1

Тема: «Формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у

процесі реалізації міжнародних проектів в умовах змішаного

навчання»

Шифр: Дослідницькі уміння

2

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування дослідницьких умінь у

молодших школярів у процесі реалізації міжнародних проектів в умовах

змішаного навчання

1.1.Суть ключових понять дослідження ................................................................... 6

1.2.Підходи до класифікації дослідницьких умінь у фахових джерелах .............. 8

1.3.Міжнародний екологічний проект GLOBЕ як провідний засіб формування

дослідницьких умінь в учнів Нової української школи ....................................... 11

1.4.Суть і моделі змішаного навчання та його дидактичні можливості для

розвитку дослідницьких умінь учнів сучасної початкової школи ....................... 13

Висновки до першого розділу .............................................................................. 15

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження ефективності змісту, форм і

методів організації змішаного навчання для формування дослідницьких

умінь в учнів 4-го класу у процесі реалізації Міжнародного екологічного

проекту GLOBЕ

2.1.Стан сформованості дослідницьких умінь в учнів четвертого класу ............ 17

2.2.Впровадження експериментального змісту, форм та методів змішаного

навчання для формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі

реалізації Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ ..................................... 20

2.3.Організація дослідження та аналіз одержаних результатів ............................ 24

Висновки до другого розділу ................................................................................. 26

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 31

ДОДАТКИ ................................................................................................................. 35

3

ВСТУП

Актуальність дослідження.

Реалізація дослідницького та компетентнісного підходів в освітньому

процесі Нової української школи вимагає перегляду шляхів організації

навчально-виховного процесу школи І ступеня. У дослідженнях багатьох

педагогів і психологів зазначається, що оригінальність та критичність

мислення, вміння співпрацювати, а також творчі навички школярів найповніше

виявляються та успішно розвиваються в діяльності, а особливо в тій, яка має

дослідницьку спрямованість.

Проблемі формування в молодших школярів навичок навчально-

дослідницької діяльності присвячено наукові праці В. Андреєва, Н. Бібік,

О. Біди, В. Давидова, Л. Занкова, О. Савченко, О. Савенкова та ін. Особливості

роботи педагога з формування дослідницьких умінь учнів початкової школи

відображаються у працях І. Володарської, О. Савенкова, Н. Тализіної,

О. Поддьякова, І. Чернецького та ін. Види і класифікацію дослідницьких умінь

досліджували: В.І. Андреєв, О.Г. Йодко, Н.Г. Недодатко, В.М. Литовченко та

інші учені.

З пілотуванням нової редакції Державного стандарту початкової

загальної освіти та відповідних йому програм, виникає потреба у формуванні в

учнів дослідницьких умінь різними засобами з доведеною ефективністю,

такими як інтерактивні та проектні технології. Обґрунтування методу проектів

здійснили: Джон Дьюї, Вільям Хірд Кілпатрік, К. Вентцель, А. Зеленко,

С. Шацький, Г. Селевко, Є. Полат, В. Гузєєв, О. Савченко. Особливостям

організації проектної діяльності загалом та з предметів початкової школи

зокрема присвятили свої праці Т. Васютіна, Г.Голуб, О.Онопрієнко,

А.Цимбалару та інші.

Із упровадженням положень Концепції «Нова українська школа» все

більшого поширення набувають форми, методи і моделі навчання, які

дозволяють урізноманітнити навчальний процес, враховують реалії сьогодення,

психолого-педагогічні особливості сучасних молодших школярів. Однією з

4

таких форм є змішане навчання (off-line і оn-line), яке сприяє розвитку

критичного мислення учнів початкової школи, їх ключових та предметних

компетентностей (Д. Завалій, О. Коротун, О. Кривонос, С. Терещук, К. Цицюра

та ін.).

Однак, на сьогодні, залишається недостатньо дослідженими зміст і

методика формування в молодших школярів дослідницьких умінь у процесі їх

участі у проектах різного рівня та в умовах змішаного навчання, що і зумовило

вибір теми курсової роботи: «Формування дослідницьких умінь в учнів 4-го

класу у процесі реалізації міжнародних проектів в умовах змішаного

навчання».

Об’єкт дослідження – процес формування дослідницьких умінь

молодших школярів у ході проектної діяльності.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи організації змішаного

навчання для формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі

реалізації Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ.

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально

перевірити зміст, форми і методи організації змішаного навчання для

формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі реалізації

Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ.

У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання

дослідження:

1. Здійснити аналіз фахової літератури з проблеми формування в учнів

дослідницьких умінь у процесі проектної діяльності.

2. Встановити суть і дидактичні можливості змішаного навчання для

формування в молодших школярів дослідницьких умінь під час виконання

проектів.

3. Розробити зміст, форми та методи змішаного навчання для

формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі реалізації

Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ у напрямі «Гідросфера».

4. Експериментально перевірити результати дослідження.

5

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що рівень сформованості в учнів

початкової школи дослідницьких умінь підвищиться за умови чітко

розробленого змісту, раціонального добору і поєднання форм та методів

традиційного та змішаного навчання у процесі реалізації одного із напрямів

роботи Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ.

З метою реалізації завдань застосовують такі методи дослідження:

теоретичні: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичної

літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми;

емпіричні: анкетування, спостереження за навчально-виховним процесом

початкової школи, бесіди з учителями; педагогічний експеримент

(констатувальний, формувальний); методи математичної статистики:

реєстрація, кількісний та якісний аналізи одержаних результатів обробка

результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація з метою

обґрунтування достовірності даних педагогічного експерименту.

Публікації. Основні результати роботи висвітлено у таких публікаціях:

1. Васютіна Т., Осіпова І. Змішане навчання та його дидактичні

можливості для розвитку дослідницьких умінь в учнів сучасної початкової

школи / Збірник статей Міжнародної науково-практичної конференції «Наука

та потенціал» м. Київ, 30-31 грудня 2017 року. – К.: Європейський центр науки,

2018.─ С.58-60.

2. Осіпова І. Міжнародний екологічний проект GLOBЕ як провідний

засіб формування дослідницьких умінь в учнів Нової української школи//

Теорія і практика розвитку наукових знань (частина ІІІ): матеріали ІІ-ї

Міжнародної науково-практичної конференції м. Київ, 28 – 29 грудня 2017

року. – К.: МЦНД, 2017. – С. 31- 32.

Структура роботи включає два розділи з висновками до них, загальні

висновки, список використаних джерел, додатки.

6

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні засади формування дослідницьких умінь у молодших школярів

у процесі реалізації міжнародних проектів в умовах змішаного навчання

1.1. Суть ключових понять дослідження

В умовах розвитку сучасної початкової загальної освіти важливим

завданням роботи педагога є задоволення потреби молодших школярів у

дослідницькій діяльності, спонукання інтересу дітей до пізнавальної діяльності,

вивчення закономірностей оточуючого світу та взаємин з іншими людьми.

Дослідницька поведінка розглядається вже як стиль життя кожної сучасної

людини, а не лише тих, хто займається науковими розробками.

Проблемі формування умінь і навичок загалом та дослідницьких

зокрема, приділяється велика увага у філософській, психологічній літературі:

створена теорія формування вмінь та навичок (О.М. Кабанова-Меллер,

Н.О. Менчинська, В.А. Семиченко), теорія поетапного формування розумових

дій (П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, Н.Ф. Тализіна).

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що термін «уміння»

тлумачиться, як здатність належно виконувати дії, заснована на доцільному

використанні людиною набутих знань і навичок [9, С.338]. Філософський

словник трактує поняття «уміння» як сплав навичок та знань, що визначає

чіткість виконання будь-якої діяльності, і вважається засобом застосування

засвоєних знань на практиці, це значно складніше утворення освіти, ніж

навички або знання, взяті окремо [34, С.296 ].

Фіцула М.М. характеризує трактує уміння як здатність людини

продуктивно виконувати роботу щодо перетворення предмета в продукт у

нових умовах. Відтак уміння включає уявлення, знання, навички концентрації,

розподілу і переключення уваги, навички сприйняття, мислення, самоконтролю

і регулювання процесом діяльності [28, С.81].

Виходячи з мети дослідження, розглянемо як визначається поняття

«дослідницькі вміння» у сучасній психолого-педагогічній літературі.

7

Андреєв В.І. під навчальними дослідницькими вміннями розуміє «...вміння

застосовувати певні прийоми наукового методу пізнання в умовах рішення

навчальної проблеми у процесі виконання навчально-дослідницького завдання»

[1, с.123]. На думку вченого, уміння включають в себе не лише інтелектуальні

якості особистості, а також вольові, емоційні характеристики і наявність

установки на вирішення поставленої задачі. Але далі автор дає пояснення, що

навички дослідника передбачають уміння робити порівняння, аналіз, синтез,

проводити виділення суттєвих ознак, а також узагальнення та висновки. Цим

визначенням автор ототожнює поняття дослідницькі вміння та навички з

поняттям умінь та прийомів розумової діяльності.

Недодатко Н.Г. під навчально-дослідницькими вміннями розуміє

складне психічне утворення, синтез інтелектуальних та практичних умінь, що

застосовуються для розв’язання навчально-дослідницьких завдань і виникають

у результаті управління психічним розвитком учнів [15].

Як свідчить аналіз педагогічної практики, одним із ефективних способів

формування в учнів дослідницьких умінь є проектна діяльність. Метод

проектів − освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному

зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь

і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального

пошуку [22].

У сучасній теорії і практиці проектній технології приділяється значна

увага, оскільки, працюючи за нею, учні здобувають знання, у них формуються

дослідницькі уміння в процесі планування та виконання практичних завдань,

які поступово ускладнюються. Навчальний проект – це можливість для учня

максимально розкрити власний творчий потенціал. Залучення у проектну

діяльність дає змогу учасникам проекту проявити себе індивідуально або в

групі, спробувати власні сили, застосувати набуті знання у новій ситуації,

відчути свою причетність до вирішення практичних і важливих задач, вчитися

презентувати результат своєї роботи [16; 18]. Одним із засобів щоб ефективно

8

реалізувати дану освітню технологію в сучасних умовах є використання

змішаного навчання.

Суть його полягає у тому, що використовуючи off-line та on-line при

підготовці до уроків та на уроках, виробляти в учнів навички отримувати

інформацію з мережі Інтернет, використовувати її для реалізації своїх

навчальних проектів. У процесі виконання цієї роботи в учнів формується

здатність творчо і критично мислити, розуміти сучасний світ, знаходити

інформацію, необхідну для досягнення своєї мети, вміння працювати

індивідуально і в команді, приймати рішення та прогнозувати їх наслідки

(Д. Завалій, О. Коротун, О. Кривонос, О. Окулова, С. Терещук, К. Цицюра та

ін.).

Отже, аналіз фахової літератури дозволяє нам констатувати, що

дослідницькі вміння − це поєднання інтелектуальних та практичних умінь, що

застосовуються для розв’язання навчально-дослідницьких завдань і виникають

у результаті управління психічним розвитком учнів та розв’язання ними певної

проблеми або дослідницького завдання. Дані завдання пропонуються для

розв’язання під час виконання проектів, які позиціонуються як організований

педагогом комплекс дій, що самостійно виконуються учнями і завершуються

створенням нового творчого продукту. Ефективність формування

дослідницьких умінь в учнів початкової школи під час виконання проектів

залежить від різних засобів, зокрема від раціонального використання змісту,

форм і методів змішаного навчання.

1.2. Підходи до класифікації дослідницьких умінь у фахових джерелах

Згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, компетентність

молодшого школяра передбачає наявність у нього досвіду дослідницької

діяльності, в основі якої лежать сформовані дослідницькі вміння [21].

Спробуємо висвітлити підходи до їх класифікації у педагогічній літературі.

В. Андрєєв виділяє чотири групи дослідницьких умінь учнів: операційні,

технічні, організаційні, комунікативні (табл. 1.1):

9

Таблиця 1.1.

