112 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

www.vechirniykiev.com.ua23 серпня 2018 року

№ 34 (19319)

Фото Володимира ТАРАСОВА

24 серпня – 24 серпня – День НезалежностіДень Незалежності

� УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО ГОТОВЕ

ДО ПАРАДУ НА ЧЕСТЬ 27-Ї РІЧНИЦІ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Президент України Петро Порошенко закли-кав українців прийти на парад до Дня Неза-лежності.

– Хочу запросити всіх киян на парад на честь річниці нашої незалежності на Хрещатик 24 серпня. Інші – обов’язково подивіться цей па-рад по телевізору, – сказав Петро Порошенко. – Розуміємо, що мир швидше прийде на нашу землю, коли міцнішими, патріотичнішими, професійнішими будуть наші Збройні сили. Усі бачать кардинальну відмінність, яка відбулася з країною та армією.

Продовження теми на 6-й стор.

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)КУР’ЄР «ВК»2

� 24 серпня – СТАРТ голо-сування за проекти Громад-ського бюджету-3! Проекти за ініціативами киян легко знайти на сайті Громадського бюджету Києва. Голосувати можна буде за 5 ініціатив одночасно.� 1 вересня до столичних шкіл підуть майже 34 тисячі першокласників. Із вересня країна переходить на 12-річну систему навчання та впрова-джує Концепцію нової україн-ської школи. На її впровадження держава виділила Києву 69,6 млн грн. Столиця мала виділити решту – 30 відсотків – проте збільшила свій внесок у рефор-му освіти у 6,5 разів.� Для забезпечення тран-спортного сполучення Шев-ченківського, Святошинсько-го та Солом’янського районів у нічні години відкрився но-вий тролейбусний маршрут № 94Н. Перевезення пасажи-рів організовано за наступною схемою: площа Льва Толстого – вулиця Льва Толстого – вулиця Володимирська (у зворотньо-му напрямку – бульвар Тара-са Шевченка), вулиця Велика Васильківська – бульвар Тараса Шевченка – проспект Перемог-ти – Кільцева дорога – проспект Леся Курбаса. � Біля станції метро «Чер-нігівська» реконструюють проспект Ю.Гагаріна. Поки вартість робіт оцінюють у 124 млн грн. Планується ре-конструювати проспект Ю. Га-гаріна, транспортну розв’язку, а також демонтувати трамвайні колії. Реалізовувати проект будуть у чотири черги. Рекон-струкцію мають завершити в 2021 році.

КОРОТКО ВИСТАВКИ

Про герб України в документах

Столиця уже вдруге брати-ме участь у Європейському тижні місцевої демократії. Це – щорічна подія серед держав-членів Ради Євро-пи, в рамках якої місцеві органи влади проводять різноманітні заходи, спря-мовані на поглиблення діалогу з громадою та її за-лучення до управлінських процесів на місцях.

– Минулого року ми вперше до-лучилися до проведення Європей-ського тижня місцевої демократії. І одразу ж гарно себе зарекоменду-вали, здобувши головну нагороду – 12 зірок, – зазначив керівник Управління з питань децентра-лізації, розвитку місцевого са-моврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Київради

Юрій Павлов. – Вона підкреслює досягнення місцевої влади у залу-ченні громади до розвитку місцевої демократії та загалом суспільного життя на рівні міста… Зараз ми вдосконалюємо інструменти елек-тронної демократії. Наприклад, розробили нову редакцію поло-ження про Громадський бюджет, прийняли Положення про загальні збори членів територіальної гро-мади за місцем проживання.

У рамках проведення Європей-ського тижня місцевої демократії, у столиці заплановані тематичні ак-ції, майстер-класи, тренінги, лекції та «круглі столи». Це має підвищити обізнаність громадян щодо того, як функціонують органи місцевого самоврядування та залучити киян до активнішої участі у суспільному житті свого міста. Основні заходи проходитимуть восени.

Київський університет імені Бориса Грінчен-ка реалізував проект з використання аль-тернативних і по-новлюваних джерел енергії.

Це не тільки зробить навчальний заклад енерго-незалежним, а й дозволить зменшити викиди в атмос-феру діоксиду вуглецю на 400 тонн в рік.

У навчальному корпусі на вул. Маршала Тимошен-ка, 13-б встановлені три унікальних теплових на-соси. Технологія дозволила вирішити такі важливі завдання, як отримання автономного джерела теплової енергії для підігріву басейну та гарячого водопостачання університету, що дозволяє безперебійно використовувати спортив-ний комплекс незалежно від стану теплових мереж міста. Важливо і те, що нове обладнання дозволить також зменшити навантаження на теплові мережі, що призведе до зменшення викидів в атмосферу діоксиду вуглецю.

Крім того, за рахунок ефективності встановлених теплових насосів Університет імені Бориса Грінченка зможе заощадити понад 400 тис. грн у рік на гарячому водопостачанні. Для збільшення економічного ефекту було встановлено потужну електрогенеруючу станцію, в ре-зультаті чого період окупності інвестицій зменшився з 4,5 до 2,5 років.

Київ змагатиметься за нагороду «12 зірок»

ТЕХНОЛОГІЇ

АКЦІЯ

На столичному Хрещатику 23 серпня відкриється фотодоку-ментальна виставка, присвячена 100-річчю затвердження тризуба Державним гербом.

Експозицію підготували Український інститут національної пам’яті та видав-ництво «Родовід». Фотодокументальна виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України» експонуватиметься на великих банерах біля Головпоштамту столиці.

На відкриття запрошений співавтор Малого державного герба України графік Олексій Кохан.

Як відомо, рівно сто років тому, у 1918-му, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого взяли за основу для малюнків герба та печатки Української Народної Республіки. Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Руссю – як головної її спадкоємиці. Він став одним із головних атрибутів неза-лежної Української держави, а також важливим маркером української національної ідентичності.

1 вересня 2018 року розпочнеться будів-ництво першої черги високовольтної лінії «Новокиївська – Московська», необхідної для забезпечення якісним електропоста-чанням жителів Голосіївського та Печер-ського районів столиці.

– Мета наших будівельних робіт – побудувати надійну і високотехнологічну мережу електро-постачання для киян. Нова високовольтна лінія 110 кВ – стратегічно важливий об’єкт для живлення нової підстанції «Одеська». Ця лінія стане додат-

ковим резервним каналом харчування для жителів правого берега Києва, – зазначив генеральний директор ДТЕК Київські електромережі Олек-сандр Фоменко.

Відзначимо, що будівництво першої черги ви-соковольтної лінії «Новокиївська – Московська» є частиною інвестиційної програми «ДТЕК Київські електромережі» на 2018 рік у розмірі 501 млн грн. В рамках інвестпрограми компанія також побудує майже 9 км нових підземних трас ліній електропере-дач, реконструює підстанцію «Позняки» і встановить близько 25 тис. «розумних» лічильників.

Протягом двох років у Києві планують встановити 900 зупинок за єдиним диза-йном.

– Зупинки складатимуться із зони очікування та кіоску і бу-дуть обладнані вітрозахистом, підсвіткою та тривожною кноп-кою й вогнегасником на випа-док надзвичайної ситуації. Лави обладнають розділювальними перегородками, щоб на них не можна було лягти. У кіосках не про-даватимуть алкоголь, – розповів

депутат Київради Антон Дрепін. – Інформаційне табло розташують за склом у торговельному кіоску в бік павільйона очікування.

Платформу під кожною зу-пинкою підніматимуть на кілька сантиметрів, щоб під час дощу не було калюж під ногами. У дизайн зупинок згодом можуть внести низку технічних допра-цювань. Антон Дрепін зазна-чив, що інвестор зобов’язався виконати все за власний кошт і вже перерахував чималу суму у міський бюджет.

ІНВЕСТПРОГРАМА

ПЛАНИ

У Києві побудують нову високовольтну лінію

900 зупинок за єдиним дизайномУніверситет обігріватимуть

сонячні батареї

Що для мене жити в незалежній країні? Жити і працювати у місті, яке ти любиш. Прокинутися вранці з думками про те, як багато ще потрібно зробити. Нам, усім разом - крок за кроком, облаштовувати свій район, свою ву-

лицю,своє місто. Будувати країну, в якій ми мріємо жити. Цінувати насправді важливі речі люди часто починають, коли є загроза

їх втратити... Україні випали великі випробування. Вже 4 роки ми відзначаємо День Незалежності відстоюючи суверенітет і територіальну цілісність своєї

країни. Гинуть наші найкращі патріоти. Україна доводить, що вона незалежна

і гідна будувати своє майбутнє. І створюємо його ми. Ті, хто любить свою країну, хто не опускає рук і

налаштований на перемогу! Вірте в себе! Вірте в Україну! З Днем Незалежності!

Ваш Віталій КЛИЧКО

ФОТОФАКТ

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319) 3

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

� Комунальне підприємство «Київавтодор» оголосило тендер на покупку двох снігоплавиль-них машин. Їх вартість оцінюється в 31,5 мільйона гривень. Машини повинні плавити сніг на дизелі зі швидкістю не менше 60 тонн на годину при -1°С і мінімум 50 тонн/год. при температурі -10°С. � 29 серпня відкриють онов-лену Стіну пам’яті загиблим захисникам України у війні з Росією. Серед оновлень – чотири нові секції з анкетами та світли-нами полеглих воїнів. Волонтери зібрали кошти та представлять електронний термінал «Книга пам’яті».

КОРОТКО

Комунальне підприємство «Київ міськсвітло» проводить роботи по заміні ртутних і натрієвих світильників на світ-лодіодні світильники на Набе-режному шосе.

Для виконання робіт використані сучасні матеріали та обладнання, які характеризуються тривалим термі-ном експлуатації. Поки замінили 642 світлодіодних світильники, 87 опор зовнішнього освітлення та чотири шафи управління.

– Ми хочемо замінити міське освіт-лення на сучасне і енергозберігаюче. Адже це не тільки комфортно і кра-

сиво, але і робить пересування по місту безпечним. З початку встанов-лення перших LED-світильників ми отримуємо вдячні відгуки від жителів та побажання скоріше встановити LED-світильники там, де це тільки планується. Киянам і гостям міста подобається європейський вигляд вулиць і парків, тому докладемо всіх зусиль, щоб виконати амбітні плани – встановити 12000 LED-світильни-ків протягом цього року, – зазначив заступник голови КМДА Дмитро Давтян.

Як ми повідомляли раніше, всього в столиці планують встановити 65 тис. LED-ліхтарів.

МІСТО

Набережне шосе з LED-освітленням

23 серпня О 10.00 біля КМДА відбудеться церемонія урочистого підняття Державного прапора України.24 серпня Молитовний захід у соборі Святої Софії Національного

заповідника «Софія Київська» та інших храмах Києва. Церемонія покладання квітів до пам’ятників Тарасу

Шевченку, Михайлу Грушевському. Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на Алеї Героїв Не-бесної Сотні.

Покладання квітів у районах Києва до пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у ХХ столітті, загиблих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях.

Парад військ «Марш нової армії» з нагоди 27-ї річ-ниці Незалежності України та 100-річчя відродження української державності (вул. Хрещатик, Майдан Незалежності).

Фестиваль етнічних громад «Мати Україно – ти одна у нас!» біля будівлі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

VIII вуличний фестиваль «Найбільша карта мрії» (вул. Хрещатик, навпроти вул. Прорізної).

Забіг у вишиванках до Дня Незалежності України (Русанівська набережна – Дніпровська набережна).

Всеукраїнський фестиваль із нагоди Дня Незалежності України Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» (біля арки Дружби народів, Центральний парк культури та відпочинку).

Регата з вітрильного спорту, присвячена Дню Неза-лежності України (6-й причал Київського річкового вокзалу).

22–26 серпня Виставка сучасних зразків озброєння, військової

техніки та інших матеріально-технічних засобів на Михайлівській площі.

23–25 серпня Автомобільне свято Motor-Show 27 UA (біля обеліска

міста-героя Києва, проспект Перемоги).

25 серпня Фестиваль до Дня Незалежності України «Кримський

дім об’єднує серця» (Поштова площа). Чемпіонат України із стріт-воркауту (біля арки Дружби

народів, Центральний парк культури та відпочинку м. Києва).

26 серпня Кінно-спортивне змагання до Дня Незалежності України

на Київському іподромі (вул. Академіка Глушкова, 10).

27–28 серпня Фотовиставка «Україно моя» у Національному істори-

ко-архітектурному музеї «Київська фортеця».

До Дня Державного прапора та 27-ї річниці Незалежності України у Києві пройдуть різно-манітні мистецькі, спортивні та урочисті події

Сучасний навчальний комплекс «Гімназія А+» відкриє свої двері на території зростаючого житлового комплексу «Комфорт Таун».

– Проект «Гімназії А+» – особливий і унікальний. Ми потурбувалися про те, щоб сучасний освітній заклад позитивно відрізнявся від інших навіть через кілька десятиліть. Автори проекту доклали багато зусиль для того, щоб було чим пишатися, – зазначив почесний президент компанії KAN Ігор Ніконов.

Для дітей створено унікальне освітнє середовище, в якому цікаво вчитися, спілкуватися і є все необхідне для розвитку талантів та формування навичок ефективного

лідерства. «Гімназія А+» дає учням можливість проводити з користю свій вільний час. Крім академічних знань існує безліч можливостей гармонійного розвитку – заняття спортом, творчістю, вивчення іноземної мови, участь в соціальних проектах.

Забудовником «Гімназії А+» виступила компанія KAN Development, яка подбала про те, щоб навчальний комплекс позитивно відрізнявся від інших освітніх проектів навіть через кілька десятиліть. Так, будівля установи має автономну систему теплозабезпечення, унікальну систему очищення води з власної свердловини, її оснащено сучасними системами енергозбереження та безпеки.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

«Меморіал Небесної Сотні. Де і яким має бути», — так називався круглий стіл, який провели в Києві напередодні Дня Незалежності. На думку учасників цього заходу, уві-ковічнити пам’ять загиблих героїв Майдану доцільно у приміщеннях Українського дому або Будинку профспілок.

