№4 (33) ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ

№ 4 (33)2011

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

потрібні чіткі правила гриЗемельна реформа:

стор. 12

МЕХАНІЗАЦІЯСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Всеукраїнський журнал

Проектування й будівництво тваринницьких комплексів

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» -Ваш надійний партнер

Ми проектуємо й реконструюємот в а р и н н и ц ь к і к о м п л е к с и

Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104e-mail: [email protected]

тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент»отримала від держави найвищу нагороду,ставши «Підприємством року-2010»

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІУ НОмЕРІ:

3 Журнал для працівників АПКМЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2010



Свідоцтво про реєстрацію КВ № 7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українська

Засновник і видавець Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерів

Передплатний індекс 90787

Шеф-редактор Микола Шпак

Керівник проекту/головний редактор Ірина Садова

Дизайн та макетування Денис Харченко

Над номером працювали: Анастасія Дубченко, Наталя Усенко,Зиновій Ружило

За зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях

відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу».

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Листування з читачами — лише на сторінках журналу.

При використанні наших публікацій посилання на журнал

«Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 27.09.2011 р.

Адреса редакції: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 [email protected] www.ukragroleasing.com.ua

Тираж 2 000 примірників

Друк ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Долина мрій» © «Механізація сільського господарства», 2011 р.

АЯc. 16 c. 44c. 30

Проектування й будівництво тваринницьких комплексів



Лізинговий словник

ОФІЦІЙНО Зміни в установчих документах НАК «Украгролізинг» ........ 4

НОВИНИ ............................................................................. 5

ПЛАНИ Готові освоїти додатковий мільярд ................................. 6

МЕНЕДЖМЕНТ Багато можливостей і висока відповідальність ............. 8

АКТУАЛЬНО Земельна реформа: потрібні чіткі правила гри .............. 12

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ Лізинговий словник для сучасного агровиробника ....... 16

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг .......................................................... 22

ОФІЦІЙНО Вимоги щодо подання документів для укладення договорів фінансового лізингу ........................................ 24

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї .. 26

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК Оптимізм машинобудівників .......................................... 30

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ Надії на ячмінь .................................................................. 34

З ВІДКРИТИМ СЕРЦЕМ Ми разом втілимо мрію Владика .................................... 40

НОВИНИ ............................................................................. 42

СЕЗОН Догляд за садом восени та взимку ................................. 44

НОВИНИ ............................................................................. 50

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011Журнал для працівників АПК3

ОФІЦІЙНО

Нововведення коментує на-чальник відділу корпо-

ративних прав та управління МТС НАК «Украгролізинг» Ольга Філіппович:

Постановою Кабінету міністрів України від 31 серпня 2011 року № 951 «Деякі питання Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» прийнято нову редакцію Статуту НАК «Украгролізинг». Постанова набу-ла чинності 16 вересня 2011 року. Із її текстом можна ознайомити-ся на сайті НАК «Украгролізинг»: www.ukragroleasing.com.ua.

У Статуті зазначено, що метою діяльності Компанії є сприяння ре-алізації державної політики у сфері агропромислового комплексу, за-безпечення ефективного функціо-нування та розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробни-кам на умовах лізингу технічних за-собів для зазначеного комплексу, надання виробничих послуг, орга-нізації технічного сервісу, отриман-ня прибутку.

Відповідно до Статуту, повна назва Компанії нині є такою: Дер-жавне публічне акціонерне това-риство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

Також збільшено статутний ка-пітал Компанії до 828 837 200 гри-вень шляхом проведення додат-

кового випуску простих іменних акцій номінальною вартістю 388 760 900 гривень за рахунок фі-нансування із загального фонду державного бюджету, спеціального фонду державного бюджету за бю-джетною програмою КПКВК 680120 «Збільшення статутного фонду НАК «Украгролізинг» для закупівлі технічних засобів для агропромис-лового комплексу з подальшою передачею на умовах фінансового лізингу» та стабілізаційного фонду.

Статут Компанії розроблено на виконання Закону України «Про акціонерні товариства», де зазна-чено, що статути акціонерних то-вариств, створених до набуття чин-ності згаданим вище Законом, має бути приведено у відповідність із нормами цього Закону. Окрім того, йдеться про потребу здійснити де-матеріалізацію акцій для забезпе-чення існування їх виключно у без-документарній формі

Спеціалісти «Украгролізингу» й Міністерства аграрної політики та продовольства розробили проект постанови Кабінету міністрів Украї-ни «Деякі питання Національної ак-ціонерної компанії «Украгролізинг». Документ було погоджено з Мініс-терством фінансів, Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Фондом державного майна Укра-

їни, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Отри-мано позитивний висновок Мініс-терства юстиції України за резуль-татами правової експертизи.

Згідно з пунктом 2 постанови Ка-бінету міністрів України від 31 серп-ня 2011 року № 951, наглядовій раді Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» треба здійснити в установленому законодавством порядку заходи щодо приведення діяльності Компанії у відповідність із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» в частині переведення випуску іменних акцій Компанії документарної форми іс-нування у бездокументарну форму існування.

На засіданні наглядової ради Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», яке заплановане на першу декаду жовтня 2011 року, в порядку денному передбачено розглянути переведення випуску іменних акцій державного публічно-го акціонерного товариства «Націо-нальна акціонерна компанія «Укра-гролізинг» документарної форми існування у бездокументарну фор-му існування та затвердження умов договорів, що укладатимуться з де-позитарієм і зберігачем цінних па-перів, установлення розміру оплати їхніх послуг.

Зміни в установчих документах НАК «Украгролізинг»Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» змінила організаційно-правову форму. Відтепер повна її назва – Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

Новини НАК «Украгролізинг» дивіться на сайті: www.ukragroleasing.com.ua

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011Журнал для працівників АПК 4

НОВИНИ

Державне агентство земельних ре-сурсів (Держземагентство) України планує до кінця року видати близько ста тисяч державних актів права влас-ності на земельні ділянки та ліквідувати до середини жовтня 75 % заборгова-ності перед населенням із реєстрації та видачі таких актів.

«По всій Україні протягом півто-ра місяця буде закрито на 75 відсо-тків усі заборгованості з реєстрації та видачі актів», — повідомив голова Держземагентства Сергій Тимченко під час урочистого вручення перших двохсот актів працівникам соціальної сфери у м. Вишневому Київської об-ласті. Сергій Тимченко повідомив, що відомство в рамках акції має намір упродовж двох днів видати 22 тисячі земельних актів. При цьому він до-дав, що терміни може бути подовже-но доти, доки не буде видано всі акти.

Голова Держземагентства зазна-чив, що з 1 січня 2012 року відомство працюватиме за принципом єдиного вікна, запустить автоматизовану сис-тему ведення земельного кадастру та запровадить посаду державного ка-дастрового реєстратора, в обов’язки якого входитимуть проведення реє-страції протягом 14 діб, видача випис-ки й довідки впродовж дня та надання іншої інформації упродовж не більш ніж десяти днів. Усі ці заходи, на думку С. Тимченка та представників влади, які були присутні на церемонії, дадуть змогу позбутися черг і реалізувати озвучені плани щодо кількості ви-даних земельних актів. «Я певен, що до закінчення цього року буде видано до ста тисяч актів», — підсумував го-лова Київської облдержадмі ністрації Анатолій Присяжнюк.

«Інтерфакс-Україна»

Стимулювати вітчизняне сільськогосподарське машинобудування

Потрібна державна допомога

Перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв доручив Міністерству аграрної політики й продовольства, Державному агентству з управ-

ління корпоративними правами та майном і Міністерству економічного розвитку та торгівлі підготувати пропозиції щодо стимулювання роз-витку вітчизняного машинобудування для АПК. Відповідне доручення А. Клюєв дав за підсумками виїзного засідання, присвяченого розви-ткові вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, у смт Дослідницьке Київської області.

Мінагропродові зокрема доручено сформувати державне замов-лення на сільгосптехніку на 2012 рік та орієнтовні пропозиції на 2013–2014 роки. Мінагропрод разом із Держагентством з управління кор-поративними правами також мають підписати ф’ючерсні контракти між виробниками сільгосппродукції та машинобудівниками щодо при-дбання сільгосптехніки на поточний рік, а також подати пропозиції стосовно суми, яку слід виділити аграріям для здешевлення кредитів на придбання сільгосптехніки.

Перший віце-прем’єр-міністр також доручив Мінагропродові скласти реєстр вітчизняних сільськогосподарських машинобудівни-ків. Держагентство з управління корпоративними правами разом із керівниками машинобудівних підприємств мають до 1 грудня вжи-ти заходів для забезпечення сервісного обслуговування виробленої сільгосптехніки.

Згідно з іще одним дорученням А. Клюєв зобов’язав Мінагропрод, Держ агентство з управління корпоративними правами та МЕРТ роз-робити законопроект про поетапну локалізацію виробництва. Перший віце-прем’єр також доручив МЕРТ і Мінагропроду розробити проект за-кону про звільнення від ввізного мита й податків імпортних технологій та обладнання, яке закуповують для реконструкції підприємств вітчиз-няного машинобудування. Він доручив Держагенству з управління кор-поративними правами завершити приватизацію й акціонування підпри-ємств галузі. «У сільськогосподарському машинобудуванні приватна власність є набагато ефективнішою», — зазначив перший віце-прем’єр.

«Iнтерфакс-Україна»

Сьогодні матеріально-технічна база українських фермерів перебу-ває в дуже занедбаному стані. Про це сказав заступник директора

Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Віктор Месель-Веселяк. «Фермери мають тільки 0,8 трактора, навіть одного трактора не маємо, 0,2 комбайна, 0,4 сівалки. Тому матеріально-тех-нічна база, будемо вважати, є дуже складною, й працювати людям у цих господарствах дуже важко», — наголосив він.

За словами академіка, щоб трохи піднести розвиток фермерських гос-подарств, до цього процесу має долучитися й держава. «Але фермери отримують 153 гривні державної дотації, а сільгосппідприємства мають 479 гривень на гектар», — зазначив науковець. В. Месель-Веселяк додав, що в європейських країнах фермери отримують 250–300 євро на гектар.

УНН

Сто тисяч актів на землю до кінця року


ПЛАНИ

Про перспективи прийняття законопроекту говорить перший заступник голови правління НАК «Украгролізинг» Євген ЦІП:

— Компанія «Украгролізинг» чітко працює над утіленням у життя пріо-ритетів, окреслених урядом країни, нашим профільним міністерством. Ідеться про забезпечення лізинго-вою технікою та обладнанням клю-чових програм — програми «Зерно», розвитку молочного скотарства й вирощування свиней.

Щодо зернового напряму говори-мо в першу чергу про зернозбиральні комбайни великої потужності (12 кг/с та більше), окрім того, про енергона-сичені широкозахватні посівні комп-лекси у складі потужних тракторів та багатоопераційних сівалок, а також про сертифіковані зернові елевато-

Готові освоїти додатковий мільярдДо Верховної Ради подано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо спрямування частини коштів, отриманих від вивізного мита з експорту зерна, на закупівлю технічних засобів для агропромислового комплексу). Згідно з цим законопроектом, запропоновано частину коштів, а саме один мільярд гривень, які мають надійти до Держбюджету від вивізного мита за експорт зерна, залучити для закупівлі технічних засобів на потреби агропромислового комплексу через Національну акціонерну компанію «Украгролізинг».

пояснювальній записці розробників законопроекту йдеть-ся зокрема про те, що агропромисловий комплекс країни,

незважаючи на посилену підтримку з боку уряду, має ще значні невикористані резерви для збільшення виробництва зерна, м’яса, молока, іншої продукції сільського господарства та імпортозамі-щення продуктів харчування за рахунок власного виробництва.

Серед основних причин недостатнього використання потенціалу АПК слід назвати технічну відсталість у сільському господарстві та машинобудуванні. У ринкових умовах господарювання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських під-приємств неможливе через високий рівень морального та фізич-ного зносу техніки. Не маючи достатньої кількості техніки на ланах, сільське господарство щорічно втрачає майже 3 млн т зерна.

Неплатоспроможність більшості аграрних підприємств робить майже неможливим придбання ними потрібної техніки за повну вартість. Тому для них найприйнятнішим є лізинг, який виступає джерелом фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств і важливим чинником онов-лення їхньої матеріально-технічної бази.

Державна підтримка сільського господарства у формі фінан-сового лізингу дає змогу в найкоротший термін оновити техніку до технологічної потреби.

Утім, державному операторові лізингових програм — НАК «Укр-агро лізинг», вочевидь, бракує виділених бюджетних коштів на 2011 рік на закупівлю техніки для агропромислового комплек-су. Тому в проекті запропоновано частину коштів, які надійдуть до Держбюджету нинішнього року від вивізного мита за експорт зерна, спрямувати на закупівлю техніки вітчизняного виробни-цтва, зокрема комбайнів, зерносушильного обладнання, меха-нізованих ліній для тваринницьких комплексів та будівництва елеваторів, і таким чином прискорити модернізацію матеріально-технічної бази підприємств.

Прийняття зазначеного законопроекту також створить спри-ятливі умови для збільшення обсягів виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки та реалізації її на внутрішньому й зовнішньому ринку, а відтак — додаткових надходжень до Дер-жавного бюджету.

У


ПЛАНИ

— Відсутність належних складських при-міщень для зберігання зерна завдавала нам великого клопоту, бо оренда елеватор-них потужностей ставала в добрячу копійку. Та й контролювати зберігання збіжжя було практично неможливо.

І тільки завдяки «Украгролізингові» ми нарешті отримали рятівну можливість придбати склади бункерного типу для зберігання зерна на п’ять тисяч тонн. Тепер зберігаємо там кукурудзу, соняшник і пше-ницю. Усе завжди під рукою й на виду — постійно під контролем. Го-ловне — ми завжди готові до цінових коливань. Маємо змогу значно розширити строки реалізації зерна, тобто продавати його тоді, коли це буде найвигідніше економічно саме для нас. І, звісно, доводити зерно до потрібних якісних кондицій.

Обладнання Карлівського машинобудівного заводу працює пре-красно. Нещодавно ми поставили ще й нові електронні ваги.

Придбати та змонтувати такі складські приміщення без лізингової схеми ми ніколи б не змогли, як, зрештою, й кожне невеличке фермер-ське господарство такого типу. Бо де ж відразу взяти чотири з поло-виною мільйона гривень? Тільки за допомогою фінансового лізингу ми зуміли це зробити.

У банках такі відсотки за кредит візьмуть, що з торбами треба йти, а не господарювати. Фінансовий лізинг — то інша річ, тим більше, що з Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» ми працюємо вже майже десять років. Спочатку взяли трактор харківського виробництва, по-тім — два комбайни, невдовзі — ще два трактори МТЗ. За комбайни й трак-тори розрахувалися вже давно, за графіком, як і належить. Тепер залиши-лося сплатити лише за міні-елеватор. Лізинговий договір укладено на сім років. Кредитна історія в нас не заплямована жодними, бодай найменши-ми порушеннями, з плановими виплатами ми ніколи не тягли. Сподіває-мося, наша співпраця з «Украгролізингом» і надалі буде такою ж плідною.

ри. Зараз їхніх потужностей бракує більш ніж на 25 мільйонів тонн. І це тільки щоб забезпечити зберігання цьогорічного п’ятдесятимільйонного врожаю! Що ж буде з урожаєм у 80 мільйонів тонн, завдання щодо якого поставив уряд?

Для тваринництва сільгосптова-ровиробники чекають від нас сучас-них комплексів, які за програмами фінансового лізингу буде здано, як-то кажуть, під ключ — уже побудова-ними, зі змонтованим обладнанням та забезпеченням належною інфра-структурою. На часі також передання в лізинг інфраструктур оптових рин-ків з овоче- та фруктосховищами.

Якщо для таких ключових на-прямів «Украгролізинг» матиме до-датковий мільярд, то вже до кінця нинішнього року за процедурою фі-нансового лізингу наші аграрії одер-жать очікувану актуальну техніку та високотехнологічне обладнання.

Потенціалу для реалізації такого проекту в нашої компанії достатньо. Уже є попередні домовленості з осно-вними заводами — постачальниками вітчизняної техніки та обладнання. Маю на увазі Херсонський машино-будівний завод, Білоцерківський ком-байно-тракторний завод, Харківський тракторний завод, ВП «Агро-Союз», ВАТ «Брацлав» та інші.

Маркетингова служба компанії напрацювала базу даних потен-ційних клієнтів — господарств, які очікують можливості скористатися лізинговими програмами для при-дбання сучасної вітчизняної техніки.

Тепер усе залежить від рішення Верховної Ради України, яка має схвалити законопроект про виді-лення «Украгролізингові» додатко-вих коштів. Прийняття цього зако-нопроекту дасть змогу придбати й передати сільгосптоваровиробни-кам на умовах фінансового лізингу зернозбиральні комбайни на суму 250 мільйонів гривень, зерно-сховища «під ключ» та обладнання для сушіння зерна — на 550 міль-йонів, тваринницького обладна-ння — на 200 мільйонів. А Держав-ний бюджет за період використання (лізингу) технічних засобів отри-має у вигляді податків і зборів 1302,5 мільйонів гривень.

Валентина ГЕРАСИМЕНКО, керівник СФГ «Герасименко В.І.» Теплицького району Вінницької області:

Ось такий склад бункерного типу побудовано у господарстві «Герасименко В.І.» завдяки лізинговим програмам


Багато можливостейі висока відповідальність

Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» — держав-ний оператор лізингових програм в агросекторі вже протягом десяти років є надійним партнером українських аграріїв.

Господарства, які розпочали роботу з «Украгролізингом», прагнуть одержати за допомогою компанії дедалі більше нової техніки, переконуючись в очевидній вигоді лізингу як такого. А керівники вже зміцнілих великих підприємств часто згадують про те, що свій перший солідний капітал заробили саме завдяки вигідному придбанню висококласної техніки через «Украгролі-зинг», який нерідко допомагає своїм клієнтам досягти успіху.

мЕНЕДЖмЕНТ

Голова правління Національної акціонерної компанії

«Украгролізинг» Микола ШПАК на виставці «АГРО-2011»


«Украгролізинг» відкритийдля партнерства

Тим агрогосподарствам, які ли-шень приглядаються до «Украгро-лізингу» як до можливого партне-ра, компанія завжди готова надати інформацію про свою діяльність. Новини «Украгролізингу» постійно публікуються на корпоративному сайті www.ukragroleasing.com.ua та в часописі «Механізація сільсько-го господарства».

На умовах фінансового лізингу агровиробникам упродовж перших шести місяців 2012 року поставле-но 65 одиниць сільськогосподар-ської техніки та комплектів облад-нання на суму 41,8 млн грн (див. діаграму).

Найбільше техніки отримали господарства Донецької (на суму 7,4 млн грн), Черкаської (5,3 млн грн), Одеської (4,0 млн грн) облас-тей та Автономної Республіки Крим (3,9 млн грн). На жаль, жодної одиниці техніки не поставлено сільськогоспо-дарським товаровиробникам Волин-ської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рів-ненської, Тернопільської, Чернівець-кої та Чернігівської областей. Проте нині ситуація вже змінюється. Підпи-сано, наприклад, договори фінансо-вого лізингу на поставку обладнан-ня для тваринництва виробництва ТОВ ВО «Техна» підприємствам Житомирської (на суму 3,8 млн грн) та Закарпатської (5,4 млн грн) об-ластей. На стадії оформлення до-говори на обладнання СП «Грантех» для господарств Львівської (на суму 3,1 млн грн) та ТОВ «Біг Дачмен Україна» Чернігівської (7,4 млн грн) областей. Також підписано догово-ри на поставку доїльних установок виробництва ВАТ «Брацлав» тва-ринникам Волинської (на 241,1 тис. грн) та Рівненської (482,3 тис. грн) областей.

Літні місяці, коли значно активізу-валося державне фінансування, дали змогу компанії помітно підвищити показники. Отож на 1 вересня за по-точний рік на умовах фінансового лізингу «Украгролізинг» уже надав 189 одиниць сільськогосподарської техніки та комплектів обладнан-

ня на суму 212,818 млн грн, у тому числі: 38 тракторів на 19,1 млн грн, 84 зернозбиральні комбайни на 110,6 млн грн, 25 одиниць ґрунто-обробної техніки на 10,8 млн грн, 22 комплекти обладнання для тва-ринництва на 67,3 млн грн.

Компанія уклала 97 догово-рів фінансового лізингу на суму 200 млн грн. Відповідні кошти пе-рераховано заводам-виробникам вітчизняної сучасної агротехніки. Серед них такі підприємства, як ТОВ «СУРВП «Дон-Лан», ТОВ «Іннова-ційні технології», ТОВ «ВО «Техна», ПАТ «Харківський тракторний завод», ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ», ТОВ «Біг Дачмен Україна», ТОВ «Агрікон-Ки-їв», ТОВ «ВП «Агро-Союз» та інші.

Жодного боржникане проминемо

Зрозуміло, основним парамет-ром, за яким оцінюється робота лізингової компанії, є вчасне по-вернення платежів клієнтами. План передбачав за перше пів-річчя нинішнього року повернути 68,7 млн грн. Філіям компанії, які

діють в усіх областях України, вда-лося забезпечили стовідсоткове його виконання.

