˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2...
TRANSCRIPT
20№ 6 (265) 2016
the Business HERALD²ðèíà Ñàºíêî:«Ï³äòðèìêà ïàðòíåð³â ³ âèñîêà ïðîôåñ³éí³ñòü êîìàíäè – çàïîðóêà óñï³õó»
Êîìïàí³ÿ «Òåðìî-Ïàê».Óêðà¿íñüêèé Apple
№ 6 (265) 2016 журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)
«ÊȯÂÑÜÊÀ ßʲÑÒÜ» ÄËß Â²Ò×ÈÇÍÈ. I ÍÀ ÅÊÑÏÎÐÒ
˲˲ÀÍÀ ÄÌÈÒвªÂÀ: «ÏÐÈÁÓÒÎÊ - ÖÅ ÍÅ Ò²ËÜÊÈ ÃÐÎز, ÀËÅ É ÑËÀÂÀ»
Îëåêñàíäð Ùåðáà: «ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÌÓ Á²ÇÍÅÑÓ ÒÐÅÁÀ ÄÀÒÈ ÐÎÇÏÐÀÂÈÒÈ ÊÐÈËÀ – ² Â²Í ÑÀÌ ÇÍÀÉÄÅ ÑÂί Ͳز»
×ÎÒÈÐÈ ÏÈÒÀÍÍß ²ÍÂÅÑÒÎÐÓ
Журнал Торгово-промислової палати України1
The Business HERALDthe Business HERALD
ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН
№ 6 (265), червень 2016
Ірак: бізнес прокладає шляхи2-ге місце в світі із запасів нафти та 4-те – з її експорту. Це –
Ірак. Але наразі країна відчуває велику потребу в продуктах
харчування й інвестиціях у розвиток сільськогосподарського
виробництва
Чотири питання інвестору«Чим більше закордонні інвестори довірятимуть Україні,
тим буде краще…». Рудольфо Аморесано, керуючий партнер
інвестиційної компанії Empire State Capital Partners
«Київська якість» для Вітчизни. І на експорт– Ми пишаємося можливістю потиснути руку підприємцям, які
є економічними м’язами серця нашої столиці – Києва. Інвестори
й іноземні колеги часто кажуть: яка у вас чудова країна, у вас
майже все є. Мені ж хочеться сказати: у Києві є все, починаючи
з космічної галузі і закінчуючи дуже якісними товарами, які ми
споживаємо щодня. Промисловий і економічний потенціал Києва
залишається дуже потужним і впливовим на всю нашу громадську
думку, суспільний настрій, політичні й економічні очікування.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков
Ліліана Дмитрієва: «Прибуток – це не тільки гроші, але й слава»Чи комфортно малому й середньому бізнесу на селі? Чи дме
попутний вітер у їх вітрила бізнесу? Історія успіху члена ТПП
України
12
20
24
34
Читайте про ГОЛОВНЕ
Iraq: Business paves the way
The second place in the world for oil reserves and
the fourth – for oil export. This is Iraq. But now the
country is experiencing great need for food and for
investments in agricultural sector development
Four questions to the investor
«The more investors or business can trust Ukraine,
the better it is». Mr. Rodolfo Amoresano, Managing
Partner of Empire State Capital Partners Investment
Company
«Kyiv quality» for the
Fatherland and for
export
– We are proud to shake
hands with entrepreneurs
who are economic muscles
of the heart of our capital
Kyiv. Investors and foreign
colleagues often say: you
have a wonderful country,
you have almost everything.
I also want to say that in
Kyiv we have everything
– from airspace industry
to high quality goods that
we consume every day.
Industrial and economic potential of Kyiv is very powerful,
it influences our public opinion, public mood, political and
economic expectations.
Gennadiy Chyzhykov, President, Ukrainian CCI
Mrs. Liliana Dmytriyeva: «Profit is not merely the money but the fame, as well»
Do small and medium-sized businesses feel com-
fortable in the countryside? Is there friendly wind
favouring their business matters? Success Story of a
member of the Ukrainian CCI
ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН
2№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
3
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Портрет найбільших агроекспортерів України
НОВИНИ БізНесуНОВИНИ БізНесу
Товарообіг між Україною і США у січні – квітні 2016 року
порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на
6% – до 714 млн. дол. США. У поточному році питома вага
зовнішньої торгівлі між країнами становить 3% загального
товарообігу України.
За словами директора департаменту моніторингу доходів
та обліково-звітних систем ДФС Миколи Чмерука, за цей
час зафіксовано збільшення імпорту товарів із США до
України на 26%, або 610 млн. дол. США. Нагадаємо, що за
весь минулий рік обсяги торгівлі між нашими державами
досягли 1,5 млрд. дол. США.
Америка експортує в Україну трактори, передавачі
для радіотелефонного та радіотелеграфного зв’язку і
радіомовлення, промислові товари, котки для спортивних
майданчиків, кров людей, тварин, сироватку, вакцини,
токсини, продовольчі товари та напої тощо.
Експорт українських товарів до США (зокрема, чавун
переробний і дзеркальний у чушках, прутки гарячекатані,
виготовлені з вуглецевої сталі, продовольчі товари та
напої, засоби виробництва, частини устаткування) в
поточному році становив 104 млн. дол. США.
Trade turnover between Ukraine and the United States in
January-April 2016 as compared to the same period of the
last year increased by 6% – to 714 mln. US dollars. This year,
the trade between the two countries amounts to 3% of
total foreign trade turnover of Ukraine.
According to Mykola Chmeruk, Director of Revenue
Monitoring and Accounting Department of the State Fiscal
Service, in comparison with the same period of the last year
imports from the US to Ukraine increased by 26% to the
sum of 610 mln. US dollars. It is worth noting that the trade
volume between our countries for the whole of the last year
was 1,5 bln. US dollars.
America exports to Ukraine tractors, transmitters for wireless
telegraphy and radio communications, industrial products,
rollers for sporting grounds, human blood, serums, vaccines,
toxins, animals, food and drinks, etc.
Export of Ukrainian goods to the US (industrial products,
including pig iron, hot rods made of carbon steel, food and
beverages, capital goods, mechanical equipment parts, etc.)
amounted to 104 mln. US dollars this year.
Trade turnover between Ukraine and the Usa is growing
Україна і США збільшили товарообіг
«Мапа» імпортерів
Серед країн-імпортерів
української аграрної
продукції лідирує Китай, на
2-му місці – Індія. Ще одним
ключовим ринком збуту
для українських експортерів
залишається Африка.
Тож, за даними Державної
служби статистики:
Китай займає 8,4% від
загального обсягу експорту
агропродукції з України,
Індія – 7,4%, Єгипет – 6,9%,
Іспанія – 5,8%, Туреччина
– 5,2%, Італія – 4%,
Нідерланди – 3,9%, Польща
– 3,2%, Саудівська Аравія –
3,2% і Іран – 3%.
Importers «Map»
The main importer country of
Ukrainian agricultural products
is China, second place occupies
India. Another key market for
Ukrainian exporters is Africa.
Thus, according to the State
Statistics Service, China buys
8,4% of total volume of
agricultural exports of Ukraine,
India – 7,4%, Egypt – 6,9%,
Spain – 5,8%, Turkey – 5,2%
Italy – 4%, the Netherlands –
3, 9%, Poland – 3,2%, Saudi
Arabia – 3,2% and Iran - 3%.
Portrait of biggest exporters of agricultural goods in Ukraine
In preparation of this ranking the State
Statistics Service used as the main
indicator companies’ export volume in
monetary terms during 2015. Companies
exported vegetable oil, grains, meat,
dairy and other ready – for consump-
tion food products. Exporters of fertil-
izers and plant protection products, as
well as intermediaries and those, which
provided handling and transportation
services, were not included in the list.
The five largest agroexporters were:
– Kernel Group (products: vegetable oil,
grains; export volume for 2015 –
995.3 mln. US dollars);
– NIBULON (products: grains and
oilseeds; export volume – 818.9 mln. US
dollars);
– State Food and Grain Corporation
of Ukraine (products: cereals; export
volume -554 mln. US dollars);
– Myronovsky Khleboproduct (prod-
ucts: poultry, cereals, vegetable oil;
export volume – 524 mln. US dollars);
– Cargill Ukraine (products: vegetable
oil, grains; export volume – 495 mln.
US dollars).
Головним показником при складанні
рейтингу Державної служби
статистики був обсяг експорту
компаній у грошовому вираженні
за підсумками 2015 р. Компанії
експортують олію, зерно, м’ясо,
молочні та готові харчові продукти.
До списку не включили експортерів
добрив і засобів захисту рослин,
а також посередників, які надають
послуги з перевалки та перевезення
продукції.
До п’ятірки найбільших
агроекспортерів увійшли:
«Кернел Груп», продукція: олія,
зернові культури; обсяг експорту за
2015 р. – 1995,3 млн. дол. США;
«НІБУЛОН», продукція: зернові й
олійні культури; обсяг експорту –
818,9 млн. дол. США;
«Державна продовольчо-зернова
корпорація України», продукція:
зернові культури; обсяг експорту –
554 млн. дол. США;
«Миронівський хлібопродукт»,
продукція: м’ясо птиці, зернові
культури, олія; обсяг експорту – 524
млн. дол. США;
«Cargill Україна», продукція: олія,
зернові культури; обсяг експорту –
495 млн. дол. США.
Біопаливо з насіння
У господарстві «Наірі» (Харківська
обл.) виготовляють біопаливо з
соняшникового лушпиння.
«Наірі» займається рослинництвом
на полях навколо села Надеждівка
(Лозівський район), а також має
завод із виробництва олії. Відходи
від переробки власники агрофірми
використовують економічно –
виготовляють паливні гранули
з соняшникового лушпиння,
що і підштовхнуло їх розпочати
тепличний бізнес. У котельні
встановили спеціальне обладнання,
що дозволяє заощадити на опаленні
теплиць.
Biofuels from sunflower seeds
The Nairi farm (the Kharkiv region)
produces biofuels from sunflower
peelings.
Nairi grows crops on the fields around
Nadezhdivka village (the Lozovsky
district) and operates a vegetable
oil production plant. The agricultural
farm owners use wisely waste from
sunflower processing – they produce
pellets from sunflower peelings. This
prompted them to start a greenhouse
business. In the boiler room they
installed special equipment to save on
heating the greenhouses.
4№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
5
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD НОВИНИ БізНесуНОВИНИ БізНесу
Хто планує скоротити імпорт
Аналіз географії експорту основних
зернових культур із України в
2015/16 маркетинговому році
показує, що такі традиційні
партнери, як Єгипет і Саудівська
Аравія на 19% скоротили імпорт
українського ячменю. Єгипет
знизив імпорт кукурудзи з України
на 36% – до 1,6 млн. т.
Китай, який став ключовим
партнером України в закупівлях
кукурудзи, в 2016/17 роках планує
імпортувати її всього 1 млн. т.
Тоді як обсяги імпорту ячменю
оцінюються в 6 млн. т, сорго –
5 млн. т, пшениці – 3,2 млн. т.
Україні також необхідно розвивати
відносини з Японією, яка щорічно
імпортує 14,5 млн. т кукурудзи і
5,7 млн. т пшениці.
Who Plans to Reduce Imports
Analysis of geography of major crops exports of Ukraine in the 2015/16
marketing year shows that such our traditional partners as Egypt and
Saudi Arabia reduced import of Ukrainian barley by 19%. Egypt reduced
import of corn from Ukraine by 36% – to 1,6 mln tons.
China, which has become a key partner of Ukraine in the procurement of
corn, in 2016/17 plans to import only 1 mln. tons of this crop. At the same
time, the volume of imports of barley is estimated to reach 6 mln. tons,
sorghum – 5 mln. tons, wheat – 3,2 mln. tons.
Ukraine also needs to develop its relations with Japan, which annually
imports 14,5 mln. tons of corn and 5,7 mln. tons of wheat.
ПАТ «Запоріжтрансформатор» і ДП НАЕК «Енергоатом»
підписали контракт на поставку в березні 2017 року
автотрансформатора зв’язку для Південно-Української
АЕС – АТДЦТН-250000/330/150-У1 із системою
охолодження типу ДЦ. Зараз інженери заводу працюють
над розробкою конструкторсько-технологічної
документації.
У тендері брали участь ДП «Сіменс Україна», чеська
компанія «ETD Transformatory a. s.» та італійська
«Tamini Transformatori Srl», але завдяки кращій ціновій
пропозиції ЗТР здобув упевнену перемогу і можливість
отримання даного замовлення.
Zaporizhtransformator PJSC and Energoatom State Company
signed a contract for delivery in March 2017 of a connec-
tion autotransformer for the South Ukrainian Nuclear Power
Plant with DC- type cooling system. Now plant designers and
engineers work on drafting necessary technological docu-
mentation.
Simens Ukraine, Czech company ETD Transformatory a. s.
and Italian Tamini Transformatori Srl. also took part in the
tender but because of a better price offer Zaporizhtransfor-
mator PJSC won in the tender and got a possibility to get the
order.
Ще один контракт запоріжців iз «енергоатомом»
another Contract of Zaporizhzhia Company with Energoatom
«Сирна» подорож до Північної Африки і оАе
«Cheese» trip to North africa and OaE
(Київська область),
зокрема кисломолочна
продукція, тверді сири і
вершкове масло. Це дає
можливість поставляти
їх в країни арабо-
мусульманського світу.
Одним із важливих критеріїв
відповідності молочних
продуктів ісламським
канонічним нормам є
відсутність в їх складі
молокозаквашувального
ферменту тваринного
походження («сичуга»).
У квітні холдинг здійснив
першу поставку молочної
продукції до країн ЄС,
зокрема до Болгарії, а також
отримав дозвіл експортувати
молочні продукти ТМSlavia в
Китай.
Milk Alliance Holding, one
of the largest Ukrainian
dairy producers, intends
to start supplying Piry-
atyn Trade Mark cheese
to North Africa and to
increase its exports to the
UAE.
Now non-perishable
products - dried milk –
are sold to the African
continent. Algeria also
buys butter.
This year, Al Raid Halal
certificates were con-
firmed by the Pyryatynsky
Cheese Plant (the Poltava
region), the Yahotyn But-
ter Plant and its affiliate
– Yagotynske for Children
Холдинг «Молочний
альянс», один із найбільших
виробників молочної
продукції, має намір
розпочати поставки сирів
ТМ «Пірятинъ» у Північну
Африку, а також наростити
експорт в ОАЕ.
Зараз на африканський
континент поставляється
продукція тривалого
зберігання – сухі молочні
продукти, також Алжир
закуповує вершкове
масло.
В цьому році сертифікацію
Халяль «Альраїд»
підтвердили Пирятинський
сирзавод (Полтавська
область), Яготинський
маслозавод і його філія
«Яготинське для дітей»
(the Kyiv region), for
their milk products, hard
cheeses and butter. This
makes it possible to deliver
them to the countries of
the Arab Muslim world.
One of the important
criteria for dairy products,
according to Islamic ca-
nonical norms, is no use in
them of enzyme of animal
origin (abomasum).
In April the Holding made
the first delivery of dairy
products to the EU coun-
tries, including Bulgaria,
and received permission
to export Slavia Trade
Mark dairy products to
China.
6№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
7
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
експорт агропродукції: конкретні цифри
аналогічний період
минулого сезону. Ця
країна займає нині майже
40% від загального
експорту сої з України.
Таїланд вийшов на
перше місце серед країн
– імпортерів української
пшениці. З липня по
квітень 2015/16 рр.
поставки зерна в цю
країну перевищили 2
млн. т проти 0,5 млн. т у
попередньому сезоні.
У поточному сезоні
Таїланд скоротив закупівлі
американської пшениці на
тлі зниження пропозиції
фуражного зерна з США.
Державне агентство із
закупівель продовольства
Єгипту (GASC) збільшило
закупівлі української
пшениці в 2015/2016 рр.
порівняно з попереднім
періодом на 234%.
Export of agricultural Goods: specific Figures
З січня по травень 2016
р. експорт українського
м’яса птиці та
субпродуктів зріс на
40,6% (до 87,353 тис. т)
і досягав 106,15 млн. дол.
США.
Головними імпортерами є
Ірак, Нідерланди й Єгипет.
З вересня 2015 по квітень
2016 року постачання
соняшникового шроту
з України на ринки країн
Азії зросли в 7 разів – до
133 тис. т проти 20 тис.
т за аналогічний період
роком раніше. Частка Азії
в імпорті українського
шроту збільшилася з 1%.
Зросли поставки до Індії,
Таїланду та Пакистану.
З вересня 2015 по квітень
2016 р. зріс експорт
української сої до
Туреччини, яка закупила
682 тис. т, що на 20%
більше показника за
From January to May 2016
Ukrainian exports of poul-
try meat and by-products
grew by 40,6% (to 87 353
tons) and reached 106,15
mln. US dollars.
The main importers were
Iraq, the Netherlands and
Egypt.
From September 2015 to
April 2016 the shipments
of sunflower meal from
Ukraine to Asian markets
increased sevenfold - to 133
thousand tons as compared
to 20 thousand tons in the
same period a year earlier.
The share of imports of
Ukrainian sunflower meal
to Asia increased from 1%
to 5%. India, Thailand and
Pakistan became new major
buyers of this product.
From September 2015 to
April 2016 also grew the ex-
port of Ukrainian soybeans
to Turkey, which bought
682 thousand tons, that
is 20% more than during
the same period of the
last season. This country is
now buying almost 40%
of total soybeans exports
from Ukraine.
Thailand took the first
place as an importer of
Ukrainian wheat. From July
2015 to April 2016 export
of grain to this country
exceeded 2 mln. tons
against 0,5 mln. tons in the
previous season.
In the current season Thai-
land has reduced purchas-
es of US wheat because of
the limited supply of feed
grain from the US.
The State Food Procure-
ment Agency of Egypt
increased purchases
of Ukrainian wheat in
2015/2016 as compared
to the previous period by
234%.
Щорічно на ТЕС України
утворюється до 8 млн. т
золошлакових матеріалів
(зола, шлак, золошлаки,
мікросфера), 90% яких
складується на золовідвалах.
Компанія UMG уклала
контракт із бельгійською
компанією Sibelco
(Нідерланди) на поставку
від 45 тис. т шлаку –
відходів виробництва
українських вугільних ТЕС, у
тому числі й із золовідвалів
ТЕС ДТЕК.
Як відомо, шлак
використовується як
абразив для піскострумного
очищення днищ морських
суден і застосовується
як більш безпечна
альтернатива піску,
постійний контакт із яким
викликає у працівників
компаній захворювання
легенів.
Шлаки в країни ЄC slag to EU Countries
Annually Ukraine’s thermo-
electric power plants produce
up to 8 million tons of ash
and slag materials (ashes,
slag, microspheres), 90%
of which are stored at ash
dumps.
