В ході візиту т.в.о. пре-зидента Енергоатома Петро Котін доповів Володимиру Зеленському про поточний фінансовий та технічний стан атомної галузі та перспективи її розвитку. Зокрема, йшлося про подальшу диверсифіка-цію джерел постачання ядер-ного палива для українських АЕС та плани добудови енер-гоблоків № 3 та № 4 Хмель-ницької АЕС.

Петро Котін зазначив, що пріоритетом в роботі НАЕК «Енергоатом» є без-печне виробництво дешевої та екологічної атомної елек-троенергії для забезпечення енергонезалежності держа-ви, збереження наукового та кадрового потенціалу галузі. Водночас нагальними для державного підприємства за-лишаються питання створен-ня конкурентних ринкових умов для торгівлі електро- енергією та погашення попе-редніх і поточних боргових зобов’язань перед Компа-нією, сума яких лише цього

року сягнула 9 млрд грн. Президент України Воло-

димир Зеленський підкрес-лив, що атомна енергетика є головною енергогенеруючою галуззю України. «Ми всі заці-кавлені в тому, щоб підтримати українську атомну генерацію, яка забезпечує суспільство найдешевшою електроенергі-єю», – наголосив він.

11 вересня 2020 року № 36 (1745)

Володимир Зеленський висловив впевненість у по-дальшому розвитку атомної енергетики України. Прези-дент пообіцяв: найближчи-ми днями буде проведено нараду за участі очільника

Енергоатома Петра Котіна, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, т.в.о. міністра енер-гетики Ольги Буславець та фахівців-атомників. «Ми під-німали сьогодні нагальне пи-тання – заборгованості перед Енергоатомом і нам зрозумілі кроки, які потрібно зробити».

Він також зазначив, що підтримка атомної енергети-ки – це визначення напряму розвитку держави в цілому. «Перед нами постає питання: СГТ – 30 років

Шановні колеги! Вітаємо вас з 30-річним ювілеєм служби головного технолога!

Ваша служба активно працює й виконує завдання, які щодня ставить перед нею керівництво атомної станції. Найголовніше з них – безпечне виробництво електро-енергії. СГТ є координатором спільних робіт, які вико-нуються відразу декількома підрозділами. Такі задачі під силу фахівцям високої компетентності, які мають багатий досвід роботи й успішно застосовують його в реалізації загальностанційних завдань.

Протягом 30 років СГТ є справжнім джерелом кадрів, кузнею професіоналів, які плідно працюють на благо За-порізької атомної станції.

Бажаємо вам здоров’я, щастя й успішної роботи!

Юрій Кульба, т.в.о. генерального директора ВП ЗАЕСІван Здравчев, голова профкому ППО ВП ЗАЕС

Президент України Володимир Зеленський: «Ми всі зацікавлені у тому, щоб підтримати

українську атомну генерацію»9 вересня в рамках робочої поїздки до Хмельниць-

кої області Президент України Володимир Зеленський відвідав Хмельницьку АЕС, де ознайомився з роботою станції, зустрівся з трудовим колективом і провів нара-ду з керівництвом ХАЕС та державного підприємства НАЕК «Енергоатом».

куди йде країна і як вона буде підтримувати не на словах атомну генерацію, – підкрес-лив Зеленський. – Ми маємо потужні позиції у цій галузі не просто на території коли-шнього Радянського Сою-зу, ми дійсно маємо потужну позицію у світі. Тому будемо говорити про можливість бу-дівництва і запуску третього та четвертого енергоблоків ХАЕС».

Говорячи про перспек-тиви добудови енергобло-ків Хмельницької АЕС, він підкреслив: «Зараз на ХАЕС працює 5 тисяч робітників – це важливо. Якщо запусти-мо третій і четвертий бло-ки – впродовж будівництва і запуску ще буде в цілому по країні плюс 100 тисяч робо-чих місць. Мені здається, що це і є завдання, з яким держа-ві треба розібратися».

За результатами наради на ХАЕС Глава держави поставив завдання розробити Страте-гію розвитку атомної енерге-тики України з конкретними термінами виконання.

Також Президент дору-чить Кабінету Міністрів за-безпечити фінансування будівництва третього та чет-вертого енергоблоків ХАЕС, вирішити питання заборгова-ності перед Енергоатомом та вивести Компанію на вищий рівень підпорядкування дер-жавного управління.

За матеріалами сайту НАЕК

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК 2

11 вересня 2020 р. № 36ППР-2020

Пілотна модифікація но-вої системи монтується на комірці № 1 енергоблоку №4. Паралельно аналогічна ро-бота ведеться на блоці №5, розповідає старший май-стер електрично-го цеху Олександр Зовдун. Заходи ви-конуються в рамках реалізації програми КСПБ 14404 «Мо-дернізація систем управління резерв-них дизельних елек-тростанцій».

Це вітчизняне устаткування. Воно розроблене нау-ково-виробничим об’єднанням «Ім-пульс» (м. Сєвєро-донецьк), яке виготовляє обладнання для атомних електростанцій з реактора-ми ВВЕР-1000, і з яким Запо-різька АЕС давно взаємодіє.

«Імпульс» виступив роз-робником нового програм-но-технічного комплексу САУ ДГУ для всіх енергоб-локів Запорізької АЕС, роз-робив та узгодив технічне завдання. Джерело коштів на постачання – кредит ЄБРР.

Усі вихідні дані й технічні вимоги для розробки облад-нання та проєкту надали фа-хівці ЗАЕС. Над розробкою вихідних даних для програм-но-технічного комплексу, окрім персоналу ЕЦ, працю-вали й інші підрозділи стан-ції. Зокрема, великий обсяг робіт з підбору первинних

Проводиться модернізація систем управління резервних дизельних електростанцій

На Запорізькій АЕС встановлюється програмно-технічний комплекс систем автоматичного управління дизель-генераторною установкою (ПТК САУ ДГУ)

датчиків, побудови системи контролю первинних пара-метрів виконав персонал ЦТАВ. По суті, фахівці цеху ТАВ створили нову систему контролю, підкреслив Олек-

сандр Михай-лович. Багато зусиль докла-ли й фахівці СГФР. Вони п о го д ж у в а -ли алгоритм запуску та зупинки дизе-ля в штатних та аварійних умовах.

Без сум-ніву можна сказати, що новий про-

грамно-технічний комплекс – унікальний. Втім, на ЗАЕС взагалі чимало унікального устаткування. Обсяг проєк-тних робіт дуже великий, бо разом з наявною системою управління КУАС -5600 за-міні підлягають шафи РТЗО, секції 6 та 0,4 кВ, первинні датчики, регулятор обертів та реле швидкості – так зва-ний поставний пакет.

Новий комплекс, на від-міну від старого, який екс-плуатувався з 1984 року, побудований на мікропро-цесорних пристроях, а не на аналогових елементах. Він забезпечений двома важ-ливими функціями, яких не було в старому устаткуванні. Це функції мажоритування й дублювання, що забезпечу-

ють більш надійну та безпеч-ну роботу енергоблоків.

Сучасний ПТК дублює усі відповідальні команди. За принципом дублювання побудовані й системи за-хисту та збудження. Коли два комплекти функціону-ють одночасно, при виході з ладу одного система збе-реже повну працездатність, зазначив Олександр Зовдун.

Будівельні та монтаж-но-налагоджувальні роботи виконує приватне акціонер-не товариство «ТЕХЕНЕР-ГО» зі Львова спільно з під-рядною організацією ЕЮМ з м. Харків. Проєкт розробляє «Укратоменергопроєкт».

Монтує нове обладнан-ня на енергоблоках хар-ківський ЕЮМ. Підрядники мають певний досвід – ана-логічні роботи вони вико-нували на Рівненській та Южно-Українській атомних електростанціях. Працюють акуратно, швидко та якіс-но. За монтажем спостері-гають представники заво-ду-виробника «Імпульс». Усі роботи курирує персонал

електричного цеху ЗАЕС.Оскільки така модерні-

зація на нашій станції вико-нується вперше, в процесі виникають деякі неперед-бачені моменти. Відтак, про-єктанти та фахівці елек-тричного цеху зіткнулися з метрологічною атестацією каналів вимірів. Попри те, що процедура стандартна для техніки подібного роду, в ЕЦ з цим зіткнулися впер-ше. Тепер під час експлуа-тації нового устаткування, коли персонал електрич-ного цеху буде проводити технічне обслуговування, то залучатиме метрологів. До поставного пакету увійшло спеціальне приладдя для ме-трологічної атестації. А при-дбання досвіду з атестації – справа майбутнього.