Класифікація дослідницьких умінь учнів (за В. Андрєєвим)

Групи

дослідницьких

умінь

Дослідницькі уміння

Операційні вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, синтезувати,

абстрагувати, узагальнювати, структурувати і

систематизувати матеріал, класифікувати, виділяти головне,

застосовувати аналогію, робити індуктивні і дедуктивні

висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,

застосовувати знання і вміння в новій ситуації, виявляти

проблему, висувати гіпотезу, бачити різні підходи до

вирішення проблеми і знаходити оптимальний спосіб її

рішення, прогнозувати і оцінювати результат

Технічні вміння працювати з літературою (конспектувати, анотувати,

складати бібліографію і використовувати її), підбирати

необхідний для дослідження матеріал, організовувати

експеримент, описувати отриманий експериментальний

матеріал, робити висновки і оформляти результати свого

дослідження у формі доповіді, виступу

)

Організаційні

вміння визначати мету і завдання дослідження, планувати

дослідження, вибирати найбільш ефективні методи і засоби

дослідження, здійснювати самоконтроль і саморегуляцію

дослідницької діяльності, перебудовувати свою діяльність у

разі потреби, аналізувати і контролювати результати своєї

діяльності з метою її поліпшення

Комунікативні вміння викладати свої думки, вести дискусію, відстоювати

свої позиції, встановлювати ділові взаємини з науковим

керівником і товаришами, застосовувати прийоми співпраці у

процесі дослідницької діяльності (обговорення завдання і

розподіл обов’язків, взаємодопомога і взаємоконтроль),

виступати з повідомленням про результати дослідження

Існують інші класифікації дослідницьких умінь, розкриті в працях

В. Литовченко та О. Чугайнової. До них автори відносять: операційні вміння

(порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, висунення гіпотези,

порівняння, узагальнення тощо.); інформаційні вміння (вміння працювати з

літературою, підбирати необхідний для дослідження матеріал); організаційно-

10

проектувальні вміння (визначати мету і завдання дослідження, планувати

дослідження, вибирати найбільш ефективні методи і засоби дослідження,

проводити експеримент, спостерігати і оцінювати факти, події, обробляти

емпіричні дані); комунікативні вміння (вміння викладати свої думки, вести

дискусію, відстоювати свої позиції, встановлювати ділові взаємини з науковим

керівником і товаришами, виступати зі звітом про результати) [33].

О. Савенков, приділяючи увагу конкретним особливостям дослідницької

поведінки молодших школярів, визначає такі дослідницькі уміння, що

складають її підґрунтя: уміння бачити проблеми, ставити запитання, висувати

гіпотези, давати визначення поняттям; уміння класифікувати, спостерігати,

проводити експерименти уміння робити висновки та умовиводи; уміння

структурувати матеріал, доводити та захищати ідеї. Одним із ключових

дослідницьких умінь у структурі дослідницької поведінки молодшого школяра,

за О. Савенковим, є уміння бачити проблеми. Проблема – це задача, що містить

протиріччя між знанням та незнанням. Уміння бачити проблеми – це

інтегративна властивість особистості, що характеризує мислення людини [24].

На думку Г. Лиходєєвої, дослідницькі уміння учнів, як складові творчої

діяльності (навчальної та дослідницької), неможливо подати як точно описані

та строго регульовані системи операцій або дій. Але можна виокремити такі

структурні компоненти навчально-дослідницьких умінь: організаційний,

інформаційний, інтелектуальний, комунікативний, технічний [14].

Таким чином, у теорії і практиці початкової освіти існують різні підходи

до класифікації дослідницьких умінь. Узагальнюючи сказане, слід відмітити,

що до дослідницьких умінь відносять: вміння спланувати і здійснити науковий

пошук, розробити задум, логіку та програму дослідження, відібрати наукові

методи та вміло їх застосувати, організувати та здійснити дослідницько-

експериментальну роботу, обробити, проаналізувати отримані результати та

оформити їх у вигляді наукового тексту, сформулювати висновки та успішно їх

захистити перед однокласниками та вчителем).

11

1.3. Міжнародний екологічний проект GLOBЕ як провідний засіб

формування дослідницьких умінь в учнів Нової української школи

В умовах реалізації положень Концепції «Нова українська школа»,

першочергова увага приділяється тим формам, методам і засобам і технологіям

навчання, які забезпечать формування 10 компетентностей в сучасних

молодших школярів та розвиток їхніх дослідницьких умінь [13]. Однією з таких

технологій є проектна, суть і методика організації якої достатньо повно

представлена у фаховій літературі [ 3 - 7; 23; 26; 30].

У контексті нашого дослідження цікавим є Міжнародний екологічний

проект GLOBЕ, на суті і особливостях впровадження якого ми і зупинимося у

цьому підрозділі.

GLOBE в Україні (Global Learning and Observations to Benefit the

Environment "Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення

довкілля") − це міжнародний практичний науково-освітній проект, який

об'єднує зусилля учнів, учителів і вчених-дослідників, спрямовані на отримання

додаткової інформації про навколишнє середовище шляхом збору даних і

проведення спостережень. Даний проект є частиною міжнародної науково-

освітньої програми, яка надає можливість учням та громадянам з усього світу

брати участь у процесі збору даних та наукових дослідженнях для того щоб

робити внесок у наше розуміння Землі як системи та навколишнього

середовища [20]. GLOBE тісно співпрацює з Національним управлінням з

аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA), Національним

управлінням океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) та Національним

науковим фондом (NFS).

Мета програми полягає у: підтримці та сприянні співпраці учнів, вчителів,

науковців та громадян у дослідженні навколишнього середовища, Землі як

системи та їх динаміки; навчанні учнівської молоді методам наукових

досліджень атмосфери, ґрунтів, наземного покриву та води. Завданнями

програми є: проведення моніторингових досліджень, виховання екологічної

культури, використання отриманих даних для розуміння глобальних процесів

12

на планеті, міжнародне спілкування молоді через мережу Інтернет, участь у

створенні всесвітнього банку даних екологічної інформації.

Освітніми завданнями програми є такі: освоєння методики досліджень та

відбору зразків; дотримання графіку спостережень, вимірів; навчання

методикам лабораторних та польових досліджень; спілкування учасників

програми через мережу Інтернет; сприяння самостійним дослідженням учнів.

Програма GLOBE має п'ять основних напрямів дослідження: атмосфера,

біосфера, гідросфера, ґрунт, Земля як система.

Програма розроблена для школярів віком від п'яти до шістнадцяти

років. За допомогою уніфікованих методів спостереження діти збирають дані

про навколишнє середовище, надсилають їх в центр оброблення даних через

комп'ютерну мережу Internet, отримуючи яскраві наочні зображення,

побудовані на основі їх даних та інформації, переданої іншими школами світу,

які залучені до програми GLOBE. Водночас це відкриває можливість

використовувати одержані дані в освітніх та науково-дослідницьких цілях, а

також співпрацювати з вченими, іншими учнями і товариствами, які

займаються програмою GLOBE, в усьому світі [20].

Роль вчителя у цій програмі полягає у стимулюванні та підсиленні

природного інтересу своїх учнів, який може приймати вигляд запитання, на яке

вони хочуть знайти відповідь, і збір даних є частиною відповіді на це питання.

Записування, узагальнення та аналіз даних є необхідною складовою процесу,

що передує знаходженню відповіді, новим здогадкам та відточуванню питань, а

звітування даними є важливим для GLOBE з точки зору надання учням

наукового досвіду. Теоретичні знання отримуються під час різних досліджень

для того, щоб включити отримані вимірювання у науковий контекст, а дискусії

і приклади надаються для того, щоб навчитися аналізувати дані [20].

Отже, все вищесказане дає нам підстави стверджувати, що участь в

Міжнародний екологічний проект GLOBЕ сприяє формуванню в учнів

операційних, технічних, організаційних і комунікативних дослідницьких умінь.

13

1.4. Суть і моделі змішаного навчання та його дидактичні можливості

для розвитку дослідницьких умінь учнів сучасної початкової школи

Одним із шляхів, який сприятиме формуванню в учнів дослідницьких

умінь у ході проектної роботи, є використання у навчально-виховному процесі

змішаного навчання, яке дослідники трактують як поєднання оn-line та off-line

-навчання у один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та

самодостатній логічний курс чи предмет [12]. При змішаному навчанні

інструкції/теорія, яку учень опрацьовує оn-line (чи то у формі самостійного

прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при

перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє

застосування off-line (тобто у приміщенні школи під час занять). Формати off-

line навчання включають роботу у групових проектах, індивідуальні

консультації, лекції, семінари, дискусії та ін. (тобто будь-яка взаємодія, що

відбувається в реальному часі без посередництва технологій). Всі заняття, що

відбуваються в школі мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання,

здобуті учнем при самостійній роботі оn-line [12].

Термінологія, пов’язана зі змішаним навчанням, з’явилась на початку

XXI століття, хоча ідея виникла набагато раніше. Перший раз термін blended

learning з’явився в інформаційному бюлетені 1999 року, коли освітня компанія,

що займалась інтерактивним навчанням, оголосила про зміну своєї назви на

EPIC та зазначила, що буде використовувати методику змішаного навчання.

Отже, цей термін почали використовувати стосовно цілої низки методів аж до

2006 року, коли Бонк та Грехем (Bonk and Graham) опублікували книгу

"Handbook of Blended Learning", в якій дали визначення змішаного навчання

як такого, що поєднує традиційне навчання (face-to-face instruction) з оn-line

навчанням (computer mediated instruction).

В узагальненому вигляді дослідники визначають чотири моделі

змішаного навчання: обертальна модель, гнучка модель, модель самостійного

змішування та збагачена віртуальна модель [12; 31; 32].

14

1. Ротаційні (обертальні) моделі – це організація курсу чи предмету, таким

чином, що учні/студенти переходять між різними форматами навчання за

фіксованим розкладом або на розсуд вчителя, принаймні одним з таких

форматів є навчання в режимі оn-line. Інші можливі формати – це робота у

невеликих проектних командах, теоретичні виклади (лекції) від вчителя (як для

цілої групи так і для проектних команд), групові проекти, індивідуальні

консультації від вчителя, письмові завдання. Учні навчаються переважно в

основному в стінах школи, але також виконують певні домашні завдання.

2. Гнучка модель – курс або предмет, в якому оn-line складова є основою

навчання учнів, навіть якщо певна діяльність і відбувається off-line. Учні

працюють за індивідуальним, гнучким графіком, який включає різні формати

навчання. Учитель є доступний для будь-яких консультацій, і студенти вчаться,

здебільшого, в приміщенні школи, та виконують індивідуальні домашні

завдання. Учитель готовий надавати підтримку за необхідності через такі

заходи, як робота в малих групах навчання, групові проекти, а також

індивідуальне консультування. Існують приклади реалізованих гнучких

моделей, у який вчитель надає більше або менше підтримки. Це співвідношення

потрібно підлаштовувати під конкретну школу та ціль впровадження змішаного

навчання.

3. Модель самостійного змішування (A La Carte Model) – учень

проходить курс повністю оn-line, та відвідує навчальні заходи у школі чи

навчальному центрі. Учитель у цій моделі є оn-line учителем. Учні можуть

пройти оn-line курс або на території школи (якщо дозволяє обладнання та

кімнати) або вдома. Модель не може бути застосована для всіх шкільних

предметів, адже курси оn-line мають комбінуватись з такими, що проходять у

школі в групі та з вчителем (соціальний аспект школи).

4. Модель збагаченого віртуального навчання – курс чи предмет, в якому

учні зобов’язані проходити частину навчання зі своїм учителем off-line (тет-а-

тет), а потім завершувати індивідуальні завдання самостійно. Оn-line навчання

є основою навчання учнів, особливо, коли вони знаходяться віддалено від

15

приміщення школи. Вчитель предмету, як правило, працює як оn-line, так і off-

line. Багато моделей збагаченого віртуального навчання розпочиналися як

окремі оn-line курси, а потім доповнилися змішаною програмою навчання, щоб

надати учням соціальний досвід відвідування школи [12; 31].

Серед переваг змішаного навчання дослідники називають можливість

аналізувати зібрану інформацію, пристосувати процес навчання та оцінювання

відповідно до індивідуальних особливостей кожного. Відмічають також

можливість отримання позитивного навчального досвіду як при індивідуальній

роботі, так і під час спільного навчання у віртуальному класі, що призводить до

відчуття успіху.

В контексті нашого дослідження, а саме впливу змішаного навчання на

формування в учнів початкової школи дослідницьких умінь, ми розуміємо

використання елементів ротаційної (обертальної) моделі, яка є найбільш

доречною з педагогічної та фізіологічної точок зору з урахуванням вікових

особливостей молодших школярів. В умовах школи І ступеня це − організація

вивчення курсу чи предмету за фіксованим розкладом паралельно з навчанням

у таких формах: робота у проектних командах, на традиційних уроках,

екскурсіях, індивідуальних консультаціях від вчителя, домашніх роботах (off-

line ) та навчання за допомогою комп’ютера, в бібліотеці тощо (оn-line ), при

чому він сам обирає місце для навчання, контролює час, ритм та послідовність

виконуваних завдань. Як показав аналіз педагогічного досвіду, найбільш

ефективним використання даної моделі, є в 4-му класі у школах з поглибленим

вивченням інформаційних технологій при виконанні учнями проектних робіт.