The UMG company en-
tered into a contract with
the Sibelco company (the
Netherlands) for supply of
45 thousand tons of slag –
waste products of Ukrainian
coal thermal power plants,
including from ash dumps of
DTEK thermoelectric power
plants.
As is known, slag is used
as an abrasive material for
sandblast cleaning of ships’
bottoms; it is a safer alterna-
tive to sand, constant contact
with which causes lung dis-
eases in workers.
Київщина – лідер із виробництва яєць
Станом на 1 травня 2016 р. в господарствах області налічувалось
24,2 млн. голів птиці, із них на сільськогосподарських підприємствах
– 18,9 млн. голів. Вироблено, відповідно, 869,3 млн. і 735,8 млн.
штук яєць.
За чисельністю поголів’я птиці в усіх категоріях господарств Київська
область посідає 2-ге місце в Україні, за обсягами виробництва яєць
– перше. Виробництво м’яса худоби та птиці живою вагою на 1
травня 2016 р. досягало 93,4 тис. т, у сільгосппідприємствах –
65,4 тис. т (4-те місце по країні).
Kiev Region Is Leading in Egg Production
As of May 1, 2016 the number of poultry in the farms of the region
amounted to 24,2 million heads, including 18,9 million in agricultural
enterprises. 869,3 million eggs were produced, of which 735.8 million in
agricultural enterprises.
The Kyiv region ranks second in Ukraine in terms of the number of
poultry in all categories of production facilities, and the first in terms
of the number of eggs production. Production of meat and poultry in
live weight by all categories of production facilities in the Kyiv region on
May 1, 2016 totaled 93,4 thousand tons, by agricultural enterprises –
65,4 thousand tons (the 4th place in Ukraine).
8№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
9
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Prepared by Olena LOBaCHOVa Based on the materials placed at the Companies’ websites, web portals latifundist.com, delo.ua, and MIG PE «Information for Business»
Підготувала олена ЛоБАЧеВАЗа матеріалами сайтів компаній, latifundist.com, delo.ua, МІг ПП «Інформація для бізнесу»
Margarine for 7 mln. Euros
Belgian Puratos company invested 7 million Euros in the
construction of a margarine plant.
The enterprise has been built in Odessa on the Ki-
evsky highway at the site of the former plant for the
production of margarine and dry mixes for bakery and
confectionery industry.
It is equipped with the latest equipment and technolo-
gies that meet the concept of environmentally friendly
economy. Up to 40% of products of the new plant are
to be exported.
Маргарин за 7 млн. євро
Бельгійська компанія Puratos вклала в будівництво
маргаринового заводу 7 млн. євро.
Підприємство побудовано в Одесі на Київському
шосе на базі заводу з виробництва маргарину та
сухих сумішей для хлібопекарської та кондитерської
промисловості.
Він оснащений новітнім обладнанням і технологіями,
які відповідають концепції environmentally friendly
economy (тобто екологічно чистими). До 40% його
продукції планується поставляти на експорт.
ПАТ «ВГП» уже другий
рік поспіль бере участь у
престижній міжнародній
виставці World of Private
Label (PLMA, Private Label
Manufacturers Association),
яка цьогоріч відбулася в
Амстердамі (Нідерланди).
Будучи одним із лідерів
українського ринку,
компанія успішно експортує
свій товар як під власними
торговими марками, так
і під брендами всесвітньо
відомих мереж, у понад
17 країн світу. Провідні
технології, наявність
міжнародних сертифікатів,
необхідних для експорту
товарів у країни ЄС, а
також багаторічний досвід
у виготовленні паперової
продукції СГП, надає
можливість їй конкурувати
на рівних із провідними
світовими виробниками.
VGP JSC for the second
consecutive year participated
in a prestigious international
exhibition World of Private
Label (Private Label Manufac-
turers Association), which this
year took place in Amsterdam
(the Netherlands).
As one of the leaders of
the Ukrainian market, the
company successfully exports
its products to more than
17 countries under its own
brands as well as under
brands of internationally
renowned trade networks.
Advanced technologies, avail-
ability of international certifi-
cates required for exporting
goods to the EU, as well as
many years of experience in
manufacturing of sanitary
paper products, enables it to
compete on equal terms with
world’s leading manufactur-
ers.
Луцька фірма «ВгП»
презентується в Амстердамі
VGP Company from Lutsk arranges a Presentation in
amsterdam
10№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
11
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
– Фінському бізнесу цікаві
стратегічні області України з
розвиненою промисловістю.
Дуже важливо підтримувати
та зміцнювати торговельні
відносини між нашими
країнами і регіонами.
Зараз є можливості для
розширення співпраці в
галузі енергоефективності,
машинобудуванні, ІТ-секторі,
– повідомив Надзвичайний
і Повноважний Посол
Фінляндії в Україні Юха
Віртанен під час перемовин
із президентом ТПП України
Геннадієм Чижиковим.
Фінський гість недаремно
прийшов обговорювати такі
проекти до ТПП України.
У Палаті діють програми
– The Finnish business is in-
terested in strategic regions of
Ukraine which have highly de-
veloped industry. It is important
to maintain and strengthen
trade relations between our
countries and regions. Now
there are opportunities to
expand cooperation in energy,
engineering, IT sectors – said
YuhaVirtanen, Ambassador
Extraordinary and Plenipoten-
tiary of Finland to Ukraine,
during the talks with Gennadiy
Chyzhykov, President of the
Ukrainian CCI.
It was not accidental that the
Finnish Ambassador discussed
such projects with the Ukrai-
nian CCI. Special programs on
promoting energy efficiency
and «green» economy have
been developed by the Cham-
ber. And in these areas the
Chamber, as one of the largest
national business associations,
is interested in combining
forces with Finnish colleagues.
Moreover, recently the trade
turnover between our countries
has fallen by 50%. That is also
a cause of concern.
– Our Government, businesses
should look to Finland as an
example of proper use of
natural resources and improve-
ment of technology. In Finland,
the quality of everyday life is
enhanced by large number
of innovations based on high
technologies. The words often
associated with Finland, are
«know-how», «feasibility» and
«innovation.» Finland is a coun-
try where people work with
awareness of their responsibility
to nature and the society, with
respect to the environment, -
Gennadiy Chyzhykov said.
Actually in the field of «green»
cooperation the two countries
have moved «from talking to
doing». This autumn on the
outskirts of Kherson the first
ecoschool will be opened. The
school’s frame was delivered
from to Finland, now construc-
tion and decoration works
are going on. It is expected
they will be completed before
August, 25. «The Green
School» is the embodiment of
environmental way of thinking.
At present such a project is
unique in Ukraine. The Kherson
authorities have allocated from
their budget about 2 million
UAH for the ecoschool, remain-
ing costs – 3,5 million UAH
– have been covered by the
Finnish side.
The parties also agreed to hold
in several regions of Ukraine
presentations on economic
opportunities in Finland for
Ukrainian businesses. There are
also plans to organize in the
near future a visit of Ukrainian
entrepreneurs to Finland.
енергоеФеКтиВнІСть, IT, МАШиноБУДУ-ВАння – ІнтереСи ФІнСьКого БІЗнеСУВ УКрАїнІ
The meeting of the Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Finland to Ukraine with the UCCI President confirmed the interest of the Finnish business in deepening of cooperation between our countries.
Візит Надзвичайного і Повноважного Посла Фінляндії в Україні до Торгово-промислової палати України підтвердив зацікавленість фінського бізнесу у поглибленні співпраці.
з енергозбереження та
«зеленої» економіки. Й у
цих сферах Палата, як одна
із найбільших асоціацій
національного бізнесу, може
і зацікавлена об’єднати
зусилля із фінськими
колегами. До того ж, останнім
часом товарообіг між нашими
країнами впав на 50%. Що
також викликає занепокоєння.
– Наша держава, бізнес
повинні брати приклад із
Фінляндії в правильному
використанні природних
ресурсів для підвищення
рівня технологій. Якість
повсякденного життя людей
у цій країні підвищується за
рахунок великої кількості
інновацій, що базуються
на високих технологіях.
Слова, часто асоційовані
з Фінляндією, – «ноу-
хау», «доцільність» і
«новаторство». Фінляндія
– це країна, де люди
працюють із усвідомленням
своєї відповідальності перед
природою та суспільством,
з повагою до довкілля, –
підкреслив Геннадій Чижиков.
Власне у царині «зеленої»
співпраці дві країни вже
перейшли від розмов до
справи. Восени цього року
на околицях Херсона буде
відкрита перша екошкола.
Каркас для неї доставили
з Фінляндії, зараз тривають
будівельні роботи, які
планують завершити до 25
серпня. «Зелена школа» є
уособленням екологічного
способу мислення. Поки
такий проект – єдиний
в Україні. На зведення
екошколи з бюджету Херсона
було виділено близько
2 млн. грн., інші витрати –
3,5 млн. грн. – взяли на себе
фінські фахівці.
Сторони також домовилися
про проведення презентацій
економічних можливостей
Фінляндії для українського
бізнесу в регіонах України.
Також найближчим часом
буде організована місія
українських підприємців до
Фінляндії.
ENERGY EFFICIENCY, IT, ENGINEERING – THEsE aRE THE INTEREsTs OF THE FINNIsH BUsINEssIN UKRaINE
B H
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
12№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
13
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
У країні діє нормована
система споживання
продовольчих товарів. Є
велика потреба у пшениці,
цукрі й олії. Але бізнесмени
з Іраку, які приїхали шукати
партнерів, говорили не тільки
про це.
– Світ змінюється. Ми
цінуємо зусилля наших
партнерів – Торгово-
промислової палати України
у розширенні торговельно-
економічного співробітництва
між Іраком та Україною.
Останнім часом в Іраку
активізувалась діяльність
українських компаній,
серед яких більшість є
виробниками продукції
харчування: м’яса птиці,
кукурудзяної крупи, олії,
кондитерських виробів.
Завдяки спільним зусиллям
вдалося скасувати заборону
на ввезення українських
харчових продуктів на
іракський ринок.
Нас також цікавлять
поставки будівельних
матеріалів, металопродукції,
деревини, яка необхідна
для відбудови населених
пунктів, зруйнованих у
результаті військових дій.
Інтерес викликає співпраця
з машинобудівними
заводами, cпівробітництво в
галузі освіти та підвищення
кваліфікації.
Зараз необхідно вирішувати
проблеми, які гальмують
розвиток українсько-
іракських відносин. Іракська
ІРАК: БІЗНЕС ПРОКЛАДАЄ ШЛЯХи
2-ге місце в світі із запасів нафти та 4-те – з її експорту. Це – Ірак. Економіка країни тримається на двох китах: нафтова та газова промисловість. Видобуток і експорт нафти дозволяють забезпечити понад 90% надходжень до бюджету країни і 80% – у валюті. Економічний розвиток привів до стрімкого зростання ринку сталі та металопрокату, потреба в яких оцінюється в 3–4 млн. т щорічно. Але наразі країна відчуває велику потребу в продуктах харчування й інвестиціях у розвиток сільськогосподарського виробництва.
The country has established a system of provi-
sion of foodstuffs to population according to
certain «norms of consumption». There is a great
demand for wheat, sugar and vegetable oil. But
Iraqi businessmen, who came to seek partners,
talked not only about these problems.
– The world is changing. We appreciate the ef-
forts of our partners – the Ukrainian Chamber of
Commerce and Industry – for development of
trade and economic cooperation between Ukraine
and Iraq.
Recently Ukrainian companies started to work more
actively in Iraq. Most of them are manufacturers
of food products: meat, poultry, cereals, cornmeal,
IRAQ: BUSINESS PAVES THE WAY
vegetable oil, confectionery goods. Due to joint ef-
forts we managed to lift the ban on import of the
Ukrainian foodstuffs to the Iraqi market.
We are also interested in buying building materi-
als, steel products, wood which are needed to
rebuild settlements destroyed in the fighting. Also
of interest is the cooperation with machine-build-
ing enterprises. We are ready for cooperation in
education and training spheres.
We need to solve the problems that hinder the
development of the Ukrainian-Iraqi relations.
The Iraqi side is ready to agree to an acceptable
draft of a memorandum on economic coopera-
tion between our countries and to undertake
necessary formalities to speed up its signing. We
The second place in the world for oil reserves and the fourth – for oil export. This is Iraq. The economy of the country rests on two pillars: oil and gas industries. Oil production and its export provides for more than 90% of revenues to the national budget and 80% – in for-eign currency. Economic development of Iraq has led to rapid growth of the market for steel and metal products, demand for which is estimated at 3-4 mln. tons annually. But now the country is experi-encing great need for food and for investments in agricultural sector deve-lopment.
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
сторона готова узгоджувати
прийнятну редакцію проекту
меморандуму про економічне
співробітництво між нашими
державами і провести
необхідні формальності для
прискорення його підписання.
Також ми сподіваємося
на налагодження системи
банківських розрахунків і
спрощення візового режиму
для представників бізнесу. Є
й інші проблеми, які треба
вирішувати, – сказав під час
виступу у рамках українсько-
14№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
15
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
іракського бізнес-форуму
Надзвичайний і Повноважний
Посол Республіки Ірак в
Україні Й. В. Шорш Халід Саїд.
Півсотні іракських
підприємців, які прибули
до Палати, спілкувалися
з представниками
українського бізнесу. На
ринку Іраку вже готові
працювати компанії
«Нібулон», «Астарта»
«Мотор Січ», Харківський
машинобудівний завод
«ФЕД», «Укрмашбуд»,
«Запоріжтрансформатор»,
«АвтоКраз».
– Українська продукція
користується колосальним
попитом на ринку Іраку,
але величезна її кількість
продається країнами-
посередниками, через
Туреччину й інші арабські
країни, які знімають
на ній маржу. Постійне
представництво ТПП України
в Іраку активно працює, аби
убезпечити всі українсько-
іракські контракти і зростання
товарообігу. Наразі відкрито
офіс у Багдаді, в планах –
офіс у Курдистані, – сказав
представник ТПП України
в Республіці Ірак Олексій
Солоненко.
Спеціальними гостями
форуму стали член
правління Федерації
торгових палат Іраку Аббас
Ель Нурі та народний
депутат України Ігор Лапін.
Українсько-Іракський
форум уже став щорічним,
починаючи з 2011-го року.
Інтерес як із українського,
так і з іракського боку
до таких зустрічей дуже
високий.
У рамках форуму підписані
контракти на поставки
деревини, соняшникової олії.
– Протягом останніх двох
років ми дуже плідно
співпрацюємо з Федерацією
торгових палат Іраку.
Цей форум готувався
кілька місяців і приніс
як українському, так,
сподіваюся, й іракському
бізнесу, результати.
Україна й Ірак переживають
сьогодні важкі часи своєї
історії: в обох країнах йде
війна, що негативно впливає
на економіку та розвиток
зовнішньоекономічних
зв’язків. На жаль, 2015 рік
показав значне зниження
наших економічних відносин:
експорт між Україною
й Іраком знизився на
33%. Проте, в Україні є
багато підприємств, які
готові долучитися до вже
працюючого вітчизняного
бізнесу у Багдаді й інших
містах, – зазначив президент
ТПП України Геннадій
Чижиков.
also look forward to establishing a system of bank services and for
visa facilitation for business people. There are also other issues that
must be addressed, – said H.E. Mr. Shorsh Khalid Said, Ambassador
Extraordinary and Plenipotentiary of the Republic of Iraq in Ukraine,
during his speech at the Ukrainian-Iranian Business Forum.
About fifty Iraqi businessmen, who came to the Ukrainian CCI, talked
to representatives of Ukrainian business. The market is Iraq ready to
work «NIBULON», «Astarta» «Motor Sych» coompanies, Kharkov
machine-building plant «FED», «Ukrmashbud», «Zaporizhtransforma-
tor», «AvtoKrAZ».
– the Ukrainian goods are in huge demand in the Iraqi market but
a significant volume of them are sold through intermediary countries
Turkey and some Arab countries – which take their profit margin.
The Permanent Mission of the Ukrainian Chamber of Commerce and
Industry in Iraq is actively working to facilitate implementation of all
Ukrainian-Iraqi contracts and to increase trade turnover. Currently,
we opened an office in Baghdad, in our plans is opening an office in
Kurdistan, – said Alex Solonenko, Ukrainian CCI Representative in Iraq.
Special guests of the Forum included Abbas Al Nouri, Board Member
of the Federation of Iraqi Chambers of Commerce, and Igor Lapin,
Member of the Parliament of Ukraine. The Ukrainian-Iraqi Forum has
become an annual event since 2011. The interest of both the Ukrainian
and the Iraqi sides in arranging such meetings is very high. During the
Forum contracts for supply of wood and sunflower oil were signed.
– During the past two years we have been cooperating very suc-
cessfully with the Federation of Chambers of Commerce of Iraq. This
Forum was being prepared for several months and brought to the
Ukrainian, and, I hope, to the Iraqi business people positive results.
Ukraine and Iraq today are going through very difficult times
in their history, in both countries wars are raging. This adversely
affects the economies and development of foreign economic
relations. Unfortunately, 2015 has shown a significant reduction in
our trade relations: Ukrainian export to Iraq has decreased by 33%.
However, in Ukraine there are many companies that are willing to
join the Ukrainian business already operating in Baghdad and other
Iraqi cities, – noted Gennadiy Chyzhykov, President of the Ukrainian
CCI.
B H
УгорЩинА
«Nyнrlift Kft.» – виробник ліфтів і обладнання. Шукає представників і партнерів. Крім конструкторських послуг, компанія пропонує виробництво, модернізацію або заміну ліфтового обладнання пасажирських, вантажних, вантажопасажирських і панорамних ліфтів. Сайт компанії – www.nyirlift.hu
Аграрна компанія пропонує на продаж повністю автоматизований комбікормовий завод потужністю 4 тонни/рік, побудований 4 роки тому. Можливе придбання діючого заводу «під ключ» або обладнання окремо.