Попереду ще бага-то роботи з встановлен-ня програмно-технічного комплексу САУ ДГУ. За оцінками фахівців елек-тричного цеху, модерніза-ція буде виконана в макси-мально стислий термін.

Оксана Загуста

Герої серед нас: історія Олександра Хачка

Традиційно на початку вересня країна дізнається про імена лауреатів Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року». Тож рятувальники знайомлять громадськість з героями акції. Цьогоріч Запорізьку область буде пред-ставляти енергодарець Олександр Хачко.

З року в рік стаються схожі випадки, коли діти ви-пробовують на міцність замерзлі водойми. Цієї ж миті життя випробовує й наших героїв – лауреатів Всеукра-їнської акції . З усіх свідків події, що сталася 28 листопа-да 2019 року, на одному із ставків в Енергодарі на допо-могу п’ятикласниці прийшов лише Олександр.

Ризикуючи власним життям, він врятував 11-річну ді-вчинку, яка провалилася під кригу на озері. Крики про допомогу почув Олександр. Він стрибнув на кригу і по-чав її ламати. Встиг вчасно дістатися дівчинки, схопив її та повернувся на берег.

Вкотре дякуємо Олександру Хачко, за врятоване ди-тяче життя!

1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області

було створено робочу групу, розробле-но методику, а потім і саме «Положення про проведення спостережень за вико-нанням робіт персоналом». Керівники низової та первинної ланки управління пройшли теоретичне навчання. А керів-ники середньої ланки проходять прак-тичне навчання у третьому кварталі по-точного року.

Місія технічної підтримки ВАО АЕС скоригувала та прописала рекомендації, відповіла на всі питання фахівців. Служ-ба інформаційних технологій спільно з УПРП розробила програмне забезпе-чення – автоматизовану систему обліку та аналізу результатів спостереження (АСОАРС).

Спостереження – задля відкритого партнерського спілкування

Необхідно звернути увагу на те, що спостереження проводяться не з метою покарання, а задля відкритого партнер-ського спілкування між керівником-лі-дером та підлеглим. Воно націлене на дієвий результат – поліпшення праці, під-вищення її ефективності з дотриманням всіх правил та вимог. І серед цих вимог на першому місці – безпека. Та це також обмін досвідом на повній довірі.

Коли процедура спостереження вва-жається виконаною? Відповідь – якщо її результати можна побачити в АСОАРС, з заповненим чек-листом, пропозиціями, фіксацією доброї практики та ОДУ.

Важливо звернути увагу на вибір кри-терію для оцінки спостереження. Так, ви-явлено, що при оцінюванні розмита межа між «ДОБРЕ» та «ЗАДОВІЛЬНО». В Поло-женні про проведення спостережень за виконанням робіт персоналом чітко вка-зані критерії формування оцінок, а саме:

«Добре» – це поведінка персоналу під час виконання роботи. Вона передбачає небайдужість, ініціативу та зацікавленість працівника в результатах роботи, вико-ристання досвіду експлуатації й хороших практик з підготовки та проведення робіт.

«Задовільно» – означає, що робота виконана на мінімальному рівні за всіма виробничими аспектами в рамках вста-новлених вимог, без зауважень (з міні-мальною кількістю незначних зауважень).

«Потребує покращення» – означає, що є доволі велика кількість незначних порушень персоналом при виконанні робіт; значні порушення при виконанні робіт; порушення, пов’язані з безпечним виконанням робіт; порушення при вико-нанні робіт на обладнанні, важливому для безпеки АЕС.

На засіданні також ставилося питання про активне та обов’язкове використан-ня такого поняття як «парні спостере-ження». Це коли керівник вищої ланки управління або структурного підрозділу

Нові форми роботи з персоналом

На засіданні розглядалося три питання. Вони торкалися впровадження системи проведення спостережень за виконанням робіт персоналом Запорізької АЕС. Фор-мування, підготовки та просування кадро-вого резерву керівників. Впровадження ротації для використання в процесі підго-товки кадрового резерву та впроваджен-ня підсистеми управління персоналом на базі програмного забезпечення SAP ERP.

Обмін досвідом на повній довіріНачальник управління професійного

розвитку персоналу Павло Мішин озна-йомив присутніх з основними елемента-ми системи спостережень за виконанням робіт. Ця система продовжує впроваджу-ватися не тільки на нашому підприємстві, але й в інших структурних підрозділах Енергоатому. Робота ведеться з метою мінімізації помилок персоналу на робо-чих місцях, а також як стимулювання до саморозвитку.

На практиці це виглядає наступним чином: керівник спостерігає за роботою працівника та вносить оцінку в чек-лист. Спостереження оцінюється за 13 напрям-ками, які складаються з 52-х об’єктів спо-стережень, в тому числі сюди входить ін-структаж, комунікація, критичний підхід, досвід експлуатації, ведення документа-ції та ін. Керівник, після спостереження, вносить дані з чек-листа в автоматизова-ну систему обліку спостережень.

Відповідно до Положення про прове-дення спостережень за виконанням робіт персоналом спостереження на станції проводять керівники вищої ланки управ-ління – генеральний директор, головний інженер (перший заступник генераль-ного директора), головний інспектор, заступник генерального директора з персоналу, заступники головного інже-нера (крім ЗГІМУР) та керівники серед-ньої, первинної та низової ланки управ-ління структурних підрозділів: ВРХЛ, ГЦ, ВЯБ, СГД, СГФТ, СГФР, НТЦ, ХЦ, ЦД, ЦРБ, ЦЗДТУ, ЦТАВ, ЦТПК, ЦЕС, ЕП, ЕРП, ЕЦ.

Це підрозділи та посадові особи, які обрані за таким принципом: «Спостере-ження виконується за роботою персо-налу, який бере участь у технологічних процесах, пов’язаних з виробництвом електричної та теплової енергії й здійс-нює оперативне обслуговування, експлу-атацію та ремонт обладнання».

Відповідають за координацію, впро-вадження та функціонування системи спостережень заступник генерального директора з персоналу, начальник управ-ління професійного розвитку персоналу та керівники структурних підрозділів.

Цю систему почали впроваджувати на всіх майданчиках НАЕК з минуло-го року. Цьому передувала велика під-готовча робота. Так, на першому етапі

Цього тижня на Запорізькій АЕС згідно з планом-графіком ради з кадрів, праці та соціальних питань (РКПСП) відбулося чергове засідання. Воно прохо-дило за участю керівників структурних підрозділів та їх заступників по роботі з персоналом на чолі з в.о. заступника генерального директора по роботі з персоналом Павлом Мішиним. Варто зазначити, що організаційними момента-ми було передбачено дотримання відповідних вимог карантинних обмежень.

спостерігає за тим, як проводить спосте-реження за виконанням робіт його під-леглий керівник (служби, відділу, групи), з метою оцінки його компетентності як спостерігача і коуча, проводить коучинг (зворотній зв’язок) та обговорює питан-ня, які з цим пов’язані.

Павло Мішин закликав присутніх до ді-алогу. Тож на засіданні обговорили силь-ні та слабкі сторони щодо впровадження нової форми роботи з персоналом.

Нова методика ротації персоналу на горизонтальному рівні

Що стосується другого питання на-ради, то воно направлене на реалізацію стратегічної цілі – забезпечити необхідну мотивацію та розвиток персоналу.

Складові такої мети – в розробці та впровадженні систем «Ротації персона-лу» Запорізької АЕС та «Спеціального кадрового резерву керівників», а ще – в повноцінному використанні кадрового резерву керівників.

На сьогодні вже є перші результати в досягненні стратегічних цілей. А саме: сформовані 2 групи в складі 13 праців-ників спеціального кадрового резерву, з якими ведеться робота з самооцінки компетенцій для формування програм підготовки. План проєкту складено на 2 роки. Введене в дію «Положення про ротацію персоналу ВП ЗАЕС». Треба зауважити, що ротація персоналу буде проводитися не тільки вертикально, тоб-то з підвищенням посади, але й на гори-зонтальному рівні. Така методика опра-цьована в передових країнах і отримала успішні результати.

