НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ …58 Григорюк І.П., Гурська...

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛНАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇАГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Видається з вересня 1922 р.(матеріали друкуютьсямовами оригіналів —українською та російською)Щомісячник

В.Ф. Петриченко(головний редактор)

В.А. Величко(заступник головного редактора)

В.В. АдамчукВ.Г. Андрійчук

С.А. БалюкМ.Д. Безуглий

В.О. БусолВ.В. ВлізлоІ.В. Гриник

В.М. ЖукМ.В. Зубець

О.О. ІващенкоС.М. Кваша

П.В. Кондратенко В.І. ЛадикаМ.К. Лінник

М.П. ЛісовийД.О. Мельничук

М.М. МусієнкоЮ.О. Приходько

Б.С. ПрістерМ.В. Роїк

М.І. РомащенкоМ.В. Рубленко

П.Т. СаблукВ.Ф. Сайко

Ю.М. СиволапВ.П. Ситник

М.П. СичевськийВ.В. Снітинський

О.О. СозіновБ.Т. Стегній

О.Г. ТарарікоМ.А. Хвесик

V. Petrychenko(editor-in-chief)

V. Velychko(deputy editor-in-chief)

V. AdamchukV. AndriychukS. BalyukM. BezuglyV. BusolV. VlizloI. GrynykV. ZhukM. ZubetsO. IvashchenkoS. KvashaP. KondratenkoV. LadykaM. LinnykM. LisovyD. MelnychukM. MusiyenkoYu. Prykhod’koB. PristerM. RoyikM. RomashchenkoM. RublenkoP. SablukV. SaykoYu. SyvolapV. SytnykM. SychevskyV. SnitynskyO. SozinovB. StegniyO. TararikoM. Hvesik

5'13

СТОРІНКА МОЛОДОГО

ВЧЕНОГО

ЗМIСТ

травень 2013 р.

5 Петриченко В.Ф., Заришняк А.С., Балюк С.А., Полупан М.І.,Величко В.А., Соловей В.Б. Великомасштабне досліджен-ня ґрунтового покриву України — стратегічний захід ефектив-ного збалансованого його використання

14 Медведєв В.В., Пліско І.В. Пропозиції до вдосконаленнячинної методики бонітування ґрунтів

19 Сипко А.О., Стрілець О.П., Сінчук Г.А. Вплив вапнуванняна вміст гумусу в чорноземі типовому в умовах північно-східного Лісостепу

23 Шершова С.В., Самородов В.М., Поспєлов С.В. Вплив екс-трактів ехінацеї пурпурової на проростання пилку тютюнукрилатого

27 Тряпіцина Н.В., Медведєва Т.В., Лушпіган О.П. Основніфітовірусологічні ризики в насадженнях малини

31 Сюткіна Н.Г., Лісовий М.М. Сучасний стан ентомофаунигерпетобіонтів в агроландшафтах Центрального Лісостепу

34 Гуляєва Г.Б., Гуляєв Б.І., Кур’ята В.Г. Зернова продук-тивність інтенсивних сортів пшениці озимої за обробки рос-лин монокалійфосфатом та фунгіцидом амістар екстра

38 Завгородній А.І., Палій А.П., Обуховська О.В., Дегтя-рьов І.М. Біоцидна активність дезінфектанту ФАГ

42 Головач М.Й., Головач М.М. М’ясна продуктивність і морфо-логічний склад туш коней гуцульської породи різних типів

45 Жукорський О.М., Стравський Я.С., Ящук Т.С. Імунобіоло-гічна реактивність організму помісних корів червоноїпольської породи та їх молочна продуктивність

49 Моцний І.І., Чеботар Г.О., Файт В.І., Чеботар С.В., Погреб-нюк О.О., Кульбіда М.П. Дискримінація та характеристика забіологічними й агрономічними ознаками ліній сорту пшеницім’якої Степняк

54 Герук С.М., Пустовіт С.В. Вплив параметрів молотильнихапаратів та вологості зерна на його травмування

58 Григорюк І.П., Гурська О.В., Пида С.В. Компартментаціямакроелементів у ґрунті та рослинах роду Рyrethrum Zinn.

62 Хомік Н.В. Зміни гідрологічного режиму Шацького національ-ного природного парку під впливом будівництва Хотиславсь-кого кар’єру

65 Луканін О.С., Зражва С.Г., Агафонов М.Ф., Панахов Т.М.Способи сушіння дубової клепки

69 Кулаєць М.М., Бабієнко М.Ф., Скрипниченко В.А., Па-бат В.О. Тенденції розвитку картоплярства у формуванніпродовольчих ресурсів України

74 Липкань О.В. Розвиток матеріально-технічного забезпечен-ня сільськогосподарських підприємств

77 Волощук В.П. Продуктивність топінсоняшнику залежно відтехнології вирощування в Правобережному Поліссі

79 Запарнюк В.І. Оцінка моделей технологій вирощування викиярої на зерно

82 Зуза В.О. Вплив обробітку ґрунту на врожайність сільськогос-подарських культур в умовах протиерозійно облаштованогоагроландшафту

84 Г.А. Краснікову — 85

МЕХАНІЗАЦІЯ,

ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

ТВАРИННИЦТВО,

ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

ЗЕМЛЕРОБСТВО,

ҐРУНТОЗНАВСТВО,

АГРОХІМІЯ

РОСЛИННИЦТВО,

КОРМОВИРОБНИЦТВО

ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ,

БІОТЕХНОЛОГІЯ

ЕКОНОМІКА

ЗБЕРІГАННЯ ТА

ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

Вісник аграрної науки

АГРОЕКОЛОГІЯ,

РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

2

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

ЮВІЛЕЇ

JUVILEE

YOUNG SCIENTIST'S

PAGE

CONTENTS

3травень 2013 р.

PLANT-GROWING,

FODDER PRODUCTION

LAND CULTIVATION,

SOIL SCIENCE,

AGROCHEMISTRY

STORAGE AND

PRODUCTS' PROCESSING

Вісник аграрної науки

LIVESTOCK BREEDING,

VETERINARY SCIENCE

AGROECOLOGY,

RADIOLOGY, MELIORATION

TOPICAL ISSUES

5 Petrichenko V., Zarishniak A., Baliuk S., Polupan M., Velich-ko V., Solovey V., Large-scale research of soil covering ofUkraine — strategic method of its efficient and balanced use

14 Medvedev V., Plisko I. Offers for improving operating techniqueof soil judgment

19 Sypko A., Strilets O., Sinchuk G. Influence of chalking on thecontent of humus in typical black earth in conditions of North-East Forest-steppe

23 Shershova S., Samorodov V., Pospelov S. Influence of purplecone-flower extracts on germination of blossom dust of wingedtobacco

27 Triapitsyna N., Medvedeva T., Lushpighan O. Main phyto-virological risks in plantings of raspberry

31 Siutkina N., Lesovoy N. Contemporary state of entomofauna ofherpetobionts in agrolandscapes of Central Forest-steppe

34 Guliayeva A., Guliayev B., Kuryata V. Grain productivity ofintensive grades of winter wheat at using monopotassiumorthophosphate and fungicide Amistar Extra

38 Zavgorodniy A., Paliy A., Obuhovska O., Degtyaryov I. Bioci-dal activity of disinfectant FAG

42 Golovach М., Golovach M. Meat productivity and morphologicalcontent of carcasses of equines of huzul breed of different types

45 Zhukorskiy O., Stravskiy Ya., Yashchuk T. Immunobiologicalreactivity of an organism of mixed cows of red Polish breed andtheir milk productivity

49 Motsny I., Chebotar G., Fait V., Chebotar S., Pogrebniuk Ye.,Kulbida M. Discrimination and characteristics on biological andagronomic tags of lines of grade Stepniak of soft wheat

54 Geruk S., Pustovit S. Influence of parameters of threshingmechanisms and moisture of grain on its damage

58 Grigoriuk I., Gurska O., Pyda S. Compartmentation of macro-nutrients in soil and plants of stem Pyrethrum Zinn.

62 Homik N. Fluctuation of hydrological regime of Shatsk nationalnatural park under the influence of building Hotislav pit

65 Lukanin A., Zrazhva S., Agafonov M., Panahov T. Method ofdrying of staff wood

69 Kulayets M., Babiyenko N., Skrypnychenko V., Pabat V. Ten-dencies in potato growing in forming food resources of Ukraine

74 Lipkan Ye. Development of logistic solution of the agriculturalfactories

77 Voloshchuk V. Productivity of Helianthus depending on technique of growing in Right-bank Polisya

79 Zaparniuk V. Assessment of models of techniques of growingof spring vetch for grain

82 Zuza V. Influence of soil cultivation on productivity of agriculturalcrops in conditions of arranged agrolandscape

84 To G. Krasnikov — 85

ECONOMICS

MECHANIZATION,

ELECTRIFICATION

GENETICS, SELECTION,

BIOTECHNOLOGY

4 Вісник аграрної науки травень 2013 р.

Адреса видавництва:03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37,тел./факс 257-40-81.

E-mail: [email protected]

Засновник і видавець —Національна академія аграрних наук України

Редакція:А.П. Акімова,

Л.М. Байбородіна,І.М. Баланчук

Н.Ф. Лайко,Л.Г. Мірошниченко

Точка зору редколегіїне завжди збігається

з позицією авторів

Комп’ютерна верстка:І.О. Алейнікова,

С.В. Пчелянська

Комп’ютерний набір:Н.М. Чепіга,

Л.В. Машковська

Державне видавництво«Аграрна наука» НААН

© 2013

Підписано до друку 11.05.13.Формат 70?100/16.

Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 7,15.Умовн. фарбовідб. 14,8.

Обл.-вид. арк. 10,0.

Друкарня фірми «Есе».03142, Київ-142,

просп. Вернадського, 34/1,тел./факс 424-02-10.

Свідоцтвопро державну реєстрацію

КВ № 540 від 28.03.94.

Адреса видавця:03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37

5Вісник аграрної наукитравень 2013 р.

Найактуальніше

УДК 634.4:631.6.02© 2013

В.Ф. Петриченко,А.С. Заришняк,академіки НААННаціональна академіяаграрних наук України

С.А. Балюк,академік НААН

М.І. Полупан,В.А. Величко,доктори сільсько-господарських наук

В.Б. Соловей,кандидат сільсько-господарських наукНаціональний науковийцентр «Інститутґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н. Соколовського»

ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ ДОСЛІДЖЕННЯҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ УКРАЇНИ —СТРАТЕГІЧНИЙ ЗАХІД ЕФЕКТИВНОГОЗБАЛАНСОВАНОГО ЙОГОВИКОРИСТАННЯ

Доведено невідповідність наявної інформаціїпро я існий с лад ґр нтово о по рив У раїниреальном йо о стан . Обґр нтованонеобхідність здійснення ново овели омасштабно о дослідження земельнихрес рсів я базово о засоб їх охорони тараціонально о ви ористання для забезпеченняе ономічно о і соціально о бла опол ччядержави та запропоновано на ово-ор анізаційнізаходи послідовності ви онання.

Забезпечення продовольчої безпеки Украї-ни в складних соціально-економічних умовах єактуальною проблемою сьогодення. Її розв’я-зання можливе лише на основі раціональноговикористання земельних ресурсів, які як важ-ливий природно-економічний потенціал дуженеоднорідні внаслідок різноманітності їх компо-нентного складу за еколого-генетичним стату-сом ґрунтів. Тому досягти високого рівня їх про-дуктивності і рентабельності можна лише тоді,коли вид використання та потреби вирощува-них культур відповідатимуть ґрунтово-екологіч-ним умовам. Це забезпечується через відпо-відні системи землеробства як форми викорис-тання і регулювання ґрунтової родючості.Тільки на такій основі створюється високопро-дуктивне і стабільне землеробство — вирі-шальний фактор забезпечення суспільствапродовольчою продукцією.Ефективність використання ґрунтового по-

криву залежить від точної інформації про його

Ключові слова: ґрунтовий покрив, великомасштабнедослідження, нормативно-методичне забезпечення.

різноманітність за компонентним складом тасучасний стан. Ґрунт в умовах сільськогоспо-дарського використання є не лише тілом при-роди, а й продуктом людської діяльності. Вінперебуває в динамічній рівновазі з мінливимиприродно-антропогенними умовами, які визна-чають зміну ґрунтових процесів і режимів, щоадекватно відображається в еволюції власти-востей. Систематичне застосування антропо-генного тиску призводить до стабілізації їх зна-чень позитивного чи негативного характеру напевному рівні. Згідно із Земельним кодексомУкраїни (ст. 184), Законом України «Про зе-мельний устрій» (ст. 36), Законом України «Проохорону земель» (ст. 54) слід здійснювати су-цільне дослідження ґрунтового покриву черезкожні 20 років [1–3]. Саме за такий проміжокчасу стають помітними зміни ґрунтових влас-тивостей і відбувається якісна трансформаціяуявлень про генезис ґрунтів, їхню діагностику,агрономічну характеристику, окультурення та



Великомасштабне дослідженняґрунтового покриву України — стратегічний західефективного збалансованого його використання

використання. Циклічне оновлення інформаціїпро стан ґрунтового покриву дає змогу безпо-середньо втілити в практику новітні досягнен-ня агрономічних наук і забезпечити прогрес усільськогосподарському виробництві.Нині інформація про якісний склад ґрунтово-

го покриву України та його стан базується пе-реважно на матеріалах великомасштабних об-стежень 1957–1961 рр. та їх коригуванні впро-довж 60–80-х років минулого століття. Свогочасу вони були досягненням світового рівня йзабезпечили потужний імпульс розвитку аграр-ної науки і сільського господарства. На їх ос-нові були розроблені агроґрунтове (1969 р.),природно-сільськогосподарське (1985) району-вання України, бонітування ґрунтів. Проте не-можливо було розв’язати нагальні сучасні про-блеми раціонального використання ґрунтовихресурсів, оскільки вони не відображають їх ре-ального стану. Щодо структури і стану ґрунто-вого покриву наявна інформація не відповідаєдійсності з таких причин:

1. Згідно з результатами новітніх дослідженьприроди ґрунтів та їх виробничих якостей ННЦ«Інститут ґрунтознавства та агрохімії іменіО.Н. Соколовського» структура ґрунтового по-криву за генетичним статусом великомасштаб-ного обстеження достовірна лише на 35–50%.Трапляється, що ґрунти одного типу ґрунто-утворення істотно різняться параметрами по-казників властивостей або навпаки — різні загенезисом ґрунти мають однакові характерис-тики. У природі такого немає, оскільки кількісніпараметри властивостей ґрунтів визначаютьсягенетичною природою. Нині це аксіома, томунеможливо коректно оцінити якісні показникицих ґрунтів;

2. Велика площа зональних автоморфнихсолонцюватих ґрунтів на лесових породах (чор-ноземи типові, звичайні, південні), визначенихза морфологічними показниками. У зв’язку зцим вони не належали до групи особливо цінних.Проте за результатами сучасних досліджень,їх генетична природа не пов’язана із солонцю-ватістю, меліоративні заходи неефективні, щопотребує іншої стратегії їх раціонального вико-ристання;

3. Ґрунт як еколого-генетичний об’єкт сфор-мований у визначених екологічних умовах зпевним набором кількісних показників власти-востей, що адекватно відображається в йогоагровиробничих якостях.Зволоження агросфери України через показ-

ник ГТКV–IX коливається в межах 0,45–1,80, за

кількістю опадів у холодний період — зі 120 до210 мм за їх засвоєння ґрунтами 47–80%. Ве-ликий діапазон зволоження зумовив не лишерізноманітність еколого-генетичного статусуґрунтів, а також їх продуктивну здатність. Ска-жімо, агропотенціал пшениці озимої коливаєть-ся за природної родючості з 8 до 40 ц/га, ефек-тивної — з 12 до 50 ц/га. Проте екологічні па-раметри не мають належного відображення вґрунтах різної генетичної природи, що утруднюєоцінювання їх агровиробничого потенціалу;

4. В Україні в зонально-регіональному планідо 30–60% сільськогосподарських угідь пере-бувають на схилах. Щодо плато ці елементирельєфу мають специфічні екологічні умови,особливо стосовно температурного режиму,формування водного балансу і біоценотичноїструктури. Це знайшло відображення в ґрунто-утворенні на схилах за меншої його інтенсив-ності щодо рівнинних територій. Цей факт буловстановлено ще у 1885 р. П.А. Костичевим. Різ-ниця потужності профілю ґрунтів плато і схи-лів становить 10–40 см, що адекватно відо-бражає гідротермічні умови і пов’язані з нимиценози [4–6,8].Короткопрофільні ґрунти схилів в Україні

виокремлюють як змиті. При цьому ступінь еро-дованості визначають порівнянням профілівґрунтів схилів і плато. Такий підхід до виборуеталона порівняння суперечить генетичномуґрунтознавству, що розглядає ґрунт і середови-ще як одне ціле. Він некоректний і отримані націй основі дані про еродованість ґрунтовогопокриву (33% площі ріллі) не дають навіть уяв-лення про масштаби цього феномену. Тому заневизначеності діагнозу розвитку еродованостіґрунтового покриву не слід чекати ефективності«лікування» цієї недуги запропонованими за-ходами.В Україні вперше у світовій практиці обґрун-

товано теоретичну і практичну основу ерозій-но безпечного землеустрою території та про-ведення меліоративних заходів боротьби з еро-зією, яка базується на природному механізмізахисту схилових земель від водної ерозії че-рез систему мікрорельєфних утворень — папі-ляр стоку (ПС), патент на винахід № 94516.Короткопрофільність ґрунтів схилів — при-

родна їх особливість, яка функціонально пов’я-зана зі строкатістю гідротермічних умов черезрізну будову і форму схилів, їхню крутизну, екс-позицію в поєднанні з наявністю мережі ПС,механізму перерозподілу поверхневого стоку.Запропоновано діагностувати їх як ксероморф-



ні ґрунти різного ступеня (слабо, середньо ісильно), а еродовані варіанти ксероморфнихґрунтів трапляються лише в агроценозах і при-урочені, як правило, до днищ ПС, маршрутівскидання поверхневого стоку.Ґрунти різного ступеня ксероморфності ха-

рактеризуються певними морфологічними оз-наками, кількісними показниками властивостейі родючості. При цьому за посушливістю вонирозміщуються на схилах у різних комбінаціях,і їхня географія не відповідає закономірностямінтенсифікації ерозійного процесу залежно відтопографічних особливостей схилів.Мікрорельєфні утворення на схилах не вра-

ховували при розробленні та впровадженні су-часних заходів стокорегулювання. Проте вониє тонким і чутливим ландшафтним механізмомна схилах, який різко реагує на неправильне зним поводження. У зв’язку з цим упровадженірізні заходи регулювання зумовлюють недо-сить ефективні наслідки;

5. Здатність ґрунту забезпечувати рослинипоживними речовинами — пріоритетний фак-тор його родючості, а оптимізація поживногорежиму — базовий фактор в управлінні продук-тивністю ґрунту. На жаль, нині ми не маємо точ-ної інформації про агрохімічні властивості кон-кретних ґрунтів за еколого-генетичним стату-сом, а еколого-агрохімічні паспорти земельнихділянок відображають переважно середнє зна-чення за агровиробничими групами. Наявні гра-дації агрохімічних показників не враховуютьгенетичну природу ґрунтів. Проте доведено, щопараметрична характеристика поживних ре-човин у ґрунті визначається його генезисом.Скажімо, природний рівень Р2О5 за Чиріковимколивається з 1,5–2,2 мг/100 г у дерново-підзо-листих супіщаних до 7,0–8,6 мг/100 г у чор-ноземах типових і звичайних важкосуглинковихі легкоглинистих. Головна суть полягає в тому,що ці межі вмісту Р2О5 характеризують слабкузабезпеченість таких ґрунтів. За наявної інфор-мації виникають труднощі щодо розробленнянауково обґрунтованих технологій забезпечен-ня рослин поживними речовинами;

6. Зрошувані землі нині характеризуютьсядуже великою неоднорідністю агровиробничихвластивостей ґрунтів у зв’язку з 2-фазною ево-люцією ґрунтоутворення. У 90-х роках минулогостоліття площа зрошення становила 2,6 млн гау Сухому, Південному і Північному Степу. За30–40-річний період інтенсивного зрошеннязалежно від якості зрошувальних вод відбуло-ся різного ступеня вторинне засолення, осо-


лонцювання, поверхневе оглеєння (за вирощу-вання рису), ґрунтове оглеєння (унаслідок під-топлення) тощо, що зумовило погіршення фізи-ко-хімічних, фізичних, агрохімічних та іншихвластивостей початкових ґрунтів. За останні15–20 років площа зрошуваних земель різкозменшилася і фактично становить близько600–700 тис. га. Процес ґрунтоутворення почаврозвиватися в зворотному напрямі, деякі ґрун-ти, за даними наукових установ, відновилисядо початкового стану, проте зі специфічнимивластивостями. Слід зазначити, що досліджен-нями зрошуваних земель і моніторингом за їхстаном було охоплено всі ґрунтово-екологічнірегіони, але жодного разу не здійснювали ве-ликомасштабного їх обстеження. Проте лишеза його результатами можна визначити просто-ровий реальний агроекологічний і агровироб-ничий статус зрошуваних та виведених зі зро-шення земель.Підвищений агровиробничий статус планта-

жованих ґрунтів доведено як незаперечливийфакт. Вони поширені на значній площі, але небули залучені окремо до складу земельнихресурсів;

7. Осушені землі, які займають близько3 млн га, упродовж 40–50-річного використан-ня в сільськогосподарському виробництві заз-нали значних змін початкових властивостейґрунтів, набули нових агровиробничих якостейпозитивного або негативного характеру. Ниніосушений меліоративний земельний фонд пе-ребуває в складних екологічних умовах і неза-довільному агровиробничому стані, що зава-жає ефективному використанню його економіч-ного потенціалу. Тому він потребує терміновоговеликомасштабного дослідження для отриман-ня об’єктивної інформації про сучасний агро-екологічний та агровиробничий стан та розроб-ки науково обґрунтованих заходів щодо поліп-шення осушених земель та оцінки якостейраціонального їх використання;

8. Не визначена площа кислих і солонцюва-тих ґрунтів, які потребують хімічної меліорації,що вимагає оновлення інформації на підставівеликомасштабних досліджень;

9. Нині практично немає цілісної інформаціїпро техногенне забруднення ґрунтового покри-ву, що породжує суперечливі погляди стосов-но масштабності та інтенсивності цього явищаі утруднює управління раціональним природо-користуванням для отримання екологічно без-печної продукції;

10. Минуло понад 20 років після катастрофи




на Чорнобильській АЕС. Наявні матеріали ра-діонуклідного забруднення, отримані в першіроки його виникнення, не завжди відповідаютьдійсності, про що свідчать вибіркові результа-ти досліджень. І це зрозуміло, оскільки були неготові до цього методично, організаційно таінструментально. За час, що минув, установи-лася певна рівновага між радіонуклідами і ґрун-тами. Інформація про ступінь забруднення маєфоновий характер щодо ґрунтового покриву.Проте нині доведено незаперечливий факт йо-го параметричної залежності від еколого-гене-тичної природи ґрунтів, їх гранулометричногоскладу, визначено ефективність заходів деток-сикації від генетичної природи ґрунтів, їх еко-логічного стану, гранулометрії. Тому для раціо-нального використання забруднених територійпотрібно мати дані вмісту радіонуклідів у ґрун-тах за еколого-генетичним статусом;

11. Наявні ґрунтові матеріали мають чис-ленні «білі плями» внаслідок неповного охоп-лення дослідженнями територій населенихпунктів, зокрема, присадибних ділянок, лісовихмасивів і ряду об’єктів спеціального призначен-ня, передусім військових полігонів.Наведені фрагменти невідповідності мате-

ріалів великомасштабних досліджень ґрунтово-го покриву 1957–1961 рр. щодо інформації пройого якісний склад, трансформацію під впли-вом різних антропогенних навантажень реаль-ному стану земельних ресурсів України знижу-ють результативність заходів для їх охорони,поліпшення та раціонального використання. Цезумовлює нагальну необхідність здійсненнянового великомасштабного обстеження ґрунто-вого покриву.Мета сучасного великомасштабного до-

слідження — отримати об’єктивну інформаціюпро структуру ґрунтового покриву за еколого-генетичним статусом ґрунтів, їх реальний станза агровиробничими якостями для раціональ-ного його використання.Достовірна інформація про ґрунтові ресур-

си за екологічними показниками та агрономіч-ними якостями ґрунтів дасть змогу вирішитиневідкладні завдання сьогодення:

1. Забезпечити належну охорону ґрунтів, від-творення їх продуктивних та екологічних (біо-сферних) функцій, розв’язати соціально-еко-номічні проблеми продовольчої безпеки дер-жави, поліпшити інвестиційну привабливістьтериторій України, науково обґрунтувати стра-тегію і тактику підвищення ефективності аграр-ного сектору економіки;

2. Визначити агропотенціал продуктивної здат-ності провідних сільськогосподарських культурза природної та ефективної родючості ґрунтіврізного еколого-генетичного статусу в аспектітаксономічних одиниць класифікації як основиорганізації високопродуктивного і стабільногоземлеробства;

3. Обґрунтувати стратегію збалансованоговикористання земельних ресурсів на основісистем землеробства через оптимізацію асор-тименту культур, потреби яких відповідаютьґрунтово-екологічним умовам. При цьому ство-рюється кілька варіантів маневру структуроюпосівних площ у разі змін кон’юнктури ринкущодо деяких культур, щоб забезпечити певнийїх обсяг виробництва і не знизити родючостіґрунту;

4. Розробити цілеспрямовані заходи щодоусунення конкретних видів деградації ґрунтів іпідвищення їх родючості. При цьому кожнийземлекористувач на основі ґрунтових матеріа-лів земельної ділянки матиме змогу диференці-йовано планувати і впроваджувати системи аг-ротехнічних заходів відповідно до місцевих ґрун-тово-кліматичних умов і вирощуваних культур;

5. Реальний екологічний і агровиробничийстатус ґрунтових ресурсів — основа розробкизаходів охорони земель та здійснення сільсько-господарської меліорації;

6. Створити ерозійно безпечне землекорис-тування на схилових територіях на основі при-родного механізму захисту земель схилів відводної ерозії через адаптацію до нього земле-впорядних рубежі, визначити причини наявнихвогнищ ерозії через рубежі концентрації стокуз наступною їх ліквідацією;

7. Забезпечити науково обґрунтовані систе-ми і технології використання добрив і хімічнихмеліорантів у сівозміні через оптимальні ресур-соощадні їх дози з урахуванням агрохімічнихпоказників залежно від еколого-генетичногостатусу ґрунтів;

8. Переглянути наявну диференціацію ґрун-тів на особливо цінні, закріпити їх діагностичнікритерії на законодавчому рівні для усуненняспекуляцій щодо відведення земель для несіль-ськогосподарського використання та їх вартість;

9. Обґрунтувати нормативну грошову оцінкуземель сільськогосподарського призначення іподаток на неї за продуктивністю. Альтернати-ви немає, про що свідчить світовий досвід з цієїпроблеми. Вона залежить від структури ґрун-тового покриву земельної ділянки за еколого-генетичним статусом ґрунтів, їх продуктивної




здатності за природної і ефективної родючості,віддаленості від ринків збуту продукції, інфра-структури, переробки і постачання енергоре-сурсами. Нині нагальною є проблема щодо зе-мельного оподаткування, яке зараз здійснюютьза врожайністю зернових культур за минулийрік. Проте виробники будь-якої форми влас-ності не зацікавлені в достовірній інформації зцього питання. Тому держава недоотримаєкоштів у повному обсязі. Нині є всі підставирозв’язати цю проблему за нормативною про-дуктивною здатністю будь-якого ґрунту за при-родної родючості, потрібно лише мати інфор-мацію про сучасний склад і стан земельнихресурсів за матеріалами великомасштабногодослідження земельної ділянки;

10. Удосконалити доктрину оптимізації зе-мельних угідь. Нині вона пов’язана з визначен-ням співвідношень площ ріллі та природних,кормових і лісових угідь для зниження ступенярозораності, обмеженням інтенсивності викори-стання екологічно небезпечних схилових зе-мель, з консервацією деградованих і малопро-дуктивних ґрунтів. Зазначені вище положенняпотребують додаткових підстав для теоретич-ного і практичного обґрунтування, особливо врегіональному аспекті. Посилання на досвідкраїн Західної Європи та Америки некоректні і не-правомірні, оскільки їхні території перебуваютьв інших фізико-географічних умовах.За раціонального використання земельних

ресурсів України з урахуванням еколого-гене-тичного складу ґрунтів і їх сучасного стану мож-на отримувати щороку 50–60 млн т зерна ібільше для забезпечення економічного та со-ціального благополуччя;

11. Використовувати матеріали великомас-штабного дослідження ґрунтового покриву ке-рівними структурами різного рівня для управ-ління розвитком сільськогосподарського вироб-ництва через довгострокове планування, спе-ціалізацію, концентрацію, пільгову податковуполітику та ін.;

12. Результати ґрунтових досліджень — ос-нова організації заповідної справи, рекреації,здійснення моніторингу за станом ґрунтів і дов-кілля, складання ґрунтових карт різного мас-штабу, розроблення та вдосконалення району-вань агрономічного та екологічного спрямувань,розвитку педотехнологій у напрямі створеннядовідково-інформаційних і експертно-оціннихсистем для задоволення потреб з різних про-блем землекористування, землеробства, охо-рони ґрунтових ресурсів.

За останні 30 років істотно трансформува-лися уявлення про генезис ґрунтів України, їхкласифікаційний розподіл, діагностування, ви-користання. Генетична еколого-субстантивнакласифікація ґрунтів в Україні є результатомнових напрацювань стосовно їх генетичної при-роди, географії та агрономічних властивостей[7]. У ґрунтознавстві це перша генетична пара-метрична система функціонально-екологічногорозподілу ґрунтових тіл різного походження,детермінованого адекватністю між кількіснимипоказниками їхніх властивостей та критеріямиумов формування. У ній кожний тип ґрунтоутво-рення охарактеризований разом із системоюгенетичних горизонтів у профілі також визна-ченими кількісними показниками властивостейу системі ієрархічних одиниць, зумовлених еко-логічними умовами формування.Ця класифікація ґрунтів дає повне уявлен-

ня про агровиробничу якість розмежованихґрунтових тіл, що забезпечує її дієспроможністьв аспекті охорони, підвищення родючості тараціонального використання ґрунтових ресур-сів. На її підставі визначено продуктивну здат-ність ґрунтів України за агропотенціалами сіль-ськогосподарських культур та бонітетними кри-теріями в аспекті таксономічних одиниць.Ефективність результатів великомасштаб-

ного дослідження земельних ресурсів визна-чається наявністю базових нормативних мате-ріалів його забезпечення, про що свідчить сві-товий і власний український досвід 1957–1961 рр. За їх відсутності не буде досягнутобажаного результату, здійснення на старій ме-тодичній основі не підвищить їх інформатив-ності. Останнє доведено матеріалами коригу-вання результатів досліджень 1957–1961 рр. По-при значні витрати матеріальних ресурсів прин-ципово нової інформації про ґрунти не отримано.Отримати та використати достовірну інфор-

мацію про якісний склад ґрунтового покриву закомпонентним еколого-генетичним статусомґрунтів і їх сучасний стан можна на основі обо-в’язкових методичних розробок відповідно доновітніх досягнень у ґрунтознавстві, агрохімії,картографії і агрономії, які включають:

· методику картографування;· список номенклатури і діагностики еко-лого-генетичного статусу ґрунтів;

· оцінку агровиробничих якостей ґрунтовихресурсів за результатами великомасштабногодослідження;

· організацію ерозійно безпечного земле-користування на схилових агроландшафтах;




· агрономічний регламент поліпшення таефективного використання ґрунтового покриву(ґрунтовий нарис).

1. Методика картографування.Ґрунтова карта має гранично точно відобра-

жати всю різноманітність ґрунтів за еколого-ге-нетичним статусом і їх сучасний стан. Вико-нання цієї вимоги досягається за рахунок роз-робленої нової технології картографування іствореного на принципово нових засадах спис-ку номенклатури та діагностики еколого-гене-тичного статусу ґрунтів за використання топо-графічної картографічної основи в масштабі1:10000, на якій мають бути відображені адмі-ністративні межі із суміжними земельними ді-лянками, межі одиниць сучасного адміністра-тивно-територіального устрою залежно від роз-ташування земельної ділянки; гідрографічнамережа і дорожня інфраструктура; назви насе-лених пунктів та їх зовнішні межі; сільськогос-подарські та інші угіддя із системою їх земле-використання у вигляді полів, полезахиснихлісосмуг, просік у лісових масивах; на зрошу-ваних землях — система каналів, осушених —дренажна відкрита система; топографія місце-вості з горизонталями через 1 м; дані дистан-ційного зондування поверхні різними способа-ми (космічні знімки, аерофотозйомка) за се-зонами року в кілька строків (за 1–2 роки дообстеження території).Методологічною основою картографічної

технології є обов’язкове використання наявнихґрунтових матеріалів, топографічних карт, да-них дистанційного зондування земної поверхнідля створення в підготовчий період карти-версіїґрунтового покриву досліджуваної ділянки наоснові уточненої номенклатури її ґрунтів відпо-відно до запропонованої для великомасштаб-них досліджень. Детальність і точність карто-графувальних робіт зростає за рахунок 2-етап-ного їх здійснення в польовий період. За 1-горекогносцирувального етапу через закладаннярозрізів уточнюється попередньо розробленийноменклатурний список ґрунтів цієї ділянки згід-но з геологічними, геоморфологічними, рель-єфними особливостями місцевості, видом і ін-тенсивністю використання. За результатамицієї роботи складається уточнений список ґрун-тів за їх еколого-генетичними властивостямидля просторового відображення під час карто-графування методом дешифрування виділівкарти-версії та уточнення їх меж.Відбір ґрунтових проб здійснюється відповід-

но до ДСТУ 4287:2004. У камеральний період

за результатами аналітичних робіт уточнюєть-ся еколого-генетичний статус ґрунтів згідно зкількісними критеріями, запропонованими длявеликомасштабних досліджень. У разі невідпо-відності цих результатів польовій ідентифікаціїґрунтів потрібно обов’язково з’ясувати причи-ну цього і внести необхідні корективи. За неякіс-них результатів аналізу його слід повторити.Після уточнення формується заключний но-

менклатурний список ґрунтів і відповідно донього узгоджуються їх виділи на макеті карти.Формується пакет авторського оригіналу кар-ти ґрунтів у паперовому та електронному виг-ляді за допомогою відповідних комп’ютернихпрограм. Підрахунок (узагальнення) резуль-татів ґрунтового обстеження здійснюється велектронному варіанті для забезпечення їх точ-ності. Зазначена методика картографуваннязабезпечує підвищення точності польових до-сліджень на 30–50% і зниження собівартості вкілька разів.

2. Список номенклатури і діагностики еко-лого-генетичного статусу ґрунтів забезпе-чує точну ідентифікацію ґрунтів у складі ґрун-тового покриву і є незамінним засобом під часпроведення ґрунтової зйомки. Його конструкціястворена за такими принципами: перший —зональний, тому що ґрунт як природно-історич-не тіло і предмет людської діяльності не можебути відірваним від географічних умов йогоформування; другий — параметризацію ґрун-ту здійснено в системі ґрунтово-екологічнихпровінцій у межах зон, підзон і фацій; це даєточну територіальну інформацію про неодно-рідність морфолого-генетичних ознак і власти-востей ґрунтів у межах зон; третій — наданнядіагностичної характеристики ґрунтам у системі6-ти ієрархічних таксономічних одиниць гене-тичної еколого-субстантивної класифікації: тип,підтип, рід, вид, варіант, літологічна серія.Для кожного з них наведено детальну мор-

фолого-генетичну характеристику і кількіснідіагностичні показники.Номенклатура ґрунтів в ієрархічній системі

таксономічних одиниць надає докладну послі-довну інформацію про їх субстантивні власти-вості, які функціонально пов’язані з екологічни-ми умовами їх формування. Тому вона, з од-ного боку, відображає природу ґрунтів, їхагрономічні властивості, з другого, — екологіч-ну сприятливість територій для функціонуван-ня агроценозів. Така номенклатура ґрунту є ре-сурсним показником.Важливими доповненнями номенклатурного




списку є наведені в зонально зумовлених ти-пах ґрунтів деякі параметричні показники їхвластивостей як еталонних у провінціальномуаспекті в межах підзон, фацій і гранулометрії.Це дасть змогу проконтролювати коректністьотриманої інформації під час проведення вели-комасштабних досліджень ґрунтового покриву.Використання номенклатурного еколого-ге-

нетичного списку ґрунтів України під час вели-комасштабних ґрунтових дослідженнях забез-печить отримання об’єктивних даних щодо еко-лого-генетичного їх статусу з точністю 95%,достовірну інформацію стосовно стану ґрунто-вого покриву та агровиробничих якостей струк-турного складу ґрунтів.

3. Агрономічний нормативний блок забез-печує оцінку агровиробничих якостей ґрунтовихресурсів за результатами великомасштабногодослідження та їх раціональне використання затакими розробками:інформація про нормативну продуктивність

ґрунтів за агропотенціалами сільськогосподар-ських культур та бонітетними критеріями, якарозроблена в аспекті номенклатурного еколо-го-генетичного списку ґрунтів відповідно до так-сономічних одиниць;заходи з нормування трофічного режиму

залежно від еколого-генетичного статусу ґрун-тів, умісту в них рухомих поживних речовин івирощуваних культур;зниження продуктивної здатності ґрунтів у

зональному аспекті за ступенем різного видузабруднення, якість сільськогосподарської про-дукції та заходи з детоксикації;заходи з деконтамінації ґрунтів залежно від

їх еколого-генетичного статусу і ступеня раді-онуклідного забруднення з метою раціонально-го використання;застосування ґрунтозахисних технологій на

деградованих ґрунтах;раціональне використання зрошуваних зе-

мель залежно від їх агроекологічного і вироб-ничого стану через удосконалення структуриземлекористування, оптимізацію систем сіво-змін, удобрення, агротехнологій обробітку, ре-жимів зрошення та інших заходів;заходи відтворення родючості осушених зе-

мель залежно від агроекологічного і виробни-чого стану ґрунтів різної генетичної природи.

4. Захист ґрунтів на схилах від водної ерозіїзабезпечується охоронним блоком «Природ-ний механізм захисту схилових земель від вод-ної ерозії — основа ерозійно безпечного зем-леустрою» на основі схилового ґрунтоутворен-

ня як функції постійної строкатості зволожен-ня через різну будову і форму схилів, їхнюкрутість та експозицію в поєднанні з наявноюсистемою мікрорельєфних знижень — папілярстоку (ПС), механізму розосередженого форму-вання і скидання поверхневого стоку. Ерозій-но безпечне землекористування досягаєтьсягармонізацією всієї інфраструктури в агроце-нозі із системою ПС, щоб не порушувати при-родне їх функціонування як розосереджувачаповерхневого стоку.

5. Нормативний документ «Агрономічнийрегламент поліпшення і ефективного викори-стання ґрунтового покриву» (ґрунтовий нарис)сприяє практичній реалізації підвищення ефек-тивності сільськогосподарського виробництва.Він є «квінтесенцією» серед нормативних до-кументів. Тому інформація про ефективне ви-користання ґрунтового покриву відповідно дойого стану має містити в стислій формі реко-мендації максимально агрономічного спряму-вання для використання в практичних цілях.Вона має бути довідковою для землевласни-ка. В цьому нормативному документі маютьбути порушені такі питання:спеціалізація сільськогосподарського вироб-

ництва як важливий фактор раціонального ви-користання великої різноманітності ґрунтовихресурсів;якісна характеристика ґрунтів за властиво-

стями і вмістом токсичних забруднювачів та їхінтерпретація за ступенем сприятливості длясільськогосподарських культур і обґрунтуваннядосягнення оптимального рівня;рекомендації з раціонального використання

природного потенціалу ґрунтів і підвищенняїхньої ефективної родючості через оптимізаціюасортименту культур, типів сівозмін, системиудобрення та меліоративних заходів;оцінка ефективності запропонованих техно-

логічних заходів як в економічному, так і еко-логічному аспектах;варіанти маневру структурою посівних площ

за умов мінливої ринкової кон’юнктури для отри-мання конкурентоспроможної продукції;розроблення проектів меліорації, якщо землі

потребують корінного поліпшення стану і реор-ганізації землевпорядкування за наявності ін-тенсивної водної ерозії внаслідок неправильно-го розміщення штучних рубежів акумуляції сто-ку, причина їх виникнення.Невід’ємним елементом нормативного забез-

печення великомасштабних досліджень ґрунто-вого покриву є створення технології автомати-



зованого зберігання та видачі ґрунтової інфор-мації як елементу геоінформаційних систем.Специфічною особливістю сучасного ве-

ликомасштабного дослідження ґрунтового по-криву є отримання адресної комплексної інфор-мації з єдиної проби ґрунту щодо параметрівфізичних, фізико-хімічних, агрохімічних влас-тивостей та вмісту важких металів і радіо-нуклідів.Важливим нормативним документом обсте-

ження ґрунтів є розроблення інструментально-аналітичних методів їх досліджень. Вони маютьнадати коректну порівняльну кількісну інформа-цію про властивості ґрунтів за принципом єди-ної відміни. Для дотримання цієї умови слідвикористовувати стандартизований набір ана-літичних методів, які забезпечать максималь-ну інформативність за найменших витрат ре-сурсів. Потрібно усунути «білі плями» в деякихметодиках.Науково-організаційне, кадрове та інстру-

ментальне забезпечення. Успішний досвідорганізації 1-го туру великомасштабного обсте-ження ґрунтів свідчить про те, що науково-ме-тодичне забезпечення та повторне великомас-штабне обстеження мають очолити науково-дослідні установи. Головний координатор —Національний науковий центр «Інститут ґрун-тознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовсько-го» як провідний науковий заклад в Україні —має залучити науково-дослідні установи НААНта вищі навчальні заклади Міністерства аграр-ної політики та продовольства України і Мі-ністерства освіти і науки України. Безпосеред-німи виконавцями великомасштабних ґрун-тових досліджень нині можуть бути обласніпідрозділи Державного науково-технологічного«Центру охорони родючості ґрунтів», які маютьматеріальну базу і кваліфікований персонал.Аналітичні лабораторії цих підрозділів маютьбути забезпечені сучасною приладною базою,а персонал — пройти навчання та атестацію приННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського». Важливоюструктурною одиницею при центрах проведен-ня великомасштабного обстеження є органі-зація картографічних відділів для виготовленняпідсумкових карт на папері й електронних носі-ях, оформлення і тиражування авторських ру-кописів про ґрунти. Відділ має бути оснащенимкомп’ютерами та оргтехнікою. У ньому слідстворити групу спеціалістів для систематизаціїґрунтової інформації для подальшого форму-вання в ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»банку даних. Персонал відділу має набути пев-

ного досвіду на навчальних курсах при ННЦ«ІҐА імені О.Н. Соколовського».Досвід обстеження 1957–1961 рр. показав,

що за єдиної методики проведення робіт, роз-робленої в Інституті ґрунтознавства як методич-ному центрі, та ефективного контролю Інститу-ту за їх якістю, практично не було розбіжнос-тей у діяльності 36-ти наукових, проектних, дос-лідних та навчальних установ, яким було до-ручено безпосереднє виконання робіт. Такийпідхід слід застосувати і за сучасного досліджен-ня ґрунтів. Контроль за діяльністю безпосе-редніх установ-виконавців мають здійснюватифахівці наукових установ і вищих навчальнихзакладів, закріплених за певними регіонами.Без їх розгляду не приймати жодного авторсь-кого екземпляра ґрунтових матеріалів. Загаль-ний нагляд за дотриманням методичних вимогздійснюється інспекторами — провідними фа-хівцями з ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського».У проведенні великомасштабних досліджень

мають взяти участь регіональні центри ДП «Ін-ститут землеустрою» Держземагентства Украї-ни для забезпечення наявними картографічни-ми ґрунтовими матеріалами, землевпорядноюдокументацією і топографічною основою.Для загального керівництва розробленням і

затвердженням нормативно-методичних мате-ріалів слід створити науково-технічну раду приМіністерстві аграрної політики та продоволь-ства України з 25–30 членів — провідних фа-хівців з ґрунтознавства, агрохімії, землероб-ства, рослинництва, меліорації, лісового госпо-дарства та землевпорядкування. Очолити радуповинен один із заступників Міністра аграрноїполітики та продовольства України, заступни-ками голови мають бути директори ННЦ «Інсти-тут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соко-ловського», ННЦ «Інститут землеробства НААН».Робочою одиницею здійснення досліджень

мають бути ґрунтові партії в складі керівника,6-ти ґрунтознавців, 2-х агрономів і 2-х земле-впорядників. Кожен із цих груп спеціалістів ви-конуватиме свої функціональні обов’язки: ґрун-тознавці — картографування ґрунтів, агроно-ми — аналіз наявного місцевого досвіду вико-ристання земель та розроблення конкретнихзаходів підвищення його ефективності, земле-впорядники виявлятимуть за допомогою польо-вого дослідження факти деградації ґрунтовогопокриву та розроблятимуть проекти його реор-ганізації. У регіонах поширення зрошуваних іосушених земель до складу ґрунтової партії за-лучатиметься фахівець-меліоратор.




Важливим елементом успішного здійсненняповторного дослідження земельних ресурсів єпідготовка кадрів. Запропоновано за рік до про-ведення досліджень організувати спеціальнінавчальні 3–6-місячні курси при ННЦ «ІҐА іменіО.Н. Соколовського» для випускників вищихнавчальних закладів ґрунтознавчих і землевпо-рядних факультетів з метою опрацювання ме-тодичних розробок картографування ґрунтів ісистеми їхнього раціонального використання.Аналогічні курси потрібно створити при ННЦ«Інститут землеробства НААН» для підготов-ки спеціалістів для агрономічної інтерпретаціїґрунтових матеріалів.Орієнтовна вартість великомасштабних до-

сліджень ґрунтового покриву — 6 млрд грн. Фі-нансування доцільно здійснювати з 3-х джерел:одну третину — за рахунок держбюджету, дру-гу — з місцевого бюджету, а решту компенсуєземлевласник. Такий підхід обґрунтовуєтьсянеобхідністю потрійного контролю за якістюробіт з боку держави і безпосередніх землеко-ристувачів, які будуть зацікавлені в отриманнісучасної агровиробничої інформації про ґрун-ти для впровадження заходів щодо збережен-ня і підвищення їх родючості залежно від ста-ну з метою компенсації витрат.Ефективність результатів великомасштаб-

них досліджень залежить не тільки від досто-

вірності, а й тривалості їх проведення. Досвідуспішного їх здійснення свідчить про оптималь-ність проміжку часу 5–7 років. Пролонгація цьо-го терміну невиправдана ні в економічному, нів науково-практичному аспектах.Великомасштабні дослідження ґрунтового

покриву доцільно організовувати у 2 етапи:підготовчий — для створення нормативно-ме-тодичної документації та безпосереднє про-ведення. Упродовж 5-ти років слід розробити іопублікувати такі матеріали: методику кар-тографування, номенклатурний еколого-гене-тичний список ґрунтів, організацію ерозійно без-печного землекористування на схилових агро-ландшафтах, методику лабораторно-аналі-тичних досліджень ґрунтів (відповідальнийННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»), оцінку аг-ровиробничих якостей ґрунтових ресурсів зарезультатами великомасштабних досліджень(ННЦ «Інститут землеробства НААН» таННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»), агроно-мічний регламент поліпшення та ефективноговикористання ґрунтового покриву (ННЦ «ІҐАімені О.Н. Соколовського» і ННЦ «Інститут зем-леробства НААН»). Для цього слід передбачи-ти цільове фінансування цих робіт Міністерст-вом аграрної політики та продовольства Украї-ни і Національною академією аграрних наукУкраїни.


