МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ...

1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ

ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В

ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРОГНОЗ

ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУ АГРОЦЕНОЗІВ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН

У 2019 РОЦІ

Дніпро

2019 р.

2

Погодно-кліматичні умови осіннього, зимового

та весняного періоду 2017 - 2018 рр

В листопаді місяці спостерігалась нестійка з частими опадами різної

інтенсивності погода. Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,1°

вище за середню багаторічну та на 1,4° вище за минулорічну і становила 3,3°

тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 17,0° тепла, поверхня

ґрунту в цей час прогрівалась до 19° тепла. Мінімальна температура повітря

знижувалась до 5,4° морозу, поверхня ґрунту 17 листопада охолоджувалась до

6° морозу.

Опади на протязі місяця відмічались різної інтенсивності у вигляді дощу,

снігу та мокрого снігу. Сума опадів за місяць склала 52 мм або 127 % норми.

21 листопада озимі зернові культури припинили вегетацію, на півтора

тижні пізніше агрокліматичних строків. Мінімальна температура ґрунту на

глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого

похолодання 27 листопада нижче 1º морозу не знижувалась.

Запаси продуктивної вологи на 27 листопада під озимими зерновими

культурами по пару були достатні і становили в орному шарі ґрунту 37 мм, в

метровому шарі 158 мм. По зябу запаси продуктивної вологи склали в орному

шарі ґрунту 34 мм в метровому 79 мм.

В грудні місяці спостерігалась аномально тепла, як для цього часу з

частими опадами та шквалистим вітром погода. Середньомісячна температура

повітря виявилась на 6,3° вище за середню багаторічну та на 7,8° вище за

минулорічну і становила 4,0° тепла.

Максимальна температура повітря підвищувалась до 11,4° тепла,

поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 16° тепла. Мінімальна температура

повітря знижувалась до 3,4° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась

до 5° морозу.

Опади спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у

вигляді дощу, снігу, мокрого снігу та моросі. Сума опадів за місяць склала 51 мм

або 104 % норми.

Сніговий покрив на полях залягав епізодично. Мінімальна температура

ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого

похолодання 22 грудня нижче 1º морозу не знижувалась. Внаслідок теплої

погоди озимі культури продовжували слабкі процеси вегетації, але зміни у

фазовому розвитку не було.

В січні місяці спостерігалась нестійка, за температурним режимом, з

частими опадами різної інтенсивності погода. Дуже холодно було в середині

другої та третьої декад місяця, коли середньодобові температури повітря на 1 - 6о

були нижчі за звичайну і знаходились в межах 6-12о морозу. В решту часу місяця

переважав підвищений температурний режим. Середньодобові температури на 1

- 8о перевищували норму і знаходились в межах від 5о морозу до 2о тепла.

3

Середньомісячна температура повітря виявилась на 2,9° вище за середню

багаторічну та на 2,6° вище минулорічної і становила 3,0° морозу.

Максимальна температура повітря підвищувалась до 7,8° тепла, поверхня

ґрунту в цей час прогрівалась до 8° тепла. Мінімальна температура знижувалась

до 18,1° морозу, поверхня снігу в цей час охолоджувалась до 20° морозу.

Опади спостерігались на протязі усього місяця, сума їх склала 57 мм або

139% норми.

Впродовж місяця перезимівля озимих культур відбувалась при

задовільних умовах, посіви озимини 9 січня припинили вегетацію.

Сніговий покрив на протязі місяця залягав епізодично. На 31 січня висота

снігу становила 15 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання

вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання знижувалась до

6° морозу, і була вище критичної температури вимерзання озимих. Промерзання

ґрунту на останній день місяця становило 25 см. Впродовж місяця загрозливих

явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося, посіви знаходилися в

стані зимового спокою.

В першій половині лютого спостерігалась аномально тепла, в

подальшому встановилась холодна як для цієї пори року, з незначними опадами,

сильними вітрами та хуртовиною погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,9° вища середньої

багаторічної та на 1,1° вище минулорічної і становила 2,6° морозу. Максимальна

температура повітря підвищувалась до 8,2° тепла, поверхня ґрунту в цей час

прогрівалась до 9° тепла.

Мінімальна температура повітря знижувалась до 15,3° морозу, поверхня

ґрунту в цей час охолоджувалась до 16° морозу.

Опади на протязі місяця відмічались різної інтенсивності у вигляді дощу

та мокрого снігу. Сума їх склала 36 мм або 124% норми.

Погодні умови місяця були задовільні для перезимівлі озимих культур.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння оз.

пшениці під час найбільшого похолодання 26 лютого знижувалась до 6° морозу і

була вище критичної температури вимерзання озимих. Найбільше промерзання

ґрунту відмічено на початку місяця і становило 25 см. Сніговий покрив на полях

залягав епізодично. По даним снігозйомки 28 лютого висота снігу склала 6 см.

В березні місяці переважала холодна, як для цього періоду з істотними

опадами погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,9° нижче за

середню багаторічну та на 7,2° нижче за минулорічну і становила 1,4° морозу.

Максимальна температура повітря підвищувалась до 11,7° тепла, поверхня

ґрунту 31 березня прогрівалась до 16° тепла. Мінімальна температура повітря 2

березня знижувалась до 15,8° морозу, поверхня снігу в цей час охолоджувалась

до 16° морозу.

Опади спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у

вигляді зливового дощу та зливового мокрого снігу . Сума опадів за місяць

склала 98 мм або 316% норми.

Погодні умови місяця були задовільні для перезимівлі озимих культур.

4

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння

озимої пшениці під час найбільшого похолодання 2 березня знижувалась до 4°

морозу і була вище критичної температури вимерзання озимих. Найбільше

промерзання ґрунту відмічено в кінці другої декади місяця і становило 29 см.

Сніговий покрив на полях залягав епізодично.

Погодно-кліматичні умови осінньо-зимового періоду, для перезимівлі

шкідників були здебільшого сприятливими. При проведенні весняних

контрольних обстежень загибель шкідників взимку склала від 2 до 7%.

Погодно-кліматичні умови осіннього періоду 2018 року

У вересні переважала тепла та волога погода. Середньомісячна температура

повітря виявилась на 3,1° вище за середню багаторічну та на 0,4° нижче за

минулорічну і становила 18,1° тепла.

Максимальна температура повітря 1 вересня підвищувалась до 33,0° тепла,

поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 62° тепла. Мінімальна температура

повітря 27 вересня знижувалась до 2,0° тепла в цей час поверхня ґрунту

охолоджувалась до 1,0º морозу. На висоті 2см від поверхні ґрунту відмічались

заморозки до 3º морозу.

Середньомісячна відносна вологість повітря становила 57%, мінімальна

знижувалась до 14%. За місяць відмічено 12 дні з відносною вологістю повітря

30% і нижче.

Опади переважно спостерігались в другій та третій декаді вересня і

розподілялись дуже не рівномірно. Сума опадів за місяць склала 43 мм або 119

% норми. У минулому році опадів випало 39мм або 108 % норми.

В жовтні місяці переважала дуже тепла для цієї пори року з зливовими

дощами погода. Середньомісячна температура повітря виявилась на 3,4° вище за

середню багаторічну та на 2,7° вище за минулорічну і становила 11,5° тепла.

Максимальна температура повітря 16 жовтня підвищувалась до 24,1° тепла,

поверхня ґрунту 9 жовтня прогрівалась до 35° тепла. В період з 16 по 19 жовтня

був перекритий історичний максимум температури повітря.

Мінімальна температура повітря 26 жовтня знижувалась до 0,9° тепла,

поверхня ґрунту охолоджувалась до 2° морозу. На висоті 2 см від поверхні

ґрунту температура повітря знижувалась до 4° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 68%, мінімальна

знижувалась до 21%.

Опади на протязі місяця відмічались лише в першій та в третій декаді, різної

інтенсивності , сума їх склала 28 мм або 97 % норми.

У минулому році опадів випало 42 мм або 145 % норми.

Листопад характеризувався нестійкою з частими опадами різної

інтенсивності та неоднорідним температурним режимом погодою. 12 листопада

озимі культури припинили вегетацію. Під час найбільшого похолодання

мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння ( 3см)

знижувалась до 1º морозу і була не загрозлива для рослин озимих культур.

Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур були задовільні.

5

Багатоїдні шкідники

Ґрунтові шкідники

Дротяники та несправжні дротяники, личинки травневих і

червневих хрущів.

Дротяники і несправжні дротяники – личинки жуків коваликів

(Elateridae) та чорнишів (Tenebrionidae) з ряду Твердокрилих

Дротяники – личинки жуків-коваликів – належать до найбільш

поширених багатоїдних шкідників. Вони пошкоджують практично всі культури в

сівозміні. На злаках личинки виїдають проростаюче насіння і паростки, а потім

харчуються молодими рослинами до фази виходу в трубку. Пошкоджують озимі

восени до початку листопада, а ярі навесні.

Личинки травневих і червневих хрущів підгризають коріння різних

польових культур. При пошкодженні личинками кореня вся рослина в’яне і

всихає, посів зріджується.

Погодно-кліматичні умови осінньо-зимового періоду 2017 – 2018 рр, для

перезимівлі шкідників вцілому склались сприятливими.

При проведенні весняних контрольних обстежень середня чисельність

дротяників складала 0,29, максимально 3 лич/кв.м (у 2017 році – 0,47 лич/кв.м),

заселення площ шкідниками – 52% (проти 48% у 2017 році). Загибель взимку

становила 2% (у 2017 році – 7%).

Личинки травневих та червневих жуків навесні заселили 41%

обстежених площ орних земель (у 2017 році - 35%), за середньої чисельності 0,39

лич/кв.м (проти 0,57 лич у 2017 році). Загибель взимку складала 3%.

За результатами осінніх ґрунтових обстежень у базових господарствах

дротяниками заселено 34% орних земель (у 2017 році 52%), середня чисельність

становила – 0,2 лич/кв.м (проти 0,3 лич/кв.м у 2017 році), максимально 3

лич/кв.м. Було пошкоджено в середньому 1% рослин, що на рівні показників 2017

року.

Личинки травневих і червневих жуків заселили 51% обстежених площ

орних земель (у 2017 році 41%). У базових господарствах середня чисельність

личинок шкідників становила 0,3 лич/кв.м ( у 2017 році – 0,4 лич/кв.м),

6

максимально 2 лич/кв.м . Личинками шкідників в період вегетації було

пошкоджено 1,2% рослин соняшнику та кукурудзи, максимально 3%.

За ранньої весни та достатнього зволоження грунту, на просапних,

овочевих та інших культурах, у 2019 році, можливе утворення осередків високого

рівня шкідливості дротяників.

Заходами захисту від личинок шкідників є механічний обробіток грунту

незайнятих культурами полів, міжрядний обробіток просапних культур.

На полях із високою щільністю популяції дротяників та несправжніх

дротяників, а також личинок травневих та червневих жуків, слід застосовувати

екологічно безпечні і водночас ефективні хімічні засоби захисту рослин від цих

фітофагів.

Осінні грунтові обстеження на заселення орних

земель дротяниками та несправжніми дротяниками,

личинками травневих жуків

0 10 20 30 40 50 60

Дротяники та

несправжні

дротяники

Личинки

травневих

жуків

За

сел

еніс

ть п

ло

щ, %

2017 - 42 %

2018 - 51 %

2017 - 52 %

2018 - 34 %

7

Озимі та інші підгризаючі совки

Підгризаючі совки (озима)

Ряд Лускокрилі, Lepidoptera

Родина Совки, Noctuidae

Озима совка один з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських

культур, її гусениці живляться рослинами понад 50 ботанічних видів. Найбільш

небезпечні гусениці першого покоління, які пошкоджують сходи і молоді

рослини цукрових буряків, соняшника, кукурудзи та ін. Гусениці другого

покоління живляться сходами і молодими рослинами озимої пшениці та ріпаку.

Навесні середня чисельність гусениць озимої совки в усіх полях

сівозміни складала 0,09 гус/кв.м, на посівах озимої пшениці та озимого ріпаку -

0,29 гус/кв.м, максимально 2. Загибель взимку - 5%.

Поодинокий літ метеликів озимої совки І покоління на півдні області

розпочався у ІІ декаді травня, масовий - у ІІІ декаді, інтенсивність льоту

метеликів становила в середньому 1, максимально 2 метелика за ніч.

Незважаючи на те, що в травні спостерігалась помірно тепла з

недобором опадів погода, на посівах соняшнику та кукурудзи заселення площ

гусеницями озимої совки І покоління становило 41% ( у 2017 році - 39%),

середня чисельність - 0,3 гус/кв.м (у 2017 році 0,2), максимально 2 гус/кв.м,

пошкоджено в середньому 2% рослин, максимально 4% (що вище показників

2017 року).

Літ метеликів озимої совки ІІ покоління розпочався у ІІІ декаді липня на

парових площах, посівах кукурудзи та овочевих культурах. Відкладання яєць

спостерігалось у ІІ декаді серпня, а початок відродження гусениць був

відмічений у ІІІ декаді серпня.

8

За даними осінніх ґрунтових обстежень гусениці озимої совки виявлені

на 47% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ріпаку (у 2017 році

34%), за середньої чисельності по базовим господарствам 0,3 екз/м²,

максимально 2. Зимуючий запас складають гусениці У віку - 65%, УІ - 35%.

За умов доброї перезимівлі, теплої помірно вологої погоди, достатньої

кількості квітучої рослинності у 2019 році зберігатиметься висока ймовірність

утворення осередків підвищеної щільності підгризаючих совок та

шкодочинності їх у посівах озимини, просапних, овочевих та інших культур.

Велике значення в обмеженні чисельності озимої совки має правильний

обробіток ґрунту під озимі чистого і зайнятого парів, а також полів після

непарових попередників; міжрядний обробіток ґрунту на просапних культурах;

обробіток ґрунту після збирання просапних попередників озимих культур

зумовлює загибель гусениць, пронімф і лялечок.

З біологічних заходів — застосування дворазового випуску трихограми

із розрахунку 50 тис. особин/га; з хімічних — обробка полів озимої пшениці при

наявності двох гусениць на 1 м2 дозволеними для використання інсектицидами.

9

Листогризучі совки (бавовникова совка)

Листогризучі совки Ряд Лускокрилі, Lepidoptera

Родина Совки, Noctuidae

Бавовникова совка (Helicoverpa armigera)

В останні роки спостерігається наростання чисельності та

шкодочинності листогризучих совок, серед яких домінуючим видом на посівах

багатьох сільськогосподарських культур є бавовникова совка.

Бавовникова совка пошкоджує понад 120 видів рослин. Найбільшої

шкоди вона завдає кукурудзі, соняшнику, овочевим культурам.

За даними весняних контрольних обстежень середня чисельність

лялечок бавовникової совки навесні складала в середньому 0,19 екз/м² (у 2017

році - 0,18 екз/м²), максимально 1,0 екз/м², загибель взимку становила 5%.

Літ метеликів бавовникової совки І покоління розпочався у ІІІ декаді

травня (у 2017 році у І декаді червня), за добу було налічено в середньому 1

метелик, максимально 2. Суха погода травня та нестійка погода зі зливами та

шквалистим вітром уІ декаді червня під час відродження гусениць були

несприятливими для розвитку гусениць бавовникової совки. Шкодочинність

гусениць спостерігалась на посівах соняшнику та кукурудзи, де було заселено

19% обстежених площ (у 2017 році - 32%), пошкоджено в середньому 1,5%

рослин, максимально 3%. Середня чисельність складала 1,0, максимально 2

гусениці на заселену рослину.

Літ метеликів другого покоління відмічено у ІІ декаді липня. Гусениці

заселили 29% обстежених площ посіву кукурудзи, пошкодили в середньому

2% рослин, за середньої чисельності 1 гус/росл.

Початок льоту метеликів третього покоління розпочався у ІІІ декаді

серпня, відродження гусениць у І декаді. Гусеницями бавовникової совки ІІІ

покоління були заселені всі обстеженні площі пізньої капусти, за середньої

10

чисельності 1,5 гус/росл, пошкоджено в середньому 2% рослин, максимально

4%.

Важливу роль у зменшенні чисельності листогризучих совок

відіграють погодно-кліматичні умови.

Для виживання лялечок протягом зимово-весняного періоду має

значення вологість і температура ґрунту. Різкі коливання температури і

промерзання ґрунту при підвищеній вологості спричиняють загибель лялечок,

які зимують. Тепла, з достатньою кількістю опадів весна зумовлює розвиток

квітучих нектароносів, сприяє живленню самок, які відкладають у такі роки

дуже багато яєць, і згодом живленню гусениць. Суха й жарка або, навпаки, з

різкими похолоданнями весна обмежує розмноження шкідника.

У 2019 році за умови доброї перезимівлі, теплої помірно вологої

погоди навесні та відсутності природних ворогів ймовірне осередкове

збільшення чисельності та шкодочинності бавовникової совки.

11

Стебловий (кукурудзяний) метелик

Стебловий кукурудзяний метелик, Ostrinia nubilalis


Родина Вогнівки, Pyraustidae

Головним шкідником кукурудзи на зерно залишається стебловий

(кукурудзяний) метелик. Пошкодження метеликом призводить до збільшення

ураженості кукурудзи хворобами фузаріоз та бактеріоз. Також погіршуються

посівні та харчові якості зерна кукурудзи.

Гусениці прогризають ходи в стеблах, волоті, ніжках і стрижнях

качанів. Пошкоджені стебла від вітру надламуються і падають.

Шкодочинність збільшується при умовах вологої теплої погоди в період

відкладання яєць та відродження гусениць.

В області початок льоту стеблового метелика І покоління відмічено у

І декаді липня, відродження гусениць у ІІ декаді липня (що раніше порівняно

з 2017 роком). Інтенсивність льоту метеликів на 10 кроків в середньому

складала 2 екз., максимально 4 екз.