В «Украгролізингу» уважно від-стежують динаміку зазначеного показника. Якщо, приміром, торік свої плани на перше півріччя на сто та більше відсотків виконували 13 філій, то нині за цей самий пе-ріод їх уже 16. Найкраще показали себе, значно перевищуючи план, Закарпатська (137 %), Сумська (115 %), Тернопільська (114 %), Одеська та Полтавська (111 %) фі-лії. Стабільну роботу демонструють Волинська, Донецька та Сумська філії, чітко виконуючи плани що-місячно впродовж півріччя на сто та більше відсотків. Для порів-няння: виконання плану на перше півріччя щодо повернення лізин-гових платежів загалом у 2009 р. становило 90 %, у 2010 р. — 99 %, а в 2011 р. — 100 %, і це попри те, що план на перше півріччя ниніш-нього року на 10 млн грн переви-щує аналогічний план минулого року. Тепер найголовніше завдан-ня компанії — й надалі зберігати таку позитивну тенденцію.

52%

32%

6%

10%

Поставка техніки та обладнання за 8 місяців 2011 року

НА УМОВАХ

ЛІЗиНГУ

ПОСТАВЛЕНО

млн грн

189 одиниць

сільгосптехніки

212,8

на суму Зернозбиральних комбайнів84 одиниць на 110,6 млн грн (52%)

Тракторів38 одиниць на 19,1 млн грн (10%)

ґрунтообробної та посівної техніки25 одиниць на 10,8 млн грн (6%)

Іншої техніки та обладнання 22 одиниць на 67,3 млн грн (32%)



Менеджери компанії заохочують усі служби ретельно аналізувати ситуацію стосовно платежів та вмі-ти прогнозувати можливі затрим-ки щодо проплати, бути готовими до сезонних коливань чи навіть форс-мажору. Тому, оцінюючи ро-боту своїх філій, компанія не прос-то бере до уваги обсяг виконання плану, а ще й співвідносить це, що дуже важливо, із тим прогнозом, який раніше дав підрозділ. Адже, якщо прогноз зроблено точно, це означає, що фахівці філії найтісніше співпрацюють із клієнтами, добре знають ситуацію в господарствах-лізингоодержувачах, реально оці-нюють їхні перспективи, а отже здатні убезпечити лізингові кошти від можливих ризиків.

Заступник директора депар-таменту лізингу з питань по-вернення Олексій Іщенко пере-конаний, що зараз окреслилася тенденція до постійного поліпшен-ня ситуації щодо повернення лі-зингових платежів. І це стосується не тільки планових надходжень, але й ліквідації заборгованостей, які ви-никли в попередні роки.

— На чому ж ґрунтується такий оптимізм? — питаємо в нього.

— Спрацювала нова чітка й до-сить жорстка система контролю за своєчасним виконанням плану, запроваджена два роки тому но-вим керівництвом компанії. Нам удалося розробити оптимальну форму щотижневого звіту обласних філій, завдяки якій видно не лише загальне виконання плану. Раніше філії звітували лишень про загаль-ну суму повернення платежів. Але ж

ця сума складається і з грошей, які сплачено за минулі періоди, і з кош-тів, які надходять за результатами рішень судів, після дій юристів та заходів нашої служби економічної безпеки. Реальну ж картину сто-совно регулярних планових плате-жів не відстежували. Новий голова правління Микола Шпак наполіг на детальному щотижневому моні-торингу всіх фінансових результа-тів із особливим акцентом на пла-нових платежах.

Тепер ми точно знаємо, яке гос-подарство й чому не виконує план. Раніше покладалися переважно на інформацію філій, а нині за філі-ями закріплено співробітників ком-панії, які постійно контактують із ними й за потреби безпосередньо з господарствами. Якщо треба, разом корегують прогнози філій щодо виконання плану, підказу-ють, що слід урахувати, щоб узяті зобов’язання були реальними.

Копітка робота ведеться з по-чатку кожного місяця. Щотижня готуються підсумкові документи та здійснюється аналіз їх. Як вияви-лося, такий контроль є прекрасним стимулом. Результати говорять самі за себе.

Цікаво аналізувати виконання планів щомісяця. Зазвичай щороку маємо «провали» у червні. Поясни-ти їх можна тим, що аграрії змушені всі наявні кошти витрачати на при-дбання пального, мастила та на від-новлення техніки для збирання вро-жаю. У 2009 році в червні план було виконано лише на 71 %, у 2010-му — на 88 %, а ось нинішнього, 2011-го, вийшли на 90 %. І це був єдиний місяць за півріччя, коли показники опустилися нижче від стовідсотко-вої позначки.

Приємно, що підтягнулися прак-тично всі філії «Украгролізингу». Відмінні результати у Сумської фі-лії. Вона стабільно виконує плани на сто та більше відсотків без най-меншого збою впродовж 24 місяців. Так само значним досягненням — 22 місяці — можуть похвалитися й одесити. Ненабагато відстають від лідерів Дніпропетровська, До-нецька, Закарпатська, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Черні-

гівська філії — вони виконують план на 97 % і вище.

— Звідки ж беруться боржники? Адже платоспроможність кожного потенційного лізинго одержувача ретельно перевіряють перед укладенням лізингового договору з НАК «Украгролізинг».

— Безперечно, на момент укла-дення договору лізингу наші клієнти мають цілком пристойний вигляд. Якщо вже ми почали співпрацюва-ти, значить, запитань щодо їхньої репутації не виникло. От тільки, на жаль, інколи партнери почина-ють мудрувати або й трішки хитру-вати, затягуючи виплату чергових платежів. Невідомо, правда, на що вони при цьому сподіваються. Дех-то вдається до маніпуляцій: мовляв, одержали стаціонарно змонтоване обладнання для тваринництва, отож його ніхто не демонтувати-ме, а значить, не вилучать через борг. Заявляємо рішуче: нас ніщо не зупинить, якщо належні лізингові платежі не буде повернено вчасно. Безкоштовно користуватися до-рогим сучасним обладнанням, по-ставленим за рахунок державних коштів, ми не дозволимо. Надто багато тих, хто хотів би працювати за державними лізинговими про-грамами, щоб попускати несумлін-ним клієнтам.

Певна річ, бувають об’єктивні причини затримання оплати, й у та-кому разі до клієнта можна поста-витися з розумінням, одержавши гарантії, що зобов’язання все одно буде виконано. Але ми стежимо, щоб заборгованість не перетвори-лася на «хронічну». У зв’язку з цим вироблено систему дій. Спочатку надсилаємо письмову претензію боржникові з зазначенням суми боргу й датою його обов’язкового повернення. Не допомагає — до справи беруться наші фахівці з управління економічної безпеки, а вони застосовують досить дієві методи аж до вилучення техніки. Па-ралельно юристи компанії надсила-ють боржникові нотаріальні вимоги або ж повертають заборговані суми в судовому порядку. Отоді чимало господарів-недбальців нарешті зна-



ходять і кошти, й можливості, по-чинають просити не застосовувати штрафні санкції, не нараховувати пеню…

Добре, що за останній рік таких прикрих випадків було зовсім мало. Мабуть, у господарствах зрозумі-ли, що ми не кидаємо слів на вітер, а партнерство має бути чесним і порядним. Передана в лізинг тех-ніка до кінця терміну сплати всіх платежів залишається власністю компанії, державною власністю. Не можеш працювати з нею, як го-диться, — повертай, щоб її пере-дали сумліннішому господареві. Нагадаю: за умовами лізингу, в лі-зингоодержувачів, які порушили договір, техніку вилучають незва-жаючи на те, що вони вже сплатили певну суму.

— Які господарства й далі ви-кликають тривогу через значну заборгованість перед «Укр агро- лізингом»?

— Хоч ми вже й знайшли, здаєть-ся, шляхи до порозуміння та спосо-би вирішення проблем, але все одно напруженою залишається ситуація щодо ТОВ «Племзавод» зі Здолбу-нівського району Рівненської об-ласті. Проблемними є також СТОВ «Джерело» з Коломийського райо-ну Івано-Франківської області, ТОВ «СВП «Агротехнологія» з Автономної Республіки Крим, ФГ «Дар’я і Я» з Вінниці, СТОВ «Княжицьке» з Бро-варського району Київської області, ВСАТ «Слобожанський агрокомбі-нат» із Чугуївського району Харків-ської області, ЗАТ «Чернівецька пта-хофабрика» з Глибоцького району Чернівецької області, СПОП «Маяк- Агро» зі Шполянського району Чер-каської області. Із ними активно працюють юридична служба НАК та співробітники управління економіч-ної безпеки.

Сьогодні всіх боржників охопле-но претензійно-позовною роботою, їхні справи перебувають у судах або на виконанні у Державній ви-конавчій службі. Жодного боржника ми не проминемо.

Прес-служба НАК «Украгролізинг»


Системи GPS – на кожному комбайніСільськогосподарську техніку в Україні із січ-

ня 2012 року буде оснащено системами GPS, що дасть змогу в режимі онлайн відстежувати інфор-мацію щодо того, як проходять посівні роботи та збирання врожаю в регіонах. Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клю-єв під час візиту до Українського науково-дослід-ного інституту прогнозування та випробування техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. В. Погорілого.

За словами А. Клюєва, сьогодні Космічне агентство веде роботу з осна-щення техніки системами GPS. «Ми запустили український супутник. Він уже на орбіті, й тепер сільське господарство з наступного року матиме всю по-трібну інформацію», — підкреслив перший віце-прем’єр. Як він вважає, таке вдосконалення не спричинить проблем, оскільки не коштуватиме дорого.

«РБК-Україна»

Перший віце-прем’єр Андрій Клю-єв доручив розробити законопроект про звільнення вітчизняних вироб-ників сільгосптехніки від сплати ввіз-ного мита на обладнання. Проект закону про скасування імпортного мита на обладнання та технології для українських машинобудівних ком-паній має розробити Міністерство економічного розвитку й торгівлі. На думку Клюєва, це допоможе ви-робникам здійснити модернізацію. «Україна є аграрною країною й має всі шанси стати сильним гравцем на ринку сільськогосподарської тех-ніки», — заявив він. Окрім підтримки вітчизняних виробників, Кабмін має намір обмежити імпорт продукції за-кордонних компаній.

У Держагентстві з управління дер-жавними корпоративними правами та майном пропонують запровадити мито на імпорт складної сільсько-господарської техніки, якій більше від трьох років, на рівні не менш ніж 35% від її митної вартості. Відпо-відну норму передбачено в проекті державної програми розвитку сіль-госпмашинобудування на період до 2016 року. Загалом у проекті про-грами запропоновано щорічно спря-мовувати на підтримку вітчизняного сільгоспмашинобудування не менш як 1% від загального обсягу видатків держбюджету. Зокрема на закупівлю вітчизняної техніки на умовах лізингу з Держбюджету слід щорічно виді-ляти не менш від 1 млрд грн, з яких 500 млн — на закупівлю зернозби-ральних комбайнів. Також не менш від 1 млрд грн пропонують виділяти сіль-госпвиробникам на часткову компен-сацію при купівлі вітчизняної сільгосп-техніки, а також на залучення кредитів для оновлення машинного парку.

В Україні найбільшими виробни-ками сільськогосподарської тех-ніки є Харківський тракторний за-вод, Херсонський машинобудівний завод, «Одессільмаш», Миколаїв-ський, Уманський і Ніжинський заво-ди сільгоспмашинобудування, а та-кож завод «Червона зірка». На їхню частку припадає близько 90% віт-чизняного випуску сільгосптехніки.

Митні ставки зараз невисокі — від 3 до 5% митної вартості обладнан-ня, зазначив гендиректор аграрної компанії «Landkom International» Віталій Скоцик. «Вітчизняне ви-робництво безнадійно застаріло, і вкладати гроші в його модерніза-цію, в принципі, безглуздо. Окрім того, для модернізації компаніям потрібні значні кошти. А скасування мита не дасть компаніям достатніх для цього ресурсів», — певен ме-неджер. За його словами, великі приватні компанії не замовляють техніку в українських виробників. «Комбайн від світового виробника збирає в чотири-п'ять разів більше пшениці, аніж вітчизняний», — каже В. Скоцик. Як єдину перевагу віт-чизняної техніки він називає низьку вартість, тому її замовляють держ-структури та невеличкі господар-ства. А проте скасування мита може привабити світових виробників сільгосптехніки. «Це добра нагода налагодити в Україні великовузлове складання збиральних машин зі сві-товим іменем, — вважає директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. За його сло-вами, саме спрощення податкової політики свого часу стало стимулом для приходу в Росію американської компанії «John Deere», яка відкрила там завод.

Про звільнення від сплати ввізного мита

НО

ВИ

НИ


АКТУАЛьНО

ЗемельНА реформА:потрібні чіткі правила гри

Земельна реформа сьогодні – одна з найбільш обговорюваних тем в Україні. Особливо важливо, коли свої мір-кування та пропозиції висловлюють різнопрофільні спеціалісти агрогалузі. Зокрема 7 липня у Києві було прове-дено круглий стіл на тему «Вільний ринок землі сільськогосподарського призначення: за чи проти?» Його організували юридична фірма «Ілляшев та партнери», асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), компанія «Бейкер Тіллі Україна» та видавничий дім «Галицькі контракти» за підтримки асоціації «Земельна спілка України». У роботі круглого столу взяли участь і представники компанії «Украгролізинг».


АКТУАЛьНО

Тема круглого столу викликала ве-личезний інтерес не лише пред-

ставників сільськогосподарсь ких під-приємств та юристів, але й фахівців консалтингових компаній, фінансис-тів, державних чиновників і, безумов-но, преси. Це зрозуміло, адже йдеть-ся про одну з визначальних галузей вітчизняної економіки, у величезно-му потенціалі якої вже не сумнівають-ся ані в Україні, ані в світі. Питання лише в тім, хто володітиме цим по-тенціалом та як розвиватиме його.

Насамперед учасники обговорен-ня зауважили, що Конституція ви-значає землі України як об’єкт права власності всього українсько-го народу. Тому природно, що ко-жен громадянин може долучитися до обговорення стратегічного зако-ну стосовно своєї власності.

Звісно, для «Украгролізингу» як активного учасника агроринку за-значена тема є вельми актуаль-ною, адже безпосередні клієнти компанії — то здебільшого активні фермерські господарства. А саме фермери та їхні сім’ї відповідно до згаданого законопроекту пер-шими отримають право на при-дбання землі у власність. Окрім того, «Украгролізинг» визначив як пріоритет передання у фінансовий лізинг елеваторів, зерносховищ, а також великих тваринницьких комплексів. Певна річ, лізингодав-цеві небайдуже, на чиїй землі розмі-щуватиметься обладнання вартіс-тю в кілька мільйонів гривень.Адже ці кошти протягом п’яти-семи років повинні повернутися у формі лізин-гових платежів. А «Украгролізинг» контролює процес повернення.

Під час круглого столу було пред-ставлено результати досліджен-ня на тему «Ринок землі в Укра-їні» асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Відкриваючи дискусію, Андрій Кошиль, президент асоціації «Зе-мельна спілка України», модера-тор заходу, наголосив на актуаль-ності та своєчасності обговорення земельних питань і функціонування ринку землі в Україні.

Євген Бердников, начальник департаменту нормативно-пра-вового забезпечення розвитку

— Питання про ринок землі обговорю-вати треба постійно й, головне, з ураху-ванням інтересів тих, хто живе та працює на землі. Не буде діла, якщо правила для селян писатимуть ті, хто ніколи не вихо-дить із кабінетів і не знає селянської спе-цифіки. Наша асоціація налічує 42 тисячі фермерських господарств. Від початку існування фермерства в Україні ми за-вжди виступали за ринок землі, але сьо-годні — однозначно проти дикого ринку. Те, що відбувається в державі: сумний до-свід приватизації підприємств, прогалини в запропонованому законопроекті — все це породжує тривогу. Поки що все роби-лося на гірше. Скільки питань щодо самого лишень паювання земель! Фермери були проти системи паювання. Земля повинна належати державі. Хочеш працювати на ній — орендуй або викупи, але не можна концентрувати її в одних руках. Зовсім не обов’язково мати землю у власності, щоб у неї вкладати й отримувати прибуток.

Зрозуміло, що ціна на землю в нас буде в десятки разів меншою, аніж у світі. І якісь десять сімей в Україні захочуть її придбати, стаючи власниками вже навіть не земель, а територій.

Особливо нервуються селяни через невизначеність. Зараз зби-рають урожай, треба готувати ґрунт під наступний, а в цей самий час можна почути різні, часто протилежні за змістом прогнози та ко-ментарі. Що робити селянинові? А раптом завтра ця земля вже йому не належатиме?

Добре, що нарешті поставили питання про кадастр. Треба дотриму-ватися передбачених законом норм. Але, щоб навести тут лад, потріб-ні роки. Кожна ділянка повинна набути певного статусу, підтвердже-ного документально, щоб будь-хто як покупець міг зайти в Інтернет і побачити потрібні характеристики: яка це ділянка, де розташована та що на ній є. Зрозуміло, що це потребує дуже копіткої роботи.

Коли в Америці фермер заходить до сенату, сенатори встають. Я не закликаю до такого наших парламентарів, але треба зважати на потреби селянина. Подивіться, що відбувається із соціальною сфе-рою на селі. Зараз у людей принаймні є до кого звернутися — за по-треби йдуть до місцевого фермера. А завтра, може, матимуть госпо-даря хіба що у Києві чи десь на Багамах.

Є ще сподівання на сільську громаду, на самоврядування. Намага-ємося співпрацювати із самоврядними асоціаціями. Але поки що гро-мада має голос хіба що на виборах, лише тоді про неї згадують.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Микола Миркевич,президент Асоціації

фермерів та приватних землевласників України

земельних відносин Держав-ного агентства земельних ре-сурсів України, розповів про за-конодавчу основу функціонування ринку земель — закони «Про ринок земель» та «Про Державний зе-мельний кадастр».

На думку Володимира Лапи, генерального директора УКАБ,

законодавчі пропозиції щодо зе-мельного питання мають відпові-дати цілям земельної реформи, які проголошено на державному рівні. Із-поміж основних треба згадати залучення інвестицій в агропро-мислове виробництво, поєднання землевласника та землекорис-тувача в одній особі (що має по-


АКТУАЛьНО


зитивно вплинути на підвищення рівня агротехнологій), зростання можливостей залучення кредит-них ресурсів до АПК, а також на-дання власникам земельних паїв змоги повноцінно ними користу-ватися, в тому числі стосовно ре-алізації їх. За словами експерта, наявні законопроекти допомага-ють досягти зазначеної мети лише частково. «Потреба завершення земельної реформи очевидна, — констатував пан Лапа. — Але хоті-лось би, щоб вона не була метою, а сприяла досягненню тих амбі-ційних цілей, які поставлено перед вітчизняним АПК».

Про активи сільськогосподар-ського сектора в Україні та оцінку їх розповів Олександр Полянський,

директор департаменту оцінки компанії «Бейкер Тіллі Україна». На його думку, у найближчий пері-од Україна може стати лідером се-ред так званих країн продовольчого спрямування, оскільки саме в нашій країні розміщено понад 30% світо-вого запасу чорнозему, до того ж клімат сприятливий, а сільське на-селення численне. Однак показ-ники врожайності в Україні значно нижчі за середньоєвропейські. «Причина в тому, що в Україні сіль-ськогосподарська галузь істотно регулюється з боку держави, від-сутній вільний ринок землі, немає доступної юридичної та фінансової інформації про активи компаній. Унаслідок цього інвесторам склад-но приймати рішення про партнер-

ство з українськими підприємства-ми. Щоб підвищити ефективність сільськогосподарських підпри-ємств, потрібні інвестиції в основні фонди, інфраструктуру, технології, кадри та корпоративне управлін-ня», — сказав пан Полянський.

Підводячи підсумки, учасники круглого столу констатували, що, як свідчать дані різноманітних до-сліджень, переважна більшість на-селення України не заперечує проти запровадження вільного ринку землі сільськогосподарського призначен-ня, проте з певними обмеженнями. Також було внесено пропозицію до-сконально вивчити законопроект «Про ринок земель» та запропону-вати конкретні зміни для його поліп-шення.

— Мета запровадження ринку землі — виконати два основні завдання:

• перерозподілити ресурси на користь ефективніших землекористувачів-власників,

• залучити довгострокові дешеві ре-сурси, щоб нашим землям дати лад.

Тобто треба врятувати землю й пе-редати її ефективному власникові, ще й урахувати соціальні моменти.

Альтернативи ринкові землі немає. Та головна небезпека цього ринку не в тому, що хтось загарбає землі, а в тому, що селянам розповідають байки та казки, у той час як треба від-верто сказати про те, що реально від-будеться зараз і чого слід очікувати в майбутньому.

Отже, ринок землі є економічно вигідним для України лише у довго-строковій перспективі. Уся держава тоді стане багатшою завдяки тому, що землю як ресурс буде залучено в товарообіг.

Але сьогодні землею як ресурсом володіють найбідніші верстви на-селення. Відбуватиметься її пере-розподіл на користь заможніших, і це не можна назвати соціально при-вабливим. Треба пояснити селянам, що володіння власністю дає користь лише у довгостроковій перспективі.

А селянам саме зараз потрібні кош ти для навчання своїх дітей, для похован-ня своїх небіжчиків, навіть для того, щоб утекти із села, де нині соціальний зане-пад. Саме тому селяни й продаватимуть землю.

Треба бути готовими до того, що ри-нок землі не вплине на соціальну інф-раструктуру села, не вирішить питання щодо шляхів, шкіл і т. ін. Який може бути тут зв’язок? Селяни продадуть землю й за ці гроші побудують собі лікарні? Ні, бо це функція держави. Ми всі платимо по-датки для розбудови соціальної сфери. Тому поліпшення може бути, тільки якщо інакше розподіляти Держбюджет. Місце-ва громада повинна мати власні кошти для розвитку.

