Цілі Розвитку Тисячоліття в Україні - прогрес...
TRANSCRIPT
1
ЦРТ та інноваційні виміри людського розвитку
Лібанова Елла Марленівна, д.е.н., проф., академік НАН України,
директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
2
Україна у вимірі людського розвитку
• Україна входить до групи країн із середнім рівнем людського розвитку, посідаючи 82 місце в світі – між Таїландом і Вірменією
• Індекс людського розвитку (0,786) є нижчим, ніж у країнах ОЕСР (0,925), країнах ЦСЄ та СНД (0,814), однак вищим, ніж у групі країн із середнім рівнем розвитку (0,690) і навіть у країнах із середнім доходом (0,774)
• За рівнем освіти (0,956) Україна посідає доволі високе місце (рівень писемності дорослого населення – 99,7% – за даними 1999-2006 рр., а рівень охоплення молоді навчанням – 88,8% або 33 місце – за даними 2006 р.)
• За середньою тривалістю життя (0,712 або 67,7 років при народженні) – ситуація є значно гіршою, лише 112 місце (за даними 2006 р.)
• За рівнем ВВП на особу (0,689 або 6 224 дол. США за ПКС) – 93 місце (за даними 2006 р.)
• Отже, найбільше відстає Україна саме за середньою очікуваною тривалістю життя – за цим показником
• Найбільші здобутки Україна має в освіті свого населення – за цим показником ми випереджаємо такі розвинені країни, як Японія (0,949 – 8 місце в світі за ІЛР), Швейцарія (0,936 – 10 місце), Німеччина (0,954 – 23 місце)
3
Основні завдання адаптованих до України ЦРТ Подолання бідності
• Зменшення вдвічі частки населення, вартість добового споживання якого не перевищує 5,0 (4,3) дол. США за ППС
• Зменшення на третину частки населення, вартість споживання якого не перевищує 75% медіанного рівня
Забезпечення якісної освіти впродовж життя• Підвищення рівня охоплення освітою (7 показників)• Покращання якості освіти (підвищення частки діючих державних стандартів, що відповідають
вимогам ЄС) Сталий розвиток довкілля
• Збільшення на 12% частки населення, яке має доступ до чистої питної води (2 показники)• Стабілізація забруднення повітря стаціонарними джерелами• Розширення мережі заповідників та природних національних парків до 10,4% загальної території
України Поліпшення здоров'я матерів та зниження дитячої смертності
• Зменшення на 17% рівня материнської смертності• Зменшення на 17% рівня смертності дітей до 5 років (2 показники: віком до 1 року і до 5 років)
Обмеження поширення ВІЛ/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденцій скорочення їх масштабів
• Зменшення на 13% темпів поширення ВІЛ/СНІД (3 показники)• Зниження на 42% рівня захворюваності на туберкульоз, (2 показники – вперше встановлений
діагноз і смертність) Забезпечення гендерної рівності
• Забезпечення представництва однієї статі у вищих органах влади не менше 30% (9 показників)• Скорочення наполовину розриву в доходах жінок і чоловіків
4
Подолання бідності
5
Бідність як індикатор людського розвитку В усіх доповідях про людський розвиток в світі від 1998 року розрахунки ІЛР
доповнюються 2 індексами гуманітарної бідності, що розширюють трактування бідності як явища, пов'язаного переважно із браком доходів (монетарної бідності) шляхом врахування різних аспектів відсторонення від суспільного буття і позбавлення доступу до базових ресурсів – медичної допомоги, освіти, знань та комунікацій, економічного статусу.
