Співвидавці У номері · 2019-05-28 · 1-2 (70-71)/2019...

Реєстраційне свідоцтво КВ №18685�7485ПР від «31» січня 2012 р.

СпіввидавціАсоціація радіологівУкраїниВсеукраїнська асоціаціярентгенологівНаціональна медичнаакадемія після-дипломної освіти імені П.Л. ШупикаХарківська медичнаакадемія післядипломноїосвітиІнформаційно�видавничеоб'єднання «МедицинаУкраїни»

Підготовка до друку:

ТОВ «ВІЦ «Медицина

України»

Адреса видавництва:

02222, Київ�222, а/с193

«Радіологічний вісник»

тел./факс (044) 503-04-39.

Ре дакція не завж ди поділяє

пог ля ди ав торів.

Ру ко пи си не по вер та ють ся.

За дос товірність інфор мації та

зміст рек лам них публікацій не -

суть відповідальність ав то ри

ста тей та рек ла мо давці.

Всі пра ва за хи щені. Пе ред рук

матеріалів проводиться

тіль ки зі зго ди ви давців.

Зміст номера затвердже-

но на засідані вченої

ради НМАПО

(протокол №3

от 13.03. 2019.)

Колонка головного редактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2

У світі радіології / В мире радиологии

В Одесі пройшла чергова радіологічна науково-практична конференція з міжнародною участюШармазанова О.П.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

ІІІ Форум медичних фізиків України Зелінський Р.М.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

Перший досвід виявився успішнимАгій В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

Українські радіологи вже вдруге святкували міжнародні радіологічні свята на прикарпаттіШармазанова О.П., Коваленко Ю.М.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

Перша Школа «Променева візуалізація в педіатрії» пройшла у ЛьвовіБортний М.О. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Рентгенівські технології ХХІ сторіччя в Україні єКоваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Випадок з практики / Случай из практики

Дополнительные возможности рентгенодиагностики при применении томосинтезаУрина Л.К. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Майстер-клас із застосування радіонуклідного методу у визначенні кінетики остеотропних радіофармпрепаратів при ураженні кульшових та колінних суглобів різного генезу Король П.О., Ткаченко М.М., Щербіна О.В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29

Особливості комплексної діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу у хворих з поєднаною патологією щитоподібної та паращитоподібних залозКоваль С.С., Макеєв С.С., Гульчій М.В., Цимбалюк С.М., Клименко І.А., Новікова Т.Г. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33

Формирование закономерностей метастатического поражения при злокачественных образованиях почек (после нефрэктомии) на основе собственных наблюдений Довбня А.А., Петриченко А.Н., Сало М.А., Балашова О.И. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37

Клинико-диагностический случай. Эмболия легочной артерии инородными телами Рудик Н.В., Иващенко С.Н., Бледнова Е.Ю.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42

Радіаційні ризики в променевій діагностиціта основні шляхи їх зниження Кузів Б.І., Коваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Безпека пацієнтів під час медичної візуалізації: спільна стаття ESR та EFRS(переклад Башинська Ю.І., Омельченко О.М., Коваленко Ю.М.). . . . . . . . . . . . . . .51

Матеріали Конгресу / Материалы Конгресса

Тези ІІІ Форуму медичних фізиків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Тези VІІ Національного конгресу з міжнародною участю «Радіологія в Україні» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

інформаційно?аналітичний бюлетень 1-2(70-71) 2019

У номері:

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК1-2 (70-71)/2019

Редакційна колегія:

Головний редактор –

професор О.В. Щербіна (Київ)

Заступник головного

редактора –

професор О.П. Шармазанова

(Харків)

Відповідальний секретар –

Ю.М. Коваленко (Київ)

Члени редколегії:

М.О. Бортний (Харків)

Ю.П. Вдовіченко (Київ)

Ю.В. Вороненко (Київ)

Л.Ю. Гладка (Київ)

Н.В. Дереш (Київ)

О.Б. Динник (Київ)

В.М. Кметюк (Івано�Франківськ)

С.І. Мірошниченко (Київ)

В.Б. Мякіньков (Херсон)

В.О. Рогожин (Київ)

М.М. Ткаченко (Київ)

Л.К. Уріна (Київ)

В.П. Шатайло (Дніпропетровськ)

В.В. Шаповалова (Харків)

Передплату журналу«Радіологічний вісник» можна оформити у редакції,зателефонувавши за номером:+38 (044) 503�04�39.

Дизайн та комп'ютерне макетування:

О.М. Олех

Переклад та редагування:О.Л. Французова

Фото: Ю.М. Коваленко, О.М. ОлехПідписано до друку

Формат 60х84/18. Папір крейдований.Тираж 500.

Віддруковано з готових фотоформ ТОВ «Наш формат»

© ВІЦ «Медицина України», 2019

2

Колонка головного редактора

Ми живемо в епоху змін в українському суспільстві, у томучислі в медицині. Впроваджується медична реформа, йде стрім-кий розвиток технологій, особливо в радіології, ядерній медици-

ні, радіаційній онкології. Усе це потребує безперервного професійного роз-витку лікарів. Очікується підписання наказу Міністерства охорони здоров’яУкраїни «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», якийпроходив громадське обговорення. Проект наказу було розроблено відпо-відно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного профе-сійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я». МОЗ України впровад-жує сучасний підхід до навчання лікарів – безперервний професійний розви-ток (БПР). Це означає, що лікарі вдосконалюватимуть свої професійні вмінняне лише для проформи і від атестації до атестації, а впродовж усього періодулікарської практики. Безперервний професійний розвиток принципово від-різняється тим, що з його впровадженням лікарі навчатимуться постійновпродовж життя. Лікарі самі обиратимуть і заходи професійного розвитку –відвідати конференцію чи взяти участь у семінарі, пройти стажування взакордонній клініці чи записатись на курси тощо. Це надасть безумовніпереваги як для лікарів, так і для пацієнтів.

Переваги БПР для лікарів це:— свобода у виборі теми, форми навчання. Відповідно до нової моделі має

відбутися демонополізація освіти, – тепер вибір місця чи організації пере-ходить до лікаря;

— постійний розвиток, що дозволить бути конкурентноспроможним у професії;— можливість інтегруватись у світову медичну спільноту через відвідування

акредитованих міжнародними організаціями заходів БПР в Україні та за їїмежами;

— спрощення процедури атестації (подання звіту про професійну діяльністьза останні три роки та співбесіда з комісією не передбачені у новомупорядку атестації).Наказом затверджуються: порядок атестації лікарів, номенклатура

лікарських спеціальностей та зміни до відповідних наказів щодо безперерв-ного професійного розвитку лікарів. Відповідно до Порядку атестації лікаріподаватимуть особисте освітнє портфоліо.

Слід відзначити, що в проекті наказу номенклатура лікарських спеціально-стей не приведена у відповідність до європейських. Як неодноразово від-значалося, необхідно замість існуючих радіологічних спеціальностей, назвияких явно застарілі, ввести до номенклатури спеціальності «радіологія»,«ядерна медицина», «радіаційна онкологія» відповідно до європейськоїноменклатури. І українська радіологія поступово рухається в цьому напрямі.

Асоціація радіологів України багато робить для безперервного професій-ного розвитку лікарів. Щорічно проводяться Національні конгреси з міжна-родною участю «Радіологія в Україні», науково-практичні конференції, семі-нари, курси Української школи безперервної післядипломної освіти в радіо-логії ім. професора М.І. Спузяка, школи цифрових рентгенівських техноло-гій. У 2017 році спільно з Європейським товариством радіології організованота проведено Європейську школу радіології «Візуалізація в онкології».Європейська школа радіології вперше проходила в Україні (м. Київ) як освіт-ній захід для українських радіологів у рамках підтримки Європейського това-риства радіологів. Цього року Асоціація радіологів України (ARU), Аме-риканське товариство нейрорадіології (ASNR), Друзі радіології в Україні(Friends of Radiology in Ukraine, USA) спільно проводитимуть ХІІI Міжнароднушколу-семінар «Практичні питання сучасної візуалізації в клініці» (PracticalQuestions in Contemporary Clinical Imaging). Лекційний цикл: 25-26 березня2019 р., Київ; 27-28 березня 2019 р., Ірпінь (спільний симпозіум у рамках VII Національного конгресу «Радіологія в Україні 2019»).

Запрошуємо лікарів активно долучатися до всіх заходів, які проводятьсяАсоціацією радіологів України, підвищувати свій професійний рівень тавпроваджувати набуті знання в медичну практику.

Редакція журналу «Радіологічний вісник»

3Радіологія України у другому півріччі 2018 року

Цього року науково-практична конференція зміжнародною участю, яка пройшла в Одесі 20-21 ве-ресня на базі пансіонату «Совіньйон», була присвя-чена помилкам променевої діагностики захворю-вань різних органів та систем. Уже традиційноорганізаторами конференції виступили Харківськамедична академія післядипломної освіти, Асоціаціярадіологів України, Всеукраїнська асоціація рентге-нологів, Національна медична академія післядип-ломної освіти ім. П.Л. Шупика в партнерстві з ВІЦ«МЕДИЦИНА УКРАЇНИ» (генеральний технічнийпартнер) та компаніями InMed UKRAINE (генераль-ний партнер), «ТЕЛЕОПТИК» та «УКРМЕДЕКСПЕРТ»(офіційні партнери), RADUNIT, «ГЕОСАНТРІС»,TAKEDA, UMT+, ULRICH, «МЕДІГРАН», ТМК, MAVIG,PHILIPS та «ФАРМАК».

За два дні конференцію відвідало близько 350 осіб.Це більше, ніж минулого року, проте попередньобажаючих було близько 400, тому що цьогорічнатематика конференції є дуже актуальною. На жаль,багато людей, хто попередньо зареєструвався наконференцію, із невідомих причин до Одеси недоїхало.

Конференцію відкрила президент Асоціаціїрадіологів України д.мед.н. Т.А. Ялинська, яка при-вітала Центр рентгенівських технологій АРУ з 20-річ-чям та побажала подальшої активної та плідноїроботи, а харківська делегація подарувала ювіля-рам велику фотографію свого міста, щоб у Центріпам’ятали, що Харків завжди разом із ним.

Наукова програма конференції цього року поча-лася з блоку коротких доповідей про новітні техно-логії радіологічної візуалізації, роль радіології взабезпеченні ефективності медичної допомогинаселенню, основні напрямки підвищення ефек-тивності самої променевої діагностики та змен-шення кількості радіологічних помилок, зокрема іззалученням до цього штучного інтелекту.

До Одеси цього року приїхали проф. Невра Елмасі проф. Мехмет Ертюрк із Туреччини, які 6 років томувперше відвідали в Україну на Українському конгресірадіологів і фактично поклали початок дружби таспівробітництва між українськими та турецькимирадіологами, які плідно розвиваються вже протягомшести років. У черговий раз вони поділилися своїмизнаннями з українськими колегами.

Щоб учасники конференції могли познайомитисяз більшою кількістю помилок, до цьогорічної про-грами було включено наукову сесію з короткимидоповідями. Уже традиційно конференція заверши-лася шістьма майстер-класами, на яких слухачімали можливість поглибити свої знання в різнихрозділах радіології, та прийняттям резолюції, зміст

якої розміщено нижче. Зокрема, у ній знайшловідображення бажання українських радіологівразом із міжнародною радіологічною спільнотоювідмічати професійні свята. Тому на 8 та 9 листопа-да заплановано провести в Яремче семінари длярентгенлаборантів, радіологічних технологів,радіологів та лікарів, які направляють на радіологіч-ні дослідження, присвячені Міжнародному днюрадіології.

В Одесі пройшла чергова радіологічна науково-практична конференція з міжнародною участю

О.П. Шармазанова Асоціація радіологів України, Київ

Відкриття конференції

На конференціях в Одесі в залі завжди багато учасників

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК4 1-2 (70-71)/2019

РЕЗОЛЮЦІЯнауково-практичної конференції з міжнародною

участю «Помилки променевої діагностики захво-рювань різних органів та систем»

20-21 вересня 2018 року

Науково-практична конференція «Помилки про-меневої діагностики захворювань різних органів тасистем» планується для шорокого кола фахівців:спеціалістів-рентгенологів, лікарів ультразвуковоїдіагностики, ортопедів-травматологів, педіатрів,лікарів сімейної практики, хірургів, неврологів,геронтологів.

Спеціалісти-радіологи лікувально-профілактич-них, наукових установ Міністерства охорони здо-ров'я та Академії медичних наук України, заслухав-ши та обговоривши лекції та доповіді учасників кон-ференції, констатують, що останніми роками вмедичних закладах постійно збільшується числопроменевих діагностичних досліджень, у тому числіУЗД, КТ, МРТ, проте використовуються вони незавжди за клінічними показаннями. Незважаючи наактивне впровадження в Україні нових рентгенів-ських і ультразвукових технологій та сучасних мето-дів променевої діагностики, національні консенсусита нормативні діагностичні стандарти променевоїдіагностики ще не розроблені, надані рекомендаціїстосовно променевої діагностики в затвердженихклінічних протоколах клініцистів, на жаль, не відпові-дають дійсності, тому що розроблялись без участіфахівців з променевої діагностики. Крім того, по-требують суттєвих змін та узгоджень нормативні до-кументи, які регулюють діяльність відділень проме-невої діагностики у медичних закладах різних рівнів.

КОНФЕРЕНЦІЯ ВИРІШУЄ:1. Визначити основні напрямки науково-прак-

тичної діяльності Асоціації радіологів України (АРУ)та Всеукраїнської асоціації рентгенологів (ВАР) і2019-2020 рр. та створити робочу групу, завдан-ням якої було б вивчення передового досвіду про-відних світових спеціалістів з метою переглядуНаціонального керівництва для лікарів, які направ-ляють пацієнтів на радіологічні дослідження.Відповідальні: президент АРУ д.м.н. Ялинська Т.А.,

31 грудня 2018 р.проф.Шармазанова О.П.

2. Виконкому АРУ і ВАР проводити більш активнуроботу до залучення українських радіологів до учас-ті у заходах Європейського товариства радіологів,зокрема у програмах для молодих радіологів.Строки: постійно 2018 р.

3. Взяти активну участь у роботі з`їздів та конферен-цій лікарів різних спеціальностей України з метою роз-повсюдження знань щодо можливостей промене-вої діагностики та встановлення тісних контактів зАсоціаціями суміжних спеціальностей України.

Відповідальні: секретарі АРУ та ВАР.Строки – постійно.

4. Щорічно проводити всеукраїнські та регіо-нальні науково-практичні конференції та курсиУкраїнської школи безперервної післядипломноїосвіти в радіології для рентгенологів з питань уза-гальнення досвіду використання сучасного проме-невого обладнання в клінічній практиці.

Відповідальні: виконкоми АРУ та ВАР.

5. Приєднатися до європейської радіологічноїспільноти у святкуванні Міжнародного дня радіоло-гії та Міжнародного дня рентгенлаборанта. Про-вести на честь міжнародних радіологічних святсемінари для рентгенлаборантів та радіологів 8 та9 листопада 2018 року в Яремче.

Відповідальні: виконкоми АРУ, ВАР, УАРРТлистопад 2018 р.

6. Доручити виконкому АРУ звернутися безпосе-редньо до в.о. міністра охорони здоров’я з пропо-зиціями:— Заборонити закупівлю за державні кошти анало-

гового рентгенівського обладнання та системкомп’ютерної рентгенографії.

— Скасувати накази № 54 2005 р. та № 294 2007 ро-ку, що регламентують порядок отримання сані-тарних паспортів.

— Включити перелік сайтів, підготовлений виконко-мом АРУ, до списку офіційних сайтів, які можнавикористовувати для підготовки клінічних прото-колів.7. Прийняту Резолюцію довести до відома керів-

ництва МОЗ та АМН України, обласних осередківАРУ, провідних фахівців окремих наукових установ ізакладів післядипломної освіти та обласних управ-лінь охорони здоров’я.


Уже третій рік поспіль проводиться Форум медич-них фізиків України – науково-практичний захід, якийпокликаний допомогти українським медичним фізи-кам професійно зростати, дати можливість обміняти-ся напрацюваннями та досвідом, окреслити поточ-ний стан галузі та спланувати її подальший розвиток.

Організатором Форуму є Українська асоціаціямедичних фізиків – професійна громадська організа-ція, що об’єднує фахівців, які здійснюють свою діяль-ність у сфері медичної фізики, головною метою якої єсприяння розвитку медичної фізики, створення опти-мальних умов для реалізації творчого потенціалу ісоціально-правового захисту спеціалістів, зайнятих угалузі медичної фізики.

Підтримали проведення Форуму та взяли в ньомуучасть компанії Elekta, Varian, Canberra PackardUkraine, Protech Solutions Ukraine, Biosense, Accuray.

ІІІ Форум медичних фізиків України, який уже тра-диційно пройшов 18-19 жовтня на базі КлінікиСпіженка, відвідало близько 80 спеціалістів із біль-шості областей України, а також із-за кордону, зокре-ма з Швейцарії, Латвії, Швеції. Також варто звернутиувагу на участь представників Державної інспекціїядерного регулювання України, у тому числі заступ-ника голови Тріпайло Р.Ф.

Наукова програма Форуму складалась із допові-дей, практичних майстер-класів від виробників най-сучаснішого світового програмного забезпечення

для планування променевої терапії, круглого столу заучасті Державної інспекції ядерного регулюванняУкраїни.

Під час проведення наукових секцій було пре-зентовано мобільний додаток для корекції фракціо-нування при незапланованих перервах у лікуванніпри проведенні променевої терапії, прототип прила-ду для автоматизації процедур контролю якості таплатформу для навчання медичних фізиків, які булирозроблені українськими медичними фізиками.

Українська асоціація медичних фізиків прозвіту-вала про проведену роботу за минулий рік, а також

ІІІ Форум медичних фізиків УкраїниР.М. Зелінський, Київ


презентувала розроблений проект «Рекомендацій домагістерської програми з медичної фізики».

Важливою частиною ІІІ Форуму медичних фізиківУкраїни став круглий стіл, організований Українсь-кою асоціацією медичних фізиків, в якому взялиучасть усі бажаючі медичні фізики України та пред-ставники Державної інспекції ядерного регулюванняУкраїни. Були розглянуті важливі питання стосовноповірки дозиметричного обладнання, недоліків

навчальних програм з медичної фізики в університе-тах, необхідності змін деяких наказів Державноїінспекції ядерного регулювання України, потребисинхронізації процесу розвитку медичної фізики вУкраїні з реформами Міністерства охорони здоров’яУкраїни тощо. Кількагодинне активне обговореннязакінчилось прийняттям рішень, виконання якихстане основним завданням Української асоціаціїмедичних фізиків на наступний рік.

УДК 618.2-073(072)Беременность низкого риска: эхографические скрининги

/ Cафонова И.Н.— К.: Медицина Украины, 2019. —142 с.: ил.ISBN 978-617-7769-01-8

В томе I руководства uzschool представлены современныепринципы ультразвуковой диагностики в акушерстве. Рассмот-рены вопросы безопасности метода и организации диагностиче-ских программ, приведены эхограммы нормальной ультразвуко-вой картины беременности разных сроков. Описаны методикирутинных и дополнительных эхографических исследований плодав I и II триместрах, стандартных и расширенных методов эхогра-фии головного мозга и сердца плода. Приведены современныерекомендации европейских, американских и интернациональныхсообществ перинатальной и фетальной медицины (ISUOG, FMF,NICE, ACOG, AIUM, ACR, SMFM), реферативный анализ более 300литературных источников.

В основе руководства — данные систематических обзоров инаиболее значимых профильных исследований, а также клиниче-ский опыт и обширный визуальный архив автора.

Материал изложен в доступной форме.Руководство предназначено для врачей акушеров-гинекологов, радиологов, специалистов ультразвуковой

диагностики и беременности высокого риска, перинатологов, неонатологов, преподавателей кафедр акушерст-ва и лучевой диагностики, врачей-интернов, студентов медицинских вузов, акушерок.

uzschool— гид в акушерство для радиолога и проводник в УЗ диагностику для акушера.

Заказать книгу можно по телефону: +38 044 503�04�39

НОВІ КНИГИ


19-20 жовтня 2018 року в м. Ужгороді відбуласянауково-практична конференція (НПК) з міжнарод-ною участю «Актуальні питання нейроонкології». Вонапроходила в готелі «Камелот», який розташований умальовничому місці біля Невицького замку.Основним організатором конференції разом зАсоціацією радіологів України, Всеукраїнською асо-ціацією рентгенологів, Асоціацією нейрохірургівЗакарпатської області, Обласною дитячою лікарнею(м. Мукачево), Угорською академічною радоюЗакарпаття, Факультетською лікарнею з поліклінікоюім. Й.А. Реймана у Пряшеві та Пряшівським універси-тетом став місцевий медичний центр «Діамед», наякий ліг основний тягар у підготовці та проведенніконференції.

У НПК взяли участь 6 професорів за фахом «про-менева діагностика та променева терапія», «хірургія»,«неврологія», «онкологія», «морфологія». Лекторамиконференції були провідні науковці з України,Білорусії, Угорщини, Словацької Республіки, які пра-цюють над сучасними проблемами теоретичного іпрактичного розвитку в онкології, у тому числі в ней-роонкології. Серед учасників конференції були якпровідні фахівці, так і молоді вчені, клінічні ординато-ри, лікарі-інтерни та аспіранти з України та з іншихкраїн зарубіжжя.

Науково-практичну конференцію було присвяче-но питанням сучасної променевої діагностики ново-утворень головного мозку, морфологічній верифіка-ції та оперативному лікуванню первинних та вторин-них неопластичних уражень головного мозку. Прочи-тано 18 лекцій (із них 6 – іноземними фахівцями).

Перший досвід виявився успішнимВ.І. Агій

Організатори конференції разом із гостями передпочатком конференції

Відкриття конфереції

Учасників конференції вітає заступник міністра охо-рони здоров’я України Ілик Р.Р.


За два дні конференцію відвідало 150 фахівців із4 країн світу та з 14 регіонів України. Тобто першийдосвід організаторів із проведення масштабногоміжнародного радіологічного заходу на Закарпаттівиявився успішним. Науково-практична конферен-ція з міжнародною участю «Актуальні питання нейро-онкології» підтвердила свій високий статус і сталасвятом для усієї медичної спільноти України та країнзарубіжжя. Слід зазначити, що той факт, що конфе-ренція пройшла успішно, підтверджується тим, щоучасники конференції висловили бажання зробити їїтрадиційною та наступного року провести цей західпротягом вже трьох днів, два з котрих проходитиме уСловаччині.

Інтерв’ю місцевому телебаченню

Лекції іноземних гостей

Мальовниче місце біля Невицького замку, де проходила конференція

9

Асоціація радіологів України (АРУ) разом із Все-українською асоціацією рентгенологів (ВАР) таУкраїнською асоціацією рентгенлаборантів та радіо-логічних технологів (УАРРТ) на честь міжнароднихрадіологічних свят провела 8-9 листопада в Яремче вконференц-залі учбової бази Івано-франківськогомедичного університету семінари «Роль технологіву сучасній радіології» та «Роль променевої діаг-ностики в забезпеченні ефективності медичноїдопомоги першого рівня», участь в яких протягомдвох днів взяло близько 200 рентгенлаборантів,радіологічних технологів та радіологів із багатьохрегіонів країни, а також Канади та Молдови.

Святкові заходи пройшли за підтримки компаній«Інмед» та «Телеоптик», а також видавниче-інформа-ційного центру «Медицина Україна», який займавсятехнічними питаннями їх підготовки та проведення.

Семінар «Роль технологів у сучасній радіології»,який пройшов 8 листопада, насамперед, був розра-хований на рентгенлаборантів та радіологічних тех-нологів. Перед його початком було зроблено колек-тивне фото учасників заходу, яке було відправленона сайти Міжнародного дня радіології (IDoR) та

Європейської федерації товариств радіологічних тех-нологів (EFRS). Семінар відкрив президент УАРРТКметюк В.М., який привітав учасників заходу (якихбуло понад 80 осіб) із Міжнародним днем радіології.Президент ВАР Шармазанова О.П. у своїй доповідіпідкреслила важливу роль рентгенлаборантів тарадіологічних технологів у забезпеченні якості табезпеки променевої діагностики. На семінарі такожобговорювалися питання підготовки рентгенлабо-рантів та радіологічних технологів у сучасних умовахта впливу новітніх технологій візуалізації та передачіданих на роботу рентгенлаборантів та радіологічнихтехнологів.

Учасники семінару прослухали доповіді про особ-ливості укладок пацієнтів при найчастіших рентге-

УКРАЇНСЬКІ РАДІОЛОГИ ВЖЕ ВДРУГЕ СВЯТКУВАЛИ МІЖНАРОДНІ РАДІОЛОГІЧНІ СВЯТА НА ПРИКАРПАТТІ

О.П. Шармазанова, Ю.М. Коваленко Харків-Київ

Колективне фото учасників семінару 8 листопада

Колективне фото учасників семінару 9 листопада

Президент Всеукраїнської асоціації рентгенологіввітає учасників семінару рентгенлаборантів та радіо-логічних технологів із Міжнародним днем радіології


нографічних дослідженнях, роль рентгенлаборанта взабезпеченні якості мамографічних досліджень,особливості роботи рентгенлаборанта на цифровихрентгенографічних системах, познайомилися зметодикою проведення КТ-дослідження пацієнтам ізпідозрою на онкологічну патологію, сучасними вимо-гами до планування МРТ-досліджень голови, хребта,органів черевної порожнини і таза, а також з особли-востями підготовки і роботи рентгентехнологів уКанаді.

9 листопада семінар, на який приїхало понад 100 радіологів із різних регіонів країни, також почавсяз колективного фотографування. Його відкрив про-фесор Івано-франківського медичного університетуРижик В.М., який привітав усіх із Міжнародним днемрадіології. З міжнародними радіологічними святамипривітав учасників заходу також головний рентгено-лог Кишиніва Динга В.П. Він також розповів про те,що цього року виповнилося 10 років із впровадженняу Молдові цифрової рентгенодіагностики, та подяку-вав Асоціації радіологів України за організаційно-тех-нічну та методичну підтримку молдавських колег наетапі переходу до цифрової технології візуалізаціїрентгенівських зображень.

Виконавчий секретар АРУ Коваленко Ю.М.познайомив слухачів з історією Міжнародного дня

радіології та підкреслив важливість спільного святку-вання цього свята з колегами з усіх країн світу.Оскільки цього року Міжнародний день радіологіїприсвячений кардіорадіології, то лекційна частинасемінару почалася з доповіді Шармазанової О.П.«Можливості рентгенодіагностики патології серця».

Учасники семінару 8 листопада уважно слухаютьдоповідача

Виступає президент Української асоціації рентгенлаборантів та радіологічних технологів Кметюк В.М.

Виступає віце-президент Української асоціації рентгенлаборантів та радіологічних технологівОмельченко О.М.

Професор Рижик В.М. відкриває семінар 9 листопада

Виконавчий секретар АРУ Коваленко Ю.М. розповідає учасникам семінару про історіюМіжнародного дня радіології

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК 111-2 (70-71)/2019

До програми семінару було також включено доповідіз рентгенсеміотики захворювань легень, променевоїдіагностики спондилоартритів, переваг комплексно-го рентген-ультразвукового дослідження на етапіпервинної променевої діагностики, ранньої діагнос-тики раку молочної залози. Експерти Центру рентге-нівських технологій АРУ познайомили учасників захо-ду з практичними аспектами роботи лікаря-рентге-нолога з інтерфейсами сучасних динамічних цифро-вих рентгенівських приймачів та розповіли їм проновий проект Центру із забезпечення первинноїланки медичної допомоги якісною рентгенодіагнос-тикою «Допоможемо собі самі». Семінар завершивсядвома майстер-класами: «Диференційна променевадіагностика» та «Диференційна променева діагнос-тика захворювань хребта», які провели викладачіХарківської медичної академії післядипломної освіти.

Учасники обох семінарів були задоволені прове-деними заходами та висловили щиру подяку їх орга-нізаторам та партнерам. Було запропоновано прово-дити святкування міжнародних радіологічних свят вЯремче щорічно.

Учасників семінару вітає головний рентгенологКишиніва Динга В.П.

УДК 616.07.75.:24+616-007-053.1ББК 53.6ISBN 978-966-189-402-9

Шаповалова В.В.Променева діагностика порушень розвитку легень, бронхів та легеневих

судин: навчальний посібник / В.В. Шаповалова, О.П. Шармазанова, М.О. Бортний, А.В. Мангов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2016. – 132 c.

У навчальному посібнику викладено аспекти комплексної проме-

невої діагностики та диференціальної діагностики аномалій та вад

розвитку легень, бронхів і легеневих судин. Використання сучас-

них променевих методів обстеження (МСКТ, КТ-ангіографія,

МРТ) дозволить із високою точністю визначити порушення роз-

витку легень, оцінити обсяг та точну локалізацію ураження, здоро-

ву легеню, структури середостіння, що дасть змогу запобігти роз-

виткові ускладнень і вдатися до своєчасного хірургічного лікуван-

ня, диспансеризації, працевлаштування та правильного професій-

ного орієнтування хворих.

Посібник призначено для лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, рентгенологів, педіатрів, тера-

певтів, лікарів загальної (сімейної) практики, пульмонологів, студентів медичних ВНЗ.

Замовити книгу можна за телефоном: +038 057 751-11-81

НОВІ КНИГИ

12

Перша Школа «Променева візуалізація в педіат-рії» – це черговий освітній захід громадської органі-зації «Українська академія педіатрії» спільно з гро-мадською організацією (ГО) «Асоціація радіологівУкраїни» та ГО «Всеукраїнська асоціація рентгеноло-гів», який відбувся 14-15 грудня 2018 року. Цьогоразу у Львові даний науково-практичний захід об’єд-нав фахівців у галузі педіатрії, неонатології, загальноїпрактики — сімейної медицини, рентгенології з різ-них куточків країни. Школа проходила в приміщенніконференц-зали готелю «Таурус». Роботу 1-ї Школи«Променева візуалізація в педіатрії» відкрили прези-дент «Української академії педіатрії» професорЛеонід Дубей та президент «Всеукраїнської асоціаціїрентгенологів» професор Олена Шармазанова.Співголови коротко охарактеризували актуальністьзаходу, який проводиться, необхідність співпраціпедіатрів та фахівців променевої діагностики, склад-ність матеріально-технічної оснащеності промене-вих відділень дитячих лікарень та проблеми підго-товки фахівців з променевої діагностики в педіатрії.У першому пленарному засіданні (модератори:Леонід Дубей, Олена Шармазанова, Юрій Кова-ленко), яке мало загальну назву «Сучасні можливостіпроменевої візуалізації в педіатрії», з проблемнимидоповідями виступили: Юрій Коваленко (Київ) –«Можливості підвищення ефективності первинноїмедичної допомоги населення за рахунок впрова-дження в клінічну практику сучасних технологій про-меневої візуалізації», Олена Шармазанова таВікторія Шаповалова (Харків) – «Можливості рентге-нографії в педіатрії», Віктор Жельов (Львів) – «УЗД упедіатричній практиці», Ірина Мелько (Львів) –«Застосування МСКТ та МРТ у педіатричній практи-ці»; Юрій Коваленко (Київ) – «Вплив новітніх техноло-гій на організацію медичної допомоги». У другомупленарному засіданні «Променева діагностиказапальних захворювань легень у дітей» (модерато-ри: Вікторія Шаповалова, Микола Бортний) булипредставлені такі лекції: «Променева діагностика вдитячій пульмонології очима клініциста» (ОльгаЛига, Львів), «Рентгеносеміотика в пульмонології»(Вікторія Шаповалова, Харків), «Рентгенодіагнос-тика бронхіту і бронхіоліту у дітей. Що хочуть знатиклініцисти?» (Микола Бортний, Харків), «Рентгено-діагностика пневмоній у дітей» (Вікторія Шапова-лова, Харків), «Променева діагностика туберкульозулегень у дітей» (Вікторія Шаповалова, Харків).

На третьому пленарному засіданні «Променевадіагностика захворювань кістково-суглобової систе-ми у дітей» (модератор: Олена Шармазанова) булизаслухані доповіді Олени Шармазанової (Харків) –«Рентгеносеміотика захворювань кісток», «Визна-

чення рентгенологічного кісткового віку у дітей» та«Променева діагностика захворювань суглобів удітей», а також Лариси Уріної (Київ) – «Комплекснарентген-ультразвукова діагностика в остеології».

Другий день роботи 1-ї Школи «Променева візуа-лізація в педіатрії» був присвячений «Променевійвізуалізації в неонатології» (модератори: ВікторіяШаповалова, Микола Бортний). Увага слухачів буласкерована на виступи з таких тем: «Розмова в спіль-ній перинатальній ординаторській» (ОлексійСоловйов, Київ), «Клінічні питання та діагностичніможливості в неонатології» (Олена Костюк,Єлізавета Шунько, Київ), «Якісна імплантація таембріогенез – запорука розвитку здорового плодата новонародженого» (Наталія Дубей, Львів),«Променева діагностика патології легень у новона-роджених» (Вікторія Шаповалова, Харків),«Променева діагностика дифузних інтерстиціальнихзахворювань легень у дітей» (Вікторія Шаповалова,Харків) та «Променева діагностика пологової трав-ми» (Олена Шармазанова, Вікторія Шаповалова,Харків). На заключному пленарному засіданні булизаслухані лекції: «Візуалізація травної системи.Частина І. Променева діагностика аномалій розвит-ку стравоходу та шлунка» і «Візуалізація травної сис-

Перша Школа «Променева візуалізація в педіатрії» пройшла у ЛьвовіБортний М.О.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків

Учасники Школи уважно слухають головуючих


теми. Частина ІІ. Променева діагностика аномалійрозвитку кишечника» (Микола Бортний, ВікторіяШаповалова, Харків), «Рентгенодіагностика анома-лій розвитку кісток у новонароджених» (ОленаШармазанова, Харків), «Променева діагностикааномалій розвитку кульшового суглоба у новонаро-джених» (Лариса Уріна, Київ) та «Променева діаг-ностика вроджених вад серця. Сучасні аспективізуалізації» (Микола Бортний, Олена Шармазанова,Харків).

Основними завданнями на прикінцевому етапіШколи було:

1) навчити слухачів адекватно складати план про-меневого обстеження хворої дитини, що значно від-різняється від обстеження дорослого пацієнта; 2) звернути увагу на вікові особливості рентгеноана-томії дитячого організму; 3) навчити відрізняти нарентгенограмах вікову норму від патологічних ознак;4) знати основні променеві ознаки найбільш пошире-них дитячих захворювань; 5) надати елементарнінавички променевої діагностики деяких невідкладнихстанів у неонатології. Підсумки: 25 лекцій, 11 годинінтенсивного курсу корисної та сучасної інформації. Узаключному слові віце-президент ГО «Українська ака-демія педіатрії» Ярема Возниця відзначив високийрівень проведення даної події та подякував за новупорцію знань, досвіду та навичок. Відзначив, що УАПпродовжує єднати довкола себе прогресивних ліка-рів-радіологів, лікарів-педіатрів, фахівців інших спеці-альностей, які надають допомогу дітям та зацікавленіу безперервному професійному розвитку.Акцентував увагу на гаслі УАП «СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛ-ЛЯМИ ЗМОЖЕМО ДОСЯГТИ БІЛЬШОГО». ПрезидентГО «Всеукраїнська асоціація рентгенологів» ОленаШармазанова та виконавчий секретар ГО «Асоціаціярадіологів України» Юрій Коваленко висловили щируподяку всім, хто знайшов час і можливість поділитисясвоїми знаннями та досвідом із колегами, а також усімнебайдужим фахівцям, які долучилися до участі уШколі «Променева візуалізація в педіатрії».

Організатори та доповідачі Школи

УДК 611.1/.8:616-073.7ББK 53.6ISBN 978-966-8796-35-7

Г.Ю. КовальКлиническая рентгенoанатомия с основами КТ-анатомии/ Под ред. Г.Ю.

Коваль. — К.: Медицина Украины, 2014. — 652 с.: ил.

Данное руководство посвящено анатомическим особенностям строения орга-нов и систем человеческого организма в рентгеновском (РГ), в том числе и ком-пьютерно-томографическом (КТ) изображении.

Представлены сведения по рентген- и КТ-анатомии: костно-суставно-мышеч-ного аппарата (голова, позвоночник и шея, грудная клетка, верхняя и нижняяконечности), центральной нервной системы и органов чувств (головной и спин-ной мозг, глаз, ухо, нос и рот), органов полости грудной клетки (дыхательныйаппарат, сердце и крупные сосуды), брюшной полости (пищевой канал, печень ижелчные пути, поджелудочная железа, селезенка), таза и забрюшинного про-странства (органы мочеполовой системы и надпочечники).

Описаны укладки и методические приемы, позволяющие получить рентгенов-ское изображение определенных анатомических образований в оптимальныхусловиях для их изучения.

Внимание уделено возрастным особенностям строения и функционирования органов и систем. Акцентуированы анато-мические варианты строения в рентгеновском изображении, что очень важно для дифференциации нормальных индивиду-альных особенностей с начальными проявлениями патологических состояний. Представлены анатомические и метрическиепоказатели границ нормы начала патологии, знание которых позволяет раньше распознать заболевания.

Руководство переработано и дополнено.Книга полезна не только врачам-рентгенологам, но и специалистам смежных специальностей: хирургам, ортопедам-

травматологам, отоларингологам, окулистам, невропатологам и нейрохирургам, терапевтам и фтизиатрам.

НОВІ КНИГИ

Заказать книгу можно по телефону: +38044 503�04�39

14

Програма радіологічних заходів цього року завер-шилась 22 грудня науково-практичною конференці-єю «Технології ХХІ сторіччя в рентгенодіагностиці:технічні рішення та їх клінічне застосування», якапройшла біля Києва у заміському клубі «ТрипільськеСонце» і була присвячена 25-річчю компанії«ТЕЛЕОПТИК», створеній 23 грудня 1993 року длярозробки цифрового рентгенівського приймача тавпровадження в Україні цифрової рентгенодіагности-ки. Як було відмічено в доповіді виконавчого секрета-ря Асоціації радіологів України (АРУ) кандидата тех-нічних наук Коваленка Ю.М., на сьогодні в Україніпрацює вже понад 1500 цифрових рентгенівськихсистем, 70% яких обладнано вітчизняними цифрови-ми приймачами «Альфа» та «Іона» виробництва цієїкомпанії. Темпи впровадження цифрової рентгеноді-агностики в нашій країні стримуються особливостя-ми українського радіологічного ринку, де купуєтьсяте, що хоче головний лікар, а не те, що потрібномедичному закладу. Саме тому лише 10% вітчизня-них цифрових рентгенівських приймачів залишаєть-ся в нашій країні. Більша частина їх експортується замежі України. На сьогодні вже понад 3000 цифровихприймачів «Альфа» та «Іона» різних модифікацій пра-цює у 22 країнах світу, зокрема в США та ЗахіднійЄвропі. Це свідчить про те, що за якістю українськіприймачі не поступаються іноземним аналогам.

Про дефіцит кадрів в радіології та погіршення сис-

теми їх підготовки йшлося у доповідях президентаВсеукраїнської асоціації рентгенологів (ВАР) профе-сора Шармазанової О.П. «Підготовка радіологів вУкраїні: реалії сьогодення», президента Українськоїасоціації рентгенлаборантів та радіологічних техно-логів Кметюка В.М. «Про підготовку рентгенлаборан-тів та операторів цифрових рентгенодіагностичнихсистем» та експерта Центру рентгенівських техноло-гій (ЦРТ) АРУ Мякинькова В.Б. «Стан мамографічнихдосліджень в Україні». Вирішення цієї проблеми мож-ливо за рахунок використання телерадіології, протедля неї потрібна наявність цифрового радіологічногообладнання. У свою чергу, перехід до цифрової рен-тгенодіагностики, як відзначив у своєму виступі

Рентгенівські технології ХХІ сторіччя в Україні єКоваленко Ю.М.,

Національна медична академія післядипломної освіти, Київ

Президент Всеукраїнської асоціації рентгенологіввідкриває конференцію

Серед учасників конференції і заслужені корифеї, і ті,хто лише починає свій шлях у радіології


Кметюк В.М., дає можливість готувати операторівцифрових рентгенівських апаратів за 2-3 тижні.

Головний рентгенолог Кишиніва Динга В.П. поді-лився з учасниками конференції десятирічним досві-дом впровадження цифрової рентгенодіагностики вЦентрах сімейних лікарів столиці Республіки Мол-дова. Встановлені 10 років тому в цих медичнихзакладах цифрові базові рентгенографічні системи, ут.ч. і виробництва компанії «ТЕЛЕОПТИК», повністювирішили проблему якісної рентгенодіагностики напершому рівні. Про те, що, крім базових рентгеног-рафічних систем, сьогодні в медичних закладах пер-шого рівня можуть бути використані легкі цифровірентгенодіагностичні комплекси (ЛЦРДК) на базіпалатних рентгенівських апаратів, йшлося в доповідіексперта ЦРТ АРУ Дьолог М.І., яка працює на такомукомплексі, як рентгенолог-підприємець. Досвідвикористання ЛЦРДК показує, що на такому облад-нанні можна проводити не тільки рентгенографіюорганів грудної клітки (ОГК), кінцівок та черепа, але йінших ділянок тіла людини, зокрема і дослідженняхребта.

Про перспективу оснащення медичних закладівпершого рівня цифровими базовими рентгеногра-фічними системами з режимом томосинтезу розпо-вів учасникам конференції керівник ЦРТ АРУ профе-сор Мірошниченко С.І. У своєму виступі він зупинив-ся на технічних перевагах томосинтезу в порівнянні зцифровою рентгенографією та комп’ютерною то-мографією. Розширенню можливостей рентгеноді-агностики за рахунок використання томосинтезубули присвячені доповіді експертів ЦРТ АРУ ДерешН.В. та Уріної Л.К., які на клінічних випадках показали

переваги томосинтезу та його діагностичні можли-вості. Конференція завершилася майстер-класом по

Досвід клінічного використання томосинтезу викли-кав жвавий інтерес у аудиторії


роботі з інтерфейсом цифрових приймачів «ІОНА»,які виробляються компанією «ТЕЛЕОПТИК».

Його провів експерт ЦРТ АРУ, керівник підрозділуміжнародного сервісу науково-виробничого об’єд-нання «ТЕЛЕОПТИК» кандидат технічних наукБалашов С.В.

Після закінчення конференції для її учасників булоорганізовано екскурсію на виробництво компанії«ТЕЛЕОПТИК», де вони мали можливість побачити нетільки цеха, де виготовляються цифрові рентгенівськіприймачі «ІОНА» різних модифікацій, але й зразки

сучасного рентгенодіагностичного обладнання віт-чизняного виробництва, які за низкою технічниххарактеристик не тільки не поступаються закордон-ним аналогам, але й перевершують їх.

Позитивні емоції та оптимізм у її учасників – такийосновний результат проведеної конференції. Досяг-нення українських учених та розробників цифровихтехнологій рентгенівської візуалізації показують, що єчим пишатися і нашій країні в напрямку виробництвамедичної електроніки.

Під час екскурсії на виробництво компанії «ТЕЛЕОПТИК»

17Випадок з практики/Случай из практики

Томосинтез – цифровая томография, являетсяудачным компромиссом между рентгенографией имногосрезовой компьютерной томографией (МСКТ).Он, в целом, не заменяет исследования при помощиМСКТ, но значительно расширяет диагностическиевозможности без существенного увеличения дозо-вой нагрузки на пациентов, что особенно важно впедиатрии. Томосинтез (ТС) выполняется с цельюполучения дополнительных данных исследования натом же аппарате, что и цифровая рентгенография.Для этого в режиме продольной томографии в про-цессе движения рентгеновской трубки и цифровогоприемника в противоположные стороны относитель-но центра объекта съемки выполняется до 100 ко-ротких экспозиций, после чего из полученных циф-ровых снимков реконструируется более 200 про-дольных срезов исследуемого объекта.

Цель: оценить дополнительные возможности иэффективность рентгенодиагностики при использо-вании ТС.

Материалы и методы. В ДКБ № 3 г. Киева втечение одного года функционирует цифровой рен-тгенодиагностический аппарат INDIAgraf-01 отечес-твенного производства, оснащенный опцией томо-синтеза.

За год при помощи ТС обследовано 156 пациен-тов (91 ребенок), из них:

Органов грудной полости: 52 пациента, из них 21 ребенок. У 14 (26,9%) пациентов был снят пред-варительный диагноз (суперпозиция теней, консо-лидированные переломы ребер, соски).

У 9 (17,3%) пациентов диагноз был подтвержден(наличие лимфатических узлов в корнях, очаговыетени).

У 29 (55,8%) пациентов были получены дополни-тельные данные, позволившие установить точныйдиагноз.

Томосинтез костно-суставной системы выполнен96 пациентам (68 дети), из них обследованы коститаза и тазобедренные суставы — 2, колени — 31,стопы — 18, локтевой сустав — 5, позвоночник: шей-ный отдел — 22, грудной — 3, поясничный — 5.

У 21 (21,9%) пациента предварительный диагнозбыл снят (трещины, переломы, эрозии).

У 35 (36,5%) пациентов была улучшена визуали-зация костной структуры (снимки в гипсе, корсете,наличие металлических имплантов).

У 40 (41,6%) пациентов получены дополнитель-ные данные (мелкие очаги деструкции, тонкие линиипереломов, игольчатый периостит, аномалии ипороки развития).

Результаты.Применение томосинтеза для диагностики пато-

логии опорно-двигательного аппарата позволило:1. Улучшить идентификацию анатомических

образований сложной структуры.

Выполнение ТС черепа в передне-задней проек-ции (сидя, лежа) позволяет визуализировать и оце-нить степень пневматизации сосцевидных отрост-ков, скуловую кость, стенки орбит, наружный и внут-ренний слуховые проходы, атланто-затылочные сус-тавы, соотношения в атланто-осевом суставе, раз-меры большого затылочного отверстия, раздельновизуализировать околоносовые пазухи, полостьноса, носовые раковины (рис. 1а, б).

При выполнении томосинтеза черепа в боковойпроекции визуализируется височно-нижнечелюст-ной сустав, скуловая дуга, оба отростка и тело ниж-ней челюсти (прилежащей и противоположной сто-роны), верхняя челюсть, раздельно околоносовыепазухи, лучше видны суставные поверхности позвон-ков, суставы шейного отдела позвоночника, височ-но-нижнечелюстной сустав и скуловая дуга с проти-воположной стороны (рис. 2).

2. Получить дополнительные данные припороках развития костной системы.

М., 17 лет, жалобы на головные боли.На боковой рентгенограмме шейного одела

позвоночника определяется конкресценция тел и дуг2-го и 3-го позвонков, передний атланто-осевой сус-тав 3 мм (рис. 3а).

При выполнении ТС в прямой проекции опреде-ляется неравномерная щель в правом боковоматланто-осевом суставе, асимметричное располо-жение зубовидного отростка по отношению к боко-вым массам атланта (смещен вправо), конкресцен-ция тел 2-го и 3-го шейных позвонков (рис. 3 б).

На 229-м срезе в боковой проекции убедительноподтверждается конкресценция дуг 2-го и 3-го шей-ных позвонков.

Заключение: Аномалия развития шейного отделапозвоночника, осложненная ротационным подвыви-хом в сегменте С

1-С2.

Ж., 11 лет, жалобы на головные боли, боль в шее.

На рентгенограмме шейного отдела в прямойпроекции определяется аномалия развития, сегментС1-С2 не визуализируется из-за суммации теней(рис. 4 а, б).

На томографических срезах шейного отделапозвоночника четко определяется конкресценция 3-го и 4-го, 6-го и 7-го тел и дуг позвонков. На рис. 4в(задний отдел) в прямой проекции определяетсярасщепление дуг 2-го и 5-го позвонков, наличие кли-новидных полупозвонков 4-го справа и 6-го слева,четко определяется конкресценция 3-го и 4-го, 6-гои 7-го тел и дуг позвонков, отклонение оси 1 и 2позвонков влево, а 4-го и 5 -го– вправо, асимметрич-ное расположение зубовидного отростка по отноше-нию к боковым массам атланта (смещен влево) (рис. 4в, г).

Дополнительные возможности рентгенодиагностики при применении томосинтеза

Л.К. Урина, Детская клиническая больница №3, Киев


Заключение: Порок развития шейного отделапозвоночника, осложненный левосторонним рота-ционным подвывихом.

3. Обнаружить тонкие структурные измене-ния (эрозии, мелкие деструкции, некрозы,периостальные изменения, структура мягкихтканей).

Д., 9 лет, 1,5 года назад поставлен диагноз«болезнь Пертеса» (рис. 5).

На рентгенограмме тазобедренных суставовопределяется справа расширение суставной

щели, уплощение головки бедра, укорочение иутолщение шейки бедра, структура головки бедранеоднородная.

На 75-м срезе четко определяется небольшойучасток некроза в головке правой бедренной кости.

Д., 13 лет, ревматоидный артрит (рис. 6).На рентгенограмме правого коленного сустава

деструктивных изменений не выявлено.Томосинтез позволил выявить краевую эрозию с

медиальной стороны проксимального эпифизабольшеберцовой кости.

Рис.1. Томосинтез черепа в прямой проекции:1 – наружный слуховой проход, 2 — внутренний слуховой проход, 3 — атланто-затылочный сустав, 4 — боковые массы С1, 5 — тело С2, 6 — сосцевидный отросток, 7 — шейные позвонки, 8 — основная пазуха,9 — скуловая кость, 10 — орбиты, 11 – носовая перегородка, 12 — раковины носовой полости,13 – гайморо-вые пазухи, 14 — лобные пазухи


Рис. 2. Томосинтез черепа в боковой проекции: 1 — наружный слуховой проход, 6 — сосцевидный отросток,7 — шейные позвонки, 8 — основная пазуха, 13 — гайморова пазуха, 14 — лобная пазуха,15 — решетчатыйлабиринт, 16 — отростки нижней челюсти,17 — тело нижней челюсти, 18 — скуловая дуга, 19а — височно-скуловой сустав справа, 19б – слева

Рис. 3. Аномалия развития шейного отдела позвоночника. Конкресценция тел и дуг второго и третьего шей-ных позвонков (стрелки), правосторонний ротационный подвывих:а – рентгенограмма в боковой проекции; б – томосинтез в прямой и боковой проекциях


Рис. 4. Порок развития шейного отдела позвоночника, осложненный левосторонним ротационным подвыви-хом (стрелки): а, б – рентгенограммы; в, г — томосинтез

Рис. 5. Болезнь Пертеса: а – рентгенограмма, б – томосинтез. Очаг некроза – стрелка


М., 55 лет, диабет, 1-й тип (рис. 7).На рентгенограммах стоп определяется увеличе-

ние в объеме мягких тканей 1-го пальца левой стопы,деструктивных изменений не выявлено.

На серии томограмм, выполненных в прямой ибоковой проекциях, четко визуализируются мелкиеочаги деструкции в корковом слое дистальнойфаланги 1-го пальца левой стопы.

М., 5,5 лет, хромает в течение месяца, остео-генная саркома, остеолитическая форма (рис. 8).

При ультразвуковом обследовании (рис. 8а)определяется отслойка периоста, дополнительное

анэхогенное неоднородное образование с медиаль-ной стороны левого коленного сустава.

На рентгенограммах коленных суставов вобласти метафиза левой бедренной кости опреде-ляется эксцентрично расположенный фокус остео-литической деструкции, разрушение корковогослоя, мягкотканный компонент, треугольник Код-мена (периостальная реакция в виде козырька)(рис. 8б).

На серии срезов в прямой проекции детальнееопределяется деструкция, мягкотканный компо-нент, на фоне которого дополнительно четко опре-деляется игольчатый периостит (спикулы) (рис. 8в).

Рис. 6. Ревматоидный артрит: а – рентгенограмма: в месте, показанном стрелкой, эрозия не наблюдается; б – томосинтез: стрелка показывает на место эрозии

Рис. 7. Диабет, осложненный остеомиелитом: а – рентгенограмма; б – томосинтез: очаги деструкции пока-заны стрелками.


Рис. 8. Остеогенная саркома, остеолитическая форма: а – УЗИ: 1 – бедренная кость, 2 – отслоенный пери-ост (козырек), 3 – опухоль; б – рентгенограмма: стрелкой показана деструкция в метафизе бедренной кости;в – томосинтез: 1 – деструкция в метафизе бедренной кости, 2 – мягкотканный компонент, 3 – стрелка указы-вает на козырек спикулы


4. Выполнять исследования при переломахкостей, не снимая корсет или в гипсе. При этомвозможно не только детально видеть линииперелома, но и оценить динамику заживленияпереломов.

М., 3 года, чрезмыщелковый перелом левойплечевой кости.

Приведены рентгенограммы в гипсе через неде-лю после перелома, на которых видны наслоенияслоев ваты и гипса, что затрудняет проведениеоценки структуры костей (рис. 9а).

В тот же день для устранения суммации тенейвыполнен томосинтез: на приведенных срезах четковидна линия перелома. Через три недели выполненповторный ТС, что позволило визуализировать консо-лидацию перелома (место консолидации на рис. 9бпоказано стрелкой).

М.,11 лет, перелом большеберцовой кости в средней трети с захождением отломков.

Через 6 недель выполнена рентгенография в двухпроекциях (рис. 10а) и томосинтез (рис. 10б).

На серии томограмм четко и детально можнооценить консолидацию перелома.

Рис. 9. Чрезмыщелковый перелом левой плечевой кости: а – рентгенограмма; б – томосинтез

Рис. 10. Перелом большеберцовой кости: а – рентгенограмма; б – томосинтез


Ж., 68 лет, травма в результате падения.На рентгенограмме определяются укорочение и

деформация шейки левой бедренной кости, чтоподтверждает перелом шейки бедра. Томосинтездополнительно помогает визуализировать тонкиелинии перелома, невидимые на рентгенограмме.

5. Изучать структуру костей при наличииметаллических имплантов без артефактов.

М., 11 лет, 1,5 года назад оперирован поповоду остеогенной саркомы, направлен на кон-трольное исследование. Учитывая наличие металли-ческого импланта, МРТ не показано. При КТ металлдает значительные артефакты, перекрывающие зонуинтереса (рис. 12б).

Томосинтез позволил максимально уменьшитьартефакты и оценить структуру кости (рис. 12в).

М., 56 лет, исследование коленного суставапосле протезирования.

На рентгенограммах структура костей не измене-на, затенение в области верхнего заворота надко-ленника (показано стрелкой на рис. 13а). На сериитомограмм структура костей не изменена, артефак-тов нет (рис. 13б). При ультразвуковом исследова-нии (УЗИ) диагностирован хронический пролифера-тивный супрапателлярный синовит.

Рис. 11. Перелом шейки левого бедра: а – рентгенограмма; б – томосинтез: стрелками показаны тонкиелинии перелома

Рис. 12. Остеогенная саркома, остеобластическая форма: а — рентгенограммы до операции; б — рентгено-граммы после операции; в – томосинтез


Ж., 90 лет, оперирована по поводу переломашейки правого бедра.

На рентгенограмме определяется металлоостео-синтез (рис. 14а). Выполненный томосинтез позво-лил точнее и детальнее оценить консолидацию пере-лома (рис. 14б).

Применение томосинтеза для диагностики пато-логии органов грудной полости позволило:

1. Устранить суммацию теней и оценить элемен-ты сосудистого рисунка (отдельно бронхи и сосуды)(рис. 15).

2. Визуализировать очаги до 1 см, что необходи-мо для ранней диагностики рака легких (рис. 16).

3. Четко выделить трахеобронхиальное дерево,оценить проходимость бронхов, наличие инородныхтел, утолщение стенок бронхов, увеличение бронхо-пульмональных лимфоузлов (рис. 17).

Рис. 13. Протезирования коленного сустава: а – рентгенограммы, б – томосинтез. Стрелка показывает на выпот в супрапателлярной сумке

Рис. 14. Перелом шейки правого бедра

Рис. 15. Бронхи (Б) и артерии (А). Визуализация без суммации теней: видна различная плоскость сечения,есть возможность проследить их от корня к периферии. Оценка стенки бронха (показана стрелками)


4. Более детально оценить изменения легочнойпаренхимы.

Ж., 35 лет, полостная форма периферическо-го рака легкого (рис. 18). На рентгенограмме в вер-хней доле правого легкого определяется полостьокруглой формы с толстыми стенками, дорожка ккорню (рис. 18а). На томографических срезах — TC(б, г) более четкая визуализация ампутации просве-та бронха (длинные стрелки), чем на КТ (в).Увеличение лимфатических узлов в корне правоголегкого (короткие стрелки) на ТС (г).

М., 16 лет, болеет 2 недели. На рентгенограм-ме органов грудной полости в проекции первого итретьего ребра справа пневмоническая инфильтра-ция (рис. 19а). На серии томограмм определяютсяочаговосливные тени по типу «дерева в почках» вок-руг бронхов с утолщенными стенками, отобража-ющие эндобронхиальный тип поражения (рис. 19б).

5. Оценить структуру ребер, позвоночника (рис. 20). На рентгенограмме из-за суммации тенейвыявить метастаз в поперечный отросток второгогрудного позвонка выявить невозможно. При помо-щи томосинтеза четко видна деструкция в попереч-ном отростке. Те же изменения выявлены на КТ.

Выводы1. Опыт работы на цифровом аппарате с опцией

томосинтеза, полученный за один год его эксплуа-тации, позволяет сделать вывод, что ТС являетсяновым и перспективным методом диагностики напервичном этапе.

2. Томосинтез выполняется на обычном рентге-нодиагностическом комплексе, на котором выпол-няются и рентгенографические исследования.

3. Для получения дополнительных данных ТСвыполняется сразу же после проведения рентге-нографии, при этом экономится время пациента,сокращается время постановки диагноза, повыша-ется эффективность рентгенодиагностики.

4. Доза облучения пациента не существеннобольше, чем при рентгенографии, но значительноменьше, чем при МСКТ, что имеет особое значениев педиатрической практике.

5. При помощи томосинтеза обследованияпациентов с травмами костей выполняются, неснимая гипс или корсет. Метод можно использо-вать не только для выявления переломов, но и длядинамического наблюдения за их консолидацией.

6. ТС позволяет выявлять в костях мелкие эрозии,тонкие линии перелома, тонкие структурные изме-нения (спикулы), невидимые при рентгенографии.

Рис. 16. Достоверное выявление солидных легочных узелков <1 см на различной глубине

Рис. 17. Саркоидоз: на рентгенограмме (а) расширение корней легких, на томографических срезах, полу-ченных с помощью ТС (б), четко визуализируются увеличенные бронхопульмональные лимфатические узлы(обозначены головками стрелок) и нормального калибра сосуды, на компьютерной томографии (в) увеличе-ны лимфоузлы не только в корнях, но и в средостении (обозначены стрелками)


Рис. 18. Периферический рак легких: а — рентгенограмма; б — томосинтез; в — компьютерная томогра-фия; г — увеличенный фрагмент легкого, полученный в режиме томосинтеза

Рис. 19. Инфильтративный туберкулез: а — рентгенограмма; б — серия срезов, полученных с помощьютомосинтеза

Рис. 20. Метастаз в поперечный отростоквторого грудного позвонка слева: а – рент-генограмма; б – томосинтез (стрелкамипоказан участок деструкции поперечногоотростка); в – КТ коронарная плоскость,MPR-реконструкция; г – КТ 3D реконструк-ция, задний вид позвоночника (стрелкойуказан разрушенный поперечный отростокпозвонка)


7. Томосинтез можно использовать для динами-ческого наблюдения за пациентами с онкологичес-кими заболеваниями после ранее проведенных КТ.

8. ТС является методом выбора для оценкиструктуры костей при наличии металлическихимплантов!

9. Томосинтез может быть альтернативой мето-ду КТ при обследовании костно-суставной систе-мы. Преимуществом КТ является оценка костейбез суммационного эффекта. Томосинтез облада-

ет тем же свойством, но со значительно меньшейдозой облучения пациентов. МРТ оценивает толькомягкотканные компоненты объекта и не оцениваеткость.

10. При обследовании органов грудной полоститомосинтез позволяет оценить кости грудной клет-ки, паренхиму легких, оценить корни. Средостениеобследовать при использовании томосинтезаневозможно.

29

Вступ. Останніми роками набуває значної акту-альності питання захворюваності на деформуючийостеоартроз кульшових та колінних суглобів [1, 2]. Цепов’язано, по-перше, з інтенсифікацією статичногонавантаження на дані суглоби, а по-друге, із погір-шенням демографічної ситуації в Україні та збільшен-ня частки осіб пенсійного віку, які становлять основ-ний масив хворих з ураженнями кульшових та колін-них суглобів [4].

Тотальне ендопротезування є революцією в ліку-ванні дегенеративно-дистрофічних захворювань татравм кульшових та колінних суглобів. Завдяки дано-му методу лікування хворі швидко відновлюють пра-цездатність та повертаються до повноцінного життя[9]. Ендопротезування кульшових та колінних сугло-бів при їх патологічній нестабільності є актуальнимпровідним методом ортопедичної корекції, щодозволяє значно покращити якість життя [8].

На даному етапі вивчається діагностична рольсучасних додаткових методів візуалізації патологіїкульшових та колінних суглобів у пацієнтів, яким пла-нується ендопротезування [3]. Як свідчать дані літе-ратури, стандартної рентгенографії кульшових таколінних суглобів, комп’ютерної томографії, магніт-но-резонансної томографії, термографії та загаль-нообов’язкових аналізів у передопераційному періо-ді недостатньо для виявлення реактивної остеоблас-тичної активності патологічного процесу [5, 10]. Томуна сьогодні з метою діагностики дистрофічно-деге-неративних та запальних процесів кульшових таколінних суглобів у клінічній практиці активно вико-ристовують метод остеосцинтиграфії [8].

Як і інші інтраскопічні методи дослідження біоло-гічного субстрату, остеосцинтиграфія дозволяє дис-танційно, без порушення шкіри та нейронтрофічних ігуморальних зв’язків, контролювати стан різноманіт-них морфофізіологічних систем [6]. Іншою характер-ною властивістю даного методу як способу активноїінтраскопії є здатність використання системного ана-лізу різноманітних сторін діяльності організму [7].Водночас забезпечується можливість формуванняузагальнюючої кількісної оцінки функціональногостану або морфологічного статусу, чого не може датижоден інший спосіб інтраскопії [5].

В той же час невирішеними залишаються питаняособливостей метаболічного стану та кінетикиостеотропних радіофармпрепаратів (РФП) в осеред-

ках фіксації уражених суглобових структур хворих надеформуючий остеоартроз та запальні процесикульшових та колінних суглобів.

Вищенаведене зумовило потребу поглибленоговивчення кінетики остеотропних радіофармпрепара-тів в осередках фіксації уражених суглобових струк-тур та за допомогою радіонуклідних методів досліди-ти особливості метаболічного стану осередківушкодження суглобових структур хворих на дистро-фічно-дегенеративні та інфекційно-запальні процесикульшових та колінних суглобів.

Для виявлення особливостей метаболічногостану вогнищ підвищеної фіксації РФП різної приро-ди застосовують метод трьохфазової остеосцинти-графії (3-ф ОСГ). Пацієнтам виконують 3-ф ОСГ застандартним протоколом [3]:

І етап – ангіографічна фаза (АФ); проводитьсяодразу після внутрішньовенного болюсного введен-ня 600–800 МБк 99mTc-метилендифосфонату (99mTc-MDP);

• ІІ етап – рання статична фаза (РСФ); виконуєть-ся в статичному режимі одразу після закінченнязбору АФ, збір інформації протягом 120 с;

• ІІІ етап – відстрочена статична фаза (ВСФ);здійснюється в статичному режимі через 2-4 годпісля введення РФП.

Після отримання зображень та проведення стан-дартних операцій комп’ютерної обробки діагностич-ної інформації проводять візуальну оцінку досліджу-ваних зон. Ділянки включення РФП локалізуютьсяпереважно в проекціях структур суглобового ком-плексу кульшових та колінних суглобів, а також у про-екції проксимальних ділянок стегнової та великого-мілкової кісток. Їх первинне визначення проводять назображенні ІІІ етапу 3-ф ОСГ (ВСФ), тобто при макси-мальному контрастуванні кісткової тканини (КТк).Форма, розміри та інтенсивність візуалізації ділянокваріюють у широких межах.

Природа кожного з осередків чітко визначаєтьсяза результатами клініко-інструментальних (вивченняанамнезу, об’єктивного статусу, лабораторнихданих) та променевих (конвенційна рентгенографія,КТ, МРТ) методів, підтверджується повторнимисцинтиграфічними обстеженнями. З метою аналізуінформації усі вогнища розподіляють на групи, якірозташувують у порядку наростання інтенсивностіушкоджень кісткової тканини, агресивності патоло-

МАЙСТЕР-КЛАС ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ РАДІОНУКЛІДНОГО МЕТОДУ У ВИЗНАЧЕННІ КІНЕТИКИ ОСТЕОТРОПНИХ РАДІОФАРМПРЕПАРАТІВ

ПРИ УРАЖЕННІ КУЛЬШОВИХ ТА КОЛІННИХ СУГЛОБІВ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ

УДК: 616.316:616.444 – 006.6 – 085.849.1:546.15.02

П.О. Король1,3, М.М. Ткаченко1, О.В. Щербіна2

1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ2Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

3Київська міська клінічна лікарня № 12, Київ


гічних змін: 1-а група – аваскулярний некроз; 2-агрупа – дегенеративно-дистрофічні зміни суглобо-вих структур; 3-я група – посттравматичні ураженнясуглобів; 4-а група – інфекційно-запальні ураженнясуглобів [1, 2].

Після візуальної оцінки отриманих даних здійсню-ють обчислення кінетичних параметрів для кожноїфази 3ф-ОСГ: ангіографічної фази (АФ), ранньої ста-тичної фази (РСФ) та відстроченої статичної фази(ВСФ). Аналіз отриманих даних включає побудовуангіографічної кривої та обчислення середніх зна-чень кінетичних показників АФ, РСФ та ВСФ.Коефіцієнт відносного накопичення (РІ) в ангіогра-фічну фазу, який відповідає артеріальному припливув досліджуваний осередок, зростає в кожній ізнаступних груп відносно попередньої [1]. Така дина-міка свідчить про підвищення загального артеріаль-ного припливу відповідно до активності метаболічнихпроцесів в осередку.

Кутовий коефіцієнт (а) характеризує пік ангіогра-фічної кривої у фазу рівноважної концентрації абошвидкість фіксації РФП у перші хвилини після йогопотрапляння у вогнище. Для всіх видів патологічнихвогнищ цей показник перевищує значення контроль-ної групи, але статистично достовірних його відмін-ностей у різних групах не визначається. Початковаордината (b) характеризує об`єм крові, що постача-ється у вогнище. Цей показник корелює з питомиммаксимальним накопиченням РФП на І етапі ОСГ,оскільки відображає прилив артеріальної крові удосліджуваний осередок. Відмічається поступовепідвищення середнього значення b у кожній наступ-ній групі. Площа під ангіографічною кривою (FI∑)характеризує інтегральну перфузію ділянки, що вста-новлюється після завершення венозного відтоку. Мипропонуємо розглядати її лише за другу хвилину АФ,коли вона повністю включає фазу рівноважної кон-центрації [8]. FI∑ помірно збільшується у вогнищахпри аваскулярних некрозах та деформуючихостеоартрозах (108,65±4,31 та 109,19±4,41 імп × свідповідно) і у вогнищах при посттравматичнихостеоартрозах та ревматоїдних артритах(114,38±4,54 та 125,52±4,70 імп × с відповідно)порівняно з контрольною групою (81,45±2,87 імп × с).При аналізі параметрів АФ встановлено, що най-більш динамічно змінюється коефіцієнт відносногонакопичення РФП (PI) та площа під агіографічноюкривою (FI∑) – ці параметри прогресивно збільшу-ються у кожній наступній групі відносно попередньої,що свідчить про підвищення артеріального припливута інтегрального кровонаповнення в ділянках про-порційно інтенсивності ушкоджень та агресивностіпатологічних змін. Показник асиметрії характеризуєактивність кровотоку, тканинного кровонаповненнята накопичення РФП у патологічному вогнищі порів-няно із симетричною неушкодженою ділянкою [8]. Уконтрольній групі асиметрія не перевищує значенняпохибки [1]. Водночас, вона має тенденцію до підви-щення у кожній із наступних груп. При асептичнихураженнях асиметрія є відносно невисокою в усі

фази обстеження. Наслідком активних метаболічнихзмін при деформуючих остеоартрозах, посттравма-тичних артрозах та ревматоїдних артритах є значнепідвищення фіксації РФП у таких осередках порівня-но із симетричними ділянками. Максимальне значен-ня асиметрії фіксації РФП в АФ визначається приревматоїдних артритах, що свідчить про інтенсивні-ший приплив крові в такі вогнища порівняно із симет-ричною неушкодженою ділянкою. При ревматоїднихартритах максимальна асиметрія також спостеріга-ється у ВСФ, що свідчить про інтенсивну фіксаціюпрепарату в патологічних вогнищах. У РСФ, якахарактеризує переважно м’якотканинний компонент,відмічається зменшення асиметрії у 2, 3 та 4-й групахвогнищ. Показник питомого накопичення РФП (F)характеризує інтенсивність фіксації препарату у вог-нищі, нормовану на площу та введену активність. Прианалізі даних ранньої та відстроченої статичних фаз3-ф ОСГ виявляється зниження питомого накопичен-ня (FІІ > FІIІ) у вогнищах при асептичних артритах ана-логічно контрольній групі, що свідчить про незначнівідхилення активності метаболічних перетворень уних від нормального процесу ремодуляції кістковоїтканини [9]. При активних деформуючих остеоартро-зах, у посттравматичних вогнищах та вогнищах приревматоїдних артритах вимивання РФП не відбува-ється, тому питоме накопичення препарату підвищу-ється з плином часу (FІІ<FІIІ). Значення коефіцієнтавідносного накопичення (P), що відображає абсо-лютну кількість препарату у вогнищі незалежно відвведеної активності, у ІІ та ІІІ фазах має тенденцію,аналогічну показнику (F). Показник індексу ретенції(Іr) кількісно характеризує затримку препарату в кіс-тковій тканині суглобових структур [2]. В осередкахпри асептичних некрозах, як і в контрольній групі, Іr євід’ємним – у ВСФ інтенсивність фіксації препаратубуде меншою, ніж у РСФ. Проте ретенція РФП у вог-нищах при деформуючих артрозах, посттравматич-них остеоартрозах та ревматоїдному артриті є досто-вірно вищою і становить 16,67±0,79%, 18,79±0,88%та 21,18±1,12% відповідно (p<0,05) [8].

Результати аналізу кінетичних показників ангіог-рафічної фази 3-ф ОСГ наведено у таблиці.

Отже, при аналізі кількісних параметрів результа-тів АФ, РСФ та ВСФ визначено закономірності фікса-ції РФП у динаміці в патологічних осередках суглобо-вих структур різного генезу. Так, підвищення інтен-сивності кровотоку при гострих деформуючих артро-зах, посттравматичних процесах та ревматоїдномуартриті в АФ вказує на інтенсифікацію артеріальногокровопостачання таких вогнищ унаслідок активногозапалення, впливу інфекційного агенту або підвище-ної остеолітичної активності. Інтегральна перфузіяділянок із дегенеративно-дистрофічними змінами таостеонекрозом перевищує показники контрольноїгрупи за рахунок гіперемії, тканинного набряку тавпливу медіаторів запалення; у вогнищах ревматоїд-ного артриту – кровонаповнення тканин є значнобільшим за рахунок підвищення проникності судин,унаслідок дії інфекційних агентів, активації факторів


резорбції та синтезу мінеральних компонентів, ангіо-генезу.

Вимивання РФП із різних за природою діляноктакож має свої відмінні риси – так, аваскулярні осе-редки поводять себе аналогічно нормальній кістковійтканині, не затримуючи препарат. Ретенція РФП під-вищується при посттравматичних остеоартрозах таревматоїдних артритах, що свідчить про високу екс-тракційну здатність таких осередків. Асиметрія фік-сації РФП у патологічному осередку та симетричнійнеушкодженій ділянці також є вищою для 3-ї і 4-ї групвогнищ, що свідчило на користь більш інтенсивноїзатримки препарату в них.

З метою визначення достовірності відмінностейотриманих кінетичних показників для осередків різ-ної природи проаналізовано співвідношення статис-тичної імовірності їх різниці у груп вогнищ, що дослі-джувались. Кожний параметр порівнювався з анало-гічним у своїй групі.

