Життя Анрі Матіса до того, як він став художником.

Навчання Матіса живопису.

Становлення Матіса як художника і його творчий метод.

Нотатки Живописця 1908

Висновок

Таблиця

Діаграма

Відео

Список джерел

Анрі Матіс (Henri Matisse) (1869-1954)

Видатний французький художник, народився

31 грудня 1869 в Ле-Като на півночі Франції.

Він був старшим сином у родині Еміля Матіса

і Анни Жерар. Його дитячі роки пройшли в

сусідньому містечку Боен-ан-Вермандуа, де

його батько, торговець зерном, мав лавку.

Мати захоплювалася розписом кераміки.

В 1882-1887 роках Анрі навчався в середній

школі, а після неї, навчався в ліцеї Henri-

Martin. У 1887р.він поїхав вивчати

юриспруденцію до Школи юридичних наук. У

серпні, 1888 року після закінчення

навчання, 18-річний Анрі отримав право

працювати за цією спеціальністю. Він

повертається до маленького містечка Сен-

Кантен і влаштовується працювати клерком у

присяжного повіреного.

У 1891 році Анрі знову приїхав до Парижа. Він

вступив до Академії Жюліана, де навчався у

Бугро - майстра салонного мистецтва.

У 1893 році він перейшов до Школи витонченого

мистецтва, де займався в майстерні Гюстава

Моро. Анрі копіював твори старих французьких і

голландських майстрів. Там він познайомився з

юним Альбером Маркі Жоржем Руо, а також з

Камуеном, Мангеном та бельгійським

художником Евенепулом.

У 1896 році Матіс виставляє чотири картини в Салоні

Національного товариства витончених мистецтв і незабаром

обирається членом-кореспондентом цього товариства. Картина

«Читає» була придбана державою для резиденції президента

Франції В. Рамбуйє.

У ці роки, французька публіка вже змирилася з імпресіонізмом.

Навіть самі консервативні критики прийняли цей плин, як

даність. Початківці художники прагнули наслідувати недавнім

«бунтарям» Моне, Сислею, Піссаро, Мане, Морізо, Ренуару.

Матіс також копіював їх манеру письма. З 1890 по 1902 він

щорічно створював кілька картин, близьких за духом

імпресіоністам. Такі натюрморти «Пляшка шідама»

(1896), «Десерт» (1897), «Фрукти і кавник» (1898), «Посуд і

фрукти» (1901).

Пошуки безпосередньої передачі відчуттів за допомогою

інтенсивного кольору, спрощеного малюнка і площинного

зображення відбилися в творах, поданих ним на виставці «диких»

(фовістів) на Осінньому Салоні 1905 року. Крім того, Матіс

випробував сильний вплив творів ісламського мистецтва, показаних

на виставці в Мюнхені.

Під впливом пізнього імпресіоніста Поля Сіньяка, який у 1904

відвідав Матіса в Сен-Тропе, з-під пензля Матіса з'явився перший

шедевр - «Розкіш, спокій і насолода» (1904/1905). Досить скоро

Матіс відмовився від використання техніки пуантилізму (техніка, при

якій зображення наноситься невеликими точками з чистих незмішані

фарб) на користь широких, енергійних штрихів.

Коли в 1905 він виставив свої роботи в

паризькому «Осінньому салоні» разом з іншими

художниками, серед яких були, зокрема, Андре

Дерен і Моріс де Вламінк, їх різкі, енергійні

фарби буквально вразили публіку, і один з

критиків дав художникам іронічне прізвисько

« Fauws »(« дикі »).

Під враженням поїздки в Алжир у 1906 Матіс захопився

лінійними орнаментами мусульманського Сходу в стилі

арабесок (наприклад, «Накритий стіл - червона

гармонія», 1908). Його уявлення про

монументальне, декоративне мистецтво знайшло вищу

форму відображення в двох великих настінних

картинах, написаних в будинку російського колекціонера

Сергія Щукіна: «Танець» (1909/1910) і «Музика» (1910) -

на обох зображені червоні тіла. Результатом двох

подорожей до Марокко (1911-1913) стала поява

яскравих, що випромінюють світло ландшафтів і

фігурних композицій, фарби яких різко контрастують

один з одним (наприклад, «Бербер», 1913).

