ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАГН, ЄДНАйТЕСН! РІк 8ЦапSl ХІХ

СТЯХАНОВ[UЬ 61 (1354) НЕДІПЯ

20 ТРА.ВНЯ

1956 р.

Партія і Уряд звертаються до всіх ко.AtСО.JltОЛЬСЬ'UlХ організацій, ко.Atсо.Atольців і ко.AtСО.Atолок, до· всієї радянсько;' .Atолоді з заклико.At видІлити З-nО.Atіж себе в 1956-1957 роках 400-500 тисяч юна"ів і дівчат, які взялися б за спорудження в східних районах нових заводів, гідроелектростаНЦій, вугільних шахт, рудників та інших nідnриЄ.Atств, а. також залізниць.

Орган Броварського районного комітету Комуністичної партії України та районної Ради депутатів трудящнх

Київської області ЦІна 15 ноа.

Молоді патріоти! Партія і Уряд кличуть вас на нові трудові подвиги в і.At'я дальшого розквіту нашої люби.Atо;· Батьківщини, в і.At'я nере.Atоги "О.Atуніз.Atу!

ЗВЕРНЕННЯ Центраnьного Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу і Ради Міністрів СРСР

ДО всіх комсомольських організацій, до комсомольців і комсомолок, до всієї радЯftськоl молоді

Дорогі товариші! Комуністична партія РадянськиїІ

Уряд звертаються до всіх :&омсомольських організацій, до комсомольців і І\ОМСОМО­лок, до всієї радянської молоді з заКЛ!І­ком направити своїх кращих товаришів на будівництво е.'ІектростанціЙ, метадур­

гійних, хімічних, нафтопереробних і ма­шинобудівних заводів, рудників, вугідь­

них шахт, за;1ізниць, підприємств по ва­

роБНИI\ТВУ цементу і збірного залізобеТ!I­ну в С,хідних та північних районах кра­іни і в Донбасі.

Це необхідно Д.'ІЯ того, щоб повніше ви­користати багатющі природні peCYP~H Сходу і Півночі країни, забезпечити ус­пішне виконання завдань, поставлених

ХХ з'їздом партії. 3а роки Радянської влади в Сибіру і в

інших східних районах країни проведено

педичезну роботу. Невпізнанним став ц~ii l.;раЙ! Тут виросли нові міста, збудовано неличезні заводи, фабрики, шахти і PYk 1шки, прокладено тисячі кідометрів залі::!­ниць.

Проте багатства Сходу і Півночі І.раїни використовуються ще дадеко не в повній мірі. А багатства ці справді невичерпні. В СtIбіру, наприкдад, зосереджено до 75 процентів усіх наявних в СРСР запасів пугіддя і до 80 процентів гідроенергетич­них ресурсів, чотири п'ятих дісових ба­гатств, найбільші родовища кольорових і рідкісних металів, залізних руд, хімічної сировини. Ве.'Іикі можливості є тут і ДД~I розвитку сільського господарства-Д!JЯ

виробництва зерна і продуктів тваринни­цтва. Тепер у нас є всі умови і засоби Д.'ІЯ того, щоб освоювати східні раЙОЮI І\раїни посиленими темпами, постаВИТIІ

їх незліченні природні багатства на служ­бу народові, великій справі комуністич­ного будівництва. В шостій п'ятирічці близько ПОдОВИlIИ

всіх капіТaJJЬНИХ вкладень буде направ:rе-110 на розвиток східних районів країни. Протягом двох-трьох п'ятирічок у Сибіру буде створена третя потужна метадургіЇІ­на, база країни з виробництвом 15-20 ~ідьйонів тонн чавуну на рік. Уже в 196О році тут має бути видобуто вугідля і ви­Ішавлено чавуну більше, ніж в усьому P~­,l!;янському Союзі в 1950 році. На МОГУ'l'­ніх ріках Східного Сибіру будуть СПОРУk жені найбільші в світі гідроелектростач­ції. Тільки Братська гідроелектростанція на Ангарі дасть стідьки едектроенеРI'іі, скідьки дадуть Куйбишевська і С1'алі:І­І радеька гідроелектростанції, разом взяті. В 1960 році в східних районах буде RII­роблено едектроенергії значно більше, ніж по всьому Радянському Союзу в 1954 ро­ці. За роки шостоІ п'ятирічки на Сході має бути збудовано більше ста машино­будівних заводів, здатних виробляти всі JiИДИ машин, механізмів, апаратури і п~и­ладів.

Зростаюча промисдовість східних раЙі}­нів потребує значного розширення сіТ&!1 залізниць. У шостій П'Я'І'ирічці намічено збудувати і ввести в експдуатацію заліз­ничні лінії Магнітогорськ-Абдуліно, Ста­лінськ-Абакан, Барнауд--Омськ, прn­масти нові сталепі колії в районах осво­єння цілинних і перелогових земедь. Вже будуються Соколовсько-Сарбаіі-

ський гірничозбагачувальлий комбінат, Rараган,цинський меТaJJургійний зав().5;, vіАприємства !тасуйського рудного родо-

вища, .красноярська гідроелектростанція Заклик Партії і Уряду безумовно злаП· "як справжні господарі, що вирішили 8

на Єнісеї, Братська гідроелектростанція де підтримку і серед молоді, яка закін- І\орені перетворити ці багатющі краї. на Ангарі, Бухтармінська ГЕС у Казахста- чила або закінчує середню школу. Участь у Тепер в усіх кутках Радянської країни ні. Стала до .'Іаду перша черга Канського спорудженні підприємств шостої П'ятирі'l- .'Іюдина можr. жити ПОВНО кровним ЖИТТЯ!'!', бавовняного комбінату в Красноярськом~' ІШ відкриє перед нею заХОІІЛюючі пер- іірати а&тивну участь у соціалістичночу Ераї. йде будівництво Новосибірського спективи, широкий і С,1авний Ш;JЯХ в riудіВНlщтві, користуватися всіма бдагамк турбогенераторного, Павлодарського КОМ- трудове життя. !';ультури. В районах новобудов деда,1і байнового, Омси;ого нафтопереробного 'Г;} В ряди будівників приходять і демо- ширше розгортається житдове і кудьтур­

інших заводів. Споруджено ряд підпри.. бі.'Іізовані воїни. Виховані в дусі високої но-побу'гове будівництво. Тепер ці місцн (іМСТВ на Крайній Півночі. відданості соціадістичній Вітчизні, загар,· не такі вже tлухі, якими вони буди ра-У східних районах країни живуть і 1 '['овані в боротьбі з труднощами, вони по- ніше. Радіо, кіно, бібліотеки, кдуби дан­

працюють мільиони радянських людей, во- винні бути для всіх молодих будівників но ввійшли тут у побут радянських лІО­ни люблять свій край, пишаються НИМ. прикладом високої свідомості, організова- дей. А коли приїдуть з вt)\.'1иких міст і Аде багато з цих районів ще недосить за- ності, дисципліни. промислових центрів тисячі молодих бу­селені, і населення цих районів чекає н!)- Звертаючись з цим ззкдиком дО МОД0· дівників, справа піде ще веселіше. Ви, пого поповнення своєї працьовитої і друж- ді, Партія і Уряд вважають потрібним молоді друзі, будете не тільки будівника­!{оЇ сім'ї. Тисячі юнаків і дівчат вже при- прямо і відкрито сказати про труднощі. ми заВі}дів, шахт, еде&тростанцїй, за.'Іі:J­були на береги Ангари, де споруджується які чекають новосельців. Молоді друзИ В ниць, але й прові,J;никами передової куль­J(ilіібідьша в світі гідроелектростанція, перший 'Іас у вас не буде таких побуто- тури в цих районах. Іркутські комсомольці посдали сотні мо- вих вигод, ДО яких пи звикли у великю ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР зверrа­Ji(;дих робітників на будівництво майбут- містах. Не зразу з'явдяться впорядковані ють особливу увагу керівників міністерств і Н10Ї шнн едектропередачі Іркутськ- седища з хорошими будинками і кдуба- відо,\ІСТВ, будов і підприємств на їх нід­Братськ. Перші посланці Ленінського КОМ- )ІИ-все це вам доведеться створювати повідальпість за організовании ПРИЙ(\!d сомоду прийшли на гігантську будівель- своїми руками. Тому на новобудови по- lіовоприбуваючих )fO.'Іодих робітників і ну ll.'Iощадку, що розкинудася в степах Rинні поїхати люди вольові, стійкі, СИЛh- rтворення для них необхідних виробничих Казахстану, де споруджується металургііі- ні духом, дІОДИ, які не бояться труднощів 1'а культурно-побутових умов. Партійні, нии комбінат, якии дістав у народі на;!- і готові Їх ПОДО.'lати. Еомсомодьські і прОфспілкові організації ву «Казахстанська lIIагнітка». Партійним, радянським, комсомольським повинні чуйно ставитися до потреб і :Ja­