За результатами статистичного аналізу слідзазначити, що аваскулярні осередки достовірно від-різняються від вогнищ при деформуючому тапосттравматичному артрозі лише за показникамиіндексу ретенції та асиметрії фіксації у ВСФ; в АФ невідмічається суттєвих відмінностей для цих груп вог-

нищ. Параметри ангіограм артритичних вогнищтакож не мають істотних відмінностей від інших осе-редків, окрім ділянок при ревматоїдному артриті. FI∑для 4-ї групи достовірно перевищує показники кон-трольної, 1-ї та 2-ї груп вогнищ (p<0,05); при пост-травматичних остеоартрозах цей показник, незва-жаючи на високе середнє значення, істотно не відріз-няється від інших осередків, за винятком контрольноїгрупи. Коефіцієнт відносного накопичення РФП в АФтакож має достовірні відмінності для ревматоїдногоартриту порівняно з контрольною, 1-ю та 2-ю група-ми осередків (p<0,05). Для 4-ї та усіх інших групдостовірно відрізняється значення питомого накопи-чення РФП у РСФ (p<0,05) та ВСФ (p<0,05). Важ-ливим також є визначення індексу ретенції, що маєдостовірні відмінності у вогнищах деформуючого тапосттравматичного остеоартрозу, ревматоїдногоартриту (p<0,05). Асиметрія накопичення РФП упатологічному вогнищі та симетричній неушкодженійділянці у ВСФ достовірно відрізняється в усіх групах,крім 3-ї та 4-ї груп вогнищ. Цей показник в АФ статис-тично достовірно є вищим для ревматоїдного артри-ту, а у РСФ – показники у групах між собою статис-тично не відрізняються. Загалом найбільша кількістьдостовірно відмінних показників в усіх трьох фазах

ТаблицяАналіз кінетичних показників ранньої та відстроченої статичної фази 3-ф ОСГ

Показник Контроль 1-а група 2-а група 3-я група 4-а група

FII (107) (см-2)

3,11±0,23рК-ІV*

4,11±0,46рІ-ІI*

3,18±0,19рІI-ІV*

3,38±0,21рІІI-ІV*

4,52±0,57

FІІІ (107) (см-2)

2,42±0,51рК-ІV*

3,27±0,26рІ-ІV*

4,04±0,38рІI-ІV*

3,92±0,29рІII-ІV*

5,41±0,44

PІІ(імп/см2)

61,32±3,11 61,51±3,1249,22±2,02

рІI-ІV*57,71±2,50

рІII-ІV*78,57±4,21

PІІІ (імп/см2)

34,77±1,83рК – II*рК – III*рК – IV*

52,51±2,24рІ-ІII*рІ-ІV*

60,11±3,09 67,37±3,48 79,13±4,32

Іr (%)

-27,32±1,15рК – 1I*рК – 1II*рК – IV*

-26,97±1,14рІ-ІI*рІ-ІII*pI-IV*

16,67±0,79 18,79±0,88 21,18±1,12

АІІ 1,00±0,08 1,13±0,13 1,10±0,09 1,35±0,17 1,37±0,18

АІІІ

1,00±0,08р К – 1II*р К – IV*

1,25±0,15рІ-ІII*pI-IV*

1,61±0,22рІI-ІII*рІI-ІV*

2,37±0,55 2,94±0,87

* р<0,05 – достовірність відмінностей між відповідними показниками.Примітки: 1. FІІ, FІІІ – питоме накопичення РФП в осередку в ІІ та ІІІ фазах 3-ф ОСГ. 2. PІІ, PІІІ – коефіцієнт відносного накопичення в осередку в ІІ та ІІІ фазах 3-ф ОСГ відповідно. 3. АІ, АІІ – асиметрія накопичення РФП у патологічному осередку та симетричній неушкодженій ділянці у ІІ та ІІІ фазах 3-ф ОСГ відповідно. 4. Іr – індекс ретенції (%).


відмічається між вогнищами при ревматоїдномуартриті та ділянками при асептичному некрозі тадеформуючому остеоартрозі, при цьому більшінформативними є показники статичних фаз.Параметри АФ мають суттєві відмінності лише у гру-пах із максимально різними метаболічними процеса-ми – у асептичних вогнищах та вогнищах при ревма-тоїдному артриті.

Отримані дані кінетичного розподілу РФП таособливостей метаболічного стану в осередках ура-ження кульшових та колінних суглобів є підставоюдля розробки радіонуклідної моделі «dual time-pointimaging» динаміки включення й розподілу РФП приінфекційно-запальних та асептичних дистрофічно-дегенеративних ураженнях даних суглобів [2] (рис.).

Під час аналізу кількісних параметрів результатівРСФ 3-ф ОСГ спостерігається поступове зростаннявідсотка включення та розподілу РФП у дистрофічно-дегенеративних та інфекційно-запальних вогнищах.Підвищення накопичення індикатора в інфекційно-запальних вогнищах і ділянках деформуючогоостеоартрозу зумовлено підвищенням інтенсивностікровотоку в АФ, що вказувало на інтенсифікаціюартеріального кровопостачання таких вогнищ унаслі-док активного запалення, впливу інфекційного агентаабо підвищеної остеобластичної активності.Найбільш показовим виявився аналіз параметрівВСФ 3-ф ОСГ через добу після введення РФП. Заданими аналізу, при деформуючому остеоартрозівідбувалась швидка елімінація радіологічного індика-тора з патологічного вогнища у зв’язку з активнимвимиванням РФП, унаслідок зниження кровопоста-чання тканин ділянки — так званий ретенційний «про-вал». Слід зазначити, що у вогнищах ревматоїдногоартриту, навпаки, спостерігалось експоненціальнезростання відсотка накопичення індикатора у зв’язкуз інтенсифікацією інтегральної перфузії цих ділянок,за рахунок підвищення проникності судин, унаслідокдії інфекційних агентів, активації факторів резорбціїта синтезу мінеральних компонентів, ангіогенезу.

Підсумовуючи отримані результати, можна зро-бити висновок, що обчислення кількісних показниківкінетики РФП на різних етапах 3-ф ОСГ дозволяєвизначити статистично достовірні відмінності мета-болічних змін при вогнищевих ураженнях у суглобо-вих структурах кульшових та колінних суглобів.

ЛІТЕРАТУРА1. Король П.А. Основные остеосцинтиграфическиепараметры операбельности при эндопротезированиитазобедренных суставов / П.А. Король, М.Н. Ткаченко //Травма. – К., 2015. – Том 16, вип. 3. – С. 53-55. 2. Король П.О. Радіонуклідна модель «Dual time pointimaging» у прогнозуванні параендопротезних усклад-нень при ендопротезуванні кульшових та коліннихсуглобів / П.О. Король // Травма. – 2017. – Том 18, вип. 4. –С. 77-81.3. Мечев Д.С. Радіонуклідні методи дослідження скелету:роль в клінічній практиці / Д.С. Мечев, О.В. Щербіна //Радіологічний вісник. – 2011. – Т. 38, № 1. – С. 23-25.4. Ткаченко М.М. Пріоритети вибору інструментальнихметодів дослідження в діагностичному скринінгу приендопротезуванні кульшових суглобів / М.М. Ткаченко,П.О. Король // Променева діагностика, променеватерапія. – 2015. - № 2. – С. 34-36.5. Dye S.F. The use of scintigraphy to detect increasedosseous metabolic activity about the knee / S.F. Dye, M.N. Chew // Instr. Course Lect. – 2004. – Vol. 43. – P. 453–469.6. Elgazzar A.N. The pathophysiologic basis of nuclear medi-cine / A.N. Elgazzar. – Springer International PublishingSwitzerland, 2006. – 566 p.7. Eriksen E.F. Cellular mechanisms of bone remodeling / E.F.Eriksen // Rev. Endocr. Metab. Disord. – 2010. – Vol. 11, № 4. –P. 219–227.8. Korol P. Quantitative surgical parameters of bone scintig-raphy in patients with deforming osteoarthrosis during kneearthroplasty / P. Korol, M. Tkachenko // Лучевая диаг-ностика, лучевая терапия. — 2016. — № 2. — С. 12-15. 9. Tkachenko M. The role of tree phase bone scintigraphyin arthroplasty of hip and knee joints of clean up workers ofChornobyl accident / M. Tkachenko, P. Korol // Problems ofradiation medicine and radiobiology. – 2017. – Vol. 22. — P. 476-483.10. Townsend D.W. Multimodality imaging of structure andfunction / D.W. Townsend // Phys. Med. Biol. – 2008. – Vol. 53,№ 4. – P. 1-39.

Рис. Радіонуклідна модель «dual time-point imaging» динаміки включення й розподілу РФП при інфекційно-запальних та асептичних дистрофічно-дегенеративних ураженнях суглобів

33МАЙСТЕР-КЛАС

ВступНайбільш поширеною причиною гіперкальціємії

та її супутніх ускладнень є гіперпаратиреоз (ГП). Цейпатологічний стан на початкових етапах розвитку, якправило, перебігає безсимптомно і супроводжуєть-ся, окрім підвищення рівня кальцію, також зростан-ням рівнів паратгормону (ПГ), що зазвичай виявля-ється випадково в ході проведення рутинних лабора-торних аналізів крові [1, 2].

За патофізіологічними ознаками ГП класифікуєть-ся на: первинний, який є наслідком надмірного син-тезу ПГ при ураженні прищитоподібних залоз (ПЩЗ);вторинний, що полягає у компенсаторних змінах,викликаних тривалою гіпокальціємією, і може розви-ватися в результаті синдрому мальабсорбції, рахіту,синдрому Фанконі, хронічної ниркової недостатності ідеяких інших патологічних станів, та третинний —при гемодіалізі, коли тривалий перебіг вторинногоГП викликає трансформацію гіперплазованих ПЩЗ угіперсекретуючі аденоми [1, 3-5].

Захворюваність на первинний ГП становить3:1000 випадків серед загальної популяції населеннята переважає у жінок [6]. У більшості випадків (90%)цей патологічний стан виникає спорадично, хоча у 5-10% діагностуються спадкові захворювання, у томучислі сімейний ГП, синдром множинної ендокринноїнеоплазії (типів 1, 2 А, 4), також ГП при пухлині щеле-пи і деякі інші патологічні стани [4, 7].

Серед інструментальних методів візуалізації ура-жень ПЩЗ рутинно застосовується ультразвуковадіагностика (УЗД), що дозволяє визначати структурнізміни ПЩЗ. Проте оцінка функціональних властивос-тей ПЩЗ за допомогою УЗД є обмеженою. Також підчас такого дослідження можуть виникати труднощі увипадках поєднаної патології щитоподібної (ЩЗ) таПЩЗ, коли неможливо чітко диференціювати вузловізміни ЩЗ від аденоми ПЩЗ, які в деяких випадкахможуть потребувати застосування тонкоголковоїаспараційної пункційної біопсії [8, 9].

З метою диференційної дігностики, як правило,затосовують комп’ютерну томографію (КТ) та магніт-но-резонансну томографію (МРТ), що мають на сьо-годні найвищу розподільну здатність діагностичнихзображень та дозволяють отримувати деталізовануструктурну інформацію, але, як і у випадку УЗД,

обмежені в можливостях оцінки морфофункціональ-них характеристик виявлених змін та анатомічнихструктур. Однак існують методики, що базуються нааналізі динаміки накопичення в/в введених МР/КТ-контрастних речовин [8-11].

З метою морфофункціональної діагностики утво-рень ПЩЗ та ЩЗ застосовується паратиреосцинтиг-рафія (ПТСГ) з 99mТс-МІБІ (метоксиізобутилізоніт-рил, мічений 99mТс-пертехнетатом). Виходячи ізвластивості 99mТс-МІБІ вибірково накопичуватися уклітинах із підвищеною мітохондріальною активніс-тю, ПТСГ дозволяє оцінювати функціональні/метабо-лічні властивості ПЩЗ/ЩЗ та диференціювати при-роду виявлених вузлових змін [8-11].

ПТСГ має певні обмеження у просторовій/анато-мічній прив’язці виявлених функціональних змін тапорівняно низьку просторову роздільну здатністьдіагностичних зображень. У випадках із сумнівнимирезультатами стандартних методів дослідженнядодатково проводиться однофотонна емісійнакомп`ютерна томографія (ОФЕКТ). Отримані такимчином дані можна ретроспективно проаналізувати зрезультатами інших томографічних досліджень (КТабо МРТ). Завдяки компліментарному доповненнюце дозволяє нівелювати обмеження зазначенихвище методів візуалізації та отримати вичерпнуструктурно-анатомічну та морфофункціональнуінформацію щодо виявлених патологічних змін [8, 9].

Беручи до уваги відсутність сучасних ефективнихметодик консервативного лікування первинного ГП,«золотим стандартом» вважається хірургічне вида-лення аденоми ПЩЗ. Ефективність паратиреоїдекто-мії оцінюють шляхом інтраопераційного визначенняконцентрації ПТГ у пробах крові, узятих через 10-20 хв після видалення субстрату хвороби (якщо опе-рація успішна, концентрація ПТГ знижується на >50%від вихідного рівня).

Останнім часом хірургічні втручання з приводусолітарної аденоми з відомою локалізацією прово-дяться з використанням мінімально інвазивних мето-дик паратиреоїдектомії, разом з інтраопераційнимвизначенням концентрації ПТГ. Стандартна операціяполягає у двобічній ревізії та оцінці всіх паращитопо-дібних залоз.

Особливості комплексної діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу у хворих Із поєднаною патологією щитоподібної

та паращитоподібних залоз

УДК: 616.43/.45-07-08

С.С. Коваль1,3, С.С. Макеєв1,3, М.В. Гульчій2, С.М. Цимбалюк2, І.А. Клименко2, Т.Г. Новікова 1,3

1 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Київ2 Київський міський клінічний ендокринологічний центр, Київв

3 НМАПО імені П.Л. Шупика, Київ


Викладення клінічного випадкуПацієнтка М., 47 років протягом тривалого періо-

ду спостерігалася в ендокринолога з приводу неток-сичного багатовузлового зоба. Під час проведенняпланових рутинних аналізів крові було виявлено під-вищення рівнів сироваткового іонізованого кальціюдо 1,43 ммоль/л (N=1,16-1,32 ммоль/л) та ПГ до 96,7 пг/мл (N=15,0-65,0 пг/мл). Лікуючим лікарембуло призначено консультацію хірурга-ендокриноло-га на базі КМКЕЦ з метою диференційної діагностикипервинного ГП. З метою дообстеження проведеноконтроль рівня ПГ, який у динаміці протягом двохтижнів суттєво підвищився до 16,34 пмоль/л (N=1,6-6,9 пмоль/л) та визначено рівень кальцитоніну (анта-гоніст ПГ/онкомаркер медулярного раку ЩЗ) 1,03 пг/мл (N у жінок до 6,40 пг/мл), який не переви-щував норми.

Враховуючи динаміку підвищення рівня ПГ, хворійпризначено УЗД ЩЗ з метою виявлення патологіїПЩЗ, за даними якої був встановлений багатовузло-вий зоб — визначені множинні вузлові утворенняобох часток ЩЗ розмірами від 1,0 до 3,0 см.

Для диференційної діагностики та виявлення аде-номи ПЩЗ хворій було призначено ПТСГ за данимиякої:— під час дослідження з 99mТс-пертехнетатом було

визначено «холодний» вузол у проекції середньо-нижнього сегмента правої частки ЩЗ;

— під час дослідження з 99mТс-МІБІ було визначенодві вузлові ділянки гіперфіксації маркерної речо-вини («теплі» вузли) у проекції: середньонижньогосегмента правої частки (відповідно до вузла,визначеного при дослідженні з 99mТс-пертехнета-том) та нижнього полюса лівої частки ЩЗ. У про-екції обох вузлів визначена виражена затримкаелімінації РФП у відтерміновану фазу дослідження(рис. 1).З метою уточнення топічної локалізації, визначен-

ня розмірів і походження зазначених вузлів було

додатково проведено ОФЕКТ та ретроспективнеспівставлення з даними нативної КТ м`яких тканиншиї. Було отримано такі дані: — вузол у проекції середньонижнього сегмента пра-

вої частки ЩЗ розташований інтратиреоїдно, ізчіткими контурами, розмірами 1,7х1,9х3,0 см,щільністю +76...+84 HU, із більшою ймовірністютиреоїдного генезу (рис. 2);

— вузол у проекції нижнього полюса лівої частки ЩЗрозташований екстратиреоїдно, локалізується подорсальній поверхні нижнього сегмента, із чітки-ми контурами, розмірами 1,3х1,0х1,0 см, щільніс-тю +39...+54 HU, із більшою ймовірністю аденомаПЩЗ (рис. 3).Враховуючи дані лабораторних аналізів та інстру-

ментальних методів дослідження, хворій був вста-

Рис. 1. Двофазна планарна ПТСГ. Білими стрілкамивідмічено вузлові ділянки гіперфіксації 99mТс-МІБІ іззатримкою елімінації РФП у відтерміновану фазудослідження

Рис. 2. Інтегровані дані ОФЕКТ із 99mТс-МІБІ та нативних КТ ЩЗ.Білою стрілкою відмічено інтратиреоїдний вузол,розташований у середньонижньому сегменті правоїчастки ЩЗ

Рис. 3. Інтегровані дані ОФЕКТ із 99mТс-МІБІ та нативних КТ ЩЗ.Білою стрілкою відмічено екстратиреоїдний вузол,розташований по дорсальній поверхні нижнього сег-мента/полюса лівої частки ЩЗ


новлений попередній діагноз — первинний гіперпа-ратиреоз, аденома лівої нижньої прищитоподібноїзалози, нетоксичний вузловий зоб IІI ступеня.

У плановому порядку хворій було проведенотиреоїдектомію та видалення аденоми лівої нижньоїпаращитоподібної залози після ревізії усіх паращито-подібних залоз, які не мали патологічних змін.

При інтраопераційній ревізії були підтверджені даніпопередніх інструментальних обстежень: наявністьаденоматозно зміненої лівої нижньої ПЩЗ (рис. 4) тамножинні вузли в обох частках ЩЗ, найбільший зяких локалізувався в середньонижньому сегментіправої частки.

Інтраопераційно на десятій хвилині після вида-лення аденоми лівої нижньої ПЩЗ було проведеноекспрес-діагностику ПГ, який знизився більш ніж на50% від вихідного рівня і становив 2,59 пмоль/л(N=1,6-6,9 пмоль/л).

Згідно з результатами патологогістологічного до-слідження операційного матеріалу було визначено:— вузол лівої нижньої ПЩЗ, візуалізований за дани-

ми інтегрованих зображень ОФЕКТ/КТ, розміра-ми 1,3 см відповідає аденомі ПЩЗ із головних клі-тин (рис. 5);

— двобічну мультинодулярну аденоматозну гіпер-плазію ЩЗ із вузлами мікрофолікулярної та про-стої будови, серед яких інтратиреоїдний вузолправої частки ЩЗ, визначений за даними інтегро-ваних зображень ОФЕКТ/КТ, розмірами 3,0 см(рис. 6).

Обговорення результатівУ пацієнтки з тривалим перебігом нетоксичного

багатовузлового зоба (ІІ ст.) уперше за лабораторни-ми даними було виявлено ознаки ГП, що проявляли-ся у підвищенні рівнів сироваткового іонізованого

кальцію та ПГ. Лікуючим лікарем було припущенопервинний ГП.

Під час дообстеження на базі КМКЕЦ у динаміцібуло визначено суттєве підвищення рівня ПГ та іоні-зованого кальцію. Показник онкомаркера медуляр-ного раку ЩЗ – кальцитонін, у межах нормальних

Рис. 4. Інтраопераційний знімок аденоми лівоїнижньої ПЩЗ

Рис. 5. Видалена аденома лівої нижньої ПЩЗ

Рис. 6. Тотально видалена щитоподібна залоза здвобічною мультинодулярною аденоматозною гіпер-плазією, вузлами мікрофолікулярної та простої будо-ви, серед яких інтратиреоїдний вузол правої часткиЩЗ, визначений за даними ОФЕКТ/КТ (вузол проши-тий синьою ниткою)


значень, що дозволило виключити синдром множин-ної ендокринної неоплазії та підтвердити попереднійдіагноз аденоми ПЩЗ.

За даними УЗД був визначений багатовузловийзоб із множинними вузловими утвореннями в обохчастках ЩЗ від 1,0 до 3,0 см, на тлі яких диферен-ціація вузлових змін ЩЗ з аденомою ПЩЗ булаускладнена. Таким чином, у випадку поєднаноїпатології ЩЗ/ПЩЗ УЗД була недостатньо інформа-тивною.

З метою дообстеження було проведено ПТСГ, заданими якої визначено два вузлових вогнища гіпер-фіксації радіофармпрепарату в проекції обох частокЩЗ. Вони мали характерне для аденом ПЩЗ нагро-мадження 99mТс-МІБІ (рис. 1), хоча вогнище візуалі-зоване в проекції правої частки ЩЗ, збігалося з«холодним» вузлом, визначеним за даними сцинтиг-рафії з 99mТс-пертехнетатом. Це дозволило припус-тити його тиреоїдний генез. Отже, результати ПТСГбули суперечливими.

Для подальшої диференційної діагностики патоло-гії ЩЗ/ПЩЗ було проведено ОФЕКТ, дані якої булиретроспективно інтегровані з КТ. Отримані тривимірнімультимодальні зображення дозволили уточнитирезультати ПТСГ. Було визначено, що вузол у проекціїправої частки ЩЗ був розташований інтратиреоїдно із більшою ймовірністю мав тиреоїдний генез. На цетакож вказувала його локалізація та порівняно високащільність (рис. 2). Вузол у проекції нижнього полюсалівої частки ЩЗ розташований екстратиреоїдно подорсальній поверхні ЩЗ і з більшою ймовірністю бувзумовлений аденомою ПЩЗ, оскільки локалізувався утиповому місці нижньої лівої ПЩЗ та мав щільністьнижчу за незмінену тканину ЩЗ (рис. 3).

Після встановлення попереднього діагнозу хворійбула проведена тиреоїдектомія та видалення адено-ми лівої нижньої паращитоподібної залози.

Обґрунтування хірургічної тактики видалення аде-номи ПЩЗ: високі лабораторні показники паратгор-мону та іонізованого кальцію крові, наявність утво-рення лівої нижньої паращитоподібної залози зарезультатами співставлених комплексних інструмен-тальних досліджень.

Обґрунтування хірургічної тактики тиреоїдектомії:наявність дифузних змін в обох частках ЩЗ за раху-нок множинних вузлів розмірами від 1,0 до 3,0 см, щовиповнюють всю залозу та викликають ознаки здав-лення трахеї.

Інтегроване догоспітальне обстеження дало мож-ливість хірургу без ускладнень топічно локалізуватиаденоматозно змінену паращитоподібну залозу.

Інтраопераційне експрес-визначення рівня ПГпісля видалення аденоми ПЩЗ дозволило підтвер-дити правильність попереднього діагнозу та виклю-чити можливі діагностичні помилки.

Результати гістологічного дослідження операцій-ного матеріалу також підтвердили точність поперед-нього діагнозу. Було верифіковано поєднану патоло-гію ЩЗ/ПЩЗ, підтверджено дані на користь аденомилівої нижньої ПЩЗ та багатовузлового зоба.

ВисновкиДіагностика первинного ГП у хворих із поєднаною

патологією ЩЗ/ПЩЗ потребує послідовного, обґрун-тованого, комплексного підходу із застосуваннямлабораторних, структурних і функціональних методівдослідження виявлених змін. Виходячи з аналізунаведеного клінічного випадку, слід відмітити високуінформативність та точність методики ретроспектив-ної інтеграції даних ОФЕКТ та КТ. Такий діагностич-ний підхід дозволяє мінімізувати можливості діагнос-тичної помилки та обрати найбільш адекватну такти-ку лікування.

ЛІТЕРАТУРА1. Bringhurst F.R., Demay M.B., Kronenberg H.M. Hormonesand disorders of mineral metabolism / Ed. by H.M. Kro-nen-berg, M. Schlomo, K.S. Polansky, P.R. Larsen// WilliamsTextbook of Endocrinology. — 12th ed. — Philadelphia, Pa:Saunders Elsevier, 2011: chap. 28.2. Eastell R. Diagnosis of asymptomatic primary hyper-parathyroidism: proceedings of the third international work-shop / R. Eastell, A. Arnold, M.L. Brandi [et al.] // J. Clin.Endocrinol. Metab. — 2009. — Vol. 94 (2). — P. 340-350.3. Kebebew E. Parathyroid adenoma, hyperplasia, and car-cinoma: localization, technical details of primary neckexploration, and treatment of hypercalcemic crisis / Е. Kebebew, О. Clark // Surgical Oncology Clinics of NorthAmerica — 1998. — Vol. 7. — P. 721.4. Rahbari R. Identification of differentially expressedmicroRNA in parathyroid tumors / Rahbari R., Holloway A.K.,He M., Khanafshar E., Clark O.H., Kebebew E. // Annals ofSurgical Oncology — 2011. — V. 18. — P. 1158-1165.5. Mizamtsidi M. Diagnosis, management, histology andgenetics of sporadic primary hyperparathyroidism: oldknowledge with new tricks / Maria Mizamtsidi, ConstantinosNastos, George Mastorakos, Roberto Dina, Ioannis Vassiliou,Maria Gazouli, Fausto Palazzo // Endocr. Connect. — 2018. — Vol. 7(2). — P. 56-68. 6. Adami S. Epidemiology of primary hyperparathyroidism inEurope / S. Adami, C. Marcocci, D. Gatti// Journal of Boneand Mineral Research — 2002. — Suppl. 2. — N.18-N.23.7. Thakker R. Genetics of parathyroid tumours / R. Thakker //Journal of Internal Medicine — 2016. — Vol. 280. — P.574–583.8. Cheung K. A meta-analysis of preoperative localizationtechniques for patients with primary hyperparathyroidism /K. Cheung, T.S. Wang, F. Farrokhyar, S.A. Roman, J.A. Sosa //Ann. Surg. Oncol. — 2012. — V. 19. — P. 577–83.9. Khan A. Primary hyperparathyroidism: review and recom-mendations on evaluation, diagnosis, and management. ACanadian and International Consensus / A. Khan, D. Hanley,R. Rizzoli, J. Bollerslev, J. Young, L. Rejnmark, R. Thakker, P. D’Amour, T. Paul, S. Van Uum // Osteoporosis International— 2017. — Vol. 28. — P. 1–19.10. Степаненко А.П. Первичный гиперпаратиреоз:топическая диагностика патологически измененныхпаращитовидных желез / А.П. Степаненко, Н.В. Гульчий,Е.С. Кущаева, С.С. Макеев// Эндокринология — 2004. — № 2 (40), III - IV.11. Гульчий Н. В. Использование сцинтиграфии с Tс-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной ипаращитовидных желез / Н.В. Гульчий, Е.С. Кущаева, С.С. Макеев, С.Н. Цымбалюк // Радиационнаямедицина, радиология, эндокринология — 2003 г. —№1(33), I - II.

37

Почечно-клеточныи ̆ рак составляет 2-3% всехзлокачественных новообразований. В настоящеевремя на солидное поражение почек приходитсяболее 60-70% новых случаев почечно-клеточногорака. Все большее число случайно выявленных пат-тернов почечно-клеточного рака обнаруживаетсяпосредством методов визуализации, таких как уль-тразвуковое исследование, компьютерная томогра-фия, магнитно-резонансная томография.

Варианты лечения почечно-клеточного ракавключают: радикальную нефрэктомию, частичнуюнефрэктомию, термическую абляцию и активноенаблюдение, при этом частота рецидивов составля-ет от 20 до 30% по данным метаанализов.

Разработка руководств к применению, одобрен-ных несколькими всемирно известными организа-циями, повышает вероятность безрецедивного тече-ния. К примеру, в 2009 году разработано Руковод-ство Американской ассоциации урологов (AUA) поведению локализованной группы злокачественныхзаболеваний почек, в 2017 году вышла новая редак-ция рекомендаций [1].

Формат обновленных руководств перешел киндивидуальному принятию решений, принимая вовнимание возраст пациента и сопутствующие забо-левания, характеристики опухоли и показатели функ-ции почек.

Протоколы после хирургической резекции пер-вичных опухолей направлены на выявление трехключевых моментов: онкологический контроль, сох-ранность жизненных функций и показатели выжи-ваемости.

Локализация метастазирования и распростра-ненность заболевания также влияют на прогноз.Например, пациенты с метастазами только в легкихимеют лучшую выживаемость, чем пациенты с дру-гими локализациями метастазов. В частности, пора-жение паренхимы печени связано с плохим прогно-зом, тогда как метастазы в кости имеют промежуточ-ный прогноз. Вовлеченность регионарных лимфати-ческих узлов связано с более высокой частотойметастазирования и более низким уровнем ответана иммунотерапию.

Гистологический подтип первичного почечно-клеточного рака также влияет на развитие метаста-тического поражения и, следовательно, на прогноз[2]. Классификация Гейдельберга определяет пятьразличных злокачественных гистологических подти-пов: светлоклеточная почечно-клеточная карцинома(75%), папиллярная почечно-клеточная карцинома(15%), хромофобная почечно-клеточная карцинома(5%), карцинома из собирательных трубочекБеллини (2%) и неклассифицированный почечно-клеточный рак [3].

Цели: Изучить паттерны метастатического пора-жения у пациентов, оперированных по поводу мес-тнораспространенного почечно-клеточного рака,путем нефрэктомии.

Материалы и методыПровели анализ историй болезни пациентов,

прооперированных по поводу изначально локализо-ванного почечно-клеточного рака, которые наблю-дались в КУ «КОД» ДОР и проходили плановое ком-пьютерно-томографическое исследование органовгрудной полости, брюшной полости и малого таза впериод с января 2016 года по август 2018 года.Последующее наблюдение проводилось с использо-ванием установленного протокола. Были изученызакономерности возникновения метастазов.

РезультатыВ наблюдении приняли участие 800 пациентов

(за трехлетний период). У 124 пациентов, что состав-ляет 15,5%, выявлено 169 локализаций метастази-рования.

Легкие и средостение были самой распростра-ненной локализацией метастазирования – 67 (40% ),кости – 27 (15,5%), ложе удаленной почки — 23(13,5%), забрюшинное пространство – 13 (8%),печень – 13 (8%), единственная почка – 12 (7%), про-тивоположный надпочечник – 6 (4%), мягкие ткани –4 (2%), головной мозг — 2 (1%), поджелудочнаяжелеза — 2 (1%) (табл.1).

1. 1998-2003 гг., Дели, Индия [4], 343 пациента. 2. 1998-2007 гг. Общенациональная выборка из

стационарных пациентов с диагнозом «почечно-клеточный рак», США [5], проанализированы дан-ные 11 157 пациентов, выписок из 1044 больниц в40 штатах.

Двойная локализация (синхронные раки) — 3,метахронный рак – 1 (табл. 2).

Рецидив и выживаемость показали значительнуюкорреляцию с патологической стадией, причемболее высокая стадия связана с большими рециди-вами и меньшей выживаемостью.

Поражение легких и лимфоузлов средостенияобычно проявляется в виде четко очерченных округ-лых узлов на рентгенограмме грудной клетки и ком-пьютерной томографии. Могут быть одиночнымиили множественными и обычно имеют размеры от0,5 до 3 см в диаметре. Легочные метастазы обычнопротекают бессимптомно. Метастазирование в лим-фоузлы средостения также является частой наход-кой. Как крупные паренхиматозные поражения лег-ких, так и средостения могут иметь центральнуюзону некроза.

Формирование закономерностей метастатического поражения при злокачественных образованиях почек (после нефрэктомии)

на основе собственных наблюденийДовбня А.О., Петриченко О.М., Сало М.О., Балашова О.И.,КУ «Клинический онкологический диспансер» ДОС, Днепр


Таблиця 1

01.01.2016 –01.08.2018,

Днепр, Украина

1998-2003 гг., Дели, Индия

1998-2007 гг.Nationwide Inpatient

Sample (NIS), USA

Количество пациентов 800 343 11157

Локализация метастазов 15,5% (169) — —

Легкие и средостение 40% (67) 37% 45,2% (5039)

Кости 15% (27) 22% 29,5% (3268)

Ложе удаленной почки 13,5% (23) —

Печень 8% (13) 19% 20,3% (2267)

Забрюшинное пространство

8% (13) — 21,8% (2451)

Единственная почка 7% (12) — —

Противоположный надпочечник

4% (6) — 8,9% (991)

Мягкие ткани 2% (4) — —

Поджелудочная железа 1% (2) — —

Головной мозг 1% (2) 8% 8,1% (904)

Синхронные раки и метахронные раки

5 — —

Другие локализации — — 18,2% (2027)

Пациенты после нефр-эктомии, без метастази-рования, клин. группа 3

84,5% (676) — —

Таблица 2

Таблица 3

Почка Предстательная Молочная железа Легкие

Синхронный рак +++ + ++

Метахронный рак ++ + +

СтадияЛегкие

и средо-стение

Кости ПеченьГолов-

ноймозг

Ложеудален-

нойпочки

Мягкиеткани

Подже-лудоч-

наяжелеза

Единст-веннаяпочка

Проти-вопо-

ложныйнадпо-чечник

Забрю-шинное

про-стран-

ство

І 15 2 2 7 3 2 4

ІІ 20 7 4 1 5 1 4 2 1 1

ІІІ 21 5 5 1 6 5 1 3

IV 11 13 2 5 1 2 2 5


На компьютерной томографии метастазы в пече-ни могут проявляться в виде гиподенсивных очагов иобразований, слабо очерченных, могут иметь пери-ферическое усиление контрастирования или прояв-ляться в виде гиперваскулярных образований с цен-тральным некрозом или без него (рис. 3, 4).

Поражение поджелудочной железы можетбыть многоочаговым, хорошо выраженным и гипер-васкулярным, что может имитировать опухолиостровковых клеток. Центральный некроз можетпроявляться в более крупных поражениях.

Повреждения брюшины встречаются в 1% слу-чаев и могут проявляться в виде обширных асцитов,сальниковой инфильтрации или перитонеальныхимплантатов. Метастазы в тонкой кишке редки имогут быть одной из причин инвагинации.

Рецидив в ложе удаленной почки, по даннымлитературы, встречается редко (2-3%), и некоторыеисследования показали лучший прогноз, если мес-тный рецидив радикально лечится хирургическимпутем. Опять же, как и в случае отдаленных метаста-зов, местный рецидив более вероятен, если исход-ная опухоль большая по размерам и имеет более

высокую стадию опухолевого процесса. Рецидивтакже связан с неполной резекцией первичной опу-холи, положительными хирургическими краями иметастазами в регионарные лимфатические узлы.

Местный рецидив в ложе удаленной почки прояв-ляется в виде гетерогенных образований с централь-ным некрозом. Образования могут инвазироватьнижележащую поясничную мышцу. Частота местныхрецидивов колеблется от 1,8 до 27%. Петли кишечни-ка и хвост поджелудочной железы, которые выполня-ют почечное ложе, могут быть ошибочно интерпрети-рованы как рецидив заболевания (рис. 5).

После нефрэктомии метастазы в надпочечникимогут развиться у 10% пациентов. Визуализацияочагов и образований в надпочечниках на компью-терной томографии у пациентов с почечно-клеточ-ным раком имеет 100% -ное отрицательное прогнос-тическое значение в метастазировании, подтвер-жденное при последующей гистологии (рис. 6).

Забрюшинная лимфаденопатия может возни-кать при метастатическом распространении ПКР.Метастатические узлы больше накапливают кон-трастный препарат, чем реактивные лимфатические

Рис. 1. Многочисленные Mts в легких Рис. 2. Mts в л/узлы средостения

Рис. 3. Mts образования в печени, с некрозом Рис. 4. Гиперваскулярные Mts в печени


узлы. Как при КТ, так и при МРТ диагностика пораже-ния лимфатических узлов основана на критерияхразмера. КТ и МРТ не могут идентифицироватьметастазы в лимфатических узлах нормального раз-мера, и оба не способны отличить реактивные уве-личенные узлы от увеличения в результате метаста-зирования. Тем не менее метастатическая опухоль,безусловно, присутствует в узлах более 2 см.Микроскопическая инвазия лимфатических узловвстречается редко (у менее чем 5% пациентов).Общая точность постановки метастатического пора-жения лимфатических узлов на КТ и МРТ составляет83-88%.

Метастазы в кости Классически проявляются в виде мягкотканных

структур, разрушают кортикальный слой кости,вызывают вздутие, замещают структуру костнойткани.

Большинство метастазов в кости являются симп-томатическими. Было показано, что рутинная визуа-лизация у бессимптомных пациентов с ПКР дает низ-кий уровень выявления метастазирования в кости.Staudenherz et al. [6] показали, что чувствительностьсцинтиграфии костей при ПКР варьировала от 10 до60% даже среди предварительно отобранных паци-

ентов с высокой вероятностью поражения скелета(рис. 7, 8).

Метахронное поражение левой молочной железыу пациентки, прооперированной по поводу почечно-клеточного рака (рис. 9).

Рис. 5. Рецидив в ложе удаленной почки

Рис. 6. Метастатическое поражение надпочечника

Рис. 7. Поражение крестца (мягкотканный режим)

Рис. 8. Поражение крестца (костное окно)

Рис. 9. Заболевание левой молочной железы, мета-стазы в легкие и средостение


ВыводыС появлением новых методов лечения метастати-

ческого почечно-клеточного рака визуализацияиграет более важную роль в оценке степени метас-татического распространения и оценке ответа налечение. Компьютерная томография играет важнуюроль в постановке и оценке наличия метастазов вразличных органах и системах. Возникновениеметастазов коррелирует с патологической стадиейзаболевания при первичном выявлении. Роль радио-лога заключается в выявлении и верификации мел-ких образований в почке и определении дальнейшейтактики ведения пациента (совместно с урологом), атакже в динамическом наблюдении, что являетсяключевым для мелких образований в почке.Распознавание мелких образовании в почке преду-сматривает применение методов лучевой диагнос-тики, определение размеров образования, изучениединамики его и в отдельных случаях — биопсию.

ЛИТЕРАТУРА1. Renal Mass and Localized Renal Cancer: AUA GuidelinePublished 2017.2. Masatoshi M., Masatsugu I., Jun-ichiro I., Shiro B. An opti-mal follow-up protocol for renal cell carcinoma based onthe occurrence of recurrences after surgery [in Japanese]//Nippon Hinyokika Gakkai Zasshi. — 2000. — 91. — Р. 700-707. 3. The distribution of histological subtypes of renal tumors bydecade of life using the 2004 WHO classification // J. Urol. —2008.4. Flanigan R.C., Campbell S.C., Clark J.I., Picken M.M.Metastatic renal cell carcinoma // Curr. Treat. Options.Oncol. — 2003. — 4. — Р. 385-390. 5. Pattern of metastases in renal cell carcinoma: a singleinstitution study / В. Sivaramakrishna, Р. Gupta Narmada,Department of Urology, All India Institute of MedicalSciences. — New Delhi, India.6. Descriptive characteristics of patients diagnosed withmetastatic renal cell carcinoma. Nationwide InpatientSample, 1998–2007.

УДК 616.728.4 -073.7+617.586-073.7ББК 53.6ISBN 978-966-97495-1-2

Лисенко Н.С.Стопа і надп’ятково-гомілковий суглоб. Вікова променева анатомія, рентгенодіагно-

стика вроджених та набутих захворювань: навчальний посібник / Н.С. Лисенко, О.П. Шармазанова, І.О. Вороньжев та ін. – Х.: Видавець Рожко С.Г., 2016. – 183 c.

У навчальному посібнику наведено дані про вікову рентгенанатомію,методи рентгенологічного дослідження стопи та надп’ятково-гомілковогосуглоба, висвітлені питання рентгенодіагностики вроджених та набутихзахворювань даного відділу опорно-рухової системи в дітей та дорослих.

Видання розраховано на лікарів-рентгенологів, ортопедів-травматологів,педіатрів тощо.

НОВІ КНИГИ

УДК 616.7 -073.75ББК 54.181-4ISBN 978-966-2445-95-4

Шармазанова О.П.Рентгенологічний атлас травматичних ушкоджень кінцівок: навчальний посібник /

О.П. Шармазанова, Н.С. Лисенко, О.В. Волковська та ін. – Х.: ФОП Бровін О.В.,2015. – 158 c.

У даному посібнику подана рентгенологічна картина та протоколи описурентгенограм різних травматичних пошкоджень кісток кінцівок у дорослих,представлені особливості травматичних пошкоджень кісток у дітей.

Навчальний посібник розраховано для самостійної роботи лікарів-рент-генологів, інтернів-рентгенологів та ортопедів-травматологів.

Замовити книгу можна за телефоном: +038 057 751-11-81

42

Проблема тромбоэмболии легочной артерии(ТЭЛА) продолжает сохранять высокую степень акту-альности, так как остается на сегодняшний деньсложной клинической проблемой, несмотря на сов-ременные методы диагностики и лечения. По дан-ным ВОЗ, ТЭЛА признана одним из наиболее рас-пространенных сердечно-сосудистых заболеваний вмире и занимает третье место после ишемическойболезни сердца и инсульта. Эпидемиологию ТЭЛАпроследить достаточно сложно, поскольку эта пато-логия может оставаться бессимптомной или диаг-ностироваться случайно. В некоторых ситуацияхпервым ее проявлением является развитие внезап-ной смерти. Предположительная частота ТЭЛА вУкраине составляет около 50 000, а летальных исхо-дов более 10 000 в год [1]. Без соответствующеголечения летальность при данной патологии,частосовершенно неожиданная и драматическая, дости-гает 30% [2, 3].

Эмболия легочной артерии не всегда являетсяследствием эмболии тромботическими массами.Существует и нетромботическая легочная эмболия(НТЭЛА), определяющаяся как эмболизация легоч-ных артерий различными типами клеток (адипоцита-ми, амниотическими, трофобластическими или опу-холевыми), септическими эмболами, грибами, ино-родными телами или воздухом/газами. НТЭЛАможет быть как острой, так и хронической. Послед-няя, в свою очередь, может привести к формирова-нию хронической легочной гипертензии.

По причине неизученности и относительно ред-кой встречаемости нетромботическая легочнаяэмболия представляет собой серьезную диагности-ческую проблему, так как сопровождается нехарак-терными и нетипичными клиническими проявления-ми, которые зачастую недооцениваются. Ониварьируют от крайне тяжелых состояний, таких какострый респираторный дистресс-синдром, до суб-клинических.

Как правило, ключевую роль в верификации диаг-ноза играют патологоанатомические исследования,реже диагноз устанавливается прижизненно приизучении материала, полученного из легочной арте-рии во время эмболэктомии/тромбэндартерэкто-мии или бронхоальвеолярной лаважной жидкости.

Последние десятилетия современная медицинаознаменовалась резким ростом интервенционныхтехнологий, что привело, в свою очередь, к появле-нию и увеличению частоты эмболии легочной арте-

рии инородными телами (силикон, обломки катете-ров, проводники, кава-фильтры, спирали для эмбо-лизации и компоненты эндоваскулярных стентов, це-ментирующие вещества, применяемые при вертеб-ро-пластике) [4-6].

Цель повысить осведомленность врачей о про-блеме нетромботической тромбоэмболии легочнойартерии.

Приводим клинический случай эмболии легочнойартерии инородными телами.

Больной П., 1940 года рождения, был госпитали-зирован в кардиохирургическое отделение КУ ЗОКБЗОС 28.04.2017 г. с жалобами на периодические«давящие», «пекущие» боли за грудиной, иррадии-рующие в шею, левую руку, межлопаточную область,одышку при минимальной физической нагрузке,повышение артериального давления до 170/100 мм рт. ст., общую слабость. В анамнезе – анги-нозные боли с 2014 года. Наблюдался у кардиологапо месту жительства с диагнозом ИБС: стенокардиянапряжения ІІ ФК и гипертоническая болезнь 2-й ст.С начала апреля 2017 года отмечал ухудшение сос-тояния, связанное со снижением толерантности кфизической нагрузке, прогрессированием ангиноз-ных болей и одышки. С 18.04.2017 по 27.04.2017г.находился на стационарном лечении в кардиологи-ческом отделении КУ ГКБ № 7, откуда, по причинеотсутствия положительной динамики на фоне прово-димой терапии и был переведен в кардиохирурги-ческое отделение КУ ЗОКБ ЗОС для дальнейшегодообследования и лечения.

Диагноз при поступлении в ЗОКБ: ИБС: прогрес-сирующая стенокардия, полная блокада правойножки пучка Гиса. СН I ст. І ФК. ГБ 3-я ст.

Ниже приводим результаты селективной корона-рографии (05.05.2017): тип кровоснабжения сме-шанный, ствол левой коронарной артерии не изме-нен, передняя межжелудочковая артерия с макси-мальным стенозом 95% в проксимальной и среднейтрети, огибающая артрия со стенозом 99% в устье и95% в средней трети, первая ветвь тупого края состенозом 96% в проксимальной части, правая коро-нарная артерия со стенозом 50% в проксимальнойчасти и 95% в средней трети, правая позвоночнаяартерия со стенозом в устье 95%.

Кроме того, при проведении селективной коро-нарографии было выявлено наличие множества R-контрастных инородных тел в паренхиме обоихлегких (рис. 1).

Клинико-диагностический случай. Эмболия легочной артерии инородными телами

УДК 616.131-008.331.1-073.756.8: 681.3

Н.В. Рудик1, С.Н. Иващенко2, Е.Ю. Бледнова2

1ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», Запорожье2ЧП Центр компьютерной томографии «Инмедико», Запорожья


При дополнительном опросе пациента выяснено,что в анамнезе (около 30 лет назад) имеет местооперация по поводу варикоцеле левого яичка.

Краткая литературная справка. Существуют мно-гочисленные хирургические и консервативные спо-собы коррекции варикозного расширения семеннойвены и вен семенного канатика. Одним из консерва-тивных подходов к лечению варикоцеле являетсярентгенографическая эмболизация левой семеннойвены. Она представляет собой пункцию бедреннойвены с проведением ангиографического зондачерез нижнюю полую вену, левую почечную вену влевую семенную [7]. Эндоваскулярная окклюзиясеменной вены выполняется с использованиемсклерозирующих препаратов или эмболизирующихспиралей (рис. 2, 3).

Для уточнения характера поражения легких паци-енту назначена компьютерная томография (КТ) орга-нов грудной клетки с контрастным усилением.Исследование проводились с использованием 4-срезового спирального компьютерного томогра-фа Toshiba Asteion Super 4 Edition. Для проведения КТиспользовался контрастный препарат Ультравист-300(фирмы Bayer, Германия), который вводился болюс-но в кубитальную вену с помощью автоматическогоинжектора со скоростью 3 мл/с.

В ходе обследования были выявлены инородныетела металлической плотности в ветвях легочнойартерии (рис. 4). Несмотря на значительную пло-щадь поражения, признаков легочной гипертензииобнаружено не было. Результаты, представленные втабл. 1, демонстрируют отсутствие у пациентаострой или хронической легочной гипертензии, чтоподтверждается и данными, полученными в ходеультразвукового исследования сердца (табл. 2).Клиническая картина ангинозных болей и одышки

являлась следствием тяжелого коронарного атеро-склероза, по поводу которого больному было прове-дено аортокоронарное шунтирование (15.05.2017).

Таким образом, стремительно развивающиесявозможности современной интервенционной меди-цины требуют от врача осведомленности и насторо-женности в отношении развития НТЭЛА. КТ с внутри-венным усилением является основным методомдиагностики как ТЭЛА, так и нетромботическойэмболии легочной артерии.

ЛИТЕРАТУРА1. Ватутин Н. Т., Калинкина Н. В., Ещенко Е. В., Костогрыз В. Б.,Касем С. С. Тромбоэмболия легочной артерии: основ-ные сведения и собственные наблюдения // Украинскийнаучно-практический журнал «Серце і судини». – 2013. –№ 1 (41). – C. 120-123.2. Castaсer Eva, Gallardo Xavier, Ballesteros Eva, AndreuMarta, Pallardу Yolanda, Mata Josep Maria, Riera Lluis. CTDiagnosis of Chronic Pulmonary Thromboembolism //RadioGraphics. – 2009. – Vol. 29. – P. 31-53.3. Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Ещенко Е.В., Дегтерева А.Э.,Кравченко А.В., Картамышева Е.В. и др. Тромбоэмболиялегочной артерии (Обзор рекомендаций Европейскогообщества кардиологов по диагностике и лечению, 2014)// Практична ангіологія. – 2015. – № 1 (68). – С. 5-18.

Рис. 1. Фрагмент рентгенограммы органов груднойполости пациента П., 1940 г.р. перед проведениемселективной коронарографии. Множество R-конт-растных инородных тел в паренхиме обоих легких

Рис. 2. Техника выполнения эмболизации левойсеменной вены

Рис. 3. В левой семенной вене установлены спирали


Рис. 4. Множество рентгенконтрастных инородных тел металлической плотности (спирали) в просвете вет-вей правой и левой легочной артерий (стрелки)

Таблица 1КТ-показатели сердца и магистральных сосудов

Показатель, единицы измерения Результат Норма

Диаметр ствола легочной артерии, мм 23 <29,5

Диаметр правой легочной артерии, мм 22 20-23

Диаметр левой легочной артерии, мм 20 18-21

Диаметр аорты, мм 38 <32

Диаметр бронхиальных артерий, мм 1,2 <1,5

Диаметр нижней полой вены, мм 27 22-28

Диаметр верхней полой вены, мм 20 16-23

Поперечный размер правого желудочка, мм 35 <45

Поперечный размер левого желудочка, мм 35 <55

Отношение правого желудочка к левому 1,0 <1,0

Толщина стенки правого желудочка, мм 2,0 <3,0


4. Пархоменко А.Н. Діагностика та лікування гострої тром-боемболії легеневої артерії // Український кардіоло-гічний журнал. – 2016. – Додаток 2. – С. 4 -51.5. Jorens P.G., Van Marck E., Snoeckx A., Parizel P.M. Non-thrombotic pulmonary embolism // Eur. Respir. J. – 2009. –Vol.34. – Р. 452–474.

6. Кастарнов А.В., Юдин А.А., Рогаткин П.С., Орлова Л.Г.,Секирская Г.В., Хурхурова Н.В. Нетромботическаяэмболия легочной артерии полиметилметакрилатом //Лучевая диагностика и терапия. — 2016. — № 3. – С. 73-77.7. Муслимов Ш., Богданова А. Варикоцеле: результатыприменения разных методов лечения // Врач. – 2011. – № 11. – С.56-60.

Таблица 2Показатели эхокардиоскопии

Показатель, единицы измерения Результат Норма

Левое предсердие (поперечный размер), мм 38 <40

Правое предсердие (поперечный размер), мм 32 25-41

Аорта, мм 24 <35

Конечно-систолический размер ЛЖ, мм 30 23-38

Толщина задней стенки ЛЖ, мм 12 <12

Толщина межжелудочковой перегородки ЛЖ, мм 16 <9

Конечно-диастолический размер ЛЖ, мм 48 36-55

ФВ (Teich.), % 68 >55

Правый желудочек, мм 28 <28

Стенка правого желудочка, мм 2,1 <2,0

Среднее давление в ЛА, мм рт. ст. 18 <18

На митральном клапане регургитация 1 степени. Диастолическая дисфункция левого желудочка 1-го типа. Вплевральных полостях с обеих сторон в синусах небольшое количество жидкости.

УДК: 616-074-076(07) ББК 53.4я7 Р15

Радіоімунологічний аналіз в клінічній практиці (Д.С. Мечев, О.І. Москалець, О.С. Бондарук, О.В. Щербіна, Н.М. Старчак). – К.: ІВО «Медицина України», 2014. – 102 с. – ISBN 978-966-8796-27-2.

У навчальному посібнику висвітлено питання проведення радіоімунологічного аналізу,зокрема особливості роботи з діагностичними наборами. Розглянуто аспекти клінічногозастосування визначення гормонів, пухлинних маркерів та інших біологічно активних речо-вин. Навчальний посібник розраховано на лікарів-слухачів циклів підвищення кваліфікаціїзакладів післядипломної освіти, а також на лікарів з радіонуклідної діагностики, лікарів-лаборантів, ендокринологів, онкологів та урологів.Рекомендовано до видання вченою радою Національної медичної академії післядипломноїосвіти ім. П.Л. Шупика (протокол № 10 від 11.12.2013).Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для організаторів

та викладачів післядипломної медичної освіти та лікарів-слухачів циклів підвищення кваліфікації закладів (факультетів)післядипломної освіти.Друкується згідно зі свідоцтвом про внесення Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупикадо Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (серія ДК № 3617).

Замовити книгу можна за телефоном: +38 044 503�04�39

НОВІ КНИГИ

46

У наукових публікаціях, присвячених оцінкамрадіаційного опромінення населення України, до сьо-годні наводяться дані, що найбільший внесок у фор-мування колективної ефективної дози населеннякраїни дають плівкова флюорографія легень (37,2%)та рентгенографія (31,4%) [1, 2]. Автори цих публіка-цій стверджують, що за незначної кількості флюорос-копічних (1,9%) та КТ-досліджень (1,1%) їхній внесоку сумарну колективну дозу становить 13,0 та 11,3%відповідно (рис.1).

На жаль, на сьогодні в Україні відсутні достовірністатистичні дані про кількість радіологічних дослі-джень, які виконуються щорічно в державних, відом-чих та приватних медичних закладах (МЗ). Статис-тичні дані, які щорічно збираються по країні, не вра-ховують ні наявність сучасного цифрового обладнан-ня, ні кількість виконаних на ньому досліджень. А вжебільше ніж половина флюорографів в Україні цифровіі на них виконується цифрова рентгенографія. Це даєпідстави для сумнівів у коректності наведених даних.

Мабуть, єдина спроба отримати інтегровані ста-тистичні дані про загальну кількість радіологічнихдосліджень у країні з урахуванням відомчих та при-ватних медичних закладів була зроблена Міністер-

ством охорони здоров’я (МОЗ) спільно з Асоціацієюрадіологів України (АРУ) у 2010 році [3]. У табл. 1наведено інформацію про загальну кількість рентге-нівського обладнання в країні та виконаних на нихдослідженнях у 2009 році.

Із наведених даних видно, що середнє наванта-ження на комп’ютерний томограф в усіх медичнихзакладах перевищувало 2,5 тисячі досліджень на рік.

У наступні роки кількість високотехнологічногообладнання в країні збільшувалася головним чиномза рахунок приватних установ. Вже у 2015 році понад50% високотехнологічних радіологічних досліджень(комп’ютерних та магнітно-резонансних томографій)виконувалося у приватних медичних закладах, прощо відзначила у своєму виступі на 4-му Національ-ному конгресі з міжнародною участю «Радіологія вУкраїні» головний спеціаліст МОЗ за напрямком«Радіологія» Т.А. Ялинська. При цьому за 6 років кіль-кість комп’ютерних томографів у бюджетних медич-них установах збільшилася всього на 17 одиниць. У2015 році в держаних та муніципальних МЗ буловиконано 434 434 комп’ютерних томографії [4], тобтонавантаження на одиницю обладнання залишилосяна рівні 2009 року. Враховуючи те, що навантаженняна приватний комп’ютерний томограф було у 2009році навіть нижчим, ніж у бюджетних, а в приватнихМЗ було виконано більше ніж половина комп’ютер-них томографій, загальна кількість комп’ютернихтомографів у країні мала бути більше ніж 300 оди-ниць. При цьому офіційно зареєстрованихкомп’ютерних томографів навіть у 2017 році буломенше. Про те, що кількість зареєстрованих томог-рафів не відповідає їх реальній кількості, свідчить хочби той факт, що лише в Києві їх вже близько ста оди-ниць. З урахуванням середнього навантаження наодин комп’ютерний томограф сьогодні можна впев-нено говорити про те, що в країні нині виконуєтьсяпонад 1,0 млн комп’ютерних томографій.

Минулого року на 6-му Національному конгресі зміжнародною участю «Радіологія в Україні» булонаведено результати анкетування кабінетів томогра-фії щодо режимів досліджень та дозиметричнихвеличин, які контролюються. У проведеному дослі-дженні було, зокрема, встановлено, що у 2017 роцізначення дозового індексу комп’ютерної томографіїCTDI для різних видів досліджень становили від 2,5до 200,0 мГр, добуток дози на довжину DLP – від 50,0до 2000,0 мГр∙см. Найбільші дози відмічено длядосліджень черевної порожнини і таза та при прове-денні досліджень за онкологічним протоколом [5].

Радіаційні ризики в променевій діагностиці та основні шляхи їх зниження

Б.І. Кузів, Ю.М. Коваленко Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Рис.1. Розподіл колективної ефективної дози насе-лення України за основними видами рентгенодіагно-стичних досліджень [1]


Авторами дослідження з Інституту медичної радіоло-гії ім. С.П. Григор’єва НАМН України було проаналізо-вано та наведено розподіл КТ за зонами обстеження(рис. 2) та зроблено припущення, що кількість ком-п’ютерних томографів сягає вже 400 одиниць, а кіль-кість КТ наблизилась до 1,5 млн досліджень, тобтомайже в 4 рази збільшилась порівняно з 2009 роком.

Якщо за наведеними вище даними розрахуватисередню ефективну дозу на пацієнта, то вона стано-витиме близько 12,0 мЗв. У цьому випадку внесок КТу колективну ефективну дозу для населення країни12,0 мЗв х 1500000,0=18 000 люд.×Зв буде порівня-ний із внеском до неї флюорографії — 19643,0люд.×Зв [1].

З урахуванням того, що половина флюорографійвиконується на сьогодні на цифрових флюорогра-фах, можна вже говорити про те, що найбільший вне-сок до колективної ефективної дози для населеннякраїни сьогодні робить, як у європейських країнах таСША, саме комп’ютерна томографія, а не флюоро-графія чи рентгенодіагностика.

Тут слід також сказати і про радіаційні ризики дляпацієнтів, пов’язані з проходженням радіологічнихдосліджень. Радіаційні ризики визначають кількістьімовірних радіаційно-індукованих раків на певну кіль-кість населення. Для класифікації ризику для здо-ров'я пацієнта, пов'язаного з медичним втручанням уформі променевих досліджень або лікувальних про-цедур, використовується така міжнародна шкаларизику [6]:• нехтуваний — <10-6 (менше ніж 1 випадок на

мільйон осіб);• мінімальний — 10-6-10 -5 (від 1 до 10 випадків на

мільйон осіб);• дуже низький — 10-5-10 -4 (від 1 до 10 випадків на

сто тисяч осіб);• низький — 10-4-10-3 (від 1 до 10 випадків на десять

тисяч осіб);• помірний — 10 -3 - 3 × 10 -3 (від 1 до 3 випадків на

тисячу осіб);• істотний — 3 × 10 -3 – 10 -2 (від 3 до 10 випадків на

тисячу осіб).

Таблиця 1Інтегровані дані про кількість рентгенівського обладнання

та виконаних на ньому досліджень у 2009 році

ПоказникиДержавні та муні-ципальні медичні

заклади

Відомчі та приватнімедичні заклади

ВСЬОГО

Кількість рентгенівських апаратів 10 299 540 (~5%) 10 839

Кількість флюорографів 2076 18 (<1%) 2 094

Кількість комп’ютерних томографів 135 77 (~36%) 212

Кількість рентгенологічних досліджень 21 603 699 2 908 166(~12%) 22 679 226

Кількість флюорографій 21 499 480 1179746(~5%) 22 679 226

Кількість комп’ютерних томографій 385 604 193 491(~33%) 579 095

Рис. 2. Розподіл КТ-обстежень за локалізацією станом на 2017 р. за даними анкетування кабінетівкомп’ютерної томографії, проведеного Інститутом медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України [5]

Грудна клітка24%

Голова28%

Кінцівки7%

Черевнапорожнина

26%


Із наведених у таблицях 2 і 3 даних видно, щоякщо цифрова флюорографія та рентгенографія, якіна сьогодні є основними методами рентгенологічнихдосліджень, відносяться до категорій із мінімальнимта дуже низьким рівнем ризику, то плівкова флюо-рографія та комп’ютерна томографія – до категорії знизьким рівнем ризику, де кількість радіаційно-інду-кованих раків відрізняється на порядок.

Тому основними шляхами зменшення промене-вих ризиків у променевій діагностиці є скасуванняплівкової флюорографії та оптимізація променевогонавантаження на пацієнтів при КТ.

Проте якщо скасування плівкової флюорографії вкраїні де-юре вже відбулося після появи спільногонаказу Державної інспекції ядерного регулювання таМіністерства охорони здоров’я України № 51/151 від16.02.2017 р. «Про затвердження Загальних правилрадіаційної безпеки використання джерел іонізуючо-го випромінювання у медицині», то робота в напрям-ку оптимізації променевого навантаження в КТ тількипочинається.

Слід зауважити, що для кожного із цих шляхівпотрібні дуже різні часові, матеріальні, людські тафінансові ресурси, що визначатиме швидкість рухукожним із цих напрямків.

Скасувати плівкову флюорографію, на першийпогляд, простіше, проте незважаючи на наявністьнормативної бази та очевидність доцільності цьогокроку, зробити його до сьогодні не вдається. Але від-мова від плівкової флюорографії не дуже зменшитьрадіаційні ризики в променевій діагностиці, оскількипри зменшенні ефективної дози для пацієнта з 1,0 до 0,2 мЗв кількість радіаційно-індукованих раківзменшиться щонайбільше на 800 випадків на рік.

Більш ефективною, з точки зору зменшеннярадіаційного ризику, є оптимізація променевого

навантаження на пацієнта при КТ. Тут можливе змен-шення опромінення пацієнта на кілька мілізівертів і,відповідно, скорочення кількості радіаційно-індуко-ваних раків на понад 1500 випадків на рік. Наприклад,на сьогодні в Україні середня ефективна доза дляпацієнта при КТ ОГК перевищує 5,5 мЗв, тоді як закордоном є досвід впровадження низькодозовихпротоколів КТ ОГК, при виконанні яких променевенавантаження на пацієнта не перевищує 2,0 мЗв [7, 8],тобто потенційно зменшити дозу можна більш як на3 мЗв. Такі приблизно цифри можна навести для КТінших локалізацій.

Проте, щоб досягти такого зменшення дози приКТ-дослідженнях, у цей напрямок потрібно вкластизначні інтелектуальні, матеріальні та фінансові ресур-си. Імовірно, їх можна знайти, якщо звільнити відліцензування загальну рентгенодіагностику, де знач-ні ресурси витрачаються на теоретичне скороченнякількості радіаційно-індукованих раків менш як на500 випадків на рік. На практиці це скорочення знач-но менше.

Ще одним напрямком зменшення радіаційнихризиків у променевій діагностиці є впровадження вклінічну практику цифрового томосинтезу (ТС), якийможе скоротити потребу в направленні пацієнтів накомп’ютерну томографію. Цей новий метод рентге-нівської візуалізації за чутливістю виявлення патологіїрізних локалізацій, зокрема ОГК, наближається доКТ, а променеве навантаження на пацієнта при ТС урази менше порівняно з комп’ютерною томографією[4, 9-15]. Ще однією перевагою томосинтезу є те, щона відміну від коштовних комп’ютерних томографів,які на 100% закуповуються за валюту за кордоном,цифрові рентгенівські системи з режимом томосин-тезу виготовляються в Україні і коштують у разименше за комп’ютерні томографи. Оскільки ТС вико-нується на звичайному рентгенівському обладнанні

Таблиця 2Діапазони ефективних доз (мЗв), що відповідають різним рівням радіаційного ризику

Категорія ризику

Ефективна доза, мЗв

Діти (до18 років)Дорослі

(від 18 до 64 років)Старші

(65 та більше років)

Нехтуваний(<10 -6)

<0,01 <0,02 <0,2

Мінімальний(10-6-10-5)

0,01-0,1 0,02-0,2 0,2-2

Дуже низький(10-5-10-4)

0,1-1 0,2-2 2-20

Низький(10-4-10-3)

1-10 2-20 20-200

Помірний(10-3-3×10-3)

10-30 20-60 200-500

Суттєвий(3×10-3-10-2)

30-100 60-200 —


[16-20], то його впровадження може йти одночасно зоновленням рентгенівської апаратури, необхідноїдля проведення рутинних рентгенографічних дослід-жень.

В умовах обмеженості в Україні як фінансовихресурсів, так і кваліфікованих кадрів, що працюють уобласті радіаційної безпеки, доцільно зосередитигалузі на напрямках, що можуть дати більше знижен-ня радіаційних ризиків.

Такими напрямками сьогодні в країнє повне ска-сування плівкової флюорографії, оптимізація проме-невого навантаження на пацієнтів при виконаннікомп’ютерної томографії та прискорене впрова-дження в клінічну практику томосинтезу.

ЛІТЕРАТУРА1. Стадник Л.Л., Шальопа О.Ю., Носик О.В. Оцінкаефективних доз опромінення пацієнтів за найбільшмасових рентгенодіагностичних досліджень та їх вкладу всумарну колективну дозу медичного опроміненнянаселення України // Променева діагностика, промене-ва терапія. — 2014. — № 1-2. — С. 86-89.2. Стадник Л.Л., Шальопа О.Ю., Носик О.В. Встановленнянаціональних діагностичних рекомендованих рівнів урентгенодіагностиці як інструмент оптимізації медичногоопромінення // ENVIRONMENT & HEALTH. — 2015. — №3. — С. 68-72.3. Показники діяльності радіологічної служби України в2008-2009 рр.: довідник / О.А. Федько, Ю.М. Коваленко. –К., 2010. — 80 с.

Таблиця 3Класифікація рентгенологічних та КТ-обстежень загального призначення

за радіаційним ризиком у пацієнтів різних вікових груп

Радіаційнийризик

Рентгенологічне обстеження КТ-обстеження

Діти (до18 років)

Дорослі (від 18

до 64 років)

Старші (65 та більше років)

Діти (до

18 років)

Дорослі(від 18

до 64 років)

Старші (65 та більше

років)

Нехтуваний(<10 -6 )

Рентгеногра-фія (РГ) кінцівок

РГ кінцівок.Денсито-

метрія

РГ черепа, ОГК,шийного

відділу хребта,кінцівок.Денсито-

метрія цифрова

скринінгова рентгенографія

Мінімальний(10-6-10-5)

РГ черепа,ОГК,

шийного відді-лу хребта,кінцівок.цифрова

скринінговарентгеногра-

фія

РГ черепа,ОГК,

шийного відділу хребта,

кінцівок.цифрова

скринінговарентгеногра-

фія

РГ ребр і груднини,

грудного та попе-рекового відділів

хребта, таза, сечовивідної

системи.Літотрипсія Мамографія

Плівкова флюо-рографія

Дуже низький(10-5-10-4)

РГ грудного тапоперекового

відділів хребта, таза.

Плівковафлюорографія

РГ ребр і груднини,грудного та

поперековоговідділів

хребта, таза,сечовивідної

системи.Літотрипсія Мамографія

Плівковафлюорографія

Рентгено-скопія ОГК, шлун-ка та кишечника

КТ черепа,ОГК,

черевноїпорожнини,

таза,стегна

Низький(10-4-10-3)

Рентгено-скопія ОГК,шлунка такишечника

Рентгено-скопія ОГК,шлунка такишечника


черевноїпорожнини


черевноїпорожнини,таза, стегна


4. Мірошниченко С.І., Балашов С.В., Коваленко Ю.М.Променева діагностика в Україні на рівні XXI сторіччя –реалії і можливості // Медичний ринок. – 2016, осінь. — С. 7-13.5. Стадник Л.Л., Носик О.В. Результати анкетуваннякабінетів комп’ютерної томографії щодо режимівдосліджень та контролюємих дозиметричних величин //Радіологічний вісник. — 2018. — №1-2. — С. 97. 6. Оценка радиационного риска у пациентов припроведении рентгенорадиологических исследований:Методи-ческие рекомендации. — М: Федеральныйцентр ги-гиены и эпидемиологии Роспотребнадзора,2015. — 42 с.7. Medical Radiation Exposure of the European Population.Part Ѕ: European Commission Directive in RadiationProtection #180, 2015. – 182 p.8. Тюрин И.Е. Скрининг заболеваний органов дыхания:современные тенденции // Атмосфера. Пульмонология иаллергология. — 2011. — №2. — С.12-16.9. Нечаев В.А., Васильев А.Ю. Возможности томосинтезав диагностике заболеваний и повреждений органовгрудной клетки // Клиническая медицина. — 2016. – Том 8 (2). — С. 59–65.10. Никитин М.М., Пузько А.С., Ратобыльский Г.В. Срав-нительная оценка контроля эффективности химио-терапии больных туберкулезом легких при рентгено-графии и цифровом томосинтезе // Tuberculosis and LungDiseases. — 2016. — Vol. 94, №12.11. Terzi A., Bertolaccini L., Viti A., Comell L., Ghirardo D.,Priotto R., Grosso M. for the SOS Study Group. Lung CancerDe-tection with Digital Chest Tomosynthesis Baseline Resultsfrom the Observational Study SOS // Journal of ThoracicOncology. — 2013. — Vol. 8, №6. — P. 685-692.12. Васильев А.Ю. Анализ эффективности применениятомосинтеза при диагностике остеохондропатииголовки бедренной кости (болезнь Легга – Кальве –Пертеса) / А.Ю. Васильев, С.С. Карпов // Альманах

клинической медицины. — 2017. — 45 (1) . — С.14-22.13. Цыбульская Ю.А. Туберкулезный спондилит — ком-плексная клинико-лучевая диагностика / Ю.А. Цы-бульская, Р.В. Ставицкий, И.М. Лебеденко, И.В. Шутихина,Н.В. Селюкова, О.В. Батурин, С.В. Смердин, Л.С. Коков //Медицинский Альянс. — 2015. — № 1. — С. 226-227.14. Sharmazanova O., Deresh N., Urina L., Kovalenko Y.Application of Digital Tomosynthesis in Diagnosing SpinalTuberculosis – First Clinical Experience in Ukraine // EUREKA:Health Sciences. — 2018. — № 5. — Р. 47-54.15. Ferrari A., Bertolaccini L., Solli P., Di Salvia PO., Scarado-zzi D. Digital chest tomosynthesis: the 2017 updated reviewof an emerging application // Ann. Transl. Med. — 2018. —Vol. 6(5). — P. 91. doi: 0.21037/atm.2017.08.18.16. Дереш Н.В., Уріна Л.К., Коваленко Ю.М. Перспектививпровадження в клінічну практику рентгенівськоготомосинтезу в Україні // Радіологічний вісник. — 2018. — № 3-4. — C. 19-24.17. Kovalenko Y., Miroshnichenko S., Nevhasymyy A. ATomosynthesis Using Standard Radiographic Table withLinear Tomography Console // DOI-Link: http://dx.doi.org/10.1594/ecr2017/C-096718. Kovalenko Y., Miroshnichenko S., Nevgasymyy A.Increase of diagnostic roentgenology efficiency by addingdynamic digital receivers to the operated conventional X-ray equipment // SIXTH INTERNATIONAL CONFERENCE ONRADIATION AND APPLICATIONS IN VARIOUS FIELDS OFRESEARCH, 18.06.–22.06.2018 | Metropol Lake Resort |Ohrid | Macedonia: Book of abstracts. — P. 383. 19. Kovalenko Y., Miroshnichenko S., Nevgasymyy A. Upgra-ding the regular X-ray radiographic units with tomosynthesis// Physica Medica. — 2018. — Vol. 52 (Suppl. 1). — P.110.https://doi.org/10.1016 /j.ejmp.2018.06.36520. Коваленко Ю.Н., Мирошниченко С.М., Невгаси-мый А.А. Оборудование XXI века для догоспитальнойрентгенодиагностики // Радіологічний вісник. — 2018. — № 3-4. – C. 19-24.

НАВЧАЛЬНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАНкафедри ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки

НМАПО імені П.Л. Шупика на 2019 рік

№п/п

Назва циклуВид

навчанняТермін

Дата

початок закінчення

9«Додержання правил радіаційної безпе-ки при використанні джерел іонізуючоговипромінювання в медичних закладах»

ТУ 2 тижні 12.06 27.06

10«Вибрані питання променевої терапії та

радіонуклідної діагностики пухлин окремих локалізацій» (виїзний)

ТУ 1,5 міс. 03.09 18.10

11 «Радіонуклідна діагностика» ПАЦ 1 міс. 02.10 01.11

12 «Радіаційна гігієна» ПАЦ 1 міс. 02.10 01.11

13«Додержання правил радіаційної безпе-ки при використанні джерел іонізуючоговипромінювання в медичних закладах»

ТУ 2 тижні 09.12 23.12

51

ВступЗ моменту відкриття Рентгеном у грудні 1895 р.,

рентгенівські промені і радіологічні методи, пов’язаніз їх використанням, невпинно стають головнимінструментом діагностики та лікування. Унаслідокзростання потреби у візуалізації були розроблені іншіметоди, що базуються не на використанні рентгенів-сього випрмінювання (наприклад, ультразвукове тамагнітно-резонансне дослідження), та інтервенційнівтручання під візуалізаційним контролем, які стализвичайним явищем. Переваги для пацієнтів від цихметодів дослідження та лікування незліченні. Однакбуло б нерозумно уявити, що пацієнтам не може зав-дати шкоди застосування радіологічних та іншихметодів візуалізації або інтервенційних радіологічнихпроцедур. Як і у всіх галузях медицини, безумовно,не можна забезпечувати відносні переваги, томуварто зробити належний висновок щодо співвідно-шення переваг та ризиків у всіх випадках.Радіологічні технологи та радіологи є спеціальнонавченими користувачами механізмів формуваннязображень. Першочерговим у їх підготовці є опти-мальне використання візуалізації на користь пацієн-тів та розуміння потенційних ризиків від використан-ня іонізуючого випромінювання, включаючи необхід-ність мінімізації ймовірності шкоди від недоцільногоабо надмірного використання радіації. Багато іншихаспектів практики радіологічних технологів та радіо-логів включають елементи усвідомлення та опікибезпекою пацієнтів. У цій статті Європейське това-риство радіологів (ESR) та Європейська федераціятовариств радіологічних технологів (EFRS) спільнопрагнуть висвітлити багато з питань безпеки пацієн-тів, які є частиною звичайної практики для радіологіч-них технологів та радіологів і які завжди слід врахову-вати, коли ми застосовуємо свої навички для дослід-ження та лікування пацієнтів.

