ГРОШІ ТА КРЕДИТ -...

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра банківської справи

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Методичні вказівки щодо написання курсової роботи

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

(Банківські технології та процеси) та (Фінанси) денної форми

навчання

Суми – 2010

УДК 336.74+336.77[(073)

Г 89

Рекомендовано до видання методичною радою факультету банківських

технологій Української академії банківської справи Національного

банку України, протокол № __ від __ вересня 2009 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри банківської справи,

протокол № 01 від 30 серпня 2009 р.

Укладачі старший викладач

Лобода Д.Л. старший викладач

Черкашина К.Ф.

Рецензент: кандидат економічних наук, доцент

Башлай С.В.

Відповідальний за випуск

д.е.н., професор

Сало І.В.

Г 89 Гроші та кредит: методичні рекомендації щодо написання курсової

роботи / Укладачі.: Д.Л. Лобода, К.Ф. Черкашина. – Суми: ДВНЗ

«УАБС НБУ», 2010. – 52 с.

Дані методичні рекомендації підготовлено з метою надання організаційно-

методичної допомоги студентам по написанню та захисту ними курсової роботи.

Розглянуті план написання, структура, порядок та вимоги оформлення і захисту

курсової роботи. В додатках наведені зразки та приклади окремих складових

курсової роботи.

Для студентів академії спеціальностей 6.050105 ”Банківська справа”

УДК 336.74+336.77[(073)

© Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи

Національного банку України»

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 4

1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ .............................................................. 8

2. СУТНІСТЬ КУРСОВОЇ РОБОТИ ................................................................... 16

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ ЗМІСТОВНОЇ ЧАСТИНИ

КУРСОВОЇ РОБОТИ ............................................................................................ 18

3.1. Планування та підготовка до написання роботи ..................................... 18

3.2. Методи наукового дослідження ................................................................ 21

3.3. Рекомендації щодо змісту та написання окремих структурних частин 27

4. ВИМОГИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ ............................ 35

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................ 39

ДОДАТКИ .............................................................................................................. 44

ВСТУП

Постійний розвиток ринкових відносин обумовлює зростання ролі

грошей та кредиту у стабілізації економіки країни. Гроші забезпечують

функціонування всієї системи. Змінюються види та форми грошей, виходячи

з цього деформована грошова система може стати головною причиною

розбалансованості виробничого процесу, різких коливань рівня цін, інших

негативних явищ. Кредит, у свою чергу може сприяти пожвавленню ділової

активності економічних суб’єктів, але у той же час він може привести до

появи кризових явищ. Тому необхідно визначатися з межами та обсягами

кредитних ресурсів.

Все вищезазначене викликає необхідність у вивченні дисципліни «Гроші

та кредит» майбутніми фахівцями всіх економічних спеціальностей.

З огляду на це, курс «Гроші і кредит» є базовим в учбовому процесі,

оскільки він є складовою частиною економічної теорії, що розвиває і

конкретизує цільовий характер вивчення економічних відносин, дає чіткіше

уявлення про загальну форму вираження економічних відносин – грошову, її

специфічні закони функціонування і розвитку.

Значення категорій, їх специфічні особливості при організації грошових

відносин на національному і світовому рівнях, визначають зміст і

призначення навчального курсу «Гроші і кредит». Теоретичні можливості,

практичні зв'язки і ідеологічна спрямованість сприяють більшої ефективності

управління ринковою економікою за допомогою грошово-кредитної,

фіскальної і валютної політики.

Дисципліна „Гроші та кредит”, що включена в учбові плани підготовки

бакалаврів за всіма економічними спеціальностями, має за мету сформувати

у студентів знань з теорії грошей та кредиту, організаційно-правового

механізму функціонування в ринковій економіці грошей, кредиту та банків

обох рівнів. Структурно мету дисципліни можна конкретизувати наступним

чином:

– формування у студентів чіткого розуміння суті і значення всіх

категорій грошових відносин, їх взаємодії, механізмів впливу на економічне

середовище і розвиток держави (освітня мета);

– розвиток самостійного наукового мислення, вміння використовувати

набуті знання у практичній діяльності (виховна мета);

– отримання та засвоєння навичок розрахунку показників інфляції,

простих та складних відсотків, грошових агрегатів, оцінки стану грошового

ринку та його складових, а також управління економічними процесами за

допомогою інструментів грошово-кредитної політики (практична мета).

Основним завданням зазначеної дисципліни є з’ясування сутності,

функцій, концепцій та ролі грошей і кредиту в ринковій економіці; механізму

функціонування грошової системи у ринковій економіці; закономірностей та

специфіки функціонування грошового ринку та валютного ринку; засвоєння

ролі, специфіки та практики використання грошово-кредитної політики

центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових

інститутів у сфері грошово-кредитного обслуговування економічних

суб’єктів та населення в країні.

Завдання навчальної дисципліни:

сформувати у студентів знання щодо сутності, необхідності та ролі

грошей та кредиту для функціонування економіки країни в цілому;

довести до студентів розуміння сутності, цілей та основних засад грошово

кредитної політики та її вплив на економічні процеси;

сформувати розуміння принципів управління економікою через грошову

сферу та функціонування сучасних грошових систем, а також валютної

системи;

створити теоретичну та методологічну базу, необхідну для наступного

оволодіння практикою використання грошово-кредитних інструментів;

сформувати у студентів системний підхід та практичні навички процесу

кредитування;

поглибити загальну фахову підготовку слухачів.

Предмет навчальної дисципліни: грошова і банківська система як

центральні ланки інфраструктури грошового ринку .

Дисципліна «Гроші та кредит» тісно пов’язана з іншими дисциплінами,

такими як «Банківські операції», «Фінансовий менеджмент», «Кредитування

і контроль», «Аналіз банківської діяльності», «Статистика», «Економічна

теорія», «Фінанси». «Макроекономіка», «Центральний банк і грошово-

кредитна політика», «Державне регулювання економіки».

При вивченні курсу «Гроші та кредит» студенти повинні

ЗНАТИ:

основні категорії грошей та кредиту;

дію економічних законів у фінансовій, кредитній, ціновій і інших сферах

функціонування грошових відносин;

структуру, функції і інструменти ринку позикових капіталів;

основи функціонування валютного ринку та валютної системи;

суть інфляції і її особливості на сучасному етапі.

структуру та етапи розвитку грошових і кредитних систем;

правову основу здійснення грошово-кредитної політики;

методи та інструменти монетарної політики;

теоретичні засади діяльності центрального та комерційних банків;

особливості діяльності міжнародних фінансово-кредитних установ та

особливості їх співробітництва з Україною.

ВМІТИ:

визначати та аналізувати поточний стан грошового ринку;

розраховувати показники інфляції;

визначати рівновагу на ринку грошей;

будувати графічні взаємозалежності попиту та пропозиції на грошовому

ринку;

характеризувати механізм та наслідки впливу грошово-кредитної політики

на економіку країни;

аналізувати фінансовий стан кредитних установ;

розраховувати відсотки з постійною та перемінною базою нарахування;

науково обґрунтувати варіанти валютної і кредитної політики держави;

будувати графіки погашення кредиту.

З метою вивчення дисципліни проводяться заняття у формі лекцій,

семінарських, семінарсько-практичних, а також консультативно-

індивідуальних занять. Поглиблена практична підготовка студента

передбачає відведення переважної кількості навчального часу на самостійну

роботу. Самостійна робота студентів над вивченням дисципліни полягає в

систематичному опрацюванні навчальних матеріалів: опорного конспекту

лекцій, рекомендованої літератури, фахових видань, електронних ресурсів

тощо.

Навчальним планом передбачено написання та захист студентами

курсової роботи. Після вивчення дисципліни студенти складають іспит у

письмовій та усній формі.

1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Навчальний матеріал дисципліни «Гроші та кредит» структурно

поділений на 17 тем. Організація навчального процесу на основі кредитно-

модульної системи в рамках Болонського процесу для забезпечення

мобільності студентів у процесі навчання вимагає виділення в дисципліні

залікових кредитів, модулів та змістових модулів. Структуру курсу та

залікового кредиту з точки зору ECTS наведено у додатках А-Б.

Тема 1. Сутність і функції грошей.

Гроші розглядаються як предмет наукового аналізу і теоретичного

пізнання. Визначається необхідність грошей у порівнянні з натуральним

товарообміном. Еволюція форм вартості та грошей. Товари, які виконували

роль грошей (товарні гроші). Золото-срібний біметалізм. Золотий

монометалізм. Суть і вартість грошей. Гроші як специфічний товар, як

загальний еквівалент. Ліквідність грошей. Суперечність між конкретною і

загальною споживчою вартістю золота та її вирішення. Роздвоєння вартості

золота як звичайного товару і як грошей. Мінова вартість грошей - знаків.

