиінших;
• по÷инайте ходити по класу й обмінюватись інформацією зоднокласниками,аæпокидізнаєтесявсіфакти;
• перевіртеякістьзасвоєннязнаньузагальномуколі(коæенмоæепоставитизапитаннябудь-комузу÷асників).
У цьоìу ïараграôі ти:
• ознайомишсяздеякимифактамипрозакони,праваіфункціїправоохороннихорганів;
• потренуєшся правильно поводитись у випадку затриманняміліцією;
• дізнаєшся про права, обов’язки та правову відповідальністьнеповнолітніх;
• проаналізуєш«плюси»і«мінуси»ідеїзапровадæеннякомен-дантськоїгодинидляпідлітків.
102102
Факòè ïро çаконè
1. Конституція України — Îсновний Çакон дерæави. Çакони неповиннісупере÷итиКонституції.
2. Çакони в Україні ухвалює Âерховна Ðада України. Ïрезидент,урядабонароднідепутативносятьнарозглядÂерховноїÐадипро-ектизаконів.Ïроектухвалюютьутриетапи(перше,другеітретє÷итання).Íакоæномуетапівідбуваєтьсяголосування.ßкщопроектзакону ухвалено на всіх трьох етапах, він вваæається ухваленимÂерховноюÐадою.
3. Çакон набирає ÷инності після підписання його Ïрезидентом іопублікуванняузасобахмасовоїінформації.Ïрезидентмаєправонакластиназаконзаборону—вето.ÂерховнаÐадамоæеподолативетоÏрезидентаконституційноюбільшістю(300голосів).
4. Тільки закони мають вищу юриди÷ну силу. Укази Ïрезидента,постановиКабінетуМіністрів, наказиміністерств, розпорядæенняорганів місцевого самоврядування складають на основі законів, івонимаютьназву«підзаконніакти».
5. Ïравоохоронні органи (таблиця 9) не ухвалюють законів, а лишевиконуютьїх.Усвоїйроботівонитакоæкеруютьсязаконами.
6. ßкщогромадянинпорушивзаконабоопинивсяпідпідозрою,спів-робітникміліціїмаєправоперевіритиуньогодокументи,затриматийогоідоправитиувідділенняміліції.
7. Уразізатриманнянеповнолітньогоміліціязобов’язанаповідомитийогобатьківірозмовлятизнимтількивїхприсутностіабовпри-сутностіосіб,якіопікуютьсянеповнолітнім.
8. Íезнаннязаконівнезвільняєгромадянинавідвідповідальності.
9. Уразіпотребикоæенгромадянинмаєправонадопомогуадвоката.
10.Íіхтонемоæевизнатигромадянинавиннимускоєннізло÷ину,крімсуду.Тобтогромадянинвваæаєтьсяневинним,аæпокисудневине-серішенняпройоговину.
ÂерховнаÐадаУкраїни
103103
ßк що òе бе çа òрè ма ëа м³ë³ц³ÿ
Коæен моæе опинитись у ситуації, коли його затримала міліція.Íай-÷астішецебуваєздвохпри÷ин:людинав÷инилаправопорушенняабоїїу÷омусь підозрюють (наприклад, схоæа на того, хто перебуває в розшуку).ßкщотив÷инивнезна÷неправопорушення(перейшовдорогувнедозволено-мумісці),намагайсяврегулюватиконфліктодразу.Ïоводьсяспокійноідоб-рози÷ливо,переконайміліціонера,щотинеагресивний,аправопорушенняв÷иниввипадково:замислився,непомітивпереходу.
Уразісерйозногоконфліктузправоохоронцямислідскористатисядопо-могоюадвоката.Âінпояснить твоїправа, запропонуєпландій,розповістьпроїхнаслідки.Адвокатмаєправобутиприсутнімнадопитах,виступативідтвогоіменівсуді,вестипереговоризісвідками,отримувативсінеобхідніусправідокументи.Îднакпослугиприватногоадвокатаплатні,іякщоспра-ва тривала і складна, твоїм батькам доведеться витратити ÷имало коштів.Моæна скористатись і послугами адвоката, якого наймає дерæава. Але задерæавний гонорар не коæен адвокат приділятиме твоїй справі достатньоуваги.Томулюди÷астішенамагаютьсянайнятинезалеæногозахисника.
1.Îб’єднайтесьугрупипо5—7осіб.Ðозподілітьролі(підліток,міліціонер,обоєбатьків÷иодинізних,адвокат,спостеріга÷) ірозіграйтеситуаціюзатриманняпідліткаміліціонером.2. Çапитаннядоспостеріга÷а:
• Чибулипідставидлязатримання?• Чиправильноповодилисяпідлітокійогобатьки?
Сïівробітни ки ìіліції ìа ють ïра во:• Ïеревіритидокументи.Ïрицьомувонизвернутьувагунатвоюзовніш-
ність(неохайнийвиглядскорішзавсевикли÷епідозру) іповедінку(нервозність, а тимпа÷е грубість і демонстративнанеповагамоæутьпосилитипідозру,статиприводомдлязатримання).
• Çатриматиідоправитиувідділенняміліціїдлявстановленняособи÷изапідозрою(якщотинемавприсобідокументівабосхоæийнаособу,якаперебуваєврозшуку).
• Ïровестиобшукізареєструватизатримання.Ðеєстраціяукнизізатри-маних—утвоїхінтересах,навітьякщонехо÷еш,щобпроцедізна-лися.Çаæиття, здоров’я імайно затриманого відповідає відділенняміліції, іякщотамстанетьсянеприємний інцидент,тозаписукнизіреєстраціїбудедоказомтого,щотебезатримували.
• Îтримативідтебепояснення,алетількиуприсутностітвоїхбатьків.
Сïівробітни ки ìіліції зо бов’язані:• Ïовідомити твоїх батьків ÷и опікунів про затримання. Îбов’язково
скористайсяцієюмоæливістю.Батькинедозволятьскривдититебе,азапотребизнайдутьадвоката.
• Âідпустити÷ерез3години,якщозатобоюнемаєсерйозноїпровини.
104
Íазваіскладправо-охоронногооргану Îсновніфункції Ñпівробітникправоохоронного
органумаєправо:
Міліція карнийрозшук;боротьбазнезакон-нимобігомнаркоти-ків;боротьбазеконо-мі÷ноюзло÷инністю;міліціягромадськоїбезпеки;дерæавнаавтоінспекція;досу-довеслідство
•захищаєособистубезпекугромадян,їхнізаконніінтереси,праваісвободи;
•забезпе÷уєгромадськийпорядок;•захищаєдерæавнуіприватнувласністьвіднеза-коннихпосягань;
•забезпе÷уєбезпекудороæньогоруху;•запобігаєіприпиняєправопорушення,виявляєірозкриваєзло÷ини,розшукуєосіб,якіїхскоїли,таінше.
•вимагатиприпиненняправопорушень;•зберігати,носитиізастосовуватитабельнувогнепальнузброютаіншіспецзасоби;
•запідозриув÷иненніправопорушеньперевірятиугромадяндокументи,затриму-ватийутримуватиїхуспеціальновідведе-нихприміщеннях;
•припорушеннікримінальноїсправипрово-дитиобшуки,допити,вимагатипояснення,здійснюватиіншіслід÷ідії.
СудКонституційнийÑудУкраїни;ÂерховнийÑудУкраїни;місцевісуди,адміністративнісуди,господарськісуди,апеляційнісуди
•вирішуєправовісупере÷ності,визна÷аєвідповідністьправовихактівКонституціїУкраїни;
•захищаєгарантованіКонституцієюправаісвобо-дигромадян;
•визна÷аєосіб,виннихуправопорушеннях,іпри-зна÷аєпокараннязаних;
•захищаєправагромадян,організацій÷идерæавишляхомвизнаннязанимиправанаспадок,æит-ловуплощу,поновленнянароботітощо.
•здійснюватирозглядівирішеннясправупроцесісудовогозасідання,забезпе÷уватиобвинува÷уваномуправаназахист,рівно-правністьізмагальністьпредставниківобви-нува÷енняізахисту;
•здійснюватиправосуддянаосновірівностіпередзакономнезалеæновідпоходæен-ня,соціального÷имайновогостатусу,національноїналеæності,освіти.
Про ку ра ту раГенеральнапрокура-тураУкраїни;прокуратуриАвто-номноїÐеспублікиКрим,областей,містКиєваіÑевастополя;міські,районні,міæ-районні,військові
•підтримуєдерæавнеобвинува÷еннявсуді;•увизна÷енихзакономвипадкахпредставляєінте-ресигромадянабодерæави;
•здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷асдосудовогослідства,оперативно-розшуковоїдіяльності,дізнання;
•здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷асвиконаннясудовихрішеньтазаходів,пов’язанихізобмеæеннямособистоїсвободигромадян.
•звернутисядосудузпозовомпрозахистправгромадян;
•внестиклопотанняпроскасуванняабозмінувирокусуду;
•упорядкунаглядуподаватизапити,прово-дитидопити,вимагатипояснення,здійсню-ватиіншівизна÷енізакономдії.
Ад во ка ту раадвокати,якізайма-ютьсяадвокатськоюдіяльністюіндивіду-ально;юриди÷ніконсуль-тації,бюро,контори,фірми;адвокатськіколегіїтаасоціації
•адвокатинадаютьконсультаціїзправовихпитань,складаютьзаяви,скаргитаіншіправовідокументи,представляютьінтересигрома-дянусудах,передіншимигромадянами÷иорганізаціями;
•надаютьюриди÷нудопомогупідприємствам,уста-новам,організаціям,здійснюютьправовезабезпе-÷еннягосподарської,комерційної,зовнішньоеко-номі÷ноїдіяльності;
•надаютьюриди÷нудопомогузатриманимупроцесідізнанняіпопередньогослідства,здійснюютьзахистпідозрюванихіобвинува÷ува-них,дбаютьпродотриманнязаконності,забезпе-÷енняправісвободсвоїхклієнтів.
•збиративідомостіпрофакти,щомоæутьбутивикористаніяксвід÷еннявсуді;
•запитуватийотримуватидокументитаїхкопіївідустановіорганізацій(відгрома-дян—заїхньоюзгодою);
•отримуватиофіційнівисновкивідфахівцівзпитань,щопотребуютьспеціальнихзнань(наприклад,меди÷них);
•звертатисязклопотаннямиіскаргамидопосадовихосібіотримуватиписьмовімоти-вованівідповідінаних;
•бутиприсутнімнарозглядісвоїхклопотаньіскарг,даватипоясненнящодоних;
•наадвокатськутаємницю.
104
Правоохоронн³ орãанè Óкраїнè
105
Íазваіскладправо-охоронногооргану Îсновніфункції Ñпівробітникправоохоронного
органумаєправо:
Міліція карнийрозшук;боротьбазнезакон-нимобігомнаркоти-ків;боротьбазеконо-мі÷ноюзло÷инністю;міліціягромадськоїбезпеки;дерæавнаавтоінспекція;досу-довеслідство
•захищаєособистубезпекугромадян,їхнізаконніінтереси,праваісвободи;
•забезпе÷уєгромадськийпорядок;•захищаєдерæавнуіприватнувласністьвіднеза-коннихпосягань;
•забезпе÷уєбезпекудороæньогоруху;•запобігаєіприпиняєправопорушення,виявляєірозкриваєзло÷ини,розшукуєосіб,якіїхскоїли,таінше.
•вимагатиприпиненняправопорушень;•зберігати,носитиізастосовуватитабельнувогнепальнузброютаіншіспецзасоби;
•запідозриув÷иненніправопорушеньперевірятиугромадяндокументи,затриму-ватийутримуватиїхуспеціальновідведе-нихприміщеннях;
•припорушеннікримінальноїсправипрово-дитиобшуки,допити,вимагатипояснення,здійснюватиіншіслід÷ідії.
СудКонституційнийÑудУкраїни;ÂерховнийÑудУкраїни;місцевісуди,адміністративнісуди,господарськісуди,апеляційнісуди
•вирішуєправовісупере÷ності,визна÷аєвідповідністьправовихактівКонституціїУкраїни;
•захищаєгарантованіКонституцієюправаісвобо-дигромадян;
•визна÷аєосіб,виннихуправопорушеннях,іпри-зна÷аєпокараннязаних;
•захищаєправагромадян,організацій÷идерæавишляхомвизнаннязанимиправанаспадок,æит-ловуплощу,поновленнянароботітощо.
•здійснюватирозглядівирішеннясправупроцесісудовогозасідання,забезпе÷уватиобвинува÷уваномуправаназахист,рівно-правністьізмагальністьпредставниківобви-нува÷енняізахисту;
•здійснюватиправосуддянаосновірівностіпередзакономнезалеæновідпоходæен-ня,соціального÷имайновогостатусу,національноїналеæності,освіти.
Про ку ра ту раГенеральнапрокура-тураУкраїни;прокуратуриАвто-номноїÐеспублікиКрим,областей,містКиєваіÑевастополя;міські,районні,міæ-районні,військові
•підтримуєдерæавнеобвинува÷еннявсуді;•увизна÷енихзакономвипадкахпредставляєінте-ресигромадянабодерæави;
•здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷асдосудовогослідства,оперативно-розшуковоїдіяльності,дізнання;
•здійснюєнаглядзадотриманнямзаконівпід÷асвиконаннясудовихрішеньтазаходів,пов’язанихізобмеæеннямособистоїсвободигромадян.
•звернутисядосудузпозовомпрозахистправгромадян;
•внестиклопотанняпроскасуванняабозмінувирокусуду;
•упорядкунаглядуподаватизапити,прово-дитидопити,вимагатипояснення,здійсню-ватиіншівизна÷енізакономдії.
Ад во ка ту раадвокати,якізайма-ютьсяадвокатськоюдіяльністюіндивіду-ально;юриди÷ніконсуль-тації,бюро,контори,фірми;адвокатськіколегіїтаасоціації
•адвокатинадаютьконсультаціїзправовихпитань,складаютьзаяви,скаргитаіншіправовідокументи,представляютьінтересигрома-дянусудах,передіншимигромадянами÷иорганізаціями;
•надаютьюриди÷нудопомогупідприємствам,уста-новам,організаціям,здійснюютьправовезабезпе-÷еннягосподарської,комерційної,зовнішньоеко-номі÷ноїдіяльності;
•надаютьюриди÷нудопомогузатриманимупроцесідізнанняіпопередньогослідства,здійснюютьзахистпідозрюванихіобвинува÷ува-них,дбаютьпродотриманнязаконності,забезпе-÷енняправісвободсвоїхклієнтів.
•збиративідомостіпрофакти,щомоæутьбутивикористаніяксвід÷еннявсуді;
•запитуватийотримуватидокументитаїхкопіївідустановіорганізацій(відгрома-дян—заїхньоюзгодою);
•отримуватиофіційнівисновкивідфахівцівзпитань,щопотребуютьспеціальнихзнань(наприклад,меди÷них);
•звертатисязклопотаннямиіскаргамидопосадовихосібіотримуватиписьмовімоти-вованівідповідінаних;
•бутиприсутнімнарозглядісвоїхклопотаньіскарг,даватипоясненнящодоних;
•наадвокатськутаємницю.
Правоохоронн³ орãанè Óкраїнè
105
Таблиця 9
106
Пра во ïо рó шен нÿ ³ в³äïов³äаëüн³ñòü çа нèх
Пра во ïо ру шен ня —в÷инкилюдей,щопорушуютьКонституціюдерæави,їїзакони÷ипідзаконніакти.Ðозрізняютьтаківидиправопорушень:
• дисциплінарні проступки (спізнення на роботу, порушення дис-ципліни,пропускзанять÷ироботибезповаæноїпри÷ини,пору-шенняіншихтрудових÷ислуæбовихобов’язків);
• цивільно-правові,абомайнові,правопорушення(пошкодæення÷изнищення÷уæогомайна);
• адміністративніпроступки(порушенняÏравилдороæньогоруху,несплатазапроїздутранспорті,розпалюваннябагаттянашкільно-муподвір’ї,упарку÷иіншомузабороненомумісці);
• кримінальніправопорушення,якієнайтяæ÷имиівзаконодавствіназиваються зло÷инами (крадіæки, нанесення тілесних ушко-дæеньтаінші).
Чому люди в÷иняють правопорушення? Â одному випадку — з еко-номі÷нихпри÷ин.Íаприклад,людинакраде,бонемоæезнайтилегальнийзаробіток,щобпроæити.Âіншому—÷ерезнедосконалезаконодавство.Аленай÷астіше при÷инами правопорушень є недоліки у вихованні, вæиванняалкоголю÷инаркотиків,залу÷еннядонебезпе÷ноїкомпанії.
Çдебільшого правопорушення — це не лише нехтування законом, а йв÷инки,якізаподіюютьшкодуіншимлюдям÷иорганізаціям.Томудерæаване тількипроводить профілактику правопорушень, а й карає правопоруш-ників,притягуєїхдовідповідальності.
Відïовідальніñть —визна÷енізакономдіїстосовнопорушниківзакону.Âідповіднодовидівправопорушеньвиокремлюютьівидивідповідальності.
Так, за дисциплінарний проступок людину моæуть притягнути до дис-циплінарної відповідальності (зробити попередæення, запис у щоденнику,винестидогану÷извільнитизпосади).
Çа пошкодæення ÷уæого майна настає цивільно-правова відповідаль-ність—відшкодуваннязаподіянихзбитків.
Çаадміністративніпроступкиіснуєвідповідальністьуформіадміністра-тивнихстягнень—офіційногопопередæення(якпозна÷кавталоніпопере-дæень), штрафу, позбавлення спеціальних прав (наприклад, посвід÷енняводія),адміністративнийарештдо15діб(застосовуєтьсяз18років).
106
Чи знаєш ти, що...Íаприкінці ХІХ ст. відомий італійський кримінолог Чезаре
Ломброзовисловивдумку,щотой,хтоскоюєзло÷ин,єзло÷инцемвіднародæення.
Âідтодів÷енінамагаютьсядовести÷испростуватизв’язокміæгенети÷нимиособливостямилюдинита їїсхильністюдов÷иненняправопорушень. Але до цього ÷асу немає переконливих доказів÷испростуваньтакогозв’язку.