Для здійснення всіх цих величних п;ш­нів потрібні будуть нові сотні тисяч ро­бітників. Це повинні бути сміливі, сильні, мужні мододі ДІОди, які не бояться TPYk нощів і горять бажанням віддати свою енергію на благо радянського наро,п. Ta1ti люди у нас є!

і ПРОфспідковим організаціям треба обг)- питів МО.'ІОдих робітників, оточити Їх ува­ворити це Звернення на загальних збо- гою і піклуванням.

Партія і" Уряд зверrаються до всіх КОМ­сомольських організацій, комсомольців і RОМСОМОЛОК, дО всієї радянської молоді :: закликом виділити з-поміж себе в 1956-1957 роках 400-500 тисяч-юнаків f дilJ­чат, які взялися б за спорудження в схід­них районах нових заводів, гідроелеКТРQ­станцій, вугільних шахт, рудників та ін-

l1ах комсомольців і молоді, роз'яснити юна- Партія і Уряд, закликаючи радянсь:&у кам і дівчатам важливість і значення за- молодь для роботи на будовах і підпри:­RJIИКУ на роботу в східні і північні рано- ьмствах східних та північних районів кра­пи країни, дібрати 3 числа молоді, яка ЇНИ, а також на будівництві шахт ДОНОJ­добровільно виявила бажання поїхати на су, впевнені, що молоді патріоти з честк.. новобу.J;ОВИ, здатних виправдати на ділі справляться з покладеними на них зан­довір'я колективу. даннями, своєю працею сприятимуть зро-

Партія і Уряд сподіваються, що комс 0- станню могутності нашої великої Ра,цян­.ІІ!)JlЬці і МОJlОДЬ, які виявлять бажання ської ,;раїни. працювати па новобудовах, сприймуть Молоді патріоти! Партія і Уряд кличуть це як серйозне доручення Партії і Уряд)-, І;ас на нові трудові подвиги в ім'я даЛl.­як почесний обов'язок перед БатьківщюrOlО шого розквіту нашої любимої БатькіВЩIJ­і поїдуть туди не як гості або сезонни!tll, пи, в ім'я перемоги комунізму!

ших підприємств, а також залізниць. Центральний Комітет Ко)[уніСТИ1JНОЇ Рада Міністрів

Комсомол-вірний помічник партії. Він партії Радинського Союзу Союзу РСР 18 травня 1956 р.

завжди палко відгукувався на всі закли-І;И партії, смідиво йшов на найвідпові- ~ • ~.-------дальніші і найважчі ділянки роботи і 'З У Центральному Комітеті КПРС честю виконував свій обов'язок перед

Батьківщиною. Згадайте героїчних будів- Н , І І ' ників Комсомольська на Amypi-МЇі;1'а арада в питаннях 3d nьшення ВИРОdниqтва загот веnь • яса юнос'гі на Да.'Іекому Сході, :надаите само- 17-18 травня в Центральному Комі-віддану працю ударних КОМСОМОЛЬСЬКІІХ теті КПРС відбулась нарада секретарі:з бригад, які споруджували металургійні ЦК Компартій союзних республік, які ві­велетні Ураду і Кузбасу! Невмирущою дають питаннями сільського господарства, славою вкрили себе посланці Ленінського 10.'Іів і заступників голів Рад Міністрів комсомолу і в наші дні, здійснивши бдис- союзних респубдік та голів планових ко­кучий трудовий подвиг У боротьбі за ОСВО- місій, міністрів сільського господарств~, єння ці,1ИННИХ і перелогових земель. Зав- радгоспів, м'ясної і модочної щіомисдовос­дяки напо:rегдивііі: праці молоді мільЙонц. ті союзних республік, а також керівних ,'ектарів земедь, які раніше не обробляли- І!рацівників союзних міністерств, Держ­ея, поставлено на службу радянському шану СРСР і Держекономкомісії. народові. На нараді буди заслухані і обговореш

Нема сумніву в тому, що і цього разу доповіді заступника ГОJlОВИ Ради Мініст­радянська мододь палко відгукнеться на рів СРСР т. Мацкевича В. В. «Про заходи 21.кдик Партії і Уряду, самовідданою ро- по збі.'Іьшенню виробництва і забезпечення ботою на будовах Сибіру, ДaJJекого Сходу, виконання шану заготівель і закупок Крайньої Півно:і, Каза~~тану і Донбасу І м'яса в 1~56-195~ рр.» і міністра пр?­умножить славНІ траДИЦll комсомоду. МИСДОВОСТІ м'ясних І мfJдОЧНИХ ПРОДУКТІВ

Партія і Уряд впевнені, що KOMCOMOдJ,- СРСР т. Антонова С. Ф. «Про подіпшення ці Москви, Ленінграда, Києва, Мінська, приймання і переробки худоби на підпри­Одеси, Харкова, Ростова на Дону, Тбіді- liмс,-вах м'ясної промисловості». сі, Баку, Єревана та інших великих МЇеТ У роботі наради взяли уЧасть Тl'. Мї­країни покажу'rь у цій справі приклад. коян А. І., Первухін М. г., Хрущов М. С., У великих промислових центрах є тепер Брежнєв Л. І., !рістов о: Б., Бєляєв М. І. резерви робочої сили, і переміщення цих 3 ПОВІдомленнями про хід виконання резервів у східні райони є державно )(0- державного плану заготівель і закуп()" цільною справою. ~:'яса та заходи по збі.'1ьшенню виробнв-

цтва м'яса виступили: тт. Гурєєв М. М.­заступник ГО.'ІОВИ Ради Міністрів У країн­ської РСР, Пузанов о. М.-заступник f:J­лови Ради Міністрів РРФСР, Скуртул М. В. -секретар ЦК КП Молдавії, Мазуров К. Т. -Голова Ра)l;И Міністрів Білоруської РСР, Карибжанов Ф.-секретар ЦК КП Казах­C'laнy, Рагімов С. Г.-Голова Ради Мі­ністрів А:Jербайджанської РСР, Строганов В. Г.-заступник Годови Ради Міністрів ЛатвіЙської РСР, Бенедіктов І. О.-мі­ністр радгоспів СРСР, Адімов А.-секре­тар ЦК КП Узбекистану, Jlауренайтіс І. І.-заступник Голови Ради Міністрів Литовської РСР, Юркін Т. О.-міністр радгоспів РРФСР, Коваль о. Г.-міністр радгоспів Української РСР, Сокодов А. В. -заступник Годови Ради Міністрів E,~­тонської РСР.

По обговорюваних питаннях виступив

секретар ЦК КПРС т. Брежнєв Л. І.

Нарада намітила заходи, спрямовані на поліпшення організації виробництва, за­rотівель і переробки м'яса.