Особливості грошей як загального товару. Гроші як суспільне явище.

Функції грошей та їх еволюція. Функції грошей як форми прояву їх в роботі.

Грошовий масштаб або масштаб цін. Характеристика обміну товарів за

допомогою грошей за схемою Т-Г-Т. Сфера застосування грошей як засобу

платежу. Демонетизація золота. Функції грошей на світовому ринку.

Тема 2. Роль грошей у ринковій економіці.

Роль грошей у розширеному відтворенні. Гроші в умовах ринкової

економіки як носій позичкового капіталу. Роль грошей в централізованому

плановому управлінні і в ринковій економіці. Формування міжнародних

ринків капіталу. Позитивна і негативна роль грошей. Значення грошей на

сучасному етапі розвитку економіки. Перспективи розвитку грошей.

Тема 3. Теорія грошей.

Номіналістична теорія грошей. Критика золотого стандарту.

Металістична теорія грошей. Помилки меркантилістів. Критика

металістичної теорії грошей. Неприйняття металістичної теорії грошей у

сучасних умовах. Теорія грошей класичної школи політичної економії.

Вчення про гроші у працях А. Сміта. Наукові погляди Д. Рікардо та його

кількісна теорія грошей. Кількісна теорія грошей. Базові положення теорії та

їх вираження. Трансакційний варіант кількісної теорії грошей або теорія І.

Фішера. Кембріджський варіант теорії. Кембріджське рівняння або формула

А. Пігу. Кон’юнктурний варіант М.І. Туган-Банрановського. Кейнсіанські

трактування кількісної теорії грошей. Аналіз мотивів нагромадження грошей.

Монетаристична версія кількісної теорії грошей. Головні елементи

монетаристської моделі. "Портфельна модель". Монетаризм і економічне

регулювання. Протистояння грошово-кредитної і фінансової політики як

інструментів макроекономічного контролю. Теорія грошей К. Маркса.

Сучасні монетаристські теорії грошей. Широке і вузьке визначення

монетаризму. Слабкі сторони монетаризму. Сучасний синтез теорії грошей.

Групи монетаристів: неокласики, градуалісти, прагматики.

Тема 4. Грошовий обіг і грошові потоки.

Суть і структура грошового обороту. Грошовий оборот на мікрорівні і

макроекономічному рівні. Економічна основа та загальні схеми грошового

обороту. Поняття грошового потоку. Класифікація грошових потоків, їх

характеристика та взаємозв'язок між ними. Роль держави в кругообороті

продуктів і доходів. Модель кругообороту з урахуванням впливу іноземного

сектора економіки. Поняття грошового обігу як руху грошей і зв'язок його з

суспільним відтворенням. Вилучення грошей з обігу. Форми обігу грошей.

Зв'язок грошового обігу з товарним обігом. Грошова маса, що обслуговує

грошовий обіг. Кількісний вираз грошової маси та її структура за критеріями.

Грошові агрегати та їх формування. Визначення обсягу грошової маси в

кожному агрегаті. Швидкість обігу грошей: поняття, характеристика,

показники. Закони грошового обігу. Визначення кількості грошей,

необхідних для обігу та для обігу і платежів. Сучасні засоби платежу, які

обслуговують грошовий обіг: банкноти, розмінна монета, депозитні гроші,

векселі, чеки, електронні гроші.

Тема 5. Грошовий ринок.

Суть грошового ринку, його специфіка та відмінність з іншими

категоріями. Економічна структура грошового ринку. Механізм

функціонування ринку. Сектори прямого та опосередкованого фінансування

та суб'єкти ринку. Попит на гроші, його суть. Попит на гроші як форму

багатства. Чинники, визначають параметри попиту на гроші: прості рівняння

грошового обігу; теорія касових залишків; трансакційний залишок грошей;

спекулятивний залишок грошей. Особливості формування попиту на гроші в

умовах перехідної економіки. Рівновага на ринку грошей.

Тема 6. Грошові системи .

Поняття грошової системи та її елементи. Масштаб цін. Валютний курс.

Види готівкових грошових знаків. Основні типи грошових систем:

неринкова, ринкова, саморегулююча, регульована, металевого обігу

(біметалізму, в т.ч. систем: паралельної валюти, подвійної валюти,

"кульгаючої валюти"; монометалізму, в т.ч. систем: золотомонетного,

золотозливкового та золотодевізного стандарту), паперово-грошового обігу,

кредитного обігу. Операції на відкритому ринку. Економічні показники

регулювання діяльності комерційних банків. Методи регулювання руху

грошей. Касові операції. Форма організації безготівкового руху грошей і

безготівкових розрахунків.

Тема 7. Інфляція та грошові реформи.

Загальна характеристика, суть, закономірності та типи інфляції.

Стагфляція. Особливості інфляційних процесів у різних країнах. Інфляція в

Україні. Соціально-економічні наслідки інфляції. Державне регулювання

інфляції. Антиінфляційна політика. Дефляційна політика. Політика доходів.

Показники вимірювання інфляції. Основні теоретичні концепції інфляції.

Теорія надмірного попиту. Теорія інфляції на основі зростання грошових

витрат виробництва. Концепція "цінових накидок". Концепція зміни

галузевої структури попиту.

Тема 8. Грошові реформи.

Сутність та види грошових реформ. Основні моделі проведення

грошових реформ. Створення нової грошової системи. Часткова зміна

грошової системи. Спеціальні стабілізаційні заходи. Деномінація. Методи

стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація, девальвація. Приклади

проведення грошових реформ у світі. Грошова реформа в Україні 2-16

вересня 1996 року.

Тема 9. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна

політика.

Пропозиція грошей, її суть, чинники та механізм формування. Роль

державних інституцій у здійсненні емісійного процесу. Безготівкова емісія

грошей. Норма обов'язкового резервування, грошова база, ефект кредитного

мультиплікатора. Процент як ціна грошей. Механізм збільшення грошової

маси в обігу. Первинна емісія грошей Центральним банком. Вторинна емісія

депозитних грошей комерційних банків. Грошовий мультиплікатор.

Чинники, що впливають на зростання грошової маси. Сталість грошей.

Фактори, що формують сталість грошей. Інструменти грошово-кредитної

політики та їх вплив на обсяг грошової маси в обігу.

Тема 10. Сутність і функції кредиту

Позичковий капітал. Функції капіталу, капітал-власність та капітал-

функція. Джерела капіталу. Необхідність кредиту, його причини та

обов'язковість. Суть кредиту. Поняття кредиту. Кредитні відносини. Функції

кредиту. Перерозподільна функція. Антиципаційна (емісійна) функція.

Контрольна функція. Економічні межі та закономірності розвитку кредиту.

Поняття економічних меж. Просторові, часові та якісні економічні межі.

Зовнішня та внутрішня межі кредиту.

Тема 11. Форми, види і роль кредиту.

Натуралістична теорія кредиту. Капіталотворча теорія кредиту.

Марксистські концепції в теорії кредиту. Форми кредиту. Кредит товарний і

грошовий. Банківський, державний, міжгосподарський; виробничий та

споживчі кредити. Комерційний кредит. Дебіторсько-кредиторська

заборгованість. Позабанківський споживчий кредит. Закономірності розвитку

кредиту. Роль кредиту в розширеному відтворенні. Особливості та роль

міжнародного кредиту.

Тема 12. Теоретичні засади процента.

Позичковий процент, його суть та роль. Норма процента. Фактори, що

впливають на рівень норми процента. Маржа. Особливий характер та форма

ціни грошей. Відсотки з постійної та перемінною базою нарахування. Види

процента. Зв'язок зміни процентної ставки з інфляцією. Вплив змін в попиті

та пропозиції грошей на рівень процентної ставки. Межі та наслідки зміни

процентної ставки. Процент як об'єкт державного регулювання.

Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку.

Фінансово-кредитні інститути, їх види і функції. Рівень розвитку

окремих складових парабанківської системи. Основні види діяльності на

грошовому ринку. Цінні папери як інструмент грошового ринку. Ломбарди.

Пенсійні фонди. Основні види страхування. Особливості діяльності

лізингових компаній. Інвестиційні компанії. Фінансові компанії. Роль

факторингових та форфейтингових компаній.

Тема 1). Теоретичні засади діяльності комерційних банків.

Класифікація комерційних банків. Комерційні банки, їх види, функції та

організаційна структура. Операції комерційних банків. Кредитні операції -

головна сфера діяльності комерційних банків. Додаткові послуги

комерційних банків. Створення комерційних банків. Структура комерційних

банків. Прибуток банку, його доходи та витрати. Власні кошти банку.

