ПрофіТека - odb.poltava.ua · життя, що є у кожної людини. На...

1

Управління культури Полтавської обласної Державної адміністрації

Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного

В практику роботи

бібліотек

ПрофіТека випуск 3

Збірник методичних матеріалів

(в рамках бібліотечного проекту

«Територія бібліотечного успіху»)

Полтава – 2014

2

ПрофіТека: в рамках бібліотечного проекту «Територія бібліотечного

успіху» [Текст] : зб. методичних матеріалів. Вип. 3 / уклад. О. М. Тарасенко,

О. О. Чернявська; відп. за вип. Л. І. Митрофанова. – Полтава, 2014.- 33 с.

Третій випуск даного видання є продовженням щоквартального збірника

кращих сценаріїв із доробку фахівців Полтавської обласної бібліотеки для

дітей ім. Панаса Мирного. До збірника увійшли: сценарій заходу «Будуємо

правовий дім для Дюймовочки»; сценарій гри – подорожі «Моє місто

Полтава»; сценарій свята за творами А. Костецького «Все про тебе і про всіх».

Дане видання виходить в рамках бібліотечного проекту «Територія

бібліотечного успіху»; адресоване керівникам дитячого читання та

бібліотечним працівникам, що працюють з дітьми.

3

Всі права захищені ПОБД ім. Панаса Мирного

«БУДУЄМО ПРАВОВИЙ ДІМ ДЛЯ

ДЮЙМОВОЧКИ»

Мета: на прикладі казки Г.-Х. Андерсена

«Дюймовочка» (з використанням зачитування

уривків тексту казки) розглянути, які права дитини

і людини порушені, що треба зробити, щоб

виправити ці порушення і, як наслідок, після виправлення символічно

побудувати Дюймовочці новий дім, де цеглинки – це непорушені права

дитини і людини.

Оформлення (реквізит):

1) Ведуча – Правознайка в мантії і в шапочці з китицею;

2) Дошка з магнітами або ширма, до якої можна прикріпляти картки;

3) На дошку прикріпити 2 плакати з назвами Конвенції про права дитини

та Закону України про охорону дитинства;

4) На дошку зверху прикріпити плакат з назвою заходу «Будуємо

правовий дім для Дюймовочки»;

5) Картонне зображення Дюймовочки – прикріпити в центрі дошки;

6) 13 карток-цеглин А5 (жовті) із назвами прав: право на життя; право

на ім’я; право на сім’ю; право на житло; право на піклування батьків;

право на проживання з батьками; право на заборону викрадення;

право на захист від експлуатації; право на відпочинок і розваги; право

на безпечні умови проживання; право на свободу пересування; право

на відсутність дискримінації; право на вільний шлюб; /цеглинки

правового дому по черзі протягом заходу прикріпляються навколо

Дюймовочки на дошці/

7) Указ Правознайки (великий сувій з текстом) про присвоєння звання

Знавців прав дитини;

8) Роздруковані символічні дипломи Знавців прав дитини;

10) Свідоцтво про народження дитини (для показу)

4


Хід заходу:

ДОБРОГО ДНЯ, ЛЮБІ ДІТИ!

Я – Правознайка цієї Полтавської обласної бібліотеки для дітей імені

Панаса Мирного. І хочу вам зараз запропонувати гру, яка має назву «Будуємо

правовий дім для Дюймовочки» (показати на плакат). Усі ви знаєте казку Г.-

Х. Андерсена «Дюймовочка» (показати видання), знаєте скільки всього

пережила Дюймовочка протягом усієї казки.

Дюймовочка (показати прикріплене на

дошці картонне зображення Дюймовочки) –

це маленька дівчинка, дитина і, на жаль, її

права як дитини у казці багато раз

порушувалися. І ми з Вами зараз спробуємо

визначити права дитини, права Дюймовочки,

які порушували різні герої цієї казки, а

можливо визначимо такі права, які і не були

порушені і Дюймовочка їх, як дитина, вільно реалізувала без порушень.

А там, де порушення у казці були, ми, разом з Вами, спробуємо

виправити їх і зробити так, щоб наша Дюймовочка як дитина жила у такому

домі, де б її права ніхто не порушував. Тобто побудуємо їй новий правовий

дім (показати знову плакат з назвою заходу), де б їй як дитині було б

комфортно, бо ніхто б уже не порушував її права.

Усі права, які мають діти (в т.ч. і Ви, бо ви теж є дітьми) записані у

дуже важливому документі, що зветься «Конвенція про права дитини»

(показати книгу і плакат). Це міжнародний документ, які підписали багато

країн, в т.ч. і Україна. Тому всі діти в Україні мають права, які тут записані. А

ще у нас є Конституція України (показати книгу) і Закон України «Про

охорону дитинства», де також записані права, що мають діти (показати

плакат).

А тепер давайте відшукаємо у казці «Дюймовочка» права дитини, що

визначені цими документами.

5


І почнемо ми з найпершого і найголовнішого права – ПРАВА НА

ЖИТТЯ (ст. 6 Конвенції). Пам’ятаєте, як у казці з’явилася Дюймовочка? Ось

послухайте (зачитує Правознайка уривок з казки):

«Стара чаклунка дала жінці зернятко і наказала посадити його в

квітковий горщик. Зернятко проросло, а із паростка одразу ж виросла

велика чудова квітка, що невдовзі розцвіла. Тепер було видно, що це

справжній тюльпан, але в середині квітки сиділа крихітна дівчинка».

Так з’явилася на світ Дюймовочка, так вона реалізувала своє право на

життя, що є у кожної людини. На початку казки все у Дюймовочки було добре

і тому право на життя її у казці порушено не було. Вона з’явилася із тюльпана

на радість жінці, яку можна вважати її мамою. Тому кладемо першу цеглинку

нашого правового дому з непорушеним правом на життя (прикріпляє цеглинку

«Право на життя» біля картонної Дюймовочки на дошці).

Йдемо далі. Статтею 7 Конвенції про права дитини (показати)

встановлено, що всі діти мають ПРАВО НА ІМ’Я. І ви всі також маєте ім’я.

Маєте?

Кожне-кожне немовля,

Й той, хто старший, і маля,

Ти, вона, і він, і я

Маєм право на ім’я.

Будь-яка дитина з моменту народження має право на ім’я, яке їй дають

батьки. Коли дитина народжується, то її батьки реєструють, надаючи дитинці

ім’я. І батькам видають документ, який називається Свідоцтво про

народження, ось таке (показати). У ньому записано ваше ім’я. Пам’ятаєте

його? Зараз давайте хором кожен назве своє ім’я (називають).

А що у нас з правом на ім’я у казці “Дюймовочка»? Давайте послухаємо

(зачитує уривок):

«Дівчинка з тюльпана була дуже крихітна на зріст, не більше

дюйма. Тому її назвали Дюймовочкою».

6


Знаєте, скільки це дюйм? Це приблизно 2,5 см (половинка вашого

пальчика). Таких розмірів була дівчинка, тому її так назвали. Для нас це

незвичне ім’я, але це власне ім’я цієї крихітної дівчинки, вона не залишилася

безіменною, їй жінка – названа мати – дала таке ім’я і цим допомогла

Дюймовочці реалізувати її право на ім’я. Є тут у казці порушення? Ні, немає.

Право на ім’я Дюймовочки порушено в казці не було. Тому кладемо ще одну

цеглинку, де написано «Право на ім’я» до нашого правового будинку

Дюймовочки (прикріплює цеглинку «Право на ім’я» біля картонної

Дюймовочки на дошці).

Йдемо далі. Що сталося з

Дюймовочкою однієї літньої ночі? Давайте

послухаємо уривок з казки (зачитує уривок):

«Якось вночі, коли Дюймовочка

лежала у своєму ліжечку, у відчинене вікно

вскочила погана жаба, схопила горіхову

шкаралупку з дівчинкою і вистрибнула

крізь вікно в сад. Вона поставила ліжечко

на широке листя латаття посередині річки, аби Дюймовочка не втекла».

Що зробила жаба? Вона викрала Дюймовочку; забрала її без дозволу з

рідної домівки. А це прямо заборонено ст. 35 Конвенції про права дитини та

Законом України «Про охорону дитинства» (показати плакати).

ВИКРАДАТИ ДІТЕЙ ЗАБОРОНЕНО. І жаба своїми діями порушила не

лише заборону на викрадення дітей, а й інші права дитини. Так, ст. 7

Конвенції передбачає ПРАВО кожної дитини НА ПІКЛУВАННЯ БАТЬКІВ.