В останні роки у період шкодочинності гусениць стеблового метелика

спостерігалась посушлива погода та суховійні явища, які були

несприятливими для розвитку гусениць шкідника, та сприяли швидшому

достиганню зерен кукурудзи і проходженню живлення гусениць шкідника в

стислі строки.

Заселеність площ посіву кукурудзи в період шкодочинності становила

47% (проти 45% у 2017 році). В господарствах області було пошкоджено в

середньому 2,0% – стебел, 2,0% - качанів, за середньої чисельності 1

гус/стебло.

12

Для обмеження шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика на

початку та під час масового відкладання яєць слід проводити випуск

трихограми з нормою 50-100 тис. самиць, знищення бур’янів та квітучих

нектароносів. Ураженість яєць трихограмою сягає 60 - 75%.

За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6 - 8% рослин з

гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І - ІІ віків посіви

обприскують дозволеними до використання інсектицидами.

У 2019 році стебловий (кукурудзяний) метелик за наявного

зимуючого запасу та доброї перезимівлі інтенсивно розвиватиметься за

помірно теплого з високою вологістю повітря літа у посівах кукурудзи.

Найбільше потерпатимуть повторні та посіви, що межуватимуть з

незораними полями після товстостеблих культур.

Лучний метелик

Лучний метелик, Margaritia sticticalis


Родина Вогнівки, Pyraustidae

Гусениці лучного метелика пошкоджують майже всі

сільськогосподарські культури, найчастіше сильної шкоди завдають бурякам,

соняшнику, кукурудзі, зернобобовим культурам, багаторічним травам, восени

— сходам озимих культур, тощо. Гусениці у першому і другому віках

згризають паренхіму до кутикули, внаслідок чого на листках утворюються

неправильної форми «віконця», у старших віках вони грубо обгризають листки

рослин, залишаючи тільки жилки.

Навесні поточного року чисельність зимуючих коконів шкідника на

орних землях становила 0,19 лял/кв.м (що на рівні показників 2017 року),

загибель при перезимівлі становила 7%.

Літ лучного метелика І покоління розпочався у ІІ декаді травня.

Середня чисельність лучного метелика І покоління на 10 кроків становила в

середньому 4, максимально 12 екз (нижче показників 2017 року).

Шкодочинність гусениць спостерігалась на крайових смугах посівів

соняшнику та кукурудзи. Було заселено 26% обстежених площ, середня

чисельність гусениць складала 2 гус/м², максимально 3 гус/м². Було

пошкоджено в середньому 1,5% рослин, максимально 3%.

Літ метеликів ІІ покоління спостерігався у І декаді липня. Було

заселено 12% обстежених площ посівів кукурудзи та соняшнику (тільки на

крайових смугах), за середньої чисельності 1 гус/м² та 100% обстежених площ

неорних земель, за середньої чисельності 0,1 гус/м².

Лялечки лучного метелика, за даними осінніх обстежень, виявлені на

8% орних земель, середня чисельність їх становила 0,2 екз/м² (що на рівні

показників 2017 року), максимально 1,0 екз/м². На неорних землях лялечки

виявлені на всіх обстежених площах, за середньої чисельності 0,3 екз/м² (у

2017 році - 0,4 екз/м²), максимально 2,0.

13

У 2019 році, за сприятливих погодних умов вегетації (дружна тепла

весна та достатньо вологе літо), можливе формування осередків підвищеної

чисельності та шкідливості лучного метелика.

За несприятливих умов - аномально високих температур повітря (до

+40ºС), низької відносної вологості (нижче 30%) швидко відбудеться

засихання квітучої нектароносної рослинності, що унеможливлюватиме

повноцінну життєдіяльність метеликів (в більшості самиць спостерігатиметься

деградація статевих функцій - безплідність). За даних погодних умов також

можливе висихання яйцекладок лучного метелика. Важливу роль у зниженні чисельності лучного метелика місцевих

популяцій, за наявності зимуючих коконів, відіграє система запобіжних

заходів, серед яких основними є агротехнічні – зяблева оранка, оптимальні

строки сівби сільськогосподарських культур, оскільки добре розвинуті

рослини стійкіші проти пошкодження гусеницями.

Середня чисельність гусениць лучного метелика

на сільськогосподарських угіддях

0,2

0,4

0,1

0,2

0,3

0,6

0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Всього, %

Орні землі, %

Неорні землі, %

С ередня чис ель ніс ть гус ениць

лучного метелика на с /г угіддях

2017 рік 0,4 0,2 0,6

2018 рік 0,2 0,1 0,3

Всього, % Орні землі, % Неорні землі, %

14

Південний сірий довгоносик

Південний сірий довгоносик Tanymecus dilaticollis

Ряд твердокрилі — Coleoptera

Родина довгоносики — Curculionidae

Жуки живляться на відростаючих озимих, а потім сходами ярих,

буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну та різних бур’янів.Личинки

живляться кукурудзою.

Загибель взимку південного сірого довгоносика становила 3%.

Заселення посівів гороху шкідником відмічено у першій декаді травня.

Найбільш відчутна шкодочинність спостерігалась на зріджених і ослаблених

посівах.

В період масового заселення посівів гороху, соняшнику та кукурудзи

довгоносиком було заселено 100% площ, пошкоджено 2% рослин,

максимально 4% з середньою чисельністю 0,3 – 0,4 екз/кв.м (що вище рівня

показників 2017 року), максимально 2 екз/кв.м

За даними осінніх обстежень в базових господарствах спостерігається

збільшення чисельності та зменшення заселених площ шкідником, в

порівнянні з минулим роком. Заселення площ південним сірим довгоносиком

складало 52% (у 2017 році 58%), зимуючий запас шкідника становив 0.3 екз

на кв.м. (у 2017 році 0,2 екз/кв.м).

Заходи захисту. Чергування культур у сівозміні, за якого

виключається повторний посів кукурудзи по кукурудзі. Просторова ізоляція

посівів кукурудзи від полів, де в масі перезимували довгоносики. Сівба

кукурудзи й соняшнику в допустимо ранні строки. Систематичне знищення

бур’янів. Передпосівна обробка насіння кукурудзи інсектицидами. За

наявності 1 – 2 довгоносиків на 1 м² — обприскування посівів дозволеними

для використання інсектицидами.

У 2019 році, за сприятливих умов перезимівлі, прохолодної погоди

навесні пізніх сходів ймовірна осередкова шкодочинність довгоносиків на

зернових та просапних культурах.

Піщаний мідляк

Піщаний мідляк, Opatrum sabulosum

Ряд Твердокрилі, Coleoptera

Родина Чорниші, Tenebrionidae

Піщаний мідляк багатоїдний і пошкоджує різні культури, однак

найнебезпечніший для сходів просапних і розсади овочевих культур навесні

та на початку літа.

Середня чисельність жуків шкідника навесні складала 0,29

екз/кв.м (у 2017 році 0,18 екз/м²). Взимку загибель жуків шкідника

становила 3%.

http://agroscience.com.ua/ryad-shkidniki/tverdokrili-coleoptera

http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/dovgonosiki-curculionidae

15

Навесні піщаним мідляком були заселені всі обстежені площі

посіву кукурудзи, соняшнику та гороху пошкоджено в середньому 2%,

максимально 4% рослин, за середньої чисельності 0,4 екз на кв.м.

За результатами осінніх обстежень зимуючий запас шкідника в

базових господарствах становить 0,3 екз на кв.м, заселення площ – 41% ( у

2017 році 32%).

В 2019 році за наявного зимуючого запасу при оптимальних

погодних умовах вегетаційного періоду (за сухої погоди навесні та влітку)

шкідник буде розвиватись з підвищеною чисельністю.

Саранові

Саранові Ряд Прямокрилі, Orthoptera

Родина Справжні саранові, Acrididae

Серйозну небезпеку сільськогосподарським культурам становлять

саранові. Ці комахи найагресивніші і найшкідливіші у світі, особливо стадні

види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих

збитків народному господарству.

Загибель ворочок саранових у 2018 році становила – 4% (у 2017 році

– 8%). Навесні середня чисельність ворочок, на неорних землях, складала

0,67, максимальна 6 вор/м² (вище показників 2017 року).

У поточному році утворення куліг і зграй дорослих комах не

спостерігалося. Шкідники розвивались на неорних землях, узбіччях доріг,

пасовищах та луках, біля зрошувальних каналів і систем та лісосмуг,

поодинокі екземпляри були виявлені на крайових смугах посівів

багаторічних трав, просапних і зернових культур.

За даними осінніх ґрунтових обстежень ворочки саранових виявлено

на 8% обстежених площ неорних земель (у 2017 році - 10%), середня

чисельність в базових господарствах складала 0,4 екз/квм, максимально 6.0

(у 2017 році - 0,7).

У 2019 році, за умов доброї перезимівлі та сухої жаркої погоди, в

період відродження личинок ймовірне збільшення чисельності саранових,

можливе формування осередків стадної форми азіатської сарани. Необхідно

постійно слідкувати за розвитком та чисельністю саранових, за

необхідності негайно застосовувати хімобробки дозволеними до

використання інсектицидами.

16

Мишоподібні гризуни

Мишоподібні гризуни Ряд Гризуни, Rodentia

Серед видового складу мишоподібних гризунів на території області

переважають звичайна (Microtus arvalis) і гуртова полівки (Microtus

socialis), родина хом’якоподібні Cricetidae, та курганчикова миша (Mus

spicilegus), родина мишині Muridae.

Мишоподібні гризуни шкодять на зернових культурах,

багаторічних травах, просапних, овочевих культурах і плодових

насадженнях.

Погодно-кліматичні умови зимового періоду 2017 – 2018 рр були

сприятливими для перезимівлі мишоподібних гризунів.

Навесні мишоподібними гризунами було заселено 53% обстежених

площ посіву озимої пшениці, за середньої чисельності колоній

мишоподібних гризунів - 0,3 на га (проти 0,2 у 2017 році), озимого ріпаку –

0,4 кол/га, максимально 3 кол/га (що на рівні минулорічних показників, на

неорних 2,2 кол/га (у 2017 році 1,5 кол/га), максимально 6 кол/га, на посівах

багаторічних трав – 1 кол/га, максимально 5 кол/га (що вище показників

2017 року). Погодні умови першої половини літнього періоду були

сприятливими для розвитку мишоподібних гризунів, та суха спекотна

погода липня і серпня стримувала зростання чисельності шкідників.

Восени заселення площ шкідниками озимини розпочалось у І декаді

жовтня (раніше даних 2017 року). Тепла погода осіннього періоду та

достатня кормова база сприяли активному розмноженню мишоподібних

гризунів. На посівах озимих культур заселення площ становило 40%,

середня чисельність колоній – 0,4 на га, на багаторічних травах – 0,7,

максимально 2,0 кол/га, на неорних – 1,2 (проти 1,0 кол/га у 2017 році),

максимально 4,0 кол/га.

Найважливішими профілактичними заходами для боротьби з

гризунами є агротехнічні: дотримання сівозміни, контроль розвитку

бур’янів на полях і в місцях резервації гризунів (у лісосмугах та на узбіччях

доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю,

своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і

надійного сховища.

Для попередження пошкоджень рослин мишоподібними гризунами

за наявності ЕПШ 3-5 і більше колоній шкідників на гектарі рекомендовано

застосовувати біологічні препарати та родентициди:

біопрепарати – бактероденцид БТ, зернова принада – 1 - 2,5 кг на га,

родента Біо, зернова принада 1-2 кг на га;

родентициди з діючою речовиною: бродіфакум - мишолов, р.

принада 0,005% вмісту бродіфакуму, д.р. бромадіолон – рат кіллер супер, гп

– 5 – 10 кг/га – розкладання принад у місцях локалізації гризунів,

контролювати від 2 до 3 разів через 5-7 діб, при необхідності – повторне

застосування; д.р. дифенацин – ратиндан, п. – 3 г препарату на 100 г

принади – по 20 - 25 г на кожні 15 кв.м. розміщують в місцях, де

спостерігається активність гризунів.

17

Рекомендовані препарати згідно методики застосування

розкладають в нори з наступним притоптуванням.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від

05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі

фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і

агрохімікатів, дозволених до використання на території України від

мишоподібних гризунів. Дана вимога стосується таких пестицидів: принади

родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати

РОДЕНФОС, п, СТРІЛЕЦЬ, п, ФОСВІТ, п, ЩУРИН, п.

18

Шкідники та хвороби зернових культур

Злакові попелиці

Злакові попелиці, Schizaphis graminum

Ряд Рівнокрилі, Homoptera

Родина Попелиці, Aphididae

Кожного року злакові попелиці наносять значної шкоди врожаю

озимої пшениці.

Максимальна шкідливість попелиць спостерігалась у фазу

молочної стиглості за чисельності 3 екз/рослину (у 2017 році 1 колонія)

при пошкодженні в середньому 2% рослин, максимально 6% (у

минулому році 8%).

Зимуючий запас яєць у посівах озимих культур свідчить про

стабільний стан популяції злакових попелиць.

Створення агротехнічних умов для прискорення і підсилення

росту, підвищує стійкість пшениці до пошкодження попелицею

(оптимальні строки сівби, внесення розрахункової кількості добрив

тощо). Обов’язкові лущення стерні та глибока зяблева оранка знищують

попелицю, яка розвивається у післязбиральний період на падалиці та

злакових бур’янах.

У 2019 році за сприятливих помірно-теплих погодних умов навесні

і влітку, значного зимуючого запасу яєць та доброї їх перезимівлі існує

ймовірність масового розмноження і шкідливості злакових попелиць.

19

Клоп шкідлива черепашка

Клоп шкідлива черепашка, Eurygaster integriceps

Ряд Напівтвердокрилі, Hemiptera Родина

Щитники-черепашки, Scutelleridae

Клоп шкідлива черепашка пошкоджує всі колосові злаки. У

весняний період пошкодження призводить до загибелі центрального

листа і стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та

недорозвинення зерна, різко знижується його кількість та урожай.

Середня чисельність клопів у місцях зимівлі (лісосмуги) весною

– 0,28 екз/м² (що на рівні показників 2017 року), максимальна 3.

Загибель шкідника взимку становила 6%. Як у минулому році переліт

шкідника на крайові смуги посівів озимини розпочався у ІІІ декаді

квітня. Відкладання яєць розпочалось у ІІ декаді травня.

Відродження личинок клопа, як і у минулому році, розпочалося

на початку червня. Відсоток заселених площ клопом черепашкою

складав 58% (у 2017 році - 63%).

Збирання врожаю озимої пшениці розпочалось на початку липня,

що сприяло неповноцінному розвитку клопів.

Середня чисельність клопів у лісосмугах восени становила 0,3

екз/м² (що на рівні показників 2017 року), максимальна 3 екз/м².

Заселеність обстежених площ лісосмуг становила 71% проти 77% у 2017

році.

Незважаючи на зниження середньої чисельності клопа

черепашки, яке спостерігається в останні роки, та враховуючи високу

плодючість самиць та потенційну спроможність популяцій шкідника до

розмноження, у 2019 році, за оптимальних умов, можливе значне

зростання чисельності клопів.

Важливим агротехнічним заходом є раннє лущення стерні

дисковими знаряддями чи голчастою бороною відразу після збирання

20

врожаю, що сприяє значній загибелі залишків клопа черепашки та інших

шкідників.

Величезне значення для обмеження шкідливість клопа

черепашки мають максимально стислі строки збирання пшениці, що

позбавляють личинок і клопів кормової бази та зменшують ступінь

пошкодження зерна. За відповідної (17 - 19%) вологості зерна перевагу

необхідно віддавати прямому комбайнуванню спочатку кращих посівів

із залишками шкідників, а потім малоцінних крайових смуг.

Хлібні жуки

Хлібні жуки, Ряд Твердокрилі, Coleoptera

Родина Пластинчастовусі, Scarabаeidae

Серед видового складу на посівах зернових культур домінував

хлібний жук – кузька (Anisoplia austriaca).

Хлібні жуки виїдають

зерна злаків у період

молочної стиглості, а

тверді зерна вибивають на

ґрунт. Особливо сильно

пошкоджують пшеницю,

жито, ячмінь, живляться

зернами диких злаків.

Личинки пошкоджують

корені жита, пшениці,

кукурудзи, соняшнику,

картоплі, плодових

саджанців у розсадниках.

На посівах зернових колосових культур масова поява хлібних жуків

спостерігалась в фазу молочної та воскової стиглості, на посівах озимої

пшениці шкідником було заселено 18% обстежених площ (проти 22% у 2017

році) на ярому ячмені – 100%, з середньою чисельністю 0,2, максимально 2

екз/кв.м (що на рівні показників 2017 року). Було пошкоджено в сердньому

1% колосків.

За даними осіннього ґрунтового обстеження личинки хлібних жуків

виявлені на 12% площ орних земель (у 2017 році - 23%), середня чисельність

становила 0,2, максимально 2 екз/кв.м.

21

У 2019 році, за умов доброї перезимівлі, личинок хлібних жуків та

подальшого їх розвитку, за помірної теплої, вологої погоди навесні слід

очікувати можливе виникнення осередків пошкодження ними посівів.

Злакові п’явиці

(червоногруда)

Хлібні п’явиці (червоногруда), Oulema melanopus


Родина Листоїди, Chrysomelidae

Імаго червоногрудої п’явиці, вигризаючи у листках наскрізні отвори, а

личинки харчуючись м’якоттю листа кожного року наносять значної шкоди

посівам зернових колосових культур.