Селянин, який продав свою ділян-ку, взагалі нічим не буде прив’язаний до землі. Сільська місцевість далі пус-тішатиме. Хто скупить землі (скажімо, до тисячі гектарів), той стане рантьє. На ринок прийдуть зовсім інші гравці, в яких буде доступ до дешевих ресурсів. А це переважно ті ж таки іноземці. Ми не хочемо, щоб вони володіли землею? Так вони заволодіють виробництвом і за-мінять наших виробників.

Чи можна впливати на тих господарів, які не дбають про якість землі? Навіть у попередньому законі про оренду є по-

Максим Федорченко,керівник ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні»


НО

ВИ

НИ

АКТУАЛьНО


Геннадій Новиков,президент Аграрного

союзу України

ложення, за яким слід покарати недбалого орендаря. Але де той критерій, за яким можна визначи-ти, що він зіпсував землю? Отож у кожної ділянки має бути агро-хімічний паспорт, де зазначено її якісні показники. У запровадженні такого паспорта насамперед заці-кавлений селянин-власник. Адже, коли закінчиться термін оренди, за допомогою цього документа можна буде визначити якість зем-лі й порівняти її з тією, що була до оренди. Звернення до фахів-ців, дослідження, аналіз землі, оформлення документації коштує грошей, яких у селянина, звісно ж, немає. Якість більшості земель ніде не зареєстровано. Певно, що за неї орендар і не відповідає.

Опис земель повинен увійти до кадастру, але його формуван-ня — дуже тривалий процес.

Великі аграрні компанії, які вже виходять на міжнародний рі-вень, зацікавлені працювати ле-гально й прозоро. Вони можуть собі дозволити дотримуватися як законодавчих, так і агротех-нічних норм. Дрібні та середні фермери не можуть собі цього дозволити.

— Хоч би як відбувалася земельна ре-форма в інших країнах, кожна держава, особливо в час кризи, намагається все найстабільніше та найвартісніше залучи-ти до державної власності. В Європі осо-бливо практикується саме оренда землі, а не володіння нею. Не знаю прикладів розбазарювання землі там. Нав паки, всі прагнуть її сконцентрувати. Рада Аграр-ного союзу одностайно виступає за те, що найпершим покупцем та оператором на ринку землі повинна бути держава.

Продуктивність праці на землі не зале-жить від того, чи в оренді вона, чи у при-ватній власності, тим більше, якщо практи-кується тривала оренда.

Дуже важливо зберегти наявні теперіш-ні суб’єкти, які господарюють.

Власники бізнесу, котрі прорахували все, що потрібно для ефективної роботи впродовж тривалого часу, та вклали власні кошти, повинні керуватися чіткими й зро-зумілими правилами, які має бути про-писано з погляду технологічної системи. Тільки тоді в агробізнес підуть інвестиції.

Агрогалузь потребує законів про консо-лідацію земель, про родючість ґрунтів, про земельний банк. В українських селян пови-нні бути ефективні фінансові інструменти.

Не забуваймо: в Конституції написано, що земля є загальнодержавною власністю. Держава й повинна взяти всі ризики на себе.

При завершенні земельної реформи треба мак-симально враховувати два основні чинники — еко-номічний та соціальний. З одного боку, слід зроби-ти аграрний сектор інвестиційно привабливішим, а з другого — створити умови для розвитку сіль-ських територій. Про це заявив міністр аграрної по-літики та продовольства України Микола Присяжнюк під час зустрічі з керівниками компаній — потужних сільгосптоваровиробників.

Головною метою зустрічі було обговорення зако-нопроекту «Про ринок земель» та актуальних питань завершення земельної реформи в Україні. «Земельна реформа врахує інтереси всіх учасників ринку — се-лян, фермерів та великих товаровиробників. Сьогодні абсолютно протилежні інтереси різних груп спричини-ли затяжну дискусію, яка не припиниться, вочевидь,

навіть після скасування мораторію. Проте всі ми ро-зуміємо, що іншого шляху для подальшого розвитку аграрного сектора просто немає», — підкреслив Мико-ла Присяжнюк. У свою чергу, представники потужних сільгосптоваровиробників також наголосили на потре-бі завершення земельної реформи та запровадженні цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення. Окрім того, керівники компаній висло-вили впевненість, що при запровадженні ринку земель важливо, щоб максимально було застосовано принцип соціального партнерства, коли кожен великотоварний сільгоспвиробник відповідає за соціально-економіч-ний розвиток сільських громад і територій.

Прес-служба Міністерстваагрополітики й продовольства

НА ПРИНцИПАХ СОцІАльНОї ВІДПОВІДАльНОСТІ ТА ПАРТНеРСТВА


ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Щороку дедалі більше аграріїв звертаються до нашої компанії, щоб за допомогою лізингу поповнити свій парк сучасними машинами та механізмами й таким чином оновити його. І отримують зрештою непо-гані результати, починають одержувати прибуток.

Втім, для багатьох фінансовий лізинг усе одно залишається менш відомим і досі не освоєним порівняно, скажімо, з кредитуванням. Тому агровиробникам, які вже почали придивлятися до цього ефективно-го й дуже популярного в усьому світі фінансового інструмента, гадаю, незайве буде ознайомитися зі словником основних лізингових понять і термінів. Бажаю успішно скористатися ним на практиці!

Визначення фінансового лізингу дає стаття 1 Закону Украї-ни «Про фінансовий лізинг». Отже, фінансовий лізинг — це різновид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, згідно з яким лізингодавець зобов’язується придбати у влас-ність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лі-зингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачеві на певний термін, не менший від одного року, за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом лізингу може бути неспоживана річ, яка характери-зується індивідуальними ознаками та віднесена згідно з законодав-ством до основних фондів.

Неспоживана річ, на відміну від споживаної, під час її використання не знищується повністю й нею можна користуватися протягом трива-лого часу.

Закон визначає, що не можуть бути предметом лізингу земельні ді-лянки й інші природні об’єкти, а також єдині майнові комплекси підпри-ємств та їхні відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Суб’єктами лізингу є лізингодавець, лізингоодержувач, прода-вець (постачальник), а також інші юридичні або фізичні особи.

Лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачеві.

Лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець придбаває річ, що надалі буде передана як предмет лі-зингу лізингоодержувачеві.

Інші юридичні або фізичні особи можуть бути сторонами багатосто-роннього договору лізингу.

Магістр із фінансів за першою освітою та здобувач другої вищої освіти в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Управління міжнародним бізнесом» Ірина Музичка працює начальником відділу лізингу Південного регіону НАК «Украгролізинг». Вона допоможе читачам нашого часопису розібратися в основах фінансового лізингу. Упевнені, що така інформація буде потрібною агровиробникам, які активно застосовують сучасні прогресивні фінансові інструменти для ефективнішої роботи своїх підприємств.

Читачі не раз знайо-милися на сторінках «МСГ» з аналітичними

матеріалами знаних фахів-ців агрогалузі. їхні поради, засновані на багаторічно-му досвіді, звісно, будуть корисними сьогоднішнім сільгоспвиробникам.

Нині ми розпочинаємо ще й серію публікацій молодих спеціалістів, які поєднують практичну роботу в агросек-торі з науковою діяльністю у профільних навчальних закладах.

Заохочувати своїх фахівців до дослідницької й аналітич-ної роботи не припиняють зокрема в Національній ак-ціонерній компанії «Украгро-лізинг». У нинішньому колек-тиві компанії намагаються органічно поєднувати досвід старшого покоління та знання й енергію молодих. До речі, середній вік працівників «Украгролізингу» становить 38 років, а 45% співробітників мають вік до 35 років.

У компанії працюють сім кандидатів наук, двоє з них — директори обласних філій. Майже всі спеціаліс-ти мають вищу освіту, п’ять працівників виконавчого апарату без відриву від ви-робництва навчаються у ви-щих навчальних закладах, четверо здобувають другу вищу освіту, в тому числі троє — в Національній ака-демії державного управління при Президенті України.

Усе це дає підстави «Укра-гролізингу» впевнено диви-тися у майбутнє.

Лізинговий сЛовниК



Однією з форм лізингу є сублізинг. Сублізинг — це різновид піднаймання предмета лізингу, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу пере-дає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) в користування за плату на погоджений строк згідно з умовами договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

Сутність лізингу виявляється у його функціях:• фінансовій;• виробничій;• збутовій;• пільговій.Фінансова функція полягає в тому, що підпри-

ємство звільняється від одномоментної повної опла-ти придбаних основних фондів і ці фонди надаються на умовах довгострокового кредиту. Підприємство при цьому користується податковими та амортизацій-ними пільгами.

Оскільки орендну плату зараховують до складу ва-лових витрат, відповідним чином зменшується оподат-ковуваний прибуток підприємства.

Застосування механізму прискореної амортизації сприяє не тільки зменшенню оподатковуваного при-бутку для лізингоодержувача, а й прискоренню техніч-ного оновлення виробництва.

Завдяки виробничій функції лізингу оперативно вирішується проблема переоснащення виробництва не через купівлю машин та обладнання, а через тим-часове використання їх на умовах лізингу. Це ефек-тивний засіб для забезпечення доступу підприємств до нових технологій та техніки.

Збутова функція полягає в розширенні кола спожи-вачів та освоєнні нових сегментів ринку. Адже завдяки лізингу до ринкових відносин залучаються насамперед підприємства, які неспроможні відразу придбати те чи інше майно.

Пільгова функція дає змогу учасникам лізингової операції скоротити розмір бази оподаткування.

Лізинговий кредит — це відносини між юридич-ними особами, що виникають у разі оренди майна та супроводжуються укладенням лізингового договору. Лізинговий кредит проходить чотири основні етапи, як показано на рис. 1.

У процесі лізингу оформлюють такі документи:1) акт приймання-передачі об’єкта лізингу

в експлуатацію;2) лізинговий договір між лізингодавцем та

лізингоодержувачем;

3) договір щодо технічного обслуговування майна, яке передається в лізинг, якщо обслуговування здійснюватиме лізингодавець.

Механізм укладення та реалізації лізингового договору

Підприємство подає до лізингової компанії чи до банку заяву, економічне обґрунтування лізинго-вого договору (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік або квартал та інші документи на ви-могу лізингодавця. Лізингодавець оцінює плато-спроможність підприємства (лізинго одержувача) за схемою, яку використовують банки для аналі-зу кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв’язку з тим, що лізингова операція має довгостроко-вий характер, лізингодавця цікавить насамперед не поточний, а перспективний фінансовий стан підприємства-лізингоодержувача.

Після позитивного висновку щодо платоспромож-ності лізингоодержувача й ефективності лізингового проекту лізингодавець подає постачальникові за-

Лізинговий процес скЛадається з таких етапів:

Підготовка та обґрунтування проекту з лізингу

Юридичне оформлення лізингової угоди

Виплата лізингових платежів

Повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю

рис. 1. етапи лізингового процесу

Лізинговий сЛовниКдля сучасного агровиробника

1

2

3

4



мовлення-наряд на придбання об’єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою ком-панією укладається договір купівлі-продажу осно-вних фондів, які передаються в лізинг підприємству-лізингоодержувачеві. Схематично це зображено на рис. 2.

Майно передається в лізинг тільки після укладення лізингоодержувачем договору страхування об’єкта лі-зингу на користь лізингодавця.

Лізингоодержувач зобов’язаний забезпечити під-тримання лізингового майна в належному стані, а також здійснювати виплату відповідних лізингових платежів.

Сучасний ринок лізингових послуг характеризу-ється великим розмаїттям різновидів лізингових до-говорів. Основними різновидами лізингу, визнаними в усьому світі, є оперативний і фінансовий лізинг, а правовими критеріями стосовно них — термін вико-ристання майна та обсяг обов’язків лізингодавця. Схе-матично це зображено на рис. 3.

Фінансовий лізинг — це господарська операція для придбання лізингодавцем основних засобів на за-мовлення підприємства й отриманням їх у користу-вання на термін, не менший від періоду повної амор-тизації, з обов’язковою подальшою передачею права власності.

Характерні ознаки фінансового лізингу:•  участь трьох сторін (виробник або постачаль-

ник об’єкта договору, лізингодавець, лізинго- одержувач);

•  неможливість розірвання договору протягом основного терміну оренди, тобто терміну, потрібного для відшкодування витрат лізинго- давця;

•  тривалий період лізингового договору, часто близький до терміну служби об’єкта договору;

•  переважно висока вартість об’єкта договору;•  після завершення терміну контракту лізинго-

одержувач може купити об’єкт договору за за-лишковою вартістю, укласти новий договір на менший термін і за пільговою ставкою повер-нути об’єкт договору лізинговій компанії.

Оскільки фінансовий лізинг за економічними озна-ками схожий на довгострокове банківське кредиту-вання капітальних вкладень, особливе місце на ринку цього різновиду лізингу посідають банки та фінансові компанії.

Кредитні аспекти фінансового лізингу:•  виступає альтернативою довгостроковому

кредитові;•  забезпечує цільову потребу в фінансових засо-

бах для розвитку певної частини позаобігових активів;

•  знижує вартість активів;•  забезпечує широкий діапазон форм платежів

для обслуговування боргу;•  забезпечує гнучкість у термінах платежів для

обслуговування боргу;•  зменшує базу оподаткування прибутку.

рис. 2. Механізм укладення та реалізації лізингового договору

1. Надходження замовлення на лізинг обладнання.

2. Аналіз замовлення та замовника як потенційного лізингоодержувача.

3. Вивчення та обговорення умов постачання обладнання.

4. Прийняття рішення щодо участі в договорі.

5. Укладення лізингового договору.

6. Укладення кредитного договору, отримання кредиту для виплати авансу та сплати митного збору.

7. Укладення кредитного договору, отримання кредиту для придбання обладнання.

8. Укладення договору купівлі- продажу, оплата вартості майна.

9. Постачання обладнання.

10. Складання акта приймання- передачі щодо обладнання.

11. Страхування майна на користь лізингодавця за рахунок лізингоодержувача.

12. Сплата лізингових платежів.

13. Погашення кредиту лізингоодержувачем.

14. Погашення кредиту лізингодавцем.

Банк А

Банк БЛізингодавець

Лізингоодержувач

Постачальник

Страхова компанія

Основні учасники лізингового проекту

2

1

3 8 9

7

6

10

10

10

5 9 12

11

414

13



Оперативний лізинг (лізинг із неповною окупніс-тю) означає, що витрати лізингодавця на придбання орендованого майна окуповуються лише частково протягом початкового терміну оренди. Термін до-говору здебільшого коротший, аніж термін служби майна.

Оперативний лізинг має такі особливості:•  лізингодавець не розраховує покрити всі свої

витрати за рахунок надходжень від одного лізингоодержувача;

•  лізинговий договір може бути розірвано лізин-гоодержувачем у будь-який час;

•  терміни оренди не передбачають повного фі-зичного зносу об’єкта договору;

•  ризик утрат через псування або ризик утра-ти об’єкта договору покладається переважно на лізингодавця;

•  після закінчення терміну контракту лізинго-одержувач має право подовжити термін догово-ру на вигідніших умовах, повернути об’єкт дого-вору або купити його в лізингодавця.

Лізингоодержувач за допомогою оперативного лі-зингу прагне уникнути ризиків, пов’язаних із воло-дінням майном, наприклад із моральним старінням його, зниженням рентабельності у зв’язку зі зміною попиту на виготовлену продукцію, поломкою устат-кування, збільшенням прямих і непрямих непродук-тивних витрат, спричинених ремонтом та простоєм устаткування.

Лізингоодержувач віддає перевагу оперативному лі-зингові, якщо:

•  передбачуваний прибуток від використання устаткування не окупає його початкової ціни;

•  устаткування потрібне на незначний термін;•  устаткування потребує спеціального технічного

обслуговування;•  об’єктом договору є нове устаткування, яке ще

не випробовувалося.Оперативний лізинг найбільше поширився у сіль-

ському господарстві, будівництві, гірничодобувній промисловості та на транспорті.

Лізинг є дієвим механізмом оновлення основ-них фондів підприємств і розвитку малого та се-реднього бізнесу.

94% лізингових компаній надають послуги з лізин-гу саме підприємствам малого та середнього бізнесу й таким чином пропонують їм реальний та доступний шлях придбання основних фондів.

Особливість лізингової операції полягає в тому, що лізингова компанія зберігає право власності на майно й тому не завжди вимагає додаткової застави або ідеаль-ної кредитної історії підприємства-лізингоодержувача.

Основною кваліфікацією лізингоодержувача для отримання майна у лізинг є його спроможність генеру-вати грошові доходи за рахунок використання лізинго-вих активів. Лізинг є фінансовим механізмом, який дає змогу підприємству, що потребує обладнання, отрима-ти потрібні йому основні фонди на умовах поступової

рис. 3. розподіл лізингу на фінансовий та оперативний відповідно до міжнародних стандартів IAS 17

Лізингове майно передається після закінчення терміну дії договору лізингу лізингоодержувачеві

Лізингоодержувач має опціон на придбання предмета лізингу за справедливою ціною

Термін лізингу збігається з корисним терміном служби предмета лізингу

Теперішня величина лізингових платежів більша від вартості лізингового майна або дорівнює їй

ОПЕРАТИВНИЙ ЛІЗИНГ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

НІ

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

НІ

НІ

НІ



сплати коштів за рахунок грошових потоків завдяки ви-користанню цього обладнання.

Лізинг передбачає отримання прибутку шляхом вико-ристання лізингових активів, які не є власністю лізингоо-держувача, а лише перебувають у його користуванні.

Принциповим є те, що лізингові компанії звертають увагу в першу чергу на здатність лізингоодержувача генерувати грошовий потік для того, щоб сплачувати лізингові платежі, а вже потім — на фінансовий стан чи кредитну історію. Це є однією з переваг лізингу для ма-лих та середніх підприємств, а також для підприємств аграрно-промислового комплексу, оскільки в них зде-більшого відсутні належна кредитна історія й активи для забезпечення банківського кредиту.

Лізинг має позитивний вплив на економіку будь-якої країни, оскільки він дає змогу:

•  прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, підприємств аграрно-промислового комплексу;

•  збільшити обсяги реалізації нового обладнання;•  збільшити обсяги інвестицій у національну

економіку;•  поліпшити конкурентне середовище на фінан-

совому ринку;•  здійснити технічне й технологічне переосна-

щення підприємств, посилити конкурентоспро-можність економіки держави.

Лізинг є ефективним інструментом та привабли-вим продуктом для учасників фінансового ринку. Че-рез розширення пропозиції фінансових послуг лізинг сприяє пожвавленню конкуренції на фінансовому рин-ку і, як наслідок, здешевленню та підвищенню якості фінансових послуг.

Проблеми та перспективи розвитку фінансового лізингу

Основними чинниками, що стримують розвиток лізингу в Україні, є: недосконалість законодавчого забезпечення:

• колізії  та  суперечності  між  окремими  зако-нодавчими актами, які регулюють лізингову діяльність;

• неоднозначність  трактування  окремих  поло-жень нормативно-правових актів щодо операцій лізингу;

• неврегульованість окремих складників лізингової діяльності, зокрема питань повторного лізингу, повернення предмета лізингу лізингодавцеві, взаємозв’язків між учасниками лізингу в разі по-шкодження предмета лізингу тощо;

• нестабільність  законодавства,  що  створює  до-даткові ризики для лізингу, який за своєю суттю є довгостроковою операцією;

недостатня інтеграція в міжнародне законо-давче поле щодо лізингу:

• національні  положення  (стандарти)  обліку,  що стосуються операцій лізингу, не відповідають

повною  мірою  міжнародним  стандартам;  щодо більшості національних стандартів обліку відсут-ні методичні рекомендації;

• Україна не є учасником цілої низки міжнародних конвенцій, які стосуються лізингу;

несприятливий податковий клімат:• дискримінаційний  податковий  режим  щодо  об-

кладення податком на додану вартість відсотків і комісій лізингодавців при фінансовому лізингу (порівняно з банками);

• відсутність  прийнятної  податкової  амортизації щодо лізингових активів, які належать до основ-них засобів виробничого призначення;

• неможливість  віднесення  на  валові  витрати  всіх коштів, що витрачаються на страхування лізин-гових активів;

обмежені можливості залучення коштів для фінансування лізингових операцій, недоско-налість структури джерел фінансування таких операцій; недостатня фінансова стійкість лізингодавців; недостатній розвиток та обмежене викорис-

тання інфраструктури ринку лізингу (бюро кредитних історій, реєстру обтяжень рухомого майна, реєстру обтяжень нерухомого майна, механізмів страхування фінансових ризиків тощо);

недостатність кваліфікованих кадрів у сфері лізингу та низький рівень обізнаності у питан-нях лізингу серед представників малого та се-реднього бізнесу.

Дієвим перспективним заходом для розвитку лізин-гу в Україні є створення певних умов для одного з ефек-тивних механізмів інвестування в оновлення основних засобів.

Головними завданнями можна назвати такі:1. Удосконалення цивільного та фінансового за-

конодавства з питань лізингу, інтеграція націо-нального законодавства у міжнародне.

2. Поліпшення структури джерел фінансування лі-зингових операцій, створення умов для запро-вадження механізму рефінансування портфелів лізингових договорів.

3. Створення умов для зростання фінансової стій-кості лізингодавців, збільшення капіталізації їх, запровадження лізинговими компаніями сучас-них систем ризик-менеджменту.