Радіаційний захистРадіаційний захист є ключовим аспектом збере-

ження безпеки пацієнтів у діагностичній та інтервен-ційній радіології. Три основні принципи радіаційногозахисту — це обґрунтування, оптимізація та застосу-вання лімітів дози (ICRP103) [1]. Під егідою EuroSafeImaging [2], ESR та EFRS прийняли тверді зобов'язан-ня взяти на себе всі аспекти радіаційного захиступацієнтів, професійного опромінення персоналу танаселення. Непростим завданням для європейськихдержав-членів є впровадження вимог CouncilDirective 2013/59/Euratom (EU-BSS) [3] у медичномусекторі в національне законодавство. ESR успішно

оцінила заходи з транспозиції за допомогою тендер-ного проекту Європейської Комісії [4].

а) ОбґрунтуванняГоловною метою опромінення в медичній практи-

ці є отримання якомога більше користі з найменшоюшкодою для пацієнта. Відповідальність за обґрунту-вання використання конкретної процедури поклада-ється на відповідних лікарів (МКРЗ 103). Обґрунту-вання застосовується на трьох рівнях використаннярадіаційного випромінювання в медицині:• На I рівні використання радіації в медицині загаль-

ноприйнято, оскільки надає більше користі, ніжшкоди пацієнту.

• На II рівні визначається та обґрунтовується конк-ретна процедура зі встановленою метою (наприк-лад, КТ черевної порожнини для пацієнтів із симп-томами розриву аневризми аорти). Мета обґрун-тування на II рівні полягає в тому, щоб зробитивисновок, чи буде радіологічна процедура покра-щувати діагностику або лікування пацієнтів зі схо-жими клінічними станами.

• На III рівні застосування певної процедури до конк-ретного пацієнта має бути обґрунтоване з ураху-ванням конкретних цілей запланованої експозиціїта клінічних станів окремого пацієнта.Для підтримки процесу направлення та обґрунту-

вання радіологічних процедур EU-BSS вимагає, щобу всіх країнах-членах ЄС рекомендації для медичноївізуалізації, враховуючи дози опромінення, булидоступні направляючим лікарям. Критерії длянаправлення застосовуються на II рівні обґрунтуван-ня для загальних клінічних станів пацієнтів та проце-дур візуалізації. З ініціативи ESR iGuide [5], ESR надаєоновленні та доказові Європейські рекомендаціїї, щозакріплені в механізм прийняття клінічного рішення.

б) ОптимізаціяМіжнародна комісія з радіологічного захисту

(МКРЗ) визначає оптимізацію як процес встановлен-ня того, який рівень захисту і безпеки становитьопромінення, імовірності та величини потенційногоопромінення, «Настільки низький, наскільки можливодоступний» (ALARA), економічні та соціальні факто-ри, що беруться до уваги. Оптимізація застосовуєть-ся до кожного конкретного пацієнта після обґрунту-вання на III рівні. Це включає в себе тип процедури,дозу, інші фізичні параметри візуалізації, викорис-тання контрастних речовин та інших препаратів, щомають бути адаптовані до індивідуального специфіч-ного клінічного питання. Наприклад, для КТ-дослі-

Безпека Пацієнтів Під Час Медичної Візуалізації: спільна стаття ESR та EFRS

Європейське товариство радіологів (ESR)Європейська федерація товариств радіологічних технологів (EFRS)


джень використання належної тривалості скануван-ня, числа зрізів, підбір дози та ітеративної рекон-струкції є типовими інструментами оптимізації. Дляпідтримки процесу оптимізації EU-BSS вимагає ство-рення, регулярного перегляду та використання«Референтних Діагностичних Рівнів» (DRLs) для всіхкраїн — членів ЄС; ESR та EFRS підтримуютьЄвропейські DRLs та співпрацюють над декількомапроектами в цій галузі. Ці проекти включають, зокре-ма для візуалізації в педіатрії, проект PiDRL [6, 7],який встановлює залежність DRLs від віку та маситіла для загальних педіатричних процедур. На сьо-годні більшість DRLs базуються на анатомічних ділян-ках або частинах тіла, що підлягають дослідженню, талише деякі з них засновані на клінічних питаннях.Поточний проект EUCLID [8] встановить клінічні DRLsдля дорослих, де доза для певної процедури дляоднієї анатомічної ділянки буде коригуватися залеж-но від клінічного питання.

с) Інциденти, пов’язані з дозамиВипадки занадто високих рівнів опромінення під

час конкретної процедури, візуалізації не тієї частинитіла або візуалізація іншого пацієнта є рідкісними, алеможуть траплятися час від часу. Термін «дозові інци-денти» являє собою короткий виклад визначення,даного EU-BSS для ненавмисного випадковогонадмірного впливу опромінення в Статті 4 (99):«медичне опромінення, яке значно відрізняється відмедичного опромінення, призначеного для постав-леної мети». У випадку діагностичної та інтервенцій-ної радіології, це пов'язано зі значним переопромі-ненням окремих пацієнтів із ризиком виникненнядетермінованих ефектів (індивідуальний підхід) абогрупою пацієнтів із ризиком стохастичних ефектів(колективний підхід). Радіаційний захист та безпекапацієнтів вимагають всіх зусиль задля попередженняподібних інцидентів. У разі виникнення інцидентів,перший крок у будь-якому випадку вимагає локаль-ної роботи із залученням лікаря, співробітників,фахівців у галузі медичної фізики та/або посадовоїособи, відповідальної за радіаційний захист.Направляючий лікар і пацієнти (та, у разі потреби, їхопікуни) повинні бути проінформовані про інцидент.Інтерпретація інцидентів має включати в себе прома-хи, де була виявлена помилка перед виконаннямпроцедури.

EU-BSS вимагає надання звіту до національнихорганів влади, якщо переопромінення класифікуєть-ся як значне. Проблема полягає в тому, що EU-BSSнадає право визначення «значний» (Стаття 63) вико-навчим органам влади країн-членів ЄС. Це призво-дить до плутанини та неуніфікованого підходу по всійЄвропі. Із практичної точки зору хотілося б мати кри-терії звітності, основою яких є фізичні величини таодиниці, а не семантичні критерії, такі як «значний».DRLs базуються на фізичних параметрах, у томучислі: добуток дози на площу (KAP), комп’ютерно-томографічний індекс дози (CTDIvol), добуток дозина довжину (DLP), експозиційна доза вхідного повіт-

ря (Ka, r), середня доза на залозу (AGD), і їх можнавикористовувати з факторами, що пов’язані з пере-опроміненням або з похідними абсолютними значен-нями дози.

У травні 2018 року анкета з впровадження EU-BSSArt. 63 була надіслана в усі європейські інституційнінаціональні товариства-члени ESR, включаючи 28 країн-членів ЄС. Результати показали труднощі впошуку збалансованого підходу, при цьому близько50% країн не мають ніякого визначення, що «знач-ний» означає та жодних фізичних критеріїв звітності.Як наслідок, ESR планує опублікувати «білу книгу»,даючи підтримку національним товариствам у пошу-ку практичних рішень з урегулювання даного питан-ня. EFRS також опублікували комунікацію для всіхсвоїх національних товариств і освітніх установ, в якіймістяться рекомендації щодо аспектів EU-BSS.

Питання рентгенконтрастних речовин та фармакологічних препаратів

Контрастні речовиниВключають в себе йодовмісні рентгенконтрастні

(РКР) речовини для досліджень із використаннямрентгенівських променів (у тому числі КТ), гадолінійв-місні контрастні речовини для МРТ і мікропухирцівдля ультразвукового дослідження. Кожен із цих типівречовин має специфічні проблеми безпеки (коротковикладено у табл.1).

Реакції гіперчутливості — обов'язки радіоло-гічного технолога/радіолога:

Перед ін'єкцією речовини:• Підготовка (проведені тренування, реанімаційне

обладнання доступне, номери телефонів екстре-ної допомоги розміщені).

• Опитайте пацієнта щодо попередніх реакцій, їхступеня та симптомів.Під час реакції:

• Адекватно лікувати симптоми, що покладені в осно-ву класифікації Ring and Messmer (табл. 2).

Після реакції:• Забір крові для визначення рівня гістаміну і трипта-

зи.• Консультація алерголога для проведення шкірного

тесту [9,10].

Нефротоксичність йодовмісних контрастних речовинФактори ризику включають у себе: вік >70 років,

зниження функції нирок (рШКФ <30 мл/хв для внутрі-шньовенного, 45 — для внутрішньоартеріальноговведення), високі дози та багаторазові ін'єкції конт-растних речовин протягом 48-72 годин. Визначенняфункціонального стану нирок повинно бути виконанодо ін'єкції у пацієнтів із групи ризику. Рекомендованагідратація пацієнтів, що входять до групи високогоризику (протоколи гідратації див. ESUR-гайдлайни)[10-12].


МетформінУ пацієнтів із рШКФ>30 мл/хв прийом метформі-

ну може бути звичайно продовжений. Якщо рШКФ<30 мл/хв або йодовмісний контраст необхідно вво-дити внутрішньоартеріально, слід припинити при-значення метформіну з часу ін'єкції і відновити через48 годин, якщо ниркова функція залишилась беззмін.

Нефрогенний системний фіброзУ минулому нефрогенний системний фіброз в

основному спостерігався у пацієнтів із тяжкою нирко-вою недостатністю або на діалізі після ін'єкцій ліній-них хелатів гадолінію (група високого ризику); біль-шість із цих речовин були нещодавно зняті з ринку вЄвропі.

Накопичення в тканинах мозкуУ зв'язку з виявленням гіперінтенсивних вогнищ у

глибоких ядрах мозку після багаторазових ін'єкційхелатів гадолінію Європейське агентство з лікарсь-

ких засобів вирішило у 2018 році вивести лінійні хела-ти гадолінію з ринку, за винятком специфічних дляпечінки рентгенконтрастних речовин [13]. Оцінкаспіввідношення ризик/користь від багатократнихін'єкцій має бути виваженою, особливо у дітей абопацієнтів із хронічними захворюваннями. Необхідніподальші дослідження в цій галузі, і європейськимтовариствам, що субспеціалізуються на медичнійвізуалізації, рекомендується публікувати рекоменда-ції щодо протоколів належної візуалізації досліджува-них захворювань (наприклад, розсіяний склероз,хвороба Крона).

Тиреотоксикоз, індукований йодовмісними РКРВведення йодовмісного контрасту створює йодне

навантаження на щитоподібну залозу, що являєсобою багатократне перевищення рекомендованоїденноі потреби в йоді; це може призвести до гіпер-секреції тиреоїдних гормонів із розвитком тиреоток-сикозу в наступні тижні, що трапляється досить рідко,

Tаблиця 1Тип речовини та відповідні проблеми безпеки

Йодовмісні РКРГадолінійвмісні

речовиниMiкропухирці

Реакції гіперчутливості ТАК ТАК ТАК

Нефротоксичність ТАК НІ в клінічних дозах НІ

Метформін та лактатацидоз ТАК НІ НІ

Нефрогенний системний фіброз НІ ТАК НІ

Накопичення в тканинах мозку та іншихорганів

НІ ТАК НІ

Тиреотоксикоз ТАК НІ НІ

Tаблиця 2Симптоми, покладені в основу класифікації Ring and Messmer

Ступінь Симптоми

І Шкіра та слизові оболонки: еритема, кропив’янка, ангіоневротичний набряк

ІІ Помірні поліорганні шкірні±гіпотонія±тахікардія±кашель, задишка±шлунково-кишкові ознаки

ІІІТяжкі моно- або поліорганні ознаки: серцево-судинний колапс, тахікардія абобрадикардія±аритмія ±бронхоспазм ±шлунково-кишкові ознаки

IV Зупинка серця


переважно у пацієнтів із раніше існуючою хворобоюГрейвса або багатовузловим зобом. По можливості,пацієнтам із вже наявним тиреотоксикозом не вартопризначати йодвмісний контраст, за виняткомвипадків, коли наявні серйозні показання до застосу-вання.

Призначення лікарських засобівДозування будь-якого типу використовуваного

контрасту має базуватись на конценртації самоїконтрастної речовини, маси пацієнта та протоколахін’єкцій з метою збалансувати оптимальну якістьотримання інформації з мінімізацією ризику небажа-них ефектів.

Внутрішньовенна катетеризаціяДля довенного введення під час КТ зовнішній діа-

метр довенного катетера за має бути адаптованимдо необхідної швидкості потоку введення (зазвичай18G). Швидший потік ін’єкції (а отже, більший кате-тер), як правило, необхідний для досліджень, щозалежать від висококонцентрованих артеріальнихпідсилень, включаючи КТ-пульмонографію. У разівипадкової екстравазації м'яких тканин контрастом,тяжкі травми є надзвичайно рідкісними та можутьвключати виразкування шкіри, некроз або компарт-мент-синдром.

В обов’язки персоналу входить:• Документування випадків екстравазації під час

рентгенологічного або КТ-досліджень.• Лікування пацієнта: підняття кінцівки, пакети з льо-

дом, моніторинг стану.• Реєстрація в медичній карті та інформування

направляючого лікаря [16].

Ведення пацієнта Безпечне ведення пацієнта визначається як будь-

яка діяльність, що потребує зусиль, аби штовхати,тягнути, піднімати, опускати, перевозити або іншимчином рухати людину чи підтримувати одну з частинтіла [17]. Питання ведення пацієнта можуть створю-вати серйозні проблеми як для самих пацієнтів, так ідля медичних працівників (НСРs) [18]. Уперше націо-нальна політика Безпечного Ведення Пацієнта булавпроваджена в Об'єднаному Королівстві в 1992 році[19]. Із того часу подібні законодавчі акти та рекомен-дації були введені в багатьох країнах по всьому світу[17]. Професійні організації та товариства, такі якESR та EFRS, також підготували звіти та рекомендаціїщодо аспектів безпеки пацієнтів [20, 21], але мен-шою мірою щодо практики безпечного ведення паці-єнтів. Усі HCPs беруть участь у попередженні травму-вання та в правильному веденні пацієнта. У рамкахрадіології це завдання найчастіше лягає на радіоло-гів, радіологічних технологів, медсестер та допоміж-ний персонал. Для забезпечення оптимальної безпе-ки пацієнта і персоналу варто враховувати такі ролі таобов’язки, що стосуються ведення пацієнта:• Усвідомлювати свою власну роль та відповідаль-

ність стосовно безпеки ведення пацієнта.

• Отримати відповідну підготовку та оновленуінформацію.

• Знати місцеві правила ведення пацієнта.• Розпізнавати ризики, пов’язані з веденням паці-

єнта.• Вживати запобіжних заходів для попередження та

зниження ризиків ведення пацієнта.• Мати змогу правильно користуватись та обслуго-

вувати обладнання для ведення пацієнта.• Слідувати відповідним системам роботи.• Використовувати мультидисциплінарний підхід до

безпечного ведення пацієнта.• Виявляти необхідну обережність, аби дії не нара-

жали на небезпеку тих, хто іх виконує або іншихосіб.

• Зобов'язання звітувати про інциденти під часведення пацієнта.

• Зобов’язання розглядати такі інциденти та покра-щувати практику ведення пацієнта.

• Поважати особисті побажання пацієнта щодопересування там, де це можливо.

• Підтримувати незалежність та самостійність паці-єнта.

Інформація для пацієнта: Інформована згода та роз’яснювальнаінформація для пацієнтівГрупа консультування пацієнтів (Patient advisory

group (PAG) від ESR заявила, що вся медична допо-мога та комунікація з пацієнтами та про них має бутиефективною, вчасною, всесторонньою та персоналі-зованою: «нічого, що стосується мене, без мене»[22]. Закон вимагає, щоб кожен пацієнт, який прохо-дить медичне дослідження з використанням іоні-зуючого випромінювання, був проінформованийвчасно та чітко про очікувані діагностичні та терапев-тичні переваги радіологічної процедури, так само як іпро ризики.

Отримання згоди пацієнта на проведення дослі-дження або лікування є основною етичною та право-вою вимогою [23, 24]. Пацієнти стають частиноюпроцесу прийняття рішення щодо іх лікування, отри-муючи чітку інформацію, що забезпечує іхню участьта залучення в реальні рішення [23-26]. Наданнявчасної та відповідної інформації також є звичайноюлюб’язністю та встановлює належні довірчі відносиниміж пацієнтом та лікарем [22]. Щоб цього досягти,потреби та цінність пацієнта та ії опікунів мають посі-дати центральне місце в наданні послуг у рамкахкожної процедури медичної візуалізації [27].

Для кожного пацієнта важливо забезпечити таке:• Пацієнт має правильну інформацію для прийняття

рішення.• Інформація була надана таким чином, щоб пацієнт

міг її зрозуміти.• Пацієнт бере участь у процесі прийняття рішення

та згоден із результатом [25].Існує ряд факторів, які варто враховувати при

отриманні згоди, як показано на рисунку.


• Юридичні питання (Legal issues)Пацієнт має володіти всією інформацією, щоб

прийняти рішення та мати змогу зробити це добро-вільно без зовнішнього тиску.

• Підтримка (Advocacy)Важливо, щоб пацієнти мали доступ до підтрим-

ки, яка дасть їм можливість прийняти власне рішен-ня. Медичні працівники несуть відповідальність завизначення потреби пацієнта в підтримці та щобхтось «говорив від його імені».

• Спільне прийняття рішення (Shared decision-making)

Процес отримання згоди повинен бути гнучким,щоб задовольнити потреби пацієнта; це не жорсткийпроцес, та пацієнтам має бути наданий час длязасвоєння інформації до того, як іх попросять прий-няти рішення. Процес має бути персоналізованим,щоб потреби кожного були враховані.

• Правоздатність (Capacity)Кожна людина має право приймати рішення, та

варто припускати, що вона здатна це зробити. Колирішення мають прийматись від імені людини, цеповинно бути зроблено з урахуванням її інтересів, щознаходяться в центрі. Важливо, щоб кожний спеціа-ліст, який здійснює процес отримання згоди, дотри-мувався законодавства своєї держави та правил гос-піталю щодо цього.

• Інформування щодо ризиків та переваг (Communication of risk and benefit)

Лікар повинен інформувати особу (або, у разіпотреби, її опікуна) про ризики та переваги дослід-ження та при цьому пояснити ризики невиконаннядослідження у формі, яку пацієнт розуміє [28]. По

можливості, пацієнту надається достатньо часу, щобповністю розглянути інформацію, перед тим якперейти далі. Лікарі повинні поважати побажанняпацієнта. Багато радіологічних досліджень пов’язаніз ризиком. Ризики, пов'язані з опроміненням чиособливостями певного виду дослідження, наприк-лад інвазивністю методики, мають пояснюватись узрозумілій для пацієнта формі (напр., порівняльнаінформація про дозу опромінення під час запропоно-ваного втручання у співставленні з фоновим опромі-ненням під час перельоту). Інформація в письмовійформі має важиве значення та може бути використа-на під час обговорення з родичами та опікунами,напередодні проходження процедури.

• Практичні деталі процесу отримання згоди(Practicalities of the consent process)

Спеціалісти повинні слідувати лікарняним прави-лам та національним законам стосовно практичнихдеталей процесу отримання згоди. Згода може матиусну або письмову форми і повинна бути внесена вбездокументарну систему. Деталі процесу отриман-ня інформованої згоди мають бути записані повноюмірою.

Інші моменти:• ДітиВажливо розуміти, що закон стосовно дітей та їх

згоди відрізняється по всій Європі. Наприклад, уВеликобританії, якщо дитина є правомірною даватизгоду, то лікар повинен отримати згоду від неї.Правова позиція щодо компетентності різниться длядітей, молодших від 16 років, та дітей, старших від 16 років.

• СупроводжуючіДля обстежень, що стосуються інтимної сфери,

важливо враховувати роль супроводжуючих, і пацієн-

Рис. Питання, які варто враховувати під час отримання згоди (наведено із Society and College ofRadiographers, з їхньої згоди) [23]


ти повинні мати можливість запросити супрово-джуючого для підтримки під час дослідження.Пацієнти мають знати, що існує можливість супрово-ду супроводжуючого.

• Згода на наукові дослідженняПацієнти повинні отримати інформацію про

запропоноване експериментальне випробовуваннята будь-які ризики/переваги повинні бути затвер-джені в етичному сенсі, як того вимагає відповіднадержава. Вимагається письмова згода. Участь увипробовуванні добровільна, що варто чітко поясни-ти пацієнту.

• Згода на навчання та практикуМає бути отримана чітка усна згода, якщо студен-

ти/стажери присутні протягом всього дослідженняабо його частини. Потрібно інформувати пацієнтівпро кількість студентів/стажерів та ролі, які вони віді-граватимуть. Пацієнти мають право відмовитись відмедичної допомоги, яка надається студентом/стаже-ром.

• Екстрена візуалізаціяІснують конкретні винятки, коли отримання згоди

є неможливим, такі як деякі аспекти екстреної допо-моги, де необхідна візуалізація, спрямована на поря-тунок життя пацієнта або запобігання погіршеннюжиттєвих показників. Якщо рішення приймаються утакому контексті, ця інформація офіційно реєстру-ється.

Таким чином, ESR опублікувала короткий огляд -«Надання пацієнт-орієнтованої допомоги в клінічнійрадіології», який пропонує комплекс заходів, щобзабезпечити надання пацієнт-орієнтованої допомо-ги в радіології [22]. Згода на лікування – це принцип,згідно з яким пацієнт має дати дозвіл перед отри-манням будь-якої медичної допомоги, дослідженняабо огляду. Принципи отримання згоди є важливоючастиною медичної етики та міжнародних норм правлюдини. Для того, щоб згода була дійсною, вонаповинна бути дана добровільно та поінформовано,та особа, що дає згоду, є правомірною прийматирішення. Згода дається в усному або письмовомувигляді [29].

Безпека МРТ

Основні міркування щодо безпеки пацієнтів,пов`язані з магнітно-резонансною томографією(МРТ), мають завжди включати :• Поводження феромагнітних об`єктів під дією силь-

ного магнітного поля. Дія на феромагнітнийімплант змушує його рухатись, що може спричи-няти травмування та потенційно смерть. На зов-нішні феромагнітні об’єкти може також впливатисильне магнітне поле, яке піднімає їх у повітря ташвидко рухає до ізоцентру магніту. Знову ж таки,цей ефект «ракети» або «снаряду» може призводи-ти до травмування або смерті.

• Статичне, або градієнтне, магнітне поле такожможе впливати на імплантовані або несправністьмедичні прилади та спричиняти їх поломку.

• Радіочастотні (RF) ризики включають нагріваннятканин унаслідок накопичення радіочастотноїелектромагнітної енергії, яке вимірюється як пито-ма поглинута потужність (SAR). Вона є більш вира-женою зі зростанням напруженості поля, щоспричинено збільшенням частоти RF-імпульсів.Радіочастотна електромагнітна енергія моженакопичуватись на ділянках шкіри, татуюваннях, акабелі та дроти можуть нагріватись, що потенційноможе спричинити опіки.

• Акустичний шум, пов’язаний зі швидким переми-канням градієнтих котушок, також становить ризикдля пацієнтів, якого можна уникнути шляхом пра-вильного використання засобів захисту від шумута звукопоглинальних технологій.Усі спеціалісти, залучені в процес МРТ-діагности-

ки, а саме направляючі лікарі, радіологічні технологи,радіологи та допоміжний персонал, мають брати доуваги ці питання та вжити відповідних заходів безпе-ки. Відомо, що понад 43 млн МРТ-сканувань буловиконано в ЄС у 2015 році разом зі 40% зростаннямактивності застосування МРТ у період із 2010 до 2015 р.[30], а отже, потреба в запровадженні практики без-пеки пацієнтів є життєво необхідною.

Національні та міжнародні рекомендації, щопов`язані з безпекою МРТ, наразі широко доступні. У2001 році група експертів Американського коледжурадіології (ACR) випустила ACR Рекомендації з без-печної практики МРТ. Уперше опубліковані у 2002 р.,останнє видання ACR Рекомендацій з безпечноїпрактики МРТ: 2013, стосується не лише діагностич-них параметрів, а й самого пацієнта, суб’єктів науко-вих досліджень та безпеки медичного персоналу длявсіх режимів МРТ, включаючи ті, що розроблені дляклінічної діагностичної візуалізації, випробовувань таінтраоперативного застосування [31]. Питання без-пеки порушуються у відповідних розділах, якіпов’язані з: розробкою, впровадженням, підтримкоюпоточної політики з МРТ-безпеки та процедур; про-блеми статичного магнітного поля; скринінг-безпе-ка; обов`язки персоналу; вагітність; педіатрія; зміннев часі градієнтне магнітне поле; змінне в часі радіоча-стотне поле; питання, що стосуються застосуваннякріогену; клаустрофобія, занепокоєння пацієнтів,седація та анестезія; контрастні речовини; імпланти.Так само і Міжнародне товариство магнітного резо-нансу в медицині (ISMRM) випустило рекомендаціїщодо чіткого розподілу ролей та обов`язків тих, хтокерує процесом забезпечення МРТ-безпеки [33].Описуються обов`язки МР директора медичнихслужб (MRMD)/МР директора з наукової роботи(MRRD), МР відповідального з питань безпеки(MRSO) та МР експерта з питань безпеки (MRSE);поміж аспектів важливості належної освіти та підго-товки для цих посад.


Профілактика, деконтамінація, нозокоміальні інфекції

Згідно з даними Центрів з контролю та профілак-тики захворювань (CDC), базовий інфекційний конт-роль у медичних установах має включати загальніпринципи для попередження зараження будь-кого зперсоналу, хто надає медичну допомогу, а також длязапобігання передачі від пацієнтів із виявленоюінфекцією або потенційно інфікованих та здатних доїї передачі [34]. Загальні принципи для стримуванняінфекції мають застосовуватись усіма медичнимипрацівниками та базуються на такому [34]:• Дотримуватись правил гігієни рук, використову-

ючи п`ять моментів [35] (перед контактом із пацієн-том, перед виконанням чистих/асептичних проце-дур, після контакту/ризику контакту з біологічнимирідинами, після контакту з пацієнтом, після контак-ту із середовищем навколо пацієнта) та шляхомправильного використання спиртових розчинів длядезінфекції або миттям рук належним чином.

• Використовувати засоби індивідуального захистущоразу, коли може відбутись контакт з інфіковани-ми матеріалами.

• З повагою навчати пацієнтів, як правильно чхати,кашляти, та як використовувати маски при інфек-ційних захворюваннях.

• Володіти інформацією та забезпечити виконаннямедичним персоналом правил, що стосуються ізо-ляції пацієнтів, а саме з повітряно-крапельним таконтактом механізмами передачі інфекції.

• Забезпечити відповідну чистоту матеріалів (дезін-фекцію та стерилізацію) і навколишнього середо-вища пацієнта.

• Акуратно поводитись із тканинами та брудноюбілизною згідно з правилами медичної установи;

• Дотримуватись правил безпеки ін’єкційних проце-дур, а саме «одна голка, один шприц та одне вико-ристання».

• Безпечність поводження з гострими предметами.

Процедури запобігання передачі у пацієнтів ізпідтвердженою або можливою інфекцією, носійствапевних інфекційних агентів мають включати таке [34]:• Запобіжні заходи для випадків, коли може відбу-

тись контактна передача інфекції. Цього можнадосягти шляхом ізоляції пацієнта, використаннямзасобів індивідуального захисту, обмеженнямтранспортування та пересування пацієнта, вико-ристанням одноразового обладнання там, де цеможливо, та забезпечення очистки поверхонь.

• Запобігання передачі повітряно-крапельним шля-хом необхідно, коли пацієнт чхає, кашляє абоговорить. Цього можна досягти за допомогоюпостійного використання пацієнтом масок, забез-печення його правильного розміщення, викори-стання засобів індивідуального захисту та обме-ження пересування та транспортування пацієнта.

• Запобіжні заходи щодо руху повітря доцільні увипадку таких захворювань, як туберкульоз, кір,

вітряна віспа. Досягається це унеможливленнямкрапельної передачі плюс обмеженням доступу доприміщення медичних працівників та імунізацієюсприйнятливих осіб.

Радіологічне відділення зазвичай вважаєтьсясередовищем із низьким ризиком передачі інфекції(нозокоміальної) під час надання медичних послуг,але ризик передачі існує як для пацієнтів, так і длямедичних працівників [36]. Радіологічні відділеннямають стрімкий потік різних пацієнтів щодня.Пацієнти, які направляються з амбулаторій та відді-лень екстреної медичної допомоги, часто контак-тують зі стаціонарними пацієнтами. Усі вони можутьспричиняти контамінацію приміщень радіологічноговідділення патогенними мікроорганізмами. Врахо-вуючи велику кількість пацієнтів із діагностованимиінфекціями та тих, що поки не підтвердили та якінаправляються до радіологічних відділень, а такожпотенційний ризик контамінації обох груп пацієнтів, аотже, і повітря патогенними мікроорганізмами,очистка поверхонь має проводитись між усіма паці-єнтами за більш суворими протоколами стосовно доперіодичності її виконання. Радіологічні відділеннятакож мають підтримувати гарний зв’язок із відді-леннями, які направляють пацієнтів на радіологічніпроцедури, для того, щоб правильно ідентифікуватитих пацієнтів, які потребують додаткових запобіжнихзаходів [37]. У конкретному випадку радіологічноговідділення стійки для підборіддя та грудної клітки, щовикористовуються для проведення рентгенологічно-го обстеження грудної порожнини, анатомічні мар-кери, флюороскопічне обладнання, рентгенологічнітрубки та рентгенологічні приймачі також можутьставати контамінованими безліччю мікроорганізміввід пацієнтів, що несе за собою можливість поши-рення, якщо відповідні заходи не будуть вжиті.

Профілактика передачі інфекцій в ультразвуковій діагностиціБільшість неінвазивних радіологічних процедур

(таких як рентгенографія та КТ) не використовуютьпрямий контакт обладнання з потенційно забрудне-ними поверхнями, враховуючи присутність звичай-ного одягу та/або матеріалів для перев’язок.Ультразвукове дослідження є винятком. Оскількиадекватна ультразвукова візуалізація вимагає тісно-го контакту датчика зі шкірою (або внутрішньопорож-нинне, або інтракорпоральне розміщення датчика),потенційно існує небезпека передачі інфекції міжпацієнтами через датчики [38, 39]. Ультразвуковийгель є іншим можливим способом передачі інфекції,особливо якщо використовуються універсальні гелі[38, 39]. Було виявлено, що бактеріальне забруднен-ня ультразвукових датчиків значно вище за таке наавтобусних поручнях або сидіннях туалетів загально-го користування [39, 40].

Час життєздатності для деяких вірусів, бактерійта грибків на сухих інертних поверхнях (включаючи


поверхні датчиків) може досягати декількох місяців ідовше, якщо поверхня забруднена також органічни-ми речовинами. Нещодавній огляд європейськоїпрактики, що стосується очищення ультразвуковихзондів та їх деконтамінації, очистка покриття та вико-ристання стерильного гелю виявили широкі варіаціїміж респондентами без єдиного підходу [38].

Відповідно, Робоча група ESR з ультразвуковоїдіагности опублікувала низку рекомендацій у 2017році з метою забезпечення користувачів ультразву-кових досліджень набором стандартів для деконта-мінації ультразвукових датчиків, використанняпокриття для датчика, гелю [39]. Вони спрямовані намінімізацію потенційних ризиків для пацієнта під часультразвукових обстежень та процедур. Рекоменд-ації стосуються покриття для обладнання та контактугелю з інтактною поверхнею шкіри, слизовими обо-лонками, тканинними рідинами (включаючи інтер-венційні процедури) та інфікованої/пошкодженоїшкіри, ран, включають і протоколи очистки та дезін-фекції датчиків після кожного обстеження в кожномуконкретному випадку.

Безпека даних та нові ІТ-розробкиРадіологи та радіологічні технології були в аван-

гарді впровадження цифрової медичної візуалізаціїта електронної медичної документації. Радіологічнізображення, результати лабораторних аналізів,лікарські засоби та інша клінічна інформація зараззазвичай зберігається та переглядається накомп’ютері. Відповідальність, яку несуть лікарі,поширюється на захист пацієнтів від нанесенняшкоди аж до захисту їх особистої інформації, приват-ності та конфіденційності.

Для надання високоякісної медичної допомогипацієнтам радіологи та радіологічні технологи вико-ристовують інформацію з Інформаційної системилікарні (HIS), Системи зберігання радіологічноїінформації (RIS) та Архіву зображень і Системи кому-нікації (PACS). ESR підтримує думку, що радіологи,які інтерпретують зображення пацієнтів із діагностич-ною метою або які виконують інтервенційні процеду-ри на основі візуалізації, повинні мати право повногодоступу (як консультація) до всіх медичних баз даних,включаючи попередні зображення, а також до клініч-них, лабораторних та інших аналізів [41].

Робота з електронною медичною документацієюповинна виконуватися в безпечному та захищеномусередовищі. Обов’язком усіх медичних працівників угалузі охорони здоров’я, зокрема і в радіологічномувідділенні, є забезпечення належного захисту цієїелектронної медичної інформації. Таким чином,радіологічні організації повинні бути впевнені, щополітика та стандарти захисту медичної інформаціївиконуються. Доступ до баз даних, таких якЕлектронний облік пацієнтів (EPR) та PACS, наразі убільшості випадків регулюється місцевими правила-ми, створеними адміністрацією лікарні або відповід-ними органами влади.

Прийнятий на території всього Європейськогосоюзу з 25 травня 2018 року Новий загальний регла-мент захисту персональних даних (GDPR) стосуєтьсязахисту членів Європейського союзу стосовно додоступу, обробки та вільного переміщення їхніх пер-сональних даних [42, 43]. Постанова має на метізахистити конфіденційність персональних даних простан здоров`я при збереженні переваг цифровоїобробки зображень із дослідницькою метою та дляпотреб суспільного здоров’я. Новий GDPR робить«захист персональних даних за задумкою та зазамовчуванням» важливим принципом. Радіологічнівідділення повинні:• Отримати згоду від суб’єкта отримання даних

(пацієнта) до початку обробки або передачі його/їїінформації, крім ситуацій-винятків.

• Застосовувати правильні технічні та організаційнізапобіжні заходи, такі як анонімізація, псевдоано-німізація та шифрування, для використання даниху контексті реалізації проектів суспільної охорониздоров’я, окремих дослідницьких проектів або біо-банків зображень для аналізу «великих баз даних».

• Надати доступ суб’єктам баз даних до його/її пер-сональних медичних записів, які містять такуінформацію, як діагнози, результати досліджень,оцінки роботи лікарів та будь-яке проведене ліку-вання чи втручання.Технології штучного інтелекту (AI) та Поглибле-

ного навчання (DL) набувають все більшого значенняі в радіологічній сфері. Вони включають інноваційнішляхи використання баз даних зображень (та інших)для покращення діагностичного процесу та можутьздійснити глибокий вплив на практику радіології вмайбутньому. AL та DL у радіології вимагають трену-вання алгоритмів на великих анотованих наборахданих, що порушує подальші питання захисту базданих та згоди, які мають всебічно розглядатись [43].Хоча анонімізовані набори баз даних не підпадаютьпід компетенцію GDPR, важко точно визначитиумови, які мають виконуватися задля надійної аноні-мізації баз даних цифрових зображень з метоюдосліджень та нових розробок. Наприклад, етичніпроблеми включають можливість відміни деідентифі-кації або анонімізації даних пацієнта за допомогоюDICOM-тегів, які зв’язують дані, або програмнезабезпечення для розпізнавання облич, потребу рів-них прав доступу та відсутність системних помилок валгоритмах, відсутність ясності щодо прав інтелекту-альної власності, які можуть розповсюдитись відвикористання баз даних пацієнтів аж до розробкизбуту високовартісних AI-продуктів [44]. Багаторадіологічних товариств, включаючи ESR, опубліку-вали та розробили нормативні документи, які пояс-нюють усі нові розробки та асоційовані з ними про-блеми радіологічних товариств та спільнот пацієнтів.

Підготовлені спеціалістиУ більшості розвинених країн діапазон завдань,

пов’язаних із використанням та інтерпретацією


результатів візуалізації, вирішується радіологами тарадіологічними технологами (зазвичай спільно, декожен спеціаліст відповідальний за конкретний еле-мент процесу), які закінчили офіційне навчання, щовідповідає національним та міжнародним стандар-там, затвердженому навчальному плану та вимогамщодо накопиченої певної мінімальної кількості досві-ду в їх професії та спеціальності. Це є доцільним тазабезпечує пацієнтам доступ до безпечних, оптимі-зованих послуг.

Переваги для пацієнтів включають:• Радіаційний захист (див. попередній розділ): опти-

мізація дози та радіаційний захист є ключовимикомпонентами в підготовці, яка проводиться ква-ліфікованими радіологами та радіологічними тех-нологами.

• Доцільність обстежень: підготовлені належнимчином та кваліфіковані спеціалісти найкращеможуть робити висновки про те, чи дослідженняабо процедура є найдоцільнішим способом отри-мання необхідної інформації та чи досягнутийпотрібний результат. У багатьох випадках альтер-нативні дослідження можуть бути безпечнішими такориснішими, або дослідження, які вимагаються,не в змозі дати відповідь на клінічне питання.Непідготовленим або недостатньо підготовленимособам не вистачає знань та розуміння необхідно-сті завжди обирати найоптимальніший та найбез-печніший метод дослідження, та часом вони слі-дують хибним шляхом обстежень, які відповідаютьїх власним інтересам, рівню знань та упереджен-ням («якщо у вас є молоток — все виглядає якцвях»).

• Підтримка клінічного рішення (CDC): пакети про-грамного забезпечення CDC були розроблені низ-кою крупних радіологічних товариств, включаючиESR, з метою забезпечення направляючих лікарів(та спеціалістів-радіологів) рекомендаціями сто-совно доцільних шляхів радіологічних досліджень[45]. Використання CDC залежить більшою міроювід значного рівня знань та досвіду підготовленихрадіологів та радіологічних технологів.

• Субспеціалізація: має особливе застосування підчас інтерпретації результатів досліджень. Доступдо думки радіологів, що пройшли субспеціаліза-цію, забезпечує оптимальний пошук інформації,отриманої в ході досліджень. Цього не можнагарантувати, коли інтерпретація проводитьсямедичними працівниками та немедиками, яким невистачає підготовки та досвіду тих, хто пройшовспеціалізацію та субспеціалізацію. У багатьох випадках інтерпретація, яка прово-

диться не радіологами, а іншими спеціалістами вгалузі медицини, фокусується на їх конкретномупитанні та особистому зацікавленні. Це є зрозумі-лим, проте не є оптимальним, а така обмежена інтер-претація призводить до ризику (поміж інших) неіден-тифікації або розпізнавання неочікуваних аномалій,які перебувають поза зоною їх цікавості. Як мінімаль-

ний стандарт, якщо така неспеціалізована інтерпре-тація проводиться, має бути створений офіційнийвисновок, який доступно записаний тим, хто інтер-претує [46] із можливістю подальшої оцінки.

У контексті зростаючого акценту на Моделі надан-ня медичної допомоги, заснованої на цінностях,значна цінність надається пацієнтам шляхом отри-мання їх зображень та надання інтервенційних радіо-логічних послуг, а також їх інтерпретація підготовле-ними спеціалістами [47]. У будь-якому розвинутомусуспільстві не має бути місця для безконтрольногоневрегульованого аматорського проведення таінтерпретації досліджень.

Інтервенційна радіологіяПроцедури інтервенційної радіології (IR) підля-

гають усім ризикам щодо безпеки пацієнтів, які від-носяться до будь-якої радіологічної процедури, тавідповідні запобіжні заходи, які застосовуються і вінших методиках, мають дотримуватись. IR методи-ки також несуть додаткові ризики пацієнтам іпов’язані з потенційними ускладненнями або нега-тивними наслідками відповідних процедур, можли-вістю травмування або нанесення шкоди в результа-ті недостатньої уважності перед та під час процеду-ри. Список лікарських засобів, що використовуюєть-ся під час процедури, повинен включати (поміжінших) седативні, вазоактивні речовини, анальгети-ки та антибіотики; кожен із них може мати певні про-блеми безпеки.

Хірургічні листи контролю стали звичними інстру-ментами зниження захворюваності та смертності вхірургії. Ця концепція була нещодавно застосована ідо IR [48, 49], поряд із розробкою шаблонів перед-процедурних, процедурних та післяпроцедурних дійдля IR, призначених для забезпечення правильноїпроцедури правильному пацієнту, доступу до всієїналежної інформація, проведення всіх потрібнихзапобіжних заходів, введення в дію чіткого процеду-рального планування та його доведення до відома.

Захист дітей та інших сприйнятливих осібКрім обстежень або специфічних для певної про-

цедури педіатричних міркувань, захист дитини є над-звичайно важливою проблемою в контексті безпекипацієнтів. Згідно з Європейською комісією [50] таЮНІСЕФ [51], повинні існувати чіткі системи захистудітей, які застосовуються щодо всіх аспектів їхньогожиття. Усі медичні працівники у відділенні медичноївізуалізації мають поважати та захищати права дітей.У багатьох юрисдикціях радіологи та радіологічні тех-нологи також будуть нести відповідальність, що сто-сується повідомлень про можливе насилля над дити-ною/у випадках підозри про невипадкову травму.Водночас, деяких дітей можна направляти на візуалі-заційне дослідження, якщо існує підозра на жорстокеповодження, а інші випадки можуть стати очевидни-ми лише тоді, коли радіолог або радіологічний тех-нолог безпосередньо взаємодіють із дитиною та їхні-ми батьками або опікунами.


Також варто приділяти увагу іншим незахищенимособам: літнім людям, людям зі скаргами на розладипам’яті, інтелектуальні розлади, з проблемами пси-хічного здоров’я. У таких випадках мають бути ство-рені відповідні системи, що полегшують процескомунікації та отримання згоди. Ці системи повиннівключати вимоги до відповідальних дорослих, опіку-нів або супроводжуючих.

Спілкування

Спілкування між пацієнтом та співробітниками радіологічного відділення Пацієнти на початку виникнення захворювання

або під час фази надання медичної допомоги можутьвступати в контакт із широким колом медичного пер-соналу, кожен з яких є важливою ланкою в ланцюжкунадання медичної допомоги.

Радіологічне відділення щодня має постійнийпотік широкого кола пацієнтів, які направлені з амбу-латорії та відділень екстреної медичної допомоги, атакож стаціонарних хворих. Усі ці пацієнти маютьконтакт із радіологічними технологами та або радіо-логами, а також, можливо, з кожним із членів радіо-логічної мультидисциплінарної команди. На кожномукроці та для кожного спеціаліста гарні навички спілку-вання є життєво необхідними. Для залучення пацієн-та в його/її власний процес надання медичної допо-моги найбільш важливо структуровано пояснити всюпроцедуру дослідження. Для цього варто взяти доуваги такі тезиси та, по можливості, їх виконувати:• Використовувати вербальне та невербальне спіл-

кування, щоб пацієнт почував себе вільно.• Запитувати думку пацієнта, що дозволить прийма-

ти спільні рішення.• Розпізнавати та визнавати емоції та страхи, дава-

ти час для їх вираження.• Уникати, там де це можливо, використання склад-

них медичних та технічних термінів, перевірятирозуміння сказаного протягом всього часу роз’яс-нення.

• Надавати пацієнту, його родичу або законномуопікуну час поставити питання або пропонуватиподальші дії, у разі потреби.

• Поважати потребу в автономії пацієнта, навітьякщо його точка зору відрізняється від розумінняспеціаліста.Важливо переконатися, що потрібний пацієнт

буде проходити необхідну процедуру або досліджен-ня. Огляд не того пацієнта може призвести до непот-рібного опромінювання, встановлення неправиль-ного діагнозу або навіть до недоцільного втручання.

Для того щоб цього уникнути, варто зробити таке[53]:• ПОПРОСИТИ пацієнта вказати (по можливості,

написати по буквах) його повне ім’я та дату народ-ження.

• ЗАВЖДИ перевіряти це разом із пацієнтом та гру-пою людей, які можуть підтвердити дані.

• НІКОЛИ не запитувати пацієнта: «Ви містерДжонс?»; пацієнт може неправильно почути абопомилково погодитись.

• НІКОЛИ не припускайте, що пацієнт перебуває вправильному ліжку або що табличка з іменем надліжком правильна.

Знову ж таки, щоразу, після того як пацієнт захо-дить до кімнати для обстеження та безпосередньоперед будь-якою діагностичною або терапевтичноюпроцедурою, за присутності пацієнта, вербально(та/або на ідентифікаційному браслеті в пацієнта),підтвердіть, що [54]:• потрібний пацієнт присутній;• потрібне дослідження має проводитись;• історія хвороби відповідає необхідному дослід-

женню;• потрібний бік або ділянка досліджується;• маркери правого або лівого боку, отримання топо-

грами, ультразвуковий датчик, тощо використо-вуються правильно та на необхідній ділянці/кінцівці.

Спілкування між спеціалістами (радіологічними технологами, радіологами,направляючими лікарями, включаючи процеспередачі зміни)Критично важлива інформація повинна бути точно

передана між персоналом радіологічного відділеннята персоналом з інших відділень або в межах радіо-логічного відділення між спеціалістами. Наприклад,правильна ідентифікація тих пацієнтів, яким необхіднідодаткові запобіжні заходи (захисна або контактнаізоляція), перебувають під більшим ризиком або тих,які не можуть чекати своєї черги в кімнаті очікування —залежить від цих каналів зв’язку. У лікарні пацієнтичасто рухаються між різними областями для діагно-стики, лікування, отримують медичну допомогу напостійній основі та можуть стикатися навіть із декіль-кома змінами персоналу щодня, що створює додат-кові ризики щодо безпеки пацієнтів щоразу, як відбу-вається перезміна [55]. У всіх випадках інформація,що передається про пацієнта, та передача пацієнтачи зміни повинні підтримувати баланс між повнотоюта результативністю [54].

Надзвичайно важливо пам’ятати, що інформація,надана під час передачі пацієнтів або зміни, можевпливати на надання медичної допомоги протягомусієї зміни, що критично важлива інформація можебути втрачена і призведе до прогалин у наданні допо-моги пацієнту [56]. Використання SBAR (Ситуація,Фон, Оцінка, Рекомендаціїї) як інструменту з відпо-відними адаптаціями для передачі критично важливоїінформації рекомендується [57]:• Ситуація (S) — що відбувається з пацієнтом або в

чому складається ситуація? Для невідкладногопацієнта — основна скарга. Для стаціонарногопацієнта — яка існує поточна проблема.

• Фон (B) — який клінічний фон або контекст про-блеми? Як пов’язана історія захворювання або що


змусило пацієнта потрапити до стаціонару?• Оцінка (A) — у чому, на мою думку, проблема?

Попросіть поточний пакет досліджень або відпо-відні результати.

• Рекомендації (R)— що я маю зробити, щоб скори-гувати ситуацію? Що варто зробити зараз? Чи єневрегульовані питання? Наскільки ситуаціяургентна?

Спеціалісти, що здають зміну або пацієнта, повин-ні використовувати певну техніку (4’R’ technique) [58]:• Відповідні питання, які варто пам’ятати (фокус на

тяжчих пацієнтах перш за все; щоденний прогреста вказівка, що робити).

• Дати вказівки з раціональним уникненням їх неви-значеності.

• Перевір, чи отримано розуміння, заохочуй допорушення постановку питань.

З іншого боку, особа, що отримує інформацію,повинна:• Активно слухати (фокусуватися на отриманні

інформації, обмежуючи переривання під час пере-дачі, або робити нотатки, у разі потреби).

• Задавати питання (для повного розуміння сказа-ного).

• Використовувати системність (для відстеженнясправ, які потребуют активних дій).

• Перечитування (необхідне для того, щоб впевни-тися, що ви на однаковій сторінці).

Як доповнення, до передачі зміни або пацієнтатакож важливо [54]:• Виділити достатньо часу для передачі важливої

інформації та щоб поставити та відповісти напитання персоналу без переривання, якщо цеможливо (варто включити кроки повторювання таперечитування).

• Надавати інформацію щодо статусу, лікарськихзасобів, плану лікування, попередніх вказівок абобудь-яких суттєвих змін статусу.

• Обмежити обмін інформацією до такого, щонеобхідна для надання безпечної медичної допо-моги пацієнту.

Покращення якості«Що ж, ніхто не ідеальний» [59]

Жоден радіологічний технолог, радіолог аборадіологічне відділення загалом не є ідеальними,тому покращення якості завжди можливе. Це вартоприйняти та використовувати для включення вбуденну практику, щоб всі можливості для роздумівпро виконання, результативність і взаємодії з пацієн-тами використовувалися для впливу на процеснавчання та ініціювали зміни там, де це потрібно.

1. Помилки є частиною всієї людської діяльності.Необхідно докласти всіх зусиль, щоб уникнути поми-лок, але, коли вони трапляються, варто їх визнавати

(та ділитися з пацієнтами, якщо це корисно для них).Потрібно заохочувати політику неосудження у відді-леннях, щоб такі помилки використовувалися якможливість навчання, а не як інструмент для ізоляціїабо приниження осіб. Іншим можливим механізмомдля такого навчання є відкритий аналіз помилоквсіми відповідними співробітниками відділення,виявлення можливих причин та методів елімінаціїтаких випадків у майбутньому [60, 61].

2. Безперервний професійний розвиток (CPD).Ми працюємо в дисциплінах, що швидко зміню-ються; це приносить як ентузіазм, так і виклики длянашої роботи. Ми не можемо припускати, що доціль-но практикувати протягом всього життя на базі того,що ми вивчили, коли закінчили офіційно підготовку.Безперервне навчання необхідне для нас, щоб нада-вати допомогу пацієнтам належним чином, адапту-ючи те, що ми робимо до нових технологій, розробокта обставин, які постійно змінюються. Усі радіологічнітехнологи та радіологи повинні впроваджувати куль-туру безперервного навчання у свою практику, по-винні отримувати підтримку з боку своїх професійнихі національних товариств (шляхом забезпеченнявчасних та оновлених можливостей освіти) та з бокусвоїх роботодавців (шляхом надання часу та ресур-сів). Варто заохочувати самоосвіту та CPD у самихвідділеннях і в ідеалі впроваджувати в робочі графіки[62].

3. Рецензування. Багато можливостей для колегі-альних оглядів роботи вже є частиною щоденноїдіяльності в радіологічних відділеннях: оглядпопередніх результатів досліджень під час звітуваннящодо нового дослідження, огляд якості візуалізації,огляд декількох досліджень та їх зміни в часі при про-веденні мультидисциплінарних групових конферен-цій, огляд результатів досліджень з інших закладів,наданих для отримання думки спеціаліста, тощо. Усеце дає нам можливість оцінити якість роботи нашихколег та нас самих. Крім того, є цінними можливо-стями для навчання, двостороннього спілкуваннязадля оптимізації результатів роботи людей, чияпраця рецензується, та самого рецензента. Як і увипадку з помилками та невідповідностями (пункт 1),ця праця завжди має відбуватись у середовищі, віль-ному від осудження, сфокусованому лише на покра-щення якості у майбутньому [63].

4. Клінічний аудит. Директиви Європейськогосоюзу встановили проведення клінічного аудитурадіологічних відділеннях із 1997 р. Це вимога під-креслюється в діючому EU-BSS [3, 64]. Клінічнийаудит — це простий, але потужний інструмент дляоцінки існуючих практик та забезпечення рекоменда-ціями задля їх змін та покращення. По суті, клінічнийаудит включає в себе оцінку того, чим ми займаємо-ся, у співставленні зі стандартами, а вже потім змінитого, що ми робимо, аби ми могли відповідати стан-дартам. ESR розробили буклет, який пояснює клініч-ний аудит та надає серію шаблонів для його прове-дення, щоб допомогти відділенням почати цю діяль-ність [21, 65].


5. Оцінка ззовні. У деяких країнах зовнішня оцінкарадіологічних відділень вимагається законом, оці-нюючи їх діяльності відповідно до стандартів. Хочатакі перевірки викликають стрес у відділеннях та успеціалістів, які там працюють, вони також можутьстимулювати оптимізацію діяльності та стандартівбезпеки.

Це не є вичерпним списком діяльності щодопокращення якості, де можуть брати участь спеціалі-сти в галузі радіології; скоріше, він покликаний наве-сти приклади областей, де культура безперервноїуваги до покращення якості може бути включена взвичайну професійну роботу.

Втома/вигоранняВигорання — це стан розумової втоми, який спо-

чатку було визначено як відповідь на хронічний емо-ційний та міжособистісний стрес на робочому місці[66]. Звіти також описують вигорання як прогресивнувтрату запалу та ентузіазму [67]. Визначено, що виго-рання призводить до зниження продуктивності таефективності, падіння зацікавленості в роботі та нега-тивних наслідків для сімейного життя [68]. Причинивигорання мультифакторіальні, проте був проведе-ний зв’язок між великою кількістю бюрократичнихзавдань, робочих годин та зростанням рівнякомп’ютеризації. У радіологічний літературі все часті-ше з’являються повідомлення про швидке зростаннярівня вигорання у клінічній практиці [66, 69, 70].

Аналогічні висновки існують щодо питання втоми.Waite та співавтори [71] у 2017 році склали огляд, щостосується впливу втоми, у контексті радіології. У ційстатті аналогічним чином втома визначається якослаблення та виснаження енергії, що може проявля-тися на фізичних та когнітивних функціях. І вигорання,і втома мають величезне значення з точки зору їхвпливу на пацієнтів, колег та осіб, яких це стосується.Зорова та розумова втома поміж спеціалістів з радіо-логії спостерігається під кінець довгого робочого дня,що має негативний вплив на виявлення патологічнихпошкоджень та прийняття рішень [60].

Комісія з людських ресурсів Американськогоколеджу радіології (ACR) рекомендує [72] керівникамрадіологічних відділень розглянути такі дії, щоб допо-могти знизити ризик вигорання та втоми:

• Забезпечити потрібну кількість персоналуДотримуйтеся необхідних рівнів укомплектування

персоналом відповідно до робочого навантаження.

• Зменшити тривалий стресЗабезпечте належне створення графіку роботи,

часу для відпочинку, розумний темп роботи та спра-ведливість на робочому місці.

• Відновлення відчуття контролюПідкресліть можливість командної роботи, вклю-

чіть персонал радіологічного відділення у процесприйняття рішень, визнавайте добре виконану робо-

ту, заохочуйте шанобливе та співчутливе ставленнядо всіх. Розвивайте навички спілкування до високоїякості. Покращуйте або вирішуйте проблеми у відпо-відних відділеннях. Займіться оцінкою рівня задово-лення роботою як частиною регулярного процесуперевірки особистісного розвитку.

• Відновлення балансу способу життяПідтримуйте колег у розв’язанні проблем, що сто-

суються балансу способу життя, який включає фізич-ні, емоційні, духовні та пов’язані з особистими сто-сунками аспекти.

• Зменшіть кількість позаробочих обов’язківРозгляньте можливість найму співробітників, які

хотіли б працювати в позаробочий час. Короткі змінитакож можуть бути корисними для високоінтенсив-них ролей.

• Покращуйте ефективність роботи персоналуОптимізуйте роботу допоміжного персоналу.

Розвивайте ефективність на робочому місці.Покращуйте зв’язок та функціональність PACS зіншими пов’язаними IT-системами.

• Зменшіть ізоляціюЗаохочуйте співробітників працювати як частина

команди. Покращуйте спілкування між колегами-радіологами та колегами за межами радіології.Заохочуйте персонал брати перерви в місцяхзагального користування, наприклад у кімнаті дляперсоналу.

• Розробляйте розумні очікування та ціліВстановіть очікування та цілі, виходячи з об’єму

роботи та можливостей персоналу. Моніторте якістьвиконання роботи, строки її виконання, задоволе-ність пацієнтів та направляючих лікарів.

• Забезпечте професійну допомогуПодумайте про вживання заходів на робочому

місці, розроблених для попередження або лікуваннявигорання/втоми. Обговоріть впровадження такихзаходів, спрямованих на зміну підходу до організаціїпопередження вигорання/втоми.

• Сприяння діяльності радіологічних товариствЗаохочувати радіологічну спільноту (радіологів,

радіологічних технологів та допоміжний персонал) убільшому усвідомленні щодо вигорання/втоми тавнесення методик для пом’якшення цієї проблеми.Професійні товариства, такі як EFRS та ESR, повинніпродовжувати підвищувати обізнаність та пропону-вати способи вирішення питань вигорання та втоми.

Підготовка з питань безпеки пацієнтів Статут ESR [73] та Kонституція EFRS [74] чітко під-

креслюють важливість, яку організації надають освітіта підготовці. Було багато дискусій щодо можливостістворити фокус на безпеці пацієнта, включаючи їх урамки навчальних планів бакалаврату для досягнен-ня цих змін [75-79]. Включення питань безпеки паці-єнта в навчальну програму може допомогти намперейти до культури безпеки пацієнтів, а такожсистем безпеки, проте це вимагає ретельного ви-вчення освітніх систем [80]. Освітня діяльність, щопов’язана з безпекою пацієнтів, повинна бути прозо-


рою та погоджена з навчальним планом, вона маєбути основною темою та регулярно переглядатись івдосконалюватись, таким чином, вимагаючи цілісно-го підходу до себе.

Щоб допомогти тим, хто забезпечує навчання тапідготовку, ESR видала три Європейські навчальнікурси для радіології: Навчальний курс з радіології длябакалаврів [81], Європейські підготовчі курси зрадіології (Рівень I та II) [82], Європейські підготовчікурси для субспеціалізації в радіології (Рівень III) [83].Усі вони чітко вказують на важливість безпеки пацієн-тів із визначеними навчальними результатами татемами. Аналогічно EFRS опублікували свої Євро-пейські кваліфікаційні основи (EQF) Рівень 6(Бакалаври), Документ еталонної оцінки для радіо-логічних технологів [24] та EQF Рівень 7 (Магістр)Документ еталонної оцінки [84], який також підкрес-лює складний характер змісту питань безпеки праці.Крім того, ESR запустили EC-MEDRAPET проект(також із залученням EFRS), що встановлюєЄвропейські Рекомендації щодо навчання та підго-товки з питань радіаційного захисту для спеціалістівЄвропейського союзу [85]. Хоча учбові плани та пуб-лікації ESR та EFRS дають основу для полегшеннястворення карти діяльності, досі, незважаючи на зро-стаючий фокус безпеки пацієнтів, існує лише невели-ка кількість досліджень, де були включені питаннящодо навчального плану підготовки радіологів тарадіологічних технологів. Таким чином, EFRS відкри-ває проект для оцінки та звітності щодо впроваджен-ня тем, пов’язаних із безпекою пацієнтів, у навчаль-ний план підготовки радіологічних технологів по всійЄвропі [20]. Це дослідження, в ході якого були опита-ні 33 учбові заклади Європи, показало, що, хоча біль-шість тем із безпеки пацієнтів висвітлені в більшостіпрограм, деякі важливі теми викладались лише напочатковому рівні в небагатьох закладах. Різнома-нітність у методах підготовки та оцінки також булаочевидною. Незважаючи на те, що результати цьогодослідження обнадійливі, можливості для подальшо-го навчання питань безпеки пацієнтів та підготовказгідно з навчальним планом були визначені, як ESR,так і EFRS відіграють ключову роль упроцесі просу-вання цієї теми.

ВисновокСпрощене уявлення про безпеку пацієнта в радіо-

логії полягає в тому, що основний ризик пов’язують ізненалежним радіаційним опроміненням. Хоча запо-бігання цьому є центральною зоною відповідальностірадіологічних технологів та радіологів, існує набагатоширший спектр питань у роботі спеціалістів у галузірадіології. У цій статті ми намагались представитивичерпний список усіх проблем безпеки. Нашоюметою, скоріше, було висвітлення конкретних широ-ких тем та забезпечення ресурсом тих радіологічнихтехнологів та радіологів, які хочуть знайти відповіднірекомендації та огляди. На додачу, ESR та EFRSпрагнуть зберегти міркування безпеки в центрі май-бутніх освітніх програм, забезпечення ресурсами та

розвитку в питаннях надання допомоги пацієнтам,оскільки це стосується нашої спеціальності та нашихпацієнтів. Ця спільна стаття, що відображає стурбо-ваність та розуміння Товариств європейських радіо-логів та радіологічних технологів, є ключовим компо-нентом роз’яснення та виокремлення діапазонускладнощів наших обов’язків та відповідальностізадля забезпечення найкращих можливих результа-тів для наших пацієнтів.

ПодякаЦя стаття була підготовлена членами спільної

робочої групи ESR — EFRS з безпеки пацієнтів на чоліз Adrian Brian (голова Комітету ESR з питань якості,безпеки та стандартів 2017 — до сьогодні) таJonathan McNulty (президент EFRS та головаВиконавчої ради EFRS 2017 — до сьогодні). Членамиробочої групи ESR та авторами цієї статті були:Adrian Brady, Reinhard Loose, Olivier Clément, MichaelFuchsjäger, Christoph Becker and Guy Frija. Членамиробочої групи EFRS та авторами цієї статті були:Jonathan McNulty, Andrew England, CharlotteBeardmore та Kevin Azevedo. Особлива вдячністьтакож висловлюється Monika Hierath з ESR office, якавнесла неоціненний вклад. Стаття також розглянутачленами ESR-PAG. Вона була затверджена ESRExecutive Council 15 листопала 2018 року та EFRSExecutive Board 15 листопада 2018 року.

ЛІТЕРАТУРА1. International Commission on Radiological Protection(2007) ICRP Publication 103: The 2007 Recommendations ofthe International Commission on Radiological Protection.Ann. ICRP 37 (2-4). Available via http://www.icrp.org/publi-cation.asp?id=ICRP%20Publication%201032. European Society of Radiology (2018) ESR EuroSafeImaging. European Society of Radiology, Vienna.http://www.eurosafeimaging.org/3. Council of the European Union (2013) Council Directive2013/59/EURATOM. Official Journal of the European Union, L 13/14. Brambilla M, Damilakis J, Evans S et al (2017) Evaluation ofnational actions regarding the transposition of CouncilDirective 2013/59/Euratom’s requirements in the medicalsector. EC Tender Contract No. ENER/16/NUCL/SI2.730592.Available via http://www.eurosafeimaging.org/wp/wp-content/uploads/2016/06/BSS-Transposition-in-the-Medical-Sector_Executive-Summary.pdf 5. European Society of Radiology (2018) ESR iGuide.European Society of Radiology, Vienna. http://www.myesr.org/esriguide6. European Commission (2018) Radiation Protection No. 185.European Guidelines on Diagnostic Reference Levels forPaediatric Imaging. Publications Office of the EuropeanUnion, Luxembourg. Available via http://www.eurosafeimaging.org/ wp/wp-content/uploads/2018/09/rp_185.pdf7. European Society of Radiology, European Society ofPaediatric Radiology, European Federation of Radiogra-pher Societies, European Federation of Organizations forMedical Physics (2018) PiDRL – European DiagnosticReference Levels for Paediatric Imaging.http://www.eurosafeimaging.org/pidrl


8. European Society of Radiology (2018) EUCLID –European Study on Clinical Diagnostic Reference Levels forX-ray Medical Imaging.http://www.eurosafeimaging.org/euclid9. Clement O, Dewachter P, Mouton-Faivre C et al (2018)Immediate hypersensitivity to contrast agents: the French 5-year CIRTACI study. EClinical Medicine 1:51-61. 10. European Society of Urogenital Radiology (2018) ESURGuidelines on contrast agents, version 10. Available viahttp://www.esur-cm.org/index.php/en/11. van der Molen AJ, Reimer P, Dekkers IA et al (2018) Post-contrast acute kidney injury — Part 1: Definition, clinical fea-tures, incidence, role of contrast medium and risk factors:Recommendations for updated ESUR Contrast MediumSafety Committee guidelines. Eur Radiol 28:2845–55.12. van der Molen AJ, Reimer P, Dekkers IA et al (2018) Post-contrast acute kidney injury. Part 2: risk stratification, role ofhydration and other prophylactic measures, patients takingmetformin and chronic dialysis patients: Recommendationsfor updated ESUR Contrast Medium Safety Committeeguidelines. Eur Radiol 28:2856–69.13. European Medicine Agency (2017) EMA's final opinionconfirms restrictions on use of linear gadolinium agents forbody scans. European Medicine Agency, London.Available via https://www.ema.europa.eu/ medicines/human/referrals/gadolinium-containing-contrast-agents 14. Dunne P, Kaimal N, MacDonald J et al (2013) Iodinatedcontrast-induced thyrotoxicosis. CMAJ 185(2):144-7.15. van der Molen AJ, Thomsen HS, Morcos SK et al (2004)Effect of iodinated contrast media on thyroid function inadults. Eur Radiol 14(5): 902-7.16. Bellin MF, Jakobsen JA, Tomassin I et al (2002) Contrastmedium extravasation injury: guidelines for prevention andmanagement. Eur Radio 12:2807–12.17. International Organization for Standardization (2012)ISO/TR 12296:2012. Ergonomics - manual handing of peoplein the healthcare sector. International Organization forStandardization, Geneva. Available via https://www.iso.org/standard/51310.html18. Mayeda-Letourneau J (2014) Safe patient handling andmovement: a literature review. Rehabilitation Nursing39:123–129.19. Health and Safety Executive (2016) Manual handlingoperations regulations. 4th Ed. Health and Safety Executive,UK. Available via http://www.hse.gov.uk/ pUbns/priced/l23.pdf20. England A, Azevedo KB, Bezzina P, Henner A, McNulty JP(2016) Patient safety in undergraduate radiography curricu-la: a European perspective. Radiography 22(1):S12-S19. 21. European Society of Radiology (2017) ESR Clinical Auditbooklet Esperanto. European Society of Radiology, Vienna.Available via https://www.myesr.org/sites/default/ files/The%20ESR%20Clinical%20Audit%20booklet%20Esperanto.pdf22. European Society of Radiology (2015) DeliveringPatient Centred Care in Clinical Radiology. EuropeanSociety of Radiology, Vienna. Available viahttps://www.myesr.org/media/142 23. The Society and College of Radiographers (2018)Obtaining consent: a clinical guideline for the diagnosticimaging and radiotherapy workforce. The Society andCollege of Radiographers, London. Available viahttps://www.sor.org/sites/default/files/document-ver-sions/obtaining_consent_170118.pdf24. European Federation of Radiographer Societies (2018)European Qualifications Framework (EQF) Level 6Benchmarking Document: Radiographers. 2nd Edition.

European Federation of Radiographer Societies, Utrecht.Available via https://www.efrs.eu/publications25. The Royal College of Radiologists (2012) Standards forpatient consent particular to radiology. 2nd Edition. TheRoyal College of Radiologists, London. Available viahttps://www.rcr.ac.uk/publication/standards-patient-con-sent-particular-radiology-second-edition26. The Royal Australian and New Zealand College ofRadiologists (2013) Medical Imaging Consent Guidelines.The Royal Australian and New Zealand College ofRadiologists. Available via https://www.ranzcr.com/search?_ content-type=&searchword=consent 27. European Society of Radiology (ESR) and AmericanCollege of Radiology (ACR) (2016) Report of the 2015 globalsummit on radiological quality and safety. Insights intoImaging 7(4):481-484 .28. World Health Organisation (2016). Communicating radi-ation risks in Paediatric Imaging. https://www.who.int/ioniz-ing_radiation/ pub_meet/radiation-risks-paediatric-imaging/en/29. National Health Service (2016) Consent to treatment.National Health Service, UK. Available via National HealthService https://www.nhs.uk/conditions/consent-to-treatment/30. European Commission (2017) Eurostat Healthcareresource statistics — technical resources and medical tech-nology. European Commission, Eurostat, Luxembourg.Available via https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Healthcare_resource_statistics_-_technical_resources_and_medical_technology31. Expert Panel on MR Safety, Kanal E, Barkovich AJ et al(2013) ACR Guidance Document on MR Safe Practices:2013. J Magn Reson Imaging 37(3):501-530.32. Calamante F, Falukner WH, Ittermann B et al (2015) MRSystem Operator: Recommended Minimum Requirementsfor Performing MRI in Human Subjects in a Research Setting.J Magn Reson Imaging 41(4):899-902.33. Calamante F, Ittermann B, Kanal E, Inter-Society WorkingGroup on MR Safety, Norris D (2016) Recom-mendedresponsibilities for management of MR safety. J Magn ResonImaging 44(5):1067-1069.34. Centers for Disease Control and Prevention (2017)Infection Control Basics. Centers for Disease Control andPrevention, Atlanta. Available viahttps://www.cdc.gov/infectioncontrol/basics/index.html35. World Health Organization (2018) Clean Care is SaferCare. About SAVE LIVES: Clean Your Hands. World HealthOrganization, Geneva. Available viahttp://www.who.int/gpsc/5may/background/5moments/en/36. Reddy P, Liebovitz D, Chrisman H, Nemcek AA Jr, NoskinGA (2009) Infection Control Practices among interventionalradiologists: results of an online survey. J Vasc Interv Radiol20(8):1070–4. 37. Ribner B (2012) Healthcare-Associated InfectionsRelated to Procedures Performed in Radiology. In: HospitalEpidemiology and Infection Control. 4th Edition. Editor:Mayhall CG. Lippincott Williams & Wilkins, Philadelphia, p. 1018–25.38. Nyhsen CM, Humphreys H, Nicolau C, Mostbeck G,Claudon M (2016) Infection prevention and ultrasoundprobe decontamination practices in Europe: a survey of theEuropean Society of Radiology. Insights into Imaging7(6):841-847.39. Nyhsen CM, Humphreys H, Koerner RJ et al (2017)Infection prevention and control in ultrasound – best prac-tice recommendations from the European Society ofRadiology Ultrasound Working Group. Insights into Imaging


8(6):523-535.40. Sartoretti T, Sartoretti E, Bucher C et al (2017) Bacterial conta-mination of ultrasound probes in different radiological institutionsbefore and after specific hygiene training; do we have a gene-ral hygienical problem? Eur Radiol 27(10):4181-4187.41. European Society of Radiology (2017) The new EUGeneral Data Protection Regulation: what the radiologistshould know. Insights into Imaging 8(3):295–299.42. European Parliament and European Council (2016)Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and ofthe Council of 27 April 2016 on the protection of natural per-sons with regard to the processing of personal data and onthe free movement of such data, and repealing Directive95/46/EC (General Data Protection Regulation). OfficialJournal of the European Union L 119/1.43. Tang A, Tam R, Cadrin-Chкnevert A et al (2018)Canadian Association of Radiologists White Paper onArtificial Intelligence in Radiology. Canadian Association ofRadiologists Journal 69:120-135.44. Kohli M, Geis R (2018) Ethics, Artifical Intelligence andRadiology. J Am Coll Radiol 15(9):1317-1319.45. European Society of Radiology (2018) Methodology forESR iGuide content: Review and adaptation of ACR Selectcontent. ESR Imaging Referral Guidelines Working Group.Insights into Imaging (in press).46. The Royal College of Radiologists (2011) Standards andrecommendations for the reporting and interpretation ofimaging investigations by non-radiologist medically quali-fied practitioners and teleradiologists. The Royal College ofRadiologists, London. Available via https://www.rcr.ac.uk/sites/ de-fault/ files/docs/radiology/pdf/BFCR%2811%292_Reporting.pdf47. European Society of Radiology (2017) ESR conceptpaper on value-based radiology. Insights into Imaging8(5):447-454.48. Lee MJ, Fanelli F, Haage P, Hausegger K, Van Lienden KP(2012) Patient safety in interventional radiology: A CIRSE IRchecklist. Cardiovasc Intervent Radiol 35:244-246.49. Koetser ICJ, de Vries EN, van Delden OM, SmorenburgSM, Boermeester MA, van Lienden KP (20130 A checklist toimprove patient safety in interventional radiology.Cardiovasc Intervent Radiol 36:312-319.50. European Commission (2015) 9th European Forum onthe rights of the child. Coordination and cooperation inintegrated child protection systems. Reflection paper.European Commission, Brussels. Available viafile:///C:/Users/Jonathan/Downloads/9thEuropeanForumontherightsofthechild-reflectionpaper.pdf51. Wulczyn F, Daro D, Fluke J, Feldman S, Glodek C,Lifanda K, United Nations Children’s Fund (UNICEF) (2010)Adapting a Systems Approach to Child Protection: KeyConcepts and Considerations. UNICEF, New York. Availablevia https://www.unicef.org/protection/Conceptual_ Clarity_Paper_Oct_2010(4).pdf52. O’Neill P, Evans A, Tim M, Cleaver M, Cleaver S (2016)Macleod’s Clinical OSCEs. Churchil Livingstone, Edinburgh.p. 199-255. 53. Public Health and Clinical Systems (2011) PatientIdentification Guideline. Public Health and Clinical Systems,Adelaide. Available via http://proqualis.net/sites/pro-qualis.net/files/Guideline_Patient%2BIdentification.pdf 54. Australian Commission for Safety and Quality in HealthCare (2010) Ensuring correct patient, correct site, correctprocedure in General Radiology and Ultrasound. AustralianCommission for Safety and Quality in Health Care, Sydney.Available via https://www.safetyandquality.gov.au/wp-content/uploads/2012/02/Protocol_GeneralRadiologyUltra

sound.pdf55. World Health Organization Collaborating Centre forPatient Safety Solutions (2007) Communication DuringPatient Hand-Overs. Patient Saf Solut 1(3). Available viahttps://www.who.int/patientsafety/solutions/patientsafe-ty/PS-Solution3.pdf56. Curie J (2002) Improving the efficacy of patient han-dover. Emerg Nurse 10:24–7. 57. Achrekar MS, Murthy V, Kanan S, Shetty R, Nair M, KhattryN (2016) Introduction of Situation, Background, Assessment,Recommendation into Nursing Practice: A ProspectiveStudy. Asia-Pacific Journal of Oncology Nursing 3(1):45-50 58. Arora V, Johnson J (2006) A model for building a stan-dardized hand-off protocol. Jt Comm J Qual patient Saf32(11):646–55.59. Brown, Joe E., as Osgood Fielding lll, in “Some Like it Hot”(1959), dir. Billy Wilder, United Artists.60. Brady AP (2017) Error and Discrepancy in Radiology –Inevitable or avoidable? Insights into Imaging 8:171-18261. The Royal College of Radiologists (2014) Standards forLearning from Discrepancies meetings. The Royal College ofRadiologists, London. Available via https://www.rcr.ac.uk/system/ files/publication/ field_publication_files/ BFCR(14)11_ LDMs.pdf62. European Federation of Radiographer Societies (2018)Continuous professional development recommendationsand guidance notes. European Federation of Radio-graph-er Societies, Utrecht. Available via https://www.efrs.eu/pub-lications/see/2018_EFRS_Radiographer_CPD_recommen-dations_and_guidance_notes?file=1253.63. Faculty of Radiologists (2015) Guidelines for theImplementation of a National Radiology Quality Impro-vement Programme — Version 3.0. Faculty of Radiologists,Royal College of Surgeons in Ireland, Dublin. Available viahttp://www.radiology.ie/wp-content/ uploads/-2012/-05/-National-Radiology-QI-Guidelines-V31.pdf64. European Society of Radiology (2015) Summary of theEuropean Directive 2013/59/Euratom: essentials for healthprofessionals in radiology. Insights into Imaging 6:411-41765. European Society of Radiology (2018) The ESR Audit Tool(Esperanto): genesis, contents and pilot. Insights intoImaging (online). Available via https://link.springer.com/arti-cle/10.1007/s13244-018-0651-066. Guenette JP, Smith SE (2017) Factors among radiology res-idents in New England with comparison against United Statesresident physicians in other specialities. AJR 209:136-14167. Bakker AB, Demerouti E, Isabel Sanz-Vergel A (2014)Burnout and work engagement: the JD-R approach. AnnuRev Organ Psychol Organ Behav 1:389-411.68. Maslach C, Schaufeli WB, Leiter MP (2001) Job burnout.Annu Rev Psychol 52:397-422.69. Peckham C (2018) Medscape National PhysicianBurnout & Depression Report 2018. Medscape, New York.Available via https://www.medscape.com/slideshow/2018-lifestyle-burnout-depression-6009235?faf=1#1. 70. Berger M (2017) Under stress: radiologists embrace novelways to tackle burnout. ECR Today, 4th March 2017, p. 1-2.Available via https://www.myesr.org/sites/default/files/Saturday_newspaper.pdf71. Waite S, Kolla S, Jeudy J et al (2017) Tired in the readingroom: the influence of fatigue in radiology. J Am Coll Radiol14:191-197 .72. Harolds JA, Parikh JR, Bluth EI, Dutton SC, Recht MP (2016)Burnout of radiologists: frequency, risk factors, and reme-dies: a report of the ACR Commission on Human Resources.