Про вас батьки піклуються? От і про Дюймовочку піклувалася її названа мати.

Як вона про Дюймовочку піклувалася? Пригадайте (зробила зручне ліжечко,

кормила, гралася з нею). А коли жаба її викрала, то жінка вже не могла

турбуватися про Дюймовочку; вона навіть не знала, де та поділася. І таким

чином, право Дюймовочки на піклування батьків було порушено.

Крім того, у кожної дитини за ст. 9 Конвенції про права дитини є

ПРАВО НА ПРОЖИВАННЯ З БАТЬКАМИ І НЕРОЗЛУКУ З НИМИ. А

українські закони ще встановлюють ПРАВО ДИТИНИ НА СІМ’Ю (ст. 291

Цивільного кодексу України). І усі ці права жаба, викравши Дюймовочку,

порушила. Тому давайте цю ситуацію виправляти. Що треба зробити, щоб ці

7


права Дюймовочки не порушувалися? Так, треба, щоб жаба її не викрадала,

щоб Дюймовочка залишилася жити зі своєю названою матір’ю, у своїй сім’ї.

Якщо не буде викрадення, то й не порушуватиметься право Дюймовочки на

сім’ю, на піклування батьків, на проживання з батьками і нерозлуку з ними.

Тому давайте будемо будувати наш правовий дім для Дюймовочки далі.

Покладемо їй цеглинки з правами: «Право на сім’ю”, «Право на заборону

викрадення», «Право на проживання з батьками», «Право на піклування

батьків» (прикріплює 4 картки-цеглинки навколо картонної Дюймовочки на

дошці).

Йдемо далі. Давайте пригадаємо, що трапилося з Дюймовочкою після

того, як риби допомогли їй втекти від жаб? Так, її забрав великий жук. Ось

послухайте уривок з казки (зачитує):

«Раптом поблизу пролетів великий хрущ. Він схопив Дюймовочку і

відніс її на дерево. Потім прилетіли до них з візитом інші хрущі. Вони

розглядали Дюймовочку з голови до ніг і вирішили, що вона не така вже

й вродлива. Так думав і той хрущ, який приніс дівчинку на дерево. Тому,

не бажаючи більше тримати її у себе, він злетів з нею донизу і посадив на

маргаритку».

Як бачимо, наміри спочатку у жука були хороші, він хотів, щоб

Дюймовочка жила з ним. Але коли прилетіли інші жуки і стали оглядати її, то

виявилося, що Дюймовочка зовні зовсім не схожа на жуків та інших комах. А

раз вона не схожа на них всіх, то всі її почали вважати негарною, і жук

вирішив, що із-за цієї несхожості на всіх інших Дюймовочка не буде жити у

нього. І він залишив її саму. Як Ви думаєте, є тут порушення права? Звичайно

є. Усі діти є абсолютно рівними у здійсненні своїх прав. Не можна ділити

дітей за різними ознаками: чи за статтю (дівчатка чи хлопчики); чи за

кольором шкіри; чи за віком, чи за іншими ознаками. Ось такий поділ людей

(в одних більше прав, в інших – менше) називається словом «дискримінація».

І Конвенція про права дитини, і Закон України «Про охорону дитинства»

(показати плакати) встановлює, що КОЖНА ДИТИНА МОЖЕ

ЗДІЙСНЮВАТИ УСІ СВОЇ ПРАВА БЕЗ БУДЬ-ЯКОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ

АБО НЕРІВНОСТІ. Якщо Дюймовочка не схожа на всіх інших жуків, то це

не значить, що вона не гарна чи погана. Просто вона інша. Але вона така ж

дитина, як і всі інші. Так само у нас у житті: є дітки, які не схожі на інших,

8


можливо у них є якісь вади, але це такі самі діти, як і всі інші, тому

забороняється їх у чомусь обмежувати із-за того, що вони не такі, як всі.

Як у нашій казці треба виправити ситуацію, щоб не було порушення?

Треба було жуку та його гостям-жукам не говорити Дюймовочці, що вона

негарна, бо не схожа на них, і не залишати її саму. Тому давайте до нашого

правового будиночка додамо ще одну цеглинку з правом на відсутність

дискримінації (прикріпляє картку-цеглинку біля Дюймовочки).

Йдемо далі. Пригадаймо, коли жук залишив Дюймовочку в лісі, як вона

жила? Як описує її життя Андерсен? Давайте послухаємо (зачитує уривок):

«Ціле літо прожила бідна Дюймовочка одна-однісінька у великому

лісі. Вона сплела собі ліжечко з травинок і повісила його під листя

лопуха, щоб дощик не змочив її. Вона їла солодкий квітковий пилок і

пила росу. Так минуло літо і осінь. Наближалась довга холодна зима.

Дюймовочка дуже мерзла, вона загорнулась у сухий листочок, але ж він

не грів її. Тоді вирішила бідолашна дівчинка піти з лісу і шукати собі

кращого притулку на зиму».

Як бачимо, маленька дівчинка залишилася сама у лісі і їй було важко і

небезпечно там; нормального житла у неї не було, ніхто з дорослих не міг за

неї заступитися. І так тривало довго – ціле літо і всю осінь, тоді до її проблем

додався ще й холод і голод. І Ви пам’ятаєте, що коли Дюймовочка натрапила

на помешкання польової миші, то вона була ледь жива від холоду і голоду.

Послухайте уривок з казки (зачитує уривок):

«Ставши на порозі мишачої хатки, Дюймовочка попросила хоч

шматочок ячмінного зерна – ось уже два дні ані крихти не було у неї в

роті».

Тут у казці порушено аж декілька прав дитини. Може хтось скаже, які

саме? Що не так, що неправильно у зачитаних уривках? Кожна дитина, по-

перше, має ПРАВО НА ЖИТЛО. Це передбачено ст. 18 Закону України

«Про охорону дитинства», а також встановлено Конституцією України

(показати книгу і плакат). І не просто право на будь-яке житло, а на таке, яке

б створило для дітей нормальні умови для проживання, щоб дитині там було

зручно і комфортно. Чи були такі умови проживання у Дюймовочки у лісі?

9


Так, у неї було нормальне житло, коли вона жила разом зі своєю

названою мамою, але її позбавили цього права на житло, воно було порушене,

і мала Дюймовочка жила в лісі. Хіба маленькі діти живуть у лісі самі у

саморобному житлі? Ні , звичайно.

Крім того, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (показати

плакат) та ст. 48 Конституції України (показати книгу) кожній дитині дають

ПРАВО НА ДОСТАТНІЙ ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ, ЩО ВКЛЮЧАЄ

ДОСТАТНЄ ХАРЧУВАННЯ, ОДЯГ І ЖИТЛО. А ст. 293 Цивільного

кодексу України дає всім без винятку ПРАВО НА БЕЗПЕЧНІ І ЗДОРОВІ

УМОВИ ПРОЖИВАННЯ. Порушені ці права Дюймовочки? Ще й як

порушені! Їжі в неї нормальної не було, вона їла квітковий пилок, пила

дощову воду, одягалася у сухий листочок, бо теплого одягу теж не мала. Та й

безпечним її життя в лісі не назвеш, у лісі дітей підстерігає багато небезпек.

Тому треба нашій Дюймовочці допомогти. Треба до її правового дому, який

ми будуємо, додати ще 2 цеглини – це «Право на житло» і «Право на безпечні

умови проживання» (прикріпляє 2 картки-цеглинки навколо Дюймовочки).

Йдемо далі. Скажіть, будь ласка, а що робила Дюймовочка у домі

польової миші? Чим вона там весь час займалася? Так, вона там працювала

весь час. Пригадаймо казку (зачитує уривок):

«Дівчинка сподобалася польовій миші і

та сказала:

- Ти можеш у мене жити всю зиму,

тільки добре прибирай мої кімнати та

розповідай мені казки – я їх дуже люблю.

І Дюймовочка стала виконувати все, що

наказувала їй миша».

А коли до Дюймовочки посватався кріт, то польова миша заставляла

нашу Дюймовочку без відпочинку готувати собі придане (зачитує уривок):

«Дюймовочці прийшлось прясти цілими днями, а польова миша

найняла 4 павуків для ткацтва, і всі вони разом із дівчинкою працювали

і вдень, і вночі».

10


Як бачимо, Дюймовочка, не дивлячись на те, що вона була ще маленькою

дівчинкою, багато й тяжко працювала: спочатку для того, щоб жити у миші в

домі, а потім, щоб готувати придане для весілля, якого вона зовсім не хотіла.