4. Розвиток інфраструктури ринку лізингу й активі-зація її використання учасниками ринку.

Якщо вести мову про формування та розви-ток ринку лізингу в Україні, то він має базуватися на таких принципах:

•  ефективність — максимальна реалізація мож-ливостей ринку лізингу щодо оновлення основ-них засобів (машин, обладнання, транспорт-них засобів, об’єктів нерухомого майна), впровадження найсучаснішої техніки та техно-логій в економіку України для забезпечення її


Українських селян уже не тягне до міста

Більшість сільських мешканців не хочуть виїжджати зі свого

села. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Соці-ально-економічний стан українсько-го села», проведеного Інститутом Горшеніна. Відповідно до одержа-них даних, не прагнуть виїжджати зі свого села 69 % опитаних сільських жителів. Хотіли б переїхати до міста 16,3 % селян, виїхати за кордон — 5,9 % опитаних, до іншого села — 1,1 % респондентів. Важко відповісти на запитання було 7,7 % опитаних.

Кожен другий селянин України (50,8 %) мешкає у своєму селі від народження. Понад 10 років живуть у своєму селі 38,8 % опитаних, від 5 до 10 років — 4,7 %, від 1 до 5 ро-ків — 3,0 %, до 1 року — 1,0 % рес-пондентів. Важко відповісти на за-питання було 1,7 % опитаних.

Переважна більшість мешканців села (83,1 %) протягом останніх 10 років нікуди не переїздили. Пе-реїхали з міста до села 6,1 % опи-таних, із села до села — 4,1 %, із села до міста — 2,6 %. За кордон упродовж останніх 10 років виїхали

1,6 % сільських мешканців. Важко відповісти на запитання було 2,5 % респондентів.

В Інституті Горшеніна нагаду-ють, що, за опублікованими раніше результатами цього досліджен-ня, третина сільських мешканців (36,7 %) вважають, що їхнє село зу-пинилося у своєму розвитку, а ко-жен четвертий (24,5 %) гадає, що воно деградує.

Коментуючи результати дослі-дження, народний депутат України Сергій Терьохін зазначив: «Україн-ці — дуже осілий народ. І, можливо, саме через це вони й збереглися як народ. Українці — інтроверти. Вони полюбляють сімейні цінності, хату, землю. люди люблять свою малу батьківщину. І вони не люблять пе-реміщатися кудись. Вони вважають за краще жити там, де могили їхніх батьків. Але, з іншого боку, привчи-ли нас царі, більшовики всякі, що потрібен пан, який усе розсудить. У нас дуже великі так звані патер-налістські очікування. люди чека-ють на когось, хто поліпшить жит-тя в їхньому селі — за парканом,

тому що на власному подвір’ї вони роблять життя дивовижним. Поди-віться на села, скажімо, централь-ної України — там кожне подвір’я дивовижне, бо люди будують своє життя на своєму подвір’ї. У нас батьківщина закінчується за парка-ном. От ми такі — українці».

Усеукраїнське дослідження «Со-ціально-економічне становище су-часного українського села» було здійснено Інститутом Горшеніна разом із тижневиком «Комента-рі» за підтримки керівника групи компаній «Авангард» Олега Бах-матюка. Усього, згідно з вибіркою, з урахуванням основних соціаль-но-демографічних характеристик населення України протягом трьох місяців було опитано 2000 респон-дентів у 123 селах, розташованих у 24 областях України й АР Крим, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує ± 2,2 %.

УНІАННО

ВИ

НИ


конкурентоспроможності й ефективності, для задоволення життєвих потреб населення;

•  рівноправність учасників кредитних відносин на фінансовому ринку — забезпечення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвес-торів і позичальників на ринок фінансових ре-сурсів, недопущення монополії та дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку лізингу;

•  захист прав учасників лізингових договорів — створення необхідних умов (правових, соціаль-них, економічних) для реалізації прав та інте ре-сів усіх учасників лізингових договорів;

•  прозорість і відкритість — забезпечення заці-кавлених осіб достатньою та достовірною ін-формацією щодо лізингодавців;

•  контрольованість — створення надійного меха-нізму обліку та контролю, який запобігав би зло-вживанням на ринку лізингу;

•  конкурентність — забезпечення потрібної сво-боди підприємницької діяльності лізингодавців,

створення умов для здорової конкуренції щодо залучення ними фінансових ресурсів, недо-пущення монополізації певних секторів ринку лізингу через можливість залучення окремими лізингодавцями безкоштовних (бюджетних) фі-нансових ресурсів.

Стабільне й сприятливе правове середовище є основою належного формування та ефективного роз-витку ринку лізингу. Це можливo лише за умови поєд-нання зусиль учасників ринку лізингу, їхніх об’єднань, державних органів, донорських установ через:

•  удосконалення законодавства з питань лізингу;•  запровадження системи моніторингу та оцін-

ки впливу на ринок лізингу й економіку загалом змін у законодавстві щодо лізингу.

При виконанні таких умов можна прогнозувати, що частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в основ-ні засоби в Україні становитиме 20–25%, а співвідно-шення річного обсягу ринку лізингу та ВВП наближати-меться до 4%.


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Перелік документів для акціонерних това-риств (АТ), товариств з обмеженою відповідаль-ністю (ТОВ), товариств із додатковою відпові-дальністю (ТДВ), приватних підприємств (ПП), дочірніх підприємств (ДП), фермерських госпо-дарств (ФГ) та державних підприємств:1) лист-замовлення (з обов’яз ко вим визначенням

постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи;

2) завірена контрагентом копія довіреності на впов-новажену особу для підписання договору (в разі потреби);

3) доказ правового статусу керівника, головного бухгал-тера та/або вповноважених представників підпри-ємства — потенційного лізингоодержувача на підпи-сання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа в ознайомленні з на-казом), протокол про вибори, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завіре-ні печаткою підприємства або засновника;

4) копії паспортів і довідок про присвоєння ідентифі-каційного коду керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок та сторінок із за-значенням місця реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера під-приємства із зазначенням дати;

5) нотаріально посвідчені копії установчих документів;6) копія свідоцтва про державну реєстрацію, завіре-

на печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

7) копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазна-ченням дати;

8) витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог За-кону України «Про державну реєстрацію юридич-них та фізичних осіб — підприємців»);

9) копія довідки про взяття на облік платника подат-ків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керів-ника або головного бухгалтера підприємства із за-значенням дати;

10) копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія про сплату єди-ного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

11) довідка банку про помісячний рух грошових коштів на банківських рахунках потенційного лізинго-одержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору;

12) оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед державним бюджетом;

13) оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску;

надання техніки у фінансовий лізингВідповідно до Порядку використання коштів Державно-го бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромисло-вого комплексу на умовах фінансового лізингу та за-ходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904, у лізинг може бути передана техніка тільки ві-тчизняного виробництва після проведення лізингоо-держувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромисло-вого комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші до-кументи, що містять інформацію про Лізингоодержувача.

На підставі поданих документів директор філії (до-чір нього підприємства) НАК «Украгролізинг» надає Клопотання та висновок про доцільність укладaння лі-зингового договору.

НАК «Украгролізинг» може вимагати й інші докумен-ти, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг.

Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові пла-тежі повертають поквартально. За користування лізин-говою технікою Лізингоодержувач сплачує щорічну ви-нагороду Лізингодавцю у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА УМОВИ



14) витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про за-безпечення вимог кредиторів»;

15) витяг із Державного реєстру іпотек;16) форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруван-

ням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові ре-зуль тати», форма № 3 «Звіт про рух грошових кош тів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», фор ма № 5 «Примітки до річної фінансової звіт-ності». Госпо дарства, які відповідають статусу ма-лих під приємств (із середньообліковою чисельніс-тю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стан-дарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвер-дженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балан-су (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітнос-ті) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звіт-ності (органу статистики);

17) оригінал банківської довідки про наявність кре-дитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань);

18) договори застави, іпотеки, поруки або іншого виду забезпечення, що укладені для забезпечення ви-конання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо їх було укладено);

19) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за рока-ми на термін дії договору лізингу, завірене контр-агентом, за умови, якщо лізингоодержувачу пере-даються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн;

20) копія державного акта на право власності на зе-мельну ділянку або укладання договору оренди землі чи копія довідки органу місцевого самовря-дування або іншого компетентного органу про ко-ристування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірена підписом та печаткою ке-рівника або головного бухгалтера підприємства.

У разі якщо потенційний лізингоодержувач здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства (ФГ), то замість до-кументів, визначених у пункті 16, він надає для розгляду такі документи: форма № 2 (ферм) «Основні показни-ки господарської діяльності фермерського господар-ства»;  баланс  селянського  (фермерського)  господар-ства — форма № 1-м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що пода-ється до відповідного органу.

Якщо потенційний лізингоодержувач є фізич-ною особою — підприємцем, то він подає на роз-гляд компанії документи, передбачені пунктами 1, 2, 8, 11–15, 17, 18 і 20 та додатково надає такі документи:1) доказ правового статусу керівника, головного бух-

галтера, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

2) копію паспорта та довідки про присвоєння іденти-фікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалте-ра (якщо перебуває в трудових відносинах) (пер-ших 4-х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), довідку про присвоєння ідентифікацій-ного номера, завірену печаткою та підписом фізич-ної особи — підприємця із зазначенням дати;

3) копію свідоцтва про шлюб/розлучення, завірену пе-чаткою та підписом фізичної особи — підприємця з зазначенням дати, та згоду другого із подружжя на укладання договору фінансового лізингу;

4) копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

5) копію довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та орга-нізацій України з датою внесення останніх змін, заві-рену печаткою та підписом фізичної особи — під-приємця із зазначенням дати;

6) копію довідки про взяття на облік платника подат ків (4-ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

7) копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від виду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

8) копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звіт-ність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або іншу документацію, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

9) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контраген-том, за умови, якщо лізингоодержувачу передають-ся предмети лізингу, загальна вартість яких переви-щує 100 000,00 грн.

Окрім перелічених вище документів, компанія за-лишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача.


ОФІЦІЙНО

1. Слід ретельно перевірити наявність усіх докумен-тів згідно з переліком, визначеним у Положенні про надання лізингових послуг НАК «Украгролізинг», і звернути увагу на те, в якому вигляді має бути на-дано документи (оригінали чи копії), та на докумен-ти, які мають обмежений термін чинності.

2. Усі копії документів має бути завірено належним чином: копія Статуту — завірена нотаріально, копії інших документів — печаткою підприємства та під-писом керівника або головного бухгалтера цього підприємства із зазначенням дати.

3. Потенційний лізингоодержувач повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності агропро-мислового комплексу, як того вимагає постанова Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів Дер-жавного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансо-вого лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу».

Офіційне підтвердження наявності у потенційного лізингоодержувача статусу суб’єкта підприємниць-кої діяльності агропромислового комплексу можна знайти, переглянувши такі документи (в зазначених документах визначено коди різновидів економічної діяльності — КВЕД): •  копія довідки з органу державної статистики

про включення суб’єкта підприємницької діяль-ності до Єдиного державного реєстру підпри-ємств та організацій України з датою внесення останніх змін;

•  витяг із Єдиного державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб-підприємців (надаєть-ся державним реєстратором відповідно до ви-мог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»).

4. Підтвердження правового статусу керівника суб’єкта підприємницької діяльності можна визна-чити, переглянувши Статут підприємства, протокол вищого органу управління підприємства про обран-

ня особи на посаду керівника, наказ про призначен-ня на посаду. Окрім того, особа керівника визна-чається й у таких документах, як витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка з органу державної ста-тистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підпри-ємств та організацій України.Звернути увагу:

•  назва посади керівника, визначена у Статуті, має відповідати назві посади, зазначеній в ін-ших документах;

•  чи не сплив визначений у Статуті строк пе-ребування керівника на посаді (якщо такий передбачено).

5. Законом України «Про внесення змін до дея-ких законодавчих актів України щодо скасуван-ня свідоц т ва про державну реєстрацію юридич-ної особи та фізичної особи-підприємця» від 07.04.2011 року № 3205-ІV скасовано інститут сві-доцтва про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На нинішній час, відповідно до норм Закону Укра-їни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніш наступного робочого дня від дати державної реєстрації реє-стратор видаватиме:

•  засновникові юридичної особи або вповнова-женій ним особі — один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про держав-ну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 6 ст. 25 зазначеного  Закону);

•  фізичній особі-підприємцеві — виписку з Єди-ного державного реєстру (ч. 4 ст. 43 зазначено-го Закону).

Слід зауважити, що термін придатності виписок став безстроковим (раніше він становив 30 кален-дарних днів).

Таким чином, зараз замість свідоцтва про дер-жавну реєстрацію треба надавати належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного ре-єстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців майбутнього контрагента.

6. Особливу увагу приділено роботі зі Статутом по-тенційного лізингоодержувача. Копія Статуту заві-ряється нотаріально в редакції, чинній на день по-дання документів на розгляд (з усіма змінами).

Звернути увагу на визначений у Статуті порядок укладення договорів та здійснення інших правочи-нів (надання довіреностей тощо) на межі повнова-жень керівника суб’єкта господарювання (виконав-чого органу). У разі якщо повноваження керівника будь-яким чином обмежено, обов’язково має бути наявним письмовий дозвіл вищого органу управлін-ня підприємства на здійснення відповідного право-чину у формі, передбаченій Статутом. Якщо у Стату-

Відділ договірної роботи Департаменту правово-го забезпечення НАК «Украгролізинг» проаналізував стан подання документів для укладення договорів фі-нансового лізингу. На жаль, часто вони надходять із суттєвими помилками, із хибами в оформленні тощо. А це зрештою впливає й на терміни оформлення по-трібних документів, і загалом на рішення про остаточ-не підписання угод.

Тому юристи компанії ще раз нагадують про осно-вні вимоги під час підготування документів щодо укладення договорів фінансового лізингу.

ВИМОГИ щОДО ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ для укладення договорів фінансового лізингу


ОФІЦІЙНО

ті є обмеження щодо суми договору, повинен бути дозвіл на укладення договору на суму, не меншу за ціну майбутнього договору (суму з графіка сплати лізингових платежів).

7. У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надається державним реєстратором відповідно до вимог За-кону України «Про державну реєстрацію юридич-них та фізичних осіб-підприємців», у розділі «Ста-тус відомостей про юридичну особу» обов’язково повинно бути зазначено «Підтверджено», в іншо-

му разі документи разом із проектом договору буде повернуто відповідальному виконавцеві на допрацювання.

8. У разі якщо потенційний лізингоодержувач має статус фізичної особи-підприємця, обов’язково потрібна письмова згода другого з подружжя на укладення договору фінансового лізингу.Окрім цього, просимо звертати увагу на форму-лювання дозволів та погоджень, що видаються до укладення договорів (протоколів, наказів, довіре-ностей тощо).

У разі виникнення будь-яких питань просимо звертатися по роз’яснення до відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Філії НАК «Украгролізинг»ДП «Кримагролізинг» вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050 (0652) 22-02-09Вінницька вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050 (0432) 67-01-00

Волинська вул. Дубнівська, 18а, м. Луцьк, 43010 (0332) 24-91-04 24-21-25

Дніпропетровська пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081 (056) 375-27-47Донецька пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83055 (062) 335-83-76Житомирська вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001 (0412) 36-04-68

Закарпатська вул. Чехова, 1, смт Кольчине, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636 (03131) 2-30-24

Запорізька пр-т Леніна, 152в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600 (061) 787-54-18«Київобллізинг» вул. Мечникова, 16а, м. Київ, 01601 (044) 545-68-31

Кіровоградська вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050 (0522) 22-99-13 32-23-52

Луганська вул. Перша Слов’янська, 1в, м. Луганськ, 91055 (0642) 50-52-44Львівська пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79008 (0322) 72-18-20

Миколаївська пр-т Героїв Сталінграда, 91б, м. Миколаїв, 54025 (0512) 42-67-35 42-69-96

Одеська вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009 (048) 728-95-91Полтавська вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039 (0532) 60-21-62

Рівненська вул. Словацького, 4/6, м. Рівне, 33028 (0362) 22-11-24 63-35-11

Івано-Франківська вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76000 (0342) 50-46-06

Сумська вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40022 (0542) 679-908 679-376

Тернопільська вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000 (0352) 52-32-78

Харківська вул. Заводська, 49а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370 (057) 783-76-90

Херсонська вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000 (0552) 49-43-95Хмельницька вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 (0382) 70-34-83Черкаська вул. Б. Вишневецького, 47, оф. 413, м. Черкаси, 18000 (0472) 54-43-04Чернівецька вул. Кишинівська, 2а, м. Чернівці, 58003 (0372) 58-33-26Чернігівська вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005 (0462) 93-60-24


Назва підприємства / Продукція Ціна, грн

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод»Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич» 1 148 384,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6 109 050,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03 104 100,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17 126 000,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8 145 500,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-03 133 500,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-12 144 600,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-15 146 400,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-03 78 600,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-12 82 200,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-16 78 600,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6 44 100,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-03 39 870,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-07 44 100,00

ТОВ «СУРВП «Дон-Лан»Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» із двигуном «ЯМЗ» 1 496 100,00Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Вектор» 1 294 260,00Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» із двигуном «Каммінс» 1 595 100,00

ТОВ «ВТК «Білоцерківський комбайно-тракторний завод»Зернозбиральні комбайни «Єнісей КЗС-950» 923 212,00

ТОВ «Торговельний дім «Донснаб»Зернозбиральні комбайни «ДОНЕЦ-1500» 1 065 881,00

ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш»Жниварки валкові причіпні:

ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа 40 260,00ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями 42 240,00ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 45 540,00ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 46 530,00ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби 51 150,00ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби й зі штамп/зварювальними пальцями 52 404,00ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 58 080,00ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 59 334,00

Жниварки валкові навісні:ЖВН-6М із кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями 31 020,00ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 35 310,00ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 35 970,00

Платформи-підбирачі: КЗС-9-1-20.000, КЗС-9-1-20.000-02 38 940,00ППП-3,4 38 940,00ППЛ-3,4, ППО-3,4, ППБ-3,4 (всіх модифікацій), ПДЕ-3,4 (всіх модифікацій), ПДФ-3,4 (всіх модифікацій), ППД-3,4, ППЕ-3,4 (всіх модифікацій), ППК-3,4, ППМ-3,4 (всіх модифікацій), ПНХ-3,4 (всіх модифікацій), ППС-3,4 36 894,00

Пристрої для скошування ріпаку:ПР-3,6 (всіх модифікацій) 18 546,00ПР-3,7 19 074,00ПР-4 19 470,00ПР-4-03 19 800,00ПР-4,2-01 20 790,00ПР-4,3 21 285,00ПР-4,5 (всіх модифікацій) 21 780,00ПР-4,8 (всіх модифікацій) 22 275,00ПР-5 (всіх модифікацій) 23 100,00ПР-5,1 23 760,00


СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї



ПР-5,18 (всіх модифікацій) 23 760,00ПР-5,4 (всіх модифікацій) 24 024,00ПР-5,56 (всіх модифікацій) 24 156,00ПР-5,8 24 288,00ПР-6 (всіх модифікацій) 24 420,00ПР-6,1 (всіх модифікацій) 25 080,00ПР-6,3 (всіх модифікацій) 25 740,00ПР-6,6 23 400,00ПР-6,6-01 25 740,00ПР-6,7 (всіх модифікацій) 26 180,00ПР-7 (всіх модифікацій), ПР-7,1 26 730,00ПР-7,3 27 918,00ПР-7,6 (всіх модифікацій) 29 040,00

Пристрої для збирання соняшникуПС-2,3 8 640,00ПС-4 (модифікації 01, 02) 9 867,00ПС-4-03 10 890,00ПС-4,2 (всіх модифікацій) 11 418,00ПС-4,4 14 190,00ПС-4,5 (всіх модифікацій), ПС-4,8, ПС-4,9, ПС-5 (модифікації 01…06) 11 418,00ПС-5-07 12 540,00ПС-5-16, ПС-5,18 12 936,00ПС-5,4, ПС-5,4-01, ПС-5,5, ПС-5,56, ПС-5,56-01 13 596,00ПС-5,8 13 860,00ПС-6 12 639,00ПС-6 (модифікації 01…10) 14 124,00ПС-6,1 (всіх модифікацій) 14 256,00ПС-6,16, ПС-6,16-01 14 322,00ПС-6,3 (всіх модифікацій) 14 520,00ПС-6,6 (всіх модифікацій) 15 081,00ПС-6,7 (всіх модифікацій) 15 312,00ПС-7, ПС-7-01 13 728,00ПС-7,1 15 378,00ПС-7,3 16 203,00ПС-7,5, ПС-7,6 (всіх модифікацій) 16 698,00ПС-7,9 17 325,00ПС-9,1, ПС-9,1-01 19 800,00

ДП «Бердянський завод сільгосптехніки ВАТ «Бердянський Агротехсервіс»Жниварки валкові причіпні ЖВП-4,9У 43 450,00Жниварки валкові швидкісні ЖВШ-6,4 61 380,00Жниварки валкові навісні ЖВН-6У 33 550,00Пристрої для збирання ріпаку ПЗР (модифікації) 32 550,00Пристрої для збирання соняшнику ПС (А) (модифікації) 15 015,00

ВАТ «АК «Адвіс»Жниварки очісувальні навісні ЖОН-4 47 160,00

ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ»Зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ 1 115 168,00Зернозбиральні комбайни «КЗС-1218 СХ» 1 536 728,00

ТОВ «ХК «Інноваційні технології»Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» (CSX 7080) 2 050 000,00