J Am Coll Radiol 13(4):411-6.73. European Society of Radiology (2018) Statutes of theEuropean Society of Radiology. European Society ofRadiology, Vienna. Available via https://www.myesr.org/about-esr/statutes.74. European Federation of Radiographer Societies (2008).EFRS Constitution. European Federation of RadiographerSocieties, Utrecht. Available via https://www.efrs.eu/publi-cations/see/2008_EFRS_Constitution?file=179.75. Vivekananda-Schmidt P, Sandars J (2016) Developingand implementing a patient safety curriculum. Clin Teach13:91-97.76. World Health Organization (2009) Patient SafetyCurriculum Guide for Medical Schools. Wordl HealthOrganization, Geneva. Available via http://www.who.int/patientsafety/education/curriculum/en/index.html 77. Tregunno D, Ginsburg L, Clarke B, Norton P (2014)Integrating patient safety into health professionals’ curricu-la: a qualitative study of medical, nursing and pharmacyfaculty perspectives. BMJ Qual Saf 23:257-264.78. King J, Anderson CM (2012) The Canadian interprofes-sional patient safety competencies: their role in healthcareprofessionals ’ education. J Patient Saf 8:30-35. 79. Nie Y, Duan Y, Chen P, Barraclough B, Zhang M, Li J(2011) Patient safety education for undergraduate medicalstudents: a systematic review. Med Educ 11(33):1-8.80. Frankel A, Haraden C, Federico F, Lenoci-Edwards J(2017) A Framework for Safe, Reliable, and Effective Care.White Paper. Institute for Healthcare Improvement and Safe

& Reliable Healthcare, Cambridge, MA. Available viahttps://www.medischevervolgopleidingen.nl/sites/default/files/paragraph_files/a_framework_for_safe_reliable_and_effective_care.pdf81. European Society of Radiology (2017) Curriculum forUndergraduate Radiological Education. European Societyof Radiology, Vienna. Available viahttps://www.myesr.org/media/284382. European Society of Radiology (2018) EuropeanTraining Curriculum for Radiology (Level I and II). EuropeanSociety of Radiology, Vienna. Available viahttps://www.myesr.org/media/283883. European Society of Radiology (2018) European TrainingCurriculum for Subspecialisation in Radiology (Level III).European Society of Radiology, Vienna. Available viahttps://www.myesr.org/media/284084. European Federation of Radiographer Societies (2016)European Qualifications Framework (EQF) Level 7Benchmarking Document: Radiographers. Federation ofRadiographer Societies, Utrecht. Available viahttps://www.efrs.eu/publications/see/2016.11_EFRS_EQF_level_7_Benchmark_(Master)?file=108385. European Commission (2014). Guidelines on RadiationProtection Education and Training of Medical Professionalsin the European Union.http://www.eurosafeimaging.org/wp/wp-content/uploads/2015/05/175.pdf; www.medrapet.eu

УДК УДК 61:53](075.8)Променева діагностика: [В 4 т.] / Коваль Г.Ю., Мечев Д.С.,Мірошниченко С.І., Шармазанова О.П. та ін. /За ред. Г.Ю. Коваль. — К.: Медицина України, 2018. — Т. І. — 302 с.:іл. ISBN 978-617-7769-00-1

Пропонований підручник з променевої діагностики на сьогодні не маєаналогів ні у вiтчизнянiй лiтературi, ні в літературі післярадянських країн.Нагальна потреба його для підготовки променевих діагностів сприялатретьому перевиданню, яке суттєво доопрацьовано та доповнено порів-няно з попередніми виданнями (1998 р., 2009 р.).

Змінено його будову у вигляді чотиритомника: І том присвяченомедичній фізиці, ІІ — променевій діагностиці захворювань голови, ІІІ —патологічним процесам скелета, ІV — захворюванням внутрішніх органів.Кожному розділу променевої діагностики передує променеві анатомія тасеміотика. Особливу увагу приділено діагностиці травми мирного і вій-ськового часу та диференціальній діагностиці патологічних процесів.

Відповідно до нозологічних форм захворювань представлено алгоритм променевих досліджень (РГ, КТ, МРТ,УЗД і радіонуклідних).

Значно розширено та покращено ілюстративний матеріал. Для радiологiв — фахівців з рентгенології, комп'ютерної томографії, радiонуклiдної, магнiтно-резонансної та

ультразвукової дiагностики, а також терапевтів, фтизiатрiв, хiрургiв, ортопедiв-травматологiв, урологів, акуше-рiв-гiнекологiв та інших.

Авторський колектив представлено провідними фахівцями з променевої фізики і променевої діагностикикафедр радіології і променевої діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО),кафедри променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО) та іншими про-відними фахівцями Києва, Львова, Вінниці тощо.

НОВІ КНИГИ

Заказать книгу можно по телефону: +38044 503�04�39

переклад Башинська Ю.І., Омельченко О.М., Коваленко Ю.М.

67

ОБМЕЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯРАДІОБІОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ

Ващишин В.П.Клініка Спіженка, Київ

Вступ. У сучасній променевій онкології викорис-тання гамма-випромінювання в технічному планідосягло достатньої точності для того, щоб це суттє-вим чином не впливало на радикальність лікування таімовірність виникнення побічних променевих ефек-тів. Рекомендована загальна точність підведеннядози, що включає дозиметричну і геометричнупохибку, повинна становити менше ніж 5%. Водно-час, біологічні моделі, що повинні описувати очікуваніефекти від опромінення, далекі від такої точності. Навідміну від математично достовірної моделі фізично-го розсіювання випромінювання, ефекти, які воносправляє на біологічну тканину, не мають на сьогодніадекватної математичної моделі, що працювала б вширокому діапазоні разових доз і швидкості завдан-ня дози. Також під великим знаком питання стоїтьзадача про репарацію тканин після великих доз опро-мінення, коли минуло більше ніж півроку з періодуопромінення. Це завдання набирає особливої акту-альності у випадку повторної променевої терапії,коли між курсами лікування пацієнта більше ніж пів-року. Тому розробка нових або вдосконалення існую-чих радіобіологічних моделей значно покращитьефективність променевої терапії, аніж подальшеполіпшення технічних характеристик сучасних апара-тів для променевої терапії.

Основна частина. На даний момент існує кількаосновних моделей у радіобіології: LQ (лінійно-квадра-тична), LQ-L (лінійно-квадратично-лінійна) та LPL(lethal-potentially lethal). У клінічній практиці викорис-товується лише лінійно-квадратична модель, тому щолише в ній накопичилась достатня кількість експери-ментальних даних. Усі інші моделі страждають черезвідсутність переконливих практичних результатів.Тому одне з можливих рішень із покращення біологіч-ної точності променевої терапії може бути в експери-ментальному уточненні параметрів альтернативнихмоделей. Але це буде лише проміжним кроком, томущо всі ці моделі є емпіричними наближеннями зкупою припущень, що стосуються лише частиниаспектів взаємодії випромінювання з живою речови-ною. Потенційно ефективним рішенням питанняможе бути розробка нових моделей із більшою кіль-кість тканиноспецифічних параметрів, оскільки живітканини є багатопараметричними системами і неве-ликою кількість емпіричних параметрів простонеможливо описати з достатньою точність поведінкуживого організму у відповідь на іонізуюче випроміню-вання. Одним із можливим доказів цього і є лінійно-квадратична модель, яка працює адекватно лише увузькому інтервалі разових доз та має лише два пара-

метри. Навіть із великою базою накопичених експе-риментальних даних лінійно-квадратична модель убагатьох клінічних випадках дає точність у кількадесятків відсотків, а в окремих екстремальних випад-ках похибка біологічноеквівалентної дози може стано-вити до 90%. Таке відхилення розрахованої біологічноеквівалентної дози може повністю знівелювати техніч-ні досягнення в променевій терапії. Тому навіть дужеточний дозиметричний обрахунок може втратитисвою значущість через відсутність розуміння дійсноївідповіді тканини на випромінювання.

Радикальність лікування пухлини має ще більшупохибку оцінки біологічно еквівалентної дози черезгенетичну варіативність пухлин. Виходом із такоїситуації може бути використання генетичного профі-лю пухлини для визначення специфічних для такогопрофілю емпіричних параметрів пухлини, але, нажаль, це питання далекого майбутнього через про-блему необхідності ще більшої кількості експеримен-тальних результатів в порівнянні зі здоровими ткани-нами. У поточному стані актуальними є дві можли-вості виходу із ситуації – покращення визначенняпараметрів поточних моделей і створення нових табільш громіздких біологічних моделей відповіді тка-нини на випромінювання. Сучасні дослідження пока-зують, що найбільш вживану лінійно-квадратичнумодель можна використовувати при кількості фрак-цій більше ніж 7, а при меншій кількості фракційкраще працює LQ-L (лінійно-квадратично-лінійна)модель, параметри якої недостатньо досліджені. Всебільше в клінічній практиці використовуються високідози та невелика кількість фракцій, що пов’язано зшироким використанням SBRT (stereotaxic bodyradiotherapy – стереотаксична променева терапія) таSRS (stereotaxic radiosurgery – стереотаксична радіо-хірургія). Саме в цій області разових доз і є найбільшаневизначеність в обрахунку біологічно еквівалентноїдози. Тому рішення такого питання стає все більшактуальним у клінічній практиці.

Висновки. У поточному стані біостатистичнімоделі, що використовуються в клінічній практиці, усвоїй точності значно відстають від дозиметричної тагеометричної точності променевої терапії через від-сутність нових підходів та достатню кількість експе-риментальних даних.

Найбільш вживана клініцистами LQ-модель маєсвої межі використання, коли разові дози значноменші за α/β та коли самі значення α/β визначені здостатньою достовірністю, а також при кількостіфракцій лікування більше ніж 7. Такі жорсткі обме-ження ускладнюють використання SBRT та SRS напрактиці. З огляду на це, LQ-модель дає задовільнірезультати для більшості випадків використання кон-венційної променевої терапії і рекомендується довикористання в рутинних обрахунках біологічно екві-валентної дози.

Тези ІІІ Форуму медичних фізиків


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІНІЙНИХ ПРИСКОРЮВАЧІВ.

ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ РОБОТУІНЖЕНЕРІВ-РАДІОЛОГІВ

Гуменюк К.В., Гуменюк М.Б., Крулько С.І.ТОВ «Український центр томотерапії»,

Кропивницький

Вступ. Сучасні технології все частіше з’являютьсята застосовуються у відділеннях променевої терапіїУкраїни. Використання високотехнологічного облад-нання потребує підвищення вимог до радіаційногозахисту пацієнта та якості променевої терапії. Томунайжорсткішому контролю повинні підлягати проце-си, що безпосередньо пов’язані з лікуванням. Дужеважливим є питання контролю якості роботи радіоте-рапевтичного обладнання, що є складовою частиноюгарантії якості променевої терапії (ГЯПТ) — системизаходів з контролю якості всього технологічного про-цесу променевої терапії.

Мета. Головною метою медичного закладу єнадання якісного лікування пацієнту. Оскільки радіо-терапевтичне обладнання для проведення промене-вої терапії є одним з основних елементів процесулікування, перевірка якості їх роботи має особливоважливе значення для досягнення успішного резуль-тату. Основною метою даної роботи є рекомендаціїщодо розробка локальних документів, що регламен-тують роботу інженера-радіолога.

Матеріали та методи. Процедури контролюякості (КЯ) характеристик лінійних прискорювачів(ЛП) та їх частота ґрунтуються на загальнодоступнихопублікованих інструкціях та рекомендаціях.

Для розробки локальних документів з КЯ булопроаналізовано серію міжнародних стандартів тарекомендацій: IEC 60601-2-1, Safety standard formedical accelerators; IEC 976 and IEC 977, MedicalLinac, Performance Declaration and Recommendations;IAEA-TECDOC-1040 контроль якості в радіотерапії;TG 142 QA of medical accelerators; Специфікаціївиробника та рекомендовані QA тести; Прийомніпротоколи замовника (CAT); IAEA TRS-398; TG-51;рекомендації від виробника системи дозиметрично-го планування (TPS — treatment planning system)щодо збору дозиметричних даних для внесення вTPS (Beam data collection recommendations); Postmo-delling adjustment of MLC parameters; вимоги доперіодичних тестів тощо.

Результати та обговорення. Система гарантіїякості променевої терапії охоплює весь процес ліку-вання пацієнтів і містить: контроль процесу супрово-ду пацієнта через відділення променевої терапії;контроль якості обладнання; контроль якості підве-дення дози.

Для забезпечення контролю супроводу пацієнта увідділенні необхідно розробити документ із покроко-вим описом маршруту пацієнта та модифікувати

наявну або створити нову променеву карту. До про-меневої карти вносяться дані з передпроменевої під-готовці пацієнта з вказаним положенням пацієнта,використаними фіксуючими пристроями, режимомта зоною сканування на комп’ютерному томографі. Узв’язку з можливою модифікацією компонентівобладнання, несподіваними несправностями еле-ментів або дисфункціями чи неправильною роботоюелектронних систем якість роботи обладнання і, якнаслідок, діагностики та лікування може з часом зни-зитись. Для забезпечення якісної роботи апаратів укожному закладі необхідно запроваджувати програ-му контролю якості. Програма КЯ ЛП містить інфор-мацію про періодичність проведення процедур,перевірку геометричних, дозиметричних характе-ристик, систем керування обладнанням, системрадіаційного захисту, тести з якості зображення. Уразі наявності вбудованих функцій контролю пара-метрів ЛП необхідно проводити їх постійний моніто-ринг. Як приклад, у радіотерапевтичній системіTomoHD для моніторингу змін параметрів функціону-вання системи використовується ПЗ TomoTherapyQuality Assurance (TQA). Дане ПЗ дозволяє заздале-гідь виявити ознаки того, що система потребує тех-нічного обслуговування або дозиметричної перевір-ки. Крім того, додаток TQA може використовуватисяу повсякденних обов'язкових процедурах контролюякості, необхідних для підтвердження правильностідозиметричних параметрів при виконанні лікуваль-них процедур на системі променевої терапіїTomoTherapy. При проведенні будь-якого контролюхарактеристик, у разі відхилення вище від толеран-тного рівня, викликається сервісна служба обладнан-ня для усунення виявленої розбіжності. Після прове-дення необхідних налаштувань характеристикиперевіряються знову. Усі результати перевірок вно-сяться до протоколів КЯ та зберігаються в медично-му закладі.

Висновок. Контроль якості обладнання, щозастосовується в променевій терапії, є ключовимелементом оптимізації радіаційного захисту пацієн-тів і елементом технологічного процесу променевоголікування хворих. Він дозволяє повністю витриматизадані параметри дозиметричного плану опромінен-ня всіх пацієнтів, уникнути їх переопромінення абонедоопромінення, а також різних радіаційних аварій,що можуть викликати небажані гострі променевіефекти. Регулярний контроль обладнання є одним ізважливих компонентів програми якості закладу.Періодичні тести, які вона містить, повинні підлягатипостійній модифікації, перегляду та адаптації до умовта методик лікування. Тести та вимірювання повиннібути достатньо чутливими та точними, а їх результа-ти потрібно документувати та зберігати, адже аналізваріацій вимірювань із часом є об'єктивним критері-єм якості, що також дозволяє заздалегідь виявити тапопередити негативні тенденції в роботі обладнання.


ПІДХОДИ В ОПРОМІНЕННІ ПУХЛИН ЛЕГЕНЬ.ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ XVI SYMMETRY

Гуменюк М.Б., Гуменюк К.В., Крулько С.І.ТОВ «Український центр томотерапії»,

Кропивницький

Вступ. Поява стереотаксичної терапії (SBRT)разом із класичною променевою терапією дали мож-ливість покращити локальний контроль пухлини дляпацієнтів ранніх стадій, однак результати виживанняпри локально прогресуючих стадіях раку легеньзалишаються сумними.

Мета: визначити проблеми та ознайомитись ізпідходами в променевій терапії раку легень.

Матеріали та методи. Проаналізовано серіюпублікацій, присвячених проблемам лікування ракулегень із використанням 4D КТ та системи Symmetry.Проліковано серію пацієнтів із використанням систе-ми Symmetry. Суттєвими проблемами в RT легень євизначення об’єму мішені, точність розрахунку дозив середовищах із низькою щільністю та «острівковий»ефект, інтерплей ефект, «base shift» ефект, рух пухли-ни під час сканування та опромінення, необхідністьобмеження дози на найближчі органи ризику, змінаанатомії протягом курсу лікування. Підходи IGRTможуть використовуватися для обліку варіацій між-фракційної позиції пухлини внаслідок дихання, рег-ресії пухлини та патоанатомічних змін. Об'ємнакомп'ютерна томографія (Cone beam computedtomography — CBCT) дає змогу точно визначатиположення мішені перед опроміненням. CBCT насьогодні є золотим стандартом для IGRT у промене-вій терапії раку легенів. Перевагою є висока просто-рова роздільна здатність зображення, отриманогопри позиціонуванні пацієнта. CBCT, або мегавольтнеКТ (MVCT) рекомендується для більшості пацієнтів, ау випадку режимів гіпофракціонування щоденні про-цедури IGRT є обов’язковими! Функція XVI Symmetryрозширює можливості точного опромінення мішені,адже дає змогу бачити рух мішені в реальному часі івідкоригувати положення пацієнта так, щоб рухомамішень потрапила в поле опромінення (або в запла-новане положення). 17.07.2018 р. стандартним фрак-ціонуванням (2Gy x 30fr.) було проліковано першогопацієнта з використанням позиціонування XVI Sym-metry. Було зроблено з КТ набори даних: на вдиху, навидоху та під час спокійного дихання, що використо-вувалось для створення контурів органів та розра-хунку лікувального плану. Для визначення структуриITV (internal target volume — внутрішнього об’ємумішені) усі три серії було співставлено між собою здопомогою функції Fusion (ПЗ MIM Maestro).Терапевтичний план було пораховано з використан-ням системи дозиметричного планування TPSMonaco 5.11. Процедуру DQA (Delivery quality assur-ance — перевірку якості донесення дози) було реалі-

зовано з використанням фантома PTW Octavius, мат-риці іонізаційних камер 2D array matrix та ПЗ VeriSoftвиробника PTW Freiburg.

Стандартна процедура іммобілізації (позиціону-вання) пацієнта перед лікуванням потребує такихкроків:— виставити пацієнта по мітках, що були нанесені під

час проведення КТ-топометрії;— відсканувати пацієнта з допомогою CBCT (XVI Sym-

metry);— співставити дані CBCT із референсним зображен-

ням (за яким розраховано план);— у режимі soft-tissue перевірити, що ITV регіон

«покриває» рух мішені;— відкоригувати положення та змістити лікувальний

стіл;— донести терапевтичну дозу.

Результати та обговорення. Під час диханнятраєкторія руху мішені може відрізнятись від ITV.Більш точне визначення об’єму мішені та поліпшенняконтролю руху під час дихання може покращитилокальний контроль у променевій терапії. Викорис-товуючи технологію 4DКТ, можна простежити реаль-ну 3D-траєкторію пухлини під час циклу дихання,збільшуючи ймовірність успішного лікування.Результатом проведення 4DКТ є серія 3D-наборівданих, кожен з яких представляє певну дихальнуфазу. Ці набори даних можуть бути використані длявизначення органів та обрахунку лікувальних дози-метричних планів. Існує кілька сучасних підходів увизначенні мішені, серед яких ITV (за всіма фазами),(MIPs) та (MidV та MidP). MIPs — Maximum IntensityProjections. Зображення MIP генеруються шляхомприсвоєння кожному вокселю максимального у томуж вокселі числа CT number серед всіх зображень.Mid-ventilation CT scan — це 3D-набір, що відповідаєпевній позиції дихального циклу пацієнта і відобра-жає усереднене за часом положення мішені протя-гом дихального циклу. MidP — це реконструкціянового КТ із набору даних 4D-КТ. MidP — уточненняконцепції MidV, включає в себе всі внутрішні структу-ри і мішень в їх середньозваженому за часом поло-женні.

Висновки. Використання 4D CT дає можливістьотримати точну траєкторію руху пухлини для спокій-ного дихання. Це дозволяє зменшити об’єм ITV (немакрайніх положень вдих/видох) і точніше врахувати всіможливі положення мішені. При використанні «най-частіших позицій» time weighted average position,отриманих з 4DКТ, об’єм опромінення при плануван-ні можна суттєво зменшити порівняно з ITV методом.Використання системи Symmetry дає можливістьвизначення «найчастішого» положення мішені передлікуванням, завдяки чому досягається висока точ-ність позиціонування пацієнта та опромінюютьсяоб’єми, що співмірні з об’ємами при використанні«гейтінгу».


ЗВІТ ЗА ПЕРШИЙ РІК ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ МЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ

Зелінський Р.М.Українська асоціація медичних фізиків /

Клініка Спіженка, Київ

Вступ. Розвиток медичної фізики Україні немож-ливий без активної участі професійних організацій.Саме із цією метою наприкінці 2017 року були прове-дено установчі збори за участю медичних фізиківУкраїни. У результаті зборів було створено громад-ську організацію «Українська асоціація медичнихфізиків», прийнято статут та обрано керівні органи.

Основна частина. Першим кроком у розвитку ГО «УАМФ» стала організація роботи відповідно дозадекларованих у статуті принципів. Для інформу-вання про діяльність за допомогою електронноїпошти було вирішено використовувати міжнароднуінтернет-платформу MailChimp. Враховуючи необ-хідність проведення різного виду голосувань у рам-ках діяльності ГО «УАМФ», було вирішено використо-вувати онлайн-систему Ballotbin, яка дозволяє про-водити голосування на принципах таємності, лише звикористанням електронних адрес, які є в спискуучасників голосування, дізнатися результати післязавершення голосування.

Діяльність ГО «УАМФ» можна умовно розділити надекілька напрямків, а саме: популяризація медичноїфізики, розбудова Концепції розвитку медичної фізи-ки в Україні та вирішення поточних проблем галузі.

У рамках першого напряму було взято участь унауково-практичних заходах із доповідями, в якихописувалась роль медичного фізика в променевійтерапії та радіології загалом. Під час участі в засіданніекспертної групи Міністерства охорони здоров'яУкраїни за напрямом «Радіологія» було висвітленопитання необхідності законодавчих змін стосовноспеціальності «медичний фізик», у результаті чогобуло досягнуто домовленостей з Асоціацією радіо-логів України (АРУ) скоординувати зусилля в напрям-ку імплементації європейських вимог до визначенняназв спеціальностей у галузі радіології. У Клінічнійлікарні «Феофанія», Одеському обласному онкологіч-ному диспансері, Чернівецькому обласному онколо-гічному диспансері та Буковинському державномумедичному університеті було організовано зустрічі уформаті дискусії, лекцій, екскурсій із медичним фізи-ком з Австралії Наталкою Суховерською, яка виявилабажання стати членом ГО «УАМФ». На світовомуКонгресі з медичної фізики та біомедичної інженеріїбули проведені переговори з президентом організа-ції Medical Physics for World Benefit (MPWB) Jake VanDyk та президентом International Organization forMedical Physics (IOMP) Slavik Tabakov, під час якихдонесено інформацію про діяльність ГО «УАМФ» тадосягнуто домовленостей про подальшу співпрацюта вступ у вищенаведені міжнародні організації.

Важливою віхою в розвитку ГО «УАМФ» сталаучасть її представників у Міжвідомчій експертній групіз питань радіаційного захисту в медицині, що створе-

на за ініціативи Державної інспекції ядерного регулю-вання України та Міністерства охорони здоров'яУкраїни. При розробці Дорожньої Карти змін у галузірадіаційної безпеки в медицині було враховано про-позиції ГО «УАМФ». За поданням ГО «УАМФ» такожбуло затверджено до використання в Україні єдиногопідходу у визначенні поглиненої дози відповідно допротоколу МАГАТЕ TRS 398 «Визначення поглиненоїдози при дистанційній променевій терапії: міжнарод-ні практичні рекомендації з дозиметрії, що базуютьсяна еталонах одиниці поглинутої дози у воді».

У рамках розбудови Концепції розвитку медичноїфізики в Україні було розроблено кваліфікаційніхарактеристики для спеціальності «медичний фізик»,рекомендації до магістерських програм з медичноїфізики, рекомендований список протоколів длятерапевтичних медичних фізиків. Усі розробки базу-ються на основі міжнародного досвіду, документів тарекомендацій.

Висновки. Перший рік діяльності ГО «УАМФ»виявився достатньо продуктивним і заклав міцнийфундамент для подальшого розвитку. Постійнезбільшення кількості учасників з усіх регіонівУкраїни свідчить про правильні вектори діяльностіта зацікавленість спеціалістів у розвитку професій-ної організації.

МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІРЕНТГЕНОДІАГНОСТИКИ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Коваленко Ю.М.1,2, Мірошниченко С.І.2,3,Невгасимий А.О.4

1Національна медична академія післядипломноїосвіти ім. П.Л. Шупика, Київ

2Центр рентгенівських технологій Асоціаціїрадіологів України, Київ

3Національний авіаційний університет, Київ4Науково-виробнича компанія «ТЕЛЕОПТИК»,

Київ

Мета роботи. З позицій функціонально-вартіс-ного аналізу ефективність рентгенодіагностикиможна оцінити співвідношенням імовірності отри-мання правильного діагнозу після проведення рент-генологічного дослідження до витрат на його прове-дення. При цьому доцільно враховувати витрати якматеріальні, так і часові, які визначаються часовимпроміжком між моментом звертання пацієнта долікаря до моменту отримання ним рентгенологічноговисновку. Очевидно, що ймовірність отримання пра-вильного діагнозу прямо пропорційна кількостіінформації про об’єкт дослідження. Мета роботи –показати, як новітні технології дозволяють підвищитиефективність рентгенодіагностики.

Метеріали і методи. Розглянемо 3 основнихнапрямки впровадження технологій ХХІ сторіччя врентгенодіагностику.

1. Прогрес у розвитку рентгенівської техніки. Так,потужність рентгенівських моноблоків масових


палатних апаратів збільшилася до 5 кВт і вище.Чутливість рентгенівських приймачів зросла при-близно вдвічі за рахунок відносно недорогих CsIперетворюючих екранів, а самі цифрові приймачістали як рентгенографічними, так і рентгеноскопіч-ними, тобто динамічними. У сукупності енергетичнийпотенціал системи «рентгенівський генератор —приймач» зріс більш ніж на порядок.

2. Інтернет, що дозволяє проводити віддаленедіагностування з використанням ноутбуків і планше-тів, а також доступність «хмарних» архівів зберіганнярезультатів рентгенологічних досліджень багатора-зово збільшують доступність і ефективність лікарів-рентгенологів.

3. Введення мікроконтролерів і крокових двигуніву штативні системи рентгенівських систем — появаробот-штативів, що дозволяють точно переміщатирентгенівські моноблоки і приймачі в просторі, щовідкриває нову еру малогабаритних і недорогихтомографічних систем.

Результати. На основі високочастотних рентге-нівських моноблоків та динамічних цифрових прий-мачів в Україні створено легкі рентгенодіагностичнікомплекси, вага яких не перевищує 100 кг, і в розіб-раному вигляді вони можуть перевозитися звичай-ним легковим автомобілем. Це дозволяє максималь-но наблизити рентгенодіагностику до пацієнта тамінімізувати часові витрати на отримання рентгено-логічних висновків. Передача отриманих цифровихзображень за допомогою Інтернету кваліфікованимекспертам дає можливість компенсувати нестачурентгенологів та забезпечити якісний аналіз діагнос-тичної інформації.

Спільне використання високочастотних рентге-нівських моноблоків, робот-штативів та розробленихв Україні найбільших у світі динамічних цифровихприймачів із робочим полем 43х60 см дозволяє реа-лізувати новітній метод рентгенівської візуалізації –томосинтез за допомогою простих штивних при-строїв: на базі кабінних та безкабінних флюорогра-фів, базових рентгенографічних систем та навітьштативів пересувних рентгенівських апаратів. Дляпорівняння діагностичної ефективності рентгеноло-гічних методів візуалізації: за допомогою флюоро-графії виявляється в середньому до 30% патологіїорганів грудної клітки, за допомогою рентгеногра-фії – понад 50%, за допомогою томосинтезу – від 70до 90%. Слід зауважити, що при томосинтезі проме-неве навантаження на пацієнта лише в 3-7 разів біль-ше, ніж при звичайній рентгенографії.

Висновок. Використання новітніх технологій урентгенодіагностиці, з одного боку, дозволяє майжена 2 порядки збільшити кількість діагностичної інфор-мації про об’єкт дослідження, а з іншого — макси-мально наблизити рентгенодіагностику до пацієнтата мінімізувати часові витрати на отримання рентге-нологічних висновків. Дистанційний аналіз діагнос-тичної інформації експертами компенсує нестачурентгенологів і забезпечує якість рентгенологічнихвисновків. Усе це сприяє підвищенню ефективностірентгенодіагностики.

ПОЗИТРОН-ЕМІСІЙНА ТОМОГРАФІЯ (ПЕТ)ДЛЯ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ

РАКУКрячок К.О., Безшийко О.А.,

Голінка-Безшийко Л.О.Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, Київ

Рак є одним із найнебезпечніших і широко поши-рення неінфекційних захворювань. Злоякісні пуxлиниє однією з провідних причин смертності у всьомусвіті, на яку припадало у 2012 році 8,4 мільйона смер-тей. Існує близько 100 видів раку, які впливають наорганізм людини. Хоча більшість із них можна виліку-вати, якщо вони виявлені на початкових стадіях, алесимптоми онкологічних захворювань не проявляють-ся на цих стадіях і часто заперечуються пацієнтами,навіть коли виникають загальні тілесні проблеми.Крім того, інші хвороби часто помилково лікуються упацієнтів із раком, перш ніж онкологічне захворюван-ня остаточно діагностується. Якщо рак виявляєтьсяна ранній стадії, він швидше реагує на ефективнелікування і підвищується ймовірність виживання.Значні поліпшення можуть бути досягнуті в життіонкологічних хворих шляхом раннього виявленняраку і запобігання затримок у догляді. Таким чином,необхідно знайти метод ранньої профілактичної діаг-ностики для найбільш поширених видів раку.

Діагностика ПЕТ має дві сторони в медичнихзастосуваннях. Перша, позитивна — дозволяє отри-мувати зображення активних пухлин усередині тілапацієнта з високою ефективністю і точністю. Однакпри діагностичній процедурі ПЕТ пацієнт отримуєневелику дозу опромінення, що належить діапазонунизьких доз (0-100 мЗв). Але в стохастичному сенсіпісля опромінення мільйонів людей шляхом профі-лактичного діагностичного дослідження раку в неве-ликої частина з них можуть виявитись різні види зло-якісних новоутворень через вплив додаткової дози,отриманої в ході діагностичної процедури.

Цей негативний вплив конкурує з позитивнимефектом — у динамічному балансі ризики створеннянового раку компенсуються ранньою і тимчасовоюідентифікацією пухлинних структур для ефективногоїх лікування.

Метою роботи є дослідження використанняпозитрон-емісійної томографії як профілактичногодіагностування раку. Була проведена оцінка можли-вості використання ПЕТ як не тільки одного з основ-них діагностичних компонент лікування злоякіснихпухлин, але і як інструменту для раннього виявленняонкологічних захворювань (як профілактична діаг-ностика раку).

У даній роботі було проведено моделюваннявиправданості регулярного використання ПЕТ якпрофілактичної діагностики методом Монте-Карло.

Головною ідеєю було на підставі відомих статис-тичних даних отримати приблизно реальну динамікузахворюваності на рак населення США від впливу


радіаційних чинників з урахуванням середньої захво-рюваності. Під радіаційними чинниками мається наувазі вплив від регулярних ПЕТ-процедур. У загаль-ному алгоритм моделювання містив у собі проведен-ня ПЕТ-сканування всього тіла з частотою в один рікособам (чоловікам) від 20-80 років, обрахуванняризику появи обраних типів раку протягом усьогожиття з кроком в один рік (розраховано за матема-тичною моделлю, що описана в BEIR VII), детектуван-ня злоякісних пухлин залежно від стадії раку та ефек-тивності реєстрації ПЕТ та врахування 5-річної ймо-вірності вижити після діагностування. За рахунокнормального розподілу радіофармпрепарту (фтор-дезоксиглюкози) під час процедури було обрано такімісця для появи злоякісних пухлин: сечовий міхур,товста кишка, шлунок та печінка. Також перевіряєть-ся рак легень, він обраний через те, що є одним ізнайбільш поширених у всьому світі. Для цих 5 видівбуло обраховано радіаційний внесок від ПЕТ-проце-дури та базовий ризик появи раку.

У результаті було отримано, що кількість людей,які були вилікувані від раку завдяки ранньому вияв-ленню пухлини, становить 16,5 випадку на мільйоннаселення в рік. Але також спостерігається збільшен-ня кількості випадків раку, спричинених опромінен-ням під час проведення ПЕТ-процедур (2,8 випадкуна 106 населення в рік), а кількість випадків захворю-вання для людей, що не проходили процедуру, ста-новила 22,8 випадку на мільйон населення в рік.Впровадження ПЕТ-діагностики дозволяє нам вияви-ти 91% загальної кількості випадків захворювання нарак для людей віком до 80 років із підвищенням час-тоти раку на 11%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇМЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ ДЛЯ РОЗРОБКИ МАГІС-

ТЕРСЬКИХ ПРОГРАМ З МЕДИЧНОЇ ФІЗИКИЛучковський С.М.

Українська асоціація медичних фізиків / Клініка Спіженко, Київ

Вступ. Сучасний стан професії медичної фізики вУкраїні є таким, що переважна більшість фізиківпочинають чи починали працювати кваліфікованимимедичними фізиками у медичних закладах без відпо-відних знань та досвіду. При цьому навчальні програ-ми вищих навчальних закладів (ВНЗ), які готуютьмедичних фізиків у рамках освітньої програми (магіс-тратури) або спеціалізації (магістратура) «медичнафізика», є досить відірваними від потрібних знань танавичок, які потрібні в практичній роботі медичногофізика, а також не відповідають мінімальним вимо-гам рекомендацій міжнародних організацій до магіс-терських (післядипломних) навчальних програм змедичної фізики. Тому задля підвищення кваліфікаціїмедичних фізиків і допомоги ВНЗ у формуваннінавчальних програм Українська асоціація медичнихфізиків (УАМФ) ініціювала адаптацію міжнароднихвимог до освіти Кваліфікованого Клінічного

Медичного Фізика (ККМФ) (Експерта з медичноїфізики).

Матеріали, методи і результати. За основуданих рекомендацій було взято документ МАГАТЕ:Postgraduate Medical Physics Academic Programme.Training Course Series 56. IAEA, Vienna, 2013. Такожбуло враховано досвід реалізації МАГАТЕ рекомен-дацій у програмі Master for Medical Physics, акредито-ваною International Organization of Medical Physics(IOMP), що спільно проводиться International Centrefor Theoretical Physics (ICTP) та University of Trieste, атакож CAMPEP (https://www.campep.org/) акредита-ція програм у США і Канаді.

Рекомендації були розроблені як мінімальні вимо-ги до навчальних програм, кожен ВНЗ вільний дода-вати додаткові курси та збільшувати кількість годиндо основних курсів.

Структурно рекомендації включають у себе: — вступні вимоги до студента, який має мати диплом

бакалавра з природничих наук та додаток до дип-лому з вказівкою про закінчення необхідних курсівз математики та теоретичної та загальної фізики;

— вимоги до інфраструктури ВНЗ як до академічноїустанови, так і до обладнання та навчальних мате-ріалів. При цьому особливу увагу приділяєтьсявимогам до клінічної бази ВНЗ (лікарні) і мінімаль-но необхідного обладнання, методик та персона-лу клінічної установи;

— вимоги до навчальних модулів (курсів) з їх поділен-ням на: базові модулі (анатомія і фізіологія, радіо-біологія, радіаційна фізика, радіаційний захист,професійний та науковий розвиток, дослідниць-кий проект, основи медичної інтраскопії, радіацій-на дозиметрія, фізика радіаційної онкології, фізи-ка ядерної медицини та фізика діагностичної таінтервенційної радіології), практичні заняття (біль-шість практичних занять повинні проходити в клі-нічних умовах) та рекомендовані додаткові моду-лі, які ВНЗ за власним бажанням може додавати впрограму навчання;

— додатки, в яких містяться приклади навчальноїпрограми МАГАТЕ й спільної програми Універ-ситету Трієсте та Міжнародного центру теоретич-ної фізики (ICTP).Окремо було проведено аналіз навчальних про-

грам серед ВНЗ України, які так чи інакше заявляють,що готують медичних фізиків (3 університети, середяких усього 5 кафедр випускають студентів за: освіт-ньою програмою «медична фізика», спеціалізацією«медична фізика», «комп’ютерна медична фізика»,«медична радіофізика»). Аналіз проводився шляхомпорівняння навчальних програм і окремо кожногомодуля з відповідністю до даних рекомендацій. Зарезультатами аналізу, жодна навчальна програма незадовольняє мінімальним вимогам, при цьому вартозауважити, що в одному з ВНЗ є значний рух у бік під-вищення рівня програми з медичної фізики. Але всеж на сьогодні, жоден ВНЗ не навчає повноцінномедичних фізиків у магістратурі. Маємо надію, щодані рекомендації будуть сприяти в поліпшенні


навчальних програм ВНЗ і допоможуть у правильно-му підході до підготовки магістрів з медичної фізики.

ЛІДЕРСТВО ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ. ПЛАНОВІ

ТРЕНУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ КАТЕГОРІЇ АМамчур В.В., Матерацька Х.М.,

Хохола Т.В., Чигрин О.О.ТОВ «Медична клініка «Інновація», Київ

У новому стандарті МАГАТЕ «GSR Part 2«Лідерство та менеджмент для забезпечення безпе-ки» підкреслюється, що лідерство та менеджментдля забезпечення безпеки, інтегрована системаменеджменту та системний підхід виключно важливідля визначення та застосування адекватних засобівбезпеки і формування високої культури безпеки.Керівникам усіх рівнів необхідно бути лідерами взабезпечення радіаційної безпеки.

Протиаварійні тренування (далі — тренування) єоднією з важливих форм підготовки персоналу, щопрацює з джерелами іонізуючого випромінювання(далі — ДІВ). Лідер із забезпечення радіаційної без-пеки розуміє важливість протиаварійних тренуваньяк інструменту для забезпечення належного рівнярадіаційної безпеки та перевірки ефективності сис-теми менеджменту.

Метою тренувань є відпрацювання, закріпленнята перевірка навичок виконання персоналом катего-рії А самостійних дій з оперативної ліквідації аварій-них ситуацій та аварій (із використанням імітаторів),навчання персоналу категорії А найбільш оптималь-ним діям для їх попередження та ліквідації, знанняперсоналом аварійних планів та інструкції, перевіркавміння персоналу надавати першу допомогу, корис-туватися індивідуальними засобами захисту тощо.

Протиаварійні тренування можна проводити увигляді ділової гри, у процесі якої персонал навчаєть-ся в дії, тобто об'єднує всі знання, навички та вміннядля подолання аварійної ситуації або радіаційної ава-рії. Основними дійовими особами є відповідальні занавчання з питань радіаційної безпеки (зі складуслужби радіаційної безпеки), ті, хто тренуються (пер-сонал категорії А), у разі потреби посередники(наприклад охорона). Протиаварійні тренуваннячасто об'єднуються з протипожежними.

Для відпрацювання аварій прогнозовані ситуаціїзручно розділити на радіаційні (безпосередньопов’язані з ДІВ) та нерадіаційні (аварійні ситуації уприміщеннях із ДІВ). Приклади радіаційних аварій:розгерметизація та/або розлиття ДІВ; опроміненнясторонньої особи, що залишилась у процедурній;незакриття затвору коліматора / не вимикається рент-генівський промінь; втрата/крадіжка ДІВ тощо.Приклади нерадіаційних аварій: коротке замикання усистемах електроживлення; механічна несправністьелементів устаткування; несправність комунікаційнихсистем водопостачання, каналізації, опалення тавентиляції; пожежа у приміщеннях із ДІВ.

Окрім відпрацювання безпосередньо поводжен-ня під час радіаційного інциденту, під час тренуваньвиявляють недоліки та розробляють рекомендації,спрямовані на покращення роботи устаткування зДІВ, організації обслуговування та навчання персо-налу категорії А, безпеки праці, удосконалення мето-дів проведення тренувань, підвищення рівня культу-ри безпеки, ефективності системи менеджменту зрадіаційної безпеки.

РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ РАДІАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІВ-РЕНТГЕНОЛА-

БОРАНТІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ВІДДІЛЕННЯХДИСТАНЦІЙНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Підлубна Т.Г., Кметюк Я.В., Удатова Т.В., Курило Г.О., Сафронова О.В.,

Черенько Н.В., Ботвиновський О.О., Мурга А.В.Клінічна лікарня «Феофанія», Всеукраїнський

центр радіохірургії, Київ

Вступ. Кількість медичних лінійних прискорювачівіз сучасними технологіями променевого лікування вУкраїні невпинно зростає. Проблема навчання фахів-ців для променевої терапії — медичних фізиків, радіа-ційних технологів-рентгенолаборантів (RTT) стаєдедалі актуальнішою. Згідно з рекомендаціямиМАГАТЕ TSC 25 «Аsyllabus for the education and train-ing of RTTs (radio therapists/therapy radiographers)»,програма спеціалізації таких фахівців розрахована надворічний термін навчання, один з яких має бути вумовах клінічної практики. Впровадження нових тех-нологій у відділенні променевої терапії також вимагаєодночасного додаткового навчання всього медично-го та технічного персоналу. Однак на сьогодні вУкраїні відсутня програма професійної підготовки таспеціалізації RTT у клінічних умовах. Тому розробкаосвітніх програм та курсів для підвищення кваліфіка-ції є актуальним завданням, особливо для впровад-ження сучасних методик променевого лікування.

Мета. Розробка програми та проведення корот-кострокових навчальних курсів підвищення кваліфі-кації рентгенолаборантів, що працюють у відділенняхпроменевої терапії обласних та міських онкологічнихдиспансерів.

Матеріали та методи. На базі відділення проме-невої терапії Всеукраїнського центру радіохірургії(ВЦРХ) клінічної лікарні «Феофанія» нами була роз-роблена навчальна програма та проведено семінарна тему: «Позиціонування та іммобілізація пацієнтівпри променевій терапії раку молочної залози».Програма семінару містить лекції, що розкриваютьосновні питання анатомії, стадіювання та класифіка-ції за системою TNM хворих на рак молочної залози,висвітлюються питання ролі променевої терапії влікуванні таких пацієнтів, розглядається роль RTT приопроміненні пацієнтів на сучасних лінійних приско-рювачах із використанням методики променевоїтерапії під контролем зображень (IGRT). Великаувага приділяється практичним питанням — принци-


пам іммобілізації та позиціонування: вибору спеці-альних підставок та положення пацієнта при опромі-ненні молочної залози, лімфатичних вузлів, викорис-тання болюсу при опроміненні грудної стінки. Розгля-даються також аспекти симуляції на комп’ютерномутомографі, нанесення маркерів і отримання КТ-зоб-ражень для розробки плану опромінення. У програмісемінару освітлені питання ризиків у променевійтерапії, роль і відповідальність RТТ у реалізації плануопромінення.

Результати та їх обговорення. Розроблена дво-денна навчальна програма, що складається з лекційно-го матеріалу та практичних занять. Навчальний семінарбув проведений 29-30 вересня 2017 року на базі лікарніу відділенні променевої терапії ВЦРХ. Фахівцями ВЦРХта експертами МАГАТЕ було прочитано 8 лекцій сто-совно променевої терапії раку молочної залози. Напрактичних заняттях розглядались питання позиціону-вання, іммобілізації та КТ-симуляції при різних поло-женнях пацієнта з використанням спеціального облад-нання та муляжу людини. Для досягнення максималь-ного результату практичних занять учасники були роз-ділені на дві групи. У навчальному семінарі взяли участь20 фахівців з 11 онкологічних установ України: 14 учас-ників — RTT, 4 медичних фізика та два променевихтерапевта. Заключною сесією семінару стало обгово-рення з учасниками актуальних питань та досягнуторозуміння важливості ролі та місця RТТ на всіх етапахпідготовки та проведення променевого лікування онко-логічним пацієнтам. Було проведено опитування щодотеми наступного семінару.

Висновки. Уперше в Україні проведений навчаль-ний семінар для технологів-рентгенолаборантів, щопрацюють у відділеннях променевій терапії.Актуальним завданням є розробка повноцінної про-грами спеціалізації та підвищення кваліфікації длярентгенолаборантів, що працюють у відділеннях про-меневої терапії обласних та міських онкологічнихдиспансерів. Планується підготувати та провестисемінар з питань променевого лікуванні пухлин,локалізованих у зоні «голови-шиї».

ПРОТОТИП ПРИЛАДУ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇПРОЦЕДУР З QUALITY CHEСK’У

Поліщук О.Г, Хохола Т.В.ТОВ «Медична клініка «Інновація»

Київ

Вступ. Система гарантії якості (англ. Qualityassurance) на сьогодні є одним із ключових етапів увиготовленні продукції або наданні послуг і передба-чає перевірку продукту, послуги або процесу длявизначення її відповідності певному мінімальномурівню якості. У медицині, основний принцип якої –«Non nocere» («Не нашкодь»), найважливішим єзабезпечення якості. Променева терапія є однією знайпрогресивніших галузей медицини, в якій впро-ваджуються останні напрацювання техніки, фізики тавикористовуються джерела іонізуючого випроміню-

вання (ДІВ) для лікування онкологічних захворювань.Неправильне поводження з ДІВ, програмним забез-печенням, недотримання інструкцій експлуатаціїобладнання при проведенні променевого лікуванняможе призвести до серйозних наслідків із впливомна здоров’я як пацієнтів, так і персоналу. Тому гаран-тія якості в променевій терапії відіграє ключову роль вуспішному лікуванні пацієнтів та охоплює весь про-цес променевого лікування хворих, включаючи кон-троль якості устаткування, контроль якості доставкидози пацієнтам (відхилення не більше ніж 5% відзапланованої дози).

Про важливість встановлення в клініках програмперевірки якості говорить той факт, що більшістьаварій із переопроміненням, недоопроміненнямпацієнтів, які мали місце у світовій радіаційній онко-логії, можна було б уникнути, якби подібні перевіркипроводилося належним чином, повною мірою, квалі-фікованим персоналом.

Мета. Рекомендована методика виконання про-токолів передбачає емпіричні виміри, які є доситьнеточними, тому було прийнято рішення розробитибагатофункціональний пристрій, який зможе викону-вати процедури за протоколами Quality check’у вавтоматичному режимі та систематизує звітність ізпроведених перевірок.

Результатом діяльності стала розробка такого при-строю з робочою назвою Qc-Sentry. Прилад склада-ється з двох модулів: вимірювальний («sentry core») таінтерфейсний («sentry control»). Вимірювальний мо-дуль має визначати положення тестової панелі та зби-рати дані з датчиків тестової панелі. Наступна обробкаотриманих даних буде проводитися в інтерфейснійчастині пристрою разом з аналізом та інтерпретацією.Даних датчиків достатньо, щоб оцінити всі параметри,зазначені в протоколах контролю якості. Такождоступний режим «sentry calibhelper», який може бутидоцільним при калібровці прискорювача, а саме: при-стрій покаже, яка точка простору відповідає визначе-ним вимогам користувача для того, щоб «пояснити»прискорювачу яка напруга на потенціометрах відпові-дає певному положенню елемента в просторі.Особливості конструкції дадуть змогу використовува-ти пристрій не тільки для контролю якості лінійних при-скорювачів, а й кобальтових апаратів, яких переважнакількість у нашій країні. При виконанні рекомендаційприладу може бути підвищено точність доведеннядози на таких апаратах та покращення національнихрезультатів аудиту МАГАТЕ.

Висновки. У даній роботі було представленопрототип пристрою, основною метою якого є покра-щення точності процедур контролю якості та автома-тизація цих процедур.

Прототип було перевірено на реальному приско-рювачі, виявлено незначні недоліки конструкції, вису-нуто пропозиції з усунення. Пристрій виконує постав-лені завдання коректно, в адекватний проміжок часу,що дозволяє переходити до наступного етапу в роз-робці.


ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ НАВЧАННЯМЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ ПРИ ЛІКУВАННІ РАКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО

ВИПРОМІНЮВАННЯСахацький К.О., Безшийко О.А.,

Горбаченко М. В., Голінка-Безшийко Л.О.,Котенко А.В., Крячок К.О., Лубинець О.В,

Палінічак А.О., Федорчук Т.В.Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, Київ

Використання джерел іонізуючого випромінюван-ня при лікуванні онкологічних захворювань (радіацій-на онкологія) є одним з основних напрямів проведен-ня медичних процедур в усіх онкоцентрах світу. Востаннє десятиліття спостерігається технологічнареволюція в радіаційній онкології. Розширене вико-ристання методів візуалізації, об'єднаних ізкомп'ютеризованими методами доставки дози,дозволяє збільшувати ефективні значення дози впухлинах, не створюючи підвищення захворюваностій додаткових ускладнень для здорових тканин. Алепри цьому збільшується відповідальність роботимедичного фізика, зростає ціна можливої йогопомилки. Різко зростає необхідність ефективногонавчання та контролю знань медичних фізиків у ційгалузі – розрахунки і визначення доз опромінення звеликою точністю, радіаційна безпека пацієнтів,надійність та контрольованість терапевтичного опро-мінення, підтримка функціонування систем управлін-ня якістю лікування з використанням джерел іонізую-чого випромінювання. Існує велика кількість чудовихдрукованих джерел із відкритим доступом або з міні-мальною оплатою при їх користуванні, наприкладбази даних і книг МАГАТЕ. На жаль, переважна біль-шість із них, по-перше, написані англійською мовою,а, по-друге, частина з них потребує попередньої під-готовки та детальних роз’яснень для студентів і спе-ціалістів з обмеженим практичним досвідом танеповною попередньою підготовкою з медичноїфізики, що є звичайною ситуацією для України,оскільки створення повноцінних програм навчання напрофесійно-технічному рівні і навчання у вищихнавчальних закладах знаходиться на початковомуетапі розвитку. Створення платних короткотерміно-вих курсів не дозволяє охопити великий обсяг необ-хідних знань, а не надто низька ціна навчання обме-жує контингент медичних фізиків, які підвищувати-муть свою кваліфікацію на постійній основі.

У даній роботі ставиться за мету створення про-грамного забезпечення (ПЗ) із вільним доступом і вкороткій перспективі ПЗ із відкритим кодом дляефективного навчання медичних фізиків, наповненнябаз даних відповідного ПЗ адаптованою для Україниінформацією, перекладеною на українську мову таспівставленою з англійською базовою версією.Наразі розробляється система дистанційногонавчання на основі пакета Moodle. Moodle (акронімвід Modular Object-Oriented Dynamic LearningEnvironment — модульне об'єктно-орієнтоване

динамічне навчальне середовище) — навчальнаплатформа, призначена для об'єднання педагогів,адміністраторів і учнів (студентів) в одну надійну, без-печну та інтегровану систему для створення персо-налізованого навчального середовища. Системапередбачає можливість створювати інтерактивнінавчальні курси з медичної фізики з текстовими і гра-фічними матеріалами, онлайн-презентаціями таперевіркою засвоюваності курсу у вигляді тестів. Цясистема дозволить вивчати необхідні для медичноїфізики курси або самостійно, або в спеціально ство-рених групах чи інших навчальних структурах (плат-них чи на безоплатній основі), а по закінченні навчан-ня скласти необхідні іспити в державній структурі, якавідповідатиме за якість лікування з використаннямджерел іонізуючого випромінювання та радіаційнубезпеку пацієнтів.

Було проведено дослідження інструментів таможливостей Moodle для створення навчальної сис-теми з найбільш зручним інтерфейсом для користу-вачів. Як приклад можливостей даного ПЗ було роз-роблено міні-курс на основі інформації зі статті«AAPM Medical Physics Practice Guideline 8.a.: Linearaccelerator performance tests» щодо налаштування татестування медичних прискорювачів.

За результатами роботи можна зробити висно-вок, що на основі платформи Moodle можливаподальша розробка навчального ПЗ для медичноїфізики. Надалі планується імплементація низку функ-цій, таких як: створення інтегрованого додатку дляколективного перекладу, що буде корисним дляформування навчальних матеріалів з іноземних дже-рел; створення навчальної бази даних термінів, важ-ливих для медичної фізики, аби уникати неправиль-ного вживання перекладених з англійської термінів;розробка інтерфейсу для надання більш різноманіт-них навчальних матеріалів та інша додаткова фун-кціональність із використанням розроблених плагі-нів. Створення та наповнення корисним контентомданої системи може дати, як сподіваються автори,суттєвий поштовх у розвитку освіти в галузі медичноїфізики в Україні.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ ОБРОБКИ DICOM-ЗОБРАЖЕНЬ

У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІСкарга-Бандуров І.О., Гончаров В.В.

Державний заклад «Луганський державниймедичний університет», Рубіжне

На сьогодні неможливо уявити медичного фізика,який би не працював із DICOM-зображеннями у від-повідних програмах. Постійно відбувається процесоптимізації аналізу отриманих сигналів та плануван-ня відповідно до можливостей техніки. Розвитоксучасних технологій ускладнює обладнання, алеодночасно розширює діагностичні та лікувальні мож-ливості. Як результат, спостерігається більш щільнийвзаємозв’язок між лікарями та медичними фізиками.


Підвищенню ефективності такої взаємодії сприяє тойфакт, що в програмах навчання студентів вищихнавчальних закладів зроблено акцент на вивченні нелише медичної та біологічної фізики, але й медичноїінформатики. Зокрема, введені такі питання, як теле-медицина, візуалізація медико-біологічних даних тааналіз біосигналів і методів їх обробки.

Отже, метою роботи було проаналізувати пере-ваги та недоліки деяких програм обробки DICOM-зображень з метою використання їх у навчальномупроцесі.

У роботі розглядалися дві поширені та безкош-товно доступні програми: Micro DICOM viewer таRadiant. У результаті порівняння встановлено таке.

Micro DICOM viewer. До переваг даного про-грамного забезпечення можна віднести достатнюкількість корисної інформації на екрані, у тому числіокреме вікно з інформацією про пацієнта (Tags),інформація про конкретний файл тощо. Дуже зручневікно для додавання файлів та керування ними, мож-ливість сканування системи на наявність файлів пев-ного формату, можливість динамічного перегляду

зображень. Із недоліків найпомітніші – це не дужезручний інтерфейс, зокрема громіздка панельінструментів, та не зручні інструменти для виділенняпевної ділянки зображення.

Radiant. Перевагою вказаної програми можнавважати можливість встановлювати бажану кількістьвікон для перегляду зображень. Дуже зручна панельдля керування файлами (їх додавання, видаленнятощо) та функція перегляду 3D моделі розрізу.Наявна додаткова інформація (по кутах) та зручнакоординатна сітка. Натомість відсутня панель зінформацією про пацієнта та маленька панель інстру-ментів, що свідчить про обмежений функціонал про-грами.

Враховуючи, що навчання медичній інформатицістудентів-медиків, у тому числі майбутніх онкологів,відбувається на перших двох курсах, можна реко-мендувати для використання в навчальному процесіобидві програми, які доступні для розуміння та легкі вкористуванні неспеціалістами.

77

DIGITAL TOMOSYNTHESIS IN DIAGNOSTIC OFSPONDYLITIS

Deresh N.1, Urina L. 2, Kovalenko Y.3,Sharmazanova O.4

1Medical Center «OMEGA», Kyiv, Ukraine 2City Children's Clinical Hospital № 3,

Kyiv, Ukraine3P.L. Shupyk National Medical Academy ofPostgraduate Education, Kyiv, Ukraine

4Kharkiv Medical Academy of PostgraduateEducation, Kharkiv, Ukraine

Aim and objectives. Study possibilities of digitaltomosynthesis (DT) for evaluation of spine damage inpatients with spondylitis.

Materials and methods. Spine exams for 16 pa-tients were analyzed, 10 (62.5%) of them with tubercu-lous spondylitis on the basis of bacteriological and clini-cal-radiological comparison and 6 (38.5%) with normalor degenerative changes of spine. In equal proportions,men and women are 1:1, 44±19 years old on average.Digital radiograph (DR), DT, CT and MRI exams to allpatients with suggestive pathologic changes in spinewere performed. DT was performed at the domestic dig-ital roentgen-diagnostic complex with the mode of digitaltomosynthesis after performing DR of spine. For eachDT examination 256 images were taken in 1 mm step,viewed as a video loop with the possibility of postpro-cessing on standard DICOM viewers.

Results. The results of detection of bone destructionon the DT appeared to be higher than radiographic dataand comparable to CT scan: DR 70.0%, DT 100%, CT100%. Sequestrum formation detected DT and CT in30%, not seen on radiography. Digital tomosynthesisallowed more accurately estimating a paravertebralabscess and its length (85.7%), as compared DR and todetect destruction of the cortical layer of vertebrae onthe lateral surface under the spine ligament was detectedwith polysegmental lesion (66.7%).

Conclusion. DT complements the data of radiogra-phy in spondylitis: it allows estimating small vertebraldestruction (through inter-disc and subligamentouslesions) and paravertebral abscesses. DT needs to usefor control of treatment spondylitis.

ULTRASOUND FEATURES IN DETERMINATIONOF THE PHYSIOLOGICAL VOLUME

OF MOVEMENTS IN A SHOULDER JOINTLogvinenko V.V.1, Lytvyn Y.P. 2,

Nekhanevich O.B. 3, Davlietova N.O.1

1State Institution «Dnipropetrovsk medical academyof the Ministry of Health of Ukraine»,

Department of Oncology and Medical Radiology,Dnipro, Ukraine

2State Institution «Dnipropetrovsk medical academyof the Ministry of Health of Ukraine»,

Department of Surgery №2, Dnipro, Ukraine3 State Institution «Dnipropetrovsk medical

academy of the Ministry of Health of Ukraine», Department of Physical rehabilitation, sports

medicine and valeology, Dnipro, Ukraine

Introduction. Rare using of joints ultrasound exami-nation and lack knowledge of a shoulder joint (SJ) ultra-sonic anatomy lead a physician engaged in ultrasounddiagnostics to erroneous conclusions. There are a fewreports for ultrasound functional anatomy examination ofa shoulder, so such situation needs refinement.

Purpose – to investigate the possibilities of ultra-sonography (USG) in the determination of a physiologi-cal range of motion in a healthy SJ; to establish thepoints relative to volume of internal and external rotation,abduction and flexion; to determine the position of trans-ducer during these functional tests.

Materials and methods. 30 patients aged 20-25 years (15 men and 15 women) were examined. Theydid not suffer from pain and had no limitation of move-ment in SJ. X-ray examination of both joints in a directprojection was made to everyone to exclude the pres-ence of bone pathology. After investigating both SJ inevery patient, static and dynamic tests USG were used.Ultrasound scanner Voluson 730 Pro using linear trans-ducer with a frequency of 6-12 MHz were applied.

Results and their discussion. For determiningphysiological mobility in a shoulder joint the followingtechniques were used: 2 referent points were selected —fixed (less movable) and movable. The fixed (less mov-able) point was on scapula, the movable point was onshoulder.

Volume of active movements was measured duringinternal and external rotation, abduction and flexion. Ininternal rotation coracoid process of scapula was cho-sen as a fixed point and the long head of biceps tendonwas chosen as a movable point. In external rotation cora-coid process of scapula was chosen as a fixed point andmedial margin of intertubercular sulcus was a movablepoint. In studying of abduction and flexion, acromion wasa fixed reference point, a greater tubercle of humeri andsupraspinatus tendon, which was attached to it, werechosen as the movable one.

While making examination with external and internalrotation transducer was placed transversely over thefore surface of a shoulder at the angle of 90° to the longaxis of the humerus. In abduction the probe was parallelto the long axis of the humerus on the lateral surface ofshoulder and in flexion it was posed on the fore surface.

Such indicators of the physiological range of motionin a SJ were established: in a maximum external rotation,the inner margin of intertubercular sulcus was shifted

Тези VІІ Національного конгресу з міжнародною участю «Радіологія в Україні»


outwards and tendon of the subscapularis muscle wascompletely going out from under the coracoid process.During maximum internal rotation, the tendon of the longhead of the biceps was reaching or plunging under thecoracoid process. In abduction and flexion, the greatertuberosity with the supraspinatus tendon was completelyplunging under acromion without any difficulty. Thus, it ispossible to determine the physiological volume of activerotation, abduction and flexion in a shoulder joint withusing of functional USG technique, which is based on thedisplacement of a movable point relative to a fixed one.

Conclusions. USG is one of the few methods whichallow evaluating not only morphology, but also the func-tions of joints. The determination of the physiological vol-ume with using the USG gives an opportunity for objecti-fication of motion disturbances in SJ, which occur in dis-eases such as adhesive capsulitis, impingement syn-drome and instability.

АКТУАЛЬНОСТЬ ИЗУЧЕНИЯ ЧАСТОТЫ АТЕРОСКЛЕРОЗА ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ

АРТЕРИЙ СРЕДИ РАЗЛИЧНЫХ ЭТНИЧЕСКИХ ГРУПП

Айтимова Г.Ю. 1, Розыходжаева Г.А.2

1Ургенчский филиал Ташкентской медицинскойакадемии, Ургенч, Узбекистан

2Центральная клиническая больница №1Ташкентский институт усовершенствования

врачей, Узбекистан

Введение. Большое значение придается изуче-нию распространенности, факторов риска, особен-ностей клинического течения облитерирующихзаболеваний артерий нижних конечностей (ЗАНК)среди различных этнических групп. В доступнойнаучно-медицинской и патентной литературе отсут-ствуют исчерпывающие данные по изучению рас-пространенности ЗАНК среди жителей Хорезмскойобласти, в том числе из-за бессимптомного течениязаболевания. ЗАНК — существенная социально-эко-номическая проблема для общества, приводящая кзначительному серьезному ухудшению качестважизни пациентов. Как известно, Хорезмская областьрасположена в северо-западной части РеспубликиУзбекистан. Территория 6 300 км2, что составляет1,4% общей площади страны. Климат резко-конти-нентальный с сухим летом и умеренно холоднойзимой. Это одна из густонаселенных областей вреспублике. Население Хорезмской области сос-тавляют узбеки (92,1%), русские (2,4%), казахи(1,6%), татары (1,3%), корейцы (1,2%) и др. Сегоднявсе еще остаются нерешенными важные социаль-ные и научные вопросы, касающиеся того, как врачипервичного звена могут применять программыиндивидуального риска пациента и как полученнаяпри этом информация изменит лечебную тактику.

Цель исследования: проведение ультразвуко-вого скрининга заболевания периферических арте-

рий с учетом показателей лодыжечно-плечевогоиндекса (ЛПИ) у коренных жителей Хорезмскойобласти. Методы исследования. Проведенокомплексное обследование у 200 жителей старше 45лет. У всех обследованных лиц оценивалась рас-пространенность и тяжесть атеросклероза артерийнижних конечностей. У 27 (13,5%) лиц по результа-там комплексного клинико-инструментального об-следования, включая цветовое дуплексное сканиро-вание артерий нижних конечностей, тест с 6-минут-ной ходьбой и определение дистанции ходьбы натредмиле, выявлены признаки артериальной недос-таточности нижних конечностей в той или иной сте-пени. У 9 (4,5%) пациентов диагноз верифицированМСКТ-ангиографией. У каждого обследуемого АДвначале измерялось при помощи обычного сфигмо-манометра. Затем проводилось ультразвуковое доп-плерографическое исследование с измерениемлодыжечно-плечевого индекса (ЛПИ) на ультразву-ковых сканерах MyLab 25Gold (ESAOTE, Италия),Mindray DR 6900 (Китай) с использованием мульти-частотного линейного датчика (5-7,5 Мгц). Иссле-дования проводились после 10-минутного покоя вположении пациента лежа на спине. Определялисистолическое артериальное давление на обеихлодыжках (а. tibialis posterior) и правой руке(a.brachialis) и вычисляли ЛПИ как отношение регио-нарного артериального давления на уровне лодыжкик АД на плече.

Результаты исследования и обсуждение. Из200 обследованных коренных жителей Хорезмскойобласти, у 173 пациентов показатели ЛПИ находи-лись в пределах нормы и составили в среднем1,1±0,4 усл. ед. (86,5%). У 24 пациентов показателиЛПИ систавили 0,78±0,2 усл. ед. У 3 пациентов ссопутствующим сахарным диабетом 2-го типа цифрыСАД на а. tibialis posterior были выше, чем САД на пле-чевой артерии, что связано со снижением эластич-ности периферических артерий из-за медиасклеро-за. Полученные в результате исследования данныепозволяют систематизировать современные подхо-ды к профилактике, ранней диагностике и оператив-ному лечению ЗАНК с учетом возрастных и этничес-ких особенностей. Разработанные программы идиагностический алгоритм позволят улучшить диаг-ностику периферического атеросклероза в группах свысоким риском, что способствует оптимизации про-ведения профилактических мероприятий.

Выводы. В обследованной нами группе частотазаболевания периферических артерий в среднемсоставила 13,5%, причем заболевание превалиро-вало у мужчин старше 60 лет с двумя и более факто-рами риска. Так как распространенность и тяжестьатеросклероза в разных географических регионахзначительно отличаются, что обусловлено влияниемэкологических факторов, климатом, особенностямипитания, труда, быта и т.д., проводимое исследова-ние представляет несомненный интерес.


ФОРМИРОВАНИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТЕЙМЕТАСТАТИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ

ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ ОБРАЗОВАНИЯХПОЧЕК (ПОСЛЕ НЕФРЭКТОМИИ)

НА ОСНОВЕ СОБСТВЕННЫХ НАБЛЮДЕНИЙ Балашова О.І., Петриченко О.М.,

Сало М.О., Довбня А.О.КУ «Клинический онкологический диспансер»

ДОР, Днепр, Украина

Почечно-клеточныи рак (ПКР) составляет 2-3%всех злокачественных новообразований. На случайсолидного поражения почки в настоящее время при-ходится более 60-70% новых случаев почечно-кле-точного рака. Все большее число случайно выявлен-ных ПКР обнаруживается посредством методоввизуализации, таких как ультразвуковое исследова-ние (УЗИ) и компьютерная томография (КТ).

Варианты лечения ПКР включают радикальнуюнефрэктомию, частичную нефрэктомию, термичес-кую абляцию и активное наблюдение.

Цель работы. Изучить паттерны метастатичес-кого поражения у пациентов, оперированных поповоду локализованного или местнораспространен-ного почечно-клеточного рака, путем циторедуктив-ной нефрэктомии.

Материалы и методы. Провели анализ историйболезни пациентов, прошедших КТ-исследованияорганов грудной полости, брюшной полости и мало-го таза в период с января 2016 года по август 2018 года и прооперированных по поводу изначаль-но локализованного почечно-клеточного рака.После- дующее наблюдение проводилось с исполь-зованием установленного протокола. Были изученызакономерности возникновения метастазов.

Результаты. В наблюдении приняли участие 520 пациентов. У 59 пациентов было выявлено 83 ло-кализации метастазирования. Легкие и средосте-ние, ложе удаленной почки были самыми распрос-траненными локализациями метастазирования (12(2,3%) и 12 (2,3%) соответственно), кости — 8 (1,53%), печень — 5 (0,96%), единственная почка —7 (1,34%), забрюшинное пространство — 5 (0,96%),поджелудочная железа 3 (0,57%), головной мозг —2 (0,38%), мягкие ткани передней брюшной стенки —2 (0,38%), двойная локализация (синхронные раки) —3 (0,57%). Рецидив и выживаемость показали значи-тельную корреляцию с патологической стадией,причем более высокая стадия связана с большимирецидивами и меньшей выживаемостью.

Выводы. Возникновение метастазов коррелиру-ет с патологической стадией заболевания при пер-вичном выявлении. Роль радиолога заключается ввыявлении и верификации мелких образований впочке и определении дальнейшей тактики веденияпациента (совместно с онкоурологом), а также вдинамическом наблюдении, что является ключевымдля мелких образований в почке. Распознаваниемелких образовании в почке предусматривает при-менение методов лучевой диагностики (МСКТ),определение размеров образования, изучениединамики его и в отдельных случаях — биопсию.

ПАТОЛОГІЯ СЕРЕДОСТІННЯ – У ФОКУСІ СТРАВОХІД

Баранішина А.О., Дереш Н.В.МЦ «Омега», Київ, Україна

Актуальність теми. Комп'ютерна томографія(КТ) корисна при оцінці доброякісних і злоякіснихзахворювань стравоходу. Рентгенографічне дослі-дження з барієм та ендоскопія стравоходу кориснідля оцінки уражень поверхні слизової оболонки, аленадають мало інформації про екстрамукозне поши-рення чи екстралюмінальні стани.

