ЯКIСНА ВИЩА ОСВIТА:

РОЛЬ ПАРТНЕРСТВ

Щорічна доповідь

2013 рік

ЯКІСНА ВИЩА ОСВІТА: РОЛЬ ПАРТНЕРСТВЩОРІЧНА ДОПОВІДЬ

2013

ББК 65.050.2

Зінченко А., Саприкіна М., Янковська О., Вінніков О. (Розділ 1 підготовлено в рамках проекту USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності «Правова країна») Якісна вища освіта: роль партнерств. – К.: 2013 – 20 с.

У представленому звіті зосереджено увагу на порівняльному аналізі законодавчої бази зарубіжних країн, охарактеризовано сучасний стан розвитку партнерств між компаніями та вищими навчальними закладами; узагальнено найкращу вітчизняну практику взаємодії бізнесу та університетів; розроблено рекомендації для розвитку ефективного партнерства між бізнесом і ВНЗ.

У публікації використано результати масштабних досліджень стану партнерств бізнесу та університетів, проведених у Європейському Союзі, США, Канаді й Україні.

ББК 65.050.2

© Центр «Розвиток КСВ», 2013

ВСТУПНЕ СЛОВО

Центр «Розвиток КСВ» (далі – Центр) має честь презентувати першу аналітичну доповідь щодо співпраці бізнесу та університетів. Партнерами виступили ПУМБ і Український професійний банк.

У 2013 році Центр обрав співпрацю ВНЗ і компаній пріоритетом своєї діяльності. Є кілька причин цього рішення:

- по-перше, якісна освіта є ключовим напрямом розвитку країни; - по-друге, багато сьогоднішніх партнерств між бізнесом та університетами є

неефективними й містечковими; - по-третє, є потреба змінювати ставлення партнерів один до одного, оскільки нині бізнес

та університети — це різні світи зі своєю культурою, цінностями та історією успіхів. Цим дослідженням Центр розпочинає низку окремих заходів і публікацій на тему

партнерства бізнесу та університетів. Проводити ці заходи буде експертна лабораторія «B2U», створена в структурі Центру в грудні 2013 року. Додатково Лабораторія здійснюватиме експертизу та даватиме оцінку партнерству, створенню нових проектів і представлятиме іншу фахову інформацію із цієї тематики. Своєю діяльністю Лабораторія постійно залучатиме бізнес до того, щоб допомогти українським університетам виконувати потрійну роль, а саме:

- надавати якісну освіту; - проводити прогресивні дослідження;- стати драйвером унікальних інновацій. Результатами нашої роботи в цьому напрямі ми бачимо підвищення ефективності співпраці

компаній та університетів і збільшення повернення від інвестицій у проекти співпраці з ВНЗ.Закликаємо всіх небайдужих долучитися до ініціатив Лабораторії наступного року. Тільки

спільно ми зможемо покращити нашу освіту заради майбутнього України.

З повагою, Марина Саприкіна, виконавчий директорЦентру «Розвиток КСВ»

ЗМІСТ

РЕЗЮМЕ...........................................................5

ВСТУП...............................................................6

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................7

1. ПАРТНЕРСТВО БІЗНЕСУ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: ЗАКОНОДАВЧИЙАСПЕКТ.............................................................7

2. АНАЛІЗ СТАНУ ПАРТНЕРСТВ МІЖ БІЗНЕСОМ І ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИЗАКЛАДАМИ В УКРАЇНІ...................................9

3. МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА.................................................14

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ......................17

РЕЗЮМЕ

Партнерство бізнесу та вищих навчальних закладів удосконалює процес підготовки фахівців, що відповідають вимогам ринку праці, і сприяє розвитку дослідницької та інноваційної діяльності в країні. У представленому звіті зосереджено увагу на порівняльному аналізі законодавчої бази зарубіжних країн, охарактеризовано сучасний стан розвитку партнерств між компаніями та вищими навчальними закладами; узагальнено найкращу вітчизняну практику взаємодії бізнесу та університетів; розроблено рекомендації для розвитку ефективного партнерства між бізнесом і ВНЗ. У публікації використано результати масштабних досліджень стану партнерств бізнесу та університетів, проведених у Європейському Союзі, США, Канаді й Україні.

Як з’ясувалося, у світовій практиці партнерство університетів і компаній здебільшого реалізується шляхом проведення досліджень і розробок; спільної розробки та оцінки курсів/програм; захисту інтелектуальної власності. Такі аспекти, як професійний розвиток, спільні бізнес-проекти та участь бізнесу в управлінні університетами, порівняно менш розвинені. В Україні найпоширенішими формами співпраці компаній і ВНЗ є стажування та практика студентів; лекції для студентів; студентські проекти, конкурси, надання ВНЗ новітнього устаткування і технологій у форматі навчальних центрів, лабораторій тощо. Компанії практично не впливають на розробку навчальних програм і професійних стандартів.

Представники бізнесу і вищої школи по-різному визначають основні перепони в партнерстві. Так, на думку, представників вищої школи, основними бар’єрами є недостатня поінформованість бізнесу про можливості співпраці з ВНЗ та орієнтованість бізнесу лише на швидке отримання прибутку. А на думку компаній – нерозуміння навчальними закладами реалій бізнес-світу та бюрократичність ВНЗ.

Найпоширеніша модель партнерства, яка склалася сьогодні в Україні, – підготовка спеціалістів для потреб компаній через програми стажувань (проходження практики). Проте ця модель не має впливу на якість підготовки випускників ВНЗ загалом. На погляд Центру «Розвиток КСВ», модель ефективного партнерства компанії і ВНЗ повинна обов’язково включати декілька видів співпраці та мати на меті вплив на процес підготовки майбутніх фахівців у цілому. Партнерство повинне поєднувати два аспекти: партнерство в навчальному процесі й у дослідницькій та інноваційній діяльності.

Результати дослідження можуть бути використані компаніями та університетами для ініціювання або вдосконалення партнерства, а також для поліпшення державної освітньої політики.

5

ВСТУП

Проблема молодіжного безробіття є актуальною для всіх країн. За даними Міжнародної організації праці, рівень безробіття серед молоді у світі досяг рекордних позначок і у 2012 році становив 12,7%. В Україні рівень безробіття серед молоді – 11%, що є вищим за середній по Україні (7,5%).

Високий рівень молодіжного безробіття зумовлений тим, що значна частина молодих людей не мають належних професійних навичок і досвіду роботи. Крім того, в Україні поглиблюється тенденція невідповідності попиту і пропозиції на ринку праці.