ВАТ «Вібросепаратор»Сепаратори вібровідцентрові зернові:

А1-БЦСМ-100 314 557,00Р8-БЦСМ-25 89 746,00Р8-БЦСМ-25-01 106 863,00Р8-БЦСМ-25.00.000 76 578,00Р8-БЦСМ-50 159 846,00Р8-БЦСМ-50-01 187 447,00Р8-БЦСМ-50.00.000 141 127,00




Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25 162 772,00Елеватори ковшові зернові:

ЕКЗ-25-01 40 761,00ЕКЗ-25-2 29 894,00ЕКЗ-25/2-01 68 940,00ЕКЗ-25/2-02 51 131,00ЕКЗ-50-01 52 850,00ЕКЗ-50-02 40 706,00

Комплекси зерноочисні:КЗ-50 526 762,00

Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01 27 086,00Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М 72 814,00Зернокидачі самопересувні ЗМ-110 79 089,00

ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»Трактори ХТЗ-150К-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» із комплектом ЗІП 454 696,00Трактори ХТЗ-17221-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 514 541,00

Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) із каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 481 874,00

Трактори ХТЗ-17021-31 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 555 944,00

Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 510 676,00

ТОВ «Украгрокомсільмаш» (ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод»)Трактори ТЯ-200-02 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 658 504,00Трактори ТЯ-200-02.01 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 709 923,00Трактори ТЯ-200-05 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 612 716,00

ТОВ «Слобожанська промислова компанія»Трактори ХТА-200-10 444 600,00Трактори ХТА-220-10 451 548,00Трактори ХТА-250-10 510 180,00Трактори ХТА-250-20 540 450,00Трактори ХТА-200-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 448 600,00Трактори ХТА-220-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 455 548,00Трактори ХТА-250-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 514 180,00Трактори ХТА-250-20 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 544 450,00

ТОВ «ВП «Агро-Союз»Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 9.35 1 231 429,00Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 11.35 1 379 610,00Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 18.35 2 288 572,00Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 18.30 871 770,00Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 12.30 559 332,00Сівалки «Агро-Союз» «Turbosem II 19-60» 1 253 432,00

ВАТ «Червона зірка»Зерновий комплекс «Сіріус-10» 636 876,00

ТОВ «Донецькспецагромаш»Агрегати посівні комбіновані АПК-5,7 «Гарант» 189 600,00

ПП «Українська аграрна техніка»Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5 «Партнер» 414 506,00

ВАТ «Брацлав» Вартість одного умовного місцяДоїльні установки УДЕ-16 33 082,55Обладнання для безприв’язного утримання корів СС 4026,00Обладнання для утримання дійного стада ОДС 34183,00Установки індивідуального доїння УІД-10 5 931,00Стійлове обладнання для корів ОСК-25 37 613,00Доїльні установки з молокопроводом УДМ-200 241 133,00Доїльні установки для доїння в бідон УДБ-100 46 378,00Кормозмішувачі для роздачі кормів:

КПС-8 180 000,00КПС-9 187 260,00КПС-12 208 770,00




ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш»КОПС-1 для утримання холостих і супоросних свиноматок 1 322,31КОПС-2 для утримання:

кнурів-плідників 3 817,20кнурів-пробників 5 381,70

КОПС-3 для утримання лактуючих свиноматок із поросятами 3 242,06КОПС-4 для утримання груп свиней для дорощування 5 350,80КОПС-5 для огорожі кормового столу 7 377,90КОПС-6 для утримання груп свиней при відгодівлі 5 711,12КОПС-7 — огорожа для відбору сімені у кнурів 4 609,54КОПС-8 — станок для відбору сімені у кнурів 2 386,40Комплекси обладнання для утримання свиней на базі обладнання КОПС 3 402,72

ТОВ «ВО «Техна» Вартість одного умовного місцяКомплекти обладнання для утримання маткового поголів'я свиней типу СТС (запліднення) 5 185,11Комплекти обладнання для утримання маткового поголів'я свиней типу СТС (очікування) 3 839,90Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами типу СТМ 14 361,36Комплекти обладнання для дорощування свиней типу СТО 575,12Комплекти обладнання для відгодівлі свиней типу СТО 1 028,15

ТОВ «Біг-Дачмен» Вартість одного умовного місцяКомплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00 Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г 3 954,00Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами ОПСП 14 814,00Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 585,00Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 1 050,00Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00

ВАТ «Ніжинсільмаш» Вартість одного умовного місцяОбладнання для годівлі свиней типу ОГС-Г (групове утримання) 183,00Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-І (індивідуальне утримання) 3 460,00

ТОВ «Фабрика «Варіант»Станки для опоросу типу № 1 2 057,54 Станки для опоросу типу № 7 1 710,77 Станки для опоросу типу № 16 2 068,12 Станки для утримання свиней типу № 15, висота 1000 мм – 10,5 погонного метра, вартість одного погонного метра

3 622,81 345,03

Станки для утримання свиней типу № 15, висота 1500 мм – 10,5 погонного метра, вартість одного погонного метра

4 831,32 460,13

Станки для запліднення типу № 2 з однією боковиною 1271,60 Станки для запліднення типу № 8 з однією боковиною 1275,06 Станки для запліднення типу № 17 з однією боковиною 1247,80 Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h500 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

5429,47

Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h600 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

6112,36

ТОВ «Агрікон-Київ» Вартість одного умовного місцяСтанки для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО 8 167,51 Станки для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП 559,73 Станки для маток групові в розібраному стані в комплекті СДСГ 725,77 Станки для маток індивідуальні в розібраному стані в комплекті СДФС 2 289,70 Станки для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ 478,40

ТОВ «Лока»Обладнання для телят ДІТ-1 у складі:

будиночок для телят (1200×1400×2000) 2 280,00 будиночок для телят (1200×1250×1500) 1 560,00 загорожа для будиночка 900,00

ЗАТ «Тесмо-М»Ванни для охолодження молока ОВМ-2000 82 880,00



ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

Оптимізммашинобудівників



Знаковий візит на «Херсонмаш»

Новий підхід до розвитку сіль-ськогосподарського машино-будування став у нашій країні не просто очевидною потребою, але й конкретною державною програмою. Це зокрема підтвер-див міністр аграрної політики й продовольства України Микола Присяжнюк під час нещодавніх відвідин науково-виробничого підприємства ТОВ «Херсонський машинобудівний завод».

— Мінагрополітики планує, що у 2015–2016 роках в Україні одержуватимуть по 80 мільйонів тонн зерна на рік, — пояснив Микола Присяжнюк. — Країна, яка вироблятиме таку кількість зернових, повинна мати власне потужне сільськогосподарське машинобудування.

Натомість через брак зернозби-ральної техніки у нас щороку зали-шається на полях майже п’ять міль-йонів тонн зернових. Україна щоріч-но потребує 7–7,5 тисячі нових ком-байнів. Попит на них має збільши-тися, зокрема й після завершення земельної реформи. Адже у мініс-терстві сподіваються, що реформа дасть змогу агровиробникам отри-мувати кредити, тобто мати живі кошти. Звідси й упевненість у тому, що виробник буде спроможний ку-пити нову техніку.

Микола Присяжнюк запевнив, що за дорученням уряду міністер-ство розробляє програму розвит-ку сільськогосподарського маши-нобудування. Зокрема відомство планує наступного року закупити триста херсонських комбайнів. Разом із міністром до комбайно-будівників завітали голова обл-держадміністрації Микола Костяк та голова обласної ради Віктор Пелих. Гості ознайомилися з но-вими розробками заводу — ком-байнами «Скіф-230», «Скіф-250» та «Скіф-250 Р».

Оскільки Херсонщина також за-цікавлена в тому, щоб машзавод працював на повну потужність, ви-рішено 10% «Скіфів» залишати для місцевих сільгоспвиробників.

— Ми готові забрати ці машини, адже бачимо їхній високий клас. Нам потрібні «Скіфи» в першу чергу на рисових чеках, на яких збільшуватимемо масштаби вирощування цієї культури. І ми з задоволенням заберемо ці комбайни, — запевнив міністра голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк.

Голова правління ТОВ «Херсон-сь кий машинобудівний завод» Олександр Олійник, демонстру-ючи свою продукцію, каже, що нині підприємство може створити гідну конкуренцію на внутрішньому та зовнішньому ринку. Цьогоріч, на-приклад, «Херсонмаш» відправив на українські поля 21 «Славутич» у складі механізованих загонів Державної продовольчо-зернової корпорації, які за один сезон відро-били по 2–2,5 річні норми.

Наголошуючи на технічних характе-ристиках, Олександр Олійник додає:

— До створення комбайнів було залучено фахівців не лише нашого конструкторського бюро, але й Українського науководослідного інституту прогнозування та випробувань. Серйозну допомогу надали компанії з Німеччини, Італії, Франції, Польщі. Самих лишень патентів на винаходи й заявок на них вийшло більш ніж десяток. І всіх їх використали в нових комбайнах. У резуль

таті випробувань нові «Скіфи» показали зниження втрат зерна, зменшення відсотка його дроблення, збільшення швидкості обмолоту та розвантаження. Значно поліпшено й умови роботи самого комбайнера. Наприклад, система централізованого мастила вже дає змогу зробити втручання комбайнера в роботу вузлів та агрегатів мінімальним.

Під час зустрічі з провідни-ми спеціалістами заводу Микола Присяжнюк цікавився не лише технічними характеристиками но-вої зернозбиральної техніки, але й строками її серійного освоєння.

— Нинішні комбайни докорінно відрізняються від тих, що випускалися тричотири роки тому. Назва одна, але це абсолютно нові машини. Зараз на них установлюють двигуни ярославського виробництва. У перспективі ж маємо використовувати німецькі або, на бажання замовника, американські силові агрегати. До кінця року плануємо виготовити першу партію нових комбайнів «Скіф230», які зараз уже поставлено на конвеєр. Окрім того, тількино підписали контракти з кількома замовниками на поставку 340 кукурудзяних жниварок. Це досить суттєве завантаження на найближчі два місяці, — відповів голова ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник.



На ХМЗ зараз працюють близь-ко 800 осіб, які мають спеціальну освіту та є професіоналами у га-лузі сільгоспмашинобудування. Щодо пошуку нових кадрів, то тут справді існують проблеми. Нині «Херсонмаш» планує взяти на ро-боту ще близько ста спеціалістів, та поки що фахівців відповідного рів-ня не знайшли. Їх украй мало готу-ють в аграрних вишах. Керівництво заводу розробляє програму робо-ти з вузами, щоб створити на влас-ній базі факультет із підготовки ін-женерів, механіків, конструкторів сільгоспмашинобудівного напря-му. До речі, зараз на підприємстві працюють 15 учнів херсонського ліцею. З огляду на потребу в ро-бочих місцях молодь іде на завод охоче. До цих працівників прикрі-плюють наставників-професіоналів і таким чином поступово вирішують кадрову проблему. Водночас ке-рівництво «Херсонмашу» ставить перед Кабміном украй гостре пи-тання — підвищення фахового рів-ня інженерних кадрів. Зрозуміло, що юристи, економісти, фінансис-ти потрібні країні, але не варто за-бувати, що економіку та престиж країни створюють фахівці інших спеціальностей.

Модернізація на відмінно

Визначення напрямів модер-нізації вітчизняного сільгосп-

машинобудування, оновлення й модернізація виробництва, економія енергоносіїв та високі стандарти якості — ось завдан-ня, які ставить перед собою сьо-годні колектив херсонських ма-шинобудівників. Результатом їхніх зусиль мають стати надійні вітчизняні комбайни, що наза-вжди замінять закордонну тех-ніку.

— Наше підприємство є не просто наукововиробничим, ми пропонуємо новітні технології збирання, зменшення енергозатрат та собівартості тієї продукції, яку вирощують селяни. Водночас підприємство приділяє багато уваги якості продукції, що випускається, — кон-статує Олександр Олійник.

Модернізація виробництва і, як наслідок, створення конкуренто-спроможної продукції, на думку херсонських машинобудівників, дасть змогу вирішити проблему ім-портозаміщення.

— Сьогодні ми впевнено можемо говорити, що тільки після того, як буде здійснено модернізацію виробництва, запроваджено технології, які допоможуть зменшити собівартість продукції, ми зможемо виробляти сучасний комбайн у комплексі, а отже розпочати рух щодо витіснення комбайнів імпортного виробництва з українських полів, — каже директор заводу Віктор Слободянюк.

На заводі радіють — улітку цьо-го року тут отримали патент на ви-робництво комбайна «Скіф-230», який із часом має замінити вже відомий «Славутич», і така замі-на не викличе в аграріїв будь-яких незручностей.

— Цей унікальний комбайн може збирати не тільки колосові — пшеницю та ячмінь, — продовжує розпо-відь директор підприємства. — Він може збирати кукурудзу, соняшник, а з кінця вересня вже працює на збиранні рису в Скадовському районі. На цей комбайн ми покладаємо великі сподівання. Гадаю, ті люди, які працюватимуть на наших комбайнах, подякують нам за таку універсальну машину.

Не секрет, що деякі господа-рі й донині продовжують купувати за валюту імпортні зернозбиральні комбайни, які вже були у вжитку, та недешеві запчастини до них, навіть не здогадуючись, на що здатна ві-тчизняна техніка. До речі, в Україні й сьогодні роблять, як нові, ком-байни «Славутич», яким 8–10 років. Усе залежить від технічного обслу-говування машин: якщо воно від-повідає нормативам, то проблем із комбайном немає.

— Незважаючи на те, що зараз завод уже переходить до виготовлення нового комбайна «Скіф230», ми не зупиняємо виробництво запасних частин до комбайна «Славутич», — заспокоює землеро-бів заступник директора з виробни-цтва Таміла Пугачова. — Ми взяли на себе зобов’язання, що впродовж десяти років всі «Славутичі», які роблять в Україні, будуть на нашому сервісному обслуговуванні.

Запасні частини до відомого херсонського бренду виготовляють у відповідних цехах підприємства, й дефіциту їх не існує. Що ж стосу-ється зернозбиральної техніки, то, перш ніж вийти з воріт підприєм-ства, вона проходить випробування на заводському «детекторі надій-ності», тестовий стенд якого гото-вий відтворити всі навантаження, що з ними комбайн може стикнути-ся у реальних умовах, у полі.

— Кожен агрегат випробовують у трьох режимах — спочатку з міні


НОВИНИ

мальним, потім із більшим та з максимальним навантаженням. Під час тестування стежать за температурою всіх підшипників та редукторів, роботою всіх механізмів, за площиною ланцюга, роликами, шківами. Тобто всі ті навантаження, які лягають на техніку в полі, ми максимально відтворюємо в заводських умовах, і тільки після цього агрегати відправляють на фарбування, згодом упаковують і передають на склад готової продукції, — за-значає Сергій Чокас, начальник складального цеху.

Геннадій Хондусь, заступник на-чальника цеху, пишається тим, що на заводі унікальне обладнання: «У південному регіоні України такий прес потужністю 4000 тонно/сил лише один, і він — у нас. На ньому можна штампувати різні деталі завважки від десяти до тридцяти кілограмів — диски, зчеплення, важелі. Це обладнання дає змогу повністю забезпечити деталями всі наші обсяги з виробництва зернозбиральної техніки».

Металеві вузли та деталі, які ви-готовляють, мають стати дешев-шими — таке завдання ставлять перед колективом цеху менеджери заводу.

— Ми мінімізували наші енерговитрати. Наприклад, витрати газу в напівметодичній пічці за рахунок оптимальної кількості підківок, які в нас штампуються, мінімальні, — радіє Руслан Фірсов, начальник ковальсько-пресового цеху. — Ми вже обговорюємо з керівництвом заводу енергозбереження за рахунок використання новітніх технологій — індукційного нагрівання.

Амбітні проекти херсонських ма-шинобудівників перегукуються із урядовими програмами щодо під-няття пріоритету вітчизняної маши-нобудівної галузі та розвитку влас-ного, українського виробництва зернозбиральної техніки. Одним із болючих питань для заводчан є екс-пансія закордонної техніки на укра-їнський ринок. Вітчизняні сільгосп-машинобудівники сподіваються хоча б на запровадження ввізного мита на техніку, яка була в експлу-атації понад три роки.


машинобудівники розраховують на підтримку

Техніка для аграріїв привернула увагу політиків: експерти конста-тують, що цей ринок знову почав зростати після спаду 2008 року. За даними компанії «Autoconsulting», від початку року продажі сіль-

госптехніки зросли більш ніж на 60 %, в той час як за попередні два роки вони впали майже втричі. Однак активізації замовників практично не від-чули українські виробники: основна частка продажів припадає на ім-порт. За даними компанії «Амако», імпортні сільгоспмашини становлять близько 50 % українського ринку в грошовому вимірі та близько 25 % в одиницях техніки. Причому в нішах складних машин відсоток імпорт-ної продукції ще вищий — приміром, у сегменті комбайнів частка приві-зної техніки сягає 80 %. В «Украгролізингу» констатують: щорічно з $12–15 млрд, які витрачаються на закупівлю техніки для аграріїв, до $10 млрд ідуть за кордон.

Навіть у тих сегментах, де ми маємо власне виробництво, домінують зарубіжні конкуренти: із майже двох тисяч зерно збиральних комбайнів, проданих в Україні торік, не більш ніж сто одиниць поставили вітчизня-ні заводи (на ринку переважають машини марок «John Deer», «Claas», «New-Holland», «Case», «Massey Ferguson», «Ростсільмаш»). Те ж саме з тракторами: майже 90 % ринку займають білоруські трактори виробни-цтва Мінського тракторного заводу, в сегменті малих машин лідерами є китайські марки. Міністр агропромислової політики М. Присяжнюк за-певняє, що 65 % поставок машин зарубіжних марок — уживана техніка.

Як пояснюють фахівці, закуповувати такі знаряддя виробництва фер-мерів змушує аж ніяк не бажання економити, а незадовільна якість ві-тчизняної продукції. «Імпортний уживаний трактор може коштувати, як новий український або навіть трошки дорожче. Але за економічною ефективністю, ресурсом роботи, продуктивністю він значно пере-вершуватиме вітчизняний аналог, що їх для досягнення тих самих по-казників треба було б купити чотири», — каже представник однієї з дистриб’юторських компаній.

Якщо вести мову не про слова, а про справи, то донині влада діяла якраз усупереч інтересам машинобудівників. Наприклад, у січні цього року уряд повідомив, що МінАПіП домовилося про поставки в Україну американських комбайнів «John Deer» на суму $200 тисяч під держав-ні гарантії (техніку планувалося продавати фермерам у кредит на ви-гідних умовах). Державна продовольчо-зернова корпорація Украї-ни — компанія «Хліб Інвестбуд» — також чомусь не звертає уваги на ві-тчизняне: нещодавно її представник Олександр Бавицький заявив, що до 2012 року підприємство планує закупити дві тисячі комбайнів, про що вже йдуть переговори з провідними світовими виробниками. До того ж парламент так і не підтримав законопроект «Про стимулю-вання розвитку вітчизняного машинбудування для АПК». Його автори виходили з того, що саме високі законодавчі вимоги щодо локалізації виробництва (нині це 50 %) перешкоджають розвиткові сільгоспмаши-нобудування всередині країни. Якщо знизити їх і максимально дозво-лити ввозити з-за кордону високотехнологічні складники, це підвищить конкурентоспроможність та привабливість української техніки.

Інформаційна компанія «ПроАгро»

...з $12–15 млрд, які витрачаються на закупівлю техніки для аграріїв,

до $10 млрд ідуть за кордон...

ПОРАДИ ФАхІВЦЯ

Надіїна ячмінь

Ячмінь є цінною зерновою та продовольчою культурою. Його зерно містить багато білків, крохмалю й цукру. Із зерна ячменю виготовляють крупу, солодові витяжки для кондитерської та медичної промисловості. Ячмінь є особливо важливим і незамінним для виробництва високоякісного пива.



У чому цінність ячменю

Біологічною особливістю ячменю є висока потенційна врожайність. Ця культура спроможна досяга-ти врожайності зерна 55–65 ц/га. За балансом амінокислот та інших мікроелементів зерно ячменю має порівняно із пшеницею та кукуру-дзою переваги. На велику увагу заслуговує ячмінь як сировина для виготовлення пива. Використову-ють його також для продовольчих та кормових цілей. 100 кг зерна ячменю відповідають 120, а 100 кг ячмінної соломи — 35 кормовим одиницям. Порівняно з іншими зла-ковими культурами солома ячменю в 3,5 раза багатша на білки.

Стандарти якості

У нашій державі стосовно ячме-ню існують державні стандарти, в яких обумовлено норми якості зерна. Пивоварний ячмінь повинен мати властивий нормальному зер-ну запах. Зерно для пивоваріння поділяють на два класи. При оцінці враховують вологість зерна, його крупність, здатність до проростан-ня, засміченість, наявність зерно-вих домішок, масу тисячі зерен та інші біологічні й фізичні показники.

Найважливішим критерієм ціннос-ті пивоварного ячменю є екстрактив-ність, під якою мають на увазі загаль-ну кількість сухої речовини зерна, що під впливом ферментів солоду при певній температурі води можуть розчинятися. Чим більша екстра-ктивність зерна, тим менше витра-чається його на виробництво пива. Збільшення цього показника на 1 % дає змогу заощадити при виготов-ленні 1 т солоду понад 17 кг зерна.

Показник екстрактивності тіс-но пов’язано із вмістом крохмалю. Крохмаль є основною екстрактив-ною речовиною. Вміст крохмалю та вміст екстрактивних речовин пози-тивно корелюють між собою. Чим ви-щий вміст їх, тим більший вихід пива.

