МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра конституційного та міжнародного права

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

для підготовки фахівців за ступенем вищої освіти бакалавр

за спеціальністю __081 «Право»___

галузі знань _____08 «Право»_____

Київ - 2017 рік

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Лапка О.Я. – професор кафедри

конституційного та міжнародного права,

кандидат юридичних наук, доцент.

Обговорено та схвалено вченою радою НАВС

____._____.2017 року, протокол № _____

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 4

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ..................................................... 8

Міжнародне право: Програма навчальної дисципліни для підготовки

фахівців за ступенем вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» (081),

галузь знань «Право» (08) / О.Я. Лапка – К., НАВС, 2017. – 17 с.

© О.Я. Лапка

© Національна академія внутрішніх справ

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

ВСТУП

Програму навчальної дисципліни «Міжнародне право» розроблено

відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ступеня вищої

освіти бакалавра спеціальності «Право» (0811).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є поглиблення

теоретичних знань про основи сучасного міжнародного публічного права;

особливості міжнародної правосуб’єктності суб’єктів міжнародного права;

закономірності розвитку міжнародних відносин, що виникають у результаті

угод між державами й іншими суб’єктами міжнародного спілкування з метою

мирного співіснування.

Міждисциплінарні зв’язки: це юридична дисципліна, яка базується на

системі наукових знань фундаментальних та галузевих юридичних наук,

зокрема теорії держави і права; конституційного права України; права

Європейського Союзу; кримінального права та ін.

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

Розділ 1. Поняття і сутність сучасного міжнародного публічного

права

Тема 1. Поняття та особливості сучасного міжнародного публічного

права.

Тема 2. Суб’єкти міжнародного права. Визнання та

правонаступництво в міжнародному праві.

Тема 3. Територія в міжнародному праві.

Розділ 2. Міжнародна взаємодія держав.

Тема 4. Право міжнародних договорів.

Тема 5. Право міжнародних організацій та міжнародні конференції.

Тема 6. Право зовнішніх зносин.

Розділ 3. Міжнародні правопорушення: поняття, відповідальність

та практика боротьби з такими проявами.

Тема 7. Міжнародне гуманітарне право.

Тема 8. Відповідальність у міжнародному праві.

Тема 9. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародне право» є

надання курсантам (слухачам) комплексного юридичного уявлення про

становлення і розвиток сучасного міжнародного права, ознайомлення їх з

положеннями основних міжнародно-правових договорів та практикою їх

реалізації, сучасною системою міжнародних інституцій та особливостями

міжнародно-правових відносин.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Міжнародне

право» є набуття теоретичних знань та практичних умінь і навичок щодо

основ сучасного міжнародного публічного права; міжнародно-правового

статусу суб’єктів міжнародного права; міжнародно-правової регламентації та

практики відносин між державами, міжнародними організаціями, націями та

народами.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти (слухачі)

повинні:

знати:

- поняття, систему та джерела міжнародного публічного права;

- особливості міжнародно-правового статусу суб’єктів міжнародного

публічного права;

- поняття, види, підстави і процедуру правонаступництва і визнання в

міжнародному праві,

- види та порядок укладання міжнародних договорів;

- сучасну систему міжнародних організацій, їх структуру та особливості

функціонування;

- види, структуру та правовий статус внутрішньодержавних та закордонних

органів зовнішніх зносин;

- основоположні положення міжнародного гуманітарного права;

- міжнародні стандарти в сфері прав людини та міжнародні правозахисні

механізми захисту прав і свобод людини;

- ознаки та особливості міжнародної відповідальності за міжнародні

правопорушення;

- основні напрями та форми міжнародного співробітництва у сфері

боротьби зі злочинністю;

- стан основних проблем, що виникають в процесі реалізації міжнародних

відносин;

вміти:

- давати усні та письмові аргументовані відповіді з питань навчальної

дисципліни;

- орієнтуватися в міжнародно-правових актах, що регламентують

взаємовідносини між суб’єктами міжнародного права;

- юридично правильно кваліфікувати факти, що є основою для виникнення,

зміни і припинення відповідних правовідносин;

- здійснювати правову експертизу національних та міжнародних правових

актів, давати кваліфіковані юридичні висновки;

- аналізувати досвід діяльності міжнародних організацій та міжнародних

правозахисних інститутів;

- тлумачити і застосовувати міжнародні нормативні правові акти під час

практичної діяльності.

