Національній академії наук — 95!

Доктор хімічних наук Дмитро КУЧЕРУК знайомить відвідувачів виставки з науковими розробками

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 43—44 (791—792) листопад 2013 Газета заснована у квітні 1997 р.

А Ф О Р И З М Н О М Е Р А

Де панує дух науки,там творитьсявелике малимизасобами.

Микола Пирогов

4 стор. Стартує першийконкурс проектів молодих учених

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2—3 стор. Президент НАНУкраїни Борис Патон:«Вчений повинен бутивисокоморальним і чесним. Чесним — переднаукою і суспільством»

Понад 80 наукових установ стали учасникамиЮвілейної виставки наукових досягнень з нагоди 95"річчя Національної академії наук. Академія пре"зентувала більше ніж 700 науково"технічних розро"бок, приблизно третина з них уже впроваджені у ви"робництво. Усі вони спрямовані на підвищення тех"нологічного та технічного рівня широкого спектругалузей господарства країни: охорони здоров’я,інформаційних технологій, машинобудування, бу"дівництва, житлово"комунального господарства,енергетики, сільського господарства, природокорис"тування, харчової та хімічної промисловості.

Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Ду'манського НАН України представляв своє дітище –установки серії «Вега» для отримання високоякісноїпитної води. Установки, як'то кажуть, на різнийсмак: від малогабаритних побутових на 30—40 л, якідобре «впишуться» в помешкання українців, а та'кож вельми необхідні для шкіл, дитсадків, лікарень,і до багатофункціональних блочних – для цілихжитлових комплексів.

— У нашому інституті розроблено новий підхід,який ґрунтується на необхідності використовуватилокальні установки для очищення води саме в тихмісцях, де її споживають. Це значною мірою еконо'мить державні кошти, порівняно з тими, яких вима'гає побудова великих водоочисних споруд, — гово'рить провідний науковий співробітник Інституту ко'лоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАНУкраїни, доктор хімічних наук Дмитро Кучерук.

Він розповів, що висока якість води в цих уста'новках досягається не тільки завдяки використаннюнайефективніших методів очищення, а й завдякитому, що відсутній контакт очищеної води із за'старілими водопровідними системами. А ще – за'

вдяки безхлорній технології знезаражування води.Зі слів Дмитра Кучерука, в установках «Вега» на'

уковці застосували нанофільтраційні мембрани. Пе'ревага такого методу в тому, що ці мембрани прак'тично повністю затримують хлорорганічні сполуки,які утворюються в процесі хлорування водо'провідної води і мають, до речі, канцерогенну дію.Але одночасно — підтримують необхідний рівень ко'рисних речовин у воді, зокрема кальцію і магнію.Іншими словами, мембранний метод – один із най'ефективніших і економічних в отриманні високо'якісної питної води.

Науковці з Інституту колоїдної хімії і хімії водинаголошують: розроблені ними установки забезпе'чують високий ступінь очищення води з водо'провідної мережі, шахтних колодязів та артезіансь'кої води від завислих речовин будь'якого походжен'ня, токсичних речовин, хлору і хлорорганічних спо'лук, важких металів, радіонуклідів, нітратів, пести'цидів, гербіцидів. На всі установки отримано патен'ти України.

Запропоновані хіміками технології та обладнанняза собівартістю й комплексом вирішуваних проблемне мають аналогів у світі. Установки типу «Вега»уже впроваджені й успішно працюють у шкільних талікувально'профілактичних закладах Києва, Хар'кова, Львова, Чернівців, Ялти, Донецька, Хмель'ницького, Херсона та інших міст і містечок нашоїкраїни. На часі – їх подальше впровадження.

…А один з авторів цієї унікальної технології, док'тор хімічних наук Дмитро Кучерук зізнався «Світу»,що його мрія – аби розробки допомагали якомогабільшій кількості українців підтримувати власнездоров’я за допомогою високоякісної води.

Марія ВОЛИНСЬКА

ЗдоЗдороров’я українців залежав’я українців залежатиме тиме від впровід впровваджадження розробок наення розробок наукукоовціввців

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

Прийміть найщиріші вітан�ня з нагоди Вашого ювілею.

За Вашими плечима — гіднийповаги життєвий шлях, що по�значений достойними справамина благо держави й українсько�го народу.

Нехай ця урочиста подіястане сходинкою до нових здо�бутків, додасть Вам сил іенергії на довгі роки.

Від усього серця зичу Вам до�бра, благополуччя та всілякихгараздів.

З повагоюГолова

Верховної Ради УкраїниВолодимир РИБАК

В І Т А Н Н Я Н О М Е Р А

Майбутнє науки – це майбутнє УкраїниУ павільйоні «Наука» На�

ціонального комплексу «Екс�поцентр України» відбуласяЮвілейна виставка науковихдосягнень установ НАН Ук�раїни, присвячена 95�річчюНаціональної академії наукУкраїни. Вона продемонстру�вала нові завершені науково�технічні конкурентоспромож�ні розробки вчених Академії.