Мета роботи. Продемонструвати можливостіКТ у візуалізації нормального стравоходу та різногоспектра його патології.

Матеріали та методи. У досліджувану групувключено КТ грудної порожнини 458 пацієнтів, сим-птоматичних (направлені з підозрою або вже відо-мою патологією стравоходу), а також із випадковимизнахідками. У співвідношенні чоловіки до жінок 2:1,віком 45 років ±8 р. Усі обстеження проведені у МЦ«Омега-Київ» на 64-зрізовому комп’ютерному томог-рафі товщиною 1 мл, анатомічне охоплення від глот-ки до шлунку з наступним аналізом зображень наробочих станціях. Методика контрастування: болюс-не внутрішньовенне контрастування, без або з перо-ральним заповненням водою одразу перед скану-ванням, опціонально розчином рентгенпозитивногойодовмісного контрасту. Дані співставлені з резуль-татами ендоскопії та інших методів дослідження.

Результати. У 82% (375) випадків виявлено пато-логію стравоходу, у 18% (83) — норма або зміни, непов’язані із стравоходом. Виявлено та простадійова-но пухлинні ураження стравоходу (карцинома, GIST,кардіоезофагеальний рак), пухлинну інвазія в стра-вохід із суміжних органів, варикозне розширеннявен, дивертикули, ахалазію, склеродермію, оціненооперований стравохід, виявлено судинну компресію(артерія люзорія, пульмональний слінг), компресіюостеофітними комплексами хребців, кили стравохід-ного отвору діафрагми. Найбільш оптимальна візуа-лізація стравоходу досягалася виведенням його задопомогою криволінійних реконструкцій у поліпроек-ційному блоці. Чутливість методики КТ у виявленніпатології стравоходу становила 89%. КТ може розме-жовувати товщину стінки, виявляти залучення іншихорганів середостіння, лімфаденопатію та віддаленіураження. Перевага КТ була у виявленні екстралюмі-нальної патології, виявленні зовнішніх причин ком-пресії стравоходу. Пероральне контрастування рент-генпозитивним контрастом було корисним у виявлен-ні перфорації, нориці чи неспроможності анастомозу.

Висновки. КТ стравоходу виконують для уточнен-ня результатів, виявлених іншими методами візуалі-зації, або для стадіювання пухлинного ураження;однак у деяких випадках це може бути первинноювізуалізацією. Через критичне розташування страво-ходу в середостінні важлива ектралюмінальна оцінка,у чому КТ дає найбільш надійну візуалізацію.


ВИВЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІМІОПРОМЕНЕВОЇТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ВТОРИННИЙ РАК ВАГІНИ

ЗАЛЕЖНО ВІД ДЖЕРЕЛА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

Барановська Л.М., Іванкова В.С., Матвієвська Л.В., Хруленко Т.В., Галяс О.В.

Національний інститут раку, м. Київ

Вступ. Метастатичний або вторинний рак вагіни(ВРВ) – переважно вторинне втягнення піхви в пух-линний процес унаслідок переходу злоякісного про-цесу з шийки матки або тіла матки на стінки піхви зураженням склепінь і нижньої третини. Враховуючианатомо-топографічні особливості поширення РВ,при місцевореґіонарному ураженні злоякісним про-цесом перевага в лікуванні надається поєднаній про-меневій терапії (ППТ): дистанційній і контактній про-меневій терапії (ПТ). Результати променевого ліку-вання ВРВ тісно пов’язані з чутливістю/резистентніс-тю пухлини до опромінення.

Мета роботи – підвищити ефективність проме-невого лікування хворих на ВРВ шляхом використан-ня розроблених методів високоенергетичної брахіте-рапії (БТ) джерелами 192Ir у двох режимах опромінен-ня та 60Co.

Матеріали та методи. Проведено обстеження ілікування 63 хворих на вторинний (метастатичний)рак вагіни, які отримували на I етапі курсу ППТ кон-формну ПТ на апараті лінійний прискорювач електро-нів (ЛПЕ) Clinac-2100 CD на ділянку малого таза (пух-лину і зони її реґіонарного поширення), підводилиразову осередкову дозу (РОД) 2,0 Гр до сумарної осе-редкової дози (СОД) 30-40 Гр, з урахуванням дозиопромінення, підведеної при попередньому промене-вому лікуванні. На II етапі курсу ППТ хворим усіх группроводили високоенергетичну (HDR – high dose rate)внутрішньопорожнинну БТ джерелами 192Ir (апаратGammaMed plus IX) або 60Со (апарат GyneSource).Залежно від джерела і режиму опромінення хворі роз-поділені на дві основні та контрольну групи. I основнугрупу становила 21 хвора на вторинний (метастатич-ний) рак вагіни, яким HDR БТ проводили джерелами192Ir за режимом: РОД = 3 Гр х 3 р/тиждень. У II основ-ну групу увійшли 20 хворих на вторинний (метаста-тичний) рак вагіни, яким HDR БТ проводили джерела-ми 192Ir за режимом: РОД = 5 Гр х 2 р/тиждень.Контрольну групу становили 22 хворих на вторинний(метастатичний) рак вагіни, яким HDR БТ проводилиджерелами 60Co за режимом: РОД = 5 Гр х 2 р/тиж-день. Протягом усього курсу ППТ хворі усіх груп при-ймали фторафур перорально 400 мг х 2 рази на добута цисплатин 50 мг 1 раз на тиждень внутрішньовеннокрапельно № 4-6, до СД 200-300 мг.

Результати досліджень та їх обговорення.Проведений аналіз безпосередньої ефективності ітоксичності розроблених методик променевого ліку-вання хворих на вторинний (метастатичний) рак вагі-ни з використанням цитостатичних препаратів (фто-рафур, цисплатин) як радіомодифікаторів під часконформної ПТ і HDR 192Ir-брахітерапії за різними

режимами (основні групи) та HDR 60Co-брахітерапії(контрольна група) свідчить про їх ефективність і від-сутність надмірної токсичності. Встановлено, щозастосування джерела 192Ir при HDR БТ за розробле-ними режимами у хворих основних груп сприяє зни-женню токсичних проявів хіміопроменевого лікуван-ня (епітеліїт, цистит, ректит/ентероколіт) і дещозбільшує безпосередню ефективність (регресія пух-лини) хіміопроменевої терапії, порівняно з контроль-ною групою, де хворим проводили HDR БТ джерела-ми 60Co. Так, у хворих I основної групи повну регре-сію (ПР) пухлини зареєстровано у 19,0%, частковурегресію (ЧР) пухлини – у 38,1%, стабілізацію проце-су – у 42,9% хворих; у хворих II основної групи ПР пух-лини спостерігали у 20,0%, ЧР пухлини – у 40,0%,стабілізацію процесу – у 40,0% хворих; у контрольнійгрупі відповідно у 18,2, 36,4 та 45,4% хворих на вто-ринний (метастатичний) рак вагіни.

Висновок. Отже, внутрішньопорожнинна НDRбрахітерапія джерелами 192Ir із використанням хіміо-радіомодифікаторів сприяє більшій регресії вторин-них (метастатичних) пухлин вагіни у хворих, змен-шуючи частоту променевих реакцій з боку критичнихорганів, порівняно з джерелом 60Со.

«SHAKEN BABY SYNDROME» — СИНДРОМ ДЕТСКОГО СОТРЯСЕНИЯ,

ПРОБЛЕМЫ ДИАГНОСТИКИБауэр Е.Э., Красовская Н.В., Нерсесян И.Ю.

Институт диагностической радиологии,Клиника-SRH, Зуль, Германия,

КУ ДСКМЦМР им. проф. М.Ф. Руднева, ДнепрДГМА, Днепр

Синдром детского сотрясения (СДС) в англоязыч-ной литературе — abusive head trauma (AHT), shakenbaby syndrome (SBS) – травма головы с повышеннойстепенью инвалидизации и летальностью, чащевследствие жестокого обращения с новорожденным,ребенком младшего возраста. Механизмом травмыявляется сильное сотрясение ребенка, которое при-водит к резкому ускорению и торможению мозговыхструктур о кости черепа, что в совокупности с некон-тролируемой ротацией головы ведет к разрыву внут-ричерепных поверхностных вен. Распространенностьданного синдрома, по данным разных исследовате-лей, состаляет 14-33 /100 000 детей до 1 года и36/100 000 детей до 6 месяцев. Патогномоничнымипризнаками для SBS являются: диффузное повреж-дение мозга, субдуральные гематомы (77-90%),ретинальные кровоизлияния (74-92%). Как правило,в анамнезе отсутствует факт травмы. В большинствеслучаев нет признаков внешнего повреждения.Иногда данное состояние сочетается с очевиднымитравмами: переломы предплечья, ребер, другиеметафизарные переломы.

Материалы и методы. Нами представлено кли-нико-радиологическое описание случая SBS у мла-денца 3 месяцев.


Результаты. Девочка 3 месяцев была доставле-на в клинику в августе 2018 года с жалобами наобильную рвоту, последующим тоническим напря-жением тела, тонической девиацией глаз кверху инистагмом длительностью до 5 минут. Ребенок отдоношенной нормально протекавшей беременнос-ти, роды путем планового кесарева сечения, периодноворожденности без заболеваний, на искусствен-ном вскармливании, нормальное физическое инервно-психическое развитие, не вакцинирована.За 1,5 недели до поступления в клинику появилисьжалобы на вялость, срыгивания, снижение аппетитаи общей активности. Осмотрена амбулаторно педиат-ром, состояние расценено как простая диспепсия,проводилась симптоматическая терапия, коррекциявскармливания. Состояние ребенка улучшилось,срыгивания уменьшились до момента резкого ухуд-шения, явившегося поводом обращения в клинику.При поступлении состояние ребенка расценено какудовлетворительное, в сознании, не выявлено оча-говой неврологической симптоматики, при физи-кальном обследовании – бледность кожных покро-вов, без видимых повреждений, со стороны внутрен-них органов – без патологии. Проведены лаборатор-ные исследования (ОАК, ОАМ, БАК, коагулограмма –без патологии), УЗИ внутренних органов – без пато-логии, ЭЭГ – вариант возрастной нормы, эпиактив-ности не выявлено, при проведении НСГ – двусто-роннее расширение субдуральных пространств рас-ценено как двусторонние субдуральные гигромы,при осмотре глазного дна выявлены свежие рети-нальные кровоизлияния. МРТ ГМ – двусторонниеострые субдуральные гематомы толщиной 5,6 мм сдополнительным включением мелких, подострыхкровоизлияний в области поверхностных вен.Полученные данные натолкнули врачей на мысль овозможном механизме повреждений, связанном сненадлежащим обращением с ребенком. К рассле-дованию данного инцидента были привлечены пра-воохранительные и социальные службы, что позво-лило подтвердить факт жестокого обращения сребенком и принять соответствующие закону меры.Катамнестическое наблюдение, проводимое донастоящего времени, не выявило отклонений в пси-хомоторном и физическом развитии ребенка.

Выводы. SBS достаточно распростанен во всеммире, при этом очень низка его выявляемость. Поданным статистики, в Германии регистрируетсяболее 100 случаев SDS в год. Представленный намиклинический случай SBS с благоприятным исходомдемонстрирует важность своевременного распоз-нания и выявления данного состояния. В этой связиочень актуальна осведомленность врачей всех спе-циальностей о данной проблеме, поскольку диагнозSBS выставляется не всегда корректно, а в 30% слу-чаев изначально вообще не выявляется. Это можетприводить к более тяжелым необратимым повреж-дениям мозга, нередко с летальным исходом.Учитывая трудности получения достоверных анам-нестических данных, неспецифичность клинической

симптоматики, особо важное значение в распозна-нии SDS имеют методы визуализации — МРТ и КТ. Ихотя МРТ располагает большим диагностическимдиапазоном, позволяя не только определить нали-чие гематом и оценить их давность, но и выявитьповреждения вещества мозга, в неотложных случаяхиспользуется КТ.

ВИЯВЛЕННЯ ПРОМЕНЕВИХ ОЗНАК ЛЕГЕНЕВИХ МЕТАСТАЗІВ РАКУ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Васько Л.М., Жукова Т.О., Почерняєва В.Ф.,Дудник Т.А.

Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна

Згідно з даними вітчизняних та зарубіжних дослі-джень, метастазування злоякісних пухлин у легеневутканину становить у середньому 11,3-13,1% середусіх пухлинних захворювань. Основними шляхамипоширення пухлинних клітин у легенях є гематоген-ний та лімфогенний, що визначає надзвичайно різно-манітні променеві ознаки метастазів пухлин різнихлокалізацій. А враховуючи, що раннє метастазуванняв легені не має специфічних клінічних проявів і в знач-ній частині випадків має безсимптомний перебіг,пріоритетне значення набуває променева діагности-ка метастазів з урахуванням локалізації первинноїпухлини.

Рак молочної залози досить часто метастазує влегеневу тканину. Дані про частоту метастазуванняраку молочної залози неоднозначні і, згідно з резуль-татами різних досліджень, становлять 15,7-29,4%випадків.

Метою нашого дослідження стало вивченнявиявлення променевих ознак метастазів раку молоч-ної залози за даними цифрової рентгенографії.

Матеріал і методи. До уваги було взято резуль-тати рентгенологічного обстеження 45 хворих на ракмолочних залоз із метастазами в легені віком від 36до 68 років. Морфологічне підтвердження метаста-тичного процесу в легенях отримано у всіх пацієнток.У значної більшості (78,2%) це були метастази аде-нокарциноми. Проводили оцінку локалізації, поши-рення, кількості, розмірів, форми та контурів метас-татичних уражень легень, плеври та лімфатичних вуз-лів середостіння.

Результати досліджень та їх обговорення.При оцінці даних дослідження встановлено, що узначної більшості (81,3%) випадків відмічалась біла-теральна локалізація метастазів. Множинні ураженнявиявлено у 73,6% випадків, одиничні – у 8,9%, солі-тарні – у 17,3%. Множинні метастази у 88,7% малиокруглу форму, у 11,3% були неправильної форми.Вони мало відрізнялись між собою за розмірами істановили у 19,3% 0,8-1,5 см, у 53,9% — 1,5-2,0 см іу 26,8% — більше ніж 2,0 см. У більшості (83,9%) кон-тури утворень були чіткими. У 9,3% випадків виявле-но метастатичне ураження плеври у формі ексуда-


тивного плевриту, у 13,7% — збільшені лімфатичнівузли коренів із тяжистим деформованим легеневиммалюнком у прикореневій зоні (раковий лімфангіт).

Висновки. Таким чином, цифрова рентгенографіяяк досить інформативний та доступний метод діаг-ностики дозволяє визначити метастатичне ураженнялегень у хворих на рак молочних залоз та, у разі солі-тарних уражень, провести диференційну діагностику.

Але з метою ранньої діагностики та уточненняхарактеру метастатичного ураження легень доцільнезастосування комплексної променевої діагностики.

Тому перспективним постає проведення дослі-дження з вивчення можливостей комплексної проме-невої діагностики у визначенні ранніх променевихознак метастазів раку молочних залоз у легені.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕІКМАПРИ СТЕНО-ОКЛЮЗИВНІЙ ПАТОЛОГІЇ

ВНУТРІШНЬОЇ СОННОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ МОЗКОВОЇ АРТЕРІЙ: ПЕРФУЗІЙНА

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ В АНАЛІЗІ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ

Гарматіна О.Ю., Робак О.П., Мороз В.В., Цибенко Л.Д.

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад.А.П. Ромоданова НАМН України», Київ, Україна

Національний військово-медичний клінічнийцентр «Головний військовий клінічний госпіталь»,

Київ, Україна

Аналіз перфузії головного мозку до та після ство-рення екстраінтракраніального мікроваскулярногоанастомозу (ЕІКМА) є важливим для кращого розуміннястено-оклюзивної патології (СОП) судин голови та шиї.

Мета дослідження – встановити особливостіцеребральної гемодинаміки у хворих на СОП, вклю-чаючи хворобу Моя-Моя (ХММ) та СОП іншого гене-зу, за допомогою перфузійної мультиспіральноїкомп’ютерної томографії (ПМСКТ).

Матеріали та методи. Проведено ретроспектив-ний аналіз історій хвороби 12 пацієнтів із симптома-тичною СОП судин голови та шиї віком від 29 до 57років, яким було проведено операційне втручання зприводу створення ЕІКМА. Наявність та ступінь СОПвстановлювались за допомогою дуплексної соногра-фії (n=12) та дигітальної субтракційної сонографії(n=8). Стан тканини головного мозку оцінювавсяМСКТ та МРТ. Параметри ПМСКТ аналізувались напредмет змін після накладання ЕІКМА. Гемоди-намічні показники, такі як церебральний об’єм крові(CBV), церебральний потік крові (CBF), середній частранзиту (MTT), отримані за допомогою ПМСКТ до тапісля створення ЕІКМА, порівнювались у відповіднихзонах інтересу головного мозку (n=12). Зміни цереб-ральної гемодинаміки співставляли з клінічнимиданими.

Результати. Після накладання ЕІКМА перфузійніпоказники на боці ураження поліпшувались у вигляді

збільшення CBF та зниження МТТ в усіх випадках(р<0,05). Післяопераційне зниження CBV булонезначним, але статистично значущим. Також малемісце поліпшення показників ПМСКТ іпсілатеральнопорівняно з контралатеральною півкулею. У післяо-пераційному періоді відмічали регрес неврологічногодефіциту, в 1 випадку – повторний ішемічний інсульт.

Висновки. Виявлена висока ефективність ЕІКМАпри СОП судин голови та шиї, таких як ХММ та стено-зи/оклюзії ВСА та СМА. ПМСКТ може бути ефектив-ним для кількісної оцінки церебральної гемодинамікина доопераційному етапі, а також результатів опера-тивного втручання з приводу ЕІКМА, особливо порів-няно з контралатеральною півкулею.

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА УРАЖЕНЬЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ. РЕТРОСПЕКТИВНИЙАНАЛІЗ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ

Гетьман О.М., Робак О.П., Маховський С.В.,Земскова О.В., Бондаренко А.А., Робак К.О.

Державна установа «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,


Вступ. Незважаючи на значні успіхи в профілакти-ці і лікуванні ВІЛ-інфікованих, діагностика і диферен-ційний діагноз уражень ЦНС у пацієнтів із ВІЛ залиша-ється складною проблемою. Ураження ЦНС при ВІЛ-інфекції і СНІДі трапляються у 50-80% хворих.

Мета. Звернути увагу лікарів-діагностів, які нечасто стикатися з ураженням ЦНС при ВІЛ, на данупроблему.

Матеріали та методи. Проаналізовано 7 випад-ків у хворих, які за два роки були госпіталізовані вІнститут і в яких первинно був діагностований ВІЛ. Доцього хворі не знали про свій статус. 5 хворихнадійшли з діагнозом «внутрішньомозкові пухлини»,2 — із ГПМК. Двом хворим було проведено хірургічневтручання, трьом виконана стереотаксична біопсія,двом проведена ангіографія.

Результати досліджень та їх обговорення. Усіхворі молодого віку від 19 до 43 років, яким було про-ведено повторне контрольне МРТ-дослідження післяхірургічних маніпуляій. У 5- ти випадках на догоспі-тальному етапі був встановлений діагноз внутріш-ньомозкова пухлина низького ступеня злоякісності(гліома I ст анаплазії), 2 хворим — ГПМК за змішанимтипом із підозрою на розрив артеріальної аневриз-ми. Після одержання лабораторних аналізів і резуль-татів патогістологічного дослідження у всіх хворихбуло виявлено ВІЛ.

Висновки. З урахуванням епідеміологічної ситуа-ції з ВІЛ-інфекцією в Україні при виявленні ураженняголовного мозку не потрібно забувати про ВІЛ/СНІД,при цьому використовувати весь арсенал доступнихдіагностичних методів.


ПРОВЕДЕННЯ БІОПСІЙ ПІД КОНТРОЛЕМКТ-ФЛЮОРОСКОПІЇ: КОЛИ РАДІОЛОГ

ТАКОЖ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ РУКАМИ Горошенко О.В., Крулько С.І.

Український центр томотерапії, Кропивницький, Україна

Вступ. У час персоніфікованого підходу до ліку-вання онкологічних захворювань верифікація вузлівта мас, розташованих у грудній, черевній порожни-нах, позаочеревинно, у порожнині таза, є важливимпитанням, що стоїть перед онкологічною командою.Біопсії під контролем КТ-флюороскопії дозволяютьбільш впевнено верифікувати утвори ОГК, ОЧП, ОМТ,у тому числі невеликих розмірів та складних локаліза-цій, із близьким розташуванням критичних органів. 3

Мета роботи. Показати можливості КТ-флюо-роскопії для верифікації вузлів та утворів різних лока-лізацій.

Матеріали та методи. Біопсії проводились набазі Українського центру томотерапії за допомогоюКТ-сканера TOSHIBA Aquilion LB із використаннямфлюороприставки в режимі «перемінної» візуалізації.За 2016-2018 роки було виконано понад 100 біопсій(із них більшість — утворів легенів).

Результати. Із 125 біопсій були технічно вдалими118. У 7 випадках результати першої біопсії булинеінформативними, при повторній біопсії у 2 випад-ках було отримано валідні зразки тканини.

Висновки. КТ-флюороскопія дозволяє впевненоверифікувати вузли та утвори, що, у свою чергу,дозволяє онкологічній команді більш ефективно пла-нувати лікування пацієнта.

ПРОБЛЕМА ОЦІНКИ МЕТАСТАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДІАГНОСТИЧНИХ

ЗОБРАЖЕНЬ – ЧИ Є УНІВЕРСАЛЬНІ РЕЦЕПТИ? Горошенко О.В.

Український центр томотерапії, Кропивницький,Україна

Вступ. МРТ, КТ, УЗД широко застосовуються дляоцінки метастатичного ураження лімфатичних вузлівз метою стадіювання онкологічного процесу, оцінкивідповіді на лікування, планування інтервенції в сум-нівних випадках.

Мета роботи. Провести огляд використовуванихнаразі підходів до оцінки лімфатичних вузлів на пред-мет метастатичного ураження за допомогою діагнос-тичних зображень з оцінкою переваг та недоліківданих модальностей у певних клінічних сценаріях, атакож залежно від локалізації вузлів, первинногонеопластичного процесу.

Матеріали та методи. Проведено огляд літера-тури, що стосується даного питання, співставленняданих літератури з досвідом, отриманим за час робо-ти в Українському центрі томотерапії.

Висновки. Оцінка метастатичного ураження лім-фатичних вузлів – дуже складне завдання, із частими

помилками, що відбуваються через об’єктивні тасуб’єктивні причини. Чутливість та специфічність КТзалишають відносно невисокими, МРТ має перевагиза рахунок використання ДЗЗ та інших функціональ-них методик. УЗД, незважаючи на відомі недоліки,має цінність у певних клінічних сценаріях. Неповна,некритична оцінка отриманих зображень, надмірнезахоплення критеріями розмірів лімфатичних вузлівпризводить до недостатньої чи гіпердіагностики.

Оптимальною стратегією для визначення уражен-ня лімфатичних вузлів наразі є комбінований підхід ізвсебічною оцінкою як характеристик розмірів,форми, структури лімфатичних вузлів, так і їх харак-теристик на субмодальностях. У сумнівних випадкахварто виконувати верифікацію, для планування тавиконання якої діагностичні зображення мають кри-тичне значення.

ВИЯВЛЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У СФЕРІ ВПЛИВУІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ, ІЗ ВИСОКОЮ ІНДИВІДУАЛЬНОЮ

РАДІОЧУТЛИВІСТЮДьоміна Е.А.1, Іванкова В.С. 2

1Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України,

Київ, Україна2Національний інститут раку, Київ, Україна

Підвищення рівня онкологічної захворюваності вУкраїні значною мірою пов’язано зі збільшенням еко-логічного, у тому числі радіаційного, навантаження нанаселення. Відмічається інтенсивне зростання кіль-кості медичних радіологічних процедур, які на сьо-годні є головним джерелом дії іонізуючих випроміню-вань (ІВ) на організм людини. Відповідно зростає ічисельність персоналу, який задіяний у їх виконанні.На сьогодні медичний персонал є найчисленнішоюгрупою професіоналів, які працюють у сфері дії ІВ.Завдяки впровадженню в практику цифрових техно-логій рентгенодіагностики променеве навантаженняна персонал останнім часом має виражену тенден-цію до зниження. При цьому проблема радіаційно-асоційованого раку (РР) без перебільшення є склад-ною саме серед професійних захворювань, щозумовлено мультифакторним характером його етіо-логії. Це, у свою чергу, зобов’язує дослідників, лікарівта організаторів охорони здоров’я населення країнизайняти чітку позицію щодо первинної профілактики(ПП) розвитку онкологічних захворювань радіаційно-го ґенезу. На сьогодні ПП виникнення РР серед осіб,що зазнають дії ІВ, проводиться недостатньо, аіснуючі окремі етапи її реалізації характеризуютьсяфрагментарністю, відсутністю наукової бази танедосконалістю реєстрації онкологічних захворю-вань професійного ґенезу. Ключовою проблемоюзалишається відсутність контролю за індивідуальноюрадіочутливістю (ІРЧ) професіоналів, насампередпроменевих діагностів, радіаційних онкологів, атакож персоналу атомних підприємств.


Згідно із сучасними уявленнями, накопиченняхромосомних мутацій у клітинній популяції вважаєть-ся потенційно онкогенним, а малі (надфонові) дози ІВвизнані канцерогенно небезпечними.

Співробітники Інституту експериментальної пато-логії, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАНУкраїни (ІЕПОР) протягом багатьох років займаютьсябіоіндикацією променевих уражень із використаннямтест-системи культури лімфоцитів периферичноїкрові людини і метафазного аналізу радіаційно-інду-кованих перебудов хромосом. ІЕПОР є піонером увивченні механізмів та особливостей формуванняІРЧ людини до опромінення. Її підвищення порівнянозі середньопопуляційним показником визнано чин-ником ризику виникнення РР.

Порівняльний аналіз ІРЧ хромосом лімфоцитівкрові обстежених професіоналів (рентгенологів,радіологів) показав, що специфічними показникамиІРЧ є частота хроматидних делецій, а її варіабельністьзалежить від стажу роботи у сфері дії ІВ. Групу підви-щеного професійного радіаційного ризику станови-ли переважно ветерани галузі. У більшості випадківне виявлено кореляції між індивідуальними значення-ми спонтанного рівня аберацій хромосом (G0-assay)та ІРЧ хромосом (G2-radiation sensitivity assay). Напідставі одержаних результатів та парадигм клінічноїрадіобіології вважаємо, що у тих випадках, коли під-вищений спонтанний рівень хромосомних перебудовзбігається з високою ІРЧ, слід очікувати найбільшийризик виникнення РР.

Розроблено та запропоновано алгоритм ефек-тивної первинної профілактики радіогенного раку зновими науково обґрунтованими підходами довизначення ІРЧ осіб, які професійно зазнають впливуІВ, а також «Паспорт індивідуальної радіочутливостіосіб за цитогенетичними показниками» (2018).Паспортизація професіоналів, що працюють або пла-нують працювати у сфері впливу ІВ, сприятиме підви-щенню якості їх диспансерного обстеження та зни-женню онкологічної захворюваності.

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХМЕТАСТАЗІВ ПУХЛИН РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Даниленко В.В., Солодянникова О.І., Cтолярова О.Ю., Сукач Г.Г.

Національний інститут раку, Київ, Україна

Вступ. Незважаючи на широке використання біс-фосфонатів, таргетних та гормональних препаратів,лікування на стадії кісткового метастазування і надалізалишається складною в багатьох відношеннях про-блемою. Радіонуклідна терапія досить широко засто-совується в розвинених країнах при лікуванні множин-них кісткових метастазів як терапія «останньої лінії».

Мета – провести порівняльний аналіз радіонук-лідного, променевого та супровідного лікування кіс-ткових метастазів злоякісних пухлин.

Матеріали та методи. Радіонуклідна терапіяпроводилась відповідно до стандартизованих прото-колів лікування РФП у відкритому вигляді (European

Nuclear Medicine Guide, 2018). Серед пролікованиххворих 58 із РГЗ, 30 – із РПЗ, 6 – із раком легені, 4 – ізраком нирки, 1 – із раком шийки матки та 1 – із ракомректосигмоїдального кута товстого кишечника. Із них64 жінки і 36 чоловіків. Вік пролікованих — від 32 до 78 років. Середній вік (55,0±11,6) років. У 94 (90%)пацієнтів наявність кісткових метастазів визначаласьз допомогою остеосцинтиграфії з 99mТс-MDP. У 6пацієнтів діагноз кісткового ураження верифікувавсяіншими методами променевої діагностики.

Променева терапія виконана у 30 хворих, із них 20із РПЗ та 10 із РЗГ. Під час лікування хворі одержалисумарну дозу 30 Гр, по 3 Гр за 10 фракцій.

Усім хворим паралельно проводилась терапіясупроводу бісфосфонатами.

Результати. Встановлено, що інтенсивністьболю до та після лікування різними РФП змінюваласьтаким чином: 32Р — до лікування 7,1±1,5, після ліку-вання — 5,0±3,1* (р<0,05); 89Sr — до лікування 8,0±2,2, після лікування — 4,8±1,5* (р<0,05); 153Sm — долікування 8,4±1,3, після лікування — 3,5±1,8*(р<0,05). Отже, під впливом радіонуклідної терапіївідмічалось зниження рівня болю до 3-5 балів, щостановило в середньому 47%.

Ефективність протибольової дії променевої тера-пії в середньому становило 52,2%±4,1%, тобто долікування за шкалою ЛАКОМЕД рівень больовогосиндрому коливався в межах 7,2±3,6 бала, а післялікування — 3,7±4,4 відповідно (р<0,05).

Висновки. Комплексне лікування метастатичногоураження кісткової системи при злоякісних пухлинахрізної локалізації максимально ефективне при засто-суванні як радіонуклідної терапії, так і дистанційногоопромінення.

Найбільш ефективним порівняно з 32Р і 89Sr у ліку-ванні кісткових метастазів за знеболюючою дією тапереносимістю препарату є 153Sm оксабіфор (р<0,05).

Ефективність протибольової дії променевоїтерапії достовірно вища, а при лікуванні немножин-них, але більших за площею метастатичних ураженькісток досягає високих показників достовірності.

ДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СУБСПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПЕДІАТРИЧНА

РАДІОЛОГІЯ» В УКРАЇНІДикан І.М., Ялинська Т.А., Лук’янова І.С.,

Тарасюк Б.А., Вороньжев І.О., Гончар О.А.ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої

діагностики НАМН України»Національна медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. ШупикаХарківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології

ім. акад. О.М. Лук’янової НАМНУ»

Належне піклування за станом здоров’я дитячоїпопуляції нашої країни — це довгострокова основабезпеки та стратегічний ресурс держави, який маєзабезпечуватися трансформацією медицини насучасному етапі.


В останні десятиліття частка власне рентгеноло-гічних досліджень дещо скоротилася, а відсоток КТ,МРТ та УЗД у загальній масі проведених променевихдосліджень значно виріс. Розвиток цифрових техно-логій забезпечив значний прогрес у променевій діаг-ностиці багатьох захворювань дитячого віку, адже від75 до 90% первинних діагнозів встановлюється наоснові технологій променевої діагностики.

Складна демографічна ситуація в Україні ставитьдуже чіткі і серйозні завдання перед акушерами,педіатрами, дитячими хірургами і фахівцями іншихпрофілів задля своєчасного виявлення та лікуванняпатології «плода-новонародженого-дитини» з ураху-ванням зміни етіологічного спектра захворювань.

На сьогодні не всі головні лікарі можуть похвали-тися наявністю укомплектованого відділення проме-невої діагностики, в якому, окрім сучасного облад-нання, що задовольняє всі потреби клініки, є відпо-відний штат фахівців — дитячих радіологів, здатнихдо проведення більшості методик обстеження.

Головною професійною особливістю дитячогорадіолога є те, що йому часто доводиться стикатисяз патологією, яка практично не трапляється у дорос-лих із різних причин (розвиток хвороб на тлі зростан-ня і розвитку всіх органів і систем організму; пацієнтипросто не доживають до підліткового і фертильноговіку тощо). Вищесказане приводить до необхідностівизначення таких чинників, які сформовують фунда-мент для розвитку педіатричної радіології:

•державна політика, спрямована на підвищеннянароджуваності в країні;

•виходжування недоношених дітей (масою від 500 г)згідно з європейськими стандартами;

•наявність у протоколах лікування багатьох хворобпоказань до проведення променевої діагностики;

•необхідність у кваліфікованих кадрах дитячих радіо-логів, здатних вирішувати діагностичні завданняпедіатричних, хірургічних, онкологічних і невроло-гічних клінік.Практично всі лікувальні заходи, наприклад у

дитячій хірургії, дитячій онкології, дитячій пульмоно-логії або неонатології, реалізуються на підставі данихпедіатричної радіології. Але, незважаючи на вище-викладене, існують чинники, які перешкоджають роз-витку повноцінній реалізації субспеціальності «педі-атрична радіологія». До них треба віднести:• відсутність базових кафедр, на яких може проводи-

тися спеціалізація з дитячої радіології;• відсутність перспективних планів підготовки фахів-

ців і оцінки потреб у них на найближчі 5-10 років;• невелика кількість вітчизняних наукових розробок,

методичної та навчальної літератури в галузі радіо-логії пренатального, раннього неонатальногоперіодів та дитячого віку.У зв'язку із цим виникає необхідність проводити

заходи щодо підвищення мотивації випускниківвищих навчальних закладів до роботи у галузі педіат-ричної радіології.

У номенклатурі лікарських спеціальностей, затвер-дженої наказом МОЗ України № 359 від 19.12.1997.

(номенклатура лікарських спеціальностей затвердже-на наказом МОЗ України від 19 грудня 1997 р. №359 (із змінами, внесеними наказом МОЗ України від 21 лютого 2006 року №76), представлено 27 спеціаль-ностей, що відносяться до дитячих хвороб. Професій-на діяльність у рамках щонайменше 17 з них немисли-ма без кваліфікованої променевої діагностики. Однакспеціальність «педіатрична радіологія» відсутня.

Таким чином, педіатрична радіологія як офіційновідсутня (але реально існуюча в практичній охороніздоров'я) у нашій країні перебуває в кризовому,некерованому стані і потребує реального оформлен-ня як в організаційному плані, так і в плані кваліфіка-ційному. Це є велінням часу та природним процесомподальшої трансформації медицини в Україні.

ДИСМОРФІЧНА ПЕЧІНКА: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ДЕЯКИХ ПРИЧИННИХ ПАТОЛОГІЧНИХ

СТАНІВ, ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ТА КОЛАТЕРАЛЬНИХ ШЛЯХІВ КРОВОПЛИНУ

Димінський О.В. ДЦ «М24», Київ

Вступ. Дисморфічна печінка — це умовний тер-мін що визначає структурні зміни паренхіми органа врезультаті різних патологічних процесів, котрі при-зводять до перебудови цитоархітектоніки органа зрозвитком фіброзу та циротичної трансформації і, якнаслідок, портальної гіпертензії.

Портальна гіпертензія (ПГ) — синдром, що вини-кає внаслідок ускладнення току крові в портальнійсистемі, що призводить до зростання портальноготиску (понад 140-160 мм вод. ст.), спленомегалії,варикозного розширення вен стравоходу, шлунка,прямої кишки, кровотеч із них, розвитку асциту іпечінкової недостатності.

За рівнем блоку портальної системи розрізняють: - підпечінковий блок (тромбоз ворітної вени, вродже-

на аномалія ворітної вени, компресія ворітної венипухлиною, паразитарними (альвеококоз) і запаль-ними (панкреатит) утвореннями панкреатобіліар-ної ділянки). Тромбоз селезінкової вени з розвит-ком варикозного розширення вен кардіальноговідділу і дна шлунка класифікується як сегментар-на ПГ, будучи різновидом підпечінкового блоку;

- внутрішньопечінковий блок (цироз, фіброз печінки,пухлинне, паразитарне ураження печінки);

- надпечінковий блок (порушення відтоку венозноїкрові з печінки в систему нижньої порожнистоївени внаслідок ураження печінкових вен, нижньоїпорожнистої вени — синдром Бадда-Кіарі);

- змішаний блок (цироз печінки, ускладнений тром-бозом ворітної вени, тощо).Найчастішою причиною внутрішньопечінкової

форми ПГ є цироз печінки. Морфологічні особливостіцирозу визначають перебудову клітинної та судинноїархітектоніки печінки.

Колатеральний кровообіг — важлива особливістьпорто-печінкового кровообігу при цирозі, він здійс-


нюється не тільки по внутрішньопечінковиих шунтах,але і по позапечінкових порто-кавальних анастомо-зах. Значна частина крові при цьому проходить черезпечінку по перегородкових судинах, минаючи актив-ну паренхіму, включають гастроезофагальні, параум-білікальні, спленоренальні та нижні мезентеріальнісудинні анастомози.

Цироз печінки — хронічне прогресуюче захворю-вання органа, котре характеризується дифузнимураженням паренхіми, прогресуючим фіброзом ізформуванням множинних регенераторних вузликів.

Синдром Бадда-Кіарі характеризує ознакиобструкції відтоку печінки на будь-якому рівні відмалих печінкових вен до з'єднання нижньої порож-нистої вени та правого передсердя незалежно відпричини перешкоди. МР-зображення демонструютьоклюзію печінкових вен, нижньої порожнистої вени чиобох структур.

Тромбоз портальної вени, як правило, є усклад-ненням наявного цирозу печінки, злоякісної неоплазіїчеревної порожнини, наприклад карциноми голівкипідшлункової залози чи гепатоцелюлярного раку.Хронічна оклюзія призводить до розвитку численнихперипортальних колатералей у вигляді «кавернозноїтрансформації».

При даних патологічних станах характерні розла-ди перфузії печінки у вигляді нерівномірної її інтен-сивності на постконтрастних серіях (THID).

Мета: дослідити різні патологічні процеси, щопризводять до структурної перебудови печінки тарозвитку портальної гіпертензії. Оцінити стан веноз-них колатералей залежно від первинного патологіч-ного стану.

Матеріали та методи. МР-зображення, отрима-ні за допомогою МР-томографа Siemens 1,5T; вико-ристані стандартні послідовності Т1, Т2, DWI. DIXON,VIBE C+. Спеціалізована література.

Результати. Досліджено 13 пацієнтів із патологі-єю гепатобіліарної системи, за результатами котрихвивчали зміни печінки, а також стан портального кро-воовобігу, у т.ч. порто-венозних шунтів. Із них 3 — ідіо-патичний тромбоз портальної вени чи/і її гілок, 4 –синдром Бадда-Кіарі, 2 – карцинома голівки під-шлункової залози з пухлинною оклюзією портальноївени, 1 — карцинома надниркової залози з компре-сією нижньої порожнистої вени, 3 — цироз печінки натлі хронічного гепатиту з чи без ГЦК.

У всіх випадках спостерігалися різного ступеняважкості прояви портальної гіпертензії. Внутрішньо-грудні прояви портосистемних колатералей розви-валися у вигляді скиду крові через ліві шлункові устравохідні чи параезофагеальні (22-38%) варікси, атакож кардіодіафрагмальні варікси (18%). Іншішляхи портосистемних анастомозів включають гас-троезофагеальні, параумбілікальні, спленоренальні інижні мезентеріальні колатералі.

Висновок. Досконале знання анатомії печінки,зокрема портальної системи, розуміння патологічнихстанів, що призводять до структурної перебудовиоргана з вторинним розвитком портальної гіпертензії

(та, як наслідок, порто-кавальних анастомозів), вмін-ня їх інтерпретації надзвичайно важливі в плані вияв-лення змін, своєчасного попередження можливихускладнень.

МУЛЬТИПАРАМЕТРИЧНА УЛЬТРАЗВУКОВАДІАГНОСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ

ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ЯК ЕНДОКРИННОЇ ПРОБЛЕМИ

Динник О.Б.1, Марунчин Н.А.1, Ковалеренко Л.С.2, Федусенко А.О.3

1 ТОВ «Інститут еластографії», Київ, Україна2 Медцентр «Doctor Vera», Київ, Україна

3 Медцентр «Доктор Лахман», Запоріжжя, Україна

Вступ. Відомо, що пацієнти із цукровим діабетом2-го типу (ЦД2) належать до групи ризику розвиткутяжких форм перебігу неалкогольної жирової хворо-би печінки (НАЖХП), але на сьогодні існує недостат-ньо методів щодо стадіювання стеатозу, переходуйого в стеатогепатит, розгортання сценарію фіброзуі цирозу, ризику гепатоцелюлярної карциноми у цієїкогорти хворих.

Мета. Оцінка і встановлення особливостей пере-бігу НАЖХП за даними мультипараметричної уль-тразвукової діагностики (мп-УЗД) у хворих на ЦД2.

Матеріали та методи. Дизайн дослідження –крос-секційне. У дослідженні брали участь 111 паці-єнтів із ЦД2 згідно з критеріями включення і виклю-чення. Усім хворим було проведено мп-УЗД, щоявляє собою покроковий одночасний алгоритм УЗ-методик обстеження печінки, органів черевноїпорожнини і судин у реальному часі: В-режим, кіль-кісне визначення ступеня стеатозу за допомогоювиміру коефіцієнта затухання (ВКЗ), стадії фіброзу іззастосуванням 2D-зсувнохвильової еластографії(ЗХЕ), розрахунку гепаторенального (ГРІ) і панкреа-толієнального індексів (ПЛІ), доплерографії судинсплахнічного кровотоку на приладі Soneus P7(Ultrasign, Ukraine).

Результати та їх обговорення. Був виявленийсередньої сили позитивний кореляційний зв’язокВКЗ із ГРІ (r=0,4; р<0,001), показниками гепатомега-лії: товщиною правої (r=0,3; р=0,008) і лівої частокпечінки (r=0,3; р=0,001), що свідчить про достовір-ність ушкодження паренхіми печінки при жировійдистрофії. Також був виявлений позитивний сильнийкореляційний зв’язок між показниками жорсткостіправої і лівої часток печінки (r=0,95; р<0,001), щодоводить поширеність фібротичного процесу.Наявний позитивний слабкої сили кореляційнийзв’язок жорсткості правої частки печінки і товщинилівої частки (r=0,2;р=0,045) може означати компенса-торне збільшення лівої частки при фібротичному ура-женні правої. Водночас у дослідженні не було виявле-но статистично значущого зв’язку між ВКЗ і показни-ками жорсткості правої і лівої часток печінки відповід-но, що дозволяє розрізнити власне стеатоз і стеато-


гепатит із фіброзом. Усі пацієнти не мали ознакпортальної гіпертензії за даними доплерографії.

Висновки. Особливостями перебігу НАЖХП упацієнтів з ЦД2 може бути наявність стеатозу і/абостеатогепатиту із розвитком фіброзу. Сучасним інеобхідним методом об’єктивної оцінки органівчеревної порожнини при НАЖХП як ендокринопатії уцієї когорти хворих є мп-УЗД.

МОЖЛИВОСТІ МРТ ПРИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЕПЕНДИМОМ РІЗНИХ ГІСТОЛОГІЧНИХ

ФОРМ ТА ТИПІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇДічко Н.С.

Клінічна лікарня «Феофанія», Київ, Україна

Вступ. Епендимоми можуть бути виявлені у будь-якому віці, однак переважну більшість паціентів ста-новлять діти в період віком від 3 до 6 років. Згідно зістатистичними даними, епендимоми посідають 3-ємісце серед пухлин ЦНС у дітей (що становить близь-ко 10%) після астроцитом та медулобластом. Вонивідносяться до нейроепітеліальних пухлин, що най-частіше походять з оболонок шлуночків головногомозку або на рівні спинного мозку з оболонок цен-трального каналу. Рідкісні варіанти епендимом похо-дять із паренхіми головного мозку, що прилягає дотвердої мозкової оболонки або шлуночкової систе-ми, такі локалізації відносять до варіантів ектопічнихепендимом. МРТ є модальністю вибору в діагностицібудь-яких новоутворень ЦНС та має вирішальне зна-чення при первинному обстеженні хворих, від якогозгодом залежить найбільш оптимальна та ефективнаподальша тактика лікування.

Мета. Вивчити можливості мультипараметричноїМРТ у точній діагностиці варіантів локалізації епенди-мальних пухлин (супра- чи інфратенторіальна, спі-нальна), встановленні ступеня їх поширення та при-пущенні підтипу візуалізованого утвору, оскільки це євирішальним у виборі подальшої тактики лікування.

Матеріали та методи. Під час дослідження булоретроспективно проаналізовано 27 паціентів вікомвід 4 до 46 років, яким проводилось МРТ-обстеженняв період 2015-2018 рр. на апараті Siemens Avanto 1.5 Tіз використанням 32 channel head coli. Методика тапротокол візуалізації включали в себе, окрім стан-дартного протоколу, також послідовності після в/ввведення гадолінієвого контрастного агента, SWI/ T2*,дифузійно-зважені зображення (DWI) із наступногопобудовою ІКД карт (ADC map). Усі пухлини мали гіс-тологічну верифікацію, включаючи також імуногісто-хімічний аналіз.

Результати та обговорення. У результаті аналі-зу отриманих зображень було виявлено наявністьоб’ємних утворів таких локалізацій: субепендимо-ми — 4 (15%), міксопапілярна епендимома — 12 (45%) – високодиференційовані (WHO grade I),клітинна та папіллярна епендимоми (спінальна лока-лізація) — 9 (32%) — помірнодиференційовані (WHOgrade II) та анапластична епендимома — 2 (8%) –низькодиференційовані (WHO grade III). Переважна

більшість демонструвала гетерогенний сигнал по Т1та Т2 відповідно до паренхіми головного мозку, вра-ховуючи наявність як кістозного, так і солідного ком-понентів, незважаючи на те, що найчастіше епенди-моми є Т1 гіпоінтенсивні та гіперінтенсивного сигна-лу по Т2-послідовностях. В окремих випадках буловиявлено наявність кальцинатів або ознак застаріло-го геморагічного компоненту в структурі пухлин, щодемонстрували низький сигнал в усіх МР-послідов-ностях та найкраще були візуалізовані при застосу-ванні SWI/T2* послідовностей. Було встановленопоширеність пухлин на прилеглі структури, залучен-ня тих чи інших структур, залежно від їх локалізацій.На серіях постконтрастних Т1-сканів переважна біль-шість демонструвала активне накопичення гадолініє-вого агента солідним компонентом та майже повнувідсутність підсилення кістозними ділянками утворів.

При аналізі дифузійно-зважених зображень(DWI): переважна більшість солідних компонентівпухлин демонструвала патологічно низьке значенняІКД, відповідно високий сигнал на ізотропних зобра-женнях (DWI). Дифузійно-зважені зображення є неін-вазивним методом, що дозволяє припустити імовір-ний ступінь злоякісності новоутворення, однак не єоднозначними при встановленні можливого гістоло-гічного діагнозу.

Висновки. Мультипараметрична магнітно-резо-нансна томографія є методом вибору в нейроонко-логії та дає можливість чітко встановити локалізацію,поширеність та морфологічні особливості епенди-мальних пухлин. Застосовані стандартні та додатковіпослідовності під час обстеження дозволяють більшдеталізовано стверджувати про структурні особли-вості епендимом, що було ретроспективно підтвер-джено в кореляції з інтраопераційними даними.Однак аналіз сигналу ізотропних зображень (DWI) тавиявлення патологічного обмеження дифузії на ІКДкартах (ADC map) дають можливість лише робитиприпущення стосовно ступеня злоякісності утвору.Враховуючи частоту розбіжностей із гістологічноюверифікацією, показники, отримані при застосуванніDWI, є неоднозначними та не дозволяють достовірностверджувати про рівень диференціації пухлини.

МОЖЛИВОСТІ КОНУСНО-ПРОМЕНЕВОЇКОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

В ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ СКРОНЕВО-

НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБАДудій П.Ф., Палійчук І.В., Катеринюк О.Г.,

Палічук М.І., Палійчук В.І., Крупка Л.П.ДВНЗ «Івано-Франківський національний медич-

ний університет», Івано-Франківськ, Україна

Вступ. Діагностика та лікування захворюваньскронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) зали-шається одним із важливих завдань сучасної стома-тології. Для встановлення правильного діагнозу тавибору адекватного лікування порушень СНЩС необ-


хідно провести повний аналіз структурних елементівсуглоба та оточуючих структур. Важливу роль в оцінцістану СНЩС відіграють променеві методи досліджен-ня. Конусно-променева комп’ютерна томографія(КПКТ) є високочутливим та специфічним методомдіагностики морфологічних, дегенеративних і трав-матичних пошкоджень суглобових та кісткових змін.Перевагами КПКТ вважають мінімальне променевенавантаження поряд із високим просторовим розріз-ненням, короткий час проведення дослідження, мож-ливість отримувати тривимірні реконструкції безспотворень і накладань із подальшою додатковоюобробкою результатів дослідження.

Мета. Вивчити можливості КПКТ у диференціаль-ній діагностиці захворювань скронево-нижньоще-лепного суглоба.

Матеріали та методи. В умовах навчально-практичного центру «Стоматологія» ДВНЗ ІФНМУпроведено обстеження 110 пацієнтів із підозрою напатологію СНЩС. Серед них: 89 (80,9%) – жінок, та21 (19,1%) чоловік віком від 15-65 років. КПКТ вико-нано на апараті Veraviewepocs R100 фірми «Morita»(Японія). В усіх випадках обстежували обидва сугло-би. Отриману інформацію аналізували з урахуваннямскарг, анамнезу захворювання, даних об’єктивногоогляду лікаря-стоматолога.

Результати та обговорення. Згідно з класифі-кацією 1997 року виділено такі патології СНЩС: І.Артикуляційні захворювання:

— запальні (артрит);— незапальні: внутрішні порушення, остеоартроз,

анкілоз, вроджені аномалії, пухлини;ІІ. Неартикуляційні захворювання: — бруксизм; — больовий синдром дисфункції СНЩС; — контрактури жувальних м’язів.У процесі аналізу даних КПКТ оцінювали розміри

та співвідношення суглобових структур на різних рів-нях, структуру та конфігурацію кісткових структур,розміри різних ділянок рентгенівської суглобовоїщілини обох СНЩС. Визначали характерні рентгено-логічні симптоми патологічних змін.

У результаті обстеження синдром больової дис-функції СНЩС діагностовано в 58 (52,72%) випадках,артрит — в 15 (13,64%), артроз – у 23 (20,91%), анкі-лоз — у 2 (1,82%). У 12 (10,91%) випадках змін приКПКТ не виявлено. У 72% випадках визначалось ура-ження одного суглоба, у 38% — обох суглобів.

Висновки. КПКТ є високоінформативним мето-дом (чутливість — 93,3%, специфічність – 91%)диференціальної діагностики захворювань, що суп-роводжуються змінами з боку кісткових структурскронево-нижньощелепного суглоба. Головноюперевагою КПКТ є можливість аналізу зображень утрьох площинах.

УЛЬТРАЗВУКОВОЙ АНАЛИЗ СТРУКТУРНОГОСОСТОЯНИЯ РОТАТОРНОЙ МАНЖЕТЫ

У ЛИЦ С ОГРАНИЧЕНИЕМ ДВИЖЕНИЙВ ПЛЕЧЕВОМ СУСТАВЕ

Дудник Т.А., Абдуллаев Р.Я., Васько Л.Н.ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологи-

ческая академия», Полтава, УкраинаХарьковская медицинская академия последип-

ломного образования, Харьков, Украина

Вступление. Внедрение в клиническую практикусовременных методов лучевой диагностики привелок необходимости замены собирательного термина«плечелопаточный периартрит» (ПЛП) на отдельныенозологические формы. Трудности в диагностикеданной патологии плечевого сустава возникаютвследствие применения общепринятых методовоценки структурных изменений в опорно-двигатель-ном аппарате, то есть различными модификациямирентгенологического исследования. Развитие сов-ременных технологий ультразвукового исследова-ния существенно расширило возможности раннейдиагностики заболеваний и повреждений плечевогосустава.

Цель работы. Улучшить качество диагностикизаболеваний плечевого сустава, приводящих к огра-ничению движений.

Материалы и методы. Проанализированырезультаты ультразвуковых исследований плечевогосустава у 96 пациентов (52 мужчины и 44 женщины).Всем больным проводились МРТ и рентгенографияплечевого сустава. Ультразвуковое исследованиепроводилось на сканере ULTIMA EXSPERT (РАДМИР)линейным датчиком с частотой 5-12 МГц. Оцени-вались следующие признаки: толщина сухожилийротаторной манжеты плеча (РМП), их структура, вас-куляризация, контур головки плечевой кости и акро-миона, состояние поддельтовидно-подакромиаль-ной сумки, клювовидно-акромиальной связки споследующим проведением функциональной уль-трасонографии (ФУСГ).

Результаты. В результате комплексной ультра-звуковой диагностики у 25 (26,0%) пациентов отме-чалось неравномерное утолщение сухожилия надос-тной мышцы, умеренная неоднородность его струк-туры, наличие небольшого выпота в субакромиаль-ной сумке, появление единичных цветовых сигналовпо ее периферии и болезненное отведение плечапри функциональной ультрасонографии, что соот-ветствовало импинджмент-синдрому І стадии (ИСІ ст.). При рентгенографии только у 4 (16,0%) былдиагностирован периартит плечевого сустава. ПриМРТ изменения констатировались только у 15 (15,6%).

У 42 (43,7%) пациентов неравномерное утолще-ние сухожилия надостной мышцы чередовалось систончением, в его структуре преобладали множес-твенные гиперэхогенные включения – очаги фибро-за. При цветном допплеровском картировании отме-чалось усиление степени васкуляризации в проек-ции сухожилия надостной мышцы, при ФУСГ головка


плечевой кости не входила под акромион. Все этисимптомы характеризовали ІІ стадию импинджментсиндрома (ИС II ст.). При рентгенографии периар-трит диагностирован у 11 (26,1%). При МРТ измене-ния констатировались у всех. Несовпадение диагно-за в 23,6% случаев было обусловлено возможностя-ми проведения цветной допплерографии и функцио-нальной УСГ.

У 22 (22,9%) пациентов при УЗИ диагностированимпинджмент-синдром ІІІ стадии (ИС ІІІ ст.), которыйхарактеризовался значительным истончением рота-торной манжеты плеча, резким повышением ее эхо-генности, наличием кальцификатов и частичныхповреждений, почти полной потерей движений припопытке проведения ФУСГ. При рентгенографиипериартрит диагностирован у всех больных, однакоопределить характер изменений в ротаторной ман-жете не удавалось. При МРТ изменения были выяв-лены у всех, но несовпадение диагноза в 15% случа-ев было обусловлено невозможностью оценки сте-пени васкуляризации ротаторной манжеты и невоз-можностью проведения тестов с функциональнойнагрузкой.

У 7 (7,3%) пациентов отмечалось неравномерноеутолщение сухожилия надостной мышцы, умереннаянеоднородность его структуры, наличие множес-твенных кальцификатов, небольшого выпота всубакромиальной сумке, болезненное отведениеплеча при функциональной ультрасонографии, чтосоответствовало кальцифицирующему тендиниту.

Выводы. УСГ – неинвазивный, доступный ивысокоэффективный метод исследования в диаг-ностике структурных изменений сухожилий ротатор-ной манжеты плечевого сустава, чувствительностькоторого в оценке выраженности процесса превы-шает МРТ благодаря возможности проведения функ-циональной ультрасонографии и возможности оцен-ки местного кровообращения.

МРТ В ДИАГНОСТИКЕ ЗАДНЕГО ИМПИНДЖМЕНТ-СИНДРОМА ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВАЕрошенко И.В., Волошина Я.А.

Центр магнитно-резонансной томографии,Краматорск

Актуальность. Импинджмент-синдром являетсяосновной причиной хронической боли в голеностоп-ном суставе и стопе. В литературе встречаются 6 типов импинджмент-синдрома голеностопногосустава, различают их в зависимости от локализа-ции. Наиболее часто встречаются три типа: перед-ний, переднелатеральный и задний импинджмент-синдромы. Данное заболевания начинает разви-ваться вследствие хронической травмы в голенос-топном суставе.

В данной публикации рассмотрим метод МРТ вдиагностике заднего импинджмент-синдрома.Группами риска данного заболевания являются

спортсмены, артисты балета, у которых происходитизбыточное сгибание в голеностопном суставе и,соответственно, травма задних отделов голеностоп-ного сустава. Боль, причиной которой являетсяимпинджмент, вызывается тем, что синовиальныеткани ущемляются между таранной костью и отдела-ми большеберцовой кости. В результате этого про-исходит снижение амплитуды движений в голено-стопном суставе и боль в крайнем положении.

Среди причин заднего импинджмент-синдрома(PAIS) выделяют мягкотканный и костный компонен-ты. К частым мягкотканным причинам относится хро-нический стенозирующий теносиновиит сухожилиядлинного сгибателя большого пальца стопы (FHLtenosinovitis), гипертрофированная задняя межбер-цовая связка (posterior talofibular lig.), синовиит голе-ностопного сустава. К костным же причинам отно-сится гипертрофированный заднелатеральныйотросток таранной кости (Stieda process), синдес-моз/синхондроз заднелатерального отростка таран-ной кости, перелом отростка таранной кости, ostrigonum, краевые остеофиты, свободные костно-хрящевые фрагменты задних отделов голеностопно-го сустава.

Дифференциальный диагноз заднего импин-джмент-синдрома проводят с патологическимиизменениями ахиллова сужилия (ахиллотендинит,параахиллярный бурсит, деформация Халунда), вос-палительными заболеваниями голеностопного сус-тава и стопы (артрит голеностопного сустава, тар-зальная коалиция, тарзальный туннельный синдром)и другими патологическими состояниями, сопро-вождающимися болевым синдромом заднего отде-ла голеностопного сустава (стресс, перелом пяточ-ной кости, иррадиация поясничной боли и т.п.).

Цель исследования: уточнить роль и задачиМР-исследования в диагностике причин хроничес-кого болевого синдрома при заднем импинджмент-синдроме голеностопного сустава. Предоставитьвсесторонние знания о заднем импинджмент-син-дроме голеностопного сустава.

Материалы и методы. Исследование проводи-лось на аппарате SIEMENS Magnetom Sempra 1,5Т впериод с ноября 2017 г. по октябрь 2018 г. Былиполучены Т1-взвешенные, PD-, PDFS-изображения вкоронарной, сагиттальной и аксиальной плоскостях.Всего было обследовано 135 голеностопных суста-вов. В исследовании приняли участие мужчины иженщины разных возрастных групп. Основнымижалобами обследованной группы пациентов былиболевой синдром, ограничение движений в голенос-топном и подтаранном суставах.

Результаты. По результатам МР-исследованияиз 135 обследованных голеностопных суставов у 64 был выявлен задний импинджмент-синдром, чтосоставило 47%. В ходе исследования выяснилось,что задний импинджмент-синдром чаще встречает-ся у мужчин (67%), чем у женщин (33%). Данный син-дром выявился у пациентов всех возрастных групп, аименно: у 9 пациентов в возрасте до 20 лет (14%), у


35 пациентов в возрасте 20-40 лет (55%), у 17 паци-ентов в возрасте 40-60 лет (27%), у 3 пациентовстарше 60 лет (4%).

Среди причин выявленного заднего импин-джмент-синдрома были: гипертрофированныйзаднелатеральный отросток таранной кости (Stiedaprocess) – у 18 (28%) пациентов; хронический стено-зирующий теносиновиит сухожилия длинного сгиба-теля большого пальца стопы (FHL tenosinovitis) – у 13(20%) пациентов; os trigonum – у 18 (19%) пациентов;синдесмоз/синхондроз заднелатерального отросткатаранной кости – 11%; перелом отростка тараннойкости – 8%; краевые остеофиты – 8%; свободныекостно-хрящевые фрагменты задних отделов голе-ностопного сустава – 3%; синовиит голеностопногосустава – 3%. Стоит отметить, что гипертрофирован-ный отросток таранной кости, теносиновиит сухожи-лия длинного сгибателя большого пальца стопы, ostrigonum, свободные костно-хрящевые фрагменты,синовиит встречались во всех возрастных группах;синдесмоз/синхондроз заднелатерального отросткатаранной кости, перелом отростка таранной костивыявлялись у лиц молодого возраста (до 20 лет);краевые остеофиты – в своем большинстве у паци-ентов старше 40 лет.

Выводы. Задний импинджмент-синдром являет-ся одной из основных причин хронической боли вголеностопном суставе и стопе. МРТ голеностопно-го сустава позволяет дать полноценную диагностикупатологических состояний, вызывающих хроничес-кий болевой синдром. МР-исследование такжепозволяет полностью оценить состояние не толькокостных и мягкотканных структур пораженной облас-ти, но и всего голеностопного сустава, оценить ассо-циированные патологические изменения и исклю-чить другие состояния, вызывающие хроническийболевой синдром.

ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ GIUSЗ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬКИШЕЧНИКА ТА ЇХ УСКЛАДНЕНЬЖайворонок М.М.1, Динник О.Б.2 ,

Федусенко О.А.3

Медичне науково-практичне об’єднання«МедБуд», Київ, Україна

ДУ «Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України», Київ, Україна

Кафедра променевої діагностики НМАПО ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

Вступ. У жовтні 2014 року EFSUMB (European fe-deration of societies for ultrasound in medicine and biol-ogy) сформувала рекомендації GIUS (GastrointestinalUltrasound) з ультразвукового дослідження (УЗД)шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з метою стандар-тизації та сприяння використанню методики в клініч-ній практиці.

Мета. Запропонувати впровадження в клінічнупрактику рекомендацій GIUS для фахівців УЗД, ліка-рів первинної ланки та гастроентерологів, що явля-ють собою сучасні докази для тлумачення нормаль-них та патологічних соноанатомічних та фізіологічнихособливостей при використанні мультипараметрич-ного ультразвуку ШКТ.

Результати та їх обговорення. Наш досвід 15 ро-ків УЗД ШКТ та Рекомендації GIUS пропонують уні-кальну можливість неінвазивно вивчити структурно-функціональний стан кишечника, включаючи кишковіфункції, а також можливість оцінити спланхнічні суди-ни, брижу, чепець та лімфатичні вузли. Для підготов-лених спеціалістів GIUS має високу інформативність іповторюваність не тільки в первинній діагностиціпатології, але і в спостереженні за перебігом гострихта хронічних захворювань ШКТ.

Рекомендації: 1) рекомендується використовува-ти УЗД ШКТ для виявлення ЗЗК при його першійпояві, а також для оцінки місцезнаходження ХК, актив-ності та можливих її ускладнень; 2) потовщення стінкикишківника, виміряне за допомогою УЗД ШКТ, можебути використано для точної оцінки захворювання Крона, зокрема коли знаходиться в тонкій кишці; 3) потовщення кишкової стінки >3 мм, виміряне задопомогою УЗД ШКТ, слід розглядати як точку відлікудля виявлення хвороби Крона, де бажана висока чут-ливість, тоді як при застосуванні переважної високоїспецифічності слід розглядати потовщення стінкикишківника >4 мм; 4) клінічна активність захворюван-ня при хворобі Крона корелює з товщиною стінкикишківника і може бути оцінена за допомогою УЗДШКТ; 5) УЗД ШКТ може продемонструвати збереже-ну або порушену стратифікацію потовщеної стінкикишківника при хворобі Крона; 6) локальне або вели-ке порушення шарів стінок кишківника може бутивиявлено УЗД ШКТ і передбачає серйозне захворю-вання, можливо з виразками; 7) збільшення щільностістінок кишківника та втрата стратифікації, виявленіУЗД ШКТ, свідчать про більш високий ризик операціїу пацієнтів із хворобою Крона; 8) доплерівська УЗДвеликих мезентеріальних судин не рекомендуєтьсядля повноцінної оцінки активності захворювання приЗЗК; 9) оцінка васкуляризації судин стінки кишківниказа допомогою кольорових доплерівських методівкорисна для оцінки активності ХК; 10) CEUS кишківни-ка може бути використаний для оцінки ендоскопічноїактивності при ХК; 11) методи та параметри ультраз-вуку з контрастним посиленням (CEUS) для оцінкихвороби Крона є індивідуальними і повинні зберіга-тись стабільними з часом при моніторингу активностізахворювання; 12) локальна мезентеріальна лімфа-денопатія є загальним, але неспецифічним соногра-фічним критерієм у ранній діагностиці ХК і може бутивиявлена УЗД ШКТ; 13) мезентеріальна гіпертрофіяможе бути виявлена УЗД ШКТ як гіперехогенна ткани-на або «ефект масового впливу» навколо хворогокишківника та відображає клінічну і біохімічну актив-ність захворювання; 14) ураження апендиксу можепри хворобі Крона спостерігатися при УЗД ШКТ і


зазвичай у поєднанні з поєднанням термінальноговідділу здухвинної та сліпої кишки; 15) стенози можутьбути візуалізовані при УЗД ШКТ як сегменти потов-щення стінки кишківника зі звуженням просвіту тапрестенотичною дилатацією; 16) оральні контрастніречовини можуть бути застосовані для підвищенняточності УЗД ШКТ та для діагностики пацієнтів із сте-нозами хвороби Крона, особливо з множинними сте-нозами; 17) УЗД ШКТ з еластографією може бутизастосовано для оцінки жорсткості стенозу ХК.

Висновки. Застосування рекомендацій GIUSEFSUMB для фахівців ультразвукової діагностики талікарів-гастроентерологів буде сприяти стандарти-зації та широкому впровадженню трансабдоміналь-ного ультразвукового дослідження запальних захво-рювань кишечника в Україні.

РОЛЬ МУЛЬТИПАРАМЕТРИЧНОЇ МРТ ПРИ ДІАГНОСТИЦІ МІОСАРКОМ

Закоморний О.С., Омельченко О.М., Мироняк Л.А., Рогожин В.О.

Онко Консалтинг Центр, Київ, Україна

Вступ. Оцінка ефективності хірургічного лікуван-ня міосарком вимагає точного моніторингу з оглядуна значну кількість рецидивів. Нами запропонованопідхід у застосуванні методики мультипараметричноїМРТ із використанням МР-спектроскопії, оцінкидифузії та динаміки контрастування для виявленняраннього прогресування міосарком.

Матеріали та методи. У дослідженні взялиучасть 10 пацієнтів із рабдоміосаркомами. Длядослідження було використано мультипараметричнуМРТ на приладі 1.5T TOSHIBA Vantage Titan.Протокол містив Т1 ЗЗ, Т2 ЗЗ, STIR-послідовності, атакож 1H MР-спектроскопічні дані, T1W DIXON WFS тапослідовності для оцінки динамічного контрастуван-ня. Було використано програмне забезпечення OleaSphere 3.0.

Результати. З аналізу морфологічних Т1- та Т2-зважених зображень було запідозрено прогресуван-ня неопластичного процесу. Дані МР-спектроскопіїсвідчили про підвищення піку холіну в ділянці опера-тивного втручання порівняно з контрольною ділян-кою інтересу, розташованою в інтактній м’язовій тка-нині. На дифузійно-зважених зображеннях буловиявлено підвищення інтенсивності МР-сигналу.Було відзначено незначне зниження показників вимі-рюваного коефіцієнта дифузії (1,31x10-3 мм/с-1) вураженій ділянці порівняно з інтактною тканиною(1,5x10-3 мм/с-1). Карти динамічного контрастуваннясвідчать про підвищену перфузію уражених тканин.

Висновки. Для оцінки ефективності лікуванняміосарком варто використовувати мультипарамет-ричний підхід МРТ. 1Н МР-спектроскопія та оцінкаперфузії тканини методом динамічного МРТ-кон-трастування можуть бути використані для ранньоїдіагностики прогресування міосарком.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИВ ДІАГНОСТИЧНІЙ РАДІОЛОГІЇ: ПОГЛЯД МЕДИЧНОГО ФІЗИКА

Зелінський Р.М., Лучковський С.М.Українська асоціація медичних фізиків,


Мета роботи. На сьогодні в Україні фактично від-сутня програма контролю якості радіологічного діаг-ностичного обладнання. Проводиться лише кон-троль дозоформуючих параметрів рентгенодіагнос-тичного обладнання, який виконується за різнимипротоколами приватними та державними підприєм-ствами, без урахування якості зображення, яке можебути отримано за його допомогою. Вимог до фахів-ців, що виконують вимірювання параметрів рентге-нівської апаратури, немає. Зовнішній аудит цих робітне виконується. Інше діагностичне радіологічнеобладнання не контролюється зовсім.

Метою роботи є показати, що лише при комп-лексному підході можливо змінити ситуацію накраще.

Матеріали та методи. На підставі аналізу чиннихнормативних документів та реальної ситуації в країнііз забезпеченням якості та безпеки радіологічнихдіагностичних досліджень показується необхідністьрозробки Концепції розвитку медичної фізики вУкраїні.

Обговорення. Причиною відсутності програмиконтролю якості діагностичного обладнання в Україніє багато чинніків, зокрема відсутність кваліфікованихмедичних фізиків, необхідного обладнання, повно-цінного законодавчого регулювання та контролю завиконанням регулюючих норм. А це означає, щолише комплексний підхід дозволить змінити ситуа-цію на краще. Але починати потрібно з підготовкикадрів, які можуть розробити необхідні нормативно-методичні документи та забезпечити їх виконання.

На сьогодні Українська асоціація медичних фізиківрозробляє Концепцію розвитку медичної фізики вУкраїні. Відповідно до неї в результаті змін у системіосвіти медичних фізиків до практичної діяльностіповинні будуть допускатися лише ліцензовані спеціа-лісти. Ліцензія медичного фізика – це ознака наявнос-ті необхідного рівня знань, а також інструмент контро-лю, який не дозволить виконувати професійніобов’язки на недостатньому рівні. Саме медичнийфізик відповідно до міжнародних рекомендацій є від-повідальним за реалізацію програми контролю якостів діагностиці. При цьому в перспективі необхіднозаконодавчо дозволити проводити процедури кон-тролю якості діагностичного обладнання виключноліцензованим спеціалістам. Організаційно-правоваформа ж надання послуг може бути будь-яка.Наприклад, це може бути державний чи приватниймедичний заклад або їх окремий структурний підроз-діл (наприклад, рентген-радіологічне відділення),приватне підприємство, які мають необхідне облад-нання та ліцензованого медичного фізика, або жмедичний фізик може стати фізичною особою-під-


приємцем, придбати обладнання та надавати такіпослуги самостійно. При цьому необхідно на держав-ному рівні затвердити єдині вимоги до протоколівконтролю якості. Також регулюючим органомобов’язково має бути налагоджено систему зовнішніхаудитів за виконанням відповідних робіт та їх якістю.

Очевидно, що реалізація вищенаведеної концеп-ції потребує достатньо багато часу, більшість з якогобуде використано на побудову системи навчання таліцензування медичних фізиків. У таких умовах вини-кає необхідність перехідного періоду, під час якогобуде відбуватися плавний перехід від сучасногостану до цільового, який необхідно визначити вже напочатковому етапі змін.

Перехідний період може розпочатися з розробкичітких вимог до процедур контролю якості (їх повно-ти, періодичності, вимог до обладнання) та створен-ня системи державного контролю виконання цихвимог. Аналіз поточних кадрових, інструментальнихта економічних ресурсів дозволить провести законо-давчі зміни в декілька етапів, які поступово будутьпосилювати вимоги до системи контролю якості тавідповідальність за їх невиконання, цим самим сти-мулюючи до росту вищеназваних ресурсів. У будь-якому випадку запропонована концепція потребуєподальшого всебічного обговорення.

Висновки. Створення системи контролю якостіта безпеки діагностичного радіологічного обладнан-ня з урахуванням європейських рекомендацій дозво-лить покращити надання медичної допомоги насе-ленню країни. Проте для її створення необхідно матипідготовлених належним чином фахівців. РозробкаКонцепції розвитку медичної фізики в країні, якавизначає порядок підготовки таких спеціалістів, єпершим кроком на шляху до створення системи кон-тролю якості та безпеки в діагностичній радіології.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ В ДІАГНОСТИЧНІЙ РАДІОЛОГІЇ: НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІН ІЗ ПОГЛЯДУ МЕДИЧНОГО ФІЗИКА Зелінський Р.М., Лучковський С.М.

Українська асоціація медичних фізиків

Одним із важливих чинників, які впливають наякість діагностики та радіаційної безпеки при прове-денні радіологічних досліджень, є програма контро-лю якості в діагностичній радіології, імплементаціяякої дозволить отримувати якісні діагностичні зобра-ження при мінімально можливій підведеній дозі допацієнта.