практичні навички:

використовувати понятійно-категоріальний апарат юридичної науки для

вирішення правових проблем;

застосувати теоретичні знання для високопрофесійного виконання

службових обов’язків в процесі правореалізаційної та правозастосовної

діяльності;

практично застосовувати набуті знання при вирішенні професійних

завдань, пов’язаних з міжнародною правовою допомогою.

На вивчення навчальної дисципліни заплановано:

- для стаціонарної форми навчання - 90 годин 3 кредити ECTS;

- для заочної форми навчання: 72 годин 2 кредити ECTS; 90 годин 3

кредити ECTS.

Мова навчання: українська мова.

Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть

отримати у науково-педагогічних працівників кафедри конституційного та

міжнародного права, які безпосередньо проводять заняття або

звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою

k003@naiau.kiev.ua

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розділ 1.

Поняття і сутність сучасного міжнародного публічного права

Тема 1. Поняття та особливості сучасного

міжнародного публічного права.

Етапи становлення та розвитку міжнародного публічного права.

Поняття сучасного міжнародного права. Предмет міжнародно-правового

регулювання. Об’єкт міжнародних правовідносин. Метод міжнародного-

правового регулювання. Характерні особливості міжнародного права як

специфічної системи управління міжнародними відносинами. Розмежування

міжнародного публічного та приватного права. Концепції співвідношення

міжнародного права і внутрішньодержавного права.

Система міжнародного права та характеристика її складових

елементів. Галузі (підгалузі) міжнародного права. Інститути міжнародного

права. Визначення, зміст та ознаки міжнародно-правових норм. Особливості

структури норми міжнародного права. Класифікація міжнародно-правових

норм. Способи реалізації міжнародно-правових норм. Поняття та мета

кодифікації міжнародного права. Способи систематизації норм міжнародного

права. Поняття та види імплементації норм міжнародного права. Українське

законодавство про дію норм міжнародного права.

Провідні функції міжнародного права. Джерела міжнародного права.

Основні джерела міжнародного права. Співвідношення договору і звичаю.

Допоміжні джерела міжнародного права.

Принципи міжнародного права та їх особливості. Основні та галузеві

принципи міжнародного права. Основне призначення принципу суверенної

рівності. Принцип незастосування сили або загрози силою. Принцип

територіальної цілісності держав. Принцип непорушності державних

кордонів. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип

невтручання у внутрішні справи. Принцип загальної поваги прав людини.

Принцип самовизначення народів і націй. Принцип співробітництва.

Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.

Тема 2. Суб’єкти міжнародного права.

Визнання та правонаступництво в міжнародному праві.

Суб’єкти міжнародного права. Поняття суб’єкта міжнародного права.

Міжнародна правосуб’єктність суб’єктів міжнародного права. Види суб’єктів

міжнародного права. Основні (первинні) суб’єкти міжнародного права.

Вторинні (похідні) суб’єкти міжнародного права. Держава – провідний

суб’єкт міжнародного права. Особливості міжнародної правосуб’єктності

складних держав. Державоподібні утворення (Ватикан, Мальтійський орден).

Характерні риси міжнародної правосуб’єктності державоподібних утворень.

Міжнародні організації. Особливості міжнародної правосуб’єктності

міжнародних організацій. Народи і нації що борються за створення

незалежної держави. Декларація ООН про надання незалежності

колоніальним країнам і народам 1960р. Умови здійснення народами права на

самовизначення. Обмеження міжнародної правосуб’єктності.

Інститут визнання в міжнародному праві. Поняття та види визнання.

Особливості визнання держав. Теорії визнання держав. Невизнані держави.

Визнання урядів. Доктрини визнання урядів. Визнання воюючої та повсталої

сторони. Форми визнання. Особливості визнання de jure. Визнання de facto.

Визнання ad hoc.