Водночас загальні бюджетні витрати на освіту в Україні перевищують показники інших країн. Так, якщо інвестиції у вищу освіту (як державні, так і приватні) перевищують 2% ВВП лише у США та скандинавських країнах, то в Україні протягом 2009 – 2010 років тільки державні видатки на освіту становили 2,3% ВВП, а з 2011 р. – 2%.

Дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці є вже давно. Його головними причинами стали комерціалізація освіти та намагання молоді здобути професію, що приносить великі доходи і забезпечує високий соціальний статус. Виявилася негнучкою і система підготовки фахівців за держзамовленням, яка не враховує суспільної потреби в тих чи інших спеціалістах на перспективу. Як наслідок, протягом останніх десятиліть частка випускників ВНЗ, які звертаються до Державної служби зайнятості, є достатньо великою (у 2003 р. – 45,8 тис., у 2012 р. – 52,9 тис. осіб). Водночас компаніям в Україні важко прогнозувати потребу в працівниках різних спеціальностей, оскільки є проблеми зі стратегічним плануванням.

За результатами досліджень, головними бар’єрами у прийомі на роботу випускників ВНЗ найчастіше стають: низький рівень практичної підготовки (59%), завищені вимоги до зарплати та перспектив кар’єрного зростання (40%) та відсутність досвіду роботи (37%)1.

Підвищити рівень практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів можливо шляхом налагодження партнерства ВНЗ і компаній, адже їх співробітництво в напрямі підготовки спеціалістів є ефективним шляхом підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці і, відповідно, зниження рівня молодіжного безробіття.

У представленому дослідженні зосереджено увагу на порівняльному аналізі законодавчої бази зарубіжних країн, що створює умови для партнерства бізнесу та університетів, оцінці стану взаємодії між вітчизняними підприємствами та ВНЗ, узагальненні ефективних практик і визначення складових ефективної моделі співробітництва досліджуваних інституцій.

1 «Досвід працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців». У рамках дослідження було опитано 1202 випускники 2007 – 2012 років з 239 ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації, що навчалися за такими напрямами підготовки: бізнес/економіка, право, інженерно-технічні спеціальності, інформаційні технології, архітектура/будівництво, та представників 843 середніх і великих компаній.

Загалом партнерство університетів із бізнесом у країнах ЄС залишається доволі нерозвиненим [7]. Приватні партнерства за участю університетів набули там поширення лише в 2000 – 2005 рр., а в країнах, що розвиваються, законодавство про таке партнерство тільки формується.

На рівні Європейського Союзу ухвалено чимало актів щодо підтримки інновацій, захисту інвестицій та інтелектуальної власності, що також впливають на рівень партнерства між компаніями й університетами. Окремим індикатором партнерства в ЄС виступає кількість випускників, які влаштувалися на роботу за спеціальністю або відкрили власні компанії протягом певного терміну.

Законодавство про освіту та оподаткування у різних країнах (Австралія, Індія, Росія, США, ФРН) має значні відмінності. Наприклад, реформування вищої освіти у ФРН мало на меті створити підприємницькі навчальні заклади. А в університетах Великобританії представники приватного сектора беруть активну участь у розробці добровільних кодексів етики закладів.

Серед глобальних пріоритетів партнерств «бізнес – ВНЗ» типовими є: - дослідження і розробки; - розробка та оцінка курсів/програм (у деяких країнах, наприклад, Німеччині, Ірландії,

Франції, представники бізнесу входять і до незалежних загальнонаціональних органів, які проводять акредитацію програм)

- мобільність студентів як працівників; - захист інтелектуальної власності.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. ПАРТНЕРСТВО БІЗНЕСУ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: ЗАКОНОДАВЧИЙ АСПЕКТ

Основними джерелами для аналізу партнерств між бізнес-компаніями та університетами стали: інтернет-сайти компаній і вищих навчальних закладів, нефінансові звіти компаній, статистичні дані, а також результати проведеного дослідження. Усього було проаналізовано досвід партнерства 130 компаній в Україні.

У жовтні 2013 року було проведено опитування компаній, вищих навчальних закладів і центрів кар’єри при ВНЗ за допомогою електронної пошти. У дослідженні взяли учать 15 компаній та 15 вищих навчальних закладів. Респонденти з боку бізнесу представлені переважно великими компаніями з кількістю працюючих понад 500 осіб та доходом – понад 50 млн. дол., дев’ять з них – працюють на ринку понад 10 років, три – понад 20 років. П’ять компаній представляють сферу торгівлі, чотири – виробництва, три – фінансів і страхування, по одній – сільського господарства, медіа та транспорту. Респонденти з боку вищих навчальних закладів представлені здебільшого державними університетами (11 з 15) і спеціалізуються на економічних (7), технічних (3), педагогічних (2) та аграрних, юридичних і гуманітарних (по одному) спеціальностях. Третина з них (5 з 15) – великі ВНЗ, які налічують понад 7000 студентів; ще 4 – від 4000 до 7000 осіб; 3 — від 500 до 4000 осіб, 3 ВНЗ – до 500 студентів .

Крім того, були опитані представники 20 центрів кар’єри при університетах з першої п’ятдесятки рейтингу «ТОП-200 України». Опитування було проведено також за допомогою електронної пошти.

Основним обмеженням дослідження є те, що вибірка не репрезентативна, проте одержані дані дають можливість оцінити сучасний стан партнерства між бізнесом та університетами в Україні й виявити його ключові тенденції.

7

Менш розвинутими є такі аспекти, як професійний розвиток, спільні бізнес-проекти та участь бізнесу в управлінні університетами. Недостатньо використовується і публічний збір благодійних внесків для університетів. nnn Процедура фінансування університетівНадмірну бюрократизацію процедур фінансування університетів визнають однією з

головних перешкод для партнерства між бізнесом і ВНЗ. Державне фінансування надається переважно на підставі формули, загальної для певної

категорії навчальних закладів. Така формула враховує набір базових витрат і результатів навчання (outputs). Додаткове державне фінансування включає субсидії за результативність досліджень (очікувані результати визначаються угодами між університетами та урядом або багатостороннім органом) та/або кошти конкурсних фондів (за досягнення певних результатів досліджень або навчання), на зразок національних фондів наукових досліджень у Бельгії, США та Франції.

