cmyk

№3–4 (46) 14 ЛЮТОГО – 26 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ

Плантаційне лісорозведення енергетичної верби – додаткові доходи лісогосподарських підприємств

Продовження на c. 4-5

Курс – на лісові дороги

Українсько-російська зустріч лісовпорядників

В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А Г А Л У З Е В А Г А З Е Т А

Плантаційне лісорозведення нині у світі стрімко розвивається. У краї-нах із тропічним і субтропічним кліма-том створюють здебільшого так звані виробничі плантації для отримання деревини, яка забезпечуватиме вироб-ництво сировиною. У наших широтах для лісогосподарських підприємств перспективним є створення плантацій верби енергетичної Salix viminalis.

Енергетичні плантаціїТермін «енергетичні плантації» вжи-

вається для визначення плантацій твер-дих порід деревини, що швидко зроста-ють у початковий період і розмножуються шляхом зрізання й випусканням паростків пеньків. Було досліджено велику кількість рослин для визначення потенційної мож-ливості їхнього використання як енер-гетичних культур, але тільки деякі види забезпечують у цьому аспекті комерцій-ний рівень і вирощують їх на великих площах. Попит спричинив клонування таких культур для отримання рослин із більш прийнятними характеристиками і показниками, такими як стійкість до морозів, засухи і шкідників та енергетич-на цінність.

Чому ми зосереджуємо велику увагу на енергетичних плантаціях і наскільки це може бути цікавим для українських лісів-ників? Стрімкий розвиток ринку твердо-паливних котлів потребує такого палива, як пелети і брикети. Інколи трапляється, що для енергетичних потреб використо-вують якісну деревину, яку можна було б на деревообробних підприємствах засто-совувати для корисніших і потрібніших

цілей. Цю велику проблему, яку замовчу-ють в Україні, можуть вирішити біоенер-гетичні ліси. Великий попит на деревину є для господарств перевагою, тому лісові підприємства матимуть додаткові доходи при реалізації енергетичних культур.

Вибір конкретної енергетичної культу-ри для вирощування залежить від таких факторів, як тип ґрунтів, доступ до води, вид ландшафту, транспортні розв’язки, місцезнаходження потенційного спожи-вача (котельня чи електростанція), кон-куренція з іншими культурами і соціальна думка щодо цього питання.

Закордонний досвід свідчить про необхідність укладення довгострокових контрактів між постачальником та замов-ником; при цьому транспортні витрати лягають на плечі постачальника. Тому при вирощуванні енергетичних культур необ-хідно: вибрати культуру, яка найбільше надається до цього типу ґрунту і кліматич-них умов; визначити, чи буде вирощуван-ня вибраної культури, збір врожаю, його зберігання, переробка і транспортування економічно доцільним у наявних ринко-вих умовах.

Керівництво та провідні спеціалісти ВО «Укрдержліспроект» зустрілися із представниками ФГУП «Рослесинфорг» та ЗАТ «ВНИИЦлесресурс» (Російська Федерація).

Нараду з питань використання сучасних програмних засобів при лісовпорядкуван-ні та національній інвентаризації лісів було проведено у конференц-залі ВО «Укрдерж-ліспроект» під головуванням генерального директора об’єднання Володимира Гуль-чака. Участь у заході в складі російської делегації взяли генеральний директор ЗАТ «ВНИИЦлесресурс» В.Г. Креснов, заступник генерального директора «ВНИИЦлесре-сурс» М.М. Кашпор, заступник генерально-го директора ФГУП «Рослесинфорг» О.М. Солонцов, головний інженер «Заплеспро-ект» ФГУП «Рослесинфорг» Р.С. Корсиков.

З доповіддю про стан і перспективи розвитку лісовпорядкування в Україні виступив головний інженер ВО «Укрдерж-ліспроект» М.П. Левківський. Про розви-ток технологій та програмного забезпе-чення у виробничому об’єднанні розповів начальник сектора нових технологій В.Ф. Сторожук.

Російські колеги докладно розповіли про стан і розвиток лісооблікових робіт у Росій-ській Федерації. Велику увагу приділили сучасним обсягам і перспективним завдан-ням лісовпорядкування та національної інвентаризації в РФ. Багаторічна практика проведення лісовпорядних робіт у Росії дуже зацікавила українську сторону. Багато запи-тань до російських лісовпорядників було у начальників Київської, Української та Комп-лексної лісовпорядних експедицій.

Про власний досвід використання про-грамного забезпечення Field-Map під час лісовпорядних робіт розповіли начальник лісовпорядної партії Української експедиції В.С. Вишневський та провідний інженер-так-сатор Української експедиції М.В. Кошовець.

Багато уваги приділили і технології виконан-ня польових лісовпорядних робіт з вико-ристанням польової ГІС.

Широке обговорення проблем і обмін досвідом дали учасникам наради змогу зба-гатитися новими ідеями. Українські та росій-ські колеги вважають, що подальший роз-виток лісовпорядкування неможливий без технологічного переоснащення виробниц-тва і водночас підвищення технічного рівня спеціалістів-лісовпорядників. Для визначен-ня напряму розвитку необхідний подальший обмін досвідом, тому всі учасники наголоси-ли на потребі поглибленої співпраці та про-ведення подібних зустрічей і надалі.

Підготовлено за матеріалами ВО «Укрдержліспроект»

Голова Держлісагентства України Віктор Сівець завжди наголошує на тому, що лісових доріг в Україні побільшає.

У 2011 році підприємства лісової галузі побудували 420 км нових лісових доріг, з яких 100 км – за рахунок бюджетних коштів, а 320 км – за власні кошти лісо-господарських підприємств. 2012 року лісівники України запланували побудува-ти не менше тисячі кілометрів доріг. Адже вони забезпечують хороший доступ до лісових ресурсів, є запорукою сталого лісокористування, зниження собівартості продукції та підвищення продуктивності праці.

Так, на Житомирщині, створюючи лісові дороги, лісівники врахують сві-товий досвід: вздовж доріг облаштують навантажувальні майданчики та місця розвертання сучасного великовантажно-го автотранспорту, прокладають проміж-ні дороги, при проектуванні враховують вихід кожної лісової дороги до автотрас загального користування.

Торік підприємства Житомирського облуправління отримали 3 дорожньо-будівельних комплекси, які складаються з гусеничних екскаваторів і бульдозерів. На закупівлю цієї імпортної техніки з держав-ного бюджету виділено майже 11 млн грн. У 2011 році держлісгоспами управління прокладено 73 км лісових доріг, із них 14 км – за бюджетні асигнування. Решту 59 км – за власні кошти підприємств, на що витрачено майже 8 млн грн. Тепер лісівни-ки області мають майже півтора кіломет-ра лісових доріг на кожні 1000 га лісових угідь.

Лісові підприємства Буковини у 2011 році здали в експлуатацію 18,884 км нових лісових доріг господарського призначен-ня, на що було витрачено 3040,884 тис. грн власних коштів. Попередні плани ниніш-нього року – 17,4 км нових доріг. Але, від-повідно до площ догляду за лісовими куль-турами, потрібно щонайменше 20 км.

При плануванні лісових доріг у гірських умовах лісівники застосовують принципи ландшафтного проектування, здебільшо-го – схилами гір, проектують технологічні майданчики для канатних трелювальних установок. Акцент роблять на забезпечен-ні належного стану лісових доріг і техно-логічних споруд (мостів, дамб, водопро-пусків), побудованих за попередні роки, а також ефективне використання дорож-ньо-будівельної техніки.