Верстатобудівельне підприємство «stri-gon» пропонує українським партнерам оброблювальні центри портального типу для обробки великогабаритних деталей (вісь Х до 20 метрів, вісь Y до 6 метрів). Сайт компанії – www.strigon.hu
Машинобудівна компанія «Hetech Trend Kft.» пропонує співпрацю з проектування і будівництва повної технологічної системи зерносховищ (металеві силоси, горизонтальне зберігання), сушарок із очищення польових культур. Сайт компанії – www.hetech.hu
Більш детальну інформацію щодо цих пропозицій надасть відділ з питань економіки Посольства Угорщини в Україні.Tel.: +380 44 590 01 91, 500 80 16Fax: +380 44 500 80 17E-mail: [email protected]
торгово-промислова палата міста Pécs-Baranya спільно з Enterprise Europe Network Pécs і визнаними угорськими підприємствами, що мають великий міжнародний досвід, організовують 19–21 вересня 2016 року бізнес-подію, що включає B2B перемовини і професійну конференцію у місті Печ в Угорщині. Запрошуються компанії з наступних галузей діяльності: – машинобудування (інжиніринг, обробка металів і т.д.);– постачання для автомобільної промисловості, електроніки і т.д.;– агропромисловий сектор;– екологія і навколишнє середовище;– дослідження і розвиток, проекти партнерства;– ICT-індустрія.Докладна інформація щодо участі у бізнес-події – на сайті www.open4business.talkb2b.net
ͲÌÅ××ÈÍÀ
ͲÄÅÐËÀÍÄÈ ²ÑÏÀͲß
ÌÅÊÑÈÊÀÁÐÀÇÈ˲ß
ÏÀÐ
ÑÈвß
Ïðîåêòíî-³íæèí³ðèíãîâà êîìïàí³ÿ «PIO Keramoprojekt a.s.» íàäຠêîìïëåêñ òåõí³÷íèõ, òåõíîëîã³÷íèõ ³ ³íâåñòèö³éíî-³íæåíåðíèõ ïîñëóã (âèá³ð â³äïîâ³äíî¿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè, äîñë³äíèöüêî-ãåîëîã³÷í³ ðîáîòè, ï³äãîòîâêà é îòðèìàííÿ äîçâ³ëüíî¿ äîêóìåíòàö³¿, çàáåçïå÷åííÿ áóä³âíèöòâà òà êîíòðîëü òîùî). Êîìïàí³ÿ ìຠâñ³ íåîáõ³äí³ äîçâîëè, ñåðòèô³êàòè òà ñòðàõîâêè. Tel.: +421 905 404 757Fax: +421 32 652 00 79Http://www.keramoprojekt.skHttp://www.kpm.skÊîíòàêòíà îñîáà: Pavel MikulasE-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Idona design, s.r.o.» çàö³êàâëåíà ó ñï³âïðàö³ ç âèðîáíèêàìè ³íòåð'ºðíèõ ìåáë³â äëÿ ãîòåë³â ³ ðåñòîðàí³â.Tel.: +421 905971723Êîíòàêòíà îñîáà: Alena ZajkovfE-mail: [email protected]
Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Ïîñîëüñòâîì Ñëîâàöüêî¿ Ðåñïóáë³êè â Óêðà¿í³.Òåë.: +38 044 272 09 85Ôàêñ: +38 044 272 32 71E-mail: [email protected]://kiev.embassy.si
Ç ìåòîþ ðîçì³ùåííÿ çàìîâëåíü íà âèðîáíèöòâî ô³ðìà «Naturhome GmbH» íàëàãîäèòü çâ’ÿçêè ç âèðîáíèêàìè ìåáë³â ³ àêñåñóàð³â ³ç ö³ëüíî¿ äåðåâèíè ï³ä áðåíäîì «Åêî».Tel.: + 49 7183 95 79 0/10Fax: + 49 7183 95 79 0/15Mobil: + 49 178 44 88 000
-home.com,www.naturehome.euÊåð³âíèê: Kurt-Georg Pfleiderer
Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà Ïîñîëüñòâîì Óêðà¿íè ó ͳìå÷÷èí³.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: [email protected]://germany.mfa.gov.ua
Êîìïàí³ÿ «SOLYDI» ïðîïîíóº ïîñëóãè ç îïòèì³çàö³¿, äèçàéíó îñâ³òëåííÿ é åíåðãîçáåð³ãàþ÷³ òåõíîëî㳿. Tel.: +34 638 777 969Http://www.solysi.esÊîíòàêòíà îñîáà: Federico Morreno Serrano Êîìïàí³ÿ «ANGEL CAMACHO Alimentacion» åêñïîðòóº îëèâêîâó îë³þ òà ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê.Tel.: +34 955 854 700Http://www.acamacho.comÊîíòàêòíà îñîáà: Irakli Andriadze
Åêñïîðòíî-³ìïîðòíà êîìïàí³ÿ «APROEX» çàö³êàâëåíà ó ïîñòàâêàõ ³ñïàíñüêîãî âèíà (Õåðåñ) â Óêðà¿íó. Øóêຠòàêîæ ì³æíàðîäíèõ ³íâåñòîð³â äëÿ õàð÷îâî¿ òà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ãàëóç³ â ²ñïàí³¿. Ìîæëèâ³ ïîñòàâêè áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â ³ç ²ñïàí³¿, à òàêîæ ³íâåñòóâàííÿ â óêðà¿íñüê³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â. Tel.: +34 657 397 462Http://www.aproex.comÊîíòàêòíà îñîáà: Daniel Bellido Alfonsin «SOLINGUA INSTITUTO SL» – øêîëà ³ñïàíñüêî¿ ìîâè äëÿ ³íîçåìö³â. Íàâ÷àííÿ ó ïîºäíàíí³ ç òóðèçìîì. Øóêຠïàðòíåð³â â Óêðà¿í³. Tel.: +34 952 561 475Http://www.solingua.esÊîíòàêòíà îñîáà: Daisy Silva Duarte Êîìïàí³ÿ «S&P Sapimar» ïðîïîíóº ïîñòàâêè âèíà íà ðîçëèâ ³ ÿê³ñíîãî âçóòòÿ. Ïîñëóãè ç ïðîäàæó íåðóõîìîñò³ â ²ñïàí³¿. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê. Tel.: +34 951 050 381Å-mail: [email protected]Êîíòàêòíà îñîáà: Svetlana Botnarciuc Barbaros
Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Êîíñóëüñòâîì Óêðà¿íè â Ìàëàç³.Tel.: +34 95 222 06 15E-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Friesland Campina» âõîäèòü äî ï’ÿò³ðêè ñâ³òîâèõ ë³äåð³â ³ç âèðîáíèöòâà ìîëî÷íî¿ ïðîäóêö³¿ é º ïîñòà÷àëüíèêîì ñèðîâèíè äëÿ ¿¿ âèðîáíèöòâà òà ³íãðå䳺íò³â äëÿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ ãàëóç³. Çàö³êàâëåíà ó ñï³âðîá³òíèöòâ³ ç ï³äïðèºìñòâàìè ìîëî÷íî¿ ãàëóç³.Íttp://www.frieslandcampina.com
Êîìïàí³ÿ «Capacity-Europe»øóêຠñòàá³ëüíèõ ïîñòà÷àëüíèê³â ÿëîâè÷èíè òà ñóïóòí³õ ïðîäóêò³â çàáîþ êîð³â äëÿ ïîäàëüøîãî ¿õ åêñïîðòó äî Ãîíêîíãó.Tel: +31 646 18 06 21 Êîíòàêòíà îñîáà: Peter BalleringÅ-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Trade Service Europe BV» óñòàíîâèòü êîíòàêòè ç âèðîáíèêàìè êóðÿòèíè, ñâèíèíè é ÿëîâè÷èíè ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî åêñïîðòó çàçíà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿ íà ðèíêè êðà¿í ªÑ. Tel.: +31 545 71 11 05Fax: +31 573 44 18 95Íttp://www.tradeserviceeurope.com Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. John Wijdenes Å-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Grupo Hosto»çàêóïèòü ó âèðîáíèê³â ïðîäóêö³þ ìàøèíîáóäóâàííÿ, çîêðåìà âåðñòàòè íàêàòí³ òà êðîìêîçàãèíàëüí³, à òàêîæ ïðåñè äëÿ øòàìïóâàííÿ äíèù, êîë³ñíèõ äèñê³â òîùî.Êîíòàêòíà îñîáà: Ivette RodriguezMobil: +52 1 55 4240-6313Å-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Minalum de México, S.A. de C.V.» øóêຠåêñïîðòåð³â âèðîá³â ³ç àëþì³í³þ (Aluminum sheet strip coils). Tel.: +52 55 584 905 94, 584 910 60Fax: +52 55 584 904 14Êîíòàêòíà îñîáà: Rodrigo RomeroÅ-mail: [email protected],[email protected] Íttp://www.minalum.com.mx
Ôåäåðàö³ÿ åêñïîðòåð³â Ñèð³¿, Ôåäåðàö³ÿ ÒÏÏ Ñè𳿠òà ÒÏÏ Äàìàñêó çàö³êàâëåí³ ó ñòâîðåíí³ ñï³ëüíîãî ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà àáî ñêëàäàííÿ ìåòàëåâèõ îïîð ë³í³é åëåêòðîïåðåäà÷,åëåêòðè÷íèõ òðàíñôîðìàòîð³â, êàáåë³âåíåðãîåôåêòèâíèõ ïðèëàä³â âóëè÷íîãî îñâ³òëåííÿ. Òàêîæ º çàö³êàâëåí³ñòü ó ñòâîðåíí³ íà òåðèòî𳿠Ñè𳿠òâàðèííèöüêèõ êîìïëåêñ³â, à íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè – âèðîáíèöòâà àãðàðíî¿ ïðîäóêö³¿ ç ¿¿ ïîäàëüøèì åêñïîðòîì äî Ñèð³¿.
Ïîñîëüñòâî Óêðà¿íè â Ñèð³éñüê³é Àðàáñüê³é Ðåñïóáë³ö³.Tel: +963 11 611 30 16, 667 00 95Fax: +963 11 612 13 55Å-mail: [email protected]
Êîìïàí³ÿ «Blue Chemical Imp. & Exp. Ltd»çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè òàêî¿ ïðîäóêö³¿, ÿê: âîëîêîííî-îïòè÷í³ êàáåë³, àëþì³í³é ³ éîãî ñïëàâè, ãðàô³ò ³ âèðîáè ç íüîãî, ìàðãàíåöü, äîáðèâà, âóãëåöåâà ñòàëü, âóãëåöåâå âîëîêíî, êîíñåðâàíòè.Tel.:+55 47 3222 0993Mobil: +55 47 9783 7547Íttp://www.bluchemical.com.brÅ-mail: [email protected] Êîíòàêòí³ îñîáè: Ricardo Cortez, Kostyantin Rudenko
Êîìïàí³ÿ «KitsoWise Innovations & Solutions» çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè äî ÏÀÐ êóðÿ÷èõ ÿºöü.Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. Thabi KekaeMobil: +27 71 510 68 91E-mail: [email protected] [email protected]://www.kitsowise.com
Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà ̳í³ñòåðñòâîì çàêîðäîííèõ ñïðàâ Óêðà¿íèTeë.: +380 44 238 17 48Ôàêñ: +380 44 238 18 88E-mail: [email protected]Íttp://www.mfa.gov.ua
ÊÎÌÅÐÖ²ÉͲ ÏÐÎÏÎÇÈÖ²¯ ²ÍÎÇÅÌÍÈÕ Ô²ÐÌ
ÑËÎÂÀ××ÈÍÀ
Http://www.nature
тУреЧЧинА
Компанія «Berberoglu» (м. Анталія) має досвід у сфері проектування, виробництва та монтажу промислових тепличних комплексів різного ступеня складності.Представники компанії гарантують технічну й агроінженерну консультаційнупідтримку під час виконання проекту й у гарантійний та післягарантійний періоди.Tel.: +90 242 221 36 38Fax: +90 242 221 04 37 E-mail: [email protected]://www.berberoglusera.comКонтактна особа: Soner TigliMobil: +90 532 405 18 78
Пропозиція надана Посольством України у турецькій республіці.Tel.: +90 312 441 54 99 / 440 52 89 Fax: +90 312 440 68 15E-mail: [email protected]@turksatkablo.net
ВІрМенІя
Ювелірна компанія «Davtyan Designs» установить ділові контакти з метою реалізації власної продукції – ювелірних виробів із золота та срібла.Тел.: +374 093 91 13 11E-mail: [email protected]://www.armeniangold.am
Пропозиція надана Посольством України в республіці Вірменія.Tel.: +374 10 22 97 27Fax: +374 10 27 12 14
КАЗАХСтАн
Торгово-виробнича компанія «agro Market» пропонує українським партнерам земельну ділянку для спільного будівництва багатофункціонального торговельно-логістичного комплексу. Ділянка має площу 20 гектарів, може бути поділена, розташована на трасі «Західний Китай – Західна Європа» у с. Шелек (100 км від Алмати, 200 км від Хоргос). Докладна інформація за запитом на e-mail: [email protected]
Пропозиція надана Посольством України в республіці Казахстан.Tel.: + 7 7172 32 60 42Fax: +7 7172 32 68 11е-mail: [email protected]
МАроККо
Мавританська комерційна структура «Le Groupe EcoRoad africa» зацікавлена у спiвробiтництві з українськими пiдприємцями, а саме у спільному вилові риби у Мавританiї. Компанія також пропонує для продажу борошно з риби.Для проведення переговорiв мавританськi пiдприємцi висловлюють готовнiсть запросити представникiв українських дiлових кiл до Мавританii або, в свою черry, вiдвiдати Україну.Tel.: + 222 4 524 0031Fax: + 222 4 524 0032Е-mail: ngame@ecoroadafriса.соm [email protected] Пропозиція надана Посольством України в Королівстві Марокко.Tel.: + 212 537 65 78 40Fax: + 212 537 75 46 79е-mail: [email protected]
нІМеЧЧинА
Компанія «Hein Marketing GmbH» шукає металообробні підприємства з метою розміщення замовлень на виробництво деталей.Tel.: + 49 261 63781/60528Fax: + 49 261 63039E-mail: [email protected]://www.hein-marketing.com
Пропозиція надана Посольством Україниу німеччині.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: [email protected]
МеКСиКА
Компанія Global Trading and forward-ing B2B services s de RL de CV шукає постачальників рослинної олії у ПЕТ-пляшках місткістю 0,75 л, 1 л і 2 л. Початковий обсяг замовлення – 5 40НС контейнерів на місяць. Якщо рослинна олія буде мати попит, обсяг замовлення збільшиться до 10 40НС контейнерів, а через рік – до 30 40НС контейнерів.Tel.: +52 81 1969 0059 Cel.: +52 1811 527 8610 E-mail: [email protected] www.gtfb2b.comГенеральний директор: Кастільо Гектор
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
16№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
17
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
– Шановний пане Посол, який, на Вашу думку, рецепт розбудови відносин між Україною й Австрією?
– Перетворити Україну
на місце, де можна чесно
заробляти гроші. Нова
реальність приведе за
собою інвесторів. А інвестори
приведуть за собою політиків.
Це – панацея, практично,
від усіх проблем, із якими
стикається Україна в Австрії.
– яка роль у цьому має належати системі торгово-промислових палат?
– Перш за все зазначу: в
Австрії Палата економіки –
це, по суті, друге міністерство
економіки. Її вплив
переоцінити неможливо.
Кожен австрійський бізнесмен
зобов’язаний бути її членом.
Для малих і середніх
підприємств це безкоштовно.
Для великих підприємств
це коштує грошей – але
все одно вигідно. Зостається
тільки дивуватися, як така
«махина» залишається,
до того ж, мобільною та
рентабельною з точки зору
державних інтересів. Але факт
є фактом: Австрійська Палата
економіки – це один із
потужних гравців у питаннях
розвитку торгівлі країни.
Що стосується ролі ТПП
України, то маю сказати, що
в Австрії цю структуру знають
і поважають. Буду радий,
якщо вона розширюватиме
тут свою присутність.
Посольство вбачає в ТПП
України надійного партнера і
сподівається на взаємність.
– Австрійський бізнес виявляє інтерес до якихось конкретних товарів українського виробництва? Чому для нас досить закритий їх ринок? Чи готові австрійці інвестувати в Україну і які сектори економіки можуть їх зацікавити?
– Слід чесно визнати:
Австрія все ще не знає як
слід можливостей України.
Із наших експортних позицій
відомі лише декілька:
український окатиш для
концерну Voest Alpine,
пластик, деревина тощо. Але
в основному це – сировина.
Проекти на кшталт постачання
сучасних українських моторів
«Мотор Січ» для легких
літаків корпорації Diamond
Motors – поки що поодинокі.
Ринок справді закритий.
Насамперед, у тому, що
стосується продуктів
харчування та роздрібної
торгівлі. Справа в тому, що
австрійці віддають перевагу
вітчизняній продукції. І тим
не менше, цей ринок не є
для нас безнадійним. У травні
провели виставку виробників
української продукції
спеціально для австрійських
– Your Excellency, what do you think is the recipe of the development of Ukrainian-austrian relations?
– The recipe is simple: turn Ukraine into a place where people earn
good money in a fair, transparent way. The new reality will bring
investors on board. And investors will bring politicians on board. I
see it as a panacea to basically all ailments that Ukraine faces in
Austria.
– How do you see the role of the Trade Chambers in the bilateral relations of our countries?
– Well, first of all, in Austria the Chamber of Economy is, basically
a second Ministry of Economy. Its role can be hardly overstated.
Each and every Austrian business-owner is a member. It’s free
of charge to small and medium enterprises. The big players, on
the other hand have to pay – but it’s still worth the money. It’s
a Juggernaut – which is still mobile that totally makes financial
sense. Including from the point of the state interest. The fact is:
the Chamber of Economy is one of the largest players vis-a-vis
Austrian trade.
As to the Trade Chamber of Ukraine – I have to say it’s known
and respected in Austria. I will be only glad if it expands its
representation here. I see it as a good partner. Hopefully it’s
mutual.
– What spheres of trade are the most interesting to austria? Why does the local market remain so closed to Ukrainians? are austrians ready to invest? What sectors of economy are of interest to them?
– I have to be honest here: Austria is still not quite aware of the
actual opportunities that are offered in Ukraine. Among our export
positions the most known are: Poltava pellets for Voest Alpine steel
plants, plastic, wood etc. Yet it’s mostly raw materials. Projects
like supply of the up-to-date Ukrainian engines of Motor Sich for
plane production by the Diamond Motors Corporation are less
numerous.
The market is indeed rather hermetic. Primarily for food products
and retail. The matter is that Austrians prefer their own products.
However, the situation isn’t hopeless for us. In May we held a
Trade Fair – specially for the Austrian retail. It will be a very «lean»
олександр ЩерБА:
«УКрАїнСьКоМУ БІЗнеСУ треБА ДАти роЗПрАВити КриЛА – І ВІн САМ ЗнАйДе СВої нІШІ»
Oleksandr sCHERBa:
«THE UKRaINIaN BUsINEss sHOULD BE LET sPREaD WINGs aND IT WILL FIND ITs NICHE»
олександр ЩерБА, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрії
Oleksandr sCHERBa, Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of Ukraine to Austria
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
18№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
19
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
мереж. За принципом
«нічого зайвого» – тільки
продавець, покупець і товар,
що називається, обличчям.
Сподіваюся, буде результат.
Що стосується цікавих для
Австрії секторів економіки, то
тут є інтерес як традиційний
(сільське господарство,
текстиль), так і, почасти,
несподіваний. Приміром,
один австрійський
інвестор започаткував
у Житомирській області
найбільше у світі
виробництво прасувальних
дощок. Треба дати бізнесу
розправити крила – і він сам
знайде свої ніші.
– Чи пропонує Австрія державні програми (гранти) для допомоги українському бізнесу?