Як і у 2017 році поява червоногрудої п’явиці на крайових смугах

посівів озимої пшениці у теплі сонячні дні спостерігалась наприкінці ІІІ

декади квітня. П’явицею у фазу кущення було заселено 19% обстежених

площ, за середньої чисельності на крайових смугах 0,1 екз/м².У фазу

колосіння шкідник заселив 100% обстежених площ посіву зернових

колосових (проти 80% у 2017 році), за середньої чисельності 1,4 лич/м², було

пошкоджено 3% рослин.

У 2019 році, за ранньої теплої і сухої весни, скрізь у посівах зернових

культур у період заселення, переважно в крайових смугах посівів ярих

зернових колосових, ймовірна осередкова шкідливість п'явиць. За

сприятливої погоди під час живлення личинок п'явиць, насамперед у фазу

трубкування - молочно-воскова стиглість ярих культур шкідливість фітофага

зростатиме. В цей період на посівах з осередками надпорогової їх

чисельності доцільне застосування захисних обприскувань дозволеними

інсектицидами.

22

Мала хлібна жужелиця

Хлібна жужелиця (турун), Zabrus tenebrioides


Родина Жужелиці, Carabidae

Пошкодження рослин озимої пшениці

личинкою хлібної жужелиці

Жуки хлібної жужелиці шкодять, на хлібних полях тоді, коли

зерна ще не дозріли. На колосі жужелиця поїдає м’які молочні зерна.

Личинка харчується сходами озимини, а також шкодить полям і навесні.

За даними весняних контрольних обстежень загибель личинок

хлібної жужелиці взимку становила 3% (від хвороб 69%, від паразитів,

низьких температур та інших причин 31%).

Піднімання личинок хлібної жужелиці у верхні шари грунту,

розпочалося на початку квітня, а живлення личинок спостерігалось у ІІ

декаді квітня (у 2017 році у ІІ декаді березня). Весняними контрольними

обстеженнями личинки хлібної жужелиці були виявлені на 20%

обстежених площ (у 2017 році на 35%), за середньої чисельності 0,19

лич/м², максимально 1 (проти 2 екз у 2017 році).

У фазі молочно-воскової стиглості озимої пшениці спостерігалась

шкодочинність жуків хлібної жужелиці. Було заселено 16% обстежених

площ, за середньої чисельності 1екз/колос, максимально 2. Жуками було

пошкоджено в середньому 0,5% колосків.

23

В останні роки літній період та початок вересня характеризувались

аномально сухою погодою (спостерігалась повітряна та грунтова

посуха), запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту були

недостатніми для розвитку озимих. В останні дні І декади вересня

випали опади, підвищилась вологість грунту, що спричинило

активізацію жуків шкідника.

За даними вибіркового обстеження всіх полів сівозміни личики

хлібної жужелиці були виявлені на посівах озимої пшениці посіяних по

стерньовим попередникам та чорному пару, середня чисельність

личинок хлібної жужелиці в базових господарствах становила 0,2,

максимально 2 екз/кв.м (на рівні показників 2017 року). Личинки

жужелиці заселяли 29% посівів озимої пшениці (у 2017 році 20%).

У зимівлю увійшли личинки другого та третього віків, тому

навесні 2019 року (за доброї перезимівлі) очікується продовження їх

живлення на озимині, якій осередково можуть нанести значної шкоди.

Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають

організаційногосподарські та агротехнічні заходи, насамперед

дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під

озиму пшеницю до 5 – 10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю,

лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення

падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

Хлібна смугаста блішка

Хлібна смугаста блішка Phyllotreta vittula


Родина листоїди — Chrysomelidae

Хлібна смугаста блішка, живлячись листками сходів та молодих

рослин злаків, зіскрібає паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих

плям. Найбільше пошкоджує перший листок, молоді рослини

пригнічуються, жовтіють, сохнуть. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито,

просо, кукурудзу, злакові трави.

Поява хлібної смугастої блішки на крайових смугах посівів озимої

пшениці спостерігалася на початку травня. Шкідник заселив всі обстежені

площі озимої пшениці, озимого ячменю, за середньої чисельності - 0,2

екз/кв.м. В подальшому, при встановленні сухої і жаркої погоди, активність

фітофага зросла. Шкідник заселив поля кукурудзи, ярої пшениці та ячменю

за середньої чисельності 0,3 – 0,4 екз/кв.м.

Восени в місцях зимівлі нараховувались 0,2, максимально 2 блішки на

/кв.м, що на рівні минулорічних показників.

У 2019 році в разі сприятливих умов перезимівлі жуків, помірно

вологої і теплої весни ймовірне зростання чисельності та підвищення

шкідливості хлібної смугастої блішки.

Найважливішими засобами захисту від шкідника є агротехнічні

заходи, що сприяють енергійному росту й розвитку рослин: оптимально


http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/listoyidi-chrysomelidae

24

ранній термін сівби ярих культур, дотримання науково обгрунтованої

глибини та рівномірності загортання насіння, застосування добрив. За

масової появи хлібних блішок на сходах ярих зернових здійснюють хімічні

обробки посівів

Злакові мухи

(пшенична, озима, опоміза, шведська, гессенська)

Злакові мухи (ряд Двокрилі, Diptera)

Ячмінна і вівсяна шведські мухи (Oscinella frit , O. pusilla) -

родина Злакові мухи, Chloropidae;

Гессенська муха (Mayetiola destructor) із родини Галиць

Cecidomyiidae;

Чорна пшенична (Phorbia securis) - Квіткові мухи,

Anthomyidae

Злакові мухи - численна група внутрішньостеблових шкідників,

найпоширенішими з яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи й

опоміза пшенична.

У поточному році злакові мухи повсюдно заселяли та шкодили

зернові колосові культури та кукурудзу. Личинками І покоління було

заселено 53% обстежених площ посівів ярого ячменю, пошкоджено 0,1%

рослин зернових культур та рослин кукурудзи (що нижче рівня м

показників 2017 року).

Погодні умови осіннього періоду були сприятливими для розвитку

та розмноження злакових мух. За даними осінніх ґрунтових обстежень

личинки злакових мух були виявлені на 35% обстежених площ посіву

озимої пшениці (у 2017 році на 21%), за середньої чисельності шведської

– 1,9 лич/м² ( у 2017 році - 1,7 лич/м²), гессенської - 0,6 лич/м², пшеничної

– 0,8 лич/м² (у 2017 році: шведської - 1,2 лич/м², гессенської - 0,8 лич/м²).

Швидке обмолочування зерна й скиртування соломи сприяють

знищенню пупаріїв шкідників. За лущення стерні одночасно зі збиранням

зерна або незабаром після нього чисельність гессенської, шведської й

пшеничної мух значно знижується.

Посіви озимої пшениці оптимальних й оптимально пізніх строків

пошкоджуються злаковими мухами значно слабше, оскільки до появи

сходів літ мух майже припиняється. До того ж на таких посівах рослини

стійкіші до пошкоджень.

Прохолодна затяжна весна, спека й посуха в другій половині літа

— восени та запізнення із сівбою озимих і отриманням пізніх сходів – все

це несприятливо впливає на розвиток злакових мух.

За умов порушення агротехніки в поєднанні зі сприятливими для

розвитку злакових мух погодними умовами, у 2019 році, можливе масове

25

розмножень цієї групи шкідників на пшеничних полях. Для обмеження

їхньої шкодочинності слід передбачати крайові обробки посівів

інсектицидами. Обприскування доцільно здійснювати, якщо на 100

помахів ентомологічним сачком відловлюють 30–50 мух, або коли за

масового їхнього льоту виявляють 5–10% пошкоджених личинками

стебел.

Пшеничний трипс

Пшеничний трипс, Haplothrips tritici

Ряд Трипси, Thysanoptera

Родина Флеотрипіди, Phloeothripidae

Пшеничні трипси погіршують якість зерна і знижують його масу.

Загальна втрата врожаю від діяльності пшеничних трипсів може становити

20%.

Імаго шкідника висмоктують соки за піхвою передостаннього

листа. Личинки харчуються соком з колоскових лусок та квіткових плівок,

соком зернівок викликаючи білоколосся, висихання верхівки піхвового

листа, череззерницю та щуплість зерна. Пошкоджує пшеницю, жито

ячмінь.

Заселення озимих пшеничним трипсом відмічали в період виходу

рослин у трубку - початок колосіння. Шкідник був виявлений на 66%

обстежених площах посіву озимої пшениці (у 2017 році – 72%) та 100%

посівів ярої пшениці та ячменю. Його чисельність в поточному році нижче

рівня минулорічних показників 2 екз. на стебло. У фазі формування зерна

заселеність колосків складала 5% (у 2017 році 7%).

Обприскування озимої пшениці проти клопа черепашки у період

формування зернівки - молочної стиглості зерна ефективне і проти

пшеничного трипса та супутніх шкідників, які в цей період харчуються на

культурі.

У 2019 році, за сприятливих умов перезимівлі (теплої, помірно -

вологої погоди навесні), ймовірне активне зростання чисельності фітофага

та заселення ним посівів зернових колосових культур.

В обмеженні чисельності пшеничного трипса велике значення має

лущіння стерні відразу після збирання врожаю, що значною мірою знижує

чисельність личинок і створює сприятливі умови для розмноження

хижаків, особливо жужелиць родин Bembidion та Microlestes. Хімічний

захист посівів від пшеничного трипса поєднують із захистом від шкідливої

черепашки.

26

Прогнозований період шкодочинності основних

шкідників на посівах зернових культур

Шкідник Квітень Травень Червень Вересень Жовтень Листопад

1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Клоп

черепашка + + + 0 0 0 0

Хлібна

жужелиця 0 0 0 + + + 0 0 0 0 0 0 0

Хлібний

жук + + +

Трипси

+ + + 0 0 0

Злакові

мухи 0 0 0 0 0 0 0 0

Попелиці

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

П'явиці

+ + + 0 0 0

+ - стадія імаго, 0 – стадія личинки

Хвороби зернових колосових культур

Кореневі гнилі, серед яких домінувала гельмінтоспоріозна гниль

(збудники Helminthosporium sativum., Bipolaris sorokiniana Shoem.)

Шкідливість кореневих гнилей полягає у зрідженості посівів,

зменшенні урожаю зерна і погіршенні його якості.

Кореневі гнилі широкого поширення на посівах озимих та ярих

колосових культур не мали. На посівах озимої пшениці кореневими

гнилями у фазі молочної стиглості було уражено 3% обстежених площ (у

2017 році - 5%), 0,5% стебел ( проти 0,3% стебел у 2017 році) з розвитком

хвороби 3%.

На ярих колосових культурах у фазу молочної стиглості було

уражено 10% площ посіву, 1% рослин з розвитком хвороби 3% (на рівні


Погодні умови вересня та початку жовтня (теплі з незначними

опадами) були сприятливими для розвитку та поширення хвороби,

особливо в загущенних посівах. Восени кореневими гнилями було

уражено 7% обстежених площ посівів озимої пшениці, в середньому 0,5%

рослин, на крайових смугах 2%, розвитком хвороби 2%.

В 2019 році можливе проявлення кореневих гнилей у посівах усіх

зернових колосових культур, що зумовлене наявністю первинних джерел

інфекції в насінні, ґрунті та рослинних рештках.

27

Суттєвий оздоровчий ефект на ураження рослин кореневими

гнилями мають попередники озимої пшениці. Формуванню активного

здорового ценозу сприяє агротехнічно обґрунтоване чергування

сільськогосподарських культур у сівозмінах.

Інтенсивність розвитку захворювання залежить від факторів

навколишнього середовища. Низька вологість (нижче 50%) у поєднанні з

високою температурою грунту, сприяє розвитку кореневої гнилі.

Плямистості зернових культур

Розвиток гельмінтоспоріозу у формі смугастої (Drechslera

graminea Shoem) та сітчастої плямистостостей (Drechslera teres

Shoem)

Збудник септоріозу Septoria tritici Rob.et Desm., Septoria

graminum Desm., Septoria triticola Lobik.

Серед плямистостей листя пшениці хвороби септоріоз та

гельмінтоспоріоз займають одне із перших місць за шкідливістю та

поширенням і є одними із найбільш прогресуючих захворювань культури.

Септоріоз зменшує асиміляційну поверхню листків, викликає

недорозвиненість колосу і передчасне дозрівання злаків. Недобір зерна

іноді становить 30% і більше.

На початку травня на посівах озимої пшениці (у фазі трубкування)

септоріозом було уражено 14% площ, в середньому 1,5% рослин з

розвитком хвороби 3% (що значно вище показників 2017 року). У фазі

колосіння хвороба була поширена на 16% обстежених площ, було уражено

в середньому до 2% рослин озимої пшениці.

На ярому ячмені септоріоз був виявлений на 23% обстежених площ (у

2017 році 35%), було уражено 2% рослин з розвитком хвороби 3% (що

майже на рівні показників 2017 року).

Хвороба гельмінтоспоріоз у фазу колосіння уразила 13% обстежених

площ ярого ячменю та 11% посівів озимої пшениці, в середньому 1%

рослин, з розвитком хвороби 3%.

За сприятливих погодних умов весняно-літнього періоду 2019 року

ймовірний розвиток плямистостей в посівах озимих і ярових культур.

Для зменшення розвитку плямистостей необхідно дотримуватись

сівозміни, оптимальних строків та способів сівби, підбирати менш

сприйнятливі сорти, проводити протруювання насіння і за потреби

проводити обробку вегетуючих рослин дозволеними до використання

фунгіцидами.

28

Іржа зернових культур

(бура листкова іржа)

Збудник – дводомний гриб Puccinia recondita f. sp.

Tritic Rob. ex Desm (P.Triticina Erikss).

Втрати врожаю від бурої листкової іржі можуть досягати від 3 до 10 –

15 ц/га і більше. При цьому значно погіршуються якісні показники:

зменшується натура зерна, вміст клейковини та інш.

Бурою листковою іржею у фазі трубкування було уражено 8%

обстежених площ, 1% рослин з розвитком хвороби 2%. У фазу молочної

стиглості бура листкова іржа була виявлена в базових господарствах на 17%

обстежених площ (проти 26% у 2017 році), уражено в середньому 1,5%

рослин, з розвитком хвороби 3% (що на рівні показників 2017 року).

Бура листкова іржа на ярому ячменю проявилась у фазу колосіння, де

нею було уражено 8% площ (у 2017 році 10%), в середньому 1% рослин, з

розвитком хвороби 2%.

В 2019 році при наявному запасі інфекції на озимині, за сприятливих

погодно-кліматичних умов (теплої погоди восени і взимку та теплої і

вологої весною) в період фаз виходу в трубку-наливу зерна можливий

розвиток хвороби.

Зменшити розвиток бурої листкової іржі можливо дотримуючись

сівозміни, використовуючи стійкі сорти, знищенням сходів падалиці

пшениці та диких злаків, внесенням добрив.

0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0

Площ, га

Рослин, %

Розвиток хвороб, %

Ураженіс ть пос ів ів озимої пшениці

бурою лис тков ою іржею у ф азу

налив у зерна

2017 рік 23,0 1,0 3,0

2018 рік 10,0 1,2 2,0

Площ, га Рослин, % Розвиток хвороб, %

29

Борошниста роса злаків

Борошниста роса(збудник Erysiphe graminis DC. f. tritici Em.Marchal)

Борошниста роса озимої пшениці - одна з найбільш шкідливих

хвороб цієї культури, яка може призводити до значного зниження врожаю

та його якості.

Шкідливість борошнистої роси виявляється у зменшенні

асиміляційної поверхні, руйнуванні хлорофілу. Інтенсивний розвиток

хвороби може бути причиною зменшення кількості і маси зерен та

недобору врожаю від 15% до 30%.

У фазу весняного кущення борошнистою росою було уражено 16%

обстежених площ посівів озимої пшениці (у 2017 році 3%), уражено в

середньому 1% (що на рівні показників 2017 року), розвиток хвороби

становив 3% (у 2017 році – 1%). Надалі, за сприятливих погодних умов

(перепади температур, підвищена відносна вологість повітря та інш) та

наявним інфекційним запасом патогенів хвороба набула поширення. У

фазу молочної стиглості було уражено 35% обстежених площ посіву

озимої пшениці (у 2017 році 21%), в середньому 2% рослин, максимально

5%, розвиток хвороби 4%.

Восени борошниста роса була виявлена на 12% обстежених площ

посівів озимої пшениці (проти 16% у 2017 році), уражено в середньому

1% рослин, максимально 2% (на крайових смугах). Розвиток хвороби 3%.

В 2019 році борошнисту росу в посівах зернових колосових слід

очікувати повсюдно, а за умов підвищеної відносної вологості впродовж

вегетації та температури +10ºС +15ºС, завищених норм азотних добрив,

чергуванням посухи зі зволоженням ґрунтів, сильного перепаду

температур хвороба може досягти сильного розвитку.

Знизити відсоток уражених площ та рослин борошнистою росою

можливо за умов дотримання сівозміни і просторової ізоляції полів

озимих від ярових культур і посівів минулого року, а також за своєчасного

збирання, лущення стерні і ранньої зяблевої оранки до появи сходів

озимих, внесення фосфорно-калійних добрив, передпосівної обробки

насіння мікродобривами, посіву в оптимальні строки, дотримання норми

висіву.

