Š ˛ ‹˘ Œ˚Žˆ˜ˆ Š˛ ˘˝ ˝ ˙˘˝ ‘ ˘ˆ˜ˆ ˙Ž˚Œ˚ ˜ˆ ˚˘˚Œ‰ ’»agzq_ggyf...

$: Š ˛ ‹˘ Œ˚Žˆ˜ˆ Š˛ ˘˝ ˝ ˙˘˝ ‘ ˘ˆ˜ˆ ˙Ž˚Œ˚ ˜ˆ ˚˘˚Œ‰ ’»agZq_ggyf i_j h^bqgh kl ljm^hf kldhkl LH IJ aZ dh`g bf \b^ hf h[eZ^gZggy 2o d evd klv \bagZqZ}lvky$
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯрозрахункової роботи

З ДИСЦИПЛІНИ

для студентів усіх форм навчання тастудентів-іноземців за спеціальністю

141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»,спеціалізація «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії»

укладач Головко В.М.

ПРОЕКТ «ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТАСТИМУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ

В АГРО-ХАРЧОВИХ ТА ІНШИХ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХПІДПРИЄМСТВАХ (МСП) УКРАЇНИ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

«ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ РЕЖИМИ УСТАНОВОК З ВІДНОВЛЮВАНИМИ

ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯрозрахункової роботиЗ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ РЕЖИМИ УСТАНОВОК З ВІДНОВЛЮВАНИМИ

ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ»

для студентів усіх форм навчаннята студентів-іноземців за спеціальністю

141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

спеціалізація «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії»

Київ 2017

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Екс-плуатаційні режими устанвок з відновлоюваними джерелами енергії», для студентів усіх форм навчання та студентів-іноземців за спеціальністю 141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», спеціалізація «Не-традиційні та відновлювані джерела енергії»

Укладач: Головко В.М.

Затверджено Вченою радою ФЕА НТУУ «КПІ»(Протокол № 11 від 23 червня 2014 р.)

К.: ФЕА «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2017. – 22 с.

Видання здійснено за підтримки проекту ЮНІДО-ГЕФ «Підвищення енерго-ефективності та стимулювання використання відновлюваної енергії в агро-харчових та інших малих та середніх підприємствах (МСП) України» Відповідальність за вміст видання несе автор публікації

Укладач:Головко Володимир Михайлович, д-р.техн.наук, проф.

Відповідальний редактор:Кириленко Всеволод Михайлович, канд.техн.наук, доц.Рецензент: Денисюк Петро Левкович, канд.техн.наук, доц.

3

1. Загальна частина

Методичні вказівки призначені для студентів факультету

електроенерготехніки та автоматики спеціальності 141 – «Електроенергетика,

електротехніка та електромеханіка», спеціалізації “Нетрадиційні та

відновлювані джерела енергії”, в яких викладена послідовність виконання

розрахункової роботи з дисципліни «Експлуатаційні режими установок з

відновлюваними джерелами енергії». Перед виконанням роботи студент

повинен ознайомитись із відповідними розділами курсу та рекомендованими

літературними джерелами, щодо практичної реалізації отриманих знань.

2. Програма та структура розрахункової роботи Розрахункова робота повинен містити наступні складові, в яких необхідно

відобразити таку інформацію:

1.1 Вступ.

Вказується необхідність створення системи експлуатаційних заходів в

установках відновлюваної енергетики з посиланням на діючу законодавчу

і нормативно-технічну базу.

1.2 Інвентаризація енергетичного обладнання об’єкту (підприємства), що

має дільницю з установкою відновлюваної енергетики.

Інформація отримується із журналу обліку силового електрообладнання,

світлотехнічного, електроканалізаційного, установок відновлюваної

енергетики, а також сезонність, змінність (кількість годин на добу)

використання.

1.3 Розрахунок річних затрат праці на проведення технічного огляду (ТО),

поточного ремонту (ПР) енергетичного обладнання.

а)

№

п/п Обладнання

Інвентар.

№

Характеристика обладнання Трудомісткість

виконання,

люд.год.