– Спеціально для
українського бізнесу важко
щось знайти. Певну суму
Австрія виділила в якості
технічної допомоги, значні
кошти йдуть на міжнародну
допомогу, а також у
«загальний казан» ЄС. Тим
самим Австрія вважає, що
виконує свій обов’язок доброї
волі.
– як Посольство пропагує Україну й які заходи організовує та планує для зближення бізнесу двох країн?
– Цього року при Посольстві
створено і функціонує бізнес-
клуб під назвою Ukrainian
Circle Vienna. Головна мета
його – представити Україну
позитивно, розповісти про
історії успіху, а не лише
проблеми. На запрошення
format, by the formula «business only»: the seller, the buyer and
the product. Hope for a positive result.
As to Ukraine’s economy segments that are especially interesting
to Austria – so far the interest is rather traditional: agriculture,
textile, raw materials. Yet sometimes, things come from
unexpected direction. For instance, the world’s largest production
of ironing boards is a Swiss-Austrian plant EuroGold in Zhytomyr.
Just give business an opportunity – it will find the growth space
on itself.
– Does austria offer state-funded programs (grants) to prop up Ukrainian business? Please expand on that. Is there a way for Ukrainian entrepreneurs to know more about it?
– I hardly believe that you can find something specially
conceived for Ukraine. Austria allocates certain technical help.
Considerable money goes to international help and into the EU
«common pot». In that way Austrians think they do enough.
– How does Ukrainian Embassy promote Ukraine? What do you do to make Ukrainian and austrian business closer to each other?
– Our big innovation this year is the so-called «Ukrainian
Circle Vienna», an informal business-club by the embassy.
Its main goal is to tell Ukraine’s story, give it a positive
angle, make people aware of success stories and not only
existing problems. At our invitation one of two founders of
the Chumak Foods Concern Johan Boden came to Vienna
and spoke to local business circles. He told how he came to
Ukraine in the 1990s and created a real food empire. In May
we had a visit of the Deputy Head of the Presidential Office
Dmytro Shymkiv who spoke about reforms in Ukraine. Long
story short: we don’t rest, despite the fact that, given today’s
predicament around our country, the finances are short.
Interviewed by Olena LOBaCHEVa
клубу приїздив, наприклад,
засновник концерну
«Чумак» швед Йохан Боден,
який розпочав бізнес в
Україні у важкі 90-ті роки
та розбудував справжню
імперію харчових продуктів.
У травні до нас приїжджав
заступник голови Адміністрації
Президента Дмитро Шимків,
який розповів про хід і
плани реформ в країні.
Одним словом, на місці не
стоїмо. Хоча через брак
фінансування, звичайно,
сильно не розвернешся.
Бесіду вела олена ЛоБАЧеВА
Австрія все ще не знає як слід
можливостей України
Austria is still not quite aware of the actual opportunities that are offered in Ukraine
МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКИ МІЖНАРОДНІ ВИСТАВЕРЕСЕНЬ – ЖОВТЕНЬ
Місце проведення Назва Термін проведення Організатор Спеціалізація
CNR Expo Center м. Стамбул, Туреччина
WorldFood Istanbul 2016
ITE Turkey EUF International Trade Fairswww.worldfood-istanbul.com
Міжнародна виставка харчової та пакувальної промисловості 1–4
МВЦ Moldexpoм. Кишинів, Молдова CONSTRUCT- HOME
МВЦ Moldexpo А.О.moldexpo.md
Міжнародна будівельна виставка. Ярмарок нерухомості
Hamburg Messe und Congressм. Гамбург, Німеччина
Micropolisм. Безансон, Франція
WindEnergy Hamburg 2016
Hamburg Messe und Congress Messe Husum & Congresswww.windenergyhamburg.com
HKTDC www.hkfoodexpo.com
Міжнародна виставка і конгрес із вітроенергетики
Hong Kong FoodExpo 2016
Виставка продуктів харчування та напоїв
2–12
6–8
7–10
13–16
13–17
20–22
22–25
27–30
27–30
Palais de la Musique et des Congresм. Страсбург, Франція
МВЦм. Рига, Латвія
BERNEXPOм. Берн, Швейцарія
Strasbourg Foire Europeenne 2016
STRASBOURG événementswww.foireurop.com
Європейський споживчий ярмарок
Sindex 2016 BERNEXPO AGwww.bernexpo.chwww.sindex.ch
BT 1www.bt1.lv/bt1/rigafood
Міжнародна виставка технологій (робототехніка, автоматизовані комп'ютерні системи, виробниче обладнання, приладобудування)
Riga Food 2016 Міжнародна продовольча виставка
Poznan International Fairм. Познань, Польща
DREMA/ FURNICA 2016
Poznan International Fairwww.drema.pl
Міжнародна виставка машин і інструментів для деревообробної та меблевої промисловості
Messe Stuttgart м. Штутгарт, Німеччина
AMB 2016 Messe Stuttgart Internationalwww.messe-stuttgart.de/amb
Міжнародна виставка металообробного обладнання і технологій
Metal. Aluminium & Nonfermet. Recykling.Control-tech
Targi Kielcewww.targikielce.pl
Міжнародні виставки технологій ливарного виробництва, обробки та переробки металу, інструментів, устаткування
комп'ютерні,
ьча
н робної
ня
ливарного обки металу,
тавка.
olisон, Франція
HKTDC www.hkfoodexpo.com
Hong Kong FoodExpo 2016
Виставка продуктів харчуванта напоїв27– Micropo
м. Безансо–30 ня
27–30 Футбольний манежм. Мінськ, Білорусь
MinskExpo, JSCIFWexpo Heidelberg GmbH woodworking.minskexpo.com
WOODWORKING 2016
Міжнародна деревообробна виставка. Салон «Біоенергетика».Виробництво меблів: дизайн, компоненти
Plovdiv Congress Centreм. Пловдів, Болгарія
International technical fair. Aquatech. Autotech. Eltech. Eneco.Infotech. Stroytech.Machine building.Chemical industry.Autoworld–plovdiv
26–1 International Fair Plovdivwww.fair.bg
Міжнародні спеціалізовані виставки: Акватех. Автотех. Електроніка й електротехніка. Енергетика й екологія.Інформаційні технології. Будівельна галузь. Машинобудування. Хімічна промисловість.Автосвіт-Пловдів
CNR Expo Center м. Стамбул, Туреччина
Aymod Fall 2016 CNR Holdingwww.cnraymod.com
Міжнародна виставка взуття та його виробництва
Exhibition & Congress Centreм. Кельце, Польща
26–1
B H
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
20№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
21
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Якби ми зустрілися з вами півтора роки тому і я сказав би, що відбудуться перевибори, буде досягнуто домовленість з МВФ, відбудеться реструктуризація державного боргу, ситуація на сході стабілізується та ви досягнете деякого прогресу в реформуванні, кожного переповнювало б відчуття очікування. Тепер переповнює відчуття поваги. Так почалася наша розмова з Рудольфо Аморесано, керуючиим партнером інвестиційної компанії Empire State Capital Partners.
FOUR qUEsTIONs TO THE INVEsTOR
Чотири ПитАння ІнВеСторУ
If I sat here year and a half ago and told you that you would have a re-election, an agreement with the IMF, a restructure of the national debt, some definite stability in the east and some progress on the reforms, everybody would be overwhelmed by a sense of expectation. Now you deserved a respect. In this manner we began our talk with Mr. Rodolfo Amoresano, Managing Partner of Empire State Capital Partners Investment Company.
– Ще багато, що треба
зробити. Я кажу це з
позиції управляючого
портфельними активами,
інвестора. Вам необхідно
приборкати корупцію. Це
не є таємницею, про це
знає кожен. Вам необхідно
врегулювати питання
приватизації, щоб люди
отримали можливість
продавати землю, а
сільське господарство стало
відкритим для інвестицій.
Однак Україна вже сьогодні
досягла очевидного
прогресу.
– на Вашу думку, яка роль у суспільстві, у бізнесовому середовищі належить бізнес-асоціаціям, торгово-промисловій палаті?
– Я зараз перебуваю саме
тут, у Торгово-промисловій
палаті України, куди ви мене
запросили на інтерв’ю, саме
такі інституції забезпечують
поступальний розвиток
України, надають послуги,
я маю на увазі їх членів. Я
впевнений, що не єдиний
із тих, хто приїздить до
України і ділиться своїми
думками, ставить питання,
мислить широко щодо того,
як ми можемо покращити
ситуацію в Україні, яким
чином можна залучити
інвестиції. Саме тому, на
мою думку, роль Торгово-
промислової палати значуща
і позитивна. І тут справа
не в бізнесі, адже коли ви
залучаєте кошти, інвестиції
для бізнесу, саме цей бізнес
потім інвестує і створює
робочі місця, а робочі
місця зумовлюють вищу
якість життя для кожного
громадянина України. Саме
такий факт має місце. Я зараз
кажу за себе. Я вдячний
за запрошення поділитися
власним баченням і
продемонструвати, наскільки
це просто поставити питання
інвесторам, що необхідно,
наприклад, зробити нам. І це
дуже добре.
– яка мета Вашого візиту до торгово-промислової палати України?
– Моя мета: зрозуміти,
яким чином ми можемо
співпрацювати, ділитися
ідеями та нашим баченням
того, як ми сприймаємо
Україну; показати, що, на
нашу думку, має відбутися,
аби в Україну прийшло
більше інвесторів. Місцевий
бізнес має сам інвестувати,
адже ми періодично
отримуємо наступне
послання ззовні, з-за меж
України: «Якщо ж так все
добре в Україні, чому тоді
національний інвестор
не інвестує всередині
країни?» Оскільки кожна
країна потребує коштів,
багато коштів. Тому ми
обговорювали питання,
яким же чином це звести
до одного знаменника,
яким чином звести разом
національних, внутрішніх
партнерів, щоб запустити
процеси.
– Чи був окреслений під час Вашої зустрічі з президентом торгово-промислової палати України який-небудь конкретний план?
– Насправді, у нас
заплановано декілька
конкретних речей.
Президент Торгово-
промислової палати
України презентував низку
– A lot of things have to be
done. I mean it as a portfolio
manager, as an investor. You
have to deal with corruption.
That is not a secret what I
am saying, everybody knows
that. You need to deal with
privatization, agree on the
ability of people to sell
the land and open up the
agriculture for investments.
But Ukraine has just made a
lot of progress.
– What do you think about the role of business associations, the Chamber of Commerce and Industry in the society and business environment?
– I am sitting here in the
Ukrainian Chamber of
Commerce and Industry
where you invited me to
come and speak, these
institutions are promoting
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
22№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
23
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
слушних ідей, зокрема, як
ми могли би співпрацювати
в напрямку залучення
коштів в Україну. Це буде
поєднання місцевого
капіталу, внутрішніх сил.
Також він висловив
заінтересованість у навчанні
представників малих і
середніх підприємств щодо
ведення кращого бізнесу.
Це дуже важливо, оскільки
інвестори отримують
інформацію певного складу
і вони можуть мати дані
не лише про інвестиційні
можливості в Україні, а й
взагалі про спроможність
України конкурувати
з іншими країнами,
наприклад, із Аргентиною,
за капітал. Тому чим більш
підготовленими є члени
вашої Палати, тим краще
вони презентуватимуть
себе інвесторам із метою
залучення коштів. Саме в
цьому полягає важлива
роль Торгово-промислової
палати й її президента.
– Чи має американський бізнес будь-які страхи щодо співпраці з Україною, чи існують деякі перестороги?
– Це стосується не лише
США, а й усього світу.
Найбільша проблема
криється у минулому
України. Чим більше
закордонні інвестори
довірятимуть Україні,
тим буде краще. Довіра
виникає від того, що
відбувається і як саме. Адже
є місцеві партнери, з якими
доведеться співпрацювати, і
в цьому полягає ключовий
інтерес. Наприклад, ми
співпрацюємо з Торгово-
промисловою палатою
України в напрямку
забезпечення певного рівня
розуміння і безпеки щодо
того, з ким саме варто
вести бізнес. Наприклад,
ви рекомендуєте
Американській торговій
палаті співпрацювати
з певними членами,
передаючи таким чином
певний рівень довіри.
Саме це набуває ваги
для бізнесу й інвестора.
Отже, ви усуваєте певну
невизначеність щодо того, з
ким вести бізнес. І це дуже
важливо.
– Сподіваюся, що наша розмова виявиться цікавою для наших читачів.
– І я на це сподіваюся.
Дякую вам за приділений
час та увагу.
Бесіду вела
наталія КоПецьКА-ДеньгА
Ukraine and doing services, I mean their members. I am sure
I am not the only one who comes and tells about Ukraine,
asks questions and is open-minded how to improve Ukraine,
how we can attract investments. So the openness and desire
are welcome. Therefore, I think the role is very significant and
positive. And it is not just business because when you attract
money, investments for businesses, then those businesses
invest, those businesses create jobs, and jobs create better
quality of life for every citizen in Ukraine. This is the fact that
happens. I am now speaking for myself. Thank you for being
invited to share my views but also to demonstrate how open
it is to attract investors to ask questions what we need to do,
for example. That is very good.
– What is the goal of your visit to the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry?
– My goal was also to understand how we can set up to
work together, to share some more ideas, to see how we
perceive Ukraine from outside and to share what we think
investors receive information of certain matter and they
are able to receive not only investment opportunities from
Ukraine but also its ability to compete globally, for instance,
with Argentina for capital. The more educated the members
of your Chamber are, the better they present themselves to
investors to attract capital. I think that is the important role
of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry and
the President of the Ukrainian Chamber of Commerce and
Industry.
– Does american business have any concerns about cooperation with Ukraine, are there any precautions?
– It is not only for the USA, but for the whole world. The
biggest problem Ukraine has is its past. The more investors
or business can trust Ukraine, the better it is. Trust comes
from what and how you have done. You have local partners
which you actually have to work with and that is the key
interest. For example, we are dealing with the Ukrainian
Chamber of Commerce and Industry in providing some level
of understanding and safety whom you are actually doing
business with and whom you should deal with. For example,
you recommend the American Chamber of Commerce to
deal with certain members and pass a certain level of trust.
That makes sense for business and an investor. Thus, you are
removing some level of uncertainty with whom to deal with.
And that is very important.
– I hope our conversation will be interesting for our readers.
– I hope, too. Thank you for your time and attention.
Interviewed by Nataliia KOPETsKa-DENGa
Чим більше закордонні інвестори
довірятимуть Україні, тим буде краще
The more investors or business can trust
Ukraine, the better it is
B H
about needs to happen in order to attract more investors to
Ukraine. Local businesses need to invest themselves since a
recurring message that we get outside Ukraine is as follows:
«When the things are so good in Ukraine, why local investors
are not investing in the country?» Since all the countries need
money, much money. Therefore, we were discussing the ideas
how to put all these things together, how to bring local,
internal partners to start the processes.
– Was any concrete plan discussed during your conversation with the President of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry?
– Actually we had a couple of concrete things we want to
pursue. The President of the Ukrainian Chamber of Commerce
and Industry presented some things worth, specifically how
we can work together to attract funds to Ukraine. It will be a
combination of local money, internal forces. He also mentioned
that he was looking for how to educate for better work small
and middle-sized enterprises. It is very important because
МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ
24№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
25
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Продукція столичних підприємств, наукові розробки київських університетів-хабів… 100 найкращих і найсильніших зібралися у центрі міста, на Великій Житомирській, 33 у ТПП України, щоб показати свою продукцію.
Goods produced by Kyiv companies, research work of Kyiv universities – hubs... 100 best and strongest as-sembled in the center of the city in the building of the Ukrainian CCI on 33, Velyka Zhytomirska Street, to dem-onstrate their products.
«KYIV QUALITY» FOR THE FaTHERLaND. aND FOR EXPORT
– Ми пишаємося можливістю
потиснути руку підприємцям, які
є економічними м’язами серця
нашої столиці – Києва. Інвестори й
іноземні колеги часто кажуть: яка у
вас чудова країна, у вас майже все
є. Мені ж хочеться сказати: у Києві є
все, починаючи з космічної галузі і
закінчуючи дуже якісними товарами,
які ми споживаємо щодня. Місто
Київ «притягує» до себе інвестиції
та нові ідеї. Виставка наразі дуже
важлива, оскільки тут представлено за
сотню підприємств із 10 районів міста.
Промисловий і економічний потенціал
Києва залишається дуже потужним і
впливовим на всю нашу громадську
думку, суспільний настрій, політичні й
економічні очікування, – зазначив під
час церемонії відкриття президент ТПП
України Геннадій Чижиков.
– We are proud to shake hands with entrepreneurs who are economic muscles
of the heart of our capital Kyiv. Investors and foreign colleagues often say: you
have a wonderful country, you have almost everything. I also want to say that
in Kyiv we have everything – from airspace industry to high quality goods that
we consume every day. The city of Kyiv «attracts» to itself investments and new
ideas. This exhibition is very important, because more than a hundred enterprises
from 10 districts of the city are represented here. Industrial and economic poten-
tial of Kyiv is very powerful, it influences our public opinion, public mood, political
and economic expectations, – noted Gennadiy Chyzhykov, President of the Ukrai-
nian CCI during the opening ceremony.
«КиЇВСьКА ЯКІСТь» ДЛя ВІтЧиЗни. I нА еКСПорт
26№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
27
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Геннадій Пліс, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації
– розвиток національного товару –
це пріоритет, але за сьогоднішніх умов
робити бізнес дуже непросто. Ми
маємо вирішити конкретні проблеми
економічного сектора, передусім –
зниження кредитного навантаження,
подолання бюрократичних та
експортних бар’єрів.
У місті зараз налічується понад 700
підприємств, на яких працюють
більш ніж 120 тисяч робочих. Слоган
«Зроблено в Києві» має стати нашим
золотим стандартом і надійною
маркою якості. E
Микола Засульський, президент Київської ТПП
– не можна переоцінити важливість
процесу розвитку власного
національного виробництва. Країна,
яка опікується власним виробництвом
і виробниками, має перспективи, а
у протилежному випадку вона стане
країною третього світу і перебуватиме
на узбіччі технологічного та
цивілізованого процесу. Дуже
важливо, що наші підприємці
виходять на інші ринки! Ми разом
будуємо економічно сильну Україну.
E
Олександр ФоМенКо, директор департаменту продажу пластикових карток підприємства «Поллі-Сервіс»
– наше підприємство виробляє
ідентифікаційні іменні документи,
персоналізатори платіжних карт VISA,
MasterCard, UnionPay, Простір і ін.
Працюємо на ринку понад 10 років.
І демонструємо, що продукція, яка
випускається у Києві, – високоякісна і
конкурентоспроможна.
Нашими клієнтами є понад 200 банків
із 10 країн світу. Іноземні клієнти
обрали нашу компанію в якості
партнера, бо у світі не так багато
сертифікованих виробників VISA і
MasterCard. До того ж, ми пропонуємо
адекватну ціну, відмінну якість,
оперативні терміни обслуговування та
зручність комунікації.E
Микола курченкО, голова правління ТОВ «Київський механічний завод «Магістраль»
– У цьому році заводу виповнюється
70 років. Підприємство проводить
розробки з виготовлення нової
дорожньої техніки.