30

Система захисту зернових колосових культур від шкідників і хвороб

Строк

проведення

заходу

Шкідливі організми

Зміст заходу, назви

діючих речовин

Озимі зернові культури

Відновлення

весняної вегетації

– кущіння

(березень –

квітень)

Бур’яни, снігова пліснява, кореневі

гнилі, борошниста роса, іржа та інші

хвороби, злакові мухи

Ранньо-весняне

боронування посівів

впоперек рядків,

прикореневе

підживлення азотними

та іншими добривами з

додаванням

мікроелементів

Весняне кущіння

(І-ІІ декади

квітня)

Після колосових попередників у

осередках личинок хлібного туруна за

його чисельності понад 3-4 екз./м2

Обприскування

інсектицидами з

діючими речовинами:

хлорпірифос,

циперметрин

Однорічні двосім’ядольні Обприскування

препаратами з діючою

речовиною:

2-метил-4-феноксиоцтова

к-та у формі солей

димеламіну натрію та

калію

Однорічні двосім’ядольні стійкі до 2,4

Д


препаратами з діючими

речовинами:

бентазон,

амідосульфурон

Однорічні та багаторічні

двосім’ядольні




2,4-Д,

дикамба,

просульфурон,

трибенурон-метил

Однорічні двосім’ядольні та багаторічні

коренепаросткові (осоти)



речовиною:

клопіралід

31

Вихід у трубку (ІІІ

декада квітня – І

декада травня )

Дорослі клопи шкідливої черепашки (2-

4 і більше екз./м2), п’явиці, попелиці,

трипси; гусениці злакової листовійки:

50 екз./м2 – за теплої сухої весни і 100-

150 екз. – за помірно теплої і вологої

погоди навесні

Обприскування посівів



тіаметоксам, диметоат,

дельтаметрин, лямбда-

цигалотрин, хлорпірифос,

циперметрин, , альфа-

циперметрин,

зета-циперметрин

Борошниста роса,

бура листкова іржа, гельмінтоспоріозні

плямистості та ринхоспоріоз за

інтенсивності ураження 1%, септоріоз

листя та піренофороз – 3-5%,

церкоспорельоз у разі появи хвороби, за

умов достатнього зволоження і

досягнення критичного початкового

рівня ураження однією з комплексу або

домінуючою в зоні хворобою



речовиною:

піраклостробін,

епоксиконазол,

ципроконазол,

пропіконазол, карбендазим,

флутріафол, пропіконазол,

тіафанат-метил,

фенпропіморф

Бур’яни – в разі не проведення

боротьби у фазу кущіння




трибенурон-метил,

просульфурон

Кінець трубкування

(поява

прапорцевого

листка) – колосіння

(І-ІІ декада травня)

Вищезгадані хвороби листя. За

поновлення їх розвитку, після

проведення обробки посівів

фунгіцидами в період трубкування


фунгіцидами з діючими


азоксистробін,


епоксиконазол, тіофанат-

метил,

тебуконазол

Колосіння –

цвітіння

(ІІІ декада травня –

І декада червня)

Хвороби колосся (фузаріоз, септоріоз,

альтернаріоз) за умов теплої, вологої,

з частими дощами і тривалими росами

погоди та ймовірного очікування їх

розвитку





пропіконазол,



флутріафол, тебуконазол

32

Формування -

молочна стиглість

зерна

(І-ІІ декада червня)

Шкідлива черепашка – 2 і більше

личинок на м2 у посівах сильних і

цінних сортів пшениці, на решті

посівів – 4-6, в насіннєвому ячмені – 8-

10 личинок; пшеничні трипси – 40-50

екз./колос; злакові попелиці – 20-30

екз./стебло; хлібні жуки – 3-8 екз./м2



речовинами: циперметрин,

тіаметоксам, диметоат,

лямбда-цигалотрин,



зета-циперметрин,

альфа-циперметрин

Повна стиглість

зерна

(липень)

Запобігання погіршенню якості зерна

від шкідливої черепашки, фузаріозу та

інших хвороб колосу

Першочергове і в стислі

строки збирання урожаю

прямим комбайнуванням

сильних і цінних сортів

пшениці та насіннєвих

посівів, а також посівів,

заселених клопом

черепашкою і уражених

фузаріозом колоса та

іншими хворобами

Перед збиранням

врожаю

Комірні шкідники, хвороби Знезараження складських

приміщень препаратами з


піриміфос-метил,



Післязбиральний

період

Збереження якості зерна через

створення несприятливих умов для

перезараження і посилення ураженості

зібраного врожаю фузаріозом,

пліснявінням і бактеріальними

хворобами

Очищення та просушування

зерна в буртах на токах і в

зерносховищах до вологості

не вище 14%, розміщення

його окремими партіями з

однаковим ступенем

ураженості фузаріозом

Післязбиральний

період

Озима совка (серпень) Випуск трихограми на поля

призначені під посів озимих

в кількості 40 тис. особин

на 1 га в два строки: на

початку та в період масової

яйцекладки

Боротьба з борошнистою росою та

іржею на падалиці

Пресування і вивіз соломи з

поля, обкошування узбіч

доріг

Боротьба з злаковими мухами та

пильщиками

Лущення стерні

Боротьба з збудниками хвороб та

шкідниками на пожнивних залишках

Оранка грунту

33

Допосівний період

Обмеження чисельності та

шкідливості комплексу шкідливих

організмів, зокрема, в початковий

період росту і розвитку рослин

(хлібний турун, злакові мухи і

попелиці, цикадки, кореневі

Добір кращих

попередників.

впровадження волого- і

енергозберігаючих

технологій обробітку

грунту та оптимальної

системи

гнилі, борошниста роса, септоріоз,

вірусні та мікоплазмові хвороби)

Удобрення у відповідності

з зональними

рекомендаціями

Передпосівний

період

(за 2-3 тижні до сівби

–

в день сівби, серпень

–вересень)

Сажкові хвороби, кореневі гнилі,

плямистості листя, пліснявіння

насіння, снігова плісень, борошниста

роса, септоріоз, бура листкова іржа.

Вибір препаратів в залежності від

спектра фунгітоксичної дії та рівнів

захисної спроможності стосовно

комплексу хвороб, видовий склад і

господарську значимість яких

визначають фіто експертизою насіння,

апробацією насіннєвих посівів, з

урахуванням зональних та

господарських особливостей

вирощування зернових культур і

окупності затрат на захист рослин

Протруєння насіння із

зволоженням або водними

суспензіями з діючими

речовинами флутріафол,

імазапіл, тіабендазол,

карбоксил, тирам,

карбендазим.

Біопрепарати- Мікосан

«Н», псевдобактерін-2 або

інші

За 1-5 днів до

сівби

(вересень)

Хлібний турун, підгризаючі совки,

інші грунтові шкідники в разі сівби

після колосових попередників

Передпосівна обробка

насіння препаратами з

діючою речовиною

лямбда –цигалотрин

Період сівби

(вересень –

жовтень)

Обмеження розмноження шкідників

(хлібний турун, злакові мухи,

попелиці та ін.) і розвитку хвороб

(кореневі гнилі, борошниста роса,

бура листкова іржа, плямистості листя

та ін.), пошкодження ними насіння,

проростків і сходів, формування

повноцінного посіву з підвищеною

стійкістю чи витривалістю проти

комплексу шкідливих організмів

Маневрування строками

сівби залежно від сортів,

попередників, удобрення і

умов зволоження грунту:

після кращих попередників,

за умов достатнього

зволоження, сівбу

проводять в другу

половину оптимального

періоду; після інших

попередників і за нестачі

вологи в грунті пов’язують

з допустимим для сівби

зволоженням грунту на

глибині загортання насіння

34

Сходи – початок

кущіння

(вересень –

жовтень)

Крайові або суцільні обробки добре

розвинених посівів ранніх строків

сівби на початку масового заселення

цикадками, попелицями і злаковими

мухами за теплої погоди

Крайові або суцільні

обробки посівів




тіаметоксам, ,

альфа-циперметрин,


Суцільні обробки посівів після

колосових попередників проти

личинок

Обробки посівів альфа-

циперметрином

хлібної жужелиці у фази сходи - 3-й

листок за чисельності 1-2 екз./м2,

початок кущіння – 2-3 і більше екз/м2

хлорпірифосом,

біфентрином, диметоатом

Кущіння

(жовтень)

Борошниста роса,

бура листкова іржа, за інтенсивності

ураження 1%, септоріоз листя – 5%, у

разі появи хвороби і за умов

достатнього зволоження

обприскування посівів системними

фунгіцидами при досягненні

критичного порогового рівня

ураження однією з основних хвороб






карбендазим,

флутріафол, пропіконазол,

фенпропідин

Ярі зернові колосові культури

До посівний

період (лютий –

квітень)

Сажкові хвороби, кореневі гнилі,

плямистості листя, пліснявіння

насіння

Обов’язкове протруєння

насіння тим же способом, що

й озимі,

Період сівби

(березень – квітень)

Формування посіву з підвищеною

стійкістю чи витривалістю проти

комплексу шкідливих організмів через

створення оптимальних стартових

умов для проростання насіння, появи

сходів, росту і розвитку рослин

Сівба в ранні стислі строки за

настання польової стиглості

грунту

Отримання повних та дружніх сходів,

стійких до хвороб

Прикатування грунту

Сходи – 3-й

листок

(квітень)

Смугаста хлібна блішка – 30-50

екз./м2, п’явиці – 10-30 жуків/м2,

шведська муха – 40-50 екз./100 п.с.

Обприскування крайових

смуг або всього посіву

інсектицидами з діючими

речовинами: циперметрин,

диметоат, імідаклоприд

35

Кущіння

Однорічні двосім’ядольні Обприскування посівів


речовинами: 2-метил-4-

феноксиоцтова к-та у формі

солей димеламіну натрію та

калію

Однорічні двосім’ядольні стійкі до 2,4

Д



речовинами: бентазон,

МЦПА, амідосульфурон





речовинами: тріасульфурон,

дикамба,

2-етилгексилоловий ефір 2,4-

Д, флорасулам, трибенурон-

метил, дикамба

Однорічні двосім’ядольні та

багаторічні коренепаросткові (осоти)



речовиною: клопіралід

Кущіння – вихід у

трубку

(квітень – І декада

травня)

П’явиця в посівах пшениці, ячменю та

вівса (150-200 і більше личинок на

м2); клоп-черепашка в посівах

пшениці – 12, ячменю – 3-4 екз./м2;

попелиця – 5-10 екз./стебло



речовинами: тіаметоксам,

диметоат, дельтаметрин,

лямбда-цигалотрин

Вихід у трубку (І-

ІІ декада травня)

Гельмінтоспоріозні плямистості листя,

ринхоспоріоз, борошниста роса,

іржасті хвороби, септоріоз за таких

умов, як в озимих зернових культурах



речовинами: ципроконазол,

пропіконазол, азоксистробін,



епоксиконазол, карбендазим,

флутріафол, тіофанат-метил,

пропіконазол, тебуконазол,

36

Цвітіння –

формування зерна

(ІІІ декада травня

– ІІ декада

червеня)

Клоп шкідлива черепашка

(личинок на м2): пшениця – 1-2 -

тверді сорти, 4-6 - м’які сорти; ячмінь

– 8-10 - насіннєві посіви, 20-25 -

товарні посіви.

Личинки трипсів – 40-50 екз./колос,

злакові попелиці – 15-25 екз./стебло

Вибіркове або суцільне

обприскування посівів


речовинами: тіаметоксам,

диметоат,



Повна стиглість

зерна – після

збиральний період

(липень – серпень)

Зниження чисельності шкідників і

розвитку хвороб в посівах, обмеження

втрат урожаю і збереження якості

зерна в буртах, на токах і

зерносховищах

Організаційно-господарські

заходи такі самі, як і для

озимих культур

Шкідники і хвороби кукурудзи

Злакова попелиця Schizaphis graminum

Ряд рівнокрилі — Homoptera

Родина попелиці — Aphididae

Одними з небезпечних шкідників зернової та цукрової кукурудзи

залишаються злакові попелиці.

На посівах кукурудзи у фазі молочної стиглості були заселені всі

обстежені площі (на рівні 2017 року), пошкоджено в середньому 2% рослин

(проти 4% у 2017 році), максимально 3% за середньої чисельності 2

екз/рослину, максимально 6 екз/рослину.

Погодні умови другої половини літнього періоду були сприятливими

для швидшого засихання листя на рослинах кукурудзи, що сприяло

зменшенню чисельності та шкодочинності попелиць.

У 2019 році можливі масові розмноження та висока шкодочинність

злакових попелиць за сприятливих агрокліматичних умов (ранньої весни,

середньодобової температури повітря у весняно-літній період - 18...22°С,

кількості опадів за декаду - 10-15 мм, відсутності зливових дощів) та

порушення агротехніки вирощування культури.

Для зменшення кількості попелиць велике значення мають

агротехнічні заходи. Лущення стерні з дальшою глибокою зяблевою

оранкою дає змогу знищити значну кількість попелиць на падалиці й

злакових бур'янах.

http://agroscience.com.ua/ryad-shkidniki/rivnokrili-homoptera

http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/popelici-aphididae

37

Хвороби кукурудзи

Кукурудзі пророкують стати рослиною майбутнього через дуже

високий потенціал врожайності, а також значний попит на зелену масу

кукурудзи – чи не найкращу сировину для отримання альтернативних видів

енергії та палива. Досягти реалізації закладеної врожайності рослини здатні

тільки за створення оптимальних умов для розвитку. Своєчасний захист

рослин від шкідників займає в цих умовах одне із провідних місць.

Щорічні втрати врожаю зерна кукурудзи від шкідників та хвороб у

нашій країні залежно від погодних умов року складають від 15 до 25%.

Летуча сажка (Sorosporium Reilianum) була виявлена на 2%

обстежених площ посіву кукурудзи (у 2017 році 3%), було уражено 0,2%

рослин (що на рівні 2017 року), максимально 1%

Пухирчастою сажкою (Ustilago maydis) в поточному році було

уражено 7% обстежених площ посіву кукурудзи (у 2017 році 4%), 0,5%

рослин та 0,5% качанів, що вище рівня минулорічних показників.

При проведенні лабораторного аналізу 100 качанів виявлено

ураження фузаріозом та бактеріозом в середньому було уражено 2% (проти

2,5 у 2017 році) та 1,3% качанів відповідно, максимально 6% і 4%. Хвороби

розвивались на качанах, пошкоджених стебловим метеликом та

бавовниковою совкою.

В основі зменшення втрат урожаю кукурудзи від шкідників та

хвороб і підвищення якості посівного матеріалу цієї культури лежить

комплекс організаційних та агротехнічних заходів. Кращими у

38

фітосанітарному відношенні попередниками кукурудзи є озимі зернові,

зернобобові культури, картопля, овочеві, а задовільними - ярі зернові,

цукрові буряки. Після цих попередників значно зменшується

шкодочинність грунтових шкідників, стеблового кукурудзяного метелика,

кореневих і стеблових гнилей, сажкових хвороб. В обмеженні ураження

посівів кукурудзи летючою сажкою сівозміна відіграє головну роль,

залишаючись найефективнішим методом боротьби з цією хворобою.

У 2019 році за вологої погоди та помірних температур, а також

недотримання агротехнічних вимог вирощування культури прогнозується

розповсюдження хвороб кукурудзи.

Система захисту кукурудзи від шкідників та хвороб

Строк


заходу

Шкідливий

організм

Зміст заходу, умови прийняття рішення

Назви діючих речовин

Зяблевий

обробіток

грунту

Бур’яни Відразу після збирання врожаю зернових культур лущення

стерні з послідуючою (через 15-20 днів) оранкою на

глибину 22-25 см

Допосівний

період

Створення

сприятливих

умов для

отримання

дружніх сходів.

Знищеня

проростків і

сходів ранніх

ярих бур’янів

Своєчасне боронування зябу, дві передпосівні культивації з

інтервалом у 12-15 днів:

перша на глибину 10-12, а на забур’янених

коренепаростковими бур’янами полях – 14-16 см, друга на

глибину заробки насіння

Зростання

стійкості рослин

до хвороб та

шкідників

Внесення фосфорно-калійних добрив та мікродобрив

Дротяники,


дротяники,

підгризаючі

совки

Запобігання повторних посівів кукурудзи. Уникнення

протягом 3-х років сівби по пласту багаторічних трав

Проведення ґрунтових розкопок. Не сіяти кукурудзу на

площах, де на м2 виявлено понад 10 екз. дротяників і

несправжніх дротяників

39

Пліснявіння,

кореневі і

стеблові гнилі,

волотева сажка

та насіннєва

інфекція

пухирчастої

сажки

Протруєння та інкрустування насіння з веденням у розчин

одного з протруйників та мікроелементів - розчинних

комплексонатів, 3 л/т, або солей цинку, марганцю по 0,5-0,6

кг/т, регулятора росту емістиму С, 20 мл/т, або

зеастимуліну, 15 мл/т

Посівний

період

Комплекс

шкідників і

хвороб

Посів в оптимальні строки, відповідні норми та глибина висіву

Однорічні

злакові та


бур`яни

Обприскування грунту до сівби або до появи сходів (із

загортанням) препаратами з діючими речовинами:

метолахлор, ацетохлор

Обприскування грунту до сівби, під час сівби, після сівби, але

до появи сходів культури препаратами з діючими речовинами:

ацетохлор, аналоги

Обприскування грунту до сівби, під час сівби, після сівби, але

до появи сходів, або у фазi 3-5 листкiв культури препаратами з

діючими речовинами: металохлор, атразин, металохлор,

тербутилазин

Обприскування грунту після до появи сходів препаратами з

діючими речовинами: тієнкарбазон-метил, ізоксафлютол,

ципросульфамід

Сходи –

1-7 листків

Лучний метелик Обприскування посівів за наявності 5-10 гусениць на м²

препаратами з діючою речовиною: дельтаметрин

Однорічні та

багаторічні

злакові та


бур`яни

Обприскування посівів у фазі 1-7 листків (у фазі кущіння

однорічних злакових бур’янів і за висоти багаторічних 10-15

см) препаратами з діючою речовиною: римсульфурон

Обприскування посівів культури у фазі 2-7 листків

(фаза 3-4 листків у однорічних злакових бур’янів)

препаратами з діючими речовинами:

форамсульфурон,йодсульфурон-метил натрію,

ципросульфамід

Однорічні


Обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури

препаратами з діючими речовинами: 2,4-Д 500, РК 2,4-

дихлорфеноксиоцтова к-та у формі диметиламінної солі,

Викидання

волоті –

формування

зерна

Кукурудзяний

метелик,

бавовникова совка

Випуск трихограми на початку і вдруге – в період масового

відкладання яєць кукур. метеликом :

вогнівочна, совочна форми трихограми 50-100 тис. самиць/га

40


метелик,

бавовникова совка

Обприскування посівів за наявності понад 18% рослин з

яйцекладками кукур. метелика або 6-8% рослин з гусеницями

кукур. метелика чи бавовникової совки I і II віків інсектицидом

з діючими речовинами:Імідаклоприд, цигалотрин,

дельтаметрин, хлорпірифос, лямбда-цигалотрин

Збирання

врожаю і

післязбираль

ний період


метелик

Низький зріст стебел (не вище 10см)

Фузаріоз,

бактеріоз та ін.