Вибагливий до регіону та ґрунту

В Україні ячмінь високих пиво-варних кондицій можна вирощувати

не в кожному регіоні. Найпридатні-шими для цього є північні та північ-но-західні області зони Полісся й лі-состепу. Зерно ячменю, вирощене в цих регіонах, містить 12–15,5 % білка, 2–3 % жиру, 58–62 % крох-малю. Плівчастість його становить 8–9 %, а екстрактивність сягає 78–82,5 %. Солод, одержаний із такого зерна, має відмінну або добру тех-нологічну якість.

Для сівби ячменю найкращими вважаються дерново-підзолисті, сірі лісові й середньосуглинкові чор-ноземи. Непридатними для посівів цієї культури є болотисті та кислі ґрунти, а також солончаки. Ячмінь досить чутливий щодо кислотнос-ті ґрунтів. Найкраще він росте та розвивається на ґрунтах, де показ-ник рН близький до нейтрального (рН 6,8–7,5). У тих регіонах, де по-ширено кислі дерново-підзолисті ґрунти, перед сівбою ячменю тре-ба здійснити вапнування.

Порівняно з іншими зерновими культурами, ячмінь дуже чутливий до родючості ґрунтів та підживлен-ня їх і при внесенні добрив швид-ко розростається. Це обумовлено інтенсивним накопиченням рос-линами органічної речовини за по-рівняно короткий період. Вони позитивно реагують на післядію органічних добрив, внесених під попередники. Безпосередньо під ячмінь не рекомендовано вносити гній або інші органічні добрива.

Високі врожаї ячменю отриму-ють тоді, коли в ґрунті міститься не менш ніж 2 % органічної речо-вини (гумусу) й елементи мінераль-ного живлення перебувають у лег-кодоступних формах.

При розрахунку норм унесен-ня добрив керуються нормативами затрат мінеральних добрив на 1 ц урожаю зерна й поправними кое-фіцієнтами на вміст рухомих форм елементів живлення в ґрунті. Серед-ня норма внесення азотних добрив становить 30–45 кг/га, фосфорних — 50–60 кг/га, калійних — 35–45 кг/га діючої речовини, що за фізичною ма-сою в сумі приблизно дорівнює 400–500 кг/га. При вирощуванні пивовар-ного ячменю збільшують кількість фосфорно-калійних добрив і змен-

шують кількість азотних. Протягом вегетаційного періоду споживання елементів живлення неоднакове. Найбільша потреба в них припадає на період стеблоутворення та фор-муванні й наливання зерна. Щодо періоду засвоєння рослинами міне-ральних елементів можна зазначити таке: основна частина фосфору ви-користовується при початку вегета-ції, азот потрібен у фазі кущіння та колосіння, а максимальне викорис-тання калію припадає на перший пе-ріод вегетації, оскільки він поліпшує вологообмін рослин і сприяє стій-кості до хвороб та шкідників.

Оптимально підібрати техніку

Мінеральні добрива вносять роз-кидачами типу МВУ-12, МВУ-8Б, МВУ-5А, МВД-900 тощо в агрегатах із колісними тракторами.

При висіванні ячменю на полях, де вирощувалися багаторічні трави, кукурудза чи зернобобові культури, ґрунт обробляють дисковими лу-щильниками ЛДГ-5А, ЛДГ-10А, ЛДГ-15А або важкими дисковими боро-нами БДТ-3,0, БДТ-7,0А, БДС-8,4, БДВ-6,5 та ін. Дискування чи лущен-ня здійснюють здебільшого у два сліди на глибину 8–12 см, а потім проводять оранку. Для цього засто-совують оборотні плуги марок ППО-4-40, ППО-6-40, ПНО-5-40 тощо.

Ефективність оранки під ячмінь залежить від способу, глибини й терміну її виконання. На чорнозе-мах, темно-сірих та сірих лісових ґрунтах оранку найчастіше здійсню-ють на глибину 22–25 см, а на ґрун-тах із неглибоким гумусним гори-зонтом — на глибину орного шару.

Час проведення оранки залежить від періоду достигання та збирання попередника, властивостей ґрунту й температурних умов. Зазвичай це кінець липня — середина серпня. На виораних у такий період полях накопичується значно більше по-живних елементів для росту, ство-рюються кращі умови для боротьби з бур’янами. При цьому також зни-щуються личинки шкідників і спори хвороботворних грибів.

У деяких випадках на легких ґрунтах після картоплі та цукрових



буряків досить ефективно зареко-мендував себе безплужний обро-біток. Для нього використовують ґрунтообробні комбіновані агрегати АПК-7,5 «Партнер». Застосування їх дає змогу підвищити продуктивність на основному обробітку ґрунту та знизити витрати при його виконанні.

З увагою до сортів

В Україні районовано кілька де-сятків сортів пивоварного ячменю. Для інтенсивних технологій най-придатнішими в зонах Полісся та лісостепу є пивоварні сорти Екзо-тик, Звершення, Миронівський-92, Зоряний, Одеський-115 і т. ін.

Для найкращого використання потенційних можливостей районо-

ваних сортів у кожній області за-лежно від ґрунтово-кліматичних умов треба висівати сорти, які да-ють змогу одержувати високі та ста-більні врожаї зерна.

Для сівби використовують насін-ня ячменю першого класу з чисто-тою не нижчою від 99 %, схожістю не меншою від 95 % та силою росту понад 80 %, а також масою тися-чі насінин 40–47 г. Добре очище-не, велике та здорове насіння дає стійкі до грибкових хвороб і шкід-ників рослини, бо воно енергійні-ше проростає, має дужчу кореневу систему, й тому посіви рівномірно кущаться та достигають. Вирощені з добірного зерна рослини ефек-тивніше використовують вологу й елементи живлення, завдяки цьо-

му забезпечують високий та якісний урожай. Насіння з низькою схожістю й силою росту на-віть при збільшенні норми висіву не за-безпечує опти-мальної кількості рослин на одиниці площі

Проти твердої та порошистої сажки, плісняви, кореневої гнилі насіння за-здалегідь (не пізніш як за два-три тижні до сівби) знезара-жують «Байтаном» (2 кг/т), «Вітавак-сом» (3 кг/т) чи ін-шими препаратами.

Для знезаражен-ня насіння щодо збудників хвороб його обов’язково треба протруїти. Спосіб протрую-вання залежить від культури, препара-ту, біології збудника хвороб, міри ура-ження. Протруюван-ня насіння ячменю виконують за допо-могою машин ПСШ-5, ПС-10 А, ПК-20, «Мобітокс-С».

Обрати спосіб сівби

Найчастіше сіють ячмінь звичай-ним рядковим способом із міжряд-дями 15 см. Вибирати спосіб сівби слід із міркувань забезпечення та-кої площі живлення, за якої рослини найефективніше використовувати-муть воду, сонячне тепло й світло.

На врожайність та якість зер-на значною мірою впливає густота рослин. У розріджених посівах дуже розтягається період достигання, ви-рощене зерно різне за величиною та біохімічним складом. У загущених посівах формується зерно з підви-щеною плівчастістю. Середні норми висіву становлять 4–4,5 млн схожих насінин на гектар (170–180 кг/га).

Для сівби ячменю використову-ють посівний комплекс «Сиріус-10» або зернові сівалки виробництва «Horsh Агро-Союз» моделей ATD 9.35, ATD 11.35, ATD 18.35 та ін. Глибина загортання насіння зале-жить від погодних умов, типу ґрунту, його властивостей і строків сівби. На важких за механічним складом та вологих ґрунтах насіння доціль-но загортати на глибину 3–4 см, а на легких супіщаних — 4–6 см.

При вирощуванні ячменю за ме-ханізованою технологією треба: сі-яти строго в оптимальні строки, за-лишаючи постійні технологічні колії. Відповідно до цих вимог готують посівну техніку.

Перш за все перевіряють техніч-ний стан і регулюють сівалки на спе-ціальному бетонованому майданчи-ку для перевірки та налагодження МТА розміром 9 x12 м із нанесеною розміткою для встановлення ро-бочих органів. Користуються також розмічувальними пасами. Особли-ву увагу варто звернути на висівні апарати із заданою нормою висіву, розміщення сошників на відповідну ширину міжрядь та встановлення ви-льоту маркерів або слідопокажчиків.

Догляд за посівами

У систему заходів для догляду за посівами ячменю входять боро-нування та боротьба з бур’янами й хворобами. На важких суглинистих ґрунтах після дощів утворюється

Пивоварний ячмінь повинен мати такі показники якості:• екстрактивність —79–82%(абсолютносухіречовини);

• вмісткрохмалю —не нижчийвід62–68%;• вмістбілка —не більшніж9,0–11,0%,плівки —9,0%;

• вологістьзерна —не вищаза 14–15%;• проростання —не меншвід95%;• тривалістьдостиганняпіслязбирання —не меншніж4–6 тижнів;

• вмістсміттєвихізерновихдомішок —не більшвід1–2%;

• масатисячізернин —45–50 г,натура —650–730 г/л;

• зараженістькомірнимишкідникамиєнеприпустимою.

Для приготування світлих сортів пива найпри-датніший ячмінь із низьким вмістом білка. Яч-мінь із підвищеним вмістом білка можна ви-користовувати для приготування пива темних сортів, але це потребує тривалішого замочу-вання, нижчої температури й подовження часу пророщування. Перероблення такого ячменю дуже трудомістке, що збільшує виробничі витрати.

Чи знаєте ви, що…



Таблиця. Склад комплексів машин для виробництва ячменю

Техніка Кількість машин у комплексі, обґрунтована за критерієм:

різновид марка витрат робочого часу приведених витрат

Трактори

ХТЗ-150К-09-31 – 5ХТЗ-17221-31 4 –ХТЗ-17021-31 3 –«Коваль-5350» 2 2МТЗ-80 12 11

Автомобілі«КамАЗ-5320» 6 –ЗІЛ-130 8 10САЗ-3507 – 6

НавантажувачіПФ-0,5Б 9 10ПКУ-0,8А 2 –ПЕ-Ф-1А – 2

Завантажувач сівалок УЗСА-40 1 1

ЗчіпкиСП-11А – 3СП-16А 2 –

Борони зубовіЗБП-0,6 – 32БЗСС-1,0 30 –

Агрегати ґрунтообробніАКШ-3,6 – 7АПК-7,5 «Партнер» 4 –

Коток ЗККШ-6 5 5

Машини для внесення добрив

МВУ-8Б 2 –МВУ-5А – 3

Машини для захисту рослин

АПЖ-12 1 1ОПШ-2000 4 –ОПК-2000 – 4ЗЖВ-Ф-3,2 2 2

Протруювачі насіння «Мобітокс-С» 1 –ПК-20 – 1

Посівні комплекси ATD 9.35 – 2«Сиріус-10» 2 –

КультиваториК 600 PS 4 –АГ-3 – 6

Комбайни «Дон-Лан-Акрос» 6 –КЗС-9-1 «Славутич» – 7

Жниварка валкова ЖВП-4,9 2 2Прес-підбирач ППР-110 3 3Пристрій для завантаження рулонів ППУ-0,5 8 9

Зерноочисні агрегати А1-БЦСМ-100 3 –КЗ-25 – 2

Зернонавантажувач ЗМ-90М 1 1

Причепи автомобільні ГКБ-8350 6 –ГКБ-817 – 7


ґрунтова кірка. Для її руйнуван-ня використовують борони легкі (ЗБП-0,6) або середні (БЗСС-1,0).

Високі врожаї ячменю доброї якості можна виростити лише на чистих від бур’янів полях. Зни-щують їх у фазі кущіння ячменю шляхом обприскування гербіцида-ми «Базагран М» (норма внесення 0,6–0,8 л/га) або «Діален» (норма внесення 2–3 л/га). Якщо в посівах переважають багаторічні або дво-річні бур’яни, зокрема осот польо-вий, гірчак рожевий, хвощ польо-вий, зазначені норми збільшують на 20–25 %. Гербіциди треба внес-ти в період кущіння й не пізніш від початку виходу в трубку.

Для захисту посівів від шкідни-ків у міру потреби посіви обробля-ють розчином інсектициду («Кара-те» — 0,15 л/га, «Денис» — 0,25 л/га, «Бі-58» — 0,8 л/га). Для боротьби з хворобами передбачено викорис-тання розчину фунгіциду «Рекс» із розрахунку 0,5 л/га.

Хімічний догляд за посівами яч-меню здійснюють за допомогою тракторних штангових причіп них (ОПШ-2000, ОПШ-15, ОПК-2000, ОПГ-2000) або навісних (ЕКО-800-12, ОМ-630–2) обприскувачів.

При хімічному догляді слід особ-ливу увагу приділяти екологічній безпеці. Усі роботи, пов’язані з об-робітком посівів ячменю пестици-дами, бажано здійснювати в ранні ранкові (до 10-ї) та вечірні (від 18-ї до 20-ї) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведен-ня обробітку в денні години в по-хмурі й прохолодні дні з темпера-турою повітря нижчою від +10 °C.

Строки та способи збирання

Якість та кількість зібраного вро-жаю залежать від строків і способів збирання та первинної переробки продукції. Перед збиранням по-передньо оцінюють якість зерна. На великих ділянках роблять об-коси, розбивають поле на загінки й тільки потім починають збирання, враховуючи стан посівів і стиглість зерна. Для пивоваріння не можна збирати недостиглий ячмінь, бо

в ньому ще не завершився процес утворення високомолекулярних білків. До того ж за якістю крох-мальні зерна ще не придатні для виготовлення пивоварного солоду. Для пивоваріння потрібне дости-гле зерно, яке має високу енергію та здатність до проростання.

Найкраще збирати ячмінь під кінець його воскової — на почат-ку повної стиглості при вологос-ті зерна 18–20 %. Збирання слід здійснити у стислі строки (не більш як вісім днів для різних сортів). За-пізнення призводить до великих утрат урожаю внаслідок обсипан-ня зерна та обрізання пониклого колосся. Перевагу доцільно від-давати прямому комбайнуванню, тому що це дає змогу заощаджу-вати пальне й кошти.

За умови значного забур’янення посівів ячмінь рекомендовано зби-рати роздільним способом (ско-шування у валки з подальшим під-биранням та обмолотом). Зерно, обмолочене комбайном із поперед-ньо скошених валків, сухіше, менше засмічене половою, соломою й на-сінням бур’яну. У цей період у ньо-му не накопичуються сухі речовини. При роздільному способі збирання ячмінь скошують у валки жниварка-ми ЖВП-4,9 та ЖВП-6,4 в агрегаті з тракторами класу 1,4.

За вологої погоди валки треба до-бре провітрювати, для чого слід за-лишити стерню заввишки 10–15 см.

Для обмолочування валків за-стосовують зернозбиральні ком-байни КЗС-9–1 «Славутич», «Дон-Лан-Вектор», «Дон-Лан-Акрос», «Єнісей КЗС-950» і т. ін.

Незернову частину врожаю ячменю можна збирати за таки-ми технологіями:

•  із подрібненням і розкиданням по полю з подальшим заорю-ванням у ґрунт як органічне добриво;

•  із подрібненням і збиранням у тракторні візки (причепи) з подальшим скиртуванням;

•  з укладанням у валки з подаль-шим підбиранням і пресуван-ням у тюки та скиртуванням їх.

Оскільки ячмінна солома є цін-ним грубим кормом для тварин,

Ячмінь є представником од-норічних та багаторічних трав родини злакових. Розрізняють близько 30 видів його, які ростуть переважно в Євразії, Африці, Америці. Ячмінь прекрасно по-чувається як у тропічних облас-тях та в арабських країнах, так і на півночі в Норвегії аж до 70-го градуса широти і в гірських міс-цевостях, наприклад в Альпах до висоти 1900 м, на Кавказі — до 2700 м, у Тибеті — до 4700 м та Гіндукуші — до 3050 м. Ячмінь згадують у пам’ятках, що дійшли до нас від високорозвинених культур Середньої Азії, Близько-го Сходу, Єгипту та Європи. Осо-бливу роль він відігравав у гре-ків. На початку доби античності в Північній Африці вирощували практично тільки ячмінь.

Розрізняють дві форми ячме-ню — з покривними лусочками та голонасінний. Перша є найпо-ширенішою. Голонасінний ячмінь не має лусочок, і його можна од-разу переробляти.

Високоочищений ячмінь у тор-говельній мережі продають у ви-гляді ячної крупи. Обмолочені ці-лісні зерна ячменю називаються перловкою.

Нещодавно вчені виявили в яч-мені такі речовини, як тригліцерид і токотрієнол, що знижують рі-вень холестерину в крові. Вияви-лося, що додавання цих речовин до корму птахів навіть у малій кіль-кості знижувало вміст холестери-ну в крові на 40 %.

Ячмінний цукор використову-ють при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Відвар зерна має пом’якшувальні та об-волікальні властивості й викорис-товується при запальних захво-рюваннях шлунково-кишкового тракту та сильному кашлі, а екс-тракт ячмінного солоду — при діа-беті, оскільки він знижує вміст цу-кру в крові.




то розкидати її по полю й заорюва-ти недоцільно.

Зерно ячменю з-під комбайнів доставляють на тік, очищають від домішок, за потреби досушують і реалізують за призначенням. Очищають зерно на зерноочисних комплексах КЗ-25 та на сепара-торах вібровідцентрових зерно-вих А1-БЦСМ-100. У разі потреби ячмінь сушать за допомогою зер-носушильних агрегатів КЗС-25Ш, КЗС-40, КЗС-50.

Період післязбирального достигання

Під час зберігання ячменю існує так званий період післязбирально-го достигання, який у різних сортів за різних умов вирощування, зби-рання та зберігання неоднаковий. В ячменю є три фази післязбираль-ного достигання: перша — коли при зберіганні проростають поодинокі зерна; друга — коли через певний період зерно поступово виходить зі стану спокою й кількість пророслих зерен  збільшується;  третя  —  все зерно проростає в умовах опти-мальної вологості.

Структурний і кількісний склад комплексів машин для вирощу-вання та збирання ячменю, визна-чений за критеріями мінімуму при-ведених витрат і витрат робочого часу, наведено в таблиці. Розра-хунки виконано для таких умов: площа  вирощування  —  1000  га; урожайність: зерна — 40 ц/га, со-ломи  —  45  ц/га;  норма  внесення міндобрив — 0,5 т/га; довжина го-нів — 700 м; відстань перевезень: внутрішньогосподарських — 4 км, за межі господарства — 15 км.

Є перспективи щодо збуту

При ефективному застосуванні механізованих технологій вироб-ництва зерна пивоварного ячме-ню є реальна змога забезпечити внутрішні потреби в цій продукції та продаж зерна за кордон. До-нині в Україні належним чином ще не сформовано експортно-ім-портний ринок зерна ячменю. Із подоланням економічної кризи

на експортному ринку виникає ряд переваг: це незначні відстані пе-ревезень, сприятливі кліматичні умови та вигідне географічне поло-ження. У зв’язку з цим розширення експортних можливостей є важли-вим напрямом розвитку сільського господарства України.

Завдяки унікальним можливос-тям для розвитку зернової галузі наша держава, навіть при недос-татньо механізованому сільському господарстві загалом, повинна най-швидше та найповніше скориста-тися природними ресурсами, щоб посісти значне місце на світовому ринку зерна пивоварного ячменю.

Для внутрішнього ринку зер-на ячменю загалом характерний не еластичний рівень попиту. За цієї умови значні коливання в обсягах ринкової пропозиції на внутріш-ньому ринку, що відбуваються під впливом низки екзогенних факто-рів (зростання експортного попи-ту, спекулятивні очікування тощо), за відсутності державного регу-лювання призводять до істотних змін у динаміці ринкових цін, зо-крема до зниження ціни на зер-но ячменю, й завдають збитків товаровиробникові.

Основна маса врожаю зерна пи-воварного ячменю переміщується через внутрішній ринок, де цінову політику диктують трейдери. Вони скуповують великі партії товару від-разу після збирання врожаю й екс-портують його протягом сезону.

На ринку зерна ячменю в умовах вільного ринкового ціноутворен-ня найреальнішим засобом щодо підтримання доходів сільсько-господарських товаровиробників є створення саморегулювальних організацій за професійними озна-ками для виробництва основних різновидів сільськогосподарсь-кої продукції та активний вплив на формування єдиної сприятли-вої цінової політики як для вироб-ників зерна, так і для трейдерів.

Зиновій Ружило, кандидат технічних наук, доцент;

Віктор Васильченко, кандидат технічних наук, доцент;

Михайло Гузь, асистент

Ячмінь має унікальний набір важ-ливих для організму макро- й мікро-елементів — калію, кальцію, фос-фору, заліза, міді, цинку, марганцю, нікелю, молібдену, кобальту, строн-цію, йоду, хрому, брому — й вітамі-нів А, Е, D, B1, B2, B3. Вітамін А поліп-шує зір і підвищує імунітет, вітаміни групи B сприяють нормалізації ро-боти нервової системи та поліпшу-ють стан шкіри й волосся, вітамін Е запобігає передчасному старінню, а вітамін D у поєднанні з кальцієм і фосфором зміцнює кісткову та хря-щову тканину.

Перше місце тут утримує крем-ній, потрібний людині для поліп-шення кісток і хрящів, нормальної роботи щитоподібної залози, гіпо-фіза та наднирників, для доброго стану шкіри, волосся й нігтів. Регу-лярне вживання продуктів із ячме-ню, багатих на кремній, особливо корисне для профілактики та ліку-вання таких захворювань, як тубер-кульоз, атеросклероз, сечокам’яна й жовчнокам’яна хвороба.

