ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РОЗВІДКИ ТА ЇХ БОЙОВЕ ... - elibrary | |

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВІДКИ

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РОЗВІДКИ ТА ЇХ БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Київ - 2002

Рецензент:ІППетрейкін

Науковий редактор О.В.Феденко

П 16 П ан асю к В .В . Т ех н іч н і за со б и р озв ідк и та їх б о й о в е

застосування: П ідручник . - 2 -г е ви дан н я. К иїв , 2 0 0 2 .- 152с.

П ідручник п р и зн ач ен и й дл я вивчення т ех н іч н и х за со б ів

розвідки, щ о зн аходя ться на о зб р о єн н і м ехан ізов ан и х і танкови х частин. В ньом у розкри ті о сн о в и в ій сь к ов о ї топ огр аф ії. П одан і практичні р ек ом ен дац ії щ о д о п ідготов к и д о застосуван н я т ех н іч н и х за со б ів розв ідки , н ав ігац ій н ої ап ар атури та за со б ів зв ’язку. З ібр ан и й

матеріал д о п о м о ж е ком андирам при п ід гот ов ц і та пров еден н я занять

з б о й ов о ї п ідготовки .

Для курсантів і ст у д ен т ів В В Н З , со л д а т і оф іц ер ів сп ец іал ьн и х

частин і п ідр озд іл ів . , <

ВСТУП

Розвідка є найважливішим видом бойового забезпечення, без якого успішне вирішення завдань загальновійськового бою неможливе. Історія військового мистецтва засвідчує, що тільки там, де розвідка ведеться активно і цілеспрямовано, бойові завдання вирішуються успішно і з найменшими втратами. Розвідувальна підготовка знаходиться у тісному зв'язку з іншими предметами навчання, і особливо з військовою топографією. Ступінь практичної реалізації бойових можливостей військ завжди був одним з найважливіших факторів, які визначають боєздатність армії. Значна роль у вирішенні цього завдання відводиться силам і засобам розвідки, які забезпечують війська необхідною інформацією. Тепер вже недостатньо тільки виявити противника і доповісти про район його дій. На перший план все гостріше висувається фактор часу, тобто крайнє скорочення циклу "виявлення — доповідь". При цьому вимагається така точність визначення місцеположення противника, яка дозволяла б відразу вести вогонь по ньому на поразку. Іншими словами розвідка повинна визначати координати цілей із стрільбовою точністю. Одночасно і сам процес виявлення противника зазнав зміни внаслідок застосування ним різноманітних засобів, як пасивних - приховування своїх дій, так і активних - проведення контр розвідувальних заходів. Все це вимагає широкого впровадження у війська нових технічних засобів розвідки. А складність вирішення розвідувальних завдань, необхідність ефективного використання технічних засобів розвідки, велика напруга морально-психологічних сил, в свою чергу - високопрофесійної майстерності розвідників. Основними напрямками подальшого удосконалення розвідки є: скорочення часу в усіх її циклах; широке використання найбільш ефективних технічних засобів розвідки і висока професійна підготовка особового складу, який вирішує завдання розвідки. Успіх у вирішенні ними завдань цілком залежить від рівня підготовки розвідувальних підрозділів. Початковою організаційно-штатною одиницею, на яку

покладається вирішення самостійних розвідувальних завдань, с відділення або екіпаж БРМ-1 к.

Даний підручник розкриває питання підготовки до роботи, перевірки працездатності та практичної роботи на технічних засобах розвідки.

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ТОПОГРАФІЇ

ЗАДАЧІ ОРІЄНТУВАННЯ.

Організація і ведення бойових дій нерозривно пов'язані з орієнтуванням на місцевості. Воно необхідне при постановці бойових завдань підрозділам і вогневим засобам, витримуванні напрямку дій, цілевказуванні, нанесенні на робочу карту результатів розвідки противника і місцевості, керуванні підрозділами в ході бою. Втрата орієнтування в бою може привести до невиконання бойового завдання і невиправданих втрат особового складу і техніки. Орієнтування на місцевості по карті з використанням магнітного компаса є основним і найбільш розповсюдженим способом орієнтування. Хоча сучасній навігаційній апаратурі і належить зростаюча роль, але без топографічної карти апаратуру ефективно використовувати неможливо.

Орієнтування на місцевості включає визначення свого місцеположення відносно сторін горизонту і об'єктів, що виділяються на місцевості (орієнтирів), витримку заданого або вибраного напряму руху і з'ясування положення на місцевості орієнтирів, рубежів своїх військ, військ противника та інших об'єктів.

Місцеві предмети і форми рельєфу, відносно яких визначають своє місцезнаходження, розташування цілей і вказують направлення руху, називаються орієнтирами. Вони звичайно виділяються своєю формою, забарвленням і легко розпізнаються при огляді навколишньої місцевості. Орієнтири поділяються на площинні, лінійні і точкові. Площинні орієнтири займають велику площу. До них відносяться населені пункти, болота, озера, ліси. Лінійні орієнтири - це місцеві предмети, форми рельєфу, які мають велику довжину гіри відносно невеликій їх ширині, наприклад: дороги, ріки, канали, лінії електропостачання. Точкові орієнтири - будівлі баштового типу, перехрестя доріг, мости, труби заводів і фабрик, ями, окремі дерева, та інші місцеві предмети.

Орієнтування на місцевості може бути загальне і

детальне. При загальному орієнтуванні приблизно визначають своє місцезнаходження, а при детальному орієнтуванні на карті визначають точку свого місце знаходження і напрямок руху.

Топографічна карта.

Картою називається зменшене узагальнене зображення на площині земної поверхні, яке виконане за певним математичним законом і показує розміщення, споріднення і зв'язки природних суспільних явищ. Сукупність показаних на карті елементів і об'єктів місцевості, а також інформація про них, яка називається змістом карти. Суттєвими особливостями карти являються її наглядність, вимірювальна і висока інформативність.

Під наглядністю карти розуміють можливість зорового сприймання просторових розмірів і розміщення зображених об’єктів. Найбільш важливе і суттєве у змісті карти виділяють при її розробці на перший план, щоб воно легко читалось. Таким чином, карта складає наглядну зорову модель поверхні, що картографується.

Вимірювальність - важлива властивість карти, тісно зв'язана з математичною основою, що забезпечує можливість з точністю, яку і допускає масштаб карти, визначити координати, розміри і розміщення об'єктів місцевості. Вимірювальність карти характеризується ступенем відповідності місцезнаходження точок на карті їх місцезнаходженню на поверхні.

Інформативність карти - це її властивість утримувати відомості про зображені об'єкти або явища. Жодний текстовий або графічний матеріал не може забезпечити так швидко і з такими подробицями як карта, отримання відомостей про розміщення і особливості зображених об'єктів і явищ. Топографічні карти створюються в єдиній системі координат і висот, мають чітку розграфку і номенклатуру аркушів, а також уніфіковану систему умовних позначень. По ним швидко вивчають і оцінюють місцевість, орієнтуються, визначають координати і висоти точок, отримують якісні і кількісні

характеристики різноманітних об'єктів місцевості. Зміст топографічних карт повинен бути повним, достовірним, сучасним і точним.

Повнота змісту карти означає, що на ній повинні бути зображені всі характерні риси і топографічні елементи, які підкреслюють в першу чергу тактичні властивості місцевості відповідно до масштабу карти та її призначення. Карти крупного масштабу повинні містити в собі всі топографічні елементи і надписи, які відображені і розміщені на картах більш дрібного масштабу. Це дуже важливо під час управління військами та організації взаємодії підрозділів.

Достовірність - правдивість відомостей, зображених на карті на якийсь певний час; сучасність - відповідність сучасному стану відображеного об'єкту карти означають, що зміст карти повинен бути повністю узгоджений з місцевістю на момент користування картою. Ця вимога військ задовольняється періодичним поновленням карт в мирний час, а також їх оперативним виправленням за результатами розвідки місцевості при підготовці і в ході вирішення бойових завдань.

Вимога точності карти - ступеня відповідності місцезнаходження точок на карті їх місцеположенню в дійсності, означає, що зображені на ній топографічні елементи місцевості повинні зберігати точність свого місцезнаходження. При складанні топографічних карт спроектовані на поверхню лінійні розміри всіх об'єктів місцевості зменшуються в певну кількість разів. Ступінь такого зменшення називається масштабом карти. Масштаб може бути виявлений в числовій формі (чисельний масштаб) - або в графічній формі (лінійний, поперечний масштаб) у вигляді графіка.

Чисельний масштаб - масштаб карти, який виражається дробом, чисельник якої - одиниця, а знаменник - число, яке показує в скільки разів зменшені на карті горизонтальні лінії місцевості. Відстань на місцевості в метрах та кілометрах, яка відповідає 1 см на карті, називається величиною масштабу. Вона вказується на карті під чисельним масштабом.

26000в І сантиметрі 250 метрів

»1000 7?0 SOU 2В0 0

t^SOOOO в 1 сашнмстрі 5»Ю метрів

«>00< 1

й1:100000

к І сантиметрі І кілометр ? ? і Ч

Мал. 1 Чисельні та лінійні масштаби

Лінійний масштаб - являє собою графічний вираз чисельного масштабу. На шкалі лінійного масштабу оцифровані відрізки, які відповідають відстаням на місцевості в метрах та кілометрах. Виміри по лінійному масштабу виконуються з допомогою циркуля-вимірювача.

Поперечний масштаб - спеціатьний графік, який вигравіруваний на металевій лінійці або хордокутомірі. Стандартний поперечний масштаб має великі поділи, які дорівнюють 2 см і малі поділи (зліва на графіку), рівні 2 мм. Крім того, на графіку є відрізки між вертикальною та похилою лініями, рівні по першій нижній горизонтальній лінії - 0,2 мм, по другій - 0,4 мм, по третій - 0,6 мм і т.д.

Мал.2 Вимірювання масштабу

Мал. З Використання хордокутоміру

За основні масштаби топографічних карт прийнято: 1:25000. 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000. При роботі з технічними засобами розвідки використовуються крупномасштабні карти 1:25000. 1:50000, 1:100000.

Карта масштабу 1:25000 (в 1 см - 250 м) - найдетальніша і найточніша, призначена для детального вивчення і оцінки окремих - невеликих ділянок місцевості. Вона використовується для точних вимірювань і розрахунків при плануванні і виконанні заходів з інженерного обладнання місцевості топогеодезичної підготовки, стрільби, при роботі з ЛПР-1.

Карта масштабу 1:50000 (в 1 см - 500 м) призначена для вивчення і оцінки місцевості, орієнтування, цілевказування і використовується, як правило, підрозділами і частинами в різних видах бою. Також використовується для топогеодезичної підготовки, стрільби, проектування воєнно- інженерних споруд, виконання розрахунків з інженерного обладнання місцевості, роботи з танковою навігаційною апаратурою.

Карта масштабу 1:100000 (в 1 см - 1 км) призначена для вивчення місцевості і оцінки її тактичних якостей, при плануванні бою, організації взаємодії і управлінні військами, орієнтуванні на місцевості і цілевказуванні, топогеодезичного прив'язування елементів бойових порядків військ, визначення координат об'єктів (цілей) противника, при роботі з танковою

навігаційною апаратурою.Карта масштабу 1:200000 (в 1 см - 2 км) призначена для

вивчення і оцінки місцевості. Вона використовується при плануванні бойових дій військ і заходів щодо їх забезпечення, управління військами. Карта широко використовується в якості дорожньої, оскільки наглядно і достатньо повно відбиває дорожню мережу та її здатність для пересування бойової та іншої техніки. Крім дорожньої мережі на цій карті добре відбитий загальний характер рельєфу, основні водні перешкоди, великі лісові, масиви і населені пункти. Тому вона використовується для вивчення прохідності місцевості поза дорогами, її захисних і маскувачьних якостей.

Карти масштабу 1:500000 (в 1 см - 5 км) призначена для вивчення і оцінки загального характеру місцевості при підготовці і веденні операцій. Вона використовується при організації управління військами, для орієнтування при пересуванні військ і цілевказування, а також для нанесення загальної бойової та оперативної обстановки.

Карта масштабу 1:1000000 (в 1 см -10 км) призначена для загальної оцінки місцевості і вивчення природних умов великих географічних районів, воєнно-географічної оцінки великих географічних районів, воєнно-географічної оцінки театрів воєнних дій, управління військами і вирішення інших завдань.

Визначення азимутів і дирекційних кутів.Положення об'єкту на місцевості вказується в полярних

координатах, тобто кутом між початковим напрямком і напрямком на об'єкт, та відстанню до об'єкту. В залежності від того, який напрямок прийнято за початковий, розрізняють - географічний (геодезичний, астрономічний) азимут А,

магнітний азимут Ам, дирекційний кут ОС.Географічний (геодезичний, астрономічний) азимут А -

це двогранний кут між площиною меридіану даної точки і вертикальною площиною, що проходить у даному напрямку, та відраховується від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки.

Магнітний азимут Ам - горизонтальний кут, що відраховується від північного напрямку магнітного меридіану за ходом годинникової стрілки до напрямку на орієнтир.

Дирекційний кут ОС - це кут між напрямком на орієнтир, що проходить через дану точку, і лінією, яка паралельна вертикальній лінії сітки, що відраховується за годинниковою стрілкою.

Мал. 4 Напрямки, що прийняті за початкові Вимірювання на карті дирекційних кутів і азимутів

виконуються за допомогою транспортира, артилерійського круга, хордокутоміра.

В бойовій обстановці часто виникає необхідність швидко і достатньо точно виміряти відстань до об'єктів, кути на них та координати.

Вимірювання, які виконуються несвоєчасно або з грубими помилками - негативно впливають на ефективність застосування зброї і бойової техніки. Точні способи вимірювань за допомогою кутомірних приладів і дальномірів застосовуються при підготовці пуску ракет і стрільби артилерії, орієнтуванні радіотехнічних засобів розвідки, підготовці даних для роботи з навігаційною апаратурою.

Лінійні і кутові одиниці вимірювання.Виміряти будь-яку величину (відстань, кут) означає

порівняти її з іншою величиною, прийнятою за одиницю вимірювання. Відстані вимірюють на місцевості в кілометрах і метрах, кути - в градусах або діленнях (поділах) кутоміра,

Суть вимірювання кутів полягає в наступному: при спостереженні місцевих предметів, віддалених на різні відстані, спостерігач знаходиться ніби в центрі

концентричних кіл, радіуси яких рівні відстаням до цих предметів.

Якщо коло розділити на 6000 поділок, то довжина однієї поділки буде майже рівна одній тисячній частині радіуса кола:

Д > . = 2 ^ = ^ = Л , 0 . 0 0 1Л,6000 6000 955

де: Я - радіус кола.Центральний кут круга, що стягується дугою, рівною 1/6000 довжини кола, прийнято за одиницю вимірювання кутів. Така одиниця називається поділкою кутоміра або тисячною. АБС - дуга, АС - хорда

Мал. 5 Визначення тисячної Таким чином, одиницею вимірювання кутів в даному

випадку служить лінійний відрізок, рівний тисячній долі відстані до об'єкту, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірювань до лінійних і навпаки. При вимірюванні кутів в тисячних прийнято називати і записувати спочатку число сотень, а потім десятків і одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі.______________________________________________Кут в тисячних Записується Читається

2343 23-43 Двадцять три сорок три

343 3-43 Три сорок три

43 0-43 Нуль сорок три

3 0-03 Нуль нуль три

1 0-01 Нуль нуль один

При переході від поділок кутоміра до градусної міри користуються співвідношенням

1 - 00 = 3 ,6 'х 100 = 360 '= 6°;1° ~ 0 -17 .

Транспортиром дирекнійні кути вимірюють в такому порядку: вихідну точку і місцевий предмет з'єднують прямою, довжина якої від точки її перетину з вертикальною лінією координатної сітки, повинна бути більшою від радіусу транспортира. Потім суміщають транспортир з вертикальною лінією координатної сітки, відповідно з величиною кута.

Мал. 6 Вимірювання кутів транспортиром Дирекційний кут на місі дорівнює 274°; дирекційний кут на яму дорівнює 65°.

Відлік за шкалою транспортира проти поперечної лінії буде відповідати величині дирекційного кута, що вимірюється. Середня похибка вимірювання кута транспортиром офіцерської лінійки складає 0,5° (0-08).Щоб провести на карті напрямок, заданий дирекційним кутом в градусній мірі, треба через головну точку умовного знаку вихідного пункту провести лінію, паралельну вертикальній лінії координатної сітки. До лінії прикласти транспортир і проти відповідної поділки шкали транспортира, що рівна

дирекційному куту, поставити точку. Після цього через дві точки провести пряму лінію, яка і буде напрямком даного дирекційного кута.Артилерійським кругом дирекційні кути на карті вимірюють так, як і транспортиром. Центр круга суміщають з вихідною точкою, а нульовий радіус з північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки або паралельною їй прямою. Проти накресленої на карті лінії зчитують по червоній внутрішній шкалі кругу значення дирекційного кута у поділках кутоміра. Середня похибка вимірювань артилерійським кругом складає 0-03 (10"). Хордокутоміром вимірюють кути на карті за допомогою циркуля -вимірювача.

Хордокутомір являє собою спеціальний графік, який вигравіюваний у вигляді поперечного масштабу на металевій пластинці. В його основі покладена залежність між радіусом

кола R, центральним кутом (X і довжиною хорди а.

а = 2R ■ sin —2

За одиницю прийнята хорда кута 60° (10-00), довжина якої приблизно рівна радіусу кола. На передній горизонтальній шкалі хордокутоміра через 1-00 нанесені величини хорд, що відповідають кутам від 0-00 до 15-00. Малі поділки (0-20, 0-40 і т.д.) підписані цифрами 2,4,6,8. Цифри2,4,6,8 і т.д. на лівій вертикальній шкалі позначають кути в одиницях поділок кутоміра (0-02; 0-04; 0-06 і т.д.). Оцифровування поділок на нижній горизонтальній і правій вертикальній шкалах призначене для визначення довжини хорд при побудові додаткових до 30-00 кутів. Вимірювання кута за допомогою хордокутоміра виконують в такому порядку. Через головні точки умовних знаків вихідного пункту і місцевого предмету, на який визначається дирекційний кут, проводять на карті точну пряму лінію довжиною не менше 15 см. З точки перетину - цієї лінії з вертикальною лінією координатної сітки карти циркулем-вимірювачем роблять засіки на лініях, що утворили гострий кут, радіусом рівним відстані на хордокутомірі від 0 до 10-00. Потім вимірюють отриману хорду - відстань між засіками на променях кута. Не

змінюючи розхилу циркуля - вимірювача ліву голку пересувають по крайній лівій вертикальній лінії шкали хордокутоміра до тих пір, поки права голка не співпаде з яким- небудь перетином похилої і горизонтальної ліній. Ліва і права голки циркуля-вимірювача повинні знаходитись завжди на одній і тій же горизонтальній лінії.

шУ'(• ти а л

Кораспвн 10«м

Мал. 7 Вимірювання кутів на топографічній карті

В такому положенні голок знімають відлік за хордокутоміром. Якщо кут менше 15-00 (90°), то за верхньою шкалою хордокутоміра відраховують більші поділки і десятки малих

поділок кутоміра, а по лівій вертикальній шкалі - одиниці поділок кутоміра. На мал. 7 хорда АВ відповідає куту 3-25.

Якщо кут більший за 15-00. то вимірюють додаток до 30-00, а відлік знімають за нижньою горизонтальною і правою вертикальною шкалою. Середня похибка вимірювання кута хордокутоміром складає 0-01 - 0-02 поділок кутоміра (п.к.).

Зближення меридіанів. Перехід, від геодезичного азимута до дирекпійного кута.

Зближення меридіанів - це кут в даній точці між її меридіаном і лінією, паралельною осі абсцис або осьовому меридіану. Зближення меридіанів вважається позитивним, якщо північний напрямок осі абсцис відхилений до сходу від геодезичного меридіану мал.8, і негативним, якщо цей напрямок відхилений до заходу. Величина зближення меридіанів, вказана на топографічній карті в лівому нижньому куті, відноситься до центру аркуша карти.

Мал.8 Сутність зближення меридіанів

Магнітний нахил. Перехід віл магнітного азимута догеодезичного азимута.

Магнітний меридіан в загальному випадку не співпадаєз геодезичним меридіаном. Напрямок урівноваженої магнітної стрілки в горизонтальній площині відповідає напрямку магнітного меридіана в даній точці. Кут між геодезичним меридіаном даної точки і її магнітним меридіаном, спрямованим на північ, називається - нахилом магнітної ст ріт и або магнітним нахилом.

Магнітний нахил вважається п о ш т и в і ш і м , якщо північний кінець магнітної стрілки відхилений до сходу, від геодезичного меридіану (східний нахил), негативним, якщо він відхилений на захід (західний нахил)А - А лі + ( ± £ ) ;Магнітний нахил змінюється з плином часу і зміною місця.

Перехід від магнітного азимута до дирекційного кута.

На місцевості за допомогою компаса (бусолі) вимірюють магнітні азимути напрямків, від яких потім переходять до дирекційних кутів. На карті - навпаки, вимірюють дирекційні кути і від них переходять до магнітних азимутів. Для вирішення цих завдань необхідно знати величину - відхилення магнітного меридіана в даній точці від вертикальної лінії координатної сітки.

Кут, утворений вертикальною лінією координатної сітки і магнітним меридіаном, що являє собою суму зближення меридіанів і магнітного відхилення, називається відхиленням магнітної стрілки або поправкою напрямку (І ІН).

Він відраховується від північного напрямку вертикальної лінії сітки і вважається позитивним, якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється на схід від цієї лінії, негативним при західному відхиленні магнітної стрілки.

: Ь і 5 Л І 0 Т ії К/ ’ Національна академій

/ Г 7 < * 1-т « » рони України

' ^ 1 V 1<БО0ИЙ ФОНД

Мал. 9 Поправка напрямку Поправку напрямку та складові її зближення меридіанів

і магнітне відхилення приводять на карті під південною стороною рамки у вигляді схеми з пояснювальним текстом.

ІІахил на 1975 р. західний 5°05' (0-84). Середнє зближення меридіанів східне 2°І9' (0- 39). При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнт відхилення магнітної стрілки західне 7°24' ( і -23). Річна зміна нахилу східна 0°05' (0-0і). Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимуга плюс (1-23). Примітка: В дужках вказано поділки кутоміра (одна поділка кутоміра =3.6').

Якщо на карті виміряний дирекційний кут напрямку, то магнітний азимут цього напрямку на місцевості буде:

Ам— ССдИр - (±ПН);Виміряний на місцевості магнітний азимут будь-якого напрямку переводиться в дирекційний кут цього напрямку за формулою:

Оїдир =^м "*■ (±ПН);При точних вимірюваннях перехід від дирекційних кутів

до магнітних азимутів і назад виконується з врахуванням річної зміни магнітного нахилу. Спочатку визначають нахил магнітної стрілки на даний час (вказану на карті річну зміну нахилу магнітної стрілки множать на число років, що минули після створення карти), потім отриману величину алгебрично сумують з величиною нахилу магнітної стрілки, вказаною на карті.

При переході від магнітного азимуту до дирекційного кута необхідно прочитати третє речення і взяти з нього значення відхилення - "західне (1-23)". Потім з наступного речення - річну зміну нахилу - "східне (0-01)". Подивитись якого року видання карта - 1975. Ці вихідні дані вставити в

формулу:

ССдир =АМ + (±ПН);

ОСдир =АМ + ((-1-23)+(+0-01 X (2002 - 1975)));

а дир =АМ + ((-1-23)+(+0-01 к 27));

ОСдир -А „ + ((-1-23)+(+0-27));

а дир =АМ + (-0-96);

Такі перетворення кутів застосовуються при прив'язуванні до місцевості за допомогою технічних засобів розвідки.

Визначення координат об'єктів на земній поверхні.

Система координат являє собою, сукупність ліній і площин, орієнтованих визначеним чином у просторі, відносно яких визначають положення точок. Лінії, прийняті за початкові, служать осями координат, а площини координатними площинами. Кутові і лінійні величини, якими визначається у тій чи іншій системі координат положення точок на лінії, поверхні або просторі, називаються координатами. Положення точок на поверхні Землі в залежності від характеру завдань, які вирішуються і потрібної точності, частіше всього визначають в системі географічних, плоских прямокутних, полярних і біполярних координат.

Системою географічних координат називається система, в якій положення точки на земній поверхні визначається кутовими величинами (широтою і довготою) відносно площин екватора і початкового (нульового) меридіана. За початковий меридіан прийнято меридіан Гринвіча. Відлік географічних координат ведеться від точки його перетину з екватором. У військовій справі ця система тактичних завдань використання цієї системи обмежене незручностями роботи з координатами, вираженими в градусах, хвилинах, секундах. Внутрішніми рамками топографічних карт є відрізки паралелей і меридіанів.

