Сергій ЮРЧЕНКО з колегами Ріккардо Черуллі та Фабіо Каппелла з групи DAMA в кімнатідля проведення калібрування детектора DAMA/LIBRA зі сцинтиляторами йодистого натрію(Національна лабораторія Гран%Сассо)

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 19—20 (671—672) травень 2011 Газета заснована у квітні 1997 р.

Сердечно вітаю на�уковців, освітян, інже�нерно�технічних праців�ників, усіх читачів науко�во�популярної газети«Світ» з Днем науки.

Вчені нашої держави,численні наукові школибагато зробили для ут�вердження і поширеннясучасних наукових знань,для зростання еконо�міки, освіти і культури.І нині вони докладаютьбагато сил для подолан�ня кризових явищ і ви�

ходу країни на шляхстабільного розвитку.

З найкращими почут�тями бажаю всім чита�чам вашого видання до�брого здоров’я, щастя,великих творчих здо�бутків на благо науково�го і технічного прогресу.

Президент Національної академії

наук України,академік

НАН УкраїниБорис ПАТОН

З І С В Я Т О М !

А Ф О Р И З М Н О М Е Р А

...Геній визначив форму Землі,виміряв її, а також Місяць, Сонцета інші небесні тіла. З допомогоютелескопів він наблизив до себе небо у тисячу разів. Люди побачили у мільйон разів більше зірок, або сонць, ніж бачили раніше...

Костянтин Ціолковський (чит. на 11 стор.)

В І Т А Н Н Я Н О М Е Р А

Шановні науковці!

Від імені Уряду та від себеособисто сердечно вітаю Васз Днем науки!

На сьогодні для Україниважливим є послідовне про�ведення масштабних реформта здійснення модернізації увсіх сферах суспільного жит�тя. Інноваційно�інвестиційнамодель економічних перетво�рень передбачає прийняттянестандартних рішень, ре�алізацію інноваційних про�ектів науковців, а також ши�роке впровадження науковихрозробок у виробничу сферу.

Дуже важливо, щоб ре�зультати наукових дослід�жень відповідали тенденціямрозвитку світової науки тадержавним науково�техніч�ним пріоритетам.

Вірю, що спільними зусил�лями найближчим часом мизможемо досягти суттєвихзрушень в економіці, зберег�ти та примножити інтелекту�альні надбання Українськогонароду, що Україна займе гід�не місце серед найбільш роз�винутих країн світу.

Уряд і надалі підтримува�тиме розвиток наукової га�лузі, спрямовуватиме зусилляна подальше зміцнення на�укового та науково�технічно�го потенціалу держави.

Бажаю Вам плідної праці,великих творчих успіхів, міц�ного здоров’я, добра і щастя!

З повагоюПрем’єр;міністр України

Микола АЗАРОВ

6—7 стор. Ключова лабо�раторія — не простоспільні дослідження чикошти під них...

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2 стор. Виховання інтелектуальної еліти —крок до розвитку економіки знань

4 стор. Держава — длянауки, науковці — дляекономіки

ЗЗ ДДннеемм ннааууккии,, УУккррааїїнноо!!

Нещодавно Президент України Віктор Янукович вручив щорічні премії Прези;дента України для молодих учених 2010 року. Серед лауреатів — творчий колективІнституту ядерних досліджень НАН України: кандидат фізико;математичнихнаук, науковий співробітник Денис ПОДА, провідні інженери Оксана ПОЛІЩУКта Сергій НАГОРНИЙ, молодший науковий співробітник Сергій ЮРЧЕНКО.

Дослідження молодих фізиків виконуються на світовому рівні і є надзвичай�но актуальними. Авторами не тільки отримано нові фундаментальні результати,а й розроблено нові методики низькофонових вимірювань ядерних процесів. Ко�жен поставлений на вищому рівні чутливості експеримент може виявитись клю�човим у встановленні природи домінантної складової матерії нашого Всесвіту.Про це — у розмові кореспондента «Світу» з лауреатами премії.

ПоєднаПоєднати приємнти приємне з ке з кооририсним —сним —мрія ммрія мооллодих наодих наукукоовців вців

Закінчення на 9 стор.

Денис ПОДА на фоні установки DAMA/R&D (Гран%Сассо)

2 №19—20 травень 2011св іт

У М І Н І С Т Е Р С Т В І О С В І Т И І Н А У К И , М О Л О Д І Т А С П О Р Т У

Сьогодні у світі дуже гостро по�стало питання виховання

інтелектуальної еліти, підтримкиобдарованої молоді. Саме це є за�порукою підвищення рівня соці�ально�економічного розвиткудержави та її престижу у світі.Нині, у ХХІ столітті, інтелекту�альний ресурс нації визначаємісце країн у світовому співтова�ристві, їхній рівень конкуренто�проможності серед інших держав.І саме тому Міністерство освіти інауки, молоді та спорту приділяєособливу увагу розвитку обдаро�ваної особистості. На цьому наго�лосив міністр Дмитро Табачник,відкриваючи прес�конференцію,присвячену олімпіадному руху якшляху до виявлення та підтримкиобдарованої молоді України.

З його слів, такий проект, якВсеукраїнські учнівські олім�піади, цього року досяг значногорозвитку, а загалом до ньогощорічно залучається близькотрьох мільйонів школярів (60%від їх кількості). Міністр заува�жує, що це абсолютно доб�ровільна річ.

Із середини 90�х у нас тра�диційно відбувалося півтора де�сятка олімпіад. Дмитро Табач�ник повідомив, що у 2010/2011навчальному році відповідно доспільного наказу Міністерстваосвіти і науки, молоді та спортута Національної академії педа�гогічних наук було проведеновсеукраїнські олімпіади з 19 на�вчальних предметів. Крім того,започатковано додатково чоти�ри нові олімпіади — з російськоїмови і літератури, екології, ас�трономії, педагогіки та психо�логії.

Учасниками фінального (ІV)етапу змагань стали 2212 найта�лановитіших учнів із 27 регіонівУкраїни, 1094 з них — перемож�ці. За результатами фінальногоетапу олімпіад, дипломи І сту�пеня отримали 164 учні; ІІ сту�пеня — 349 учнів; ІІІ ступеня —581 учні. Решті школярів вруче�но дипломи учасників. Най�кращі результати всеукраїн�ських олімпіад цього навчаль�ного року показали командишколярів з Києва та з Хар�ківської, Дніпропетровської,Львівської, Донецької, Запо�різької, Волинської, Івано�Франківської областей.

Міністр Дмитро Табачник по�дякував вищим навчальним за�кладам, які впродовж кількохдесятиліть беруть найактивнішуучасть у підготовці талановитоїмолоді, опікуються переможця�ми олімпіад, готують учнів доміжнародних змагань. Це Київ�ський національний університетім. Тараса Шевченка, Харків�ський національний університетім. В. Н. Каразіна, Донець�кий національний університет,Львівський національний уні�верситет ім. Івана Франка, Дні�пропетровський національнийуніверситет ім. Олеся Гончара.

Які позитивні зміни в ор�ганізації і проведенні всеук�раїнських учнівських олімпіадвідбулися? Найперше —суттєво збільшено їх фінансу�вання (починаючи із 2009 року,фінансування олімпіадного ру�ху чинним урядом збільшеномайже втричі). Вперше за ос�танні три роки є можливістьякісно провести відбіркові тре�нувальні збори і підготувати

наші команди до участі у все�світніх турнірах.

