МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Львівський державний університет внутрішніх справ

ФІЛОСОФІЯ

ПРОГРАМА КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ

Львів 2015

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1.

Філософія як специфічний тип знання:

предмет, структура, функції.

Філософія як система світоглядного знання. Світогляд, його структура.

Історичні типи світогляду. Предмет філософії та його історична динаміка.

Функції філософії. Основні галузі філософії (онтологія, гносеологія,

філософська антропологія, соціальна філософія).

Тема 2.

Історичні типи класичної філософії.

Основні ознаки та принципи класичної філософської парадигми.

Періодизація історії класичної філософської думки. Становлення та еволюція

давньосхідної філософської думки. Особливості східної системи

філософствування у класичну епоху. Філософські традиції у стародавніх Індії

та Китаї.

Антична філософія та її особливості. Періодизація античного етапу

філософії

Філософія середньовіччя (VI-XIV ст.). Теоцентризм та схоластика як

сутність середньовічної філософії. Патристика (ІІ – VII ст.ст.). Схоластика

(VIII-XVст.ст.) як поєднання християнського богослов’я з раціоналістичним

зацікавленням до формально-логічних проблем. Розвиток антропоцентричних

ідей у добу раннього Відродження.

Філософія Нового часу. Формування основ нової філософської парадигми.

Геліоцентризм. Класичний гуманізм. Становлення експериментально-

математичного світогляду. Раціоналізм та емпіризм у системі філософської

думки. Англійська філософія XVII-XVIIІ ст. Вчення про модуси Б.Спінози.

Філософські погляди Г.В.Ляйбніца. Класична німецька філософія.

Тема 3.

Некласична філософія:

вектори та стратегії розвитку.

Ознаки, напрямки та етапи розвитку некласичної філософії. Ірраціоналізм.

Соціальна проблематика філософії марксизму та неомарксизму. Концепція

матеріалістичного розуміння історії. Еволюція «західного» марксизму у ХХ ст.

Феноменологія як один із напрямків філософії ХХ ст. Критичний аналіз

об’єктивізму наукової раціональності та перехід до дослідження «життя

свідомості».

Основні представники школи екзистенціальної філософії .

Феноменологія та герменевтика (П.Рікер, Г.Гадамер).

Аналітична філософія як інтелектуальний «рух»: специфіка розуміння суті

та призначення філософії. (Г.Фреге, Б.Рассел). Л.Вітгенштайн та програма

логіко-аналітичного повороту у філософії. Американська аналітична філософія.

Структуралізм та постмодернізм у новітній філософській думці.

Тема 4.

Філософія і національна ідентичність.

Поняття ідентичності. Культурна та національна ідентичність. Українська

ідентичність. Проблеми становлення і розвитку.

Ознаки української національної культури. Поняття національної

філософії. Міфосвідомість як тип суспільної свідомості протоукраїнського

етносу. Особливості міфологічного мислення східослов’янських племен.

Релігійно-соціальна спрямованість філософської думки давньоруських

«книжників». Онтологічні, натурфілософські, космогонічні та космологічні

концепти.

Ренесансно-гуманістичний та традиціоналістичний напрямки розвитку

філософської думки на українських землях у XVIст.

Особливості духовного розвитку в Україні наприкінці XVI – поч. XVII ст.

Функціонування Острозького культурно-освітнього центру. Братства та їх роль

у становленні національної свідомості.

Філософія Києво-Могилянської академії. Онтологія та натурфілософія у

лекційних курсах викладачів академії.

Філософія Г.Сковороди. Діалогізм та символізм, вчення про дві натури і

три світи. Морально-етична проблематика та її зв’язок з проблемами пізнання.

Світогляд та філософія українського романтизму. Кирило-Мефодіївське

братство.

Філософія П.Юркевича. «Філософія серця», критика антропологічного

матеріалізму, філософсько-правові висновки.

Філософські та суспільно-політичні погляди в Україні у другій половині

XIX – поч. XX ст.

Українська національна революція 1917-1921 рр. та розвиток філософських

концепцій у першій половині ХХ ст. Історіософія В.Липинського. Націоналізм

Д.Донцова. Особливості філософських поглядів Д.Чижевського.

Тема 5.

Онтологія: проблеми буття

в європейській філософській традиції.

Буття як філософська категорія. Вчення про буття, багатоманітність його

форм. Монізм, дуалізм та плюралізм як онтологічні позиції в філософії.

Ідеалізм та матеріалізм , їх форми.

Еволюція уявлень про матерію у філософії та науці. Рух та розвиток як

атрибути буття. Простір та час, їх основні властивості. Світ як складна система.

Єдність світу. Наукові, філософські та релігійні картини світу.

Свідомість та її розуміння різними напрямками філософії. Сучасні

концепції виникнення свідомості. Біологічні та соціальні передумови

свідомості. Свідомість та мозок. Поняття матеріального та ідеального.

Свідомість та позасвідоме. Свідомість, логіка, мова. Функції свідомості.

Тема 6.

Пізнання як процес отримання та трансляції знання.

Багатоманітність форм пізнання (міфологічне, релігійне, філософське,

художнє, буденне, наукове та ін.) та типи раціональності. Проблема суб’єкта та

об’єкта пізнання. Структура та основні закономірності пізнавального процесу.

Філософія та наука. Структура наукового знання. Проблеми обґрунтування

наукового знання. Верифікація та фальсифікація. Ріст наукового знання та

проблема наукового метода. Наукові революції та зміна типів раціональності.

Пізнання як осягнення істини. Проблеми істини у філософії та науці. Істина,

оцінка та цінність. Пізнання та практика.

Тема 7.

Філософська антропологія

як важлива проблема сучасної філософії.

Категорія людини у класичній та некласичній філософській парадигмі.

Синтез філософського та наукового знання в філософській антропології

(М.Шелер, А.Гелен, Г.Плеснер). Сучасні концепції антропогенезу:

креаціоністська, трудова, ігрова, символічна та ін.