Мал. 10 Визначення географічних координат

їх широту і довготу підраховують на кутах кожного аркушу карти. На картах з масштабом 1.25000 - 1:200000 сторону, рамок поділені на відрізки, рівні Г. Ці відрізки відтінені чер^п один і розділені точками на частини но 10'1 (крім масштабу 1:200000). Географічні координати точки визначають від ближніх до неї паралелі і меридіану, широта і довгота яких відомі.

Для цього з'єднують прямими лініями найближчі до точки однойменні десятисекундні поділки по широті до півдня від точки і по довготі до заходу від неї. Потім визначають розміри відрізків по широті і довготі від прокреслених ліній до положення точки і сумують їх відповідно з широтою 1 довготою прокреслених ліній.

Точність визначення географічних координат за картами масштабів 1:25000 - 1:200 000 складає біля 2 і 10" відповідно.

Плоскі прямокутні координати.

Плоскими прямокутники координатам в топографії називаються лінійні величини - абсциса X і ордината У, що визначають положення точок на площині, на- якій відбита за визначеним математичним законом (в проекції Гауса) поверхня земного еліпсоїда. За позитивний напрямок осей координат прийнято для осі абсцис (осьового меридіана зони) напрямок на північ, для осі ординат (екватора еліпсоїда) на схід.

Мал. 11 Координатні зони Осі координат ділять шестиградусну зону на чотири

чверті, відлік яких ведеться за ходом годинникової стрілки від додатнього напрямку осі абсцис X. Положення будь-якої точки в кожній зоні відносно початку координат, наприклад точки М на малюнку, визначається найкоротшими відстанями до осей координат, тобто за перпендикулярами. Таким чином при одних і тих же абсолютних значеннях X і У точка М, в залежності від знаків координат може займати чотири різних положення. В північній півкулі Землі (І і IV четвертини зон)

злаки абсцис позитивні. Знак ординати у четвертій четвертині- від'ємний.

Щоб не мати від'ємних значень ординат при роботі з топографічними картами, в точці початку координат кожної зони величина ординати прийнята рівною 500 км. Таким чином вісь X ніби переноситься до заходу від осьового меридіана на 500 їси.

Мал. 12 Плоскі прямокутні координати

В цьому випадку ордината будь-якої точки, розташованої до заходу від осьового меридіана зони, буде завжди позитивною і за абсолютним значенням менше 500 км, а ордината точки, розташованої на схід від осьового меридіана, буде завжди більша 500 км. Для зв'язку ординат між зонами ліворуч від запису ординати точки приписують номер зони, в якій знаходиться ця точка.Отримані таким чином координати точки називаються повними. Наприклад: повні прямокутні координати точки будуть

Х=2567845; У= 36376450,Це означає, що точка знаходиться в 2567 км 845 м на

північ від екватора, в 36-й зоні, в 123 км 560 м до заходу від осьового меридіану цієї зони (500000 - 376450 = 123550).

В кожній координатній зоні будується координатна сітка. Вона являє собою сітку квадратів, утворених лініями.

паралельними координатним осям зони. Лінії сітки проводяться через ціле число кілометрів. Тому, координатну сітку називають також кілометровою сіткою, а її лінії - кілометровими. На карті масштабу 1:25000 лінії, що утворюють координатну сітку, проходять через 4 см, тобто через 1 км на місцевості, а на картах масштабів 1:50000 -1:200000 - через 2 см ( 1; 2 і 4 км на місцевості відповідно).

б? 4 0 41

1:25000

1:50 000

1:100 00042

:‘ 7 2 1: 2 0 0 0 0 0

6 8 546Еі

Мал. 13 Координатна сітка топографічних карт

Визначення прямокутних координат точок по карті.

При визначенні повних координат точки по оцифровці координатної лінії, що утворює кожну сторону квадрата; в якому розташована точка, знаходять і записують повне значення абсцис X в кілометрах. Потім циркулем-вимірювачем (лінійкою, хордокутоміром) вимірюють відстань за перпендикуляром від цієї точки до цієї координатної лінії в метрах і додають його до абсциси X. Після цього визначають значення ординати У цієї точки, для чого знаходять по північній кожній стороні рамки карти і записують значення ординати У її вертикальної лінії, що утворює західну сторону

квадрата, в якому знаходиться точка. До отриманої ординати У додають відстань в метрах, виміряну за перпендикуляром від точки до західної лінії.

На малюнку 14 приведено приклад визначення повних і скорочених прямокутних координат точки А. При роботі з топографічними картами необхідно враховувати, що лінії координатної сітки проведені на карті масштабу 1:100000 через 2 км, а на карті масштабу 1:200 000 - через 4 км. Тому значення координат X і У можуть виявитись за абсолютною величиною більше 1 км. В такому випадку ціле число кілометрів сумують із значенням координат X і У, а метри, що залишаються приписують до них праворуч (завжди три цифри). Якщо точка розташована біля сторони рамки карти в неповному квадраті, то відстані в квадраті вимірюють по осі X від точки до північної сторони квадрата, а осі У - до сторони квадрата. Отримані відстані - в метрах вираховують відповідно до значень абсциси X ординати У цих ліній. Точність визначення координат залежить від масштабу карти не перевищує 0,2 мм у масштабі карти.

Мад. 14 Визначення повних та скорочених прямокутних координат

Нанесення на карту точок за прямокутними координатами.

Положення точки в квадраті визначають наступним чином. ГІо західній і східній сторонах квадрата від південної йото сторони відкладають в масштабі карти значення абсциси X, яке дорівнює різниці між абсцисами точки і хибної кілометрової лінії квадрата. Отримані на вертикальних кілометрових лініях точки з'єднуються прямою лінією. Таким же чином, відкладають від західної сторони квадрата, по північній і хибній його сторонах значення ординати У і отримані точки також з'єднують прямою лінією. У місці перетину цих ліній і буде положення точки.

Полярні і біполярні координати.

Полярні координати - кут напрямку на точку, що визначається і вимірюється за ходом годинникової стрілки від

Мал. 15 Полярні координати полярної осі і відстань (дальність) від полюса до цієї точки,

які однозначно визначають положення точки на площині відносно початку координат.

Біполярні координати - це дві лінійні або дві кутові величини, які визначають положення точки (об'єкту) на місцевості або на карті відносно двох полюсів, прийнятих за початкові. Біполярні координати являють собою різновидність полярних координат.

Мал. 16 Біполярні координати точки В

Лінійними величинами служать відстані до точки від полюсів, що визначається, а умовними величинами можуть бути азимути, дирекційні кути, кути напрямків.

Від полярних координат об'єктів до прямокутних і навпаки переходять шляхом вирішення прямої і зворотної геодезичних задач на площині. Пряма геодезична задача на площині полягає в знаходженні прямокутних координат за відомими прямокутними координатами вихідної точки і плоскими полярними координатами точки, що визначається (відстані між ними і дирекційному куту напрямку на неї). Крім того, при вирішенні прямої геодезичної задачі визначають дирекційний кут з точки на полюс (зворотний дирекційний кут).

Таку задачу вирішують при цілевказуванні за допомогою координатора.

Нехай точка А - вихідна точка з відомими прямокутними координатами Х а і У„, 8 - відома відстань від точки А до

точки В, (ОС - відомий дирекційний кут з точки А на точку В. Потрібно визначити прямокутні координати точки В.

х , = х а + (Х«-Ха) = х а + л х авУв = Уа + (Ув-Уо) = Уа + ЛУавВеличини ЛХав і АУт - прирости координат точки А при

переході до гочки В. їх значення можна визначити з трикутника АВС.

Д Х ав = S x c o s ССав

А У ав = S x s in (ХавТаким чином, формули для визначення координат точки

В будуть мати вигляд:

Х е = Х а + S x c o s ССав

У в = У а + S x s in ССав

Прирости координат Л Х ав і Л У ае можуть бути як позитивними так і негативними. їх знаки залежать від знаків

COS ССав і s in ССав ■

Мал. 18 Знаки приростів координат у різних чвертях

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РОЗВІДКИ

Розвідка - важливий вид бойового забезпечення. Вона являє собою сукупність заходів, які проводяться командирами всіх ступенів, штабами та військами з метою добування розвідувальних даних про противника, а також місцевість і погоду в районі майбутніх дій, які необхідні для підготовки та успішного ведення бою.

Військова розвідка ведеться штатними або тимчасово створеними підрозділами (групами). Мета військової розвідки

виключити раптовість дій противника, забезпечити командира і штаб даними для своєчасного і ефективною застосування своїх сил і засобів. Вона повинна встановити місцеположення і характер дій противника, його сили і склад, нумерацію частин і підрозділів, їх боєздатність і наміри. Для безпосереднього ведення військової розвідки із складу розвідувальних, танкових, механізованих, парашутно- десантних і десантно-штурмових підрозділів створюються розвідувальні органи. Розвідувальний орган - це штатний або тимчасово створений підрозділ (група) з необхідними засобами розвідки, призначений для виконання визначених розвідувальних завдань. Одним з таких розвідувальних органів є спостережним пост.

Завдання спостережному посту ставиться на місцевості командиром, який організовує розвідку. При постановці завдання вказуються:- орієнтири;- відомості про противника;- місце спостережного поста;- сектор спостереження, на що звертати увагу;- напрямки ймовірного підльоту літаків і вертольотів противника;- порядок доповіді результатів спостереження;- сигнали оповіщення.

Завдання, що ставиться спостережному посту, записується в журнал спостереження. Зв'язок із спостережним постом організовується засобами командира. Старший

спостережного поста керує діями спостерігачів. Він зобов'язаний:- встановити порядок безперервного спостереження;- організувати обладнання місця для СП;- перевірити справність приладів спостереження і засобів зв’язку;- контролювати роботу спостерігачів;- виконувати обов'язки спостерігача;- записувати результати розвідки в журнал спостереження і наносити їх на карту (схему);- у встановлений час доповідати командиру про різкі зміни в положенні і діях противника, про виявлення важливих об'єктів. Про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне (біологічне) зараження місцевості, старший спостерігач доповідає негайно.Він повинен володіти добрим зором і слухом , а також зобов'язаний:- знати розвідувальні і демаскуючі ознаки об’єктів і цілей, підготовки противника до застосування зброї масового ураження, підготовки його до наступу або відходу;- знати орієнтири, умовні найменування місцевих предметів і вміти швидко знаходити їх на місцевості;- знати прилади спостереження, готувати їх до роботи, утримувати у справному стані і вміти користуватися ними;- вести безперервне спостереження за противником, виявляти об'єкти, цілі, визначити їх місцезнаходження;- своєчасно доповідати про результати спостереження особам, яким він підпорядковується.

Спостережний пост виконує завдання до часу, встановленого командиром, або до заміни його іншим складом спостережного поста.

І. Технічні засоби розвідки,

Для ведення військової розвідки використовуються різні технічні засоби. Вони поділяються на оптичні, оптико- електронні прилади, радіолокаційні станції та прилади обладнання бойових і розвідувальних машин, 3 їх допомогою розвідники можуть вивчати місцевість в розташуванні противника, виявляти цілі і об'єкти, вести за ними спостереження, визначати їх положення на місцевості відносно орієнтирів шляхом вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, визначати дальність до цілей, вести радіаційну та хімічну розвідку.

Оптичні прилади.Біноклі

Мал. 19 Загальний вигляд біноклів

Біноклі можуть бути шести (Б-6), семи (Б-7), восьми (Б-8, Бі-8), десяти (Б-10), дванадцяти (Б-12) і п'ятнадцяти-кратного (Б-15) збільшення. Вони мають масу 0,6-0,9 кг. У всіх

біноклях в правому монокулярі розміщена кутовимірювальна сітка для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. За допомогою сітки бінокля можна проводити вимірювання кутів з точністю до 0-03 і визначати відстані до цілей, за якими проводиться спостереження, з точністю до 3% дальності, яка вимірюється. Бінокль Бі-8 призначений, крім того, для виявлення джерел інфрачервоного випромінювання, З виключеним екраном (в лівому окулярі) він використовується як звичайний бінокль. При підготовці до роботи будь-якого оптичного приладу підганяють окуляри за базою очей спостерігача і гостроти його зору.

Перископи мають чотири і восьмикратне збільшення, поле зору 11 і 8°, масу в робочому положенні 1 і 0.8 кг відповідно. Перископічність (відстань між центрами окуляра і об'єктива) дорівнює 403 і 405 мм. Присутня кутовимірювальна сітка. Перископ тримається в руці або закріплюється на вишці.

Перископи.

ТР-4 т р - а

Мал 20 Загальний вигляд перископів

Стереотруби.

Мал.21 Стереотруби а - арти лерійська (ACT); о - кутомірна сітка ACT; в • кутомірна сітка БСТ: г - велика БСТ.

За своєю будовою являє комбінацію двох перископів, скріплених біля основи на загальній шарнірній осі. У військах використовується велика стереотруба і артилерійська стереотруба. Остання відрізняється лише деякими деталями конструкції і кутомірною сіткою. Велика стереотруба має десятикратне збільшення, поле зору 5°, перископічність 325 мм, масу в робочому положенні 11,5 кг. Вона забезпечує точність вимірювання кутів до 0-01.

Перископічна артилерійська бусоль ІІАБ-2А.

Є основним приладом для цілевказування, підготовки даних для стрільби і навігаційної апаратури. Завдяки їй можна вирішувати всі задачі, що вирішуються за допомогою бінокля, перископа або стереотруби, і крім того визначати магнітний азимут на ціль. Бусоль ПАБ - 2А має восьмикратне

збільшення, поле зору 5°. перископічність (при використанні в комплекті перископа) 350 мм, масу в робочому положенні 2,5 кг.

Мал.22 Бусоль ПАБ - 2 А а - загальний вигляд: б - сітка бусолі.

1- іринога; 2 - патрон підсвітки шкали: 3 - барабан вертикального наведення. -4 - б>сольне кільце; 5 - кутомірне кільце; 6 - оріснтир-бусоль; 7 - затискач-чаша

ГІри користуванні бусоллю керуються її індивідуальною документацією.

Оптико-електронні прилади.

До найбільш сучасних приладів відносяться оптико- електронні прилади розвідки. До них відносяться нічні прилади спостереження, лазерні дальноміри, тепловізійні прилади та прилади із стабілізованим полем зору.

Артилерійський квантовий датьномір ДАК-1.

Прилад призначений для вимірювання дальності до нерухомих і рухомих цілей, вертикальних та горизонтальних кутів, коректування стрільби артилерії. Він дозволяє вимірювати дальності від 100 до 6000л? з максимальною похибкою ± 10м.

Мал. 23 Дальномір ДАК-І

Маса в бойовому положенні 65 кг. Принцип дії приладу базується, на посиланні лазера в ціль, прийомі відбитого променя і автоматичному вирахуванні дальності за швидкістю світла, дальномір підлягає заміні удосконаленими зразками, в тому числі ЛПР-1.

Малогабаритний лазерний прилад розвідки ЛПР-1 "КАРАЛОН-М".

Призначений для вимірювання дальності і визначення полярних координат цілей, за якими ведеться спостереження. Прилад має масу 2,5 кг (з триногою 5 кг) і дозволяє виміряти дальності від 145 м до 20000 м з похибкою і 1 Ом, кути з точністю до 0-03.

Мал. 24 Лазерний прилад розвідки1 - дальномір: 2 - кутомірний пристрій; 3 - тринога; 4 - шийний ремінь.

Нічний спостережний прилад НСГІ-23 "Резчик".

Призначений для спостереження за полем бою, ведення розвідки в нічних умовах і коректування вогню артилерії. Прилад має масу 32 кг, поле зору 5°, збільшення 5,5-кратне, перископічність 350 мм, дальність упізнавання цілі типу танк 1500 м. НСГІ - 23 працює на принципі електронно-оптичного

посилення яскравості зображення, що отримане в приладі, при природній нічній освітленості.

Мал. 26 Бінокль БН-1

Призначений для спостереження за полем бою, вивчення місцевості і ведення розвідки в нічних умовах. Він мас масу 1,6 кг, поле зору 12°, 3,2 - кратне збільшення і забезпечує розпізнавання фігури людини на дальності 200 м, танка на дальності 300 м.

Нічний бінокль БН-2 "Реліквія"

Мал. 27 Бінокль БН-2 Призначений для спостереження за полем бою, вивчення

місцевості і ведення розвідки в нічних умовах. Він мас масу1,8 кг, поле зору 11°, 2,4-кратне збільшення і забезпечує розпізнавання фігури людини на дальності 300 м , танка на дальності 600 м. Обладнаний автоматичною діафрагмою, яка оберігає прилад від засвічування. Поступає на заміну БН-1.

Нічні пасивні окуляри НПО-1 "Квакер".

Призначені для спостереження і орієнтування на місцевості, для роботи з документами, проведення інженерних і ремонтних робіт в нічний час, управління підрозділом. Окуляри мають масу 1 кг, поле зору 40°, середню дальність розпізнавання предметів 125 м.

Мал. 28 Нічні окуляри НПО-1

Оптичний монокуляр із стабілізованим полем зору ОМС-1 "Роульс".

Мап. 29 Монокуляр О М С -1

Призначений для спостереження в русі із рухомих наземних об'єктів та з вертольотів. Прилад масою 2,3 кг має семикратне збільшення, поле зору 7° і забезпечує розпізнавання цілі типу танк на дальності до 5 км.

Радіолокаційна станція ближньої розвідки СБР-3.

Мал. ЗО Станція ближньої розвідки СБР-3 Призначена для виявлення рухомої техніки і живої сили

противника в будь-який час доби і року при умові відсутності видимості (туман, дим, атмосферні опади). Похибка вимірювання складає ±50. и, напрямку на ціль ±0-15. Час розгортання станції з повною підготовкою до роботи не більше 5хв.

Тепловізійний спостережний прилад ТНП-1 "АКЦЕПТ".

Призначений для спостереження за полем бою і розвідки відкрито розташованих і замаскованих цілей вночі і вдень при наявності димових і світлових перешкод.

Мал. 31 Тепловізійний прилад ТСП-1

Дальність виявлення танків від 100 до 4000 м, дальність розпізнавання танків від 100 до 2000 м. Збільшення 2,5-кратне. Маса в бойовому положенні 19 кг.

Командирська бойова розвідувальна машина

БРМ -Ік "КОРШУН".

Мал. 32а Бойова розвідувальна машина БРМ -Ік (загальний вигляд)

Призначена для ведення розвідки у будь-яких видах бою вдень і вночі, у складі різних розвідувальних органів. Вона створена на базі БМП-1. Ємність машини - 6 чоловік. У екіпаж входять 5 чоловік: командир машини (він же навідник- оператор), старший оператор, оператор навігаційної апаратури, радіотелеграфіст і механік-водій.

Тактико-технічні характеристики БРМ -Ік, основних вузлів і агрегатів.

Бойова маса: і 3,2 ±2% т.Питома потужність к.с./т: 21,1 - 23.1Довжина машини, мм - 6760.Ширина машини, мм - 2940.Висота по даху башти, мм - 1920.Кліренс, мм -370Середня швидкість руху км/год:- по ґрунтовій дорозі -40-45- по шосе - 50-55 Максимальна швидкість руху, км/год:- по шосе - 65- на плаву - 7- на плаву заднім ходом - 2 Максимальний підйом - 35°Ширина рову, м - 2,5Висота стінки, м - 0,7Калібр гармати 2А28, мм - 73Калібр кулемета ПКТ, мм - 7,62Боєкомплект - 20/2000Потужність двигуна УТД-20 к.с. - 300Запас ходу по шосе, км - 500.

В рухомих формах бою спостережний пост діє на бойовій машині і просувається у вказаному напрямку скачками від одного зручного для спостереження пункту до іншого. Спостереження ведеться, як правило, з машини. Найбільш обладнаною дня цієї мети машиною є БРМ-Ік.

Екіпаж БРМ -Ік розгортає машину на СП під керівництвом командира підрозділу. БРМ -Ік - важлива ціль для противника, тому він завжди буде прагнути виявити її і знищити, або засліпити пост. Виходячи з цього, основною вимогою до екіпажу БРМ -Ік буде дотримання скритності і маскування протягом усього часу виконання завдання на СП. Місце для розгортання машини може бути вибрано в окопі, ямі, іншому зручному дня спостереження місці, що забезпечує найбільш сприятливі умови для ведення радіолокаційної розвідки та хороший огляд місцевості у вказаному секторі.

1- прилади ТНІЮ-170-А; 2 - приціл 1ПН22М2; 3.5 — прилади ТНПТ; 4 - ДКРМ - 1; 6 - щиток командира; 7 - блоки живлення ТВНЕ-ША; 8, ї ї - коробка обігріву приладів спостереження; 9 - прилад ТНПК-240А: 10 - шитокштурмана

для денних приладів для нічних приладів

Мал. 326 Прилади спостереження БРМ -Ік

Приховано висунувши БРМ -Ік на СП, екіпаж маскує її, озгортає для роботи обладнання машини і приступає до едення розвідки всім складом, або позмінно, в порядку

вказаному командиром машини, який є одночасно є старшим спостерігачем. Екіпаж розташовується в машині. В окремих випадках частина членів екіпажу може розташовуватись на СП, який розгорнуто поза машиною. Командир підрозділу знаходиться, як правило, на СП частини поза машиною, організує ведення розвідки призначеними розвідорганами і керує їх діями, своєчасно доповідає начальнику розвідки отримані розвідувальні відомості, уточнює бойові завдання підлеглим і контролює їх дії. Командир БРМ -Ік знаходиться в машині на своєму місці, організує бойову роботу екіпажу, особисто веде розвідку противника і місцевості, разом з оператором визначає координати цілей, при роботі з висуненим прийомопередавачем РЛС, орієнтує триногу і встановлює на неї прийомопередавач, працює на Р-123 і Р- 130МТ, при необхідності веде вогонь з гармати і спареного кулемета. При виявленні цілі за допомогою прицілу уточнює її положення на місцевості відносно орієнтирів і доповідає командиру підрозділу.

Старший оператор знаходиться в машині на місці командира підрозділу, веде розвідку противника з використанням дальноміра або РЛС, визначає координати виявлених об'єктів, цілей і доповідає їх старшому на СП, при необхідності веде радіотехнічну розвідку з використанням ЕРРС-1, за наказом командира веде хімічну розвідку з використанням приладу ВПХР.

Оператор знаходиться в машині на своєму місці, здійснює підготовку і введення вихідних даних в ТНА. разом з командиром машини визначає координати цілей, отримані полярні координати за допомогою лічильника ЛТМ (лічильник танковий малий), перетворює в прямокутні координати і доповідає їх командиру, при необхідності проводить функціональний контроль роботи ТНА-3.

Радіотелеграфіст знаходиться в БРМ -Ік на своєму місці або на СП з командиром підрозділу, здійснює зв'язок СП з БРМ -Ік за допомогою ТА-57, при необхідності працює на Р- 123М або Р-130МТ, веде спостереження з СП, використовуючи нічний бінокль. Механік-водій знаходиться в машині, надає допомогу' радіотелеграфісту в розгортанні радіо

станцій і антен, пускає бензоагрегат і слідкує за його роботою, а також за спрацюванням системи сигналізації приладу ГТРХР. В БРМ-1 к для ведення розвідки встановлені:

- дальномір командирських розвідувальних машин ДКРМ-1;- РЛС розвідки рухомих наземних цілей ГІСІІР-5к;- станція розвідки РЛС противника ЕРРС-1;- прилад радіаційної і хімічної розвідки ГІРХР;- військовий прилад хімічної розвідки ВПХР;- навігаційна апаратура ТНА-3;- гірокомпас 1Г11Н та ін.Дальномір забезпечує спостереження за місцевістю, пошук і вибір цілей, вимірювання дальності до них в діапазоні 300- 8000 м (вночі до 400 м) з похибкою ±10 м.Кратність: - денної системи - 10;

- нічної системи - 3.5.Кут поля зору: - денної системи - 7°

- нічної системи - 8°РЛС ПСНР-5к призначена для пошуку, виявлення супроводження і вимірювання координат рухомих цілей. Дальність розвідки рухомих танків і автомобілів 8-10 км, груп солдат - 5-6 км, одиночних солдат 3-4 км. Похибки у визначенні координат цілей за дальністю ± 25 м, за напрямком ±0-15.Поворот прийомопередавача при ручному керуванні по азимуту ± 40-00, по куту місця при роботі на тринозі ± 3-00, при роботі на машині ±1-67. Сектор сканування в автоматичному режимі від 4-00 до 20-00.Прилад ПРХР призначений для вимірювання потужності гамма-випромінювання та виявлення отруйних речовин типу "зарин" у повітрі. Він одночасно являється датчиком- сигнапізатором системи колективного захисту машини. Забезпечує видачу команд виконавчим механізмам при виявленні забруднення місцевості.