Звичайно, діти мають потроху працювати і виконувати посильну роботу,

допомагаючи старшим. Але це ще діти, і вони повинні і відпочивати, і

розважатися. А дорослі не повинні зловживати дитячою працею. Дюймовочка

багато працювала? А чи є в казці місця, де б описувалося, що Дюймовочка

грається і розважається? Чи були у неї в казці іграшки? Ні, цього нічого не

було.

І Дюймовочка не знала, що її захищає Конвенція про права дитини

(показати плакат і книгу), де аж у 3-х статтях (ст. 19, 32 і 36) записано, що

кожна дитина має ПРАВО НА ЗАХИСТ ВІД УСІХ ФОРМ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ, ВІД УСІХ ФОРМ НАСИЛЬСТВА І НЕДБАЛОГО

ПОВОДЖЕННЯ. А у Конституції України (показати) записано, що будь-яке

насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (ст. 52).

Чи є у казці порушення цього права? Звичайно, є.

Крім того, кожна дитина, відповідно до ст. 31 Конвенції про права

дитини, має ПРАВО НА ВІДПОЧИНОК, ДОЗВІЛЛЯ, ІГРИ ТА РОЗВАГИ.

Ви пригадуєте хоч один епізод у казці, де б Дюймовочка розважалася? Це

було на самому початку казки, коли її розважала жінка, у якої вона

народилася, тобто тоді, коли вона жила у сім’ї, де не було порушення її прав. І

більше ми в казці нічого подібного не зустрічаємо. Але ж Дюймовочка – це

маленька дівчинка, яка повинна гратися і розважатися.

Ми маємо право – говорить закон –

На добрий спочинок, на втіхи і сон,

Бо що за дитинство без ігор веселих,

Без цирку, гостинців і без каруселів?

Тому давайте виправляти ситуацію. Польовій миші що треба було

зробити? Не заставляти Дюймовочку так багато працювати і давати їй час на

відпочинок та розваги. Тому давайте додамо до нашого правового будиночка

ще дві цеглинки: «Право на захист від експлуатації» і «Право на відпочинок і

розваги» (прикріпляє 2 картки навколо Дюймовочки).

11


Йдемо далі. Українське законодавство (ст. 33 Конституції України)

передбачає ПРАВО НА СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ. Подумайте, а чи було

порушення цього права у казці «Дюймовочка»? Хто порушував це право?

Спочатку його порушила велика жаба зі своїм сином, коли поклали ліжечко

Дюймовочки на листок латаття посеред ставка, щоб вона не могла нікуди

дітися. Тобто їй жаби обмежили свободу пересування, вона вже не могла піти

туди, куди їй хочеться. Вона могла знаходитися тільки на цьому листку

латаття.

Потім свободу пересування Дюймовочці обмежила польова миша; вона

не випускала дівчинку зі своєї нори, тобто дівчинка могла ходити лише по

домівці миші. А потім це право на свободу пересування порушив кріт, за

якого хотіли видати заміж Дюймовочку. Ось послухайте саму казку (зачитує

уривок):

«Настав день весілля. Кріт прийшов за Дюймовочкою. Тепер їй

треба було іти за ним в його нору, жити там, глибоко-глибоко під землею,

і ніколи не виходити на сонце, - кріт же терпіти його не міг! А бідній

дівчинці було так тяжко назавжди попрощатися з ясним сонечком!»

Є тут обмеження у пересуванні? Є, звичайно. Дюймовочку обмежили

лише глибокою норою крота, більше вона не могла ніде перебувати, а це є

порушенням. Тому давайте виправимо ситуацію. Що треба зробити? Треба,

щоб і миша, і кріт, і жаба дозволяли Дюймовочці вільно пересуватися, вільно

ходити, не обмежувати її якоюсь маленькою територією (листком квітки чи

норою). Тому давайте до її правового будиночка, що ми будуємо, додамо ще

одну цеглинку «Право на свободу пересування» (кладе біля картонної

Дюймовочки картку з написом «Право на свободу пересування»).

Ну і насамкінець не можемо не згадати ще одне дуже важливе право; це

право дорослих, а не дітей, але воно дуже суттєве. Зараз ви мені самі скажете,

що це за право. Пригадайте казку (зачитує уривок):

«Через місяць твоє весілля! – сказала Дюймовочці польова миша.

Але крихітка заплакала і сказала, що вона не хоче виходити заміж за

противного і нудного крота.

-

12


- Пусте! – сказала миша. – Тільки не вередуй, а то я тебе укушу –

бачиш, які у мене великі зуби?».

Що ми тут бачимо? Що Дюймовочку насильно, проти її волі хочуть

видати заміж. А пригадайте, для чого велика жаба викрала Дюймовочку із її

дому? Також для того, щоб насильно, проти волі видати дівчинку заміж за

свого сина – таку ж негарну жабу, як і вона сама.

І велика жаба, і польова миша хотіли видати Дюймовочку заміж

насильно, не спитавши її згоди. Як ви думаєте, це порушення? Так, дійсно

цього робити не можна, бо у кожної людини є право на що? – ПРАВО НА

ВІЛЬНИЙ ШЛЮБ. У ст. 51 Конституції України записано, що шлюб

ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, тобто насильно одружувати і

видавати заміж нікого не можна. І у нашій казці все закінчується добре – у

теплій країні, куди відвезла Дюймовочку ластівка, вона зустріла короля

ельфів. Послухайте, як пише Андерсен (зачитує уривок):

«Король ельфів ніколи не бачив такої вродливої дівчинки. Потім він

низько вклонився їй і спитав, чи не хоче вона бути йому за дружину. І

Дюймовочка відразу дала свою згоду».

Як бачимо, на відміну від інших героїв, король ельфів запитав згоди

Дюймовочки на шлюб і одружився з нею лише за її згодою. Тому давайте до

нашого правового дому додамо останню цеглинку (прикріплює біля

Дюймовочки картку-цеглинку «Право на вільний шлюб»).

Ось такий будинок ми збудували героїні казки Андерсена.

Для Дюймовочки малої

Правовий зробили дім,

Щоби затишно й комфортно

Їй жилося в домі цім.

В нашій бібліотеці Ви можете знайти не тільки казку «Дюймовочка» в

різних виданнях, але й багато інших казок видатного дитячого письменника

Г. Х. Андерсена.

13


Ведуть нас в незнане книжки,

Розрадять, коли нам нелегко,

Для вас зберігає їх довгі роки

Дитяча бібліотека.

Я сподіваюся, що права, які ми сьогодні розглянули, ви добре

запам’ятали. А зараз слухайте уважно мій указ (розвертає великий паперовий

сувій з указом і урочисто читає): «Указ Правознайки. Усім учням ___ класу

школи № ___ присвоїти звання знавців прав дитини і видати їм про це

документ». Ось такий указ (розвертає до дітей і показує).

Тому ви всі зараз отримаєте із маленької «книжкової» скриньки ось такі

символічні дипломи, де написано: «Я добре знаю права дитини» і майже мій

портрет (показує один диплом).

Правознайка вручає всім по черзі символічні дипломи.

На цьому наша гра закінчується. До побачення!

СЦЕНАРІЙ ГРИ - ПОДОРОЖІ

«МОЄ МІСТО ПОЛТАВА»

Аудиторія: 5-9 кл.

Мета заходу: за допомогою краєзнавчих

матеріалів у формі подорожі з тематичними

зупинками подати цікаві факти про Полтаву та провести різнопланові

вікторини на знання історії та сучасності свого міста, що сприятиме

вихованню у підлітків патріотичних почуттів та гордості за рідне місто.


