Cучасна професійна соціальна робота:

між глобальними стандартами та локальними практиками

Семигіна Тетяна Валеріївна,

професор Академії праці, соціальних відносин і туризму,

виконавчий секретар Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи

15 квітня 2016 р.

Основні пункти виступу

Інтернаціоналізація соціальної роботи

Глобалізація соціальної роботи

Глокалізація соціальної роботи (взаємодія глобального і локального рівня)

Соціокультурні цінності та парадигми соціальної роботи: український вимір

ВИТОКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ

«... Професійна соціальна робота, зародившись на початку ХХ ст., досить швидко «інтернаціоналізувалась». Нова професія прагнула якнайшвидшого становлення та вдосконалення, задля чого її активісти намагались відвідувати різні країни та переймати позитивний досвід, проводили міжнародні симпозіуми та конференції, засновували міжнародні організації тощо...»

Healy, L. M. (2001). International social work: professional action in an interdependent world. Oxford University Press, New York

Перша міжнародна конференція із соціальної роботи

в Парижі (1928)

Три ключові міжнародні організації у галузі соціальної роботи

IASSW

Міжнародна асоціація шкіл соціальної роботи www.iassw.org

ICSW

Міжнародна ради з питань соціального добробуту

www.icsw.org

IFSW

Міжнародна федерація соціальних працівників www.ifsw.org

Міжнародна асоціація шкіл

соціальної роботи

Сприяє розвиткові соціальної освіти,

бере участь у розробленні стандартів

підготовки соціальних працівників,

обстоює ідеї соціальної справедливості.

Налічує понад 500 членів із 60 країн

світу.

Congress Stockholm 1952

Congress Tokyo 1958

Останній світовий конгрес із

соціальної роботи відбувся у

Мельбурні (Австралія) у липні 2014 р.

Наступний конгрес – у Сеулі (Корея) у липні 2016 р.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНА РОБОТА

«ХХІ століття - реальність

глобальної

взаємозалежності»

(Healy, 2001)

Глобальні стандарти cоціальної роботи

сприяння соціальній та економічній рівності;

обстоювання гідності та цінності людей;

сприяння стабільності навколишнього середовища;

визнання важливості людських відносин (у т.ч. у трудовій сфері)

(IFSW, IASSW, ICSW, 2012)

4 ключові сфери сучасної соціальної роботи

Питання, що постають перед глобальною соціальною роботою

через соціокультурні зміни

Глобальне чи національне (локальне)?

Філософія лібералізму чи загальні людські цінності?

Соціальні послуги, соціальне забезпечення чи сталий розвиток, розвиток людського капіталу?

Психологічна чи соціологічна парадигма? (Політична соціальна робота)

ГЛОКАЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНА РОБОТА

Глокалізація –

синергетична

взаємозалежність

глобального,

регіонального та

місцевого вимірів

Міжнародні стандарти

Професійні дебати

Місцева (локальна) практика

Документ «Глобальне визначення

соціальної роботи» (Global Definition of

Social Work) - МАШСР та МФСП, 2014 р.

«Соціальна робота – це заснована на практиці професія та академічна дисципліна, яка сприяє соціальним змінам та розвитку, соціальній згуртованості, активізації та звільненню людей. Центральне місце в соціальній роботі посідають принципи соціальної справедливості, прав людини, колективної відповідальності і поваги до різноманітності.

Підкріплена теоріями соціальної роботи, соціальними і гуманітарними науками, а також місцевими знаннями соціальна робота залучає людей і структури для вирішення життєвих проблем та підвищення добробуту.

Наведене вище визначення може бути посилене на національному та/або регіональному рівнях»

Характеристики cучасної міжнародної соціальної роботи

Зміцнення демократії усунення бідності

Глобальна солідарність, запобігання конфліктам, підтримка миру

Зменшення впливу національних держав

Знаходження рішень на базі регіональних потреб за межами національних кордонів

Залучення нових соціальних суб'єктів до пошуку спільних рішень

(Ahmadi, 2003)

Сучасна соціальна робота в Україні

Парадигма велфарізму (соціального

забезпечення)

Парадигма активізації

(орієнтації на сильні сторони людей)

За Рональдом Інґлгартом: Цінності Цінності

виживання самовираження

(матеріалістичні) (постматеріалістичні)

Чи готові

університети бути

каталізаторм змін

у соціальній

роботі та її

соціокультурній

парадигмі?