Перспективним напрямкомроботи з обдарованою молоддюна загальнодержавному рівні у2010/2011 навчальному році ста�ло проведення всеукраїнськихІнтернет�олімпіад з математики,фізики, хімії, біології, географії,економіки, інформатики, ро�сійської мови і літератури. Надумку керівника міністерства, цедає можливість залучити доолімпіад широке коло учнів,особливо із сільської місцевості,що наділяє їх певними перева�гами — переможці Інтернет�олімпіади відразу беруть участь уІV етапі всеукраїнської олім�піади, проведення якої повністюзабезпечує держава. Звісно, булисумніви щодо самостійної участішколярів у змаганнях: чи не до�помагатимуть дітям учителі йбатьки? Із 51 переможця Інтер�нет�олімпіад, які взяли участь востанньому етапі всеукраїнсько�го турніру, 48 талановитих дітейвибороли перемогу! Як�то ка�жуть — без коментарів...

— Наше суспільство з пова�гою ставиться до міжнароднихспортивних змагань та олімпіад.Це добре, — говорить ДмитроТабачник, — однак нам требаповернути більш широке виз�нання і повагу до переможцівміжнародних інтелектуальних

змагань. З року в рік лідерами вних є країни азійського регіону,провідні позиції посідають ко�манди з Німеччини, Росії, Індії,Угорщини, Румунії, Білорусі. Уцих державах найбільша кіль�кість талановитих людей, якіцікавляться математикою, ком�п’ютерною технікою, там зрос�тають генії майбутніх комп’ю�терних технологій. Приємно,що команда України впродовжбагатьох років завжди потрапляєв лідери, займаючи 10—15 місцесеред 100 країн�учасниць.

До речі, цьогоріч наші юні ас�трономи вперше візьмуть участьу міжнародних змаганнях, яківідбудуться у вересні в Казах�стані. Щороку вітчизняні шко�лярі успішно виступають у між�народній Менделєєвській олім�піаді з хімії. Нещодавно вониповернулися з цього турніру із 3�ма срібними та 7�ма бронзо�вими нагородами. А починаючиз 1993 року, 480 юних українців увсесвітніх учнівських олімпіадахіз математики, фізики, хімії, біо�логії та інформатики вибороли395 медалей: 69 золотих, 148срібних, 178 бронзових; 19 учас�ників нагороджено Почесноюграмотою.

В Україні склалася група се�редніх навчальних закладів, аб�солютних лідерів за кількістюпідготовлених учасників�пере�

можців міжнародних учнівськихолімпіад. Це Український фізи�ко�математичний ліцей КНУ ім.Тараса Шевченка — 25 перемог;Києво�Печерський ліцей №171«Лідер» — 21; Фізико�матема�тичний ліцей Львівського націо�нального університету ім. ІванаФранка — 13; Харківський фізи�ко�математичний ліцей №27 —10; Донецький спеціалізованийзаклад «Ерудит» для обдарова�них дітей — 9; Ліцей інфор�маційних технологій (м. Олек�сандрія Кіровоградської обл.) —6 перемог. Серед переможців євидатні особистості, які здобулидокторські ступені в найкращихуніверситетах світу. Деякі з нихповернулися в Україну і працю�ють викладачами та професора�ми вітчизняних університетів.

Держава надає не тількифінансову підтримку призерам�олімпійцям, а й щороку запро�ваджує пільгові умови вступу довищих навчальних закладів.Згідго з Умовами прийому доВНЗ у 2011 році призерам ІVетапу Всеукраїнських учнівсь�ких олімпіад із базових дис�циплін додатково нараховують�ся бали: за диплом І ступеня —50 балів, ІІ ступеня — 40, ІІІ сту�пеня — 30 балів. Для учасниківта призерів міжнародних олім�піад вступ відбувається позаконкурсом відповідно до напря�му, в якому вони перемогли.

А от щодо фінансової під�тримки юних олімпійців, то це— 150 стипендій ПрезидентаУкраїни для переможців Всеук�раїнських учнівських олімпіад знавчальних предметів та 120стипендій для переможців за�вершального етапу Всеукраїн�ського конкурсу�захисту науко�во�дослідницьких робіт учнів�членів Малої академії наук. Та�ким чином, 270 дітей щорокуодержують стипендії в розмірі700 грн. на місяць. Учасники іпризери міжнародних учнів�ських олімпіад мають 30 сти�пендій (1325 грн. та 2319 грн.відповідно). За умови вступу доВНЗ президентські стипендії заними зберігаються (окрім сти�пендій університетських). Сти�пендії отримають і переможціКонкурсу ім. Т. Шевченка, за�початкованого в цьому році. Та�кож є стипендії Кабінету Мініс�трів України — переможцямВсеукраїнських учнівських олі�мпіад з української мови та літе�ратури — 27 стипендій у розмірі1325 грн.

На завершення прес�конфе�ренції міністр освіти і науки,молоді та спорту привітавукраїнську команду учасників19�ї Міжнародної учнівськоїолімпіади з екології та їїнаукового керівника Володи�мира Безрукова. Із 19 до 23травня у Стамбулі (Туреччина)Поліна Авраменко з міста Му�качевого, що на Закарпатті,Анастасія Камінська з Херсоната Василь Ягенський із Луцькаспільно зі своїми однолітками зінших країн — у форматі захис�ту екологічних проектів анг�лійською мовою — шукатимутьшляхи вирішення гострих еко�логічних проблем, які постаютьперед людством на всіх конти�нентах.

Марія ВОЛИНСЬКАФото Максима КОРОДЕНКА

Виховання інтелектуальної еліти — крок до розвитку економіки знань

В І Т А Н Н Я

Щиро вітаю всіх з Днем науки!

Наука та інноваційна ді�яльність у сучасному світі —це не елітарне заняття оди�ниць, а найпотужніший ре�сурс економічного росту,підґрунтя соціального добро�буту.

Вперше за багато років, за�вдяки реформам, проголоше�ним Президентом України,держава готова стимулюватисаме інноваційний характерзмін в економіці, робитиставку на передові техно�логічні тренди.

Нанотехнології, інформа�ційні та комунікаційні техно�логії, нові речовини і ма�теріали, біотехнології, сучас�на мікроелектроніка та енер�гозбереження — кожна з цихсфер може і має перетворити�ся на «точку зростання» длянашої економіки. Але для то�го, щоб інноваційні змінистали для України незворот�ними, ми маємо вирішитицілу низку давно назрілихпроблем.

На часі — створення пра�вових, економічних і ор�ганізаційних умов для ак�тивізації дослідницької діяль�ності у вищих навчальних за�кладах, оновлення матеріаль�но�технічної бази, налагод�ження ефективних зв’язківміж науково�дослідними ус�тановами та виробничимипідприємствами, підтримка ірозвиток провідних науковихшкіл, просування молодихталановитих кадрів у науці,підвищення соціального ста�тусу науковців.

Тільки спираючись на пе�редову науку, можна побуду�вати динамічну конкуренто�спроможну економіку, здатнузабезпечувати сталий розви�ток країни та добробут кож�ного громадянина. Глибокопереконаний: уже найближ�чим часом ця система по�глядів стане суспільною ідео�логією в Україні. А це, пере�дусім, означатиме, що Ук�раїна відбулася як передовадержава, якою ми всі пи�шаємося.

Шановні колеги! Дорогідрузі!

Зі святом! Бажаю кожномуз вас міцного здоров’я, сил інаснаги, професійної інтуїціїі росту, нових відкриттів вім’я Науки і Української Дер�жави!

З повагоюголова Державного

агентства з питань науки,інновацій та

інформатизації України Володимир СЕМИНОЖЕНКО

Міністр Дмитро ТАБАЧНИК вітає учасника Міжнародної олімпіади з екології Василя ЯГЕНСЬКОГО

Дозвольте привітати вас із професійним святом!

Для всіх студентів та аспіран�тів, професорів і викладачів,працівників наукової сфери —День науки є професійним свя�том, яке Україна відзначає вже14 років поспіль. Це свято твор�чої праці, свято людей, чиядіяльність стала символом про�гресу цивілізації та інтелекту�альної революції.