Наявна інформація про якісний склад ґрун-тового покриву не відповідає його реальномустану.Для визначення об’єктивного стану ґрун-

тового покриву потрібне його повторне ве-ликомасштабне дослідження як стратегічна

Висновки

основа раціонального використання земельУкраїни. Повторне великомасштабне дослі-дження ґрунтового покриву має бути здійсне-не на основі новітніх методичних розробокзгідно з досягненнями в ґрунтознавстві, аг-рохімії, картографії та агрономії.

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001. —№ 2768–ІІІ.

2. Закон України «Про земельний устрій» від22.05.2003. — №858––ІV (ред. станом на01.01.2013).

3. Закон України «Про охорону земель» від19.06.2003. — № 962–ІV.

4. Костычев П.А. Почвы черноземной областиРоссии и их происхождение, состав, свойства/П.А. Костычев. — М., Л.: Огизсельхозгиз, 1937. —230 с.

5. Полупан Н.И. Влияние микрорельефа склоно-

Бібліографія

вых земель на процессы эрозии/Н.И. Полупан//Поч-воведение. — 1998. — № 6. — С. 753–762.

6. Полупан М.І. Природний механізм захисту си-лових ґрунтів від водної ерозії/[М.І. Полупан, С.А. Ба-люк, В.Б. Соловей, В.А. Величко, П.О. Волков]; заред. М.І. Полупана. — К.: Фенікс, 2011. — 144 с.

7. Полупан М.І. Класифікація ґрунтів України/М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.А. Величко; за ред.М.І. Полупана. — К.: Аграр. наука, 2005. — 300 с.

8. Соореr A.W. Amexampleof the role of micro-climate in soil genesis/A.W. Соореr//Soil. Sci. — 1960.V. 90. — P. 109–120.

Надійшла 10.04.2013.


Землеробство,ґрунтознавство,агрохімія

УДК 631.48© 2013

В.В. Медведєв,академік НААН

І.В. Пліско,кандидат сільсько-господарських наукНаціональнийнауковий центр «Інститутґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н. Соколовського»

ПРОПОЗИЦІЇДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОЇМЕТОДИКИ БОНІТУВАННЯ ҐРУНТІВ

Подано орот ий о ляд ґр нтово-боніт вальнихробіт в У раїні. Охара теризовано методи иВ.П. К зьмичова, А.І. Сіро о, М.І. Пол пана зіспівавторами. Детальніше роз лян то чиннметоди , опрацьован під ерівництвомЛ.Я. Нова овсь о о, та методи , запропонованавторами статті, в я ій інте ральн бонітетноцін земельної ділян и отрим ють на основіо ремих оціно ґр нт і лімат , а та ожтехноло ічних параметрів поля я єдиноїнерозривної системи, що визначаєпрод тивність ґр нтів.

У статті звернуто увагу на недоліки чинноїметодики бонітування ґрунтів, яку без коригу-вання використано в «Методиці нормативноїгрошової оцінки земель сільськогосподарсько-го призначення» (проект від 29 грудня 2012 р.),поданої на затвердження в Кабінет МіністрівУкраїни. Вважаємо за потрібне ще раз обгово-рити стан справ з цього питання в Україні таобґрунтувати необхідність термінового опрацю-вання оновленої методики, актуальність якоїзростає напередодні скасування мораторію накупівлю і продаж земель сільськогосподарсько-го призначення.Сучасний етап бонітувальних робіт в Україні

слід розпочинати з методики В.П. Кузьмичова[3, 4], який отримав порівняльні оцінки продук-тивності ґрунтів, використавши як основнийкритерій багаторічну врожайність провіднихкультур у колгоспах і радгоспах країни. Зібра-но інформацію зі 100 тис. господарств за 20 ро-ків. Щоб відокремити вплив ґрунтів від дії іншихчинників, було запропоновано сільськогоспо-дарське районування. Виділено 101 район зоднотипними ґрунтами, кліматом, спеціаліза-цією господарств, подібним рівнем виробничихресурсів (забезпеченість робочою силою, тех-нікою, добривами). У межах районів господар-ства поєднували в групи. Просторовою одини-

Ключові слова: бонітування, методика, критерії, еталони, просторові одиниці.

цею бонітування фактично були агровиробни-ча група і ґрунтовий вид, що переважав у ній.Складено кілька оцінних шкал загальних боні-тетів за врожайністю і валовими зборами з 1 гаріллі основної продукції зернових і технічнихкультур (у зернових одиницях) та частковихбонітетів — за врожайністю окремих культур.На базі ґрунтової карти України в масштабі1:1500000 було побудовано картосхеми боні-тетів ґрунтів за ступенем їхньої придатності длявирощування різних культур, а також опрацьо-вано єдину шкалу (класифікацію) якісної оцін-ки ґрунтів України.Попри значну і результативну роботу, вико-

нану під керівництвом В.П. Кузьмичова, мето-дику бонітування за врожайністю критикуваливчені і виробничники через те, що врожай не єлише функцією ґрунту, і тому його не вартовикористовувати в бонітуванні ґрунтів. Скажімо,за цією методикою, чорноземи типові серед-ньосуглинкові, дерново-підзолисті ґрунти і на-віть осолоділі ґрунти западин мали дужеблизькі часткові бонітети щодо пшениці озимої.Бонітування за врожайністю не здатне розріз-нити диференціальну ренту 1 (природну ро-дючість) і диференціальну ренту 2 (добрива,механізація, сорти, інтенсивне і високоякіснегосподарювання). Фактично за цією методикою


ЗЕМЛЕРОБСТВО,ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

Пропозиції до вдосконаленнячинної методики бонітування ґрунтів

саме й оцінювали переважно рівень господа-рювання, а не якісні характеристики ґрунту.М.І. Полупан та ін. [8] запропонували мето-

дику бонітування ґрунтів, критерієм якої бувтакож урожай сільськогосподарських культур,але, на відміну від попередньої методики, —урожай на контрольних ділянках тривалих ста-ціонарних дослідів. Цей підхід до певної мірибув кроком уперед, але через недостатнюкількість стаціонарних дослідів, спірну методикуекстраполювання даних на ґрунти, де дослідівне було, і взагалі невідповідність дослідних і ви-робничих умов перспективи цієї методики не-зрозумілі.Досконалішу методику запропонував А.І. Сі-

рий [9]. Як основні критерії використано запа-си доступної вологи, гумусу і поживних речо-вин, тобто об’єктивні критерії, що характеризу-ють родючість ґрунту, як додаткові — показникимісцевих умов, що знижують родючість (засо-леність, солонцюватість, кислотність, оглеєннятощо). Нарешті, у методиці знайшли відобра-ження особливості клімату, технологічні особ-ливості конкретної земельної ділянки (рельєф,крутизна та експозиція схилу, розмір і конфігу-рація поля тощо). Тобто в цій методиці оціне-но не лише ґрунт, а й увесь комплекс умов, щовизначають ефективність використання земель.Попри деякі її недоліки (не завжди обґрунтова-не використання поправних коефіцієнтів, до-вільні і недостатньо обґрунтовані показникиеталонного ґрунту, бонітет якого взято за 100балів, обмежену перевірку) методика А.І. Сіро-го є коректною і перспективною. Більше того,основні її постулати збігаються з методиками,які наявні в багатьох країнах. Цю методику ви-користано нами як прототип.Зі здобуттям Україною незалежності і посту-

повим формуванням ринкових відносин у дер-жави виникає потреба оцінити якість ґрунту дляоб’єктивного його залучення у ринкові механіз-ми. Замовлення на виконання цієї роботи булонадано Інституту землеустрою, який до цьогооцінними дослідженнями займався лише епізо-дично і не мав відповідного досвіду роботи,такого, який було накопичено в Інституті ґрун-тознавства та агрохімії ім. О.Н. СоколовськогоУААН (В.П. Кузьмичов, Р.Г. Дерев’янко, Т.М. Лак-тіонова та ін.) або Національному аграрномууніверситеті (А.І. Сірий, М.К. Шикула). У резуль-таті, як і слід було очікувати, запропонованоспрощену методику бонітування Л.Я. Новаков-ського та ін. [7]. Позитивним у ній було лишете, що за критерії бонітування взято власти-вості ґрунтів. Здається, головним аргументомдля вибору критеріїв була вимога, щоб вихідні

аналітичні дані були «під рукою», а саме: в об-ласних філіалах Інституту землеустрою, якіпришвидшеними темпами здійснили розрахун-ки на основі матеріалів великомасштабних до-сліджень 1957–1961 рр. Матеріали агрохімічноїпаспортизації, зібрані за 5 турів, було проігно-ровано. Не зацікавили керівників розробки іматеріали технологічної паспортизації полівопрацьовані відповідним підрозділом Мінагро-політики України. Хоча до створення методи-ки було залучено А.І. Сірого і наукових спів-робітників Інституту ґрунтознавства та агрохіміїім. О.Н. Соколовського УААН, їхніми пропози-ціями не скористалися. Після завершення ро-боти будь-якої інформації про те, як результа-ти бонітування сприйняли виробничники і регіо-нальні установи, як стверджують розробники,для обчислення грошової вартості земель, по-датків та інших платежів, немає. Немає і нау-кового узагальнення результатів роботи. Поприце керівники розробки стверджують, що ре-зультати бонітування широко впроваджено увиробництво. На підставі критичних статей від-повідального за розроблення методики А.П. Ка-наша [2], написаних у відповідь на наші публі-кації [5, 6], недоліків у методиці взагалі немає.Фактично з 1993 р. методика стала чинною.

У наступні роки нам невідомі були будь-якіспроби її оновити і здійснити чергові тури боні-тування, хоча в законі про оцінку земель ви-значено, що бонітети слід переглядати кожні7 років.Отже, в чинній методиці основними критері-

ями в бонітуванні є вміст гумусу, фізичної гли-ни, рН, глибина гумусованих і глеєвих горизон-тів. Стверджується, що ці показники значноюмірою впливають на врожай, хоча відповіднихдоказів не наведено. Фактично ці критерії об-рано експертним шляхом. Посилання на попе-редні розрахунки Р.Г. Дерев’янко є не зовсімдоречними, бо саме нею встановлено [1] дужесуперечливі зв’язки між властивостями ґрунтіві врожайністю сільськогосподарських культур.Незрозуміло, як основні критерії, що є фактич-но відносно сталими, можуть впливати на вро-жай, який є дуже варіабельною характеристи-кою в просторі та часі.Слід зазначити, що між Земельним кодек-

сом і законом про оцінку земель є суперечність.У першому документі сказано, що бонітуванняслід здійснювати за сталими властивостямиґрунту, другому — бонітування слід здійснюва-ти 1 раз на 7 років. Виникає питання, для чогоповторювати бонітування, якщо властивостіґрунтів, на яких воно базується, є сталими. Мивважаємо, що Земельний кодекс слід уточнити.




Модифікаційними властивостями, тобто та-кими, які мають регіональний характер, у чиннійметодиці коригували бонітети еродованих,оглеєних, кислих та інших ґрунтів з агрономіч-ними вадами, використовуючи для цього по-правні коефіцієнти.Щоб усунути вплив клімату на бонітети ґрун-

ту, територію України поділили на 198 природ-но-сільськогосподарських районів з однако-вими гідротермічними умовами. Такий підхідзмусив роботи з бонітування здійснювати заприродно-сільськогосподарськими районами, укожному з яких шукати еталонний ґрунт і мати198 шкал бонітетів, а якщо врахувати кількістькультур, для яких розраховано часткові боні-тети, то набагато більше. Тоді до чого тут «єди-на» шкала, про яку згадує А.П. Канаш, і якпорівнювати бонітети однакових ґрунтів у різ-них природно-сільськогосподарських районах?Адже однакові ґрунти в різних районах мати-муть різні бонітетні оцінки. І, навпаки, різні ґрун-ти, які перебувають у різних агрогрупах, можутьмати однакові бонітети. Невже можна не по-мітити цих невідповідностей?Невирішеним залишилося і питання пошуку

еталонних ґрунтів, бонітет яких становить 100балів. У методиці зазначено, що їх шукали забагаторічною врожайністю, у статті А.П. Кана-ша — за властивостями ґрунтів. Якщо заврожайністю, то її визначають за полями, під-приємствами, тобто за адміністративними оди-ницями, а не за природно-сільськогосподарсь-кими районами чи агрогрупами. Якщо за влас-тивостями ґрунтів, то це порівняно легкоздійснити за однією властивістю і набагатоскладніше — за кількома.Отже, чинна методика базується на власти-

востях ґрунтів, що характеризують лише їхнюпотенційну родючість, і не може бути надійноюза її використання для оцінювання реальноїпродуктивності орних ґрунтів. У чинній методиціпотребує доопрацювання просторова одиницябонітування та еталони ґрунтів, що отримуютьмаксимальний бал і щодо яких обчислюютьбонітети інших ґрунтів. Саме в цих напрямах(критерії, просторові одиниці та еталони боні-тування) переважно й зосереджено наші зусил-ля для поліпшення чинної методики.Далі порівняємо запропоновану методику з

чинною.У методиці, що пропонується, інтегральну

бонітетну оцінку земельної ділянки отримуютьна основі окремих оцінок ґрунту і клімату татехнологічних параметрів поля як єдиної нероз-ривної системи, що визначає продуктивністьґрунтів.

Запропоновано критерії, за допомогою якихоцінюють ґрунт: уміст гумусу, фізичної глини,рухомих форм фосфору і калію, рН, рівноваж-ну щільність будови, глибину гумусованої час-тини профілю і глибину залягання глейовогогоризонту (усього 8 параметрів замість 5-ти вчинній методиці).Як ґрунтово-кліматичні критерії використову-

ють середні дані вмісту в ґрунті доступної во-логи в шарах 0–20 см у момент появи сходів і0–100 см — під час цвітіння і формування ге-неративних органів рослин, суму активних тем-ператур за ті самі періоди і ГТК (усього 4 кри-терії, у чинній методиці кліматичні параметривраховують опосередковано).Як технологічні параметри земельної ділян-

ки використовують клас поля, визначений зарезультатами технологічної паспортизації (заухилом, експозицією, конфігурацією, строкатіс-тю, кам’янистістю, наявністю перешкод тощо) іпоказниками деградованості та окультуреності(усього понад 10 критеріїв, рекомендуєтьсявикористовувати не більше 2–3-х, щоб бонітетґрунту, визначений за основними критеріямиґрунту і клімату, не був істотно змінений). У за-пропонованій методиці використовують по-правні коефіцієнти на окультуреність або де-градованість ґрунту, зокрема, на осушення,зрошення, хімічну меліорацію, що збільшуютьродючість, а також на природні або антропо-генні вади, що знижують родючість, — еро-дованість, переущільнення, підкислення, осо-лонцювання, засолення, забруднення тощо. Учинній методиці не враховано технологічні па-раметри поля, крім окремих властивостей, щохарактеризують рівень погіршення якостейґрунту за рахунок місцевих особливостей абодеяких чинників деградованості за поправнимикоефіцієнтами.У методиці, що пропонується, значно розши-

рюється кількість критеріїв, які визначають про-дуктивну здатність ґрунтів. Методика дає змо-гу оцінити окремо бонітет ґрунту, бонітет кліма-ту і узагальнений бонітет земельної ділянки.Крім того, як просторову одиницю бонітуваннявикористовують ґрунтовий вид замість ґрунто-вої агрогрупи, що передбачено в чинній мето-диці. Ґрунтова агрогрупа через географічну не-визначеність і часто виражений діапазон показ-ників властивостей, що її характеризують, нанашу думку, не може бути просторовою одини-цею в бонітуванні. Ґрунтовий вид дає можли-вість визначити бонітет у будь-якому форматі:для адміністративного поділу країни, області,району, підприємства, поля сівозміни за наяв-ності експлікації, площ ґрунтів за видами і дигі-



талізованої ґрунтової карти; для природно-сільськогосподарського районування району,округу, провінції, зони за наявності тих самихматеріалів; для ґрунтових агрогруп з урахуван-ням гранскладу ґрунтів за наявності поправнихкоефіцієнтів.Зазначені формати дають змогу одержати

різнопланову картографо-аналітичну інформа-цію про якість земель для будь-якого адмініст-ративного чи природного поділу і тим самимпоширити прикладні аспекти використання ма-теріалів бонітування в адміністративно-управ-лінській сфері, земельному реформуванні, дляоб’єктивізації ринкових відносин і моніторингуземель. При цьому не лише не виникає супе-речностей з нинішньою орієнтацією на оцінкив межах природно-сільськогосподарських ра-йонів і агрогруп, а якраз навпаки: кожна земель-на ділянка отримає об’єктивніший бонітет зав-дяки залученню для її оцінки значно більшоїкількості критеріїв.До речі, відповідні постанови Мінагрополіти-

ки України про природно-сільськогосподарськерайонування і ґрунтові агрогрупи, ухвалені по-над 20 років тому, не можна розглядати якщось незмінне, якщо вони не відображаютьсучасних кардинальних змін, що відбулися всільськогосподарській сфері. Це стосується нелише землекористування, а й самих ґрунтів.Доказів цього достатньо. Зміни поживного ре-жиму і забруднення фіксують не тільки нау-ковці, а й у масовому порядку обласні центриохорони родючості ґрунтів, меліоративна тасанітарно-епідеміологічна служби.У запропонованій методиці використано но-

вий еталон ґрунту — ґрунт, що характеризуєть-ся оптимальними параметрами і режимами.Відповідно обирається еталон клімату і земель-ної ділянки. Вибір такого еталону нині не ство-рює труднощів, бо вибагливість культур доґрунтово-кліматичних умов у процесі їхньогоонтогенезу (це й будуть оптимальні парамет-ри) досить добре відомі. Мається на увазі ви-багливість культур до вологи, температури,фізичних, фізико-хімічних, хімічних та іншихпараметрів. До того ж визначено значущістьцих параметрів на стадії проростання насіни-ни і формування кореневої системи та генера-тивних органів. Саме тому нами ґрунтово-клі-матичні критерії використовуються для 2-х пе-ріодів онтогенезу рослин. Новий еталон даєзмогу порівнювати ґрунтово-кліматичні умовиПолісся, Лісостепу і Степу.Інша важлива особливість нашої методи-

ки — єдина шкала бонітетів для всієї країнизамість бонітетних шкал для кожного природ-

но-сільськогосподарського району, що здійсне-но в чинній методиці. Через відсутність у чиннійметодиці єдиних еталону і шкали бонітети при-родно-сільськогосподарських районів (і відпо-відно більших таксономічних одиниць — ок-ругів, провінцій, зон та адміністративних облас-тей) порівняти між собою неможливо. Томубонітет, обчислений за чинною методикою, неможна використовувати як елемент державно-го управління, оцінок і контролю. Така функціябонітетів за чинною методикою обмежуєтьсялише межами природно-сільськогосподарськихрайонів. Саме використання принципово ново-го еталону дає можливість мати єдину для краї-ни шкалу бонітетів.У запропонованій методиці використовують

новий спосіб підрахунку — бал бонітету є се-реднім геометричним від співвідношення ре-альних і оптимальних параметрів. Крім того,залучено вагові коефіцієнти, які визначено напідставі факторного аналізу, усі розрахункиавтоматизовано. У чинній методиці використо-вують середні арифметичні або середньозва-жені менш точні оцінки.Отже, основні методологічні принципи за-

пропонованої методики бонітування такі:Бонітування базується на основі ґрунтової

карти країни, області, району, підприємства,поля сівозміни, одиниця оцінки — ґрунтовийвид. Пропонується єдина для країни 100-баль-на шкала.Бонітет розраховують на підставі ряду кри-

теріїв, що характеризують потенційну та ефек-тивну родючість ґрунту, найважливіші парамет-ри клімату і поля.Еталоном є земельна ділянка з оптимальни-

ми параметрами ґрунту, клімату, що має 1-йклас за технологічною паспортизацією.Кінцевий результат роботи — загальна і ча-

сткова бонітувальна оцінка ґрунту й клімату таінтегральна оцінка земельної ділянки.Для автоматизації розрахунків і картогра-

фічних робіт створюють бази даних за критері-ями і використовують стандартні програмні за-соби.На думку розробників, бонітет, обчислений

зазначеним вище способом, має певні перспек-тиви об’єктивнішого використання в розрахун-ках грошової вартості земель і їхньої купівлі-продажу, оподаткуванні, у визначенні придат-ності земель для вибору структури угідь,сівозмін, вирощування окремих культур. За на-явності систематичної інформації про бонітетиземельних ділянок з’являються можливостіконтролю якості земель, наданих в оренду.Методику, що пропонується, реалізовано на





прикладі країни, окремої області, району, під-приємства, конкретної земельної ділянки. Ре-зультати бонітування частково викладено впублікаціях [5, 6]. Вважаємо, що методика даламожливість отримати об’єктивнішу оцінку якостіґрунтів і земельних ділянок через залученнязбільшеної кількості критеріїв (особливо кліма-тичних і технологічних) та інші переваги. Чин-на методика створює викривлене уявлення провеличини загальних і часткових бонітетів ґрун-тів країни. Через численні проблеми у воло-гозабезпеченні (надмірне або недостатнє), де-градованість фізичних властивостей і забруд-нення реальні бонітети знижено порівняно зрозрахованими за чинною методикою. Це вкот-ре доводить, що вдосконалена методика маєбазуватися на розширеному переліку критеріїв,безпосередньому, а не опосередкованому вра-хуванні кліматичних параметрів, фізичних вла-стивостей (інформації про щільність будови

для бонітування в масштабі 1:1500000 достат-ньо) та забруднення ґрунтів (остання інформа-ція акумулюється в обласних виробничих цент-рах охорони родючості ґрунтів Мінагрополіти-ки України впродовж багатьох років).На основі запропонованої методики можна

здійснити бонітування екологічних функцій, об-равши параметри ґрунтів, які перебувають узаповідних умовах, за критерії — показникиосновних режимів, що забезпечують комфортніумови для функціонування біорізноманіття.Методика також придатна для визначення

сумарної грошової вартості ґрунту, яка, на нашудумку, складається з інтегральної оцінки про-дуктивної та екологічної функцій. Цю оцінкуможна використати для визначення компен-сації за шкоду, завдану ґрунту землекористу-вачем. За результатами попередніх дослідженьз цього напряму, розмір компенсації за такогопідходу визначається обґрунтованіше.

Коротко розглянуто історію ґрунтово-бо-нітувальних робіт в Україні. Критично оціне-но попередні підходи до бонітування, і особли-во детально, чинну методику.Для об’єктивного відображення продуктив-

ної функції ґрунту в землеоцінних роботах іринкових відносинах (особливо за купівлі-про-дажу земель) перевагу слід надати інтеграль-ній бонітувальній оцінці земель і базувати ос-танню на розширеній кількості критеріїв ґрун-ту, обов’язковому врахуванні кліматичнихособливостей і технологічних характерис-тик поля. Якщо просторовою одиницею боні-тування обрати ґрунтовий вид, то це дастьзмогу визначити бонітет у будь-якому фор-

Висновки

маті адміністративного поділу (за наявностіексплікацїі, площ ґрунтів за видами і дигіталі-зованої карти ґрунтів для країни, області,району, підприємства, поля сівозміни), природ-но-сільськогосподарського районування (район,округ, провінція, зона за такої самої умови),ґрунтових агрогруп з урахуванням грануло-метричного складу (за наявності відповіднихпоправних коефіцієнтів).Перспективи подальших робіт пов’язані

з терміновим опрацюванням бонітетів еко-логічних функцій ґрунтів і використаннямостанніх (разом з бонітетами продуктив-ної функції) у сумарній грошовій вартості зе-мель.

1. Деревянко Р.Г. Зависимость урожая зерновыхкультур от свойств дерново-подзолистых почв//По-вышение плодородия почв Нечерноземной зоныУССР. — К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1983. — C. 12–18.

2. Канаш А.П. Бонітування ґрунтів: пропонують-ся зміни системи. Чого вони варті?//Землевпоряднийвісн. — 2008. — № 5. — C. 46–50.

3. Кузьмичов В.П. Головні принципи бонітуванняґрунтів//Агрохімія і ґрунтознавство. — К.: Урожай,1969. — Вип. 8. — С. 3–26.

4. Кузьмичов В.П. Бонітети ґрунтів України//Тамсамо, 1970. — Вип. 13. — С. 125–148.

5. Медведев В.В., Плиско И.В. Бонитировка и ка-чественная характеристика пахотных земель Украи-ны. — Х., 2000. — 395 с.

6. Медведєв В.В., Пліско І.В. Критерії, еталони і


просторові одиниці в бонітуванні ґрунтів//Вісн. аграр.науки. — 2008. — № 8. — С. 9–15.

7. Новаковский Л.Я., Канаш А.П., Розумный И.А.,Деревицкий А.В. и др. Методика бонитировки почвУкраины. — К., 1992. — 102 с.

8. Полупан М.І., Величко В.А., Соловей В.Б. Ро-дючість ґрунтів і ґрунтового покриву Степу Півден-ного і Сухого за агропотенціалами сільськогоспо-дарських культур та бонітувальними критеріями//Вісн. аграр. науки. — 2008. — № 2. — С. 18–25.

9. Серый А.И. Современные методы бонити-ровки почв в УССР. УкрНИИНТИ. Сельское хозяй-ство. Серия 31.1//Земледелие, агрономия, сель-скохозяйственная мелиорация. Обзор. информ. —К., 1987. — 36 с.



ЗЕМЛЕРОБСТВО, ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

УДК 633.63: 631.43© 2013

А.О. Сипко,кандидат сільсько-господарських наук

О.П. Стрілець,Г.А. СінчукІнститутбіоенергетичних культурі цукрових буряків НААН

ВПЛИВ ВАПНУВАННЯ НА ВМІСТГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУВ УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГОЛІСОСТЕПУ

Установлено, що в мовах північно-східно оЛісостеп застос вання дефе ат я меліорантсприяє збереженню родючості, пришвидшеннюмінералізації і міфі ації ор анічної маси ґр нтз підвищенням міст за ально о м с і йо офра цій чорноземі типовом слабовил ованом .З ви ористанням меліорант в с ори ованійнормі (6.0–6,5 т/ а фізичній вазі) восенипід л щення стерні вміст за ально о м спідвищився до 4,6%, за ально о в лецю —до 2,68% за вміст мінових ислот 0,69% відмаси ґр нт .

Основою родючості ґрунту є вміст загально-го гумусу, характер накопичення якого визна-чається рівнем інтенсифікації в зерно-буряко-вих сівозмінах. Гумус — основний показник по-тенційної родючості, який акумулює сонячнуенергію та є джерелом для підтримки біохіміч-них процесів, що зумовлюють ґрунтоутворення.Велике значення в процесах перетворення

органічних речовин має вапно. Лабораторнідослідження багатьох авторів свідчать про те,що вапно й обмінний кальцій у процесах пере-творення органічних речовин мають подвійнезначення. Доведено позитивний вплив кальціюна розклад свіжих рослинних залишків, що по-в’язано, головним чином, з підвищенням показ-ника рН ґрунту. Установлено, що вапно та об-мінний кальцій сприяють збереженню гумуснихречовин у вигляді гуматів кальцію та іншихбільш складних органо-мінеральних сполук.Прикладом можуть бути високогумусні дерно-во-карбонатні ґрунти, утворені на карбонатнійморені в зоні поширення підзолистих ґрунтів.Інколи багаті на вапно ґрунти є малогумусни-ми, скажімо, сіроземи, де завдяки інтенсивнійдіяльності мікроорганізмів мінералізуютьсяне лише органічні залишки, а й гумусні речови-ни [1].Д.М. Прянишников вважав, що основним у

різнобічній дії вапна на ґрунт є ліквідація підви-щеної кислотності ґрунту. Унесений кальційсприяє гуміфікації рослинних решток, коагуляціїгумусу та утворює малорозчинні гумати каль-цію [8].Кальцій з меліорантами запобігає вимиван-

Ключові слова: гумус, вапнування, ґрунт, органічна речовина, потенційна родючість.

ню гумусу в нижні шари, забезпечує сприят-ливіші умови для розкладання рослинних реш-ток та їх гуміфікації, унаслідок чого поліпшуєть-ся якість гумусу й уповільнюється процес йогомінералізації. Разом з вапном гумус сприяє аг-регації часточок ґрунту в дрібні грудочки, зав-дяки чому поліпшуються його агрофізичні вла-стивості та структура.Оптимізація реакції ґрунту і достатня кіль-

кість вільного карбонату кальцію істотно змінюєспіввідношення гумусних кислот і сприяє змен-шенню вмісту рухомих гумінових кислот. По-єднання органічних добрив з мінеральними нафоні оптимальної (тобто повної) дози СаСО3зумовило зниження фульватності гумусу. Каль-цієвмісні меліоранти забезпечують оптимізаціюякісного складу гумусу. У складі гумінових кис-лот відбувається збільшення гуматів кальцію,одночасно зменшується вміст фракцій рухомихгумінових і фульвокислот, унаслідок чого збіль-шується співвідношення Сгк/Сфк. Отже, застосу-вання повних доз вапна зумовлює не лише не-обхідність оптимізації реакції ґрунтового розчи-ну та розширеного відтворення вмісту обміннихоснов, а й поліпшення гумусного стану ґрунтів.Вапнування досить різко уповільнює процестрансформації органічних речовин у рухомі гу-мінові кислоти, а мінеральні добрива істотнознижують позитивний ефект вапнування. Томуоптимізація доз СаСО3 є важливою умовоювідтворення родючості ґрунтів [2].Цей результат узгоджується з теоретичним

обґрунтуванням впливу СаСО3 на процеси мі-нералізації та гуміфікації біомаси з експеримен-



тальним доведенням подвійного, але загаломпозитивного його впливу на процеси розкла-дання — накопичення гумусу в ґрунтах орнихземель. Було встановлено, що СаСО3 в кисло-му середовищі сприяє прискоренню гуміфікаціїта мінералізації сирої органічної маси, що різкоуповільнює процес мінералізації гумусу. І навітьв умовах гострого дефіциту свіжої органічноїречовини вапно сприяє зниженню темпів міне-ралізації гумусу в 1,4 раза [3, 5–7].Експериментально доведено і науково об-

ґрунтовано, що завдяки вапнуванню частка вуг-лецю рухомих гумінових кислот у складі загаль-ного вмісту в ґрунті зменшується на 30–35%.Це свідчить про велике значення вапнуваннядля збереження запасів гумусу, оскільки скоро-чуються втрати на інфільтрацію [9].Мета досліджень — визначити вплив різ-

них норм, способів і строків унесення дефека-ту на зміни вмісту загального гумусу та йогофракцій у чорноземі типовому слабовилуго-ваному.Матеріали і методи досліджень. Дослі-

дження здійснювали впродовж 2006–2009 рр.у Сумському інституті АПВ, розміщеному в зонібурякосіяння північно-східного Лісостепу. По-льові досліди проводили в зерно-буряковій сі-возміні на чорноземі типовому слабовилугова-ному глибокому, малогумусному, крупнопилу-вато-середньосуглинковому. Площа посівноїділянки — 70 м2, облікової — 50 м2, повторність

Вплив вапнування на вміст гумусу в чорноземітиповому в умовах північно-східного Лісостепу

дослідів — 4-разова. Агрохімічна характерис-тика ґрунту перед закладанням досліду: умістгумусу — 4,1%; рНксl — 4,5–4,9; гідролітичнакислотність — 5,16–5,40 мг·екв/100 г ґрунту;сума увібраних основ — 21,6–21,9 мг·екв/100 гґрунту; ступінь насичення основами — 80–82%;лужногідролізованого азоту — 120,7–122 мг/кг(за Корнфільдом); рухомого фосфору (Р2О5) —129–130,2 мг/кг; обмінного калію (К2О) — 70–71,3 мг/кг ґрунту (за Чиріковим). Уміст загаль-ного гумусу в ґрунті визначали за методом Тю-ріна, а груповий його склад — за методом Ко-нонової-Бельчикової. На дослідних ділянкахвносили мінеральні добрива: аміачну селітру,суперфосфат, калійну сіль по 90 кг/га NPK, щобуло фоном для інших варіантів. Можливе ви-користання складних добрив, але з урахуван-ням забезпеченості ґрунту рухомими елемен-тами живлення — азотом, фосфором і калієм.Як меліорант використовували дефекат Низів-ського цукрозаводу, що містить СаСО3 +МgCO3 — 75%, органічних речовин — 12, азо-ту — 0,3, Р2О5 — 0,4, К2О — 0,2%. Дефекатуносили восени під лущення стерні (у поло-винній і одинарній нормах СаСО3), під оранкуповерхнево без культивації, під оранку поверх-нево з культивацією (у половинній нормі СаСО3),навесні поверхнево під передпосівний обробі-ток (у половинній і повній нормах СаСО3).Для фізико-хімічного та агрохімічного ана-

лізів здійснювали відбір зразків ґрунту і рослин

1. Контроль (без добрив і меліорантів) 4,18 3,57

2. N90P90K90 — фон 4,10 3,50

3. Фон + 0,5 норми СаСО3 за Нг восени під лемішне лущення стерні (2,5–3 т/га у ф.в.) 4,21 3,52

4. Фон+1 норма СаСО3 за Нг восени під лемішне лущення стерні (5,0–5,5 т/га у ф.в.) 4,42 3,58

5. Фон+1 норма СаСО3 за Нг (скоригована норма СаСО3)(6,0–6,5 т/га у ф.в.) 4,63 3,64

6. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5 восени під оранку поверхнево без культивації (2,5–3,0 т/га у ф.в.) 4,20 3,56

7. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5 восени під оранку поверхнево з культивацією (2,5–3,0 т/га у ф.в.) 4,27 3,58

8. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5 навесні поверхнево під передпосівний обробіток (2,5–3,0 т/га у ф.в.) 4,19 3,57

9. Фон+3 т/га дефекату (уміст СаСО3 60–70%) навесні під передпосівний обробіток 4,20 3,52

1. Вплив дефе ат на вміст за ально о м с в чорноземі типовом слабовил ованоммало м сном , % (середнє за 2006–2009 рр.)

ВаріантГумус загальний, %

30–50 см0–30 см




та фенологічні спостереження за ростом і роз-витком рослин згідно з методикою дослідженьрослин буряків цукрових [4].Результати досліджень. Застосування де-

фекату меліоранту на чорноземі типовому сла-бовилугованому в різних нормах і строках спри-яло відновленню мікробіологічних процесів ізпришвидшенням мінералізації і гуміфікації ор-ганічної маси ґрунту з підвищенням умісту гу-мусу в ґрунті.За результатами досліджень, у варіантах

без унесення меліоранту і мінеральних добривлише під впливом сівозмінного фактора вміст

гумусу залишався на висхідному рівні і ста-новив 4,1%, як у фоновому варіанті з унесен-ням повного мінерального добрива N90P90K90(табл. 1, рисунок).За внесення дефекату по фону N90P90K90 в

половинній нормі СаСО3 за Нг під лущеннястерні вміст гумусу становив 4,21%, а при за-стосуванні цієї самої норми восени під оран-ку поверхнево без культивації та з культива-цією — 4,20 і 4,27% відповідно.Унесення меліоранту навесні поверхнево під

передпосівний обробіток ґрунту в 0,5 н СаСО3за Нг підвищило вміст загального гумусу всьо-го до 4,19%, а осіннє застосування дефекатувосени в 1,0 нормі СаСО3 за Нг під лущеннястерні сприяло підвищенню вмісту гумусу до4,42%.Ефективним є застосування меліоранту в

1,0 нормі СаСО3 за Нг (скоригована норма) 6–6,5 т/га у фізичній вазі. У цьому варіанті додат-ково вносили меліорант для нейтралізації кис-лотності мінеральних добрив, нейтралізації«кислих» опадів, для компенсації інфільтраціїСаСО3 і виносу кальцію врожаєм сільськогос-подарських культур. Завдяки додатковому вне-сенню дефекату вміст загального гумусу в ґрун-ті підвищився до 4,63%, що на 0,53% більшепорівняно з фоновим варіантом і на 0,45% —

1. Контроль (без добрив і меліорантів) 4,18 2,42 0,67 0,34 1,97 1,41

2. N90P90K90 — фон 4,10 2,38 0,72 0,36 2,00 1,30

3. Фон+0,5 норми СаСО3 за Нг восенипід лущення стерні (2,5–3 т/га у ф.в.) 4,21 2,44 0,67 0,32 2,09 1,45

4. Фон+1,0 норма СаСО3 за Нг восенипід лущення стерні (5–5,5 т/га у ф.в.) 4,42 2,56 0,68 0,35 1,94 1,53

5. Фон+1,0 норма СаСО3 за Нг(скоригована норма) (6,0–6,5 т/га у ф.в.) 4,63 2,68 0,69 0,34 2,03 1,65

6. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5восени під оранку поверхневобез культивації (2,5–3 т/га у ф.в.) 4,20 2,44 0,72 0,36 2,00 1,36

7. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5восени під оранку поверхневоз культивацією (2,5–3 т/га у ф.в.) 4,27 2,48 0,70 0,33 2,12 1,45

8. Фон+0,5 норми СаСО3 варіанта 5навесні поверхнево під передпосівнийобробіток (2,5–3 т/га у ф.в.) 4,19 2,43 0,66 0,30 2,20 1,47

9. Фон+3 т/га дефекату(уміст СаСО3 70–75%) навесні підпередпосівний обробіток 4,20 2,44 0,70 0,40 1,75 1,34

Вплив дефе ат на вміст за ально о м св чорноземі типовом слабовил ованом ма-ло м сном (шар 0–30 см), %

Гумус

, %

Контроль 0,5 норми 1 норма Скориговананорма

2. Вплив дефе ат на р повий с лад м с в чорноземі типовом мало м сном в шарі0–30 см, % від маси ґр нт (середнє за 2006–2009 рр.)

У т.ч.

СфкСгкВаріант

Сзалишок

Сгк/СфкС заг.Гумус




За результатами досліджень, здійснених у2006–2009 рр. в умовах північно-східного Лісо-степу, встановлено, що внесення дефекатув зернопросапній сівозміні стимулює процесимінералізації і гуміфікації органічної речовиничорнозему типововилугуваного. За внесеннямеліоранту в скоригованій нормі (6,0–6,5 т/гау фізичній вазі) восени під лущення стернівміст загального гумусу підвищився до 4,6%,

Висновки

що на 0,45% більше порівняно з контрольнимваріантом. У провапнованому ґрунті зрісуміст загального вуглецю до 2,44–2,48%. Заскоригованої норми меліоранту підвищивсявміст загального вуглецю до 2,68%, що на0,26% більше, ніж у контрольному варіанті.Уміст гумінових кислот у цьому варіанті

становив 0,69% від маси ґрунту, а співвідно-шення Сгк/Сфк — 2,03.

1. Кононова М.М. Органическое вещество поч-вы. — М., 1963. — 313 с.

2. Мазур Г.А. Відтворення і регулювання ро-дючості легких ґрунтів. — К.: Аграр. наука, 2008. —305 с.

3. Мазур Г.А., Григора Т.І., Ткаченко М.А., Конд-ратюк І.М. Гумусний стан сірого лісового ґрунту за-лежно від хімічної меліорації та системи удобрення//Зб.наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». — К.,2009. — Вип. 1–2. — С. 3–8.

4. Методика исследований по сахарной свек-ле. — К.: ВНИС. — 292 с.

5. Мязин Н.Г., Парахневич Т.М. Влияние систе-матического применения удобрений и мелиорантовна гумусное состояние чернозема выщелоченного//


Агрохимия. — 2000. — № 9. — С. 11–17.6. Мязин Н.Г. Влияние применения удобрений и

мелиорантов на показатели почвенного плодородия//Агрохимия. — 1997. — № 2. — С. 26–30.

7. Небельсин А.Н., Небельсина З.П. Изменениенекоторых свойств почвенного поглощающего ком-плекса дерново-подзолистой легкосуглинистой по-чвы под влиянием известкования//Агрохимия. —1997. — № 10. — С. 5–12.

8. Прянишников Д.Н. Избранные сочинения. — Т. 1:Агрохимия. — М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1963. —692 с.

9. Сайко В.Ф. Хімічна меліорація ґрунтів//Вибранінаукові праці. — К.: Аграр. наука, 2011. — 443 с.


контрольним. Під дією меліоранту поліпшують-ся фізико-хімічний і мікробіологічний станиґрунту та відбуваються процеси гуміфікаціїсирої органічної маси ґрунту, яка накопичува-лася і не мінералізувалася впродовж тривалогочасу. Особливих змін умісту загального гуму-су в шарі ґрунту 30–50 см під дією меліорантуне виявлено.Дослідженнями встановлено, що під дією

дефекату в чорноземі типовому малогумусно-му спостерігається тенденція до підвищеннязагального вуглецю. Так, у контрольному варі-анті досліду вміст загального вуглецю становив2,42%. За внесення меліоранту в 1,0 норміСаСО3 за Нг (5,0–5,5 т/га у ф.в.) по фону пов-ного мінерального добрива (N90P90K90) уміст

загального вуглецю підвищився до 2,56%, а завнесення 1,0 норми СаСО3 за Нг (скориговананорма — 6,0–6,5 т/га у ф.в.) — до 2,68%. Вінших варіантах досліду такої закономірності невизначено.Унесення дефекату по фону повного міне-

рального добрива позитивно впливало на ста-більність групового складу гумусу. Хімічна ме-ліорація сприяла зростанню фракцій гуміновихкислот у складі гумусу та зменшенню часткифульвокислот. Співвідношення Сгк/Сфк зрослоз 1,97 у варіанті без добрив до 2,09–2,20 у ва-ріантах, де вносили дефекат (табл. 2).Отже, унесення дефекату сприяло утворен-

ню стабільніших гумусних речовин зі збільшен-ням частки гумінових кислот у їх складі.


Рослинництво,кормовиробництво

УДК 581.1:63© 2013

С.В. ШершоваВ.М. СамородовС.В. Поспєлов,кандидат сільсько-господарських наукПолтавська державнааграрна академія

ВПЛИВ ЕКСТРАКТІВ ЕХІНАЦЕЇПУРПУРОВОЇ НА ПРОРОСТАННЯПИЛКУ ТЮТЮНУ КРИЛАТОГО

Уперше в лабораторних мовах дослідженовплив е стра тів ехінацеї п рп рової (Echinaceapurpurea L. Moench) ( оренів, лист ів, стебелта с цвіть) онцентраціях 10–10–10% напроростання пил тютюн рилато о (Nicotianaalata Link. et Otto). Доведено, що стим лювальнадія залежить від онцентрації та вид е стра ті виявляється в збільшенні відсот ів пророслихпил ових зерен та довжини пил ових тр бо .

В Україні дедалі більше зростає інтерес доведення органічного землеробства. Такий типвиробництва потребує застосування регуля-торів росту рослин, створених на основі при-родної сировини [7]. Передусім це стосуєтьсявикористання лікарських рослин з їх різнобіч-ним хімічним складом [6, 7]. Установлено, щозначний вплив на підвищення адаптації рослиндо різних факторів середовища мають фізіоло-гічно активні речовини представників роду Ехі-нацея (Echinacea L. Moench) [3, 5, 6]. Слід за-значити, що останнім часом практичне засто-сування отримав регулятор росту з ехінацеїпурпурової циркон [6]. Та попри певний прогресу застосуванні екстрактів і препаратів з ехіна-цеї пурпурової за їх дії на насіння й веґетуючірослини залишається не з’ясованим їх впливна елементи генеративної сфери, зокрема начоловічий та жіночий ґаметофіти. Адже самевід їх функціонального стану залежить рівеньзав’язування плодів, утворення насіння, виявсамосумісності [1].Мета досліджень — вивчити вплив екст-

рактів лікарської рослини ехінацеї пурпурової(Echinacea purpurea L. Moench) (коренів, листків,стебел та суцвіть) у широкому діапазоні кон-центрації 10–10–10% на проростання пилку тадовжину пилкових трубок тютюну крилатого(Nicotiana alata Link. et Otto) — одного з найпо-ширеніших об’єктів ембріологічних досліджень [1].

Ключові слова: ехінацея пурпурова, нативні екстракти, енергія проростання, пилок тютюнукрилатого.