Розраховуються 2 індекси гуманітарної (багатовимірної) бідності По колишніх соціалістичних країнах та країнах, що розвиваються
• Ризик передчасної смерті (до 40 років)• Ступінь відсторонення від світу знань та комунікацій – частка неграмотного
населення 15+ років• Обмеженість доступу до адекватних економічних умов життя
– Частка населення, для якого недоступна чиста питна вода– Частка дітей, чия вага є занизькою для їхнього віку
По розвинених країнах• Ризик передчасної смерті (до 60 років)• Ступінь відсторонення від світу знань та комунікацій – частка населення 16-65
років без функціональної грамотності• Обмеженість доступу до адекватних економічних умов життя
– Частка населення, чиї доходи нижче 50% медіанного рівня наявних доходів• Соціальне відсторонення
– Частка хронічно безробітних у складі економічно активного населення
6
Монетарна бідність
7
Подолання абсолютної бідності Завдання ЦРТ Результат
Зменшення вдвічі частки населення, вартість добового споживання якого не перевищує 4,3 (5,0) дол. США за ПКС
Критерій Результат
4,30 (5,0) дол. США
1999 – 14,0%
2002 – 7,4%
2005 – 1,3%
2005 – 9,0%
2006 – 9,3%
2007 – 6,6%
2008 – 3,8%
14,76 дол. США1999 – 93,8%
2005 – 60,9%
2005 – 86,7%
2008 – 77,5%
Енергетична цінність добового раціону харчування 2100 ккал
1999 – 32,6%
2008 – 13,2%
Прожитковий мінімум
2000 – 70,6%
2008 – 12,6%
2008 (скоригований ПМ) – 16,1%
Прожитковий мінімум за методикою ІДСД
2000 – 46,5%
2008 – 20,3%
8
Подолання відносної бідності
Завдання ЦРТ Результат
Зменшення на третину частки населення, чиї еквівалентні витрати не перевищують 75% медіанного рівня
Критерій Результат
75% медіанного рівня1999 – 27,8%
2008 – 27,0%;
60% медіанного рівня1999 – 14,4 %
2007 – 13,6%
9
Подолання інших форм бідності
Форма бідності Критерій Результат
Структурна Частка витрат на харчування не менше 60% сукупного бюджету
1999 – 73,3%
2008 – 40,8%
За позбавленнями найважливіших життєвих благ
Частка населення, позбавленого не менше 4-х благ
2008 – 28,0%
Суб'єктивна Частка населення, яке ідентифікує себе як бідних
2004 – 75,4%
2008 – 53,0%
10
Абсолютна бідність в Україні за різними критеріями визначення
0
10
20
30
40
50
60
70
80
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Калорійність менше 2100 ккал Витрати нижче ПМ Витрати нижче ПМ ІДСД
11
Відносна бідність в Україні
27,027,328,127,127,326,627,227,226,427,8
19
99
20
00
20
01
20
02
20
03
20
04
20
05
20
06
20
07
20
08
12
Рівень відносної бідності за місцевістю проживання, %
15
20
25
30
35
40
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Місто Село
13
Рівень відносної бідності за розміром населеного пункту, %
0
5
10
15
20
25
30
35
40
1999 2008
Київ
інші великіміста
малі міста
села
14
Рівень відносної бідності за кількістю неповнолітніх дітей в домогосподарстві, %
0
10
20
30
40
50
60
70
80
9019
99
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
без дітей
з 1 дитиною
з 2 дітьми
з 3 дітьми
з 4 та більше
15
Немонетарна (гуманітарна) бідність
16
Оцінка тенденцій передчасної смертності
населення України • Упродовж 1999-2008 рр. ризики передчасної смерті в Україні не знижуються, а радше дуже
повільно зростають (принаймні в інтервалі 40-59 років), залишаючись дуже високими за стандартами країн ЦСЄ
• Ризик передчасної смерті для чоловіка є в 2,5-2,7 разу вищим, ніж для жінки
Вік Стать 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
до 40 років
чоловіки 11,4 11,8 12,0 11,8 11,5 11,7 12,2 11,6 12,5 11,9
жінки 4,3 4,3 4,5 4,3 4,4 4,5 4,6 4,5 4,9 4,8
Індекс надсмертності чоловіків
2,7 2,7 2,7 2,7 2,6 2,6 2,7 2,6 2,6 2,5
до 60 років
чоловіки 37,8 39,3 39,1 39,5 39,3 40,4 41,5 39,5 40,8 40,2
жінки 14,8 15,0 15,0 15,2 15,3 15,7 16,2 15,3 15,9 15,7
Індекс надсмертності чоловіків
2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6
17
