ii ІЬ ¢ «І І ¢І ¡ ¡»: ¡ £ ¥ІЯ...

II НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ

«БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»:

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ

КИЇВ, 2015

Звіт за результатами ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети:

трансформація освіти»

2

Цей звіт презентує основні теми та висновки презентацій, доповідей та дискусій

ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети», який був організований

Лабораторією «Бізнес і університети» Центру «Розвиток КСВ» у м. Києві 24 жовтня

2014 року.

Укладач звіту: Янковська О. За редакцією: Саприкіної М.

Дякуємо за підтримку ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети»: Міністерству освіти і науки України

Посольству Королівства Нідерландів в Україні

Бізнес-партнерам PR-партнеру

Організаційному партнеру

Медіа-партнерам

Генеральний медіа-партнер Генеральний телевізійний партнер

Генеральний діловий медіа-партнер Інформаційні партнери

Інформаційні партнери

Членам Робочої групи Форуму:

Алістаєвій А. (КНТЕУ) Новосад А. (МОН) Бугрову В. (КНУ ім. Тараса Шевченка) Свириденко О. (Майкрософт Україна) Виговська Н. (Терра фуд) Сивенькій Н. (ABB) Гороховій Л. (УАРМБО) Сингаївській А. (НТУУ КПІ) Гриб’юк О. (НПУ ім. Драгоманова) Талановій Ж. (Темпус-офіс) Жиглей І. (ЖДТУ) Тереховській Є. (ТОВ «Астеліт») Калашніковій С. (НАПНУ) Туляковій І. (Університет КРОК) Ляшенко О. (НІСД) Ушаковій Н. (УАРМБО) Максимець Є. (EY) Фінкільштейн О. (СДУ)



3

ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ ІІ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки України

«Шлях до порозуміння та подальшого успішного розвитку лежить через спілкування, через бачення спільної мети і об’єднання зусиль. Форум «Бізнес і університети» - це унікальний майданчик для налагодження діалогу між представниками навчальних закладів та бізнесу. В період, коли університети переходять до нової моделі функціонування, зорієнтованої на ринок праці та розвиток дослідницької діяльності, роль партнерства з бізнесом зростає. Такий захід дозволяє ефективніше шукати шляхи взаємодії між компаніями та вищими навчальними закладами» Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та КСВ

Федерації роботодавців України

«Форум «Бізнес і університети» безперечно є важливим по декількох причинах. По-перше, Форум сьогодні є єдиною площадкою, формат якої дозволяє зустрічатися представникам вищої освіти та бізнес-кіл, шукати та обговорювати питання, що становлять спільний інтерес, та разом шукати відповіді на важливі питання. По-друге, позитивною є реакція влади на результати Форуму, що також може дозволити реалізувати цікаві спільні ініціативи та побудувати партнерства підприємств, університетів та влади з метою реалізації спільних проектів. По-третє, це професійний networking»

Людмила Таценко, керівник освітніх програм Британської Ради в Україні

«Впродовж двох років Британська Рада в Україні є партнером Центру «Розвиток КСВ» у проведенні Національного Форуму «Бізнес і університети» в Україні – унікальної платформи для обговорення питань модернізації відносин між університетами та бізнесом. Велика Британія має більш ніж 20-річний досвід у цій сфері. Ще починаючи з 1990-х, у Великій Британії система перейшла до тісніших та більш інтегрованих відносин з університетами, місцевою владою, та місцевим приватним сектором. Така тісна співпраця знайшла своє відображення у ролі університету як економічного новатора та центру економічного розвитку міста/регіону. Сподіваємося, що практичний досвід британських колег буде корисним для розбудови більш ефективного партнерства між представниками бізнесу та університетів в Україні»

Олександр Романко, старший науковий співробітник IBM (Канада)

«Національний форум "Бізнес і університети" є важливою платформою для обговорення напрямків і вивчення найкращих напрацювань співпраці між бізнесом, університетами і владою в Україні. Наступними кроками повинні стати сприяння впровадженню в життя цих напрацювань через зміни до законодавства України, підзаконних актів і постанов, створення університетами бізнес-інкубаторів, впровадження змін до навчальних програм університетів які ґрунтуються на потребах бізнесу, розширення програм стажування студентів в компаніях і організаціях для їх подальшого працевлаштування. Особлива увага повинна бути приділена співпраці в галузі наукових розробок, де університети і бізнес структури можуть і повинні зробити кроки назустріч одне одному для підвищення своєї конкурентоспроможності і інноваційності»

Валерій Павлюк, доцент кафедри державного управління Київського університету

імені Бориса Грінченка

«Форум показав, що обидві сторони відкриті та готові до діалогу, однак відсутня традиції взаємовідносин, які тільки починають формуватися. Бізнес готовий робити «замовлення» на кваліфікованих спеціалістів, підтримувати ВНЗ технічно, створюючи спільні лабораторії, методичні кабінети, науково-дослідницькі центри. Університети ж, зачасту консервативні та втрачають потенціальних партнерів через зайву бюрократію або додаткові умови співробітництва. У підсумку втрачають і бізнес, і університети, і студенти».



4

ЗМІСТ

Стор. РЕЗЮМЕ

5

Про ІІ Національний Форум «Бізнес і університети» 6 Програма ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети» 7 Результати панельних дискусій 9 Зарубіжні практики партнерства бізнесу та університетів: що спрацює в Україні

9

Бренд роботодавця очима студентів: як привабити покоління Y 12 Що дає новий ЗУ «Про вищу освіту» для розвитку партнерства бізнесу та університетів?

15

Студентські бізнес-інкубатори: кращі практики 19 Вища освіта 2030: стратегічні пріоритети 22 Секторальні сесії 24 Технічна освіта 24 Освіта фармацевтів 26 Освіта журналістів 28 Рекомендації ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети» 30 Плани на 2015 рік 31 Додаток А 32



5

РЕЗЮМЕ

2014 рік ознаменувався закладенням основ для реформування вищої освіти в Україні задля перетворення її у сучасну, відкриту, інноваційну систему. Учасники ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети»: трансформація освіти» намагалися знайти відповіді на два ключових питання: яку роль відіграватиме партнерство бізнесу та університетів у процесі такої стратегічної трансформації, і як співпраця компаній, вищих навчальних закладів та державних органів може сприяти прискоренню реалізації реформ?

Місія Форуму - підвищити якість освіти в Україні. У рамках щорічного Форуму відбувається налагодження контактів та обговорення кращих практик ефективного партнерства бізнесу та університетів.

Завданнями Форуму є: збільшити кількість партнерств між ВНЗ та компаніями; сприяти обміну передовим світовим та вітчизняним досвідом співробітництва роботодавців та вищих навчальних закладів; переорієнтувати університети на формування у студентів компетенцій, які відповідають запитам ринку праці.

У рамках ІІ Національного форуму «Бізнес і університети» відбулося 5 панельних дискусій і 3 секторальні сесії, на яких виступили 34 спікера, а також пройшла виставка партнерських проектів компаній та вищих навчальних закладів «CSR Education Marketplace». Також увага Форума було присвячене новому ЗУ «Про вищу освіту» в контексті розвитку партнерства бізнесу та університетів. Експерти, фахівців, а також учасники Форуму обговорили майбутнє вищої освіти та її стратегічні пріоритети.

В рамках Форуму було презентовано результати дослідження «Бренд роботодавця очима студентів: як привабити покоління Y», проведене Центром «Розвиток КСВ» з травня по липень 2014 серед студентів 30 ВНЗ у 10 областях України. Дослідження допомогло виділити чинники, які впливають на формування бренду роботодавця, привабливого для студента.

За результатами дискусій учасники ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети» прийшли до таких висновків:

1) для держави: створення економічних стимулів для інвестування бізнесу у сферу освіти;

2) для університетів: підвищення можливостей для працевлаштування студентів (реформування центрів працевлаштування, збільшення обсягів практичної підготовки, забезпечення відповідності програм навчанням змінам бізнес-середовища, стимулювання та підтримка підприємницької діяльності студентів, розвиток площадок для спілкування студентів та представників бізнесу, сприяння професійному самовизначенню студентів тощо);

3) для компаній: розбудова стратегічної співпраці з вищими навчальними закладами, розвиток партнерства з університетами щодо створення сучасної інноваційної екосистеми, розробка ціннісної пропозиції бренду роботодавця для студентів та активізація своєї ролі у процесі реформування вищої освіти в Україні.



6

ПРО ІІ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

ІІ Національний Форум «Бізнес і університети» відбувся 24 жовтня 2014 року у місті Києві. Партнерами Форуму виступили – Міністерство освіти і науки України, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, компанії Майкрософт Україна та STADA.

ІІ Національний Форум «Бізнес і університети» було підготовлено за участі робочої групи за участі багатьох стейкхолдерів. До складу робочої групи ввійшли представники таких компаній як Майкрософт Україна, ТОВ «Астеліт», EY, ABB, ТЕРРА ФУД; університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, НУ «Києво-Могилянська академія», НТУУ «Київський політехнічний інститут», Київський національний торгово-економічний університет, Сумський державний університет, Житомирський державний технологічний університет, Університет «Крок», Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі; громадських організацій: Української асоціації розвитку менеджмент та бізнес-освіти, Національний Еразмус+ офіс в Україні, органів державної влади – Міністерства освіти і науки України.