Матеріали та методи досліджень. Для ви-готовлення екстрактів використовували повіт-ряносухі зразки різних органів ехінацеї пур-пурової вітчизняного сорту Зірка Миколи Ваві-лова. Екстракти отримували настоюваннямподрібнених частин рослини у 0,9%-му розчиніNaCl упродовж 2-х годин. Пилок пророщувалив краплях, що висять з нижнього боку чашкиПетрі, контролем слугувала дистильована вода[1]. У дослідних варіантах середовищем буливодні екстракти ехінацеї пурпурової різної кон-центрації 10–10–10%. Повторність досліду —3-разова. Пилок пророщували на розсіяномусвітлі за кімнатної температури. Визначеннявідсотка пророслих пилкових зерен здійснюва-ли їх підрахунком у 3-х полях зору через 24 годпісля початку пророщування. Для встановлен-ня довжини пилкових трубок їх зарисовувализа допомогою рисувального приладу Аббе, фо-тографували цифровою камерою ТСА 3.0 тамікроскопом «Ломо» при збільшенні у 100х.Енергію проростання пилку вираховували заметодикою Некрасова і Князєвої [2]. Достовір-ність різниці між варіантами оцінювали за кри-терієм Стьюдента за рівнем значущості t<0,05.Результати досліджень. Доведено, що екс-

тракти різних органів ехінацеї пурпурової впли-вають на збільшення відсотка проростанняпилку і довжину пилкових трубок. При цьомучітко виявляється залежність, зумовлена видом

РОСЛИННИЦТВО,КОРМОВИРОБНИЦТВО


Контроль

30,7

143

0±33

,65

800

23,8

729

7±31

,663

032

,80

454±

36,1

710

27,6

646

9±27

,372

0

Екстракти

в концент-

рації,

%:

10–

119

,65

352±

23,9

620

25,2

328

6±23

,153

024

,78

403±

2157

025

,04

338±

20,1

540

10–

239

,30*

493±

29,8

568

038

,76*

489±

33,0

800

34,7

737

8±16

,661

034

,15*

568±

49,4

290

0

10–

337

*59

5±38

,894

035

,67*

702±

42,8

1000

29,6

446

8±30

,387

035

,85*

627±

38,0

986

0

10–

429

,36

465±

34,2

690

42,8

8*58

9±36

,580

030

,18

388±

15,2

660

34,4

3*71

8±64

,09

1060

10–

543

,00*

718±

38,4

1000

27,0

184

5±79

,213

6027

,27

583±

44,9

910

37,0

2*38

2±44

,08

520

10–

623

,75

481±

39,7

790

22,3

638

0±27

,870

024

,74

499±

33,6

900

23,8

385±

55,6

600

10–

711

,23

563±

44,5

900

24,1

358

7±51

,212

0023

,63

482±

34,4

820

31,3

5*64

4±43

,497

0

10–

817

,64

523±

51,3

890

30,2

1*38

3±19

,361

024

,67

552±

39,6

890

28,8

4*43

9±31

,365

0

10–

915

,68

491±

39,4

940

25,7

338

4±27

,268

027

,20

407±

20,9

600

27,7

746

7±39

,572

0

10–1

011

,50

389±

30,1

620

27,7

0*31

9±15

,547

022

,18

335±

25,2

580

41,1

7*48

5±30

,08

810

* достовірно на

рівні

t0,

05.

Впливестратівехінацеїпрпровоїнаенерію

проростанняпил

тадовжин

пиловихтр

бо

тютю

нрилато

о

Варіант

досліду

Екстракт

коренів

листків

стебел

суцвіть

Довжина трубок

, мк


, мк


, мк


, мк

Енергіяпроростання, %

середня ± σ

максимальна










Вплив екстрактів ехінацеї пурпуровоїна проростання пилку тютюну крилатого




екстракту та його концентрацією. Так, надтовисокі концентрації (10 та 1%) гальмували про-ростання пилку, яке розпочиналося лише з кон-центрації 10–1%. При цьому відсоток пророс-тання пилкових зерен у варіантах з усіма ви-дами екстрактів не перевищував показниківконтролю. Стимулювання зазначеного показни-ка відбувалося за дії усіх екстрактів лише з кон-центрації 10–2%. Загалом підвищення відсоткапророслих пилкових зерен спостерігалося завпливу всіх екстрактів у діапазоні концентрації10–2–10–4% і коливалося в межах 0,18–12,78%.Найбільше — на 12,78% підвищувалася кіль-кість пророслих пилкових зерен за дії екстрак-ту листків, особливо в концентрації 10–2%. Усередньому на 8,66% стимулював проростан-ня пилку екстракт суцвіть. Далі слід відзначи-ти позитивну дію екстракту листків, за якої пе-ревищення контролю становило 6,85%, значнопоступалася їм дія екстрактів стебел (+2,86%)та коренів (+2,03%).Енергія проростання пилку є найбільш інтег-

ральним показником його життєздатності [1, 2].За результатами досліджень, цей показник та-кож змінювався під дією екстрактів. Найбільшевін зростав під впливом екстрактів листків тасуцвіть. Зростання цього показника порівняноз контролем у зазначених варіантах відбувало-ся майже в усіх розведеннях екстрактів —10–1–10–10%. Для екстрактів коренів ефектив-ними були значно менші концентрації — 10–2–10–5%, а для екстрактів стебел — лише 3 кон-центрації — 10–2–10–4%. Майже для всіх видівекстрактів концентрації 10–4% та 10–5% вияви-лися оптимальними за своєю дією. Це свідчить


про різний якісний та кількісний за своїми інгре-дієнтами склад екстрактів.Унесення в середовище різних екстрактів

позитивно впливало на ріст пилкових трубок(таблиця). При цьому спостерігалося збільшен-ня середньої і максимальної їх довжини. Най-ширший діапазон позитивної дії був властивийекстрактам суцвіть та листків, дещо менший —екстрактам коренів і значно менший — екстрак-там стебел (див. таблицю). За дії на енергіюпроростання пилку та довжину пилкових трубокоптимальними для всіх екстрактів були концен-трації 10–4 і 10–5%. При цьому показники серед-ньої довжини пилкових трубок порівняно з кон-тролем збільшилися на 28,4–185%. Мінімаль-не збільшення середньої довжини пилковихтрубок спостерігалося за дії екстракту стебел,максимальне — екстрактів листків.Подібна закономірність щодо біологічної ак-

тивності сировини, з якої виготовляли екстрак-ти ехінацеї пурпурової, збігається з літератур-ними даними [3, 4]. При цьому максимальностимулювали ріст коренів та колеоптилів ячме-ню також екстракти листків.Дуже важливо, що in vitro було отримано

пилкові трубки, які за своєю довжиною не по-ступалися пилковим трубкам in vivo (рисунок).Це досить рідкісне явище, що властиве лишедії регуляторів росту в оптимальних концент-раціях, які мають гормональне походження [1].Подібну дію має екстракт листків у концент-

рації 10–5%. Незначною мірою поступають-ся цьому варіанту за своєю стимулювальноюдією екстракти листків у концентраціях 10–3 та10–7%, за яких спостерігалися пилкові трубкиз їх максимальною довжиною 1000 і 1200 мк.У решті варіантів установлено лише по 1 зна-ченню довжини трубок, які дорівнюють 1000 мк.У подальшому зазначені екстракти листків мо-жуть бути використаними для подолання само-сумісності. Отже, фізіологічна дія екстрактіврізних органів ехінацеї пурпурової в оптималь-них концентраціях сприяла збільшенню відсот-ка проростання пилку, енергії його проростан-ня та довжини (середньої і максимальної) пил-кових трубок.Ефективніше стимулювали зростання цих

показників екстракти суцвіть та листків.

Ма симальна довжина пил ових тр бо за діїе стра тів ехінацеї: — онтроль; — е с-тра ти 0,00001%

Максимальні за довжиною

пилкові

трубки,

мкм

Висновки

Доведено, що екстракти різних органів ехі-нацеї пурпурової стимулювали проростанняпилку тютюну крилатого. Зі збільшеннямвідсотка проростання пилку за дії екстрактів

підвищується енергія його проростання тадовжина пилкових трубок. Найвищий стиму-лювальний ефект отримано від впливу екст-рактів листків та суцвіть.




1. Голубинский И.Н. Биология прорастания пыльцы/И.Н. Голубинский. — К.: Наук. думка, 1974. — 352 с.

2. Некрасов В.И. Изучение качества пыльцы дре-весных растений методом проращивания на целло-фане/В.И. Некрасов, О.М. Князева//Бюлл. Гл. бот.сада АН СССР, 1973. — Вып. 88. — С. 96–101.

3. Особливості дії екстрактів різних органів ехі-нацеї пурпурової на ріст колеоптилів ячменю/[В.В. Буйдін, В.Ю. Нор, С.В. Поспєлов та ін.]//Вісн.Полтавської держ. аграр. акад. — 2007. — № 1. —С. 33–39.

4. Особливості дії екстрактів різних органів ехі-нацеї пурпурової на ріст коренів ячменю/[В.В. Буй-дін, В.Ю. Нор, С.В. Поспєлов та ін. ]//Там само. —2006. — № 2. — С. 53–57.

5. Фитохимический состав представителей родаЭхинацея (Echinaceа Moench) и его фармакологи-


ческие свойства (обзор)/[В.Н. Самородов, С.В. По-спелов., Г.Ф. Моисеева и др.]//Хим.-фармац. журн.— 1996. — № 4. — С. 32–37.

6. Циркон — новый стимулятор роста и развитиярастений/Н.Н. Малеванная//Регуляторы роста и раз-вития растений в биотехнологиях. — М., 2001. —С. 111.

7. Яворська В.К. Регулятори росту на основі при-родної сировини та їх застосування в рослинництві/В.К. Яворська, І.В. Драговоз, Л.О. Крючкова. — К.:Логос, 2006. — 176 с.

8. Bauer R. Echinacea: Handbuch Fur Artze, Apo-theker und andere Naturwissencraftler/R. Bauer,H. Wagner. — Wissenschaftliche Vorlagsgesellschaft,Stuttgart, 1990. — 182 s.

9. Hobbs Ch. The echinacea handbook/Ch. Hobbs. —1989. — 118 p.



РОСЛИННИЦТВО, КОРМОВИРОБНИЦТВО

УДК 632.38:634.2© 2013

Н.В. Тряпіцина,кандидат сільсько-господарських наук

Т.В. Медведєва,кандидатбіологічних наук

О.П. ЛушпіганІнститутсадівництва НААН

ОСНОВНІ ФІТОВІРУСОЛОГІЧНІРИЗИКИ В НАСАДЖЕННЯХ МАЛИНИ

Оцінено просторові особливості та рівеньрозповсюдження 7-ми домін ючих вір сівнасадженнях малини та їх вплив на потенціалоле ційних насаджень для виробництвабезвір сно о садивно о матеріал . Об овореноможливі заходи запобі ання поширенню вір сіврізних типах насаджень цієї льт ри.

Малина (Rubus idaeus L.) має високу потен-ційну продуктивність і прибутковість. Завдякивисоким смаковим властивостям і значній хар-човій та лікувальній цінностям вона одна з най-важливіших кущових ягідних культур в Україні.Перспективи розвитку цього сектору вітчиз-

няного ягідництва значною мірою залежать відможливості його забезпечення достатньоюкількістю високоякісного, позбавленого відвірусів садивного матеріалу, виробництво якогомає базуватися на виконанні сертифікаційнихвимог. Нині для цієї культури відомо понад 30вірусних патогенів. Проте не всі вони маютьбути об’єктами виробництва здорового садив-ного матеріалу, оскільки мають істотні відмін-ності за рівнем розповсюдження в різних гео-графічних зонах, патогенністю і впливом наврожайність.Під час виробництва садивного матеріалу

малини приділятиметься увага категорії «тес-тований на віруси», адже відібрати материнськірослини, які б не містили будь-якого вірусу,практично неможливо. Тому кожна країна аборегіональні міжнародні організації із захистурослин на власному досвіді з урахуванням сво-їх кліматогеографічних особливостей та харак-теристик штамів вірусів, які циркулюють у кон-кретних агроценозах, оптимізують схеми виро-щування сертифікованого садивного матеріалуцієї культури, як це було зроблено в Новій Зе-ландії, Австралії, країнах, що входять до Пів-нічноамериканської (NAPPO) та Європейськоїорганізацій захисту рослин (EPPO). В Українітакі вимоги було розроблено на основі пере-важно європейського досвіду і відображено у2-х Національних стандартах України [1, 2].Скринінгові обстеження колекційних наса-

джень малини, здійснені з метою виділення

Ключові слова: вірус кущистої карликовості малини, неповіруси, малина, ремонтантні сорти.

рослин — кандидатів у материнські рослини,дали змогу охарактеризувати особливості роз-повсюдження в них домінуючих вірусів, виокре-мити основні фітовірусологічні ризики, які мо-жуть бути екстрапольованими на продуктивнінасадження цієї культури.Мета досліджень — аналіз фітовірусологіч-

них ризиків під час виробництва садивного ма-теріалу і вирощування малини та способи їхпопередження.Матеріали та методи досліджень. Обсте-

ження насаджень малини в господарствах Київ-ської та Харківської областей здійснено від-ділом вірусології, оздоровлення та розмножен-ня плодових і ягідних культур Інституту садів-ництва НААН. Усього перевірено 253 зразки 35сортів малини, 14 з яких входять до Держав-ного реєстру сортів рослин України.

Ідентифікацію вірусів мозаїки резухи (ВМР),кільцевої плямистості малини (ВКПМ), латент-ної кільцевої плямистості суниці (ВЛКПС), чор-ної кільчастості томатів (ВЧКТ), скручуваннялистя черешні (ВСЛЧ), кільцевої плямистостітоматів (ВКПТ), кущистої карликовості малини(ВККМ) здійснювали методом твердофазногоімуноферментного аналізу (DAS-Double Anti-body Sandwich) [3] з використанням сертифіко-ваних специфічних поліклональних антитіл.Щоб оцінити поширення вірусів, було розра-

ховано фактичну, або емпіричну, частоту зу-стрічальності окремого вірусу: Fik=Nik/N, деNik — кількість рослин, інфікованих вірусом k,N — загальна кількість перевірених рослин.Результати досліджень. Серед численних

патогенів, що уражують малину, значне місценалежить групі неповірусів, які є вираженимигенералістами, тобто вірусами з широким ко-лом природних та експериментальних госпо-



дарів. Вони можуть вражати деревні і трав’я-нисті рослини, завдяки чому мають безперечніпереваги для циркуляції в агроценозах.П’ять із шести неповірусів, наявність яких

визначали в перевіреному матеріалі, перено-сяться нематодами. Віруси, що потрапляють уці векторні організми, залишаються життєздат-ними впродовж різних періодів (від 9-ти тижнівдля представників сімейства Longidorus до 4-хроків для видів Xiphinema), що є підтверджен-ням різних способів збереження вірусів в ор-ганізмі нематод та їх вивільнення. Просторовимхарактеристикам поширення неповірусів слідприділити особливу увагу, оскільки вони мо-жуть бути визначальними під час оцінюванняепідеміологічних ризиків. У насадженнях дляцих вірусів характерними є 2 типи розповсюд-ження — спорадичний та осередковий. Пронаявність нематод свідчить саме другий тип.Осередки інфікованих рослин утворюються до-сить повільно, оскільки нематоди просувають-ся лише на кілька сантиметрів у рік. Цей про-цес може пришвидшити іригація, збільшенняпористості та механічне пересування ґрунтів,скажімо, під час обробки міжрядь. Тому в дос-лідженнях ми звертали увагу на агрегованістьінфікованих рослин у рядках. Але перенесен-ня нематодами — не єдиний спосіб трансмісіїнеповірусів. Практично для всіх 6-ти непові-русів, крім ВМР, підтверджено здатність більшчи менш ефективно передаватися вертикаль-но (з насінням) та горизонтально (з пилком). Заостаннього способу передавання інфікуєтьсязав’язь і вся рослина.Серед неповірусів у колекційних насаджен-

нях малини за рівнем поширення переважаєВКПМ — 68,8% (табл. 1). У насадженнях іншихкущових ягідних культур він також є головнимдомінуючим вірусом. Способи його трансмісії є

Основні фітовірусологічніризики в насадженнях малини

високодиверсифікованими. Просторове роз-повсюдження цього вірусу в насадженнях ма-лини свідчить про комбінування спорадичногота агрегованого типів поширення з переважан-ням останнього (73% агрегованих рослин у ряд-ках серед інфікованих). Просторова агрего-ваність інфікованих ВКПМ рослин може бутипов’язаною не лише з векторним типом йогопередавання, а й з механічним перенесенняму травмоване латеральне коріння за обробкиміжрядь. Нематоди, що його переносять, збе-рігають інфективність у ґрунті лише 9 тижнів. Цене найвищий показник серед неповірусів. Вод-ночас сік інфікованих рослин за кімнатної тем-ператури не втрачає вірулентності впродовж3-х тижнів. Навіть під час обробки за темпе-ратури 70°С він є джерелом інокулюма ще про-тягом 10 хв. Висока інфективність вірусу мо-же надавати йому трансмісивні переваги, щослід ураховувати в догляді за насадженнямималини.На 2-му місці за рівнем розповсюдження —

неповірус ВЛКПС (42,08%). Характерною йогоособливістю є високий рівень передавання знасінням. Ефективність цього способу в трав’я-нистих культур досягає 100%. Особливим фак-тором ризику для поширення ВЛКПС є забур’я-неність насаджень. Накопичення інфікованогонасіння в ґрунті та досить тривалий термін збе-рігання інфективності вірусу в нематодах(до 3-х місяців) створюють йому умови для три-валого циркулювання в агроценозах. Характерпросторового розповсюдження ВЛКПС у пере-вірених насадженнях малини має ознаки спо-радичного і осередкового поширення. Агрего-вані в рядках рослини серед інфікованих ста-новлять майже 50%.Деякі штами ВЛКПС за дією є дуже подібни-

ми до штамів ВМР. Між рівнем поширення цих

Вірус мозаїки резухи 0,103±0,036

Вірус латентної кільцевої плямистості суниці 0,419±0,061

Вірус кільцевої плямистості малини 0,687±0,057

Вірус чорної кільчастості томатів 0,296±0,057

Вірус кільцевої плямистості томатів 0,020±0,018

Вірус скручування листя черешні 0,032±0,022

Вірус кущистої карликовості малини 0,798±0,051

Загальний рівень інфікування 0,830±0,047

1. Фітовір соло ічний стан насаджень малини

Вірус Поширення окремих вірусів (Fik)




вірусів у колекційних насадженнях 6-ти ягіднихкультур було виявлено достовірну коваріацію(corr=0,845, р=0,034), що свідчить про наявністьу них спільних трансмісивних механізмів. За-гальний рівень поширення ВМР у перевіренихнасадженнях малини порівняно невисокий істановить близько 11%, проте є найвищим по-казником серед насаджень решти ягідних куль-тур. Тут переважає спорадичний тип розпов-сюдження цього вірусу. Просторово агрегованірослини становлять третину серед інфікова-них. Особливістю ВМР є збереження його ін-фективності в нематодах до 15 міс. Однорічнаротація культур є недостатньою для позбав-лення від нього. Відомі приклади підвищенняйого агресивності в умовах штучної іригації.Досить істотним у перевірених насадженнях

малини є рівень поширення ВЧКТ — 29,6%.Його просторове розповсюдження має комбіно-ваний характер спорадичного та агрегованогоз переважанням останнього. Серед інфікова-них рослин частка сусідніх становить майже65%. Вірус ефективно передається з пилкомпід час запилення. Залежно від господаря ефек-тивність його передавання з насінням — 10–100%. Він зберігає інфективність у нематодахдо 3-х місяців. Для трансмісії цього вірусу важ-ливу роль також відіграє накопичення інфіко-ваного насіння в ґрунті. Невипадково, очевидно,його поширення корелює з поширенням ВЛКПС(corr=0,815, р=0,048), для якого також харак-терне ефективне передавання з насінням.Вірус КПТ і ВСЛЧ, які є генетично дуже

близькими, виявлено лише в кількох зразкахмалини сортів Марія та Новокитаївська. За зро-шення інфіковані ВКПТ нематоди, що зберіга-ють інфективність до 1 року, можуть просува-тися в рядку на відстань до 2-х м. ВСЛЧ век-торних переносників не має. Проте відсутністьцього типу трансмісії компенсує його здатністьпередаватися через водне живлення та контак-ти між корінням сусідніх рослин. Оскільки обид-ва віруси ефективно передаються із запилен-ням, наявність навіть поодиноких інфікованихними рослин у насадженні є надзвичайно не-безпечною.Вірус ККМ — один з найпоширеніших вірусів,

що інфікують дикорослі та культурні насаджен-ня малини. ВККМ є досить спеціалізованим зогляду на незначну кількість природних госпо-дарів (малина, ожина та їх міжвидові гібриди).Цей вірус — найрозповсюдженіший серед іншихі уражує майже 80% перевірених насаджень.При цьому деякі сорти уражені ним на 100%,

інфіковані рослини є просторово найбільш аг-регованими (87%). Як правило, він трапляєтьсяв патокомплексах за участі неповірусів.Інфікування вірусом ККМ може знижувати

врожайність на 40–50% [4]. Виявлено випадкисинергізму ВККМ з іншими вірусами. На рівеньрозповсюдження ВККМ у насадженнях впливаєбагато факторів, головний з яких — значнакількість чутливих сортів. Нині відомо небага-то імунних до ВКМ сортів малини, які несуть Bu-ген резистентності, й інформація про їх польовустійкість є досить суперечливою [6]. Серед 3-хвідомих серотипів цього вірусу 1 (BR — BreakResistance) може долати стійкість сортів доВККМ, зумовлену наявністю Bu-гена, що знач-но ускладнює обмеження поширення патогену.Тому питання виведення стійких до нього сор-тів є надзвичайно актуальним і практично єди-ним можливим способом розв’язання пробле-ми обмеження широкого розповсюдження віру-су. Є повідомлення про виявлення генотипівмалини, зокрема диких, що мають резистент-ність і до BR-серотипу, не пов’язану з наявніс-тю Bu-гена.Сорти малини різняться за способом плодо-

носіння. У багатьох з них плоди утворюютьсяна 2-річних пагонах, у деяких — на пагонах1-го року. Є свідчення про те, що ремонтантнісорти, які плодоносять на пагонах 2- і 1-го ро-ків, частіше уражуються вірусом ККМ [5]. Нашіспостереження підтверджують цю тенденцію,зокрема було виявлено достовірну різницю міжпоширенням ВККМ та ВКПМ у сортах різноготипу плодоносіння (табл. 2). Більшому рівнюпоширення цих вірусів у ремонтантних сортівсприяє щорічний додатковий раунд запиленняі цвітіння та ослаблення рослин додатковимплодоносінням.У колекційних насадженнях малини за поши-

ренням домінують ті віруси, які можуть ефек-тивно передаватися під час запилення. Пере-важний вплив цього способу передавання нашвидкість колонізації насадження малини віру-сами підтверджує також те, що ремонтантнісорти мають вищий рівень інфікування ВККМ іВКПМ, ніж літні. У промислових насадженняхмалини слід підтримувати оптимальний рівеньзапилення без зайвого переобтяження комаха-ми-запильниками, а в разі наявності по сусід-ству насаджень ягідних і кісточкових культуруникати розміщення вуликів у периферійнихзонах насадження.Значна кількість потенційних вірусних пато-

генів та їх широкі трансмісивні можливості над-



звичайно ускладнюють процес створення базо-вих колекцій безвірусних клонів, перспективнихдля вирощування сортів малини в Україні. Ли-ше 5-й частині перевіреного матеріалу можебути присвоєно категорію «тестовані на віруси»з передаванням для подальшого основноготестування. Для кісточкових культур у таку ка-тегорію можна виокремити до 55% перевірено-го матеріалу, зерняткових — до 70%.


Вірус мозаїки резухи 0,147±0,122 0,096±0,039

Вірус кільцевої плямистості малини 0,753±0,058* 0,265±0,152*

Вірус латентної кільцевої плямистості суниці 0,324±0,161 0,142±0,047

Вірус чорної кільчастості томатів 0,294±0,157 0,297±0,061

Вірус кільцевої плямистості томатів – 0,023±0,020

Вірус скручування листя черешні 0,037±0,025 0,029±0,058

Вірус кущистої карликовості малини 0,941±0,081* 0,776±0,056*

Загальний рівень 0,971±0,056* 0,803±0,053*

* р<0,05.

Виробництво садивного матеріалу малинив Україні має обов’язково включати етап оз-доровлення із застосуванням хемо- та тер-мотерапії, що потребує істотного залучен-ня інвестицій у цей сектор вітчизняного роз-садництва. Доцільно підвищити вимоги, щорегламентують розміщення та утриманняматочних насаджень цієї культури (просторо-

Висновки

ва ізоляція, ротація культур, фумігаційні про-цедури, регулярність фітовірусологічногоконтролю). Для малини має бути оптимізова-ним склад районованих сортів на імунність довірусу ККМ. У селекційних роботах для виок-ремлення перспективних батьківських та гіб-ридних форм слід обов’язково перевірити їхфітовірусологічний статус.

1. Культури плодові та ягідні. Методи визначен-ня фітовірусологічного статусу садивного матеріалукущових ягідних культур: ДСТУ 7185:2010.

2. Культури плодові та ягідні. Методи оздоров-лення садивного матеріалу від вірусних та вірусо-подібних інфекцій: ДСТУ 7184:2010.

3. Clark M.F., Adams A.N. Characteristics of themicroplate method of the enzyme — linked immu-nosorbent аssay for the detection of plant virus//J. Gen.Virol. — 1977. — 34, № 3. — P. 475–482.

4. Moore P.P., Hoashi-Erhardt W.K. Effects of rasp-berry bushy dwarf virus on fruit traits in five raspberry


cultivars//Acta Horticulturae. — 2012. — № 946. —Р. 263–266.

5. Stahler M.M., Lawrence F.J., Martin R.R. Inci-dence of Raspberry Bushy Dwarf Virus in BreedingPlots of Red Raspberry//Hort Science. — 1995. —№ 30. — Р. 113–114.

6. Ward J.A., Boone W.E., Moore P.P., Weber C.A.Developing molecular markers for marker assistedselection for resistance to Raspberry Bushy Dwarf Virus(RBDV) in red raspberry//Acta Horticulturae. —2012. — 946. — Р. 61–66.


Тому маточні насадження елітних категоріймалини мають утримуватися виключно при на-укових установах із забезпеченням контролюза виконанням усіх сертифікаційних вимог —від фітовірусологічного статусу до генетичноїідентичності. На жаль, на державному рівні досіне вирішено питання контролю за виробницт-вом та обігом садивного матеріалу плодових таягідних культур.

2. Поширення домін ючих вір сів в насадженнях ремонтантних та літніх сортів малини

Вірус

Поширення окремих вірусів (Fik)

Сорт

ремонтантний літній



УДК 595.7-755.7© 2013

Н.Г. СюткінаІнститут агроекологіїі природокористуванняНААН

М.М. Лісовий,доктор сільсько-господарських наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

СУЧАСНИЙ СТАНЕНТОМОФАУНИ ГЕРПЕТОБІОНТІВВ АГРОЛАНДШАФТАХЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ

Оцінено с часний стан ентомоло ічно обіорізноманіття омах- ерпетобіонтів ЛісостепУ раїни. Установлено, що ентомо омпле сналіч є 150 видів омах, я і за та сономічноюстр т рою належать до 28-ми родин із 5-тирядів. Найряснішим за видовим с ладом є рядColeoptera — 128 видів із 16-ти родин (85,33%від за альної іль ості видів). Ентомо омпле смістить 2 види омах, занесених до Червоноїни и У раїни.

Велике біорізноманіття забезпечує стабіль-ність і продуктивність екосистем. Кількість тащільність заселення екологічних ніш зумовлюєступінь використання ресурсів екосистем [4].Конкуренція за ресурси між видами сприяєефективнішому природному добору, що підтри-мує фізіологічний стан популяцій фітофагів [3].Серед тварин, що швидко й адекватно реагу-ють на зміну екологічного стану навколишньо-го середовища, особливу групу становлять ко-махи-герпетобіонти [1]. Термін герпетобіонтибув уведений автором [2], який запропонувавназвати так мешканців поверхні ґрунту. Акту-альність вивчення комах цієї життєвої формизумовлена екологічними функціями, які вонивиконують у біогеоценозах, чутливістю до змінибіоценотичних режимів, маловивченістю їх еко-логії в агроландшафтах [5–7].І хоча комахи заселили практично всі сфе-

ри планети, у наземних екосистемах їм нале-жить головна роль у кругообігу речовини, енер-гії та інформації, який забезпечує екологічнустабільність агроекосистем. Проте нині ентомо-фауна агроландшафтів України не каталогі-зована, що унеможливлює екологічне обґрун-тування заходів щодо її збереження та відтво-рення.Мета досліджень — визначити фактичне

видове біорізноманіття комах-герпетобіонтів,що заселяють агросферу лісостепої зони.Методика досліджень. Дослідження здійс-

нювали в лісостеповій зоні України у 2009–2011 рр. на дослідних полях Інституту агроеко-логії і природокористування НААН.Для вилову комах-герпетобіонтів викорис-

Ключові слова: комахи-герпетобіонти, різноманіття, біорізноманіття, агроландшафт,екотон.

товували пастки Барбера — циліндричніємності об’ємом 0,5 л, які вкопували в землютак, щоб краї були розміщені на рівні поверхніґрунту. Як рідину для фіксації комах викорис-товували розчин шампуню, оцтової кислоти таін. Перевіряли наявність комах-герпетобіонтівпід камінням, грудками ґрунту, листям та ін.Таксономічну приналежність ентомологічнихзборів з’ясовували за допомогою визначників.Надійність таксономічного аналізу перевірялифахівці Інституту зоології ім. ШмальгаузенаНАН України.Результати досліджень. За 2009–2011 рр.

в агроландшафтах Центрального Лісостепузібрано близько 5000 особин комах-герпетобі-онтів. Після визначення було складено аното-ваний список. Установлено, що сучасний енто-мокомплекс герпетобіонтів містить 150 видів,які належать до 28-ми родин і 5-ти рядів. Се-ред загальної кількості комах переважаютьпредставники ряду Coleoptera (85,33%). РядиHemiptera, Orthoptera, Hymenoptera і Dermato-ptera насичені видовим різноманіттям, відпові-дно 9,33%, 2,67, 1,33, 1,33%.Жуки (Coleoptera) найбільш різноманітні, до

них належать родини Carabidae — 47 видів(31,33%), Curculionidae — 20 (13,33%), Elate-ridae — 11 (7,33%), Staphylinidae — 8 (5,33%),Tenebrionidae — 8 (5,33%), Scarabaeidae — 8(5,33%), Silphidae — 6 (4%), Histeridae — 6(4%), Mordellidae — 3 (2%), Dermestidae — 3(2%), Leiodidae — 2 (1,33%), Cicindelidae — 2(1,33%), Anthicidae — 1 (0,67%), Leptinidae —1 (0,67%), Apionidae — 1 (0,67%), Lathridii-dae — 1 вид (0,67%)(рисунок).



Серед комах-герпетобіонтів переважає ро-дина Carabidae — 47 видів (31,3%). Види цієїродини належать до родів Harpalus, Calathus,Pterostichus, Bembidion, Amara, Poecilus, Cara-bus, Ophonus та ін. Найчисленніші види родівAmara — (9 видів), Carabus — (6), Harpalus —(6 видів). Інші роди менш численні стосовновидів: рід Pterostichus містить 4 види, роди Ca-lathus, Ophonus, Bembidion, Anisodactylus, Sil-pha — по 3 види). У родів Amara переважа-ли види Amara communis P. — 30% і Amara bif-rons G. — 17%, Carabus — види Carabus excel-lens F. — 25% і Cаrabus сlathratus L. — 23%,Harpalus — види Harpalus rubripes D. — 28% іHarpalus affinis S. — 17%.Із ряду Hemiptera найчисленнішим у видово-

му плані є родина Coreidae, що містить 5 видів:Batys olennubilis G., Heegeriata ngirica S., Mega-lotomus junceus S., Alydus calcaratus L., Camp-topus lateralis G. Найчисленнішими були видиAlydus calcaratus L. і Camptopus lateralis G., від-

повідно 28 і 24% від загальної кількості зібра-них комах-герпетобіонтів родини Coreidae.Ряд Orthoptera представлений 3-ма родина-

ми. До родини Grillidae належать 2 види (Gryl-lus desertus P. і Gryllus campestris L.). З рядуHymenoptera відзначено мурашок родини For-micidae, найряснішими з яких є Lasius niger L. —47% і Tetramorium caespitum L. — 33,3%.Ряд Dermatoptera представлений однією ро-

диною — Forficulidae. До цієї родини належать2 види: Forficula auricularia L. і Forficula tomis K.Слід зазначити, що в ентомологічних зборахперший вид був значно численнішим.Серед виловленої ентомофауни виявлено 2

види комах, яких занесено до Червоної книгиУкраїни: красотіл пахучий (Calosoma sycophan-ta L.), жук-смітник, або жук-пустельник (Osmo-derma eremita S.), (Coleopterа, Scarabaeidae).Цих комах після визначення та обліку буловідпущено в природні стації мешкання для збе-реження рідкісних видів комах.

Сучасний стан ентомофауни герпетобіонтівв агроландшафтах Центрального Лісостепу

Видова насиченість родин омах- ерпетобіонтів Лісостеп У раїни (2009–2011 рр.)

Кількість

видів

Родини

Car

abid

aeS

cara

baei

dae

Ela

teri

dae

Curc

ulio

nid

ae

Lath

ridiid

aeS

ilphi

dae

Mor

delli

dae

Apio

nid

ae

Cic

indelid

ae

Sta

phyl

inid

ae

Leptin

idae

His

terid

aeT

enebrio

nid

ae

Derm

est

idae

Leio

dida

eM

irida

eR

hopa

lidae

Pyr

rhoc

orid

aeC

orei

dae

Cyd

nid

ae

Nab

idae

Tet

tigon

idae

Lyga

eida

eG

rylli

dae

For

ficul

idae

Установлено, що наявне нині різноманіттякомах-герпетобіонтів Центрального Лісо-степу становить 150 видів, які належать до28-ми родин із 5-ти рядів. Найряснішим є рядColeoptera, який містить 128 видів із 16-ти ро-дин. Виявлено 2 види комах, яких занесено доЧервоної книги України: красотіл пахучий (Ca-

Висновки

losoma sycophanta L.), жук-смітник, або жук-пустельник (Osmoderma eremita S.). Досліджу-ване різноманіття комах-герпетобіонтів роз-поділяється за типом живлення: фітофаги —77 видів, зоофаги — 40, некрофаги — 14, мік-софітофаги — 10, ентомофаги — 8, парази-ти — 1 вид.

1. Анюшин В.В. Видовой состав и особенностипространственного распределения жужелиц и чер-


нотелок (Coleoptera: Carabidae, Tenebrionidae) в Крас-нотуранском бору Идринского лесхоза//В.В. Аню-

Anth

icid

ae

Gry

llota

lpid

aeF

orm

icid

ae



Сучасний стан ентомофауни герпетобіонтівв агроландшафтах Центрального Лісостепу

шин//Насекомые лесостепных боров Сибири. — Но-восибирск: Наука, 1982. — С. 76–98.

2. Догель В.А. Зоология беспозвоночных/В.А. Догель. — М.: Высш. шк., 1981. — 614 с.

3. Корольов О.В. Трофічні переваги Pterostichus-melanarius L. (Coleoptera, Carabidae) у виборі об’єктівживлення в умовах лісових біогеоценозів/О.В. Коро-льов//Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. —2010. — Вип. 18, т. 1. — С. 73–85.

4. Лісовий М.М. Екологічна функція ентомологіч-ного біорізноманіття. Фауна комах-фітофагів дерев-них і чагарникових насаджень Лісостепу України/

М.М. Лісовий, В.М. Чайка. — К.-Подільський: Аксіо-ма, 20087. — 384 с.

5. Лісовий М.М. Життєві форми ентомологічногобіорізноманіття в Лісостепу України/[М.М. Лісовий,В.М. Чайка, Л.В. Вагалюк, Н.Г. Бялковська]//Агроеко-логіч. журн. — 2010. — № 4. — С. 79–83.

6. Чайка В.М. Екологічні чинники фітосанітарногостану агроценозів/[В.М. Чайка, А.В. Федоренко,А.А. Міняйло, О.Г. Гриб]]//Карантин і захист рос-лин. — 2011. — № 6. — С. 6–10.

7. Яхонтов В.В. Экология насекомых/В.В. Яхон-тов. — М.: Высш. шк., 1969. — 488 с.


СУЧАСНИЙ ПІДРУЧНИК З НАСІННЄЗНАВСТВАПідручник «Насіннєзнавство та методи визначення якості насіння сільськогосподарських

культур» (Вінниця: ФОП Данилюк, 2011. — 320 с.) належить до праць нового типу, які пропонуютьдля осмислення сучасні погляди й нові теорії у вивченні певної проблеми. Його створив колектив ав-торів — Н.В. Новицька, В.Л. Жемойда, Є.В. Качура, М.М. Макрушин, І.С. Поліщук, В.А. Шинкарук,М.І. Поліщук, О.А. Коваленко, О.М. Куценко, В.В. Ляшенко, В.О. Захарова, М.В. Остренко, очолюва-ний доктором сільськогосподарських наук С.М. Каленською.

Автори наголошують на значущості якості насіннєвого матеріалу, від якого залежить величина таякість майбутнього врожаю. Зазначено, що головні країни, виробники сільськогосподарської продукції,впевнено нарощують виробництво сортового насіння польових, овочевих та декоративних культур.Грошові надходження 64-х провідних країн-експортерів від реалізації насіннєвого матеріалу станов-лять понад 1 млн доларів США. Водночас значно зріс і обсяг імпорту високоякісного насіння. Сфор-мовано мережу міжнародних регіональних та світових організацій, яка дає змогу вирішувати важливіпитання виробництва, збереження та контролю якості насіннєвого матеріалу, функціонування ринкунасіння, створення страхових фондів насіння тощо (наведено перелік 14-ти організацій цієї мережі).У 2010 р. Україна приєдналася до Організації економічної співпраці та розвитку (Organization forEconomic Cooperation and Development — OECD). Читачеві цікаво буде ознайомитися з діяльністюорганізацій, а також з історією становлення й розвитку насіннєзнавства та насінництва в Україні.У роботі фахово описано поняття насіння, квітки, суцвіття, процесів запилення, запліднення, пло-

ду, вегетативних органів розмноження.Розглянуто такі важливі характеристики, як форма, характер поверхні, абсолютна та питома маси,

парусність, гігроскопічність, теплопровідність, теплоємність, сипкість, пружність, твердість, колір, маса1000 насінин та ін. У виданні висвітлено необхідність їх урахування і дотримання в практиці насінництвадля формування високоякісного посівного матеріалу.Особливої уваги заслуговують методи визначення якості насіннєвого матеріалу, описані автора-

ми, оволодіння якими потрібне не лише для підготовки висококваліфікованих фахівців насіннєзнав-ства, а й для широкого кола працівників аграрного сектору, декоративного і зеленого господарств,карантинних служб, фітопатологів під час визначення зараженості насіння патогенними організмамита заселеності його шкідниками. Докладний опис методик аналізу насіння згідно з нинішніми вимога-ми ДСТУ дає можливість поліпшити організацію лабораторних практикумів, осучаснити їх технічнеоснащення.Корисним і потрібним у посібнику є наявність «Словника основних понять з насіннєзнавства та

насінництва».Підручник призначений для викладачів і студентів агрономічних спеціальностей сільськогосподарсь-

ких вищих навчальних закладів освіти та інститутів післядипломної освіти, фахівців з насінництва танасіннєвого контролю.

Н.Ю. Таран, доктор біологічних наукП.С. Славний, кандидат біологічних наук

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕЦЕНЗІЇ



Отримання значних і високоякісних урожаївкультурних рослин нині є одним із головнихзавдань землеробства. Тісна залежність уро-жайності зернових та інших сільськогосподар-ських культур від рівня застосування мінераль-них добрив підтверджена багаторічним досві-дом ведення землеробства [7, 8]. Основніметоди підвищення врожайності — це корекціябалансу поживних елементів і боротьба з фіто-патогенами.Удосконалення технологій вирощування,

збалансування систем живлення, досягненнявисоких коефіцієнтів засвоєння поживних речо-вин, створення нових сортів з високим генетич-ним потенціалом продуктивності є важливимискладовими підвищення врожайності [7].Проблема фосфорного живлення пшениці

озимої стоїть особливо гостро, тому що росли-ни цієї культури, на відміну від інших сільсько-господарських культур, мають низьку здатністьдо засвоєння фосфору з ґрунту, але високучутливість до фосфорних добрив. Щоб одер-жати врожай зерна пшениці до 100 ц/га опти-мальна доза фосфору має становити 120–170 кг/га [2, 8, 9].Отримання високих урожаїв залежить від

багатьох взаємопов’язаних факторів: правиль-но підібраного районованого сорту, уміло ос-воєної агротехніки, добре розробленого інте-грованого захисту рослин. Технологію обро-бітку потрібно розробляти з урахуваннямзбільшення врожайності та підвищення якостізерна [7–9]. Захист рослин — невід’ємний еле-мент агротехнології будь-якої культури, якийпідвищує врожайність на 23–46% і більше. Аг-

Ключові слова: пшениця озима, фунгіцид, фосфорне живлення, зернова продуктивність.

роекосистеми порівняно з природними біоце-нозами характеризуються нестабільністю і зни-женою здатністю протистояти хворобам, шкід-никам і бур’янам. Сучасні сорти рослин маютьдосить обмежений потенціал стійкості до шкід-ливих організмів. Вибір фунгіциду залежить відконкретної ситуації. Найвищу рентабельністьможна отримати, застосовуючи препарати, щодіють проти комплексу хвороб [4, 7–9]. Актуаль-ним є пошук способів поліпшення зернової про-дуктивності, зокрема фосфорного живленнярослин пшениці в поєднанні з агротехнологія-ми захисту рослин. Одним із таких способів єобробка рослин фунгіцидом амістар екстра 280SC, до складу якого входять азоксісторбін, 200г/л та ціпроканозол 80 г/л — похідні триазоліві стробілурінів [4, 9]. Цей фунгіцид застосову-ють для захисту рослин пшениці від септоріо-зу колосу, борошнистої роси, бурої іржі листя,альтернаріозу. За вегетацію, але не пізніше,ніж за 30 днів до збирання врожаю, здійснюютьдо 2-х обробок у дозі 0,5–0,75 л/га. Установле-но, що цей фунгіцид, крім захисту рослин відхвороб, позитивно впливає на фізіологічні про-цеси в рослинах: підвищує ефективність вико-ристання ними води, поліпшує фотосинтез,оптимізує азотний обмін, уповільнює старіннярослин через пригнічення утворення в росли-нах етилену [6–8].Одним із можливих способів підвищення

зернової продуктивності пшениці може бутитакож обробка вегетуючих рослин розчиноммонокалійфосфату (КН2РО4) у складі Р2О5 іК2О, де масові частини фосфору і калію ста-новлять відповідно 52 і 34%. Уміст ортофосфа-

УДК 581.132.683© 2013

Г.Б. ГуляєваБ.І. Гуляєв,докторбіологічних наукІнститутфізіології рослині генетики НАН України

В.Г. Кур’ята,докторбіологічних наукВінницький державнийпедагогічний університетім. Михайла Коцюбинського

ЗЕРНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬІНТЕНСИВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІОЗИМОЇ ЗА ОБРОБКИ РОСЛИНМОНОКАЛІЙФОСФАТОМ ТАФУНГІЦИДОМ АМІСТАР ЕКСТРА

Установлено, що оброб а рослин пшениці озимоїф н іцидом амістар е стра і 3%-м розчиноммоно алійфосфат о ремо та в с міші сприяєпідвищенню зернової прод тивності та вмістбіл а. З’ясовано позитивний вплив оброб ис мішшю ф н іцид амістар е страі моно алійфосфат на оефіцієнт винос азотта ефе тивність йо о ви ористання рослинамипшениці озимої сорт См лян а.



ту в 3%-му розчині монокалійфосфату (МКФ) —1,1 г/10 м2.Мета досліджень — вивчити вплив на зер-

нову продуктивність інтенсивного сорту пше-ниці озимої Смуглянка обробки вегетуючих рос-лин у фазах колосіння — цвітіння та молочно-воскової стиглості 3%-м розчином МКФ, фун-гіцидом амістар екстра 280 SC та їх сумішшю.Методика досліджень. Упродовж 2011–

2012 рр. виконували досліди на полях дослід-ного сільськогосподарського виробництва ІФРГНАН України в смт Глевасі Васильківськогорайону Київської області. За результатами дос-ліджень, отриманих у вегетаційних дослідах,обробка рослин фунгіцидом амістар екстра280 SC сприяла підвищенню інтенсивності фо-тосинтезу і зернової продуктивності за різнихумов фосфорного живлення [3].На дослідних полях Київської області ґрунт —

сірий лісовий, фон мінерального живлення вдосліді за 2011 р. — N45P45K45, 2012 р. —N90P60K60. Площа однієї ділянки — 10 м2, пов-торність — 4-разова. Об’єкт вивчення — рос-лини пшениці м’якої озимої короткостебловоїсорту Смуглянка інтенсивного типу селекціїІФРГ НАН України.Схема дослідів: контроль — без обробки рос-

лин; обробка рослин 3%-м водним розчиномМКФ; обробка рослин розчином фунгіциду амі-стар екстра 280 SС; обробка рослин сумішшюамістар екстра 280 SС і 3%-м розчином МКФ.