На нараді В~СТУПИВ з промовою Першин

секретар ЦК КПРС ТОВ. Хрущов М. С.

2 СТАХАНОВЕЦЬ Неj!іnя, 20 травня 1956 року

ТРУДОВА СПІВДРУЖНІСТЬ По пІдприємствах раАону

РАЙОННІЙ ДРУКАРНІ ВРУЧЕНО ПЕРЕХІДНИЙ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР

Прибдизно днів десять тому в нашій бригаді трапився такий ви­падок. Після обідньої перерви І;О:JГОСПНИЦЯМ Наталії Барташ, Ользі МаІДИЧ, Катерині ЛевчеНІЩ Любові Фесюк, Уляні Магдич і Ганні Артеменко було дано наряд

оо

РозповІдь І. ЛЕВЧЕНКА­бригадира третьої бригади колгоспу Ім. Маленкова,

с. Свlтильне

ОО поїхати на автомашині до урочи- трактор, то площа буда піДГОТО/l­ща Коло Панькова і розкида'ги та)[ гній. Цю роботу треба було

обов'язково виконати до веЧОРd, бо вночі на ту площу мав приїха­'І'И трактор, щоб закінчити niJtN­товку рі.мі для посадки ' каРТQплі

дена.

Цей факт сам по собі показо­вий і характерний. Він свідчить, наскідьки :фос.'Іа в наших пере­дових колгоспників свідомість.

Машина в дорозі затрималася. Ганна Aptemehko-ко.'ІГОСПНИ­Тому кодгоспницям залиши,лося ця 3 .1анки ;м 1. Там 12 дівч~т небагато часу на роботу. І все- і жінок. Можна впевнено ска:и­

ти, що всі вони ставляться .~O неї з однаковою повагою. І зрозу­міло. Люди бачать, наскільки гаряче вбо.'!івзє Ганна за громад­ські діла. Де СЛОВОМ, а де особис­тим прикдадом, вона допомапє

ланковій згуртовувати КО.'Ігосп­ниць.

таки вони до вечора виконаЛIІ

норму, ІЮзкидали по 25 купок. Трохи втомилися, звичайно, і по­чали збиратися додому.

Аде т}'т озвалася Ганна Арте­менко:

- Норму то ми виконали, 3.іІе ж купки не всі розкидали. А вночі на цю ШIOЩУ приїде трак­тор і не зможе працювати. коли тут гній буде нерозкиданиИ.

- Ну й хай стоїть, не наше ді.l0,--сказала одна колгоспниця.

А друга її підтримала:

- Ми норму за півдня вико· на,lИ, чого ж іще треба. Пішли додому. Перекажемо бригадирові, нехай ще кого-небудь сюди пришле.

А.'1е Ганна Артемівна продовжу­вала наподягати на своєму.

В цій данці .1анковою праЦIO\-J Катерина Моргун-модода діВ'!I:­на, KOAI~OMO.1Ka. Вона недавно еСI­да .13НКОВОЮ. 3 своїми обов'Я3К;1-ми справляється краще всіх.

Що ж ііі тут допомагає? Вміння згурт};вати людей . Ця ланка 3М]­гається :І данкою ;М 2. Ланково/\; там Катерина Книш. І от що ці­каво: майже щовечора до мене підходять обидві дівчини і :1:1-

питують:

- А скі.'ІЬКИ вчора наші I~iq­чата виробили трудоднів?

гані вчинки, але робить ЦІ' таl:, щоб не образити .1ЮДИНУ.

Можна впевнrно сказати, яка .1анкова, така і .11!.нка. От чо:,{у

j( й зупинився дета.1ьніше на pO,J­повіді про Катерину Моргун.

Зараз ми всю виховну робот}' спрямовуємо так , щоб в інших

трьох .1анках трудова дисдипліна

була такою, як в першій. ~'же (>

певні реЗу.1ьтати. Так, цієї зи чи і весною вихід на роботу був Н:1 25 процентів вищий, ніж торі" 33 цей же період. А що це да.l():' Ми вивез.1И на подя вдвоє бі.1ЬШ~ добрив, ніж topik,-ТОРфу 700 і гною 1500 тонн.

За короткий строк провели П')" садку БУКУРУД3И на ll.10щі 36 гектарів. Закінчуємо садити кар­ТQПДЮ. ЇЇ матимемо 66 гектарі". Боре~IОСЯ З:І те, щоб виростити на кожному гектарі не менш як 11<'

160 центнерів. Для цього ми BHl\­

СИМО при посадці добрива. BJli1'­ку б~'демо дбати про якнаЙКРі\-щий доглщ за розвитком рос.'ІИН.

Щоб це успішно здійСНИТИ, бу­демо і да.lі зміцнювати ТІіУДОflУ

Розгорнувши соціалістичне зма- собівартості продукції значно п~­гання за успішне виконання ви- ревиконано план нагромаджень. робничого П.1ану першого POlty По всіх показниках у соціалі~­шостої п'ятирічки, КО.1ектив пр:t- тичному змаганні серед колеКГі­цівників Броварської районlІНЇ вів друкарень обдасті перше )Іі,> друкарні добився значних успі- це посів колектив Броварської хів. Пдан першого кварта.1У ІЮ друкарні. Рішенням ВИКОНКОМУ ва.'Іовііі: продукціі виконано Н:І обласної Ради депутатів ТРУДН-109,7 процента, по товарній _ ~их та обласної Paд~ профспі.lІШ

ІЙ присуджено переХІДНИЙ ЧеРВіl­H~ 104,9 ~poцeHTa. Продуктив- ний прапор і першу грошову пре-НlCT~ праЦІ :зросла на 20 Щ)f)-, мію, які позавчора буди вручені.

цеНТІВ. За рахунок зниження С. Турковський. ..... 1---

ТВОРЧА ДУМНА Довгий час у промкомбінаті

раЙспоживспі.'ІКИ при виготов­.1енні бочкотари буди «вузьки.ll місцем» Фдянці для закручуваНН~І пробок .. Ковадь :lа зміну робив іх не бідьше 25 штук. На ДОПОМОj'} приишда творча думка раціонаlї. :затора. Слюсар М·ИКО.1а Олексан!~­рович Яхно уміло вирішив це пи­тання. Він виготовив простий

дисципдіну, виховувати KO,lfOCl[- прилад, за допомогою якого тепе1 ників _ Цій роботі багато часу і ОДин робітник виготовляє за змін~ енергії відає агітатор комуніс!' по 250 ф)/янців-в 10 раз бідІ)­Андрій ПРОЦС'нко. Останнім часом ше, ніж раніше. Підприємство MaF.

він ПfXJвів цикл бесід про змагаи- щозміни 162 карбованці економії ня бригад. І приємно бу.'ІО ЧУТИ, тільки на цы)уy процесі. коди на одній з них .1анкова K~-'lерина Моргун смза.1а: М. Яхно подав і іншу пропози-

- Ну, 3 що, ко;ш бригздир;\

не знаЙд~мо. Приїде сюди трактор здадеку і стоятиме. А завтра бу­ite затримка 3 посадкою картоп.'Іі.

Звичайно, як прави;ІО, перша ланка день у день тут трима€

першість. Це-резудьтат згурто­ваності .1анки, високої трудово! активності. КІЯТИ хоча б та"с. Наші КО:ІГО(;ПНИКІ[ тепер їздять 3

ПОJІС на автомашинах. Зранку В'І­ни збираються біля О:зерної і 3BiL\­ти їдуть на роботу. Так от, туг :!авжди номічаєш, що найперши­ми до автомашини виходять КО.1-

госпниці .1ilНКИ ;М 1.