Ризик передчасної смерті (до 40 років) населення країн ЦСЄ, 2006 рік ,‰
0
5
10
Білорусь
Болгарія
Хорватія
Чехія
Естонія
Угорщина
Латвія
Литва
Польща
Молдова
Румунія
РФ
Сербія
Словаччина
Словенія
Україна
18
Частка населення країн ЦСЄ, яке не має доступу до чистої питної води, 2006 рік ,%
0
2
4
6
8
10
12
Білорусь
Болгарія
Хорватія
Чехія
Естонія
Угорщина
Латвія
Литва
Польща
Молдова
Румунія
РФ
Сербія
Словаччина
Словенія
Україна
19
Частка неграмотного населення 15+ років у країнах ЦСЄ, 2006 рік ,%
0
1
2
3
4Білорусь
Болгарія
Хорватія
Чехія
Естонія
Угорщина
Латвія
Литва
Польща
Молдова
Румунія
РФ
Сербія
Словаччина
Словенія
Україна
20
Частка дітей до 5 років з недостатньою для їх віку вагою в країнах ЦСЄ, 2006 рік ,%
00,5
1
1,5
22,5
3
3,5
44,5
Білорусь
Болгарія
Хорватія
Чехія
Естонія
Угорщина
Латвія
Литва
Польща
Молдова
Румунія
РФ
Сербія
Словаччина
Словенія
Україна
21
Результати в царині покращання здоров’я та подовження тривалості життя населення
22
Середня очікувана тривалість життя населення України
62,4
61,5
62,3
63,262,6
61,2
62,361,8
62,3
61,562
62,362,262,362,1
7473,873,973,4
73,773,673,873,773,673,773,973,3
72,872,6
73
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
чоловіки
жінки
Джерело: за таблицями смертності, побудованими фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
23
Середня очікувана тривалість життя чоловіків, років
55,0
57,5
60,0
62,5
65,0
67,5
70,0
72,5
75,0
77,5
80,0
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
ЄС Росія Україна Польща
24
Середня очікувана тривалість життя жінок, років
60,0
62,5
65,0
67,5
70,0
72,5
75,0
77,5
80,0
82,5
85,0
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
ЄС Росія Україна Польща
25
Середня очікувана тривалість життя населення вибраних країн Європи, років
57
62
67
72
77
82Австрія
БілорусьХорватія
Чехія
Фінляндія
Франція
Німеччина
Італія
Латвія
Литва
НідерландиНорвегія
ПольщаМолдова
Румунія
РФ
Сербія
Словенія
Швеція
Україна
Велика Британія
ЄС
Європа-АЄвропа-В+С
1999
2007
26
Результати у царині зниження материнської та дитячої смертності
• ЦРТ передбачене зниження смертності на 17%• Зниження материнської смертності становить 38% (з 25,2
випадків на 100 000 народжених живими в 1999 р. до 15,5 в 2008) – завдання виконане
• Зниження смертності немовлят становить 21,9% (з 12,8 ‰ в 1999 в 1999 р. до 10,0 в 2008) – завдання виконане
• Зниження смертності дітей до 5 років становить 25,6% (з 16,4 ‰ в 1999 р. до 12,2 в 2008) – завдання виконане
27
Коефіцієнт смертності немовлят, ‰
6789
10111213141516
19
99
20
00
20
01
20
02
20
03
20
04
20
05
20
06
20
07
20
08
28
Коефіцієнт смертності немовлят у вибраних країнах Європи, ‰
-1
4
9
14
19
24Австрія
БілорусьХорватія
Чехія
Фінляндія
Франція
Німеччина
Італія
Латвія
Литва
НідерландиНорвегія
ПольщаМолдова
Румунія
РФ
Сербія
Словенія
Швеція
Україна
Велика Британія
ЄС
Європа-АЄвропа-В+С
1999
2007
29
Коефіцієнт смертності дітей віком до 5 років, ‰
1
3
5
7
9
11
13
15
1719
99
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
30
Коефіцієнт смертності дітей до 5 років у вибраних країнах Європи, ‰
-1
4
9
14
19
24Австрія
БілорусьХорватія
Чехія
Фінляндія
Франція
Німеччина
Італія
Латвія
Литва
НідерландиНорвегія
ПольщаМолдова
Румунія
РФ
Сербія
Словенія
Швеція
Україна
Велика Британія
ЄС
Європа-АЄвропа-В+С
1999
2007
31
Протидія епідеміям ВІЛ/СНІДу й туберкульозу
Ціль не досягнуто – не вдалось обмежити поширення ВІЛ/СНІДу та туберкульозу
Основні причини: збільшення кількості ін’єкційних споживачів наркотиків значне запізнення початку профілактичної діяльності серед груп ризику щодо
ураження ВІЛ поширення ВІЛ/СНІДу поєднується зі значним розповсюдженням супутніх інфекцій, які
підсилюють епідемію. Фактично мають місце кілька небезпечних соціальних
епідемій: наркоманії, ВІЛ/СНІДУ, СНІД-асоційованого туберкульозу, захворювань, що передаються статевим шляхом.