У Норвегії державні субсидії для університетів компенсують до 60% базових витрат, 25% витрат на навчання, і 15% – витрат на дослідження.

У Швеції формула фінансування, крім навчання і досліджень, включає післядипломну освіту.

В Австрії 20% суми субсидій надається урядом на підставі виконання контрактів з університетами (які укладаються на 3 роки).

У Бельгії та Нідерландах субсидії/ваучери надаються за кожного студента.Проте в університетах окремих країн ЄС (Австрія, Данія, Іспанія) обов’язковими є посади

віце-ректорів із відносин з бізнес-компаніями або економічної діяльності. Важливою є також діяльність фахівців з обміну знаннями (knowledge transfer), які популяризують досягнення університетів. Але законодавство не містить вимоги обов’язкової участі представників бізнесу в органах управління університетів (якщо вони не є власниками капіталу чи інституційними інвесторами цих університетів).nnn Інституційні форми партнерстваУ більшості країн вищі навчальні заклади мають право створювати наукові парки та бізнес-

інкубатори в структурі університетів, інноваційні компанії (часто співвласниками є бізнес-компанії), центри технологічних досліджень або холдинги з управління інтелектуальною власністю. Найпоширеніша ця практика у США та Японії. Так, коледж нанотехнологій в університеті Олбані отримав інвестиції на суму 6 млрд. доларів. Серед успішних прикладів останніх років – інвестиційний фонд StartX у Стенфордському університеті для фінансування венчурних дослідних компаній.

У США, як і у Великобританії, університети створюють як власні бізнес-компанії, так і різноманітні приватні партнерства (особливо для управління об’єктами нерухомого майна та інтелектуальної власності).

У Фінляндії участь університетів у бізнес-компаніях для наукових досліджень може затверджувати міністерство. У Франції та Швеції партнерства створюються на випадок державних закупівель або для фінансованих державою досліджень за умови відшкодування витрат університетів.

Майже всі університети Іспанії володіють науковими парками; вони мають право вільно створювати партнерства з бізнес-компаніями, фонди і компанії для досліджень.nnn Податкові пільги і ендавментиОсновний капітал ендавментів у провідних університетах США становить 10 – 30 млрд.

доларів. Для фінансування університетів податкові пільги для їх ендавментів мають довгострокове значення. В багатьох країнах податкові пільги надають індивідуальним благодійникам університетів, що сприяє, зокрема, діяльності різноманітних спілок чи мереж випускників (у Росії – до 25% доходу фізичних осіб; у Німеччині до 100 тисяч євро на рік; у Фінляндії – 250 тисяч євро). Втім розмір податкових пільг не є прямо пропорційним фінансуванню університетів приватним сектором. Загалом спеціальні податкові пільги не є головним критерієм для компаній з метою партнерства з університетами.

8

Таблиця 1.1

Податкові пільги для корпоративних донорів університетів.

ЮрисдикціяЕфективна ставка, % податок на прибуток,

2012 рік

Звільнені від податку внески до університетів,

% прибуткуКоментарі

Австралія 30% 100%

Австрія 25% 10%

Бразилія 34% 2% До 4% - спонсорство

Великобританія 23% 100%

Ізраїль 25% 25% Податковий кредит, у межах суми податку

Індія 34% 10%

Індонезія 25% 100%

Італія 31,5% 100%Податковий кредит, у межах суми податку

Китай 25% 12% Окремі рішення уряду

Нідерланди 25% 10%

Німеччина 30% 20%

Росія 20% 0% Спеціальні норми для ендавментів

США 39,5% 100%

Україна 19% 4%

Фінляндія 24,5% До 250 тисяч євро

Франція 34,4% 20% Спеціальні норми для ендавментів

Швейцарія 8% 15%

Швеція 22% 0%

Японія 25 – 38% 6,25% (формула враховує і суму власного капіталу)

Спеціальні норми для ендавментів

Отже, в цілому можна зазначити, що, незважаючи на законодавство, яке розвивається, у Європі достатньо сильна автономія університетів, які вже розуміють важливість партнерства з бізнесом (наприклад, створення посади проректорів із відносин з бізнес-компаніями).

Підбиваючи підсумок, слід констатувати, що законодавство європейських країн і США регулює окремі питання партнерства університетів і компаній, які враховують високий рівень автономності вищої школи, базуються на підтримці інновацій, захисті інвестицій та інтелектуальної власності.

2. АНАЛІЗ СТАНУ ПАРТНЕРСТВ МІЖ БІЗНЕСОМ І ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ В УКРАЇНІ

За результатами опитування «Досвід працевлаштування випускників навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців», з ВНЗ співпрацює тільки близько третини компаній (34%), переважно великі й середні компанії (62% та 31% відповідно). У більшості випадків (63%) ініціаторами співпраці виступають як самі компанії, так і вищі навчальні заклади [1].

Результати опитування, представленні в цій публікації, свідчать, що переважна більшість компаній співпрацюють з невеликою кількістю профільних вищих навчальних закладів (не більше ніж 10 ВНЗ-партнерів). Університети співпрацюють з більшою кількістю компаній, зважаючи на велику різноманітність спеціальностей, за якими готують фахівців.

9

nnn Мотиви та форми партнерстваОсновними мотивами налагодження партнерства бізнесу з вищими навчальними закладами є: - підготовка фахівців, що відповідають запитам компанії; - доступ до висококваліфікованої робочої сили. Тільки одна з опитаних компаній зазначила, що співпрацює з ВНЗ, тому що хоче підвищити

рівень підготовки молодих фахівців галузі в цілому. Ще для однієї компанії головним мотивом співпраці є проведення наукових досліджень.

Відповідно, найпоширенішими формами співробітництва є ті, що зорієнтовані на підготовку спеціалістів, – стажування та практика студентів, лекції для студентів, студентські проекти, конкурси та профорієнтаційні заходи. Лише 2 компанії проводять спільні наукові дослідження з ВНЗ. Респонденти не беруть участі в розробці навчальних програм, управлінні навчальним закладом, не використовують стипендіальні та грантові програми.

