1

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 33

15.08.2016

Шановні панове!

І.

26.07.2016, Мінфін повідомив, що 25 липня Міністерство

фінансів затвердило усі нормативні формальності для

запуску «єдиного вікна» на митниці з 1 серпня 2016 року.

Більш детально: http://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-za

vershyv-usi-formalnosti-dlia-zapusku-iedynoho-vikna-na-mytnyts

i--z--serpnia?category=bjudzhet&subcategory=dohidna-politika

В Інформаційному бюлетені №32 ТОВ «ППЛ 33-35» (http://ppl33-35.com/doc/Bulletin-

32.pdf) ми зупинялись на окремих питаннях, що стосуються реалізації «Порядку

інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та

підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів

передачі інформації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016

№364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного,

санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного,

радіологічного та інших видів державного контролю» (далі – Порядок №364), що набув

чинності з 01.08.2016.

25.07.2016, відповідно до п.44 Порядку №364, наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657

затверджено:

перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок

інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та

підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів

передачі інформації;

перелік пунктів пропуску через державний кордон України, в яких функціонують

комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних

речовин та ядерних матеріалів;

перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові

для завершення відповідного виду державного контролю.

З повним змістом наказу Мінфіну від 25.07.2016 №657 та кожного із Переліків,

визначених цим наказом, бажаючі можуть ознайомитись в повідомленні від 28.07.2016 на

веб-сайті Мінфіну на: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/69188.html

Запроваджуючи спілкування з громадськістю у

форматі цікавого відео блогу, Міністр фінансів України

О.Данилюк, у своєму другому випуску, запрошуючи до

діалогу бажаючих, відмітив, що покладає велику надію

на важливу ініціативу Уряду та Мінфіну щодо

впровадження моделі «єдиного вікна» на митниці, яка

має значно полегшити роботу бізнесу.

Анонсуючи очікування позитиву в процесах митного оформлення, щонайменше

мінімізації часу на його здійснення та зменшення передумов для корупції, О.Данилюк

зауважив, що має наміри персонально контролювати процеси організації митних сотень

2

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

(центру та мобільних груп, постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №371,

прим. ред.) та «єдиного вікна» на митниці. Повідомив, що роз’яснення ДФС, які нерідко

мають суперечності по одному питанню різним адресатам, що має певні ризики, Мінфін

буде формувати в офіційні узагальнюючі роз’яснення, публічно доступних для

ознайомлення всіх учасників бізнесу.

(Більш детально: https://www.youtube.com/watch?v=j95aMTzzKZY&feature=youtu.be,

фото: https://www.facebook.com/o.danyliuk/).

Учасники транспортно-експедиторської діяльності в розрізі митниць

України, маючи власний попередній досвід, по різному оцінюють

перспективи та можливості інформаційного обміну і прийняття рішень

державними контролюючими органами з функціонуванням «єдиного

вікна», запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від

25.05.2016 №364 (наприклад, більш детально коментар за посиланням

http://pik.cn.ua/22804/edine-vikno-na-mitnitsi-chernigivski-realiyi/).

Враховуючи практику поширення в усіх морських портах України

функціонування ІСПС за профільним модулем «морські агенти»,

досвід впровадження та використання в пунктах пропуску зони

діяльності Одеської митниці ДФС: «Одеський морський

торговельний порт» (митний пост «Одеса-порт»), «Іллічівський

морський торговельний порт», «Іллічівський рибний порт» (митний пост «Чорноморськ»),

«Морський торговельний порт «Южний» й пункті контролю «Визирка» (митний пост

«Григорівка») відповідних модулів ІСПС для обміну інформацією і документами в

електронній формі в процесах ввезення на митну територію України та вивезення за її межі

зовнішньоекономічних товарів, маємо зазначити, що складні питання міжвідомчої взаємодії

потребують, окрім технічного й ресурсного забезпечення, системного, комплексного

організаційно-правового вирішення, як на центральному, так і на регіональному

(місцевому) рівнях.

Викликає увагу, що Перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується

Порядок №364 та Перелік пунктів пропуску через державний кордон України, в яких

функціонують комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням

радіоактивних речовин та ядерних матеріалів, затверджених наказом Мінфіну від

25.07.2016 №657, на теперішній час охоплює не всі міжнародні пункти пропуску (пункти

контролю), функціонуючих в митницях.

Зокрема, по Одеській митниці ДФС спостерігається, що для цілей постанови Кабінету

Міністрів України від 25.05.2016 №364, Перелік місць митного оформлення товарів,

затверджений наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657 не містить кодів таких місць в пункті

пропуску «Морський торговельний порт «Южний», пункті контролю «Визирка» (митний

пост «Григорівка»), в пункті пропуску «Одеса» авіа (митний пост «Одеса-аеропорт»).

За даними Переліку пунктів пропуску, затвердженого наказом Мінфіну від 25.07.2016

№657, комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням

радіоактивних речовин та ядерних матеріалів через державний кордон України відсутні в

пунктах пропуску: «Морський торговельний порт «Южний», «Іллічівський морський

рибний порт», «Усть-Дунайський морський торговельний порт», пункті контролю

«Визирка».

В правовому сенсі, наказ Мінфіну від 25.07.2016 №657 не зареєстрований в органах

юстиції, що позбавляє цей документ статусу нормативно – правового акту. За змістом, цей

3

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

наказ не містить припису, що затверджені ним переліки є обов’язковими для застосування

посадовим особами підрозділів санітарно-епідеміологічного, фіто-санітарного,

ветеринарно-санітарного, екологічного контролю, що як наслідок є однією із передумов

ускладнень для міжвідомчих рішень при інформаційному обміні для виконання Порядку

№364.

Зауважимо, що чинний на даний Перелік пунктів пропуску через державний кордон, у

яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний

контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за

переміщенням культурних цінностей, затверджений спільним наказом Держмитслужби/

Адміністрації Держприкордонслужби/ МОЗ/ Мінагрополітики/ Мінтрансзв’язку/

Мінприроди/ Мінкультури від 15.06.2009 №551/439/425/413/695/308/28 (зі змінами),

зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2009 за №564/16580, визначає, що в

пунктах пропуску:

для морського сполучення: «Морський торговельний порт «Южний» - здійснюються

санітарний, фітосанітарний, ветеринарний та екологічний види контролю (п.173 Переліку);

для повітряного сполучення: «Одеса» - здійснюються санітарний, фітосанітарний,

ветеринарний, екологічний види контролю та контроль за переміщенням культурних

цінностей (п.149 Переліку).

З огляду на викладене і обставини фактичного функціонування, Перелік місць митного

оформлення товарів, затверджений наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657 для цілей

постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364 потребує доповнень кодами

місць митного оформлення щонайменше в пункті пропуску «Морський торговельний порт

«Южний», пункті контролю «Визирка», пункті пропуску для повітряного сполучення

«Одеса» - авіа.

По інформації Мінфіну, система «єдине вікно», що впроваджується

відповідно до Порядку №364, передбачає створення єдиної

електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та

митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про

вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного

контролю. (http://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zavershyv-usi-formalnosti-dlia-zapusku-

iedynoho-vikna-na-mytnytsi--z--serpnia?category=bjudzhet&subcategory=dohidna-politika).

Перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для

завершення відповідного виду державного контролю, затверджений наказом Мінфіну від

25.07.2016 №657, демонструє, що згідно з описом товарів за кодами УКТЗЕД у визначених

законодавством випадках для завершення санітарно-епідеміологічного, фіто - санітарного,

ветеринарно-санітарного, екологічного контролю, окрім профільних за видами контролю

документів на підконтрольні товари, загальним для кожного відомства є вимога про

потребу отримання кожним із органів товаротранспортних та/або товаросупровідних

документів, а також комерційних - інвойсів, контрактів, документів оплати за проведення

процедур/послуг контролю.