Реалізація програми контролю якості діагностич-ного обладнання в Україні на сьогодні є незадовіль-ною і потребує удосконалення як з точки зору якостівиконання, так і систематичності. Причиною такогостану є багато чинників, зокрема відсутність кваліфі-кованих медичних фізиків, необхідного обладнання,повноцінного законодавчого регулювання та контро-лю за виконанням регулюючих норм. А це означає,

що лише комплексний підхід дозволить змінитиситуацію на краще.

Нині Українська асоціація медичних фізиків роз-робляє Концепцію розвитку медичної фізики вУкраїні. Відповідно до неї в результаті змін у системіосвіти медичних фізиків до практичної діяльностіповинні будуть допускатися лише ліцензовані спеціа-лісти. Ліцензія медичного фізика – це ознака наяв-ності необхідного рівня знань, а також інструментконтролю, який не дозволить виконувати професійніобов’язки на недостатньому рівні. Саме медичнийфізик відповідно до міжнародних рекомендацій є від-повідальним за реалізацію програми контролю якостів діагностиці. При цьому в перспективі необхіднозаконодавчо дозволити проводити процедури кон-тролю якості діагностичного обладнання виключноліцензованим спеціалістам. Організаційно-правоваформа ж надання послуг може бути будь-яка.Наприклад, це може бути державний чи приватниймедичний заклад чи їх окремий структурний підроз-діл (наприклад, рентген-радіологічне відділення) абоприватне підприємство, які мають необхідне облад-нання та ліцензованого медичного фізика, або жмедичний фізик може стати фізичною особою-під-приємцем, придбати обладнання та надавати такіпослуги самостійно. При цьому необхідно на держав-ному рівні затвердити єдині вимоги до протоколівконтролю якості. Також обов’язково має бути нала-годжено систему контролю регулюючим органом завиконанням відповідних робіт та їх якістю.

Стосовно кадрового забезпечення медичнимифізиками, то кожен заклад самостійно зможе визна-чатись із варіантом проведення контролю якостісвого обладнання, який буде економічно обґрунтова-ним. Для великих центрів можливий варіант купівлівласного обладнання для контролю якості та наяв-ність в штатному розписі ліцензованого медичногофізика (у такій ситуації можливий варіант наданняпослуг іншим центрам). Для малих центрів можливийваріант купівлі власного обладнання і договір навиконання робіт із ліцензованим медичним фізиком(адже економічно необґрунтовано мати в штатномурозписі) або ж договір із підприємством, яке надастьі обладнання, і спеціаліста. Але при цьому доцільністьу наявності в штаті медичного фізика повинна визна-чатись не лише економічною складовою, а й реко-мендаціями міжнародних організацій, які регулюютьмінімально необхідну кількість спеціалістів.

Реалізація такої схеми потребує достатньо багаточасу, більшість з якого буде використано на побудовусистеми навчання та ліцензування медичних фізиків.У таких умовах виникає необхідність перехідногоперіоду, під час якого буде відбуватися плавнийперехід від сучасного стану до цільового, який необ-хідно визначити вже на початковому етапі змін.

Перехідний період може розпочатися з розробкичітких вимог до процедур контролю якості (їх повно-ти, періодичності, вимоги до обладнання) та ство-рення системи державного контролю виконання цихвимог, аналізу поточних кадрових, інструментальних


та економічних ресурсів для реалізації вимог. Даліперейти до проведення законодавчих змін, які зудосконаленням системи проведення контролюякості під час перехідного періоду будуть поступовопосилювати як вимоги, так і відповідальність за їхневиконання.

Запропонована Концепція потребує подальшоговсебічного обговорення, результатом якого маєстати покроковий план дій, реалізація якого, у своючергу, приведе до покращення радіологічної діагнос-тики пацієнтів в Україні відповідно до європейськихнорм.

РЕНТГЕНОМЕТРИЧНА ДІАГНОСТИКАДИСФУНКЦІЇ КРИЖОВО-

КЛУБОВОГО СУГЛОБАЗлатнік Р.В., Стауде В.А., Радзішевська Є.Б.

ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», Харківський національний медичний

університет, Харків, Україна

Дисфункція крижово-клубового суглоба (ККС)пов΄язана з порушенням опороспроможності ККС.На математичних моделях було доведено, що опо-роспроможність ККС залежить від асиметрії ширинисуглобових щілин, нахилу таза, крижі та його ротації уфронтальній площині. Було доведено, що ці чинникипризводять до зміщення горизонтальної осі рухли-вості крижі стосовно клубових кісток. З одного бокуосі горизонтальної рухливості крижі зміщуютьсядопереду і донизу, з другого боку — дозаду та вгору,тоді як з΄являється надлишкова рухливість крижі від-носно таза, з одного боку та блокування крижі сто-совно таза — з другого.

Мета: вивчити рентгенометричні параметри кри-жів і таза у пацієнтів із дисфункцією крижово-клубо-вого суглоба (ККС) у фронтальній площині та їх взає-мозв'язок між собою.

Методи: було обстежено 56 пацієнтів із дисфун-кцією ККС. Критеріями включення були: локалізаціяболі в ділянці posterior spinae iliaca superior, що ірра-діює в пах, сідниці та стегно; анамнез болю більш ніж3 місяці; безуспішність попереднього консервативно-го лікування; позитивні щонайменше 4 із 6 провока-ційних тестів. Критеріями виключення були позитивнітільки 1 чи 2 провокаційних тести. У результаті 50пацієнтів були включені в дослідження. Вік пацієнтівстановив від 20 до 71 року. Середній вік — 39 років.

Усі пацієнті були обстежені рентгенологічно, стоя-чи вертикально в анатомічному положенні. На отри-маних рентгенограмах вимірювали у фронтальнійплощині:

1) кут нахилу краніальної пластинки крижі за мето-дом Irvin R.E.;

2) кут нахилу таза;3) кут ротації крижі навколо аксіальної осі за мето-

дом Орла О.М.;4) ширину суглобових щілин крижово-клубового

суглоба в трьох ділянках: вентральному, медіально-му та дорсальному.

Отримані результати були оброблені статистично.Результати. 25 (50%) пацієнтів мали відхилення

по всіх позиціях менше ніж 30, максимальний харак-тер відхилень (усі позиції більше ніж 30) мали у 6 (12%)пацієнтів. У 5 (10%) пацієнтів був максимальнийнахил крижів. Ширина суглобових щілин у пацієнтівбула 3,5±1,1 мм (від 1,8 до 7,2 мм).

Більшість пацієнтів із дисфункцією ККС (90%)мали асиметрію ширини суглобових щілин ККС. Упацієнтів, у кого не було асиметрії ширини суглобо-вих щілин, був нахил таза, крижів, ротація крижів.

У результаті кластерного аналізу всі волонтерибули поділені на 4 кластери. Для першого кластерабули характерні високий ступінь асиметрії ширинисуглобових щілин у вентральному відділі суглобовихщілин, невелика асиметрія в медіальному тадорсальному відділах, великий нахил крижі й таза,велика ротація крижі. Для другого – практичносиметрична ширина суглобових щілин у всіх трьохвідділах, нахил таза та крижі, велика ротація крижі.Для третього — велика асиметричність ширини суг-лобових щілин у медіальному відділі та невелика удорсальному, великий нахил таза та крижі, великаротація крижі. Для четвертого — велика асиметрич-ність ширини суглобових щілин у дорсальному відділіта мінімальна у вентральному та медіальному, неве-ликий нахил крижі й таза, невелика ротація крижі.

Висновки. Більшість пацієнтів із дисфункцієюККС (90%) мали асиметрію ширини суглобовихщілин ККС. У пацієнтів, у яких не було асиметріїширини суглобових щілин, відзначилися нахил таза,крижі, ротація крижі. Нахил крижі було виявлено у78% пацієнтів, нахил таза — у 84% та ротація крижі —у 92%. Ширина суглобових щілин у пацієнтів стано-вила 3,5±1,1 мм (від 1,8 до 7,2 мм). За допомогоюкластерного аналізу було встановлено, що всі волон-тери були розподілені на чотири кластери, для кожноїз котрих були характерні свої параметри. Несприят-ливий прогноз із математичної та біомеханічної точкизору мали пацієнти першого, третього та четвертогокластерів (60% пацієнтів). Пацієнти цих кластерівмали великі інтегровані показники асиметрії щонай-менше у двох відділах суглобових щілин ККС.

При дослідженні було виявлено, що 25 (50%) паці-єнтів мали нахил таза, крижі та ротацію крижі до 30,максимальні відхилення (більше ніж 30) нахилу таза,крижі, ротації крижі було виявлено у 6 (12%) пацієнтів,максимальний нахил крижі — у 5 (10%) пацієнтів.

РАДІОТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ПРОТОКОЛІВ

Іванкова В.С.Національний інститут раку, Київ, Україна

На сучасному етапі все більша кількість населенняпіддається ризику захворіти на рак. За даними


ВООЗ, кожен п'ятий серед померлих на планеті гинесаме від раку. При цьому, якщо в 1990 р. смертністьвід раку у світі становила близько 6 мільйонів осіб, тоу 2000 р. від раку померли вже 8 мільйонів чоловік. Запрогнозами ВООЗ, смертність від злоякісних новоут-ворень має загрозливу тенденцію до збільшення і у2020 р. може становити вже понад 12 мільйонів чоло-вік, перевищивши сумарну смертність від туберку-льозу, малярії та ВІЛ-інфекції

На сьогодні променева терапія в найбільш еконо-мічно розвинених країнах застосовується у 70-80%всіх онкологічних хворих як у самостійному вигляді,так і в поєднанні з хірургічним та хіміотерапевтичнимлікуванням у різних варіантах і комбінаціях. Прицьому при певних локалізаціях і стадіях захворюван-ня променева терапія може бути альтернативоюхірургічному лікуванню.

Останнє десятиріччя характеризується суттєвимпрогресом у створенні нової радіотерапевтичної тех-ніки і сучасних технологій на основі комп'ютеризації.Розвиток сучасного високоенергетичного радіотера-певтичного обладнання, діагностичної і радіотера-певтичної техніки та все більш широке впровадженнярентгенівських КТ у практику дозиметричного плану-вання, використання сучасних високопродуктивнихалгоритмів розрахунку доз привело до розвиткунової методики опромінення — конформної ПТ (con-formal radiotherapy — CRT). Це можливість форму-вання поля опромінення під форму та локалізаціюпухлини. При цьому зменшилося навантаження наздорові органи і з'явилася можливість збільшеннядозового навантаження на ракові клітини. При підго-товці до такого лікування, а також у процесі діагнос-тики велике значення має максимально точне визна-чення поширеності пухлинного процесу: локалізації,розмірів і конфігурації пухлинних вогнищ, що ємішенню радіотерапевтичної дії, а також оцінка станукритичних органів, що знаходяться поруч. Для отри-мання даних, необхідних для планування конформноїпроменевої терапії, слід дотримуватися умов, іден-тичних умовам проведення надалі радіотерапії.Комп'ютерна томографія для планування променевоїтерапії проводиться з використанням усіх пристосу-вань (підголівники, фіксувальні пристосування),необхідних для укладання хворого. Обов'язковим єотримання як початкової топометричної інформаціїнабору комп'ютерних томограм по усій висоті поши-реності процесу і зон профілактичного опромінення.Крок сканування визначається залежно від конкрет-ної клінічної ситуації. На кожній отриманій такимчином томограмі проводиться окреслення об'ємівмішені і критичних органів.

У процесі підготовки до конформного опромінен-ня на сучасному обладнанні використовуєтьсяоб’ємне тривимірне плануваня (3D), що дозволяєперейти від двовимірного планування (2D) і надаєможливість створити необхідне розподілення дозина весь об’єм мішені з максимумом у зоні пухлини тазнизити до мінімуму дозове навантаження у зоні ото-чуючих здорових тканин.

Проте і на сьогодні основним завданням опромі-нення будь-яких злоякісних пухлин є опроміненняпухлини однаковою дозою по всьому обсязі і макси-мальний захист життєво важливих органів і тканин,тому найважливішим показником є стандартне від-хилення дози у пухлині від заданого рівня. Частинатканин, розташованих близько до пухлини, можеотримати велику дозу, порівнянну з дозою в пухлині.Інша частина органа може отримати невелику дозу,тому основними показниками для порівняння доз нажиттєво важливі органи є величини середніх доз івеличина об'єму органа, що отримав дозу вищу зайого толерантний рівень.

Установки, що з'явились останніми роками,дозволяють контролювати точність укладання паці-єнта в реальному часі (Portalvision) за допомогоюрентгенівського і комп'ютерного зображення. Ця тех-нологія одержала назву променевої терапії під керу-ванням зображення (IGRT ̶ image guided radiationtherapy), що дає можливість контролювати, а в разіпотреби коректувати співвідношення між пухлиною іздоровими тканинами.

Такі технології дають можливість застосовуватиіонізуюче випромінювання у променевій терапії іззберіганням гарантії якості, яка забезпечує підведен-ня запланованої дози до об'єму мішені при мінімаль-ному опроміненні здорових тканин, і при цьому вико-ристовувати європейські протоколи лікування:ESTRO, DEGRO, ESMO, NSSN.

Таким чином, втілення і реалізація нових, перспек-тивних технологій опромінення сприяє підвищеннюефективності променевої терапії онкологічних хворих,подальшому її розвитку та удосконаленню.

ТОКСИЧНІСТЬ ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯВТОРИННОГО (МЕТАСТАТИЧНОГО) РАКУ ВАГІНИ

ЗАЛЕЖНО ВІД ДЖЕРЕЛА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА РЕЖИМУ

БРАХІТЕРАПІЇІванкова В.С., Барановська Л.М., Матвієвська Л.В.,

Хруленко Т.В., Скоморохова Т.В.Національний інститут раку, Київ, Україна

Вступ. Первиний рак вагіни (РВ) є відносно рідкіс-ною онкопатологією, що становить до 3% випадківсеред усіх пухлин жіночої статевої сфери. Найчастіше(до 10% випадків) в онкогінекологічній практиці трап-ляється вторинне ураження стінок піхви на різних рів-нях — від склепінь до нижньої третини. Вторинний(метастатичний) рак вагіни (ВМРВ) виникає після ліку-вання гінекологічного раку, раку прямої кишки, яєчни-ків хірургічним, комбінованим або променевим мето-дом і до 70-85% — це плоскоклітинний канцер. Ос-новним засобом антинеопластичного впливу на вто-ринне ураження вагіни є променева і хіміопроменеватерапія (ПТ, ХПТ) з обов’язковим ураховуванням планупопереднього опромінення, тобто індивідуальним пла-нуванням курсу поєднаної променевої терапії (ППТ).


Сучасні програми ППТ за радикальною програ-мою у хворих на ВМРВ передбачають опроміненнявеликих обсягів із підведенням високих терапевтич-них доз на межі толерантності «критичних» органів ітканин (сечовий міхур, пряма кишка). А використаннярадіомодулюючих цитостатичних препаратів під часППТ може призвести до значного посилення тера-певтичного ефекту і, таким чином, — до збільшенняпроявів загальної, місцевої токсичності, а також дозростання кількості непрогнозованих індивідуальнихреакцій у зоні опромінення.

Ефективність ППТ у хворих на ВМРВ залежно відтипу радіоактивного джерела, потужності апарата тарежиму брахітерапії (БТ), пошук оптимальних моде-лей лікування продовжує лишатись предметомширокої дискусії. Якість життя онкологічних хворих євизначальним критерієм ефективності консерватив-ної терапії. Тому розробка засобів профілактики талікування променевих ускладнень при ХПТ хворих наВМРВ є надзвичайно актуальною і, на жаль, невирі-шеною проблемою.

Мета роботи – підвищити ефективність проме-невого лікування хворих на ВМРВ шляхом викорис-тання сучасих технологій високоенергетичної внут-рішньопорожнинної брахітерапії (ВПБТ) джерелами192Ir, 60Co, оптимальних режимів дозування, корек-тного планування конформного опромінення тапошуку засобів профілактики, лікування променевихреакцій і ускладнень з метою зменшити токсичністьлікування зі збереженням якісного, соціально адап-тованого життя пацієнток як критерія ефективностіконсервативної ХПТ хворих на ВМРВ.

Матеріал і методи досліджень. Нами проведе-на ХПТ 63 хворим на ВМРВ ІІ-ІІІ стадій, T2-3N0-1M0,віком від 29 до 70 років, що були розподілені на 3 групи(2 основні і групу порівняння) залежно від джерела:192Ir або 60Со і режиму ВПБТ. Гістологічно у 44 (69,8%)пацієнток діагностовано епідермоїдний рак різногоступеня диференціації, у 19 (30,2%) хворих виявленіпухлини аденогенного походження. Хворим за 2 етапи курсу ППТ з урахуванням дози опромінення,підведеної при попередньому променевому лікуванні,підводили сумарну осередкову дозу (СОД) на пухлин-ний осередок до 80-90 Гр поєднанням методів дис-танційної конформної ПТ на апараті лінійний приско-рювач, на ділянку малого таза (пухлину і зони її регіо-нарного поширення) і методом високоенергетичноїHDR (high dose rate (HDR) — вище ніж 12 Гр/год) ВПБТджерелами 192Ir у двох режимах (разова осередковадоза (РОД) — 3 Гр х 3 р/тиж – І група, 5 Гр х 2 р/тиж –ІІ група) або 60Со – ІІІ група порівняння на тлі радіомо-дифікації (цисплатин, тегафур).

Під час ХПТ проводили комплексну медикамен-тозну профілактику післяпроменевих реакцій таускладнень з боку «критичних» органів і тканин у зоніопромінення – лікування місцевих мукозитів, вклю-чаючи препарати гіалуронової кислоти.

Результати досліджень та їх обговоренняАналіз місцевих променевих і хіміопроменевих реак-цій з боку «критичних органів» у зоні опромінення у

пацієнток досліджуваних і контрольної груп показав,що найчастіше спостерігались післяпроменеві епіте-ліїти з боку слизової оболонки вагіни. Так, ранні про-меневі епітеліїти І ступеня коливались у межах від38,1-40% до 50%, ІІ ступеня – 9,5-10% до 18,2% вгрупі порівняння. Ранні променеві цистити І ступеняспостерігались у межах 19-20% у досліджуваних гру-пах та до 36,43% у групі порівняння, ІІ ступеня – 9,5-10% та 18,2% відповідно. Післяпроменеві ректити I ступеня коливались у межах від 19-20% до 27,3%, ареакції II ступеня – від 9,5-10% до 18,2% у групі порів-няння відповідно. Післяпроменеві ентероколіти про-являлись значно рідше – коливались у межах 9,1-10%. Прояви місцевих променевих мукозитів з боку«критичних» органів і тканин були більш виражені ухворих із групи порівняння, але вони не перевищува-ли ІІ ступінь токсичності. Це не призводило до пору-шення режиму лікування і компенсувалося викорис-танням комплексу розроблених нами профілактич-них заходів, у тому числі й із застосуванням препара-тів гіалуронової кислоти.

Висновки. Використання сучасних технологійHDR БТ із застосуванням джерела 192Ir, індивідуаль-не комп'ютерне планування курсу ППТ у хворихосновних груп на тлі адекватної терапії супроводу змісцевим застосуванням препаратів гіалуроновоїкислоти сприяє зменшенню проявів ранніх промене-вих реакцій, особливо при застосуванні режиму по 3 Гр 3 р/тиж, не призводить до збільшення токсичнихпроменевих реакцій з боку «критичних» органів і тка-нин вище за II ступінь і є профілактикою пізніх усклад-нень. Дослідження триває.

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ KI-67ТА Р-53 ПРИ ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ ПУХЛИН

ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВІванкова В.С., Скоморохова Т.В.,

Столярова О.Ю., Пильнов В.А., Галяс Г.В.Національний інститут раку,


Вступ. Серед усіх злоякісних новоутворень пух-лини ділянки голови та шиї у світі становить від 3 до 6%. Останнім часом ефективність променевої тера-пії, її ускладнення, перебіг та прогнозування захво-рювання пов’язують із рівнем певних маркерів, якіхарактеризують проліферативні властивості пухли-ни. Такі маркери, як Ki-67 і р-53, можуть бути факто-ром прогнозу пухлинного захворювання і відповідіпухлини на хіміо- чи променеве лікування. Для визна-чення ступеня агресивності пухлини і подальшогоперебігу хвороби доцільно визначати два маркериодночасно.

Мета дослідження. Оцінка залежності прогнозуперебігу захворювання на злоякісні новоутворенняпухлин голови і шиї від ступеня показників імуногісто-хімічних факторів агресивності онкологічного захво-рювання.


Матеріали та методи дослідження. За період з2006 до 2016 року у відділенні радіаційної онкологіїНаціонального інституту раку проведено лікування 121 хворого з пухлинами ВДШ (Т2b-4N0-1M0). Усіхпацієнтів сліпим методом було розподілено на тригрупи (2 основні групи та 1 групу порівняння) залежновід методу планування та режиму дистанційної проме-невої терапії (ДПТ). Для визначення ступеня агресив-ності пухлини ВДШ і подальшого клінічного перебігузахворювання визначали два маркери — Ki-67 і р-53.

Результати. Сучасний розвиток технологійзастосування радіотерапії в онкології виходить наякісно новий рівень, що дозволяє значною міроюрозширити показання до проведення променевоїтерапії. Зменшення навантаження на критичні органидозволило досягти кращого протипухлинного ефектуу хворих ІІ групи за рахунок високоточної топомет-ричної підготовки до ПТ та підведення СОД до вогни-ща без перерви.

З огляду на те, що результати лікування були якпозитивними, так і негативними, аналіз асоційова-них зв’язків між експресією Кі-67, р-53 і результа-том терапії показав, що на останній певною міроювпливають біологічні властивості пухлини, щовизначають можливість апоптозу і проліферативноїактивності клітини.

Порівняльний аналіз в обох групах показав, щонижчий індекс проліферації Кі-67, то довші терміниремісії. При позитивній відповіді пухлини за Recist 1.1,тобто повна ремісія, часткова ремісія і стабілізація,однакові, і тільки прогресія захворювання визнача-ється високими значеннями даного показника.Результат, отриманий під час аналізу експресії р-53щодо рецидивування і загального виживання,засвідчує, що менший рівень р-53, то менші термінибезрецидивного періоду і показники виживаності. УІІ групі відзначено удвічі більшу кількість повнихремісій при високих значеннях р-53 і, відповідно,зменшення кількості прогресій.

Висновок. Оцінка значення прогностичних імуно-гістохімічних факторів перебігу онкологічного захво-рювання ВДШ (Кі-67, р-53) та клінічних (несприятли-вого прогнозу) дозволила прогнозувати можливістьвиникнення ускладнень від проведеного лікування тавиявити залежність загальної та безрецидивноївиживаності. При зіставленні результатів лікування зпоказниками онкомаркерів встановлено, що за наяв-ності високих показників Кі-67 і низьких р-53 доціль-на більш агресивна схема лікування. Дані показникиможуть використовуватись як критерії вибору методуабластомної терапії.

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ ПЕТ

У ПЕРВИННИХ ХВОРИХ НА ЛІМФОМУ ХОДЖКІНА (ЛХ)

Карпова О.О., Новіков М.Є., Кметюк Я.В.,Новосад О.І., Солодянникова О.І.

Всеукраїнський центр радіохірургії Клінічноїлікарні «Феофанія», Київ

Національний інститут раку, Київ

Вступ. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) вкомбінації з комп'ютерною томографією (ПЕТ-КТ),що проводиться до, під час та після лікування, маєвисоку прогностичну цінність (значення) для прогно-зування відповіді на терапію першої лінії та безреци-дивну виживаність (БРВ) у пацієнтів із лімфомоюХоджкіна (ЛХ). Проте кількісні параметри ПЕТ (qPET)як прогностичний маркер для визначення ризикупрогресування захворювання все ще не визначені.

Мета. Оцінити вплив кількісних параметрів ПЕТ(qPET) на безрецидивну виживаність (БРВ/EFS) упацієнтів із ЛХ після лікування.

Матеріали та методи. Групу спостереженнястановили 96 пацієнтів із ЛХ, що були зареєстрованів період із серпня 2012 р. до лютого 2018 р. у 9 укра-їнських гематологічних центрах та проходили ПЕТ-КТ-сканування на базі 3 українських ПЕТ-центрів згід-но із стандартизованими протоколами, що відповіда-ють рекомендаціям EANM для зображень ПЕТ-КТ з18-фтор-дезоксиглюкозою (FDG) при злоякіснихпухлинах. Було проаналізовано абсолютні значеннякількісних параметрів ПЕТ при базовому (ПЕТ-1),проміжному (ПЕТ-2, після 2-4 циклів хіміотерапії) такінцевому (ПET-3, після закінчення курсів хіміотера-пії) ПЕТ/КТ-скануванні, такі як негативне прогностич-не значення (NPV — негативне ПЕТ-сканування тапозитивна відповідь на лікування), позитивне про-гностичне значення (PPV — позитивне ПЕТ-скану-вання та негативна/відсутність відповіді на лікування)та кількісні параметри ПЕТ (qPET) – стандартизованавеличина накопичення радіофармпрепарату (РФП) —SUVmax, її середнє значення — SUVmean, метаболіч-ний об’єм пухлини – MTV (при cut off value=41% відSUVmax) і загальний гліколіз пухлини — TLG, які вказу-ють на зв’язок із виживаністю без прогресування.

Результати досліджень та їх обговорення. Уцьому ретроспективному дослідженні було проаналі-зовано 96 пацієнтів із ЛХ, серед яких із І-ІІ стадією —58,3% хворих, III-IV стадією — 41,7%. Пацієнти ліку-валися за протоколами ABVD або BEACOPP-14/esc,грунтуючись на групі ризику. Загальна позитивна від-повідь на лікування у 96 пацієнтів становила 85,4% зарахунок повної та часткової відповіді (ПВ/ЧВ).Негативний ПЕТ-2 був визначений у 76% пацієнтів,проте у 9,4% — позитивний ПЕТ-2. Хворі з негатив-ним ПЕТ-2 та позитивним ПЕТ-2 мали показники ПВна терапію — 75 та 4,16% відповідно, що далоPPV=11,4% і NPV=88,6%.


РОК-аналіз показав, що PPV є важливим марке-ром, який асоціюється з нижчим показником БРВ упервинних хворих із ЛХ (Se=100%; Sp=100%;AUC=1,0; p<0,0001). 5-річна БРВ була 100% для хво-рих з NPV та 10% для пацієнтів з PPV відповідно(р<0,05). Мультиваріабельний аналіз підтвердивзначущість даних NPV та PPV на БРВ у первинних хво-рих із ЛХ (p<0,0001).

У нашому дослідженні за допомогою РОК-аналізувиявилено дві нові значущі залежності між кількісни-ми параметрами ПЕТ (qPET) для ПET-3 та БРВ (ПET-3 негативний у 77% випадків): SUVmax (Se=63%;Sp=100%; AUC=0,88, p<0,0001), SUVmean (Se=75%;Sp=90%; AUC=0,86, p<0,0001). Пацієнти зSUV

max<1,84 мали більш високий рівень 5-річної БРВ

проти SUVmax>1,84 (93% проти 15%, p<0,05). Також5-річна БРВ становить 85% проти 25% у пацієнтів зSUVmean<3,19 проти SUVmean>3,19 відповідно(p<0,05).

Було підтверджено, що параметри ΣMTV [HRs1.4;95% (СІ) 1,0-2,0, р<0,0001 за регресію Кокса] і TLG(Se=75%; Sp=100%; AUC=0,97, p<0,0001 за допомо-гою ROC-аналізу) при ПЕТ-3 є важливими маркера-ми для прогнозування безрецидивної виживаностіпацієнтів із первинною ЛХ. 5-річна БРВ становить 85і 20% пацієнтів з ΣMTV<0 та ΣMTV>0 відповідно(p<0,05).

На жаль, кількісні параметри ПЕТ (qPET) при ПET-1 та ПET-2 не були статистично значущими для про-гнозування клінічних результатів через невеликийобсяг вибірки пацієнтів.

Висновки. На підставі опрацьованих даних ПЕТ-КТ та кількісні параметри ПЕТ є важливим інструмен-том у діагностиці, веденні та прогнозуванні відповідіна лікування первинних хворих із ЛХ. Було підтвер-джено прогностичну цінність та достовірність кількіс-них параметрів при ПЕТ-3 (SUVmax, SUVmean, ΣMTV,TLG) для прогнозування безрецидивної виживаностіпацієнтів із первинною ЛХ. Проте прогностична рольта достовірність кількісних параметрів ПЕТ (qPET)для інтерпретації результатів ПЕТ-обстежень потре-бують подальших досліджень проспективно.

РОЗШИРЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЦИФРОВОЇ БАЗОВОЇ

РЕНТГЕНОГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИКоваленко Ю.М. 1, Мірошниченко С.І. 2,

Невгасимий А.О. 31Національна медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна2Національний авіаційний університет,

Київ, Україна3Науково-виробнича компанія «Телеоптик»,


Мета роботи. Вже понад 20 років в усьому світібазова рентгенографічна система (БРС) вважаєтьсяосновним обладнанням для рентгенодіагностики ітому отримала назву рентгенівського апарата

Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Цепроста у застосуванні та надійна рентгенодіагнос-тична система, яка навіть за використання плівковоїтехнології дозволяє отримувати стабільно якісні рент-генограми. Діагностичні можливості БРС суттєворозширюються завдяки використанню в її конструкціїновітніх технологій. Мета роботи – показати, як тех-нології ХХІ сторіччя перетворюють БРС в універсаль-ну рентгенодіагностичну систему.

Матеріали та методи. У конструкції БРС вико-ристані високочастотний рентгенівський генераторіз режимом «пульс-флюоро» та ємнісним накопичу-вачем енергії для забезпечення живлення від звичай-ної однофазної мережі 220 В, найбільший у світідинамічний цифровий рентгенівський приймач зробочим полем 43х60 см та програмним забезпе-ченням для реконструкції зрізів рентгенівських зоб-ражень, а також роботизована система переміщеннярентгенівської трубки, що дозволяє повертати рен-тгенівську трубку на 40° за 4-6 с відповідно до зада-ного алгоритму.

Результати. Реалізована проста універсальнарентгенодіагностична система, що дозволяє прово-дити рентгенографічні, рентгеноскопічні та томогра-фічні (томосинтез) дослідження на одному робочомумісці в положенні пацієнта стоячи, сидячи та лежачи.

Цифрова БРС у режимі рентгенографії дає мож-ливість протягом 10 секунд після експозиції отрима-ти діагностичне зображення розміром 43х60 см ізроздільною здатністю 4,0 п.л./мм.

У режиме рентгеноскопії діагностичні зображенняз розміром пікселя 350х300 мкм отримуються з час-тотою кадрів до 20 кадрів на секунду.

У режимі цифрової томографії (томосинтезу)можна отримати понад 200 зрізів об’єкту досліджен-ня з роздільною здатністю до 2,0 п.л./мм. За данимилітератури, використання томосинтезу дає можли-вість в 1,3-1,6 раза підвищити чутливість рентгено-діагностики при виявленні патології органів грудноїклітки та скелетно-м’язової системи.

Висновки. Завдяки технологіям ХХІ сторіччя БРСперетворюється в універсальну рентгенодіагностич-ну систему, на якій можна виконувати рентгеногра-фічні, рентгеноскопічні та томографічні дослідження.

ДОСВІД МРТ У ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРИХ СТАНІВ У НЕЙРОРАДІОЛОГІЇ

Коломійченко Ю.А.Кафедра рентгенології та дитячої рентгенології

ХМАПО, Харків, УкраїнаЦентр променевої діагностики, Харків, Україна

У неврологічній практиці гострі стани не є рідкіс-тю. У світовому рейтингу інсульти посідають другемісце як причина захворюваності та перше як причи-на інвалідності, отож проблема є вельми значущою.Слід згадати про запальні та пухлинні захворювання,які можуть перебігати під маскою інсультів. Інколидля проведення диференційної діагностики необхід-


но використовувати весь арсенал, який є у лікаря-рентгенолога.

Метою даної роботи було відобразити можли-вості різних методів та методик для діагностики тадиференційної діагностики при гострих станах в ней-рорадіології.

Матеріали та методи. Контингент обстеженнястановили пацієнти з попереднім діагнозом «гострепорушення мозкового кровотоку» та наявністю гос-трої неврологічної симптоматики; на першому етапіпроводили звичайну магнітно-резонансну томогра-фію в стандартних послідовностях (Т1, Т2, flair), інколикомп’ютерну томографію; на другому етапі пацієнтампроводили контрольні обстеження, дообстеження зконтрастною речовиною або додаткові методики.

Найчастіше використовувалися контрольні обсте-ження, коли клінічні дані не вкладалися у першочер-гово встановлений діагноз. У деяких випадках на кон-тролі відмічалися нові зміни, які не відповідали клініч-ному діагнозу, і остаточний діагноз змінювався.

Обговорення. МР-ангіографія — метод, приякому ми можемо візуалізувати артеріальні чи веноз-ні судини головного мозку (так, при ішемічномуінсульті можна визначити рівень тромбозу). На відмі-ну від КТ-ангіографії не потребує введення контрас-тної речовини. При КТ-ангіографії необхідним є вве-дення контрастної речовини, але на відміну від МРТобстеження проходить швидше.

При проведенні дообстеження з використаннямконтрастного підсилення картина при ішемічних ура-женнях залежить від фази процесу; так, у гострій фазіможна побачити «контрастування» судин або твердомозкової оболонки, у підгостру фазу вже відбуваєть-ся паренхіматозне контрастування за рахунок гемо-рагічного просочування. Контрастне підсиленнядавало свою картину, як правило підтверджуючиосновний клінічний діагноз, але для правильноготрактування виявлених змін необхідно знати строкирозвитку патологічного процесу.

При гострих ішемічних інсультах використаннядифузії при проведенні МРТ є обов’язковим. Так, наDWI ми бачимо ішемізовані ділянки, тоді як на натив-них даних ще є нормальна МР-картина. Ці дані єнадзвичайно важливими, тому включені до перелікукритеріїв для проведення тромболітичної терапії читромбектомії, які на сьогодні, вважаються пріоритет-ними напрямками лікування в Європі та інших країнахсвіту.

Також використання DWI є надзвичайно допоміж-ним при виражених дисциркуляторних енцефалопа-тіях, коли неможливо виявити наявність лакунарнихінсультів іншими способами.

Виявлення гострих крововиливів на КТ не є важ-ким, адже кров добре візуалізується на нативнихдослідженнях. На МРТ у гострий період крововиливпри використанні звичайних послідовностей незавжди вдається виявити, тому в таких випадкахвикористовують спеціальні послідовності, такі якhemo, FSBB, Т2*, залежно від виробника. При вико-ристанні цих спеціалізованих режимів, зокрема

FSBB, ми отримуємо додаткову інформацію, а такожбачимо судини.

При використанні КТ- та МРТ-перфузії ми отри-муємо інформацію про проходження контрасту черезодиницю об’єму паренхіми головного мозку. Слідвідмітити, що для проведення цього обстеженнянеобхідним є введення контрастної речовини. Дляадекватного введення препарату потрібна великашвидкість, для цього використовується болюснішприци. При використанні МРТ, адже кількість пре-парату є невеликою (до 20 мл), є можливість ручноговведення. У надгострих стадіях МРТ-перфузія пока-зує зміни навіть тоді, коли ще на DWI зміни не візуалі-зуються.

Також додаткову інформацію МРТ-перфузія даєпри проведенні диференційної діагностики, коли мичітко виявляємо зміни перфузії в зоні ураження та напериферії.

У віддалені строки за допомогою МРТ ми можемоотримати додаткову інформацію про збереженняпровідних шляхів (МР-трактографія). Ці дані є важли-вими для реабілітологів, щоб зрозуміти, наскількиважливою є реабілітація і чи можна сподіватися навідновлення пацієнта.

Висновки. На сьогодні лікарі-рентгенологи, якіпрацюють на комп’ютерних та магнітно-резонанснихтомографах, мають цілу низку додаткових методик,які допомагають провести більш детальну діагности-ку, виявити додаткові радіологічні ознаки, провестидиференційну діагностику виявленої патології.Лікарям-рентгенологам слід знати про ці методики, атакож використовувати їх у своїй практиці. Це, у своючергу, сприятиме наданню пацієнтам вчасної та ква-ліфікованої допомоги.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГЕМОДИНАМИЧЕСКОЙ ЗНАЧИМОСТИ ОТКРЫТОГО АРТЕРИАЛЬНОГО

ПРОТОКА В СОЧЕТАНИИ С ВТОРИЧНЫМ ДЕФЕКТОМ МЕЖПРЕДСЕРДНОЙ

ПЕРЕГОРОДКИ У ДЕТЕЙ ПРИ ПОМОЩИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИАГНОСТИКИ

Куликова Д.А.1, Сафонова И.Н. 2, Чумак Л.И. 3

ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т. Зайцева НАМН Украины», Харьков

Харьковская академия последипломного обра-зования, Харьков

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков

Введение. Открытый артериальный проток

(ОАП) и межпредсердное соустье являются физио-логическими коммуникациями во внутриутробномпериоде, функциональное закрытие которых, какправило, происходит в ближайшие часы после рож-дения. В случае продолжительного функционирова-ния ОАП после рождения возникает врожденныйпорок сердца (ВПС). Открытый артериальный протоккак один из наиболее часто встречающихся ВПС


может сочетаться с вторичным дефектом межпред-сердной перегородки (ДМПП), который представля-ет собой дефект развития ткани межпредсерднойперегородки в эмбриональном периоде. Частотавстречаемости ОАП составляет приблизительно10%, а вторичного ДМПП — от 6-10% от врожденныхпороков сердца. Тактика ведения пациентов с изо-лированными формами ОАП и вторичным ДМППпринципиально различается как объемом хирурги-ческого вмешательства, так и видом хирургическогодоступа.

Цель. Определить гемодинамическое преобла-дание одного из пороков с помощью ультразвуково-го обследования для выбора оптимальной тактикиоперативного вмешательства.

Материалы и методы. Проведен ретроспектив-ный анализ историй болезни 165 детей с ОАП и вто-ричным ДМПП в различной комбинации гемодина-мического преобладания одного из пороков безсопутствующих патологий. Все пациенты былиобследованы и прооперированы на базе отделениякардиохирургии ГУ «ИОНХ им. В.Т. Зайцева НАМНУкраины» за период 2013-2017 гг. Пациенты обсле-довались по стандартной схеме. Ретроспективно порезультатам оперативного лечения все пациентыбыли распределены на три группы по преобладаниюодного из пороков. Все пациенты имели ОАП иДМПП различного диаметра, подтвержденныеинтраоперационно. В 1-й группе – преобладаниеОАП и минимальный ДМПП (58 человек), во 2-й груп-пе — ОАП и ДМПП пограничных размеров (51 чело-век), в 3-й группе — дети со значимым ДМПП и ОАПсомнительной визуализации (56 пациентов).

Результаты и обсуждение. Для определениягемодинамической значимости ОАП по данным уль-тразвукового обследования использовался разра-ботанный нами метод определения соотношенияплощади сброса по ОАП к площади легочной арте-рии. Измерения проводились из стандартной пара-стернальной позиции по короткой оси с максималь-ной визуализацией легочной артерии, включая кла-пан, ствол и две ветви. В режиме ЦДК определялсясброс по ОАП с максимальной визуализацией потокаструи и диаметра ее основания. Измерение площа-ди струи проводилось путем обведения потока.Затем измерялась площадь визуализированногоучастка легочной артерии. Эти площади сравнива-лись в процентном соотношении. При незначитель-ном сбросе площадь потока была менее 20% от пло-щади всей видимой легочной артерии, при болеезначимом сбросе площадь потока составляла от 20-40% площади легочной артерии и, соответственно,при значимом сбросе по ОАП — более 40%. Такимобразом, гемодинамически незначимым считалсяОАП при площади потока менее 20%, пограничнаягемодинамическая значимость ОАП соответствова-ла площади потока от 20 до 40%, и гемодинамическизначимым ОАП считался при площади потока более40%. Для каждой группы пациентов была посчитанавеличина площади сброса. Так, дети 1-й группы

имели преимущественно гемодинамически значи-мый ОАП — 77,6±5,5% и лишь 22,4±5,5% — погра-нично гемодинамически значимый сброс, которыйсоответствовал площади потока от 20-40%. У76,5±6,0% детей 2-й группы преобладала погранич-ная гемодинамическая значимость ОАП, соответ-ствующая площади потока от 20 до 40%. Только19,6±5,6% детей этой группы имели преимущес-твенно гемодинамически значимый ОАП и лишь3,9±2,7% — незначительный. У детей 3-й группыпреобладал незначительный сброс площади потока,т.е. у 78,6±5,5% из них эта величина была менее 20%от площади всей видимой легочной артерии,19,6±5,4% из них имели погранично гемодинамичес-ки значимый сброс и менее 2% — гемодинамическизначимый.

Выводы. При перевязке ОАП стандартно исполь-зуется хирургический доступ из левостороннейторакотомии. В условиях сочетания значимогоДМПП с ОАП методом выбора операционного досту-па является стернотомия. В условиях отсутствияданных в пользу ОАП до оперативного леченияхирургами отдается предпочтение правостороннейторакотомии, что затрудняет перевязку ОАП при егообнаружении интраоперационно. Поэтому опреде-ление гемодинамического преобладания позволяетправильно выбрать объем и тактику лечения пациен-тов с комбинацией наиболее часто встречаемыхВПС. Наличие дилатации правых камер сердца присочетании ОАП с вторичным ДМПП далеко не всегдаявляется предиктором гемодинамического преоб-ладания дефекта. Разработанный метод определе-ния при помощи ультразвука гемодинамическойзначимости ОАП может быть использован как одиниз основных диагностических критериев. Однакопри наличии гемодинамически значимого ДМППвизуализация ОАП при помощи ультразвука остает-ся затруднительной и требует дальнейшего иссле-дования.

РАДИКАЛЬНА ПРОГРАМА ОПРОМІНЕННЯ ЯК МЕТОД ВИБОРУ ПРИ ЛІКУВАННІ

ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ СТАРШОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ

Курило Г.О., Удатова Т.В., Костюк К.С., Підлубна Т.Г.

КЛ «Феофанія» Всеукраїнський центр радіохірургії, Київ, Україна

Вступ. З удосконаленням методів діагностикираку молочної залози (РМЗ) зростає частка виявле-них ранніх та місцевопоширених форм захворюван-ня, що дозволяє виконати радикальну резекцію чирадикальну мастектомію на першому етапі лікування.Оперативне втручання у більшості випадків застосо-вують у пацієнтів молодшого та середнього віку,проте значна кількість хворих із раком молочної зало-зи це люди старшого та похилого віку, а тому ці опе-


рації не є достатньо безпечними, особливо за наяв-ності у пацієнтів супутньої патології з боку серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем. Водночас,перебіг захворювання у літніх людей менш агресив-не і часто поєднується з наявністю рецепторів сте-роїдних гормонів у пухлині. У цьому випадку гормо-нальна терапія може успішно елімінувати як віддаленімікрометастази, так і гальмувати ріст злоякісних клі-тин у зоні первинної пухлини і стати адекватнимдоповненням до променевої терапії за радикальноюпрограмою, що спрямована як на первинне вогнище,так і на колектори реґіонарного лімфовідтоку.

Мета. Оцінити можливості сучасних методикопромінення місцевопоширених форм РМЗ у пацієн-ток старшого та похилого віку. Адаптувати та впрова-дити методики опромінення молочної залози зарадикальною програмою у щоденну практику відді-лення променевої терапії КЛ «Феофінія».

Матеріали та методи. Радикальний курс про-меневої терапії (ПТ) у пацієнтів із РМЗ проводився надволінійних прискорювачах: Clinac іX та Novalis Tх(Varian) з енергіями фотонів 6 та 18 МеВ. На сьогодніза радикальною (самостійною) програмою промене-вої терапії проліковано 9 пацієнток із РМЗ стадії сT1–3сN0–2M0. Вік пацієнток коливався від 64 до 89 ро-ків. Курс ПТ на молочну залозу та зони реґіонарноголімфовідтоку здійснювався за стандартною 3D мето-дикою опромінення. Для іммобілізації пацієнта вико-ристовувалась спеціальна підставка Brestboard ізможливістю розміщення рук над головою. Топомет-рична підготовка проводилась на комп’ютерномутомографі Biograph 64 (Siemens) на пласкій деці. Напідставі отриманих КТ-зображень створювалась три-вимірна анатомічна модель пацієнта – оконтурюва-лись молочна залоза, пухлина, зони реґіонарноголімфовідтоку, а також структури критичних органів(легені, серце, стравохід, спинний мозок, протилеж-на молочна залоза). Плани опромінення фотоннимипучками розраховувались за допомогою комп'ютер-ної системи дозиметричного планування Eclipse.

За обсягом проведеної ПТ пацієнтки були поділе-ні на дві групи: у І групі (n=6) пацієнткам проводиласьПТ на молочну залозу (у СОД 50 Гр) з опроміненнязон лімфовідтоку (у СОД 46-50 Гр), а по завершенні –локальне опромінення пухлини («буст») у сумарнійдозі 10-16 Гр (РОД 2-2,2-2,5 Гр) – методика послі-довного опромінення; у ІІ групі (n=3) опроміненняздійснювалось методикою «інтегрованого бусту»,суть якої полягала в підведенні під час одного сеансуПТ дози 2,0 Гр на всю молочну залозу і локально, напухлину, дози 0,4-0,43 Гр. У цьому випадку доза напервинну пухлину становила 2,4-2,43 Гр, за весь курсопромінення (25 фракцій) – 60-60,75 Гр (еквівален-тна доза 65-66 Гр). На величину додаткової локальноїдози при послідовному опроміненні впливали об’ємпухлини, реакція шкіри всієї молочної залози намомент закінчення ПТ та результати гістологічногодослідження про ступінь злоякісності пухлини. Привиборі об’єму опромінення дотримувались міжна-родних рекомендацій, згідно з якими відступи

CTV(GTV) — PTV становили 10 мм, а відстань від PTVдо поверхні шкіри — не менше ніж 5 мм.

Результати досліджень та їх обговорення. Усіпацієнти обох досліджуваних груп отримали ради-кальний (самостійний) курс променевої терапії уповному обсязі. Тривалість опромінення у І досліджу-ваній групі становила 6-7 тижнів, у ІІ групі – 5 тижнів.Ранні променеві реакції шкіри І ступеня (еритема,сухий епідерміт) за класифікацією RTOG-EORTCспостерігались у всіх пацієнтів обох груп. У 3 пацієн-ток першої та в 1 пацієнтки другої групи, у яких пер-винна пухлина знаходилась ближче до соска чи доретромамарної складки, ступінь променевої токсич-ності розцінювався як ІІ. При аналізі гематологічноїтоксичності у хворих обох груп суттєвих розбіжнос-тей не виявлено. Однак слід підкреслити, що пацієн-ти І-ї групи, які отримували послідовне опромінення,під кінець курсу лікування частіше скаржились на під-вищену втомлюваність, погіршення загального само-почуття, слабкість, аніж пацієнти, що опромінюва-лись методикою «інтегрованого бусту».

Висновки. На сьогодні стандартом лікуванняжінок із ранніми та місцевопоширеними формамиРМЗ є радикальна мастектомія чи комбіноване ліку-вання – різні варіанти органозберігаючих операцій ізпісляопераційною променевою терапією. Радикаль-на ж (самостійна) променева терапія може виступатиметодом вибору для пацієнтів старшого та похилоговіку за наявності у них супутньої патології з боку сер-цево-судинної, дихальної, ендокринної систем тачутливості пухлини до гормонотерапії.

ДИФЕРЕНЦІЙНА РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКАЗАХВОРЮВАНЬ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ

У ДОРОСЛИХЛисенко Н.С., Шармазанова О.П.,

Вороньжев І.О., Черепов Д.В.Харківська медична академія післядипломної

освіти, Харків, Україна

Вступ. Основними захворюваннями суглобів єдистрофічні процеси – артрози, запалення елемен-тів суглобів – артрити та група остеоартропатій, яківиникають при деяких захворюваннях нервової сис-теми, після травм спинного мозку, патології судинтощо. На сьогодні найбільш поширеним захворюван-ням суглобів є остеоартроз, частота якого колива-ється від 6,4 до 12%, а серед осіб, старших від 65років, рентгенологічні ознаки артрозу виявляють у68% жінок та 58% чоловіків (F. Cicuttini, T. Spector,1995; В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич, 2003).Артрози, артрити та остеоартропатії хоча й маютьсвої рентгенологічні особливості, проте низці випад-ків викликають значні труднощі у диференційній діаг-ностиці.

Мета дослідження. Проаналізувати та системати-зувати рентгенологічні ознаки та диференціальні озна-ки різних захворювань великих суглобів у дорослих.


Матеріал і методи. Проаналізовані рентгеногра-ми у стандартних проекціях кульшових, колінних,надп’ятково-гомілкових та плечових суглобів 52 паці-єнтів віком 25-75 років (середній вік 45,5±12,4 року).Крім того, для детального уточнення структурнихзмін кісток, аналізу стану параартикулярних м’якихтканин 24 (46,2%) особам виконано комп’ютернутомографію (КТ) досліджуваної ділянки. Після клініко-рентгенологічного дослідження та з урахуванняманамнестичних даних були встановлені такі діагнози:артроз ІІІ-ІV стадії – 32 (61,5%) пацієнти (первинний –16 (30,8%) осіб, у тому числі деформуючий артрозбез виражених структурних змін – 7 пацієнтів, артрозiз кістоподібною перебудовою – 5 осіб, iз частковимаваскулярним некрозом – 4 особи; вториннийпостдиспластичний артроз – 5 осіб, після хворобиПертеса – 4, післятравматичний – 4, постартритич-ний — 3), туберкульозний або гнійний неспецифіч-ний артрит – 7 (13,5%) пацієнтів, нейрогеннаостеоартропатія (на тлі сирингомієлії, після перене-сеної спінальної травми) – 6 (11,5%) осіб, ентезопатіягорбика плечової кістки – 4 (7,7%) особи, Caries siccatuberculosa плечової кістки – 3 (5,8%) особи.

Результати дослідження. Загальною ознакоюартритів та артрозів на рентгенограмах та КТ-зобра-женнях є звуження суглобової щілини, помірне абозначне, залежно від ступеня вираженості патологіч-них змін. Вогнища деструкції в субхондральних зонахпри запальних захворюваннях суглобів мали схо-жість з осередками кістоподібної перебудови, атакож із початковими змінами при аваскулярномунекрозі, що притаманно дистрофічним захворюван-ням суглобів. При вторинних постдиспластичнихартрозах, крім ознак власне артрозу, відмічали зміникута Шарпа D=S=55,2±5,3°, клиноподібне сплощен-ня, гіпоплазію головки стегнової кістки, деформаціюшийки; артроз при вродженій coxa vara відрізнявсязменшеним значенням шийково-діафізарного кутаD=S=86,5±9,0°, грибоподібною деформацією голов-ки, високим положенням великого вертлюга; приартрозі на тлі перенесеної хвороби Пертеса, після-травматичному артрозу виявлялась виражена грибо-подібна або клиноподібна деформація головки, вко-рочення шийки. Крім того, середній вік хворих із вто-ринними артрозами був 35,5±12,2 року, при первин-них – 52,0±10,2 року. Руйнування суглобових повер-хонь у випадках нейрогенних остеоартропатій, навідміну від артритів, мало особливі риси у вигляді чіт-кості, «пришліфованості» контурів, вираженого суб-хондрального склерозу та розширення щілини міжвідділами кісток, що залишились. Caries sicca tuber-culosa та ентезопатія великого горбика плечової кіс-тки відзначались наявністю крайової деструкції знерівним контуром, обідком склерозу. Однак притуберкульозному процесі деструктивні явища спос-терігались на рівні анатомічної шийки на відміну відентезопатії, де зміни наявні у місці прикріпленням’язів ротаторної манжети плеча.

Висновки. Основні захворювання суглобів(артрози, артрити, остеоартропатії) залежно від

форми та варіанта перебігу мають спільні рентгено-семіотичні ознаки змін суглобової щілини та зами-кальних пластинок, структури субхондральних зон таепіфізів кісток, а також м’яких тканин. У кожній групізахворювань виявляються особливості, які прита-манні певному захворюванню, що дає можливістьпроведення клініко-рентгенологічної диференційноїдіагностики не тільки серед нозологічних груп, атакож, по можливості, із зазначенням етіологічногофактора захворювання.

КІЛЬКІСНА КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФІЧНА ОЦІНКА ЗМІН

ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУЗАХВОРЮВАННІ ЛЕГЕНЬ

Любчак М.О., Корсун А.А.Одеський державний медичний університет,

Одеса, Україна

Мета. Оцінка співвідносин між низкою кількіснихкомп'ютерно-томографічних вимірювань, включаючищільність легеневої тканини, а також товщини стінокповітроносних шляхів, з одного боку, та даних спіро-метричних досліджень, з іншого боку, у когорті з 64досліджуваних осіб з метою виявлення ранніх кількіс-них КТ-біомаркерів ХОЗЛ.

Методи. 64 пацієнти, які задовольняли критеріямдослідження, були ретроспективно вибрані зHIS/PACS бази даних клініки. Дані виконаних приінспірації комп'ютерно-томографічних дослідженьцих осіб (усі дослідження були виконані на 64-зрізо-вому апараті Toshiba 64 CXL Aquilion) у вигляді тон-козрізових (1 мм) реконструкцій були кількісно проа-налізовані за допомогою спеціалізованого програм-ного продукту AVIEW©. Легенева паренхіма оцінюва-лась на предмет наявності емфіземи, що визнача-лась як зони низької (≤ -950 HU) щільності (LAA) та якоб'єм і відсоткове співвідношення цих зон до об'ємулегеневої тканини. Аналіз повітроносних шляхіввключав у себе вимірювання товщини стінок бронхівпо внутрішньому периметру 10 мм (AWT-Pi10).

Статистичний аналіз даних включав застосуваннякореляції Пірсона (Pearson) до спірометричнихданих, з одного боку (постбронходилятаційнийпоказник FEV1/FVC, а також показники ΔFEV1 таFEF25-75), та ключових результатів кількісних КТ-вимірювань у вигляді відсотка емфізематозних змін(%LAA) та AWT-Pi10 — з іншого. Додатково був вико-наний аналіз із застосуванням логістичної лінійноїрегресії із спірометричними показниками ΔFEV1 таFEV1/FVC як залежних змінних та кількісного КТ-показника AWT-Pi10 як незалежної змінної.

Результати. Було досліджено 64 пацієнти.Середній вік досліджуваних становив 49 років. В 64досліджуваних 42 (65,6%) пацієнти були курцями, а22 (34,4%) — не палили. Середні значення AWT-Pi10у групі курців становили 3,65 мм (+/- 1,13) порівняноз 3,44 мм (+/- 1) для некурців. Ознаки обструктивних


змін були виявлені у 24 (37,5%) осіб. Середні значен-ня AWT-Pi10 у осіб з ознаками бронхообструктивнихзмін становили 4,00 мм (+/- 1,25) порівняно з 3,34мм (+/- 0,9) у осіб без таких ознак. Емфізематознізміни (%LAA) були слабко виражені в когорті дослід-жуваних. Кореляція Пірсона, що була застосованадля групи осіб з ознаками бронхообструктивнихзмін, продемонструвала помірно позитивний зв'язокміж AWT-Pi10, ΔFEV1 (r = 0,4) і%LAA (r = 0,46), помірнонегативний для постбронходилатаційного показникаFEV1/FVC (r = -0,44) і виражено негативний дляFEF25-75 та FEV1 (r = -0,56 та -0,7 відповідно).

Лінійний регресійний аналіз продемонструвавсуттєвий зв'язок між FEV1/FVC та AWT-Pi10 (0,002), атакож між ΔFEV1 та AWT-Pi10 (0,009) у осіб з ознака-ми бронхообструктивних змін.

Висновки. Результати поточного дослідженнязагалом підтверджують існуючі докази щодо кількіс-них КТ-біомаркерів ХОЗЛ, зокрема щодо змін удихальних шляхах на ранніх (GOLD1) етапах захворю-вання, формують проблеми для подальших дослі-джень щодо виявлення ранніх біомаркерів ХОЗЛ, атакож окреслюють певні рекомендації для плануван-ня подальших кількісних КТ-досліджень ХОЗЛ.

ОСОБЛИВОСТІ ТОПОМЕТРИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПЛАНУВАННЯ ПРОМЕНЕВОЇТЕРАПІЇ НА ЛІНІЙНОМУ ПРИСКОРЮВАЧІ

ЕЛЕКТРОНІВ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З УРАЖЕННЯМ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗА

Магдич І.П., Іванкова В.С., Столярова О.Ю.,Галяс О.В., Галяс Г.В.


Вступ. Проведення курсу променевої терапіїонкологічних захворювань базується на двох основ-них положеннях: опромінення пухлин великою дозоюта обмеження дози, яка підводиться до оточуючихорганів та тканин. Для реалізації цього завданнянеобхідно ретельно проводити і постійно контролю-вати всі етапи передпроменевої підготовки та ліку-вання.

Мета. Створення та якісне виконання назначено-го курсу променевої терапії для пацієнтів з уражен-ням органів малого таза.

Матеріали та методи. Спочатку проводили ана-ліз точності позиціонування пацієнта, далі — визна-чали середнє зміщення в процесі лікування та прово-дили корекцію положення пацієнта на терапевтично-му столі в разі потреби. Створювали лікувальні планидля пацієнтів з ураженням органів малого таза і про-водили порівняльну оцінку дозного розподілу гото-вих планів. Були визначені основні етапи підготовкипацієнта для проведення променевої терапії: КТ-симуляція пацієнта, фіксуючі, отримання об'ємноїанатомічної інформації, контурування об'єму опромі-нення та критичних органів і створення лікувального

плану, лікування пацієнта з ураженням органів мало-го таза на прискорювачі та періодична верифікаціяположення пацієнта на терапевтичному столі.

Результати. Створення лікувального плану єодним із головних етапів для якісного проведенняпроменевої терапії. При цьому необхідно використо-вувати стандартні напрацювання і міжнародні реко-мендації. План повинен бути максимально простим уреалізації, при цьому мають виконуватись усі вимогищодо захисту здорових органів та захвату пухлиниприписаною дозою. Лікування пацієнта на лінійномуприскорювачі включає в себе: відтворення тих самихумов, що при скануванні пацієнта на комп’ютерномутомографі; позиціонування пацієнта щодо ізоцентруопромінення; верифікацію положення пацієнта натерапевтичному столі за допомогою портальнихзнімків (прямого та бокового).

Висновки. У результаті дослідження розробленіметоди топометричної підготовки та комп’ютерногопланування, які дозволяють забезпечити якісне опро-мінення вогнища при раку органів малого таза тазменшити дозове навантаження на критичні органи.

ПЕРИМЕЗЕНЦЕФАЛЬНИЙ СПОНТАННИЙКРОВОВИЛИВ

Маховський С.В., Робак О.П., Робак К.О.,Гетьман О.М., Бондарчук Т.І.,

Медведовська Ю.В.ДУ « Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України »,


У 95% випадків спонтанного перимезенцефаль-ного крововиливу останній має неаневризматичнепоходження. Лише в 5% випадків джерелом субарах-ноїдальної геморагії є артеріальні аневризми вертеб-робазилярного басейну.

Мета роботи. Визначити КТ-ознаки та можливупричину перимезенцефальних субарахноїдальнихкрововиливів.

Матеріали та методи. Нами проаналізовано клі-нічний метеріал 38 хворих із діагнозом нетравматич-ного перимезенцефального САК. Усім хворим вико-нана нативна МСКТ та МСКТ – АГ, 5 – МРТ, 4 – ЦСА.

Результати та обговорення. САК локалізувавсяв перимезенцефальній цистерні та медіальній цис-терні мосту, нерідко поширювався в міжпівкульнуборозну та сильвієві борозни. Інколи спостерігаласяседиментація у задніх рогах бокових шлуночків, безявних ознак внутрішньошлуночкової кровотечі. На КТліквор допереду від мосту та перимезенцефальнобув гіперденсивним. При МРТ на Т1 З3 сигнал відСМР навколо мосту та ніжок мозку був від ізо- догіперінтенсивного, на Т2 ЗЗ — ізогіпоінтенсивним, наТ2* GRE — гіпоінтенсивним. При виконанні МСКТ – АГ джерел кровотечі не виявлялося.

Висновки. За наявності вказаних ознак та відсут-ності ідентифікації джереда кровотечі при виконанні


МСКТ – АГ відпадає необхідність ЦСА для підтвер-дження діагнозу «перимезенцефальний неаневриз-матичний САК».

РАДІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЕНЦЕФАЛІТУ РАСМУССЕНА

Медведовська Ю.В., Робак О.П., Костюк К.Р.,Чебурахін В.В., Бунякін В.М.

ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,


Вступ. Енцефаліт Расмуссена — рідкісне хроніч-не, прогресуюче захворювання, яке проявляєтьсярезистентною епілепсією, вогнищевими неврологіч-ними порушеннями та когнітивними розладами, приякому зазвичай уражається одна гемісфера головно-го мозку. Уперше був описаний у 1958 році амери-канським нейрохірургом T. Rasmussen, який протя-гом 35 років спостерігав 51 випадок. На сьогоднізагальноприйнятим рівнем захворюваності вважа-ється від 0 до 18 випадків на 100 000 населення.Хворіють в основному діти або молоді дорослі.Етіологія захворювання на сьогодні невідома, існу-ють припущення щодо вірусного генезу, автоімунно-го ураження, сприяння імуногенетичних факторів.Характерний початок після перенесеного інфекцій-ного захворювання.

Мета роботи. Виявити та дослідити особли-вості візуалізаційних ознак перебігу енцефалітуРасмуссена.

Матеріали та методи. Матеріалами для дослід-ження стала динаміка результатів візуалізації пацієн-тів, що звернулися в Інститут нейрохірургії за період з2003 по 2018 рік, яким було встановлено енцефалітРасмуссена. Серед них 6 дітей та 1 дорослий.Пацієнтам було виконано МРТ, СКТ, ЕЕГ, ОФЕКТ.

Результати та їх обговорення. У всіх хворих приМРТ-обстеженні була виявлена ділянка гіперінтен-сивного МР-сигналу на Т2 ЗЗ та FLAIR, ізо-слабко-гіпоінтенсивного на Т1 ЗЗ, без чітких контурів, непра-вильної форми, субкортикально та в проекції білоїречовини лобної, скроневої чи тім`яної ділянок (у всіхвипадках уражена ділянка в межах однієї гемісфери)з атрофічними змінами та ознаками їх прогресуванняв динаміці. При СКТ-обстеженні, відповідно, візуалі-зувалась гіподенсивна ділянка без чітких контурів.При проведенні перфузійної ОФЕКТ відмічаласьділянка різкого зниження перфузії. У 5 випадках хво-рим була виконана функціональна гемісферотомія, в1 випадку – мультилобарна резекція, 1 пацієнт не бувоперований. Після гемісферотомії у 4 із 5 хворих епі-лептичні напади припинились, в 1 випадку залиши-лись поодинокі аури.

Висновки. Енцефаліт Расмуссена – рідкісне, про-гресуюче захворювання, що характеризується поши-реним (або дифузним) ураженням однієї гемісфериголовного мозку, фармакорезистентною епілепсією,

контрлатеральною геміплегією та прогресуючимипсихічними розладами. Етіологія та патогенез захво-рювання до кінця не досліджені і потребують подаль-шого вивчення. Обізнаність та знання даної патології,у свою чергу, дозволить полегшити його перебіг тазапобігти його прогресуванню.

ЗНАЧЕННЯ ПРОМЕНЕВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ДІАГНОСТИЦІ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ

СТОПИ В ПРАКТИЦІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Мирончук Л.В., Олефіренко О.В.ДУ «Український державний науково-дослідний

інститут медико-соціальних проблем інвалідностіМОЗ України»,

Дніпро, Україна

Вступ. Захворюваність на цукровий діабет на сьо-годні є глобальною медико-соціальною проблемою.Розвиток пізніх ускладнень цукрового діабету зумов-лює суттєве зниження якості життя, втрату працез-датності, зменшення на 10-30% тривалості життя, під-вищення у 2-3 рази смертності хворих. Показник пер-винної інвалідності населення України серед доросло-го населення за 2017 рік за нозологічною формою«цукровий діабет» становить 4637 осіб, що відповідає3,4%; серед населення працездатного віку — 3,12%.Особливості контингенту інвалідів унаслідок цукрово-го діабету є наявність у них переважно важкої формизахворювання (67,7%). Визначено, що у 15% пацієн-тів утворюються виразки стопи протягом життя таприблизно 14-24% хворим цієї категорії доведетьсявдатися до ампутації. До 85% ампутацій можна запо-бігнути при ранньому виявленні гнійно-некротичнихускладнень. Згідно з визначенням ВООЗ, синдромдіабетичної стопи (СДС) — стан, визначений як«виразкування стопи (дистальніше кісточки та вклю-чаючи кісточку), пов’язане з нейропатією та різнимиступенями ішемії та інфекції». Трофічні виразки стопявляють собою найбільш частий прояв СДС і більшеніж у половині випадків призводять до важких гнійно-некротичних ускладнень. Усім пацієнтам із наявністюінфекційної виразки стопи проводиться рентгеногра-фія з метою виявлення кістково-запальних змін, наяв-ності «газу» у м`яких тканинах. Значущі ознаки проме-невої візуалізації впливають на алгоритм подальшоїхірургічної тактики лікування та полягають в основіпринципів стандартизації медико-соціальної експер-тизи пацієнтів.

Мета. Об`єктивізувати ознаки променевої візуалі-зації синдрому діабетичної стопи за допомогою циф-рової поліпозиційної рентгенографії з метою подаль-шого впровадження алгоритму діагностики в практи-ку медико-соціальної експертизи.

Матеріали та методи. За період з червня 2017 ро-ку по листопад 2018 року в рентгенодіагностичномукабінеті клініки інституту було обстежено 21 пацієн-та, які перебували на стаціонарному лікуванні в


хірургічному відділенні з приводу ускладненогоперебігу цукрового діабету 2-го типу та були направ-лені на обстеження з метою діагностики деструктив-них змін кісткової структури. Усі пацієнти протягомтривалого часу (10±5 років) спостерігались за міс-цем проживання з приводу діабетичної остеоартро-патії. На момент обстеження тільки один пацієнт немав трофічної виразки стоп та гомілки. За 7±5 днівдо госпіталізації всім пацієнтам проводилась кон-векційна рентгенографія відповідно до зони патоло-гії, що було надано для оцінки та порівняння.Середній вік пацієнтів становив 63±5 років, чоловіки80%, жінки — 20%. Усіх пацієнтів було розподіленона три групи: І група – 21 особа, оцінювались ознакиза даними конвекційної рентгенографії; ІІ група –пацієнти (21), яким додатково проводилась цифро-ва рентгенографія стопи та/або гомілки у двох про-екціях стандартно відповідно до локалізації виразки;ІІІ група – 21 пацієнт, яким додатково було виконаноза оригінальною методикою, розробленою та впро-вадженою в роботу клініки інституту, цифрову полі-позиційну рентгенографію відповідно до місця лока-лізації трофічної виразки, а також додатково рентге-нограми із захватом суміжних суглобів для порівнян-ня з протилежною кінцівкою.

Результати досліджень. Згідно з інтерпретаці-єю результатів проведеного обстеження, у пацієнтівІІІ групи було діагностовано найбільшу кількість такихрентгенологічних ознак: остеолітична деструкція кіс-ток стопи, кісток гомілки (ОД) — 8; періостит кістокгомілки (П) — 3; остеомієліт кісток стопи (ОМ) — 6;ізольована діабетична остеоартропатія (ОАП) безтрофічної виразки стопи (резорбція горбистостейдистальних фаланг, ампутаційний дефект, дифузнийостеопороз) — 7, із них в 1 пацієнта – 3 ознаки; у 2-ххворих по 2 ознаки, загальна кількість виявленихознак – 24. У пацієнтів ІІ групи кількість виявленихознак становила 18 (ОД — 6 пацієнтів; П — 2; ОМ — 6;ОАП — 4), що на 6 ознак менше, ніж у пацієнтів ІІІгрупи. У І групі за інтерпретацією рентгенографічногоархіву в динаміці захворювання синдрому діабетич-ної стопи визначено всього 13 ознак (ОД — 4; П — 1;ОМ — 6; ОАП — 4), що становить на 11 виявленихознак менше порівняно з хворими ІІІ групи та на 6ознак менше, ніж у хворих ІІ групи.

Висновки. Пацієнти ІІІ групи мали найбільшу кіль-кість рентгенологічних ознак, які відносяться до син-дрому діабетичної стопи, визначені за розробленоюметодикою – цифровою поліпозиційною рентгено-графією та впровадженою в роботу клініки інституту.Променева візуалізація є значущою в підвищенніреабілітаційного потенціалу пацієнтів, що покращуєякість життя хворих при обмеженні життєдіяльності, атакож для винесення експертного рішення в практицімедико-соціальної експертизи.

ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ ПЛЕЧОВОГО

СУГЛОБА ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯРОТАТОРНОЇ МАНЖЕТИ ПЛЕЧА

Михальченко О.М., Євсєєнко В.Г.Клінічна лікарня « Феофанія» ДУС,


Вступ. Хірургічне лікування пошкоджень ротатор-ної манжети плеча наразі є основним способом доповноцінного відновлення функції плечового сугло-ба. Успіх оперативного лікування може бути прогно-зованим завдяки проведенню на доопераційномуетапі магнітно-резонансної томографії плечовогосуглоба з оцінкою варіантів пошкодження сухожилківта ступеня дегенерації м’язів ротаторної манжетиплеча. Точна оцінка ступеня атрофії надостьовогом’яза є вагомим елементом для визначення можли-востей результативності артроскопічного відновлен-ня цілісності сухожилка надостьового м’яза привеликих та масивних пошкодженнях, однак такийпараметр потребує детального вимірювання з вико-ристанням певних алгоритмів обрахунку.

Мета. Визначити кореляційний зв’язок таких фак-торів, як розмір розриву та зміщення сухожилканадостьового м’яза, ступінь атрофії та жирової деге-нерації надостьового м’яза плеча на доопераційномуМРТ, для оцінки можливостей повноцінного віднов-лення функції плечового суглоба після оперативноголікування.

Матеріали та методи. Ретроспективно прове-дено аналіз доопераційного МРТ плечового суглобау 47 пацієнтів. МРТ-дослідження проводилось на 1,5 Ттомографі Espree фірми «Сіменс» із застосуваннямспеціальної поверхневої котушки. Також ретроспек-тивно проведено перегляд та оцінку МР-дослідженьпацієнтам, які перенесли артроскопію плечового суг-лоба, з повним або частковим анатомічним віднов-ленням ротаторної манжети плеча при великих тамасивних розривах (більше ніж 3 см у довжину). МРТплечового суглоба була оцінена лікарем-рентгено-логом та ортопедом-травматологом. Математичнівиміри ступеня пошкодження проводились у коро-нальній і сагітальній площинах. Для оцінки ступеням’язової атрофії запропоновано провести обрахунокза методом Zanetti на 3 рівнях : 1) надостьова ямка нарівні вирізки лопатки; 2) +20 мм від вирізки лопаткимедіанно; 3) на рівні надсуглобового горбка сугло-бової западини лопатки. У подальшому ми оцінювалирозміри розриву сухожилка надостьового м’яза всагітальній та корональній площинах на PD-WI та Т1-WI. Розміри розриву сухожилка інтраопераційновимірювались у двох перпендикулярних площинах.Порівнювались артроскопічні дані з даними МРТ заспіввідношенням розмірів розриву сухожилка таступенем атрофії надостьового м’яза. Ці показникивизначені як предиктори оцінки можливостей анато-мічного відновлення ротаторної манжети плеча.Контрольну групу становили 20 пацієнтів без розри-вів та атрофії м’язів за даними МРТ та артроскопії.


Результати. Оцінено ступінь анатомічного тафункціонального відновлення ротаторної манжетиплеча через 6 та більше місяців після проведенняоперативного втручання. Контрольне МРТ плечовогосуглоба виконувалось аналогічно до передоперацій-ного дослідження. Розміри пошкодження були під-тверджені під час артроскопічної операції у всіх паці-єнтів. У 13 (28,3%) пацієнтів виявлено малі пошко-дження з ознаками початкової атрофії надостьовогом’яза. У 19 (41,3%) серед обстежених хворих надоопераційному етапі були виявлені середні розривисухожилка надостьового м’яза (за класифікацієюCofield), які поєднувалися з II ступенем м’язової атро-фії (за класифікацією Goutallier et al.). У 14 (30,4%)хворих виявлено середні та масивні пошкодження,на тлі III-IV ступеня м’язової атрофії. У 85,7% пацієнтівцієї групи оперативне втручання не привело доповного анатомічного та, відповідно, функціонально-го відновлення, та при контрольних МРТ були вияв-лені повторні пошкодження сухожилка надостьовогом’яза. У 36 (48%) пацієнтів великі пошкодження булипоєднані з I-II ступенем м’язової атрофії та на пост-операційних МРТ демонстрували збережену ціліс-ність відновленого оперативним втручанням сухо-жилка. Клінічно функція в суглобі була відновлена.

