2

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

№ п/п Найменування Аркуш

ПЕРЕДМОВА 6 1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10 1.1 Місце провадження планованої діяльності 10 1.2 Цілі планованої діяльності 11

1.3 Опис характеристик діяльності та провадження планованої діяльності

11

1.4 Опис основних характеристик планової діяльності 15

1.5

Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті провадження планованої діяльності

17

1.5.1 Оцінка очікуваного впливу відходів 17 1.5.2 Оцінка очікуваних викидів повітряне середовище 17 1.5.3 Оцінка очікуваного впливу на водне середовище 20 1.5.4 Оцінка очікуваного впливу на геологічне середовище та грунт 20

1.5.5 Оцінка очікуваного впливу на шумове, вібраційне, світлове, теплове, радіаційне електромагнітне забруднення, а також інші випромінювання

21

1.5.6 Оцінка очікуваного впливу на рослинний та тваринний світ 21

1.5.7 Оцінка очікуваного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду

22

1.5.8 Оцінка очікуваного впливу на об'єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини

22

1.5.9 Оцінка очікуваного впливу на здоров'я населення 22 1.5.10 Оцінка очікуваного впливу на навколишнє соціальне середовище 25

1.5.11 Оцінка очікуваного впливу на навколишнє техногенне середовище

25

1.5.12 Оцінка очікуваного впливу на клімат та мікроклімат 26

2.

ОЦІНКА ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

26

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ

32

3.1 Загальна характеристика клімату та метеорологічні умови 32 3.2 Загальна характеристика повітряного середовищі 34 3.3 Загальна характеристика водного середовища 34 3.4 Загальна характеристика рослинного світу 35 3.5 Загальна характеристика тваринного світу 35

3

3.6 Загальна характеристика геологічного середовища та грунтів 35 3.7 Ймовірні зміни стану довкілля без здійснення планової діяльності 37

4.

ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІВНТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, СТАН ФАУНИ, ФЛОРИ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ЗЕМЛІ, ГРУНТІВ, ВОДИ, ПОВІТРЯ, КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ, МАТЕРІАЛЬНІ ОБ'ЄКТИ, ВКЛЮЧАЮЧИ АРХІТЕКТУРУ, АРХЕОЛОГІЧНУ ТА КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ, ЛАНДШАФТ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ МІЖ ЦИМИ ФАКТОРАМИ

37

5.

ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА ВЕЛИЧИНИ ТА МАСШТАБІВ ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І СКЛАДНОСТІ, ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ, ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

39

Використання у проведенні планованої діяльності природних ресурсів

39

Оцінка впливу планованої діяльності на повітряне середовище 41 Оцінка впливу планованої діяльності на водне середовище 48 Оцінка можливого транскордонного впливу 48

Оцінка впливу планованої діяльності на геологічне середовище та грунт

48

Оцінка впливу планованої діяльності на поводження з відходами 48

Оцінка впливу на шумове, вібраційне, світлове, теплове, радіаційне електромагнітне забруднення, а також інші випромінювання

48

Оцінка впливу планованої діяльності клімат та мікроклімат 50 Оцінка впливу планованої діяльності на здоров'я населення 50

Оцінка впливу планованої діяльності на рослинний та тваринний світ

52

Оцінка впливу планованої діяльності на території та об'єкти природно-заповідного фонду

52

Оцінка впливу планованої діяльності на об'єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини

52

Кумулятивний вплив 52

Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість винекнення надзвичайних ситуацій

53

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ 55

7.

ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

55

4

8.

ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕГУЛЮВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

58

9.

ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛІ

61

10. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

61

11.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯ ПРОЕКТОВОГО МОНІТОРИНГУ

61

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ 63 13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ 63 Додатки

Додаток "А" Ситуаційна карта-схема 67

Додаток "Б" Декларація про утворення відходів 68

Додаток "В" Експлікація будівель та споруд 72

Додаток "Г" лист від департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації

73

Додаток "Д" Лист про наявність об'єктів природно-заповідного фонду

74

Додаток "Е" Довідка про кліматичні дані 75

Додаток "Є" Довідка про надання значень фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі 76

Додаток "Ж" Розрахунок розсіювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 78

Додаток "З" Рішення про надання земельної ділянки в оренді 82

Додаток "И" Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію іншого речового права 83

Додаток "І" Договір оренди земельної ділянки 93

Додаток "Ї" Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 99

Додаток "Й" Дозвіл на викиди забруднюючих речовин 101

Додаток "К" Дозвіл на спеціальне водокористування 102

Додаток "Л" Засоби масової інформації розміщення оголошень 106

5

планової діяльності

Додаток "М" Акти-прийому передачі та розміщення оголошень про планову діяльність

112

Додаток "О" Фотофіксація розміщення Повідомлення 114 Додаток "П" Платіжне доручення 116 Додаток "Р" Свідоцтва про підвищення кваліфікації 117

6

ПЕРЕДМОВА Об’єкт планованої діяльності відноситься до другої категорії видів

планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 3, п.п. 4 – Інші види діяльності: «поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше» у зв’язку з проведенням реконструкції системи автономного газопостачання зрідженим вуглеводним газом (ЗВГ) - пропан-бутаном дільниці по прийманню, очищенню та сушці зерна.

В Звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД), щодо реконструкції системи автономного газопостачання ЗВГ ПСП "ВИЩЕВЕРЕЩАКІВСЬКЕ" на території Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, зазначаються вимоги екологічного та соціального характеру до етапів реалізації планованої діяльності (розробка проекту, монтаж обладнання, експлуатація, підтримка функціонування, виведення з експлуатації), що направлені на захист довкілля, запобігання шкоді довкіллю, гарантію екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів та їхнє відтворення та відвернення негативного впливу на навколишнє середовище.