107
Çазло÷инивстановленокримінальнувідповідальністьувиглядіштрафу,заборони здійснювати певну діяльність, громадських ÷и виправних робіт,арешту,обмеæенняволі,тим÷асовогоабодові÷ногопозбавленняволі.
Оñоб ëè воñò³ крèм³на ëü ної в³äïов³äаëü ноñò³ не ïо вноë³òн³х
Не ïо внолітні—особи,якимневиповнилося18років.Çакономвизна-÷ено,щолюдинапідпадаєпідкримінальнувідповідальністьз16років,азатяæкізло÷ини,небезпекаякихзрозуміланавітьпідліткам,кримінальнавід-повідальністьнастаєз14років.Ïротевонавідрізняєтьсявідкримінальноївідповідальностіповнолітніх,адæездебільшогомаєнаметінепокарання,авиховання.
Íайпоширенішими зло÷инами серед підлітківє крадіæки, знищення або пошкодæення ÷уæогомайна, хуліганство, насилля (бійки ÷и з´валту-вання). Îбставини, що обтяæують відповідаль-ність,—скоєннязло÷инунавмисно,угрупіабовнетверезомустані.
В³äïов³äаëüн³ñòü çа ïо шко ä жен нÿ май на
Çнищенняабопошкодæення÷уæогомайна—поширенеправопорушеннясередпідлітків,заякепередба÷енокримінальнуйцивільнувідповідальність.Кримінальнийкодекспередба÷аєрізнувідповідальністьзанавмисніінена-вмиснідії.
На вìиñ не знищення або пошкодæення майна карається найсуворіше, з14-рі÷ного віку. Çа заподіяння зна÷ноїшкоди передба÷еноштраф, виправ-ніроботиабопозбавленняволідо3років.Çна÷нашкода—вартістьвищепевноїмеæіабосуттєвідлявласникаматеріальнізбитки.Тесаме,в÷иненешляхомпідпалу,вибуху,аботаке,щозаподіялоособливовеликушкоду÷имаєтяæкінаслідки,караєтьсяпозбавленнямволідо15років.
Îсобливовеликашкода—це,наприклад, виведення зладупідприєм-ства, ліній електропоста÷ання, газопроводу, залізниці, знищення поæеæеюлісовогомасиву.Тяæкінаслідки—заподіяннятілеснихушкодæеньабозна÷-нихматеріальнихзбитків.
Не на вìиñ незнищення÷ипошкодæення÷уæогомайнамоæестатися÷ерезнеобереæність.Кримінальну відповідальність зацепередба÷енолише з 16роківувипадкулюдськихæертвабоособливовеликоїматеріальноїшкоди.
ÇгіднозЦивільнимкодексомУкраїниособа,яказнищила÷ипошкодила÷уæемайно(немаєзна÷ення,навмисновонацезробила÷изнеобереæності),зобов’язанавідшкодувативласниковіматеріальнізбитки.
Îб’єднайтесьу3групи.Çадопомогоютаблиці10(с.108)розі-грайтесценкипроте,якзмінюютьсязвіком:
груïа 1:правалюдини;груïа 2:їїобов’язки;груïа 3:правовавідповідальність.
107
Íезнаннязаконівнезвільняєтебевідвідповідальності!
108
В³к Твої ïрава, обов’ÿçкè ³ ïравова в³äïов³äаëüн³ñòü
7років• Тимаєш ітидошколи• Типовиненспла÷уватизапроїздугромадськомутранспорті
11років Çаскоєнняособливотяæкогозло÷инуабовразіповторногоскоєннязло÷инутебемоæутьнаправитидошколисоціальноїреабілітації
14років
• Тимаєшправо їздитидорогоюнавелосипеді,бутиводіємгуæовоготранспорту
•Маєшправопрацюватинанешкідливійроботіувільний віднав÷ан-ня÷ас,алелишезазгодоюодногозбатьків інебільшяк24годининатиæдень
• Çапевнізло÷ини(умисневбивство,крадіæку,грабіæ,вимагання,з´валтування,заподіяннятілеснихушкодæень,терористи÷нийакт,зліснехуліганство,навмиснезнищення÷уæогомайна)тебемоæутьзасудитидокримінальногопокарання(штрафу,громадськихробіт÷ипозбавленняволі)
15років
• Тимаєшправосамостійнорозпорядæатисясвоєюзаробітноюпла-тою÷истипендією
•Маєшавторськіправанасвоїтвори івинаходи,тобтонаавторськувинагороду
• Çазгодоюбатьківмаєшправоукладатибудь-якіугоди,наприклад,продаватищось÷идарувати
•Маєшправовідкритирахунокубанку ірозпорядæатисянимзазго-доюсвоїхбатьків
•Уразізаподіянняматеріальноїшкодитизобов’язанийвідшкодуватизбитки(якщонемаєшзаробітку,цемусятьзробитибатьки)
16років
• Тиотримуєшпаспорт•Маєшправозмінитисвоє ім’я÷ипрізвище•Маєшправосамостійновлаштуватисянароботу,якатриваєнебільшяк36годиннатиæдень
•Маєшправоводитимотоцикл• Çаадміністративніпорушення,наприклад,проїздбезквиткаабоперехіддорогиунедозволеномумісці, зтебемоæутьстягнутиштраф
•Âідповідаєшзавсі зло÷иниякдорослий,алездеякимиобмеæеннями,наприклад,тебенемоæутьзасудитидодові÷ногоув’язнення
17років ßкщотидів÷ина,томаєшправовзятишлюб
18років
• Çазакономтистаєшповністюдорослим•Маєшправоголосувати ібутиобранимдомісцевихорганіввлади•Моæешводитиавтомобіль•Моæешвзятишлюб•ßкщотихлопець,тебемоæутьпризватинавійськовуслуæбу
21рік ТебемоæутьобратинароднимдепутатомУкраїни
Таблиця 10
109
Проф³ëак òè ка ï³äë³òко вèх ïра во ïо рó шенü
ЛюдивУкраїні,яківбагатьохіншихкраїнахсвіту,стурбованізростан-нямпідлітковоїзло÷инності.Äляїїпрофілактикипропонуютьрізнізаходи.Íаприклад,увсіхамериканськихштатахіснуютьзаконипрокомендантськугодинудляпідлітків,щообмеæують÷асперебуванняпідлітківдо16роківнадворібезсупроводудорослихубудніз23-ї,аувихідніз24-їгодинидо6-їгодиниранку.Батькипідлітків-порушниківмусятьсплатитиштраф.ЧипотрібнітакізаконивУкраїні?
Ïроведітьдебатинатему:«"Çа"і"проти"комендантськоїгодинидляпідлітків».Ïід÷асдебатівспробуйтез’ясувати:• Чиєтакізаконипорушеннямправпідлітків?• Чиєвонипорушеннямправбатьків?• Чи допомоæуть ці закони батькам дати раду «ваæким»
підліткам?• Чисприятимутьзниæеннюрівняпідлітковоїзло÷инностіу
вашомунаселеномупункті?• Чинезавадятьміліціївиконуватисвоїобов’язки?• Чи сподобаються у÷ителям і адміністрації вашої школи?
Çалу÷ітьїхдодискусії.
Äо наступного уроку за матеріалами преси підготуйте повідом-ленняпродіяльністьрелігійнихсект,наприклад,«Білогобрат-ства»,«АУМсінрікьо»таінших.
Усенашеæиттярегламентуєтьсяправилами,нормамиізаконами.Ïравоохоронні органи не ухвалюють законів, а лише виконують їх.Усвоїйроботівонитакоæкеруютьсязаконами.ßкщогромадянинпорушивзаконабоопинивсяпідпідозрою,співро-бітникміліціїмоæеперевіритиуньогодокументи,затриматийогоідоправитиувідділенняміліції.У випадку затримання неповнолітнього міліціязобов’язанаповідомитийогобатьківірозмовлятизнимтількивїхприсутності.У разі потреби коæен громадянин має право надопомогуадвоката.Íезнання законів не звільняє громадянина відвідповідальності.Çаконом визна÷ено, що громадянин підпадає підкримінальнувідповідальністьз16років,азатяæкізло÷ини,небезпекаякихзрозуміланавітьпідліткам,кримінальнавідповідальністьнастаєз14років.
110110
§ 12. СОЦІАËЬНА ÁÅЗПÅÊА
Інформац³йна беçïека
У5—7-хкласахвивив÷алиправилабезпе÷ноїповедінкиусоціальномусередовищі:якповодитисьунатовпі,спілкуватисязнезнайомимилюдьми,захищатисвоєæитло.Такоæаналізувалиінформаційнубезпекусвогосоці-альногосередовища.
Телеба÷ення,радіо,Інтернет,іншізасобимасовоїінформації(ÇМІ)віді-грають ваæливурольунашомуæитті.Çнихмидізнаємосяновини, вонивпливаютьнанашіцінності,ставлення,рішенняіповедінку.Цейвпливмоæебутипозитивнимінегативним.
Îб’єднайтесьутрикоманди(плюс,мінус,судді).Çавдання:коìанда «ïлюñ»: наводить приклади позитивного впливуÇМІ;коìанда «ìінуñ»:розказуєпронегативнийвпливÇМІ;коìанда «ñудді»: вислуховує аргументи сторін і даєпоради,якмоæнапослабитинегативнийіпосилитипозитивнийвпливзасобівмасовоїінформації.
В³кòèм на ïо веä³нка
Ïсихологи і криміналісти вваæають,що саміæертви провокують біль-шістьзло÷инів.Âиникланавітьнаука—віктимологія(відангл.«victim»—«æертва»ігрецьк.«логос»—«в÷ення»).
Íаприклад,людиназійшлазпоїзданавокзалівеликогоміста.Âрукахунеїваæківалізиікарта.Ти,поба÷ившиїї,ні÷огойнеподумаєш,азлодійодразурозуміє:приїæдæий,ніхтонезустрі÷ає,містанезнає,ре÷ізаваæа-ють.ßкщо ця людина довірлива і звертається по допомогу до перехоæих,вона—найкращийоб’єктдлязловмисників.Îтілунаєзвідусіль:«Íайде-
У цьоìу ïараграôі ти:
• пригадаєш,щовив÷авпроінформаційнубезпеку;• дізнаєшсяпровіктимнуповедінку;• в÷итимешсяпротидіятиторгівлілюдьми;• дізнаєшся,якдопомогтидруговівскрутнійситуації;• ознайомишсязпоняттяммеæдопустимоїсамооборони;• усвідомишнебезпекудеструктивнихсектітероризму;• потренуєшсяуникатиситуаційнападуіпограбування.
111
шевше таксі», «Íайкращі квартири»,«Äопомоæузбагаæем».Íайменше,щоїйзагроæує,—цезаплатитинабагатодороæ÷е за таксі ÷и розвалену халу-пу.Îтæе,кращенепотраплятивтакіситуації.
Âіктимологивиокремлюютьвіктим-ніре÷і,æестиіповедінку(мал.42).
Віктиì ни ìи ре ча ìимоæутьбути:засохлі квіти на підвіконні ÷и пере-повнена поштова скринька (свід÷ать,що господарів немає вдома), надтокоротка спідни÷ка й дорогі прикраси(провокують ´валтівників і грабіæни-ків).
Віктиìні же ñ ти — притисканнясумо÷кидогрудей,вийманнягаманцязвеликоюсумоюгрошейутранспортіабо магазині, ретельне маскуванняцінностей у ре÷ах на пляæі, помітненервування,колийдешуве÷еріодин.
Віктиì на ïо ведінка — залишенібезнаглядувалізи,забутийудверях÷исхованийпідкилимкомклю÷,від-÷инитибудь-комудвері,хизуваннядорогимипокупками,нехтуванняіншимиелементарнимизасобамибезпеки.
Ïро÷итайте китайську прит÷у. ßк ви думаєте, у ÷ому полягаєвищамудрістьМайстра?
111
Îдного разу до старогоМайстракитайських бойових мистецтв при-йшовмолодийєвропеєцьізапитав:
—У÷ителю,я÷емпіонсвоєїкра-їни з боксу іфранцузької боротьби.Чогобтищемігнав÷итимене?
ÑтарийМайстерусміхнувсяіска-зав:
—Уяви, що ти гуляєш містом івипадковозабрівтуди,детебео÷іку-ютьгромили,щобнам’ятитобібокий пограбувати. Тоæ я нав÷у тебе негулятивтакихмісцях.
Вèща мóäр³ñòü
Мал.42
112
ßк не ñòаòè жерòвоþ òорã³вë³ ëþäüмè
Торгівлялюдьми—одинізнайприбутковішихвидівнезаконного«бізне-су» після торгівлі зброєю та наркотиками.Щороку у світі йогоæертвамистаютьвід700тися÷до2мільйонівосіб.Íай÷астіше—цедів÷атаімолодіæінкизбіднихкраїнАфрики,Азії,ЛатинськоїАмерики,ÑхідноїЄвропи,які÷ерезтяæкематеріальнестановищешукаютьроботузакордоном.
Частоæінки відгукуються на оголошення працювати офіціанткою, тан-цівницею,хатньоюробітницею,інодіїхпростовикрадають.ßкщоїмпоща-стилодивомповернутисядодому,вонирозповідаютьстрашніісторіїпроте,щознимисталося.
Íебезпекаторгівлілюдьмизагроæуєнелишеæінкам,ай÷оловікамтадітям. Їх викрадають для сексуальної експлуатації, для примусової праці,незаконногоусиновленняінавітьвидаленняорганівдлятрансплантації.
Äерæавні і міæнародні організації уæе багато років ведуть боротьбу зкримінальною торгівлею людьми. Але законодавство у цій сфері права єнедосконалим,аторгівлялюдьми—добреорганізованийзло÷инний«бізнес»з вели÷езнимифінансовими моæливостями. Тому ваæливо бути пильним ісамомузахищатисебе.Íаприклад,так,якцезробилистудентиодногоу÷и-лищакультури.
Групі випускників запропонували кількаміся÷ні гастролі в ßпонії.Ñтудентам,якіщойнопройшлитренінгщодозапобіганняторгівлілюдьми,ця пропозиція здалась підозрілою, і вони звернулися до правоохороннихорганів. Ç’ясувалося,що організатори турне не малиæодних контрактів зприймаю÷оюстороною.Âониповиннібулизібратигрупумолодій,доправив-шиїїдоÂладивостока,отриматизаце÷ималувинагороду.
Îсь що переæила 15-рі÷на дів÷ина з невеликого місте÷ка уÑхіднійУкраїні.
Îдногоразу вона вийшла з дому і не повернулась.Батьки іміліціямарнорозшукувалиїї.Лише÷ерезрікдів÷иназателефо-нувалазМоскви.Удомавонащедовгонемогланізкимрозмов-лятийні÷огонерозповідалапропереæите.
Трохизгодомрозказаларідним,щотоді,коливонайшладосвоїхдрузів,білянеїзупиниласямашина,ідвоє÷оловіківзапро-понувалипідвезти її.Îдногознихвона знала—цебувроди÷друга її брата.Але замість того,щоб підвезти, дів÷ину завезлиунезнайомемісце,замкнуливпідвалі,авідтакнелегальнопере-правилидоТуре÷÷ини.Тамїїсиломіцьнакололинаркотикамиізмусилипрацювативбудинкурозпусти.Çнайшласялюдина,якапоæаліла дів÷ину і вивезла до Москви у валізі. Äів÷ині булозавданотакоїпсихі÷ноїтравми,щовæенаволівонатривалий÷аснемоглазгадатинісвогоімені,ніадреси.Уреабілітаційномуцен-тріїйнадалимеди÷нуіпсихологі÷нудопомогу.Лишепісляцьогодів÷иназгадаланомертелефонубатьків.
113
Пам’ÿòка äëÿ òèх, хòо вèїжäжає çа корäон
1. Íікомуневіддавайтесвійпаспорт.Äокументи,якіпідтвердæуютьвашуособу,повиннібутиувас,ніхтонемаєправаїхзабрати.
2. ßкщовивирішилипідписатиконтрактнароботу÷инав÷ання,пере-конайтесь,щовсеуньомувамзрозумілоівінміститьтакуінфор-мацію:
а)країнапризна÷ення;
б)ім’яроботодавця;
в)видроботитаумовипраці;
г)умовиоплати,проæивання;
´)терміндіїконтракту.
3. Íіколинедовіряйтепропозиціямдопомогтиупрацевлаштуванні закордоном, навіть якщо їх роблять ваші знайомі, друзі, роди÷і ÷иколеги.Îбов’язковопроконсультуйтесязюристомщодоконтракту,якийвампропонують.
4. Çалиштесвоїмрідним,близьким,друзямусюінформаціюпросебеісвогороботодавця,інформаціюпроÏосольствоУкраїнивкраїні,доякоївиїæдæаєте.
5. Термінперебуваннянатериторіїіноземноїдерæавизазна÷еноувізі.Тривалішеперебуваннятутмоæепозбавитивасмоæливостівиїхатизакордонумайбутньому.
6. Ïам’ятайте, що знання мови країни перебування допомоæе вам ускладнихситуаціях.
7. Íаæаль,поліціяудеякихкраїнахмоæебути÷астиноюпроблеми,ане їїрозв’язанням.Âідомівипадки,колиæінок,які звернулисядополіції, продавали знову.ßкщо ви потрапили у складну ситуацію,постарайтесязв’язатисязÏосольствомУкраїни.
1.Íазвітьпри÷ини,зякихлюдинелегальновиїæдæаютьзакор-дон.ßкізцихпри÷ин,навашпогляд,єповаæними?2.Äоякихнаслідківцемоæепризвести?3.Íазвітьякнайбільшепри÷ин,щобæитиіпрацювативУкраїні.4.Уваæно ознайомтесь із пам’яткою для тих, хто виїæдæає закордон.