Біологічне та соціальне у людині. Проблема життя та смерті у духовному

досвіді людства. Проблема життя та смерті, Питання сенсу життя. Принцип

гуманізму та його еволюція. Індивід, індивідуальність, особистість, духовність.

Проблема деградації особистості, шляхи її вирішення. Девіантна

поведінка.

Свобода як онтологічна, етична та правова проблема. Трактування свободи

у філософії та праві. Дилема свободи та необхідності. Свобода волі та свобода

вибору. Свобода та правова відповідальність.

Модуси людської екзистенції (любов, гра, страх, вина та ін.), їх роль у

житті людини. Життя та його трактування у філософії та праві. Філософська

інтерпретація конституційної норми «право на життя». Онтологічний статус

земного життя.

Тема 8.

Соціальна філософія та філософія історії. Суспільство та соціальні процеси як об’єкти філософського аналізу.

Уявлення про суспільство в історії філософської думки. Основні дослідницькі

програми суспільствознавства: натуралістична, культуро-центристська,

психологічна , марксистська та ін.

Основні концепції соціогенезу: креаціонізм, еволюціонізм, ігрова та ін.

Типи соціальних структур. Суспільство як система соціальних відносин.

Правові відносини. Соціальний конфлікт як засіб вирішення актуальних

проблем розвитку суспільства: причини, учасники, способи вирішення.

Питання війни та миру у соціально-філософському контексті.

Суспільство як система. Основні аспекти життя суспільства: матеріальний,

соціально-політичний, духовний, їх взаємозв’язок. Проблема рушійних сил

соціальної динаміки. Поняття суспільного суб’єкта.

Тема 9.

Альтернатива філософії у ХХІ ст.:

загибель чи нове життя.

Філософія у ХХІ ст.: перспективи освоєння світу.

Проблема прогнозування майбутнього. Футурологія. Критерії та методи

наукового прогнозування. Поняття соціального ідеалу.

Сучасна цивілізація: протиріччя та труднощі розвитку. Глобальні

проблеми сучасності та майбутнє людства.

Перелік питань кандидатського іспиту з філософії у 2015–2016 н.р.

1. Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.

2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

3. Специфіка філософського світогляду. Особливість філософської

проблематики.

4. Філософія в системі культури. Функції філософії.

5. Метафізика, філософія і наука: чи є філософія науковою теорією?

6. Джерела, провідні ідеї і напрями філософської думки Стародавньої

Індії.

7. Джерела, провідні ідеї і напрями філософії Стародавнього Китаю.

8. Розвиток ідей у натурфілософських («фізичних») школах Стародавньої

Греції.

9. Онтологічна проблематика в розвитку античної філософії.

10. Особливості сократичного повороту в античній філософії.

11. Розвиток античної філософії в добу еллінізму: школи, представники,

ідеї.

12. Середньовічна філософія як компроміс між релігією і наукою.

13. Витлумачення духовного світу особи середньовічними філософією і

теологією.

14. Філософські ідеї християнської апологетики і патристики. Августин

Блаженний.

15. Схоластика і філософія. Номіналізм і реалізм.

16. Теоцентризм. Твір Фоми Аквінського «Природнича теологія».

17. Поняття «подвійної істина» в Середньовічній філософії.

18. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження:

гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.

19. Формування нової парадигми філософування в XVII столітті.

20. Емпіризм. Англійська філософія XVII–XVIII ст.

21. Французька філософія ХVІІІ ст.

22. Раціоналістична гносеологія і метафізика Р. Декарта, Б. Спінози, Г.

Ляйбніца.

23. Соціально-політичні ідеї Т. Гоббса і Д. Локка та обґрунтування

громадянського стану.

24. Криза емпіризму в філософії Д. Берклі і Д. Юма.

25. Філософія епохи Просвітництва.

26. Головні ідеї філософії І.Кант.

27. Філософська система і метод Г. Геґеля.

28. Антропологічний матеріалізм і атеїзм Л. Фоєрбаха.

29. Філософія Ніцше і його програма «переоцінки цінностей».

30. Марксистська філософія як матеріалістична діалектика.

31. Ірраціоналізм як філософський напрямок та його обґрунтування в

теорії А. Шопенґауера.

32. Проблема мислення і мови: головні риси лінгвістичного повороту у

філософії.

33. Вплив семіотики й семіології на філософський процес ХХ століття (Ч.

С. Пірс, Ф. де Сосюр, К. Леві-Строс, К. О. Апель, Ж. Деріда).

34. Саєнтичні та антисаєнтичні спрямування у філософії ХХ ст.

35. Філософія екзистенціалізму. Релігійно-екзистенційні ідеї С.

К’єркеґора і К. Ясперса.

36. Філософія екзистенціалізму в працях М. Гайдеґера, А. Камю та Ж.–

П.Сартра.

37. Проблема несвідомого і психоаналіз З. Фройда. Неофройдизм.

38. Філософська антропологія XX століття (М. Шелер, Г. Плеснер, А.

Гелен, Е. Ротгаккер, М. Ландман та ін.).

39. Філософія позитивізму й неопозитивізму: предмет і завдання.

40. Аналітична філософія XX століття (Б. Рассел, Л. Вітгенштайн,

Д.Деннет).

41. Еволюція релігійної філософії у XX столітті. Неотомізм. Тейярдизм.

Персоналізм.

42.Феноменологічний напрямок у філософії ХХ ст.: Е. Гусерль і М.

Гайдеґер.

43. Філософська герменевтика XIX–XX століття (В. Дільтей, М. Гайдеґер,

Ґ. Ґадамер).

44. Джерела, національні особливості та віхи розвитку філософської

думки в Україні.

45. Філософсько-гуманістична думка в Україні другої половини XV–XVII

століття.

46. Петро Могила – богослов, філософ, просвітитель.

47. Філософська спадщина Г. Сковороди: головні ідеї і твори.

48. Українська академічна філософія XIX – початку XX століття (О.

Новицький, С.С. Гогоцький, П.Д. Юркевич, В.В. Зеньківський).

49. Д. Чижевський як історик української філософії.