Радіотехнічна станція ЕРРС-1 "Еліпс" (електронний реєстратор радіо сигналів) забезпечує виявлення і визначення напрямку на працюючу імпульсну РЛС противника на дальності до 60 км з похибкою за напрямком ±15°. За допомогою станції визначається несуча частота РЛС в

діапазоні хвиль 2,7-3 см, вимірюється частота проходження імпульсів в межах 200-8000Гц, визначається число обертів антени РЛС. За цими даними ідентифікується тип РЛС противника, а за її належністю - характер об’єкту розвідки.

Міношукач індукційний напівпровідниковий ІМН-1 застосовується для пошуку протитанкових і протипіхотних мін, встановлених у ґрунт і сніг, корпуси або підривники, яких виготовлені з металу. Він дозволяє виявляти міни, які встановлені в кущах, траві, на бродах і в грунті на глибині 8-40 см, проводити пошук мін у воді з зануренням пошукового елементу на глибину 1 м. Стабільна робота міношукача без підстроювання 15 хв. Мінімааьна відстань між двома працюючими міношукачами 7-8 м.

Навігаційна апаратура ТНА-3 "Квадрат" - лічильно- вирішувальний комплекс, призначений для безперервного автоматичного вироблення поточних прямокутних координат рухомої машини, дирекційного кута машини на пункт призначення, для відображення місця знаходження машини на карті і визначення координат цілей за допомогою ЛТМ. Максимачьне значення похибки відпрацювання дирекційного кута на шкалах координатора не більше 0-06. Час підготовки до роботи не більше 13 хв. Похибка установки і зчитування різниці координат пункту призначення і місця положення машини не перевищує 200 м.

Гірокомпас 1Г 11Н призначений для визначення вихідного дирекційного кута поздовжньої осі машини, а візир орієнтування 1Т25 - для початкового орієнтування машини на місцевості.

Гірополукомпас_____ ГПК-59 призначений длявитримування заданого напрямку руху бойової машини. Ціна поділки шкали - 0-20.Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення у повітрі, на місцевості, на бойовій техніці отруйних речовин типу зарин, зоман, іприт, фосген, дифосген, синильна кислота, хлорциан, У-гази.

Комбінований (денний і безпідсвіточний нічний) приціл 1ПН22М2 служить для спостереження за місцевістю і ведення прицільного вогню з гармати і спареного з нею кулемета.

II. Бойове застосування технічних засобів розвідки.

Технічні засоби розвідки застосовуються підрозділами у всіх видах бою. а також при веденні розвідки будь-яким розвідорганом. Частіше всього вони застосовуються спостерігачами або складом спостережного поста.

Спостережний пост - це призначена група військовослужбовців, що виконує завдання розвідки спостереженням з місця, обладнаного в інженерному відношенні.

Спостережні пости виділяються в обороні і при підготовці наступу. На марші, в ході наступального бою, при виході з бою і відході, в підрозділі призначаються спостерігачі, які безперервно ведуть спостереження за противником. До складу спостережного поста призначаються 2-3 спостерігачі з числа підготованих для цього солдат і сержантів, один з них призначається старшим. Особовий склад забезпечується приладами спостереження,крупномасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, ліхтарем, годинником, засобами зв'язку і подачі сигналів оповіщення, приладами спостереження (Б-6, Б-7, Б-8, Бі-8, Б-10, Б -12, TP-4, TP-8, ACT, ІІАБ-2А, ДАК-1, ЛПР-1). Крім того, для роботи в нічних умовах спостерігачі забезпечуються приладами нічного бачення, засобами освітлення місцевості, радіолокаційними станціями ГІСНР-5к, СБР-3). тепловізійними приладами (ТСП- 1).

При веденні розвідки з використанням оптичних засобів Б-6, Б-7, Б-8, Бі-8, Б -10, Б -12, Б -15, TP-4, TP-8, ACT, ВСТ складу СП необхідно знати порядок визначення дальності до цілі. Сітка оптичних приладів практично однакова у всіх цих засобів. Дальність до об'єкту можна визначити за його умовним розміром. Для цього необхідно знати лінійні розміриі кути, в межах яких вони вимірюються.

Середні розміри цілей і місцевих предметів.

Найменування цілі (об'єкту) Розміри (м)

Середній зріст людини 1,7-1.8

Висота легкової машини 1,5

Висота вантажної машини 2

Висота товарного залізничного вагону 3,5-4,2

Висота телеграфного стовпа 6

Висота одноповерхового будинку 6-8

Середня висота дерева 12-15

Висота фабричних труб 30

Відстань між телеграфними 50

Лінійні розміри техніки.

НайменуванняРозміри (м)

Довжина Ширина Висота

Легкий танк "ИІеридан" 6.09 2,1 2,44

Середній танк М-48 6,87 3,6 2,79

Середній танк М-60 6,95 3,6 2,90

Середній танк "Леопард" 6,71 2,3 2,39

Середній танк "Чифтен" 6,78 3,5 2.39

Середній танк АМХ-30 6,03 3,1 2,28

Середній танк МІ "Абрамс" 7,9 3,6 2.90

БМП М2 "Бредлі" 6,2 3,2 2,90

Відстань визначається за формулою:5 x 1 0 0 °

К ’де: Д- дальність до об'єкту;

В - висота об'єкту;К- кут в тисячних.

Приклад: Висота одноповерхового будинку 8 м, перекривається двома поділками бінокля - 0-10

д Л ї ' 0 0 0 = 8 0 0.„;10

В теперішній час на зміну біноклям і стереотрубам поступають лазерні прилади розвідки ЛПР-1 "Каралон-М".

Він складається з:- дальноміра;- кутовимірювального пристрою;- триноги;- компаса;- а також, ящика для перенесення, сумки для перенесення, пульту ДУ, 3-х АКБ, зарядного пристрою, перехідників для живлення.

Технологічна карта підготовки до роботи.

1. Переведення приладу з вихідного положення в бойове: вибрати місце для спостереження;якщо спостереження і вимірювання повинні проводитись з триноги встановити її у вибраному місці, висунувши телескопічні ноги на необхідну довжину і спрямувавши одну з ніг у бік спостереження, основа триноги повинна розташовуватись приблизно горизонтально; якщо немає необхідності або можливості скористатися триногою викрутити чашку триноги з основи і закріпити її на якому-небудь дерев'яному предметі, закрутивши анкер в дерев'яний предмет до упору;встановити кутовимірювальний пристрій (КВГІ) шаровою опорою в чашку;відгоризонтувати кутовимірювальний пристрій за рівнем, обертаючи КВГІ в чашці і вивести бульбашку рівня в центр кільцевих рисок;надійно закріпити КВГІ затискачем;переміщуючи дальномір вздовж направляючих кронштейна КВП, ввести в Т-подібний паз кронштейна прижим КВП упору, після чого надійно закріпити дальномір, повернувши рукоятку затискного пристрою.

2. Прилад з похідного положення в бойове при роботі з

перископічною артилерійською бусоллю переводиться в наступному порядку:

встановити триногу бусолі;встановити бусоль в чашку триноги, і відгоризонтувати та зорієнтувати її;встановити перехідний кронштейн на монокулярі бусолі і надійно закріпити затискач гвинтом;переміщуючи дальномір вздовж направляючих перехідного кронштейна, ввести в Т-подібний паз кронштейна дальноміра прижим кронштейна до упору, після чого надійно закріпити дальномір. повернувши рукоятку перехідного кронштейна.

3. Підготовка приладу до застосування:встановити окуляр візира на різкість зображення сітки, обертаючи опору окуляра;зорієнтувати прилад в основному напрямку за дирекційним кутом орієнтирного напрямку або з допомогою кутовимірювального пристрою бусолі ГІАБ-2А; зорієнтувати прилад в основному напрямку в наступному порядку:

^ обчисляється основний відлік за формулою:

О відліК5,= (і,,,, - а ор ± 30-00,

де: ОСон - дирекційний кут основного напрямку ,

(Хор - дирекційний кут відомого напрямку.^ навести дальномір на орієнтир, обертаючи горизонтальну

шкалу, встановити величину основного відліку "Овід.Ііку" за шкалою горизонтальних кутів проти нуля ноніуса (при цьому дальномір буде зорієнтований в основному напрямку при відліку 30-00);

^ закріпити горизонтальну шкалу обертом затискної рукоятки;

4. Зорієнтувати дальномір за дирекційним кутом орієнтирного напрямку в наступному порядку:

навести дальномір на орієнтир, дирекційний кут напрямку якого - відомий;встановити обертанням горизонтальної шкали величину

дирекційного кута на орієнтир;закріпити горизонтальну шкалу, повернувши зажим ну рукоятку. При такому орієнтуванні приладу відлік відповідає дирекційному куту напрямку на ціль з точки стояння.

5. Зорієнтувати дальномір за магнітним меридіаном в наступному порядку:

розстопорити магнітну стрілку бусолі, вигвинтивши до упору круглу рукоятку гальма магнітної стрілки;

- точно сумістити вказівну риску бусолі з кінцем магнітної стрілки обертом КВП навколо вертикальної осі; встановити на шкалі горизонтальних кутів відлік, що рівний величині поправки визначення магнітного азимута, яка вказана в паспорті.

При орієнтуванні дальноміра за бусоллю необхідно враховувати, що на точність показів магнітної стрілки впливають оточуючі предмети, які виготовлені із заліза. Такі вироби, як автомашини, танки, гармати, повинні знаходитись не ближче 25 м, предмети середньої величини (особиста зброя, каска і т.д.) не ближче 7,5 м, дрібні предмети (кишеньковий ліхтар, телефонний дріт і т.д.) не ближче 5 м.

Вимірювання горизонтальних кутів і магнітних азимутів.

Горизонтальні кути і магнітні азимути вимірюються послідовним наведенням дальноміра на об'єкти, між якими вимірюється кут.1) Навести вертикальний штрих кутомірної сітки візира дальноміра на зображення першого об'єкту.2) Зняти відлік із шкали горизонтальних кутів з оцінкою десятих долей ділення шкали за шкалою ноніуса і записати його.3) Навести вертикальний штрих кутомірної сітки на зображення об’єкта і знову зняти відлік.

Визначити величину отриманого вертикального кута віднімаючи від більшого значення менше, якщо значення обох відліків одного знаку, або складаючи їх, якщо значення відліків різних знаків.

Вертикальні кути, що не перевищують 0-30 поділок кутоміра і кути місця, що не перевищують 0-10 поділок кутоміра, можуть бути оцінені з точністю не вище 0-05 поділок кутоміра (п.к.) за допомогою кутомірної сітки.

Визначення полярних координат об'єкта.

1) Під'єднати до дальноміра пульт дистанційного управління.2) Зорієнтувати КВП за бусоллю.3) Навести дальномір на об'єкт.4) Окомірним способом визначити приблизну відстань до об'єкта в кілометрах, встановити відповідну величину на маховичку дальності напроти вертикальної мітки5) Включити живлення приладу тумблером "ВКЛ".6) Натиснути кнопку "ИЗМЕРЕНИЕ 1" на пульті ДУ до загоряння зеленої лампочки в лівому окулярі. Відпустити кнопку " ИЗМЕРЕНИЕ 1".7) Виміряти дальність і зчитати покази приладу в лівому окулярі.8) Зняти відлік азимута об'єкту.

Відлік азимута знімається: до десятка тисячних з верхньої шкали КВП, а одиниці знімаються з нижньої шкали ноніуса і відраховуються від "0" ліворуч До першого штриха, що співпав абсолютно з штрихом верхньої шкали. При загорянні червоної лампочки в лівому окулярі, необхідно замінити акумуляторну батарею.

Визначення прямокутних координат.

1)Ввести в КВП поправку напрямку, вирахувану за правилами, які вказані вище.2) Визначити полярні координати орієнтира і цілі, записати їх на планшет.3) Оцифрувати планшет у відповідності з обраним масштабом (1:25000, 1:50000) і районом розташування орієнтира, СП і цілі.4) Зняти з карти місцевості прямокутні координати орієнтира і записати їх на планшеті або бланку.

5) Установити нуль шкали круга планшета (перетворювача координат) проти нуля шкали ноніуса.6) За знятими з карти місцевості координатами нанести орієнтир на круг планшета з допомогою координатної сітки планшета.7) Установити на шкалі круга планшета відлік кута, який рівний дирекційному куту напрямку з СП на орієнтир.8) Провести через, точку орієнтира на крузі планшета зверху до низу пряму, паралельну лініям координатної сітки планшета.9) Відкласти на цій лінії за масштабом лінійки відстань, рівну дальності від СП до орієнтира і відмітити на крузі планшета отриману точку розташування СП. Після чого круг повернути в положення "0"-"0" і зняти координати СП.10) Установити на шкалі круга планшета відлік кута, який рівним дирекційному куту з СП на ціль.11) Провести через точку СП на крузі планшета знизу вверх пряму, паралельну лініям вертикальної сітки планшета.12) Відкласти на прокресленій прямій по масштабній лінійці відстань, рівну дальності від СГ1 до цілі і поставити гочку.13) Встановити круг в положення "0"-"0" зчитати і записати на планшеті прямокутні координати цілі.14) Нанести їх на карту місцевості.

Заходи безпеки при роботі з ЛПР-1.

Забороняється :наводити прилад на сонце ;вимірювати до дзеркально відбиваючих поверхонь ; наводити включений прилад на особовий склад і техніку своїх в ій ськ ;оглядати оптику зі сторони передньої стінки кожуха при натиснених кнопках "ИЗМЕРЕНИЕ 1, 2"; розбирати прилад при включеному живленні; працювати з приладом, якщо запріли і забруднились оптичні деталі;працювати з приладом при розряджених акумуляторних батареях.

Радіолокаційна станція ближньої розвідки СБР - З

Станція знаходиться на озброєнні механізованих підрозділів. Використовується для оснащення спостережних і командно-спостережних пунктів. Передбачено комплексне застосування станції з НСП-23, кулеметом та АГС-17. Вона забезпечує виявлення рухомих наземних цілей на дальностях:

людини, що рухається в повний зріст з радіальною швидкістю до 2 км/год - до 900 м;вантажного автомобіля або бронеоб'єкта, що рухається зі швидкістю від 3 до 40 км/год - 2,5- 3 км.

Станція може використовуватись рухомими розвідувальними органами механізованих підрозділів. На СП станція встановлюється підготовану рівну площадку так, щоб в межах діаграми направленості не було великих металевих предметів (мостів, кранів, парків машин), електричних і телефонних ліній, великих споруд (будівель). РЛС маскується табельними і підручними засобами, які не повинні потрапляти в межі сектору сканування. При розміщенні станції в окопі нижня кромка прийомопередавача повинна завжди розташовуватись вище бруствера окопу. При веденні розвідки в русі, коли не дозволяє час розгорнути станцію на позиції, оператор проводить радіолокаційний огляд місцевості з рук.

Станція складається з: акумуляторної батареї; головних телефонів; блоку живлення і керування; механізму повороту; компаса;

- прийомопередавача.

Технологічна карта ведення розвідки з СБР-3.

Робота в режимі "ОБЗОР".Для роботи в режимі "ОБЗОР" при автоматичному скануванні антени (блока ФР-01) необхідно:

розгорнути блок ФР-01 в заданому напрямку; встановити перемикач "СТОПОР-АВТ." блоку ФР-71 в

положення ABT";встановити перемикач "ОБЗОР-КМ-ІООМ" блока ФР-02 в положення ОБЗОР";встановити перемикач "ПОИСК" в одне з положень "РЕВЕРС";

- встановити перемикач "РАБОТА-НАГРЕВ АККУМ", блока ФР-02 в положення "РАБОТА";встановити перемикач СВЧ блоку ФР-01 в положення "СВЧ"; встановити ручку "ГРОМК." блоку ФР-02 рискою в секторі між цифрами 3 і 4;встановити мінімальний поріг спрацювання табло "ЦЕЛЬ" (при відсутності цілей в секторі пошуку), для чого встановити ручку "ПОРОГ" блока ФР-02 рискою проти цифри "9", потім повільно обертати ручку проти годинникової стрілки до загоряння табло "ЦЕЛЬ", а після цього повернути ручку "ПОРОГ" за годинниковою стрілкою до вимкнення табло "ЦЕЛЬ".

При появі рухомої цілі в секторі сканування в момент попадання її в межі діаграми направленості антени почується короткочасний характерний звук в головних телефонах і почне мигати табло "ЦЕЛЬ".

Для переходу з автоматичного режиму "ОБЗОР" в ручний необхідно ;- встановити перемикач "СТОНОР-РУЧ." блока ФР-7І в

положення "РУЧ.";- плавним обертанням блока ФР-01 за корпус в азимутальній

площині праворуч-ліворуч вести спостереження в заданому секторі, при цьому швидкість переміщення блока ФР-01 не повинна бути більшою 6°/ сек.

Робота в режимі визначення координат.

Для переходу з автоматичного режиму "ОБЗОР" в режим визначення координат необхідно:- встановити перемикач "СТОПОР-РУЧ-АВТ" блока ФР-71

в положення "РУЧ";плавним обертанням блока ФР-01 за корпус в азимутальній площині в межах сектору сканування виявити ціль,

координати якої необхідно визначити; встановити ручкою "ГРОМК." блока ФР-02 необхідну гучність сигналу від цілі в головних телефонах і підтримуючи поворотом блока ФР-01 в азимутальній площині сигнал максимальним, встановити перемикач "ОБЗОР-КМ-ІООМ" блока ФР-02 в положення "КМ", а перемикач "КМ" - послідовно в положення 1; 2; 3; 4. І повернути в положення, при якому в головних телефонах прослуховується максимальний сигнал; встановити перемикач "ОБЗОР-КМ-ІООМ" в положення "100М";визначити сигнал в головних телефонах, дальність з точністю 100 м, для чого встановити перемикач "БЛИЖЕ- ДАЛЫ11Е" блока ФР-02 в положення "ДАЛЬШЕ". При досягненні максимального сигналу в телефонах встановити перемикач "БЛИЖЕ-ДАЛЬШЕ" в положення "ОТКЛ."; уточнити дальність до цілі, встановлюючи перемикач 25 м - +25 м" блока ФР-02 почергово в положення 25 м", "100 м", "+25м";зафіксувати при максимальному сигналі в головних телефонах покади табло "ДАЛЬНОСТЬ" і покази шкали "АЗИМУТ", якщо стрілка приладу "КОНТРОЛЬ" не зашкалює, то необхідно:

^ встановити ручкою "ГРОМК." стрілку приладу КОНТРОЛЬ" між поділками 1,5 і 2;

^ уточнити напрямок на ціль обертанням блока ФР-01 за корпус і при максимумі сигналу, в головних телефонах зафіксувати покази шкали "АЗИМУТ".

Тепловізійний спостережний прилад ТНП-1 "Акцепт" (1ПН62).

В умовах поганого бачення на СІЇ виставляється ТНП-1, він складається з:

перетворювача випромінювання; кутовимірювального пристрою; блока живлення; кабелю живлення;

- триноги; балона.

Також до його складу входять 12 балонів, пристрій перетворення напруги, захисний пристрій, запасний блок живлення, з’єднувальні кабелі для підключення до бортової мережі різних типів машин, кронштейн для кріплення бінокля БН-2.

Переведення приладу з похідного положення в бойове:

1) Встановити триногу на необхідну висоту.2) Встановити кутовимірювальний пристрій в штатив,

відгоризонтувати його і міцно закріпити.3) Встановити перетворювач випромінювання і перевірити

якість горизонтування.4) Зорієнтувати прилад за магнітною стрілкою або магнітним

азимутом.5) Прикрутити балон попереду перетворювача

випромінювання до щільного прилягання.6) Ввімкнути блок живлення і перевірити його стан за інди

катором.7) Через 2-3 хв. буде чути характерне стравлювання газу з

приладу.8) Навести прилад на ціль, дивлячись в окуляри. В приладі що

нормально функціонує, буде видно обриси цілі.

Порядок роботи.1) Навести прилад в бік ймовірної цілі.2) Виявити ціль і добитися кращого зображання.3) Навести перехрестя сітки в центр цілі.4) Зняти покази кута з кутовимірювального пристрою.5) Зняти кутові розміри цілі і визначити відстань до неї за

формулою тисячної.6) При необхідності Перервати спостереження - відкрутити

балон і закрити вихідний та вхідним штуцери заглушками з метою запобігання попадання в них пилу і бруду.

7) При повторному включенні приладу необхідно закрутити балон.

ДКРМ - 1

Мал. 33 Дальномір командирських розвідувальних машин ДКРМ-1 І - планка; 2 - головна частина; 3 - ручка "БИНОКУЛЯР-МОНОКУЛЯР"; 4 - бінокуляр: 5 - перемикач "ЦЕЛЬ"; 6 - лампа "ГОТОВ". 7 - лампа "ПТВ"; 8 - індикатор "ЦЕЛЬ"; 9 - кнопка "ПУСК"; 10 - перемикач "ВАРУ"; 11 - вмикач "ПОДСВЕТКА"; 12 - вмикач "ОБОГРЕВ З С.";ІЗ - вмикач "ПИТАНИЕ"; 14 - кнопка "ДАЛЬНОСТЬ"; 1? - маховик "ВЕРТИКАЛЬНОЕ НАВЕДЕНИЕ"; 16 - вмикач "Н.ВИЗИР"; 17 - вмикач "ОБОГРЕВ ОКУЛ"; 19 - ручка "ДЕНБ- НОЧЬ; 19 - рамка; 20 - патрон осушки; 21 і 24 - клапани осушки; 22 - кришка; 23 -вентилятор; 25 - маховик "ДИАФРАГМА"; 26 - маховик "СВЕТОФИЛЬТР"; 27 - кнопка "ДАЛЬНОСТЬ"; 28 - ручка підсвіпси.

БРМ-1к приховано висунути на СП і замаскувати. Екіпаж розгортає для роботи обладнання машини і приступає до ведення розвідки всім складом або позмінно в порядку, що вказано командиром машини, який є одночасно і старшим спостерігачем.

ДКРМ-1 використовується при орієнтуванні машини, підготовці вихідних даних для навігаційної апаратури, бойовій роботі та визначенні прямокутних координат цілей.Дальномір складається з трьох основних блоків:

прийомопередавача; блоку апаратури;

перетворювача №5.Прийомопередавач дальноміра кріпиться до люка

командира. Блок апаратури кріпиться на кронштейнах до опори сидіння командира з правої сторони. Перетворювач №5 кріпиться зліва від сидіння командира.

Технологічна карта підготовки до роботи ДКРМ-1.

1. Перевести дальномір з похідного положення в бойове, для чого необхідно:встановити різкість зображення в окулярах візира та базу окулярів, добитися суміщення полів зору окулярів в одне коло;

- ввімкнути вимикачі "ПИТАНИЕ" та "ПОДСВЕТКА'', маховиками "ШКАЛА" і "СЕТКА" відрегулювати яскравість освітлення;при запріванні і замерзанні захисного скла головної частини приладу ввімкнути тумблер "ОБОГРЕВ" захисного скла в положенні "АВТОМАТ", а при запріванні зовнішніх поверхонь лінз окулярів - тумблер "ОБОГРЕВ" окулярів. Після ліквідації запрівання тумблер поставити в положення "ОТКЛ.”

2. Перевірити роботу вимірювача часових інтервалів і вимірювання дальності, для чого;включити тумблер "ПИТАНИЕ" на пульті управління прийомопередавача, запалення лампочки "ПТБ" свідчить про те, що температура рубіну не відповідає робочому режиму. При температурі повітря +50°С система терморегулювання приводить температуру кристалу до робочого значення за 8 сек. При цьому гасне лампа "ПТБ"; перевірити роботу вимірювача часу інтервалів, для цього натиснути кнопку "ПУСК". На індикаторі дальності, засвітяться довільні цифри;

- перемикач "ИЗМЕР-КАЛИБР" поставити на блоці апаратури в положення "ИЗМЕР." і натиснути кнопку "ДАЛЬНОСТЬ". При цьому на індикаторі "ДАЛЬНОСТЬ" повинно висвітитися число ’0000”, а на індикаторі кількості цілей - "ЦЕЛЬ" - цифра "0";поставити перемикач "ИЗМЕР-КАЛИБР" в положення

"КАЛИБР", натиснути кнопку "СБРОС". На індикаторі "ДАЛЬНОСТЬ" висвітиться число "1500" ±5, або "2997" ±5 або "4497" ±5 при положеннях перемикача "ЦЕЛЬ" - 1; 2; 3 відповідно. Можуть висвітитися цифри "1507","3005". "4505";перевести перемикач "ИЗМЕР-КАЛИБР" на блоці апаратури в положення "ИЗМЕР". Контроль роботи вимірювача часових інтервалів проводити протягом часу не більше 3 хв. після натиснення кнопки "ПУСК". В протилежному випадку повторно натиснути цю кнопку; навести прийомопередавач на ціль, суміщаючи точку (сліпа пляма) в полі зору окулярів з ціллю, відстань до якої заздалегідь відома з похибкою не більше 2 метрів. Відстань, до цілі не повинна бути меншою 300 і більшою 8000 м;натиснути кнопку "ПУСК", через 6-8 сек. в полі зору правого окуляра повинна появитись червона сигнальна точка, а на пульті управління прийомопередавача повинна загорітись зелена лампа "ГОТОВ", що свідчить про готовність дальноміра до заміру дальності; перевірити суміщення сліпої плями з ціллю і натиснути кнопку "ДАЛЬНОСТЬ" на корпусі прийомопередавача або на рукоятці вертикального наведення. На індикаторі "ДАЛЬНОСТЬ" повинно висвітитися значення дальності до цілі і погаснути лампа "ГОТОВ" і сигнал готовності в полі зору правого окуляра. На індикаторі "ЦЕЛЬ" повинна світитися цифра "1". Порівняти покази індикатора "ДАЛЬНОСТЬ" з фактичною відстанню до цілі, похибка не повинна перевищувати 10 м.