цію, яка вже застосована па - Ми маємо всі можливості практиці. Велю,а кідькість­

виростити найвищий в КО.1госп~

білої жерсті_ З кожного стандарт­ного l1иста виходить їх 32 шту­ки. Неодноразово спостерігав МИКО,lіі Одександрович, як з-пїд штампувальної машини ВИНОСЯ1'Ь десятки кі.10грамів обрізків-від­ходів пісд){ ВИГОТОВ.'Іення KopeНl:~" корки. Не раз він обміряв, підра-. ховував і прийшов до висновку, ЩО з кожного .'lИста можна виго­

ТОВ.'ІЯТИ не 32, а 40 коренекорок . Став удосконалювати штампи І домігся бажаних нас.lідків. Якщо раніше ЩЮlісяця Д,1Я виготовден­ня 1.200 тися'! коренекорок ви','­рачалося 37500 стандартних лие­тів бі..l0ГО за.'1іза, то зараз тіль­ки 30 тисяч. Це дало щомісячну економію 11400 карбованців.

1.2ОО тисяч штук KopeH.eKOPF.R Приклади творчої праці, шу­виготовляється в цеху ЩОМІСЯЦЯ ;1.кання нового непоодинокі. Рані-

Колгоспниці замис.'ІИЛИСЬ: а що, коли це й справді так тра­питься. Вони почали потро.\у ЗI'ОДЖУВ!lТИСЬ .3 Ганною, і нареш­ті всі в один ГО.l0С сказали:

- Залишаємось, не піде~ю до­дому, поки не розкидаємо веі купки.

Артеменко дуже зраді;/а. Вона знада, що боротьба за вчасну П,І­

садку картоплі-боротьба за

високии урожай. А це О:lначзє зростання прибутків артілі . Адже всім відомо, що держава в кі.1ЬК' раз підвищи:ш заготівеJ1ьні і за­купочні ціни на каРТОП.1Ю. І чиv вищий буде її врожай, тим бі.1Ь­ше коштів надійде до ко.lГоспної

Це неабияка :щс.'Іуга КаТ(~рини Моргун. Пк вона цього досяг.1!\? Перш ;!а всІ' :щвдяки ХОРОШО;І ), особистому прикладу в робоТІ. ПО-ДРУГ!', lіаТЕ'РlІна :!авжди :lаШI­шаєты:// вірною в усьому ('НОЮІ)' слову п('ред ко.1ГОСПНИЦЯМИ. По­

обіцяє, наllрик.l11Д, допомогти одержаТI{ flідводу - обов 'яз/и­ВО доб'ЄТЬ(;J( СВОГО. До цього, во-

І.аси. на взагаді вміє Ч}'ИНО і тактовно Того дня колгоспниці працюва- поводитися ;! дюдьми_ За')-

ли аж до 'гемна. Коли приїхав жди відверто говорить про по-

врожай. Треба лише день у день дружно І1Ріщ!ОваТIІ.

н а з нім к у; бригаднр рільничої бригади Іван Харлам· пИйович Левченко читає колгоспникам своєї бригади щойно. ви­пущений номер щоденної стінгазети «Соціалістична праця».

БесІди про великиА план не б)'дівництво ІІа Во;/зі, Камі і в том}' числі такі, як Братська і Дніпрі . В 1956-60 рр. ;завер- Красноярсь&а потужністю Лll шиться спорудження таких ве.1Н· а.200 ТИ~. кіловат кожна. У ких ГЕС, я/\ lіуіібишсвська, СТа- ЦЬО.ІІ}' році стане до ладу першин .1інградська, [орьковська. Даду'lio гідрову:ю.l Ангар(;ького каскаду-

Електрифікація країни на новому могутньому піднесенні

проми(;;ювиіі струм нові станції Іркутська гідроеJ1ектростанціл Комуністична партія і радяи­

ський уряд завжди придіJІЯЛИ і ПРИділяють величезну УВаІ'У РО';­виткові енергетики, яка є однією з основ піднесення народного гос­подарства і зро,::тання добробуту

трудящих.

Ще в 1920 році з ініціати­

ви ве.,икого Леніна був скла ­

дений план електрифікації Роеії

(ГОЕЛРО), розрахований на .10-15 років. В. І. Ленін РОЗГЛЯД3В цей план як другу програму пар­

тії. Пl1аномірний розвиток електр()­

енергеТИБИ був наЙваж.ливішо!О лзнкою індустріа.lізації країни. 3 кожною п'ятирічкою нарощува­лись темпи будівництва електро­станцій. Вже до 1935 року будо введено в дію енергетичних по­тужностей 4345 тис. кіловат, тобто в 2,5 раза більше, ніж на· мічалося планом ГОЕЛРО.

В усі дальші роки електроенеР-1 Дніпровського енергокаскаду. РОд' потужністю 660 тие. кі.l0ват. гетика СРСР розвивалась таки.'rlИ горнеться будівництво Саратов- Пданомірний розвиток енерге­темпами, ЯБИХ не знала жодна ської, Нижнє камської, Канів- тики у східних районах ПОБдика­капіталістична країна. Радян- ської та інших гідроелектроста~- ний поставити на службу радян­ські люди на кінець п'ятої п'я- цій. ському народові багатства Сибіру. тирічки зБУJ\УВ3\ЛИ понад 300 Загальна потужність гідРОВУ,J- ПРОТЯГОМ найближчих ДВОХ-ТРМ1{ сдектростанцїЙ великоі і серц- дів тільки на Волзі і Камі нан- п'ятирічок тут будуть створені ньої потужності, з них-90 гід- б.'ІИЖЧИМ часом становитиме при- величезна база країни по ВИД/j­Роелектростанцій. Виробіток ел<:· близно 11 мідьйонів кіловат. буванню вугі.'ІЛЯ і виробництву ктроенергії в 1955 році становив Щороку вони даватимуть народ- електроенергії, третя потужна б.1ИЗЬКО 170 мі,lьярдів кілова с- ному господарству близько' 50 мета.lургіИна база з виробни:{­годин. Радянський Сою;! у ЦЬОJlУ міOlьярдів кідоват-годин едектро- твом 15-20 мільйонів тонн ча­відношенні виишов на друге Mi~- енергії . Щоб виробити таку ж вуну на рік, а також нові маши-це в світі. кількість енергії. за рік на тепло· нобудівні центри. Ще бі.'Іьші перспективи Bi~- вих станціях, потрібно було fJ Поряд з широким використан-

криваються в шостій п'ятирічці. 25 мільйонів тонн кам'яного ву- ням гідроенергії передбачено спо-Виробництво електроенергії збіл!>- гілля. рудження великих теплових еле~-шиться майже вдвоє і досягне Найбільші запаси дешевого тростанцій. Загальна потужність в 1960 році 320 мільярдів кіл')- «білого вугілля» - близько 80 іх зросте за п'ятиріччя приблизно ba.T-ГОДИН. Зростання енергетич- процентів усіх гідроенергетичних в 2,2 раза. Потужність окремих них потужностей випереджатиме ресурсів країни-знаходяться у станцій досягне одного і біль­розвиток усього народного госпо- східних районах СРСР. На Moryr- ше мільйона кіловат. Відомо, ЩО іІарства. ніх сибірських ріках Єнісеї, Обі, такі великі ТЕЦ економічно ви-

В європеиській частині СРСР Ангарі, Ір'гиші будуються найбіль- гідніші, ніж електростанції мен­тривав величезне гіАроенергетич- ші в світі гіАроелектростанції, шої потужності . На них буду'гь

ше, наприклад, підігрівали воду

ддя технічних цілей у спеціа.'ІЬНО

зробденій: печі, де був вмазани:і

котед. Щодня на це витрача.'ІОI~Ь

15-20 кілограмів дров. Слюсар

Степан Іванович Іванов пристосr­

вав водяний бак до вагранки, і

зараз вода нагрівається бе:1 заг­

рати палива. Опанас Федорович

Козлов виготовив свердло, якlО/

одночасно не тільки свердлят,>,

а й зенькують деталі.

