12

Література рідного краю. Харків мистецький

Тема: «Поети Харкова про рідне місто»

"Я не знаю іншого міста, де б старовина і сучасність так гармонійно поєднувались"

Мета: ознайомити учнів з літературною спадщиною Харківщини, творами сучасних харківських поетів, поглибити знання про літературний аналіз, виховувати любов до рідного краю.

Міжпредметні зв’язки: Харківщинознавство, інформатика, музика, художня культура.

Тип уроку: захист проектів.Обладнання : телевізор, DVD, магнітофон, фонограма "Харкове мій", фонограма " Пісня про Харків", презентації "Спілка письменників Харківщини", "Поети Харкова", фотографії пам’ятників Харкова, архітектурних пам’яток.

Хід уроку

І. На фоні мелодії "Харкове мій" слова вчителя (3 хв.)

Питання до учнів: Назвіть імена письменників, чиї життя та творчість пов’язані з Харковом.

Харків і Харківщина в усі часи своєї історії були багаті на літературні таланти. Тут народжувалися і утверджувалися в своїй творчості багато наших всесвітньо відомих земляків, які прославили Слобожанщину, Україну на весь світ.

Згадаймо імена наших видатних майстрів слова і думки, серед яких Семен Климовський, Григорій Сковорода, Петро Гулак Артемовський, Григорій Квітка-Основ'яненко. Це вони зачинали літературну славу нашого краю.

Саме завдяки таким письменникам про Харків заговорили як про культурний і науковий центр. На Харківщині народився і вчителював автор "Словника української мови" Борис Грінченко, а своїми науковими працями збагатили світову думку Олександр Потебня і Микола Сумцов.

Великого загальноукраїнського значення мала діяльність поета Павла Грабовського і громадської діячки Христини Алчевської.

Проте з найбільшою силою розквітнув талант багатого грона письменників у роки Українського відродження: Василь Єлан-Блакитний, Микола Хвильовий, Микола Вороний, Петро Панч, Микола Куліш та багато інших боролися за нову Україну, її майбутнє. Багато з них поплатилися життям і кров'ю за свої творчі і загальнолюдські устремління.

12

Поети, письменники, літературні критики – це передова частина мистецької інтелігенції Харківщини, її еліта, які визначають творче і мистецьке обличчя краю, його духовності і моральні засади. Саме харківські літератори були завжди попереду у виборюванні незалежності України, відродженні і розвитку національної культури, духу і мови.

Гордістю Слобожанської землі стали талановиті Ігор Муратов, Роберт Третьяков, Борис Чічібабін, Володимир Добровольський.

Високо поціновується талант і активна громадська позиція багатьох сучасних письменників Харківщини, серед яких Анатолій Перерва, Юрій Стадниченко, Римма Катаєва, Ірина Євса, Ніна Супруненко та багато інших зрілих і молодих авторів слова.

А зараз я передаю слово творчій групі, яка підготувала презентацію про Харківську обласну організацію Національної Спілки письменників України. ІІ. Презентація 1. (5 хв.)

- Сьогодні харківська письменницька організація залишається однією з потужних у творчому плані, посідає значне місце у відродженні духовності і національної культури на Слобожанщині.

- Торкаючись історії, треба сказати, що Харківську письменницьку організацію було створено 1934 року.

- З початку створення письменницька організація діяла досить активно, з 1936 по 1941рік. Видавала часопис "Літературний журнал". Ядро її становили Юрій Смолич, Петро Панч, Кость Гордієнко, Наталя Забіла, Юрій Шовкопляс, Ігор Муратов, Микола Трублаїні та інші.

- Двадцяті і початок тридцятих років позначилися також піднесенням критики і літературознавства. В інституті літератури імені Т.Г. Шевченка Академії Наук та інституті народної освіти, який об'єднав університет та педагогічний інститут, сформувалась літературознавча школа, визнаним главою якої був Олександр Білецький.

- Але внаслідок репресій тоталітарного режиму в 40-х на початку 50-х років у Харкові не видавалось жодного літературного журналу, що, звичайно, гальмувало розвиток літератури і критики.

- У 1952-1955 роках виходив літературно-художній громадсько-політичний альманах "Харків". З 1956 року тут починає видаватись журнал "Прапор" (з 1991року має назву "Березіль")

- У період німецької окупації в Харкові видавались газета "Нова Україна" та журнал "Український засів", у яких працювали Олексій Веретенченко, Дмитро Нитченко, Юрій Тевельов, Аркадій Любченко, Іван Багряний, творчість яких стала відомою лише після проголошення незалежності України.