До ІІ Національного Форуму Лабораторією «Бізнес і університети» було проведено всеукраїнське опитування студентів «Бренд роботодавця очима студентів», що включало такі питання як: очікування студентів щодо першого робочого місця, думки студентів щодо ролі ВНЗ у підтримці працевлаштування студентів. Основні результати дослідження наведено у Додатку А цього звіту.

ІІ Національний Форум «Бізнес і університети» був присвячений процесам трансформації системи вищої освіти в Україні, їх впливу на розвиток партнерства бізнесу та університетів. Учасниками ІІ Національного Форуму стали близько 150 представників ВНЗ з усієї України, компаній різних галузей, громадських організацій, органів влади. 30% учасників Форуму представляли регіони України, а саме такі міста як Дніпропетровськ, Харків, Львів, Суми, Хмельницький, Рівне, Умань, Миколаїв, Одеса, Житомир, Тернопіль, Запоріжжя, Полтава, Ужгород, Дніпродзержинськ. У рамках ІІ Національного Форуму «Бізнес і університети» було проведено 5 панельних дискусій та 3 секторальні сесії, на яких виступили 34 спікера (3 з них – іноземні).

У рамках виставки «CSR Education Marketplace» свої освітні програми та проекти представили провідні українські та міжнародні компанії: Microsoft Ukraine, Shell, Life, Platinum Bank, B2U LAB, Kyiv School of Economics та інші.

За результатами учасники високо оцінили організацію і проведення Форуму – 8,86 бали з 10 можливих. Найцікавішими за оцінкою учасників, стали такі сесії:

Бренд роботодавця очима студентів: як привабити покоління Y. Що дає новий ЗУ «Про вищу освіту» для розвитку партнерства бізнесу та

університетів. Зарубіжні практики партнерства: що спрацює в Україні? Вища освіта 2030: стратегічні пріоритети.



7

ПРОГРАМА ІІ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

9.00-9.30 – Реєстрація

9.30-9.45 - Офіційне відкриття Форуму, Марина Саприкіна, Голова Правління Центру «Розвиток КСВ»

9.45-11.15 - Панельна дискусія: Зарубіжні практики партнерства бізнесу та університетів: що спрацює в Україні? Модератор – Саприкіна Марина, Голова Правління Центру «Розвиток КСВ»

Жан-Юг Шоша, професор Університету Ліон-2 (Франція) Олександр Романко, старший науковий співробітник IBM (Канада) Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс-Україна» Жанна Таланова, представник Національного Темпус-офісу в Україні

11.15-12.00 - Кава-брейк. Відкриття виставки CSR Education Marketplace

12.00-13.30 - Панельна дискусія: Бренд роботодавця очима студентів: як привабити покоління Y Модератор – Денис Бродський, HR expert

Михайло Притула, директор з персоналу каналу СТБ Наталя Фастовець, керівник департаменту з персоналу «МЕТРО Кеш енд Кері

Україна» Ольга Янковська, координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ» Марія Дзюбіна, бренд-менеджер порталу rabota.ua

13.30-14.00 - Кава-брейк. Виставка CSR Education Marketplace

14.00-15.30 - Панельна дискусія: Студентські бізнес-інкубатори: кращі практики Модератор – Микола Савін, керуючий директор бізнес-акселератору GrowthUP

Фредрік Боєр, директор Амстердамського центру підприємництва (ACE, Нідерланди)

Ярослав Кологривов, директор з питань інтелектуальної власності Наукового парку «Київська політехніка», співзасновник бізнес-інкубатору «Sikorsky Challenge»

Олексій Чапко, стартап Traqli Ірина Золотарьова, професор Харківського національного економічного

університету імені Семена Кузнеця

14.00-15.30 - Панельна дискусія: «Що дає новий ЗУ «Про вищу освіту» для розвитку партнерства бізнесу та університетів» Модератор – Світлана Калашнікова, в.о. директора Інституту вищої освіти НАПН України

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Комітету ВРУ з питань науки і освіти Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та

КСВ Федерації роботодавців України Віктор Огнев`юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Кочубей, перший проректор Дніпропетровського національного

університету імені Олеся Гончара



8

15.30-16.00 - Кава-брейк. Виставка CSR Education Marketplace

16.00-17.20 - Секторальна сесія 1 – Технічна освіта: партнерство бізнесу та університетів Модератор – Євгенія Ходаковська, HR менеджер компанії «Мелексіс-Україна»

Тетяна Тімакова, провідний технічний спеціаліст компанії «Бош Термотехніка Україна»

Ольга Савченко, професор НТУ «ХПІ» Олександр Данько, менеджер університетських програм IBM в Україні

Секторальна сесія 2 – Освіта журналістів: партнерство бізнесу та університетів Модератор – Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Телекритика»

Олександр Власенко, керівник проектів у напрямку «Освіта» Фонду «Розвиток України»

Анна Бараннік, директор з персоналу 1+1 медіа Різун Володимир, директор Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Олена Шрамко, головний редактор ділового журналу «Контракти»

Секторальна сесія 3 – Освіта фармацевтів: партнерство бізнесу та університетів Модератор – Любов Снігур, генеральний директор ТОВ «Виробнича компанія «Здорово»

Станіслав Д’яченко, Голова Представництва групи компаній STADA в Україні Тетяна Волошина, провідний спеціаліст служби підбору та оцінки персоналу

Корпорації «Артеріум» Володимир Новіков, професор НУ «Львівська політехніка»

17.30-18.50 - Панельна дискусія: Вища освіта 2030: стратегічні пріоритети Модератор – Михайло Мінаков, Президент Фонду якісної політики

Юрій Логуш, президент Київської школи економіки Джим Пташинські, директор з глобальної стратегії у галузі вищої освіти

Microsoft (США) (online) Фініков Тарас, президент Міжнародного фонду освітньої політики Едуард Мальцев, керівник програми Executive MBA kmbs

18.50-19.00 - Презентація проекту «SMART CITY». Офіційне закриття Форуму Марина Саприкіна, Голова Правління Центру «Розвиток КСВ» Ольга Янковська, координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ»



9

РЕЗУЛЬТАТИ ПАНЕЛЬНИХ ДИСКУСІЙ

Панельна дискусія: Зарубіжні практики партнерства бізнесу та університетів:

що спрацює в Україні?

Модератор – Саприкіна Марина, Голова Правління Центру «Розвиток КСВ»

Спікери:

Жан-Юг Шоша, професор Університету Ліон-2 (Франція)

Олександр Романко, старший науковий співробітник IBM (Канада)

Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс-Україна»

Жанна Таланова, представник Національного Темпус-офісу в Україні

Жан-Юг Шоша, професор Університету Ліон-2 (Франція) у

своєму виступі поділився досвідом співпраці бізнесу та

університетів у Франції як у сфері навчання так і проведення

досліджень. Він наголосив, що така співпраця базується на

активній участі представників бізнесу або їх об’єднань в управлінні

навчальним закладом. Як правило, вони входять до складу Ради

університету. Основною складовою партнерства ВНЗ та компаній у

сфері підготовки фахівців є забезпечення якісної практичної

складової навчання студентів. У програми підготовки як магістрів

так і бакалаврів включені тривалі періоди стажування на підприємствах від 3 до 6

місяців. Під час такого стажування студент працює в компанії повний робочий день і

отримує «відшкодування», що складає приблизно третину від мінімальної заробітної

плати. За результатами стажування студент готує звіт, який захищається у

присутності представника компанії.

Співробітництво університетів та бізнесу у галузі досліджень активно підтримується

державою та рядом програм Європейського Союзу. Зокрема аспіранти підпадають

під дію Промислової конвенції підготовки наукових кадрів (CIFRE). Згідно її умов

вони отримують контракт з компанією на 36 місяців, а держава зменшує податки на

половину витрат на такого співробітника.

Пан Жан-Юг Шоша навів також приклади дослідницьких проектів свого

університету, які зорієнтовані на вирішення практичних проблем бізнесу. Це і

розробка найоптимальніших маршрутів від сільгоспвиробників до підприємств

харчової промисловості, і моделювання розвитку малого та середнього бізнесу в

регіоні.

Олександр Романко, старший науковий співробітник IBM

(Канада) зупинився у своєму виступі на основних аспектах

партнерства бізнесу та університетів, на прикладі країн Північної

Америки: 1) співпраця у галузі наукових досліджень; 2) змагання,

семінари, літні школи та онлайн-навчання.

Щодо першого напряму, то комерціалізація наукових розробок

університетів відбувається у таких основних формах – створення

бізнес-інкубаторів та інноваційних парків, підтримка з боку



10

держави. Зокрема, щодо державної підтримки, то вона, як правило, спрямована на

студента. Наприклад, уряд може покривати половину стипендії студента/аспіранта,

який проходить стажування у компанії. Подібна програма створена і для

докторантів, у рамках якої держава компенсує половину заробітної плати науковця у

компанії протягом двох років. Крім того передбачені податкові пільги для компаній,

які працевлаштовують науковців.