На основі відповідей представників ВНЗ можемо зробити висновок, що вони намагаються залучити бізнес до всіх форм співпраці у напрямі як підготовки фахівців (стажування, практика, підвищення кваліфікації викладачів, запрошення лекторів-практиків), так і науково-дослідної діяльності.nnn Працевлаштування випускниківОдним із завдань навчальних закладів є працевлаштування випускників, передусім тих, що

навчалися на бюджетній формі навчання. Для цього майже в усіх ВНЗ є центри працевлаштування або центри кар’єри. Їх опитування засвідчило, що переважна більшість з них працюють у середньому зі 100 – 200 компаніями. У налагодженні партнерств щодо працевлаштування випускників університети є проактивними. За даними опитування, 2/3 налагоджених партнерств відділами працевлаштування ініціювали працівники відділу та університету, 1/3 — представники бізнесу. Слід зазначити, що достатньо низький відсоток партнерств налагоджується завдяки підтримці контактів із випускниками ВНЗ (у середньому до 10 %).

Узагальнивши досвід роботи центрів працевлаштування, можемо виділити такі основні форми їхньої роботи:

- проведення ярмарків, тижнів, днів кар’єри, тренінгів, семінарів, майстер-класів із різних аспектів успішного працевлаштування,

- організація екскурсій на підприємства, - організація стажувань, - створення кар’єрних сторінок, - пошук пропозицій часткового працевлаштування, - проведення конференцій, конкурсів бізнес-проектів, ділових ігор тощо.Інші дослідження, які проводяться в Україні, теж фіксують активну участь компаній у

практичній підготовці студентів. Так, за результатами дослідження «Досвід працевлаштування випускників навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців», 71% компаній у співпраці з ВНЗ допомагають у стажуванні, проходженні практики студентів, 32% – залучають студентів до роботи на підприємстві, 18% компаній укладають договори з ВНЗ про контрактно-цільову підготовку фахівців за заявкою компанії тощо, і тільки 10% компаній беруть участь у навчальному процесі (викладають спеціальні курси, факультативи тощо).

Світовий досвід свідчить, що ВНЗ активно розвивають співпрацю з компаніями у напрямі наукової та інноваційної діяльності. Так, за даними дослідження «Огляд партнерства бізнесу та університетів в Канаді» (2011 р.), компанії визначають такі найпоширеніші форми співробітництва з університетами:

- стажування – 25 %, - менторство – 17 %, - благодійна грошова допомога – 15%, - підтримка дослідних проектів – 14%, - контрактні дослідні проекти – 11%, - взаємодія з дослідною кафедрою – 5%, - створення бізнес-інкубаторів – 4%.

10

А основними мотивами для налагодження партнерства визначають доступ до компетенцій та експертиз, розроблених в університеті – 43%, доступ до висококваліфікованих фахівців – 42%, доступ до інноваційних технологій – 22% [4].

Національні ВНЗ сьогодні здебільшого не виконують ролі наукових центрів, оскільки мають застарілу матеріально-технічну базу, незначні видатки на наукові дослідження та проблеми захисту авторських прав тощо. Погіршилась ситуація і з фінансуванням науки загалом. Як наслідок, Україна посіла 84 місце зі 148 у Глобальному індексі конкурентоспроможності за 2013 –2014 рр., втративши 11 позицій, якщо порівняти з попереднім роком. Одну з найнижчих позицій Україна посідає за складовою «інновації» – 93 місце порівняно з 71 місцем у 2012 – 2013 рр. Особливий інтерес становить динаміка такої підскладової, як «взаємодія бізнесу та університетів у сфері досліджень» (рис. 2.1).

Рис. 2.1Динаміка місця України у Глобальному індексі конкурентоспроможності за

підскладовою «взаємодія бізнесу та університетів у сфері досліджень» (за даними [3]).Дослідження зафіксувало, що співпраця компаній і ВНЗ набирає стратегічного характеру

(табл. 2.1). І ректорат навчальних закладів, і топ-менеджмент компаній прагнуть до партнерства, більше половини з них мають стратегії, політики або інші документи, які регламентують співпрацю. Більше половини компаній зазначили, що мають окрему статтю бюджету, а половина вищих закладів створили мережу випускників, яка активно допомагає ВНЗ. Розмір бюджету більшості компаній за статтею партнерства становить до 5000 дол. на рік.

Таблиця 2.1 Розвиток управління партнерськими відносинами (за 10-бальною шкалою, де значення

1 – 3 – низький рівень, 4 – 7 – середній, а 8 – 10 – високий рівень характерності).

Елемент управлінняСтупінь розвитку

у компаніях у ВНЗ

Вищий рівень керівництва прагне до партнерства 7,7 9,25

Розроблено стратегію, політику або інший документ, що регламентує партнерство 6,1 6,4

Виділена окрема стаття бюджету 5,8 —

Створено мережу випускників, які активно допомагають ВНЗ — 5,0

nnn Основні бар’єриБезумовно, розвитку партнерства бізнесу та університетів заважає ціла низка бар’єрів

для ефективної співпраці. За результатами опитування, можемо зробити висновок, що, на думку представників вищої школи, основними бар’єрами є недостатня поінформованість бізнесу про можливості співпраці з ВНЗ та орієнтованість бізнесу лише на швидке отримання прибутку (табл. 2.2).

11

Таблиця 2.2 Основні бар’єри в ефективній взаємодії бізнесу та ВНЗ (на думку представників ВНЗ)

(оцінка за 5-бальною шкалою).

Бар’єр Оцінка

Бізнес недостатньо поінформований про можливості співпраці з ВНЗ 3,1

Бізнес зорієнтований лише на швидке отримання прибутку 3,0

Складність узгодження правових аспектів інтелектуальної власності 2,6

У бізнесу недостатньо фінансових ресурсів для розширення партнерства з ВНЗ 2,1

Проблеми конфіденційності інформації 2,1

Бізнес не розуміє реалій і умов роботи ВНЗ 1,8

Відсутність конкретно визначених осіб у ВНЗ, що відповідають за контакти з бізнесом 1,5

Найменше перешкоджають співпраці бізнесу і ВНЗ, на думку опитаних представників ВНЗ, такі чинники:

- відсутність конкретно визначених осіб у ВНЗ, що відповідають за контакти з бізнесом,- нерозуміння бізнесом реалій і умов роботи ВНЗ. Проте ці чинники, на думку представників бізнесу, є більш вагомими бар’єрами в

розвитку співпраці. Вони вважають найбільшими перешкодами для налагодження співпраці нерозуміння вищими навчальними закладами реалій бізнес-світу та бюрократичність ВНЗ (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Основні бар’єри в ефективній взаємодії бізнесу та ВНЗ (на думку представників бізнесу)

(оцінка за 5-бальною шкалою).