Учасники круглого столу наголосили на тому, що меморіал має бути на місці, яке було однією із найважливіших точок проти-стояння взимку 2014 року. Про це повідомив народний художник Анатолій Гайдамака:

– У нас є меморіальні місця. Одне з них — Український дім, два верхні поверхи якого порожні. Так чому б зараз швидко не відкрити

меморіал там, де був штаб, звідки видно місце події, не чекаючи побудови нової будівлі, не витрачаючи шалені гроші на це?

Як дізналась «Вечірка», учасники круглого столу не відкидають важливість будівниц-тва Меморіалу Небесної Сотні. Але він, на їхню думку, має бути споруджений лише на тому місці, яке ще двадцять років тому було відведено під Національний художній музей. При цьому варто врахувати, що через старовинні будівлі Нацмузею (розташовані на вулиці Грушевського) проходить міська теплотраса. Тобто у випадку надзвичай-ної ситуації музейні фонди можуть бути знищені.

За задумом архітекторів, Меморіальний комплекс покликаний стати простором, який допомагає зрозуміти історію української бо-ротьби за світле майбутнє. Але при цьому він ще й має бути вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів. Криво-

лінійна форма комплексу відображатиме нелегкий шлях боротьби за свободу. На початку цього шляху — зі сторони Майдану та Хрещатика — доцільно розташувати меморіальну стелу, яка аркою врізати-меться у пагорб. На ній нанесуть імена Героїв Небесної Сотні. На існуючій бруківці планують встановити світлові квадрати — символ продовження шляху. По обидві сторони алеї висадять 107 лип на честь кожного Героя Небесної Сотні.

Символічним кінцем меморіального шля-ху повинен стати сад, який створить місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності і Міжнародним Центром Культури та Мистецтв. Пагорби на Алеї Героїв про-понують засадити квітами білого кольору, а вздовж пішохідних стежок — встановити

лавки. Біля Жовтневого палацу зроблять зелену зону, на якій «пропишуться» місця для тиші та мовчання.

Щоб ці плани стали реальністю, потріб-но ще завершити процес землевідведення (комплекс розміщуватиметься на трьох зе-мельних ділянках). Наступний етап — пошук проектувальника і джерел фінансування робіт.

Наразі відомо, що на будівництво мемо-ріалу уряд уже готовий виділити 200 млн гривень. Проте остаточна вартість робіт ще невідома.

ОСВІТА

МЕМОРІАЛ

У Києві збудували сучасну гімназію

Як вшанують велич Небесної Сотні

СВЯТКОВІ ЗАХОДИ

Мер Києва Віталій Кличко з нагоди святкування 27-ї річниці Дня Незалежності України вручив державні нагороди та відзнаки

міського голови видатним киянам за значні здобутки у професійній і громадській діяльності.

Державні нагороди та відзнаки міського голови отримали столичні лікарі, освітяни, працівники будівельної галузі, діячі культури,

представники громадськості, волонтери.

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)МЕГАПОЛІС4

З нагоди відзначення 27-річниці Неза-

лежності України 24 серпня о 12.00 на

Печерську вздовж вулиці Івана Мазе-

пи (від метро «Арсенальна» до готелю

«Салют») відбудеться низка святкових

заходів під лозунгом «Багатонаціо-

нальна, дружня та єдина Україна».

• • Презентуватиме сучасні міжнародні тенденції у сфері технологій та розва-жатиме гостей свята всеукраїнська мережа магазинів «Цитрус», яка пропонує від-відувачам локації інтерактивні май-стер-класи з водіння електротранспортом: електросамоката-ми, гіробордами, моно колесами та гіроскутером. Для дітей буде можливість пройти навчання із безпечного катання спільно з інструктором.

Крім того, на гостей локації очікує роз-важальна програма з діджеєм та ведучим.

Як проходитиме Як проходитиме святкування Дня Незалежності святкування Дня Незалежності в Печерському районі столиців Печерському районі столиці

• • Ключовою по-дією заходу стане презентація україн-ським скульптором, керівником творчого об’єднання «Золоті ворота» Ігорем Гре-чаником авторської роботи «Молитва за Україну».

Матеріал скульпту-ри – бронза, висота 2,5 метри. Симво-лічна назва компо-зиції, в основі якої є образ Скорботної Матері спонукає до глобальних роздумів та закликає до єдності нації.

• • Для дітей та мо-лоді, передбачено без-ліч розважальних та пізнавальних локацій, зокрема, проведення різноманітних творчих та спортивних майстер класів. На юних гос-тей свята чекатиме: «Дитячий боді-арт», майстер-класи із ви-готовлення сувенірів, сучасне п’ятиборство, навчання художньої майстерності тощо.

Так, осві-т я н с ь к а молодь Пе-черського району вста-новить но-вий рекорд України  –

найбільша кількість дитячих малюнків на тему «Незалежна Україна». Кожна дитина зможе долучитися до встановлення національного рекорду, адже всі малюнки, які будуть створені під час проведення майстер класів, розмістяться на локації зі встановлення рекорду України.

А ще, на юних відвідувачів, від Національного Автодилера «Богдан-Авто Холдинг» очікуватиме захо-плююча аерографія – малювання аерозольною фарбою на автомобілях.

• • Також діятиме со-ціальна акція від гро-мадської організації «Small Heart with Art», під час якої відбувати-меться безкоштовне, анонімне експрес тесту-вання на виявлення ВІЛ/СНІД. На учасників акції чекатиме приємний сюрприз від організаторів.

• • Упродовж всього святкового заходу діятиме фестиваль вуличної їжі, де всі охочі матимуть змогу поласувати смаколиками традиційної кухні народів світу. На фестивалі будуть представлені страви всіх на-ціональностей, представники яких проживають на території України. Також у даній локації братиме участь громадська організація «Ветерано Сервіс», що опікується учасниками та ветеранами АТО.

• • У розважальній зоні, гостям свята буде запро-поновано безліч локацій, серед них: виставка жи-вих скульптур, сучасний поетичний майданчик із м’якими пуфами, вистав-ка книжкової продукції від видавництва «Ранок» та ярмарка хенд-мейду, демонстрація різновидів технічних спецзасобів від комунальних підприємств Печерського району та пре-зентація військової техніки від Національної Гвардії України.

А ще, локації від Національної спілки художників України, Київського коледжу легкої промисловості, Печерської районної організації «Товариство Червоного Хреста України в м. Києві», від Державного музею іграшок та інститутів громадянського суспільства.

• • У рамках одноденного свя-та відбудеться гала-концерт за участю відомих українських виконавців, молодих талантів, інструментальних та хореогра-фічних колективів. Серед зір-кових гостей – шоумен Андрій Джеджула, переможець телеві-зійного конкурсу «Голос країни» Антон Копитін та інші.

• • Наприкінці свя-та гостей дивуватиме перформанс у жанрі фаєр-шоу.

Запрошуємо до святкувань у цен-тральному Печер-ському районі!

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319) 5ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ

На зорі Незалежності Укра-їни він був одночасно і на-родним депутатом, і теле-журналістом – висвітлював політичні події, в яких брав безпосередню участь. Має унікальний і багатий відео-архів – понад 750 відеока-сет, а це близько 2300 годин запису найважливіших історичних моментів, пов’я-заних із боротьбою за нашу державність. Опираючись на свої архіви, Ярослав Кен-дзьор навіть створив теле-передачу «Уроки історії» на парламентському телека-налі «Рада»…

КРАВЧУК НЕ ЗМІГ ЗІБРАТИ ПРЕЗИДІЮ

– Ярославе Михайловичу, які події, на ваш погляд, передували проголошенню незалежності України?

– Перший крок у цьому напрямі зробили балтійські республіки, які виступили за відновлення своєї незалежності. Я був очевидцем тих подій у січні 1991-го, перебуваю-чи у Вільнюсі разом із Михайлом Горинем і Ларисою Скорик. Ми на власні очі бачили, як литовці виборювали власну державу. Вони віддавали своє життя, захищаючи телецентр, Будинок преси та Сейм (парламент) від штурму радян-ських військ. Після поховань 14 литовських героїв ми поверталися поїздом до Львова. Пам’ятаю, як у купе розмірковували про долю України. Горинь тоді сказав, що наша Верховна Рада зможе про-голосити незалежність десь через 2-3 роки. Я тоді вважав, що його прогноз дуже оптимістичний.

Але демократичні процеси на всій території СРСР почали роз-гортатися доволі швидко. Активі-зувалася Українська Гельсинська спілка, набирав силу Народний рух, розгорнуло свою діяльність това-риство «Просвіта». Подібні процеси відбувалися й в інших союзних республіках. Саме тому найбільш реакційна частина кремлівського керівництва організувала держав-ний переворот, щоб військовою силою зберегти Радянський Союз.

– Як ви дізналися про серп-невий путч?

– Це був понеділок, 19 серп-ня. Мене вранці розбудив теле-фонний дзвінок від чергового Львівської обласної ради – він попросив, щоб я якомога швид-ше приїхав. Десь за півгодини я вже був там. Зустрів декількох народних депутатів – Михайла Косіва, Романа Іваничука, Євгена Гриніва, Романа Лубківського, також був голова облвиконкому Степан Давимука, заступники го-лови обласної ради. Ми дізналися про кремлівських «гекачепіс-тів» – ініціаторів створення так званого «Державного комітету з надзвичайного стану».

Після обговорення оприлюд-нили звернення до мешканців Львівщини щодо подій, які від-бувалися в Москві. Я одразу по-летів до Києва. На той час народні депутати перебували у відпустці.

Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук не зміг зібрати Президію Верховної Ради…

– Чому Леонід Макарович зволікав?

– Я йому також ставив це за-питання. Він казав, що не знав достовірної інформації про те, як саме розвиваються події у Москві, Ленінграді та інших регіонах Со-юзу. На той момент у нас не було гарантії, що зможемо ухвалити Акт проголошення Незалежності України. Парламентську більшість представляла прокомуністична «група 239», яка хотіла підтримати путчистів. У такій ситуації скли-кання позачергової сесії виглядало небезпечним. Лише пізніше я був змушений визнати тактичну му-дрість Кравчука, який дочекався перемоги над путчистами у столиці РФ. Пам’ятаю, як ми в Києві на площі Жовтневої революції (Май-дані Незалежності) прикріпили до радіоприймача гучномовець і слухали виступ Бориса Єльцина у Москві.

– Як розвивались подальші події?

– Ми розуміли, що Радянський Союз розвалюється. 21 серпня у Москві ситуація змінилася на ко-ристь Єльцина, «гекачепісти» за-знали поразки. Ми негайно зібрали

позачергову сесію Верховної Ради. Після того, як проголосували Акт Незалежності України, чимало киян вийшли на Хрещатик. Тоді святкували перемогу демокра-тичні сили і України, і Росії. А вже 22 серпня ми ухвалили офіційну заяву про події у РФ та визначи-ли дату скликання надзвичайної парламентської сесії – 24 серпня. Тоді ж було створено комісію з вивчення причетності Компартії до підтримки «гекачепістів». 28 серпня Президія Верховної Ради, враховуючи докази, звіт комісії (її очолив Юрій Гайсинський, який згодом став першим заступником Генерального прокурора України), ухвалила рішення про заборону діяльності Компартії. Заборона діяла до 1994 року.

ВІД СТРАХУ ДО ПІСНІ

– Які настрої панували серед народних депутатів у серпні 1991 року?

– Страх щодо можливих дій російських «гекачепістів» був посі-

яний і в лівому крилі українського парламенту, насамперед у лавах «групи 239». Ми побоювалися, що на Київ підуть танки. У військах, які дислокувалися на території УРСР, знаходилися наші однодумці. Ще під час путчу вони повідомляли, що до Бориспільського аеропорту при-бували військово-транспорті літаки з російськими десантниками. Тоді Народна Рада домагалася зустрічі з генералом Чечеватовим – коман-дувачем Київського військового округу. Під час нашого зібрання в Будинку офіцерів він категорично відмовився від відеозапису. Я тоді схитрував: зняв відеокамеру з плеча і поставив її на столі, не вимикаючи запис. Відверту симпатію до позиції Народної Ради демонстрував лише генерал Костянтин Морозов, який

згодом став першим міністром оборони України.

– Ви належали до тих депута-тів, які вважали, що 24 серпня відбулося не проголошення, а відновлення Незалежності. На чому базується така позиція?

– Ми мали свою державність, починаючи з часів Київської Русі і закінчуючи Українською народ-ною республікою. На превеликий жаль, більшість Верховної Ради не погодилася з тим, що наше дер-жавотворення розпочалося ще з Володимира Великого. Дебати, які вирували в парламентській залі, закінчилися Актом проголошення Незалежності. Над цим історичним документом працювало багато моїх колег: Левко Лук’яненко, В’ячес-лав Чорновіл, Дмитро Павличко, Іван Заєць, Михайло Косів… Треба віддати належне й Леоніду Крав-чуку, який поставив це питання на голосування.

До сесійної зали занесли величез-не синьо-жовте полотнище і накрили ним стіл Президії Верховної Ради УРСР. Окремо Дмитро Чобіт приніс

інший синьо-жовтий прапор: він був доставлений із Москви, побував біля того самого танку, з якого Борис Єльцин зачитав «Звернення до гро-мадян Росії» і назвав дії путчистів «реакційним, антиконституційним переворотом». Пізно ввечері, о 21.30, на трибуні Верховної Ради зібрав-ся імпровізований хор народних депутатів, який виконав дві пісні: «Ой, у лузі червона калина…», «Ще не вмерла України…».

Ми покидали сесійну залу стом-лені і щасливі. У ті радісні хвилини мало хто усвідомлював: найсклад-ніші проблеми розбудови новітньої України тільки розпочинаються.

«БІЛЯ НАС КРУТИЛИСЯ СЕКСОТИ»

– Можна сказати, що свій внесок у здобуття Незалежності зробили і шістдесятники-деси-денти, до яких належали й ви?

– Дисидентство значною мірою виросло з десталінізації та посла-блення «паралічу страху» ще за хрущовських часів. Саме тому у структурі КДБ створили спеціальне «п’яте управління» для боротьби з «ідеологічними диверсіями», а фактично – з інакодумцями.