Вікторія КВІТКА

КЛЕШНЮ ВАСИЛЯ ФЕДОТОВИЧА, начальника Дніпропетровського облас-ного управління лісового та мисливсь-кого господарства, 23 лютого 2012 року Указом Президента України №139/2012 «Про відзначення державними нагоро-дами України працівників підприємств, установ та організацій Дніпропетровсь-кої області» нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.

НАГОРОДЖЕННЯ

14 лютого - 26 березня 2012 року2 Лісівник України №3-4 (46) • ДО РЕЧІ•

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник»

Директор Михайло Ковальчук

Шеф-редактор Петро Баландюх

------------Головний редактор Оксана Оприск

Поштова адреса:а/с 5911, м. Львів, 79054

Адреса редакції:вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна

Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65

e-mail: derevo@derevo.com.ua

www.derevo.com.ua

Передплатний індекс:

89283

© ТзОВ «Деревообробник», 2012Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 15901-5671 Р від 19.07.2010

Періодичність – двічі на місяць.Тираж – 2 000 примірників.

Ціна договірна.--------------

Погляди авторів публікаційне завжди збігаються з думкою редакції.

Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами.

Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.За достовірність поданої у матеріалах

інформації відповідають автори матеріалів.

За зміст і достовірність інформації у рекламнихта інших повідомленнях і за якість рекламовано-

го товару відповідає рекламодавець.Передрук дозволено з письмової згоди редакції.

-----------Газета «Лісівник України»

є учасником

медіа-групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua

-----------Газета надрукована у СП «Полі»

(м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б).Замовлення №

Фахівці територіального управління Держгірпромна-гляду у Закарпатській облас-ті провели позапланові пере-вірки у ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» і в підпорядкованих йому п’яти лісництвах із семи, які займа-ються лісосічними роботами.

Спричинила їх загибель лісо-руба ІV розряду Василя Леле під час лісосічних робіт 17 лютого.

Робота працівників лісових господарств Рахівщини є смер-тельно небезпечною – такий вис-новок комісії Держгірпромнагля-ду. За словами Богдана Дороша, голови комісії, заступника начальника Держгірпромнагля-ду, комісію шокувало те, що на ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» широко практи-кували допуск до робіт із підви-щеною небезпекою працівників, які не пройшли фахове навчан-ня та яких не перевірили щодо засад охорони праці в навчаль-ному закладі. Проте Володимир Приступа, директор ДП «Рахівсь-ке лісове дослідне господарс-тво» у коментарі нашій редакції

запевнив, що усі його працівники мають фахову освіту і перевірені на знання охорони праці.

У підрозділах ДП «Рахівське лісове дослідне господарство», а саме – Щаульському, Устьтеріць-кому, Богданському, Білотисянсь-кому та Говерлянському – комісія виявила понад два десятки грубих порушень вимог і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, кожне з яких становить загрозу життю працівників. Основні зауважен-ня – незадовільно складені карти технологічних процесів розробки лісосік, незабезпечення лісорубів у повному обсязі допоміжним інс-трументом, недотримання правил і норм підпилювання при звалю-ванні дерев, виконання лісосічних робіт при загальній лісосічній заха-ращеності тощо. Ці висновки Воло-димир Приступа коментувати від-мовився, оскільки вважає, що не коректно коментувати висновки комісії Держгірпромнагляду.

Наразі лісове господарство усуває виявлені порушення і планує закінчити це до кінця тижня.

Ірина БРАТИНА

Зміна клімату призводить до значних труднощів, пов’язаних зі збереженням та управлінням лісами у світі, які є запорукою здоров’я і продуктивності біо-логічних систем.

У журналі «BioScience» опуб-лікована стаття про причини загибелі лісів, утворених калітро-псисом нутканським (Callitropsis nootkatensis, або «жовтий кедр»). Ці унікальні ліси простягаються тихо-океанським узбережжя Аляски і Британської Колумбії. На сьогодні відомо кілька тисяч вогнищ всихан-ня лісів «жовтого кедра» на площі близько двохсот тисяч гектарів на Алясці і близько п’ятдесяти тисяч гектарів – у Британській Колумбії. Всихання, як правило, відбувається неодноразово на всій площі вогни-ща, а поступово, протягом кількох десятиліть, і, врешті-решт, призво-дить до загибелі більшості дерев цього виду. Слід зазначити, що при цьому всихання калітропсиса нут-канського не зачіпає дерева інших видів. У нормальних умовах, поза осередками всихання, калітропсис нутканський – стійке і довговічне дерево, вразливе лише до неве-

ликої кількості шкідників і хвороб. Калітропсис нутканський у при-родних умовах доживає до тисячі років. Цей вид дерева має велике господарське, культурне і біологіч-не значення в межах природного ареалу свого поширення.

Явище всихання калітропсиса на Алясці виявили ще близько ста років тому, але в останні десятиліт-тя воно різко посилилося. Дослі-дження, які проводили протягом останніх тридцяти років, відкинули всі гіпотези про зв’язок всихання дерев з ентомофагами чи фітофа-гами, це явище пов’язане із впли-вом абіотичних факторів. Загибель дерев розпочиналася з відмирання тонких коренів і спричинена голо-вним чином погано дреновани-ми ґрунтами. Зрештою, з’ясували, що загибель дерев цього виду

пов’язана зі зміною кліматичних умов. Істотне зменшення снігово-го покриву призводить до глиб-шого промерзання ґрунту взимку, і, внаслідок цього, значно пошко-джується поверхнева коренева система калітропсиса. На ділянках з добре дренованими ґрунтами, де кореневі системи дерев цього виду розвивалися глибше у ґрунті, вси-хання спостерігалося рідше.

Клімат прибережних районів Аляски і Британської Колумбії характеризується різкою зміною глибини снігового покриву. Темпе-ратура повітря протягом тривало-го періоду – близько 0оС, і навіть незначні її коливання призводять до значних змін співвідношення опадів, що випадають у вигляді снігу або дощу. Дерева-довгожи-телі змушені терпіти всі ці форми кліматичних змін.

Як зазначають автори статті, їх дослідження може мати значен-ня не лише у проблемі всихання калітропсиса, а й для інших випад-ків, коли загибель або ослаблення деревостанів може бути спричине-не подібним впливом змін клімату.

За матеріалами «BioScience»

Ліси Північної Америки гинуть через глобальне потепління

Калітропсисом нутканським

(Callitropsis nootkatensis)

На Рахівщині – позапланова перевірка

cmyk

Лісівник України №3-4 (46) 314 лютого - 26 березня 2012 року • ТЕХНІКА•

Серед переваг нижніх опірних плат-форм, що сконструйовані спеціально для завантажувально-розвантажувальних робіт у цій сфері, чудові ходові характе-ристики та стійкість під час руху. Якщо потрібно швидко розчистити шлях і вирів-няти колоди, до нижньої опірної платфор-

ми можна причіпити лопату. А справжнь-ою родзинкою інженерної думки «Terex Fuchs» є її особлива кінематика, що дає змогу захоплювати дерев’яні колоди ліворуч або праворуч від їх центру і при цьому переміщувати їх в ідеально гори-зонтальному положенні!