Інститут правонаступництва в міжнародному праві. Поняття та

підстави правонаступництва в міжнародному праві. Об’єкт

правонаступництва. Види правонаступництва. Правонаступництво держав

стосовно міжнародних договорів, державної власності, державних архівів і

державних боргів. Правонаступництво України у зв’язку з припиненням

існування СРСР.

Тема 3. Територія в міжнародному праві.

Поняття території в міжнародному праві. Теорії щодо розуміння суті й

змісту території. Види територій в міжнародному праві. територія.

Територіальне верховенство держави. Територіальний суверенітет. Складові

частини державної території. Поняття та складові сухопутної території

держави. Поняття та складові водної території держави. Конвенція ООН з

морського права 1982р. Поняття та загальна характеристика повітряної

території держави, її надр і умовних (квазі) територій. Правові підстави та

способи зміни державної території. Цесія. Оренда території. Міжнародні

договори та українське законодавство про державну територію. Способи

придбання державної території. Демілітаризовані і нейтралізовані території.

Анексія. Режим військової окупації.

Поняття та ознаки території з міжнародним режимом. Відкрите море.

Женевська конвенція про Відкрите море 1958р. Міжнародні і

багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю. Хельсінкські правила

використання вод міжнародного значення 1966р. Правовий режим

космічного простору. Договір про принципи діяльності держав по

дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та

інші небесні тіла 1967р. Правовий режим Арктики і Антарктики. Декларації

про заснування Арктичної ради 1996р. Договір про Антарктиду 1959р.

Поняття та ознаки території зі змішаним правовим режимом. Прилегла

зона. Женевська конвенція про територіальне море й прилеглу зону 1958р.

Континентальний шельф. Конвенція про континентальний шельф 1958р.

Виняткова економічна зона.

Державні кордони. Визначення та види державного кордону. Поняття

та характеристика сухопутного, водного та повітряного кордону держави.

Способи встановлення і зміни державного кордону. Демаркація кордонів.

Делімітація кордонів. Етапи процесу встановлення і зміни державного

кордону. Українське законодавство про державний кордон.

Розділ 2.

Міжнародна взаємодія держав.

Тема 4. Право міжнародних договорів.

Право міжнародних договорів - галузь загального міжнародного права.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969р. Віденська

конвенція про право міжнародних договорів між державами і міжнародними

організаціями або між міжнародними організаціями 1986р. Об’єкт та предмет

права міжнародних договорів. Закон України «Про дію міжнародних

договорів на території України» 1991р. Закон України «Про міжнародні

договори України» 1993р.

Поняття міжнародного договору. Вимоги, які ставляться до

міжнародних договорів. Сторони договору. Форма міжнародного договору.

Мова міжнародного договору. Структура міжнародного договору.

Найменування міжнародних договорів. Види міжнародних договорів.

Стадії укладання міжнародних договорів. Перевірка повноважень

представника держави. Підготовка і прийняття тексту міжнародного

договору. Принципи переговорів з укладання міжнародних договорів.

Встановлення автентичності тексту міжнародного договору. Підписання та

інші способи вираження згоди на обов’язковість міжнародного договору.

Застереження щодо окремих положень міжнародного договору. Ратифікація.

Публікація та реєстрація міжнародних договорів. Набрання міжнародним

договором чинності.

Підстави припинення дії міжнародного договору. Недійсність

міжнародного договору. Перегляд міжнародного договору. Поняття та

ознаки денонсації міжнародного договору. Тлумачення міжнародного

договору. Види тлумачення міжнародних договорів. Офіційне та

доктринальне тлумачення міжнародного договору.

Тема 5. Право міжнародних організацій та міжнародні конференції.

Історичні аспекти створення міжнародних організацій. Визначення

галузі права міжнародних організацій. Поняття та ознаки міжнародної

організації. Юридична природа міжнародних організацій. Членство в

міжнародних організаціях. Віденська конвенція про представництво держав у

їх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру

1975р. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Міжнародні міжурядові

організації (ММУО). Міжнародні неурядові організації (МНУО).