1) на дошку з магнітами прикріпити 6 кольорових роздруківок формату А4

зображень будівель Полтави для гри «Архітектурні родзинки Полтави»

(перелік - в тексті); на звороті кожної роздруківки – запитання про

будівлю;

14


2) в електронному вигляді підбірка 10-ти старих фотографій різних куточків

Полтави (перелік- в тексті) для гри «Визначити місце сучасної Полтави

за старими фотографіями»;

3) в електронному вигляді уривок з документального фільму «Сквозной

удар. Авиабаза особого назначения», де добре видно алеї Корпусного

парку і пам’ятник Слави в 1944 році;

4) 11 кольорових роздруківок формату А4 зображень пам’ятників Полтави

для гри «Назвати пам’ятники Полтави, пов’язані з подіями Другої

світової війни» (перелік - в тексті);

5) перша підбірка книг – 5-6 художніх творів для підлітків про війну

(приблизний перелік - в тексті);

6) в електронному вигляді 7 фотографій парків і дерев у Полтаві для гри

«Вгадай пам’ятку природи Полтави за навідним запитанням ” (перелік – у

тексті);

7) 6 кольорових роздруківок формату А4 із зображеннями пам’ятників

Полтави, де є тварини або птахи для гри «Що символізують тварини і

птахи на пам’ятниках Полтави?” (перелік – у тексті);

8) в електронному вигляді 2-3 фотографії галушок (для фону під час

розповіді);

9) в електронному вигляді фото пам’ятника Полтавській галушці;

10) видання М. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (для

ілюстрації розповіді);

11) видання І. Котляревського «Енеїда» (для зачитування уривку);

12) в електронному вигляді фото із Свята полтавської галушки;

13) в електронному вигляді фото дитини у ложці на пам’ятнику

полтавській галушці;

14) на великому аркуші формату А2 на дошку з магнітами прикріпити

оформлений кросворд «Літературно-мистецька Полтава» (текст – у

додатку до сценарію);

15) друга підбірка літератури – 6 книжок із творами, де згадується місто

Полтава (перелік – у тексті);

16) пісня про Полтаву – запис відео в електронному вигляді або, за

можливістю, у «живому» виконанні.

15


ХІД ЗАХОДУ:

ДОБРОГО ДНЯ, ШАНОВНІ ПРИСУТНІ!

Сьогодні у переддень свята - Дня міста - наша Полтавська обласна

бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного

запрошує Вас до захоплюючої гри-подорожі

«Моє місто Полтава».

Ми живемо з Вами у чудовому місті,

любимо його і багато про нього знаємо. Тож

сьогодні, я сподіваюся, Ви продемонструєте свої

знання рідного міста, успішно виконуючи наші

завдання. А також маю надію, що ви сьогодні почуєте ту інформацію про

Полтаву, якої Ви ще не знаєте, і так поповните свої знання про рідне місто.

Тож бажаю Вам тільки приємних вражень та інтелектуальної насолоди.

Здійснюючи нашу подорож, ми зробимо п’ять зупинок:

- Архітектурну;

- Історичну;

- Природничу;

- Гастрономічну;

- Літературно- мистецьку.

На кожній зупинці Вас чекають різноманітні завдання і запитання за

тематикою зупинки. І перша наша зупинка «Архітектурна».

16


ЗУПИНКА «АРХІТЕКТУРНА»

Ніхто, мабуть, не заперечуватиме, що наше місто дуже гарне. Гуляючи

вулицями Полтави, можна побачити багато красивих, а часто й унікальних

будівель і споруд. І саме вони створюють той неповторний образ міста, що

вирізняє його серед інших українських міст.

А чи знаєте Ви будівлі, що прикрашають вулиці нашого міста? Зараз ми

це перевіримо.

Гра «Архітектурні родзинки Полтави»:

У нас на дошці прикріплені зворотною стороною зображення ошатних

будівель Полтави. На цій зворотній стороні є запитання, щоб відгадати, що це

за будівля. Ви даєте відповідь – з’являється зображення вгаданої будівлі.

Коли дасте усі правильні відповіді, то матимемо цілу панораму архітектурних

родзинок Полтави. (Грають).

Запитання на звороті зображень:

1. Яка будівля в нашому місті, що визнана одним із чудес Полтави, нагадує

казковий терем? (Будівля СБУ – Будівля Дворянського і Селянського

банку)

2. Який монастир, побудований за кошти козаків Полтавського полку,

намалював Тарас Шевченко, перебуваючи у Полтаві?

(Хрестовоздвиженський монастир)

3. Яка архітектурна пам’ятка Полтави зайняла 1 місце у рейтину “7 чудес

Полтави» (Ансамбль Круглої площі)

4. У якій будівлі з ансамблю Круглої площі знаходилася перша публічна

бібліотека в Полтаві? (Кінотеатр ім. Котляревського - Будинок

дворянського зібрання)

5. Яку полтавську церкву називають «церквою у футлярі» і чому? (Спаська

церква, бо має кам’яний футляр поверх дерев’яного за принципом

“матрьошки»)

6. Дах якої будівлі в Полтаві нагадує плахту (спідницю) з українського

вбрання, а її стіни розписані візерунками як вишиті рушники?

(Краєзнавчий музей – Будинок Полтавського земства).

17


Ви правильно дали відповіді на запитання і в результаті у нас є ось така

(показати) панорама деяких гарних будівель, що прикрашають наше місто,

хоча насправді архітектурних родзинок Полтави набагато більше, це лише

деякі з них.

А ми з Вами подорожуємо далі і наша наступна зупинка «Історична»

ЗУПИНКА «ІСТОРИЧНА»

Кожне місто має свою унікальну історію. Не виключення – й наша

Полтава. До наших днів збереглися старі фотографії різних куточків міста,

деяким з них більше ста років. Давайте зараз спробуємо впізнати наше місто

на старих фотографіях. (Грають)

Гра «Визначити місце сучасної Полтави

за старими фотографіями» - виводиться на

екран стара фотографія якогось куточка міста

чи будівлі – діти говорять що це зараз і де це

знаходиться в Полтаві. Короткий коментар

фото ведучим (цікавинки зображення; що

змінилося).

Перелік місць на старих фото:

1. Петровський кадетський корпус

2. Нинішній міськвиконком – Губернськие присутственные места

3. Корпусний сад

4. Нинішня СБУ- Дворянський і Селянський банк

5. Пам’ятник І. Котляревському

6. Нинішній парк «Перемога» - Міський сад

7. Нинішній Краєзнавчий музей – Будинок Полтавського земства

8. Нинішня вулиця Жовтнева – колишня Олександрівська

9. Площа Конституції – колишня площа Леніна (де наша бібліотека)

10. Біла альтанка.

18


Це ми побачили стару Полтаву на фотографіях, а зараз подивіться, як

виглядала Полтава рівно 70 років тому, у 1944 році, на кіноплівці. У тому

далекому 1944 році проводилася військова операція «Френтік», в рамках якої

в Полтаві перебували американські льотчики. Американці дуже любили все

знімати на кіноплівку, коли знаходилися у Полтаві. І декілька років тому в

американських військових архівах був знайдений документальний фільм про

їх перебування у нашому місті, де видно краєвиди Полтави 70 років тому.

Уривок з цього фільму ми зараз і подивимося.

(демонструється на екрані уривок з документального фільму «Сквозной

удар. Авиабаза особого назначения» - добре видно алеї Корпусного парку і

пам’ятник Слави https://www.youtube.com/watch?v=NCqRBaaRmZQ ).

На згадку про проведення операції «Френтік» у Полтаві встановлено

пам’ятний знак у мікрорайоні Браїлки поблизу авіамістечка (показати фото).

У цьому році якраз відзначається рівно 70 років з моменту проведення

операції «Френтік» і рівно 20 років як було встановлено цей пам’ятний знак.

Цей пам’ятний знак пов’язаний з подіями війни І день міста ми

відзначаємо саме у день, коли Полтава була звільнена від загарбників. На

згадку про воєнні події у нашому місті встановлені й інші пам’ятники. Чи

знаєте Ви їх? (Грають)

Гра «Назвати пам’ятники Полтави, пов’язані з подіями Другої

світової війни” - діти називають, ведучий показує їх фото і дає дуже

короткий коментар до них. Якщо діти затрудняються назвати – то спочатку

ведучий показує фото пам’ятника і запитує дітей, чи знають вони його.

Пам’ятники Полтави, пов’язані з воєнними подіями:

1. Пам’ятник знак “Френтік» (показується першим після уривку фільму)

2. Меморіал Солдатської слави (Вічний вогонь)

3. Пам’ятник загиблим авіаторам (другий Вічний вогонь)

4. Пам’ятник “Побег из ада»

5. Пам’ятник “Танк Т-34»

6. Пам’ятник генералу Зигіну

https://www.youtube.com/watch?v=NCqRBaaRmZQ

19


7. Пам’ятник генералу Ватутіну

8. Пам’ятник Скорботної матері

9. Пам’ятник жертвам нацизму

10. Пам’ятник Нескорена полтавчанка

11. Гармати на мосту біля Київського вокзалу.

Пам’ять про війну увіковічнили не лише у пам’ятниках, а й у літературі, в

т.ч. і в книгах для дітей і підлітків. Наша бібліотека пропонує Вам широкий

вибір такої літератури, частину з якої Ви бачите на нашій книжковій полиці

(короткий огляд художніх творів для підлітків про війну ).

Приблизний перелік книжкової полиці:

1. Іваненко, Оксана Дмитрівна Рідні діти: повість / Іваненко, О. Д. – К. :

Веселка, 1979. – 250 с. : іл.