Вимірювання дальності.

1) Підготувати дальномір до роботи.2) Ввімкнути вимикач "ПИТАНИЕ" на пульті

прийомопередавача; загориться зелена лампа "ПТБ".3) Навести прийомопередавач на ціль обертанням маховика

"ВЕРТИКАЛЬНАЯ НАВОДКА" прийомопередавача і приводу механізму, горизонтального наведення люка

командира.4) Натиснути кнопку "ПУСК" і тримати до появи у полі зору

правого окуляра червоної сигнальної точки (або запалення лампи "ГОТОВ" на пульті управління).

5) Не збиваючи наводки, натиснути кнопку "ДАЛЬНОСТЬ", а після відкривання заслінки захисного ковпачка повернути рукоятку заслінки від себе вгору.

6) Зняти відлік дальності в метрах з цифрового індикатора "ДАЛЬНОСТЬ". Для наступного заміру дальності, знову натиснути "ПУСК". Перед натисненням кнопки "ДАЛЬНОСТЬ" необхідно слідкувати, щоб не горіла лампа "ПТБ".

Після кожних 20 вимірювань необхідно робити 5-хвилинні перерви.Примітка :В умовах поганого бачення поставити перемикач"ВАРУ" в положення 10 мк.сек., при доброму баченні - 20мк.сек.Візуальна розвідка місцевості вночі.1) Поставити рукоятку "ДЕНЬ - НОЧЬ" в положення

"НОЧЬ".2) Встановити маховик "СВЕТОФИЛЬТР" в положення

"ЗАКР".3) Встановити окуляри на необхідні поділки діоптрійних шкал

і відповідну відстань за базою очей спостерігача.4) Ввімкнути вимикач "Н.ВИЗИР".5) Спостерігаючи в окуляри, переконатися в роботі ЕОІТ по

зеленуватому свіченню його екрана.6) Поставити маховик "СВЕТОФИЛЬТР" в положення

"ОТКР".7) Спостерігаючи в окуляри, обертанням маховика

"ДИАФРАГМА" і діоптрійної установки окулярів добитися найкращого бачення і різкості зображення місцевості.

8) Обертом рукоятки "ЯРКОСТЬ" на пульті управління добитися необхідного освітлення зображеної цілі.

Заходи безпеки!

Забороняється допускати особовий склад до роботи з дальноміром без попереднього вивчення технічного опису і інструкції по експлуатації. При роботі дальноміра в електричній схемі виробляється напруга ЗО 000 В.Категорично забороняється:

заміряти дальність по бойовій техніці та особовому складу своїх військ;оглядати оптику дальноміра при натисненій кнопці ПУСК”;

розбирати або ремонтувати дальномір при підключеному кабелі до бортової мережі;підключати і відключати роз'єми кабелів живлення від бортової мережі при ввімкненому вимикачі "ПИТАНИЕ" на пульті управління ирийомопередавача; доторкатись до частин роз'ємів після вимкнення живлення протягом 5 сек.;відкривати дальномір без попереднього зняття залишкової напруги з конденсаторів накачки;вмикати нічну сітку приладу у світлий час доби при відкритій діафрагмі.

П С Н Р - 5 к

Станція призначена для пошуку , виявлення, супроводу і визначення координат наземних цілей, що рухаються. Робота проводиться при нерухомій машині і застопореній башті. Рекомендується розташовувати машину на ділянкахмісцевості, що мають підвищення над районом розвідки. Маскуючі предмети не повинні потрапляти в межі діаграми направленості. Волога маскуюча сітка погіршує можливості ведення розвідки.

Мал. 34 Переносна станція наземної розвідки ПСНР-5к

ГІСНР - 5к складається з : прийомопередавача (блок П-01-1) що встановлений у спеціальному відсіку башти машини на установочному столику. При роботі прийомопередавач за допомогою механізму підіймається з відсіку і горизонтується механізмом горизонтування;

- пульта керування і індикації (блок П-02-1), встановленого в башті машини попереду люка командира; стабілізатора напруги (блок П-87), встановленого над пультом управління і індикації;упаковки, до складу якої входить: тринога (вузол П-ОЗА, оптичний візир, бусоль-компас, з'єднувальний кабель), вона розташована на днищі машини біля правого борту попереду паливного баку.

При роботі на станції прийомопередавач може

встановлюватись на триногу поза машиною не ближче 15 м і з'єднуватись з пультом управління та індикації кабелем довжиною 25 м. ГІри розміщенні триноги з гірийомопередавачем в окопі нижня площина прийомопередавача повинна бути вище краю бруствера не менше ніж на 20 см.

Переведення станції з похідного положення в бойове.

Перевід станції в бойове положення здійснюється в наступному порядку:

встановити башту в положення " 0 - 00 " азимута башти і застопорити;розсгопорити кришку прийомопередавача і зафіксувати рукоятку в цьому положенні. Засвітиться лампочка "ЗАКРОЙ Л Ю К 1-РЛ -133';обертаючи рукоятку на 15 обертів, відкрити кришку прийомопередавача;розстопорити штангу підйомного механізму, повернувши рукоятку стопора проти годинникової стрілки на 2-3 оберти;підняти прийомопередавач. перемістивши штангу за рукоятку у верхнє положення і застопорити штангу, повернувши рукоятку стопора за годинниковою стрілкою до відказу;відгоризонтувати прийомопередавач обертанням маховиків редукторів до встановлення бульбашки рівня в центрі ампули;повернути люк командира на кут "15-00" за показником азимута.

На пульті управління і індикації перевірити і встановити органи управління і регулювання у вихідне положення:

перемикач "РАБОТА" в нижнє положення; перемикач "К О Н ТРО Л Ь" в положення 24: ручку "Я РК О С ТЬ" в крайнє ліве положення; ручку "АЗИМ УТ" в середнє положення; перемикач "СЕТЬ" на стабілізаторі напруги повинен

знаходитись у нижньому положенні.

Мал. 35 Пульт управління та індикації ПСНР-5к

Включення і калібрування станції.

Одягнути тубус на екран електронно-променевого індикатора та увімкнути станцію,

перемикач "СЕТЬ" встановити у верхнє положення; перемикач "РАБОТА" встановити у верхнє положення;

- перемикач ’ КОНТРОЛЬ" встановити в положення "6", при цьому стрілка приладу "КОНТРОЛЬ" повинна знаходитись у межах червоного сектора шкали.

Перевірити і встановити струми змішуючих діодів:- перемикач "КОНТРОЛЬ" - в положення "1";- обертанням ручки "ОТРАЖАТЕЛЬ" встановити

максимальний показ приладу "КОНТРОЛЬ" - стрілка в зеленому секторі приладу;перемикач "КОНТРОЛЬ" встановити в положення "2" стрілка приладу повинна бути в межах зеленого сектору шкали;перевірити струм генератора, встановивши перемикач

"КО Н ТРО ЛЬ" в положення "М", при цьому стрілка приладу "КО Н ТРО ЛЬ" повинна знаходитись в межах червоного сектору шкали.

Перевірити блокування по центральному каналу: перемикач "КО Н ТРО ЛЬ" встановити в положення "1" і ручкою "ОТРА Ж А ТЕЛЬ" встановити покази приладу

К О Н Т Р О Л Ь ’ в положення "З", перемикач "К О Н ТРО Л Ь" встановити в положення "М", стрілка приладу повинна періодично відхилятись до позначки "З" і повертатись до червоного сектору. Одночасно на екрані повинно спостерігатись періодичне зникнення розгорток дальності;встановити перемикач "КОН ТРО ЛЬ" в положення "А П Ч"- стрілка приладу повинна бути в червоному секторі.

Перевірити наявність на екрані правої та лівої розгорток (режим А і В) їх положення, фокусування, наявність на екрані кілометрових міток, мітки стробу, а також роботу механізму обертання.

Встановити ручкою "БИССЕКТРИСА" напрямок сектора пошуку в бік тилу:

ручку "СЕКТО Р" встановити в положення "12"; перемикач "ЗАДЕРЖ КА" встановити в положення "0"; ручку "АЗИМ УТ" висунути на себе до упору; ручками "ЯРКО СТЬ" і "ФОКУС" встановити оптимальну яскравість і чіткість розгорток;обертанням ручки "ДА ЛЬНО СТЬ" встановити на шкалі "ДА ЛЬНО СТЬ" будь-яке число від "1000" до "4900".

Відкалібрувати систему вимірювання дальності: перемикач "ЗАДЕРЖ КА" встановити в положення "К", при цьому на розгортці режиму "В" електропроменевого індикатора можуть висвічуватись одночасно 1000-метрові рухомі і нерухомі мітки;регулюванням ручки "Я Р К О С Т Ь " блока П-02-1 добитися ледь помітного свічення міток, якщо рухомі і нерухомі мітки не суміщені, добитися суміщення кожної рухомої 1000-метрової мітки з відповідною нерухомою міткою обертанням ручки "-0-";

встановити перемикач "ЗАДЕРЖ КА" в положення "0"; обертанням ручки "Д А Л ЬН О С ТЬ" встановити, на шкалі "ДА ЛЬН О СТЬ" число "1000";обертанням ручки "Н" сумістити мітку яскравості стробу з першою 1000-метровою міткою;встановити перемикач "ЗАДЕРЖ КА" в положення "5", обертанням ручки "Д А Л ЬН О СТЬ" встановити на шкалі число "9000";знайти п'яту 1000-метрову мітку, починаючи відлік вниз екрана в порядку 1; 2; 3;обертанням ручки "К" сумістити відмітку стробу з п’ятою 1000-метровою міткою.

Штатний СДЦ

Мітки місцевих предмепв Мітка ки Мі іки рухомих цілейМітка ни

Мал. 36 Індикація місцевих предметів та цілей

Калібрування повторити на "1000" і "9000"-метрових мітках.

Встановити перемикач "РЛС-ТПУ" блоку комутації в положення "РЛС". Станція готова до роботи через хвилину після включення вимикача "РАБОТА".

Перевірка виробу на функціонування.Провести включення і калібрування станції.

Перевірити, роботу станції при ручному управлінні:натиснути ручку "АЗИМУТ" від себе до упору і обертати її за годинниковою стрілкою, при цьому прийомопередавач повинен обертатись також за годинниковою стрілкою, у зворотному напрямку - аналогічно;

встановити перемикач "К О Н Т Р О Л Ь " в положення + 8 " , а

перемикач "+ £" - "-8" в положення "+Є", При цьому прийомопередавач повинен підніматися вгору, а стрілка приладу "К О Н ТРО Л Ь" повинна відхилятись праворуч, вниз - аналогічно.

Перевірити наявність шумів передавача в штатному режимі:

встановити перемикачем "+8" - максимальний кутпідвищення "+3-00" за приладом "КОНТРОЛЬ"; встановити перемикач "СДЦ - Ш ТА ТН Ы Й" в положення Ш Т А Т Н Ы Й ';

повернути ручку ВИ ДЕО А" вправо до упору; встановити ручку "УГІЧ" в крайнє праве положення, при цьому на екрані індикатора на розгортці режиму "А" повинні спостерігатись шуми у вигляді амплітудних відміток, а на розгортці режиму "В" - у вигляді слабких відміток яскравості;повернути ручку "ГРО М КО СТЬ" вправо до упору; переконатися в наявності шумового фону в телефоні.

Перевірити наявність шумів приймача з режимі "СДЦ": встановити перемикач "СДЦ -Ш ТАТНЫ Й в положення "СДЦ Плавно обертаючи ручку "УПЧ" переконатися в тому, що інтенсивність шумів змінюється.

Робота станції в режимі секторного пошуку.Для роботи станції в режимі секторного пошуку

необхідно:встановити ручкою "БИССЕКТРИСА" азимут сектора пошуку;

встановити ручкою "СЕКТОР" потрібну ширину сектора пошуку по азимуту;встановити перемикач "С К О Р О С Т Ь " в положення "4"; встановити перемикач "СТРО Б" в положення " І 1"; перемикач ЗА ДЕРЖ КА " встановити в положення, що забезпечує огляд на індикаторі заданого сектору спостереження по дальності;встановити перемикач "СДЦ -Ш ТА ТНЫ Й " в положення, що відповідає обраному режимові, висунути ручку "АЗИМУТ" на себе до упору;встановити ручку "ВИДЕО А" в середнє положення; ручку "УПЧ" встановити в положення, при якому шуми на розгортці режиму "А" в штатному режимі складають 3-5 мм, а в режимі "СДЦ" відсутні;встановити ручкою "ГРО М К О С ТЬ" оптимальну гучність шумів у головних телефонах;

встановити перемикачем "+ £" - такий кут підйому, при якому на розгортці режиму "А" індикатора амплітуда шумів від місцевих предметів максимальна в режимі "Ш ТА ТНЫ Й";вести пошук цілей за променевим або звуковим індикатором.

Робота в режимі супроводження цілі і визначення координат.

Для переходу з режиму секторного пошуку в режим супроводження необхідно в момент появи сигналу від цілі ручку "АЗИМУТ" встановити в середнє положення, після зупинки шкали втиснути ручку до упору. Для визначення координат цілі за звуковим індикатором необхідно:

обертаючи ручку "АЗИМ УТ", добитися появи на екрані індикатора відмітки цілі;встановити перемикач "СТРО Б" в положення " І І"; обертати ручку "Д А Л ЬН О СТЬ" до появи звукового сигналу від цілі в шлемофоні;встановити перемикач "СТРО Б" в положення "І І ";

добитися обертанням ручок "АЗИМУТ" і "ДАЛЬНОСТЬ" максимальної чутності сигналу в шлемофонах; зняти покази зі шкал "АЗИМУТ" і "Д А Л Ь Н О С Т Ь .

Для визначення координат цілі за електронно- променевим індикатором необхідно:

добитися максимальної амплітуди імпульсу цілі на розгортці режиму "А" обертанням ручки "АЗИМУТ"; сумістити мітку стробу з імпульсом цілі обертанням ручки "ДА ЛЬНОСТЬ";зняти покази зі шкал "АЗИМУТ і "ДАЛЬНОСТЬ";дирекційний кут цілі визначити за формулою:

(Х„= а ч + (Хор;

де: ССц - дирекційний кут цілі;

ССМ - дирекційний кут машини;

СХИ - кут між поздовжньою віссю башти та напрямком на ціль, який знімається зі шкали АЗИМУТ".

Якщо башта розвернута, то ще додається (Л{-, - кут повороту башти, який знімається з азимутального показника башти.

Величина ОСц не повинна перевищувати 60-00, а якщо перевищує, то необхідно відняти 60-00, або 120-00-

Робота станції в штатному режимі.

Робота станції в режимі "Ш ТАТНЫ Й" за електронно- променевим індикатором застосовується в тих випадках, коли на ділянці пошуку є мала кількість місцевих предметів.

Необхідно підготувати станцію до роботи, перевести перемикач "Ш ТАТНЫ Й-СДЦ " а положення "Ш ТАТНЫЙ".

На розгортці індикатора режиму "В" буде видно яскраві, а на індикаторі "А" - амплітудні мітки цілей, що знаходяться в заданому секторі на обраній ділянці пошуку.

Робота станції, в режимі "СДЦ".

Робота станції в режимі селекції рухомих цілей (СДЦ) за електронно-променевим індикатором застосовується, коли пошук і супроводження в режимі "ШТАТНЫЙ" утруднені через велику кількість місцевих предметів на ділянці пошуку.

Необхідно підготувати станцію до роботи. Перемикач "ШТАТНЫЙ-СДЦ" перевести в положення "СДЦ". На екрані електронно-променевого індикатора будуть спостерігатися мітки, а в головних телефонах прослуховуватись сигнали тільки від рухомих цілей, що знаходяться в заданому секторі на обраній ділянці місцевості.

Установка прийомопередавача на триногу.

При необхідності прихованого розташування БРМ -Ік на позиції, прийомопередавач може розташуватись на тринозі поза машиною, для цього необхідно:

перевести станцію з похідного положення в робоче; від'єднати кабель і заземлюючу шину; зняти прийомопередавач з фланця установочного столика; взяти упаковку триноги і 25 м - кабель з укладки ЗІП; встановити триногу на позиції;відкрити три защіпки упаковки триноги з боку чохла, зняти чохол;звільнити триногу від пружинних затискачів і витягти її з упаковки;встановити'триногу в необхідному положенні і перевірити її стійкість;відгоризонтувати триногу;провести орієнтування прийомопередавача;встановити орієнтир-бусоль в паз триноги і закріпити її;розстопорити стрілку орієнтир-бусолі і обертанням дискасумістити північний кінець стрілки з рискою на вкладиші(прийомопередавач та інші металеві предмети повиннізнаходитись не ближче 5 м до триноги);закріпити диск так, щоб орієнтування не порушувалось;

зняти бусоль і покласти її в упаковку;під'єднати до штепсельного роз'єму прийомопередавачаодин кінець 25 м кабелю, а інший кінець під’єднати докабелю відсіку прийомопередавача в машині. Встановитиприйомопередавач на триногу, сумістивши пази корпусумеханізму обертання із шпонками на диску;закріпити прийомопередавач гвинтом.

Зняття прийомопередавача з триноги проводиться у зворотній послідовності.

Вимкнення станції.

Перед вимкненням ст анції встановити нульові значення азимута і кута місця, для чого:

ручкою "АЗИМУТ" встановити на шкалі "АЗИМУТ" покази "00-00";

встановити перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "Є";

встановити перемикач "+£" - "-Б" кут місця в положення " 0";

встановити перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "24"; повернути ручку "ЯРКОСТЬ" в крайнє ліве положення; встановити перемикач "РАЬОТА" в нижнє положення; встановити перемикач "ЗАДЕРЖКА" в положення "0"; встановити перемикай "СЕТЬ" на стабілізаторі напруги в нижнє положення;зняти тубус з пульта управління і індикації;встановити перемикач "РЛС-ТПУ" блока комутації аположення "ТПУ".

Заходи безпеки і радіомаскування. Забороняється:

знаходитись особовому складу перед антеною прийомопередавача на відстані не менше 50 м з метою застереження опроміненням енергією надвисокої частоти, працювати на станції в навчальних цілях без поглинаючої насадки БД 5.436.129;при настроюванні, обслуговуванні і ремонті працювати

одній людині із станцією;опускати прийомопередавач з робочого стану в похідний без узгодження положення прийомопередавача з відсіком,а також відключати черв'ячні редуктори механізмівгоризонтування і врівноважуючого механізмуустановочного столика при робочому положенні прийомопередавача.

Навігаційне обладнання.

До складу навігаційного обладнання БРМ -Ік входять: візир орієнтування 1Т25, гірокомпас 1Г11Н, навігаційна апаратура ТНА-3 (КВАДРАТ).

Допоміжними приладами навігаційної апаратури є: хордокутомір, циркуль-вимірювач, лічильник ЛТМ, перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А.

Візир орієнтування складається з наступних основних вузлів: панорамного візиру і механізму горизонтування. Комплект гірокомпаса 1Г11Н працює на нерухомій машині при будь-яких кліматичних умовах в інтервалі температур ±50°С. До його складу входять: гірокомпас, пульт управління, установочний столик, ЗІП комплекту. Він розташований біля лівого борту машини за сидінням штурмана. Танкова навігаційна апаратура ТНА має декілька модифікацій. До її комплекту входить: курсова система (гірокурсовказівник, перетворювач струму, пульт управління), механічний датчик шляху (МДШ), хордокутомір, курсовказівник, планшет, блок комутації, циркуль-вимірювач, лічильник ЛТМ. Гірокурсовказівник призначений для вироблення інформації про приріст дирекційного кута машини.

Пульт управління призначений для регулювання і настроювання гірокурсовказівника, уточнення широтного балансування гірокомпаса. Перетворювач струму перетворює постійний струм бортової мережі у змінний - напругою 35 В і частотою 400 Гц.

Мал. 37 Розміщення агрегатів в машині І.Гірокурсовказівник. 2. Високочастотний пристрій. З.Блок живлення. 4

Підсилюючий пристрій. 5. Перетворювач ПТ-200Ц-Ш. б.Гірокомпас ІГ11Н. 7 .Блок управління гірокомпаса З.Пульт управління курсової системи. 9 .Планшет. 10. Координатор 11.Візир орієнтування. 12. Курсовказівник. ІЗ.Датчик МДШ. 14 Блок живлення гірокомпаса.

Датчик шляху призначений для перетворення кута повороту вала вводу шляху, пов'язаного з бортовою передачею, в електричний сигнал, що несе інформацію пре приріст шляху і його знак.

Координатор - це лічильно-вирішуючий прилад, що безперервно виробляє прямокутні координатимісцеположення, курс машини, дирекційний кут напрямку на кінцевий пункт маршруту і відстань до нього по осях координат.

Курсовказівник призначений для індикації поточного значення дирекційного кута машини.

Планшет індикаторний призначений для показу на топографічній карті місцеположення машини перетином візирних ниток, а також введення поправок в лічильники координат за контурними точками маршруту.

Блок комутації призначений для вироблення сигналу ввімкнення датчиків шляху, для комутації сигнальних кіл і подачі напруги в прилади апаратури.

Підготовка вихідних даних і початкове орієнтування машини.

Вихідними даними для робота з координатором є геодезична широта вихідного пункту маршруту, повні прямокутні координати цього пункту Х вих, Увт, повні прямокутні координати пункту призначення Х пп, Упп, різниці координат між пунктом призначення і вихідним пунктом АХ, А У, коефіцієнт коректури шляху К, дирекційний кут

повздовжньої осі машини (Хвих дирекційний кут напрямку з

вихідного пункту на пункт призначення (ХІШ. Вихідні дані визначаються з максимально можливою точністю на крупномасшгабній топографічній карті, як завжди, заздалегідь (при плануванні маршу). Вимірювання кутів і визначення координат по карті виконують за допомогою хордокутоміра, циркуля-вимірювача і поперечного масштабу. Отримані вихідні дані перевіряють повторними вимірюваннями. Маршрут руху вибирають на карті з врахуванням прохідності місцевості, її захисних і маскуючих властивостей. Намічають за маршрутом контрольні орієнтири, визначають і підписують їх координати і дирскційні кути орієнтирних напрямків на віддалені місцеві предмети. Початкове орієнтування машини включає: визначення дирекційного кута поздовжньої осі машини (курсового кута) і установку на відповідних шкалах апаратури вихідних даних.

Дирекційний кут повздовжньої осі машини О С ВИх в залежності від обстановки визначають:

1. За крупномасштабною картою з допомогою хордокутоміра і циркуля-вимірювача.

2. За допомогою артилерійської бусолі ПАБ-2А.3. За полярною зіркою з допомогою азимутальної

насадки АНБ-1 і бусолі ПАБ-2А.4. За даними каталогу координат геодезичних пунктів.5. За допомогою гірокомпаса 1Г11Н.

Визначення дирекційного кута а,.„ч за картою.

За допомогою хордокутоміра і цирку ля-вимірювача

визначення дирекційного кута ОСвих виконують в наступній послідовності. На вихідному пункті маршруту машину встановлюють приблизно в напрямку орієнтира, віддаленого на 2-3 км від вихідного пункту, точно опізнаного на карті і місцевості.

На малюнку 38 таким орієнтиром служить башта. За картою вимірюють дирекційний кут напрямку на башту, він дорівнює 3-68 . Оскільки встановити машину точно у напрямку віддаленого орієнтира не завжди можливо, то необхідно використовувати візир орієнтування. Для цього необхідно встановити кронштейн на направляючу, потім встановити візир і відгоризонтувати його. Навести перехрестя на орієнтир і зняти зі шкал покази кута візування. В даному прикладі кут

візування ОСвіі = 55-88.Дирекційний кут машини обчислюють за формулою.

(Хдир = (Хор - (Хвіз;

У випадку, якщо значення 0Св̂ більше значення (Х„р дирекційний кут визначити за формулою:

(Хдир = (Хор - (Хві і ± (60-00),

В нашому випадку: (Хдир = 3-68 - 5-88 + 60-00 = 7-80

Мал. 38 Визначення дирекційного кута машини за допомогою хордокутоміру

Визначення дирекційного кута за допомогою бусолі ПАБ-2А.

Перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А служить для вимірювання магнітних азимутів, горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості. Вона складається з оптичного і кутомірного пристроїв, орієнтир-бусолі, відлікового пристрою, що має бусольні і кутомірні шкали і

барабани.

Мал. 39 Бусоль ПАБ-2а з азимутальною насадкою1 - орієнтир-бусоль; 2 - кутомірне кільце; 3 - бусольне кільце: 4 - монокуляр; 5 -

азимутальна насадка, 6 - рівень; 7-маховик головки візиру; 8 - ввир: 9 - корпус віникового черв яка; ІО - корпус установочного черв'яка , 1 1 - вертикальна вісь - шестерня; 12 - чатискна чаша; 13 - головка триноги.

Шкали мають по 60 поділок. Ціна однієї поділки шкали 1-00. Парні поділки оцифровані. На бусол ьній шкалі оцифровування поділок зростає за годинниковою стрілкою (цифри і штрихи мають чорний колір, а на кутомірній шкалі - в зворотному напрямку (цифри і штрихи мають червоний колір).

Поділки на шкалах відраховуються проти показників. На бусольній шкалі показник помічено буквою "Б", а на кутомірній - буквою "У". Колір оцифровування шкал на барабанах узгоджується з кольором шкал на пальцях бусолі, ціна однієї поділки шкал на барабанах 0-01. В корпусі відлікового черв'яка - закріплено круглий рівень, за допомогою якого, бусоль встановлюють в горизонтальному

положенні.

Мал. 40 Шкала бусолі ПАБ-2а 1 - бусольне кільце; 2 - бусольпий барабан (Відлік по бусолі 7 - П)

На відстані 50-60 м від машини встановлюють бусоль, горизонтують її, орієнтують за магнітною стрілкою. Потім при нульових відліках на бусольному кільці і барабані наводять перехрестя монокуляра бусолі на оптичний візир машини. Одночасно з цим перехрестя оптичного візира машини наводять на бусоль.

Після цього зчитують зі шкал бусолі значення магнітного азимуту напрямку на оптичний візир машини Ам, а зі шкали

візиру орієнтування машини значення кута візування (Хвіз між поздовжньою віссю машини і напрямком на бусоль. Величину

дирекці иного кута повздовжньої осі машини (Хвнх обчислюють за формулою:

ОСвих = Ам + (± ПН) + (± 30-00) - (Хві3; де: ПН - поправка напрямку (поправка бусолі).

Кут 30-00 вводять у формулу зі знаком якщо Ам менше 30-00, і зі знаком якщо Ам, більше 30-00.

Наприклад: Ам = 9-10. (Хвь = 11-30, ПН = +(1-02).

ОСвих= 9-10+ 1-02 + 30-00- 11-30 = 28-82.Поправка бусолі обчислюється аналогічно до поправки

при переході від азимуту магнітного до дирекційного кута.

Мал. 41 Визначення дирекційного кута машини за допомогоюбусолі

Визначення дирекційного кута за допомогою азимутальної насадки бусолі АНБ-1.

Цей спосіб застосовується вночі, коли добре видно на небі сузір’я Малої Ведмедиці. Його перевага полягає у тому, що він не пов'язаний з магнітним полем Землі і дає більш високу точність вимірювання кутів у порівнянні з бусоллю і картою. Частіше всього астрономічний азимут напрямку - А, визначають за допомогою насадки АНБ-1 за Полярною зіркою. Азимутальна насадка складається з трьох основних частин: візира, кронштейна з хомутиком і рівня. Візир - це зорова труба з окуляром, розташованим під кутом 90° до оптичної осі труби. Перед однією половиною об'єктива поставлено призму для збільшення поля зору візира. ГІризма закривається кришкою і відкривається тоді, коли необхідно спостерігати дві зорі одночасно. Кронштейн з хомутиком служить для закріплення азимутальної насадки на бусолі. За допомогою рівня горизонтальну вісь обертання візира приводять в горизонтальну площину. В полі зору візира є два біссектори і

Мал. 42 Визначення дирекційного кута машини за допомогою азимутальної насадки АНБ-1

Малий біссектор служить для наведення на Полярну

зірку, а великий - на зірку (3. Малий біссектор являє собою шкалу з десятьма поділками, за якою враховується переміщення Полярної зірки відносно Полюса світу з 1950 по 2000 р. Кожна поділка шкали відповідає 5 рокам. Визначення дирекційного кута виконується в такому порядку: встановлюють бусоль в заданій точці, горизонтують її за шаровим рівнем, а азимутальну насадку - за циліндричним рівнем і орієнтують за магнітною стрілкою, після чого закріплюють азимутальну насадку на патрубку монокуляру бусолі, суміщаючи нульову риску на кронштейні насадки з рискою на монокулярі. За картою визначають і виписують значення магнітного нахилу і географічну широту місця спостереження. Визначають відлік, рівний магнітному азимуту на Полярну зірку (Амп), і встановлюють його на бусольному кільці і барабані. Магнітний азимут на Полярну зірку визначається за формулою:

Амп- А - (±5);АМП = 60-00 - 0-80 = 59-20;

де: А - астрономічний азимут (60-00),

5- магнітний нахил (+0-80).Відлік на бусольному кільці і барабані встановлюють на

15-00 менше, оскільки вісь візира насадки перпендикулярна до

оптичної осі монокуляра бусолі. Відлік буде рівний 44-20. Візир встановлюють таким чином, щоб його оптична вісь утворювала з горизонтальною площиною кут, який рівний геодезичній широті місця спостереження. Якщо установка магнітного азимута і вертикального кута проведена правильно, то Полярна зірка буде приблизно в центрі поля зору азимутальної насадки. Обертаючи бусольний барабан, вводять Полярну зорю в біссектор проти штриха року спостереження,

а зорю (3 сузір'я Мала Ведмедиця в нижній біссектор. В цьому випадку перетин ниток візира буде спрямовано на Полюс світу. При наведеному на Полюс світу візирі, знімають відлік за бусольним кільцем і барабаном. Потім, обертаючи тільки верхню частину приладу, (бусольне кільце нерухоме) наводять монокуляр на віддалений місцевий предмет або на центр оптичного візира орієнтування і знімають відліки за бусольним кільцем і барабаном. Значення астрономічного азимута буде рівним різниці цих відліків. Одночасно з визначенням астрономічного азимута визначають за візиром

орієнтування кут візування СХВІЗ на бусоль. Дирекційний кут поздовжньої осі машини розраховують за формулою:

ОСвих « А - (±у) + 30-00 - ССВІЗ; де: А - дійсний азимут;

у- зближення меридіанів;

а віз- кут візування на бусоль.

Визначення дирекційного кута поздовжньої осі машини за допомогою гіроскопа 1Г1II I.

Необхідно встановити машину на рівній площадці з нахилом не більше 5° носовою частиною на південь з точністю до 1-00. Орієнтування машини виконують за допомогою компаса. Вимикають двигун машини і всі засоби, що створюють електронавантаження, крім засобів освітлення, ТНА, радіостанції в режимі чергового прийому. Потім переводять гірокомпас в робочий стан в такій послідовності:

прапорець "СТОПОР" на корпусі гіровузла переводять в

положення РАБОТА”;- корпус приладу вивільнюють від утримання двома

кронштейнами, попередньо злегка відпустивши їх затискні гвинти;три ручки губчатих затискачів переводять із положення "ТРАНСПОРТНОЕ" в положення "РАБОЧЕЕ";

- ввімкнути живлення гіроскопа на щитку штурмана. При цьому повинна загорітись лампочка "АРРЕТИР".

За вольтметром на пульті управління перевіряють напругу. Вона повинна бути 22-30 В. Перемикач роду роботи на пульті управління переводять зі стану "ВЬІКЛ" в стан "ПОДСВЕТКА". При цьому вмикається освітлення екрану відлікової системи, сітки ниток зорової труби і марки, якщо вона ввімкнена. Перемикач роду роботи на пульті управління встановлюють у положення "ПУСК", при цьому запалюються три лампи фаз, гіромотор починає набирати оберти, лампи фаз гаснуть після виходу гіромотору на встановлену частоту обертання.

Візирну головку вивільнюють від утримання, обертаючи маховик стопору, горизонтують прилад за допомогою двох маховиків і рівня на візирній головці з точністю до однієї поділки шкали рівня.

Необхідно знайти авто колімаційний блік, для чого: закрити всі люки в машині і створити затемнення; розстопорити візирну головку і зорову трубу; навести оптичний візир на дзеркальне відбиття від призми марки, що світиться;поставити на стопор візирну головку і зорову трубу;

- обертаючи рукоятку фокусування зорової труби, розташовану на корпусі візирної головки справа, і дивлячись в зорову трубу, знайти зображення автоколімаційного бліку у вигляді тонкої світлої вертикальної лінії.

ІйвшДГшм

ОТИЛ. РЯ£Д«и, СНСТІЩ

П « рГтиГ~|

РЙ5СТА

ПУСК «і'аьїкді

Мал.43 Пульт управління 1Г11Н 1-вольтметр; 2-лампи; 3-лампа "АРРЕТИР"; 4-перемикач родів роботи.

за допомогою кнопок перемикача на корпусі гіровузла здійснюється примусовий розворот слідкуючої системи до тих пір, поки на екрані не буде встановлено відлік, рівний:

6 0 -0 0 - 5 форм + сСформ?

де: 5форм - поправка гірокомпаса;

ОСформ - кут між перпендикуляром до призми і повздовжньою віссю машини.

Два кути виписують з формуляру машини. Розворот слідкуючої системи виконують з точністю ± 0-10. Через 1 хв. після того як погаснуть лампи фаз, перемикач роду роботи встановлюють в положення "РАБОТА", при цьому знову запалюються три лампи фаз, що вказує про напругу гірокомпаса. Після того як погасне лампа "АРРЕТИР", прилад буде готовий до роботи.

- Ш - і5

?-0 01

-2-3-4

-5Відлік: £ ' {НА

/3 -52,3

Мал. 44 Вимірювальна шкала і порядок відліку точки реверсії.

На екрані відлікової системи проходить видиме зміщення зображень шкал. За 20-30 сек. до моменту наступу точки реверсії (рух шкал припиняється) починають слідкування маховиком відлікової системи, суміщають нуль вимірювальної шкали з найближчим відліком по правій шкалі і ведуть нульовий штрих вимірювальної шкали за основним відліком. В момент наступу точки реверсії натискають кнопку "О ТКЛ.СЛЕД ЯЩ . С И СТЕМ У " на пульті управління, рахують відлік N 1 зі шкал. Через 5 сек. вмикають слідкуючу систему, через 3 хв. після попередньої точки реверсії починають слідкування за переміщенням шкал і в момент настання другої точки реверсії знімають відлік N 2 . На цьому вимірювання закінчуються.

Перемикач роду роботи на пульті управліннявстановлюють в положення "ВЫ КЛ", через деякий час запалюється лампа "АРРЕТИР". Відключають живлення приладу і переводять його в транспортне положення.

Обчислення дирекційного кута повздовжньої осі машини

ОСос виконують за формулою:

(Х0с — АГір - СХф0рМ - у ; де: АГір - азимут гіроскопічний;

у - зближення меридіанів;

0Цорм - виписують з формуляру.АГір розраховується за формулою:

А її Р - §ф0рМ+ (N 1+14 2) /2; де: N 1, N 2 - відліки на точках реверсії;

бформ - виписують з формуляру.Якщо один з відліків на точках реверсії знаходиться в

першій чверті, а другий - в четвертій чверті, то в скобки необхідно додати (60-00).

Вихідні дані для роботи з ТНА.

Координати і дирекційний кут вимірюють по карті в порядку, який було вказано вище.

Географічну широту вихідного пункту зчитують з карти, округлюючи до цілого числа градусів.

Величину коректури шляху визначають контрольним проїздом виміряної за картою прямолінійної ділянки маршруту на місцевості, характерної для району майбутніх дій.

Відлік, який необхідно встановити на шкалі "КОРРЕКТУРА ПУТИ", розраховують за формулою:

К = х 100%:5

де; X - відлік по лічильнику "X” координатора після проїзду виміряної ділянки;

5 - довжина ділянки маршруту, виміряного за картою.При русі на рівнинній місцевості по грунтових дорогах

або по сніжній цілині, глибиною 15-20 см, величина коректури шляху, як правило, не перевищує 3%. На горбистій місцевості і в горах вона зростає на 2-5%. Якщо умови обстановки не дозволяють визначити коректуру шляху заздалегідь, на шкалі встановлюють приблизне значення з врахуванням характеру місцевості, а на першій контрольній точці маршруту

уточнюють величину коректури шляху. Всі вихідні дані записують на карті з врахуванням особливості вводу їх в апаратуру при початковому орієнтуванні машини.

Вихідні дані, які визначаються на карті

Вихідні дані, які вводяться в ТНА при положенні перемикача:

Послідовність вводу даних

ЇМ 10М

Хвях = 4 504 430 04430 50443 2

Увич = 12 287 050 87050 28705 3

Широта вихідної точки В=40°

Встановлюється на шкалі широтного балансування пульта управління з точністю ДОІ°

Хпп= 4 503 450

Упп= 12 307 970

ДХ= Хпп-Х„их = -1,02 їси -1,0 -1,0 4

АУ= У™, - У„„* = +20,92 км

+20,9 +20,9 5

Коефіцієнт коректури шляху

-3% -3% 6

а вих=138°20'24-03 24-03 7

а , ІП = 90°,15-00 15-00 8

Якщо перемикач масштабів знаходиться в положенні "ЇМ ", то на шкалах "X" і "У" координатора встановлюють скорочені координати: десятки і одиниці кілометрів, сотні,

десятки і одиниці метрів. При положенні перемикача "10М" на шкалах "X" і "У" встановлюють сотні, десятки і одиниці кілометрів, сотні і десятки метрів. Тисячі кілометрів з лівої сторони в значеннях координат і одиниці метрів з правої сторони виключають.

Різниці координат АХ,Ш і ЛУІІП обчислюють за формулами:

АХ ЛХ1Ш — Х вих;А У АУпп " У ВИХ5

де: ХПІ„ Упп - координати пункту призначення;ХВих; Увих - координати вихідного пункту.Різниці цих координат встановлюють на відповідних

шкалах координатора з точністю 0,2км.

Введення вихідних даних в координатор.

Введення вихідних даних в координатор здійснюється в такій послідовності:

включити апаратуру, перемикач масштабів ставлять в положення "10М";

- перемикач "РАБОТА-КОНТРОЛЬ” - поставити в положення "РАБОТА”;

- обертанням ручки "УСТАНОВКА КОРРЕКТУРЬІ" встановити значення коректури шляху, (обертати ручку можна як за ходом, так і проти ходу годинникової стрілки);значення коректури шляху може вводитись, як у час стоянки, так і в русі. Через 6-10 хв. після включення координатора встановлюють координати вихідного пункту Хвих, У вих* Встановлення координат виконують за допомогою перемикачів 1,2,3 і ручки 5.

Мал. 45 Панель координатора.1,2,3 - перемикачі установки координат; 4 - ручка установки приросту координат; 5 -

ручка установки координат; 6 - шкали і барабани приросту координат; 7 - л і ч и л ь н и к и

координат;8 - індекс вказівника курсового кута; 9 - курсова шкала грубого відліку; 10 - курсова шкала точного відліку; 11 - шкала коректури шляху; 12 - ручка установки коректури шляху; 13 - перемикач масштабів, 14 - кнопка запуску; 15 - вмикач "СИСТЕМА"; 16 - перемикач "РАБОТА-КОНТРОЛЬ"; 17 - ручка установки курсового кута.

значення координати "X" встановлюють шляхом послідовного переводу перемикачів 1,2,3 у верхнє положення з одночасним обертанням ручки 5 за, або проти годинникової стрілки. Координату "У" встановлюють так само, як і координату "X", тільки перемикачі 1,2,3 переводять в нижнє положення;встановити приріст (різниці) координат АХ і АУ з врахуванням їх знаків з допомогою перемикача "4" і ручки "5". При встановленні АХ перемикач переводиться у верхнє положення, а при встановленні АУ - в нижнє. При цьому індекс вказівника курсу на пункт призначення автоматично встановлюється .проти відповідного відліку на курсовій шкалі грубого відліку "9";

- на курсовказівнику перед механіком-водієм обертом рухомого індексу встановити значення дирекційного кута курсу на пункт призначення маршруту; значення дирекційного кута поздовжньої осі машини на шкалі грубого і точного відліків встановити обертанням ручки "УСТАНОВКА КУРСА" - за, або проти

годинникової стрілки. Встановлювати курс доцільно безпосередньо перед початком руху, оскільки в час стоянки машини відхилення головної осі гіроскопа здійснює вплив на точність роботи координатора.

Початкове орієнтування машини і введення вихідних даних в координатор можуть виконуватись окремо. В залежності від умов обстановки і розташування на місцевості, визначають і вводять з координатор дирекційний кут повздовжньої осі машини. Потім виїжджають на вихідний пункт маршруту і на короткій зупинці, записують на шильдині значення дирекційного кута, вводять в координатор значення вихідних даних і перед початком руху вводять дирекційний кут, записаний на шильдині.

Встановлення топографічної карти в планшет.

При установці топографічної карти в планшет необхідно: відкритк-кришку планшета;

- скласти топографічну карту за величиною робочого поля планшета з таким розрахунком, щоб було видно цифри координатної сітки (у випадку, якщо цифри координатної сітки не видно, перенести їх на поле карти олівцем); помістити карту між кришкою і планшетом, злегка притиснувши її кришкою;встановити карту з допомогою пальців рук через вікна, що є в кришці так, щоб лінії сітки карти були паралельні відповідним візирним ниткам "X" і "У" і співпадали з оцифрованими поділками масштабних ліній планшета;

- закрити кришку планшета;встановити перемикач "МАСШ ТАБ" в положення, що відповідає масштабу карти, яка застосовується;

- встановити мікровимикач "X" і "У" в положення "ВКЛ".

Визначення прямокутних координат цілей.

При веденні бойових дій час на визначення прямокутних координат цілі зводиться до мінімуму. Це можливо в тому

випадку, якщо кожен член екіпажу БРМ -Ік уміє правильно діяти на своєму штатному місці. Узгоджені дії всього екіпажу обумовлюють мінімальним розходом часу.

Вихідними величинами в обчислені координат цілей є: поточні координати машини "X", "У", зняті з лічильників координатора, за показами якого постійно спостерігає оператор;дальність до цілі і кут візування до неї, які визначає старшій оператор за допомогою дальноміра; дирекційний кут цілі, яки визначає оператор.

В русі розвідку візуальним способом веде весь екіпаж, машини. Перший, хто виявив ціль за допомогою переговорного пристрою дає цілевказування старшому оператору. Старший оператор, виявивши ціль, визначає

дальність 8 і кут візування ОСВп цілі. Ці дані передає по танковому переговорному пристрою оператору. Одночасно з цим оператор зчитує зі шкал координатора поточні координати

машини. Отримує від старшого оператора дані (Э, 0СВ13 на ціль). Проводить обчислення координат цілі за допомогою ЛТМ. Результати обчислень передає командиру машини. Обчислення координат цілей за допомогою ЛТМ проводиться в наступному порядку:

необхідно визначити дирекційний кут цілі за формулою:

Оіцілі ( X VI ' ОІвІЗі

де: 0СМ - дирекційний кут машини;

0Свіз - кут візування з машини на ціль.

- в залежності від чверті, в якій лежить ОС цілі, за таблицею №1

ЛТМ необхідно розрахувати ОС хДХ, ОС хДУ.

Наприклад: 0СШЛ1 '* 9-10. Кут лежить в 1 чверті. З таблиці

№1 визначається ОС хДХ = 15-00 - 9-10 = 5-90;

а хДУ = ССцілі =9-10. знаходимо прирости координат ДХ, ДУ - розраховується за формулами таблиці №1, визначимо ДХ;

на шкалі 3 нерухомого круга знаходимо дальність, наприклад 800 м.

За початок відліку по шкалі 3 (шкалі дальності) приймається точка 10К, Якщо дальність до цілі менша 1000 м, то точка І0К приймається за 100 метрів, наступна після 10К цифра "1” дає значення "110 м", наступна цифра "2" дає "120" метрів і т.д. Після цифри "9" іде цифра "2" - яка дає значення 200 метрів. Необхідно правильно визначити ціну поділки і бути уважним при обчисленнях.

Якщо дальність до цілі більша 1000 метрів, то точка 10К приймається за 1000 метрів. І ціна всіх поділок збільшується в 10 разів. Тобто наступна за 10К цифра "1" дає 1100 м, цифра "2" дає 1200 метрів і т.д.

В даному випадку дальність до 1000 м. Відлік А= 835 л/, відлік Б - 440 м, якщо дальність більша 1000 м, то відлік В = 1900 ЩТ = 362©*.

Чериона точка

Мал. 46 Лічильник танковий малий (ЛТМ).

На першій зверху шкалі рухомого круга (шкала 4) необхідно знайти початок відліку (позначено червоною точкою) і сумістити його з дальністю до цілі (800 м).

Якщо значення (ХДХ і ОСЛУ більше 1-00, то вони відкладаються на шкалі "4", а якщо менше 1-00, то на другій зверху шкалі рухомого круга (шкала - "5"). В даному прикладі

(ХДХ і (ХДУ більше 1-00, значить необхідно користуватися шкалою "4". Необхідно правильно визначати ціну поділки на шкалах ”4", "5".

На малюнку 46 відлік А = 0-15, відлік Б - 0-56; (ХДХ

менше 1-00, відлік В = 5-90, відлік Г = 12-10 ((ХДХ більше 1- 00):

знайти на шкалі "4" значення (ХДХ, (нашому прикладі

(ОСДХ = 5-90) і сумістити з ним візирну лінію повзунка. Зняти покази J1TM зі шкали дальностей навпроти візирної лінії значення приросту ДХ = 652 міне змінюючи положення рухомого круга сумістити візирну

лінію повзунка із значенням СХДУ (в нашому прикладі

а Д У = 9-10);на шкалі "З" проти візирної нитки необхідно зняти відлік ДУ = 463 лі.

При визначенні знаку ДХ і ДУ необхідно користуватися формулами таблиці № 1 ЛТМ. В нашому прикладі:

ДХ = + S х sin (15-00 - (X);

ДУ = + S х sin (XПрирости координат ДХ і ДУ є додатними. Необхідно

пам’ятати, що прирости ДХ і ДУ є катетами прямокутного трикутника, в якому дальність до цілі S є його гіпотенузою. Катет ніколи не може бути більшим від гіпотенузи. Тому, якщо прирости виходять більшими від дальності, то їх значення необхідно зменшити на один порядок, тобто розділити на " 10".

При надто малих кутах (ХДХ і (ХДУ< 1-00 і S > 1000 м, якщо відлік по шкалі "З" лежить між точкою 10К і червоною точкою (початок відліку шкали "5") - то ДХ необхідно, зменшити в 10 раз, у решті випадків необхідно зменшувати в

100 разів. До поточних координат машини, знятих з координатору "Х„" і "Ум" необхідно додати (або відняти в залежності від знаку) прирости координат АХ і А У- отримаємо координати цілі. Наприклад:

Хц = Хм + АХ = 5310600 + 652 = 5311225;Уц = У„ + АУ = 1 790300 + 4 6 3 - 1790763.

Апаратура ЕРРС -1 "Еліпс"

Апаратура ЕРРС-1 (електронний реєструвач радіо сигналів) включає в себе робочий комплект, допоміжну апаратуру і приладдя.

В робочий комплект входять: прийомний пристрій "2" з головним телефоном "18", аналізатор-індикатор "12" з кабелем.

Мал. 47 Робочий комплект апаратури ЕРРС-1,1 - блок прийомного пристрою; 2 - прийомний пристрій: 3 - гніздо ввімкнення блоку

аналізагора-індикатора; 4 - гніздо підключення телефонів, 5 - перемикач "ДИАПАЗОН" ;6- регулятор "УСИЛЕНИЕ"; 7,17 - кришки відсіків батарей живлення, 8-сумка; 9 - гніздо підключення блоку прийомного пристрою, 10 - кришка відсіку батареї суміщення; 11 - таблиця визначення частоти; 12 - аналізатор-індикатор; 13 *■ регулятор "ИЗМЕРЕНИЕ"; 14 - індикатор прийому сигналів "ИНД"; 15 - індикатор вимірів "ИЗМ": 16 - перемикач "ДИАПАЗОН"; 18 - головний телефон.

Допоміжна апаратура і приладдя складаються з імпульсного калібратору, іскрового генератора, сумки "8” для

перенесення робочого комплекту, ЗІГІ.Імпульсний калібратор і іскровий генератор призначені

для перевірки апаратури при обслуговуванні. Він придається з розрахунку один калібратор на 10 комплектів апаратури. Апаратура ЕРРС-1 розміщена в укладці на лівому борту кормового відділення біля паливного бака.