Бар’єр Оцінка

ВНЗ не розуміють реалій бізнес-світу 3,0

ВНЗ занадто бюрократичні структури 2,6

Складність узгодження правових аспектів інтелектуальної власності 2,4

Відсутність конкретно визначених осіб у ВНЗ, що відповідають за контакти з бізнесом 2,3

Недостатня поінформованість про можливості співпраці з ВНЗ 2,1

У ВНЗ немає власних ресурсів для розвитку партнерства 2,1

Проблеми конфіденційності інформації 2,0

Бюрократичність вищих навчальних закладів, небажання адміністрації брати на себе додаткове навантаження і проблеми, відсутність видимої зацікавленості ВНЗ у працевлаштуванні власних випускників та вимоги деяких навальних закладів сплачувати кошти за заходи, які проводять компанії (семінари, презентації тощо) – такі головні перепони у партнерстві ВНЗ і компаній, які виявило дослідження «Досвід працевлаштування випускників навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців» [1].

Слід підкреслити, що, за результатами канадського опитування компаній, нерозуміння університетами реалій бізнес-світу, бюрократичні перешкоди теж є головними бар’єрами у взаємодії компаній і університетів (майже третина опитаних компаній – по 29%, відзначили їх як головні проблеми у співпраці). Отож Україна не є винятком. Крім того, респонденти відзначили такі чинники, як недостатність внутрішніх ресурсів для підтримки ефективного партнерства (25% респондентів), проблеми з визнанням інтелектуальної власності (15%) та різницю в організаційній культурі (14%).

Бюрократичність ВНЗ (6,7 бала за 10-бальною шкалою), нестача фінансових ресурсів у бізнесу (6,8), нестача коштів у ВНЗ для розвитку співробітництва (6,9) та низький рівень

12

обізнаності бізнесу щодо дослідної активності та пропозицій ВНЗ (6,8) є найбільшими бар’єрами ефективного партнерства університетів і компаній, на думку представників університетів за результатами дослідження «Стан партнерства бізнесу та університетів Європі» (ЄС, 2012, для Європейської комісії) [5].

nnn Шляхи поліпшення партнерстваРозглядаючи види партнерства між ВНЗ та бізнесом, перепони, які при цьому постають,

слід акцентувати увагу на можливих шляхах поліпшення партнерства. На думку представників ВНЗ, для розвитку партнерств між бізнесом та університетами потрібно на державному рівні:

- внести зміни до нормативно-правової бази щодо можливості створення консорціумів приватних ВНЗ з бізнес-структурами для виконання спільних науково-дослідних проектів, підготовки фахівців для бізнес-партнерів тощо; можливості запровадження ендавменту; участі ВНЗ у програмах інноваційного розвитку бізнесу; створення малих інноваційних підприємств при ВНЗ та галузевих інститутах НАН України; спрощення процедури отримання благодійної допомоги ВНЗ; участі компаній у розробці навчальних програм, наданні місць проходження практики тощо (пропозиції щодо зміни нормативно-правової бази надали 50% опитаних представників вищих навчальних закладів);

- запровадити фінансові пільги та заходи нематеріального стимулювання для компаній, які започатковують програми партнерства з ВНЗ (представники третини опитаних ВНЗ надали такі рекомендації);

- підвищити рівень автономності ВНЗ, у т. ч. фінансової незалежності (рекомендації 2-х представників ВНЗ).

Якщо представники ВНЗ акцентують увагу на створенні належного нормативно-правового поля для розвитку співпраці, то представники бізнесу наголошують на комунікаціях бізнесу та університетів, розвитку спільних партнерських проектів тощо. Так, респонденти із числа бізнес-компаній вважають, що для розвитку партнерств між бізнесом та університетами потрібно:

- створити платформи для діалогу компаній і ВНЗ, залучити закордонний досвід та найкращі практики співпраці (2 представники компаній надали такі рекомендації);

- посилити діалог між ВНЗ, бізнесом і державою;- підвищити рівень матеріально-технічної бази ВНЗ, державний контроль якості підготовки

фахівців і їх працевлаштування із залученням компаній тощо.Слід зазначити, що канадські компанії, у рамках дослідження «Огляд партнерства бізнесу та університетів в Канаді», пріоритетними заходами задля поліпшення партнерства ВНЗ і бізнесу вважають підвищення інформованості про можливості співпраці (28 %), узгодження діяльності університетів з бізнес-цілями (24 %), більш щедрі податкові пільги (18 %) та меншу адміністративну тяганину (13 %) [4].

Експерти дослідження «Досвід працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців» (якісного етапу) зазначили, що держава повинна визначати стратегічні, пріоритетні напрями розвитку системи освіти, а компанії – впливати на вдосконалення програм навчання залежно від розвитку потреб ринку. На думку експертів, держава має спростити процедуру внесення змін до навчальних програм і гарантування відпрацювання випускників ВНЗ у компаніях, які фінансували їхнє навчання, а компанії можуть у разі неможливості зміни навчальних планів запроваджувати факультативні заняття [1].

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що в Україні на сьогодні склалася така модель партнерства компаній з ВНЗ: компанії через програми стажування і практики одержують доступ до висококваліфікованої робочої сили. Компанії, як правило, не розглядають ВНЗ як партнерів в інноваційній та науковій діяльності.

13

3. МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА ВНЗ І КОМПАНІЙ

На сьогодні в Україні існують такі моделі ефективного партнерства університетів і компаній: nnn Програми стажуванняЯкщо раніше в Україні у сфері трудових відносин перевагу надавали працівникам із

досвідом роботи, то сьогодні більшість компаній воліють приймати на роботу спеціалістів з лав університетів, без досвіду. Практика і результати досліджень свідчать, що компанії все частіше беруть на стажування студентів старших курсів ВНЗ і готують для себе (під свої вимоги) спеціалістів. Це вигідно компаніям, оскільки перенавчання одного співробітника обходиться компаніям до 5000 $, а за час стажування студенти набувають практичних навичок, проходять процес адаптації, знайомляться з корпоративною культурою компанії. За результатами стажування найкращих студентів запрошують на роботу. Проте цей вид партнерства більше задовольняє потреби компанії у висококваліфікованій робочій силі, ніж впливає на підвищення рівня практичної підготовки студентів ВНЗ у цілому.