«Ми надзвичайно раді, щосеред тих, хто прийшов навідкриття виставки, є і підпри�ємці. На їхнє розуміння і допо�могу дуже сподіваємось, —сказав, відкриваючи виставку,віце�президент НАН УкраїниАнтон Наумовець. — Я переко�наний у тому, що всі негаразди,які ми тривалий час пережи�ваємо, мабуть, значною, якщоне вирішальною, мірою пов’я�зані з неналежною підтримкоювітчизняної науки, фундамен�тальної перш за все. Не створе�но сприятливого інноваційно�го та інвестиційного кліматудля виробників, які б взялисяза благородну справу впровад�ження інновацій у нашу про�мисловість».

Учений висловив сподіван�ня на те, що за підтримкисуспільства, Державного агент�ства з питань науки, інноваційта інформатизації і Київськоїміської державної адміністраціїми, врешті�решт, переконаємовладу в тому, що треба створитиналежні умови для підтримкинауки.

«Майбутнє всіх економіксвіту і майбутнє України, зок�рема, – за наукою. Україна маєконкурентні переваги саме то�му, що ми зберегли унікальнінаукові школи», — зазначивголова Держінформнауки Во�лодимир Семиноженко. Вінконстатував, що наша наукамає неабиякі досягнення, сьо�годні закладені в усіх провіднихекспериментах світу. У науко�вих центрах, від ЦЕРНу доДубни, – скрізь працюють ук�раїнські технології.

На думку голови Держін�формнауки, виставка, яка від�бувається в переддень ювілеюНАН України, важлива задлятого, щоб вкотре підкреслити:майбутнє України – це майбут�нє науки. І навпаки: майбутнєнауки – це майбутнє України.

Т Е М А

Шановний Борисе Євгеновичу!

— Борисе Євгеновичу, здаєть'ся, зовсім недавно наукова гро'мадськість відзначала 90'річчяНаціональної академії наук Ук'раїни, а вже – 95 років, фінішнапряма до 100'рiччя. Попри кри'зові негаразди останніх років,Академія живе, працює i дивуєгідними результатами своєї робо'ти. Що, на Вашу думку, допома'гає їй не зламатися?

— Дійсно, негаразди останніхроків значно вплинули надіяльність Академії. Проте неслід забувати, що наша Академіямає багатий досвід подоланнявсіляких труднощів. Вона йстворена була у важкі часи.Можна сказати, що саме з тихчасів закладалися підвалини їїміцності. У роки Великої Вітчиз�няної війни Академія також нелише збереглася, але й зробилачималий внесок у перемогу.

Так само, на наш погляд,можна оцінювати роль Академіїв науковому забезпеченні ста�новлення України як незалежноїдержави, у збереженні та розвит�ку вітчизняного науково�тех�нічного потенціалу наприкінціминулого століття. Значною, як�що не вирішальною, мірою цевідбувалося завдяки сталим ака�демічним традиціям, що були за�кладені засновником і першимпрезидентом Української ака�демії наук Володимиром Вер�надським, і, головне, потужнимнауковим школам, які очолюва�ли видатні вчені та які формува�лися й підтримувалися в Ака�демії протягом усього її існуван�ня. Саме завдяки цьому Ака�демія не лишилася і не ли�шається на узбіччі світової на�уки. Хоча, звісна річ, наша науказараз потребує вагомої держав�ної підтримки та розуміннясуспільством у цілому важли�вості її ролі в розвитку країни.

— Ви на посаді президентаАкадемії вже 51 рік. Керувалинею і в радянський час за ста'більної економіки, і в непростіперші роки незалежності Ук'раїни. Як би охарактеризувалисучасну українську науку та їїперспективи?

— На всіх етапах діяльностіАкадемії її науковці пліднопоєднували науковий пошук ізпрактичним використанням ре�зультатів досліджень, із науко�

вим забезпеченням вирішенняпроблем загальнодержавногозначення. Сьогодні Національ�на академія наук так само зосе�реджується на першорядних за�вданнях розвитку науки та інно�ваційного розвитку України.

Звичайно, існує низка про�блем. Вони пов’язані, переваж�ним чином, із вкрай неза�довільним станом фінансовогота матеріально�технічного за�безпечення наукової діяльності.Серед них найвразливішою єпроблема залучення до наукиталановитої молоді. Аджевирішальні чинники, які можутьспонукати молоду людину йти внауку, – це можливість проводи�ти наукові дослідження на су�часному обладнанні, гідна опла�та праці, перспективи отриман�ня житла.