Висновки. Оцінка кореляції розмірів розривусухожилка надостьового м’яза та ступеня атрофії іжирової дегенерації м’яза на доопераційному МРТ єважливими факторами, що об’єктивно демонстру-ють прогноз запланованого оперативного лікування.Використання оптимізованих МРТ-протоколів із піс-ляпроцесинговою кількісною оцінкою даних змін єважливими предикторами для оцінки можливостейанатомічного та функціонального відновлення пле-чового суглоба.

РІДКІСНИЙ ВИПАДОК ШВАННОМИ БЛОКОВОГО НЕРВА

Набойченко А.Г., Робак О.П., Федірко В.О.,Робак К.О., Маховський С.В., Гарматіна О.Ю.

ДУ « Інститут нейрохірургії ім. акад.А.П. Ромоданова НАМН України »,


Шваннома блокового нерва трапляється доситьрідко. За останні 25 років в Інституті нейрохірургіїбуло прооперовано лише 2 хворих на шванному ІVчерепно-мозкового нерва.

Мета роботи. Визначити радіологічні симптомишванноми блокового нерва та можливість її дифе-ренціальної діагностики.

Матеріали та методи. Хворій 54 років зі скарга-ми на диплопію виконана МСКТ, МСКТ — АГ, МРТ ізпідсиленням.

Результати та обговорення. На нативних МСКТвиявлено об’ємне ураження в ділянці правої ніжки таверхньої частини мосту зниженої щільності, без чіт-ких меж. Після підсилення щільність вогнища неод-норідна, сягає 56 одиниць Хаунсфілда, межі більш

виразні, утворення прилягає до краю намету мозоч-ка, зливаючись з його зображенням. На КТ – АГмагістральні артерії не залучені.

На МРТ – чітко відмежоване, однорідне, вузловеновоутворення, що компремує стовбурові відділимозку, однорідно інтенсивно підсилюється. Диферен-ційний ряд складався з невриноми V нерва, менінгіо-ми краю намету мозочка, гангліогліоми та первинноїлімфоми. Розгляд вказаних уражень мав значеннядля вибору тактики лікування та операційного досту-пу. Хірургічне втручання було виконано ретросигмої-дальним доступом із тотальним видаленням шванно-ми блокового нерва.

Висновки. Для діагностики шванноми блоковогонерва доцільне використання декількох методів ней-ровізуалізації та клініко-рентгенологічне співстав-лення.

КПКТ У ДІАГНОСТИЦІ ТРАВМАТИЧНИХПОШКОДЖЕНЬ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Нестуля К.І., Васько М.Ю. Українська медична стоматологічна

академія, Полтава, Україна

Згідно зі статистичними даними, переломи ниж-ньої щелепи (ПНЩ) становлять від 85 до 90% середусіх переломів кісток щелепно-лицевої ділянки.Серед хворих зі переломами щелеп 83,7% станов-лять пошкодження нижньої щелепи, 8% — верхньої,8,3% — обох щелеп. До того ж у 67-82% випадківПНЩ локалізуються в межах зубного ряду і, відповід-но, є відкритими. Основними причинами їх виникнен-ня є побутові та дорожно-транспортні пригоди. Такачастота пошкоджень нижньої щелепи зумовлена їїанатомічними особливостями, більш висунутимположенням щодо інших кісток обличчя. Встанов-лено, що переломи нижньої щелепи частіше трапля-ється у людей молодого працездатного віку, що ста-новить собою значну соціально-економічну пробле-му. У такому випадку адекватне своєчасне обстежен-ня таких хворих сприятиме ефективному лікуваннюта складанню прогнозу перебігу репаративних про-цесів травмованих кісткових структур нижньої щеле-пи, вибору індивідуальних схем лікування пацієнтів,запобіганню небажаним ускладненням. На сьогоднідля візуалізації ПНЩ досліджується застосуванняконусно-променевої комп'ютерної томографії, яка,будучи малодозовим методом і маючи надзвичайнозручне для аналізу діагностичних зображень про-грамне забезпечення, володіє всіма перевагамимультиспіральної комп'ютерної томографії, однакможливості її щодо ПНЩ до кінця ще не вивчені.

Тому метою нашого дослідження стало вивченняможливостей конусно-промененевої комп’ютерноїтомографії для первинної діагностики переломівнижньої щелепи.

Матеріал і методи дослідження. Конусно-про-мененеву комп’ютерну томографію виконано 63 паці-єнтам із переломами нижньої щелепи, із них 54 (85,7%)чоловіки, віком від 19 до 63 років та 9 (14,3%) жінок


віком від 32 до 57 років. Дослідження проводили наапараті PAX-ZENIT 3D за стандартними методиками.Проводили оцінку локалізації, характеру переломів,наявності скалок та зміщень відломків.

Результати досліджень та їх обговорення. Заданими проведених обстежень одинарні переломидіагностовано у 56,7% пацієнтів, подвійні — у 39,4%пацієнтів, множинні – у 3,9%. Одинарні переломи убільшості випадків (68,6%) виявлялися в ділянці кутівта відростків щелеп. Подвійні переломи частіше(59,3%) визначалися в зоні ікол і відростків та ікол ікута нижніх щелеп. Щодо локалізації, то 72,3% пере-ломів становили пошкодження тіла нижньої щелепи.Слід відмітити, що переломи в проекції тіла нижньоїщелепи в межах зубного ряду діагностуються як від-криті, адже слизова оболонка при зміщення відлом-ків розривається разом з окістям, при цьому лініяперелому сполучається з порожниною роту.Переломи гілки нижньої щелепи, що виявлялися у17,2%, зазвичай закриті. У разі осколкових перело-мів КЛКТ візуалізувала навіть найменші з них, чітковиявляючи при цьому і зміщення відломків.

Висновок. Таким чином, конусно-променевакомп’ютерна томографія є високоінформативниммалодозовим методом дослідження переломів ниж-ньої щелепи, що дозволяє детально діагностуватиступінь травматичного пошкодження нижньої щеле-пи з метою ранньої діагностики. Перспективнимпостає подальше дослідження можливостей КПКТдля оцінки ефективності проведеного лікування.

СЦИНТИГРАФІЯ З 99mTc-MIBI В ТОПІЧНІЙДІАГНОСТИЦІ АДЕНОМ

ПАРАЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МНОЖИННИМИ

ФОРМАМИ ПЕРВИННОГОГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ

Новерко І.В., Кундін В.Ю., Сатир М.В.Державна установа «Інститут серця МОЗ

України», Київ, Україна

Вступ. Рання діагностика та своєчасне хірургічнелікування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) зали-шається актуальною проблемою сучасної ендокри-нології. ПГПТ найчастіше трапляється у вигляді солі-тарної аденоми (80-85% випадків), іноді у виглядімножинних аденом (10-15%), рідше виявляєтьсякарцинома паращитоподібної залози (ПЩЗ) (<1%).Поширеність полігландулярного ГПТ у вигляді мно-жинних аденом та гіперплазій становить від 7 до33%, що залишає відкритим питання можливостейдоопераційної диференційної діагностики солітарно-го та полігландулярного ураження ПЩЗ при ПГПТ.

Сцинтиграфія з 99mTc-MIBI є найбільш специфіч-ним методом візуалізації ПЩЗ при ГПТ. Додатково вскладних клінічних випадках застосовують ОФЕКТ/КТ.Показаннями є персистуючий або рецидивний ГПТ,підозра на атипову локазізацію ПЩЗ (інтратиреоїдну,

ретростернальну, ретротрахеальну, медіастиналь-ну), ектопію в середостіння або ділянку шиї, якунеможливо детально візуалізувати за допомогоюУЗД та планарної сцинтиграфії. Перевага ОФЕКТ/КТз 99mTc-MIBI полягає в тому, що вона дозволяє отри-мати серію топографічних зрізів частини тіла, щозначно підвищує точність та наочність діагностики,чутливість її перевищує 90%.

Метою нашої роботи було вивчення можливос-тей, переваг та недоліків передопераційної топічноїдіагностики аденом ПЩЗ сцинтиграфічним методому пацієнтів із солітарними та множинними формамиПГПТ.

Об’єкт і методи дослідження. СцинтиграфіюПЩЗ з 99mTc-MIBI було проведено 533 пацієнтам ізПГПТ, із них жінки – 486 (91,2%), чоловіки – 47 (8,8%),середній вік – 52,0±28,0 років (24-80 років).Додатково 21 (3,9%) хворому було виконаноОФЕКТ/КТ. Дослідження проводили на гамма-камеріInfinia Hawkeye (GE). 99mTc- MIBI, приготований згід-но з інструкцією виробника (Polatom, Польща), вво-дили активністю 370-555 МБк болюсно в ліктьовувену. Через 10 хв після ін’єкції (рання фаза дослід-ження), 120 та 180 хв після ін’єкції (пізня фаза дослід-ження) пацієнтам виконувалась планарна сцинтигра-фія ПЩЗ у передній проекції. Також через 180 хвпісля ін’єкції (відразу після пізньої фази дослідження)усім пацієнтам виконували оглядову сцинтиграфіюгрудної порожнини, відразу після якої окремим паці-єнтам була виконана ОФЕКТ/КТ.

Результати та їх обговорення. У 457 (85,7%)пацієнтів сцинтиграфічно були діагностовані патоло-гічні зміни ПЩЗ, із них у 419 (78,6%) — одиночні аде-номи та гіперплазії ПЩЗ, у 31 (5,8%) – подвійні аде-номи та гіперплазії ПЩЗ та в 7 (1,3%) – потрійні аде-номи ПЩЗ. При цьому у 58 (16,3%) пацієнтів ділянкигіперфіксації РФП у проекції ПЩЗ були виявлені лишена пізніх фазах дослідження та на оглядовій сцинтиг-рамі грудної порожнини, що могло бути спричине-ним межуванням аденоми ПЩЗ безпосередньо з ЩЗабо інтратиреоїдно.

У 21 (3,9%) пацієнта визначались ділянки гіпер-фіксації РФП у верхньому, передньому та середньо-му середостінні, цим пацієнтам додатково було вико-нано ОФЕКТ/КТ грудної порожнини, у результаті булопідтверджено наявність та встановлено точну локалі-зацію раніше виявлених атипово розташованих аде-ном ПЩЗ.

У 76 (14,3%) пацієнтів ділянок патологічної фікса-ції РФП у проекції щитоподібної залози, шиї та груд-ної порожнини, виявлено не було. Отримані негативнірезультати можуть бути пов’язані з малими розміра-ми та невеликою масою уражених ПЩЗ або зі зниже-ною їх метаболічною активністю чи оксифільнимвмістом аденоми. Крім того, можливими факторами,що пояснюють негативні отримані результати, є зни-ження чутливості (до 61%) та специфічності (до 84%)сцинтиграфії у пацієнтів із полігландулярним уражен-ням ПЩЗ та супутнім багатовузловим зобом в анам-незі, а також у пацієнтів із гіперплазіями ПЩЗ.


Висновок. Сцинтиграфія з 99mTc-MIBI є чутли-вим, специфічним та неінвазивним методом топічноїдіагностики патологічно змінених ПЩЗ при ГПТ, адодаткове застосування технології ОФЕКТ/КТ дозво-ляє отримувати гібридні зображення функціональнихта анатомічних об'єктів, які покращують інтерпрета-цію результатів дослідження, та дає змогу більшточно встановити локалізацію ПЩЗ у складнихвипадках передопераційної діагностики, а також надоопераційному етапі виявити полігландулярне ура-ження або ектопію ПЩЗ, що дає можливість оптимі-зувати обсяг оперативного втручання.

ОФЕКТ-ДІАГНОСТИКА ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ЗМІН У ПАЦІЄНТІВ У ПРОМІЖНОМУ

ТА ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДАХ ВИБУХОВОЇЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

Новікова Т.Г. 1,2, Ніколов М.О.3, Макеєв С.С.1,2,Щербіна О.В.1, Каджая Н.В.2, Коваль С.С.1,2

1Кафедра радіології НМАПО імені П.Л. Шупика2ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка

А.П. Ромоданова НАМН України»3Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна

Мета. Оцінити ефективність ОФЕКТ із перфузій-ним РФП у комплексній діагностиці церебральнихзмін у пацієнтів у проміжному та віддаленому періо-дах вибухової легкої черепно-мозкової травми.

Матеріал і методи. Обстежено 22 чоловіків ві-ком від 29 до 51 року з постконтузійним синдромом.

Усі пацієнти пройшли комплексне клінічне обсте-ження, що включало нейропсихологічне тестування,ультразвукову діагностику магістральних судин голо-ви (УЗД), магнітно-резонансну томографію (МРТ),енцефалографічне дослідження (ЕЕГ), однофотоннуемісійну комп’ютерну томографію (ОФЕКТ).

ОФЕКТ проводилася на томографічній гамма-камері E. Cam (Siemens) із використанням 99mТс-НМPAO.

Результати. Типовими клінічними висновкамидля хворих, що досліджувались, за даними нейро-психологічного тестування були: посттравматичнийстресовий розлад, тривожно-дистрофічний син-дром, середній та виражений мнестично-когнітив-ний дефіцит. Результати УЗД загалом у групі не від-значали відхилень від норми. При збільшенні проявівознак постконтузійного синдрому відмічається рівно-мірне зниження перфузії півкуль до 35±7 мл/хв/100 г(норма 50-60 мл/хв/100 г) та дифузно-нерівномірнийрозподіл 99mТс-НМPAO корі. При цьому об’ємниймозковий кровотік у півкулях та сегментах ГМ доситьвиразно корелював із кількісними показниками ней-ропсихологічного тестування (r=0,59-0,80). Так,наприклад, при збільшені індексу гіперзбудливостікровотік ГМ теж мав тенденцію до збільшення, алезалишався нижчим від нормальних значень. Цехарактерно для пацієнтів із помірними та виразними

проявами нейродистрофічних змін. У пацієнтів із неви-разними та початковими ознаками нейродистрофіч-них змін подібні кореляційні зв’язки недостовірні.

Висновки. ОФЕКТ із перфузійним РФП дозволяєвизначити зміни церебрального кровотоку у пацієн-тів із постконтузійним синдромом, який стався внас-лідок бойової травми. Встановлено, що результатиОФЕКТ-дослідження корелюють із результатаминейропсихологічного тестування. ОФЕКТ у таких хво-рих є більш інформативним, ніж МРТ та УЗД магіс-тральних судин, у виявленні патологічних змін, количіткі морфологічні порушення не визначаються.

Ключові слова: легка бойова нейротравма,постконтузійний синдром, перфузійна ОФЕКТ, уль-тразвукова діагностика магістральних судин голови(УЗД), 99mТс-НМPAO, головний мозок.

ОЦІНКА ФРАКЦІЇ ЖИРУ ЯК КІЛЬКІСНИЙПОКАЗНИК ПРИ МРТ-ДОСЛІДЖЕННІ ВСЬОГОТІЛА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МЕТАСТАТИЧНОЮ ФОР-

МОЮ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИОмельченко О.М., Закоморний О.С.,

Мироняк Л.А., Рогожин В.О.Онко Консалтинг Центр, Київ, Україна

Вступ. Широко застосовувана оцінка дифузійно-зважених зображень у протоколах МРТ усього тіламає обмеження у виявленні остеобластних метаста-зів. Нами запропоновано розширений протокол зоцінкою фракції жиру за протонною щільністю, Т1 ЗЗ,Т2 ЗЗ, STIR, ADC для кількісної та якісної оцінкиметастатичного ураження тіла у пацієнтів із метаста-тичною формою раку передміхурової залози.

Методи. МРТ-дослідження всього тіла було про-ведено групі пацієнтів, до складу якої увійшло 5 чоло-віків (віком 55-78 років) з аденокарциномою передмі-хурової залози. Дослідження було проведено з вико-ристанням 1.5T TOSHIBA Vantage Titan. Протоколдослідження складався із сканування дифузійно-зва-жених зображень, дослідження хребта Sag T2W, T1Wand STIR та дослідження тіла Cor T2W FSE, Cor T2WSTIR, Ax T2W FASE, AX T1W DIXON WFS. Було проана-лізовано якісні характеристики інстенсивності МР-сигналу на T1W, T2W and DWI зображеннях, а такожкількісні характеристики ADC та фракції жиру. Дляаналізу було застосовано програмне забезпеченняOlea Sphere 3.0 (Olea, Франція).

Результати. Було виявлено остеобластні метас-тази, що підтверждувалось даними остеосцинтигра-фії. Було виявлено гіпоінтенсивний МР-сигнал уділянках вищеописаних знахідок на Т2 ЗЗ та Т1 ЗЗ.Склеротичні метастази не візуалізувалися на дифу-зійно-зважених зображеннях, хоча чітко візуалізува-лися на Т1 та Т2 ЗЗ. Зважаючи на складнощі візуалі-зації дифузійно-зважених зображень, було складновиміряти показник ADC. Водночас, використовуючидані T1W DIXON WFS, було виміряно показники фрак-ції жиру за протонною щільністю, які в ділянках


метастатичного ураження становили 32,5, а в кістко-вій тканині — 16,6.

Висновки. Оцінка фракції жиру за протонноющільністю може бути використана в протоколах МРТусього тіла у пацієнтів із метастатичною формою ракупростати.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ«АТИПОВИХ» ПОЗАЛІКАРНЯНИХ ПНЕВМОНІЙ

У ДІТЕЙ ІЗ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

ЗА ДАНИМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇПальчик С.М., Вороньжев І.О.,

Сергеєв Д.В., Пуляєв С.А.Харківська медична академія післядипломної

освіти, Харків, Україна

Вступ. Діагностика пневмоній у дітей із недифе-ренційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ)є серйозною проблемою сучасної медицини череззростання частоти пневмоній з атиповим та реци-дивним перебігом. Пневмонії, викликані хламідіямита мікоплазмами, мають клінічні симптоми, відміннівід типових запальних процесів у легенях, а такожсуперечливі дані при проведенні рентгенографіїорганів грудної клітки (ОГК), що може ускладнюватиїх діагностику та потребує проведення комп’ютерноїтомографії (КТ) ОГК.

Мета: визначити особливості променевої карти-ни «атипових» позалікарняних пневмоній, викликаниххламідіями та мікоплазмами, у дітей із НДСТ за дани-ми КТ.

Матеріал і методи. Проведений ретроспектив-ний та проспективний аналіз історій хвороби таданих променевих дослідження ОГК 53 дітей із діаг-нозом «негоспітальна пневмонія» віком від 13 до 18років із НДСТ. За показаннями частині пацієнтів(43,3%) була виконана КТ. Діагноз був верифікова-ний повним клініко-лабораторним обстеженням.

Результати. У 41,5% випадків у хворих етіологіч-ним фактором пневмонії стала атипова бактеріальнаінфекція (Chlamydia та Mycoplasma pneumoniae). Нарентгенограмах вони характеризувались мінімаль-ними змінами або їх суперечливістю в першу добу тасупроводжувались розвитком синдрому бронхіаль-ної обструкції. На КТ переважно визначалась такавізуальна картина — у перші дні, переважно цен-трально та базально розміщені зони інтерстиціальноїінфільтрації за типом «матового» скла з підсиленнямлегеневого рисунка, при несприятливому перебігупроцесу (40,9%) – збільшення розміру зон «матово-го» скла та формування ділянок консолідації. Присприятливому (59,1%) — інволюція зон консолідації і«матового скла» із відновленням нормальної легене-вої структури або формуванням фіброзу. Затяжнийперебіг захворювання відзначався у 31,8%, прицьому спостерігалась інволюція змін через 35-40 дібіз формуванням фіброзних змін у легенях, утворен-ням повітряних порожнин.

Висновки. Пневмонії, викликані хламідіями,мікоплазмами, переважно мають клінічні симптомита рентгенологічні прояви, відмінні від типовихзапальних процесів у легенях. Комп’ютерна томогра-фія дозволяє підвищити точність діагностики «атипо-вих» позалікарняних пневмоній і визначитися зподальшою тактикою клінічного ведення даної групихворих та попередити розвиток ускладнень.

МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ДІАГНОСТИЦІ ПЕРВИННОГО

ТА ВТОРИННОГО УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ Петриченко Л.О., Балашова О.І., Кічик Д.В.,

Сало М.О., Петриченко О.М. КЗ «Клінічний онкологічний диспансер» ДОР,

Дніпро, Україна

Вступ. Введення високотехнологічних апаратнихметодик розширило можливість методів візуалізації вдіагностиці патології легень. Проте, морфологічнаверифікація залишається основою формуванняонкологічного діагнозу. На сьогодні для адекватноїдіагностики та планування подальшого лікуваннянеобхідна достатня кількість матеріалу для визначен-ня гістологічного підтипу пухлини та проведеннямолекулярно-генетичних досліджень. За данимиметааналізів та власного досвіду, легені є органом,в який метастазують близько 70-80% злоякіснихновоутворень. Трансторакальна трепан-біопсія (ТТБ)дає відповідь про походження вторинного вузла якпри синхронних, так і метахронних раках.

Мета дослідження. Підвищення якості доопера-ційної діагностики периферичного раку легень, Mtsвузлів у легені та по плеврі шляхом використаннятрансторакальної трепан-біопсії під контролемкомп’ютерної томографії.

Матеріали та методи. За період 2017-2018 рр.на базі закладу «Клінічний онкологічний диспансер»ДОР було виконано 24 ТТБ у 22 пацієнтів під контро-лем КТ із подальшими гістологічним та цитологічнимдослідженнями у 5 пацієнтів із множинною локаліза-цією первинного онкологічного захворювання (присинхронних та метахронних раках). Розмір дослі-джуваних вузлів та утворень варіював від 10 мм до60 мм, глибина залягання яких від 0 до 55 мм відпарієнтальної плеври. Усі дослідження виконувалисьза допомогою комп’ютерного томографа ToshibaAquilion 16’. Біопсія виконувалась голками діамет-ром 18G.

Результати досліджень та їх обговорення. Увсіх досліджуваних 22 пацієнтів була отримана вери-фікація, із них у 2 пацієнтів проводилась неодноразо-во у зв`язку з малими розмірами вузла та з особли-вістю розташування об`єкту. У 68% досліджуванихбуло виявлено продовження основного процесу; у27% виявлена друга локалізація (метахронний рак), у5% — доброякісні новоутворення (гамартома, фіб-розна солітарна пухлина), не пов`язані з онкологіч-


ним процесом. Ускладнення: у 2 пацієнтів під часпроведення ТТБ виник обмежений пневмоторакс; у 3 пацієнтів – локальні мікрокрововиливи та перифо-кальний набряк легеневої тканини навколо досліджу-ваного вузла. Мета рентгенолога — правильно обра-ти об’єкт у легенях, що має найменшу відстань відпарієнтальної плеври, взяття біопсії якого матимепрогнозовано найменшу імовірність ускладнень(топографія судин та бронхів, наявність порожнинрозпаду), обрати найзручніше укладання для лікаря-хірурга та пацієнта.

Висновки. Застосування трепан-біопсії легень ізподальшим гістологічним та цитологічним дослі-дженням матеріалу має велике значення в діагности-ці вузлів та утворень у легенях. Методика надійна,має велику точність та супроводжується нетяжкимиускладненнями. Отримання зразків пухлинної ткани-ни дозволяє проводити молекулярно-генетичнідослідження сучасного рівня та індивідуалізуватитактику лікування хворих. Трансторакальна біопсіяповинна частіше використовуватися в діагностиціпериферичних утворень органів грудної клітки длявстановлення правильного діагнозу та проведеннясвоєчасного лікування.

КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ УТВОРІВ СЕЛЯРНОЇ ДІЛЯНКИ

Похилевич Г.MD Anderson Cancer Center,

відділення діагностичної радіології

Вступ. Селярна ділянка є анатомічно складноюзоною, для якої характерними є низка пухлинних,запальних, вроджених і судинних захворювань.Встановлення диференційного діагнозу між цимирізними за етіологією ураженнями може бути склад-ним завданням. Тому обстеження патологічно зміне-ної ділянки має включати детальну візуалізацію, атакож ендокринологічне, офтальмологічне та невро-логічне тестування.

Наданий огляд характеристик візуалізації та клі-нічних проявів захворювань, виявлених у селярнійзоні, буде корисним для радіологів при встановленнідиференційного діагнозу.

Матеріали та методи. Стандартний протоколМР-візуалізації гіпофіза і селярної ділянки повиненскладатися з Т1- і Т2-зважених зображень у коро-нальній та сагітальній площинах (товщина зрізу 3 мм,FOV = 16x16). Парамагнітну контрастну речовинувводять внутрішньовенно в стандартній дозі 0,1 мл/кг,постконтрастні T1-зважені зображення плануютьтакож у корональній і сагітальній площинах.

МРТ дозволяє візуалізувати анатомічні деталігіпофіза, лійки, параселярних структур (кавернознісинуси, клиноподібні пазухи, супраселярні цистерни)та зорового перехрестка.

Результати. За допомогою МРТ можна з упев-неністю і точністю описати характеристики візуалі-

зації вогнищ ураження в селярній ділянці — форму,розмір, розташування, ступінь інфільтрації. Однакіснують деякі проблеми, з якими МРТ на сьогодністикається: оцінка ступеня інвазії твердої мозковоїоболонки, погана візуалізація кальцифікатів і недос-татнє розпізнавання змін компактної кістки. Слідтакож розглянути альтернативні/додаткові методивізуалізації (КТ, протонна МР-спектроскопія, фтор-18-фтордезоксиглюкоза — позитронна емісійнатомографія, однофотонна емісійна комп'ютернатомографія).

Висновок. Встановлення правильного діагнозу впацієнтів із захворюваннями гіпофіза має великезначення, оскільки такі ураження можуть значнопогіршити якість життя пацієнтів. Через велику кіль-кість патологічних процесів у ділянці турецького сідлаз різними клінічними та радіологічними проявами,детальні знання патологічних уражень цієї ділянки єобов'язковими для правильної діагностики та веден-ня пацієнтів.

ВИКОРИСТАННЯ ТОМОСИНТЕЗУ У СТРУКТУРІ РЕНТГЕНОДІАГНОСТИЧНИХ

ОБСТЕЖЕНЬ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ЦЕНТРУ РАЙОНУ

Пугач М.І.1, Вербицька С.В.1, Косенко М.О.2, Косенко Е.М.3

1КНП «КДЦ», Київ, Україна 2ТОВ «СДС», Київ, Україна

3КЗ КОКЛ, Київ, Україна

Вступ. Рентгенодіагностика за весь час існуван-ня і до сьогодні не втратила своєї значущості середметодів первинної діагностики. За умов реформиохорони здоров’я та формування нової моделі пер-винної медико-санітарної допомоги рентгенодіаг-ностику у новій структурі необхідно зберегти і розви-вати, впроваджувати нові технології, у тому числірозробки вітчизняних виробників НВО «Телеоптик»,КВО «Медапаратура» – томосинтез, для підви-щення ефективності діагностики, що скоротить часдо надання спеціалізованої високо кваліфікованоїдопомоги. Томосинтез – технологія рентгенівськоївізуалізації внутрішньої будови та патологічних зміну тілі людини з використанням принципу лінійноїтомографії та наступного комп’ютерною обробкоюрентгенівських зображень із рухомого цифровогоприймача.

Мета – показати можливість забезпечити якіснерентгенодіагностичне обстеження пацієнтів у кон-сультативно-діагностичному центрі (КДЦ) за одинприйом у фахівця шляхом оптимізації використаннянаявного рентгенодіагностичного обладнання тавпровадження нових технологій – томосинтезу (ТС).

Матеріали та методи. На підставі чинних норма-тивних документів та нових технологій у рентгенодіа-гностиці визначено умови підвищення її якості.Проведений аналіз роботи рентгенодіагностичноговідділення (РДВ) КДЦ, експлуатації наявного облад-


нання та освоєння ТС для дообстеження пацієнтівметодом суцільної вибірки за 3 місяці.

Результати досліджень та їх обговоренняПроведено аналіз двох напрямків прийому хворих уРДВ: роботу цифрового флюорографа (ЦФ) та рент-генодіагностичного кабінету (РДК). На ЦФ обстеже-но органи грудної клітки (ОГК) у 2929 осіб, виявленапатологія у 507, із них 72 (14,2%) направлено на ТСдля дообстеження. На РДК обстежено 1348 осіб:голова — 301, верхні кінцівки — 350, хребет — 192,таз — 87, нижні кінцівки — 418. Виявлена патологія у973, із них 88 (9%) направлено на ТС для дообсте-ження. Наявність системи електронного зв’язку міжкабінетами центру дозволяє лікарю-рентгенологупрацювати з даними проведеного обстеження (ЦФ,ЦР, ТС) на одному місці та надіслати отримані дані івисновок лікарю обстеженого пацієнта.

Хворі були обстежені з використанням ТС у деньзвернення. Інформація про результати обстеженняпередається лікарю, який їх направив, по внутрішнійкомунікаційній мережі по закінченні обстеження зусним коментарем, а письмовий висновок після їхоформлення. Перевагою ТС є те, що при мінімальнійдозі променевого навантаження (менша майже у 10 ра-зів порівняно з РКТ), отримана інформація переви-щує дані ЦФ, ЦР і не поступається даним РКТ. Приобстеженні ОГК кісткові структури якісно візуалізова-ні у природній площині. Структура та просвіт трахеї,бронхів, збільшені лімфатичні вузли; судини візуалі-зуються до субплевральної зони також у природнійплощині. Патологічні зміни у легенях від 2,0 ммдоступні аналізу. При обстеженні травматологічниххворих у гіпсі, за наявності фіксуючих металевихпластин та конструкцій зовнішньої корекції, ТС пере-вищує за інформативністю РКТ через відсутністьартефактів. Реальна можливість контролю співвідно-шення уламків, стану розвитку кісткової мозолі та їїформування при іммобілізації у гіпсі, використанніметалоостеосинтезу (МОС).

Інформація отримана після ТС – поширеність,структура патологічних змін у легенях дозволиласвоєчасно призначити лікування та контроль 12 хво-рим на гостру пневмонію, 11 – на туберкульозлегень. Трьом хворим проведено адекватну корек-цію співвідношення уламків кісток при гострих пере-ломах у ранній період, чотирьом – визначено термінвидалення фіксуючих пластин при МОС. У двохвипадках діагностовано множинні переломи ребр,які на ЦР не візуалізувалися. Визначення пошире-ності зони асептичного некрозу кісток у двох пацієн-тів дозволило визначити тактику лікування в умовахспеціалізованого лікувального закладу.

Розроблений попередній перелік захворювань тапоказників при направленні на ТС для ОГК, голови,хребта, таза, верхніх та нижніх кінцівок, у якомупередбачено не тільки проведення ТС із метою діаг-ностики, а також як контрольні обстеження.

Висновки. 1. Оптимальне використання наявного рентгено-

діагностичного обладнання і нових технологій —томосинтезу, цифрової візуалізації та сучасних кому-нікаційних мереж — дозволяє скоротити час обсте-ження хворих, підвищити якість діагностики.

2. Доцільно замінити ЦР на ТС для пацієнтів, якіповторно звертаються до КДЦ, а наявність їх даних уелектронній базі дозволить значно підвищити якістьдіагностики.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ У ПУХЛИННИЙПРОЦЕС ПРОВІДНОГО ТРАКТУ ЗА КІЛЬКІСНИМИ

ПОКАЗНИКАМИ ДИФУЗІЇРобак К.О., Робак О.П.

ДУ «Інститут нейрохірургіїім. акад. А.П. Ромоданова НАМНУ»,


Вступ. Важливою умовою для уникнення помил-кової інтерпретації отриманих трактограм при визна-ченні залучення у пухлинний процес провідного трак-ту, у випадку, коли тракт розташований біля умовноїмежі гліоми, є не лише візуальна оцінка тракта, а йобов`язкове визначення кількісних показників дифузіїу ділянці тракту, що найближча до пухлини.Мета роботи: визначити залучення у пухлиннийпроцес провідного тракту за кількісними показника-ми дифузії.

Матеріали та методи. Було проведено обсте-ження 63 хворих віком від 7 до 68 років із гліомамиголовного мозку. МРТ-дослідження проводили натомографі 1,5 Тл, із використанням імпульсної послі-довності ДТЗ, із наступним моделюванням провіднихтрактів і визначенням кількісних показників дифузії уділянках тракту на межі з пухлиною.

Результати дослідження та їх обговорення. У37% випадків, коли на трактограмах провідний трактбіля умовної межі з гліомою частково візуалізували вділянках патологічно зміненного МР-сигналу, за кіль-кісними показниками дифузії визначали зниженняпоказника ФА та підвищення показника ВКД щодореферентних значень, що було ознакою пухлинноїінвазії тракту. У 63% випадків у ділянці тракту, що роз-ташовувалась найближче до пухлини, не спостеріга-ли зміни МР-сигналу, але за кількісними показника-ми дифузії у 38% спостережень у цій ділянці трактувизначали зниження ФА та деяке підвищення ВКД,що розцінювали як часткову пухлинну інвазію. У 25%випадків показники дифузії були у межах референ-тних значень, тобто тракт був інтактний.

Висновки. Для встановлення істинного станупровідного тракту, при визначенні наявності в ньомуділянок пухлинної інвазії, необхідно проводитикомплексну оцінку трактограм з обов`язковим визна-чення показників дифузії в ділянках, що межують ізгліомою, навіть у випадках візуальної відсутності вцих ділянках патологічних змін МР-сигналу.


МСКТ-КОНТРОЛЬ У РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

ІМПЛАНТАЦІЇ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ ГЛИБИННОЇ СТИМУЛЯЦІЇ МОЗКУ

Робак О.П., Костюк К.Р., Робак К.О., Вакарюк В.Є., Яковенко І.Л., Зябченко В.І.

ДУ « Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,


Глибинна стимуляція мозку застосовується вкомплексному лікуванні захворювань, пов’язаних іззниженням активності окремих ділянок мозку тапорушенням рухової активності. Методика операціїполягає в імплантації в головний мозок із двох боківелектродів, з’єднаних із нейростимулятором, імплан-тованим під шкіру в підключичній ділянці. Незважаучина малоінвазивність методики порівняно з деструк-тивними втручаннями, під час операції можливі ті чиінші ускладнення.

Матеріали та методи. Проведені МСКТ-обсте-ження з 3D реконструкцією 11 хворим у ранньому після-операційному періоді імплантації електродів для гли-бинної нейростимуляції.

Результати та їх обговорення. Мішенями дляглибинної стимуляції були: субталамічне ядро, внут-рішній сегмент блідого шару, вентральне ядро тала-муса. Під час обстежень визначали точність розташу-вання електродів у мішенях, їх цілісність та наявністьускладнень у вигляді інтракраніальної геморагії чипневмоцефалії, частота яких становила 1,9%.

Завдяки використанню стереотаксичної системиточність попадання в мішень була 100%. Цілісністьелектродів була непорушеною. Серед незначущихускладнень в 1 випадку спостерігалась пневмоцефа-лія по ходу каналу введенного електрода, в 1 випадку –вогнище геморагічної імбібіції в мішені.

Висновки. Враховуючи можливість ускладненьпри імплантації електродів для глибинної нейрости-муляції, МСКТ є методом вибору в їх діагностиці.

НЕКЛАСИФІКОВАНА ЧЕРЕПНО- ФАЦІАЛЬНА ДИСПЛАЗІЯ

Робак О.П., Робак К.О., Вакарюк В.Є., Гетьман О.М., Маховський С.В.,

Гарматіна О.Ю., Яковенко І.Л.ДУ « Інститут нейрохірургії ім. акад.

А.П. Ромоданова НАМН України », Київ, Україна

До черепно-лицевих дисплазій відносять групуаномалій розвитку з вираженими девіаціями формилицевого скелета. Задіяний ген невідомий, тип спад-ковості встановлений не завжди.

Матеріали та методи. Проведено МСКТ-обсте-ження з 3D реконструкцією дівчинці 4 років, два рокитому оперованої з приводу внутрішньої гідроцефалії.Виконана лікворошунтуюча операція. Обсте-женнявиконане на 160-зрізовому МДКТ.

Результати та їх обговорення. Шлуночкова сис-тема в розмірах не збільшена. У лівому бічному шлу-ночку – шунт. Спостерігається гіперостоз (остеос-клероз) кісток основи та склепіння черепа. Ознакикраніосиностозу та краніостенозу, гіпертелоризму,аплазії параназальних синусів. Звертає на себе увагугіперплазія щелеп, особливо нижньої, яка значнопревалює над розмірами інших кісток черепа.Уражень інших кісток скелета не виявлено.Спадковий анамнез негативний. Диференційна діаг-ностика проводилась насамперед із черепно-лице-вими дизостозами, але їм, як правило, притаманненедорозвинення нижньої щелепи та наявність іншиханомалій розвитку. Серед системних захворюванькісток були виключені: «мармурова хвороба», остео-дистрофії, нейрофіброматоз та краніо-метафізарнадисплазія, а також еозинофільна аденома гіпофіза тапухлини основи черепа. У доступній літературі ми незнайшли аналогічного випадку, який би мав ознаки,описані в нашому спостереженні.

Висновки. Вищеописане зумовило діагнознекласифікованої черепно-лицевої дисплазії та спо-нукало нас винести цей випадок на обговорення віт-чизняної рентгенологічної спільноти.

ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ДУГОПОДІБНОГОПУЧКА ЗА ДАНИМИ ДТТ І ТРАКТОГРАФІЇ

ПРИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ГЛІОМУ ДІЛЯНЦІ МОВНИХ ЦЕНТРІВ

Робак К.О., Робак О.П.ДУ «Інститут нейрохірургії

ім. акад. А.П. Ромоданова НАМНУ»,Київ, Україна

Вступ. Для ефективного передопераційного пла-нування тактики видалення гліом головного мозку,що розташовані поблизу мовних центрів Брока таВерніке, важливою складовою є оцінка стану дугопо-дібного пучка, що поєднує ці центри. Цю можливістьнадають дифузійно-тензорна томографія (ДТТ) зтрактографією.

Мета роботи. Визначити стан дугоподібногопучка при розташуванні гліом у ділянці мовних цен-трів за даними ДТТ.

Матеріали та методи. Було обстежено 37 хво-рих із гліомами в ділянках Брока та Верніке, якимбуло змодельовано дугоподібний пучок. МРТ-дослідження проводилося з введенням парамагніт-ного контрастуючого агента та використаннямімпульсної послідовності ДТЗ, із наступною побудо-вою трактограм і комплексною оцінкою якісних такількісних показників дифузії в дугоподібному пучку.

Результати дослідження та їх обговорення. Заданими трактографії та кількісними показникамидифузії (ФА і ВКД) у 16 (45%) випадках визначилипухлинну інвазію дугоподібного пучка, пухлинну інва-зію з набряком – у 9 (24%), зміщення пучка пухли-ною – у 5 (13%), руйнування волокон пучка – у 7 (18%).


Висновки. При розташуванні гліом головногомозку в ділянках поблизу мовних центрів є важливоюкомплексна оцінка стану дугоподібного пучка заданими ДТТ і трактографії як однієї із складовихпередопераційного планування тактики видаленнягліоми.

ПЕРФУЗІЙНА СЦИНТИГРАФІЯ МІОКАРДА:ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ КАРДІОВІЗУАЛІЗАЦІЇ

В БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ КЛІНІЧНІЙ ЛІКАРНІСакун В.Ю., Кметюк Я.В., Тихоненко О.П.

КЛ «Феофанія» ДУС, Київ, Україна

Вступ. Перфузійна сцинтиграфія міокарда ізстрес-тестом є високочутливим і специфічним мето-дом неінвазивного дослідження міокарда (так само,як і стрес-ехокардіографія, стрес-МРТ міокарда істрес-ПЕТ серця).

Міокардіосцинтиграфія проводиться з викорис-танням радіоактивного трейсера, введеного внут-рішньовенно, та дає можливість оцінити кровопоста-чання міокарда, наявність, ступінь, локалізацію, роз-мір дефекту перфузії міокарда.

Поєднання із стрес-тестом (фізичне навантажен-ня або фармакологічна проба) підвищує діагностичнуцінність дослідження, тому що дозволяє визначитизворотність дефекту перфузії (визначити ішемію) тажиттєздатність ураженого міокарда.

Стрес-візуалізація міокарда рекомендованаЄвропейським товариством кардіологів для первин-ної діагностики пацієнтам із підозрою на ураженнякоронарних судин (І В), для стратифікації ризику іпризначення адекватного лікування (І В) і для оцінкижиттєздатності міокарда (І В, ІІ В) у пацієнтів з уста-новленим ураженням коронарних артерій (2013 ESCguidelines on the management of stable coronary arterydisease).

В Україні перфузійна сцинтиграфія міокарда ізстрес-тестом використовується недостатньо порів-няно з міжнародними публікаціями (менше ніж 1000обстежень на рік в Україні порівняно з десяткамитисяч ядерних кардіологічних обстежень в ЄС) .

Проте в Клінічній лікарні «Феофанія» останнімироками метод став рутинним, за період 2014-2018 рр.проведено 639 досліджень: із використанням стрес-тестів — 312 обстежень, у спокої — 327 обстежень.

Метою дослідження було оцінити і поділитисядосвідом впровадження перфузійної сцинтиграфії вКЛ «Феофанія». Друга мета — визначити актуаль-ність, зручність методу і вплив на клінічний маршруткардіологічних пацієнтів в умовах багатопрофільноїклініки.

Матеріали та методи. Ретроспективний оглядперфузійних сцинтиграфій міокарда, які були прове-денні в КЛ «Феофанія» протягом 2014-2018 рр.

Для отримання зображень використовуваласьгамма-камера Philips Skylight, Philips Medical Systems2004.

Трейсер — Tc99m MIBI. Для вимірювання та обробки результатів вико-

ристовувався автоматизований пакет програмногозабезпечення AutoQuant 6.0 (Cedars Sinai, CA, USA).

Для оцінки перфузії оцінювались сумарнийстрес (рест)-рахунок — нормальне значення до 8,площа та поширеність дефекту перфузії, порушен-ня локальної скоротливості та систолічного потов-щення.

За наявності показань спершу проводиласьстрес-міокардіосцинтиграфія. При виявленні значу-щого порушення перфузії (сумарний стрес-рахунокбільше ніж 8) пацієнтам було рекомендовано викона-ти перфузійну сцинтиграфію міокарда в спокої.

Дводенний протокол був використаний для пере-важної більшості пацієнтів — 97 випадків, і тільки 4 ра-зи проводився одноденний протокол.

Для стрес-тесту рутинно використовуваласьпроба з фізичним навантаженням (велоергометрія),для чого у відділенні радіоізотопної діагностики КЛ «Феофанія» був спеціально створений кабінетстрес-тестів. Фармакологічний тест із дипіридамо-лом або добутаміном проводився при неінформа-тивності або наявності протипоказань до проби зфізичним навантаженням.

Результати. Упродовж досліджуваного періодузагалом було обстежено 542 пацієнти. Результатидослідження використовуються для стратифікаціїризику та прийняття рішення щодо тактики веденняпацієнтів: проведення інвазивних методів обстежен-ня, рішення про доцільність реваскуляризації, відбірпацієнтів, яким рекомендована трансплантаціясерця тощо. Дані про робочий процес зібрано та кри-тично оцінено.

Обмеження методу: відсутність можливості про-водити перфузійну сцинтиграфію міокарда щоденно,що пов’язано з поставками генераторів Tc99m, при-зводить до певної затримки діагностики і необхіднос-ті використовувати інші методики стрес-візуалізаціїперфузії міокарда (стрес-ЕхоКГ та стрес-МРТ).Аденозин та регаденосон (більш зручні і безпечніагенти для фармтесту) не зареєстровані в Україні дляпроведення ядерних досліджень.

Висновок. Це дослідження демонструє початко-вий досвід використання перфузійної сцинтиграфіїміокарду в Україні в міждисциплінарній лікарні. Опи-сані практичні питання можуть бути екстрапольованіна інші клініки та розглянуті на національному рівні.Результати дослідження також можуть бути корисни-ми для приведення у відповідність існуючих локальнихклінічних протоколів згідно з європейським.

ОЦІНКА ПОРУШЕНЬ ПЕРФУЗІЇ МІОКАРДАЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ПРИ СТРЕС-РЕСТ

МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЇСатир М.В., Новерко І.В.

ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здо-ров’я України», Київ, Україна

Вступ. У діагностиці ішемічної хвороби серця(ІХС) для визначення регіональної перфузії міокарда(ПМ) важливу роль відіграє застосування сучаснихтехнологій ядерної медицини, а саме перфузійної


міокардіосцинтиграфії з ЕКГ-синхронізацією, сумі-щеної з рентгенівською КТ (МСГ ОФЕКТ/КТ) у спокоїта при стрес-навантаженні. Метод дозволяє виявля-ти порушення ПМ на рівні мікроциркуляторногорусла, точно їх локалізовувати, визначати потенційнуреверсивність процесу, що важливо для визначеннясерцево-судинного ризику та планування ефективноїтерапевтичної стратегії.

Мета дослідження: вивчити особливості локалі-зації ділянок ушкодження міокарда лівого шлуночка(МЛШ) та потенційну зворотність уражень у хворих зІХС методом МСГ ОФЕКТ/КТ із використанням про-токолу стрес-рест.

Матеріали та методи. Ми проаналізувалирезультати обстеження 36 пацієнтів (31 чоловіка, 5 жі-нок) віком 56±7,8 р. зі стабільною ІХС із високимзагальним серцево-судинним ризиком за Фрамін-гемською шкалою, що перебували на стаціонарномулікуванні в Інституті серця МОЗ України з 2010 по2016 рік. Обстеження проводили на гамма-камеріInfinia Hawkeye фірми GE за одноденним протоко-лом: при стресовому навантаженні (велоергометрії)та в спокої. РФП 99mTc-MIBI вводили внутрішньовен-но двічі (під час максимального стрес-навантаження –370 МБк, у стані спокою – 500 МБк). Отримані зобра-ження реконструювали за допомогою станції пере-гляду та обробки діагностичної інформації Xeleris ізвикористанням комп’ютерних програм Myovation таECToolbox.

Результати досліджень та їх обговорення. Прикількісному аналізі результатів МСГ ОФЕКТ/КТ ізвикористанням 17-сегментної моделі, а також відпо-відно до басейнів кровопостачання основних гілоккоронарних судин максимальна кількість сегментів ізпомірно зниженою перфузією відмічалась у басейнікровопостачання правої коронарної артерії (RCA) –57% (медіальні та базальні нижні сегменти – 35%,медіальні та базальні нижньоперетинкові сегменти –22%). У стані спокою в 41% виявлених зон ураженнявідмічалась нормалізація перфузії.

Помірне зниження ПМ у нижньому апікальномусегменті, який також знаходиться в зоні кровопоста-чання RCA, теж відмічалось у великій кількості випад-ків (60%). Нормалізація перфузії у цьому сегменті встані спокою відбувалась у 46% випадків.

У басейні кровопостачання огинаючої гілки лівоїкоронарної артерії (LCx) у 29% сегментів відмічалосьзниження перфузії, переважно у медіальних табазальних нижньолатеральних (47,5%) та апікальнихлатеральних (40%) сегментах; нормалізація перфузіїв стані спокою відбувалась у 80% сегментів (апікаль-них латеральних – 62%).

У басейні кровопостачання передньої міжшлуноч-кової гілки лівої коронарної артерії (LAD) кількість сег-ментів зі зниженою перфузією була мінімальною(21,6%), частіше це медіальний передній сегмент(20%), нормалізація перфузії в стані спокою у них від-бувалась у 75% випадків (за винятком верхівки, щоушкоджувалась у 60% випадків, нормалізація в станіспокою – у 33% випадків).

Висновки. Проведення МСГ ОФЕКТ/КТ за прото-колом стрес-рест у хворих з ІХС дозволяє виявлятиділянки порушення перфузії МЛШ, визначати їх лока-лізацію та потенційну зворотність виявлених ура-жень, що важливо для оцінки кількості функціонуючоїтканини міокарда, та може бути додатковим діагнос-тичним параметром для визначення показань дореваскуляризації.

У досліджуваній групі хворих виявлено, що макси-мальна кількість сегментів зі зниженою перфузією устані стресу визначалась у басейні кровопостачанняRCA, реверсивність патологічних змін у стані спокоюв ньому була мінімальною і становила 41% від кіль-кості сегментів зі зниженою перфузією в стані стре-су. У басейні кровопостачання LCx кількість сегментівзі зниженою перфузією при стрес-навантаженні булазначно меншою, реверсивність процесу становила80%. У басейні LAD кількість сегментів зі зниженоюперфузією була мінімальною, реверсивність процесустановила 75% від кількості уражених сегментів.

ПЕРЕВАГИ АД’ЮВАНТНОЇ ПРОМЕНЕВОЇТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННЯ РАКУ

ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИСафронова О.В., Удатова Т.В.,

Кметюк Я.В., Костюк К.С.КЛ «Феофанія» ДУС, Всеукраїнський центр

радіохірургії, Київ, Україна

Вступ. За даними бюлетеня Національного кан-цер-реєстру, рак передміхурової залози (РПЗ) (Кодза МКХ-10 – С.61) у структурі онкологічних захворю-вань населення чоловічої статі в Україні посідає третємісце. З переглядом міжнародних протоколів веден-ня пацієнтів розширились показання до проведенняоперативного втручання у пацієнтів із місцевопоши-реним РПЗ. Однак після хірургічного лікування до-сить часто виникають рецидиви в зоні ложа видале-ної простати чи в реґіонарних лімфатичних вузлах – упацієнтів з рТ1-рТ2 – у 25-35,0% випадків, а у пацієн-тів з рТ3 стадією – у 33,5-66,0% (D.V. Makarov et al.2007). На сьогодні декілька відомих дослідженьдемонструють покращення рівня локального контро-лю до 51-90% при проведенні ад’ювантної радіоте-рапії (АР) ложа видаленої простати. У 2015 році булонадруковано результати першого рандомізованогодослідження, автори якого показали, що безреци-дивна виживаність збільшується при додатковомуопроміненні зон реґіонарного метастазування (C. Songet al. 2015). Виникнення біохімічного чи локальногорецидиву після радикальної простатектомії РПЕ єпоказанням до призначення сальважної (рятівної)променевої терапії.

Мета. Проаналізувати показники 3-річної безреци-дивної виживаності пацієнтів, хворих на РПЗ, при про-веденні РПЕ та при застосуванні комбінованої терапії(РПЕ та АР). Визначити показання для проведення піс-ляопераційної та сальважної променевої терапії.


Матеріали та методи. У відділенні променевоїтерапії Всеукраїнського центру радіохірургії (ВЦРХ)КЛ «Феофанія» ДУС було проаналізовано показники3-річної безрецидивної виживаності у 112 пацієнтів,хворих на РПЗ (рТ2b-3рN0-1сM0) стадій. Із них 51пацієнт отримав ад’ювантний курс дистанційної про-меневої терапії на ложе видаленої простати (за пока-заннями проводили опромінення лімфатичних вузлівмалого таза) згідно з протоколом одразу після сти-хання чи стабілізації побічних ефектів оперативноговтручання; 61 пацієнт, яким не виконувалась АР,звернулися з різним ступенем поширеності пухлин-ного процесу після операції: наявність біохімічного,локального, регіонарного чи системного рецидивів.Усім пацієнтам проводились такі клініко-лабораторніта інструментальні методи: визначення рівня загаль-ного простатичного специфічного антигену (ПСА) усироватці крові, МРТ органів малого таза з контрас-тним підсиленням, загальноклінічні дослідження,остеосцинтиграфія, КТ грудної та черевної порожни-ни, у разі потреби пацієнти направлялись на прове-дення ПЕТ/КТ (18ФДГ, 18F-холін, 68Ga-ПСМА). Длявизначення біохімічного рецидиву використовувалирекомендації RTOG–ASTRO. Оцінку і порівняннявиживаності проводили з використанням актуріаль-ного аналізу методом Каплана – Майєра.

Результати досліджень та їх обговорення. Миоцінили відсоток виникнення рецидиву після прове-дення РПЕ у пацієнтів, які звернулись у наше відді-лення, та побудували математичну модель для мож-ливості розрахунку цих показників на широкій вибор-ці. Найчастішою проблемою після проведення РПЕбуло виникнення біохімічного рецидиву — у 36,17%випадків, локальний рецидив виникав за відсутностіадекватного лікування — у 29,70% пацієнтів. Наяв-ність локального рецидиву було підтверджено задопомогою МРТ малого таза з контрастом чи прове-денням ПЕТ/КТ зі специфічними трейсерами, у разіпотреби проводили біопсію цистуретрального анас-томозу. Реґіонарний рецидив було підтверджено у9,40% пацієнтів, системний – у 6,30%. Цікаві данібуло отримано при аналізі розподілу за стадіямизахворювання. У пацієнтів переважала ІІ стадіязахворювання (39,35%), тоді як, коли хворих із ІІІ ста-дією було 29,78%. Ці дані були підтверджені оцінкоюградації гістопатологічного індексу пухлини заГлісоном. Переважали пацієнти з індексом за шка-лою Глісона 7, із них — 7а (29,78%) та 7б (17,20%),тоді як Глісон 8 був визначений у 21,20%, відповідно9 – 12,78%, 10 – у 4,2% хворих. На підставі отриманихданих можна зробити висновок, що пацієнтів із висо-ким показником Глісона та категорією рТ3 онкоуро-логи частіше направляють на консультацію до лікаряз променевої терапії. Водночас, ці дані свідчать, щодо пацієнтів проміжного ризику з Grade Groud II заЕпштейном слід уважніше ставиться, адже вониперебувають у групі ризику виникнення рецидивузахворювання. При загальному аналізі отриманихданих показник безрецидивної виживаності у пацієн-тів, яким не була проведена АР, становив 46,0%,

тобто більше ніж у половини пацієнтів після РПЕвиникають різні виду рецидиви захворювання. Намибула проведена оцінка безрецидивної виживаностіза 36 місяців у групі пацієнтів, які проходили проме-неву терапію,та отримано, що у 9,30% пацієнтів ста-лося прогресування захворювання у вигляді уражен-ня кісток та/чи заочеревенних лімфатичних вузлів,тоді як у 90,70% пацієнтів не виявлено даних прогре-сування хвороби.

Висновки. Трирічна безрецидивна виживаністьбула на 44,00% вищою при застосуванні комбінова-ного методу лікування (радикальна простатектомія знаступною ад’ювантною променевою терапією). Напідставі власного досвіду було підтверджено пока-зання для АР: стадія pT3, 8-10 балів за Глісоном,залучення сім’яних пухірців, позитивний край резек-ції. Для більш ретельного відбору для проведеннядіагностичних заходів та ад’ювантного курсу ДПТнами виявлені критерії ризику виникнення рецидивузахворювання після проведення РПЕ та виділенігрупи ризику пацієнтів.

РАДІОНУКЛІДНА ДІАГНОСТИКА МЕТАСТАЗУВАННЯ В ЛЕГЕНІ

ВИСОКОДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИСеверин Ю.П.1,2 , Щербіна О.В.1,

Чурікова Н.Я. 2, Горбова О.Г. 2

1Національна медична академія післядипломноїосвіти імені П.Л. Шупика, Київ, Україна

2Київський міський клінічний онкологічний центр, Київ, Україна

Вступ. Щороку темп приросту раку щитоподібноїзалози становить 5-7%, тому вже сьогодні цей видонкопатології у жінок посідає п’яте місце за поширен-ням та прогнозом виходу на третє місце до 2020року. У 10-15% хворих на високодиференційованийрак щитоподібної залози (ВДРЩЗ) трапляються від-далені метастази лімфо- та гематогенного поход-ження, що знижує загальне 10-річне виживання в ційгрупі до 40%. При цьому метастазування у легені, якеє головним чином гематогенним, є найчастішоюмішенню папілярних карцином і становить 70%серед усіх віддалених вогнищ.

Метастазування у легені раку щитоподібної зало-зи має свої особливості, які утруднюють діагносту-вання. Найчастіше це множинні вогнища середніх тамаленьких розмірів, які рентгенологічно можуть нага-дувати картину міліарного дисемінованого туберку-льозу. Іншою характерною особливістю легеневихметастазів ВДРЩЗ є те, що вони ростуть повільно,тривалий час не супроводжуються дихальними роз-ладами, кровохарканням, рідко супроводжуютьсявипотом у плевральну порожнину і, як правило, єрентгенологічною знахідкою.

Мета. Визначити особливості сцинтиграфічногозображення в анатомічній проекції легенів при


ВДРЩЗ для виключення чи підтвердження метаста-зування в легені.

Матеріали та методи. У відділенні радіоізотоп-ної діагностики КМКОЦ з 2015 року й до сьогоднісцинтиграфію з Na131I виконали у 21 хворого наВДРЩЗ із можливою наявністю метастатичного ура-ження легенів. Дослідження проводили на гамма-камерах Е-САМ (Siemens) та МВ 9200 (ГАММА).Емпірична діагностична активність Na 131І при діаг-ностичному дослідженні становила 200-370 МБк.При проведенні радіойодтерапії проводили кон-трольну сцинтиграфію на 5-у добу після прийомулікувальної активності Na131I. Проведення процеду-ри – стандартне.

Усі хворі мали гістологічно підтверджений діагнозвисокодиференційованого раку щитоподібної зало-зи: 16 – папілярний рак, 5 – фолікулярний рак. Середобстежених – 17 жінок та 4 чоловіки. 16 хворих булистарші від 45 років. Усі хворі отримували радіойодте-рапію.

Результати. Було виявлено, що у 3 (14%) хворих,які при первинному обстеженні мали вогнища пато-логічного накопичення Na131І у ділянці проекції леге-нів, після двох курсів радіойодтерапії накопиченняпрепарату не відмічалось, але були визначені пато-логічні вогнища при КТ- та МРТ-дослідженнях. Цеможе свідчити про розвиток радіойоднегативноїпатології, що і зумовлює хибнонегативні результатидослідження.

У двох хворих при повторному дослідженні надругому курсі радіойодтерапії виявлено низькоін-тенсивний нерівномірний розподіл радіофармпре-парату, що не дуже характерно для метастатичногоураження. У цих хворих додаткових методів дослід-ження не проводилось (лікування відбувалось тількина підставі сцинтиграфічних даних). У обох хворих ванамнезі хронічні захворювання дихальної системи.Це дає підставу для підозри хибнопозитивнихрезультатів.

Ще 4 жінки молодого віку мали накопиченнярадіофармпрепарату у ділянці проекції молочнихзалоз, що викликало труднощі з диференційною діаг-ностикою та потребувало більш ретельного зборуанамнезу та консультації суміжних спеціалістів.

Висновки. При підозрі на метастази у легеніВДРЩЗ повинні виконуватися такі принципи діагнос-тики:

1) рентгенографія органів грудної клітки повиннабути як скринінговий метод обстеження;

2) сцинтиграфія з Na131І, незважаючи на помірнучутливість, є високоспецифічним методом дослід-ження і повинна проводитись усім хворим на ВДРЩЗіз підозрою на метастази в легені;

3) МДКТ органів грудної клітки на сьогодні є«золотим стандартом» діагностики метастазів улегені ВДРЩЗ;

4) визначення в сироватці крові сумісно з тиреог-лобуліном антитіл до тиреоглобуліну для підвищенняточності діагностичних досліджень;

5) ПЕТ/КТ з 18F-ФДГ не повинна використовува-

тись у рутинній практиці для виявлення метастазів улегені ВДРЩЗ; показання до призначення данногодослідження повинні базуватися на підставі аналізурезультатів усіх вищезазначених методів обстеження.

НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ЛУЧЕВОЙ ДИАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗУАЛИЗАЦИИ

СОСУДИСТОЙ ПАТОЛОГИИ ГОЛОВНОГОМОЗГА ПРИ ДЕМЕНЦИИ

Соколов В.Н., Майров О.Ю., Анищенко Л.В.,Рожковская Г.М., Цвиговский В.М., Дорофеева Т.К.,

Любчак М.А., Дойкова Е.М., Корсун А.А.Одесский национальный медицинский университет,

Диагностический центр «Юж-Укрмедтех»11-а городская клиническая больница, кафедра

лучевой диагностики, лучевой терапии и радиационной медицины, Одесса

Харьковская медицинская академия последипломного образования (ХМАПО)

Введение. Проблеме сосудистой деменциипосвящено бесчисленное множество работ как вРоссии и в Украине, так и в Европе (Н.Н. Яхно, Б. Маньковский, П.В.Чуйская, С.П.Маркин; И.В.Даму-лин, M Forstein, J.Morris et al.). По данным статисти-ки, у больных с деменцией в 2006-2011 гг. леталь-ность в Украине составила 20,5%. В Европе распрос-траненность сосудистой деменции увеличивается свозрастом и оценивается в 1,5-4,8%. По статистике,1 случай деменции встречается на 350 здоровыхлиц, а к 2040 году она уже будет наблюдаться у 1 к 85лицам. В первую очередь следует признать, чтососудистые деменции (СД) относятся к хроническимнарушениям мозгового кровотока и к дисциркуля-торным энцефалопатиям (ДА). Предпринимаютсяпопытки использовать ряд методов, которые позво-лили бы на более ранних этапах провести диффе-ренциальную диагностику этих заболеваний и начатьсвоевременную терапию.

Целью наших исследований явилось выявлениес помощью методов энцефалографии, КТ, МТР,ОФЕКТ, ПЭТ-КТ, фМРТ характерных изменений вструктуре головного мозга, определение их локали-зации, размеров, а также изучение ассоциацийкора-подкорка, установление дифференциально-диагностических признаков при сосудистых дисцир-куляторных энцелопатиях различной этиологии(аневризмы, АВМ, опухолевые поражения мозга,различные васкулопатии).

Методы исследования. Нами использовалсякомпьютерный томограф ASTENYON-SUPER 4(Toshiba), КТ-64 (Toshiba), укомплектованные рабо-чими станциями VITREA-2 и VITREA-3 фирмы VITALIMAGES Inc. (США), МРТ Аvanto Т1,5 (Siemens), ПЭТ-КТ (Siemens), ОФЕКТ, фМРТ (Siemens). При изучениивнутренней структуры нами использовался методвиртуальной КТ-ангиографии, метод трехмерногообъемного представления (3D volume rendering);метод отображения затемненной поверхности (sur-


face shaded display); метод максимально интенсив-ной проекции (MIP); метод минимально интенсивнойпроекции (Min IP). Основной акцент сделан на наибо-лее современном методе трехмерного объемногопредставления (volume rendering).

Результаты исследования показали, что изобследованных нами пациентов с дисциркуляторны-ми энцефалопатиями(108 чел.) на долю болезниАльцгеймера (БА) с поздним началом (сенильнаядеменция альцгеймеровского типа — СДАТ) прихо-дится почти половина случаев деменции в пожиломвозрасте (52 человека). При этом у 23% (30 чел.)установлена мягкая деменция (простая форма) и у12% (22 чел.) — клинически выраженная деменция(СДАТ). При изучении патологии сосудистых заболе-ваний и когнитивных изменений при дисциркулятор-ных энцефалопатиях деменции было установлено,что изменения, как правило, связаны с изменениямив передней и задней мозговых артерий и их террито-рий. Другие стратегические объекты включалифронтальные отделы коры мозга, базальных гангли-ев, колено внутренней капсулы. При альцгеймеров-ской сосудистой деменции нами были выявленыследующие изменения: атрофия (коры и/илиподкорковых отделов); резко выраженные желудоч-ковые расширения; инфаркты (как правило, на боль-ших территориях); различных размеров лакуны илейкомаляции, чаше всего в районе гиппокампа,мамиллярных телец и миндалин. КТ и МРТ позволя-ют оценить изменения в структуре мозга с одинако-вой точностью. Лейкоареоз с помощью КТ выявлялсяв 90% случаев, расширение желудочков мозга в100%, лакунарные инфаркты — в 100% случаев,поражение ядер белого вещества также в 100% слу-чаев. МРТ выявляет лейкоареоз практически у всехпациентов с сосудистой деменцией. Измененияхорошо выявляются с помощью МРТ в структурахгиппокампа, миндалин мозга, ствола. Использо-вание ПЭТ, ОФЕКТ, фМРТ позволяло более четкоопределять функциональные изменения при выше-перечисленной патологии. Виртуальная КТ-ангиог-рафия дает возможность обнаружить потенциаль-ные причины острой ишемии, такие как артериаль-ный стеноз высокой степени, изъязвление бляшкиили аневризму с частичным тромбированием, чтопозволяет предпринять тромболитическую терапиюили отказаться от нее. Виртуальная эндоскопия – этометод 3D-изображения без введения эндоскопа.Она создает перспективные виды по средствамиспользования центральной проекции луча вместопараллельной.

Заключение. Мультиспиральная КТ-ангиогра-фия, МРТ уже давно являются «золотым стандартом»в обследовании больных с сосудистой патологиейголовного мозга. При практически полном отсут-ствии противопоказаний к проведению исследова-ния (только индивидуальная непереносимость йод-содержащих препаратов) данные методы позволяютполучить исключительно четкую картину сосудисто-го русла, причем как в 2D-, так и в 3D-проекции и

соотнести ее с костными структурами. Выявленныесосудистые нарушения не всегда сопровождаютсякогнитивными изменениями. Для их оценки следуетприменять целый комплекс дополнительных иссле-дований: ПЭТ, ОФЕКТ, фМРТ, энцефалографию,реоэнцефалографию, клинические методы иссле-дования.

ЧАСТКОВЕ ОПРОМІНЕННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ЗАСТОСУВАННЯ. ДОСВІД КЛІНІКИ LISODСоколовська М.В.1,2 , Репецька І.М.1,

Лисак В.І.1, Гордєєва О.В.1,Мирошниченко І.В.1, Бернштейн Г.Б.1

1 LISOD — Лікарня ізраїльської онкології ТОВ «Медікс-рей Інтернешнл Груп», Київ

2Національна медична академія післядипломноїосвіти імені П.Л. Шупика, Київ

Вступ. Променева терапія в ад’ювантному режиміє стандартом лікування раку молочної залози (РМЗ).Після органозберігаючих операцій (ОЗО) застосову-ють опромінення усієї молочної залози (МЗ) класич-ним фракціонуванням РОД = 2,0 Гр до СОД = 50,0 Гріз наступним опроміненням буста (ложа пухлини) удозі 10-16,0 Гр. Отже, сумарно ложе пухлини отримує60-66,0 Гр. Однак важливим при цьому є не лише збе-реження оточуючих тканин у межах їх толерантності, ай зменшення дозового навантаження на серце, леге-ні. Особливо актуальними є дані завдання при ура-женні лівої МЗ. Одним із методів подолання кардіо-токсичності є застосування APBI (Accelerated PartialBreast Irradiation) — часткового опромінення молоч-ної залози високими дозами.

Мета роботи: ознайомити з досвідом застосу-вання часткового опромінення молочної залозивисокими дозами (APBI) у клініці LISOD, зазначитипереваги та особливості застосування.

Матеріали та методи. Згідно з протоколамиNCCN методика APBI може бути застосована длялікування пацієнток із РМЗ суворо за показаннями:вік старше від 50 років, інвазивно-протокова карци-нома Тis-Т1 та, за відсутності факторів ризику, Т2,негативні краї резекції на відстані більше ніж 2 мм,відсутня лімфоваскулярна інвазія, гормонопозитив-на пухлина без виявлених BRCA-мутацій.

APBI полягає у частковому опроміненні молочноїзалози високими дозами. Класично проводиться 10 фракцій по 3,85 Гр двічі на день з інтервалом міжфракціями в 6 годин; лікування протягом 5 днів. СОДстановить 38,5 Гр, що еквівалентно біологічно ефек-тивній дозі (BED) 45,0 Гр, отриманій за 25 фракцій по1,8 Гр (α/β коефіцієнт 10), згідно з протоколомNSABP B-39/RTOG 0413.

Результати та їх обговорення. У клініці LISODметодику APBI в ад’ювантному режимі лікування ран-нього РМЗ застосовують з 2016 року. На сьогодніпроліковано 15 пацієнток віком старше від 50 років(від 55 до 84 років) з інфільтративно-протоковим


РМЗ: Т1N0M0 виявлено у 9 і Т2N0M0 – у 6 осіб. Усіпацієнтки ER (+), Her2/new (-), без виявлених BRCA-мутацій. Променева терапія розпочиналась протя-гом 9 тижнів після проведеної онкопластичної резек-ції МЗ із дотриманням чистоти країв резекції.

Пацієнтки лікувались у положенні на спині.Попередньо проводилось КТ-сканування із подаль-шим визначенням необхідних лікувальних обсягів.Так, клінічний об’єм опромінення (СТV) відповідаврозмірам ложа пухлини, позначеного хірургічнимикліпсами, із захопленням 1,5 см тканини МЗ.Плановий об’єм опромінення (РТV) включав СТV + 1,0 смоточуючих тканин, що було необхідним з урахуван-ням дихальної екскурсії та похибки при позиціонуван-ні. При APBI ми застосовуємо схему опромінення іта-лійських колег – по 3,85 Гр 1 раз на день до СОД 38,5Гр протягом 10 діб (BED =45,0 Гр).

Усі проліковані пацієнтки на сьогодні живі.Протягом трьох років спостереження рецидивів невиявлено у жодної. Водночас, згідно з оцінкою планівза гістограмами DVH, дозове навантаження на органиризику (легені, серце – при ураженні лівої МЗ) міні-мальне. Щодо променевих реакцій з боку шкіри, торанні спостерігались лише в обмеженому об’ємі МЗ –зоні опромінення і ступінь їх вираження відповідавGrade 1. Пізні променеві реакції з боку шкіри, фіброзМЗ не спостерігались. Крім того, проведення частко-вого опромінення молочної залози високими дозамине спричиняло косметичних змін у зонах опромінен-ня, що засвідчували як лікарі, так і пацієнтки.

Висновки. Застосування APBI (часткового опро-мінення молочної залози високими дозами) на відмі-ну від класичного опромінення усієї МЗ із бустомдозволяє:- досягнути еквівалентного терапевтичного ефекту;- зменшити прояви серцевої та легеневої токсичності;- отримати кращі косметичні результати;- зменшити тривалість лікування пацієнтки.

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИПАРАМЕТРИЧНОГОМРТ ТА УЗД ДЛЯ ПРИЦІЛЬНОЇ FUSION-БІОПСІЇ

ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИСолодовник О.В., Закоморний О.С.

Онко Консалтинг Центр, Київ, Україна

Вступ. Рак простати вважається одним із най-більш поширених онкологічних захворювань середчоловіків. В Україні сьогодні спостерігається тенден-ція до збільшення нових випадків захворювання нарак простати серед чоловічого населення. За данимиНаціонального канцер-реєстру, у 2015 році виявлено6898 нових випадків захворювання. Для підтверджен-ня наявності та визначення гістологічної форми ракупростати проводиться біопсія передміхурової залозипід контролем трансректального ультразвуковогодатчика з подальшим патоморфологічним досліджен-ням матеріалу. На сьогодні згідно з наказом МОЗ від 2квітня 2014 року № 235 «Про затвердження та впро-вадження медико-технічних документів зі стандарти-

зації медичної допомоги при раку передміхуровоїзалози», рекомендовано проводити забір матеріалу з12 ділянок, однак кількість точок біопсії прямо пропор-ційно залежить від розміру простати. ПрицільнаFusion-біопсія передміхурової залози — сучаснийметод прицільної біопсії, що відбувається за допомо-гою програмного забезпечення для візуальної навіга-ції SMART FUSION. Він дозволяє інтегрувати триви-мірну модель простати, отриману при МРТ-обсте-женні з наявними підозрілими ділянками, у живе зоб-раження ультразвукового трансректального дослід-ження з метою подальшої прицільної біопсії.

Мета. Покращити якість взяття біоптатів передмі-хурової залози для подальшого гістологічногодослідження.

Матеріали та методи. Прицільна Fusion-біопсіяпередміхурової залози проводилась пацієнтам, якимбув встановлений або неможливо було виключитипопередній діагноз раку передміхурової залози заданими МРТ. МРТ-обстеження простати проводи-лись на магнітно-резонансному томографі TOSHIBAVANTAGE TITAN 1,5 T із використанням мультипара-метричного дослідження. Ультразвукові обстеженняпроводились на ультразвуковій системі Canon Aplioi500 ендокавітальним датчиком із частотою 7,0-11,0MHz з використанням програмного забезпеченнядля візуальної навігації SMART FUSION. У ході обсте-ження в сірошкальному режимі відбувалось поєднан-ня ультразвукового та МРТ-зображення. Наступниметапом була прицільна біопсія під ультразвуковимконтролем у завчасно вказану на МРТ зону інтересу(патологічну ділянку).

Результати. Під час проведення прицільноїFusion-біопсії було встановлено, що зони інтересу,вказані на МРТ-зображенні, не викликали жоднихпідозр при ультразвуковому обстеженні. Проте буловиконано прицільну біопсію саме цих ділянок, прицьому взяття матеріалу відбувалося тільки із зонінтересу. У всіх пацієнтів, обстежених таким чином,був гістологічно верифікований рак передміхуровоїзалози.

