1.hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/kaf_himii/silabus/... · 2020. 2. 9. · sh ijba\h^blv ^h...

$: 1.hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_himii/Silabus/... · 2020. 2. 9. · sh ijba\h^blv ^h af gb o \eZklb\hkl_c Z lZdh` ihdjZs_ggy pbo \eZklb\hkl_c nhjfm\Zggy mf ggy lZ gZ\bqhd$

2

3

1. Інформація про викладача навчальної дисципліни «Хімія високомолекулярних сполук»

№

з/

п

ПІБ викладача кафедри

(повністю)

Посада Науковий ступінь

Вчене звання

Наукові інтереси

Навчальний

корпус (адреса),

№ кабінету

Контактна

інформація №

телефону

E-mail

1 Сидоренко Ольга

Володимирівна

Викладач

Кандидат

технічних наук

Доцент Дослідження і розробка технологічних процесів електроосадження та розчинення металів;

методологія та методика викладання спеціальних дисциплін у вищому педагогічному навчальному закладі та у закладах загальної та середньої освіти.

м. Харків,

вул. Валентинівська 2 (корпус Б, 412

кабінет)

680012,

kaf-

chemistr

y@hnpu

.edu.ua

2. Політика навчальної дисципліни. Студент не повинен пропускати лекції та лабораторні заняття, про

відсутність з поважних причин треба заздалегідь доводити до відома викладача. Перед початком лабораторних занять студент повинен прослухати інформацію про техніку безпеки під час роботи в лабораторії органічної хімії та органічного

4

синтезу та здати ці правила техніки безпеки, розписатись у журналі техніки безпеки. Лабораторні заняття студент виконує в лабораторному халаті.

Готуючись до лабораторної роботи студент повинен переглянути відповідний лекційний матеріал, навчальну та наукову літературу, частково заповнити лабораторний журнал (опис лабораторного досліду, спостереження) та виконати відповідну самостійну роботу.

Здавати та захищати лабораторні та самостійні роботи у визначені терміни.

При невчасному здаванні та захисту завдань бали знижуються. Обов'язковою є присутність студента на модулі та підсумкову контролях.

Здобувач успішно навчається, якщо накопичувальний бал у нього не нижче ніж 60, якщо нижче, то здобувач вважається неуспішним і може бути відрахованим відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди (у новій редакції)»

http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_Polozhennya_osvintiy_protses_H

NPU_2016.pdf.

3. Пререквізити і постреквізити навчальної дисципліни «Хімія високомолекулярних сполук» (1.22, 3 кредита).

Пререквізити (Prerequisite): формування знань з предмету базується на знаннях з 1.17 загальної хімії ( 5 кредитів), 1.16 неорганічної хімії (9 кредитів), 1.18 аналітичної хімії (9 кредитів), 1.19. органічної хімії (9 кредитів), 1.11.

фізики (3 кредита), 1.12. фізико-хімічних методів дослідження (4 кредитів), 1.13. основ наукових досліджень (3 кредита), 1.20. фізичної хімії ( 6 кредитів), 1.21 .колоїдної хімії (3 кредита)

Постреквізити (Postrequisite): є основою для вивчення 1.24. основ сучасного хімічного виробництва (6 кредитів), 1.25. технології та методики навчання хімії (7 кредитів), 1.26. техніки хімічного експерименту та виготовлення наочних посібників (3 кредита), 1.27. механізму органічних реакцій (3 кредита) 1.28. біохімії ( 3 кредита).

4. Характеристика навчальної дисципліни «Хімія високомолекулярних сполук»

Призначення навчальної дисциплін: вивчення хімії високомолекулярних сполук, що застосовуються у «Великій» хімії.

Мета вивчення навчальної дисциплін: ознайомлення студентів з цікавою наукою високомолекулярних сполук (ВМС), яка має народногосподарське значення, освоєння загальних відомостей про ВМС, методи їх синтезу, особливості їх будови та хімічні перетворення, взаємозв’язок структури полімерів з їх фізико-механічними властивостями, загальні властивості окремих груп полімерів та їх використання.