Прийомний пристрій апаратури забезпечує прийом імпульсних випромінювань радіотехнічних станцій;, визначення несучої частоти прийнятого сигналу і напрямку (азимуту) на джерело випромінювання, а також визначення частоти проходження імпульсів на слух по тональному вихідному каналу.

Аналізатор-індикатор забезпечує -визначення частоти слідування імпульсів.

Для живлення прийомного пристрою, аналізатора- індикатора застосовуються батареї 6РЦ-63 (БОР). В аналізаторі-індикаторі, крім того, для живлення кола зміщення вихідних підсилювачів застосований один елемент РЦ-63. Один комплект живлення забезпечує тривалість безперервної роботи апаратури в межах 15 год.

Робота з апаратурою ЕРРС-1.

Порядок розгортання і згортання апаратуфи ЕРРС-1. Для розгортання апаратури необхідно:

відкрити пакувальний ящик і витягнути блок №1 прийомного пристрою; пристебнути до блоку ремені;закріпити блок прийомного пристрою на грудях оператора; пристебнути сумку аналізатора-індикатора до поясного ременя;витягнути блок аналізатора-індикатора "12";

з'єднати блоки прийомного пристрою і аналізатора-індика- тора кабелем, блок аналізатора-індикатора вкласти у свою сумку;пристебнути сумку до блоку прийомного пристрою; під'єднати телефон до гнізда "ТЛФ " і вкласти його в сумку.

Для згортання апаратури необхідно: від'єднати від блоків ремені і кабелі; витягнути із блоків джерела живлення; вкласти блоки в сумки і сумки вкласти в пакувальний ящик.

Підготовка апаратури ЕРРС-1 до роботи.

Перед ввімкненням блоку №1 прийомного пристрою необхідно:

поставити перемикач "ДИАПАЗОН" в положення "В"; відгвинтити кришку "10" ("-") контейнера і встановити джерело живлення (РЦ-63) плюсом в середину контейнера.

Для ввімкнення апаратури ручки перемикача "ДИАПАЗОН" на аналізаторі-індикаторі "12" і блоку прийомного пристрою поставити в положення "1" і "0" відповідно.

Після включення апаратури перевірити її роботу, длячого:

встановити оцифрований диск прийомного пристрою так, щоб у всіх положеннях перемикача "ДИАПАЗОН" (0,1,2,3) в головному телефоні "18" було чути шуми підсилювача без характерних потріскувань і свисту; опромінити блок прийомного пристрою зі сторони антени іскровим генератором з відстані 30-50 с.м. при цьому у всіх положеннях перемикача "ДИАПАЗОН" в телефоні "18" повинно бути чути характерний шум, а на аналізаторі- індикаторі видно хаотичне запалення індикаторних лампочок.

Порядок і правила роботи з апаратурою ЕРРС-1.

В апаратурі передбачено два режими роботи: режим пошуку і режим вимірювання.

Для пошуку РЛС необхідно: встановити перемикач "ДИАПАЗОН'' прийомного пристрою в положення "0";встановити порогове підсилення обертанням регулятора

"УСИЛЕНИЕ", збільшуючи рівень шумів, які прослуховуються в телефоні до тих пір, поки разом з шумами буде чути рідкі хлопкп;встановити наявність сигналу в довільно вибраному напрямку.

Якщо в довільно вибраному напрямку сигнал не прослуховується протягом ЗО сек. (максимум 1 хв.) то обертаючись в будь-якому напрямку, необхідно знайти сторону, з якої буде прослуховуватись сигнал. При виявленні сигналу (тон в телефоні) апарат, за допомогою перемикача "ДИАПАЗОН" перевести в режим вимірювання.

Для визначення несучої частоти необхідно встановити перемикач "ДИАПАЗОН" на прийомному пристрої послідовно в положення 1,2,3. Положення перемикача, в якому прослуховується виявлений сигнал, відповідає номеру частотного каналу приймача.

Швидкість обертання антенної системи РЛС визначається за кількістю серій сигналу, що прослуховуються в телефонах (або за кількістю спалахів сигнальної лампочки "ИНД" на аналізаторі) за одну хвилину, яке рівне кількості обертів (П) антенної системи РЛС за той же час.

№ частотного каналу

Нижня частота каналу (МГц)

Середня частота каналу (МГц)

Верхня частота каналу (МГц)

1 1000 1175 1350

2 2400 2750 3100

3 9000 10000 11000

Для визначення напрямку на джерело випромінюваньнеобхідно:

обертаючи приймач праворуч, знайти напрямок, в якому індикація прийнятого сигналу нестійка (зникає і з'являється знову);визначити за компасом азимут цього напрямку; проробити те саме, обертаючи приймальний пристрій ліворуч;визначити напрямок на джерело випромінювань середнім азимутом між двома раніше визначеними.

Визначення частоти слідування імпульсів.

Для визначення частоти, слідування імпульсів необхідно встановити регулятор "ИЗМЕРЕНИЕ” в положення "0". Індикатором "15" при вимірюваннях частоти слідування імпульсів є червона лампочка "И ЇМ".

Якщо при встановленому положенні ручок регулювання червона лампочка не запалюється одночасно з зеленою, значить частота проходження імпульсів нижча 200 Гц і виміряти її аналізатором неможливо. Якщо при цьому червона лампочка запалюється, то частота вище 200 Гц і вимірювання її проводиться наступним чином: послідовно встановлюючи перемикач "ДИАПАЗОН" в положення 2,3,4 добитися погасання червоної лампочки, потім повернути перемикач "ДИАПАЗОН" в попереднє положення і плавним обертанням регулятора "ИЗМЕРЕНИЕ" встановити межу погасання і загоряння червоної лампочки і погасити її.

Величину частоти проходження імпульсів визначити з таблиці "Н", розташованій на аналізаторі, у відповідності з номером діапазону і положенням диску в той момент, коли він знаходиться на межі свічення і погасання червоної лампочки.

Якщо перемикач "ДИАПАЗОН" знаходиться в положенні "4", а регулятор "ИЗМЕРЕНИЕ" - в положенні більшому, ніж-вказано в таблиці, а при цьому лампочка не гасне, то це означає, що частота проходження імпульсів Прийнятого сигналу вище 8 кГц. В цьому випадку частоту проходження імпульсів сигналу визначати орієнтовно на слух.

Міношукач ІМН.

Індукційний міношукач напівпровідниковийіндивідуального користування, призначений для пошуку протитанкових і протипіхотних мін, які встановлені в грунт (сніг), корпуси або підривники яких виготовлені з металу.

Міношукач дозволяє виявляти міни, встановлені в кущах, траві і на бродах. Глибина виявлення міношукачем мін, встановлених в грунті, (сніг) не менше:

протитанкової міни ТМД-Б - 120 мм;протипіхотної міни ГІМД-6 з металевим підривником МУВ- 80 мм;

Ширина зони пошуку мін міношукачем не менше: для міни ТМ-46 - 300 мм; для міни ТМД-Б - 150-250 мм; для міни ПМД-6 - 150-250 мм.

Міношукач дозволяє проводити пошук мін у воді з зануренням пошукового елемента на глибину 1 метр. Мінімальна відстань між двома працюючими міношукачами 7- 8 метрів. Строк безперервної роботи з одним комплектом джерел живлення 100 годин.

До складу міношукача входять: пошуковий елемент з вкороченим коліном штанги; посилюючий блок; штанга (три коліна); головні телефони; укладальний футляр; брезентова сумка; заплічний ремінь, ЗІП; еквівалент настроювання - 1 шт.;

- викрутка - 1 шт.Міношукач ІМН в футлярі кріпиться на лівому борту

корпуса машини біля паливного бака.

1 ГУ'Л

Мал. 48 Індукційний міношукач напівпровідниковий.1 - пошуковий елемент; 2 - хомут; 3.4,6,7 - коліно штанги; 5 - телефон; 8 - кабель;

підсилюючий блок.

Підсилюючий блок.

Мал. 49 Підсилюючий блок І МІ І ! - верхня кришка; 2 - кожух; 3 - нижня кришка; 4 - карабін; 5 - гвинг; 6,8 - ручки

точної настройки. 7,9 - гвинти грубої настройки; 10 - вмикач; 11 - гніздо підключення телефонів; 12 - штепсельне гніздо; 13 - заглушка.

На верхній кришці підсилюючого блока розміщені: штепсельне гніздо "12" - для з'єднання кабелю пошукового

елемента з підсилювачем;телефонні гнізда, в які при роботі вставляється штепсельна вилка телефону;вимикач "10" - для ввімкнення і вимкнення джерел живлення;дві ручки "6" і "8" компенсатора, що служать для точного настроювання міношукача.

Для зручності користування, підсилюючий блок поміщається в брезентову сумку. Міношукач ІМН в процесі експлуатації обслуговується однією людиною. Працювати з міношукачем можливо в положенні - "лежачи" і "стоячи". Гїри розгортанні міношукача для роботи в положенні "стоячи“ необхідно:

зняти футляр міношукача з штатного місця і витягнути його з машини;витягнути міношукач з футляра;зібрати коліна 4,6,7 штанги і прикрутити їх до коліна "З" штанги пошукового елемента "1";послабити шарнірне з'єднання хомута "2" пошукового елемента з коліном "З" штанги, підгвинтивши гайку на 2-3 оберти;встановити потрібний кут нахилу штанги відноснопошукового елемента "1" затягнути гайку;вставити кабель в пази хомутиків на штанзі;вкласти підсилюючий блок в брезентову сумку;при положенні сумки на правому плечі з’єднувальнийкабель повинен знаходитись за спиною оператора;підігнати довжину ременя сумки;з'єднати кабель з підсилювальним блоком, а блок з телефонами;встановити вимикач в положення "ВКЛЮЧЕНО"; настроїти міношукач і перевірити еквівалентом настройки його працездатність.

При розгортанні міношукача для роботи в положенні "лежачи" необхідно;- розстебнути ремені кріплення футляра міношукача і

витягнути його з машини;відкрити кришку футляра і витягнути з футляра телефон,

брезентову сумку, пошуковий елемент "І" з коліном ”3" штанги, підсилюючий блок і коліно "7" штанги з заглушкою; коліно "7" штанги прикрутити до коліна "З" пошукового елемента "1";послабити шарнірне з'єднання хомута "2" пошукового елемента з коліном "З" штанги, відкрутивши гайку на 2-3 оберти;пошуковий елемент "1" і штангу встановити паралельно один до одному і затягнути гайку;вкласти підсилюючий блок в брезентову сумку і закріпити її на поясному ремені;з’єднати кабель "8" і телефони "5" з підсилюючим блоком "9", встановити вимикач в положення ВКЛЮ ЧЕНО'; настроїти міношукач і перевірити еквівалентом настройки його працездатність.

Порядок роботи з міношукачем.

Тримаючи міношукач за штангу і безперервно перемішуючи пошуковий елемент перед собою вправо і вліво, рухатися вперед за заданим напрямком. При цьому необхідно слідкувати за тим, щоб пошуковий елемент перемішувався паралельно поверхні ґрунту на відстані 50-70 мм від неї. При пересуванні по смузі, що розвідується, переміщувати пошуковий елемент вперед не більше, ніж на половину його довжини, при цьому необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб вся площа ділянки була обслідувана міношукачем. Почувши в телефоні сигнал, появу основного тону, необхідно зупинитись і уточнити місцезнаходження міни.

Для визначення місця розташування міни пошуковий елемент необхідно обережно переміщувати вперед, де було зафіксовано появу сигналу до отримання в телефоні мінімуму звуку. Якщо при подальшому переміщенні пошукового елемента вперед і назад сигнал в телефоні зростає, то міна знаходиться під центром пошукового елемента. Якщо при переміщенні пошукового елемента вперед сигнал в телефоні не зростає, то необхідно, переміщуючи пошуковим елемент назад, встановити місцезнаходження міни.

Міна знаходиться під центром пошукового елемента тільки в тому випадку, коли при переміщенні його вперед або назад сигнал а телефоні зростає.

Особливості експлуатації міношукача п р и п о ш у к у мін на бродах.

При розмінуванні бродів міношукач збирається для роботи в положенні стоячи. Довжину ременя сумки з підсилюючим блоком відрегулювати так, щоб сумка не торкалась води. Зібраний міношукач настроюється звичайним порядком на суші, а потім при опусканні пошукового елемента в воду на глибину 0,5 - 1- Я проводиться підстроювання міношукача.

Засоби зв'язку.

Машина обладнана засобами зовнішнього і внутрішнього зв'язку. Для забезпечення зовнішнього зв'язку в ній встановлюються радіостанції Р-123 і Р-130МТ з датчиком швидкодіючого зв'язку Р-014Д, а для внутрішнього зв'язку - переговорний пристрій Р-124. Поза машиною зв'язок здійснюється за допомогою переносної станції Р-148, а також з допомогою '^виносного телефонного апарата ТА-57 через радіостанцію Р-130МТ.

Радіостанція Р-123, (123М). Радіостанція є прийомопередавальна, ультракороткохвильова, з телефонною частотною модуляцією, з придушувачем шумів. Забезпечує наступні види зв'язку:

телефонний зв'язок симплексом, коли перехід з прийому на передачу і назад проводиться перемиканням за допомогою нагрудного перемикача;черговий прийом, коли радіостанція працює тільки в режимі тривалого прийому.

Мал. 50 Радіостанція Р-123М1 - вимикач "ПИТАНИЕ"; 2 - вмикач "ПІКАЛА"; 3 - кнопка "ТОН. ВЫЗОВ"; 4 -

перемикач "КОНТРОЛЬ НАПРЯЖЕНИЙ"; 5 - заглушка; б - ручка "ШУМЫ"; 7 - ручка "УСТАНОВКА- ЧАСТОТЫ"; 8 - перемикач видів робіт "СИМПЛЕКС-Д.ПРИЁМ"; 9 - заглушка. "КОРРЕКТОР"; 10 - шкала частот; 11 - заглушка; 12 - пробка; 13 - світловий індикатор; 14 -ключ; 15 - ручка "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ"; 16 - фіксатор; 17 - лампа табло; 18 - перемикач піддіапазошв; 19 - прилад-щдикатор; 20 - кожух; 21 - гніздо антени; 22 - затискач "ЗЕМЛЯ"; 23 - світлове табло; 24 - вама; 25 - ручка "ГРОМКОСТЬ”. 26 - перемикач "ФИКСИР. ЧАСТОТЫ - ПЛАВНЫЙ ПОДДИАПАЗОН", 27 - фіксатор частот, 28 - кришка люку; 29 - колодка ТИП Р-124; 30 - гніздо "ПИТАНИЕ"; 31 - заглушка "КАЛИБРАТОР”

Радіостанція має 1261 фіксовану робочу частоту з інтервалом між частотами 25 кГц в діапазоні частот 20-51,5 МГц. Діапазон робочих частот розбитий на два піддіапазони: 20,0- 35,75 і 35,75-51,5 МГц. На будь-якій, заздалегідь підготованій частоті, радіостанція забезпечує, безпошуковий зв'язок, швидке ведення зв'язку, зберігаючи працездатність в інтервалі температур від - 50°С до +50°С оточуючого повітря. Прийом і передача ведуться на одній загальній частоті. В конструкції Р- 123М наявні пристрої, що забезпечують стабілізацію частот і автоматичне підстроювання частоти передавача.

На радіостанції передбачений механізм установлення частот, що дозволяє підготувати і зафіксувати чотири будь-які частоти діапазону. Перехід з однієї частоти на іншу здійснюється обертом рукоятки перемикача фіксованих

частот. Антеною радіостанції служить штирова чотириметрова антена, що складається з чотирьох штирів. Зв'язок може бути здійснений на аварійну антену, але при цьому дальність зв'язку зменшується. Радіостанція розрахована на роботу із шлемофонами, в які вмонтовані електромагнітні ларингофони типу ЛЕМ-3 і низькоомні телефони ТА-57М. Радіостанція розрахована на живлення від бортової мережі постійного струму напругою 22-30 В, номінальної напруги 27 В. Струм при роботі на передачу не більше 9,6 А, і в режимі "ДЕЖУРНЫЙ ПРИЕМ" не більше З А при напрузі бортової мережі 26 В.

Радіостанція розміщена в бойовому відділенні. Прийомопередавач складається з семи блоків:

блока високої частоти; блока першого гетеродина; блока проміжної і низької частоти; блока передньої панелі; блока узгоджуючого пристрою; блока мотора; блока підмодулятора.

Блок живлення складається з трьох перетворювачів. Перетворювач №1 і №2 працюють у всіх режимах, а перетворювач №3 працює тільки в режимі "СИМПЛЕКС".

Порядок роботи на радіостанції Р-123М.

Підготовка радіостанції до роботи:1. Встановити антену заданої висоти. При установленні

антени звертати особливу увагу на надійність зчеплення штирів антени замками для запобігання їх втрати при русі машини.

2. Одягнути шлемофон і підключити шнур нагрудного перемикача до колодки додаткового абонента.

3. Перемикач на апараті А№1 переговорного пристрою встановити в положення Р-123.

Ввімкнення і настроювання радіостанції1. Одягнути і підігнати шлемофон.2. Перемикач роду робіт поставити в положення

"СИМПЛЕКС".3. Ручку "Ш УМЫ" повернути проти годинникової стрілки до

упору, тобто встановити максимальні шуми приймача.4. Перемикач "КОНТРОЛЬ НАПРЯЖЕНИЙ" поставити в

положення "РАБОТА".5. Перемикач "ШКАЛА" в положення "ВКЛ".6. Перемикач "ПИТАНИЕ" поставити в положення "ВКЛ".7. Ручку регулятора "ГРОМКОСТЬ" повернути вправо до

упору. При встановленні перемикача "ФИКСИР. ЧАСТОТЫ -ПЛАВНЫ Й ПОДДИАПАЗОН" фіксованої частоти "1" на світловому табло номерів фіксованих частот запалюється лампочка"!" і перемикачем розташованим під лампою "17" радіостанція перемикається на І або на II підціапазон.

При ввімкненні першого піддіапазону на світловому табло "ПОДДИАПАЗОН" запалюється лампочка "І" і частоту у вікні шкали необхідно перевіряти за верхніми поділками. При вмиканні другого піддіапазону запалюється лампочка "Н", і частота у вікні перевіряється за нижніми поділками шкали. Задана частота встановлюється ручкою "УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ " при розфіксованому фіксаторі барабана

Настроювання радіостанції на фіксовані частоти проводити в такій послідовності:1. Перемикач "ФИКСИР. ЧАСТОТЫ - ПЛАВНЫЙ

ПОДДИАПАЗОН" встановити в положення "І" і дочекатися запинки ручок "УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ" і "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ".

2. Відкрити кришку люка барабана на лицьовій панелі і послабити фіксатор, повернувши його проти годинникової стрілки так, щоб шліц став перпендикулярно червоному колу. Послабляти фіксатор спеціальним ключем, закріпленим на корпусі радіостанції.

3. Ручкою "УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ" по шкалі радіостанції встановити задану час готу під візир, затягнути фіксатор, встановивши паз фіксатора на одній лінії з кільцевим пазом на барабані, і закрити кришку люка на лицьовій панелі. При затягуванні фіксатора слідкувати за тим, щоб не збилась встановлена на шкалі частота.

4. Вимикачем, розташованим під лампочкою "І", встановити піддіапазон, що відповідає заданій частоті.

5. Натиснути тангенту нагрудного перемикача в положення "ПРД". Послабити фіксатор ручки "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ", повернувши його вліво на 2-3 оберти, і ручкою "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ" настроїти антену радіостанції на максимум відданої потужності за стріловим приладом, оскільки він забезпечує більш точне настроювання на максимум струму.

Неонова лампочка служить для зорового контролю роботи на передачу. Максиму відданої в антену потужності відповідає найбільше відхилення стрілки індикаторного приладу і максимальне свічення неонової лампи. Настроювання антени проводиться до отримання найбільшого максимуму.

Для роботи на плавному підціапазоні ручку "ФИКСИР. ЧАСТОТЫ - ПЛАВНЫЙ ДОДДИАПАЗОН" поставити в положення "І" або "IIй. Ручкою "УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ" поставити по шкалі потрібну частоту зв’язку. Розфіксуваги ручку "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ". Ввімкнути радіостанцію на передачу і ручкою "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ" настроїтися на максимальну потужність передавача. Зафіксувати ручку "НАСТРОЙКА АНТЕННЫ".

Радіостанція готова для роботи на встановленій частоті. Робота на плавному діапазоні не порушує установки заздалегідь вибраних фіксований частот.

Режими роботи радіостанції.

Робота на радіостанції може проводитись в одному з двох режимів: "симплекс" і "черговий прийом", при цьому ручки регуляторів "ГРОМКОСТЬ", "Ш УМЫ" встановити в положення, зручне для ведення радіозв'язку.

Оберт ручки "Ш УМЫ" впливає на дальність зв’язку.Для роботи в режимі "СИМПЛЕКС":

ввімкнути живлення радіостанції;установити перемикач роду роботи в положення "СИМПЛЕКС";

- встановити перемикач "ФИКСИР. ЧАСТОТЫ ПЛАВНЫЙ ДОДДИАПАЗОН" в положення, що відповідає заданій фіксованій частоті;

- прогріти радіостанцію і через 10-15 хв. влітку (15-20 хв. взимку) почати роботу;

- встановити рівень шумів обертанням рукоятки "ШУМЫ" і гучність - рукояткою "ГРОМКОСТЬ";перехід з прийому на передачу проводити переключенням нагрудного перемикача з положення "ПРМ" в положення "ПРД". Після закінчення передачі перемикач негайно перевести в положення "ПРМ";перехід на другу фіксовану частоту проводити, коли радіостанція працює на прийом; ■для посилення тонального виклику кореспондента натиснути тангенту нагрудного перемикача в положення "ПРД" і натиснути кнопку "ТОН. ВЫЗОВ".

Режим чергового прийому є найбільш економічним, оскільки -в цьому режимі скорочується витрата енергії акумуляторів.

Односторонній радіозв'язок - тільки на прийом. Для роботи в режимі чергового прийому перемикач роду роботи встановити в положення "ДЕЖУРНЫЙ ПРИЙОМ". Для переходу з чергового прийому в симплексний режим перевести перемикач роду робіт в положення "СИМПЛЕКС" і почекавши 3 хв., які необхідні для прогріву ламп передавача, вести радіозв'язок.

Робота на аварійну антену

У випадку відсутності штирової антени або пошкодження антенного ізолятора, зв'язок можна здійснювати на аварійну антену. Аварійною антеною може служити шматок ізольованого проводу довжиною 3 м. Провід приєднується до високочастотного гнізда радіостанції і виводиться назовні машини. При цьому високочастотний кабель повинен бути відключений. Аварійна антена дає можливість вести зв'язок на відстані до 1 км, якщо обидва кореспонденти працюють на аварійні антени, і до 3 км, якщо

один кореспондент працює на аварійну, а другий - на штатну антену. Ввімкнення радіостанції на передачу без антени не допускається.

Вибір робочих частот

Для зменшення взаємних перешкод від радіостанцій, що працюють на різних частотах і розташовані недалеко одна від одної (до 100 м), робочі частоти повинні бути рознесені не менше ніж на 15 фіксованих частот. Зі збільшенням відстані рознесення частот скоротити на кожні наступні 100 м на 2 робочі частоти.

При відстані між радіостанціями більше 3 ті робота можлива на сусідніх частотах.

Рекомендується при невеликих відстанях міх радіостанціями, що ведуть зв'язок, працювати на понижених висотах антен, при цьому зменшуються взаємні перешкоди.

При виборі робочих частот враховувати наявність у приймача радіостанції "самозабутих" частот.

Для запобігання зриву зв'язку на "самозабутих" частотах і в районі калібрувальних точок не рекомендується робота на частотах (кГц)___________________________________________

21300 23885 31325 37050 39575 45450

22225 27525 31475 37975 43200 4722522250 28700 31500 38000 44450 4725023600 28725 31525 39350 44475 4727523625 29625 32375 39375 45375 4746523650 29650 36475 39400 45400 51200

Радіостанція Р-130 МТ.

Радіостанція Р-130МТ короткохвильова,прийомопередавальна, симплексна, телефонно-телеграфна, з однополосною кварцовою стабілізацією частоти.

Радіостанція має дискретну мережу частот і забезпечує безпошукове входження у зв'язок і ведення зв'язку без підстроювання на фіксованих частотах з однотипними радіостанціями і радіостанціями типу Р-129, Р-140 в режимі

амплітудної модуляції на стоянці і в русі машини. Радіостанція Р-130МТ забезпечує сумісну роботу на передачу з апаратурою швидкої д ії в режимі "ЧТ", а також телефонну роботу як через танковий переговорний пристрій Р-124, так і без нього.