12

- Після звільнення міста поступово відновлювала свою діяльність письменницька організація, якою керували в різні роки Юрій Смолич, Наталя Забіла, Петро Панч, Юрій Шовкопляс, а пізніше – Віктор Кочевський, Ігор Муратов, Ярослав Гримайло, Володимир Петров, Борис Силаєв, Радій Полянський.

- 2005 року у складі організації нараховується 81 літератор, серед яких такі відомі в Україні письменники, як Василь Боровий, Анатолій Перерва, Степан Сапеляк, Микола Возіянов, Віктор Бойко, Ніна Супруненко, Володимир Верховень, Римма Катаєва та інші.

- Сьогодні Харків живе активним творчим і духовним життям. Керує Спілкою письменників Харківщини Іван Перепеляк.ІІІ. Слова вчителя: Багато поетичних творів присвятили рідному місту поети

різних поколінь, оспівуючи красу великого промислового, наукового і культурного центру України, його досягнення і звершення.

Питання до учнів: Давайте повторимо деякі питання з теорії літератури.- що таке ліричний твір, які тропи визнаєте?дайте визначення понять.

У кожного з вас є картка, яку ви заповните протягом уроку.1. Що я знав і повторив?2. Що дізнався нового?3. Що мені запам’яталося?4. Що справило найбільше враження?

А зараз я передаю слово групам літературознавців. Вони ознайомлять нас з біографією поетів, зразками ліричних творів, зроблять аналіз обраних творів.І V блок. Презентації груп літературознавців. (25 хв.) 1 група. Микола Кирилович Возіянов. (5 хв.)Возіянов Микола Кирилович народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Горлівського району на Донеччині.Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок.Автор книг "Мудрість кутнього зуба", "Смішний заєць", "Фіговий листок", "Заміж до Європи" та інші. Лауреат літературних премій імені Олександра Олеся, Леоніда Глібова, Остапа Вишні. У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист. Автор розважальної передачі на радіо "Від суботи до суботи"

12

Член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року – відповідальний секретар Харківської організації Національної Спілки письменників України.

Легенда про ХарківНам доля легенду даруєПро Харків і назву його.По Дикому Полю гарцюєКозацький отаман Харко.Той гомін козацької слави І герць пам’ятає Сумська.Як краяли небо заграви,Мов шабля Івана Сірка.У Лопані, баяли люди,Ловились великі лини.А тихою річкою УдиХодили козацькі човни.І містом ходив стоголосимВ задумі, як тиха вода,Великий і мудрий філософГригорій Сковорода.Легенда в минуле заводить,Прадавнє минуле святе.А сонце над Харковом сходить,По Харкову свято іде.

Аналіз поезії за планом:1. Тема та ідея, композиція. 2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

2 група. Віктор Кулик. (5 хв.)Кулик Віктор Григорович народився 1 січня 1938 року у селі Миколаївці Білопільського району Сумської області в сім'ї вчителя. Закінчив Миколаївську середню школу і Білопільське залізничне училище №2. Працював на залізниці, з 1990 року – на харківському заводі "Кондиціонер". Друкується з 1964 року. Автор поетичних збірок "Голоси молодих", "Перший цвіт", "Здрастуй, степ мій", "На перегонах", "Бджолине поліття".

12

Провідні теми творчості – Україна, життя, труд, духовне багатство народу.Член національної спілки письменників України з 1976 року.

Провулок.Кущ порічок від холоду млистий,Мов та квочка курчат привела, -Біля ніг згуртувалося листяІ шука між гілками тепла.І будиночок білий, мов хата.Біля нього кленок-коромахІ дві вишні, немов зведенята,Де обвусивсь бурульками дах.Я ходити люблю цим провулком,Щоб не стався душі перерід.Серцю б’ється тут здорово, лунко,Навіть сонячно блискає лід.Є у Харкові тихий провулок.Справді так, як у нашім селі,На сараї, під дахом, притулокІзнайшли дерев'яні граблі.

Аналіз поезії за планом:1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

Група 3. Степан Сапеляк. (5 хв.)

Степан Євстахійович Сапеляк народився 26 березня 1951 року у селі Росохачі Чортківського району на Тернопольщині. Закінчивши 10 класів і спеціальну музичну школу в місті Заліщиках, 1969 року вступає на філологічний факультет Львівського університету.1973 року був заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді , а також за написання віршів тенденційно націоналістичних, що опорочують своїм змістом радянський та суспільно-політичний лад Радянського Союзу, був ув’язнений майже на 10 років з подальшим засланням на Колимі та узбережжі Охотського моря. По закінченні терміну заслання був примусово спроваджений до Харківської області.