Операції по залученню вкладів. Поняття про вклад (депозит), його

характеристика. Види вкладів та їх характеристика. Джерела кредитних

ресурсів. Кредитні операції. Способи забезпечення позички. Носії

забезпечення кредитів. Способи погашення позичок. Овердрафт.

Нетрадиційні кредити. Інвестиційні операції. Інвестиційні цінні папери.

Ставка доходу по облігаціях. Банківські послуги.

Тема 15. Центральні банк в системі монетарного та банківського

управління.

Структура банківської системи. Незалежність центральних банків.

Функції та основні завдання центрального банку. Поняття грошово-кредитної

політики. Експансія. Рестрикція. Операції на відкритому ринку. Норма

обов’язкового резервування. Рефінансування. Операції репо. Облікова

ставка. Облік векселів. Валютна політика. Таргетування. Цілі грошово-

кредитної політики. Нормативи банківської діяльності. Лімітування.

Банківський нагляд. Функції Національного банку України. Структура

Національного банку України. Взаємозв’язок між банками першого та

другого рівнів.

Тема 16. Валютний ринок і валютні системи.

Сутність та значення валютних відносин. Валютні системи.

Конвертованість валют. Поняття "національна валютна система".

Конвертованість національної грошової одиниці. Часткова конвертованість

валюти. Зовнішня та внутрішня конвертованість валюти. Світова валютна

система та її складові елементи. Золотомонетний стандарт. Золотодевізний

стандарт. Валютні зони. Валютні блоки. Бреттон-Вудська валютна система.

Штучна валютна одиниця - СДР. Ямайська валютна система. Міжнародна

валютна система (регіональна) - "Європейська валютна система" (ЄВС) та її

елементи. Валютний курс. Золотий паритет. Класифікація форм валютних

курсів. Валютний кошик. Регулювання валютних курсів. Валютна

інтервенція. Валютний демпінг. Дисконтна політика. Девальвація та

ревальвація. Метод зваженої валютної корзини. Основні форми міжнародних

розрахунків. Класифікація міжнародних розрахунків. Валютні застереження.

Тема 17. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх

співробітництво з Україною.

Міждержавні угоди. Норми валютного законодавства держави.

Міжнародний кредит. Кредити міжнародних і регіональних організацій.

Міжнародний ринок позичкових капіталів. Баланси міжнародних розрахунків

Валютні обмеження. Форми валютних обмежень. Повна конвертованість

валюти. Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) та особливості його діяльності.

Світовий банк: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Співпраця України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

2. СУТНІСТЬ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота – це самостійне учбово-наукове дослідження, виконане

студентом на проміжному етапі навчання в академії. Вона показує рівень

знань та практичних навичок, які здобули студенти у результаті вивчення

дисципліни «Гроші та кредит».

Курсова робота повинна містити результати глибокого теоретичного

осмислення актуальної організаційно-управлінської та економічної

проблеми, а також проведений аналіз об’єкту дослідження.

Тематика курсових робіт відповідає завданням учбової дисципліни і

тісно пов'язана з практичними питаннями конкретної спеціальності.

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані

теоретичні знання по дисципліні, що вивчається, а викладачеві перевірити

якість цих знань.

Курсова робота як самостійне учбово-наукове дослідження може

виявити рівень загальнонаукової і спеціальної підготовки студента, його

здатність застосовувати отримані знання для вирішення конкретних проблем,

схильність до аналізу і самостійного узагальнення матеріалу по темі

дослідження.

Курсова робота є науковою розробкою конкретної теми в невеликому

об'ємі в процесі навчання фахівця. Будучи учбовим дослідженням, вона

винна за своїм змістом і формі прагнути до стандартів наукового тексту

(статті, книги).

Курсова робота не повинна бути власною інтерпретацією проблеми, що

нагадує шкільний твір на вільну тему або публіцистичну статтю, оскільки

курсова, робота завжди ґрунтується на науковій або учбово-науковій

проблемі і спирається на наукові джерела.

Курсова робота не може бути простою компіляцією і складатися з

фрагментів статей і книг. Вона повинна мати структуру, яка наповнена

науковим змістом: фактами, даними, що розкривають взаємозв’язок між

явищами, аргументами і так далі, містити щось нове: узагальнення вивченої

літератури, матеріалів емпіричних досліджень, в якому виявляється

авторське бачення проблеми і її рішення.

Курсова робота є студентським кваліфікаційним учбово-науковим

твором, присвяченим самостійній розробці вибраної проблеми. Вона володіє

всіма рисами наукового твору. У ній чітко сформульовані проблема і

дослідницькі питання, обґрунтована їх актуальність, викладений ступінь

вивченої проблеми, стан її дослідження.

Вона виконується на основі знайомства з теоретичними підходами до

проблеми, використання методологічних знань. У ній містяться наукові

виводи, що мають значення для подальших досліджень проблеми. Курсова

робота, таким чином, носить цілісний, однорідний і завершений характер.

Відповідно до Положення про організацію учбового процесу у вищих

учбових закладах України, курсова робота виконується з метою закріплення,

поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання, і

їх застосування до комплексного рішення конкретної професійної задачі.

Метою підготовки курсової роботи є поглиблення студентом

теоретичних і практичних знань з курсу «Гроші та кредит», вироблення умінь

застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; сприяння

розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері.

Основними завданнями курсової роботи є:

вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-

методологічних засад з обраного напрямку дослідження;

проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням

сучасного аналітичного інструментарію;

розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення

визначених проблем;

обґрунтування запропонованих рішень з використанням

ситуаційного аналізу.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ ЗМІСТОВНОЇ ЧАСТИНИ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Планування та підготовка до написання роботи

Раціонально організувати роботу над курсовою роботою, правильно

розподілити свій час, адекватно розробити вибрану тему допоможе

наступний алгоритм написання таких робіт:

- вибір теми;

- пошук і відбір літератури по темі, її вивчення;

- складання попереднього плану, узгодження його з керівником;

- написання розділів і підпунктів;

- формулювання виводів і рекомендацій, написання введення;

- оформлення списку використаних джерел і додатків.

- літературне і технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

- рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи.

Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору

теми, її осмислення і обґрунтування, з переліку тем, наведених у Додатку А,

студент вибирає ту, яка найбільш відповідає його інтересам.

Наступний етап починається з вивчення літератури по темі курсової

роботи. Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з

основними літературними джерелами по темі курсової роботи. З метою

повнішого їх пошуку необхідно використовувати різні джерела: каталоги і

картотеки кафедр і бібліотек вищого учбового закладу, а також провідних

наукових бібліотек, бібліографічні покажчики, списки літератури, виноски і

посилання в підручниках, монографіях, словниках і ін., покажчики змісту

річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги

бібліотек і тому подібне.

Під час пошуку літературних джерел необхідно з'ясувати стан вивченої

вибраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити

напрями і основні розділи свого дослідження.

Читаючи видання, необхідно уважно стежити за ходом авторської

думки, уміти відрізняти головні положення від доказів і ілюстративного

матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому

необхідно їх читати кілька разів, прагнучи виділити головну ідею і

аргументи. Чим ширше і різноманітніше буде круг джерел, якими студент

користувався, тим більше істотною буде теоретична та практична значущість

його дослідження.

Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення літературних

джерел. Підбір і вивчення літератури для виконання дипломної роботи є

одним з важливих етапів роботи студента.

- Пошук літературних джерел можна проводити різними методами.

Загальній порядок опрацювання літературних джерел можна визначити

такий:

- вивчення фондів бібліотеки вузу та інших бібліотек за тематичними та

каталогами;

- вивчення літератури, яка зібрана у фондах фахових навчальних кабінетів,

наукових лабораторій і кафедр вузу;

- ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців кафедри,

факультету, університету;

- робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки

вузу;

- користування послугами бібліотек з мережі Internet;

- інші джерела за порадою керівника.

Роботові з літературними джерелами необхідно розпочати з вивчення

державних документів, підручників, навчальних посібників, довідників, а

також монографій. Потім вивчаються статті у журналах.

Разом із вказаними літературними джерелами можуть бути використані

збірники наукових праць, збірники наукових статей і матеріали наукових

конференцій.

Готуючись до викладу тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно

прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита.

Проаналізований і систематизований матеріал висловлюється відповідно до

змісту у вигляді окремих розділів і підпунктів. Кожен розділ освітлює

самостійне питання, а підпункт (параграф) - окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому,

починаючи працювати над розділом, необхідно відзначити її головну ідею, а

також тези кожного підпункту. Тези необхідно підтверджувати фактами і

думками різних авторів, результатами анкетування і експерименту, аналізом

конкретного практичного досвіду.