Висновки до першого розділу

У процесі дослідження розділу «Теоретичні засади формування

дослідницьких умінь у молодших школярів у процесі реалізації міжнародних

проектів в умовах змішаного навчання», нами було встановлено наступне.

У теорії і практиці початкової освіти існують різні підходи до

тлумачення суті умінь загалом та дослідницьких зокрема. Узагальнюючи

сказане, можна сказати, що дослідницькі уміння − це уміння використовувати

16

той чи інший метод дослідження для розв’язання певної проблеми або

дослідницького завдання. Найуживанішою класифікацією дослідницьких умінь

учнів у фаховій літературі є така: операційні, технічні, організаційні,

комунікативні.

Аналіз фахової літератури показав, що одним із ефективних засобів

формування дослідницьких умінь в учнів початкової школи є проектна

діяльність. Це педагогічна технологія, орієнтована на використання фактичних

знань й застосування та набуття нових. Вона у шкільній освіті розглядається як

своєрідна альтернатива класно-урочній системі, засіб активації пізнавальної

діяльності учня, розвитку його креативності та одночасно формування

необхідних особистісних якостей.

Одним із проектів, з доведеною ефективністю для формування в учнів

дослідницьких умінь, є Міжнародний екологічний проект GLOBЕ, програма

якого має п'ять основних напрямів дослідження: атмосфера, біосфера,

гідросфера, ґрунт, Земля як система. За допомогою уніфікованих методів

спостереження діти збирають дані про навколишнє середовище, надсилають їх

в центр оброблення даних через комп'ютерну мережу Internet, отримуючи

яскраві наочні зображення, побудовані на основі їх даних та інформації,

переданої іншими школами світу, які залучені до програми GLOBE. Водночас

це відкриває можливість використовувати ці дані в освітніх та науково-

дослідницьких цілях, а також співпрацювати з вченими, іншими учнями і

товариствами, які займаються програмою GLOBE, в усьому світі.

Реалізація даного проекту стає можливою за умови запровадження у класі

змішаного навчання, якісно нового підходу, що трансформує структуру та

зміст навчання, змінюючи традиційні ролі викладача та учня, а також і

навчальне середовище. Дослідники виокремлюють чотири моделі змішаного

навчання: обертальна модель, гнучка модель, модель самостійного змішування

та збагачена віртуальна модель. Для використання у початковій школі

найбільш доречною з педагогічної та фізіологічної точок зору є ротаційна

(обертальна) модель.

17

РОЗДІЛ 2.

Експериментальне дослідження ефективності змісту, форм і методів

організації змішаного навчання для формування дослідницьких умінь в

учнів 4-го класу у процесі реалізації Міжнародного екологічного проекту

GLOBЕ

2.1.Стан сформованості дослідницьких умінь в учнів четвертого

класу

Для реалізації мети та завдань дослідження, нами, опираючись на фахову

літературу (Н.Недодатко [15] та ін.), було розроблено критерії та рівні

сформованості дослідницьких умінь учнів початкових класів. Такими

критеріями у контексті нашого дослідження стали:

1. Практична готовність учня до здійснення досліджень проявляється в

тому, що дитина самостійно вибирає значущу для нього тему проекту, намічає

кроки роботи з даної теми, застосовує різні методи дослідження (робота з

літературними джерелами, спостереження і т.д.), оформляє і представляє

результат (продукт) своєї роботи.

2. Мотивованість дослідницької діяльності учнів розглядається нами як

прагнення дитини дізнаватися нове, робити певні дії для пошуку цікавих знань,

брати участь у виконанні проекту. Учень виявляє пізнавальну активність у

процесі вирішення навчальних проблем, інтерес до нових тем і способів

роботи. Критерій проглядається появи в дітей мотивів, пов'язаних з веденням

дослідницької діяльності: від вузьких соціальних мотивів (домогтися похвали)

до широких пізнавальних (бажання навчитися способам знаходження

інформації).

3. Прояв креативності (оригінальність) в дослідницькій діяльності

дітей враховувалося в підходах до вибору теми, визначення завдань

дослідження, у продуктивності при знаходженні рішень проблем; за

оригінальністю підходів до вибору шляхів дослідження, створення нового

18

продукту, оформлення та представлення результатів проекту, вмінню з різних

сторін і позицій бачити досліджуваний предмет.

4. Ступінь прояву самостійності. Особливістю молодшого шкільного

віку є те, що в навчально-пізнавальної діяльності керівна роль належить

вчителю чи іншим дорослим. Як правило, предмет дитячого дослідження

лежить в межах зони найближчого розвитку дитини, йому складно впоратися з

дослідженням без сторонньої допомоги. Однак, у міру оволодіння вміннями

дослідницької діяльності, участь дорослих у його роботі скорочується, а

позиція педагога змінюється від керівника до організатора, помічника,

консультанта.

Оцінка кожного з даних критеріїв співвідносилася з рівнями

сформованості умінь дослідницької діяльності молодших школярів, виявлених і

описаних у нашій роботі:

1. Початковий рівень характеризується появою зовнішніх мотивів до

ведення дослідження, можливістю за допомогою вчителя знаходити проблему і

пропонувати різні варіанти її вирішення. На початковому етапі діти здатні

виконувати елементарні короткочасні дослідження у межах окремих етапів

проекту за аналогією за допомогою дорослих. Спостерігається володіння

основами знань з організації своєї дослідницької роботи, деякими простими

дослідними вміннями. Прояв креативності можна розцінювати як невисокий.

2. Продуктивний рівень має такі характеристики: стійкі внутрішні і

зовнішні мотиви до ведення дослідницької роботи, є бажання самостійно

виконувати (індивідуально або з групою) дослідження у рамках проекту. Учень

має певні знання про проектну діяльність, володіє вміннями здійснення

навчального дослідження (може визначити мету і завдання дослідження за

допомогою педагога або самостійно, працювати з інформацією); показує

можливість оригінального підходу до вирішення проблеми, поданням

результату роботи за темою проекту.

3. Креативний рівень можна визначити наступним чином: проявляється

постійний інтерес до ведення різного роду досліджень, можливість самостійно і

19

творчо підходити до вибору теми дослідження, вміння ставити мету, завдання,

продуктивно знаходити способи вирішення поставлених завдань; високий

ступінь самостійності в реалізації роботи на всіх етапах проектного

дослідження; вміння оригінально представити результат діяльності (табл.2.1.).

Таблиця 2.1.

Рівні та критерії сформованості дослідницьких умінь в учнів початкової

школи

Критерій

Рівень

Практична готовність

у реалізації

дослідження

Мотивованість

дослідницької

діяльності

Прояв

креативності,

оригінальність

Самостійність у

здійсненні

дослідницької

роботи

Початковий

рівень

Початкові знання та

елементарні вміння

здійснення

колективного

навчального

дослідження

Переважають

зовнішні мотиви

Колективна

творчість: нові ідеї у

колективному

пошуку

Колективний пошук

за аналогією може

здійснюватися без

безпосередньої участі

педагога, труднощі в

індивідуальній

самостійній роботі

Продуктивний

рівень

Вміння визначення

теми, пошуку

інформації в книгах;

вміння працювати з

текстом, виділяти

головне; представляти

результати навчального

дослідження.

Зовнішні та

внутрішні мотиви

до досліджень

Здатність вибрати

оригінальну тему,

цікаво уявити

результат роботи

Деякі етапи

дослідження можуть

здійснювати

самостійно, інші-з

допомогою батьків і

педагога

Креативний

рівень

Вміння визначати тему,

ставити мету, завдання,

продуктивно знаходити

способи вирішення

поставлених завдань.

Вміння оригінально

представляти

результати навчального

дослідження.

Постійний

інтерес, бажання

до проведення

досліджень

Творчий підхід до

вибору теми

дослідження.

Вміння оригінально

представити

результати

діяльності.

Можливість

самостійно обирати

тему дослідження.

Самостійність в

реалізації роботи на

всіх етапах

дослідження.

Результати констатувального експерименту можна представити в таблиці

(табл.2.2.).

Таблиця 2.2.

Рівень сформованості дослідницьких умінь в учнів 4-го класу

(за результатами констатувального експерименту)

Кількість учнів, що досягли рівня сформованості умінь (у особах, %)

Креативний Продуктивний Початковий

ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ

20

9 ос.

(31%)

8 ос.

(30%)

18 ос.

(62%)

16 ос.

(59%)

2 ос.

(7%)

3 ос.

(11%)

Порівнюючи результати нульового зрізів 4-Б та 4-Г класів можна дійти

до висновку, що в експериментальній групі 4-Г класі початковий рівень

нижчий на 4%, ніж у контрольній групі, продуктивний рівень – становить

18 %, креативний рівень сформованості дослідницьких умінь мають 31% учнів.

Аналіз практики роботи школи № 304 з поглибленим вивченням

інформаційних технологій показав, що формуванню дослідницьких умінь у ході

проектної роботи приділяється певна увага. Однак, через велику кількість учнів

у класі та їх навчальне перевантаження з різних предметів, ця робота

здійснюється фрагментарно і безсистемно. Основна увага зосереджується на

формуванні таких груп умінь: операційних (уміння спостерігати, порівнювати,

аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, застосовувати знання

і вміння в новій ситуації), технічних (уміння працювати з літературою

(конспектувати, анотувати, складати бібліографію і використовувати її),

підбирати необхідний для дослідження матеріал); комунікативних (вміння

викладати свої думки, застосовувати прийоми співпраці у процесі

дослідницької діяльності (обговорення завдання і розподіл обов’язків,

взаємодопомога і взаємоконтроль), виступати з повідомленням про результати

дослідження). Недостатньо сформованими виявляються окремі дослідницькі

уміння, на формуванні яких ми зосередимо увагу у підрозділі 2.2.

2.2. Розробка експериментальних матеріалів з проблеми дослідження

і впровадження їх у процес вивчення природознавства у 4-му класі

Ґрунтуючись на теоретичних положеннях, ми вважали за необхідне на

практиці провести експеримент, метою якого було впровадження

експериментального змісту, форм і методів змішаного навчання для

формування низки дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі реалізації

Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ. Уміння, на які слід звернути

21

увагу вчителя і цілеспрямовано формувати їх в учнів, детально представлені на

рис. 2.1 та додатку А.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в двох четвертих класах

спеціалізованої школи №304 м. Києва (за підтримки вчителя Губарєвої Д.В.). У

зв’язку з тим, що для участі у проекті GLOBЕ був обраний напрям

«Гідросфера», формувальний експеримент проводився при вивченні теми з

природознавства «Природа України. Водойми» [8; 10; 19]. Проект отримав

назву «Моє озеро», був середньої тривалості і він містив багато видів завдань,

які виконувалися на уроках, екскурсії та в позаурочній діяльності (додатки А,

Б, В).

У процесі роботи над проектом учні спільно з учителем визначили, які

види роботи будуть проводитися під час уроків (off-line ), а які ─ у позаурочній

діяльності (оn-line ) (додатки Б, В). У процесі обговорення були висунуті

наступні змістові напрями роботи: 1. Історія виникнення озера та його назви; 2.

Властивості води; 3. Рослини водойми; 4. Тварини водойми; 5. Заходи з

охорони озера та приозерної території. На першому уроці, присвяченому темі

«Водойми», були організовані групи дітей, мотивовані до пошуку інформації

за кожним із напрямів, обрані лідери груп, визначені ролі кожного члена групи.

Джерелами інформації служили енциклопедії, фільми каналу «Discovery»,

Інтернет, наукова література і т.д. Спочатку учні знаходили інформацію

індивідуально, потім здійснювали обмін інформацією в базових групах,

спільний її аналіз. Результатом даного проекту було оформлення портфоліо

кожною групою, зі своїми статтями, яскравими ілюстраціями тощо (додаток А).

22

Зміст, форми і методи формування в учнів 4-Г класу дослідницьких умінь у процесі реалізації проекту

«Моє озеро» (напрям «Гідросфера» Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ) в умовах змішаного

навчання

Змістові напрями діяльності учнів під час проекту:

Зміст теми «Природа України» з чинної програми з природознавства (Водойми України, їхнє використання та

значення. Природні та штучні водойми (річки, озера, ставки, водосховища, болота, моря, джерела). Рівнинні та

гірські річки. Чорне і Азовське моря. Використання і охорона природних багатств водойм. )

Напрями роботи в групах: 1. Історія виникнення озера та його назви. 2. Властивості води. 3. Рослини водойми.