На засіданні виникло питання про мо-тивацію персоналу при горизонтальній ротації, бо при вертикальній вона оче-видна, адже з підвищенням посади збіль-шується й заробітна плата. Всі ці момен-ти будуть розглядатися в подальшому.

Для моніторингу дієвості кадрового резерву щороку реалізується перегляд його складу в структурних підрозділах. Під час такої роботи проводиться оцін-ка кожного працівника, зарахованого до кадрового резерву, де необхідно за-значити висновки й пропозиції щодо подальшого розвитку і навчання або до-цільність перебування в кадровому ре-зерві на даній посаді.

Продовження на стор. 11

311 вересня 2020 р. № 36 ЗАСІДАННЯ

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК 4 11 вересня 2020 р. № 36ДАТА

Фахівці служби головного технологавирішують завдання комплексного характеру

9 вересня колектив служби відзначив вагому дату – 30-річчя. З цієї нагоди ми і говорили з керівником СГТ – головним технологом Андрієм Ганенком.

Тридцять років для під-розділу атомної станції та його колективу – це вік про-фесійної зрілості, коли нако-пичено вже чималий досвід та цінні напрацювання… Та-кими словами почав нашу розмову Андрій Ганенко, зазнаючи, що за три десяти-ліття служба головного тех-нолога пройшла складний шлях розвитку та станов-лення, і в історії її досягнень

– чимало успішно виконаних складних завдань. Наш спів-розмовник зазначає: «СГТ створювалася безпосеред-ньо для вирішення питань комплексного характеру, які охоплюють діяльність різних підрозділів, знахо-дяться якраз на стику їхньої роботи. Такі завдання маємо й зараз».

Формування ж служби

головного технолога при-йшлося на той час, коли на станції розпочався процес переходу із так званої це-хової структури до блочної, яка існує й зараз. Очевидним плюсом цих змін став більш чіткий поділ між підрозділа-ми експлуатаційних функцій та функцій володарів облад-нання. Отже, СГТ була пер-шим інжиніринговим підроз-ділом, створеним на ЗАЭС.

Слідом, того ж року, в струк-турі станції з’явилися ЕП, СГФР, СГФТ.

Першим керівником служби головного техно-лога був Володимир Вер-пета. Колеги згадують, як із властивою йому енергією Володимир Іванович взявся за розподіл функцій, форму-вання принципів взаємодії між підрозділами та добір

фахових кадрів. І останнє було чи не найголовнішим. Адже СГТ і тоді, і сьогодні – служба, де до персоналу ставляться дуже високі ви-моги. Колектив невеликий, але кожен в ньому – глибоко обізнаний спеціаліст у своє-му напрямку.

З самого початку остов СГТ становили висококвалі-фіковані атомники, які мали чималий досвід з експлуа-тації енергоблоків ЗАЕС. Це люди, імена яких на ЗАЕС досить відомі: Юрій Ковриж-кін, Віктор Кралинов, Павло Штатський, Віктор Спірін, Ігор Атакіщев, Володимир Козлов.

Перший начальник, за-значають тут, зробив ба-гато, заклавши фундамент подальшого розвитку та встановивши високу планку якості роботи. Після Воло-димира Верпети у різні роки службою керували Андрій Баранов, Андрій Лебедєв,

В’ячеслав Блєдних, Анато-лій Ковтунов, Ігор Король-ченко.

Андрій Ганенко очолює СГТ з 2013 року, і дуже пи-шається своїм колективом, який гідно справляється зі значними обсягами важли-вих для станції та галузі за-вдань.

З перших днів служба веде розробку й супровід документації першорядної важливості: технологічних регламентів безпечної екс-плуатації реакторних уста-новок, карт уставок аварій-них і попереджувальних захистів, програм випро-бувань систем безпеки, ін-струкцій з ліквідації аварій тощо. Серед завдань, що пе-ред нею стоять – автомати-зований хімічний контроль, морфоліновий режим дру-гого контуру на енергобло-ках. Також – комплексні ви-пробування систем безпеки після ремонтних кампаній. Інженерна підтримка у разі виникнення порушень нор-мальної експлуатації, ава-рійних ситуацій та аварій на енергоблоках ЗАЕС. Участь у розслідуванні й обліку по-рушень та інші.

Окрім того з перших років свого існування СГТ супроводжувала та реалі-зувала проєкт створення внутрішнього і зовнішнього кризових центрів.

П’ять основних напрямків діяльності

Сьогодні служба ак-тивно працює, виконуючи свої щоденні завдання, які спрямовані в першу чергу на безпечне виробництво електроенергії.

Продовження на стор. 5

– Хочу подякувати кожному фахівцю служби за сумлінність, відповідальність, відданість ро-боті! Поздоровляю усіх колег, хто працював і працює зараз в СГТ, з нашим 30-річчям! Бажаю подальших успіхів та високих ре-зультатів! Міцного вам здоров’я, родинної злагоди, оптимізму та натхнення!

Андрій Ганенко, начальник СГТ

511 вересня 2020 р. № 36

Початок на стор. 4

Специфіка її діяльності в тому, що СГТ в певно-му сенсі є координатором спільних робіт, які викону-ються відразу декількома підрозділами ЗАЕС. Від-повідно у службі виділені п’ять основних напрямків діяльності, що покладені на різні групи під керівниц-твом заступників головного технолога.

Напрямок супроводу фундаментальних проєк-тних документів верхньо-го рівня – технологічних регламентів енергоблоків ЗАЕС очолює Віктор Бари-шев. Значна робота мину-лого року: були перегляну-ті технологічні регламенти з врахуванням усіх існую-чих змін і відповідностей з типовими.

Олексій Богомолов – ке-рівник групи поточної екс-плуатації, на яку покладено супровід пусків і зупинень енергоблоків, аналізу і ді-агностики технологічних процесів, розробка про-грам виводу в ремонт сис-тем технічної води відпові-дальних споживачів тощо.

Великий обсяг робіт

фахівці групи виконали на шляху реалізації на ЗАЕС проєкту підвищення дозво-леної теплової потужності реакторної установки «пі-лотного» енергоблоку № 2 до 3045 МВт (101,5 % номі-нальної). Дослідна експлу-атація блоку на підвище-ній потужності проходить успішно. Наприкінці року очікується дозвіл на про-мислову експлуатацію, піс-ля чого почнеться поетапне впровадження цієї модифі-кації на інші енергоблоки ЗАЕС.

В зоні відповідальності СГТ – розробка та впро-вадження протиаварійної документації, а саме: ін-струкцій з ліквідації пору-шень, симптомно-орієнто-ваних аварійних інструкцій, керівництво з керування важкими аваріями, регла-менту дій персоналу ГІП при важкій аварії та інших. Комплект протиаварійної документації був значно розширений останніми ро-

ками – відповідно до міжна-родних вимог. Діяльністю у даному напрямку керують В’ячеслав Блєдних і Андрій

Шавлаков. Електротехнічну

групу СГТ очолює Анатолій Шевченко. Серед основних за-вдань на часі – впро-вадження на «пілот-ному» енергоблоці № 1 проєкту щодо забезпечення мож-ливості енергобло-ків ВВЕР-1000 брати учать у нормовано-му первинному ре-гулюванні частоти й потужності в ОЕС України.

В і д п о в і д а л ь н і завдання стоять і

перед теплофізичною ла-бораторією, колектив якої під керівництвом Андрія Нестеренко розробляє і супроводжує регламенти перевірок і випробувань систем важливих для без-пеки енергоблоків ЗАЕС та забезпечує контроль щодо відповідності документації проведених випробувань. Також фахівці ТФЛ вико-нують технічне керівниц-

тво комплексними післяре-монтними випробуваннями систем безпеки, розробку і супровід програм регла-ментних перевірок і випро-бувань обладнання СБ.

Ще один напрямок СГТ – хімічні технології.

Основна мета – в коор-динації робіт з оптимізації ведення водно-хімічного контролю 1 та 2 контуру, вдосконалення наявних хі-міко-технологічних проце-сів, загальне керівництво роботами з хімпромивки парогенераторів на енер-гоблоках, кураторство пи-тань хімічних технологій при впровадженні нових об’єктів. Очолює цей на-прямок Віктор Аніканов.