Зокрема, згідно Переліку документів, визначених наказом Мінфіну від 25.07.2016

№657, це стосується: 1) транспортної накладної для відповідного виду транспорту

(міжнародна товаротранспортна накладна (CMR), товаротранспортна накладна (ТТН),

залізнична накладна (СМГС), авіаційна накладна (Air waybill), коносамент (bill of lading),

поштова накладна тощо); 2) контракту (договору) на поставку товарів; 3) рахунку фактури

(invoice, account тощо).

4

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Положення статті 335 Митного кодексу України дозволяють подавати до митного

органу документи та відомості, необхідні для митного контролю в паперовій або

електронній формі, засобами інформаційних технологій та у формі електронних документів.

Правовими засадами для реалізації інформаційного обміну між органами доходів і

зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з

використанням електронних засобів передачі інформації, із урахуванням положень Порядку

№364, можна розглядати:

ч.4 ст.319 Митного кодексу України, де визначено, що контроль за переміщенням через митний кордон

України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за принципом

«єдиного вікна» відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням

єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи.

ч.3 ст.33 Митного кодексу України, де визначено, що необхідні для здійснення митного контролю та митного

оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, подання яких органам доходів і

зборів передбачено цим Кодексом, надаються цим органам іншими органами державної влади в електронній

формі із застосуванням засобів електронного цифрового підпису. Порядок інформаційного обміну між органами

доходів і зборів та іншими державними органами за допомогою електронних засобів передачі інформації

визначається Кабінетом Міністрів України. ст.34. Митного кодексу України, відповідно до якої згідно частин 1 та 2 цієї статті суб'єкти господарювання за

їх бажанням для подання документів і відомостей, передбачених цим Кодексом можуть використовувати

інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, та згідно ч.3,

якою встановлено, що: «Органи доходів і зборів та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідно до закону

можуть обмінюватися будь-якою інформацією, обмін якою прямо не передбачений законодавством України з

питань державної митної справи, зокрема, з метою налагодження співробітництва з питань ідентифікації та

протидії ризикам. Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та передбачати доступ органів доходів

і зборів до електронних інформаційних систем суб'єкта господарювання. Будь-яка інформація, що надається

сторонами у ході співробітництва, є конфіденційною, якщо сторони не домовилися про інше.».

частини 1 та 2 ст.197 Митного кодексу України, вимоги яких дозволяють отримання з використанням засобів

інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання обмежень встановлених щодо переміщення

через митний кордон України окремих товарів, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення

відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання

таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України (прим. ред.: зокрема, постанова

Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436 (зі змінами) «Про затвердження переліків товарів, на які

встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України»).

Проте, за обставин, що наказ Мінфіну від 25.07.2016 №657 не зареєстрований в органах

юстиції, практичне впровадження автоматизованої системи інформаційного обміну між

органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами, поряд з

іншими заходами, потребує належного юридичного забезпечення правозастосовного

механізму виконання Порядку №364 з внесенням необхідних змін до Законів України «Про

безпечність та якість харчових продуктів», «Про карантин рослин», «Про ветеринарну

медицину», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо здійснення контролюючими

органами державних видів контролю за принципом «єдиного вікна» із застосуванням єдиної

з органами доходів і зборів інформаційно-телекомунікаційної системи та інформаційних,

телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення

суб’єктів господарювання, які беруть участь в електронному інформаційному обміні з

використанням таких систем.

На заходах правової основи для забезпечення впровадження «єдиного вікна»

акцентовано увагу країн в Рекомендаціях №35 (ECE/TRADE/401) ЄЕК ООН і

Центру по спрощенню процедур торгівлі і електронному бізнесу Організації

5

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Об’єднаних Націй (СЕФАКТ ООН), яку було розроблено в якості доповнення до

Рекомендації №33 по створенню механізму «єдиного вікна» в міжнародній торгівлі.

Рекомендація №35 заснована на досвіді впровадження механізму «єдиного вікна» в

різних країнах, розглядає аспекти правової основи ля національних і регіональних

механізмів «єдиного вікна», рекомендує провести аналіз поточної діючої правової основи,

визначити прогалини і відпрацювати заходи щодо усунення виявлених прогалин.

(Зі змістом Рекомендації №35 ЄЕК ООН (СЕФАКТ ООН) більш детально можна

ознайомитись за посиланням http://tfig.unece.org/RUS/contents/recommendation-35.htm,

http://www.unece.org/fileadmin/DAM/cefact/recommendations/rec35/Rec35_ECE_TRADE_401_

EstablishingLegalFrameworkforSingleWindow_R.pdf).

Принагідно повідомляємо, що ДФС у листі від 01.08.2016 №26083/7/99-99-18-03-01-17

«Про початковий етап реалізації принципу «Єдиного вікна» проінформувала митниці ДФС,

що «… у разі відсутності інформації в інформаційній системі повідомлення та наявності

технічних помилок в направленні такого повідомлення, принцип «мовчазної згоди»,

передбачений пунктом 20 Порядку, не застосовується, а митний контроль та митне

оформлення товарів, до яких застосовуються державні види контролю, здійснюється в

установленому порядку без застосування принципу «єдиного вікна» відповідно до статті

319 Митного кодексу України із засвідченням результатів про їх проведення на

товаросупровідних документах.».

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

від 01.08.2016 р. N 26083/7/99-99-18-03-01-17 Митницям ДФС

Відповідно пункту 3 Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за

принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 25 травня 2016 р. N 364 (далі - Порядок), рішення про здійснення видів державного контролю товарів із застосуванням положень

цього Порядку приймається підприємством у разі електронного декларування товарів шляхом надсилання органу доходів і зборів

електронного повідомлення, передбаченого цим Порядком.

При цьому згідно з пунктом 11 Порядку взаємодія підприємств з інформаційною системою здійснюється з використанням

інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, що використовуються

підприємствами для подання органам доходів і зборів документів і відомостей, передбачених Митним кодексом України, через

автоматизовану систему митного оформлення органів доходів і зборів. Інформаційна система надсилає підприємству повідомлення з

електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю, разом з електронним повідомленням з

електронним цифровим підписом посадової особи підприємства надсилаються до інформаційної системи для здійснення відповідного виду

державного контролю до моменту прибуття товарів у митницю призначення або після їх прибуття. В електронному повідомленні

підприємство зазначає реквізити попередньої декларації та дату і час, коли товари у митниці прибуття у присутності представника

підприємства можуть бути пред'явлені відповідному контролюючому органові для огляду (у разі прийняття такого рішення контролюючим

органом) (пункт 17 Порядку).

У подальшому, виходячи з положень пункту 18 Порядку Інформаційна система після отримання від підприємства електронного

повідомлення і сканованих копій документів перевіряє електронний цифровий підпис посадової особи підприємства. У разі позитивного

результату такої перевірки інформаційна система зберігає отримані повідомлення і документи, інформує відповідний контролюючий орган

про їх надходження шляхом відображення електронного повідомлення у веб-інтерфейсі та за наявності даних в інформаційній системі

надсилає листа на адресу електронної пошти уповноваженої посадової особи органу за місцезнаходженням митниці призначення. Про дату і

час надсилання повідомлення і документів контролюючому органові для проведення відповідного виду державного контролю, а також про

негативні результати перевірки електронного цифрового підпису чи помилки у реквізитах попередньої митної декларації інформаційна

система повідомляє підприємство.

При цьому звертаємо увагу, що якщо протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання через веб-інтерфейс електронного

повідомлення і сканованих документів уповноважена посадова особа чи адміністратор контролюючого органу не вносила до інформаційної

системи будь-яке рішення, інформаційна система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, яке

є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України (пункт 20

Порядку).