Кількість

планових заходів

протягом року

Річні затрати праці на виконання,

люд.год/рік

тип Р,кВт/І,А продуктивність ТО ПР ТО ПР ТО ПР

Дільниця №1

………

б) графік поточного ремонту електрообладнання:

№

п/п

Назва електрообладна

ння

Норматив-

на

кількість ПР за рік

Трудомісткість поточного ремонту,

люд.год Виконання поточних ремонтів за місяцями

на одиницю обладнання

всього 1 2 3 ….. 11 12

…..

в) графік технічного огляду електрообладнання:

№

п/п

Назва

електрообладна

ння

Норматив-

на

кількість

ТО за рік

Трудомісткість технічного огляду, люд.год

Виконання технічного огляду за місяцями

на одиницю

обладнання всього

січень … … …

1-10 11-20 21-30 … … …

…..

4

г) підсумкова таблиця №

п/п Дільниці

Річні затрати праці на виконавця,

люд.год./рік

ТО ПР

1

2

…

Всього (окремо ТО і ПР)

Всього ТО і ПР

1.4 Розрахунок річних затрат праці і вибір електротехнічної служби

Річні затрати на проведення ТО і ПР визначаються згідно нормативним

значенням періодичності і трудомісткості ТО і ПР за кожним видом

обладнання. Їх кількість визначається за періодичністю, що встановлює

«Система планово запобіжних ремонтів» з урахуванням сезонності.

QTO = n1g1m1 + n2 g2 m2 +…+ nn gn mn

nnn mgnmgnmgn ...Q 222111ÏÐ

де g – нормативні значення трудомісткості ТО і ПР для і– того виду

обладнання;

п – кількість і-того обладнання;

т – планова кількість ТО і ПР і-того виду обладнання протягом

одного року експлуатації.

Qзаг = QTO + QПР

Кількість електромонтерів з виконання ТО і ПР:

Nзаг= Qзаг /Мріч ,

де Qзаг – загальні річні затрати праці на виконання ТО і ПР, люд.год./рік;

Мріч – річний фонд робочого часу електромонтера, год.:

Мріч =(акал. – авих. – асв. – авід.)р t – папсв. ,

де акал., авих., асв., авід ,апсв. – відповідно кількість календарних,

вихідних, святкових та передсвяткових днів на рік;

t – середня тривалість робочої зміни (6,83 год.);

р – коефіцієнт втрати робочого часу з поважних причин

(0,95…0,96);

п – кількість годин, на які скорочено передсвятковий день.

1.5 Форма структури енергетичної служби показує взаємозвязок та їх

функціональну підлеглість

5

Наприклад:

1.6 Технічна документація енергетичної (електротехнічної) служби

підприємства:

– документи з обліку і стану електрообладнання та споживання

електроенергії;

– документи з обслуговування і ремонту електрообладнання;

– документи з налагоджування та випробування електрообладнання

(протоколи вимірів опору заземлюючих пристроїв, опору перехідних

контактів у колі заземлення і повного опору петлі «фаза-нуль», опору

ізоляції проводів, кабелів, електромашин, силових трансформаторів,

пускозахисної апаратури, протоколи налагоджування

електроприводів);

– документи з охорони праці та технічного навчання.

1.7 Детальна розробка: розрахунок заземлення та розрахунок влаштування

вимикання захисного апарату.

Правління

Керівник електротехнічної

служби

(інж.–електрик)

Служба монтажно-

налагоджуючих робіт

(технік–електрик)

Група ремонту


Пересувна

електромайстерня

Служба експлуатації


Група експлуатації


Чергові електромонтери

(бригади по 2 люд.)

Електромонтери із

виконання робіт з ТО і

ПР (бригада з 3 люд.)

Чергові електромонтери

пункту ТО і ремонту

електрообладнання

Електромонтери із

виконання монтажу та

налагоджування

нового обладнання

6

Розрахунок заземлення. Мета – визначення основних конструктивних

параметрів заземлення (кількість, розміри, порядок розміщення вертикальних

стрижнів та довжини зєднувальної смуги), при яких опір розтікання струму

групового заземлювача не буде більше нормативного значення. Розрахунок

виконати методом коефіцієнта використання.