Розробка Звіту з оцінки впливу на довкілля полягає в дотриманні вимог закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та провадженні планової діяльності найбільш оптимальним соціально-економічним способом.

Під час проектування реконструкції системи автономного газопостачання ЗВГ та проведення Оцінки впливу на довкілля при ії експлуатації було проведено аналіз дотримання вимог природоохоронного законодавства України та міжнародних конвенцій та угод, які ратифіковані Україною, щодо охорони навколишнього природного середовища.

По тексту Звіту з оцінки впливу на довкілля зустрічаються посилання типу, і т.п., які посилаються на певні документи та джерела інформації, які наведено у розділі «13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ».

Нижче наведено перелік законодавчих, нормативних документів та державних будівельних норм, які використовувались під час проведення ОВД.

Конституція України є основою нормативно-правової бази з охорони навколишнього середовища.

Закони України, які в першу чергу враховувались при проведені даної ОВД: 1. "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ, 1991 (зі

змінами); 2. "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-ХІІ, 1992 (зі змінами); 3. "Про природно-заповідний фонд України" (1992) із змінами; 4. "Про охорону праці" № 2694-ХІІ ,1992 (зі змінами); 5. "Про інформацію" № 2657-ХІІ, 1992 (зі змінами); 6. "Про енергозбереження" № 74/94-ВР, 1994 (зі змінами); 7. "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

№ 4004-ХII,1994 (зі змінами); 8. "Про звернення громадян" № 393/96-ВР, 1996 (зі змінами);

7

9. "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР, 1997 (зі змінами); 10. "Про відходи" № 187/98-ВР,1998 (зі змінами); 11. "Про рослинний світ" № 591-XIV, 1999 (зі змінами); 12. "Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами

дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення" № 662- XIV,1999; 13. "Про ратифікацію Конвенції прооцінку впливу на навколишнє середовище

у транскордонному контексті (Конвенція Еспо)" № 534-ХІV, 1999; 14. "Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь

громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція)", № 832-ХІV, 1999;

15. "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III, 2000 (зі змінами); 16. "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" № 1908-III, 2000 (зі змінами); 17. "Про тваринний світ" № 2894-III, 2001 (зі змінами); 18. "Про Червону книгу України" № 3055-ІІІ, 2002 (зі змінами); 19. "Про охорону земель" № 962-ІV, 2003 (зі змінами); 20. "Про Оцінку земель" № 1378-ІV, 2003 (зі змінами); 21. "Про землеустрій" № 858-ІV, 2003 (зі змінами); 22. "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 VІ, 2011 (зі змінами); 23. "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059 VІІІ, 2017; Кодекси законів України:

1. Лісовий кодекс України (1994) із змінами; 2. Кодекс України про надра (1994) із змінами; 3. Водний кодекс України (1995) із змінами; 4. Земельний кодекс України (2001) із змінами; 5. Повітряний кодекс України (2011) із змінами; 6. Кодекс законів про працю України (1971) із змінами; 7. Податковий кодекс України (2011) із змінами; 8. Господарській кодекс України (2003) із змінами; 9. Кодекс цивільного захисту України (2012) із змінами. Постанови та накази:

1. "Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади", Постанова КМУ № 976 від 5.11.2008 (із змінами згідно з Постановою КМУ від 8.04.2015 № 234);

2. "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", Постанова КМУ № 996 від 3.11.2010 (із змінами згідно з Постановою КМУ від 8.04. 2015 № 234);

3. "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", Постанова КМУ № 486 від 08.05.1996 (із змінами);

4. "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", Постанова КМУ № 391 від 30.03.1998;

8

5. "Про затвердження Положення про Зелену книгу України", Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 17 від 19.02.97;

6. "Про концепцію збереження біологічного різноманіття України", Постанова КМУ № 439 від 12.05.1997;

7. "Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі", Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.07.2001 № 286;

8. "Про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.06.2006 № 309;

9. "Про затвердження державних санітарних правил та норм", Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.1996 № 239;

10. "Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні", Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014;

11. "Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, Наказ МОЗ України № 239 від 01.08.1996;

12. "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів", Наказ МОЗ України № 173 від 19.06.1996 (із змінами);

13. "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів", Міністерство праці та соціальної політики України, Наказ № 4 від 09.01.1998;

14. "Про затвердження Правил надання технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки", Наказ Міністерства оборони України від 14.11.2013 № 771;

15. "Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", Постанова КМУ від 25.05.2011 № 555;

16. "Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля", Постанова КМУ України від 29.06.2011 № 771;

17. "Критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля", Постанова КМУ від 13.12. 2017 р. № 1010;

18. "Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля" Постанова КМУ від 13.12.17 р. № 1026;

19. "Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля", Постанова КМУ від 13.12. 2017 р. № 989.

Стандарти, будівельні стандарти, санітарні норми та правила:

1. ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд"(2003; із змінами);

9

2. ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" (2009);

3. ДБН В.1.1-31:2013 "Захист територій, будинків і споруд від шуму" (2013); 4. ДБН А2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"

(2014); 5. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень" із змінами (1992); 6. ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека

у будівництві. Основні положення" (2009); 7. ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій"; 8. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (2014); 9. ДСТУ-Н Б. В. 1.1-35:2013 "Інструкції з розрахунку рівнів шуму в

приміщеннях і на територіях" (2013); 10. ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та

інфразвуку" (1999); 11. "Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і

громадських будівель і на території житлової забудови", Наказ МОЗ СРСР, Наказ №3077-84 від 03.08.1984;

12. СанПІН 4630-88 "Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення", МОЗ СРСР, (1988);

13. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки)";

14. РД 52.4.186-89 "Руководство по контролю загрязнения атмосферы". 15. Лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища

України № 3450/19/4-8 від 14.04.2006 р "Щодо використання програмних продуктів в галузі охорони атмосферного повітря".