Сьогодні одним із пріоритет�них завдань державної політикиє підвищення ролі вітчизняноїнауки. І Україна має для цьогодостатній потенціал. За останніроки нами багато чого зробле�но, але ще більше потрібно будезробити. Наукова сфера маєстати інноваційною, відкри�тою, активною, мобільною тасучасною.

Ми й надалі будемо спрямо�вувати державну політику напідвищення авторитету вчено�го, створювати сприятливі умо�ви для діяльності молодих на�уковців.

Тож дозвольте у передденьцього свята подякувати вам завірність справі, наполегливістьу своїх наукових пошуках, по�бажати міцного здоров’я, ро�динного затишку та добробуту,сил і наснаги, професійногоросту та нових відкриттів наславу української науки!

З повагою міністр освіти і науки,

молоді та спортуДмитро ТАБАЧНИК

Шановні працівники науки!

3№19—20 травень 2011 св іт

У В Е Р Х О В Н І Й Р А Д І У К Р А Ї Н И

Упродовж сьомої сесії шосто�го скликання Верховної Ра�

ди України Комітет з питань на�уки і освіти продовжував роботунад створенням та вдосконален�ням законодавчої бази для за�безпечення розвитку освіти і на�уки України. Основна діяльністькомітету зосереджувалася напідвищенні якості освіти, роз�витку науки, покращенні умовпраці педагогічних кадрів, адап�тації вітчизняного законодавст�ва в галузі освіти і науки доміжнародних норм і стандартів.

З ініціативи Комітету прий�нято два закони «Про внесеннязмін до Закону України «Пропріоритетні напрями розвиткунауки і техніки» і «Про внесеннязмін до статті 24 Закону України«Про наукову і науково�технічнудіяльність» (щодо подання таоформлення документів дляпризначення пенсій) та три по�станови Верховної Ради Ук�раїни: про Рекомендації парла�ментських слухань на тему«Стратегія інноваційного роз�витку України на 2010—2020 ро�ки в умовах глобалізаційнихвикликів», «Про призначення у2011 році іменних стипендійВерховної Ради України длянайталановитіших молодих вче�них» і «Про присудження ПреміїВерховної Ради України найта�лановитішим молодим ученим вгалузі фундаментальних і при�кладних досліджень та науково�технічних розробок за 2010 рік».

Про наступні плани парламен�таріїв із профільного комітетута їхніх колег — в інтерв’ю длягазети «Світ».

Перший заступник головиКомітету з питань науки і

освіти Максим ЛУЦЬКИЙ: «Будемо прагнути робити все

для того, щоб науковцям працювалося краще»

— Максиме Георгійовичу, що, навашу думку, потрібно зробити пер�шочергово державі для вітчизняноїнаукової галузі, щоб вона, так бимовити, відплатила сторицею?

— По�перше, треба прийнятивсі закони, що стосуються ав�торських прав і захисту авторсь�ких прав, тому що на сьогодні во�ни не захищені відповідним чи�ном, за європейськими та світо�вими стандартами.

А що стосується науки — то, які всі галузі, вона потребує реформі треба говорити так, як воно є:ми вже не Радянський Союз, дене знали, куди гроші витратити.Потрібно чітко визначити ті на�прями науки, які можуть вивестиУкраїну на достойний рівень уЄвропі та світі. Тому, я вважаю,треба провести ревізію, визначи�ти пріоритети і сконцентруватиувагу саме на них, які й виведутьдержаву на відповідний рівень.

— Чи збирається робити щоськардинальне у цьому напрямкуваш комітет?

— Ми працюємо — наскількиможна — конструктивно. Хоча,чесно кажучи, дуже важко це ро�бити, коли не хочуть працюватинаші опоненти. Адже проблемнонавіть — зібрати кворум... Томущо вони діють за принципом: як�що кворум є — тоді не прихо�дять... І сьогодні доводиться кон�статувати, що з нового року мине провели жодного засіданнякомітету. Жодного!

— Що побажаєте колегам�на�уковцям напередодні професійно�го свята?

— Працівники науки — це лю�ди дійсно творчі, які займаютьсяцим усе своє життя. Тому я хочупобажати всім творчої наснаги іщоб їхня робота була достатньооплачуваною. А ми будемо праг�нути робити все для того, щобнауковцям працювалося краще.

Голова Комітету з питань бюджету Валерій БАРАНОВ:

«На Заході великі вчені — це дуже багаті люди, а у нас —

ентузіасти...»— Валерію Олексійовичу, яки�

ми, на думку бюджетного комітетупарламенту, повинні бути най�перші кроки держави щодо зрос�тання світового рейтингу україн�ської науки та, відповідно, збіль�шення її віддачі суспільству?

— Наука і наше, так би мовити,битіє — взамопов’язані. Звичай�но, наука, її розробки дуже впли�вають на економіку. Але є і зво�ротний зв’язок — від економікидо науки. І якщо у цивілізованому

світі економіка розвивається ак�тивно й бурхливо, то бізнесзацікавлений і вкладає величезнікошти. Тобто, оскільки бізнес —це рушій прогресу, то сам і вкладаєвеличезні кошти у наукові розроб�ки. А через те, що у нас бізнес пра�цює вкрай незадовільно, інвести�ційна політика у зв’язку з величез�ним комплексом проблем відсут�ня (Україна займає 186�те місце усвіті з інвестиційної привабли�вості) — це означає, що бізнеснавіть якщо хоче — не може вкла�дати і не вкладає (або ж тільки ча�стина його вкладає, а решта — неможе витрачати гроші, бо їх фак�тично не має). У цій ситуаціїсподіватися, що держава візьме насвоє утримання всі інститути, якібули раніше і працювали на Ра�дянський Союз, — абсурдно.Мені здається, тут саме має бутикомпроміс: бізнес потрібно об’єд�нувати з наукою, шукати спільніпроекти — і наука повинна само�окупно працювати на ці проекти.Така моя точка зору.

— Як очолюваний вами комітетставиться до ідеї збільшення фі�нансування наукової галузі здержбюджету?

— Наш комітет дуже добре ста�виться до всіх, але у нас немає гро�шей. Тому ставимося чудово, алепотім сідаємо і починаємо рахува�ти, скільки у нас дохідна база, і ме�тодом виключення пишемо: осьце — на дофінасування Пенсійно�го фонду, це — на заробітну платулікарям і вчителям, а більше не за�лишається нічого. Тому те фінан�сування, яке є, його, звісно,збільшити можна, але для цьоготреба у когось відібрати. Або —займатися економікою. А проекономіку — ми вже говорили.

За останні 20 років в Україніне відбулося жодної реформи. Іце — дуже сумно...

— Які ваші побажання україн�ським науковцям?

— Насправді я дуже заздрю

цим людям, оскільки вони всі —фанатики. Відмовляють собі уякихось, можливо, побутовихумовах і всього себе віддають на�уці. За це заслуговують величез�ної поваги і любові. Єдине, щообразливо: на Заході великі вчені— це дуже багаті люди, а у нас ве�ликі вчені — це ентузіасти, які,на превеликий жаль, відмовля�ють собі в усьому...

Голова підкомітету з питань ціні тарифів на послуги Комітету з питань економічної політики

Валентин ЛАНДИК: «Я дуже хотів би, щоб держава

підтримала нашу науку»

— Валентине Івановичу, усвітлі економічної політики Неза�лежної країни із майже 20�літнімстажем незалежності: чи повиннадержава усе ще підтримувати на�шу наукову галузь?

— Я, справді, дуже хотів би,щоб держава підтримала нашунауку. Підтримала її в основі,спочатку. Мені дуже подобається,як це відбувається у СполученихШтатах Америки. Або — як церобить Росія: коли, практично,усе починається з відбору обдаро�ваних дітей... Тобто, створюєтьсятака собі Силіконова долина. І це— основа основ. Бо тоді наука ру�хається далі.

А без науки, дійсно, Україна незможе жити. І наука, я перекона�ний, у нас повинна бути своя,власна. Хоча зараз — і гло�балізація, але без власної науки миніколи не зможемо піти вперед.