Зернова продуктивність інтенсивнихсортів пшениці озимої за обробки рослинмонокалійфосфатом та фунгіцидом амістар екстра

У фазі колосіння — цвітіння в прапорцево-му листку визначали вміст хлорофілу в умов-них одиницях SPAD-502 за допомогою хлоро-філоміру «Konica Minolta» (SPAD) [11], умістазоту в зерні — за методом К’єльдаля [1]. Умістбілка розраховували з використанням показ-ників загального вмісту азоту в зерні та коефі-цієнта 5,7 для перерахунку азоту на білок узерні пшениці.Загальний уміст азоту в рослині в період

зрілості розраховували за формулою [4]: Nt =[маса зерна (г×м–2)× концентрацію елемента взерні (%)] + [інша біомаса (солома) за 0% во-логості (г×м–2) × концентрацію елемента в біо-масі (%)].Результати обробляли за допомогою про-

грами Microsoft Excel, статистичну обробкуздійснювали за Доспєховим [6].Результати досліджень свідчать про пози-

тивний вплив обробки фунгіцидом на вміст хло-рофілу. За даними табл. 1, уміст хлорофілу впрапорцевому листку пшениці озимої сортуСмуглянка під дією обробки рослин фунгіцидомамістар екстра 280 SC зріс на 3,9%, у варіантіз обробкою сумішшю амістар екстра 280 SС +МКФ — на 0,4%, а за дії обробки розчиномМКФ — на 1,3%.Установлено позитивний вплив цього захо-

ду на зернову продуктивність пшениці озимоїсорту Смуглянка (табл. 2). Так, за результата-ми дослідів 2011 р., обробка рослин пшениціозимої фунгіцидом амістар екстра 280 SCсприяла підвищенню зернової продуктивностіна 6 ц/га, обробка 3%-м розчином МКФ —6,3 ц/га, а їх сумішшю — на 7 ц/га. За даними2012 р., за обробки пшениці озимої сорту Смуг-лянка фунгіцидом амістар екстра зернова про-дуктивність зросла на 1 ц/га, 3%-м розчиномМКФ — 2 ц/га, а їх сумішшю — на 3 ц/га. Умістбілка також підвищився за обробки 3%-м роз-чином МКФ на 0,6%, амістар екстра — 1%, су-мішшю МКФ + амістар екстра — на 1,8%.Таку різницю в прирості врожаю за роками

можна пояснити різницею погодних умов 2011

Контроль (без обробки) 46,5±2,1

3%-й розчин МКФ 47,1±2,0

Фунгіцид 48,3±2,4

Суміш фунгіцидуі 3%-го розчину МКФ 46,7±2,3

Контроль (без обробки) 27,0±1,4 12,8±0,1 41,0±2,5 12,8±0,6

3%-й розчин МКФ 33,3±1,7 13,4±0,2 43,0±2,9 12,7±0,5

Фунгіцид 33,0±1,7 13,8±0,2 42,0±2,6 12,7±0,5

Суміш фунгіциду і 3%-го розчину МКФ 34,0±1,7 14,6±0,3 44,0±3,2 12,7±0,5

1. Вплив оброб и ф н іцидом амістар е ст-ра і 3%-м розчином МКФ о ремо та в с мішіна вміст хлорофіл в прапорцевом листпшениці озимої сорт См лян а

Варіант обробкиУміст

хлорофілу, у.о. SPAD

2. Вплив оброб и рослин ф н іцидом амістар е стра і 3%-м розчином МКФ о ремо і в с мішіфазі олосіння — цвітіння на по азни и зернової прод тивності пшениці озимої сорт См -

лян а

Варіант обробки

Урожайністьзерна, ц/га

Білок, %Урожайністьзерна, ц/га

Білок, %

2011 2012




та 2012 рр. і пізньою обробкою в 2012 р. фунгі-цидом амістар екстра 280 SC у фазі молочноїстиглості, що неістотно вплинуло на врожай тайого якість. За цих умов уміст білка залишив-ся на рівні контролю (табл. 3). Агрометеоро-логічні умови, фон живлення та агротехнологіїзахисту істотно впливають на ріст і розвитокзернових культур, рівень їх господарської вро-жайності [1, 7, 8]. Значний вплив на продук-тивність і якість зерна досліджуваних рослинпшениці озимої у 2011 р. мала їх обробка уфазі колосіння — цвітіння фунгіцидом і йогосуміш з 3%-м розчином МКФ. За отриманимиданими, зернова продуктивність за обробкисумішшю фунгіциду амістар екстра 280 SC і3%-го розчину МКФ зросла на 23,4%.Проаналізувавши отримані дані, дійшли вис-

новку, що загальний уміст азоту в рослинах

пшениці озимої в період зрілості в досліднихваріантах збільшувався за обробки 3%-м роз-чином МКФ і застосування фунгіциду (див.табл. 3). Використання 3%-го розчину МКФсприяло збільшенню загального вмісту азоту в1,3 раза в рослинах досліджуваного варіанта.За обробки фунгіцидом збільшився загальнийуміст азоту у 1,2 раза порівняно з контрольни-ми рослинами, сумішшю фунгіциду і 3%-го роз-чину МКФ — 1,6 раза. За цих умов відповіднозбільшувався коефіцієнт використання азоту.Обробка 3%-м розчином МКФ та сумішшю зфунгіцидом зумовила збільшення умісту фос-фору в 1,3 та 1,2 раза відповідно. Коефіцієнтвикористання фосфору зростав лише у варі-анті з обробкою 3%-м розчином МКФ, за оброб-ки сумішшю з фунгіцидом спостерігалася лишетенденція до його збільшення (див. табл. 3).

Контроль (без обробки) 0,86 0,53 51 12

3%-й розчин МКФ 0,94 0,57 65 15

Фунгіцид 1,18 0,53 63 10

Суміш фунгіциду і 3%-го розчину МКФ 1,49 0,54 80 14

НІР05 0,04 0,02 4,0 2,0

Прим і т к а . Каз. — коефіцієнт виносу азоту; Kфос. — коефіцієнт виносу фосфору; Nр.заг. — загальнийуміст азоту в рослині в період зрілості (суха реч.); Рр.заг. — загальний уміст фосфору в рослині в періодзрілості (суха речовина).

У польових дослідах установлено, що об-робка рослин пшениці озимої фунгіцидом амі-стар екстра 280 SC у фазі колосіння — цві-тіння зумовлює значне підвищення зерновоїпродуктивності та якості зерна за вмістом

Висновки

білка, особливо за умов використання фун-гіциду в суміші з 3%-м розчином монокалійфос-фату. Можна припустити, що збільшеннюврожайності сприяє поліпшення азотногоживлення рослин.

1. Городній М.М. Агрохімічний аналіз: підручник/[М.М. Городній, А.П. Лісовал, А.В. Бикін та ін.] — К.:Арістей, 2005. — 476 с.

2. Гуляев Б.И. Фотосинтез и продуктивность ра-стений: проблемы, достижения, перспективы иссле-дований/Б.И. Гуляев//Физиол. и биохим. культ. рас-тений. — 1996. — 28, № 1—2. — С. 15—35.

3. Гуляєва Г.Б. Вплив обробки озимої пшениціфунгіцидом амістар екстра за різних рівнів фосфор-ного живлення на фотосинтез і продуктивність/


Г.Б. Гуляєва, Б.І. Гуляєв//Физиолог. и биохим. культ.растений. — 2012. — 44, № 6(260). — С. 503–507.

4. Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів,дозволених до використання в Україні (доповненняз 01.01.11 згідно вимог постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 21.11.2007 № 1328) інтернет ресурс:http://www.menr.gov.ua/content/article/213.

5. Дерфлинг К. Гормоны растений. Системныйподход/К. Дерфлинг. — М.: Мир, 1985. — 304 с.

6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта

3. Винос азот і фосфор пшеницею озимою під впливом поза ореневої оброб и ф н іци-дом амістар е стра і 3%-м розчином МКФ

Варіант обробкикг/га

Каз. Kфос.Рр.заг.Nр.заг.




(с основами статистической обработки результа-тов исследований). — М.: Агропромиздат, 1985. —351 с.

7. Душкин А.Н. Комплексное действие удобре-ний, микроэлементов и регуляторов роста/А.Н. Душ-кин, Н.С. Беспалова//Химизация сел. хоз-ва. —1990. — № 6. — С. 59–61.

8. Моргун В.В. Физиологические основы форми-рования высокой продуктивности зерновых злаков/В.В. Моргун, В.В. Швартау, Д.А. Киризий//Физиолог.и биохим. культ. растений. — 2010. — 42, № 5. —С. 371–393.

9. Моргун В.В. Клуб 100 центнерів. Сорти та оп-тимальні системи вирощування озимої пшениці/[В.В. Моргун, Є.В. Санін, В.В. Швартау та ін.] — К.:Логос, 2012. — 133 с.

10. Применение физиологии в селекции пшени-цы; пер. с англ./под ред. М.П. Рейнолдса и др. —К.: Логос, 2007. — 492 с.

11. Yіldіrіm M. Applicability of chlorophyll meterreadings as yield predictor in durum wheat/[M.Yіldіrіm,H. Kіlіc, E. Kendal, T. Karahan]//J. of Plant Nutrition. —2010. — 34. — Is. 2. — P. 151–164.


ВІСТІ З НАУКОВИХ УСТАНОВ

ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОЧНИХ КОРІВ У ФІНЛЯНДІЇ

Сільське господарство у Фінляндії завжди було головним заняттям населення та поєдну-валося з лісовим господарством. Нині у країні переважають невеликі селянські господар-ства. Завдяки механізації ферм кількість людей, зайнятих у цій галузі, значно скоротилася,а доходи фермерів істотно зросли. Фінляндії довелося скасувати традиційні обмеження наімпорт сільськогосподарської продукції, оскільки це було обов’язковою умовою вступу доЄС. Виробництво молочної продукції, м’яса і яєць перевищує попит на внутрішньому рин-ку, ці товари домінують в експорті сільськогосподарської продукції. Більшу частину орноїплощі засівають кормовими травами, в основному травосумішшю з райграсу, тимофіївки іконюшини. Вирощують також картоплю і кормові буряки.Тваринництво (особливо розведення молочної худоби, свиней і бройлерів) – важлива

спеціалізована галузь сільського господарства Фінляндії (табл. 1–2).

1. Середня річна продуктивність молочних корів

М.С. Гавриленко,кандидат сільськогосподарських наук

Інститут розведення і генетики тваринНААН

Айрширська 19707 9519 4,21 3,42 726,3 416

Фінська 1454 6099 4,37 3,45 477,0 407

Голштинська 14514 10523 3,89 3,31 757,7 419

Джерсейська 22 7621 5,18 3,91 692,8 409

2. Молочна продуктивність корів різних порід за 2011 р.

Порода

Кількістьлактацій

Продуктивність корів за 305 днівМіжотельнийперіод, днівсума жир

+ білок, кгнадій, кг жир, % білок, %

Кількість Продуктивність корів за 305 днів

сума жир+ білок, кг

надій, кг жир, % білок, %Рік молочних

корів, гол.молочнихстад

корів у стаді(у середньому), гол.

2011 284100 10239 27,7 8319 4,26 3,46 642,2

2010 287200 10920 26,3 8349 4,26 3,48 646,2

2009 288300 11516 25,0 8293 4,21 3,43 633,6

2008 288800 12270 23,5 8185 4,20 3,44 625,3

2007 293300 13270 22,1 8198 4,19 3,45 626,3


Тваринництво,ветеринарнамедицина

УДК 619:614.48:616.98:579.873.21

© 2013

А.І. Завгородній,член-кореспондент НААН

А.П. Палій,О.В. Обуховська,І.М. Дегтярьов,кандидативетеринарних наукННЦ «Інститутекспериментальної і клінічноїветеринарної медицини»

БІОЦИДНА АКТИВНІСТЬДЕЗІНФЕКТАНТУ ФАГ

Наведено рез льтати досліджень з вивченняспе тра ба терицидних властивостей ново одезінфі вально о препарат ФАГ щодозб дни ів бр цельоз та т бер льозсільсь о осподарсь их тварин. У рез льтатіпроведених досліджень становлено, щопрепарат ФАГ виявляє ба терицидн дію щодоB. аbortus, B. melitensis, B. ovis, B. suisонцентрації 1% за е спозиції 24 од, а назб дни а т бер льоз M. bovis — онцентрації2% за е спозиції 24 од, що дає зморе оменд вати йо о для застос ванняпра тичній ветеринарії.

Незважаючи на успіхи, досягнуті у профілак-тиці та ліквідації особливо небезпечних інфек-ційних захворювань сільськогосподарських тва-рин, окремі питання залишаються не до кінцявивченими. Одним з актуальних питань є роз-робка методів і засобів знищення збудників утваринницьких приміщеннях, а також пошук

Ключові слова: мікобактерії, бруцели, дезінфікувальний препарат ФАГ, концентрація,експозиція, бактерицидна дія.

способів знезараження ґрунту та інших об’єктівнавколишнього середовища. Застосування дез-інфікувальних засобів має цілий ряд істотнихнедоліків (високу токсичність, формування під-вищеної резистентності мікроорганізмів до їхдії, екологічну небезпеку). Наявні засоби маютьвузький спектр бактерицидної дії, а у більшості

Концентрація 1%

B. abortus (1,01±0,02)102 – – – – ЗР

B. melitensis (0,88±0,04)102 – – – – »

B. ovis (0,96±0,02)102 – – – – »

B. suis (0,98±0,01)102 – – – – »

Концентрація 1,5%

B. abortus (0,46±0,03)102 – – – – »

B. melitensis (0,41±0,03)102 – – – – »

B. ovis (0,35±0,01)102 – – – – »

B. suis (0,39±0,02)102 – – – – »

Прим і т к а . «–» — ріст відсутній; ЗР — зливний ріст.

1. Ба терицидні властивості препарат ФАГ щодо бр цел на поживних середовищах

30 хв 1 год 3 год 5 год 24 годКонтрольТест-культура

Експозиція


ТВАРИННИЦТВО,ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

з них відсутні туберкулоцидні властивості. Томурозробка нових методів, технологій і засобівдезінфекції об’єктів ветеринарного нагляду, якіусувають недоліки наявних та порівняно з нимиє економічно вигіднішими, набувають нині особ-ливої актуальності.Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дезінфекційні заходи є важливою складовоюнеспецифічної профілактики інфекційних за-хворювань. Застосування високоефективнихдезінфікувальних засобів, якісна санація тва-ринницьких приміщень і територій ферм забез-печують стійке благополуччя щодо бруцельо-зу та туберкульозу сільськогосподарських тва-рин [2].У результаті тривалого застосування дез-

інфектантів гостро постає проблема резистент-ності різних мікроорганізмів до їх дії. За уза-гальненими даними встановлено високу(39,42±12,1%) частку стійких до дезінфікуваль-них засобів штамів мікроорганізмів у різних ста-ціонарах як клінічних ізолятів, так і культур,виділених з об’єктів зовнішнього середовища.Найбільшу стійкість виявлено до дезінфіку-вальних засобів на основі ЧАС (25±4,2%), кис-невміщувальних, альдегідних, хлорних препа-ратів, третинних амінів, фенольних і гуанідино-вих засобів [5].Перспективним напрямом розробки нових

засобів дезінфекції є створення композицій-них рецептур з широким спектром бактерицид-ної дії на різні види мікроорганізмів. Такі ком-

Біоцидна активністьдезінфектанту ФАГ

Концентрація

1%

B.

abor

tus

(3,1

4±0,

02)1

02–

(3,4

5±0,

01)1

02–

30,1

±0,

2–

25,2

±0,

1–

28,1

±0,

4–

B.

mel

itens

is(3

,11±

0,01

)102

–(3

,42±

0,01

)102

–29

,7±

0,3

–25

,3±

0,2

–26

,4±

0,5

–

B.

ovis

(3,1

2±0,

02)1

02–

(3,5

5±0,

03)1

02–

28,2

±0,

1–

24,9

±0,

5–

29,1

±0,

1–

B.

suis

(3,0

9±0,

03)1

02–

(3,3

9±0,

02)1

02–

31,5

±0,

1–

28,3

±0,

4–

27,3

±0,

2–

Концентрація

1,5

%

B.

abor

tus

4,9±

0,1

–5,

3±0,

2–

––

––

––

B.

mel

itens

is4,

3±0,

5–

5,5±

0,4

––

––

––

–

B.

ovis

4,5±

0,3

–5,

4±0,

3–

––

––

––

B.

suis

4,6±

0,2

–5,

1±0,

1–

––

––

––

Примітка

. «–

» —

ріст відсутній

.

3.БатерициднадіяФАГщодобрцелнатест-об’є

тах

Тест-

культура

Експозиція,

год

Батист

Дерево

Кахель

Метал

Скло

524

524

524

524

524

1,0 1 + – +

5 + – +

24 + – +

1,5 1 + – +

5 + – +

24 + – +

2,0 1 + – +

5 + – +

24 – – +

П р им і т к а . «–» — відсутність росту мікобак-терій; «+» — наявність росту мікобактерій.

2. Ба терицидні властивості препарат ФАГщодо M. fortuitum розчині

КонтрольРежим застосування

Дослід

Експозиція,год

Концент-рація, % позитивнийнегативний




позиції мають у своєму складі кілька діючих ре-човин і забезпечують ширший спектр антимік-робної активності, ніж окремо взяті хімічні спо-луки [1, 4].Експериментальними дослідженнями вста-

новлено, що формалін і глутаровий альдегід заїх сумісного застосування мають синергізм і єефективними бактерицидами у низьких кон-центраціях [6].Ураховуючи вищезазначене, науковцями

ННЦ «ІЕКВМ» розроблено новий дезінфіку-вальний засіб ФАГ для застосування у прак-тичній ветеринарії [7].Мета досліджень — вивчити бактерицидні

властивості щодо бруцел, атипових мікобак-терій та збудника туберкульозу M. bovis ново-го дезінфікувального препарату ФАГ.Матеріали та методика досліджень. Бак-

терицидні властивості препарату ФАГ вивчалищодо тест-культур мікроорганізмів: Brucellaabortus (штам 19-770); Brucella melitensis (ін.№ 151 (REV-1f); Brucella ovis (штам 156/4807);Brucella suis (ін. № 152 (11-2); Mycobacteriumfortuitum (штам 122); Mycobacterium bovis (штамVallee).Досліди проведено згідно з методичними

рекомендаціями [3].Результати досліджень. Під час виконан-

ня роботи першочерговим етапом було визна-чення бактерицидних властивостей дезінфіку-вального засобу ФАГ щодо збудників бруце-льозу в дослідах на поживних середовищах(табл. 1).

Дезінфектант ФАГ у розведенні 1–1,5% заекспозиції 30 хв не чинить бактерицидної дії назбудників бруцельозу, а виявляє лише бакте-ріостатичні властивості. У разі застосуванняпрепарату ФАГ за експозиції 1, 3, 5 та 24 годросту B. аbortus, B. melitensis, B. ovis, B. suis напоживному середовищі не виявлено.Під час вивчення туберкулоцидних власти-

востей дезінфектанту ФАГ також проводилидослідження за допомогою суспензійного мето-ду з використанням тест-культури атиповихмікобактерій виду M. fortuitum (табл. 2).Дезінфектант ФАГ виявляє щодо швидко-

рослої тест-культури атипових мікобактерійбактеріостатичну дію в концентрації 1–1,5% заекспозиції 1–24 год та в концентрації 2% за екс-позиції 1–5 год. Знищення M. fortuitum спосте-рігали під час застосування препарату в кон-центрації 2% за експозиції 24 год.Наступним етапом досліджень було визна-

чення бактерицидної дії дезінфікувального пре-парату із застосуванням тест-об’єктів з біоло-гічним навантаженням (табл. 3, 4).За умов застосування як тест-об’єктів не-

фарбованої деревини, батисту, скла, металу такахлю встановлено, що препарат ФАГ у кон-центрації 1% за експозиції 5 год виявляє бак-теріостатичні властивості щодо цих мікроор-ганізмів. У концентрації 1,5% за експозиції 5 годФАГ діє бактерицидно на всі мікроорганізми,якими контамінували кахель, скло та метал,тоді як за обробки деревини та батисту спос-терігали лише суббактерицидну дію засобу.

4. Ба терицидні властивості препарат ФАГ (2%) щодо M. bovis на тест-об’є тах

M. bovis 5 Батистова полоска + ++++

Дерев’яний брусок + ++++

Металева поверхня – +++

Плитка керамічна – ++++

Скляна поверхня – ++++

24 Батистова полоска – ++++

Дерев’яний брусок – ++++

Металева поверхня – +++

Плитка керамічна – ++++

Скляна поверхня – ++++

Прим і т к а . «–» — ріст колоній відсутній; «+++» — ріст 20–50 колоній; «++++» — ріст >50 колоній міко-бактерій.

ДослідКультураЕкспозиція,год

Тест-об’єкт Контроль



Препарат ФАГ у концентрації 1–1,5% за екс-позиції 24 год виявляє бактерицидні власти-вості щодо всіх досліджуваних тест-культурбруцел і знезаражує всі контаміновані нимитест-об’єкти. Засіб ФАГ знищує збудника тубер-

Розроблений новий високоефективний дез-інфікувальний препарат ФАГ виявляє бакте-рицидну дію щодо B. аbortus, B. melitensis,B. ovis, B. suis у концентрації 1% за експозиції

Висновки

24 год, а на збудника туберкульозу M. bo-vis — у концентрації 2% за експозиції 24 год,що дає змогу рекомендувати його для засто-сування у практичній ветеринарії.

1. Бошьян Г.М. Антимикробный синергизм пере-киси водорода с различными соединениями/Г.М. Бошьян, Р.Х. Курмалиева//Санитарная микро-биол. и дезинфекц. объектов животноводства. — М.,1981. — С. 63–67.

2. Бричко В.Ф. Санитарный ремонт на ферме приоздоровлении от бруцеллеза и туберкулеза живот-ных/В.Ф. Бричко [и др.]//Ветеринария. — 1988. —№ 12. — С. 10–12.

3. Визначення бактерицидних властивостей дез-інфікуючих засобів, проведення дезінфекції та конт-роль її якості при туберкульозі сільськогосподарсь-ких тварин: метод. реком./ А.І. Завгородній, Н.В. Ка-лашник, В.А. Кочмарський, В.О. Бусол, А.П. Палій,П.М. Тихонов, В.М. Горжеєв; затв. наук.-метод. ра-дою Держ. комітету вет. медицини України 20 груд-ня 2007 р.

4. Гармаев М.Ц. Туберкулоцидная активность


нового дезинфицирующего средства/М.Ц. Гарма-ев//Аграр. вестн. Урала. — 2010. — № 11 (77). —С. 7.

5. Ковалишена О.В. Эколого-эпидемиологическиеособенности госпитальных инфекций и многоуров-невая система эпидемиологического надзора: авто-реф. дис. на соискание науч. степ. д-ра мед. наук:14.00.30/О.В. Ковалишена; [ГОУ ВПО НГМА]. —Н. Новгород, 2009. — 50 с.

6. Медвецкий Н.С. Биоцидная активность смесиальдегидов/Н.С. Медвецкий, М.А. Каврус, Н.Н. Мед-вецкий//Сельское хозяйство — проблемы и перспек-тивы: сб. науч. тр. — Гродно, 2008. — Т. 2. —С. 92–99.

7. Пат. на корисну модель № 76167 Україна,МПК A61L 2/16. Дезінфікуючий засіб «ФАГ»/А.І. Зав-городній, А.П. Палій, Б.Т. Стегній — № u 2012 07085;заявл. 12.06.2012; опубл. 25.12.2012. Бюл. № 24.



кульозу M. bovis за застосування у концентрації2% за експозиції 24 год, тоді як за експозиції5 год він виявляє лише бактеріостатичні влас-тивості щодо мікобактерій, нанесених на батисті дерево.


ТВАРИННИЦТВО, ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

УДК 636.1.082:575© 2013

М.Й. Головач,кандидат сільсько-господарських наукЗакарпатська державнасільськогосподарська досліднастанція Інституту сільськогогосподарства Карпатськогорегіону НААН

М.М. ГоловачНауково-виробничаасоціація «Племконецентр»

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬІ МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШКОНЕЙ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИРІЗНИХ ТИПІВ

Наведено рез льтати вивчення м’ясноїпрод тивності та я ості м’яса оней ц льсь оїпороди первинно о, верхово о та верхово-запряжно о типів. Коні хара териз ютьсявідмінною здатністю до на л і ви ористанняприродних пасовищ. Найвища прод тивністьі я ість м’яса оней верхово-запряжно о тип .

Первинною метою одомашнення коней булоодержання продуктів харчування — м’яса і мо-лока. Розвиток землеробства змінив продук-тивний напрям конярства на робочий, однак змодернізацією техніки потреба в конях почалазменшуватись і наприкінці ХІХ ст. їх почалипродавати державі для забою на м’ясо, зара-ховували господарствам у виконання планудержавних закупівель.Згідно з державним стандартом (ГОСТ

20079–74) коней, яких продають на м’ясо, поді-ляють на 3 вікові групи: дорослі коні (старше 3років), молодняк (1–3 роки) і лошата (до 1 ро-ку) живою масою не менше 120 кг. Дорослихконей і молодняк 1–3 роки за вгодованістюподіляють на 2 категорії — першу і другу. Дляпродажу м’ясних коней на експорт користують-ся державним стандартом (ГОСТ 23162–78Е):молодняк від 6 міс. до 2 років, а дорослих ко-ней поділяють на 3 категорії. До 1-ї категоріїналежать коні з округлими формами тулуба(мускулатура розвинена добре), до 2-ї — коніз дещо кутастими формами тулуба (мускула-тура розвинена задовільно) і до 3-ї належатьконі, у яких всі частини тулуба кутасті (муску-латура розвинена слабо) [2].М’ясна продуктивність коней залежить від

породи, статі, віку, вгодованості та ряду іншихфакторів. Коні гуцульської породи та їх помісіхарактеризуються високою здатністю до нагу-лу на природних пасовищах без підгодівлі інши-ми кормами, що дає змогу виробляти дешевеі якісне м’ясо на експорт і внутрішній ринок. Зізростанням віку коней дещо зменшується за-бійний вихід і кількість м’язів на користь жиру.Коні гуцульської породи формувалися в ре-

зультаті схрещування порід південного і мон-

Ключові слова: гуцульська порода коней, м’ясна продуктивність, нагул, обвалування.

гольського походження в суворих умовах занедостатньої годівлі. В минулому столітті сфор-мувалися типи: верхово-в’ючний та верхово-запряжний із обважнілим підтипом, які пере-формувалися в оригінальний, верховий та по-грублений (обважнілий) типи. Нині в гуцуль-ській породі є 3 типи: первинний, верховий,верхово-запряжний [3].Поголів’я племінних коней гуцульської поро-

ди упродовж 2000–2009 рр. збільшилося на159 гол., або в 14,3 раза, кількість племрепро-дукторів станом на 01.01.2010 р. становила 6господарств із поголів’ям 281 гол. [1]. Протевідсутність фінансування галузі призвела доскорочення кількості племрепродукторів до двохстаном на 01.01.2013 р. із поголів’ям 118 гол.,що менше на 163 гол., або в 2,4 раза. Це, усвою чергу, крім використання коней для вер-хової їзди, гіпотерапії та гірського туризму,збільшило використання їх на м’ясо.Мета роботи — дослідження м’ясної про-

дуктивності коней гуцульської породи різнихтипів для розробки раціональної технології ви-робництва конини.Матеріали і методи. Для вивчення м’ясної

продуктивності і якості м’яса з вибракуванихтварин гуцульської породи різних типів сфор-мовано нагульний табун, який випасали на при-родних пасовищах 3 міс. без підгодівлі. Коней(залежно від типу) поділено на 3 групи: І — коніпервинного типу; ІІ — верхового; ІІІ — верхо-во-запряжного типу. Упродовж пасовищногоперіоду визначали живу масу і категорію напочатку і в кінці нагулу, абсолютні, відносні тасередньодобові прирости коней. Після нагулупроведено контрольні забої на приватних за-бійних площадках (2008–2013 рр.). Проведено



М’ясна продуктивність і морфологічнийсклад туш коней гуцульської породи різних типів

аналіз усього 90 гол. коней, зокрема обвалу-вання і фізико-хімічний аналіз — 30 туш. Заби-вали тварин за методикою ВІТу. Під час забоютварин визначали, кг: передзабійну масу, масупарної і охолодженої туші, масу внутрішньогожиру, забійну масу, забійний вихід, %; вихідм’язевої та кісткової тканин за сортами, %; кое-фіцієнт м’ясності. Туші підлягали обвалуваннюз подальшим визначенням кількості м’язевої,жирової і кісткової тканин.Для визначення хімічного складу м’яса були

відібрані проби найдовшого м’яза спини, в якихвизначали, %: вміст води і сухої речовини (ана-літичним методом), вміст протеїну (за К’єльда-лем), вміст жиру (екстрагуванням) і вміст золи(спалюванням наважки м’яса), а також pH, ко-лір, крихкість, мармуровість, pH м’яса вивчалипотенціометричним методом, колір оцінювалибальним методом від 4 до 8 балів (4 бали —м’ясо світло-рожеве, 8 балів — темно-черво-не), мармуровість — бальним методом від 1 до5 балів (1 бал — м’ясо з незначною кількістюжиру, 5 — зі значною кількістю жиру).Результати дослідження. На початку нагу-

лу молодняк коней належав до 2-ї категорії.Упродовж нагулу прирости всіх 3-х груп булидосить високими, особливо ІІІ групи, тобто вер-хово-запряжного типу (табл. 1). У результатіпроведеного нагулу тварини були віднесені допершої категорії вгодованості.

Аналіз результатів забою тварин піддослід-них груп свідчить, що молодняк коней гуцульсь-кої породи всіх 3-х типів має задовільні показ-ники (табл. 2).Так, передзабійна жива маса молодняку

І групи становила в середньому 163,3 кг; ІІ —179,4 кг; ІІІ групи — 228 кг. На початок нагулумолодняк ІІІ групи переважав своїх ровесниківІ і ІІ груп відповідно на 64,7 і 48,6 кг, або на 28,4і 21,3%.Маса парної туші коней І групи становила

відповідно 131,3 кг; ІІ — 140,1 кг; ІІІ — 176,2 кг.При цьому у коней І групи було відкладено ворганізмі 2,1 кг, або 0,97%; ІІ — 2,1 кг, або0,97%; ІІІ групи 2,5 кг, або 0,88% внутрішньогожиру. Отже, забійний вихід у молодняку конейІ групи становив 61,7%; ІІ — 61,5%; ІІІ — 62,8%,тобто різниця між І, ІІ та ІІІ групами — 1,1–1,3%.За своїм морфологічним складом туша тва-

рин складається із м’язів, кісток, хрящів і сухо-жиль. Найціннішою складовою частиною тушіє її м’язова тканина, тому залежно від спів-відношення м’язів і кісток у туші можна судитипро її харчову цінність. Результати обвалуван-ня туш піддослідних груп коней свідчать, щоспіввідношення маси м’язів і маси кісток є неод-наковим.Крім забійної маси і забійного виходу туші,

важливим показником є вихід сортів м’яса втуші (табл. 3).

Кількість тварин, гол. 30 30 30Жива маса, кг: на початок нагулу 163,3±4,0 179±4,1 228,0±4,3 у кінці нагулу 222,8±4,3 238,7±4,7 292,9±4,5Абсолютний приріст за період, кг 58,5±1,5 58,3±1,3 63,9±1,6Середньодобовий приріст, г 650±18,5 648±17,9 710±18,2

Кількість тварин, гол. 30 30 30Жива маса перед забоєм, кг 216,3±4,1 231,4±4,3 284,6±4,2Маса парної туші: кг 131,3±2,3 140,1±2,5 176,2±3,2 % 60,7 60,5 61,9Маса внутрішнього жиру: кг 2,1±0,2 2,1±0,4 2,5±0,3 % 0,97 0,91 0,88Забійна маса, кг 133,4±2,4 142,2±2,3 178,7±2,3Забійний вихід, % 61,7 61,5 62,8

2. Забійні по азни и оней

1. Рез льтати на л оней (M±m)

І ІІ ІІІПоказник

Група


Група



М’ясна продуктивність і морфологічнийсклад туш коней гуцульської породи різних типів

Найвища кількість м’яса 1-го сорту була утварин ІІІ групи і становила 65,5%, а м’яса2-го сорту — 8,8%. У молодняку коней І і ІІ групкількість м’яса найкращої якості була дещонижчою щодо тварин ІІІ групи — відповідно 63,7і 62,8%. Кількість м’яса 2-го сорту — відповід-но 8,8 і 8,5%.Смакові якості м’яса тварин, зокрема і кони-

ни, залежать від відсоткового співвідношенняв ньому жиру. Смачнішим вважається таке м’я-со, в якому міститься внутрішньом’язовий, а непідшкірний та поливний жир, надлишок якогознижує поживну якість конини.

Дослідженнями встановлено, що коні гу-цульської породи всіх трьох типів характери-зуються задовільними забійними показниками.Найвищою продуктивністю і якістю м’яса ха-

Висновки

рактеризуються коні верхово-запряжного ти-пу. Між кіньми первинного і верхового типівістотної різниці за зазначеними вище показ-никами не виявлено.

1. Головач М.Й., Головач М.М. Стан вивченняпопуляції коней гуцульської породи в Україні//Наук.-тех. бюл. ІТ НААН. — № 103. — Харків, 2010. —С. 40–49.

2. Гопка Б.М., Судай В.Д., Скоцик В.Є. Нетра-диційне конярство: навч. посіб. — К.: Вища шк.,


2008. — С. 72–74.3. Кудрявська Н.В., Головач М.Й., Головач М.М.

Розробка нормативно-правової документації та особ-ливості ведення племінного обліку коней гуцульсь-кої породи//НТБ, № 101/ІТ УААН. — Х., 2009. —С. 110–120.


Аналіз хімічного складу м’язевої тканинисвідчить, що у м’язах коней І і ІІ груп порівняноменше жиру (відповідно 1,9 і 1,8%) , проти 2,5%ІІІ групи. За вмістом у м’язевій тканині протеї-ну (відповідно 21,8; 21,7 і 21,9%) між дослідни-ми групами молодняку істотної різниці не ви-явлено. За показником мармуровості в І гру-пі — 1,67; ІІ — 1,68 бала, тоді як в аналогівІІІ групи — 2,69 бала, або на 1,02–1,01 балабільше. За кольором м’яса найменшу кількістьбалів отримали молодняк І і ІІ груп (4,87 і4,89 балів), тоді як ІІІ групи — 5,93, або відпо-відно на 1,06–1,04 бала більше.

Маса охолодженої туші, кг 124,5±2,5 132,8±2,7 167,6±3,0М’язи разом: кг 90,3±2,0 94,7±2,1 124,5±2,3 % 72,5 71,3 74,3у тому числі 1-й сорт: кг 79,3±1,9 83,4±2,0 109,8±2,2 % 63,7 62,8 65,52-й сорт: кг 11,0±1,8 11,3±1,9 14,7±2,2 % 8,8 8,5 8,8Жир: кг 2,4±0,2 2,4±0,3 4,2±0,5 % 1,9 1,8 2,5Кістки: кг 30,5±1,6 34,1±1,7 36,9±1,7 % 24,5 25,7 22,0Відходи: кг 1,4±0,1 1,6±0,1 2,0±0,3 % 1,1 1,2 1,2Коефіцієнт м’ясності, % 2,96 2,78 3,37


Група

3. Морфоло ічний с лад т ш


Генетика, селекція,біотехнологія

УДК 636.082.31:577.1:612© 2013

О.М. Жукорський,доктор сільсько-господарських наукНаціональна академіяаграрних наук України

Я.С. Стравський,докторветеринарних наук

Т.С. Ящук,кандидат сільсько-господарських наукТернопільська державнасільськогосподарська досліднастанція Інституту кормівта сільського господарстваПоділля НААН

ІМУНОБІОЛОГІЧНА РЕАКТИВНІСТЬОРГАНІЗМУ ПОМІСНИХ КОРІВЧЕРВОНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПОРОДИТА ЇХ МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Наведено рез льтати досліджень по азни івім нобіоло ічної реа тивності ор анізм поміснихорів червоної польсь ої породи за різно о рівняїх прод тивності. Встановлено, що орови звищою молочною прод тивністю мають більшрозвин ті механізми ім нобіоло ічноїреа тивності ор анізм , що доп с ає можливістьви ористання ім нобіоло ічних по азни ів ядодат ових селе ційних тестів під часрозведення помісної х доби червоної польсь оїпороди.

На сучасному етапі ведення тваринництвавчені значну увагу приділяють контролю надрівнем природної резистентності організму. Ві-домо, що рівень резистентності організму змі-нюється залежно від багатьох факторів, зокре-ма й від віку тварин, пори року, годівлі, умовутримання, впливу на організм хімічних, фізич-них, біологічних та інших чинників [8, 9]. Питан-ням резистентності, або імунітету в сучаснійбіології донедавна не приділяли належної увагив наукових дослідженнях, а, особливо, в прак-тичній діяльності спеціалістів тваринницькоїгалузі [7]. Аналіз літератури свідчить, що підчас вивчення незаразної патології тварин іму-нологічні дослідження мають пріоритетне зна-чення [3].Відомо також, що існує залежність природ-

ної резистентності від генотипу породи, а інко-ли від продуктивності [3]. Вищу молочну про-дуктивність і вищий рівень факторів природноїрезистентності виявлено у кіз заанської поро-ди порівняно до місцевих грубововнистих кіз.

Ключові слова: імунобіологічна реактивність, імуноглобуліни, природна резистентність,молочна продуктивність, червона польська порода, помісі.

Специфічний (набутий) імунітет не пере-дається спадково, але існує залежність геноти-пу від інтенсивності імунної відповіді на різніантигени. Гени імунної відповіді (lr-гени) успад-ковуються за домінантним типом, тому за схре-щування між собою гетерозиготних високо- інизькореактивних тварин отримують високоре-активних нащадків.У період зміни умов утримання тварин і пе-

реходу від однієї технології ведення галузі доіншої на організм впливає багато стресовихфакторів. На це активно реагує імунологічнасистема, параметри якої взаємопов’язані і пе-ребувають у постійному коливальному ритмі.Постійність імунологічного нагляду організмуздійснюється завдяки балансу між різними рів-нями активності структурних компонентів імун-ної системи. У разі різних змін зовнішнього се-редовища, патологічного стану показники іму-нітету можуть відхилитися від нормальнихвеличин, що часто потребує імунокорекції [6].Визначенню стану окремих ланок імунної


ГЕНЕТИКА,СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

системи приділяють достатню увагу, а вмілевикористання захисних і адаптаційних власти-востей організму високопродуктивних корів маєвирішальне значення у збереженні та реалі-зації генетичного потенціалу худоби за розве-дення їх в умовах з різним впливом паратип-них чинників [2].Оцінка імунодефіцитного стану організму

корів має велике практичне значення, оскіль-ки дає змогу контролювати резистентність тва-рин. Особливої доцільності набувають такі до-слідження під час схрещування тварин, коливідбуваються зміни спадкової основи у нащад-ків, що позначається на повноцінності імунноївідповіді та продуктивності.Зважаючи на те, що вивчення природжених

імунодефіцитів у помісних корів червоної поль-ської породи лише починається і методи ліку-вання їх недостатньо опрацьовані, питання за-лишається актуальним як для науковців, такі для практиків.Мета роботи — визначити взаємозв’язок

між рівнем резистентності організму поміснихкорів червоної польської породи у період пасо-вищного утримання та їх молочною продуктив-ністю за закінчену лактацію.Матеріали і методи досліджень. Для ви-

значення рівня імунобіологічної реактивностіорганізму в пасовищний період у племгос-подарстві ПСП ім. Шевченка Ланівецького р-нуТернопільської області було сформовано 2 гру-пи повновікових помісних корів червоної поль-ської породи (n=10) за методом груп-аналогів(І група — помісні за червоною естонською іІІ група — помісні за червоною датською). Ана-логи відбирали за продуктивністю, віком, живоюмасою. Умовний генотип тварин — 3/4–5/8 заполіпшувальними породами. У крові визнача-ли вміст імуноглобулінів А, М, G, згідно з мето-дами клінічної лабораторної діагностики [5].Молочну продуктивність тварин оцінювали

за результатами контрольних надоїв упродовжлактації, відтворювальну здатність — за показ-никами: вік під час першого отелення, трива-лість сервіс-періоду, міжотельного періоду; об-числення коефіцієнта відтворювальної здат-ності.Індекс адаптації корів визначали за методи-

кою Й.З. Сірацького та ін. (1994):

Іа = (365–МОП)/МЖ·27,40, (1)де Іа — індекс адаптації; МОП — міжотельнийперіод, днів; 365 — кількість днів у році; МЖ —молочна продуктивність корови за закінчену,укорочену лактацію, або 305 днів лактації, ви-

Імунобіологічна реактивність організму помісних корівчервоної польської породи та їх молочна продуктивність

ражена у кілограмах молочного жиру; 27,40 —коефіцієнт.Втрати молока за лактацію через подовже-

ну тривалість сервіс-періоду, а отже, і між-отельного періоду, визначали за формулоюО.І. Ескелевої і А.С. Митюкова (1991):

Пм=Ім (МОП – 365)/МОП, (2)

де Пм — втрати молока за лактацію, кг; Ім —величина удою за оцінену лактацію, кг; МОП —міжотельний період, днів; 365 — кількість дніву році.Коефіцієнт відтворювальної здатності обчис-

лювали за формулою (М.З. Басовський, В.П. Бур-кат, М.В. Зубець та ін., 1995):

КВЗ=365/МОП, (3)

де КВЗ — коефіцієнт відтворювальної здат-ності; 365 — кількість днів у році; МОП — між-отельний період, днів.Статистичну обробку результатів досліджень

проводили методами варіаційної статистики заМ.О. Плохинським (1969,1970), О.К. Мер-кур’євою (1970) та на ПЕОМ з використаннямпакета «Аналіз даних» за допомогою електрон-них таблиць Excel, кореляційний, регресійнийаналізи — методами математичної статисти-ки засобами програмного пакета «STATISTI-CA–6,0» у середовищі «Windows». Імовірністьвідмінності між групами за досліджуваними по-казниками визначали за критеріями Стьюден-та, Фішера.Результати досліджень. Імуноглобуліни

класу А беруть участь у фагоцитозі мікробівмакрофагами та деякими іншими типами клі-тин. Цей клас імуноглобулінів має широкийспектр антивірусної, антибактеріальної, анти-токсичної і антигрибкової активності, забезпе-чуючи тим самим першу лінію захисту слизо-вих оболонок в організмі.За результатами отриманих даних установ-

лено, що у помісних корів за червоною датсь-кою породою (ІІ група) уміст імуноглобулінівкласу А вищий в 1,9 раза порівняно до корів Ігрупи, за середнього порога ймовірності(Р≤0,01) (табл. 1).Отримані результати свідчать про високу за-

хисну активність слизових оболонок корів ІІ гру-пи, їхню здатність до інгібування антигенів укооперації зі неспецифічними факторами захи-сту організму (лізоцимом, комплементом, інтер-фероном і муцином). На ранній стадії первин-ної імунної відповіді в організмі у кров виділя-ються імуноглобуліни класу М. Їх уміст у тваринІІ групи вірогідно вищий на 20% (Р≤0,05), ніж у




тварин І групи, що свідчить про вищу здатністьорганізму помісних за червоною датською по-родою корів до ранньої імунної відповіді разоміз компліментом до лізису патогенних мікроор-ганізмів.За первинної імунної відповіді організму іму-

ноглобуліни класу G з’являються пізніше, заімуноглобулінами класу М. Уміст імуноглобу-лінів класу G у корів ІІ групи є достовірно ниж-чим на 14% (Р≤0,05), ніж у корів І групи. Зва-жаючи на те, що імуноглобуліни класу G є го-ловним класом імуноглобулінів, а їх уміст ворганізмі зростає за вторинної імунної відповіді,то отримані нами дані свідчать, що у корів І гру-пи на фоні зниження першої лінії захисту орга-нізму відбувалася активація і синтез імуногло-булінів класу G.У разі генетичних порушень, а також змін під

впливом несприятливих екзогенних і ендоген-них факторів імунна система може працюватипроти самого організму, тобто розвиваєтьсяімунопатологія. Природжені імунодефіцити ви-никають унаслідок генетично зумовленої не-спроможності організму реалізувати імунну від-повідь через гіплазію центральних і пери-феричних органів імуногенезу, порушеннядиференціації клітин, ферментативних систем,функціональної активності лімфоцитів, фаго-цитів і мають спадковий характер.Отже, рівень імунобіологічної реактивності

корів, помісних за червоною датською поро-дою, і їх стійкість до змін навколишнього се-редовища є вищими порівняно з червоними ес-тонськими помісями.

Якісними показниками, які характеризуютьадаптивні якості тварин, є продуктивність і пло-дючість маточного поголів’я.Оцінка молочної продуктивності тварин до-

сліджуваних груп за повну лактацію свідчить,що помісна за червоною датською породою ху-доба вирізнялася вищою молочною продуктив-ністю на 7,52% за низького порога вірогідноїрізниці між групами (табл. 2).Аналіз зв’язку рівня продуктивності із показ-

никами імунобіологічної реактивності організмузасвідчив слабку кореляцію незалежно від по-родності тварин.Іа та втрати молока за лактацію, які визна-

чають ступінь адаптації тварин до певних умовсередовища, залежать як від рівня молочноїпродуктивності, так і від тривалості міжотель-ного періоду.У досліджуваній групі червоних естонських

помісей порівняно з помісними за червоноюдатською породою тваринами встановлено по-довжений сервіс-період на 7,7 і міжотельнийперіод на 12,4 дня, що зумовило втрати моло-ка, більші на 115 кг.Кращу пристосованість до умов навколиш-

нього середовища і конкретних умов господар-ства за визначеними Іа виявлено у корів, по-місних за червоною датською породою: 1,08проти –1,26 у червоних естонських помісей.За результатами проведення кореляційного

та регресійного аналізів установлено різногонапряму та сили зв’язки показників відтворноїздатності тварин зі значеннями, що характери-зують пристосувальні можливості організму в

І (червона польська × червона естонська) 0,22±0,01 0,84±0,02 2,70±0,04

ІІ (червона польська × червона датська 0,42±0,02** 1,01±0,02* 2,32±0,08*

* Р≤ 0,05; ** Р≤ 0,01 (порівняно до І групи).

1. Уміст ім но лоб лінів сироватці рові помісних орів червоної польсь ої породи (М±m,n=10), /л

Група корівА М G

Імуноглобулін

І (червона польська × червона естонська) 4068,0±58,87 0,109 –0,118 –0,109

ІІ (червона польська × червона датська) 4374,1±57,08* –0,142 –0,158 0,015

* Р≤ 0,05 (порівняно до І групи).

2. Зв’язо молочної прод тивності з ім нобіоло ічними по азни ами помісних орів черво-ної польсь ої породи

А М G

Кореляція надою з умістому сироватці крові імуноглобулінів класуГрупа корів Надій, кг




системі взаємозв’язку «генотип — середови-ще». Найсильнішим, прямим виявлено зв’язоккоефіцієнта відтворної здатності (КВЗ) зі зна-ченням Іа (r=0,815) (рисунок).Це свідчить про потребу створення для тва-

рин адекватних оптимальних умов розведення,

спрямованих на забезпечення плодючості, здо-ров’я та підвищення можливостей для реалі-зації генетичного потенціалу, адже відомо, щопродуктивні якості тварин є результатом взає-модії генотипу і середовища. Оскільки успад-ковується не готова ознака, а рівень реагуван-ня генотипу на зовнішні умови, то виявленнягосподарсько корисних ознак значною міроюзумовлюється тими умовами, в яких вирощу-ють і утримують тварин [1, 10].Виходячи з даних, можна припустити, що

пристосувальні властивості корів залежать відспадковості за поліпшуючою породою. Хоча укожних конкретних умовах спадкова мінливістьознак адаптаційної здатності буде різною і за-лежатиме від сукупного впливу багатьох чин-ників.

Установлено, що корови з вищою молоч-ною продуктивністю мають більш розвинутімеханізми імунобіологічної реактивності ор-ганізму. У порівнянні значень індексів адап-тації з ознаками імунобіологічної реактив-ності організму корів досліджуваних груп єтенденція до їх взаємозв’язку, що свідчитьпро можливість використання імунобіологіч-них показників як додаткових селекційних тес-

Висновки

тів під час розведення помісної худоби черво-ної польської породи. З урахуванням широко-го використання відселекціонованих спорідне-них червоних порід у селекційній роботі з чер-воною польською породою виявлення кращихїх поєднань за проявом продуктивних, відтво-рювальних і пристосувальних ознак у помісеймає велике значення і потребує подальшоговивчення.

1. Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т.та ін. Розведення сільськогосподарських тварин. —Біла Церква, 2001. — 400 с.

2. Герасимчук А.В. Оцінка неспецифічної природ-ної резистентності як фактора консолідації продук-тивності, репродуктивних якостей та життєздатностітварин//Розведення і генетика тварин. — 1999. —Вип. 31–32. — С. 37–38.

3. Иммунология [Воронин Е.С., Петров Л.М., Се-рых М.М., Девришов Д.А.]. — М.: Колос–Пресс,2002. — 408 с.