4. Тварини водойми. 5. Заходи з охорони озера та приозерної території.

Форми організації:

Навчального процесу:

уроки, екскурсія, квест,

домашні завдання,

позакласна робота,

позаурочна робота.

Діяльності учнів:

індивідуальна, групова,

фронтальна

Методи:

Бесіди( вступна бесіда, узагальнююча бесіда), розповіді ( розповідь

вчителя про виникнення озера та його назви, розповідь вчителя про

прилад для фільтрування води, розповідь про рослин та тварин водойми,

розповідь вчителя про охорону водойми), демонстрування

(демонстрування приладу фільтрування,) ілюстрування (ілюстрування

фото колажу, ілюстрування фото рослин та тварин водойми, )

спостереження, дослідна робота, лабораторна робота, польові

дослідження, практична робота моделювання (моделювання ситуацій,

щодо збереження і захисту природи), малювання і креслення схем,

інтерактивні методи (мозковий штурм, мікрофон, рольова гра тощо),

методи само- і взаємоконтролю

Дослідницькі уміння учнів:

- операційні − уміння виявляти проблему, висувати гіпотезу, бачити різні підходи до вирішення проблеми і

знаходити оптимальний спосіб її рішення, прогнозувати і оцінювати результат;

- технічні – вміння організовувати експеримент, описувати отриманий експериментальний матеріал, робити

висновки і оформляти результати свого дослідження у формі доповіді, виступу;

- організаційні − вміння визначати мету і завдання дослідження на відповідному етапі проекту, планувати

дослідження, вибирати найбільш ефективні методи і засоби дослідження, здійснювати самоконтроль і саморегуляцію

дослідницької діяльності, перебудовувати свою діяльність у разі потреби, аналізувати і контролювати результати своєї

діяльності з метою її поліпшення);

- комунікативні − вміння встановлювати ділові взаємини з науковим керівником і товаришами під час виконання

проектів, здатність вести дискусію, відстоювати свої позиції у процесі роботи та під час захисту проекту.

Види роботи on-line та off-line у процесі роботи над проектом

Підготовчий етап

Оff-line (робота в класі: вивчення теми «Водойми України» ; проведення вступної екскурсії до озера)

Оn-line ( створення групи у мережі для консультацій та обміну інформацією; робота усіх груп з інформаційними

джерелами за темою роботи групи; самостійне складання плану роботи учнями групи, вибір методів дослідження

обраної ділянки, узгодження з керівником проекту).

Дослідницький етап

Оff-line ( проведення квесту «Моє озеро», виконання завдань учасниками груп (проведення замірів,

спостережень, з’ясування видового складу рослин і тварин водойми, відео- і фотофіксація результатів роботи).

Оn-line, оff-line ( уточнення зібраної інформації за інформаційними ресурсами (видовий склад організмів,

методики для дослідження якості води (з урахуванням віку учнів та базових знань); проведення спостережень і

дослідів із зібраними зразками (водою); виготовлення приладу для фільтрації води; придбання та розведення

мальків для запуску в озеро. Підготовка фото колажу та відеофільму про озеро).

Узагальнюючий етап

Оff-line. Доповіді груп. 1. Про історію виникнення озера та його назви. Показ фотоколажу з порівняльною

характеристикою озера раніше і тепер. 2. Про властивості води озера: температуру, прозорість, колір та запах

води. Виставка виготовленого приладу для фільтрування води. 3. Про рослини озера (прибережні, занурені,

вільноплаваючі тощо) з презентацією і показом схеми заростання водойми озерного типу. 4. Про тварин

водойми, які там вдалося побачити під час екскурсій, та тварин, які можуть у ньому мешкати за певних умов.

Показ вирощених мальків і прогнозування термінів їх випуску в водойму. 5. Презентація заходів з охорони озера

та приозерної території останньою групою: прибирання разом з батьками території навколо озера, збір коштів на

придбання декількох лавочок, сміттєвих баків, створення природоохоронних знаків, знаходження і висадження

дерев навколо озера для запобігання ерозійним явищам берегів, створення реклами «Чисте озеро – приємний

відпочинок», складання рекомендацій для безпечного поводження біля озера.

Оn-line

Публікація одержаних матеріалів на ресурсах Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ

23

Рис. 2.1. Схема формування дослідницьких умінь в учнів

експериментального класу.

У нашій експериментальній методиці ми використали ротаційну

(обертальну) модель змішаного навчання. Суть її полягала у наступному. Діти,

заздалегідь до уроку, в оn-line режимі ознайомлюються з інформацією, яку їм

рекомендував учитель (відео добірку про водойми України, текстову

інформацію з Вікіпедії, працюють індивідуально з атласами тощо). На уроці

природознавства вони обговорюють, уточнюють, доповнюють одержану

інформацію. Це відбувалося у форматі off-line , тобто в стінах школи. Також

вчитель використовує такі форми організації діяльності учнів на уроці як

групову, індивідуальну, парну. Для виконання домашніх завдань з теми уроку

та роботи над завданнями проекту учні самостійно здійснюють пошук

інформації в бібліотеці, Інтернеті, створюють групи у мережі для консультацій

та обміну інформацією режимі оn-line . Оскільки учні закріплюють матеріал,

який отримали на уроці та ще додатково засвоюють інформацію, яку знаходять

самостійно, це допомагає їм краще оволодіти тими дослідницькими уміннями,

які виявилися в них недостатньо сформованими на час проведення

констатувального експерименту. Зокрема, учні вчились встановлювати ділові

взаємини з науковим керівником і товаришами під час виконання проекту,

вести дискусію, відстоювати свої позиції під час захисту проекту, визначати

мету і завдання дослідження, виявляти проблему, висувати гіпотезу, бачити

різні підходи до вирішення проблеми і знаходити оптимальний спосіб її

рішення, організовувати експеримент, описувати отриманий

експериментальний матеріал, робити висновки і оформляти результати свого

дослідження у формі доповіді, виступу.

Цінним, на нашу думку, елементом обертальної моделі в режимі off-line ,

було проведення екскурсії до місцевого озера, яка проходила у вигляді квесту.

Учні мали допомогти Лісовичку знайти ключик від своєї домівки, який він

загубив біля озера. Завдання квесту були підібрані таким чином, аби учні могли

24

використати знання, одержані під час роботи над своїм напрямом у проекті, на

практиці (додаток Г ).

Як показали результати формувального експерименту (підрозділ 2.3),

ефективність нашої методики достатньо висока. Таким чином, ми можемо

констатувати, що розроблений нами зміст, форми та методи змішаного

навчання під час реалізації Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ, дійсно

сприяють формуванню низки дослідницьких умінь учнів 4-го класу.

2.3. Організація дослідження та аналіз одержаних результатів

Експериментальне дослідження з теми нашої курсової роботи проходило у

з три етапи:

1. Констатувальний етап – фіксація стану сформованості дослідницьких

умінь в учнів 4-го контрольного та експериментального класів.

2. Формувальний етап – формування дослідницьких умінь учнів 4-Г

експериментального класу в процесі реалізації Міжнародного

екологічного проекту GLOBЕ за напрямом «Гідросфера» в умовах

змішаного навчання.

3. Контрольний етап – визначення рівня сформованості дослідницьких

умінь учнів після проведення формувального експерименту.

З метою встановлення рівня сформованості дослідницьких умінь учнів

4-го класу, нами було проведено констатувальний експеримент серед учнів

4-Б та 4-Г класу спеціалізованої загальноосвітньої школи № 304 з поглибленим

вивченням інформаційних технологій. Його результати представлено у

підрозділі 2.1.

На формувальному етапі дослідження нами було розроблено

експериментальну методику (підрозділ 2.2) і запроваджено у навчально-

виховний процес 4-Г класу, який став експериментальним. Контрольним

класом був 4-Б, де навчання здійснювалось за чинною програмою з

природознавства. Проектна робота виконувалась за програмною темою «Добра

справа для природи» [19].

25

На контрольному етапі дослідження ми визначали рівень сформованості

дослідницьких умінь учнів після проведення формувального експерименту. За

результатами аналізу проектних робіт, спостережень за учнями під час їх

виконання можна стверджувати рівень сформованості дослідницьких умінь в

учнів експериментального та контрольних класів суттєво відрізняється.

Контрольний замір показав такі результати: у 4-Г класі з 29 учнів 15

мають креативний рівень сформованості дослідницьких умінь, продуктивний –

в 12 учнів, початковий – у 2 учнів (табл. 2.3, рис. 2.2):

Таблиця 2.3.

Рівень сформованості дослідницьких умінь в учнів 4-х класів

(за результатами формувального експерименту)

Кількість учнів, що досягли рівня умінь (у %)

Креативний Продуктивний Початковий

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

15

(52%)

9

(33%)

12

(41%)

16

(60%)

2

(7%)

2

(8%)

Рис. 2.2. Порівняльний аналіз результатів контрольних зрізів 4-Б (КГ) та

4-Г (ЕГ) класів.

0

10

20

30

40

50

60

70

Початковий Продуктивний Креативний

Контрольний зріз 4-Г класу Контрольний зріз 4-Б класу

26

Отже, за результати контрольного заміру після формувального стали такі.

У 4-Г класі (ЕГ) креативний рівень сформованості дослідницьких умінь учнів

збільшився на 21% (з 31% що у констатувальному експерименті),

продуктивний знизився на 21% (з 62 %), початковий рівень залишився

незмінний. Також в експериментальній групі 4-Г класу, в порівнянні з 4-Б

класом (КГ), початковий рівень став нижчий на 1 %, продуктивний рівень

нижчий на 19%, креативний рівень вищий на 19% .

Таким чином, аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про

те, що розроблений нами зміст, форми та методи обертальної моделі змішаного

навчання у процесі виконання проекту «Моє озеро» є ефективними для

формування в учнів 4-го класу дослідницьких умінь.

Висновки до другого розділу

У процесі роботи над розділом «Експериментальне дослідження

ефективності змісту, форм і методів організації змішаного навчання для

формування дослідницьких умінь в учнів 4-го класу у процесі реалізації

Міжнародного екологічного проекту GLOBЕ» було встановлено наступне.

Для визначення рівня сформованості дослідницьких умінь учнів 4-х

класів, ми розробили критерії та показники цієї діяльності, охарактеризували

відповідні рівні. Так, критеріями стали: 1) практична готовність учня до

здійснення досліджень; 2) мотивованість дослідницької діяльності; 3) прояв

креативності (оригінальність) в дослідницькій діяльності; 4) ступінь прояву

самостійності. Оцінка кожного з даних критеріїв співвідносилася з рівнями

сформованості умінь дослідницької діяльності молодших школярів, виявлених і

описаних у нашій роботі: початковим, продуктивним, креативним.

Досліджуючи стан формування дослідницьких умінь у ході проектної

роботи було встановлено, що ця діяльність здійснюється фрагментарно.

Переважна більшість респондентів мають продуктивний рівень сформованості

дослідницьких умінь. Недостатньо сформованими в учнів 4-х класів виявилися

такі уміння так як: операційні (уміння виявляти проблему, висувати гіпотезу,

27

бачити різні підходи до вирішення проблеми і знаходити оптимальний спосіб її

рішення, прогнозувати і оцінювати результат); технічні (уміння організовувати

експеримент, описувати отриманий експериментальний матеріал, робити

висновки і оформляти результати свого дослідження у формі доповіді, виступу);

організаційні (вміння визначати мету і завдання дослідження, планувати

дослідження, вибирати найбільш ефективні методи і засоби дослідження,

здійснювати самоконтроль і саморегуляцію дослідницької діяльності,

перебудовувати свою діяльність у разі потреби, аналізувати і контролювати

результати своєї діяльності з метою її поліпшення); комунікативні (уміння

вести дискусію, відстоювати свої позиції, встановлювати ділові взаємини з

науковим керівником і товаришами).

Для підвищення результатів формувального експерименту, нами була

розроблена експериментальна методика. Її суть полягала у розробці змісту,

форм і методів змішаного навчання за ротаційною моделлю і організації

проектної діяльності учнів у Міжнародному екологічному проекті GLOBЕ у

напрямі «Гідросфера». Учнівський проект називався «Моє озеро».

За результатами контрольного заміру після формувального експерименту у

4-Г класі (ЕГ) креативний рівень збільшився на 21%, продуктивний знизився

на 21% , початковий рівень залишився не змінний. У КГ відповідні показники

суттєво не змінилися, порівняно із констатувальним експериментом.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження

свідчать про те, що розроблений нами зміст, форми і методи змішаного

навчання при реалізації проекту «Моє озеро» були ефективними для

формування дослідницьких умінь учнів експериментального класу.