Фахівці, які є гордістювсієї станції

Структурно СГТ склада-ється з групи провідних тех-нологів, теплофізичної ла-бораторії та групи аналізу і діагностики технологічних процесів. У колективі 29 ін-женерів, добре обізнаних щодо технології виробни-цтва електроенергії на АЕС. Наприклад, серед провід-них технологів – досвідчені реакторщики, турбінисти, електрики, хіміки, фахівці з КВП і автоматики, які мають досвід роботи на БЩУ і в основних цехах.

– В СГТ є фахівці, які є гордістю не лише служби, а й всієї станції. Ці люди доско-нало знають технічну історію ЗАЕС з багатьох напрямків, – наголошує керівник СГТ Андрій Ганенко. – Напри-клад, виникає якесь питан-ня з певної поточної ситуації – і такі фахівці з експлуата-ції як Віктор Баришев або Олексій Богомолов, зі свого досвіду можуть сказати, що було з цього ж питання 20-25 років тому, як проходила його еволюція. Безумовно, це дуже важливо. Одним з провідних спеціалістів з протиаварійної документації на рівні галузі є В’ячеслав Блєдних, який давно і глибо-ко працює в цьому напрям-ку. Багато складних питань у нас вирішується з напрямку хімічних технологій завдяки досвіду Віктора Аніканова.

Говорячи про колектив служби, Андрій Ганенко від-значає усіх, адже кожен тут має бажання працювати, братися за впровадження проєктів, опановувати су-часні методи роботи та опе-ративно вирішувати поточ-ні завдання з експлуатації і безпеки енергоблоків ЗАЕС.

Ірина Романова

А. Шавлаков

День програміста святкується 13 вересня

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК 6 11 вересня 2020 р. № 36ПРОФЕСІЯ

Примітно, що точної дати у Дня програміста немає. Свято припадає на 256 день від початку року. Число 256 - найвище значення ступеня числа 2 з наявних 365 днів в році та дорівнює 28, де два символізує двійкову систему числення, а вісім – кількість бітів в од-ному байті. Таким чином, програмісти придумали собі унікальний святковий день. Вони взагалі люблять рахувати в

двійковій системі та жартувати про це. Є навіть анекдот: програміст вважає, що в 1 кг ковбаси має бути 1024 гра-ма, бо в 1 байті – 8 біт, а в 1 кілобайті – 1024 байти, тому що це 210. Ще вони впевнені, що програмістом по суті є кожна людина – адже програмування починається з постановки мети і визна-чення завдань, чим кожен з нас займа-ється щодня. А вони, у свою чергу, є не лише програмістами, а й фінансистами, економістами, бухгалтерами та навіть психологами.

Початок програмування на ЗАЕС

На Запорізькій атомній електро-станції програмування зародилося в момент проєктування об’єкта, адже в ньому були закладені різні автома-тизовані системи, програмно-апарат-ні комплекси. Прабатьками сучасних персональних комп’ютерів, які обчис-лювали дані, тоді були ЕОМ-величезні машини, що займали всю площу сучас-них кімнат. Доступ до тих машин відбу-вався через кількох людей, які писали спеціальний код на папері, вводили дані в машину, набивали перфокарти. З тих пір ІТ-технології розвиваються в геометричній прогресії. Бурхливе

13 вересня програмісти Запорізької АЕС відзначатимуть своє про-фесійне свято. Напередодні ми завітали до служби інформаційних технологій і дізналися, що програмування – це не суто математичний розрахунок, але й творчий процес. А програмісти здатні щодня на-вчатися на робочому місці без втоми, вести за собою цілі підрозділи і не забувати все робити з гумором.

зростання в програмуванні відкрило вільний доступ до обчислювальної тех-ніки всім людям, вона значно зменши-лася в розмірах і стала багатофунк-ціональною. Ось один із прикладів на фото: перфокарта 80-90 років на 80 байт і сучасна флешка на 32 гігабайти. Щоб забезпечити такий самий обсяг ін-формації, який вміщується на сучасно-му інформаційному носії, знадобилося

б 400 млн перфокарт. Це приблизно 410 тон паперу, які б повністю зайняли просторе приміщення.

Разом з ПК змінювалися платфор-ми, програмне забезпечення, постав-лені перед програмістами завдання й середовище розробки. Змінювалася структура підрозділу. Зі складу ЦТАВ, де була лабораторія автоматизованих систем управління підприємством (ЛА-СУП), всі програмісти згодом перей- шли в діючу службу інформаційних технологій. Сьогодні вони працюють у трьох відділах.

Кожен співробітник – дуже ціннийВідділ супроводу завдань фінан-

сово-економічної діяльності підпри-ємства займається супроводженням завдань та процесів з автоматизації діяльності фінансово-економічного напрямку та управління матеріально технічним забезпеченням. Автомати-зація цих процесів у нас впровадже-но в основному на базі програмного комплексу «Універсал», у 69 різних модулях якого працюють понад 500 користувачів ВП ЗАЕС. Супровід про-грамного забезпечення – це внесення необхідних змін і оптимізація програм, а також здійснення контролю за їх ро-ботою. Без внесення змін у програ-ми не проходить і дня: щось просять автоматизувати користувачі, а щось потребує коригування у зв’язку зі змі-нами у виробничій чи нормативній до-кументації та законодавстві. Все це, як правило, повинно бути відображено в програмних модулях негайно. Обслу-говуванням цим програм та модулів

на високому рівні займаються інже-нери-програмісти Юрій Малий, Галина Мала, Дмитро Ємельянов, Олександр Дерев’янко, Оксана Зарубіна, Інна Мі-ровицька, Тетяна Онопенко. Очолює відділ Віталій Феськов.

Відділ супроводу корпоративних інформаційних систем очолює Дмитро Мітусов. Його фахівці: Наталія Анохіна, Олександр Супрунюк, Ігор Сінєполь-ський та Володимир Атаманів вміють вирішувати будь-які завдання, а Олена Васильченко і Кирило Халін - молодь,

Продовження на стор. 7

711 вересня 2020 р. № 36

Початок на стор. 6

яка стала незамінними співро-бітниками завдяки допитливому розуму, моментальної навченості і професіоналізму.

Раніше в цьому відділі пра-цювала й заступник начальника СІТ Тамара Антонівна Мурга. Її загальний стаж програмуван-ня на ЗАЕС майже 35 років. Тут вона, фізик-ядерник за першою освітою, починала працюва-ти на ЕОМ – займалася розра-хунком нейтронно-фізичних та теплофізичних характеристик реактора. А коли опинилася в групі фінансових завдань, перестала бути фізиком… і стала програмістом. «Мені все одно які завдання я програмую – розрахунок з/п, фізику реактора або роботу з управління персоналом, – каже вона. – Змінюється предметна область, середовище розробки, але це не змінює суті програмування».

Найпріоритетніше завдання відділу сьогодні – впровадження та підтрим-ка корпоративної системи управління персоналом на базі програмного за-безпечення SAP ERP, яка є частиною єдиної інформаційно-аналітичної сис-теми ДП «НАЕК Енергоатом». Вже ви-конана величезна робота та попереду головне – підготовка до інтеграції дію-чих систем з системою SAP, масштаб-не тестування і впровадження систе-ми в експлуатацію.

Впровадження будь-якої програ-ми для програміста – це доскональне вивчення предметної області, яку по-трібно автоматизувати (будівництво чи бухгалтерію). Потім формалізація ін-формації, перетворення її у математич-ну модель. Це трудомісткій та складний процес, яким щодня на ЗАЕС займа-ються усі програмісти. А ще додати до цього спілкування з користувачами на кшталт психолога, коли ті лише навча-

ються працювати у новій програмі.Відділ супроводу адміністратив-

но-виробничих завдань очолює Олек-сандр Сафоненко. Інженери-програмі-сти цього відділу забезпечують доступ користувачів до великої кількості ін-формації в електронному вигляді, в тому числі документації, з якою йде робота на ЗАЕС. Зараз у системі елек-тронного документообігу на базі КСЕД «Діло» працює понад 2000 користу-вачів. Завдяки співробітникам цьо-го відділу жителі різних країн можуть прочитати на нашому веб-сайті свіжу інформацію про виробництво елек-троенергії та інші події на Запорізькій АЕС. Також вони займаються впрова-дженням та супроводом великої кіль-кості других завдань, зокрема супро-водженням АСКОЄ. У відділі працює Олександр Степенко – один з перших програмістів ЗАЕС, а також Євген Фло-ряк, Едуард Лужних, Євгеній Хозяїнов. Всі вони якісно виконують дуже широ-кий спектр завдань. Начальник відділу порівнює програмістів всього СІТ з лі-карями – за кожним, як і у медиків, за-кріплена певна спеціалізація. І колеги, які сидять за сусідніми столами, навряд чи зможуть замінити один одного спон-танно. Всі керівники відділів дуже ви-соко оцінюють кожного співробітника

у своїх дружних колективах, нази-ваючи їх дорогоцінними діамантами.