10

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" п. 3,

п.п. 4 – Інші види діяльності: «поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше» підлягає оцінці впливу на довкілля.

1.1 Місце провадження планованої діяльності Планована діяльність полягає у проведенні реконструкції системи

автономного газопостачання зрідженим вуглеводним газом (ЗВГ) - пропан-бутаном, дільниці по прийманню, очищенню та сушці зерна, на території діючого підприємства за адресою: 27315, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Вищі Верещаки, вул. Степова, 1 та вул. Степова, 4.

Реконструкція полягає у добудові до існуючої системи газопостачання додаткового устаткування, а саме горизонтального підземного резервуару, об’ємом 18,5м3.

Територія підприємства знаходиться на земельній ділянці, переданій згідно умов Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Вищеверещаківською сільською радою та ПСП «Вищеверещаківське», виданого 01.11.2014р.

Загальна площа територія підприємства становить 5,1307 га (земельна ділянка за кадастровим номером 3520582000:51:000:7503 та 3520582000:51:000:7501), цільове призначення земельних ділянок - для обслуговування комплексу будівель та споруд.

Відповідно до листа № 3801/11/10-08 від 25.03.2008 р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та у зв'язку з втратою чинності наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства і Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.02.2001 р. № 24/43 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт", зареєстрованого у Міністерстві юстиції Україні 27.02.2001 р. за №178/5369 (відповідно до наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства і Міністерства екології та природних ресурсів України № 14/41 від 11.02.2011 р.) за допомогою програми "Гугл Планета Земля" були визначені геодезичні координати центроїду земельної ділянки для будівництва об'єкта планованої діяльності, наведені нижче.

Широта Довгота градуси, (º) хвилини, (') секунди, (") градуси, (º) хвилини, (') секунди, (")

48 59 28 32 26 09

З північної та східної сторони територія обмежена сільськогосподарськими угіддями, із західної сторони знаходиться лісосмуга, з південної сторони знаходиться вільна ділянка.

Найближча житлова забудова с. Вищі Верещаки розташована з південно-східної сторони майданчика на відстані 353 м від межі території підприємства.

11

Ділянка землі, що відведена під встановлення підземного резервуару, знаходиться на території земель, що належать приватному сільськогосподарському підприємству (ПСП "ВИЩЕВЕРЕЩАКІВСЬКЕ") на умовах прова оренди землі.

Навколо резервуара передбачено встановлення сітчастої огорожі з можливістю провітрювання висотою 1,6м. Випарник з редукторною групою встановлені на пальнику сушарки.

Санітарно-захисна зона для підземних резервуарів ЗВГ, згідно вимог «Державних санітарних правил планування та забудови населених місць» ДСП №173-96, не визначена.

Згідно ДБН Б.2.2-12:2018 «Державні будівельні норми України. Планування і забудова територій», нормативна відстань від запроектованих підземних резервуарів ЗВГ до житлових споруд має складати 40 м. СЗЗ 40м – витримується.

1.2 Цілі планованої діяльності

Дотримання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" Приватним сільськогосподарським підприємством «Вищеверещаківське» при здійсненні реконструкції системи автономного газопостачання зрідженим вуглеводним газом пропан-бутаном дільниці по прийманню, очищенню та сушці зерна по вул. Степовій, с.Вищі Верещаки, Олександрівського району, Кіровоградської області".

1.3. Опис характеристик діяльності та провадження планованої діяльності

Об’єктом планованої діяльності є реконструкція існуючої системи автономного газопостачання зрідженим вуглеводним газом пропан-бутаном за адресою: 27315, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Вищі Верещаки, вул. Степова, 1 та вул. Степова, 4.

Розробка проекту з реконструкції регазифікації системи автономного постачання зрідженим вуглеводним газом пропан-бутаном зерносушкарки виникла у зв’язку з необхідністю збільшення об’єму споживання газу на території ПСП "Вищеверещаківське". Схема місця провадження планованої діяльності додається.

13

Проектним рішенням передбачається розміщення підземного резервуару ЗВГ

на території діючого підприємства. Підземно розташованими резервуарами вважаються резервуари, у яких

верхня твірна резервуара знаходиться нижче планувальної відмітки землі не менше ніж на 0,2 м. Підземний резервуар буде встановлюватися з ухилом 2-3 % убік зливального патрубку.

Для встановлення підземного резервуара на території підприємства здійснюватиметься копання котловану та підчистки його від грунту до необхідних проектних точок вручну, знятий грунт буде використано підприємством для планування території.

Для розміщення резервуару в котловані влаштовується фундаментно- бетонований екран з улаштуванням піщаної основи під ним відповідно до державних будівельних стандартів та норм України.

Схематичне зоображення розміщення типового об'єкту планованої діяльності

Встановлення резервуару здійснюватиметься безпосередньо з транспортного

засобу за допомогою автомобільного крану вантажопідйомністю не менше 10 тон при вильоті стріли не менше 5м, маса порожнього резервуару складає не більше 10 т.

Постачання палива до підземного резервуара здійснюватиметься спеціалізованим автотранспортом, злив палива до резервуара здійснюватиметься за допомогою герметичних пристроїв та шлангів, автоцестерна з паливом розміщуватиметься на сеціальновідведеному існуючому майданчику.