28

ВИСНОВКИ

Результати проведеної роботи дозволили нам зробити такі висновки.

Проблема формування дослідницьких умінь у молодших школярів є

актуальною для сучасної освіти, але недостатньо методично забезпеченою на

практиці, зокрема з орієнтацією на використання можливостей цифрових

технологій. Одним із шляхів, який допоможе цю проблему розв’язати, є

використання моделей змішаного навчання у процесі реалізації проектів.

«Дослідницькі уміння» у фаховій літературі тлумачаться як вміння

застосовувати певні прийоми наукового методу пізнання в умовах рішення

навчальної проблеми у процесі виконання навчально-дослідницького завдання.

В загальному вигляді, можна констатувати, що до дослідницьких умінь

відносять: вміння спланувати і здійснити науковий пошук, розробити задум,

логіку та програму дослідження, відібрати наукові методи та вміло їх

застосувати тощо. У педагогічній теорії і практиці розрізняють такі групи

дослідницьких умінь (за В. Андрєєвим): операційні, технічні, організаційні,

комунікативні.

Одним із засобів формування в сучасних учнів дослідницьких умінь є

участь у Міжнародному екологічному проекті GLOBE в Україні (Global

Learning and Observations to Benefit the Environment "Глобальне вивчення та

спостереження з метою поліпшення довкілля"). Це − міжнародний практичний

науково-освітній проект є частиною міжнародної науково-освітньої програми,

яка надає можливість учням та громадянам з усього світу брати участь у

процесі збору даних та наукових дослідженнях для того щоб робити внесок у

наше розуміння Землі як системи та навколишнього середовища.

Мета програми полягає у: підтримці та сприянні співпраці учнів, вчителів,

науковців та громадян у дослідженні навколишнього середовища, Землі як

системи та їх динаміки; навчанні учнівської молоді методам наукових

досліджень атмосфери, ґрунтів, наземного покриву та води. Завданнями

програми є: проведення моніторингових досліджень, виховання екологічної

культури, використання отриманих даних для розуміння глобальних процесів

29

на планеті, міжнародне спілкування молоді через мережу Інтернет, участь у

створенні всесвітнього банку даних екологічної інформації. Програма GLOBE

має п'ять основних напрямів дослідження: атмосфера, біосфера, гідросфера,

ґрунт, земля як система.

Для реалізації завдань проекту та з метою формування дослідницьких

умінь учнів, ми використали ротаційну (обертальну) модель змішаного

навчання, яке дослідники трактують як поєднання оn-line та off-line навчання у

один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній

логічний курс чи предмет. В умовах початкової школи така модель передбачає

вивчення предмету за фіксованим розкладом паралельно з навчанням у таких

формах: робота у проектних командах, на традиційних уроках, екскурсіях,

індивідуальних консультаціях від вчителя, домашніх роботах (off-line ) та

навчання за допомогою комп’ютера, в бібліотеці тощо (оn-line ), при чому він

сам обирає місце для навчання, контролює час, ритм та послідовність

виконуваних завдань.

Для з’ясування стану сформованості дослідницьких умінь учнів 4-х

класів, було визначено критерії та рівні їх сформованості. Так, критеріями

стали: 1) практична готовність учня до здійснення досліджень; 2) мотивованість

до здійснення дослідницької діяльності; 3) прояв креативності (оригінальність)

в дослідницькій діяльності; 4) ступінь прояву самостійності. Оцінка кожного з

даних критеріїв співвідносилася з рівнями сформованості умінь дослідницької

діяльності молодших школярів, виявлених і описаних у нашій

роботі: початковим, продуктивним, креативним.

Досліджуючи стан формування дослідницьких умінь у

констатувальному експерименті було встановлено, що переважна більшість

респондентів мають продуктивний рівень сформованості дослідницьких умінь.

Недостатньо сформованими в учнів 4-х класів виявилися такі уміння так як:

операційні (уміння виявляти проблему, висувати гіпотезу та ін..); технічні

(уміння організовувати експеримент, описувати отриманий експериментальний

матеріал та ін..); організаційні (вміння визначати мету і завдання дослідження,

30

планувати дослідження та ін..); комунікативні (уміння вести дискусію,

відстоювати свої позиції та ін.).

Враховуючи, що експериментальне дослідження проводилось на базі

спеціалізованої школи № 304 з поглибленим вивченням інформаційних

технологій, процес формування дослідницьких умінь учнів 4-го класу в умовах

змішаного навчання був можливим для здійснення, завдяки участі школярів у

Міжнародному екологічному проекті GLOBЕ у напрямі «Гідросфера». Для

реалізації завдань дослідження нами було організовано проект «Моє озеро», у

якому прийняли участь учні 4-Г класу (ЕГ).

Для покращення результатів констатувального експерименту було

розроблено експериментальну методику, в основі якої лежали зміст, форми і

методи змішаного навчання, що забезпечували роботу учнів у проекті «Моє

озеро». Зміст методики включав інформацію з навчальної програми «Природа

України. Водойми» та такі напрями роботи учнів у групах: історія виникнення

озера та його назви; властивості води; рослини водойми; тварини водойми;

заходи з охорони озера та приозерної території. Формами роботи стали: уроки,

екскурсія, квест, домашні завдання, позакласна робота, позаурочна робота;

індивідуальна, парна, групова, фронтальна. У кожній з цих форм були

передбачені види роботи, які учні виконували оn-line та off-line . Методами, які

ми використали в роботі, були: різні види бесід, розповідей, демонстрування,

ілюстрування спостереження, дослідна робота, лабораторна робота, польові

дослідження, практична робота, моделювання, малювання і креслення схем,

інтерактивні методи, методи само- і взаємоконтролю.

Контрольний замір після формувального експерименту показав такі

результати: у 4-Г класі (ЕГ) з 29 учнів 15 -ти мають креативний рівень

сформованості дослідницьких умінь, продуктивний – в 12-ти учнів, початковий

був – у 2-х учнів. Порівняно з констатувальним експериментом, у 4-Г класі

креативний рівень збільшився на 21%, продуктивний знизився на 21%,

початковий рівень залишився незмінний.

Таким чином, гіпотезу дослідження підтверджено, мету досягнено.

31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно–

исследовательской деятельности / И.В. Андреев. − М.: Высшая школа. – 1981. –

240 с.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових

класах: [навчальний посібник] / Т.М. Байбара. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

3. Беліменко Л. Актуальність та значущість проектної діяльності //

Поч. школа. – 2011. − № 6. – С. 38– 39.

4. Білик В. Проектна діяльність – основа розвитку творчих здібностей

молодших школярів // Поч. школа. – 2013. − № 5. – С. 6 – 8.

5. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно

орієнтованого навчання// Поч. шк. – 2013. - № 10. – С.1 – 7.

6. Васютіна Т.М. Методичні орієнтири організації проектної

діяльності учнів з природознавства // Поч. школа. – 2015. − № 11. – С. 50 – 54.

7. Гафітулін, М.С. Проект "Дослідник". Методика організації

дослідницької діяльності учнів [Текст] / М. С. Гафітулін / / Педагогічна техніка.

2005. - № 3. - С.21-26.

8. Гільберг Т.Г. Природознавство: підр. для 4 кл. загальноосвіт. навч.

закл. / Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. – К.: Генеза, 2014. – 170 с.

9. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь,

1997. – 376 с.

10. Грущинська І.В. Природознавство: підручник для 4 класу / І.В.

Грущинська. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. - 176 с.

11. Долгушина, Н. Організація дослідницької діяльності молодших

школярів [Текст] / Н. Долгушина / / Початкова школа (Перше вересня). - 2006. -

№ 10. - С.8

12. Завалій Д. Навчання в школі та онлайн-навчання = змішане навчання.

– [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.prosvitcenter.org/uk/navchannya-v-shkoli-onlayn-navchannya-zmi/

32

13. Концепція «Нова українська школа». – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: https://osvita.ua › Середня освіта › Реформа середньої освіти

14. Лиходєєва Г.В. Навчально-дослідницькі уміння та дослідницька

діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі / Г.В. Лиходєєва /

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/

Soc_Gum/Dmpd/2007_27/_27/8994%2027_2007.pdf.

15. Недодатко Н. Г. Формування навчально-дослідницьких умінь

старшокласників : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук :

спец. 13.00.01 “Теорія та історія педагогіки” / Недодатко Н. Г. – Х., 2000.

16. Онопрієнко О. Проекти в початковій школі: тематика та розробки

занять / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

17. Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних

досягнень учнів початкової школи. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/pochatkova-

shkola/innovaciyi/oriyentovni-vimogi-do-kontrolyu-ta-ocinyuvannya-navchalnih-

dosyagnen-uchniv-pochatkovoyi-shkoli

18. Пєхота О.М. Освітні технології: [навчально-методичний посібник] /

О.М. Пєхоти. – К.: АСК. – 2009. – 255с.

19. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх

навчальних закладів 1 − 4 класи (оновлено). − [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-

shkola.html

20. Програма GLOBE. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://nenc.gov.ua/old/About_GLOBE.html

21. Проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. −

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: newstandard.nus.org.ua/

22. Проектні технології у навчанні. − [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Проектні_технології_в_навчанні

23. Рыжова H.A. Экологический проект «Мое дерево» / Текст

публикуется в авторской редакции. — М.: «КАРАПУЗ-ДИДАКТИКА», ТЦ

33

«СФЕРА», 2006. — 256 с., 8 л. ил.

24. Савенков А. И. Методика исследовательского обучения младших

школьников / А. И. Савенков. – Самара: Издательство «Учебная литература»,

2004. – 80 с. / [Електронний ресурс]: http://www.pedlib.ru

25. Савченко О. Я. Навчальне середовище як чинник стимулювання

дослідницької діяльності молодших школярів / О. Я. Савченко // Наукові

записки Малої академії наук України. – 2012. – №. 1. – С. 41 – 49.

26. Сухомлин В.Ф. Проектна діяльність як ефективний засіб розвитку

творчих здібностей учнів// Таврійський вісник освіти. – Частина ІІ. – 2014. – №

1(45). – С. 135 – 141.

27. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности

младших школьников / Н.Ф. Талызина. – М.: Просвещение. – 1988. – 175 с.

28. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для учнів вищих

навчальних педагогічних закладів освіти. – 2-е вид. – Тернопіль: Навчальна

книга – Богдан, 2003. – 192 с.

29. Характеристики води. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https:// http://mandrivki.com/usful/harakteristiki-vodi

30. Цимбалару А. Педагогічний проект у структурі початкового

навчання// Поч. школа. – 2011. − № 4. – С. 41 – 44.

31. Цицюра К. Змішане навчання: основні інгредієнти

компетентнісного підходу для ефективної освіти нового покоління. –

Електронний ресурс. − https://www.academia.edu/7070856/Змішане_навчання

32. Чугай О. Змішане або гібридне навчання як трансформація

традиційної освітньої моделі. – [Електронний ресурс].−

http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1268

33. Чугайнова О. Г. Формирование исследовательских умений

студентов в учебной деятельности / Чугайнова О. Г. // По материалам научно-

практической конференции "VI Знаменские чтения", 4 марта 2007 г. СурГПУ :

[Электронный ресурс] . – Режим доступа :www.sever.eduhmao.ru/var/db/files/

15654.chugajnova-o.doc.

34

34. Шинкарук В.І. Філософський словник / В.І. Шинкарук [2–ге вид]. –

К.: Голов. ред. УРЕ. – 1986. – 800 с.

35. Щодо методичних рекомендацій для експериментальних

загальноосвітніх навчальних закладів. − [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://www.schoollife.org.ua/shhodo-metodychnyh-rekomendatsij-dlya-

eksperymentalnyh-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladiv/

36. Ярмаченко М.Д. Педагогіка: [підручник для педагогічних інститутів

та університетів]/М.Д. Ярмаченко – К.:Вища школа. – 1986. – 54 с.

35

Взаємозв’язок змісту, форми та методів організації змішаного навчання з дослідницькими уміннями учнів 4-го класу

№ Напрями

роботи в

групах

Резуль-

тати

роботи

над

проект-

том

групи

Підготовчий

етап

Дослідницький

етап

Узагальнюючий

етап

Зміст

роботи

Уміння

що

формують-

ся

форми

організа-

ції

методи Зміст

роботи

Уміння

що

формують-

ся

форми

організа-

ції

методи Зміст

роботи

Уміння

що

формують-

ся

форми

організа-

ції

методи

1 Історія

виникне-

ння озера

та його

назви

Презента-

ція фото-

колажу,

виступ з

допо-

віддю.