50. Соціально-філософські погляди М. Драгоманова, І. Франка, Л.

Українки.

51. Філософія української національної ідеї в XX столітті (В. Липинський,

Д. Донцов).

52. Філософський зміст категорії буття. Основні форми буття.

53. Проблема субстанції у філософії. Матеріалістичний і ідеалістичний

монізм. Дуалізм. Плюралізм.

54. Філософський матеріалізм та його історичні типи.

55. Простір і час як форми буття. Субстанціональна і релятивістська

концепції.

56. Антропосоціогенез. Єдність природного і соціального в людині.

Тілесне і чуттєво-емоційне в людині.

57. Особливості релігійної філософії ХХ століття: неотомізм.

58. Взаємозв’язок природи і суспільства в аспекті філософії сталого

розвитку.

59. Розгортання проблеми людини в західноєвропейській і в східній

філософії.

60. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

61. Свобода як філософська проблема і життєва цінність. Концептуальні

особливості витлумачення свободи в історико-філософському процесі.

62. Свідомість і мислення як предмет філософського дослідження.

Поняття та джерела духовності.

63. Особа і суспільство. Унікальність і самоцінність особи. Феномени

конформізму і нонконформізму.

64. Філософія і наука. Функції філософії в науковому пізнання.

65. Мислення, свідомість і мова: філософські підходи до їх осмислення.

66. Теорія пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні гносеологічні

концепції.

67. Чуттєве і раціональне, дискурсивне та інтуїтивне в пізнанні.

68. Взаємозв’язок емпіричного та теоретичного в науковому пізнанні.

69. Поняття діалектики в історії філософської думки.

70. Основні форми наукового пізнання: факт, проблема, гіпотеза,

концепція, теорія.

71. Проблема наукового методу і методології.

72. Поняття істини та її критерії. Істина як процес. Головні концепції

істини.

73. Методи прогнозування та їх використання у науковому дослідженні.

74. Гносеологічні основи моделювання та його роль у науковому

дослідженні.

75. Специфіка соціальних законів та особливості їх пізнання.

76. Проблема категоріальності філософського мислення. Основні

категорії класичної філософії та їхня критика у філософії останньої третини ХХ

століття (Ф. Ґватарі й Ж. Дельоз).

77. Філософські проблеми глобалізації та інформаційного суспільства.

78. Вчення про ноосферу. Ноосферна концепція В.І.Вернадського.

79. Історія як предмет філософського дослідження. Єдність і розмаїття

всесвітньої історії.

80. Аксіологія як ділянка предмету філософії. Поняття цінності. Типи

ціннісних орієнтацій. Культура як система цінностей.

81. Філософські проблеми синергетики: постнеокласична трансформація

наукового знання.

82. Поняття культури і цивілізації; суть цивілізаційного розвитку.

83. Геноцид як явище політичного тоталітаризму ХХ ст.: витоки та уроки.

84. Гуманізація людського буття як глобальна проблема.

85. «Інформаційне суспільство»: засади філософського осмислення.

86. Поняття громадянського суспільства та його розвиток у класичній

філософії ХVII-XIX ст.

87. Громадянське суспільство і національна держава у призмі класичних

філософських рефлексій (Дж. Лок, Ґ. Ф. Геґель, К. Маркс).

88. Сучасні філософські підходи до проблеми нації і націоналізму.

Поняття громадянського націоналізму (Лія Ґрінфельд).

89. Громадянське суспільство і правова держава.

90. Характеристика глобальних проблем сучасності їхнє філософське

осмислення.

Варіанти тестів:

1. Філософія це _________________ про природу, суспільство, людину, процес

її мислення, пізнання.

а) сума теології; б) система певних знань; в) теореми та визначення.

2. Першими філософами були представники ______________ школи.

а) піфагорейської; б) сократівської; в) мілетської.

3. Які два найголовніші принципи філософської парадигми середньовіччя?

а) принципи рівності та єдності між знанням і вірою;

б) принципи єдності та верховенства між знанням і вірою;

в) принципи творення та одкровення.

4. Ключове, висхідне філософське поняття для аналізу усіх форм прояву

духовного та душевного життя людини у їх єдності і цілісності, а також

способів контролю і регуляції взаємовідносин людини з дійсністю,

управління цими взаємовідносинами, − це ……..?

а) свідомість;

б) субстанція;

в) пізнання;

г) знання.

5. Полягає в тому, що наше мислення розвивається по шляху мисленнєвого

відволікання від неістотних або випадкових властивостей, зв’язків і

відношень пізнаваного об’єкта з одночасним зосередженням уваги на тих

елементах, які є важливими для нас саме в цей момент?

а) узагальнення;

б) абстрагування;

в) умовивід;

г) гіпотез.

6. Якщо ідея, судження, припущення, аксіома, постулат, теорія чи система

«працює» і задовольняє ніші розумові, емоційні чи соціальні потреби, лише

тоді і лише настільки наскільки вона це робить, вона є цінною та істинною.

а) прагматизм; б) матеріалізм; в) ідеалізм; г) теорія цінностей.

7. Реально існуюча, стабільна, самостійна, об’єктивна, вічна, нескінченна

субстанція, яка містить в собі все суще, − це?

а) ідея; б) істина; в) буття; в) матерія.

8. Сучасна філософська антропологія виникла у 20-ті роки XX століття. її

основоположником традиційно вважають ……., однак цей філософський

напрямок є визначальним для всієї філософії, яка завжди тяжіла до проблеми

людини.

а) Конта; б) Шелера; в) Кьєркегора; г) Ніцше.

9. Шеллер, Гелен, Лоренц – це представники якого філософського напряму?

а) екзистенціалізму; б) філософії життя; в) філософської антропології; г)

прагматизму.

10. Є розділом філософії, який включає в себе вивчення якісної своєрідної

суспільства, його відмінностей від природи, відношення до держави, релігії,

моралі, духовної культури; його цілей, суспільних ідеалів, ґенези і розвитку

соціальної історії, її долі і перспектив?