При додержанні зазначених норм Порядку зауважуємо, що у разі відсутності інформації в інформаційній системі повідомлення та

наявності технічних помилок в направленні такого повідомлення, принцип "мовчазної згоди", передбачений пунктом 20 Порядку, не

застосовується, а митний контроль та митне оформлення товарів, до яких застосовуються державні види контролю, здійснюється в

установленому порядку без застосування принципу "єдиного вікна" відповідно до статті 319 Митного кодексу України із засвідченням

результатів про їх проведення на товаросупровідних документах.

В. о. заступника Голови М. В. Продан

6

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

В контексті викладеного вище, маємо зазначити, що відповідного

аналізу повноважними міністерствами, узагальнення і формування в

єдину базу даних інформаційних ресурсів, доступних підприємствам,

перегляду, внесення змін з метою забезпечення правової актуалізації із

урахуванням «єдиного вікна» впровадженого згідно постанови Кабінету

Міністрів України від 25.05.2016 №364, Порядку №364 та Переліків,

затверджених наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657, тощо, поряд з

низкою законодавчих та підзаконних актів, потребують чисельні роз’яснення, що

супроводжують прийняття рішень посадовими особами різних державних органів в

процедурах контролю і формальностей щодо підконтрольних зовнішньоекономічних

товарів, транспортних засобів, інших об’єктів контролю.

Наприклад, на підставі листа Державної служби України з питань безпечності харчових

продуктів та захисту прав споживачів від 21.06.2016 №15-1-2-6/4304 щодо здійснення

контролю харчових продуктів, листом ДФС від 14.07.2016 №23931/7/99-99-18-03-01-17

митницям доведено особливості митних формальностей та Переліки: харчових продуктів,

що підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю та санітарно-

епідеміологічному контролю та контроль яких може обмежуватися лише ветеринарно-

санітарним контролем у разі переміщення їх через митний кордон України (додаток 2 до

листа ДФС) і продуктів, що підлягають державному санітарно-епідеміологічному контролю

(додаток 3 до листа ДФС).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ від 14.07.2016 р. N 23931/7/99-99-18-03-01-17

Митницям ДФС

Про питання контролю харчових продуктів при ввезенні на митну територію України

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року N 260 погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та

продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів

та захисту споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 667 функцій і повноважень Державної

ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби,

що припиняються.

У зв'язку з цим надсилаємо для врахування в роботі лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та

захисту прав споживачів від 21.06.2016 N 15-1-2-6/4304 щодо здійснення контролю харчових продуктів (додаток 1) (див. окремо в базі).

Згідно з наданими у цьому листі роз'ясненнями Держпродспоживслужби інформуємо про такі особливості виконання митних

формальностей при митному оформленні харчових продуктів, зокрема, з перевірки дотримання встановлених до задекларованих

товарів заходів нетарифного регулювання.

1. В органах доходів і зборів митне оформлення харчових продуктів, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня

2011 року N 1031 "Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України" (далі -

Постанова) підлягають одночасно ветеринарно-санітарному та санітарно-епідеміологічному контролю (додаток 2) може бути завершене за

наявності:

ветеринарного свідоцтва форми Ф-2 (зазначається в графі 44 МД за кодом документа 5053), яке видається спеціалістами структурних

підрозділів регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті після проведення ветеринарно-

санітарної експертизи у державній лабораторії ветеринарної медицини за місцем одержання вантажу у порядку, затвердженому постановою

Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року N 857;

відбитків номерної гербової печатки інспекторів регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на

державному кордоні та транспорті на товаросупровідних документах (далі - ТСД) (зазначається в графі 44 МД за кодом документа 5508).

Зразки відбитків номерної гербової печатки інспекторів регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на

державному кордоні та транспорті розміщено в автоматизованій інформаційній системі управління документами ДФС (вх. N 61080/5 від

21.10.2015).

2. Митне оформлення харчових продуктів, які згідно з Постановою підлягають тільки санітарно-епідеміологічному контролю (додаток

3), завершується за наявності на ТСД штампа "Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено" (зазначається в графі 44 МД за

кодом 5501).

Зразки штампів, що засвідчують здійснення санітарно-епідеміологічного контролю вантажів та транспортних засобів у пунктах

пропуску через державний кордон, пунктах контролю та на митній території України, надіслано митницям ДФС листом ДФС від

06.05.2016 N 15916/7/99-99-18-03-01-17.

3. Митне оформлення харчових продуктів, які згідно з Постановою підлягають одночасно фітосанітарному контролю та санітарно-

епідеміологічному контролю (додаток 4), завершується за наявності на товаротранспортних накладних відбитків штампів:

державних фітосанітарних інспекторів "ВВЕЗЕННЯ В УКРАЇНУ ДОЗВОЛЕНО" або "ТРАНЗИТ ПО УКРАЇНІ ДОЗВОЛЕНО"

(зазначається в графі 44 МД за кодом 5503), що підтверджують проведення фітосанітарного контролю згідно з Фітосанітарними правилами

ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів,

7

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

затверджених наказом Мінагрополітики від 23.08.2005 N 414 (зразки штампів та печаток, які засвідчують здійснення фітосанітарного

контролю товарів, надіслано митницям ДФС листом ДФС від 07.06.2016 N 19679/7/99-99-18-03-01-17);

"Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено" (зазначається в графі 44 МД за кодом 5501.

ТСД (засвідчені копії, скановані копії документів на паперовому носії) з наявними у них відбитками штампів про проведення

державних видів контролю товарів, зазначених у статті 319 Митного кодексу України, надаються декларантом або уповноваженою

ним особою органу доходів і зборів у встановленому порядку під час подання митної декларації до митного оформлення або під час

виконання митних формальностей за митною декларацією згідно з пунктом 2.2 Порядку виконання митних формальностей при

здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа,

затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 N 631, та належним чином відображаються в АСМО "Інспектор".

У зв'язку з викладеним вище лист Державної фіскальної служби України від 30.09.2015 N 36151/7/99-99-24-03-01-17 вважати таким, що

втратив чинність.

Додатки:

1. Лист Державної: служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів від 21.06.2016 N 15-1-2-6/4304 на 2

арк. у 1 прим.

2. Перелік харчових продуктів, що підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю та санітарно-епідеміологічному контролю, та

контроль яких може обмежуватися лише ветеринарно-санітарним контролем у разі переміщення їх через митний кордон України, на 3 арк. у 1

прим.

3. Перелік харчових продуктів, що підлягають державному санітарно-епідеміологічному контролю у разі їх переміщення через митний кордон

України, на 4 арк. у 1 прим.

4. Перелік харчових продуктів, що підлягають державним санітарно-епідеміологічному та фітосанітарному контролям у разі їх переміщення

через митний кордон України, на 3 арк. у 1 прим.

В. о. Голови С. В. Білан

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

ЛИСТ від 21.06.2016 р. N 15-1-2-6/4304 Державній фіскальній службі України

Головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та в м. Києві

Регіональним службам державного ветеринарно-санітарного

контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

Щодо здійснення контролю харчових продуктів

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. N 260-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та

продовольства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та

захисту споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. N 667 "Про затвердження Положення про Державну службу

України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" функцій і повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної

служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби, що припиняються.

Статтею 319 Митного кодексу України визначено, що товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного

контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та

радіологічному контролю.

Таким чином, Держпродспоживслужба відповідно до повноважень здійснює державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-

санітарний та фітосанітарний контроль.

З метою забезпечення оптимізації діяльності посадових осіб Держпродспоживслужби по здійсненню заходів державного контролю

вантажів з харчовими продуктами під час проведення державного контролю просимо врахувати наступне:

1. У випадку проходження державного контролю харчових продуктів (за кодом УКТЗЕД), включених до Переліку товарів, що

підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний

кордон України (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. N 1031, згідно з яким для

цих товарів передбачено проведення державного санітарно-епідеміологічного та ветеринарно-санітарного контролю, зазначений контроль

може обмежуватися здійсненням лише ветеринарно-санітарного контролю, про що ставиться відповідна відмітка (штамп) на

товаросупровідному документі.