Другий аспект передбачає вирішення студентами практичних кейсів компаній. Як

правило, студентські команди отримують конкретну задачу, над якою працюють в

середньому три місяці, і презентують результати перед компетентним журі.

Наприклад, компанія IBM реалізує такий конкурс спільно з мерію Торонто, щодо

аналізу системи водопостачання міста. Цікавою формою співпраці є також літні

школи, організовані у вигляді семінарів з вирішення проблем. Студенти отримують

перелік кейсів компаній, з яких обирають собі завдання, і протягом тижня

навчаються і працюють над вирішенням обраного кейсу.

Пан Олександр, на прикладі компанії IBM, охарактеризував й інші форми

партнерства. Це і надання на безкоштовній основі програмного забезпечення для

проведення наукових досліджень та викладання курсів, і підтримка професійних

магістерських програм.

Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс-Україна»

зосередила увагу на досвіді співпраці компанії Мелексіс з

університетами у Бельгії та Німеччині, а саме на трьох складових –

освіта, проекти та пошук співробітників. У рамках освітньої

складової компанія залучає студентів на практику, надає

можливість працювати у реальних проектах, а також представники

компанії проводять лекції. Щодо проектів, то вони можуть носити

суто дослідницький характер і підтримуються державою або бути

зорієнтовані на вирішення конкретних бізнес-задач. Підтримку

держави отримують переважно спільні проекти кількох ВНЗ та компаній.

На думку пані Анни, співробітництво має бути тристороннім «університети-бізнес-

держава» і вигідним для усіх сторін. У результаті реалізації спільних проектів

університети отримують можливість вивести свої розробки на ринок, забезпечити

працевлаштування студентів, заробити кошти та отримати необхідне обладнання;

для бізнесу – це аутсорсинг проектів, нові ідеї для імплементації та гнучкість;

держава зацікавлена у інноваціях, появі нових бізнесів та відповідно робочих місць.

В Україні компанія намагається також реалізовувати такі підходи, однак студенти

випускних курсів не мають достатнього рівня підготовки, щоб працювати відразу у

проектах компанії, тому «Мелексіс-Україна» починає готувати студентів уже з

третього курсу.



11

Жанна Таланова, представник Національного Темпус-

офісу в Україні розповіла про проекти IV етапу програми

Темпус, які передбачали уже залучення не лише

академічного середовища, а й роботодавців, громадських

організацій тощо. В Україні серед таких партнерств пані

Жанна виділила проекти компанії «Укрзалізниця» та

спеціалізованих ВНЗ, які зорієнтовані на підготовку

фахівців відповідно до європейських та міжнародних стандартів та розвиток

високошвидкісного руху. Конструкторське бюро «Південне» (м. Дніпропетровськ)

також виступило ініціатором кількох партнерських проектів з ВНЗ, зокрема щодо

інновацій у сфері ІТ. Активно долучаються до партнерських проектів регіональні та

галузеві асоціації роботодавців. Окрему увагу слід приділити проектам,

зорієнтованим на розвиток студентських підприємницьких ініціатив, у яких беруть

участь асоціації малого бізнесу. Великі надії покладаються також на проект,

партнером якого виступила корпорація «Мотор-Січ», спрямований на розвиток

нанотехнологій.

Питання, коментарі:

Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс-Україна»: «Важко у ВНЗ знайти

молодих викладачів, які готові працювати у проектах».

Жанна Таланова, представник Національного Темпус-офісу в Україні: «Знання

іноземної мови є вагомим бар’єром для участі викладачів та студентів у

партнерських проектах з європейськими університетами».

Висновок

Зарубіжний досвід розвитку партнерства бізнесу та університетів свідчить,

що розбудова такої співпраці неможлива без активної підтримки з боку

держави. В першу чергу, це стосується створення такого правового поля, що

стимулює бізнес брати студентів та аспірантів на практику, проводити

спільні з університетами дослідницькі проекти. Ключовим фактором є

зниження бази оподаткування за умов здійснення компаніями інвестицій у

освіту.



12

Панельна дискусія: Бренд роботодавця очима студентів: як привабити

покоління Y

Модератор – Денис Бродський, HR expert

Спікери: Михайло Притула, директор з персоналу каналу СТБ Наталя Фастовець, керівник департаменту з персоналу «МЕТРО Кеш енд Кері

Україна» Ольга Янковська, координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ» Марія Дзюбіна, бренд-менеджер порталу rabota.ua

Ольга Янковська, координатор освітніх програм

Центру «Розвиток КСВ» презентувала учасникам

форуму результати всеукраїнського опитування

студентів «Бренд роботодавця очима студентів: як

привабити покоління Y». Результати опитування

свідчать про те, що проекти компаній зі студентами

сприяють формуванню привабливого іміджу

роботодавця. Так, для більшості секторів компанії, у яких мріють працювати

студенти, співпадали з тими, які активно реалізують проекти для студентів.

Українська молодь прагне працювати у власній країні (63% респондентів). У розрізі

секторів, найбільше студентів приваблює робота у бізнес-компаніях. Кожен п’ятий

студент хоче створити власний бізнес уже після закінчення ВНЗ. Кожен п’ятий

студент випускного курсу, досі не визначився зі своїми пріоритетами у пошуку

роботи.

На основі проведеного дослідження були визначені ключові рекомендації для

бізнесу, а саме: необхідність розробки ціннісної пропозиції бренду роботодавця для

студентів, донесення до студентів інформації про кар’єрні можливості, створення

умов для навчання на основі вирішення реальних бізнес-задач, залучення

працівників компаній до роботи зі студентами. А головне це беззаперечно

налагодження довгострокового стратегічного партнерства між бізнесом та

університетами. (Детальні результати дослідження представлено у додатку А).

Марія Дзюбіна, бренд-менеджер порталу rabota.ua

поділилась результатами дослідження Student Employer of

the Year (Роботодавець року для студентів). 36% (вибірка

5000 осіб, 18-25 осіб) респондентів вказали на такий бар’єр

як перша співбесіда. Студенти не знають своїх цілей, ким

вони будуть працювати, чи правильно вони взагалі обрали

професію.

Пані Марія також зазначила, що роботодавці переважно працюють у великих містах,

і мало приділяють уваги студентам у малих містах, які також мають значний

потенціал.



13

Михайло Притула, директор з персоналу каналу СТБ поділився

результатами внутрішнього опитування співробітників, які щойно

прийшли зі студентської лави. Як виявилось, для них одним з

головним критеріїв є інтерес в роботі. Звичайно має вплив те, що

телебачення саме по собі такий тип бізнесу, який приваблює

покоління соціальних мереж.

Пан Михайло, також висловив думку, що держава не повинна

відігравати провідну роль у системі освіти. Її роль має полягати у

забезпеченні підготовки фахівців, які потрібні державі, а також

забезпеченні права на освіту незахищених верств населення. Лише за таких умов

можливе реформування освіти.

Наталя Фастовець, керівник департаменту з персоналу

«МЕТРО Кеш енд Кері Україна» поділилась досвідом реалізації

програм стажування для студентів. Програма для студентів

«METRO Лідери» стартувала у 2012 року. На основі досвіду

реалізації цієї програми компанія прийшла до висновку, що

пояснити студентам необхідність іти до роботодавців – це

завдання самих роботодавців. Для участі у програмі важлива

базова економічна освіта та навики роботи у незнайомій ситуації,

які виявляються за допомогою ассессмент-центру. Вищу освіту

розглядають як інструмент та базис. А у ході стажування молодих

фахівців намагаються навчити використовувати цей інструмент.


Денис Бродський, HR expert: «Для українських студентів потрібно виділити ще

одну рису – інфантильність. Адже за результатами дослідження 77,1 % студентів

вважають, що першим робочим місцем їх має забезпечити держава».

Жан-Юг Шоша, професор Університету Ліон-2 (Франція): «Студенти не відчують

відповідальності за своє власне професійне життя, поки у їх програмі навчання не

з’являться складові, спрямовані на виховання цієї відповідальності. І, як показує

досвід, це можливо лише за умов реального стажування на підприємствах, коли у

них з’являється відчуття відповідальності за результат. При пошуку баз для

стажувань також раджу особливу увагу звернути на малий бізнес».

Олександр Романко, старший науковий співробітник IBM (Канада): «Для

мотивації студентів цікавим є досвід платформи «10000 кав»

(https://www.tenthousandcoffees.com), яка дозволяє студентам зустрітися за чашкою

кави з представником бізнесу, порадитись щодо пошуку себе у професії,

можливостей кар’єри тощо».



14

Михайло Притула, директор з персоналу каналу СТБ: «Будь-яка діяльність

студентів поза навчанням є валютою за яку вони можуть продати себе

роботодавцеві».

Олександра Гуменна, декан економічного факультету НУ «Києво-Могилянська

академія»: «Компанії не готові надавати можливості для стажування викладачів».