Безумовно, Академія та її ус�танови ведуть активний пошукдодаткових джерел фінансовихнадходжень. Зокрема, прово�диться робота із залученнязацікавлених партнерів, акцентробиться на ті науково�дослідніпроекти, результати яких маютьнайбільший попит на ринку, атакож короткий термін окуп�ності. Значні зусилля доклада�ються й для отримання закор�донних грантів, участі в міжна�родних наукових програмах іпроектах, які передбачають до�даткове фінансування.

Ще одна проблема, з якоюстикаються вчені Академії, – цевпровадження науково�техніч�них розробок у виробництво.Тут дуже важливе значення маєпідтримка з боку держави інно�ваційної активності підпри�ємств, розвитку сучасної інно�ваційної інфраструктури.

Ну, а щодо перспектив роз�витку, то вони багато в чому за�лежать від тієї уваги, яку дер�жавна влада та суспільство вцілому приділятиме науці.

Потрібні кардинальні зміни уставленні держави до науковоїсфери. У протилежному випадку— подальші перспективи роз�витку як науки, так і самої дер�жави будуть вельми проблема�тичними.

— Які найважливіші досяг'нення науковців НАН України заостанні п’ять років (із часу, щоминув від попереднього, 90'річ'ного ювілею Академії) хотіли бназвати?

— Серед пріоритетних длясучасної світової науки на�прямів, що сьогодні розвива�ються в Україні, можна назвати,насамперед, інтелектуальні ін�формаційні технології, геннуінженерію та перспективні біо�технології, весь спектр дослід�жень, пов’язаних із нанострук�турами та розвитком нанотехно�логій, у тому числі біонанотех�нології. Безумовні пріоритети —напрями, що забезпечують ви�рішення проблем енергоефек�тивності. І це далеко не повнийперелік.

Видатним є внесок фізиківНАН України в дослідження ду�же перспективного для майбут�ньої електроніки наноматеріалу– графену, який був створенийкілька років тому в Англії, алерозуміння його властивостей ба�гато в чому стало можливим за�вдяки роботам українських вче�них. Про це прямо було сказанов нобелівських лекціях відкри�вачів графену А. Гейма та К. Но�восьолова. Саме наші фізики�теоретики зуміли довести, що іяк має бути виміряно, щоб вста�новити унікальні параметри гра�фену. Ці роботи набули надзви�чайного визнання, і майже всідослідники графену в світі кори�стуються формулами, отрима�ними в нашій Академії.

У стінах Академії впершестворено нанорідини на основібагатостінних вуглецевих нано�трубок, наношаруватого термо�графеніту та наноалюмосилі�катів — їх дослідження як тепло�носіїв для енергетики показалиможливість підвищення кри�тичних теплових потоків у 2—3рази. Це відкриває великі мож�ливості для створення більшкомпактного та більш ефектив�ного теплообмінного обладнан�ня в енергетиці, промисловостіта на транспорті. Використанняподібних нанорідин дозволяє вдекілька разів підвищити ефек�тивність охолодження ядернихреакторів у випадку виникненнякритичних режимів.

Великий інтерес світової на�уки — до теоретичних робіт на�ших учених з опису експери�ментів на Великому адронномуколайдері. Відомими є не тількиучасть українських матеріалоз�

навців у створенні окремих йоговажливих елементів, а й розра�хунки сценаріїв подій, які відбу�ваються після зіткнення іонів,розігнаних до шалених енергій.А це, в принципі, дозволяє зро�зуміти, як народжувався і фор�мувався Всесвіт. Деякі заплано�вані на колайдері експериментиспрямовані саме на перевіркупередбачень українських теоре�тиків.

На особливу увагу заслугову�ють роботи вчених НАН Ук�раїни в галузі декаметровоїрадіоастрономії. Протягом ос�танніх років зроблено значнийкрок у модернізації та викорис�танні найбільших у світі радіоте�лескопів УТР�2 і УРАН, а такожу створенні Гігантського україн�ського радіотелескопа (ГУРТ). Вцілому досягнення радіоастро�номів Академії визначаютьсвітовий рівень у цій науковійгалузі і мають широке міжна�родне визнання.

Також зазначу, що Національ�ний науковий центр «Харків�ський фізико�технічний інсти�тут» НАН України спільно з Ар�гонською національною лабора�торією (США) розпочав ство�рення в Харкові сучасної ядер�ної дослідницької установки —джерела нейтронів, заснованогона підкритичній збірці, керо�ваній прискорювачем елек�тронів. Технічну та фінансовудопомогу для цього надає аме�риканська сторона. Установкупланується запустити в експлуа�тацію у квітні наступного року йвикористовувати для дослід�жень у галузі фундаментальноїта прикладної фізики, ядерноїенергетики, матеріалознавства,медицини (напрацювання ме�дичних ізотопів, нейтроноза�хватна терапія) тощо.