12

Нині живе і працює у Харкові. Викладач Харківського педагогічного університету імені Сковороди. Член Української Гельсінської спілки. Один з фундаторів Української Асоціації Незалежної Творчої Інтелігенції.

Автор поетичних збірок "День молодого листя", "Страсті по любові", "Без шаблі і Вітчизни" та багато інших.

Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка та премії імені братів Лепких.Член національної Спілки письменників України з 1991року.

Мій Харкове.Медовим рястом пахне липа пізня,Хмільне хитання пахне із Левад.Цвіте пташина колискова пісня,Немов вишневий материнський сад.Цвітуть купальські срібні зорелюбиЇм сняться сни, як сни Сковороди…А лісопарк світаннячко голубить,Щоб прилетіли втіхи голуби.А цвітень цвіт літніє парками,Мов ніч прощань, мов ніч купайлова…Любове, Ладонько, - мій Харкове,Волошку музики віддай мені…Віддай мені… Зіграй мені…

1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

4 група. Ніна Супруненко (5 хв.)

Ніна Антонівна Супруненко народилася 31 травня 1953 року у селі Новоселиці Семенівського району Полтавської області. Закінчила Лохвицьке медичне училище, працювала операційною сестрою в Полтаві.

Згодом переїхала до Харкова. Після закінчення режисерського відділення Харківського державного інституту культури – завідуюча відділом Палацу студентів.

Автор збірок "Дарунок долі", "Кольорові сни", "У лабіринтах болю і розлуки"…Лауреат премії імені Олександра Олеся.Член Національної Спілки письменників України з 1992 року.

"Літопис Харкова"

12

У слові Харків – шелестіння трав,І грім громів, і трепетні пісні,І дике поле у стрімких вітрах,І сьогодення, і майбутні дні!Старі будинки із віків минулих,Неначе часу давні сторінки…А дні крізь нас проходять, наче кулі…І за плечима вже – стрімкі роки!

Не повернути і не наздогнати –У часу правила своєї гри.На вікнах – древні металеві грати,За ними сплять потомлені вітри.

Вітри могли б розповісти багатоПро наше місто в глибині віків:І про трагедії його й про свята,Про щастя й болі, радощі і гнів…Як пам'ятники, Харкова будинки:У кожного – історія своя,Вивчаю до останньої сторінкиЯкий вже рік його літопис я!

У слові Харків – шелестіння трав,І грім громів, і трепетні пісні,І дике поле у стрімких вітрах,І сьогодення, і майбутні дні!

1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

5 група. Анатолій Перерва. (5 хв.)

Анатолій Антонович перерва народився 12 квітня 1949 року у селі Вербівці Балаклійського району на Харківщині в сім'ї учителя. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював кореспондентом районних газет "Ленінець" Нова Водолага, "Серп і молот" Балаклія, заступником редактора обласної газети "Ленінська зміна" Обирався відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України. Нині – заступник директора з наукової роботи Харківського літературного музею.

12

Автор збірок "Живіть, жита", "Голоси криниць", "Серед білого дня", "На зламі літа", "Чистий четвер"

За збірки "Живіть, жита" і "Голоси криниць" удостоєний премії імені Миколи Островського.

Член Національної спілки письменників України з 1979 року.

Левада Ще назва є, а річки вже немає Ліна Костенко

В мільйоннім місті є давно метро,І хмарочоси, і гримить естрада…Мені ж тривожить душу, гріє кровЦя назва світла й приязна – Левада.Десь тут, де під асфальтами – земля,Де станція із назвою такою,Росла верба, і вабила здаляОзерце, оповите осокою.Пили тут воду (уявить берусь)Прапрадіди з криниці дзвінкової.А ще раніш, йдучи у бій за Русь,Відпочивали Ігореві вої.Левадонько! Хоча тебе й нема,Від тебе назва нам зосталась гарна.Це назва не сліпа і не німа,А значить, для нащадків - теж не марна.Не вигадка чиновника, а сутьЗемлі цієї, що лишилась з нами.О, скільки місць несправжній зміст несуть,Невласними прикриті іменами!А ми прийшли не з безміру небес –Нас народила мама, маці, мати,Тож не соромтесь матір і себеСвоїми іменами називати!