Тому я хотів би щиро привітативсіх вітчизняних науковців зі свя�том і побажати їм щастя, доброгоздоров’я та подальших творчихперемог. Дуже хотів би, щоб нашанаукова галузь зміцнювалася, ста�вала потужнішою разом із держа�вою. Вірю, що невдовзі буде все�таки краще. І нехай наші вчені та�кож усе роблять для того, щоб ста�вало краще — для них і для усіхгромадян України, для держави.

Вдосконалюється законодавча база наукиВ І Т А Ю !

Дорогі друзі!

У день вашого профе�сійного свята прийміть моїщиросердні, сповнені шаниі поваги привітання. Бажаювам нових творчих здобутківу повсякденній діяльності наблаго українського народу, аваша творча енергія, від�даність справі і високийпрофесіоналізм нехай і на�далі плідно слугують нашійдержаві.

Зі свого боку хочу запев�нити, що влада столицівсіляко сприятиме розвиткунаукового потенціалу і роби�тиме все для того, щоб нашаспівпраця приносила ре�зультат на благо всього ук�раїнського народу. У розвит�ку кожної держави саме на�працювання науковців ві�діграють ключову роль, євизначальними у її автори�тетності на світовій арені.

Упевнений, що, долаючиперешкоди й випробування,завдяки вашому вкладу, Київстане лідером у реформу�ванні країни, започаткує пе�реміни до кращого в усіхсферах нашого життя і поправу носитиме почеснезвання наукової європейсь�кої столиці. Адже саме працянауковців гарантує якіснийпоступ розвитку усієї нації.

Ми докладемо всіх зусиль,аби цей процес розпочався іякнайшвидше приніс пози�тивні результати. Нехай бла�городні помисли завершу�ються новими добримисправами в ім’я зміцненнянезалежної України та їїрозквіту!

Голова Київської міськоїдержавної адміністрації

Олександр ПОПОВ

Шановні колеги!Дорогі друзі!

Щиро вітаю вас із Днем науки!У наш час високих технологій

та інноваційного розвитку самерезультативність наукового по�шуку впливає на темпи еко�номічного зростання, на конку�рентоспроможність нашої дер�жави та її громадян у світовомуспівтоваристві. Ми по праву мо�жемо пишатися видатними вче�ними в галузі фізики, хімії та ма�тематики, історії, філології тафілософії, педагогіки, медици�ни, біології та інших наук.

Сьогодні цивілізаційні зміний тенденції розвитку складаютьпідґрунтя сучасних змін в освіті і

науці. Перехід від індустріально�го виробництва до суспільстванауково�інформаційних техно�логій, а потім — до суспільствазнань, глобалізаційні процеси,що охоплюють усі сфери життя ідіяльності — це ті зміни, без ура�хування яких на національномурівні країна не може обрати пра�вильний напрямок розвитку.

Враховуючи ці тенденції, ді�яльність вчених НАПН Україниспрямована на створення новоїметодології і філософії освіти, за�безпечення якісного психолого�педагогічного і науково�методич�ного супроводу навчально�вихов�ного процесу на всіх освітніхрівнях, подальший розвиток пе�дагогічної та психологічної наук.

Останнім часом у контексті по�треб держави та тенденцій роз�витку сучасного освітнього про�стору науковці Академії на заса�дах людиноцентризму розробля�ли теоретичні і практичні пробле�ми виховання, соціалізації особи�стості, її життєвого самовизна�чення і реалізації впродовж життяв умовах сучасного суспільства.

Водночас, на превеликийжаль, маю зазначити, що сьо�годнішній стан української на�уки, як і освіти, ще відстає від ви�мог часу. Ми не можемо вважатиза достатній їх вплив на процесидержавотворення, економічногоі соціального розвитку, переходудо інформаційного суспільства,не повною мірою використову�

ються можливості ефективногозалучення вітчизняних учених доєвропейського науково�дослід�ницького простору.

Упевнений, що спільнимизусиллями, через поєднанняфундаментальної і прикладноїнауки, тісну співпрацю науки тадержави ми забезпечимо до�стойне майбутнє нашій країніта її громадянам.

Бажаю всім добра й злагоди,щастя та міцного здоров’я, твор�чого натхнення, нових відкриттівна славу Науки та рідної України!

З повагоюпрезидент Національної

академії педагогічних наук України

Василь КРЕМЕНЬ

4 №19—20 травень 2011св іт

Д У М К А В Ч Е Н О Г О

Державні менеджери й науковці повинні

працювати паралельно

Зіновій НАЗАРЧУК, головаЗахідного наукового центру, за�ступник директора Фізико�ме�ханічного інституту ім. Г. В. Кар�пенка НАН України, академікНАН України:

— Для науки не треба нічогоробити. Державні менеджери йнауковці повинні працювати па�ралельно і для досягнення однієїмети, в даному випадку — забез�печення економічного і соціаль�ного процвітання наших грома�дян. Без науки це в принципі не�можливо зробити. Це — безаль�тернативний шлях.

Від слів треба перейти до діла.Наша економіка має потребуватирезультатів науки. Ми хочемо усвіт виходити? Тоді мусимо бутиконкурентоспроможними. Якщоне зменшимо собівартість про�дукції, її енергетичну складову,що можна зробити лише завдякидосягненням наукового прогресу,то опинимося на узбіччі, будемозвичайним відкрутковим зби�ральним виробництвом. Це — вліпшому випадку.

Китайські мудреці казали: стра�тегія без діла — утопія, а діло безстратегії — це жах. У нас сьогодні єперша частина. Ми дивимося насвіт і думаємо, яку б технологію за�позичити. І це країна, яка на зорісвоєї незалежності мала потужнийракетно�промисловий комплекс,прекрасне виробництво підводнихі надводних човнів!

Мені найбільше болить те, щовтрачаємо кадри. Це незворотнійпроцес. Торік українці подали 760тисяч заяв на ґрін�карту. Хто церобить? В основному, молоді лю�ди, які повинні працювати тут.Що нас чекає? А чекає те, щостарше покоління відійде, молод�ше — не прийде...

В усіх країнах світу наука є над�звичайно прибутковою. Але це яклазер: доки ви його не накачали —він генерувати не буде. Тільки цянакачка відбудеться — науковцісвоє віддадуть. Однак, якщо 90%фінансування науки йде на зарпла�ту, то це називається — соцзабез.

Що ми можемо запропонуватидержаві? Устаткування, облад�нання, інфраструктура Українибезнадійно застаріли. Вони руй�

нуються, ламаються, вибухають.Якщо ми не займемося моніто�рингом і діагностикою нашогогосподарства, будемо мати Фу�кусіму або ще один Чорнобиль.Українським нафто� та газопро�водам — понад 30 років. Вони ви�черпали свій ресурс. Держава по�винна створити умови, колипідприємець змушений буде мо�дернізувати своє виробництвоекономічними засобами, а не ад�міністративними кроками. Отодінаука знайде собі замовника, а за�мовник — конкурентоспроможнупропозицію науковця. Вони бу�дуть зацікавлені один в одному.Що маємо сьогодні? Команднийстиль завершився, а економічнийне працює.

Проблема недостатньогофінансування —

не головна

Елла ЛІБАНОВА, академік�секретар Відділення економікиНАН України, директор Інститу�ту демографії та соціальнихдосліджень ім. М. В. Птухи НАНУкраїни, академік НАН України:

— Переконана, що проблемакриється не тільки у коштах длянауки. Проблема — у відсут�ності механізму взаємозв’язкуміж виробництвом і наукою.Його сьогодні немає, він ро�зірваний. Бізнес не те, що незацікавлений, він не працює надалеку перспективу. Відповід�но, може фінансувати тількидуже короткострокові проекти.Інноваційні ж проекти, по�пер�ше, ризиковані; по�друге, дале�ко не завжди відразу даютьвіддачу. Тому тут треба вибуду�вати механізм взаємодії і визна�чити місце держави: що вонаповинна фінансувати (державане повинна фінансувати все).Звісно, це мають бути фунда�ментальні дослідження і ризи�ковані дослідження. Крім цьо�го, держава повинна сформува�ти умови для того, аби бізнесбув зацікавлений у довготрива�лих проектах теж.