Значного розвитку набулидослідження та розробки в галузісучасних біотехнологій. Досяг�нення культури тканин і органів,молекулярної генетики, гено�міки та генетичної інженерії за�кладають нові можливості длясуттєвого підвищення ефектив�ності селекції і насінництва рос�лин, створення нових цінних ге�нотипів рослин і тварин, розроб�лення рекомбінантних вакцин ідіагностикумів. Зокрема, генети�ками�селекціонерами НАН Ук�раїни створено понад 100 висо�коврожайних сортів та гібридівкультурних рослин. Лише за ми�нулий рік створено і занесено доРеєстру сортів рослин України 20сортів пшениці, 5 сортів ячменюта гібрид кукурудзи, які визнаніновими вітчизняними селекцій�ними досягненнями. Сорти се�лекції Інституту фізіології рос�лин і генетики забезпечили от�римання рекордних урожаїв зер�на — 115–124 ц/га в умовах мас�штабного виробництва.

— Чи могли б навести кількаприкладів впровадження завер'шених наукових розробок?

— Звісно. Наприклад, оста�точно налагоджено промисловевиробництво пристрою «ФАЗА�ГРАФ» — він дає змогу опера�тивно оцінювати функціональ�ний стан серцево�судинної сис�теми людини, та портативногоелектронного виробу «Тренар»— для відновлення рухомихфункцій, порушених унаслідокважких захворювань нервово�м’язової системи. Розпочалосявпровадження пристрою «Діа�бет», що дозволяє виявляти по�рушення в системі вуглеводногообміну людини та допомагаєхворим на цукровий діабетпідтримувати організм у збалан�сованому стані.

2 №43—44 листопад 2013св іт

…У 1962 році йому випала доля очолити Академію наук УРСР, післячого вже 51 рік поспіль стверджувати дієздатність вищої наукової ор"ганізації країни – Національної академії наук.

Про Академію напередодні її дня народження, про науку в Україні іпро людину в науці говоримо з президентом Національної академії на"ук України, видатним вченим у галузі зварювання, металургії і техно"логії матеріалів, академіком НАН України, двічі Героєм Соціалістич"ної Праці, першим у незалежній державі Героєм України БорисомЄвгеновичем ПАТОНОМ.

Президент Національної академії наук України Борис Патон: «Вчений повинен бути високоморальним і чесним.

Чесним — перед наукою і суспільством»

З П Е Р Ш И Х В У С Т

Президент НАН України Борис Патон відкриває Всеукраїнський фестиваль науки

3№43—44 листопад 2013 св іт

27 листопада 1918 року в Києвінапередодні чергової зміни по'літичного режиму (від Гетьманатудо Директорії) відбулися дві події.Перша з них мала неабиякийсуспільний розголос: призначенійого ясновельможністю паном ге'тьманом Павлом Скоропадськимперші 12 академіків Українськоїакадемії наук провели свої першізбори й обрали першим президен'том Академії визначного вченого'природознавця й філософа, відо'мого громадського діяча, членаЦК партії кадетів і водночас – пе'реконаного українофіла Володи'мира Вернадського. Друга — сто'сувалася родини професораКиївського політехнічного інсти'туту Євгена Патона, де того ж днянародився син Борис.

Потім в історії Українськоїакадемії були різні сторінки. Яс�краві 1920�ті, коли під проводом«неодмінного секретаря» Ага�тангела Кримського Всеук�раїнська академія наук героїчнозберігала незалежний від владистатус. Трагічні 1930�ті, що роз�почалися процесом «Спілкивизволення України», на ролькерівника якої ГПУ призначиловідомого літературознавця ака�деміка Сергія Єфремова, а за�кінчилися макабричним «вели�ким терором», який перемолов ібагатьох тих, хто прийшов «ра�дянізувати» академію в 1929�му.У 1936�му навіть назву «ВУАН»замінили на «АН УРСР», щопідкреслювало територіальнийстатус однієї з академій «братніхсоюзних республік». Великогоудару академії завдала й Другасвітова: евакуювати вдалося невсе, і після війни роботу бага�ть�ох установ доводилося віднов�лювати практично з голого міс�ця. Проте і за президентствафізіолога Олександра Богомоль�ця (1930—1946), і за президент�ства біохіміка Олександра Пал�ладіна (1946—1962) вчені Ака�демії збагатили світову науку ба�гатьма першорядними результа�тами.

А в 1962 році президентом АН УРСР було обрано 44�річно�го Бориса Патона, який перей�няв наукову естафету від батька,будівничого мостів і танків, за�сновника Інституту електрозва�рювання в Києві. Цю посаду 95�річний Борис Євгеновичобіймає й сьогодні – поставившисвітовий рекорд, який гарантова�но не буде побито ніким і ніколи.Відомі випадки, коли на тронівпродовж понад шести деся�тиліть перебували монарші осо�би. Але прецедентів, коли членинаукового співтовариства протя�гом понад півстоліття шляхомвільного й таємного голосування(принаймні щодо двох останніхдесятиліть це жодним сумнівамне підлягає) утримували на чоліструктури, що змінювала назви(АН УРСР, АН України, НАНУкраїни), але зберігала своюсутність і тяглість традицій, ту жсаму людину, – не було й більше,напевно, не буде.

