1

УДК 504.064 № держреєстрації 0118U000510 Інв. №

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ» (УКРНДІЕП)

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./ факс. (057) 702 15 92

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор УКРНДІЕП д-р геогр. наук, проф.

А. В. Гриценко

грудня 2018 року

ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

за темою № 7/2.1-18

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ МЕТОДИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В МАЙБУТНЬОМУ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2008/50/ЄС

(остаточний)

Науковий керівник НДР,

заступник директора з наукової

роботи та маркетингу наукових

досліджень, зав. лабораторії 2.1,

д-р екон. наук О. О. Дмитрієва

2018

Результати роботи розглянуто Вченою радою УКРНДІЕП, протокол від 11 грудня 2018 р. № 7

2

3

4

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 62 с., 2 табл, 1 дод., 15 джерел.

ПОКАЗНИКИ, ЗОНА, АГЛОМЕРАЦІЯ, АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ,

СПОСТЕРЕЖЕННЯ, МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ, НАВКОЛИШНЄ

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.

Об’єктом дослідження є цільові показники якості атмосферного повітря

згідно вимогам Директиви 2008/50/ЄС.

Мета роботи – полягає у створенні механізму встановлення показників

для забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в майбутньому згідно

з вимогами директиви 2008/50/ЄС, скороченні викидів шкідливих речовин у

атмосферне повітря, забезпеченні якості повітря і для розширення доступу

громадськості до інформації щодо стану довкілля.

Методи дослідження – статистичний аналіз, оброблення та аналіз

отриманих результатів.

Визначено, що дослідження мають проводитись з урахуванням вимог

Директиви ЄС 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄC, Закону України «Про охорону

навколишнього природного середовища», Розпорядження Кабінету Міністрів

України від 15.04.2015 р. № 371 «Про схвалення розроблених Міністерством

екології та природних ресурсів планів імплементації деяких актів

законодавства ЄС» та ряду інших законодавчо-нормативних документів.

Здійснено проведення аналізу вимог Директив, вивчення можливостей

щодо досягнення нормативів якості атмосферного повітря щодо дострокових

цілей поступового зменшення концентрацій забруднюючих речовин,

На основі результатів розроблено проект Методики встановлення

показників для забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в

майбутньому згідно з вимогами Директиви 2008/50/ЄС

Упровадження результатів роботи полягає у застосуванні Методики при

встановленні показників для забруднюючих речовин, що мають бути

досягненні в майбутньому згідно з вимогами директиви 2008/50/ЄС.

ЗМІСТ

Перелік скорочень, умовних познак, одиниць і термінів…………………. 6

Вступ…………………………………………………………………………. 9

1

Мета встановлення показників для забруднюючих речовин

атмосферного повітря в Україні……………….………………………..

12

2 Вимоги Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС щодо дострокових

цілей поступового зменшення концентрацій забруднюючих

речовин……….....................................................................................

15

2.1 Вимоги Директиви 2008/50/ЄС……………………………………... 17

2.2 Вимоги Директиви 2004/107/ЄС……………………………………. 21

3

Порядок визначення цільових показників для забруднюючих

речовин…………………………………………………………………..

22

3.1 Порядок проведення аналізу стану атмосферного повітря в зонах

і агломераціях………………………………….…………………….

22

3.2 Вивчення можливостей щодо досягнення нормативів якості

атмосферного повітря………………………………………………

26

3.3 Комплекс заходів по досягненню цільових

показників……………………………………………………….......

27

3.4 Визначення принципів встановлення цільових показників вмісту

забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі…………………………………………………………..........

29

3.5 Розробка переліку забруднюючих речовини та визначення

значень цільових показників для них…………………………........

31

3.6 Порядок формування Звіту…………………………………………. 34

Висновки ……………………………………………………………………. 36

Перелік джерел посилань…………………………………………………… 39

Додаток А Проект Методики встановлення показників для

забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в

майбутньому згідно з вимогами Дирекви 2008/50/ЄС………

41

62

6

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАК, ОДИНИЦЬ І

ТЕРМІНІВ

У документі використано такі терміни та визначення, у тому числі які

відповідають таким, що наведені у Директиві 2008/50/ЄС:

Директива 2008/50/ЄС – Директива 2008/50/ЄС Європейського

Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря

та чистіше повітря для Європи;

Директива 2004/107/ЄC – Директива 2004/107/ЄС Європейського

Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 року щодо миш’яку, кадмію, ртуті,

нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі;

атмосферне повітря – фізична суміш газів, що складає земну

атмосферу;

зона – частина території держави, визначена для цілей оцінювання і

управління якістю атмосферного повітря;

агломерація – велике місто з передмістями із населенням більше 250

000 чоловік або група самостійних міст пов’язаних між собою економічними

і побутовими зв’язками та загальними інженерними мережами і спорудами,

якщо населення становить 250 000 чи менше, із встановленою державою

густотою населення на квадратний кілометр;

якість атмосферного повітря – сукупність властивостей повітря, яка

визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей,

рослинний та тваринний світ, а також на довкілля загалом;

забруднююча речовина – будь-яка речовина, яка наявна в

атмосферному повітрі і може шкідливо впливати на людське здоров’я та/або

на довкілля загалом;

гранична величина – означає рівень, встановлений на основі наукових

знань, з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів

на людське здоров’я та/або на довкілля в цілому, який отримується в межах

7

заданого проміжку часу і не повинен бути перевищений після його

отримання;

довгострокові показники – рівень, який повинен бути досягнутий у

довгостроковій перспективі, якщо тільки його не можна досягнути шляхом

пропорційних заходів, з метою забезпечення ефективного захисту людського

здоров’я та довкілля;

рівень – означає концентрацію забруднюючої речовини в

атмосферному повітрі чи її осад на поверхні в заданий час;

цільовий показник – певна концентрація забруднюючої речовини в

атмосферному повітрі, яка має бути досягнута, з метою уникнення,

запобігання або зменшення шкідливого впливу на здоров’я людини й

навколишнє середовище, який повинен бути досягнутий за заданий період

часу;

середній показник впливу – означає середній рівень, визначений на

основі вимірювань у міських фонових пунктах моніторингу по всій території

держави-члена, який відображає вплив на населення. Він застосовується для

обчислення національної мети щодо зменшення впливу та для визначення

зобов’язань по концентрації впливу;

оцінювання – означає будь-який метод, що застосовується для

вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівнів забруднення

атмосферного повітря;

зобов’язання по концентрації впливу – означає рівень, встановлений на

основі середнього показника впливу з метою зменшення шкідливих впливів

на людське здоров’я, який повинен бути досягнутий за встановлений період

часу;

національна мета щодо зменшення впливу – означає відсоткове

зменшення середнього впливу на населення держави-члена, яка

встановлюється на відповідний рік з метою зменшення шкідливих впливів на

людське здоров’я, яка за можливості повинна бути досягнута за

встановлений період часу;

8

поріг небезпеки – рівень забруднення, перевищення якого пов’язане з

ризиком погіршення людського здоров’я населення в цілому, і при

перевищенні якого держави-члени мають вживати негайних заходів.

критичний рівень – означає рівень, встановлений на основі наукових

знань, при перевищенні якого можуть виникати прямі несприятливі впливи

на деякі об’єкти, як наприклад, дерева, інші рослини чи природні екосистеми,

але не на людину.

ЄС – Європейський Союз.

ЗР – забруднююча речовина.

Мінприроди – Міністерство екології та природних ресурсів України.

НДР – науково-дослідна робота.

НПС – навколишнє природне середовище.

ТЧ – тверді частини, суспендовані речовини (відповідно РМ).

ТЧ2.5 – тверді частки, суспендовані речовини, які проходять через

розмірно-селективний повітрозбірник, визначений в порівняльному методі

для відбору проб і вимірювання ТЧ2,5 EN 14907, з 50% ефективністю

затримання при аеродинамічному діаметрі 2,5 μм.

ТЧ10 – тверді частки, суспендовані речовини, які проходять через

розмірно-селективний повітрозбірник, як визначено у еталонному методі для

відбору проб і вимірювання «ТЧ10» EN 12341, з 50% ефективністю

затримання при аеродинамічному діаметрі 10 μм.

9

ВСТУП

Робота відповідає основним пріоритетам Мінприроди: «Реалізація

заходів з впровадження Протоколу про реєстри викидів і перенесення

забруднювачів для створення та забезпечення функціонування Єдиної

уніфікованої електронної системи інформації про дозволи, звіти, матеріали

перевірок у сфері охорони довкілля (національного Реєстру викидів і

перенесення забруднювачів РВПЗ)» [15] .

Підставою для виконання НДР є тема « Розроблення проекту Методики

встановлення показників для забруднюючих речовин, що мають бути

досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директиви 2008/50/ЄС», яка

включена до плану науково-дослідних робіт УКРНДІЕП на 2018 р.

Дослідження та розробка пропозицій щодо питань впровадження до

застосування визначення довгострокових цілей та цільових показників якості

атмосферного повітря згідно вимогам Директиви 2008/50/ЄС проведені з

урахуванням вимог наступних законодавчо-нормативних документів: Закону

України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91

№1264-XI [1], Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від

16.10.92 №2708-XIІ, [3], Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98

р. № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу

довкілля» [4 ], Постанови Кабінету Міністрів України від 9.03.99 р. № 343

«Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі

охорони атмосферного повітря» [5], розпорядження Кабінету Міністрів

України від 15.04.2015 р. № 371 «Про схвалення розроблених Міністерством

екології та природних ресурсів планів імплементації деяких актів

законодавства ЄС» [7], Постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня

2017 р. № 1106 «Про затвердження Плану заходів з виконання Угоди про

асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,

Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-

10

членами, з іншої сторони» [6], Звіт про виконання Угоди про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом (за 2016 рік) [13], Директиви 2008/50/ЄС

Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 р. «Про якість

атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи» [8], Директиви

2004/107/ЄC «Щодо миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних багато-

ароматичних вуглеводнів (ПАВ) у навколишньому повітрі» [9].

Головна мета роботи - запровадження вимог нормативів ЄС у сфері

якості повітря, що полягає у розробленні Методики встановлення показників

для забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в майбутньому згідно

з вимогами Директиви 2008/50/ЄС, що має призвести до поступового

скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу і забезпечення якості

повітря.