Крани від «Terex Fuchs» – ідеальні для галузі!Щоб ефективно працювати на лісопильних заводах і лісозавантажувальних

пунктах, потрібні швидкість та маневреність. Саме пересувне обладнання від «Terex Fuchs», завдяки своїм чудовим характеристикам, надає при цьому під-приємствам перевагу в логістиці.

Пропонуємо вашій увазі два вантажні крани «Terex Fuchs», що якнайкраще надаються для завантажувально-розванта-жувальних робіт у нашій галузі:

Характеристика вантажних кранів «Terex Fuchs»

МодельПотужність

двигуна, кВт

Експлуата-

ційна маса, т

Максимальний

виліт стріли, м

Максимальний

розмір захоп-

лення, м3

MHL454 176 31-32,5 10,9 2,5

MHL474 213 41,5-44 11,2 4,0

Компанія стала відомою завдя-ки своїм інноваційним концепціям при конструюванні розванта-жувально-завантажувального обладнання – сфері, у котрій вона має вже понад 50 років досвіду. Завдяки оригінальним конструк-тивним рішенням механізми, які виробляє фірма, здобули загаль-не визнання серед підприємств, котрим доводиться мати справу з вантажами. Де б вони їх не засто-совували – чи на сміттєзвалищах, при переробці відходів, у лісопиль-ній промисловості, чи при вико-нанні портових робіт, обладнання «Terex Fuchs» уславилося завдяки високій продуктивності та чудо-вим економічним характеристи-кам. На розміщеному у Бад-Шен-борні заводі, біля Карлсруе, 350 співробітників компанії виробля-ють обладнання найвищої якості, що може задовольнити потреби найвибагливіших замовників.

Судноплавна компанія «Egil Ulvan Rederei AS» із Трондгайма в Норвегії займається перевезенням вантажів головним чином у маленькі гавані на березі фіордів, де немає вантажних кранів, – ні пересувних, ні стаціонар-них.

Невдовзі за завантаження та розван-таження на одному з восьми кораблів компанії візьметься «Terex Fuchs». Кран серії «AHL380D» із колінним вантажним пристроєм, довжина стріли якого сягає 21 м, судноплавна компанія отримає без нижньої опорної платформи від норвезького філіалу фірми «Kiesel». Кран змонтують на пересувній траверсі корабля.

Потужний двигунКран із двоковшовим захоплювачем

працює від економічного й перевірено-го дизельного двигуна «Deutz» (273 кВт) і призначений головним чином для таких вантажів як гравій і щебінь, при цьому, однак, надається і для дерев’яних колод. Щоби пристосувати його до своєї спе-цифіки розвантажувально-завантажу-вальних робіт, команда відділу розвитку продукції «Kiesel» спільно із «Terex Fuchs» та судноплавною компанією розробила спеціальне рішення.

Кран, призначений для роботи в умовах агресивного середовища,

котрим є солона вода Північного моря, покрили спеціальним захисним лаком, розподільник електроенергії обладна-ли подвійним захистом, що оберігатиме його від бризок води, а містки для захис-ту від корозії гальванізували.

Безпечне обладнанняКабіна із робочим місцем приводить-

ся в рух на 1 м уперед і 1,5 м вгору жорс-тким підіймальником, який кріплять на верхній опорній платформі «AHL380D». Відтак, оператор під час роботи може вибрати собі для огляду ідеальну пози-цію. Крім того, з кабіни оператор за допомогою джойстика може керувати траверсою і переміщувати «AHL380D» на кораблі у потрібне положення. При цьому йому повсякчас чудово видно вантаж – завдяки камері та освітлю-вальній апаратурі «Xenon» на заванта-жувальній стійці.

Якщо ж на морі раптом розпочнеть-ся шторм, кабіну й оператора захистить броньоване скло. Крім того, механізм на весь час його використання можна надій-но принайтувати на палубі вантажним гаком на верхній опорній платформі.

Як передбачається, у лютому 2011 року «AHL380D» уперше вийде у відкри-те море. За його допомогою на норвезь-кі фіорди тепер перевозитимуть буді-вельний матеріал.

«Terex Fuchs» у відкритому морі

Довідка

Група «Stora Enso», у структурі котрої 88 виробничих підприємств у 35 країнах, на яких працює близько 27 000 співробітників, належить до найбільших деревообробників світу.

Уже багато років поспіль у своєму виробництві на «Maxau», німецькому заводі «Stora Enso» у Карлсруе, корис-туються послугами «Kiesel Ungeheuer», яка є офіційним представником «Terex Fuchs» у Німеччині. На заводі викорис-товують вироблене на «Terex Fuchs» та «Hitachi» обладнання. Варто підкрес-лити, що виробники обладнання при цьому, щоб забезпечити його ефек-тивну роботу й дотримання стандартів безпеки, завжди пристосовують його конструкцію до місцевої специфіки. Лише колісних навантажувачів «Hitachi ZW310» потужністю 220 кВт та з робочою вагою близько 23 т зараз у роботі вико-ристовують п’ять одиниць. Два коліс-них навантажувачі оснащені ковшем і вантажопідіймальним механізмом, що дає змогу значно збільшити висоту роз-вантаження. Завдяки цьому сировину можна складувати на значно більшу висоту і заощадити таким чином на складській площі.

Працювати по-новому на новому обладнанні

Досі для вивантаження та подальшо-го перевантаження привезених на завод дерев’яних колод використовували два крани «Terex Fuchs MHL460» з причіпним кузовом, адже відстань від складу до місця виробництва значна. У 2010 році, однак, унаслідок реконструкції, яку здійснюва-ли на тутешніх виробничих потужностях

«Stora Enso», на підприємстві реорганізу-вали, зокрема, і логістику. Дерево тепер зберігають досить близько до виробниц-тва. Крім того, значно інтенсифікувавши цикли постачання, вдалося суттєво змен-шити і сам склад. Звісно, до цих нових реалій довелося пристосовувати і техні-ку.

Наприкінці 2010 року обидва крани серії «MHL460» замінили новими, теж від «Terex Fuchs» серії «MHL474» із радіусом дії приблизно 11,15 м та валовою вагою 43 т. За допомогою нового, обладнаного захоплювачем HGT 3,5 м2 крана, можна легко штабелювати деревину на висоту до 7 м. Керування краном – просте й наочне і здійснюється через джойстик. Кран відповідає і високим стандартам безпеки заводу: на дверцятах кабіни є вимикач безпеки, який у разі відчинен-ня дверцят автоматично блокує всі його функції.

Новий кран свідчить про правильність рішення

«Характеристиками крана «Terex Fuchs» ми надзвичайно задоволені. Особливо нас тішить економія на паль-ному, споживання якого виявилося приблизно на 20% нижчим за те, що ми очікували. Також нашим співробітникам припала до вподоби і концепція обслу-говування механізму, і самі пункти, де здійснюється його техобслуговуван-ня та сервіс. Відтак, ми переконані, що інвестувавши в нього, ми прийняли пра-вильне рішення», – заявив Андре Кьо-мель, відповідальний за гужовий парк «Stora Enso», покористувавшись краном лише тиждень.