Висновок

На сьогодні реалізується недостатня кількість проектів для студентів з боку

компаній. Для ряду спеціальностей такі освітні програми практично відсутні

або реалізуються лише у великих вищих навчальних закладах. Водночас, за

результатами дослідження, бачимо прямий вплив реалізації партнерських

проектів бізнесу з університетами на формування привабливого для

студентів бренду роботодавця.



15

Панельна дискусія: «Що дає новий ЗУ «Про вищу освіту» для розвитку

партнерства бізнесу та університетів»

Модератор – Світлана Калашнікова, в.о. директора Інституту вищої освіти НАПН

України

Спікери:

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Комітету ВРУ з питань науки і освіти Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та

КСВ Федерації роботодавців України Віктор Огнев`юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Кочубей, перший проректор Дніпропетровського національного

університету імені Олеся Гончара.

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки

України наголосила, що новий ЗУ «Про вищу освіту» писався, в

тому числі, для покращення взаємодії бізнесу та університетів.

Ряд норм напряму підвищують роль роботодавців, зокрема їх

участь у Національному агентстві із забезпечення якості вищої

освіти, можливість впливати на формування стандартів освіти.

Пані Інна звернула увагу, що у законі закладена нова модель

університету, яка більше зорієнтована на потреби бізнесу. Крім

того, ця нова модель передбачає підвищення ролі наукової

діяльності вищих навчальних закладів. Однак бізнес сьогодні,

говорячи про партнерство з університетами, акцентує увагу лише на одному аспекті

– підготовці фахівців. Але у площині дослідницької діяльності також лежать широкі

можливості для розвитку співпраці бізнесу та університетів. Слід звернути увагу

також на те, що якість викладання залежить від якості дослідницької діяльності.

Матеріал, який вивчає студент, повинен ґрунтуватися на результатах сучасних

досліджень.

Пані Інна наголосила, що для розвитку бізнесу та університетів, важливим аспектом

є розвиток професійних асоціацій, які могли б якісно представляти інтереси

роботодавців.

Щодо основних кроків, які відбуваються щодо налагодження співпраці бізнесу та

університетів, то було зазначено: розробку положення про Національне агентство із

забезпечення якості вищої освіти, яке проходить стадію громадського обговорення, і

нагальним питанням є механізм відбору роботодавців, які до нього увійдуть та

початок роботи над новим переліком спеціальностей.



16

Лілія Гриневич, Голова Комітету ВРУ з питань науки і освіти підкреслила роль

держави у створенні умов для розвитку взаємодії бізнесу та університетів,

необхідності розробки на законодавчому рівні механізмів такої взаємодії.

Бізнес потребує від системи освіти кваліфікованих фахівців, з

одного боку, та результати наукових досліджень, які можна

перетворити на інновації, з другого боку. Новий ЗУ «Про вищу

освіту», по-перше, дозволив роботодавцям активно впливати на

процес формування стандартів освіти. Але щоб цей процес був

ефективним необхідно побудувати інституційний місток, роль

якого у зарубіжних країнах відіграє Національний інститут

професійних кваліфікацій. Це організаційна структура, що

впроваджує в життя Національної рамки кваліфікацій, забезпечує

перетворення професійних стандартів у освітні. Ще один аспект,

це кваліфікації, які в усьому світі присвоюються в результаті незалежної оцінки, в

Україні наразі її надає університет без залучення роботодавців. У багатьох країнах

світу кваліфікаційні іспити організовуються асоціаціями роботодавців.

По-друге, новий ЗУ «Про вищу освіту» дозволяє вищим навчальним закладам

отримати право інтелектуальної власності на винаходи, здійснені за кошти держави,

та відповідно реалізовувати результати своєї наукової діяльності. Відповідно в

університетах мають бути створені підрозділи із налагодження партнерства з

бізнесом з метою перетворення результатів дослідження у інновації.

Пані Лілія, наголосила, що наразі першочерговим завданням є зняття страху в

університетів перед новим ЗУ «Про вищу освіту», а саме «страху свободи», оскільки

академічна свобода і автономія передбачає збільшення відповідальності.

Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового

потенціалу та КСВ Федерації роботодавців України доповнив,

що у кожному з двох вказаних векторів взаємодії - підготовка

фахівців та реалізація дослідницьких проектів – існує низка

проблем. Щодо підготовки фахівців, то у бізнесу є питання щодо

якості їх підготовки, кваліфікації і т.д. І новий ЗУ «Про вищу освіту»

не ліквідував усіх причин такого становища, хоча зрушення

звичайно є. По-перше, новий закон не надає достатньої мотивації

для роботодавців брати участь у визначенні змісту освіти. Тобто

так, певним чином до цього процесу залучені об’єднання роботодавців, але

пересічний роботодавець не отримав таких інструментів. Також роботодавці не

залучені, наприклад, до внутрішньої системи оцінки якості освіти безпосередньо в

університетах.

Щодо інновацій, то певні основи закладені для такої співпраці, але не створено

заходи для появи малого та середнього бізнесу навколо університетів. Конкретних

стимулів для роботодавців створювати спільно з університетами підприємства

немає. Питання, пов’язані з оподаткуванням такої діяльності, також не піднімаються.



17

В контексті імплементації ЗУ «Про вищу освіту» та зближення бізнесу та

університетів Федерація роботодавців України працює над розробкою професійних

стандартів.

Віктор Огнев`юк, ректор Київського університету імені Бориса

Грінченка зазначив, що ключовою проблемою є те, що

університетська освіта існує сама для себе. Цю велику ваду

необхідно подолати. Новий ЗУ «Про вищу освіту» дав певні

можливості, але це лише перші кроки. Бізнес, на думку пана

Віктора, не зацікавлений інвестувати кошти в освіту. Частка

студентів, які навчаються за кошти юридичних осіб є мізерною.

Бізнес має відкрити двері для практичної підготовки студентів.

Щодо інноваційної діяльності, то зважаючи на стан підготовки ще

зі школи з таких дисциплін як, наприклад, хімія, біологія, фізика, за умов відсутності

можливості здійснення лабораторних дослідів, експериментів, навряд ми можемо

розраховувати на високі результати наукової діяльності.

Щодо конкретних кроків, то у Київському університеті імені Бориса Грінченка

створюються Центри практичної підготовки фахівців.

Олександр Кочубей, перший проректор Дніпропетровського національного

університету імені Олеся Гончара зазначив, що у новому ЗУ «Про вищу освіту»

передбачено створення спільних інноваційних організацій, кафедр, філій та

поділився досвідом співпраці університету з КБ «Південне». Підприємство бере

активну участь у формуванні варіативної частини навчального плану, надає базу для

практики та лабораторних занять.


Чи передбачає новий ЗУ «Про вищу освіту» підвищення вимог до якості

викладачів?

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки України: «Наразі

відбувається переформатування вимог до викладачів. Відміняються норми щодо

обсягів підготовки різноманітної документації та інші непродуктивні норми, та

змінюються самі вимоги. Наприклад, щодо присвоєння вчених звань. Так з’являється

вимога публікації результатів досліджень у міжнародних наукових виданнях, що у

свою чергу дозволить підвищити якість самої наукової роботи. Особлива увага

звертається на знання іноземної мови».

Лілія Гриневич, Голова Комітету ВРУ з питань науки і освіти: «Значна частина

дисциплін за вибором студента викличе значну конкуренцію між викладачами і

змусить їх підвищувати якість викладання».



18

Які механізми передбачені для розвитку співпраці бізнесу та університетів у

галузі наукових досліджень?

Олександр Кочубей, перший проректор Дніпропетровського національного

університету імені Олеся Гончара: «ЗУ «Про вищу освіту» дає змогу створювати

інноваційні підрозділи разом з бізнесом. Однак слід зазначити, що вищий

навчальний заклад може вкладати лише нематеріальні активи».

Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та

КСВ Федерації роботодавців України: «ЗУ «Про вищу освіту» лише створює певні

передумови. Але конкретних прямих норм немає».

Як відбувається процес формування переліку галузей знань та спеціальностей?

Інна Совсун, Перший заступник Міністра освіти і науки України: «За основу

переліку галузей знань взято загальноприйняту міжнародну класифікацію згідно

Міжнародного стандарту класифікації освіти. А ось уже над переліком

спеціальностей потрібно буде працювати за активної участі роботодавців».

Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та

КСВ Федерації роботодавців України: «Роботу з розробки переліку спеціальностей

необхідно узгодити з роботою над Класифікатором професій».

Висновок

Новий ЗУ «Про вищу освіту» створив передумови для трансформації системи

вищої освіти відповідно до вимог ринку праці і значно розширив можливості

роботодавців впливати на цей процес. Однак не створено дієвих стимулів для

мотивації бізнесу інвестувати кошти, час співробітників та інших ресурси в

освіту.