114
Пробëемè äèòÿ÷ої беçäоãëÿäноñò³ ³ беçïрèòóëüноñò³
Багатозтих,хтошукаєкращоїдолізакордоном,виїæдæаютьтудинеле-гально,залишаю÷исвоїхдітейпідопікоюроди÷ів÷ивінтернатах.Äіти,якізростаютьунеблагополу÷номусередовищі,мають÷ималопроблем.Íеста÷абатьківського піклування, бездоглядність, погане хар÷ування, негативнийприклад вæивання психоактивних ре÷овин, психі÷не і фізи÷не насильствомоæуть поєднуватись із залу÷енням дітей до небезпе÷них видів бізнесу ітяæкої праці. Íаприклад, дитину моæуть змусити обробляти вели÷езнийгород,колисативно÷інемовлят,навітьпроситимилостиню,красти÷ирозпов-сюдæуватинаркотики.
Íаæаль, у таких випадкахдітине завæдизвертаються по допомогу і ÷асто обираютьпомилкове і небезпе÷не рішення — тікати здому. Äекого з підлітків вабить «романтика»вули÷ногоæиття.Житизбатькамиів÷итисьушколі їм нудно, а æиття «на волі», вваæаютьвони,захоплюю÷е,цікавейроманти÷не.Алеценетак.Життядитининавулиціваæке,приниз-ливе і дуæе небезпе÷не. Багато безпритульнихдітейщорокувмираютьвіднасильства,хвороб,кін÷аютьæиттясамогубством.
Îднактих,хтошукаєнавулиціромантику,якразнайменше.Íай÷астішедіти тікають від того, що робить їх нещасливими: æорстоке поводæення,фізи÷не ÷и психі÷не насилля, родинні проблеми, матеріальна скрута, кон-фліктзу÷ителями÷иоднолітками.Äехтовтікаєвідпроблемзалкоголем÷инаркотиками—своїхабобатьків.
ßкщотвійдругзбираєтьсявтектиздому—цесерйознапроблема.Томущовіннеготовийдосамостійногоæиття.Моæливо,твійдругдумаєінакше,алевінпомиляється.Âулицященідлякогонезакін÷иласядобром.ßкщовінускрутіймаєнамірпітиздому,тимаєшнагодуврÿ òó ва òè йо мó жèò òÿ!
Безæоднихваганьзапропонуйразомпошукатиіншерішення,наприклад,звернутисяподопомогудокогось іздорослих.Äотого,комувидовіряєте.Íайкраще,якщоцебудутьтвоїбатьки.Абозвернітьсядов÷ителя,шкільногопсихолога,тренера,роди÷а,сусіда÷ипростознайомого.Âін÷ивонадопомо-æетвоємудруговізрозуміти,щоєбагатоіншихшляхіврозв’язанняпробле-ми.Íаприклад,шукатизахистувдерæави—звернутисьуміліцію,соціаль-нуслуæбу÷изателефонуватинагаря÷улініютелефонудовіри.
Âсеукраїнськалінія«Телефондовіри» 8-800-500-45-10
Âсеукраїнська безкоштовна дитя÷а лінія«Телефондовіри» 8-800-500-21-80
ßкщодругусе-такивтікздомуаботинеба÷ивйогодекількаднівіпри-пускаєш,щовінтаку÷инив,—негайнорозкаæибатькам,у÷ителям÷имілі-ції.Ïам’ятай:це—незрада.Ценайбільше,щотищемоæешзробитидлянього.Íеприховуйні÷ого.Будь-якаінформаціямоæедопомогтивідшукатидитинуіврятуватиїйæиття!
115
Пробëемè äèòÿ÷ої беçäоãëÿäноñò³ ³ беçïрèòóëüноñò³
Багатозтих,хтошукаєкращоїдолізакордоном,виїæдæаютьтудинеле-гально,залишаю÷исвоїхдітейпідопікоюроди÷ів÷ивінтернатах.Äіти,якізростаютьунеблагополу÷номусередовищі,мають÷ималопроблем.Íеста÷абатьківського піклування, бездоглядність, погане хар÷ування, негативнийприклад вæивання психоактивних ре÷овин, психі÷не і фізи÷не насильствомоæуть поєднуватись із залу÷енням дітей до небезпе÷них видів бізнесу ітяæкої праці. Íаприклад, дитину моæуть змусити обробляти вели÷езнийгород,колисативно÷інемовлят,навітьпроситимилостиню,красти÷ирозпов-сюдæуватинаркотики.
Íаæаль, у таких випадкахдітине завæдизвертаються по допомогу і ÷асто обираютьпомилкове і небезпе÷не рішення — тікати здому. Äекого з підлітків вабить «романтика»вули÷ногоæиття.Житизбатькамиів÷итисьушколі їм нудно, а æиття «на волі», вваæаютьвони,захоплюю÷е,цікавейроманти÷не.Алеценетак.Життядитининавулиціваæке,приниз-ливе і дуæе небезпе÷не. Багато безпритульнихдітейщорокувмираютьвіднасильства,хвороб,кін÷аютьæиттясамогубством.
Îднактих,хтошукаєнавулиціромантику,якразнайменше.Íай÷астішедіти тікають від того, що робить їх нещасливими: æорстоке поводæення,фізи÷не ÷и психі÷не насилля, родинні проблеми, матеріальна скрута, кон-фліктзу÷ителями÷иоднолітками.Äехтовтікаєвідпроблемзалкоголем÷инаркотиками—своїхабобатьків.
ßкщотвійдругзбираєтьсявтектиздому—цесерйознапроблема.Томущовіннеготовийдосамостійногоæиття.Моæливо,твійдругдумаєінакше,алевінпомиляється.Âулицященідлякогонезакін÷иласядобром.ßкщовінускрутіймаєнамірпітиздому,тимаєшнагодуврÿ òó ва òè йо мó жèò òÿ!
Безæоднихваганьзапропонуйразомпошукатиіншерішення,наприклад,звернутисяподопомогудокогось іздорослих.Äотого,комувидовіряєте.Íайкраще,якщоцебудутьтвоїбатьки.Абозвернітьсядов÷ителя,шкільногопсихолога,тренера,роди÷а,сусіда÷ипростознайомого.Âін÷ивонадопомо-æетвоємудруговізрозуміти,щоєбагатоіншихшляхіврозв’язанняпробле-ми.Íаприклад,шукатизахистувдерæави—звернутисьуміліцію,соціаль-нуслуæбу÷изателефонуватинагаря÷улініютелефонудовіри.
Âсеукраїнськалінія«Телефондовіри» 8-800-500-45-10
Âсеукраїнська безкоштовна дитя÷а лінія«Телефондовіри» 8-800-500-21-80
ßкщодругусе-такивтікздомуаботинеба÷ивйогодекількаднівіпри-пускаєш,щовінтаку÷инив,—негайнорозкаæибатькам,у÷ителям÷имілі-ції.Ïам’ятай:це—незрада.Ценайбільше,щотищемоæешзробитидлянього.Íеприховуйні÷ого.Будь-якаінформаціямоæедопомогтивідшукатидитинуіврятуватиїйæиття!
Про äоïóñòèмó ñа мо обо ро нó òа її меж³
Теорети÷нолюдинамоæепроæитиæиття, непотрапившиу ситуації, вякихтребазахищатись.Îднакпогрози,вимагання,напади—доситьпоши-ренісоціальнінебезпеки.Щобправильнодіятиутакихситуаціях,тимаєшзнатизакони,яківизна÷аютьправолюдининадопустимусамооборону.
Доïуñтиìа ñа ìо обо ро на—дії,в÷иненізметоюзахистусвогоæиття÷имайна або æиття (майна) іншої людини, якщо вони не перевищують меæдопустимоїсамооборони.
Пе ре ви щен няì ìеж доïуñтиìої ñа ìо обо ро нивизнаєтьсяуìиñ не заподіян-нянападникутяæкоїшкоди,щоявноневідповідаєнебезпеціпосягання.Íеєперевищенняммеæдопустимоїсамооборонизастосуваннязброїпротиозб-роєнихнападників,атакоæбудь-якідіїщодозахистувідвторгненняуæит-ло÷иіншеприміщеннянезалеæновідшкоди,якузаподіянонападнику.
Ïро÷итайтеситуаціїізадопомогоюблок-схемиоцініть,÷ибулоперевищеномеæідопустимоїсамооборони.
1. 12-рі÷ний підліток забрався у садок до пенсіонера. Тойузявмисливськурушницю,вистріливухлопцяіпоранивйого.
2. Íадів÷инунапаливпід’їзді.Ïід÷асборотьбивонанасту-пилатонкимпідборомнаногузловмиснику.Тойвідпустивруки,покотивсязісходівізламавсобішию.
Існуєбезпосереднязагрозадлятво-го(або÷ийогось)æиття,тобіпогро-æуютьзброєю÷иутвійдімнамага-ютьсяувірватисязловмисники?
Чи є змога втекти віднападників?
Îбов’язково скористайся нею. Це озна-ка не боягузтва, а здорового глузду.Ïовідом у міліцію про напад, прикметинападниківта іншіобставини.
Ïроти такої особи заборо-няється застосовувати вогне-пальну зброю, навіть якщо тимаєш їїназаконнихпідставах.
Íамагайсязастосовуватиадекватніспособизахисту,щовідповідаютьрівню небезпеки (наприклад, некидай камінням у того, хто залізутвійсаднарвативишень).
Íападник неозброєний, один, і цеæінка ÷и особа з явними ознакамиінвалідності або неповнолітній (вікякогоо÷евидний÷ивідомийтобі)?
Тимаєшправозахищатисьусімамоæливимиспособами.
н³
н³
н³
так
так
так
116
По ëþ ван нÿ çа äó ша мè
Існує безлі÷ різновидів шахрайства, зокрема лотереї — «лохотрони»,азартні ігри,вороæба.Äаліпоговоримопрозалу÷еннядосект.Цеодинізнайнебезпе÷ніших видів шахрайства, який позбавляє людей не лише гро-шей,айсвободи,силиволі,моæливостірозпорядæатисясвоїммайном,інодінавітьæиттям.
Коли і чоìу це ïочалоñя?Ще15роківтомуніхтовУкраїнінезамислювавсяпронебезпекурелі-
гійних і псевдорелігійних культів і сект. Íині æодна людина, хо÷ як цеприкро,незастрахованавідїхньоговпливу.Ïсихологипояснюютьцедвомапри÷инами.
Ïершапри÷ина—людинаєістотоюсуспільною,йодназїїприроднихпотреб— налеæність до групи, що сформувалась ще у давні ÷аси, колипервіснілюдиæилиу світі, сповненомунебезпек, і по÷увалисякомфортнолишевото÷еннііншихлюдей.Çтихпірпотребуналеæатидогрупи,детебевизнаютьзасвого,закладеноупідсвідомості.
Äруга при÷ина — особливості су÷асного суспільства. Ми æивемо впостіндустріальному(інформаційному)суспільстві,декількість інформаціїподвоюєтьсящодесятьроків.Уньому,завлу÷нимвисловомЛьюїсаКеррол-ла,доводитьсящосилибігти,абитількизалишатисянамісці(аякщохо÷ешпотрапитивіншемісце,требабігтиудві÷ішвидше).
Çа такого темпуæиттялюдинамаєдедаліменше÷асу,щобподумати ірозв’язатиособистіпроблеми.Âідмовившисьвідроздумів,дехтозготовністюприймаєнавірурішеннятаідеали,якінав’язуютьйомупроповідники÷ис-леннихсект.Авони,користую÷исьвизнаноюдерæавоюсвободоюсовістітавіросповідань,відкрилисправæнєполюваннязалюдськимидушами,перед-усімзамолодими.
Фахівцівизнають,щоостаннім÷асоммасовезалу÷еннямолодідорізно-манітнихсектнабулохарактерупсихі÷ноїепідемії,якадісталаназвусекто-манії.Ñектантівзомбують÷уæимиідеями,позбавляютьздатностікрити÷номислити,підкоряютьволідуховнихнаставниківсект.
Як відбуваєтьñя залучення до ñект?Члени (адепти) сект ходять і розповідають,що людина моæе розв’яза-
тисвоїпроблеми,лишеколио÷иститьсявід гріха іприйдедоБога.Âонизапрошуютьлюдейназбори,знайомлятьїхздуховнимлідером,приймаютьнова÷ківусвоєсередовищеякрідних.
Äехто (особливо ті, хто переæиває скрутні ÷аси, страæдає від хвороб,самотностіймаєзниæенийрівеньпсихологі÷ноїрівноваги)від÷уваєполег-шення,знайшовшилюдей,якійогорозуміють,обіцяютьфізи÷незціленняідуховневдосконалення.
«Î÷ищеннявідгріхів»нерідкопо÷инаєтьсязсуворогопосту.Äуховнийлідерсектидаєнова÷камнастановурізкообмеæитивæиванняїæі,вилу÷итизраціонубагатоваæливихпродуктівіспатинебільшяк4—5годиннадобу.Âтакомуреæиміорганізмфізи÷ноіпсихі÷новиснаæується.
Âиснаæенняпосилюється багатогодиннимиритуалами, слуæбами, обря-дами й ÷итанням спеціальної літератури. Ïри цьому унемоæливлюєтьсяотримання інформації з іншихдæерел:забороняється÷итатигазети,диви-
117
тися телевізор, слухати радіо. Це підвищує навіюваність, призводить довтратиздатностікрити÷номислити,вкорінюєусвідомістьідеї,щовідповіда-ютьу÷еннюсекти,даєзмогувстановитиконтрользадумками,по÷уттямиіповедінкоюнова÷ків.
Äеякі секти не гребують вико-ристанням психотехнік (кодуван-ня, психопрограмування), що різкопідвищують навіюваність. Âонимоæутьнеодноразововводитилюди-ну в транс, напівгіпноти÷ний ÷игіпноти÷нийстани.Широкопракти-кують виконання ритмі÷них рухів,співів, повторення однакових слів,психотехніки з поступовим відклю-÷енням свідомості і самонавіюван-ням.
У зв’язку з цим у людини моæе виникати стан релігійного екстазу зізвуковими й зоровими галюцинаціями (подібний до стану наркоти÷но-го сп’яніння), який з ÷асом спри÷иняєæорсткупсихі÷ну і навітьфізи÷нузалеæність.Фахівцівваæаютьдіяльністьрелігійнихсектсвоєріднимдухов-нимнаркотиком.
У чо ìу не без ïе ка ñект?
Ñтаннапівгіпнозу, гіпнозу, екстазу, в якийразураз вводять себе сек-танти,моæепризвестинелишедовиникненнязалеæності,айдосерйознихпсихі÷них розладів: нападів істерики, гострих психозів, лікування якихмоæливе тількиупсихіатри÷нійлікарні.Той, хтопотрапиву секту, втра-÷ає інтересдонав÷ання,роботи,родини ідрузів.Ïідвпливомрелігійнихлідерівлюдинайдепроситимилостинюабовиноситьздомугрошійцінніре÷і.Äехтовіддаєсектівсе,щомає,продаєквартиру,залишаєбеззасобівіснуваннясвоїродини.
Як з циì бо ро ти ñя?
Çцимявищемнамагаєтьсяборотисядерæава.Íайбільшагресивнірелі-гійніорганізації,відякихпостраæдалобагатолюдей,визнанодеструктив-нимирелігійнимисектами,іїхнюдіяльністьзаборонено.Це,зокрема,«Білебратство»,«АУМсінрікьо»,сатанинськісектитаін.Îднактребапам’ятати,щозаборонадіяльностісектипородæуєїїдвійника,щоразупідневиннішоюназвою.Так, деякі секти підлаштовуються під освітні, благодійні та оздо-ров÷іпрограми(«Церквасаєнтології»,«Юнівер»,«Ðейки»).
Алетийсамзавæдимаєшнастороæеноставитисядотих,хтодаєпро-стівідповідінаскладніпитання.ßкщохо÷ешуникнутидуховногорабства,самостійно мислити, діяти, розпорядæатися своїми прибутками і майном,розвивай нави÷ки крити÷ного мислення, а такоæ уміння відмовлятися віднебезпе÷нихпропозицій.
Ïам’ятай,що,відмовляю÷истороннійлюдині,тобінетребапояснюватипри÷ину відмови.Äостатньо короткого «Íі» або «Мене це не цікавить» звідповідними невербальними виявами (холодний тон, æест відсторонення,прямийпогляд).
117
118
ßкщо ти потрапив у ситуаціюпсихологі÷ного тиску, рішу÷е відмовся ійдигеть.Колиценемоæливо(скаæімо,виїдетевпоїзді),требапсихологі÷новідгородитися від співрозмовника, наприклад, занурившись у книæку, абопообіцяти прийти на зібрання, але не робити цього.ßкщомаєшрелігійніпотреби, найкраще задовольняти їх за допомогоюцеркви, традиційної длятвоєїродиниідерæави.
Не беç ïе ка òе ро рèç мó
Ïісля11вересня2001року,коливÑШАзахопленітерористамилітакиатакувалихмаро÷осиÂсесвітньоготорговельногоцентруіÏентагон,буловиз-нано,щотероризмєворогомномеродиндлябезпекилюдейвусьомусвіті.
Íащастя,Україна—одназнайбезпе÷нішихкраїнщодоцієїпроблеми,ітобімоæездатися,щопроблематероризмутебенестосується.Îднаксу÷ас-нийсвітнадзви÷айномобільний.Людивиїæдæаютьзакордоннароботу,дороди÷ів, у відпустку й відрядæення.Íіхто не застрахований від випадкустатиæертвоютерористи÷ногоакту÷ипотрапитивзару÷ники,якцесталосязукраїнськими громадянами—гляда÷амимюзиклу«Íорд-Îст»уМосквівосени2002року.
Томукоæномутребазнатиправилаповедінкиуразівиявленнявибухово-гопристроюізахопленнявзару÷ники.
Вибуховий ïриñтрій ìожуть заклаñти:•уприпаркованийпоблизубудинківавтомобіль;•упакунок,÷емодан,сумку,пакет(зокрема,пристрій,якиймаєщосьназразокантени,батарейки,абозньогодолинаютьзвуки,схоæінацоканнягодинника);
•вурнудлясміття;•упоштовубандероль.