Раніше нашу техніку ми постачали
до всіх республік колишнього Союзу.
200 машин вартістю 9 млн. дол.
працювали в Росії. Зараз у нас є
проблеми: ми відчуваємо нестачу у
замовленнях.
Тому було прийнято рішення брати
участь у виставці. Насправді, таке
поняття як «київська якість» існує.
Підтвердимо це тим фактом, що наша
фреза отримала диплом найкращої
продукції. Вся продукція, до речі,
сертифікована за системою ISO. А
німецькі компанії «Варган», «Шмідт і
Багер» давно визнали високу якість
українських виробів.
Сподіваємося, що наші комунальні
служби будуть купувати нашу,
вітчизняну, техніку – ремонтер із
фрезом, робота якого спрямована
на відновлення дорожнього покриття
(глибокі ями) в швидкому режимі.
Таких машин в Україні всього 500,
але практично в усіх областях і
районах. Також сподіваємося, що
Gennadiy Plis, First Deputy Head of Kyiv City State Administration.
– Development of national products is a
priority, but under current conditions to do
business is not easy. We have to solve some
specific problems of economic sector, espe-
cially, reduce credit load, overcome bureau-
cratic barriers and facilitate export.
The city now has more than 700 companies,
which employ more than 120 000 workers.
The slogan «Made in Kiev» is to become our
gold standard and reliable trade mark of
quality.
Mykola Zasulsky, President, Kiev City CCI
– We can not overestimate the impor-
tance of the development of our own
domestic production. A country, that cares
for its own production and manufacturer,
has prospects, but otherwise it will become
a third-world country and will find itself on
the sideways of technological and civilization
processes. It is important that our business-
men go to foreign markets! Together we
are building Ukraine which will be economi-
cally strong.
Olexandr FOMenkO, Director of sales of plastic cards, Polly-Service Enterprise
– Our company produces personal identi-
fication documents, personalizers for VISA,
MasterCard, UnionPay, Prostir payment
cards and other products. We have been
working in the market for over 10 years.
And we have been demonstrating that
products manufactured in Kiev are of high
quality and quite competitive.
Our customers include more than 200
banks from 10 countries. Foreign clients
have chosen our company as a partner be-
cause the world has not so many manufac-
turers certified to produce VISA and Mas-
terCard. In addition, we offer an adequate
price, excellent quality, prompt service and
fast and convenient communication.
Mykola kurchenkO, Chairman of the Board, Magistral KyivMechanical Plant
– This year our plant will mark 70 years
of its existence. We design and produce
road building equipment.
In the earlier days we supplied our machines
to all republics of the former Soviet Union.
200 machines worth 9 mln. US dollars
worked in Russia. Now we have problems:
the demand for our products is low.
Therefore we decided to participate in the
exhibition. In fact, such notion as «Kiev
quality» exists. We can confirm this by the
fact that our cutter received a diploma as
the best product. All our products are certi-
fied under the ISO system. German compa-
nies – Vargan, Schmidt and Bagher – have
long ago recognized the high quality of
Ukrainian products.
We hope that our utilities services will buy
our own, domestically produced, equipment
– cutter repairer, which is used to restore
road surface fast. There are just 500 such
machines in Ukraine, but they have them in
«ФанПліт», «Макаронна
фабрика», «Компанія
Фавор», «Київприлад», «Меридіан»,
«Гальванотехнік» є дипломантами
«Столичний стандарт
якості» (проект покликаний стимулювати виробництво, підвищувати конкуренто-
спроможність української
продукції, послуг та їх збуту)
FanPlit, Pasta Factory, Favor
Company, Kyivprylad, Meridian,
Galvanotekh-nic – these companies
are winners of the «Quality Standard of the Capital» competition
which is a proj-ect designed to stimulate production,
increase com-petitiveness of the Ukrainian products, ser-vices and their marketing
Учасники та гості виставки знайомляться з продукцією столичних підприємств
еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО
28№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
29
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
приверне увагу до себе наша техніка
для косіння газонів уздовж трас,
прибирання снігу і землі. Наші машини
для догляду за тротуарами, які
розкидають сіль, пісок, гравій, щебінь,
зараз широко використовуються в
сільському господарстві для розподілу
мінеральних добрив на полях. До
речі, ми експортуємо в Казахстан,
Азербайджан, Узбекистан. E
ігор МасОл, президент ЗАТ «Компанія Росток»
– Сьогодні на виставці ми
представляємо нову систему опалення
– локальну, модульну, автоматичну,
аналогів якої у світі немає. Плюс до
цього, власна розробка, незвичайний
метод нагрівання. Система працює
гарантовано 10 років. Це новий
продукт під брендом Made in Ukraine.
Якщо систему застосовувати на
рівні міста, то теплотраси будуть не
потрібні і міській владі це дозволить
заощадити до 1 млрд. дол. на рік. І тоді
у міських голів не буде такого поняття
як «початок опалювального сезону».
Система, вживана в квартирах,
складається з батареї, нагрівача
бойлера, пульта управління і все це
взаємопов’язано. В результаті ви двічі
скоротите витрати на електроенергію.
E
Олександр Осадчий, генеральний директор ДП ВО «Київприлад»
– наше підприємство понад 50
років створює прилади управління
космічними, вантажними і
пілотованими кораблями. Це
складний процес, який вимагає
високої культури виробництва,
високої якості. Зараз у нас в розробці
знаходиться понад півтора десятка
приладів для системи управління
бортовим комплексом. Окрім цього,
підприємство створює нові види
приладів для потреб енергетики
України та Києва.
Ми розуміємо, що через військові
дії на сході країни нам необхідно
переорієнтувати свою роботу в
космічному напрямку. Сьогодні
наші партнери – США, Бразилія,
інші країни. Ми співпрацюємо
з вітчизняними партнерами
– столичним метрополітеном,
торговельними центрами,
металургійними комбінатами,
almost all regions and districts. We also hope
that our machines for cutting lawns along
roads, for removing snow and earth will draw
customers’ attention. Our machines for taking
care of sidewalks such as salt, sand, gravel,
crushed stone scatterers, are widely used in
agriculture for spreading of fertilizers in the
fields. By the way, we export our machines to
Kazakhstan, Azerbaijan, Uzbekistan.
igor MasOl, President, Rostock Company
– Today at the exhibition we present a new
heating system – local, modular, automatic,-
which has no analogues in the world. Another
its positive feature is an unusual method of
heating which was developed by us. The sys-
tem is guaranteed for 10 years. This is a new
product under the brand «Made in Ukraine».
If the system is applied at the city level, the
heating pipes networks would not be required
and the city authorities would save up to 1
billion US dollars per year. And then mayors
would not have to worry about such thing as
«the beginning of the heating season». The
system to be used in apartments consists of
heating batteries, a boiler and a control device.
Everything in it is interconnected. As a result,
the system would half your energy expenses.
Olexandr Osadchy, General Director, Kyivprylad State Enterprise
– Our company for more than 50 years has
been creating control devices for manned and
cargo spaceships. This is a complex process
that requires high production culture, high
quality. Now we are designing more than a
dozen devices and instruments for space-
ships’ board control complexes. In addition,
the company creates new kinds of devices
for the needs of the energy sector of Ukraine
and Kyiv.
We understand that because of the fighting
in the East, we need to refocus our work.
Today our partners are the US, Brazil and
other countries. We also cooperate with local
partners – the capital’s subway system, shop-
ping centers, steel mills, mines, railways.
Recently we had a meeting with Prime Min-
ister Volodymyr Groisman, who presented
the program of action in 10 major areas,
where the fifth place is given to development
of industry. This is a real support from the
Government, the creation of Governmental
programs for the development of the internal
market and their implementation.
Під час виставки деякі підприємства
знайшли кілька нових напрямків
співпраці. А між ДП ВО
«Київприлад» і КП «Київський метрополітен» було підписано протокол про наміри щодо
подальшої співпраці
During the exhibi-
tion, several companies found some new areas for mutual
cooperation. For example,
the Kyivp-rylad State Enterprise
and the Kyiv Metropoliten
KE signed a protocol
of intent on future coop-
eration
Народний депутат України Оксана Продан і Київський міський голова Віталій Кличко під час засідання членів Асоціації міст України, що відбулося у рамках виставки «Зроблено в Києві» у ТПП України
Керівники українських підприємств – експонентів виставки «Зроблено в Києві»
еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО
30№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
31
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
шахтами, залізницями.
Нещодавно в нас відбулася зустріч
із прем’єр-міністром Володимиром
Гройсманом, який представив
програму дій за 10 напрямками, і
в якій 5-те місце посідає розвиток
промисловості. Це дійсно підтримка
уряду, створення урядових програм
із розвитку внутрішнього ринку й їх
виконання.E
Олександр МариненкО,представник компанії «Пролог-Семікор»
– Ми випускаємо злитки і пластини
монокристалічного кремнію для
мікроелектроніки та сонячної
енергетики, сонячні модулі для
побудови приватних електростанцій
і електростанцій зі скиданням
електроенергії в загальну мережу.
Наша продукція має високу якість,
відповідає всім українським і
міжнародним стандартам. Для
нас поняття «київська якість» –
це наявність постійних клієнтів.
Продукцію ми експортуємо до Японії,
Тайваню, країн СНД і в основному
до Республіки Білорусь, а також до
деяких європейських країн – Франції
та Німеччини. У планах компанії
– завоювати провідні позиції із
сонячної енергетики на українському
ринку, розширити лінійку з
монокристалічного кремнію і ринки
збуту в Європі.E
анастасія чукМаненкО, представник ПАТ «УХЛ-Маш»
– Компанія «УХЛ-Маш» випускає
металеві меблі для офісів (шафи для
одягу, картотеки й архіву, стелажі,
сейфи), а також для СТО і медичних
лабораторій. Підприємство є єдиним
в Україні виробником зварювальних
столів, сушильних шаф, і другим –
із випуску промислових меблів із
металу. У виробництві використовуємо
чорні метали і нержавіючу сталь,
які закуповуємо як у українських
підприємств, так і за кордоном. Нині
ми плідно співпрацюємо з компаніями
зі Словаччини, Грузії, Румунії,
Німеччини, Болгарії й ін. У подальших
планах – більш щільне освоєння
європейського ринку.E
ірина МірОшник, голова правління ВАТ «УКРПЛАСТИК»
– Підвищення
конкурентоспроможності київських
виробників на ринку має стати
стратегічним завданням міської влади.
Ця виставка – позитивний сигнал
для підприємств, які в складних
макроекономічних умовах прагнуть
утримати і зміцнити свої позиції на
зовнішніх ринках.
Ми на власному досвіді переконалися,
який вплив на економіку країни
має наявність в Україні сучасного
імпортозаміщуючого виробництва.
«Укрпластик» виробляє
високотехнологічну упаковку
для вітчизняних підприємств, яка
розробляється з урахуванням новітніх
досягнень науки та техніки і повністю
відповідає найвищим соціальним і
екологічним стандартам. Це багато в
чому визначає успішне просування
українських товарів на європейських
і світових ринках, покращує
маркетингові властивості, продовжує
терміни зберігання і знижує втрати
продукції в мережах.
Підготувала олена ЛоБАЧеВА
Olexandr MarynenkO, Representative, Prologue-Semikor Company
– We produce ingots and plates of
monocrystalline silicon for microelectronics
and solar energy devices, as well as solar
modules for construction of private power
stations and power stations feeding electric
current to general electricity networks.
Our products are of high quality and meet
all international and Ukrainian standards. For
us, the concept of «Quality of Kyiv» is the
return of our regular customers. We are ex-
porting our products to Japan, Taiwan, the
CIS countries and, mainly, to the Republic of
Belarus, as well as to some European coun-
tries – France and Germany. The company
plans to win a leading position in the solar
energy sector in the Ukrainian market, to
further expand its range of products from
monocrystalline silicon and find new markets
in Europe.
anastasia chukManenkO, Representative, UHL-Mash JSC
– UHL-Mash Company produces metal
furniture for offices (wardrobes for gar-
ments, shelves for filing and archives, safe
boxes) and furniture for the auto service
stations and medical laboratories. The
enterprise is the only producer in Ukraine
of welding tables, drying racks, and is the
second in production of industrial furniture
made of metal. In production we use steel
and stainless steel, which buy both from the
Ukrainian and foreign enterprises. We are
now fruitfully cooperating with companies
from Slovakia, Georgia, Romania, Germany,
Bulgaria and others. In the future we plan
a more active penetration of the European
market.
iryna MirOshnyk, Chairman of the Board, Ukrplastik JSC
– Improving the competitiveness of Kyiv
manufacturers in the market is to become a
strategic task of local authorities. This exhibi-
tion is a positive signal for enterprises which
in difficult macroeconomic conditions strive
to keep and strengthen their positions in
foreign markets.
We have seen from our own experi-
ence how important is the impact on the
economy of the country the presence in
Ukraine of a modern facility for production
of import-substituting products. Ukrplastik
produces high-tech packaging for domestic
enterprises, which is produced taking into
account the latest scientific and technologi-
cal developments. It fully meets the highest
social and environmental standards. This to
a large extent determines the success of the
Ukrainian goods in the European and world
markets, improves marketing properties, ex-
tends shelf life of goods and reduces losses
of products in trade networks.
Prepared by Olena LOBaCHEVa
Представники підприємств
зазначали, що, незважаючи на
складні часи, готові й надалі
працювати у своїх
напрямках, бо бачать майбутнє
своєї країни як розвинутої та незалежної
держави, де будуть створені належні умови
для кожного громадянина
та підприємця малого,
середнього та великого
бізнесу шляхом модернізації,
впровадження інновацій і залучення іноземних інвестицій у розвиток
промислових підприємств
During the exhibi-tion, representatives of enterprises pointed out
that despite difficult times they are ready
to continue to work in their fields, they want
to develop, expand and improve their activities,
because they see the future of their country as a developed and in-dependent state, which
will create the right conditions for every citizen and for every small, medium and
large business through modernization, in-
novation and attraction of foreign investment to the development of
enterprises
Прес-група у спецодягу, виготовленому київським ТОВ «РА.ДА», під час виставки «Зроблено в Києві»
еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО
32№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
33
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
Показуючи новий завод
«Термо-Пак», що стане до
ладу вже у вересні цього
року, власник і керівник
підприємства Яків Усенко
розповів президенту ТПП
України Геннадію Чижикову:
«Перший верстат, який був
проданий у Білорусь, ми
виготовили в прямому сенсі
слова у мене в гаражі в
середині 90-х. А вже потім
запустили виробництво. В
2014 році, коли в Україні
настала політична криза
КоМПАнІя «терМо-ПАК».УКрАїнСьКий aPPLE
Businessmen in Ukraine are increasing their volumes of orders even at this time of hardship for their country. After they lost the Russian market, they are accept-ing new standards of work and are one after another signing contracts with Italy, France and Finland … This all can be said about Thermo-Pack, a manufacturer of packaging equipment for food and non-food industries, headquartered in the town of Bila Tserkva.
Українські підприємці нарощують обсяги замовлень у складні для країни часи. Втративший російський ринок, переходять на нові стандарти роботи і підписують контракти з Італією, Францією, Фінляндією... Все це – про компанію – виробника пакувального обладнання для харчової та нехарчової продукції «Термо-Пак» із Білої Церкви.
Кола Україна», корпорація
«Рошен», «Оболонь»,
«Пивоварня Зіберта»,
корпорація «Українські
мінеральні води», «Перша
приватна броварня», «САН
ІнБев», «Кривоозерська
харчосмакова фабрика»,
«Сандора» (корпорація
PepsiСo), «Білоцерківський
молочний комбінат» (ТМ
«Біла лінія») тощо. Проте,
понад 60% продукції наразі
компанія виробляє на експорт.
Крім Європи, активно йдуть
поставки і в Африку, і в Азію.
«Зараз відпрацьовуємо
контракт на 800 тис. євро
на поставку обладнання в
Африку. На початку червня
поїхали на виставку до
Ірану освоювати нові ринки,
і прямо на виставці продали
пакувальну машину.
Сьогодні географія поставок
компанії перевищила 20 країн.
Із повним запуском нового
заводу у вересні обсяги
виробництва істотніше
зростуть. Адже загальна
площа виробничого
комплексу перевищує
9 тис. кв. м. Він дозволить
організувати ще 50
додаткових робочих місць.
Сьогодні компанія вже
забезпечує роботою 200
білоцерківців, середня
заробітна плата яких
становить 8 тис. грн.
– Такі приклади дуже
мотивують і надихають.
Історія «Термо-Паку» схожа
з історією світового гіганта
Apple. Це підприємство
чекає велике майбутнє», –
зазначив Геннадій Чижиков.
as he is showing the new plant of Thermo-Pack company,
which is to start its operation this September, the company’s
owner and manager Mr. Yakiv Usenko told following things to
Mr. Gennadiy Chyzhykov, the President of the UCCI: «The first
working machine, which we sold to Belarus, was made at my
garage in the exact meaning of this word in the middle of 1990’s.
And later we launched the production operations. When the
political crisis broke out in Ukraine and the entire business life kind
of went down in 2014, we began to build a new plant, and we
were right to do that. Now, as more and more of the Ukrainian
companies come to foreign markets, we have new upgraded
production facilities that will enable us to get fruitful contracts».
THERMO-PaCK COMPaNY. aN aPPLE FROM UKRaINE
Nowadays, the company cooperates with many businesses in
Ukraine. Our equipment is regularly purchased by such companies
as Coca-Cola Ukraine, Roshen Corporation, Obolon, Siebert Brew-
ery, Ukrainian Mineral Waters Corp., First Private Brewery, SAN
InBev, Kryve Ozero Food Flavouring Factory, Sandora (a division
of PepsiCo), Bila Tserkva Dairy Plant (TM «Bila Linia»), etc. How-
ever, over 60% of our produce is currently exported. Along with
Europe, sales are actively accomplished to Africa and Asia, too.
«We are now working to fulfill a EUR 800,000 – contract for
the supply of equipment to Africa. In early June, we visited an
exhibition in Iran to search for new markets, and right there at
the exhibition we sold a packaging machine we displayed».
Once the new plant starts its operation to the full extent in Sep-
tember, the product output will grow essentially since the total
area of the production facility will be over 9,000 sq. m, and this
will enable us to create 50 jobs more. As of today, 200 people
living in the town of Bila Tserkva are employed by the company,
with their average salaries being UAH 8,000.
«Such examples of corporate success can motivate and inspire.
The history of Thermo-Pack, same as that of the global giant
Apple. I am sure this company will have a great future», said
Gennadiy Chyzhykov.