19

Панельна дискусія: Студентські бізнес-інкубатори: кращі практики

Модератор – Микола Савін, керуючий директор бізнес-акселератору GrowthUP

Спікери:

Фредрік Боєр, директор Амстердамського центру підприємництва (ACE, Нідерланди)

Ярослав Кологривов, директор з питань інтелектуальної власності Наукового парку «Київська політехніка», співзасновник бізнес-інкубатору «Sikorsky Challenge»

Олексій Чапко, стартап Traqli Ірина Золотарьова, професор Харківського національного економічного

університету імені Семена Кузнеця

Фредрік Боєр, директор Амстердамського центру

підприємництва (ACE, Нідерланди)1 поділився

досвідом роботи Амстердамського центру

підприємництва, який створений у партнерстві

чотирма університетами – Університетом Амстердаму,

Амстердамським вільним університетом,

Амстердамським університетом прикладних наук та

Амстердамською школою мистецтв. Амстердамський центр підприємництва є

мережею, яка об’єднує ключових стейкхолдерів – випускників, підприємців,

корпорації, дослідників, представників державних органів та студентів. Крім того,

він є яскравим прикладом приватно-державного партнерства. Оскільки окрім

чотирьох вказаних ВНЗ, у роботі центру задіяні Міністерство економіки та великі

компанії, такі як Rabobank та EY.

Робота Центру підприємництва покриває три ключові функції – надихнути, навчити

та виростити. Для того щоб надихнути студентів займатись підприємницькою

діяльністю створена ініціатива АCE Connect. Це студентська рада, яка організовує

різноманітні заходи для натхнення займатися підприємницькою діяльністю, обміну

ідеями. Серед активностей АCE Connect – нагорода «Кращий студент-підприємець

року», День підприємництва, а також проводяться зустрічі з молодими

стартаперами та представниками різноманітних компаній, які діляться своїм

досвідом.

Навчання підприємництву відбувається у різних формах. Це можуть бути окремі

курси протягом бакалаврської або магістерської підготовки, які викладаються на

базі університетів-учасників Центру підприємництва. Або інтенсивна літня школа,

яка дозволяє протягом тижня сформувати понад 25 бізнес-ідей. Вирощування

стартапів відбувається за допомогою ініціативи ACE Venture Lab. Вона зорієнтована

на підтримку створення стартапів аспірантами та науковцями і ґрунтується на

досвіді Стенфордського та Масачусетського університетів. Команди науковців

подають свої ідеї, які проходять відбір за низкою критеріїв. Кращі 10 команд

1 Участь пана Фредріка Боєра у ІІ Національному Форумі «Бізнес і університети» відбулася за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні



20

отримують можливість пройти 2-річну Growth Program, яка включає в себе

підтримку та навчання для підготовки своєї пропозиції для інвесторів, а також

підтримку на етапі створення бізнесу.

Ярослав Кологривов, директор з питань

інтелектуальної власності Наукового парку «Київська

політехніка», співзасновник бізнес-інкубатору

«Sikorsky Challenge» поділився досвідом створення

інноваційної екосистеми на базі НТУУ «Київський

політехнічний інститут». Пан Ярослав зазначив, до

останнього часу, та й сьогодні освіта, наука і бізнес – це,

так би мовити, паралельні світи. Без зв’язку з реальним сектором не можна говорити

про сучасні розробки, які можуть бути комерціалізованими і вийти на ринок. Для

цього, власне, і було створено науковий парк – фундамент, на якому базуються

високотехнологічні компанії, які для того, аби бути конкурентоздатними, постійно

підживлюються новими розробками, ідеями і технологіями. За допомогою наукового

парку можна побудувати мости між наукою і бізнесом. З одного боку, він просуває

напрацювання, які є в НТУУ «КПІ», а також інших університетах. А з іншого – отримує

запити від компаній щодо вирішення їхніх технологічних проблем або розв’язання

конкретних задач.

Пан Ярослав зазначив, що наразі всі зусилля зосереджені на створенні інноваційної екосистеми, яка покликана здійснювати відбір, залучення та навчання креативних людей для створення власного бізнесу та стартапів. Вона допомагає учасникам у пошуку інвесторів та просуванні стартапів. До складу інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge сьогодні вже входять Стартап Школа «Sikorsky Challenge», Фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge», Бізнес-інкубатор «Sikorsky Challenge», інноваційне технологічне середовище «Sikorsky Lab», Центр інтелектуальної власності, венчурний фонд «Sikorsky Challenge». Єдиний можливий шлях розвитку України – створення високотехнологічних компаній або перехід тих, що діють, на високотехнологічне виробництво. А це можна зробити, підживившись високими технологіями, що створюються в провідних університетах.

Ірина Золотарьова, професор Харківського національного

економічного університету імен Семена Кузнеця розповіла про

розвиток проекту зі створення міжуніверситетських стартап

центрів. На базі Харківського національного економічного

університету міжуніверситетський Start-up центр «First Capital»

було відкрито 15 жовтня 2013 року. В рамках діяльності Start-up

центру проводяться семінари, круглі столи, тренінги, семінари та

конференції, спрямовані на навчання основам підприємництва та

його розвиток серед молоді Харкова. Також в рамках проекту

працювала літня школа з основ підприємництва «First Capital junior» для

старшокласників.



21

Крім того проведено вже два форуми ідей «First Capital Europe - Ukraine». Вони

проходять у два етапи: на першому відбувається – презентація проектів, на другому

– виступи науковців та успішних бізнесменів. Всі представлені проекти цікаві і

можуть бути реалізовані в життя. Серед них - розробка і електронної навігаційної

системи, і сучасного документообігу для перинатального центру та безліч інших

ідей. Ірина Золотарьова зазначила, що особливо готові підтримувати соціальні

розробки учасників проекту. Так, один із студентів ХНЕУ, автор проекту «Розвиток

дітей-аутистів», виграв поїздку в Китай. Хлопець створив сучасне програмне

забезпечення, яке дозволило хворим дітям виконувати різні вправи в ігровій формі,

спрямовані на їх соціалізацію та розвиток у них уваги.

Олексій Чапко, стартап Traqli поділився досвідом створення

успішного стартапу. Створений ним онлайн-сервіс Traqli дозволяє

читачам онлайн-ЗМІ легко відслідковувати оновлення за новинами,

які їх цікавлять, а видавцям – збільшувати аудиторію та отримувати

додатковий заробіток. На розробку та запуск сервісу розробники

витратили 90 тис. дол. США, враховуючи гранти, інвестиції від

бізнес-інкубатору Happy Farm, підтримки Microsoft BizSpark та

власних вкладень. Хоча продукт зорієнтований на зовнішні ринки,

але цей сервіс вже впроваджено на англомовній версії Інтерфакс

Україна.

Висновок

В Україні створення інноваційної екосистеми знаходиться на етапі

становлення. Роботу і цьому напрямі ведуть провідні ВНЗ, які готові ділитися

досвідом та розвивати інноваційну екосистему у масштабах країни. Роль

бізнесу, на даному етапі, повинна полягати у підтримці ініціатив,

спрямованих на розвиток підприємництва, особливо інноваційного.



22

Панельна дискусія: Вища освіта 2030: стратегічні пріоритети

Модератор – Михайло Мінаков, Президент Фонду якісної політики

Спікери: Юрій Логуш, президент Київської школи економіки Джим Пташинські, директор з глобальної стратегії у галузі вищої освіти

Microsoft (США) (online) Фініков Тарас, президент Міжнародного фонду освітньої політики Едуард Мальцев, керівник програми Executive MBA kmbs

Фініков Тарас, президент Міжнародного фонду

освітньої політики виділив чотири ключових

стратегічних домінанти розвитку вищої освіти в Україні.

Перша – це підвищення її якості. Під якістю, на думку

пана Тараса, слід розуміти відповідність системи освіти

очікуваннями суспільства та вимогам окремих індивідів.

Має бути створена національна система забезпечення та постійного поліпшення

якості, а у кожному навчальному закладі своя локальна система управління якістю.

Також якість має забезпечуватись орієнтацією на сучасні та майбутні запити, які

виникатимуть до освітньої системи.

Друга – суттєве підвищення рівня ресурсного забезпечення системи освіти.

Необхідно створити умови за яких, в тому числі бізнесу, буде вигідно інвестувати

кошти в освіту. Вкладення в освіту повинно перестати бути філантропією.

Третя – відкрити вітчизняну систему освіти та зробити її прозорою. Щоб студенти

мали можливість навчатись за кордоном та повернутись і продовжити навчання.

Четверта - необхідно змінювати технології навчання. Потрібно все більше, з одного

боку, орієнтуватись на індивідуалізоване навчання, а з іншого боку,

використовувати методи навчання у групах. Студент та викладач мають стати

партнерами зі створення нового знання.

Едуард Мальцев, керівник програми Executive MBA

kmbs розпочав свій виступ з пояснення категорії

освіченості як цінності суспільства. На думку, пана

Едуарда, повинні змінитись підходи до побудови кар’єри

на основі категорії освіченості та підвищено статус

професії вчителя, викладача. При розробці політик

необхідно оперувати категоріями – освіченість нації,

нація освічених людей.

Щодо стратегічного розвитку освіти, то пан Едуард, виділив два ключові аспекти –

світогляд та спроможність працювати на концептуальному рівні.

Світогляд має бути відкритим до змін, трансформації. Це може бути забезпечене,

наприклад, за рахунок зміни навчальних планів відповідно до змін у суспільстві. Цей



23

процес має бути динамічний, грунтуватися на дослідженнях та продукуванні нових

знань.

