2

ЗМІСТ ЗВІТУ

Вступ...................................................................................................................................3 1.Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування……….................................................................3

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та

прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде

затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)……...............................................................………………..5

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його

здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними,

статистичною інформацією та результатами

досліджень)……………………………………………………………...………………18 4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які

стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з

природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною

інформацією та результатами досліджень)………………………………………..….26 5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному,

державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а

також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа

державного планування………………………………………………………………...28 6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі

вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-

5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і

тимчасових,позитивних і негативних наслідків…………………………………………………………………………….…..30 7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення

негативних наслідків виконання документа державного

планування……………………………………………………………………………...35 8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу,

в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які

ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої

оцінки)………………………………………………………………………….....37 9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа

державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення…………………………………………………………………………..……38 10. Заходи щодо рекультивації після закриття полігону…………...………………..38

11. Заходи щодо урахування рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку

й інших місць масового перебування населення за межами санітарно захисної

зони……………………………………………………………………………39

12. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення (за

наявності)……………………………………………….…….40

3

13. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї

частини, розраховане на широку

аудиторію……………………………………….....40

14. Додатки.......................................................................................................................43

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у

міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція

збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної,

соціальної та екологічної складової розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з

необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних

питань в процесах планування та прийняття рішень щодо

соціальноекономічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає

можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої

діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для

запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного

планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації

екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти

негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж

виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та

сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм для

забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.

В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО,

пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики

застосування екологічної оцінки.

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з

іншими документами державного планування

Документом державного планування в даному випадку є "Детальний план

території для розміщення сміттєсортувальної станції МСЛ1/5000 потужністю

2700 м.куб. твердих побутових відходів в рік на земельній ділянці для

житлової та громадської забудови (землі запасу) державної форми власності,

орієнтовною площею 8 га, яка розташована на території Педосівської сільської

ради Вінницької області (за межами населеного пункту с.Педоси

Погребищенського району Вінницької області). Документацію розроблено

відповідно до розпорядження Погребищенської районної державної

адміністрації від 04.07.2018 р. «Про розробку детального плану території».

4

Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка

визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки

з метою розміщення об'єкту будівництва, формування принципів планувальної

організації забудови, визначення планувальних обмежень використання

території згідно з державними будівельними та санітарногігієнічними

нормами, формування пропозицій щодо можливого розташування об'єкту в

межах проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного,

екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства

з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади,

визначення та встановлення містобудівних умов та обмежень.

Детальний план території розробляється з метою відведення та

встановлення меж земельної ділянки для будівництва сортувальної станції для

ліквідації загрози навколишньому середовищу та здоров’ю людей і вирішення

ситуації, що склалася з відходами на території Погребищенського району

Вінницької області.

Будівництво сміттєсортувальної станції визначене необхідністю

вирішення питань утилізації побутового сміття та інертних відходів житлової

та громадської забудови м.Погребище та навколишніх населених пунктів. Це

дозволить суттєво зменшити антропогенне та техногенне навантаження на

сельбищні території населених пунктів, покращить екологічну ситуацію

району.

Проект розроблений у відповідності з:

- Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку»

- ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»; - ДБН

Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»; - ДБН В.2.4-2-

2005 «Полігони твердих побутових відходів».

Під час проектування детального плану враховано містобудівну

документацію вищого рівня: схема планування території Вінницької області,

затвердженої рішенням 18 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання № 58

від 08.11.2013 р.

В рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки

проекту Детального плану території для розміщення сміттєсортувальної

станції МСЛ1/5000 потужністю 2700 м.куб. твердих побутових відходів в рік

на земельній ділянці для житлової та громадської забудови (землі запасу)

державної форми власності, орієнтовною площею 8 га, яка розташована на

території Педосівської сільської ради Вінницької області (за межами

населеного пункту с.Педоси Погребищенського району Вінницької області

було складено Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та

5

опубліковано її в ЗМІ, а саме: на сайті Погребищенської РДА

https://pogrda.gov.ua/index.php/konsultatsii-z-hrom/publ-hrom-obhovorennia від

27.06.2019 р. № 01-15/1494

Протягом громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегії

екологічної оцінки (15 календарних днів) звернень, зауважень та пропозицій

від громадськості не надходило.

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення,

та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не

буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною

інформацією та результатами досліджень)

Характеристика об’єкту планової діяльності

Земельна ділянка, на яку розробляється стратегічна екологічна оцінка

розташована за межами населеного пункту на території Педосівської сільської

ради Погребищенського району Вінницької області. Забудова на ділянці

відсутня. Найближча житлова забудова розміщена на відстані 0,5 км у

м.Погребище.

Цільове призначення земельної ділянки - землі запасу (земельні ділянки

кожної категорії земель, які не надані у власність або користування

громадянам чи юридичним особам).

Згідно розпорядження РДА від 04.07.2018 року для розміщення

сміттєсортувальної станції виділяється земельна ділянка орієнтовною площею

8,0000 га з земель запасу.

6

Рис. 1 Місце розташування об’єкту СЕО

Функціональне використання земельної ділянки – частина земельної

ділянки (орієнтовно 2.3000 га) використовується під полігон ТПВ, інша

частина земельної ділянки не використовується і непридатна для ведення

сільськогосподарської діяльності.

Місце розташування рис. 2 Форма

власності - державна.

Земельна ділянка межує:

- зі сходу: зелені насадження спеціального призначення,

автомобільна дорога;

- з півдня: землі запасу ;

- з заходу: землі для ведення особистого селянського

господарства;

- з півночі: зелені насадження спеціального призначення;

На данний час в Україні відсутність системи перероблення (у тому числі

системи роздільного збирання) побутових відходів призводить до втрати

Україною щороку мільйонів тонн ресурсоцінних матеріалів, що містяться у

відходах, які потенційно можуть бути введені у господарський обіг. Розвиток

роздільного збирання та перероблення відходів є невід’ємною частиною

підвищення ефективності використання природних ресурсів і переходу до

сталої економіки.

7

В Погребищенському районі важливою і актуальною проблемою

забруднення навколишнього середовища є стихійні сміттєзвалища. Щоб

призупинити процес накопичення відходів та засмічення неселених пунктів

Погребищенського району необхідно сортувати та вторично використовувати

сміття. Відсутність системи поводження з відходами у районі призводить до

низки екологічних проблем, наприклад, утворення шкідливих газів, важких

металів та екологічно шкідливих хімічних речовин. Дану проблему можливо

вирішити шляхом влаштування станції по сортуванню твердих побутових

відходів.

Перевагами сортування сміття є:

- покращення екологічної ситуації (позитивний вплив на природу,

здоров’я людей та життя тварин, при налагодженій системі вивозу

сортованого сміття значно зменшується ризик забруднення навколишнього

середовища);

- економія ресурсів (завдяки вторинному використанню матеріалів

можливе заощадження ресурсів або навіть отримання додаткової енергії.

Повторна переробка забезпечить також зменшення використання природних

матеріалів).

Об’єктом дослідження є полігон ТПВ, що виник орієнтовно у 1976 році

згідно наданого паспорта місця видалення відходів. Санітарне очищення

м.Погребище та оточуючих населених пунктів виконує КП

«Погребищекомунсервіс». Тверді побутові відходи вивозять на місце

видалення відходів розташоване на 0,5 км від м.Погребище на землях

Педосівської сільської ради. Полігон має часткове огородження,

асфальтобетонне покриття та ставок випаровувач для фільтрату. Інженерні

мережі, допоміжні будівлі та споруди на ділянці відсутні.

Земельна ділянка відноситься до зони розміщення об’єктів 2 класу

санітарної класифікації КС-2. Зона створюється для розміщення

сміттєпереробних підприємств, полігонів твердих побутових відходів і

потребує санітарно-захисних зон – 500 м згідно ДСП 173-96 Державні

санітарні правила планування та забудови населених пунктів.

Планувальна структура території визначилася технологією

підприємства, транспортними зв’язками основних та допоміжних будівель і

споруд, існуючим рельєфом місцевості, санітарними та протипожежними

нормами.

Згідно розробленого детального плану визначено основні елементи:

- господарська зона;

- під’їзна дорога;

- ділянка складування;

8

- інженерні споруди і комунікації.

Схему інженерної підготовки території розроблено на топозйомці М1:500.

На схемі приведені напрямки і величини проектованих ухилів проїздів, а також

проектні та існуючі відмітки по осі проїзної частини на перехрестях.

Вертикальне планування територій виконано з ув'язкою системи

водовідведення при урахуванні максимального збереження природного

рельєфу, ґрунтового покриву та існуючих зелених насаджень.

На наступних стадіях проектування слід передбачати заходи для

покращення екології прилягаючих до неї територій. З метою виключення

забруднення поверхневих та підземних вод необхідно виконати наступні

заходи:

- облаштування протифільтраційного екрану;

- створення дренажної системи для відведення очікуваної рідини та

атмосферних опадів з тіла звалища;

- створення режимної мережі спостережувальних свердловин для контролю за

впливом комплексу на поверхневі та підземні води.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчика складування ТПВ

рекомендовано влаштувати дренажну систему, яка складається з дренажного

шару піщаної суміші, укладеного поверх ізолюючого матеріалу та дренажних

труб.

Поверхневі (зливові та талі) води з території полігону збираються в

ставок випаровувач.

Водопостачання

На території об’єкту дослідження мережі водопостачання відсутні.

Передбачається забезпечення проектних будівель мережею водопостачання

від міської мережі, що розміщена на відстані 0,5 км на північ відносно

земельної ділянки.