4. Лакин Г.Ф. Биометрия/Лакин Г.Ф. — М.: Высш.шк., 1990. — 351 с.

5. Методы ветеринарной клинической лабора-торной диагностики: Справочник/под ред. И.П. Кон-драхина. — М.: Колос, 2004. — 520 с.

6. Практична мікробіологія [Климнюк С.І., СитникІ.О., Тварко М.С., Широбоков В.П.]: Посібник. — Тер-нопіль: Укрмедкнига, 2004. — 438 с.

7. Роль імунних механізмів у патогенезі інфек-


ційних захворювань тварин [Маслянко Р.П., Левків-ський Д.М., Флюнт Р.Б., Романович М.С.]//Наук. вісн.ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. — Львів,2011. — Т. 13, № 2 (48), ч. 1. — С. 200–204.

8. Чумаченко В.В. Резистентність та імунна па-тологія у тварин і методи їх визначення/В.В. Чу-маченко//Сучасна вет. медицина. — 2006. —№ 2 (7). — С. 34.

9. Чумаченко В.Ю. Дослідження імунної системи/Чумаченко Ю.В., Чумаченко В.В., Павленко О.//Ук-раїна. — 2004. — № 5. — С. 33–36.

10. Ящук Т.С. Генетический потенциал красногопольского скота в условиях полноценного корм-ления: материалы IV Междунар. науч.-практ. конф.«Актуальные проблемы экологии», Гродно, 29–31 октября 2008 г./М-во образования рес-публики Беларусь, Учреждение образования «Грод-ненский Государственный университет имени ЯнкиКупалы». — Гродно: ГрГУ, 2008. — 280 с.


Кореляційний зв’язо КВЗ з інде сом адап-тації повнові ових орів

І аЗ

КВЗ


ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

УДК 633.11:575.116© 2013

І.І. Моцний,кандидатбіологічних наук

Г.О. ЧеботарВ.І. Файт,докторбіологічних наук

С.В. Чеботар,член-кореспондент НААН

О.О. ПогребнюкСелекційно-генетичнийінститут — Національнийцентр насіннєзнавствата сортовивчення

М.П. КульбідаДУ «Інституточних хвороб і тканинноїтерапії ім. В.П. ФілатоваАМН України»

ДИСКРИМІНАЦІЯТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІОЛОГІЧНИМИ Й АГРОНОМІЧНИМИОЗНАКАМИ ЛІНІЙ СОРТУ ПШЕНИЦІМ’ЯКОЇ СТЕПНЯК

Ідентифі овано інформативні озна и длядис римінації 4-х ліній сорт пшениці м’я оїСтепня між собою та щодо бать івсь их формвихідно о сорт — сортів Одесь а 16 і Безоста 1.Охара теризовано прояв низ и біоло ічних іа рономічних озна цих ліній порівняно зс часними сортами.

У сучасних умовах мінливого клімату в зоніПричорноморського степу України особливоїзначимості набуває напрям селекції на віднов-лення степового агроекотипу сучасних сортівпшениці. Адаптивний потенціал видатного вминулому сорту Степняк селекції СГІ — НЦНС(автори Ф.Г. Кириченко та ін.) використано да-леко не повністю. Сорт характеризується сутостеповим екотипом, високою стійкістю до абі-отичних (посуха та мороз) і біотичних (бура тажовта іржа, борошниста роса, тверда та пильнасажка) чинників середовища, невибагливістюдо агротехніки, особливо після гірших непаро-вих попередників (стерні, кукурудзи), та присто-сованістю до мінливих умов зони ризиковано-го землеробства [1]. Серед недоліків сорту —високорослість, пізньостиглість, схильність довилягання і деяких хвороб. Також істотним не-доліком для селекції є багатолінійність сорту.З огляду на це застосування маркер-контро-льованої селекції із використанням методівмолекулярної генетики дає змогу оцінитиспектр мінливості матеріалу й отримати кон-стантні лінії значно швидше, ніж традиційнимиметодами [11, 12]. Використання в селекціїпшениці алель-специфічних і мікросателітнихДНК-маркерів за принципами «marker assistedbackcrossing», «marker-assisted recurrent selec-

Ключові слова: пшениця, інформативні, біологічні йагрономічні ознаки, генотип.

tion», «genome wide selection» прискорює по-шук і оцінювання рекомбінантних генотипів,підвищує надійність добору бажаних форм заменших обсягів популяції та відсутності селек-тивних агрофонів [10, 11, 13].Гомозиготні лінії, виділені з сорту Степняк за

допомогою маркер-контрольованої селекції,можна позбавити окремих недоліків, тоді вониперевищуватимуть батьківські форми і мати-муть селекційне значення. Для аналізу мінли-вості відібраних генотипів за комплексом кіль-кісних ознак, які мають полігенну детермінацію,високу екологічну дисперсію і сильно корелю-ють між собою, доцільно застосовувати дис-кримінантний аналіз.Мета досліджень — визначити за кількісни-

ми ознаками відмінність і селекційну цінність4-х ліній, відібраних за допомогою молекуляр-них маркерів до генів Rht8 та Ppd-D1, виділе-них з сорту пшениці м’якої Степняк, оцінитиінформативність комплексу кількісних ознакдля дискримінації ліній порівняно з вихіднимиформами.Матеріали і методи досліджень. Матеріа-

лом для дослідження були виділені за допомо-гою маркер-контрольованої селекції з гетеро-генного за морфологічними ознаками сортуСтепняк чисті лінії: Степняк 1 (Ст. 1), Степняк 2



Дискримінація та характеристиказа біологічними й агрономічними ознакамиліній сорту пшениці м’якої Степняк

(Ст. 2), Степняк 3 (Ст. 3) та Степняк 4 (Ст. 4),які різняться за наявністю/відсутністю остей таалелями генів Rht8 і Ppd-D1: Ст. 1 — безостий,Rht8а Ppd-D1b; Ст. 2 — остистий, Rht8х Ppd-D1a; Ст. 3 — безостий, Rht8с Ppd-D1a; Ст. 4 —остистий, Rht8с Ppd-D1a [7, 8]. Контролем заширокорядної сівби був батьківський компо-нент сорту Степняк — сорт Одеська 16 (Од. 16),точніше одна з його ліній (Rht8хPpd-D1b), виді-лена В.В. Хангільдіним і підтримується у відділігенетики СГІ–НЦНС та сорт Безоста 1 (Б1),материнський компонент сорту Степняк — до-нор генів Rht8c і Ppd-D1a. За вузькорядноїсівби стандартами були сучасні високопродук-тивні сорти СГІ — НЦНС Антонівка (Ан) і Ку-яльник (Ку) (Rht8с Ppd-D1a) [7].Дослід закладали після чорного пару єди-

ним блоком у 3-х повторах. Насіння сіяли в оп-тимальні строки ручною саджалкою (2009–2011 рр.) на 2-рядкових ділянках завдовжки1 м з площею живлення окремої рослини 30×10 см2 або сівалкою ССФК-7 (2011–2012 рр.)на ділянках 3 м2 з розрахунку по 500 схожихзерен на 1 м2. Агротехніка типова для півдняУкраїни. Морозостійкість оцінювали на стадіїпаростків за температури –13°С та у фазі ку-щіння рослин при –16°С [3]. В останньому ви-падку в ІІ декаді січня і І декаді березня 2011 і2012 рр. добирали в полі по 75–90 рослин кож-ного генотипу. Під час вегетації, збирання таобмолоту рослин визначали ознаки: «висотарослин» (ВР); «довжина стебла» (h); «дата ко-лосіння» (ДК); «маса 1000 зерен» (МТЗ); «про-дуктивне кущіння» (ПК) — кількість продуктив-них колосків на рослину та за ярусами — 1-м(ПК1), 2- (ПК2) і 3-м (ПК3), відповідно; «кількістьзерен з підгонів» (ЗП) і з рослини (ЗР); «масазерен з підгонів» (МЗП) та з рослини (МЗР);«довжина колоса» (l); «кількість колосків у ко-лосі» (ККК); «кількість стерильних (крайніх, не-дорозвинутих) колосків у колосі» (КСК); «кіль-кість зерен у колосі» (ЗК); «кількість зерен у ко-лоску» (ЗКк); «маса зерна з колоса» (МЗК);«кількість продуктивних пагонів на одиницюплощі» (КПП); «урожай зерна з ділянки» (УЗ).Седиментацію SDS30’K визначали в цілозме-леному зерні (шроті) у відділі генетичних основселекції СГІ — НЦНС за оригінальною методи-кою, розробленою з урахуванням ступеня стій-кості клейковинного комплексу до протеолітич-них ферментів борошна [4, 9].Для оцінки спорідненості ліній та їх розмі-

щення в координатах батьківських форм, ви-значених у багатовимірному просторі комплек-

су досліджених ознак, а також для визначенняінформативності кожної з них виконували по-крокову процедуру лінійного дискримінантногоаналізу із включенням (Forward stepwise) [6].Досліджено статистичні характеристики: F-кри-терій Фішера — оцінка інформативності озна-ки для розрізнення ліній; часткова λ Уїлкса —оцінка внеску ознаки у дискримінацію ліній;R2 — коефіцієнт детермінації ознаки (часткадисперсії ознаки, що пояснюється сукупною ва-ріацією інших ознак); корені дискримінантноїфункції; D2М — квадрат відстані Махаланобісаміж центроїдами комплексів кількісних ознакдосліджених ліній. Різницю між середніми зна-ченнями біологічних та агрономічних ознак оці-нювали методом дисперсійного аналізу заНІР0,05 [2].Результати й обговорення. Варіація ознак

за роками не впливала на загальну ситуаціюстосовно їх інформативності та спорідненостісестринських ліній, тому дані за 2009–2011 рр.було підсумовано й об’єднано в один масив. Зметою об’єктивізації аналізу вибрано макси-мально незалежні ознаки нижчих ступенів іє-рархії і не залучено ознаки, одержані з іншихознак способом обчислень разом з усіма їхскладниками. Оскільки варіювання висоти рос-лини зумовлене алельним станом ліній за ге-нами короткостебловості, ознака «довжинастебла» (h), природно, була найінформативні-шою для розрізнення ліній (табл. 1).Наступною ознакою, за якою виділені лінії

найбільше розрізняються між собою та від-різняються від батьків, виявилась кількість край-ніх (як правило нижніх) недорозвинутих сте-рильних колосків (КСК). Інші інформативні оз-наки, які розрізняють (дискримінують) означенісукупності — це характеристики головного ко-лоса (l, ККК, ЗКк,); найменш інформативні —складники продуктивної кущистості (ПК1, ПК2,ПК3), а також МЗК та ЗП (див. табл. 1). Лініїзовсім не розрізнялися за МЗП. Висока коре-лятивність ознак зумовила акумуляцію більшоїчастини (90,1%) сукупної варіації у двох першихдискримінантних функціях. Водночас першадискримінантна функція, яка акумулює 78,6%варіації, формується, головним чином, ознака-ми h, l і КСК, що сильно позитивно корелюютьміж собою. Отже, високорослі рослини маютьдовший колос, в якому виявляється більшенедорозвинутих колосків.Усі виділені лінії вірогідно відрізняються від

батьківських сортів (табл. 2, рисунок). Проте цівідмінності значною мірою залежать від гено-




ПК1 5,3*** 0,94 0,51 0,15 0,24 0,52 –0,45 –0,50

ПК2 2,9* 0,97 0,77 0,18 0,25 0,29 –0,76 0,19

ПК3 2,5* 0,97 0,60 0,08 0,26 0,18 –0,51 0,21

h 89,8*** 0,48 0,21 0,88 –0,22 –0,34 –0,37 0,10

l 37,4*** 0,69 0,63 0,73 0,77 –0,21 1,18 –0,04

ККК 10,6*** 0,89 0,51 –0,38 0,31 0,14 –0,76 –0,01

КСК 51,3*** 0,62 0,33 0,79 0,16 0,68 0,14 –0,01

МЗК 5,9*** 0,93 0,71 –0,45 0,32 0,24 –0,42 0,06

ЗКк 11,4*** 0,88 0,63 0,25 –0,75 0,61 0,27 0,08

ЗП 4,5*** 0,95 0,95 –0,37 –1,35 –0,72 1,00 0,49

П р им і т к а . У таблиці наведено лише вірогідні ознаки; * значення вірогідні за Р=0,05; ** Р=0,01;*** Р=0,001.

1. Інформативні озна и для розрізнення ліній в мовах широ орядної сівби

1 2 3 4 5

Корінь дискримінантної функції

Діа рама розсіювання рослин за альної с пності (n=439) просторі перших двох дис ри-мінантних ф н цій

Друга

дискримінантна функція

3

2

1

0

–1

–2

–3

–4 –2 0 2 4

— Б1

— Ст. 1

— Ст. 2

— Ст. 3

— Ст. 4

— Од. 16

Перша дискримінантна функція

Б1 8,2 20,1 1,4 4,3 21,7

Ст. 1 7,0 6,1 6,6 7,2

Ст. 2 16,5 10,9 5,1

Ст. 3 2,1 20,1

Ст. 4 17,5

Прим і т к а . Усі значення вірогідні за Р=0,001.

2. Матриця вадратів відстані Махаланобіса (D2М) між центроїдами омпле сів іль існих ознадосліджених ліній

Лінії Од. 16Ст. 4Ст. 3Ст. 2Ст. 1

Ознака FЧасткова λУїлкса

R2




типу лінії. За метрикою Махаланобіса у про-сторі інформативних ознак лінія Ст. 3 найбіль-ше наближена до материнського компонентаБ1, а лінія Ст. 4 — менше. Водночас обидві лініїідентичні сорту Б1 за алелями генів Rht8 і Ppd-D1, хоча різниця між ними високовірогідна (Р=0,001). Високорослі лінії Ст. 1 і, особливо, Ст. 2розташовані ближче до Од. 16. При цьому лініяСт. 1 приблизно однаковою мірою віддаленавід усіх інших досліджених ліній (табл. 2).Генотип ліній вірогідно впливав на форму-

вання біологічних і агрономічних ознак за вузь-корядної сівби (табл. 3). Так, дослідні лінії (завинятком Ст. 4) за морозостійкістю паростківмайже не розрізнялися між собою (68–74%) іне відрізнялися від сорту Куяльник (74%), алеперевищували сорт Антонівка (46%). Лінія Ст. 3(33%) за морозостійкістю на цій фазі розвиткуістотно поступалася навіть сорту Антонівка. Запроморожування рослин, дібраних з поля в се-редині січня 2011 р. у фазі кущіння, всі лінії заморозостійкістю (46–77%) поступалися сор-ту Куяльник (85%). Морозостійкість ліній Ст. 3та Ст. 4 становила 77 і 70%, відповідно, щоблизько до показників сорту Антонівка (72%).Лінії Ст. 1 (46%) і Ст. 2 (51%) поступалися зацією ознакою й сорту Антонівка. Водночас запроморожування на початку березня 2011 р.дослідні лінії (за винятком Ст. 2) виявили ви-соку морозостійкість на рівні сорту Куяльник, а

високоросла лінія Ст. 1 (94%) навіть його пе-ревищувала. Аналогічне ранжування ліній заморозостійкістю спостерігали і в березні 2012 р.за температури –13°С.У середньому за 2 роки (2011–2012) лінії

Ст. 2, Ст. 3, Ст. 4 виколошувалися на 14,5–15,3 доби з початку травня, що на 0,2–1 та 1,2–2 доби пізніше дат колосіння стандартів. ЛініяСт. 1 колосилася на 2,5–4,5 доби пізніше іншихліній і стандартів, що зумовлено наявністю в їїгенотипі рецесивного алеля Ppd-D1b, супротивінших ліній та стандартів з домінантним алелемPpd-D1a [7], який сприяє прискоренню колосін-ня на 3–4 доби в умовах природного скороче-ного дня на широті м. Одеси [5].Наявність Rht8c та Ppd-D1a алелів сприяла

вірогідному зниженню ВР ліній Ст. 3 і Ст. 4 на4–10 см порівняно з лініями носіями алелівRht8a та Ppd-D1b (Ст. 1) або Rht8x та Ppd-D1a(Ст. 2). Різниця між останніми двома генотипа-ми недостовірна (близько 2 см), за більшої ВРлінії Ст. 1. Усі виділені лінії істотно перевищу-вали за цією ознакою сорти-стандарти Куяль-ник (75 см) і Антонівка (72 см), у генотипах якихразом з алелем Rht8c є ефективніший ген ко-роткостебловості Rht-D1b [7].У середньому за 2 роки (2011–2012) лінії

Ст. 3 (0,52 кг/м2) і Ст. 1 (0,50 кг/м2) формувалиУЗ на однаковому рівні, а Ст. 4 — дещо мен-ше (0,47 кг/м2) відносно сортів-стандартів Ан-

Кущіння:

січень 2011; –16°С 46 51 77 70 85 72 29

березень 2011; –16°С 94 51 84 83 88 77 26

» 2012; –13°С 93 84 91 89 99 100 3

Паростки 70 68 33 74 46 74 4

3. Середні значення біоло ічних і а рономічних озна ліній сорт Степня та стандартів (2011–2012 рр.)

Ку** НІР0,05Ознака Ст. 1 Ст. 2 Ст. 3 Ст. 4 Ан**

Морозо-

стійкість,

%живих

рослин

* Відлік від 1 травня; ** Ан — Антонівка; Ку — Куяльник.

ДК, діб* 17,8 14,5 15,3 15,2 14,3 13,3 0,7

ВР, см 97 95 91 87 72 75 5

ПК, шт. 1,9 1,8 2,3 1,9 1,3 1,4 0,6

КПП, шт./м2 634 636 593 603 423 439 111

МЗК, г 0,88 0,75 0,96 1,02 1,50 1,32 0,47

Седиментація SDS30’K, мл 56,7 64,7 62,0 62,7 – 71,3 5,6

УЗ

, кг

/м2 Середнє 0,50 0,42 0,52 0,47 0,51 0,52 0,05

2011 р. 0,43 0,40 0,43 0,42 0,48 0,53 0,09

2012 р 0,57 0,43 0,61 0,52 0,53 0,52 0,05




Дослідженнями встановлено, що виділеніметодом маркер-контрольованої селекції ізсорту Степняк лінії вірогідно відрізняютьсявід батьківських сортів, і характер цих від-мінностей значно залежить від їхнього гено-типу. Серед досліджених ознак вирізняютьсялінії, розташовані ближче до батьківського(сорт Одеська 16) — Степняк 2 та до мате-ринського (сорт Безоста 1) компонента —Степняк 3. Найінформативнішими ознаками

Висновки

для дискримінації виділених ліній виявилисьдовжина соломини та колоса, кількість сте-рильних колосків. Лінія Степняк 3 має високіпоказники агрономічних ознак і в сприятливіроки може конкурувати з кращими сучаснимисортами пшениці озимої. Лінія Степняк 1 ха-рактеризується високою морозостійкістю, алінія Степняк 2 — рекомбінантним, порівня-но з поширеними у виробництві сортами, ге-нотипом Rht8хPpd-D1а.

1. Выращивание высоких урожаев новых сортовозимой мягкой пшеницы Чайка и Степняк/Ф.Г. Кири-ченко, А.Ф. Гержов, А.В. Нефедов и др. — О., ВСГИ,1984. — 20 с. (метод. рекоменд.).

2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. —М.: Колос, 1979. — 416 с.

3. Методологічні принципи оцінки озимої пшени-ці на терморезистентність в умовах півдня України/П.О. Феоктістов, С.В. Гаврилов, А.К. Ляшок та ін. —К.: Вид. центр НАУ, 2006. — 36 с. (метод. реко-менд.).

4. Рибалка О.І., Червоніс М.В., Топораш І.Г. та ін.Наукове обґрунтування розробки нових методів оцін-ки хлібопекарської якості борошна пшениці//Хране-ние и переработка зерна. — 2006. — № 1 (79). —С. 43–48.

5. Файт В.И., Федорова В.Р. Влияние различийгенов Ppd на адаптацию и урожай в условиях югастепи Украины//Цитология и генетика. — 2007. —Т. 41, № 6. — С. 26–33.

6. Фукунага К. Введение в статистическую тео-рию распознавания образов. — М.: Наука, 1979. —368 с.

7. Чеботар Г.О. Алелі генів короткостебловостіRht8, Rht-B1, Rht-D1, нечутливості до фотоперіодуPpd-D1 м’якої пшениці та їх ефекти на агрономічніознаки: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд.


біол. наук: 03.00.15/СГІ — НЦНС. — О., 2012. — 20 с.8. Чеботарь Г.А., Моцный И.И., Чеботарь С.В.

и др. Прямые эффекты генов короткостебельностина генетическом фоне известных сортов пшеницыюга Украины//Цитология и генетика. — 2012. —Т. 46, № 6. — С. 44–52.

9. Червоніс М.В. Удосконалення системи методіввизначення якості зерна озимої м’якої пшениці в про-цесі селекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступ.канд. с.-г. наук: 06.01.05/СГІ — НЦНС. — Одеса,2004. — 16 с.

10. Gupta P.K., Kumar J., Mir R.R. et al. Markerassisted selection as a component of conventional plantbreeding//Plant Breed. Rev. — 2010. — V. 33. —P. 145–217.

11. Gupta P.K., Varshney R.K. The developmentand use of microsatellite markers for genetic analysisand plant breeding with emphasis on bread wheat//Euphytica. — 2000. — V. 113. — P. 163–185.

12. Gupta P.K., Varshney R.K., Sharma P.C. et al.Мolecular markers and their applications in wheatbreeding//Plant Breeding. — 1999. — V. 118. —P. 369–390.

13. Mir R.R., Zaman-Allah M., Sreenivasulu N. et al.Integrated genomics, physiology and breeding appro-aches for improving dtought tolerance in crops//Theor.Appl. Genet. — 2012. — V. 125. — P. 625–645.


тонівка (0,51 кг/м2) і Куяльник (0,52 кг/м2). ЛініяСт. 2 (0,42 кг/м2) істотно поступалася стандар-там. Лінія Ст. 3 вірогідно перевищила обидвастандарти (за НІР0,05) у сприятливішому 2012 р.,але поступилася сорту Куяльник у 2011 р. Уро-жайність ліній Ст. 1 і Ст. 4 також істотно варіювала залежно від умов року, але в 2012 р.обидві лінії поступалися лінії Ст. 3 і вірогідноне відрізнялися від стандартів. Лінія Ст. 2 буланайменш продуктивною в обидва роки. Досяг-нутий рівень УЗ у дослідних ліній зумовлений

більшою КПП (593–636 шт./м2), ніж у стандартів(423–439 шт./м2), очевидно, завдяки ПК, здат-ність до якого взагалі притаманна сортам сте-пового екотипу [1]. Проте сучасні сорти малинабагато вищі значення МЗК (1,32 і 1,50 г) по-рівняно з лініями сорту Степняк (0,75–1,02 г).За експресним показником генетично зумовле-ного рівня якості борошна (седиментацієюSDS30’K) виділені лінії вірогідно не розрізняли-ся між собою і поступалися високоякісномусорту Куяльник (див. табл. 3).


Механізація,електрифікація

УДК 631.354.2© 2013

С.М. Герук,кандидаттехнічних наукННЦ «Інститутмеханізації та електрифікаціїсільського господарства»

С.В. ПустовітЖитомирський національнийагроекологічний університет

ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ МОЛОТИЛЬНИХАПАРАТІВ ТА ВОЛОГОСТІ ЗЕРНА НАЙОГО ТРАВМУВАННЯ

Проаналізовано вплив воло ості за обмолотзерна, способів збирання і техноло ічнихре лювань молотильних апаратів натравм вання зернових льт р. Дослідамивстановлено, що при воло ості понад 25%травм вання досить значне і може повністюпош одж вати зародо . З підвищенням воло остіпош одження насіння збільш ється. Для всіхпольових льт р оптимальна воло ість длязбирання становить 16–17%. Травм ваннянасіння зменш ється та ож за роздільно оспособ збирання, правильно о вибор стро івобмолоч вання, ре лювання молотильнихапаратів, зо рема обертів барабана і зазорів міжбарабаном та підбарабанням.

Актуальність дослідження. Головним зав-данням агропромислового комплексу України єзбільшення валового збору зерна. Основнимиметодами його вирішення є підвищення уро-жайності та зниження втрат.Урожайність сільськогосподарських культур

залежить від багатьох чинників, одним з якихє якісний насіннєвий склад.Насіння — це складні живі системи, посівні

та врожайні характеристики яких забезпечу-ються багатьма чинниками.Основні посівні властивості насіння характе-

ризуються такими показниками, як чистота,вологість, енергія проростання, лабораторнасхожість, маса 1000 насінин. Велике значеннямає польова схожість насіння, яка залежить відвологості ґрунту та глибини його загортання.Категорії насіння і показники його якості ви-

значаються і регламентуються Державнимстандартом України [2].Аналіз останніх досліджень та публіка-

цій. На якісні показники насіння впливає рівеньтравмування зерна, що відбувається на різних

стадіях його виробництва. За висівання трав-мованого насіння знижується його схожість,послаблюється розвиток рослин. Так, у разіпошкодження зародка паросток втрачає орієн-тацію, закручується. На пошкоджених місцяхнасінини розвиваються колонії грибів, що є час-тою причиною її загибелі. Травмоване насін-ня знижує польову схожість на 15–30%. При ви-сіванні насіння, в якому механічно пошкодже-но 10% маси, врожайність знижується на понад1 ц/га.Пошкодження насіння знижує його посівні

характеристики під час зберігання. Так, через8 місяців після збирання енергія проростанняпошкоджених насінин знижується на 30–40%,а лабораторна схожість — на 62–89%. Енергіяпроростання цілих зернин при цьому становила85–90%, лабораторна схожість — 94–97% [3].Насіння пошкоджується під час обмолочу-

вання. Ступінь його травмованості залежить відрегулювання роботи агрегатів комбайна, біоло-гічної фази розвитку рослин, сорту та видусільськогосподарських культур. Найшкідливі-

Ключові слова: зернові культури, обмолот, вологість, травмування насіння, барабан,підбарабання.


МЕХАНІЗАЦІЯ,ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

Вплив параметрів молотильнихапаратів та вологості зерна на його травмування

шими є мікропошкодження в зоні зародка зер-на та механічні пошкодження зародка й ендо-сперму.Механічне пошкодження зерна призводить

до погіршення його якості та зберігання, зни-ження хлібопекарських, технологічних, посівниххарактеристик тощо. Пошкодження оболонкизерна призводить до глибоких фізіологічнихзмін у зернині, втрат поживних речовин, пору-шення обмінних процесів, що різко послаблюєріст паростків. Дослідні дані свідчать, що трав-мування ендосперму насінини пшениці знижуєпродуктивність рослини на 10–20%, зародка —на 27–44% [4].Травмування насіння під час збирання вро-

жаю погіршує його посівні характеристики і, як

наслідок, знижує врожайність. Найбільшу не-безпеку становить мікротравмоване насіння,оскільки його не можна виділити на очисних ісортувальних машинах. Всі види мікротравмзводяться до одного — пошкодження зародка.Аналіз багаторічних даних показав, що за мік-ротравмування пошкоджено 0,92% зерен з ви-битим зародком, 1,64% — з пошкодженим за-родком, 8,44% — з пошкодженою оболонкоюзародка, 14,3% — з пошкодженою оболонкоюзародка й ендосперму, 1,1% — з пошкодженимендоспермом, 29,9% — з пошкодженою обо-лонкою ендосперму, 10,1% — роздробленогозерна, яке не може бути використане для сів-би, і лише 34,4% становить нетравмоване зер-но [4].Найвищу лабораторну схожість (99%) має

нетравмоване насіння. Низька лабораторнасхожість відзначена в зернівок з пошкодженимизародками (50,8%) та ендоспермом (60,6%) [4].Мета досліджень — зменшення травмуван-

ня і втрат зерна під час обмолоту за рахунокзменшення зазорів між барабаном та підбара-банням.Результати досліджень. Істотний вплив на

посівні характеристики насіння має вологість умомент обмолоту.Зі зміною вологості зерна від 10,3 до 15%

спостерігається збільшення лабораторної схо-жості з 89 до 93%, а польової — через 25 днівпісля посіву з 87 до 89%. При вологості 15–17%насіння, що набуло максимального значеннялабораторної схожості, — 93,8% і польової —

Залежність схожості насіння від воло ості підчас обмолот : 1, 2, 3 — польова схожістьчерез 13, 19 і 25 днів; 4 — лабораторнасхожість

1. Вплив воло ості зерна за обмолот і способів збирання омбайном Дон-1500 на я істьнасіння пшениці озимої Миронівсь а

Вологістьзерна вмоментобмолоту,

%

10–12 12,4 62,9 11,9 92,5 – – – –

12–14 10,5 60,0 11,6 92,7 – – – –

14–16 9,3 59,4 11,5 93,8 7,9 60,9 15,3 2,1

16–18 8,5 53,9 9,9 994,0 7,5 62,7 16,2 91,0

18–20 8,0 42,2 10,3 993,7 6,9 67,2 17,4 90,3

20–22 7,4 42,0 10,8 992,5 6,8 70,7 17,9 87,7

22–24 6,1 58,5 11,3 885,2 5,9 66,9 18,3 84,5

24–26 – – – – 5,1 67,8 18,7 82,0

26–28 – – – – 4,7 68,3 19,0 81,1

28–30 5,4 61,8 12,8 778,3 2,9 69,1 19,1 76,0

Роздільне збирання Пряме комбайнування

Дроблення,%

Лабораторнасхожість, %

Лабораторнасхожість, %

Дроблення,%

Мікротравмування, % Мікротравмування, %

сумарне приведене сумарне приведене




89,8%. Подальше збільшення вологості зерназ 17 до 29,6% призводить до зниження лабо-раторної схожості насіння з 93,8 до 85%, а по-льової — з 89,5 до 83,5%. Для одержання на-сіння, що відповідає ДСТУ за посівними харак-теристиками, обмолот необхідно проводитипри вологості 12–21% [3].Рівень травмування насіння залежить не

лише від вологості в момент обмолоту, а й відспособу збирання. Насінні посіви необхіднообмолочувати при такій вологості, за якої зер-нозбиральні комбайни забезпечують отриман-ня високих посівних характеристик насіння(табл. 1).Як видно з табл. 1, за роздільного збиран-

ня у міру підсихання насіння до певного рівнявологості (від 30 до 20–18%) травмування на-сіння під час обмолоту знижується, а лабора-торна схожість відповідно зростає. За подаль-шого зниження вологості зерна (до 18–16% інижче) кількість мікротравм підвищується, алабораторна схожість знижується з 94 до92,5%. За прямого комбайнування зі зменшен-ням вологості в момент обмолоту рівень трав-мування знижується, а лабораторна схожістьвідповідно зростає, досягаючи максимального

значення 92,1% при вологості 14–16%. Дроб-лення зерна зі зменшенням вологості збіль-шується. Це пояснюється зміною його внут-рішньої структури. При однаковій вологості зер-на в момент обмолоту вищі посівні характе-ристики насіння отримують за роздільногозбирання, оскільки зерно у валку вирівнюєть-ся за вологістю. Насінники доцільніше збира-ти в суху погоду комбайнами із застосуваннямжаток, які формують тонкі валки на висоті неменше 15 см від ґрунту, якщо валок перебуваєна меншій висоті, то, звісно, він гірше просихаєі має більшу вологість. У роки з підвищеноювологістю і за випадіння дощів треба застосо-вувати пряме комбайнування [3].Обмолот зерна супроводжується наймен-

шим травмуванням, коли вологість його стано-вить 16–17%. При нижчій вологості зерно трав-мується у вигляді мікро- і макротріщин та би-того матеріалу. При вологості вище 17–18%воно травмується у вигляді вм’ятин, що призво-дить до зниження його як посівних, так і про-довольчих характеристик. Для збирання по-сівного і якісного товарного зерна слід вико-ристовувати комбайни, якими вже обмолоче-но посіви на площі 100–350 га. Це має великезначення для забезпечення високої якості об-молоту культур, зокрема зернобобових (горо-ху, сої).Сучасні механізми, які застосовують для

збирання зернових, не забезпечують повнезниження травмування насіння, оскільки трав-мування залежить від вологості зерна. Дослі-дами встановлено, що при вологості понад25% травмування досить значне і може по-вністю пошкоджувати зародок. З підвищенням

Пшениця, жито, ячмінь 20–24 4–8

Просо 16–22 4–10

Гречка 22–28 10–16

Горох 32–34 16–18

2. Ре омендовані молотильні зазори

КультураЗазор на

виходівході

Частота обертання1-го барабана, хв–1 850–1100 850–950 800–900 500–600 450–550 450–550

Зазори в 1-мумолотильному барабані,мм:

на вході 20–21 20–24 20–24 16–22 22–28 32–34

на виході 4–8 4–8 4–8 8–10 10–12 16–18

Частота обертання2-го барабана, хв–1 950–1200 900–1200 900–1100 700–800 600–700 600–700

Зазори в 2-мумолотильному барабані,мм:

на вході 12–24 12–24 12–24 12–18 18–24 20–25

на виході 3–6 3–6 3–6 4–6 6–10 12–15

3. Ре омендовані молотильні зазори

Показник ГорохГречкаПросоЯчміньЖитоПшениця




З метою зменшення травмування і втратзерна під час обмолоту необхідно досягтиповноти обмолоту за рахунок зменшення за-зорів між барабаном і підбарабанням.Здійснення комплексу заходів щодо змен-

шення травмування зерна економічно вигідне,

Висновки

оскільки забезпечує додатковий вихід насіння.Це важливо для розмноження насіння еліти,супереліти та першої репродукції нових пер-спективних сортів польових культур і даєможливість підвищити урожайність сільсько-господарських культур.

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогоспо-дарські машини. — К.: Каравела, 2012. — 552 с.

2. Державний стандарт України (ДСТУ 2240–95).Насіння сільськогосподарських культур. Сортові тапосівні якості. — К., 1994. — С. 2–58.

3. Оробинский В.И. Совершенствование техноло-


гии послеуборочной обработки семян фракциониро-ванием и технических средств для ее реализации.— Дис. д–ра техн. наук. — Воронеж, 2007. — 298 с.

4. Тарасенко А.П. Снижение травмирования се-мян при уборке и послеуборочной обработке. —Воронеж: ФГОУ ВПО ВГАУ, 2003. — 331 с.

вологості пошкодження насіння збільшується.Для всіх польових культур оптимальна воло-гість для збирання становить 16–17%. Як за-значалося вище, травмування насіння змен-шується також за роздільного способу збирання,правильного вибору строків обмолочування,регулювання молотильних апаратів, зокремаобертів барабана і зазорів між барабаном тапідбарабанням.Збільшення молотильних зазорів між бара-

баном та підбарабанням супроводжується зни-женням травмування зерна, але при цьому зро-стають втрати за недомолотом.Для однобарабанних молотильних апаратів

зазори між барабаном і підбарабанням наве-дено у табл. 2.

Для двобарабанних молотильних апаратівзазори між барабаном і підбарабанням наве-дено в табл. 3.На насінних посівах доцільніше використо-

вувати двобарабанні комбайни. При цьому ча-стоту обертів першого барабана, який працюєу м’якому режимі, зменшують на 200–300, а2-го — встановлюють у межах 1000–1200 об/хв.Зазор між першим барабаном і підбарабаннямвстановлюють на 3–4 мм більше, ніж між дру-гим барабаном та підбарабанням. Крім того,слід регулювати зерноочисні й зернопровід-ні пристрої. Подавання соломистої маси в мо-лотильний апарат регулюють залежно відшвидкості руху комбайна під час обмолочуван-ня [4].


УДК 581.192:577.118© 2013

І.П. Григорюк,член-кореспондентНАН УкраїниНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

О.В. ГурськаКременецький гуманітарно-педагогічний інститутімені Тараса Шевченка

С.В. Пида,доктор сільсько-господарських наукТернопільський національнийпедагогічний університетімені Володимира Гнатюка

КОМПАРТМЕНТАЦІЯМАКРОЕЛЕМЕНТІВ У ҐРУНТІ ТАРОСЛИНАХ РОДУ РYRETHRUM ZINN.

Висвітлено рез льтати визначення вмістма роелементів сіром лісовом ґр нтіКременець о о орбо ір’я, я ий на опич є значніль ість альцію (Ca) і ма нію (Mg), середню —натрію (Na) та фер м (Fe) й недостатню —р хомої форми алію (K). Визначено, щонайвищою онцентрацією К і Mg вирізняютьсялист и рослин піретр м дівочо о (Pyrethrumparthenium (L.) Smith.) сорт White Gem, а Са,Mg й Fe — піретр м червоно о (Pyrethrumcoccineum (Willd.) Worosch.). Розрахованозначення оефіцієнтів біоло ічно о на опиченняма роелементів в ор анах рослин род PyrethrumZinn. і встановлено ореляційні зв’яз и міжна опиченням лист ах K–Ca й K–Mg тас цвіттях Ca–Mg.

Ступінь поглинання і накопичення елементівмінерального живлення визначається внутріш-німи (фізіологічними) та зовнішніми (екологіч-ними) чинниками [6]. На акумуляцію макроеле-ментів в органах рослин істотно впливаютьфізико-хімічні властивості ґрунту, кліматичні іпогодні умови (географічне положення міс-цевості, температурний і водний режими) [5],структура й щільність фітоценозу через внут-рішньовидову, міжвидову конкуренцію та але-лопатичний вплив.Компартментація макроелементів у росли-

нах є важливою систематичною ознакою, яказалежить від їх умісту в ґрунті та його фізико-хімічних властивостей. Установлено, що коре-нева система рослин засвоює лише рухомі(водо- і кислоторозчинні) форми елементів мі-нерального живлення [11]. Водночас рослиниздатні акумулювати окремі елементи (незважа-ючи на їхню низьку концентрацію в ґрунті) абовибірково поглинати деякі з них, переважнакількість яких є високою [5].Метали в рослинному організмі розподіля-

ються нерівномірно, що зумовлено їх фізіоло-

Ключові слова: рослини піретрум, макроелементи, компартментація, коефіцієнт біологічногонакопичення.

гічними функціями, специфікою метаболічнихпроцесів і віком рослин. Однак вплив фізіоло-гічних та екологічних чинників на ступінь нако-пичення макроелементів рослинами окремихтаксономічних груп вивчено недостатньо. Такідослідження є актуальними для перспективнихквітково-декоративних, лікарських, ефіроолій-них і пряноароматичних видів рослин. Останнімчасом значного поширення набули види родуPyrethrum Zinn. з високими декоративними яко-стями, які використовують у народній медициніта харчуванні людини [15].Мета роботи — вивчення ступеня накопи-

чення макроелементів у ґрунті та рослинахвидів піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium(L.) Smith.) і піретрум червоний (Pyrethrum coc-cineum (Willd.) Worosch.) в умовах ЗахідногоЛісостепу України.Матеріали і методи. Об’єкти досліджень —

зразки сірого лісового ґрунту та рослин (фа-за цвітіння) сортів піретруму дівочого: Snow-ball (висота — 25–30 см, суцвіття — білі мах-рові, помпонного типу); White Gem (15–20 см, суцвіття — білі, густомахрові); Golden

Агроекологія,радіологія,меліорація


АГРОЕКОЛОГІЯ,РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

Ball (20–25 см, суцвіття — махрові світло-жовті,помпонного типу); Phora Pleno (35 см, суцвіт-тя — білі, густомахрові) та P. coccineum, яківідбирали в серпні. Рослини вирощували насірому лісовому ґрунті науково-дослідних ді-лянок Кременецького гуманітарно-педагогіч-ного інституту імені Тараса Шевченка, розса-ду висаджували широкорядним способом. Від-стань між рядками становила 45 см, у рядкуміж рослинами низькорослих сортів — 10–15,високорослих — 20–25 см. Зразки ґрунту відби-рали з парової ділянки у горизонті 0–30 см, листків і суцвіть рослин — у фазі цвітіння(повне розкриття кошиків) згідно з методиками[3, 17]. Уміст загальних (ґрунт) і рухомих (ґрунт,рослини) форм макроелементів (Ca, K, Na,Mg, Fe) визначали на основі азотнокислої ви-тяжки зразків з наступним випаровуванням пе-роксидом водню на атомно-адсорбційномуспектрофотометрі С-115 М-1 [9] у 3-х повтор-ностях.Ступінь нагромадження макроелементів

рослинами вираховували за коефіцієнтами біо-логічного накопичення (КБН) згідно з форму-лою [14]:

КБН =

Уміст елемента в сухійбіомасі, мг/кг

Уміст елементав ґрунті, мг/кг

, одиниць.

Загальну кислотність ґрунту у водній витяжцівизначали на рН-метрі 159 М [3]. Результатиобробляли статистично [8].Результати досліджень. Зразки ґрунту Кре-

менецького горбогір’я містять значні кількостілужних і лужно-земельних елементів (табл. 1),що є характерними для сірих лісових карбонат-них ґрунтів. За умістом у ґрунті макроелемен-ти розташовуються в порядку зменшення їхкількості в такій послідовності: Mg>Ca>Na>Fe>K, яка є однаковою для загальних і рухо-мих форм.На мобілізацію елементів живлення, іонний

обмін, процеси гуміфікації, структуру ґрунтузначно впливає реакція середовища (рН) і кис-лотно-основна буферність. Стає очевидним,що рослини мають вузьку пристосованість допевної кислотності (основності) ґрунту, за якоїстворюється максимум рухомих форм елемен-

Компартментація макроелементіву ґрунті та рослинах роду Рyrethrum Zinn.

тів живлення. Для більшості культурних рослиноптимальними є нейтральні ґрунти [7].З’ясовано, що дослідні зразки ґрунту нале-

жать до слабокислих (рН=5,6±0,19), які харак-терні для сірих лісових опідзолених ґрунтів За-хідного Лісостепу України. Ґрунт цього типу міс-титься на оптимально дренованих вододільнихплато та сформувався на карбонатних лесахпід широколистяними лісами з оптимально роз-виненою трав’янистою рослинністю. За літера-турними даними [12, 16], ґрунти містять 2,5–4%гумусу, середньозабезпечені калієм, достат-ньо — рухомим фосфором. Серед обмінних ка-тіонів переважають Ca і Mg, водночас умістводню (Н) й алюмінію (Al) незначний. Виявленінами відмінності в ступені рухомості макроеле-ментів пов’язані з фізико-хімічними властиво-стями сполук, які входять до складу ґрунту.Отримані нами дані свідчать, що вміст рухомихформ Fe та Mg в ґрунті був найвищим і стано-вив 52,1–73,5% від валової кількості. До по-мірно зв’язаних макроелементів належить Ca,біодоступність якого — 29,6%. Найменш рухо-мими були K та Na, уміст рухомих форм якихколивався від 18,7 до 22,5 %.У наших експериментах найбільша кількість

макроелементів накопичувалась у листках ісуцвіттях рослин піретруму дівочого та пірет-руму червоного, що свідчить про їх участь урегуляції біохімічних процесів [2]. Установленотакож значний уміст К, що, очевидно, пов’яза-но з високим рівнем метаболізму в органахрослин піретруму (рис., а).Калій — осмотично активний катіон, який

сприяє гідратації протоплазми, функціонуван-ню продихового апарату, реакціям фосфори-лування, активації ферментних систем; концен-трується в біологічно активних молодих ткани-нах [13, 18]. Виявлено, що найбільшу кількістьК накопичували листки рослин сортів GoldenBall і суцвіття White Gem та Snowball. Водно-час листки сортів піретруму дівочого накопичу-вали Са у 2,4 (White Gem) — 5,4 раза (GoldenBall) більше, а піретруму червоного в 6,8 разаменше, ніж суцвіття (рис., б), що значною міроюпов’язано з видовими особливостями рослин.Із літературних джерел [1, 9, 18] відомо, що Сабере участь у процесах формування листковоїпластинки за умов поділу клітин, входить до

Загальна 70226±1216 5337,0±600,1 17213±341 576700±2271 6800,7±712,0Рухома 20768±1557 998,6±6,9 4391±100 423967±9296 3542,1±48,1

1. Уміст за альних і р хомих форм ма роелементів ґр нті, м /

Формамакроелементів Са К Na Mg Fe

Макроелементи




складу ферментних систем хлоропластів, міто-хондрій, рибосом і ядра, а також виконує функ-ції регулятора через зв’язування з кальмодулі-ном.Визначено (рис., в), що концентрація Na у

листках сортів рослин піретруму дівочого булавищою в 1,1 (White Gem) — 1,9 раза (GoldenBall), у піретруму червоного — у 2 рази біль-шою, ніж у суцвіттях. Виняток становив лишесорт Phlora Pleno, у листках якого уміст Na буву 4,8 раза меншим порівняно з суцвіттями, щозумовлено сортовими особливостями рослин.Доведено, що Na є осмотично активним катіо-ном, який бере участь у формуванні електро-хімічного потенціалу мембран і сприяє інтенси-фікації ростових процесів рослин [2, 7]. Дані(рис., г, д) свідчать, що найвищий уміст Mg і Fe

характерний для листків сорту рослин WhiteGem. За таких умов листки і суцвіття рослинсортів Golden Ball та Phlora Pleno накопичува-ли однакові кількості елементів. Однак уміст Mgі Fe у листках сортів рослин White Gem іSnowball був вищий, ніж у суцвіттях, на 54,3–75,1 та 23,7–32,2%. Суцвіття піретруму черво-ного нагромаджували ці макроелементи в 1,8раза більше, ніж листки. Mg входить до скла-ду хлорофілу, підвищує активність ферментурибулозобіфосфаткарбоксилази. Він також по-трібний для біосинтезу порфіринових структур,активує значну кількість реакцій гліколізу, цик-лу Кребса й азотного обміну [4]. Fe є складо-вою частиною окисно-відновних ферментів ухлоропластах (цитохроми, феридоксин) і фер-ментативних систем мітохондрій, каталізує біо-

Уміст р хомих форм лист-ах і с цвіттях рослин родPyrethrum Zinn., м / : а —альцію; б — алію; в — на-трію; — ма нію; д — фер -м ; — лист и; — с -цвіття

мг/кг

сухої

речовини

мг/кг

сухої

речовини

ба

мг/кг

сухої

речовини

в

2. Коефіцієнт біоло ічно о на опичення ма роелементів лист ах і с цвіттях рослин родPyrethrum Zinn., відносних одиниць

Макроелементи

Са К Nа Mg FeВид Сорт Орган

White Gem Листки 0,08 76,76 0,13 0,0008 0,83Суцвіття 0,035 51,25 0,12 0,0005 0,26

Phlora Pleno Листки 0,08 32,11 0,07 0,0003 0,33Суцвіття 0,033 56,40 0,32 0,0004 0,33

Golden Ball Листки 0,08 41,93 0,24 0,0002 0,63Суцвіття 0,015 105,14 0,12 0,0003 0,62

Snowball Листки 0,09 52,43 0,09 0,0006 0,40Суцвіття 0,019 105,33 0,06 0,0003 0,30

P. coccineum Листки 0,02 37,45 0,09 0,0003 0,55Суцвіття 0,113 60,67 0,04 0,0006 1,01

P.

part

heni

um

мг/кг

сухої

речовини

мг/кг

сухої

речовини

г д

Whi

te G

em

Phlo

ra P

leno

Gold

en B

all

Snow

ball

P.

cocc

ineum

P. parthenium

Whi

te G

em

Phlo

ra P

leno

Gold

en B

all

Snow

ball

P.

cocc

ineum

P. parthenium

Whi

te G

em

Phlo

ra P

leno

Gold

en B

all

Snow

ball

P.

cocc

ineum

P. parthenium

Whi

te G

em

Phlo

ra P

leno

Gold

en B

all

Snow

ball

P.

cocc

ineum

P. parthenium

Whi

te G

em

Phlo

ra P

leno

Gold

en B

all

Snow

ball

P.

cocc

ineum

P. parthenium




Визначено, що сірий лісовий ґрунт Креме-нецького горбогір’я вирізняється високимумістом рухомих форм Ca, Na, Mg і Fe танизькою концентрацією К. Компартментаціямакроелементів в органах рослин роду Pyreth-rum Zinn. залежить від видових і сортовихособливостей та екологічних чинників.