Потрібно заснувати системублагодійних грантових грошей іподумати над тим, щоб мінімізу�вати корупцію та лобіювання.Про їх абсолютне викоріненняне йдеться, бо ж лобістські

структури будуть завжди: у бюд�жеті, благодійних фондах, будь�яких системах фінансування...

Озвучене вище підсумую вчотирьох головних пунктах. По�перше, взаємодія між наукою ібізнесом. По�друге, роль держа�ви в цьому. По�третє, залученняблагодійних структур. По�чет�верте, мінімізація корупції ілобіювання.

Головне — не зрадитисвоєму ремеслу

Ярослав ЯЦКІВ, директор Го�ловної астрономічної обсерваторіїНАН України, академік НАН Ук�раїни:

— Давайте говорити відверто:ми ніколи не ввійдемо в ту«двадцятку». Тому що жоднавлада ніколи не розуміла ролінауки як такої, що спроможнарозвивати конкурентоспромож�ну високотехнологічну еконо�міку України. Якщо на науку невиділяється 1,7% від ВВП (заразмаємо 0,4%) — наука не висту�пає ініціатором розвитку інно�ваційної економіки.

Згідно з рішенням поперед�нього Президента України буластворена Робоча група з рефор�мування наукової сфери Ук�раїни. Ми підготували чималопропозицій. РНБО України за�крила це питання як непотрібне,і з тим погодилися.

Сьогодні академік Володи�мир Литвин каже про великукількість дослідницьких універ�ситетів. У тих пропозиціях йшло�ся про створення спочатку одно�го університету — як пілотногопроекту — КНУ імені ТарасаШевченка. Немає науки в уні�верситетах за теперішніх умов.Тому я повністю підтримую ідеюорганізації навчально�науковихкомплексів, але не підтримуюпропозицію президента Ака�демії про створення академічно�го університету. Нам би дати ра�ду з тими університетами, які є.Це не університети, а вищі шко�ли, які не задовольняють потребУкраїни. А їй потрібні високо�кваліфіковані кадри. Універси�тет повинен мати наукову скла�дову і працювати на інновації, ауніверситети, яких наплодилосятак багато, не відповідають не�обхідному рівню. Хоч і ради�кально, але це моя точка зору.

У тих пропозиціях було бага�то слів щодо національних ака�демій наук. Навіщо їх стільки?Це дуже непопулярна тема, алевона рано чи пізно виникне вдержаві. Заради чиїхось амбіційми зробили не те, що потрібнодля України.

Я голова Експертної ради звідбору інноваційних проектів

технологічних парків у ПрезидіїНАН України. Зі сльозами наочах бачимо, як щороку по�дається 1—2 проекти, якщо тоді,коли започатковували цю спра�ву, їх було десятки, до того ж,успішних. Зараз технопарки невідіграють своєї ролі — через не�продуману політику влади, колибули знищені преференції дляних. Як вийти із цього станови�ща — не знаю.

І нарешті. Не можна говоритині про яку можливість внеску на�уки в інновації, коли в нас немаєзапиту з боку держави і з бокуолігархів. Я не знаю жодного при�кладу, коли б приватний бізнесзвернувся в Академію наук і по�просив рекомендацій, як мо�дернізувати хімічну промисло�вість, машинобудування і т. д. Мипобудували кланово�олігархічнудержаву. Усі думки олігархів —про швидку гривню. Перед влад�ними структурами країни стоїтьнадзвичайно важке питання — якпояснити цим всесильним лю�дям: якщо вони думають про май�бутнє України, то повинні почативкладати у її високотехнологічнупромисловість. Інакше ми загу�бимо все те, що є.

Президент говорить продвадцятку країн, а ми вже заразможемо «вискочити» із десяткикосмічних держав. Два рокипоспіль космічна галузь Ук�раїни отримує 60 млн. грн. І цетоді, коли більш�меншсолідний космічний проект ко�штує 100 млн. дол.

Мій коментар дуже песи�містичний... Але були ще гіршічаси в науці, а істинний науко�вець ніколи не зраджує своємуремеслу. Головне — не підлашто�вуватися під миттєві політичніблага.

Орієнтація — на школи і лідерів

Дмитро ЗЕРБІНО, директорІнституту клінічної патологіїЛьвівського національного медич�ного університету ім. Данила Га�лицького, член�кореспондент НАНта академік НАМН України:

— Моя думка така: для того,щоб наука здійснила рух уперед,треба орієнтуватися на науковішколи і лідерів, вибираних наконкурсній основі. Якщо будутьлідери, вони знайдуть мож�ливість зібрати довкола себе мо�лодих, активних людей, які за�любки працюватимуть із ними.Вчені не зроблять відкриття увідповідь на поставлене владоюзавдання. Відкриття можна зро�бити там, де є наукові надбання ілідери. Саме вони вкажуть нанові шляхи, можливості і запро�понують нові методики.

Але для цього треба організу�вати школу лідерів і розробитикритерії для них (не боятися, щовони когось ущемлятимуть). Намою думку, найкращий критерійу нашій державі — це кількістьнаукових дисертацій. Якщо підкерівництвом 50�річного на�уковця захищено 30—40 дисер�тацій, у його доробку — десятокмонографій, надруковані статтів міжнародних журналах, чима�ло нових ідей, то це — лідер.

Не треба руйнувати Академіюнаук, треба в ній шукати школилідерів. Це поки що не зробле�но. Хороші чиновники вАгентстві з питань науки, інно�вацій та інформатизації обов’яз�ково зрозуміють, що такий кри�терій треба розробити. Я гото�вий надати свої міркування зцього приводу в організаційнийцентр, де думки не блокувати�муться, а братимуться до уваги.

Треба «інвестувати» в молодь

Ірина СТРАТІЙЧУК, головаРади молодих дослідників Інсти�туту фізики напівпровідників ім.В. Є. Лашкарьова НАН України,старший науковий співробітник,кандидат хімічних наук:

— Провідні країни світу вжедавно зрозуміли, що для подаль�шого розвитку держави потріб�но «інвестувати» в молодь. Намою думку, для стимулюваннямолоді займатися наукою в Ук�раїні необхідно вирішити най�більш болючі питання сьогоден�ня — це зарплата і житло. На�самперед, потрібно підсилитимотивацію молоді до роботи внауковій сфері, зокрема в уста�новах НАН України, шляхомпідвищення заробітної платимолодим науковцям, а такожстипендій аспірантам та докто�рантам — за рахунок державногобюджету.

Нагальним є вирішення жит�лової проблеми аспірантів тамолодих науковців, що закінчи�ли аспірантуру (будівництвожитла, гуртожитків, збільшеннякількості програм надання жит�ла для молодих учених — як че�рез кредитну систему, так і служ�бового житла, а також виділенняземельних ділянок та наданнядозволу молодим науковцямоб’єднуватись у кооперативидля побудови на таких ділянкахпомешкань).

І накінець, варто збільшитикількість державних і відомчихцільових стипендій та грантівдля талановитої наукової мо�лоді.

Підготувала Ірина НІКОЛАЙЧУК

Держава — для науки, науковці — для економікиЕкономічний поступ держави без науки — неможливий. Це вже

давно аксіома. Досягнути амбіційної мети — входження до двадцят;ки розвинених країн світу — без інноваційного розвитку та високихтехнологій, які продукують науковці — малоймовірно. Це визнала ук;раїнська влада.