Запроектовано резервуар технічної води для приготування розчину та

резервуар питної води.

Згідно ДБН В.2.5-74:2013 потреба в господарсько-питній воді складає 20л

на кожного працівника. На 16 працюючих господарсько-питні потреби

складають 320 л/добу. Потреба води для виробничих потреб складає

200л/добу, в тому числі вода для приготування дезінфікуючого розчину -

100л/добу. Таким чином потреба води на господарсько-питні потреби складає

620 л/добу. При експлуатації полігону передбачено завезення бутильованої

питної води, що знаходиться в вільному доступі в побутовому приміщенні.

Каналізування

9

Проектними рішеннями каналізування будівлі побутових приміщень та

водовідвення від прибирання підлоги, стоків від сміття у будівлі ангару

передбачено на проектні малі очисні споруди.

Електропостачання

Електропостачання проектних будівель та споруд передбачається від

проектної трансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ. Зовнішнє

електропостачання передбачено повітряними лініями електропередач

напругою 0,4 кВ.

Природно-кліматичні умови.

Ділянка полігону ТПВ розташована у північно-східній частині Вінницької

області в Погребищенському районі. Район розташований у лісостеповій зоні

центральної частини північної області Придніпровської височини. Територія

району становить 119,9 тис. га або 4,5 % території Вінницької області. На

півночі район межує з Житомирською, на сході — з Київською областями, на

півдні з Оратівським та Липовецьким, на заході з Козятинським та

Калинівським районами Вінницької області.

Географічне положення району визначається віднесенням його до

першого помірно теплого, вологого агрокліматичного району області. Ґрунти

переважно реградовані, чорноземи типові.

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» проектна

територія знаходиться в північно-західному районі (район І) відповідно

архітектурно-будівельному кліматичному районуванню території України.

Клімат помірно-континентальний з вологою з нестійкою зимою і теплим

літом, яке характеризується помірною посушливістю.

Середня температура повітря січня - мінус 5-мінус 8°С. Середня

температура повітря липня - 18-20°С. Нормативна глибина промерзання

ґрунтів - 0,9 м. Сейсмічність майданчика 5 балів. Кількість опадів за рік - 550-

700 мм. Середня тривалість без морозного періоду 165-170 днів.

Сніговий покрив формується в першій половині грудня. Товщина

снігового покриву не перевищує 50 см, а промерзання ґрунту не більше 1,0 м.

Сніговий покрив зникає в першій декаді березня.

Геоморфологічна характеристика. По геоморфологічному

районуванню ділянка дослідження знаходиться на Козятинській

структурноденудаційній водороздільній височині і належить до західної

частини Придніпровської височини.

В геологічній будові досліджуваного району приймають участь

середньо-верхньочетвертичні еолово-делювіальні відклади,

грунтоворослинний шар і сучасні техногенні утворення. Середньо-

верхньочетвертичні еолово-делювіальні відклади (Vd ІІ-ІІІ) представлені

10

суглинками легкими жовто-бурими, макропористими, напівтвердими.

Розповсюджені по всій території, залягають на глибині 0.5-0.6 м. Викрита

потужність 2.4-2.5м. Грунтово-рослиний шар (Pd-IV), представлений

суглинком легким, темносірим з корінням рослин, напівтвердим. Потужність

0.5 м. Техногенні утворення (t IV) представлені щебенем і жорствою граніту з

включенням побутового сміття. Розповсюджені по всій території. Потужність

0.5-О.бм.

Гідрографічна характеристика.

Ділянка відноситься до району нестійкого зволожування. Приурочена до

водного простору р. Смотруха.

Річка Смотруха бере початок на північно-східній стороні від села Левківка.

Тече переважно на північний схід через село Степанки і на північній околиці

міста Погребище впадає в річку Рось, праву притоку Дніпра.

Довжина річки 21 км, похил річки — 4,3 м/км. Формується з лівої притока

Котлярки, багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 109 км².

Геологічна характеристика.

Інженерно-геологічні вишукування під реконструкцію сміттєзвалища

з влаштуванням сортувальної лінії за межами населеного

пункту м.Погребище, Вінницької області, виконані ПП «ВКП» «СВОД».

В геологічному відношенні ділянка робіт розташована в межах

південного схилу Українського кристалічного щита, характеризується двома

структурними поверхами. Нижній представлений складнодислокованим

комплексом метаморфічних порід архейського і нижньопротерозойського

часу. Верхній побудований малопотужними осадовими відкладами

кайнозойського часу.

Архей-протерозойські породи (АR:PR1) представлені гранітами, гнейсами,

мігматитами. Граніти оголюються на низьких відмітках рельєфу.

Неогенові утворення широко розвинуті в районі проектних робіт. Відсутні

лише в межах сучасних річкових долин і глибоких ярів, де вони розмиті в

четвертинний час.

Відклади товщі строкатих глин (N1gp) в межах території району, в

порівнянні з іншими дочетвертинними утвореннями, мають найбільше

розповсюдження і відсутні тільки в межах сучасних річкових долин і глибоких

ярів, де вони розмиті в четвертинний час.

Літологічно товща строкатих глин представлена глинами

зеленуватосірого, зеленувато-жовтого, бурувато-оливково-сірого кольору з

вохристими та малиновими плямами. Глини однорідні, щільні, пластичні, з

характерним зломом і багаточисельними дзеркалами ковзання. Характерним

для них є наявність великої кількості залізо-марганцевих та залізистих оолітів.

11

Глини переважно монтморілонітові з незначною домішкою каолініту і

гідрослюд, відносяться до водоупорних гірських порід.

Четвертинна система представлена верхньоплейстоценовими

еоловоделювіальними відкладами (vd, ed PIII) та ґрунтово-рослинним шаром

(еН). Четвертинні відклади розповсюджені практично скрізь. Відсутні вони

лише по крутих схилах річок.

Буріння свердловин глибиною до 8м виконувалось шнековим методом.

Заглиблення шнеків у грунтову товщу за один рейс не більше 1м. Глибина

свердловин та місце розташування визначалось виходячи з технічних

характеристик проектуємих об'єктів і виходячи з вимог ДБН А2.1-1-2014

“Інженерні вишукування для будівництва”. Польові роботи проводилися у

серпні 2018р. На майданчику робіт було пробурено 2 свердловин загальним

метражем 16 п.м.

Нормативні і розрахункові значення фізико-механічних показників

властивостей ґрунтів

Показники властивостей ґрунтів ІГЕ-2 ІГЕ-3 ІГЕ-4

Вологість, (%) W 0,23 0,16 0,21

Щільність грунту, г/см3 Y 1,72 1,71 1,83

Щільність скелета грунту, г/см3 Yd 1,39 1,48 1,51

Щільність частинок ґрунту, г/см3 Ys 2,71 2,69 2,71

Коефіцієнт пористості, (дол.од.) e 0,93 0,82 0,79

Ступінь вологості, (дол.од.) Sr 0,68 0,51 0,72

Границя текучості, (дол.од.) WL 0,34 0,28 0,35

Границя розкачування, (дол.од.) WP 0,19 0,17 0,19,

Число пластичності, (дол.од.) IP 0,15 0,11 0,16

Показник консистенції, (дол.од.) ІL 0,29 -0,09 0,13

Питоме зчеплення, кПа Сн 13 12 21

Кут внутр. тертя, градус φ 13 17 20

Щільність грунту (г/см3) YII 1,71 1,82 1,82

YI 1,70 1,80 1,81

Кут внутрішнього тертя, градус φII 13 17 20

φI 11 15 17

Питоме зчеплення, кПа CII 13 12 21

CI 9 10 14

12

Модуль деформації в природному

стані, мПа

Е

8 14 12

Модуль деформації в замоченому

стані, мПа

6 8 9

В геологічній будові на розвідану 8-ми метрову глибину вверх по розрізу

приймають участь породи четвертинного віку, які представлені

верхньоплейстоценовими еолово-делювіальними відкладами (vd, ed PIII) та

грунтово-рослинним шаром (eН).

Верхньоплейстоценові еолово-делювіальні відклади (vd, ed PIII)

представлені: суглинком напівтвердим, коричневим (ІГЕ-4), суглинком

лесовидним, твердим, просідним, жовто-коричневим (ІГЕ-3), суглинком

напівтвердим, просідним, темно-сірим (ІГЕ-2). Та грунтово-рослинним шаром

(ІГЕ-1).

На досліджувану 8 метрову глибину, грунтові води та кора вивітрювання

граніту не викрита.

Зміна умов (пошукового чи нормативного факторів) на земельній ділянці

може проявитися під дією природно-техногенних факторів – (при порушені

поверхневого стоку, зміні рівня підземної води, при аварійному витоку води з

інженерних мереж водопостачання і каналізації), що приведе в результаті до

зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів.

Атмосферне повітря. Основними забруднювачами повітря в Вінницькій

області залишаються підприємства енергетичної промисловості, сільського

господарства, переробної промисловості та транспортні підприємства.

Кількість викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у

розрахунку на квадратний кілометр території по області протягом 2017 року

склала 5,9 т. Найвища щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку

на квадратний кілометр припадає на місто Ладижин – 4306 т, а також на міста

Жмеринку – 281 т, Хмільник – 245 т, Вінницю – 198 т, Козятин – 5,05 т. На

душу населення в середньому по області припадає 98,4 кг викинутих у повітря

забруднюючих речовин.