Філософія програмуванняПрограмісти кажуть, що обра-

ли свою професію давно і з тих пір лише йдуть в ногу з часом, на-магаючись встигати за динамічним розвитком ІТ-технологій. Комп’ю-терний світ – ціла філософія. А ро-бота в ній не шаблонна: у вирішен-ні нестандартних завдань потрібен творчий підхід. А рішень цих може бути безліч!

Начальник СІТ Олег Костюков – теж виходець з програмістів. Роз-

повідає, що крім впровадження вели-ких проєктів, таких як «Діло» та SAP ERP, службі інформаційних технологій належить виконати багато іншої робо-ти. На енергоблоках вже реалізували локально-обчислювальну мережу, тож тепер необхідно автоматизувати про-цеси з інженерної підтримки експлуа-таційного та ремонтного персоналу: в першу чергу – впровадити «Електрон- ний журнал дефектів» на базі УБДН. Очолює цей проєкт заслужений пра-цівник ЗАЕС зі стажем роботи в СІТ більше 30 років – заступник начальни-ка Олексій Глуховський. Маємо надію, що у випадку прийняття Компанією рішення щодо впровадження корпо-ративної підсистеми Н з технічного об-слуговування і ремонту – пілотною зо-ною буде визначена саме Запорізька АЕС.

Олег Костюков бажає всім про-грамістам здоров’я, наполегливості, конструктивізму, бути опорою і під-тримкою процесів управління під-приємством. «Ми повинні допомагати виробництву, проявляти ініціативу і показувати, де ще можна застосувати ІТ-технології щоб поліпшити та оптимі-зувати виробничу діяльність», – каже головний програміст.

Ірина Гортенко

«Краще виробниче рішення»

До участі в конкурсі допускаються ро-боти, які виконані молодими працівниками ВП ЗАЕС у віці до 35 років.

Конкурс доповідей в номінації «Кра-ще виробниче рішення» проводиться на теми, що базуються на виробничих дослі-дженнях, технічних рішеннях, пропозиці-ях з впровадження раціоналізаторських вишукувань, проведених чи запланованих до реалізації в структурному підрозділі.Переможці конкурсу будуть нагороджені пам’ятними дипломами і грошовими премі-ями. Також вони зможуть взяти участь у на-уково-практичних конференціях, симпозіу-мах, представляти на них Запорізьку АЕС.

Оцінювання представлених доповідей буде проводитися за наступними критері-ями:

- актуальність і важливість теми;

У рамках проведення в 2020 році огляду-конкурсу цехів ВП ЗАЕС «Ми так працюємо, живемо та відпочиваємо» з 16 по 30 листопада Рада молодих фахівців ЗАЕС оголошує конкурс доповідей на науково-технічні, соціальні та профспіл-кові теми серед молодих фахівців і молодих працівників ВП ЗАЕС у номінації «Краще виробниче рішення».

- повнота й доступність викладеного матеріалу;

- новизна пропозицій та підходів;- особистий внесок автора;- практична цінність викладеного мате-

ріалу;- оформлення презентації.Молоді працівники, які бажають взяти

участь у конкурсі, можуть отримати необ-хідну інформацію, вимоги, що пред’явля-ються до оформлення та змісту допові-дей, в локальній обчислювальній мережі ВП ЗАЕС або за телефонами:

095-195-41-47 (Андрій Туз);099-046-28-36 (Євгеній Дудочкін).Доповіді з рецензіями фахівців на-

правляти до 10.11.2020 в Інформаційний центр ВП ЗАЕС за адресою м. Енергодар, вул. Курчатова 38а.

Фотоконкурс Організації молоді Атомпрофспілки

Професійна спілка працівників атомної енергетики та промисло-вості України запрошує взяти участь у фотоконкурсі.

Визначення переможців відбу-деться за тематичними розділами:

1. «E = mc2».2. «Власний вимір».3. «Енергія молоді - 20 років

ОМА».4. «Atom-covid-19».5. «Заради цього я живу».Всі роботи надсилати до 25 жовт-

ня 2020 року на електронну адресу: Dmytrooorlov@gmail.com

Детальніше про умови у поло-женні: https://cutt.ly/yfWR3ux

За додатковою інформацією звертатись за тел.: (095) 072 15 35 - Мошнік Сергій.

Увага, конкурс!

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК 8 11 вересня 2020 р. № 36

Як живе перше в Енергодарі ОСББ, і що змінилося за 8 років його існування?

АКТУАЛЬНО

Хтось, можливо, ска-же: легко починати з но-вого будинку, мовляв, іти на все готове. Але на-справді легко як раз не було. Навпаки. На той час в Енергодарі взагалі не знали й не хотіли знати, що таке ОСББ і нащо воно потрібне. Бути піонерами – це завжди шлях проб, труднощів і помилок. Тим паче, якщо ніхто не до-помагає. Це був 2012 рік. Здавався новий будинок покращеного плануван-ня, квартири в якому ква-ліфіковані фахівці ЗАЕС могли придбати за влас-ний кошт, але на пільго-вих умовах – надавалася безвідсоткова позика.

«Я вважав за вели-ке щастя, що мені випала можливість придбати влас-не житло. На той час два роки було старшому сину. Я працював машиністом-об-хідником з турбінного устат-кування. Ми жили в гур-тожитку двома родинами. У всіх малі діти. Змінна робота. Нормально висипатися вда-валося рідко. Коли запропо-нували такий варіант, ми з дружиною порадилися і ви-рішили: хоч коштів обмаль, але треба ризикнути. Були готові віддавати пів зарп-лати, тільки би мати свою квартиру. Ремонт робили власними руками. Дуже до-помагали друзі, бо винайма-ти професійну бригаду ми не мали змоги. Наш ремонт затягнувся на пів року. Але ми все подужали, – пригадує сьогодні Дмитро Орлов. – І паралельно стало питання щодо реєстрації ОСББ. Ця сфера мені була зовсім неві-дома. Керівництво ініціатив-ної групи зі створення ОСББ тоді взяв на себе начальник служби якості Дмитро Ла-рін. Він зміг згуртувати всіх мешканців. Але потрібно було рухатися вперед. Дми-тро Юрійович через профе-сійне навантаження не міг приділяти достатньо часу

створенню ОСББ. Тоді за-пропонував мене як моло-дого й активного на посаду голови. Пообіцяв, що буде допомагати. І допомагав. Я працював по змінах. У ви-хідні займався реєстрацією, оформленням документів, укладанням потрібних дого-ворів. Чесно, це здавалося авантюрою. Багато хто не вірив, що з неї щось вийде. Але врешті наші сподівання виправдалися».

Та на початку перепон було більше, ніж приємних моментів. Реєструвалися протягом кількох місяців, важко укладали договори. Особливо з електроенергії. Та й прийомка будинку була важкою. Треба було усуну-ти певні дефекти покрівлі, каналізації. Половина насо-сів не працювала. Не одразу вдалося налаштувати систе-му гарячого водопостачан-ня. «Це зараз виглядає вже далеким і несуттєвим, адже більше запам’ятовується хороше. А перші два роки мало не щотижня я проси-нався чи засинав з думкою, що це безґлузда справа і треба її полишити.

Та потім наступав новий день. Члени правління, меш-канці будинку підтримува-

ли, як могли. І я йшов далі. Тому не все, що здається простим, є таким насправді. Це я до того, що іноді мені кажуть: «Не порівнюй, вам точно було легше». Але й з новим будинком є чимало проблем», – констатує мій співрозмовник.