2. У випадку проходження державного контролю харчових продуктів, включених до Переліку товарів, що підлягають державному

контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. N 1031, для яких у зазначеному Переліку передбачено

проходження державного санітарно-епідеміологічного контролю і не передбачений ветеринарно-санітарний контроль, проводиться

державний санітарно-епідеміологічний контроль. Після завершення державного санітарно-епідеміологічного контролю на

товаросупровідному документі проставляється відповідна відмітка (штамп).

Голова В. Лапа

За змістом особливостей згідно листа ДФС від 14.07.2016 №23931/7/99-99-18-03-01-17,

ТСД (засвідчені копії, скановані копії документів на паперовому носії) з наявними у них

відбитками штампів про проведення державних видів контролю товарів, зазначених у статті

319 Митного кодексу України, надаються декларантом або уповноваженою ним особою

органу доходів і зборів у встановленому порядку під час подання митної декларації до

митного оформлення або під час виконання митних формальностей за митною декларацією

згідно з пунктом 2.2 Порядку виконання митних формальностей, затвердженого наказом

Мінфіну від 30.05.2012 № 631, та належним чином відображаються в АСМО "Інспектор".

Стаття 55 Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги

до безпечності та якості харчових продуктів» (зі змінами) визначає, що: 2. У пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний державний контроль харчових продуктів, що ввозяться на митну

територію України (у тому числі з метою пересилання), здійснюється митними органами та компетентним органом шляхом попереднього

8

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

документального контролю. Перелік харчових продуктів, що підлягають попередньому документальному контролю, затверджується

Кабінетом Міністрів України.

3. Державний контроль здійснюється на призначених прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку документів

(можуть бути надані в електронному вигляді), що супроводжують вантаж з об'єктами санітарних заходів, огляд вантажу на відповідність

інформації, наданої у супровідних документах, та, у передбачених законодавством випадках, фізичну перевірку вантажу. Періодичність

проведення фізичної перевірки та лабораторних досліджень, що проводяться в рамках такої перевірки, залежить від ризику, який становить

вантаж для здоров'я людини, та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної

політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Разом з цим, постанови Кабінету Міністрів України: від 05.10.2011 №1031 «Деякі

питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон

України» (зі змінами), від 05.10.2011 №1030 «Деякі питання здійснення попереднього

документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України» (зі

змінами), які в силу цих постанов обов’язкові для міжвідомчої імплементації відповідними

міністерствами у власних актах та виконання декларантами, перевізниками або

експедиторами чи іншими уповноваженими особами під час проходження формальностей

державного контролю, не містять необхідних положень щодо використання при цьому

підприємствами необхідних дозвільних, товаросупровідних та або товаротранспортних

(ТСД) документів у формі електронних (сканованих) копій, електронному вигляді,

електронного цифрового підпису тощо.

Загалом можливості інформаційного обміну з використанням електронних засобів

передачі інформації на умовах дотримання чинного законодавства про електронний

документообіг вже тривалий час забезпечено в Україні для застосування державними

органами та суб’єктами господарювання у їх діяльності.

Одним із прикладів ефективності та перспектив реалізації електронного обміну

інформацією, е-документами і відомостями на засадах принципу «єдиного вікна» є досвід

вирішення ускладнень і результати практичного використання переваг із застосуванням

постійної експлуатації профільних модулів ІСПС в процедурах та процесах оформлень на

територіях пунктів пропуску для морського сполучення в морських портах України.

29.07.2016, Мінфін представив робочу версію ключових

показників ефективності (КРІ) для ДФС, розроблену з

залученням експертів та в партнерстві з Інститутом

податкових реформ, розпочавши відкрите обговорення

документу. Кожен охочий міг вільно ознайомитись з КРІ та

надіслати свої пропозиції до 07.08.2016. Після цього Мінфін

проаналізувавши отримані коментарі, має наміри включити

кращі з них до документу та презентувати фінальний варіант у серпні поточного року.

Враховуючи, що фінальний варіант показників ефективності (КРІ) для ДФС ще не

презентовано, звертаємо увагу на окремі аспекти цього документу. За даними Мінфіну,

результатом реформи ДФС має бути реальний ефект, відчутний для бізнесу. Для того, щоб

виміряти цей ефект, треба встановити конкретні задачі по кожному з основних напрямків.

Це і є КРІ. Це також дозволить чітко слідкувати за їх виконанням.

КРІ є частиною системної реформи ДФС, до якої також відносяться інші ініціативи

Мінфіну такі як ліквідація податкової міліції, проведення переатестації персоналу ДФС,

запровадження єдиного реєстру відшкодування ПДВ та інші.

Пакет цих ініціатив разом із змінами по удосконаленню адміністрування Мінфін має

наміри представити найближчим часом.

9

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

За робочою версією Мінфіну, частина КРІ, що стосуються діяльності митниць містить

наступне:

За мотивацією Мінфіну, КРІ для ДФС має:

Повну робочу версію ключових показників ефективності (КРІ) для ДФС дивитись на:

http://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/Presentation%20KPI%20_%20Minfin.pdf

Джерело: http://www.minfin.gov.ua/news/view/reforma-dfs-minfin-predstavyv-dlia-vidkrytoho-

publichnoho-obhovorennia-kri-dlia-dfs?category=vza%D1%94modija-z-gromadskistju .

08.08.2016, Мінфін повідомив, що Уряд схвалив пропозицію цього

Міністерства про створення міжрегіональної митниці ДФС.

Міжрегіональна митниця ДФС буде утворена для посилення

контролю над роботою місць митного оформлення та зменшення

зловживань.

Співробітники міжрегіональної митниці займатимуться аналізом ризиків і в разі

необхідності виїжджатимуть без попередження на будь-яку митницю для оперативного

втручання.

На період їхнього перебування працівники відповідної митниці відсторонюються від

виконання своїх обов’язків, а працівники міжрегіональної митниці починають діяти згідно з

наданими їм повноваженнями.

Зокрема, міжрегіональна митниця ДФС матиме право здійснювати повний митний

контроль, перевіряти відомості у митних деклараціях та правильність нарахування митних

платежів, виявляти та припиняти порушення законодавства як з боку суб’єктів ЗЕД, так і з

боку працівників ДФС при здійсненні ними митних формальностей. Створення

Міжрегіональної митниці не передбачає збільшення штату ДФС.

- Значно зменшити корупцію в ДФС.

- Покращити керованість системи ДФС.

-Зменшити рівень необґрунтованих перевірок та донарахувань.

- Підвищити ефективність апеляційних оскаржень.

- Зменшити рівень податкового боргу.

- Мінімізувати людський фактор.

- Покращити якість сервісів.

10

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

З позиції ініціаторів, функціонування міжрегіональної митниці ДФС: забезпечить ефективну роботу по боротьбі з митними правопорушеннями;

підвищить ефективність митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України;

поліпшить результативність виконання завдань та функцій ДФС;

допоможе у боротьбі з контрабандою та корупцією на митниці.

Джерело: http://www.minfin.gov.ua/news/view/za-propozytsiieiu-minfinu-stvoreno-mizhrehio

nalnu-mytnytsiu-dfs?category=novini-ta-media ; http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/artic

le?art_id=249233385&cat_id=244274160 .

18.08.2016, Голова ДФС Р.Насіров, прокоментував цю

подію наступним. «Фіскальна служба завжди була

однією із основних бюджетоутворюючих структур в

країні. На сьогодні вона виконує закладені в бюджет

показники більше, ніж на 100%. Це чималий успіх,

особливо зважаючи на те, що нормативи Мінфіну були збільшені у

порівнянні з минулим роком майже на 25%. Однак навіть це не межа. Крок за кроком ми

намагаємося зробити ДФС сучасною, а її діяльність – прозорою. Вважаю, в нас це виходить.