Міста Обсяги викидів Викидів

на 1 км2

Викидів

т/1особу Тис. тон У % до

2016 року

Вінницька область 155802,4 130,0 5,9 98,4

м. Вінниця 13643,4 113,1 198 36,7

13

м. Жмеринка 5056,4 104,2 281 146,1

м. Могилів-Подільський 29,0 108,6 1,3 0,87

м. Козятин 60,3 148,6 5,05 2,38

м. Ладижин 94740,2 143,4 4306 3964,7

м. Хмільник 5147,9 123,9 245 183,7

Основним забруднювачем земель, водних об’єктів та атмосферного

повітря в Погребищенському районі є сільгоспформування. Використання

підвищених доз мінеральних добрив, може негативно впливати на навколишнє

середовище: викликати підкислення ґрунтового розчину, забруднення

ґрунтових вод в результаті фільтрації добрив (особливо азотних),

нагромадження надлишкових запасів нітратного азоту в продукції

рослинництва, забруднення водосховищ залишками добрив в результаті

процесу ерозії. Таблиця 1

Використання сільськогосподарської техніки в польових роботах, а

також при транспортуванні продукції та сировини спричиняє викиди

забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел, а отже впливає і

на стан повітря.

Поблизу території розташування полігону побутових відходів відсутні

великі підприємства-забруднювачі, що можуть суттєво негативно впливати на

стан існуючого фонового забруднення атмосферного повітря.

На території Погребищенського району розміщені такі потенційно

небезпечні об’єкти, що можуть здійснювати вплив на екологічну ситуацію:

-ТОВ «Погребищенський маслосирзавод»;

-АЗС № 15 ПП «ОККО-Нафтопродукт» Вінницького регіонального

відділення;

-АЗС СПД Янчук І.В.; -ТОВ

“Новофастівське”;

-ТОВ «Ржевуськ Млин».

Водні ресурси. Вінницька область належить до західної частини

Придніпровської височини. Форми поверхні височини в значній мірі залежать

від рельєфу і характеру ложа Українського кристалічного масиву. На території

області широко поширені водо-роздільні височини, що мають вигляд

хвилясто-рівнинних лісостепових просторів, які приурочені до басейнів рік

Дніпро та Південного Бугу.

Річка Рось є правою притокою Дніпра. Її довжина 346 км, площа

басейну 12600 км2. Бере початок з джерел поблизу с.Ординці

Погребищенського району в межах Придніпровської височини. Похил річки

дуже значний 0,61 м/км. Живлення мішане. Воду використовують для

14

водопостачання. Русло річки звивисте, в районі м.Погребище річкова долина

не широка, частково розорана і використовується під городні культури. Русло

завширшки 2-4 м, дуже мілководне (20-30 см) і занесене змитим ґрунтом. На

р.Рось, нижче Погребища, помітко впливають стоки цього міста.

Річка завширшки 3-4 м, має каламутну воду.

Відстань від ділянки вишукувань до р.Рось 2,10 км.

На території об’єкта проектування відсутні мережі водопроводу та каналізації.

Земельні ресурси.

Ґрунти у Вінницькій області в основному опідзолені (близько 65%). На

північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі,

темно-сірі, світло-сірі, на південному-сході і в Придністров'ї - чорноземи і

опідзолені ґрунти. Більш 70% території області зорано.

Ландшафт Погребищенського району переважно пагористий з лісовими

рівнинами. Грунти переважно реградовані, чорноземи типові а також

опідзолені грунти.

Мінерально-сировинні ресурси. Природні ресурси Погребищенського

району багаті і різноманітні. З корисних копалин на території району найбільш

розповсюджені граніти, цегельна сировина (глина), будівельні піски. В

кожному селі є невеликий кар’єр для місцевих потреб по видобутку піску та

глини. В районі мають вихід гранітів у слідуючих селах: Андрушівка, Бабинці,

Білашки, Гопчиця, Дзюньків, Круподеринці, Педоси, Розкопане, Скибинці,

Станилівка.

Поклати глини та суглинків слідуючі: Дзюньківське, Кулишівське,

Плисківське, Погребищенське, Старостинецьке. З них у Плисківському

поклади глини розробляються цегельним заводом Облміжколгоспбуду. Інші

відклади глини і суглинків не розробляються. Крім того, відомі маловивчені

запаси суглинків і глини в селі Гопчиця і Старостинці.

В Погребищенському районі у селах: Білашки, Гопчиця,

Круподеринці, Степанки, Ординці відомі маловивчені запаси пісків, які

періодично розробляються сільгосппідприємствами та місцевим населенням

для будівельних цілей. В районі знаходиться Новофастівське родовище торфу

та Станилівське родовище сланцю. На території Сніжнянської сільської ради

знаходяться запаси мінеральної води. Найперспективнішими напрямками

освоєння мінерально-сировинної бази району є видобуток граніту, глини для

будівельних цілей та використання запасів мінеральних вод для виготовлення

безалкогольних напоїв.

Флора і фауна. Вінницька область лежить у межах лісостепової зони.

Рослинність області характерна для лісостепу. Лісистість території складає

14,2%. Ліси Вінниччини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу

15

лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать:

дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика груша, дика яблуня,

черемха, черешня та інші. Рослинний світ представлений видами,

притаманними даній місцевості.

На території дослідження не помічені шляхи міграції птахів та тварин,

популяція і ділянки зростання рідкісних і таких, що перебувають під

загрозою зникнення видів рослин, занесених у Червону книгу України.

Екомережа.

У структурі екомережі Вінницької області як антропогенної

парагенетичної ландшафтної системи виділено 41 ключову територію, 22

сполучні території та 31 зону потенційної ренатуралізації. Ключові території

займають 7% від території області. Серед них 3 національних природних ядра

та 38 регіональних центрів біорізноманіття.

На теренах області виділено 38 регіональних центрів біорізноманіття,

що разом займають 5,1% від її території. За характером ландшафтних

комплексів виділяються чотири групи центрів біорізноманіття: лісові,

водноболотні, «швейцарські» та лучностепові. Найбільше (23) у Вінницькій

області регіональних центрів біорізноманіття із переважанням лісових

ландшафтів. До них відносяться Вороновицький, Вінницький, Хмільницький,

Березнянський, Вендичансько-Серебрійський, Горячківський, Піщанський,

Гайдамацький, ВапнярськоКирнасівський, Іллінецько-Дашівський,

Шпиківський, Бершадський, Крушинівський, Гайсинський, Жмеринський,

Мурованокуриловецький, Дяківецький, Брацлавський, Сумівський,

Козятинський, Погребищенський, Томашпільський та Ямпільський центри.

Погребищенський регіональний центр біорізноманіття сформувався у

Погребищенському районі та займає площу 2369,5 га. Тут охороняються

ландшафтні комплекси схилів долини р.Рось з гранітними відслоненнями та

цінними лісовими насадженнями природного і штучного походження віком

близько 80 років. Крім лісових екосистем, значну цінність мають ділянки з

чорноземами типовими. У доагрикультурному минулому на них існували

лучні степи. За умов зменшення антропогенного навантаження та відновлення

рослинного покриву їх можна частково відновити, а на їх основі створити нові

заповідні території – біоцентри локальної екомережі.

Полігон побутових відходів розміщується за межами населеного

пункту. Рідкісні види тварин і птахів в даному районі не спостерігались.

Стан навколишнього середовища на території

проектування характеризується як задовільний.

16

На полігоні розміщуються побутові відходи без сортування. Контроль

стану атмосферного повітря, ґрунтів та забруднення водних горизонтів під час

експлуатації полігону не проводиться.

Згідно наданої довідки КП «Погребищекомунсервіс» від 11.10.2018 р.

№190, зазначено інформацію про захоронення відходів на міському

сміттєзвалищі:

2013 р. - 6,5 тис. тон.

2014 р. -7,2 тис. тон.

2015 р. -7,8 тис. тон.

2016 р. -6,3 тис. тон.

2017 р. -7,9 тис. тон.

Загалом з 2013-2017 р. на Погребищенському міському сміттєзвалищі

було захоронені 35,7 тис.тон твердих побутових відходів.

Територія полігону обслуговує м.Погребище, Білашківську,

Спичинецьку, Старостинецьку та Довгалівську сільську раду.

Демографічні показники та аналіз захворюваності дитячого та

дорослого населення Вінницької області за 2018 рік (згідно даних наданих

КП «Погребищенський центр первинної медико-санітарної допомоги»

Погребищенської районної ради та відділу статистики у Погребищенському

районі).

В умовах проведення соціально-економічних реформ, несприятливої

демографічної ситуації, погіршення стану здоровя, як дитячого так і дорослого

населення, впродовж останніх років спостерігається зменшення населення,

тобто його депопуляція.

Природний приріст населення останні роки є від’ємним, у 2014 році

народилося 95, а в 2018 році-78 людей.

Інформація про народження та смертність населення по м.Погребище

Таблиця 2

Роки Народження Смертність

2014 95 169

2015 108 129

2016 106 153

2017 79 143

2018 78 134

Чисельність наявного населення в м.Погребище станом на:

01.01.2015 р.-9765 осіб

17

01.01.2016 р.-9755 осіб

01.01.2017 р.-9680 осіб

01.01.2018 р.-9525 осіб

01.01.2019 р.-9620 осіб

Показники захворюваності по Погребищенському району за 2018 рік

Загальна захворюваність дітей віком від 0 до 14 років.

У структурі поширеності захворювань дітей від 0 до 14 років по

Погребищенському районі на :

І місці знаходяться хвороби органів дихання - 3536 (абс. дані );

ІІ місці - хвороби ендокринної системи - 438(абс. дані ); ІІІ

місце - хвороби кістково - м'язової системи - 394(абс. дані );

По міських амбулаторіях:

І місце - хвороби дихания - 2394 (абс. дані );

ІІ місце - хвороби - шкіри — 232 (абс. дані );

ІІІ місце - хвороби вуха - 221 (абс. дані ); По

сільських амбулаторіях:

І місце - хвороби дихання - 1142 (абс. дані );

ІІ місце - хвороби ендокринної системи - 263 (абс. дані );

ІІІ хвороби кістково - м'язової системи — 241 (абс. дані );

Загальна захворюваність дітей віком від 15 до 17 років.