Основними задачами роботи згідно технічного завдання є:

- провести аналіз вимог Директиви 2008/50/ЄС щодо дострокових

цілей поступового зменшення концентрацій забруднюючих речовин у

атмосферному повітрі.

- розробити проект методики, яка дасть змогу поступового

встановлювати показники для забруднюючих речовин, що мають бути

досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директив 2008/50/ЄС та

2004/107/ЄС.

В результаті аналізу вимог Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС

відносно дострокових цілей поступового зменшення концентрацій

забруднюючих речовин виявлено, що цільові показники встановлюються

Директивою 2008/50/ЄС не для всіх пріоритетних забруднюючих речовин, а

тільки для найбільш проблемних, таких як озон і ТЧ 2,5. Негативний вплив

цих речовин на здоров'я людини велике, вимагає встановлення жорстких

граничних значень для досягнення гігієнічних норм, які в даний момент

будуть нездійсненні для більшості країн Європи. Тому Директивою для ТЧ 2,5

і озону встановлюються цільові показники з метою поетапного зниження

концентрацій цих речовин в атмосферному повітрі.

11

Процедура встановлення цільових показників якості атмосферного

повітря визначається відповідно правилам. У розділі 3 наведено порядок

застосування цільових показників якості повітря і їх обґрунтування.

В результаті виконаної роботи розроблено проект методики

встановлення показників для забруднюючих речовин, що мають бути

досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директиви 2008/50/ЄС.

12

1 МЕТА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ

РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕНІ У МАЙБУТНЬОМУ

На теперішній час в Україні існують питання щодо забезпечення

моніторингу та управління якістю атмосферного повітря в України у

відповідності з вимогами Директиви 2008/50/ЄС, зокрема з організації мереж

спостережень за станом атмосферного повітря, яка в Україні практично не

відповідає цим вимогам, також не вирішені питання з порядком встановлення

показників для забруднюючих речовин, що мають бути досягнені у

майбутньому тому розглянута тема є актуальною і спрямована на

впровадження європейського підходу з питань охорони навколишнього

середовища.

Метою роботи є розроблення методики, яка встановлює правила

визначення довгострокових цілей та цільових показників якості

атмосферного повітря згідно вимогам Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС

та впровадження їх у практиці управління якістю атмосферного повітря в

Україні.

Найважливішою метою, яка повинна бути досягнута в результаті

встановлення цільових показників забруднюючих речовин, є зниження

ризиків для здоров'я населення. І тому для умов промислових міст, в яких

проживає значна частка населення країни, встановлення цільових показників

є особливо актуальним.

Методика має визначати механізм встановлення довгострокових цілей

та цільових показників якості атмосферного повітря зон та агломерацій у

відповідності з вимогами Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС і на основі

існуючої в країні системи моніторингу атмосферного повітря.

Методика призначена для місцевих органів виконавчої влади,

підприємств, проектних організацій, а також уповноважених (компетентних)

органів з охорони атмосферного повітря в зонах та агломераціях. Цільові

13

показники якості атмосферного повітря розробляються уповноваженим

органом в галузі охорони навколишнього середовища та місцевими органами

виконавчої влади областей (міст республіканського значення, столиці) в

межах їх компетенції.

Цілі екологічного нормування випливають із загальних стратегічних

цілей Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної

політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010, № 2818 - VI, що

розглядає екологічну безпеку як складову частину національної безпеки

країни та проекту Національного плану дій з охорони навколишнього

природного середовища на 2016-2020 роки [2].

Цільові показники необхідні при вирішенні питання про можливість

розміщення в регіоні нових промислових підприємств, з урахуванням

навантаження на навколишнє середовище. Потрібні вони також при

узгодженні планів щодо формування рекреаційних зон,

сільськогосподарських об'єктів з додатковими вимогами до якості

навколишнього середовища, при перевищенні фонових концентрацій на

об'єктах навколишнього середовища над прийнятими нормативами якості.

Об’єкт та предмет дослідження – граничні нормативи для оцінки

впливу забрудненого повітря на організм людини, охарактеризований

рівнями ризику для здоров’я експонованого населення, що проживає у

досліджуваних містах, та впливу на рослинність.

Цільові показники якості атмосферного повітря встановлюються для

окремих територій зон та агломерацій коли необхідно визначити для цих

регіонів і територій порядок досягнення необхідної якості атмосферного

повітря на протязі певного часу.

Цільові показники якості атмосферного повітря розробляються або

встановлюються уповноваженим органом в галузі охорони навколишнього

середовища та місцевими виконавчими органами областей (міста

республіканського значення, столиці) в межах їх компетенції.

Важливою метою, яка повинна бути досягнута в результаті

14

встановлення цільової показників якості атмосферного повітря, є зниження

ризиків для здоров’я населення. Тому для промислових міст в яких проживає

значна частка населення країни, встановлення цільових показників якості

атмосферного повітря є особливо актуальним.

Встановлення цільового показника якості атмосферного повітря

дозволяє розробити план поетапного поліпшення екологічної ситуації. Це дає

можливість підвищувати ефективність природоохоронних заходів та

економити фінансові кошти.

15

2 ВИМОГИ ДИРЕКТИВ 2008/50/ЄС ТА 2004/107/ЄС ЩОДО

ДОСТРОКОВИХ ЦІЛЕЙ ПОСТУПОВОГО ЗМЕНШЕННЯ

КОНЦЕНТРАЦІЙ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН

Мета Директиви 2008/50/ЄС: забезпечення охорони здоров'я населення

на місцевому рівні, в країнах-членах ЄС та в Європі в цілому шляхом

боротьби з викидами забруднюючих речовин в джерелах їх утворення.

Якість повітря необхідно підтримувати, якщо вона є належною, або

підвищувати. Якщо цілі щодо якості атмосферного повітря, встановлені

Директивами 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС, не досягнуті, держави-члени

вживають заходів для досягнення відповідності граничним величинам

(захист здоров’я людини) та критичним рівням (захист рослинності) шляхом

встановлення цільових показників та довгострокових цілей.

Результати аналізу показників основних нормативів граничних величин

щодо якості атмосферного повітря що відповідають вимогам Директив

2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС наведені у табл. 2.1

Таблиця 2.1 – Основні нормативи граничних величин якості

атмосферного повітря згідно вимогам Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС

Найменування

забруднюючої

речовини

Захист здоров’я людини Захист

рослинності

Граничні значення

(концентрації, мкг/м3)

Цільові

показники

Довгострокові

показники

Критичні

рівні

1 2 3 4 5

SO2 С=350 мкг/м3 за годину

C>350 не більш 24 раз за

рік

-- -- 20мкг/м3

за рік

двоокис азоту та

окис азоту

NO2

40мкг/м3 – середнє за рік

С=200 мкг/м3 за годину,

(С>200 мкг/м3) не більш 18

раз за рік

-- -- 30мкг/м3

за рік

16

Закінчення табл. 2.1

1 2 3 4 5

окис вуглецю С=10 мг/м3 за 8 годин

(добове)

-- -- --

свинець 0,5 мкг/м3 – середнє за рік -- -- --

бензол 5 мкг/м3 – середнє за рік -- -- --

Тверді частки

ТЧ10

40мкг/м3 – середнє за рік

С=50мкг/м3 – добове

значення за 24 години,

(С>50 мкг/м3) не більш 35

раз за рік

-- -- --

Тверді частки

ТЧ 2.5

--- 25 мкг/м3 –

середнє за рік

з 1.01.2015р.

-- --

Озон О3 -- С=120 мг/м3

за 8 годин

(добове)

C>120 не

більш 24 днів

за рік

С=120мг/м3 за

8 годин,

макс.добове

за рік

Цільовий

показник

АОТ-40 зі

значень за 1

годину

Вміст миш‘яку

у фракції ТЧ10

- 6 мг/м3-

середнє за рік

- -

Вміст кадмію

у фракції ТЧ10

- 5 мг/м3-

середньо-

річне

значення

- -

Вміст нікелю

у фракції ТЧ10

- 20 мг/м3-

середньо-

річне

значення

- -

Вміст

бензо(а)пірену

фракції ТЧ10

- 1 мг/м3-

середньо-

річне

значення

- -

17

2.1 Вимоги Директиви 2008/50/ЄС

З таблиці 2.1 видно, що для найбільш поширених пріоритетних

забруднюючих речовин ТЧ10 (дрібні фракції твердих частинок), SO2, NO2,

бензол, CO та свинець Директивою 2008/50/ЄС визначені нормативи

граничних величин якості атмосферного повітря з метою захисту здоров’я

людини у вигляді граничних величин.

Для зниження концентрацій цих забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі як в країнах Європи так і на Україні існує безліч

заходів, розроблені пилогазоочисні установки, засновані на новітніх

досягненнях в науці і техніці, тобто є підстава для відповідності

встановленим граничним величинам.

На жаль, така підстава відсутня для інших забруднюючих речовин,

рекомендованих до моніторингу: ТЧ2.5 (особливо дрібні тверді частинки) та

озону.

За міжнародною класифікацією приземний озон входить у першу

шестірку речовин, які підлягають постійному контролю. Саме озон в

більшості випадків є справжньою причиною багатьох хронічних захворювань

слизових оболонок очей, порожнини рота і носа, хвороб шкірного покриву, а

також таких важливих хвороб, як цукровий діабет, артеріальна гіпертонія,

астма і ряд інших. Підвищені концентрації приземного озону негативно

впливають на продуктивність сільського та лісового господарства. Дрібні

фракції твердих частинок також є причиною всезростаючого ризику для

здоров'я. Тому очевидна необхідність забезпечити якість атмосферного

повітря населених місць.

З цією метою Директивою 2008/50/ЕС визначені додаткові нормативи

граничних величин якості атмосферного повітря у вигляді цільових

показників, довгострокових цілей, національної мети для наступних

забруднюючих речовин: ТЧ2.5, озон.

Для забруднюючої речовини ТЧ2.5 (особливо дрібні тверді частинки)

18

Директивою встановлені цільові показники і національна мета. Значення

цільових показників наведені у таблиці 2.1.