а) соціальна філософія; б) філософська антропологія; в) герменевтика; г)

аксіологія.

11. Коли людина здобувши певні теоретичні знання про все, що її оточує,

вибудовує особистий світогляд, то це ________________ функція

філософії.

а) пізнавальна; б) практично-діяльна; в) світоглядна.

12. Назвіть перших філософів, представників мілетської школи.

а) Фалес, Анаксіман, Аристотель;

б) Фалес, Анаксімандр, Сократ;

в) Фалес, Анаксіман, Анаксімандр.

13. Коли людині випадає вирішувати складні життєві питання, вона стає ___

а) практичним психологом; б) імунологом; в) філософом.

14. Форма буття матерії, яка виражає протяжність існування матеріальних

об’єктів і послідовність змін даних об’єктів у процесі їх розвитку?

а) простір;

б) час;

в) рух;

г) субстанція.

15. Напрям, в онові якого покладена спосіб трактування усього існуючого як

форми прояву життя, певної початкової реальності не тотожної ні духу, ні

матерії і, може бути осягнути лише інтуїтивно?

а) прагматизм; б) філософія життя; в) екзистенціалізм; г)

фрейдизм.

16. Відправним ідейним фактором для філософської антропології є філософія

життя. Існує дві гілки в сучасній антропології: ?

а) біологічна та функціональна; б) матеріалістична та ідеалістична;

в) метафізична та абстрактна; г) космічна та еволюціоністська.

17. Людське буття – це унікальна реальність, до якої цілковито неприйнятними

є якість нелюдські мірки причинно-наслідкових зв’язків, ніщо зовнішнє не

панує над людиною, адже вона є причиною самої себе.

а) філософія життя; б) екзистенціалізм; в) прагматизм; г)

соціальна філософія.

18. Форма буття матерії, яка характеризує її протяжність, структуру, взаємодію

елементів всередині матеріальних об’єктів і взаємодію матеріальних

об’єктів між собою?

а) простір; б) час; в) рух; г) субстанція.

19. Дільтей, Бергсон, Ніцше, Зіммель, Шпенглер – представники якого

напряму?

а) прагматизму; б) філософії життя; в) екзистенціалізму; г)

фрейдизму.

20. Адекватне відображення у свідомості людини, її уявленнях, поняттях,

судженнях, умовиводах, теоріях об’єктивної дійсності?

а) істина; б) мудрість; в) погляд; г) переконання.

21. ________________ функція філософії полягає в усвідомленні буття за

допомогою структури суспільної свідомості.

а) пізнавальна; б) методологічна; в) світоглядна.

22. Назвіть трьох найвідоміших філософів античності.

а) Фалес, Анаксіман, Аристотель;

б) Аристотель, Платон, Сократ;

в) Фалес, Платон, Августин.

23. Початком філософії, на думку Платона, є ?

а) сумнів; б) іронія; в) подив (здивування); г) роздуми.

24. Суб’єктом пізнання в античній філософії є відношення «________________»

а) «людина – природа»; б) «людина − космос»; в) «людина −

світ».

25. Історичні форми світогляду:

а) космоцентризм, теоцентризм, геоцентризм;

б) міфологія, релігія, наука;

в) природа, світ, людина;

26. Теоретично відображає розвиток матерії, духа, свідомості, пізнання і інших

аспектів діяльності через: закони діалектики, категорії і принципи.

Основною її проблемою є – що таке розвиток?

а) діалектика; б) софістика; в) гомілетика; г) свідомість.

27. Сукупність державних і політичних організацій, інститутів і закладів, котрі

регулюють політичні відносини у суспільстві?

а) політична система; б) політичні інститути; в) суспільство; г)

суспільна свідомість.

28. Гайдеггер, Сартр, Марсель, Камю, Ясперс – представники якого напряму?

а) прагматизму; б) філософії життя; в) екзистенціалізму; г)

фрейдизму.

29. Який із напрямів відкидає як раціоналістично-просвітницьку традицію,

котра зводила свободу до пізнання необхідності, так і гуманістично-

натуралістичну, для якої свобода полягає у розкритті природних задатків

людини,тощо. Цей напрям наполягає на тому, що свобода повинна

розумітися виходячи із екзистенції?

а) прагматизм; б) філософія життя; в) екзистенціалізм; г) фрейдизм.

30. Яке пізнання здійснюється на рівні мислення. Останнє є процесом

узагальненого, суттєвого відображення дійсності в таких його основних

формах, як поняття, судження, умовивід?

а) раціональне; б) ірраціональне; в) абстрактне; г) конкретне.

31. За способом свого існування світогляд поділяється на:

а) індивідуальний та груповий; б) початковий та кінцевий; в) особовий та

безособовий.

32. Назвіть трьох найвідоміших філософів середньовіччя.

а) Аквінський, Августин, Ориген; б) Аристотель, Платон, Сократ;

в) Фалес, Анаксіман, Анаксімандр.

33. Суб’єктом пізнання у середньовічній філософії є відношення «____»

а) «людина – природа»; б) «людина − Бог»; в) «людина − світ».

34. У філософії існують дві основні точки зору на процес пізнання?

а) гностицизм і агностицизм; б) діалектика та софістика;

в) пізнання і знання; г) позитивізм і неопозитивізм.

35. Це наукове пізнання, котре окрім основних форм чуттєвого пізнання

(відчуття, сприйняття і уявлення) включає в себе специфічні методи

пізнання: спостереження, порівняння, обмірювання, опис, експеримент,

аналогію?

а) емпіричний рівень; б) теоретичний рівень; в) чуттєвий рівень; г)

жоден із трьох.

36. Виникає у кінці ХІХ початку ХХ стт., як спроба вирішити певні питання

філософії пов’язані із загальною «теорією цінностей». Тоді як вітчизняна

філософія стверджує, що ці питання не піддаються науковому аналізу?

а) онтологія; б) гносеологія; в) аксіологія; г) прагматизм.

37. Напрям ідеалістичної філософії, основна ціль якого полягає не у пошуку

абстрактної істини, а вироблення арсеналу конкретних засобів, які б

допомогли людям вирішувати їх життєві завдання на практиці?