Вивчення

теми

«Водойми

України»,

постановка

мети,

розподіл

завдань

дослідже-

ння,

проведення

вступної

екскурсії

до озера

off-line;

створення

групи у

мережі для

консульта-

цій та

обміну

інформа-

цією

оn-line.

Організа-

ційні

(вміння

визначати

мету і

завдання

дослідже-

ння );

комунікат

ивні

(встано-

влювати

ділові

взаємини з

науковим

керівником

і товари-

шами під

час

виконання

проекту).

Діяль-

ність

учнів:

індиві-

дуальна;

навчаль-

ного

процесу:

урок,

екскурсія.

Словес-

ний

(Вступна

бесіда,

розпо-

відь

вчителя

про

виникне-

ння

озера та

його

назви,

запис

плану

роботи

над

проект-

том на

дошці );

спосте-

реження

Пошукова

робота,

добір

інформації

про історію

озера то

його назви

оn-line.

Опера-

ційні

(уміння

виявляти

проблему,

висувати

гіпотезу,

бачити

різні

підходи до

вирішення

проблеми і

знаходити

оптималь-

ний спосіб

її рішення);

комуні-

кативні

(встанов-

лення

ділових

взаємин).

Діяльні-

сть

учнів:

індиві-

дуальна;

навчаль-

ного

процесу:

урок,

поза-

класна

робота.

Словес-

ний

робота з

літерату-

рою;

прак-

тичний

виготов-

лення

фото-

колажу.

Оформле-

ння

фотоколажу

та його

захист

off-line ;

публікація

одержаних

матеріалів

на ресурсах

Міжнарод-

ного

екологічно-

го проекту

GLOBЕ

оn-line.

Комуніка-

тивні

(здатність

вести

дискусію,

відстою-

вати свої

позиції під

час захисту

проекту);

операційні

(оцінювати

результат);

технічні

(оформляти

результати

свого

дослідже-

ння у формі

доповіді,

виступу).

Діяльні-

сть

учнів:

групова;

навчаль-

ного

процесу:

урок.

Сло-

весний

(розпо-

відь про

виник-

нення

озера та

його

назви,

узагаль-

нююча

бесіда;

наоч-

ний ілюстру

вання

фото-

колажу.

До

дато

к А

Д

одатк

и

36

2 Власти-

вості води

Виставка

виготов-

леного

приладу

для

фільтру-

вання

води.

Постановка

мети,

розподіл

завдань

дослідже-

ння.

off-line;

створення

групи у

мережі для

консульта-

цій та

обміну

інформа-

цією

оn-line .

Організа-

ційні

(вміння

визначати

мету і

завдання

дослідже-

ння );

комуніка-

тивні

(встанов-

лювати

ділові

взаємини з

науковим

керівником

і товари-

шами під

час

виконання

проекту).

Діяльніс

ть учнів:

групова;

навчаль-

ного

процесу:

урок.

Словес-

ний

(Вступна

бесіда,

розпо-

відь

вчителя

про

прилад

для

фільтру-

вання

води);

наоч-

ний (де-

монстру-

вання

приладів

фільтрув

ання).

Пошукова

робота,

добір

інформації

оn-line;

проведення

спостере-

жень і

дослідів із

зібраними

зразками

(водою);

виготовле-

ння приладу

для

фільтрації

води;

off-line.

Технічні

(вміння

організову-

вати

експери-

мент,

описувати

отриманий

експери-

ментальний

матеріал);

операційні

(уміння

виявляти

проблему,

висувати

гіпотезу,

бачити

різні

підходи до

вирішення

проблеми і

знаходити

оптималь-

ний спосіб

її рішення);

комуні-

кативні

(встанов-

лення

ділових

взаємин).

Діяльніс

ть учнів:

індиві-

дуальна,

групова;

навчаль-

ного

процесу:

урок,

домашні

завдання,

позаклас-

на

робота.

Прак-

тичний

дослідна

робота,

лабора-

торна

робота,

польові

дослід-

ження,

практи-

чна

робота.

Оформле-

ння

виставки

off-line

публікація

одержаних

матеріалів

на ресурсах

Міжнарод-

ного

екологічно-

го проекту

GLOBЕ

оn-line.

комуніка-

тивні

(здатність

вести

дискусію,

відстою-

вати свої

позиції під

час захисту

проекту);

технічні

(робити

висновки і

оформляти

результати

свого

дослідже-

ння у формі

доповіді,

виступу);

операційні

(оцінювати

результат).

Діяльніс

ть учнів:

групова;

навчаль-

ного

процесу:

урок.

Сло-

весний

(розпо-

відь,

опис

приладу

узагаль

нююча

бесіда);

наоч-

ний (демон-

струва-

ння

приладу

фільтру

вання).

3

Рослини

водойми

Презента-

ція з

допові-

ддю про

рослини

озера

Постановка

мети,

розподіл

завдань

дослідже-

ння

off-line;

створення

групи у

Організа-

ційні,

(вміння

визначати

мету і

завдання

дослідже-

ння );

Діяльніс

ть учнів:

індиві-

дуальна;

навчаль

ного

процесу:

урок.

Словес-

ний

вступна

бесіда

вчителя,

розпо-

відь

вчителя

про рос-

Пошукова

робота,

добір

інформації

про рослини

водойми

оn-line.

Опера-

ційні

(уміння

виявляти

проблему,

висувати

гіпотезу,

бачити

різні

Діяльніс

ть учнів:

індиві-

дуальна

Навчаль-

ного

процесу:

Словес-

ний

словес-

но-

пошуко-

ві

Робота з

літерату

рою;

оформлення

презентації

та доповіді

про рослин

водойми

off-line;

публікація

одержаних

Комуні-

кативні

(здатність

вести

дискусію,

відстоюва-

ти свої

позиції під

час захисту

Діяль-

ність

учнів:

групова

Навчаль-

ного

процесу:

позаклас-

Сло-

весний

(розпо-

відь про

рос-

лини

озера,

узагаль

нююча

37

мережі для

консульта-

цій та

обміну

інформа-

цією

оn-line.

комуніка-

тивні

(встанов-

лювати

ділові

взаємини з

науковим

керівником

і товариша-

ми під час

виконання

проекту).

лини

водойми

наоч-

ний

ілюстру-

вання.

підходи до

вирішення

проблеми і

знаходити

оптималь-

ний спосіб

її рішення);

комуні-

кативні

(встанов-

лення

ділових

взаємин).

домашні

завдання

практич

ний

виготов-

лення

презента

ції.

матеріалів

на ресурсах

Міжнарод-

ного

екологічно-

го проекту

GLOBЕ

оn-line

проекту);

операційні

(оцінювати

результат);

технічні

(оформляти

результати

свого

дослідже-

ння у формі

доповіді,

виступу).

на робота бесіда);

наоч-

ний

ілюстру

вання

фото

рослин

водой-

ми.

4

Тварини

водойми

Виступ з

допові-

ддю про

тварин

водойми,

показ

мальків.

Постановка

мети,

розподіл

завдань

дослідже-

ння

off-line;

створення

групи у

мережі для

консульта-

цій та

обміну

інформа-

цією

оn-line.

Організа-

ційні,

(вміння

визначати

мету і

завдання

дослідже-

ння );

комуніка-

тивні

(встанов-

лювати

ділові

взаємини з

науковим

керівни-

ком і

товариша-

ми під час

виконання

проекту).

Діяльніс

ть учнів:

індиві-

дуальна;

Навчаль

ного

процесу:

урок

Словес-

ний

вступна

бесіда

вчителя,

розпо-

відь

вчителя

про

тварини

водойми;

наоч-

ний

ілюстру-

вання.

Пошукова

робота,

добір

інформації

про

тварин

водойми,

оn-line;

розведення

мальків

off-line.

операційні

(уміння

виявляти

проблему,

висувати

гіпотезу,

бачити

різні

підходи до

вирішення

проблеми і

знаходити

оптималь-

ний спосіб

її рішення);

комуніка-

тивні

(встанов-

лення

ділових

взаємин).

Діяльні-

сть

учнів:

індиві-

дуальна;

навчаль-

ного

процесу:

домашні

завдання.

Словес-

ний,

словес-

но-

пошуко-

ві;

робота з

літерату-

рою ;

прак-

тичний

виготов-

лення

презент-

тації.

Оформле-

ння

презента-

ції та

підготовка

доповіді про

тварин

off-line;

публікація

одержаних

матеріалів

на ресурсах

Міжнарод-

ного

екологічно-

го проекту

GLOBЕ

оn-line.

Комуніка-

тивні

(здатність

вести

дискусію,

відстоюва-

ти свої

позиції під

час захисту

проекту);

операційні

(оцінювати

результати)

технічні

(оформляти

результати

свого

дослідже-

ння у формі

доповіді,

виступу).

Діяльні-

сть

учнів:

групова;

навчаль-

ного

процесу:

поза-

класна

робота.

Сло-

весний

(розпо-

відь про

тврини

водой-

ми,

узагаль

нююча

бесіда)

наоч-

ний

ілюстру

вання

фото

тварин

водой-

ми.

5 Заходи з

охорони

озера та

приозер-

ної

території.

Створе-

ння

реклами

«Чисте

озеро─

приємний

Постановка

мети,

розподіл

завдань

дослідже-

ння

Організа-

ційні,

(вміння

визначати

мету і

завдання

Діяльніс

ть учнів:

групова

навчаль-

Словес-

ний

Вступна

бесіда

вчителя,

розпо-

Пошукова

робота,

добір

інформації з

охорони

озера та

Опера-

ційні

уміння

виявляти

проблему,

висувати

Діяль-

ність

учнів:

групова;

Моде-

люва-

ння:

ситуа-

цій,

щодо

Оформле-

ння реклами

оn-line;

підбір

інвентаря

для

Комуніка-

тивні

(встановлю

вати ділові

взаємини з

товариша-

Діяль-

ність

учнів:

групова;

навчаль-

Сло-

весний

(розпо-

відь про

заходи

щодо

38

відпочи-

нок»,

прибира-

ння

території

навколо

озера.

off-line;

створення

групи у

мережі для

консульта-

цій та

обміну

інформа-

цією

оn-line.

дослідже-

ння );

комуніка-

тивні

(встанов-

лювати

ділові

взаємини з

науковим

керівником

і товариша-

ми під час

виконання

проекту).

ного

процесу:

урок

відь

вчителя

про

охорону

водойми.

приозерної

території,

оn-line.

гіпотезу,

бачити

різні

підходи до

вирішення

проблеми і

знаходити

оптималь-

ний спосіб

її рішення;

комуніка-

тивні

(встановле-

ння ділових

взаємин).

навчаль-

ного

процесу:

урок.

збере-

ження і

захисту

природи

приберання

території

навколо

озера

off-line;

публікація

одержаних

матеріалів

на ресурсах

Міжнарод-

ного

екологічно-

го проекту

GLOBЕ

оn-line.

ми під час

приберання

території);

операційні

(оцінювати

результат);

технічні

(оформляти

результати

свого

дослідже-

ння у формі

доповіді,

виступу).

ного

процесу:

екскурсія

охоро-

ни

озера),

наоч-

ний

(ілюсту

вання

рекла-

ми ).

39

Додаток Б

Тематика і зміст роботи учнів 4-го класу ЗШЗ № 304 з поглибленим

вивченням інформаційних технологій у Міжнародному екологічному

проекті GLOBAL в напрямі «Гідросфера»

(в умовах змішаного навчання)

Проект «Моє озеро»

Характеристика проекту.

- характером домінантної діяльності: дослідницький; прикладний;

- предметно-змістовою сферою інтересів: екологічний;

- за кількістю учасників: фронтальний (весь клас);

- форми організації діяльності учнів у проекті: групова робота;

- терміном виконання: середньої тривалості;

- рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: міжпредметний;

- формою презентації результатів проекту (захисту): стендові доповіді;

- за характером координації проектів (з боку вчителя): прихований.

Робота над проектом відбувається на уроці, екскурсіях і в позаурочний

час.

Підготовчий етап проекту

Підготовка до роботи вчителя початкової школи (реєстрація у

Міжнародній екологічній програмі GLOBЕ, тренування, одержання

сертифікату).

Підготовча робота з дітьми (пояснювальна бесіда про участь у

Міжнародному екологічному проекті GLOBЕ, важливість їхнього внеску у

охорону довкілля).

Співпраця з батьками (ознайомлення із метою і завданнями проекту,

мотивація до активної участі у ньому і підтримки батьків).

Вибір об'єкта досліджень разом з учнями (за критерієм «найближче до

школи» для виконання завдань під час уроків).