хвороби качанів

Стислі строки збирання, сушіння, уникання механічного

травмування зерна

Комплекс хвороб

та шкідників

Подрібнення і заорювання післяжнивних решток

41

Шкідники і хвороби гороху

Горохова попелиця

Горохова апопелиця Acyrthosiphon pisum


Родинапопелиці — Aphididae

При обстеженні посівів багаторічних трав та гороху заселення площ

гороховою попелицею становило 100%. У другій половині травня

розпочалось заселення посівів. В період розвитку шкідника трималась тепла

погода, проводились хімічні обробки в посівах гороху проти горохового

зерноїда, а також інтенсивно розвивались ентомофаги - все це значно

стримувало розвиток попелиць, а їх шкодочинність не мала практичного

значення.

Найбільша чисельність шкідника була відмічена у фазу бутонізації,

середня чисельність на 100 помахів сачком становила 37, максимум – 83

екземпляри (у 2017 році 45 та 98 відповідно).

У 2019 році за сприятливих гідротермічних умов (рання весна,

середньодобова температура повітря у весняно-літній період сягає 18-22°С,

кількість опадів за декаду - 10-15 мм, немає заливних дощів) і порушення

агротехніки вирощування культур можливі масові розмноження та висока

шкодочинність горохової попелиці.

Заходами захисту від попелиць є сівба у найбільш ранні строки,

використовуючи ранньостиглі сорти, розміщення гороху на віддалі від

багаторічних бобових трав та полів після гороху не менш як 1000 – 1500 м.

Низький підкіс багаторічних трав з метою знищення яєць попелиць. Масове

розмноження горохової попелиці стримують несприятливі кліматичні

умови, ентомофаги та хвороби.

Бульбочкові довгоносики

Бульбочкові довгоносики Sitona lineatus


Родинадовгоносики — Curculionidae

Найбільша шкодочинність бульбочкових довгоносиків спостерігається

у фазу сходів. Пошкодження зерна ними призводять до зниження врожаю та

погіршення якості насіння.

На сходах гороху поява довгоносиків була виявлена на початку травня.

Шкідником були заселені всі обстежені площі посіву гороху. Середня

чисельність складала 0,3 екз. на кв.м (у 2017 році – 0,2 екз). Довгоносиками

було пошкоджено в середньому до 2%, максимально 4% листя рослин гороху

в слабкому ступені, що дещо вище рівня минулорічних показників.

У 2019 році за умов доброї перезимівлі жуків, теплої та сухої погоди на

початку вегетації гороху можливе збільшення пошкоджень сходів


http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/popelici-aphididae


http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/dovgonosiki-curculionidae

42

перезимувалими шкідниками. За оптимальних погодних умов, а саме

достатньої кількості опадів у травні – червні під час відродження та розвитку

личинок, можливе осередкове пошкодження сходів гороху.

Для зменшення заселення гороху бульбочковими довгоносиками

обов’язково необхідна просторова ізоляція між зернобобовими культурами

не менше 500 м. Висів гороху в оптимально ранні строки сприяє зменшенню

пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками і веде до підвищення

врожайності цієї культури.

Гороховий зерноїд

Гороховий зерноїд – Bruchus pisorum L.

Ряд твердокрилі – Coleoptera

Родина зернівки – Bruchidae

Масове заселення гороховим зерноїдом відмічено у фазі бутонізації –

цвітіння за середньої чисельності 10, максимально 30 жуків на 100 п.с (що

вище рівня показників 2017 року). Було пошкоджено в середньому 1% бобів,

максимально 4%.

У 2019 році масштаби розмноження зерноїда залежатимуть від того,

як він перезимує в полі і скільки жуків потрапить на посів з насіннєвим

матеріалом в разі не проведення фумігації.

Горохова плодожерка

Горохова плодожерка Laspeyresia nigricana

Ряд лускокрилі — Lepidoptera

Родиналистовійки — Tortricidae

Горохова плодожерка - основний шкідник гороху. Її літ на посівах

гороху відмічено на початку ІІІ декади травня. На світлопастку за добу

потрапляло в середньому 1, максимально 2 екземпляри горохової

плодожерки. Пошкодження бобів становило в середньому 1,5%, а зерен

3% (проти 1% та 2% відповідно у 2017 році).

У 2019 році збільшення чисельності шкідника не очікується. Але за

доброї перезимівлі, теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів

та відкладання яєць ймовірне осередкове підвищення чисельності та

шкідливості горохової плодожерки

Чисельність шкідника знижує зяблева оранка полів після збирання

зернобобових культур плугами з передплужниками, оптимальні строки

сівби, своєчасне збирання та обмолочування зернових бобових.

http://agroscience.com.ua/ryad-shkidniki/luskokrili-lepidoptera

http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/listoviyki-tortricidae

43

Хвороби гороху

В даний час на полях гороху найбільш часто зустрічаються

захворювання кореневі гнілі (збудниками є переважно гриби роду

Fusarium Link.) аскохітоз (збудник Ascochyta pinodes Jons.) та

борошниста роса (Erysiphe communis)

Кореневими гнилями у фазі бутонізації було уражено 10%

обстежених площ посіву гороху; у фазі налив бобів хворобою було уражено

15% площ (у 2017 році – 12%), в середньому 1% рослин (проти 0,5% у 2017

році), максимально 2%, розвиток хвороби 2%.

Аскохітозом та іржею у фазі цвітіння було уражено 27% обстежених

площ 1,5% рослин, максимально 3% (що вище рівня показників 2017 року).

У 2019 році зниження відсотку уражених площ та рослин гороху

можливе за умов проведення системи профілактичних і захисних заходів

проти хвороб в посівах гороху, а саме - впровадження стійких сортів,

дотримання сівозмін з поверненням гороху на попереднє місце не раніше,

ніж через 3-4 роки, дотримання оптимальних строків сівби, своєчасне

прибирання насіння, глибока зяблева оранка, протруювання насіння проти

хвороб, боротьба з бур'янами та шкідниками.

Заходи захисту гороху від шкідників і хвороб

Строки

проведення,

фаза розвитку

рослин

Шкідливі організми (

ЕПШ )

Заходи захисту, назви діючих речовин


період

Зимуючі стадії шкідників і

хвороб

Дотримання сівозмін і вибір попередника,

повернення поля під горох через 4-5 років.

Підбір стійких районованих сортів. Своєчасне

післязбиральне лущення поля. Передпосівна

обробка ґрунту. Внесення збалансованих норм

добрив

Сівба Зростання стійкості до

хвороб

Внесення NPK

Однорічні злакові та

двосім’ядольні бур`яни

Обприскування грунту до сівби, після сівби,

але до появи сходів культури препаратами з

діючими речовинами: диметенамід-П, , S-

метолахлор

Обприскування грунту до сходів культури


прометрин, пендиметалін

44

Кореневі гнилі, іржа,

аскохітоз, пероноспороз,

біла та сірі гнилі,

пліснявіння

Передпосівна обробка насіння

протруювачами з додаванням

плівкоутворювачів, перед сівбою біопрепарату

мікосаном В та Н, 3% в.р.к., 5-7 л/т.

Сівба в оптимальні строки за температури

грунту 2-4˚С

Сходи Бульбочкові довгоносики

(10-15 жуків/м2)

Знищення кірки, культивація міжрядь.

Обприскування посівів інсектицидом з діючою

речовиною альфа-циперметрин

3-6 листків

Однорічні двосім’ядольні

бур`яни

Обприскування посівів у фазі 3-5 листків

культури препаратами з діючою речовиною 2-

метил-4-феноксиоцтова к-та у формі солей

димеламіну натрію та калію

Обприскування посівів у фазі 5-6 листків

культури препаратами з діючою речовиною

бентазон

Багаторічні злакові хізалофоп-п-тефурил, клетодим


злакові

Обприскування посівів препаратами з діючою

речовиною флузіафоп-п-бутил


речовиною агіломпропахізафоп,

(від 2-3 листків до кущіння однорічних бур’янів,

за висоти пирію 10-15 см)

Бутонізація,

початок

цвітіння

Горохові зерноїд (2-3

жука/10п.с.), попелиця (250-

300 екз./10 п.с.), трипс (2

екз./квітку), горохова

плодожерка, акацієва

вогнівка (25-30 яєць/м2);

гороховий комарик

Обробка посівів інсектицидами з діючими

речовинами: тіаметоксам, лямбда-цигалотрин,

альфа-циперметрин, зета-циперметрин,

Аскохітоз, іржа,

пероноспороз, гнилі (за

перших ознак)

Обприскування посівів фунгіцидами з діючими

речовинами азоксистробін, ципроконазол

Утворення

бобів

Горохова плодожерка,

акацієва вогнівка,

листогризучі совки, лучний

метелик

Випуск трихограми у період відкладання яєць

(співвідношення 1:10), обприскування посівів

інсектицидами з урахуванням строків

очікування

Достигання

насіння

Комплекс шкідників та

хвороб

Десикація посівів дикватом (пожовтіння нижніх

бобів та за вологості зерна 45%, за 7 днів до

збору врожаю),

гліфосату калійна сіль,

ізопропіламінна сіль гліфосату (побуріння 70-

75% бобів, за 14 днів до збору врожаю), та ін.

Збирання

врожаю

Комплекс хвороб та

шкідників

Збирання зерна на насіння проводити в

оптимальні строки із здорових посівів

45

Після

збирання

врожаю

Гороховий зерноїд (більше

10 екз. в 1кг) та комплекс

шкідників і хвороб

Оранка гороховища не пізніше 7-10 діб після

збору врожаю. Очищення, сушіння, сортування

насіння. Фумігація зерна

Шкідники і хвороби сої

Шкідники сої

У сьогоденні соя є важливою високорентабельною

сільськогосподарською культурою. Збільшення площ посівів, одержання

високих і сталих врожаїв є надзвичайно актуальним питанням. Основним із

факторів впливу на урожайність є шкідливі організми. На сої виявлено біля

114 видів шкідників.

Висіяне насіння та проростки сої пошкоджуються дротяниками,

личинками паросткової мухи, а сходи – жуками бульбочкових

довгоносиків. Найуразливіші фази – період формування генеративних

органів та наливання зерна. В деякі роки дуже небезпечною є акацієва

вогнівка, яка пошкоджує зерно. Серед шкідників вегетативних і

генеративних органів - клопи, щитники, сліпняки та павутинний кліщ. Із

листогризучих комах шкодить гусінь листогризучих совок.

Рослини сої пошкоджуються протягом усього вегетаційного періоду,

а в сприятливі для розвитку шкідників роки пошкодженість її може сягати

90%.

Захист посівів сої від шкідників та хвороб є важливою та актуальною

складовою для отримання високих стабільних врожаїв і підвищення якості

зерна.

Бульбочкові довгоносики були виявлені в фазу сходи та бутонізації.

Шкідники заселяли повсюди посіви сої з чисельністю 0,2 екз. на кв. м., та

пошкодили 1,5 - 2% рослин (що майже на рівні показників 2017 року).

У фазі бутонізації-цвітіння шкодила бавовникова совка. Гусеницями

було заселено 100% обстежених площ посіву сої за середньої чисельності 1

макс. 2,0 екз/росл, пошкоджено в середньому 1% рослин; у фазі цвітіння

було пошкоджено 2% рослин сої.

Павутинний кліщ шкодочинив у фазу цвітіння на всіх обстежених

площах посіву сої, за середньої чисельності 2,0, максимально 4,0 екз/лист,

було пошкоджено 5% рослин (у минулому році 2%). У фазу формування

бобів середня чисельність шкідника складала 2,4, максимально 5 екз/лист і

пошкодження досягло 7% рослин. Чисельність кліщів на сої зростала до

серпня, що зумовлено метаболічними процесами рослини-господаря та

відтоком поживних речовин із листків до бобів. А з вересня, у результаті

погіршення погодних умов, вона знизилась і у фазі дозрівання бобів

середня чисельність шкідника складала 1,9 екз/лист, максимально 3 екз,

пошкоджено 9% рослин.

46

Попелиця заселила 100% обстежених площ посіву сої у фазу

бутонізації, з середньою чисельністю 3,0, максимально 7 екз. на рослину та

пошкодила в середньому 2,5% рослин (що вище рівня показників 2017

року).

Пошкоджувала сою також акацієва вогнівка, яка заселяла всі

обстежені площі посіву сої з чисельністю 1,5 гус/росл, максимально 2

гусениці, пошкоджено в середньому 2% рослин, максимально 3.

У 2019 році за сприятливих для розвитку шкідників погодних умов та

поширення фітофагів можна очікувати підвищення чисельності

бульбочкових довгоносиків, масового розмноження акацієвої вогнівки,

підвищення чисельності та заселеності листогризучими совками.

Основною складовою сучасних інтенсивних технологій вирощування

сої є гармонійне поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних заходів,

що становить систему захисту від шкідників, які є найбільш поширеними та

дієвими в екстремальних умовах.

Хвороби сої

Найбільш розповсюдженими хворобами вирощування сої є: кореневі

гнилі, пероноспороз (несправжня борошниста роса), септоріоз, аскохітоз та

ін.

Кореневими гнилями у фазу бутонізації було уражено 8% площ (у

2017 році 10% площ), в середньому 0,5% рослин, розвиток хвороби складав

2%.

У фазу формування бобів пероноспорозом було уражено 25%

обстежених площ посіву сої (у 2017 році - 50%), в середньому 2,5% рослин,

з розвитком хвороби 2% (що на рівні 2017 року).

Септоріоз був виявлений на 20% обстежених площ посіву сої (у 2017

році 30%), уражено 2% рослин, з розвитком хвороби 2% (на рівні


Борошниста роса у фазі бутонізації уразила 15% обстежених площ, в

середньому 1,0% рослин, максимально у фазу цвітіння 2% рослин, розвиток

хвороби складав 2%.

Аскохітозом у фазу формування бобів було уражено 30% обстежених

площ, в середньому було уражено 2% рослин з розвитком хвороби 10% (що

значно вище показників 2017 року).

У 2019 році за тривалих періодів прохолодної та вологої погоди

вегетації можна очікувати збільшення відсотку уражених рослин сої

хворобами на всіх етапах розвитку культури, що може привести до

кількісних і якісних втрат врожаю, насамперед за недотримання

агротехнічних заходів.

Важливе значення для запобіганню зараженості хворобами відіграє

використання якісного посівного матеріалу сої, оскільки часто буває, що він

несе в собі багато патогенів. Для сівби слід використовувати стійкі сорти,

ретельно відбирати здоровий посівний матеріал, протруювати насіння з

використанням рекомендованих препаратів, дотримуватись науково

47

обґрунтованої сівозміни з поверненням сої на попереднє місце не раніше

ніж через 3-4 роки, а відносно білої гнилі – не раніше 8 років, проводити

посів в оптимальні строки, своєчасно збирати насіння з незаражених

ділянок, ретельно очищувати та калібрувати насіння (проти білої гнилі –

обов’язкове очищення насіння від склероціїв), проводити глибоку зяблеву

оранку для знищення заражених рослинних решток.

Заходи захисту сої від шкідників і хвороб

Строки

проведення,

фаза розвитку

рослин

Шкідливі організми

(ЕПШ) Зміст заходів, назви діючих речовин


період

Зимуючі стадії:

а) в ґрунті: бульбочкові

довгоносики, совки,

кореневі гнилі

Дотримання сівозміни, повторні посіви через 4

роки. Не висівати сою після бобових і

соняшнику через наявність спільних хвороб і

шкідників. Своєчасний і якісний обробіток

ґрунту. Оптимальні дози добрив. Підбір

зареєстрованих сортів відповідних зоні

б) насіннєва інфекція:

переноспороз,

церкоспороз, фомопсис,

септоріоз, бактеріози та

ін.; комплекс шкідників

сходів

Протруювання насіння перед висіванням:

флудиоксонілом , металаксилом–М

Сівба

Кореневі гнилі Висівають сортовим насінням в прогрітий до

10-12°С ґрунт. За пізньої сівби збільшується

ураження рослин епіфітними хворобами. В

день сівби проводять інокуляцію насіння

симбіотичними азотофіксуючими бактеріями і

обробляють мікродобривами: бором і

молібденом (40-50 г на гектарну норму

насіння).



Обприскування грунту до появи сходів

препаратами з діючими речовинами: ацетохлор,

S-метолахлор, диметенамід-П, трифлуралін,

ацетохлор, S-металохлор, тербутилазин

Сходи Фузаріоз сходів,

сім'ядольний бактеріоз

Розпушування кірки і знищення сходів бур'янів

досходовим боронуванням і післясходовими

культиваціями

2-6 листочків

Бульбочкові довгоносики

(8-15 жуків/м2),

люцерновий клоп

(2-5 екз. на рослину),

попелиці


речовиною: диметоат.

На насіннєвих посівах обприскування проводити

відразу після виявлення сисних шкідників для

запобігання поширення вірусної інфекції

48

(250-300 екз./10 п.с.)