Пам’ятаю, як влітку 1965 року ми з В’ячеславом Чорноволом повернулися до Львова з Карпат. Зранку чуємо гуркіт у двері. Врива-ються чекісти і проводять обшуки до самого вечора. Мене затримали на кілька днів. А далі – довгі місяці постійних допитів і викликів на «профілактичні» розмови. Мене виключили з університету за пове-дінку, що «ганьбить звання радян-ського студента». Я ще сподівався відновитися в інших вузах, але скрізь від мене відверталися як від «врага народа». Не міг навіть працевлаштуватися на найважчу і найбруднішу роботу. Довелося носити вантажі на вокзалі. Я тоді був молодим і сильним. Мав звання майстра спорту з важкої атлетики…

– «Компетентні органи» за вами стежили?

– Звичайно, за кожним із нас на-магалися стежити з того моменту, як ми долучились до демократич-них процесів. Добре знали, що ми з Чорноволом та іншими друзями в обідню перерву часто збиралися у кав’ярні на вулиці Саксаганського. Щоразу біля нас крутилися сексо-ти. Ми навіть глузували: мовляв, повільніше треба говорити, щоб встигали записувати…

– З того часу, як ми отримали Незалежність, минуло більше чверті століття. У 1991 році вас, як і багатьох інших депутатів, надихнули героїчні подвиги литовських патріотів, які вибо-рювали свою державність. Чому ж ми й досі не живемо так, як у країнах Балтики?

– Чому?.. Це питання риторичне, одвічне. Ми ще й досі борсаємося у пострадянському болоті, погрузли в корупції та хабарництві. Тоді як у балтійських державах провели необхідні реформи, вступили до Євросоюзу та НАТО. У їхніх парла-ментах не лунала іноземна мова, як у нас. На жаль, рівень свідомості нашого виборця такий, що дозволяє делегувати повноваження злодіям і корупціонерам. Нам треба обирати таку владу, яка захищає державу та її громадян. На мій погляд, відбува-ється процес осмислення нашими співвітчизниками своєї місії та відповідальності за долю держави.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Ярослав КЕНДЗЬОР:

«Ми побоювалися, «Ми побоювалися, що на Київ підуть танки»що на Київ підуть танки»

Ми покидали сесійну залу стомлені й щасливі. У ті радісні хвилини мало хто усвідомлював: най-складніші проблеми розбудови новітньої України

тільки розпочинаються

Що для вас означає «незалежність»?

Михайло КУЛИНЯК, директор інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культу-ри і мистецтва:

– Незалежність нашого народу полягає у тому, що

він зрештою виборов своє право на ідентич-ність, вільне володіння своєю мовою, культу-рою, історією. Навіть нещодавно встановлений у Києві пам’ятник давньоруському богатирю Іллі Муромцю, якого московська пропаганда намагається всіляко піднести як їх земляка, у моєму розумінні є одним із символів нашої незалежності. І мені особисто незалежність дала відчуття гордості за приналежність до великого українського народу, який проживає в цивілізованій незалежній країні.

Валентина КАЛІ-МАН, ветеран праці:

– Для мене незалеж-ність означає, передусім, заможне життя і впевне-ність у завтрашньому дні. Чого я не можу сказати про нашу країну, в якій більшість населення живе на межі бідності і не знає, що їх чекає завтра. Я пропрацювала безперервно 44 роки і маю маленьку пенсію. Хіба можу я з такими статками вважати себе незалежною, коли комуналку піднімають і ціни на ліки? Тож мені особисто незалежність нічого хорошого не дала. Хоча я все ж споді-ваюсь, що Україна стане дійсно незалежною із багатим народом.

Тамара СОЛОНЕЦЬ, пенсіонерка:

– Як колишній юрист я можу сказати, що не-залежність будь-якої країни визначається де-мократичністю її зако-нів, рівнем економіки і

фінансової самостійності. На жаль, поки що в Україні всі ці складові не можуть свідчити про її справжню незалежність – закони по-пираються, економіка розвивається надто повільно, зате іноземних кредитів набрали, що й онуки будуть віддавати. Моя «незалежна» пенсія також не вселяє оптимізму і віри в завтрашній день. Хоча дуже хочеться пожити в справді незалежній і квітучій Україні.

Ольга ГОЛЄНКОВА, прес-секретар:

– На мою думку, неза-лежність проявляється у свободі висловлення своїх думок, плюралізмі поглядів на суспільні проблеми. І в цьому плані нашу країну можна вважати демократичною і незалежною. Також ми нарешті можемо вільно розмовляти українською мовою, не боячись обвинувачень у націоналізмі, та й інші мови теж не зазнають утисків. Ми будуємо демократичне суспіль-ство, в якому має панувати верховенство законів, є свобода мітингів і демонстрацій, демократичні вибори керівників держави.

Артем ШУБІН, ди-зайнер:

– Процес здобуття незалежності Україною поки ще триває, але на цьому шляху ми вже маємо чималі успіхи. І я сподіваюсь, що ще моє

покоління житиме у справді вільній і не-залежній країні. Головне, щоб ми не були пасивними і кожен на своєму місці вносив свою частку в її розбудову.

Опитування провели Микола ПАЦЕРА ,

Борис КОРПУСЕНКО (фото).

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)СВЯТО6

ВИШКІЛ

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Доцент Інституту музики імені Р. Глієра, заслуже-ний діяч мистецтв Украї-ни, полковник у відстав-ці Геннадій Григор’єв особисто причетний до утворення оркестрової служби Збройних сил України. Маестро був головним диригентом зведеного військового оркестру під час першо-го у незалежній Україні військового параду, який відбувся на Хрещатику 24 серпня 1994 року.

– Без урочистих парадів військовий оркестр – не ор-кестр. Як і військо – не військо без реального бою, – вважає Геннадій Григор’єв. – Тому до першого військового параду на Хрещатику ми готувалися дуже ретельно.

Оркестрова служба ново-створених Збройних сил Украї-ни формувалася на традиціях і творчому потенціалі Київського

військового округу. Не сумнівали-ся, що нова с л у ж б а і репертуар військової

музики мають створюватися на основі історичної правди. А ще – на українському фолькло-рі, національно-патріотичній духовності…

Полковник Григор’єв, який ще вчора очолював оркестрову службу Київського військо-вого округу, добре розумів відповідальність і масштаб-ність свого завдання. Йому підпорядкували всі військові оркестри, ансамблі та наявні матеріально-майнові ресурси. Новопризначений керівник оркестрової служби ЗСУ зумів згуртувати кращі творчі сили військових і цивільних музи-кантів, композиторів. Тоді на його заклик жваво відгукнулися такі відомі українські компо-зитори як Євген Станкович, Мирослав Скорик, хормейстер Зиновій-Богдан Антків, тала-новиті військові музиканти

Олександр Морозов, Дмитро Антонюк та багато інших.

Своєму давньому товари-шу Івану Москаленку Геннадій Григор’єв довірив створення на базі оркестру Київського військово-командного училища Оркестру Почесної варти. Пол-ковник Москаленко блискуче справився з цим важливим завданням, а в подальшому на довгі роки очолив Прези-дентський оркестр.

…Попри певні труднощі початкового періоду, процес пішов. До столиці почали на-відуватися керівники іноземних країн, високі урядові делегації. Військові музиканти впевнено зайняли важливу нішу у цере-моніалі міжнародних зустрічей. І саме військові митці стали першими виконавцями Гімну України, на високому професій-ному рівні виконували десятки гімнів інших країн світу.

– А напередодні першого військового параду ми сформу-вали і затвердили нові штати. Колишній оркестр штабу округу отримав назву Зразково-по-казового оркестру Збройних

сил України, – не без гордості розповідає Геннадій Мико-лайович. – Невдовзі до його назви додалися: «Заслужений академічний…».

Під час музичного супроводу першого військового параду на Хрещатику зведений військо-вий оркестр яскраво і фахово презентував свої кращі якості. В ході формування оркестрової служби ЗС України, а також безпосередньо в процесі під-готовки до першого військо-вого параду з’явилася низка нових, яскравих і самобутніх маршів. Вони віддзеркалюва-ли та органічно поєднували історичне минуле і сьогодення українського війська. В основі багатьох творів – відомі україн-ські народні пісні, похідні пісні Січових стрільців, вояків УПА. Це «Козацька слава», «Слава Україні!», «Червона калина» та багато інших.

– Роки минають, а ці музичні твори з успіхом виконуються, залишаються популярними, як і в перші роки незалежності, – каже Геннадій Миколайович. – Справжня музика – вічна! На нинішньому військовому параді кияни та гості столиці теж із задоволенням їх будуть слухати. Сподіваюсь, вони ще раз гідно оцінять репертуар військової музики – ровесниці Незалежності.

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Цього року в параді військ на Хре-щатику буде представлено понад 250 одиниць військової техніки. Кияни та гості столиці зможуть ознайомитися з низкою новинок українського озброєння.

Більш конкретно про це «Вечірку» поін-формував директор інформаційно-кон-салтингової компанії Defense Express Сергій Згурець:

– Ми вперше побачимо практично всі нові зразки техніки і зброї, про які до цього часу знали лише обрані, – зазначив вій-ськовий експерт. – По Хрещатику пройде оперативно-тактичний комплекс «Сапсан», високоточна система залпового вогню «Віль-ха», автоматизована РСЗВ «Верба», нова самохідна 155-мм гаубиця «Богдана»…

Сергій Згурець зазначив, що це не пов-ний перелік того, що буде представлено на урочистому проходженні і що є в бойовому арсеналі українських військових сьогодні. Зокрема нову бойову машину «Нота», розроблену Харківським конструктор-ським бюро з машинобудування, з певних причин на Хрещатику не покажуть. Та й деяка частина представленої на військо-вому параді бойової техніки буде лише демонстраційною. Над її доведенням до серійного виробництва розробники ще продовжують працювати.

Важливі відомості щодо сценарію цьогорічного військового параду вдало-ся дізнатися також від Олекси Руденка, члена творчої групи з розробки форми та символіки Українського війська. Він, зокрема, зазначив, що після проходжен-ня Хрещатиком підрозділів Сухопутних військ, в небі з’являться бойові літаки та гелікоптери (востаннє військова авіація залучалася до параду у 2009-му). Це буде дійсно вражаюче та неповторне видовище.

Як і злагоджене проходження наземних бойових машин. Фахівець уточнив, якою буде їх кількість – 254 одиниці. Багато з них – нові зразки. Сучасні українські танки «Оплот» та Т-84, модернізований Т-64, бойові колісні панцерники «Дозор-Б» і «Козак» з протитанковими ракетними комплексами «Стугна» і «Варта», унікальна ракетна система залпового вогню «Вільха» (а також її радянські попередники «Ураган», «Смерч», «Град»), пушки «Рапіра» та «Гіа-цинт», гаубиці «Мста», самохідні гармати «Гвоздика», «Акація», «Піон», санітарні «Богдани» і «Хаммери»… Кияни і гості столиці побачать вітчизняні безпілотники, здатні долати значні відстані та нести на собі серйозне озброєння.

А фішками цьогорічного параду стануть американські ракетні комплекси «Джаве-лін» (назва перекладається як «метальний спис», «дротик»), встановлені на легендар-них американських всюдиходах «Хаммер». Вони призначені для знищення танків та іншої бронетехніки ворога.

У параді візьмуть участь курсанти фа-культетів розвідки і десантно-штурмових

військ. Перед керівниками держави та глядачами пройдуть реальні учасники бойових дій із військових частин, що сьо-годні виконують бойові завдання в опе-рації об’єднаних сил (ООС). Підрозділи десантно-штурмових військ і морські піхотинці пройдуть головною вулицею в беретах нового зразка та з оновленою символікою.

Вперше по Хрещатику крокуватиме зведений підрозділ мужніх дівчат-вій-ськовослужбовців. Переважно вони пред-ставлятимуть столичний Військовий інститут телекомунікацій та інформа-тизації ім. Героїв Крут – альма-матер офіцерів-зв’язківців для всіх силових структур України. Розпочавши трену-вання задовго до параду, вони по п’ять-шість годин чи не щодня наполегливо відточували стройову майстерність на плацу вишу.

Визначально, що цьогоріч наші вій-ськовослужбовці вперше будуть вико-ристовувати військове привітання «Слава Україні!» – «Героям слава!» замість вітання радянського штибу.

� УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО ГОТОВЕ ДО ВІЙСЬКОВОГО ПАРАДУ НА ЧЕСТЬ 27-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Гучніше грай, Гучніше грай, сурмаче! сурмаче!

На марші – «Сапсан», «Вільха», На марші – «Сапсан», «Вільха», «Верба» і «Джавелін»… «Верба» і «Джавелін»…

ОПИТУВАННЯ«ВК»

23 серпня ми святкуємо День Державного прапора України. Хоча насправді 24 серпня 1991 року група народних депутатів вне-сла український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Втім, над Києвом жовто-блакитний стяг зама-йорів набагато раніше – 24 липня 1990 року. Про цю доленосну подію та роль столиці у здобутті незалеж-ності «Вечірньому Києву» розповів безпосередній учасник, лідер Демократич-ного блоку тогочасної Ки-ївради Олександр Мосіюк, який нещодавно презенту-вав книгу «День прапора».

– Розкажіть детальніше, як у Києві відбувалося підняття прапора?

Це одна з ключових подій у здо-бутті незалежності. Хрещатик такої кількості людей з часів Центральної Ради не бачив, про це свідчили очевидці-кияни. Зібралося понад 200 тисяч людей… Цій події пере-дувала Декларація про державний суверенітет від 16 липня 1990 року, підняття прапора став наступним кроком. Це єдиний стяг з часів Центральної Ради, який освячу-вався на подвір’ї Святої Софії, в центрі Володимирової держави. Тогочасні політики підкреслю-вали, що ми відроджуємо країну, започатковану Київською Руссю.

– Яка роль Київради у цій події?

– Оскільки в піднятті прапора взяли участь депутати Київради, правоохоронні органи сприйняли це як легітимну акцію. Що мало

важливе значення, щоб не засто-совували силу. Ми були на тонкій грані: двір заповнений загонами міліції особливого призначення, в будь-який момент могла виник-нути сутичка.

– Як готувалися до підняття прапора?