Тим не менш, з технічної та інженерної точки зору зробили багато. За минулі 8 років повністю заміни-ли насос циркуляції систе-ми теплопостачання, який згорів через неправильний монтаж, частково – систе-му водопостачання. Оно-вили всю систему зливної каналізації на покрівлі та відремонтували її разом з фасадом. Навели лад у під-валі. Зробили загальну цен-тралізовану систему збору конденсату від кондиціо-нерів. Загальними зборами затвердили єдину систему розташування кондиціоне-рів, аби не псувати фасадну частину будинку. Змонту-

вали систему супутниково-го телебачення і зробили її централізованою. (Якщо подивитися, то на даху чи на фасаді ви не побачи-те жодної антени. Вони всі акуратно сховані всередині будинкових мереж. Інтер-нет-мережі прокладені під землею). Встановили огоро-жу прибудинкової території з системою обмеженого до-

ступу. Є система відеоспо-стереження, відеореєстра-ції, яку оновили цього року, оскільки за 8 років камери вже морально застаріли. Зробили систему поливу прибудинкової території з крапельним поливом та зручною розводкою. Є лю-дина, яка дбає за зеленими насадженнями. За кілька років повністю замінили всі лампи на енергозберігаючі.

Всі рішення щодо бла-гоустрою та покращення побутових умов мешканці будинку приймають разом. Наприклад, організували паркувальний майданчик для авто. Крім того, у меш-канців цього ОСББ є власна майстерня, зручна для різ-ного роду ремонтних робіт. Вона розташувалася у під-валі. Там же – і тренажерний зал. Зробили у приміщенні косметичний ремонт. Части-ну тренажерів та спортив-ного інвентарю придбали, решту знесли з квартир – у

кого що було. Цього року силами тих, хто користуєть-ся цим залом, встановили кондиціонер.

Організували на прибу-динковій території дитячий ігровий майданчик, який з’явився на місці, де була сушарка для білизни. Ви-трати заклали в тариф.

Продовження на стор. 9

Дмитра Орлова знають в Енергодарі і на Запорізькій АЕС зокрема не тільки як заступника голови профспіл-кового комітету, очільника Організації молоді атомної станції, а віднедавна – голову громадської організації «БРАМА». Значно раніше в його життя прийшла досить специфічна робота, яку можна назвати симбіозом громад-ської та господарської діяльності. Саме Дмитро Олегович очолив найперше в Енергодарі ОСББ «Курчатова-14».

І саме він разом з ініціативними колегами-атомниками стояв у витоків його створення. Продовжує цю роботу й зараз.

Чи важко бути піонером, починаючи новий шлях в невідоме? Яких припустилися помилок і чим пишаються мешканці цього будинку? Як живе ОСББ сьогодні, і що змінилося за 8 років його існування? Відповіді на ці пи-тання будемо шукати разом.

911 вересня 2020 р. № 36

Початок на стор. 8

Що цікаво, саме ця тема колись стала певним ви-пробуванням для мешкан-ців ОСББ. «Ні, не витрати на майданчик, а його доціль-ність. Адже були думки: не-хай діти граються в сусідніх дворах та не галасують під вікнами. Та все ж на спільних зборах врешті вирішили – майданчику бути. І сьогодні він тішить малечу. Поруч з ним пізніше з’явилися й кіль-ка вуличних тренажерів», – розповідає Дмитро Оле-гович, показуючи нам своє господарство.

Як тільки люди отримали ключі від квартир, заварили сміттєві приймальники між поверхами. Це було одне з тих рішень, яке далося не-легко і викликало дискусію. Але врешті дійшли згоди, що сміттєпровід – це тільки додатковий розсадник ін-фекції, неприємних запахів, комах та гризунів. До речі, саме мешканці цього будин-ку першими в Енергодарі по-чали роздільний збір сміття.

«У Дніпрорудному за-мовили контейнери. Потім почали окремо збирати від-працьовані батарейки, окре-мо – картон і папір, окремо – пластик, окремо скло. Цей розподіл дав нам змогу ще й економити на загальному обсязі твердих побутових відходів, які вивозяться. На мій погляд, заварити сміттєві приймальники – одне з най-доцільніших наших рішень», – зауважив він.

Звичайно, всім цікаво, скільки потрібно закласти грошей в тариф, аби забез-печити собі такі гарні побу-тові умови. Та як за 8 років цей тариф змінився?

Коли тільки починали, то взагалі не мали уявлення, як формувати тариф. Та й піддивитися не було в кого, адже проходили цей шлях першими.

«Тариф КП «ПКВ» не пов-ною мірою відображав ре-альну картину, бо, з одного боку, він завжди був дота-ційним з бюджету, а з дру-гого – ми мали зовсім інші обсяги потрібних нам по-слуг, – каже Дмитро. – Тож вирішили зробити усеред-нений варіант. Сформували квартплату у розмірі 3 гривні за квадратний метр. Поки не всі ще в’їхали до нових квар-тир, спочатку економили на твердих побутових відходах та енергозатратах.

Зберігати цей розмір та-рифу вдавалося кілька років. На той час законодавство дозволяло нам наймати пра-цівників на часткову ставку. І ми трохи розійшлися. У нас був свій паспортист, сан-технік, електрик, працівник з комплексного прибиран-ня, бухгалтер, я як голова ОСББ. Та швидко зрозуміли,

що на 34 квартири такий штат, навіть на неповних ставках, утримувати немож-ливо. І якщо перший час ми вкладалися в тариф, то по-тім почали вилазити «боки», які потребували фінансових витрат. Та й коливання курсу гривні теж впливає. Тому за 8 років існування перегля-дали його кілька разів.

Сьогодні тариф складає 6 гривень 75 коп. Якщо по-рівняти по місту, то він не є низьким. Але й найбільшим теж не назвеш. Тим паче, ми оптимізували його під свої потреби. Тариф передба-чає обов’язкові витрати, які можна спрогнозувати про-тягом року: адміністративні потреби, комунальні плате-жі, реконструкцію, дерати-зацію/дезінсекцію. Все, що лишається зверху, йде на підтримку працездатності інженерних мереж. Ми бачи-мо наші проблеми і можемо спрогнозувати потреби або просто бажання.

Минулого року, напри-клад, вирішили, що буди-нок треба прикрасити до зимових свят. Придбали по-над 110 метрів світлодіодної гірлянди для фасадної ча-стини та ще 50 метрів для ялинки. Так, могли цього й не робити. Та гарний настрій того був вартий. Тим більше, якщо купувати якісне, воно служитиме кілька років. Люди готові платити, якщо чітко бачать, за що конкрет-но вони платять», – підкрес-

лив голова ОСББ «Курчато-ва-14».

За минулі кілька років в Енергодарі створено чима-ло Об’єднань (наразі їх вже більше 50-ти). До Дмитра нерідко зверталися за кон-сультаціями, інформацією, порадами. Адже більшість зіткнулися з труднощами від самого початку.

«Коли не існувало гло-бальних проблем у кому-нальному господарстві, наша актуальність з точки зору самоорганізації грома-ди була не надто великою. Бо очевидно, що це потре-бує певного ресурсу, часу, сил і нервів. І, фактично, робиться на добровільних засадах. Коли «ПКВ» давав ті ж 3 гривні за метр2, всіх це влаштовувало. Та потім в міському комунальному господарстві почався стрім-кий занепад. Плюс прийшла керуюча компанія. І те, як це відбулося, збурило біль-шість містян.

Як альтернатива на пер-ший план вийшли саме ОСББ. Та міська влада не квапилася допомагати но-вачкам. Скоріше навпаки, люди зіткнулися з великою кількістю перепон. Іноді за-вуальованих. Наприклад, процедура отримання по-

трібних документів в часі затягувалася надовго без об’єктивних причин. І каран-тин тут ні до чого, бо поча-лося це раніше. Тому з моєї точки зору ОСББ потребу-ють підтримки влади. Свого часу вона згодилася б і нам. А зараз, у зв’язку зі стрімким зростанням кількості Об’єд-нань, перш за все треба спростити процедуру отри-мання необхідних докумен-тів від органів міської влади для створення ОСББ.