Класифікація міжнародних міжурядових організацій. Порядок створення

міжнародних організацій та припинення їх існування.

Історія створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). Цілі, принципи

та правовий статус ООН. Членство в ООН. Загальна характеристика

структури ООН. Головні та допоміжні органи Організації Об’єднаних Націй.

Повноваження та форми діяльності Генеральної Асамблеї ООН. Склад та

повноваження Ради Безпеки ООН. Порядок формування та діяльність

Економічної і Соціальної Ради ООН. Основна мета Ради з опіки ООН. Склад,

порядок формування та діяльність Міжнародного Суду ООН. Секретаріат

ООН: склад, повноваження. Спеціалізовані органи ООН з прав людини.

Спеціалізовані установи ООН.

Регіональні міжнародні організації. Правовий статус, цілі, органи та

діяльність Ради Європи, Європейського Союзу, Організації з безпеки та

співробітництва в Європі, Співдружності Незалежних Держав. Загальна

характеристика Африканського союзу, Ліги арабських країн і Організації

Американських Держав та інших регіональних міжнародних організацій.

Поняття міжнародних конференцій. Цілі міжнародної конференції.

Види міжнародних конференцій. Порядок роботи конференції. Правила

процедури конференції. Представництво і повноваження суб’єктів на

конференції.

Тема 6. Право зовнішніх зносин.

Поняття права зовнішніх зносин. Загальна характеристика галузі, її

системи та джерел права зовнішніх зносин. Система органів зовнішніх

зносин держави. Внутрішньодержавні органи та їх повноваження щодо

зовнішніх зносин. Поняття, система, завдання та функції відомства

закордонних справ у реалізації права держави на зовнішні зносини.

Поняття дипломатичного права. Віденська конвенція про дипломатичні

зносини 1961р. Початок і закінчення дипломатичного представництва. Види

дипломатичних представництв. Функції дипломатичних представництв.

Глава і персонал дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.

Кадри дипломатичної служби. Процедура призначення глави

дипломатичного представництва. Підстави припинення місії дипломатичного

представника. Дипломатичні привілеї та імунітети. Персонал

дипломатичного представництва. Українське законодавство про

дипломатичну службу й ранги.

Поняття консульського права. Віденська конвенція про консульські

зносини 1963р. Початок і закінчення консульських зносин. Види

консульських установ. Глава і персонал консульської установи. Функції

консульських установ. Консульські привілеї та імунітети.

Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.

Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969р. Функції спеціальних

місій. Привілеї та імунітети спеціальних місій, міжнародних організацій та їх

персоналу. Привілеї та імунітети представників держав при міжнародних

організаціях.

Розділ 3.

Міжнародні правопорушення: поняття, відповідальність та практика

боротьби з такими проявами.

Тема 7. Міжнародне гуманітарне право.

«Право Гааги і «Право Женеви». Міжнародне гуманітарне право як

галузь сучасного міжнародного права. Предмет міжнародного гуманітарного

права. Джерела міжнародного гуманітарного права.

Поняття та види збройних конфліктів. Договір про заборону війни як

засобу національної політики (Пакт Бріана – Келлога) 1928р. Характерні

ознаки збройного конфлікту не міжнародного характеру. Особливості

міжнародно-правового регулювання збройних конфліктів. Гаазька конвенція

про початок воєнних дій 1907 року. Правові наслідки стану війни. «Театр

війни» та «театр військових дій». Території які не відносяться до «театру

військових дій». Поняття та види нейтралітету держави. Права та обов’язки

нейтральної держави та держав, що воюють.

Учасники збройних конфліктів. Комбатанти та не комбатанти.

Найманець. Військовий радник. Парламентер. Поняття та види заборонених

засобів ведення військових дій. Методи ведення військових дій. Заборонені

методи ведення війни. Форми припинення військових дій. Перемирʼя. Види

капітуляції.

Міжнародно-правовий статус жертв війни. Женевські конвенції про

захист жертв війни 1949р. з Протоколами від 1977 р. Конвенція про

незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти

людства 1958р. Міжнародно-правовий статус поранених та хворих.

Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих в діючих

арміях 1949р. Правовий режим військовополонених. Женевська конвенція

про поводження з військовополоненими 1949р. Міжнародно-правовий захист

цивільного населення, об’єктів і культурно-історичних цінностей під час

збройного конфлікту. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у

випадку збройного конфлікту 1954р. Режим військової окупації. Правове

становище населення окупованої території.

Тема 8. Відповідальність у міжнародному праві.

Поняття міжнародно-правової відповідальності. Зміст правовідносин

міжнародно-правової відповідальності. Підстави міжнародно-правової

відповідальності. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.

Мета міжнародно-правової відповідальності. Суб’єкти міжнародно-правової

відповідальності.

Поняття та ознаки міжнародного правопорушення. Склад

міжнародного правопорушення. Об’єкт міжнародного правопорушення.

Об’єктивна сторона міжнародного правопорушення. Суб’єкт та суб’єктивна

сторона міжнародного правопорушення. Види міжнародних правопорушень.

Міжнародний злочин. Характерні ознаки міжнародного злочину. Конвенція

про попередження геноциду та покарання за нього 1948р. Конвенція про

незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти

людяності 1968р. Кодекс злочинів проти миру і безпеки людства 1991р.

Злочини міжнародного характеру. Ознаки злочинів міжнародного характеру.

Ознаки міжнародного делікту.

Поняття міжнародної відповідальності. Види міжнародної

відповідальності. Політична відповідальність. Форми політичної

відповідальності. Сатисфакція. Ресторація. Обмеження суверенітету.

Декларативні рішення. Поняття та форми матеріальної відповідальності.

Санкції в міжнародному праві. Поняття та форми реторсії. Поняття та форми

репресалій. Міри самозахисту. Санкції здійснювані за допомогою

міжнародних організацій. Обставини, що виключають відповідальність

держав. Міжнародна відповідальність фізичних осіб за міжнародні

правопорушення.

Поняття міжнародного спору. Юридичний зміст принципу мирного

вирішення міжнародних спорів. Загальний акт про мирне вирішення

міжнародних спорів 1928р. Гаазькі конвенції про мирне вирішення

міжнародних сутичок 1899 та 1907 рр. Манільська декларація про мирне

вирішення міжнародних спорів 1982р. Засоби мирного вирішення

міжнародних спорів. Переговори. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про

принципи та установки ведення переговорів 1999р. Процедура розслідування.

Посередництво. Примирення. Судові засоби. Розв’язання спорів

міжнародними організаціями.

Тема 9. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.

Історія розвитку міжнародного співробітництва у протидії злочинності.

Мета міжнародного співробітництва. Принципи міжнародного

співробітництва держав. Організаційно-правові засади міжнародного

співробітництва у протидії злочинності. Основні напрями співробітництва

держав у боротьбі зі злочинністю. Форми міжнародного співробітництва в

боротьбі зі злочинністю. Правові основи співробітництва в боротьбі з

окремими видами злочинів. Міжнародні правопорушення. Транснаціональна

злочинність. Конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929р.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Про видачу і покарання воєнних

злочинців» 1946р. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням

заручників 1979 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу

наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. Конвенція про боротьбу

з тероризмом 1976 р.

Інститут екстрадиції. Поняття, підстави та порядок видачі осіб, що

підозрюються у скоєнні злочинів. Європейська конвенція про видачу

правопорушників 1957р. Види екстрадиції. Видача осіб для притягнення до

кримінальної відповідальності або з метою виконання покарання. Тимчасова

видача. Підстави невидачі осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів.

Міжнародні організації у боротьбі зі злочинністю. Діяльність

Організації Об’єднаннях Націй в боротьбі зі злочинністю. Компетенція

Генеральної Асамблеї, Економічної і Соціальної Ради, Міжнародного Суду

Організації Об’єднаних Націй в цій сфері. Міжнародна організація

кримінальної поліції – Інтерпол. Цілі Інтерполу. Структура Інтерполу.

Головні органи Інтерполу. Центральне Національне Бюро Інтерполу.

Підпорядкування, завдання та напрямки діяльності Національного

центрального бюро Інтерполу в Україні.