На завершальному етапі передбачається написання студентом введення і

виводів до дипломної роботи, курсової роботи, оформлення списку

літератури і додатків, редагування тексту, його доопрацювання з

урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Правильна і логічна структура курсової роботи - запорука успіху

розкриття теми. Процес уточнення структури непростий і може тривати

впродовж всієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи слід

показати науковому керівникові, оскільки може трапитися так, що буде

необхідно переписувати текст роботи.

Найбільш важливими вимогами змістової частини курсової роботи

можна назвати такі:

1. Чітка характеристика предмету, об'єкту, мети, завдань, методів

дослідження, логічна побудова викладеного матеріалу.

2. Вивчення і аналіз монографічної і періодичної літератури з теми


3. Вивчення і характеристика історії досліджуваної проблеми її

практичного стану, а також передового досвіду.

4. Розкриття теми дослідження.

5. Узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних

рекомендацій.

3.2. Методи наукового дослідження

Метод наукового дослідження - це спосіб пізнання об'єктивної дійсності.

Спосіб є певною послідовністю дій, прийомів, операцій.

Залежно від змісту об'єктів, що вивчаються, розрізняють методи

природознавства і методи соціально-гуманітарного дослідження. Методи

дослідження класифікують по галузях науки: математичні, біологічні,

медичні, соціально-економічні, правові і так далі

Залежно від рівня пізнання виділяють методи емпіричного,

теоретичного і метатеоретичного рівнів.

До методів емпіричного рівня відносять спостереження, опис,

порівняння, рахунок, вимірювання, анкетний опит, співбесіду, тестування,

експеримент, моделювання і так далі

До методів теоретичного рівня зараховують аксіоматичний,

гіпотетичний (гіпотетико-дедуктивний), формалізацію, абстрагування,

загальнологічні методи (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, аналогію) і ін.

Методами метатеоретичного рівня є діалектичний, метафізичний,

герменевтика і ін. Деякі учені до цього рівня відносять метод системного

аналізу, а інші його включають в число загальнологічних методів.

Залежно від сфери застосування і ступеня спільності розрізняють

методи:

а) загальні (філософські), такі, що діють у всіх науках і на всіх етапах

пізнання;

б) загальнонаукові, які можуть застосовуватися в гуманітарних,

природних і технічних науках;

в) приватні - для споріднених наук;

г) спеціальні - для конкретної науки, області наукового пізнання.

Серед загальних (філософських) методів найбільш відомими є

діалектичний і метафізичний. Ці методи можуть бути пов'язані з різними

філософськими системами. Так, діалектичний метод у К. Маркса був

сполучений з матеріалізмом, а у Г.В.Ф. Гегеля - з ідеалізмом.

При вивченні предметів і явищ діалектика рекомендує виходити з

наступних принципів:

1. Розглядати об'єкти, що вивчаються, в світлі діалектичних законів:

а) єдності і боротьби протилежностей;

б) переходу кількісних змін в якісних;

в) заперечення заперечення.

2. Описувати, пояснювати і прогнозувати явища, що вивчаються, і

процеси, спираючись на філософські категорії: загального, особливого і

одиничного; зміст і форми; суть і явища; можливості і дійсності; необхідного

і випадкового; причини і наслідки.

3. Відноситися до об'єкту дослідження як до об'єктивної реальності.

4. Розглядати досліджувані предмети і явища: а) всесторонньо; б) у

загальному зв'язку і взаємозалежності; у) у безперервній зміні, розвитку; г)

конкретно-історично.

5. Перевіряти отримані знання з практики.

Всі загальнонаукові методи для аналізу доцільно розподілити на три

групи: загальнологічні, теоретичні і емпіричні.

Загальнологічними методами є аналіз, синтез, індукція, дедукція,

аналогія.

Аналіз - це розчленовування, розкладання об'єкту дослідження на

складові частини. Він лежить в основі аналітичного методу дослідження.

Різновидами аналізу є класифікація і періодизація.

Синтез - це з'єднання окремих сторін, частин об'єкту дослідження в

єдине ціле.

Індукція - це рух думки (пізнання) від фактів, окремих випадків до

загального положення. Індуктивні висновки «наводять» на думку, на

загальне.

Дедукція - це виведення одиничного, приватного з якого-небудь

загального положення; рух думки (пізнання) від загальних тверджень до

тверджень про окремі предмети або явища. За допомогою дедуктивних

висновків «виводять» певну думку з інших думок.

Аналогія - це спосіб отримання знань про предмети і явища на підставі

того, що вони мають схожість з іншими; міркування, в якому з схожості

об'єктів, що вивчаються, в деяких ознаках робиться висновок про їх схожість

і в інших ознаках.

До методів теоретичного рівня зараховують аксіоматичний,

гіпотетичний, формалізацію, абстрагування, узагальнення, сходження від

абстрактного до конкретного, історичний, метод системного аналізу.

Аксіоматичний метод - спосіб дослідження, який полягає в тому, що

деякі твердження (аксіоми, постулати) приймаються без доказів і потім по

певних логічних правилах з них виводиться решта знань.

Гіпотетичний метод - спосіб дослідження за допомогою наукової

гіпотези, тобто припущення про причину, яка викликає дане слідство, або

про існування деякого явища або предмету.

Формалізація - відображення явища або предмету в знаковій формі якої-

небудь штучної мови (наприклад, логіки, математики, хімії) і вивчення цього

явища або предмету шляхом операцій з відповідними знаками. Використання

штучної формалізованої мови в науковому дослідженні дозволяє усунути

такі недоліки природної мови, як багатозначність, неточність,

невизначеність. При формалізації замість міркувань про об'єкти дослідження

оперують із знаками (формулами). Шляхом операцій з формулами штучних

мов можна отримувати нові формули, доводити істинність якого-небудь

положення. Формалізація є основою для алгоритмізації і програмування, без

яких не може обійтися комп'ютеризація знання і процесу дослідження.

Абстрагування - уявне відвернення від деяких властивостей і відносин

предмету, що вивчається, і виділення властивостей, що цікавлять дослідника,

і відносин. Зазвичай при абстрагуванні другорядні властивості і зв'язки

досліджуваного об'єкту відділяються від істотних властивостей і зв'язків.

Види абстрагування: ототожнення, тобто виділення загальних

властивостей і відносин предметів, що вивчаються, встановлення тотожного

в них, абстрагування від відмінностей між ними, об'єднання предметів в

особливий клас; ізолювання, тобто виділення деяких властивостей і відносин,

які розглядаються як самостійні предмети дослідження.

Узагальнення - встановлення загальних властивостей і відносин

предметів і явищ; визначення загального поняття, в якому відбиті істотні,

основні ознаки предметів або явищ даного класу. Разом з тим узагальнення

може виражатися у виділенні не істотних, а будь-яких ознак предмету або

явища. Цей метод наукового дослідження спирається на філософські

категорії загального, особливого і одиничного.

Історичний метод полягає у виявленні історичних фактів і на цій основі

в такому уявному відтворенні історичного процесу, при якому розкривається

логіка його руху. Він припускає вивчення виникнення і розвитку об'єктів

дослідження в хронологічній послідовності.

Сходження від абстрактного до конкретного як метод наукового

пізнання полягає в тому, що дослідник спочатку знаходить головний зв'язок

предмету (явища), що вивчається, потім, простежуючи, як вона

видозмінюється в різних умовах, відкриває нові зв'язки і таким шляхом

відображає у всій облиште його суть.

Системний метод полягає в дослідженні системи (тобто певній

сукупності матеріальних або ідеальних об'єктів), зв'язків її компонентів і їх

зв'язків із зовнішнім середовищем. При цьому з'ясовується, що ці

взаємозв'язки і взаємодії приводять до виникнення нових властивостей

системи, які відсутні у складових її об'єктів.

До методів емпіричного рівня відносяться: спостереження, опис,

рахунок, вимірювання, порівняння, експеримент, моделювання.

Спостереження - це спосіб пізнання, заснований на безпосередньому

сприйнятті властивостей предметів і явищ за допомогою органів чуття. В

результаті спостереження дослідник отримує знання про зовнішні

властивості і відносини предметів і явищ.

Опис - це фіксація ознак досліджуваного об'єкту, які встановлюються,

наприклад, шляхом спостереження або вимірювання. Опис буває:

1) безпосереднім, коли дослідник безпосередньо сприймає і указує ознаки

об'єкту;

2) опосередкованим, коли дослідник відзначає ознаки об'єкту, які

сприймалися іншими особами.

Рахунок - це визначення кількісних співвідношень об'єктів дослідження

або параметрів, що характеризують їх властивості.