– Перша спроба підняти стяг була 20 липня. Тоді проголосу-вали рішення про національну символіку за основу, але його роз-критикували. Почалися атаки на депутатів, на мене особисто – що ми повинні провести референ-дум. Ми створили робочу групу, яка мала допрацювати рішення і призначили засідання Президії на 24 липня. Разом з активом Руху почали готувати акцію з освячен-ням і підняттям.

– До речі, звідки сам стяг? – Секретаріат Руху замовив

прапор у Львові, Тернополі та Франківську. З трьох осередків Руху прапори поїхали на Київ, де зберігалися в Секретаріаті Руху.

Олександр Ковтуненко, який очо-лював відділ агітації і пропаган-ди Руху, стверджує, що підняли франківський прапор, бо він за розміром був адекватний щоглі. А львівський був завеликий, 4 на 8 метрів. Його внесли в залу Вер-ховної Ради через рік…

– Як все ж таки вдалося це зробити?

– Увесь день тривав мітинг біля щогли. Водночас йшло засідання Київради, яке вів голова Арнольд Назарчук. Спочатку розглядали питання страйку, благоустрою міста, а питання щодо прапора було в порядку денному останнім.

Близько п’ятої години Назарчук говорить, що погано почувається, серце розболілося і він поїде до-дому… Я зрозумів, що ініціатива переходить до мене, як єдиний заступник одразу стаю в.о. О 18.30 вийшов до людей із мегафоном, зачитав рішення та оголосив, що о 19.00 буде піднято прапор. У зазначений час звучить молит-ва – я вистрибую на постамент і піднімаю стяг. Перше, що люди кричали після підняття прапора – НЕЗАЛЕЖНІСТЬ! Після цього хор Ященка виконує «Ще не вмерла Україна», «Боже великий єдиний нам Україну храни». Мітинг тривав довго, виступали народні депутати. Багато людей залишилося на ніч, охороняючи стяг.

– Чи не було у вас побоювань, що у разі невдачі доведеться відповідати перед комуністами?

– Якби збереглася комуністична влада, звісно, була б відповідаль-ність. Але ми вірили та нічого не боялися, були одержимі. Звісно,

отримували й погрози. А коли піднімали прапор, нас попереджа-ли, що на даху сидять снайпери…

– Завдяки чому Україні вда-лося нарешті здобути омріяну незалежність?

– Є різні оцінки, кажуть, що нам подарували цю незалежність. Я тут категорично не згоден: в політиці

таких випадковостей не буває. Але бувають «вікна можливостей», яки-ми можна скористатися. І тодішня політична команда в Україні, те покоління політиків, спромоглося скористатися нагодою. Цим людям треба віддавати належне. Неза-лежність, яку ми здобули, стала реалізацією тих змагань, битв, що були виграні й програні до того.

– Які виклики, на вашу думку, постали наразі перед Україною? Що має бути в пріоритеті дер-жави і суспільства?

– Безперечним пріоритетом сьогодні є безпека. Ситуація в світі дуже складна… Україні тут дово-диться маневрувати, і як ніколи велику роль відіграє дипломатія. В таких геополітичних умовах треба бути дуже гнучким. Звісно, абсолютним успіхом є Асоціація з ЄС і безвіз. Але треба зміцнювати армію, ракетний щит, і звичай-но, дотримуватися курсу в НАТО. Ми повинні створити умови, щоб альянс був зацікавлений.

У внутрішній політиці акту-альним є питання економічних реформ, які треба подовжити. Справжні реформи не приводять одразу до різкого підвищення рівня життя, багато чого вже зроблено. Але існує величезна загроза попу-лізму через політиків, які багато чого обіцяють.

Що стосується гуманітарної сфери, вважаю, Україна має бути українською. Історія і культура – це елемент національної без-пеки. Процитую Василя Шкляра: українська мова – це той рубіж, який захищає незалежність краще, ніж танки і «гради». Окупанти не прийшли на північ Луганщини, бо там знаходяться україномовні села.

Перший06.00 Хто в домi хазяїн?06.30 Доброго ранку, Країно!07.00 Новини07.05 Доброго ранку, Країно!08.00 Новини08.05 Доброго ранку, Країно!09.00 Новини09.05 Доброго ранку, Країно!09.35 Х/ф «Генрiх VIII». 1 с.11.30 Дешевий вiдпочинок12.10 Перший на селi12.40 Енеїда13.40 Китайський живопис 14.00 Телепродаж14.20 Фольк-music15.30 Незвичайнi культури16.35 Т/с «Оповiдання ХIХ

столiття»18.55 Неповторна природа20.00 Промiнь живий21.00 Новини21.25 Неповторна природа22.05 Вечiрнє шоу з

Ю. Марченком22.50 Незвичайнi культури23.30 Новини23.50 Незвiданi шляхи00.45 Китайський живопис01.10 Новини01.30 Незвичайнi культури02.00 Профiлактика

1+106.10 Неминуча вiйна08.00 Снiданок. Вихiдний09.00 Лотерея «Лото-Забава»09.45 Марiччин кiнозал10.00 Свiт навиворiт

11.15 Свiт навиворiт12.30 Х/ф «Усi в захватi вiд

Мерi»15.00 Х/ф «Великикй дружнiй

велетень»17.30 Х/ф «Фантастична

четвiрка»19.30 ТСН-Тиждень21.00 Танцi з зiрками00.00 Лiга смiху 201702.00 Аргумент кiно04.30 Мультфiльм05.00 ТСН-Тиждень

Інтер06.00 Мультфiльм06.25 Х/ф «Любочка»08.00 Удачний проект09.00 Готуємо разом10.00 Орел i решка. Морський

сезон11.00 Орел i Решка.

Перезавантаження12.10 Х/ф «Далi нiкуди»14.10 Т/с «Друге життя»20.00 Подробицi20.30 Т/с «Друге життя»23.10 Х/ф «Ой, мамоньки!»01.05 Речдок

ТРК «Україна»06.30 Сьогоднi07.10 Зiрковий шлях08.45 Х/ф «Якби да каби»10.50 Т/с «Настане свiтанок»14.45 Х/ф «Паперовi квiти»16.45 Т/с «Бабуля»19.00 Сьогоднi. Пiдсумки з

О. Панютою

20.00 Головна тема21.00 Т/с «Бабуля»23.20 Т/с «Випробування

вiрнiстю»01.50 Телемагазин02.20 Т/с «Випробування

вiрнiстю»03.10 Сьогоднi. Пiдсумки з

О. Панютою04.00 Говорить Україна05.00 Профiлактика

Новий канал03.00 Зона ночi04.40 Стендап-шоу05.39 Kids Time05.40 М/с «Том i Джеррi

шоу»06.59 Kids Time07.00 Х/ф «Вiдпадний

препод-2»09.10 Х/ф «Вiдпадний

препод-3»11.30 М/ф «Фердинанд»13.30 Х/ф «П’ята хвиля»15.40 Х/ф «Дивергент»18.30 Х/ф «Iнсургент»21.00 Х/ф «Дивергент,

частина 3. Вiддана»23.20 Х/ф «Злиття двух

мiсяцiв»01.30 Зона ночi

ICTV04.25 Скарб нацiї04.35 Еврика!04.45 Факти05.10 Iнсайдер07.00 Т/с «Вiддiл 44»

11.45 Х/ф «Чорна дiра»12.45 Факти. День13.00 Х/ф «Чорна дiра»14.15 Х/ф «Хронiки Рiддiка»16.20 Х/ф «Рiддiк»18.45 Факти тижня. 100

хвилин з О. Соколовою20.35 Х/ф «Шерлок Холмс»23.10 Х/ф «Шерлок Холмс-2.

Гра тiней»01.30 Х/ф «Бездоганна

репутацiя»03.00 Провокатор

Прямий09.00 Репортер. Новини09.15 Вiч на вiч10.00 THE WEEK

Мiжнародний огляд тижня

11.00 Вiн i Вона12.00 Репортер. Новини12.15 Споживач13.00 Репортер. Новини13.15 Прямий ефiр14.00 Репортер. Новини14.10 Вiч на вiч15.00 Репортер. Новини15.15 Прямий ефiр16.00 Репортер. Новини16.15 Прямий ефiр17.00 Кримiнал18.00 Репортер. Новини18.10 THE WEEK

Мiжнародний огляд тижня

19.00 МЕМ20.00 Кисельов. Авторське21.00 THE WEEK

Мiжнародний огляд тижня

22.00 Вiн i Вона23.00 Свiтськi хронiки

Київ07.45 Вулкан у прямому ефiрi08.50 Паспортний стiл09.00 Київ музика09.35 Шеф-кухар країни10.00 Телемаркет13.00 День у мегаполiсi15.10 «Euroshow»

М. Поплавського15.55 Концерт гурту

«Фрiстайл»18.10 Х/ф «Моє серце

належить тобi»21.00 СТН-тижневик21.30 СТН-спорт-тижневик21.50 Х/ф «Одного разу у

Францiї»23.35 Українська Нацiональна

Лотерея23.40 Х/ф «Смертельне

полювання»01.15 СТН-тижневик01.45 СТН-спорт-тижневик02.05 Х/ф «Моє серце

належить тобi»04.50 Мультляндiя

ТЕТ06.00 Байдикiвка06.30 Мультиранок12.45 Х/ф «Бiбi та Тiна»14.00 Чотири весiлля17.20 М/ф «Льодовиковий

перiод-5. Курс на зiткнення»

19.00 Одного разу пiд Полтавою

19.30 Країна У20.00 Казки У20.30 Одного разу пiд

Полтавою21.00 Країна У21.30 Казки У22.00 Одного разу пiд

Полтавою22.30 Країна У23.00 Казки У Кiно23.30 Країна У00.30 БарДак01.30 Х/ф «Тримайся,

козаче!»03.00 Вiталька05.50 Кориснi пiдказки5 канал

НТН06.10 Страх у твоєму домi08.00 Україна вражає09.00 Страх у твоєму домi11.00 Х/ф «За двома

зайцями»12.35 Х/ф «Королева

бензоколонки»14.05 Х/ф «Оцеола»16.10 Х/ф «Полум’я»19.00 Х/ф «Iнтердiвчинка»22.00 Х/ф «Незаперечний-3»23.55 Х/ф «Онг Бак. Тайський

воїн»02.00 Речовий доказ

СТБ06.15 Т/с Коли ми вдома07.15 Х/ф «Вам i не снилося»

09.05 Все буде смачно!10.00 Караоке на Майданi11.00 Хата на тата13.05 МастерШеф19.00 Слiдство ведуть

екстрасенси21.00 Один за всiх22.20 Х-Фактор02:00 Профiлактика

К106.30 TOP SHOP07.40 TiBi Абетка07.50 Чи знаєте ви, що08.15 Орел i Решка. Шопiнг10.10 Ух ти show10.45 М/ф «Воруши

ластами-2»12.20 Орел i Решка.

Перезавантаження00.40 Вечiрнiй квартал02.25 Нiчне життя

2+206.00 Мультфiльми08.00 Вiн, вона та телевiзор11.10 Х/ф «Морський

пiхотинець»13.00 Х/ф «Таємниця

татуйованої мумiї»15.00 Х/ф «Пiсля шторму»17.05 Х/ф «Храм черепiв»19.20 7 тур ЧУ з футболу

«Динамо» - «Карпати»21.25 Х/ф «Погоня»23.10 Про футбол00.10 Змiшанi єдиноборства.

UFC02.40 Облом.UA

НЕДІЛЯ2.09.18 програма телебачення

Оскільки в піднятті прапора взяли участь депутати Київради, правоохоронні органи сприйняли це як легітимну акцію. Що мало важливе значення, щоб не застосовували силу. Ми

були на тонкій грані: двір заповнений загонами міліції особливого призначення, в будь-який момент могла

виникнути сутичка

Олександр МОСІЮК:Олександр МОСІЮК: «Це єдиний прапор «Це єдиний прапор з часів Центральної Ради, який з часів Центральної Ради, який освячувався на подвір’ї Святої Софії» освячувався на подвір’ї Святої Софії»

ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ

Олег ПЕТРЕНКО

Чи постала б наша незалежна країна, якби до проголошення державності українці живилися інформацією лише з трьох тодішніх телеканалів, радіо і газет, які були за тематикою як одна? І всі ЗМІ пе-реконували, що радянському люду живеться найліпше.

– За «перебудови», коли московським виданням дозволялося більше «гласності», в Києві ще панувала гебістська цензура. Тут лише «Вечірній Київ» друкував щось, що виходило за рамки, але дуже рідко, – згадує укладач першої анотованої бібліогра-фії української позацензурної преси Михайло Трущенков. – Тому в кінці 80-х – на початку 90-х в Україні з’явилися сотні неформальних газет і бюлетенів. Найбільше, як стверджують дослідники, у Києві – понад двісті, у Львові – з сотню…

Загалом в Музеї-архіві українського сам-видаву видавництва «Смолоскип» зібрано близько тисячі оригіналів таких видань, що виходили у нас в останню «п’ятирічку» СРСР. Нині Центр дослідження визвольного руху завершує оцифровування електро-нної колекції. Допомагають українським дослідникам посольства Чехії і Литви. У цьому директор архіву СБУ Андрій Когут бачить символіку. Чехословаччина у кінці 80-х була однією з країн, через яку пролягав нелегальний шлях фотомакетів українського самвидаву до західних друкарень. А в межах тодішнього СРСР найчастіше виходили ці газети у Литві. Підпільну друкарню там організував Пятрас Вайтєкунас, котрий через десять років став послом Литви в незалежній Україні.

Дві третини самвидаву, за оцінкою пана Трущенкова, були, звісно, суспільно-по-

літичні видання здебільшого антирадянського спрямування. Але в підпіллі друкувалися й неформальні сатиричні збір-нички, релігійні, екологіч-ні, музичні вісники й навіть еротичні журнальчики, адже доти «в СРСР сексу не було». Анекдотично, але навіть перші газетки рекламних оголошень (продам-куплю) друкували-ся нелегально, бо формально проголошений ринок ще за інерцією планової економі-ки обмежувався здебільшого парканом міських базарів. Тру-щенков згадує, що тоді в Україні створився навіть рух альтернативних комуністів, які теж мали свій самвидав.

Андрій Когут каже, що КДБ переслідував навіть видавців газети «Сальтисон», котра порушувала винятково соціально-економіч-ні проблеми під перефразованим гаслом тодішніх компартійних видань «Пролетарі всіх країн, єднайтеся… в черзі за ковбасою».