Аналіз веб-сторінок компаній, які активно заявляють про власну політику соціальної відповідальності, засвідчив, що переважна більшість підприємств запроваджують програми стажування. Як правило, програми розраховані на студентів останніх курсів вищих навчальних закладів ІІІ– ІV рівнів акредитації за спеціальностями, які дотичні до сфери діяльності компанії. Термін стажування: 1 – 3 місяці. Інколи програми стажування розраховані на 10 місяців. Компанії перед початком запуску програми стажування визначають критерії відбору, до яких переважно належать: ґрунтовні теоретичні знання, володіння іноземними мовами, аналітичні здібності й відповідальність. Учасників відбирають за результатами розгляду резюме (інколи додається й есе), співбесіди та тестування. Так, програма стажування life :) «Стрибок у життя:)» передбачає конкурсний відбір шляхом розгляду заповнених анкет на сайті компанії або надісланих резюме. Потім телефонна співбесіда, бізнес-гра та інтерв’ю з менеджером. Учасникам програм стажування надається можливість працювати 4 або 8 годин на день. Низка компаній запроваджує програми літнього стажування. В окремих компаніях час стажування оплачується. Стажери працюють у підрозділах компанії та мають можливість брати участь у бізнес-тренінгах, які проходять на підприємствах. Досить часто компанії запроваджують інститут наставництва або кураторства, коли в кожного стажера є наставник, який забезпечує постійну підтримку та керує процесом стажування, відповідає за навчання та адаптацію, зворотний зв’язок за результатами діяльності стажера. Інститут наставництва або кураторства запроваджений у програмах стажування «METRO Лідери», компаній Procter&Gamble, «САН ІнБев Україна», у програмі стажування «Разом до успіху» REHAU, Henkel тощо. Після закінчення стажування найкращим стажерам надають можливість взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних постійних посад у підрозділах компанії.

nnn Навчальні курси та лабораторії від компаніїПроблему низької якості підготовки молодих фахівців можна частково вирішити і за

допомогою надання ВНЗ новітнього устаткування і технологій у форматі навчальних центрів,

14

лабораторій тощо. Безумовно, це розширює коло студентів, які зможуть набути знання та практичні навички за допомогою сучасного обладнання. Цей вид партнерства ВНЗ і компаній має вже більший позитивний вплив на національну систему освіти. Слід відзначити й те, що компанії, які впроваджують такий вид партнерства, беруть також активну участь у навчальній діяльності: розробці навчальних програм, підготовці навчально-методичних посібників, створенні системи підвищення кваліфікації викладачів тощо.

Найяскравіший приклад реалізації такого виду партнерства в Україні – міжнародні освітні програми Intel, які з 2004 року почали активно впроваджуватися і в Україні: Intel «Навчання для майбутнього», Intel «Шлях до успіху», Intel ISEF та проект електронного навчання в моделі «1 учень – 1 комп’ютер». Під час реалізації освітніх ініціатив компанії впевнилися, що досягнення своєї цілі – створення інноваційного освітнього середовища – неможливе без системної роботи, яка охоплює всю систему освіти, спрямована не тільки на поліпшення матеріально-технічної бази навчальних закладів, а й на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, удосконалення науково-методичного забезпечення та політики у сфері освіти загалом.

Прикладів створення лабораторій, навчальних центрів, розробки навчальних програм на сайтах значно менше. Проте така модель партнерства між ВНЗ і компаніями все ж таки є. Найяскравіші приклади:

- Одеська національна академії харчових технологій отримала від компанії «НІБУЛОН» чотири сучасні високотехнологічні лабораторії, які дадуть можливість на практиці оволодіти методами й технологіями контролю якості зерна, автоматизації процесів управління елеваторами та іншими елементами процесу зберігання зерна та підготовки його до реалізації.- АВВ відкрила навчально-технічний центр у КПІ, завдяки якому в студентів з’явилася можливість ознайомлюватися з найкращими технологічними рішеннями і набувати відповідних практичних навичок.

Крім того, більшість великих компаній запроваджують освітні проекти на базі власних підприємств. Так, в Україні широко відомі програми Microsoft IT Academy, навчальна програма KPMG K-Foundation, Тренувальний табір GL Base Camp GlobalLogic, Українська аграрна школа, Академія бухгалтерської справи та Агроперспектива від Агрохолдингу «Мрія», «В майбутнє – разом!» Інтерпайп тощо.

nnn Програми студентських конкурсів від компаніїОдним із доволі поширених видів партнерства компаній і ВНЗ в Україні є студентські

конкурси. Проведення конкурсів передусім дає виявити та підтримати найобдарованіших студентів, стимулювати їх зацікавленість науково-дослідною роботою у сфері обраної спеціальності або креативність і самостійність у вирішенні конкретних практичних ситуацій, з якими досить часто будуть стикатися фахівці в майбутньому. Безумовно, студентські конкурси мають більш опосередкований вплив на якість підготовки фахівців у цілому, але вони все ж таки є невід’ємним і необхідним процесом освіти.

Для деяких компаній студентські конкурси – це продовження проектів материнських компаній, для інших – частина програм пошуку спеціалістів для підприємств із числа найактивніших та найталановитіших студентів. Зазвичай конкурсне завдання полягає у розв’язанні спеціалізованих кейсів або в підготовці творчих робіт-есе. Переможців конкурсу преміюють іменними стипендіями від компаній на весь навчальний рік або їм надають можливість стажуватися в компанії. Інші види заохочення переможців – разова фінансова винагорода, відрядження до головного офісу (у Європі, Азії або США) або працевлаштування у компанії.

15

Частина компаній намагаються провести студентські конкурси, спрямовані на розробку нових брендів, технологій або комунікаційних/маркетингових стратегій компанії. Так, Henkel проводить щорічний студентський конкурс інновацій Henkel Innovation Challenge, в рамках якого потрібно розробити новий продукт або технологію для одного з брендів Henkel у 2050 році. Інший приклад – Brandstorm від L’Oreal. Конкурсне завдання передбачає розробку нового продукту L’Oreal та унікальну комунікаційну стратегію. Переможці національного конкурсу презентують свої проекти топ-менеджерам L’Oreal на міжнародному фіналі у Франції.

nnn Інші форми взаємодії

В країні розвиваються й інші форми взаємодії компаній з ВНЗ, як-от: - екскурсії на підприємство, - цільові внески на розвиток ВНЗ (ендавменти), - видання підручників та іншої навчальної літератури, - підтримка досліджень, підготовка дипломних робіт тощо. Проте поширеності вони ще не набули й оцінити їх вплив на якість підготовки спеціалістів