Вимірювання - це визначення чисельного значення деякої величини

шляхом порівняння її з еталоном. У криміналістиці вимірювання

застосовується для визначення: відстані між предметами; швидкості руху

транспортних засобів, людини або інших об'єктів; тривалість тих або інших

явищ і процесів; температури, розміру, ваги і тому подібне

Порівняння - це зіставлення ознак, властивих двом або декільком

об'єктам, встановлення відмінності між ними або знаходження в них

загального.

Експеримент - це штучне відтворення явища, процесу в заданих умовах,

в ході якого перевіряється гіпотеза, що висувається.

Моделювання - це отримання знань про об'єкт дослідження за

допомогою його замінників - аналога, моделі. Під моделлю

понимаетсямысленно аналог об'єкту, що представляється або матеріально

існуючий. На підставі схожості моделі і модельованого об'єкту виводи про

неї аналогічно переносяться на цей об'єкт.

У теорії моделювання розрізняють:

1) ідеальні (уявні, символічні) моделі, наприклад, у вигляді малюнків,

записів, знаків, математичної інтерпретації;

2) матеріальні (натурні, речові) моделі, наприклад, макети, муляжі,

предмети-аналоги для дослідів при експертизах, реконструкція зовнішнього

вигляду людини по методу М.М. Герасимова.

Метод моделювання застосовується ученим-юристом у тому випадку,

коли він в результаті дослідження пропонує включити в закон нову норму

має рацію або змінити зміст такою, що вже існує. Будь-яка норма має рацію,

регулююча поведінку людей, є формально-певна його модель, закріплена в

офіційному акті.

Моделювання допомагає при пошуку найбільш ефективних схем

організації державного апарату, адміністративно-територіального устрою і

ін.

Крім загальнонаукових методів застосовуються приватні методи

дослідження. Вони називаються приватними тому, що використовуються в

споріднених науках, володіють специфічними особливостями, залежними від

об'єкту і умов пізнання.

Спеціальні методи дослідження використовуються тільки у одній галузі

наукового знання або їх застосування обмежується декількома вузькими

Зібраний емпіричний матеріал потрібно узагальнити і проаналізувати.

Для цього застосовуються різні методи зведення, угрупування і

статистичного аналізу.

Статистичне зведення полягає в тому, що містяться в анкетах, картках і

інших матеріалах зведення систематизувалися, зводяться в статистичних

сукупності і позначаються узагальнюючими показниками (абсолютними

числами, відсотками і т. д.).

Угрупування полягає в розчленовуванні статистичних показників на

якісно однорідні групи по істотних ознаках, наприклад, по вікових

інтервалах, соціальному положенні правопорушників, тяжкості досконалих

ними злочинів.

Для вимірювання статистичних зв'язків між ознаками явища, що

вивчається, застосовується кореляційний аналіз. Кореляційним зв'язком

називається така форма причинного зв'язку, при якому причина породжує

слідство не однозначно, а лише з певною часткою ймовірності . Кількісна

міра зв'язку називається коефіцієнтом кореляції.

3.3. Рекомендації щодо змісту та написання окремих структурних

частин

Курсова робота, як вид звіту про проведене науково дослідження

повинна мати певну логіку побудови, послідовність та завершеність.

Загальний обсяг курсової роботи має бути близько 40-50 сторінок

друкованого тексту, не враховуючи список джерел інформації і додатки.

Мова курсової роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без

орфографічних і синтаксичних помилок.

Курсова робота повинна мати наступну структуру:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

основна частина курсової роботи:

- перший (теоретичний) розділ;

- другий (аналітичний) розділ.

висновки;

перелік посилань;

додатки.

Титульний аркуш виготовляється друкарським способом і

оформляється за встановленим зразком (додаток Б).

Зміст курсової роботи повинен займати 1 сторінку. Він містить

найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів,

підрозділів та пунктів, висновків, списку посилань, додатків. Зміст роботи

має відображати суть проблеми, її складність, логіку дослідження та має бути

оформленим у вигляді розгорнутого плану.

До формулювання заголовків глав і підпунктів курсової роботи

висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична

різноманітність в побудові пропозицій з переважанням простих; послідовне і

точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Назви розділів і

підрозділів повинні бути зрозумілими, літературно грамотними, тісно

пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (2-3 сторінки), який починається з нової сторінки, має бути

викладено:

обґрунтування необхідності проведення дослідження та актуальність

обраної теми;

мета роботи та завдання, які необхідно вирішити для її досягнення;

об’єкт і предмет дослідження;

методи дослідження означеної в роботі проблеми;

огляд основних літературних джерел з визначеної теми.

У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми

дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розробка даної

проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження.

Актуальність наукового дослідження - це його соціальна значущість, що

складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду,

вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання

теорії у конкретних умовах діяльності.

Під актуальністю дослідження розуміється ступінь його важливості в

даний момент для вирішення даної проблеми, завдання або питання.

Важливість дослідження, що робиться, полягає в обґрунтуванні позитивного

ефекту, який може бути досягнутий в результаті рішення висунутої наукової

або практичної задачі. Актуальність теми перевіряється в процесі вивчення

вирішень директивних органів, науково-координаційних рад, статей

постановочного характеру і тому подібне

При обґрунтуванні актуальності вибраної теми не можна виходити з

політичної ситуації в країні або мирі. Справжня наука не терпить

кон'юнктурних підходів. Політизування при оцінці актуальності в

недавньому минулому приводило часом до звуження спектру напрямів

наукових досліджень, виключенню з нього тих напрямів, які не

користувалися по яких-небудь причинах підтримкою правлячої партії, що

приводило до необ'єктивності наукових розробок.

Поняття “актуальність” вміщує корисність і доцільність розгляду чи

розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність роботи, важливо зазначити

зацікавленість багатьох науковців в обраній темі, наявність в ній

недосліджених моментів, існування невивченості певних аспектів проблеми

чи різноманітності поглядів на неї. Актуальність дослідження може

зумовлюватись також поширеністю певного явища, його типовістю і

важливістю для банківської діяльності. Актуальність теми визначає її

значення як для конкретного суб’єкта господарювання (банківської

установи), так і для економіки в цілому.

Мета курсової роботи – це кінцевий результат, який планується

отримати за допомогою наукового дослідження. Вона має формулюватись

максимально лаконічно, але змістовно.

При написанні вступу студент повинний чітко усвідомити мету

дослідження. У багатьох студентських дослідженнях мета наукового

дослідження має абстрактний характер.

У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання -

це частина мети і вони не можуть бути ширшими за саму мету.

Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему

дослідження (наприклад, виявлення сутності явищ, процесів, подальше

вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування,

критеріїв ефективності, принципів та результатів застосування, тощо);

всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її

типового стану, вад і труднощів їх причин, типових особливостей

передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані,

які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях,

підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі

спеціального дослідження);

обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної

проблеми;

розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання

результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ

(організацій).

Завдання курсової роботи, як правило, визначаються в структурі змісту

та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети.

Сформульовані завдання курсової роботи можуть бути подані з нумерацією і

без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Обов'язковім елементом вступу є формулювання об'єкта і предмету


У методології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і

“предмет” дослідження. Під об'єктом дослідження треба розуміти стан,

процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються

певною системою зрозуміти. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що

породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Поняття "предмет" вужче, ніж поняття "об'єкт". Предмет дослідження-

це не просто один бік, частина об'єкту, а така його частина, через яку можна

зрозуміти сутність об'єкту, дослідження цієї частини збагачує розуміння

характеристики об'єкта в цілому. Предмет дослідження міститься в межах

об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу

співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та

його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього треба спрямувати

основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи.

Наприклад, об’єкт дослідження – це депозитні джерела ресурсів банку,

предмет – механізм залучення коштів фізичних осіб.

При з'ясуванні об'єкту, предмету і мети дослідження необхідно

враховувати, що між ними і темою курсової або дипломної роботи існують

системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відносин

різних аспектів теорії і практики науки, яка служить джерелом необхідної

інформації. Предмет дослідження - це тільки ті істотні зв'язки, які підлягають

безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, такими, що

визначають для конкретного дослідження.

Визначаючи об'єкт, слід знайти відповідь на питання: що

розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект вивчення, дає уявлення

про зміст об'єкту дослідження, про те, які нові відносини, властивості,

аспекти і функції об'єкту розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає

те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове

пояснення.

Також у вступі необхідно вказати ті методи наукового дослідження, які

були використані при написанні курсової роботи.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми

дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15

джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної

й практичної новизни, значущості, переваг та вад розглядуваних робіт, які

доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку

проблеми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що

розкривають тему частково. У огляді не слід наводити повний

бібліографічний опис публікацій, що аналізується, достатньо назвати автора

й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного

запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким

висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів тими.