Всі роботи виконувати з дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки відповідно до Закону України «Про охорону праці», пожежної безпеки

15

відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» та Правил пожежної безпеки в Україні.

До основних робіт по будівництву об’єкта необхідно відвести в натурі майданчик розміщення вузла та влаштувати необхідне сигнальне огородження будівельного майданчика.

Враховуючи, що роботи по будівництву вузла ведуться на існуючій території підприємства, влаштування тимчасових під’їздів та інженерних споруд не вимагається.

Під час виконання монтажно-будівельних робіт передбачаються наступні заходи з охорони навколишнього середовища:

- при експлуатації будівельних машин та механізмів не допускається забруднення грунтово-рослинного шару паливо-мастильними матеріалами;

- відходи, що утворюватимуться в процесі будівництва, будуть розміщенні на тимчасово відведеній ділянці з послідуючим вивезенням будівельного сміття на сміттєзвалище відповідно до укладеного договору.

1.4 Опис основних характеристик планової діяльності Планована діяльність передбачає на території діючого підприємства ПСП

«Вищеверещаківське» проведення реконструкції існуючої системи автономного газопостачання зрідженим вуглеводним газом пропан-бутаном, що дозволить додатково зберігати більший об'єм скрапленого газу та забезпечить безперебійну роботу зерносушарки.

Основні характеристики обладнання - геометричний об'єм 18,49 м3 - робочий об'єм 15,71 м3

- габаритні розміри 9700x1600x2580

- температура робочого середовища від мінус 40 до 50 °С

- робочий тиск 1,6 МПа (16 кгс/см2) - розрахунковий надлишковий тиск 1,8 МПа (18 кгс/см2) - пробний гідравлічний тиск 2,3 МПа (23 кгс/см2)

- маса в робочуму стані 15680 кг

- маса під час гідровипробувань 23330 кг Потужність пальника сушарки складає 6,33ГДж. Загальна потужність

сушарки складає 40КВт. Максимальна витрата газу сушарки складає 136л/год. Джерело газу – підземна установка, яка складається з:

- 1-го підземного резервуару об’ємом 18,5м3; - вузла приєднання транспортної автоцистерни передбаченого заводом-

виробником; - технологічних газопроводів, запірної та запобіжної арматури, КВПіА.

16

Резервуар призначений для зберігання та подачі рідкої фази зрідженого вуглеводневого газу до випарника в конструкції пальника сушарки. Резервуар для зберігання газу розрахований на робочий тиск 1,6МПа (16,0кг/см2).

Випарник для ЗВГ встановлений на сушарці, призначений для випаровування (ре газифікації) ЗВГ та подачі парової фази на редукторну групу для зниження тиску газу до необхідного перед пальником.

На резервуарі заводом-виробником передбачено встановлення: - запобіжно-запірна арматура (запобіжні клапани, вентиль дренажу рідкої фази,

фланці приєднання арматури для наповнення та видчі ЗВГ); - контрольно-вимірювальні прилади (манометр, рівномір).

Регазифікація рідкої фази передбачена заводом-виробником за допомогою комплектних з пальником випарників ЗВГ. Редукування тиску газу парової фази передбачено за рахунок комплектних з пальником сушарки регуляторів середнього та низького тиску. Регулювання витрат парової фази ЗВГ передбачено внутрішньою схемою керування подачі палива на пальник сушарки.

Газопровід рідкої фази від резервуару підводиться до випарника сушарки. Випарник для ЗВГ складається з наступних елементів:

- відсічні електромагнітні клапани: - двохступеневий регулятор тиску подачі газу на пальник; - ємнісний теплообмінний апарат, манометри для візуального контролю тиску; - запірна та запобіжна арматура; - одно поточна редукторна лінія для редуціювання тиску газу перед пальником,

що розташована на сушарці; - фільтр грубого очищення рідкої фази ЗВГ. На вводі газопроводу рідкої фази ЗВГ до випарного пристрою сушарки та виводі парової фази ЗВГ монтуються: - крани для відключення випарника від джерела газу та пальника від випарного

пристрою; - штуцери з кранами для продувки газопроводу рідкої та парової фаз перед

першим пуском та після ремонту газопроводів. Для заповнення резервуарної установки заводом-виробником передбачається наявність на резервуарі заправного клапана, що конструктивно складається з елементів: - зворотного клапана; - кульового крану. Облік ЗВГ при наповненні резервуарів передбачається за рахунок лічильника встановленого в автоцистерні: Режим роботи підприємства- протягом 264 днів на рік в одну зміну, тривалістю 8 годин.

17

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті провадження планованої діяльності

1.5.1 Оцінка очікуваного впливу відходів Під час будівницйтва та монтажу обладнання будуть утворюватися

наступні види відходів: - відходи, одержані в процесі зварювання; - тара пакувальна паперова; - відходи від лакофарбових матеріалів; - відпрацьований та забруднений спецодяг; - тверді побутові відходи. Підприємство в процесі своєї діяльності утворює наступні види відходів:

- Відпрацьовані люмінісцентні ртутні лампи; - Відпрацьовані моторні, трансмісійні та інші мастила; - Відпрацьовані свинцево-кислотні акумуляторні батареї; - Відпрацьовані масляні, паливні та повітряні фільтри; - Пісок забруднений нафтопродуктами; - Ганчір'я забруднене нафтопродуктами; - Нафтошлам; - Огарки зварювальних електродів; - Залишки від очищення зернових та технічних культур; - Відходи комунальні змішані; - Відпрацьовані накладки гальмівних колодок; - Відпрацьовані автомобільні шини; - Металева стружка.