З огляду на те, що ТЧ2,5 роблять значний негативний вплив на здоров'я

людини, для цієї забруднюючої речовини Директивою 2008/50/ЕС вводиться

додатковий показник - національна мета та пов'язаний з нею середній

показник впливу до визначеного планом року. Середній показник впливу,

виражений у μг/м3 (AEI), базується на вимірюваннях у пунктах моніторингу,

розташованих на околицях міст в зонах і агломераціях. Він оцінюється як

середнє значення концентрації ТЧ2,5 за три календарні роки, які усереднені з

усіх пунктів відбору проб.

Порядок встановлення національної мети щодо зменшення впливу

показника концентрацій ТЧ2,5:

1. У звітному році визначають середні концентрації за попередні три

роки , наприклад звітний рік 2010, (AEI за 2010 звітний рік).

2. Встановлюють національну мету щодо по шагового зменшення

впливу показника ТЧ2,5, дані наведені у табл. 2.2, та рік, до якого має бути

досягнута мета.

Таблиця 2.2. – Національна мета щодо зменшення впливу показника

концентрацій ТЧ2,5.

Початкова концентрація у

μг/м3 (AEI за звітний рік)

Національна мета у

відсотках,%

Рік, до якого має бути

досягнута мета щодо

зменшення впливу

< 8,5 = 8,5 0

> 8,5 — < 13 10

= 13 — <18 15

= 18 — <22 20

≥ 22 Всі відповідні заходи для

досягнення 18 μг/м3

Наприклад, рік досягнення мети – 2020. Якщо концентрація 8,5 μг/м3

19

буде досягнута раніше, у будь-який момент часу протягом періоду

визначених років (з 2010 до 2020 року) і підтримується на рівні або нижче

того рівня національна мета дорівнює 0%.

3. Для поточного контролю Директивою визначаються показники AEI

за проміжний (2015) рік і AEI за кінцевий (2020) рік та зобов'язання щодо

досягненої концентрації впливу за проміжний (2015) рік.

Середній показник впливу до проміжного (2015) року не повинен

перевищувати зобов’язання щодо концентрації впливу за вказаний

проміжний рік, яке складає відповідно Директиві 20 μг/м3.

Держави-члени повинні вживають усі необхідні заході для зменшення

впливу ТЧ2,5 з метою досягнення національної мети, яка дорівнює 8,5 μг/м3.

Для забруднюючої речовини озон Директивою встановлені цільові

показники і довгострокові показники. Значення показників наведені у

таблиці 2.1. Дата дотримання довгострокових цілей озону Директивою не

визначена.

Директива 2008/50/ЄС затверджує, що існуючі цільові показники та

довгострокові цілі забезпечення ефективного захисту проти шкідливих

впливів на здоров’я людини, рослинність та екосистеми від негативного

впливу озону, повинні залишитися незмінні.

Директивою 2008/50/ЄС встановлюються наступні вимоги щодо озону.

а) Держави-члени повинні вживати усіх необхідних заходів, щоб

гарантувати досягнення граничних величин цільового показника озону та

довгострокових цілей.

б) Для зон та агломерацій, в яких цільовий показник озону

перевищений, держави-члени повинні підготовити відповідно статті 6

Директиви 2001/81/ЄС національні програми швидкого скорочення емісії

певних забруднювачів повітря на своїй території - попередників озону (окиси

азоту і відповідні леткі органічні сполуки), для досягнення державних

граничних норм для певних забруднювачів атмосфери [10].

Ці державні граничні норми емісії певних забруднювачів атмосфери

20

розробляються для досягнення наступних проміжних природоохоронних

цілей, встановлених у статті 5 Директиви 2001/81/ЄС [10]:

- ацидифікація – зменшення кислотності середи (атмосферного

повітря);

- скорочення території із перевищенням критичних навантажень

певних забруднювачів атмосферного повітря принаймні до 50% порівняно із

ситуацією попередніх років (початковому році);

- зменшення шкідливого впливу на здоров’я людини озону в приземних

рівнях. Для цього навантаження озону в приземних рівнях, що перевищує

критичний для людського здоров’я рівень, повинно бути скорочено на дві

третини, порівняно з попередньою ситуацією.

- зменшення шкідливого впливу на рослинний світ озону в приземних

рівнях, що перевищує критичний для зернових і напівнатуральних рослин

рівень, виконується шляхом скорочення на одну третину порівняно з

попередньою ситуацією.

Національні програми повинні містити інформацію про затверджені

або ті, що розробляються, правила і заходи, а також кількісні оцінки

результатів застосування цих правил і заходів, щодо максимальних викидів

певних забруднювачів повітря у звітному році.

в) Для зон та агломерацій, в яких цільовий показник озону

перевищений, держави-члени також розробляють та впроваджують плани

щодо якості повітря з метою досягнення цільових показників, окрім тих

випадків, коли цих показників неможливо досягти із впровадженням заходів.

г) Для зон та агломерацій, в яких рівні озону в атмосферному повітрі

вищі, ніж встановлені довгостроковими цілями, але нижчі за цільові

показники чи дорівнюють їм, держави-члени з метою досягнення

довгострокових цілей розробляють та впроваджують економічно ефективні

заходи. Такі заходи принаймні є сумісними з планами щодо якості повітря та

національною програмою.

21

2.2 Вимоги Директиви 2004/107/ЄС

З метою забезпечення якості атмосферного повітря Директивою

2004/107/ЄС визначені додаткові стандарти якості атмосферного повітря у

вигляді цільових показників для наступних забруднюючих речовин:

миш‘як, кадмій, ртуть, нікель та поліциклічні ароматичні вуглеводні.

Директива доповнює пріоритетний перелік забруднюючих речовин для

спостереження і регулювання найбільш важливими важкими металами (це

миш’як, кадмій, ртуть та нікель) та поліциклічними ароматичними

вуглеводнями (ПАВ), що визначаються у перерахунку на бенз(а)пірен.

Відповідно статті 3 Директиви 2004/107/ЄС держави-члени повіни

вживати необхідні заходи, щоб концентрації миш‘яку, кадмію, нікелю і

бензо(а)пірену, який використовується у якості маркера канцерогенного

ризику вмісту поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), у

навколишньому повітрі, не перевищували цільових показників, встановлених

Директивою (див. табл. 2.1).

Якщо рівень миш‘яку, кадмію, нікелю і бензо(а)пірену у зонах та

агломераціях нижче відповідних цільових показників, держави-члени

підтримують рівень цих забруднюючих речовин у цих зонах та агломераціях

нижче відповідних цільових показників.

Держави-члени складають перелік зон та агломерацій, у яких цільові

показники, які встановлені Директивою 2004/107/ЄС, перевищені,

визначають райони перевищення і джерела, що призводять до такого

перевищення та застосовують необхідні заходи для досягнення цільових

показників.

22

3 ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН

Цільові показники якості навколишнього середовища регулюють

граничний рівень нормованих параметрів навколишнього середовища на

певний період часу з метою необхідності поступового поліпшення якості

навколишнього середовища. Встановлення цільових показників якості

атмосферного повітря позволяє намітити план поетапного поліпшення якості

атмосферного повітря, вирішуючи при цьому найбільш актуальні проблеми.

Це дає можливість економити фінансові кошти, підвищувати ефективність

природоохоронних заходів.

Порядок розроблено для визначення цільових показників вмісту

пріоритетних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у рамках

нормативів граничних величин якості атмосферного повітря, які рекомендує

Директива 2008/50/ЄС.

Для встановлення цільових показників забруднюючих речовин

необхідно насамперед виконати аналіз стану атмосферного повітря в зоні або

в агломерації.

3.1. Порядок проведення аналізу стану атмосферного повітря в зонах і

агломераціях

На території країни мають бути виділені зони та агломерації щодо

управління якістю атмосферного повітря. На основі визначених зон та

агломерацій формується мережа спостережень (моніторингу). У визначених

зонах і агломераціях, необхідно провести оцінку якості атмосферного повітря

на підставі даних моніторингу, з використанням емпіричного моделювання

для забезпечення якості інформації по просторовому розподілу та на підставі

23

індикативних вимірювань.

Оцінювання вмісту забруднюючих речовин проводиться державною

системою гідрометеорологічних спостережень та уповноваженими

лабораторіями у зонах та агломераціях.

Перевищення нормативів граничних величин якості атмосферного

повітря (граничних, цільових значень) визначаються на основі даних щодо

концентрацій ЗР на постах спостережень, отриманих протягом попередніх 5

років. Цільовий показник вважається перевищеним, якщо він був

перевищений протягом не менше 3 календарних років з попередніх 5.

За результатами проведених вимірів на постах моніторингу

складаються переліки зон та агломерацій, у яких рівні окремих пріоритетних

речовин перевищують відповідні граничні значення або цільові показники.

Для підтвердження достовірності даних з постів моніторингу

рекомендується використовувати додатково метод моделювання у

визначених районах з перевищенням.

3.1.1 Порядок застосування основних нормативів граничних величин

Директиви якості оцінки стану атмосферного повітря

Для оцінки стану атмосферного повітря мають використовуватись

основні нормативи граничних величин якості атмосферного повітря, які

рекомендує Директива 2008/50/ЄС для пріоритетних забруднюючих речовин

з метою захисту здоров’я людини:

- граничні значення для ТЧ10 , SO2, NO2, CO бензолу та свинцю;

- цільові значення (цільові показники) для ТЧ2,5 та О3 (озон);

- порогові значення (інформаційний поріг) для SO2, NO2 та О3;

- довгострокові цілі для О3;

З метою захисту рослинності мають встановлюватися критичні рівні

для SO2, NO2 .

За іншими численними небезпечними хімічними речовинами, які

викидаються в атмосферу підприємствами та іншими джерелами, єдині

гранично допустимі показники в найближчому майбутньому в ЄС до уваги

24

не братимуться.

Оцінка стану атмосферного повітря виконується шляхом порівняння:

- даних (концентрацій) з постів моніторингу та результатів

моделювання по кожної забруднюючої речовини відповідно до стандартів

Директиви 2008/50/ЄС, наведених у розділі 2, таблиці 2.1. При цьому

визначається ступінь антропогенного впливу (перевищення граничних або

цільових значень забруднюючої речовини в % до граничних або цільових

значень).

- порівняння цільових показників якості атмосферного повітря, що

встановлювалися в регіоні раніше, і результатів їх досягнення.