Так творча Д)'мка раціоналіJа­

торів сприяє успішному викона'{­

ню завдань, поставлених ХХ з'Ї :j­

дОМ КПРС перед працівниками промисдовості.

І. МихаЙnенко. Бровари.

. встановлені найновіші турбіНIІ потужністю 200-300 тис. кіЛ!I­ват у блоці з котлами наДВИСОКі)­го тиску. А виготовлення турбіНl[ в 200 тис . кіловат обійдеться тільки на 15-20 процентів до­рожче, ніж Т~'рбіни в 100 тис. кіловат. Вироб.lення електроенер­['ії на потужній ТЕЦ буде значно дешевшим і дасть змогу зеКОI{і)­

мити велику кількість палива.

У шостій п'ятирічці ШИР0':\} засто(;овуватиметься в мирних

цілях величезне завоювання нау­ки-атомна енергія. Намічено збудувати, в першу чергу в ра­йонах, які не мають власної па­ливної бази, ряд l\е.:rиких атомних електростанцій загальною пот уж­ніетю в 2-2,5 мільйона кіловат.

Розвиток едектроенергетичноі

бази країни стає на новий, ви­

щий технічний рівень. У 1956-1960 рр. намічено створити єдину енергетичну систему європей­

ської частини СРСР, яка об'єднає ЛІНІЯМИ електропер!.'дачі напру­гою ' 400 тис_ вольт Куйбиmев­CbRY і Сталінградську ГЕС з енер­госистемами Центра, ПіВДНЯ і

Недіпя. 20 травня 1956 року СТДХДНОВЕЦЬ 3

За високий урожай в 1956 році :=======* * ШВИДКО І внеокеии.lено Останні вісті

з колгоспів Ланка Надії Мичак да.ла слов,) зібрати по 180 центнерів каРТОII­,Іі :І кожного гектара закрішrе­ної п.10щі. Колгоспниці зна.Ш,

рист нарізує борозни на такій площі, ЩО вистачає на цідий ден!. ~адюfO КУКУРУД:ІУ З міЖРЯДДЯ\f1l 70Х70 сантиметрів :1 підсипкою

Нопгосп «Червона Україна,). Сіва.111\1tМИ посіяди 170 гектаріь &укурудзи. Добре працює агрегат машиніста О. Лисенка. Точно пе прямій ВОДИТЬ трактор В. Ось-

11\0 важ.lИВОЮ умовою для здііі· у .1УНІШ достатньої кі.lы\стіi до'l­снення взятого зобов'язання ,-; рив, Насіння висококондиційНl~, садіння добірним насінням. Tovy IIP01PY€He І'рано:31lНОМ. П~10ЩУ,

мак, відмінно виконують сво і засаджену кукурудзою за деНІ., обов'язки лебідчики та фіксаТОfJ­ран!>ом наступного дня :щборон')-

вою! відібрали найкращі, здоро· ві к.І)"бні. Працюючи з ранньоl':' ран&у і до пі;шього вечора, ла'l­ка першою в КОдГоспі справюи­

ся з роботою. Разом.з картопл~ю в КОЖНУ лунку внесено по 500-600 грамів торфу і гною в сумі­ші з гранульованим суперфО';­фатом.

Наслідуючи приклад передови­Бів, всі данки закінчили садити

&аРТОШІЮ з підсипкою суміші ор­гано-мінеральних ~обрив на неза­литій площі. Щоб зберегти во­.10ГУ, грунт зразу заборонуваЛIf. Коди спаДr вода, посадимо &артоп·

лю за день-два і на orTaHHix :30 гсктарах.

Зі сходом сонця почина€ роб·)·

'ІУ тракторист Ми&ола Довгодько.

Иому доручили маркірувати ШІО­

щу ДJ\Я са,!\іння кукурудзи, і ві!!.

це робить якнайкраще. Тракт·)-

вуємо. На зерно її матимемо 1 t (І ник. Зд~годжена робота заб~зпе­і на зелений !>орм, яку посіє~н) чує УСПlх-агрегат щодня ~IЄ ЮІ У кілька . строків -50 гектарів. 1-2 гектари. кукурудзи БIЛ~Ш~ Розробили заходи' по догляду :~:l І завдання. І1е.ревиконують змІННІ кукурудзою. Проведемо трира,l!)- норми машиНІСТ Ю. ~PKO та траl;­

тористи І. Лисенчик І В. Шеве.1 Т,. ве розпушування міжрядь, пі;(­

садку зріджених гнізд. Росли,ш підживимо, будемо тримати п()-сіви У чистоті.

Дружно, з раннього {)анку )\0

В роботу включився ще один a~'­регат. Всю кукурудзу на 450 гек­тарах посіємо за 8 робочих днів.

Першою аакінчида садіНИil картоп.lі "вадратно - гніздовю!

пізнього вечщ)а, працюють і ко;!- способом рільнича бригада ;М 7 ГОСIlНИКИ городньої бригади. ОВО- (бригадир Г. Лень). При Ішані 40 чеводи поrіяли моркву, стодові

буряки, посади.Ш 7 гектарів п)-

мідорів, ро:зсаду ЯКИХ ВИРОСТIlДIІ У торфо-перегніиних горшечка--:. Добре росте рання капуста.

І. Макаренко.

заступник голови колгоспv.

Колгосп «Більшовик», с. Рожни .

вона посаДIІ~lа 44 гектари. 3а­кінчи.1а роботу перша бригада, якою керує Ф. Рудешко. Вже по­саДИ,1J[ 43() гектарів картоплі.

Сьогодні-завтра повністюзавер .. шимо садіння.

Н. Бапашова. с. Гоголів.

* * *

69 свиней віДГОn.увала в нинішньому році свинарка відг()· дівельного пункту районної контори «3аготскот» Є. Петрен· ко. Щодобовий приріст кожної тварини стаНОВіІТЬ 593 гра­ми при плані 521. Н а з нім к у: Сl!инарка Е. Петреико задає корм

свиням.

Фото М. Строя.

у три з половиною рази більшв, Н.іж торік .якщо порівняти показники IJ!) Коли підсвинки досягнуть 4-

Час н е жде

Нопгосп ім. Будьонного. МаШ~I­ніст сіва.пш «Т8-2А». В. Олек;~і­єн&о з трактористом М. Шепітьк(} сію'Гь ЩОJJ;НЯ по 12-13 гекта­рів КУКУРУДЗИ. ВС.1ід за рільни­чою бригадою Н. Єременка поча­ли садити к}'куруд;!у вручну

квадратно-гніздовим способом всі бригади. Матимемо КУКУРУДШ 1~5 гектарів-майже втроє бідь-

виробництву свинини за сім ~Ii- місячного віку, Їх знову перева­сяців нинішнього господаРСЬК()ГJ жуємо, відповідно до ваги СКЩІ­

р()ку в тваринництві 3 даними :;а даємо раціоп. його кожного ра:!)' весь минулиіі рік, то вони маН· переглядаємо і по мірі росту ТМ­же вдвоє вищі. Торік мали по 1f1, рин збільшуємо кількість корміг. а тепер по 19,3 центнера на 10!) Так, наприклад, свиням, що мз­гектарів ріЛJlі. Крива пішла вго- ли вагу по 55-60 кілограмів, 'і ру тому, що зайнялися відгодів- 15 березня по 1 квітня щодоби лею свиней на м'ясо. Вона дуже видава,.'1И в середньому на кожну вигідна в порівнянні з сальною голову 8 кілограмів картоплі, відодівлею, бо вимагає значно 1 кідограм &омбікорму і стіль­менше затрат нраці і матеріаль- ки ж гречаної полови, 1 кілогра:.( них засобів. Досить сказати, ЩІ' консервованих качанів &укурудзl'!. на виробництво Цfштнера свинини В раціон також вводимо сіль і м'ясної кондициї витрачаЄТЬС;І крейду в малих дозах.