Що ж, насамперед, повинна зробити держава для науки, аби потімотримати від вкладених інвестицій реальний високотехнологічний про;дукт? «Світ» слухав українських учених — досвідчених і зовсім молодих.

5№19—20 травень 2011 св іт

А К Т У А Л Ь Н Е І Н Т Е Р В ’ Ю

— Станіславе Олексійовичу,схоже, що 2010 рік став визна�чальним для Малої академії наукУкраїни. Які головні події відбу�лися в очолюваній вами установі?

— Відправною точкою швид�ких змін у роботі МАН сталозасідання Президії НАН Ук�раїни в листопаді 2009 року, ко�ли після звіту Малої академії по�стало питання про доцільністьнадання нашому закладу статусуподвійного підпорядкування —профільному міністерству таАкадемії наук. Результатомспільних дій МАН, МОН таНАН стала Постанова Кабмінувід 3 лютого 2010 року «Про удо�сконалення роботи з таланови�тими дітьми», якою на базі По�зашкільного навчального закла�ду «Мала академія учнівськоїмолоді» було створено Ук�раїнський державний центр«Мала академія наук України» зподвійним підпорядкуванням.

Взагалі у 2010 році ми відчуливелике посилення уваги цент�ральної влади до роботи нашогозакладу та всієї сфери роботи зобдарованими дітьми. Зокрема,в законі про державний бюджетна 2010 рік Мала академія впер�ше отримала окремий рядок урозподілі коштів, а Державнапрограма економічного і со�ціального розвитку України виз�начила МАН як заклад, на базіякого розгортається загально�державна система пошуку іпідтримки обдарованих дітей тамолоді.

Визначальною подією загаль�нодержавного значення ставуказ Президента України від 30вересня 2010 року «Про заходищодо розвитку системи вияв�лення та підтримки обдарованихі талановитих дітей та молоді»,яким нашому закладу наданостатус національного і перейме�новано у Національний центр«Мала академія наук України».

— Що фактично дає новийстатус Малій академії?

— Перш за все, сам статус«національної» досить важли�вий для всієї МАН, її учнів тапедагогів. Це означає, що ми ви�конуємо загальнодержавнумісію, входимо до когорти кра�щих установ. Крім того, указГлави держави передбачив рядсуттєвих змін у схеміфункціонування МАН: це на�дання підтримки особисто Пре�зидента України Всеукраїнсько�му конкурсу�захисту учнів Ма�лої академії; доручення Кабмінуі Київській міськдержад�міністрації надати Національно�му центру «Мала академія наукУкраїни» необхідні приміщен�ня; центральним і місцевим ор�ганам державної влади дорученовжити заходи із розширення ме�режі територіальних відділеньМАН, забезпечення їх ма�теріально�технічною базою тафінансовою підтримкою прове�

дення І і ІІ етапів конкурсуМАН, заснування регіональнихпремій і стипендій. Тобто закла�дено широку регламентаційнубазу для органів влади всіхрівнів, наголошено на тому, щопідтримка ініціатив МАН — цезавдання загальнодержавногорівня.

— Як МАН використовує цюпідтримку держави?

— Збільшене фінансуваннявже дало нам можливість запо�чаткувати і реалізувати першіетапи цікавих сучасних освітніхпроектів з інноваційною скла�довою, залучити набагатобільшу кількість молоді до масо�вих заходів. Зокрема, ми прове�ли на постійній основі всеук�раїнську «Віртуальну школу Ма�лої академії наук», Заочну на�уково�технічну та фізико�мате�матичну школи МАН, всеук�раїнську інтернет�олімпіаду«Відкрита природнича демонст�рація», всеукраїнський конкурсМАН «Юніор», всеукраїнськушколу�семінар «Сучасне ма�теріалознавство: матеріали і тех�нології», Міжнародну школу�семінар «Спектроскопія моле�кул і кристалів». Безпрецедент�ним за масовістю і методами ро�боти став вперше проведений вУкраїні проект «Літо Інтелекту�2010», в ході якого юні науковцімали можливість поєднативідпочинок із змістовним на�вчанням на наукових базахрізних регіонів країни.

— Чи зростає взагалі чи�сельність молоді, яка займаєтьсяв Малій академії наук?

— Так, зростає. В першу чергу— завдяки розвитку наших тери�торіальних філій, урізноманіт�

ненню методів роботи МАН,популяризації ідей Малої ака�демії. Якщо в 2000—2003 рокахдо роботи в нашій академії булозалучено майже 25—40 тис.школярів, то із 2004 року ця ци�фра впевнено зростає, і вже у2010�му було охоплено понад250 тис. дітей. Із них лише у Все�українському конкурсі�захистінаукових робіт взяло участь по�над 100 тис. учнів. Цьогорічнийфінальний етап конкурсу�захис�ту проводився у 56 секціях 10 на�укових відділень майже за всіманапрямами природничих, гу�манітарних і суспільних наук.

— Які головні завдання ста�вить перед собою Мала академіяв роботі з молоддю?

— Головне — надати можли�вості. Відкрити світ науки, на�вчити самостійній роботі, екс�перименту, дослідженню. Саманаявність у школяра науковогокерівника, досвід виконання на�укової роботи за дорослимистандартами, власна пошуковаробота виховують творчу осо�бистість і розкривають перед ди�тиною нові горизонти само�пізнання й пізнання світу. Вякомусь сенсі ми, власне, про�пагуємо науку, виховуємо інте�рес і повагу до неї ще з дитинст�ва. Отримавши досвід роботи вМалій академії, нинішній шко�ляр завтра вже точно знає, якоютематикою він хоче займатися у

вищому навчальному закладі, адо етапу магістратури й аспіран�тури підходить уже досвідченимнауковцем із власним багажемдосліджень.

— Як розподіляються сферинаукових інтересів нинішніх шко�лярів?

— На жаль, останнім часоммаємо загальну тенденцію зни�ження інтересу юнацтва до на�уково�технічних дисциплін. На�приклад, якщо в Києві за ра�дянських часів науково�тех�нічною творчістю займалося до25—30% загальної кількості уч�нів, то сьогодні цифри вдекілька разів менші, а гурткицього профілю діють лише у 4%позашкільних закладів. І це сто�лиця, де показники ще не най�гірші. Звісно, що з такими ви�хідними умовами нашій країнібуде важко відновлювати про�мисловість, конкурувати насвітових ринках. Нас хвилює та�ка ситуація, тому в Малій ака�демії приділяється велика увагарозвитку нових секцій і на�прямів технічних наук, ми про�водимо очно�заочні школи ісемінари на базі технічних ВНЗ,надаємо можливість дітям ізвіддалених населених пунктівотримувати консультації квалі�фікованих наукових керівниківза допомогою Віртуальної шко�ли МАН. До речі, в цьому роціМала академія започаткувалаекспериментальний проект —Центр впровадження інтелекту�альної власності, який надава�тиме юним винахідникам допо�могу в патентуванні своїх розро�бок.

— Що, на ваш погляд, не�обхідно зробити для популяри�зації технічної науки і науки вцілому серед молоді?

— Це можуть бути і стипендії,і спеціальні програми від ака�демічних установ, і більша при�сутність у медіа вітчизняних на�уковців, популяризація ідей на�укового пізнання в суспільстві— загалом те, що називаєтьсявідкритим середовищем. На�приклад, у багатьох провіднихкраїнах світу такими закладами,які виконують просвітницько�популяризаторську функцію, єнаціональні музеї науки ітехніки (у Франції — Паризькиймузей індустрії, у Великобри�танії — Лондонський музей на�уки, у Німеччині — Дойче�музе�ум тощо). Робота цих установспрямована, в першу чергу, надітей та юнацтво, при музеяхпрацюють центри науковоїтворчості молоді, відбуваютьсязаходи загальнодержавного зна�чення.