– Був 1987-й. Я в 11-му тролейбусі зустрів одно-класника – нині відомо-го київського художни-ка Віктора Хоменка. Він знав мої погляди і те, що займаюся книгами. «Як дивишся, щоб зайнятися самвидавом», – каже на вухо. Познайомив з Іва-ном Рибалком – гарячим патріотом і неприкаяним журналістом (земля йому пухом). Він у Києві не мав житла, переховувався від КДБ, але при цьому мешкав у готелі «Лейпциг», що за 50 метрів від чекістської будівлі. Іван якийсь час остерігався мене: хто? Звідки? Чому російське прізвище?.. Побоявся спершу звести з тими, хто переправляв макети до

Чорткова, що на Львівщині, де газети під-пільно друкувалися в легальній друкарні, чи до Литви. Але згодом переконався в моїй надійності, – згадує Михайло Трущенков.

За його словами, найстрашніше, коли конфісковували готові фотомакети. По наводці. Їх ховали у банках з медом, у дитя-чих іграшках. З Литви ж газети перевозили кілька кур’єрів, аби вберегти бодай частину

накладу. Розповсюджували пре-

су на мітингах, яких тоді в Києві було чимало. У ба-гатолюдді кадебісти не наважувалися на арешт. Або ж у сквері під Голов-поштамтом, де постійно збиралися погомоніти «інакодумці». Коли офіцій-ні газети в кіосках лежали

по 2-5 копійок, ці з руками вихоплювали за рубль.

– То був не бізнес. Такий заробіток дуже небезпечний. Продавали тільки для того, щоб видати наступний номер, – каже Михайло Трущенков. – На майдані, у скверику, після шостої вечора сиділи непримітні хлопці. Хто знав, підходив, мовчки давав рубля,

ховав газету під одяг, читав не в метро, а вже вдома. Передавали з рук в руки, зачитували до дірок. Тут, на «острівці свободи», КДБ вже крізь пальці дивилося на це, а трохи десь відійдеш – могли арештувати.

– Мене якось забрали на Воло-димирську, 33. «А, антисовєтчик. Знаєте, скільки вам світить?», – питає один. «Років десь до деся-ти», – відповідаю. «Он книжечка – розпишіться за профілактичну бесіду, покладіть туди за кожен рік по рублю і йдіть». То був 1989 рік, і КДБ займався вже не лише колекціонерами самвидаву, – роз-

сміявся Михайло Трущенков. – Страшніше було в міліції, там саджали на кілька діб. Міліція виписувала і квитанції на штраф. Бо ж отримувала завдання від КГБ, і якось мала відзвітувати. Повідомляли на роботу. Звільнення залежали від політичних погля-дів керівників підприємства, але погляди у начальства тоді були здебільшого такими, як потрібно.

– Доходило до анекдотичних ситуацій. Конфісковували навіть офіційні видання з надто «гласними» публікаціями. Скажімо, вилучили шістдесят примірників «Літера-турної України» і не повернули, – згадує розповсюджувач і дописувач до самви-даву Тарас Шамайда. – Такі видання, як краплі, точили камінь радянської свідомості і закладали підвалини, на яких постала незалежна держава.

Олег Коцарев, менеджер видавництва «Смолоскип», радить всім погортати сто-рінки самвидаву на сайті ЦДВР.

– Всі наші досягнення чи поразки про-ростають звідти. Сьогодні дуже корисно подивитися на все це та побачити минуле людей, які зараз часто фігурують у публіч-ному просторі, щоб зрозуміти коріння якихось процесів, – радить він.

11

Загалом в Музеї-архіві українського самвидаву

видавництва «Смолоскип» зібрано близько тисячі оригіналів таких видань, що виходили у нас в ос-

танню «п’ятирічку» СРСР

КРІЗЬ РОКИ

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319) ЯК ЦЕ БУЛО

Фото Павла ПАЩЕНКА

Призабуте слово самвидаву Призабуте слово самвидаву

Микола ПАЦЕРА

Одним із найголовніх сим-волів нашої незележності є монумент на централь-ному столичному майдані у вигляді величної колони, яку вінчає фігура Оранти – України. Напередодні свята «Вечірка» поцікавилася у її автора – народного ху-дожника України Анатолія Куща, як створювався він, а також пам’ятник засновни-кам Києва.

Із набуттям нашою країною незалежності виникла потреба увічнити цю історичну подію в монументі на головній площі дер-жави. У березні 1996 року тодішній президент Леонід Кучма видав відповідний указ, а також було оголошено відкритий конкурс про-ектів монументу незалежності. Він проходив у декілька етапів протя-гом цілих п’яти років, і участь у ньому взяли близько 700 проектів.

Постійним і активним учасни-ком того конкурсу був народний художник України Анатолій Кущ, який отримав декілька заохочу-вальних премій, а в 2000 році на заключному етапі два його проекти посіли перше та третє місця.

– Головним із них був проект «Слава Україні», до якого входили монумент «Засновники Києва», центральна колона з Орантою-Україною та музей Державності, фа-садом якого є колонада з пантеоном видатних творців державності, – розповів Анатолій Кущ. – До них входять князь Аскольд, княгиня Ольга, Святослав Хоробрий, Во-лодимир-Хреститель, Ярослав Му-дрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Байда Вишневецький, Петро Канишевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та Михайло Грушевський. По боках

цього порталу розміщені барельєфи з видатними вітчизняними діяча-ми світового рівня у галузі науки, культури, мистецтва, духовен-ства та інші, починаючи з Нестора Літописця і закінчуючи Стусом та Чорноволом. Зверху по боках знаходяться кінні прапороносці з триглавами (тризубами. – Авт.). По центру порталу розміщуєть-ся колона з Орантою-Україною, встановлена на постаменті у ви-гляді християнського храму в стилі українського бароко…

На протилежному боці Майдану мав розміщуватися великий під-

земний паркінг, а також торгова частина з рестораном. Проект цьо-го комплексу був затверджений художніми радами Міністерства культури, Спілки художників України, містобудівною радою, а також розпорядженням Кабінету Міністрів. Але воно так і не було виконане через банальний «брак коштів». Тож зараз замість музею Державності маємо базар-бара-холку, а його фасад взагалі від-сутній. Фактично комплекс досі недобудований, і не введений в експлуатацію, оскільки жодного акту здачі Кущ не підписував.

Скульптор розповів і чима-ло цікавого про встановлені на Майдані Незалежності монументи Оранти-України та «Засновникам Києва». У фігурах та одязі останніх він втілив декілька змістів-симво-лів, пов’язаних із історією України того періоду. А їх прообразами стали: сам 33-річний скульптор – Хоривом, Щек – його товариш Олександр Федорук, Кий – збір-ний образ, а прообразом Либеді є його донька – всесвітньо відома художниця Христина Кущ-Катракіс (спочатку її образ батько хотів використати для центральної фі-гури – Оранти-України й створив скульптуру за її фотографіями, але цього не дозволили чиновники). Коли тодішній мер Києва Олек-

сандр Омельченко дізнався про це, то прибув з комісією в майстерню Куща і категорично заявив: «За мої гроші я не дозволю увічнювати твою доньку»…

Цікаво, що лівою рукою Оран-та вказує на захід – наш шлях до Європи. А калинову гілку – наці-ональний символ кровної єдності українців, краси та добробуту вона тримає правою рукою, три пальці якої складають трійцю, як знак звернення до Бога за покровом, благословенням та захистом.

Бронзова фігура Оранти пу-стотіла і важить близько 20 тонн. У ній від ніг до голови є каркас із неіржавіючої сталі. Драбина спускається через всю колону аж донизу, і по ній можуть перемі-щатися люди, котрі стежать за станом монумента. До речі, сама 60-метрова колона виготовлена з пластин білого італійського мар-муру товщиною 3-4 сантиметри.

А щоб надати стійкості скуль-птурі, під нею всередині колони прикріплено спеціальний маятник вагою півтори тонни, який гасить коливання при сильному вітрі чи іншому зовнішньому впливі. Вся конструкція витримає навіть сильний ураган, хоча й виростає з «підніжжя» у вигляді 12-ме-трового храму, та може стояти століттями…

Як створювався монумент Як створювався монумент для Майдану Незалежності для Майдану Незалежності

НА ДЕНЬ ПРАПОРА ВСТАНОВЛЯТЬ РЕКОРД

23 серпня традиційно відбудеться піднят-тя Державного прапора України біля будівлі Київської міської державної адміністрації та в районах Києва, а також урочисте вручення паспортів громадянина України юнакам і дівчатам столиці, які досягли значних успіхів у навчанні, спорті, мистецтві (вул. Хрещатик, 36).

А в Дарницькому районі готуються до встановлення нового рекорду Національного реєстру в номінації «Найдовший прапор України». Його довжина складатиме 2 км 700 метрів. Прапор розгорнуть від вулиці Руденко до Харківської площі. Акція роз-почнеться о 8.00.

ІСТОРІЯ ТРИЗУБУ: ВІД КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДО СУЧАСНОСТІ

23 серпня біля Головпоштамту відкрива-ється фотодокументальна виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України», підготовлена Українським ін-ститутом національної пам’яті у співпраці з видавництвом «Родовід». На плакатах покажуть історію тризубу, його художні інтерпретації. Виставка присвячена, зокре-ма, роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовсько-го, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та інших.

Крім того, на Майдані Незалежності триває виставка «100 років боротьби за

незалежність», присвячена сторіччю прого-лошення УНР. Вона представляє 10 історій провідників революційного руху та різні аспекти творення Української державності 1917-1921 років.

МІФИ В КВІТАХ ТА МОДНИЙ ПОКАЗ ПРОСТО НЕБА

Традиційно до Дня Незалежності відкрилася виставка квітів на Співочому полі. Її тема – «Чарівний український міф». Працівники УЗН кожного району створили власну композицію, звернувшись до певної української міфічної істоти. Для 10 композицій використано 200 тисяч квітів: різні види альтернатери, бегонії, тагетису (чорнобривці), коліусу, цинерарія, агератум, сеткреазія, ірезине, гортензія, ехінацея, лобелія, очиток, а також злакові трави та кущі. Виставка триватиме до 16 вересня.

24 серпня о 18.30 по вул. Басейній, 11-17 (дублююча дорога) розпочнеться показ ко-лекції жіночого вбрання SEREBROVA сезону весна-літо 2019. Імпровізований подіум, по якому ходитимуть моделі, встановлять на дорозі, а побачити шоу зможуть всі охочі.

СЛУХАЄМО СВОЄ 24 серпня у Печерському ландшафтно-

му парку пройде Всеукраїнський фести-валь-конкурс «Ти у серці моїм, Україно!». У цьому фестивалі народної творчості зма-гатимуться колективи з різних областей України.

Також на Майдані Незалежності художні колективи силових структур привітають

українців тематичним концертом «Пісня за волю України».

Шанувальників класичної музики за-прошують у парк Шевченка на концерт «Класик Пікнік. Українська поема». В про-грамі – твори українських композиторів у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під керуванням Вале-рія Матюхіна, скрипкове соло – Богдана Півненка, співає та веде концерт Мар’яна Головко. Початок о 19.00.

24 серпня о 19.00 в музеї «Золоті Ворота» відбудеться концерт «Композитори грають себе». На свято Незалежності України три київських композитори роблять місту такий подарунок із власних творів, достойних зву-чати на «біс». 25 серпня на літній естраді у Центральному парку культури та відпочинку відбудеться звітний концерт муніципальних творчих колективів «Мистецькі перлини

Києва». А 26 серпня тут пройде Міжнародний фестиваль мистецтв «Діалоги культур». З 12.00 триватиме програма Dances and Styles, яку представить Студія старовинного танцю La

Rêverie. А о 19.30 розпочнеться арт-проект «Нічні серенади», що представить унікальну концертну програму шедеврів класики і джазу.

ЯРМАРКИ І МИСТЕЦТВО З 24 по 26 серпня на Андріївському

узвозі триватиме традиційне свято мис-тецтв. Тут можна буде придбати вироби народних майстрів та твори митців з усієї України. Неподалік, у Центральному бу-динку художника, триває Всеукраїнська виставка до Дня Незалежності. Вернісаж демонструє розмаїття творчості українських митців – живопис, графіку, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво.

24 та 25 серпня на Контрактовій пло-щі працюватиме тематичний ярмарок «Великий подільський ярмарок «Київські Контракти». В його рамках буде продаж продовольчих та непродовольчих товарів, ексклюзивні пропозиції від українських виробників одягу, аксесуарів, декору та хендмейд-майстрів; фуд-корт та гастро-номія – продуктові товари, а також смачні і поживні страви від кулінарних шеф-май-стрів; алея майстер-класів – гончарство, боді-арт, вишивка та освітні майстер-класи; мистецька сцена – виступи музичних ко-лективів, літературні читання, театральні перформанси, кінопокази; дитячі розваги – цікаві майстер-класи, атракціони, ані-матори та веселі активності для малюків.

Олександр ПИРЛИК

Українського чемпіона Олександра Усика нині все частіше порівнюють із такими легендами бок-су, як Евандер Холіфілд і О’Нілл Белл з Ямайки, які у різний час володіли титу-лами WBC, WBA і IBF. Але найповніший комплект, з поясом WBO на до-дачу, має лише наш земляк.

– Олександре, ваша підготовка до поє-динку з Муратом Гассієвим трима-лася в величез-ному секреті. Де вона проходила і хто вам допо-магав?

– Проходила вона під Києвом. А допомагали мені… друзі, багато друзів. Усіх важко перелічити. Підготовку «очолив» Анатолій Ломаченко, батько Василя Ломаченка. Спаринг-партнерів у мене було щонайменше десять. А найбільш «активні» – Олександр Гвоздик та Роман Капітоненко. Особливо відзначу останнього, він, наче актор, повністю ужився у роль Мурата Гассієва і повторював майже один в один техніку мого майбутнього опонента.

– Чим відрізнялася підготовка до цього бою від попередніх?

– Скажу так, тренування були настільки різноманітними і інтен-сивними, що кілька разів мене від них в буквальному сенсі трусило. Зі мною такого ніколи не було. Трусило і всередині, і зовні…

– Чи можна вважати, що в поєдинку проти Мурата Гассієва вболівальники бачили «найкра-щу версію» Олександра Усика?