І сьогодні Борис Євгенович ужодному разі не є номінальноюпостаттю. Перенісши на почат�

ку року тяжку хворобу, він знай�шов сили повернутися до реаль�ного керівництва. І досі, ведучизасідання Президії Академії, віннезмінно чіпко і чітко стежитьза змістом кожної доповіді – не�залежно від того, стосується во�на рідного електрозварювання,теоретичної фізики, біотехно�логій чи літературознавства. Ідосі пам’ятає ім’я й по�батьковісотень (коли не тисяч) людей…

Вершиною для «патонівськоїакадемії» стали 1980�ті, коли вумовах командної радянськоїекономіки було створено уні�кальний конвеєр — від лабора�торії й до виробництва. НВО,СКТБ, дослідні заводи – всьогоцього в тодішній АН УРСР буловдосталь, і все це ефективно пра�цювало і на «оборонку», і на «ви�робництво товарів народногоспоживання». Проблеми від�криття нових, орієнтованих нарезультат лабораторій і їхньогоустаткування найсучаснішим об�ладнанням вирішувалися нарівні самого Володимира Щер�бицього, — відомого «технокра�та», який до вчених�природнич�ників ставився з незмінною по�вагою. Тоді академіків запрошу�вали в ЦК прочитати тематичнілекції (мені складно уявити вролі слухачів таких лекційнинішніх очільників держави).

«Союз незламний» розвалив�ся, не витримавши запропоно�ваної Горбачовим свободи. На�томість НАН України під прово�дом Бориса Патона вистоялакризові 1990�ті, коли місяцямине платили зарплат, а температу�ра в інститутах узимку нерідкотрималася близько нульової по�значки. Якби Академію очолю�вав хтось інший – не такий ав�торитетний, не з такими чітки�ми моральними принципами –її, напевно, спіткала б доля Чор�номорського морського паро�плавства. НАН навіть приросларізними інститутами, які ранішепрацювали переважно на «обо�ронку», підпорядковуючись без�посередньо Москві…

І досі в НАН працює майже 40тисяч людей, які в умовахсмішного за світовими міркамифінансування (річний бюджетАкадемії — 2,3 млрд. гривень —не дотягує до сумарного бюдже�ту футбольних клубів «Динамо» і«Шахтар») примудряються отри�мувати першорядні результати.Як фізик, можу засвідчити: май�же у всіх нобелівських лауреатів зфізики останніх років були ук�раїнські «співавтори», чий вне�сок у сучасний стан відповідноїпроблеми – незаперечний. Так,нобеліантами за отримання гра�фену стали колишні росіяниГейм і Новосьолов, що працю�ють в Англії, але саме теоретич�ний результат киян Гусиніна іШарапова допоміг встановитиодну з найдивовижніших влас�тивостей графену: електрони вньому мають «нульову» масу. Абозон Гіггса на Великому адрон�ному колайдері вдалося за�реєструвати за допомогою детек�торів, виготовлених у Харкові.

Д У М К А В Ч Е Н О Г О

Наука в Україні: зруйнувати – легко,

відновити – майже неможливоРоздуми напередодні ювілею

Одержали сертифікат і відпо�відний медичний дозвіл нові ви�сокоефективні вуглець�вугле�цеві імплантати для відновленняскелетної системи людини придефектах кісток, остеопорозі,для лікування складних пере�ломів. Вони найбільш біосуміснісеред існуючих аналогів. Торік вУкраїні проведено понад 100операцій із використанням та�ких імплантатів.

Продовжують зростати обся�ги та розширюватися види хі�рургічних операцій із застосу�ванням технології високочас�тотного електрозварювання м’я�ких тканин. Це безкровні опе�рації, в тканинах не залишаєтьсяні сторонніх тіл, ні ниток, нікліпсів, а з’єднання відбуваєтьсядуже надійно. Зараз ведемо ак�тивну роботу над впроваджен�ням у життя можливості зварю�вання кісток.

Здійснюється широкий про�мисловий випуск розробленихнашими вченими численнихсубстанцій та лікарських формпрепаратів (зокрема, широ�ковідомих Феназепаму, Аміксину,Гідазепаму) та різноманітнихдіагностикумів.

— Ви вже торкнулися вразли'вої проблеми залучення молоді внауку. На жаль, кардинальнихзмін тут поки що не відчутно. Ащодо повернення українськихучених, які успішно працюють закордоном, на батьківщину (прощо, до речі, зовсім недавно затятоговорили на всіх урядових рівнях)навіть не йдеться… Які Вашіміркування з цього приводу?