й увесь бізнес просто
зупинився, розпочали
будівництво нового заводу –
і не прогадали. Сьогодні, коли
для українських компаній
усе більше відкриваються
світові ринки, ми маємо нове
модернізоване виробництво,
яке дозволить укладати
вигідні контракти».
Нині компанія працює з
багатьма українськими
партнерами. Постійними
замовниками обладнання
заводу «Термо-Пак» є «Кока-
B H
еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО
34№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
35
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
,
«ПриБУтоК – це не тІЛьКи гроШІ, АЛе й СЛАВА»
Do small and medium-sized businesses feel com-fortable in the countryside? Is there friendly wind favouring their business matters? Do the Ukrai-nian farmers of small and medium size manage to increase their labour efficiency, comply with production technologies and make exports? All these questions were in focus of our interview with the owner of a family enterprise, Brusvyana Fruit&Berry Seedings Nursery, Mrs. Dmytriyeva Liliana, who runs the business together with her husband Volodymyr that is developing dynami-cally and is a typical representative of middle-sized business in the countryside. That is the success story of a member of the Ukrainian CCI as it is.
PROFIT Is NOT MERELY THE MONEY BUT THE FaME, as WELL
– It is a well-known fact that over half of the agricultural enterprises in Europe are family-owned farms, representatives of small and medium-sized businesses. These very companies are the generators of competitiveness, creation of jobs and sustained economy in rural areas. Is there any small and medium-sized business in the countryside, does it work?
– Yes, it is not a myth, it is actually in place. We are the repre-
sentatives of such business.
– You started working from the clean sheet of paper or, as the story goes, with 1 dollar in a pocket?
Чи комфортно малому й середньому бізнесу на селі? Чи дме попутний вітер у їх вітрила бізнесу? Чи вдається українським фермерам малого та середнього формату підвищувати продуктивність праці, дотримуватися технології виробництва, експортувати? Ми вирішили поговорити про це з власницею сімейного підприємства – розсадника плодово-ягідних саджанців «Брусвяна» Ліліаною Дмитрієвою, яка разом із чоловіком Володимиром керує господарством, що динамічно розвивається й є типовим представником середнього бізнесу в селі. Отже, історія успіху члена ТПП України.
– як відомо,
переважна половина
сільськогосподарських
підприємств Європи
– сімейні ферми,
представники малого й
середнього бізнесу. Саме
ці фірми є генераторами
конкурентоспроможності,
створення робочих місць,
стабільної економіки
сільських районів. Малий
і середній бізнес у селі.
Чи є він, працює?
– Так, це – не міф, він є.
Ми – представники такого
бізнесу.
– Ви починали працювати
з «0», або, як то кажуть, із
1 долара?
– Саме так ми й почали,
інвестицією послужив
продаж дачної ділянки під
Києвом. Ми виручили кілька
тисяч доларів і придбали
в Житомирській області
ділянку, розпочали справу.
Ліліана ДМитрІЄВА,власниця сімейного підприємства – розсадника плодово-ягідних саджанців «Брусвяна»
Mrs. DMYTRIYEVa Liliana,the owner of a family enterprise, Brusvyana Fruit&Berry Seedings Nursery
іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА
36№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
37
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
– That was the way we started our operations. Just the sale
of a garden plot outside Kyiv served as the initial investment.
We got several thousand US dollars, purchased a plot in Zhy-
tomyr Region, commenced own business.
- Why did you decide to deal with selective breeding of berry crops?
– We had already had some experience in the field of selec-
tive breeding.
My husband is an engineer-inventor coming from the fam-
ily of agronomists having patented inventions. I am a quali-
fied teacher of history and foreign language. However, we
had another education and obtained a Master Degree in
Garden&Park Farming at the Lugansk Pedagogical University.
Zhytomyr Region is a very favourable region in terms of soil
and climatic indices and conditions for breeding of berry crops.
It has plenty of historic places, as well. Recently, Kostivtsi
village has celebrated 500-year anniversary, it has always
had both intensive land cultivation and trade. The geography
of roads, access communications, heavy traffic flows and
connections with five district centres, hence, the number of
prospective buyers were considered.
– Liliana, what is the «green» business market structure in Ukraine nowadays? How intensive is a competition and how does your enterprise compete with other farms?
– When speaking about the market structure, it includes now
producers of planting materials (fruit and berry nurseries and
decorative breeding centres) and those who purchase planting
materials, they are consumers, subsidiary plots.
The nurseries sell products through garden centres, special-
ized departments in supermarkets, and urban municipalities are
ultimate consumers where landscape architects are engaged in
greenery planting.
Our company switched itself from the above scheme 5 years
ago as the demand for planting materials changed. Though
we make specialty out of growing of fruit and berry seedlings,
we started focusing on a blueberry and tall-growth everbear-
ing raspberries.
The thing is that berries as the product used to be absent in
Ukraine. Generally, fruit gardens based on new technologies
were laid out first and berrying grounds were made next.
Berying grounds, except for a blueberry, are not the plantings
of long duration with the life cycle within 3-8 years. First a
strawberry, then a everbearing raspberry and currant gained
popularity, later on the above followed by more high-cost
crops with a longer payback time such as a blueberry.
At the prices of the year 2015, making of 1 hectare of blue-
berry costs UAH 200 thousand. But the berries start the bear-
ing in the fourth bush life year only. Therefore, the price for
berries remains high.
– What are the greatest difficulties your business faces?
– The staff still remains the biggest problem nowadays. You
can develop some perfect technology how the business should
be arranged. However, if there is nobody to put all this in
practical terms, i.e. employees with big aspirations striving for
top results and ready to work tooth and nail, this becomes an
onerous challenge. We were lucky to have good staff. There
is a close and united team in Brusvyana perceiving the work,
selective breeding and growing with a good deal of creativity.
– and what about investments?
– I am against investments and investors since I believe that
the core business should be owned. But we ourselves act as
investors for other companies making first steps in berries’
growing.
- Is your production of complete cycle?
– We are the sole nursery in Ukraine dealing not only with
growing and selling but also with plant selective breeding.
– How much time does it take to produce one new
variety?
– Depending on the crop, it takes from 10 to 20 years. We
registered our first varieties early 90th last century. In the year
1998, we registered a sea buckthorn under the name «Kyivskyi
Burshtyn Thornless Sea Buckthorn» and «Lybid’». We have 5
primary varieties of raspberries: «Brusvyana», «Brusylovska»,
«Brusylovskyi Standart», «Yaroslavna» and «Prymara».
дуже сприятливий регіон
за ґрунтово-кліматичними
показниками й умовам для
розведення ягідних культур.
А ще – це історичні місця.
Селу Костівці не так давно
виповнилося 500 років, це
місце завжди було дуже
жвавим і з точки зору
обробітку земель, і торгівлі.
Ми брали до уваги географію
доріг, під’їзні колії, великий
транспортний потік і зв’язок
із п’ятьома районними
центрами, а отже й кількість
потенційних покупців.
– Ліліано, яка структура
ринку «зеленого» бізнесу
зараз в Україні? наскільки
висока конкуренція
й наскільки Ваше
підприємство конкурує з
іншими господарствами?
– Якщо говорити про
структуру ринку, нині
він включає виробників
посадкового матеріалу
(розсадники плодово-
ягідні й декоративні) і тих,
хто купують посадковий
матеріал – споживачі,
присадибні господарства.
Розсадники продають
продукцію через садові
центри, спеціалізовані
відділи в супермаркетах,
а кінцевим споживачем є
муніципалітети міст, у яких
ландшафтні архітектори
займаються озелененням.
Разом зі зміною попиту на
посадковий матеріал, наша
фірма 5 років тому відійшла
від названої схеми. Поряд із
тим, що ми спеціалізуємося
на вирощуванні саджанців
плодово-ягідних рослин,
акцент ми почали робити
на лохині високорослій й
ремонтантній малині.
Справа в тому, що раніше
в Україні ягоди, як продукт,
були відсутні. Спочатку, в
основному, закладалися
плодові сади за новими
технологіями, а за ними
підтяглися й ягідники.
Ягідники не такі довгочасні
посадки, за винятком
лохини, цикл у всіх
ягідниках становить від 3 до
8 років. У першу чергу стала
популярною полуниця, потім
– ремонтантна малина й
смородина, ну а пізніше
уже й більш високозатратні
культури з більш тривалою
окупністю, такі як лохина.
За цінами 2015 року
закладання 1 га лохини
обходилося в 200 тис. грн.
Але ягоди починають
плодоносити тільки на 4-й
рік життя куща, тому ціна на
них зберігається висока.
– які у Вас найбільші
складності в бізнесі?
– У наші дні найбільша
проблема – кадри. Можна
придумати прекрасну
технологію організації
бізнесу. Але якщо немає
з ким це реалізувати –
співробітників із амбіціями,
які прагнуть одержувати
високі результати й готові
працювати, не покладаючи
рук, усе здобуває відтінок
великої проблеми. Нам
повезло зі співробітниками.
На «Брусвяне» працює
згуртований колектив, який
ставиться до селекціонування
й вирощування творчо.
– А інвестиції?
– Я проти інвестицій та
інвесторів, бо вважаю, що
базовий бізнес повинен
бути власністю. Але ми самі
виступаємо інвесторами
для інших компаній,
які прагнуть займатися
вирощуванням ягід.
– Ваше виробництво
повного циклу?
– Ми – єдиний
український розсадник,
який займається не тільки
вирощуванням і продажем,
але й селекцією рослин.
– Скільки часу йде на
виведення одного нового
сорту?
– Залежно від культури
– від 10 до 20 років.
Свої перші сорти ми
зареєстрували на
початку 90-х років
минулого сторіччя. В
1998 році – обліпиху
за назвою «Обліпиха
безшипна Київський
Янтар» і «Либідь». У
нас є 5 основних сортів
малини – «Брусвяна»,
«Брусиловська»,
«Брусиловський стандарт»,
«Ярославна» і «Примара».
– наскільки розвинена
кооперація між
розсадниками в Україні?
– Усе, що відбувається
зараз на нашому ринку, –
це партнерські відносини.
– Чому Ви вирішили
займатися
селекціонуванням ягідних
культур?
– У нас із чоловіком уже
був досвід: ми працювали у
сфері селекційної роботи.
Мій чоловік – інженер-
винахідник із родини
агрономів, має
запатентовані винаходи. У
мене диплом педагога –
вчителя історії й іноземної
мови. Але ми одержали
й іншу освіту – закінчили
магістратуру в Луганському
педагогічному університеті
за фахом «садово-паркове
господарство».
Житомирська область –
іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА
38№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
39
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
– How is developed the cooperation among nurseries in
Ukraine?
– All we have now at the domestic market is partnership re-
lations. This very idea was underlying for the creation of the
Union of Planting Material Producers where Brusvyana acted
as a co-organizer in 2004. With the help of this Union the
market of home and landscape gardening as it exists cur-
rently in Ukraine was formed. Very powerful nurseries with a
wide range of products and planting material of high quality
sold today within the whole territory of Ukraine had appeared
for the last 10-15 years.
– are you talking about partnership, not competition?
– I feel positive that we have no competitors but rather part-
ners in Ukraine. It is the partnership, indeed. It’s high time in
helping the berry market in Ukraine to evolve. At the moment,
there exists a great number of farms growing the berries but
not so many of them produce planting material of requested
quality and required quantity.
The demand outruns the supply in our market segment and
I believe that an associa-
tion of planting material and
berry producers has a future.
Furthermore, I believe that
retail traders, suppliers of
related products and business
consulting companies should
join such association.
– We heard that you initiated setting up of a field-specific
association?
– Yes, we became Ukrsadprom member. I think that our As-
sociation will be among the members of the Ukrainian Cham-
ber of Commerce and Industry.
– What tasks do you put forth today?
– The task of any business is to gain profit since the profit is
not merely the money but the fame, as well. Everything else
just serves as an instrument for its obtaining.
My husband and I are patriots of Ukraine. I am from Lu-
gansk and I am concerned with the things happening now
on the East of my Motherland. We feel enthusiastic with the
changes that occur in Ukraine and believe that our mission and
contribution are to develop the Ukrainian breeding and berry-
ing grounds not only in professional terms but also in private
subsidiary plots.
We feel sure and positive that home gardening will be further
developed in the country. And our task is to show people how
to grow berries and thus helping all the Ukrainians to become
healthier and stronger.
– Did the national berry producers push the foreign
suppliers out of the market?
– The products of the Ukrainian garden&berry nurseries
and landscape centers makes nearly 70% range of garden
markets. The Ukrainian producers do not satisfy the need in
berries. Therefore, areas for berries’ growing are expanding in
Ukraine. It is worth mentioning that planting material is pur-
chased on large-scale basis not only by the Ukrainian produc-
ers but also by foreign ones (Polish, German). Many national
companies (developing their productions) undergo certification
procedure in order to sell products in Europe.
– What do domestic farmers need to boost exports of
Ukrainian products?
– It is necessary to have sorting lines and cooling facilities in
order to have the possibility to make berry exports. Unfortu-
nately, the majority of our producers are not technically pre-
pared. They lack investments. And we can do nothing without
the support from the state. Money for special-purpose proj-
ects should be available. Credits with low interest rate would
help the national producer.
Concerning exports, I would like to stress upon that the future
of the Ukrainian berry business is not restricted solely to the
European countries. There are other countries opened for
Ukraine and the whole world strives for mutual cooperation.
Interviewed by Nataliia KOPETsKa-DENGa
Саме ця ідея лягла в основу
створення союзу виробників
посадкового матеріалу,
співорганізатором якого
«Брусвяна» виступила в
2004 році. Завдяки саме
цьому союзу сформувався
ринок присадибного й
декоративного садівництва
в тому вигляді, в якому
він нині існує в Україні.
За останні 10–15 років
з’явилися дуже потужні
розсадники із шикарним
асортиментом, дуже
високої якості посадковим
матеріалом, який зараз і
продається на всій території
нашої країни.
– Ви говорите про
партнерство, не про
конкуренцію?
– Моє відверте
переконання: в Україні
немає конкурентів, у
нас є партнери. Так, це
партнерство. Вже настав
момент, коли потрібно
допомогти ринку ягід
сформуватися. Зараз
з’явилася велика
кількість господарств, які
вирощують ягоди, але
не так багато таких, що
готовлять посадковий
матеріал певної якості й у
певній кількості.
Попит перевищує
пропозицію у нашому
сегменті і я думаю, що
майбутнє – за об’єднанням
виробників посадкового
матеріалу й ягід. Також
гадаю, що до цієї справи
повинні підключитися й
ритейл, і постачальники
супутніх матеріалів, і
консалтингові фірми, що
супроводжують цей бізнес.
– Ми чули, що Ви стали
членом профільної
асоціації?
– Так, ми стали членом
асоціації «Укрсадпром». Я
думаю, що наша асоціація
незабаром буде членом
Торгово-промислової
палати України.
– які завдання Ви ставите
перед собою сьогодні?
– Завдання будь-якого
бізнесу – одержання
прибутку. Прибуток – не
тільки гроші, але й слава.
Усе інше – лише засоби для
досягнення цього.
Ми із чоловіком – патріоти
України. Як уродженка
Луганська із болем
спостерігаю за тим, що
відбувається на сході
моєї Батьківщини. Ми
підтримуємо зміни в Україні
й вбачаємо своєю місією
зробити внесок у розквіт
українського розсадництва й
ягідництва, як професійного,
так і приватних присадибних
господарств.
Ми впевнені, що в країні
триватиме розвиток
присадибного садівництва.
А наше завдання – навчити
людей вирощувати ягоди,
тим самим допомагаючи
всім нашим співвітчизникам
набувати здоров’я й ставати
сильнішими.
– Чи витиснули наші
вітчизняні виробники ягід
із ринку закордонних
постачальників?
– Приблизно 70%
асортиментів садових
ринків – це асортименти
українських розсадників
садово-ягідних і
декоративних. Потреба
в ягоді не покривається
українськими виробниками.
Тому зараз у країні триває
нарощування площ для
вирощування її. До речі,
масово закуповується
посадковий матеріал
не тільки українськими
виробниками, але й
закордонними (польськими,
німецькими). Багато
вітчизняних фірм (які
розбудовують свої
виробництва) проходять
процедуру одержання
сертифікатів для того, щоб
продавати продукцію в
Європу.
– Що потрібно нашим
фермерам для збільшення
експорту української
продукції?
– Аби мати можливість
поставляти ягоди за кордон,
потрібні сортувальні лінії
з охолоджувальними
установками. Наші
виробники, на жаль, у своїй
більшості поки технічно
не готові: не вистачає
капіталовкладень. І тут
без підтримки держави
нам не обійтися. Повинні
бути кошти під цільові
проекти. Національного
виробника дуже підтримали
б кредитні гроші з низькою
процентною ставкою.
Відносно експорту, то хочу
зазначити, що майбутнє
українського ягідного
бізнесу не зв’язане тільки з
європейськими країнами. Є
інші держави й увесь світ,
який для України відкритий.
Підготувала наталія КоПецьКА-ДеньгА
Попит перевищує пропозицію у
нашому сегменті і я думаю, що майбутнє
– за об’єднанням виробників посадкового
матеріалу й ягід
The demand outruns the supply in our
market segment and I believe that an as-
sociation of planting material and berry
producers has a future
Р
А
іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА
40№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
41
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALDіНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА
Хочете, щоб Ваша компанія була успішною на ринку, процвітала та розвивалась?
Практикуєте корпоративні виїзди або заохочування найбільш продуктивних
співробітників компанії? Обираєте подарунок для особливо важливих ділових партнерів?
Часто проводите форуми, конференції, науково-практичні симпозіуми, навчальні
семінари? Чому б не поєднати усе це з розкішним відпочинком?
У даний час нестандартні ідеї для проведення своїх конференцій та інсентив-турів усе
частіше шукають як великі корпорації, так і більш дрібні приватні компанії. Відмінною
альтернативою вже звичним наземним турам є корпоративні заходи на борту круїзних
лайнерів, які поступово витісняють традиційні майданчики для MICE-заходів – конгрес-
центри та готелі.
Якщо порівнювати вартість корпоративного відпочинку на круїзному лайнері з туром
у готель аналогічного класу, то вартість морського круїзу в середньому буде на 30%
нижчою. При цьому рівень обслуговування на круїзних лайнерах набагато вищий,
ніж у готелях, а варіантів для дозвілля – набагато більше: фітнес-центри, спортивні
майданчики, басейни, джакузі, спа-салони, щовечірні театралізовані вистави, яскраві
шоу, мюзикли, дискотеки, казино, безліч барів, ресторанів, лаунж-зон. Інфраструктура
сучасних лайнерів дозволяє діловим мандрівникам не лише повноцінно відпочити,
відкрити для себе нові країни і міста, а й згуртувати команду за допомогою
корпоративних ігор, тренінгів, семінарів та інших ділових заходів. Як правило, на
борту завжди є кілька конференц-залів, надається Wi-Fi доступ до мережі Інтернет,
є можливість орендувати сучасне обладнання для проведення презентацій.