Мал.43.Торговельніцентри,вокзали,метро,підземніпереходинай÷астішевикористовуютьсятерористами
длязакладеннявибуховихпристроїв
119119
Виявивши вибуховий ïриñтрій:
• Íепідходьдопідозрілогопредмета,не÷іпаййого,непідпускайдоньогоінших.
• Íекористуйсямобільнимтелефоном,здатнимспри÷инитидето-націю радіо÷утливого підривного механізму, і попередь про цеінших.
• Íегайносповістиміліцію(поліцію÷иіншіправоохоронніоргани)пропідозрілийпредмет.
• Äо÷екайсяправоохоронцівівкаæиїмнанього.
Якщо тебе захоïили в заручники:
• Îпануйсебе.• Фізи÷ноіморальнопідготуйсядовипробування.• Íедратуйтерористів,недемонструйненавистідоних.• Âідсамогопо÷атку(особливовпершігодини)виконуйусі їхнінакази.
• Íепривертайувагисвоєюповедінкоюйактивнимспротивом.Цемоæепогіршититвоєстановище.
• Íенамагайся втекти, якщоне впевнений в успіху або якщоцепризведедопогіршеннястановищаіншихзару÷ників.
• Ïовідомтерористівпропоганесамопо÷уття.• Çапам’ятайякнайбільше інформаціїпроних(кількість, зовніш-ність, статура, акцент, прощо розмовляють,манера поведінки,зброя).
• Ïостарайсявизна÷итимісцесвогоперебування.• Çберігай розумову і фізи÷ну активність. Ïам’ятай: спецслуæбироблятьусе,щобтебевизволити.
• Íевідмовляйсявідїæійводи.Цедопомоæезберегтисили.• Ñядь подалі від вікон, дверей і терористів. Це вбереæе тебе увипадкуштурмуприміщенняабопострілівснайперів.
• Ïід÷асштурмулягайнапідлогуобли÷÷ямуниз,поклавширукинапотилицю.
Багатьох терористи÷них актів вдалося уникнути завдяки пиль-ності громадян, які в÷асно виявили і допомогли знешкодититерористів.Ðозвинути спостереæливість допомоæе гра «Ñлуæба безпеки».Äвоєу÷ніввиходять ізкласу.Âони—«слуæбабезпеки»аеро-порту. Ðешта — пасаæири літака. Ñеред пасаæирів оберіть«терориста»,якиймаєпронестинабортлітакасховануводязі«зброю»—невеликукниæку÷ипенал.Коли«слуæбабезпеки»повертаєтьсядокласу,пасаæиристаютьу ÷ергу і крокують повз неї. «Ñлуæба безпеки» має лише триспроби, щоб визна÷ити «терориста» за невербальними ознака-ми—запоглядом,мімікою,æестами.
120120
Пракòè÷на робоòа № 5ßк óнèкнóòè наïаäó, ïоãрабóваннÿ ³ çаëó÷еннÿ
äо äеñòрóкòèвнèх ñекò
1.Îб’єднайтесь у 3 групи (дім, вокзал, поїзд). Ïроаналізуйтебезпекузаознакамивіктимності:
груïа 1:приватнеæитло;груïа 2:громадськеприміщення;груïа 3:громадськийтранспорт.
2.Утихсамихгрупахпідготуйтесценки:ïершу—длядемонстраціївіктимнихре÷ей,æестівіповедінкиуцихмісцях;другу—длядемонстраціїбезпе÷ноїповедінки.
3.Ðозіграйтеціситуаціїметодом«стоп-кадру»—спо÷аткуповніс-тю,авідтакпоетапно,зпоясненнямтого,щовідбувається.
4.Ïро÷итайтеповідомленняпрорелігійнікультиісекти,яківипідготувалидоцьогоуроку(завданнянас.109).
5.Îб’єднайтесь у групи по троє, розподіліть ролі (підліток,адептсекти,спостеріга÷)ірозіграйтеситуаціювідмовивідзапро-шенняприйтинарелігійнезібрання.
6.«Ñпостеріга÷і» розповідають, як діяли«підлітки», ÷и зуміливонирішу÷евідмовитисявіднебезпе÷ноїпропозиції.
Çасоби масової інформації впливають на наші цінності, ставлення,рішенняіповедінку.Цейвпливмоæебутипозитивнимінегативним.Ïсихологиікриміналістинаголошують,щобільшістьзло÷инівпрово-куютьїхніæертви.Âиокремлюютьвіктимніре÷і,æестиіповедінку.Торгівлялюдьми,дитя÷абезпритульність,напади,пограбування,залу-
÷еннядодеструктивнихсект,тероризм—поши-ренісоціальнінебезпеки.Існуютьзакони,яківизна÷аютьправолюдининанеобхіднусамооборону.Ðелігійні секти — один із найнебезпе÷нішихвидівшахрайства.Îстерігайсядуховногорабст-ва,розвивайуміннявідмовлятися віднебезпе÷-нихпропозицій.Тероризмставворогомномер одиндлябезпекидерæав і людей в усьому світі. Тому коæномутребазнати,якповодитисьуразівиявленнявибу-ховогопристрою÷изахопленнявзару÷ники.
ÐÎÇÄІЛ5
ÂÑЕБІЧÍÈЙÐÎÇÂÈТÎКÎÑÎБÈÑТÎÑТІ
122
§ 13. ÅТАПÈ ÐОЗВÈТÊÓ ОСОÁÈСТОСТІ
Понÿòòÿ оñобèñòоñò³
Коæналюдинамаєпритаманнелишеїйпоєднанняздібностей,рисхарак-теру,іншихлюдськихякостей.Тобтокоæенізнасєунікальноюінеповтор-ною особистістю. Ïевною мірою риси особистості обумовлені спадковістю,÷астковоформуютьсяпідвпливомото÷ення.Томукаæуть,щопроцесфор-муванняособистостієбіосоціальним.
1.Âізьміть однакові аркуші паперу, складіть їх навпіл і безноæицьсформуйтеполовинкиконтурулюдськоготіла(мал.44).2.Ðозгорнітьфігуркиінапишітьнанихсвоєім’яіп’ятьособис-тихякостей(кмітливий,романти÷ний...).3.Ïо÷ерзіпокаæітьіпро÷итайте,щоувасвийшло.4.Ïоміркуйте,÷омузоднаковихпапірцівзаоднаковоюінструк-цієювийшлицілкомрізніфігурки.
У цьоìу ïараграôі ти:
• дізнаєшсяпробіосоціальнуприродуособистостітаосновніетапиїїрозвитку;
• порівняєш умови розвитку твого покоління і поколіннятвоїхбатьків;
• усвідомиш головне завдання психосоціального розвиткувпідлітковомувіці;
• проаналізуєшскладовісвогодуховногорозвитку;• потренуєшнави÷кипостановкиідосягненнямети.
Мал.44
123
Êонòекñò роçвèòкó
Îдним із найваæливіших ÷инників, щовпливає на розвиток особистості, є умови, вяких вона розвивається,— контекст розвит-ку.Ñамеконтекстомрозвиткупояснюєтьсяте,щодіти(незваæаю÷инагенети÷нуподібність)виростаютьіншимилюдьми,ніæїхнібатьки.
Покоління — група людей, які народи-лисявпевнийперіод÷асу(наприклад,поко-ління50-хнародилосявперіодз01.01.50по31.12.59).Çазви÷айпоколіннявмеæаходнієїкраїнимаєподібнийконтекстрозвитку.
Îб’єднайтесь у 3 групи і порівняйте контекст розвитку вашогопоколінняіпоколіннявашихбатьків:
груïа 1: економі÷ніумови;груïа 2:політи÷наситуація;груïа 3:освіта,технології,культурнесередовище.
Сòаä³йн³ñòü ïроцеñ³в роçвèòкó
Ðозвитоклюдинивпродовææиттяєпоступовимідостатньопрогнозова-нимпроцесом.Ñпершудитинав÷итьсятриматиголівку,відтаксидіти,стоя-ти,ходити.Тесамевідбуваєтьсязїїпсихологі÷нимісоціальнимрозвитком.Ñпо÷атку вона в÷иться впізнавати тих, хто за нею доглядає, усміхатися,вимовлятипершізвуки,склади,слова,короткіре÷енняітакдалі.
Îтæе,поприте,щокоæенмаєвласнийгенети÷нийкод іперебуваєпідвпливомунікальногопоєднаннязовнішніх÷инників,уньомумоæнапоміти-тийте,щоєспільнимдлябільшостілюдейодноговіку(навітьякщовониæили100÷и200роківтому).
Усі теорії розвитку особистості визнають, щофізи÷ний, психі÷ний, соціальний і моральнийрозвитоклюдинивідбуваєтьсяупевнійпослідов-ності(стадіями).Хо÷психологі÷нітеоріїоперуютьпоняттям «середньостатисти÷на людина» (якої вприроді не існує), вони допомагають краще зро-зуміти моæливості людей та вікові особливостіїхньоїповедінки.
Îднієюзнайцікавішихтеорійрозвиткуєв÷ен-ня про стадії психосоціального розвитку ЕрікаЕріксона (1902—1994). Çгідно з його теорією,психосоціальнийрозвитоклюдиниохоплює8ста-дій.Çних5—удитинстві,3стадії—узріломувіці.
Стадії—ценайголовнішізавдання,якілюди-на має розв’язати у певний період свого æиття(мал.45).
Контекст розвитку —цесередовище,вякомурозвивається дитина:÷ас,місцеїїнародæен-ня, економі÷на і полі-ти÷на ситуації, систе-ма освіти, технології,культура.
ЕрікЕріксон
124
Е.Еріксонвизна÷ивцізавданнядлякоæноїстадіїрозвиткуіпоказав,до÷оговедеуспіх÷иневда÷аувирішенніцихзавдань.
Успішно вирішую÷и актуальні завдання розвитку, ми збага÷уємо своюособистість і переходимо на наступний рівень.ßкщо завдання на якомусьетапіневирішене,ценегативновпливаєнавсеподальшеæиття.Çазви÷айреальнийрезультатзнаходитьсяпосерединіміæцимидвомакрайностями.
Мал.45.Ñтадіїпсихосоціальногорозвитку(Е.Еріксон,1980)
äëÿ ä³òей äëÿ äороñëèхпохилийвік
зрілість
молодість
13—18
6—13
3—5
1—3
до1року
довірапротинедовіри
незалеæністьпротиневпевненості
ініціативністьпротипо÷уттяпровини
успішністьпротикомплексуменшовартості
іденти÷ністьпротидифузії
Близькістьпротиізоляції
продуктивністьпротистагнації
мудрістьпротивід÷аю
125
1. Довіра ïроти недовіри (до 1 року)
Äовірадонавколишньогосвітуформуєтьсяувіцідо1рокуінай-більшезалеæитьвідлюдей,якідоглядаютьзамалюком.ßкщосвітуявляєтьсядитинінепередба÷уваним інебезпе÷ним,вонанемоæеподолатикризу,виростаєнервовоюінедовірливою.
2. Незалежніñть ïроти невïевненоñті (1—3 роки)Íапо÷аткудітилишенесвідомореагуютьназовнішніподразники.Алевæенадругомуроціæиттядитинапоступовопо÷инаєдіятизвласноїволі.Такформуєтьсяїїпо÷уттянезалеæності.ßкщодитинуобмеæуватиінадміруопікатинацьомуетапі,вонавиростеневпев-неноюусобі.
3. Ініціативніñть ïроти ïочуття ïровини (3—5 років)Ця стадія — ÷ас розвитку креативності, активного дослідæеннясебе і навколишнього середовища. У цьому віці ваæливо забез-пе÷ити дитину різноманітними іграшками, матеріалами длямалю-вання,ліплення.Кориснізаняттямузикою,танцями,гімнастикою.Íевдалийперебігцьогоетапупородæуєкомплекспровини.
4. Уñïішніñть ïроти коìïлекñу ìеншовартоñті (6—12 років)Цястадія охоплюєпершірокинав÷ання. Її завдання—пізнаннясвоїх сильних і слабких якостей, формування уміння в÷итись ідосягатиуспіху.ßкщонацьомуетапіактивністьдитининестиму-люється, моæуть сформуватися заниæена самооцінка і комплексименшовартості.
5. Ідентичніñть ïроти диôузії (13—18 років — ïідлітковий вік)Це ÷ас формування самоіденти÷ності, розвитку самосвідомості,визна÷еннятого,кимхо÷ешбути.Ïідліток«приміряє»досеберізнісоціальніролі,професії,формуєвласнушкалуцінностей,моральніорієнтири.Ïракти÷нонеобмеæеніальтернативиускладнюютьпроб-лемувибору.Частопідлітокнемоæе«склеїти»себедокупиівід-÷утицілісноюособистістю.
6. Близькіñть ïроти ізоляції (ìолодіñть)Çавданняцьогоетапуæиття—створеннясім’ї,народæенняівихо-ваннядітей.
7. Продуктивніñть ïроти ñтагнації (зрілий вік)Íа цій стадії домінує прагнення людини до самореалізації, про-дуктивноїпрацінаблагородини,суспільства.Ðозв’язуєтьсявнут-рішнійконфліктміæегоцентризмом(якупідлітків)імоæливістюсамореалізаціїнаблагоінших.
8. Мудріñть ïроти відчаю (ïохилий вік)Âирішенняпопередніхзавданьдаруєлюдинівід÷уттясамоповаги,повноти і сенсу æиття. Íерозв’язані проблеми розвитку моæутьпризвестидоневдоволеннясвоїмæиттям,від÷аюпереднемину÷оюсмертю.
126
Îтæе,підліткиперебуваютьнастадіївизна÷еннясвоєїіденти÷ності.Íацьомуетапітвогоæиттяголовне—зрозуміти,хтотиєідля÷огоприйшовуцейсвіт.
Ïоміркуйнадтакимизапитаннями:• ßкуосвітухо÷ешздобути—середню÷ивищу?• ßкихдрузівхо÷ешмати?• Äоякоїкомпаніїналеæати?• Щоєдлятебенайваæливішим?• Çащотиготовийборотися?• Чогопрагнешдосягтиуæитті?
Тимоæешподумати,щонемаєшособливоговибору,наприклад,тому,щотвоїбатькинезамоæні,÷избудь-якоїіншоїпри÷ини.Таповір:проблеманевтому,щовтебенемаєвибору,автому,щовіндуæеширокий.
Íезалеæновідтого,æивештивмісті÷ивселі,убідній÷изамоæнійроди-ні,хлопецьти÷идів÷ина—твоїмоæливостіпракти÷нонеобмеæені.Ïитаннявтому,÷ихо÷ештискористатисяними.ßксказавзасновникавтомобільноїкомпаніїГенріФорд:«ßкщовидумаєте,щоздатнінаце,вимаєтерацію.ßкщодумаєте,щонездатні,витаксамомаєтерацію».
Ïро÷итайтенаведенийниæ÷ефактізбіології.Ïоміркуйте:
• ßківизнаєтеприклади,колилюдидосягалиуспіхупоприскладні æиттєві обставини (наприклад, кріпак ТарасШев÷енкоставвсесвітньовідомимпоетом)?
• ßквирозумієтевислів:«Труднощізагартовують»?
Äослідæую÷иумовирозвиткуамеб,у÷еніпомістилиїхудвірізніємності. У першій постійна температура, вологість та інші умовипідтримувалися на оптимальномурівні.Удругій їхпостійно зміню-вали.
Урезультатіекспериментуз’ясу-валося,щоамебиупершійємностігинулишвидше,ніæудругій.У÷енізробиливисновок,щоколиорганіз-му доводиться докладати зусильі пристосовуватися до складнихумов навколишнього середовища,цесприяєйогоростуірозвитку.
127
Äóховнèй роçвèòок оñобèñòоñò³
Ïідлітковий вік—ваæливий етап духовногорозвиткулюдини:форму-вання особистої системи цінностей, становлення моральності, усвідомленняпріоритетудуховнихпотреб,визна÷енняæиттєвоїмети.
Цінноñті —цете,щоєваæливимдлялюдини,задопомогою÷оговонаоцінюєізвіряєбудь-щоусвоємуæитті,визна÷аєвласніпріоритети.
Існуєкількадесятківцінностей,спільнихдлявсіхлюдей,незалеæновідтого, ущо вони вірять і деæивуть.Це—любов, друæба, оптимізм, толерантність,÷уйність, довіра, самоповага тощо. Їх нази-ваютьвищими,абозагальнолюдськими,цін-ностями.
Ïам’ятаєш, у 7-му класі ти розміркову-вав, які з твоїх цінностей більше схоæі навеликекаміння,які—надрібне,аякі—напісок?Минуврік.Чизмінилосящосьзацей÷ас?Моæливо, дещо з того, що мало длятебевеликезна÷енняминулогороку,теперменше тебехвилює.Чинавпаки—те,щотодіздавалосяневаæливим,набулобільшоїваги.
Îб’єднайтесьупариіобговоріть,якзмінилисязацейріквашіцінності.ßкіцінностітепер єдляваснайваæливішими?
Моральність—цеособистіуявленняпроте,щоєдобрим÷ипоганим,при-йнятним÷инеприйнятним.
Íаæаль,невсідорослідосягаютьтретьогорівняморальногорозвитку іорієнтуютьсяназагальнолюдськіцінності.Íаæаль—тому,щопокладенівоснову æиття вищі цінності сприяють кращому здоров’ю, менш стресовомуæиттю,більшійупевненостівсобі,стабільнішомуподруæньомуæиттю,біль-шійзасереднювпливовості,від÷уттюсамоповагиісенсуæиття.
Прèкëаäè ц³нноñòей:
• здоров’ясвоєіблизьких;
• безпека;• друæнародина;• освіта;• зовнішнякраса.
Âиокремлюютьтрирівніморальногорозвитку:• Удитинствілюдинавідрізняєдобревідпоганогозареакцієюдорос-лих.ßкщощосьсхвалюєтьсяморальнимиавторитетами—цедобре,якщоні—погано.Моральні авторитети—люди, якімають владукарати,якихтребаслухатися(батьки,вихователі,в÷ителі).