– Однозначно, так. Два з по-ловиною місяця підготовки, ви-конання плану на бій від А до Я.

– Як не дивно, але вашу пе-ремогу, як і загалом цей поєди-нок, зустріли з діаметрально протилежними настроями. Хтось говорив, що це ве-лика перемога, а хтось звинуватив вас навіть у недостатньому патріо-тизмі…

– Чомусь моя персона завжди викликає по-дібні настрої... Що цікавить справж-нього професіо-нала? Ідеально виконана робота. Так сталося, що я

– боксер, і перемога – це результат моєї

роботи. Хтось журналіст, і його робота писати гарні статті або знімати гарні сюжети, а у когось робота полягає у пустому базіканні і пошуку якихось теорій змов. От і все. Переді мною стояло конкрет-не завдання – вийти у визначену дату до рингу, виконати план на бій і потім за його результатами думати про майбутнє…

– Що особисто для вас означає патріотизм?

– Патріот – це людина, яка добрими справами прославляє

рідну країну і покращує її життя. Я пам’ятаю 2005 рік, нас повезли на чемпіонат Європи, а там орга-нізатори запитують: «Звідки ви?». «З України», – відповідаємо. «О, так це брати Кличко та Шевченко!» – почули у відповідь. Розумієте? Країну пізнали за прізвищами легендарних спортсменів.

…Людина створена Богом, аби будувати на цій землі. Коли при-йде час постати перед Всевишнім, величезні валізи з грошима не допоможуть, адже нас запитають, що зробили за життя. Наголошую, зробили, а не заробили. Щодо своєї позиції і громадянства, скажу так: я – українець, усе найдорожче для мене, а це дружина Ка-терина, діти, мама, домівка, знаходяться в Україні. Я спі-ваю гімн Укра-їни, і в мене ніколи не було планів кудись втекти за кордон чи змінити громадянство.

– Після перемоги над Мура-том Гассієвим лунали пропозиції нагородити вас званням «Герой України». Як ставитесь до цього?

– Звання дуже почесне. Але мені здається, що визнання народом – ще більш важливе. Залишити після себе не лише чемпіонські пояси та медалі, а духовний спа-док, який впливатиме на мільйони

людей – ось дійсно те, заради чого варто «пахати» у залі. Коли до тебе підходить хлопчик і каже: «Я хочу бути, як Олександр Усик», – це багато чого варте.

– Одна з ваших спортивних мрій здійснилася. Чи з’явилася нова?

– Так, провести ще не один яскравий бій. Є кілька варіантів роз-витку подій, і зараз наша команда прораховує найкращий. Насампе-ред, є можливість поєдинку з Тоні Белью, але існують кілька нюансів. І найголовніший з них – в якій вазі проводити цей поєдинок? Тоні дуже зацікавлений позмагатися

за мої пояси, але для цього йому по-трібно «спустити-ся» з суперважкої ваги до крузервей-ту, тобто схуднути до 90 кг. Якщо ж ми будемо прово-дити поєдинок у суперважкій вазі, мені доведеться

з’їсти не одну зайву порцію мака-ронів. Але перейшовши до супер-важкої категорії, я повинен буду розпрощатися зі своїми поясами і залишити їх вакантними… Кінцева ж мета – це поєдинок з Ентоні Джошуа за звання абсолютного чемпіона у суперважкій вазі. Проте це довгострокова перспектива, на реалізацію якої може піти щонай-менше півтора року. Як воно буде – знає лише Всевишній.

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)СУСПІЛЬСТВО12

Що цікавить справжнього професіонала? Ідеально виконана ро-бота. Так сталося, що

я – боксер, і перемога – це результат моєї роботи.

До Дня Державного прапора та 27-ї річниці До Дня Державного прапора та 27-ї річниці Незалежності України у Києві пройдуть різноманітні Незалежності України у Києві пройдуть різноманітні мистецькі, спортивні та урочисті події мистецькі, спортивні та урочисті події

СВЯТКУЄМО РАЗОМ

Олександр ПИРЛИК

Українського чемпіона Олександра Усика нині все частіше порівнюють із такими легендами бок-су, як Евандер Холіфілд і О’Нілл Белл з Ямайки, які у різний час володіли титу-лами WBC, WBA і IBF. Але найповніший комплект, з поясом WBO на до-дачу, має лише наш земляк.

– Олександре, ваша підготовка до поє-динку з Муратом Гассієвим трима-лася в величез-ному секреті. Де вона проходила і хто вам допо-магав?

– Проходила вона під Києвом. А допомагали мені… друзі, багато друзів. Усіх важко перелічити. Підготовку «очолив» Анатолій Ломаченко, батько Василя Л С і

– Чи можна вважати, що в поєдинку проти Мурата Гассієва вболівальники бачили «найкра-щу версію» Олександра Усика?

– Однозначно, так. Два з по-ловиною місяця підготовки, ви-конання плану на бій від А до Я.

– Як не дивно, але вашу пе-ремогу, як і загалом цей поєди-нок, зустріли з діаметрально протилежними настроями. ХтХХХХХХХХ ось говорив, що це ве-лика перемога, а хтось звинуватив вас навіть у недостатньому патріо-тизмі…

– Чомусь моя персона завжди викликає по-дібні настрої... Що цікавить справж-нього професіо-нала? Ідеально виконана робота. Так сталося, що я

– боксер, і перемога – це результат моєї

роботи. Хтось журналіст, і йогоробота писати гарні статті або знімати гарні сюжети, а у когось робота полягає у пустому базіканні і пошуку якихось теорій змов. От і

П і

Олександр Олександр УСИКУСИК: : «У перспективі – бій з Ентоні Джошуа» «У перспективі – бій з Ентоні Джошуа»

Петро ЗУБЕНКО

Для українців козацтво – не просто сторінки історії. Козацтво – це один із тих наріжних каменів, на яко-му будують сучасну Укра-їну. Коли кажуть «козаць-кий гарт», «козацька сила», «козацька слава», мають на увазі цінності найвищого гатунку. Навіть у Держав-ному гімні України є згадка про козацтво: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду». Козацькі ідеали взяла на свої знамена ледь не кожна політична сила.

Чи спроможне українське ко-зацтво знайти своє чільне місце у сьогоднішньому мінливому сві-ті, чи так і залишиться спогадом про славетне минуле – над цим ми розмірковуємо з Гетьманом Українського реєстрового козацтва Анатолієм Шевченком.

ЧИ ЛЕГКО ВИХОВАТИ ПАТРІОТА?

– Даруйте, але як до вас пра-вильно звертатись: пане Ясно-вельможний Гетьмане?

– Всі документи, що виходять від Українського реєстрового ко-зацтва, я підписую не як гетьман, а керівник Українського реєст-рового козацтва. А у своєму колі ми вживаємо посади гетьмана, отамана. Зараз багатьом людям незрозуміло, хто такі «отамани», «гетьмани» і т. д., тож ми внесли відповідні зміни до статуту.

– Яку мету мали на увазі, від-роджуючи Українське реєстрове козацтво?

– Що стосується Українського ре-єстрового козацтва. Історично нам відомі чотири козацтва: Запорозьке низове козацтво, Вільне козацтво, Козацтво характерників і Українське реєстрове козацтво. Ще польський король Баторій видав указ про ре-єстр козаків. А потім Українське реєстрове козацтво з’явилося на наших теренах за часів Богдана Хмельницького. У нього був цілий підрозділ, практично, регулярне військо. У козаків був свій шпиталь, їм надавались землі і т. д. Тобто, реєстрові козаки були заможними людьми. Ми хочемо відродити Укра-їнське реєстрове козацтво. Адже крім суто військових обов’язків, і в ті часи люди займалися не менш серйозними справами: навчанням, дипломатичною діяльністю тощо. Сьогодні функції оборони країни, її кордонів узяла на себе держава… Нині зосередились на питаннях духовного та патріотичного вихо-вання молоді. Проводимо зустрічі,

розповідаємо про історію козацтва. «Духовність і патріотизм» – основне наше гасло. На жаль, переважна більшість людей сьогодні не знає, що таке духовність.

– Як її підвищувати? – Ми розповідаємо, чим духов-

ність відрізняється від моралі, від культури, чим добро відрізняється від зла. А виховується він з дитин-ства. Дитина повинна бути патріо-том своєї родини, своїх батьків. Лю-дина повинна бути патріотом своєї школи, свого вищого навчального закладу. Патріотом міста чи села, де вона народилась, а потім вже патрі-отом держави. Патріотизм з неба не падає! Його потрібно виховувати. Тож, основне завдання Україн-ського реєстрового козацтва – відродження духовних традицій, яким, до речі, багато уваги приді-ляли Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші гетьмани. Сьогодні ми відкриваємо духовно-патріо-тичні майданчики на базі вищих навчальних закладів. Проводимо там семінари, конференції, читаємо лекції, розробляємо методичні ре-комендації, як підняти духовність конкретної людини. До цієї справи підключили багато науковців, які займаються зі студентами прак-тичною роботою…

ДЕРЖАВА В ДЕРЖАВІ – Скільки людей налічує ваша

громадська організація? – Якщо брати студентів, то понад

100 тисяч. Ми іноді в козацтво при-ймаємо велику кількість людей – 1000, 2000 одразу. Університет або школу якусь. З учителями, викла-дачами, керівництвом. Сьогодні більшість народу не знають, навіщо козацтво, несерйозно відносяться до козацької ідеї, дивляться на нас, як на якусь бутафорію. В козацтво прийшло багато недосвідчених людей, які не змогли реалізуватися в житті. Але одягнули однострій – і цей однострій дозволяє вже їм зайти в державну адміністрацію будь-якого рівня. Це дуже серйозно принижує козацький рух. Тому що для людей байдуже, який козак, для них усе одно – запорізький, реєстровий.

– У вас своя форма і система звань…

– Згідно нашого Статуту, за-твердженого Мін’юстом, є вій-ськово-козацькі звання. Багато наших козаків служили в армії, на флоті, є офіцерами, є навіть гене-рали і адмірали. Ми залишаємо ці звання, але добавляємо: генерал козацтва, щоб воно відрізнялося від того звання, що людина має. Ми сьогодні присвоюємо звання або

на основі військових – на ступінь вище, або в залежності від того, яку посаду людина обіймає. Є у нас багато рядових.

– Козацькі організації часто критикують, за велику кількість генералів і гетьманів…

– На жаль, сьогодні у нас за-реєстровано тільки 64 козацькі організації загальноукраїнського і міжнародного рівня. А якщо брати ті, що зареєстровані в областях, районах, містах, селищах, то їх на-береться понад 2 тисячі. Переважна більшість із них існують лише на папері. Сьогодні 3 людини мають право зареєструвати таку організа-цію. Зареєстрували десь на квартирі, збираються: «Будьмо! Гей!» Це як клуб за інтересами, тільки вдома.

– Виходить, як в тому анек-доті: де два українці, там три гетьмани…

– На жаль, із всіх організацій, лише 4 мають власні офіси, свої газети, свій рахунок. Фінансово наша організація живе за рахунок внесків. Обов’язково, кожен ко-

зак сплачує внески, хай невеличкі, але сплачує. Ми провели реформу нашого козацтва, майже вдвічі скоротили лави. Відсіяли непра-цюючих. Згідно нашого Статуту, всі хто не сплачує внески більше 4 місяців, ми маємо право виключи-ти з організації. Хоча Гетьман не має права виключити з козацтва. Коли козак або берегиня склада-ють присягу, вони присягають не Гетьману, не Президенту, і навіть не українському народу, а Господу Богу. Тобто, його може виключити той, кому він присягав. Практично, це підписання угоди з Господом Богом. Тож, ми не виключаємо, а переводимо до резервів.

– Чи існували спроби налаго-дити співпрацю між козацькими організаціями?

– Ми об’єднали 12 проукра-їнських організацій. Решта – не захотіли. Чому? Тому що деякі орієнтуються на Росію. Хоча й зареєстровані згідно нашого за-конодавства. Іншим не дозволили амбіції домовлятися, ділитися повноваженнями…

– А як справи із козацтвом в столиці? Чи може, приміром, Київ претендувати на звання козацької столиці?

– У Києві повним ходом форму-ється реєстрове козацтво. Хочемо на прикладі столиці, центрального регіону показати, якою в нас по-винна бути козацька організація. Виявилося, що ідея патріотизму – не порожній звук. Відгукнулося багато бізнесменів, які допома-гають у цьому напрямі.

КОЗАКА ВІРА ОБЕРІГАЄ

– А Українське реєстрове козацтво має свою систему нагород?

– Аякже! От, наприклад, бага-то людей думає: навіщо козакам звання? А ви запитайте у чоловіків, які служили в армії, у яких воєн-на постать і хода, чи важливо їм їхнє звання? Чим можна утримати людей у козацькій організації, та ще, щоб вони сплачували внески, чим зацікавити? Для цього в нас є система підвищення звань і наго-роди. У нас єдине козацтво, яке має законні нагороди, тому що вони зареєстровані. Бо якщо в Мін’юсті або в геральдиці нагороду не зареє-стровано, це просто значок. У нас є нагорода – орден Козацький хрест 3 ступенів: Бронзовий, Срібний і Золотий. Є ще ювілейні медалі. Найвищою козацькою нагородою є Герой Козацтва – 8-кутна Зірка з діамантом усередині. Слідкуємо, щоб наше звання не девальвува-лось. Героїв за весь час не набра-лося ще й 50 осіб. Це люди, які воювали в АТО. Багато з них це ті, хто працює з молоддю.

– У вашій організації не тіль-ки козаки, але й козачки?

– Вони звуться берегинями. Тре-тина козацтва – берегині. А якщо взяти окремі обласні організації, наприклад, закарпатську, то там берегинь більше, ніж козаків.

– Козака в усі часи оберігала віра. Яке в сучасного Україн-ського реєстрового козацтва ставлення до віри?

– Як православне козацтво, ми виступаємо за єдину помісну цер-кву. Але при цьому кожен козак може обрати ту віру, яку захоче. Ніхто не має права нав’язувати людині свої погляди.