Так, завдяки проведеним заходам ми оптимізуємо роботу митниць та мінімізуємо кількість

правопорушень, в тому числі з боку працівників ДФС. Щоб ліквідувати корупційні

схеми, покращити якість роботи на митниці тільки за останні два місяці ми зробили немало

– в липні запровадили систему фото- і відеофіксації на митних постах, з першого серпня діє

«Єдине вікно», яке переводить контакти з держслужбовцями в електронну площину. Крім

того, раніше Уряд погодив створення мобільних груп, які незабаром вийдуть на чергування.

І от наступний крок – створення Міжрегіональної митниці ДФС, яка розпочне свою роботу

вже з вересня.

Міжрегіональна митниця – це новий елемент в структурі митної служби, наділений

додатковими контрольними функціями, реалізація яких дозволить підвищити якість роботи

митних органів та зменшити простір для зловживань і корупції. Нова структура буде

додатковим бар’єром для порушників, дозволить покласти край контрабанді та розкрити всі

схеми на митниці. Необхідні заходи будуть здійснюватися дуже швидко і чітко. Як бачите,

новостворений орган своїми функціями та повноваженнями буде суттєво відрізнятися від

інших діючих митниць. Головне його завдання - захист економічних інтересів України. В

першу чергу - забезпечення ефективної роботи по боротьбі з митними правопорушеннями,

підвищення ефективності митного контролю товарів, що переміщуються через митний

кордон України, та допомога в боротьбі з контрабандою і корупцією на митниці.

Зважаючи на це, нова митниця отримає право здійснювати повний митний контроль та

виявляти і припиняти порушення законодавства як з боку суб'єктів ЗЕД, так і з боку

працівників ДФС при здійсненні ними митних формальностей. Серед інших важливих

повноважень – самостійне порушення справ, опрацювання результатів моніторингу митних

оформлень з використанням системи управління ризиками, здійснення за наказами ДФС

перевірки відомостей, заявлених у вантажних деклараціях при митному оформлені товарів,

а також правильності нарахування та справляння митних платежів і зборів.

Водночас майбутній орган працюватиме лише там, де потрібне оперативне втручання.

Так, працівники аналізуватимуть ризики, і якщо вони будуть високі, без попередження

виїжджати на будь-яку митницю для здійснення перевірок. На час розслідування

працівники відповідної митниці відсторонюються від виконання своїх обов'язків, а

працівники міжрегіональної митниці починають діяти відповідно до наданих їм

повноважень.

11

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Не можу не зазначити, що важливою перевагою є формування міжрегіональної митниці з

наявних кадрів та відсутність додаткових витрат на реалізацію цієї ініціативи. Таким чином,

нічого не втрачаючи, ми отримаємо якісно новий орган та покращення показників роботи

ДФС. Цілком імовірно, що завдяки його діяльності до Держбюджету будуть додані

додатково десятки мільярдів гривень.».

Джерело: http://blogs.lb.ua/roman_nasirov/343003_chim_zaymatimetsya_mizhregionalna.html

Висвітлюючи питання, пов’язані з функціонуванням моделі «єдиного вікна» на митниці,

Голова ДФС Р.Насіров, повідомив наступне. «У багатьох країнах компанії, що беруть

участь у міжнародній торгівлі, при здійсненні імпорту, експорту або транзиту товарів

мають регулярно готувати та подавати великі обсяги інформації і документів в офіційні

органи. Ці вимоги разом з пов'язаними витратами на їх дотримання можуть стати

серйозною перешкодою для розвитку міжнародної торгівлі. Один із шляхів вирішення цієї

проблеми є створення «Єдиного вікна» - системи, яка дозволяє подавати документи один

раз в одне місце.

«Єдине вікно» вже давно визнано одним з найефективніших інструментів спрощення

митних процедур під час імпортно-експортних операцій і транзиту, та успішно

практикується у передових країнах світу. Яскравим прикладом, є Сінгапур, де 100%

торгівельних декларацій опрацьовуються в електронному вигляді через цю систему. І ось

нарешті ця практика зайшла і в Україну. 1 серпня ми офіційно запустили інформаційну

систему «Єдине вікно». Ця система буде застосовуватися в 192 місцях митного оформлення

товарів. Що вже зроблено?

Ще до 1 серпня IT-експерти ДФС повністю завершили розробку необхідного

програмного забезпечення. Це програмне забезпечення складається з трьох частин –

автоматизованого робочого місця митника, автоматів та модуля для роботи суміжних

служб.

Робоче місце - це спеціальний модуль в складі автоматизованої системи митного

оформлення. Він призначений для автоматизації діяльності працівників митниці і дозволяє

їм виконувати завдання, визначені постановою КМУ.

Автомати відповідають за прийняття повідомлень і документів від декларанта та за

розсилку електронних повідомлень, в тому числі які формуються за принципом «мовчазної

згоди» у разі відсутності рішення контролюючого органу протягом 4 годин.

12

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Модуль для роботи суміжних служб, або веб-інтерфейс, відображає електронні

повідомлення від декларантів, дозволяє працівникам суміжних служб переглядати їх,

вносити до інформаційної системи рішення про результати перевірок та відмітки про

здійснення відповідного виду державного контролю. Крім того, за допомогою веб-

інтерфейсу контролюючий орган вносить до інформаційної системи інформацію про дату і

час проведення огляду товарів чи відбору зразків.

Також з 1 серпня, виконуючи постанову Кабінету Міністрів від 25 травня 2016 №364, ми

почали надсилати декларантам повідомлення про перетин товарів через митний кордон.

Так, протягом однієї години після випуску з пункту пропуску через державний кордон

України для переміщення у митницю задекларованих товарів інформаційна система

автоматично формує та надсилає підприємству електронне повідомлення, в якому

зазначаються: реквізити попередньої митної декларації;

дата і час випуску товарів із пункту пропуску через державний кордон України;

види державного контролю, які завершено у пункті пропуску через державний кордон України;

види державного контролю, які необхідно завершити у зонах митного контролю на митній території України;

вичерпний перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення

необхідного виду державного контролю.

Зважаючи на те, що «єдине вікно» об’єднує всі контролюючі органи на митниці, на

даний момент ми проводимо ознайомлення адміністраторів суміжних служб з

особливостями роботи системи. Для ефективного впровадження «єдиного вікна» в ДФС, 1

серпня відбувся семінар для адміністраторів інформаційних систем контролюючих органів,

під час якого учасників ознайомили з порядком адміністрування користувачів системи та

принципами її роботи. Крім того, ми створили навчальний відеоролик для працівників цих

служб. Якщо виникне потреба, вони завжди можуть подивитися це ознайомче відео на веб-

порталі фіскальної служби.

Наступним кроком буде надання логінів і

паролів адміністраторам суміжних служб.

Це відбудеться одразу після отримання від

відповідних служб офіційного листа зі

списком адміністраторів. У подальшому

вони самостійно надаватимуть доступ до

систем всім своїм користувачам.

Звичайно, спочатку процедура координації

дій митниці і контролюючих органів буде

працювати у «тестовому режимі». Після

13

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

отримання відкупів від роботи системи та внесення у разі необхідності коректив, система

запрацює на повну потужність.».

Джерело: http://blogs.lb.ua/roman_nasirov/341990_iedine_vikno_naykrashchi_svitovi.html

11.08.2016, Міністр фінансів О.Данилюк та

Голова ДФС Р.Насіров перевірили роботу

«єдиного вікна» на митному посту

«Столичний» Київської міської митниці.

Мінфін повідомляє, що: «Ініціатива

Мінфіну про запровадження автоматизованої

системи «Єдиного вікна» почала працювати на

українських митницях з 1 серпня.

Це передовий сучасний інструмент

спрощення та зменшення кількості митних процедур. Протягом місяця будуть допрацьовані

всі технічні деталі, і бізнес повністю зможе відчути усі переваги нововведення.