Повністю в стисді строки про­

ведено посів ранніх ярих іОВ0' чів У ко.'!госпі ім. Димитрова. На 43 гектарзх зеленіє овес, на 1:)0 -видно дружні сходи JIЮПИНУ, Н:і 7 гектарах росте рання капуста

і беруться за землю молодим к(}­

рінням ніжні помідори.

Останні сотки картоплі досзд·

жують колгоспниці другої брига­

ди там, де незручно повертатись

машинам. Понад 43 гектари кар­топлі-на 10 гектарів бідьІП~

плану-посадила ця рідьнича

бригада в співдружності з мен·

А.ІС З посіво~[ кукурудзи В ар­

тіді не все гаразд . .якщо друга і третя бригади виконади П,lанові завдання, то перша, де бригаДІ[­ром Іван ПаВ~lенко, не при­ступила ДО посіву, тільки закін­ЧЮІа підготовку п.10щі. ПО КО.І­госпу В цідому ще потрібно поеі· яти 37 гектарів кукурудзи на зер­но і 30 гектарів на силос на ви­мерз.'!их ділянках озимини. На­сіння кукурудзи підготов.lено не повністю, час'Гина його не пср~­

вірена на схожість.

Слід закинути докір і керів­

никам БроваРСЬБОЇ МТС. В траБ-

ше проти торішнього. Посіяли 200 гектарів "ормово­

го JIЮШІНУ, У тому ЧИС.lі 45 гек· 'І'арів на зелении конвеЙєр.

М. Мапьвін. с. Мокрець.

***

кормових одиниць у півтора ра- Такии порядок годівлі і добри\і за менше, ніж на центнер саль- догдяд свинаро!> за закріплени~ ної. молодняком дає можливість зні-

3разу після відлучення від мати тварин з відгодівлі у 8 - 9-свинома'ГОК відібрані поросяга місячному віці, коди жива вага переважуємо, групуємо відповідно кожної свині досягне не менш як до статі та ваги і ставимо Шl 80-100 кілограмів. відгодівлю. У цей період вел:t,.е Нинішнього року колгосп зо­значення мають правильні pj. бов'язався одержаги на КОЖl!і

Нопгосп ім. Стапіна. 3магаю- ціони. І\ожному порося ті ві кІ)!;!, 100 гектарів ріллі по 35 цен'Г­від двох до чотирьох місяців що- нерів свинини-у три з ПОЛОВlf'

чись за високий урожай, ко){- ною рази більше, ніж торік. Сво-нізаторами дванадцятої трактор- торнііі бригаді, я&а оБСJ)'Ж)'Є код­

б ДНЯ дається в середньому 500 ПJексна ригада, яку ОЧОЛ~І)" го слова дотримаємо. Зараз на

А. Гулий, першою закінчила ~1- грамів комбікор'dУ, 1,5 кідограd:l відгодівлі сто іть 32 свиней, є 11 діния картоп.lі. Вчора заверши.ш картоп.lі і півтора ,jjiTpa мо.10'[- разових свинок. Відбиравмо Т3-цЮ роботу всі бригади. КаРТОЮІ)' ного переГОI[У. Влітку поросята кож 300 поросят весняного ПРi:l-

ної бригади Броварської МТС. .3 вдячністю гuворять колгоспники

і колгоспниці про трактористі~! Михайла Гуська, Миколу Гузем· ка, машині~та Григорія Ка.'lенчен­ка. Вони щодня машиною

«СКГ-4» садять по 8-9 reKT1J.­

рів при нормі 7. 3акінчила вже

госп, з шести машин чотири Прtl­

сапних маЛОI:ИЛЬНИХ, А трактор,

що працює 3 к)'кур)'дзосаджа:І­

"ою, старии, погано відремонт')­ваний, а тому часто ПРОСТОЮ';'

За зміну агрегатом засіваю.ть по 5-6 геБТарів при нормі 12.

одержують також зелені КОРМІ!. плоду. на 350 гектарах посаджена з під·

В цей період середньодобовиП П. Біпокриницька, сипкою суміші органо-мінералr,· зоотехнік. них добрив. Всю ШІОщу заборону- приріст ваги J\ОЖНОГО ПОРОСЯТІІ Колгосп «Шлях Ілліча»,

досягає 300-350 грамів. с. Зазим·я. -------вади.

цю роботу перша рільнича А. Гончаренко. бригада. с. В.-Димерка. с. Русанів.

І. Топіха. у плодорозсаднику

~~_-~-~'~_.A~~-----'_.·----·--~~------~~---

Урад),. Сталінградську ГЕС з Дон­басом з'єднає лінія електропеРd­дачі постійног() струму надвисо­

кої напруги. Електростанції, об'єднані єдиною високовольтною

сіткою, вироблятимуть у 1960 році майже половину всієї еле!t­троенергіі в СРСР. Розгорнуться. роботи по створенню енергоси';­

теми ЦентраЛЬНОІ'О Сибіру. Об'єднання окремих енергоси~­

тем, зв'язуваних потужними :Іі­ніями електропередач, дасть мож­

ливість якнайкраще поєднаТJf енергію гідроелектричних, теП;ІО­

вих, а також атомних електро­

станцій, підвищити економічність і надійність енергопостачання ..

Управління всіма об'єднаними енергосистемами буде повнісгю автоматизовано з допомогою Te;JI(}­:механіки і найновіших електрон­них лічильно-розв'язуючих ма­

шин.

3РОС'l'ання виробництва елек­троенергії за п'ятиріччя дасть змогу ще ширше едектрифікув:\­ти промисловість, транспорт, сіль­ське господарство. Ввійдуть 11

ЄКСПJIузтацію до,.&т&Ово 8100 кі­"][ометрів еJlе&тркфікованих заJlї'3-

ниць, завершиться електрифіка­ція МТС і радгоспів, а чис ~o електрифікованих КО.1госпів збіль­шиться вдвоє.

Натхнений величними заВД<іН­

нями ШОС'l'ої п'ятирічки, радяч­ський народ під керівництвом &0-

::=======*

муніСТИЧНОІ партії зробить ще один великий крок по шляху пе­

ретворення в життя l'eHiaДЬHO~O денінського ааповіту: «Номунізlot --це є Радянська впада ппюс епектрифікація всієї країни».

С. Герасимов.

.======;;

Миколаївська область. Будівництво Снігурівської зрошуваль­но-обводнювальної системи вступило в передпусковий період. Закіичено монтаж чотирьох потужних насосів, монтуються елек­тродвигуни,закінчується складання напірного трубопроводу. В кіиці травня дніпровська вода піде иа причорноморські степи.

Н а з нім к у: розбирання старої перемички для звільнен­ня підходу річкової води до насосної станції.

(Прескліше РАТАУ). Фото Б. Умбраса.