Величину перевищення пропонується визначати на підставі

використання класифікації «висока», «середня», «низька».

«Висока» - перевищення більш ніж на 25% від граничного значення.

«Середня» - перевищення від 15% до 25% граничного значення.

«Низька» - перевищення до 15% граничного значення.

В кожної зоні або агломерації на підставі даних з постів моніторингу та

результатів моделювання по кожної забруднюючої речовини визначаються

території з перевищенням граничних і цільових значень, які можливо

поділити на регіони з перевищенням однієї забруднюючої речовини та

регіони з перевищенням кількох забруднюючих речовин.

3.1.2 Аналіз кліматичних умов визначених регіонів

Необхідно враховувати значний вплив приземних інверсій на

накопичення забруднюючих речовин. Приземні інверсії пов'язані переважно

з охолодженням повітря від ґрунту в вечірні і нічні години. Інверсія

температури ускладнює вертикальну циркуляцію повітря. Через це в містах

вона часто призводить до застою біля земної поверхні повітря, забрудненого

викидами промисловості і транспорту, а також до утворення смогу.

Для стану атмосферного повітря, особливо в промислових містах,

найбільшу небезпеку становить приземна інверсія в поєднанні зі слабким

вітром, тобто виникнення ситуації «застою повітря». Встановлена залежність

25

вмісту забруднюючих речовин у повітрі від погодних умов: максимальні

значення їх концентрацій спостерігаються, як правило, в теплу безвітряну

погоду, тоді як під час тривалої негоди, сильного вітру та після випадання

опадів вони різко зменшуються.

3.1.3 Аналіз типу кожного регіону з перевищенням показників

У сільської місцевості наводиться аналіз території перевищення:

- поблизу джерел викидів забруднюючих речовин, наприклад,

тваринницькі ферми, майстерні з ремонту сільськогосподарської техніки,

елеватори, підприємства з переробки зернових та технічних культур і т.п.;

- фонове перевищення на території, де відсутні автомагістралі,

промислові підприємства та інші джерела викидів забруднюючих речовин;

- визначається ризик, який спричиняє забруднення повітря

рослинності та природним екосистемам, такий ризик є найважливішим на

територіях, що знаходяться поза міською зоною.

У зонах поблизу автомагістралі визначається склад автотранспорту,

інтенсивність руху, довжина автомагістралі.

У промисловій зоні міста визначаються підприємства та джерела

викидів (стаціонарні і пересувні), які перевищують граничні або цільові

значення; промислові джерела забруднення аналізуються по галузям

економіки, а також за інгредієнтами (складом забруднюючих речовин).

У житловий забудові міста визначається кількість населення, яке

знаходиться під впливом досліджуваної забруднюючої речовини,

виконується оцінка ризику для здоров’я населення відповідно Методичним

рекомендаціям «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення

атмосферного повітря», які здійснюють оцінку рівня канцерогенного та не

канцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення

атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за

рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів

трансформації [5].

Чисельність населення, яке проживає в районах з підвищеними

26

концентраціями, визначається виходячи з фактичної чисельності населення

цих районів і відповідних даних вимірювань станцій (постів) спостереження,

розташованих на їх територіях, а також з використанням результатів

моделювання розсіювання забруднюючих речовин і даних про фактичні

викиди всіх джерел, які впливають цей район, і формують перевищення

граничних і цільових значень.

Якщо територія перевищення знаходиться поблизу границі з іншої

державою, визначається транскордонне забруднення атмосферного повітря;

Складається карта регіону з розміщенням станцій моніторингу якості

атмосферного повітря, нанесенням зон перевищення показників (нормативів)

якості атмосферного повітря. Розмір території визначається розрахунковим

прямокутником математичного моделювання, має відображати зони впливу

кожної забруднюючої речовини з перевищенням.

3.2 Вивчення можливостей щодо досягнення нормативів якості

атмосферного повітря

Для визначення можливостей щодо досягнення нормативів якості

атмосферного повітря шляхом зниження викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря необхідно:

- виконати аналіз причин перевищень граничних і цільових

значень;

- вивчити перспективні плани розвитку розглянутого району

(створення нових виробництв, реконструкція, переоснащення);

- вивчити інформацію щодо росту населення у майбутньому;

- вивчити економічні можливості по досягненню цільових

показників, що проводиться виходячи з витрат, пов'язаних з реалізацією

комплексу заходів для досягнення необхідної якості атмосферного повітря.

27

3.3 Комплекс заходів по досягненню цільових показників

Відповідно вимогам Директиви 2008/50/ЄС Держави-члени вживають

усіх необхідних заходів, що не призводять до непропорційних витрат, щоб

гарантувати досягнення граничних величин та довгострокових цілей. Для зон

та агломерацій, в яких рівні озону в атмосферному повітрі вищі, ніж

встановлені довгостроковими цілями, але нижчі за цільові показники чи

дорівнюють їм, держави-члени розробляють та впроваджують економічно

ефективні заходи з метою досягнення довгострокових цілей. Такі заходи є

сумісними з планами щодо якості повітря та національними програмами.

Всі плановані заходи можна розділити на три групи: організаційні,

технологічні, технічні.

Технологічні і технічні заходи здійснюються на джерелі забруднення

атмосферного повітря.

До технологічних заходів відносяться: впровадження маловідходних

або безвідходних технологій, заміна джерел енергії менш шкідливими,

сировини - менш токсичними, попередня обробка палива або сировини з

метою зниження шкідливості викиду, застосування у виробництві більш

«чистого» виду палива і т.п.

Метою технічних заходів є затримання або нейтралізація компонентів

викидів, що знаходяться в газоподібному, рідкому або твердому стану від

організованих стаціонарних джерел. Технічні заходи: будівництво

надвисоких труб, установка газопилоочисного обладнання, герметизація

виробничих процесів, реконструкція підприємств та інших об'єктів, які

впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, застосування

нової техніки, імпортного устаткування, скорочення викидів від

стаціонарних і мобільних джерел шляхом:

- оснащення обладнання установок для спалювання системами

пилогазозолоулавлівання при перекладі його на тверде паливо або

будівництві нових енергетичних об'єктів, оснащення основних і допоміжних

28

виробництв пилогазоочисним обладнанням, з урахуванням економічної та

екологічної доцільності;

- поетапного впровадження для мобільних джерел стандартів

Європейського союзу щодо викидів забруднюючих речовин [12];

- організації випуску і споживання моторного палива з

поліпшеними екологічними характеристиками, збільшення використання

біодизельного палива і біоетанолу;

- збільшення частки громадського транспорту з поліпшеними

екологічними характеристиками і електротранспорту, в великих містах - не

менше 70 відсотків.

Ціль організаційних заходів – є обмеження техногенного тиску на

атмосферне повітря, в тому числі і на середовище проживання людини, в

періоди несприятливої синоптичної обстановки, коли знижується здатність

природи по розсіюванню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

Організаційно-економічні заходи: екологічний податок; відшкодування

збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону

атмосферного повітря; надання підприємствам, установам, організаціям та

громадянам – суб'єктам підприємницької діяльності, податкових, кредитних

та інших пільг у разі впровадження ними мало відхідних, енерго і

ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо регулювання

діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших природоохоронних

заходів з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення

рівнів впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря.

Організаційні заходи покликані також сприяти своєчасної реалізації

згаданих вище заходів, впорядковуючи суспільні відносини.

Якщо заходів, розроблених в планах, виявиться недостатньо для

швидкого досягнення граничних або цільових значень, встановлених в

Директиві, необхідно проаналізувати ситуацію і розробити свої розумні

цільові значення для забруднюючих речовин, за якими виявлено

перевищення.

29

3.4 Визначення принципів встановлення цільових значень вмісту

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (цільові показники)

Цільові показники встановлюються у випадках, коли рівні вмісту

окремих забруднювачів в атмосферному повітрі зони або агломерації

перевищують будь-яку з нормативних граничних величин, а впровадження

відповідних заходів зі зменшення забруднення, недостатньо для ліквідації

перевищень, що виникають. Для вирішення проблем із досягненням

відповідності нормам потрібно відстрочити крайній термін досягнення цілей

щодо граничних величин якості повітря і встановити проміжне значення –

цільовий показник із зазначенням терміну його дії.

Пропонується встановлювати цільові показники по наступним

принципам:

1. Принцип технічної, економічної та практичної досяжності [14].

Цей принцип визначає необхідність зниження рівня антропогенного

впливу на атмосферне повітря наскільки це технічно досяжне і економічно

можливо.

Для виконання цього принципу необхідно при встановленні цільового

показника забезпечити інтервали прийнятних відхилень і покрокове

досягнення нормативних концентрацій. При цьому з кожним кроком

приймаються більш суворіші нормативи. Таке послідовне зменшення

нормативів може бути мотивацією для фахівців до пошуку рішень,

спрямованих на забезпечення практичного впровадження найкращих

технологічних і технічних рішень, які запобігають або знижують викиді

шкідливих речовин в атмосферне повітря [14].

2. Принцип запобігання забруднення.

Рішення повинні бути економічно доцільними і практично

застосовними в умовах конкретного регіону. Пріоритет повинен віддаватися

не традиційним заходам (очисним спорудженням, встановленням

електрофільтрів і т.п .), а заходам, що запобігають виникненню забруднень,

30

спрямованим на виробничі технологічні об'єкти, так як саме там

утворюються втрати і забруднення [11].

Заходи щодо запобігання і скорочення викидів шкідливих речовин в

повітря не повинні призводити до зростання навантаження на інші природні

середовища.

3. Принцип «забруднювач платить».

Витрати щодо запобігання та / або зниження забруднення і заходам,

спрямованим на поліпшення якості атмосферного повітря, несуть особи,

підприємства, відповідальні за забруднення.

Критеріями для встановлення цільових показників якості

навколишнього середовища служать:

1. Показники стану атмосферного повітря регіону (області, міста,

району, окремою території:

- місце знаходження, площа території перевищення (промислова зона,

житлова забудова);

- дані про групи населення, схильних до ризику;

2. Інформація про перевищення концентрацій над прийнятими

нормативами якості атмосферного повітря зон і агломерацій:

- відповідність рівнів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

граничним значенням або цільовим показникам;

- тривалість перевищення;

- при визначенні цільового показника даної забруднюючої речовини

необхідно враховувати ефект взаємодії в атмосферному повітрі її з іншими

забруднювачами. Таким ефектом володіють такі поєднання з пріоритетних

шкідливих речовин: сірчистий газ та окисли азоту, озон та двоокис азоту.