важко.На нашу думку, найефективнішою для партнерства ВНЗ та компанії буде модель, що

враховувала б такі елементи:- мати на меті вплив на процес підготовки майбутніх фахівців загалом у галузі;- мати чітко виражені цілі, індикатори результативності та стратегію їх досягнення; - обов’язково включати кілька видів співпраці; - поєднувати два аспекти: партнерство у навчальному процесі та партнерство в дослідній

діяльності. Партнерство в навчальному процесі, безумовно, має більш стратегічний характер для компаній, оскільки безпосередній вплив на навчальний процес (розробка навчальних програм, програми стажування для викладачів і студентів, участь у підготовці підручників і навчально-методичної літератури тощо) дасть змогу підвищити якість підготовки фахівців для галузі в цілому. Таке партнерство забезпечить компанії позиції лідера в галузі, роблячи вагомий внесок у сталий розвиток суспільства. Партнерство в дослідній діяльності дало б змогу започаткувати і підвищити ефективність реалізації вже наявних інноваційних проектів і програм. Об’єднання наукових і фінансово-матеріальних ресурсів буде на користь як компаніям, так і ВНЗ.

Окрім того, враховуючи загальносвітову тенденцію «освіта впродовж всього життя» внаслідок швидкого застарівання фахових навичок, компаніям і ВНЗ доцільно було б розвивати партнерство в напрямі підвищення кваліфікації співробітників компанії і викладачів.

У 2011 році СКМ у межах програми «Сучасна освіта» ініціювала проект із розробки сучасних професійних стандартів – «Паспортів професій» за участю різних стейкхолдерів. Мета – усунути наявний нині дисбаланс на ринку праці між попитом і пропозицією фахівців, коли знання та навички випускників не відповідають вимогам роботодавця. Наразі профстандарти розроблено для восьми спеціальностей у трьох галузях: металургія, енергетика та журналістика. У 2013 році 23 пілотні ВНЗ розробили освітні програми з урахуванням вимог профстандартів, а викладачі цих ВНЗ проходять стажування на підприємствах СКМ. За новими програмами студентів почали навчати вже з осені 2013 року.

16

Компанія Bosch об’єднує зусилля з провідними ВНЗ України для підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Навчання проводиться на базі сучасного обладнання із залученням викладачів університетів та охоплює весь спектр завдань: від діагностики електроніки автомобіля до діагностики усієї ходової частини. Для підвищення рівня підготовки студентів і спеціалістів у галузі експлуатації та обслуговування автомобільного транспорту для центру навчання «Академія Bosch» обладнані лабораторії для проведення теоретичної та практичної підготовки. Крім того, спеціалісти компанії спільно з викладачами університетів розробили навчальні посібники та навчально-методичні матеріали. Викладачі пройшли підготовку в навчальному центрі Bosch. «Академії Bosch» відкрито в технічних університетах Одеси, Львова, Харкова.

Підбиваючи підсумки, слід констатувати, що в Україні протягом останніх років найпоширенішими видами партнерства є програми стажування, студентські конкурси та створення навчальних лабораторій для ВНЗ. Ці види партнерства мають різний рівень поширення та впливу на якість освіти в галузі загалом. Ефективна модель партнерства передбачає вплив на загальний рівень підготовки спеціалістів галузі; має чітко визначені довгострокові цілі та індикатори результативності; використовує комплекс форм і видів співробітництва.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки:- пріоритетними напрямами партнерства компаній і ВНЗ у світі є: дослідження і

розробки; розробка та оцінка курсів/програм; мобільність студентів як працівників; захист інтелектуальної власності;

- в Україні основними напрямами партнерства бізнесу з ВНЗ є підготовка фахівців, що відповідають запитам компанії. ВНЗ намагаються розвивати партнерство з бізнесом у напрямі як підготовки фахівців, так і дослідної роботи;

- найпоширенішими формами співпраці є стажування та практика студентів; лекції для студентів; студентські проекти, конкурси, надання ВНЗ новітнього устаткування і технологій у форматі навчальних центрів, лабораторій тощо. Компанії практично не впливають на розробку навчальних програм і професійних стандартів;

- співпраця компаній і ВНЗ в Україні набуває стратегічного характеру. Ректорат ВНЗ і топ-менеджмент компаній прагнуть до партнерства, більше половини з них мають стратегії, політики або інші документи, які регламентують співпрацю. Більше половини компаній зазначили, що мають окрему статтю бюджету для розвитку партнерства, а половина ВНЗ створили мережу випускників, яка активно допомагає вищим навчальним закладам;

- у налагодженні партнерства щодо працевлаштування випускників активнішими є університети. За даними опитування, 2/3 налагоджених партнерств відділами працевлаштування ініціювали працівники відділу та університету, 1/3 – представники бізнесу;

- представники бізнесу та вищої школи по-різному визначають основні перепони в партнерстві. Так, на думку, представників вищої школи, основними бар’єрами є недостатня поінформованість бізнесу про можливості співпраці з ВНЗ та орієнтованість бізнесу лише на швидке отримання прибутку. А на думку компаній – нерозуміння вищими закладами реалій бізнес-світу та бюрократичність ВНЗ;

- найефективнішою моделлю взаємодії компанії з ВНЗ буде модель партнерства, яка включає в себе такі елементи: має стратегічний характер; має вплив на загальний рівень підготовки спеціалістів; чітко визначені довгострокові цілі та результати партнерства; використовується комплекс форм співробітництва, які мають між собою логічний взаємозв’язок.

17

Для створення сприятливих умов розвитку партнерства ВНЗ і компаній потрібно вдосконалити законодавство країни в частині:

- надання більшої автономності ВНЗ в управлінні та фінансуванні (можливості створення ендавмент-фонду), спрощенні процедури отримання благодійної допомоги вищим навчальним закладом, визначенні власної стратегії у сфері науково-дослідної роботи;

- збільшення розміру внесків компаній до ендавментів або фондів досліджень університетів (не менше ніж 10% прибутку);

- передбачення у вирішенні питань виділення бюджетних місць для навчання та фінансуванні ВНЗ врахування індикаторів партнерства (передусім результатів спільних наукових досліджень і мобільності студентів);

- спрощення процедури внесення змін до навчальних програм і планів ВНЗ, передбачення можливості участі компаній у цьому процесі;

- передбачення можливості створення й діяльності інноваційних підприємств шляхом об’єднання зусиль і ресурсів компаній та ВНЗ для реалізації проектів і програм у сфері досліджень та розвитку;

- урегулювання питань захисту інвестицій і прав інтелектуальної власності при розвитку партнерства;

- забезпечення публічного доступу до фінансових звітів університетів;- надання пільг компаніям (у т. ч. і фінансових), які підтримують вищі навчальні заклади (у

т. ч. пріоритет у працевлаштуванні надають найкращим випускникам ВНЗ).Для розвитку партнерства потрібно також пожвавити процес комунікації бізнес-структур

і вищих навчальних закладів, створивши різноманітні платформи (форуми, зустрічі тощо) та поширити найкращі приклади партнерства компаній і ВНЗ, зокрема й закордонного.