— Мабуть, годі сподіватися,що українські вчені, які успішнопрацюють за кордоном, будутьмасово повертатися на батьків�щину. Скоріше треба казати пронеобхідність створення в Ук�

раїні таких умов праці науковця,які б не спонукали його шукатикращої долі за кордоном.

Відплив кадрів зі сфери наукиобумовлений багатьма причина�ми. Серед них, зокрема, дуженизький у суспільстві престижпраці вченого. Це стримує при�плив у науку талановитих моло�дих науковців, а без молоді вонане має майбутнього. Для НАНУкраїни питання поповнення тазакріплення в її установах на�укової молоді стоїть надзвичай�но гостро.

Молодь сьогодні досить праг�матична. Так, для мотивації пра�цювати в рідній країні та розви�ватися молодому вченому над�звичайно важливо бачити ре�альні перспективи забезпеченнясебе та своєї сім’ї житлом: чи товласним, чи то службовим. І цецілком зрозуміло.

Інша важлива річ — ма�теріально�технічна база дослід�жень. Учений, у тому числі мо�

лодий, так чи інакше можезмиритися з невеликою заро�бітною платою, але не можезмиритися з тим, що змушенийопинятися в наперед нерівнихумовах із закордонними коле�гами, реалізовуючи свої ідеї назастарілому обладнанні. В Ук�раїні, зокрема в нашій Ака�демії, існує система цільовоїадресної допомоги молодимнауковцям. Але вона потребуєподальшого розвитку та мас�штабної державної підтримки.

— Борисе Євгеновичу, в тому,що Академія наук вистояла, ви'жила i зміцніла, — Ваша великазаслуга, — так вважає не тількинаукова спільнота України, а йспільнота світова. У переддень 27листопада, дня знакового для віт'чизняної науки — адже це не ли'ше день народження Академії, а йдень народження її Президента —хочеться знати: чим для Вас, лю'дини, котра понад 70 років свогожиття віддала науковій справі, єнаука?

— Вже неодноразово казав,повторю ще й ще: наука — це і ємоє життя.

— Якою, на Ваш погляд, по'винна бути людина в науці?..

— У першу чергу, в науці, як ів інших сферах життя, людинамає залишатися людиною. Вче�ний повинен бути високомо�ральним і чесним. Чесним — на�самперед перед наукою. І, безу�мовно, перед суспільством. Уче�ний повинен тверезо оцінюватияк позитивні, так і негативнінаслідки своїх досліджень, ви�користання їх результатів. На�решті, і це, мабуть, головне – за�коханість у науку. Без неї не будесправжнього вченого.

— Поділіться зі «Світом» своїмнайзаповітнішим бажанням...

— Складне питання. Але як�що спираючись на минуле та зпозицій сьогодення спробуватизазирнути в майбутнє, скажутак: щоб наука стала, дійсно,рушійною силою прогресу Ук�раїни, гармонійного розвитку їїсуспільства та добробуту її гро�мадян.

Розмову вели Ірина НІКОЛАЙЧУК

Фото з архіву «Світу»

Творчий колектив і читачі«Світу» щиро вітають головуНаглядової ради газети “Світ”,президента Національної ака�демії наук України, академікаНАН України Бориса ЄвгеновичаПатона з Днем народження!

Здоров’я міцного, життєвихсил і снаги, Божої ласки і новихздобутків — для блага Науки таУкраїни!

Піввіку — на чолі Академії. Борис Патон – у традиційному чапані від президента Академії наук Республіки Казахстан Марата Журинова

Без молоді наука не має майбутнього, — переконаний академік Борис Патон

Президент НАН України Борис Патон на виставці наукових розробок «Наука — виробництву»

Закінчення на 4 стор.

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації УкраїниГолова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E"mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 22

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №43—44 листопад 2013св іт

Д У М К А В Ч Е Н О Г О

З днем народження, Академіє! Орхідеї з Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка. Фото Євгена ЧОРНОГО

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

Державне агентство з питаньнауки, інновацій та інформатизаціїоголосило конкурс проектів, щопретендують на одержання грантівКабінету Міністрів України, ко'лективам молодих учених — дляпроведення прикладних науковихдосліджень і науково'технічнихрозробок за пріоритетними напря'мами розвитку науки і техніки.

Як повідомив голова Держ�інформнауки Володимир Семи�ноженко, конкурс триватиме з20 до 30 грудня 2013 року. «Гран�ти надаються для підтримкиприкладних наукових дослід�жень і науково�технічних розро�бок, які спрямовані на створен�ня принципово нових техно�логій, засобів виробництва, ма�теріалів та іншої наукоємноїпродукції», — зазначив він.

Грант може отримати колек�тив молодих учених (максимум10 осіб), вік яких не перевищує35 років. Зі слів В. Семиноженка,вагомим стимулом для участі вконкурсі є так званий призовийфонд – грант надається на кон�курсній основі у розмірі до 1 млн.гривень на 2014—2015 роки.