Робоча частота встановлюється трьома ручками "КИЛОГЕРЦЫ" 1 ООО х 100 х 1 з десятковою системою відліку, яка дозволяє встановлювані частоту в повній темноті.

Мал. 51 Передня панель радіостанції Р -130 МТ.1 - перемикач "РОД РАБОТЫ"; 2 - перемикач "МОЩНОСТЬ"; 3-ручка рівня передачі;

4 - вмикач "ДЕЖ. ПРИЁМ”; 5 - індикаторний прилад; 6 - лампа "НАСТРОЙКА"; 7 - ручки установки частоти; 9 - ручка дискретності; 9 - вмикач живленім; 10 - перемикач; II - перемикач "КОНТРОЛЬ".

Діапазон частот радіостанції (1500 - 10990 кГц) розбитий на 10 піддіапазонів.

\ 15-1990кГ ц

II 2000 - 2990 кГц

III 3000 - 3990 кГц

IV 4000 - 4990 кГц

V 5000 - 5990 кГц

VI 6000 - 6990 кГц

VII 7000 - 7990 кГц

VIII 8000 - 8990 кГц

IX 9000 - 9990 кГц

X 10000-10990 кГц

У вказаному діапазоні радіостанція має 950 дискретних каналів зв'язку через 10 кГц.

При переході в режим "ПЛАВНО" плавне встановлення частоти забезпечується ручкою "ДЕСЯТКИ кГц".

Радіостанція забезпечує наступні види робіт: прийом і передачу сигналів при однополосній модуляції (ОМ);прийом телефонних сигналів при амплітудній модуляції (АМ);передавання телефонних сигналів при однополосній модуляції з підвищеним рівнем, несучої (АМ); прийом і передавання телеграфних сигналів при амплітудній модуляції (АТУ або АТШ);передавання телеграфних сигналів при частотній модуляції 4Т-500 (ЧТ);черговий прийом у всіх вказаних видах робіт, крім частотної модуляції (ДЕЖ. ПРИЕМ);передавання телеграфних сигналів з використанням апаратури швидкодії зі швидкістю телеграфування до 150 бод (ЧТ);прийом і передавання в режимі "ПЛАВНО" при всіх вказаних видах робіт, крім однополюсної модуляції "ЧТ".

Радіостанція забезпечує перехід з прийому на передачу, а також роботу в режимах "ОМ" і "АМ" по двохпровідній лінії

І 1 А

довжиною до 2 км і телефонного апарата ТА-57.Радіостанція працює на наступні типи антен: "ШТЫРЬ -

4м", "СИММЕТРИЧНЫЙ ДИПОЛЬ".Радіостанція забезпечує двохсторонній безпошуковий і

безпідстроювальний зв'язок при роботі з однотипною радіостанцією на частотах, вільних від перешкод, на середньо пересіченій місцевості в будь-який час року і доби.

Первинними джерелами живлення радіостанції є бортова мережа постійного струму з номінальною напругою 27В.

Типи антенДальність зв'язку, (км)Вдень ВночіНа стоянці В русі На стоянці В русі

"ШТЫРЬ-4м", До 50 До 50 До 20 До 20"СИММЕТРИЧНЫМДИПОЛЬ".

До 350 До 350

Потужність, що віддається передавачем в усереднений еквівалент антени "ШТЬІРЬ-4м" на будь-якій частоті, складає 10-40Вт.

Струми споживання радіостанції від бортової мережі напругою 27-В:

при роботі на передачу не більше 14 А;- при роботі на прийом не більше 4 А.

До складу радіостанції входять наступні блоки: прийомопередавач;виносний узгоджувальний пристрій ВУП-ТМ;

- симе груюча приставка ПС;- блок живлення БП-260;- з'єднувальні кабелі;- антенні пристрої.

Прийомопередавач встановлюється в башті. Виносний узгоджувальний пристрій призначений для узгодження вихідного опору радіостанції Р-130МТ з вхідним опором антени "ШТЬІРЬ-4м" в діапазоні 1,5-10,99 МГц, а також для забезпечення загальної роботи радіостанцій Р-130МТ і Р-123М

1 1 ч

на одну загальну антену "ШТЬІРЬ-4м".Узгодження проводиться за допомогою вмонтованого

приводу варіометра, розташованого з правої сторони ВУП-ТМ, при цьому проходить плавне настроювання антенного контуру. Для забезпечення контролю настроювання блока ВУП-ТМ служить коло індикації. Контроль настроювання блока ВУП-ТМ за індикаторним приладом Р-130МТ забезпечується в режимі 20% потужності. При оптимальному настроюванні блока ВУП-ТМ в режимі повної потужності радіостанції - загорається індикаторна лампочка.

Блок ВУП-ТМ дозволяє вести роботу радіостанції Р- 130МТ на антену "СИММЕТРИЧНЫЙ ДИПОЛЬ через спеціальну симетруючу приставку ПС, при цьому перемикач "ИНДИКАЦИЯ" встановлюється в положення "ДИПОЛЬ".

Симетруюча приставка призначена для забезпечення роботи радіостанції Р-130МТ разом з блоком ВУП-ТМ на антену "СИММЕТРИЧНЫЙ ДИПОЛЬ". Робота з ПС забезпечується тільки на стоянці.

Мал. 52 Симетруюча приставка

Порядок роботи на радіостанції Р-130МТ. Підготовка радіостанції Р-130 до роботи:

встановити антену потрібного типу; встановити перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення ’’7"; ввімкнути радіостанцію, встановивши перемикач у верхнє

положення, при цьому стрілка приладу "КОНТРОЛЬ” повинна знаходитись в межах синього сектору шкали;

- перемикач "КОНТРОЛЬ" встановлювати почергово в положення 7,8,9,10 і 11, при цьому стрілка приладу повинна знаходитись в межах синього сектору шкали; ввімкнути радіостанцію, встановивши перемикач в нижнє положення.

Забороняється переводити радіостанцію на передачу в режимі "МОЩ НОСТЬ 100%" без попереднього настроювання узгоджувальних пристроїв, якщо ж таке включення випадково сталося, то воно повинно тривати не

-більше однієї хвилини, після цього радіостанцію перевести в режим "ПРИЕМ ".

Забороняється вмикати радіостанції в режимі "НАСТРОЙКА" або "ПЕРЕДАЧА".

Перевірка працездатності радіостанції:- підключити антену;

підключити шлемофон;- встановити перемикач на ТПП в положення "Р-130";- перемикач "ПРМ-ІІРД" встановити в положення "ПРМ";

перемикач "РОД РАБОТЬІ" встановити в положення "ОМ";перемикач "РЕЖИМ" встановити в положення "20%";

- вимикач живлення поставити в положення "ВКЛ";- перемикачем "КОНТРОЛЬ" перевірити напругу

живлення: +1,2; +13; +26; +50; +150 В (стрілка приладу повинна бути в синьому секторі);

- вимикач "АРУ-РРУ" встановити в положення "РРУ"; ручки "УСИЛЕНИЕ" і "ГРОМКОСТЬ" повернути за годинниковою стрілкою до упору, в телефонах повинен прослуховуватись шум;настроїти радіостанцію;перемикач "РОД РАБОТЬІ" встановити почергово в положення "АТУ", "АТМ", "АМ" в телефонах також повинен прослуховуватись шум;

- торкнутись металевим предметом приєднання антени на ВУП-ТМ, при цьому в телефонах повинен

прослуховуватись тріск; перевірити за вищевказаними пунктами радіостанцію на всіх піддіапазонах; настроїти радіостанцію на будь-якій частоті; повернути ручку "УРОВЕНЬ ПЕРЕДАЧ" за годинниковою стрілкою до упору (перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "З");встановити перемикач "РОД РАБОТЫ " в положення "АТУ" або "АТМ";встановити перемикач "11РМ-ПРД" в положення "ПРД", натиснути телеграфний ключ і спостерігати за відхиленням стрілки приладу "КОНТРОЛЬ" на боці прийомопередавача; одночасно в телефонах повинен прослуховуватись тон самоконтролю, що змінюється від ручки "ТОН ТЛГ";встановити перемикач "РЕЖИМ" в положення "100%", при цьому покази приладу "КОНТРОЛЬ" повинні збільшуватись (індикаторна лампа на ВУП-ТМ повинна світитись);встановити перемикач "ДИСКРЕТНО-ПЛАВНО" в положення "ПЛ" покази приладу не повинні змінюватись; встановити перемикач "РОД РАБОТЫ " в положення "ОМ";встановити перемикач "РЕЖИМ" в положення "КАЛИБРОВКА", ручкою "УРОВЕНЬ ПЕРЕДАЧИ"встановити по приладу "КОНТРОЛЬ" розкачку 60 поділок;встановити перемикач "РЕЖИМ" в положення "20%", прилад "КОНТРОЛЬ" може показувати залишок несучої 30 поділок;встановити перемикач "ГІРМ-ПРД" в положення "НРМ" натиснути тангенту нагрудного перемикача і вимовити гучне "А", при цьому покази приладу контролю повинні бути в межах 60 поділок;встановити перемикач "РОД РАБОТЫ " в положення "4Т", а "ПРМ-ПРД" встановити в положення "ПРД", при цьому покази приладу "КОНТРОЛЬ" повинні бути в межах 60 поділок; при натисненні на ключ покази не повинні змінюватись.

Після виконання всіх вищевказаних пунктів перевіркирадіостанція вважається працездатною.

Настроювання станції на задану частоту:- вибрану робочу частоту встановити ручками

"КИЛОГЕРЦИ-ЮОО х 100 х 1";ввімкнути радіостанцію і після прогріву ламп протягом 2-3 хв., проводити настроювання;перемикач "РЕЖИМ" встановити в положення "НАСТР", після виходу варіометра в положення максимальної індуктивності запалюється лампочка "НАСТРОЙКА". Після закінчення настроювання анодного контуру підсилювача потужності (лампочка "НАСТРОЙКА"

- гасне), провести настроювання виносного узгоджувального пристрою (ВУП-ТМ).

При настроюванні ВУП-ТМ на антену "ШТЫРЬ-4м": перемикач "ИНДИКАЦИЯ" встановити в положення "Ш ТЫРЬ";

- обертаючи ручку приводу, настроїти ВУП-ГМ за максимальним показом приладу "КОНТРОЛЬ" радіостанції Р-130МТ (перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "1").

При настроюванні ВУП-ТМ на антену"СИММЕТРИЧНЫЙ ДИПОЛЬ":

замість "Ш ТЬІРЬ-4м" встановити блок ПС, з'єднавши провідником клему "КОРПУС" з корпусом машини;

- перемикач "ИНИКАЦИЯ" блоку ВУП-ТМ встановити в положення "ДИПОЛЬ";

- ручка "УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ ” Р-123 і ручка перемикача "ПОДДИАПАЗОНЫ" Р-123 можуть знаходитись у будь-якому положенні;

- перемикачі блоку ПС "ГРУБАЯ НАСТРОЙКА" і "СВЯЗЬ" встановити згідно таблиці

Діапазон частот, (МГц)

Грубанастройка

Зв'язок Довжина полотна антен, (и)

1,5-1,79 1 4 2 х 25

1,8-2,99 2 6

3,0-4,49 2 5

4,5-4,69 3 5

4,7-4,99 3 6

5,0 - 5,09 1 6

5,1-5,5 2 6

5,5 - 6,09 3 4 2 x 1 5

6,1-6,29 4 7

6,3 - 6,49 4 66,5 - 6,99 2 6

7,0 - 7,49 2 5

7,5-7,99 3 3

8,0 - 9,49 2 І 2 x 1 5

9,5 - 9,79 3 1

9,8-10,79 4 3

10,8-10,99 5 4

Обертаючи ручку приводу, настроїти ВУП-ТМ за максимальними показами приладу "КОНТРОЛЬ" радіостанції Р-130 МТ (перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "1"). Перемикач "РЕЖИМ" в положення "КАЛИБР", натиснути тангенту. Ручкою "УРОВЕНЬ ПЕРЕДАЧИ" встановити стрілу приладу "КОНТРОЛЬ" у червоний сектор, перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "З".

Робота на прийом: ручку "ДИСКРЕТНО-ПЛАВНО" встановити в положення "ДИСКРЕТНО". Перемикач "РЕЖИМ" в

положення "100%";- перемикач "РОД РАБОТЫ " в положення "ОМ”;

перемикач "РРУ-АРУ" в положення "АРУ".Увімкнути живлення станції. Почне працювати мотор і

загориться лампочка "НАСТРОЙКА". Після закінчення автоматичного настроювання підсилювача потужності (мотор зупиниться, лампочка погасне) ручками "УСИЛЕНИЕ" і "ГРОМКОСТЬ" встановити необхідну чутність в головних телефонах.

Робота на передачу: перемикач "РОД РАБОТЫ" встановити в положення "ОМ";

- перемикач "РЕЖИМ" в положення "20" або "100%"; настроїти радіостанцію на необхідну частоту; натиснути тангенту і ручкою "УРОВЕНЬ ПЕРЕДАЧИ" встановити максимальне відхилення стрілки за приладом "КОНТРОЛЬ".

Аварійне настроювання радіостанціїУ випадку якщо лампочка "НАСТРОЙКА" не світиться

або гасне, необхідно:відкрити заглушку що закриває кнопку "АВАРИЙНАЯ НАСТРОЙКА";встановити перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "2", а перемикач "РЕЖИМ" в положення "КАЛИБРОВКА" перемикач "ПРМ-ПРД" - в положення "ПРД";

- повернути ручку "УРОВЕНЬ ПЕРЕДАЧИ" за годинниковою стрілкою до упору;

- натиснути кнопку АВАРИЙНАЯ НАСТРОЙКА" і замітити за приладом "КОНТРОЛЬ" максимальне відхилення стрілки, потім короткочасним натисненням на кнопку добитися максимальних показів приладу;

- встановити перемикач "РЕЖИМ" в положення "20%", а перемикач "РОД РАБОТЫ" - в положення "АМ";

- настроїти блок ВУП-ТМ за звичайною методикою (для настроювання ВУП-ТМ перемикач "КОНТРОЛЬ" встановити в положення "1").

Порядок вибору робочих частот Зовнішній зв'язок за допомогою радіостанції Р-130МТ

може здійснюватись командиром, оператором і штурманом через апарати А-1 і А-2 переговорного пристрою Р -124. При виборі робочих частот необхідно пам'ятати, що в радіостанції є частоти, уражені на прийом. Працювати на цих частотах не рекомендується, оскільки при цьому різко знижується надійність зв'язку, прослуховуються характерні свисти при відсутності сигналу на вводі.

Частоти (кГ ц на яких робота на прийом не рекомендується:_____________________________

1600 2500 4000 64001800 2600 4400 78002000 2800 4650 80002100 3040 5400 84002280 3800 5800 98002400 3900 6000 10000

Радіостанція на ділянці від 1000 до 1490 кГц не працює. Найбільш надійний зв'язок при одночасній роботі ПСНР-5, Р- 123М, Р-130МТ забезпечується в наступних випадках:а) при роботі Р-123М, Р-130МТ на антени встановлені на 11 - метровій щоглі;б) при роботі ПНСР з винесеним прийомопередавачем.

Антенні пристрої

Для ведення радіозв'язку в машині застосовуються наступні типи антен: "ШТЬІРЬ-4М" (для Р-123М і Р-130МТ з ВУП-ТМ), "СИМЕТРИЧНИЙ ДИПОЛЬ" (для Р-130МТ з ВУП- ТМ).

Узгодження виходів радіостанцій з антенами, а також переключення типів антен, здійснюється за допомогою виносного узгоджувального пристрою (ВУП-ТМ), який забезпечує одночасну роботу радіостанцій на одну антену "ШТЬІРЬ-4М".

Загальний опис антенних пристроїв

Вибір типу антени проводиться виходячи з наступних міркувань: потрібної дальності зв'язку, умов розповсюдження радіохвиль, умов місцевості.

При роботі на стоянці для ведення зв'язку на відстань більше 50 км може бути використана антена "СИМЕТРИЧНЫЙ ДИПОЛЬ" з симетруючою приставкою "ПС". Ця антена розгортається з використанням телескопічної щогли або місцевих предметів.

Антена "СИМЕТРИЧНИЙ ДИПОЛЬ" являє собою два симетричних плеча, кожне з яких складається з двох відрізків проводу. За допомогою роз'ємів можна отримувати довжини плеч антени рівними 15 і 25 м. Ввід до станції здійснюється двопровідним фідером довжиною 15 м. Застосування приставки ПС дозволяє значно збільшувати дальність зв’язку. Робота з приставкою забезпечується тільки на станції Р- 130МТ.

4 5 / \ 1

Мал.53 Антенні пристрої 1 - стопор; 2 - кронштейн стопору; 3 - вухо стопору, 4 - гайка і затискачем: 5 -

телескопічна щогла; 6,8 - гайка; 7 - хомут; 9 - кожух; 10 - головка ангсни; 11 - кормовий лист корпусу; 12 - ізоляційна перемичка, 13 - полотно антени. 14 - розтяжки. 15 - кілки; 16 - зниження ангенн; 17 - симетрична приставка; 18 - перемичка, 19 • високочастотний кабель; 20 - котушка; 21 -штир; 22 - ізолятор; 23 - противага.

Антена "ШТЬІРЬ-4м" складається з чотирьох секцій, з'єднаних між собою за допомогою замків. Вона використовується при роботі на ходу або на стоянці на відстанях міх кореспондентами до 50 км при роботі радіостанції Р-130МТ і 20 км при роботі на радіостанції Р- 123М.

Для збільшення дальності д ії радіостанції Р-123М (в 2-3 рази у порівнянні з чотириметровою штировою антеною) може був використана УКХ антена.

УКХ антена складається з штиря, трьох противаг, ізолятора, телескопічної щогли і антенного кабелю. Антена з противагами через- ізолятор закріплюється на верхньому кінці 11 -метрової телескопічної щогли. Довжина противаг встановлюється в залежності від частот.

Зняття і установлення антени "ШТЬІРЬ-4м" :Для встановлення антени необхідно:

дістати з чохла необхідну кількість штирів антени; зняти заглушку з амортизатора; встановити перший штир антени;замкнути замок натисненням і поворотом штиря вправо; скласти між собою решту штирів аналогічним чином і з'єднати з першим;забрати чохол на місце, а заглушку встановити на штир, розташований біля основи амортизатора антени.

Для зняття антени необхідно: від'єднати верхні штирі антени від нижнього штиря;

- вилучити нижній штир; роз'єднати всі штирі; вкласти всі штирі в чохол; встановити заглушку на амортизатор.

Установка і згортання антени "СИМЕТРИЧНИЙ ДИПОЛЬ" з використанням телескопічної щогли

Порядок встановлення антени: зупинити машину на горизонтальній ділянці місцевості і

\*аГс.;п му ви; и га чи мм і аг ;.чо м ;відгвинтити гайку і зяяти кожух ”9", відгвинтити гайку 6 \, в ід п у е ,'ити хомут !,7" 1 підняти ш оглу у вертикальне

водож е чия, .закріпити стопор "1";рсййгрнути на зем лі полотна ”13" антени перпендикулярнонапрям*} на коресп онден та і закріпити разом з ізоляц ійною перем ичкою "12" зниженням "16" на кінці щ огли ' 5" (при р е б о ’-йй частоті від 1,5 до 5,5 МГц довжина полотна 2 x 2 5 м, ири частоті від 5.5 до 10 МГц - 2x15 м);'заклі їй". У: на ж л ті "1" розправити розтяжки; рейсу.!5И-..чи почергово иоліна щогли до упору "1", ловет і ЗіО‘'ч їх на ¥'і° ло фіксації в той або інший бік, рі> тернути телескопі чи;. щоглу:■гшити кіль и 1113;’’. закрій и ти щоглу розтяжками "14" і иштднуга пол это о. ан гени СИМЕТРИЧНИЙ дШ К ЇЛ І»’’. полоти;* ач єни гнівинні лежати в площині, иськ-"-! • у лярит гпшрллку на -кореспондента; тилі* алии; у 'Ш Т Ы РЬ Ти", вложити її в ЗІГІ, витягнути з уктл л'« ТГГІ симнфуїочу приставку "17” і встановити її на місце, а: тени "Ш ТЫ РЬ 4м*’;під'с"ка<я зниження антени до клем "ДИПОЛЬ"ир. •••.давня '■ 17”, ікре мички Т8'1 - до клеми "КОРПУС"ИрЖЛЛУТИ і лиху бИіЛТЛ.

І к рявок т органня н н т с іж від єднали зниження антени від симетруючої приставки "17", від 'єднати від кілків '15" розтяжки "14", приставку ’ 17" разом з перем ичкою класти в ЗШ ; почергово скласти щ оглу, всуваю чи коліно в коліно; від 'єднати розтяж ки " 14'" і полотна "13" антени, вийняти кілки "15" і. скласти їх в ЗШ ,відтягнули стопор "Г і скласти щ оглу "5", закріпити її хомутом "7" з гайкова "6";одягнути кожух іш ш о і лу і закр іп и ти гайкою "8 " .

Порядок встан овле ння і згортання УКХ антени для рад іостан ц ії Р -12 3 М .

Пра встановленні УКХ антени необхідно:

встановити щоглу як для антени "СИМЕТРИЧНИЙ ДИПОЛЬ";

- встановити противаги "23", штир "21" і ізолятор "11" на головку "10" антени, виставити довжину противаг "23" і антени згідно таблиці:

ДіапазонМГц

Антена ПротивагаВисотаантени

Варіантнабору

Кількість секцій Довжина(м)

Кількість гекцій (0,6VI)

Ь = 0,3 м Ь = 0,2 м

20-22 3,6 1 1 3,4 22 5 3

І 3 3 64 1 9

22-24 3,3 1 6 - 3.2 22 4 33 2 64 - 9

24-26,5 2,9 1 4 1 2,95 12 2 43 - 7

26 ,5-29 2,6 1 3 1 2,65 12 1 4

29-32 2,4 1 3 - 2,352 1 3

32-36 2,1 1 2 - 22 - 3

36-41 1.9 1 - 2 1,941 -46 1,7 1 - 1 1,65

46-51,5 1,5 1 - - 1,4

При згортанні антени УКХ необхідно:- відключити високочастотний кабель "19" антени від ВУП-

ТМ;перемикач на ВСУ-ТМ встановити в положення "ШТЬІРЬ-4м";

- зняти штирі "21", ізолятор "22", противаги "23" і укласти їх на місце, витягнути кілки, скласти телескопічну частину щогли "5", змотати високочастотний кабель "19" на котушку "20", котушку застопорити;від'єднати розтяжки "14" і укласти їх на штатне місце;

опустити щоглу в горизонтальне положення і закріпитихомутом "7", загвинтивши гайку "6";встановити кожух "9" щогли І закріпити гайкою "8".

Датчик Р-014Д

Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм, що забезпечує разом з радіостанцією Р-130МТ швидкодіючий односторонній телеграфний зв'язок короткими сеансами у короткохвильовому діапазону. Датчик призначений для запису, зберігання і передачі цифрової інформації максимальним обсягом 62 десяткових знаки, включаючи три адресних.

Датчик забезпечує: набір адреси та інформації за допомогою кнопкового набірного пристрою;по знакову перевірку записаної адреси та інформації: передачу сигналу на включення радіопередавача під час сеансу;автоматичну видачу зондуючої команди або інформації за бажанням оператора на вхід радіостанції; передачу сигналу на ввімкнення радіопередавача після закінчення сеансу;стирання записаної інформації та адреси;запис нової інформації та адреси з одночасним стираннямраніше записаної;контроль записаного і адреси, що записується, інформації з допомогою власного світлового табло; довготривале зберігання інформації при вимкненому живленні;багатократність передачі повідомлення за бажанням оператора;внутрішню затримку початку передачі повідомлення від моменту передачі сигналу на ввімкнення радіостанції; затримку початку передачі повідомлення до моменту приходу з радіостанції сигналу готовності;

контроль живлення за допомогою власного вимірювального приладу.

Дальність випромінювання радіостанції визначається обсягом інформації, що поступає з датчика.

Час, необхідний для передачі максимального обсягу інформації складає до 3 сек. при швидкості 150 бод і до 6 сек. при швидкості 75 бод.

Кнопки набору і керування:"ГГ- кнопка "ПРОБЕЛ"."КЦ" - кнопка "КОНЕЦ"."У" - кнопка повернення у вихідний стан."113" - кнопка передачі зондуючої команди.”ПИ - кнопка передачі інформації."ГІР" - кнопка по знакової перевірки набраної інформації.