нашому

Плодорозсадиик нашоі артщ товлених грцках. Восени, ,11;0 по­існує 20 років. 3а цей час ми з~- чатку морозів, їх вибираємо 3

безпечили са~ивним матеріалом грядок, сортуємо і прикопуємо на ,,;есятки колгоспів як свого, таз зиму. Всю діляНItу розбито на по­і ряду інших районів облас'гі, ля сівозміни. допомогли ім замасти близькu Другу ділянку, на якій до ди-2200 гектарів садів, понад 100 чок прищеплюємо вічка або ЖИ8-re&TapiB ягідників і виноградни- ці &ультурних сортів, також по­к.ів. Більша частина цих наса.1;- ,J;їлено на поля сівозміни. Вее­жень вже пл()доносять. Ві,ll; пло- ною в першому полі, як тіJlЬ&И дорозсадника поклав свій поча- ,J;озволяє грунт, колгоспниці ви­ток і сад колгоспу, під яким зап- саджу ють дички, одержані на )l;і­H~TO близько 150 гeKTa~iB. Л~пю І лянці розмноження, а в липні­ОСІННЮ МИНУ.Jого року І ниНlШ- серпні окуліруємо їх. В другому

ньої весни артіль одержала від полі окуліровані раніше підще· реалізації саджанців понад 3;)0 пи ще до розмерзання грунту тисяч карбованців доходу. зрізаємо на шип, а в третьому--

Обс.1УЖУЄ плодорозсадник СIlС- с.а,ll;жанці, Я.&і підросли, B,&OPI)­ціальна бригада, яка щороку В!І- чуємо, щоб одержати кіJlЬМ гі­РОЩ)"6 на кожному з трьох гек- лочо.&, з яких потім фОРМУЄТЬСіІ

тарів по 18-20 тисяч саДЖ&Ю(Їtl крона. Восени саджанці ВИКОПУG. кращих районованих СОР'1ів. мо спеціальним плугом «ВП-2,)

Пдоща пло~розсадника поділе- Аля реалізації або своіх потреб. на на три ділянки На одній з МОЛО,ll;і паростки ,5;ля прищеп­них - ділянці розмноження - лення та окуліров&и дичок бере­вирощуємо дички. Восени поле мо з апробованих державним ін­глибоко оремо з внесенням міс· спектором найкращих ВИСОКІ)­цевих і мінеральних добрив. В'3- врожайних плодових лерев. лику увагу приділяємо нагромад-женню ВОЛОГИ, стратифікації нtI- В. Рerач.

завідуючий плодорозсадннком. сінни. 3 появою сім'ядолеі сі- Колгосп ім. Хрущова, щі пїsіРУ6](О на lобре rЩr.1- с. ТребухіL

4 СТАХАНОВЕЦЬ

МІЖНАРОДНИЙ ОГЛЯД НОВЕ СВІДЧЕННЯ

МИРОЛЮБНОСТІ СРСР

В усьому СВіТі тепер ШИРОКtI обговорюється заява УрядУ СРСР у питанні про роззброєння.

Бажаючи внести новий вкла~ у справу роззброєння і забез­чення миру і прагнучи до ство­рення ще сприятливіших УМОВ Д.1Я мирного будівництва в Радян­ському Союзі, уряд СРСР вирішив протягом одного року-до 1 трав­ня 1957 Р.-скоротити радян­сьr;і зброііні сили на 1.200 ти­сяч чо.тrовік, зверх вже проведе­ного в минудому році скорочення

збройних СІШ на 640 тисяч чоло­вік. Будуть рОЗформовані 63 ди­візії і окремі бригади, а також

частина військових УЧWIищ. На консервацію буде постав.тrено 375 бойових кораб.тrів. Відповідно ско­рочуються озброєння і видат!\и на військові потреби по Держав­ному бюджету СРСР. Звільненим військовослужбовцям забезпечу­ється можливість влаштування на роботу у промисловості і в сільському господарстві.

Це рішення нашого УРЯА)' сприйняте в зарубіжних країнах як важлива історична ПОАія. «Радянська заява про скорочен­ня збройних си.тr,-пише єгипет­

ська «Іджіпшн газетт»,-слід ві­тати як крок на шляху до пом'як­

шення міжнародної напруженое­ті». Австрійська газета «Естер­реіі:хіше фольксштімме» підкрес .. лює, що «Радянський Союз дав прик.тrад, який означає для ра­

дянських .тrюдеЙ· підвищення Ї't добробуту, а д.тrя простих людеіі усіх країн-зміцнення надії на міцний мир». Індійська газеТ~1 «Хіндустан стандард» розціню., заходи радянського уряду як «ве­

ЛИКИЙ ВЮlад у зміцнення миру;>. Вітає Радянську заяву бі.тrьшість французьких газет.

Знайшлись, о.а;нак, у зарубіж­них країнах і такі кола, яким ра­дянська заява припала явно НІ:

дО смаку і вик.лика.тrа занепоко­єння. В Нью-Иорку, наприк.тrад, після заяви Радянського уряю' кілька днів підряд спостеріга­дася гарячка на біржі: різко впа.тrа вартість акцій ряду ком­паній, що наживаються на ГОИf(і озброєнь. Англійська газета «Дей­лі міррор» вмістила в цьому зв'яз­ку таку карикатуру: один бір­

жовий ділок непритомніє, другиіі у страху, біжить кудись, а тре­тій кінчає життя самогубствtI.\{. Підпис під карикатурою такиИ. «На дtlПОМОГУ! На допомогу! Чер­воні заМИШ.1ЯЮТЬ щось погане­вони скорочують свої озброє.!­

ня». Така паніка серед американ­ських ді.жів цілtОМ зрозуміл:t. Вони n::lбоюються, що раДЯНСЬJ:і аа ходи сприятимуть припиненню

гонки озброєнь. Важurиво в зв'яз­ку з цим відмітити, що держав­ний секретар США Даллес пос­пішив заспокоїти американських біржовиків заявою про те, ЩО

США не мають наміру ПРОВО){ИТJI «скорочення чисельності зброй­них си.тr у відповідь».

Прагнучи ослабити СПРИЯТЛИ8е враження, я&е справило рішення Радянського уря){у на світову громадськість і виправдати ГОН­

ку озброєнь, що проводиться JI

захі){них країнах, багато органііІ преси і представни&ів правлячих кіл на Заході намагаються при­меншити значення нового мирно­

го заходу СРСР і перекрутити його. Проте широкі маси всюди правильно розцінюють радянське

рішення ЯК новии вияв МИРОJІюб­них прагнень нашого наРОАУ і нашого уряду. Передові і тверє;­зо настроєні люди наполягають. щоб США, АНГ,1lія і Франція на,;­лідували благоро){нии приклад

СРСР.

ПЕРЕГОВОРИ МIЖ'срср І ФРАНЦІЄЮ

На запрошення РаДЯНСЬКОІО уряду 15 травня в Москву при­були голова Ради Міністрів Фран­ції fi МО,1де і французький мі­ністр закордонних справ Крістіаіl Піно. На другий же день поча· лись переговори між урядовими

делегаціями СРСР і ФраНІ~ії. Франко-радянсь&і перегово!н!

викликають в уеьои)' світі ве_н­кии інтерес. Багато французьких газет підкреслюють, що перегов,)­

ри відбуваються в такии період, коли створено сприятливі можли­вості длУ. :Іоліпшеннк і зміцнення відносин між двома &раїНа\Ш. Цьому сприяє не тільки ослаб.1ен­ня міжнародної напруженос Гl,

але і помітне пожвавлення фра'і­

ко-радянського співробі'l'НИЦТВ~" зокреvа розширення до 35 мі.'!!>­ярдів франків на рік обсягу тор­гівлі між обома країнами.

Грома.а;ськість Франції чекзє позитивних результатів від пере­говорів, які відбуваються в Мос­кві. Газета «Фігаро» називає I:t «важливими політичними пере­говорами». «Переговори В Москві, -пише газета «Ліберасьон»,-­можуть бути плодотворними». Га­зета «Франссуар» вважає, щІ)

франко-радянські переговори мо­жуть привести «до поліпшення міжнародного становища».

UЦoдo ставлення Радянського Союзу до цих переговорів, то воно було ясно висловлене У відповіДЯі Голови Ради Міністрів СРСР М. О. Булганіна на запитання фран­цузької газети «Монд», опублі­кованих 15 травня: «Спільність &OpiHНlIX національних інтересів Франції і Радянського Союзу владно диктує необхідність по­стіЙНОі'О співробітництва між н:\­ми в боротьбі за зміцнення миру».

І. ЛапицькиЙ.

XArROB~ -300 РОКІВ • Двадцятого травня відзначається трьохсот­

річчя з дня заснування Харкова-одного з най­більших міст Радянського Союзу.