1.7.1 Встановити вихідні дані:

– характеристика електроустановки (тип, напруга, засоби заземлення,

розміщення електрообладнання);

– форма та розміри стрижнів, з яких потрібно виготовити заземлювачі,

глибина закладення їх у землю.

1.7.2 Визначити розрахунковий струм замикання на землю та

відповідне йому нормативне значення опору розтікання струму захисного

заземлення. Розрахунковий струм замикання – це найбільш можливий для

даної установки струм замикання на землю. Для установок з напругою до

1000В струм замикання на землю не більше 10А. В електроустановках

більше 1000В він визначається як

пкЛ ll35

350

UЗІ ,

де UЛ – лінійна напруга мережі, кВ;

lк, lп – відповідно довжина кабельних та повітряних ліній, км.

Нормативні значення опорів заземлюючого пристрою:

Максимально допустиме

значення,

R, Ом

Характеристика електроустановок

RЗ0,5 Для електроустановок з напругою понад 1000В

та розрахунковим струмом замикання на землю

більше 500А

RЗ=250 (при ІЗ 10А) Для електроустановок з напругою понад 1000В

та розрахунковим струмом замикання на землю

менше 500А

RЗ=125 (при ІЗ 10А) Заземлюючий пристрій є загальним для

установок понад і до 1000В при струмі

замикання менше 500А

RЗ 2 В електроустановках 660/380В



1.7.3 Визначити потрібний опір штучного заземлювача, RШ (Ом). При

використанні природних заземлювачів:

зп

зпШ

R-R

RRR

,

де Rп – опір розтікання струму природного заземлювача, Ом;

7

RЗ – розрахунковий нормативний опір заземлюючого пристрою,

Ом.

При відсутності природних заземлювачів, опір штучного дорівнює

розрахунковому опору заземлюючого пристрою RШ = RЗ.

1.7.4 Визначити розрахунковий питомий опір землі , Омм:

=вим ,

де вим – питомий опір землі, що визначений при вимірюваннях , Омм.

Питомий опір деяких середовищ:

Вид середовища Питомий опір, Омсм104

Пісок 7

Супісь 3

Суглинок 1

Глина 0,4

Садова земля 0,4

Чорнозем 0,2

Торф 0,2

Мергель, вапняк 10-20

Морська вода 0,01

Річкова вода 0,5

– коефіцієнт сезонності, що враховує замерзання або висихання

ґрунту:

Тип електродів Коефіцієнт сезонності

Вертикальні, довжиною 2…3м та

глибиною закладення їх вершини

0,5…0,8м

1,2…1,4

Горизонтальні, при глибині їх

закладення 0,8м 1,5…2,0

Вертикальні, довжиною 5м та

глибиною закладення їх вершини

0,7…0,8м

1,1

1.7.5 Визначити опір розтікання струму одиничного вертикального

заземлювача, Rв, Ом. Для стрижневого круглого, заглибленого в

землю:

,

де – розрахунковий питомий опір ґрунту, Омм;

lВ – довжина вертикального стрижня, м;

tВ – відстань від поверхні ґрунту до середини довжини

вертикального стрижня, м.

8

1.7.6 Розрахувати мінімальну кількість вертикальних стрижнів:

n’= RB/ RШ

1.7.7 Визначити необхідну кількість стрижнів із врахуванням

коефіцієнта використання:

n = n’/C

a/l Коефіцієнт використання вертикальних стрижнів В , розміщених у

ряд при кількості електродів у ряду

2 4 6 10 20 40 60 100

1 0,65 0,73 0,65 0,59 0,48 – – –

2 0,91 0,83 0,77 0,74 0,67 – – –

3 0,94 0,89 0,85 0,81 0,76 – – –

a/l Коефіцієнт використання вертикальних стрижнів В , розміщених по

контуру при кількості електродів у контурі

2 4 6 10 20 40 60 100

1 – 0,69 0,61 0,56 0,47 0,41 0,39 0,36

2 – 0,78 0,73 0,68 0,63 0,58 0,55 0,52

3 – 0,85 0,8 0,76 0,71 0,66 0,64 0,62

a/l

Коефіцієнт використання горизонтальних стрижнів С, що

поєднують вертикальні електроди, розміщені в ряд, при кількості

вертикальних електродів у ряд

2 4 6 10 20 40 60 100

1 0,85 0,77 0,72 0,62 0,42 – – –

2 0,94 0,89 0,84 0,75 0,56 – – –

3 0,96 0,92 0,88 0,82 0,68 – – –

a/l

Коефіцієнт використання горизонтальних стрижнів С, що

поєднують вертикальні електроди, розміщені по контуру, при

кількості вертикальних електродів по контуру

2 4 6 10 20 40 60 100

1 – 0,45 0,4 0,34 0,27 0,22 0,2 0,19

2 – 0,55 0,48 0,4 0,32 0,29 0,27 0,23

3 – 0,7 0,64 0,56 0,45 0,39 0,36 0,33

a/l – відношення відстані між вертикальними електродами до їх

довжини (слід врахувати, що коефіцієнт використання електродів

дорівнює коефіцієнту взаємного екранування)

1.7.8 Визначити розрахунковий опір розтікання струму з допущенням,

що кількість стрижнів становить:

R РОЗ.B = RВ/п

1.7.9 Визначити конфігурацію групового заземлювача (ряд або

контур) на відповідну довжину горизонтальної смуги:

– по контуру lгор=1,05 а п, м;

– у ряд lгор=1,05 а (п–1), м,

де п – кількість вертикальних стрижнів;

a=k lв – відстань між вертикальними стрижнями, м,

9

де k – коефіцієнт кратності (k=1– для заглиблених стаціонарних

заземлювачів; k=3 – біля поверхні землі – тимчасових);

lв – довжина вертикального стрижня,м.

1.7.10 Розрахунковий опір розтікання струму з’єднувальної смуги:

bt

lгор

2lg

l366,0R

гор

гор

,

де – розрахунковий питомий опір ґрунту, Омм;

lгор – довжина горизонтальної смуги, м;

b – ширина смуги,м;

t – відстань від поверхні ґрунту до середини довжини

горизонтальної смуги, м.

1.7.11 Визначити розрахунковий опір розтікання струму у

з’єднувальній смузі із врахуванням коефіцієнта екранування:

R роз.гор. = Rгор/псηс ,

де пс – кількість з’єднувальних смуг;

ηс – коефіцієнт екранування смуги.

1.7.12 Визначити еквівалентний опір розтікання струму групового

заземлювача , Ом:

горрозR .роз.в

1

R

1

1R

1.7.13 Визначений опір повинен становити R≤ Rдоп (Rдоп – максимально

допустиме значення опору заземлюючого пристрою). Якщо R

більший або менший від потрібного (±20%), то слід:

– змінити кількість вертикальних стрижнів;

– змінити конфігурацію заземлюючого пристрою;

– повторити розрахунок із п. 1.7.6.

Розрахунок влаштування вимикання захисного апарату. Мета –

визначити переріз нульового захисного провідника, при якому струм

короткого замикання у задану кількість разів перевищить номінальний струм

захисного апарату, що забезпечить селективне вимикання у заданий

короткий час.

1.7.14 Встановити вихідні дані:

– визначити тип і параметри захисного апарату, що забезпечить

виконання поставленої задачі;

– за значенням номінальної потужності електроустановки, що підлягає

вимикального захисту, визначити переріз фазного і нульового

захисного провідника, що забезпечує необхідну провідність петлі фаза-

нуль.

10

Принцип дії захисного вимикання полягає у перетворені замикання на

корпус в однофазне коротке замикання, здатного забезпечити спрацювання

захисту, який селективно від’єднає ушкоджену електроустановку від мережі.