Накопичення відходів здійснюється до обсягів, що дозволяють організувати їх передачу за умови дотримання діючих норм щодо поводження з промисловими відходами.

Відходи, що утворюються ПСП «Вищеверещаківське», передаються спеціалізованій організації - ТОВ «ЕКОВДМ» та КП "ОБЕРІГ, з якою у підприємства укладений договір.

1.5.2 Оцінка очікуваних викидів повітряне середовище Підготовчі та монтажно-будівельні роботи передбачається виконувати за

допомогою вантажного автотранспорту, будівельної техніки та обладнання для будівельних робіт. Навантаження на навколишнє середовище у такому випадку відбувається в основному на атмосферу. При цьому викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюватиметься виключно від автотранспорту та техніки та будуть незначні (не наблизяться за своїми показниками до ГДК на межі житлової забудови).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря" та Наказу Мінекоресурсів України від 10.05.2002 року

18

№ 177 "Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря" проводиться нормування в галузі охорони атмосферного повітря з метою встановлення комплексу обов’язкових вимог щодо охорони від забруднення. Оцінка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від існуючих джерел проводиться за результатами інвентаризації стаціонарних та неорганізованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві. Будівельні роботи повинні виконуватися у відповідності до правил виробництва та прийняття будівельно-монтажних робіт з додержанням технології будівельного виробництва, а також за допомогою машин та механізмів з технічними характеристиками, що відповідають обсягу і характеру робіт, що виконуються.

Будівництво здійснювати механізованим методом в технологічній послідовності, що буде відображена у календарному плані будівництва.

Всі роботи, пов'язані із будівництвом, повинні здійснюватися згідно відповідних проектів виконання робіт (ПВР), що розробляються організаціями-виконавцями даних робіт.

При виконанні робіт слід керуватись вимогами і рекомендаціями відповідних офіційних нормативних документів.

Викиди зварювальних аерозолів при електрозварюванні електродами розраховані за методикою:«Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від процесів електро-, газозварювання, наплавлювання, електро-, газорізання та напилювання металів».

Викиди забруднюючих речовин при електрозварюванні складають: - оксиди заліза –0,003401 г/с; - оксиди марганцю –0,0002357 г/с. Викиди при роботі механізмів з двигунами внутрішнього згоряння

розраховані за допомоги Наказу Державного комітету статистики України від 13.11.2008 р. №452 "Про затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів» і становлять:

- оксиди азоту –7,476E-8 г/с; - сажа – 3,171E-7 г/с; - сірчистий ангідрид – 1,967E-8 г/с; - діоксиди азоту -1,365E-7 г/с; - оксид азоту - 7,537E-10 г/с; - оксид вуглецю – 2,484E-7 г/с; - граничні вуглеводні – 3,326E-8 г/с; - бенз(а)пірен – 1,387E-10 г/с; - метан - 5,287E-10 г/с; - НМЛОС - 1,409E-8 г/с; - діоксид вуглецю – 1,436E-5 г/с.

19

Викиди парів розчинників аерозолів лакофарбних матеріалів розраховані за «Збірником методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами». і становлять:

аерозолі лакофарбових матеріалів -0,0006605 г/с; - ацетон -0,0006785 г/с; - бутанол - 0,01 г/с; - етанол - 0,00505 г/с; - ксилол -0,003472 г/с; - толуол -0,012 г/с; - бутилацетат -0,026 г/с; - уайт-спірит - 0,003472 г/с. Викиди при засипці грунтом, піском, щебенем розраховані з використанням

"Методичний посібника з розрахунку викидів від неорганізованих джерел викидів в промисловості будівельних матеріалів", Союзстромекологія, Новоросійськ, 1989 і становлять: Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом –0,05 г/с.

Нормативна санітарно-захисна зона відповідно до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів ДСП-173-96 для будівництва не встановлюється.

Концентрації забруднюючих речовин складають менше 1 ГДК Оцінка впливів на навколишнє середовище при експлуатації. Основний

негативний вплив на навколишнє середовище чинять технологічні процеси при роботі системи автономного газопостачання, це дихальні клапани ємкості, свічки продувки газу та зерносушарка.

Основними джерелами забруднення атмосфери при експлуатації є: - пункт зливу СВГ з автомобільної цистерни (дж.№1); - ємність для зберігання СВГ (Дж.№2); - викиди СВГ під час очищення фільтрів (дж. №3); - викиди СВГ під час ремонту компресорів (Дж.№4). Викиди пропан-бутанової суміші від даних джерел викидів розраховані з

використанням методики: «Гази вуглеводневі скраплені. Методика розрахунку втрат. ГСТУ 320.00149943.016-2000, Держнафтогазпром, Київ, 2000» і становлять:

- джерело викидів №1: - пропан - 0,227 г/с; - бутан - 0,227 г/с; - джерело викидів №2: - пропан - 0,009 г/с; - бутан - 0,009 г/с; - джерело викидів №3: - пропан - 0,0003 г/с; - бутан - 0,0003 г/с; - джерело викидів №4: - пропан - 0,0001 г/с; - бутан - 0,0001 г/с;

20

Концентрації забруднюючих речовин складають менше 1 ГДК на межі СЗЗ. З огляду на короткочасність будівництва й локальний характер, вплив на

повітряне середовище буде припустимим. 1.5.3 Оцінка очікуваного впливу на водне середовище З метою недопущення забруднення поверхневих і ґрунтових вод в процесі

здійснення планованої діяльності передбачені наступні заходи: - здійснення періодичного огляду та контролю на герметичність всіх