Останніми роками спостерігаються певні позитивні зрушення стабілізувалась і дещо зменшилась смертність від туберкульозу, але при цьому триває накопичення контингентів хворих на туберкульоз.
Основні національні програмні документи Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та
лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД (2004-2008 рр.) Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування,
догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД (2009-2013 рр.) У вирішенні комплексу проблем, пов’язаних з розвитком епідемії ВІЛ/СНІДу,
відчутних успіхів було досягнуто хіба що у попередженні вертикальної трансмісії ВІЛ.
32
Кількість осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції
0
2 000
4 000
6 000
8 000
10 000
12 000
14 000
16 000
18 000
20 000
19
99
20
00
20
01
20
02
20
03
20
04
20
05
20
06
20
07
20
08
33
Кількість осіб з уперше у житті встановленим діагнозом СНІД
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
4500
5000
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
34
Захист довкілля
35
Оцінка досягнення цілі “Забезпечення сталого розвитку довкілля”
Україна є однією з найбільш забруднених територій: за якістю навколишнього середовища вона знаходилася у 2007 р. на 75 місці серед 133 країн світу
Неефективне очищення промислових та побутових стічних вод спричиняє бактеріальне та хімічне забруднення головних річок країни. Надто повільно в вирішується проблема утилізації промислових відходів. Актуальною лишається проблема подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Через один з найвищих у світі рівнів розораності земель відбувається зменшення біорізномаїття екосистем, зростає деградація землі від ерозії
Водночас в Україні за останнє п’ятнадцятиріччя мало місце деяке скорочення обсягів викидів у повітря від стаціонарних джерел забруднення та певне поліпшення якості повітря згідно зі стандартами ВООЗ за основними видами забруднювачів, за винятком оксидів азоту
Показник доступу сільського населення до якісної питної води не покращується.
Площа природних біосферних заповідників і національних парків з 2000 р. збільшується, однак невисокими темпами
36
Обсяг шкідливих викидів в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення, тис.т
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
4500
5000
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
37
Площа заповідників та національних парків, тис. га.
0
200
400
600
800
1000
1200
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
38
Результати в царині забезпечення гендерної рівності
39
Оцінка результатів щодо забезпечення гендерної рівності та
розширення прав і можливостей жінок Українські жінки є більш освічені, вони домінують і в складі студентів Дещо нижча зайнятість жінок (більш ранній пенсійний вік vs трактування відпустки по
догляду за дитиною як зайнятості) Попри більш високу освітню підготовку жінки відстають у професійно-посадовій ієрархії Зарплата жінки в середньому на 25% нижча, ніж у чоловіка Пенсія жінки в середньому на 33% нижча, ніж у чоловіка Ціль – скорочення удвічі гендерного розриву за доходами – не досягнута, хоча
прогрес є Жінки мають значні переваги щодо тривалості життя Зобов’язання довести представництво жінок у парламенті до 15% наразі виконано
хіба що наполовину (частка жінок у ВР України дещо більша 8%). Однак ситуація на вищих щаблях виконавчої влади, а також в деяких інших сферах (зокрема, науці) наразі покращується.