а) агностицизм; б) філософія життя; в) прагматизм; г) екзистенціалізм.

38. Він сумнівається у всьому, що до цього часу вважалося беззастережним

знанням. Він вважає, що ні дані відчуттів, ні мислення не дають такого

знання. Ілюзії почуттів роблять ненадійними показники відчуттів, помилки

суджень ставлять під сумнів висновки розуму. Тому необхідно починати із

загального, радикального сумніву. Хто цей філософ?

а) Шопенгауер; б) Декарт; в) Спіноза; г) Кьєркегор.

39. «Достовірність знання, отриманого пізнавальним шляхом, повинна містити

зовнішній, незалежний ні від чого критерій. Таким критерієм може бути

лише буття, яке є основою усього світорозуміння людини», − це ….?

а) онтологія; б) гносеологія; в) аксіологія; г) епістемологія.

40. Доктрина або скоріш світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме

відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень,

гіпотез, теорій, і систем, згідно з їхньою здатністю задовільнити людські

потреби та інтереси у соціальний спосіб?

а) прагматизм; б) скептицизм; в) філософія життя.

СПИСОК ПЕРШОДЖЕРЕЛ ТА ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА КАНДИДАТСЬКИЙ ІСПИТ

З ФІЛОСОФІЇ

1. Адо Пьер. Что такое античная философия? / Пьер Адо; пер.

В.П. Гайдамака. – М.: Изд-во гуманит. лит., 1999. – 320 с.

2. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали: лекции / Адорно

Теодор В.; М.Л. Хорьков (пер. с нем.). – М.: Республика, 2000. – 239с.

3. Античные писатели: словарь / науч. ред. М.В. Белкин; Академия

гуманитарных наук. – СПб.: Лань, 1999. – 448 с.

4. Антология средневековой мысли: Теология и философия европейского

Средневековья: в 2 т. / Светлана Сергеевна Неретина (ред. и сост.), Людмила

Викторовна Бурлака (сост.); Институт философии РАН; Русский Христианский

гуманитарный ин-т. – СПб.: РХГИ, 2002. – 635 с.: ил. – Библиогр.: с. 608–627. –

Т. 2 – 635 с.

5. Антологія української юридичної думки: в 6 т. / Ю.С. Шемшученко (заг.

ред.), В.Д. Бабкін (упоряд.), І.Б. Усенко (відп. ред.); Інститут держави і права

ім. В.М.Корецького НАН України. – К.: Юридична книга, 2002. – Т. 1: Загальна

теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – 568 с.

6. Арендт Ганна. Становище людини / Ганна Арендт; пер. Марія

Зубрицька. – Л.: Літопис, 1999. – 254 с.

7. Арістотель. Нікомахова етика / Арістотель; пер. Віктор Ставнюк. – К.:

Аквілон-Плюс, 2002. – 480 с.

8. Арістотель. Політика / Арістотель; пер. з давньогрецької, авт. передм.

Олександр Кислюк. – 2-ге вид. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи»,

2003. – 239 с.

9. Арон Реймон. Избранное: Введение в философию истории = La

philosophie critique de l’histoire. Introduction a la philosophie de l’histoire / Aron,

Raymond; И.А. Гобозов (отв. ред., пер. с фр. и сост.). – М.: PerSe, 2000. – 544 с.

10. Батай Жорж. Внутренний опыт / Жорж Батай; С.Л. Фокин (пер. с

франц.). – СПб.: Аксиома, 1997. – 336 с.

11. Бичко А.К. Історія філософії: підручник для студ. вищих

закладів освіти / А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г. Табачковський. – К.: Либідь, 2001.

– 406 с.

12. Білодід Ю.М. Філософія. Український світоглядний акцент:

навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Ю.М. Білодід. – К.: Кондор,

2006. – 356 с.

13. Бойченко І.В. Філософія: навч. посібник для дистанц. навч. /

І.В. Бойченко, М.І. Бойченко; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини

«Україна»; Інститут дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна»,

2007. – 196 с.

14. Бугера В.Е. Сущность человека / В.Е. Бугера. – М.: Наука,

2005. – 300 с.

15. Вальденфельс Бернхард. Вступ до феноменології: пер. з нім. / Бернхард

Вальденфельс. – К.: Альтерперс, 2002. – 173 с.

16. Вебер Макс. Избранное. Образ общества / Макс Вебер. – М.: Юристъ,

1994. – 702 с.

17. Великие мыслители о великих вопросах. Современная западная

философия / Рой Абрахам Варгезе (ред.); К. Савельев (пер. с англ.). – М.:

Издательско-торговый дом «Гранд», 2000. – 400 с.

18. Возняк С. Філософська думка України: імена і ідеї / С. Возняк. – Івано-

Франківськ: Плай, 2003. – 136 с.

19. Волинка Г.І. Філософія стародавності і середньовіччя в освітньому

контексті: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Г.І. Волинка. – К.:

Вища освіта, 2005. – 543 с.

20. Гадамер Ганс-Георг. Істина і метод / Ганс-Георг Гадамер; Олександр

Мокровольський (пер.). – К.: Юніверс, 2000. – (Філософська думка). – Т. 1:

Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. – 464 с.

21. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або природне

право і державознавство / Георг Вільгельм Фрідріх Гегель; Петро

Соколовський (ред.), Роман Осадчук (пер. з нім.), Микола Кушнір (пер. з нім.).

– К.: Юніверс, 2000. – 329 с.

22. Герасимчук А.А. Курс лекцій з філософії: навч. посібник для

студ. / А.А. Герасимчук, З.І. Тимошенко; Європейський ун-т. – 3-тє вид. – К.:

Видавництво Європейського ун-ту, 2007. – 422 с.

23. Гоббс Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави

церковної та цивільної / Томас Гоббс; Тамара Польська (наук. ред.), Ростислав

Димерець (пер. з англ.). – К.: Дух і Літера, 2000. – 600 с.