Звідси струм однофазного короткого замикання повинен значно

перевищувати струм захисного апарату:

Ік kIН ,

де Ін – номінальний струм захисного апарату (номінальний струм

автоматичного вимикача, запобіжника);

k – коефіцієнт кратності струму. В системі TN (мережа живлення має

глухе заземлення одної точки струмопровідних частин джерела

живлення, а електроприймачі приєднані до цієї точки відповідно

N– або M– та захисного PE–провідником) час автоматичного

вимикання живлення в групових колах з робочим струмом до

32А не повинен перевищувати значень, що наведені в таблиці:

Номінальна напруга

між лінійним

провідником і землею

U0, В

Час вимикання, с, в електроустановках

змінного струму постійного струму

127 0,8 –

230 0,4 5,0

400 0,2 0,4

Понад 400 0,1 0,1

Для розподільчих кіл, що живлять розподільчі, групові та інші щити та

щитки, а також групові кола з робочим струмом понад 32А час

автоматичного вимикання не повинен перевищувати 5с.

1.7.15 Вибір захисного апарату (на прикладі запобіжника)

Вибираємо номінальний струм плавкої вставки із умови Ін пл.вст.≥ Імакс ,

де cos3 н

н

максU

РI ,

де Pн , Uн – номінальна потужність і напруга;

cosφ – коефіцієнт потужності навантаження.

При виборі плавкої вставки, що захищає електродвигун

Ін пл.вст.≥ Іпуск./2,5 , де Іпуск= Імакс кп , де кп – коефіцієнт пуску

електродвигуна. Із отриманих значень вибираємо більше.

1.7.16 Вибір перерізу фазного провідника.

Переріз вибирається із умови максимально допустимого нагрівання

Ідоп. ≥ Імакс

де Ідоп. – довгочасно допустимий струм з умов нагрівання (наведений у

«Правилах влаштування електроустановок»)

1.7.17 Вибір перерізу нульового захисного провідника.

– якщо він з однакового металу, то Sнз ≥ 0,5Sф;

– якщо із різних металів, то Sнз ≥ 0,8Sф

1.7.18 Розрахунок величини струму к.з.:

11

пт

ф

зк

zz

UІ

3

.. ,

де Uф – фазна напруга мережі;

zт – повний опір джерела струму;

zп – повний опір петлі фаза-нуль: 22)( nнзфn xRRz ,

де Rф , Rнз – активний опір фазного і нульового проводів;

хп – індуктивний опір петлі фаза-нуль:

хп= хф+хнз+хвз ,

де хф , хнз – індуктивні опори фази і нуля;

хвз – зовнішній індуктивний опір петлі фаза-нуль (опір

взаємоіндукції між фазою та нулем).

Для мідних і алюмінієвих проводів хф , хнз ≈ 0,0156 Ом/км і ними

нехтують. хвз залежить від відстані між проводами та їх діаметром.

Так як діаметр проводу змінюється в незначних межах, то його вплив

незначний. Коли фазний і нульовий провідники розміщені

безпосередньо близько їх хвз не більше 0,1 Ом/км і ним нехтують. Тоді:

нзф

т

ф

зк

RRz

UІ

3

.. ,

де

n

i і

іі

нзфs

lRR

1

,

де ρі – питомий опір і– тої ділянки (ρСu =0,0175 Ом мм2/м;

ρAl =0,028 Ом мм2/м;)

li,si – довжина та площа перерізу провідника і– тої ділянки.

Погонний активний опір (Rп) та зовнішній індуктивний опір (хвз) ,

Ом/км, фазних та нульових захисних провідників.

Площа

перерізу,

мм2

Rп проводів,

кабелів

хвз проводів ліній електропередач

при середній відстані між

проводами, мм

хвз проводів та

кабелів

Cu Al 1000 1500 2000 2500 відкриті у трубах

16 1,2 1,96 0,389 0,411 0,48 0,442 0,29 0,07

25 0,74 1,27 0,376 0,398 0,407 0,417 0,27 0,07

35 0,54 0,91 0,364 0,388 0,404 0,412 0,26 0,06

50 0,39 0,63 0,454 0,377 0,395 0,409 0,25 0,06

70 0,28 0,45 0,343 0,367 0,385 0,399 0,24 0,06

95 0,2 0,33 0,332 0,355 0,374 0,389 0,23 0,06

120 0,158 0,27 0,325 0,349 0,368 0,382 0,22 0,06

150 0,123 0,21 0,315 0,344 0,36 0,374 0,21 0,06

185 0,103 0,17 0,311 0,339 0,355 0,37 0,21 0,06

240 0,078 0,131 0,304 0,329 0,347 0,361 0,2 0,06

300 0,063 0,105 0,297 0,322 0,34 0,354 0,19 0,06

12

Активний опір Rω та внутрішній індуктивний опір xω, Ом/км сталевих

провідників:

Розмір

або

діаметр

Переріз,

мм2

Очікувана густина струму в провіднику, А/мм2

0,5 1,0 1,5 2,0

Rω xω Rω xω Rω xω Rω xω смуга прямокутного перерізу

20×4 80 5,24 3,14 4,2 2,52 3,48 2,09 2,97 1,78

30×4 120 3,66 2,2 2,91 1,75 2,38 1,43 2,04 1,22

40×4 160 2,8 1,68 2,24 1,34 1,81 1,09 1,54 0,92

50×4 200 1,37 1,78 1,07 1,45 0,87 1,24 0,74 провідники круглого перерізу

6 28,27 13,7 8,2 11,2 6,7 9,4 5,65 8,0 4,8

8 50,27 9,6 5,75 7,5 4,5 6,4 3,84 5,3 3,2

10 78,54 7,2 4,32 5,4 3,24 4,2 2,52 – –

14 150,9 4,55 2,73 3,2 1,92 – – – –

16 201,1 3,72 2,23 2,7 1,6 – – – –

Модулі повного опору zт масляних трансформаторів (Uн=6…10кВ)

Потужність

трансформатора,

кВА

zт ,Ом, за схемою

з’єднання обмоток Потужність


кВА

zт ,Ом, за схемою

з’єднання обмоток Υ

Υ/ΥН Δ/ΥН Υ/ΥН Δ/ΥН

25 3,11 0,906 250 0,312 0,09

40 1,949 0,562 400 0,195 0,056

63 1,237 0,36 630 0,129 0,042

10 0,799 0,226 1000 0,081 0,027

160 0,487 0,141 1600 0,054 0,017

Модулі повного опору zт сухих трансформаторів Потужність


кВА

схема

з’єднання

обмоток

zт ,Ом

Потужність


кВА

схема

з’єднання

обмоток

zт ,Ом

160 Δ/ΥН 0,165 560 Υ/ΥН 0,13

180 Υ/ΥН 0,453 630 Δ/ΥН 0,042

250 Δ/ΥН 0,106 750 Υ/ΥН 0,109

320 Υ/ΥН 0,254 1000 Δ/ΥН 0,027

400 Δ/ΥН 0,066

1.7.19 Перевірка надійності вимикання ушкодженого електроапарата

Якщо Ік > кпІном. вст. , то апарат вибраний правильно. Якщо умова не

виконується, то збільшують переріз нульового проводу або вибирають

інший захисний апарат з меншим значенням номінального струму.

13

Активний опір (R) та внутрішній індуктивний опір (х), Ом/км

сталевих провідників

Розмір

або

діаметр

Переріз,

мм2

Очікувана густина струму в провіднику, А/мм2

0,5 1,0 1,5 2,0

R х R х R х R х

Смуга прямокутного перерізу

20×4 80 5,24 3,14 4,2 2,52 3,48 2,09 2,97 1,78

30×4 120 3,66 2,2 2,91 1,75 2,38 1,43 2,04 1,22

40×4 160 2,8 1,68 2,24 1,34 1,81 1,09 1,54 0,92

50×4 200 2,28 1,37 1,78 1,07 1,45 0,87 1,24 0,74

Провідник прямокутного перерізу

6 28,27 13,7 8,2 11,2 6,7 9,4 5,65 8,0 4,8

8 50,27 9,6 5,75 7,5 4,5 6,4 3,84 5,3 3,2

10 78,54 7,2 4,32 5,4 3,24 4,2 2,52 – –

14 150,9 4,55 2,73 3,2 1,92 – – – –

16 201,1 3,72 2,23 2,7 1,6 – – – –

3. Порядок захисту роботи.

Кафедра складає графік ходу виконання розрахункової роботи, де

зазначаються контрольні терміни виконання основних розділів, подання

роботи до захисту. Якщо при виконанні роботи у студента виникають

ускладнення з вирішенням завдань, він може звернутися до викладача за

консультацією.