Спроможність працювати на концептуальному рівні передбачає здатність

працювати з абстрактними моделями. Саме на рівні абстракції приходить розуміння

як функціонують складні системи. Таку компетенцію не розвивають у студентів.

У суспільстві має бути створено не лише «соціальний», а й «інтелектуальний ліфт».

Необхідно створити систему, яка б надавала кожній людині, відповідно до її

талантів, можливість реалізувати свій потенціал до дослідницької роботи.

Юрій Логуш, президент Київської школи економіки у

вибудові стратегічних пріоритетів розвитку освіти

запропонував грунтуватись, в першу чергу, на тому яким

буде світ у 2030 році, цінності та потреби суспільства.

Майбутнє, на думку пана Юрія, буде пов’язано з

розвитком інформаційних та нано- технологій, 3D-

принтингу, який змінить підходи до виробництва,

медицини та ядерної енергетики. Тобто у 2030 році матимемо абсолютно інше

суспільство, яке матиме шалену високу продуктивність, значно продовжену

тривалість життя і багато вільного часу. На думку пана Юрія, відбудеться революція

цінностей. Сьогодні ми захоплюємось технологічним розвитком. Але за 15 років ці

технології будуть звичними і людина замислиться над цінностями.

В Україні необхідно розвивати технічну та бізнес-освіту. Крім того гостро стоїть

питання мови, оскільки велика кількість людей не володіє іноземною мовою.

Джим Пташинські, директор з глобальної стратегії у галузі вищої освіти

Microsoft (США) у своєму виступі окреслив основні формати взаємодії бізнесу та

університетів, які необхідно розвивати. А саме, це створення наукових парків,

створення іменних професорських посад, інтеграція реальних бізнес-кейсів у

навчальний процес, залучення спікерів-практиків, організація стажувань та

екскурсій, менторство тощо. На прикладі, ряду американських університетів пан

Джим показав ефективність застосування таких моделей партнерства. Як

підтвердження результативності такого партнерства було наведено статистику

результатів наукової діяльності університетів США у 2012 році, які заробили понад

2,5 мільярди доларів. Це було досягнуто за рахунок отримання 4000 нових патентів

та створення понад 600 нових компаній.

Висновок

Стратегічна трансформація вищої освіти повинна ґрунтуватись на

визначенні основних умов та викликів, у яких буде, працювати людство у 2030

році, переосмисленні цінностей в суспільстві, та визначенні освіченості як

однієї з ключових цінностей. Стратегічними пріоритетами мають стати –

якість, відкритість, зміна світогляду людей та підходів до навчання.



24

СЕКТОРАЛЬНІ СЕСІЇ

Секторальна сесія: Технічна освіта: партнерство бізнесу та університетів

Модератор – Євгенія Ходаковська, HR менеджер компанії «Мелексіс-Україна»

Спікери: Тетяна Тімакова, провідний технічний спеціаліст компанії «Бош Термотехніка

Україна» Ольга Савченко, професор НТУ «ХПІ» Олександр Данько, менеджер університетських програм IBM в Україні

Олександр Данько, менеджер університетських програм IBM в

Україні у своєму виступі наголосив на тому, що ми живемо і

працюємо зараз в епоху розумних систем. Це пов’язано з характером

накопичення інформації. Зміни, які відбуваються, базуються на

п’яти технологіях – мобільні технології, сенсори, «великі дані»,

хмарні технології, соціальні медіа.

Співпраця компанії IBM з університетами відбувається за трьома

основними напрямами. Перший – це озброєння викладачів

сучасними знаннями, технологіями, методичними матеріалами, для того щоб вони

включили їх у поточні навчальні програми або створювали нові курси. Другий –

допомогти вченим в університетах проводити спільні дослідження з IBM. Третій –

підготувати сучасних талановитих молодих людей, які можуть бути

працевлаштовані у IBM чи компаніях-партнерах.

Для викладачів компанією IBM розроблено портал Academic Initiative, на якому вони

можуть отримати доступ до різноманітних методичних ресурсів. За останні два роки

накопичені методичні матеріали для викладачів було узагальнено і об’єднано у

пропозицію нової спеціальності «Бізнес-архітектор». Бізнес-аналітики на сьогодні

надзвичайно дефіцитні фахівці на ринку праці в Україні. Також, пан Олександр,

повідомив, що усі ресурси для університетів з 2015 року перейдуть у «хмару». І також

ці ресурси стануть доступними для стартапів. Крім того, в Україні розпочато процес

створення центрів компетенцій IBM. Щодо наукової діяльності, то компанія IBM

протягом року оголошує цілий ряд грантів. Однією з пріоритетних тем сьогодні є

«розумна» медицина.



25

Ольга Савченко, професор НТУ «ХПІ» поділилась досвідом реалізації

університетом спільних з бізнесом проектів з метою

підвищення якості підготовки студентів технічних

спеціальностей. Навіть девіз Харківського політехнічного

університету звучить як «Єднання освіти, науки і

виробництва». Пані Ольга відмітила, що характерною

рисою інженерної освіти у країнах ЄС є великий обсяг

лабораторних практикумів, у ході виконання яких студенти використовують дорогі

та унікальні стенди, установки. В Україні студенти не мають доступу до такого

обладнання. Тому створення лабораторій віддаленого доступу може стати

вирішенням цієї проблеми у підготовці висококваліфікованих інженерних фахівців.

До того ж вони можуть використовуватись не лише у навчальних цілях, але й для

проведення наукових досліджень. Проект Темпус ICo-op, у якому бере участь НТУ

«ХПІ», спрямований на забезпечення якісної інженерної освіти за допомогою

лабораторій віддаленого доступу.

Цікавим є досвід створення у рамках проекту навчальних модулів і залучення

роботодавців до цього процесу. По-перше, самі модулі були визначені на основі

опитування представників підприємств та узагальнення ключових компетенцій,

яких не вистачає студентам інженерних спеціальностей. Серед таких

компетентностей виявились, зокрема, незнання бізнес-процесів, невміння

організовувати роботу у команді, низький рівень презентаційних навичок тощо. По-

друге, декілька модулів були розроблені не для студентів, а саме для підвищення

кваліфікації працівників компаній-індустріальних партнерів проекту.

Тетяна Тімакова, провідний технічний спеціаліст компанії «Бош

Термотехніка Україна» поділилась досвідом співпраці компанії з

вищими навчальними закладами та професійно-технічними

училищами. В Україні компанія створює навчальні центри Бош.

Створення такого центру передбачає надання та встановлення

обладнання, проведення навчання викладачів, передачу спеціально

розробленого навчального посібника (має гриф МОН України) та

відео-курсу. Такі навчальні центри функціонують уже у НТУУ

«Київський політехнічний інститут» (лабораторія

енергозбереження), у НУ «Львівська політехніка», Одеському національному

політехнічному університеті, Харківському національному автомобільно-

дорожньому університеті (лабораторія автомобільних запчастин та обладнання).

Висновок

Підготовка висококваліфікованих інженерів на сьогодні в Україні неможлива

без активної участі бізнесу. Оскільки університети не володіють сучасним

обладнанням для навчання студентів та не встигають оновлювати програми

навчання відповідно до тих динамічних змін, які відбуваються на ринку.



26

Освіта фармацевтів: партнерство бізнесу та університетів

Модератор – Любов Снігур, генеральний директор ТОВ «Виробнича компанія

«Здорово»

Спікери:

Станіслав Д’яченко, Голова Представництва групи компаній STADA в Україні Тетяна Волошина, провідний спеціаліст служби підбору та оцінки персоналу

Корпорації «Артеріум» Володимир Новіков, професор НУ «Львівська політехніка»

Станіслав Д’яченко, Голова Представництва групи компаній

STADA в Україні окреслив основні особливості у підготовці

фахівців-фармацевтів. По-перше, це високий рівень

відповідальності за фармацевтичний продукт. По-друге, швидка

зміна середовища, постійна зміна стандартів,

технологій.Фармацевтика розвивається швидкими темпами,

з’являється нове лабораторне та виробниче обладнання,

ускладнюються внутрішні процедури контролю та забезпечення

якості, з’являються нові маркетингові та комерційні задачі, але

освітні програми не завжди відповідають актуальній ситуації у фармацевтичній

галузі.

У зв’язку з цим група STADA активно розвиває співпрацю з вищими навчальними

закладами у трьох основних напрямах: 1) відбір та працевлаштування кращих

студентів; 2) підтримка профільних ВНЗ; 3) навчання молодих спеціалістів.

Для відбору та працевлаштування кращих студентів група STADA підтримує

фармацевтичні олімпіади, бере участь у ярмарках вакансій, днях кар’єри, організовує

стажування та практику на підприємствах. У рамках підтримки фармацевтичних

вищих навчальних закладів надається допомога у підготовці методичних

рекомендацій та спеціалізованих тестів. Для студентів та аспірантів група STADA

пропонує також внутрішні програми навчання.