Синє – кольорова гама, що переконує

Підготував Євген Сувій за матеріалами «KIESELWELT»

14 лютого - 26 березня 2012 року4 Лісівник України №3-4 (46) • НА ОБГОВОРЕННЯ •

Продовження. Поч. на c. 1

Плантаційне лісорозведення енергетичної верби – Використання енергетичних культур

На сьогодні відомо близько 20 видів швидкорослих рослин, які можна виро-щувати для отримання рослинної біомаси. У європейських країнах особливо попу-лярними для плантаційного лісорозве-дення енергетичних культур, щоб отри-мати тверді види біопалива, є насадження верби і тополі. По-перше, вже на другий і третій рік можна отримати урожай – до 12 тонн сухої речовини на гектар насаджен-ня, з терміном ротації збирання урожаю 2–3 роки на відміну від деревинних план-тацій, де термін ротації збирання врожаю триває від 8 до 20 років.

По-друге, експлуатувати таку планта-цію можна 25–30 років. По-третє, виро-щування енергетичних культур має й інші позитивні аспекти:

• енергетичне використання біомаси (тріска, брикети, пелети) не призводить до збільшення парникового ефекту;

• насадження можуть виконувати функ-ції рекультивації порушених земель і фіто-меліорації, протидії ерозії ґрунтів, фіторе-медіації;

• рослинний матеріал може бути вико-ристаний в інших напрямах: деревопере-робне і паперове виробництво, зміцнення берегів каналів і річок, будівництво про-типаводкових заборів, відгодівля тварин, виробництво кошиків та інших виробів, прикрашення територій, декоративне використання і ландшафтний дизайн;

• мають велику цінність для бджільниц-

тва, бо навесні дають нектар і пилок, які сприяють росту розплоду, а, отже, зміц-ненню бджолиної сім’ї. Медопродуктив-ність їх – до 150 кг на 1 га;

• кора верби є одним із джерел одер-жання найкращого дубильного екстракту, який слугує стандартом при оцінюванні дубильних екстрактів світового ринку.

Енергетична вербаНазва «енергетична верба» охоплює

родину швидкорослих верб. З-поміж них найбільш популярною є верба чагарникова (Salix viminalis). Це рослина з дуже високим приростом маси – 1,5 метра на рік (в 14 раз більшим, ніж ліс у природі). З 1 га плантації можна отримувати щороку 30–40 тонн деревної маси. Кількість циклів збору урожаю з однієї посадки – 7–8 разів, після чого можна рекультивувати землю для посадки інших культур або закладати новий енергетичний ліс.

Енергетична верба вирізняється високим приростом маси, а також невисокими вимогами до ґрунту: вона може рости де завгодно, навіть на вологих та засмічених територіях. Рівень рН має становити 5,5–7,5. Трохи нижчий урожай верби на піщаних і сухих ґрунтах.

Вирощування вербиНа жаль, вирощування плантацій

енергетичних культур в Україні поки що на стадії експериментальних дослідів, ще й у невеликій кількості. У скандинавських країнах цей процес нині особливо популярний. Лише у Швеції угіддя

підівербовими енергетичними гаями сягають 20 тис. га.

Саджанцями енергетичної верби є так звані стовбури (інша назва зрізи). Створюють їх, поділяючи кущі верби (найкраще 1-річні прутики) на відрізки довжиною 20–25 см і товщиною від 8 мм до 2 см (товщина 1-річних прутиків верби).

Кількість саджанців на 1 га – від 15 до 50 тис., залежно від призначення плантації. Якщо використовувати їх будуть з опалювальною метою, то кількість са джанців може бути меншою: 20–35 тис. штук. Плантації, які призначені для вирощування кущів на розсаду, можна робити густішими – до 50 тис. штук на 1 гектар. Потрібно пам’ятати, що щільна густота насаджень не означає автоматичного збільшення врожаю. У ґрунті міститься обмежена кількість поживних речовин і води. Урешті-решт може статися, що при дуже густій посадці верба виросте нижчою і тоншою. У випадку плантацій для опалення в наших кліматичних умовах опти-мальна кількість саджанців на 1 га є в межах 25–40 тис. штук.

Відстань між саджанцями має бути 35–40 см (30 см кущів на розсаду). Відстань між рядками залежить від техніки, якою оброб-ляють, і становить від 70 дo 150 см (50–70 см для кущів на розсаду). Від цих відстаней залежить і реальна кількість саджанців по трібних для висаджування на плантації. Прутики довжиною 20–25 см втикають у землю, залишивши кілька сантиметрів над поверхнею. У першу зиму паростки можна обрізати до висоти 5–8 см з метою стимуля-ції кількості пагонів.

У перший рік добриво додають у спів-відношенні N(30):Р(10):К(30) кг/га. У наступ-ні роки слід збільшити кількість добрив через те, що рослина утворює дедалі більше пагонів, листя і коріння, а саме: N(80):Р(30):К(80) кг/га. Параметри енергетичних наса-джень верби наведено у табл. 1.

Збирання врожаю та зберіганняПершу заготівлю здійснюють після 3–4

років від часу висаджування, коли паростки сягають 5–6 м заввишки. Це відбувається взимку, а наступної весни рослини почи-

нають рости з пеньків. Протягом усього періоду (20–30 років) можна здійснити 5–7 заготівель без зменшення продуктивності насаджень.

Збирають вербу після закінчення вегета-ції, тобто з жовтня-листопада по березень-квітень. У перші два роки зібрану вербу використовують на посадковий матеріал, а в наступні – на біомасу. У першому році зі саджанця виростають 1–3 пагони, які сяга-ють заввишки 1–2,5 м і завтовшки 7–13 мм. Тобто з 1 га плантації отримуємо матеріал для засадження 5–7 га. Для збирання можна використовувати кукурудзяні жатки.

На другий рік кількість пагонів збіль-шується до десятка і більше, причому заввишки вони сягають 3 метри, а завтовш-ки – 13–15 мм. У ці роки збирають вербу за допомогою секаторів і пил. На третій рік рослини стають вже 4,5 м заввишки і 20 мм завтовшки, а на четвертий висота пагонів – до 6 метрів, а товщина – до 30 мм. Найбіль-ший урожай у разі збирання один раз на три роки – він становить близько 22 т/га.

Тривале зберігання трісок верби криє в собі певні труднощі, оскільки їх вологість сягає 50–55%. Таке зберігання найкраще організовувати, якщо верба не подрібнена, а у вигляді паростків. Проте такий спосіб дорожчий. Інший метод полягає у зберіган-ні деревинної тріски в повітронепроникній ізоляції, де без доступу кисню розщеплення не відбувається.

Економічні перспективи створення і розвитку біоенергетичних лісів

Уважно вивчивши переваги біоенерге-тичних плантацій, науковці НЛТУ України розрахували витрати на реалізацію проек-ту біоенергетичних плантацій швидкорос-лих деревних порід в Україні. Зроблено це для плантації верби енергетичної, усеред-нено на 1 га земель, не використовуваних у сільському господарстві. Проект планта-ції виконано на основі чинних у лісовому господарстві України норм виробітку, часу і витрат палива.