Мал. 54 Датчик Р-014Д І - корпус; 2 - вимірювальний прилад контролю; 3 - світлове габло; 4 - лампа "П; 5 -

лампа. "К ; 6 - штепсельний роз'єм; 7 - відсік акумуляторної батареї; 8 - вмикач живлення; 9 - кнопка "КЦ”; 10 - кнопка "ПР"; 11 - передня панель; 12 - кнопка Ті"; 13 - кнопка "ПИ"; 14 - кнопка "ЦЗ"; 15 - кнопка "У"; 16 - замок; 17 - кнопка набору цифрової інформації; 18 - перемикач "РЕ Ж И М ”; 19 - перемикач "КОНТРОЛЬ".

Лампочки світлового табло:ТІ" - лампа ПРОБЕЛ".

1 Л О

"К" - лампа ' КОНТРОЛЬ ПЕРЕДАМИ .Положення перемикача "РЕЖИМ" .

"1" - режим роботи датчика з радіостанціями Р-143, Р-137."2" - режим роботи датчика з радіостаніями-Р-129, Р-130МТ,Р- 131 ,Р-135."75" - швидкість телеграфування 75 бод."150" - швидкість телеграфування 150 бод.

Положення перемикача "КОНТРОЛЬ":"К" - контроль виходу маніпуляцій."АК" - контроль напруги на акумуляторі "+4 В", "-6,3 В"."20 В" - контроль живлячих напруг.

Робота з датчиком Р-014 Д

Перевірити положення перемикачів: перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "ВЬІКЛ"; перемикач "РЕЖИМ" в положення "2"; вимикач "ПИТАНИЕ" поставити в положення ' ВКЛ ;

Перевірити робочі напруги кіл датчика: перемикач "КОНТРОЛЬ" в положення "+4 В", стрілка приладу повинна знаходитись в межах зеленого сектору; перемикач "КОНТРОЛЬ" почергово поставити в положення 6,3 В", "20 В". Стрілка контрольного приладу повинна знаходитись в межах синього сектору.

Набір адресної команди і цифрового повідомлення: встановити датчик у вивідне положення натисненням кнопки "У";кнопками набору інформації набрати три цифри адресної команди, потім цифрове повідомлення. Набір будь-якого знаку повинен супроводжуватись запаленням лампочки; при закінченні набору натиснути кнопку "КЦ", світлове табло погасне.

При запису нової інформації раніш записана інформація автоматично СТИРАЄТЬСЯ.

Перевірка пускової команди і цифрового повідомлення: встановити датчик у вихідний стан натиснення кнопки "У"; періодично натискаючи і відпускаючи кнопку "ПР", спостерігати на світловому табло датчика висвітлювання

1 ОП

одного знаку в тій послідовності, в якій він був записаний раніше.

Зондування радіоканалу і передача повідомлень:- встановити датчик у вихідне положення натисненням

кнопки "У";видати в радіоканал зондуючу команду, натиснувши і відпустивши кнопку "ПЗ", у процесі передачі лампочка "К" повинна горіти;при необхідності повторно видати зондуючу команду в радіоканал;отримавши дозвіл на передачу, встановити датчик у вихідний стан;передати повідомлення, натиснувши і відпустивши кнопку "П И ”.

В момент передачі повинна горіти лампочка "К", а стрілка контрольного приладу повинна коливатися. Поки йде передача не натискати кнопку "У", щоб не відбулося знищення інформації.

Виносний телефонний апарат ТА-57

Телефонний апарат ТА-57 призначений для забезпечення телефонного зв'язку в польових умовах. Він є апаратом системи МБ (місцевої батареї) з індикаторним викликом, але допускає у випадку потреби ввімкнення в станції системи ЦБ (центральної батареї).

Апарат забезпечує дистанційне керування радіостанцією і надійний зв'язок:- по польовій кабельній лінії ГІ-274М до 44 км;

по постійних повітряних лініях з діаметром 3 мм до 150- 200 км.

Мал. 55 Телефонний апарат ГА-571 - перемикач "РП"; 2 - перемикач "ПУ"; 3 - відкидна кришка; 4 - верхня панель; 5 -

ручка-індикатор; 6 - телефон; 7 - - перемикач телефону; 8 - мікрофон; 9 - шнур мікротелефону; 10 - клеми; 11 - карабін; 12 - плечивий ремінь.

В апараті є можливість підвищити дальність прийому на 30-35% при використанні підсилювача прийому.

Апарат розрахований на живлення від батареї типу ГБ- 10У-1,3 напругою 10В.

При розряді батарей до напруги 6 В дальність дії знижується незначно.

Підготовка апарату ТА-57 до роботи

Взяти апарат з укладки ЗІП. Під'єднати кабель котушки ТК-2 до малогабаритного затискача, що розміщений на даху башти. Перед підключенням апарату у випадку необхідності кінець кабелю очистити від ізоляції на довжину 15-20 мм. Відкрити кришку апарата. Натиснути на клему Л1-Л2 вставити до упору в утворено коло вільний від ізоляції кінець і відпустити клему. Злегка потягнути за провід і переконатись, що він затиснений достатньо надійно. Те ж проробити з другим проводом. Перевірити, чи € продування. Викрутити кабель через лівий паз у стінці ящика апарата, а мікротелефонний шнур через правий паз. Закрити кришку апарата.

Робота з апаратом ТА-57

Апарат повинен експлуатуватися з закритою кришкою: мікротелефон при відсутності телефонних переговорів укладати в гніздо на кришці апарату; в цьому положенні телефон вимкнений і в лінії неможливо підслухати розмови;при дистанційному керуванні роботою радіостанції перемикач М Б-ЦБ повинен знаходитись в положенні МБ; для ведення розмови натиснути розмовний клапан, розташований на рукоятці мікротелефону. Мікрофон при розмові повинен знаходитись поблизу рота, а телефон щільно притиснений до вуха;при поганій чутності через вплив акустичного шуму рекомендується під час слухання відпускати розмовний клапан, при передачі розмови натиснути на розмовний клапан;

- для дистанційного керування радіостанцією при передачі натискати розмовний клапан, а при прийомі обов'язково відпускати його.

Радіостанція Р-148

Радіостанція Р-148 є переносною прийомо- гіередавальною, ультракороткохвильовою, що працює в телефонному режимі з частотною модуляцією і призначена для безпошукового, безпідстроювального зв'язку з однотипними радіостанціями з аналогічною модуляцією.

Радіостанція працездатна в інтервалі температур від - 50°С до +50°С при відносній вологості повітря до 98%.

Радіостанція забезпечує двосторонній зв'язок в діапазоні частот 37,000-51,950 МГц через кожні 50 кГц частоти.

При роботі на штирову антену, радіостанція забезпечує двосторонній зв'язок на відстані не менше 6 км, при напрузі джерела живлення 12В. Нормальна вихідна потужність передавача не менше ІВт. Джерелом живлення служить акумуляторна батарея типу 10НКГЦ-1Д. Заряджена батарея забезпечує не менше 10 годин безперервної роботи. В діючий

комплект радіостанції входять: прийомопередавач "1"; маніпулятор з гарнітурою; штирова антена; акумуляторна батарея.

Комплект радіостанції в машині розміщений в укладці, що знаходяться в ніші правих дверцят.

Порядок роботи на радіостанції

Підготовка радіостанції до роботи: підключити акумуляторну батарею; розгорнути противагу, витягнути антену з чохла; підвести антену, вставити в антенне гніздо і повернути гайку антенного гнізда за годинниковою стрілкою до упору;ввімкнути живлення радіостанції, встановивши перемикач на «іаніпуляторі в положення "ВКЛ", в телефоні повинні прослуховуватись шуми приймача;перевірити стан зараження батареї шляхом натиснення на важіль "ПЕРЕДАЧА", якщо спалахне лампочка на маніпуляторі, замінити батарею;ручками встановлення частоти встановити задану частоту; перевірити роботу шумопригнічувача, встановивши перемикач на маніпуляторі в положення "ШП", шуми при цьому повинні зменшуватись;відійти від машини на відстань 20-30 м і перевірити наявність зв'язку з радіостанцією Р-123М; вимкнути радіостанцію.

Мал. 56 Радіостанція Р-148 І - прийомопередавач; 2 - маніпулятор з гарнітурою: 3 - штирова антена:4 - акумуляторна батарея.

Для ведення зв’язку необхідно: одягнути на себе підготовану до роботи радіостанцію; одягнути мікротелефонну гарнітуру на голову гак, щоб телефон прилягав до вуха, а мікрофон до щоки, попередньо підігнавши тасьму по довжині; ввімкнути радіостанцію;для виклику кореспондента натиснути важелі"ПЕРЕДАЧА" і "ТОН", в телефоні кореспондента будепрослуховуватись однотонний сигнал;для ведення передачі голосом, натиснути важіль"ПЕРЕДАЧА";по закінченні передачі перевести радіостанцію в режим прийому, відпустивши важіль "ПЕРЕДАЧА"; по закінченні роботи вимкнути радіостанцію, встановивши перемикач на маніпуляторі в положення "ВЬІКЛ".

Радіостанція - Р-143

Радіостанція Р-143 призначена для ведення зв’язку в КХ - діапазоні частот (1,5-19,999 кГц) між рухомими розвідувальними органами і начальником розвідки (командиром розвідувальної частини).

Радіостанція забезпечує роботу на передачу в режимі ЧТ з апаратурою Р-014, підключеної до роз'єму БД. Маса робочого комплекту 11 кг. Робочий комплект складається з прийомопередавача з ременями, додаткової акумуляторної батареї з ременями, сумки радиста, сумки з акумуляторними батареями, сумки з документацією,

Мал. 57 Радіостанція Р-143 а) передня панель: 1 - роз'єм мікротелефону; 2 - перемикач видів робіт; 3 - гніздо

телеграфного ключа; 4 - ручка регулювання частот; 5 - гніздо штирової ангени; 6 - шина заземлення; 7 - гніздо підключення диполю; 8 - гніздо плавної настройки антени; 9 - перемикачі настроювання антени; 10 - перемикач підсилення; 11 - індикаторний прилад; 12 - ручки підсилення ВЧ і НЧ; 13 - перемикач АРУ-РРУ; 14 - ручка ТОН АТ; 15 - перемикач потужності; б) бокова стінка; 16 - гнізда для під'єднання диполю; 17 - шина заземлення; 18 - гніздо штирової антени; 19 - роз'єм для під’єднання апаратури швидкодії; 20 - роз'єм стаціонарного живлення; 21 - вмикач живлення.

Радіостанція працює із наступними видами антен:

1. "ШТЫРБ-2М".2. "ШТЫРЬ-4М"4. "СИММЕТРИЧНЫЙ ВИБРАТОР".Для забезпечення максимальних відстаней зв'язку

необхідно дотримуватись наступних правил:

Тип антени Дальність зв’язку (ки)Вдень Вночі

"ШТЬІРЬ-2М" 10-12 6-8"ШТЬ1РЬ-4М"1,5-7,999 30-40 15-207,999-19,999 15-20 10-15"СИММЕТРИЧНЫМВИБРАТОР"

До 300 До 300

при наявності підвищення встановлювати антену радіостанції на найвищій точці;при встановленні радіостанції в лісі вибрати ділянку з невисокими деревами;

- уникати встановлення радіостанції із штировими антенами поблизу високих споруд;уникати встановлення радіостанцій поблизу високовольтних ліній електропередачі, радіостанцій великої потужності, радіолокаційних станцій, рентгенівських установок;при виборі робочих частот враховувати наявність перешкод із сторони радіостанцій великої потужності та інших пристроїв, що створюють перешкоди;

- при роботі з антеною "СИММЕТРИЧНЫЙ ВИБРАТОР" напрямок на кореспондента повинний бути перпендикулярний до площини променів антени.

Заходи безпеки при роботі з радіостанцією:- не торкатися штирових антен і антенних ізоляторів при

роботі на передачу;- не працювати на антену "СИМ М ЕТРИЧНЫЙ

ВИБРАТОР", що піднята на щоглу, під час грози;не проводити підйом антен в місцях, де можливий їх дотик з лінією електропередачі або іншими джерелами струму;

1 О Г

не проводити підйом і опускання антен при сильному обледенінні щогли, ізоляторів і полотен антени; не застосовувати обірвані і зрощені відтяжки; при роботі з акумуляторами необхідно дотримувати заходи перестороги у відповідності до інструкції щодо експлуатації акумуляторів.

Роботи по збиранню і розбиранню радіостанції, підключенню і відключенню антен та акумуляторів проводити після встановлення вимикача ”21" в положення ' ВЫКЛ".

Категорично забороняється заряджати акумулятори в акумуляторному відсіку радіостанції.

Розгортання антени "СИММЕТРИЧНЫЙВИБРАТОР" на 3-метровій щоглі проводиться в наступному порядку:

підібрати рівну площадку (радіусом 7 м)\ покласти антенну упаковку в центрі площадки на відстані0,3 м від наміченого місця встановлення щогли; відкрити верхній клапан чохла;витягнути із чохла і покласти поруч антену, диск для щогли і один кілок;покласти диск на місце, встановити щогли, орієнтуючи одну з відтяжок на диску за напрямком на кореспондента; витягнути кронштейн з відтяжками із антенної упаковки і підготувати відтяжки до розмотування, відчепити серги кожної із відтяжок і вилучити з кожного мотка кілок, закріплений на волосіні серги трьох відтяжок верхнього ярусу, на яких розташовані чотири мітки, одягнути на кілок ввіткнути його в грунт через отвір на диску; взяти в руки кронштейн з відтяжкою і відійти від щогли у напрямку однієї із видавок на диску (верхній ярус відтяжки при цьому буде розмотуватись), розмотати відтяжку до чорної мітки, вилучити із кронштейна інших два кілка, покласти кронштейн на ґрунт втулками вгору, суміщаючи отвір для кріплення відтяжки з міткою на шнурі; ввіткнути почергово три кілки в отвір для кілків у кронштейні до упору, не порушуючи положення кронштейна;встановити фіксуючу планку на відстані 200/300 мм від

серги і одягнути серги в отвір кронштейна; взяти в руку сергу нижнього ярусу відтяжки, підійти до диска щогли і покласти поряд з диском (при цьому нижнім ярус буде розтягнений на грунті;розгорнути за аналогією інші дві відтяжки, орієнтуючи їх послідовно по двох інших видавках на диску (витримавши кут між відтяжками приблизно 120° і відстань від диска щогли до кілків приблизно 6 м;взяти антену і відійти від кілка з диском на відстань 15-20 м у напрямку на кореспондента, рухаючись у зворотному напрямку, розмотати фідер антени і покласти його поруч з відтяжкою, що визначає напрямок на кореспондента; одягнути коуш з кільцем (знаходиться в середній частині антени) на кілок і розмотати вліво і вправо від напрямку на кореспондента плечі антени на довжину 8 - 1 0 м; не розмотані частини плечей антени разом з тримачами покласти на відстані 1 -2 м від кілка з диском); відстебнути ремені, що утримують щоглу, потягнувши пальцем за верхнє кільце, вилучити з чохла перше (під вершини)коліно щогли зняти коуш антени з кілка і встановити кільце, розташоване в коуші, в карабін щогли, розташованому на її вершині;зняти серги верхніх ярусів відтяжок з кілка в диску і закріпити їх за планку кріплення, розташовану на першому коліні щогли від її вершини;ввіткнути кілок в грунт через отвір в диску до упору; підняти коліно щогли вертикально вгору на максимально можливу висоту (при цьому наступне нижнє коліно повинно автоматично з'єднатися з попереднім верхніми; послідовно перехоплюючи руками коліна, підняти щоглу до планки кріплення нижнього ярусу відтяжок; зачепити серги нижніх ярусів відтяжок за планку; розгорнути аналогічним чином іншу частину щогли; установити щоглу на диск, одягнувши нижнє коліно на кілок у диску;натягнути відтяжки, потягнувши за петлю, що звисає нижньої планки щогли;

- усунути викривлення стовбура щогли і його нахил шляхом

переміщення верхнього і нижнього ярусів кожної відтяжки відносно одна одної;перевірити кріплення кілків в ґрунті і зафіксувати відтяжки фіксуючими планками, для чого звисаючу Т-подібну планку завести між ярусами в сторону кронштейна, зачепити кожний ярус за боковий виступ планки; повністю розмотати плечі антени, орієнтуючи її таким чином, щоб площина антени була перпендикулярна напрямку на кореспондента;

- встановити необхідну довжину кожного плеча вібратора підключенням визначених перемичок;увіткнути в ґрунт кілки з врахуванням максимального використання довжин відтяжок антени закріпити кінці відтяжок;підключити антену до радіостанції, для чого вилку на кінці фідера вставити в розетку "ДИПОЛЬ" на передній панелі прийомопередавача. Довжина кожного плеча антени в діапазоні частот 1,5-2,3 і 2,8-4,5 МГц - 25 м, в діапазоні 2,3- 2,8 і 4,5-8 МГц - 15 м.

Розгортання антени "СИММЕТРИЧНЫЙ ВИБРАТОР"на дереві.

Проводиться в наступному порядку: підібрати дерево середньої висоти, бажано згоризонтальним розташуванням гілок;

- вилучити з чохла антену, мішечок для вантажу, запасну волосінь і кілок з диском;ввіткнути через отвір диску кілок у ґрунт на відстані 10-15 м від дерева у напрямку на кореспондента; наповнити твердим ґрунтом мішечок, розмотати запасну волосінь і прив'язати мішечок до її кінця з петлею, другий кінець волосіні з обмежувачем встановити в отвір кілка з диском;перекинути мішечок з волосінню через гілки дерева (мішечок кидати у протилежному напрямку на бік кореспондента);

взяти антену і відійти від кілка з диском на відстань 20-30 м у напрямку на кореспондента, рухаючись у зворотному напрямку розмотати волосінь антени і фідер; одягнути коуш (знаходиться в середній частині антени) на кілок і розмотати вліво і вправо від напрямку на- кореспондента плечі на довжину, приблизно рівну висоті закинутої на дерево волосіні, не розмотані частини плеч антени разом з тримачами покласти на відстані 1-2 м від кілка з диском;зняти коуш антени з кілка і вилучити обмежувач запасної волосіні, вставити обмежувач волосіні в коуш антени; підняти антену на дерево запасною волосінню, підтягуючи за звисаючу частину з мішечком і ручаючись до кілка з диском, при повному підйомі антени закріпити волосінь петлею за кілок;повністю розмотати плечі антени, орієнтуючи її таким чином, щоб площина антени була перпендикулярною напрямку на кореспондента, встановити необхідну довжину кожного плеча антени;ввіткнути в ґрунт кілки з врахуванням максимального використання довжин відтяжок антени і закріпити кінці відтяжок;підключити антену до радіостанції.

При підготовці радіостанції Р -143 необхідно:відстебнути два замки, зняти кришку з передньої панелі; підключити антену, телеграфний ключ і мікротелефон з розфіксованою антеною;поставити перемикач "15" в положення "-01", перемикач "2" роду робіт - в положення "ЧТ"; ручками "4" встановити задану частоту; поставити перемикач "13" в положення "РРУ";

- ввімкнути живлення індикаторний прилад "11" в режимі "ПРМ" повинен показати напругу батареї в секторі 6-8 поділок;поставити перемикач "10" в положення"1:1"; ручками " 12 " встановити оптимальний рівень шуму приймача, одягнути головні телефони;поставити перемикач "9" в положення, вказані в таблиці на

кришці радіостанції;натиснути телеграфний ключ, радіостанція автоматично перейде в режим передачі;обертанням ручки "8" добитися максимального відхилення стрілки індикаторного приладу;поставити перемикач ”15" в положення - "10" і повторити попередню операцію;натиснути тангенту мікротелефону, установити ручкою "14" нульові биття (відсутність тону) в головнях телефонах при не натисненому телеграфному ключі, відпустити тангенту мікротелефону;відпустити телеграфний ключ, через 0,3-1 с радіостанція перейде в режим прийому і буде готовою до роботи.

Для ведення зв'язку в режимі АТ необхідно: поставити перемикач "2" в положення "АТ"; викликати кореспондента, працюючи ключем; для переходу на прийом відпустити ключ "ТЛГ"; установити перемикач "13" в положення "РРУ"; повернути ручку "12" "Н Ч " за годинниковою стрілкою до упору;установити бажану чутність сигналів кореспондента обертанням ручки "12" "ВЧ";установити тон сигналів кореспондента обертанням ручки "14".

Для ведення зв'язку в режимі ЧТ необхідно: поставити перемикач "2" в положення "ЧТ"; натиснути тангенту "МТ";добитися відсутності тону в телефонах "МТ" при не натисненому ключі "ТЛГ" обертанням ручки "14"; відпустити тангенту "МТ"; викликати кореспондента, працюючи ключем; для переходу на прийом відпустити ключ "ТЛГ"; встановити перемикач "13" в положення "РРУ" повернута ручку "12" "НЧ" за годинниковою стрілкою до упору;встановити бажану чутність сигналів кореспондента обертанням ручки "12" "ВЧ".

Для ведення зв'язку в режимі ОМ необхідно:

поставити перемикач "2" в положення "ОМ"; натиснути тангенту "МТ";викликати кореспондента натисненням кнопки "ТОН - ВЫЗОВ";тримати мікрофон на відстані 6 см від рота при передаванні тексту;відпустити тангенту "МТ" при переході на прийом; установити перемикач "13" в положення "АРУ"; установити бажану чутність сигналів кореспондента, обертаючи ручку "12" "Н Ч”.

Правила транспортування

1. При транспортуванні і роботі в русі радіостанція повинна оберігатись від поштовхів, ударів і падіння.

2. Десантування радіостанції може здійснюватись посадочним і парашутним способами.

3. При десантуванні посадочним способом особливих заходів до захисту радіостанції не застосовується.

4. При десантуванні парашутним способом радіостанція запаковується в контейнер ГК-30. Прийомопередавач при приземленні повинен приймати удар з боку акумуляторного відсіку.

5. Укладка Р-143 в контейнер ГК-30 повинна проводитися в спеціальному амортизаційному чохлі, що придається до радіостанції.

ЗМІСТВступ................................................................................. ЗОснови військової топографії........................................5Задачі орієнтування........................................................ 5Топографічна карта.........................................................6Визначення азимутів і кутів...........................................10Визначення координат об'єктів......................................19Технічні засоби розвідки................................................ 29Тактико-технічні характеристики................................31Бойове застосування технічних засобів розвідки.....50ЛПР-1........... ..................................................................... 52СБР-3........................ •.........................................................57ТНП-1................................................................................. 59ДКРМ-1..............................................................................61ПСНР-5к.............................................................................65Навігаційне обладнання.................................................. 76Підгот овка вихідних даних.............................................78Введення даних в ТНА.................................................... 91Визначення координат цілей..........................................93ЕРРС-1................................................................................ 97ІМН-1.................................................................................. 101Засоби зв'язку.................................................................... 106Р-123.................................................................................... 106Р-130.................................................................................... 113Антенні пристрої............................................................... 123Р-014Д................................................................................. 127ТА-57................................................................................... 131Р-148.................................................................................... 134Р-143.................................................................................... 135

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Воєнная топография /А.А. Псарев, А.Н. Коваленко, А.М. Куприн, Б.Й. Пирнак. -М.: Воениздат, 1986.-384с.

2. Воєнная топография / И.А. Бубнов, А.Й. Кремп, А.К. Калинин, С.А. [Пленников. -М.: Воениздат, 1969.-352с.

3. Топографическая подготовка командира / A.A. Псарев, А.Н. Коваленко. - M.: Воениздат, 1989.-224с.

4. Шмаль С.Г. Військова топографія. - Оріон, K.: 1998.-232с.5. Учебник сержанта войсковой разведки. - М.: Воениздат,

1989,-360с.6. Командирская боевая разведывательная машина БРМ-1К /

Техническое описание и инструкция по эксплуатации. - М.: Воениздат, 1979.

Зам. № 710-02

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РОЗВІДКИ ТА ЇХ БОЙОВЕ ... - elibrary | |

Documents

Ефективність стратегічного...

chapter – 1 - tucl elibrary

untitled - imf elibrary

15811-9781455221950.pdf - imf elibrary

euro-dollars - imf elibrary

اﻟﺸﻔﺮة اﻟﻮراﺛﻴﺔ ﻟﻺﻧﺴﺎن -...

ﺗﺸﻜﻴﻞ اﻟﻌﻘﻞ اﳊﺪﻳﺚ - elibrary

togo - imf elibrary

ﺃﻤـﺭﻴﻜﺎ ﻭﺇﺴﺭﺍﺌﻴل...

bab ii - elibrary unikom

arsitektur etnik - elibrary unikom

اﻟﻄﺒﻌﺔ اﻟﻌﺮﺑﻴﺔ - elibrary

مستقبَل - elibrary

Типи розрахункових задач з хімії...

اﻟﻨﻘﻄﺔ اﳌﺘﺤﻮﻟﺔ - elibrary

2. bab ii - elibrary unikom

اﻟﻌـــﺪد - elibrary

for inflation - imf elibrary

chapter one introduction - tucl elibrary

اﻟﻐﺮب واﻟﻌﺎﻟﻢ - elibrary