– А чи не виникала у вас думка легалізувати козацтво в Конституції?

– Насправді, ще багато нала-штованих проти нас серйозних антиукраїнських сил, які хотіли б, щоб взагалі, згадка щезла про українське козацтво. Але ж це наша історія. Стерти з неї згадку про козацтво – все одно, що зректися своєї історії.

– Що для вас означає Україна і про яке її майбутнє мрієте?

– Для того, щоб Україна була самодостатньою державою, у нас повинні бути свої кордони, своя церква. Насправді, майбутнє у нас буде добре. Діти, з якими ми пра-цюємо сьогодні, невдовзі стануть керівниками нашої держави. Вони матимуть Бога у душі й прийма-тимуть рішення не лише для себе, а й для народу. Я вірю, що робота, яку ми проводимо по формуванню української нації, дасть свої плоди.

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319) 13СУСПІЛЬСТВО

Як православне козацтво, ми виступаємо за

єдину помісну церкву. Але при цьому кожен козак може обрати ту віру,

яку захоче. Ніхто не має права нав’язувати людині

свої погляди

Анатолій Анатолій ШЕВЧЕНКО: ««Посіяне сьогодні зерно зійде завтра гарним врожаєм» завтра гарним врожаєм»

Перші в світі

Автор першої в світі Кон-ституції – український полі-тичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом За-порозького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорозького». Перший рамковий вулик

винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено збе-рігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду.

Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вва-жається Києво-Могилянська академія (1615 р.). Пам’ятники відомому

українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

Станція метро «Арсеналь-на» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схован-ки для політичної верхівки. Український духовий

інструмент трембіта — най-довший духовий музичний інструмент у світі. Найкоротша головна ву-

лиця серед усіх столиць світу, але в той же час одна з найши-рших і найгарніших – Хреща-тик у Києві. Її довжина всього 1225 м.

Конструкторське бюро Антонова, розробило літак із найбільшою у світі вантажопід-йомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування косміч-них кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

«НОВА ХВИЛЯ» ТА ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ

Доба незалежності суттєво змінила творчу атмосферу країни, стали відо-мими роботи художників неофіційного мистецтва радянського часу, до того десятиріччями закриті для широкого глядача, з’явилися нові імена, напрями, тенденції.

– Серед знакових постатей україн-ського мистецтва останніх десятиліть перш за все варто виділити Бориса Ми-хайлова. Сьогодні він єдиний художник з України після Малевича та Архипен-ка, який дійсно інтегрований у світове мистецтво: його роботи представлені в кращих зарубіжних музеях, йому при-свячені монографії закордонних дослід-ників, численні статті. Творчість цього видатного фотохудожника поєднала дві епохи: кінець радянської доби, розпад СРСР та початок незалежності, – роз-повідає мистецтвознавець, авторка книги «Сучасне мистецтво України» Галина Скляренко. – Його унікальні фото-цикли, такі як «У землі» (1991), «Історія хвороби» (1997), що розпові-дають про життя людей, відкинутих суспільством за межі гідного існування, не лише зафіксували драматичні часи в історії нашої країни, а й проникнуті глибоким гуманізмом. Вони не втратили своєї актуальності і сьогодні.

Серед художників, які змінили візії та спрямування українського мисте-цтва, залучивши його до європейського контексту, Галина Cкляренко називає також Арсена Савадова, лідера «нової української хвилі», чи не найяскравішого явища українського мистецтва кінця 1980-1990-х років:

– Починаючи з його програмної для нового українського малярства картини «Сум Клеопатри» (1987, у співавторстві з Георгієм Сенченком. – Ред.), його твори не раз підіймали надзвичайно важливі суспільні теми. Варто згадати хоча б фотопроект «Донбас-Шоколад», присвячений кризі шахтарської праці, драмі всього українського регіону, яка зараз набула нового, ще більш трагічного змісту. Або фотопроект «Колективне червоне» , де крізь сим-воліку кольору, предметів, об’єктів, складну метафоричну мову мистецтва художник розповідає про кінець ра-дянської доби, трагедію людей у часи історичних катаклізмів.

Програмною для сучасного укра-їнського мистецтва стала й творчість Олега Тістола, художника, який одним з перших звернувся до осмислення ві-тчизняних традицій, парадоксальності національного досвіду.

– Висунута ним свого часу ідея «на-ціонального пост-еклектизму» стала основою етапних для останніх десяти-літь творів – великих проектів «Музей архітектури» та «Українські гроші», що

поставили питання про зміст цінностей національної культури, вплив минулих епох на сучасну свідомість – підкрес-лює Галина Скляренко. – А його відома картина «Роксолана» синтезувала одну з найактуальніших тем національного буття – життя на чужині, пошуку іншої долі за межами Батьківщини.

ТАЄМНИЦІ СВІТОБУДОВИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВИЗНАННЯ

Серед композиторів старшого поко-ління музичний критик Любов Мо-розова знаковою постаттю називає Вікторію Польову, яка цьогоріч отримала Шевченківську премію, а у 2013-му – мистецьку премію «Київ».

– Це одна з найвідоміших хорових композиторок, її музика широко зву-чить в Україні та за кордоном. Вікторія написала багато творів на духовні тексти і теми, що виконуються в храмах, навіть на літургіях. Разом з тим її симфонічна і камерна музика представляє не менший інтерес. Вона ніби простою мовою гово-рить про таємниці світобудови, – вважає Любов Морозова.

Щоб познайомитися з творчістю Вікто-рії Польової критик рекомендує послухати «Псалом Давида 50 на канонічний текст для змішаного хору a cappella», «Біле по-гребіння» для гобою і струнних, «Теплий вітер» для вібрафона і струнних.

Характеризуючи творчість молодих композиторів, Морозова звертає увагу на Максима Коломійця та Анну Корсун:

– Максим – мабуть, найскладніший за мовою сучасний український автор. Найбільш «західний» із композиторів, які живуть в Україні, якщо говори-ти про композиційні принципи. Він композитор та гобоїст, а ще керівник ансамблю Luna Ensemble та співза-сновник Ensemble Nostri Temporis, що спеціалізується на виконанні сучасної класичної музики.

Анна Корсун є найдипломованішою українською композиторкою. В 2014-му вона стала переможницею Gaudeamus Music Prize, є лауреаткою багатьох між-народних композиторських конкур-сів, наприклад Neue Toene та Harald

Henzmer в Німеччині. Під час вручення престижної премії Фонду Каске у 2017-му Мюнхені піклувальники фонду проко-ментували свій вибір тим, що «молода авторка з України в епоху домінування концептуального мистецтва, медіа-арту і перфомансу, знайшла власний шлях у музиці для чуттєвого вираження звуку», – зауважила Любов Морозова. Серед важ-ливих творів Анни Корсун – Vocerumori, «Пісня риби» та UCHT.

ВЕЛИЧ ПОЕЗІЇ ТА АКТУАЛЬНІ ТЕМИ

– Знаковою для сучасної української літератури є Ліна Костенко. Вона репре-зентує покоління, яке було в опозиції і зберегло свій дух. Серед її творів і лірика, і громадянська поезія, і поема «Маруся Чурай». Одне з найповніших видань Ліни Костенко за часів незалежності – «Триста поезій», в якому зібрані вірші різних періодів творчості, уривки з романів та поем, – наголошує літературознавець Ростислав Семків.

Далі він називає Юрія Андруховича і Оксану Забужко:

– Коли вони з’явилися, література змі-нилася – стала більш живою, жвавішою. Ці письменники активно переосмислю-ють сучасність. Те, що писали раніше, часто було далеким від того, чим жили насправді. А завдяки їм стався певний прорив – до нових тем, прийомів, технік, персонажів, образів. Це більш агресивна, скандальна література.

Серед важливих творів експерт ви-діляє «Московіаду» Юрія Андруховича. Антиросійський роман оповідає про один день з життя студента московського літературного інституту, насичений як сюрреалістичними, так і реалістичними деталями періоду розпаду імперії. А Оксана Забужко стала відомою зав-дяки роману «Польові дослідження з українського сексу», в якому піднімає феміністичні проблеми, розмірковує про українську та жіночу ідентичність.

– Варто відзначити також творчість Та-раса Прохаська, який є майстром володіння словом. У його химерній прозі продовжу-ється фантасмагорична традиція, ха-рактерна для Східної Європи. Раджу прочитати його роман «НепрОсті», – продовжує Ростислав Семків.

І, звісно, сьогодні одним із популяр-них письменників є Сергій Жадан, який має активну громадську позицію та пише на гостросоціальні теми. Наприклад, його роман «Інтернат» показує зону АТО очима звичайної людини.

– Втім, як поет Сергій Жадан ще силь-ніший. Згадаємо його збірки «Вогне-пальні й ножові» «Тамплієри», – звертає увагу літературознавець.

Марія КАТАЄВА

«Левко Лук’яненко. Йти за совістю» під відкритим небом на схилах Дніпра 24 серпня 1928 р., у день, що за шість десятиліть стане знаковим для нашої держави, в селі Хрипівка на Чернігівщині народився Левко Лук’яненко, якого Доля обрала не випадково. Правозахисник, громадський і політичний діяч, він є одним з будівничих Незалежної України, яка, дякуючи йому і тисячам українців, що поклали своє життя за віковічне прагнен-ня мати власну державу, тепер щороку 24 серпня відзначає свій день народження.

На долю Героя України випало чимало ви-пробувань, які б зламали інших, але не його. Переживши Голодомор-геноцид, Другу світову війну і страшні голодні післявоєнні роки, Левко Григорович на власному життєвому досвіді пе-ресвідчився у злочинності совєтського режиму і прийняв для себе рішення, яке коштувало йому десятків втрачених років у совєтських таборах. Боротьба за вихід України із складу СРСР стала сенсом життя для молодого юриста, якому після закінчення Московського університету відкрива-лися величезні можливості просування у структурі партійної номенклатури. Проте молодий юрист родом з Чернігівщини вибрав тернистий шлях боротьби за реалізацію ідеї, яка для абсолютної більшості здавалася абсурдною та нереальною. А вже 24 серпня 1991 року Левка Лук’яненка носи-ли на руках уже в незалежній Україні, оскільки Верховна Рада 346 голосами «за» прийняла Акт проголошення незалежності України, автором якого був саме Левко Григорович.

До свого 90-річчя він не дожив кілька місяців. Та, попрощавшись, ми, українці, пам’ятаємо про нього і його чин. І на вшанування пам’яті працівники Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» запрошують всіх охочих на перегляд фільму «Левко Лук’яненко. Йти за совістю», в якому показаний шлях особистості, від маленького українця, який ледь вижив у страшному горнилі Голодомору-геноциду, до лідера нації, людини, для якої ідея самостійної, успішної України є дорожчою за власне життя.

Цим показом музей започатковує серію кіно-вечорів просто неба. Це перша спроба співробіт-ників вийти за стіни музею, підійти ближче до потенційного відвідувача і зацікавити історією України молодь та перехожих.

Беріть друзів, коханих, знайомих, туристич-ні килимки або пледи, чай, каву, смачненьке і в День Незалежності приходьте до музею, на схили нашого вічного Дніпра. Щоб потрапити у внутрішній дворик музею вам потрібно підійти до Свічі Пам’яті, зблизька оглянути головний монумент нашого Меморіалу, після чого про-йти вниз алеєю (всього 50 м від Свічі Пам’яті) і повернути направо. Вхід вільний.

Коли: 24 серпня 2018 року, п’ятниця, 20.30. Де: Національний музей «Меморіал жертв

Голодомору» (м. Київ, Парк Вічної Слави, вул. Лаврська, 3 (внутрішній дворик музею).

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)14 ПАРК КУЛЬТУРИ

Фото Павла ПАЩЕНКАФото Павла ПАЩЕНКА

� НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА «ВЕЧІРКА» РОЗПИТАЛА ЕКСПЕРТІВ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ЗНАКОВИХ ПОСТАТЕЙ ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЛІТЕРАТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

Мистецтво Мистецтво незалежнихнезалежних

КІНО

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Бульвар Дружби народів, який розташова-ний у Печерському районі столиці, доціль-но перейменувати на честь Івана Франка або Миколи Міхновського. З такою пропо-зицією нещодавно виступив літературний критик, громадсько-політичний діяч, поет Дмитро Павличко.

Гортаючи архіви журна-лу «Українські проблеми», Дмитро Васильович звернув увагу на листи першого іде-олога українського націона-лізму Миколи Міхновського до Івана Франка. Обидва, як відомо, жили і творили наприкінці XIX – початку XX століття, вболіваючи за долю свого народу. Так, у

1900 році Микола Іванович видав брошуру «Самостійна Україна». А невдовзі з’явилась поема Івана Яковича «Мойсей», написана під час національно-револю-ційних заворушень 1905 року.

Вивчаючи ці та інші факти, Павличко дійшов такого висновку: Міхновський вважав Франка полі-тичним провідником українського народу, геніаль-ною людиною, до якої він звертався з проханням написати главу до своєї книжки «Русини з початком XX століття». За словами Дмитра Васильовича, автор «Самостійної України» називав себе учнем і шанувальником автора поеми «Мойсей». При цьому обидва мислителі підтримували між собою доволі дружні й творчі зв’язки.

Про це, зокрема, йдеться в одному з листів Миколи Івановича до Івана Яковича: «Не вмію висловити Вам тієї радості та вдячності, які опанували мною, коли я одержав Вашу «Притчу про захланність» й Вашого

ласкавого листа, в якому Ви не тільки дозволяєте видрукувати Ваш твір, але навіть хочете бути нашим співробітником. Часопись моя така маленька, що я навіть у своїх мріях не гадав, щоб мати таку радість бачити Ваше ім’я поміж спів-робітниками…»

Аналізуючи творчість Франка і Міхновського, Павличко виступив за те, щоб перейменувати буль-вар Дружби народів на честь одного з цих діячів. Саме тому Дмитро Васильович і вирішив звернутись до ко-місії з питань найменувань, створеної при Київському міському голові.