тренД 2016: ПоЄДнАння ДІЛоВиХ ЗАХоДІВ тА КрУїЗного ВІДПоЧинКУ
Досьє: Компанія Inflot Cruise and Ferry Ukraine є багатопрофільним
туроператором по круїзах
і надає повний комплекс
послуг, пов’язаних із круїзними
подорожами по всьому світу,
починаючи від вибору категорії
каюти, підбору найбільш
зручного варіанту авіаперельоту
з міст України до портів посадки
на круїзний лайнер, бронювання
готелів, візової підтримки,
оформлення страхових полісів,
і закінчуючи плануванням
дозвілля наших туристів у портах
заходу за маршрутом лайнера
(індивідуальні трансфери,
приватні гіди, бронювання
столиків у ресторанах).
Офіційний сайт компанії
www.inflotcruises.com
ПереВАги ПроВеДення КорПорАтиВниХ ЗАХоДІВ У КрУїЗІ:
ЗРУЧНІСТь І КОМФОРТ:• все необхідне зібрано в одному місці, учасники не зможуть запізнитися або пропустити захід;• сучасні зручні способи комунікації (провідні круїзні лінії пропонують гостям лайнера мобільні додатки, що дозволяють безкоштовно обмінюватися повідомленнями на борту);• технологічні новинки та розваги (роботизовані бари, екстремальні атракціони, симулятор серфінгу, аеродинамічна труба, оглядова капсула, що піднімається над морською гладдю).
ВиГОДА:
• різноманітність варіантів розміщення на борту – від бюджетних внутрішніх кают до розкішних сьютів і пентхаусів;• харчування на борту за системою «повний пансіон», за винятком алкогольних напоїв, хоча деякі круїзні компанії, наприклад Pullmantur, працюють за системою «все включено».
ВиСОКиЙ РІВЕНь СЕРВІСУ:
• величезний вибір круїзних компаній класу стандарт, преміум, люкс;• доставка напоїв і страв у каюту цілодобово;• послуги персонального стюарда або консьєржа.
ВІДПОЧиНОК І ДОЗВІЛЛЯ:
• пізнавальні лекції провідних фахівців із різних галузей знань;• тематичні круїзи (винні та гастрономічні тури, бридж-круїзи, гольф-круїзи, йога-круїзи);• насичені берегові екскурсії в портах заходу;• можливість поєднати круїзний відпочинок із важливими заходами, зустрічами з діловими партнерами або відвідуванням підприємств Вашої галузі в містах за маршрутом круїзу.
Ласкаво просимо на борт!
42№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
43
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
– Євгеніє григоровичу, як
розвиватиметься аеропорт
«Бориспіль», чи є плани
щодо його реконструкції
та модернізації?
– Свою роботу у 2014
році ми розпочали з того,
що здійснили детальний
експертний аналіз поточного
стану справ для виявлення
й усунення причин падіння
виробничих показників і
незадовільного фінансового
стану «Борисполя». Серед
головних проблем, із
якими ми зіткнулися,
були результати доволі
типової для держкомпаній
«гігантоманії» – концентрації
«Ми ЖиВЕМО ЗА ЗАКОНАМи ВІДКРиТОГО РиНКУ»Сьогодні можна сміливо говорити про те, що аеропорт «Бориспіль» подолав тривалу багаторічну кризу та перетворився на прибуткове підприємство, що ефективно розвивається. Зовсім нещодавно, у 2012–2014 роках, майже всі його показники постійно погіршувалися. Нескінченні зміни керівництва, корупційні скандали, «будівництво з розмахом» відігравали в цьому велику негативну роль. Наразі, окрім позитивної фінансової динаміки та зростання пасажиропотоку, керівництво «Борисполя» має чітку стратегію розвитку, закріплену в рішеннях вищого державного керівництва. У Євгенія Дихне, який уже майже два роки керує міжнародним аеропортом «Бориспіль», є необхідний досвід і цілковите розуміння того, як реалізувати плани на практиці.
Євгеній ДиХне, керівник аеропорту «Бориспіль»
Head of Boryspil International AirportYevhenii DYKHNE
Today it is safe to say that Boryspil airport has overcome the lingering and lasting crisis and become a profitable and efficiently developing enterprise. Until quite recently, in 2012-2014 practically all its indicators were consistently decreasing. Continuous change of management, corruption scandals and «big constructions» played large negative role in it. Currently, besides positive financial dynamics and increase of passenger flow the Boryspil management has a distinct development strategy envisaged in the decisions of higher state management. Yevhenii Dykhne has been managing Boryspil airport for al-most 2 years, since September 2014. He possesses the necessary experience and complete understanding of how to implement the plans in practice.
– How Boryspil airport will be developing, are there any
plans regarding its reconstruction and modernization?
– Our work in 2014 started from conducting a detailed expert
analysis of current business situation. The task was to find and
eliminate the reasons of decrease of production factors and poor
financial condition of Boryspil airport. Among the main problems
we encountered were the results of quite typical «gigantomania»
for state companies – a concentration on scale projects, often
in prejudice of efficiency and quality. I think the reason for it is
clear. Given policy gives considerable opportunities for «captur-
ing» monetary funds via the system of state procurement.
Primarily, we concentrated on the efficient use of existing infra-
structure and liquidation of shadow patterns. As of the second
half of the previous year positive changes could be already seen.
«WE LIVE ACCORDING TO OPEN MARKET RULES»
на масштабних проектах,
часто не на користь
ефективності й якості. Для
чого це було зроблено,
думаю, зрозуміло. Така
політика відкриває значні
можливості для «освоєння»
грошових коштів через
систему державних
закупівель.
Перш за все, ми
зосередилися на ефективності
використання наявної
інфраструктури та ліквідації
непрозорих схем. Станом
на другу половину
минулого року позитивні
зміни вже говорили самі
за себе. Завдяки суттєвому
44№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
45
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
скороченню витрат аеропорту
знизилися й ціни на послуги
для наших клієнтів –
авіакомпаній. Вивільнені у
результаті цього кошти вони
змогли спрямовувати на
розвиток.
Авіаперевізники були
позбавлені такої можливості
протягом декількох останніх
років. Саме тому позитивну
фінансову динаміку
аеропорту «Бориспіль» я
значною мірою пов’язую
з корекцією політики
відносно наших партнерів –
авіакомпаній.
За нашими оцінками, разом
із «Борисполем» сьогодні
оживає вся авіаційна галузь.
У цьому ми вбачаємо
позитивну роль власних
«некласичних» підходів до
управління держкомпанією.
До речі, вперше за всю
історію аеропорту ми
запровадили практику
узгодження власного плану
розвитку з планами основних
авіаперевізників.
У нас є дві чіткі вимоги до
проектів, що реалізуються, –
«доведеність ефективності»
та відповідність стратегічному
завданню, яке полягає в
будівництві на базі аеропорту
великого міжнародного
транзитного вузла – хаба. В
межах цих вимог сьогодні
ми маємо намір реалізувати
такі проекти, як розширення
перону терміналу D,
подовження існуючої галереї
терміналу D, збільшення
виходів на посадку,
реконструкція зони прильоту і
модернізація паливозаправної
системи. Виконання цих
завдань забезпечить
реалізацію запланованого
на 2019 рік збільшення
пропускної спроможності
аеропорту вдвічі.
– Що входить до числа
пріоритетів Вашої роботи?
– Пріоритети роботи
визначені Стратегічним
планом підприємства,
ухваленим Міністерством
інфраструктури України.
Основний – реалізація
хабової стратегії розвитку.
Якщо говорити коротко, наші
першочергові завдання – це
розвиток співробітництва
з авіакомпаніями,
стимулювання їх до відкриття
нових напрямків і розширення
маршрутів для збільшення
пасажиропотоку, розвинення
інфраструктури з метою
якісного обслуговування все
більшої кількості трансферних
пасажирів, безперервна
робота над підвищенням
рівня обслуговування
пасажирів, особливо у
сфері надання неавіаційних
послуг, скорочення
власних витрат, зниження
вартості послуг аеропорту.
І, зрозуміло, відповідність
профілю успішних іноземних
аеропортів-конкурентів за
рахунок демонополізації й
активного впровадження
аутсорсингу.
Нагадаю, що правильність
запропонованої нами
стратегії підтверджено
наказом Президента України,
а її практична реалізація
здійснюється за активної
й усебічної підтримки
Міністерства інфраструктури.
– яких результатів уже
вдалося досягти?
– За підсумком реалізації
першого етапу плану
реформування аеропорту
вже у 2015 році зростання
доходів підприємства
становило 60%, обсяг
чистого прибутку збільшився
на 823 млн. грн. Завдяки
підвищенню прибутковості
аеропорт зміг подвоїти суму
відрахувань до держбюджету.
Триває приріст
пасажиропотоку, значно
примножилися надходження
від базового для
«Борисполя» перевізника
– авіакомпанії МАУ. Віднині
«Бориспіль» здійснює прозорі
закупівлі, повертає кредити та
позики, постійно вдосконалює
рівень безпеки польотів.
Хочу також відзначити
результати роботи з
покращення сервісу для
пасажирів. Пригадаймо,
ще у 2013 році «Бориспіль»
входив до переліку найгірших
аеропортів Східної Європи за
цим показником, зараз же
ситуація суттєво змінилася.
У 2015 році «Бориспіль»
визнано одним із найкращих
аеропортів Східної Європи.
– які сучасні технології
Ви впроваджуєте для
того, щоб відповідати
міжнародним вимогам?
– Уся операційна
діяльність аеропорту
сьогодні сконцентрована у
термінальному комплексі D,
який є не тільки найбільшим
за площею, але й найбільш
високотехнологічним
терміналом в Україні. Ці
дві ключові риси відіграли
свою вирішальну роль у
ході оптимізації потужностей
аеропорту, яку ми успішно
здійснили за підсумками
початкового аудиту. На
момент призначення мене
на керівну посаду п’ять
терміналів, розташованих
на великій території,
використовувалися вкрай
неефективно. Термінал
D надавав усі необхідні
можливості для концентрації
потужностей аеропорту на
його базі.
Він оснащений сучасною й
цілком автоматизованою
системою обробки багажу
з п’ятирівневим контролем
авіаційної безпеки. Аналогів
цієї системи в Україні немає.
Спільно з розробником,
Due to considerable reduction of airport expenses, among other,
the prices for services provided to our clients – airline companies
lowered. They were able to direct funds released in the result
thereof for the development.
The air carriers have been deprived of such opportunity for the
last several years. And in no small degree I relate the positive
financial dynamics of Boryspil airport with policy correction re-
garding our airline company partners.
We assume that the whole aviation industry is currently reviv-
ing together with Boryspil airport. A positive role of own «non-
classic» approaches towards state company management is seen
in that. By the way, for the first time in the history of the airport
the practice of verification of own development plan with the
plans of major air carriers has been introduced by us.
We have two clear internal requirements towards the projects
being implemented – «efficiency proof» and compliance with
strategic task regarding the construction of large international
transit center – hub, based on the airport. Within the framework
of given requirements today we intend to implement such proj-
ects as widening of D Terminal apron, extending of existing gal-
lery of terminal D, increase of departure gates, reconstruction of
arrival area and modernization of fuelling system. Completion of
given tasks will ensure the performance of the double increase
of air port capacity planned for the year 2019.
- What priorities does your work include?
– The work priorities are defined by the Strategic plan of the
enterprise approved by the Ministry of Infrastructure of Ukraine.
And the main priority is the implementation of hub development
strategy. If briefly, our priority activities are the development
of cooperation between airline companies, stimulating them to
opening new directions and widening ways for increasing the
passenger flow, development of infrastructure for qualitative
servicing of increasing number of transfer passengers, continu-
ous work on the improvement of the level of passenger servicing,
especially in part of providing non-aeronautic services, reducing
own expenses, reducing the price of airport service cost. And of
course, compliance with the profile of successful international
competitor airports due to demonopolization and active outsourc-
ing introduction.
Let me remind that correctness of strategy offered by us has been
approved by the Decree of the President of Ukraine and its practi-
cal implementation is being conducted under active and compre-
hensive support of the Ministry of Infrastructure of Ukraine.
- What results have you already achieved during the period
of your work?
– In the result of implementing the first stage of the airport ref-
ormation plan already in 2015 the increase of enterprise income
comprised 60% and the volume of net income increased by UAH
823 million. Due to profitability growth the airport was able to
double the sum of assignments to state budget – one of the
main priorities of work of our management.
The passenger flow continues to grow and the income from
basic air carrier for Boryspil airport – Ukraine International Airlines
(UIA) – has increased significantly. From now on transparent
procurements are conducted, the return of credits and loans
takes place and the level of flight safety is being improved at
Boryspil airport.
I would also like to mention the results of work in improving
passenger services. Let us recall that in 2013 Boryspil airport was
among the worst airports of Eastern Europe. But then the situ-
ation has changed, in 2015 it was recognized as one of the best
airports in Eastern Europe.
– What modern technologies do you implement to comply
with international standards?
– All airport operating activity is currently concentrated in ter-
minal D complex being not only the largest, but also the most
high tech terminal in Ukraine. These two key qualities played their
decisive role during the airport capacity enhancement which, ac-
cording to the results of initial audit, has been successfully made
by us. As of my appointment, five terminals scattered on a large
territory have been used highly inefficiently. Terminal D provided
all necessary possibilities for airport capacity concentration at its
base.
It is equipped with modern and completely automated system of
baggage processing with a five-level control of aviation security.
There are no analogues of given system in Ukraine. Together
with its developer Vanderlande Industries B.V. Dutch company
У 2015 році «Бориспіль» визнано одним із найкращих аеропортів Східної Європи
In 2015 Boryspil airport was recognised as one
of the best airports of Eastern Europe
46№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
47
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
The Business HERALD
іНТеРВ’Ю НОМеРА
голландською компанією
«Vanderlande Industries
B.V.», ми постійно працюємо
над її вдосконаленням
і розширенням
функціональності.
Особливу увагу ми
приділяємо безпеці.
Впроваджуємо провідні
технології та спецтехніку
– рентгенівські установки,
сканери, детектори
вибухових речовин і
багато іншого. При цьому
враховуємо не лише
технологічні потреби
сьогодення, але й можливість
посилення вимог у
майбутньому.
Для забезпечення потреб
пасажирів уже відкрили нові
й удосконалюємо існуючі
кіоски самостійної реєстрації,
оновлюємо системи
інформування та багато
іншого.
– розкажіть, будь
ласка, про бізнесові та
інвестиційні починання?
– Авіаційна галузь у
всьому світі прагне,
аби аеропорти були
платформою для бізнесу,
де створюються умови для
вільної конкуренції. Таким
шляхом пішов і аеропорт
«Бориспіль». Сьогодні на
території аеропорту працює
та розвиває свій бізнес безліч
різноманітних компаній.
Сфери їх діяльності – від
заправки паливом літаків
до надання пасажирам
we continuously work on the improvement of the system and
broadening its operability.
Special attention is paid to security. We implement the most
advanced technologies and special machines – x-ray apparatus,
scanners, explosives detectors and many others. In addition, not
only contemporaneous process needs, but also the possibilities of
requirement strengthening in the future are taken into account.
To ensure the needs of passengers’ new self-check-in cabins
have been already opened and the existing ones are being im-
proved, as well as the alerting systems and many other.
- Could you tell us about business and investment
undertakings?
– Aviation industry in the whole world strives for the airports
being business grounds, where new conditions for free competi-
tion are created. Such way has been chosen by Boryspil airport.
Currently a large number of various companies work and develop
their business on the territory of the airport. Their activities range
from fuelling the air planes up to providing passengers with cafe
and restaurant services. We welcome any business undertakings.
Leading world airports have long been operating according to the
open market rules. Only in this way a high level of service and
their fair value can be achieved.
Regarding the investment projects, the completion of construc-
tion of multilevel parking in front of D terminal shall be a pilot
project in this direction.
- Do you attract new air carriers? What new directions
appear in summer flight schedule at Boryspil airport?
– Starting from summer 2015 we have attracted already 6
new air carriers. They include both classic ones – Adria Airways,
Nouvel Air Tunisie, Mahan Air, Aegean Airlines, Yanair, and low-
budget ones – Atlas Jet.
For the first five months of 2016 Boryspil airport has increased
the number of passengers serviced by 13% further. Our new
directions are to Belgrade (Air Serbia airline company), Enfidha
(UIA) and Palanga (UIA).
– Thank you for an interesting interview.
Prepared by Oleksii DIDIGUROV
послуг у кафе та ресторанах.
Ми вітаємо будь-які
бізнес-починання. Провідні
аеропорти світу давно живуть
за законами відкритого
ринку. Тільки таким чином
можна досягти високого
рівня якості послуг та їх
справедливої вартості.
Стосовно інвестиційних
починань – пілотним
проектом у цьому напрямку
буде завершення будівництва
багаторівневого паркінгу
перед терміналом D.
– Чи залучаєте нових
авіаперевізників? які нові
напрямки у літньому
розкладі польотів
аеропорту «Бориспіль»?
– З літа 2015 року ми
вже залучили 6 нових
авіаперевізників. Серед них є
як «класичні» – Adria Airways,
Nouvel Air Tunisie, Mahan Air,
Aegean Airlines, Янейр, так і
низькобюджетні – Atlas Jet.
За перші п’ять місяців
2016 року аеропорт
«Бориспіль» збільшив обсяг
обслуговування пасажирів ще
на 13%. Наші нові напрямки –
до Белграду (авіакомпанія Air
Serbia), Енфіди (авіакомпанія
МАУ) та Паланги
(авіакомпанія МАУ).
– Дякуємо за змістовне
інтерв’ю.Підготував
олексій ДІДІгУроВ
Р
А
48№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
49
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
ЗАПУЩено онЛАйн-реЄСтрАцІю БІЗнеСУ
Послуги безкоштовні і надаються по
всій Україні. Для реєстрації ФОП або
юрособи (будь-якої форми власності –
від ТОВ до кооперативу) досить зайти
через BankID, заповнити нескладну
форму і підписати заявку на ЕЦП
(електронний цифровий підпис).
Через 1–2 дня електронною поштою
повідомлять, що компанія внесена до
єдиного держреєстру, поставлена на
облік у податковій службі та пенсійному
фонді.
«ЄДине ВІКно» нА МитницІ
Система передбачає створення
єдиної електронної бази даних, яка
дозволяє різним службам контролю
та митним пунктам в автоматичному
режимі обмінюватися інформацією про
вантаж, що проходить через кордон
України.
Зокрема, створення «єдиного вікна»
передбачає здійснення всіх видів
контролю (митного, санітарно-
епідеміологічного, ветеринарно-
21 квітня ВрУ
прийнято Закон
«Про внесення
змін до деяких
законів України
щодо зменшення
дефіциту брухту
чорних металів
на внутрішньому
ринку з метою
першочергового
забезпечення
потреб
оборонної
промисловості
та відновлення
об’єктів
інфраструктури».
