coreboot quick start

Система coreboot

Проект coreboot

Встановлення coreboot

Недоліки BIOSКод повністю написаний на мові

програмування Assembler

Завантаження в емуляційному режимі 8086

Неможливість застосування нестандартного програмного забезпечення

Налаштування за допомогою клавіатури і дисплея

Відсутня можливість поновлення BIOS з середовища сучасної ОС

Переваги coreboot

Написана на мові програмування С

Повноцінне використання ресурсів ПК

Можливість віддаленого конфігурування

Мережеве завантаження

Швидке завантаження

Безкоштовне розповсюдження за ліцензією GPL

Використання coreboot

Кластерні рішення

Сервери

Персональні комп'ютери

Операційні системи, які завантажуються за допомогою

coreboot Linux

Plan 9

Windows 2000

Windows XP

Windows Vista

Windows 7 (Beta)

Послідовні кроки встановлення

Установка Linux

Завантаження коду coreboot

Конфігурація і побудова коду під вибрану системну плату

Заміна мікросхеми BIOS на DoC-пристрій

Запис коду coreboot на DoC-пристрій

Перезавантаження системи

Програми для встановлення

Buildrom — створює образ coreboot для подальшого запису

Flashrom — записує образ на DoC-пристрій

Можливі доповнення coreboot

Linux (ядро)

Etherboot (мережеве завантаження)

FILO (завантажувач операційних систем)

LAB (Linux як завантажувач)

Memtest86 (програма тестування пам'яті)

Coreinfo (інформація про комп'ютер)

Допоміжні пристрої

Flash recovery board

Самостійно завантажує FreeDOS в якому перепрограмовує мікросхему BIOS

Top Hat Flash

Містить додаткову мікросхему пам'яті для зберігання резервної копії BIOS

Програматори

Під`єднуються до комп'ютера і записують код coreboot на DoC

POST card

Виводить біт із порту 80