Однорічні двосім’ядольні

бур’яни

Обприскування посівів у фазі 1-3 справжніх

листочків культури препаратами з діючою

речовиною бентазон.

Однорічні злакові бур’яни Обприскування вегетуючої культури у фазі 2-4

листків бур’янів: хізалофоп-п-етил, флузіафоп-п-

бутил

Обприскування посівів за висоти бур’янів 3-5 см

препаратами з діючою речовиною клетодимом

Багаторічні злакові

бур’яни

Обприскування культури за висоти бур’янів 10-

15 см препаратами з діючою речовиною:

хізалофоп-п-етил

Обприскування посівів за висоти бур’янів

15-20 см клетодимом


злакові бур’яни

Обприскування вегетуючої культури від фази 2

листків до кущіння однорічних бур’янів, за

висоти пирію 10-15 см пропахізафопом

Обприскування від фази 3 листків до кінця

кущіння однорічних злакових бур’янів (за висоти

пирію 15-20 см) тепралоксидимом

Бутонізація –

цвітіння

Пероноспороз, аскохітоз,

септоріоз, церкоспороз,

бактеріози. Вірусні хвороби

За виявлення перших ознак хвороб в насіннєвих

посівах рекомендується проводити обробку

рослин розчинами дозволених фунгіцидів.

Видалення уражених рослин з насіннєвих посівів

Форму-

вання бобів

Акацієва вогнівка (1-2

гусениці/м2),

Обприскування посівів інсектицидами з діючою

речовиною фозалон

листогризучі совки (1-3

гусениці/м2), лучний

метелик (4-5 гусениць на

м2), тютюновий трипс (10-

15 екз./рослину),

павутинний кліщ (10%

заселених рослин),

бульбочкові довгоносики

(50-60 жуків/м2)

диметоатом,

хлорпірифосом

Дозрівання Біла і сіра гнилі, фомопсис В роки з підвищеною кількістю опадів, перед

збиранням врожаю за вологості насіння 35-40%,

проводять десикацію посівів за 14 днів до

збирання врожаю гліфосату калійна сіль,

дикват

Після збирання

врожаю

Комплекс насіннєвої

інфекції

Насіння сої очищають, перевіряють на вологість,

за необхідності підсушують до 12% вологості.

Зберігають за температури до 10°С

49

Хвороби і шкідники соняшнику

Хвороби

Останнім часом спостерігаються значні порушення технології

вирощування соняшнику, спостерігається спалах підвищеної чисельності

шкідливих організмів, науково обгрунтовані розміри площ під

соняшником значно перевищуються.

Хвороби соняшника є основною причиною того, що з кожного

додатково засіяного гектару господар отримує з кожним роком все

менший приріст врожаю. Найбільш поширеними і шкодочинними

хворобами соняшника є біла гниль, сіра гниль, пероноспороз, септоріоз,

іржа та інші.

Агрокліматичні умови вегетації соняшнику були несприятливими

для розвитку та поширення основних хвороб на соняшнику (у другій

половині вегетації культури спостерігалась спекотна та посушлива

погода).

Через спекотну без опадів погоду хвороби сіра та біла гнилі

(збудник хвороби сумчастий гриб Sclerotinia sclerotiorum

(Lib.) de Bary) на кошиках не мали широкого поширення і проявились у

фазі дозрівання. Хворобами було уражено 6% обстежених площ (проти

2% у 2017 році), 0,2% рослин, максимально 1%, з розвитком хвороби 2%

(що на рівні 2017 року).

Пероноспорозом (Plasmopara helianthi) у фазу дозрівання кошиків

було уражено 19% обстежених площ (проти 17% у 2017 році), в

середньому 3,5% рослин, максимально 7%, з розвитком хвороби 7% ( у

2017 році – 5%).

Іржа (збудник Puccinia helianthi Schw.) була виявлена на 11%

обстежених площ (що майже на рівні показників 2017 року) у фазі

дозрівання, було уражено в середньому 3% рослин (проти 2% у 2017 році),

максимально 5%, розвиток хвороби 7%.

Септоріозом (Septoria helianthi Ellis et Kellerm.)було уражено 15%

обстежених площ посіву соняшнику (у 2017 році - 13%), в середньому

2,5% рослин, максимально 6, з розвитком хвороби 4%.

Захист соняшнику від хвороб і шкідників має грунтуватися на

комплексному застосуванні агротехнічних, хімічних, селекційно-

генетичних засобів.

Важливим агротехнічним заходом зниження життєздатності

патогенів і чисельності багатьох шкідників є очищення полів від уражених

стебел, подрібнення та приорювання рослинних решток. Під час вибору

посівного матеріалу перевагу слід надавати стійким сортам і гібридам.

В 2019 році розвиток і поширення пероноспорозу передбачається

за надмірного зволоження і помірної температури після сівби та у другій

половині літа. Під час достигання насіння за температури 17 - 25ºС та

вологості повітря 60% ймовірний розвиток білої та сірої гнилей.

50

Ураженіс ть пос ів ів с оняшника

білою гниллю6,0

1,2

2,02,0

0,2

2,0

0,0

1,0

2,0

3,0

4,0

5,0

6,0

7,0

2018 рік 6,0 1,2 2,0

2017 рік 2,0 0,2 2,0


Ураженіс ть пос ів ів с оняшнику

перонос порозом19,0

3,5

7,0

17,0

3,55,0

0,0

2,0

4,0

6,0

8,0

10,0

12,0

14,0

16,0

18,0

20,0

2018 рік 19,0 3,5 7,0

2017 рік 17,0 3,5 5,0


51

Шкідники соняшнику

Перенасичення

сівозмін соняшником,

недотримання традиційної

системи землеробства,

глобальне потепління

сприяють масовому

розвитку та поширенню

різноманітних шкідників

на посівах.

Як і у 2017 році

посіви соняшнику

заселяли та пошкоджували

багатоїдні шкідники,

найбільш поширеними

були піщаний мідляк,

сірий довгоносик,

листогризучі та

підгризаючі совки,

геліхризова попелиця.

У базових господарствах личинками травневих та червневих жуків

було заселено 37% обстежених площ посіву соняшнику, за середньої

чисельності 0,4 екз/м², було пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені.

Середня чисельність сірого довгоносика складала 0,3 екз/кв.м, при

заселенні 100% обстежених площ; піщаного мідляка - 0,2 екз. на кв. м, було

пошкоджено в середньому 1,3 – 2% рослин відповідно.

Гусениці бавовникової совки І покоління заселили 19% обстежених

площ посіву соняшнику (проти 32% у 2017 році), за середньої чисельності

– 1,1 екз/м², було пошкоджено в середньому 1,5% рослин.

Геліхрізова попелиця (Brachycaudus heliychrisi Kalt.) в базових

господарствах заселила 6% рослин соняшнику в середині поля (у 2017 році

9%), максимально по краю поля було заселено 10% рослин (проти 13% у

2017 році), середня чисельність складала 4 екз/рослину, максимально 1

кол/рослину.

У 2019 році, за сприятливих умов перезимівлі, невиконання

технологічних прийомів вирощування соняшника можливе зростання

чисельності та пошкодження рослин шкідниками. Суворе дотримання технологій обробітку соняшнику - основа

успішного захисту культури від шкідників. Рекомендується застосовувати

організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні, біологічні заходи,

зокрема: повернення культури на поле в сівозміні через вісім років; вибір

кращих попередників — зернові колосові, кукурудза, горох; добір стійких

проти хвороб високоврожайних сортів.

52

Система захисту соняшнику від хвороб і шкідників

Строки

проведення Шкідники,

хвороби

Заходи

Назви діючих речовин

Щорічні

заходи в

осінній та

ранньо -

весняний

періоди

Бурякові

довгоносики

(звичайний,

чорний, сірий та

інші), дротяники,


дротяники,

чорниші,

пилкоїди, хрущі,

шипоноска;

переноспороз,

біла та сіра

гнилі, фомоз,

фомопсис, інші

шкідники і

хвороби;

бур’яни

Організаційногосподарські

та агротехнічні - сівозміна,

підготовка грунту,

підвищення його

родючості, знищення

бур’янів, впровадження

стійких до хвороб сортів і

гібридів, дотримання

технології вирощування

культури

Повернення культури на

попереднє місце через 8-10

років; кращі попередники –

зернові колосові, кукурудза,

просапні, горох, ріпак (через

3-4 роки), насичення сівозміни

соняшником до 10%;

Просторова ізоляція;

Внесення збалансованих до

потреб грунту

органомінеральних та

мікродобрив, гербіцидів у

рекомендовані строки;

Обробіток грунту відповідно

до зональних схем і типу

забур’яненості полів;

Оптимальні норми висіву і

глибина загортання насіння;

Проведення фітосанітарної

експертизи насіння посівних

партій

Березень –

квітень

Основні шкідливі

види комах

Проведення

контрольних весняних

обстежень в місцях

зимівлі

Відповідно до методичних

рекомендацій

Квітень –

вересень

Шкідники і хвороби Фітосанітарний

моніторинг посівів

Відповідно до методичних

рекомендацій

Квітень

(перед

сівбою)

Переноспороз,

гнилі, фомопсис,

фомоз, вертицильоз,

пліснявіння насіння

Знезаражування насіння

від збудників хвороб

Препаратами з діючими

речовинами: металаксил–М,

флудиоксоніл

Дротяники та

комплекс наземних

шкідників сходів

Протруювання насіння

для захисту проростків

та сходів

Препаратами з діючою

речовиною тіаметоксаму

Від посіву

до змикання

рядків

Знищення грунтової

кірки. Бур’яни,

шкідники,

покращення

фізіологічного

стану рослин

Розпушування

верхнього шару грунту

за його ущільнення та

появи сходів бур’янів

відповідно до технології

вирощування культури

Суцільне боронування посівів на

3-4 день після сівби;

боронування за появи 2-3 пар

листків поперек або по діагоналі

поля. За потреби проводять

міжрядні культивації: 1-шу на

глибину 6-8 см, 2-гу – 8-10 см

53

Сходи –

1-2 пари

справжніх

листків

Довгоносики

(понад 2 екз./м2),

піщаний мідляк,

совки, інші

Обробка посівів

інсектицидами

Ефективні суміші

фосфорорганічних і

піретроїдних препаратів у

половинних нормах витрат

Фаза

2-4 пари

справжніх

листків

Несправжня

борошниста роса

На ділянках гібридизації

- видалення і спалювання

уражених рослин

Обробка фунгіцидами з діючими

речовинами азоксистробін,


карбендазим

Під час масового

відкладання яєць

лучним метеликом

Проведення обстежень

посівів

Випуск трихограми 20-

50 тис./га

Перед

цвітінням

Попелиці – в разі

заселення понад

20% рослин і

наявності на кожній

40-50 екз. та за

відсутності

ентомофагів; клопи

– 2 екз. на 1 кошик

Обробка дозволеними препаратами з

діючими речовинами малатіон,

лямбда-цигалотрин, тіаметоксам

За умов очікування

епіфітотії: гнилей

кошиків, фомопсис,

переноспорозу

Обробка посівів:

перша – на початку

цвітіння, друга – через

14 діб після першої

дозволеними препаратами з

діючими речовинами

карбендазим, цимоксаніл,

фамоксадон,

карбендазим

Цвітіння Виявлення

квітконосів вовчка

Після проведення

обстежень – обробка

посівів

Випуск мухи фітомізи

(за рекомендаціями)

Під час масового

відкладання яєць

совками, лучним

метеликом

Випуск трихограми

(за рекомендаціями)

Налив

насіння

Клопи– 2 екз. та

соняшникова

вогнівка, совки – 3

гусениці/кошик

Після проведення

обстежень – обробка

посівів

Обробки за рекомендаціями


речовиною дельтаметрин

Гусениці ІІ-го

покоління лучного

метелика

20 екз./м2, саранові

Знешкодження вогнищ дозволеними препаратами з


дельтаметрин, ацетаміприд

На початку

побуріння

кошиків

За високої

вологозабезпеченості

(ГТК>1,5) і вологості

насіння 25-30%

Десикація дозволеними препаратами з


ізопропіламінна сіль гліфосату,

(за вологістю насіння 33-37%),

54

Перед

збиранням

урожаю

За умов помірного

розвитку гнилей

кошиків,

переноспорозу

Видалення та знищення

уражених рослин в

насіннєвих ділянках

Збирання

урожаю

Для обмеження

розвитку білої та

сірої гнилей на

кошиках

За побуріння 75-85%

кошиків та вологості

насіння 12-14% через 7-

10 днів після десикації

Після

збирання

урожаю

Основні шкідники та

збудники хвороб

Для зменшення

кількості інфекції

збудників хвороб та

чисельності шкідників

Подрібнення та заорювання

післязбиральних решток,

видалення й спалювання

залишків у місцях обмолоту і

доробки насіння

Очищення, підсушування

насіння до вологості 7%

(посівне) і 12% (товарне)

55

Шкідники і хвороби ріпаку

Озимий ріпак- найбільш поширена олійна культура з родини

капустяних. З кожним роком спостерігається збільшення посівних площ

ріпаку. Олія- основна ціль вирощування ріпаку. Проте слід враховувати, що

ріпак – і озимий, і ярий – потребує високої культури землеробства.

За останні роки заселення посівів ріпаку окремими видами шкідників

відбувається дуже інтенсивно, а їх чисельність часто перевищує поріг

шкідливості. Серед фітофагів особливо шкодять багатоїдні совки, личинки

дротяників, із листогризучих - ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд,

гусениці капустяного і ріпакового біланів, капустяної совки; із сисних -

капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Найшкодочинніші шкідники

генеративних органів - ріпаковий квіткоїд, ріпаковий насіннєвий та

стебловий прихованохоботники.

Екологічна та економічна доцільність застосування засобів захисту

неможлива без завчасної інформації про очікувану чисельність,

розповсюдження шкідливих організмів і строки заселення ними

сільськогосподарських культур

Ріпаковим листоїдом (Entomoscelis adonidis, ряд: твердокрилі —

Coleoptera, родина листоїди — Chrysomelidae) було заселено до 59%

обстежених площ озимого ріпаку у фазі 2 – 4 листка. Середня чисельність

шкідника складала 0,1 максимально 3 екз/м², було заселено та пошкоджено

0,3% рослин.

На посівах ярого ріпаку ріпаковим листоїдом було заселено 74%

площ, пошкоджено 1,4% рослин, за середньої чисельності 0,2екз/м²,

максимально 3.

Хрестоцвітні блішки заселили 85% обстежених площ посіву озимого

ріпаку, за середньої чисельності 0,3екз/м², максимально 5екз/м².

Пошкоджено та заселено в середньому 2,8% рослин. Площі ярого ріпаку

100% були заселені хрестоцвітними блішками за середньої чисельності 2,5

екз/м², максимально 7, було пошкоджено 3,7% рослин.

Гусениці озимої совки в поточному році заселили 39% обстежених

площ за середньої чисельності у базових господарствах 0,3 екз/м²,

максимально 2, пошкодила в середньому 0,8% рослин озимого ріпаку.

Жуками ріпакового квіткоїда (Meligethes aeneus) було заселено

від 50% площ оз.ріпаку до 100% площ ярого ріпаку. Середня чисельність

складала 1,6 екз/рослину, максимально 4екз/росл, квіток пошкоджено 3,7%.

До найпоширенніших хвороб ріпаку відносяться несправжня

борошниста роса (пероноспороз), альтернаріоз, бактеріоз, сіра і біла гнилі.

Пероноспорозом було уражено 5% площ посіву озимого ріпаку, в

середньому 0,2% рослин, розвиток хвороби становив 2%.

Альтернаріоз. Хвороба була виявлена на 18% обстежених площ

посіву озимого ріпаку, в середньому 2% рослин з розвитком хвороби 3%.



http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/listoyidi-chrysomelidae

56

Бактеріозом коренів було уражено 7% обстежених площ посіву

озимого ріпаку, 0,5% рослин. Сіра та біла гнилі були виявлені на 5%

обстежених площ посіву озимого ріпаку, уражено в середньому 2% рослин з


На посівах ярого ріпаку пероноспрозом (збудник Peronospora

brassicae Goeuman) було уражено 39% обстежених площ, в середньому

2,2% рослин, розвиток хвороби 3%.

Альтернаріоз (Alternaria brassicae Sacc) виявлений на 61%

обстежених площ посіву ярого ріпаку, уражено 3,0% рослин з розвитком

хвороби 5%.

Бактеріоз (збудник anthomonas campestris pv. campestris Dowson), сіра

та біла гниль були виявлені на 32% і 10% обстежених площ посіву ярого

ріпаку, ураження рослин поодиноке.

Для захисту посівів ріпаку необхідно дотримуватись сівозмін, що

істотно обмежує розмноження шкідників. Проводити лущення стерні

відразу ж після збирання зернових культур, культивацію, дискування у 2-3

сліди на глибину 8-10 см після багаторічних трав, глибоку відвальну зяблеву

оранку, для пошкодження шкідників, що знаходяться у грунті, знищення

бур’янів, тим самим позбавляючи їх кормової бази, сіяти в оптимальні

строки обробленим системними інсектицидами насінням.

Основа біологічного врожаю озимого ріпаку закладається восени і

залежить від дотримання агротехніки, запровадження елементів інтегрованої

системи захисту посівів від шкідників як восени так і в наступному 2019

році.

Система заходів захисту ріпаку від хвороб і шкідників

Строки


Шкідники,

хвороби

Заходи

Назви

діючих

речовин

Щорічно Шкідливі

організми

Організаційно-господарські та

агротехнічні: насичення сівозміни

буряко- та капустяними культурами

не більше 25%, вирощування ріпаку

після цих культур через 4-5 років,

кращі попередники – одно- і

багаторічні бобові трави, зернові

колосові, чистий і зайнятий пари,

відстань від минулорічних полів

капустяних культур 1 км, підготовка

поля до сівби за типової для даної

зони системи обробки грунту,

внесення добрив, гербіцидів.