Завдання навчальної дисципліни: формування у студентів поняття: мономери, олігомери, полімер, ступінь полімеризації, особливості номенклатури ВМС, їх класифікація за різними ознаками; ознайомити

http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_Polozhennya_osvintiy_protses_HNPU_2016.pdf

http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_Polozhennya_osvintiy_protses_HNPU_2016.pdf

5

студентів з методами синтезу, механізмом реакції полімеризації та поліконденсації і способами їх проведення; вивчення найважливіших закономірностей фізики і хімії полімерів, особливості їх молекулярної будови, що призводить до зміни їх властивостей, а також покращення цих властивостей; формування уміння та навичок щодо оволодіння студентами технікою синтезу та методами дослідження ВМС.

Програмні результати навчання за дисципліною

«Хімія високомолекулярних сполук»

Сформовані компетентності

Результати навчання за дисципліною

Методи оцінюванн

я

Методи навчання

1)Вміння застосовувати знання із хімії високомолекулярних сполук в освітній діяльності. 2)Вміння визначати хімічні сполуки сучасними

фізико-хімічними методами. 3)Вміння застосовувати сучасне обладнання, що використовується в процесах ВМС та хімічного аналізу в освітній діяльності. 4) Уміння працювати з хімічними реактивами і матеріалами. 5)Здатність використовувати професійно профільовані знання й практичні навички з фундаментальних дисциплін в хімічній галузі. 6)Здатність до оцінювання, інтерпретації та синтезу хімічної інформації та хімічних даних. 7)Навички письмової та

Знати основні поняття, закони та теорії хімії ВМС, особливості номенклатури ВМС, їх класифікація за різними ознаками та особливості їх молекулярної будови. Вміти за допомогою уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати окремі факти, виявляти, встановлювати і розкривати внутрішньо-

предметні та міжпредметні зв’язки, оцінювати їх пізнавальні значення з метою формування наукового світогляду; володіти навичками роботи з технікою синтезу та методами дослідження ВМС, вмінням проводити кількісні практичні роботи, обробляти одержані результати та робити необхідні розрахунки, розв’язувати задачі, користуватися довідковою літературою,

Поточний контроль, модульний контроль, підсумковий контроль (іспит).

Проблемні лекцій, оглядові лекції, лабораторні заняття, поточні консультації.

6

усної презентації наукового та практичного матеріалу в освітній діяльності. 8)Здатність конструювати зміст навчального матеріалу відповідно до цілей хімічної освіти на різних ступенях загальноосвітньої школи, планування роботи вчителя хімії, складання конспектів уроків різних типів та видів; 9)Здатність виконувати експериментальні дослідження хімічного і науково-педагогічного змісту, розробляти практичні рекомендації з метою можливого використання у практиці навчання хімії; оформлювати результати наукових хімічних і педагогічних досліджень; 10)Здатність до пошуку ефективних шляхів мотивації дитини до саморозвитку (самовизначення, зацікавлення, усвідомленого ставлення до навчання); 11)Здатність створювати інформаційні продукти та використовувати сучасні цифрові технологій у процесі проведення шкільних досліджень та експериментів. 12)Здатність відбору та застосування електронних засобів навчання;

табличними даними, науковою літературою.

7

5. Зміст навчальної дисципліни «Хімія високомолекулярних сполук»

План вивчення дисципліни. Модуль 1. Основні відомості про ВМС. Методи синтезу ВМС. Тема 1.1 Вступ до курсу. Високомолекулярні сполуки (ВМС) і їхнє значення. Короткий

історичний нарис науки про ВМС. ВМС у природі. Галузі промисловості, основані на переробці ВМС. Еластомери (каучуки), пластомери (пластмаси), волокноутворюючі і плівкоутворюючі полімери. Роль полімерних матеріалів у прискоренні науково-технічного прогресу. Тенденції в розвитку науки про ВМС і промисловість полімерних матеріалів. Зв’язок хімії полімерів з іншими науками хімічного циклу. Екологічні аспекти застосування полімерних матеріалів.