Таким чином, вартість вирощування плантації верби до отримання першого

Таблиця 1. Параметри енергетичних насаджень верби за чотирирічний цикл

Роки К-сть пагонівВисота росли-

ни, м

Діаметр стовбу-

ра, мм

Вихід біомаси,

т/га

Перший рік вирощування 1–3 1–2,5 7–13 6–18

Другий рік вирощуван-

ня (однорічні пагони на

дворічному пні)

понад 3 2,5–3 13–15 31,74

Третій рік вирощування

(дворічні пагони)понад 3 3,52 17,8 64,19

Четвертий рік вирощування

(трирічні пагони)понад 3 5,77 29,19 119,53*

* Така врожайність відповідає 33 м3 деревини, або 5 тис. літрів нафти

Таблиця 2. Вміст води в деревині, її енергетична цінність і зольність

№

з/пЕлементи

Збір у циклах

однорічному дворічному трирічному

1 Енергетичні витрати на вирощування

верби, ГДж/га12,19 18,40 30,10

2 Вихід сухої маси, т/га 14,81 32,13 64,42

3 Витрати енергії на виготовлення трі-

сок, ГДж/т с.м.0,82 0,57 0,47

4 Енергетична вартість врожаю, ГДж/га 274,89 618,44 1261,69

5 Енергетична ефективність 22,55 33,61 41,92

Таблиця 3. Продуктивність продукції верби енергетичної

№

з/пЕлементи

Збір у циклах

однорічному дворічному трирічному

1 Загальні витрати на вирощування,

грн/га2383,80 5113,80 8559,98

2 Вихід свіжої біомаси, т/га 31,82 63,50 120,66

3 Собівартість 1 т продукції, грн 74,92 80,53 70,94

4 Ціна за 1 т трісок, грн* 160,00 160,00 160,00

5 Прибуток з 1 т, грн 85,08 79,47 89,06

6 Прибуток з 1 га, грн 2707,20 5046,20 10745,64

7 Прибуток з 1 га / рік, грн 2707,20 2523,10 3581,88

* Ціна 1 т трісок прирівнюється до ціни 1 т дров

Рис. 1. Енергетичний потенціал біомаси енергетичних культур

Лісівник України №3-4 (46) 514 лютого - 26 березня 2012 року • НА ОБГОВОРЕННЯ •

врожаю енергетичної біомаси становитиме 19 485 грн. Тут можна отримувати врожай обсягом близько 22 т/га сухої речовини кожні три роки впродовж 25–30 років. Мож-ливою є також заготівля живців: з гектара плантації отримуємо матеріал для засаджен-ня 5–7 га. Отримані з плантації 10–12 т сухої речовини відповідають 5 000 літрів нафти. За три роки ми отримаємо з плантації 22 т сухої речовини, що відповідає 10 000 літрів нафти. На сьогодні барель нафти коштує $51,22, тому 10 тис. л нафти за курсом НБУ в національній валюті становитиме 24 847 грн. Таким чином, з 1 га плантації отримуємо 5362 грн.

Структура витрат на закладення й екс-плуатацію енергетичної плантації є майже незмінною (рис. 2) і залежить від кількох факторів: темп росту насаджень, фізико-хімічних властивостей ґрунту, наявних матеріально-технічних засобів тощо.

Обнадійливими є також попередні розра-хунки щодо енергетичної окупності вирощу-вання верби, наведені у табл. 2. Проте поки що важко передбачити всі витрати енергії на виробництво технічних засобів і зна-рядь, засобів захисту рослин і мінеральних добрив. Однак з урахуванням цінової ситуації на енергоресурси, соціальні, екологічні та економічні проблеми сучасності вбачається доволі ефективним використання насаджень верби енергетичної як альтернативного дже-рела енергії, що підтверджується розрахун-ками, наведеними у табл. 3.

Тополі – це не тільки капосний пухБлизькі родичі верби – тополя й осика –

тепер також застосовують у біоенергетиці. У наших кліматичних умовах серед інших дерев саме тополя і осика ростуть най-швидше. Їх вирощують для опалювання у таких країнах, як Велика Британія, Ірлан-дія, Бельгія, Австрія та Німеччина.

Як родички верби, вони ростуть у схожих умовах – їм потрібно багато вологи і світла. Тому найбільший вихід біомаси в умовах наближених до тих, що панують у долинах річок. Для насаджень тополею і осикою можна використовувати пере-дусім береги річок та озер, а також ділянки доріг, які прокладені на низько розташо-ваних теренах.

Вимоги до ґрунту подібні до тих, що у верби, однак земля має бути не такою кислою (оптимальний рівень рН 6,5–7,2).

Зазвичай на плантаціях тополі виса-джують 700–2000 рослин на 1 га, з котрих отримують біомасу протягом 4–6 років. У промислових насадженнях вихід сухої маси тополі становить 6–12 т/га.

У результаті селекційних робіт в ЄС отримано швидкорослий сорт осики (Populus tremula x Populus tremuloides). Рослина відрізняється дуже великим при-ростом маси, а також коротким періодом репродукції.

Застосування енергетичних культур

Продукцію швидкорослих плантацій продають у вигляді тріски. Тріска верби не дуже відрізняється від інших видів дере-винної тріски, але може містити більше кори і вологи. Нижча теплотворна здат-ність абсолютно сухої верби не відріз-няється від інших порід деревини і ста-новить приблизно 18 МДж/кг абсолютно сухої речовини. Порівняно з більшістю порід, деревина верби досить легка. Це означає, що вага 1 нещільного кубічного метра тріски верби – 120 кг, тобто значно менша, скажімо, за вагу тріски берези – 220 кг/м3, що є важливим для визначення об’ємів палива, які теплова станція повин-на переробити, щоб забезпечити таку саму кількість тепла. Вихід сухої маси при різній густоті насаджень і різних термінах ротації наведено в табл. 4.

Новітні технології переробки біомаси дають змогу перетворювати енергетичні культури на брикети і на пелети. Паливо з біомаси, в перерахунку на одиницю потуж-ності, коштує значно менше від традицій-них енергоносіїв. При вартості деревини 75–100 грн/т і теплотворній здатності 11 МДж/кг ціна 1 ГДж енергії – 6–8 грн. Окуп-ність обладнання для спалювання біомаси становить 2–3 роки, іноді вона ще менша.

Потенціал енергетичних культур в Україні

Серед усіх енергетичних рослин у світі саме вербу на сьогодні використовують як основну енергетичну культуру для вироб-ництва твердого палива. Досвід «зеленої» енергетики мають Норвегія, Данія, Німеч-чина, Австрія, Польща, Англія та Ірландія. Найбільші успіхи у цій сфері демонструє Швеція. Тут плантації верби займають понад 20 тис. га, і з неї отримують сиро-вину навіть для теплоцентралей.

Україна закладає лише перші дерева енергетичного «гаю». Енергетичний потен-ціал біомаси (рис. 1), що є в Україні у різному вигляді, становить 24 млн тонн умовного біопалива на рік. Проте використовують нині його лише 2%. При вирощуванні енер-гетичних культур затрати в перерахунку на еквівалент енергії у десятки разів нижчі порівняно з вартістю енергоносіїв, отрима-них від традиційних джерел. Поза сумнівом, позитивний вплив енергетичних культур на збереження та відтворення екосистем дають змогу позбутися проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля, мінімізує тен-денції глобального потепління. І, нарешті, «енергетичні» місцевості отримають значну кількість робочих місць і нові податки у міс-цеві бюджети, а лісогосподарські підпри-ємства – додаткові прибутки.