Підготовка матеріалів і обладнання (для проведення польових досліджень

і вимірювань).

40

Об’єднання учнів в гетерогенні групи, одержання відповідних завдань.

Дослідницький етап

Оf-line

Робота в класі: вивчення теми «Природа України» (Водойми України, їхнє

використання та значення. Природні та штучні водойми (річки, озера, ставки,

водосховища, болота, моря, джерела). Рівнинні та гірські річки. Чорне і

Азовське моря. Використання і охорона природних багатств водойм.)

Оn-line

Створення групи у мережі для консультацій та обміну інформацією.

Робота усіх груп з інформаційними джерелами за темою роботи групи.

Самостійне складання плану роботи учнями групи, вибір методів дослідження

обраної ділянки, узгодження з керівником проекту.

Тематика завдань проекту для роботи в групах.

1. Історія виникнення озера та його назви.

2. Властивості води.

3. Рослини водойми.

4. Тварини водойми.

5. Заходи з охорони озера та приозерної території.

Оf-line

Проведення квесту «Моє озеро»

Виконання завдань учасниками груп (проведення замірів, спостережень,

з’ясування видового складу рослин і тварин водойми, відео- і фотофіксація

результатів роботи).

Оn-line, оf-line

Уточнення зібраної інформації за інформаційними ресурсами (видовий склад

організмів, методики для дослідження якості води (з урахуванням віку учнів та

базових знань)). Проведення спостережень і дослідів із зібраними зразками

(водою). Виготовлення приладу для фільтрації води. Придбання та розведення

мальків для запуску в озеро. Підготовка фотоколажу та відеофільму про озеро.

Узагальнюючий етап

41

Оf-line. Доповіді груп .

1. Виступ представника групи 1 про історію виникнення озера та його назви.

Показ фотоколажу з порівняльною характеристикою озера раніше і тепер.

2. Виступ учасників групи 2 із доповіддю про властивості води озера:

температуру, прозорість, колір та запах води. Виставка виготовленого приладу

для фільтрування води.

3. Доповідь про рослини озера (прибережні, занурені, вільноплаваючі тощо) з

презентацією і показом схеми заростання водойми озерного типу.

4. Виступ групи 4 з доповіддю про тварин водойми, які там вдалося побачити

під час екскурсій, та тварин, які можуть у ньому мешкати за певних умов.

Показ вирощених мальків і прогнозування термінів їх випуску в водойму.

5. Презентація заходів з охорони озера та приозерної території останньою

групою: прибирання разом з батьками території навколо озера, збір коштів на

придбання декількох лавочок, сміттєвих баків, створення природоохоронних

знаків, знаходження і висадження дерев навколо озера для запобігання

ерозійним явищам берегів, створення реклами «Чисте озеро – приємний

відпочинок», складання рекомендацій для безпечного поводження біля озера.

Оn-line

Публікація одержаних матеріалів на ресурсах Міжнародного екологічного

проекту GLOBЕ.

42

Додаток В

Зразок завдань для групи 2, яка досліджувала властивості озерної води

(температуру, прозорість, колір та запах) за допомогою методик

лабораторних та польових досліджень.

1. Температуру води визначають за допомогою термометра, який опускають

на глибину взяття проби (в озеро) з дотриманням техніки безпеки. Ні в якому

разі не можна цього робити в узятих зразках, які вийнято на поверхню.

2. Прозорість води визначають якісно і кількісно.

Якісно визначають візуально (неозброєним оком або за допомогою приладів).

Для цього в посудину з прозорого скла наливають досліджувану воду і

розглядають на світло. Оцінку дають за такою шкалою:

дуже прозора – коли немає будь-яких найменших часточок у воді;

прозора – коли є невелика кількість дрібненьких часточок;

слабо каламутна – коли добре видно роздрібнені частинки;

дуже каламутна – коли роздрібнених частинок так багато, що проба води

майже непрозора.

Якщо з певністю можна сказати про походження часточок, то про це

відмічають у примітці (водорості, глиниста каламуть тощо).

Для кількісного визначення прозорості води користуються більше диском, який

занурюють у воду на шнурі (у нашому випадку з містка). Занурюючи диск,

спостерігають, коли він зникне з очей. Глибину, на якій диск перестає бути

видно, вимірюють у сантиметрах і вважають прозорість води. Якщо глибина

водойми настільки мала, що диск лягає на дно раніше, ніж зникає з очей, то

визначають прозорість «до дна», а в дужках поряд зазначають глибину в

сантиметрах.

За ступенем прозорості води поділяють на: 1) прозорі; 2) слабко прозорі; 3)

слабко каламутні; 4) каламутні; 5) сильно каламутні.

3. Кольоровість води визначають у прозорій воді. Якщо вода не прозора, її

фільтрують у лабораторних умовах. У пробірку наливають майже повно води,

43

ставлять її на аркуш білого паперу і, спостерігаючи зверху вниз, оцінюють воду

щодо кольору так: безбарвна, світложовта, жовта, зеленувата, бура тощо.

4. Для визначення запаху води в польових умовах беруть пробірку,

наповнюють її на чверть водою, трохи нагрівають і закривають корком (дослід

з вогнем проводиться тільки вчителем!). Кілька разів збовтують, відкривають

корок і зразу ж нюхають. Запах води характеризують як болотистий, затхлий,

сірководневий, гнильний, без запаху тощо.

44

Додаток Г

План - конспект екскурсії до озера

Тема: Водойма

Мета: ознайомити учнів з особливостями водойми своєї місцевості.

Завдання:

1) ознайомити з історією створення озера та його назвою;

2) навчити визначати прозорість води та її температуру, користуватись

приладами природодослідника;

3) продовжувати ознайомлювати учнів з рослинами та тваринами водойм своєї

місцевості;

4) виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: Водний термометр, диск, пробірки, роздруковані реклами, годівнички для

птахів, фотоілюстрації рослин і тварин водойми озерного типу.

І. Підготовка до екскурсії.

1. Визначення учителем: місця проведення екскурсії та маршруту;

об’єктів дослідження; переліку матеріалів, які слід зібрати (зразки води, рослин

озера або їх органи).

2. Завчасне ознайомлення учнів із завданнями екскурсії та підготовка

разом із учителем необхідного обладнання.

II. Проведення екскурсії.

А. Підготовча та пояснювальна бесіди про побачені об’єкти. Виконання

практичних завдань.

1. Ознайомлення з водоймами України та своєї місцевості.

Підготовча бесіда. Учні пригадують, що існують такі види водойм, як

озеро, болото, джерело, струмок, океан, море, річка. З’ясовують їхні істотні

ознаки та встановлюють, які з них є у цій місцевості. Слухають відповіді свої

однокласників.

- Пригадайте, що називають водоймами.

- Які водойми є на території України?

(Океани, моря, річки, озера, болота, ставки, джерела, водосховища — це

водойми. )

- Що ми називаємо озером? (Озеро - це водойма, що виникла в природних

западинах на поверхні Землі.)

- Які бувають річки? (гірські, рівнинні)

- Які рівнинні річки протікають територією України. (Дніпро, Дністер,

Південний Буг)

Пояснювальна бесіда.

45

- Діти, послухайте вислів французького письменника Антуана де Сент-

Екзюпері:

«… у тебе ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою

втішаються не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для

життя: ти саме життя…Ти найбільше багатство у світі»

- Подумайте і скажіть про що він міг так сказати?

(Про воду)

- Хіба вода – це тільки та безбарвна рідина, що налита в склянку? Океан, що

вкриває ¾ нашої планети. Хмари, хмаринки, тумани, що несуть вологу всьому

живому на земній поверхні. Безкраї крижані пустелі, сніговий покрив на

гірських хребтах, річки та озера, джерела і криниці, болота та льодовики – адже

це також вода. У складі всіх живих організмів переважає вода.

- Які відкриття очікуєте зробити на сьогоднішній екскурсії?

Розповідь

Сьогодні мені на е-mail прийшов лист від Лісовичка. Ось що він пише:

«Шановний 4-Г клас! Звертаюся до вас з проханням допомогти знайти ключа

від моєї хатинки. Я його загубив, коли приїжджав сюди до вас на озеро. Я

залишив вам декілька підказок, але здійнявся сильний вітер і розкидав їх по

галявині. Допоможіть мені повернути ключ. Знайдений ключ відправте за

адресою Зона мішаних лісів( Українське Полісся)».

Діти, одна підказка (Підказка№1) в мене є. Другу ви отримаєте, коли розгадаєте

першу.

Гра «Розминка»

1.Яких тварин Чорного моря ти знаєш?( медузи аурелія , мідії, устриці,

гребінці, шпроти, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець, білуга,камбала, скати,

акули, севрюга, дельфіни білобокі,чайки,баклани, креветки, краби)

2. Назвіть гірські річки, які протікають на території України (Тиса і Прут)

3.Місце, де починається річка, називається... (витоком )

4. Що ми називаємо гирлом? (Гирло це — місце, де річка впадає в море,

озеро або іншу річку.

5. Заглибину, в якій тече річка, називають (руслом)

Перегорніть ваші запитання. Що там

намальовано?(Дерево) Яке саме? (Береза).

Отже, наступна загадка під березою.

Діти знаходять під березою конверт

(Підказка№2)

46

Конверт зі зображенням їжачка в якому є ребуси. Відгадавши ребуси, ви

отримаєте першу частину карти.

- Як гадаєте, чому їжака зображають з яблуками на голках?

(Цікаво, що їжака у дитячих книжках та казках часто зображують з яблуком,

яке він почепив на голки і несе додому, щоб зробити собі запаси на зиму. Певна

річ, жодних запасів на зиму їжаки не роблять, бо впадають у сплячку. Звідки ж

тоді взялося яблуко? Одне з можливих пояснень полягає в тому, що кислий

яблучний сік, стікаючи по голках, проганяє кліщів, бліх та інших паразитів.

Робота над рубусами

Болото

’’’

моря

47

річки, ріки

(Озеро, озера)

ставок

’’ ’’’

48

’ ’’’’е

океан

джерела

’’’’ ’з=л

л’’’

канал

49

О=А

лиман

Пояснювальна бесіда.

- Діти, всі ці водойми, які ви називали вони природні чи штучні ?(Вони і

природні і штучні)

- Які водойми належать до природних? (Природні: річки, озера,моря,

океани, джерела, болота)

- Які водойми належать до штучних? (канали, ставки, водосховища)

- Так, я з вами згодна.

- Деякі учні нашого класу підготували цікаву інформацію про нашу

водойму. Послухаємо їх.

Доповіді учнів:

Учень№1

Святошинські ставки — каскад ставків на річці Нивка між Святошином,

Біличами і Катеринівкою, найбільшими серед яких є ставки № 14 і № 15

(Святошинське озеро). Святошинські ставки є найбільшими серед ставків

Києва. Нивка після проходження цих ставків впадає до річки Ірпінь.

Із забудовою Святошинських дач у 1897—1914 роках постало питання

підготовки місць відпочинку дачників. З цією метою облаштували два ставки

для купання і катання на човнах.

Учень№2 Став № 15 (Святошинське озеро) розташований на північ від

проспекту Перемоги. Його довжина сягає 1700 м, ширина — 515 м, середня

глибина — 2,5 м. Північно-східні береги ставу дещо уривчаті, а південно-

західні — обліснені.

Учень№3

Став № 14 знаходиться за 272 м від ставу № 15 з південного боку проспекту

Перемоги (поблизу готелю «Верховина»).

Його довжина — 965 м, ширина — 244 м, середня глибина — 3 м.

50

Береги пологі, з західної сторони обліснені. Частково заболочена південна

частина.

2. Визначення властивостей води

(Актуалізувати в учнів знання про властивості води )

Бесіда.

- Пригадайте, які властивості води ви знаєте? За це завдання ви

отримаєте іншу частину карти

Властивості води:

• не має кольору (але у товстих шарах має блакитний відтінок);

• не має запаху;

• прозора;

• кипить при температурі 100 °С;

• замерзає при температурі 0 °С;

• добрий розчинник;

• під час нагрівання розширюється;

• під час охолодження стискується;

• під час замерзання (нижче від −4°С) знову розширюється;

• на Землі існує в трьох агрегатних станах (рідкому, твердому й

газуватому);

• текуча (у рідкому стані).

Інструктаж.

Ось в нас з’явилася інша частина карти . З’єднавши дві карти ви зможете

побачити на ній наступне місце.(Підказака №3)

Діти йдуть по карті і там знаходять наступне завдання.