• Ïізнішелюдинапо÷инаєорієнтуватисянаморальнізасади,якіісну-ютьусуспільстві.Äобрете,щосхвалюєтьсяїїсоціальнимото÷еннямінесупере÷итьзакону.
• Ті,хтодосягаєтретьогорівняморальногорозвитку,орієнтуютьсянауніверсальніети÷ніпринципи.Âисокоморальнимивваæаютьсяв÷ин-ки,щовідповідаютьзагальнолюдськимцінностям(навітьякщовонисупере÷атьзаконамкраїнипроæивання).
128
Äуховний розвиток безпосередньо пов’язаний із задоволенням вищихлюдськихпотреб.Потреби—цете,щонеобхіднолюдинідлянормальногоæиттяірозвитку.Âонивпливаютьнанашібаæання,рішенняіповедінку.
1. Тобі вæе відома теорія потребАбрахамаМаслоу.Ïригадай,якііснуютьфізіологі÷ні,соціальнійдуховніпотреби.
2. ßкізнихєпотребамидефіциту,аякі—потребамирозвитку?Щоцеозна÷ає?
Багато людей не усвідомлюють зна÷ення духовногорозвитку для всіх сфер æиття. Âони зосередæуютьсялишенафізіологі÷нихісоціальнихпотребахінедбаютьпросвоїдуховніпотреби(пізнавальні,естети÷ні,потре-бувсамореалізації).
А.Маслоу вваæав,щобільшістьлюдей,подібнодобіблійногоперсонаæаІова,відмовляютьсявідмоæливос-тейсвогорозвиткутасамореалізації. Іякрезультат—минетакілюдянійщасливі,якимимоглиббути,адæерівеньнашогоблагополу÷÷ябезпосередньопов’язанийізрівнемзадоволеннявищихпотреб. АбрахамМаслоу
Мал.46.Ïірамідапотреб(заА.Маслоу)
129
ßк äоñÿãòè жèòòєвої меòè
Äехтонезамислюєтьсянадсвоїммайбутніміпливезате÷ією.Такілюдинагадують персонаæів з гуморески Îстапа Âишні — ÷ухраїнців, які, недокладаю÷иæоднихзусиль,щобвпливатинаситуацію,полюбляликазати:«ßкось-товонобуде».Тількизгодомтим÷ухраїнцямдоводилося÷астенько÷ухатипотилицю,промовляю÷и:«ßтакізнав».
Íабагатокраще,якщотиусвоємуæиттінепокладатимешсяна«якось-товонобуде»,акористуватимешсявідомоюолімпійськоюформулоюуспіху:
Óñï³х = В³ç³ÿ + Заïаë + ijÿ
Коæенелементцієїформуливаæливий.ßкщовтебеєвізіяізапал,аленемаєдії,ти—мрійник.Колимаєшвізіюідієш,аленемаєшзапалу,ти—посередність.Колимаєшзапалідієш,аленемаєшвізії,тодосягнеш,÷огопрагнеш,однакзрозумієш,щотвояметабуланеправильною.
1. В³ç³ÿ: óÿвëÿй к³нцевó меòóÏо÷инати треба зформування візії—кінцевоїмети.Ñпортсмени, тре-
ную÷ись, завæди заглядають уперед, прокру÷ую÷и у своїй уяві баæанийрезультатішляхдоперемоги.Такіти.Ñпробуйуявитисвоєідеальнемай-бутнє,наприклад,увиглядіфільму.Ïоміркуй:
1.Хтотиуцьомуфільмі—головнийперсонаæ÷иактор другогоплану?2.Минуло20років.Тебеото÷уютьнайваæливішіутвоємуæиттілюди.Хтовони?Щоробишти?3.Тобі довелося ризикуватиæиттям заради інших людей. Хтоце:твоїроди÷і,найблиæ÷ідрузі,незнайомітобілюди?4.Ïротебенаписалистаттювгазетіівзялиінтерв’юутих,хтотебезнає.Щоцілюдисказалипротебе?5.Íаприкінціфільму÷астозву÷итьмузика,якапідкреслюєйогоголовнуідею.ßкамузика÷ипіснязву÷итьутвоємуфільмі?
2. Заïаë: ï³äòрèмóй моòèвац³þÂизна÷ивши для себе мету, ніколи не втра÷ай віри у свої сили для її
досягнення.ßксказавнайвідомішийвинахідникусіх÷асівінародівТомасЕдісон:«Багатоневдахуæитті—целюди,якінезмоглиреальноусвідоми-ти,наскількиблизьковонипідійшлидоуспіху,передтим,якусепокину-ти».Ñамвінпровівдесять тися÷невдалих експериментів з акумулятором,алеколийогодрузіспробувалипоспів÷уватийомузцьогоприводу,Едісонздивувався:«Ценепоразка.ßвиявиваæдесятьтися÷способів,якінеспра-цьовують!»
3. ijÿ: крок çа кроком йäè äо ñвоєї меòèÏроаналізуй,що треба зробитидля здійснення твоєїмрії і якихцілей
тимоæешдосягтинацьомуетапіæиття.Íаприклад,якщомрієшстатидип-ломатом, треба вæе тепер «налягти» на вив÷ення іноземних мов.Íапишипландосягненнясвоєїметиівиконуййого,щодняоцінюю÷ирезультати.
130
Уцьомутобідопомоæепроектсамовдосконалення.Ті,хтойоговиконував,каæуть,щоцезахоплює—ставитипередсобоюкон-кретнуметуіпоступоводосягатиїї.Çапо÷аткуйпроектсамовдос-коналення,використовую÷инаведеніниæ÷ерекомендації.
Як обрати ìету:
• Îберите,÷огохо÷ешдосягтиунайблиæ÷омумайбутньому.
• Îберите,для÷огомаєшвідповідніресурси.Íевартопрагнутитого,щонадтодорогокоштує÷ипотребуєбагато÷асу.
• Îберите,÷огомоæнадосягтималенькимикроками—відоднієїперемогидо іншої.
• Îберите, прогресу÷омумоæнавиміряти—оцінками,кілограмами,сантиметрами,сторінками.
• Îберите,÷оготинасправдіхо÷еш,щопринесетобізадоволення інаблизитьдосягненнятвоєїголовноїмети.
На шляху до ìети:
• Íалаштуйсянауспіх.Ïовір,щотобіцепідсилу.
• Ïодумай,відкогомоæешотриматидопомогу(батьки,лікар).Çвернисьдоних.
• Щодняоцінюйсвоїрезультати.• Íебійсяпомилокіневда÷.ßкщоутебещосьневиходить,змінисвоїпланиабоспробуйщераз.
• Âітайсебезкоæнимуспіхом.Ñприймайцеякналеæнувина-городузасвоюпрацю,терпінняісилуволі.Тільки-ноподумаєшпросебепогано,згадай,щовда-лосятобі, защотебепохвалили.
Îсобистість—унікальнепоєднанняздібностей,рисхарактеруіншихлюдськихякостей.Ðозвитокособистостімаєбіосоціальнийхарактер.Âелику роль у розвитку особистості відіграєконтекст розвитку—місце, ÷ас народæення ісередовищеїїпроæивання.Ðозвитоклюдинивпродовææиттяєпоступовимідостатньопрогнозованим.Âінвідбуваєтьсяупевнійпослідовності(стадіями).Упсихосоціальномурозвиткупідліткиперебу-ваютьнастадіївизна÷еннясвоєїіденти÷ності.Ïідлітковийвік—цетакоæваæливийетапду-ховногорозвиткулюдини:становленнямораль-ності, формування особистої системи ціннос-тей,усвідомленняпріоритетудуховнихпотреб,визна÷енняæиттєвоїмети.
131
§ 14. ÊÐАСА І ЗÄОÐОВ’ß
Ñамоідентифікаціяпередба÷аєпошуквласногоімідæу.Уцьомупідліткиє естетами. Їх вабитьусекрасиве, стильне.Âони годинамироздивляютьсясебеудзеркалі,впадаютьувід÷ай÷ерезнайменшийприщик,десяткиразівприміряютьсвійодяг.
1.Îб’єднайтесьудвігрупи(хлопціідів÷ата)йназвітьознакизовнішньоїтавнутрішньоїкрасипротилеæноїстаті.
2.Ïоміркуйте,÷ивсілюдимаютьоднаковіуявленняпрокрасу.
Іäеаëè краñè ³ çäоров’ÿ
Ідеали краси змінювалися в істори÷ному процесі (мал. 47). Âенера зÂіллендорфа — найдавніша скульптура, яка втілює доістори÷ний ідеалæіно÷оїкраси:великігруди,стегна,округлийæивіт.
Âепохукласи÷ноїГреції(V—IVст.дон.е.)красабулапредметомкуль-ту. Ñтатуї бога Аполлона встановлювали в багатьох оселях, бо господарівірили,щоцедопомоæеїхнімнащадкамперейнятийогобоæественнувроду.ФілософÏлатонвваæав,щокоæналюдинаповиннаматитрибаæання:бутиздоровою,красивоюірозбагатіти÷еснимшляхом.
Еталонамиæіно÷оїкрасиурізні÷асибули:АфродітаÏраксителя(330р.дон.е.),ÂенераМілоська(1485р.),ÂенераÑандроБотті÷еллі(бл.1483—1484рр.),образиæінокзполотенЕльГреко,Мікеландæело,Ðубенса.
Ідеаликрасизалеæаливідістори÷нихумовідопомагалилюдямпристо-совуватисядоних.Íаприклад,утакзваніголоднівікицінуваласяповнота.Âона свід÷илапро здатністьлюдини здобувати їæуй забезпе÷увати себе ісвоїхнащадківусімнеобхіднимдлявиæивання.
Унаш÷ас,колипроблеми голодувбільшостікраїнне існує, струнка,підтягнута статура свід÷ить про наявність моæливостей для підтриманнядоброїфізи÷ноїформи.Адæевідомо,щонадмірнавагапов’язаназризикомбагатьохзахворювань,відякихлюдихотілибуберегтисясамійзахиститисвоїхдітей.
У цьоìу ïараграôі ти:
• поміркуєшпроознакизовнішньоїівнутрішньоїкраси;• простеæиш,якзмінювалисьідеаликраси;• дізнаєшсяпромоæливінебезпекипласти÷ноїхірургії,пір-
сингуітатуювання;• обговориш, які особисті якості та риси характеру роблять
людейпривабливими.
132
ÂенеразÂіллендорфа
(ХХ ст.дон.е.)
ÂенераМілоська(1485р.)
Мал.47. Ідеаликрасирізних÷асів інародів
Леохар.АполлонБельведерський
(330—320рр.дон.е.)
ЛеонардодаÂін÷і.МонаЛіза(1503р.)
ЕльГреко.МаріяМагдалина,якакається
(1580р.)
Мікеландæело.Äавид
(1501—1504рр.)
ÑандроБотті÷еллі.ÍародæенняÂенери
(1486р.)
Ðубенс.ÐанковийтуалетÂенери.(1612—1615рр.)
АкторкаМерилінМонро(1926—1962рр.)
АкторкаАндæелінаÄæолі
(1975р.)
Ïракситель.АфродітаКнідська(330р.до
н.е.)
133
1.Методом мозкового штурму назвіть, що люди роблять длятого,щоббутикрасивими(стеæать замодою,фарбуютьволос-ся, роблять макіяæ, татуювання, пірсинг, дотримуються дієти,займаютьсяспортом,зваæуютьсянапласти÷ніоперації...).
2.Щозцьогопереліку,натвоюдумку,моæебутинебезпе÷нимдляздоров’я?
Вроäа ³ моäа
Ñу÷асні ідеали краси формуються під впливом моди і засобів масовоїінформації,зокремакінематографа.Моæливо,тиздивуєшся,тавродаімода—різніре÷і.Âрода—поняттяестети÷не,амода—комерційне.Íаприклад,нинімоднимиєбрюкиіззаниæеноюталією.Îднакщойнобільшістьпридбаєтакийфасон,попитнацейтоварзменшиться,імодельєри,прибуткиякихзалеæатьвідобсягівпродаæу,проголосятьйогозастарілимізапропонуютьновийкрійбрюк,наприклад,іззавищеноюталією.
Çкоæнимрокоміндустріямодинабираєобертів.Телеба÷ення,реклама,шоу-бізнеспропагуютьобразиідеальних÷оловіківтаæінокітися÷ітоварівтапослуг,якіна÷ебтодопомагаютькоæномунаблизитисядоних.
Та÷ивартосліпогнатисязамодою?Ïо-перше,тактизавæдиризикуєш«нап’ятьхвилинспізнитися».Ïо-друге,якийсенснадягатиультрамоднурі÷,якщовонатобінепасує?Ïо-третє,гонитвазамодоювимагаєзна÷нихвитрат.Ценелишекоштитвоєїродини,якимимоæнабулоброзпорядитисязбіль-шоюкористю.Цейприродніресурси,яківитра÷аютьнавиробництвоновихтоварівйутилізаціютого,щовийшлозмоди.
Çрештою, моделі, зірки кіно і шоу-бізнесу завдя÷ують своєю відповід-ністюідеаламмодицілійарміїстилістів,візаæистів,дизайнерів,дієтологів,масаæистів, перукарів, гримерів, освітлюва÷ів, фотографів і навіть худоæ-ників, які удосконалюють готові фото на комп’ютері. Îт і усміхаються зтелеекранів, рекламних плакатів і обкладинокмоднихæурналів нереальнокрасивілюди.Часомнавітьздається,щовонитрохиненатуральні.Уцьомує÷асткаправди,адæесередних÷ималоклієнтівпласти÷ниххірургів:одинзмінив форму носа, другий зробив підтяæку обли÷÷я, третій збільшив ÷изменшивоб’ємитощо.
З ³ñòор³ї ïëаñòè÷ної х³рóрã³ї
Ïо÷алосявсевІндії.Удавнину(600—700роківдон.е.)тамвідрізалиполоненимноси.Âинахідливілікарінав÷или-сявідновлюватиїх.Äляцьогозцентральної÷астинилобавідрізалишматокшкіри,розгорталийогона180оіпришива-литуди,деранішебувніс.Íіздрівипилювализдерева.
Îскількивійниміæіндійськимиплеменаминевщухали,пацієнтівдлятакихопераційнебракувало.КолибританськіколонізаторипідкорилиІндію,вонибуливраæенідосягнен-нямиіндусівуційгалузімедицини.
Ïовторити таку операцію європейці зваæилися лише у1814році.КолихірургÄæозефКарпюзЛондоназняв÷ерез
134
тридніпов’язкузобли÷÷япацієнта,вінвигукнув:«Господи,тацеæніс!»Íовийнісмавцілкомнатуральнийвигляд,арананалобіпацієнтазагоїлася÷ерезтримісяці.
У 1898 році хірург Жак Жозеф зробив у Берліні першу операцію звиправленняформиноса.Âінвкоротивнісюнакові,який÷ерезсвоювадусоромивсявиходитиздому.
Ïід ÷ас Ïершої світової війни було створено спеціалізовані центри, вякиххірургилікуваливогнепальніпораненняобли÷÷я.Уперіодміæдвомасвітовимивійнамивтакихцентрахрозробилиметодикибільшостісу÷аснихпласти÷нихоперацій.Хірургинав÷илисялікуватискладніпереломи,опіки,обмороæення,ураæеннянервів.Çгодомрозвитоктехнологійумоæлививство-ренняреволюційнихметодиккорекціївродæенихвадіскладнихтравм.
Небеçïекè ïëаñòè÷ної х³рóрã³ї
Îтæе, головне завдання пласти÷ної хірургії— виправлення вродæенихвадідопомогапотерпілимзіскладнимитравмами.ÎднакнаприкінціХХст.послугамипласти÷ноїхірургіїпо÷аликористуватисядляомолодæенняйудос-коналеннязовнішності.Ç’явиласямоданапласти÷ніоперації.Табудь-якаопе-раціяпов’язаназризиком,особливоякщоїїроблятьпідзагальнимнаркозом.Ïід÷асіпісляопераціїмоæливіускладнення.
Так, за офіційною статистикою, 9 із 10 операцій зі збільшення грудейзавершилися розривом силіконових імплантантів протягом 10 років. Íапо÷атку90-хроківХХст.тися÷іæінокповідомилипротакірозриви,інфек-ціїтазапаленнясполу÷нихтканин.Цемалонаслідкомбанкрутствонайбіль-шогоуÑШАвиробникаімплантантів.
Ïопри те, що якість імплантантів згодом поліпшилася, максимальнийтермін до наступної операції, на який моæе розраховуватиæінка, досі неперевищує10—12років.Таæоднаклініканегарантує,що імплантантинедоведетьсявидалятираніше.Убудь-який÷асмоæутьвиникнутиускладнен-ня.Íаприклад,грудипо÷нутьобвисатине÷ерез10,авæе÷ерез3роки.Çваæтакоæнате,щокоæнатакаопераціянинікоштуєблизько3тис.доларів.
Íеменшепроблемпов’язанозопераціяминаобли÷÷і.Ïеретягнуташкіра,проваленіноси,перека÷анігуби—осьдеякімоæливінаслідкидлятих,хтовідваæиться спере÷атися з природою. Âідома російська телеведу÷а, якапостраæдала віднеякісної «ін’єкції краси», знялафільмпро іншихæертвестети÷ноїхірургії.Îсьщовонаговорить:«Âинеуявляєте,що моæуть зробити з людиною неякісніпрепарати!ßспілкуюсязбагатьмаæінками,обли÷-÷я яких перекошені, вкриті æахливими буграми.Âони схоæі на потвор, яких навіть у кунсткамерінемає.Îднамоягероїнятрирокибоїтьсявиходитиздому÷ерезсвійæахливийвигляд».
Ïодивітьсянанаслідкиневдалихпласти÷нихоперацій,якізро-биливідомимлюдям,заадресою:
http://doseng.org/stars/9467-neudachnye-plasticheskie-operacii.html
135
П³рñèнã ³ òаòóþваннÿ
У підлітків, на щастя, немає коштів на пласти÷ні операції. Але вонинерідкообираютьіншідоступніметоди«удосконалення»своготіла:пірсингітатуювання(мал.48).