Студент, що не подав розрахункову роботу, чи не захистив її у

встановлений термін, вважається таким, що має академічну заборгованість.

У процесі захисту студент обґрунтовує рішення, що приймаються,

відповідає на поставлені запитання.

За результатами захисту розрахункової роботи студент отримує

диференційовану оцінку, яка виставляється на титульному аркуші і

завіряється підписом викладача.

Література

1. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. – Х.:

Видавництво «Індустрія», 2007.– 272с.

2. Правила устройства электроустановок (ПУЭ). –Х.:Изд. «Индустрия»,

2007.–416с.

3. Бургсдорф В.В., Якобс А.И. Заземляющие устройства

электроустановок. –М.: Энергоатомиздат, 1987. –400с.

4. Система планово-предупредительного ремонта оборудования и сетей

промышленной энергетики/ Синягин Н. Н., Афанасьев Н. А.,

Новиков С. А.- 2-е изд., перераб. - М.: Энергия, 1978.- 408 с, ил.

5. Експлуатація теплових установок та мереж. Правила. Львів. 2005. –

с.78

6. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» 20.02.2003

14

ДОДАТКИ

Нормативні значення перiодичностi i

трудомiсткостi виконання технічного обслуговування i поточного ремонту

електрообладнання

(витяг із Системи ПЗР і ТО)

1. Електричні мережі напругою 0,38 кВ

1.1 Перiодичнiсть ТО і ПР

1.2 - Трудомiсткiсть ТО i ПР

2 Внутрiшнi електропроводки, силові збірки та освiтлювальнi щитки

2.1 Періодичність ТО та ремонту внутрiшнiх електропроводок, силових та

освітлювальних щитків

15

2.2 Трудомiсткiсть ТО i ПР освітлювальних щитків

2.3 Трудомiсткiсть ТО ПР силових збірок

2.4 Трудомiсткiсть ТО i ремонту внутрiшнiх електропроводок

16

17

З Електричні двигуни

3.1 Перiодичнiсть ТО i ремонту електродвигунів

18

Примітка: 1 – для електродвигунів з фазним ротором періодичність

ТО i ПР необхідно зменшити у З рази.

19

2. – у таблиці наведена перiодичнiсть поточних ремонтів для

електродвигунів, що використовуються від 8 до 16 год./добу. В разі

використання електродвигунів до 8 год./добу показники

перiодичностi необхідно помножити на коефiцiєнт 1,7; а понад 16

год./добу - на 0,75.

3. Змащення мастилом підшипників електродвигунів необхідно

поєднувати з виконанням робіт з технічного обслуговування та

поточного ремонту. Підшипники треба змащувати через кожні

4000 год. роботи електродвигунів, крім двигунів серії Г i 4А з

висотою вісі обертання до 132 мм, які випускаються з закритими

підшипниками з закладеним мастилом, що не потребує заміни

протягом всього терміну служби.

4.Засоби автоматики.

4.1 Періодичність ТО і ПР засобів автоматики

4.2 Трудомісткість ТО і ПР засобів автоматики

20

5. Електротермічне обладнання

5.1 Періодичність ТО і ПР електротермічного обладнання

5.2 Трудомісткість ТО і ПР електротермічного обладнання

21

6. Зварювальне обладнання

6.1 Перiодичнiсть ТО і ПР зварювальних трансформаторів, генераторів i

перетворювачів

6.2 Трудомiсткiсть ТО i ПР зварювальних трансформаторів, генераторів i

перетворювачів

7. Світлотехнічне обладнання

7.1 Перiодичнiсть ТО і ПР світлотехнічного обладнання:

22

7.2 Трудомісткість ТО і ПР світлотехнічного обладнання

Š ˛ ‹˘ Œ˚Žˆ˜ˆ Š˛ ˘˝ ˝ ˙˘˝ ‘ ˘ˆ˜ˆ ˙Ž˚Œ˚ ˜ˆ ˚˘˚Œ‰ ’»agzq_ggyf...

Documents