фланцевих з'єднань; - забеспечення обладнання необхідною запірною арматурою в місцях

зручних для обслуговування; - оснащення резервуарів відповідним устаткуванням передбаченим заводом

виробником, - здійснення систематичного огляду підземного резервуара з метою

виявлення пошкоджень, деформації, ерозії, тощо, - здійснення огляду та підтримки в справному експлуатаційному стані

встановленому обладнанні (засувки, рівнеміри, пробовідбірники, люки, блискавкозахист);

- здійснення огляду стану антикорозійного покриття резервуарів; - забезпечення тимчасового зберігання відходів в спеціально відведених

місцях, з послідуючою передачею відповідним організаціям (згідно укладеним договорам)

При дотриманні та виконанні вищезазначених заходів вплив на водне середовище від планованої діяльності буде відсутній.

Водопостачання. Для господарсько - побутових та питних потреб ПСП

«Вищеверещаківське» використовує підземну воду зі свердловини №8, глибиною 98,0 м., продуктивність - 0,7 м3/год. (дозвіл на спеціальне водокористування від 21.07.2015 року №465 терміном дії до 19.06.2020 року). За даними підприємства за 2018 рік було використано підземної води в кількості 11,4 м3, що є в межах встановлених дозволом на спеціальне водокористування лімітів використання підземної води

Водовідведення. На території підприємства влаштований вигріб по мірі його

наповнення вигріб відкачується та вивозяться спеціалізованою організацією, згідно умов укладеного договору.

1.5.4 Оцінка очікуваного впливу на геологічне середовище та грунт Геологічне середовище на території планованої діяльності суттєвих змін не

зазнає у зв'язку з тим що планована діяльність здійснюватиметься на території діючого підприємства, також буде відсутній вплив на сформований рельєф і ландшафт прилеглої території.

Зняття рослинного покриву на території планованої діяльності не передбачається у з'вязку з тим що землі на території підприємства порушені, грунт який утвореться під час копання котловану та підчистки його від грунту

21

буде використано підприємством для планування території, підсипки та улаштування газонів, тощо.

1.5.5 Оцінка можливого впливу на шумове, вібраційне, світлове, теплове,

радіаційне електромагнітне забруднення, а також інші випромінювання Для оцінки шумового впливу на населення основним показником є

рівень еквівалентного шуму –LАэкв (дБА), додатковим показником служить рівень максимального шуму –LАмакс (дБА).

Частотна характеристика слуху людини – не лінійна. Тому, форма частотної характеристики слухової системи людини враховується коригуванням низькочастотної складової характеристики шумоміра так, щоб виміряний рівень шуму збігся з відчуттям людини – шкала А.

Сумарний, скоригований за шкалою А, рівень шуму в розрахунковій точці, якщо джерело шуму розташоване на майданчику підприємства, визначається за формулою:

LАi = Lp - 15 lgri + 10 lg Ф - βa * ri/1000 - 10 lgΩ де: Lp – октавний рівень звукової потужності джерела шуму, Lp = 110 дБА;

Ф – фактор спрямованості джерела шуму з рівномірним випромінюванням звуку Ф=1; ri – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, rі = 1000 м; Ω – просторовий кут випромінювання звуку, який приймається на поверхні Ω = 2π; βa –загасання звуку в атмосфері, для середньо частоти октавних смуг βa=11,9дБА/км.

При будівництві: LАі = 110 - 15 lg 1000 + 10 lg 1 – 11,9 * 1000/1000 - 10 lg 2π = 45,118 дБА Переривчасті джерела шуму при будівництві та експлуатації відсутні. Згідно санітарним нормам України, для житлової зони гранично допустимий

рівень (ГДР) еквівалентного шуму (LАэкв) в денний час складає 55 дБА, у нічний – 45 дБА, ГДР максимального шуму (LАмакс), відповідно, 70 і 60 дБА.

Заходи щодо зменшення шуму при будівництві передбачають обмеження на роботи будівельних машин і механізмів у нічний час.

Отже, перевищення гранично допустимих рівнів шуму не передбачається. Ультразвукові, електромагнітні та іонізуючі випромінювання відсутні. Світлове забруднення відсутнє. Заходи щодо їх попередження або зменшення

не передбачаються. 1.5.6 Оцінка очікуваного впливу на рослинний та тваринний світ На території планованої діяльності ПСП «Вищеверещаківське» не

передбачається вирубка дерев та чагарників, зняття рослинного покриву, відсутні шляхи міграції тварин та птахів.

Таким чином впливи на рослинний та тваринний світ відсутні, заходи по охороні тварин та рослин не передбачаються.

22

1.5.7 Оцінка очікуваного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду

Територія, на якій здійснюватиметься планована діяльність, не відноситься до території та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель природно-заповідного фонду України, територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об'єктів комплексної охорони.

На території планованої діяльності ПСП «Вищеверещаківське», що розташована на північ від с. Вищі Верещаки на території Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області відсутні території та об'єкти природно-заповідного фонду відсутні.

1.5.8 Оцінка очікуваного впливу на об'єкти архітектурної, археологічної

та культурної спадщини На території планованої діяльності об'єкти культурної спадщини чи їх

частин, об'єкти або предмети археологічної спадщини, знахідок археологічного або історичного характеру, об'єкти архітектурної спадщини та їх охоронні зони не обліковуються.