На жаль, в Україні такогоцентру немає. У Малій академіїнаук ми створили робочу групудля розробки концепції музею івже активно вивчаємо світовийдосвід, є конкретні пропозиціїщодо першого етапу створеннятакого музею. Маємо надію, щоініціатива, спрямована на попу�ляризацію науки і вихованнямолоді, буде підтримана на дер�жавному рівні.

Леся ПАДАЛКА,спеціально для «Світу»

Фото МАНУ

Президент МАН України Станіслав Довгий: «Мала академія наук виходить на нові рубежі»

Кращі фіналісти цьогорічного конкурсу МАН отримали почесні дипломи особисто від президента НАН України Бориса ПАТОНА

Шановні колеги!

Від щирого серця вітаювас із професійним святом —Днем науки!

Ваша праця є найцін�нішим скарбом, бо вашідумки, почуття та знаннявіддані молодому поколін�ню, а відтак — майбутньомукраїни! Ви створюєте, вина�ходите, впроваджуєте, на�вчаєте — і все це задля того,щоб наукова скарбниця таінтелектуальний потенціалУкраїни збагачувалися навідкриття, винаходи, інно�вації, новітні розробки.

Впевнений, що тільки за�вдяки вітчизняним науков�цям наша держава посяденалежне місце серед найроз�виненіших країн світу.

Зичу вам здоров’я, вит�римки, наснаги, злагоди йлюбові.

Хай щедрою буде доля довас і ваших близьких. Новихздобутків і перемог на благорідної України!

Голова Державної службиінтелектуальної

власності України Микола ПАЛАДІЙ

Шановні науковці!

Вітаю вас із Днем науки!День науки — це свято в ім’ярозвитку й прогресу, деньвшанування наукових тра�дицій, досягнень учених,якими ми по праву пи�шаємося й на яких покла�даємо великі сподівання.

У сучасному світі інтелек�туальний ресурс став голо�вною рушійною силою по�ступу в суспільстві. СьогодніУкраїна має достатній по�тенціал для прискореногорозвитку діяльності за пріо�ритетними науковими на�прямами. Тільки спираю�чись на розвинену науку,можна побудувати державу,здатну забезпечувати про�грес та соціальну єдність.

Сердечно вітаю вас із про�фесійним святом і бажаюнових творчих успіхів! Нехайнайвищі вершини наукизавжди підкоряються вам!

Від імені колективу ДП «Український інститут

промислової власності» директор

Алла ЖАРІНОВА

За минулий рік у підшефній установі Національної академії наук України — Малій академії наук — відбулися суттєві зміни. Тричі пи;тання роботи МАН слухали на засіданнях Президії НАН України, вели;ка увага розвитку установи стала приділятися на рівні центральної ви;конавчої влади. Про здобутки Малої академії та її місце у розвитку на;уки України говоримо з президентом МАН, народним депутатом України, членом;кореспондентом НАН України Станіславом ДОВГИМ.

6 №19—20 травень 2011св іт

К О Р І Н Ь К В А Д Р А Т Н И Й

За різними підрахунками, по�над 60% асигнувань на науку

спрямовуються на біологічнідослідження. На жаль, якщо вусьому світі біологічні науки вжевпевнено посіли належне їммісце в першій трійці пріоритет�них напрямів, то Україна тра�диційно продовжує пасти зад�ніх. Чи реально змінити ситу�ацію за критично обмеженогофінансування? Фахівці стверд�жують, що реально, — за умовиконцентрації обмежених ре�сурсів у місцях їх ефективноговикористання. Цю місію здатнівиконати державні ключові (на�укові) лабораторії, про перспек�тиву створення яких йшлося на�прикінці минулого року назасіданні Колегії Державногокомітету України з питань на�уки, інновацій та інформати�зації. Нещодавно Державнийфонд фундаментальних дослід�жень відповідно до наказу Дер�жавного агентства з питань на�уки, інновацій та інформації Ук�раїни «Про створення Науково�навчального центру «Державнаключова лабораторія молеку�лярної і клітинної біології» ого�лосив цільовий тематичнийконкурс (Ф46) наукових про�ектів для грантової підтримкицього ННЦ, результати якогобудуть оприлюднені у червні.

Тим часом науковці Інститутуекспериментальної патології,онкології і радіобіології ім. Р. Є.Кавецького НАН України таНаціонального центру токсико�логічних досліджень США вжепрацюють у рамках лабораторії.Хоча її юридичні атрибутитільки планують розробляти.

Я зустрілася з ініціаторамистворення міжнародної лабора�торії — директором Інститутуекспериментальної патології,онкології і радіобіології ім. Р. Є.Кавецького НАН України, ака�деміком НАН України ВасилемЧЕХУНОМ та завідувачем лабо�раторії епігенетики Національ�ного центру токсикологічнихдосліджень США доктором Іго�рем ПОГРІБНИМ, який щойнозакінчив презентацію своєї до�повіді «Епігенетика і канцероге�нез: нова стратегія в оцінці ри�зику та профілактики раку».

Самоізоляція в науці веде в нікуди

— Що спонукало вас до не�обхідності перейти від співпраціміж окремими науковцями доспівпраці наукових груп у межахлабораторії, яку маєте намір за�снувати? — запитую у своїхспіврозмовників.

— Ми співпрацюємо вже де�сять років. Перед нашими ко�лективами стоїть основна про�блема — необхідність поперед�ження раку. Ми маємо певнийдосвід і напрацювання на ційділянці науки, знайшли ме�ханізми, які дають змогу чіткокоординувати роботу. Нама�гаємося поглиблювати дослід�ження, публікуємо їх результа�ти, заслуховуємо наукові до�повіді, спільно проводимо ака�демічні читання та конференції.

До речі, наприкінці минулогороку така міжнародна конфе�ренція, присвячена новим ас�пектам старої проблеми — пух�лині та організму, відбулася вКиєві. Уся ця робота спонукаєдо генерування нових ідей, даєзмогу формувати нові науковінапрями.

Тому саме життя підказаломодель для створення міжна�родної лабораторії, відпрацьова�но деякі аспекти її діяльності.Звичайно, це не ідеальна мо�дель, напевно, вона не підійдедля потужних державних клю�чових лабораторій, але певнийдосвід, зрештою — помилки, якібули допущені і яких можна бу�де уникнути, безумовно, ко�рисні, — говорить академікНАН України Василь Чехун.

На його переконання, ключо�ва лабораторія — це не простоспільні дослідження чи коштипід них. Це лабораторія, яка маєпрацювати над реалізацією кон�кретної ідеї, вирішенням реаль�них науково�практичних про�блем. Тому сьогодні варто одно�

часно з пошуком коштів під цілабораторії відпрацьовувати ме�ханізми, які «запустять» їх ефек�тивне використання. Частинацих механізмів є, іншу частинутреба створити.

Учений зауважує, що лабора�торія повинна створюватися підпроблему. Це має бути мозковийцентр, який братиме на себе тічи інші зобов’язання, обсяги ро�боти і обов’язково буде скоор�динований — від глибокої теоріїдо великої практики.

— Як називатиметься лабора�торія: ключова, спільна, держав�на чи приватна — не має прин�ципового значення, — продов�жує доктор Ігор Погрібний. — Їїідея — в чіткому усвідомленні,що самоізоляція в науці веде внікуди. Тому якщо є загальнапроблема, необхідність її ви�рішення і, головне, взаєморо�зуміння колег�однодумців —тоді таку лабораторію і потрібностворювати.

Він стверджує, що в Інститутіімені Кавецького є люди, які до�бре розуміють проблему, хочуть іможуть її вирішувати. Об’єднан�ня зусиль у науці ніколи нікомуне шкодило. Навпаки: воно

тільки сприяло прискореннюрозв’язання проблеми.