Тетяна Волошина, провідний спеціаліст служби

підбору та оцінки персоналу Корпорації «Артеріум»

зазначила, що у підготовці фахівців-фармацевтів в

Україні, ключовою проблемою є низький рівень

матеріально-технічного оснащення, тому студенти не

мають досвіду роботи з обладнанням, з якими їм

доводиться працювати безпосередньо на виробництві.

Друга складність, це те що студенти не знають як вони практично можуть

реалізувати ті знання, які вони отримали в університеті.

Для залучення талановитих студентів та нарощування кадрового резерву компанії з

2010 року було створено програму стажувань. Крім того ця програма допомагає

компанії формувати позитивний бренд роботодавця. Але найефективнішою формою



27

взаємодії зі студентами, на думку пані Тетяни, є лекції, які проводять фахівці

компанії. Саме живе спілкування зі студентами дозволяє максимально відповісти на

їх запитання.

Процес відбору стажерів дуже серйозний і включає декілька етапів, за результатами

яких претенденти отримують зворотній зв'язок, щодо того які компетентності їм

потрібно розвивати. Для кожного стажера розробляється індивідуальний план

навчання та призначається наставник.

Володимир Новіков, професор НУ «Львівська

політехніка» зосередив увагу на дослідницькій

діяльності, оскільки більше половини складу кафедри,

наприклад, технології біологічно активних сполук,

фармації та біотехнології складають науковці. Також було

організовано вже декілька зустрічей з лауреатами

Нобелівської премії.

Щодо підготовки фахівців, то ключовою проблемою, пан Володимир, назвав

проходження практики, оскільки виробничих фармацевтичних підприємств з

сучасним обладнанням є дуже мало. Наразі найбільш активна співпраця

відбувається саме з підприємствами корпорації «Артеріум». У рамках цієї співпраці

окрім практики та стажування, проводиться також курс лекцій для працівників

компанії щодо організації практик, а також сумісна підготовка наукових кадрів.

Програма стажування стимулює конкуренцію між студентами.

Висновок

Підготовка висококваліфікованих фармацевтів потребує проходження якісної

практики на підприємствах, які мають сучасне обладнання. Водночас,

кількість підприємств в Україні, які можуть забезпечити проходження такої

практики є обмеженою.



28

Освіта журналістів: партнерство бізнесу та університетів

Модератор – Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Телекритика»

Спікери: Олександр Власенко, керівник проектів у напрямку «Освіта» Фонду «Розвиток

України» Анна Бараннік, директор з персоналу 1+1 медіа Різун Володимир, директор Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Олена Шрамко, головний редактор ділового журналу «Контракти»

Олександр Власенко, керівник проектів у

напрямку «Освіта» Фонду «Розвиток України»

зазначив, що сьогодні до вищої журналістської освіти,

яку дають в українських вишах, є велика недовіра з

боку тих ЗМІ, які визначають мейнстрим у розвитку

журналістики в цій країні. Освітні проекту Фонду

сьогодні сфокусовані на підтримці проектів з розвитку

цифрової журналістики. Серед них проект «Журналістика цифрового майбутнього»,

який реалізується спільно з НУ «Києво-Могилянська академія» з 2007 року. У рамках

проекту було створено сучасний мультимедійний клас та розроблено сучасну

програму у сфері мультимедійної журналістики восьми навчальних модулів і

охоплює всі необхідні для сучасного журналіста сфери знань (написання текстів для

різних платформ, робота з аудіо-, відео-, фотоматеріалами, робота конвергентної

редакції, складання бізнес-плану власного онлайн-продукту). Щорічно за

результатами конкурсу відбираються 25 журналістів і редактори українських ЗМІ,

які проходять навчання в рамках проекту.

З 2011 року цей проект отримав розвиток і на базі медіацентру Могилянської школи

журналістики НаУКМА створено перший в Україні навчальний клас, де здійснюється

викладання на iPad. За програмою «Цифрові медіа для університетів» для

проходження навчання щорічно відбирають десять викладачів з п’яти вузів України,

у яких є факультети або кафедри журналістики. Також створена перша в Україні

докторська програма, в основі якої лежить філософія післядипломної освіти,

характерна для країн європейської системи освіти.

Анна Бараннік, директор з персоналу 1+1 медіа поділилась

досвідом телеканалу щодо реалізації програм для студентів.

Зокрема, у групі 1+1 медіа діє програма стажувань «Ближче до ТБ»

для студентів випускних курсів. Вона триває протягом року, на

першому етапі передбачає навчання на практиці і змагання

кількох кандидатів за місце стажера, а на другому етапі - роботу на

умовах гнучкого графіку на позиції стажера.

Участь у програмі «Ближче до ТБ», не залежно від фінального

результату, дозволяє молодим фахівцям отримати практичний



29

досвід роботи в телевізійному бізнесі і, безумовно, стати причетними до роботи, яку

бачать усі. Закріплюючи стажерів за наставниками, які є професіоналами на

медіаринку і, надаючи можливість використовувати наші технічні потужності,

компанія прагне співвіднести теоретичну підготовку студентів до реалій ринку.

Серед проблем, пан Анна, відзначила, що ВНЗ не завжди відкриті для співпраці з

компаніями.

Різун Володимир, директор Інституту журналістики КНУ ім.

Тараса Шевченка зазначив, що вбачає головну роль університету в

тому, щоб навчити студентів думати. Головною проблемою, пан

Володимир, назвав відсутність у ВНЗ обладнання, за допомогою

якого студенти могли б здобувати практичний досвід. Тому

компанії, на його думку, в першу чергу, повинні надавати

майданчики та обладнання для здобуття студентами практичних

навичок.

Олена Шрамко, головний редактор ділового журналу

«Контракти» наголосила, що змінюються вимоги ринку

праці до журналістів. Якщо раніше, більший попит був на

вузькоспеціалізованих фахівців, то наразі відчувається

дефіцит у загальних репортерах. Журналісти мають бути

багатофункціональними – вміти і взяти інтерв’ю, і

сфотографувати і зняти. Випускникам вищих навчальних

закладів особливо не вистачає навиків роботи репортажі з місця подій. Цей розрив

може бути усунений тільки за рахунок якісного проходження практики у ЗМІ під час

навчання в університеті.

Висновок

Підготовка журналістів повинна бути зорієнтована на сучасні тенденції

розвитку галузі – стрімке зростання онлайн-видань, використання

різноманітних ІТ-технологій, потребу у багатофункціональних спеціалістах.

Співпраця бізнесу та профільних навчальних закладів має стосуватись, в

першу чергу, створення умов для здобуття фахівцями практичних навичок.



30

РЕКОМЕНДАЦІЇ ІІ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

Рекомендації для Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та

відомств:

Розробити законодавчі норми, які стосуються податкових пільг для бізнесу,

який здійснює інвестиції в освіту (віднесення суми інвестицій повністю або

частково до валових витрат, покриття з боку держави частини витрат на

оплату праці практиканта або стажера тощо);

Узгодити розробку МОН України переліку галузей та спеціальностей, з

процесом внесення змін Міністерством соціальної політики до Класифікатора

професій.

Рекомендації для вищих навчальних закладів:

Реформувати роботу центрів працевлаштування, які на сьогодні не

виконують своїх функцій;

Залучати представників бізнесу до органів управління навчальним закладом;

За умов практичної реалізації академічної свободи – збільшувати обсяги

практичної підготовки студентів, починаючи з молодших курсів,

впроваджувати нові спеціальності та курси, які пропонуються бізнесом;

Активізувати роботу зі студентами 1 курсу щодо їх професійного визначення,

розуміння шляхів їх майбутньої кар’єри, зокрема, за рахунок якісного

викладання дисципліни «Вступ до спеціальності» із обов’язковим

запрошенням фахівців-практиків;

Створення networking-платформ для спілкування студентів з представниками

бізнесу;

Інтегрування підприємницької складової у навчальний процес;

Активно залучати малий бізнес у якості бази практики.

Рекомендації для компаній:

Розробити ціннісну пропозицію бренду роботодавця для студентів;

Вибудовувати стратегічну співпрацю з вищими навчальними закладами на

довгострокову перспективу, оскільки це безпосереднього впливає на

підвищення привабливості бренду роботодавця;

Розвивати партнерство з університетами щодо розвитку студентського

підприємництва, формування інноваційної екосистеми навколо

університетів;

Інвестувати кошти у поліпшення лабораторного обладнання університетів,

оскільки така інвестиція дозволить отримати студентами навиків роботи на

сучасному обладнанні, і відповідно, скорочує тривалість адаптації молодих

фахівців, та підвищує якість дослідницької роботи;

Активно долучатися до процесу формування змісту освіти, зокрема, до

робочих груп з розробки професійних стандартів;

Сприяти активності професійних об’єднань роботодавців у процесі

реформування вищої освіти в Україні.



31

ПЛАНИ НА 2015 РІК

Основними напрямами освітніх проектів Центру «Розвиток КСВ» та роботи

Лабораторії «Бізнес і університети» у 2015 році будуть:

Проект з підвищення організаційної спроможності центрів працевлаштування при університетах, у рамках якого працюватиме робоча група з HR-менеджерів компаній;

Програма навчання для ректорів ВНЗ від ТОП-менеджменту компаній з питань лідерства, стратегії розвитку, управління репутацією, змінами, інноваціями тощо;

Створення інтернет-порталу «Бізнес і університети: побудова кар’єри», що міститиме базу тем дипломних робіт, колонки фахівців про планування кар’єри у різних галузях, інформацію про проекти компаній для студентів, вакансії для студентів тощо.