Контроль за фітосанітарним станом

посівів

57

Липеньсерпень

(озимий ріпак)

Лютийберезень

(ярий ріпак)

Основні

шкідники і

хвороби

Протруювання очищеного і

каліброваного кондиційного насіння,

використання регуляторів росту

Дозволеними до

використання

препаратами

Кінець серпня –

початок

вересня.

Сходи озимого

ріпаку

Чорна ніжка

Хрестоцвітні

блішки (ЕПШ 5

екз./м2 за сухої

погоди, t˚>15˚C

Розпушування міжрядь,

боронування. Обприскування

інсектицидами дозволеними до

використання з діючими речовинами

лямбда-

цигалотрин,

альфа-



Вересень –

жовтень

Фази

2-4

листки –

утворення

розетки

ріпаку

ЕПШ: ріпакові

пильщик і листоїд

– 3 екз./м2;

капустяні білан і

совка – 2

гусениці/м2;

хрестоцвітні

клопи, інші

Обприскування інсектицидами з


фозалон,

дельтаметрин,



зета-



борошниста роса,

альтернаріоз, сіра

гниль, септоріоз,

інші


речовинами (за появи перших ознак

хвороби)

фосетил

алюмінію,

металаксил-М,

манкоцеб,

тебуконазол,

алюмінію фосфіт,

фосфориста

кислота

4-5 листків

культури

Альтернаріоз,

циліндроспоріоз,

фомоз, склеротиніоз

Обприскування фунгіцидами з

діючими речовинами за наявності

інфекції та для стримування росту

листя і підвищення стійкості до

екстремальних погодних умов


пропіконазол

5-6 листків

культури

-//- Для запобігання переростання та

покращення перезимівлі

метконазол,

тебуконазол

Відновлення

вегетації

озимого і

з’явлення

сходів ярого

ріпаку

Чорна ніжка,

бактеріоз, снігова

плісень

Розпушування міжрядь. Боронування,

підживлення азотними добривами

(озимого). Використання протягом

вегетації регуляторів росту

58

Сходи 2-4

листки

Хрестоцвітні

блішки (ЕПШ

3-5

екз./м2)




та зазначені на

сходах озимого

ріпаку


борошниста роса,

фомоз, альтернаріоз

та інші


речовинами

(за перших ознак хвороб)

фосетил

алюмінію,

металаксил-М,

манкоцеб,


Утворення

розетки –

початок

бутонізації

Ріпаковий пильщик,

приховано-

хоботник, клопи,

листоїди



(за показниками ЕПШ в озимому

ріпаку)

дельтаметрин,

диметоат, зета-


Бутонізація Капустяна совка,

білани. Гусениці

І-ІІ віків,

2-3 екз./м2

Випуск трихограми на початку та за

масового відкладання яєць у 2-3

строки з інтервалом 5-7 днів.

Застосування біопрепаратів

По 20-30 тис.

особин на гектар

Наприкінці

бутонізації

Ріпаковий квіткоїд,

прихованохоботники

(ЕПШ

5-6 жуків на

рослину), інші


діючими речовинами посівів

(насіннєвих та призначених на

технічні цілі) з дотриманням

санітарних строків останньої обробки

до збирання врожаю

гамма-


лямбда-


тіаклоприд та інші

Перед

збиранням

(за 14 днів)

Альтернаріоз,

фомоз, сіра

гниль

Десикація за вологої погоди і

побуріння 70% стручків дозволеними

препаратами з діючими речовинами

ізопропіламінна

сіль гліфосату,

дикват іон у

вигляді диквату

диброміду

Збирання Пліснявіння,

альтернаріоз, фомоз,

гнилі, капустяна

стручкова галиця

За рівномірного фізіологічного

дозрівання рослин (вологість насіння

в побурілих стручках центрального

стебла 25%) – роздільний спосіб, за

технічної стиглості рослин і вологості

насіння 12-14% – пряме

комбайнування

Після

збирання

Збудники хвороб,

насіння бур’янів

Глибока оранка на зяб. Підсушування,

очищення та калібрування насіння

* Забороняється використовувати солому на корм тваринам, олію – в харчових цілях.

59

Захист посівів озимого ріпаку від бур’янів

Назва діючої речовини

Об’єкт проти якого

обробляється

Спосіб, час обробки, обмеження

До появи сходів

S-метолахлор


деякі дводольні

До посіву, або до появи сходів (із

загортаням)

трифлуралін Обприскування грунту з

негайним загортанням до висіву

культури

ацетохлор Обприскування грунту до

висівання (із загортанням) чи

відразу після нього

метазахлор Обприскування грунту до або

після появи сходів культури

Період вегетації

пропахізафоп Падалиця зернових Період вегетації (у фазі 3-6

листків бур’янів)

Клопіралід,піклорам Однорічні та

багаторічні

дводольні

Від фази 3-4 листків культури

клопіралід У фазі 6-8 листків у однорічних

та розетки-початку формування

пагону у осотів

хізалофоп-П-етил

Однорічні та

багаторічні злакові

Незалежно від фази розвитку

культури (у фазі 2-4 листків

бур’янів)

клетодим Незалежно від фази розвитку

культури, за висоти бур’янів 3-

15 см

флузіафоп-п-бутил Обприскування в період

вегетації (за відповідної

стадії розвитку бур’янів)

60

Шкідники і хвороби картоплі

Колорадський жук

Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata

Втрати врожаю картоплі без захисту від колорадського жука можуть

становити від 30 до 90% в залежності від чисельності жука, погодніх умов,

стану і фази розвитку картоплі, рівня стійкості сорту та інших факторів.

Загибель взимку колорадських жуків становила 7% (у 2017 році –

11%). У фазі розвитку картоплі ріст бульб було пошкоджено та заселено в

середньому 5% рослин (проти 8% у 2017 році), середня чисельність

шкідника становила: імаго - 1,2 екз, 1 яйцекладка і 3 личинки на рослину.

За результатами осінніх обстежень встановлено, що шкідник пішов на

зимівлю в достатній кількості:середня чисельність по базовим

господарствам складала 2,5 екз/кв.м ( у 2017 році 2,7 екз/кв.м).

У 2019 році, за сприятливих умов перезимівлі, шкідник буде наносити

значну шкоду посівам картоплі, томатів, баклажанів.

Засобами захисту від колорадського жука є культивація ґрунту з

вибиранням бульб, що залишилися, для запобігання появі самосіву, що є

резервацією колорадського жука; внесення добрив і підживлення, своєчасні

розпушування, підгортання і прополювання для підвищення стійкості

картоплі; скошування бадилля перед збиранням. При заселенні личинками і

жуками 10% рослин картоплі посіви обприскують один – два рази

інсектицидами. Проти личинок ефективні й біопрепарати.

61

Хвороби картоплі

Погодні умови вегетаційного періоду були несприятливими для

розвитку основних хвороб на рослинах картоплі.

Фітофторозом (Phytophthora infestans)у фазу цвітіння було уражено

43% обстежених площ, в середньому 1% рослин (на рівні минулорічних

показників), з розвитком хвороби 1%. У фазі достигання було уражено в

сердньому 3% рослин з розвитком хвороби 5% (проти 10% у 2017 році).

Макроспоріоз (Makrosporioz potatoes) на рослинах картоплі був

виявлений у фазі цвітіння. Було уражено 14% обстежених площ (у 2017

році 12%), в середньому 1% рослин, максимально 2% з розвитком хвороби

1% (що на рівні показників 2017 року). У фазі достигання хворобою було

уражено 21% обстежених площ, в середньому 2% рослин, з розвитком

хвороби 2% (на рівні показників 2017 року).

При проведенні лабораторного аналізу бульб в овочесховищах

виявлено ураження хворобами: залізиста плямистість, парша (Pulveream

scabiem de Capsicum annuum), ризоктоніоз (Rhizoctonia solani), суха та

мокра гнилі (збудник Pseudomonas xanthochlora Stapp). У сорта Рівєۥра

залізистою плямистістю уражено 9% бульб, звичайною паршею 1%, сухою

гниллю 2%. Бульби сорту Повінь уражені лише сухою гниллю - 2%. Бульби

сорту Загадка уражені ризоктоніозом – 2%, сухою гниллю – 4%.

У 2019 році за умов використання виродженого і хворого насіннєвого

матеріалу, за умов сприятливих для розвитку хвороб, недотримання

захисних заходів та агротехніки спостерігатиметься подальше поширення і

розвиток хвороб. Для стримування розвитку та поширення хвороб картоплі

необхідно проводити сортооновлення та сортозаміни, використовувати

районовані сорти вітчизняної селекції, які пристосовані до агрокліматичних

умов та мають стійкість до ряду хвороб.

Шкідники і хвороби овочевих культур

Шкідники овочевих культур

Однією з причин зниження урожаю і якості овочевої продукції є

пошкодження овочевих культур шкідниками, втрати від яких становлять у

середньому до 30%, а в окремі роки, за високої їх чисельності, досягають і

50%.

Сходи овочевих культур пошкоджують гусениці підгризаючих совок

та капустяна весняна муха. У період вегетації капусту значно пошкоджують

попелиці, блішки, гусениці біланів і капустяної совки, капустяна міль.

Загибель капустяної совки взимку становила 4%, середня чисельність

навесні складала 0,38 екз/м² (у 2017 році - 0,37). За даними осінніх ґрунтових

обстежень середня чисельність лялечок шкідника складала 0,5 екз/м²,

максимально на площах після капусти 2 екз/м² , при заселенні 5% обстежених

площ орних земель (у 2017 році 6%).

На протязі вегетації гусеницями капустяної совки І покоління були

заселені всі площі капусти, за середньої чисельності 2,0 гус/росл,

62

максимально 4. Пошкоджено в середньому 1,5% рослин, максимально 3%

(що нижче рівня показників 2017 року).

Хрестоцвітні блішки на капусті за середньої чисельності 2 екз/росл,

заселили та пошкодили в середньому 5% рослин, максимально 10%, в

слабкому та середньому ступенях.

Білан капустяний розвивався у 3 поколіннях. Гусеницями шкідника

було пошкоджено в середньому 2,5 - 3% рослин капусти, максимально 6%, за

середньої чисельності 1,5 – 3,5 гус/росл.

Капустяна міль розвивалась у 3 поколіннях, гусеницями було

пошкоджено в середньому 3- 4% рослин, за середньої чисельності 1,5 - 3

гус/росл.

Капустяна попелиця заселила 9% рослин, максимально 14%, за

середньої чисельності 5 екз/росл, максимально 13.

На огірках спостерігалась шкодочинність баштанної попелиці. Було

пошкоджено в середньому 5% рослин (проти 26% у 2017 році), максимально

12% в слакому, середньому та сильному ступенях, за середньої чисельності

1кол/рослину, максимально 3 кол.

В зв'язку з високою потенційною плодючістю попелиць за

середньодобової температури 18 - 20ºС, опадами незаливного характеру

влітку у 2019 році ймовірний повсюдний масовий розвиток та шкідливість її

на всіх сортах капусти.

У 2019 році ефективна боротьба зі шкідниками овочевих культур

повинна базуватися на проведені агротехнічних, хімічних і біологічних

заходів.

Велике значення для зменшення відсотку заселення площ та

зниження чисельності ряду шкідників має глибока зяблева оранка;

регулярний обробіток ґрунту в міжряддях; своєчасна посадка здорової, добре

розвиненої розсади; знищення бур'янів, які є додатковим кормом для імаго та

личинок шкідників і стають вогнищами їх розмноження та накопичення;

розпушування міжрядь у період заляльковування капустяної совки; збір і

видалення стебел капусти та рослинних решток.

63

Хвороби овочевих культур

Хвороби овочевих культур

становлять реальну загрозу для

майбутнього врожаю. Овочі

стають або непридатними для

вживання в їжу, або значно

погіршують свої товарні і

споживчі властивості.

Урожайність катастрофічно

знижується.

На рослинах огірків були

виявлені хвороби пероноспороз,

антракноз та бактеріоз;

фітофтороз, макроспоріоз та

верхівкова гниль - на рослинах

томатів; судинний, слизистий

бактеріози - на капусті.

Бактеріозом було уражено 100% площ посадки огірків, в середньому

4% рослин з розвитком хвороби 7% (у 2017 році 10%). Антракнозом

уражено в середньому 5% рослин, максимально 5% (у минулому році 8%), з


Фітофторозом було уражено в середньому 3% рослин та 2% плодів (у

2017 році 9%). Верхівковою гниллю було уражено в середньому 2% плодів,

максимально 4% з розвитком хвороби 10% (що на рівні минулорічних

показників).

Прояви судинного та слизистого бактеріозу на капусті виявлені у

другій декаді липня. Слизистим бактеріозом було уражено в середньому 1 -

2% рослин капусти, з розвитком хвороби 3% (проти 5% у 2017 році).

Судинний бактеріоз уразив 1,5% рослини капусти з ровитком хвороби 3%.

Як свідчать багаторічні дослідження, дотримання й виконання

комплексу профілактичних та агротехнічних заходів дає змогу знизити

розвиток хвороб і чисельність шкідників на 50–60%, але все ж не забезпечує

повного захисту рослин від них. Тому виникає потреба в застосуванні

біологічних препаратів, а за високого заселення рослин шкідниками та

розвитку хвороб — хімічних засобів захисту. В 2019 році при наявному запасі інфекції, оптимальних умовах для

розвитку хвороб, порушення агротехнічних вимог вирощування овочевих

культур слід очікувати масовий розвиток хвороб овочевих культур.

64

Заходи захисту овочевих культур від хвороб і шкідників

Строки,

періоди


Шкідники,

хвороби Заходи

Капуста

До та на початку

вегетації

Агротехнічні заходи, що

попереджують

зараження хворобами і

заселення шкідниками

Сівозміна: повернення капусти через 5, на

полях, заражених збудниками бактеріозів,

фузаріоза – через 6-7 років. Дискування полів з

під капусти з наступною глибокою оранкою.

Внесення збалансованих норм добрив.

Оптимальні строки сівби і посадки, 2-3 весняні

культивації, розпушування міжрядь у період

заляльковування капустяної совки

Перед сівбою

Грибна і бактеріальна

інфекції (чорна

ніжка, пероноспороз,

бактеріози)

Передпосівна термічна дезинфекція насіння у

воді за температури 45-50˚С протягом 20-25 хв.,

висушування і протруювання насіння. За три дні

до висіву насіння або пікірування розсади

знезаражують грунт у парниках і розсадниках,

вносячи препарати сірки по 3-5 г/м2. Під час

вирощування розсади не допускати різких

коливань температури повітря і грунту вдень і

вночі, перезволоження, загущення рослин,

поливати водою 18-20˚С. У разі з’явлення

переноспорозу розсаду обробити 0,5-1%

бордоською рідиною та прискорити висадку в

грунт

Кореневі гнилі, біла

гниль, фузаріозне і

вертицильозне в’янення

Обробка насіння псевдобактеріном-2

Кила капусти Полив грунту вапняним молоком з розрахунку

0,5 л/м2. Витрати робочої рідини 5000 л/га. Під

зяблеву оранку в боротьбі з килою вносять 9-12

тонн вапна/га


Капустяна муха,

хрестоцвітні блішки,

листоїди, клопи. ЕПШ

капустяної мухи – 10%

заселених рослин з 6-10

яєць на рослину,

хрестоцвітних блішок –

Крайові або суцільні обробки посівів

дозволеними препаратами з діючими


зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин,

тіаметоксам, дельтаметрин, малатіон, інші

5-10% заселених рослин,

3-5 жуків на рослину

65

Капустяна, інші

листогризучі совки,

капустяний і ріпаковий

білани, капустяна міль,

ріпаковий пильщик.

ЕПШ капустяної совки

– 1-2 гусениці на

рослину ранньої чи 5

гусениць пізньої

капусти, якщо заселено

5% рослин і більше

На початку та в період масового відкладання

яєць метеликами совок та біланів проводять

випуск трихограми з розрахунку в перший строк

20 тис. самиць на га, в другий-третій – одна

самиця трихограми на 20 яєць шкідника на м2.

З хімічних препаратів з діючими речовинами

застосовують: тефлубензурон, есфенвалерат,

альфа-циперметрин, зета-циперметрин

Капустяна попелиця (в

разі заселення 5-10%

рослин)

Обприскування препаратами з діючими

речовинами: зета-циперметрин,

дельтаметрин,зета-циперметрин

Томати

Перед сівбою Бактеріальний рак,

альтернаріоз, чорна

бактеріальна

плямистість, фузаріозне

в’янення

Використовувати насіння від здорових рослин та

плодів. Передпосівна термічна дезинфекція

насіння у воді за температури 48-50˚С – 20 хв. з

охолодженням у воді 2-3 хв. Протруювання

насіння.

До цвітіння Колорадський жук

(вогнища)

Обприскують препаратами з діючими

речовинами: лямбда-цигалотрин,

імідаклоприд

До цвітіння і

плодоутворення

Бавовникова, помідорна

(карадрина), інші совки

фозалон, люфенурон


Підгризаючі совки Рекомендовані препарати

Фітофтороз,

макроспоріоз,

чорна гниль плодів

У парниках розсаду обробляють 0,1% мідним

купоросом або 0,5-0,7% бордоською рідиною за

5-7 днів до і після висадження в грунт, наступні

за необхідності. За появи перших ознак хвороб на

картоплі плантації томатів обробляють


диметоморф, дитіанон, металаксил-М, манкоцеб,

дифеноконазол, азоксистробін, дифеноконазол

Вірусні хвороби. Проти

цикадок – носіїв інфекції,

зокрема, березкової

Систематично вести боротьбу з бур’янами

резерватором інфекції – молочай, березка,

бузина трав’яниста. Обприскування препаратами

з діючою речовиною фозалон

66

Цибуля

До початку

вегетації

Профілактичні заходи,

що попереджують

зараження хворобами і

заселення шкідниками

Сівозміна. Попередники: рання капуста, огірки,

томати, напівпарові культури, чорний пар.