Друге місце належить калію. Саме цей елемент регулює робо-ту клітинних стінок, а також віді-грає важливу роль у підтриманні нормальної концентрації магнію — важливої поживної речовини для серцевого м’яза. Окрім того, калій потрібен людині для зміцнення нер-вової системи, збереження фізичної сили та підвищення витривалості.

На третьому місці стоїть фосфор. Цей елемент незамінний для нор-мальної роботи мозку, правильного обміну речовин і доброго стану зубів та кісток. До того ж фосфор потрі-бен спортсменам як речовина, що безпосередньо впливає на швид-кість і силу м’язових скорочень.

В ячмені чимало цінної амінокис-лоти лізину, що має дуже корисні для людського організму власти-вості. Окрім того, що лізин активно допомагає долати герпес, грип та інші інфекції, він також сприяє ви-робленню колагену, що вповільнює появу зморщок.

До складу ячменю також увіхо-дить особлива антибактеріальна речовина гордецин, яка є ефектив-ною у боротьбі з грибковими захво-рюваннями шкіри.


З ВІДКРИТИм СЕРЦЕм

Для компанії «Украгролізинг» благодійництво вже стало доброю традицією. Постійно опікуємо-ся ветеранськими організаціями, не залишаючи

наодинці зі старістю та хворобами досвідчених фахів-ців агрогалузі. По змозі підтримуємо талановитих дітей із глибинки та сільські школи, яким бракує посібників. У передріздвяні дні подбали не лише про організацію святкового корпоративу для наших співробітників, але й про подарунки малечі із сиротинця.

Та останнє знайомство з молодою родиною, яка має си-ночка-інваліда, принесло якісь особливі, нові почуття. Світ-лі й дуже теплі емоції не полишають усіх, хто має щастя бути причетним до того, щоб справдилася мрія дитини, обділеної долею, але сповненої живої та справді сонячної енергії.

Спілкуючись із родиною киян Жаровських, не чуєш тяжких стогонів, не відчуваєш безнадії й не стараєшся сховати очі, як зазвичай при зустрічі з людьми, в яких сталося лихо. Жаровські не нав’язують нікому своїх про-блем, проте все одно їм дуже хочеться допомогти. Просто виникає щире бажання щось для них зробити, бо дивиш-

ся на них — і сповнюєшся оптимізмом та захоплюєшся їхньою мужністю й наполегливістю.

У їхнього синочка Владика діагноз ДЦП, спастичний тетрапарез. Від самого народження хлопчик змушений бо-ротися за своє життя через халатність лікарів. Для батьків такий діагноз переважно звучить як вирок. Однак тут тато й мама не опустили руки й не піддалися депресії. Із пер-шої ж хвилини вони зосередили всі сили, щоб спробувати повернути своїй дитині можливість рухатися та розвивати-ся. Владикові зараз п’ять років, але він здолав уже стільки труднощів… А скільки їх у хлопчика та його рідних іще по-переду! І все для того, щоб Владик просто зміг гратися ра-зом з іншими дітками, ходити, бути самостійною людиною.

Мама розповідає, що найзаповітнішим бажанням, яке хлопченя загадує на Новий рік, та єдиним, про що про-сить святого Миколая, є мрія ходити власними ногами. І щодня у своїх молитвах до Бога Владик просить допо-могти йому видужати…

Усі сили й кошти сім’я спрямовує на щоденну реабілі-тацію та поїздки у спеціалізовані центри. Добре відомо,

Фото надано родиною Жаровських

Ми разом втілимомрію Владика


З ВІДКРИТИм СЕРЦЕм

скільки коштує лікування таких дітей. А державна пенсія з інвалідності порів-няно із сумами витрат мізерно мала — 700 гривень. Мамі довелося вийти на роботу, але й це не дає змоги зроби-ти все можливе для лікування дитини.

Нещодавно друзі допомогли родині створити сайт Владика Жаровсько-го — htpp://www.zharovsky.com.ua. Тепер батьки розповідають на ньому про життя свого сина, про його що-денне прагнення здобути для себе хай і невеличку, але таку важливу перемогу. Завдяки сайту та добрим людям, які за-вдяки йому спілкуються з хлопчиком та його батьками, родина Жаровських збирає кошти на лікування в інституті Петьо в Будапешті, яке коштує майже 40 тисяч гривень. Шукають різні мож-ливості, різні методики, щоб хоч якось зарадити лиху та подолати недугу.

Коли в НАК «Украгролізинг» ді-зналися про історію Владика, в керів-ництва компанії та профкому не було сумнівів: треба допомогти! Ішлося не про іграшки, не про одяг чи шкільне приладдя, яким зазвичай обдарову-ють діток в інтернатах або дитячих будинках. Ішлося про життєву потре-бу — спеціалізований реабілітаційний візок для маленького хлопчика, що мріє більше рухатися й пізнавати світ.

Є велике бажання поділитися з усі-ма добрими людьми тими високими, надзвичайними почуттями, які пере-жили ми, коли передавали незаможній родині такий подарунок. Було цілко-вите відчуття того, що не віддаємо, а навпаки, набуваємо чимало нового та гарного. Перед нами — маленька людина, яка з недитячою відвагою бо-реться за повноцінне життя. Поряд із хлопчиком — його терплячі та мужні батьки, що не тримають образ на долю, а вміють радіти людському добру. Од-разу забуваєш власні прикрощі й по-чинаєш думати про вищі цінності.

Сім’я Жаровських надіслала «Укр-агро лізингові» листа-подяку за допо-могу й фото Владика, який захоплено освоює новий візок. А нам хотілося по-дякувати цим чудовим людям за уро-ки добра та людяності, які ми отриму-ємо завдяки спілкуванню з ними.

Ольга Філіппович, голова профкому

НАК «Украгролізинг»htpp://www.zharovsky.com.uaУ Вас теж є можливість поспілкуватися з родиною Жаровських:


НОВИНИ

Ні для кого не новина, що молочна галузь України нині перебуває в тяжкому стані. За роки незалежності виробництво молока всіх різновидів різко зменшилося, що негативно вплинуло не лише на виробників, молоко-переробників, споживачів, але й на українську економі-ку загалом.

Молочна галузь функціонує в надзвичайно широкому діапазоні — від примітивного виробництва у приватних господарствах до сучасних спеціалізованих підпри-ємств. При цьому основний обсяг виробництва забез-печують особисті господарства населення.

В умовах високого рівня концентрації виробництва молока у приватному секторі неможливо забезпечити переробну промисловість якісною сировиною, а зна-чить, і кінцевого споживача — якісними молочними про-дуктами. Потрібне серйозне вдосконалення логістично-го складника молочного виробництва.

Незважаючи на тенденцію збільшення продуктивності корів в останні роки, її показники залишаються досить низькими порівняно з показниками світових виробників молока й не відповідає сучасним вимогам. Також по-трібна оптимізація структури, обсягів виробництва та

численності молочної худоби з урахуванням потенціалу споживання на внутрішньому ринку й експорту.

Експерти «УкрАгроКонсалту» зазначають, що неза-перечною є потреба програмної підтримки виробників молока та створення великотоварних спеціалізованих господарств із високими конкурентними перевагами задля формування надійної сировинної бази й вироб-ництва високоякісної молочної продукції. Є потреба вдосконалення системи земельних відносин із метою забезпечити доступ господарствам на кормові угіддя.

На жаль, ряд загальнодержавних проблем: подат-кова нестабільність, відсутність ринку землі, недоско-налість законодавчої бази тощо — заважають сьогодні молочній галузі розвиватися й утруднюють залучення інвестицій. Ці проблеми потребують невідкладного вирішення.

Загалом потенціал у молочної галузі є як на внутріш-ньому ринку, так і на зовнішньому, й це очевидно. Дер-жава перш за все повинна не заважати бізнесові робити свою справу, а забезпечити стабільні межі його роботи.

«УкрАгроКонсалт»

Потенціал в української молочної галузі є

Уся надія на фермерів

Сьогодні фермерські та осо-бисті селянські господарства виробляють 98 % картоплі в Україні. Про це сказав голо-ва Асоціації сільськогоспо-дарських обслуговчих коо-перативів України Іван Томич в інтерв’ю інформаційному агентству УНН. «Особисті се-лянські господарства, які ви-значено законом, і фермерські господарства дають стабіль-ність, незважаючи на будь-які кризи. Виробляють 98 % карто-плі, овочів — 88 %, фруктів — 86 %, молока — 82 % і м’яса — 51 %», — повідомив експерт. Іван Томич нагадав, що в Укра-їні 15 % ріллі, а це 4,29 млн га землі, обробляють фермери.

Інформаційнакомпанія «ПроАгро»

В Івано-Франківській області створюють оптовий ринок сільськогосподар-ської продукції. «Ми ухвалили рішення, що передусім будуємо акціонерний великий оптовий ринок, куди можна буде звозити вироблену селянином про-дукцію», — повідомив на сесії Івано-Франківської обласної ради голова обл-держадміністрації Михайло Вишиванюк. За його словами, сьогодні в області існує змова власників ринків щодо формування цін на цю продукцію.

Щоб знизити ціни, вважає голова облдержадміністрації, треба створювати за-готівельно-збутові кооперативи, які забиратимуть вирощену продукцію в селя-нина чи фермера для продажу на оптовому ринку. Він упевнений, що реалізація вирощеної селянами продукції на ринку стимулюватиме сільськогосподарське виробництво й дасть додаткові прибутки. «Ми розіб’ємо цю мафіозну змову, яка нині існує на ринку нашої області. Тільки здійснюючи інтервенцію якісної продук-ції, ми зіб’ємо ціни», — вважає М. Вишиванюк. Він також запропонував депута-там підтримати рішення про спрямування коштів, які призначено в обласному бюджеті на підтримання малого та середнього бізнесу, на розкрутку заготівель-но-збутових кооперативів. «Ми маємо зробити оптовий ринок акціонерним. Пе-редусім співзасновниками цього ринку мають бути виробники сільгосппродукції. Вони повинні формувати ціни й отримувати від цього аграрного ринку дивіден-ди», — наголосив М. Вишиванюк.

У бюджеті Івано-Франківської області на 2011 рік передбачено 1 млн грн на підтримання малого та середнього бізнесу.

«Економічна правда»

Оптовий ринок сільськогосподарської продукції


НОВИНИ

Наступного десятиліття у світі збільшиться непро-довольче споживання сільськогосподарської сирови-ни для виробництва біопалива. Таке використання продукції сільського господарства невпинно зростає, здебільшого завдяки біопаливним мандатам і політи-ці підтримки цього процесу з боку розвинених країн Європи та США.

Припускають, що до 2020 року 13 % світової продук-ції кормового зерна, 15% — олії та 30 % — тростинного цукру використовуватимуть для виробництва біопа-лива. Такі дані наведено в новому випуску щорічника «OECD-FAO Agricultural Outlook», який видають Органі-зація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) та Продовольча сільськогосподарська організація ООН. Підвищення цін на нафту має призвести до даль-шого збільшення масштабів використання біопалив-ної сировини, а при досить високих цінах на нафту виробництво біопалива у багатьох країнах стане рен-табельним навіть за відсутності політичної підтримки, констатують видавці довідника.

У зв’язку з посиленням споживання сільськогоспо-дарської продукції для виробництва біопалива б’ють на сполох і в самій Європі. До кінця року хлібобулоч-ні вироби в Німеччині подорожчають, як мінімум, на 5–10 %, інші продукти — до 20 %, причиною цього стає політика ЄС та інших розвинених країн щодо ма-сового переведення транспорту на біопаливо. Таку за-яву влітку зробили представники харчової промисло-вості й екологи з «Грінпісу», занепокоєні зростанням цін на продукти.

Експерт із аграрних питань місцевого підрозділу «Грінпісу» Мартін Гофштеттер зазначає, що торік на ви-робництво біопалива у світі було витрачено понад 142 млн т зерна, а цього вистачило б для забезпечення харчуванням 420 млн осіб упродовж року. «Із кожним паливним баком, заповненим біопаливом, у вихлипну трубу вилітає 15 кілограмів зерна», — нагадав представ-ник «зелених».

«Казах-Зерно»

Біопаливо має підтримку

Прагнемо європейського рівня врожайності

Українським сільськогосподар-ським товаровиробникам треба в найближчі чотири-п'ять років за-купити техніки на 500 млрд грн. Про це заявив заступник міністра аграр-ної політики й продовольства Мико-ла Безуглий. Окрім того, він зазна-чив, що сільгосптоваровиробникам слід залучати 200 млрд грн на рік для того, щоб упродовж двох-трьох років вийти на європейський рі-вень урожайності та продуктивності тваринництва.

«РБК-Україна»

2012 році аграрії одержать зна-чну фінансову підтримку від держави у вигляді здешевлення

кредитів на будівництво овочесховищ. Про це після засідання уряду повідомив міністр аграрної політики й продоволь-ства України Микола Присяжнюк. «Було ухвалено рішення, що наступного року держава виділить кошти на здешев-лення кредитів та часткову компенса-цію коштів, витрачених на будівництво овочесховищ, для того щоб стимулю-вати розвиток логістики», — повідомив голова Мінагрополітики. За словами М. Присяжнюка, прем’єр-міністр Ми-кола Азаров дав чітко зрозуміти, що

розвиток логістики буде на контролі не тільки міністерства, а й уряду.«Зараз у пріоритетах держави — будівництво овочесховищ, підготовка

до збирання й, певна річ, скорочення витрат на посередницькі послуги, які стимулюють зростання цін на овочі та фрукти. Сьогодні на засіданні ми їх скоротили в рази», — зазначив міністр.

Варто нагадати: причинами, через які овочі в Україні настільки дорогі, Азаров назвав згортання інфраструктури великотоварного виробництва овочів, овочесховищ, холодильників і плодоовочевих баз за останні двад-цять років. Це, за його словами, змусило керівництво країни закуповувати імпортну продукцію, яка значно дорожча за вітчизняну.


Дешеві кредити на овочесховища

У


СЕЗОН

восениДоглядза садомта взимкуЖиття в саду поволі завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не означає, що плодові насадження в цей час не потребують догляду. Щоб вони добре перезимували, їх треба належно підготувати до осінньо-зимового періоду.

Восени дерева в саду го-тують до настання холо-дів за допомогою певних захисних заходів. Осіннє

перекопування ґрунту в пристов-бурних кругах допомагає знищи-ти багато шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневу муху, яблуневу плодожерку та плодового

пильщика. Особливу увагу в цей пе-ріод слід звернути на стан стовбу-ра та скелетних гілок. Стовбур,або штамб, — це своєрідна магістраль для обміну поживними речовинами між кореневою системою й кро-ною дерева. Навіть незначне по-шкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне може призвести

до загибелі всього дерева. Найчас-тіше пошкодження штамба та ске-летних гілок узимку трапляються через підмерзання й пошкодження кори мишами та зайцями, а навес-ні — через сонячні опіки.

Дерева при сильному підмерзан-ні деревини гілок і стовбура втрача-ють морозостійкість і зимостійкість,


СЕЗОН

ся ізолювальний шар із продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»). Такі місця можна легко визначити — при на-тисканні на них відчувається харак-терний запах унаслідок спиртового бродіння. Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного роз-міру й форми. Якщо після обрізу-вання дерев настають сильні моро-зи, кора може сповзати, оголюючи деревину. У такому разі кору, що відійшла, треба щільно перев’язати для зрощення.

Ступінь і характер підмерзан-ня визначають на основі зміни за-барвлення пошкоджених тканин. Для цього після настання відлиги, коли різницю в забарвленні здоро-вої та пошкодженої частини дерева видно чіткіше, роблять поздовжні й поперечні зрізи різновікових гі-лок, штамба, генеративних гілок та плодових бруньок. Здорові тка-нини камбію мають світло-зелений колір, кори — інтенсивніше зелене забарвлення, деревини — від біло-го до світло-сірого. У пошкоджених тканин забарвлення варіює від світ-ло-жовтого (при слабкому підмер-занні) до темно-коричневого (при сильному). Пошкоджена деревина груші відповідно набуває кольору від світло-сірого до чорного за-лежно від ступеня підмерзання. Деревина та прилегла до неї час-тина кори персика при сильному ураженні холодом чорніють. Через підмерзання генеративних або пло-дових гілочок на їхніх поздовжніх зрізах серцевина набуває корич-невого кольору, тоді як навколишні тканини мають природне світло-зе-лене забарвлення.

Коли встановилася низька тем-пература, в районах, де утворю-ється малий сніговий покрив, може вимерзати коріння дерев. Підмерз-ле коріння має темно-коричневе або коричневе забарвлення. Якщо коріння набуло чорного кольору, то це свідчить про його загибель. Таке дерево врятувати вже прак-тично неможливо. Уберегти коріння від вимерзання допоможе мульчу-вання пристовбурного круга шаром завтовшки 10–15 см. Мульчування є важливим заходам накопичен-

ня та утримування вологи в ґрунті. Як мульчу використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній. У практиці степового са-дівництва відомо багато випадків підмерзання коріння через осін-ньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, вдаються до пізньоосінньо-го вологозарядного поливання, що достатньою мірою зволожує ґрунт і захищає коріння від підмерзання.

Для захисту нижньої частини штамба від підмерзання восени ґрунт підгортають. Слід звернути увагу на своєчасність проведен-ня цієї нескладної операції. Часто садівники квапляться підгортати й роблять це передчасно, що призво-дить до підіпрівання кори. Підіпрі-вати кора штамба може дуже вузь-кою смугою (завширшки 2–3 мм) по колу, тому це часом важко по-мітити. Підгортати треба лише при постійних заморозках, коли на ґрунті утворюється невеличка мерзла кірка. Її знімають і талим ґрунтом підгортають дерево. Ґрунт слід брати з міжрядь, а навесні по-вернути його на попереднє місце. Знімати ґрунт навесні треба поша-рово в міру танення снігу на ньому.

Весняне обрізування допоможе відновити підмерзлі гілки та пагони. Повністю вимерзлі гілки вирізують «на кільце», а якщо підмерзла тіль-ки верхня частина, то до здорової деревини. За середнього ступеня підмерзання гілки вкорочують ра-дикально. Це роблять для поси-лення росту нових пагонів ближче до основи гілок, оскільки підмерзлі гілки крихкі й при значній довжи-ні легко відламуються під власною вагою. А ось обрізування сильно пошкоджених дерев у рік великих холодів краще не робити, варто від-класти це до наступного року. Тоді за новими гілками, які відростають, можна визначити, в якому місці об-різування буде найефективнішим.

Обрізування дерев і спалюван-ня уражених гілок також сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, знищенню шкідників, які зимують у тріщинах штамбів або під корою, зокрема яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шов-копрядів, листокруток, попелиць,

далі послаблюються ріст і продук-тивність їх. Підмерзання призво-дить до порушення діяльності про-відної системи, внаслідок чого при наступній вегетації нерідко виникає хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях окремих відмерлих ді-лянок кори й деревини утворюєть-


СЕЗОН

гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, чер-виці в’їдливої, а також збудників таких хвороб, як борошниста роса, парша тощо.

Дуже небезпечним зимовим ушкодженням є морозобоїни. Таке явище зазвичай спостерігаєть-ся наприкінці зими — на початку весни, коли кора дуже нагрівається вдень і потім різко охолоджується вночі. У результаті перепаду тем-ператур кора тріскається й тріщини поширюються на значну частину стовбура. Уздовж тріщин кора від-стає від деревини, й під неї можуть проникнути збудники небезпеч-них грибкових інфекцій та короїди. Морозобоїни призводять до появи дупел усереди ні стовбура. Найчас-тіше через них потерпають дерева з високим штамбом.

Розпочинати «лікування» мо-розобоїн треба навесні. «Рану» звільняють від мертвої кори, про-тирають її поверхню 5-відсотко-вим розчином мідного купоросу й ретельно зашпаровують садовим варом або його аналогами. Якщо тріщина дуже велика й глибока, то стовбур туго стягають дротом, під який на пошкоджене місце кла-дуть невеличкі дерев’яні дощечки. Цей процес повторюють що-весни, аж поки «рана» повністю не «за-гоїться».

Наприкінці зими чергування со-нячних днів із морозними ночами нерідко призводить до сонячних опіків кори штамба, стовбура та скелетних гілок. Під впливом під-вищених температур тканини ви-ходять зі стану спокою, й стійкість їх щодо холоду різко знижується. Таке пошкодження знижує про-дуктивність дерева. Сонячні опіки виникають із південного та півден-но-західного боків стовбура, як і морозобійні тріщини. Опіки мають вигляд темних, іноді з червонува-тим відтінком вдавлених плям різ-ної форми та розмірів. Коли опікові плями сполучаються, утворюючи кільце, гілка або дерево гине після розпускання листя. Із-поміж плодо-вих порід через сонячні опіки на-йдужче потерпають яблуні. Від них, а також від пошкодження кори зай-цями та мишами захищає обмащу-вання стовбура сумішшю глини та свіжого коров’яку в пропорції 1:1.