2. Смілянський, Леонід Іванович Сашко: повість / Смілянський, Л. І. –

К. : Веселка, 1989. – 228 с.

3. Кава, Віктор Іванович Ніколи не забудеться: вибр.: повісті, оповід.

/Кава, В. І.– К. : Веселка, 1987. – 527 с. : іл.

4. Донченко, Олесь Васильович Вибрані твори: в двох томах. Т.1:

Школа над морем/Донченко, О. В. – К. : Веселка, 1982, 375 с.: іл.

5. Ильина, Елена Яковлевна Четвертая высота: повесть / Ильина, Е. Я.

– К. Веселка, 1979. - 238 с. : ил.

6. Поліщук, А. І. Клятви не зрадив: повість / Поліщук, А. І. – К.:

Веселка, 1990. – 263 с.: іл.

7. П’ятишкін, П. С. Незгасне полум’я: розповідь про юного партизана –

розвідника Радія Руднева / П’ятишкін, П. С. – К.: Веселка, 1974. –

148 с.: іл. (Юні герої)

А наша подорож продовжується і ми наближаємося до зупинки

«Природнича».

20


ЗУПИНКА «ПРИРОДНИЧА»

На зупинці «Природничій», перш за все, треба сказати, що Полтава - є

одним із найзеленіших міст України. У нас у місті налічується аж 56 парків,

скверів і бульварів. Для такого не дуже великого міста, як Полтава, це досить

багато. І дійсно, коли йдеш вулицями міста, то ніби потопаєш у зелені. І

таким місто було не лише зараз, а й завжди. Майже 100 років назад відомий

громадський діяч і письменник, що жив у Полтаві, Володимир Короленко

писав про Полтаву у листі до друга: «В Полтаве отлично … весь город точно

один сад!».

У нашому місті є багато пам’яток природи, унікальних за своєю

історією. А які саме ці природні пам’ятки – ми зараз з Вами й пригадаємо.

(Грають)

Гра «Вгадай пам’ятку природи Полтави за навідним запитанням +

фото”

Фото на екран виводиться або тоді, коли вгадали пам’ятку за

запитанням, щоб проілюструвати відгадку, або тоді, коли у дітей виникають

труднощі з відгадуванням лише за запитанням, і фото йде як допомога у

відгадуванні.

Навідні запитання для гри:

1. Як називається пам’ятка природи, яку

100 років тому створили полтавські

гімназисти, висадивши 300 каштанів?

(Каштанова алея)

2. Яка сучасна назва найстарішого парку в

Полтаві?

(Парк «Перемога» - в минулому Міський сад, більше 200 років)

3. Єдиний у Полтаві парк загальнодержавного значення, що знаходиться

поблизу Поля Полтавської битви, і в якому зберігся будиночок відомого

лікаря, що працював у Полтаві, Миколи Скліфософського. Про який це

парк? (Полтавський дендропарк)

21


4. Як називається сучасний полтавський сад, що має оранжерею, теплиці з

квітами та альпінарій, який був створений рівно 100 років тому у

Архієрейському саду? (Ботанічний сад Полтавського педуніверситету)

5. У нас у Полтаві є декілька унікальних дерев. Де у Полтаві знаходиться

найстаріше в місті дерево, дуб, якому вже більше 400 років і який був

свідком мужньої оборони захисниками Полтавської фортеці?

(на вулиці Садовій біля парку «Перемога» та музею Короленка)

6. Яка назва дерева, що знаходиться у Павленківському парку, посаджене

полтавцями більше 150 років тому у день перепоховання відомого

українського поета на Чернечій горі у Каневі? (Дуб Тараса Шевченка або

Шевченківський дуб)

7. Як називається парк у Полтаві, де встановлено пам’ятник відомому

казкарю, автору казок про Золоту рибку та про царя Салтана?

(Березовий гай).

Молодці, добре знаєте пам’ятки природи нашого міста. З деревами і

парками ми розібралися, а як на рахунок тварин? Причому, тварин незвичних,

не живих, а витесаних із каменю або зроблених із бронзи.

У нашому місті є пам’ятники із зображенням тварин та птахів; деякі з

них стали прямо символами Полтави, її візитівкою. Що це за пам’ятники,

пригадуєте? (Грають)

Гра «Що символізують тварини і птахи на пам’ятниках Полтави?”

Показується фото або виводиться на екран зображення пам’ятника, а

діти називають, що це за пам’ятник і що означає (символізує) зображення

тварини або птаха на ньому.

Пам’ятники для цієї гри:

1. Золотий орел, що тримає лавровий вінок переможця для війська, що

перемогло у Полтавській битві (Пам’ятник Слави)

2. Мудра сова (пам’ятник “Граніт науки» - ПолтНТУ)

3. Лев – в Полтаві 2 (пам’ятник коменданту Келіну – лев агресивний,

як захисники Полтавської фортеці; пам’ятник на місці відпочинку

Петра І – лев, що відпочиває, так само як цар, що відпочиває)

22


4. Свиня – у Полтаві 2 («Свиноматка» – свиня з 20-ма поросятами біля

Інституту свинарства ім. Квасницького; «Одвічній годувальниці

українського народу» - свиня з двома пастушками біля Аграрної

академії).

І від пам’ятника Годувальниці українського народу, що символізує

бренд української кухні – сало – ми органічно переходимо на зупинку

«Гастрономічну».

ЗУПИНКА «ГАСТРОНОМІЧНА»

Наше місто уславлене не лише славною історією, красивими будівлями

та видатними людьми. Не менш відомі на весь світ і наші національні страви.

З якими національними стравами перш за все асоціюється Полтава? Які

страви є суто наші, полтавські? Так, це, перш за все, полтавський борщ з

пампушками і неперевершені полтавські галушки. Усіх гостей Полтави, які

приїжджають до нашого міста, намагаються пригостити саме цими стравами.

Про галушки взагалі говорять так: «Це страва, що прославила Полтаву».

Козацьку міць, звитягу й славу

Наш рід по світу виявляв…

Той не бував, вважай, в Полтаві,

Хто галушок не смакував.

Зі шкварками, пухкі, гречані…

Здавен і на усі часи

Ні козаку, ні ніжній пані

Галушки не псують краси!

Щоб не охлянуть, не змарніти,

Коли й шаблі вже заважкі,

Утвердимо закон – любити

Полтавські щедрі галушки!

Так чудово про полтавські галушки написала наша полтавська поетеса

Марія Бойко. А ви смакували коли-небудь галушками? А з чого їх роблять?

(Відповіді).

(На екран по черзі виводиться декілька зображень галушок –

демонструється як фон під час розповіді)

23


Галушки – це українська страва, відома ще з давніх-давен. У

полтавських селах галушки варили майже щодня, як правило, на вечерю,

оскільки галушки є легкими у приготуванні, ситними і добре тамували голод.

Їх готували і як першу страву – з бульйоном чи з молоком, і як другу – зі

сметаною чи із шкварками. А особливістю саме полтавських галушок є те, що

їх варять не у воді, а на пару, і поливають зверху курячої підливою.

Зважаючи на те, що полтавські галушки дійсно є брендом, символом

Полтави, то 8 років тому у Полтаві на Соборному майдані встановили усім

вам відомий пам’ятник Полтавській галушці (на екран виводиться

зображення цього пам’ятника). Це величезна миска, в якій зварені галушки, а

поряд глибока, як черпак, ложка, що лежить на столі, перев’язаному

рушником. Запитання до присутніх: скільки галушок у мисці? (Відповідь: 12

штук – одна порція). Галушки зроблені із каменю. Як ви гадаєте, яка вага

однієї галушки? (Відповідь: 250 кг, це вага 3-4 дорослих людей).

Пам’ятник галушці було відкрито 1 квітня, але це не пов’язано з днем

сміху. Цей день – це день народження відомого письменника, нашого

земляка, який у своїх творах не раз згадував галушки і чиє ім’я носить тепер

наш театр. Хто цей письменник? У кого день народження 1 квітня?

(Відповідь – Микола Гоголь). Так, це Микола Гоголь. Його герої із циклу

творів «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (продемонструвати книгу) не

раз смакували галушками.

Згадував про галушки й інший наш земляк, відомий письменник, чия

садиба знаходиться поруч з цим пам’ятником. Хто цей письменник? Чия

садиба знаходиться на Соборному майдані? (Відповідь – Іван

Котляревський).