Гра «Так чи ні»

1. У Чорному морі існує багато видів водоростей. Серед них трапляються

мікроскопічні водорості - зелені, синьо-зелені, бурі, червоні, що

прикріпляються до ґрунту чи якихось предметів у воді. ТАК

2. Азовське море – одне з найменших у світі. ТАК

3. До штучних водойм належать: річки, озера,моря, океани, джерела,

болота. НІ

4. Чорне море – одне з найменших у світі. НІ

51

5. Острів – невелика частина суходолу, що вдається у водний простір і

сполучається з материком. НІ

6. Півострів – це ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. НІ

7. З озера Сиваш добувають кухонну сіль. ТАК

8. Найбільші острови Азовського моря - Піщані, Бирючий і Черепаха. ТАК

9. Острів Черепаха штучного походження. ТАК

10. Озера бувають прісні та солоні. ТАК

11. Коси складаються з піску і гальки, що нагромаджуються під час

переміщення їх течією вздовж берегів. ТАК

12. Основними джерелами забруднення Азовського моря є промислові

підприємства і порти міста Маріуполя. ТАК

13. Чорне море розташоване на півдні України. ТАК

14. Найбільшим за площею прісним озером України є озеро Ялпуг. ТАК

15. Азовське море менше від Чорного моря в 10 разів ТАК

16. Солоність води Азовського моря набагато нижча, ніж у Чорному

морі. ТАК

Молодці ! Ви отримуєте наступну підказу (Підказка №4)

Проливала дрібні сльози

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці.

(Верба)

─ Отже, наша наступна підказка знаходиться під цим деревом.

Проте тут нічого немає… Але можливо тут є ключ.

Так діти находять ключа, ми його відправляємо за вказаною на пошті адресою.

А щоб Лісовичку було цікаво, ми для нього зробимо фотовиставку: «Рослини та

тварини водойми», які нам сьогодні вдалося побачити. Тому ми тварин та

рослин запишемо у бланки. (завдання для груп №3,№5.)

3. Ознайомлення учнів з рослинами та тваринами водойми озерного типу.

Розповідь вчителя. Показ рослин на озері, їх групування.

Розподіл рослин у водоймі такий:

1. Смуга берегових рослин

2. Смуга мілководних рослин

3. Смуга високих прибережних рослин

4. Смуга рослин з плаваючими на поверхні води листками

5. Смуга занурених рослин

52

6. Вільноплаваючі рослини.

Розповідь вчителя. Показ відповідних фотоілюстрацій.

Поблизу озера й у самій воді живе багато різних тварин. Днями стоїть у

мілкій прибережній воді сіра чапля на довгих ногах. Вона терпляче вичікує

здобич - мальків риб, жаб і водяних комах, яких хапає своїм довгим дзьобом.

Над водою літають різнобарвні бабки. Бабки − хижаки. Вони знищують мух,

комарів. По поверхні води бігають комахи − водомірки. Жаби живляться

переважно комахами, іноді мальками риб.

Якщо говорити про те, які тварини водойм відносяться до плазунів, то

тут, безперечно, можна відзначити звичайного вужа. Весь його спосіб життя

безпосередньо пов'язаний з пошуком їжі. Полює він на жаб. Для людини ці змії

не становлять жодної загрози. На жаль, багато необізнаних людей вбивають

вужів, приймаючи їх за отруйних змій. Через це чисельність цих тварин

помітно зменшується. Ще одна водна рептилія − це, наприклад, червоновуха

черепаха. Саме її містять в тераріумах любителі-натуралісти.

Серед риб поширений золотий карась. Він живе в заболочених, зарослих

водоймах, особливо з мулистим дном. Карасі мають надзвичайну витривалість

щодо негативних чинників середовища: вони виживають взимку, коли водойми

промерзають аж до дна, і влітку, коли вони повністю висихають. При цьому

вони можуть глибоко закопуватися в мул і там перечікувати несприятливі

умови.

4.Заходи з охорони озера та приозерної території.

Розповідь з елементами бесіди.

Меліоративні роботи, які були проведені на початку 2000-х років,

призвели до осушення двох ставів та знищення екосистеми навколишніх боліт.

Одне з озер по-варварськи засипали залишками будівельних матеріалів.

Важко переоцінити значення водойм у природі. У них містяться значні

запаси води, без якої не можливе життя на Землі. У водоймах мешкає

переважна кількість представників рослинного і тваринного світу. Вагому роль

відіграють водойми й у житті людини.

Яку саме роль відіграють водойми у життєдіяльності людей?

З давніх-давен їх використовують як судноплавні шляхи. На річках

побудовано гідроелектростанції. Прісні водойми - джерело питної води. Воду

використовують у домашньому господарстві, на заводах і фабриках. Для

очищення її спочатку подають по трубах на водоочисну станцію, а вже потім

водопроводом - у будинки. У сільському господарстві воду використовують

для зрошування.

Водойми є окрасою нашої Землі й місцем відпочинку.

53

Мешканці водойм дуже чутливі до забруднення. У водойми часто викидають

відходи виробництва. З потоками талих вод або після злив у них потрапляють

отрутохімікати й мінеральні добрива. Забруднюють водойми й побутовим

сміттям. Усе це призводить до загибелі живих істот, які мешкають у водоймах.

Чистота водойм залежить і від тебе, твоєї поведінки у природі.

- Подумай, що ти можеш зробити для збереження водойми.

(відповіді дітей)

Б. Самостійна практична робота учнів групами.

Завдання для групи №1

Потрібно спів ставити назви будови річки відповідно до малюнку.

1. Місце, де річка впадає в море, озеро або іншу річку,

називають гирлом. (№3)

2. Місце, де вона бере початок, називають витоком.( № 4)

3. Річки течуть зниженнями – долинами (№1)

4. У великі річки впадають менші річки . Вони бувають ліві та праві. Це

притоки ( №2- ліві притоки, №5 – праві пртоки)

№5

№3

№2

№4

№1

54

Завдання для групи №2

Визначити температуру і прозорість води

1. Температуру води визначають за допомогою термометра, який опускають

на глибину взяття проби (в озеро) з дотриманням техніки безпеки. Ні в якому

разі не можна цього робити в узятих зразках, які вийнято на поверхню.

2. Прозорість води визначають якісно і кількісно.

Якісно визначають візуально (неозброєним оком або за допомогою приладів).

Для цього в посудину з прозорого скла наливають досліджувану воду і

розглядають на світло. Оцінку дають за такою шкалою:

дуже прозора – коли немає будь-яких найменших часточок у воді;

прозора – коли є невелика кількість дрібненьких часточок;

слабо каламутна – коли добре видно роздрібнені частинки;

дуже каламутна – коли роздрібнених частинок так багато, що проба води

майже непрозора.

Якщо з певністю можна сказати про походження часточок, то про це

відмічають у примітці (водорості, глиниста каламуть тощо).

Для кількісного визначення прозорості води користуються більше диском, який

занурюють у воду на шнурі (у нашому випадку з містка). Занурюючи диск,

спостерігають, коли він зникне з очей. Глибину, на якій диск перестає бути

видно, вимірюють у сантиметрах і вважають прозорість води. Якщо глибина

водойми настільки мала, що диск лягає на дно раніше, ніж зникає з очей, то

визначають прозорість «до дна», а в дужках поряд зазначають глибину в

сантиметрах.

За ступенем прозорості води поділяють на:

1) прозорі; 2) слабко прозорі; 3) слабко каламутні; 4) каламутні; 5) сильно

каламутні.

Завдання для групи №3

Визначити рослини водойми

1. учень ─ смуга берегових рослин: лепеха, калюжниця болотна

2. учень ─ смуга мілководних рослин: стрілиця звичайна, сусак зонтичний.

2. учень ─ смуга високих прибережних рослин: рогіз широколистий, очерет

звичайний.

3. учень ─ смуга рослин з плаваючими на поверхні води листками:

латаття біле, латаття жовте

Фіксація в бланку представників рослин водойми

55

Групи рослин Представники

Смуга берегових рослин

Смуга мілководних рослин

Смуга високих прибережних рослин

Смуга рослин з плаваючими на

поверхні води листками

Завдання для групи №4

Розвішування реклами «Чисте озеро ─ приємний відпочинок»,

Розвішування годівничок для птахів на приозерній території.

Завдання для групи №5

Визначити тварин

1. учень ─ ссавці: ондатра;

2. учень ─ птахи:дятел звичайний, горобець хатній, сорока звичайна,крижень,

синиця велика;

3.учень ─ земноводні:жаба ставкова;

4. учень ─ комахи: водомір , бабка;

5. учень ─ риби: карась.

Фіксація в бланку представників тварин

Група тварин Представники

Ссавці

Птахи

Земноводні

Комахи

Риби

56

ІІІ. Узагальнююча бесіда.

А) Що ми називаємо водоймами? Яку водойму ми сьогодні досліджували?

Б) Які властивості має вода?

В) Які водні рослини ви сьогодні побачили?

Г) Які тварини поширені у твоїй місцевості? Як вони пристосувались до умов

існування?

Ґ) Як люди охороняють живу природу в твоїй місцевості? Який внесок

школярів у цю справу?

ІV. Підбиття підсумків екскурсії.

Самооцінювання учнями своїх досягнень. Відзначення учителем найбільш

активних і уважних учнів. Вчитель звертає увагу колективу на те, що здобуту

на екскурсії інформацію учні використають при подальшому вивченні

природознавства.

V. Післяекскурсійна робота.

1. Досліди зі зразками води у класі:

1.Визначення кольоровості води

2.Визначення запаху води.

Кольоровість води визначають у прозорій воді. Якщо вода не прозора, її

фільтрують у лабораторних умовах. У пробірку наливають майже повно води,

ставлять її на аркуш білого паперу і, спостерігаючи зверху вниз, оцінюють воду

щодо кольору так: безбарвна, світложовта, жовта, зеленувата, бура тощо.

Для визначення запаху води в польових умовах беруть пробірку, наповнюють

її на чверть водою, трохи нагрівають і закривають корком (дослід з вогнем

проводиться тільки вчителем!). Кілька разів збовтують, відкривають корок і

зразу ж нюхають. Запах води характеризують як болотистий, затхлий,

сірководневий, гнильний, без запаху тощо.

2. Створення колажу: «Розподіл рослин у водоймі озерного типу»

3. Створення фотовиставки: «Рослини та тварини водойми»

57

Off-line

Зображення тварин, які вдалося побачити під час екскурсії

Горобець хатній

Крижень

58

Сорока звичайна

Синиця велика

59

Жаба ставкова

Дятел звичайний

60

Водомір

Ондатра

61

Карась

Бабка

62

Зображення рослин, які вдалося побачити під час екскурсії

Рогіз широколистий

Очерет звичайний

63

Лепеха

Калюжниця болотна

64

Сусак зонтичний

Стрілиця звичайна

65

Латаття біле

Лечики жовті, латаття жовте або кубишка жовта

66

Додаток Д

Лист-спостереження за проявом дослідницьких умінь в учнів

4-го експериментального класу

(формувальний експеримент)

№п\

п

Учні організа-

ційні уміння

технічні

уміння

операційні

уміння

комуніка-тивні

уміння

1 Бабіцький В. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

2 Багмет І. креативний продуктивний продуктивний креативний

3 Бадалов Д. креативний креативний креативний креативний

4 Бєлих М. продуктивний продуктивний продуктивний креативний

5 Бобровицька Є. креативний креативний продуктивний продуктивний

6 Бонз А. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

7 Бугаєнко О. креативний креативний креативний креативний

8 Вербівський О. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

9 Волчецька Ю. креативний креативний креативний креативний

10 Гавриш А. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

11 Головань А. початковий початковий початковий початковий

12 Губар М. креативний креативний креативний креативний

13 Данильченко С. креативний креативний креативний креативний

14 Кваша В. креативний креативний креативний креативний

15 Коган В. креативний креативний креативний креативний

16 Коркосенко В. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

17 Криворіг М. продуктивний креативний продуктивний продуктивний

67

18 Кучер П. креативний креативний креативний креативний

19 Кучугура Д. креативний креативний креативний креативний

20 Лапшова П. продуктивний креативний продуктивний креативний

21 Оснач С. креативний креативний креативний креативний

22 Редчиць Д. креативний креативний креативний креативний

23 Садій О. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

24 Сандрацький Є. креативний креативний креативний креативний

25 Соломончук Н. продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

26 Сторожицький В продуктивний продуктивний продуктивний продуктивний

27 Тисячний В. початковий початковий початковий початковий

28 Третяков Е. продуктивний креативний продуктивний продуктивний

29 Щербакова А. креативний креативний креативний креативний