Крім того, не варто за-бувати, що у кожного бу-динку своя історія, свій стан інженерних мереж, ліфтів, покрівель та комунікацій. Неможливо всіх взяти й усереднити. Аби спонукати людей до дій та не лишати їх наодинці з проблемами, варто б затвердити міську програму фінансової під-тримки ОСББ. Не кажу, що все має робитися за кош-ти бюджету, ні. Але, на мою думку, Енергодар може собі дозволити таку програму, якою б передбачалося залу-чення бюджетних коштів та коштів Об’єднань у певному відсотковому відношенні на вирішення саме глобальних проблем: капітальні ремонти мереж тепло/водопостачан-ня, покрівель та ліфтів, вста-новлення теплових пунк-тів. Тоді енергодаці будуть знати, що створення ОСББ – це не авантюра. Що їх не покинуть на одинці з біда-ми», – переконаний Дмитро Олегович.

Він і надалі готовий на-давати консультаційну до-помогу всім ОСББ, які тіль-ки розпочинають свій шлях. Тож звертайтеся за порада-ми в разі потреби. Гуртом, як то кажуть, і батька лег-ше бити. А створювати нові перспективи і долати труд-нощі разом точно легше!

Людмила Готич

Молоді та енергійні працюють на ЗАЕС

Зростати фахово, бути корисним суспільству...

Олена працює на ЗАЕС з 2012 року. Після закінчення Севастопольського вишу прийшла до електричного цеху, стала часткою цього колективу. Вели-кий вплив на вибір життєвого шляху зробили її батьки – теж енергетики, які прищепили донці повагу до професії.

«Я працюю в лабораторії технічної підготовки інженерної служби ЕЦ. Зви-чайно, у нас є своя специфіка. Перш за все, це великі обсяги роботи з до-кументами. Одночасно й тісна взаємо-дія з людьми. Адже я займаюся проєк-тно-кошторисною документацією для подальшого проведення реконструкції обладнання електричного цеху. Жодна така робота не обійдеться без проєкту. Тому наша група співпрацює з проєк-тантами та з іншими підрозділами стан-ції, що задіяні у процесі. Моя задача – організувати вхідний контроль доку-ментації, передати пакет документів в УКБ, погодити зауваження з усіма заді-яними службами чи підрядниками, от-римати документи назад, внести зміни,

Енергійна, допитлива та наполеглива людина завжди знаходить час не тіль-ки на роботу, а й на реалізацію творчого потенціалу, громадську діяльність, якщо має до того хист і поклик душі. За прикладами далеко ходити не треба. Такі люди працюють серед нас, і їх багато. Знайомтеся: Олена Іващенко – яскра-ва представниця Організації молоді ЗАЕС і команди ГО «БРАМА». Дівчина, яка цікавиться розвитком свого підприємства і переймається життям Енергодара.

коли це потрібно».Справа відпо-

відальна. Тим біль-ше, що кількість реконструкційних робіт на станції що-року зростає. За-раз, наприклад, на 4-5 енергоблоках тривають заходи на системі автома-тичного управління РДЕС. Це тягне за собою збільшення документообігу. Та підкреслює, що інакше неможна, адже кожен крок, кожне зауваження – все має бути чітко зафіксовано.

Окрім професійної діяльності у Оле-ни Іващенко вистачає часу на громад-ську роботу. Все почалося саме з Орга-нізації молоді, до якої вона долучилася завдяки Альоні Вяловій. Спочатку це були заходи, де дівчина просто фото-графувала (це одне з її захоплень). По-

тім, коли ближче познайомилася з Дми-тром Орловим, була приємно вражена його енергетикою та енергійністю. «У нас сформувалася справжня команда однодумців. Великою мірою саме зав-

дяки Дмитру. У нього є особливий талант об’єднувати навколо себе людей, надихати їх на нові проєк-ти чи заходи».

Потенціал, який є сьогодні у молоді ЗАЕС, вона намагається реалізувати й за межами станції. Особисто для Олени Іващенко як для мами важливо, щоб в Енер-годарі були можливості для роз-витку підростаючого покоління. Переймається вона й проблемами безпеки на вулицях. Давно потріб-но встановити сучасне та ефек-тивне освітлення біля житлових будинків, закладів освіти, вздовж

центральних доріг, додатково освітли-ти пішохідні переходи. Та й самі світло-фори потребують модернізації.

«На мою думку, в місцях найбільшої концентрації ДТП, потрібно встанов-лювати додаткові запобіжні заходи. У мене є немало пропозицій. Сподіваюся, що буде змога й їх реалізувати разом з усією нашою командою», – підсумувала розмову Олена Іващенко.

Людмила Готич

Свій трудовий шлях на Запорізькій АЕС Максим Ткач, черговий електромон-тер цеху електричних ме-реж, розпочав чотири роки тому. Минулого року підви-щив свій кваліфікаційний розряд, а в поточному – про-йшов навчання за програ-мою підготовки кадрового резерву на посаду інжене-ра-керівника групи високо-вольтної лабораторії.

– Запорізька АЕС – хо-роший стартовий майдан-чик для молодих фахівців. На станції добре розвину-та система наставництва. Є можливість йти кар’єрними сходинками. Певною мірою це бажання й стало однією з причин мого переїзду до Енергодару та працевлаш-тування на АЕС, – ділиться Максим.

Після закінчення у 2012 році Дніпропетровського національного гірничого університету за спеціальніс-тю «інженер-електрик» він розпочав свою діяльність в гірничій галузі на рідній Полтавщині. Проте вважає, що атомна енергетика сьо-годні більш перспективна. І крок за кроком просуваєть-

ся вперед у професії. Зараз до сфери його посадових обов’язків входить контроль нормального режиму робо-ти електромереж, аварій-но-відновлювальні операції, а також – вивід обладнання в ремонт для виконання рег-ламентних процедур.

Робота з електрикою дуже цікава, відповідальна й складна. Але тут можна бачити результат своїх дій. Приємно усвідомлювати, що змушуєш функціонувати обладнання, яке до цього не працювало. Зазвичай в ро-боті устаткування виникають нестандартні ситуації. І кож-ного разу тим, хто працює в групі експлуатації, дово-

диться приймати швидке й вірне рішення, бо на кожен дефект не існує прописаних алгоритмів. Потрібні знання й досвід оперативних пере-микань, знати обладнання. А для цього треба пройти не одну ремонту кампанію.

Зростати фахово, бути корисним суспільству, вихо-вувати дітей – все це скла-дові одного поняття, котре називають словом «щастя». У сім’ї Максима й Анни, яка, до речі, теж працює на За-порізькій АЕС, підростають двоє донечок – трьох і ше-сти років. І питання дитячо-го дозвілля суттєво хвилю-ють молодих батьків. Парки Енергодару від п’ятого мі-крорайону знаходяться да-леко. А ось красивий сквер в окрузі з дитячим майдан-чиком – було б саме те.

– І таких зон відпочин-ку повинно бути багато у нашому місті. Я порівнюю Енергодар зі своїми рідни-ми Горішніми плавнями. Це теж невеличке містечко, що з’явилося у 60-х роках, де є одне підприємство, на якому працює більшість жителів. Але воно дуже комфортне, красиве й чисте. Приїжд-

жаю додому і кожного разу відмічаю: там – свіжа клум-ба, тут з’явилася нова архі-тектурна форма… Хотілося б, щоб і у місті-супутнику ЗАЕС було так.

А ще Максим є активним донором: сорок разів здавав кров. Незабаром йому буде присвоєно звання Почесний донор України.

День відпочинку, що на-дають після здачі крові, Мак-сим старається використати доречно, наприклад, поїхати на змагання з вітрильного спорту, яким захоплюється зі шкільних років. Наразі ви-ступає з командою яхти «Сє-верная Каролина». Ось ми-нулих вихідних брав участь у традиційних змаганнях на Кубок Запорізького крей-серського яхтклубу. Серед конкурентів 3/4 тонників «Северная Каролина» здо-була перше місце.

«Стихія вітру та води, красоти Дніпра заспокою-ють. Маленькі заливи з ла-таттям зачаровують, а спорт надає силу жити й бажання зробити щось корисне для свого міста», – зізнається Максим Ткач.