31

3.5 Розробка переліку забруднюючих речовини та визначення значень

цільових показників для них

Основні цільові показники в області якості повітря і скорочення

викидів повинні бути взаємно пов'язані між собою і спрямовані на зведення

до мінімуму впливу на здоров'я людини. В кожній державі на підставі аналізу

стану якості атмосферного повітря в зонах та агломераціях складається

перелік забруднюючих речовин, по яких визначені перевищення граничних

та цільових значень з числа встановлених пріоритетних забруднювачів

повітря.

3.5.1 Перелік забруднюючих речовин з перевищенням граничних

значень

Перелік складається з числа наступних пріоритетних речовин: ТЧ10,

SO2, NO2, CO бензолу та свинцю.

Крайній термін досягнення цілей щодо граничних величин якості

повітря можливо відстрочити для зон та агломерацій із особливо важкими

умовами у тих випадках, якщо, незважаючи на впровадження відповідних

заходів зі зменшення забруднення, у певних зонах та агломераціях викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря не досягають відповідності

нормам.

Будь-яка відстрочка повинна супроводжуватися детальним планом,

який має бути оцінений Комісією, щоб гарантувати можливість досягнення

граничних значень при зміненому крайньому терміну.

3.5.2 Перелік забруднюючих речовин з перевищенням цільових значень

Перелік складається з числа наступних пріоритетних речовин: ТЧ2,5 та

О3 (озон).

В даний час визнано, що дрібнодисперсні включення являють собою

велику небезпеку для здоров'я людини. Всесвітній організації охорони

здоров’я (ВООЗ) не вдалося визначити нижній поріг виникнення негативних

наслідків для здоров'я від впливу дрібнодисперсних включень ТЧ2.5.

32

Ще одним забруднювачем атмосфери, для якого не існує нижньої

граничної величини, яка визначає наслідки для здоров'я і який представляє

собою серйозну небезпеку для здоров'я, є озон. Обидва забруднювача дуже

важко контролювати, і їх концентрація в великій мірі залежить від

транскордонного переносу забруднення атмосферного повітря.

Держави-члени зобов'язані вживати усіх необхідних заходів, щоб

гарантувати, що концентрації ТЧ2,5 в атмосферному повітрі не перевищують

цільового показника, з дати, визначеної в ньому.

Якщо у зонах та агломераціях рівні озону відповідають довгостроковим

цілям, держави-члени зобов'язані підтримувати ці рівні нижчими ніж

показники довгострокових цілей і зберігати, шляхом вживання пропорційних

заходів, найкращу якість атмосферного повітря.

Для зон та агломерацій, в яких цільовий показник озону перевищений,

держави-члени зобов'язані підготовити національні програми швидкого

скорочення емісії певних забруднювачів - попередників озону (окиси азоту і

відповідні леткі органічні сполуки) та, якщо необхідно, впровадження плану

з метою досягнення цільових показників, коли цих показників неможливо

досягти тоді необхідно впровадження заходів, що не призводять до

непропорційних витрат, з визначеної дати.

Національні програми повинні містити інформацію про правила і

заходи, а також кількісні оцінки результатів застосування цих правил і

заходів, щодо максимальних викидів озону.

Для зон та агломерацій, в яких рівні озону в атмосферному повітрі

вищі, ніж встановлені довгостроковими цілями, але нижчі за цільові

показники чи дорівнюють їм, держави-члени розробляють та впроваджують

економічно ефективні заходи з метою досягнення довгострокових цілей. Такі

заходи є сумісні з планами щодо якості повітря та національною програмою.

3.5.3 Терміни досягнення значень цільових показників

Якщо в певних зонах чи агломераціях рівні забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі перевищують будь-яке з граничних значень чи будь-

33

який цільовий показник, враховуючи будь-яку граничну величину похибки в

кожному випадку, відповідальні державні органи виконавчої влади мають

розробляти Плани для цих зон та агломерацій з метою досягнення

відповідних гранично допустимих концентрацій чи цільових показників.

У випадку перевищення гранично допустимих концентрацій, для яких

термін досягнення відповідних показників вже минув, Планами мають

встановлюватися відповідні заходи з метою скорочення перевищення

показників.

При встановленні цільових показників слід забезпечувати облік питань,

що мають відношення до конкретних країн (наприклад, географічні умови,

стан навколишнього середовища, природоохоронні зобов'язання на

міжнародному рівні і загальні тенденції розвитку політики), так і економічної

оцінки можливості їх досягнення.

Та чи інша держава - член може додатково встановлювати інші основні

цільові показники з урахуванням своїх конкретних особливостей.

Координацію цільових показників якості повітря і цільових показників

скорочення викидів рекомендується проводити з використанням відповідних

методів та інструментів, таких як розроблене в Європейському

регіональному бюро ВООЗ комп'ютерна програма AirQ +, або модель

(GAINS). Для проведення такої оцінки вкрай важливо мати надійні дані, а

також необхідний потенціал в державах-членах.

Додаткові технічні цільові показники повинні бути узгоджені з

основними цільовими показниками в інтересах створення умов як для

встановлення основних цільових перевірок цільових показників, так і для

оцінки їх дотримання.

Рекомендується встановлювати розумні терміни досягнення цільових

показників за допомогою докладного аналізу. Крім того, рекомендується

застосовувати поетапний і гнучкий підхід до встановлення термінів

забезпечення дотримання цільових показників. Моніторинг якості повітря

грає найважливішу роль в оцінці досягнення цільових показників.

34

Досягнення цільових показників якості навколишнього середовища повинно:

достягатись в цілому та поетапно, характеризуватися кількісними і якісними

параметрами; бути контрольоване і перевіряємо.

Досягнення або недосягнення цільових показників буде

характеризувати в цілому ефективність комплексу заходів щодо поліпшення

стану навколишнього середовища, як з боку державних органів, так і з боку

природокористувачів.

Цільові показники встановлюються на строк, який визначається в

процесі їх розробки та пов’язаний з планами дій. Короткострокові плани дій

вживатимуться у випадку виникнення ризику перевищення одного чи

декількох граничних чи цільових показників з метою зменшення цього

ризику і обмеження його тривалості.

Короткострокові заходи вказують, що зниження відбувається відразу

або незабаром після реалізації заходу (наприклад, при забороні паркування).

Середньострокові та довгострокові заходи вказують на поступове

нарощування протягом декількох років (наприклад, у разі внесення змін до

правил роздрібного продажу автомобілів).

Пропонується встановлювати довгострокові цільові показники на 3, 5 і

10 років. Таким чином, через 3, 5 і 10 років необхідно провести комплексне

дослідження і зрозуміти, чи досягнуті показники якості навколишнього

середовища, при необхідності внести зміни.

3.6 Порядок формування Звіту

Розроблені цільові показники якості атмосферного повітря

оформляються у вигляді аналітичної інформації (звіту), що містить такі

відомості:

1) загальну соціально-економічну характеристику регіону;

2) аналіз розвитку продуктивних сил;

35

3) обґрунтування необхідності розробки цільових показників якості

навколишнього середовища;

4) аналіз цільових показників якості навколишнього середовища, що

встановлювалися в регіоні раніше, і результатів їх досягнення;

5) аналіз екологічної ситуації, екологічних ризиків;

6) дані лабораторних досліджень;

7) дані про передбачувану ситуації і наслідки прийняття цільових

показників якості навколишнього середовища;

8) таблицю цільових показників якості навколишнього середовища;

9) комплекс заходів по досягненню цільових показників;

10) резюме.

36

ВИСНОВКИ

Встановлення цільових показників якості повітря, спрямоване на

запобігання або скорочення шкідливого впливу ЗР на якість атмосферного

повітря та здоров'я людини. Отримання інформації про якість повітря,

необхідно для боротьби з забрудненням, встановлення довгострокових цілей

з поліпшення стану атмосферного повітря, забезпечення доступу населення

до інформації про якість атмосферного повітря, посилення співпраці між

країнами-членами ЄС в області зниження забруднення атмосферного повітря.

В рамках НДР проведено дослідження міжнародної та національної

нормативно-законодавчої бази щодо створення сучасної системи

застосування довгострокових цілей та цільових показників якості

атмосферного повітря, зокрема вимог Директиви 2008/50/ЄС Європейського

Парламенту та Ради від 21 травня 2008 р. «Про якість атмосферного повітря

та чистіше повітря для Європи», Директиви 2004/107/ЄC «Щодо миш'яку,

кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних багато-ароматичних вуглеводнів

(ПАВ) у навколишньому повітрі» та діючих національних нормативно-

законодавчих документів, що встановлюють національні вимоги до

контролю якості атмосферного повітря показників по показникам, які не

передбачено Директивами, але які фактично можуть бути у атмосферному

повітрі зон та агломерацій.

В результаті аналізу вимог Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС

відносно дострокових цілей поступового зменшення концентрацій ЗР

виявлено, що цільові показники встановлюються Директивою 2008/50/ЄС не

для всіх пріоритетних забруднюючих речовин, а тільки для найбільш

проблемних, таких як озон і ТЧ2,5. Це зумовлено тим, що негативний вплив

цих речовин на здоров'я людини велике і вимагає встановлення жорстких

граничних значень для досягнення гігієнічних норм. Такі норми на даний

момент будуть нездійсненні для більшості країн Європи і насамперед Україні

37

через економічні труднощі. Тому Директивою для ТЧ2,5 і озону

встановлюються цільові показники з метою поетапного зниження

концентрацій цих речовин в атмосферному повітрі.

У розділі 3 звіту «Порядок визначення цільових показників для

забруднюючих речовин» наведені результати досліджень щодо можливостей

встановлення цільових показників якості атмосферного повітря з наступною

метою розроблення планів поетапного поліпшення якості атмосферного

повітря, вирішуючи при цьому найбільш актуальні проблеми, такі як

підвищення ефективності природоохоронних заходів та раціональне

використання фінансових коштів на природоохоронні заходи.