Так, у своїй знаменитій поемі «Енеїда» (показати книгу), яку, до речі,

називають енциклопедією української кухні, бо в ній згадується страв більше,

ніж у книгах кулінарії того часу, головний герой Еней разом зі своїми

товаришами після бурі на морі почали готувати обід (зачитати уривок з

книги):

Поклали шальовки соснові,

Кругом наставили мисок;

І страву всякую без мови

В голодний пхали все куток.

Тут з салом галушки лигали,

Лемішку і куліш глитали

24


І брагу кухликом тягли;

Та і горілочку хлистали, -

Насилу із-за столу встали

І послі спати всі лягли.

Ось так описує Котляревський, як смакували галушками з салом Еней зі

своїми товаришами в «Енеїді».

Після встановлення пам’ятника Полтавській галушці у нашому місті

почали проводити щорічно ще одне свято, що вже стало традиційним. Що це

за свято? (Відповідь – Свято полтавської галушки) Так, це Свято полтавської

галушки. (На екран виводиться фото з цього свята). Ви були з батьками

коли-небудь на цьому святі? Що там відбувається? Що Ви там робили, що

бачили? (Відповіді)

На одному з цих свят полтавській галушці був проведений конкурс на

швидкість поїдання галушок. Так от, один полтавський студент-

третьокурсник встановив рекорд – він з’їв порцію із 12 галушок (а саме така

кількість галушок на пам’ятнику) за 52 секунди, тобто менше, ніж на 1 хв.

Пам’ятник Полтавській галушці дуже полюбився полтавцям, там

залюбки фотографуються і дорослі, і діти (на екран виводиться фото дитини

в ложці на пам’ятнику), фотографії виходять дуже колоритні. Ви, мабуть, і

самі там були і фотографувалися, так? А серед полтавської молоді вже існує,

навіть така традиція, що наречена у день весілля повинна посидіти у цій

ложці, щоб у новоствореній сім’ї був достаток і благополуччя. При цьому

наречений повинен тримати ложку за ручку.

Ну а ми у нашій подорожі робимо останню зупинку – «Літературно-

мистецьку».

ЗУПИНКА «ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА»

Полтавщина – воістину благодатна земля, яка дала і Україні, і світу цілу

плеяду талановитих людей: письменників, поетів, акторів, музикантів,

скульпторів, художників і співаків. А кого ви знаєте з відомих осіб літератури

і мистецтва, життя і творчість яких пов’язані з Полтавою? Пропоную Вам

спробувати розгадати цей кросворд (показує на магнітній дошці прикріплений

кросворд).

25

Ключове

слово


КРОСВОРД

«ЛІТЕРАТУРНО – МИСТЕЦЬКА

ПОЛТАВА»

6 7

1

3 5

2 4

8

26


1. Видатний письменник, основоположник нової української літератури,

що народився і все своє життя прожив у Полтаві і був першим

директором першого на теренах сучасної України професійного театру.

(Котляревський)

2. Легендарна поетеса і співачка, що жила у Полтаві, авторка козацьких

пісень, яку від страти врятував указ гетьмана Богдана Хмельницького, і

якій у Полтаві споруджено пам’ятник.

(Маруся Чурай)

3. Видатний письменник, публіцист і правозахисник, автор втору «Дети

подземелья», який тривалий час проживав у Полтаві і чия могила

знаходиться в нинішньому парку «Перемога».

(Володимир Короленко)

4. Перша жінка – художниця в світі, чиї картини представлені в Луврі,

«парижанка із-під Диканьки», що прожила лише 26 років, чиїм ім’ям

названо одну із нових вулиць у Полтаві.

(Марія Башкірцева)

5. Видатний полтавський скульптор, що не мав художньої освіти, а був

юристом і працював у Полтавському окружному суді, автор 2-х

пам’ятників у Полтаві – Котляревському і Гоголю, які він подарував

місту, не взявши гонорари за сою роботу.

(Леонід Позен)

6. Співачка, народна артистка України, що жила у Полтаві, і де

встановлено унікальний музичний пам’ятник, з якого лунають її пісні.

(Раїса Кириченко)

7. Сценічне ім'я сучасного актора і співака комедійного жанру, родом із

Полтави, зі сценічною професією провідниці вагону.

(Вірка Сердючка)

8. Письменник із світовим ім’ям, про якого Ліна Костенко сказала так:

«Це – російський письменник, але український геній», чиє ім'я носить

Полтавський драматичний театр.

(Микола Гоголь)

27


Дійсно, це полтавці, які внесли великий вклад у літературу та мистецтво

і прославили наше місто.

Крім того, й саму Полтаву, як місто, письменники і поети не раз

згадували у своїх творах (показати книжковий перегляд)

Огляд тематичного перегляду творів, де згадується місто Полтава з

коротким коментарем кожної книги:

1. Котляревський, Іван Петрович Твори / Котляревський, І. П. – К. :

Дніпро, 1980.- 311 с.

(у творі «Наталка – Полтавка» події відбуваються поблизу Полтави;

місто в назві);

2. Бойко, Марійка Мелодії сопілки / Бойко, М. – Полтава: Полтавський

літератор, 1994. – 47 с.: іл.

(вірші про Полтаву);

3. Пушкин, Александр Сергеевич Поэмы / Пушкин, А. С.-М.:

Художественная литература, 1982. – 286 с.: ил. (Классики и современники.

Рус. классич. лит)

(твір «Полтавська битва»);

4. Костенко, Ліна Василівна Маруся Чурай: іст. роман у віршах /

Костенко, Л. В. – К. : Дніпро, 1982. – 136 с. (Романи і повісті. № 2)

(життя полтавської авторки козацьких пісень Марусі Чурай; події

відбуваються у Полтаві);

5. Бунин, Иван Алексеевич Жизнь Арсеньева: повести и рассказы /

Бунин, И. А. – М.: Правда, 1989. – 608 с.: ил.

(автобіографічна повість про своє життя у Полтаві)

6. Шевченко, Тарас Григорович Повне зібрання творів [образотворчий

матеріал]: У 12 т. / Шевченко, Т. Г. – К. : Наукова думка, 2013. – 583 с.: іл.

( У творі «Близнецы» Полтава згадується близько 30 разів).

Багато поетів оспівували наше місто у своїх віршах. І наша землячка,

поетеса Марія Бойко теж свою закоханість у місто виклала у чудовому вірші:

Пливла собі у сиву давнину

Замріяна і тиха річка Лтава.

З’явилось згодом місто у степу

І гордо нарекли його Полтава.

28


Та Лтава не велика й не стрімка,

Лиш солов’ї співали берегами,

А та Полтава й досі чарівна

Полтавками і щирими піснями.

І одну з таких чудових пісень про Полтаву пропонуємо зараз вашій

увазі.

Звучить пісня про Полтаву «в живому» виконанні або відео на екрані.

Чудова пісня і чудове місто, оспіване в ній.

Я рада, що Ви сьогодні продемонстрували свої знання про Полтаву,

видно, що Ви цікавитеся містом, у якому живите. То ж давайте любити його і

докладати усіх зусиль, щоб воно ставало ще кращим. На цьому наша з вами

подорож закінчується.

Колектив нашої бібліотеки вітає усіх присутніх з наступаючим святом

– Днем нашого міста! Бажаємо Вам добре і змістовно його відзначити;

хорошого Вам настрою, миру і злагоди у Ваших домівках.

Усього Вам найкращого!

29


СЦЕНАРІЙ СВЯТА ЗА ТВОРАМИ

АНАТОЛІЯ КОСТЕЦЬКОГО

«ВСЕ ПРО ТЕБЕ ТА ПРО ВСІХ»

Аудиторія: 1-4 класи

Мета: ознайомити учнів з творами Анатолія Костецького; вчити їх слухати

віршовані тексти (з елементами лялькової інсценізації сюжету) та робити

узагальнення за прослуханим і прочитаним; розвивати акторські здібності

дітей та їх навики виразного декламування.


1. На магнітну дошку прикріпити портрет письменника з підписом

«Анатолій Костецький»;

2. Підбірка творів А. Костецького для огляду і зачитування (із закладками

на віршах, які будуть читатися на заході): «Бюро знахідок», «Все не

так», «Головна професія», «Перильні змагання», «Лінь», «Справжні

подруги», «Краватка для жирафи», «Хвостата мова»;

3. На магнітну дошку прикріпити оформлений «ледарський» кросворд на

аркуші А3 (для розгадування після вірша «Лінь»);

4. Два головних убори «Лінивий хлопчик Вітя» і «Лінь» (для читання в

ролях вірша «Лінь»);

5. Матеріали для інсценування деяких віршів Костецького: дві ляльки –

хлопчик і дівчинка; шість мішечків з написами «Совість», «Роззява»,

«Загублений час», «Чемність», «Дружба», «Сміх»; на окремих аркушах

А4 надрукувати великими літерами «Бюро знахідок», «Загублений час

повернути не можна!», «Школяр!», іграшкові собачка і жирафа, лінійка,

краватка;

30


ХІД ЗАХОДУ:

ДОБРОГО ДНЯ, ШАНОВНІ ПРИСУТНІ!