У картинах, створених між 1914 і 1916, Матіс зводив

форми до основних геометричних фігур.

Дві зими, проведені художником у Марокко (1912 і

1913), збагатили його знанням східних мотивів, а довге

життя на Рив'єрі сприяло розвитку яскравої палітри. На

відміну від сучасного йому кубізму, творчість Матіса

грунтувалося на скрупульозному вивченні натури і

законів живопису. Його полотна, що зображують жіночі

фігури, натюрморти та пейзажі, можуть здатися

незначними по темі, однак є результатом довгого

вивчення природних форм та їх сміливого спрощення.

Матісу вдавалося гармонійно висловлювати безпосереднє

емоційне відчуття дійсності в самій суворій художній

формі. Прекрасний художник, Матіс був переважно

колористом, який добився ефекту узгодженого звучання в

композиції багатьох інтенсивних кольорів. Поряд з

мальовничими творами відомі його блискучі

малюнки, гравюри, скульптури, малюнки на тканинах.

Однією з великих робіт художника стали оформлення та

вітражі домініканської Капели чоток у Вансі (1951).

Після війни Матіс провів зиму в Ніцці, а в 1921 переселився туди остаточно. Розслаблюючаатмосфера Південної Франції надихнула його на створення прекрасної серії «Одаліски» - у ній вінзобразив одягнених в екзотичні вбрання жінок на декоративному тлі. У Ніцці він написав безлічінтер'єрів, у яких внутрішній і зовнішній простор незмінно розділені між собою - балконом, поручнями і т. п. При цьому художник вдавався до синтезу природних і орнаментальних узорів і фарб. У 1930 американець Елберт Барнз, відомий колекціонерробіт Матіса, замовив настінну декорацію для свогоприватного музею.

При створенні «Танцю» (1933/1934) Матіс

вперше застосував кольоровий папір, з якого

вирізав потрібні форми. У середині 30-х у своїх

численних роботах маслом і книжкових

ілюстраціях Матіс розсував кордони картин -

форми йшли в простір за рамкою. Прикладом

можуть служити «Музика» (1939) і «Румунська

блуза» (1940).

У 1941 Матіс переніс важку операцію на кишечнику. Погіршення стану здоров'я змусилойого спростити свій стиль. Щоб зберегтисили, він розробив техніку складання зображенняз обрізків паперу (так звані Papiers decoupes), яка давала йому можливість домогтисядовгоочікуваного синтезу малюнка і кольору. У 1943 він почав серію ілюстрацій до книги «Джаз» із розфарбованих гуашшю обрізків (закінчена в 1947). У 1944-му його дружина і дочка булизаарештовані гестапо за участь у діяльностіОпору.

У період 1946-1948 фарби написаних Матісом інтер'єрів

знову стали вкрай насиченими: такі його роботи, як

«Червоний інтер'єр, натюрморт на синьому столі» (1947) і

«Єгипетська завіса» (1948), побудовані на контрасті між

світлом і темрявою, а також між внутрішнім і зовнішнім

просторами. Наприкінці 40-х Матіс створював вітражі

для Вансе, яка була спроектована і побудована на його

гроші.

У 1954 р. художник помер у Сіміезе під Ніццою у

віці 84 років.

Я відчуваю дуже тісний зв'язок своїх останніх

робіт з попередніми. Але сьогодні я думаю не

зовсім те, що думав вчора. Вірніше, сутність моїх

думок не змінилася, але вони розвивалися, а

разом з ними розвивалися і мої засоби

вираження. Я не відмовляюся ні від однієї зі

своїх картин, але серед них немає жодної, яку я

зараз не зробив би по-іншому. Я прагну все до

тієї ж мети, але йду до неї іншою дорогою.

Для мене найважливіше - виразність.

Виразність для мене полягає не в пристрасті, яка

раптом осяє лице або проявиться в бурхливому

русі. Вона в усьому ладі моєї картини, і

місце, займане предметами, проміжки між

ними, їх відносини - ось що має значення.