24. Декарт Рене. Метафізичні розмисли / ред. Петро Соколовський, пер. з

фр. З. Борисюк, О. Жупанський. – К.: Юніверс, 2000. – 304 с.

25. Джеймс Уильям. Введение в философию / Уильям Джеймс. – М.:

Республика, 2000. – 315 с.

26. Дьюи Джон. Реконструкция в философии / Джон Дьюи; пер. с англ. М.

Занадворнов, М. Шиков. – М.: Логос, 2001. – 162 с.

27. Заиченко Г.А. История западной философии: Классика

против постмодернизма / Г.А. Заиченко. – Д.: Наука и образование, 2000. –

200 с.

28. Западная философия XIX века: учебник для студ. вузов, изучающих

философию / Васильев В., Войниканис Е., Грязнов А., Зотов А., Костикова А.;

ред. А.Ф. Зотов. – М.: Высшая школа, 2005. – 517 с.

29. Захара І.С. Академічна філософія України (ХVII – І полов.

ХVIII ст.) / І.С. Захара. – Львів: Вид-во Львівського нац. ун-ту ім. Ів. Франка,

2000. – 237 с.

30. Історія філософії: Словник / Київський національний ун-т ім. Тараса

Шевченка. Філософський факультет. Кафедра історії філософії /

В.І. Ярошовець (заг. ред.). – К.: Знання України, 2005. – 1199 с.

31. Кремень В.Г. Філософія: Логос, Софія, Розум: підручник [для студ.

вищих навч. закл.] / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: Книга, 2007. – 432 с.

32. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський. – К.:

Парапан, 2003. – 240 с.

33. Маритен Жак. Знание и мудрость: Знание и мудрость. Религия и

культура. О христианской философии. Фома Аквинский, апостол

современности / Жак Маритен; Л.Л. Потков (сост.), Л.М. Степачев (пер. с фр.).

– М.: Научный мир, 1999. – 244 с.

34. Марсель Г. Homo viator. Пролегомени до метафізики надії / Г. Марсель.

– К.: Пульсари, 1999. – 318 с.

35. Мартін Гайдеггер очима сучасників: збірка / Л.А. Ситниченко (відп.

ред.), М.Д. Култаєва (пер. з нім.). – К.: Стилос, 2002. – 128 с. – (Сучасна

гуманітарна бібліотека). – С. 112–125.

36. Мерло-Понті М. Видиме й невидиме: з робочими нотатками /

М. Мерло-Понті. – К.: КМ Академія, 2003. – 268 с.

37. Мід Джордж Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального

біхевіориста = Mind, self, and society. From the standpoint of social behaviorist /

G.H. Mead / Тарас Корпало (пер. з англ. та передм.). – К.: Український Центр

духовної культури, 2000. – 374 с.

38. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій: навч. посібник для студ. вищ.

навч. закладів освіти III–IV рівнів акредитації / В.Л. Петрушенко. – Вид. 2-ге,

випр. і доп. – К.: Каравела, 2002. – 539 с.

39. Платон. Апология Сократа; Критон; Ион; Протагор: [сборник] /

Платон; [перевод с древнегреч. В.С. Соловьева и др.; авт. вступ. ст., с. 3–69, и

ст. в примеч. А.Ф. Лосев; примеч. А.А. Тахо-Годи]. – М.: Мысль, 1999. – 860 с.

40. Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій, А.М. Черній,

Л.А. Чекаль. – Вид. 2-ге, виправ., доп. – К.: Академвидав, 2008. – 592 с. – (Серія

«Альма-матер»).

41. Рассел Бертран. Искусство мыслить: [пер. с англ.] / Бертран Рассел;

общ. ред., сост. и предисл. О.А. Назаровой. – М.: Дом интеллектуал. кн., 1999. –

240 с.

42. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології /

Ж.-П. Сартр. – К.: Основи, 2001. – 854 с.

43. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник /

Андрущенко В.П., Антоненко В.Г., Балабанова Г.П., Бичко А.К., Бойченко І.В.;

заг. ред. В.П. Андрущенко, М.І. Горлач; Українська академія політичних

наук. – К.: Рубікон, 1997.

44. Соціальна філософія: підруч. для вищої шк. / Афанасенко В.С., Гор-лач

М.І., Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Квіткін П.В. – Х.: Прапор, 2007. – 687 c.

45. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. – К.:

Дніпро, 2001. – Т. 1. Х–ХV ст. – 632 с.

46. Философия / Андрущенко В.П., Волович В.И., Горлач Н.И., Губерский

Л.В., Прокопенко И.Ф.; ред. В.П. Андрущенко. – К., 1998. – 639 с.

47. Філософія: навч. посібник / Губерський Л.В., Надольний І.Ф.,

Андрущенко В.П., Розумний В. П., Бойченко І.В.; ред. І.Ф. Надольний. –

6-те вид., виправ. і доп. – К.: Вікар, 2006. – 455 с.

48. Філософія: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Осічнюк Ю.В.,

Зубов В.С., Молчанов І.М., Сластенко Є.Ф., Сєрова Л.В.; ред. Ю.В. Осічнюк;

Національна академія управління. – К.: Атіка, 2003. – 464 с.

49. Філософія: навч. посібник для студ. і аспірантів вищ. навч.

закладів / Буслинський В.А., Скрипка П.І., Алексєєв В.Ю., Кусок Л.М.;

Київський славістичний ун-т; ред. Володимир Андрійович Буслинський. – К.,

2002. – 315 с.

50. Філософія: підруч. для студ. вузів / Заїченко Г.А., Сагатовський В.М.,

Кальний І.І., Даниленко В.І., Гнатенко П.І., Заїченко Г.А.; ред. Г.А. Заїченко. –

К.: Вища школа, 1995. – 456 с.

51. Філософія: підручник / Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І.,

Головченко Г.Т., Губерський Л.В.; заг. ред. М.І. Горлач. – 2-ге вид., перероб. та

доп. – Х.: Консум, 2000. – 672 с.

52. Філософська антропологія в контексті сучасної епохи. – К.: Стилос,

2001. – 245 с.