***

Про Лабораторію «Бізнес і університети»

Лабораторія «Бізнес і Університети» була створена Центром «Розвиток КСВ» (www.csr-ukraine.org) у 2013 році. Мета Лабораторії – підвищення якості освітив Україні. Завдання Лабораторії «Бізнес і університети»: - проведення просвітницьких заходів та підготовка аналітичних публікацій; - здійснення експертизи та оцінки партнерських проектів; - надання фахових консультацій. Контактна особа – координатор Лабораторії «Бізнес і університети», Ольга

Янковська: [email protected]



32

ДОДАТОК А

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «БРЕНД РОБОТОДАВЦІВ ОЧИМА СТУДЕНТІВ: ЯК

ПРИВАБИТИ ПОКОЛІННЯ Y»

Перше робоче місце

Українська молодь прагне працювати у власній країні (63% респондентів). Частка

студентів, які прагнуть виїхати за кордон у розрізі спеціальностей приблизно

однакова. Дещо вища вона серед студентів технічних спеціальностей, які не бачать

перспектив для власного розвитку в умовах відсутності в країні новітніх

лабораторій.

У розрізі секторів, найбільше студентів приваблює робота у бізнес-компаніях. Кожен

п’ятий студент хоче створити власний бізнес уже після закінчення ВНЗ. Зорієнтовані

на відкриття власної справи переважно студенти економічних та аграрних

спеціальностей. Надзвичайно низьким є відсоток студентів, які прагнуть працювати

у громадському секторі.

Кожен п’ятий студент випускного курсу, досі не визначився зі своїми

пріоритетами у пошуку роботи. Цей факт підтверджують також відповіді на

питання «Яку посаду Ви плануєте зайняті на першому робочому місці?». Чітко

вказати назву стартової позиції змогла вказати абсолютна більшість студентів лише

ІТ та економічних спеціальностей.

При виборі роботодавця студенти орієнтуються на достатньо традиційні критерії:

На вибір студентів також впливають такі фактори як



33

відгуки працівників компанії про умови праці (45,9%);

місце компанії у рейтингах роботодавців (38,2%);

реалізація компанією проектів для студентів (35%).

На першому робочому місці студенти більшість студентів розраховують на заробітну

плату від 3000 до 5000 грн. Для порівняння середньомісячна номінальна заробітна

плата в Україні у 2013 році штатного працівника підприємства складала 3265 грн.

Слід зазначити, що у групі студентів, які очікують на дохід нижче 3000 грн.

переважають студенти ВНЗ міста Львова. Найвищий рівень очікувань щодо розміру

заробітної плати серед студентів ІТ-спеціальностей, їх частка у групах рівня оплати

праці від 5000 грн. є найвищою.

Роль ВНЗ у підтримці працевлаштування студентів

5 питань до університетів

54% студентів не знають про існування університетських підрозділів, які

займаються питаннями проходження практики та працевлаштування студентів;

Лише 45% студентів вказали, що університет забезпечив їм місце проходження

практики;

Проходження практики є формальністю, вона невелика за тривалістю та наявна

лише на випускних курсах;

56,8% студентів вказали, що їх випускаюча кафедра співпрацює з бізнесом, але така

співпраця не є довгостроковою. Це переважно організація практик та екскурсій на

підприємствах, лекцій та майстер-класів від фахівців-практиків;

Студенти жалілися на невідповідність змісту навчання потребам бізнесу, слабку

матеріально-технічну базу, застарілість знань викладачів, неактуальну дослідницьку

діяльність і те, що бізнес не потребує такої кількості спеціалістів, яка навчається у

ВНЗ.

5 питань до бізнесу

Не потрібні працівники без досвіду роботи;

Розглядають студентів як дешеву робочу силу;

Не хочуть брати на себе зобов’язання з працевлаштування;

Невигідно вкладати кошти у студентів;

Не розуміють, як налагодити співпрацю з ВНЗ і не спілкуються з представниками

університетів.

Освітні ініціативи та рекрутингові заходи очима студентів

Щодо особистої участі студентів у проектах від компаній, то 22,7% респондентів –

проходили стажування, 10,1% - боролися за стипендії від компаній, 27% - приймали

участь у конкурсах, 47% - прослухали лекцію чи відвідали майстер-клас від

практика.



34

Слід відмітити, з одного боку, малу пропозицію подібних програм та заходів для

ряду спеціальностей (наприклад, хімія, аграрні, технічні, окрім ІТ, гуманітарні), а, з

другого боку, пасивністю самих студентів у проектах від компаній.

Інформацію про програми компаній студенти отримують переважно із соціальних

мереж (54,9%), з сайтів компаній (46,3%), від друзів (36,4%) та викладачів (30,9%).

Чи впливають програми компаній для студентів на бренд роботодавця?

35 % респондентів визначили, що активна реалізація роботодавцями проектів для

студентів, а, відповідно, співпраця з вищими навчальними закладами, впливає на їх

рішення щодо вибору першого місця роботи.

В цілому, студенти назвали понад 400 компаній, в яких вони хотіли б працювати. Ми

виділили найбільш привабливих роботодавців за тими напрямами та

спеціальностями, де можна було визначити явних лідерів. Студенти



35

характеризували дані компанії як лідерів ринку, які мають гарну репутацію,

забезпечують гідний рівень оплати праці та соціальний пакет, дають широкі

можливості для професійного та кар’єрного зростання, представлені у різних

регіонах України, використовують прогресивні технології. Отже, можемо відзначити,

що більшість компаній, в яких хочуть працювати студенти, активно реалізують

різноманітні проекти для них і тим самим створюють привабливий бренд

роботодавця.

Зі студентами також працюють активно call-центри, заклади громадського

харчування, торгові продовольчі мережі, виробники косметичної продукції та банки.

Висновки

За результатами опитування за кожним блоком питань було визначено:

1. Переважна більшість українських студентів планує працювати в Україні у бізнес-

компаніях. При виборі роботодавця студенти, окрім рівня оплати праці,

орієнтуються на такі критерії як можливість кар’єрного росту, офіційне

працевлаштування, можливості для навчання і розвитку, наявність соціального

пакету та гнучкий графік роботи. На рішення, яке студенти приймають самостійно,

можуть вплинути рекомендації працівників компанії, її місце у рейтингах

роботодавців та активність роботи зі студентами. Водночас кожен п’ятий студент

випускного курсу досі не визначився з місцем роботи.

2. Підрозділи університету, які відповідають за сприяння працевлаштування

студентів, працюють неефективно, оскільки студенти, у переважній більшості, про

них навіть не знають. Випускаючи кафедри співпрацюють з компаніями лише на

рівні організації практик та екскурсій, проведення майстер-класів. Не відбувається

активне залучення бізнесу до розробки навчальних програм та планів, формування

переліку тем дипломних робіт, програм практики, кейси компаній не інтегровані у

навчальні курси. Основну проблему студенти вбачають у відсутності зацікавленості

до співпраці з обох сторін.

3. Студенти визначили, що відсутня велика пропозиція освітніх проектів з боку

компаній. Існуючі проекти спрямовані переважно лише на студентів випускних

курсів і зорієнтовані на оперативну задачу відбору кращих студентів. З іншого боку

самі студенти також є доволі пасивними і не беруть участь у подібних програмах

через відсутність бажання, браку часу, невпевненість в своїх силах та низьку

поінформованість.

«Компаніям та університетам необхідно налагоджувати довгострокову співпрацю,

пропонувати студентам різні форми роботи – практики, стажування, вирішення

кейсів, написання актуальних курсових та дипломних робіт, заради того щоб

отримати кваліфікованого фахівця» - наголошує Ольга Янковська, координатор

освітніх програм Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності».

Рекомендації

Для розбудови привабливого бренду роботодавця в очах студентів бізнесу необхідно:



36

Розробити «ціннісну пропозицію бренду роботодавця» для потенційних співробітників та програму її комунікації. Візуалізувати інформацію про кар’єрні сходинки в компанії, створити сторінку кар’єри на сайті компанії та у соціальних мережах. Активно залучати працівників компанії на засадах корпоративного волонтерства до роботи зі студентами. Створити можливості для роботи студентів в компанії на умовах неповної зайнятості. Розробляти комплексні довгострокові програми роботи зі студентами; Інтегрувати кейси компанії у навчальні курси, лабораторні роботи; Ставити перед студентами реальні бізнес-задачі, в першу чергу, за рахунок визначення актуальних тем курсових та дипломних робіт; Студенти вбачають можливість підвищення якості вищої освіти в Україні лише за умови тісної співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів. Особливу увагу, на їх думку, необхідно звернути на участь бізнесу у розробці навчальних планів та програм, а також організації ефективної практичної підготовки студентів.

ii ІЬ ¢ «І І ¢І ¡ ¡»: ¡ £ ¥ІЯ...

Documents