У структурі поширеності захворювань дітей від 15 до 17 років по

Погребищенському районі на:

І місці - хвороби дихання - 901 (абс. дані );

ІІ місце - хвороби травлення - 94 (абс. дані );

ІІІ місце - хвороби ендокринної системи - 72 (абс. дані ); По

міських амбулаторіях:

І місце - хвороби дихання - 472 (абс. дані );

ІІ місце - хвороби травлення - 37 (абс. дані ); ІІІ

місце - хвороби нервової системи - 31 (абс. дані );

По сільських амбулаторіях:

І місце - хвороби дихання - 845 (абс. дані );

ІІ місце - хвороби ендокринної системи - 57 (абс. дані );

ІІІ хвороби кістково - м'язової системи - 46 (абс. дані );

Загальна захворюваність дорослого населення

Аналізуючи загальну захворюваність дорослого населення (від 18

років та старше ) в структуру загальної захворюваності на :

18

І місці хвороби системи кровообігу - 22354 (абс. дані) на 10 000

населення;

ІІ місце - хвороби органів дихання - 9910 (абс. дані) на 10 000

населення;

ІІІ місце - хвороби органів травлення - 7723 (абс. дані) на 10 000

населення;

Таким чином, можна зазначити, що стан здоров'я дітей та дорослих,

демографічна ситуація в районі залишається напруженою і носить нестійкий

характер. Враховуючи наявність незадовільних факторів навколишнього

середовища та їх впливів на організм, можливе погіршння стану здоров'я

населення, при умові запобігання шкідливого впливу таких факторів

показники захворюваності будуть стабілізуватися.

Відмова в затвердженні документу державного планування призведе

до відсутності місця для розміщення побутових відходів та збільшення

кількості стихійних сміттєзвалищ, погіршення екологічної та

санітарноепідеміологічної ситуації в районі. Проектом передбачені заходи

покращення ситуації на полігоні, забезпечення його станцією сортування

сміття для розподілу органічних та неорганічних речовин, що зменшить

шкідливий вплив на довкілля.

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та

стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та

результатами досліджень)

Містобудівна документація (детальний план території) розробляється з

врахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території,

особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних

та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних

споруд.

Розглядається вплив об’єкта проектування на наступні компоненти

природного середовища:

- повітряне середовище

- геологічне середовище і грунти

- водне середовище

- рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Також оцінюються позитивні та негативні фактори впливу об’єкта

проектування на соціальне та навколишнє середовище. Враховується

потенційний вплив об’єкта проектування на стадії будівництва та планової

діяльності.

19

Повітряне середовище.

В період будівництва комплексу по сортуванню відходів потенційними

джерелами забруднення атмосферного повітря на ділянці проведення робіт є:

-Вантажний автотранспорт (доставка матеріалів на майданчик

будівництва);

-Зварювання металів,

-Нарізання металів; -Фарбування.

Викиди забруднюючих речовин при здійсненні будівельних робіт будуть

надавати на атмосферне повітря негативний вплив короткочасного характеру.

Виділення забруднюючих речовин при зварювальних роботах.

Кількість утворених при зварюванні пилу і газів прийнято

характеризувати валовим виділенням, віднесеним до витраченого кілограма

матеріалу. Утворений при зварювальних роботах аерозоль характеризується

дуже мілкою дисперсністю — більше 90% частинок (по масі), швидкість

витання частинок менше 0,1 м/с. Концентрація забруднюючих речовин в

повітрі різко зменшується, як по горизонталі так і по вертикалі і на відстані 2-

5 метрів наближаеться до фонової.

Розрахунок виділення проводиться згідно "Показники емісії (питомі

викиди) забруднюючих речовин від процесів електро, газозварювання та

напилювання металів" затверджених Міністерством екології і природних

ресурсів України, 2003 р.

Показник емісії на 1 кг. АНО-4 витраченого зварювального матеріалу

Оксид заліза (в перерахунку на залізо) -5,41 г/кг; оксид марганцю 0,59г/кг.

Максимальна витрата електродів за 1 год - 1,5 кг/год

При монтажних роботах використали 274,28 кг електродів.

Викиди в атмосферу: Оксид заліза (в перерахунку на залізо)

Прік =274,28*5,41 * 10-6 = 0,0015 т/рік

Псек =5,41 * 1,5/3600 = 0,0023 г/с

Оксид марганцю

Прік = 0,59*274,28* 10-6 = 0,00016 т/рік

Псек = 0,59* 1,5/3600 = 0,00025 г/с

Відділення забруднюючих речовин при фарбуванні

Джерело утворення - фарбування поверхонь (металоконструкції).

Фарбування проводиться за допомогою фарбувального агрегату з

пневмонічним розпилюванням.

Фарбування проводиться ПФ-115 Витрати фарби ПФ-115 - 89,3 б4кг,

уайт-спірит - 1 , 1 7кг.

20

Компонентний склад використаних ЛКМ приведений згідно "Сборник

показателей эмиссии загрязняющих веществ в атмосферный воздух

различными производствами; Донецк 2004г.

Фарба ПФ-115 складається 55% із сухого залишку і на 45%

випаровується (ксилол - 22,5%, уайт-спирт -22,5%). Ксилол при фарбуванні і

сушці

Прік = (89,364*0,45)*0,225* 10-6 = 0,000009 т/рік

Псек =(89,364*0,45)*0,225/3600 = 0,002513 г/сек

Уайт-спирит

Прік = (89,364*0,225)+ 1 , 1 7))* 10-6 = 0,00002 Іт/рік

Псек =(89,3 64* 0,225)+ 1, 1 7))/3 600= 0,0059г/сек

Викиди забруднюючих речовин від роботи автотранспорту і

будівельних машин.

Викиди токсичних газів при роботі машин розраховуються згідно з

"Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від транспортних засобів, Київ 2008" .

В таблиці 3 приведенні питомі викиди забруднюючих речовин та

парникових газів у повітря від промислової, сільськогосподарської,

будівельної та іншої техніки .

Таблиця 3. Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів

у повітря від промислової, сільськогосподарської, будівельної та іншої

техніки.

Найменування

забрюднюючої речовини

Види палива

Бензин Газойлі (паливо

дизельне)

Оксид вуглецю 197,8 36,2

Доксид азоту 21,6 31,4

Діоксид сірки 1,0 4,3

Неметанові леткі

органічні сполуки

28,5 8,16

Метан 0,64 0,25

Оксид азоту 0,035 0,12

Аміак 0,004 -

Сажа 3,85

свинець 0,013 -

21

Вуглекислий газ 3183 3138

Бенз(а)пірен - 0,03

При витраті палива на період будівництва для будівельних машин:

Бензин — 25 т;

Дизельне паливо — 40т.

Викиди забруднюючих речовин для карбюраторних двигун!в:

Оксид вуглецю

В=25х197,8=4975 кг

Діоксид азоту

В=25х21,6=540 кг

Діоксид сірки

В=25х1,0=25 кг

Неметанові леткі органічні сполуки

В=25х28,5=712,5 кг

Метан

В=25х0,64=16 кг

Оксид азоту

В=25х0,035=0,875 кг

Аміак

В=25х0,004=0,1 кг

Свинець

В=25х0,013х0,013х1=0,004 кг

Вуглекислий газ

В=25х3183=79575 кг

Сумарний обсяг викидів забруднюючих речовин для карбюраторних двигунв

складає — 6,30 т

Викиди забруднюючих речовин для дизельних двигунів:

Оксид вуглецю

В=40х36,2=1448 кг

Діоксид азоту

В=40х31,4=1256 кг

Діоксид сірки В=40х4,3= 172 кг

Неметанові леткі органйчні сполуки

В=40х8,16=326,4 кг

Метан

В=40х0,25=10 кг

Оксид азоту

В=40х0,12=4,8 кг Сажа

22

В=40х3,85=154 кг

Вуглекислий газ

В=40х3183=127320 кг

Бенз(а)шрен В=40х0,03=1,2 кг

Сумарний обсяг викидів забруднюючих речовин для дизельних двигунів

складає - 3,37 т.

З метою збереження навколишнього природного середовища в процесі

підготовчого й основного періодів будівельних робіт необхідно

дотримуватись наступних умов:

- вивіз грунту передбачається в спеціальні місця для складування, в

свою чергу грунт використовується для планування територій;

- застосовувати привізні розчинно-бетонні й асфальтобетонні суміші,

бетонні, залізобетонні і дерев’яні конструкції і вироби, виготовлення в

спеціалізованих цехах. Для перевезення цементу, бетону застосовувати

спеціальний автотранспорт. Транспортування і збереження будівельних

матеріалів, органічних розчинників, лаків, синтетичних фарб і інших хімікатів

виконувати з дотриманням установлених технічних вимог;

- обмежити роботу двигунів внутрішнього згоряння будівельних

машин і механізмів тільки на необхідний для цього час, електрозварювальні

апарати, компресори, насоси, засоби малої механізації застосовувати

переважно працюючі на електроенергії. Організації будівельних робіт

передбачити рівномірну доставка вантажу та вивезення сміття на майданчик

та з нього. Скупчення на майданчику не більше 3 автомобілів та будівельних

машин з одночасно працюючими двигунами. При цьому викиди вихлопних

газів від даної кількості автотранспорту та будівельних машин не будуть

перевищувати ГДК по всім інгредієнтам, як на працюючих місцях;

- забезпечити високий рівень експлуатації будівельної техніки, машин

і механізмів.