1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

12

V блок. Харків архітектурний. (5 хв.) А зараз ми з вами побуваємо на екскурсії. Що ми знаємо про наше місто? Про його архітектуру?

Архітектурна своєрідність Харкова визначена тим, що він у значній мірі був забудований спорудами в тому стилі межі ХІХ-ХХ сторіччя, який отримав назву "модерн". Будинки у стилі модерн зробили обличчя міста неповторним та своєрідним. У виданні "100 кращих творів архітектури першої половини ХХ сторіччя", опублікованому у Великобританії, серед інших шедеврів є також і харківський Держпром.Також у нашому місті багато цікавих пам’ятників. Питання до учнів: Назвіть відомі вам пам’ятники Харкова?( Тарасу Шевченко, засновникам Харкова, губернатору Щербині, подарунок Києва – пам’ятник Архистратигу Михаїлу, пам’ятник розстріляним кобзарям, а ще є пам’ятники з гумором – на вокзалі – персонажу "Дванадцяти стільців отцю Федору, на вулиці Петровського персонажам цього ж твору Остапу Бендеру, Елочці-людеєдці, пам’ятник футбольному м’ячу, пам’ятник закоханим, пам’ятник першій вчительці.)А який незвичайний пам’ятник, до того ж встановлений у досить таки незвичному місці? (Скрипаль на даху")Зараз ми з вами поринемо у чарівний світ музики. (скрипка, Гончарова Анастасія)V І блок. (5 хв.) Слово вчителя

Нам дуже пощастило. Ми живемо в надзвичайному місті. Місто вчених, робітників, художників, поетів, музикантів. Це наше місто. І яким воно є і буде – залежить від нас з вами. Адже обличчя міста створюють його городяни, тобто ми з вами. Вдома ви напишете твір-роздум "Харків – місто моє". Всі учні, які підготували та захистили свої проекти, отримують високі бали.

А завершимо урок піснею на вірші харківського поета, митрополита Харківського і Богодухівського Никодима. "Пісня про Харків"

12Тема: Література рідного краю. Харків мистецький

"Я не знаю іншого міста, де б старовина і сучасність так гармонійно поєднувались"

Мета: ознайомити учнів з літературною спадщиною Харківщини, творами сучасних харківських поетів, поглибити знання про літературний аналіз, виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: захист проектів.Обладнання : телевізор, DVD, магнітофон, фонограма "Харкове мій", фонограма " Пісня про Харків", презентації "Спілка письменників Харківщини", "Поети Харкова", фотографії пам’ятників Харкова, архітектурних пам’яток.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

ІІ. Презентація 1. (5 хв) Харківська обласна організація Національної Спілки письменників України.ІІІ. Теорія літератури

І V блок. Презентації груп літературознавців. (25 хв.)

1 група. Микола Кирилович Возіянов. (5 хв.)

2 група. Віктор Кулик. (5 хв.)

Група 3. Степан Сапеляк. (5 хв.)

4 група. Ніна Супруненко (5 хв.)

5 група. Анатолій Перерва. (5 хв.)

12

V блок. Харків архітектурний. (5 хв.)

V І блок. (5 хв.) Підведення підсумків.

1. Що я знав і повторив?______________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________

2. Що дізнався нового?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Що мені запам’яталося?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що справило найбільше враження__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________

1. Що я знав і повторив?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Що дізнався нового?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Що мені запам’яталося?______________________________________________________

12

____________________________________________________________________________________________________________

4. Що справило найбільше враження__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Презентація 1. (5 хв.)- Сьогодні харківська письменницька організація залишається однією з потужних

у творчому плані, посідає значне місце у відродженні духовності і національної культури на Слобожанщині. Торкаючись історії, треба сказати, що Харківську письменницьку організацію було створено 1934 року.

- З початку створення письменницька організація діяла досить активно, з 1936 по 1941рік. Видавала часопис "Літературний журнал". Ядро її становили Юрій Смолич, Петро Панч, Кость Гордієнко, Наталя Забіла, Юрій Шовкопляс, Ігор Муратов, Микола Трублаїні та інші.

- Двадцяті і початок тридцятих років позначилися також піднесенням критики і літературознавства. В інституті літератури імені Т.Г. Шевченка Академії Наук та інституті народної освіти, який об'єднав університет та педагогічний інститут, сформувалась літературознавча школа, визнаним главою якої був Олександр Білецький.

- Але внаслідок репресій тоталітарного режиму в 40-х на початку 50-х років у Харкові не видавалось жодного літературного журналу, що, звичайно, гальмувало розвиток літератури і критики.