У разі виявлення на території під час реалізації планованої діяльності об'єктів культурної спадщини чи їх частин, об'єктів або предметів археологічної спадщини, знахідок археологічного або історичного характеру, об'єктів архітектурної спадщини:

- у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" буде укладено з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір;

- у відповідності до вимог статті 19 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" необхідно буде інформовано орган охорони культурної спадщини, а також організовано відповідне сприяння у проведенні будь-яких робіт з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.

1.5.9 Оцінка очікуваного впливу на здоров'я населення Здоров'я людини визначається складною взаємодією цілого ряду факторів:

спадковість, соціально-економічний і психологічне благополуччя, доступність і якість медичного обслуговування, спосіб життя і наявність шкідливих звичок, умови життєдіяльності та якість навколишнього природного середовища. Визначення точного внеску окремих факторів у розвиток захворювання нерідко є досить важким завданням, яка ускладнюється значною кількістю обумовлених ними ефектів, багато з яких, до того ж, можуть зустрічатися серед населення і без впливу цих факторів.

В той же час, шляхом спланованих епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень можна виявити і кількісно оцінити ризик розвитку захворювань, пов'язаних з впливом шкідливих факторів навколишнього природного середовища.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря проводиться по розрахункам ризику розвитку не канцерогенних і канцерогенних ефектів (Додаток Ж ДБН А.2.2-1-2003. Зміна

23

№ 1. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд)

Ризик розвитку не канцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків індексу небезпеки ( HI ) по формулі (Ж.1), оцінка якого може виконуватися відповідно до таблиці Ж.1:

iHQHI де, iHQ ‒ коефіцієнти небезпеки для окремих речовин, що визначаються

за формулою (Ж.2):

if

ii

CR

CHQ

де, iC ‒ розрахункова середньорічна концентрація і-ї речовини на границі санітарно-захисної зони, мг/м3;

if CR ‒ референтна (безпечна) концентрація і-ї речовини, мг/м3 (Додаток до

п. 4.3.1 Методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря. Затв. наказом МОЗ України від 13.04.07 № 184. Київ, 2007 ‒ 40 с.);

iHQ = 1 ‒ гранична величина допустимого ризику (п. 4.4.1 Методичних

рекомендацій МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря. Затв. наказом МОЗ України від 13.04.07 р. № 184. Київ, 2007 - 40 с.).

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 1.5.9.1.

Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки

(HQ) Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий

< 1

Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна

1

Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ

> 1

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів (IСR1) від речовин,

яким властива канцерогенна дія, розраховується за формулою: ICR1 = C1 *UR1

де: UR1 - одиничний канцерогенний ризик і-ої речовини, мг/м3; Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох канцерогенних

речовин, забреднюючих атмосферу (CRa), визначається за формулою: CRa = ∑IRC1

де IRC1 - канцерогенний ризик і-ої речовини, мг/м3; Назва речовини Масові

концентрації ГДК, мг/м3

RfC, мг/м3

Клас небезпеки

24

викидів, мг/м3

Пропан 0,789 65 4 Бутан 0,789 200 4

Розрахунок неканцерогенного ризику:

HQ= 0,789/65+0,789/200= 0,012+0,004= 0,016

HQ = 0,016 < 1 Згідно проведених розрахунків неканцерогенного ризику можна визначити,

що коефіцієн небезпеки H становить

25

де, pN ‒ кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком

"мінус");

rmN ‒ попередня кількість робочих місць.

sR = 0,000001 х (0,18707) х0,2143 х(1-0,247) = 3,0245*10-8,

Класифікація рівнів ризику

Рівень ризику Ризик протягом

життя Високий (DeManifestis) – не прийнятний для виробничих умов і населення. Необхідне здійснення заходів з усунення або зниження ризику

>10-3

Середній – припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управління ризиком

10-3 – 10-4

Низький – припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для населення)

10-4 – 10-6

Мінімальний (DeMinimis) – бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів

26

Таким чином, вплив технологічних процесів з будівництва, монтажу та експлуатації планованої діяльності на техногенне середовище здійснюватиметься в допустимих межах.

1.5.12. Оцінка очікуваного впливу на клімат та мікроклімат До основних кліматичних факторів, які мають екологічне значення,

відносяться температура та вологість, вторинні кліматичні фактори (вітер, атмосферний тиск та інше) ‒ мають менший вплив.

Джерела впливу на клімат та мікроклімат на території ПСП «Вищеверещаківське» відсутні. 2. ОЦІНКА ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Технічною альтернативою розглядалося будівництво наземного резервуару об'ємом 40м3 для зберігання зрідженого газу - пропан-бутану

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при розгляді Технічної альтернативи Пункт зливу СВГ з автоцистерни (дж. №1, неорганізоване). Під час зливу зрідженого газу з автомобільної цистерни в атмосферне повітря виділяються пропан, бутан. Ємність для зберігання СВГ (дж. №2, неорганізоване). Під час зберігання зрідженого газу в наземній ємності в атмосферне повітря виділяються пропан, бутан. Викиди СВГ під час очищення фільтрів (дж. №3, неорганізоване). Під час очищення фільтрів газового обладнання в атмосферне повітря виділяються пропан, бутан. Викиди СВГ під час ремонту компресорів (Дж.№4, неорганізоване). Під час ремонту компресорів відбувається в атмосферне повітря виділяються пропан, бутан.

Залпових викидів від системи автономного газопостачання не передбачається.

Пункт зливу СВГ з автомобільної цистерни (дж.№1) Викиди пропан-бутанової суміші визначаємо згідно «ГСТУ 320.00149943.016-2000 Гази вуглеводневі скраплені. Методика розрахунку втрат» стор. 151-163 «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами» Том І Донецьк 2004р.