Також у розділі розглянуто питання щодо визначення принципів

встановлення цільових значень вмісту забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі (цільові показники) та необхідного комплексу заходів

по досягненню цільових показників

За результатами проведених досліджень розроблено структуру та

проект «Методики встановлення показників для забруднюючих речовин, що

мають бути досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директиви

2008/50/ЄС».

Головна мета роботи полягає у запровадженні вимог нормативів ЄС у

сфері якості повітря, встановлення показників для ЗР, що мають бути

досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директиви 2008/50/ЄС і, що у

свою чергу має призвести до поступового скорочення викидів ЗР в

атмосферу і забезпечення якості повітря.

Розроблено проект нормативного документу «Методика встановлення

показників для забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в

майбутньому згідно з вимогами Директиви 2008/50/ЄС».

Результати роботи, що представлені у звіті, сприятимуть

функціонуванню мережі моніторингу атмосферного повітря на території у

відповідності вимогам Директив ЄС, що у свою чергу дасть можливість

підвищити ефективність роботи системи моніторингу та забезпечить

38

обґрунтованість прийняття управлінських рішень щодо поліпшення якості

атмосферного повітря.

Оскільки в нормативному документі враховані вимоги Директив ЄС та

вимоги діючих в Україні нормативних документів з питання оцінки якості

повітря рекомендовано впровадити вказаний нормативний документ при

створенні компетентних органів з управління станом атмосферного повітря

зон та агломерацій на території України та на різних відомчих та

територіальних рівнях.

39

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Закон України “Про охорону навколишнього природного

середовища” від 25.06.91 №1264-XI. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.rada.gov.ua

2. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної

екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 № 2818-

VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92

№2708-XIІ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.rada.gov.ua.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 391 «Про

затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» . –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 9.03.99 р. № 343 «Про

затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі

охорони атмосферного повітря» . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану

заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і

їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 25 жовтня 2017 р. № 1106. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення

розроблених Міністерством екології та природних ресурсів планів

імплементації деяких актів законодавства ЄС» від 15.04.2015 р. № 371. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

8. Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21

травня 2008 р. «Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для

40

Європи». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

9. Директива 2004/107/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 15

грудня 2004 року «Щодо миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю і багато-

ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі». – [Електронний ресурс].

– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

10. Директива 2001/81/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 23

жовтня 2001 року щодо державних граничних норм для певних

забруднювачів атмосфери. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.rada.gov.ua.

11. Руководящие принципы разработки национальных стратегий

использования мониторинга качества воздуха и воды как средства

экологической политики Восточная Европа, Кавказ, Центральная Азия и Юго

Восточная Европа, ЄЕК ООН, Нью-Йорк и Женева, 2012 год.

12. Даг Хеннинг, Ограничение воздействия на окружающую среду

целевые показатели ее состояния в Швеции, Naturvårdsverket, Swedish

Environmental Protection Agency, dag.henning@naturvardsverket.se.

13. «Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та

Європейським Союзом (за 2016 рік)». – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.menr.gov.uа.

14. М.Бегак. «Гармонизация экологических стандартов II» по

реформированию разрешительной системы в РФ.

15. Закон України «Про ратифікацію Протоколу реєстрів викидів та

перенесення забруднювачів» від 03.02.2016 № 980-VIII. – [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

41

ДОДАТОК А

ПРОЕКТ МЕТОДИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В

МАЙБУТНЬОМУ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2008/50/ЄС

42

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ

МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ

РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В МАЙБУТНЬОМУ

ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2008/50/ЄС

(Проект)

2018

43

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Науково-дослідна установа «Український науково-

дослідний інститут екологічних проблем» (УКРНДІЕП)

2. ВНЕСЕНО:

3. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

4. ПОГОДЖЕНО:

5. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

6. РОЗРОБНИКИ: Дмитрієва О.О., д-р екон. наук, ст. наук. співроб.; ст.

наук. співроб.; Варламов Є.М., канд. техн. наук, ст. наук. співроб.; Квасов

В.А., канд. техн. наук, Палагута О.А., канд. техн. наук; Нестеренко Л.М.

44

АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ

НД «МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В

МАЙБУТНЬОМУ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2008/50/ЄС»

45

ЗМІСТ

С.

1 Галузь застосування ............................................................................... 5

2 Нормативні посилання............................................................................ 6

3 Терміни, визначення та скорочення....................................................... 7

4 Загальні положення …………….……………………………………… 9

5 Визначення можливостей щодо досягнення нормативів якості

атмосферного повітря

11

5.1 Формування характеристики території зон та агломерацій 11

5.1.1 Аналіз типу кожного регіону з перевищенням нормативів

граничних величин якості атмосферного повітря

12

5.2. Порядок проведення аналізу стану атмосферного повітря в зонах і

агломераціях

14

6 Порядок визначення цільових показників якості повітря для

забруднюючих речовин ………………….............................................

15

6.1. Порядок оцінки стану атмосферного повітря з застосуванням

основних нормативів граничних величин Директиви

16

6.2. Принципи встановлення значень цільових показників вмісту

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

17

6.3 Визначення переліку забруднюючих речовини 19

6.4 Порядок встановлення показників для забруднюючих речовин, що

мають бути досягненні в майбутньому згідно з вимогами

Директиви 2008/50/ЄС

19

6.5 Терміни досягнення значень цільових показників 21

7 Порядок формування звіту.................................................................. 21

46

Затверджено

наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 2018 р. №

МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ

РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В МАЙБУТНЬОМУ

ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2008/50/ЄС

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Інформація, яка отримана з пунктів відбору проб щодо якості

атмосферного повітря та рівнів його забруднення у різних районах (таких як

міська зона, промислово орієнтовані і транспортне орієнтовані пункти

моніторингу), для оцінки можливого забруднення від перенесення

забруднюючих речовин на далекі відстані, сприяння аналізу пропорційного

розділення джерел і для розуміння специфічних забруднювачів, таких як тверді

частки, озон і є важливою для прийняття рішення про встановлення

довгострокових цілей та цільових показників якості атмосферного повітря.

1.2. Методика призначена для місцевих органів виконавчої влади,

підприємств, проектних організацій, а також уповноважених (компетентних)

органів з питань охорони атмосферного повітря в зонах та агломераціях.

Цільові показники якості атмосферного повітря розробляються уповноваженим

органом в галузі охорони навколишнього середовища та місцевими органами

виконавчої влади областей (міст республіканського значення, столиці) в межах

їх компетенції.

47

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

2.1. При визначенні вимог Методики враховані законодавчі та державні

нормативні документи щодо охорони атмосферного повітря:

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

від 25 червня 1991 року № 1264-XI;

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992

року № 2708-XIІ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391

«Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 343

«Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі

охорони атмосферного повітря».

2.2. Вимоги обґрунтовані нормативними документами ЄС та

нормативними документами діючими в Україні:

Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня

2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;

Директива 2004/107/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня

2004 року щодо миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних

вуглеводнів у навколишньому повітрі;

Директива 2001/81/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня

2001 року щодо державних граничних норм для певних забруднювачів

атмосфери;

КД 52.1.2.06-02 Настанова гідрометеорологічним станціям і постам

випуск і, державна система гідрометеорологічних спостережень та базових

спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища;

РД 52.04.186-89 «Руководство по контролю загрязнения атмосферы»,

тармін дії якого продовжено наказом ДСНС № 473 від 31.08.2017.

48

3. ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1. У документі використано такі терміни та визначення, у тому числі які

відповідають таким, що наведені у Директиві 2008/50/ЄС:

атмосферне повітря – фізична суміш газів, що складає земну атмосферу;

зона – частина території держави, визначена для цілей оцінювання і

управління якістю атмосферного повітря;

агломерація – велике місто з передмістями із населенням більше 250 000

чоловік або група самостійних міст пов’язаних між собою економічними і

побутовими зв’язками та загальними інженерними мережами і спорудами, якщо

населення становить 250 000 чи менше, із встановленою державою густотою

населення на квадратний кілометр;

якість атмосферного повітря – сукупність властивостей повітря, яка

визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей,

рослинний та тваринний світ, а також на довкілля загалом;

забруднююча речовина (ЗР) – будь-яка речовина, яка наявна в

атмосферному повітрі і може шкідливо впливати на людське здоров’я та/або на

довкілля загалом;

гранична величина – означає рівень, встановлений на основі наукових

знань, з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на

людське здоров’я та/або на довкілля в цілому, який отримується в межах

заданого проміжку часу і не повинен бути перевищений після його отримання;

довгострокові показники – рівень, який повинен бути досягнутий у

довгостроковій перспективі, якщо тільки його не можна досягнути шляхом

пропорційних заходів, з метою забезпечення ефективного захисту людського

здоров’я та довкілля;

рівень – означає концентрацію забруднюючої речовини в атмосферному

повітрі чи її осад на поверхні в заданий час;

цільовий показник – певна концентрація забруднюючої речовини в

атмосферному повітрі, яка має бути досягнута, з метою уникнення, запобігання

49

або зменшення шкідливого впливу на здоров’я людини й навколишнє

середовище, який повинен бути досягнутий за заданий період часу

середній показник впливу – означає середній рівень, визначений на основі

вимірювань у міських фонових пунктах моніторингу по всій території держави-

члена, який відображає вплив на населення. Він застосовується для обчислення

національної мети щодо зменшення впливу та для визначення зобов’язань по

концентрації впливу;

оцінювання – означає будь-який метод, що застосовується для

вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівнів забруднення

атмосферного повітря;

зобов’язання по концентрації впливу – означає рівень, встановлений на

основі середнього показника впливу з метою зменшення шкідливих впливів на

людське здоров’я, який повинен бути досягнутий за встановлений період часу;

національна мета щодо зменшення впливу – означає відсоткове

зменшення середнього впливу на населення держави-члена, яка встановлюється

на відповідний рік з метою зменшення шкідливих впливів на людське здоров’я,

яка за можливості повинна бути досягнута за встановлений період часу;

поріг небезпеки – рівень забруднення, перевищення якого пов’язане з

ризиком погіршення людського здоров’я населення в цілому, і при

перевищенні якого держави-члени мають вживати негайних заходів.

критичний рівень – означає рівень, встановлений на основі наукових

знань, при перевищенні якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на

деякі об’єкти, як наприклад, дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але

не на людину.