Марічка МАТВІЄНКО

додаткові доходи лісогосподарських підприємств

Рис. 2. Структура витрат на весь період експлуатації насаджень

Таблиця 4. Вихід сухої маси деревини, т/га

Густота наса джень,

тис. штук/га

Збір у циклах

однорічному дворічному трирічному у середньому

20 12,82 14,50 21,47 16,26

40 14,90 16,05 21.55 17,50

60 16,71 17,65 21,40 18,59

У середньому 14,81 16,07 21,47 17.45Збирання врожаю енергетичних культур

Енергетичні плантації

Саджанці Salix viminalis

Діаметр чотирирічної тополі

14 лютого - 26 березня 2012 року6 Лісівник України №3-4 (46) • ДЛЯ СКЛАДУ•

Якість – запорука надійності й довговічностіІз Луїзою Шперер, генеральним

директором «Baljer & Zembrod Gmbh & Co. KG» в СНД ми зустрілися в Ганновері на LIGNA 2011. Машини для сортування, транспортування, навантаження круг-лого лісу, стаціонарні крани, машини для видалення прикореневих наростів, роторні обкорувальні машини, обко-рувальні машини із фрезерною голо-вкою, лінії сортування, поздовжній та поперечний транспортери – це ще не повний перелік того, що виготовляє компанія.

– Наша фірма створена більше 50 років тому, і ми постійно вдосконалюємо обладнання для нижнього складу, – роз-повідає Луїза Шперер. – Основна наша продукція – це машини на рейковому ходу з електроприводом. Вони мають вигляд візків із гідроманіпулятором і кабіною. Такі машини у нас є кількох моделей.

Перша з них – це модель ROW, при-значена для підприємств, які заготовля-ють готові сортименти. Друга модель – це RSTW. Вона стане у пригоді підприємствам, де заготовляють хлисти або напівхлисти. Для великих підприємств ми створюємо портальні або мостові крани, продуктив-ність яких вища.

Те, що всі машини з електроприводом і на рейковому ходу, дає їм значну пере-вагу над колісними навантажувачами, які працюють на дизелі. Та й амортизаційний термін наших машин утричі менший – три роки порівняно з десятьма.

Окремо хочу наголосити на довговіч-ності й надійності нашого обладнання – є клієнти, які працюють на ньому з 1980 року. І машини досить нормально функціо-нують. Більше 1600 таких машин працює по всій Європі, в тому числі у Німеччині, Австрії та в країнах СНД. Але слід відзна-чити, що у країнах СНД частіше купують вживані машини, оскільки вони значно дешевші.

І справді, машина для сортування і транс-портування круглого лісу (RSTW) оптимізує весь технологічний процес – одна особа може виконувати всі операції завдяки добре продуманій конструкції, виконаній за агрегатною схемою. Усі робочі механізми машини зручно розташовані на майданчи-ку разом із кабіною для керування. Елект-ронні вимірювальні прилади гарантують економічне використання товстомірного круглого лісу. Розпилювання здійснюють точно за потрібними розмірами. У результаті досягають високої ефективності і продук-тивності. Можливі різні варіанти додатко-вого обладнання, наприклад, контейнер для раціональної утилізації деревної тирси.

Ще однією машиною, яка має попит серед споживачів, є обкомлювальний вер-стат.

– У кожної колоди є комель, – каже пані Луїза. – На європейських підприємствах колоди завжди спочатку обкомлюють, а потім обкорюють, сортують і подають на розпилювання. Для чого потрібно робити обкомлення? Щоб економити на ножах і пилах при розкроюванні, бо в цих місцях багато землі. На російських і українських підприємствах через те, що немає таких технологій, обкомлення не роблять, а сам комель просто відрізають – і втрачають значну частину ділової деревини. А тут зрі-зають цю найжорсткішу кору, підрізають, підрівнюють. Відходи, тріску збирають і транспортером передають на подальшу переробку.

Загалом компанія виготовляє 15 моде-лей обкомлювальних верстатів різних типів із різною продуктивністю: від найменшого для малих підприємств і для гігантів. На-приклад, для обкомлювального верста-та із двома фрезами не важливо, з якого боку комель, та й обробка одного комеля триває лише 3 секунди.

«Baljer & Zembrod Gmbh & Co. KG» також успішно випускає та реалізує обкорувальні верстати різних типів. Зокрема, є три моделі роторних верс-татів простого прохідного типу із двома ножами, але для малих і середніх під-приємств компанія пропонує економні-шу модель – обкорювальний верстат із трьома ножами. Є модель, яка обробляє деревину діаметром від 12 до 110 см, але для цього агрегату мінімальна довжина

сортименту має бути 2,2 м. Крім таких при-строїв, «Baljer & Zembrod Gmbh» випус-кає обкорювльні верстати з фрезерними головками. За продуктивністю вони по-ступаються, але чистота обробки тут краща. Діаметр оброблюваної деревини від 20 см і вище – без обмежень. Довжи-на стандартна – або 6, або 8 м, тому що обробляти короткі колоди нема сенсу. Загалом обкорувальні верстати розрахо-вані на малі та середні підприємства.

– Чи виробляєте такі машини для великих підприємств? – запитую у Луїзи Шперер.

– Швидкість подавання на роторному верстаті – 32 м/хв. Є у нас конкуренти, які виготовляють пристрої з 90 м/хв. Тобто там швидший прохід і об’єм більший. У наших верстатів об’єм оброблюваної деревини – 50–80 м3. Для малих і серед-ніх підприємств цього достатньо. Вони не хочуть купувати дорогий верстат, щоб потім він простоював.

– Тобто ви зайняли вільну нішу?– Так. Ми пропонуємо свою продукцію

малим і середнім підприємствам, де необ-хідно повністю завантажити верстат. Але водночас вартість цього верстата має бути нижчою, ніж у конкурентів.

– Випускаємо обладнання для різних кліматичних зон, – продовжує пані Шперер. – Є у нас спеціальні зимові пакети, які дають змогу працювати при –40°С. Крім того, типовий ряд наших навантажу-вальних кранів збільшився. Якщо раніше максимальний виліт стріли був 15 м, то тепер – 24 м. Є можливість працювати на портальному крані, використовувати не тільки ці 10 м порталу або мосту, а й 24 м стріли, що на 55 м збільшує радіус дії. Це – перша модель із високою вантажопідій-мальністю.

На жаль, для українських споживачів вартість обладнання, навіть вживаного, достатньо дорога. Але кілька верстатів в

Україні вже купили. Багато клієнтів спо-чатку купують у нас вживане обладнання, а потім замінюють його на новіше.

У Німеччині ми повністю обладнуємо на малих підприємствах склад круглого лісу власним обладнанням – завантажувальним столом, відокремлювачем, обкомлюваль-ним столом, обкорувальним верстатом, потім сортувальною машиною на рейково-му ходу, яка сортує за кишенями, подає на розпил і одночасно може або розвантажу-вати автомобілі чи залізничні вагони, або, навпаки, навантажувати їх. Тут можна пере-робити за дві зміни 100 тис. м3 на рік. Для України, де лісових ресурсів не надто багато, наші машини якраз придадуться. Окрім того, у вас багато малих і середніх підприємств. Наше обладнання зацікавить їх з погляду механізації, оптимізації власних витрат і роз-витку, особливо якщо врахувати, що експлу-атаційні витрати на нашому обладнанні із електроприводом порівняно з колісними навантажувачами набагато нижчі.

Розмовляла Оксана ОПРИСК

Лісівник України №3-4 (46) 714 лютого - 26 березня 2012 року • ПОДРІБНЮВАЧІ•

Інноваційні рішення для професіоналів«Удосконалювати роботу професіо-

налів через інноваційні та ефективні рішення» – така місія компанії «SEPPI M.», світового лідера із виробництва лісових подрібнювачів.