Як дізналась «Вечірка», ідея такого перейменування визріла у нашій столиці ще торік. Річ у тім, що в січні 2017-го у міськраді було підготовлено проект рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв і повернення історичної назви в місті Києві». Згідно з текстом цього документа, бульвар Дружби народів планували перейменувати у бульвар Миколи Міхновського. Пізніше (у жовтні 2017) з цією пропозицією до депутатів звертався заступник голови КМДА Олексій Резніков. Проте для ухвалення такого рішення не знайшлося достатньої кількості голосів.

— Бульвар Дружби народів повинен і в подальшому так називатись, — вважає депутат Київради Ярослав Діденко. — Це історична назва, яку варто залишати незмінною. Вона не викликає заперечень на відміну від інших радянських назв, які потрібно змінити.

Чи захочуть у міській раді знову повертатись до цього питання, покаже час. На даний момент Фран-кові у Києві «повезло» більше, аніж Міхновському: на честь Івана Яковича назвали і вулицю, і площу, і театр. А ось Миколі Івановичу, мабуть, ще доведеться трохи «зачекати»…

Після Маковія та Яблучно-го Спасу приходить Третій Спас (29 серпня), який у на-роді називають ще Горіхо-вим, Хлібним, Полотняним. Це свято встановлене на честь перенесення Неру-котворного Образу Госпо-да Ісуса Христа з Едеси до Константинополя у 944-му році.

Відомо, що Нерукотворний Об-раз неодноразово давав з себе точ-ні відбитки. Один з них відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою в Едесу; інший, відбив-шись на плащі, потрапив до Грузії. Божественний Лик Спасителя, який відбився на полотні (убрусі), є одним із найпоширеніших об-разів у слов’янській іконописній традиції. Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з Нерукотворного Образу Спасителя. Саме цю іко-ну вишивали на бойових стягах війська, які йшли в похід; захо-дячи в храм, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворному Образу Спасителя, що свідчить про особ-ливе вшанування святині.

А Горіховим Спасом у народі свято називають тому, що з цього дня достигали лісові горіхи, і їх можна було збирати і освячувати в церкві, готувати всілякі блюда з них так, щоб на столі було все най-смачніше. Якщо людина покуштує хоча б потроху від кожного блюда, будь-яке її бажання здійсниться, а гроші самі потечуть у її життя.

Наші предки були переконані, що на Третій Спас гілки ліщини наповнюються магічної силою. Говорять, саме на Горіховий Спас відьми, чаклуни й знахарі ходили в ліс – для того, щоб запастися гі-лочками, листям та корою ліщини для лікування людей і проведення різних ритуалів.

У народі Третій Спас називають не лише Горіховим, а й Полотня-ним, а також Хлібним. Післясвято Успіння Пресвятої Богородиці (29 серпня) закінчувало строгий Успенський піст. У цей час завер-шувалися жнива, і зрозуміло, на святковому столі з’являлися паля-ниці й пироги з борошна нового врожаю. Але головна прикраса столу на Горіховий Спас – зви-чайно, яблука, мед і горіхи. Крім усього іншого господині в цей день робили спеціальну насто-янку, що допомагала позбутися різних хвороб. Для настойки брали перетинки з волоських горіхів і заливали їх горілкою або само-гоном і додавали цукру чи меду.

Традиційно було прийнято влаштовувати в цей день ярма-рок. На продаж виносили все, що тільки можна. Кожний, навіть якщо в нього не було зайвих грошей, на-магався купити, бодай, хоча б якусь дрібничку. Вважалося, якщо цього не зробити, то весь рік проведеш в убогості. А продавцеві радість – весь товар розкуповують.

Як і на Маковія, цього дня треба було чистити криниці та освячувати воду, а вода з підземних джерел вважалася цілющою.

БЛАГОВІСТ

МОЛИТВА ЄДНАЄ УКРАЇНЦІВ ВСЬОГО СВІТУ

У День Незалежності, 24 серпня Київ приєднає свій голос до син-хронного виконання духовного гімну України «Боже, Великий Єдиний» українськими грома-дами по цілому світу. Молитва, що йде від серця, споконвічно спрямовувалась до Бога із надією на краще життя наших родин, нашої країни та народу зага-лом. Українські громади є чи не у всіх країнах земної кулі. Таке масштабне і потужне виконання молитви за Україну власне зараз, відзначаючи 100-річчя УНР, про-демонструє неймовірну єдність українців у цілому світі, їх віру в Бога і Україну.

Оскільки територія земної кулі поділена на 24 часові пояси, то для зручності всіх учасників дійства Україна мусить «заче-кати». Тобто, початок молитви в Україні припаде на 18.00 (6.00 P.M.). Натомість, до прикладу, у Канаді (Едмонтон) у цю мить буде 9.00 A.M – синхронна молитва розпочнеться там о вказаній го-дині. Аби всі ми змогли розпочати молитву в один час, пропонуємо учасникам попередньо виконати синхронізацію годинників.

Ми можемо тільки уявляти собі потужність, силу і, вочевидь, значимість цієї молитви, яка за одну мить облетить всю земну кулю. Є, звичайно ж, скептики, які називають цю ідею надто амбітною, утопічною і навіть нездійсненною. Так, дійсно, ще кілька десятків років тому таку комунікацію між нами було б зробити дуже складно. Але зараз усі можливості у нас точно є. То чому ж нам їх не використати за призначенням? Коли, як не зараз?

Щоб приєднатись до син-хронного виконання духовного гімну України «Боже, Великий Єдиний» потрібно о 17.30 (за Києвом) зібратись на Хреща-тику, 36 біля будинку КМДА та, синхронізувавши годинники, в одну мить о 18.00 (за Києвом) по всьому світу почати виконання духовного гімну.

СПОРТ

ЗАБІГ З НАЦІОНАЛЬНИМ КОЛОРИТОМ

24 серпня з 9.00 до 13.00 відбудеться Вишиванковий за-біг у Пирогові. Це можливість відзначити День Незалежності України у колі однодумців, ве-село та корисно провести час в найбільшому в Європі музеї просто неба! Кожен дорослий учасник отримає унікальну від-знаку фінішера – орнаментовану срібну підвіску з ексклюзивним

дизайном від партнера забігу – заводу «Золотий вік».

КОНЦЕРТИ

НЕОРДИНАРНЕ А КАПЕЛА

24 серпня на сцені Caribbean Club о 19.00 виступатимуть UNITED PEOPLE, Magic of Ethno Songs: A Capella. UNITED PEOPLE – дівочий колектив, що а капела виконує неординарну музику на перетині фанку, джазу, r’n’b та соулу. Цього разу виконавиці підготували програму народних пісень. Концерт вразить слу-хачів незвичним виконанням знайомих а також маловідомих пісень нашого народу, що дійш-ли до нас крізь віки.

ПОВЕРНЕННЯ ОКЕАНУ

24 серпня о 20.00 на НСК «Олімпійський» відбудеться вже традиційний концерт «Океану Ельзи» до Дня Незалежності. Цього разу музиканти розді-лять сцену зі спеціальним му-зичним гостем свого концерту – етно-гуртом ДахаБраха, що підготував програму зі своїх відомих композицій, а також – декількох нових пісень. «Ми раді виступати на одній сцені з унікальним музичним колек-тивом, який вже став одним із символів України в світі. Я дуже люблю їх творчість. Їх виступи, на яких я був, – серед найкращих моїх концертних спогадів», – розповідає Святослав Вакарчук.

ФЛЕШМОБ

НАЙБІЛЬША КАРТА МРІЇ

Незвичайний рекорд встанов-лять в Києві до Дня Незалежності України. До 24 серпня жителі та гості міста створять колажі, в яких будуть відображатися їх мрії і бажання, а потім ці роботи будуть об’єднані на Хрещатику у велику карту бажань, яка увійде до Книги національних рекордів України. Флешмоб по створенню карт мрії протягом року прохо-дить в 15-ти українських містах: Києві, Дніпрі, Харкові, Чернігові, Хмельницькому, Львові, Оде-сі, Івано-Франківську, Ірпені, Слов’янську, Полтаві, Запоріжжі, Житомирі, Білій Церкві та Він-ниці. Фестиваль проводиться вже 8-й рік поспіль компанією BogushTime за підтримки Київ-ської міської державної адміні-страції, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, а також партнерів заходу.

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319) 15АСОРТІ

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

Ясно

Атм. тиск 745

Вітер (м/с) 3,0

Вологість повітря (%) 28

Відчувається + 26о

Ясно

Атм. тиск 752

Вітер (м/с) 1,0

Вологість повітря (%) 37

Відчувається + 21о

+22о

Ясно

Атм. тиск 749

Вітер (м/с) 3,0

Вологість повітря (%) 32

Відчувається + 24о

+25о

+27о

Слабка хмарність

Атм. тиск 743

Вітер (м/с) 5,0

Вологість повітря (%) 33

Відчувається +28о

+29ооооо

четвер, 23.08 п’ятниця, 24.08 субота, 25.08 неділя, 26.08

ТРАДИЦІЇ

АФІША

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ

Чи буде в Києві бульвар імені Франка?

сс незаперечна істина

відгомін лл травматич-ний пістолет

живий орга-нізм

аа марка літака

початок літо-числення

вв королева квітів

єгипетський бог сонця аа запальна

наполегли-вість

міжнародний союз

рідкіснозе-мельний хім.

елемент

наукова праця

австралій-ський страус

документ з відомостями

уу астрономіч-ний прилад

кк ім’я ко-ристувача Інтернету

одногорбий верблюд

концертна п’єса

рр сканд. бог грому й

блискавки

міжнародна організація

місце для молотьби

перелітний птах

чагарник з білими квітками

глава дер-жави аа гоночний

автомобіль

вода в пустелі

100 м2

приправа до страв

її село у Львів-ській області

ріка в Азії

коханка Зевса,

перетворена на корову

(міф.)

надрукова-ний твір

гірське пасмо

нн лікарська рослина

есперанто

іі князівське володіння

(іст.)вузький отвір

серцевий м’яз

лобатий бик

іспанський дворянин

Вечірній Київ | 23 серпня 2018 року | №34 (19319)В КІНЦІ НОМЕРА16

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk.web@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Реклама», «Що турбує», «Газета в газеті» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 64088 Заг. наклад: 96 000.

Читайте нас в Інтернеті: www.vechirniykiev.com.ua

Склала Оксана БАРКІНА

Про нашу країну Вперше назва «Україна»

з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Пе-реяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говорить-ся: «...и плакашася по нем всі переяславци... бе бо князь добр и крепок на рати... и о нем же Украина много постона...». За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву «Україна», яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.

В селі Лемеші (Чернігів-ська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час він співав у сільському церковному хорі, де був помічений, відправле-ний до Петербурга й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імпера-триці Елизавети (щоправда, без права престолонасліду-вання). Брат графа Кирило у 18 років (!) очолив Петербурзьку академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України... В містечку Заліщики (Тер-

нопільська область), після на-паду Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу цей уряд через Руму-нію евакуюється в Англію й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

В містечку Бердичів (Жи-томирська область) в костьолі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містеч-ку тривалий час жив Фредерік Шопен. Крім написання музики він також керував роботами з реставрації тамтешнього ор-гану... Найдавніша згадка про

«руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Склала Оксана БАРКІНА

СКАНВОРД

ЦІКАВО ЗНАТИ

ОВНИ, сумлінно трудіть-ся на службі, тут місце ви-пробувань на міцність про-

фесійної броні – на кар’єрний ріст не розраховуйте. Радо беріться за додаткові обов’язки, будьте дис-циплінованими, організованими.

ТЕЛЬЦІ. Як реалізувати цікавий творчий проект і отримати хороший прибу-

ток?.. Питання складне для вашої практичної натури, але вирішаль-не, якщо це стосується впорядку-вання домашнього гнізда, поліп-шення дизайну, ремонту.

БЛИЗНЮКИ – чарівні, комунікабельні, блискучі ерудити, що є безпрограш-

ним козирем у критичні моменти. Сім’я – місце потужного енерге-тичного живлення, прагніть до гармонії з рідними і не відчалюй-те від кар’єрного берега.

РАКИ, енергопотенціал високий, не сидіть на місці, рухайтеся. Будьте ініціатив-

ними, знайомтеся з новими людь-ми, там зустрінете високих доле-носних покровителів.

ЛЕВИ, час «клепати» гро-ші. Аби гроші не стали

яблуком розбрату, дотри-муйтеся золотого правила: дружба дружбою, а гроші нарізно.

ДІВИ, виходьте з підпілля, сяйте харизмою, стержень духовних цінностей міцно

сформований. Ви знаєте, що вам треба для повного щастя, і це застра-хує від безглуздих дій. Обіймаєте керівну посаду, в підлеглому стані шукайте компромісні варіанти.

ТЕРЕЗИ, лінія «парти-занського фронту» прохо-

дить через службовий офіс. Аби вийти переможцем, не слід інтригувати, маніпулювати дум-ками колег, нав’язувати свої по-гляди.

СКОРПІОНИ, рейтинг популярності у соціумі

зростає, ви ходите фавори-тами серед впливових друзів, осо-бистий імідж на п’єдесталі прести-жу. Досконалі фахівці в ціні, а ви цим можете похвалитися, тож задешево не продавайте свій труд.

СТРІЛЬЦІ, штурм (укріп-лення завойованих раніше)

вершин є ключовим завдан-ням. В посадовій ієрархії від ваших дій залежать долі багатьох людей, результат колективних здобутків.

КОЗЕРОГИ, життя пре-красне, в професійній сфе-рі все чудово. Працюйте над

системою духовних цінностей: що вас найбільше окриляє, вселяє гар-монію, впевненість, дозволяючи міцно стояти на ногах?.. На тому й зосередьтеся, соратники для під-тримки знайдуться.

ВОДОЛІЇ, хочете жити в щасті та любові, приборкай-те Его, а «треба» поставте на

чільне місце. Тримайтеся подруж-ніх партнерів, а на роботі крокуй-те в ногу з діловою командою.

РИБИ, у храмі вашого ща-стя дружба зводить стіни, любов утворює купол, а ма-

теріальна складова є цементом. Чим глибше проникнете в суть того, що відбувається, тим продук-тивнішим буде результат, але тіль-ки в стані спокою і гармонії.

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

ГОРОСКОП 27 серпня – 2 вересня

КИЇВ І КИЯНИ ФОТОВЕРНІСАЖ

Фото Павла ПАЩЕНКА