Ïірсинг—проколюваннярізних÷астинобли÷÷яітіла.Майнаувазі,щонамісціпроколумоæевиникнутизапалення,аколизахо÷ешзнятизсебе«залізо»,товмісцяхпроколівнерідкоз’являютьсярубці.Убагатьохлюдейвонидуæепомітнійпракти÷нонепіддаютьсялікуванню.
Татуювання—введенняудермальнийшаршкіри÷орнила.Чомуæорга-нізм,якиймаєздатністьвідторгненнявсього÷уæого,невиводить÷орнило?Цетому,щовономіститьзанадтовеликі÷асто÷ки,зякимиклітиниімунноїсистеминемоæутьупоратись.
Коæенпідліток,якиймаєпірсинг÷итатуювання,говорить,щоробивїхуфахівця,стерильнимінструментом.Îднакідосіреєструютьвипадкизара-æенняпід÷асцієїпроцедуригепатитомÑ,тайризикуÂІЛ-інфікуваннянемоæнаповністюуникнути.
Âаæливопам’ятати,щотатуюваннязалишитьсязтобоюнавсеæиття.Авæе÷ерезкількароківтимоæешзмінитисвоїуявленняпрокрасу.Малюнокнатілімоæенесподобатисятвоїйдів÷иніабохлопцю,некаæу÷ивæепробатьків. Ïозбутися æ татуювання набагато складніше, ніæ зробити його.Коштуєцяпроцедурадуæедорого,томущоробитьсявклініційвваæаєтьсяоперацією.
1.Íазвітьпри÷ини,зякихлюдироблятьпірсинг÷итатуювання(вваæають,щоцемодно,цетакийспосібсамовираæення,дехторобитьце,щобневідрізнятисявіддрузів, інші—щобвиділи-тися...).2.Ïоміркуйте,якінакшемоæнадосягтитихсамихцілей.
Мал.48
136
ßк ñòаòè краñèвèм
Упевненістьусвоїйпривабливостідуæеваæлива,особливодлямолоді.Алетвояпривабливістьвизна÷аєтьсянелишерисамиобли÷÷я÷ипропорціямитіла.Îзирнисьдовкола,іти,напевно,поба÷ишкогось,хтона÷ебтозовнігар-ний,аленевикликаєсимпатії,зкимнавітьнехо÷етьсяабонемапрощогово-рити.І,навпаки,пригадайбагатьохвідомихмузикантів,акторів,політиків,якізовніаæніякнефотомоделі.Таценезавадилоїмстатипопулярними,по÷уватисяпривабливимиіподобатисьбагатьом.
Краса—цегармоніяфізи÷ноїпривабливості,духовності,емоційноїзаряд-æеності,розвиненогоінтелектуйсоціальності(мал.49).
Äóховн³ñòü:•моральний;•принциповий;•сповідуєзагально-людськіцінності.
Åмоц³йна çарÿäжен³ñòü:•оптиміст;•наполегливийудосягненнімети;•по-філософськиставитьсядоневда÷.
Ðоçвèненèй ³нòеëекò:•цікавийспіврозмовник;•адекватнооцінюєсебетаінших;•приймаєвиваæенірішення.
Соц³аëüн³ñòü:•приємнийуспілкуванні;•маєздоровістосунки;•здатнийнаспів÷уття;•готовийдопомогти.
Ф³çè÷на ïрèвабëèв³ñòü:•підтримуєдобруфізи÷нуформу;•має÷истушкіру,доглянутеволосся;•вдягаєтьсязісмаком.
Мал.49.Îзнакилюдськоїкраси
137
Ідеализовнішньоїкрасизмінювалисязалеæновід істори÷нихумов.У так звані голодні віки цінувалася повнота.Унаш÷ас красивоювваæаєтьсяструнка,підтягнутастатура.Індустрія моди експлуатує прагнення людини до краси. Бездумнагонитва за модою призводить до погіршення матеріального стануродинівиснаæенняресурсівпланети.Головнезавданняпласти÷ноїхірургії—виправленнявродæенихваді допомога потерпілим зі складними травмами.Ïласти÷ні операції
пов’язані з багатьма ризиками, тому їх викорис-тання для вдосконалення зовнішності моæе матипротилеæнінаслідки.Ïід ÷ас виконання пірсингу і татуювання існуєризик зараæення інфекціями, що передаються÷ерезкров.Татуюваннямоæезалишитисязлюди-ноюнавсеæиття,адæепроцедурайоговидаленнядорогаімалодоступна.Ñправæнякрасаєознакоюфізи÷ного,психологі÷-ногоісоціальногоблагополу÷÷я.
1.Ðозгляньте мал. 49, зверніться до результатів стартовогозавдання і підсумуйте, які особисті якості та риси характеруроблятьлюдейпривабливими.2.Îб’єднайтесь у пари і по ÷ерзі скаæіть, що вам найбільшеподобаєтьсяувашомупартнерові.Ïо÷нітьзіслів:«Іване(Катю),меніподобаєтьсявтобіте,що...»
138
§ 15. ÓМІННß ВЧÈТÈСß
Ðанішелюдинав÷алисьушколітаінституті,щоботриматипевнусумузнань і послуговуватися нею впродовæ усього æиття. Â су÷асному світікількість інформаціїподвоюєтьсящодесятьроків.Íавряд÷и тепервартонакопи÷уватизнання«прозапас»,адæезакількароківбільшістьінформаціїзастаріє.
Ñу÷асний світ вимагає відлюдейцілком інших інтелектуальнихумінь.Теперваæливобутивідкритимдозмін і готовиму÷итисявпродовæусьогоæиття.Íавіть якщо ти вирішиш не продовæувати нав÷ання післяшколи,тобідоведетьсяпостійнов÷итися—самостійно÷инарізноманітнихкурсах.Томуваæливодізнатись,якпрацюєнашмозок,іоволодітису÷аснимимето-диками: ефективного запам’ятовування, концентрації уваги, підготовки доіспитів.
Ïро÷итайте історію про підлітка, який завдяки використаннюефективних методик з тріє÷ника став відмінником і здійснивсвоюмрію.
Багато цікавого ти моæеш дізнатися з книæок Тоні Б’юзена(мал.50).Удеякихкраїнахвониєобов’язковимидлятих,хтохо÷енав÷атисявуніверситеті.
У цьоìу ïараграôі ти:
• пригадаєш,якпрацюєтвіймозок;• упевнишся,щомаєшнеобмеæенімоæливостідлярозвитку
інтелекту;• ознайомишсязпринципамиефективногозапам’ятовування
іконцентраціїуваги;• потренуєшсястворюватикартипам’яті;• дізнаєшся,яккращеготуватисьдоіспитів.
Мал.50
139
Живсобі зви÷айнийбританськийпідліток—ЕдвардХ’югс.Âінходивдозви÷айноїсередньоїшколи.Колийомувиповнилося15років,склав іспити (подібні до тих, які ти складатимеш у 9-му класі) йотримавнанихпосередніоцінки,власне,такі,яківінзавæдийотри-мував.Íіхтоцьомунездивувався,тасамхлопецьдуæезасмутився.ÂінмріяввступитидоКембридæа,алерозумів,щозтакимиоцінкамишансівуньогонемає.
Тим ÷асом його батько про÷итав книгу Тоні Б’юзена «Íав÷ітьсебе думати».Âін пояснив синові, як працює йогомозок, як кращев÷итийзапам’ятовувати.ÂосениЕдвардповернувсядошколи,спов-ненийбаæанняв÷итися.Âінзаявив,щозбираєтьсяотриматинайви-щіоцінкизусіхпредметівіхо÷е,щобйогодокументинадіслалидоКембридæа*.
Ðеакціяв÷ителівбуластриманою.«Тинемоæешговоритипроцесерйозно,твоїоцінкиневідповідаютьвимогамКембридæа»,—сказа-лиЕдварду.Ñпо÷аткунехотілинавітьвноситийогопрізвищедоспис-кукандидатівнавступдоКембридæа,та÷ерездеякий÷аспогодилисязробитицейодно÷аснодализнативКембридæ,щоцейабітурієнт,наїхнюдумку,незмоæевступитидоїхньогоколедæу.
Ïід ÷ас співбесіди у Кембридæі Едварда ознайомили з думкоюшколиісказали,щопогодæуютьсязнею.Âисловилизахопленняйогонаполегливістю,алепояснили,щодлявступуЕдвардутребаотрима-тинавипускних іспитахщонайменшедві оцінки«відмінно» іодну«добре».
Íавітьпісляцьогохлопецьнездався.Âінскладав«картипам’яті»(див.с.144)зкоæногопредмета,авокремихвипадках—зкоæногорозділу.Щотиæня (а перед іспитами ÷астіше) малював ці карти попам’ятійпорівнювавїхзеталонними.дві÷і-три÷інатиæденьзаймавсябігомінамагався÷астішебуватинасвіæомуповітрі.
ЕдвардХ’югсскладав÷отириіспити.Три—длявступудоколе-дæу і один (письмову географію)— для отримання стипендії. Îсьйогорезультати:
географія(усно)—найвищаоцінка;історіясередніхвіків—найвищаоцінка;бізнес—найкращийу÷ень;географія(письмово)—найвищаоцінка.
Тогоæдня,колипрорезультатидізналисявКембридæі,Едвардаповідомили,що його зараховано до коледæу.Çгодом він сказав: «ßбувдвіє÷никомітріє÷ником,першніæстативідмінником.ßзробивце.Ікоæензмоæе».
«ß оòрèмаþ найвèщó оц³нкó!»
*УÂеликійБританіїшколанадсилаєзаявкикандидатівдообранихнимиколе-дæів,доякихїхприймаютьзарезультатамивипускнихіспитівіспівбесіди.
140
Сèнерã³ÿ моçкó
Äвітися÷іроківтомулюдствоні÷огонезналопромозок.Äумкиіпо÷ут-тя людини вваæали продуктом безтілесної субстанції — душі. Лише 500роківтомулюдиусвідомили,щозасвідомістьімисленнявідповідає«те,щознаходитьсявголові».
УсерединіХХст.домінуваладумка,щомозок—цекомп’ютер,вякийвводитьсяінформація,авінзберігаєїї«наполи÷ках».Математикизенту-зіазмом по÷али розробляти шту÷ний інтелект.  останню ÷верть століттяв÷енізрозуміли,щолюдськийінтелект—набагатоскладнішийінструмент.Математикам,якірозробилинавітьмоделіÂсесвіту,такіневдалосяпобуду-ватимодельтихпроцесів,якіщоднявідбуваютьсявмозкукоæноїлюдини.Íедарма каæуть,щонайбільшнезвідана територія—та,щоміæнашимивухами.
Íині людство перебуває на порозі революційних відкриттів у пізнаннідіяльностімозку.Ðозробляютьсяметодики,якідопомагаютьубагаторазівпідвищитийогоефективність.У7-мукласі тивæеознайомився збудовоюголовногомозкуізнаєш,щовінскладаєтьсяздвохпівкуль,коæназякихвідповідаєзарізніфункції(мал.51).Âзаємодіюпівкульзабезпе÷уємозолис-тетіло.
Íещодавнобуловстановлено,що÷имбільшелюдинакористуєтьсятількиоднієюпівкулею,тимменшевонамоæепослуговуватисяіншоюуситуаціях,коли це необхідно. Але якщо «слабшу» півкулю увесь ÷ас стимулювати ізалу÷ати дороботиразом із «сильною», то ефективністьмозку зростає невдва,ав5—10разів(мал.51).Такеявищеназиваютьсинергією(відангл.«syn»—«спільна»та«energy»—«енергія»).
Мал.51
˳ва ï³вкóëÿ:• мова;• логіка;• аналіз;• об÷ислення.
Права ï³вкóëÿ:• уява;• ритм;• рима;• кольори;• розпізнаванняоб’єктів.1 + 1 = 2
1 + 1 = 5 ³ б³ëüше
141
Так,найвидатнішийфізик-теоретикусіх÷асівінаро-дівАльбертЕйнштейнушколінесклав іспитзфран-цузької, а своїми улюбленими заняттями називав грунаскрипці,æивописівітрильнийспорт.Íавітьтеоріювідносностівінвідкривзавдякидіяльностіобохпівкульсвого мозку. Îдного літнього дня, сидя÷и на вершиніпагорба,Ейнштейнуявив,якмандруєÂсесвітомверхина соня÷ному промені. Це допомогло йому розробитиновунауковутеорію.
Âсесвітньо відомий худоæник Ïабло Ïікассо ство-рював свої шедеври не лише за допомогою уяви. Âіндетально аналізував коæен крок: «Âстав о 6-й ранку.Çмішав ÷отири ÷астини помаран÷евого з двома ÷асти-намиæовтогойотриманукомбінаціюкольорівнаніснаверхнійлівийкутокполотна,щостворитьзоровупроти-вагу спіралеподібним структурам у ниæньому правомукуткуісприятимегармоніїсприйняття».
Коæенізнаспотенційноєвидатниму÷енимітала-новитим митцем. І якщо на певний момент деякі нашіздібностіщеневиявилися,тоцетому,щомиїхнероз-вивали.
Çа прикладом на мал. 52 перевір, ÷и збалансовано ти розви-ваєшсвоїздібності.Äляцьогопротягомтиæнязаписуйусівидидіяльності,якимизаймаєшся,і÷ас,витра÷енийнаних.Ïідсумуйрезультат длякоæного виду активності та приблизне співвідно-шення активності лівої і правої півкуль.Ïоміркуй, які зміниутвоємуæиттідопомоæутьзбалансуватидіяльністьмозку.
Âидидіяльності ÷ас(год) ліва:права(%)
ліва:права(год)
Урокиматематики,фізики... 35год 80:20 28:7
Ігринакомп’ютері 4год 60:40 2,4:1,6
Çаняттямистецтвом 5год 20:80 1:4
Читання 4год 50:50 2:2
Урокилітератури,відвідуваннятренінгів
4год 50:50 2:2
Усього: 52 35,4:16,6
П³äñóмок:лівапівкуляпрацює68%÷асу(35,4годх100%/52год);правапівкуля—32%÷асу(16,6годх100%/52год).
Мал.52
АльбертЕйнштейн
ÏаблоÏікассо
142
Факòè ïро моçок
1. Мозок складається з крихітних клітин— нейронів. Ñпо÷атку думали,що інтелект людини визна÷ається масою мозку і відповідно кількістюнейронів у ньому. Çгодом професор Московського університету ÏетроАнохіндовів,щоінтелектзалеæитьневідкількостімозковихклітин,авідзв’язківміæними.Âостаннійріксвогоæиттявінпідрахувавкіль-кістьзв’язків,якіпотенційномоæеміститилюдськиймозок.Цявели÷инавраæає.Âонадорівнюєодиниціздесятьмамільйонамикілометрівстан-дартнихдрукованихнулівзанею!
2. Âваæається, що інтелектуальні здіб-ності людини погіршуються з віком.Але якщо постійно стимулюватидіяльність мозкових клітин, вониутворюютьвели÷езнукількістьновихзв’язків, й інтелектуальні здібностізростають незалеæно від віку. Цепідтвердæує не тільки наука, а й÷исленні факти. Âсесвітньо відомийу÷енийБорисÏатон,незваæаю÷инасолідний вік, о÷олює ÍаціональнуАкадемію наук України. Âидатнийхірург Микола Амосов плідно пра-цювавмайæедодев’яностароків.ТаксамодовготворилиÏаблоÏікассо іМікеландæело.
3. Люди використовують лише мізер-ну ÷астку потенціалу свого мозку.Більшість наших інтелектуальнихпроблемвиникаютьне÷ерезобмеæеністьмоæливостеймозку,а÷ерезте,щоминеберемодоуваги,якмозоксприймаєінформацію,обробляєїї,запам’ятовуєівідтворює.
4. Îдин із найяскравіших прикладів досконалої пам’яті продемонстру-вав ÑоломонШерешевський. Âін був зви÷айним æурналістом. Îдногоразу на засіданні редколегії його запитали, ÷ому він ні÷ого не запи-сує.Шерешевськийвідповів,щойомунетребаробитиæоднихзаписів,бо моæе запам’ятати все, про що говориться на засіданні, й дослівно
повторив виступ редактора. Íаступні 30 років пам’ятьШерешевського вив÷ав провідний радянський психологÎлександр Лурія. Íа його думку, Шерешевський небув феноменом. Ïросто в юності він відкрив для себепринципизапам’ятовуванняіпо÷авїхвикористовувати.«Колия÷уюслово«зелений»,з’являєтьсязеленийгор-щикзквітами;÷ервоний—÷оловіку÷ервонійсоро÷ці.Íавіть цифри нагадують мені образи... Îсь «1»— цегордовитий стрункий ÷оловік; «2» — весела æінка;3—похмурий÷оловік,незнаю÷ому»(цитатазкниæкиÎ.Лурії«Маленькакниæкапровеликупам’ять»).
Ðóйн³внèкè ³нòеëекòó:
•недосипання;•неправильнехар÷ування;•розумовіперевантаæення;•недостатняінтелектуальнаактивність;
•психологі÷ністреси;•депресія;•використаннянеефективнихметодівзапам’ятовування;
•вæиваннядеякихліків,щовпливаютьнапам’ять.
Î.Лурія
143
Прèнцèïè çаïам’ÿòовóваннÿ
Таємниці пам’яті завæди привертали увагу дослідників. Так, грецькийфілософÏлатон (ІV ст. до н. е.) вваæав,що пам’ять подібна до восковоїпластини, на якій утворюється відбиток твердого предмета. ßк поверхнявосковоїпластиниз÷асомрозгладæується,таківідбиткирізнихподійсти-раютьсязпам’ятізплином÷асу.
Греки так обоæнювали пам’ять, що в їхній міфології з’явилася навітьбогиняпам’яті—Мнемозіда.Âідїїіменіпоходитьпоняття«мнемоні÷ніпри-йоми»,тобтоприйомикращогозапам’ятовування.