Зазвичай, коли йдеться простворення лабораторії, важкоуявити її віртуальною. Ми звик�ли бачити конкретне приміщен�ня, розроблене положення, на�глядову раду... Та вчені вважа�ють, що відсутність законодав�ства, приміщення, устаткуванняі т. д. не повинні бути перепо�ною. Це все може з’явитися че�рез два роки, а може... і через де�сять. Але воно обов’язково буде— до цього спонукають об’єк�тивні обставини. Однак втрача�ти дорогоцінний час лише длятого, щоб отримати законодавчіпідстави, щоб створилася ор�ганізація для фінансування цихдосліджень, і нічого не робити— неправильно і нераціонально.Лабораторії різного рівня вжеможна i потрібно організовува�ти, наприклад, заснувати приінституті, затвердивши рішен�ням вченої ради. Це дало б вели�чезну перевагу академічній уста�нові, стимулювало б подальшийрозвиток наукового напряму.

Мої співрозмовники вважа�ють, що міжнародна лабораторіянабагато перспективніша, ніжстворення міжінститутської все�редині країни.

— Нагоду міжінститутськоїспівпраці ми мали раніше, має�мо сьогодні і сподіваємося матиїї в перспективі, — зазначає ди�ректор Інституту імені Кавець�кого Василь Чехун. — Єдине,чого не можу сказати напевно —це відносно результатів. Мифактично знаємо потенціалодин одного, методичний і на�уковий, можливості кожної зісторін, і якби це вдалося при�множити — було б добре.

Але це наш внутрішній досвіді наші внутрішні можливості.Коли ж говоримо про інтег�рацію у світову науку, треба пе�реймати досвід, визнаний між�народним науковим співтовари�ством, щоб не створювати влас�не, вже давно відоме ноу�хау іпотім виходити з ним на ринок.Світ піде далеко вперед.

Основна ідея міжнародної ла�бораторії — якомога ефек�тивніше об’єднати методичніможливості і зусилля, матеріаль�но�технічні ресурси, кадровий

та ідеологічний потенціал.Тільки за таких умов ми реальнозможемо видати продукт, корис�ний суспільству. Для чого, на�приклад, колективу мого відділувчитися робити те, що ми насьогодні не розуміємо, якщо вжеє фахівці з досвідом у цій роботі?Ми ж потратимо п’ять роківтільки на те, щоб досягнутиїхнього рівня!

І навпаки. Коли об’єднаємо(не дублюючи один одного!)наші можливості, отримаємосинергізм у наукових досліджен�нях, піднімемо рівень загально�го дослідження, не конкретноінституту чи нашої лабораторії,а загальний наш рівень — тодірезультат буде на порядок ви�щий, ніж коли б ми йшли пара�лельними шляхами з невідомо�яким результатом.

З індексом чи без?

Фахівці переконують, що ус�танови, які об’єднуються вспільну лабораторію, повинні,найперше, мати високий індексцитування у світовому рейтингу.Директор Інституту імені Ка�вецького вважає, що людина,яка роками «сидить» на однійтемі, може набирати високийіндекс цитування. Науковцю,котрий постійно в пошуках,обирає нову тематику, значноскладніше підтримувати індексу тій царині науки, в якій вінпрацює. Цитування дещо стри�мує творчий порив.

Його американський колегамає протилежну думку з цьогоприводу. Він стведжує, щооцінка праці науковця має бутилише за двома критеріями — цекількість оригінальних журналь�них статей та їхній індекс циту�вання. І. Погрібний підкреслює,що цей підхід — не данина су�часній моді, а був запропонова�ний ще на початку 70�х роківминулого століття видатнимученим, ректoром Московсько�го університету, академіком Р. Хохловим.

Повчитися у сусідів?

Україна, на жаль, не має влас�ного досвіду створення науковихлабораторій. Тому вчені й ор�ганізатори науки посилаються надосвід інших країн. Скажімо,створений у Польщі Міжнарод�ний інститут молекулярної іклітинної біології став про�відним у світовій науці. У Росії,яка ще раніше від України «про�кинулася» від необхідності пра�цювати лише на ВПК, з’явиласяпрограма «Молекулярна таклітинна біологія» із фінансуван�ням 15 млн. дол. на рік. Заслуго�вує на увагу програма повернен�ня вчених (і не лише росіян), якіпрацюють за кордоном, — 5 млн.дол. виділяється на 2 роки длястворення лабораторій в окремихуніверситетах і, відповідно, отри�мання результату. Про китайсь�кий досвід годі й говорити.

— У всьому світі гроші для на�уки виділяються під конкретніфундаментальні завдання та ви�конавців, які можуть їх викона�ти, — зазначає доктор Ігор

Погрібний. — Спочатку требадовести: те, що ми хочемо роби�ти і робимо — цікаво і важливо.Все, що було зроблено вчора —вже історія. У кожної країни єсвій унікальний підхід до цієїсправи і свої можливості. Сліпонаслідувати, як це було зробле�но в Польщі, Німеччині, Росії,Китаї, — нереально. Неможливоштучно створити хорошийцентр, лише виділивши необ�хідну кількість коштів. Як пра�вило, це не працює.

— До речі, — продовжує ВасильЧехун, — ідея створити сучас�ний науковий центр у Сколково,дійсно, була хорошою. Але з ча�сом стає зрозуміло, що цей про�ект не спрацював у тому ва�ріанті, який передбачався. Спо�чатку створили, а вже потім ду�мають, чим зайнятися... УПольщі збудували один із кра�щих центрів фундаментальнихдосліджень, чудово оснащенийметодично, матеріально�техніч�но, фінансово. Але щоб тамвирішили якусь ключову про�блему — невідомо...

Доктор Погрібний погод�жується, що можна створити вокремо взятій маленькій країнісучасний центр, коли інвестува�ти туди великі гроші. Це призво�дить до перерозподілу коштів,коли один центр збагачується наоснові розпаду університетів утому ж регіоні. Якщо порівнятиінститути НАН України (меди�ко�біологічний напрям) із штуч�но створеним центром в однійкраїні, то потенціал академічнихустанов набагато більший. Моване йде про створення чогосьштучного за рахунок інших, aпро найоптимальніше викорис�тання того, що вже є.

На глибоке переконання ака�деміка Чехуна, оптимальна мо�дель — збереження класичнихакадемічних шкіл із сучаснимитехнологіями досліджень, їх по�глибленням та інтеграцією. Назасадах того, що є, треба зводитисучасну надбудову, а не руйнува�ти фундамент. Та й де гарантія,що нова будівля стане жит�тєздатною, а не залишатиметьсяілюзією наукового центру, якийрозпадеться, щойно припинить�ся хороше фінансування?..

Утримати молодих і повернути успішних

Одне із завдань створеннядержавної ключової лабораторіїв Україні — зменшення відтокуталановитих молодих дослід�ників, які здатні продукуватинові знання. Принаймні, таквважають фахівці. Однак І. По�грібний стверджує, що відтікмолодих учених з України упровідні наукові заклади Євро�пи чи Північної Америки вжедавно обмежився (світова кризавідобразилася на цьому про�цесі). Відтік наукових кадрів є івсередині країни, який, на жаль,замовчується i має більш нега�тивні наслідки для науки, — на�приклад, перехід молодих на�уковців у комерційні структури,«псевдонаукові» інститути, ла�бораторії, установи. Ідея ж їх�ньої лабораторії — дати мож�ливість молоді працювати наконкретному місці і отримуватинепогані результати.

— Сьогодні на різних рівняхчуємо розмови про необхідністьповернення успішних українськихучених, які працюють за кордо�ном, на батьківщину.

Перспективи співпраці обговорюють академік Василь ЧЕХУН, доктор Ігор ПОГРІБНИЙ та доктор біологічних наук Юрій КУДРЯВЕЦЬ. У відділіекспериментальних клітинних систем ІЕПОР працюють провідний інженерОлександра ЛИХОВА та аспірант Надія СЕМЕСЮК

Ключова лабораторія — не просто спільнідослідження чи кошти під них...

У пошуках прийнятної моделі для української науки