Характеризуючи проблеми, що спонукали до їх вирішення шляхом впровадження

автоматизованої системи «єдиного вікна», Мінфін відмітив наступне:

неналагоджені процеси взаємодії митних і контролюючих органів з підприємством – робота проводилась

хаотично і безсистемно;

контролюючі органи як правило не мали часових рамок на здійснення контролю – це створювало

невизначеність для бізнесу та значно ускладнювало логістику;

митниця не могла завершити митний контроль без дозволів інших контролюючих служб – це призводило

до затримок митного оформлення та черг у пунктах пропуску на кордоні;

відсутність електронної бази даних звернень бізнесу до контролюючих органів не дозволяла державі

здійснювати нагляд за діяльністю цих органів та створювало можливості для корупції.

Додатково про «Єдине вікно»:

Система "Єдине вікно" – це електронна система обміну даними, яка дозволяє різним службам

контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який

проходить через кордон України.

Проект передбачає здійснення всіх видів контролю (митного, санітарно-епідеміологічного,

ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів

контролю) за допомогою ІТ-системи митниці.

По результатам державного контролю будуть проставлятись електронні відмітки в спільній базі

даних.

Час на прийняття рішення контролюючим органом щодо здійснення відповідного виду

контролю складає 4 години.

У іншому випадку застосовується принцип "мовчазної згоди", тобто ІТ-система автоматично

формує позитивне рішення про завершення проведення відповідного виду державного

контролю та митного оформлення товарів.

Огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами не пізніше, ніж через 24

робочі години від запропонованого підприємством часу.

14

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Джерело: http://www.minfin.gov.ua/news/view/ministr-finansiv-oleksandr-danyliuk-pereviryv-

iak-pratsiuie-iedyne-vikno-na-mytnytsi?category=novini-ta-media

Принагідно, пропонуємо до уваги презентацію представлену Мінфіном (джерело:

http://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/Presentation%20(%D0%84%D0%B4%D0%B8%

D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BD%D0%BE).pdf)

15

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

За даними цієї презентації

впровадження автоматизованої

системи «єдиного вікна» на

митниці, поряд з іншими

позитивними результатами, має

сприяти розвитку міжнародній

торгівлі.

В контексті заходів щодо

сприяння розвитку міжнародній

торгівлі необхідно відмітити, що

моделі «єдиного вікна» в

інформаційному обміні у якому з

використанням електронних засобів передачі інформації беруть участь митні та інші

державні органи (у тому числі контролюючі), а також підприємства (суб’єкти

господарювання, у тому числі зовнішньоекономічної та/або транспортно-експедиторської

діяльності, морські агенти, портові оператори, тощо), охоплюють правові відносини значно

ширші за їх обсягом та колом суб’єктів – безпосередніх користувачів автоматизованої

системи митниці «єдине вікно».

З огляду на викладене, наступним кроком для полегшення роботи бізнесу в сфері

міжнародної торгівлі вбачається доцільним впровадження на державному (національному)

рівні комплексу заходів із урахуванням результатів та досвіду міжнародної практики

функціонування «єдиних вікон» різних форм власності з імплементацією найбільш

оптимальних моделей, способів та засобів їх функціонування в Україні при існуючих

умовах соціально-економічного розвитку держави, сучасних внутрішніх і зовнішніх

викликах.

В країнах світу, де на даний час в сфері міжнародної

торгівлі функціонують моделі та проекти «єдиного вікна» -

умови їх впровадження та користування є різними. У

Рекомендації ЄЕК ООН №33, «Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє

сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти

стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з

метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту».

«При внедрении механизма "единого окна" правительствам и торговым кругам настоятельно рекомендуется учитывать

возможность использования рекомендаций, стандартов и существующих сервисных программ, ранее разработанных

межправительственными учреждениями и международными организациями, такими, как ЕЭК ООН, ЮНКТАД, ВТАМО, ИМО,

ИКАО и МТП. Некоторые такого рода инструменты перечислены в приложении D (см. документ TRADE/CEFACT/2005/26).

Использование стандартов и имеющегося инструментария поможет в обеспечении совместимости систем, созданных в

целях внедрения "единого окна", с аналогичными разработками в других странах и будет способствовать обмену

информацией между такими механизмами "единого окна" с течением времени. Кроме того, использование существующих

инструментов и наилучшей практики должно помочь сократить общие издержки, связанные с осуществлением, поскольку

проект будет строиться на результатах работы, уже проведенной международными организациями, занимающимися

вопросами стандартов.».

(п.7 Рекомендации и руководящих принципов по созданию механизма «единого окна» №33 ЕЭК ООН / Центр по

упрощению процедур торговли и электронным деловым операциям (СЕФАКТ ООН).

Виходячи із обставин покрокового впровадження «єдиного вікна» на

митниці на центральному (національному) рівні, що на даний час

16

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

реалізується відповідно до механізму, визначеного Порядком №364, тривалого

практичного: використання діючого в морських портах інструменту – ІСПС, багаторічних

напрацювань міністерств й інших учасників Міжвідомчої робочої групи зі спрощення

процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (м.Київ), досвіду міжнародних

організацій, - Україна має ґрунтовні підстави стверджувати про суттєвий потенціал щодо

подальших системних заходів для сприяння розвитку міжнародної торгівлі, спрощення

процедур і формальностей державного контролю, різноманітних процесів та операцій,

супроводжуючих транспортну логістику міжнародних та внутрішніх перевезень

зовнішньоекономічних вантажів різними видам транспорту.

ІІ.

20.07.2016 Вищий господарський суд України постановив: касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс

Лоджистік» (позивача) залишити без задоволення, рішення

Господарського суду в Одеській області від 27.01.2016 та постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі

№916/4612/15 залишити без змін.

Ініціюючи в судових органах господарський спір, що тривав майже

рік, позивач, тривалий час безпосередньо користуючись перевагами

ІСПС на договірних засадах у якості замовника та отримуючи платні інформаційні послуги

ТОВ «ППЛ 33-35», здійснюючи водночас в потрібних йому обсягах оформлення вантажів

поза цих договірних умов, за технологією, що передбачає процедуру оформлення з

використанням ІСПС безкоштовно за участю фахівців відповідних підрозділів ДП

«АМПУ», бажав визнати в судовому порядку недійсними п.п.5.4.3, 6.3 договору про

надання послуг з підтримки та обслуговування ІСПС та змін до додатку до такого договору

щодо підвищення вартості платних інформаційних послуг, у зв’язку з чим стягнути з

відповідача 1499,12 грн. грошових коштів.

Господарський суд в Одеській області (рішення від 27.01.2016), Одеський апеляційний

господарський суд (постанова від 10.03.2016), Вищий господарський суд України

(постанова від 20.07.2016), за результатами розгляду справи №916/4612/15 (тому числі

колегіального в судах ІІ та ІІІ інстанції) підтвердили правомірність правової позиції ТОВ

«ППЛ 33-35».

Судовий процес за господарським спором між ТОВ «Інтер Транс Лоджистік» та ТОВ

«ППЛ 33-35», ДП «АМПУ» (третя особа), безпідставно ініційованого позивачем, в судах

першої, другої та третьої інстанції відбувався відкрито, на засадах змагальності сторін, у

присутності під час засідань непоодиноких зацікавлених вільних слухачів. Перебіг судового

процесу привернув увагу мас-медіа та отримав широке публічне висвітлення окремих його

аспектів в засобах інформації, зокрема виданнях: «Життя в Одесі» 5 364 від 27.01.2016;

«Аргументи і факти» №4, 2016 та інші.

Матеріали судового процесу, підсумки судових проваджень, висновки судів різних

інстанцій підтверджують, що Центр обробки даних, яким є ТОВ «ППЛ 33-35» та ДП

«АМПУ» забезпечують функціонування та розвиток ІСПС у відповідності з вимогами

діючого законодавства.