санітарного, фітосанітарного,
екологічного, радіологічного й ін.)
за допомогою електронного обміну
даними.
Замість печаток і штампів державних
органів на паперових документах
будуть проставлятися електронні
позначки в загальній базі даних.
ПІДВиЩено еКСПортне Мито нА МетАЛоБрУХт
Законом на 3 роки підвищено
експортне мито на відходи та брухт
чорних металів – із 10 до 30 євро за
тонну.
Підготувала олена ЛоБАЧеВА
За матеріалами веб-порталу
jurliga.ligazakon.ua
і МІг ПП «Інформація для бізнесу»
зАКОН і БізНес
СтВорено МоБІЛьнІ грУПи ДЛя БоротьБи З КорУПцІЄю нА МитницІ
До складу аналітичної групи Центру
ввійдуть представники ДФС,
Держприкордонслужби і Нацполіції, які
будуть проводити аналітико-пошукову
роботу з метою виявлення ризикових
операцій у зоні діяльності митниць і
передавати інформацію мобільним
групам, що діятимуть по всій Україні в
цілодобовому режимі для оперативного
реагування.
Крім того, вирішено поетапно
впроваджувати обов’язкову фото- і
відеофіксацію митного огляду.
ЗниЖено оБЛІКоВУ СтАВКУ нБУ
Відповідне рішення НБУ затверджено
рішенням правління регулятора від 26
травня № 25-рш «Про регулювання
грошово-кредитного ринку».
Також знижено ставку за кредитами
«овернайт» по тендерах рефінансування
банків із 21% до 20% і на 1 процентний
пункт – до 16% – за депозитними
сертифікатами «овернайт».
оБЛІК ПоДАтКІВ І ЗБорІВ
З метою обліку нарахованих і сплачених
сум податків, зборів, митних та
інших платежів до бюджетів, єдиного
соцвнеску органи Державної фіскальної
служби по кожному платнику та
кожному виду платежу, які повинні
сплачуватися таким платником,
відкривають інтегровані картки
платників.
Така картка містить інформацію про
облікові операції й облікові показники,
що характеризують стан розрахунків
платника податків із бюджетами та
цільовими фондами за відповідним
видом платежу.
МІЖнАроДнІ ДерЖЗАКУПІВЛІ ДЛя УКрАїнСьКиХ КоМПАнІй
Українські компанії отримали право
брати участь у держзакупівлях 45 країн
– учасниць угоди GPA, серед яких
країни ЄС, Японія, США, Корея, Тайвань,
Сінгапур, Гонконг, Канада.
Загальний обсяг ринку держзакупівель
СОТ оцінюється в 1,7 трлн. дол. щорічно.
ЗАтВерДЖено реФорМУ ПоДАтКоВого оФІСУ
Центральний офіс із їх обслуговування
перейменовано в Офіс великих
платників податків ДФС. А СДПІ в
містах Дніпропетровськ, Донецьк,
Запоріжжя, Луганськ, Львів, Одеса та
Харків приєднуються до цього Офісу,
створюючи єдину юридичну особу.
У рамках реформи за кожною
компанією буде закріплено податкового
консультанта-координатора.
25 травня Кабмін
затвердив
концепцію
створення та
функціонування
автоматизованої
системи
«єдине вікно»
– електронної
системи обміну
даними, що
З 21 квітня на
iGov з’явилася
можливість
онлайн-реєстрації
ФоП і юридичної
особи.
8 червня уряд
прийняв рішення
про створення
Міжвідомчого
цільового центру
і 20 міжвідомчих
мобільних груп
для боротьби
з корупцією на
митниці.
З 27 травня нБУ
знизив облікову
ставку з 19% до
18%.
Завершилася
офіційна
процедура
приєднання
України до
Угоди Сот
про державні
закупівлі (GPa).
Кабмін
постановою
№ 247
реорганізував
спеціалізовані
ДПІ з
обслуговування
великих
платників
податків.
сприятиме
спрощенню
митних
процедур
та усуне
можливості для
корупційних
проявів на
митниці.
наказом Мінфіну
від 07.04.2016 р.
№ 422
затверджено
Порядок ведення
органами
Державної
фіскальної
служби
оперативного
обліку податків
і зборів,
митних та
інших платежів
до бюджету,
єдиного
соцвнеску.
50№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
51
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
IRYNA SAYENKO:
«SUPPORT TO OUR PARTNERS AND PROFES-SIONAL QUALITIES OF THE TEAM ARE THE GROUNDS FOR SUCCESS»
Про 21-й День нАроДЖення
Палата – молода
організація в молодій країні.
Життя в Україні постійно
змінюється, змінюється її
законодавство, змінюється
економіка. Незмінним
ІРиНА САЄНКО:
«ПІДТРиМКА ПАРТНЕРІВ І ВиСОКА ПРОФЕСІЙНІСТь
КОМАНДи – ЗАПОРУКА УСПІХУ»
завдань, знакових проектів,
розгалужена консультативна
мережа. Палата – це
майданчик для обговорення
актуальних ділових питань і
пошуку шляхів їх вирішення.
Ми є голосом бізнесу нашої
громади та представляємо
її інтереси у виконавчій і
законодавчій гілках влади.
Про нАйУСПІШнІШІ
ПроеКти
В області презентовано
інвестиційну карту родовищ
корисних копалин,
розроблену департаментом
інфраструктури
та промисловості
Кіровоградської ОДА
спільно з Кіровоградською
РТПП. Окремим додатком
до карти є каталог родовищ
корисних копалин регіону,
привабливих для інвестицій.
Протягом двох років ми
регулярно проводимо
заходи з популяризації
вирощування та реалізації
органічної й екологічної
продукції.
aBOUT THE 21sT aNNIVERsaRY
Our Chamber is a young institution in the young country. Life
changes continuously in Ukraine, same the local legislation and
the local economy do. One thing remains unchanged; our at-
titude to the companies in the region. Partnership, maximum and
all-encompassing assistance in development and broadening of
international cooperation, in the search for and penetration of
new markets, and attraction of investment are the top priori-
ties in the Chamber’s operations over the twenty-one year of its
independent existence.
Many years of experience and fruitful work have made the Kiro-
vograd RCCI an efficient, reliable, and competent business partner
for industrial companies, business entities, and state institutions
in the region. The history of the Kirovograd RCCI is an impressive
track record of implemented assignments and projects of great
significance plus our manifold consultancy network. The Chamber
is a venue for the discussion of important business matters and
for the search of the ways to resolve them. We are the voice
of the local business community and we represent its interests
before the executive and legislative authorities.
aBOUT THE MOsT sUCCEssFUL PROjECTs
A location map of mineral resources has been presented in the
region for the purposes of investment, and the said map was
developed by the Infrastructure and Industry Department of the
Regional Administration of Kirovograd jointly with the Kirovograd
RCCI. As a separate addendum to the said map, one can find a
directory of mineral deposits in the region, which are of interest in
terms of investment. In the course of two years, we have been
hosting the regular events to promote the ideas of growing and
marketing the organic and environment-friendly products.
Дуже пишаюся нашими
соціальними проектами:
конкурсом «Зцілююча сила
мистецтва» – для створення
експозиції й оформлення
відреставрованого
приміщення Кіровоградської
обласної дитячої лікарні, а
також економічним турніром
для старшокласників.
У результаті, на ІІІ
Всеукраїнському бізнес-
турнірі для учнів 8–11 класів
«Стратегія фірми-2016»,
одразу шестеро школярів
із Кіровоградської області
I am very proud of our social projects, such as the ‘Healing
Power of Arts’ to form an arts exhibition at the renovated
premises of the Regional Children Hospital of Kirovograd as well
as the economic contest for high school pupils. Finally, there were
six school pupils from the Region of Kirovograd who were rated
among the top twenty at the «Corporate Strategy 2016» busi-
ness contest for 8th to 11th school year pupils held nationwide
for the 3rd time already.
aBOUT FaCILITaTING THE DEVELOPMENT OF EXPORT OP-
ERaTIONs OF COMPaNIEs
Taking into account the applications from local businessmen and
in order to facilitate the Ukrainian companies with their search to
find new business partners abroad, the Export Support Center is
active within the Kirovograd RCCI. The goal of the Center is to
provide the all-round approach to the operations of small and
medium business entities at international level, starting with the
analysis of whether a company is prepared for export operations
and finishing with the preparation of the ATA carnets and the
лишається одне – наше
ставлення до підприємств
області. Партнерство,
максимальна й усебічна
допомога у розвитку,
розширенні міжнародного
співробітництва, в пошуку
й освоєнні нових ринків,
залученні інвестицій
– основні пріоритети
діяльності Палати за
двадцять один рік
самостійного існування.
Багаторічні досвід і
продуктивна діяльність
зробили КРТПП
ефективним, надійним,
компетентним діловим
партнером для промислових
підприємств, бізнес-структур
і державних установ
області. Історія КРТПП –
це солідний послужний
список реалізованих
Ms. Iryna Sayenko, President of the Kirovograd Regional Chamber of Commerce and Industry, is talking about its operations in the circumstances that change continuously, and about the most suc-cessful projects, and the new areas of activity.
Про роботу Кіровоградської РТПП в умовах, що постійно змінюються, про найуспішніші проекти та нові напрямки діяльності розповідає її президент Ірина Саєнко.
ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ
52№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
53
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО
B H
увійшли до топової
двадцятки.
Про СПрияння роЗВитКУ
еКСПортної ДІяЛьноСтІ
ПІДПриЄМСтВ
Враховуючи звернення
підприємців і з
метою сприяння
пошуку українськими
підприємствами нових
закордонних ділових
партнерів при КРТПП
працює Центр підтримки
експорту. Його мета
– комплексний підхід
до роботи малого та
середнього бізнесу
на міжнародній арені,
починаючи з аналізу
готовності підприємства
до експорту і закінчуючи
оформленням карнетів АТА
та підтвердженням ділової
репутації українського
підприємства для іноземних
контрагентів. Звернувшись
до Центру, компанії мають
можливість отримати
необхідну інформацію в
одному місці.
Про ноВІ ПоСЛУги
Схвалено у новій редакції
Положення про постійно
діючий третейський суд
при Кіровоградській РТПП і
відповідний регламент. Крім
того, започатковано нову
послугу – бізнес-медіацію
– вид альтернативного
врегулювання спорів.
КРТПП отримала право
самостійно засвідчувати
форс-мажорні обставини
та вносити дані про
підприємства до системи
відповідної європейської
мережі. Також ми поновили
проведення аукціонів
із продажу об’єктів
приватизації.
Постійно проводиться
навчання співробітників
Палати, тож перелік послуг
постійно розширюється.
Про БЛАгоДІйний ФонД
При КРТПП створено
«Благодійний фонд
підтримки українських
військовослужбовців». Це
неприбуткова, благодійна
організація. Серед
благодійників Фонду –
як потужні підприємства
Кіровоградщини, так і малий
та середній бізнес, і просто
небайдужі люди. За час свого
існування Фонду вдалося
зібрати понад 1,5 млн. грн.
Про оСоБиСте
Для мене особисто
джерелом наснаги на
кожен день є любов. За
двадцять років професійної
діяльності я до кожної
справи ставилась із
любов’ю. Відповідні умови
я створюю для колективу
КРТПП, а команда Палати,
у свою чергу, – це люди,
закохані у свою справу.
Всебічна підтримка та повне
взаєморозуміння – як
удома, так і на роботі – мій
секрет успіху.
confirmation of business standing of the Ukrainian companies
for their foreign counterparts. Once a company approaches the
aforesaid office, it can get all required information from a single
source.
aBOUT THE NEW sERVICEs
The new draft of the Permanent Arbitration Court Regulation
and the relevant rules of proceedings have been adopted for
the Kirovograd RCCI. Besides, a new service has been launched;
the business mediation as an option for alternative settlement of
disputes.
The Kirovograd RCCI has been authorized to provide independent
acknowledgement of force majeure circumstances and to enter
the information about companies into the system managed by
the relevant European network. We have also re-launched the
auctions to sell the assets in the course of privatization efforts.
We ensure the permanent training for our employees, so we
permanently broaden the list of the service we can offer.
aBOUT THE CHaRITY FUND
There is the Ukrainian Military Servicemen Support Fund estab-
lished within the Kirovograd RCCI. This is a non-profit charity
organization, with donations made by some powerful companies
of the Region of Kirovograd and by small and medium business
entities and just by caring individuals as well. The Fund has man-
aged to collect more than UAH 1,500,000 over the period of its
existence.
aBOUT PRIVaTE THINGs
Love is the primary source of personal inspiration for me in every-
day life. I have been showing my loving attitude to everything I
do over the twenty years of my professional activity, and I create
similar conditions for the team of the Kirovograd RCCI while they
are the people very fond of what they do professionally. The
all-round support and complete mutual understanding together
form the ground for my success.
ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ
54№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України
55
The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD
рІВненСьКА оБЛАСть
тоВ «Прод Майстер»тел.: +380 362 630 871
e-mail: м[email protected]
Кондитерські та бакалійні
вироби.
ФоП Бережна В. о.тел.: +380 68 022 71 74
e-mail: valentina.berejnaya@
yandex.ru
Посередницька діяльність,
роздрібна торгівля.
ФоП Почаєвець І. В.тел.: +380 97 430 72 92
Посередницька діяльність,
роздрібна торгівля.
ФоП тимощук т. У.тел.: +380 67 363 31 60
Роздрібна торгівля.
ПП «Патар»тел.: +380 362 630 409
e-mail: [email protected]
Ливарне виробництво.
Протипожежне обладнання та
промислова арматура.
тоВ «Металкрафт»тел.: +380 3652 409 01
Виготовлення виробів із
металу, деревини, корка.
ФоП Семиліт В. А.тел.: +380 50 555 25 64
e-mail: [email protected]
Торгівля деревиною,
будматеріалами та
сантехобладнанням.
ДП «Зірненський
спиртовий завод»тел.: +380 3653 564 98
e-mail: [email protected]
Виробництво етилового
спирту.
тоВ «рАБен УКрАїнА»тел.: +380 44 459 72 00
Автомобільні перевезення по
Україні та за її межами.
Логістичні послуги.
тоВ «рІттер БІо Агро»тел.: +380 67 332 90 12
e-mail: [email protected]
Вирощування зернових,
бобових, овочевих,
баштанних та інших культур.
Виробництво цукру та насіння
олійних культур.
тоВ «Компанія
«Зевс Лтд»тел.: +380 365 634 112
e-mail: [email protected]
Виробництво м’яса,
м’ясопродуктів.
тоВ «МАнтрейД»тел.: +380 362 623 424
e-mail: [email protected]
Торгівля зерновими й
олійними культурами, какао-
продукцією.
СУМСьКА оБЛАСть
тоВ «Український
дистрибуційний центр»тел.: +380 67 240 84 23
е-mail: [email protected]
Дослідження та виробництво
у сфері сільського
господарства, насінництва,
сільгосптехніки.
Ао «юриДиЧнА
КоМПАнІя ЛегАЛ
СУППорт грУП»тел.: +380 542 61 97 27
е-mail: [email protected]
Супроводження бізнесу,
юридичні консультації.
ДП «КроЛеВецьКий
АгроЛІСгоСП»тел.: +380 5453 513 34
е-mail: [email protected]
Лісозаготівлі.
тоВ «АнДреКС» тел.: +380 95 641 83 93
е-mail: [email protected]
Виробництво одноразового
посуду й інших виробів із
пластику.
тоВ «тентІрА»тел.: +380 542 79 34 79
е-mail: [email protected]
www.tentira.com.ua
Програмне забезпечення,
консультації.
тоВ «гене» тел.: +380 50 963 17 98,
+380 96 930 27 14
е-mail: [email protected]
www.nash-gorinich.com.ua
Виробництво та монтаж
твердопаливних котлів
тривалого горіння, буферних
ємностей і бойлерів
водогрійних дотичного
нагріву, послуги монтажу
систем опалення та
водопостачання.
тоВ «ФореСт-гАрАнт»тел.: +380 5447 622 55,
+38 067 4406293
е-mail: [email protected]
www.forest-garant.com
Виробництво піддонів і
будівельних пиломатеріалів.
тоВ «СУМи-еЛеКтроД» тел.: +380 542 22 54 38
е-mail: [email protected]
frunze-elektrod.com/new
Виробництво електродів для
зварювання, наплавки і т.д.
МиКоЛАїВСьКА
оБЛАСть
тоВ «ЛогІК-трАнС»тел.: +380 67 868 88 28,
+380 63 288 89 68
e-mail: [email protected]
logic-trans.com.ua
Вантажні перевезення.
Фг «КоЛоС» тел.: +380 512 59 46 15
e-mail: [email protected]
Вирощування зернових,
бобових культур і насіння
олійних культур.
тоВ «Карго-транс-
Шиппінг»тел.: +380 512 57 22 22
e-mail: [email protected]
Транспортна обробка
вантажів.
ЧерКАСьКА оБЛАСть
тоВ «ЧК-ІМПерАтор» тел.: +380 472 65 1473
e-mail:
Виробництво олії та
тваринних жирів.
56№ 6 (265) 2016
the Business HERALD
Передплатити «Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv
Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.
Видавець Торгово-промислова палата України
Головний редактор НаталіяКОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА[email protected]
Заступник головного редактора
Олена ЛОБАЧЕВА[email protected]
Концепт-дизайнта верстка
Оксана ТИЧИНІНА
Запрошує до співпраці
Відділ реклами і маркетингу Алла УСОВА
тел.: (044) [email protected]
Тетяна ГОРАЧтел.: (044) [email protected]
Фотокореспондент Олексій КАМІНСЬКИЙ
Адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]
Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 року
Тираж 25 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.
М.В.Засульський президент Київської торгово-промислової палати
С.С.Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України
О.Е.Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України
Д.О.Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України
М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України
Г.Д.Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук
О. І.Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України
http://www.facebook.com/ucci.org.ua
А
Журнал «Діловий вісник» № 4 (262), квітень 2016
12№ 6 (265) 2016
the Business HERALD
6154
9-03
3_AUM_a
llg_T
heBus
ines
sHerald_
209x
270
• FO
GR
A 3
9 • CMYK
• tg
: 06.
06.2
016
D
U: 1
5.06
.201
6 U
krai
ne
13. – 17. 9. 2016
Найбільша в світа виставка обладнання, запчастин, менеджменту та автосервісу
Завітайте на Automechanika Frankfurt! Cкористайтесь нагодою опинитись серед лідерів ринку в секторі автокомпонентів та технічного обслуговування автотранспорту. Відкрийте для себе інновації, що є рушійною силою автопромисловості. Automechanika є унікальною платформою з найширшим в світі асортиментом товарів та найбільшою кількістю міжнародних учасників.
[email protected]Тел. +38 044 48 46 871
Придбайте квиток
онлайн вже зараз!