Висновки

Показано, що найвищі значення показниківКБН макроелементів характерні для К, най-нижчі — Mg.Установлено кореляційні зв’язки між нако-

пиченням К–Са (r=0,63) і К–Mg (r=0,91) у лист-ках, Ca–Mg (r=0,68) — суцвіттях рослин родуPyrethrum Zinn.

1. Абуталыбов М.Г. Распределение кальция врастениях/М.Г. Абуталыбов//Физиология растений.— 1956. — 3, вып. 4. — С. 306–312.

2. Власюк П.А. Биологические элементы в жиз-недеятельности растений/П.А. Власюк. — К.: Наук.думка, 1969. — 516 с.

3. Гаськевич В. Лабораторний практикум з ґрун-тознавства/ В. Гаськевич, С. Позняк. — Л.: Вид-воЛНУ ім. Івана Франка, 2001. — С. 49–52.

4. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин:підручник/Ю.А. Злобін. — Суми: ВТД «Універсаль-на книга», 2004. — 464 с.

5. Ильин В.Б. Элементный химический составрастений/В.Б. Ильин. — Новосибирск: Наука,1985. — 154 с.

6. Ковалевский А.Л. Биогеохимия растений/А.Л. Ко-валевский. — Новосибирск: Наука, 1991. — 294 с.

7. Конопля М.І. Мінеральне живлення та іоннийгомеостаз/М.І. Конопля, Т.М. Москова. — Луганськ:Альма-матер, 2001. — 134 с.

8. Кучеренко М.Є. Сучасні методи біохімічнихдосліджень: навч. посіб./М.Є. Кучеренко, Ю.Д. Бабе-нюк, В.М. Войціцький. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. —424 с.

9. Медведев С.С. Участие ионов кальция в про-цессах роста и морфогенеза/С.С. Медведев,И.В. Маркова//Физиология и биохимия культ. расте-ний. — 1992. — 24, № 3. — С. 281–286.

10. Методи аналізів ґрунтів і рослин (метод.посіб.)/за ред. С.Ю. Булигіна, С.А. Балюка, А.Д. Міх-новської, Р.А. Розумної. — Х.: ННЦ ІГА, 1999. —С. 98–126.

11. Минеев В.Г. Агрохимия, биология и экология


почв/В.Г. Минеев, Е.Х. Ремпе. — М.: Агропромиздат,1990. — 287 с.

12. Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник/І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. — Чер-нівці, 2003. — 400 с.

13. Носко Б.С. Калійний рівень ґрунтів та біо-продуктивність рослин/Б.С. Носко, А.О. Христинен-ко, В.С. Шаповалова//Фосфор і калій у землеробстві.Проблеми мікробіологічної мобілізації: матер.міжнар. наук.-практ. конф. — Чернігів — Харків: Вид-во КП «Друкарня № 13», 2004. — С. 107–114.

14. Пасічник Г.І. Вміст деяких макро- і мікроеле-ментів у ґрунтах та рослинах Gentiana lutea L. з двохчорногірських популяцій Українських Карпат/Г.І. Па-січник, О.Ю. Майорова, В.Б. Войтюк, В.М. Мельник,Н.М. Дробик//Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. — Сер.: Біо-логія. — 2011. — Вип. 30. — С. 183–187.

15. Пида С.В. Хімічний склад та використаннявидів роду Pyrethrum Zinn./С.В.Пида, О.В. Чернявсь-ка//Наук. записки Тернопільського нац. пед. ун-туім. Володимира Гнатюка. — Сер.: Біологія. —2006. — № 2. — С. 122–127.

16. Полупан М.І. Класифікація ґрунтів України/М.І. Полупан, Б.В. Соловей, В.А. Величко/за ред.М.І. Полупана. — К.: Аграр. наука, 2005. — 300 с.

17. Солодовченко Н.М. Лікарська рослинна си-ровина та фітопрепарати: посіб. з фармакогнозії зосновами біохімії лікар. рослин/Н.М. Солодовченко,М.С. Журавльов, В.М. Ковальов. — Х.: Вид-воНФАУ: Золоті сторінки, 2001. — 408 с.

18. Ткачук К.С. Фізіологічна роль та ефективністьвикористання калію та кальцію рослинами/К.С. Тка-чук, Т.В. Жукова. — К.: ДІА, 2009. — 112 с.


синтез хлорофілів та активує азотний обмін(нітратредуктаза) [2].Інтегральним критерієм оцінки вибірково-

го поглинання елементів живлення з ґрунту єКБН. Якщо він більший 1, то це свідчить провисокий рівень акумуляції макроелементів інавпаки. Нами установлено, що показники КБНвідрізняються залежно від видових і сортовихособливостей рослин (табл. 2). Зокрема, найви-щі показники КБН були характерні для К, а дляінших макроелементів — нижчими або наближа-лися (Fe) до 1, що підтверджує високий їх умісту ґрунті. Найнижчі значення показників КБНвиявлено для Mg, що спричинено істотним йо-го умістом у карбонатних ґрунтах цього регіону.

На підставі аналізу умісту макроелементів уґрунті й органах рослин видів піретруму діво-чого та піретруму червоного встановлено деякізакономірності: за високих концентрацій Mg іСа у ґрунті КБН були досить низькими, особ-ливо для Mg; наявні види рослин накопичува-ли високу концентрацію К на фоні низького йогоумісту у ґрунті; листки рослин видів роду Py-rethrum Zinn. містили вищі концентрації Na, асуцвіття — Mg; установлено пряму залежністьміж накопиченням у рослинах роду PyrethrumZinn. Ca–Mg, K–Mg (Р=0,01, n=30, r=0,52 та0,59); листках — К–Са (Р=0,05, n=15, r=0,63);К–Mg (Р=0,001, n=15, r=0,91); суцвіттях — Ca–Mg (Р=0,05, n=15, r=0,68).


Водні ресурси Шацького національного при-родного парку (НПП) займають близько 17%території, його водно-болотні комплекси маютьміжнародне значення згідно з Рамсарськоюконвенцією 1995 р. ШНПП є унікальним по-єднанням озерних, лісових та болотних екосис-тем поліського типу; за характером озерногокомплексу, що міститься на Головному Євро-пейському вододілі, він не має аналогів в Ук-раїні. Однією з особливостей району розташу-вання природного парку є те, що він практич-но не пов’язаний з поверхневим стоком воднихартерій, які його обмежують, — Прип’яті і Захід-ного Бугу. Його водні ресурси формуються зарахунок місцевого живлення атмосфернимиопадами та часткового розвантаження вод мер-гельно-крейдяних відкладів, джерелом живлен-ня яких є Волино-Подільський артезіанськийбасейн. Загалом територія є рівнинною з нахи-лом поверхні на північ (у бік Білорусі).Відповідно до геологічної будови виокремле-

но 2 основні водоносні горизонти: водоноснийгоризонт четвертинних відкладів; водоноснийгоризонт крейдяних відкладів, які не мають міжсобою чіткого водотривкого шару, що зумовлюєїх тісний гідравлічний і динамічний взаємозв’я-зок. Потужність водоносних горизонтів коли-вається з 3,6 до 97 м, глибина залягання ґрун-тових вод відповідно до рельєфу місцевості —у межах 0,1–0,5 м, а в окремі роки коливаєть-ся з 0,3–0,5 до 1,2–1,5 м [2].

АГРОЕКОЛОГІЯ, РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

УДК 504.4.006 (1/9)© 2013

Н.В. Хомік,кандидаттехнічних наукШацький національнийприродний парк

ЗМІНИ ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГОПРИРОДНОГО ПАРКУ ПІД ВПЛИВОМБУДІВНИЦТВА ХОТИСЛАВСЬКОГОКАР’ЄРУ

Висвітлено ідроло ічн сит ацію на територіїШаць о о національно о природно о пар ,проблеми форм вання режим підземних вод,вплив Хотиславсь о о ар’єр на оливаннярівнів ґр нтових та напірних вод. Поб дованорафі и оливань ґр нтових та напірних вод,проаналізовано залежність оливань відметеороло ічної сит ації території. Визначено,що розроб а Хотиславсь о о ар’єр створюєза розлив сит ацію для стабілізаціїідро еоло ічно о стан території Шаць о онаціонально о природно о пар .

Ключові слова: водні ресурси, ґрунтові води, напірні води, водоносний горизонт, спостережнісвердловини, гідрологічний режим, гідрогеологічний стан.

Мета досліджень — вивчити сучасний гід-рологічний стан території Шацького НПП тапроаналізувати дані моніторингових дослі-джень рівнів ґрунтових і підземних вод.Результати досліджень. З огляду розмі-

щення ШНПП на кордоні з Польщею та Біло-руссю останніми роками гідрологічна ситуаціяШацького НПП широко обговорюється в науко-вих колах щодо будівництва Хотиславськогокрейдяно-мергелевого кар’єру в Білорусі тайого впливу на гідрологічну ситуацію навко-лишніх територій України та Білорусі.Кар’єр розташований поблизу кордону з Ук-

раїною, південніше населеного пункту Хоти-слав Малоритського району Брестської області.У 1994 р. було запроектовано та розпочатобудівництво потужного комплексу з видобуткута виробництва будівельних матеріалів, до яко-го належать кар’єр «Хотиславський» та вироб-ничі потужності. Через економічні та фінансовітруднощі в Білорусі 1994 р. кар’єр не зміг пра-цювати на повну потужність. Було розпочатороботи на 2-х га і частково добували пісок. Нинікар’єр відновив свою роботу і нарощує потуж-ність, що може призвести до непередбачува-них наслідків у природному середовищі регіону.Від території Шацького НПП Хотиславський

кар’єр перебуває на незначній віддалі: від озерКримне — 17 км, Мошне — 19, Пісочне — 20, Сві-тязь — 26 км. Його площа — близько 240 га,глибина розробки — 35 м із загальним об’ємом



розробки 93 млн т піску та 117 млн т крейди.Розробку заплановано здійснювати впродовж45-ти років і перетинати водоносні горизонтичетвертинних та верхньокрейдяних порід, які єосновним джерелом питного водопостачання.Плановий водовідлив за осушення кар’єру запроектом становив у перший рік розробки10 тис. м3/добу з наступним збільшенням до48 тис. м3/добу. Це може призвести до пере-сушення на території України 40 тис. га сіль-ськогосподарських та лісових угідь, зокрема12 тис. га меліорованих земель [4].У 2009 р. на замовлення СЗАО «КварцМел-

Пром» білоруським РУП «ЦНИИКИВР» булодосліджено вплив на навколишнє середовищедіяльності родовища «Хотиславське». За ре-зультатами досліджень, здійснених білоруськи-ми вченими, розробка кар’єру з дотриманнямнеобхідних природоохоронних заходів у по-єднанні з моніторинговими дослідженнями нематиме негативних наслідків на навколишнєсередовище України і Білорусі. Депресивналійка становитиме лише 10–12 км, а зниженнярівня ґрунтових вод буде локалізовано завдя-ки будівництву гідравлічної завіси по контурукар’єру [1]. Українські науковці стверджують, щодепресивна лійка становитиме 15 км і більше,тобто озера Шацького НПП потраплять у зонубезпосереднього впливу. Для проведенняспільних досліджень у 2011 р. була створенаєдина робоча група (Наказ Міністерства еко-логії та природних ресурсів України № 141 від5 травня 2011 р.).Гідрологічні спостереження нині є необхід-

ними для того, щоб володіти інформацією тапостійними даними сучасного рівневого режи-му поверхневих, ґрунтових та підземних вод на

Зміни гідрологічного режимуШацького національного природного паркупід впливом будівництва Хотиславського кар’єру

території ШНПП. Стан водних ресурсів — одиніз найважливіших показників, які відображаютьсучасну ситуацію парку та реагують на антро-погенне втручання в гідрологічну ситуацію те-риторії.Спостереження за рівнем ґрунтових та на-

пірних вод на території Шацького НПП почализдійснювати після будівництва у 60–80-х рокахминулого століття меліоративних осушуваль-них систем: Копаївської та Верхньоприп’ят-ської. Розчленування місцевості меліоративни-ми каналами становить 0,6–0,8 км/км2. Їх знач-на кількість перетинає основні болотні масивиі з’єднує між собою озера. У східній частиніШНПП побудовано Шацьку лісомеліоративнусистему (урочище «Князь Багон»). Нині ці ме-ліоративні системи перебувають у незадовіль-ному стані: за ними не здійснюють належногодогляду та контролю, меліоративні канали вжедавно заросли болотною рослинністю та об-міліли, не повною мірою збирають надлишокводи на прилеглих територіях.Для здійснення моніторингу меліорованих

територій було закладено створи спостережнихсвердловин за рівнями підземних та ґрунтовихвод озер Пісочне — Мошне (№ 4–6) та Люци-мер — с. Плоске (№ 12–15); за рівнем підзем-них вод — по «кущах» свердловин поблизуозер Пісочне (№ 24, № 25), Мошне (№ 4у,№ 4н), Світязь (№ 12, № 13), Чорне Велике(№ 2, № 20) (свердловини по «кущах» — одназа рівнем ґрунтових вод, друга — за рівнемпідземних вод) [3].На основі досліджень було побудовано гра-

фіки коливань ґрунтових та напірних вод добудівництва Хотиславського кар’єру (2005 р.)та після його будівництва (2012 р.) (рис. 1–4).

Рис. 1. Динамі а рівня ґр нтових та підзем-них вод 2005 р. по створ свердловин озерПісочне — Мошне: – – — № 4н; – – —№ 4; –– — № 5; –×××××– — № 6

Рис. 2. Динамі а рівня ґр нтових та підзем-них вод 2012 р. по створ свердловин озерПісочне — Мошне: – – — № 4н; – – —№ 4 ; –– — № 5 ; –×××××– — № 6

Глибина,

м

Січень

Грудень

Липень

Березень

Вересень

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Жовтень

Квітень

Червень

Січень

Грудень

Липень

Березень

Вересень

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Жовтень

Квітень

Червень

Глибина,

м



Зміни гідрологічного режимуШацького національного природного паркупід впливом будівництва Хотиславського кар’єру

Для прикладу візьмемо створ свердловинозер Пісочне — Мошне, який перебуває у ме-жах дії Копаївської системи поблизу кордону зБілоруссю та створ свердловин, що перебуваєна значній віддалі від кордону з Білоруссю вмежах дії Верхньоприп’ятської системи.Графіки коливань рівнів ґрунтових та підзем-

них вод у наявних свердловинах свідчать проте, що у 2005 та 2012 рр. істотної різниці врівнях не спостерігалося. Гідрологічний режимбез значних відхилень був стабільним, що під-тверджує сталість гідрологічної ситуації на тери-

Гідрологічною особливістю території Шаць-кого НПП є тісний гідравлічний і динамічнийвзаємозв’язок водоносних горизонтів, які немають чітко вираженого водотривкого шару.Це свідчить про те, що порушення хоча б од-ного компонента водного режиму спричиняєдеформацію режиму і балансу всіх складовихводної екосистеми. Тому будівництво Хотис-

Висновки

лавського кар’єру в Білорусі поблизу Шацько-го НПП створює загрозу для стабільного гід-рологічного режиму. Зміни гідрологічної ситу-ації призведуть до перерозподілу водних маста порушення природного стану водно-бо-лотних комплексів як середовища існуванняводної і навколоводної фауни та біорізномані-ття Полісся.

1. Заявление о воздействии на окружающую сре-ду планируемой хозяйственной деятельности «Раз-работка меловой залежи месторождения «Хотислав-ское» (II очередь) в Малоритском районе Брестскойобласти). — Минск, 2009. — С. 3–12.

2. Обоснование и организация мелиоративно-эко-логического мониторинга в верховьях р.Припять игруппы Шацких озер: Организация наблюдений заокружающей средой заповедных территорий: Отчетпо теме 19.032. — К., 1989. — С. 63–79.


3. Хомік Н. Еколого-меліоративний моніто-ринг у комплексі інтегрованого управління водни-ми ресурсами Шацького національного природ-ного парку//Матер. І Міжнар. наук.-практ. конф.22–24 травня 2008 р. — Луцьк, 2008. —С. 261–264.

4. Хомік Н.В. Гідрологічна характеристика Шаць-кого національного природного парку/Н.В. Хомік,Н.В. Матейчик//Природа Західного Полісся та при-леглих територій. — Луцьк, 2012. — С. 47–55.


Рис. 4. Динамі а рівня ґр нтових та підзем-них вод 2012 р. по створ свердловин озерЛюцимер — с. Плос е: – – — № 12 ;– – — № 13 ; –– — № 14 ; –×××××– — № 15

Рис. 3. Динамі а рівня ґр нтових та підзем-них вод 2005 р. по створ свердловин озерЛюцимер — с. Плос е: – – — № 12; – – —№ 13; –– — № 14; –×××××– — № 15

Січень

Грудень

Липень

Березень

Вересень

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Жовтень

Квітень

Червень

Глибина грунтових вод

, м

Глибина,

м

Січень

Грудень

Липень

Березень

Вересень

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Жовтень

Квітень

Червень

торії Шацького НПП. Коливання відбуваютьсялише сезонно за роками під впливом метеоро-логічних умов. Поверхневі води на метеоро-логічні умови реагують набагато швидше, ґрун-тові — із запізненням майже на 2–3 тижні. Мож-на стверджувати про постійний та стабільнийвплив кліматичних та погодних умов території нарівневий режим підземних та ґрунтових вод.Отже, гідрологічний моніторинг є очевидним

і необхідним заходом з боку України та Біло-русі для підтримання стабільного функціону-вання України і природних вод.


Зберіганнята переробкапродукції

УДК 630/7.674.038.6:663.2.006© 2013

О.С. Луканін,академік НААНІнститут агроекологіїі природокористуванняНААН

С.Г. Зражва,кандидат сільсько-господарських наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

М.Ф. АгафоновМіністерствоаграрної політикита продовольства України

Т.М. Панахов,кандидат технічних наукАзербайджанськийнауково-дослідний інститутвиноградарства і виноробства

СПОСОБИ СУШІННЯ ДУБОВОЇКЛЕПКИ

Проведено порівняльн оцін традиційно одля У раїни способ вис ш вання-дозріванняд бової леп и в за ритих (під навісом)штабелях із ре омендованим способомвис ш вання-дозрівання — штабелях навід ритих майданчи ах. Та ож зробленопорівняльн хара теристи способ природно овис ш вання-дозрівання леп и від ритихштабелях продовж 36 міс. з прис оренимспособом с шарці онве тивно о тип в режимісередньої інтенсивності впродовж 40 діб. Зая існими по азни ами деревини природнийспосіб вис ш вання-дозрівання д бової леп имає явні перева и перед швид им шт чнимс шінням амері.

Технологічна підготовка клепки до виробниц-тва винних і коньячних бочок на українськихпідприємствах має ряд недоліків, які залиша-ються незмінними з 1958 р. Метод природногосушіння дубової клепки «під навісом», який ак-тивно використовують на більшості бондарних,виноробних, коньячних заводах і нині, є помил-ковим та марним.Деякі вітчизняні виробники дубової клепки та

бочок для витримки вин та їх дистилятів з еко-номічних причин проводять подвійну політикуу рекламі та виробництві готової продукції. Офі-ційно декларують, що для виробництва бочоквони використовують клепку, яку природно бу-ло висушено не менше 2–3-х років, а фактич-но виробляють бочки з клепки, штучно висуше-ної у парових сушарках упродовж 40–180 діб.В Україні та в країнах колишнього СРСР

відсутні експрес-методики визначення якостідеревини дуба для бочок. Якість деревини ду-ба бочки визначають за органолептичними та

Ключові слова: дубова клепка, висушування-дозрівання,фенольні й ароматичні речовини, винний дистилят, дуб

звичайний, дуб скельний.

фізико-хімічними показниками вин та їх дисти-лятів після використання бочки (клепки) упро-довж 1,5–3 років [3]. На винно-коньячних за-водах також відсутні аналітичні дані щодо кла-сифікації, якісних показників деревини дуба ібочки [4].Дефіцит інформації та знань про заготівлю

клепкового кряжу, підготовку дубової клепкидля виробництва нових бочок і закладанняклепки у великі резервуари з винним дистиля-том унеможливлює конкурентоспроможністьбочки, вин, коньяків і брендів України.Мета дослідження — визначення ефектив-

ного способу підготовки клепки — її природно-го висушування-дозрівання до виробництвабочок і використання під час закладання у ве-ликі резервуари, що є актуальним для винороб-ства.Матеріали і методи. Для вивчення впливу

різних способів висушування-дозрівання клеп-ки на утворення ароматичних компонентів де-


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

ревини дуба було заготовлено клепку та скла-дено її для дозрівання під навісом та у відкри-тих штабелях упродовж 3–8 років. Досліджен-ня проводили на традиційних для бондар-них підприємств штабелях клепки завдовжки1000 мм, у яких заготовки в сусідніх шарахклепки зорієнтовано під кутом 90°, а шпації врядах становлять 4–5 см. Основи штабелівбуло піднято на висоту 400 мм від поверхніземлі.Висота штабелів від залізобетонної осно-

ви — 1,5–2,3 м. Вологість деревини визнача-ли кондуктометричним електровологоміром заДСТУ 4922:2008.У дослідженнях було використано молоді вин-

ні дистиляти (коньячні спирти) врожаю 2004 р.,отримані у промислових умовах ВАТ АПФ«Таврія» (м. Нова Каховка, Херсонська обл.) ізсорту винограду Ркацителі.Метод досліджень природного запасу ком-

понентів деревини дуба засновано на макси-мальній екстракції його компонентів з дослід-ного зразка деревини у воду та спирт і з по-дальшим аналізом у них фенольних та аро-матичних компонентів.Для визначення вмісту фенольних речовин

деревину дуба подрібнювали. Після цього 10 гфракції з розміром частинок 0,3–0,45 мм пере-носили у мірну колбу на 250 см3, заливали75 см3 води з температурою 20°С, залишалина 4 год за цієї самої температури, після чогозливали і фільтрували. У деревину додавали75 см3 води з температурою 75°С, залишалина 5 год за цієї самої температури, після чогозливали і фільтрували. Потім у деревину зно-ву додавали 75 см3 води з температурою 20°С,залишали на 1 год за цієї самої температури,після чого зливали і фільтрували. Екстрактизмішували і визначали концентрацію водороз-чинних фенольних речовин.До деревини після водяної екстракції за-

ливали 50 см3 спирту 60 об.% і залишали на24 год за температури 65°С, після чого злива-ли і фільтрували. В екстракті вимірювали кон-центрацію спирторозчинних фенольних речо-вин та ароматичних компонентів. Концентраціюфенольних речовин у деревині досліджувалиу водних і спиртових екстрактах за допомогоюспектрофотометра СФ-46 згідно з ДСТУ4112.41:2003.Концентрацію ароматичних компонентів у

деревині дуба визначали так: 1 г досліджува-ної деревини дуба, подрібненої за внутрішнімстандартом (аміловий спирт, 10 мг/кг), екстра-гували 10 см3 діетилового ефіру впродовж2 год. Ефірний екстракт випаровували до об-

Способи сушіння дубової клепки

сягу 0,05 см3 і проводили хроматографічні ана-лізи на капілярних колонках SE-30 і FFAP(30 м).Концентрації ароматичних компонентів дуба

у коньячних спиртах визначали хроматографіч-ним методом за прямого введення проби.Аналіз проводили на газовому хроматографі«Кристал-2000М» з полум’яно-іонізаційним де-тектором, капілярна колонка — ВИТОКАП-АL-0,3 СП, фаза — VITOWAX-F, довжина — 50 м,внутрішній діаметр — 0,32 мм. Органолептичнуоцінку коньячних спиртів проводили за 100-баль-ною системою. Мінімальні концентрації голов-них ароматичних компонентів дуба, винних дис-тилятів та екстрактів визначали методом одо-риметрії [6].Висушування-дозрівання клепки в критих і

відкритих штабелях. З метою порівняння якостіспособів дозрівання клепки в критих і відкри-тих штабелях з підвищеним ферментативнимвпливом колоній мікроміцетів на трансформа-цію ароматичних компонентів деревини буловідібрано зразки клепки для витримки з виннимдистилятом через 1 міс. та через 2 роки післяїї випилювання з кряжа дуба звичайного та ду-ба скельного віком понад 100 років з лісгоспівЗахідноукраїнського лісостепового округу. Де-ревину з поверхні клепки відбирали шарами 0–3 мм, 4–6 і 7–9 мм способом фрезування.Виявлено зміни концентрації компонентів у

деревині дуба, які впливають на ароматичні тасмакові властивості вин та їх дистилятів. Так,після 2-х років висушування-дозрівання клеп-ки з деревини дуба звичайного та скельного зарізними способами зросла концентрація:бузкового альдегіду у коньячному спирті, що

витримано з цією деревиною, для деревинидуба звичайного з відкритого штабеля — у3 рази; з накритого — у 2,5 раза; для дереви-ни дуба скельного з відкритого штабеля — у2,9; з накритого — у 2,5 раза. Найбільшу кон-центрацію бузкового альдегіду має деревина,витримана з деревиною із зовнішніх шарівклепки (рис. 1); ваніліну в коньячному спирті,що витримано з цією деревиною, для дереви-ни дуба звичайного з відкритого штабеля — у7 разів; з накритого — у 5; для деревини дубаскельного з відкритого штабеля — у 3; з накри-того — у 2 рази. Найбільшу концентрацію вані-ліну виявлено в спирті, що витримано із дере-виною із внутрішніх шарів клепки з відкритихштабелів та із зовнішніх шарів клепки накритихштабелів; віскі-лактонів у коньячному спирті,що витримано з цією деревиною, для дереви-ни дуба звичайного з відкритого штабеля — у1,8 раза; з накритого — у 1,3; для деревинидуба скельного з відкритого штабеля — у 2,5;


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ Способи сушіння дубової клепки

з накритого — у 1,9 раза. Найбільшу концент-рацію віскі-лактонів виявлено в дистиляті, щовитримано з деревиною із внутрішніх шарівклепки (рис. 2).Трансформація ароматичних компонентів і

зміни властивостей деревини під час витрим-ки клепки у відкритих штабелях відбуваютьсяінтенсивніше, ніж у штабелях під навісом. Ви-явлено більшу концентрацію бузкового альде-гіду та ваніліну в деревині дуба звичайного, ніжскельного. Концентрація віскі-лактонів у дереви-ні дуба скельного вища, ніж у дуба звичайного.Природне та штучне сушіння дубової клеп-

ки. З метою порівняння якісних показників де-ревини дуба після природного сушіння клепкиу відкритих штабелях просто неба та штучно-го висушування у сушарці конвективного типу(у режимі середньої інтенсивності) проводилипорівняльний аналіз хімічних показників клеп-ки. Дослідження проводили на зразках клепкидуба звичайного віком понад 100 років з ліс-госпів Західноукраїнського лісостепового окру-гу. Термін природного висушування-дозріван-ня становив 36 міс., штучного сушіння — 40 діб.Спосіб природного висушування-дозрівання

дубової клепки сприяє підвищенню концент-рації віскі-лактонів у 4,11 раза; ваніліну — у4,63, бузкового альдегіду — у 4,47, евгенолу —у 2,7 раза більше, ніж за штучного сушіння.Концентрація фенольних речовин за природно-го способу сушіння менша у 1,45, сухого екст-ракту — у 1,16 раза, ніж за штучного сушіння.Основні фактори, що впливають на склад

деревини, — це нерозчинність певної часткиелаготанінів у процесі старіння дерева на ко-рені та розпад лігніну, целюлози і геміцелюлозза впливу ферментних систем мікроміцетів упроцесі природного сушіння [2, 5, 6].Найпомітнішу різницю між природним спосо-

бом сушіння і штучним виявлено у смаковихякостях водних екстрактів деревини, що пов’я-зано з біохімічними змінами її структури. Ви-значено, що пороги сприйняття (50%) в’язкостіі гіркоти екстракту дуба за природного сушіннявищі, ніж за штучного — відповідно 45 та 52%.Тобто за природного сушіння екстракт дубаменш відчутний під час дегустації, менш гіркийі в’язкий, ніж за штучного.Більші значення одориметричних показни-

ків (отриманих нюховим відчуттям) сили аро-матів мінімальної концентрації ваніліну, пря-ностей (евгенолу) та кокосового горіха (віскі-лактонів) у досліджених зразках підтвердилизміну хімічних показників у деревині на користьприродного висушування-дозрівання клепкипросто неба порівняно зі штучним сушінням(таблиця).Отже, спосіб штучного висушування клепки

Рис. 1. Концентрація б з ово о альде ідвинном дистиляті, я ий витримано 6 міс. зд бовою леп ою різно о термін та спосо-б вис ш вання: — дистилят, витриманийз д бом звичайним; — дистилят, витрима-ний з д бом с ельним (для рис. 1 і 2)

Концентрація бузкового

альдегіду,

%

Деревинасвіжовипиляна

0–3 4–6 7–9Деревинадозрівала

2 рокипросто неба

Деревинадозрівала2 роки піднавісом

мм0–3 4–6 7–9 0–3 4–6 7–9

Рис. 2. Концентрація віс і-ла тонів винно-м дистиляті, я ий витримано 6 міс. з д бо-вою леп ою різно о термін та способ ви-с ш вання

Концентрація віскі-лактонів,

%

0–3 4–6 7–9 мм0–3 4–6 7–9 0–3 4–6 7–9Витримка зі

свіжовипиляноюдеревиною

Дозрівання 2роки

у відкритомуштабелі

Дозрівання2 роки

у закритомуштабелі

Фенольні речовини, мг/г 38,7 56,08

Сухий екстракт, мг/г 21,6 24,9

Віскі-лактони (сis + trans) β-метил-γ-окталактон, мкг/г 6,00 1,46

Ванілін, мкг/г 2,73 0,59

Бузковий альдегід, мкг/г 6,15 1,375

Евгенол, мкг/г 1,579 0,58

Вплив способ с шіння на с лад ароматичних омпонентів деревини д ба леп и

Ароматичні компоненти Штучне сушіння 40 дібПриродне висушування-дозрівання 36 міс.


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ Способи сушіння дубової клепки

для виробництва винних і коньячних бочок неефективний та не може бути рекомендованийдля виноробства, оскільки не сприяє трансфор-мації та збільшенню концентрації ароматичнихкомпонентів дуба з їх попередників. Крім того,дубова клепка, яка пройшла штучне сушіннявпродовж 40 діб, привносить у вина та їх дис-тиляти присмак «зеленого дуба».Непрофесійні дії виробників клепки — під-

міна довготривалого за часом природного ви-

сушування-дозрівання прискореним (штучним)сушінням вводять в оману споживачів виннихбочок і дубової клепки, що класифікується якелемент недобросовісної конкуренції, фальси-фікації і шахрайства.За результатами досліджень розроблено

та затверджено методичні «Рекомендації щодотехнології висушування-дозрівання дубовоїклепки для винних, коньячних та кальвадоснихбочок» [1].

1. Луканін О.С., Зражва С.Г., Агафонов М.Ф.,Байлук С.І., Панахов Т.М. Рекомендації щодо тех-нології висушування-дозрівання дубової клепки длявинних, коньячних та кальвадосних бочок//Ін-т агро-екології і природокористування НААН, 2010. — 56 с.

2. Оганесянц Л.А. Дуб и виноделие. — М.: Пи-щевая пром-сть, 1998. — 256 с.

3. Сборник технологических инструкций, правили нормативных материалов по винодельческой про-мышленности/под ред. Г.Г. Валуйко. — М.: Агро-промиздат. 1985. — 512 с.

4. Технологические правила виноделия. В 2 т./


под ред. Г.Г. Валуйко и В.А. Загоруйко. Т. 2: Игрис-тые вина. Коньяки. Плодово-ягодные вина. — Сим-ферополь: Таврида, 2006. — 288 с.

5. Monties B. Composition chimique des bois dechene: composes phenoliques relations aves quelquesproprietes physiques et chimiques susceptiblesd’influencer la qualite des vins et des eaux-de-vie//Numero special da la Vigne et du vin. — 1995. —Р. 36–50.

6. Vivas V. Le sechage naturel du bois de chenedestine a la fabrication de barriques. — TonnellerieDEMPTOS, 1993. — Р. 95.


Висновки

Після 2 років висушування-дозрівання клеп-ки з деревини дуба звичайного та дуба скель-ного за різними способами сушіння концент-рація бузкового альдегіду у коньячному спир-ті, що витримано з клепкою, зросла: длядеревини дуба звичайного з відкритого шта-беля — у 3 рази; з накритого — у 2,5 раза;для дуба скельного з відкритого штабеля —у 2,9; з накритого — у 2,5 раза. Концентра-ція ваніліну в коньячному спирті, що витрима-но з клепкою дуба звичайного, зросла з відкри-того штабеля у 7 разів; з накритого — у 5; здуба скельного з відкритого штабеля — у 3;з накритого — у 2 рази. Концентрація віскі-лактонів у коньячному спирті, що витрима-но з клепкою дуба звичайного з відкритогоштабеля, зросла в 1,8 раза; з накритого — у1,3; з дуба скельного з відкритого штабе-ля — у 2,5; з накритого — у 1,9 раза. Кінети-ка процесу трансформації ароматичних ком-понентів та зміни властивостей деревини підчас витримки клепки у відкритих штабеляхінтенсивніша, ніж у штабелях під навісом. На-копичення ароматичних компонентів бузково-го альдегіду та ваніліну в деревині дуба зви-чайного більше, ніж у дуба скельного. Кон-центрація віскі-лактонів за висушування-до-

зрівання вища у дуба скельного, порівняно здубом звичайним. Природне висушування ду-бової клепки сприяє збільшенню концентрації,а це, в свою чергу, й сили аромату ваніліну,пряностей (евгенол) та кокосового горіха(віскі-лактонів) у винному дистиляті, який знею контактував. Пороги сприйняття в’яз-кості і гіркоти екстракту дуба природногосушіння помітніші, ніж пороги чутливості екс-тракту дуба після штучного сушіння — відпо-відно 45 та 52%. Тобто після природного су-шіння екстракт дуба (фенольні речовини)менше відчутний під час дегустації та мен-ше гіркий і в’язкий. Природне висушування-доз-рівання дубової клепки упродовж 3-х роківсприяє підвищенню концентрації віскі-лакто-нів у 4,11 раза більше, ніж за штучного сушін-ня; ваніліну — у 4,63; бузкового альдегіду — у4,47; евгенолу — у 2,7 раза більше, ніж заштучного. Концентрація фенольних речовинза природного способу сушіння менша у 1,45 ра-за, а сухого екстракту — у 1,16 раза, ніж заштучного. Спосіб прискореного штучного су-шіння клепки для виробництва винних бочок,а також для закладання у великі резервуариз дистилятами є хибним, тому й не можебути рекомендованим.


Економіка

УДК 330.341.1:338.432(477)(081)

© 2013

М.М. Кулаєць,М.Ф. Бабієнко,В.А. Скрипниченко,кандидатиекономічних наук

В.О. Пабат,доктор сільсько-господарських наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУКАРТОПЛЯРСТВАУ ФОРМУВАННІ ПРОДОВОЛЬЧИХРЕСУРСІВ УКРАЇНИ

По либлено теорети о-методоло ічніта пра тичні засади інноваційно о сприянняв забезпеченні продовольчих рес рсів У раїни.Запропоновано спосіб забезпечення населеннянашої раїни висо оя існими прод тамихарч вання і прод цією на е спорт. Висвітленоряд с ладових стабілізації і нарощ ванняпродовольчої безпе и. Мо тнім резервомстабілізації та нарощ ванні «др о о хліба»

може б ти вироблення механізм співпрацііз тисячами приватни ів. Роз рито роль артоплів поліпшенні продовольчої безпе и У раїни.

Серед головних завдань агропромисловоговиробництва є відпрацювання таких механізміві підходів, які дали б змогу забезпечити насе-лення нашої країни високоякісними і, зокрема,екологічно чистими продуктами харчування задоступними цінами та продукцією на експорт.Поряд зі зниженням технологічних характе-

ристик і харчової цінності спостерігається по-гіршення екологічної безпеки сільгосппродукціїта продуктів харчування.Щоб призупинити цю негативну тенденцію,

неабияку роль у якості продукції та безпеці здо-ров’я населення має відігравати стандартиза-ція, яка повинна ґрунтуватися на міжнароднійсистемі стандартизації.Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Питання інноваційного сприяння нарощуваннюпродовольчих ресурсів в Україні і світі дослі-джувались вітчизняними та зарубіжними науков-цями, зокрема Й. Шумпетером, Б. Санто, Б. Тві-се, Р. Фостером, В. Бойком, О. Шпикуляком,М. Кропивком, В. Месель-Веселяком, Ю. Лу-пенком, В. Сайком, П. Музикою, В. Геєць, М. Ку-

Ключові слова: продовольчі ресурси, інноваційне сприяння, екологічно чисті продуктихарчування, продовольча безпека, екологічна безпека, стандартизація, органічне землеробство.

лаєць, О. Витвицькою, В. Збарським та ін. Не-зважаючи на це, ряд аспектів цієї актуальноїпроблеми у нових економічних умовах за-лишається недостатньо вивченим і потребуєбільш глибоких досліджень.Мета досліджень — довести нагальну по-

требу інноваційного сприяння нарощуваннюпродовольчих ресурсів. Розкрити біологічно-господарську характеристику картоплі як однієїз основних продовольчих культур у продуктаххарчування.Результати досліджень. Велике значення

для життєдіяльності людини має забезпечен-ня її високоякісними продуктами харчування,що й зумовило актуальність досліджень з на-званої проблеми, здійснюваних науковцями йосвітянами не лише ННЦ «Інститут аграрноїекономіки», НУБіП України, а й ученими всьо-го світу.У проведених дослідженнях, в яких започат-

ковано розв’язання цієї надзвичайно важливоїпроблеми, не все ще враховано з огляду нанові умови господарювання в агропромислово-


ЕКОНОМІКАТенденції розвитку картоплярствау формуванні продовольчих ресурсів України

му комплексі й, зокрема, входження України вринкову сферу.Останнім часом через різке погіршення еко-

номічної та екологічної ситуації якість сільгосп-продукції та продуктів харчування за різнимипараметрами знижується. Безумовно, основ-ними причинами погіршення якості є недотри-мання термінів виконання агротехнологічнихпроцесів, що призводить до погіршення фітоса-нітарного стану посівів і посадок, вкрай не-достатнє внесення основних елементів жив-лення рослин, що мали б вирощуватися заінтенсивними технологіями. Щодо картоплі, тотут причиною є низька якість посадкового ма-теріалу та недостатнє внесення органічних імінеральних добрив у правильному співвідно-шенні NPK, а також застосування засобів за-хисту рослин. Це повною мірою стосується цук-рових буряків, соняшнику, овочів та деякихінших культур.Поряд зі зниженням технологічних характе-

ристик і харчової цінності спостерігається по-гіршення екологічної безпеки сільгосппродукціїта продуктів харчування.Неабияку роль у якості продукції й безпеці

здоров’я населення відіграє стандартизація,яка має грунтуватися на міжнародній системістандартизації.Продуктивна діяльність кожної людини не-

можлива без високоякісного харчування.

Розв’язання цієї проблеми потребує засто-сування комплексу заходів, спрямованих, з од-ного боку, на забезпечення безперебійногонадходження на споживчий ринок зростаючоїкількості різноманітних продуктів харчуваннявисокої якості, а з другого, — підвищення купі-вельної спроможності населення України.Нині доводиться констатувати: поки що не

вдалося призупинити спад життєвого рівня на-селення у світі і, зокрема, в Україні, про щонаочно свідчать дані табл. 1.Щодо виробництва молока, м’яса і плодово-

ягідної продукції, то Україна перебуває на межіпродовольчої небезпеки.На високу якість і безпеку харчування вели-

кою мірою впливає наш «другий хліб» — кар-топля. Картопля — високоякісний, надзвичай-но цінний і незамінний продукт харчування.Вуглеводи картоплі є істотним джереломенергії людського організму. В ній міститьсяблизько 26% сухих речовин, з яких 80–85% —це крохмаль і майже 9% білкової речовини.Білок за своїми властивостями еквівалентнийбілку молока, яєць та яловичини і перевищуєйого характеристики в хлібних злаків, сої і бо-бів. Картопля — своєрідний регулятор травлен-ня, що поліпшує засвоєння та підвищує біо-логічну цінність інших продуктів харчування,її також широко використовують у дієтично-му харчуванні. З картоплі виробляють крох-

М’ясота м’ясопродукти 68,2 38,9 32,8 39,1 50,6 49,7 52,0 51,2 80

Молоко та молочніпродукти 373,2 243,6 199,1 225,6 213,8 212,4 206,4 204,9 380

Яйця, шт. 272 171 166 238 260 272 290 310 290

Хлібі хлібопродукти 141,0 128,4 124,9 123,5 115,4 111,7 111,3 110,4 101

Картопля 131,0 123,8 135,4 135,6 131,8 133,0 128,9 139,3 124

Овочі та баштаннікультури 102,5 96,7 101,7 120,2 129,2 137,1 143,5 162,8 161

Плоди, ягоди тавиноград (безпереробки на вино) 47,4 33,4 29,3 37,1 43,5 45,6 48,0 52,6 90

Риба та рибніпродукти 17,5 3,6 8,4 14,4 15,3 17,5 15,1 13,4 20

Цукор 50,0 31,6 36,8 38,1 40,0 40,9 37,9 38,5 38

Олія 11,6 8,2 9,4 13,5 14,3 15,0 15,4 13,7 13

1. Споживання основних прод тів харч вання в У раїні (на одн особ за рі , )

1990 1995 2000 2005 2008 2009 2010 2011

Раціональнінорми

ПродуктРік



маль, спирт, сировину, з якої одержують ві-таміни, молочну кислоту, оцет і багато іншихпродуктів. Калорійність її дуже висока. В 1 кгбульб міститься близько 840 калорій і вона єджерелом аскорбінової кислоти (10–25 мг на100 г бульби).Поживність 1 кг картоплі — 0,3 к. од., 16 г —

перетравного протеїну. Здавна в Україні відоміцілющі властивості картоплі. За кількістю по-живних речовин картопля посідає одне з пер-ших місць серед інших культур, зібраних з оди-ниці площі. Цій культурі практично немає аль-тернативи.Як розвивалася ця життєво необхідна галузь

з 1940 р. наочно свідчать дані табл. 2.Внаслідок скорочення площ порівняно зі зро-

станням урожайності відбулося поступове зни-ження обсягів виробництва з 20–20,4 млн т у1966–1980 рр. до 18 млн т у 1986–1990 рр. Вза-галі за 1986–1990 рр. в Україні лише 14–18%

господарств мали рентабельність понад 45%,що давало їм можливість розширювати і зміц-нювати економіку галузі. Як доводить наука іпрактика, розширене відтворення картопляр-ства досягається за врожайності не менше180 ц/га з деякими коливаннями між Поліссям,Лісостепом і Степом.Через велику різницю в ґрунтово-кліматич-

них умовах розміщення картоплі і валові збо-ри у суспільному секторі коливаються по зонах(табл. 3).Урожайність картоплі у 2011 р. становила

167 ц/га, це найвища врожайність за всі часикультивування цієї культури в Україні, хоча віт-чизняні технології можуть забезпечити урожай400 і більше центнерів на кожному гектарі по-садки.Якщо подивитися на проблему в динаміці, то

впадає в око, що тривожна тенденція до підви-щення собівартості, а отже, і ціни на «другий

1940 2060,8 20,6 100,3

1945 1833,5 13,7 75,1

1946–1950 1802,8 17,9 99,4

1951–1955 2040,8 16,0 78,7

1956–1960 2259,5 21,1 93,4

1961–1965 2078,6 18,5 89,3

1966–1970 2033,3 20,3 99,8

1971–1975 1881,9 20,2 107,7

1976–1980 1695,0 20,4 120,9

1981–1985 1628,5 19,9 122,8

1986–1990 1472,9 17,9 122,0

1991 1532,8 14,5 94,9

2000 1631,0 19,8 122,0

2003 1586,9 18,4 116,0

2004 1552,4 20,7 133,0

2007 1453,3 19,1 131,4

2008 1408,9 19,5 138,7

2009 1411,8 19,6 139,1

2010 1411,9 18,7 132,5

2011 1438,8 24,0 167,1

2. Виробництво артоплі в У раїні

РікУсього

Площа, тис. га Урожайність, ц/гаВаловий збір, млн т



хліб», виникла давно. Затрати на гектар кар-топлі за останні 8–10 років збільшилися май-же втричі. Несприятливі погодні умови 2010 р.охопили чимало країн, та не скрізь ціни на кар-топлю так різко підскочили у 2010 р. Наприк-лад, у Голландії кілограм бульби в перерахун-ку на українську валюту коштував 1 грн, а в нас4 і більше грн.Великим недоліком є те, що 98% картопляр-

ства зосереджено на присадибних ділянках. Дотого ж галузь перестала плануватися. Занепа-ли плодоовочеві комбінати, які закладали буль-бу на зберігання у великій кількості.Заслуговує особливої уваги і такий факт.