Збалансовані дози добрив, РН-грунту 6-7,

фосфорно-калійні добрива прискорюють

дозрівання цибулі, підвищують її стійкість до

хвороб

Перед сівбою Пероноспороз, шийкова

гниль, цибулева муха,

кліщі

Знезаражування насіннєвого матеріалу. За 10-14

днів до посадки цибулю-ріпку прогрівають за

температури 41˚С 8 годин. Гідротермічна аерація

насіння киснем протягом 18 годин за

температури 20-25˚С, що підвищує його польову

схожість

Сівба –

відростання

насінників

Пероноспороз, іржа,

інші

Обприскування одним із препаратів з діючими

речовинами: фосетил алюмінію, металаксил-М,

манкоцеб, диметоморфг, манкоцеб, алюмінію

фосфіт, фосфориста кислота, азоксистробін,

інші

Період вегетації Цибулева муха (ЕПШ 3-

4 яйця на 10%

заселених рослин),

попелиця, трипси,

інші

Сівозміни, ранні строки сівби і посадки цибулі.

Обприскування посівів (крім цибулі на перо)

імідаклопридом, лямбда-цигалотрин,

тіаметоксам

Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб

Строки та умови

проведення Шкідники, хвороби Заходи

Розміщення посівів

у полях посівів

Комплекс хвороб,

шкідників

Повернення картоплі на попереднє місце не

раніше, ніж через 4 роки.

Кращі попередники: зернобобові, озимі

зернові, багаторічні трави. Просторова

ізоляція не менш, як 500 м від інших

пасльонових культур.

Вирощування сортів, стійких до основних

хвороб. Збалансовані дози добрив

Восени перед

закладанням

картоплі на

зберігання. Навесні

до пророщування і

перед садінням

Фітофтороз, кільцева,

мокра і суха гнилі,

звичайна парша,

стеблова нематода

Перебирання та сортування картоплі з

вибраковуванням уражених і пошкоджених

бульб

67

За 15-30 днів до

садіння

Фітофтороз,

кільцева, мокра, суха

гнилі,

чорна ніжка, стеблова

нематода

Пророщування бульб для ранньої вигонки (25-

30 днів). Температуру підтримують 6-7 днів на

рівні 20˚С, потім зни-жують до 12-14оС;

можливе також прогрівання насіннєвого

матеріалу протягом 12-15 днів за температури

15-18˚С. Після пророщування бульби

перебирають і видаляють хворі

За 1-3 дні до

садіння або з

садінням

Дротяники і несправжні

дротяники, личинки

хрущів і колорадського

жука, переносники

вірусних хвороб

(цикадки, трипси,

попелиці); ризоктоніоз

Протруювання бульб препаратами

дозволеними до використання

До садіння картоплі Колорадський жук,

хвороби

Знищення всіх відходів картоплі біля сховищ,

буртів, сортувальних пунктів, місць

перебирання. Спалювання соломи,

обприскування 5% розчином мідного

купоросу, переорювання місць буртування на

глибину 20-30 см

Садіння картоплі на

глибину 10 см за

температури грунту

6-8˚С

Чорна ніжка,

ризоктоніоз, фітофтороз

Садіння в оптимальні строки за густоти на 1

га: в насіннєвих ділянках 60-70, товарних 50-

60 тис. бульб

До сходів – за

появи сходів

Бур’яни, ризоктоніоз,

фітофтороз, інші

Боронування, розпушування міжрядь, високе

підгортання в період вегетації

За появи сходів –

перша прочистка,

під час цвітіння –

друга прочистка

Чорна ніжка, кільцева

гниль, зморшкувата та

смугаста мозаїки,

скручування листків,

готика

Прочищення насіннєвих посівів від хворих

рослин і домішок рослин інших сортів

За масового

з’явлення личинок

І-ІІ віків їх

чисельності 10-20

екз./кущ картоплі

за 8-10% їх

заселення. На

ранніх сходах в

разі заселення

жуком 10% рослин

Колорадський жук,

картопляна міль

Обприскування картоплі дозволеними до

використання інсектицидами

Збирання в суху

погоду.

Закладання бульб

на зберігання

Грибні та бактеріальні

хвороби

Знешкодження у буртах вогнищ уражених

бульб шляхом їх видалення

68

Після збирання

врожаю

Картопляна та

південноамериканська

томатна міль

Вивезення з поля викопаних бульб, в тому

числі некондиційних та дрібних.

Знищення бадилля.

Оранка грунту на глибину 25–30 см

Періоду зберігання Мокра та суха гнилі,

стеблова нематода, інші

Дотримання оптимальних умов зберігання

(температура 3-5˚С та відносна вологість

повітря сховищах 85-95%)

69

Шкідники саду

Зимовий період 2017-2018 р був сприятливим для перезимівлі

шкідників плодових дерев.

Поступове похолодання і зниження температури розпочалося в січні

місяці. Середньомісячна температура в січні місяці складала -1,6С, мінімальна

температура повітря знижувалася до -15,4С, максимальна підвищувалася до

+8,5С. Промерзання грунту досягло 25см. Висота снігового покриву складала

8 см. Морозна погода утримувалася і в лютому місяці. Мінімальна

температура в лютому місяці становила -12,6С, а максимальна +9,9 С.

Загибель шкідників саду за зимовий період склала від 2% до 7%, що

нижче минулорічних показників (загибель від 4% до 17%). Найвищий відсоток

загибелі спостерігався у шкідників, що зимують в яйцях на гілках та в

поверхневому шарі грунту.

Загибель шкідників, які зимують в гніздах (білан жилкуватий і

золотогуз), а також в стадії імаго (жуки яблуневого квіткоїда, плодові

довгоносики) складала 4 - 5%.

Весняний період був сприятливим за погодними умовами, але нестійкі

погодні умови стримували масове пробудження і вихід ранньовесняних

шкідників саду із місць зимівлі. В березні місяці середньомісячна температура

склала +0,3С, утримувалася морозна погода і зниження температури досягало

до -14,3С, мінімальна температура грунту в цей період складала -16,0С. В І

декаді квітня, після тривалих холодів, розпочалося різке потепління. Ці різкі

перепади сприяли наростанню температур і майже відсутністю поступового

перехідного періоду. Спостерігалося масове пробудження і активний вихід і

шкодочинність шкідників саду. Чисельність і шкідливість жуків плодових

довгоносиків складала 2,4 - 2,7жук/дер (в 2017 році 2,1-3,5екз/дер),

70

Гусеницями білана жилкуватого і золотогуза було заселено 3% дерев ( 5% у

2017 році).

Яблунева і мінуюча міль заселили від 18 до 35% дерев, розановою

листокруткою 33%.

Заселеність кільчастим і непарним шовкопрядами навесні складала 2%

дерев.

В травні місяці переважала мінлива погода з сильними поривами вітру

і дощем (29 мм). Такі погодні умови сприяли розтягнутому фенологічному

циклу садових шкідників.

Яблунева плодожерка, Carpocapsa (Laspeyresia) pomonella


Родина Листовійки, Tortricidae

Літ метеликів яблуневої плодожерки І покоління був в ІІ- ІІІ декаді

квітня, а відродження гусениць І покоління проходило в середині ІІ декади

травня (в минулому році в І декаді червня). Перше покоління гусениць

пошкодило в середньому 1,3% плодів (нижче показників 4,5% у 2017 році).

Літ метеликів ІІ покоління проходив в І декаді червня. Пошкоджені плоди

виявлені на 68% дерев і складали в середньому 6% ( в 2017 році 81% дерев і

8% плодів). Утримання жаркої і сухої погоди в серпні місяці сприяло льоту

метеликів ІІІ покоління. На феромонну пастку налічувалося 1-2 метелика і

слабкість льоту була спричинена сильними поривами вітру і дощовою

погодою. Шкодочинність гусениць ІІІ покоління була незначною і

пошкодження плодів поодиноке. Зимуючий запас складає 2,5гус/дер, вищий

минулого року (2,2 гус/дер) при заселені 68% дерев.

Вишневая муха, Rhagoletis cerasi

Ряд двокрилі — Diptera

Родина осетницеві — Tephritidae

Постійний моніторинг вишневих садів і своєчасні заходи боротьби з

вишневою мухою сприяють зменшенню шкідника. В поточному році

заселення вишневих садів складало 100%, а заселених дерев 27% (в 2017 році

33%). Пошкоджено в середньому 3% плодів максимально 9% (в 2017 році 5-

13%). Зимуючий запас пупаріїв становить 3,5 пуп/кв.м ( у 2017 році - 3,1).

Утримання спекотної і посушливої погоди липня і серпня місяців

сприяло масовому розмноженню і шкодочинності сисних шкідників. Літнє

обстеження свідчить, що заселеність яблуневих дерев зеленою яблуневою

попелицею складало 100%. Було пошкоджено від 8% до 22% листя і молодих

пагонів. За осінніми обстеженнями заселення дерев складає 91%. Зимуючий

запас цих шкідників складає 3,8 яєць на п.м.г. - зеленої яблуневої попелиці, 2,0

яєць/п.м.г.-червоногалової попелиці, що вище минулорічних. За сприятливих

умов перезимівлі ймовірне виникнення загрози садам через спалахи високої

чисельності фітофагів.

http://agroscience.com.ua/ryad-shkidniki/dvokrili-diptera

http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/osetnicevi-tephritidae

71

Каліфорнійська щитівка, Quadraspidiotus perniciosus


Родинащитівки — Diaspididae

Зменшення заселених дерев в поточному році спостерігається і одним

із небезпечних шкідників - каліфорнійською щитівкою. Щитки шкідника

виявлені на 20% дерев (у 2017 році -28%). Пошкоджено личинками як гілочки

так і плоди - 6%.

Осінній період складався сприятливим для шкодочинності і підготовці

садових шкідників до зимівлі. В поточному році теплі погодні умови

трималися майже до кінця жовтня місяця.

Своєчасна і ефективна боротьба зі шкідниками садів сприяє

зменшенню їх чисельності і одержанню якісних урожаїв плодових.

У 2019 році, зважаючи на зимуючий запас і за умов доброї перезимівлі

слід очікувати шкідливість даних видів шкідників.

Хвороби плодових культур

В 2018 році погодні умови

складалися переважно

сприятливими для поширення

хвороб.

Запас зимуючої інфекції

збудників хвороб сприятливо

переніс погодні умови зими і мав

розвиток та поширення повсюди.

В зерняткових садах

спостерігалося ураження дерев

борошнистою росою (Podosphaera

leucotricha Salm). в другій половині

весняного періоду. Утримання на

протязі літнього періоду спекотної і

сухої погоди не сприяло

подальшому поширенню і розвитку

хвороби.

В середньому хвороба уразила 32% дерев, 6,5% листя. Спостерігалися

прояви хвороб кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика,

полістигмозу сливи. Засушлива погода літнього періоду не сприяла збільшенню

розвитку хвороби.


http://agroscience.com.ua/rodina-shkidniki/shchitivki-diaspididae

72

Своєчасні захисні заходи були спрямовані на припинення подальшого

розповсюдження хвороб.

Хвороба парші(збудники Venturia inaequalis Wint., Venturia pirina Aderh)

на яблуні відмічена на 4% дерев. Відсоток ураженого листя складав в середньому

4,5%, максимально 9% з розвитком хвороби 7%. Відсоток уражених плодів

складав в середньому 5%, максимально 7%.

На кісточкових хвороба кокомікозу (Coccomyces heimales Higg.) виявлена

на 2% дерев, уражено 6% листя максимально 11% з розвитком хвороби 5%.

Плодова гниль на черешні спостерігалася на 2% дерев, плодів уражено в

середньому 4%.

Кучерявість листків персика (Taphrina deformans (Berk.) Tul.) була

виявлена на всій площі, уражено 6% дерев (в 2017 році 18%), 6% листя,

максимально 12% з розвитком хвороби 15%. Для обмеження поширення і

розвитку хвороби в 2019 році в насадженнях персика необхідно провести

вирізання уражених пагонів і забезпечити обприскування насаджень

рекомендованими фунгіцидами.

Сільгоспвиробникам, які займаються садівництвом, для обмеження

поширення і розвитку хвороб в 2019 році рекомендовано забезпечити суворе

дотримання системи захисту насаджень протягом всієї вегетації.

Система захисту плодових культур

Строк, умови, фази

розвитку рослин

Шкідники і хвороби Заходи, назва діючої речовини

ВСІ ПОРОДИ ПЛОДОВИХ

Період листопада Борошниста роса, парша,

клястероспоріоз, коккомікоз,

моніліоз, кучерявість листя

персика та інші

Обприскування – промивка дерев

та облетівшого листя 5-7% - ним

розчином карбаміда

Період спокою (восени) Зимуючі збудники хвороб,

лялечки, мишачі нори

Дискування, культивація,

рихлення, оранка грунту в

міжряддях

Період спокою (восени ) Мишовидні гризуни, зайці,

сонячні опіки

Обв’язування штамбів

перфорованою полімерною

сіткою, комишем

Період спокою (до

випадання снігу)

Мишовидні гризуни Розкладають отруєні принади

Період спокою (початок

весни, до набухання

бруньок)

Борошниста роса, моніліоз,

кокомікоз, інфекції

чорного раку та інші

Вирізування пошкоджених та

хворих гілок (санітарне

обрізування)



бруньок)

Хвороби зумовлені негативним

впливом комплексу факторів, що

порушують живлення,

провітрювання і освітлення

рослин

Формування крони та

нормування врожаю за

допомогою щорічного

обрізування

73



бруньок)

Гниль деревини, бактеріальні та

вірусні хвороби

Зачищення уражених місць та

замазування зрізів садовим варом

Період набубнявіння

бруньок (температура

не нижче +4˚С)

Каліфорнійська та інші щитівки,

бурий плодовий та інші кліщі,

попелиці, листоблішки,

листокрутки, молі та інші

Обприскування – промивання:

препарат 30 В, к.е. – 40 л/га,

Норма витрати робочої рідини

1000- 1500 л/га

Початок фази зеленого

конуса

Парша, коккомікоз, моніліоз,

клястероспоріоз, курчавість

листя персика

Обприскування:

3%-ною бордоська рідина –

60 кг/га 98%-ного мідного

купоросу + 60 кг/га вапна,

та інші препарати міді.

Норма витрати робочої рідини

2000 л/га

ЯБЛУНЯ (Malus domestica)

Під час розпускання

бруньок

Яблуневий квіткоїд, яблунева

міль, сірий бруньковий

довгоносик

Обприскування дозволеними до

використання інсектицидами

парша Обприскування дозволеними до

використання препаратами з

діючою речовиною: гідроксид

міді

борошниста роса та інші Пенконазол,

ципродиніл

Під час відокремлення

бутонів – рожевий

бутон

Яблуневий квіткоїд,

листокрутки, попелиці, кліщі

Хлорпірифос, циперметрин, та

інші

парша, борошниста роса Трифлоксістробін, тебуконазол

крезоксим-метил, дотримуючись

чергування препаратів

Відразу після

закінчення цвітіння

Листокрутки, яблунева міль,

кліщі, попелиці

Фозалон, диметоат,

імідаклоприд та інші

74

парша, борошниста роса тіофанат-метил, дифеноконазол

та інші дозволені до

використання

Під час масового льоту

метеликів яблуневої

плодожерки I-го

покоління та початку

яйцекладки

(згідно сигнального

повідомлення), початок

цвітіння акації, або сумі

ефективних температур

(вище + 10°С) 130°С

Яблунева і східна плодожерки Випуск трихограми 150 – 200

тис./га.

На початку

відродження гусениці

яблуневої плодожерки

I-го покоління (при

відлові феромонними

пастками 5 метеликів

яблуневої або 1-го

східної плодожерок за 7

днів спостережень),

орієнтовно через 18

днів після закінчення

цвітіння сорту Ренет

Симиренка, або сумі

ефективних температур

(вище + 10°С) 230°С

Яблунева і східна плодожерки,

молі мінуючі, попелиці, кліщі

Обприскування препаратами з


дельтаметрин

імідаклоприд та іншими

парша Обприскування препаратами з

діючими речовинами: каптан,

метирам

борошниста роса Обприскування препаратами з

діючими речовинами: сірка,

флутриафол

Через 12 – 14 днів після

попереднього (в

залежності від періоду

токсичної дії

інсектицида, що

застосовувався раніше)

В дощове літо обробки

повторюють




діючими речовинами: фозалон,

диметоат, хлорпірифос;


борошниста роса, парша Дозволеними до використання

препаратами дотримуючись


На початку

відродження гусениці

яблуневої плодожерки

II-го покоління (при



Дозволеними до використання



75

відлові феромоними

пастками 5 метеликів

яблуневої або 1-го

східної плодожерок за 7

днів спостережень),

сумі ефективних

температур (вище

+10°С) 500°С,

приблизно через 12 – 14

днів після попереднього,

на деревах пізньо-

осінніх та зимових

сортів

парша Дозволеними до використання


чергування препаратів -

борошниста роса Обприскування препаратами з


дифеноконазол, та інші

дотримуючись чергування

препаратів

Через 12 – 14 днів після

попереднього (в

залежності від періоду

токсичної дії

інсектицида, що

застосовувався раніше )





хлорпірифос; циперметрин та інші

борошниста роса, парша Обприскування препаратами з


дифеноконазол, та інші

дотримуючись чергування

препаратів

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ...

Documents