Тема 1.2. Основні поняття і визначення хімії високомолекулярних сполук

Полімер, мономер, олігомер, макромолекула, молекулярна маса (типи усереднення), ступінь полімеризації. Гомополімери, співполімери, блокспівполімери, прищеплені та розгалужені ВМС. Особливості ВМС, їх відмінність від низькомолекулярних сполук (НМС). Класифікація ВМС. Природні, штучні, синтетичні ВМС. Гомоланцюгові, гетероланцюгові, елементорганічні, неорганічні полімери. Класифікація за структурою макромолекул. Структурні форми макромолекул. Нерегулярні та регулярні ВМС. Стереорегулярні ВМС (ізотактичні, синдіотактичні). Номенклатура ВМС. Раціональна і систематична, основана на хімічній будові повторювальної ланки. Номенклатура регулярних лінійних полімерів (ІЮПАК). Особливості номенклатури співполімерів, неорганічних і елементорганічних полімерів.

Тема 1.3. Синтез високомолекулярних сполук. Основні положення. Методи синтезу ВМС. Мономери – вихідні продукти

для синтезу ВМС. Функціональність і класифікація мономерів. Взаємозв’язок між функціональністю мономера і будовою полімеру. Методи синтезу ВМС. Реакції утворення макромолекул: ланцюгові, полімераналогічні. Ланцюгова і ступінчата полімеризації. Реакції поліконденсації. Радикальна полімеризація. Радикальна полімеризація. Ініціювання радикальної полімеризації: термічне, фотохімічне, радіаційне, окислювально-відновне, ініціювання пероксидом і азосполуками. Ефективність ініціювання. Реакції зростання і обриву макрорадикалів. Реакції передачі ланцюга при радикальній полімеризації. Передача ланцюга на ініціатор, мономер, полімер, розчинник. Інгібітори полімеризації. Способи проведення радикальної полімеризації: полімеризація у блоці, розчині, суспензії, емульсії. Іонна полімеризація. Співполімеризація. Типи іонної полімеризації. Катіонна полімеризація. Каталізатори, утворення активного центру, реакції зростання та обриву ланцюга. Аніонна полімеризація: ініціювання, зростання і обрив ланцюга при анодній полімеризації. Аніонна полімеризація на каталізаторах Ціглера-Натта. Співполімеризація, її особливості. Загальні положення про склад і будову співполімерів. Константи співполімеризації мономерів. Радикальна

8

співполімеризація. Методи управління нею і одержання співполімерів, які чергуються. Іонна співполімеризація. Поліконденсація. Класифікація та термінологія поліконденсаційних процесів. Особливості реакцій поліконденсації: вимоги до мономерів, ступінчатий механізм. Оборотність процесу. Гомо- і гетерополіконденсація. Кінетика конденсації, способи проведення рівноважної і нерівноважної поліконденсації. Стадії поліконденсаційних процесів, їх особливості. Спільна поліконденсація

мономерів різних типів. Особливості тривимірної поліконденсації. Поліконденсація в розплаві, розчині, твердій фазі. Емульсійна і міжфазна поліконденсації, їх особливості. Вплив різних факторів на швидкість процесу і на молекулярно-масовий розподіл полімеру, що утворюється. Синтез прищеплених і блокспівполімерів. Будова, класифікація, методи синтезу і властивості прищеплених і блокспівполімерів. Одержання співполімерів шляхом передачі ланцюга на полімер, введенням у полімер груп, що легко розпадаються при нагріванні чи опроміненні з утворенням макрорадикалів, за допомогою окислювально-відновних систем, застосуванням “живих” полімерів, поліконденсаційні методи і ін. Способи здійснення щепленої співполімеризації без утворення гомополімеру. Просторові блокспівполімери. Застосування прищеплених і блокспівполімерів.

Модуль 2. Хімічні реакції ВМС. Структура та фізико-хімічні властивості ВМС. Загальні відомості про пластмаси, каучуки, волокна.