Таким чином, вплив на оточуюче середовище на період будівництва з

урахуванням впливу можна оцінити як допустиме, так як носить тимчасовий,

мінімально шкідливий та локальний характер.

При будівництві ангару та монтажу сортувальної лінії будуть

утворюватись переважно відходи 2 категорії - сміття що виникає під час

будівництва - упаковки від будматеріалів, які є потенційною вторсировиною i

підлягають переробці, тому при накопичені, пакувальна тара направляється на

переробку на найближчий збірний пункт.

Вплив на атмосферне повітря при будівництві запроектованого об'єкту

здійснюватиметься за рахунок проведення земляних робіт. В процесі реалізації

проектних рішень в атмосферне повітря в основному надходитимуть речовини

23

у вигляді пилу. За рахунок роботи двигунів автотранспортних засобів, задіяних

на постачанні і монтажі устаткування, в атмосферне повітря надходитимуть

азоту оксиди, вуглецю оксид, діоксин сірки, сажа, сірководень.

Вплив на земельні ресурси здійснюватиметься за рахунок будівельних

відходів. Можливий вплив майбутнього будівництва на навколишнє

середовище зумовлений викидами та скидами забруднюючих речовин,

шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням,

випромінюванням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій

у сфері поводження з відходами.

Джерелами забруднення атмосфери є неорганізовані джерела викидів а

саме: викиди звалищного газу, від двигунів автотранспорту, тощо.

Забруднюючими речовинами, що будуть викидатися від експлуатації

полігону є метан та продукти згорання природного газу, викиди від ДВЗ

автотранспорту.

Негативні наслідки планованої діяльності на мікроклімат, а також

вплив фізичних факторів впливу на найближчу житлову зону не планується.

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних

масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи,

тощо) не відбудеться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та

техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни

напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні)

не передбачаються.

Негативного впливу на стан здоров’я чи захворюваність, а також

погіршення умов життєдіяльності місцевого населення не передбачається.

Рівні шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання не будуть перевищувати

норми допустимого впливу.

Полігон твердих побутових відходів за класом санітарної

характеристики відноситься до об’єктів ІІ класу з 500 – метровою

санітарнозахисною зоною. Відстані від полігону ТПВ до меж громадської та

житлової забудови витримані згідно норм.

Розміщення об’єкту проектування на вказаній території не пошкодить

існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних

документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів.

Геологічне середовище і грунти.

Проектування сміттєсортувальної станції, допоміжних будівель та

споруд виконується в межах ділянки складування відходів.

24

З метою запобігання попадання в грунт та підземні води забруднюючих

речовин територія полігону ТПВ, у тому числі ділянка складування і

господарська зона має бути захищеною від затоплення зливовими та талими

водами з вище розташованих земельних масивів. Значна зміна планування

рельєфу спостерігається в центральній частині полігону, існуюча ділянка ТПВ

являє собою яр.

Територія проектованого об’єкту не підтоплюється, не має ерозійних

процесів.

На наступних стадіях проектування слід передбачати заходи для

покращення екології та прилягаючих до неї територій.

Для зменшення впливу на навколишнє середовище проектного

підприємства державними нормами по їх проектуванню та проектними

рішеннями необхідно передбачити заходи по охороні навколишнього

середовища:

- огородження всієї території,

- укладання протифільтраційного шару у ставку-випаровувачі;

- насадження захисних лісосмуг по периметру ділянки;

- укладання протифільтраційних екранів на днище карт котлованів.

- створення режимної мережі спостережувальних свердловин для контролю за

впливом комплексу на поверхневі та підземні води;

- для збирання і відведення фільтрату з майданчика складування ТПВ

рекомендовано влаштувати дренажну систему, яка складається з дренажного

шару піщаної суміші, укладеного поверх ізолюючого матеріалу та дренажних

труб.

Відстані від об'єктів сільськогосподарських угідь, автомобільних та

залізничних шляхів загальної мережі, меж лісу та лісопосадок, не призначених

для використання з метою рекреації, житлової та громадської забудови можуть

коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на

навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами

екологічного контролю та установами державної санітарноепідеміологічної

служби.

Планова діяльність об’єкта, при виконанні передбачених заходів,

справлятиме вплив на геологічне середовище та грунти району в межах

нормативного.

Водне середовище.

На території полігону ТПВ мережі водопостачання відсутні.

Експлуатація проектованого об'єкта передбачає використання води на

господарсько-побутові потреби.

25

На розрахунковий період передбачається забезпечення проектних

будівель мережею водопостачання. Підключення передбачено від міської

мережі, що розміщена на відстані 0,5 км на північ відносно земельної ділянки.

Проектними рішеннями каналізування будівлі побутових приміщень та

водовідвення від прибирання підлоги, стоків від сміття у будівлі ангару

передбачено на проектні малі очисні споруди.

Очищена вода буде використовуватися для поливу ділянки.

При експлуатації полігону слід враховувати, що зволоження твердих

побутових відходів провадиться у теплу пору року у пожежонебезпечні

періоди, з метою запобігання самозагоряння, зменшення пилоутворення, а

також - у разі зниження ступеня ущільнення відходів необхідно

використовувати поверхневі води або фільтрат з ставка-випаровувача, що

перекачуються насосною станцією в збірно-розбірну систему трубопроводів, з

якої забезпечується дощування або розливання води по поверхні робочих карт

полігона ТПВ.

Територія полігону ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська

зона, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище

розташованих земельних масивів. Інженерна підготовка території виконується

для безпечної експлуатації проектних майданчиків та забезпечення діяльності

полігону ТПВ.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчика складування ТПВ

передбачено влаштування дренажної системи, яка складається з дренажного

шару піщаної суміші, укладеного поверх ізолюючого матеріалу та дренажних

труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і

дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підбиратися так,

щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили

б до відмови в роботі системи.

Запроектований об'єкт не випромінює теплові, ультразвукові,

електромагнітні або іонізуючі хвилі.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Дана територія вже частково порушена діяльністю полігону ТПВ. На

території полігону спостерігається пересування людей та техніки. На

місцевості відсутні природні ареали існування диких представників флори та

фауни. Місце розташування об’єкту планованої діяльності не перетинають

шляхів міграції диких тварин.

Вплив на рослинний та тваринний світ під час будівництва і експлуатації

оцінюється як допустимий. Цінні зелені насадження, що підлягають ліквідації

в наслідок реалізації проектованої діяльності –відсутні.

26

Об’єкти природно-заповідного фонду поблизу ділянки розташування

проектованого об’єкту відсутні.

В районі впливу об’єкту проектування відсутні рекреаційні зони та

території історико-культурного призначення.

4. Екологічні проблеми, ризики впливу на здоров’я населення, які

стосуються документа державного планування.

Території з природоохоронним статусом в районі розміщення та впливу

об’єкта проектування відсутні. Але в процесі будівництва та експлуатації

полігону можливі різні ризики впливу на навколишнє природне середовище.

Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, в результаті виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності

наведено у таблиці 4.

Таблиця 4. Оцінка за видами та кількістю очікуваних ризиків впливу

(відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр,

шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення в

результаті провадження планової діяльності)

Чинник можливих

ризиків Дії по зменшенню та усуненню ризиків

Відходи

Передаватимуться спеціалізованим підприємствам, в

залежності від виду і класу небезпеки, та підлягають

захороненню або переробленню. У разі виявлення та

ідентифікації небезпечних відходів – необхідно вживати

заходів для їх видалення та утилізації відповідно до вимог

чинного законодавства України.

Поверхневі та підземні

води Створення додаткових впливів не передбачається.

Передбачається водовідведення будівель на очисні споруди.

Плановані заходи усунуть неконтрольовані витоки

забруднювачів з тіла полігону, дозволять ліквідувати озера

фільтратів та відновити ці ділянки. Наслідки діяльності для

поверхневих та підземних вод будуть знижені.

27

Ґрунт та надра Створення додаткових впливів не передбачається. Плановані

заходи усунуть неконтрольовані витоки забруднювачів з тіла

полігону, дозволять ліквідувати озера фільтратів. Вплив на геологічне середовище можна вважати позитивним,

адже, завдяки реалізації проекту відбудеться

унеможливлення потрапляння фільтратів в ґрунт та надра.

Атмосферне повітря

Під час роботи полігону будуть

утворюватися такі забруднюючі речовини:

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

(мікрочастинки та волокна) Азоту діоксид Вуглецю оксид

Метан Вуглекислий газ

Акустичний вплив Під час будівельних робіт від пересування техніки, виконання

земляних робіт тощо, виникне додаткове шумове

навантаження. Під час експлуатації/роботи устаткування рівень

технологічного шуму не перевищуватиме 75ДБ.

Світлове, теплове та

радіаційне

забруднення

Очікування впливу не передбачається.

Флора та фауна,

заповітні об’єкти та

історико-культурного

призначення

Відсутні: рекреаційні зони, території історико-культурного

призначення, об’єкти природно-заповітного фонду, території

перспективні до заповідання, шляхи міграції птахів та тварин,

популяції та місця росту зникаючих та рідкісних рослин. Вплив

на рослинний та тваринний світ - в межах нормативних вимог.

Геологічне середовище Вплив не очікується.

Кліматичні фактори (у

тому числі зміна

клімату та викиди

парникових газів

Ризик опосередкований. Від тіла полігону викидається в

атмосферу звалищний газ (метан (CH4) і діоксид вуглецю (CO2))

Викиди парникових газів від спецтехніки у звичайних

концентраціях, високотемпературні джерела викидів відсутні.