Харків-місто славних реВОЛЮціііних трад,'· цій. Першим масовим політичним виступом ро­бітників проти капіталістичного рабства і цар­сь!<ої сваволі тут була харківська майовка в 1900 році, високо оцінена В. І. Леніним. Харків­ські трудящі брали актнвну участь у революці'й­них подіях 1905-1907 і 1917 років. Після перемоги Вели­

кої Жовтnевої соціаліс­тичної революції у Хар­кові був утворений пер­ший робітничо-селян­cьКl~ уряд Радянської України. До 1934 року Харків був столицею Української РСР. В роки Радянської

*,======= вість. З кожним місяцем харківські машинобудіе­ники збільшують випуск різноманітної продукціі. освоюють виробництво НОВ'іХ машин. верстатіп, приладів устаткування.

Разом з промисловістю бурхливо розвиваєть­ся і міське господарство. Сотні нових багатопо­нерхових будинків стоятlt тепер там. де ще не­давно були руїни. Нема ні одного р~йону міста, на площах і вулицях якого не було б риштуван­ня. Поряд з величезними, красиво оздобленими і

вже заселеними корпу­

сами споруджуються но­

ві жилі, адміністративНі і культурно-побутові бу­динки. Тільки за після­воєнний час у Харкові збудовано близько 1200 тисяч квадратних метрів жилоі площі.

влади почався справж­

ній розквіт міста, яке перетворилось в один з

найбільших індустрі­альних і культурних центрів країни. його бу­дівництво провадилось

надзвичайно ШВИДКИМ 1-1

темпами. За короткі строки стали до ладу

тракторни'й, верстата­будівний, турбінний та багато інших завод-ів.

Харків. З кожним роком місто стає все більш благоустроєним і красивим. Тут споруд­жується багато жилих буди~ків, ку.'Іьтурних та побутових закладів.

Харкііі-великий куль­турний і науковий центр України. Тут працюють 24 вищих учбових зак­лади, в якик навчаєт;>­

ся понад 60 тисяч ст:,­дентів. У технікума'(, у середніх і неповних се­редніх школах налі­чується більш як 100 ти­сяч учнів. Понад дві тисячі вчених 39 науко-Н а з нім к у:' будинок універмага на площі

Рози Люксембург. во-дослідних і проект­них іиститутів розробля­

Навколо Харкова виникли передмістя з красч­вими вулицями, великими будинками, школами, лікарнями.

Величезної шкоди господарству Харкова завда- , ли німецько-фашистські загарбники. Волею Кому­ністичної партії і Радянського уряду, самовід­даною працею радянських людей були"заліковані страшні рани, заподіяні війною і окупацією. Під­німати величезне українське міс,то з руін допо­магали всі народи Радянського Союзу і в перШJ чергу братній росІйський народ.

ють н~~актуальніші проблеми науки і народно-го господарства. ,

Культурні запити трудящи){ міста задоволь­няють 6 театрів, філармонія. десятки кінотеат­рів, Палаців культури і клубів, понад 500 БИ­ліотек. На стадіонах і фізчльтурннх площад­K~X вдосконалюють свою cnopT'dBHY майсте~­НІсть десятки тисяч хаРКів'ЯН.

Ще більші перспективи розвитку Відкри, ваються перед Харковом в роки шостої П'ятиріч­ки. Натхнені історичними ріщеннями ХХ з'їзду КПРС, харків'яни з ще більшою творчою енер­гією борються за дострокове виконання нового П'ятирічного плану.

Недіnя, 20 травня 1956 рону

п о р а й о н V

Н а з нім ку: с. Вигурівщини.

весняни~1 розлив Десни біля

Фото К. Сухорукова.

ВІДКРИТТЯ БІБЛІОТЕКИ

у чора відбулося відкриття районної бібліотеки. В ново­му приміщенні по вул. Київ­ській, ;м 113, створені всі H~­обхідні умови для роботи. І Крім абонементу і книгосхо­вища, обладнано читальни:J:i

зал з окремо виділеНИ}f

книжковим фондом. В бібліо­

теці є до 20 тисяч книг по­літичної, художньої, сільсько­господарської та іншої .тriTepa­тури.

Т. 30nотуха.

ПІОНЕРСЬRИЙ ПАРR Торік, відзначаючи 100-

річчя з дня народження І. В. Ючуріна, комсомольці і піо­нери заснували «Піонерськии парк», посадивши в ньому

4 тисячі дерев. Тут розбито

алеї, клумби, майданчики }(дя

ігор та інше.

Пі.а; час декаАни1tа лісу і СіІ­

ду, якии нещодавно закін­

чився, комсомольці і піонерu

посадили ще 7 тисяч дерев: ясеня зелено.'ІИСТОГО, манжур­

ського горіха, тополю, клена, ялинок_

Бровари. В. Леонова.

UЦe раз про охорону дерев птахів Нинішньої весни трудящі НіІ­

шого району провели масові по­садки фруктових і декоративних дерев.

щення дерев і пташиного гніЗU,іІ. Цей обурливий- вчинок, як ВИЯВІ!' лось, був допущений не rPOMa'l'I­нином Синякіним, а його сусідом Озерчуком К. Є факти порубки дерев і на інших вулицях в Бро­варах.

Виконком Броварської селищно і

Ради повинен вжити необхідні

Зрозуміло. який прекрасний ви­гляд будуть мати наші вулиці. садиби, одягнені в зелений на­ряд .. Любовно відносяться тру­ДЯЩІ до свого зеленого друг.].

І гнівно виступають проти тих, хто знищує, шкодить деревам. заходи по охороні дерев, висад-В І!ашій газеті від 29 квітня жених на вулицях. площах та бі­

вміщена кореспонденція про ЗІІІІ- ля садиб трудящих.

Pцuтop С. ПОГРЕБІНСЬКИИ.

РаИонииl BiдAl. "СоIOЗДРУКУ" доводить до вІдома всіх керівників підприємств, установ, колгоспів МТС та громадян району про те, що провадитьс~ прийом передплати на друге півріччя 1956 року

НА РАЙОННУ ГАЗЕТУ -

"Стахапонець", а також на обласну, республіканські і центральні газети та журиали.

Ра4віддіА ,.Союздруку';.

r~===============~ ДО ВІДОМА МИСЛИВЦІВ

в і Д п о в ід н О по ста н о в и Міністерства сільського господарства УРСР від 14 березня 1966 р. районна Рада мисливців і рибалок з 16 травня по 1 липня провадить

пеР'РВ8страцlю І оІмlн .ИСJlIІВСЬКИХ квитиІв, виданих раніше.

Перереестраці8 і обміи квитків ПРОВ8JtИТЬСІІ в приміщенні раllради М8С.lВ8ЦІв І рибалок (Бровари, провулок імені КІрова • .N! 10) в иеділю-

8 10 АО 17 гоци, в поне.аІ.ІІОК. сереАУ і п'JlТНИЦЮ-З 17 год. 30 хв. Ао ~2 гоJtии.

МІС"І,!!І І p16UIlI, 11,,1 В Зl$вачевий стро" ве пройдуть

Lаерере,стра!!IЮ, 6'.І1ТЬ Dоз6п .. еві прпа ва по"ювання. d СеJlЮК Іван Никифорович, що Справа слухатиметься в народ-

живе в с. В.-Димерка, порушу.о справу про розлучення з дружи- ному суді 2-0Ї дільниці Бровар-Важко впізнати тепер Харків тому, хто не

був у ньому за останні 10 років. Не тільки від­роджена, але й значн'о зросла його промисло-

ною СеJUOК Галиною Петрівною, ського району. І. ВІкторо.. яка живе там же.

АЩІеСа peдuцii: с. Бро.арИ, l{иІВСЬКl)і області, вул_ l{иіВCЬU,16 138. 6po •• pcua раloa. друкар .. Квlвськоl'О 06лаСIlO1'О-УПР-8В.IIiIIu---:--rJ-.-тур8--. ----------з-... -,-203-1-2СЮО----