Тема 2.1. Хімічні реакції полімерів. Класифікація хімічних реакцій ВМС. Полімераналогічні перетворення.

Хімічна модифікація як метод спрямованої зміни властивостей природних і синтетичних полімерів. Відмінності полімераналогічних перетворень від відповідних реакцій низькомолекулярних сполук. Ступінь перетворення, неоднорідність за хімічним складом. Реакційна здатність полімерів (полімерні ефекти): присутність функціональних груп, вплив сусідніх груп, стеричний, електростатичний і надмолекулярний ефекти. Циклізація при полімераналогічних перетвореннях. Хімічна модифікація целюлози. Особливості полімераналогічних перетворень тривимірних полімерів. Реакції зшивання макромолекул. Макромолекулярні реакції. Взаємодія функціональних груп ланцюгів полімеру, реакції макромолекул з поліфункціональним низькомолекулярним агентом. Вулканізація каучуків, циклоутворення при вулканізації. Деструкція макромолекул. Деструкція полімерів при синтезі ВМС і експлуатації полімерних виробів. Застосування деструкції полімерів як свідомої, цілеспрямованої реакції. Хімічна деструкція (гідроліз, ацидоліз, аміноліз, алкоголіз). Деполімеризація за законом кінцевих груп. Окисна деструкція. Окисні перетворення полімерів: зародження ланцюга, його розгалуження й обрив. Деструкція полімерів у результаті фізичних впливів (термічний, фотохімічний, радіаційнохімічний, механохімічний). Особливості деструкції макромолекул у твердому стані. Старіння полімерів. Шляхи уповільнення чи запобігання деструкції. Застосування стабілізаторів і антиоксидантів; сучасні тенденції. Реакції кінцевих груп макромолекул. Їхнє

9

значення в синтезі блокспівполімерів і при визначенні молекулярної маси полімерів.

Тема 2.2. Структура та фізико-механічні властивості ВМС. Форма макромолекул лінійних полімерів. Гнучкість макромолекул.

Конформації. Конформаційні перетворення. Міжмолекулярна взаємодія. Водневі зв’язки. Енергія когезії. Агрегатні та фазові стани полімерів. Кристаліти, кристалізація, надмолекулярні структури полімеру. Кристалічні і аморфні фазові стани полімерів. Залежність фізико-хімічних властивостей полімерів від структури полімеру. Термомеханічна крива. Особливості склоподібного, еластичного і в’язкотекучого стану полімерів. Термомеханічний метод дослідження полімерних матеріалів. Розчини полімерів. Особливості процесу розчинення полімерів. Вибір розчинника Особливості концентрованих розчинів полімерів. Пластифікатори, вимоги до них. Пластифікація полімерів.

Тема. 2.3 Загальні відомості про окремі групи синтетичних ВМС. Полімери вуглеводнів з одним подвійним зв’язком. Полімери вуглеводнів

з двома подвійними зв’язками. Полімери жирно-ароматичних вуглеводнів. Поліспирти, поліальдегіди, полікислоти, поліаміди, поліаміни. Полімери, що містять в основному ланцюгу кисень. Полімери, що містять в основному ланцюгу азот. Основні напрямки використання полімерів. Пластмаси. Каучуки. Волокна.

Розподіл годин/тем за видами занять (7 семестр) № з/п

Назва теми/розділу дисципліни

Форми організації навчання в годинах

Лекції Практичні заняття

Лабораторні заняття

СР В/Усього

1. Тема 1.1. Тема 1.1 Вступ до курсу.

- - 4 4

2. Тема 1.2. Основні поняття і визначення хімії високомолекулярних сполук

2 - 5 7

3. Тема 1.3. Синтез високомолекулярних сполук

4 4 5 13

4. Тема 1.4 Хімічні реакції полімерів

2 4 10 16

5. Тема 1.5. Структура та фізико-механічні властивості ВМС

4 6 10 20

6. Тема 1.6. Методи 4 6 20 30

10

синтезу неорганічних речовин. Одержання солей у водних розчинах.