Густина СВГ в кілограмах на кубічний метр визначаємо за формулою (ГОСТ 28656-90):

ii

n

1i

/X

100

27

де, Xi -масова частка і-того компоненту в суміші газів, % ρі - густина і-того компоненту в суміші газів (визначаємо згідно таблиць А1, А2 для рідкої фази, або з таблиць А3, А4 для парової фази); n- кількість компонентів СВГ. Середня температура СВГ при зливі, +20°С. Склад скрапленого вуглеводневого газу: пропан - 50%; бутан - 50%. Склад рідкої фази в резервуарах (коефіцієнт заповнення) 85%. Робочий тиск СВГ в резервуарах - 0,8Мпа Густина рідкої фази дорівнює:

ρрп = 501 кг/м3; ρрб = 579 кг/м

3;

ρρ = 537 кг/м3.

Густина парової фази дорівнює:

ρпп = 15,04 кг/м3; ρпб = 20,24 кг/м

3;

ρп = 17,26 кг/м3.

Викид пропан-бутанової суміші після злива СВГ, після роз΄єднання з΄єднувального пристрою, визначаємо за формулою:

Вц=Вцр + Вц

п + Вцпп ,

де, Вцр - втрати СВГ в рідкій фазі, під час зливу із автомобільної цистерни, кг;

Вцп - втрати СВГ в паровій фазі, під час зливу із залізничної цистерни, кг;

Вцпп - втрати СВГ у вигляді повернення парової фази, що заповнює об΄єм

автомобільної цистерни під час зливу СВГ, кг. Повернення парової фази, що заповнює обєм резервуарів під час зливу СВГ, не відбуваються (за рахунок повернення парової фази в автоцистерну при застосуванні газової обвязки). Тому Вц

пп = 0. Втрати СВГ в рідкій фазі зі зливо-наливного рукава, після зливу СВГ з автомобільної цистерни, після роз΄єднання з΄єднувального пристрою, визначаємо за формулою:

Вцр = N · ρp · Vpp

N - кількість зливо-наливних ліній для зливу із автоцистерн-1шт. ρр - густина рідкої фази СВГ -537кг/м

3. Vрр - об΄єм зливо-наливного рукава, м

3, розраховується за формулою: Vpp = 0,785 · 10

-6 ·d2pp · lpp , де dpp - внутрішній діаметр зливо-наливного рукава -25мм; lpp - довжина зливо-наливного рукава - 3м. Об΄єм зливо-наливного рукава дорівнює:

dpp = 25 мм; Lpp = 3 м;

Vpp = 0,00147 м3

Втрати СВГ в рідкій фазі під час зливу із автомобільної цистерни дорівнюють:

N = 1 шт; Vpp = 0,001 м3;

ρр = 537 кг/м3; Вц

р = 0,791 кг.

28

Втрати СВГ з рукава парової фази, при зливі із автомобільної цистерни в резервуари зберігання, після роз΄єднання з΄єднуючого пристрою, визначаємо за формулою:

Вцп = ρп · Vрп

ρп - густина парової фази СВГ -17,26кг/м

3. Vpn - об΄єм рукава парової фази, м

3, розраховується за формулою: Vpn = 0,785·10

-6 · d2pn · lpn, де dpn - внутрішній діаметр рукава парової фази - 25мм; lpn - довжина рукава парової фази -3м. Об΄єм рукава парової фази, дорівнює:

dpn = 25 мм; lpn = 3 м;

Vpn = 0,001 м3.

Втрати СВГ в паровій фазі, під час зливу із автомобільної цистерни дорівнюватимуть:

ρп = 17,26 кг/м3; Vpn = 0,001 м

3;

Вцп = 0,025 кг.

Викид пропан-бутанової суміші після злива СВГ після роз΄єднання з΄єднувального пристрою становить:

Вцр = 0,791 кг; Вц

п = 0,025 кг;

Вц = 0,816 кг. Виходячи з масового процентного складу газів в СВГ, викиди кожного з газів складуть: пропану

Вц = 0,816 кг; Хп = 50,00 %;

Сп = 0,4 кг бутану

Вц = 0,816 кг; Хб = 50,00 %;

Сб = 0,4 кг Кількість пропану та бутану, що надходить в атмосферне повітря при скиданні надлишкового тиску з рукава рідкої фази в г/с (приведених до нормальних умов і 20 хв. інтервалу усереднення) дорівнює: пропан

Куср = 1800 с; Сп = 0,4 кг;

Сп с = 0,227 г/с. бутан

Куср = 1800 с; Сб = 0,4 кг;

Сб с = 0,227 г/с. Годинні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря становитимуть: Пропан=0,82кг/год бутан=0,82кг/год

29

Кількість пропану та бутану, що надходить в атмосферне повітря протягом року (т/рік), дорівнюватиме:

Сі р = Сі · N· 10-3

де N - кількість зливів за рік, дорівнює: N = Vсум / ( Vємн · n )

, де Vсум - об’єм суміші, що проходить за рік через ємність, 150м3/рік;

Vємн - об’єм ємності, 40,0м3.

n - кількість ємностей, 1шт.

Vсум = 150,0 м3/рік; Vємн = 40,0 м

3; n = 1 шт; N = 4 .

Отже, пропан:

Сп = 0,4 кг; N = 4 шт.;

Сп р = 0,002 т/рік. бутан:

Сб = 0,4 кг; t = 4 шт.;

Сб р = 0,002 т/рік.

Ємність для зберігання СВГ (Дж.№2) Розрахунок викидів (втрат) скрапленого вуглеводневого газу в кілограмах через нещільності під час зберігання (природні втрати), виконуємо за формулою: Взб