В основній частині курсової роботи слід викласти необхідні відомості

про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними та достатніми для

розкриття сутності даної роботи, висновки і рекомендації з проведеного

дослідження. Основна частина має містити два розділи.

Перший (теоретичний) розділ (20 сторінок) структурно складається з 2-

3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з

обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі

власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують

розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. Все це

дозволить визначити і окреслити коло проблемних питань, пов’язаних з

предметом дослідження, та сформулювати власну точку зору.

Перший розділ курсової роботи певною мірою має реферативний

характер, тому слід звернути увагу на необхідність посилання на використані

джерела інформації.

В кінці розділу (стосується всіх розділів роботи) необхідно

формулювати невеликі за обсягом (до 2 стор.) висновки.

Виконання цього розділу є найвідповідальнішим, оскільки в ньому

визначається рівень вирішення проблеми, яка досліджується, на сучасному

етапі та на перспективу.

У другому (аналітичному, прикладному) розділі (20 сторінок) студент

повинен провести детальний аналіз фактичного стану досліджуваної

проблеми, проаналізувати зарубіжний досвід вирішення проблеми

дослідження, а також запропонувати можливі шляхи вдосконалення.

У цьому розділі слід виділити 3-5 відносно самостійних підрозділів, що

містять аналіз і оцінку конкретних напрямків діяльності об’єкта дослідження,

а також конкретні пропозиції.

Розділ “ВИСНОВКИ” є завершальною частиною курсової роботи.

Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються як

окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб

результати відповідали поставленим завданням.

Вони містять стислий огляд актуальності теми, зроблених оцінок та

узагальнень під час аналізу проблеми, пропозицій автора. Ознайомлення з

текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь

досягнення автором курсової роботи поставленої мети і завдань. Обсяг

висновків – 2-3 сторінки. У висновках необхідно зазначити не тільки

позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення тими, але й хиби та

проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід

повторювати зміст вступу, основної частини і висновків, зроблених у

підрозділах.

На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти конкретні

рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші

напрями вирішення проблеми, містять пропозиції щодо ефективного

використання результатів дослідження.

У висновках необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і

завданнями, поставленими у вступі, поєднати в єдине ціле проміжні

висновки, оцінити успішність власної роботи. Доцільно побудувати текст

висновків як перелік, розбивши його на пункти, кожний з яких міститиме

один конкретний висновок. Якщо робота поряд з теоретичними має і

практичні результати, це також потрібно висвітлити у висновках.

Список посилань подається відповідно до чинних бібліографічних

стандартів. Список відображає обсяг використаних джерел і ступінь вивченої

досліджуваної теми, є візитною карткою автора роботи, його професійним

обличчям, свідчить про рівень оволодіння навиками роботи з науковою

літературою. Список повинен містити бібліографічний опис джерел,

використаних студентом під час роботи над темою.

Джерела варто розміщувати однотипно, одним із таких способів:

у порядку появи посилань у тексті роботи;

в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

У додатки до курсової роботи варто включати:

ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;

проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна

включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична

звітність, копії програм робіт, інструкції, методики, опис розроблених

комп’ютерних програм, допоміжні математичні докази, фотографії та ін.).

4. ВИМОГИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Стиль курсової роботи - це стиль безособового монологу, позбавленого

емоційного і суб'єктивного пофарбування. Важливо знати, що неприпустимо

використовувати в тексті особисті і присвійні займенники першої особи в

будь-яких відмінках (я, ми, мені, мій, наш і т.д.). У офіційних документах,

звітах і роботах така заборона відповідає вимогам, запропонованим до них.

Для того щоб урізноманітнити текст, конструкції із займенником "ми"

можуть замінятися невизначено-особистими пропозиціями, наприклад, "до

проблеми оптимізації підходять з різних точок зору". Так, наприклад, замість

”я вважаю” краще написати “можна припустити“, “є підстави вважати” або

“можна вважати”; замість “я провів аналіз“ бажано писати “був проведений

аналіз“, замість “наші розрахунки показали” - “проведені розрахунки

показали”. Використовуються також конструкції типу "автор думає, що...",

"розроблений новий підхід до проблеми." і т.п.

Науковій текст вимагає також і ясності викладу. Нерідко в тих випадках,

коли сам автор не цілком чітко розуміє, що він хоче сказати, він формулює

своє думання навмисне неясно. Наприклад, створюють неясність слова з

невизначеним значенням, обороти типу "відомим чином", "деяким

способом", "у належному напрямку" і т.д. Досить часто такі обороти

відбивають елементарне незнання автора тихий моментів, що він позначає

цими вираженнями.

У курсових роботах необхідно прагнути дотримуватися прийнятої

термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується

вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "я спостерігав", "я

вважаю", "мені здається", "на мою думку". Слід уникати в тексті частих

повторень слів або словосполучень.

При згадці в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як

правило, ставляться перед прізвищем (В.М. Петров, а не Петров В.М., як це

прийнято в списках літератури).

Типові помилки при написанні та оформленні курсової роботи:

1. Зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи, або не розкриває

тему повністю чи її основної частини.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну

ситуацію, стан об'єкта.

3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована

абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмету дослідження.

4. Не виявлено самостійності.

5. Немає глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і

нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з

тими дослідження.

6. Аналітичній огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з тими роботи

має форму анотованого списку і не відбиває рівень дослідження проблеми.

7. Кінцевій результат не відповідає меті дослідження, висновки не

відповідають поставленим завданням.

8. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких

запозичено матеріал.

9. Бібліографічній опис джерел у списку використаної літератури

наведене довільно, без дотримання вимог державного стандарту.

10. Обсяг та оформлення роботи не відповідає вимогам, вона виконана

неохайно, з помилками (орфографічними, стилістичними худе).

Згідно графіку виконання курсової роботи (див. Додаток В) курсова

робота з дисципліни «Гроші та кредит», виконана студентом, повинна бути

подана для перевірки викладачем на кафедру за 10 днів до захисту.

Викладач протягом п’яти днів перевіряє курсові роботи. Результатом

перевірки курсової роботи може бути:

направлення на доопрацювання (робота містить окремі недоліки в

оформленні, невірно вирішені тести та/або задачу);

направлення на переробку (робота виконана без дотримання або зі

значними порушеннями вимог оформлення; студентом обрано невірний

варіант роботи для виконання; робота є плагіатом з інших робіт та/або

одного - двох літературних джерел);

зарахування (робота не містить недоліків в оформленні, практична

частина виконана вірно).

Курсова робота виконується машинописним способом з використанням

ЕОМ. Виконання роботи рукописним способом не допускається. Загальні

вимоги щодо оформлення роботи містяться у ДСТУ 3008-95 "Документація.

Звіти у сфері науки і техніки".

Особливості оформлення курсової роботи з дисципліни «Гроші та

кредит» з використанням комп’ютерної техніки є наступними:

титульна сторінка оформлюється згідно зразка, наведеного у Додатку Б;

в змісті присутні посилання на всі частини курсової роботи з вказанням

сторінок їх розташування;

кожна нова структурна частина роботи (окремий розділ) починається з

нового аркуша;

основна частина виконується одним шрифтом (Times New Roman 14 пт)

в таблицях дозволяється зменшення шрифту до 11 пт і використання

одинарного міжрядкового інтервалу;

список посилань містить не менше 40 різних літературних джерел,

посилання на які присутні в тексті роботи;

громіздкі таблиці і рисунки наводяться в додатках після списку

використаних джерел.

на останній сторінці розв’язання практичних завдань проставляється дата

та підпис виконавця.

У роботі необхідно дотримуватися однотипності позначень, умовних

скорочень, символів і термінів. При частому звертанні до тих самим понять

можна припустити використання синонімів із метою зниження монотонності

викладу. Застосування однакових термінів і позначень для різних понять і

величин не допускається. Подвійне нагадування понять в одній фразі також

небажано.

Критеріями оцінки курсової роботи у відгуку наукового керівника є:

актуальність, логіка розкриття і ступінь розробленості теми

використання першоджерел: класичних робіт, іноземної літератури,

матеріалів емпіричних досліджень по цій темі.

методологічна письменність;

самостійність і творчий підхід;

адекватність вживаних в дослідженні методів;

коректність застосування математичних методів обробки і висновків

дослідження;

володіння термінологією і стилем наукового викладу;

правильність і акуратність оформлення.

Загальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання та

захист курсової роботи, становить 20. Розподіл балів за окремими критеріями

оцінювання наведений у Додатку Г.