Разом за модулем ( ½): 16 20 54 90

Тематичний план лекцій (7 семестр) № з/п

Назва теми лекції Кількість годин

Форма проведення (оглядова,

проблемна та ін.)

Завдання для студентів до лекції

1. Основні поняття і визначення хімії високомолекулярних сполук

2 Оглядова Вивчити рекомендовану навчальну та

наукову літературу

2. Синтез високомолекулярних сполук

4 Інформаційна Вивчити рекомендовану навчальну та


3. Хімічні реакції полімерів

2 Проблемна Вивчити рекомендовану навчальну та


4. Структура та фізико-

механічні властивості ВМС

4 Проблемна Вивчити рекомендовану навчальну та


5. Методи синтезу неорганічних речовин. Одержання солей у водних розчинах.

4 Інформаційна Вивчити рекомендовану навчальну та


Тематичний план лабораторних занять (7 семестр) № з/п

Назва теми заняття Кількість годин

Форма проведення

Завдання для студентів до

заняття

1. Синтез полістиролу методом блочної полімеризації

2 Лабораторна робота

Вивчити літературу з

11

теми, оформити лабораторний

журнал

2. Синтез поліметилметакрилату методом емульсійної полімеризації




журнал

3. Співполімеризація метилметакрилату та стиролу




журнал

4. Синтез сульфофенолформальдегідної смоли методом поліконденсації та вивчення її іонообмінних властивостей




журнал

5. Ацилювання целюлози і визначення вмісту ацильних груп в ацетаті целюлози




журнал.

6. Визначення молярної маси ВМС методом віскозиметрії




журнал. 7. Ідентифікація пластичних

мас та волокнистих матеріалів




журнал.

6. Контроль і оцінка результатів.

Розподіл рейтингових балів за видами контролю

1. Виконання та захист лабораторної роботи – 2 бали. 2. Виконання та захист самостійної роботи – 2 бали. 3. Виконання та захист ІНДЗ – 6 балів. 4. Виконання підсумкового модуля – 10 балів. 5. Іспит – 40 балів. Всього: 100 балів

Критерії оцінки знань. Рейтинг-план дисципліни

12

Висновок про рівень підготовки студентів може бути зроблений на підставі перевірки теоретичних знань про основні поняття і терміни, що вивчаються у даному курсі.

Критерії оцінки знань

Оцінка за національною

шкалою

Критерії навчальних досягнень Сума балів за всі види навчальної діяльності

ВІДМІННО Студент показав глибокі, системні знання з курсу та вміння їх використовувати з відповідними обґрунтуваннями. Виявляє творчі здібності, уміє самостійно поставити мету дослідження, логічно, усвідомлено експериментально її реалізує Показав володіння хімічною термінологією. Вірно та логічно відповідає на питання.

90-100

ДОБРЕ Студент засвоїв більше половини навчального матеріалу, виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, підтверджує їх прикладами самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, дає недостатньо переконливі відповіді. Вміє розв’язувати задачі середнього рівня складності.

74-89

ЗАДОВІЛЬНО Студент виявляє розуміння матеріалу з курсу. На репродуктивному рівні використовує знання та уміння при вирішенні практичних завдань, . Вміє розв’язувати найпростіші експериментальні та розрахункові задачі програми курсу..

60-63

НЕЗАДОВІЛЬНО – з можливістю повторного складання

Студент володіє деякими поняттями курсу, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу. в.

35-59

НЕЗАДОВІЛЬНО - з обов’язковим повторним вивченням дисципліни необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

Студент має базову шкільну підготовку, вміє її використовувати при вивченні навчального матеріалу. Фрагментативно відтворює незначну частину навчального матеріалу.