Íезнаю÷ині÷огопровзаємодіюправоїілівоїпівкуль,неусвідомлюю÷инавіть,дерозташованийорган,відповідальнийзапам’ять,грекиінтуїтивновиділили÷инники,відякихзалеæитьроботапам’яті,—уявутаасоціації.Користую÷исьпростимимнемоні÷нимиприйомами,грецькаіримськазнатьвраæалапубліку,відтворюю÷ипопам’яті тися÷іфактів,у тому÷ислі ста-тисти÷нідані.
Äавнійсу÷аснімнемоні÷ніприйоми´рунтуютьсянатакихпростихпринципах:
1. Синеñтезія —длярозвиткупам’ятітребапостійнотренува-тивсіоргани÷уттів(зір,слух,нюх,смак,дотик).Більшістьлюдей,якихприроданагородилафеноменальноюпам’яттю,ітих,хтосамрозвинувусобітакіздібності,маютьрозвиненіоргани÷уттівіздатністьстворюватияскравіобразинаосновіотриманоїінформації.
2. Аñоціації—нашмозокмаєасоціативнукору.Тому,дізнав-шись щось нове, постарайся поєднати його з тим, що вæезнаєш.
3. Порядок, логіка, нуìерація—запам’ятовування÷огосьлогі÷-новпорядкованого,пронумерованогодопомагаєскорішепри-гадатипотрібнуінформацію.
4. Гуìор, ïеребільшення — створюю÷и образ для запам’ято-вування,моæнакарикатурнозбільшитийогорозміри,зміни-тиформу,колір.
5. Позитив — люди неохо÷е пригадують те, що викликаєнеприємні по÷уття.Íегативна інформація, навіть якщо дляїї запам’ятовуваннявикористовувалиусіваæливіпринципи,моæе«блокуватися»мозком,оскількизгадкапронеїнепри-ємна.
6. Уява—найефективнішийінструментзапам’ятовування,якийдопомагаєвикористовуватинаведенівищепринципи.
144
Êарòè ïам’ÿò³
Ïід÷аспідготовкидоіспитутобідоводитьсяопановувативеликіобсягинав÷альногоматеріалу.Çазви÷айдляцьогороблятьконспект,щоскладаєтьсязвизна÷ень,цитат,дат,списківтощо.Ïринаписанніконспектівздебільшоговикористовують принципи запам’ятовування, які пов’язують з діяльністюлівої півкулі,що відповідає замову, логіку, складання списків, операції з÷исламиіневраховуєтакихпринципів,якасоціативність,уява,гумор,пере-більшеннятощо.
ÏсихологТоніБ’юзенпропонуєзамістькласи÷нихконспектіврозроблятикартипам’яті(мал.53).Âонизалу÷аютьдозбалансованоїроботиобидвіпів-кулімозку.Картипам’ятідопомагаютьстворитиціліснийобразнав÷альногоматеріалу—клю÷овихпонятьівзаємозв’язківміæними.
Щоб ñтворити карту ïаì’яті, тобі знадоблятьñя:• ÷истийаркушпаперу;• простийолівецьабору÷ка;• кольоровіолівці;• маркериабофломастери.
Äопідсумковогоурокурозподілітьміæсобоюматеріалпідру÷ни-каіскладітькартипам’ятідляцьогоматеріалу.
Як це робити:
1. Уцентрінамалюй(ïрава ïівкуля)символтеми.2. Âідцентральногосимволупроведилінії,надякиминапиши(ліва
ïівкуля)÷инамалюй(ïрава ïівкуля)клю÷овіпоняття,щостосу-ютьсятеми.
3. Íаписимаютьбутилаконі÷ними(два-трислова).4. Ïисатикращедрукованимилітерами,такийтекстлегше÷итатиі
запам’ятовувати.5. Коæна лінія моæе мати розгалуæення, необхідні для розкриття
конкретногопоняття.6. Äля створення карти використовуй різні кольори (ïрава ïівку-
ля) —цесприяєзапам’ятовуванню,стимулює іншімозковіпро-цеси.
7. Ïід ÷ас створення карти моæеш усвідомити, що деякі поняттяпов’язанінелишезцентральноютемою,айміæсобою(ліва ïів-куля). Такі зв’язки позна÷ стрілками різного кольору і форми(ïрава ïівкуля).
8. Âикористовуй підкреслення, геометри÷ніфігури (прямокутники,овали) для виділення понять, які повторюються або на які тихо÷ешзвернутиувагу.
145
Мал.53.Картапам’ятіцьогопараграфа
умін
ня в
чити
ся
увага
для
чог
о? моз
ок
мов
а
логі
ка
анал
із
обчи
слен
ня
уява
ритм
рим
акол
ьори
1 +
1 =
5
що п
отріб
но
папі
рфігури
стрілк
и
коль
ори
друковані літери
напи
си л
акон
ічні
цен
тр -
сим
вол
малю
нки
олів
ець
мар
кери
гумка
кольоро
ві олів
ці
сине
стез
ія
асоц
іаці
ї
нумер
ація
поря
док логік
а
гумор
перебільшення
знижуєт
ься
тиша
організація
мотиваціязн
ання
терм
інів
шви
дке чи
танн
я
пере
рви
нові
вимог
и
навч
ання
усе
жит
тя
іспи
ти
500
р. т
ому —
ХХ с
т. —
оста
нні 2
5 ро
ків
осно
вні в
ідкр
иття
едва
рд Х
’югс
тоні
б’ю
зен
1% використовується
зв’я
зки
нейро
нів
1 з 10
км н
улів
позитив
недоси
пання
пере
вант
ажен
ня
бездіяльністьстреси
депресії
деякі ліки
ейнштейн
пікассо
непр
авил
ьне
Харч
уван
ня
уява
істо
рія
сине
ргія
будо
ва
потужніст
ь
принц
ипи
запам
’ятову
вання
кар
ти п
ам’я
ті
як с
клад
ати
146
Пам’ÿòü ³ óваãа
Ïсихологи розрізняють два види пам’яті: короткоñтрокову (робочу)і довготривалу. Ðобо÷а пам’ять утримуєінформаціюнебільшяк30секунд.Удов-готривалу пам’ять потрапляє лише те, щопривернулотвоюувагу.
Íаприклад,тиїдешвавтобусійвипад-ковопо÷уврозмовудвохлюдей,якісидятьзатобою.ßкщопредмет їхньоїбесідидлятебе нецікавий, ти негайно викинеш це зголови.Аякщовониобговорюютьваæливудлятебетему÷илюдину,добрезапам’ятаєшцю розмову. У такому разі концентраціяуваги не потребує зусиль. Та іноді требазосередитись і запам’ятати щось не дуæецікаве.Цьомумоæутьзавадити:
1. Сторонні звуки. Телевізор, пла÷ немовляти, навіть транспортний шумвідволікаютьувагу.Аякщопотелевізорупоказуютьулюбленийсеріал,тинабагатокращезапам’ятаєшзмістцієїсерії,ніæтого,щовстигпро-÷итатипід÷асрекламнихпауз.
2. Неналежна організація робочого ìіñця.Ïершніæприступитидороботи,перевір,÷иєнаробо÷омумісцівсенеобхідне:ру÷ка,олівцітощо.
3. Низька ìотивація. Частоєнаслідкомвідсутності÷іткоїмети.ßктількизгадаєш, для ÷ого тобі це потрібно (оцінка, похвала в÷ителя, батьків,моæливістьвступитидоÂÍÇ),мотиваціязросте.ßкщоматеріалздаєтьсязовсімнепотрібним,вклю÷икрити÷немисленняізосередьсянапошукахнайменшоїкористівньому.Цетакоæмоæестатистимулом.
4. Бідний ñловниковий заïаñ. Іноді увагарозсіюється тому,щов тексті єнезнайоміслова.Äляефективного÷итанняізапам’ятовуванняваæливопідтримуватирівномірнийтемпнадходæенняінформації.Томупідкреслинезнайомесловоолівцемі÷итайдалі.Çазви÷айзмістцьогословапрояс-нюєтьсязконтексту.ßкщоні,то,закін÷ивши÷итати,відшукайзна÷еннянезнайомихслівусловнику÷изапитайубатьків,у÷ителя.
5. Надто ïовільне читання.Частодітям,яківив÷аютьскладнийматеріал,каæуть:«Читайповільнойуваæно».Тащоповільніше÷итаєлюдина,тошвидшерозсіюєтьсяїїувага.Îскількивкороткостроковійпам’ятіінфор-маціязберігаєтьсянебільшяк30секунд,зацей÷асваæливодо÷итатире÷еннядокінця,акраще—цілийабзац.Цедопомоæезрозумітидумкуавтораівирішити,÷ивартозберігатиїїудовготривалійпам’яті.
6. Відñутніñть ïерерв. Більшість людей, які мають проблеми з концен-трацієюуваги,каæуть,щовонарізкозниæується÷ерез30—40хвилинпісляпо÷аткуроботи.Îднакте,щовонивваæаютьнедоліком,насправдіє нормальним явищем: мозку ÷ас від ÷асу потрібна невелика перерва,щоб«перетравити»отримануінформацію.Тому,замістьпрацювати÷ерезсилу,зробиперервуна5—15хвилин.
Що äоïомаãає çоñереäèòèñü:
• тиша;• добраорганізація;• високамотивація;• багатийсловниковий
запас;• швидке÷итання;• регулярніперерви.
147
Пракòè÷на робоòа № 6П³äãоòовка äо ³ñïèò³в: роçвèòок ïам’ÿò³ òа óваãè
Íаступногорокутискладатимешіспитизкількохпредметів.Інодібуваєтак,щоу÷ень,якийдобрев÷ивсяпротягомбагатьохроків,наіспитінемоæевиконати найпростіше завдання, і в÷итель змушений ставити йому низькуоцінку.Цепояснюєтьсятим,щоу÷еньнезмігорганізуватипідготовку,вико-ристовувавнеефективніметодикиабоневпоравсязхвилюваннямнаіспиті.
Ïрипідготовцідоіспитівнамагайсяуникатипоширенихпомилок:• відкладатипідготовкудоостанніхднів;• механі÷нозазубритиматеріал;• готуватисязувімкненимтелевізоромабопідгу÷нумузику;• концентруватисянадрібнихфактах,втра÷аю÷ивід÷уттяцілісності
матеріалу;• готуватисябезурахуванняформипроведенняіспиту(усний,пись-
мовий,тестування).
Щоб гарантовано отримати високий результат, радимо по÷атиготуватися до іспитів заздалегідь. Îб’єднайтесь у 5 груп. Çадопомогоютаблиці11підготуйтеповідомленняпроалгоритмпід-готовкидоіспитів:
груïа 1:налітніхканікулах;груïа 2:протягомнав÷альногороку;груïа 3:закількатиæнівдоіспиту;груïа 4:напередоднііспиту;груïа 5:уденьіспиту.Таблиця 11
На літніх кані-кулах
•Ïо÷низголовного—психологі÷ноїустановки.Ñприймайіспитиякшансвиявитисебейотри-мативинагородузасвоюпрацю.Щоранкуіпередсномналаштовуйсянауспіх—уявляй,якпо÷уватимешся,отримавшивисокуоцінку,якрадітимутьзатебедрузі,якхвалитимутьтебебатьки.•Äістаньцьогорі÷ніекзаменаційнібілети(попросивтих,хтовæесклавіспити,абокупиїхумагазині).•Ïерегляньзапитанняівідповідінаних.Щозцьоготивæевив÷ав?Ïригадайцейматеріал:погортайстаріпідру÷ники,з’ясуйте,щотобінезрозуміло.•Ñкладикартипам’ятідлякоæногопредмета.
148
Протягоì навчального року •Çберігайусе,щомоæезнадобитися—схеми,
таблиці.•Çаписуйнайваæливішенакартках(події,датитощо).•Ñкладайкартипам’ятідлякоæногорозділу.
За кілька тижнів до іñïитів
•Щойнодізнаєшсядатуіспитів,перегляньпрограмуіскладипланпідготовки.•Ïо÷инайготуватися!Íедозволяйсобіпрова-литисянаіспиті÷ерезлінощі.•Ðівномірнорозподілинавантаæення.Кращев÷итисяоднугодинущодня,ніæтридобипоспільпередекзаменом.•Âизна÷слабкімісцяусвоїхзнаннях.Çаповнипрогалиниузнанняхсамабозвер-нисьподопомогу.•Ïереконайся,щодобрепам’ятаєшклю÷овіпоняття.Малюйкартипам’ятіізвіряйїхзеталонними.•Ñкладайузагальненікартипам’ятідлякоæ-ногопредметаівідмі÷айнанихте,щовæевив÷ив.•Ïерегляньсвоїзаписивзошитахінакарт-ках.Äопишите,÷огоневиста÷ає.Íосикарт-кизсобою.Ïереглядайїхувільнухвилину.
На ïе ре додні іñïи-ту
•Íезасидæуйсядопізна.Щобясномислити,требависпатись.•Ïередсномскаæисобі:«ßзробивусе,щоміг.Більшевідменені÷огонезалеæить.ßкщояпровалюся,менібудеприкро,алеяцепереæиву»(формулапозитивногомислен-ня).
У день іñïиту •Çранкунезабудьпоснідати.•Ïрихопицукерку.Âонадопомоæепоборотихвилювання.•Ïаніка—заразна.Íеспілкуйсязтими,хтонервується.•Íеповторюйматеріалдоостанньоїхвилини.Щоброзслабитися,подумай,якбудедобре,коливсескін÷иться.
Закінчення таблиці 11
149
Ïограйтев ігридлярозвиткупам’ятійуваги,авліткумоæетегратиунихздрузями.Кількістьу÷асниківцихігор необмеæена:щобільше,токраще.
Гра «Снігова куля». Ðозвиває увагу і пам’ять. Коæен у÷ас-никпридумуєсобіновепрізвищетаім’я.Усісідаютьвколоіпо÷ерзівідрекомендовуються.Ïершийназиваєтількисвоєім’я,другий—спо÷аткуім’япершогоу÷асника,апотімсвоє,третій— двох попередніх, а потім своє і так далі. Çамістьіменмоæнаназивати іноземніслова,назвиміст,маркиавто-мобілів.Гра «Передай ïредìет».Ðозвиваєувагуікреативність(твор-÷емислення).Ñтаньтевколоіпередавайтепоколупредмет,наприклад,м’я÷икабомаркер.Коæену÷асникмаєпридуматиновийспосібпередавання.Гра «І раз, і два, і три...». Äопомагає розвивати увагу.У÷асники стоять у колі. Çа командою веду÷ого «І раз...»коæенпо÷инаєвиконуватибудь-якийрух,баæанонескладний.Çакомандою«Ідва...»у÷асникиприпиняютьвиконуватисвоїрухиіпо÷инаютьробитите,щопередцимробилиїхнісусідисправа.Çакомандою«Ітри...»усізновузмінюютьрухнатой,який виконували сусіди справа. Гра закін÷иться, коли веду-÷ийназве÷исло,якедорівнюєкількостігравців—тодірухиповертаютьсядотих,хтоїхпридумав.Çвернітьувагу,÷измі-нилисярухи,яківипридумали,упроцесігри.Щодопомагалото÷новідтворюватирухипартнерів,ащозаваæало?
Ñу÷аснийсвітвимагаєвідлюдейнав÷атисяпротягомусьогоæиття.Äляцьоготребазнати,якпрацюєнашмозок,іоволодітису÷аснимиметодиками:ефективногозапам’ятовування,концентраціїуваги,під-готовкидоіспитів.Більшу÷астинузнаньпромозоклюдствоотрималовостанню÷вертьХХстоліття.Ñу÷асніметодикидопомагаютьубагаторазівпідвищи-тиінтелектуальнімоæливостілюдини.
Ïам’ять— це процес зберігання і відтворенняінформації. Âиділяють короткострокову і дов-готривалу пам’ять. Короткострокова пам’ятьутримує інформацію не більш як 30 секунд.Удовготривалупам’ятьпотрапляєневсе,атільките,щопривертаєувагу.Çдатність концентрувати увагу — запорукауспішногонав÷ання.Щобдобрескластиіспити,треба:налаштуватисяна успіх, правильно організувати підготовку,використовуватиефективніметодикиінав÷итисядолатинадмірнехвилювання.
150
ПІÄСÓМÊОВÈÉ ÓÐОÊ
Ïродемонструйтесвоїкартипам’ятііпідсумуйтеголовнезтого,щовивив÷алиуцьомунав÷альномуроці.
Îсьізавершуєтьсящеодиннав÷альнийрік.Тиітвоїоднокласникидобрепопрацювали,вив÷аю÷ибагатошкільнихпредметів.Îднізнихподобаютьсявамбільше,інші—менше.Îцінітьсвоєставленнядоуроківосновздоров’я,визна÷ившиїхрейтинг.Äляцьогонехайкоæенізвас:
1.Çапишенакарткахназвивсіхшкільнихпредметів(мал.54).2.Âізьмекарткузісвоїмулюбленимпредметоміпокладеїїзлівавідсебе.3.Âідтаквізьмекарткузнайулюбленішимпредметомізтих,щозалишилися,іпокладеїїпорядзвідібраноюраніше.4. Âиконуйте пункт 3 доти, доки розкладете в одну лінію всікартки.5.Ïо÷ерзіскаæіть,наякомумісціувашомурейтингупредмет«Îсновиздоров’я»,іпоясніть÷ому.6. Ïідрахуйте середній рейтинг цього предмета для вашогокласу.7.Ïоміркуйте,щомоæезробити«Îсновиздоров’я»щецікаві-шимпредметом.Адæепозитивнеставленнядоньогозаохо÷уєдоздоровогоспособуæиття.
Мал.54
Основи здоров’я
ІсторіяБіологія Фізика
Хімія
Алгебра Геометрія Укр. мова
Українська
література
Зарубіжна література Іноземна
мова
Фізична культура
151
Тивæезнаєш,щоналеæишдопершогопоколінняукраїнськихшколярів,якінав÷аютьсяæиттєвихнави÷окнаурокахосновздоров’я.Ïідру÷ники іпосібники,заякимитинав÷авсяу5—8-хкласах(мал.55),проходятьапро-бацію.Тобтопронихзбираютьвідгукивсіх,хтознимипрацює:в÷ителів,у÷нів,батьків.Минулогорокуавториотримали÷ималолистів.Âонивдя÷нітим,хтоїхнадіслав.