В індивідуальний навчальний план студента за результатами захисту

курсової роботи проставляється кількість балів за трьома шкалами:

Таблиця 2 - Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну

та шкалу за системою ECTS

Оцінка за системою

ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що

використовується в УАБС

Оцінка за національною

шкалою

А 90 – 100 5 (відмінно)

В 80 – 89 4 (добре)

С 70 – 79

D 60 – 69 3 (задовільно)

Е 50 – 59

FX 25 – 49 2 (незадовільно) з можливістю

повторного складання

F 0 – 24 2 (незадовільно) з обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Алєксєєв, І. В. Гроші та кредит [Текст] : навчальний посібник / І. В.

Алєксєєв, М. К. Колєснік – К. : Знання, 2009. – 253 с. – ISBN 978-966-

346-595-1.

2. Александрова, М. М. Гроші. Фінанси. Кредит. [Текст] : навчальний

посібник / М. М. Александрова, .О. Маслак ; під ред. Г. Г. Кирейцев – 2-е

вид., перероб. і доп. К. : ЦУЛ, 2002. – 336 с. –ISBN 966-7938-69-7.

3. Гальчинський, А. С. Теорія грошей [Текст] : навчально-методичний

посібник. / А. С. Гальчинський – К. : «Основи», 1996. – 413 с. – ISBN

966-500-020-9.

4. Гроші та кредит [Текст] : підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз та ін.;

за заг. ред. М. І. Савлука. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2006. –

744 с. – ISBN 966-574-896-3.

5. Гроші та кредит [Текст]: навчальний посібник / Ільіна С. Б., Шило В. П.

та ін., – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 368 с. – ISBN 978-966-370-072-4.

6. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях [Текст] : навч. посіб. /

Мін-во освіти і науки України, Тернопільська академія н/г; ред. Б. Л.

Луців – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 219 с. – ISBN 966-7952-32-0.

7. Деньги, кредит, банки [Текст]: учебник / под. ред. проф. О.И.

Лаврушина. – 8 – е изд. перераб. и доп.- М.: КНОРУС, 2009. – 560 с. –

ISBN 978-5-390-00010-6.

8. Деньги. Кредит. Банки [ Текст] : ученик для вузов / ред. Е.Ф. Жуков- 2-

е изд. перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА,2003 – 600 с. – ISBN 5-238-

00474-5

9. Долан, Э. Дж. Деньги , банковское дело и денежно-кредитная политика

[Текст]: пер с англ. Лукашевича и др. – Л. : ПФК «Профико» и

Москомбанк при участии ЛО СП «Автокомп», 1991, – 448 с. – ISBN 5-

87685-007-1.

10. Жданов, В. І. Регулювання монетарних показників: сучасна теорія і

практика [Текст]: монографія / В. І. Жданов – К. : КНЕУ, 2006. – 264 с. –

ISBN 966-574-889-0.

11. Івасів, Б. С. Гроші та кредит [Текст] : підручник / Б. С. Івасів. – вид. 3-

тє, змін. й доп. – Тернопіль : Карт-бланш, К. : Кондор, 2008. – 528 с. –

ISBN 966-7952-37-1.

12. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і

фінансових ринків [Текст] / пер. з англ. С. Панчишин – К. : Основи, 1998

– 963 с. – ISBN – 966-300-1964.

13. Михайловська, І. М. Гроші та кредит [Текст] : навчальний посібник. / І.

М. Михайловська, К. Л. Ларіонова – Львів: Новий світ – 2000, 2007. –

432 с. – ISBN 966-7827-99-2.

14. Семко, Т. В. Гроші та кредит у схемах і таблицях [Текст]: навч. посіб. /

Т. В. Семко, М.В. Руденко – К. : Центр навчальної літератури, 2006. –

158 с. – ISBN 966-364-214-9.

15. Хоггарт, Г. Введение в денежно-кредитную политику [Текст] / Г.

Хоггарт ; Центр по изучению деятельности центральних банков, Банк

Англии. – Лондон : Bank of England, 1966. – 27 с. – ISBN 1-85730-019.

16. Щетинін, А. І. Гроші та кредит [Текст] : підручник / А. І. Щетинін. –

вид. 2-е, перероб. та доп. – К. : Центр навчальної літератури. 2006. – 432

с. – ISBN 966-364-157-6.

Додаткова

1. Адамик, Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика [Текст] :

навч. посіб. / Б. П. Адамик – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 c. –

ISBN 966-7959-06-1.

2. Аналіз банківської діяльності [Текст] : підручник / А. М. Герасимович та

http://www.lib.academy.sumy.ua/BiblList.Asp?WhatAction=RefList&Pos=1&ResCount=10&SearchStr=%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%BA%20%D0%91.%D0%9F.&RefType=AvtList&RefValue=5793&BaseType=BookList

ін., за ред. А. М. Герасимовича. – Вид. 2- ге, без змін. – К. : КНЕУ, 2006.

– 600 с. – ISBN 966-574-567-0.

3. Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст]: навч. посіб. / Ю. М.

Бездітко, та ін. – Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2004. – 272 с. – ISBN 966-7914-

92-5.

4. Васюренко, О. В. Банківські операції [Текст] : навч. посіб. / О. В.

Васюренко. – 8- е вид. випр. і доп. – К. Т-во «Знання»; КОО, 2008. – 318

с. – ISBN 978-966-346-319-3.

5. Вигман, С. Л. Финанси , деньги, кредит в вопросах и ответах [Текст] :

учеб. пособие / С. Л. Вигман – М. : ТК Велби. Изд-во Проспект, 2004. –

256 с. –ISBN 5-98032-581-6.

6. Гальчинський, А. С. Основи економічної теорії [Текст] : підручник / А.

С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін – К. : «Вища школа», 1995.

– 471 с. – ISBN 5-11-0044551-8.

7. Гончар, М. С. Фондовий ринок і економічний ріст [ Текст] : монографія /

М. С. Гончар. – К. : Обереги, 2001. – 826 с. – ISBN 966-513-230-0.

8. Гольцберг, М. А. Кредитование [Текст] / М. А. Гольцберг, Л. М. Хасан-

Бек : пер. с англ. – К. : Торгово-издательское бюро BHV, 1994. – 379 с. –

ISBN 7517-1015-6.

9. Дзюблюк. О. В. Валютна політика [Текст] : підручник / О. В. Дзюблюк. –

К. : Знання, 2007. – 422 с. ISBN – 966-346-289-2.

10. Дзюблюк, Б. С. Основи економічної теорії [Текст] : навч. посіб. / С. Д.

Дзюблюк та ін. – 2-е вид. перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 491 с. –

ISBN 978-966-346-382-7.

11. Єпіфанов, А. О. Операції комерційних банків [Текст] : навчальний

посібник / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. – Суми: ВТД

«Університетська книга», 2007. – 523 с. – ISBN 978-966-680-313-2.

12. Журавка, Ф. О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін

економіки України [Текст] : монографія / Ф. О. Журавка– Суми : Ділові

перспективи; ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 334 с. – ISBN 978-966-2965-

05-06.

13. Енциклопедія банківської справи України [Текст ] / редкол. : В.С.

Стельмах та ін. К. : Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с. – ISBN 966-7615-21-9.

14. Коваленко, В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст]

: навч. посіб. для сам. вивч. дисц. / В. В. Коваленко – Суми :

Університетська книга, 2009. – 224 с. – ISBN 978-966-680-451-1.

15. Лагутін, В. Д. Кредитування: теорія і практика [Текст] : навч. посіб. /

В.Д. Лагутін – К. :Знання : КОО, 2000. – 215 с. – ISBN 966-620-011-2.

16. Макаренко, М. І. Стратегія інфляційного таргетування в системі

грошово-кредитної політики держави [Текст]: монографія / М. І.

Макаренко та ін. – Суми – «ДВНЗ УАБС НБУ», 2008. – 108 с. – ISBN

978-966-8958-24-3.

17. Міжнародні організації [Текст]: навчальний посібник / за редакцією Ю.

Г. Козака, В. В. Ковалевського. – К. : ЦУЛ, 2003. – 288 с. – ISBN 966-

8253-15-9/

18. Міжнародні фінанси [Текст] : теоретично-практичний посібник / Мін-во

освіти України – К. : Кондор, 2008. – 310 с. – ISBN 978-966-351-061-3.

19. Міщенко, В. І. Центральні банки : організаційно-правові засади [Текст] /

В. І. Міщенко, В. Л. Кротюк. – К. : Знання, 2004. – 372 с. – ISBN 966-620-

202-6.

20. Панчишин, С. М. Макроекономіка [Текст] : навч. посіб. / С. М.

Панчишин – К. : Ліибідь. – 2001. – 616 с. – ISBN 966-06-0206-5.

21. Про банки і банківську діяльність [Електронний ресурс] : закон України

від 7.12.2000 р. № 2121-III. – Режим доступу : http:// www.

zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi .

22. Про Національний банк України [Електронний ресурс ]: закон України

від 20.05.1999 р. №679 – XIV – Режим доступу : http //zakon.rada.gov.ua.

23. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні [ Електронний

ресурс]: закон України від 05. 04. 2001 р. – Режим доступу :

http//zakon.rada.gov.ua.

24. Руденко, Л. В. Міжнародно - кредитно розрахункові і валютні операції

[Текст ] : підручник – К. : ЦУЛ, 2007. – 632 с. – ISBN 978-966-364-5377.

25. Cало, І. В. Фінансовий менеджмент банку [Текст]: навчальний посібник /

І.В.Сало, О. А. Криклій – Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. –

314 с. – ISBN 978-966-680-312-5.

26. Стельмах В. С. Макро – і мікроекономічні складові розвитку [Текст] :

монографія / В. С. Стельмах та інші – Суми : ВТД «Університетська

книга», 2006. – 505 с. – ISBN 966-680-304-6.

27. Шелудько, В. М. Фінансовий ринок [Текст ] : навчальний посібник / В.

М. Шелудько та. ін. – К. : Знання-Прес, 2002. – 536 с. – ISBN 966-7767-

29-9.

28. Ющенко, В. А. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні [ Текст] /

В. А. Ющенко, В. І. Лисицький. – К. : «Скарби», 1998. – 288 с. – ISBN

966-7767-29-9.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Рекомендована тематика курсових робіт

1. Роль золота в економіці країн.

2. Ревальвація та девальвація як способи змінення грошової системи.

3. Оптимізація грошової емісії.

4. Інфляційне таргетування як метод боротьби з інфляцією.

5. Визначення сутності електронних грошей та їх функціонування.

6. Організація платіжного обороту.

7. Система безготівкових розрахунків: сутність, принципи організації.

8. Платіжна криза: поняття, сутність та способи подолання.

9. Комерційний кредит та його сучасні модифікації.

10. Ринок позичкових капіталів: поняття, структура та його місце в економіці

країни.

11. Становлення та розвиток кредитної системи України.

12. Сутність та роль банків в економіці.

13. Системи гарантування вкладів фізичних осіб.

14. Інтеграція банківського та промислового капіталів.

15. Проблеми незалежності центральних банків.

16. Шляхи стабілізації та п ідвищення надійності банківської системи

України.

17. Особливості та проблеми грошово-кредитної політики в сучасних умовах.

18. Проведення політики обов’язкового резервування в сучасних умовах.

19. Механізм та види рефінансування банків центральними банками держав.

20. Механізм процентної політики НБУ.

21. Україна та кредитна політика МВФ та МБРР.

22. Роль та значення золотовалютних резервів в системі державного

регулювання.

23. Позичковий процент та його економічне значення.

24. Небанківські кредитні організації та їх роль в кредитній системі країни.

25. Попит та пропозиція грошей як об’єкти грошово-кредитного регулювання.

26. Становлення та роль регіональних валютних союзів.

27. Місце та значення валютної політики центрального банку в системі

державного регулювання.

28. Міжнародний кредит та його роль в економіці.

29. Використання грошових агрегатів в регулювання грошового обігу.

30. Сучасні теорії інфляції та антиінфляційне регулювання.

31. Необхідність, методи та моделі проведення грошових реформ.

32. Сучасний монетаризм та його вплив на грошово-кредитну політику.

33. Іпотечний кредит та перспективи його розвитку.

34. Необхідність та методи стабілізації валютного курсу.

35. Механізм грошового таргетування.

36. Механізм зміни (регулювання) грошової маси в обороті.

37. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі

грошових коштів.

38. Сутність та функції сучасних грошей.

39. Грошовий ринок та взаємозв’язок його окремих сегментів.

40. Державний кредит та його розвиток в Україні.

ДОДАТОК Б

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

на тему: «Роль золота в економіці країн»

Виконав: студент групи БС-53

№ІПС

Білозьоров Ігор Олегович

Перевірив: к.е.н., ст. викл.

Черкашина К. Ф.

Суми - 2010

ДОДАТОК В

Таблиця В.1. – Графік виконання курсової роботи з дисципліни «Гроші та кредит» студентами денної форми навчання Термін

(навч.

тиждень)

Вид роботи студента Основні вимоги Форма контролю Результат

1 Обрання та затвердження теми

курсової роботи

- своєчасність подання;

- правильність оформлення (відповідність

вимогам ДСТУ та даних рекомендацій)

Письмова заява студента про

затвердження теми

Наявність підпису

викладача

2-5 Написання реферативного

огляду джерел



вимогам ДСТУ та даних рекомендацій);

- наявність не менше 25 найменувань

Надання реферативного

огляду джерел викладачу (ел.

форма)

Позитивний відгук

викладача

6-9 Написання першого розділу



- смислове наповнення;



Подання розділу на перевірку

викладачу


викладача

10-13 Написання другого розділу






Подання розділу на перевірку

викладачу


викладача

14 Оформлення курсової роботи,

написання вступу, висновків,

оформлення додатків





Подання курсової роботи на

перевірку викладачу

15-16 Підготовка до захисту

курсової роботи, написання

доповіді

- тривалість доповіді (не більше 5-7 хв.);

- структура доповіді

17 Захист курсової роботи - наявність підготовленої доповіді;

- дотримання регламенту;

- якість відповідей на запитання та

зауваження

Прилюдний захист Письмовий відгук

викладача,

виставлення балів у

інд. план роб. студ.

ДОДАТОК Г

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ЗА КРИТЕРІЯМИ ОЦІНЮВАННЯ

Таблиця Г.1. – Розподіл балів за виконання курсової роботи студентами денної форми навчання за критеріями

оцінювання №

з/п

Вид роботи Критерії оцінювання

Діапазон. Шкала балів

Виконання курсової роботи за розділами

1. Затвердження теми та плану

згідно графіку

0-5 5 - повне дотримання графіку написання курсової роботи на визначеному етапі;

3 - недотримання графіку написання роботи на окремому етапі (затримка на 1 день);

1 - недотримання графіку написання роботи на окремому етапі (затримка більше 1 дня);

0 - невиконання визначеного етапу написання роботи

2. Реферативний огляд за

обраною темою:

0-10

- дотримання графіку; 0-5 5 - повне дотримання графіку написання курсової роботи на визначеному етапі;

3 - недотримання графіку написання роботи на визначеному етапі (затримка на 1 день);

1 - недотримання графіку написання роботи на визначеному етапі (затримка більше 1 дня);


- оформлення огляду 0-5 5 – огляд виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,

зауваження відсутні

4 - огляд виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,

є незначні (одне) зауваження

3 - огляд виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,

є значні (більше 1) зауваження

2 - вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях, не дотримано


3. Написання 1 розділу: 0-15





- розкриття теми


0-5 5 - тема розкрита логічно і послідовно, матеріал повністю розкрито, зауваження відсутні;

4 - тема розкрита логічно і послідовно, матеріал повністю розкрито, є незначні (одне) зауваження ;

3 - тема розкрита логічно і послідовно, матеріал повністю розкрито, є значні (більше 1) зауваження;

2 - тема розкрита недостатньо, є значні (більше 1) зауваження, в т.р. щодо логіки та послідовності

викладу теми;


- оформлення розділу 0-5 5 – розділ виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,


4 - розділ виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,



















- оформлення розділу 0-5 5 – розділ виконано з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,








5. Виконана курсова робота 0-15













- оформлення роботи 0-5 5 – робота виконана з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,


4 - робота виконана з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,


3 - робота виконана з дотримання усіх вимог, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях,




Разом 0-60

Захист роботи

6. Своєчасність захисту 0-5 5 - повне дотримання графіку написання курсової роботи на визначеному етапі;



0- невиконання визначеного етапу написання роботи

7. Якість підготовки доповіді 0-10 Структура доповіді, обсяг, наявність наочних матеріалів

8. Виступ 0-10 Дотримання регламенту, подання матеріалу, володіння темою, ораторські здібності

9. Відповіді на запитання та

зауваження

0-15

Разом 0-40

Таблиця Г.2. – Розподіл балів за виконання курсової роботи студентами заочної форми навчання за критеріями

оцінювання

№

з/п

Вид роботи Шкала

Виконання курсової роботи за розділами

1. Дотримання графіку (затвердження теми та плану, подання роботи на перевірку) 0-10


- розкриття теми дослідження; 0-10

- оформлення розділу 0-10



- оформлення розділу 0-10

4. Виконана курсова робота 0-10


- оформлення роботи 0-5

Разом 0-60

Захист роботи

5. Виступ 0-10

6. Відповіді на запитання та зауваження 0-30

Разом 0-40

ГРОШІ ТА КРЕДИТ -...

Documents