28

Технологічні ризики /

аварії що можуть

вплинути на здоров’я

населення

Полігони побутових відходів являють собою найбільш

серйозну небезпеку самовільного загорання, що виникає час від

часу. Для керування даним впливом необхідно забезпечити

наявність достатньої кількості обладнання для пожежогасіння

на місцях проведення робіт, детальне навчання робітників,

обмежений доступ у зону робіт, забезпечення робітників

належним захисним обладнанням (зокрема детекторами

концентрації шкідливого газу тощо) Під час горіння сміття на

полігонах твердих побутових відходів виділяються небезпечні

речовини та сполуки. Окрім різноманітних оксидів виділяються

продукти неповного згорання, серед яких поліароматичні

вуглеводні, метанол, альдегіди з переважанням формальдегіду,

різні карбонові кислоти, амінокислоти тощо. Під час пожеж

особливо небезпечні відходи полівінілхлориду, які вдосталь

накопичені на досліджуваних полігонах. У димових газах від

горіння сміття містяться хлоровані дибензодіоксини і

дибензофурани в концентраціі до 14 нг/м3 і більше.

Об’єкт планової діяльності не матиме суттєвого впливу на екологічну

ситуацію району, територіально ділянка розташована на значній відстані від

межі сусідніх держав. Ділянка, що розглядається, не відноситься до земель

водного фонду, прибережно-захисних смуг, лісогосподарських зон, територій

історико- культурного, природо-заповідного, рекреаційного чи оздоровчого

призначення. Територія проектування не межує з територіями, що мають

природоохоронний статус.

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із

запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на

міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа

державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час

підготовки документа державного планування

Проектні рішення детального плану території розроблено згідно Закону

України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме: Статті

3 "Основні принципи охорони навколишнього природного середовища".

Для запобігання негативного впливу на довкілля та здоров’я населення

передбачені наступні зобов’язання:

Забов’язання щодо охорони атмосферного повітря та зменшення

обсягів викидів забруднюючих речовин:

29

- контроль обсягів викидів, у тому числі: утримання (масової концентрації) і

кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин;

- порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з нормативами

гранично допустимих викидів і технологічними нормативами; контроль за

дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу

проводиться підприємством (виробничий контроль). Зовнішній контроль

здійснюється відповідними державними контролюючими органами. Контроль

викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає:

заходи щодо контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне

повітря повинні забезпечити виконання вимог, передбачених Законом України

"Про охорону атмосферного повітря", галузевими нормативними

документами.

-впровадження сучасного обладнання та прогресивних планувальних рішень,

що веде до зниження енергозатрат, а також забруднення атмосфери.

Шумозахисні зобов’язання:

- використання сучасного низько-шумного технологічного та енергетичного

обладнання;

- застосування звукоізолюючих стін і перегородок в приміщеннях, в яких

розміщено обладнання, що є джерелом шуму та вібрацій;

- вентиляційні установки та обладнання, які є джерелами шуму і вібрації,

встановлені на віброізолюючих амортизаторах, в шумозахищених секціях.

- використання проектних рішень щодо озеленення території.

Зобов’язання щодо забезпечення належного поводження з відходами:

- операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів

повинні здійснюватись з дотримання норм екологічної безпеки та Закону

України "Про відходи".

- всі типи відходів, що утворюватимуться в процесі виконання робіт на

сортувальній лінії, підлягають вилученню, накопиченню і розміщенню їх у

спеціально відведених місцях з метою подальшої утилізації чи видалення;

- місця тимчасового зберігання відходів повинні відповідати вимогам ДСанПіН

2.2.7.029-99;

- отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

- після завершення строку експлуатації полігону (термін експлуатації – 20 років)

провести його рекультивацію, з метою відвертання негативного впливу після

його закриття та одержання поверхні, яка відповідає технічним умовам для

використання рекультивованих площ під лісонасадження. Роботи по

рекультивації необхідно виконувати згідно з розробленим проектом

рекультивації в якому передбачити впровадження системи збору і утилізації

звалищного газу на полігоні;

30

- проведення оцінки ризику полігонів відходів, що не є небезпечними

відповідно до "Національного плану управління відходами до 2030 року"

затвердженого розпорядженням КМУ від 20 лютого 2019 року №117-Р.

Зобов’язання щодо охорони водних ресурсів:

- здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які

можуть спричинити погіршення якості води;

- здійснювати контроль за якістю підземних вод через побудовані спостережні

свердловини.

На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення мають здійснюватися у

відповідності з нормами і правилами навколишнього середовища і вимог

екологічної безпеки, в тому числі, вимоги Закону України «Про охорону

земель», Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому

числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та

довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-

100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної

оцінки документів державного планування» затверджених Наказом

Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 №29),

наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення - це будьякі

ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, грунту, клімату, повітря,

води, ландшафту (включаючи техногенний), природних територій та об'єктів,

безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів,

об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто

безпосередньо пов’язаним з впливом проекту на екосистему (забруднення

атмосфери при будівництві та експлуатації полігону ) і вторинним, що є

наслідком первинних змін в екосистемі (збільшення бронхо-легеневих

захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери викидами від

полігону малоймовірні).

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від

реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в

найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності, які можуть

призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє

31

середовище або соціально-економічні умови. Кумулятивні ефекти можуть

виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які впливають

одночасно протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись,

підсумовуючись можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів

відбувається в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або

хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують її можливість їх

асиміляції або трансформації. На прилеглій території великі

підприємствазабруднювачі відсутні.

При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних

і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам,

можливість виникнення кумулятивного впливу який супроводжуються

негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в

атмосферне повітря забруднюючих речовин не передбачається. Детальна

оцінка кумулятивного впливу буде можлива в процесі експлуатації полігону з

урахуванням даних моніторингу навколишнього середовища та проведення

відповідних розрахунків. Змін клімату і мікроклімату в результаті планованої

діяльності не очікується, оскільки в результаті експлуатації об’єкту відсутні

значні виділення теплоти та парникових газів. Особливості кліматичних умов,

які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище, відсутні.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при

взаємодії 2-х або більше факторів, їх дія суттєво переважає дію кожного

окремо компоненту –відсутні.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі

відсутні.

З боку соціально-економічних умов провадження діяльності буде мати

позитивний наслідок, так як це збільшить термін експлуатації полігону і дасть

можливість поповнювати місцеві бюджети за рахунок реалізації відсортованої

вторсировини, а також створить нові робочі місця.

Тимчасові наслідки для довкілля - при виконанні підготовчих та

будівельних робіт вплив на навколишнє середовище на атмосферне повітря

матиме короткочасний та локальний характер, викиди здійснюватимуться при

роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів.

Постійні наслідки для довкілля:

- викиди в атмосферу метану та продуктів згорання природного газу, викидів

від ДВЗ автотранспорту;

Довгострокові наслідки відсутні.

Значного негативного впливу під час планованої діяльності на довкілля

та здоров’я населення не передбачається.

32

Ймовірний екологічний вплив на складові довкілля

Оцінка ймовірного впливу проекту на довкілля

відповідно до контрольного переліку Таблиця 5

№ Чи може реалізація документу

державного планування

спричинити:

Негативний вп лив Пом’якшення

існуючої Так Ймовірно Ні

Повітря

1. Збільшення викидів

забруднюючих речовин від

стаціонарних джерел?

+

2. Збільшення викидів

забруднюючих речовин від

пересувних джерел?

+

3. Погіршення якості атмосферного

повітря? +

4. Появу джерел неприємних

запахів? +

5. Зміни повітряних потоків,

вологості, температури або ж

будь-які локальні чи регіональні

зміни клімату?

+

Водні ресурси

6. Збільшення обсягів скидів у

поверхневі води? +

7.

Будь-які зміни якості

поверхневих вод (зокрема таких

показників як температура,

розчинений кисень, прозорість,

але не обмежуючись ними)?

+

8. Збільшення скидання шахтних і

кар’єрних вод у водні об’єкти? +

9.

Значне зменшення кількості вод,

що використовуються для

водопостачання населенню?

+

10.

Збільшення навантаження на

каналізаційні системи та

погіршення якості очистки

стічних вод?

+

33

11.

Появу загроз для людей і

матеріальних об’єктів,

пов’язаних з водою (зокрема

таких, як паводки або

підтоплення)?

+

12.

Зміни напрямів і швидкості течії

поверхневих вод або зміни

обсягів води будь-якого

поверхневого водного об’єкту?

+

13.

Порушення гідрологічного та

гідрохімічного режиму малих

річок регіону?

+

14.

Зміни напряму або швидкості

потоків підземних вод? +

15. Зміни обсягів підземних вод ?

+

16. Забруднення підземних

водоносних горизонтів?

+

Відходи

17.

Збільшення кількості

утворюваних твердих побутових

відходів?

+ +

18.

Збільшення кількості

утворюваних чи накопичених

промислових відходів IV класу

небезпеки?

+

19. Збільшення кількості відходів I-

III класу небезпеки? +

20. Спорудження еколого-

небезпечних об’єктів поводження

з відходами?

+ +

21. Утворення або накопичення

радіоактивних відходів? +

Земельні ресурси

22. Порушення, переміщення,

ущільнення ґрунтового шару? +

23. Будь-яке посилення вітрової або

водної ерозії ґрунтів? +

24. Зміни в топографії або в

характеристиках рельєфу? +

34

25. Появу таких загроз, як

землетруси, зсуви, селеві потоки,

провали землі та інші подібні

загрози через нестабільність

літогенної основи або зміни

геологічної структури?

26.