Лісові подрібнювачі – це потужні, висо-копродуктивні машини, які використову-ють для розчищення територій від дерев-ної рослинності після пожеж і ураганів, створення протипожежних смуг у лісі. Ідеально підходять для догляду за лісо-вими територіями, розчищення від дерев і чагарників під лініями електропередач, у смугах відведення газо- і нафтопроводів, автомобільних і залізничних доріг.

Подрібнювачі встановлюють на різні типи тракторів, навантажувачів, екскава-торів. Робоча деталь – барабан із рухоми-ми молотками або нерухомими різцями.

Принцип роботи подрібнювачів. Трактор переміщає подрібнювач із низь-кою швидкістю, водночас обертається

барабан. Молотки (різці) перемелюють усю деревину, яка трапляється на шляху. Максимальний діаметр деревини, залеж-но від моделі, становить 25–50 см. Однак більш ефективною є робота із дереви-ною меншого діаметра. Ширина прохо-ду, залежно від моделі, становить 125–300 см.

Робота з подрібнювачем відбувається в 3 етапи: відкривається капот, подрібню-вач наближається до дерева; тоді подріб-нювач наїжджає на дерево і звалює його; нарешті рамка закриває капот, рухається у зворотному напрямку, за необхідності подрібнює деревину.

Основні моделі подрібнювачів, що встановлюють на трактори: «Miniforst», «Midiforst», «Midiforst DT», «Maxiforst», «Superforst», «Starforst». На екскаватори встановлюють подрібнювачі серії BMS.

Ширина проходу, необхідна потуж-ність трактора, кількість молотків/різців у кожної з моделей залежить від модифі-кації.

Характеристика моделей подрібнювачів

№ ХарактеристикаМодель

«Miniforst» «Midiforst» «Midiforst DT» «Starforst» «Superforst» «Maxiforst»

1 Діаметр подрібнення дерева, см 12 25 30 40 40 50

2 Потужність трактора, к.с. 55–90 55–110 110–170 180–252 230–350 295–400

3 Ширина проходу, см 125, 150, 175, 200100, 125, 150, 175, 200,

225200, 225, 250 200, 225, 250 200, 225, 250 225, 250, 275, 300

4 Вага, кг 770–1095 78–1470 1593–2150 2650–3180 - 4050–4960

5 Робоча швидкість, км/год 0–5 0–5 0–5 1–5 0–5 0–5

6Редуктор із муфтою вільного ходу,

об./хв1000 1000 1000 1000 1000 1000

7 Вихід на карданний вал 1 3/8” Z=6 1 3/8” Z=6 1 3/4” Z=6 1 3/4” Z=20 1 3/4” Z=20 1 3/4” Z=20

8 Кількість приводних ременів, шт. 5 5 10 10 10 12

9 Варіанти виконання ротораРухомі молотки

(Ст.), нерухомі різці

Рухомі молотки (Ст.),

нерухомі різціРухомі молотки Нерухомі різці

Рухомі молотки (Ст.),

нерухомі різці

Рухомі молотки (Ст.), неру-

хомі різці

10 Гідравлічне відкривання капота Ст. Ст. Ст. Ст. Ст. Ст.

11 Передній і задній захист ЛанцюгамиЛанцюгами і металічни-

ми пластинами

Ланцюгами і металіч-

ними пластинамиЛанцюгами

Ланцюгами і металічни-

ми пластинами

Ланцюгами і металічними

пластинами

12 Стандартна комплектація ротора Рухомі молотки Рухомі молотки Рухомі молотки Нерухомі молотки Рухомі молотки Нерухомі молотки

14 Регулювання санчат, см 2,5 5 5 - 5 5

15 Гідравлічний привід О О О - О Х

16 Машина для переднього навішування О О О - О О

17 Гідравлічна рамка-штовхач О Х Х Х О О

18 Панно з дорожніми знаками О О О О О О

19 Захисне зчеплення для плавного старту - О О О О Х

20 Граблі на гідравлічній рамці-штовхачі - Х О Х О О

21 Захисне зчеплення для плавного старту - О О О О Х

22 Вузькі санчата для роботи у ґрунті - О О О О О

Ст. – стандартна комплекція, О – опція (на замовлення), Х – не комплектується Вікторія КВІТКА

«Miniforst» можна навішувати на невеликі та середні за потуж-ністю трактори, в тому числі МТЗ-82. Має ротор із рухомими молотками, гідравлічне відкри-вання капота, регульовані санчата для налаштування висоти зрізу, а також ефективний захист із лан-цюгів у поєднанні зі шторкою з металевих пластин. Може мати опцію гідравлічної рамки-штовха-ча, що полегшує ваління дерев.

«Midiforst DT» – це класичний подріб-нювач. Його універсальність дає змогу пра-цювати в найрізноманітніших ситуаціях: у лісовому господарстві догляд за деревною рослинністю, а також у сільському госпо-дарстві для знищення старих садів перед закладанням нових.

Цей подрібнювач забезпечений двобіч-ним приводом ротора. Компоненти трансмісії приховані під захисним кожухом, який легко відкривається для обслуговуван-ня і захищає від бруду, пилу, води та ударів дерев.

«Starforst» – це компактний і водночас дуже потужний подрібнювач із подвій-ним приводом. Може подрібнити деревину діаметром до 40 см. Оснащений сис-темою вирівнювання кутів нахилу кардана.

«Superforst» – це «робочі конячки» в роз-чищенні території від дерев, ділянок після лісозаготівель, пожеж, ураганів тощо. Це висо-копродуктивна модель, яка оснащена шарнір-ною завісою зі системою самовстановлювання карданного вала, грабля-ми на капоті або на рамці-штовхачі, які допомага-ють підгрібати матеріал для подрібнення.

Ротор із рухомими молотками Ротор із нерухомими різцями

Етапи роботи подрібнювачів

«Maxiforst» – це модель, яка виріз-няється дуже високою продуктивністю при валінні та подрібнен-ні деревини. Ширина проходу – до 3 м. Широко застосовують для розчищення тери-торій від дерев і чагар-ників, а також пнів і порубкових залишків при лісозаготівлях.

cmyk

14 лютого - 26 березня 2012 року8 Лісівник України №3-4 (46)

БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК «ЛЕШНІВСЬКИЙ»

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Лешнівський», площею 58 га, ого-лошено постановою Ради Міністрів УРСР №383 від 3 серпня 1978 року з метою збереження і відтворення вікових соснових деревостанів.

Розташований заказник поблизу сіл Шнирів і Клекотів на території Лешнівського лісництва Бродівського лісгоспу.

Тут збереглися рештки 150-річних умовно корінних високопродуктивних соснових і дубово-соснових лісів із домішкою граба зви-чайного, зрідка – ясена звичайного та явора. У наземному покриві домінує чорниця. Із рослин, занесених до Червоної Книги України, зрідка зустрічаються плаун колючий, зозу-лині черевички, підсніжник білосніжний, пальчатокорінник травневий.

У трав’яному покриві ростуть грушанки круглолиста і середня, барвінок малий, язичок зелений, любка дволиста та інші види орхідних. Серед лісових тварин для цього регіону характерні такі види, як олень благородний, козуля європейська, дика свиня, іноді можна побачити лося.

Заказник має еталонне значення для реконструкції змінених насаджень і вико-ристовується як лісонасіннєва ділянка.

• НАОСТАНОК•

Підготувала Марічка МАТВІЄНКО за матеріалами ДУОНПС у Львівській обл.