ТЧ2.5 – тверді частки, суспендовані речовини (відповідно РМ), які

проходять через розмірно-селективний повітрозбірник, визначений в

порівняльному методі для відбору проб і вимірювання ТЧ2,5 EN 14907, з 50%

ефективністю затримання при аеродинамічному діаметрі 2,5 μм.

ТЧ10 – тверді частки, суспендовані речовини, які проходять через

розмірно-селективний повітрозбірник, як визначено у еталонному методі для

50

відбору проб і вимірювання «ТЧ10» EN 12341, з 50% - ою ефективністю

затримання при аеродинамічному діаметрі 10 μм.

ЄС – Європейський Союз;

AEI - Average exposure indicator, середній показник впливу ТЧ2,5,

виражений у μг/м3, базується на вимірюваннях у пунктах моніторингу,

розташованих на околицях міст в зонах і агломераціях по всій території.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Головна мета методики полягає у запровадженні вимог нормативів

ЄС у сфері якості повітря на території України.

4.2. Мета створення методики поступове впровадження показників для

забруднюючих речовин, що мають бути досягненні в майбутньому згідно з

вимогами Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС.

4.3. Методика визначає механізм встановлення довгострокових цілей та

цільових показників якості атмосферного повітря зон та агломерацій у

відповідності з вимогами Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС і на основі

існуючої в країні системи моніторингу атмосферного повітря.

4.4. Методика призначена для місцевих органів виконавчої влади,

підприємств, проектних організацій, а також уповноважених (компетентних)

органів з охорони атмосферного повітря в зонах та агломераціях.

4.5. Цільові показники якості атмосферного повітря розробляються

уповноваженим органом в галузі охорони навколишнього середовища та

місцевими органами виконавчої влади областей (міст республіканського

значення, столиці) в межах їх компетенції.

51

5. ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЩОДО ДОСЯГНЕННЯ

НОРМАТИВІВ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

На території країни мають бути виділені зони та агломерації щодо

управління якістю атмосферного повітря. На основі визначених зон та

агломерацій формується мережа спостережень (моніторингу). У визначених

зонах і агломераціях, необхідно провести оцінку якості атмосферного повітря

на підставі даних моніторингу, з використанням емпіричного моделювання для

забезпечення якості інформації по просторовому розподілу та на підставі

індикативних вимірювань з урахуванням характеристики території.

Для визначення можливостей щодо досягнення нормативів якості

атмосферного повітря шляхом зниження викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря необхідно:

- вивчити загальний екологічний стан та перспективні плани

розвитку території зони або агломерації, що розглядається зокрема

реконструкція, переоснащення та створення нових виробництв;

- вивчити інформацію щодо росту населення у майбутньому;

- виконати аналіз причин перевищень граничних і цільових значень;

- вивчити економічні можливості по досягненню цільових

показників, що проводиться виходячи з витрат, пов'язаних з реалізацією

комплексу заходів для досягнення необхідної якості атмосферного повітря.

5.1. Формування характеристики території зон та агломерацій

Характеристика території зони або агломерації отримується в результаті

обстеження та має містити наступну інформацію:

- фізико-географічна характеристика зони або агломерації з зазначенням

особливостей рельєфу місцевості, чисельність населення, наявність водних

об'єктів, рослинних масивів тощо;

- опис особливостей кліматичних умов поширення домішок в атмосфері

52

на основі даних про повторюваність слабких і небезпечних швидкостей вітру,

застою повітря, приземних і піднесених інверсій, їхньої потужності й

інтенсивності, середніх і максимальних значень при обстеженні коефіцієнта

турбулентного обміну, тривалості туманів, інтенсивності опадів і кількості

сумарної радіації, встановлена залежності вмісту ЗР у повітрі від погодних

умов;

- карти-схеми, зон або агломерацій, на яких нанесені основні

автомагістралі, залізниці, промислові зони с головними джерелами викидів ЗР,

райони житлової забудови (міської, сільській), заповідники, зони відпочинку;

- основні характеристики населення на різних територіях, включаючи

стан здоров'я, розподіл за віком тощо;

- відомості про концентрацій пріоритетних забруднюючих речовин, які

спостерігались за попередні 5 років.

За даними обстеження зони або агломерації визначаються забруднюючі

речовини, для яких необхідний контроль за фоновими концентраціями та

визначення відповідних граничних або цільових показників.

5.1.1 Аналіз типу кожного регіону з перевищенням нормативів граничних

величин якості атмосферного повітря.

У сільській місцевості наводиться аналіз території перевищення

нормативів граничних величин якості атмосферного повітря:

- поблизу джерел викидів забруднюючих речовин, наприклад,

тваринницькі ферми, майстерні з ремонту сільськогосподарської техніки,

елеватори, підприємства з переробки зернових та технічних культур і т.п.;

- фонове перевищення на території, де відсутні автомагістралі,

промислові підприємства та інші джерела викидів забруднюючих речовин;

- визначається ризик, який спричиняє забруднення повітря

рослинності та природним екосистемам, такий ризик є найважливішим на

територіях, що знаходяться поза міською зоною.

У промисловій зоні міста визначаються підприємства та джерела викидів

53

(стаціонарні і пересувні), які перевищують граничні або цільові значення;

промислові джерела забруднення аналізуються по галузям економіки, а також

за інгредієнтами (складом забруднюючих речовин) у т.ч. в зонах поблизу

автомагістралі визначається склад автотранспорту, інтенсивність руху, довжина

автомагістралі.

У житловий забудові міста визначається кількість населення, яке

знаходиться під впливом досліджуваної забруднюючої речовини, що

перевищує норматив граничних величин якості атмосферного повітря

виконується оцінка ризику для здоров’я населення відповідно Методичним

рекомендаціям «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення

атмосферного повітря».

Чисельність населення, яке проживає в районах з підвищеними

концентраціями, визначається виходячи з фактичної чисельності населення цих

районів і відповідних даних вимірювань постів спостережень, розташованих на

їх територіях, а також з використанням результатів моделювання розсіювання

забруднюючих речовин і даних про фактичні викиди всіх джерел, які

впливають на цей регіон, і формують перевищення граничних і цільових

значень.

Якщо територія перевищення нормативів граничних величин якості

атмосферного повітря знаходиться поблизу границі з іншою державою, має

визначатись транскордонне забруднення атмосферного повітря;

Складається карта регіону, на якій вказується розміщення станцій

спостережень за якістю атмосферного повітря та наносяться зони перевищення

нормативів граничних величин якості атмосферного повітря. Розмір території

визначається розрахунковим прямокутником математичного моделювання, має

відображати зони впливу кожної забруднюючої речовини з перевищенням.

54

5.2. Порядок проведення аналізу стану атмосферного повітря в зонах і

агломераціях

Оцінювання вмісту забруднюючих речовин проводиться державною

системою гідрометеорологічних спостережень та уповноваженими

лабораторіями у зонах та агломераціях.

Перевищення нормативів граничних величин якості атмосферного

повітря (граничних, цільових значень) визначаються на основі даних щодо

концентрацій ЗР на постах спостережень, отриманих протягом попередніх 5

років. Цільовий показник вважається перевищеним, якщо він був перевищений

протягом не менше 3 календарних років з попередніх 5.

За результатами проведених вимірів на постах спостережень складаються

переліки зон та агломерацій, у яких рівні окремих пріоритетних речовин

перевищують відповідні граничні або цільові показники.

Для підтвердження достовірності даних з постів спостережень

рекомендується використовувати додатково метод моделювання у визначених

районах з перевищенням відповідних граничних або цільових показників.

Вимоги Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС щодо нормативів граничних

величин щодо якості атмосферного повітря основних показників у табл. 5.1

Таблиця 5.1 – Основні нормативи граничних величин якості

атмосферного повітря згідно вимогам Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС

Найменування

забруднюючої

речовини

Захист здоров’я людини Захист

рослинності

Граничні величини

(концентрації, мкг/м3)

Цільові

показники

Довгострокові

показники

Критичні рівні

1 2 3 4 5

SO2 С=350 мкг/м3 за годину

C>350 не більш 24 раз за рік

-- -- 20мкг/м3

за рік

55

Продовження табл. 5.1

1 2 3 4 5

двоокис азоту та

окис азоту

NO2

40мкг/м3 – середнє за рік

С=200 мкг/м3 за годину,

(С>200 мкг/м3) не більш 18 раз

за рік

-- -- 30мкг/м3

за рік

окис вуглецю С=10 мг/м3 за 8 годин

(добове)

-- -- --

свинець 0,5 мкг/м3 – середнє за рік -- -- --

Бензол 5 мкг/м3 – середнє за рік -- -- --

Тверді частки

ТЧ10

40мкг/м3 – середнє за рік

С=50мкг/м3 – добове значення

за 24 години,

(С>50 мкг/м3) не більш 35 раз

за рік

-- -- --

Тверді частки

ТЧ 2.5

--- 25 мкг/м3 –

середнє за

рік з

1.01.2015р.

-- --

Озон О3 -- С=120 мг/м3

за 8 годин

(добове)

C>120 не

більш 24

днів за рік

С=120мг/м3 за 8

годин, макс.

добове за рік

Цільовий

показник

АОТ-40 зі

значень за 1

годину

Вміст миш‘яку

у фракції ТЧ10

- 6 мг/м3-

середнє за

рік

- -

Вміст кадмію

у фракції ТЧ10

- 5 мг/м3-

середньоріч

не значення

- -

Вміст нікелю

у фракції ТЧ10

- 20 мг/м3-

середньоріч

не значення

- -

56

Закінчення табл. 5.1

1 2 3 4 5

Вміст

бензо(а)пірену

фракції ТЧ10

- 1 мг/м3-

середньоріч

не значення

- -

6. ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЩО МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНЕННІ В

МАЙБУТНЬОМУ

Порядок призначено для визначення цільових показників вмісту

пріоритетних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в рамках

нормативів граничних величин якості атмосферного повітря, згідно

рекомендацій Директив ЄС.

Цільові показники якості атмосферного повітря мають регулювати

граничний рівень нормованих параметрів на певний період часу і необхідні для

створення планів поетапного поліпшення якості атмосферного повітря.