Захищає дерево від сонячних опіків, морозобоїн і шкідників також побілка стовбура та скелетних гілок вапняним розчином. Біла поверхня, вкрита вапном, відбиває прямі со-нячні промені, й тому вплив різких коливань температури зменшуєть-ся. Ароматичні речовини, які може

містити розчин для вапнування, врятують дерева й від гризунів. По-білку здійснюють до настання мо-розів у суху погоду впродовж жов-тня-листопада. Спершу стовбур за допомогою металевої щітки очи-щують від старої відмерлої кори, моху та лишайників. Це слід роби-ти у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається. Розчин для побілки можна приготувати само-стійно або придбати готові засоби в спеціалізованих магазинах. Для приготування розчину розчиняють у відрі води окремо 2,5 кг вапна й 0,5 л мідного купоросу, а потім змі-шують і додають іще 200 г столяр-ного клею. Клей потрібен для того, щоб побілку не змивало з кори до-щем. Якщо шар побілки зазнав по-шкоджень, навесні його треба від-новити якомога раніше, тільки-но потеплішає й штамби дерев звіль-няться від снігу. Дерева, які дуже потерпають через опіки, можна повністю обприскати вапняним мо-локом (узяти свіжогашене вапно й воду в співвідношенні 1:5 та додати в розчин столярного клею для кра-щого прилипання). Проте таке об-прискування найдоцільніше після того, як опаде все листя.

Сади бувають зазвичай місцем зимівлі гризунів, що знаходять тут сприятливі умови для харчування та

прожиття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора

молодих дерев у нижній частині стовбура біля

самої землі. Якщо миші об’їли

невеличкі ді-


СЕЗОН

лянки кори, це можна виправити, адже рух поживних речовин по де-ревині ще триває. Пошкоджені міс-ця зачищають до живої тканини та зашпаровують глиною з коров’яком у співвідношенні 1:1. Дуже часто гризуни об’їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується рух поживних ре-човин у рослині й вона швидко гине. Щоб урятувати таке дерево, треба зробити щеплення «містком». У та-кий спосіб можна «вилікувати» й дерево, на якому починає утворю-ватися дупло, а також після знач-ного пошкодження кори морозом. Щеплення роблять у травні в період сокоруху. Спочатку намічають міс-ця розташування «містків», відстань між якими має бути 5–7 см по колу. Для яблуні дво-трирічного віку до-статньо двох «містків», на штамбі діаметром 10 см їх потрібно чо-тири. На нижньому та верхньому кінцях «рани» роблять Т-подібні розрізи завдовжки 4 см. Краї кори трохи піднімають. Держак беруть на 8–10 см більший, аніж відстань між поперечними розрізами кори. На обох кінцях живця роблять косі зрізи (довжина кожного близько 4 см), які вводять у вже зроблені розрізи. Товстий кінець держака вставляють у нижній розріз, тон-кий — у верхній. Для того щоб живці не зміщувалися, їхні кінці в місцях щеплень прибивають гвіздками, які потім заростають. Тонкі живці легше заправляються в розріз кори й краще приживаються. Спочатку живець вставляють у розріз на ниж-ній частині штамба та міцно обмо-тують ізоляційною стрічкою, по-тім — у верхній і також обмотують. Після цього всю прищепу обгорта-ють плівкою для швидшого прижив-лювання. Після повного зростання живців плівку знімають. «Прооперо-ване» дерево треба частіше поли-вати й розпушувати навколо нього пристовбуровий круг.

Видалення із саду рослинних решток і прибирання сміття — важ-ливий захід боротьби з гризунами, який зменшує їхню кормову базу та захищеність.

Щоб перешкодити рухові ми-шей під снігом, треба притоптувати його навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного пересування гризунів.

Ефективним засобом боротьби з гризунами є застосування отру-єних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами «Бродисан А» (діюча речовина — бромадіолон), «Роденфос» (фосфід цинку), «Шторм» (флокумафен), «Багіра» (бродифакум).

Чималої шкоди садам завдають зайці, обгризаючи кору на стовбу-рах і гілках та молоді пагони пло-дових дерев. Для відлякування цих тварин під деревами рекомендова-но розсипати попіл, торф’яні крихти або тирсу, змочені 5–10-відсотко-вим розчином креоліну. Ефектив-ним засобом є побілка стовбура та скелетних гілок до висоти перед-бачуваного рівня снігу віднаджу-вальною сумішшю із глини (3–4 кг) й коров’яку (3–4 кг), в яку долива-ють воду до досягнення консис-тенції густої сметани та додають 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти на кожні 10 л. Така суміш є ефективною й проти мишоподібних гризунів.

Для уникнення сонячних опі-ків, морозобійних тріщин і пошко-дження дерев мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв’язують сухими стеблами осо-ки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляним і помідорним бадиллям, гіллям хвойних дерев, толем, руберойдом, металевими сітками тощо. Гіллям хвойних дерев стовбур обгортають від самої зем-лі, розміщуючи їх голками донизу. Толь та руберойд накладають щіль-но, заглибивши на 5–10 см в землю нижню частину покриття. Темна по-верхня цих матеріалів дуже нагріва-ється на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стов-бур обгортають мішковиною, ганчір’ям

або двома-трьома шарами газет-ного паперу й тільки потім — толем або руберойдом, а зазор між стов-буром та обв’язкою закривають зверху ганчір’ям, папером або за-мащують глиною, щоб туди не по-трапляла волога. Знімають обв’язку після сходження снігового покриву.

Дуже добре зарекомендували себе як матеріал для обв’язування капрон та склотканина. Ними щіль-но обгортають стовбур від самої по-верхні ґрунту. Миші не гризуть таку тканину, тому її можна накладати в суху погоду задовго до холодів.

Якщо взимку випадає багато сні-гу, то зайці можуть пошкоджува-ти дерева, обгризаючи кору гілок крони, молоді пагони та плодові гілочки, що призводить до зни-ження врожайності. Тому надій-ним методом є огородження дерев дротяною сіткою. Нижню частину її заглиб люють у землю довкола штамба на глибину 4–5 см. Пере-вага дротяної сітки стосовно інших матеріалів полягає в тому, що таку огорожу не заносить снігом, отож вона є надійним захистом дерев пе-редусім від мишоподібних гризунів.

Таку підготовку плодових дерев до зимового періоду варто здій-снювати здебільшого щодо приса-дибних і невеличких фермерських насаджень. Щоб ваш сад був у до-брому стані й щороку тішив вас добрим урожаєм, треба сумлінно та зважено підходити до вибору ділянки під насадження з огляду на те, щоб дерева взимку зазнава-ли мінімального впливу негативних чинників. Для садіння слід обирати перш за все морозостійкі сорти, тримати сад у чистоті та своєчасно захищати від шкідників і хвороб.

Тетяна Сидоренко, провідний спеціаліст

Головдержзахисту рослин


СЕЗОН

Саджання плодових деревВисаджувати плодові дерева яблуні

та груші можна як восени (найкращий строк — перша декада листопада), так і навесні до початку розпускання бруньок. Оптимальні строки весняно-го садіння плодових дерев — перша половина квітня. Кісточкові культури (вишню, черешню, абрикосу, сливу, аличу, персик) і волоський горіх най-краще висаджувати рано навесні, коли бруньки ще не набубнявіли.

Підготування ямдля садіння та удобрювання

Восени дерева викопують за 10–12 днів, а навесні, щоб запобігти виси-ханню ґрунту, — за 1–2 дні до садіння. Для яблуні, груші та волоського горіха діаметр ям має бути 80–100 см, гли-бина 60 см, а для кісточкових — від-повідно 80 та 50 см. У садильні ями під усі породи фруктових вносять по 150 г суперфосфату, 100 г калійної солі й аміачної селітри та по 8–10 кг перегною. Органічні й мінеральні до-брива в ямі рівномірно перемішують із верхнім шаром ґрунту. Після цього яму на 2/3 об’єму засипають землею так, щоб вона утворила конус. Корін-ня перед висаджуванням умочають у бовтанку, приготовлену із суміші землі або глини та коров’яку.

Саджанець у яму ставлять верти-кально, спрямовуючи викривлення штамба в ряд, а коріння рівномірно розподіляють по конусу землі й за-сипають пухкою вологою землею, добре ущільнюючи її, щоб не було порожнин. Саджанці, щеплені на на-сіннєвих підщепах, висаджують так, щоб коренева шийка (місце перехо-ду штамба в корінь) розміщувалася на 3–4 см вище від поверхні ґрунту. Деревця з проміжними вставками

карликових підщеп ставлять на конус землі так, щоб щеплення проміжної вставки на сіянець було на рівні по-верхні ґрунту, тобто сама вставка не заглиблювалася в землю. Навколо посадженого деревця роблять канав-ку і поливають його (для цього потріб-но не менш ніж 10–12 л води на одне дерево). Тільки-но вода всотається, канавку мульчують перегноєм або пухким верхнім шаром землі. Через два-три дні після осідання ґрунту де-ревце підв’язують «вісімкою» до кіл-ків, висота яких не повинна переви-щувати висоти штамба.

Формування крониПісля висаджування дерева обрі-

зують, що є початковим етапом за-кладання й формування крони. Неза-лежно від строків посадки саджанців це роблять навесні до початку роз-пускання бруньок. Надземну частину однорічних саджанців зрізують на 20–25 см вище від висоти штамба. Так, якщо в яблуні на середньорослій під-щепі висота штамба становить 60 см, то висаджені однорічні саджанці обрі-зують на висоті 80–85 см від поверхні ґрунту. Роблять це садовим ножем на добре розвинену бруньку. Якщо це виконано правильно, то площина зрі-зу починається на рівні нижньої час-тини бруньки й закінчується на рівні її верхівки. У зоні штамба всі бічні роз-галуження вирізують на кільце. Коли на штамбі починають проростати бруньки (це перша декада травня), їх, щоб не утворилися нові пагони, ви-даляють вручну. Штамб після цього стає гладеньким, і вирізувати пагони ножем більше не треба. Саджанці во-лоського горіха після садіння не вко-рочують. При доброму догляді дерев-ця вже в рік саджання дають приріст

ЗакладаємофрУКтовий сАд

пагонів до 40–60 см. У таких дерев із добрим приростом починають за-кладати та формувати крону.

Удобрювання молодихплодових дерев

Щоб посилити ріст молодих пло-дових дерев та прискорити плодоно-сіння, їх підживлюють як органічними, так і мінеральними добривами. Якщо перед саджанням дерев у садильні ями внесено достатньо органічних та мінеральних добрив, то в перший рік вегетації дерева не удобрюють.

На другий-третій рік після садіння рано навесні вносять тільки азотні до-брива з розрахунку 40 г аміачної се-літри або 30 г сечовини (карбаміду) на 1 м 2 пристовбурного круга. Почи-наючи з четвертого року плодові де-рева підживлюють калійними та фос-форними добривами. Калійні добрива (30-й 40-відсоткова калійна сіль) вно-сять по 12–15 г, а фосфорні (супер-фосфат) — по 8–10 г діючої речовини на 1 м пристовбурного круга. Найцінні-шим органічним добривом для плодо-вих дерев є гній. Його вносять із тре-тього року після садіння з розрахунку 5–6 кг на 1 м 2 пристовбурного круга. Добрий ефект дає підживлення пло-дових дерев гноївкою та пташиним, особливо курячим, послідом. Гноївку найкраще використовувати у весня-ний період перед цвітінням. її вносять у чистому вигляді або в три-чотири рази розводять водою. Сухого куря-чого посліду потрібно по 0,3 кг на 1 м 2 удобрюваної площі. Під час весняного підживлення курячий послід розбавля-ють водою (1 кг на 10 л води).

Удобрюванняплодоносних дерев

Починаючи з п’ятого року після садіння плодові дерева удобрюють

Приживання плодових саджанців, нормальний ріст і розвиток їх, урожайність та довговічність дерев значною мірою залежать від до-тримання низки агротехнічних вимог — правильного підготування садильних ям і саджанців до висаджування, передсадивного удобрю-вання, якості садіння, поливання, обрізування тощо.


СЕЗОН

У вересні після збирання врожаю знімають і спалюють ловиль-ні пояси або, знищивши в них шкідників через проварювання, зберіга-ють для використання в наступному році.

Збирають усі пошкоджені, гнилі, розчавлені плоди та вивозять їх із саду й знищують чи використовують для господарських потреб.

У жовтні обстежують садові насадження щодо зараженості шкідниками. Для цього по діагоналі саду виділяють облікові дерева, оглядають їх і визначають чисельність зимостійких гнізд білана жилку-ватого та золотогузки, яйцекладок непарного й кільчастого шовкопря-да, ступінь зараження щитівками, кліщами тощо.Вирізують та спалюють пагони й тонкі гілки, пошкоджені гусінню.Стовбури молодих дерев обв’язують стеблами соняшника, сорго, очерету або іншими матеріалами, захищаючи їх у такий спосіб від пошкодження зайцями.

Листопад. Плоди в саду вже зібрано. Тепер залишається згребти й спалити все листя, бо в ньому багато яйцекладок шкідників.

Дуже корисно перекопати ґрунт: біля дерев, щоб не пошкодити ко-ріння, – на глибину 10–12 см, а вже на відстані 1–1,5 м від стовбура можна заглиблювати лопату на всю довжину металевої частини.

Під час перекопування внесіть добрива, зокрема мінеральні в таких дозах: 100–120 г суперфосфату та по 50–60 г азотних і калійних до-брив під одне дерево. Але найкращі добрива, звісно ж, органічні. На шість соток цілком достатньо 2–2,5 т перегною.

Проведіть контрольний огляд дерев. Зберіть на них усі гнізда гусені й спаліть їх. Варто також звільнити стовбури від старої кори та спалити її, бо під нею теж ховаються на зиму шкідники.

Можна було б іще й побілити дерева, та якщо на заваді стануть мо-рози, то неодмінно зробіть це рано навесні або навіть наприкінці лю-того. Цим ви вбережете стовбури від сонячних опіків. А от полити сад саме тепер дуже корисно – посилиться його зимостійкість.

У листопаді й грудні і далі зчищають та спалюють від-мерлу кору на стовбурах і товстих гілках, після чого дерева білять сві-жогашеним вапном для захисту кори від морозу та сонячних опіків.

Знімають із дерев і спалюють зимові гнізда білана жилкуватого, зо-лотогузки, а також засохлі плоди. Знищують яйцекладки непарного шовкопряда на стовбурах і товстих гілках шляхом змащування їх гасом або нафтовим маслом.

У грудні на основі даних обстеження садів і спостережень за розви-тком шкідників та хвороб упродовж вегетаційного періоду складають план боротьби з ними на наступний рік.

осінній календар садівника

повним мінеральним добривом (азо-ту — 15–18 г, фосфору — 8 г, калію — 12 г поживної речовини на 1 м 2). Один раз на два роки вносять по 6–8 кг гною на 1 м 2 пристовбурного круга. ефективним і швидкодіючим добри-вом, особливо при підживленні після закінчення цвітіння дерев, є висуше-ний і перемелений пташиний послід. На 1 м 2 пристовбурного круга вно-сять, рівномірно розсіюючи, 0,3 кг порошку пташиного посліду. Добрий ефект дає підживлення плодоносних дерев у весняний період гноївкою з розрахунку 0,8–1 л на 1 м 2 площі. Мінеральні добрива вносять щороку навесні (азотні) й восени (калійні та фосфорні), гній — восени. При цьому як органічні, так і мінеральні добрива обов’язково загортають у ґрунт.

Утримання ґрунтув міжряддях дерев

Між деревами у присадибних і ко-лективних садах здебільшого садять різні овочеві культури, картоплю, су-ниці. Тому ґрунт тут завжди має бути розпушеним і чистим від бур’янів. По-близу штамбів, особливо карликових дерев, його перекопують на 8–10 см, щоб не пошкодити коріння. Часто ко-лективні сади розміщено на схилах, на яких сильні дощі змивають і роз-мивають верхні шари ґрунту. Між-ряддя садів на таких ділянках краще утримувати за допомогою культурно-го задерновування, яке полегшує до-гляд за ґрунтом і плодовими росли-нами. Задерновування також сприяє тому, що плоди мають інтенсивне забарвлення, підвищується їхня леж-кість і збільшується вміст у них віта-міну С та цукру. Найкраще для куль-турного задерновування міжрядь у колективних садах використовува-ти суміш багаторічних злакових (тон-коногу, вівсяниці, райграсу). Норма висівання — 3 г на 1 м 2. Висівають трави рано навесні, загортаючи на-сіння в ґрунт на глибину 1 см. Траву в міжряддях садів скошують що два тижні, залишаючи її як мульчу. При утриманні міжрядь садів під задер-новуванням норму внесення азотних добрив слід збільшити в 1,5–2 рази. Так, на 1 м 2 удобрюваної площі по-трібно по 60–80 г аміачної селітри або по 45–60 г сечовини.


НОВИНИ

«Райффайзенбанк Аваль» (м. Київ) у 2011 році має намір збільши-ти портфель кредитів аграрному секторові на 30 % — до більш ніж 6 млрд грн, повідомив голова прав-ління банку Володимир Лавренчук. «За підсумками 2011 року ми ви-йдемо на докризовий рівень», — сказав він.

Виступаючи на аграрній кон-ференції в Київі, В. Лавренчук за-значив, що депозити нині швидко зростають, а з ними — й можливості банків щодо нарощування кредиту-вання. За його словами, депозити фізичних осіб в «Авалі» збільшили-ся за останній час на 44 %, тоді як активи банку — на 18 %. «Ми ди-вимося на різні сегменти. Агробіз-нес — найпривабливіший із них», — зазначив В. Лавренчук.

Володимир Лавренчук, повідо-мивши про зниження кредитних ставок після гострої фази кризи з 25 % до 15 % річних, вважає їх іще досить високими для довгостроко-вого кредитування. Він також звер-нув увагу на низку проблем, з якими стикаються банкіри в агросекто-рі, особливо виділивши поміж них недостатній захист прав кредиторів та відсутність ринку землі.

«Райффайзенбанк Аваль» (ра-ніше — банк «Аваль») засновано 1992 року, його найбільшим акціоне-ром із 96,37 % є «Raiffeisen International Bank-Holding AG» (Австрія). За розмі-ром чистих активів на початок квітня 2011 року (54,886 млрд грн) банк посі-дав четверте місце в Україні.

«Інтерфакс-Україна»

Фермери зароблять на зерні вдвічі менше

Мільярд гривень кредитів від «Промінвестбанку»

У 2011 році прибутковість виробників зерна знизиться вдвічі порівня-но з 2010 роком. Про це свідчить дослідження, яке здійснили аналітики Українського клубу аграрного бізнесу.

Якщо у 2010 році прибутковість озимої пшениці становила 19 %, то в 2011 році очікується лишень 9 %, кажуть експерти. За їхніми сло-вами, незважаючи на зростання показників урожайності, українські ви-робники отримують лише 120 грн прибутку на 1 т, а рік тому було майже вдвічі більше — 220 грн. Причиною цього аналітики називають зростан-ня витрат на виробництво зерна. Зокрема, за їхніми даними, порівняно з 2010 роком витрати на міндобрива та паливно-мастильні матеріали зросли на 50 %, на насіння — на 60 %, на заробітну плату — на 32 %, на оренду землі — на 20 %. Фахівці підкреслюють, що це не найголов-ніша причина ефективності. «Зростання витрат на гектар сумарно під-вищило собівартість пшениці на 200 гривень на тонну, тоді як держа-ва забирає в аграріїв іще 250–300 гривень на тонну від ціни реалізації у вигляді експортного мита, навіть не враховуючи невідшкодування ПДВ при експорті», — зазначає координатор проекту Роман Сластьон. За словами експертів, така ситуація значно знижує ефективність укра-їнського виробника порівняно з фермерами інших країн.

За очікуваннями проекту «Аgri benchmark», фермери Франції в 2011 році отримають 300 євро прибутку на 1 га пшениці, тоді як укра-їнський сільгоспвиробник одержить лише 42 євро прибутку на 1 га.


Один із найбільших в Україні банків — «Промінвестбанк» (ПІБ) заявив про намір надати в 2011 році 1 млрд грн кредитів сільськогосподар-ським підприємствам. Згідно з повідомленням банку, ПІБ активно фі-нансує не тільки польові роботи, але й купівлю сільськогосподарської техніки, а також інвестиційні проекти у сфері АПК, зокрема будівництво елеваторів, свиноферм, корівників.

Сьогодні банк готовий надавати інвестиційні кредити на термін до п’яти років. Сума кредитування сільгосппідприємств визначатиметь-ся залежно від їхніх реальних потреб з огляду на заплановану виробничу програму та інвестиційний бюджет.

«Сьогодні наш банк оцінює український аграрний сектор як один із найпривабливіших для кредитування. Така оцінка ґрунтується на ви-соких темпах зростання рентабельності в галузі, а також на збільшенні споживання сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки як в Україні, так і в світі», — сказав директор департаменту підприємств АПК й торгівлі ПІБ Сергій Середа. Він додав, що при сьогоднішних по-казниках рентабельності в аграрному секторі банк готовий розглядати можливість виділення інвестиційних кредитів на термін до п’яти років.

ПІБ засновано 1992 року, його найбільшим акціонером є російський «Зовнішекономбанк» (93,84 %). За станом на 1 квітня 2011 року за роз-міром активів (34,948 млрд грн) ПІБ банк посідав сьоме место серед 175 банків, що діють у країні.

«Комерсантъ-Україна»

обличчям до аграріїв


Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про:• новини аграрного ринку (що нового у галузі,

які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

• досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

• новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

• технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

• ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

А також:• надасть погодні та астрологічні прогнози;• подбає про ваше добре здоров'я;• простежить за народним календарем;• розповість про ваші таланти та захоплення.

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник

Передплачуй господарюй заощаджуй ставай успішним!

Передплатний індекс

9078712660

грнЦіна на рік

№4 (33) ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ

Documents