0-34

13

Рейтинг-план дисципліни

1. Виконання та захист лабораторних робіт – 6 лаб.роб.* 2 = 12 бали. 2. Виконання та захист самостійної роботи – 5 тем * 4 = 20 балів. 3. Виконання та захист ІНДЗ – 15 балів. 4. Виконання підсумкового модуля – 13 балів. 5. Іспит – 40 балів. Всього: 100 балів

Графік виконання завдань

Відповідно з розкладом занять студент повинен виконувати завдання для підготовки до лекцій, лабораторних робіт, самостійної роботи, підсумкового модуля та іспиту.

Шкала виставлення оцінок

Сума балів за всі види

навчальної діяльності

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

90 – 100 відмінно

74-89 добре

60-73 задовільно

35-59 незадовільно з можливістю повторного складання

1-34 незадовільно з обов’язковим повторним

вивченням дисципліни

6.1. Види контролю (попередній, тематичний, модульний та підсумковий) проміжна атестація.

Для оцінки знань студентів використовується тематичний, модульний та підсумковий контроль.

6.2. Форми контролю Виконання та захист лабораторних робіт, виконання та захист самостійної роботи, виконання та захист ІНДЗ, оцінка модульного контролю, іспит.

7. Самостійна робота.

Тематичний план самостійної роботи студента

№ з/п

Назва теми/розділу Форми роботи Оцінюючі форми

Графік консультацій

1. Вступ до курсу

Конспектування рекомендованої

літератури з наведенням конкретних

реакцій

Захист теми

Консультація проводиться за розкладом перед виконанням

14

2. Синтез високомолекулярних сполук



реакцій

Захист теми лабораторної роботи (1год)

3. Хімічні реакції полімерів



реакцій

Захист теми Консультація проводиться за розкладом перед виконанням лабораторної роботи (1 год) 4.

Структура та фізико-

механічні властивості

ВМС



реакцій

Захист теми

5. Загальні відомості про

окремі групи

синтетичних ВМС



реакцій

Захист теми Консультація проводиться за розкладом перед виконанням лабораторної роботи (1 год)

Теми ІНДЗ

«Назва ВМС» будова, властивості, методи отримання та напрями використання.

1. Поліетилен. 2. , Полістирол. 3. Полівінілхлорид

4. Полівінілацетат. 5. Полівінілбутираль (безосколкове скло) 6. Поліпропілен. 7. Поліметилметакрилат. 8. Поліакрилат. 9. Поліформальдегід. 10.Іонообмінні смоли. 11. Фторопласти. 12.Білки (калоген, желатин та ін..). 13.Крохмаль та інші полісахариди. 14. Целюлоза та її похідні.

15

15. Каучуки. 16.Кремнійорганічні полімери. 17. Лігнін. 18.Шовк та шерсть. 19.Епоксидні смоли. 20.Бакеліти. 21.Поліуретани

22.Амінопласти (анілін-формальдегідні смоли) 23.Капрон

24.Лавсан (поліетилентерефталат). 25.Неорганічні гомоланцюгові полімери (полісірка, червоний фосфор,

поліселен та

ін.. ) 26.Неорганічні гетероланцюгові полімери (поліфосфорна кислота, полі

кремнієва

кислота та ін..) 27.Хімічні волокна.

Питання до іспиту

1. Загальні поняття та визначення по курсу «Високомолекулярні сполуки», поняття про середні молекулярні маси полімерів та полі дисперсність.

2. Закономірності радикальної ланцюгової полімеризації, аналіз основного рівняння полімеризації.

3. Процеси поліконденсації, одержання та властивості важливих композиційних матеріалів.

4. Термомеханічні криві полімерів, їх фізичні стани та властивості. 5. Процеси кополімеризації, властивості кополімерів, важливіші представники

промислових кополімерів. 6. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках: ковалентний, іонний, семі-

полярний, водневий. Основні характеристики ковалентного зв’язку (полярність, поляризуємість, довжина, спрямованість, енергія).

7. Оцінка взаємного впливу атомів в молекулах органічнихсполук. Індуктивний та мезомерний ефекти, порівняння сили та механізмів передачі ефектів.