- У 1952-1955 роках виходив літературно-художній громадсько-політичний альманах "Харків". З 1956 року тут починає видаватись журнал "Прапор" (з 1991року має назву "Березіль")

- У період німецької окупації в Харкові видавались газета "Нова Україна" та журнал "Український засів", у яких працювали Олексій Веретенченко, Дмитро Нитченко, Юрій Тевельов, Аркадій Любченко, Іван Багряний, творчість яких стала відомою лише після проголошення незалежності України.

12

- Після звільнення міста поступово відновлювала свою діяльність письменницька організація, якою керували в різні роки Юрій Смолич, Наталя Забіла, Петро Панч, Юрій Шовкопляс, а пізніше – Віктор Кочевський, Ігор Муратов, Ярослав Гримайло, Володимир Петров, Борис Силаєв, Радій Полянський.

- 2005 року у складі організації нараховується 81 літератор, серед яких такі відомі в Україні письменники, як Василь Боровий, Анатолій Перерва, Степан Сапеляк, Микола Возіянов, Віктор Бойко, Ніна Супруненко, Володимир Верховень, Римма Катаєва та інші.

- Сьогодні Харків живе активним творчим і духовним життям. Керує Спілкою письменників Харківщини Іван Перепеляк.

1 група. Микола Кирилович Возіянов. (5 хв.)

Возіянов Микола Кирилович народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Горлівського району на Донеччині.

Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.

Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок.

Автор книг "Мудрість кутнього зуба", "Смішний заєць", "Фіговий листок", "Заміж до Європи" та інші. Лауреат літературних премій імені Олександра Олеся, Леоніда Глібова, Остапа Вишні.

У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист. Автор розважальної передачі на радіо "Від суботи до суботи"

Член Національної спілки письменників України з 1999 року.

З 2000 року – відповідальний секретар Харківської організації Національної Спілки письменників України

Легенда про Харків

Нам доля легенду даруєПро Харків і назву його.По Дикому Полю гарцюєКозацький отаман Харко.Той гомін козацької слави

12

І герць пам’ятає Сумська.Як краяли небо заграви,Мов шабля Івана Сірка.У Лопані, баяли люди,Ловились великі лини.А тихою річкою УдиХодили козацькі човни.І містом ходив стоголосимВ задумі, як тиха вода,Великий і мудрий філософГригорій Сковорода.Легенда в минуле заводить,Прадавнє минуле святе.А сонце над Харковом сходить,По Харкову свято іде.Аналіз поезії за планом:

4. Тема та ідея, композиція. 5. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

6. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

12

2 група. Віктор Кулик. (5 хв.)

Кулик Віктор Григорович народився 1 січня 1938 року у селі Миколаївці Білопільського району Сумської області в сім'ї вчителя.

Закінчив Миколаївську середню школу і Білопільське залізничне училище №2. Працював на залізниці, з 1990 року – на харківському заводі "Кондиціонер".

Друкується з 1964 року. Автор поетичних збірок "Голоси молодих", "Перший цвіт", "Здрастуй, степ мій", "На перегонах", "Бджолине поліття"

Провідні теми творчості – Україна, життя, труд, духовне багатство народу.

Член національної спілки письменників України з 1976 року.

Провулок.

Кущ порічок від холоду млистий,Мов та квочка курчат привела, -Біля ніг згуртувалося листяІ шука між гілками тепла.І будиночок білий, мов хата.Біля нього кленок-коромахІ дві вишні, немов зведенята,Де обвусивсь бурульками дах.Я ходити люблю цим провулком,Щоб не стався душі перерід.Серцю б’ється тут здорово, лунко,Навіть сонячно блискає лід.Є у Харкові тихий провулок.Справді так, як у нашім селі,

12

На сараї, під дахом, притулокІзнайшли дерев'яні граблі.

Аналіз поезії за планом:

4. Тема та ідея, композиція.5. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

6. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір? Група 3. Степан Сапеляк. (5 хв.)

Степан Євстахійович Сапеляк народився 26 березня 1951 року у селі Росохачі Чортківського району на Тернопольщині. Закінчивши 10 класів і спеціальну музичну школу в місті Заліщиках, 1969 року вступає на філологічний факультет Львівського університету.1973 року був заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді , а також за написання віршів тенденційно націоналістичних, що опорочують своїм змістом радянський та суспільно-політичний лад Радянського Союзу, був ув’язнений майже на 10 років з подальшим засланням на Колимі та узбережжі Охотського моря. По закінченні терміну заслання був примусово спроваджений до Харківської області.