В свою чергу, компаніям і ВНЗ для подальшого розвитку партнерства необхідно:- призначити окрему особу, яка буде нести відповідальність за контакти з бізнесом (для університетів) та університетами (для компаній); - розробити та прийняти документи, які чітко визначають політику в сфері партнерства (ці документи повинні бути публічними і доступними для широкої громадськості); - питання партнерства повинні бути внесені до стратегій розвитку компаній і ВНЗ;- активізувати проведення спільних заходів з питань налагодження та удосконалення партнерства;- при розробці стратегій та стратегічних планів партнерства доцільно не обмежуватися співробітництвом двох сторін «компанія-ВНЗ», особливо у дослідницькій та інноваційній діяльності. Практика свідчить про результативність партнерства, які залучають декілька ВНЗ та компаній.

18

ПРО ЦЕНТР «РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

www.csr-ukraine.org www.csr-review.net

Центр «Розвиток КСВ» - провідна незалежна експертна організація з КСВ в Україні, що об’єднує 38 компаній в Україні.

Центр є членом Правління Глобального договору ООН (2010-2013), національним партнером CSR Europe (Брюссель) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (WBCSD, Женева). Центр надає консультації з питань розробки стратегії, програм та комунікацій з КСВ, проведення моніторингу та оцінки ефективності проектів, підготовки і верифікації нефінансової звітності. Детальніше www.csr-ukraine.org

За шість роки існування Центр «Розвиток КСВ»:- приєднав Україну до розробки міжнародного стандарту з соціальної відповідальності

ISO 26000;- щорічно проводить в Україні виставку соціальних та екологічних проектів CSR

Marketplace, Конкурс на кращий нефінансовий звіт та Національний конкурс бізнес-кейсів з КСВ;

- підготував навчальний посібник з грифом МОН «Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінські практики»;

- реалізував Ініціативу «Підприємство 2020: роль бізнесу в суспільстві». Ініціатива має на меті узагальнити досвід стратегічного планування найуспішніших компаній України і розробити таку національну модель співпраці бізнесу та суспільства, де компанії намагатимуться брати до уваги соціальні та екологічні питання в своїх бізнес-стратегіях;

- створив експертно-аналітичний портал, присвячений тематиці корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку CSR REVIEW - сsr-review.net;

- заснував систему тренінгів з підвищення навичок з КСВ та комплексний курс з КСВ - CSR Academy (спільно з Communication Hub Ekonomika).

В цілому, Центр реалізував більше 50 проектів, підготував та видав більше 125 публікацій, провів більше 200 публічних заходів, в яких взяли участь близько 4000 представників бізнесу, громадських організацій та ЗМІ; заснував бізнес-лабораторії для розвитку компетенцій з питань КСВ.

ЧЛЕНИ «ЦЕНТРУ РОЗВИТОК КСВ»: ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА МИКОЛАЇВЦЕМЕНТ (LAFARGE) МТС ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО ДТЕК EY 3М УКРАЇНА ДАНОН УКРАЇНА ВАТ ПАВЛЕНКО І ПОБЕРЕЖНЮК PLATINUMBANK DHL УКРАЇНА LIFE:) JTI УКРАЇНА МЕТІНВЕСТ КИЇВСТАР АМРІТА ТЕТРА ПАК МЕТРО ViDiGROUP ГАЛНАФТОГАЗ АРТЕРІУМ СБЕРБАНК УКРАЇНА ISD SAMSUNG АСТАРТА КИЇВ AMWAY УКРАЇНА ABB VIKO TAKEDA УКРАЇНА ПУМБ CARLSBERG MХП

АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО 1+1 СКМ SYNGENTA PwC

19

ЛІТЕРАТУРА

1. Досвід працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: погляд випускників та роботодавців [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bestuniversities.com.ua.

2.Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Офіційний сайт Світового економічного форуму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.weforum.org/.

4. A Look at Canadian University-Industry Collaboration / Board of Trade of Metropolitan Montreal [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccmm.qc.ca/documents/activities_pdf/autres/2010_2011/ccmm_rdvs-savoir_2011_en.pdf.

5. Barriers and Drivers in European University-Business Cooperation / Todd Davey, Thomas Baaken, Victoria Galán Muros and Arno Meerman. - Science-to-Business Marketing Research Centre, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ub-cooperation.eu/pdf/driversbarriers.pdf.

6. Study on University-Business Cooperation in the US / Marina Ranga, Cecile Hoareau, Niccolo Durazzi, Henry Etzkowitz, Pamela Marcucci, Alex Usher. - London School of Economics and Political Science, 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lse.ac.uk/businessAndConsultancy/LSEEnterprise/pdf/UBC-Final-report-May2013.pdf.

7. The State of European University-Business Cooperation. Final Report - Study on the cooperation between Higher Education Institutions and public and private organisations in Europe / Todd Davey, Prof. Dr. Thomas Baaken, Victoria Galan Muros, Arno Meerman. - Science-to-Business Marketing Research Centre, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/education/higher-education/doc/studies/munster_en.pdf.

Надсилайте Ваші побажання за адресою: Експертна лабораторія «B2U» Центру «Розвиток КСВ»Ольга Янковська, координатор освітніх програм, oy@csr-ukraine.org

www.csr-ukraine.org

Експертна лабораторiя «B2U» Центру «Розвиток КСВ»

Контактна особа - Ольга Янковська,координатор освiтнiх програм, oy@csr-ukraine.org

В структурi Центру «Розвиток КСВ»створена експертна лабораторiя «В2U».Завдання Лабораторiї:- проведення заходiв та пiдготовка публiкацiй натему партнерства бiзнесу та унiверситетiв;- здiйснення експертизи та оцiнки партнерськихпроектiв;- надання фахової iнформацiї з тематики спiвпрацi компанiй з вищими навчальними закладами.