8. Реакції зшивання макромолекул. Макромолекулярні реакції. 9. Взаємодія функціональних груп ланцюгів полімеру, реакції макромолекул з

поліфункціональним низькомолекулярним агентом. 10. Вулканізація каучуків, циклоутворення при вулканізації. Реакції кінцевих

груп макромолекул. Їхнє значення в синтезі. 11. Будова, класифікація, методи синтезу і властивості прищеплених і

блокспівполімерів. 12. Одержання співполімерів шляхом передачі ланцюга на полімер, введенням

у полімер груп, що легко розпадаються при нагріванні чи опроміненні

16

8. Список основної та додаткової літератури

Основна література: 1. Хімія високомолекулярних сполук,підручник для студ. вищ. навч.

закл.,Ю.П. Гетьманчук Ю.П., Братичак ; МОН України ; Нац. ун-т "Львівська політехніка",Львівська політехніка,Львів,2008,460 с.Книга

2. Солодка Л. М., Побігай Г. А., Бурбан А. Ф. С60 Хімія та фізико-хімія високомолекулярних сполук: Навч. посібник. – К.: Вид. дім «Києво-

Могилянська академія», 2014. – 122 с. 3. Технологія виробництва та перероблення високомолекулярних сполук

[Текст] : [підручник] / М. Я. Кузьменко, М. В. Бурмістр, Ю. М. Кобельчук ; ДВНЗ "Укр. держ. хім.-технол. ун-т". - Дніпропетровськ : ДВНЗ УДХТУ, 2015 .

4. Кн. 1 : Полімери одержані за реакцією полімеризації, полімераналогічні перетворення, координаційні полімери. - 2015. - 545 с. : рис., табл. -

Бібліогр.: с. 545. - 300 прим. - ISBN 966-8018-74-9

5. Хімія високомолекулярних сполук [Текст] : підручник для студ. вищ. навч. закладів / Ю. П. Гетьманчук, М. М. Братичак ; Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л. : Видавництво Національного ун-ту

6. . К.: Вища школа, 1976. – 189с.

Додаткова література: 1. "Львівська політехніка", 2008. - 460 с. - ISBN 978-966-553-807-3

2. Хімія високомолекулярних сполук в схемах [Текст] : навч. посіб. / Речицький О. Н., Решнова С. Ф. ; Херсон. держ. ун-т. - Херсон : Вишемирський В. С. [вид.], 2018. - 463 с. : схеми. - 300 прим. -

ISBN 978-617-7573-56-1

На звороті тит. арк. авт. зазнач. як уклад. 3. Хімія високомолекулярних сполук [Текст] : метод. вказ. до практикуму

/ уклад. О. М. Букачук [та ін.] ; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 2008. - 88 с. Боєчко Ф.Ф. Основи хімії полімерів

4. Матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни/модуля.

Найменування лабораторії, спеціалізованого кабінету, їх площа, кв.м

Найменування навчальної дисципліни

Найменування обладнання, устаткування, їх кількість

Опис обладнання, устаткування

Лабораторія органічної хімії і хімічного синтезу № 319 Б,

Хімія високомолекулярних сполук

Шафа сушильна, терези хіміко-

Використовують для: висушування; зважування;

17

площа 54,1, вул. Валентинівська, 2

технологічні, пристрої для прямої перегонки розчинів – 2шт, пристрої для фракційної перегонки розчинів – 2шт, пристрої для екстракції – 2шт., бюретки -6шт, піпетки Мора -25шт, піпетки градуйовані – 12,

стакани хімічні –

12, мірні колби 20шт, прилад для визначення температури плавлення речовин, прилад для визначення температури кипіння,

прилад для очистки речовин сублімацією

прямої перегонки розчинів; фракційної перегонки розчинів;

проведення екстракції; визначення обۥєму рідин;

визначення температури плавлення твердих речовин; визначення температури плавлення рідин;

очистки речовин сублімацією.

1.hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/kaf_himii/silabus/... · 2020. 2. 9. · sh ijba\h^blv ^h...

Documents