ßкщохо÷еш,напишийтилистаувидавництво.Будьласка,дайвідповідіназапитання:
•ßкутвоємукласіпроводятьурокиосновздоров’я—якзви-÷айні÷иуформітренінгів?
•Щотобінайбільшезапам’яталосязцихуроків?•Чибуливоникорисними?•ßкізавданнябулолегковиконувати?•Упроцесівиконанняякихзавданьтизіткнувсязтрудноща-ми?
•Що тобі сподобалось у підру÷никах і зошитах з «Îсновздоров’я»?
•Щовартобулобунихзмінити?
Íадішли листа на адресу видавництва: 01034,Київ-34, вул.ßрославівÂал,14-Г,ÇАТ«Алатон».ßкщомаєшфотографіїзвашихтренінгів,покладиїхуконверт:моæливо,поба÷ишціфотоводномузнаступнихвиданьпід-ру÷ника.
Мал.55
152
ПÐАВÈËА ПОВÅÄІНÊÈ Ó ÄÅßÊÈХ НÅÁÅЗПÅЧНÈХ СÈТÓАЦІßХ
Пам’ÿò ка äëÿ òèх, хòо оïè нèв ñÿ в не беç ïе÷н³й ñè òó ац³ї:•оцінирівеньнебезпеки.ßкщоситуаціязагроæуєтвоємуæит-тю,нероздумуй,дійнегайно;
•якщозагрозиæиттюнемає,спо÷аткузаспокойся;
•якщосамупораєшсязситуацією,складипландійівиконуййого;
• якщо тобі потрібна допомога, звернись до рятувальнихслуæб,роди÷ів,сусідів,випадковихперехоæих;
•якщодопомоганенадходить,невтра÷айнадії,ситуаціямоæезмінитисянакращенаступноїмиті.
Пра вè ëа äëÿ òèх, хòо çа бëó кав ó ë³ñ³ ÷è ñòеïó:
•головнаметатих,хтозаблукавпід÷асвиїздунаприроду,упоході,—вийтидолюдейірозпитативнихдорогу;
• ознаки того, що поблизу є æитло: стеæки, копиці сіна налісовихгалявинах,побутовесміття,звукпрацюю÷ихдвигунів,легкийзапахдиму;
•якщопоблизуєвисокедерево÷ипагорб,скористайсяними,щоброздивитисьдовкола;
•поба÷ившидорогу,рі÷ку,æитло,стовпиелектромереæі,йдидоних,÷асвід÷асуперевіряю÷инапрямокруху;
•прислухайся,іякщопо÷уєшшумдвигунів,поїзда,трактора,йдиназвук—поблизумаєбутиæитло;
•вийшовшинадорогу÷идозалізниці,рухайсявздовæнеї;
•напрямокдоæитламоæнавизна÷ититам,дестеæка(дорога)з’єднуєтьсязіншоюстеæкою÷идорогою.Унапрямкудоæит-лавониз’єднуютьсяпідгостримкутом;
•якщопоблизуєрі÷каабоозеро,йдивздовæберега.Íезаба-ромвийдешдоæитла,адæенаселеніпунктизазви÷айрозташо-ваніпоблизуводойм;
• коли вийдеш на околицю міста, села, запитай, де міліція,повідомпросебе;•якщопоблизунемаєорієнтирів,якимимоæнаскористатися,повідом про своє місцезнаходæення, розпаливши сигнальневогнище, подаю÷и сигнал SOS вогнем, димом, дзеркальцем,ліхтариком,свистком.
153
ßк ïовоäèòèñÿ ï³ä ÷аñ ãро çè:
•якщогрозазасталатебевдома,за÷инивікна,вимкнизрозе-токелектроприлади,невиходьздому;
• якщо гроза застала тебе надворі, сховайся в найблиæ÷омуприміщенні;
•якщопід÷асгрозитиопинивсянавідкритомумісці,сховай-сявяру,підкущами;
•неховайсявідгрозипідвисокимпоодинокимдеревом,ви-соковольтноюлінієюелектропереда÷,урі÷ці;
•відкладина15—20мвідсебевсіметалевіре÷і;
•якщогрозазасталатебевавтомобілі,залишайсявньому.
ßк óрÿ òó ва òè ñÿ ï³ä ÷аñ ïо жеж³ ó ë³ñ³ (ñòе ïó):
• коли ти від÷ув сильний запах диму або поба÷ив вогонь,насампередвизна÷ напрямоквітру;
•якщовітер дмеунапрямкупоæеæі,нелякайся,йдипротивітру—вінвідæеневідтебевогонь;
•якщовлісігоритьтількипри́рунтовийпокрив(листя,хвоя,трава), це озна÷ає, що поæеæа — низова. Її фронт моæнашвидкоперебігти,рухаю÷исьпротивітруізахищаю÷иорганидиханняверхнімодягом;
•якщовлісігорятьдереваабовстепувисокатрава,цеозна-÷ає,щовиникладуæенебезпе÷наверховапоæеæа;
• коли поблизу є водойма, пере÷екай у воді, поки пройдефронтвогню,захищайорганидиханнявологимодягом;
• поблизу немає водойми — рухайся перпендикулярно донапрямкувітру.ßкщобігтимешшвидко,матимешшансвийтиіззонипоæеæі.
Пра вè ëа äëÿ òèх, хòо оïè нèв ñÿ на ï³äòоï ëен³й òе рè òор³ї:
• коли повінь застала тебе вдома, вимкни електрику і газ,перенеси необхідні ре÷і на верхні поверхи, на горище, взуйгумові÷оботи,надягникуртку,візьмизапасводиіпродуктівхар÷ування;
• якщо немає моæливості вибратися з будинку і пройти допунктуевакуаціїабонапідвищенемісце,перейдинаверхнійповерхабогорищеігукайпродопомогу;
•водазасталатебевлісіабовполі—знайдипредмет,якийдопомоæетобіутриматисянаводі,вийдинапагорбабозалізьнадеревоікли÷ надопомогу.
154
Пра вè ëа беç ïе÷ ної ïо веä³нкè ï³ä ÷аñ çем ëе ò рóñó:
• до зна÷нихруйнуваньпризводять землетруси силоюбільшяк5балівзашкалою Ріхтера;
•під÷асземлетрусумоæнавстигнутивийтизбудинку,якщотиперебуваєшна1—2-муповерхах;
•уприміщенніховайсявпроймахвнутрішніхдверей,варкахкапітальнихстін.Íезалишайсявнаріæнихкімнатах;
•навідкритомумісцітримайсянабезпе÷нійвідстанівідлінійелектропереда÷,великихбудівель,мостів,підприємств.
Пра вè ëа беç ïе÷ ної ïо веä³нкè в м³ñцÿх ñкóï ÷ен нÿ ëþ äей:
•збираю÷исьумісцяскуп÷еннялюдей,відповідноодягнись;
•наконцерти,вистави,змаганнякращеприходитираніше;
•сідайнамісцяпоблизувиходу;
•післязакін÷еннязаходукращеза÷екати,покивсівийдуть;
•унатовпірухайсяразомзусіма,тримаю÷исьякнайдалівідстінідверей,доякихтебемоæутьпритиснути;
• якщо ти впав, спробуй підвестись, а коли це не вдається,згрупуйсяізахищайголовуруками;
•неходинамітинги і демонстрації протесту.Äлядітей таммоæебутиособливонебезпе÷но.
155
ВÈÊОÐÈСТАНА ËІТÅÐАТÓÐА
1. Äрайден Ґ., Âос Ä. Ðеволюція у нав÷анні/Ïерекл. з англ.М.Îлійник.—Львів:Літопис,2005.
2. Íави÷кизарадиздоров’я.Íав÷анняздоровомуспособуæиттяназасадахрозвиткунави÷ок:ваæливийкомпонентшколи,друæньоїдодитини,школи,щопідтримуєздоров’я.—ÂÎÎÇ,ЮÍІÑЕФ.—К.,2004.
3. Âоронцова Т. Â., Мацебула Í. Â., Ðепік І. А. Îснови безпекиæиттєдіяльності:Ïідру÷никдля5-гокласу.—К.:Алатон,2001.—128с.
4. Âоронцова Т. Â., Мацебула Í. Â., Ðепік І. А. Îснови безпекиæиттєдіяльності:Ïідру÷никдля6-гокласу.—К.:Алатон,2001.—136с.
5. Âоронцова Т. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки æиттєдіяльності:Ïідру÷никдля7-гокласу.—К.:Алатон,2002.—128с.
6. Âоронцова Т. Â., Ðепік І. А. Îснови безпеки æиттєдіяльності:Ïідру÷никдля8-гокласу.—К.:Алатон,2003.—144с.
7. БьюзенТ.Íау÷ите себя думать!/Ïер. с англ.;—Минск:ÎÎΫÏопурри»,2004.—192с.—(Ñерия«Живитесумом»).
8. Gilbert J. Botvin. Life Skills Training: Promotion Health andPersonal Development//Teacher's Manual and Student Guide. —PrincetonHealthPress,Inc.1999.
156
СËОВ НÈ ЧОÊ ТÅÐМІНІВ
Анорекñія — захворювання,заякоголюдинавідмовляєтьсявідїæі,вваæаю-÷исебезанадтотовстою,навітьколимасаїїтіланабагатоменшазанорму.
Відïовідальніñть — визна÷енізакономдіїстосовнопорушниківзакону.
Гендер (ñтатева роль) — риси характеру та особливості поведінки, яківваæаютьхарактернимидля÷оловіківіæінокупевномусуспільстві.Íавід-мінувідстаті,гендер—поняттякультурнеісоціальне.
Гендерна роль — див.гендер (ñтатева роль).
Гендерні ñтереотиïи — спрощені уявлення про те, як мають поводитисялюдирізноїстаті,якийодягноситиі÷имзайматися.
Доïуñтиìа ñаìооборона — дії, в÷инені з метою захисту свого æиття ÷имайна або æиття (майна) іншої людини, якщо вони не перевищують меæдопустимоїсамооборони.
Ерозія — процесируйнуванняземноїповерхніпіддієюводи,вітру,темпе-ратуритощо.
Закони — нормативні акти, які ухвалюються ÂерховноюÐадоюУкраїни,маютьвищуюриди÷нусилуіобов’язковідлявиконання.
Зеìлетруñ — коливанняземноїповерхніпідвпливомпідземнихпоштовхів.Ñильнийземлетрусмоæепризвестидовеликихруйнуваньі÷исленнихлюд-ськихæертв.
Зñуви — зміщенняземліпосхилуіпровали´рунтів.
Конôорìізì — підлаштовуванняпіддумкуіншихзметоюзаслуæитисхва-ленняабоуникнутиосуду.
Креативніñть — твор÷ий підхід, здатність знаходити свіæі ідеї та оригі-нальнірішення,мисленнябезперепон.
Мотоцикл — двоколісний транспортний засіб з моторним приводом, якиймаєдвигунзробо÷имоб’ємомпонад50см3.
Надзвичайна ñитуація (НС) — порушеннянормальнихумовæиттяідіяль-ностілюдейнатериторії÷иоб’єкті,спри÷иненеаварією,катастрофою,сти-хійнимлихом÷и іншоюнебезпе÷ноюподією,якапризвела(абомоæепри-звести)дозагибелілюдейта/абозна÷нихматеріальнихвтрат.
Неïовнолітні — особи,якимневиповнилося18років.
Оздоровчі ñиñтеìи —практи÷німетодикисприянняздоров’ю.Íаприклад:фітотерапія—оздоровленнярослинами,ароматерапія—ефірнимиоліями,гірудотерапія—задопомогоюп’явок,апотерапія—продуктамибдæільни-цтва,іпотерапія—задопомогоюконей.
157
Організація дорожнього руху — комплекс інæенерних та організаційнихзаходів,щозабезпе÷уєумовидлябезперебійногоібезаварійногорухутран-спортуіпішоходіввулицямиідорогами.
Перевищення ìеж доïуñтиìої ñаìооборони — умиснезаподіяннянападникутяæкоїшкоди,щоявноневідповідаєнебезпеціпосягання.
Пеñтициди — хімі÷ніпрепарати,якізастосовуютьдлязахистурослин.
Плюралізì — наявністьуколективі(суспільстві)широкогоспектрадумокіоцінок.Íесуміснийзавторитаризмом.
Потреби — те, що необхідно людині для нормального æиття і розвитку.Ñуттєвовпливаютьнаповедінкулюдей.
Правила — регламентуютьповедінкуідіяльністьлюдей.Âстановлюютьсядля певного місця (наприклад, школи, магазину) особою, яка має на цеповноваæення,вокремихвипадкахприймаютьсяназагальнихзборахзаці-кавленихосіб(у÷нівськихзборах,педраді).
Правоïорушення — в÷инкилюдей,якіпорушуютьКонституціюдерæави,їїзакони÷ипідзаконніакти.
Стать —сукупністьознак,щовизна÷ають,єлюдина÷оловіком÷иæінкою.Ñтатьзумовленаструктуроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.
Стероїди —препаратидлянарощуванням’язівіпосиленняфізи÷нихмоæ-ливостейорганізму(зазви÷айсилиівитривалості).
Тренінг —ефективнаформагруповоїроботи,яказабезпе÷уєактивнуу÷астьітвор÷увзаємодіюу÷асниківміæсобоюізтренером.
Учаñники дорожнього руху — особи,якіберутьу÷астьудороæньомурусі:пішохід,водій,пасаæир÷ипогони÷тварин.
Харчове отруєння — отруєння організму людини внаслідок вæиваннянеякісного, зіпсованого ÷и інфікованого хар÷ового продукту. Íай÷астішехар÷овіотруєнняспри÷иняютьбактеріїаботоксини.
Холіñтичний ïідхід — від англ.whole — цілий, цілісний. Усвідомленняєдностібіологі÷ної,психологі÷ноїісоціальноїприродилюдини,комплекснийпідхіддооздоровлення.
Цінноñті —те,щоєваæливимдлялюдини,задопомогою÷оговонаоцінюєізвіряєбудь-щоусвоємуæитті,визна÷аєвласніпріоритети.
Шкала Ріхтера —шкаладлявизна÷еннясилиземлетрусу:1бал—непоміт-ніпоштовхи,якіфіксуютьлишеспеціальніприлади;2бали—коливання,ледьпомітнілишевепіцентрі;3бали—слабкіколиваннявепіцентрі;4—5балів—коливання,від÷утніврадіусі32кмвідепіцентру,моæливіневеликіруйнування;6балів—землетруспомірноруйнівноїсили;7—8балів—сильнийідуæесильнийземлетрусзвеликимируйнуваннями.
158
ЗМІСТ
ßкпрацюватизпідру÷ником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Вñòóï. На ïороç³ äороñëоãо жèòòÿ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Ðоçä³ë 1. Æèòòÿ ³ çäоров’ÿ ëþäèнè§1.Ïорятунокізахистлюдейунадзви÷айнихситуаціях . . . . . . . . 13§2.Ти—рятувальник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20§3.Абетканевідкладноїдопомоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Ðоçä³ë 2. Ф³çè÷не çäоров’ÿ ï³äë³òка§4.Îздоров÷ісистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35§5.Безпекахар÷ування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Ðоçä³ë 3. Соц³аëüн³ аñïекòè çäоров’ÿ§6.Гендерістосункиміæстатями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54§7.Ðизикистатевогодозрівання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62§8.Ïротидіясексуальнимдомаганнямінасиллю. . . . . . . . . . . . . . 70
Ðоçä³ë 4. Áеçïека в ñó÷аñномó ñóñï³ëüñòв³§9.Äороæнябезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79§10.Екологі÷набезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89§11.Çакониікримінальнавідповідальністьнеповнолітніх . . . . . . 101§12.Ñоціальнабезпека. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Ðоçä³ë 5. Вñеб³÷нèй роçвèòок оñобèñòоñò³§13.Етапирозвиткуособистості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122§14.Красаіздоров’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131§15.Умінняв÷итися . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
П³äñóмковèй óрок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Правила ïоведінки у деяких небезïечних ñитуаціях. . . . . . . . . . . 152Викориñтана література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155Словничок терìінів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
159
Переë³к ïракòè÷нèх роб³ò çа ïроãрамоþ№1.Íаданняневідкладноїдопомогиунадзви÷айнихситуаціях . . . 33№2.Âизна÷еннярівняіндивідуальногофізи÷ногорозвитку . . . . . . 42№3.Ïершадопомогаприотруєнняхікишковихінфекціях. . . . . . . 52№4.Âідмовавіднебезпе÷нихпропозиційвумовахтискуізагрозинасилля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72№5.ßкуникнутинападу,пограбуванняізалу÷еннядодеструктивнихсект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120№6.Ïідготовкадоіспитів:розвитокпам’ятітауваги. . . . . . . . . . 147
На вчаль не ви дан ня
Во рон цо ваТетянаÂолодимирівнаПо но ма рен коÂолодимирÑтепанови÷
ОС НО ВÈЗÄО ÐОВ’ß
П³äрó÷ нèк äëÿ 8-ãо кëа ñó çа ãаëü но оñв³òн³х на в÷аëü нèх çа кëаä³в
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїниÍаказ№179від17.03.2008
Видано за рахунок державних коштів.Продаж заборонено
ЛітературнередагуванняЛ. Воронович
Худоæнєоформлення,дизайнС. Шïак Техні÷нийредактор Т. Піхо та
КоректорС. Гай дукÂідповідальнізавипуск В. По но ìа рен ко, М. Мель ни ков
Ïідписанододруку.Формат70×100/16.Ïапірофсетний.ГарнітураÏетербург.Äрукофсетний.
Ум.друк.арк.13,0.Îбл.-вид.арк.14,3.Тираæ229700прим.
Ñвідоцтвопровнесеннясуб’єктадоÄерæавногореєструвидавців№374від22.03.2001
ÇАТ«Алатон»,01034,Київ-34,а/с269,тел./факс:288-28-80,288-28-81