53. Філософський енциклопедичний словник / голова редкол.

В.І. Шинкарук; НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди /. – К.:

Абрис, 2002. – 742 с.

54. Фуко Мішель. Археологія знання / Мішель Фуко; Михайло Москаленко

(ред.), Віктор Шовкун (пер. з фр.). – К.: Видавництво Соломії Павличко

«Основи», 2003. – 325 с.

55. Фуко Мішель. Наглядати й карати: Народження в’язниці / Мішель

Фуко; Петро Таращук (пер. з фр.). – К.: Основи, 1998. – 392 с

56. Хабермас Юрген. Будущее человеческой природы. На пути к

либеральной евгенике? / Юрген Хабермас; М.Л. Хорьков (пер. с нем.). – М.:

Весь Мир, 2002. – 143 с.

57. Хамитов Н. Философия человека: поиск пределов / Н. Хамитов. – К.:

Наукова думка, 1997. – 172 с.

58. Хрестоматия по истории философии: учеб. пособие для студ. вузов: в 3

ч. / Автономова Н.С., Баранова В.И., Грецкий М.Н., Грифцова И.Н., Дорошенко

М.М.; отв.ред. Л.А. Микешина; Московский педагогический гос. ун-т. Кафедра

философии.– М.: Владос, 1997. – Ч. 2: Западная философия: Вторая половина

XIX – начало XX века. ХХ век. На пороге ХХI века. – 528 с.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ ДЛЯ ДОПУСКУ

ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

У рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов’язані з

темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має

відповідати її змісту. Обов’язковими структурними елементами реферату є:

титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності);

вступ; основна частина; висновки (заключна частина); додатки (за

необхідності); список використаних джерел. Титульний аркуш реферату має

містити повне найменування навчального закладу; прізвище, ім’я, по батькові

автора; назву реферату; шифр і найменування спеціальності; назву кафедри;

місто і рік (Див. зразок). Зміст подають на початку реферату. Він містить

найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та

пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів,

загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. У вступі мають

бути обов’язково відображені: актуальність теми, ступінь розробленості

проблеми, мета і зміст поставлених завдань, очікувана наукова новизна. Для

висвітлення актуальності теми необхідно чітко й однозначно визначити наукове

завдання, його сутність і новизну, обґрунтувати актуальність та доцільність

роботи для розвитку галузі науки. Основна частина реферату має містити

виклад самостійно виконаного дослідження з повним обґрунтуванням

отриманих наукових результатів. У розділах основної частини подають: - огляд

наукової літератури за темою і вибір напрямів дослідження; - виклад загальної

методики та основних методів дослідження; - експериментальну частину та

методику дослідження; - опис проведених теоретичних і (або)

експериментальних досліджень; - аналіз і узагальнення результатів

дослідження. Зазначена частина реферату складається з розділів, підрозділів,

пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному

тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом

вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У

кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням

наведених у розділі наукових і практичних результатів. Зміст розділів основної

частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Висновки

мають відповідати визначеним автором завданням дослідження. Для

дотримання бажаного стилю висновків корисно застосовувати в пунктах

висновків такі слова та вислови, як проаналізовано…, встановлено …, виявлено

…, що дало змогу …, доведено …, показано …, досліджено …, розроблено …,

отримано …, запропоновано …, розроблено …, рекомендовано …, вважається

за доцільне … тощо. Ознайомлення з текстом висновків має дати можливість

сформувати уявлення про ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і

завдань. Додатки. У разі потреби до додатків доцільно включати допоміжний

матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи. Додатки позначають

великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, І,

Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його

послідовність. Якщо у роботі один додаток, то він позначається “Додаток А”.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням у правому

верхньому куті сторінки слова “Додаток” і його позначення. Список

використаних джерел слід розміщувати одним з таких способів: у порядку

появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування) або в алфа-

вітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Кількість позицій у

списку має становити не менше 25 джерел. Бібліографічний опис джерел

складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої

справи: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та

видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні

вимоги та правила складання”. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. По

кожному джерелу слід наводити такі дані: прізвище та ініціали автора, повну

назву книги, статті, журналу, місто, видання, назву видавництва, рік видання,

номер журналу, сторінки (першу і останню), на яких стаття чи тези

опубліковані або кількість сторінок у книзі. При посиланні на збірники праць -

дані про автора, назву статті, повне найменування збірника, місто та видавничу

організацію, рік та номери сторінок, на яких розташована ця стаття. Зарубіжні

джерела, що використовуються мовою оригіналу (за винятком російських),

записують в кінці списку в алфавітному порядку. У тексті роботи, де

використано джерело, в квадратних дужках проставляють номер джерела і

сторінку, на яку зроблено посилання. Технічні вимоги до реферату. Реферат за

обсягом повинен складати 24 – 30 сторінок (формат А4). Текст має бути

набраний шрифтом Times New Roman 14 кеглем через 1,5 інтервали. Поля:

верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см. Реферат необхідно подавати

у поліпропіленовій папці-швидкозшивачі.

Зразок

титульного аркуша реферату

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра філософії та політології

ІВАНЕНКО Іван Іванович

ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Р Е Ф Е Р А Т

до кандидатського іспиту з філософії

ад’юнкта (аспіранта, здобувача) _____ року навчання

Львів – 2015

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія як любов до мудрості: соціально-філософський вимір їх

співвідношення;

2. Філософське трактування світу;

3. Вплив філософії на формування світогляду;

4. Історико-філософська основа осмислення предмета філософії;

5. Значення філософії для становлення суспільства та держави;

6. Взаємозв’язок історичних типів світогляду;

7. Філософське та наукове пізнання: кореляція в осмисленні світу;

8. Вплив філософії на формування особистості;

9. Взаємовплив філософії та релігії;

10. Людина як предмет філософського осмислення;

11. Філософський підхід до вивчення зв’язку теорії з практикою;

12. Людина та вплив її світогляду на практичну діяльність;