Діяльність по вдосконаленню нормативно-правового підґрунтя для забезпечення гендерної рівності в Україні у досліджуваний період була представлена прийняттям нового Сімейного кодексу та Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
Основні програмні документи у цій царині: Національний плану дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної
рівності у суспільстві (2001-2005 рр.) Державна програма з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010
року
40
Співвідношення жінок та чоловіків з вищою
освітою, % Вік, років 1959 1970 1979 1989 2001
25-29127 139 136 135 133
30-34135 110 129 134 142
35-39139 98 118 131 145
40-4494 99 104 126 147
45-4962 122 95 116 145
50-5455 98 102 106 140
55-5958 66 125 100 137
60+59 61 55 115 134
41
Гендерна диференціація заробітної плати
64,7
75,2
72,5
74,4
72,3
71,0
68,5
70,9
72,9
69,4
69,3
68,7
72,0
0
500
1000
1500
2000
2500
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
%грн.
58
60
62
64
66
68
70
72
74
76
Жінки Чоловіки Співвідношення
42
Пенсії за віком, на початок року, грн.
80,0 88,5 80,3 69,7 86,0 83,2 77,9 67,3
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
1000
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
жінки
чоловіки
співвідношення
43
Доходи за статтю та освітою, грн., 2007 рік
0,0
200,0
400,0
600,0
800,0
1000,0
1200,0
1400,0
1600,0
Повна вищаосвіта
Базова танеповна вища
освіта
Повна загальнасередня освіта
Немає повноїзагальної
середньої освіти
чоловік
жінка
44
Гендерний склад децильних груп населення, 2007 рік
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
жінка
чоловік
45
Висновки та уроки на майбутнє
46
Досвід реалізації ЦРТ Наявні недоліки формування політики:
недооцінка на державному рівні значущості демографічних чинників–обмежень та ролі соціального реформування-реконструкції у становленні нової моделі суспільно-економічного розвитку (1990-і роки);
превалювання «пожежно-рятівних» заходів у соціально-демографічній політиці на шкоду її активній складовій, спрямованості на перспективу;
вплив на діяльність у царині народонаселення і розвитку притаманного Україні політичного популізму;
відсутність правильно обраних пріоритетів при фінансуванні й реалізації цільових комплексних програм, брак комплексності при вирішенні окремих проблем.
Поширені вади більшості національних рішень (програм) декларативний характер непослідовність в їх реалізації залежність від політичної кон’юнктури певні перешкоди для ефективного виконання окремих програм через «корупційні пастки» відсутність, у ряді випадків, окремого цільового фінансування на здійснення відповідних
програм, що унеможливлює належний контроль за їх виконанням. Органи влади в Україні не сприймають структури громадянського суспільства як
рівноправного партнера, не виявляють належного бажання до співпраці з ним у питаннях формування й реалізації соціально-демографічної політики. Українська держава не веде діалог з населенням (як у цілому, так і з актуальних та болючих соціальних питань).
47
Досвід реалізації ЦРТ• У соціально-демографічній політиці в цілому, у визначенні її цілей,
пріоритетів та індикаторів на перспективу необхідним є переміщення «центра ваги» з тих напрямів, які пов’язані зі зміною кількісних параметрів відтворення населення, на пошук шляхів поліпшення його якісної складової
• Посилення уваги до якісних аспектів вирішення проблем є вкрай необхідним
• Нагальною необхідністю є забезпечення превалювання превентивних підходів, мінімізація частки власне заборонних заходів та посилення інформаційно-просвітницької діяльності у реалізації соціально-демографічної політики
• Необхідним є посилення міжінституціональної взаємодії у формуванні й реалізації соціально-демографічної політики в Україні
• Якісні та у цілому більш виважені підходи мають бути присутні і власне при встановленні демополітичних цілей та їх індикаторів. Так, бажаним є встановлення більш чітких орієнтирів та конкретних індикаторів виконання поставлених цілей і завдань, а також уникнення заниження індикаторів для того, щоб урядовці могли бути певними в їх виконанні