Суттєві зміни в структурі

земельного фонду, чинній або

планованій практиці

використання земель?

+

27.

Виникнення конфліктів між

ухваленнями цілями ДДП та

цілями місцевих громад?

+

Біорізноманіття та рекреаційні зони

28.

Негативний вплив на об’єкти

природно-заповідного фонду

(зменшення площ, початок

небезпечної діяльності у

безпосередній близькості або на їх

території тощо)

+

29.

Зміни у кількості видів рослин або

тварин, їхній чисельності або

територіальному представництві?

+

30. Збільшення площ зернових

культур або сільськогосподарських угідь в

цілому?

+

31.

Порушення або деградацію

середовищ існування диких видів

тварин?

+

32.

Будь-який вплив на кількість і

якість наявних рекреаційних

можливостей?

+

33. Будь-який вплив на наявні

об’єкти історико-культурної

спадщини?

+

35

34. Інші негативні впливи на

естетичні показники об’єктів

довкілля (перепони для

публічного огляду мальовничих

краєвидів, появу естетично

прийнятих місць, руйнування

пам’ятників природи тощо)?

+

Населення та інфраструктура

35.

Зміни в локалізації, розміщенні,

щільності, та зростанні кількості

населення будь-якої території?

+

36. Вплив на нинішній стан

забезпечення житлом або

виникнення нових потреб у житлі?

+

37. Суттєвий вплив на нинішню

транспортну систему? Зміни в

структурі транспортних потоків? +

38. Необхідність будівництва нових

об’єктів для забезпечення

транспортних сполучень?

+

39. Потреби нових або суттєвий вплив

на наявні комунальні послуги?

+

40. Появу будь-яких реальних або

потенційних загроз для здоров’я

людей? +

Екологічне управління та моніторинг

41.

Послаблення правових і

економічних мехнізмів контролю в

галузі екологічної безпеки?

+

42. Погіршення екологічного

моніторингу? +

43. Усунення наявних механізмів

впливу органів місцевого

самоврядування на процеси

техногенного навантаження?

+

44.

Стимулювання розвитку екологічно

небезпечних галузей виробництва?

+

Інше

45. Підвищення рівня використання

будь-якого виду природних

ресурсів?

+

36

46. Суттєве вилучення будь-якого

невідновлюваного ресурсу? +

47. Збільшення споживання значних

обсягів палива або енергії? +

48. Суттєве порушення якості

природного середовища? +

49. Появу можливостей досягнення

короткотермінових цілей, які

ускладнюватимуть досягнення

довготривалих цілей у

майбутньому?

+

50. Такі впливи на довкілля або

здоров’я людей, які самі по собі

будуть значними, але у сукупності

викличуть значний негативний

екологічний ефект, що матиме

значний негативний прямий або

опосередкований вплив на добробут

людей?

+

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та

пом’якшення негативних наслідків виконання документа

державного планування

Для забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та

обмеження негативного впливу полігону побутових відходів передбачено

комплекс заходів, який включає:

Ресурсозберігаючі заходи:

З метою збереження і раціонального використання природних ресурсів

господарською діяльністю передбачається:

- здійснення діяльності в межах загального землекористування;

- захоронення лише відсортованих побутових відходів;

Захисні і планувальні заходи:

- гідроізоляція днища полігону за допомогою герметичної геомембрани;

- влаштування дренажного шару, що відводить фільтрат. Фільтрат по

дренажним колекторам подавати на ставок-випаровувач, що розміщений в

нижній частині полігону;

- дотримання технології захоронення побутових відходів (проводити

проміжну ізоляцію шарів ТПВ (при висоті шару не більше 2,5 м) ґрунтом

завтовшки 0,20 м);

- забезпечити вертикальне планування території;

- для зниження вібраційного та шумового навантаження від обладнання, яке

створює вібрацію та шум (преси, механізми сортувальної лінії)

передбачається його встановлення на віброосновах та амортизаторах; -

37

організація збору відсортованих ресурсоцінних відходів у спеціально

відведені місця та передачу їх на переробку, за договорами;

- застосування технологічного устаткування, що відповідає вимогам

екологічної безпеки, та його постійне утримання в повній технічній

справності;

- постійне підтримання санітарно-захисної зони у відповідності до вимог

природоохоронного законодавства і нормативно-правових документів;

- тверде покриття господарської території і під’їзних шляхів;

- здійснення постійного контролю за наявністю і справністю на двигунах

внутрішнього згорання засобів захисту від викидів шкідливих речовин, що

перевищують ГДК;

- для контролю за станом підземних вод запроектувати на подальших етапах

проектування контрольні свердловини, місця розташування яких погодити із

гідрогеологічною службою та санітарно-епідеміологічними станціями. Одна

контрольна свердловина закладається вище полігона за потоком ґрунтових

вод, а одна-дві – нижче полігона. Свердловини проектуються на всю зону

активного водообміну.

Відновлювальні заходи:

- на вільній від забудови та покриттів території передбачається улаштування

газонів з посівом трави та висадка дерев та кущів;

- подальша рекультивація майданчику складування твердих побутових

відходів з метою відвертання негативного впливу після його закриття та

одержання поверхні, яка відповідає технічним умовам для використання

рекультивованих площ під лісонасадження та видобування звалищного газу.

Охоронні заходи:

Охоронні заходи містять, головним чином, проведення багаторічного

(постійного) моніторингу в районі полігону з узагальненням його результатів

і з подальшим впровадженням заходів по обмеженню та недопущенню

негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище.

Заходи по зменшенню, збору та утилізації відходів:

Проектом передбачаються заходи щодо поводження з відходами, тобто

комплекс дій спрямованих на запобігання утворенню відходів, їх збирання,

сортування, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, транспортування

включно з контролем за цими операціями та нагляду за місцями видалення.

Поводження з відходами передбачено у відповідності з Законом України «Про

відходи».

38

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що

розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна

екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність

інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначалась

доцільність і прийнятність планової діяльності, обґрунтування економічних,

технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо

забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на

навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і

споруд підприємства, надано прогноз впливу на оточуюче середовище,

виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних,

соціальних та техногенних умов.

Територіальні альтернативи не розглядалися у зв’язку з неможливістю

перенесення даної діяльності на будь-яку іншу територію.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту

містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам,

санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони

навколишнього природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

1) аналіз проекту містобудівної документації з точки зору екологічної

ситуації, а саме:

- проаналізовано природні умови території для розміщення планової

діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем,

ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні

особливості території та інших компонентів природного середовища;

- розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в

тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення

атмосферного середовища;

- оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;

- проаналізовано склад ґрунтів, особливості гідрогеологічних умов

майданчика;

2) консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3) розглянуто заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення

негативних наслідків;

При підготовці Звіту з стратегічної екологічної оцінки були виявлені

наступні труднощі:

- відсутність у відкритому доступі даних щодо здоров’я населення на

відповідних територіях;

39

- відсутність методик, що дозволяють здійснювати довгострокові прогнози

впливу об’єкту на довкілля.

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання

документа державного планування для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення

Моніторинг впливу на довкілля є обов’язковою умовою при

здійсненні планованої діяльності. На рівні суб’єкта господарювання

моніторинг впливу на довкілля полягає в наступному:

- проведення моніторингу атмосферного повітря;

- щорічне проведення контролю якості повітря на межі санітарно - захисної

зони та найближчої житлової забудови, на договірній основі акредитованою

лабораторією;

- контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму на

договірній основі акредитованою лабораторією.

10. Заходи щодо рекультивації після закриття полігону

Процес рекультивації звалища - це необхідний захід поліпшення

екологічної ситуації довкілля. Завдяки ньому раніше запущена територія

відновлюється і може бути використана для господарських цілей людини.

Рекультивацію існуючого полігону твердих побутових відходів у

м.Погребище необхідно провести з метою зменшення негативного впливу

після його закриття та одержання поверхні, яка відповідатиме технічним

умовам для використання рекультивованих площ під лісонасадження.

Рекультивація земель після закриття полігона ТПВ провадиться в два етапи:

технічний і біологічний.

До процесів технічного етапу рекультивації відноситься стабілізація,

виположування і терасування, спорудження системи дегазації, створення

рекультиваційного багатофункціонального покриття, передача ділянки для

проведення біологічного етапу рекультивації.

Головні цілі першого етапу рекультивації наступні:

- Ліквідація основних причин, що створюють негативний вплив на довкілля –

запобігання утворенню фільтратів, запобігання потраплянню полігонних

газів у повітря

- Стабілізація тіла сміттєзвалища

- Ліквідація витоків фільтрату з тіла полігону

- Ліквідація фільтратів, що накопичені у ставках

40

- Очищення ділянок, що були забруднені під час зсуву та тих, що зайняті

ставками фільтратів

- Побудова системи поводження з поверхневими водами

- Створення постійного захисного екрану та підготовка до біологічної

реабілітації

Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається

для проведення біологічного етапу рекультивації земель, зайнятих під полігон

ТПВ. Цей етап триває 4 роки і включає такі роботи: добір асортименту

багаторічних трав, підготування грунту, сівбу і догляд за посівами.

Головні цілі етапу біологічної рекультивації наступні:

- Формування рельефу ділянки

- Формування достатнього шару родючого грунту та його захист

- Демонтаж зайвих інженерних споруд

- Повернення земельної ділянки до земель господарського значення.

Через 4 роки після сівби трав територія рекультивованих земель полігона

ТПВ передається відповідному відомству для наступного цільового

використання у сільськогосподарському, лісогосподарському або інших

напрямах.

Рекультивацію земель після закриття полігона ТПВ необхідно проводити

згідно з розробленим проектом.