Нині живе і працює у Харкові. Викладач Харківського педагогічного університету імені Сковороди. Член Української Гельсінської спілки. Один з фундаторів Української Асоціації Незалежної Творчої Інтелігенції.

Автор поетичних збірок "День молодого листя", "Страсті по любові", "Без шаблі і Вітчизни" та багато інших.

Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка та премії імені братів Лепких.Член національної Спілки письменників України з 1991року.

Мій Харкове.Медовим рястом пахне липа пізня,Хмільне хитання пахне із Левад.Цвіте пташина колискова пісня,Немов вишневий материнський сад.Цвітуть купальські срібні зорелюбиЇм сняться сни, як сни Сковороди…А лісопарк світаннячко голубить,Щоб прилетіли втіхи голуби.А цвітень цвіт літніє парками,Мов ніч прощань, мов ніч купайлова…

12

Любове, Ладонько, - мій Харкове,Волошку музики віддай мені…Віддай мені… Зіграй мені…

1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?

4 група. Ніна Супруненко (5 хв.)Ніна Антонівна Супруненко народилася 31 травня 1953 року у селі Новоселиці

Семенівського району Полтавської області. Закінчила Лохвицьке медичне училище, працювала операційною сестрою в Полтаві.

Згодом переїхала до Харкова. Після закінчення режисерського відділення Харківського державного інституту культури – завідуюча відділом Палацу студентів.

Автор збірок "Дарунок долі", "Кольорові сни", "У лабіринтах болю і розлуки"…Лауреат премії імені Олександра Олеся.Член Національної Спілки письменників України з 1992 року.

"Літопис Харкова"У слові Харків – шелестіння трав,І грім громів, і трепетні пісні,І дике поле у стрімких вітрах,І сьогодення, і майбутні дні!

Старі будинки із віків минулих,Неначе часу давні сторінки…А дні крізь нас проходять, наче кулі…І за плечима вже – стрімкі роки!

Не повернути і не наздогнати –У часу правила своєї гри.На вікнах – древні металеві грати,За ними сплять потомлені вітри.

Вітри могли б розповісти багатоПро наше місто в глибині віків:І про трагедії його й про свята,Про щастя й болі, радощі і гнів…

Як пам'ятники, Харкова будинки:

12

У кожного – історія своя,Вивчаю до останньої сторінкиЯкий вже рік його літопис я!

У слові Харків – шелестіння трав,І грім громів, і трепетні пісні,І дике поле у стрімких вітрах,І сьогодення, і майбутні дні!

1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір? 5 група. Анатолій Перерва. (5 хв.)

Анатолій Антонович перерва народився 12 квітня 1949 року у селі Вербівці Балаклійського району на Харківщині в сім'ї учителя. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював кореспондентом районних газет "Ленінець" Нова Водолага, "Серп і молот" Балаклія, заступником редактора обласної газети "Ленінська зміна" Обирався відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України. Нині – заступник директора з наукової роботи Харківського літературного музею.

Автор збірок "Живіть, жита", "Голоси криниць", "Серед білого дня", "На зламі літа", "Чистий четвер"

За збірки "Живіть, жита" і "Голоси криниць" удостоєний премії імені Миколи Островського.

Член Національної спілки письменників України з 1979 року.

Левада Ще назва є, а річки вже немає Ліна Костенко

В мільйоннім місті є давно метро,І хмарочоси, і гримить естрада…Мені ж тривожить душу, гріє кровЦя назва світла й приязна – Левада.Десь тут, де під асфальтами – земля,Де станція із назвою такою,Росла верба, і вабила здаляОзерце, оповите осокою.Пили тут воду (уявить берусь)Прапрадіди з криниці дзвінкової.А ще раніш, йдучи у бій за Русь,

12

Відпочивали Ігореві вої.Левадонько! Хоча тебе й нема,Від тебе назва нам зосталась гарна.Це назва не сліпа і не німа,А значить, для нащадків - теж не марна.Не вигадка чиновника, а сутьЗемлі цієї, що лишилась з нами.О, скільки місць несправжній зміст несуть,Невласними прикриті іменами!А ми прийшли не з безміру небес –Нас народила мама, маці, мати,Тож не соромтесь матір і себеСвоїми іменами називати!1. Тема та ідея, композиція.2. Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ

ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?

3. Що вважаєте за потрібне “взяти з собою в життя”, прочитавши цей твір?