Сьогодні ми з Вами помандруємо сторінками творів сучасного

українського дитячого письменника і поета Анатолія Костецького (показати

портрет з підписом). Ми ознайомимося з його дуже цікавими і повчальними

віршами та казками, дізнаємося, чого вони нас вчать і разом з вами зробимо

висновки із того, що сьогодні прочитаємо і почуємо.

Анатолій Костецький для дітей написав дуже багато книжок, вони є й в

нашій бібліотеці (огляд книжкової підбірки його творів).

1. Костецький А.Г. Пригодам – ура![Текст]: фантастично-пригодницькі

повісті та віршовані казки: для мол. шкіл. віку/ А.Г. Костецький, мал.

А.П. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с.: іл.

2. Костецький А.Г. Все про тебе та про всіх: вірші, казки, поема. Для мол.

шкіл. Віку/ Передм. Б.Й. Чалого,Мал. В.Г. Горбачова. – К.: Веселка, 1988.

– 319 с.: іл..

3. Костецький А.Г. Бюро

знахідок: вірші. Для мол. шкіл. Віку/

Мал. Г.І. Ясинського. –К.: Веселка,

1985. -38 с.: іл.

4. Костецький А.Г. Мінімакс –

кишеньковий дракон, а

бо День без батьків. Казкові,

фантастичні та пригодницькі повісті.

– К.: Веселка, 1987.

5. Анатолій Костецький // Веселка: Антол. укр. літ. для дітей.- В 3 т.- К.,

1984.- Т.2.- С.446-447.

6. Анатолій Костецький // Рідне слово. Українська дитяча література:

Хрестоматія.- К., 1999.- Кн.2.- С.423-425

7. Костецький А. Г. Все – як насправді : повісті-казки / А. Г. Костецький. –

К. : Веселка, 1980. – 112 с. : ілюстр.

8. Костецький А. Г. Мої та твої таємниці : вірші та казки / А. Г. Костецький.

– К. : Початкова школа, 2003. – 352 с. : ілюстр.

31


9. Костецький А. Г. Незвичайні пригоди і таємниці : повісті-казки / А. Г.

Костецький. – Х. : Белкар-книга, 2012. – 288 с. : ілюстр. – (Скарбничка

школяра).

Його твори і веселі, і повчальні одночасно; вони розповідають про друзів

і дружбу, взаємодопомогу, є вірші про сім’ю, про маму, тата і бабусю, багато

віршів про тварин і бережливе ставлення до природи. Усе, що написано цим

письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке

кожному з дітей.

Добре відомий дітворі інший дитячий письменник Всеволод Нестайко,

автор знаменитих «Тореадорів з Васюківки», так говорив про письменника:

«Костецький справжній дитячий письменник, як то кажуть, від Бога.

Причому цілком оригінальний, ні на кого не схожий». Твори Костецького

перекладені багатьма мовами світу, тому його читають не лише в Україні, а й

в інших країнах. Є його твори і в шкільних ваших підручниках з читання –

деякі вірші Костецького вчать у 3-му та 4-му класах. А сам письменник був

удостоєний однієї з найвищих літературних нагород України – премії імені

Лесі Українки за літературно мистецькі твори для дітей і юнацтва.

26 років тому у далекому 1988 році письменник Анатолій Костецький

відвідав Полтаву і нашу дитячу бібліотеку, зустрічався в юними читачами,

такими як Ви зараз, і на згадку про ці відвідини залишив подарунковий напис

у виданні із власними творами. Ось цей напис (показати напис на виданні

«Все про тебе та про всіх» із книгосховища). На жаль, 9 років тому

письменник пішов із життя, але на згадку нашій бібліотеці залишилася книга з

його творами та підписом автора і Ви можете її брати і читати чудові твори

письменника.

Костецький писав твори різної тематики, але, мабуть, найбільш

близькою йому була тема школи та шкільного життя. Коли читаєш його вірші

та прозові твори, складається враження, що він – це не доросла і серйозна

людина, науковець і викладач, а такий же, як і Ви всі школярик, учень, якого

турбують ті ж проблеми, що і Вас: що робити з поганою оцінкою у

щоденнику, як встати зранку в школу, коли страшенно хочеться спати, як

непомітно для вчителів з’їхати з перил у школі і щоб за це нічого не було. Так

добре він відчував дитячий світ.

32


Деякі з творів Костецького ми сьогодні почитаємо: трішки я, трішки Ви, а

деякі з його творів ми ще й проінсценуємо, покажемо, зобразимо те, про що

йде мова у вірші.

І почнемо ми з віршованої казки «Бюро знахідок» (показати на

оформлений столик або стілець – табличка «Бюро знахідок», а перед нею 6

полотняних мішечків з написами). Це казка про те, як у казковому,

нечуваному досі «бюро» до пори, до певного часу зберігаються дивні речі:

загублена Совість, людська Чемність, Дружба та інші важливі речі. І що з

цього вийшло? Давайте послухаємо.

(Ведуча виразно читає «Бюро знахідок» і за сюжетом казки показує

підписані мішечки в цьому бюро знахідок, а також інсценує ляльками окремі

моменти казки; на словах про втрачений час показує плакат для хорового

відтворення).

Обговорення: чи відомі Вам такі випадки, які описані у творі і чи були

Ви або ваші друзі у таких ситуаціях і що треба зробити, щоб виправити

ситуацію? (Відповіді дітей). Костецький назвав «Бюро знахідок» неказковою

казкою. Чому, як Ви думаєте? Дійсно, казка – це щось придумане, вигадане –

як наше незвичайне бюро знахідок; а неказкова – це значить, що ці події

можуть бути в нашому реальному житті, по-справжньому, це може статися і з

Вами, і з Вашими друзями. Тому Костецький і назвав свій твір – неказкова

казка.

Ми бачимо, що все, що є в цьому незвичайному бюро знахідок, можна

повернути назад: можна повернути дружбу, сміх, совість, можна перестати

ловити гав, але єдиної речі повернути ніколи не можна – це втраченого часу.

Якщо ми вже змарнували час, то вже його не повернемо ніколи. Тому давайте

ще раз всі разом повторимо слова із казки (показує плакат із написом:

«Загублений час повернути не можна!», діти його хором читають). Про це

треба завжди пам’ятати.

Як я вже говорила, багато творів Костецького присв'ячено друзям і

дружбі. І в «Бюро знахідок» ми бачили, що інколи діти гублять свою дружбу.

І зараз ми послухаємо цікавий і повчальний вірш «Справжні подруги», а потім

обговоримо його. Але читати вже буду не я, а Ваша однокласниця, бо вірш –

про дівчат (вибирають дівчинку, яка виходить і з книги виразно читає вірш)

33


«Справжні подруги», а ведуча в цей час надіває на руку ляльку і інсценує

вірш). Вірш закінчується словами:

А ви що скажете мені:

Це справжні подруги чи ні?

Діти, що ми відповімо, це справжні

подруги? Чому несправжні? Тому що

дружба не залежить від того, чи носиш ти

джинси, чи спідницю, і якщо дівчина не

дружить із тобою тільки тому, що у тебе

немає джинсів, то може це й не подруга

зовсім? Правда?

Є в доробку Костецького багато віршів про сім’ю, маму, тата, бабусю,

вірші дуже душевні і ненав’язливо повчальні. Є у нього невеликий твір, що

має назву «Все не так», ось послухайте (читає ведуча):

Сьогодні все навкруг - не так…

Чомусь задача – непроста,

Чомусь цукерка – несолодка,

Проміння сонячне – холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині…

У чому ж річ? Скажу вам прямо:

Образилась на мене мама…

Піду пробачення попрошу –

Хай знову стане все хорошим!