Встановлення порядку застосування цільових показників забруднюючих

речовин має проводитись на основі даних щодо стану атмосферного повітря в

зоні або в агломерації.

6.1. Порядок оцінки стану атмосферного повітря із застосуванням

основних нормативів граничних величин Директиви

Для оцінки стану атмосферного повітря обов’язково мають

використовуватись основні нормативи якості атмосферного повітря, що

рекомендує Директива 2008/50/ЄС для пріоритетних ЗР з метою захисту

здоров’я людини, це:

- граничні значення для ТЧ10, SO2, NO2, CO бензолу та свинцю;

- цільові показники для ТЧ2,5 та О3 (озон);

57

- порогові значення (інформаційний поріг) для SO2, NO2 та О3;

- довгострокові цілі для О3;

З метою захисту рослинності мають встановлюватися критичні рівні для

SO2, NO2.

Для інших небезпечних ЗР, які викидаються в атмосферу підприємствами,

граничні значення та цільові показники можуть бути встановлені на основі

діючих державних стандартів, що нормують показники впливу на стан

атмосферного повітря.

Оцінка стану атмосферного повітря виконується шляхом порівняння:

- даних щодо концентрацій ЗР з постів моніторингу та результатів

моделювання по кожній ЗР відповідно до нормативів, наведених у таблиці 5.1.

При цьому має визначатись ступінь антропогенного впливу (перевищення

граничних або цільових значень ЗР в % до встановлених граничних або

цільових значень).

- порівняння цільових показників якості атмосферного повітря, що

встановлювалися в регіоні раніше, і результатів їх досягнення.

Величина перевищення має визначатись на підставі використання

класифікації «висока», «середня», «низька».

«Висока» - перевищення більш ніж на 25% від граничного значення.

«Середня» - перевищення від 15% до 25% граничного значення.

«Низька» - перевищення до 15% граничного значення.

В кожній зоні або агломерації на підставі даних з пунктів фіксованих

вимірювань та результатів моделювання по кожній ЗР визначаються території з

перевищенням граничних і цільових значень, які можливо поділити на регіони з

перевищенням однієї ЗР та регіони з перевищенням кількох ЗР.

6.2. Принципи встановлення значень цільових показників вмісту

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Цільові показники встановлюються у випадках, коли рівні вмісту окремих

58

ЗР в атмосферному повітрі зони або агломерації перевищують будь-яку з

нормативних граничних величин, а впровадження відповідних заходів зі

зменшення забруднення, недостатньо для ліквідації перевищень, що

виникають.

Для досягнення відповідності нормам відстрочується крайній термін

досягнення цілей щодо граничних величин якості повітря і встановлюється

проміжне значення – цільовий показник із зазначенням терміну його дії.

При застосуванні цільових показників мають бути враховані наступні

принципи:

1) Принцип технічної, економічної та практичної досяжності.

За цим принципом визначається необхідність зниження рівня

антропогенного впливу на атмосферне повітря наскільки це технічно досяжне і

економічно можливо. Для виконання цього принципу необхідно при

встановленні цільового показника забезпечити покрокове досягнення

нормативних концентрацій. При цьому з кожним кроком мають прийматись

більш суворіші нормативи.

2) Принцип запобігання забруднення.

За цим принципом мають прийматися заходи що запобігають

виникненню забруднень на виробничих технологічних об'єктах, як джерелах

утворювання забруднення. Заходи щодо запобігання і скорочення викидів ЗР в

повітря не повинні призводити до зростання навантаження на інші природні

середовища.

3) Принцип «забруднювач платить».

Відповідальність за забруднення та витрати щодо запобігання та / або

зниження забруднення і по заходам, спрямованим на поліпшення стану

атмосферного повітря, несуть підприємства, особи, що є джерелами

забруднення.

При використанні принципів встановлення цільових показників мають

враховуватись наступні критерії:

1) Характеристика регіону (області, міста, району, окремою території):

59

- місце знаходження, площа території перевищення та її призначення

(промислова зона, житлова забудова тощо);

- дані про групи населення, схильних до ризику;

2) Показники стану атмосферного повітря зони чи агломерації:

- відповідність наявних рівнів ЗР в атмосферному повітрі граничним

значенням або цільовим показникам, ;

- перевищення концентрацій над прийнятими нормативами якості

атмосферного повітря в зоні і агломерації;

- тривалість перевищення;

- врахування ефекту взаємодії в атмосферному повітрі даної ЗР з іншими

забруднювачами. Такий ефект притаманний такім ЗР, як сірчистий газ, окисли

азоту, озон та двоокис азоту.

6.3 Визначення переліку забруднюючих речовини

Основні цільові показники в області якості атмосферного повітря і

скорочення викидів повинні бути взаємно пов'язані між собою і спрямовані на

зведення до мінімуму впливу на здоров'я людини. На підставі аналізу стану

якості атмосферного повітря в зонах та агломераціях має складатись перелік ЗР,

по яких визначені перевищення граничних значень та цільових показників з

числа встановлених пріоритетних забруднювачів повітря (табл.5.1) та інших

небезпечних ЗР, які викидаються в атмосферу підприємствами, що нормуються

на основі діючих державних стандартів.

До переліку встановлених пріоритетних забруднюючих речовин з

перевищенням граничних значень обов’язково мають бути включені наступні

забруднювачі: ТЧ10, SO2, NO2, CO, бензол, свинець.

До переліку встановлених пріоритетних забруднюючих речовин з

перевищенням цільових показників обов’язково мають бути включені наступні

забруднювачі: ТЧ2,5 та О3 (озон).

60

6.4 Порядок встановлення показників для забруднюючих речовин,

що мають бути досягненні в майбутньому згідно з вимогами Директиви

2008/50/ЄС

- досягнення цільових показників визначається на підставі даних

фіксованих вимірювань моніторингу атмосферного повітря зони чи агломерації

шляхом їх зіставлення з граничними величинами для кожної ЗР (таблиця 5.1);

- якщо в атмосферному повітрі в зоні пунктів фіксованих вимірювань

рівні ЗР перевищують будь-яку відповідну з граничних значень чи будь-який

цільовий показник, або встановлений норматив виконується оцінка маси

викидів даного ЗР кожним підприємством, яке знаходиться у межах зони з

радіусом 5-6 км від пункту фіксованих вимірювань (загальна площа близько

100 км2);

- виконується аналіз типу кожного регіону з перевищенням, в якому

розміщується даний пункт фіксованих вимірювань з метою визначення

території перевищення (км2). Зона перевищення кожної ЗР повинна бути

репрезентативною щодо перевищень рівнів забруднення повітря та

приймається, як територія площею рівною приблизно 100 км2.

- визначається кількість підприємств, що знаходяться в зоні перевищень,

для оцінки маси викидів ЗР кожним підприємством, яке знаходиться в межах

зони з радіусом 5-6 км від пунктів фіксованих вимірювань (загальна площа

близько 100 км2).

- для досягнення нормативів ЗР в атмосферному повітрі зон та

агломерацій (у пункті фіксованих вимірювань) кожним визначеним

підприємством розробляється план заходів щодо зниження викидів цієї ЗР що

річно протягом 3-5 років.

- на підставі скорочення викидів ЗР, розроблених в планах підприємств,

розраховується вплив кожного підприємства на точку розміщення пунктів

фіксованих вимірювань. Внесок підприємства в рівень забруднення

атмосферного повітря в місці розміщення пунктів фіксованих вимірювань

61

розраховується методом моделювання маси скорочених викидів від джерел

окремого підприємства.

- якщо сумарна розрахована концентрація ЗР від джерел визначених

підприємств в точці розміщення пунктів фіксованих вимірювань буде менш

граничного значення, встановлюються цільові показники щодо досягнення

граничних значень цієї ЗР. Цей план затверджується компетентним органом

зони (агломерації).

- якщо сумарна розрахована концентрація від джерел визначених

підприємств в точці розміщення пунктів фіксованих вимірювань буде більш

граничного значення, визначаються підприємства, які мають найбільший вплив

на точку розміщення пунктів фіксованих вимірювань і для цих підприємств

пропонуються інші терміни досягнення граничних значень ЗР (нові цільові

показники). Ці плани корегуються з підприємствами з урахуванням їх

можливостей.

6.5 Терміни досягнення значень цільових показників

Якщо в певних зонах чи агломераціях рівні ЗР в атмосферному повітрі

перевищують будь-яку з гранично допустимих концентрацій чи будь-який

цільовий показник, враховуючи будь-яку граничну величину похибки в

кожному випадку, відповідальні державні органи виконавчої влади мають

розробляти Плани для цих зон та агломерацій з метою встановлення термінів

досягнення відповідних гранично допустимих концентрацій чи цільових

показників.

Крайній термін досягнення цілей щодо граничних значень якості

атмосферного повітря може бути відстрочено для зон та агломерацій із

особливо важкими умовами у тих випадках коли, незважаючи на впровадження

відповідних заходів зі зменшення забруднення, у певних зонах та агломераціях

викиди ЗР в атмосферне повітря не досягають відповідності нормам.

Пропонується встановлювати довгострокові цільові показники на 3, 5 і 10

років. Таким чином, через 3, 5 і 10 років необхідно провести комплексне

62

дослідження і зрозуміти, чи досягнуті показники якості навколишнього

середовища, при необхідності внести зміни.

Будь-яка відстрочка повинна супроводжуватися детальним планом, який

має бути оцінений Комісією, щоб гарантувати можливість досягнення

граничних значень при зміненні крайнього терміну.

7. Порядок формування звіту

Розроблені цільові показники якості атмосферного повітря

оформлюються у вигляді аналітичної інформації (звіту), що містить такі

відомості:

1) загальну соціально-економічну характеристику регіону;

2) аналіз розвитку продуктивних сил;

3) обґрунтування необхідності розробки цільових показників якості

навколишнього середовища;

4) аналіз цільових показників якості навколишнього середовища, що

встановлювалися в регіоні раніше, і результатів їх досягнення;

5) аналіз екологічної ситуації, екологічних ризиків;

6) дані лабораторних досліджень;

7) дані про передбачувану ситуації і наслідки прийняття цільових

показників якості навколишнього середовища;

8) таблицю цільових показників якості навколишнього середовища;

9) комплекс заходів по досягненню цільових показників;

10) резюме.