Україна посідає п’яте місце у світі за валовимвиробництвом бульби, та незважаючи на це,майже не експортує її.З нашою картоплею не вдається вийти на

європейські ринки тому, що вона програє за-рубіжній не лише якістю, а й ціною.На нашу думку, неможливо запроваджува-

ти нові технології, контролювати сортову полі-тику, збирання, зберігання та заготівлю кар-топлі за умов, коли не вироблено механізмуспівпраці із тисячами приватників, тож ми ви-рощуємо картоплю так, як це робили здавна. Іне випадково Україна займає 13-те місце се-ред 17 найбільших світових виробників кар-топлі за врожайністю. У 2011 р. вона станови-ла, як уже згадувалося, лише 167 ц/га. Якщо у1990 р. на кожний гектар картопляного полябуло внесено 63 т органіки, то у 2010 р. —лише 6,3 т, а це в 10 разів менше. Значно мен-ше внесено і мінеральних добрив.З огляду на це у пригоді мають стати посіви

сидеральних культур на добриво. Це чудоваорганічна маса під картоплю.Картопля, без перебільшення, є одним з

наріжних каменів нашої економічної та продо-вольчої безпеки.Однак врожайність свідчить, що картопляр-

ство, хоч як це прикро, ведеться у нас екстен-сивно. Якщо у Новій Зеландії врожайність ста-

новить 50,2 т/га, у США — 44,6, у Білорусі —21,2, то в Україні не перевищує 16,7 т/га.Чи можемо ми наздогнати й перегнати за

врожайністю «другого хліба» названі країни?Безперечно, можемо. Адже маємо для цьогочудові вітчизняні сорти з генетичним потенціа-лом 40–50 т/га, сприятливі ґрунтово-кліматичніумови, сучасні технології і, головне, — всена-родну любов до картоплі.Картопля завжди була і ще довго буде в нас

«другим хлібом», а в значної кількості населен-ня України — і «першим хлібом».Не використовує українське картоплярство

й інший перспективний напрям — виробницт-во екологічно чистої продукції, яка набуває не-абиякої популярності. Великі перспективи кар-топлі і як сировинної галузі для виготовленнябіоетанолу. Саме з урахуванням цих чинниківврожайність та обсяги виробництва бульби усвіті зростають. Україна ж, маючи третю у світіза величиною площу, збирає чи не найнижчіврожаї (в межах 167 ц/га), і це, маючи великийпотенціал українських сортів та галузі загалом.Чому ж така низька віддача в Україні? За

роки незалежності було зруйновано основу ос-нов картоплярства — насінництво. Раніше ви-рощували щонайменше 40 тис. т елітного по-садкового матеріалу, а нині — лише близько10 тис. т за потреби 25–30 тис. т.Навіть на Чернігівщині, яку називають кар-

топляним Донбасом, наразі вдвічі менше на-сіннєвих господарств, ніж потрібно.Не розв’язується проблема забезпечення

населення посадковим матеріалом. Та голов-на біда в іншому — знищено великотоварневиробництво картоплі. Як уже згадувалося,98% її загнано на присадибні ділянки, де у ве-ликій кількості використовують сорти невідомо-го походження, які часто не підходять для тієїчи іншої кліматичної зони й ґрунту. І взагалі,дрібнотоварним виробникам дуже важко вижи-вати в умовах жорстокої конкуренції з розвине-ним картоплярством Західної Європи.

Полісся і західні регіони 386,8 77,3 6,0 83,7 155

Лісостеп 81,9 16,4 0,9 12,7 111

Степ 31,8 6,3 0,2 3,6 80,3

Україна 500,5 100 7,1 100 144

3. Розміщення виробництва артоплі в с спільном се торі (1986–1990 рр.)

тис. га % млн т %

Посівна площа Валовий збірЗона

Урожайністьц/га


ЕКОНОМІКА

Окремо варто зупинитися на органічномуземлеробстві. Для вирощування і виробництваекологічно чистої продукції і, зокрема, картопліважливу роль має відігравати органічне земле-робство. Справді, у світі набувають дедалі біль-шої популярності органічні продукти, тобто безГМО, хімії, антибіотиків, стимуляторів росту таінших штучних компонентів, якими насиченісучасні традиційні продукти харчування. Аджеза останні 20 років у світі ринок такої продукціїзріс майже у 10 разів. У ряді країн частка орга-нічної продукції сягнула 40% від їх загальноїкількості. На належному рівні перебуває її ви-робництво у Швейцарії, Німеччині, Австрії. ВЧехії вже 10% сільськогосподарських угідь об-робляються за екотехнологіями.В Україні ж ринок органічної продукції поки

що становить близько 10 млн грн. Це свідчен-ня того, що є певні зрушення.Останніми роками погіршується екологічна

безпека продуктів харчування, зокрема кар-топлі. Держава має стимулювати виробництвовисокоякісної конкурентоспроможної продукціїз використанням ресурсоощадних й екологіч-но безпечних технологій. Навіть незважаючина кількісний і якісний бік харчування, сьогод-ні понад 1 млрд населення світу голодує, а цекожний сьомий від загальної кількості людей.Майже 1,3 млрд людей не мають доступу на-віть до якісної питної води, майже 2,5 млрд осібживуть у жахливих санітарних умовах і, як на-слідок, понад 6 тис. дітей вмирає щоденно відхвороб, пов’язаних з неякісною питною водоюта незадовільними санітарними умовами.

Тенденції розвитку картоплярствау формуванні продовольчих ресурсів України

Головним чинником економічного зростан-ня в Україні є науково-технічні інновації та ко-мерційне застосування продуктивних техно-логій, наукових знань, організаційних ідей, якісприятимуть нарощуванню обсягів виробниц-тва, зокрема картоплі, розширенню асорти-

Висновки

менту продукції та підвищенню її якості. Вва-жаємо, що інноваційна модель розвиткувітчизняного аграрного виробництва в умо-вах ринку сприятиме конкурентоспромож-ності сільськогосподарської продукції і про-дукції харчування в Україні та світі.

1. Баланси та споживання основних продуктівхарчування населення України. — Стат. зб. за 2009 р.

2. Витенко В.А. Картопля/В.А. Витенко, В.С. Ку-ценко, М.Ю. Власенко та ін. — К.: Урожай, 1990. —256 с.

3. Картопля в інтер’єрі ринку/П.Ф. Киценко,В.П. Киценко, О.П. Киценко. — Чернігів: РВК «Дес-нянська правда», 2003. — С. 4–178.

4. Кулаєць М.М. Інноваційна діяльність в агропро-


мисловому виробництві України/М.М. Кулаєць,М.Ф. Бабієнко, О.Д. Витвицька та ін.//ЕкономікаАПК. — 2010. — № 6. — С. 113–119.

5. Мельник С.І. та ін. Інноваційне забезпеченняпідвищення родючості земель і продовольчої безпе-ки/С.І. Мельник, М.М. Кулаєць, О.Д. Витвицька,М.Ф. Бабієнко та ін.//Міністерство аграрної політикиУкраїни: Наука і методика, 2010. — № 20, 21. —С. 32–43.



УДК 631.11:005.93© 2013

О.В. ЛипканьБілоцерківськийнаціональний аграрнийуніверситет

* Науковий керівник —кандидат економічних наукЛ.М. Сатир

РОЗВИТОК МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХПІДПРИЄМСТВ*

Досліджено тенденції рес рсозабезпеченостісільсь о осподарсь их підприємств Чер ась оїобласті. Проаналізовано с часний стантехнічно о забезпечення сільсь о осподарсь ихпідприємств і визначено чинни и, що не ативновпливають на йо о розвито . Установлено, щоподальший розвито а ропромислово овиробництва потреб є поліпшення станзабезпечення а рарних підприємствсільсь о осподарсь ою техні ою.

Постановка проблеми. Нинішні умовифункціонування агропідприємств потребуютьздійснення організаційно-економічних заходівщодо ефективного забезпечення процесівформування і використання ресурсів, що спри-ятиме забезпеченню продовольчої безпекидержави, розвитку сільських територій та до-сягненню економічного зростання діяльностіокремих виробничих структур. При цьому ре-сурсний потенціал агропідприємств слід роз-глядати як сукупність взаємопов’язаних ре-сурсів (земельних, матеріально-технічних,людського капіталу, інформаційних, управлін-ських), які можуть використовуватись не лишеу виробничому процесі, а й у фінансовій, еко-логічній, соціальній та інших сферах діяльностісуб’єкта господарювання. Питання повноцінно-го ресурсного забезпечення агропідприємств йефективності його використання ускладнюєть-ся посиленням кризових явищ, нестабільністюцінового механізму та фінансової політики дер-жави, а також низькою прибутковістю товаро-виробників. Унаслідок цього оновлення мате-ріально-технічної бази агропідприємств від-бувається на незадовільному рівні, що знижуєїхні можливості щодо забезпечення інтенсивно-го розвитку виробництва та низьких показниківдіяльності.

Ключові слова: ресурси, забезпеченість, землезабезпеченість, трудозабезпеченість, технічнаоснащеність, сільськогосподарські підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публіка-цій. Питання забезпечення агровиробництваосновними виробничими ресурсами досліджу-вали В.М. Трегобчук, В.В. Іванишин, А.В. Бу-рилка, Я.К. Білоуська, В.В. Тарасова, О.В. Уль-янченко та ін.Результати досліджень та їх обговорен-

ня. Виробництво сільськогосподарської про-дукції здійснюється на основі органічної єдностіскладових ресурсного потенціалу. Недостатнєзабезпечення підприємства хоча б одним із нихускладнює процес здійснення господарськоїдіяльності і не дає змоги осягнути цільових па-раметрів розвитку [1].Трансформаційні процеси мали негативний

вплив на формування ресурсного потенціалута економічні результати. Так, упродовж 2006–2011 рр. у підприємствах Черкаської обл. пло-ща сільськогосподарських угідь в користуванніагропідприємств скоротилася на 7,3 тис. га(0,6%), але в розрахунку на одне господарствозросла на 5,6 га (0,8%). Кількість працівників,зайнятих в агровиробництві, має тенденцію доскорочення і в 2011 р. порівняно з 2006 р. ско-ротилася на 12,2 тис. осіб (22,6%), як наслідокскоротилась трудозабезпеченість на 22% [3].Вартість основних засобів зросла протягомдосліджуваного періоду майже вдвічі і в розра-

Сторінкамолодого вченого


СТОРІНКАМОЛОДОГО ВЧЕНОГО

хунку на одне господарство становить 1027,6тис. грн, що є доказом позитивних змін (табл.1). Фондоозброєність зросла на 55,8 тис. грн,що зумовлено переважно зниженням чисель-ності зайнятих працівників.Установлено, що значно погіршилась техні-

ко-технологічна оснащеність рослинництва всільськогосподарських підприємствах області.Протягом досліджуваного періоду кількістьтракторів, що використовувалися в агровироб-ництві, скоротилася на 2,2 тис. од. (23,4%), алесередня потужність двигуна трактора зросла на16,5%. Така тенденція свідчить про те, що ви-робники надають перевагу більш дорогій, алеі надійнішій та потужній техніці [2]. Упродовж2006–2011 рр. кількість зернозбиральних ком-байнів скоротилася з 1810 до 1361 шт., куку-рудзозбиральних комбайнів — на 33,2%, буря-козбиральних машин — майже вдвічі (табл. 2).При цьому, більшість із них уже давно відпра-цювали корисний термін експлуатації (близько80%) [5], фізично повністю зношені, моральнозастарілі і потребують значних витрат на під-тримання в робочому стані.Стосовно забезпеченості технікою тварин-

ництва, а саме — установками та агрегатамидля доїння корів, спостерігається позитивнадинаміка: 936 шт. у 2006 р., 958 шт. у 2011 р.Слід відзначити, що за обсягом валової про-

Розвиток матеріально-технічногозабезпечення сільськогосподарських підприємств

дукції тваринництва Черкаська область протя-гом 2009–2011 рр. зайняла перше місце середінших областей України. Позитивна тенденція,яка спостерігається в забезпеченні основнимиресурсами, ще не дає можливості говорити провирішення цього питання. Нині важливо забез-печити стійкість тенденції до зростання складо-вих матеріально-технічного забезпечення, щодасть змогу в перспективі очікувати досягнен-ня можливостей інтенсивного типу розвитку.Зазначимо, що через низький рівень забез-

печеності агропідприємств Черкаської областітехнічними засобами знизилась енергозабез-печеність на 100 га посівної площі на 14,7%.Рівень забезпечення агропідприємств тракто-рами у 2011 р. становив 8 шт. на 1000 га ріллі,що на 2% менше, ніж у 2006 р., забезпеченістьзернозбиральними комбайнами не змінилась.Проте, за оцінками вітчизняних експертів, най-вищий ступінь зношеності мають саме зерно-збиральні комбайни (близько 90%) [6].Вважаємо, що нині пріоритетними напряма-

ми здійснення матеріально-технічного забезпе-чення виробничої діяльності агропідприємствмають стати: розробка оптимальних механізмівдержавної підтримки агротоваровиробників істворення умов для ефективної взаємодії га-лузевої науки із суб’єктами господарювання;врахування виробничої структури, співвідно-

Площа сільськогосподарських угідьу користуванні, тис. га 1318,9 1319,0 1310,9 1312,5 1311,8 1311,6 –7,3у розрахунку на однегосподарство, га 705,3 673,3 689,2 709,1 718,0 710,9 5,6Кількість працівників,зайнятих у сільськогосподарськомувиробництві, тис. осіб 54 47 47,3 43,2 41,9 41,8 –12,2у розрахунку на одне господарство,осіб 29 24 25 23 23 23 –6Наявність основних засобів на кінецьроку, млн грн 2065,9 2085,8 2308,3 3221,8 3469,1 3934,3 1868,4у розрахунку на одне господарство,тис. грн 1104,8 1064,7 1213,6 1740,6 1898,8 2132,4 1027,6Фондоозброєність праці,тис. грн 38,3 44,4 48,8 74,6 82,7 94,1 55,8Фондозабезпеченість, тис. грнна 100 га сільськогосподарських угідь 156,6 158,1 176,1 245,5 264,5 299,9 143,3Землезабезпечення, гана 1 працівника 24,4 28,1 27,7 30,4 31,3 31,4 7,0Трудозабезпеченість, ос. на 100 гасільськогосподарських угідь 4,1 3,6 3,6 3,3 3,2 3,2 –0,9

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики в Черкаській області.

1. Забезпеченість сільсь о осподарсь их підприємств Чер ась ої області основними вироб-ничими рес рсами за ро ами

2006 2007 2008 2009 2010 2011Показник

Абсолютневідхилення

2011 р.до 2006 р.



Розвиток матеріально-технічногозабезпечення сільськогосподарських підприємств

Аналіз забезпеченості агропідприємств ма-теріально-технічними ресурсами дав змогувиявити такі проблеми: значне погіршеннятехніко-технологічної оснащеності рослин-ництва й тваринництва; високий ступінь зно-шення та моральна застарілість машин;низький рівень оновлення технічних засобів івпровадження нових високоефективних тех-нологій; брак коштів на закупівлю нової сіль-ськогосподарської техніки.З метою поліпшення рівня забезпечення

сільськогосподарських товаровиробників тех-

Висновки

нічними ресурсами необхідно розробити струк-туру матеріально-технічного забезпеченнядля різних за розміром підприємств; обґрунту-вати розміри капітальних вкладень на онов-лення технічних ресурсів для підприємств, якірізняться рівнем розвитку; створити пунктипрокату та оптові ринки уживаної вітчизня-ної та зарубіжної техніки. Для цього потрібнона державному рівні розробити дієві механіз-ми підтримки агровиробників та сприяння збоку держави безпосередній взаємодії науки звиробниками.

1. Добіжа Н.В. Відтворення матеріально-техніч-ної бази — основа зростання сільськогосподарськоговиробництва/Н.В. Добіжа//Економіка АПК. — 2008. —№ 4. — С. 78–83.

2. Іванишин В.В. Організаційно-економічні заса-ди відтворення і ефективного використання техніч-ного потенціалу аграрного виробництва: монографія/В. В. Іванишин. — К.: ІАЕ, 2011. — 348 с.

3. Лавриненко С.І. Сучасний стан та перспекти-ви розвитку трудових ресурсів України/С.І. Лавринен-ко//Стратегічні пріоритети. — 2009. — № 1(10). —С. 115–116.


4. Сільське господарство України — 2011. Стат.зб./За ред. Ю.М. Остапчука//Державна служба ста-тистики України. — К., 2011. — 388 с.

5. Формування ринкової системи матеріально-технічного забезпечення АПК України: наук. доп./[Білоусько Я. К., Герун М. І., Денисенко П. А. та ін.].— К.: ННЦ ІАЕ, 2005. — 86 с.

6. Шебанін В.С. Системне оновлення і розвитокматеріально-ресурсного потенціалу сільського госпо-дарства/В.С. Шебанін. — К.: ННЦ ІАЕ, 2005. — 276 с.


Трактори, тис. шт. 9,4 8,7 8,3 8,0 7,2 7,2 –2,2Потужність двигунів тракторів,тис. кВт 670 632 619 592 589 601 –69Середня потужність двигунатрактора, кВт 71,3 72,8 74,6 74,0 81,5 83,1 11,8Зернозбиральні комбайни, шт. 1810 1643 1579 1510 1335 1367 –443Кукурудзозбиральні комбайни, шт. 256 213 189 178 166 171 –85Бурякозбиральні машини, шт. 480 390 324 300 262 262 –218Установки та агрегати для доїннякорів, шт. 936 848 814 776 941 958 22Наявність енергетичнихпотужностей на кінець року, тис. кВт 2128 1978 1926 1903 1851 1883 –245

Джерело: Форма № 10-мех. Наявність тракторів, сільськогосподарських машин та енергетичних потуж-ностей у сільському господарстві Черкаської області за 2006–2011 рр.

2. Наявність техні и та енер етичних пот жностей сільсь о осподарсь их підприємствах Чер-ась ої області за ро ами

2006 2007 2008 2009 2010 2011ПоказникВідхилення

+; –

шення галузей, а також підвищення рівня еко-номічного розвитку більшості підприємств заобґрунтування параметрів необхідних матері-ально-технічних ресурсів в масштабах областіна перспективу; розробка раціональної струк-тури матеріально-технічного забезпечення таобґрунтування розмірів капітальних вкладеньна його оновлення для різних за розміром ірівнем розвитку підприємств; застосування но-вих форм організації матеріально-технічного

забезпечення, зокрема: пунктів прокату техні-ки та створення мережі магазинів із технікою,що була в експлуатації; створення сільськогос-подарських обслуговуючих і збутових коопера-тивів, щоб реалізувати спільні економічні інте-реси учасників кооперації та концентруватикапітал на пріоритетних напрямах господарсь-кої діяльності; оптимального поєднання влас-них джерел фінансування відтворювальнихпроцесів із залученими та позиченими.


СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО

Серед найпродуктивніших рослин комплекс-ного використання велике значення мають ста-родавня культура — соняшник бульбистий тамалопоширений гібрид — топінсоняшник [4].Серед численних генетичних експериментів

цікавим є схрещування соняшнику бульбисто-го з соняшником однорічним, що було прове-дено в Україні та на Північному Кавказі майжеодночасно. Створений новий міжвидовий гіб-рид отримав назву топінсоняшник (Helianthustuberosus L.× H. annuus L.) [5, 6]. Це однорічна,високоросла, бульбоносна рослина.Топінсоняшник характеризується цінним біо-

хімічним складом. Його надземна маса і буль-би мають високий уміст сухої речовини, протеї-ну, БЕР, ліпідів, клітковини, золи та ін. [7].З огляду на цінні властивості топінсоняшни-

ку проведено всебічні дослідження з встанов-лення біологічних, екологічних особливостей,виявлення закономірностей продукційного про-цесу залежно від умов вегетації рослин і роз-робки елементів технології вирощування і ви-користання в умовах Правобережного ПоліссяУкраїни.Мета досліджень — виявити морфологічні

особливості та продуктивність рослин топінсо-няшнику залежно від елементів технології ви-рощування в Правобережному Поліссі України.Методика досліджень. Експериментальну

частину дослідження проводили в Народицько-му районі Житомирської області на дерново-підзолистих ґрунтах. Упродовж 2009–2011 рр.досліджено особливості росту, розвитку рос-лин, продукційні процеси топінсоняшнику за-лежно від термінів, схеми садіння та впливу

УДК 633.854.78:633.494[581.4+631.543.8](477.41/.42)

© 2013

В.П. ВолощукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

* Науковий керівник —доктор сільсько-господарських наукД.Б. Рахметов

ПРОДУКТИВНІСТЬТОПІНСОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНОВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯВ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ*Наведено дані щодо походження, історіїінтрод ції топінсоняшни . Висвітлено йо оцінні властивості, біохімічний с лад надземноїмаси та б льб. Установлено біоморфоло ічніособливості, виявлено за ономірностіпрод ційно о процес залежно від мовве етації рослин топінсоняшни та розробленоелементи техноло ії йо о вирощ ванняі ви ористання в мовах Правобережно о ПоліссяУ раїни. Виявлено вплив добрив, термініві схеми садіння на морфометричні параметрита прод тивність рослини.

Ключові слова: топінсоняшник, біоморфологічні особливості, строки і схема садіння,удобрення, продуктивність.

органічних і мінеральних добрив. Уміст гумусув орному шарі — 1,3%, рН — 5. Середньоріч-на температура повітря становила 6,4–6,6°С(січня –5,6–6°С, липня — +18,2–18,4°С). За-гальна площа ділянки — 38 м2, повторність —4-разова. Спосіб садіння бульб — 70×20 см,70×35 і 70×50 см.Дослідження проводили відповідно до відо-

мих методик [1–3].Результати досліджень. Відростання рос-

лин і тривалість вегетаційного періоду топінсо-няшнику залежать від терміну садіння. Бульбивисаджували у ІІІ декаді квітня, ІІ і ІІІ декадахтравня, ІІ декаді червня та у І декаді липня.Кращі результати отримано лише за садіннябульб у ІІІ декаді квітня та ІІ декаді травня. Пізністроки не забезпечують належного проростан-ня та розвитку рослин. Варто зазначити, що вумовах дослідження жодні з термінів не забез-печують рослинам проходження всіх етапів он-тогенезу. Загалом в умовах Полісся України то-пінсоняшник не досягає фази плодоношення тадостигання насіння.Аналізуючи ростові показники рослин топін-

соняшнику в середньому за роки досліджень,можна стверджувати, що вони істотно залежа-ли від умов вегетації та елементів технологіївирощування. Біометричні показники змінюва-лися залежно від фази розвитку, внесення доб-рив і схеми садіння.Стебло топінсоняшнику — потужне, розгалу-

жене, жорстко опушене, сягає висоти 300–350 см. Висота рослин залежала від настанняфази розвитку, схеми садіння та внесення мі-неральних і органічних добрив. Максимальної



Висновки

Встановлено, що найвища площа листко-вої поверхні у топінсоняшнику формується засадіння у ІІІ декаді квітня, схеми садіння70× 20 см і мінерального удобрення у дозіN120P120K120 — 85,6 тис. м2/га. МаксимальнаЧПФ забезпечується у фазі стеблування —9,6 г/м2/добу. Надземна маса та бульби топін-соняшнику мають цінний біохімічний склад, деміститься значний відсоток сухої речовини,протеїну, жирів, цукрів, клітковини, золи таінших поживних речовин. Також за цих варі-

антів визначено максимальну врожайністьзеленої маси та бульб, яка відповідно стано-вить 76,3 та 57 т/га.Кращі показники висоти рослин топінсо-

няшнику в умовах Правобережного Полісся Ук-раїни спостерігаються за схеми садіння70 × 50 см і внесення мінеральних добрив удозі N120P120K120. Максимальна кількістьлистків, міжвузлів і діаметр стебла в серед-ньому за роки дослідження формуються у фазіцвітіння за садіння у ІІІ декаді квітня.

1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта/Дос-пехов Б.А. — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с.

2. Лісовал А.П. Методи агрохімічних досліджень/Лісовал А.П. — К.: Вища шк., 2001. — 245 с.

3. Ничипорович А.А. Фотосинтез и урожай/А.А. Ни-чипорович — М.: Знание, 1966. — 48 с.

4. Рахметов Д.Б. Біолого-морфологічні особли-вості рослин топінсоняшнику та соняшнику бульби-стого в умовах Правобережного Полісся та Лісосте-пу України/Д.Б. Рахметов, С.М. Каленська, В.П. Во-лощук, В.П. Фещенко//Проблеми експерименталь-


ної ботаніки та біотехнології: зб. наук. пр. — К.,2012. — Вип. 1. — С. 115–129.

5. Рахметов Д.Б. Теоретичні та прикладні аспек-ти інтродукції рослин в Україні/Д.Б. Рахметов. — К.:Аграр Медіа Груп, 2011. — 398 с.

6. Редкие растения (топинсолнечник). — [Электр.ресурс]. — Режим доступа: [http://www.argo-shop.com.ua/article-7369.html.].

7. Утеуш Ю.А. Кормові ресурси флори України/Ю.А. Утеуш, М.Г. Лобас. — К.: Наук. думка,1996. — 218 с.


висоти (347 см) рослини сягали у фазі цвітінняза схеми садіння 70×50 см та за внесення міне-ральних добрив у дозі N120P120K120.Рослини топінсоняшнику мають різну кіль-

кість, форму та розміри листків. За формоюрозрізняють серцеподібні, довго- і короткоче-решкові листки. Кількість їх на пагоні сягає 40–50 шт. Максимальна довжина листків стано-вить 30–35 см, ширина — 16–19 см. Топін-соняшник формує могутню надземну масу.Стебло — пряме, його максимальний діаметру фазі цвітіння рослини — близько 30 мм. Цві-тіння топінсоняшнику в Правобережному По-ліссі починається у кінці серпня — на початкувересня і триває до осінніх заморозків. Суцвіт-тям є кошик діаметром 5–8 см. Кількість суцвітьна пагоні — 4–7 шт. Коріння у топінсоняшникустрижневе, потовщене у верхній частині, доб-ре розвинене, має багато дрібних додатковихкоренів. Бульби добре зимують у ґрунті і неушкоджуються навіть за –30°С. Топінсоняшникдо ґрунтів невибагливий, але не переноситькислих, перезволожених ґрунтів.Урожайність надземної маси та бульб топін-

соняшнику змінюється залежно від термінів,схеми садіння та внесення добрив. Кращийтермін садіння, за якого рослини топінсоняш-нику забезпечують максимальну врожайність

зеленої маси та бульб, є ІІІ декада квітня з уне-сенням мінеральних добрив у дозі N120P120K120за схеми садіння 70×20 см. Урожайність відпо-відно становить 76,3 та 57 т/га, на контролі (бездобрив) — 61,4 та 43,8 т/га.У рослин топінсоняшнику за вегетаційний

період формується могутня надземна маса. Цевідбувається залежно від термінів, схем садіння,внесення добрив і фаз розвитку рослин. За са-діння у ІІІ декаді квітня, схеми садіння 70×20 смі мінерального удобрення у дозі N120P120K120максимальна площа листкової поверхні топін-соняшнику — у фазі цвітіння (85,6 тис. м2/га).Чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) такожзмінюється залежно від умов вегетації. За цихваріантів від фази 8-ми листків до стеблуван-ня вона становить 5,3–9,6 г/м2/добу, починаю-чи від фази стеблування до фази цвітіння —зменшується до 1,9 г/м2/добу. Топінсоняш-ник має цінний біохімічний склад надзем-ної маси та бульб. У надземній масі рослинміститься: сухої речовини — 30,2%; протеїну —18,4 г/кг; жиру — 1,46%; цукрів — 8,76%; клітко-вини — 34,3%; вітаміну С та інших поживнихречовин — 27,7 мг%. У бульбах топінсоняшни-ку міститься: сухої речовини — 31,3%; цук-рів — 14,2%; вітаміну С — 3,2 мг%; золи —4,3%; жирів та інших поживних речовин — 5%.

Продуктивність топінсоняшнику залежновід технології вирощування в Правобережному Поліссі



УДК 633.352.1:659.113.23© 2013

В.І. ЗапарнюкІнституткормів та сільськогогосподарстваПоділля НААН

* Науковий керівник —академік НААНВ.Ф. Петриченко

ОЦІНКА МОДЕЛЕЙТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯВИКИ ЯРОЇ НА ЗЕРНО

Висвітлено порівняння моделей техноло ійвирощ вання ви и ярої на зерно іззастос ванням іно ляції насіння, внесеннямінеральних добрив та вапн вання ґр нт .

Сучасне сільськогосподарське виробництвохарактеризується застосуванням різноманітнихтехнологій, які розроблені як вітчизняною нау-кою, так і зарубіжними фірмами з використан-ням різних комплексів машин і технічних за-собів для їх реалізації. Проте виробники нада-ють перевагу енергоощадним, інтегрованим,гнучкішим до зміни зовнішніх впливів моделямтехнологій [8, 11]. Тому, щоб обрати і застосу-вати найбільш придатну модель технології,необхідно провести оцінювання наявних тех-нологій і визначити їхню порівняльну конку-рентність.Оцінка моделей технологій вирощування

сільськогосподарських культур має бути об’єк-тивною і повною, щоб на її основі можна булорозробити нові рішення і прогнози для подаль-шого розвитку аграрного виробництва.Обґрунтування понять та методів оцінки кон-

курентоспроможності технологій та їх моделейрозкриваються у працях зарубіжних дослідниківЖ. Ламбена, Л. Мартіна, М. Портера, Д. Роу-дерса, Р. Фатхутдінова. Різні аспекти забезпе-чення конкурентоспроможності відповідних тех-нологій є предметом дослідження і вітчизнянихнауковців, зокрема Л.В. Балабанової, В.Д. Нем-цова, П.Г. Саблука, А.Д. Гаркавого, В.Ф. Пет-риченка та ін. Однак слід зауважити, що хочау світовій літературі досить широко досліджу-ються теоретичні аспекти проблеми конкурен-тоспроможності сільськогосподарських техно-логій, проте фахівці ще не дійшли однієї дум-ки щодо визначення її рівня [5, 7, 9].Мета досліджень — виявлення залежнос-

тей формування продуктивності вики ярої відвпливу інокуляції, мінеральних добрив та вап-нування в умовах Правобережного ЛісостепуУкраїни.Матеріали та методика досліджень. У до-

Ключові слова: порівняння, технологія, вика яра, зерно, добрива, інокуляція, вапнування.

слідженнях застосовували польові досліди, якізакладали в умовах Правобережного Лісосте-пу України на сірих лісових крупнопилувато-середньосуглинкових ґрунтах, а саме — на до-слідному полі Інституту кормів та сільськогогосподарства Поділля НААН.У досліді вивчали моделі технологій виро-

щування вики ярої на зерно за умови дії тавзаємодії трьох факторів: інокуляції насіння,норми мінеральних добрив та вапнування ґрун-ту за співвідношенням 2:4:3. Облікова площадослідних ділянок становила 25 м2. Повтор-ність в досліді — 4-разова. Попередником бувячмінь ярий. Основний і передпосівний обробі-ток ґрунту відповідав нормам, рекомендованимдля зони Лісостепу, окрім елементів, що підля-гали вивченню.Енергетичну ефективність оцінювали за кое-

фіцієнтом енергетичної оцінки технології, якийдорівнював відношенню енергії урожаю до су-купних енерговитрат технології.Економічні показники технологій вирощуван-

ня сільськогосподарських культур оцінювали закоефіцієнтом інтегральної оцінки.Складовими параметрами комплексного кое-

фіцієнта конкурентоспроможності моделі тех-нології є коефіцієнти енергетичної, інтегральноїоцінки, а також коефіцієнт технічного рівня. Цейкоефіцієнт характеризує якість технології, їїнедоліки або переваги перед наявними анало-гами. Як правило, комплексний показник тех-нічного рівня подається у вигляді функції від па-раметрів, що його визначають, та їхніх кое-фіцієнтів впливовості.У дослідженнях оцінку моделей технологій

на конкурентоспроможність проводили на ос-нові методики, запропонованої А.Д. Гаркавим,В.Ф. Петриченком, А.В. Спіріним [3].Результати досліджень. Наші досліджен-



ня впродовж 2002–2004 рр. були спрямованіна вивчення та вдосконалення моделей техно-логії вирощування вики ярої на зерно.Одним з головних критеріїв оцінки моделі

технології вирощування будь-якої культури єенергетична оцінка, на яку не впливають коли-вання цін, кон’юнктура ринку тощо. Енергетич-ний аналіз дає змогу оцінити і прирівняти роз-роблені моделі технологій до базової та пока-зати їхню перспективність з погляду енерге-тичної ефективності. Нами було розрахованокількісні показники факторів, які вивчались наконкурентоспроможність моделей технологійвирощування вики ярої. Оцінка конкуренто-спроможності моделей технологій проводиласьза енергетичними, економічними показникамиі технічним рівнем машин, що реалізовувалинаші моделі (рис. 1). У наших дослідженняхнайвищі коефіцієнти енергетичної оцінки 1,22,1,14 та 1,21 були відзначені у моделях, в якихвносили фосфорно-калійні добрива в норміP60K60 як на фоні інокуляції без застосуваннявапнування, так і в моделях технології, де про-водили тільки інокуляцію насіння.Здійснені нами розрахунки виявили, що мо-

делі, в яких не використовували добрива, закоефіцієнтом інтегральної оцінки мали перева-гу перед базовою технологією. У нашому ви-падку за базову технологію прийнято варіантбез застосування інокуляції, добрив та вапну-вання ґрунту.За нашими розрахунками, найбільш конку-

рентоспроможними виявилися дві моделі тех-

Оцінка моделей технологійвирощування вики ярої на зерно

нології: перша — де застосовували тільки іно-куляцію насіння ризоторфіном (Кзд= 1,16), і дру-га — де проводили інокуляцію насіння, вноси-ли фосфорно-калійні добрива у нормі P60K60без застосування попереднього вапнуванняґрунту (Кзд= 1,02).Напрям розвитку нових моделей технологій

відносно базової ми виразили графічно (рис. 2).Моделі технологій, які аналізувалися, роз-

містились в секторах за напрямами їхніх век-торів: інтенсивний, екстенсивно-інтенсивний таекстенсивний. Найбільший інтерес викликаютьмоделі технологій, які розміщені в секторі інтен-сивного напряму. Розвиток сільського госпо-дарства відбувається за екстенсивним напря-мом завдяки розширенню тільки поля діяль-ності та за інтенсивним завдяки застосуваннюбільш ефективних засобів виробництва.

Рис. 1. Рівень он рентоспроможності моделей техноло ій вирощ вання ви и ярої на зер-но залежно від іно ляції насіння, добрення та вапн вання ґр нт ( середньом за 2002–2004 рр.): — оефіцієнт енер етичної оцін и, Ке; — оефіцієнт інте ральної оцін и, J;— оефіцієнт технічно о рівня, Ктр; — омпле сний оефіцієнт он рентоспроможності,

Кзд

Рис. 2. Ефе тивність моделей вирощ ванняви и ярої

Величина коефіцієнта

без інокуляції інокуляція

без добрив Р60К60 N60Р60К60 Р60Р60К60+N30 без добрив Р60К60 N60Р60К60 Р60Р60К60+N30

без вапнування

0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми


0,5 норми

1,0 норми

Екстенсивно-інтенсивний напрям

розвитку Інтенсивнийнапрям розвитку

Екстенсивнийнапрям розвитку

1/Ет, га/ГДж

Кет



Оцінка моделей технологійвирощування вики ярої на зерно

Екстенсивний розвиток сільського господар-ства передбачає збільшення виробництва про-дукції за незмінного рівня техніки і технології.У рослинництві зростання виробництва про-дукції відбувається за рахунок розширення по-сівних площ, а в тваринництві — збільшенняпоголів’я худоби і птиці.

За інтенсивного розвитку сільськогосподар-ського виробництва збільшення виходу про-дукції здійснюється за рахунок додатковихенергетичних та фінансових вкладень, спрямо-ваних на впровадження досягнень науки, про-гресивної техніки і технології, що зумовлюютьзростання урожайності культур [4].

Дослідженнями встановлено, що найбільшконкурентоспроможними виявилися дві моделітехнології: перша — де застосовували тількиінокуляцію насіння ризоторфіном (Кзд=1,16), ідруга — де проводили інокуляцію насіння, вно-сили фосфорно-калійні добрива у нормі P60K60без застосування попереднього вапнуванняґрунту (Кзд=1,02).

Висновки

Отже, ці моделі мають більшу енергетич-ну ефективність порівняно з контрольним ва-ріантом і є конкурентоспроможнішими.Розроблені елементи технології виробниц-

тва забезпечували процес формування уро-жаю зерна вики ярої на рівні 2,08–3,17 т/га,збір сирого протеїну 0,53–0,91 т/га та зни-ження енерговитрат на 15–20%.

1. Баумгартен Л.В. Анализ методов определе-ния конкурентоспособности организаций и продук-ции//Маркетинг в России и за рубежом. — 2005. —№ 4.

2. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: кон-курентоспособность и эффективность. — К.: ЗнаниеУкраины, 1992. — 40 с.

3. Гаркавий А.Д., Петриченко В.Ф., Спірін А.В.Конкурентоспроможність технологій і машин: навч.посіб. — Вінниця: ВДАУ: Тірас, 2003. — 68 с.

4. Економіка сільського господарства: навч.посіб./В.К. Збарський, В.І. Мацибора, A.A. Чалийта ін.; за ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. — К.:Каравела, 2009. — 264 с.

5. Захаркевич Н.П. Методичні підходи до оцінкиконкурентоспроможності підприємств цукрового ви-робництва регіону//ДонДУУ Менеджер. — 2006. —№ 2 (36). — Р. 91–98.

6. Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентоспо-


собности продукции (работы и услуги) как факторроста эффективности производства//Проблемыстатистики и рыночных отношений. — М., 1992. —С. 50–57.

7. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конку-рентоспособности товаров и услуг. — 2-е изд., пе-рераб. и доп. — М.: Юрайт М., 2001. — С. 155.

8. Портер Майкл Э. Конкуренция: учеб. пособ.;пер. с англ./М.Э. Портер. — М.: Вильямс, 2001. —495 с.

9. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції; пер.з англ. А. Олійник, Р. Сільський. — К.: Основи,1997. — С. 22.

10. Хасби Д. Стратегический менеджмент: учеб.пособ. — М.: Контур, 1998.

11. Tilman D., Cassman K.G., Matson P.A. et al.Agricultural sustainability and intensive productionpractices//Nature. — 2002. — 418, № 8. — P. 671–677.



В умовах інтенсифікації сільськогосподарсь-кого виробництва в Україні відчутне антропо-генне навантаження на ґрунтовий покрив з ін-тенсивним ерозійним розвитком процесів, за-брудненням радіонуклідами, порушеннямводного режиму тощо. Тому проблеми ґрунто-захисного землеробства набувають нині особ-ливої актуальності.Раціональне землекористування можна роз-

глядати як здатність вибору систем обробіткуґрунту, що забезпечують умови оптимальногорозвитку рослин у поєднанні з культурами, най-придатнішими для певного типу ґрунту.Дослідження, які проводилися в Україні та

інших країнах, свідчать, що завдання обробіт-ку ґрунту дуже різнобічні [1–4]. У 60–70-х рокахХХ ст. у Степу України переважно застосову-вався полицевий обробіток ґрунту, і тільки вокремих господарствах, на незначних площахупроваджувалися ґрунтозахисні способи обро-бітку ґрунту з використанням знарядь безполи-цевого типу. Серед інших чорноземних регіонівДонецька височина виокремлюється значноюеродованістю ґрунтів. При загальній розора-ності по Донецькій області 87% сільськогос-подарських угідь частка еродованих ґрунтівзросла в багатьох районах до 70–80%, а в кря-жовій частині до 80–90%.У структурі ґрунтово-го покриву значна частина представлена чор-ноземами звичайними, які належать до кращихґрунтів.Мета досліджень — визначити вплив ґрун-

тозахисного обробітку ґрунту в умовах облаш-тованого агроландшафту за вирощування сіль-ськогосподарських культур на чорноземі зви-чайному.Методика досліджень. Дослідження прово-


УДК 631.459;361.48© 2013

В.О. ЗузаННЦ «Інститутґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н. Соколовського»

* Науковий керівник —доктор сільсько-господарських наукВ.А. Величко

РІВЕНЬ УРОЖАЙНОСТІСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУРПРОТИЕРОЗІЙНО ОБЛАШТОВАНОГОАГРОЛАНДШАФТУ*

Роз лян то вплив ґр нтозахисно о обробітґр нт в системі з онт рно-меліоративнимоблашт ванням території степових ландшафтівДонбас з чорноземами звичайними напрод тивність сільсь о осподарсь их льт р.Установлено, що істотне підвищення родючостічорноземів звичайних забезпеч ється оловнимчином застос ванням мінімально о обробітґр нт

Ключові слова: агроландшафт, ґрунтозахисний обробіток ґрунту, контурно-меліоративнеоблаштування території, врожайність сільськогосподарських культур.

дили упродовж 2001–2010 рр. на території До-нецької дослідної станції в межах водозборурічки Кривий Торець. Складний рельєф і висо-кий ступінь еродованості сільськогосподарсь-ких угідь зумовили необхідність створення дос-лідної ділянки агроландшафту з протиерозій-ним контурно-меліоративним облаштуваннямтериторії, яка була створена в 1988 р. на площі564 га. Типовий ерозійно-балковий рельєф во-додільних ділянок біля річкових долин усклад-нюють виходи на поверхню піщаників і сланців.Глибина базисів ерозії водозборів балки Сухоїсягає 72 м, лівого берега р. Кривий Торець —109, поблизу річки Залізної — 110 м. Терито-рія розчленована гідрографічною мережею іваріює від 0,86 до 1,7 км/км2, глибина місцевихбазисів ерозії становить 60 до 154 м.У результаті накладання на місцевість пара-

лельних контурних ліній були виділені контур-но-лінійні робочі ділянки. Кожна контурна лініяє наорним валом-терасою з ухилом до 0,5°,який суміщений з однорядною деревно-чагар-никовою кулісою. Відстань між валами з дерев-но-чагарниковою рослинністю — 200 м. Ця ро-боча ділянка поділена навпіл валом-терасою,який обробляється в будь-якому напрямку. Де-ревно-чагарникові однорядні лісові смуги за-саджені тополею Боліана (Populus bolleana) іпірамідальною (Populus pyramidalis) та вишнеюповстяною (Ctrasus tometosa). Тополя посадже-на в ряду через 2 м, а проміж дерев — однеабо два посадкових місця, засаджені вишнеюповстяною.Рельєф ділянки досліду — схил пів-нічної експозиції, крутизною 3°. Ґрунт ділянки:чорнозем звичайний малогумусний слабоеро-дований легкоглинистий середньопотужний налесі. Вміст гумусу в орному шарі — 4,1–4,5%,



Рівень урожайностісільськогосподарських культур протиерозійнооблаштованого агроландшафту

азоту — 0,34, фосфору — 0,13, калію — 1,52%.Ефективність впливу обробітків ґрунту до-

сліджували в облаштованому агроландшафтіза схемою: 1) глибокий полицевий обробітокґрунту на глибину 27–30 cм; 2) безполицевийобробіток ґрунту на глибину 27–30 см; 3) нульо-вий обробіток ґрунту; 4) полицевий обробітокґрунту на глибину 27–30 cм за межами агро-ландшафту.Результати досліджень та їх обговорен-

ня. Відома провідна роль у підвищенні агропо-тенціалів сільськогосподарських культур саметехнологіям механічного обробітку ґрунту вумовах облаштованого агроландшафту, голов-на ціль якого оптимізація фізичних властивос-тей ґрунту, накопичення й використання воло-ги, захист ґрунтів від водної та вітрової ерозіїта економія енергоресурсів за рахунок мініма-лізації обробітку ґрунту шляхом заміни більшенергоємних заходів, зокрема полицевого об-робітку — безполицевим розпушуванням, дис-куванням тощо. Оцінка продуктивності облад-наного ландшафтного комплексу порівняно зіснуючою суміжною територією за економічноюефективністю проводилася за приростом уро-жаю, дією лісомеліоративних прийомів та ґрун-тоохоронних технологій обробітку ґрунту. Спо-соби обробітку ґрунту залежно від розташуван-ня на різних робочих ділянках (сухий, серединаі мокрий відкоси схилу) по-різному впливали напоказники врожайності сільськогосподарськихкультур, які вирощувалися у сівозміні. Аналізпродуктивності деяких сільськогосподарськихкультур протягом 2001–2010 рр. дав змогувстановити, що використання ґрунтозахисних

технологій сприяло збільшенню врожайностівирощуваних культур. Так, урожайність культурза полицевого обробітку в облаштованому аг-роландшафті була вищою на 11–59% порівня-но з територією за межами агроландшафту.Зокрема, показники врожайності по пшениціозимій були вищими на 15–28%, по ячменю —на 23, по соняшнику — на 30, по кукурудзіМВС — на 40–50, а по еспарцету — на 11–59%. При цьому встановлено, що продуктив-ність сільськогосподарських культур у всіх ва-ріантах обробітку ґрунту розподілялась нерів-номірно за період спостережень, що пов’язаніз погодно-кліматичними умовами року.Урожайність сільськогосподарських культур

в межах облаштованого агроландшафту свід-чить про ефективність безполицевого обробіт-ку ґрунту на глибину 27–30 см та проявляється узбільшенні врожайності на 3–5 ц/га за зернови-ми колосовими і до 50 ц/га за культурами назелений корм. Продуктивність культур в умо-вах нульового обробітку ґрунту впродовж усіхроків спостережень була на 7–12% нижчоюпорівняно з умовами безполицевого обробітку.За роки спостережень пересічна продуктив-

ність усіх сільськогосподарських культур у ме-жах протиерозійно облаштованого агроланд-шафту становила 33,5 к.од., за його межами —27,3 к.од. з НІР05 3,5. Це свідчить про ефек-тивність ґрунтозахисного облаштування агро-ландшафту, тобто збільшення врожайностіс.-г. культур відбувається, головним чином, підвпливом технологій основного обробітку ґрун-ту в межах контурно-меліоративної організаціїтериторії.

1. Бараев А.И. Почвозащитное земледелие. —М.: Агропромиздат, 1988. — 336 с.

2. Круть В.М., Лавровский А.Б. Культурный сель-скохозяйственный ландшафт, вопросы прогнозиро-вания и преодоления экстремальных погодных яв-лений/Охрана почв и оптимизация агроландшаф-тов. — Луганск, ООО «Элтон-2». 1998. — С. 67–71.


3. Тарарико А.Г. Агроэкологические основы поч-возащитного земледелия. — К.: Урожай, 1990. —184 с.

4. Шикула Н.К., Назаренко Г.В. Минимальнаяобработка черноземов и воспроизводство их плодо-родия. — М.: Агропромиздат, 1990. — 320 с.


Встановлено, що створена система про-тиерозійно облаштованого агроландшафтув умовах Донецького Степу за роки спосте-режень забезпечила на 22,7% зростання вро-жайності сільськогосподарських культур увсіх варіантах обробітку ґрунту порівняно знеоблаштованим. В інтенсивному землероб-

Висновки

стві при вирощуванні сільськогосподарськихкультур найефективнішими мають статитехнології із застосуванням мінімального об-робітку, які забезпечують істотне підвищен-ня родючості чорноземів звичайних, зменшен-ня ерозійних процесів, насамперед за рахунокосновного обробітку ґрунту в системі лісосмуг.