Висновки. Використання технології прицільноїFusion-біопсії дозволяє проводити прицільну біопсіюділянок передміхурової залози, підозрілих на наяв-ність раку, які були виявлені на МРТ. Це, у свою чергу,забезпечує більш точну діагностику раку передміху-рової залози та меншу травматизацію в ході прове-дення біопсії.

ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ МЕТАСТАТИЧНИМДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ РАКОМ

ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, РЕФРАКТЕРНИМ ДО РАДІОЙОДТЕРАПІЇ

Солодянникова О.І., Саган Д.Л., Сукач Г.Г.,Трацевський В.В., Даниленко В.В.


Вступ. За даними світової літератури, поява йод-негативних метастазів спостерігається у 7-25%


випадків, в Україні цей відсоток досягає 27. Суттєвоюпроблемою стає вибір лікувальних заходів у зв’язку знеможливістю використати радіойодтерапію (РЙТ)на післяопераційному етапі ведення хворого.

Мета — дослідити ефективність нової таргетноїмонотерапії протипухлинним препаратом, інгібіто-ром протеїнкіназ Нексавар® (сорафеніб) метастазівдиференційованого раку щитоподібної залози(ДРЩЗ), які за результатами сканування з 131I-NaI єнечутливими до радіойодтерапії.

Матеріали та методи. Проліковано 8 хворих наДРЩЗ, у яких в результаті сканування всього тіла з131I-NaI виявлена відсутність накопичення радіофарм-препарату (РФП) у передбачуваних ділянках метас-тазування. Пацієнтам також виконувалась КТ із внут-рішньовенним введенням контрасту шийного відділухребта, грудної клітки, черевної порожнини. Лабо-раторно визначались рівні онкомаркері тиреоглобу-ліну та тиреотропного гормону гіпофіза.

Препарат Нексавар® як пероральна таргетнамонотерапія у пацієнтів із ДРЩЗ, рефрактерним доRIA-терапії, призначався в дозі 800 мг на добу (2 таб.по 200 мг два рази на добу).

Результати. Згідно з результатами, Нексавар®

суттєво зменшив ризик прогресування захворюван-ня, що становило 41% порівняно з групою, в якійданий препарат не призначався. Медіана вижива-ності без прогресування дорівнювала 10,8 міс. у групісорафенібу (Нексавар®) і 5,8 міс. у порівнювальнійгрупі. Максимальне зменшення ділянки ураженняпри скануванні з нейодними радіофармпрепаратамибула досягнута у 73% у групі сорафенібу порівняно з27% відповідно. Контроль над захворюванням вста-новлюється у 54% пацієнтів за рахунок стабілізаціїпроцесу на тлі нормалізації показників тиреоглобуліну.

Висновки1. Дані високодоказових науково-клінічних

досліджень застосування препарату Нексавар®

(сорафеніб) підтверджують високу ефективність тадобру переносимість даного лікарського засобу примонотерапії метастатичного ДРЩЗ, рефрактерногодо лікування радіоактивним йодом.

2. Використання методу лікування пацієнтів ізметастатичним, прогресуючим диференційованимраком щитоподібної залози, рефрактерним до ліку-вання радіоактивним йодом за допомогою препара-ту Нексавар® (сорафеніб), дозволяє подолати радіо-йодрезистентність пухлинних вогнищ, тим самимпідвищити загальну та безрецидивну виживаність ухворих на ДРЩЗ.

МОЖЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПНЕВМОНІЇ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

ЗА ДАНИМИ УЛЬТРАЗВУКОВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Сорочан О.П., Шаповалова В.В., Закревський А.М., Вороньжев І.О.

Харківська медична академія післядипломноїосвіти, Харків, Україна

Вступ. Ультразвукове дослідження (УЗД) широковикористовується у педіатричній практиці для діаг-ностики патології багатьох органів і систем, і особли-во це актуально у неонатологічній практиці. Останнімчасом трапляється все більше досліджень щодо УЗДорганів грудної клітки для діагностики різних патоло-гічних станів.

Мета. Визначити можливості УЗД у діагностиціпневмонії у недоношених новонароджених.

Матеріали та методи. Нами були досліджені 38недоношених новонароджених (22 — хлопчики, 16 —дівчаток) строком гестації 22-36 тижнів, які перебува-ли в стаціонарі Харківського міського перинатально-го центру. УЗД проводилося біля ліжка пацієнта звикористанням апарата Logiq е, GE Medical Systems,лінійним датчиком із частотою 5-12 МГц. УЗД прово-дилося хворим протягом тієї ж доби, що і рентгено-графія ОГК.

Результати. Загалом виділяють два патерни змінлегеневої тканини за даними ультрасонографії: В-лінії і консолідація. Наша оцінка проводилася закількістю В-ліній та зон консолідації з урахуваннямпротяжності патологічних змін. У результаті дослід-ження нами було встановлено, що ці обидва патернихарактерні для візуалізації інфільтративних змін леге-невої тканини, відмінність полягає в об'ємі інфільтро-ваної тканини за ходом ультразвукової хвилі. Резуль-тати аналізувалися за групами залежно від строкугестації, і нами були отримані такі дані: наявністьвищезазначених патернів мала місце в 78,6% у групідітей з екстремально низькою масою тіла, у 50%дітей із низькою масою тіла строком гестаціїї 29-31тиждень і у 42,9% дітей із низькою масою тіла і стро-ком гестації 32-36 тижнів. Отримані дані не мали зна-чущої статистичної різниці з рентгенологічнимиданими, що свідчить про можливість їх використанняу практичній діяльності лікарів з метою зменшенняпроменевого навантаження на недоношених новона-роджених. Треба зазначити, що при клінічних ознакахпогіршення стану повторна рентгенографія ОГК буланеобхідною, адже на тлі пневмонії можуть виникатиускладнення та інші патологічні стани.

Висновки. УЗД не може замінити оглядову рентге-нографію ОГК для оцінки загальної картини станулегень, але може доповнювати його і проводитися длядинамічного спостереження інфільтративних змін зметою зменшення променевого навантаження.


МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТРАКТОГРАФІЯ І СПЕКТРОСКОПІЯ В ПЕДІАТРИЧНІЙ

НЕЙРОРАДІОЛОГІЇСорочан О.П.

Центр променевої діагностики, Харків, УкраїнаХарківська медична академія

післядипломної освіти

Вступ. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)на сьогодні є методом вибору для обстеження голов-ного та спинного мозку. Розвиток новітніх технологійдозволяє проводити не лише оцінку анатомічнихструктур, а й біохімічні зсуви і функціональні зміни.Усі ці методики активно розвиваються і все більшевикористовуються в клінічній практиці.

Мета. Визначити можливості трактографічного таспектроскопічного дослідження при різних патологіч-них станах головного мозку в дітей.

Матеріали та методи. Нами було досліджено 26 дітей із патологією центральної нервової системи(зокрема затримка розумового розвитку і дитячийцеребральний параліч), які були направлені наобстеження у Центр променевої діагностики містаХаркова. МРТ проводилася на апараті ToshibaVantage Elan напруженістю магнітного поля 1,5 Тл.Деякі пацієнти спостерігалися у динаміці.

Результати. До протоколу МРТ-дослідження,окрім стандартних послідовностей, були включені:Diffusion tensor imaging (DTI), МР-спектроскопія.Спектроскопічний воксел встановлювався в місцепатологічних змін за їх наявності або на рівні потилич-них часток парамедіанно. За результатами дослід-ження у дітей з ознаками дитячого церебральногопаралічу при виконанні DTI спостерігалося збідненнякортикоспінальних трактів різного ступеня, при спек-троскопічному дослідженні спостерігалося помірнезниження N-ацетил аспартату, без виражених зсувівінших метаболітів. При дослідженні дітей із затрим-кою розумового розвитку на DTI мало місце дифузнезбіднення поздовжніх та поперечних трактів мозо-листого тіла, без грубих змін кортикоспінальнихтрактів; при спектроскопічному дослідженні визнача-лося помірне зниження N-ацетил аспартату з ознака-ми підвищення піку холіну щодо креатиніну, інколизниження міоінозитолу.

Висновки. Використання трактографічного таспектроскопічного дослідження для вивчення окре-мих патологічних станів головного мозку на сьогодніє найбільш перспективними та прогресивними мето-диками, які дають змогу отримати нові дані, необхіднідля клініцистів, з метою більш точного і своєчасноголікування.

ЩОДО ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИМЕТАСТАТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ЛЕГЕНІВ

Спузяк Р.М.1, Панов О.В.2, Скорик Г.Р.3, Степанов Е.П.1

1 Кафедра радіології та радіаційної медициниХНМУ, Харків, Україна

2 Відділення ендоскопії та малоінвазивної радіо-логії ІМР НАМН України ім. С.П. Григор`єва

3Харківська обласна дитяча клінічна лікарня №1

Одним із проявів онкологічного захворювання єметастатичні ураження віддалених органів, середяких одне з перших місць посідають легені. Мета-стази злоякісних пухлин у легені зазвичай виявляютьпри стадіюванні вже відомого пухлинного процесуабо при динамічному спостереженні за онкологічни-ми хворими. Рідше вторинне ураження легенів вияв-ляється першим клінічним і рентгенологічним проя-вом пухлинного росту. У цих випадках виникає необ-хідність диференційної діагностики метастазів зіншими патологічними процесами в легенях, а такожподальшого пошуку первинної пухлини. Диферен-ційна діагностика легеневих метастазів ускладюєть-ся при солітарному ураженні та за відсутності відомоїпервинної пухлини, бо семіотичні ознаки в цих випад-ках не є специфічними.

Променеве дослідження залишається провідниму визначенні вторинних уражень легенів. Визначитиприроду уражень легенів, у т.ч. і метастатичних,дозволяє морфологічне дослідження.

Метою роботи стало вивчення можливостей різ-них променевих методів у візуалізації утворів легеніву процесі отримання морфологічного матеріалу припідозрі на метастатичне ураження.

Матеріали та методи. Комплексне обстеженняпроведено 3307 хворим із периферичними утворамилегенів віком від 23 до 83 років. Променеве дослі-дження включало аналогову рентгенографію, СКТ ізболюсним в/в контрастуванням усім пацієнтам.Трансбронхіальну біопсію під рентгенконтролемпроведено 2712 (82%) пацієнтам, трансторакальнупункцію під рентгенконтролем — 98 (3%), під УЗД-контролем — 232 (7%), під КТ – 265 (8%). Перевагутрансторакальної пункції віддавали при субплев-ральній локалізації патологічного утвору.

Результати дослідження. Серед усіх пацієнтівпідозра на метастатичне ураження виникла у 248 (7,5%).Метастатичне ураження підтверджено у 167 па-цієнтів (67,5% з усіх підозрілих та 5% від загальноїкількості хворих). Первинну пухлину було діагносто-вано у 129 хворих, із них: пухлину нирки — у 15, груд-ної залози – у 82, семіноми – у 3, матки — у 12, яєч-ників – у 5, товстої і прямої кишки — у 5, меланоми —у 3, циліндроми — у 1, мієломної хвороби – у 1, щито-подібної залози — у 2. У 38 пацієнтів встановленометастази недифереційованого раку (первинну пух-лину не виявлено).

Метастази проявлялися осередковими тінямирізних розмірів (від дрібновогнищевих до фокуснихтіней великих розмірів) із достатньо чіткими контура-


ми, як правило, однорідної структури. Солітарні утворивиявлено у 42 (25%) хворих, численні — у 125 (75%).Солітарні метастази спостерігалися при пухлинахнирки, матки та семіномі. Метастази у виглядіпорожнинних утворів траплялися лише в 6 (3,6%)випадках. Міліарні зміни визначалися у 39 (23,4%)хворих. Останні спостерігалися при пухлинах яєчни-ків, грудної залози.

За даними СКТ гематогенне ураження буловизначено у 108 (76,6%) пацієнтів, лімфогенні метас-тази діагностовано у 59 (23,4%).

Гідроторакс виявлено у 65 пацієтів, проте лише у56% із них було визначено атипові клітини у плев-ральному випоті. Ураження внутрішньогрудних лім-фатичних вузлів виявлено у 86 пацієнтів.

За наявності солітарних уражень легенів прово-дили диференційну діагностику між солітарнимиметастазами та первинними пухлинами, а середостанніх — між раком легені та доброякісними утво-рами. За наявності численних осередкових тіней завідсутності онкологічного анамнезу диференційнудіагностику проводили між карциноматозом легенівта дисемінованими змінами непухлинного поход-ження (туберкульозом, саркоїдозом тощо). Туберку-лому виявлено у 15 пацієнтів, гамартому у 26, карци-ноїд легені – у 21, у 8 хворих – вузлову форму мікро-папілярної аденокарциноми, у 10 — пульмомедіасти-нальну форму саркоїдозу та в 1 – псевдозапальнупухлину.

Наявність у легенях солітарних чи численних осе-редкових змін, що визначаються вперше, є показан-ням для обов`язкового їх морфологічного досліджен-ня. При субплевральній локалізації патологічних змінвіддавали перевагу трансторакальній пункції, пере-важно трепан-біопсії, яка дозволяє отримати матері-ал для гістологічного та імуногістохімічного дослі-дження.

При численних осередках ураження методомвибору в отриманні матеріалу з легенів можна вважа-ти паренхіматозну трансбронхіальну біопсію.Вивчення стану трахеобронхіального дерева прибронхоскопії та забір аспіраційного вмісту дозволяєпроводити диференційну діагностику метастатичнихзмін та специфічного запалення.

Висновки. При діагностиці метастазів у легенінеобхідно комплексно застосовувати всі методипроменевої діагностики. Тільки на підставі результа-тів комплексного обстеження можна припуститилокалізацію, розміри і кількість метастазів, а такожвизначитися з планом лікування, адже жоден із мето-дів променевої діагностики не володіє абсолютноючутливістю, специфічністю, точністю, а є взаємодо-повнюючими.

Диференційна діагностика будь-яких периферич-них утворів легенів повинна базуватися на поєднанніпроменевого та морфологічного досліджень.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНИХ ДОЗ ТА РАДІАЦІЙНИХРИЗИКІВ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

ВІД ПРОЕКЦІЙНОЇ РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКИСтадник Л.Л., Носик О.В.

ДУ «Інститут медичної радіологіїім. С.П. Григор’єва НАМН України»,

Харків, Україна

Вступ. Медичне діагностичне опромінення посідаєперше місце за надфоновим опроміненням населеннята сприяє підвищенню ризику виникнення онкологіч-них захворювань. Обґрунтування та виправданістьрентгенівських досліджень повинні базуватися на зі-ставленні очікуваної користі та можливого радіаційно-го ризику для різних процедур у рентгенодіагностиці.

У газулі радіаційної безпеки мірою оцінки ризикувиникнення віддалених радіаційних наслідків у вигля-ді додаткових випадків онкологічних захіворювань єефективна доза, яка враховує нерівномірність опро-мінення тіла і визначається як сума зважених еквіва-лентних доз різних органів і тканин організму.Значення тканних зважуючих факторів відображаютьвідносну імовірність стохастичних ефектів в органі/тканині залежно від їх радіочутливості. Дана величи-на дозволяє уніфікувати значення радіаційних ризи-ків та проводити їх порівняння для різних видів рент-генодіагностичних досліджень.

Мета роботи – оцінити ефективні дози «стандар-тних» пацієнтів та радіаційні ризики у населенняУкраїни від основних видів досліджень у проекційнійрентгенодіагностиці.

Матеріали та методи. Вивчення еквівалентнихорганних та ефективних доз пацієнтів у рентгеногра-фії проведено методом фантомного моделювання вумовах, що відповідають режимам опроміненнядорослого пацієнта «стандартного розміру».Моделювання умов опромінення пацієнтів проведе-но з використанням антропоморфного гетерогенно-го фантома Alderson-Rando для 8 видів рентгеногра-фічних досліджень та флюорографії. Визначено кое-фіцієнти переходу від вхідних поверхневих доз (ВПД)до еквівалентних доз у різних органах та тканинах. Засередніми значеннями ВПД, що отримано у попе-редніх наукових дослідженнях, та коефіцієнтамипереходу оцінено розподіл еквівалентних органнихдоз та оцінка ефективних доз пацієнтів за різнимигрупами рентгенівських апаратів.

При флюороскопії ефективні дози було визначеноза даними вимірювання добутку доза-площа з вико-ристанням конверсійних коефіцієнтів, що надано уПублікації ЄС 154. При мамографії ефективні дозивизначено за результатами розрахунків середніхпоглинених доз у грудній залозі за даними вимірю-вань радіаційного виходу апаратів та з урахуваннямкоефіцієнта радіочутливості даної тканини згідно зПублікацією МКРЗ № 103.

Оцінку радіаційних ризиків рентгенодіагностичнихдосліджень проведено для дорослого населення пра-цездатного віку (18-64 років) з урахуванням розподілунаселення за статтю: чоловіки – 46%, жінки – 54% (за


даними офіційної статистики). У розрахунках вико-ристовувались коефіціенти ризиків для найбільшрадіочутливих органів та тканин при опроміненнідорослих осіб, які наведено у Публікації МКРЗ 103.

Результати досліджень та їх обговоренняВикористовуючи результати оцінки ефективних доздля основних видів рентгенографічних, флюороско-пічних і мамографічних досліджень, були проведенірозрахунки колективних ефективних доз населенняУкраїни з урахуванням даних про кількість проведе-них досліджень за даними анкетування рентгенів-ської служби України у 2011 р. та 2014 р. Встановле-но, що у 2011 р. колективна ефективна доза населен-ня України становила 37 500 люд.-Зв, а у 2014 р. – 25 054 люд.-Зв. Основний внесок у сумарну колек-тивну дозу дає: плівкова флюорографія (49,2-52,4)%;рентгенографія поперекового відділу хребта (13,3-14,0)% та флюороскопія – (9,6-16,0)%. ЗменшенняКЕД у 2014 р. було пов’язане зі зменшенням кількостіфлюороскопічних досліджень та частковою заміноюаналогових апаратів на цифрові системи візуалізації.

Абсолютний очікуваний ризик додаткових онко-логічних захворювань за рахунок проекційної рентге-нодіагностики становив 2323 випадки на рік, прицьому основний внесок (64,3%) формує плівковафлюорографія – 1495 випадків, тоді як цифровафлюорографія становить лише 339 випадків. Внесокосновних видів рентгенографії (без урахування до-сліджень кінцівок та зубів) становить 213 (9,2%) ви-падків; флюороскопії в цілому – 269 (11,6%) випадків.

Висновки. Для зниження радіаційного ризику відрентгенодіагностики повинно бути чітке обґрунтуван-ня призначення того чи іншого методу рентгенівськоївізуалізації. При здійсненні програм скринінгу вибірметодів проведення досліджень повинен встановлю-ватися з урахуванням величини радіаційного ризику.

Для зниження необґрунтованого ризику виник-нення онкологічних захворювань від медичних рент-генодіагностичних досліджень необхідно вилучити зексплуатації: плівкові флюорографи; флюороскопічніапарати без підсилювачів рентгенівського зображен-ня та оснастити наявні апарати сучасними цифрови-ми приймачами зображення; апарати, які за резуль-татами контролю якості мають незадовільну якістьотриманого діагностичного зображення або занадтовисокі дози опромінення.

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИДІАГНОСТИЧНИХ РЕКОМЕНДОВАНИХ РІВНІВ Й

ПРОГРАМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ В ПРАКТИКУРОБОТИ РЕНТГЕНОДІАГНОСТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ

Стадник Л.Л., Носик О.В.ДУ «Інститут медичної радіології ім.

С.П. Григор’єва НАМН України», Харків, Україна

Вступ. Проблема оптимізації медичного діагнос-тичного опромінення пацієнтів є актуальною у всіхкраїнах світу. Згідно з рекомендаціями провіднихорганізацій у галузі радіаційного захисту, оптимізація

дозових навантажень пацієнтів при рентгенодіагнос-тичних дослідженнях у медичних закладах можливашляхом встановлення національних діагностичнихрекомендованих рівнів (ДРР) та впровадження про-грами забезпечення якості рентгенівських апаратів зметою контролю: технічного стану апаратів, обранихрежимів дослідження, якості отриманого діагностич-ного зображення та доз «стандартних» пацієнтів дляїх зіставлення з встановленими національними ДРР.

Матеріали та методи. Інститутом медичноїрадіології проведено широкомасштабні дослідженняз вивчення доз пацієнтів у проекційній рентгенодіаг-ностиці шляхом прямих вимірювань із використаннямметоду термолюмінесцентної дозиметрії та за дани-ми контролю радіаційного виходу рентгенівських апа-ратів. За результатами вивчення розподілів середніхдоз та оцінки третього квартиля для 10 видів найбільшмасових рентгенографічних досліджень встановленінаціональні діагностичні рекомендовані рівні (ДРР),які включено до НПА Держатомрегулювання України«Загальні правила безпеки використання джерел іоні-зуючого випромінювання у медицині» (2017). Під-готовлено програму контролю якості рентгенівськогообладнання для рентгенографії, флюороскопії, мамо-графії, яка включає: перелік необхідних тестів і базо-вого обладнання для проведення контролю якості,форми протоколів контролю та методи оцінки доз«стандартних» пацієнтів для обстеженого апарата длязіставлення їх із встановленими ДРР.

Результати та їх обговорення. За результатамизіставлення національних та міжнародних діагнос-тичних рівнів, згідно з Основними стандартамирадіаційної безпеки МАГАТЕ, встановлено, що зна-чення національних ДРР у 1,5-2,5 рази вище від вка-зівних рівнів МАГАТЕ, що потребує впровадження впрактику рентгенодіагностичних відділень програмиконтролю якості для контролю технічних та радіацій-них параметрів апаратів, оцінки доз «стандартних»пацієнтів та визначення шляхів їх оптимізації.

Проте, впровадження національних ДРР та про-грами контролю якості в практику рентгенодіагнос-тичних відділень Україні стикається з низкою про-блемних питань. Так, впровадження ДРР потребуєрегулярного моніторингу доз пацієнтів. Метод ТЛ-дозиметрії є достатньо точним, однак не може бутивикористаний на практиці для масового контролюдоз опромінення пацієнтів при різних видах рентге-нодіагностичних досліджень. Перспективними мето-дами моніторингу доз пацієнтів є контроль рівнівопромінення за допомогою вимірювача добутку«доза-площа», який встановлюється на апараті, абооцінка вхідних поверхневих доз за результатамивимірювання радіаційного виходу апарата (непрямийметод дозиметрії).

Використання непрямого методу для оцінки дозпацієнтів потребує наявності якісних протоколів кон-тролю радіаційних параметрів апаратів та знаннярежимів проведення кожного виду досліджень для«стандартного» пацієнта.


Однак у країні відсутній затверджений алгоритмпрограми контролю якості рентгенодіагностичнихапаратів та режимів досліджень. При встановленніалгоритму контролю якості на національному рівнібуде уніфіковано методи й умови тестування рентге-нодіагностичного обладнання, забезпечено дотри-мання єдиних стандартів якості діагностики в медич-них установах незалежно від типу використовуваногообладнання, що дозволить підвищити якість діагнос-тичної інформації та оптимізувати дози пацієнтів.

Тести з контролю якості рентгенодіагностичногообладнання можуть виконуватися спеціалістами мет-рологічних або інших служб, які мають відповіднуліцензію та обладнання (прилади, тест-об’єкти) дляпроведення даного виду робіт. Моніторинг доз паці-єнтів може здійснюватися фахівцями рентгено-радіологічних відділень обласних лікарень або інже-нерами-радіологами (медичними фізиками) великихлікарень за наявності ліцензії на право проведенняклінічної дозиметрії в кабінетах рентгенодіагностики.

Висновки. Програма контролю якості не повиннаносити формальний характер. У разі невиконаннятестів контролю якості за встановленими критеріямиабо при перевищенні встановлених національнихДРР на конкретному апараті необхідно проведеннякоригувальних дій: усунення технічних несправнос-тей або корекція режимів досліджень, що дозволитьзнизити дози пацієнтів при збереженні прийнятноїякості діагностичного зображення.

РАЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА ПРОМЕНЕВОГОНАВАНТАЖЕННЯ НА ПАЦІЄНТА

Стрельцов О.О.Національний медичний університет,


Мета роботи. В Україні вважається, що найбіль-ший внесок у формування колективної ефективноїдози для населення роблять профілактична флюо-рографія та рентгенодіагностика, тоді, як у розвину-тих країнах основним дозоформуючим досліджен-ням є комп’ютерна томографія. Безумовно, значноюмірою це пов’язано з тим, що цей вид дослідження внашій країні ще не отримав такого поширення, як українах Європи та США, проте, з іншого боку, є суттє-ве заниження променевого навантаження, які пацієн-ти отримають при комп’ютерній томографії (КТ),оскільки не враховується протокол виконаннядослідження.

Мета роботи – показати необхідність впрова-дження нормативних методик оцінки доз, що отри-мають пацієнти при КТ, з урахуванням виконаногопротоколу дослідження, оскільки чинний табличнийметод оцінки променевого навантаження на пацієнтаведе до значного заниження внеску КТ у колективнудозу.

Матеріали та методи. У роботі порівнюютьсядози, встановлені наказом МОЗ №295 від 18.07.2001 р.,дози, що вказуються на контрольній панелі комп’ю-

терних томографів, із дозами, які розраховуються зурахуванням виконаного протоколу дослідження.

Обговорення. Наказом №295 встановлені такіефективні дози для КТ: дослідження голови – 2,0 мЗв,органів грудної клітки (ОГК) – 10,0 мЗв, черевноїпорожнини та органів миски – 7,0 мЗв.

Водночас у літературних джерелах вказуєтьсязначний розкид променевих навантажень при цихдослідженнях навіть у розвинутих країнах світу. Так,для КТ голови розкид доз за даними ДирективиЄвросоюзу з радіаційного захисту №180 становить0,28-3.,98 мЗв, для ОГК – 2,0-20,4 мЗв, органівчеревної порожнини – 6,9-18,0 мЗв, органів миски –8.55-12.35 мЗв. Тобто дози можуть відрізнятися біль-ше ніж на порядок. Не можна використовувати і тідані, що вказуються на контрольній панелікомп’ютерних томографів, тому що вони також невраховують виконаний протокол дослідження іможуть відрізнятися в рази від реального значення.Тобто для отримання значень ефективних доз,близьких до реальних, потрібно проводити їх розра-хунок через добуток дози на довжину DLP, який вка-зується у комп’ютерних томографах для кожногопроведеного дослідження. Проте даний методвизначення ефективної дози, який широко викорис-товується в інших країнах, на сьогодні в Україні не єчинним.

Висновки. Використання табличних чи індика-торних значень ефективних доз для пацієнтів, отри-маних під час проведення КТ, є одною з причин знач-них похибок в оцінці променевого навантаження напацієнта та заниження внеску КТ у колективну ефек-тивну дозу для населення країни. Для більш точноїоцінки дози з урахуванням виконаного протоколудослідження потрібно впровадити в клінічну практикуметодику розрахунку ефективної дози через добутокдози на довжину DLP.

ТЕРАПИЯ БОЛИ: РАДИЙ-223 В ЛЕЧЕНИИКОСТНЫХ МЕТАСТАЗОВ

КАСТРАЦИОННО-РЕЗИСТЕНТНОГО РАКАПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Сукач Г.Г., Солодянникова О.И., Даниленко В.В.Национальный институт рака, Киев, Украина

В последние годы опубликованы результаты пер-вых рандомизированных исследований, посвящен-ных выживаемости пациентов с кастрационно-резис-тентным раком предстательной железы (РПЖ), с ме-тастазами в кости и без висцерального метастатичес-кого поражения, получавших лечение радием-223.Доказано статистически достоверное повышениепоказателя общей и безрецидивной выживаемости уданной категории больных.

С 2014 года в европейских клиниках начинаетиспользоваться новый препарат Xofigo. Исследо-вания также показали, что терапия с помощью Ra-223 (Xofigo) увеличивает выживаемость больных скостными метастазами кастрационно-резистентно-го рака предстательной железы, лечение которых


методами гормоно- и химиотерапии было неэффек-тивным.

С мая 2013 года Ra-223 получил лицензию FDA(федеральное агентство пищевой и лекарственнойпродукции США) для лечения костной боли у пациен-тов с кастрационно-резистентным раком предста-тельной железы. В настоящее время терапия ради-ем-223 считается одним из вариантов лечения РПЖвместе с химиотерапией и лучевой терапией.

Признание радия-223 в качестве радиометкибыло продиктовано рядом преимуществ для получе-ния лечебного эффекта как на метастатическиеочаги в костях, так и на раковые клетки в самой пред-стательной железе. 223Ra является α-эмиттером.Средняя энергия α-частиц при распаде 223Ra состав-ляет 5,7 МэВ. Комбинированная энергия для полнойцепи распада 223Ra, включая дочерние радионукли-ды, составляет 28,2 МэВ. Это намного выше, чем урадиофармацевтических препаратов, применяемыхдля симптоматической терапии костной боли приметастатическом поражении скелета, таких как89SrCl2 и 153 Sm-EDTMP (соответственно — 0,58 и0,22 МэВ).

Высокая таргетность воздействия на бластныепоражения костей, так как через 24 часа послеинъекции 223Ra, активность в очаге составляет от 44до 77% введенной активности. Излучение 223Raимеет γ-компонент, позволяющий регистрироватьраспределение препарата при помощи γ-камеры.223Ra имеет относительно длительный период полу-распада — 11,7 суток. Это позволяет транспортиро-вать РФП на значительные расстояния.

Помимо выраженного противоболевого эффекта223 Ra-терапии, доказано повышение общей выжи-ваемости по сравнению с пациентами, получавшимиплацебо или радионуклидную терапию β-эмиттера-ми (89SrCl

2, 153 Sm-EDTMP, 32P).

Учитывая эффективность радионуклидной терапиикостных метастазов с использованием препаратов,меченных бета-излучающими радионуклидами, таки-ми как стронций-89, самарий-153 и фосфор-32, лече-ние препаратами радия-223 представляется весьмаперспективным в плане возможности одновременноголечения множественных метастатических поражений,легкости администрирования, повторности и интегри-рованности с другими видами лечения.

ОСОБЕННОСТИ ЛУЧЕВОГО ПАТОМОРФОЗАМЕСТНО-РАСПРОСТРАНЕННОГО РАКА ШЕЙКИМАТКИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ДВУХЭТАПНОЙ

МЕТОДИКИ СОЧЕТАНО-ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИСухина Е.Н., Старенький В.П., Шумило А.О.,

Грановская А.И.ГУ «Институт медицинской радиологии

им. С.П. Григорьева НАМН Украины»

Введение. По данным ВОЗ, ежегодно в миревыявляют около 370 тысяч новых случаев рака шейкиматки (РШМ), при этом 190 тысяч женщин умирают отэтого заболевания. Среди всех злокачественных

новообразований женских половых органов РШМзанимает второе место в Украине и первое место вмире.

Цель работы. Оценить лучевой патоморфоз,возникающий при лечении различных гистологичес-ких вариантов местнораспространенного ракашейки матки.

Материалы и методы. В исследование быловключено 275 больных РШМ IIb-IIIa стадии, из нихисследуемая группа составила 145 больных, 130 –контрольную. Исследуемой группе больных проводи-лась сочетанная лучевая терапия по двухэтапнойметодике, на 1-м этапе дистанционная лучевая тера-пия (ДЛТ) до СОД 30 Гр, внутриполостная брахитера-пия (БТ) до СОД 20 Гр; через 3 недели проводили 2-й этап ЛТ суммарно до 50 Гр ДЛТ и до 50 Гр внутри-полостной БТ. Контрольной группе проводилась соче-танная лучевая терапия по стандартной методике.

Результаты и обсуждение. После первого этапаСЛТ операбельными были признаны 68 (46,9%) паци-енток исследуемой группы, которым была выполненарадикальная гистерэктомия. При изучении лучевогопатоморфоза местнораспространенного РШМ у этихбольных отмечены выраженные некротические изме-нения опухоли при всех гистотипах. Отмечено уси-ленное разрастание грануляционной ткани, богатойсосудами и обильными инфильтратами; коллагено-вые волокна тонкие, нежные, соединительная ткань,которая формируется мягкая. Патоморфоз РШМ приразработанной методике сопровождается болеевыраженной иммунной клеточной реакцией, частонаблюдалось расширение сосудов, лимфостаз,большое количество клеточных элементов лимфоид-ного ряда. При анализе качественного составаиммунных клеточных инфильтратов обращало насебя внимание большое количество активных макро-фагов, тучных клеток, плазмотических клеток, лим-фоцитов. Удельный объем сосудов в опухолях всехгистотипов при этом очень высок.

Выводы. Разработанный двухэтапный способлечения местнораспространенного РШМ позволяетдостичь позитивной динамики патоморфоза опухо-лей шейки матки, что выражается в значительномуменьшении объема паренхимы, уменьшении мито-тического индекса, увеличении апоптотическогоиндекса, что позволило перевести неоперабельнуюформу РШМ в операбельную.

ВЛИЯНИЕ КОНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХОСОБЕННОСТЕЙ ПАЦИЕНТОК

С ОНКОГИНЕКОЛОГИЧЕСКИМ РАКОМ НА ТОЧНОСТЬ ОТПУСКА

ЗАПЛАНИРОВАННОЙ ДОЗЫСухина Е.Н., Старенький В.П., Симбирева А.С., Артюх С.В.

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С.П. Григорьева НАМН Украины», Харьков, Украина

Введение. Точность выдачи суммарной очаговойдозы имеет большое значение, так как при ее умень-


шении увеличивается частота местных рецидивовзаболевания, а при увеличении повышается рисклучевых реакций окружающих нормальных органов итканей. Одним из факторов, оказывающих влияниена качество лучевой терапии у послеоперационныхбольных онкогинекологическим раком, являютсяконституциональные особенности пациенток.

Цель исследования. Выявить закономерностьотклонения между запланированной поглощеннойдозой на прямую кишку и результатами дозиметрииin vivo в зависимости от конституциональных особен-ностей.

Материалы и методы. На базе отделения луче-вой терапии ГУ «Институт медицинской радиологииим. С.П. Григорьева НАМН Украины» в 2018 годуобследовано 15 пациенток в возрасте от 44 до 75 летс диагнозом «рак тела матки Iа-b стадии» (T1а-bNхM0). Пациентки получали послеоперационныйкурс ЛТ на кобальтовом аппарате «РОКУС-АМ» илинейном ускорителе CLINAC 600 C. Оценка вариа-ции фактической дозовой нагрузки проводилась припомощи дозиметрия in vivo. Для разделения больныхна группы мы использовали такой параметр, как пло-щадь поверхности тела (ППТ).

Результаты исследования. Медиана показате-лей ППТ у обследованных больных составила 1,91 м2.По этому принципу для анализа отклонения заплани-рованной поглощенной дозы больные были разде-лены на две группы: в первой группе 8 пациенток сППТ >1,91 м2, во второй – 7 пациенток с ППТ <1,91 м2.У пациенток первой группы медиана относительногоотклонения запланированной дозы от фактическойсоставила 0,56%, в то время как у пациенток второйгруппы — 0,25%.

Выводы. При использование современных тех-нологий проведения лучевой терапии топометри-ческая подготовка играет важную роль в реализацииплана лечения, особенно у пациенток с ППТ >1,91 м2.Учитывая полученные результаты, можно констати-ровать, что данная группа пациенток требует болеетщательного контроля за фактически полученнойдозой, так как это непосредственно влияет на качес-тво лечения и лучевую токсичность.

ПОРІВНЯННЯ МЕТОДИК РАДІОХІМІОТЕРАПІЇПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК ГОЛОВИ ТА ШИЇ

Сухіна О.М., Старенький В.П., Артюх С.В.ДУ «Інститут медичної радіології

ім. С.П. Григор’єва НАМН України»

Вступ. Стандартом лікування хворих на неопера-бельний місцевопоширений плоскоклітинний ракголови та шиї є хіміопроменеве лікування із циспла-тином. Висока токсичність даного методу не дозво-ляє його використовувати у 30% хворих, а саме упацієнтів похилого віку та пацієнтів із низьким сома-тичним статусом. Одним із напрямків підвищенняефективності і зниження токсичності є використанняхіміомодифікаторів у хрономодульованому режимі в

поєднанні з нестандартними режимами фракціону-вання дози.

Мета. Проаналізувати ефективність схем класич-ного хіміопроменевого лікування із цисплатином іхрономодульованої радіохіміотерапії з 5-фторураци-лом у режимі гіпофракціонування дози, а також їх ток-сичність при лікуванні місцевопоширеного плоскок-літинного раку голови і шиї.

Методи. У роботі представлено власні клінічніспостереження авторів за 73 пацієнтами за період з2012 р. по лютий 2016 р. у ДУ «ІМР ім. С.П. Григор'єваНАМН України». Пацієнти розділені на дві групи мето-дом стратифікованої випадкової вибірки: 39 хворихпроліковано з використанням розробленої методикихрономодульованої радіохіміотерапії з 5-фторураци-лом у режимі гіпофракціонування дози; 34 пацієнтиотримали хіміопроменеве лікування із цисплатином укласичному режимі. Критерієм включення в дослід-ження була виключно добровільна інформованазгода пацієнта; виключення з дослідження здійсню-валося в разі відмови пацієнта від подальшої участі вдослідженні на будь-якому етапі. У ході дослідженнязастосовувалися клінічні, біохімічні, імуноферментні,радіологічні методи обстеження. Статистична об-робка отриманих даних здійснювалася за допомо-гою пакета програм STATISTICA 12.

Результати. Схема хрономодульованої радіохі-міотерапії з 5-фторурацилом і схема хіміопромене-вого лікування із цисплатином були рівнозначними заклінічною ефективністю (повна і часткова відповідьпухлини), а саме 77,0 і 73,5% відповідно (р=0,35).Дворічна виживаність становила (46,2±8,0) і (38,2±8,3)% відповідно (р = 0,25).

Мукозити 3-ступеня зареєстровані у 14 (35,9%)хворих першої групи і 14 (41,2%) хворих другої групи(р=0,32). У 2 (5,9%) пацієнтів, які отримували циспла-тин, зареєстровано мукозит 4-го ступеня, що потре-бувало термінової госпіталізації, парентеральногохарчування протягом 5-8 днів, ін'єкційної терапії.

Загальна слабкість 2-3-го ступеня відзначена у23,1% пацієнтів, які отримували лікування з 5-фтор-урацилом, проти 61,8% при використанні цисплати-ну (р=0,0004). Частота розвитку нудоти і блювотибула вищою після введення цисплатину і становила58,8 і 23,5% проти 5,1 і 2,6% відповідно (р<0,0001).

Розвиток лейкопенії 1-го ступеня відзначено у 8(20,5%) із 39 хворих, які отримували променеве ліку-вання з хрономодульованим введенням 5-фторура-цилу, і у 18 (52,9%) із 34 хворих, у яких як хіміомоди-фікатор використовувався цисплатин (р=0,0001).

Висновки. При аналізі безпосередніх і віддале-них результатів хворих на місцевопоширений плос-коклітинний рак голови та шиї виявлено тенденцію дозбільшення ефективності лікування при застосуваннірозробленого методу хрономодульованої радіохі-міотерапії з 5-фторурацилом у режимі гіпофракціо-нування дози порівняно з традиційною хіміопромене-вою терапією із цисплатином. Для отримання більшпереконливих даних потрібно проводити подальшедослідження для збільшення кількості спостережень.


Висока токсичність застосування цисплатину на від-міну від 5-фторурацилу диктує доцільність викорис-товувати останній при лікуванні літніх пацієнтів і хво-рих із низьким соматичним статусом.

МРТ ТА ЕХОКАРДІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІРЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА

СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНИХ ФОРМАХ Танасічук-Гажиєва Н.В., Танасічук В.С.,

Шпак С.О.Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

Вступ. Визначення тактики лікування і профілак-тики серцевої недостатності при ішемічній хворобісерця (ІХС) потребує точної оцінки геометрії та функ-ції лівого шлуночка (ЛШ), у тому числі за допомогоюметодів променевої діагностики.

Мета. Оцінити структурно-функціональний станта особливості ремоделювання ЛШ серця у хворих ізхронічними формами ІХС за допомогою МРТ та ехо-кардіографії (ЕхоКГ).

Матеріали та методи. У 86 хворих (34 жінки, 52 чо-ловіка віком від 37 до 79 років) з ІХС проведенокомплексне серцево-судинне дослідження з вико-ристанням МРТ (n=57) та ЕхоКГ (n=86). За результа-тами клінічних обстежень у 61 (70,9%) хворого діаг-ностували стабільну стенокардію, у 25 (29,1%) —постінфарктний кардіосклероз. Ехокардіографію (уМ-режимі і двомірному режимі) і доплерографіювиконували на апаратах HDI 5000 (Philips), ACUSONСV 70 (Siеmens) із використанням датчиків з часто-тою 2,25-3,0 МГц, обладнаних імпульсним, безпе-рервно-хвильовим, тканинним і кольоровим допле-ром. МРТ виконували на апараті Ingenia (Philips) зіндукцією магнітного поля 1,5 Т, із застосовуваннямкотушки SENSE для торса/серця. Внутрішньовеннеболюсне введення контрастної речовини (Магневіст,МультіХанс) проводилося за допомогою автоматич-ного інжектора Medrad Spectis Solaris EP.

Результати та обговорення. МРТ-діагностиказа даними пізнього контрастування визначила транс-муральне накопичення гадолінію в товщі міокардаЛШ (індекс трансмуральності — ІТ) та встановиластупінь рубцевих змін. Незначне та помірне ушкод-ження ЛШ (значення ІТ =1,2) спостерігалось у 17(27,4%), виражене (ІТ=3,4) – у 22 (35,5%) пацієнтів.Доведено статистично достовірну порівнянністьрезультатів МРТ з ЕхоКГ в оцінці ремоделювання ЛШсерця у хворих на хронічні форми ІХС. За данимидосліджень показано наявність тісної лінійної залеж-ності між показником індексу трансмуральності (ІТ)накопичення контрастної речовини в міокарді і гло-бальною систолічною функцією ЛШ: фракція викидуМРТ (r = -0,62), ЕхоКГ (r = -0,75), а також із реґіонар-ною скоротливістю міокарда ЛШ: при МРТ (r = 0,91) іЕхоКГ (r = 0,78).

Висновки. Встановлено високу точність, специ-фічність та порівнянність результатів МРТ та ЕхоКГ в

оцінці постінфарктного ремоделювання ЛШ серця ухворих на хронічні форми ІХС.

Результати МРТ-дослідження мають найвищудіагностичну ефективність (чутливість – 100%) увиявленні визначення поширеності та глибини пост-інфарктних рубцевих змін, а також життєздатногоміокарда з оцінкою глобальної і реґіонарної функціїЛШ серця.

МДКТ В ОЦІНЦІ СТАНУ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ

СЕРЦЯ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМТанасічук-Гажиєва Н.В., Танасічук В.С.,

Шпак С.О.Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

Вступ. Проблема діагностики ураження серцево-судинної системи у хворих із цукровим діабетом (ЦД)2-го типу посідає значне місце в сучасній кардіології,що зумовлено швидкими темпами розвитку ішеміч-ної хвороби серця (ІХС) та її ускладнень при ЦД.

Мета. Вивчити особливості атеросклеротичнихзмін коронарних артерій (КА) у пацієнтів з ІХС і супут-нім ЦД 2-го типу за допомогою МДКТ.

Матеріали та методи. МДКТ виконано 86 хво-рим з ІХС (37 жінок, 49 чоловіків віком 37-80 років). У61 (70,9%) хворого діагностували стабільну стено-кардію, у 25 (29,1%) — постінфарктний кардіоскле-роз. МДКТ-коронарографію проводили для вивченняатеросклеротичних і стенотичних змін КА. 62 пацієн-ти з гемодинамічно значущими стенозами були поді-лені на дві групи: 1-а група – особи із ЦД 2-го типу(n=15) та 2-а група – хворі на ІХС без ЦД (n=47). Ухворих 1-ї групи, переважно чоловіків похилого віку,діагностували супутній ЦД 2-го типу легкого тасереднього ступеня тяжкості у фазі компенсації тасубкомпенсації з лабораторно підтвердженою гіпер-глікемією (глюкоза в плазмі крові ≥7,0 ммоль/лнатщесерце, рівень глікозильованого гемоглобінуHbA1 становив 6,8±0,9%). Використовували 64-детекторний спіральний комп'ютерний томографBrilliance 64, оснащений незалежною робочою стан-цією і спеціальним програмним забезпеченням.

Результати та обговорення. При порівнянніпоказників МДКТ спостерігались вірогідні структурнізміни із боку коронарних судин практично у всіх хво-рих з ЦД. Ступінь звуження передньої міжшлуночко-вої гілки лівої коронарної артерії (ПМШГ ЛКА) вищийу хворих із ЦД, ніж без ЦД, досягаючи вираженогостенозу при ЦД. За даними МДКТ ураження КА у хво-рих з ІХС на тлі ЦД супроводжувалось наявністюпереважно кальцинованих і змішаних атеросклеро-тичних бляшок (АСБ) діаметром 0,1-0,58 см, у серед-ньому (0,30±0,08) см. На тлі тривалої гіперглікеміїм’які АСБ траплялися в 1,5 раза частіше, що, імовір-но, пов'язано з інтенсивними процесами атерогене-зу в стінці КА. Виявлено достовірний зв’язок міжнаявністю гемодинамічно значущого стенозу КА іформуванням м’яких АСБ (р<0,001).


Висновки. За даними МДКТ встановлено, щосупутній цукровий діабет 2-го типу значно посилюєатеросклеротичні зміни КА у хворих із хронічнимиформами ІХС порівняно з пацієнтами без коморбід-них станів і супроводжується багатовогнищевим ура-женням судин (у 100%), збільшенням ступеня стено-зу ПМШГА ЛКА на 27,5% та кількості м’яких АСБ – на52,6%.

ОСОБЕННОСТИ ЭХОГРАФИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ СИНДРОМА ЖЕЛТУХИ

У ДЕТЕЙТарасюк Б.А., Лукьянова И.С.,

Медведенко Г.Ф., Гридина Т.А.,Головченко О.В., Солодущенко В.В.

ГУ «Институт ядерной медицины и лучевой дагностики НАМН Украины» ГУ «Институт педиатрии, акушерства

и гинекологии им. акад. Е.М. Лукьяновой»

Как известно, синдром желтухи обусловленнакоплением в крови и тканях организма избыточно-го количества билирубина. Причин, которые вызыва-ют нарушение обмена билирубина, может бытьмного, особенно у детей. Известно три патогенети-ческие причины развития желтухи:

Надпеченочная (гемолитическая) желтуха – врезультате чрезмерного разрушения эритроцитов

Печеночная желтуха – в результате нарушенияулавливания гепатоцитами билирубина и связыва-ния его с глюкуроновой кислотой.

Подпеченочная (механическая) желтуха – разви-вается в результате наличия препятствия выделениябилирубина с желчью.

Неотъемлемой частью диагностики при желтухеявляется определение уровня билирубина, егофракций, а также печеночных проб. Однако безметодов визуальной диагностики постановка диаг-ноза крайне затруднена.

Цель настоящего исследования – определитьосновные ультразвуковые симптомы желтухи у детейв зависимости от этиологических причин возникно-вения патологии.

Материалы и методы. Обследовано 74 ново-рожденных и 49 детей в возрасте от 1 года до 18 летс клиническими проявлениями желтухи на ультра-звуковых приборах экспертного класса.

Результаты и их обсуждение. Клиническиепроявления билиарной атрезии (БА) на ранних ста-диях развития фиброза печени неспецифичны.Желтуха и обесцвеченный кал – основные симптомыБА. Основная ультразвуковая симптоматика БА сос-тоит из следующих проявлений: визуализация «тре-угольного рубца» в воротах печени, повышениеиндекса резистентности в собственной печночнойартерии более 0,8, отсутствие сокращений желчногопузыря на пищевой раздражитель. БА являетсямеханическим препятствием к оттоку желчи, однакона первых неделях заболевания расширение внутри-

печеночных желчных протоков отсутствует. Внастоящем исследовании диагноз БА был поставленсвоевременно – до 8-й недели жизни, когда выпол-нение хирургического лечения (операция Кассаи)было еще возможным.

Частой причиной конъюгационной гипербилиру-бинемии у новорожденных является несоответствиемежду продукцией билирубина и несовершеннойсистемой его выведения из организма вследствиенезрелости ферментативних систем печени. Приэхографическом исследовании детей этой группы(29 детей) отмечалось отсутствие таких проявлений,как увеличение печени и селезенки, и в большинствеслучаев эхогенность и эхоструктура паренхимыпечени были не изменены. Эхографические прояв-ления гепатита новорожденных (17 пациентов) мно-гообразны и соответствуют эхографическим прояв-лениям диффузного заболевания печени. Указанныйсимптомокомплекс включает в себя: гепатомегалию(95%), затупление края правой доли печени (82,4%),увеличение размеров 1 сегмента печени (35,3%).Спленомегалия была выявлена у 70,6% детей.

При гемолитической болезни новорожденных(ГБН), которая сопровождается желтухой (20 ново-рожденных), из сонографических признаков отмеча-лось: увеличение размеров печени (90%), диффуз-ное повышение эхогенности паренхимы (85%).Длительная гипербилирубинемия у 5 детей сопро-вождалась развитием синдрома «сгущения желчи».Наиболее выраженные изменения отмечались приотечной форме ГБН – увеличение печени, расшире-ние и отсутствие колабирования НПВ; наличие слоясвободной жидкости вокруг долей печени и в брюш-ной полости; двухконтурность стенок желчного пузы-ря (до 4 мм), желчный «сладж», а также спленомега-лия (85%).

Под нашим наблюдением находилось 9 детей ввозрасте от 5 до 12 лет с кистами общего желчногопротока. Сдавление протока кистой было причинойразвития механической желтухи.

Обследована одна пациентка в возрасте 11 лет спервичным склерозирующим холангитом. Основ-ным симптомом заболевания было четкообразноерасширение долевых желчных протоков.

Под термином «хронический гепатит» объединя-ется достаточно большая группа заболеваний раз-личной этиологии (вирусной, аутоиммунной, меди-каментозной), в патогенезе которых основным явля-ется прогрессирующий фиброгенез. Синдром жел-тухи обычно проявляется у пациентов в периодобострения болезни. При этом эхографическаясемиотика очень сходна с проявлениями остроговирусного гепатита.

Выводы. Ультразвуковая семиотика синдромажелтухи у детей имеет свои возрастные особеннос-ти. Эхография является обязательной составля-ющей диагностического алгоритма при билирубине-миях у детей.


ОПТИМІЗАЦІЯ СЦИНТИГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ НЕФРОТРОПНИМИ

ПРЕПАРАТАМИТкаченко М.М., Романенко Г.О., Макаренко А.В., Миронова О.В.

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра радіології та радіаційної медицини, Київ, Україна

Вступ. Радіонуклідні методики дослідженнянирок, незважаючи на поширення й удосконаленняінших методів інтраскопії, досі є незамінними в діаг-ностиці захворювань сечовидільної системи.Незаперечною перевагою радіонуклідних дослі-джень є оцінка функціонального стану нирки, а неанатомо-морфологічний її стан. Одним із методівоцінки функції стану паренхіми нирки є статичнанефросцинтиграфія з радіофармпрепаратами (РФП)кіркового механізму фіксації. До таких препаратів від-носять сполуки на основі диметиленсукцинатоцету,наприклад ДМСО (Рolаtom, Польща), технемек(«Радіопрепарат», Узбекистан). Однак відноснимнедоліком таких досліджень є значний час макси-мального накопичення РФП (3-4 години) у нирках,що обмежує пропускну здатність відділень, обтяжли-во для пацієнтів (особливо для дітей).

Мета. Дослідити, за яких умов можливо зменши-ти час дослідження і як це позначиться на кінцевомурезультаті.

Матеріали та методи. Виходячи з встановлено-го завдання було досліджено 50 пацієнтів віком від 5до 35 років, з яких 60% із запальними захворювання-ми (пієлонефрит, гломерулонефрит), 10% — єдинанирка, 10% — хронічна ниркова недостатність, 20% —інші захворювання. Статичну нефросцинтиграфіюпроводили через 30, 150, 240 хвилин після введенняРФП.

Результати досліджень та їх обговорення. Урезультаті аналізу серії зображень було встановлено,що відсоток накопичення препарату в нирках на 240-йта 150-й хвилинах прямо пропорційний процентунакопичення на 30-й хв, із средньоквадратичнимивідхиленнями ±10% (при цьому максимальний роз-кид даних спостерігається при збереженні кількостіфункціонуючої паренхіми 12-16); залежність інтен-сивності включенні РФП на 240-й хвилині від вклю-чення на 150-й хвилині також лінійна з відхиленнямвід лінії регресії ±4%. При оцінці асиметрії накопичен-ня РФП у нирках на відповідних хвилинах такожвизначались чіткі лінійні залежності для загальноїсукупності хворих, хоча при асиметрії до 15% (20пацієнтів), що є нормою, значення асиметрії практич-но не змінюється з часом із похибкою 15-20%.

Висновки. Виходячи із цього та з аналізу низкидодаткових параметрів (відсоток включення РФП упечінку, швидкість очищення крові від РФП, інтенсив-ність візуалізації сечового міхура тощо), при радіо-нуклідних дослідженнях нирок із нефротропнимипрепаратами проводити сцинтиграфію через 3-4 години після введення РФП доцільно тільки в разі

підозри на новоутворення в паренхімі нирки чи призначущих морфологічних змінах, підозри на відсут-ність нирки. У більшості інших випадках досить обме-житись дослідженням на 30-й чи 150-й хвилинах,зображення на яких практично точно передбачаєрозподілення РФП на більш пізніх сцинтиграфічнихзнімках.

ОШИБКИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИАГНОСТИКИДИСПЛАЗИИ ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВ

Урина Л.К.1, Урина М.А.2

1Городская детская клиническая больница № 3,Киев, Украина

2 Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации

эндокринных органов и тканей, Киев, Украина

Введение. Ультразвуковая диагностика диспла-зии тазобедренных суставов у детей была разработа-на Р. Графом с конца 70-х годов прошлого столетия иприменяется во всем мире, опубликовано много ста-тей, посвященных этой патологии. Но, несмотря наэто, исследование часто выполняется неправильно,что приводит к диагностическим ошибкам и недове-рию ортопедов к ультразвуковому методу.

Цель работы. Выявление наиболее типичныхврачебных ошибок при проведении ультразвуковогоисследования (УЗИ) тазобедренных суставов удетей первого полугодия и оценка его результатов.Выработать рекомендации для методики его прове-дения с целью улучшения и своевременной диагнос-тики дисплазии тазобедренных суставов у детей.

Материалы и методы. Проведен ретроспектив-ный анализ 455 эхограмм и заключений УЗИ тазо-бедренных суставов детей первого полугодияжизни, выполненных в лечебно-профилактическихучреждениях города в 2016-2017 годах

Результаты. В результате повторного УЗИ тазо-бедренных суставов и анализа предыдущего иссле-дования выявлены следующие типичные ошибки:

1. Отсутствие на эхограммах хотя бы одного изосновных анатомических ориентиров. В таком слу-чае сонограмма не пригодна для диагностики!

На эхограмме отсутствовали:— костно-хрящевая граница в 90% случаев, кото-

рая необходима для идентификации другихструктур. Это гиперэхогенная изогнутая струк-тура на границе костной части шейки бедрен-ной кости и хрящевого большого вертела,являющаяся результатом сильного отраженияУЗ-волны от костной части шейки бедра;

— хрящевая губа в 30%: при наклоне датчика икосом прохождении звукового луча она чащевсего не обнаруживается;

— нижний край подвздошной кости (костныйэркер) в 25% случаев. Он является основнымпоказателем точной плоскости разреза идолжен быть однозначно видим на сонограммес исключением децентрированных суставов.


2. На эхограмме плоскость разреза тазобедренно-го сустава проведена через вентральную часть крышив 35% случаев, через дорзальную часть — в 37% (нечерез сустав). В норме плоскость должна проходитьчерез среднюю часть, при этом контур тела подвздош-ной кости будет расположен горизонтально.

3. Неправильное проведение линий, образующихугол альфа и бета.

Линия хрящевой крыши в норме проводится откостного эркера через середину суставной губы.

Проведение костной крыши от тела подвздошнойкости, а не от костного эркера выявлено в 85% случа-ев. Все три линии пересекались в одной точке приразных степенях дисплазии в 80% случаев.

4. Оценка результата исследования только поуглам альфа и бета без описания типа сустава в 55%случаев.

Выводы1. Выявленные ошибки при проведении методики

ультразвукового исследования тазобедренных сус-тавов приводят как к гипердиагностике, так и про-пускам патологии.

2. Пассивность врачей УЗД, которые не изучаютпервоисточник, где автор четко указывает на воз-можные ошибки, а учатся у коллег по работе, повто-ряя их ошибки.

3. Недостаточно уделяется внимания практичес-ким занятиям на кафедре лучевой диагностики.

4. Необходимость проведения мастер-класса дляврачей.

5. Необходимость издания кратких методическихрекомендаций по данной методике и распростране-ния их.

ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАРДІО-МРТ-ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ НЕКОРОНАРОГЕННИХ

ЗАХВОРЮВАННЯХ МІОКАРДАФедьків С.В.1, Лащенко В.А.2, Лащенко М.В.3

1ДУ «Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», Київ, Україна2 ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології

імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» ,Київ, Україна

3НМУ ім. Богомольця, Київ, Україна

Вступ. Некоронарогенні захворювання серця всучасній медицині є найбільш складними та мало-вивченими в діагностичному аспекті, оскільки маютьрізноманітні етіологічні ураження структур серця.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) на сьо-годні є високоінформативною сучасною діагности-кою, яка дозволяє проводити кардіологічні дослід-ження для виявлення патологічних змін перикарда,міокарда, ендокарда з візуалізаційною оцінкоювнутрішньосерцевих та перикардіальних структур.

Мета – провести кардіологічне МРТ-дослідженнята встановити діагностичні можливості методу МРТ увиявленні патологічних змін з боку структур серця ухворих на некоронарогенні захворювання міокарда.

Матеріал і методи. Проведено кардіологічне

МРТ-обстеження у 131 хворого віком від 13 до 76 ро-ків, з яких 103 чоловіка та 28 жінок, що обстежувалисьв ІССХ ім. М.М. Амосова з приводу некоронароген-них захворювань. Кардіологічне МРТ-дослідженняпроводились на МР-томографі Vantage Titan – 1,5 T(Toshiba). Обробка МРТ-даних проводилась на кар-діологічній станції з вивченням МР-зрізів серця встандартних проекціях та відповідних режимах ска-нування з використанням методик МР-перфузіогра-фії міокарда лівого шлуночка (ЛШ), раннього та пізньо-го відтермінованого контрастування з «Гадовістом», атакож МР-аналізу в режимі «кіно» із вивченням ско-ротливої функції міокарда ЛШ. Також проведено ана-ліз кількісних та якісних структурно-функціональнихпоказників серця.

Результати. При обробці даних 131 кардіологіч-ного МРТ-обстеження у 8 (6,1%) пацієнтів ознакпатологічних змін міокарда не виявлено. У решти 123(93,9%) хворих встановлено МР-ознаки некоронаро-генних захворювань серця, а саме: гіпертрофічноїкардіоміопатії (ГКМП) – у 36 (29,3%) хворих, з яких засиметричною ГКМП – 29 та концентричною формоюГКМП – 7; дилатаційної кардіоміопатії – 39 (31,7%);ексудативного перикардиту – 4 (3,3%) та констрик-тивного перикардиту постзапального ґенезу – 2(1,6%); вогнищевого та дифузного міокардиту – 35(28,5%) хворих, з яких із гострим перебігом — 5, під-гострим – 8 та хронічним – 22; амілоїдозу серця – 1(0,8%); хвороби Фабрі – 1 (0,8%), аритмогенноїдиспплазії правого шлуночка – 1 (0,8%), кардіоміопа-тії Такоцубо – 1 (0,8%); внутрішньосерцевих об’єм-них утворень (міксома та лімфома) — 2 (1,6%) та МР-ознаки відторгнення трансплантата реципієнта в 1(0,8%) пацієнта через 19 місяців після ортотопічноїтрансплантації серця.

Також у всіх хворих на міокардит за даними МРТвивчено порушення скоротливої функції міокардалівого шлуночка (ЛШ) та зіставлено з результатамиЕхоКГ. За результатами проведених дослідженьвстановлено ознаки помірного та вираженого зни-ження регіональної та глобальної скоротливої функціїЛШ у 19 (54,3%) та його дилатація у 7 (20,0%); урешта 9 (25,7%) пацієнтів — порушення скоротливоїфункції ЛШ не виявлено. Також у цих хворих проана-лізовано дані ЕКГ, з яких: патологічний зубець Qсформувався у 4 (11,4%) хворих, синусова тахікардіявиявлена у 10 (28,6%), атріовентрикулярна блокаданіжок пучка Гіса ІІ-ІІІ ступеня – у 18 (51,4%).

Висновки. Отже, встановлено діагностичні мож-ливості методу кардіологічного МРТ-дослідження, якідозволяють проводити обстеження кардіологічниххворих на сучасному діагностичному рівні та виявля-ти ознаки некоронарогенних захворювань. У ходіпроведення кардіологічних МРТ-обстежень виявле-но МР-ознаки дилатаційної та гіпертрофічної кардіо-міопатії, ексудативного і констриктивного перикар-диту та гострого, підгострого й хронічного міокарди-ту, а також інших некоронарогенних захворювань ірідкісних хвороб серця. Отримані результати проде-монстрували можливості методу МРТ диференцію-


вати/верифікувати некоронарогенні ураження струк-тур серця.

Отже, кардіологічні МРТ-дослідження є сучаснимметодом візуалізації, який несе потенційне важливедіагностичне значення та допомагає у виборі необхід-ної подальшої фармакотерапії та/чи хірургічного ліку-вання, а також передбачає прогноз перебігу захворю-вання та тактику спостереження кардіологічних хво-рих із різними етіологічними ураженнями міокарда.

МОЖЛИВОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИЗМІН У ЛЕГЕНЯХ У ДІТЕЙ,

ХВОРИХ НА СИСТЕМНИЙ ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАКЧурилін Р.Ю., Вороньжев І.О.

Харківська медична академія післядипломноїосвіти, Харків, Україна

Діагностика та лікування дифузних хвороб спо-лучної тканини є однією з актуальних проблем сучас-ної педіатрії. Серед останніх найбільш важливим єсистемний червоний вовчак (СЧВ), частота якого заостаннє десятиріччя серед дитячого населеннязбільшилась в 3,5 рази. Змінений характер перебігуСЧВ і складність його розпізнавання на ранніх етапахрозвитку потребує подальшого вивчення особливос-тей проявів у різні вікові періоди та визначення інфор-мативних діагностичних ознак. До того ж тільки у 15-20% дітей, за даними літератури, діагноз СЧВ бувпервинним, а кількість помилкових діагнозів колива-ється від 1 до 8.

Метою проведеного дослідження було підвищен-ня ефективності променевої діагностики змін у леге-нях при СЧВ у дітей.

Матеріал і методи. Нами були вивчені дані рент-генологічного дослідження органів грудної клітки

(ОГК) 60 хворих на СЧВ віком від 6 до 18 років, середобстежених переважали хворі жіночої статі (81,7%), 6 хворим виконана комп’ютерна томографія (КТ)ОГК, проведено катамнестичне дослідження. Діагнозпідтверджений клініко-лабораторними даними.

Результати. Найбільш типовими змінами легеньбули ознаки васкуліту (57 хв. – 95%): найбільш харак-терним було ураження дрібних судин (31 хв. –51,7%), котре проявлялось посиленням легеневогомалюнка за дрібнокомірчастим типом; другим зачастотою було посилення легеневого малюнка завеликокомірчастим типом (19 хв. – 31,7%); посилен-ня по магістральному типу було у 13,3%; по ретику-лярному типу у 10%. У 30% обстежених (18 хв.) змінилегеневого малюнка були асиметричними і частішебільш вираженими зліва. Характерний для СЧВ пуль-моніт мав місце у 20% переважно у віковій групі 12-14років та при ІІІ ст. активності, у 3 хворих він був однос-тороннім. Вовчаковий діафрагматит мав місце у66,7% у вигляді високого стояння діафрагми.Ураження плеври визначено у 45%, характерним дляСЧВ є накопичення невеликої кількості рідини таодностороння локалізація. До ускладнень слід від-нести розвиток вогнищевих пневмоній (10%), інфіль-тративного туберкульозу у 2 (3,3%) хворих, пневмо-тораксу, набряку легень та розвиток порожнин — по 1 хворому. Розвиток периваскулярного та периб-ронхіального фіброзу (15%) був найбільш характер-ним для тривалості хвороби більше ніж 2 роки, актив-ності ІІ та ІІІ ступенів та хворих, старших від 12 років.

Висновок. Проведені дослідження свідчать прочасте залучення в патологічний процес ОГК при СЧВу дітей. Променеві методи дослідження в діагностиціуражень легень є основними і вкрай необхідними дляпризначення відповідної патогенетичної терапії.

ПЛАН РОБОТИ КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2019 р.(Зав. кафедри проф. Шармазанова О.П., тел. 057-751-11-81)

Платні цикли

№з/п

Назва циклуДата початкута закінчення

Трива-лістьциклу

Вид підготовки

Кількістькурсантів

1391. «Радіологія». Випуск 2018 р.02.01-27.0601.11- 31.12

8 ІНТ 5

1392.

«Променева діагностика захворюваньстатевої системи та грудної залози

у жінок (для рентгенологів, лікарів УЗД,лікарів лікувального профілю)»

04.02-18.02 0,5 ТУ 6

1393.«Нейрорадіологія (для рентгенологів,

невропатологів, нейрохірургів, сімейних лікарів)»

08.04-22.04 0,5 ТУ 12

1394.«Комп’ютерна томографія (для рентге-нологів, хірургів, невропатологів, орто-

педів-травматологів, нейрохірургів)»03.09-02.10 1 ТУ 8

1395.

«Магнітно-резонансна томографія в діагностиці захворювань різних

органів і систем (для рентгенологів,невропатологів, нейрохірургів,

ортопедів-травматологів)»

05.11-04.12 1 ТУ 6


ПЛАН РОБОТИ КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2019 р.(Зав. кафедри проф. Шармазанова О.П., тел. (057) 751-11-81)

№з/п

Назва циклуДата початкута закінчення

Трива-лістьциклу

Вид підготовки

Кількістькурсантів

433. «Радіологія». Випуск. 2017 р. 02.01-31.01 1 ІНТ 9

434. «Радіологія». Випуск. 2018 р02.01-27.0601.11- 31.12 8 ІНТ 5

435.«Рентгенологія

(для лікарів лікувального профілю)»08.01-12.06 5 СПЕЦ 14

436.

«Променева діагностика захворюваньстатевої системи та грудної залози у

жінок (для рентгенологів, лікарів УЗД,лікарів лікувального профілю)»

31.01-01.03 1 ТУ 12

437.

«Променева діагностика захворюваньгрудної клітки (для рентгенологів, пуль-

монологів, фтизіатрів, торакальниххірургів, терапевтів, сімейних лікарів)

Виїзний, м. Чернігів»

18.06-18.07 1 ТУ 32

438.«Комп’ютерна томографія (для рентге-

нологів, невропатологів, ортопедів-травматологів, нейрохірургів, хірургів)»

03.09-02.10 1 ТУ 24

439.

«Променева діагностика в онкології (длярентгенологів, лікарів ЗПСМ, онкологів,терапевтів, пульмонологів, гастроенте-

рологів, ортопедів-травматологів)»Виїзний, м. Одеса

09.09-08.10 1 ТУ 25

440.«Рентгенологія (для лікарів, які ате-

стуються на ІІ, І, вищу категорії)»03.10-01.11 1 ПАЦ 14

441.

«Магнітно-резонансна томографія вдіагностиці захворювань різних органів

та систем (для рентгенологів, невропатологів, нейрохірургів,

ортопедів-травматологів)»

05.11-04.12 1 ТУ 21

442.«Рентгенологія (для лікарів, які ате-

стуються на ІІ, І, вищу категорії)»06.11-05.12 1 ПАЦ 12

443.

«Променева діагностика в онкології (длярентгенологів, лікарів ЗПСМ, онкологів,терапевтів, пульмонологів, гастроенте-

рологів, ортопедів-травматологів)»

09.12-23.12 0,5 ТУ 14

Revolution CT•

•

•

•

•

Revolution EVOO

Revolution

Discovery CT

•

Revolution EVOO

Revolution

•

Discovery CT

•

•

Optima 5

•

•

4054

•

•

p

•

•

•

•

•

•

•

portixransT B-D

ТНИЙЛЬОВОТОР

Т РЕНТГЕТАПАРА

АДРАЙ

ТИЧНИАПЕВРАНОТЕР

ТЕР

легшення по-ерапевтено-хнея повер

АЮЧИЙГА

ИЙ

ЕРІГ

клінічних проявівтичних процедур

ень шкірвих ураждиоІдеально підх

Д ПРОМЕНОМЕТОЕФЕКТИВИСОК

азів.асттв мер направлених на п

еак і для рентгри, тть як для лікування

АПІЇЕВОЇ ТЕРЗБАНОГА

Д

ИВНИЙ ОРГ

РЕНТГЕНІВСЬ

ація пація пація па швиа швиа швиа якіста якіста якістякістВисок• Висок• ВисокВисо

швиВисок• Висок• Висок Висація пАдапт• Адапт• Адапт Адапт

• Висока якіст• Висока шви• Адаптація п

ТЕРНИОМП'ЮЬКИЙ К

ттнтнтнтнтнтнтононконкронкретртребтреби треби к еетнтнтнерекрекренкретреби кеби ки кануваанувануан нянннянання ва

еньененеееанняанваннуванннуванскь сксть скдкість ск

ть зть зобть зобрть зобразображбражображбражображббражбражбражбражражзображван

реререредкість сдкістьдкісід поід поід поід п

ть зображеньдкість сканування ід потреби конкр тн

VENФАОМОГР

ї клінї клії клї к

Й Т

ї клініки

ИЙ

нноїоїноїноїноїнонної

NTUM

6 ––TUM 3UM 32 –32 –M 32 – M 32 –MM 32 UMUM 32UM 3UM 3

типлантиплантиплтильльльла муа муа муа м плантиплань

тттення з

тужнтужні метужні метужні ме

VENVENTVENTVENTVENTENTUENTUENTUENTUMNTUNTUMNTUNTUM TUTUM 6TUTUM 64UM 64 –M 64 –64 –64 –

ттттт мууобоброоброблобробленоброблення оброблення з П жні меП• По• По• По

облення зтт

VENVEN

• Потужні метоброблення зта мультиплан

VENTUM 64 –VENTUM 32 – VENTUM 16 –

зрізіврізівізрізирізи

уукціукціукціонсонстронстрнстррукціії рекеньень, анень, ангіоень, ангіогрань, ангіографангіографгіографографф

ооооодди трди тривооо рногногрногмірногвимірногривимірноди тривимірнди тривимтттбражзображзображзображзобрної рекнарної рекнарної рекнарноїнар

різи4 зрізи64 зрізи– 64 зрізи– 64 зр– 64 632 зрізи32 зрізи32 зріз32 з3236 зріз16 зр16 з161

тоди тривимірногозображень, ангіографнарної реконструкці

– 64 зрізи32 зрізи16 зрізів

їїїїїїїіїіїіїіїіїффіїфіїфіїфіїіфіїфіїії

медеба

оК

ОК

РЕ

хееказо

О

Е

і і фою омухом, ранізмх

оризованимтоою, мкла для знімків озі стс на 2 робочимплек

СКСС ОМПЛЕК

ДІАГНОСТИНТГЕНО

УНІЕК

-а цифому т-альтикж вер

-нкцією лінійлоною з ок

м підйомним з плаваючою

их місця на

СПЕРТИЧНИЙ

роноїноївип

онанні.вому викової стійки, в аналог

жоакографії, а томї тунпромінювачем і ф

ВИРОБНИК:ВИРОБНИК:УП «АДАНИ»ул. Селицкого 7, г.220075, РеспублиТел.: +375 (17) 349Факс: +375(17) [email protected]

ДИСТРИ

. Минск, ика Беларусь9 00 00, 6 29 02

ДИСТРИТОВ «ГЕофіс 70м. Київ, Тел.: + 3Факс: +www.geinfo@ge

АЇНІ:ТИБ’Ю ОР В УКРОР В УКРИБ ЮТ РААЇНІ:ЕОСАНТРІС»

04, вул. Дегтярівська, 48, 04112, Україна

38 (044) 223 92 35, 38 (044) 483 30 66.

eosantris.com.ua eosantris.com.ua

,

’

.

•

, ’

.

• ’

’ .

•

.

.

« »

– ,

.

1–0,3

±20°.

’ ,

.

’ « »

, 04073, - , 21

: ./ : (044) 467-76-21e-mail: [email protected], [email protected]

w w w . m e d a p a r a t u r a . k i e v . u a

Співвидавці У номері · 2019-05-28 · 1-2 (70-71)/2019...

Documents