13. Історична обумовленість виникнення філософії;

14. Основні риси розвитку давньосхідньої філософської думки;

15. Космологічний та онтологічний виміри давньосхідньої філософії;

16. Проблематика давньогрецької філософії в умовах розвитку сучасної

філософії;

17. Розуміння людини та людського у давньогрецькій філософії;

18. Зв’язок людини, суспільства та історичного розвитку суспільства у

давньогрецькій філософії;

19. Вплив античної філософії на формування середньовічної філософської

думки;

20. Вплив античної філософії на розвиток європейської культури;

21. Основи натурфілософії в епоху античності;

22. Філософські засади софістики як історико-культурного явища;

23. Філософія Сократа;

24. Філософія ідей Платона;

25. Осмислення Платоном людини, пізнання і світобудови;

26. Платонізм як філософський напрям;

27. Філософія Аристотеля;

28. Вплив філософської інтерпретації Аристотелем пізнання на

формування наукового стилю мислення;

29. Етика Аристотеля в контексті його філософського осмислення моралі;

30. Взаємозв’язок і взаємовплив філософії та математики в античній

філософії;

31. Найвідоміші представники античної філософії та їх основні погляди;

32. Історико-філософський вимір становлення середньовічної філософії;

33. Розум і віра як пошук компромісу між філософією та теологією у

середньовічній філософії;

34. Особливості середньовічної філософії;

35. Найвідоміші представники середньовічної філософії та їх основні

погляди;

36. Філософсько-теологічні теорії патристики;

37. Схоластика як філософський напрям;

38. Вплив схоластики на формування європейської філософської думки;

39. Філософські засади та ідеї містики в середньовічній філософії;

40. Гносеологічні та онтологічні виміри середньовічної філософії;

41. Філософські теорії Відродження;

42. Натурфілософські погляди представників Відродження;

43. Значення філософської теорії Відродження у становленні емпіричної

науки;

44. Філософія, наука та мистецтво в епоху Відродження: кореляція;

45. Становлення методології у європейській філософії Нового часу;

46. Найвідоміші представники новоєвропейського емпіризму та їх основні

погляди;

47. Вплив поглядів Декарта на формування філософії Нового часу;

48. Найвідоміші представники раціоналізму та їх основні погляди;

49. Боротьба чи конкуренція ідей і поглядів: раціоналізм та емпіризм;

50. Вчення про субстанцію у філософії Нового часу;

51. Особливості філософського обгрунтування форм мислення у Новому

часі;

52. Найвідоміші представники Просвітництва та їх основні погляди;

53. Релігія і мораль у європейському просвітництві;

54. Феномен німецької класичної філософії;

55. Філософські погляди І.Канта;

56. Філософське обгрунтування етики І.Канта;

57. Соціально-філософські погляди І.Канта;

58. Найвідоміші представники німецької класичної філософії та їх основні

погляди;

59. Гегелівська концепція діалектичної логіки;

60. Філософські ідеї Л. Фейєрбаха;

61. Історико-філософська обумовленість становлення некласичної

філософії ХІХ століття;

62. Філософія А.Шопенгауера;

63. Позитивізм: основні концепції, представники та їх погляди;

64. Філософія життя;

65. Історико-філософська інтерпретація становлення філософії в Україні;

66. Джерела формування української філософії;

67. Найвідоміші представники української філософії та їх основні погляди;

68. Основні напрями, їх представники та ідеї філософії ХХ-ХХІ століть;

69. Наукова картина світу в контексті філософії ХХ-ХХІ століть;

70. Методологія науки у філософії ХХ-ХХІ століть;

71. Найвідоміші представники екзистенціалізму та їх основні погляди;

72. Філософське обгрунтування фрейдизму та неофрейдизму;

73. Антропологічний вимір філософії ХХ-ХХІ століть;

74. Філософська інтерпретація антропологічної кризи;

75. Простір і час як філософські категорії;

76. Філософія техніки як напрям сучасної філософії;

77. Сучасна філософська інтерпретація розвитку науки;

78. Сучасні філософські напрями методології науки (неокантіанство,

логічний позитивізм, постпозитивізм та ін.);

79. Вплив науки на моральну свідомість;

80. Філософська інтерпретації співвідношення «Людина – час»;

81. Соціокультурний вимір співвідношення «Простір і час»;

82. Місце та значення людини у сучасній філософській думці;

83. Філософські концепції формування свідомості людини;

84. Філософське обгрунтування природи інтелекту;

85. Філософське розуміння сучасних інформаційних процесів;

86. Філософія штучного інтелекту;

87. Філософська концептуальність теорії пізнання;

88. Вплив науки на формування суспільства та держави;

89. Філософське обгрунтування наукової істини;

90. Філософське значення інтуїції у формування науки;

91. Філософія мови;

92. Основи філософської методології;

93. Філософське обгрунтування наукового факту;

94. Філософія синергетики;

95. Філософська герменевтика та її значення для інтерпретації соціально-

гуманітарного пізнання;

96. Філософська інтерпретація ноосфери;

97. Соціально-філософський аналіз природи суспільства;

98. Проблематика філософії історії;

99. Глобалізм та антиглобалізм: філософський аналіз;

100. Філософія тероризму: соціально-філософський вимір;

101. Філософське розуміння співвідношення «природа і суспільство»;

102. Найвідоміші представники феноменології та їх основні погляди;

103. Соціальна реальність в контексті філософського осмислення;

104. Філософія політики;

105. Кореляційний зв’язок філософії та логіки;

106. Ідеальне у філософії;

107. Філософське осмислення комп’ютеризації суспільства;

108. Філософія комунікації;

109. Концептуальність філософської онтології;

110. Проблеми сучасної моральної філософії;

111. Філософія релігії: соціально-філософський аспект;

112. Філософське осмислення сутності людського вчинку;

113. Філософське осмислення людської самореалізації;

114. Філософське осмислення життя;

115. Філософсько-теологічна інтерпретація відношення людини до

трансцендентного;

116. Історико-філософське підґрунтя вивчення сенсу людського життя.