Більш детально, з висновками та рішеннями судів цього господарського спору бажаючі

мають можливість ознайомитись за допомогою Єдиного

17

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

державного реєстру судових рішень, наявного у відкритому доступі в мережі Інтернет на

офіційному веб-порталі судової влади за адресою: http://reyestr.court.gov.ua

Маючи нагоду, пропонуємо до уваги одну із публікацій, що містить висвітлення аспекти

перебігу вказаного вище судового процесу.

18

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

19

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

ІІІ.

В липні 2016 року, за участю представників Мінфіну, ДФС та ДП «АМПУ»

відбулась спільна нарада, щодо виконання митних формальностей в

морських портах. В ході наради були обговорені наступні питання:

інтеграція інформаційних систем Державної фіскальної служби України та

Інформаційної системи портового співтовариства;

внесення змін до порядків, затверджених наказами Міністерства фінансів

України, а саме Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного

адміністративного документа, від 30.05.2012 № 651, Порядку виконання

митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, від 09.10.2012 № 1066;

скасування тотального використання електронних замків з функцією GPS − GSM навігації

при транзитних перевезеннях;

узгодження процедур використання ІСПС під час обробки та оформлення експортних

вантажів, що ввозяться залізничним видом транспорту в пункт пропуску (пункт контролю) для

морського сполучення через державний кордон.

Під час обговорення, учасники погодилися на необхідності внесення змін у нормативні

документи Міністерства фінансів України, що були запропоновані у відповідності до

порядку денного, підтвердили доцільність та актуальність використання електронного

документообігу в морських портах.

Робоча нарада відбулась на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України

Володимира Кістіона під час виїзної наради у м. Одеса 17.06.2016, щодо вдосконалення

нормативно-правової бази регулювання виконання митних формальностей в морських

портах України. Джерело: 02.08.2016, прес-служба ДП «АМПУ».

(http://uspa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14147:sostoyalos-soveshch

anie-po-vypolneniyu-tamozhennykh-formalnostej-v-morskikh-portakh&catid=24&Itemid=180&

lang=ua)

Поряд з цим, за результатами розгляду порушених в ході наради питань, учасники

заходу узгодили наступні рішення:

направити до ДФС структуру та формат інформації ІСПС (ДП «АМПУ»);

доопрацювати проект Технологічної схеми використання ІСПС під час обробки та

оформлення експортних вантажів, що ввозяться залізничним видом транспорту в пункт

пропуску (пункт контролю) для морського сполучення через державний кордон та направити

його на опрацювання до ДФС, Мінфіну та ПАТ «Укрзалізниця» (ДП «АМПУ»);

на підставі структури та формату інформації ІСПС, отриманої від ДП «АМПУ»,

підготувати пропозиції щодо можливості використання такої інформації в роботі внутрішніх

митниць, до яких направляються товари в контейнерах з Одеської митниці ДФС, а також щодо

можливості її інтеграції в інформаційні ресурси ДФС (ДП «АМПУ», ДФС).

Джерело: Протокол №38 наради на виконання п.7 протоколу від 17.06.2016 №22610/0/1-

16 за результатами виїзної наради віце-прем’єра-міністра В.Є.Кістіона до м.Одеса, щодо

вдосконалення нормативно-правової бази, програмного забезпечення що регулює

виконання митних формальностей в морських портах України (28.07.2016, м.Київ).

З метою оптимізації електронного процесу, в адміністрації

Іллічівського морського порту з 09.08.2016 року має впроваджуватись

процедура електронного узгодження документів з відділом

прикордонної служби (ОПС) «Чорноморськ».

20

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Заявки на оформлення перепусток на іноземні судна (тимчасові), заявки на оформлення

пішохідних і автотранспортних пропусків на іноземних громадян (тимчасові), листи-заявки

на суднове постачання і фумігаційні роботи надсилаються в електронному вигляді

контрагентом Іллічівського філії ДП «АМПУ» або портового оператора на електронний

адреса відділу морської безпеки служби морської безпеки (ОМБ СМБ) адміністрації

Іллічівського морського порту. Відповідальний працівник ОМБ СМБ оперативно перевіряє

правильність оформлення документів і, в разі відсутності зауважень, направляє їх на

електронну адресу відділу прикордонної служби «Чорноморськ» для узгодження.

Уповноважені співробітники ОПС «Чорноморськ» протягом однієї години перевіряють

документи і інформують про результат узгодження (позитивний або негативний)

працівника СМБ.

«Така процедура електронного узгодження документів з відділом прикордонної служби«

Чорноморськ» значно прискорює і спрощує оформлення тимчасового пропуску або

реєстрацію листи-заявки на суднове постачання і фумігаційні роботи»,- підкреслив

заступник начальника з логістики адміністрації Іллічівського морського порту Ю. Соколов.

Джерело: прес-центр адміністрації Іллічівського морського порту, 09.08.2016, більш

детально: «Іллічівський морський порт продовжує спрощувати документообіг»,

http://uspa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14193:illichivskij-morskij-

port-prodovzhue-sproshchuvati-dokumentoobig&catid=24&Itemid=180&lang=ua

Нещодавно, 26.07.2016, прес-центр повідомляв,

що адміністрація Іллічівського морського порту

здійснює моніторинг процедур в'їзду і виїзду

вантажних автомашин, оформлення вантажів і

проведення прикордонно-митних процедур на

поромному комплексі порту з метою створення

привабливих умов для всіх учасників транспортного

процесу,

Головним завданням моніторингу є аналіз руху транспортних засобів по території порту,

а точніше - кількість часу, витраченого ними на проходження прикордонно-митних

процедур.

Нагадаємо, у вересні 2015 року уряд вжив ряд заходів, спрямованих на дерегуляцію

процедур оформлення вантажів та транспортних засобів в морських портах України.

Результати моніторингу показували необхідність удосконалення митних формальностей

для прискорення процесу обробки вантажів і транспортних засобів.

На думку фахівців адміністрації порту, на території підприємства є всі умови, необхідні

для швидкого і якісного сервісу з боку контролюючих органів. По-перше, це використання

засобів інформаційних технологій (попереднє дистанційне оформлення документів в

електронному вигляді). По-друге - використання високотехнологічних засобів контролю —

комплекси автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних

матеріалів. З цією метою в Іллічівському морському порту функціонують комплекси

«Янтар». По-третє, використання сучасних мобільних скануючих пристроїв в зоні митного

контролю - на поромному комплексі порту добре зарекомендували себе мобільні скануючі

системи «Rapiscan» (для вантажного автотранспорту) і «ZBV» (для легкового

автотранспорту). На такій сучасній високотехнологічній базі в Іллічівському морському

порту проводять навчання студентів одеських вузів.

З огляду на викладене, фахівці адміністрації Іллічівського морського порту ініціювали

зустріч з керівництвом Одеської митниці ДФС. Під час заходу обговорювалися актуальні

21

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

питання розумного спрощення прикордонно-митних формальностей в пункті пропуску

Іллічівського морського порту.

Сторони домовилися про те, що об'єднання зусиль послужить оптимізації транспортного

процесу і сприятливо позначиться на позитивній динаміці вантажопотоків.

Джерело: прес-центр адміністрації Іллічівського морського порту, 26.07.2016, більш

детально дивитись: «Адміністрація Іллічівського морського порту ініціює спрощення

прикордонно-митних процедур».

За 7 місяців 2016 року на контейнерних причалах

Одеського порту було оброблено 296 суден (+42 відносно 7

міс. 2015 року) і перевантажено 269 464 TEU, що на 29,2%

більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 12,8%

більше, ніж за аналогічний період 2014 року. Частка

Одеського порту в перевантаженні контейнерів всіх морських

портів України досягла майже 80%.

Будівництво та розвиток двох сучасних контейнерних терміналів, які ведуть свою

операційну діяльність на 4 причалах, дозволяє приймати під обробку одночасно 4

контейнеровози різних розмірів одразу після підходу, що виключає необхідність

вимушеного простою контейнеровозів на рейді в очікуванні вільного причалу порту.