Оксана Загуста

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК 10

11 вересня 2020 р. № 36

1111 вересня 2020 р. № 36 АКТУАЛЬНО

Навчання для працівників станції

Початок на стор. 3

Пілотний проєкт з оптимізації процесів управління персоналом

Третє питання засідання стосувалося впровадження підсистеми управління персоналом на базі програмного забез-печення SAP ERP

Цей пілотний проєкт Запорізька АЕС реалізує спільно з дирекцією НАЕК «Енергоатом» першою серед інших структурних підрозділів компанії. Його метою є оптимізація процесів управлін-ня персоналом шляхом інтеграції всіх етапів процесу від планування органі-заційної структури та штатного розпису через кадровій облік, облік відпрацьова-ного й невідпрацьованого часу, до роз-рахунку заробітної плати та переказів розрахованих сум працівникам в єдино-му інформаційному просторі.

В рамках впровадження підсистеми управління персоналом на базі програм-ного забезпечення SAP ERP вже викона-

на величезна робота. Зокрема розро-блено концептуальний проєкт, а також концепція повноважень користувачів в системі, виконано підготовку до міграції даних з існуючих систем до SAP, і вже підготовлено дані для тестової міграції. Проведено навчання кінцевих користу-вачів.

Наразі триває функціональне тесту-вання підсистеми відповідальними пра-цівниками структурних підрозділів.

Основне завдання, яке стоїть сьогод-ні перед підрозділами – взяти активну участь в тестуванні системи. Це дасть можливість користувачам системи в першу чергу набути навиків нової для себе праці. Адже вже за кілька місяців всі відповідальні співробітники підрозді-лів (економісти, табельники, спеціалісти з кадрів, бухгалтери) вестимуть інфор-мацію про персонал, з включенням облі-ку робочого часу та розрахунком заро-бітної плати, вже в новій системі.

Юлія Ткачук

Нам довелося побувати на занят-тях, де інструктори навчали ремонт-ників суміжній професії зварюваль-ника. Теоретичний курс проходив у корпусі «Г», практична частина – в навчально-технологічному комплексі НТЦ. Наступного тижня курс підтрим-

ки кваліфікації проходитимуть фахівці підприємства за напрямками – зварю-вання та контроль металів. Також за-раз проводиться навчання середньої ланки керівництва з коучингу.

В учбових аудиторіях слухачів не більше дев’яти чоловік, усі знаходять-ся на відстані 1,5 метра один від одно-го. Після кожного заняття проходить провітрювання приміщення та його дезинфекція. Карантинні вимоги до-тримуються неухильно.

У вересні в Центрі підготовки ремонтного персоналу відновилися заняття з підтримки кваліфікації фахівців ЕЦ, ГЦ, ЕРП та інших підроз-ділів ЗАЕС.

– Ситуація з карантином через Соvid-19 в країні та в світі поставила перед нами нові завдання, які ми по-винні вирішувати з урахуванням ка-рантинних обмежень. Плани, що сто-яли перед нами на початку поточного року, були, звичайно ж, порушені. Але

ми робимо все від нас залежне, щоб виконати навчальні програми. Ведеть-ся навчання ліцензованого й тільки-но прийнятого на станцію персоналу. Ми навчаємо працівників підприємства суміжним професіям. Так, з вересня розпочалася підготовка з підтримки кваліфікації фахівців основних підроз-ділів станції, – розповідає заступник головного фахівця з АЕС з підготов-ки ремонтного персоналу Олександр Кулібов.

Наразі, коли ЗАЕС готується до місії ВАО АЕС, перед інструкторами Центру підготовки ремонтного персо-налу поставлене масштабне завдання: провести навчання для 1 500 тисячі працівників підприємства щодо теми не попадання сторонніх предметів у розущільнене обладнання.

Навчання охоплює співробітників ЕРП, ЦТАВ, керівників первинної, ни-зової та середньої ланки керівництва.

І одним із завершальних ета-пів у всій системі є процес оцінювання або ж зворотного зв’язку, констатує Олександр Володимирович. Оцінюється те, як налагоджена передача знань і навичок, як вони засто-совуються потім у виробничо-му процесі.

Існує методика оцінюван-ня практичних і теоретичних занять. Окрім цього в процесі читання курсу є проміжне оці-нювання. Все спрямовано на те, щоб з’ясувати: чи отримали ті, що навчаються, достатній рівень знань. Зворотний зв’я-зок від них служить інструк-тору сигналом того, чи пра-вильно побудований учбовий модуль, чи потрібна корекція в проведенні занять тощо.

Під час навчань працівники стан-ції дуже активні, у них багато запитань щодо виробничих процесів, з якими стикаються повсякденно на своєму робочому місці.

– Саме тому ми підбираємо інструк-торський персонал не зі сторони або серед молодих працівників АЕС, а з числа кваліфікованого персоналу, який пройшов певний професійний шлях. Приміром, від слюсаря до май-стра, начальника дільниці.

Досвідчені фахівці знають не лише теорію, а й практику, і також увесь ал-горитм пошуку дефектів, що можуть виникнути при експлуатації та ремонті устаткування, – констатує Олександр Кулібов.

Оксана Загуста

Нові форми роботи з персоналом

email: uiso30238@mgw.npp.zp.ua; uiso7109@mgw.npp.zp.ua; № 36 11.09.2020 р.Читайте «Енергію» на сайті ЗАЕС www.npp.zp.ua

Реєстраційний № 23від 17.01.94 р.

Адреса:71503, м. Енергодар

Запорізької обл.,ВП «Запорізька АЕС»

Фото - А. ЧерненкоКомп’ютерна верстка:

О. Шрубченко

Відповідальний за випуск:І. Ємельяненко: 5-64-97Макет - А. Прокоф’єва

Тираж 3000 примірників Замовлення № 108356

Відповідальністьза достовірність цифр,імен та фактів несуть

автори публікацій.Заснована

5 вересня 1986 р.

Засновник та видавець –трудовий колектив

ВП «Запорізька АЕС»

ЩОТИЖНЕВЕ ВИДАННЯ «ЕНЕРГІЯ»

БЕЗПЕКА НАДІЙНІСТЬ РОЗВИТОК

11 вересня 2020 р. № 3612 СПАРТАКІАДА ЗАЕС

Гирьовий спорт

Військовослужбовці другій рік поспіль – чемпіониУ п’ятницю на міському стадіоні «СТАРТ» пройшли чергові змагання

спартакіади ЗАЕС з легкої атлетики «Естафета»

В естафеті взяли участь 9 команд, які були розділені на 2 забіги. В першому стартували команди: КМС, ХЦ/СГМ, ЕП/УСП, ФЕС, ЕРП. Тут переможцем стала команда ЕРП (4.33.46), яка у підсумку посіла четверте місце.

У другому, фінальному забігу, зустрічалися команди В/Ч 3042, СФЗ/ЗВВО, ЦТАВ і ЕЦ. Свою швидкість, згуртова-ність, а також волю до перемоги показала збірна команда

В/Ч 3042 (600 м – Олександр Мерецький; 400 м – Анатолій Микоц; 300 м – Владислав Кирілін; 200 м – Михайло Фроліков; 100 м – Олександр Мазур; 100 м – Катерина Мілінчук.

На 4 секунди (4.15.86) поліпшила свій торішній резуль-тат і завоювала золоті та срібні медалі команда СФЗ/ЗВВО (4.21.26). Бронзовими призерами стали електрики (4.29.51).

Золоті медалі – у команди СФЗ/ЗВВОУ рамках спартакіади ЗАЕС пройшли й

чергові змагання з гирьового спорту. В них у п’яти вагових категоріях взяли участь 10 команд.

Перше місце посіли: (до 70 кг) Іван Максимов, ЕП/УСП – 101 раз;(до 80 кг) Юрій Рожков, ЕП/УСП 123 рази;(до 90 кг) Дмитро Бандурович, СФЗ/ЗВВО

– 300 разів (став абсолютним переможцем змагань);

(до 100 кг) Євген Рогачевський, СФЗ/ЗВВО – 156 раз;

(понад 100 кг) Сергій Чулков, ЕЦ – 262 рази. В результаті, набравши 9 очок, абсолютними

переможцями стала команда СФЗ/ЗВВО, де всі спортсмени у різних вагових категоріях мали призові місця (Дмитро Бандурович і Євген Рога-чевський – 1 місце; Олександр Сущенко та Ігор Трусов – 2 місце; Євген Шкіря – 3 місце). Вона завоювала золоті медалі.

Срібні медалі у команди ЕП/УСП (15 очок). Бронза – у команди ЕРП (21 очко).

Побажаємо нашим спортсменам здоров’я та спортивних досягнень.

Олександр Мартинюк

Естафета