ЮВІЛЕЇ

Відомому вченому в галузіветеринарної медицини, авто-ру та ініціатору розвитку низ-ки оригінальних напрямів знормальної гістології, імуно-логії та патологічної морфо-логії вірусних, бактеріальних інезаразних захворювань сіль-ськогосподарських тварин,доктору ветеринарних наук,професору, академіку НААНГеннадію Андрійовичу Красні-кову виповнилося 85 років.Народився ювіляр 18 трав-

ня 1928 р. у м. Чауси Могилів-ської області (Білорусь). Спе-ціальну освіту отримав у Вал-ківському ветеринарному тех-нікумі та Харківському ветери-нарному інституті. З 1952 р.працював ветеринарним ліка-рем у Луганській області. У1957 р. він вступив до аспіран-тури при кафедрі патологічноїанатомії Харківського ветери-нарного інституту. Кандидат-ську дисертацію на тему:«Изучение нервных элемен-тов кожи в очаге аллергичес-кой реакции и вне его при ту-беркулезе кур» захистив у1959 р.З 1960 р. і дотепер Г.А. Крас-

ніков працює в Українськомунауково-дослідному інститутіекспериментальної ветери-нарії (нині ННЦ «ІЕКВМ»), депроводить електронно-мікро-скопічні дослідження вірусів іпатологічних процесів. У 1970 р.учений захистив докторськудисертацію на тему: «Элект-ронно-микроскопические ис-следования при изучении экс-периментального ящура».З 1970 по 2008 р. Г.А. Крас-

ніков керував лабораторієюпатоморфології. З 1971 по1976 р. він займав посаду за-ступника директора з науковоїроботи та координував дослі-дження з ветеринарної меди-цини в Україні. З 2008 р. вінзавідує відділом патоморфо-логії, біохімії та імунології.

Г.А. КРАСНІКОВУ — 85

У 1983 р. Г.А. Красніков от-римав вчене звання професо-ра, а у 1990 р. його обралиакадеміком УААН.Г.А. Красніков зробив ваго-

мий внесок у розвиток ветери-нарної науки, у теорію і прак-тику боротьби з хворобамитварин, зокрема, в опрацю-вання методів діагностики тазасобів профілактики туберку-льозу, лейкозу, мікотоксикозу,вірусних і бактеріальних хво-роб молодняку великої рогатоїхудоби, а також патології ор-ганів імунітету.Нині в очолюваному Г.А.

Красніковим відділі успішнорозвивається новий напрямімуногістохімічних досліджень,спрямованих на удосконален-ня діагностики інфекційнихзахворювань, оцінки стануорганів імунітету.Учений зробив істотний

внесок у розв’язання фунда-ментальних проблем кріокон-сервування біологічних об’єк-тів. За цикл робіт з колібакте-ріозу телят і хвороби Гамбороу птиці його двічі відзначенопремією УААН «За видатнідосягнення в аграрній науці».Він є автором 436 публікацій,а також 44 авторських сві-доцтв і патентів. Г.А. Красніковнагороджений медаллю «Ви-нахідник СРСР». Під його ке-

рівництвом підготовлені та за-хищені 13 кандидатських і 2докторські дисертації. Він на-городжений відзнакою «Від-мінник аграрної освіти та на-уки» I ступеня, відзнакою Дер-жавного комітету ветеринар-ної медицини України «За за-слуги у розвитку ветеринарноїмедицини» III ступеня, меда-лями «Винахідник СРСР» та«Знак пошани», у 2005 р. йомубуло призначено стипендіюХарківської обласної держав-ної адміністрації ім. О.Н. Соко-ловського для визначних нау-ковців, у 2006 р. він нагород-жений відзнакою НАН України«За наукові досягнення».Понад 30 років Геннадій

Андрійович працює заступни-ком головного редактораміжвідомчого тематичного на-укового збірника «Ветеринар-на медицина», є членом спеці-алізованої вченої ради та ме-тодичної комісії ННЦ «ІЕКВМ»,а також членом відділення ве-теринарної медицини НААН.Школа академіка НААН

Г.А. Краснікова поповнюєтьсямолоддю, з якої виростає новепокоління вчених. Його вихо-ванці мають високі почеснізвання дійсних членів НААН,очолюють відділи і лабора-торії.Геннадій Андрійович спов-

нений творчими задумами, но-вими науковими ідеями тапланами. Його життя — цешлях ученого-ентузіаста, ви-могливого і надзвичайно пра-целюбного дослідника, який са-мовідданою працею надихаєсвоїх колег та учнів на нові до-сягнення на користь практич-ної ветеринарної медицини.Щиро вітаємо шановного

ювіляра, бажаємо міцного здо-ров’я, бадьорості, родинногощастя та довгих років життя.

Б.Т. Стегній,академік НААН і РАСГН


УДК 634.4:631.6.02Петриченко В.Ф., Заришняк А.С., Балюк С.А.,М.І. Полупан, Величко В.А., Соловей В.Б. Крупно-масштабное исследование почвенного покрова Ук-раины — стратегический прием эффективного сба-лансированного его использования//Вісник аграрноїнауки. — 2013. — № 5. — C. 5–13.Доказано несоответствие существующей информа-ции о качественном составе почвенного покрова Ук-раины реальному его состоянию. Обоснована необ-ходимость проведения нового крупномасштабногоисследования земельных ресурсов как базовогомероприятия их охраны и рационального использо-вания для обеспечения экономического и социаль-ного благополучия государства и предложены науч-но-организационные приемы последовательностиисполнения. Библиогр.: 8 названий.Ключевые слова: почвенный покров, крупномас-штабное исследование, нормативно-методическоеобеспечение.

УДК 631.48Медведев В.В., Плиско И.В. Предложения к усо-вершенствованию действующей методики бони-тировки почв//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 14–18.Представлен краткий обзор почвенно-бонитировоч-ных работ в Украине. Охарактеризованы методикиВ.П. Кузьмичева, А.И. Серого, Н.И. Полупана с со-авторами. Более подробно рассмотрены действую-щая методика, разработанная под руководствомЛ.Я. Новаковского, и методика, предложенная авто-рами статьи, в которой интегральную бонитетнуюоценку земельного участка получают на основе от-дельных оценок почвы и климата, а также техноло-гических параметров поля как единой неразрывнойсистемы, определяющей продуктивность почв. Биб-лиогр.: 9 названий.Ключевые слова: бонитировка, методика, крите-рии, эталоны, пространственные единицы.

УДК 633.63: 631.43Сыпко А.А., Стрилец О.П., Синчук Г.А. Влияниеизвесткования на содержание гумуса в черноземетипичном в условиях северо-восточной Лесостепи//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 5. — С. 19–22.Установлено, что в условиях северо-восточной Ле-состепи применение дефеката в качестве мелиоран-та способствует сохранению плодородия, ускорениюминерализации и гумификации органической массыпочвы с повышением содержания общего гумуса иего фракций в черноземе типичном слабовыщело-ченном. При использовании мелиоранта в скоррек-тированной норме (6,0–6,5 т/га в ф.в.) осенью подлущение стерни содержание общего гумуса повы-силось до 4,6%, общего углерода — до 2,68% присодержании гуминовых кислот 0,69% от массы по-чвы. Библиогр.: 9 названий.Ключевые слова: гумус, известкование, почва,органическое вещество, потенциальное плодородие.

УДК 581.1:63Шершова С.В., Самородов В.Н., Поспелов С.В.Влияние экстрактов эхинацеи пурпурной на прора-стание пыльцы табака крылатого//Вісник аграрноїнауки. — 2013. — № 5. — С. 23–26.Впервые в лабораторных условиях исследовановлияние экстрактов эхинацеи пурпурной (Echinaceapurpurea L. Moench) (корней, листьев, стеблей и соц-

РЕФЕРАТЫ

ветий) в концентрациях 10–10–10% на прорастаниепыльцы табака крылатого (Nicotiana alata Link. еtOtto). Доказано, что стимулирующее действие зави-сит от концентрации и вида экстракта и проявляет-ся в увеличении процентов проросших пыльцевыхзерен и длины пыльцевых трубок. Библиогр.: 9 на-званий.Ключевые слова: эхинацея пурпурная, нативныеэкстракты, энергия прорастания, пыльца табака кры-латого.

УДК 632.38:634.2Тряпицына Н.В., Медведева Т.В., Лушпиган О.П.Основные фитовирусологические риски в насажде-ниях малины//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 27–30.Оценены пространственные особенности и уровеньраспространения 7-ми доминирующих вирусов внасаждениях малины и их влияние на потенциалколлекционных насаждений для производства без-вирусного посадочного материала. Обсуждены воз-можные меры предупреждения распространениявирусов в разных типах насаждений этой культуры.Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: вирус кустистой карликовостималины, неповирусы, малина, ремонтантные сорта.

УДК 595.7-755.7Сюткина Н.Г., Лесовой Н.М. Современное состоя-ние энтомофауны герпетобионтов в агроландшаф-тах Центральной Лесостепи//Вісник аграрної нау-ки. — 2013. — № 5. — С. 31–33.Оценено современное состояние энтомологическо-го биоразнообразия насекомых-герпетобионтов Ле-состепи Украины. Установлено, что энтомокомплекснасчитывает 150 видов насекомых, которые по так-сономической структуре относятся к 28-ми семей-ствам 5-ти отрядов. Наиболее обильным по видо-вому составу является отряд Coleoptera — 128 ви-дов из 16-ти семейств (85,33% от общего количествавидов). Энтомокомплекс включает 2 вида насеко-мых, занесенных в Красную книгу Украины. Биб-лиогр.: 7 названий.Ключевые слова: насекомые-герпетобионты, раз-нообразие, биоразнообразие, агроландшафты, экотон.

УДК 581.132.683Гуляева А.Б., Гуляев Б.И., Курьята В.Г. Зерноваяпродуктивность интенсивных сортов пшеницы ози-мой при обработке растений монокалийфосфатоми фунгицидом амистар экстра//Вісник аграрної нау-ки. — 2013. — № 5. — С. 34–37.Приведены результаты полевых исследований поизучению влияния фунгицида амистар экстра280 SC отдельно и в смеси с монокалийфосфатомна зерновую продуктивность, качество зерна и на-копление азота и фосфора растениями пшеницыозимой сорта Смуглянка. Установлено, что обработ-ка растений пшеницы озимой фунгицидом амистарэкстра 280 SC в фазе колошения — цветения улуч-шает зерновую продуктивность и способствует уве-личению содержания белка в зерне, особенно прииспользовании фунгицида в смеси с монокалийфос-фатом. Библиогр.: 11 названий.Ключевые слова: пшеница озимая, фунгицид, фос-форное питание, зерновая продуктивность.

УДК 619:614.48:616.98:579.873.21Завгородний А.И., Палий А.П., Обуховская О.В.,


РЕФЕРАТЫ

Дегтярев И.Н. Биоцидная активность дезинфектан-та ФАГ//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 5. —С. 38–41.Приведены результаты исследований по изучениюбактерицидных свойств нового дезинфицирующегопрепарата ФАГ относительно возбудителей бруцел-леза и туберкулеза сельскохозяйственных живот-ных. В результате проведенных исследований уста-новлено, что препарат ФАГ проявляет бактерицид-ное действие относительно B. аbortus, B. melitensis,B. ovis, B. suis в концентрации 1% при экспозиции24 ч, а на возбудителя туберкулеза M. bovis — вконцентрации 2% при экспозиции 24 ч, что позволя-ет рекомендовать его для применения в практичес-кой ветеринарии. Библиогр.: 7 названий.Ключевые слова: микобактерии, бруцеллы, дезин-фицирующий препарат ФАГ, концентрация, экспози-ция, бактерицидное действие.

УДК 636.1.082:575Головач М.И., Головач М.М. Мясная продуктив-ность и морфологический состав туш лошадей гу-цульской породы разных типов//Вісник аграрної на-уки. — 2013. — № 5. — С. 42–44.Приведены результаты изучения мясной продуктив-ности и качества мяса лошадей гуцульской породыпервичного, верхового и верхово-запряжного типов.Лошади характеризуются отличной способностью кнагулу и использованию природных пастбищ. Самаябольшая продуктивность и качество мяса у лоша-дей верхово-запряжного типа. Библиогр.: 3 назва-ния.Ключевые слова: гуцульская порода лошадей,мясная продуктивность, нагул, обвалка.

УДК 636.082.31:577.1:612Жукорский О.М., Стравский Я.С., Ящук Т.С. Имму-нобиологическая реактивность организма помесныхкоров красной польской породы и их молочнаяпродуктивность//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 45–48.Изложены результаты исследований показателейиммунобиологической реактивности организма по-месных коров красной польской породы при разномуровне их производительности. Установлено, чтокоровы с высшей молочной продуктивностью име-ют более развитые механизмы иммунобиологичес-кой реактивности организма, что допускает возмож-ность использования иммунобиологических показа-телей как дополнительных селекционных тестов приразведении помесного скота красной польской по-роды. Библиогр.: 10 названий.Ключевые слова: иммунобиологическая реактив-ность, иммуноглобулины, природная резистент-ность, молочная продуктивность, красная польскаяпорода, помеси.

УДК 633.11:575.116Моцный И.И., Чеботарь Г.А., Файт В.И., Чебо-тарь С.В., Погребнюк Е.А., Кульбида М.П. Дискри-минация и характеристика по биологическим и аг-рономическим признакам линий сорта пшеницы мяг-кой Степняк//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 49–53.Идентифицированы информативные признаки длядискриминации 4-х линий сорта пшеницы мягкойСтепняк между собой и по отношению к родительс-ким формам исходного сорта — сортов Одесская 16и Безостая 1. Охарактеризовано проявление ряда

биологических и агрономических признаков этих ли-ний, по сравнению с современными сортами. Биб-лиогр.: 13 названий.Ключевые слова: пшеница, информативные, био-логические и агрономические признаки, генотип.

УДК 631.354.2Герук С.Н., Пустовит С.В. Влияние параметров мо-лотильных аппаратов и влажности зерна на еготравмирование//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 54–57.Проанализировано влияние влажности при обмоло-те зерна, способов уборки и технологических регу-лировок молотильных аппаратов на травмированиезерновых культур. Опытами установлено, что привлажности более 25% травмирование довольно зна-чительное и может полностью повреждать зародыш.С повышением влажности повреждение семян уве-личивается. Для всех полевых культур оптимальнаявлажность для сбора составляет 16–17%. Травми-рование семян уменьшается также при раздельномспособе уборки, правильном выборе сроков обмо-лота, регулировании молотильных аппаратов, вчастности оборотов барабана и зазоров между ба-рабаном и подбарабаньем. Библиогр.: 4 названия.Ключевые слова: зерновые культуры, обмолот,влажность, травмирования семян, барабан, подба-рабанье.

УДК 581.192:577.118Григорюк И.А., Гурская О.В., Пыда С.В. Компарт-ментация макроэлементов в почве и растениях родаPyrethrum Zinn.//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 5. — С. 58–61.Освещены результаты определения содержаниямакроэлементов в серой лесной паровой почве Кре-менецкого горбогорья, которая накапливает значи-тельное количество кальция (Ca) и магния (Mg),среднее — натрия (Na) и ферума (Fe) и недостаточ-ное — подвижной формы калия (K). Определено,что наиболее высокой концентрацией К и Mg отли-чаются листья растений пиретрума девичьего (Py-rethrum parthenium (L.) Smith.) сорта White Gem, аСа, Mg и Fe — пиретрума красного (Pyrethrum coc-cineum (Willd.) Worosch.). Рассчитаны значения ко-эффициентов биологического накопления макроэле-ментов в органах растений рода Pyrethrum Zinn. иустановлены корреляционные связи между накопле-нием в листьях K–Ca и K–Mg и соцветиях Ca–Mg.Библиогр.: 18 названий.Ключевые слова: растения пиретрум, макроэле-менты, компартментация, коэффициент биологичес-кого накопления.

Хомик Н.В. Изменения гидрологического режимаШацкого национального природного парка под вли-янием строительства Хотиславского карьера//Вісникаграрної науки. — 2013. — № 5. — С. 62–64.Освещены гидрологическая ситуация на территорииШацкого национального природного парка, пробле-мы формирования режима подземных вод, влияниеХотиславского карьера на колебания уровней по-чвенных и напорных вод. Построены графики коле-баний почвенных и напорных вод, проанализирова-на зависимость колебаний от метеорологическойситуации территории. Определено, что разработкаХотиславского карьера создает угрожающую ситу-ацию для стабилизации гидрогеологического состо-яния территории Шацкого национального природно-


РЕФЕРАТЫ

го парка. Библиогр.: 4 названия.Ключевые слова: водные ресурсы, почвенные во-ды, напорные воды, водоносный горизонт, наблю-дательные скважины, гидрологический режим, гид-рологическое состояние.

УДК 630/7.674.038.6:663.2.006Луканин А.С., Зражва С.Г., Агафонов М.Ф., Пана-хов Т.М. Способы сушки дубовой клепки//Вісник аг-рарної науки. — 2013. — № 5. — С. 65–68.Проведена сравнительная оценка традиционногодля Украины способа сушки-созревания дубовойклепки в закрытых (под навесом) штабелях с реко-мендуемым способом сушки-созревания — в шта-белях на открытых площадках. Также сделана срав-нительная характеристика способа естественнойсушки-созревания клепки в открытых штабелях напротяжении 36 мес. с ускоренным способом в су-шилке конвективного типа в режиме средней интен-сивности на протяжении 40 суток. Естественный спо-соб сушки-созревания дубовой клепки имеет явныепреимущества перед быстрой искусственной сушкойв камере по качественным показателям древесины.Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: дубовая клепка, высушивание-созревание, фенольные и ароматические вещества,винный дистиллят, дуб обыкновенный, дуб скальный.

УДК 330.341.1:338.432(477)(081)Кулаец М.М., Бабиенко Н.Ф., Скрипниченко В.А.,Пабат В.А. Тенденции развития картофелеводствав формировании продовольственных ресурсов Ук-раины//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 5. —С. 69–73.Углублены теоретико-методологические и практи-ческие основы инновационного содействия в обес-печении продовольственных ресурсов Украины.Предложен способ обеспечения населения нашейстраны высококачественными продуктами питанияи продукцией на экспорт. Освещен ряд составляю-щих стабилизации и наращивания продовольствен-ной безопасности. Мощным резервом в стабилиза-ции и наращивании «второго хлеба» может бытьвыработка механизма сотрудничества с тысячамичастников. Раскрыта роль картофеля в улучшениипродовольственной безопасности Украины. Биб-лиогр.: 5 названий.Ключевые слова: продовольственные ресурсы,инновационное содействие, экологически чистыепродукты питания, продовольственная безопас-ность, экологическая безопасность, стандартизация,органическое земледелие.

УДК 631.11:005.93Липкань Е.В. Развитие материально-техническогообеспечения сельскохозяйственных предприятий//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 5. — С. 74–76.Исследованы тенденции ресурсообеспеченностисельскохозяйственных предприятий Черкасской об-ласти. Проанализировано современное состояниетехнического обеспечения сельскохозяйственныхпредприятий и определены факторы, негативно вли-яющие на его развитие. Установлено, что дальней-шее развитие агропромышленного производстватребует улучшения состояния обеспечения аграр-ных предприятий сельскохозяйственной техникой.

Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: ресурсы, обеспеченность, зем-леобеспеченность, трудообеспеченность, техническаяоснащенность, сельскохозяйственные предприятия.

УДК 633.854.78:633.494:[581.4+631.543.8](477.41/.42)Волощук В.П. Продуктивность топинсолнечника взависимости от технологии выращивания в Право-бережном Полесье//Вісник аграрної науки. — 2013.— № 5. — С. 77–78.Приведены данные о происхождении, истории инт-родукции топинсолнечника. Освещены его ценныесвойства, биохимический состав надземной массыи клубней. Установлены биоморфологические осо-бенности, обнаружены закономерности продуктив-ного процесса в зависимости от условий вегетациирастений топинсолнечника и разработаны элемен-ты технологии выращивания и использования в ус-ловиях Правобережного Полесья Украины. Выявле-но влияние удобрений, сроков и схемы посадки наморфометрические параметры и продуктивностьрастения. Библиогр.: 7 названий.Ключевые слова: топинсолнечник, биоморфологи-ческие особенности, сроки и схема посадки, удоб-рение, продуктивность.

УДК 633.352.1:659.113.23Запарнюк В.И. Оценка моделей технологий выра-щивания вики яровой на зерно//Вісник аграрної на-уки. — 2013. — № 5. — С. 79–81.Освещено сравнение моделей технологий выращи-вания вики яровой на зерно при применении иноку-ляции семян, внесении минеральных удобрений иизвесткования почвы. Рассчитаны количественныепоказатели изучаемых факторов и конкурентоспо-собность моделей технологий выращивания викияровой. Выявлены наиболее конкурентоспособныемодели технологий и определены направления ихразвития относительно базовой. Разработанныеэлементы технологии производства обеспечилиоптимальный процесс формирования урожая зернавики яровой, повышение сбора сырого протеина иснижение энергозатрат.Библиогр.: 11 названий.Ключевые слова: сравнение, технология, викаяровая, зерно, удобрения, инокуляция, известко-вание.

УДК 631.459;361.48Зуза В.О. Уровень урожайности сельскохозяйствен-ных культур противоэрозиннно обустроенного севе-ростепного агроландшафта//Вісник аграрної науки.— 2013. — № 5. — С. 82–83.Рассмотрено влияние почвозащитнной обработкипочвы в системе с контурно-мелиоративным обуст-ройством территории степных ландшафтов Донбас-са с чорноземами обычными на продуктивностьсельскохозяйственных культур. Установлено, чтозначительное повышение плодородия черноземовобычных (в зависимости от культур — от 15 до 59%)обеспечивается в основном применением мини-мальной обработки почвы.Ключевые слова: агроландшафт, почвозащитнаяобработка почвы, эколого-биологические процессы,контурно-мелиоративное обустройство территории,плодородие почвы, урожайность сельскохозяйствен-ных культур.


ABSTRACTS

UDC 634.4:631.6.02Petrichenko V., Zarishniak A., Baliuk S., Polupan M.,Velichko V., Solovey V. Large-scale research of soilcovering of Ukraine — strategic method of its efficientand balanced use//News of agrarian sciences. —2013. — № 5. — P. 5–13.Nonconformity is proved of the existing informationabout quality content of soil covering of Ukraine to itsreal state. Necessity is substantiated of conducting newlarge-scale research of land resources as basic mea-sure of their protection and rational use for economicand social well-being of the state, and scientifically-organizational methods are offered of sequence of theirimplementation. Bibliogr.: 8 titles.Keywords: soil covering, large-scale research, norma-tive-methodical support.

UDC 631.48Medvedev V., Plisko I. Offers for improving operatingtechnique of soil judgment//News of agrarian scien-ces. — 2013. — № 5. — P. 14–18.The brief survey is presented of soil-bonitation ope-rations in Ukraine. Techniques developed byV.P.Kuzmicheva, A.I.Sery, N.I.Polupan with co-authorsare described. The acting procedure developed underdirection of L.Ya.Novakovsky, as well as the techniquedeveloped by authors of the article in which integral soiljudgment is gained on the basis of separate evaluationsof soil and climate, and also technological parametersof the field as the uniform no separable systemdetermining productivity of soils are observed in moredetail. Bibliogr.: 9 titles.Keywords: appraisal of quality, technique, criteria,measurement standards, space units.

UDC 633.63 : 631.43Sypko A., Strilets O., Sinchuk G. Influence of chalkingon the content of humus in typical black earth inconditions of North-East Forest-steppe//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 5. — P. 19–22.It is determined that in conditions of North-East Forest-steppe application of defecate as an improver promotesconservation of fertility, speed-up of mineralization andhumification of organic mass of soil with raise of thecontent of the general humus and its fractions in typicalweak-leached black earth. At use of improver in thecorrected norm (6-6,5 t/he in ph.int.) in the autumnunder shelling of stubble the content of the generalhumus was increased up to 4,6%, general Carbone-um — up to 2,68% at the content of humic acids of0,69% from mass of soil. Bibliogr.: 9 titles.Keywords: humus, chalking, soil, organic substance,potential fertility.

UDC 581.1:63Shershova S., Samorodov V., Pospelov S. Influenceof purple cone-flower extracts on germination ofblossom dust of winged tobacco//News of agrariansciences. — 2013. — № 5. — P. 23–26.For the first time in laboratory conditions effect of purplecone-flower extracts (Echinacea purpurea L. Moench)(roots, leaves, caulises and racemes) in concentrationsof 10–10–10 % on germination of blossom dust ofwinged tobacco (Nicotiana alata Link. еt Otto) is

studied. It is proved that the promoting effect dependson concentration and kind of an extract and is mani-fested in augmentation of percent of the grown pollengrains and length of pollen tubes. Bibliogr.: 9 titles.Keywords: purple cone-flower, native extracts, ger-minative energy, blossom dust of winged tobacco.

UDC 632.38:634.2Triapitsyna N., Medvedeva T., Lushpighan O. Mainphytovirological risks in plantings of raspberry//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 5. — P. 27–30.The space habits and level of spreading of 7 pre-dominant viruses in plantings of raspberry and theiraffect on potential of collection plantings for productionvirus free planting stock are sized up. Possible mea-sures preventing spreading of viruses in different typesof plantings of this crop are discussed. Bibliogr.: 6 titles.Keywords: virus of dumetose stunt of raspberry, ne-povirus, raspberry, remontant grades.

UDC 595.7-755.7Siutkina N., Lesovoy N. Contemporary state of ento-mofauna of herpetobionts in agrolandscapes of CentralForest-steppe//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 5. — P. 31–33.The modern state of entomological biodiversity of hexa-pods-herpetobionts of Forest-steppe of Ukraine is sizedup. It is determined that entomocomplex consists of 150species of hexapods, which are referred to 28 familiesof 5 orders by taxonomical structure. The most plentifulon species composition is the order Coleoptera — 128species from 16 families (85,33 % of total amount ofspecies). Entomocomplex includes 2 species of hexa-pods included into the Red Data Book of Ukraine.Keywords: hexapods-herpetobionts, diversification,biodiversity, agrolandscape, ecotone.

UDC 581.132.683Guliayeva A., Guliayev B., Kuryata V. Grain pro-ductivity of intensive grades of winter wheat at usingmonopotassium orthophosphate and fungicide AmistarExtra//News of agrarian sciences. — 2013. — № 5. —P. 34–37.Results of field researches in study of effect of fungicideAmistar Extra 280 SC separately and in admixture withmonopotassium orthophosphate on grain productivity,quality of grain and accumulation of nitrogen and phos-phorus in plants of winter wheat of grade Smugliankaare brought. It is determined that use of fungicideAmistar Extra 280 SC in the phase of heading-bloomingimproves grain productivity and promotes augmentationof protein content in grain, especially at use of thefungicide in admixture with monopotassium orthophos-phate. Bibliogr.: 11 titles.Keywords: winter wheat, fungicide, phosphorous nut-rition, grain productivity.

UDC 619:614.48:616.98:579.873.21Zavgorodniy A., Paliy A., Obuhovska O., Degtyary-ov I. Biocidal activity of disinfectant FAG//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 5. — P. 38–41.Results of researches in bactericidal properties of newsanitizing specimen FAG concerning causal organismsof brucellosis (Bang’s disease) and tuberculosis of


ABSTRACTS

agricultural animals are brought. As a result of theresearches it is determined that the specimen FAGmanifests bactericidal effect against B. аbortus, B. meli-tensis, B. ovis, B. suis in concentration of 1% at expo-sure 24 h, and against causal organism of tuberculosisM. bovis — in concentration of 2 % at exposure 24 hthat allows to recommend it for application in practicalveterinary science. Bibliogr.: 7 titles.Keywords: mycobacteria, brucella, sanitizing specimenFAG, concentration, exposure, bactericidal effect.

UDC 636.1.082:575Golovach М., Golovach M. Meat productivity and mor-phological content of carcasses of equines of huzulbreed of different types//News of agrarian sciences. —2013. — № 5. — P. 42–44.Results of learning of meat productivity and quality ofmeat of equines of huzul breed of primary, riding andriding-teaming types are brought. Equines are cha-racterized by excellent ability to fattening on wildpastures. The highest productivity and quality of meatis fixed for equines of riding-teaming type. Bibliogr.:3 titles.Keywords: huzul breed of equines, meat productivity,fattening, boning.

UDC 636.082.31:577.1:612Zhukorskiy O., Stravskiy Ya., Yashchuk T. Immu-nobiological reactivity of an organism of mixed cows ofred Polish breed and their milk productivity//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 5. — P. 45–48.Results of researches in parameters of immunobio-logical reactivity of an organism of mixed cows of redPolish breed are stated at different levels of their pro-ductivity. It is determined that cows with the maximummilk productivity have more educed mechanisms ofimmunobiological reactivity of an organism that admitspossibility of use of immunobiological parameters asadditional selection tests at growing mixed cattle of redPolish breed. Bibliogr.: 10 titles.Keywords: immunobiological reactivity, immunoglo-bulins, natural resistance, milk productivity, red Polishbreed, crosses.

UDC 633.11:575.116Motsny I., Chebotar G., Fait V., Chebotar S., Po-grebniuk Ye., Kulbida M. Discrimination and cha-racteristics on biological and agronomic tags of lines ofgrade Stepniak of soft wheat//News of agrarian scien-ces. — 2013. — № 5. — P. 49–53.Informative tags for discrimination of 4 lines of gradeStepniak of soft wheat among themselves and in re-lation to parent forms of initial grade — grades Odessa16 and Bezostaya (Awnless) 1 are identified. Mani-festation of some biological and agronomic tags of theselines on matching with modern grades is described.Bibliogr.: 13 titles.Keywords: wheat, informative, biological and agro-nomic tags, genotype.

UDC 631.354.2Geruk S., Pustovit S. Influence of parameters of thre-shing mechanisms and moisture of grain on its damage//News of agrarian sciences. — 2013. — № 5. —

P. 54–57.Effect of moisture is analyzed at thrashing grain, as wellas methods of harvesting and technological regulationof threshing mechanisms on damage of cereal crops.By experiences it is determined that at moisture morethan 25% damage is quite significant and the germ canbe damaged completely. With raise of moisture thedamage of seeds increases. For all field crops optimalmoisture at harvesting makes 16-17%. Damage ofseeds decreases also at separate method of harvesting,correct time of thrashing, regulating threshing machines,in particular drum speed and gaps between drum andconcave. Bibliogr.: 4 titles.Keywords: cereal crops, thrashing, moisture, damageof seeds, drum, concave.

UDC 581.192:577.118Grigoriuk I., Gurska O., Pyda S. Compartmentation ofmacronutrients in soil and plants of stem PyrethrumZinn.//News of agrarian sciences. — 2013. — № 5. —P. 58–61.Results of determination of the content of macro-nutrients in grey wood steamed soil of Kremenetskhump-lands which stores significant amount of calcium(Ca) and magnesium (Mg), average — of sodium (Na)and iron (Fe), and insufficient — of the mobile form ofpotassium (K) are brought. It is determined that thehighest concentration of K and Mg was in leaves ofplants of chrysanthemum maiden (Pyrethrum parthe-nium (L.) Smith.) of grade White Gem. The highestconcentration of Са, Mg and Fe was in leaves ofchrysanthemum red (Pyrethrum coccineum (Willd.)Worosch.). Values of quotients of biological accumu-lation of macronutrients in organs of plants of stemPyrethrum Zinn. are counted. Also correlation is de-termined between accumulation of K-Ca and K-Mg inleaves and of Ca-Mg in racemes. Bibliogr.: 18 titles.Keywords: plants of chrysanthemum, macronutrients,compartmentation, quotient of biological accumulation.

UDC 504.4.006 (1/9)Homik N. Fluctuation of hydrological regime of Shatsknational natural park under the influence of buildingHotislav pit//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 5. — P. 62–64.Hydrological situation is described on terrains of Shatsknational natural park, as well as problem of formationof ground water dynamics, influence of Hotislav pit onoscillations of levels of edaphic and pressure water.Graphics are built of oscillations of edaphic and pres-sure water, dependence of oscillations on meteo-rological situation of terrain is analyzed. It is determinedthat Hotislav pit creates menacing situation forstabilization of hydro-geological state of terrain of Shatsknational natural park. Bibliogr.: 4 titles.Keywords: water resources, soil waters, pressurewater, water-bearing horizon, observational holes,hydrological regime, hydrological state.

UDC 630/7.674.038.6:663.2.006Lukanin A., Zrazhva S., Agafonov M., Panahov T.Method of drying of staff wood//News of agrariansciences. — 2013. — № 5. — P.65–68.The comparative assessment of traditional for Ukraine


ABSTRACTS

method of drying-maturing of staff wood in closed(under canopy) piles with recommended method ofdrying-maturing — in piles in the open areas is carriedout. Also the comparative characteristics of method ofnatural drying-maturing of clapboard in the open pilesduring 36 months with the sped up method in dryingmachine of convection type in a regime of averageintensity during 40 day is made. The natural method ofdrying-maturing of staff wood has clear advantages incomparison to fast artificial drying in the inner-tubeunder quality indicators of wood. Bibliogr.: 6 titles.Keywords: staff wood, drying-maturing, phenolic andaromatic substances, vinic distillate, oak, rocky oak.

UDC 330.341.1:338.432 (477 (081)Kulayets M., Babiyenko N., Skrypnychenko V., Pa-bat V. Tendencies in potato growing in forming foodresources of Ukraine//News of agrarian sciences. —2013. № 5. — P. 69–73.Theoretical-methodological and practical bases of in-novative assistance in support of food resources ofUkraine are profound. The way of provision of thepopulation of our country with high-quality food stuffsand production on export is offered. The number ofcomponents of stabilization and escalating food safetyis lit. Powerful spare in stabilization and escalating «thesecond bread» can be further development of the me-chanism of cooperation with thousand private traders.The role of potato in improvement of food safety ofUkraine is opened. Bibliography.: 5 titles.Keywords: food resources, innovative assistance, eco-logically pure food stuffs, food safety, ecological safety,standardization, organic agriculture.

UDC 631.11:005.93Lipkan Ye. Development of logistic solution of theagricultural factories//News of agrarian sciences. —2013. — № 5. — P. 74–76.Trends in provision with resources of agricultural fac-tories of Cherkassk area are studied. Current state oftechnical support of agricultural factories is analyzedand the factors negatively influencing its developmentare determined. It is fixed that the further developmentof agroindustrial production depends on state supportof the agrarian factories by agricultural machinery.

Bibliogr.: 6 titles.Keywords: resources, security, land security, laboursupply, technical equipment, agricultural factories.

UDC 633.854.78:633.494]: [581.4+631.543.8] (477.41/.42)Voloshchuk V. Productivity of Helianthus depending ontechnique of growing in Right-bank Polisya//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 5. — P. 77–78.Data are given on parentage, histories of introductionof Helianthus. Its valuable properties, biochemical con-tent of above-ground mass and tubers are discussed.Biomorphological features are positioned, regularity ofproductive process depending on conditions ofvegetation of plants of Helianthus are determined andtechnique of its growing and using in conditions of Right-bank Polisya of Ukraine are developed. Effect offertilizers, times and schemes of planting on morpho-metric parameters and productivity of a plant is re-vealed. Bibliogr.: 7 titles.Keywords: Helianthus, biomorphological habits, timesand the circuit scheme of planting, fertilizer, pro-ductivity.

UDC 633.352.1:659.113.23Zaparniuk V. Assessment of models of techniques ofgrowing of spring vetch for grain//News of agrariansciences. — 2013. — № 5. — P. 79–81.Matching of models of techniques of growing of springvetch for grain is studied at application of inoculationof seeds, importation of artificial fertilizers and limeapplication. Bibliogr.: 11 titles.Keywords: matching, technique, spring vetch, grain,fertilizers, inoculation, chalking.

UDC 631.459;361.48Zuza V. Influence of soil cultivation on productivity ofagricultural crops in conditions of arranged agro-landscape//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 5. — P. 82–83.The agrolandscape providing rise of productivity owingto soil-protective cultivation in the system of contour-meliorative arrangement of territory is considered.Keywords: agrolandscape, soil-protective cultivation,contour-meliorative arrangement, ecological andbiological processes.


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Агафонов Михайло Федорович, здобувач науко-вого ступеню Інституту агроекології і природокорис-тування НААН, Міністерство аграрної політики тапродовольства України, Київ, е-mail: [email protected]Бабієнко Микола Федорович, кандидат економіч-них наук, професор кафедри інноваційної діяльностів АПК Навчально-наукового інституту післядиплом-ної освіти Національного університету біоресурсів іприродокористування України, Київ, е-mail: [email protected]Балюк Святослав Антонович, академік НААН, в.о.директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н. Соколовського», Харків, е-mail: [email protected]Величко Володимр Андрійович, доктор с.-г. наук,професор, старший науковий співробітник ННЦ«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Со-коловського», Харків, е-mail: [email protected]Волощук Володимир Петрович, аспірант кафед-ри рослинництва Національного університету біоре-сурсів і природокористування України, Київ, e-mail:[email protected]Герук Станіслав Миколайович, кандидат технічнихнаук, провідний науковий співробітник відділу з нау-ково-технічних проблем вирощування просапнихкультур Національного наукового центру «Інститутмеханізації та електрифікації сільського господар-ства» НААН, Київ, e-mail: [email protected]Головач Мирослав Йосипович, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник Закарпатської дер-жавної с.-г. дослідної станції Інституту с.г. Карпатсь-кого регіону НААН, с. Велика Бакта Берегівськогор-ну, Закарпатської обл., е-mail: [email protected]Головач Мирослава Мирославівна, зоотехнік-се-лекціонер Науково-виробничої асоціації «Племконе-центр», с. Голубине Свалявського р-ну Закарпатсь-кої обл., е-mail: [email protected]Григорюк Іван Панасович, доктор біологічних наук,член-кореспондент НАН України, професор кафед-ри фізіології, екології та біоенергетики Національногоуніверситету біоресурсів і природокористування Ук-раїни, Київ, е-mail: [email protected]Гуляєв Борис Іванович, доктор біологічних наук,професор, провідний науковий співробітник відділуекології фотосинтезу Інституту фізіології рослин ігенетики НАН України, Київ, е-mail: [email protected]Гуляєва Ганна Борисівна, здобувач, провіднийінженер відділу фізіології живлення рослин Інститу-ту фізіології рослин і генетики НАН України, Київ,е-mail: anna [email protected]Гурська Оксана Вікторівна, асистент кафедри біо-логії та екології Кременецького гуманітарно-педаго-гічного інституту імені Тараса Шевченка, е-mail:[email protected]Дегтярьов Ігор Миколайович, кандидат ветеринар-них наук, старший науковий співробітник лабораторіїз вивчення бруцельозу ННЦ «Інститут експеримен-тальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків,е-mail: [email protected]Жукорський Остап Мирославович, доктор с.-г.наук, старший науковий співробітник Національноїакадемії аграрних наук України, е-mail: [email protected]

Завгородній Андрій Іванович, доктор ветеринар-них наук, професор, член-кореспондент НААН, заві-дувач відділу з вивчення туберкульозу та бруцельо-зу ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ве-теринарної медицини», Харків, е-mail: [email protected]Запарнюк Василь Іванович, науковий співробітниклабораторії наукового забезпечення та моніторингуінноваційної діяльності Інституту кормів та сільськогогосподарства Поділля НААН, Вінниця, е-mail:[email protected]Заришняк Анатолій Семенович, академік-секретарВідділення землеробства, меліорації та механізації,Національна академія аграрних наук України, Київ,е-mail: [email protected]Зражва Сергій Григорович, кандидат с.-г. наук, до-цент кафедри технології деревообробки Національ-ного університету біоресурсів і природокористуван-ня України, Київ, е-mail: [email protected]Зуза Віктор Олексійович, завідувач Донецькоговідділу родючості ґрунту ННЦ «Інститут ґрунтознав-ства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Дзер-жинськ Донецької обл., е-mail: [email protected]Кулаєць Марія Михайлівна, кандидат економічнихнаук, професор, директор Навчально-науковогоінституту післядипломної освіти Національного уні-верситету біоресурсів і природокористування Украї-ни, Київ, е-mail: [email protected]Кульбіда Михайло Петрович, старший наук. спів-роб. ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапіїім. В.П. Філатова АМН України», Одеса, e-mail:[email protected]Кур’ята Володимир Григорович, доктор біологіч-них наук, професор, завідувач кафедри біологіїВінницького державного педагогічного університетуім. Михайла Коцюбинського, Вінниця, е-mail: vgk2006@ ukr.netЛипкань Олена Вікторівна, асистент кафедри еко-номіки підприємств Білоцерківського національногоаграрного університету, Біла Церква, е-mail: [email protected]Лісовий Микола Михайлович, доктор сільськогос-подарських наук, професор, старший науковийспівробітник кафедри інтегрованого захисту і каран-тину рослин НУБіП України, Київ,e-mail: [email protected]Луканін Олександр Сергійович, академік НААН,професор, зав. лабораторії моніторингу сировиннихресурсів для виноробства Інституту агроекології іприродокористування НААН, Київ, е-mail: [email protected]Лушпіган Ольга Петрівна, старший науковий спів-робітник селекційно-технологічного відділу Інститу-ту садівництва НААН, Київ, е-mail: [email protected]Медведєв Віталій Володимирович, академік НААН,професор, головний науковий співробітник ННЦ «Ін-ститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соко-ловського», Харків, е-mail: vvmedvedev@ ukr.netМедведєва Тамара Василівна, кандидат біологіч-них наук, старший науковий співробітник відділу віру-сології, оздоровлення та розмноження плодових іягідних культур Інституту садівництва НААН, Київ,е-mail: [email protected]


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Моцний Іван Іванович, кандидат біол. наук, пров.наук. співроб. відділу генетики Селекційно-генетич-ного інституту — Національного центру насіннєзнав-ства та сортовивчення, Одеса, e-mail: [email protected]Обуховська Ольга Валеріївна, кандидат ветери-нарних наук, завідувач лабораторії з вивчення тубер-кульозу та бруцельозу ННЦ «Інститут експеримен-тальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків,е-mail: [email protected]Палій Анатолій Павлович, кандидат ветеринарнихнаук, докторант лабораторії з вивчення туберкуль-озу та бруцельозу ННЦ «Інститут експерименталь-ної і клінічної ветеринарної медицини», Харків,е-mail: [email protected]Панахов Таріель Магомедович, кандидат техніч-них наук, директор Азербайджанського науково-дос-лідного інституту виноградарства і виноробства,Баку, е-mail: [email protected]Петриченко Василь Флорович, академік НААН,Президент Національної академії аграрних наук Ук-раїни, Київ, е-mail: [email protected]Пида Світлана Василівна, доктор с.-г. наук, профе-сор кафедри ботаніки Тернопільського національно-го педагогічного університету імені Володимира Гна-тюка, е-mail: [email protected]Пліско Ірина Владленівна, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник ННЦ «Інститут ґрун-тознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»,Харків, е-mail: [email protected]Погребнюк Олена Олександрівна, аспірант відділугенетики Селекційно-генетичного інституту — Націо-нального центру насіннєзнавства та сортовивчення,Одеса, e-mail: [email protected]Полупан Микола Іванович, доктор с.-г. наук, про-фесор, головний співробітник ННЦ «Інститут ґрунто--знавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»,Харків, е-mail: [email protected]Поспєлов Сергій Вікторович, кандидат с.-г. наук,доцент кафедри землеробства та агрохімії Полтав-ської державної аграрної академії, Полтава, е-mail:[email protected]Пустовіт Сергій Васильович, асистент Житомирсь-кого національного агроекологічного університету,Житомир, e-mail: [email protected]Самородов Віктор Миколайович, доцент кафед-ри екології, охорони навколишнього середовища тазбалансованого природокористування Полтавськоїдержавної аграрної академії, Полтава, е-mail:[email protected]Сипко Анатолій Олексійович, кандидат с.-г. наук,провідний науковий співробітник Інституту біоенер-гетичних культур і цукрових буряків НААН, Київ,е-mail: [email protected]Сінчук Галина Антонівна, науковий співробітник

Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряківНААН, Київ, е-mail: [email protected]Скрипниченко Владислав Анатолійович, канди-дат економічних наук, доцент кафедри інноваційноїдіяльності в АПК Навчально-наукового інститутупіслядипломної освіти Національного університетубіоресурсів і природокористування України, Київ,е-mail: [email protected]Соловей Вадим Борисович, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник ННЦ «Інститут ґрун-тознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»,Харків, е-mail: [email protected]Стравський Ярослав Степанович, доктор ветери-нарних наук, старший науковий співробітник Терно-пільської державної сільськогосподарської дослідноїстанції Інституту кормів та сільського господарстваПоділля НААН, е-mail: [email protected]Стрілець Оксана Петрівна, науковий співробітникІнституту біоенергетичних культур і цукрових буряківНААН, Київ, е-mail: [email protected]Сюткіна Наталія Георгіївна, аспірантка Інститутуагроекології і природокористування НААН, Київ,e-mail: [email protected]Тряпіцина Наталія Василівна, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник, завідувач секторубіотехнологічних досліджень Інституту садівництваНААН, Київ, е-mail: [email protected]Файт Віктор Іванович, доктор біол. наук, заступникдиректора з наукової роботи Селекційно-генетично-го інституту — Національного центру насіннєзнав-ства та сортовивчення, Одеса e-mail: [email protected]Хомік Наталія Володимирівна, кандидат технічнихнаук, старший науковий співробітник Шацького на-ціонального природного парку, с. Світязь Шацькогор-ну Волинської обл., е-mail: [email protected]Чеботар Галина Олександрівна, м.н.с. відділу ге-номіки та біотехнології Селекційно-генетичного ін-ституту — Національного центру насіннєзнавствата сортовивчення, Одеса, e-mail: [email protected]Чеботар Сабіна Віталіївна, член-кореспондентНААН, доктор біол. наук, пров. наук. співроб. відділугеноміки та біотехнології Селекційно-генетичногоінституту — Національного центру насіннєзнавствата сортовивчення, Одеса, e-mail: [email protected]Шершова Світлана Вікторівна, викладач кафедриземлеробства та агрохімії Полтавської державноїаграрної академії, Полтава, е-mail: [email protected]Ящук Тетяна Сергіївна, кандидат с.-г. наук, старшийнауковий співробітник Тернопільської державноїсільськогосподарської дослідної станції Інститутукормів та сільського господарства Поділля НААН,е-mail: [email protected]

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ …58 Григорюк І.П., Гурська...

Documents