К. філос. н., доц. кафедри філософії, економіки та...
Post on 26-Jan-2016
70 Views
Preview:
DESCRIPTION
TRANSCRIPT
СПЕЦКУРС«ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО
ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ
СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН «ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ» (Р4с)»
К. філос. н., доц. кафедри філософії, економіки та менеджменту
освіти РОІППО Лютко О.М
НАУКОВІ ПОШУКИ: У рамках Міжнародної програми з
оцінювання навчальних досягнень учнів у сфері функціональної грамотності – РІSА (Programme for International Student Assessmеnt) кожні три роки з 1997 р. здійснюється визначення рівня оволодіння учнями необхідними для повноцінного існування в суспільстві знаннями й уміннями.
www.pisa.oecd.org
Країни з найвищим рівнем шкільної освіти1. Шанхай
2. Сінгапур
3. Гонконг
4. Південна Корея
5. Тайбей
6. Макао
7. Японія
8. Ліхтенштейн
9. Швейцарія
10. Нідерланди
Перші місця за результатами тестів PISA:
у 2000 році: Фінляндія, Японія, Південна Корея
2003: Фінляндія, Гонконг, Фінляндія
2006: Південна Корея, Тайвань, Фінляндія
2009: Китай по всіх категоріях
У 2012 році в іспитах брало участь півмільйона учнів із
65 країн. Перші місця зайняли школярі Шанхаю, Сінгапуру, Гонконгу, Південної Кореї
Заслуга програми PISA в тому, що вона ставить її учасників
у рівні умови.
Моніторинг якості освіти
Лише 24% випускників шкіл вміють застосовувати засвоєні знання з предмета на нестандартні (непередбачувані програмою) ситуації.
Третина учнів не міє співставляти, аналізувати, шукати, екстраполювати знання з однієї сфери в іншу.
Майже 60% учнів мають серйозні проблеми у навчанні (для порівняння з 80-ми рр. минулого століття їх було 10%).
Забезпеченість загальноосвітніх навчальних закладів сучасними засобами навчання складає 28,4% від загальної потреби, а укомплектованість лабораторним обладнанням предметних кабінетів фізики, біології, хімії становить лише 10–15%, що не може не впливати на якість проведення лабораторно-практичних робіт з дисциплін природничого циклу, де використання обладнання займає понад 50% навчального часу.
Сер Кен Робінсон (Sir Ken Robinson 1950) автор книг, міжнародний експерт з питань розвитку творчого мислення, систем освіти та інновацій в державних і громадськіх організаціях.
В сучасних умовах креативне мислення – це не розкіш, а необхідність.
Сьогодні варто не стандартизувати методи тестування, а змінювати парадигму освіти… Вона повинна пробуджувати приховані можливості та розвивати людський потенціал.
Р4с
Philosophy for сhildren – Навчальна програма, що отримала найвищі оцінки комісій з освіти ЮНЕСКО, ООН, Європарламенту, міністерства освіти США та інших країн. Їй присуджено першу премію на організованому Бі-Бі-Сі конкурсі шкільних програм з гуманітарних дисциплін. Вона переведена на 20 мов і викладається в 45 країнах на всіх континентах. Особливо успішно впроваджується в країнах Латинської Америки, Австралії, Іспанії, Тайвані, Болгарії, Південній Кореї, Польщі.
М. Ліпман (Matthew Lipman 1922-2010) започаткував практику навчання критичного мислення і пов’язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних.
У філософуванні відбувається те, чого не помічають усі його супротивники: з філософуванням людина підходить до своїх джерел…
Філософія містить домагання: усвідомити сенс життя...
Постійне завдання філософування таке: стати справжньою людиною за допомогою розуміння буття; чи, що одне і те ж саме, стати собою.
Карл Теодоc р Яc сперс
Джон Дьюї (1859 –1952) — американський філософ, психолог та реформатор освіти.
Базові принципи школи –співтовариства:
практика, діяльність, досвід, інтереси учнів - цінності освіти, основа організації всіх освітніх процесів;
дитина - центр системи, вона може виявити свою індивідуальність тільки залучившись до активної соціальної практики;
педагог - гід, консультант навчальної діяльності учня.
Базовою складовою даної методики є сократівський діалог.
Діалог виступає інструментом для виховання культури мислення, аргументування власної позиції, культури спілкування.
Сократівський діалог це суб'єкт-суб'єктне (партнерське) спілкування дорослих і дітей, в ході якого створюються варіанти подолання аксіологічних, гносеологічних, онтологічних, етичних, світоглядних та інших проблем.
Деструктивна майевтика: не виявляючи своєї думки, повернути висловлювання дитини так, привести такі приклади і факти, занурити спонтанні світоглядні уявлення в такий контекст, щоб опонент «позбувся спокою», побачив неповноту та обмеженість власних поглядів і наважився на подальший інтелектуальний пошук.
«Щастя, схоже на люстру, з вісюльками. Воно не люстра, але, схоже. Наприклад, вам погано, темно, а люстру включили - світло, весело. Все, як каже бабуся, заграло. Темрява відступила. Все виходить, радісно, співати хочеться, і людям допомагати. Світло і радість, краса».
Автору цієї оди щастю 6 років.
Лютко О.М.ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ
«ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ МЕТОДИКИ
ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ «ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ» (Р4с)»
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СПЕЦКУРСУ
Тема Форма навчання Усього
Лекція Практичне
заняття
Семінар-ське
заняття
Самостійна
робота
Від класичної дидактики до філософії освіти: зародження навчальної програми
«Філософія для дітей» (Р4с) у США
2 (2)
2 (2)
Методика «Філософія для дітей» як складова формування компетентності
школярів
2 (2)
2 (2)
Теоретико-методологічні засади впровадження альтернативної методики
«Р4с» у зміст навчання та виховання школярів
2 (2)
2 (2)
Практичні підходи до реалізації методики «Р4с» у системі ППО
2 (2) 2 (2)
Перетворення змісту уроку на «сократівську бесіду»
2 (2)
2 (2)
Підсумкове заняття 2 (2) 2 (2)
Усього 4 6 2 (12) 12 (12)
Завдання спецкурсу: підвищення рівня акмеологічної компетентності
педагогів; формування розуміння необхідності радикальної
системної перебудови освіти та її функцій, а головне - якісно нових результатів;
розкриття сутності навчальної програми «Філософія для дітей» М.Ліпмана та її впливу на формування рефлексивної людини;
забезпечення інтеграції світового досвіду використання методики викладання гуманітарних дисциплін «Філософія для дітей» у практику загальноосвітньої школи.
Дякую
за
співпрацю!
top related