Пропозиції щодо перемож�ців та обсягів фінансування закожним проектом готує кон�курсна комісія, яку створюєДержінформнауки, а кінцеверішення приймає Кабінет Мі�ністрів. Інформаційне та орга�нізаційне забезпечення здійс�нює Держінформнауки.

Нагадаємо, що 29 серпня

2012 року уряд прийняв поста�нову «Про заснування грантівКабінету Міністрів України ко�лективам молодих вчених длявиконання прикладних науко�вих досліджень і науково�тех�нічних розробок за пріоритет�ними напрямами розвитку на�уки і техніки». Документ набравчинності з 1 січня 2013 року.

Специфіка зазначених гран�тів полягає в тому, що вони на�даватимуться не за вже наявніздобутки, а для виконання пер�спективних високотехнологіч�них проектів, які відбирати�муться на конкурсній основі.Щорічне проведення конкурсупроектів прикладних науковихдосліджень і науково�технічнихрозробок за пріоритетними на�прямами розвитку науки і тех�ніки колективів молодих ученихзабезпечує Держінформнауки.

Відібрані проекти реалізову�ватимуться на матеріально�тех�нічній базі існуючих науковихустанов або університетів, а кош�ти носитимуть цільовий харак�тер. Це унеможливить розчинен�ня грантів у загальному фінансо�вому «котлі» наукової установи.

Заснування урядових грантівдасть змогу перспективнимученим реалізуватися в Україні— ще в достатньо молодому віцісформувати власні науковішколи та свої лабораторії.

Детальна інформація проумови конкурсу — на сайтіdknii.gov.ua.

Н О В И Н И Д Е Р Ж І Н Ф О Р М Н А У К И

Стартує перший конкурс проектів молодих учених

Але чудес не буває. Українськівчені (завдяки власній самовід�даності і всупереч власній дер�жаві) ще здатні отримувати ре�зультати рівня, близького до но�белівського. Проте на но�белівські премії претендувати неможуть — через брак сучасногообладнання. Тому на запитання«Чи може сьогодні в Україні бу�ти нобелівський лауреат?», пра�вильна відповідь звучить так:«Може, але лише проїздом». Цей не дивно. Дивом є радше те,що, отримуючи від державифінансування на рівні ОДНОГОзахідного пристойного, але ненайкращого університету, НАНпримудряється бути все ж по�важним гравцем на ниві світовоїфундаментальної науки.

Натомість те, чим «патонів�ська академія» славилася у 1980�ті, сьогодні вмерло або тиховмирає. Колишні НВО, СКТБ іекспериментальні заводи в кра�щому разі ледь жевріють. І виннів цьому зовсім не вчені, а ті, хтостворив в Україні систему гли�боко корумпованої, енерговит�ратної й сировинної економіки,якій сучасні технології непотрібні. Приклади управлін�ських рішень, які «добивають»національну науку, множатьсямало не щодня. Хоча p�n�пе�рехід, який лежить в основі су�часної фотовольтаїки, відкрив уКиєві Вадим Лашкарьов, відомікримські СЕС було зібраноавстрійцями з китайських бата�рей, а вітчизняну програмудосліджень у цій галузі урядзгорнув. Хоча Україна має ве�ликі інженерні й виробничі ре�сурси у сфері вагоно� й локомо�тивобудування, було закуплено«хюндаї». Хоча маємо одне зкращих у світі СКТБ із проекту�вання морських нафтовидобув�них платформ, було розігранотендери із закупівлі іноземниханалогів (за повідомленнямиЗМІ, реальні закупівельні цінибуло перевищено на мільярд)…

Отже, підіб’ємо підсумки.Вельми високий (як на мізернівкладені кошти) рівень фунда�ментальної науки все ще зали�шається стратегічним ресурсомУкраїни. Але й цей ресурс невічний. Навіть за відсутності ко�лапсів і потрясінь його виста�чить ще років на 10—15. За цейчас у силу біологічних причинвідійде старше покоління, якепідтримує життя в українськихінститутах. А талановита ук�раїнська молодь у науку, де пер�ша зарплатня менша 2 тисячгривень і перспективи забезпе�чити себе житлом дорівнюютьнулю, йде вельми неохоче (затедіють апробовані «мости», яки�ми кращі випускники нашихВНЗ рушають прямісінько дозахідних лабораторій).

Але це – за інерційного сце�

нарію. Натомість сьогодні, в пе�реддень 95�річного ювілею Ака�демії і її Президента, дедалічастіше говорять про мож�ливість реалізації іншого, швид�кого й катастрофічного. І«дзвіночком» стали нещодавніподії академічного реформуван�ня в Росії.