Заказники ЛьвівщиниДж. Даррелл: «Тварини і рослини – своєрідний барометр. Якщо раптово тва-

рини й рослини зникають, то це – попередження: з екосистемою негаразд. Тому охорона тварин і рослин, за своєю суттю, – охорона нас самих... Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми».

ЛІСОВИЙ ЗАКАЗНИК «ЛОПАТИНСЬКИЙ»

Лісовий заказник загально-державного значення «Лопатинсь-кий», площею 109,0 га, оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР №434 від 2 листопада 1984 року.

Він створений із метою збере-ження, відтворення і відновлен-ня високопродуктивних еталон-них для Малого Полісся соснових лісів.

Розташований заказник по близу с. Лопатин на території Лопатинсь-кого лісництва Радехівського лісо-мисливського господарства.

У районі Малого Полісся оптимальні ґрунтово-кліматичні умови для сосни звичайної. У заказнику охороняють місцеву лопатинську популяцію сосни, еліт-ний деревостан якої відзначається високою продуктивністю й ідеальною формою стовбурів.

У складі деревостану панує сосна звичайна, зрідка трапляються стиглі екзем-пляри дуба, граба звичайного, берези, смереки. Вік деревостану 120 років. Він переходить у перестиглу стадію.

У 2003 році кафедра лісівництва Національного лісотехнічного університету України започаткувала науковий експеримент і розробила програму щодо збе-реження цінного генофонду лопатинської популяції сосни та відтворення його генофонду природним насіннєвим шляхом. Закладено чотири виробничо-наукові стаціонари. Високопродуктивну популяцію лопатинської сосни рекомендовано впроваджувати в інші лісгоспи Малого Полісся.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «МОРШИНСЬКИЙ»

Ландшафтний заказник місцевого зна-чення «Моршинський», площею 3084,6 га, оголошено рішенням Львівського облви-конкому №495 від 9 жовтня 1984 р.

Створений із метою збереження лісів рекреаційного призначення навколо Мор-шинського санаторно-курортного комп-лексу. Розташований заказник на території Моршинського лісництва Стрийського ліс-госпу.

У заказнику охороняють рештки при-родних грабово-дубових і дуже рідкісних на Україні ялицево-дубових лісів. Природні ліси заказника мають еталонне значення для лісового господарства, зокрема для від-творення корінних фітоценозів.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «БОРИСЛАВСЬКИЙ»

Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський», площею 2048,8 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 09.10.1984 р.

Його створено з метою збереження типових для цього регіону природного походження буково-ялицевих та букових деревостанів і збереження генетичного фонду аборигенних порід.

Розташований заказник на території Бориславського лісництва Дрогобицького лісгоспу. Він займає південну частину Дрогобицького передгір’я, де воно пере-ходить у низькі хребти Верхньодністровських Бескидів. На дерново-підзолистих глейових, буроземно-підзолистих і бурих лісових ґрунтах поширені корінні букові, буково-ялицеві деревостани. Завдяки сприятливому м’якому клімату тут у при-родному стані зберігся один із найбільших осередків лісів такого складу. Ялицеві бучини мають еталонне значення для лісового господарства.

Окрім того, метою створення заказника є збереження і відтворення цінних видів місцевої фауни – оленя благородного, козулі європейської, дикої свині, куниці та інших.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «ФЕДОРІВКА»

Ландшафтний заказник місцевого значення «Федорівка», площею 1409 га, ого-лошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р.

Його створено з метою збереження та відновлення дубових і соснових лісів. Розта-шований заказник на території Сокальського лісництва Радехівського лісомисливсь-кого господарства. На лесових терасах Західного Бугу, де високий рівень ґрунтових вод і родючі ґрунти, сформувалися високопродуктивні грабові діброви. На острівних локалітетах зандрових пісків поширені свіжі соснові та дубово-соснові субори.

ЛАНДШАФТНІ ЗАКАЗНИКИ «РОМАНІВСЬКИЙ» І «СВІРЗЬКИЙ»

Ландшафтні заказники місцевого значення «Романівський», площею 482,0 га, і «Свірзький», площею 451,0 га, оголошені рішенням Львівсь-кої обласної ради №126 від 11.02.97 р.

Заказники створено з метою збереження найтиповіших і найпродуктивніших для цього району місцезростання домінуючих букових, дубових і грабових насаджень природного походження.

Розташовані заказники на території Романівського та Свірзького лісництв ДП «Біб-рський лісгосп» Перемишлянського району.

Тут переважають широколистяні грабово-дубові ліси, місцями трапляються чисті бучини. У Романівському заказнику особливе ботаніко-географічне значен-

ня має єдиний на Опіллі острівний осередок ялиці білої (1,2 га), який виявив професор Ш. Вєдак ще в 1921 p. Цей осередок зберігся за межами суцільного ареалу цього гірського виду в Карпатах і на Передкарпатті. Заказник цінний як лісонасіннєва ділянка.

Заказник також необхідний для збережен-ня і примноження лісової фауни – лося, козулі європейської, свині дикої, борсука звичайно-го, зайця сірого та інших тварин.

ЛІСОВІ ЗАКАЗНИКИ «ЛЬВІВСЬКИЙ», «ВИННИКІВСЬКИЙ» І «ЧОРТОВА СКЕЛЯ»

Лісові заказники місцевого значен-ня «Львівський», площею 523 га, «Вин-никівський», площею 848 га, «Чортова Скеля», площею 353 га, оголошено рішен-ням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р. Створені з метою збереження і відтворення букових дере-востанів із мальовничими ландшафтами в околицях Львова, які мають важливе оздоровче значення.

Розташовані заказники на височині Винниківського лісового масиву, що є західним закінченням Давидівського пасма. Ця територія відзначається глибоким розчленуванням рельєфу, чергуванням ерозійних останців і широких долин. В основі височини лежать третинні пісковики, перекриті лесоподібними суглинка-ми. Часто пісковики «виходять» на поверхню, утворюючи скелясті горби. Один із них названо Чортовою Скелею. Але давня народна назва цієї геологічної пам’ятки природи – «Чатова скеля». Це свідчить, що тут колись стояла міська сторожа на чатах, попереджуючи про ворожі напади.

У заказниках охороняють лісові масиви Винниківського лісництва Львівського ліс-госпу. Ці місця є популярними серед населення. Панівними є сосново-букові, грабо-

во-букові та чисті букові дерево стани, збе-реглися на північно-східній межі ареалу бука. На схилах південної експозиції до бука домішуються дуби скельний і звичай-ний. У місцях «виходу» на поверхню тре-тинних пісковиків сформувалися дерно-во-підзолисті ґрунти, до яких приурочені угруповання соснових лісів.

Заказники забезпечують підтрим-ку загального екологічного балансу в регіоні.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «ВЕЛИКИЙ ЛІС»

Ландшафтний заказник місцевого значення «Великий ліс», площею 1649 га, ого-лошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р.

Заказник створено з метою збереження і відновлення високопродуктивних насаджень дубових і соснових лісів у лісостеповій частині Львівської області.

Розташований заказник на території Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства. Панівні типи лісу – свіжі діброви, свіжі соснові судіброви та соснові субори.

Ботанічний заказник «Лешнівський»

Ліс

овий з

ака

зник

«Лопати

нськи

й»

Ландшафтний заказник «Моршинський»

Ландшафтний заказник «Романівський»

Ландшафтний заказник «Романівський»

Лісовий заказник «Львівський»

Лісовий заказник «Чортова скеля»