Мама, інші члени сім’ї – це найдорожчі нам люди, вони хочуть нам

тільки найкращого. А ми іноді їх не слухаємо, правда? А буває, що своїми

вчинками чи словами ображаємо своїх рідних, і перш за все, маму. І коли ми

не слухаємося, не робимо те, про що просить мама, вона може образитися на

нас. І тоді весь наш світ змінюється. Зовні він залишається таким же, але нам

34


здається, що все змінилося в гіршу сторону: і сонце – неяскраве, і цукерка –

несолодка. Нам погано, коли й мамі нашій погано. І тому що ми маємо

робити? Так, ми повинні попросити вибачення у мами. І тоді світ навколо нас

знову засяє яскравими барвами. А Ви саме так робите?

Багато приділяв уваги у своїх віршах Анатолій Костецький і тваринам,

відносинам дітей і тварин, тому, як до них треба ставитися. І зараз хтось із

Вас (давайте виберемо хлопчика, бо дівчинка вже була) прочитає нам вірш

«Хвостата мова», а я проінсценую його (вибирають дитину, яка читає вірш,

а ведуча бере в одну руку ляльку-хлопчика, а в другу – лялькову собачку і

інсценує вірш):

Мале щеня хвостом махає – воно зі мною розмовляє.

І я – даю вам слово! – збагнув хвостату мову:

Щеня мене просило, щоб ми з ним подружили.

І хоч не маю я хвоста, та в мене відповідь проста:

Я усміхнувсь малому і взяв його додому!

(показати ілюстрацію до вірша з книги)

Про що цей вірш? Про те, що хлопчик, зустрівши на вулиці

безпритульне щеня, зрозумів його щенячу мову; воно було одиноке і нікому

не потрібне і хлопчик взяв його до себе додому. Чому вчить цей вірш?

Людяності, взаємодопомозі, турботі за тварин, особливо за маленьких і

безпомічних, таких як це безпритульне і одиноке щеня, в якого тепер завдяки

хлопчику буде і дім, і друг.

На початку заходу ми говорили, що серед творів Костецького все-таки

найбільше творів - на шкільну тематику. У віршах про школярів вчаться,

мріють, фантазують, дружать і бешкетують непосидючі хлопчики та дівчатка,

як оце Ви. І думаю, що твір, який зараз прозвучить, буде вам близький і

зрозумілий, особливо чоловічій половині присутніх. Вірш називається

«Перильні змагання». Ви з’їзджали коли-небудь в школі вниз перилами? І

знаєте, що цього робити не можна? А от послухайте, чим закінчилася історія

хлопчика Віталика у вірші Костецького (ведуча виразно читає вірш «Перильні

змагання», показуючи ілюстрацію до цього твору з книги).

35


Обговорення. Автор ненав’язливо пропонує тим учням, які бажають

приймати участь у змаганнях, робити це не на шкільних перилах, а змагатися

у навчанні або у спорті. Це дійсно те, де учням потрібно ставити рекорди.

Та іноді ставити рекорди у навчанні чи у спорті нам заважає що? Лінь

заважає. І у письменника Анатолія Костецького є декілька віршів про таке

дуже нам знайоме явище – про лінь. Усі ми час від часу лінимося щось

робити, те, що дуже потрібно, але нам – ліньки. Було таке? І ось як пише про

лінь Костецький, він свій вірш так і назвав – «Л і н ь». І прочитають нам його

лінивий хлопчик Вітя і Лінь (вибирають хлопчика і дівчинку, яким на голови

надівають головні убори Віті і Ліні). Хлопчик читатиме вірш від імені Віті, а

слова, які нашіптує йому на вухо Лінь, читатиме дівчинка.

(Діти в ролях читають вірш «Лінь»)

Ось такий вірш. Герой цього вірша звинувачує в усіх бідах свої вуха, які

постійно чують те, що нашіптує йому Лінь. А чи так насправді? Кого треба

звинувачувати? А вам у Ваші вушка часто щось нашіптує Лінь? І як Ви з цим

боретеся? Так, треба пересилити ту лінь, яка щось нашіптує Вам у вушка: не

ходи, не роби, а лише спи та їж, та дивись телевізор. Ми з нашою лінню

маємо боротися.

А зараз я Вам пропоную розгадати «ледарський» кросворд, де ми

спробуємо відгадати слова, пов’язані із лінню .

(Розгадують прикріплений на магнітну дошку кросворд)

36


«ЛЕДАРСЬКИЙ» КРОСВОРД

ш

к

о

л

а

Запитання до кросворду:

1. Що найбільше лякає ледаря, коли вранці йому треба йти

вмиватися? (Душ)

2. Яка з оцінок найчастіше з’являється в щоденнику ледаря?

(Двійка)

3. Який стан найбільше у світі полюбляє ледар? (Сон)

4. Яка найголовніша риса характеру в ледаря? (Лінь)

5. Що в класі на уроці замінює ледарю ліжко? (Парта)

Ключове слово – «школа», якій Костецький присв’ятив велику кількість своїх

творів. Ви молодці, що розгадали «ледарський» кросворд, але я Вам бажаю,

щоб парта Вам ніколи не заміняла ліжко і лінь не була Вашою рисою

характеру.

37


У Анатолія Костецького є не лише повчальні твори, а й жартівливі вірші.

І один з них ми зараз послухаємо. Почитаю Вам я, а проінсценуєте – Ви. Вірш

називається «Краватка для жирафа». Ось у нас є іграшкова жирафа, ось

краватка, ось лінійка (показати); я триматиму високо жирафу, щоб вона була

високою, як насправді, а хтось із дітей буде кравцем, який шиє краватку для

жирафа (вибрати дитину для ролі кравця). Кравець буде намагатися зробити

лінійкою заміри на високій жирафі, щоб пошити їй краватку, а потім цю

краватку надіти на шию жирафи.

(ведуча читає вірш «Краватка для жирафи»; показує ілюстрацію до

вірша із книги).

Ось такий жартівливий віршик і наші діти – молодці, що показали те, про що

я читала, проінсценували вірш Костецького.

Усі Ви вчитеся у школі; іноді – з охотою, іноді – без особливого

ентузіазму, так? Але усі Ви розумієте, що навчання у школі – це єдиний шлях

отримати освіту, стати розумним, побудувати той фундамент знань, на якому

Ви, подорослішавши, зможете отримати професійну освіту, тобто вчитися на

того, ким Ви хочете стати. І саме на цьому наголошується у чудовому вірші

Анатолія Костецького, який має назву «Головна професія». Цей вірш ми

продекламуємо разом: один куплет – я, а троє діток – три інші куплети

(вибирає 3-х дітей на 1, 2, 4 куплети – стають в ряд, ведучий показує, які

куплети читає кожен з книжки; сама ведуча читає 3-й куплет).

Третій куплет:

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – ШКОЛЯР!

(на останньому слові дітям показати плакат формату А4 з написом

«Школяр!», щоб вони хором сказали це слово).

І дійсно, якщо Ви будете добре навчатися у школі і освоїте

найголовнішу професію для кожної людини – професію «школяра» (ще раз

показати плакат, щоб хором повторили напис), то зможете потім набути саме

ту професію, яка Вам до душі.

38


Анатолій Костецький писав не лише вірші, а й повісті й прозові казки.

Сам письменник говорив про те, що одним із найпопулярніших жанрів серед

юних читачів усього світу є повість-казка. І до цієї «компанії» повістей-казок

відносять цілий ряд повістей-казок Костецького (показувати видання):

- «Хочу літати!»;

- «Мінімакс – кишеньковий дракон»;

- «Суперклей Христофора Тюлькіна» та інші.

Це фантастично-пригодницькі повісті та казки, де поєднується нереальне,

фантастичне, те, чого не існує насправді, із справжніми пригодами, які так

полюбляють діти. Захоплюючий сюжет, невичерпна фантазія, іскрометний

гумор забезпечують цим творам постійну популярність серед школярів.

Сьогодні ми з вами ознайомилися з творчістю сучасного дитячого

письменника Анатолія Костецького (ще раз показати портрет з підписом).

Чи сподобалися вам його твори? Який с віршів вам здався найцікавішим? А

який – найсмішнішим? (Відповіді дітей). Чи хочете ви ще раз зустрітися з

героями творів Анатолія Костецького? Тоді приходьте до нас у бібліотеку і

беріть книжечки з його творами, бо ми сьогодні прочитали лише декілька

його віршів і казок, але їх набагато більше. Костецький написав для дітей

понад 50 поетичних і прозових творів. А самих діток він лагідно називав

«книголюбчики» і «казкознавчики». Тому я Вам бажаю багато читати і стати

саме такими книголюбчиками і казкознавчиками.

На цьому наш захід, присв’ячений творчості Анатолія Костецького,

добігає кінця. Усього Вам найкращого!

ПрофіТека - odb.poltava.ua · життя, що є у кожної людини. На...

Documents