Композиція - це вміння декоративно розподілити

різні елементи картини, щоб висловити свої

почуття.

Кожна частина картини грає свою роль, головну

або другорядну. Все те, що не потрібно в

картині, шкодить їй. У творі має бути гармонія

всіх частин; зайва подробиця може зайняти в

розумі глядача місце чогось істотного.

Я хочу досягти тієї інтенсивності відчуттів, яка

потрібна для створення картини. Я міг би

задовольнитися твором, написаним за один

сеанс, але потім він би мені набрид, і я бажав би

його ще допрацювати - тоді пізніше я впізнаю в

ньому один з станів свого духу.

У свій час я не вішав своїх картин на стіну, тому

що вони нагадували мені моменти підвищеного

збудження, і мені неприємно було дивитися на

них, коли я бував спокійний. Тепер я намагаюся

внести в картини спокій і працюю над ними до

тих пір, поки мені це не вдається.

Основне завдання кольору - служити виразності.

Я кладу фарбу на полотно, не маючи ніякої

упередженої ідеї.

Я сприймаю експресивну сторону кольору чисто

інтуїтивно.

Я вибираю кольори не за якою-небудь науковою

теорією, але за відчуттям, спостереженням і

досвідом.

Я мрію про урівноважене мистецтво, повне

чистоти і спокою, мистецтво без суєтних і

неспокійних сюжетів, мистецтво, яке могло б

дати відпочинок розуму інтелектуального

працівника, ділової людини, літератора, подібно

до того як зручне крісло дає відпочинок фізично

втомленому тілу.

Треба вміти знаходити радість у

всьому: в небі, в деревах, у квітах.

Квіти цвітуть всюди для всіх, хто тільки

хоче їх бачити.

Світ Матіса - це світ танців і пасторалей, музики і

музичних інструментів, красивих ваз, соковитих

плодів і оранжерейних рослин, різноманітних

судин, килимів і строкатих тканин, бронзових

статуеток і нескінченних видів з вікна

(улюблений мотив художника). Стиль його

відрізняється гнучкістю ліній, то

переривчастих, то округлих, що передають

різноманітні силуети і обриси, чітко ритмізуючих

його строго продумані, більшою частиною

урівноважені композиції.

Лаконізм рафінованих художніх

засобів, колористичних гармоній, поєднують то

яскраві контрастні співзвуччя, то рівновагу

локальних великих плям і мас кольору, служать

головній меті художника - передати насолоду від

чуттєвої краси зовнішніх форм.

Анрі Матіс – яскравий представник живопису

доби авангарду. Він намагався донести глядачеві

своє ставлення до життя, яке зображав у своїх

картинах.

Його мистецтво – це радість, радість

життя, виражена у яскравих

кольорах, непередбачуваних колористичних

гармоніях, площинному зображенні фігур.

Дата і місце

народження

Доба і стиль, в

якому творив

Основні місця

навчання і

вчителі

Основні

роботи

Дата і місце

смерті

31 грудня 1869 р.

Ле-Като, Франція

Авангард

Фовізм

В 1882-1887 рр.

навчався в

середній школі,

ліцеї Henri-Martin.

“Танець” 1954 р.

Сіміезе, Ніцца

У 1887р. вивчав

юриспруденцію у

Школі юридичних

наук.

“Радість життя”

У 1891 р. вступив

до Академії

Жюліана, де

навчався у Бугро

майстра салонного

мистецтва.

Цикл

“Одаліски”

У 1893 р.

перейшов до

Школи

витонченого

мистецтва, де

займався в

майстерні Гюстава

Моро.

“Червона

кімната”

“Майстерня

художника”

“Жінка в

шляпі”

0

1

2

3

4

5

6

Категория 1 Категория 2 Категория 3 Категория 4

Ряд 1

Ряд 2

Ряд 3

http://100v.com.ua/uk/Anri-Emil-Benua-

Matiss-person

http://www.art-spb.ru/artspb80.html

http://www.if-

art.com/pgallery/per/hmatisse/1.html

http://smallbay.narod.ru/matisse.html

http://ru.wikipedia.org/wiki/Матисс