Проектом рекультивації земель після закриття полігона ТПВ має бути

передбачений один із наступних напрямків: сільськогосподарський,

лісогосподарський, будівельний.

11. Заходи щодо урахування рози вітрів відносно житлової забудови, зон

відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами

санітарно захисної зони.

Територія існуючого сміттєзвалища заходиться на значній відстані від

житлової, громадської та рекреаційної забудови.

В літній період вітри переважно північно-західні. Найближчий населений

пункт розміщений в напрямку потоку вітрів - с.Павлівка на відстані більше 2

км від сміттєзвалища. Між полігоном та с.Павлівка розміщений значний

лісовий масив (орієнтовною площею 468 га), що суттєво зменшить вплив

неприємних запахів від полігону.

В зимовий період вітри переважно південно-східні. Найближчий населений

пункт розміщений в напрямку потоку вітрів – м.Погребище, знаходиться на

відстані 0,5 км від сміттєзвалища. Між полігоном та м.Погребище розміщений

лісовий масив (орієнтовною площею 67 га).

41

Лісові насадження значно зменшують швидкість вітру, тим самим

зменшуючи шкідливу дію від полігону. Дані лісові масиви не передбачені для

використання з метою рекреації.

Проектом детального плану передбачено захисну смугу озеленення по

периметру полігону (шириною 5-8м)

12. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі

для здоров’я населення (за наявності)

Даний розділ не розглядається, так як територіально ділянка розташована

на значній відстані від межі сусідніх держав.

13. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-

10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Ділянка полігону твердих побутових відходів розташована за межами

населеного пункту на території Педосівської сільської ради Погребищенського

району Вінницької області. На відстані 0,5 км від житлової забудови

м.Погребище та на відстані 2,0 км від с.Павлівка.

Для розміщення сміттєсортувальної станції виділяється земельна ділянка

орієнтовною площею 8,0000 га з земель запасу.

Функціональне використання земельної ділянки – частина земельної

ділянки (орієнтовно 2.3000 га) використовується під полігон ТПВ, інша

частина земельної ділянки не використовується і непридатна для ведення

сільськогосподарської діяльності.

Цільове призначення земельної ділянки - землі запасу (земельні ділянки

кожної категорії земель, які не надані у власність або користування

громадянам чи юридичним особам).

Форма власності - державна.

Територія детального плану межує:

- зі сходу: зелені насадження спеціального призначення, автомобільна дорога;

- з півдня: землі запасу

- з заходу: землі для ведення особистого селянського господарства. - з

півночі: зелені насадження спеціального призначення; Найближча житлова

та громадська забудова розташована на відстані 0,5 км від полігону. Згідно

ДБН В.2.4-2-2005 по периметру полігону передбачена зона санітарної

охорони – 500 м.

Тривалий час ділянка використовується під полігон твердих побутових

відходів. Основні фактори, що визначили існуюче використання ділянки:

42

- ділянка непридатна для ведення сільського господарства і не занята лісами

1-ї категорії;

- ділянка розташована за межами населених пунктів і не включена до генплану

розвитку населених пунктів;

- ділянка розташована за межами впливу на водозабори, поверхневі води,

заповідники, курорти;

- житлова забудова розташована за межами розрахункової санітарно-захисної

зони.

На ділянку складування приймаються побутові відходи (окрім рідких та

небезпечних відходів у складі побутових відходів) з житлових будинків,

адміністративних і громадських установ та організацій, підприємств торгівлі і

громадського харчування, закладів культури і мистецтва, навчальних та

лікувально-профілактичних закладів та інших підприємств, установ і

організацій незалежно від форм власності.

Перспективна забудова території полігону представлена окремо стоячими

капітальними та некапітальними будівлями та спорудами. Передбачається

будівництво:

- трансформаторної підстації;

- пожежних резервуарів;

- збірно-розбірного ангару з сміттєсортувальною лінією;

- побутове приміщення контейнерного типу;

- дезбар’єр;

- резервуар для технічних потреб;

- малих очисних споруд;

- будівля ангару з сміттєсортувальною станцією.

Транскордонний вплив від планової діяльності на довкілля відсутній.

На розрахунковий період передбачається забезпечення проектних

будівель мережею водопостачання. Підключення передбачено від міської

мережі, що розміщена на відстані 0,5 км на північ відносно території планової

діяльності. Передбачено резервуар технічної води для приготування розчину.

Проектними рішеннями каналізування будівлі побутових приміщень та

водовідвення від прибирання підлоги, стоків від сміття у будівлі ангару

передбачено на проектні малі очисні споруди.

Електропостачання проектних будівель та споруд передбачається від

проектної трансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ. Зовнішнє

електропостачання передбачено повітряними лініями електропередач

напругою 0,4 кВ.

На перспективний період на території сміттєзвалища передбачено два

пожежних резервуара по 50 м3.

43

На наступних стадіях проектування слід передбачати заходи для

покращення екології прилягаючих до неї територій з метою виключення

забруднення поверхневих та підземних вод необхідно виконати наступні

заходи:

- облаштування протифільтраційного екрану;

- створення дренажної системи для відведення очікуваної рідини та

атмосферних опадів з тіла звалища;

- створення режимної мережі спостережувальних свердловин для контролю за

впливом комплексу на поверхневі та підземні води.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчика складування ТПВ

рекомендовано влаштувати дренажну систему, яка складається з дренажного

шару піщаної суміші, укладеного поверх ізолюючого матеріалу та дренажних

труб.

Після закінчення експлуатації ділянки складування твердих побутових

відходів рекомендується здійснити рекультивацію майданчику складування з

метою відвертання негативного впливу після його закриття та одержання

поверхні, яка відповідає технічним умовам для використання рекультивованих

площ під лісонасадження. Роботи по рекультивації необхідно виконувати

згідно з розробленим проектом рекультивації.

Директор ТОВ «Укрбудресурс» О.М.Чорний

Головний архітектор проекту В.В. Басистий

Інженер-еколог В.М. Зінов’єва

44

14.Додатки

УКРАЇНА

Вінницька обласна державна адміністрація

ДЕПАРТАМЕНТ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ,

ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця, 21100 Тел. (0432) 67-08-20, факс 67-08-39 email:

upr_agro@vin.gov.ua Код ЄДРПОУ 41450233

Погребищенській районній

• »_ * • • ••• державній адміністрації

вул.Б. Хмельницького,! 10

м. Погребище Вінницька

область 22200

Щодо розгляду Заяви

Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних

ресурсів Вінницької облдержадміністрації, відповідно до п 1 ст. 8 Закону

України «Про стратегічну екологічну оцінку» (CEO), розглянуто надану Вами

Заяву про визначення обсягу стратегічно екологічної оцінки детального плану

території земельної ділянки для розміщення сміттєсортувальної станції

МСЛ1/5000 твердих побутових відходів за межами с. Педоси Педосівської

сільської ради, Погребишенського району Вінницької області. За

результатами розгляду повідомляємо наступне.

На виконання Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та

Наказу Мінприроди України від 10.08.2018 року за № 296 «Про затвердження

Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки

документів державного планування», Департамент, опрацювавши Заяву про

визначення обсягу CEO, повідомляє наступне.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку з урахуванням змісту і рівня

деталізації документа державного планування повинен містити наступну

інформацію:

- зміст та основні цілі документа державного планування, його

зв'язок з іншими документами державного планування. Зокрема, надати

відомості щодо узгодженості з проектом Регіонального плану управління

відходами Вінницької області, який розробляється експертами, DESPRO на

замовлення обласної державної адміністрації;

- характеристику поточного стану довкілля у тому числі здоров'я

населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного

планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною

інформацією, результатами досліджень). У даному розділі необхідно нйдати

дані про сучасний та прогнозований стан довкілля (повітряний та водний

простори, ґрунти, ґрунтові води і т.д) на території селища з урахуванням впливу

прилеглих територій; інформацію про вплив

діяльності даного об’єкту (в т.ч. дані контролю стану повітря, води, грунтів під

час експлуатації полігону);

- екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоровя

населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо

територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними,

статистичною інформацією та результатами досліджень). Надати інформацію

про основні наявні проблеми населеного пункту, які може посилити

функціонування полігону;

- зобовязання у сфері охорони довкілля, у тому числі повязані із

запобіганням негативному впливу на здоровя населення, встановлені на

міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа

державного планування, а також шляхи врахування таких зобовязань під час

підготовки документа державного планування (зокрема з розпорядженнями

КМУ від 8 листопада 2017 р. № 820-р "Про схвалення Національної стратегії

управління відходами в Україні до 2030 року" та від 20 лютого 2019 р. № 117- р

"Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року");

- опис наслідків для довкілля, у тому числі для населення, у тому

числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-,

середньо- та довгострокових (1,3-5 та 10-15років відповідно, а за

необхідності - 50- ІООроків), постійних і тимчасових, позитивних і негативних

наслідків;

- заходи, що передбачаєтьсч вжити для запобігання, зменшення та

помякшення негативних наслідків виконання документа

державного планування; в т.ч., впровадження роздільного збору ТПВ,

відбір полігонного газу, фільтрату;

- обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися,

опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі

будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час

здійснення такої оцінки);

- заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків

виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення;

- заходи щодо рекультивації після закриття полігону;

- заходи щодо урахування рози вітрів відносно житлової забудови,

зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за

межами санітарно-захисної зони;

- у звіті надати інформацію щодо рівня залягання грунтових вод;

- опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому

числі для здоров’я населення (за наявності);

- резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами

1- 10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Директор Департаменту ПЦ М / М.Ф. Ткачук

Вик: Гурба Д.П. Г

ерус Д.П.