У вересні реформу Російськоїакадемії наук було ухвалено ос�таточно. Вчені втратили кон�троль за майном своїх інсти�тутів. Сьогодні загальний наст�рій російських колег можу ок�реслити як «глибоку депресію».І все ж ризикну стверджувати:навіть кінець «сьогоднішньої»РАН ще не означатиме кінцяросійської науки.

А ось для України російськареформа може мати значносумніші наслідки. Відомо, що внас теж не бракує охочих «ефек�тивніше» розпорядитися землеюі майном НАН та галузевих ака�демій. Російська реформа викли�кає природну спокусу реалізува�ти щось подібне і в Україні.Здійснити це буде порівняно не�складно: «наукового лобі» у владіфактично немає, а більшість екс�пертів (і з владного, і з опо�зиційного боку) переконані, щоНАН є віджилим «сталінським»дітищем. І доводити їм, що, по�перше, Академію створив зовсімне Сталін, а гетьман Павло Ско�ропадський, а, по�друге, ана�логічні академічні структури досіуспішно працюють не лише в ко�муністичному Китаї, але й у де�мократичних Німеччині, Фран�ції, Польщі, — нікому досі так іне вдалося. Як не вдалося пере�конати цих експертів й у томуочевидному факті, що НАНнавіть в умовах хронічного без�грошів’я досі примудряєтьсяпродукувати не лише фундамен�тальні результати світового рів�ня, але й пропонувати «про�ривні» технології (якими, нажаль, більше цікавляться за кор�доном).

І якщо НАН буде «реформо�вано» саме за російським сце�нарієм, це реально означатимекінець природничих і технічнихнаук в Україні. Адже досі ук�раїнська наука якось існувала,бо Академією керували консер�вативні, але залюблені в наукуакадеміки (при цьому НАН за�лишається, напевно, останньоюв Україні великою державноюструктурою, де призначення накерівну посаду ще здійснюєтьсяза фаховими критеріями, а не збажання забезпечити «хлібнемісце» потрібній людині).

Першу «пробну кулю» в Україні було запущено влітку. Впарламенті несподівано з’явив�ся урядовий законопроект, якийпередбачав «право» НАН і галу�зевих академій «добровільно»відмовлятися від «непотрібних»земельних ділянок (чинним за�конодавством відчуження ака�

демічних земель не передбаче�но). За цим відразу ж побачилипогано завуальоване бажаннярозпочати дерибан академічнихземель уже сьогодні. Поки зако�нопроект вдалося заблокуватина рівні профільного комітету зпитань науки і освіти, де опо�зиція має більшість. Але ризикйого ухвалення в разі внесеннядо сесійної зали залишаєтьсявисоким: коли російські ко�муністи принципово виступалипроти «реформи» РАН, то наші– палко підтримали урядовийзаконопроект про позбавленняакадемій «зайвої» землі.

Чи потребує НАН змін? За�питання риторичне. Сьогодніш�ню Академію створив під своїуявлення й можливості її Прези�дент Борис Патон, і просто не�має іншої людини, здатної даліпідтримувати діяльність цієїскладної наукової системи внезмінному вигляді. Не викли�кає сумнівів: Академія неминучеповинна модернізуватися, опла�та наукової праці мусить залежа�ти від реальних здобутків (сьо�годні все ще панує радянська«зрівнялівка»), а система оціню�вання цих здобутків – відповіда�ти світовій.

Але щоб зміни не перетвори�лися на колапс, потрібно па�м’ятати: Україна через низкупричин політичного й еконо�мічного штибу не має, на жаль,шансів у ближчому майбутньо�му перейти до англо�саксонсь�кої університетської системи ор�ганізації науки (бо там універси�тети мають великі гроші й необ�межену автономію – ані того,ані другого їм в Україні заразніхто не дасть!). Реальний вибір,який стоїть перед українськоюнаукою сьогодні: або збережен�ня академічної системи (щозовсім не виключає необхідностіпосиленого накачування «на�укових м’язів» університетів іпоступового реформування са�мої НАН), або ж загибель цілихнаукових напрямів, які сьогоднівизначають науково�технічнийпрогрес. Адже від ліквідації Ака�демії не виграє ніхто: якщо сьо�годні загинуть біологічні чифізичні установи НАН, то завтрабезнадійно захиріють і відпові�дні факультети університетів.

Сучасна наука – це надсклад�на система, яка створюється де�сятиліттями. Зруйнувати її мож�на легко, а відновити «з чистогоаркуша» — майже неможливо.Це, до речі, підтверджує досвідБразилії, Мексики, Ірландії, Ту�реччини, які вкладають казковіза українськими мірками грошідля того, аби створити сучаснунауку в себе. Але й досі не досяг�ли ще й сьогоднішнього ук�раїнського рівня.

Максим СТРІХА, доктор

фізико"математичних наук

Закінчення. Початок на 3 стор.

Наука в Україні: зруйнувати – легко, відновити – майже неможливо