Враховуючи, що круговий рейс контейнеровозу може включати заходи в 15–17 портів,

відсутність простоїв судна на рейді порту є принципово важливим елементом планування

роботи для світових контейнерних ліній, так як саме цей фактор є основним при розрахунку

чіткого графіка перевезення контейнерів міжнародними морськими шляхами, а також

своєчасної доставки вантажів до пункту призначення.

Додатково відзначено, що з початку 2016 року спостерігається тенденція зростання

використання потужностей нового контейнерного терміналу на Карантинному молу.

Так з початку експлуатації причалів терміналу, було оброблено 127 контейнеровозів, при

цьому за 7 місяців 2016 цей показник склав 85 суден. Державними підприємствами, що

надають послуги при обробці (постановка/виведення, швартування та інші операції) суден

було отримано близько 4600000 дол. США у вигляді портових зборів і плат за надані

послуги.

Джерело: Прес-служба адміністрації Одеського порту, 03.08.2016, «Частка Одеського

морського порту в перевантаженні контейнерів портами України досягла майже 80%»,

(http://uspa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14153:dolya-odesskogo-

morskogo-porta-v-peregruzke-kontejnerov-portami-ukrainy-dostigla-pochti-80&catid=24:novini-

ampu&Itemid=180&lang=ua).

За оперативними даними ДП «АМПУ» в січні-липні 2016 року

вантажопереробка в морських портах України склала 74 млн 060

тис. тон, що на 9,8% нижче аналогічних показників 2015 року.

Вантажопереробка експортних вантажів в морських портах

України склала 59 млн 190 тис. тон (зниження на 1,4% до

показників 2015 року), імпортних - 9 млн 282 тис. тон (зниження

на 10,1% в порівнянні з аналогічними показниками 2015 року).

Перевалка транзитних вантажів склала 6 млн. 285 тис. тон (57,62% від показників 2015

року), внутрішнє сполучення - 2 млн 303 тис. тон (59,6% від показників січня-липня 2015

року).

22

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Основне зниження показників перевалки в морських портах пов'язано з падінням

транзитних вантажопотоків з Росії та Білорусі. Це стосується перевалки практично всієї

номенклатури вантажів: нафти і нафтопродуктів, вугілля, руд, металів.

Зниження перевалки експортного залізорудного концентрату пов'язане з триваючим

зниженням цін на світовому ринку залізної руди на тлі річного максимуму складських

запасів в Китаї.

Переробка контейнерів в морських портах за звітний період виросла на 22,5% і склала

336 892 TEU. З початку року обсяги перевалки контейнерів в морських портах України

показали стабільне зростання за напрямками експорт і імпорт. Обсяги перевалки збільшили

практично всі портові оператори.

Державними портовими операторами, що входять в структуру управління

Мінінфраструктури було перероблено 24 млн 476 тис. тон (33% загального обсягу). Іншими

портовими операторами (переважно приватної форми власності) на всіх причалах було

перероблено 49 млн 583 тис. тон (67% загального обсягу). В тому числі, портовими

операторами (переважно приватної форми власності) через причали АМПУ-28 млн 777 тис.

тон (38,9% загального обсягу).

Джерело: прес-служба ДП «АМПУ», 03.08.2016, «Морські порти України переробили

більше 74 млн тонн вантажів в січні-липні 2016 року».

ДП «АМПУ» співпрацює з ДФС щодо

реалізації угоди між ДФС та Всесвітньою

митною організацією (ВМО) про

використання Програми стосовно збору,

зберігання та обміну інформацією про вантажі (WCO CTS).

На нараді, що відбулась наприкінці липня поточного року, ДФС та ДП «АМПУ»

погодили процедуру використання попередньої інформації, що надається представником

судновласника до Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) для

функціонування CTS.

ДП «АМПУ» разом із Всесвітньою митною організацією узгодили технічні питання

взаємодії інформаційних систем.

Наразі від розширення застосування аналізу ризиків за допомогою CTS очікується

підвищення ефективності роботи митних органів у пунктах пропуску та зменшення часу,

що витрачається на проведення митних формальностей.

Впровадження CTS профінансовано урядом США в рамках програми експортного

контролю та безпеки кордонів. По інформації прес-служби ДП «АМПУ», підтримка роботи

системи в подальшому буде безкоштовною.

Довідково. CTS – Cargo Targeting System – це розроблений Всесвітньою митною

організацією програмно-інформаційний комплекс, що використовується митними органами

для аналізу ризиків на підставі попередньої інформації про контейнерні вантажі.

Джерело: прес-служба ДП «АМПУ», 02.08.2016, «ДП «АМПУ» співпрацює з

Всесвітньою митною організацією для впровадження в ІСПС спеціального модулю

для CTS», http://uspa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14143:gp-ampu-

sotrudnichaet-s-vsemirnoj-tamozhennoj-organizatsiej-dlya-vnedreniya-v-isps-spetsialnogo-

modulya-dlya-cts&catid=24:novini-ampu&Itemid=180&lang=ua

По інформації від 02.08.2016, під час спільної наради за участю

представників ДП «АМПУ» та Держпродспоживслужби розглядалися

питання оптимізації технологічного процесу обробки зернових вантажів.

23

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Представники Держпродспоживслужби звернули увагу на те, що частіше

за все фітосанітарний стан партії зерна можна встановити заздалегідь (не

пізніше ніж за 14 діб до відправлення) та звернули увагу на можливість

учасників транспортного процесу заздалегідь відбирати проби зерна, що зберігаються у

накопичувальних ємностях в морських портах для проведення фітосанітарних досліджень.

Завдяки цьому лабораторні дослідження зерна можуть бути готові до завершення

навантаження судна, що виключає затримки суден по завершенню вантажних робіт.

Також представники Держпродспоживслужби звернулися до учасників портового

співтовариства з проханням повідомляти за телефоном 044 524 77 07 про факти відмови у

прийнятті заявок на проведення відбору проб для фітосанітарних досліджень у позаробочий

час, як це передбачено наказом Держпродспоживслужби від 01.07.2016 № 176 «Про

оптимізацію технологічного процесу перевезення та зберігання зернових вантажів на

портових елеваторах та попередження затримок транспортних засобів».

Джерело: «Продовжується оптимізація технологічного процесу перевезення зернових

вантажів», 02.08.2016, прес-служба ДП «АМПУ».

(http://uspa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14145:prodolzhaetsya-

optimizatsiya-tekhnologicheskogo-protsessa-perevozki-zernovykh-gruzov&catid=24:novini-

ampu&Itemid=180&lang=ua)

Разом з цим, нагадуємо, що відповідно до наказу Держпродспоживслужби від

01.07.2016 № 176, відповідні управління Держпродспоживслужби в Одеській,

Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях та директори державних

установ фітосанітарних лабораторій у випадку звернень суб’єктів господарювання (у разі

необхідності) мають забезпечити чергування інспекторів у вихідні і святкові дні та

понаднормові години роботи.

24

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Джерело: uspa.gov.ua/khe/file.php?id=552 , PDF]Automatically generated PDF from existing

images. - Адміністрація ...

25

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

26

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

27

Інформаційний бюллетень №33, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.08. - 25.08.2016 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

В контексті викладеного вище, маючи нагоду, пропонуємо ознайомитись з поточними

подіями створення по ініціативі ЄС Цифрового співтовариства, позицією України щодо

співробітництва України з ЄС в сфері цифрової економіки, що забезпечує розширення

бізнес можливостей країн – членів Цифрового співтовариства.

Бажаючі ознайомлюватись з публікаціями щотижневого журналу Транспорт мають

можливість його отримувати одними із перших, в електронному вигляді.

З найкращими побажаннями,

заступник генерального директора ТОВ «ППЛ 33-35» О.В.Орлов